Успенська вежа № 11 (2009)

8
Дитяча сторiнка
Листопад 2009
Сторінку підготувала Віра МАРКОВИЧ.
Приходьте, діти, до кринички
Напитись чистої водички.
А та водиця непроста,
Бо це — наука про Христа.
................................................................
Знайся з добрими силами, а не злими!
Хелоуін
Я йшла по місту і тричі за короткий
час траплялися мені гурти учнів
і молоді, які згадували про «Хелувін».
Невже, подумала я, так і дальше заохочується
молодь до святкування
цього сатанинського свята?
Знаю, що в Америці воно вже
перетворилося на зовсім ніби-то
мирне свято. Його з нетерпінням
чекають діти, бо одягають у цей
день розмаїті костюми і маски,
правда, далеко не позитивних героїв,
а ще: приносять додому мішки
цукерок, котрі ласують упродовж
місяця.
Такий час тепер настав, що все
нове, а тим паче чуже, сприймається
з особливою цікавістю, в тому
знаходять якісь значний інтерес, не
заглилюючись у суть самого святкування.
Отож дізнаємося звідки взялося
це свято, які суть і символи воно в собі
несе. Вдаємося за допомогою до
комп’ютера, інтернету. Хелоуін – старе
кельтське свято (кельти населяли
Британію у дохристиянські часи). Це
свято називалося у кельтів самгейн.
Із запровадженням у часи християнства
свята «Усіх святих» відбувся збіг
у часі святкуання, бо хелоуін – в перекладі
означає свято усіх святих.
Атрибут свята світильник, виготовлений
із гарбуза. Одягнені в
біле, сіре, чорне діти лякають до-
78
рослих – вони у ролі примар.
Це свято магічної сили. По
всьому світу любителі духів, привидів
та усіляких жахів з усіх сил готуються
до гучного карнавалу. За
язичницьким віруванням західних
європейців у ніч перед хелоуіном
відчиняються двері у потойбічний
світ і духи померлих приходять на
Землю, щоб знайти собі підходяще
тіло – тому-то й відкуповуються.
Злі феї, кажани, скелети, упирі
(вампіри), відьми, зомбі – це персонажі
свята. Кольори: чорний,
сірий, помаранчевий, жовтий,
білий, червоний. Уся ця нечиста
сила опускається на землю.
Євангелисти у США не визнають
цього свята і стверджують, що
його святкуванням зловживають
сатанинські сили.
У Європі, в наш час влаштовують
вечірки у замках, де з’являються
примари. Німці влаштовують жахокарнавал
у замку Франкінштейна.
Буває, що глядачі одягають найжахливіші
маски і навіть влаштовують
страти.
У японців навіть видресирували
риб в акваріумі, аби ті лякали відвідувачів.
Під керівництвом водолаза
рибки гуртуються і формують величезну
пащу на кшталт гарбузячої.
Ми, християни, робімо висновки
для себе...
9
21 листопада – свято всіх сил
небесних
безтілесних
Походження імен
Латинські імена Петро, Степан
походять від назв конкретних
предметів:
Петро – камінь,
Степан – вінок. Цікаво згадати,
що Стапан Руданський, український
письменник, так і підписував
свої твори – Вінок Руданський.
Деякі імена пов’язані зі словами,
що означають людську вдачу,
для прикладу чоловічі імена:
Андрій – хоробрий,
Остап – стійкий,
Тарас – бунтівний,
Леонід – син лева,
Григорій – не дає спати.
Жіночі імена:
Варвара – іноземка,
Домна – господиня,
Зоя – життя,
Катерина – чиста, непорочна,
Ірина – мирна,
Євдокія – та що має добру славу.
Походження імен на слов’янській
основі:
Володимир, В’ячеслав,
Владислав, Мечислав, Мстислав,
Ростислав, Ярослав – то
були князівські імена, яких простим
Іди за приказкою
Не бійся закону, а бійся судді.
Де гроші говорять, там правда
мовчить.
Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.
Коня кують, а жаба ногу підставляє.
Вперся, як на пень заїхав.
Від погляду молоко кисне.
Чим розумний встидається, тим
дурніший величається.
Хто знає встид, той має і совість.
На дерево дивись, як родить, а на
людину – як робить.
людям не давали. Даючи імена
своїм дітям, наші предки сподівалися,
що діти отримають певні
риси характеру, або життя їхне
складеться так, як би хотілося
батькам.
Князівські імена Ігор та Олег
– скандинавського походження.
