Наше Життя (Our Life), рік 1980, число 2, лютий

ukrbiblioteka.org

Наше Життя (Our Life), рік 1980, число 2, лютий

НАШЕ ЖИТТЯOUR LIFEP. XXXVII Ч. 2 ЛЮТИЙ 1980 FEBRUARY No. 2 Vol. XXXVIIC. Караванський. Роздум перед самоспаленням .............................................................. 1У.Л. Любов і відповідальність ................................................................................................... 1B. Стус. Пам’яті Алли Горської ................................................................................................. 2Н. Світлична. Про Аллу Горську ............................................................................................. 2О.С.П. Н. Строката і С. Караванські відвідали СУА ........................................................ 5C. Караванський. Моїй Беатріче ............................................................................................... 5Посмертна згадка про Г. Дидик ............................................................................................... 6Лист Н. Світличної ........................................................................................................................ 6Листування Г. Дидик .................................................................................................................... 7М. Богачевська. Історія і українські жінки ........................................................................... 8Український Музей ........................................................................................................................10У.Л. С. Олесницька розказує про Д. Бойчук ..................................................................... 11Д-р Р. Мороз. Дещо про цукрицю ........................................................................................... 12Д-р О.М. Рибаків. Вплив телевізії на розвиток дитини .................................................. 13Тільки між нами і телефоном Л. Калинович ..................................................................... 14Калейдоскоп жіночого життя. С. Андрушків ......................................................................15А. Совачева. Крізь пориви життя .............................................................................................16М. Савчак. Н. Комарницька-Мек Коннел ............................................................................... 17Дописи ............................................................................................................................................... 18Вісті з Централі ..............................................................................................................................19СФУЖ О ............................................................................................................................................. 20Our Life ............................................................................................................................................... 22Вишивка. Пізнаймо українську мережку Т .Д .0 ..................................................................... 24Харчування. Солодке дріжджеве печиво. Л. Гриців ........................................................25Хроніка. Округа Філядельфія ...................................................................................................26Посмертні згадки. Замість квітів ....................................................................................... 32 36Нашим малятам ..............................................................................................................................34Головна Управа СУА і Адміністрація Нашого Життя108 Second Ave. O ur Life E ditor Ulana LlubovychNew York, N. Y. 10003 тел. (212) 674-5508тел. (212) 533-4646Український Музей203 Second Ave., New York, N.Y. tel (212) 228-0110Видає Союз Українок Америки раз у місяць за аийнятком серпня.Редактор — Уляна ЛюбовичРедакційна колегія: Світляна Андруш ків, Марія Барагура, Л ідія Бурачинська,Любов Волинець,"Розвага — забава" ред. Віра Андрушків.Мовна редакція — Наталя Лівицька-Холодна.На о б к л а д и н ц і: П о с м е р т н а в и с т а в к а А л л и Г о р с ь к о ї в її м а й с т е р н і в ід ­к р и т а п ід ч а с п о х о р о н у . В н и з у е с к із Ш е в ч е н к ів с ь к о г о в іт р а ж у д л я У н і­в е р с и т е т у в К и єв і. В г о р і н а д в ік н о м п о р т р е т В а с и л я С и м о н е н к а .Н а п р а в о ч а с т и н н о п о р т р е т О. Д о в ж е н к а . Д р у г а ч а с т и н а в и с т а в к и гл.іл ю с т р а ц ії д о с т а т т і Н. С в іт л и ч н о ї.C o v e r illu stra tio n . P o s th u m o u s e x h ib it o f A lla H o rsk a , k ille d in K ie v in 1970.’’Second-Class Postage Paid at New York, N. Y. and at additionalm ailing offices” .ГО ЛО ВН А УПРАВАСОЮ ЗУ УКРАЇНО К АМЕРИКИЕКЗЕКУТИВАІванна Р ож анковська — головаО лександра Різник — заступниця головиЛ ю ба В олинець — заступниця головиХристина Н авроцька — заступниця головиМ арія Том оруґ — заступниця головиІрена Ч айківська — прото ко лярна секретаркаM apjfl С авчак — к о респонд е н ц ій н а секретаркаО лександра Кірш ак — касиркаІванна Ратич — ф інансова секретаркаОля Гнатейко - вільний членР Е Ф Е Р Е Н Т У Р ИІрина К індрачук — організаційнаД арія М а ркусь — культурно-о світн яІрина Руснак — музейна — м истецькаІрина Л ончина — виховнаТеодозія С авицька — с у с п іл ь н о ї опікиІрина Качанівська — с у с п іл ь н о ї опікистипенд ійОлена П роцю к — пресоваМарта Терлецька — зв’язківЛ ю іза С акс — статутоваК О Н ТР О Л Ь Н А КОМ ІСІЯО льга М уссаковська — головаПоля Книш — членН адія П опель — членЕвгенія Н оваківська — заступницяО ксана М икитин — заступницяГО Л О ВИ О КРУЖ Н ІХ УПРАВІрина К аш убинська — О гайоМ. Семків — ЧікаґоНаталія Д ани ленко — Ф іл яд ельф іяЛ ід ія Гладка — Н ью Д жерзіРома Д игдало — Д ітройтО ксана Щ урова — Н ью -Й о р кІванна М артинець — П івнічний Н ью -Й о р кІрина С кочд о п о ль — Нова АнгліяТеодозія Куш нір — П івденний Н ью -Й о р кПРЕДСТАВНИЦТВА"НАШОГО ЖИТТЯ"АНГЛІЯ: M yroslaw a Rudenska245 W igm an Rd B ilb o ro u g h EstateN ottingham , E nglandU krainian Booksellers, 49 Linden G ardensN ottin g H ill Gate, London W 2А ВС ТРА Л ІЯ: "Libra ry & B ook S u p ply"Ф РА Н Ц ІЯ :16a Prospect StG leroy, W9, V ictoriaA ustraliaDaria M elnykovychc/o N 7 887 93 de Paris26 rue de Tercy. Paris 18-2,FranceНІМ ЕЧЧИНА: U krainisch er FrauenverbandHaus der Begegnung8 M iinchen 5, R um ford str 21Printed in U.S.A. by Com putoprint Corporation. 335 Clifton Ave., Clifton, N.J., 07011


