Складові системи соціального захисту - Українська енергетика ...

ua.energy.org

Складові системи соціального захисту - Українська енергетика ...

“Coal Sector Policy Support Programme”

“Програма Підтримки вугільного сектору”

Контракт ЄС 2008/141-542

Програма TACIS

ПРОГРАМА ПІДТРИМКИ ВУГІЛЬНОГО СЕКТОРУ

Компонент C: Соціальна політика

Огляд системи соціального захисту України

Підготовлено для Програми підтримки вугільного сектору

Компонент C: Соціальна політика

Контракт ЄС 2008/141-542

Адреса: Ярославів Вал, 38, офіс 3,

01034 Київ, Україна

Телефон: + 380 44 272 11 31

+ 380 44 272 62 07

email: info@eu-coalsector.com.ua

Веб-сайт: www.eu-coalsector.com.ua

Проект фінансується Європейським Союзом

Виконується компанією

Human Dynamics Consortium

Проект виконується Консорціумом на чолі з компанією

Human Dynamics


“Coal Sector Policy Support Programme”

“Програма Підтримки вугільного сектору”

Контракт ЄС 2008/141-542

Програма підтримки вугільного сектору

Компонент C: Соціальна політика

Огляд системи соціального захисту

України

Підготовлено

Людмилою Скоропадою

Київ

липень 2009 р.

Цей документ підготовлений в межах Програми "Підтримка вугільного сектору", номер контракту

2008/141 542, що фінансується Європейським Союзом і знаходиться під управлінням Європейської

делегації в м. Київ (Україна). Проект впроваджується консорціумом під керівництвом Human

Dynamics, м. Відень (Австрія). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю консультанта та

не відображає погляди Європейського Союзу.

Адреса: Ярославів Вал, 38, офіс 3,

01034 Київ, Україна

Телефон: + 380 44 272 11 31

+ 380 44 272 62 07

email: info@eu-coalsector.com.ua

Веб-сайт: www.eu-coalsector.com.ua

Виконується компанією

Human Dynamics Consortium


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Зміст

1. СКЛАДОВІ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 4

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА СТРУКТУРА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 5

3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 6

4. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ 8

5. ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ ТА ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ 10

6. ОГЛЯД СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ. 12

6.1 ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ

ЗАХВОРЮВАНЬ 12

6.1.1 ВІДШКОДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ПОТЕРПІЛИМ 13

6.2 ФОНД ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ НА

ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ 18

6.2.1 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ - ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ 18

6.2.2 УМОВИ, РОЗМІР І ТРИВАЛІСТЬ ВИПЛАТ ДОПОМОГИ З БЕЗРОБІТТЯ ЗАСТРАХОВАНИМ ОСОБАМ 19

6.3 ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ 21

6.4 ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ 23

6.5 ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ 24

6.6 СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ 27

7. ПІЛЬГИ. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ 28

7.1 ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АВТОМАТИЗОВАНИЙ РЕЄСТР ОСІБ 29

7.2 ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ 30

8. ІНДЕКСАЦІЯ 31

9. ЗАХОДИ ІЗ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ШАХТАРІВ 33

9.1 НОРМИ ГІРНИЧОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ШАХТАРІВ 33

9.2 НОРМИ ЗУ «ПРО ПІДВИЩЕННЯ ПРЕСТИЖНОСТІ ШАХТАРСЬКОЇ ПРАЦІ» ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО

ЗАХИСТУ ШАХТАРІВ: 34

10. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 36

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 3/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

1. Складові системи соціального захисту

Створення національної системи соціального захисту в Україні було розпочато одразу після

проголошення незалежності держави. Поглиблення економічної реформи, насамперед,

рівноправне існування різних форм власності, свобода підприємництва, вільний вибір виду

зайнятості, лібералізація цін, регулювання оплати праці через тарифні угоди створили

принципово нову соціально-економічну ситуацію і зумовили необхідність вироблення

адекватного механізму соціального забезпечення населення.

Реалізація гарантованого ст.46 Конституції України права на соціальний захист населення

здійснюється за допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги через:

матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування),

пенсійне забезпечення, соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям, матеріальну

допомогу сім'ям з дітьми, компенсації, індексації та пільги населенню, соціальне

обслуговування тощо.

Основи його нормативно-правової бази, механізми забезпечення дотримання соціальних

гарантій було закладено у Концепції соціального забезпечення населення (Постанова ВР

України від 21.12. 1993 р. №3758-XII).

Основна функція соціального забезпечення полягає у наданні підтримки тим категоріям

населення, які в законодавче встановленому порядку мають право на тривалу або постійну

допомогу (за віком, інвалідністю, обмеженою працездатністю, відсутністю інших джерел

існування) і розподіл коштів соціального захисту, виплат соціального страхування.

Соціальне забезпечення населення здійснюється у випадках тимчасової непрацездатності,

вагітності та пологів, догляду за дитиною-інвалідом, хвороби; досягнення пенсійного віку,

безробіття, смерті годувальника, нещасного випадку на виробництві, професійного

захворювання тощо.

Надання соціальної допомоги покликане покращити стан певних соціальних прошарків

населення шляхом реалізації соціальних програм (наприклад, державна програма житлових

субсидій) та забезпечення діяльності мережі відповідних соціальних закладів (наприклад, тер

центрів, будинків-інтернатів). На відміну від соціального забезпечення питання про надання

соціальної допомоги розглядається індивідуально, згідно чинного законодавства і стосовно

людей, які в силу різних обставин суттєво знизили свій рівень життя. При прийнятті рішення про

соціальну допомогу враховується їх матеріальний стан.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 4/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

2. Організаційно-правова структура системи соціального захисту

Незважаючи на те, що суб'єктами соціального захисту є державні структури, органи місцевого

самоврядування, громадські організації та фонди, профспілки, союзи й асоціації підприємців,

реалізація та функціонування заходів діючої системи соціального захисту населення

спираються переважно на державне управління і забезпечення.

Організаційно-правову структуру системи соціального захисту в Україні можна викласти у

вигляді чотирирівневої системи:

1) рівень загальнонаціонального управління – включає заходи та дії

загальнодержавного характеру, спрямовані на управління соціальним захистом усього

населення України, визначає загальну лінію його розвитку;

2) рівень галузевого управління – включає заходи соціального захисту за професійною

ознакою, мережу відомчих соціальних установ;

3) рівень регіонального управління - включає заходи щодо соціального захисту

населення, які враховують регіональну специфіку, природні умови, соціальноекономічне

розміщення продуктивних сил, етнічно-національні фактори та містить

конкретні регіональні програми соціального захисту населення, що узгоджуються з

державними;

4) рівень місцевого (муніципального) управління - включає заходи, спрямовані на

реалізацію соціального захисту на рівні міст і районів, що носять винятково прикладний

характер.

До законодавчих органів належать Президент України, Верховна Рада, комітети Верховної

Ради України з питань соціальної політики і праці, зі справ пенсіонерів, ветеранів і інвалідів.

Безпосереднє управління системою соціального захисту населення України здійснюється за

допомогою виконавчих органів державного рівня: Кабінету Міністрів України, Міністерства

праці та соціальної політики, Рад у справах інвалідів при КМУ, Управління з питань соціальної

політики при КМУ та ін.