Ім’я Ігор пов’язують зі словом
«вар» – воїнство, сила. Ім’я Олег
означає священний. Імена Богдан
і Богданна – старослов’янські,
співзвучні від грецьких Феодот і Феодора,
що означає даний Богом.
Найбільш поширеними є давні
імена, які прийшли на Русь із прийняттям
християнства. Вони були
узаконені церквою і внесені в так
звані «святці» – своєрідний календар,
де на кожний день припадало
кілька імен, одне з яких давали
новонародженому. Іноді батькам
навіть доводилося задобрювати
священика, аби дав малюкові гарніше
ім’я.
Християнські імена пов’язані
з древньоєврейською, грецькою
і латинською мовами. Тепер,
звичайно, вони втратили
своє первісне значення й іноді
навіть звучання.
21 листопада православні
християни мають гарну
нагоду вшанувати тих,
хто невидимі, але завжди при
нас, нас охороняють, без слів
наставляють, спонукають
до добрих, Божих справ. Це
– ангели.
Святі люди, які мають
дар бачити те, чого не бачимо ми,
грішні, кажуть, що ангел-охоронець стоїть
завжди за нашим правим плечем. Але це
тоді, коли ми своєю поведінкою не відганяємо
його, післянця Божого, нашого найвірнішого
друга, невидимого, німого, але такого
надійного.
Недавно одна бабуся розповідала мені
якось у лікарні, з якої вже і не сподівалася вийти
живою, що їй приснився її ангел-хоронитель.
Він був дуже гарний і лагідно дивився
на неї. Вона стала благати його,
аби не зникав, щоб вона добре запам’ятала,
як він вилядає. А вранці взялася
малювати його на клаптику паперу,
аби лише не забути.
І хоча, як казала
вона, малювати
добре не вміла, але
вийшла у неї чітка
голівка ангела.
Цей клаптик паперу
вона досі носить
постійно при
собі і дуже пильнує,
аби десь не
пропав.
Богдан ЧАЛИЙ
Осінь
Наче притомилось сонечко
привітне,
У траві пожовклій
молочай не квітне,
Облетіло літо листячком
із клена,
Лиш ялинка в лісі
сонячно-зелена.
Журавлі курличать –
Летимо у вирій!
Пропливає осінь
на хмаринці сірій...
Цвітнуть
у городичку
айстри
А назва цієї квітки походить
від латинського слова «астер»,
що означає зірка. Легенда розповідає,
що перша квітка айстри
виросла з пилинки, котра впала
на землю із зірки. Тому-то в тиху
зоряну ніч у квітниках чути тихесенький
шепіт – то айстри розмовляють
із зірками. А вони й
схожі на зірочки.
Як напише один дурень, то сто
розумних не розбере.
Усяк розумний по-своєму: один – спереду,
а другий – потім.
Не барись, а за діло берись.
Де руки і охота, там добра робота.
Зароблений сухар кращий украденого
бублика.
Кругом чуже, а всередині не наше.
Очам страшно, а руки завжди зроблять.
Де один панує, там сотня бідує.
Як бідний плаче, ніхто не бачить, а як
багач скривився – півсвіту дивиться.
ЗАСНОВНИК ГАЗЕТИ —
Львівське крайове ставропігійне братство
св. ап. Андрія Первозваного,
зареєстроване міністерством України
у справах преси та інформації.
РЕЄСТРАЦІЙНЕ СВІДОЦТВО: серія КВ № 2335
Тим, хто бажає матеріально підтримати наше
видання, повідомляємо банківські реквізити:
ВАТ АКБ “Львів”
Р/р 260075157, МФО 325268,
код ЄДРПОУ 20785948
Подяка за Ваші пожертви друкуватиметься
на сторінках газети.
НАША АДРЕСА:
79008, Львів-8, вул.Руська, 3/1
Для листування:
м. Львів - 8, а/с 866
(032) 235-52-02
www.stavropigia.lviv.ua
E-mail: fediv.yuriy@gmail.com
Редактор Олег ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ
Редакційна колегія:
Тарас ДМИТРИК, Віра МАРКОВИЧ, Юрій
ФЕДІВ, Володимир ХАРКО
Автори опублікованих матеріалів відповідають за точність
використаних фактів, цитат, власних імен. Редакція намагатиметься
найменше втручатися в авторський текст,
зберігаючи особливості стилю. Водночас залишає за собою
право редагувати, скорочувати подані матеріали.
Cтатті, світлини, малюнки, що надійшли в редакцію,
не повертаються.
Передплатний індекс — 35013
Друк газети виконаний у ДП ВПП МОУ «Армія
України» Замовлення №