РОЗДУМ ПЕРЕД САМОСПАЛЕННЯМС В Я Т О С Л А В К А Р А В А Н С Ь К И ИЖ и ти й не знати, що край твій в неволі?Ж и ти й пиш ати ся рабством своїм ?Б ути б а й д уж и м д о с л із 'т а д о болів?С тати незрячим гл ухи м та нім им ?Ж и ти без гід н о ї плати за п р а ц ю ?Ж и ти й к о р и ти с я волі нікчем ?Ж ити в ха л упах і зв о д и ть палаци?Ж ити у ш л ю б і і б ути вдівцем ?Ж и ти і с к н іти ?Кращ е з го р іти !Краще, ніж ж и ти і гн и ти ж ивцем !Ж и ти і волі не мати на світі?Ж и ти и б о я ти ся сонця, як кр іт?Ж ити й, знай, д ум ати :Як би напхати п о р о ж н ій ж и в іт 7!Ж и ти й п л ати ти за звірства л ю б о в 'ю ?Ж и ти й з -п ід кия р о б и ть на врага?Ж и ти й б о я ти с ь пр о м о вити слово?Знати, що в хаті своїй ти — сл уга?ЛЮБОВ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЖ и ти й тр е м тіти ?Кращ е з го р іти !Краще, ніж гн у т и с ь п ід свист б а т о га 1В олі не мати?П равди не з н а т и 7Д ум ать не см іти ?Кращ е зго р іти !і запалитиТих, хто забув пр о святі заповіти!В олі, хто п р а гн е ' Гори і палай!С вітла і сон ц я зем лі до дава й !Хай звеселить наш у ниву врож ай!К ож ен го р и ть на віку, як ум іє:— Де б заробити ?Інш ии хвилину, а інш ии — весь вік:Т іл ь ки б не ски гл и в, тіл ьки б хай д ія в 1Т іл ьки б знав твердо, що він ч о л о в ік 1Годі ж т е р п іт и 1Кращ е го р іти !М уС И Ш ГОрІТИ. ЯК ТИ ЧОЛОВІК1В о п о д и м и р1969”Що в засліпленні безумнімс а м л и ш е с п а с т и с я х о ч е , ' я к е ж ти м а є ш п р а в о ,а б р а т ів т р и в о ж н и х , б ід н и х ч е р е п и н о н е д о б и т а ,б е з п о р а д и п о к и д а !ПР ° с в о є с п а с ін н я д б а т ит а м , д е ги н е м іл ь й о н ?І. Франко. ” 1. Вишенський”Т р а гіч н а см е р ть д в о х ж ін о к визн ачила л ю т и йм ісяцем ге р о їн ь . О л ь га Б асараб (л ю ти й 1924 р. уЛ ьвові) і О лена Т е л іга (л ю ти й 1942 р. в К иєві) —стали ж ін кам и — си м вол ам и ге роїзм у. Дві р ізніж ін к и , навіть р із н и х п о к о л ін ь , н е о д н а к о в і вдачам и,в ихованням , зац ікавленням и , п р о ф е сія м и . Знакрівн яння пом іж ним и с та н о в и ть їх н я л ю б о в б а ть к ів ­щ ини, п о ч уття в ід п о в ід а л ь н о с ти за неї, п ід ч и н е н н яс вого ж и ття її по требам . В он и не є д и н і. П обіч нихтреба б вписати ім ена б а га тьо х, уж е неж и в учих, але йтаки х, які не вм ерли за б а тьківщ и н у, од наче в ї ї ім ’я, зпо ч уття в ід п о в ід а л ь н о с ти за неї, несли й н е с у тьб е зм ір н и й тяга р ж и ття. О д н і в т ю р м а х і л а ге р я х, аінш і навіть на волі. Бож б у в а ю ть ге р о ї б у д н ів , якід е н ь у д е нь, за м ість іти д о р о го ю н а й м е н ш о го о п о р у ,с т а ю ть на ш лях с п р о ти в у . П о б іч ти х, яки х ім еназнані, с к іл ь к и ж їх, не від о м и х?Л ю б о в б а ть ківщ и н и — чи це тіл ь к и гарне сл ово, якез в о р уш ує ін коли д о с л із? Чи в и с та ч а ю ть тіл ь к из о в н іш н і прояви ц ь о го п о чува ння у м а н іф е с та ц ії, вслові, п іс н і? Чи не повинна з тим п о чува ннямв ’язатися с в ід о м іс т ь в ід п о в ід а л ь н о с ти за с в о ї вчин ки ,своє ж и ття , яке тре б а б повести так, як ц ь о го вим агаєд о б р о в и щ о ї с п іл ь н о ти — б а ть ківщ и н и ?Не к о ж н и й м о ж е ста ти ге р о єм , то б т о не к о ж н о м утреба перейти м ежу з в и ч а й н о ї л ю д с ь к о ї ,відпо р н о с ти й в и тр и в а л о с ти на б іл ь чи н а р угу. А ле жпам 'ять і знання ге р о їч н и х вчинків зо б о в'язуєк о ж н о го д о д е я к о го з уси л л я, не тіл ьки д о гр ім к и хслів п о д и в у й пош ани.Н е в ід ’є м н о ю ч а с т и н о ю л ю б о в и , якщ о вона не єт іл ь к и к о р о т к о т р и в а л о ю е м о ц іє ю , є в ід п о в ід а л ь ­ність. Це в ід н о с и т ь с я не тіл ь к и д о л ю б о в и б а ть к ів ­щ ини але й д о л ю б о в и б атьків і д іте й , чи д о ко х а н о їл ю д и н и .О чевидно, прояви л ю б о в и , вчинки , які є в и с л ід о мпо ч уття в ід п о в ід а л ь н о с ти за пред м ет почувань,залеж ні від обста вин. Т о й сам ий вчинок, який тут, ув іл ь н о м у світі є звичайним , щ о д е н н и м , в о б ста ви н а хр а д я н с ь к о ї си сте м и є п о д в и го м , ін коли ге р о їч н и м .Л е гко тут у ін к о л и аж н а д то с в о б ід н о м у с в іті к р и т и ­к у в а т и ф о р м и с п р о т и в у в У к р а їн і. Т р е б а ,п а р а ф р а з у ю ч и ін д ія н с ь к у п р и п о в ід к у , ’’взути їх н іч е р е в и ки ” й т о д і тве р д и ти , як і щ о треба д ія ти взм а ган ні за с в о б о д у там, д е навіть м и сте ц ь ка т в о р ­ч ість, вж ивання р ід н о ї м ови м ож е б ути визнана якзл очин пр оти реж и м у.Наш е завдання тут п о м о гти , п ід д е р ж а ти ко ж н и ипрояв б о р о ть б и за в о л ю ; п ід д е р ж а т и ти х, хто в ім'яс в о б о д и ставить на к а р ту з д о б у т к и ц іл о го ж и ття ,б езп еку с в о ю і н а й б л и ж ч и х . Чи м аєм о тут плекатия к и й с ь свій п а тр іо ти зм , на д іл і в ід ір в а н и й в ід р ід ­н о го кр а ю ? Чи навпаки, ста р а ти с я з б а гн ути тід о р о ги , які в и б и р а ю ть наш і б рати в б а ть ківщ и н і?В они ж о ч ік у ю т ь і п о т р е б у ю т ь н а ш о ї п ід д е р ж к и . І хтояк не ми м аєм о їх зр о з у м іти і їм д о п о м о гти ? у лНАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 19801


НАДІЯ С ВІТЛ И Ч Н АПРО АЛЛУ ГОРСЬКУБула вона принцесою і випромінюваланімб слави лише в царстві духа, колитворила свою пісню...Є. Сверстюк, На свято жінки.ВАСИЛЬ СТУСПАМ’ЯТІ АЛЛИ ГОРСЬКОЇЯрій, душе. Ярій, а не ридай.У білій стужі сонце України.А ти шукай — червону тінь калини,на чорних водах — тінь її шукай,де горстка нас. Малесенька шопта.Лише для молитов і сповідання.Усім нам смерть судилася зарання.Бо калинова кров така ж крута,Вона така ж терпка, як в наших жилах.У сивій завірюсі голосіньЦі грона болю, що падуть в глибінь,безсмертною бідою окошились.3. 12. 70.Восени минає 10 років, відколи трагічно загинулаукраїнська художниця, не пересічна людина АллаГорська. Мені пощастило знати її в 60-ті роки, спілкуватисяз нею в найрізноманітніших ситуаціях, бутиблизько до неї аж до останнього дня її життя,постійно відчувати її слід у своїй душі, звірятися їй усвоїх помислах і вчинках аж до сьогодні.Почуваю себе неоплатним боржником передпам’яттю Алли Горської, зобов’язаним продовжити їїтрагічно обірване життя в споминах. Мій спомин пронеї ще не визрів, не оформився словесно, це — лишеспроба пунктирного начерку, загального ескізу до їїпортрета.Найбільш точно і влучно характеризує АллуГорську в надгробній промові Євген Сверстюк —глибокий психолог людських душ і ситуацій. Тому язнов не можу обминути цих випукло-образних,правдиво-влучних характеристик Алли. Тим більше,що останні, найдраматичніші спогади про Аллу, вжемертву, назавжди пов’язалися з Є Сверстюком: самез ним ми поїхали шукати її до містечка Василькова 2грудня 1970 року і, знайшовши її мертвою, робиливсе можливе, аби влаштувати бодай похорон трохигідний її гордого життя. ’’Людина, якій особистоніколи нічого не треба”, вона "завжди там, декомусь горе, нещастя, біля бездомних і бездольних,де можна підставити своє дуже плече". (Тут і даліСВІТЛОМ ДОБРИМ ДУХОМПРОЙШЛА ВОНА МІЖ НАМИЗ ВІРНІСТЮ НЕОФІТАЩО РАПТОМ ЗНАЙШОВЗЕМЛЮ І ВІРУ ПРЕДКІВВІЧНА СЛАВАЛЮ ДИНІ ХУДОЖНИЦІЯКА ЗАЛИШИТЬСЯ ДЛЯ НАСВТІЛЕННЯМЛЮДСЬКОЇ МУЖНОСТІСУМЛІННЯІ РІДКІСНОЇ ВІДДАНОСТИлюдямДруга частина посмертної виставкиАппи Горської (гп. обкладинка). Зліва^портрет О. Довженка. Посерединіавтопортрет художниці.Second part of the posthumous exhibitof A. Horska.2 Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980


