Вінніпеґ Український № 9 (56) (October 2019)

ukrwinnipeg

#56 ЖОВТЕНЬ

OCTOBER 2019


4

ANNOUNCEMENT

CALLING ON ALL BANDURA PLAYERS!

4

ANNOUNCEMENT

HELP HOCKEY IN UKRAINE DINNER

6

СТОРІНКА

8

ANNOUNCEMENT

9

EVENT

12

EVENT

14

EVENT

РІЄЛТОРА

МІЙ ДІМ – МОЯ ФОРТЕЦЯ

RECAP / TEXT: MYROSLAVA PIDHIRNYJ PHOTO: NORBERT K. IWAN

UKRAINIAN COMMUNITY IN MANITOBA HOLDS

ANNUAL ‘BULAVA’ AWARDS

RECAP / ТЕКСТ: Марія Кривошеєва Фото: Норберт К. Іван

СКЛЯНІ ФАНТАЗІЇ ПАТРИЦІЇ ТИМКІВ

RECAP / TEXT: Kristina Frykas PHOTO: NORBERT K. IWAN

GLORY TO THE HEROES MAKES AN IMPACT

16

CALENDAR OF EVENTS

18

BUSINESS

BKG DISTRIBUTORS

20

EVENT

23

HISTORY

28

HISTORY

9 18 30

/ ТЕКСТ: БОРИС ЛЕГКАР

ПІДСУМКИ СЕЗОНУ IPAC

RECAP. ОГЛЯД ПОДІЙ

ST MARY THE PROTECTRESS UKRANIAN ORTHODOX

MILLENIUM VILLA ANNIVERSARY

/ ТЕКСТ: ГАЛИНА КРАВЧУК

СЛІД НА ЗЕМЛІ...

/ ТЕКСТ: Іван Жовнич

КОРОТКА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ

ЦЕРКВИ В КАНАДІ

FREE COPIES OF MAGAZINE ARE AVAILABLE AT:

• Kalyna Store (952 Main St)

• Dobromarket (1940 Main St, 1575 Regent Ave, 605 Sterling Lyon Pkwy)

• Tenderloin Meat & Sausage (1515 Main St)

• Central Foods (630 Nairn Ave)

• Oseredok Ukrainian Cultural and Educational Centre (184 Alexander Ave. E.)

• Svitoch (621 Selkirk Ave)

• Gunns bakery (247 Selkirk Ave)

• Lvov Store (140 Meadowood Dr)

• McNally Robinson Booksellers (1120 Grant Ave)

• Carpathia Credit Union (all branches)

• LaSalle (Greggs) Insurance (865 McGregor St)

• Blair Yakimoski MLA for Transcona Constituency Office (127 Regent Ave West)

• Martha Chuchman Law Office (267 Mountain Ave)

• Bernie Wolfe Community School (95 Bournais Dr)

• PLAST Winnipeg (623 Flora Ave)

• Shevchenko Foundation (952 Main St)

• Gardenton Museum (Gardenton, MB)

• St. Andrew’s College, U of M (29 Dysart Rd)

• Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral of Sts. Vladimir and Olga (115

McGregor St)

• Ukrainian Orthodox Cathedral of St. Mary The Protectress (820 Burrows Ave)

• Holy Trinity Ukrainian Orthodox Metropolitan Cathedral (1175 Main St)

• St. Nicholas Ukrainian Catholic Church (737 Bannerman Ave)

• Holy Family Ukrainian Catholic Church (1001 Grant Ave)

• St. Josaphat Ukrainian Catholic Church (590 Alverstone Street)

• St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church (250 Jefferson Ave)

• Blessed Virgion Mary Ukrainian Catholic Church (965 Boyd Ave)

• Ukrainian Evangelical Church (730 McPhillips St)

• Consistory of Ukrainian Orthodox Church of Canada (9 St Johns Ave)

• Henderson Library (1050 Henderson Hwy.)

• Interlake Real Estate (184 Main Street, Selkirk, MB)

• Сommunity events and other locations (more than 60)

PROMOTE YOUR

BUSINESS WITH US!

Phone: (204) 881-3793

E-mail: info@ukrainianwinnipeg.ca

Cover: Patricia Tymkiw - Metalissima – contemporary

glass lantern designer. Oseredok 75 th Anniversary

Photo: Norbert K. Iwan

Publisher: Ukrainian Winnipeg Portal UkrainianWinnipeg.ca

For advertising and other inquiries, please call

(204) 881-3793 or email info@ukrainianwinnipeg.ca

The publishers may not have the same viewpoint as the authors of their printed

materials. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads.

All articles by Valerii Pasko and Andrii Shcherbukha unless specified otherwise.

Special thanks: Slava and Gerry Edmunds, Shelley Greschuk, Tatiana

Murzunenko, Iuliia Lagotska, Chrystyna Bondarenko

Слава Україні!


З питань розміщення реклами дзвоніть / for advertising inquiries call (204) 881 3793, e-mail: info@ukrainianwinnipeg.ca


Calling on all Bandura players! Шукаємо бандуристів!

Zoloti Struny Bandura ensemble shares a passion for the Bandura and Ukrainian

music. Join us in celebration of Zoloti Struny’s 40th anniversary. We are excited to

welcome experienced intermediate to advanced players.

Ансамбль «Бандура Золоті Струни» запрошує приєднатися до святкування

своєї 40-ї річниці! Запрошуємо до нашого складу бандуристів середнього та

високого рівня гри.

For more information, email Liz

Lukashenko at

За більш детальною інформацією

пишіть Ліз Лукашенко на

bandurawinnipeg@gmail.com

Dear Friends, It is with great excitement that we invite you to participate in:

“HELP HOCKEY IN UKRAINE DINNER”

Thursday,

November 21, 2019

Holy Eucharist Parish Centre 460

Munroe Ave. Winnipeg MB

Cocktails 5:00 pm Traditional

Ukrainian Dinner 7:00 pm

We are happy to announce that

Scott Oake, hockey broadcaster

extraordinaire will emcee the event.

Scott will be assisted by our Hostess

‘Hospodynia’, Andrea Slobodian.

Canadian Friends of Hockey in Ukraine (CFHU) was created in

Winnipeg in October, 2018. Its goals are to:

assist with the development of hockey for children in Ukraine;

offer quality coaching and training by Canadians;

provide a mentorship program for coaches and managers;

collect new and gently used hockey equipment.

We would be honoured to have you join us for this event. CFHU is

planning an informative evening that includes:

An overview of Dave and Wayne Babych development camps in Ukraine

Kim Davis, Commissioner of MJHL, observations of the U18 IIHF

Championship in Kyiv, Ukraine

Ryan Rauliuk, organizer of Dauphin Kings Ukrainian Night

Former NHL players

Parents of former and present NHL players

Silent Auction featuring hockey jerseys from the NHL and UHL.

If you have any questions, please feel free to contact us at ukrcanhockey@gmail.com,

Nestor at 204-771-0836, or Vern at 204-612-9179.

4 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


NOV 9, 2019, 8pm - 1am

Wedding

Social

•ukrainian

food

•live band

•photo booth

•great prizes

•great time!

PROSVITA, 777 Pritchard Ave.

$15

MORE INFO:

TICKETS AT:

• Kalyna Store

952 Main St, Wpg, (204) 582-2832

• Svitoch Store

621 Selkirk Ave, Wpg, (204) 582-5939

• Valerii Pasko (204) 881-3993

• Iryna Shklyar (204) 297-7216

• Andrii Shcherbukha (204) 881-3793

• Yuriy Hlukh (204) 391-3061

• Andriy Shklyar (204) 291-5872

• Anastasia Hnatyuk (204) 688-6372

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

5


Рієлтор Люда радить

МІЙ ДІМ –

МОЯ ФОРТЕЦЯ

упців нерухомості завжди турбує питання безпеки:

рівень кримінальної активності у місті і вибраному

районі, і чи конкретна хата була пограбована у

К

минулому. На жаль, випадки пограбування трапляються по

всьому місті та за його межами. Більшисть таких випадків

характеризуються як “crime of opportunity”, тобто забирають

те, що забрати легко. Це означає, що більшисть злочинців

звертають увагу на будинки, які виглядають малозахищеними.

В Австралії провели цікаве опитування серед затриманих

поліцією злочинців. Їх запитали, які засоби захисту хатів

самі злочинці визнають ефективними. 60% з опитуваних

відповіли, що відлякують собаки, 50% - працююча охоронна

система, 22% - освітлення знадвору і детектори руху, 20% -

світло в середині хати, 20% - захищені вікна і міцні двері,

14% - підходи до хати відкриті для огляду з вулиці, 12% - наявність

парканів.

Ми живемо в прекрасній країні, але і тут є кримінальна

активність. Цікаво, що, згідно канадської статистики,

у Манітобі, Квебеку та Британський Колумбії ризик пограбування

будинків вище, ніж у середньому по країні.

В одному Вінніпезі щорічно реєструється біля 6000 випадків

вторгнення. Отже, як бути мудрішими за злочинців

і попередити випадки вторгнення? Пропоную вашій

увазі наступні заходи:

1) Встановіть в хаті та гаражі систему сигналізації, або хочаб

додайте фальшиві ознаки, аби хата принаймні виглядала

так, ніби вона під охороною.

2) Встановіть в середині хати і на подвір’ї камери типу

Nest Cam. Ви зможете наглядати за своєю хатою на відстані.

Деякі системи мають вбудовану сирену, яку при необхідності

можно включити, щоб злякати зловмисника.