Галузеве управління системою соціального захисту здійснюється міністерствами і

відомствами України. Органи соціального захисту представлені профспілками, компетенція

яких поширюється на підприємства галузей. Заходи щодо соціального захисту працівників

знаходяться в компетенції підприємств і регулюються за допомогою колективних трудових

договорів.

Регіональне управління системою соціального захисту полягає у реалізації державної

соціальної політики в окремих адміністративно-територіальних одиницях України. Для цього в

структурі органів місцевого самоврядування створені управління соціального захисту

населення.

Місцеве управління системою соціального захисту населення діє в рамках регіонального.

Система органів управління складається з районних і міських установ соціального захисту,

аналогічних за змістом регіональним органам. Місцевий рівень є останнім у вертикалі

системи соціального захисту населення і виконує специфічну роль сполучної ланки між

об'єктом соціального захисту - населенням - і всією системою соціального захисту.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 5/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

3. Нормативно-правова база системи соціального захисту

У цьому розділі наведено лише основні законодавчі акти:


Конституція України.

Кодекс законів про працю України (№322-08).






ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (від 21.03.1991 №875-XII).

ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (від 03ю07.1991 №1282-XII).

ЗУ «Про охорону праці» (від 14.10.1992 №2694-XII).

Концепція соціального забезпечення населення України (Постанова ВР від

21.12.1993 №3758-XII).

ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян

похилого віку в Україні» (від 16.12.1993 №3721-XII).

ЗУ «Основи законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування» (від 14.01.1998 №16/98-ВР).





ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності» (від 23.09.1999 №1105-XIV).

ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття» (від 02.03.2000 №1533-III).

ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (від

05.10.2000 №2017-14).

ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням» (від 18.01.2001 №2240-III).

ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003

№1058-IV).



ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та

інвалідам» (від 18.05.2004 №1727-IV).

ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам»

(від 16.11.2000 №2109-III).

ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (від 01.06.2000

№1768-III).






ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (від 21.11.1992 №2811-XII).

ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт

та дітей, позбавлених батьківського піклування» (від 13.01.2005 №2342-IV).

Гірничий Закон України (від 06.10.1999 №1127-XIV).

ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (від 02.09.2008 №345-VI).

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (від 26.12.2008 №835 – VI).

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 6/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

З огляду на велику кількість нормативних актів, що регулюють питання соціального

захисту, у даному огляді наведено тільки деякі з Постанов, що безпосередньо

стосуються надання соціальної допомоги переважно шахтарям та членам їх сімей:






Постановою КМУ «Про надання населенню субсидій для відшкодування витрат на

оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого

палива» (від 04.02. 1995 р. №89).

Постанова КМУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для

відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання

скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива» (від 21.10.1995 №848).

Постанова КМУ «Про заходи щодо створення нових робочих місць для

працевлаштування працівників, які вивільняються з вугледобувних,

вуглепереробних та торфовидобувних підприємств, що ліквідуються за рахунок

коштів державного бюджету на реструктуризацію вугільної і торфовидобувної

промисловості» (від 25.12.2002 №1954).

Постанова КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і

показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (від

16.01.2003 №36).

Постанова КМУ «Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають

право на пільги» від 29.01.2003 №117.

Постанова КМУ «Деякі питання стипендіального забезпечення» (від 05.03.2008

№!65).



Постанова КМУ «Про затвердження Порядку встановлення членам сімей шахтарів,

смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячної

доплати до пенсії з зв’язку з втратою годувальника» (від 24.09.2008 №862).

Наказ Мінпраці «Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення

особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги» (від 19.09.2006 №345)

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 7/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Принципи та загальні правові, фінансові й організаційні засади загальнообов’язкового

державного соціального страхування визначені ЗУ «Основи законодавства про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998, №16/98-ВР).

Законом обумовлено встановлення п'яти видів соціального страхування:

1) пенсійне страхування;

2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими похованням;

3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності;

4) страхування на випадок безробіття,

5) медичне страхування.

На даний час в Україні функціонує чотири із п’яти зазначених видів: система

загальнообов’язкового державного медичного страхування населення відсутня.

Право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та

члени їх сімей, які проживають в Україні.

Кошти за кожним із напрямів формуються за рахунок внесків роботодавців і найманих

працівників (за винятком страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного

захворювання). Управління в системі соціального страхування здійснюється на основі

поєднання інтересів застрахованих громадян, роботодавців та держави на засадах

трипартизму.

До джерел соціальних виплат державної системи страхування підносяться Пенсійний

фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок

безробіття.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 8/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Етапи розвитку законодавчого забезпечення загальнообов’язкового державного

соціального страхування

1993 Концепція соціального забезпечення населення України

1998 ЗУ «Основи законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування»

1999 ЗУ «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування

від нещасних випадків на

виробництві та професійних

захворювань, які спричинили втрату

працездатності»

2000 ЗУ «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування на

випадок безробіття»

2001 ЗУ «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування у

зв’язку з тимчасовою втратою

працездатності та витратами,

зумовленими народженням і

похованням

2003 ЗУ «Про загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування»

Фонд

соціального

страхування від нещасних

випадків на виробництві та

професійних захворювань в

Україні

Фонд загальнообов’язкового

державного соціального

страхування України на

випадок безробіття

Фонд

соціального

страхування з тимчасової

втрати працездатності

Пенсійний фонд України

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 9/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

5. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії

Для визначення та обґрунтування розмірів видатків на соціальний захист з Державного

бюджету, місцевих бюджетів, бюджетів соціальних фондів в Україні встановлені державні

соціальні стандарти. Їх встановлення і затвердження відбувається у порядку, затвердженому

Кабміном за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства.

На основі державних соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних

гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних

допомог.

Державні соціальні стандарти обов’язково враховуються при розробці програм економічного і

соціального розвитку.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на основі якого

визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення,

житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони

здоров’я та освіти.

Прожитковий мінімум

Соціальні і демографічні групи

населення

Прожитковий мінімум в розрахунку на

місяць:

2005 2006 2007 2008 2009

на одну особу, грн. 423 472 532 626 626

для дітей віком до 6 років, грн. 376 418 470 557 557

для дітей віком від 6 до 18 років, грн. 468 536 604 701 701

для працездатних осіб, грн. 453 505 568 669 669

для осіб, які втратили

працездатність, грн.

332 366 411 498 498

Державні соціальні гарантії у співвідношенні з прожитковим мінімумом

Мінімальна заробітна плата, грн.

( у % до ПМ для працездатних

осіб)

Мінімальний розмір пенсій, грн.

( у % до ПМ для осіб, які втратили

працездатність)

2005. 2006 2007 2008 2009

332

73,3

332

100

400

79,2

366

100

460

81

415,11

605 605

101 498 544

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 10/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Джерелами фінансування соціальних гарантій виступають:




Державний бюджет;

кошти місцевих бюджетів;

страхові фонди:

o

o

o

o

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань;

Державний та недержавні Пенсійні фонди.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 11/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

6. Огляд системи соціальних виплат.

6.1 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань було створено 1 квітня 2001 року. Це єдиний вид загальнообов’язкового

державного соціального страхування, що не передбачає сплати страхових внесків

найманими працівниками. Кошти Фонду формуються виключно за рахунок страхових внесків

роботодавців. Специфікою Фонду є також те, що страхові тарифи на цей вид страхування

диференціюються залежно від ступеню професійного ризику виробництва, підприємства.

Відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві» щорічно проводиться перерахунок щомісячних страхових виплат на

коефіцієнт зростання реальної середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

Діяльність Фонду:

Профілактика нещасних

випадків та

профзахворювань

Медична, соціальна та

професійна реабілітація

Відшкодування шкоди

потерпілим на виробництві

(членам їх сімей)

Сприяння у створенні умов

для раннього діагностування

профзахворювань

Сприяння у створенні

системи управління

охороною праці на

підприємстві

Пропаганда безпечних умов

праці, поширення

позитивного досвіду

Удосконалення системи

навчання з питань охорони

праці, навчання фахівців з

охорони праці

Аналіз причин нещасних

випадків на виробництві та

профзахворювань

Експертна оцінка на

відповідність вимогам

безпеки об’єктів, машин,

Сприяння у створенні умов

для своєчасного надання

кваліфікованої першої

невідкладної допомоги

потерпілому

Організація ефективного

лікування потерпілих

Забезпечення необхідними

лікарськими засобами,

протезами, ортопедичними

виробами, окулярами,

слуховими апаратами,

спеціальними засобами

пересування,

зубопротезування

Організація медичної та

соціальної реабілітації

потерпілих

Навчання та

перекваліфікація потерпілих

Організація робочих місць

для інвалідів

Допомога у зв’язку з

тимчасовою

непрацездатністю

Одноразова допомога у разі

стійкої втрати працездатності

Одноразова допомога у разі

смерті застрахованого

Щомісячні страхові виплати:

1) у разі часткової чи повної

втрати працездатності, що

компенсує відповідну частину

втраченого заробітку; 2) при

тимчасовому переведенні на

нижче оплачувану роботу ( у

розмірі середньомісячного

заробітку потерпілого)

Пенсія у разі інвалідності

Пенсія у зв’язку з втратою

годувальника

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 12/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Профілактика нещасних

випадків та

профзахворювань

механізмів, обладнання і

приладів

Консультації страхувальників

та застрахованих

Проведення наукових

досліджень з питань охорони

праці

Медична, соціальна та

професійна реабілітація

Відшкодування шкоди

потерпілим на виробництві

(членам їх сімей)

Оплата за спеціальний

догляд, постійний сторонній

догляд та за побутове

обслуговування потерпілого

6.1.1 Відшкодування матеріальної шкоди потерпілим 1

Станом на 1 січня 2009 р. Фонд проводив страхові виплати 318 985 потерпілим (членам їх

сімей), які постраждали на виробництві.

На кінець 2008 року на обліку у Фонді перебувало 149 695 інвалідів праці, з яких 4654 – це

інваліди І групи, 23829 – інваліди ІІ групи та 121 212 – інваліди ІІІ групи.

Найбільша кількість інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві налічується у

шахтарських регіонах, а саме: Донецькій - 51 694, Дніпропетровській – 18 443 та Луганській –

14 821 областях. Із загальної кількості інвалідів 40 884 – це пенсіонери, яким виплачується

пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання.

Бюджет Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України :

2001-2008 рр. 2007 р. 2008 р.

12 млрд грн 2436,2 млн грн 2862,3 млн грн

У структурі страхових виплат Фонду основна частина припадає на щомісячні страхові

виплати потерпілим (членам їх сімей) – 72% та одноразову допомогу потерпілим

(членам їх сімей) – 24%.

Вид допомоги

Щомісячна

допомога у разі

втрати

годувальника

Одноразова

допомога

потерпілим

Сума допомоги

(млн..грн.)

Особи, які

отримали

допомогу

(тис. осіб)

Середній розмір

виплати

(тис грн.)

2007 2008 2007 2008 2007 2008

115,5 138,4 20,5 466 562

363 482,7 15997 22,65 30,2

1 Маються на увазі потерпілі на виробництві

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 13/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Вид допомоги

Одноразова

допомога у разі

смерті

потерпілого

Одноразова

допомога у разі

смерті

потерпілого (на

сім’ю)

Сума допомоги

(млн..грн.)

Особи, які

отримали

допомогу

(тис. осіб)

Середній розмір

виплати

(тис грн.)

2007 2008 2007 2008 2007 2008

30 33,3 1486 16,71 22,4

146,8 169,7 1642 74,5 103,4

Найбільша частина загальної суми страхових виплат по Україні за 2008 рік припала на

шахтарські регіони (76,9%), а саме: у Донецькій області – 39,8%, у Дніпропетровській –

14,8%, у Луганській – 16,3%, у Львівській – 6%. Також, у цих регіонах склався найвищий

середньомісячний розмір страхової виплати: у Львівській – 1013,7 грн., Дніпропетровській –

981,3 грн., Донецькій – 852,2 грн. областях, а також в АР Крим - 932,6 грн. та м. Києві – 763,1

грн. Середньомісячний розмір страхової виплати на одного потерпілого (члена його сім'ї) за

2008 р. склав 747,8 грн.

Найвищий середній розмір виплат на одну сім`ю склався в АР Крим 2 (189,3 тис. грн.), а також

в Закарпатській (166,5 тис. грн.), Донецькій (129,2 тис. грн.), Запорізькій (126,8 тис. грн.),

Івано-Франківській (110,5 тис. грн.) областях та м. Києві (117,0 тис. грн.).

2 АР Крим – Автономна Республіка Крим

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 14/36


АР Крим

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кировоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

м.Київ

м.Севастополь

Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

1200

1000

932,6

грн.

981,3

1 013,7

852,2

800

600

400

477,6

722,9

494,0

450,6

747,8 747,8

685,7

639,8

619,4

571,8 554,5

519,5

679,2

555,4

404,8

624,0

381,3

543,0

457,1 454,3 455,2

412,2

364,7

763,1

596,6

200

0

середньомісячний розмір виплати в області в розрахунку на одну особу

середньомісячний розмір виплати в Україні в розрахунку на одну особу

Рис. 1: Сума середньомісячного розміру страхової виплати на одного потерпілого або особу, яка має на це право в разі смерті

потерпілого в цілому по Україні та в розрізі регіонів за 2008 рік

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 15/36


АР Крим

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кировоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

м.Київ

м.Севастополь

Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

1200

млн грн

1 137,9

1000

800

600

400

200

0

43,8 30,9

49,8

423,8

23,6 9,5

64,1

24,7 24,3 33,8 466,7

172,2

16,5 39,9 35,9 14,2 35,0 11,6

59,3

18,0 22,8 22,9 8,0 16,5

52,6

4,1

Рис. 2: Сума страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), які проводив Фонд в розрізі регіонів України за 2008 рік

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 16/36


АР Крим

Вінницька

Волинська

Дніпропетров…

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-…

Київська

Кировоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

м.Київ

м.Севастополь

Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

120000

100000

кількість

осіб

111271

80000

60000

60786

40000

20000

0

3913 5398 5743 35995

8620

4367 3718 3537 4104

1611

14152

2645 4898 5383 2924

4674 2531

9103

3280 4181 4622

1459

3759 5743 568

Рис. 3: Кількість потерпілих (членів їх сімей), яки Фонд проводив виплати в розрізі регіонів України за 2008 рік

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 17/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

6.2 Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування

України на випадок безробіття

6.2.1 Державна служба зайнятості - Виконавча дирекція Фонду

Державну службу зайнятості створено у грудні 1990 року. ЗУ «Про зайнятість населення»

(1991 р.) визначено соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на

працю та основні засади діяльності державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці,

Кримського республіканського, обласних, міських, районних у містах центрах зайнятості –

усього 655 по всій території України.