цитую за п уб л ікацією ” На м огилу Алли Г о р сько ї” —’’Український в іс н и к” , ч. 4, передрук у видавництві’’С учасність” , 1971, стор. 12-14)."Виразне, радісне, світ ле обличчя Алли несе зсобою свят о. А ї ї см іх підносит ься над усім т аксамо, я к ї ї велична вродлива пост ат ь височіє і білієу будь-якій численній ю рбі. І з а в ж д и знаєш , що вд уш і ї ї світ ит ься якась ф анат ично віддана лю бовдо всього доброго, чесного і порядного. І з а в ж д ивіриш , що погляд її невпинно ш укає навколо щосьзначне і гідне поваги. А к о ж е н ї ї рух і ж е с т сповненийпогорди до п олохл ивої ницост і, л ука воїкорисливост и та всіх деш евих м ідяків, на я к і лю дирозм іню ю т ь своє єдине ж и т т я та ще й вт ягую т ьдо цього нечест ивого т оргу б л и ж н ь о г о ".На кіл ько х поданих тут зн ім ках — ф раґменти їїмайстерні, перетвореної 7 грудня на місце прощ анняз худ о ж н ицею і на першу виставку її творів. Усе вмайстерні було так, як влаштувала вона своїмируками: ткані чорно-червоні руш ники на стінах,портрет Симоненка, дерев’яний хрест. Т ільки намольберті в центрі кім нати її автопортрет у терновомувінку, виставлені її роботи ("Е скізи, ескізи і самавона через н е скінченні ескізи — вся в дорозі до с в о є їглибини...”). А ще — траурні мелодії в магнетофонном у записі, свічники трійцям и і калина, калинас кр ізь — на груд ях відвідувачів, на всіх вінках, і всерцях друзів краплями крові, і в причитаном у тогодня вірш і Василя Стуса... "Т рагічний талант, вонайшла до т р а гічної правди, крізь ж а х я к о ї начедалекі зо р і просвічуєт ься с н іж н о -б іл и й ідеал десь вм ат еринській пост ат і, щ о д у ж и м и рукам и прагнезахист ит и свою дит ину і наче лебединими криламивідгорт ає віт т я калини”."Я кби ми уявили дет ально іст о р ію ї ї ж и т т я , —т о була б повчальна повіст ь про те, як х у д о ж н и ц яАлла ГОрська відкрила свою Україну, я к ш укала їїж е р т о в н и ка і я к пост упово вчилася бачит иголовне у невидим ому, д о копую чись д ж е р е л вглибинах захованого коріння, я к вона д у ж и м ирукам и і ногами розгорт ала р я сн і килими декоративних квіт очок, покликаних до ж и т т я лиш е наодин сезон"..” С т и ш е н о -т р и в о ж н і, якісь дорослі на ї їк а р т и н а х д іт и , н а че з а д у м л и в о р о с т у т ь -А л л а Г О р с ь к а . Ж а р - п т и ц я із ю в іл ір н о ї к р а м н и ц і в м іс т іД о н е ц ь кA. H o rsk a . “Z a r - p ty c ia ” fro m a je w e lr y s h o p in D o n e c k .П о х о р о н А л л и Г о р с ь к о ї. П о р т р е т т р и м а є В а с и л ь С т у сF u n era l o f A. H o rsk a . P o r tr a it h e ld b y V. S tu s.П о х о р о н А л л и Г о р с ь к о ї. Т р у н у н е с у т ь : з л ів а Ів а н С в іт л и ч -н и й , з п р а в а М и х а й л о Б р а й ч е в с ь к и й , з а н и м Ю р ій Б а д з ь оF u n era l o f A, H o rsk a . C o ffin c a r r ie d b y : le ft — I. S v itly c h n y j,R ig h t — B r a jc h e v s k y j, B e h in d h im — Y. B a d z io .НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980З


висо чи т ь білим п р ив ид ом Д о б р о г о Д у х а , щ о вт ілю єв со бі сумління, гідніст ь, п о р и в ан н я м о л о д о ст и ісяйво вільного л ю д с ь ко г о обличчя, освіт леногот ал ан т о м і в ід д а н іс т ю л ю д я м ”.Алла / Орська і Іван Світличний приблизно 1965 р:A. Horska and I. Svitlychny/ around 1965визріваю т ь під віт ром і сонцем. П о р т р е т матері,щ о т р и в о ж н о вдивляєт ься в пр о ст ір очим а душ і.Ескіз по р т р е т а Д о в ж е н к а із за хм арено-роз-д воєним чолом, болісно за т исн у т им б іл о ю і чо р н о юр уко ю . С кільки с т р а ж д а н н я і гід ност и в т их о п е ча ­лених ж ін о ч и х обличчях!"Формування Алли Горської в свідому донькусвого народу гармонійно збіглося з відродженнямтворчої думки на Україні. Не знати, як би склалосяжиття Алли Горської після покосів української інтелігенції1972 року. Але моя уява лишає небагатоваріянтів для неї: або ув’язнення в сусідній камері,або примусова божевільня десь поруч з МиколоюПлахотнюком. Дедалі більше переконуюся, що йтрагічний фінал її життя був передмовою до 12 січня1972 року, що почався на Україні значно раніше. Якголовний арґумент у цьому серйозному звинуваченнівбачаю в тому, з якою нетерпимістюсприймає КДБ саме ім'я Алли Горської, з якою послідовністюзнищує його з історії мистецтва, з її робіт інавіть з людської пам'яті."... В м и н ул о м у — горіння, щ о розвіялося дим ому кр и зі б а и д у ж о с т и , в хащ ах ненавист и. і в д уш іякась душ евна вт ома, щ о відбилась в о ст а н н ь о м увиразі її лиця.Але як вона при цьом у вміла гідно й н е з а л е ж н ойт и своїм ш ляхом — і п о вно від чуват и радіст ьвипробувань, прац і і в а ж к о ї б о р н і за са м о с т в е р ­д ж е н н я ! її голос, її усм іш ка, її пост ат ь перекриваєви па до к с л іп о ї т рагедії, щ о обірвала її ж и т т я . АллаГОрська буде в и п р о м ін ю в а т и світ ло, буде вселят ип р и сут н іст ь духа сам им своїм ім'ям. То булар ідкісна лю дина, щ о н авіки залиш аєт ься з нами, якрідна душ а. В образі цілого десят иріччя вонаУ нашій долі, в нашім льосіНе все збагнути й осягти.Лежить наш труп у чорнім льосі,На дні німої самоти.Ніхто не зрушить з місця ляди,Не впустить променя у склеп.Лише стилет стримить безвладно,Вкипілий у кривавий леп.Ніхто не змиє наше тіло,Не вгорне в вічності саван.І б’ються головою в стіниОстанні мовлені слова.Бо не мине тому без кари,хто, в серці стамувавши гнів,Поклав нас на печалі мари,Віддав землі на перегній.Бо не мине тому безчинно,Хто, в серці стамувавши крик,Знайде за нашими плечимаКрихітні рудименти крил.(Ігор Калинець, П а м ’я т і А лли Г о р сько ї)Пам'ятник на могилі Алли Горської зобпаленого дерева, роботи ВолодимираПрядкиMonument of AHo/ska. Work of У. Priadka.4 НАШЕ ЖИТТН і!КНИИ 19К0


