Успенська вежа № 11 (2009)
Газета Успенська вежа № 12 (2009)
Газета Успенська вежа № 12 (2009)
- No tags were found...
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
8<br />
Дитяча сторiнка<br />
Листопад <strong>2009</strong><br />
Сторінку підготувала Віра МАРКОВИЧ.<br />
Приходьте, діти, до кринички<br />
Напитись чистої водички.<br />
А та водиця непроста,<br />
Бо це — наука про Христа.<br />
................................................................<br />
Знайся з добрими силами, а не злими!<br />
Хелоуін<br />
Я йшла по місту і тричі за короткий<br />
час траплялися мені гурти учнів<br />
і молоді, які згадували про «Хелувін».<br />
Невже, подумала я, так і дальше заохочується<br />
молодь до святкування<br />
цього сатанинського свята?<br />
Знаю, що в Америці воно вже<br />
перетворилося на зовсім ніби-то<br />
мирне свято. Його з нетерпінням<br />
чекають діти, бо одягають у цей<br />
день розмаїті костюми і маски,<br />
правда, далеко не позитивних героїв,<br />
а ще: приносять додому мішки<br />
цукерок, котрі ласують упродовж<br />
місяця.<br />
Такий час тепер настав, що все<br />
нове, а тим паче чуже, сприймається<br />
з особливою цікавістю, в тому<br />
знаходять якісь значний інтерес, не<br />
заглилюючись у суть самого святкування.<br />
Отож дізнаємося звідки взялося<br />
це свято, які суть і символи воно в собі<br />
несе. Вдаємося за допомогою до<br />
комп’ютера, інтернету. Хелоуін – старе<br />
кельтське свято (кельти населяли<br />
Британію у дохристиянські часи). Це<br />
свято називалося у кельтів самгейн.<br />
Із запровадженням у часи християнства<br />
свята «Усіх святих» відбувся збіг<br />
у часі святкуання, бо хелоуін – в перекладі<br />
означає свято усіх святих.<br />
Атрибут свята світильник, виготовлений<br />
із гарбуза. Одягнені в<br />
біле, сіре, чорне діти лякають до-<br />
78<br />
рослих – вони у ролі примар.<br />
Це свято магічної сили. По<br />
всьому світу любителі духів, привидів<br />
та усіляких жахів з усіх сил готуються<br />
до гучного карнавалу. За<br />
язичницьким віруванням західних<br />
європейців у ніч перед хелоуіном<br />
відчиняються двері у потойбічний<br />
світ і духи померлих приходять на<br />
Землю, щоб знайти собі підходяще<br />
тіло – тому-то й відкуповуються.<br />
Злі феї, кажани, скелети, упирі<br />
(вампіри), відьми, зомбі – це персонажі<br />
свята. Кольори: чорний,<br />
сірий, помаранчевий, жовтий,<br />
білий, червоний. Уся ця нечиста<br />
сила опускається на землю.<br />
Євангелисти у США не визнають<br />
цього свята і стверджують, що<br />
його святкуванням зловживають<br />
сатанинські сили.<br />
У Європі, в наш час влаштовують<br />
вечірки у замках, де з’являються<br />
примари. Німці влаштовують жахокарнавал<br />
у замку Франкінштейна.<br />
Буває, що глядачі одягають найжахливіші<br />
маски і навіть влаштовують<br />
страти.<br />
У японців навіть видресирували<br />
риб в акваріумі, аби ті лякали відвідувачів.<br />
Під керівництвом водолаза<br />
рибки гуртуються і формують величезну<br />
пащу на кшталт гарбузячої.<br />
Ми, християни, робімо висновки<br />
для себе...<br />
9<br />
21 листопада – свято всіх сил<br />
небесних<br />
безтілесних<br />
Походження імен<br />
Латинські імена Петро, Степан<br />
походять від назв конкретних<br />
предметів:<br />
Петро – камінь,<br />
Степан – вінок. Цікаво згадати,<br />
що Стапан Руданський, український<br />
письменник, так і підписував<br />
свої твори – Вінок Руданський.<br />
Деякі імена пов’язані зі словами,<br />
що означають людську вдачу,<br />
для прикладу чоловічі імена:<br />
Андрій – хоробрий,<br />
Остап – стійкий,<br />
Тарас – бунтівний,<br />
Леонід – син лева,<br />
Григорій – не дає спати.<br />
Жіночі імена:<br />
Варвара – іноземка,<br />
Домна – господиня,<br />
Зоя – життя,<br />
Катерина – чиста, непорочна,<br />
Ірина – мирна,<br />
Євдокія – та що має добру славу.<br />
Походження імен на слов’янській<br />
основі:<br />
Володимир, В’ячеслав,<br />
Владислав, Мечислав, Мстислав,<br />
Ростислав, Ярослав – то<br />
були князівські імена, яких простим<br />
Іди за приказкою<br />
Не бійся закону, а бійся судді.<br />
Де гроші говорять, там правда<br />
мовчить.<br />
Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.<br />
Коня кують, а жаба ногу підставляє.<br />
Вперся, як на пень заїхав.<br />
Від погляду молоко кисне.<br />
Чим розумний встидається, тим<br />
дурніший величається.<br />
Хто знає встид, той має і совість.<br />
На дерево дивись, як родить, а на<br />
людину – як робить.<br />
людям не давали. Даючи імена<br />
своїм дітям, наші предки сподівалися,<br />
що діти отримають певні<br />
риси характеру, або життя їхне<br />