3) Існують також дорожчі і більш складні засоби, такі як

система Smart Home, яка включає в себе не лише охорону

хати, але і регулювання температури, освітлення, тощо.

4) Встановіть пару настільних ламп на автоматичний

контроль, щоб вони вмикалися і вимикалися у певний час.

Деякі системи контролю дозволяють вибрати різний розклад

на кожний день тижня.

5) Доглядайте подвір’я. Додайте освітлення навколо хати

і детектор руху. Підрізайте дерева і кущі перед хатою, щоб

вони не затуляли вікна і двері. Рекомендована висота кущів

складає 1 метр.

6) Тримайте розклад ваших відпусток і подорожей приватно,

не рекламуйте його на Фейсбуці і інших соціальних

мережах. Фотографії з вашої вчорашньої екскурсії, виставлені

на Instagram, свідчать про порожню оселю.

7) Коли відповідаєте на телефонні дзвінки від незнайомих

людей, звертайте увагу на такі питання як “Коли вам

краще подзвонити?“ або “Коли ваш чоловік буде вдома?” -

це можуть бути спроби злочинців спланувати свій наступ-

Люда Козлова

Рієлтор

ний крок.

8) Злодії вишукують хати з такими прикметами відсутністі

господарів як некошена трава, перевовнена поштова

скринька, сміттєвий бак, що валяється на дорозі, відсутність

автомобіля на подвір’ї та інше. Домовтеся з сусідами,

друзями або відповідними службами на час вашої відпустки

аби вони слідкували за вищезазначеним.

9) Також не рекламуйте наявність коштовних речей у

вашій хаті. Обминайте їх, коли робите фотографії з метою

виставити їх на соціальні мережи. Не розміщуйте дорогу

техніку біля вікна, а по вечорам закривайте штори або жалюзі.

Будьте обережними, коли викидаєте упаковку від дорогої

побутової техніки або ТВ і не залишайте її на огляд

перед хатою, або на вулиці.

10) Страхові компанії вважають, що хата із добрими замками

на вхідних дверях (dead bolts) і металевими решітками

на вікнах у бейсменті є більш захищенною і навіть

пропонують знижку на страхівку такої хати. Паркан із замкнутою

хвірткою – це додаткова ефективна перешкода,

яка може змусити зловмисника переглянути свої плани і

піти на пошук більш доступної хати.

11) Замикайте двері в гаражі; слідкуйте за тим, де ви залишаєте

дистанційний пульт до них. Зачиняйте сарай, ховайте

драбину. Не давайте у руки злочинців інструменти,

що можуть полегшити досягнення їхньої мети.

Крім того, будівельні інструменти є в списку найпопулярніших

предметів крадіжки, наряду із звуковою і телевізійною

апаратурою, комп'ютерами, мобільними телефонами,

ручними годинниками, ювелірними виробами,

гаманцями, кредитними картами і готівкою.

12) Переконайтеся, що ви маєте відповідну страхівку

на своє житло; перевірте вимоги і своєчасно інформуйте

страхову компанію відносно змін у вашому господарстві

або якщо ви плануєте бути відсутні вдома протягом довгого

часу.

Цікаво, що хоча абсолютна більшисть австралійських

“джентельменів удачі” заходили до хат через вікна і двері,

тільки 12% з них саме вибивали вікна і двері і тільки 17% -

ламали замки. А інші? Усі інші заходили через незахищенні

вікна і двері. Отже, остання порада: замикайте вікна і двері.

Не залишайте їх без догляду, коли, наприклад, працюєте на

подвір’ї. Не залишайте ключі у поштовій скринці або під

килимом чи вазоном для квітів, бо це перше, де їх шукатимуть

злодії.

Отже, будемо обережними та уважними, захищайте свій

дім. УВ

Радо відповім на всі питання відносно нерухомості. Моя

електронна адреса lkozlova@xplornet.ca.

6 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

7


СЕЗОНУ

Борис Легкар | ФК ІПАК-УКРАЇНА

Ось і все, футбольний сезон у третьому дивізіоні чемпіонату

Manitoba Major Soccer League (MMSL) 2019 року

закінчений і вже став історією для Футбольного клубу

"ІПАК-УКРАЇНА". Час підбивати підсумки і поговорити

про досягнення та недоліки минулого сезону. Отже, почнемо

з досягнень. По-перше, наша команда виступила в цьому

сезоні набагато краще, аніж у попередньому і вела боротьбу за

вихід у другий дивізіон до останнього. На жаль, деякі обставини

не дозволили нам перемогти нашого прямого конкурента - команду

"Пескара" в очному поєдинку, а поразка від "Моб Юнайтед"

звели нанівець наші шанси на підвищення в класі. По-друге, ми

залучили групу нових гравців, які в майбутньому стануть основою

ІПАКу. Стабільність команді додала гра нового воротаря,

який приїхав нещодавно з України. Також потрібно відзначити,

що фактично всі голи в цьому сезоні були забиті українцями, а

гравець нашої команди В. Кресанов зному отримає "Золоту бутсу",

як кращий бомбардир сезону третього дивізіону.

Щодо недоліків, то нам не вдалося перейти в другий дивізіон,

та бракувало стабільності, коли ми перемагали та грали набагато

краще проти сильних команд, при цьому втрачаючи очки проти

аутсайдерів.

Та якщо подивитися на загальну картину, ФК "ІПАК-УКРА-

ЇНА" може занести цей сезон до свого активу. Крім цього,

наш клуб втретє організував, за сприяння Кредитової спілки

та інших спонсорів, дитячий турнір на Кубок Карпатії. Так,

що український футбол продовжує бути присутнім на футбольній

мапі Вінніпегу УВ

8 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


UKRAINIAN COMMUNITY IN

MANITOBA HOLDS ANNUAL

‘BULAVA’ AWARDS

Manitoba’s Ukrainian community is extremely active in a variety of endeavours:

religious, educational, humanitarian, cultural, social, sport and political. Many

organizations have sprung up in the community to deliver these services, most relying

primarily on their strong volunteer base.

S

ince 2014, Ukrainian Canadian Congress-Manitoba Provincial Council

(UCC-MPC) has held the Bulava Awards Dinner annually on the third Sunday

of September to recognize and celebrate leading community activists for

their many years of volunteer service and their significant contributions to

strengthening our Ukrainian community in the Province. This year’s event

was held on Sunday, September 22, 2019, in the prestigious Bergman’s on

Lombard restaurant in downtown Winnipeg.

As you may or may not be aware, the Bulava or mace is a historical

symbol of leadership, dating back to the kozak era of Ukrainian history. The

UCC-MPC has chosen this historic symbol with which to acknowledge the

leaders of our organized community in Manitoba.

This year’s Bulava Awards Dinner commenced with the blessing of the food by

His eminence Metropolitan Yurij of the Ukrainian Orthodox Church of Canada. After

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

9


a wonderful 3-course dinner, attendees were

entertained by a young and talented local duet,

Alexander Paches and Helena Devinyak. Val McIntyre

of International HOPE Canada, a Winnipeg-based,

charitable, non-profit volunteer organization that

redistributes surplus medical equipment and supplies to

developing countries, spoke about the organization and the

humanitarian aid that it has provided to medical institutions

in Ukraine since 2003.

The highlight of the evening was of course the honouring of the

12 prominent individuals and organizations selected for the 2019 Bulava Award, each of whom

received a beautiful glass plaque. This year’s recipients were: Individuals - Vasyl Balan, Msgr.

Michael Buyachok, Harry Lazarenko, Don Onyschuk, Maria Zajcew and Organizations - Hoosli

Male Choir, Oseredok Ukrainian Cultural and Educational Centre, Ukrainian Canadian Women’s

Committee and UCC-MPC ‘Kyiv’ Pavilion. Each award recipient received a crystal momento with

their engraved name and all were honoured with a lively rendition of Многая Літа.

950 Main Street

310 Leila Avenue*

80-2200 McPhillips Street

1341-A Henderson Highway

1375 Grant Avenue

1-850 Regent Avenue West

* joining our family in 2019

(204) 989-7400 | carpathiacu.mb.ca

10 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


The evening ended

with a final prayer led

by Msgr. Buyachok. The

event was emceed by wellknown

Winnipeg musician,

Gregory Udod УВ

LAWRENCE

TOET

Elmwood-Transcona

204-219-5996

VoteToet.ca

LawrenceDToet

Lawrence.Toet

We need a federal government that makes life more affordable

for families and seniors in our community; a government that lives

within its means in order to keep more money in your pocket.

Because it’s time for you to get ahead.

Authorized by the Official Agent for Lawrence Toet

Real Results Today.

Building for Tomorrow!

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

11


Патриції Тимків

Неймовірна, чаруюча магія скла... Саме так можна описати те,

що довелося бачити усім відвідувачам виставки Glass Colour and

Light, яка нещодавно проходила в Осередку української культури

та освіти під керівництвом вінніпезької художниці Патриції Тимків.

Марія Кривошеєва | Фото: Норберт К. Іван

C

вого часу Патрісія отримала ступінь бакалавра в області графічного дизайну в Університеті

Манітоби. Далі була робота у сфері маркетингу, після якої жінка вирішила повернутися

до свого творчого коріння, обравши плавлене скло, оскільки саме цей матеріал найбільше

задовільняв її пристрасть до інтенсивних, насичених кольорів. Роботи Патриції Тимків

насамперед натхненні флорою і фауною та водночас сповнені абстрактними елементами.