НІНА СТРОКАТА І СВЯТОСЛАВКАРАВАНСЬКІ ВІДВІДАЛИ С У АДня 24 січня 1980 р. Екзекутива СУА відбувалацілоденне засідання. Заходами наших неструдженихпань секретарок влаштовано святочнийполуденок, на який було запрошено обох Святославаі Ніну Караванських, які нещодавно до насприбули.їх привітала голова СУА Іванна Рожанковська,представила членок Екзекутиви та розповіла проСоюз Українок. Відтак у розмові присутніобмінялись спостереженнями, думками та досвідом.Приємно було бачити обоїх Караванських: вінспокійний, залюблений у своїй літературній роботі,вона енерґійна, простолінійна, тверда і заразом дужечутлива жінка. Обоє доповнюють одно одногопрекрасно та й можна було бачити, чому цеподружжя пережило все лихоліття; довгі роки відділенняодин від одного не послабили, мабуть, їхніхпочувань, а навпаки їх зміцнили. Подаючись начужину, вони з жалем покидали рідну Україну, де їмбуло неможливо жити. Якраз цей момент виступаєдуже міцно у обоїх Караванських — тут все разом —любов до рідного краю, докори сумління, що вонийого покинули і болюча безрадність одиницісуспроти негідного режиму і свідомість, щозалишатись довше було неможливо...Не було часу на довгі, вичерпні дискусії — таківідбудуться пізніше, коли Караванські відпічнуть.Зараз же вони ледве встигак ь відвідувати гостиннігромади. Пані Ніна радо змальовувала постаті нашихв'язнів з любов’ю та великим зрозумінням длялюдської душі. У її оповіданнях, так як і воповіданнях її попередниць, вдаряє нас ідея взаємодопомогипоміж в'язнями та їхніми родинами.Кожний ділиться з кожним тим, чим може —порадами, інформаціями, а пакунки і посилки це ірозрада і дійсна економічна підтримка.Не всі в'язні по звільненню мають змогу чи охотувиїхати. Тяжкі психічні і фізичні переживанняослаблюють людину... У в’язницях фізично нетортурують, але вживають тонкої психологічноїпресії, яку людину знівечує не тільки психічно але йфізично, хоч така тортура не залишає буцімтовидних фізичних слідів...Вістки з тюрем перетікають поза їхні мури іпоза кордони тюрми народів. А як — не питайте —це має діло із силою людської духовости, якої нездолає жадна жорстокість. Збереження цієїдуховости, яка проявляється на Україні у фолкльорі,піснях, поезії, літературних творах чи в інших видахмистецтва стає щораз трудніше. їх змітає наваларусифікації. Боротьба за власну українську душу це іє один із найголовніших видів правозахисного руху.Досі арештов?' 1 це якраз "робітники культури",інтелектуали. Тому українці у вільному світі повиннібути хоронителями і пропаґаторами цієї культури ідуховости. Таке, на думку пані Ніни, є завданняукраїнської еміґрації.Г О Л О В Н А У П Р А В А С О Ю З У У К Р А ЇН О КА М Е Р И К И Щ И Р О В ІТ А Є У К Р А ЇН С Ь К И ЙБ Р А Т С Ь К И Й С О Ю З З Н А Г О Д И Й О Г О7 0 -Л ІТ Т Я , Ґ Р А Т У Л Ю Є З А К О Р И С Н У П Р А Ц ЮД Л Я Д О Б Р А У К Р А ЇН С Ь К О Ї Г Р О М А Д ИТ А Б А Ж А Є П Р О В О Д О В І І Ч Л Е Н А МЯ К Н А Й К Р А Щ И Х У С П ІХ ІВ Щ Е Н А Д О В Г І Р О К ИЗа Головну Управу С У АМарія СавчакІванна Рожанковськас е кр е та р каголоваСВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙМ ОЇЙ БЕ AT РІЧЕЯк мені звати свою Беатріче9Мила9 .Кохана9...Голубко крилата9Ну. а як хочеться більше сказати9Щоб і характер, і образ духовнииВ слові одному відбилися повно9Серденько9..Радість9..Хіба ж це так тонко9Краще вже..Краще..Моя амазонко!Жменьку відважних обсіли вампіри —Тиснуть, шматують, обламують крила.Треба б стояти..А де взяти сили?Той. хто. знай, марить про миску сметани.Той. хто в могилі, за них не обстане...Ти ж. наче докір баидужим потомкам.Мчиш на підмогу, моя амазонко1Хай завірюха1Хай вітер і буря1Хай гуркотить, що и отямитись годі1 —Кінь твій спочинку не знає в поході1Там. де світ меркне, де трусить од грому.Ви летите у кар'єрі прудкому1Вітру назустріч1За синь горизонтів!Мчи легкокрила моя. амазонко! В0л0димирСічень-71Тяжко нам бул о розставатися з милими гістьми.Вони вказали нам шлях — св о єю скром ністю ,одвер т іст ю і простол інійністю , яких не злом или рокиув’язнення. І відновили постанову не тільки зберігатикорінь наш ого п оходж ен н я , ал е також поновити іпосилити зуси лля, також між іншим, доп ом агаю чинаприклад Українському М узеєві, який, за словамиНіни К араванської є центром , у якому співає українськадуш а...О. с. п.Н АШ Е Ж ИТТЯ. ЛЮ ТИ Й 1980 5