На даний час державна служба зайнятості – єдина державна установа, яка на засадах

соціального страхування надає на безоплатній основі широкий спектр послуг як

громадянам, які звертаються у пошуках роботи, так і роботодавцям. Основа роботи –

адресний підхід, виходячи з індивідуальних потреб, вимог та можливостей шукачів роботи

і роботодавців.

У 2001 році, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування

України на випадок безробіття» на державну службу зайнятості покладено функції

виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на

випадок безробіття.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками

застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління здійснюється Правлінням та

Виконавчою дирекцією.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

створено для управлінням страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та

акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення

та надання соціальних послуг.

Фонд є фінансовою основою системи соціального страхування на випадок безробіття. Він

формується за рахунок страхових внесків роботодавців, найманих працівників та осіб, які

беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, надходжень

від застосування штрафних санкцій та інших надходжень. Розмір внесків до Фонду

загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття у 2009 році становитиме 2,2% фонду оплати праці (1,6% - для роботодавців та

0,6% - для працівників). Крім того, передбачені асигнування з Державного бюджету на

соціальні виплати незастрахованим особам.

Основні види соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надає населенню

Державна служба зайнятості, зокрема як Виконавча дирекція Фонду:








пошук підходящої роботи і сприяння у працевлаштуванні, зокрема, надання дотації

роботодавцю, а, також, сприяння у започаткуванню підприємницької діяльності;

інформаційні, консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням, зокрема,

закордоном;

профорієнтація, професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації;

організація і фінансування громадських робіт для безробітних;

виплати допомоги по безробіттю;

одноразова виплата допомоги для організації безробітними підприємницької

діяльності;

виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки,

підвищення кваліфікації безробітного;

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 18/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542


виплата матеріальної допомоги безробітному, зокрема, на непрацездатних членів

сім’ї, які перебувають на його утриманні та інших видів допомог.

Основні види соціальних послуг, які надає Державна служба зайнятості роботодавцям,

зокрема, як Виконавча дирекція Фонду:



інформаційні та консультаційні послуги;

підбір персоналу, з використанням профдіагностичних методик;

організація перенавчання, підвищення кваліфікації необхідних спеціалістів,

зокрема, на робочих місцях;



надання дотацій для працевлаштування безробітних;

допомога в організації оплачуваних сезонних робіт.

6.2.2 Умови, розмір і тривалість виплат допомоги з безробіття застрахованим

особам

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для

організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної

політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12

місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного

робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески,

мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу 3 .

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з

поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви

зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:





навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній

ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або

дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним

медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що

передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи,

які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та

застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з таких підстав, як систематичне

невиконання працівником службових обов’язків, прогулу без поважних причин, поява на

роботі у стані алкогольного, наркотичного та токсикологічного сп’яніння, розкрадання

майна власника на робочому місці, направлення працівника на примусове лікування та

інше, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в

установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360

календарних днів протягом двох років.

3 Стаж рахується за роки роботи

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 19/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Для осіб перед пенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати

допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у

межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її

виплати враховується сумарно.

У разі зміни застрахованою особою місця постійного проживання виплата допомоги по

безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за

новим місцем проживання.

Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької

діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на

ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18

років, за їх бажанням.

Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в

загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для них є

підходящою.

У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах,

якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин розмір допомоги по

безробіттю, зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.

Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх

середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення

середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим

державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України,

залежно від страхового стажу 4 :

- до 2 років - 50 відсотків;

- від 2 до 6 років - 55 відсотків;

- від 6 до 10 років - 60 відсотків;

- понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до

визначеного розміру:

- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

- у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю особам, які в останні 12 місяців, що передували безробіттю,

працювали менше 26 календарних тижнів, особам, які бажають відновити трудову

діяльність після тривалої перерви, а також застрахованим особам, які були звільнені з

попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни, визначається у розмірі

прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, наведених вище не призначається.

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним

бажанням без поважних причин або за угодою сторін, виплачується з 91-го календарного

дня після реєстрації в центрі зайнятості.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю

враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по

безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях

національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий

мінімум, встановлений законом.

4 Кожен сектор економіки має свою середню зарплату, розмір якої визначається кожного року

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 20/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Виплати, що здійснюються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття»:

допомога по безробіттю:

- для застрахованих осіб, у яких розмір

виплат залежить від страхового стажу та

військовослужбовцям, звільненим з

військової служби у зв’язку з скороченням

без права на пенсію, грн.

( у % до ПМ для працездатних осіб)

- іншим застрахованим та незастрахованим

особам, грн.

( у % до ПМ для працездатних осіб)

2005 2006 2007 2008 2009

150

33,1

108

23,8

190

37,6

132

26,1

235

41,4

160

28,2

290-

500

45,8 -

75

210-

360

33,2-

75

500

75

360

75

6.3 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності створений відповідно

до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням" і з січня 2001 року є правонаступником Фонду соціального страхування

України, що функціонував з лютого 1991 року.

Фонд здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків й інших

коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг,

види яких передбачені вищезазначеним Законом, і забезпечує їх надання, а також

здійснює контроль за використанням цих коштів.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією і належить до цільових позабюджетних

страхових фондів. Розмір страхових внесків на 2009 рік для фізичних осіб до Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності становить 0,5%, якщо

зарплата не сягає прожиткового мінімуму, до 1%, якщо зарплата на рівні, або вища

прожиткового мінімуму. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та

соціальних послуг застрахованим особам, стабільної діяльності Фонду. Кошти

загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не

включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та

використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному

році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі представниками від держави,

застрахованих осіб і роботодавців. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його

відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах

Києві і Севастополі.

Фондом надаються наступні види матеріального забезпечення та соціальних послуг:




допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою

дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які

померли від нещасного випадку на виробництві);

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 21/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542


забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне

лікування застрахованим особам та членам їх сімей, часткове фінансування

санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, утримання дитячоюнацьких

спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного

обслуговування.

Кількість страхувальників, які обліковуються в органах Фонду, на 1 січня 2009 року

становила 1 436 667 платників страхових внесків, а сума страхових внесків на кінець 2008

року склала 6 496,5 млн грн.

При виплаті допомоги застрахованим особам Фонд використовує механізм

«взаємозаліку». Згідно із законодавством, роботодавці здійснюють виплату допомоги за

рахунок власних відрахувань 5 і тільки потім, у разі нестачі цих коштів, отримують

відшкодування від Фонду.

У 2008 році сума страхових виплат склала:

Страхові виплати

2008 рік

(тис. грн)

Допомога по тимчасовій непрацездатності 3 917 564

Допомога по вагітності і пологах 1 328 860

Допомога на поховання 35 173

Допомога громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи

31 280

Путівки на санаторно-курортне лікування 979 036

Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв 114 443

Фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних та

професійно-технічних закладів

Часткове фінансування оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих

закладах

58 414

163 050

Позашкільне обслуговування дітей 75 542

Часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл 138 168

5 Відповідно до законодавства, працедавці у своєму бюджеті мають відповідну графу, для відшкодування

ризиків

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 22/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Виплати, які здійснюються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням» (для застрахованих осіб ):

Допомога при

народженні

дитини, грн.