«Я завжди любила кольори та візерунки, - ділиться спогадами майстриня, - до того ж, батьки постійно

заохочували мене до творчості, відправляючи на навчання в художні класи і, нарешті, в художню

школу, де я спеціалізувалася на графічному дизайні, фотографії та роботі з керамікою. Таким був мій

перший мистецький досвід. Коли ж життєвий шлях привів мене до творчої студії, де мені довелося

‘‘вперше зіткнутися із плавленим склом, я одразу відчула – це моє!»

Luda Kozlova

(204) 997-7756

winnipegrealestatelink.com

lkozlova@xplornet.ca

Зразкове і надійне обслуговування

продажу і купівлі нерухомості

12 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


На думку художниці, саме завдяки унікальним якостям скла, цей матеріал

в останні роки відвойовує заново свою ланку на сучасній арт-сцені:

все більше виставляється в музеях світу, купується колекціонерами. Світ

скла динамічний і різноманітний, прозора скляна глибина заворожує

переливами кольору, даючи можливість експериментувати зі світловими

візерунками. У роботах Патриції Тимків поєднані ефектний дизайн,

несподівані конфігурації кольору і форми і, звичайно, гра уяви митця,

завдяки якій з’явилися на світ ці неймовірні образи.

Скло різноманітних форм – це витончена фантазія художника, яка

знайшла відображення у яскравій піксельній мщзаїці з використанням

українських мотивів та вибагливих розписах таких композицій як “In

my Baba’s Garden”, “Poppy Dot”, “Pieses of Summer”, “End of Darkness”

та багатьох інших. Сьогодні утилітарні функції скла майже втратили

своє першочергове призначення, а експерименти з цим, тендітним

на перший погляд, матеріалом відкрили нові його образні можливості.

Представлене на виставці скло — це студійні роботи, вони вільні від

будь-якого стандарту та регламенту, у них повністю проявляється стиль

автора, особливості її підходу до вираження тих чи інших ідей та думок.

«Композиція ”In my Baba’s Garden” – одна з найбільш улюблених, - говорить

Патриція, - адже натхненна прогулянками у саду моєї любої бабусі,

де я ще дитиною насолоджувалась співом птахів, милувалася квітами

та метеликами, роздивлялася краплі дощу, спостерігала за змінами пір

року. Це було моє святилище, яке надихало, та водночас мало цілком

практичне призначення, адже врожаї, зібрані з цієї благословенної землі,

дуже підтримували нашу родину свого часу».

Скло можна сміливо порівнювати із живим організмом, що має свій

особливий характер і душу, яку вклали в нього людські руки – вважає

куратор виставки. Прозора глибина скла тим більше дивна, що народжується

з плавленого піску, до якого додаються пігменти, оксиди, мінерали,

які породжують тисячі відтінків. Скло – дивовижний

матеріал, який можна розтягувати, згинати,

змінювати, лити, різати, роздувати, надавати будьяку

форму, безліч кольорів. Тисячі років тому, коли

скло ще не вміли видувати, з нього робили литі

прикраси, потім – посудини, згодом скло навчилися

обробляти і стали застосовувати все ширше і

ширше. У наш час, мабуть, неможливо знайти таку

сферу життя, в якій не використовується скло. Цей

древній матеріал повертається сьогодні в новій

якості для втілення ідей талановитих художників

і митців, для яких завжди відкриті двері Осередку

української культури та освіти! УВ

Грошові перекази

в Україну через ПриватБанк

Переваги:

Державний банк України

Більше 2000 відділень

Входить в ТОП 10 найбільш

надійних банків України

Комісія всього від 2%

Meest – це швидкий, надійний

та доступний сервіс

1-800-361-7345

meest.com

$100

$500

від $1001

$6

$12

2%

SVITOCH UKRAINIAN EXPORT

621 Selkirk Ave.

Winnipeg, MB, R2W 2N2

Tel: 204-582-5939

TRIDENT PARCEL SERVICES

396 McGregor Str.

Winnipeg, MB, R2W 4X5

Tel: 204-589-5871

KALYNA

952 Main Str.

Winnipeg, MB, R2W 3R4

Tel: 204-582-2832

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

13


Glory to the Heroes

Kristina Frykas

Photo: Norbert K. Iwan

MAKES AN IMPACT

Ukrainian Dance School, Rusalka UNF, Sopilka Ukrainian Dance

School and Zavirukha Ukrainian Dance School, took to the stage

with only two short hours of group rehearsals.

Act 1 consisted of a lyrical Pryvit with ladies dressed in simple,

elegant and modern costumes with regional blouses being the only

part of the costume to identify regional differences. This costume

choice gave the feeling of unity within the multitude of the regions.

A fast passed Pryvit concluded the act with five different couples

featuring five different regions. Act 2 featured the storyline, “Glory

to the Heroes”. Act 3 featured several songs from O. Koshetz choir

with five regional dances choreographed by Vasyl Kanavetz and

Shane Gibson.

This presentation was a lovely display of the accomplishments of

Tryzub Ukrainian Dance Ensemble and a wonderful opportunity

Guest performers included O. Koshetz Choir, whose melodies

for so many members of the Winnipeg Ukrainian dance and choir

added to the beauty of this storyline. Children from Rossdale

community to be a part of. УВ

14 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -

On Saturday, September 26, Tryzub Ukrainian Dance Ensemble of

Calgary Alberta brought their show “Glory to the Heroes” to The

Burton Cummings Theatre. Though when it began, it seemed

to be a show we have all seen before, it took a current twist

that obviously impacted the audience and the members of the

dance ensemble. From Virsky to Rusalka, dance ensembles have

presented choreography reflective of past wars in Ukrainian

history. Artistic Director, Shane Gibson, felt passionately

that the relevance of this subject matter in our current times

needed to be given life through his ensemble. The dancers were

evidently invested in the subject matter, as audible cries could

be heard from the lead female dancer as the ensemble posed on

stage with images of the current war in Ukraine being projected

behind them.


www.korbanchapel.com

info@korbanchapel.com

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

15


CALENDAR of EVENTS

IS BROUGHT TO YOU BY:

184 Alexander Avenue East

Winnipeg, MB, R3B 0L6

(204) 942-0218

Monday – Saturday

10 AM to 4 PM

www.oseredok.ca

info@oseredok.ca

КАЛЕНДАР ПОДІЙ

CALENDAR OF EVENTS

Щоб бути в курсі останніх подій, відвідайте наш сайт: www.ukrainianwinnipeg.ca/events

Хочете додати Ваш івент в календар? Пишіть нам: info@ukrainianwinnipeg.ca

ЖОВТЕНЬ

OCTOBER

Holy Family

Parish

Harvest dance

with

high profile band

WHEN: November 1, 6:30 pm

WHERE: Holy Family Parish

(1001 Grant Ave.)

Tickets: $17.50

Ned Derkach 204-952-5577

Vicky & Brian Adams

204-453-7514

UMUkrainianSA

Zabava!

WHEN: October 12, 8:30 pm

WHERE: Prosvita (777 Pritchard Ave)

The University of Manitoba Ukrainian

Students' Association is presenting a Zabava! It

will be a fun student (18+) social including free

food, cheap drinks and lots of dancing! Come on

out to enjoy a great night with your friends.

Tickets are $10 and can be purchased through

UMSU Answers, Kalyna, Kozak Food

Irina Boyko 204-894-6282

Andrij Deneka 204-228-9589

Anastasiia Bielokolos 204-963-1708

Tetyana Dyachyshyn

204-960-1718

TRANSFORMATION -

ТРАНСФОРМАЦІЯ

ART EXIBITION

WHEN: Nov. 16 - Feb. 16

WHERE: Oseredok

(184 Alexander Ave. East)

Ukrainian Association of Visual

Artists of Canada presents.

Sponsored by Shevchenko

Foundation.

Ukrainian

Park Camp Fund

Raising Dinner

WHEN: October 26, 6:00 pm

WHERE: Sts. Peter & Paul

Parish Center (400 Marion St.)

For tickets contact

Ken 204-416-0050

Tradition to

Modernity

Treasures from

Oseredok’s Collection.

A 75 Year Anniversary

Exhibition

WHEN: Opening November 16

WHERE: Oseredok

(184 Alexander Ave. East)

10-12

12

26

27

1

6

9

THU-SAT

SAT

SAT

SUN

ЛИСТОПАД

NOVEMBER

FRI

WED

SAT

16

SAT

16 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


Current

Exibition:

Ukrainian Folk Art. Our Legacy.

July 15 to November 2, 2019

A beautiful, colourful exhibit featuring Ukrainian Embroidery, Pysanky, Pottery,

and so much more.

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

17


Main Branch

950 Main Street

Winnipeg MB R2W 3P4

f you ever wanted to thank

a company that had brought

I

“Obolon” and “Khortytsa”

brands to your local Liquor Mart,

send a message to Bennie Gusnowsky,

founder of BKG Distribution.

You can also see and hear him at

almost any concert of Hoosli Ukrainian

Male Chorus, O. Koshetz Choir.

and the Metropolitan Cathedral of

Sts. Vladimir and Olga choir. Bennie

is a member of PLAST and Knights of

Columbus, and vise-president of St.

Josaphat Selo-Villa.

BKG

DISTRIBUTION

“We represent alcoholic beverages

producers, wineries, distilleries,

breweries from around the world in

Manitoba and Saskatchewan,” explains

Bennie the role of a distributor.