ПОСМЕРТНА ЗГАДКА ПРО ГАЛИНУ ДИДИКЗ н а ш о го с у п е р е ч л и в о г о і н е щ а с л и в о го с в іт ув ід ій ш л а н а з а в ж д и о д н а з к р а щ и х ж ін о к У к р а їн и ,Галина Томівна Дидик.Г а л и н а Д и д и к н а л е ж а л а д о с л а в н о ї п л е я д иж ін о к , я к і в ід б у в а л и н а й ж о р с т о к іш и й р е ч е н е ц ьт ю р е м н о г о у в ’я з н е н н я за у к р а їн с ь к и й п а т р іо т и з м . Цеп р о н е ї, як і п р о К а т е р и н у З а р и ц ь к у та О д а р к у Г у с я к ,г о в о р и л и н а гл я д а ч і о д іо з н о ї В л а д и м и р с ь к о ї в ’я з н и ц і:"В о н и п р и й ш л и с ю д и не в ід с и д ж у в а т и часп о к а р а н н я , а ж и т и ” .І Г а л и н а Д и д и к с п р а в д і ж и л а у т о м у В л а д и м и р ­с ь к о м у с к л е п і, я к и й х о в а в її і в с ю з г а д а н у т р ій ц юб іл ь ш е 15 р о к ів . Ж и л а , але с т л іл а в н е в о л і, т о м у щ оз а в ж д и д б а л а п р о те, щ о б ж а д е н д е н ь не п р о й ш о вбез д о б р о ї с п р а в и на к о р и с т ь у в ’я з н е н и х б р а т ів . Аб р а т и в ’я з н і п р и х о д и л и д о В л а д и м и р с ь к о г о ц е н т р у ів и х о д и л и з н ь о г о . Г а л и н а Д и д и к і К а т р у с я , О д а р к авсе л и ш а л и с я в т ій к а т ів н і. Н а р е ш т і н а с т а в і їх часв и й т и з т ю р м и та не на в о л ю , а в М о р д о в с ь к и й т а б ір .І з н о в у з б іга є ч а с -р е ч е н е ц ь , а ж н а р е ш т і п о в е р н е н н яГ а л и н и д о с в о го к р а ю . Т іл ь к и ж те п о в е р н е н н я нео з н а ч а л о в о л і-с в о б о д и , б о на з е м л і У к р а їн и н іх т о їїн е м а є. С п р а в ж н є з в іл ь н е н н я п р и й ш л о д о Г а л и н и во д и н із з и м о в и х д н ів ц ь о г о р о к у , к о л и Б о г П р е д ­в іч н и й з а б р а в д о с в о є ї г о с п о д и ї ї н а т р у д ж е н у д у ш у , ад о б р і л ю д и на в іч н о в ід д а л и її т іл о у к р а їн с ь к ій з е м л і.Ім е н ем в с іх п о л іт в ’я з н ів У к р а їн и п р о с и м о п р ом о л и т в и за д у ш у н а ш о ї п о с е с т р и -с т р а д н и ц і Г а л и н и .Святослав КараванськийНадія СвітличнаНіна СтрокатаЛист Надії СвітпичноїУкраїнський Гельсінкський рух виник у той час, колибагатьом здавалося, що з будь-яким спротивом покінченовсерйоз і надовго, коли вільна думка могла вибирати з-поміж двох доріг — за ґрати, чи в липке болото страху і покори.Наприкінці 1976 року десятеро з 45 мільйонів українців,на чолі з письменником Миколою Руденком просто, безпатосу заявили про моральну відповідальність кожноїлюдини за долю своєї нації і всього світу. Вони створилиГрупу, покликану сигналізувати громадськості про випадкипорушення Гельсінкських угод щодо українців.Такого зухвальства влада не могла подарувати: черезнеповних три місяці після створення Групи почаласярозправа, провокації, вигнання.Я була знайома (переважно близько знайома) майже зусіма членами Групи, співпрацювала з нею від самого початку,але не вважала за потрібне бути формально її членом— з різних міркувань. Наприкінці січня 1977 року керівникГрупи М. Руденко разом з колеґою О. Бердником щераз звернулися до мене з пропозицією ввійти до Групи іпросили не поспішати з відмовою. Через тиждень відмовлятибуло нікому: засновника й керівника Групи МиколуРуденка заарештували, і мені довелося виступати на йогослідстві й суді як свідкові.Згодом я виїхала в еміграцію, де ще раніше за мене врізний спосіб опинилися Леонід Плющ та Петро Григоренко.Обидва вони в нових умовах продовжували ту самусправу, що й у Радянському Союзі, маючи уповноваженнявід Української Гельсінкської Групи представляти її назовні— в Европі і в Америці. Тому цілком природно, яодразу приєдналася до цього Представництва, вважаючийого найчистішим вікном до покинутої Батьківщини.За три роки свого життя Українська Гельсінкська Групазазнала дуже жорстоких переслідувань. На кінець 1979року кількість ув’язнених членів Групи значно перевищила їїпервісний склад. Але її постійно доповнюю ть нові сміливці,які мужньо стають на прю з мілітаризованою поліцейськоюдержавною машиною.Цей дивовижний своєю нерівністю двобій стає дедаліжорстокіший. Тепер наступ на Групу почався всебічно, зчітко спрямованим курсом на цілковите придушеннягельсінкського руху. Західне представництво теж виявилосяна передньому краї цього фронту.Зараз чи не найдошкульніше вістря розправи спрямованепроти голови Західнього представництва Петра ГригоровичаГригоренка — людини чесної і послідовно відданоїідеалам справедливости, людини, яка завоювала собі авторитеті пошану в усьому світі, зокрема чітко визначеноюпозицією в питанні державної незалежности України.Я не детектив, але на тлі багатоплянової аґресивноїкампанії проти особи і правозахисної діяльности П. Григоренкаприпускаю, що випадок з невідомою таксівкою, якийстався з ним 10 днів тому, може бути не просто випадок...У такий тяжкий для Української Гельсінської групи, як ідля всього правозахисту, час (заслання академіка Сахарова— це не чергова розправа з черговою жертвою!) — зацих обставин вважаю своїм громадянським обов’язком чітковизначити свою позицію на тому боці, барикад, де мужньообстоюють право людини й народу мої побратими — члениУкраїнської Гельсінської групи, і цілком солідаризуюся зними.Мені відомо, що Зовнішнє Представництво не маєповноваження приймати нових членів до Групи. Тому я й незвертаюся до нього з таким проханням, а спираючись надавні пропозиції керівництва Групи, та підкріплюю чи їхсвоєю постійною підтримкою і співпрацею — заявляю просвоє формальне членство в Українській Гельсінській групі,про що повідомляю всіх членів Зовнішнього Представництва(П. Григоренка, Л. Плюща й Н. Строкату), членівГрупи в еміграції й на Україні і запевняю при тому, що в мірусвоїх скромних можливостей старатимуся поширювати івсіляко обстоювати Гельсінські ідеї.ЗО січня 1980 року.Надія Світлична6 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980


ЛИСТУВАННЯ СЛ. П. ГАЛИНИ д и д и кЧленки 28-го Відділу СУА від декількох літ помагали довголітньомуполіт-в’язневі Галині Дидик, особливо від часу її примусового поселення,далеко від місця її народження та від рідних і близьких осіб.Містимо частину послідного листа, який писала Галина Дидик короткоперед смертю.Дорогенькі! Дописую листа а ж 17.XIIі то в лікарні. Таки поїхала лікуватись щобне було якихось ускладнень. Мені ту добре. Відпічнуполікуюсь і все буде добре. Мені чомусь праварука відмовила послуху. Тепер бачите пишузначить стає краще. Всі ми на ж аль стаємощо раз старші і сил не прибавляється. Але мине здаємось і плани в нас го-го!Дорога, а як Твоя нога? Артріт то не добра річ.Д у ж е тішуся що дістали оба мої листи.Чому втратила на вазі, чи дбаєш про лінію, чито у зв'язку з Твоєю недугою? На знимці Ти булакругленька але дуж е апетитна. Як болить нога топевно не граєш футбол зі своїм собачкою.Олю дорогенька пиши мені як можеш,то краще як всякі лікарства.З нагоди Свят і Нового Року ба ж а ю кріпкогоздоров’я, за святочним столом милих гостейі таких голосних колядок щоб і я почулацілуюГ алинаН АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


