ucrainica iii - up - Univerzita Palackého v Olomouci

останнього шлюбу це стає невідворотним [Кононенко 2005:26]”. Не
знайшовши духовного контакту з чоловіком, жінка заглибилася в
поетичну творчість, яка змогла „захистити” її від низького та
гнітючого світу з МУЖИКОМ. Фактично - це друге народження
героїні, що принесло їй давно вимріяну духовну свободу. Раз
вступивши в світ творчості, вона не могла його залишити, бо він її
окрилював, давав потужний стимул до життя, чого, на жаль, з усіма
разом узятими чоловіками домогтися так і не змогла. Хоча після
того ще був іноземний бой-френд. Але, коли він одного разу натякнув
героїні на розрив з літературою, то це остаточно відвернуло жінку від
світу з МУЖИКОМ: „ - Невже ти не розумієш, що тобі вже час кидати
літературу? Невже ти ще не переконалася, що вона тобі нічого не дає ?
А в моїй країні ти б легко отримала місце в хорошому супермаркеті,
а потім ти з твоєю головою і з твоєю освітою могла б швидко стати
менеджером з постачання !
Від цих порад ти повертаєшся до цієї самої літератури,
гендерних студій та культурних досліджень, яких, власне, ніколи й не
кидала. Повертаєшся у світ БЕЗ МУЖИКА, з якого вийшла, як Венера
з морського шумовиння [ Кононенко 2005: 32]”.
Отже, досліджуючи природу жіночого письма необхідно завжди
тримати під прицілом екзистенцію жінки, яка окреслюється
пограниччям між культурою та природою. Але зауважимо, що зводити
все тільки до природи, чи культури означає не зрозуміти жінку до
кінця. В романі „ Польові дослідження з українського сексу „
О. Забужко свідомо ігнорує біологічно-сексуальну екзистенцію жінки й
домагається духовного зросту героїні. Оповідання „ Сестро, сестро „
вражає своєю фізіологічною правдивістю. Символічний образ дитячих
книжечок, які не випускає з рук маленька дівчинка, - це прямий натяк
на її великий духовний потенціал в майбутньому. У фрагментах
„ творчої „ автобіографії Є. Кононенко „ Без мужика „ героїня теж
виступає проти ворожої до неї природи, що асоціюється із світом з
МУЖИКОМ. Вона бажає мати духовні переваги перед чоловіцтвом та
й перед цим світом загалом . І Забужко, і Кононенко в своїх творах
довели незмінний дуалізм жіночої екзистенції. В перспективі хочеться,
щоб українська жінка нарешті віднайшла потрібний баланс між
природою та культурою й з гідністю справилася з цивілізаторською
місією, до якої вона так довго йшла.
Література
Гундорова Т.: Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії
Ольги Кобилянської. Критика, Київ 2002.
Забужко О. С.: Польові дослідження з українського сексу: Роман. Факт,
Київ 2003.
Забужко О. С.: Сестро, сестро: Повісті та оповідання. Факт, Київ 2005.
340