BKG’s only customer in Manitoba is

Manitoba Liquor and Lotteries (MLL)

- a provincial Crown corporation responsible

for the distribution and sale

of alcoholic beverages in the province.

Bennie explained that MLL works on a

call for tenders system, which means

that every month the company announces

a call for listings for a particular

type of beverage and/or beverages

from a particular country. In

October, for example, BKG and other

distributors are invited to suggest

wine brands exclusively from Spain

and different Tequila brands. Sample

listing presentation that distributors

prepare, besides full product description

and compelling reason for listing,

should also include a quantifiable data

in support of the product, like brand

performance in other provinces and

market insights.

LOAN SPECIAL

Rates as

Low as


McPhillips Branch

80-2200 McPhillips Street

Winnipeg MB R2V 3P4

Henderson Branch

1341-A Henderson Highway

Winnipeg MB R2G 1M5

Grant Branch

1375 Grant Avenue

Winnipeg MB R3M 1Z8

Regent Branch

1-850 Regent Avenue West

Winnipeg MB R2C 3A8

Leila Branch*

Joining our Family

in 2019

If MLL decides that they want to carry a certain

product, they place an order and take care of

the shipping. “But it is up to us to make sure the

product sells,” says Bennie, “we design marketing

campaigns, assure all the stores carry the product

(Grant Park Liquor Mart is the only store required

to carry every item that MLL brings to Manitoba)

and train the staff on the product.”

BKG’s portfolio mostly consists of wines from all

over the world. Bennie says his passion for wine

originated from Kelowna, BC where, after graduating

from the Red River College, spending time in

the military, playing country and western music

professionally across Western Canada, Mr. Gusnowsky

landed an assistant sales manager job in

the Chrysler dealership. “Having all the wineries

around you in Kelowna, you have no choice but

to learn something about wine,” he recalls. After

coming back to Winnipeg, Bennie got a chance to

work directly with wine as a Sales Manages in one

of Winnipeg’s wine stores. In 2007, as a trained

chef and with a degree in Hotel and Restaurant

Management, six years of experience in the wine

industry, and eighteen years overall in sales, Mr.

Gusnowsky decided to jump at the opportunity to

start his own company.

Since then, BKG Distributors has extensively expanded

their portfolio to include wines, beers, and

spirits from a variety of countries at various price

points. They do a custom bottling and labelling for

the Winnipeg Blue Bombers. “Together with Wade

Miller [Winnipeg Blue Bombers’ President and

CEO] we created a blend that would be great for the

stadium but at the same time - a serious food wine,”

says Bennie.

It appears that those Blue Bombers fans who preferred

“Khortytsa” might need to start looking for a

substitution. “We represented the brand for a long

time, but recently they have changed their whole

structure,” says Bennie. He believes the “Khortytsa”

brand is going to die in Western Canada, but

he will be looking to replace it. “The beer and vodka

markets in Canada are quite competitive with

brands like Smirnoff dedicating a lot of resources

to make sure they are the number one seller,” adds

Mr. Gusnowsky “in order for a brand to survive, a

producer should remain loyal to the market.” УВ

4 Questions to Bennie:

1

2

3

4

Favorite thing about Winnipeg

Family

Recent “good read” you enjoyed

Article on Mexico

Best advice

Start investing young

Favourite Ukrainian Tradition

Christmas

Carpathia Credit Union and Ukrainian Winnipeg

promote a healthy lifestyle.

If you choose to drink, following Canada’s Low

Risk Drinking Guidelines can have a positive influence

on your health and help you create a balanced

lifestyle.

An easier way to receive your money! Request Money and Autodeposit now available with Interac eTransfer

Terms and conditions apply.

Rate is applied to balances over $5000 USD


Відзначення 30 ЛІТТЯ

ВІЛЛИ СВ. ПОКРОВИ

Марта Скрипник Photo: Bob Talbot

свідченням можливостей людей, об›єднаних спільною метою

та баченням”. Завершуючи свій виступ, пані Сантос вручила

голові Ради директорів пам'ятну статуетку.

На завершення офіційної програми пройшов виступ парафіяльного

хору. Було заспівано п’ять народних пісень. Спів та

енергія хору заохотила всіх до смачного обіду, який приготував

Степан Литвин з своєю командою. Хористи обслуговували жителів

Вілли та гостей з усмішкою на лиці у вишиванках.

вяткування 30 ліття Вілли Св. Покрови на 800 Burrows

C

Avenue яке відбулося 15 вересня цього року вдалося на

славу, навіть погода посприяла успіху.

Найкращим моментом свята був виступ парафіяльного дитячого

гурту який підготували Сергій та Олена Харченко. Молодці!!!

Мешканці Вілли з родинами прибули на першу годину до

подвір'я за будинком. Загалом, на святкуванні було біля 150

осіб. Свято розпочалося молебеном відправленим Високопреосвященим

Митрополитом Юрієм, Канцлером Консисторії

Після обіду присутні не хотіли розходитися через надзвичайно

приємну атмосферу і товариство. Протягом всього часу,

УПЦК о. Тарасом Удодом, настоятелем Собору св. Покрови

звучала музика і пісні у виконання Гриця Удода і його групи.

о.Олександром Гаркавим, та з участю парафіяльного хору під

керівництвом регента Олени Харченко.

Після молебену слово мали голова Ради директорів Вілли Євген

Гайворон, Владика Юрій, отець Олександр, місцевий радник

Вівіан Сантос та заступник голови парафіяльної управи Остап

Скрипник.

Пан Гайворон подякував всім членам ради директорів, працівникам

Вілли, а також присутнім дітям та онукам засновників

Вілли, коротко розповів про історію будівлі та плани щодо розширення.

“Важко повірити, що ми святкуємо 30-ліття Вілли, а

не відкриття”, - зазначив Євген, підкреслюючи чудовий стан в

якому знаходиться будівля.

Вівіан Сантос у своєму виступі наголосила, що у нашому

стрімко змінюючомуся суспільстві, Вілла разом з Православим

Собором Святої Покрови є незмінними опорами для округу Поінт

Даглас. “Ця будівля, зведена вашими предками, є яскравим

20 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


Плани будови склалися ще в 1969 році коли Будівельний комітет

під головуванням бл, п, Михайла Чайковського визнав

потребу мати житло для громадян старших віком.

Пpи допомозі Братства св. Покрови було закуплено земельну

ділянку і будинки на схід від Собору. Будівельний комітет

за співучастю Братства св. Покрови придбали поважну суму

коштів.

Ці фонди зросли за допомоги таких церковних організацій

як Жіноче Товариство ім. Княгині Ольги, Сестрицтво Coбopy

та приватних пожертв. В І987 році заснована некомерційна

корпорація під назвою Український православний Дїм св. Покрови

для будови житлового дому Для старших громадян віком

55 років і більше. Архітектурна фірма I.M. Architectural Group y

Вінніпегу отримала замовлення на побудову Дому.

Відзначаючи Тисячоліття Християнства в Україні, дня 24 липня

1988 року відбулося офіційне освячення місця забудови, а це

означало початок будови Дому св. Покрови. Його Блаженство

Митрополит Василій благословив площy.

Тепер Вілла Св. Покрови має 72 помешкань, 38 з яких винаймається

з субсидію від areнцiї Manitoba Housing Authority, a

34 винаймаються по ринковій ціні, хоча і не субсидовані ціни

є дуже демократичними: “За нашими цінами житло у Вінніпезі

можна було знайти 25 років тому”, - зазначив Євген Гайворон.

Вілла св. Покрови служить українській громаді віком від 55 років.

Запрошуємо всіх вас завітати до нас при адресі 800 Burrows

подивитися на наше приміщення в якому панує українська

атмосфера та можливо написати своє ім'я на майбутнє проживання.

УВ

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

21


22 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -

УВ


СЛІД НА ЗЕМЛІ...

Галина Кравчук, автор, перекладач, дослідник з питань генеалогії та історії роду.

Oпинившись під опікою римо-католицької їєрархії,

перші переселенці з етнічних українських земель,

які осілися у Вінніпеґу, користувалися послугами

церкви Непорочного Зачаття (Immaculate

Conception Church; 181 Austin St.), а пізніше – римокатолицького

костела св. Духа (Holy Ghost Church;

341 Selkirk Ave.). Парафія при костелі була заснована

архиєпископом Аделардом Ланжевином

(Adélard Langevin) відразу після приїзду двох польських

священиків, братів Кулявих (John & Albert

Kulawy). Костел мав обслуговувати «поляків, українців,

німців і словаків, які проживали у Північному

Вінніпеґу» (Historic Sites of Manitoba: http://

www.mhs.mb.ca/docs/sites/holyghostpolishcatholic.

shtml). Правду кажучи, наші люди в тому костелі

почувалися комірниками і відчували таку саму

“любов” зі сторони поляків у Канаді, як і в краю.

А свого Храму Божого у місті ще не мали...

Початки українського церковного життя у Вінніпеґу

тісно пов’язані з іменем першого місіонера

заморської місії до Канади, о. Дамаскина

Полівки. З його приходом «починається організація

українсьої громади Вінніпеґу в парохію св.

о. Николая» (Пропам’ятна Книга з нагоди Золотого

Ювілею Поселення Українського Народу в Канаді. –

Йорктон, Саск.: Голос Спасителя, 1941. – С.129). Саме

його і «треба вважати за першого організатора

українського церковного життя у Вінніпеґу,

бо таким він був і таким перейшов до історії

Української Католицької Церкви в Канаді» (Богдан

Казимира. Перший Василіянин у Канаді: http://

diasporiana.org.ua/wp-content/ uploads/books/17558/

file.pdf).