Допомога по

догляду за

дитиною до

досягнення нею

3-х років, грн.

Допомога на

поховання, грн.

- для безробітних

- для працюючих

та членів їх сімей

2005 2006 2007 2008

8 497,6 8 500 8 500

Мін.

розмір

Макс.

розмір

Мін.

розмір

Макс.

розмір

104,19 114 252,5 130,64 284

453

1000

505

1200

568

1200

Мін.

розмір

Макс.

розмір

6.4 Пенсійний фонд України

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює

керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування.

До структури Пенсійного фонду України входять: центральний апарат і підпорядковані 27

головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі та 726 управлінь Фонду в районах, містах та районах у містах.

Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування базується

на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій практично всім

категоріям пенсіонерів за рахунок коштів Пенсійного фонду Україні і, частково, дотацій з

Державного бюджету, які виділяються на пенсійне забезпечення.

Відповідно до законодавства в Україні діє трирівнева пенсійна система:

I. Пенсії за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (солідарна) (за

віком, по інвалідності та внаслідок втрати годувальника),

обов’язкова, солідарна система;

II. Державна накопичувальна пенсійна система (накопичувальна пенсія)

обов’язкова, накопичувальна, на даний час не введена, хоча передбачена за

законодавством; і

III. Недержавна пенсійна система (відкриті, корпоративні та професійні фонди),

добровільна, накопичувальна, не достатньо відрегульована і внаслідок цього

нерозвинена.

Перший рівень діє з 1964 року і на даний час регулюється трьома основними законами:

- Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від

9 липня 2003р. № 1058-IV);

- Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили

втрату працездатності» (від 23 вересня 1999р. № 1105-XIV);

- Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (від 21

березня 1991р. № 875-XII).

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 23/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Другий рівень ще не введений, хоча його запровадження передбачено тим самим законом

2003 року; система мала запрацювати у2007 році, потім була перенесена на 2008 рік, на

даний час очікується введення системи з 2012 року, однак поточна економічна криза не

дає можливості зробити часові передбачення.

Третій рівень було запроваджено у 2004 році з прийняттям закону України «Про

недержавне пенсійне забезпечення» (від 9 липня 2003р. № 1057-IV). Фізичні особи та

компанії можуть здійснювати добровільні внески до відкритих корпоративних або

професійних пенсійних фондів та отримувати пенсії додатково до державних пенсій. В

країні діє близько 10 професійних пенсійних фондів. За оцінками українських експертів

діяльність третього рівня не достатньо врегульована і, таким чином, залишається

нерозвиненою.

На даний час державна пенсійна система на додаток до загальної державної пенсії

передбачає низку пільг для певних посад. Ці пільги розглядаються як відповідні

заохочення для менш привабливої роботи, яка вважається важливою для

суспільства(наприклад, сільських лікарів).

Державні пенсії виплачуються Пенсійним Фондом, при цьому джерелами надходжень до

фонду прямо або опосередковано виступають два інших фонди. Пенсійний Фонд

фінансується шляхом місячних внесків роботодавців та працівників у розмірі відповідно

33,2% та2% заробітної плати. Крім внесків, фінансування державних пенсій здійснюється

шляхом централізованих трансфертів за різними спеціальними державними пенсійними

програмами.

Для того, щоб висвітлити у повній мірі ситуацію із реалізацією заходів соціального

забезпечення населення у даному огляді розглянемо діяльність іще одного фонду,

який не є страховим, проте, здійснює соціальні виплати близько 3 млн. осіб.

6.5 Фонд соціального захисту інвалідів

Фонд соціального захисту інвалідів створено для фінансування державних соціальних

програм підтримки і захисту людей з особливими потребами Постановою Кабміну від

18.071991 р. № 92.

У 2002 році Фонд соціального захисту інвалідів реорганізовано в урядовий орган

державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому (Постанова

Кабміну №954 від 11.07.2002 р.).

Згідно з ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та відповідно до

Положення про Фонд бюджет Фонду формується за рахунок:






коштів, що передаються Фонду з державного бюджету для проведення

державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;

надходжень від підприємств (об'єднань), установ і організацій, що не

забезпечили додержання встановлених нормативів робочих місць для

працевлаштування інвалідів (далі - цільові кошти);

благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;

відтворення позабюджетних коштів;

інших надходжень.

Фонд складається із центрального апарату та 27 територіальних відділень: в АР Крим,

усіх областях України, містах Києві та Севастополі. Також, у системі соціальної

реабілітації інвалідів діє Всеукраїнський центр професійної реабілітації. На сьогодні в

Центрі проводиться професійна підготовка осіб з обмеженими фізичними можливостями

за робітничими професіями «Оператор комп’ютерного набору», «Секретар керівника»,

«Соціальний працівник», «Вишивальниця», «Швачка», «Перукар», «Слюсар з ремонту

автомобілів», «Бджоляр» та «Взуттьовик з ремонту взуття».

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 24/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Основні завдання Фонду:

здійснення в установленому порядку заходів щодо соціальної,

трудової,фізкультурно-спортивної(за поданням Національного комітету спорту

інвалідів) та професійної реабілітації інвалідів, залучення їх до суспільно-корисної

діяльності,аналіз використання коштів на цю мету,розробка пропозиції щодо потреби

у коштах та підвищення ефективності їх використання;

забезпечення реєстрації у територіальних відділеннях Фонду підприємств,

установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання,на яких

працює 15 і більше чоловік,та одержання від них звітності про зайнятість і

працевлаштування інвалідів;

здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що

надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів

робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів;

здійснення в установленому порядку управління майном підприємств, установ і

організацій, що належать до сфери управління Мінпраці, у межах, визначених цим

Міністерством;

сприяння створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів,

професійному навчанню непрацюючих інвалідів;

організація збору благодійних внесків підприємств,установ, організацій, трудових

колективів і громадян для забезпечення соціального захисту інвалідів;

контроль цільового використання підприємствами,установами і організаціями

коштів, переданих їм Фондом для здійснення заходів щодо соціального захисту

інвалідів;

надання інформаційно-консультативних послуг інвалідам,

підприємствам,установам і організаціям з питань,що належать до його компетенції.

В Україні на даний час проживає близько 2,5 млн. інвалідів. У 2008 р. 238 311 осіб

отримували державну соціальну допомогу згідно з Законом України «Про державну

соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 25/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

Виплати, які здійснюються відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу

інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»

Державна соціальна допомога:

- інвалідам з дитинства І групи з надбавкою на

догляд, грн.

2006 2007

549 616,5

- інвалідам з дитинства ІІ групи, грн. 292,8 328,8

- одиноким інвалідам з дитинства ІІ групи, які за

висновком медико-соціальної експертної комісії

потребують постійного стороннього догляду з

надбавкою на догляд, грн.

347,7 390,45

в т.ч., надбавка на догляд за одинокими

інвалідами з дитинства ІІ групи,грн.

54,9 61,65

- інвалідам з дитинства ІІІ групи, грн. 219,6 246,6

- одиноким інвалідам з дитинства ІІІ групи, які за

висновком медико-соціальної експертної комісії

потребують постійного стороннього догляду з

надбавкою на догляд, грн.

