09.03.2015 Views

Успенська вежа № 11 (2009)

Газета Успенська вежа № 12 (2009)

Газета Успенська вежа № 12 (2009)

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

8<br />

Дитяча сторiнка<br />

Листопад <strong>2009</strong><br />

Сторінку підготувала Віра МАРКОВИЧ.<br />

Приходьте, діти, до кринички<br />

Напитись чистої водички.<br />

А та водиця непроста,<br />

Бо це — наука про Христа.<br />

................................................................<br />

Знайся з добрими силами, а не злими!<br />

Хелоуін<br />

Я йшла по місту і тричі за короткий<br />

час траплялися мені гурти учнів<br />

і молоді, які згадували про «Хелувін».<br />

Невже, подумала я, так і дальше заохочується<br />

молодь до святкування<br />

цього сатанинського свята?<br />

Знаю, що в Америці воно вже<br />

перетворилося на зовсім ніби-то<br />

мирне свято. Його з нетерпінням<br />

чекають діти, бо одягають у цей<br />

день розмаїті костюми і маски,<br />

правда, далеко не позитивних героїв,<br />

а ще: приносять додому мішки<br />

цукерок, котрі ласують упродовж<br />

місяця.<br />

Такий час тепер настав, що все<br />

нове, а тим паче чуже, сприймається<br />

з особливою цікавістю, в тому<br />

знаходять якісь значний інтерес, не<br />

заглилюючись у суть самого святкування.<br />

Отож дізнаємося звідки взялося<br />

це свято, які суть і символи воно в собі<br />

несе. Вдаємося за допомогою до<br />

комп’ютера, інтернету. Хелоуін – старе<br />

кельтське свято (кельти населяли<br />

Британію у дохристиянські часи). Це<br />

свято називалося у кельтів самгейн.<br />

Із запровадженням у часи християнства<br />

свята «Усіх святих» відбувся збіг<br />

у часі святкуання, бо хелоуін – в перекладі<br />

означає свято усіх святих.<br />

Атрибут свята світильник, виготовлений<br />

із гарбуза. Одягнені в<br />

біле, сіре, чорне діти лякають до-<br />

78<br />

рослих – вони у ролі примар.<br />

Це свято магічної сили. По<br />

всьому світу любителі духів, привидів<br />

та усіляких жахів з усіх сил готуються<br />

до гучного карнавалу. За<br />

язичницьким віруванням західних<br />

європейців у ніч перед хелоуіном<br />

відчиняються двері у потойбічний<br />

світ і духи померлих приходять на<br />

Землю, щоб знайти собі підходяще<br />

тіло – тому-то й відкуповуються.<br />

Злі феї, кажани, скелети, упирі<br />

(вампіри), відьми, зомбі – це персонажі<br />

свята. Кольори: чорний,<br />

сірий, помаранчевий, жовтий,<br />

білий, червоний. Уся ця нечиста<br />

сила опускається на землю.<br />

Євангелисти у США не визнають<br />

цього свята і стверджують, що<br />

його святкуванням зловживають<br />

сатанинські сили.<br />

У Європі, в наш час влаштовують<br />

вечірки у замках, де з’являються<br />

примари. Німці влаштовують жахокарнавал<br />

у замку Франкінштейна.<br />

Буває, що глядачі одягають найжахливіші<br />

маски і навіть влаштовують<br />

страти.<br />

У японців навіть видресирували<br />

риб в акваріумі, аби ті лякали відвідувачів.<br />

Під керівництвом водолаза<br />

рибки гуртуються і формують величезну<br />

пащу на кшталт гарбузячої.<br />

Ми, християни, робімо висновки<br />

для себе...<br />

9<br />

21 листопада – свято всіх сил<br />

небесних<br />

безтілесних<br />

Походження імен<br />

Латинські імена Петро, Степан<br />

походять від назв конкретних<br />

предметів:<br />

Петро – камінь,<br />

Степан – вінок. Цікаво згадати,<br />

що Стапан Руданський, український<br />

письменник, так і підписував<br />

свої твори – Вінок Руданський.<br />

Деякі імена пов’язані зі словами,<br />

що означають людську вдачу,<br />

для прикладу чоловічі імена:<br />

Андрій – хоробрий,<br />

Остап – стійкий,<br />

Тарас – бунтівний,<br />

Леонід – син лева,<br />

Григорій – не дає спати.<br />

Жіночі імена:<br />

Варвара – іноземка,<br />

Домна – господиня,<br />

Зоя – життя,<br />

Катерина – чиста, непорочна,<br />

Ірина – мирна,<br />

Євдокія – та що має добру славу.<br />

Походження імен на слов’янській<br />

основі:<br />

Володимир, В’ячеслав,<br />

Владислав, Мечислав, Мстислав,<br />

Ростислав, Ярослав – то<br />

були князівські імена, яких простим<br />

Іди за приказкою<br />

Не бійся закону, а бійся судді.<br />

Де гроші говорять, там правда<br />

мовчить.<br />

Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.<br />

Коня кують, а жаба ногу підставляє.<br />

Вперся, як на пень заїхав.<br />

Від погляду молоко кисне.<br />

Чим розумний встидається, тим<br />

дурніший величається.<br />

Хто знає встид, той має і совість.<br />

На дерево дивись, як родить, а на<br />

людину – як робить.<br />

людям не давали. Даючи імена<br />

своїм дітям, наші предки сподівалися,<br />

що діти отримають певні<br />

риси характеру, або життя їхне<br />

складеться так, як би хотілося<br />