Брат Дамаскин Полівка (стоїть перший зліва) серед новіціату Добромильського

монастиря; о. Адалберт Баудісс (сидить посередині); праворуч нього -

о. Андрей Шептицький, магістр новіціату, майбутній митрополит Галицький

(Історія Чину: https://www.dobromyl-monastery.com/history-osbm-ua).

Десять людей залишають слід на землі,

сотня — протоптує стежку,

а тисяча — дорогу.

Народна мудрість

Зацікавившись походженням, особистістю та місіонерською

працею о. Дамаскина Полівки (про якого різні джерела подають

не точні, часом навіть суперечливі дані), на основі

архівних документів дізнаємося:

Adalbert Francisck Polivka родився 1869 р. в богемському

селі Hostín u Vоjkovic (колишня Австро-Угорщина, нині – Чехія).

Лікар-хірург за освітою, він протягом кількох літ перебував

в релігійному згромадженні латинського обряду Братів

милосердя (Brothers of Mercy), а в 1892 р. вступив до єдиного

в той час русинського католицького монашого ордену східного

обряду – Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ), прибравши

собі ім’я Джон-Дамаскин (John-Damascene).

Був це період реформи ордену (1882-1904), яку на прохання

Папи Лева ХІІІ очолили польські єзуїти. Її осередком

послужив василіянський монастир Св. Онуфрія в стародавньому

галицькому містечку Добромиль (звідси й назва

«Добромильська реформа»). Одною з провідних осіб в проведенні

реформи був о. Адалберт Баудісс (Adalbert Baudiss),

також виходець з Богемії.

В стінах монастиря для реформованих василіян було

відкрито новіціат. З дозволу Папи до ордену без жодного

канонічного звільнення могли приймати монахів латинського

обряду, які з часом переходили на візантійський

обряд. Одним з тих монахів був молодий Полівка, який

вступив до василіянського ордену під впливом о. Адалберта

Баудісса і 1897 р. був висвячений

на священика (Аthanasius D. McVay. The

Mystery of Father Damascene Polivka, Founder

of the Ukrainian Church in Winnipeg: http://

annalesecclesiaeucrainae. blogspot.ca/2010/01/

mystery-of-father-damascene-polivka. html).

Проведення реформи ордену було довготривалим

і нелегким процесом, який

проходив не без перешкод та великих

труднощів, але в кінцевому результаті дав

василіянам можливість стати на ноги та

ширше розвинути душпастирську, місійну,

видавничу та наукову діяльність, дав їм

«новий дух дисципліни та місіонерського

завзяття, яке поширилося по всій українській

Церкві. Без цієї реформи було б неможливим,

щоб вони пішли виконувати

будь-яку місію за кордоном» (Едмонтонська

єпархія: https://synod.ugcc.ua/churchstructure/edmontonska-parhiya-32).

Якраз в час реформи почало спостерігатися

загострення соціально-економічної,

а разом з нею й політичної ситуації в Австро-Угорщині,

що привело до зростання

націоналістичного тертя і серед монахів.

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

23


Монахам неукраїнського походження, зокрема о. Полівці,

нездорова атмосфера розколу серед монахів монастиря

не дуже імпонувала. Цим він і мотивує своє прохання

до папського уряду на місіонерську працю поза орденом.

Отримавши від Апостольської Столиці дозвіл, в жовтні 1899

р. о. Дамаскин Полівка прибув до Канади...

Орден ЧССВ ще не мав своєї місії в Канаді, тому о. Полівка

був висланий під юрисдикцію єпархіального єпископа.

Повідомлення про прибуття з Галичини русько-католицького

священика о. Д. Полівки знаходимо в часописі «Свобода»

(ч. 42, 19 жовтня 1899 р.). Місцем його призначення

була місія в єпархії в St. Albert, де 5 листопада 1899 р. в

колонії Една мав посвятити церкву. Але сталося інакше...

Збережені архівні документи, які опрацював архивіст

Ватикану, історик католицької

Церкви, д-р Athanasius D. McVay,

вказують на те, що приїхавши до

Вінніпеґу і ознайомившись зі

становищем русинів, о. Дамаскин

звернувся до римо-католицького

архиєпископа та до папського

уряду з проханням залишитися у

місті (The Mystery of Father Damascene

Polivka...).

Автор книги «Церков українців

в Канаді» (Вінніпеґ, 1927), о. Пантелеймон

Божик, подає про новоприбулого

місіонера наступні

відомості: «...Словак по народности.

Він приїхав до Вінніпеґу

... 1899 року і був тут короткий

час, а зараз по нім приїхав о. Іван

Заклинський і о. Василь Жолдак.

...говорив досить добре по українськи,

... досить енерґічний і

добрий організатор. Він правив

два рази Службу Божу в пивници

під польським костелом св.

Духа... Польський священик, Іван

Кулявий, ...заберав для себе всю

колєкту, ... тому, що то був його

костел, ... який мав великі довги.

Се неподобалося Українцям і їм

порадив священик Поливка за всяку

ціну побудувати свою церкву»

(С. 9).

В іншій праці до сказаного автор

додає, що новоприбулий місіонер

щиро займався долею наших поселенців,

разом з добрими людьми

зорганізував нашу першу парохію

і придбав для неї площу під

церкву. Але лихі люди і зависть

не дали йому докінчити діла, бо

Куляві старалися, щоб зробити

його побут в Канаді “неможливим”

(25-ліття нашої дієцезії в Канаді.

– Йорктон, Саск.: Печатня Голосу

Спасителя, 1938. – С. 6-7).

На той час у місті, в якому дуже

активну пропаганду вели соціалісти

та радикали, проживало біля 150 прилучених

до костела греко-католицьких

родин. Приїзд свого священика,

який вільно володів кількома мовами і міг розговоритися

чи не з кожним переселенцем, був подією надзвичайною...

Люди відразу відчули його турботу, щире бажання допомогти.

Оточені зі всіх боків тими, які хотіли їх златинізувати та

асимілювати, спраглі на Боже Слово, вони потягнулися до

нього з довір’ям і надією. Вони прислухáлися до його мудрих

слів і хотіли, щоб він залишився у Вінніпеґу.

Переглядаючи архівні видання «Свободи», бачимо, що римо-католики

не хотіли у Вінніпеґу (і в Канаді!) русинських

священиків, не хотіли ніякої русинської церкви і відкрито

говорили про це навіть у своїх проповідях. Найбільше це відносилося

до Кулявих, які вимагали велику платню за шлюб,

хрестини, похорон (а люди в той час ще журилися куском

хліба), частина якої йшла в їхню кишеню... Вони шкодили

нашим людям в місті і поза містом. В своїх проповідях ра-

Фрагменти «Свободи» з «Відозвою Ради товариства русько-католицьких священиків в

Америці до всіх Русинів в Канаді» і дописом о. Полівки «Канадійска місія» (ч. 42, 19 жовтня 1899

р.; ч. 1, 4 січня 1900 р. (Свобода: PDF aрхів (1893-2015): http://svoboda-news.com/svwp/pdf).

24 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


зом з французькими ксьондзами вони

переконували русинів, що їхні священики

не є справжніми священиками...

Незважаючи на це, не в одній колонії

і в самому Вінніпеґу русини часом до

року, а то й більше, не хрестили своїх

дітей, а чекали на свого священика...

У тій же «Свободі» (ч. 1, 4 січня 1900 р.)

на першій сторінці подано допис і самого

о. Полівки «Канадійска місія».

Новоприбулий місіонер, який приїхав

з наміром присвятити себе людям

і працювати над збереженням їхньої

віри, ділився своїми спостереженнями

і тим, що встиг зробити за порівняно

короткий час у Вінніпеґу та околиці.

«Канадійска місія» – це розповідь,

спостереження і роздуми не лише людини

великого інтелекту, місіонера з

міцними теологічними знаннями, а й

душпастиря, який вболівав за долю довіреної

йому пастви.

Почавши у Вінніпеґу з першої співаної

Служби Божої, о. Дамаскин відвідав

кожну хату, в якій мешкали русини,

щоб поговорити, подивитися, як їм живеться,

взнати їхні думки та бажання. А

бажання їхні зводилися до своєї русинської

(у тексті: рускої) церкви, школи і

читальні. Люди скаржилися, що поляки

заставляють їх давати гроші на костел

і годують обіцянками, що як приїде їхній

священик, то вони дозволять йому

відправляти в костелі Богослуження. Та

обіцяти можна багато... (польське опікунство

і те, що крилося за спільними

з поляками храмами, наші люди добре

знали ще з краю). Тут, у Канаді, вони

хотіли Богослуження у своїй, зрозумілій

їм мові.

Роздумучи про становище русинів в

Канаді, о. Полівка відмічає, що народ

наш має дуже сильно розвинені релігійні

і обрядові почуття, і що обряд

держить його «при єго народности»,

але щоб той народ тут не пропав, треба

думати за своє Богослуження і за свою

церкву.

З болем у серці розповідає він про

те, як в час співаної Служби Божої під

польським костелом з наших людей

стали насміхатися ті, що ніколи «нашого

обряду не бачили, а головно поляки,

що уважають себе за щось висшого».

Це його дуже вразило, а люди сприйняли

насмішки як образу... Далі о. Дамаскин

розповідає, що вони запросили

його на своє зібрання, на якому врадили,

що цілковито відлучаються від костела

і думають будувати свою церкву.