складеться так, як би хотілося<br />
батькам.<br />
Князівські імена Ігор та Олег<br />
– скандинавського походження.<br />
Ім’я Ігор пов’язують зі словом<br />
«вар» – воїнство, сила. Ім’я Олег<br />
означає священний. Імена Богдан<br />
і Богданна – старослов’янські,<br />
співзвучні від грецьких Феодот і Феодора,<br />
що означає даний Богом.<br />
Найбільш поширеними є давні<br />
імена, які прийшли на Русь із прийняттям<br />
християнства. Вони були<br />
узаконені церквою і внесені в так<br />
звані «святці» – своєрідний календар,<br />
де на кожний день припадало<br />
кілька імен, одне з яких давали<br />
новонародженому. Іноді батькам<br />
навіть доводилося задобрювати<br />
священика, аби дав малюкові гарніше<br />
ім’я.<br />
Християнські імена пов’язані<br />
з древньоєврейською, грецькою<br />
і латинською мовами. Тепер,<br />
звичайно, вони втратили<br />
своє первісне значення й іноді<br />
навіть звучання.<br />
21 листопада православні<br />
християни мають гарну<br />
нагоду вшанувати тих,<br />
хто невидимі, але завжди при<br />
нас, нас охороняють, без слів<br />
наставляють, спонукають<br />
до добрих, Божих справ. Це<br />
– ангели.<br />
Святі люди, які мають<br />
дар бачити те, чого не бачимо ми,<br />
грішні, кажуть, що ангел-охоронець стоїть<br />
завжди за нашим правим плечем. Але це<br />
тоді, коли ми своєю поведінкою не відганяємо<br />
його, післянця Божого, нашого найвірнішого<br />
друга, невидимого, німого, але такого<br />
надійного.<br />
Недавно одна бабуся розповідала мені<br />
якось у лікарні, з якої вже і не сподівалася вийти<br />
живою, що їй приснився її ангел-хоронитель.<br />
Він був дуже гарний і лагідно дивився<br />
на неї. Вона стала благати його,<br />
аби не зникав, щоб вона добре запам’ятала,<br />
як він вилядає. А вранці взялася<br />
малювати його на клаптику паперу,<br />
аби лише не забути.<br />
І хоча, як казала<br />
вона, малювати<br />
добре не вміла, але<br />
вийшла у неї чітка<br />
голівка ангела.<br />
Цей клаптик паперу<br />
вона досі носить<br />
постійно при<br />
собі і дуже пильнує,<br />
аби десь не<br />
пропав.<br />
Богдан ЧАЛИЙ<br />
Осінь<br />
Наче притомилось сонечко<br />
привітне,<br />
У траві пожовклій<br />
молочай не квітне,<br />
Облетіло літо листячком<br />
із клена,<br />
Лиш ялинка в лісі<br />
сонячно-зелена.<br />
Журавлі курличать –<br />
Летимо у вирій!<br />
Пропливає осінь<br />
на хмаринці сірій...<br />
Цвітнуть<br />
у городичку<br />
айстри<br />
А назва цієї квітки походить<br />
від латинського слова «астер»,<br />
що означає зірка. Легенда розповідає,<br />
що перша квітка айстри<br />
виросла з пилинки, котра впала<br />
на землю із зірки. Тому-то в тиху<br />
зоряну ніч у квітниках чути тихесенький<br />
шепіт – то айстри розмовляють<br />
із зірками. А вони й<br />
схожі на зірочки.<br />
Як напише один дурень, то сто<br />
розумних не розбере.<br />
Усяк розумний по-своєму: один – спереду,<br />
а другий – потім.<br />
Не барись, а за діло берись.<br />
Де руки і охота, там добра робота.<br />
Зароблений сухар кращий украденого<br />
бублика.<br />
Кругом чуже, а всередині не наше.<br />
Очам страшно, а руки завжди зроблять.<br />
Де один панує, там сотня бідує.<br />
Як бідний плаче, ніхто не бачить, а як<br />
багач скривився – півсвіту дивиться.<br />
ЗАСНОВНИК ГАЗЕТИ —<br />
Львівське крайове ставропігійне братство<br />
св. ап. Андрія Первозваного,<br />
зареєстроване міністерством України<br />
у справах преси та інформації.<br />
РЕЄСТРАЦІЙНЕ СВІДОЦТВО: серія КВ <strong>№</strong> 2335<br />
Тим, хто бажає матеріально підтримати наше<br />
видання, повідомляємо банківські реквізити:<br />
ВАТ АКБ “Львів”<br />
Р/р 260075157, МФО 325268,<br />
код ЄДРПОУ 20785948<br />
Подяка за Ваші пожертви друкуватиметься<br />
на сторінках газети.<br />
НАША АДРЕСА:<br />
79008, Львів-8, вул.Руська, 3/1<br />
Для листування:<br />
м. Львів - 8, а/с 866<br />
(032) 235-52-02<br />
www.stavropigia.lviv.ua<br />
E-mail: fediv.yuriy@gmail.com<br />
Редактор Олег ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ<br />
Редакційна колегія:<br />
Тарас ДМИТРИК, Віра МАРКОВИЧ, Юрій<br />
ФЕДІВ, Володимир ХАРКО<br />
Автори опублікованих матеріалів відповідають за точність<br />
використаних фактів, цитат, власних імен. Редакція намагатиметься<br />
найменше втручатися в авторський текст,<br />
зберігаючи особливості стилю. Водночас залишає за собою<br />
право редагувати, скорочувати подані матеріали.<br />
Cтатті, світлини, малюнки, що надійшли в редакцію,<br />
не повертаються.<br />
Передплатний індекс — 35013<br />
Друк газети виконаний у ДП ВПП МОУ «Армія<br />
України» Замовлення <strong>№</strong>