батькам.<br />

Князівські імена Ігор та Олег<br />

– скандинавського походження.<br />

Ім’я Ігор пов’язують зі словом<br />

«вар» – воїнство, сила. Ім’я Олег<br />

означає священний. Імена Богдан<br />

і Богданна – старослов’янські,<br />

співзвучні від грецьких Феодот і Феодора,<br />

що означає даний Богом.<br />

Найбільш поширеними є давні<br />

імена, які прийшли на Русь із прийняттям<br />

християнства. Вони були<br />

узаконені церквою і внесені в так<br />

звані «святці» – своєрідний календар,<br />

де на кожний день припадало<br />

кілька імен, одне з яких давали<br />

новонародженому. Іноді батькам<br />

навіть доводилося задобрювати<br />

священика, аби дав малюкові гарніше<br />

ім’я.<br />

Християнські імена пов’язані<br />

з древньоєврейською, грецькою<br />

і латинською мовами. Тепер,<br />

звичайно, вони втратили<br />

своє первісне значення й іноді<br />

навіть звучання.<br />

21 листопада православні<br />

християни мають гарну<br />

нагоду вшанувати тих,<br />

хто невидимі, але завжди при<br />

нас, нас охороняють, без слів<br />

наставляють, спонукають<br />

до добрих, Божих справ. Це<br />

– ангели.<br />

Святі люди, які мають<br />

дар бачити те, чого не бачимо ми,<br />

грішні, кажуть, що ангел-охоронець стоїть<br />

завжди за нашим правим плечем. Але це<br />

тоді, коли ми своєю поведінкою не відганяємо<br />

його, післянця Божого, нашого найвірнішого<br />

друга, невидимого, німого, але такого<br />

надійного.<br />

Недавно одна бабуся розповідала мені<br />

якось у лікарні, з якої вже і не сподівалася вийти<br />

живою, що їй приснився її ангел-хоронитель.<br />

Він був дуже гарний і лагідно дивився<br />

на неї. Вона стала благати його,<br />

аби не зникав, щоб вона добре запам’ятала,<br />

як він вилядає. А вранці взялася<br />

малювати його на клаптику паперу,<br />

аби лише не забути.<br />

І хоча, як казала<br />

вона, малювати<br />

добре не вміла, але<br />

вийшла у неї чітка<br />

голівка ангела.<br />

Цей клаптик паперу<br />

вона досі носить<br />

постійно при<br />

собі і дуже пильнує,<br />

аби десь не<br />

пропав.<br />

Богдан ЧАЛИЙ<br />

Осінь<br />

Наче притомилось сонечко<br />

привітне,<br />

У траві пожовклій<br />

молочай не квітне,<br />

Облетіло літо листячком<br />

із клена,<br />

Лиш ялинка в лісі<br />

сонячно-зелена.<br />

Журавлі курличать –<br />

Летимо у вирій!<br />

Пропливає осінь<br />

на хмаринці сірій...<br />

Цвітнуть<br />

у городичку<br />

айстри<br />

А назва цієї квітки походить<br />

від латинського слова «астер»,<br />

що означає зірка. Легенда розповідає,<br />

що перша квітка айстри<br />

виросла з пилинки, котра впала<br />

на землю із зірки. Тому-то в тиху<br />

зоряну ніч у квітниках чути тихесенький<br />

шепіт – то айстри розмовляють<br />

із зірками. А вони й<br />

схожі на зірочки.<br />

Як напише один дурень, то сто<br />

розумних не розбере.<br />

Усяк розумний по-своєму: один – спереду,<br />

а другий – потім.<br />

Не барись, а за діло берись.<br />

Де руки і охота, там добра робота.<br />

Зароблений сухар кращий украденого<br />

бублика.<br />

Кругом чуже, а всередині не наше.<br />

Очам страшно, а руки завжди зроблять.<br />

Де один панує, там сотня бідує.<br />

Як бідний плаче, ніхто не бачить, а як<br />

багач скривився – півсвіту дивиться.<br />

ЗАСНОВНИК ГАЗЕТИ —<br />

Львівське крайове ставропігійне братство<br />

св. ап. Андрія Первозваного,<br />

зареєстроване міністерством України<br />

у справах преси та інформації.<br />

РЕЄСТРАЦІЙНЕ СВІДОЦТВО: серія КВ <strong>№</strong> 2335<br />

Тим, хто бажає матеріально підтримати наше<br />

видання, повідомляємо банківські реквізити:<br />

ВАТ АКБ “Львів”<br />

Р/р 260075157, МФО 325268,<br />

код ЄДРПОУ 20785948<br />

Подяка за Ваші пожертви друкуватиметься<br />

на сторінках газети.<br />

НАША АДРЕСА:<br />

79008, Львів-8, вул.Руська, 3/1<br />

Для листування:<br />

м. Львів - 8, а/с 866<br />

(032) 235-52-02<br />

www.stavropigia.lviv.ua<br />

E-mail: fediv.yuriy@gmail.com<br />

Редактор Олег ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ<br />

Редакційна колегія:<br />

Тарас ДМИТРИК, Віра МАРКОВИЧ, Юрій<br />

ФЕДІВ, Володимир ХАРКО<br />

Автори опублікованих матеріалів відповідають за точність<br />

використаних фактів, цитат, власних імен. Редакція намагатиметься<br />

найменше втручатися в авторський текст,<br />

зберігаючи особливості стилю. Водночас залишає за собою<br />

право редагувати, скорочувати подані матеріали.<br />

Cтатті, світлини, малюнки, що надійшли в редакцію,<br />

не повертаються.<br />

Передплатний індекс — 35013<br />

Друк газети виконаний у ДП ВПП МОУ «Армія<br />

України» Замовлення <strong>№</strong>

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!