Тоді ж вони обрали церковний комітет

і попросили отця письмово повідомити

архиєпископа про їхнє рішення і просити

дозволу на будову своєї церкви.

Про подію дізналися поляки... Вже у вівторок «замкнено перед

мною костел, – пише о. Полівка, – і проголошено мене бурителем

порядку» (Куляві, з якими він спочатку мав намір співпрацювати,

з того часу стали його запеклими ворогами).

З подальшої розповіді о. Полівки довідуємося, що церковна

громада Вінніпеґу купила місце під будову церкви, школи і помешкання

для священика і що потрібні були лише кошти на його

утримання. До громади Вінніпеґу приєдналися русини околиць

Gonor і Brokenhead в Манітобі. Вони, хоч і відчували фінансову

скруту, також думали за свою церкву.

Оповідає о. Полівка про свою місію і в колонії Stuartburn, де якраз

почалося будівництво церкви. При будові церкви виникли непорозуміння

й суперечки, де її будувати, бо через колонію протікає

річка:

«Одні хотіли мати церкву по одній стороні ріки,

а другі по другій. Був я там 14 днів, та ще не з усім

упорався, бо Русини уперті, кождий хотів би мати

церков на своїй фармі».

Підсумовуючи становище церкви і самих русинів в Канаді, о.

Полівка пише: «Загально справа стоїть так: наш чоловік думає ще

тепер про свої конечні потреби. Він був би вдоволений, щоби була

і церков і священик і школа і читальня та о недостаток грошей

розбиваються навіть найкращі пляни».

З листів о. Полівки Ланжевин був добре ознайомлений з його

роздумами над становищем русинів міста і також був поінформований

про їхні наміри будувати свою церкву. Спочатку він навіть

схвалював намір русинів будувати свою церкву, але (під впливом

Кулявих) змінив свою думку.

Згадане вище зібрання громади відбулося 8 грудня 1899 року.

Разом з членами новообраного церковного комітету о. Полівка

написав петицію в українській і латинській мовах на ім’я архиєпископа

з проханням благословити проект будови церкви. Петиція

була стверджена підписами всіх 27 членів церковного комітету та

о. Дамаскина:

Андрей Зайло, Николай Маковецкі, Thеоdorus Stephanik, Прокоп

Скіба, Wasyl Rudko, Ілько Бабій, Anton Czerkas. Jan Spizak, Alek.

Książyk, Гриць Прокопишин, Julian Bohońko, Michał Lenczak, Стефан

Волошиньский, Wasyl Tankowсky, Aleksa Roszko, Іван Сидор,

Василій Турчинюк, Petro Krasiuk, Юрко Паніщак, Stefan Cinnyk, Jan

Piskosz, Michal Doda, Юрко Кобітикъ, Nicholas Małachowski, Mikołaj

Powawoznyk, Jełyjacz Kostiuk, Olexa Haluszczak, Michał Palamar, о.

Дамаскин Полівка.

Ця датована лише груднем 1899 р. петиція, як припускає Athanasius

D. McVay, є одним з найперших документів у справі української

церкви у Вінніпеґу.

Архиєпископ відповів, що дієцезія у великих довгах (йшла будова

костела Св. Духа). Далі він повідомив о. Полівці, що його послуги

більше не потрібні у Вінніпеґу, а поза містом, де в колоніях не

було жодного священика. І завершив тим, що наказав йому їхати

за попереднім призначенням – до St. Albert, де на нього очікував

єпископ Леґал (Émile-Joseph Legal).

Архиєпископ Ланжевин, невдоволений ходом подій, вислав також

петицію до папського уряду з просьбою відкликати Полівку

назад до Австро-Угорщини і одночасно написав “ввічливий” лист

до Василя Рудка, голови церковного комітету, в якому роз’яснив,

чому він не одобрює проект будови їхньої церкви. Ланжевин в

цьому ж листі просив людей бути терпеливими і більше не підтримувати

зв’язків з о. Полівкою. Таким чином, він заборонив о.

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

25


Полівці займатися місійною роботою через його непокору

і непослух (Athanasius D. McVay. The Mystery of Father Damascene

Polivka...).

Значний вплив на погіршення стосунків новоприбулого

священика з римо-католиками костела та французьким архиєпископом

мав і той факт, що, обслуговуючи русинів в польському

костелі, в якому їхні діти вже отримали хрещення,

він почав їх ще раз хрестити з дотриманням візантійського

обряду (тобто миропомазував, що в латинській церкві виконувалося

лише єпископом). Це привело ще й до скандалу

щодо подвійного хрещення дітей.

Відомості про події у Вінніпеґу постійно подавала «Свобода».

Виглядяє, що ім’я о. Дамаскина Полівки було добре

відомим і в Канаді, і в Америці.

У числі 11 від 22 березня 1900 р. повідомляється, що по руських

колоніях “вешталися” вже польські і московські платні

агенти, кожний з них вихвалював свою віру, а в наступному

числі від 29 березня читаємо:

« ... доходять відомості про різні неприємності

о. Поливки з латинським

духовенством, ... польським попом Кулявим.

Перед ним замкнено костел... Поливка

завдав собі труду, щоби видерти

русинів від ... податку, ... щоби вони сами

для себе збирали центи і постаралися

о свою власну церкву, бо ж латинський

обряд – це для них єгипетська ніч.

О. Поливка виїхав з Вінніпеґу, бо французький

єпископ заборонив йому будувати

руську церкву ... і сказав, що сам

єпископ мусить вибрати місце під

церкву і потвердити план церкви, хоч

бідака ще в життю не бачив, як виглядає

руська церков. О. Поливка ... поки що

мусить уступити не маючи ... матеріальних

средств до нерівної боротьби.

Звісна також там шалена агітація Кулявих

братів проти руської церкви, хоч

в очі говорили інакше, а поза очі вийшло

інше.

Один братчик, що є близько Кулявих зрадив ..., бо сказав Кулявим, що

русини писали до архиєпископа в справі ... церкви, а той мав би їм сказати,

що не позволить, поки польський костел не буде сплачений...».

В тім же числі газети подається, що в Stuartburn ще й

досі не можуть погодитися за церкву і що «...там ходить

якийсь штундист і навертає людей на ту віру...».

Число 48 від 20 грудня повідомляє про приїзд Кулявого до

Stuartburn, де повінчав 7 – 9 пар, 30 дітей похрестив, висповідав

десь з 150 осіб... І на закінчення – сердечне прохання

від русинів: Руські священики, приїдьте хоч два рази на рік

(Свобода: PDF aрхів (1893-2015 роки): http://svoboda-news.com/svwp/

pdf). Та приїхати і рятувати русинські душі ще не було кому...

Хоч о. Полівка через перешкоди з боку римо-католиків змушений

був залишити Вінніпеґ, у місті він залишив по собі не

лише добру пам’ять – він залишив слід на канадській землі...

З часу його приїзду до Вінніпеґу минає 120 літ і хочеться,

щоб пам’ять про першого василіянина у Канаді жила вічно,

щоб ми і нащадки наші, минаючи перехрестя вулиць Stella

та McGregor, знали і пам’ятали: з цього освяченого о. Дамаскином

Полівкою місця взяло початок релігійне та культурне

життя канадських українців.

Добру пам’ять та слід на землі о. Дамаскин залишив і в Пенсильванії,

куди переїхав на початку 1900 р. Він був не лише

добрим душпастирем, який вирізнявся своєю привітністю

та простотою, а й неабияким організатором та провідником,

брав активну участь в житті кожної парафії, куди його

було призначено, чим і заслужив повагу, пошану і подяку

церковних громад.

Він був одним із засновників парафії св. Стефана у м.

Windber, яка 1901 р. збудувала свою церкву (St. Stephen’s

Greek Catholic Church). Роком пізніше церква була інкорпорована

як The First Slavish United St. Mary’s Greek Rite

Catholic Church of Windber, Pa. (о. Дамаскин був одним з тих,

Копії архівних документів, отриманих 20 травня 2019 р. від пароха вищезгаданої церкви,

о. Івана Русина.

на кого було покладено відповідальність

за процес інкорпорації). Ще й

до нині з церковної дзвіниці доноситься

дзвін трьох масивних дзвонів,

урочисто посвячених восени 1904 р.

в присутності близько тисячі людей.

Один з них, названий іменем Святої Марії, є пам’яткою про

роки священства о. Дамаскина Полівки, який частково покрив

кошти на його придбання.

Ім’я о. Д. Полівки часто згадувалося у бюлетені – The Windber

Journal - The Windber Era, де подавалися відомості з

життя церковної громади, душпастирської праці Полівки,

а також про стан його здоров’я (хворів на цукровий діабет).

Зі сторінок бюлетеня можна було дізнатися про його

родину в Пенсильванії, батька та сестру в Богемії, яких він

неодноразово відвідував.

З цього ж джерела дізнаємося, що о. Полівка був духовним

26 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


Фрагмент офіційного списку перепису населення США від 23 квітня 1910 р. з іменами о. Полівки та його

племінниці: Polivka Frank Rev.; Schipek Bessy (Xenia Stanford: https://familyrootstracer.com).

дорадником американської Греко-Католицької асоціації

(The Greek Catholic Union) і на конвенції 1904 р. був переобраний

ще на один термін, та ін.

Отримавши в Римі офіційне звільнення від монаших обітів

та дозвіл повернутися до латинського обряду, в 1906 р.