в т. ч., надбавка на догляд за одинокими

інвалідами з дитинства ІІІ групи, грн.

274,5 308,25

54,9 61,65

- дітям - інвалідам віком до 18 років, грн. 256,2 287,7

- дітям - інвалідам віком до6років з надбавкою на

їх догляд, грн.

465,2 522,7

в т.ч., надбавка на догляд за дитиною-інвалідом

віком до 6 років, грн.

- дітям - інвалідам віком від 6 до 18років з

надбавкою на їх догляд, грн.

в т.ч., надбавка на догляд за дитиною-інвалідом

віком від 6 до 18 років, грн.

- дітям-інвалідам, захворювання яких пов’язане з

Чорнобильською катастрофою до 18 років, грн.

- дітям-інвалідам, захворювання яких пов’язане з

Чорнобильською катастрофою до 6 років з

надбавкою на догляд, грн.

- дітям-інвалідам, захворювання яких пов’язане з

Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з

надбавкою на догляд, грн.

209 235

524,2 589,7

268 302

384,3 431,55

593,3 666,55

652,3 733,55

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 26/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

6.6 Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Ця форма соціальної допомоги надається відповідно для законів «Про державну

соціальну допомогу малозабезпеченими сім’ям» та «Про державну соціальну допомогу

особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».

Сім’я розглядається як малозабезпечена, якщо її доходи є меншими, аніж визначені

державні соціальні гарантії (див. вище).

Станом на 1 січня 2008 року державну соціальну допомогу отримувало 192,1 тис.

малозабезпечених сімей. Протягом року таку допомогу нараховано на суму 821,8 млн.

гривень.:

2005 2006 2007

Для працездатних осіб, грн. 100 110 121

Для непрацездатних осіб, грн.. 140 155 170,5

Інвалідів, грн. 150 165 181,5

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 27/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

7. Пільги. Державна програма житлових субсидій

Законодавством передбачається надання державних соціальних пільг з оплати послуг

багатьом категоріям громадян. Право на пільги має понад третину населення країни.

Визначається це право 46 законодавчими актами, у тому числі на пільги за професійною

(службовою) ознакою – 22 законами, указами Президента України та постановами

Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України. Відповідно, пільги громадянам за

соціальною ознакою надаються на підставі 24 законодавчих актів.

Така кількість законодавчих актів свідчить про намагання держави на початку 90-х років

захистити населення від нестабільності економічної ситуації тим самим не допустити

різкого зниження життєвого рівня громадян. Українське законодавство передбачає

систему пільг, переваг, гарантій і компенсацій, що становлять собою правові засоби

забезпечення реалізації особою своїх прав, передбачених Конституцією України та

іншими законами держави.

У 2003 році було прийнято Концепцію надання пільг окремим категоріям громадян у

грошовій формі, спрямовану на впорядкування системи надання/отримання пільг.

Концепцією запропоновано найбільш соціально виправданий варіант удосконалення

системи соціального захисту громадян шляхом збереження надання пільг у безготівковій

формі на базі ведення місцевими органами праці та соціального захисту населення

персоніфікованого обліку громадян, які мають право на пільги, та поступового

запровадження адресного надання пільг у грошовій формі.

Пільги, переваги (привілеї), гарантії і компенсації з загально-правового погляду є різними

правовими категоріями, хоча в законодавчих актах вони межують одні з одними, тісно

пов’язані між собою, а подеколи, заступають одні одних.





Пільгою є передбачене законодавством повне або часткове звільнення

певних категорій громадян (за ознакою заслуг, віку, місця проживання тощо)

від дотримання встановлених законом загальних вимог і правил, виконання

певних обов’язків.

Перевага (привілеї) це передбачене законодавством виключне, особливе

право окремої групи осіб з конкретної категорії громадян на звільнення від

дотримання чи виконання загальних вимог, правил, обов’язків.

Гарантіями є передбачені законодавством умови, засоби та заходи,

спрямовані на забезпечення й охорону прав та інтересів громадян у галузі

трудових, житлових, земельних, кредитно-фінансових та інших відносин.

Компенсації – це передбачене законодавством фінансове або майнове

(натуральне) відшкодування громадянину понесених ним втрат або витрат.

Пільги різняться за спрямованістю (категорії громадян), вартістю (послуги зв’язку і

транспорту, житлово – комунальні послуги, санаторно – курортне лікування тощо),

періодичністю надання (одноразові, щомісячні) та типом персоніфікації (одноособові,

сімейні).

Найбільш поширеними є пільги на:



проїзд у міському й приміському транспорті;

оплату житлово-комунальних послуг.

Право на пільговий проїзд у міському пасажирському і приміському транспорті має майже

30, а в міжміському – 12,9 відсотка населення країни.

Пільги з оплати житлово – комунальних послуг встановлено для 21,5 відсотка населення

країни (це право поширено на членів сім’ї пільговика).

Пільги надаються за приналежністю громадян до певної категорії:


за професійною (службовою) ознакою;

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 28/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542



за соціальною ознакою;

за особливі заслуги перед Батьківщиною.

Пільга за професійною ознакою враховує екстремальні умови праці, обумовлені

специфікою професії (військовослужбовці, працівники міліції, шахтарі тощо); спрямована

на залучення спеціалістів у сільську місцевість (працівники сфери охорони здоров'я,

культури, педагогічні працівники); обумовлена особливою суспільною значимістю деяких

професій (судді, прокурори та слідчі прокуратури).

Пільга за соціальною ознакою надається окремим категоріям громадян, які мають на це

право згідно із законодавчими актами України, передбачає повне або часткове звільнення

від оплати послуг (житлово-комунальних, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я тощо) і

має за мету підтримку, додаток до основних джерел фінансування особи.

На надання пільг громадянам тільки за соціальною ознакою щороку потрібно близько 18

млрд. гривень. Незважаючи на те, що видатки державного бюджету на соціальний захист

та соціальне забезпечення населення постійно збільшуються, постійно існує дефіцит

фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення пільг. Проте, спроби скасувати або

звузити надання державних соціальних пільг окремим категоріям населення створюють

соціальну напругу у суспільстві.

7.1 Єдиний державний автоматизований реєстр осіб

Упродовж 2003-2006 років в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр

осіб, які мають право на пільги (Постанова КМУ «Про єдиний державний автоматизований

реєстр осіб, які мають право на пільги» від 29.01.2003 №117).Даний Реєстр – це

автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку

фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законодавством.

Реєстр складається з баз даних Мiнпрацi, Мiнiстерства працi та соцiального захисту

Автономної Республіки Крим, головних управлiнь працi та соцiального захисту населення

обласних, Київської та Севастопольської мiських держадмiнiстрацiй, управлiнь працi та

соцiального захисту населення районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi

держадмiнiстрацiй, структурних пiдроздiлiв з питань працi та соцiального захисту

населення виконавчих органiв мiських рад.

До Реєстру внесено ветеранів війни і праці 6 , військової служби й органів внутрішніх справ,

реабілітованих громадян 7 , осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, та

інші пільгові категорії за соціальною ознакою. Також на регіональному рівні триває робота

щодо створення баз даних на інвалідів з дитинства, загального захворювання, трудового

каліцтва та з числа військовослужбовців, які не мають права на ці пільги із субвенції з

Державного бюджету.

