РІДНЕ СЛОВО
Mag#11 Cover
Mag#11 Cover
- No tags were found...
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ – НА ДОПОМОГУ СТАРШОКЛАСНИКУ<br />
_____________________________________________________________________________________<br />
держава, що здійснювала активну та войовничу<br />
політику, намагаючись поширити свій вплив на<br />
сусідні території. Зокрема, втіленням такої лінії була<br />
діяльність царів Скілура та Палака. Населення Малих<br />
Скіфій у Криму та Нижньому Подніпров’ї було<br />
неоднорідним і складалося не тільки з нащадків<br />
кочових скіфів, а й з представників інших племен,<br />
зокрема сарматів.<br />
Одначе, найголовнішою відмінністю пізніх скіфів<br />
від їхніх попередників було те, що вони полишили<br />
кочовий спосіб життя та перейшли до осілого<br />
землеробського й скотарського господарювання.<br />
Про це свідчать поселення та городища, зокрема<br />
Золота Балка на пониззі Дніпра, а також численні<br />
пізньоскіфські пам’ятки Криму, насамперед столиця<br />
Кримської Скіфії Неаполь Скіфський (на території<br />
сучасного Сімферополя).<br />
Остаточно скіфи зникли з історичної арени у ІІІ –<br />
ІV ст. н.е. у вирі бурхливих подій Великого<br />
переселення народів. Проте пам’ять про них<br />
зберігалася ще тривалий час, і в писемних джерелах<br />
доби середньовіччя територію Північного<br />
Причорномор’я часом називали Скіфією або<br />
Великою Скуфією. Вплинула культура скіфів і на<br />
формування культур пізніших мешканців цих<br />
земель. Зокрема, трансформовані елементи<br />
скіфського звіриного стилю простежуються не<br />
тільки в декоративному мистецтві Київської Русі, а й<br />
у сучасному українському прикладному мистецтві.<br />
ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСІ<br />
Літописна оповідь<br />
В’ячеслав МУРЗІН,<br />
доктор історичних наук<br />
Володимир віддав Корсунь грекам як віно за<br />
царицю, а сам повернувся в Київ. І коли<br />
прийшов, повелів звергнути всіх кумирів:<br />
одних порубати, а других попалити.<br />
Перуна ж повелів прив’язати коневі до<br />
хвоста і волочити з гори Боричевим<br />
узвозом на Ручай, а дванадцять мужів<br />
приставив бити його жезлами. І робили це<br />
не тому, що дерево може відчувати, а для<br />
наруги, щоб істукан прийняв відплату від<br />
30<br />
людей. «Великий єси, Господи, і дивні<br />
діла твої! Праведно сказано: Вчора був<br />
шанований людьми, а сьогодні<br />
зневажений». І коли тягли Перуна до<br />
Дніпра, оплакували його невірні люди,<br />
бо ще не прийняли хрещення. І,<br />
притягнувши, вкинули його в Дніпро.<br />
І приставив Володимир (до нього<br />
людей), кажучи: «Якщо де пристане,<br />
то відпихайте його від берега, аж доки<br />
не пройде пороги, тоді залишите<br />
його». Вони ж виконали, як було<br />
звелено. І коли пустили Перуна і<br />
пройшов він через пороги, викинув<br />
його вітер на рінь, що й до сьогодні<br />
називається Перунова рінь. Після<br />
цього Володимир послав своїх<br />
посланців по всьому городу сказати:<br />
«Якщо завтра хто-небудь не буде на<br />
річці: чи багатий, чи вбогий, чи<br />
жебрак, а чи раб, — той буде ворог<br />
мій». І, почувши це, люди йшли з<br />
радістю, раділи і говорили: «Якби це<br />
не було добре, не прийняли б його<br />
князь і бояри». Ранком зійшов<br />
Володимир із царициними і<br />
корсунськими священниками до<br />
Дніпра, і зійшлось людей без ліку: і<br />
ввійшли всі в воду, і стояли в ній по<br />
шию, а другі — до грудей, малі біля<br />
берега, інші тримали дітей на руках,<br />
дорослі бродили, а священники стояли<br />
і творили молитву. І було видно<br />
радість велику на небі і на землі:<br />
стільки душ врятованих!