МАРТА БОГАЧЕВСЬКАІСТОРІЯ І УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИУ цій с та тті є п р и ховані цілі. В перш у чергу, ях о ч у н а креслити , тим часом у з а га л ьн и х рисах, вкладж ін о к у розвито к у к р а їн с ь к и х с у с п іл ь с тв . Тим сам имхочу сп р о в о кувати д и с к у с ію на ц ю — і с п о р ід н е н і —теми. А н а й б іл ьш е х о ч у зао хоти ти ти х ж ін о к , якібрали а кти в н у участь у р ізних проявах с у с п іл ь н о гож иття, п о д іл и т и с ь своїм и с п о м и н а м и та своїм ипе ре ж и ва нн ям и . М ож е навіть якась м о л о д іж н а гр упаза п о ч а ткує п р о е кт у с н о ї іс т о р ії ж ін оцтва.В іс то р и ч н ій на уц і о ста н н ім и рокам и розвиваєтьсяця нова галузь, а сам е вивчання ж ін оцтва.Хоч вона о х о п л ю є різні с у с п іл ь н і науки, з о с е ­р е д ж у є ть с я вона часто на іс то р ії.У м оїх д о с л ід а х над іс т о р іє ю у к р а їн с ь к и хж ін о ч и х рухів, мені б ол яче д а ється в ід ч у ти б рак —ще й д о с і — д о с л ід ів та праць над с у с п іл ь н о юіс т о р іє ю У кра їни. Це — для з р о з у м ін н я тана світл ення тла. З д ж ерелам и д л я с а м о ї працід о с и ть тяж ко . Т ут стала б у п р и го д і праця н а уковогоколекти ву. Та хоч в Л ю д о в ій П о льщ і д іє кіл ькао се р е д ків д л я вивчення іс т о р ії ж ін о ц тв а (сел янок,м о нахи н ь, с о ц ія л іс т о к ), в Р а д янській У країні, окр імвивчання л іт е р а ту р н и х сп а д щ и н п и сьм е н н и ц ь , п р и ­н а гід н и х з га д о к про ж ін о к у а гр а р н и х р о з р у х а х тад е к іл ь к а зб ір о к про тр у д я щ и х ге р о їн ь К раїни Рад,таки х осе р е д ків , н а с к іл ь к и мені від о м о, немає.Ж ін к и м ало п и са л и іс т о р и ч н и х праць, а іс то р и к ип и са л и іс т о р ію , щ об вона була цікава, по п л а тн а таясна. З вичайно пи са ли пр о сл авні п о д ії і пр о ти х хтовславився в них. А ле р о з п о в ід ь про славну, а тим то іне п е р е січ н у постать, ж ін к у чи м уж ч и н у, не вичерп уєіс то р ії. В и значні ж ін к и тр а п л я л и с ь рід ш е завизн ачних м уж чин, а співц ів, які о п и с а л и б по д в и гиж ін о к — обм аль.В 1969 році вийш ла іл ю с тр о в а н а к н и ж ка на 150с т о р ін о к Н а та л ії П о л о н с ь к о ї В а си л е н ко піднаго ловко м "В и д а т н і ж ін к и У к р а їн и ” . П о л о н с ь к аВ аси л ен ко о п и с у є ж и ття та ки х б е зсум н ів н о в и д а тн и хж ін о к як о т н а п р и к л а д О льга, П редслава, Ганна,М атір Д анила, Я вдоха Д ом аш евська, яка п р и ч и ­н и л ась дл я р о зб уд о ви П е ч е р с ь к о ї Л аври, М аріяМазепа, вдова с о т н и к а П алія, я к о ї ім ’я так ізатр ати л о сь, чи Н аталка Р озум иха, мати Розумовських. О дначе, є ж ін к и , яки х не зразу зв’язуєм о зУ к р а їн о ю — д о н ь к а Ю рія Д о в го р у к о го (на щ ад ок ц іє їро д и н и с ь о го д н і п р е те н д у є на В о л о д а р я У кра їн и ), чиО лена Г л и нська , яка після пе р е їзд у р о д и н и з Л и тв и -Руси стала д р у ж и н о ю В асилія III та м а тір ’ю Івана IVГ ро зного . Т ут не м ісце з у п и н я т и с ь на д в ід ­п о в ід а л ь н іс т ю Г л и н с ь к о ї у творенні о с о б и с то с т иГ р о зного і над п р и ч и нам и й о го по ве д ін ки . Г л и нська ,одначе, іл ю с т р у є важ ливу п р о б л е м у іс т о р ії ж ін о к —в ид атні ж ін к и це часто м атері, д р у ж и н и , чи д ітив и значних м уж чин. Коли, навіть на п о ч а тку 20 ст.якась ж ін ка власним и силам и в иб и вал ась в якій с ьпраці це винято к, а не п е р е с іч н и й ф а кт з іс т о р іїж ін ки .Ми не знаєм о іс т о р ії ж ін о к . Ч асто це іс то р ія неге р о їк и н е б у д е н н и х п о д ій а радш е е п о с щ о д е н н и хз д о б у ти х т я ж к о ю п р а ц е ю д о с я гн е н ь . За та ку іс т о р іюне пл атять і її не о с п ів у ю т ь — це істо р ія мас, л ю д е й ,по всякдення, це іс то р ія , яка тво р и ть п ід с о н н я по д ії,ф о р м у є тих, к о тр і тво р ять їх.Іс то р ію р о д и н н и х в ід н о с и н , навіть таки й ц ікавийпр о ц е с як зм ін у у ш л ю б н ій пр и сязі із ” Я б еру тебе зап о м о щ н и к а ” на "ш л ю б у ю то б і л ю б о в, в ір н іс т ь іп о с л у ш е н с тв о а п о д р у ж ж і” , ми ще не о п р а ц ю в а л иналеж н о в м о д е р н ій у к р а їн с ь к ій іс т о р іо гр а ф ії. Мизна єм о б іл ьш е про правне м ісце ж ін к и , пр о те щ о ус та р и х у к р а їн с ь к и х с п іл ь н о та х вона була п р а в н о юо д и н и ц е ю , правила своїм м айном і в ід п о в ід а л а зас в о ї вчинки. В га л узя х с у с п іл ь н о ї іс т о р ії та п с и х о -іс т о р ії ціла с х ід н я Е вропа д а є ш и р оке поле д о праці.Е коном ічна істо р ія, в к л ю ч н о з іс т о р іє ю сел ян ства, нем ож е п о м и н ути ро л і ж ін о к.Ф о л к л ь о р , е тн о гр а ф ія та л іте р а ту р а часам ид а ю т ь б іл ьш е ін ф о р м а ц ій пр о ж ін о к , як т р а д и ц ій н ід ж е р е л а іс т о р ії. Коли зб и рання іс т о р и ч н о гом а те ріялу ста л о м ож ливим , ж ін к и ш в и д ко почалив к л ю ч а ти с ь у е т н о гр а ф іч н у д ія л ь н іс т ь в У країні.Н а р о д н и ц тв о 1870-их років д а л о п о ш то в х ж ін камвищ их кляс іти на село серед л ю д е й . Т аке зайняттяп о ш и р ю в а л о с ь на У країні, як і з го д о м по ш и ривсяте р о р и с ти ч н и й рух п р о ти царату, хоч н а ц іо н а л ь н ос в ід о м о го х а р а к те р у н а р о д н и ц тв о та д ія л ь н іс т ь’’Зем лі і В о л і” не мали.О дначе цей п о л іти ч н и й на пр ям ок ін те л іге н ц іїц а р с ь к о ї ім п е р ії п о си л и в у к р а їн с ь к е н а р о д н и ц тв о .В оно р із н и л о с ь в ід р о с ій с ь к о го тим , що п ід ­к р е с л ю в а л о о р га н іч н у п р а ц ю в селі, а о с о б л и в о вгалузі п ід с та в о в о ї освіти . Х р и сти н а А л чевська сталар е ч н и ц е ю с іл ь с ь к и х ш кіл в н а р о д н ій мові на цілуім п е р ію . У к р а їн с ь к а ін те л іге н ц ія була т іс н о п о в ’язаназі селом , і ж ін к а була неосп іваним зв'язковим цихд в о х груп.Ж ін к а в и с ту п а є п у б л іч н о в м о д е р н о м у п е р іо д і вперш у чергу в л іте р а ту р і. В у к р а їн с ь к ій л іт е р а ту р іж ін к и в ід ігр а ю т ь в аж л иву р о л ю не так у ф о р м ува н н іт. зв. ж ін о ч о го питан ня як у п о п у л я р и з а ц ії м о д е р н о гопоняття на роду. Ік о н о с та с у к р а їн с ь к и х п и с ь м е н ­ниць, п о ч и н а ю ч и в ід Ганни Б а рвінок н а д то д о б р езнаний, щ об по вто р ю ва ти ці ім ена тут.Л іте р а тура в ід д з е р к а л ю в а л а п о б у т та тво рилаідеал, о с о б л и в о ідеал ж ін к и . На том у ідеалі —ж е р тве н н о ї м атері, в ір н о ї п о д р у ги , н е щ а с н о ї д івчини,го р д о ї та чесн ої, вихо в ува л и сь та в и х о в у ю ться8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980