о. Полівка був призначений парохом церкви Our Lady of

Perpetual Help, St. Mary (Fayette County), а від липня 1908 до

червня 1910 р. обслуговував парафії Divine Redeemer Church

в м. Ambridge та Ss. Cyril & Methodius Church в м. Charleroi

(Our Lady of Perpetual Help, St. Mary - St. Francis of Assisi Parish: https://

www.sfoafayette. org/about/Pages/ourlady.aspx).

Це останній документ, який засвідчує його перебування

в Америці. Відомо, що він повернувся до Богемії (Чехії)

і продовжував душпастирську працю в містечках Hřivice

(Louny District) та Krpy (Central Bohemia). Будучи добрим

душпастирем та володіючи неабиякими організаторськими

здібностями, о. Полівка продовжував служити Богові та народу

своєю молитвою та добрими ділами...

На жаль, ми й донині не знаємо, де покоїться прах першого

місіонера заморської місії в Канаді. В надзвичайно складних

обставинах він заклав основи першої української церковної

громади у Вінніпеґу і був першим, хто утоптав стежину, яка

для українських поселенців стала дорогою і до свого Я, і до

свого Божого Храму. То ж нехай з нагоди 150-ліття з дня народження

о. Дамаскина Полівки ці слова стеляться на його

могилі барвінком вічної і невмирущої пам’яті від вдячних

заокеанських українців. УВ

AFFORDABLE LIVING FOR 55 PLUS

For more information contact:

Tel: 204 586 5816 or Email: smpvilla@shaw.ca

800 Burrows Avenue • Winnipeg MB R2X 3A9

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

27


Коротка

Історія

Іван Жовнич

УКРАЇНСЬКOЇ

ПРАВОСЛАВНОЇ

ЦЕРКВИ В КАНАДІ

Греко-Православної

Пані

яскраво

склався

Отже,

Української

в Канаді,

сту

ня та

впродовж

нування.

Юліян

рія

ді” вказує,

Церква

вана

(Стечишин,

дентон

колонією

Однак

му ще

до офіційного

ської

Як

по 1914-ий

приблизно

іммігрантів

всією

щеників.

Андрій

на лист

стви

щеників

Єпархія

ної

не відповідала

славної

бути

Російська

28

країнці, що емігрували до Канади

в період 1891 р. до початку Першої

Світової війни, в більшості були родом

з Галичини та Буковини, що знаходились

під Австро-Угорською Імперією.

Як ми знаємо з історії України, у

1596 р. відбулася Берестейська Унія за якої

частина Української Православної Церкви,

зберігаючи Візантійський обряд, відійшла

під омофор Римо-Католицької Церкви. В

основному Берестейська Унія стала успішною

на території Галичини, тому як наслідок

більшість емігрантів з тої частини України

відносились до Української Греко-Католицької

Церкви, в той час коли буковинці - до Української

Церкви.

Галина Кравчук у попередній своїй статті на цю тему

описує стан церковного життя українців в Канаді, який

на початку їхнього поселення на її просторих преріях.

перейдемо зразу до історії

Православної Церкви

що на правду має непро-

передісторію свого заснуван-

динамічну історію розвитку

перших десятиліть її іс-

Стечишин в книзі “Істо-

Поселення Українців у Кана-

що перша Православна

Св. Михаїла була побудо-

селі Ґардентоні в 1899 році.

218). В той час Ґар-

був першою українською

буковинців у Манітобі.

з побудовою першого хра-

мало пройти чимало років

заснування Україн-

Православної Церкви.

свідчать різні джерела, від 1896

рік до Канади прибуло

від 170,000 до 250,000

з України. Однак між

цією громадою не було свя-

В 1901 році Митрополит

Шептицький у відповіді

від греко-католицької па-

пообіцяв, що відправить свя-

до Канади. На противагу

Буковинської Православ-

Церкви зберігала статус кво і

на листи від право-

громади з Канади. Це може

пов’язане з тим фактом, що

Церква вважала, що вся

Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -

Північна Америка знаходиться під її юрисдикцією, отже Буковинська

єпархія не втручалась в справи вище стоячої інституції.

Віра українців була догматично і традиційно ближча до віри

Російської Православної Церкви чим Римо-Католицького віросповідання.

Тому на початках деякі із заснованих православних та

греко-католицьких церков приєднувались до Російської Православної

місії в Канаді. Наприклад впродовж 1908 по 1911-ий рік,

в час коли Архимандрит Арсеній Чаговцов очолив Російську

Православну місію в Канаді, до неї приєдналось декілька греко-католицьких

парафій в околиці Сифтон, Манітоби та згодом

декілька парафій в провінції Альберти (Trosky, 5). Проте одним

з найбільших недоліків для українців було те, що не вживалась

їхня рідна мова та була відсутня українська культура, рідні традиції

та звичаї.

Як згадано вище до Канади емігрувало від 170 до 250 тис. українців,

тому потреба в священиках, єпископах була дуже великою.

Цим скористався самопоставлений єпископ Серафим, який

заснував свою Церкву назвавши її «Всеросійська Патріярша

Православна Церква», в народі «Серафимівська Церква» (1903).

Її засновник підробивши

документи титулував себе

«Єпископ та Митрополит

Російської Православної

Церкви всієї Америки».

Він на початку набув широкої

популярності висвячуючи

священиків, ведучи

місіонерську роботу,

що призвело до того, що

в короткому часі церква

налічувала від 50 до 60

тис. вірних. Люди потребували

церковного життя

і будуючи майбутнє на

канадській землі першим

ділом засновували церкви.

Серафим бувши людиною

не дуже відповідальною

висвячував священиків

не раз неосвічених, що

з часом викликало незадоволення

в людей та

в кліру. У 1904 році Серафим

подався до Росії,

щоб привезти доказ свого

рукопокладання і заручитися

підтримкою Священного

Синоду. В той час

частина кліру, впродовж

його відсутності, в співпраці

з Пресвітеріанською

Церквою утворила «Незалежну

Грецьку Церкву».

Священний Синод наклав

в


заборону на Серафима і висвячений ним клір і тим припинив

діяльність «Всеросійської Патріяршої Православної

Церкви». Послідовник Серафима, Макарій, намагався

ще боротися за її існування, але довіра людей до них була

вже втрачена назавжди.

Отже, Незалежна Грецька Церква була створена вихідцями

з Серафимівської Церкви, а зокрема найактивнішими

з них - Іваном Бодругом та Іваном Негричом. Обряд богослужінь

зберігався Візантійський, проте за юрисдикцією

та за духом вона була Пресвітеріанська. Пресвітеріани

давно вже шукали такої нагоди навернути “темний люд”

до істинної віри та англізувати українців, бож вони були

ідеологами британського імпералізму. Великі кошти надавалися

новій церкві з пресвітеріанського бюджету на

розбудову церков, на заробітну плату кліру та на інші

церковні витрати. В перші роки життя церкви люди не

знаючи справжніх намірів її керівництва масово приєднувались

до її пастви. Таким чином в 1907 році вона

налічувала близько 25 тис. вірних котрими опікувалися

24 пастирі. У 1910 році керівництво Пресвітеріанської

Церкви змусило парафії Незалежної Грецької Церкви

активно проводити реформи, які заключались в швидкій

заміні чину грецької літургії на пресвітеріанську. Очевидно, це

викликало обурення в людей і більшість пастви відмовилась

від чужої для неї віри. Про всі ці події ми можемо дізнатись

з сторінок Українського Голосу, першої газети з українською

назвою, що була започаткована народовцями у 1910 році.

Єпископ Никита Будка був призначений першим вікарним

Єпископом Греко-Католицької Церкви Канади в 1910 році. Почався

стрімкий розвиток церковного життя греко-католиків,

проте, на превеликий жаль багато чого не відбувалось так як

очікувалось: Рим по проханню Римо-Католицької Церкви наполягав

на тому, що священики мають бути безсімейними (в

стані целібату), церковне майно мало належати церкві, а не

громадам, римо-католицькі священики поводились зверхньо

над греко-католицьким духовенством та ін.. Як наслідок частина

греко-католицької пастви перебувала в стані незадоволення

і шукала виходу з ситуації, що склалась.

Народовці, організація українців, що сприяла збереженню

української ідентичності займаючись питанням освіченості

громади, прийняла рішення відродити українську православну

церкву, що існувала в Україні від часу Хрещення Київської Русі.

Цьому рішенню передувала наступна подія. В місті Саскатуні

була побудована одна з декількох українських бурс (1916р.)

названа в честь Митрополита Петра Могили. Єпископ Никита

Будка наполягав, щоб б її зареєстрували як майно Греко-Католицької

Церкви, однак громада відмовлялась погоджуватись з

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

29


цим. Вона не бажала щоб все було як колись в Україні, що

церква є прямим власником всього парафіяльного майна. Отже,

будівничі зареєстрували інститут Петра Могили згідно Канадського

законодавства та таким чином зробили інститут власністю

громади. Ця подія та вище згадані причини підштовхнули

народовців та членів інших конфесій на рішучі кроки по відродженню

прабатьківської християнської віри, тому що жодна

з релігійних конфесій не відповідала їхнім потребам.

В липні 1918 року народовцями були скликані збори (154 делегатів)

на яких було прийнято рішення створити “Українське

Греко-Православне Братство” яке в подальшому візьметься за

створення “Української Греко-Православної Церкви в Канаді”.