До Реєстру включається: загальнi вiдомостi про пiльговика (прiзвище, iм’я та по батьковi,

число, мiсяць, рiк народження, адреса, склад сiм’ї), реквiзити паспорта та документа, що

пiдтверджує право на пiльги, а також категорiя пiльговика, перелiк пiльг, на якi вiн має

право, iнформацiя про те, якими пiльгами вiн реально користується.

У 2008 році на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі (ЄДАРП)

перебувало близько 13 млн. осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою.

Серед осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, основними групами є

громадяни, які мають статус ветеранів війни (близько 3 млн. осіб), громадяни, які

постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи (близько 2 млн. осіб), а також

ветерани праці (близько 4,7 млн. осіб) і діти війни (близько 6,4 млн. осіб), ветерани

військової служби та органів внутрішніх справ (201 тис. осіб), реабілітованих 8 (близько 16

6 Ветерани праці визначені законодавчо (чоловіки, які пропрацювали 40 років і більше, жінки – 30 років і

більше і т.д.

7 Особи, які мали проблеми з політичним режимом за часів СРСР.

8 Дисиденти та опоненти політичного режиму за часів СРСР.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 29/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

тис. осіб). До цього переліку необхідно додати ще близько 14 мільйонів пенсіонерів

загальної категорії, які теж мають право на пільги, зокрема, на безкоштовний проїзд у

міському та приміському транспорті.

7.2 Державна програма житлових субсидій

Пільги в оплаті житлово-комунальних послуг здійснюються у формі житлових субсидій.

Програму житлових субсидій було започатковано Постановою КМУ «Про надання

населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,

придбання скрапленого газу та твердого палива» (від 04.02. 1995 р. №89).

У 2008 році житлові субсидії отримувало 1 164,8 тис. сімей, або 6,7% загальної кількості

сімей України.

Державна програма житлових субсидій є першою в Україні адресною програмою

соціального захисту, спрямованою на захист найменш забезпечених верствам населення.

Вона надається за особистим зверненням уповноваженого власника чи наймача житла

конкретній сім'ї. Критерієм надання допомоги є рівень сімейних доходів. Якщо визначений

Кабінетом Міністрів України відсоток сукупного сімейного доходу є недостатнім для

оплати житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та палива, сім'я має

право на допомогу у вигляді житлової субсидії.

Житлові субсидії — це негрошова форма допомоги родинам в оплаті житловокомунальних

послуг, а саме:

утримання житла;

оплаті холодного і гарячого водопостачання;

оплаті газопостачання;

оплаті теплопостачання;

оплаті електроенергії;

придбання скрапленого газу;

придбання твердого та пічного палива тощо.

Субсидія призначається в межах норм володіння чи користування загальною площею

житла та нормативів користування комунальними послугами, які визначаються Урядом

та місцевими органами виконавчої влади. Субсидія призначаються за наявності різниці

між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке

пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються

відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України

обов'язкового відсотка платежу. За програмою житлових субсидій право на допомогу

має будь-яка родина, якщо витрати на житло, комунальні послуги та паливо 9 в межах

встановлених норм користування і споживання перевищують 20 відсотків сукупного

доходу.

При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи

користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на

наймача і кожного прописаного у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв.

метра на всіх тут прописаних, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, -

на загальну площу незалежно від розміру квартири. Субсидія розраховується виходячи з

кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується

плата за житлово-комунальні послуги. Прописані у житловому приміщенні (будинку),

сплачують 15 або 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання

скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива - 15 або 20 відсотків їх

річного сукупного доходу в залежності від складу та доходу сімї.

9 Норми встановлюються законодавчо.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 30/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

8. Індексація

Для того, щоб частково або повністю відшкодувати малозабезпеченим категоріям

населення підвищення цін на споживчі товари та послуги на державному рівні

застосовується механізм індексації. Його правові, економічні та організаційні основи

визначено у ЗУ ―Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. №1282-

XII).

Індексації підлягають грошові доходи, отримані в гривнях, що не мають разового

характеру:




пенсії;

стипендії;

оплата праці (грошове забезпечення);

суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування;


суми відшкодувань шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам у разі

втрати годувальника.

Соціальні виплати цільового і разового характеру: допомога при народженні дитини,

допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на

пенсію, допомога у зв’язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Дані виплати

просто підвищуються.

Розмір соціальних виплат, які встановлюються в залежності від прожиткового мінімуму,

переглядається зі зростанням прожиткового мінімуму.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли індекс споживчих цін перевищив

заздалегідь визначену величину, що є межею індексації, яку прийняла Верховна Рада

України 10 .

Обчислення індексу споживчих цін здійснюють органи державної статистики. Індекс

споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком з початку року на підставі статистичних

спостережень органами державної статистики за зміною цін. Для індексації

грошових доходів населення використовується індекс, що характеризує підвищення цін і

тарифів на товари та послуги, які входять до складу мінімального споживчого бюджету.

Індексації підлягають грошові доходи в межах трикратної величини вартості межі

малозабезпеченості.

Дохід у межах величини вартості межі малозабезпеченості індексується повністю.

Якщо дохід перевищує величину вартості межі малозабезпеченості, то його частина у

межах подвійної її величини індексується у розмірі 80%. Наступна частина доходу у

межах потрійної величини межі малозабезпеченості індексується у розмірі 70%.

Частина грошового доходу, що перевищує трикратну величину межі

малозабезпеченості, індексації не підлягає.

Джерела фінансування індексації грошових доходів населення:

Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському

розрахунку, підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок і в

межах госпрозрахункового доходу.

Організації і установи, що фінансуються за рахунок бюджетів різного рівня,

підвищують

10 Межа індексації може змінюватись впродовж року, в залежності від рівня інфляції, зафіксованого органами

державної статистики.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 31/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

розміри оплати праці за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Громадські об'єднання підвищують розміри оплати праці за рахунок власних

коштів.

Пенсії, соціальні допомоги, допомога по безробіттю індексуються за рахунок

коштів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності та Фонду загальнообов'язкового державного страхування на

випадок безробіття.

Стипендії індексуються за рахунок бюджетів з яких вони виплачуються.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 32/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

9. Заходи із соціального захисту шахтарів

Шахтарі та члени їх сімей, як і усі інші громадяни України, згідно Конституції України

користуються правом на соціальний захист і отримують законодавче визначене соціальне

забезпечення, що включає виплати у разі тимчасової непрацездатності, хвороби,

інвалідності, догляду за дитиною-інвалідом, вагітності та пологів, безробіття, нещасного

випадку на виробництві, професійного захворювання, смерті годувальника, досягнення

пенсійного віку. Дана категорія громадян, також, за існування передумов, може

розраховувати на пільги, що надаються внаслідок реалізації Державної програми

житлових субсидій та інші. Тобто шахтарі та члени їх сімей отримують увесь спектр

соціальних виплат, наведених у даному огляді.

Крім того, за професійною ознакою, права працівників гірничих підприємств, зайнятих на

важких роботах і роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці, пов’язані з

оплатою та охороною праці, порядком допуску працівників до важких робіт і робіт з

небезпечними та шкідливими умовами праці, тривалістю робочого часу для робітників

підземних професій, пільгами та компенсаціями, виплатами у разі каліцтва, загибелі,

професійного захворювання, а також виплатами, пов’язаними із соціальним страхуванням

і захистом працівників, які вивільняються при ліквідації, консервації гірничих підприємств

визначаються законодавством України, зокрема Гірничим Законом України (від 06.10.1999

№1127-XIV) та ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (від 02.09.2008

№345-VI) та низкою нормативно-правових актів.

Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових

окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших

заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівникам гірничих підприємств

встановлюються у колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм,

передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.

9.1 Норми Гірничого Закону України щодо соціального захисту шахтарів

Працівники гірничих підприємств, згідно ст.43 мають право на:





Надання безвідсоткової позики для придбання житла на строк до 15 років

працівникам гірничих підприємств, які пропрацювали на роботах з небезпечними та

шкідливими умовами праці не менше 5 років і молодим спеціалістам, зайнятим на

таких роботах. Надання даної позики має здійснюватись власниками гірничих

підприємств.

Заходи з охорони здоров’я шахтарів, що передбачають післязмінну реабілітацію та

періодичну (не рідше 1 разу на 2 роки) медичну диспансеризацію, а також

лікування при захворюваннях, зумовлених роботою з особливим характером праці,

шкідливими та важкими умовами праці. За рахунок власників гірничих підприємств.

Допомога на оздоровлення і харчування. Розмір встановлюється тристоронньою

угодою (власник, профспілки, Кабмін).

Додаткове пенсійне забезпечення за рахунок акумульованих у галузевому

пенсійному фонді коштів гірничих підприємств.

Безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби 11 (розмір визначається

колективним договором):

o працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вугледобувних підприємств;

o пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки)

вугілля та вугледобувних підприємствах: на підземних роботах – не менше,

ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців – для жінок; на

роботах, пов’язаних із підземними умовами, - не менше, ніж 15 років для

11 Дана пільга існує з 1995 року.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 33/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542


чоловіківі не менше 12 років 6 місяців для жінок; на роботах технологічної

лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах,

збагачувальних та брикетних фабриках – не менше ніж 20 років для

чоловіків і не менше 15 років- для жінок;

o інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками

Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам,

інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо

вони користувалися цим правом до настання інвалідності;

o сім’ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку

(переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Компенсація за оплату електроенергії, газу та центрального опалення шахтарям,

які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але

проживають в будинках із центральним опаленням. Дана компенсація

виплачується за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим.

У зв’язку з припиненням діяльності гірничого підприємства (ліквідацією,

консервацією) його працівники, згідно ст. 46, 47, 48 надаються:





Компенсаційні виплати у разі звільнення у зв’язку з виходом на пенсію. Розмір

компенсації встановлюється залежно від стажу роботи працівника.

Пільгові умови працевлаштування і професійної перепідготовки, що включають

першочергове право на працевлаштування на новостворюваних і діючих

підприємствах, незалежно від права власності. Працівники можуть переводитись

на інші гірничі підприємства з урахуванням їх професійної підготовки та

спеціалізації або з подальшою професійною перепідготовкою або

працевлаштовуватись на підприємствах інших галузей через державну службу

зайнятості. У період перепідготовки виплачується матеріальна допомога у розмірі

середньомісячної заробітної плати.

Право на забезпечення житлом, що передбачає збереження черги на отримання

житла на підприємствах, куди працівники переводяться, або працевлаштовуються

самостійно чи через державні центри зайнятості. У випадку, якщо на даних

підприємствах квартирний облік відсутній, черга зберігається в органі виконавчої

влади за місцем проживання із збереженням попереднього часу перебування на

обліку. На чергу в органі виконавчої влади ставляться і колишні працівники,

працівники, що виходять на пенсію, пенсіонери.

Безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби (за рахунок коштів,

виділених на ліквідацію або консервацію гірничого підприємства, після закінчення –

правонаступником):

o не працевлаштованим працівникам;

o непрацюючим пенсіонерам;

o інвалідам праці:

o особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі,

якщо вони користувались цим право м до настання інвалідності;

o сім’ям працівників, які загинули (померли)на підприємствах з видобутку

(переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

9.2 Норми ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо

соціального захисту шахтарів:

Дія Закону поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду,

руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників

шахтобудівних підприємств, та членів їх сімей. Закон новий, набрав чинності з 1 січня

2009.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 34/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542


Серед основних норм цього Закону визначено такі положення:

Вирішення проблеми механізації та автоматизації виробничих процесів, досягнення

гарантованої безпеки праці (стаття 2). Передбачається для кожного

вугледобувного підприємства розроблення програми модернізації, технічного

переоснащення виробництва та безпеки праці шахтарів.

Підвищення рівня заробітної плати шахтарів шляхом збільшення на 30%

визначеного законодавством мінімального розміру заробітної плати та поступове

переведення шахтарів на погодинну оплату праці (стаття 3).






Зниження рівня оподаткування шахтарів шляхом встановлення ставки

оподаткування 10 відсотків від заробітної плати та інших доходів, що отримують за

місцем основної роботи працівники, які зайняті повний робочий день на підземних

роботах (стаття 4).

Надання гарантій на отримання освіти за рахунок державного бюджету і

працевлаштування: шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менше 3 років;

дітей шахтарів, які мають стаж підземної роботи понад 15 років; а також дітей

загиблих шахтарів та шахтарів-інвалідів І та ІІ груп (стаття 5). Передбачається

гарантована виплата вказаним категоріям осіб (дітям шахтарів), які є студентами

вищих учбових закладів та учнями професійно-технічних училищ, стипендій у

розмірі прожиткового мінімуму, який встановлюється законом для працездатних

осіб.

Одержання пільгових позик на будівництво та придбання житла, в тому числі

молодими спеціалістами. Членам сімей шахтарів, загиблих на виробництві і які

відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов,

передбачається надавати житло за рахунок коштів державного бюджету (стаття

6).

Посилення соціальної підтримки сімей шахтарів, що постраждали на виробництві,

шляхом встановлення на кожного непрацездатного члена сім'ї доплати в розмірі

прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили

працездатність, за рахунок коштів державного бюджету(стаття 7).

Встановлення пенсійного забезпечення шахтарів, які пропрацювали понад 15 років

(для чоловіків) та 7,5 років (для жінок) на підземних роботах, на рівні 80% величини

їх середньомісячної заробітної плати (стаття 8). Для обчислення розміру пенсій

за віком за кожен повний рік стажу роботи на підземних роботах додатково

зараховується до страхового стажу по одному року.

Очікується, що середній розмір пенсії шахтаря у грудні 2009 року становитиме 3520

грн.


Щорічне виділення Фондом соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності по 50 санаторно-курортних путівок на кожні 1000 працівників, що

зайняті на підземних роботах.

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 35/36


Програма підтримки вугільного сектору – Контракт ЄС 2008/141-542

10. Використані джерела

Сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua

Сайт Кабінету міністрів України: www.kmu.gov.ua

Сайт Міністерства праці та соціальної політики України: www.mlsp.gov.ua

Сайт Державної служби зайнятості: www.dcz.gov.ua

Сайт Пенсійного фонду України: www.pfu.gov.ua

Сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань: www.social.org.ua

Сайт Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: www.fse.gov.ua

Сайт Фонду соціального захисту інвалідів: www.ispf.gov.ua

Консорціум «HUMAN DYNAMICS» 36/36

More magazines by this user
Similar magazines