Україна – Цілі розвитку тисячоліття 2000+7 - UNDP in Ukraine

Починаючи з 2003 року, спостерігається стійке зростання позитивних відповідей щодо впевненості
респондентів у необхідності отриманих ними знань. Так, впевнених та повністю впевнених у 2002 році
було 49,2%, а у 2006 – 51,2%. Поряд з цим, поступово зменшується частка тих, хто не впевнений в
необхідності набутих професійних знань. Таким чином, можна відмітити, що переважна більшість
працюючих отримала якісну освіту, має достатній запас знань для виконання конкретної роботи, що є
однією із складових для забезпечення гідного рівня життя, і впевнена у своєму професійному
майбутньому. Проте, кількість респондентів, які не визначилися щодо цього питання хоч і зменшилась
за останні роки, але залишається ще досить великою.
Таблиця 12
Рівень впевненості респондентів у тому, що їм знадобляться набуті професійні знання
впродовж наступних 5 років, за галузями економіки
(у % до зайнятих)
Статус респондента
Повністю
впевнений
Впевнений Не впевнений Дуже
невпевнений
Важко
відповісти
2002
Працівники промисловості 11,9 32,6 25,8 3,5 26,2
Працівники с/господарства 9,8 26,3 27,1 2,7 34,1
Працівники невиробничої сфери 22,7 40,2 16,1 2,2 18,8
Працівники сфери послуг 12,8 31,4 26,0 3,9 25,9
Усі респонденти 15,4 33,8 22,7 2,9 25,2
2006
Працівники промисловості 12,0 33,4 27,3 3,6 23,7
Працівники с/господарства 8,6 33,1 30,5 2,7 25,1
Працівники невиробничої сфери 21,4 40,0 18,6 1,9 18,1
Працівники сфери послуг 13,1 33,0 24,9 4,1 24,9
Усі респонденти 15,4 35,8 23,9 2,9 22,0
Також зазначимо, що найбільш впевненими у своїх знаннях залишаються, як і за результатами
попереднього обстеження, працівники невиробничої сфери – 61,4% (у 2002 році – 62,9%), а найнижчий
рівень упевненості традиційно є у зайнятих у сільському господарстві – 41,7% (у 2002 році – 36,1%).
Слід відмітити, що рівень впевненості значно відрізняється в залежності від освіти, а саме: серед
респондентів із вищою освітою частка тих, які впевнені та дуже впевнені, складає 59,0% (у 2004 році –
57,8%) і знижується до 42,8% (у 2004 році – 38,4%) у респондентів із середньою спеціальною освітою
(табл. 12). Щодо вікового аспекту цього питання, то впевненість молодих респондентів до 25 років
(50,0%) трохи перевершує оптимізм дорослого покоління 45-54 років (49,3%).
VI. Подальші шляхи вирішення проблем
Модернізація економіки України у напрямку збільшення випуску продукції і товарів з високим
ступенем переробки на основі сучасних технологій, створення сучасної інфраструктури обумовлює
проблему підвищення якості освіти впродовж життя.
Реформування системи освіти в Україні вимагає послідовних дій для якісного та комплексного
поліпшення з метою досягнення реальної відповідності сучасним вимогам. Концептуальні основи для
такої роботи визначені у Національній доктрині розвитку освіти. Пріоритетними напрямами державної
політики щодо розвитку освіти визначено наступне:
• особистісна орієнтація освіти;
• формування національних і загальнолюдських цінностей;
• створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;
• постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного
процесу;
• розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
• пропаганда здорового способу життя;
• розширення україномовного освітнього простору;
УКРАЇНА. Цілі Розвитку Тисячоліття: 2000+7
46