українські жінки. Ще є стереотипи терпелиці,свекрухи, відьми. Та позитивний елемент, маємонадію, перемагає. Ми можемо лиш спекулювати натему вкладу жінок у творення української людини чиукраїнського народнього характеру.Більш конкретно можемо говорити про долюзорганізованого жіноцтва в українській спільноті.Групи відіграють активну ролю в спільноті, коливони стаю ть свідом им и самих себе, своєїокремішности і сили в даній спільноті. З історичногоматеріялу вони перетворюються у чинник історії.Наприклад, маса принагідних людей звичайно не єтворцем подій. Але в революціях чи хвилинахстихійного запалу маса може стати колективом,зорганізованою силою, сприяючи тій чи іншій групіприйти до владиГрупа жінок, котра відіграла поважну історичнуролю, особливо в західній Европі, це монахині.Жіночі манастирі уможливлювали жінкам здобуватизнання, освіту та провадити життя незалежно відбатька, мужа чи опікуна.Монахині діяли в рамках християнськоїсвідомости і допомогли в значній мірі у прийняттітеоретичного поняття рівности душі без різницістатті.їхній вклад в освіту жінок, а згодом у творенняпередшкілля у Галичиниі особливо важливий.Поняття жінки як рівновартісної одиницівитворювалось в модерних часах на секулярномувідтинку думки. Саме поняття людини, як правноїодиниці, а не як мешканця якоїсь околиці чипідвладного якомусь панові, зрозуміння, що людинамає права та ідентичність саме тому, що воналюдина, незалежно від її інших атрибутів, кристалізувалосьповолі. В ранніх спільнотах людинавважалась членом роду, чи групи, чи суспільноїкляси, чи врешті народу. Тільки в результаті змаганьза релігійну толеранцію і врешті в писаннях раціоналістіввісімнадцятого віку поширилась концепціяправ людини як Богом даного закону одиниці.Формування поняття лю дських прав незалежних відстану, кляси, народу, держави, релігії чи суспільногоустрою, вторувало шлях формуванню поняття правжінки. У дискусіях, котрі перегукувались з роздумуваннямиперших патріярхів християнської церквипро те, чи жінка має душу, остаточно рішено, щожінка це також людина. Як людина, жінка повиннамати людські права.Жіночий рух — чи фемінізм — у своїх початкахце о рга ніза ція ж ін ок для зф орм ування тазатвердження своїх людських прав. Сьогодні легкопризабути те безправ’я та дискримінацію, якимпідлягали жінки. В кодифікаціях законів, як отн аполеонівський, чи інтерпретація Блеквелаанглійського права, прийнята в Америці, жінкатратила свої традиційні права в родині та ставала нелиш цілком підвладною мужеві чи батькові, алетратила свою правну окремішність та правозавідувати своїм майном. В Україні жінка задержаладеякі маєткові права, але не мала права на пашпортбез дозволу батька чи мужа. Народні приповідки прожінок підкреслюють її другорядну позицію —"волосся довге, розум короткий” ; ’’баба бабіговорила”, ’’бабський розум” .Перші ф орм ування прав ж ін ок — МеріВолстовнкрефт, Джон Стюарт Мил та Герієт Тейлор— старались знести правні підстави дискримінаціїпроти жінок. Ціль цього фемінізму, який в значніймірі причинився до формування поглядів НаталіКобринської та перших свідомих феміністок в Україні— це скасування дискримінації проти жінок. Згодом,в рамках лібералізму, жінка домагалась не тількиправної рівности з мужчинами, але і прав до освіти,професійної праці, права голосування. В рамкахсоціялістичного руху, жінки, йдучи за деякимиаргументами Енгельса та Бебеля, почали звертатиувагу на потреби жінки-робітниці. Жінки робітничоїкляси, як українські селянки, не стояли передпитанням; чи працювати заробітково, а перед тим,яку заплату вони одержать за свою працю. Жінкаселянка і жінка робітничої кляси мусіли працювати вгосподарстві і поза ним. Наприкінці XIX ст. деякіжінки середньої кляси частіше мусіли шукатиз а р о б іт к у , тим б іл ь ш е що б р а к м уж ч и нунеможливлював подружжя. Остання проблема буладо тієї міри дошкульна в Австрії, що ДержавнийПарлямент шукав порятунку "зайвим жінкам” .Продовж ення будеХочу подякувати Світовій Федерації Ж іночих Організацій,особливо Л ідії Бурачинській, за поштовх та допомогуу моїй праці над історією українських жіночих рухів, аСоюзові Українок Америки за запрошення з доповіддю , якалягла в основу цієї статті.Хочу подякувати Любомирові Гайді за підкресленняролі монахинь в модерних часах.ЗБІРНИК НА ПОШАНУ СЛ. П. Д-РАВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГОДовідуємося, що з нагоди 100-літньої річниці з днянародження Володимира Старосольського, відомогоідеолога Українських Січових Стрільців, науковця,політика, оборонця у політичних процесах, приготовляєтьсякнига-збірник.Одна частина буде присвячена споминам пронього. Для цього необхідно щоб його співробітники,товариші з часів студентських, стрілецьких, студентиз Камінця Подільського, Праги й Подєбрад і вкінціклієнти з політичних процесів, відгукнулися своїмиспоминами, для закріплення їх у цій публікації.Упорядники просять, щоб спогади й іншіматеріяли пересилати на адресу Уляни Любович, яказаймається їх збіркою.Адреса;U. Lubovych с/о Our Life108 Second Av. New York, N. Y. 10003Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980 9


УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙВІДКРИТИЙ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖ ДЕНЬ203 SECOND AVENUE /КРІМ П О Н Е Д ІЛКА І В ІВ ТІР КА /’ NEW YORK, NEW YORK 10003 ВІД ГО Д 1 — 5 ПО ПОЛ.НОВІ ІМПРЕЗИ В УКРАЇНСЬКОМУНайближчі місяці приносять багато нового тацікавого до Українського Музею в Нью-Йорку.— 1-го березня відкривається довготривалавиставка кераміки, дереворізьби, металевих іювелірних виробів кінця 19-го і початку 20-го столітьГУЦУЛЬЩИНИ,— 1-го березня рівночасно з виставкоюнароднього мистецтва Гуцульщини буде виставка 14народніх убрань з різних місцевостей України,виконаних в часі між половиною 19-го століття досорокових років нашого століття. Ця виставканародніх убрань буде постійно в музеї.— З близькими святами Великодня і величезноюпопулярністю нашої мистецької писанки середінтернаціональної публіки, Український Музейвиставить від 8-го березня до 1 червня 300 традиційнихукраїнських писанок з приватної збірки паніТані Осадци.Виставка матиме каталог зладж ений Т.Осадцою. Вона також прочитає дві доповіді прописанки. Перша в українській мові відбудеться в дні8-го березня о год. 5:30 non. Друга, в англійській мовібуде день пізніше, а це в неділю 9-го березня о год.3:30 non.МУЗЕЇ— Як і попередніми роками виставка писанокбуде пов'язана також з курсами писання писанок.Курси будуть відбуватися для дорослих 16, 22березня і 13 квітня, а для дітей 15, 23 березня та 12квітня. Будуть переведені дві лекції денно, а це о год.9:30 ранку і 12:30 non. та 1:30 non. і 4:30 non.Також в тому часі буде показаний фільм С.Новицького п. н. ’’Писанка”.Оплата на курс писанкарства виносить 10 дол.для не-членів музею, 8 дол. для членів, а для дітейнижче 12 років даром.Просимо на курси писанкарства зголошуватисязавчасу телефонічно на число 212 228-0110.— Крім тих курсів в музеї, буде також показтехніки писання писанок у місяці березні, а це 29 і ЗОв часі від 1-5 non. Вступ на цей показ 2 дол. для нечленівмузею, 1:50 для пенсіонерів, діти і членимузею — даром.— Увага! Управа Музею подає, що нові годинидпя відвідин Музею є: середа, четвер, п’ятниця,субота і неділя від 1-5 non. В понеділок і вівторокмузей для відвідувачів зачинений.ПОЖЕРТВИ НА УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ:по 1,000.00 дол. — 3-ій Відділ СУА, Ф інікс Арізона, 91-ий Відділ СУА, Вайтгаль, Пенн.600.00 дол. — д-р Богдан і Марта Цимбалісті, Джеймбурґ,Н.Дж.по 500.00 дол. — 54-ий Відділ СУА, Вільмінґтон, Дел.;Анна і Ярослав Плескуни, Байсайд, Н.Й.450.00 дол. — Володимир Рак, Асторія, Н.Й.271.00 дол. — 66-ий Відділ СУА, Нью Гейвен, Конн.по 250.00 дол. — д-р Ірина Гребеняк, Лявдонвіль, Н.Й.Таня Дяків — Оніл, Філядельфія, Пенн.110.00 дол. — Українське Товариство Великої Брітанії,Лондон, Англія.по 100.00 дол. — Уляна і Володимир Дячуки, Ратерфорд.Н.Дж., Ірина Колтунюк, Нью-Йорк, Н.Й. д-р М. Фішер-Слиж,Канкакі, Іл. д-р Дарія Савдик, Дірборн, Міч.Братство св. Николая, Відділ 5-ий, Асторія, Н.Й.75.00 дол. — Ляриса Долинська, Вестфільд, Н.Дж.по 50.00 дол. — д-р Юліян і Ольга Ґної, Нью-Йорк, Н.Й.,Андрій Чорнобіль, Рочестер, Н.Й., д-р Софія Сивак, Провіденс,Р.І., Тарас і Ірина Новосівські, Роквіль, Мер. НауковеТовариство ім. Тараса Шевченка, Нью-Йорк. Н.Й.по 25.00 дол. — 48 Відділ СУА, Філядельфія, Пенн. д-рОстап Котик Степанович, Іван Безручко, Бруклин, Н.Й.20.00 дол. — 89-ий Відділ СУА, Кергонксон, збірка назагальних зборах.по 10.00 дол. — Марія Турко, Бостон, Масс., ФалинаКульчицька, Дітройт, Міч.ДАРУНКИ ДЛЯ КРАМНИЧКИУКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ:88-ий Відділ СУА, Філядельфія, Пенн. — СтефаніяКолодій і Ольга Слобода — 4 вишивані серветки, 3 подушечкина голки, 1 лялечка.47-ий Відділ СУА, Рочестер, Н.Й. — Марія Матковська— З закладки до книжок, Тамара Гривнак — 2 подушечкина голки, Ірина Руснак — 2 подушки, Марія Дзюблик, БофлінґҐрін, Огайо — ляльку в народнім одягу. Мирослава Осідач,Нью-Йорк, Н.Й. — плетена курочка.Щиро дякуюІрина Волосянськазавідуюча крамничкою.10 Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980


