Наше Життя (Our Life), рік 1957, число 6, червень

У НАШІЙ ХАТІ
На свіжому воздусі
Починається час мандрівок. Коли
тільки 'починається субота, а
нераз і в пятницю ввечорі — все
на колесах! А кому всміхається
тижнева чи двотижнева .відпустка,
Т О Й 'ОібО.В'Я'ЗКОВО іплянує якусь подорож.
Над море, в гори або просто
— в невідоме...
Чи брати їжу на дорогу Здавалось
'би зайвим тут, де на кожному
закруті „мотель 1 чи „ланчонета“.
Але стародавня наша приповідка
каже „як маєш в торбі, то
'сядеш і на горбі“ А на свіжому
повітрі все так смакує!
Американський харчевий промисл
випрацював різне знаряддя
для такої цілі. Є в продажі не
тільки .малі, легко переносні леднички.
Але великий вибір термосів,
воскованого чи алтомініового
паперу, щільно закриті посудини,
тарілки з плястики. Для перевозу
харчів годиться найкраще старосвітський
кошик, бо крізь його
шіпари доходить до них повітря,
В рі'зних американських парках
знаходяться печі, на яких можна
собі загріти, або зварити їжу. У
продажі € навіть маленькі кухонки,
що їх можна везти з собою в
довшу иодороїж, а до того спіртові
кубики, що можуть загріти
їжу. Отже є багато можливостей
приладити собі їжу на свіжому повітрі.
Треба тільки охоти й доброї
волі!
Звичайно підставою нашої їжі
на свіжому повітрі — це канапки,
або як називає Галина Журба, ■—
нагрініки. їх можна приготувати
вдома і вкласти до леднички, завинувши
у восковий папір. Час
треба так обчислити, щоб канапки
зробити найвище 4 години перед
спожиттям.
На 'свіжому повітрі можна подати
й гарячу страву. Американці
любуються в ковбасках або січениках,
смажених нашвидкоруч. Також
гаряча шинка, бейкон, смажена
риба або курка трапляються на
ілікнікових гостинах. Це все залежить
'від іпечі та винахідливости
гошодині. До цього годиться зелена
салата, що ЇЇ помитою слі'д
привезти з собою, я тут тільки
ваіправити.
За лакоминку будуть правити
овочі. Підбираємо такі', що їх легко
обібрати, як .помаранчі, банани,
черешні, сливки.
Звичайно треба памятати про
напої. Холодний чай у термосі,
свіжо зварена кава, содова вода,
овочеві соки. До них добре подати
якісь сухі тісточка- або кекси.
Зайво пригадувати, що подання
цієї їжі .вимагає нашої уваги. Хоч
нам часто бракує стола чи стільців,
проте не сміє нам забракнути
хоч би м'алої скатерті, на якій розложимо
їжу. Це підновить апетит
Із листів до Редакції
В ОБОРОНІ МОЛОДИХ г о с п о ­
д и н ь
Свого часу подали Ви статтю
„Вміли ви, кумцю, зварити, та не
вміли подати“ (ч. 10, 1956). Там
авторка повчає наших господинь,
розсіяних по всьому світі, як вони
мають приймати чужинців, що загостять
до їхньої хати. Мовляв,
треба зберігати точно наші звичаї
та вміти їх пояснити. На Великдень
повинна бути писанка на столі ітд.
А не подумали Ви, що наші господині,
„розсіяні по всьому світі",
нераз не мали де цього навчитись.
Адже багато з них вийшло з дому
молоденькими дівчатами... Мало
котра має при собі матір чи тітку,
що такі речі памятає. Також писанки
не всюди пишуть. Як тут їм
поступати
К. Бондаренко,
Крістіянсанд, Норвегія.
Вже давно носимось із гадкою
і свідчить про домашню культуру.
Тарілочки з плястики не забирають
багато місця, паперові серветки
теж. Щоб оминути вилок,
подаємо мясні1страви на буліці, переложивши
їх листком' зеленої салати.
Щоб прохолодити напої, вложити
фляїшки у струмок. У нашій
ледничіці немає багато місця!
Ось який стравоспис подає американський
журнал для пікніку:
Стравоспис для пікніку:
Сок із помідорів, до того крекеси
Канапки
Січеники на булці
Твердий сир із бейконом
Овочі
Мосшко або кава з сухими тісточками.
впровадити відділ доброї поведінки
у нашому журналі, що обіймав
би також насвітлення нашої традиції,
наших звичаїв. Ці справи
хвилюють нашу громаду, як доказує
запит п-ні Дари Рак про Великодній
стіл у ч. 4, 1957. Ваша
правда, що війна і мандрівка вирвала
наших людей із свого середовища.
Через те багато справ
призабулось, а багато правил потребує
провірки через відмінні у-
мовини, в яких живемо. Хоч стараємось
зберігати давні звичаї, проте
товариські форми мусимо достосувати
в певній мірі до країни,
в якій живемо. Як бачите з допису
Зірки в ч. 10, 1956 — незнання
деяких форм здивувало чужинця
і він пояснив собі це з некористю
для нас.
Ред.
Чи ви вже подарували міській
бібліотеці „Д ух Полумя" —
твори Л. Українки англ. мовою