Головними принципами, на яких майбутня церква мала

функціонувати, були наступні: єдність з іншими православними

церквами, священики можуть бути одруженими, майно

належатиме членам парафій, єпископів обиратимуть соборно,

призначення та звільнення священиків відбуватиметься

за згодою церковних громад тощо. Була вибрана президія, що

мала займатися справами Братства і підготувати все необхідне

до Першого Собору. Перший Собор був скликаний 28 грудня

1918 року у місті Саскатуні. На ньому було розроблено статут

УГПЦК, прийнято рішення шукати українських православних

єпископів та також створити православну семінарію для підготовки

кліру.

Знайти єпископа виявилось непростою задачею. Спочатку

провідники УГПЦК звернулись до Російської Православної

Церкви і виглядало, що можна розраховувати на її підтримку.

Архиєпископ Олександр (Немоловський) (родом з України),

а згодом і Митрополит Платон були налаштовані

прийняти незалежну Українську Греко-Православну

Церкву в Канаді і тимчасово очолити її. Під тиском

російської громади вище згадані ієрархи змінили

свою думку вказуючи у своїх листах на “націоналістичний”

її дух, що протирічить ідейним засадам

російської імперії. Українці розглядались русофілами

як одна з численних “російських політичних партій”

(Trosky, 18).

Другий Собор почав свою роботу 27 листопада 1919

року за участі Антіохійського Митрополита Ґерманоса

(Шехаді), який погодився тимчасово очолити

УГПЦК і таким чином на соборі був проголошений її

першоієрархом. В своїй структурі від початку УГПЦК

прийняла засади соборноправності та з того часу адміністративно

управляється собором єпископів та

Консисторією, яка складається з 9 членів кліру та 9

членів мирян.

Третій Собор розпочався 11 листопада 1920 року.

Клір вже нараховував на той час 7 священиків. Було

прийнято рішення щомісячно видавати газету з назвою

“Православний Вісник”(згодом “Вісник”), видавництво

якої почалось в квітні 1924р. під керівництвом

редактора о. Василя Кудрика. Також Собор прийняв

рішення, якщо обставини дозволять, вступити в літургійне

спілкування з Українською Автокефальною Православною

Церквою (УАПЦ).

11 жовтня 1922 року адміністратором церкви був обраний о.

Семен Савчук, який взявся за активний пошук українського

єпископа та священиків. В листопаді він подався до України і

зустрівся з багатьма представниками українського православ’я.

18 червня 1922 року в Саскатуні о. Семен відслужив вперше

Літургію українською мовою (Єринюк, 18). З того часу рідна

мова почала активно вживатися в богослужіннях УГПЦК. Також

в тому часі адміністративний центр церкви з Саскануну був

перенесений до Вінніпегу де він знаходиться донині.

На ІV Соборі 15-16 липня 1924 року УГПЦК обирає своїм першоієрархом

Архиєпископа Івана (Теодоровича), що на той час

очолював УПЦ в США, прибувши з України наприкінці 1923

року. Це єдиний єпископ УАПЦ, що врятувався від вбивчих

рук комуністичної влади. До 1937 року НКВД знищило всіх

священиків та єпископів УАПЦ та велику кількість її мирян. Архиєпископ

Іван, зберігши своє життя завдячуючи українським

православним іммігрантам, вірно служив УГПЦК довгих 20

років, незважаючи на своє проживання в США. Завжди багато

людей збиралось на архипастирські богослуження владики під

час його візитів, які зазвичай проходили впродовж весни та літа.

Організація народовців у 1927 році вирішила офіційно зареєструвати

свою організацію назвавши її “Союз Українських

Самостійників Канади” (СУС). Відбулось з часом їх об’єднання

з “Союзом Українок Канади”, “Товариством Українських Самостійників”,

“Союзом Української Молоді Канади”, “Союзом

Народних Домів” та трьома українсько-канадськими інститутами

розташованими в Саскатуні, Едмонтоні та Торонто. СУС

та УГПЦК були і є об’єднані як релігійно так і ідейно. Вони

разом працюють над збереженням релігійної, культурної та

традиційної спадщини українського народу в Канаді. Церква

в 1928 році налічувала близько 64 тис. вірних, 152 громади та 21

священика (веб.сайт UOCC). З часом духовна семінарія, Колегія

Св. Андрея, відкрилась у Вінніпезі в 1946 році.

В 1946 році Архиєпископ Іван був змушений відмовитись від

посади першоієрарха у зв’язку з конфліктом про канонічність

його висв’яти духовенством УАПЦ. На його місце в 1947 році

був обраний Архиєпископ Мстислав (Скрипник), який служив

в Канаді до 1950 року. Наступного року на позачерговому Соборі

Митрополит Іларіон (Огієнко) був вибраний “Митрополитом

Вінніпегу та всієї Канади”. Митрополит Іларіон мавши на той

час великий педагогічний, політичний та релігійний досвід

взявся до виконання своїх обов’язків з великим завзяттям. За

час його служіння він видав багато книжок на різні релігійні,

мовознавчі та історично-культурні теми. Його пам’ять вшановано

в Україні меморіальними дошками, почесними бюстами,

музеями тощо. Його книжковий архів зберігається в Колегії Св.

Андрея у Вінніпезі.

Помер Митрополит Іларіон 29 березня 1972 року. По ньому

було вибрано Архиєпископа Михаїла (Хорошого)(1972-75); його

наступником став Митрополит Андрій (Метюк) (1975-85); по

ньому Митрополит Василь (Федак) (1985-2005); наступним

Митрополитом був обраний Єпископ Іван (Стінка) (2005-2010).

30 Український Вінніпеґ - ЖОВТЕНЬ 2019 -


За часу служіння Митрополита Василя був висвячений Архимандрит

Юрій (Каліщук) єпископом Саскатунським 22 жовтня

1989 року, який після Митрополита Івана і очолив УПЦК та

служить її першоієрархом донині. Згідно статистичних даних

в 1989 році УГПЦК налічувала близько 128 тис. вірних, 290 парафій

та близько 99 священиків.

В 1990 році було забрано з назви УГПЦК слово “Греко” і церква

почала називатись “Українська Православна Церква в Канаді”.

За Митрополита Василія Федака спеціальна міжцерковна комісія

була створена для ведення переговорів про євхаристійну єдність

з Вселенським Патріархатом. Делегація в особах Єпископа

Юрія (Каліщука) та отця Степана Ярмуся, Голови Президиції

Консисторії УПЦК, поїхала до Стамбулу та підписала “Статті

Угоди” 1 квітня 1990 року. У присутності Патріарха Димитрія

ІІ, Митрополит Халкедонський Варфоломій (тепер Патріарх

Вселенський) відслужив першу Літургію з вище згаданими

представниками УПЦК. Отже, УПЦК, після ратифікації “Статей

Угоди” 20-тим Собором УПЦК в липні 1990 року, є в євхаристійному

єднанні з Вселенською Патріархією.

В цьому історичному 2019 році, 6 січня “Томос про Автокефалію

Української Церкви” був наданий Константинопільським

Патріархом Варфоломеєм І-им Православній Церкві України. І

як в далекому 1990 році УПЦК святкувала євхаристійне єднання

з Константинопільскою Патріархією, так тепер святкує весь

український православний світ визнання Православної Української

Церкви як автокефальної церкви Української Держави.

Починаючи від 1990 року УПЦК та з 1995 році УПЦ в США докладали

чималих зусиль донести важливість визнання Константинопільським

Патріархатом Української Православної Церкви.

Це була довга дорога в 29 років. На цьому шляху було покладено

багато спільної праці і це допомогло українській церкві в діаспорі

та ПЦУ стати ближчими та згуртованішими. Митрополит

Юрій особисто багато разів з цією метою відвідував як Константинопіль

так і Україну. Єпископ Іларіон Едмонтонський разом

з Архиєпископом Даниїлом Памфілійським були екзархами

(представниками) Вселенського Патріарха на Об’єднавчому

Соборі Українських Православних Церков. Митрополит Юрій

прийняв участь в інтронізації Митрополита Епіфанія (Думенка)

на митрополичий престіл Православної Церкви України 3

лютого 2019 року.

УПЦК відсвяткувала в минулому році своє сторіччя

на позачерговому Соборі в Саскатуні 9 -12 серпня 2018

року. Під час святкувань, очолюваних Митрополитом

Юрієм, пролунали гучні доповіді про різні етапи історичного

шляху УПЦК, були відзначені її найвизначніші

діячі та висловлено подяку всім її вірним та всім

чиєю підтримкою вона далі має нагоду продовжувати

свою плідну працю. Така коротка історія УПЦК, що

народилась 100 років тому на засадах відродження

віри наших прабатьків. Висловимо подяку всім тим

хто став її частиною і всім тим хто є її теперішнім та

майбутнім. Низький Вам уклін! УВ

Бібліографія:

“A Brief History of the Ukrainian Orthodox Church of Canada.” Ukrainian Orthodox Church of

Canada (UOCC). Accessed August 22, 2019. https://uocc.ca/about/history/.

Trosky, Odarka. The Ukrainian Greek Orthodox Church in Canada. Winnipeg: Ecclesia Press, 1968.

Стечишин Ю. Історія поселення Українців у Канаді. Едмонтон: Союз Українців Самостійників,

1975.

Єринюк, Роман. Короткий опис історії Української Православної Церкви в Канаді з нагоди

її 90-ліття (1918 – 2008). Львів: Літопис, 2010.

- OCTOBER 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

31

More magazines by this user
Similar magazines