Софія Олесницька розказуєПРО ДАРІЮ СКОЧДОПОЛЬ-БОЙЧУКЗ Нью-Йорку до Ньюарку близько,а от до пані СофіїОлесницької ніяк не можна були вибратися. Знаємо, що їїсини, синові, внуки влаштували їй минулого 1978 року 85-літній ювілей. Хотілося б помути розповідь про її цікавежиття та діяльність, особливо в Союзі Українок в Станиславові.Вона ж бо була одною з тих, які приготовляливеличавий Український Жіночий Конгрес у 1934 р. Мисвідомі того, що жила вона, брала участь, а теж буласвідком важливих історичних подій, в часах, коли тородилася наша Самостійна Держава, а в двадцятих рокахрозгорталася діяльність різних організацій.Вкінці таки вдалося найти час і двічі відвідати паніСофію, яка живе в Ньюарку в невеличкому, чепурному,повному гарних і пам’яткових предметів помешканні. Необійшлося очевидно без обіду, який приготувала гостиннапані Софія.Але, хоч розмова частинно награна на магнітофоні, паніСофія просила, і я обіцяла, спершу розказати читачкам непро неї, а про Дарію Скочкодополь — Бойчук. В той спосібхотіла Софія Олесницька виявити свою приязнь і вдячністьза те, що у 20-их і 30-их роках Дарія Скочдополь, тодімолода дівчина була її співробітницею.Тож відкладаємо розповідь про життя СофіїОлесницької, яке, за її ж словами, було як казка.Пані Софія розпочинає розповідь твердженням, що йнайкращий вождь нічого не вдіє, без добрих офіцерів.Тож діяльність Т-ва Українських Жінок, яке згодомперемінилося у Ф ілію Союзу Українок у Станиславові небула б так успішна, якби молоді жінки, як ДаріяСкочкодополь не приєдналися і не помагали.Завернім час до 20-их років і зустріньмо ДаріюСкочдополь у Станиславові, де вона закінчила середнюшколу і враз зі своїми ровесницями створила гурток жіночоїмолоді ім. Уляни Кравченко.Яку тільки ділянку праці не розглядати, усюди бачимоактивну молодь, а серед неї Дарію Скочдополь. Молодідівчата, які закінчили середню освіту нелегко діставалипрацю в Польщі (хіба що на її західніх окраїнах). Тождівчата горнулися до громадської праці.Гурток Ж іночої Молоді ім. Уляни Кравченко, якийіснував при Ф ілії Союзу Українок у Станиславові, гуртувавбіля 60 молодих ентузіясток. Головою гуртка, аж до 1936року, тобто до свого подружжя з Осипом Бойчуком, булаДарія Скочдополь. Вона закінчила у Львові організаційнийкурс в Централі Союзу Українок, а опісля перевела такийже вишкіл у Станиславові.Кожної неділі чи свята виїздили молоді дівчата на села,до читалень з доповідями, чи на сходини кружків СоюзуУкраїнок. Закладали нові кружки, вели курси для неграмотних,куховарські, гутірки з гігієни, на виховні теми, зісторії Укораїни тощо.Як сказано Дарія Скочдополь працювала на різнихвідтинках громадської праці. Скажемо коротко про деякі.Видіп Ф іл ії Союзу Українок у Станиславові 1934 р. Першазліва сидить Софія Олесницька. Друга справа стоїтьДарія Скочдополь-Бойчук.Executives of Ukrainian Women's Organization in Stanislaviv in1934.Перші вибори до Польського Сойму. Українціпостановили бойкот виборів. Треба було вести відповіднупропаганду по селах. Коли ж ситуація змінилася, і українцібрали вже участь у виборах — треба було заохочувати доголосування. В обох тих акціях Дарія Скочдополь береживу участь.У вільні від поїздок на села неділі, найти її можна було в"Товаристві служниць і домашніх помічниць ім. св. Варвари”при гр. кат. катедрі в Станиславові. Там вчить неграмотнихчитати, веде хор.В часі арештувань треба дбати про політичних в’язнів,отже організувати доставу харчів для них. Праця, за якоюслідкує поліція.Ось народне мистецтво. Т-во Українських Жінокзаохочувало збирати народні одяги, вишивки. Зорганізованогурток вишивальниць, головою якого стала ДаріяСкочдополь. Замилування до народнього мистецтваперейняла вона від своєї матері. Деякі предмети народньогомистецтва, які придбав гурток були призначені навиставку, що відбулася в Чікаґо у 1933 р. Гурток вчивсявишивати, а згодом виконував вишивки на замовленняКооперативи "Народне Мистецтво” у Львові.Дарія Скочдополь була від ранніх літ пластункою,діяльною на різних постах, за що одержала високе тодішнєвідзначення пластову свастику заслуги. При помочіпластунок вона, як член Управи "Охорони Воєнних Могил",піклувалася цими могилами аж до вибуху Другої світовоївійни.Дитячі садки по селах це теж турбота молодих. Задопомогою Ф ілії Союзу Українок і "Рідної Ш коли” ДаріяСкочдополь організує курс для садівничок. Одного літа,щоб ближче пізнати умовини праці сама теж веде садочок вОпришівцях.Треба згадати про кравецьку робітню. ДаріяСкочдополь склала навіть майстерський іспит, а згодом,коли робітня стала кооперативою, членом РевізійногоСоюзу була її адміністраційним директором.Докінченнп на обкладинці.Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980 11


ДЕЩО ПРО ЦУКРИЦЮД-р РОМАН МОРОЗЦукриця не є рідкою хворобою. На тисячунаселення 15 людей нею хворіє. В СШ А є понад 3.5мільйонів діябетиків. П’ятдесят відсотків з нихзахворіли між 40 а 50-им роком життя. Других п’ятдесятвідсотків є розкинені між людьми кожноговіку, включно з малими дітьми. Поява цукриці по 80-ім році життя є рідкістю . Перед відкриттям інсуліни(в 1920-х роках) смертність від цукриці була багатовищою, ніж сьогодні.Люди, в яких об’явиться цукриця по 40-ім роціжиття, не виказують жадних симптомів, чуютьсяздоровими і не мають жадної причини шукати лікарськоїпоради. А однак існують лябораторійні методи,якими можна відкрити потенціяльних діябетиків.Користь з цього така, що появу цукриці можна накілька літ опізнити, а також зменшити вагукомплікацій.Цукриця є дуже скомплікованою хворобою,надто скомплікованою щоб уходити тут у деталі. Дляспрощення скажу, що цукриця це забуренняпереміни матерії (metabolism), спричинене недоборомабо цілковитим браком інсуліни.Під переміною матерії розуміємо перемінускладників поживи ("пальне” ) в життєву енергію(праця м’язів, серця, нирок, мозку і т.п.) а такожвикористання їх для відбудови знищених абопослаблених клітин, гормонів, ензимів і інших ’’соків”організму. І так як газоліна перемінюється запаленнямелектричною іскрою і вибухом в рушійну (кінетичну)енергію автомобіля так і складники нашоїпоживи через сполуку з киснем (ехудеп) "спалюються"в клітинах і в цей спосіб постачають нам життєвуенергію. Переміна матерії відбувається в нутріклітин і тому необхідним є, щоб складники поживи"всякли” з обігу крови до нутра цих же клітин.Відомо, що наша пожива складається з трьохелементів: білковини (proteins), товщів і углеводнів(carbohydrates). Углеводні походять головно, але неконечно, з продуктів рослинного світу (продуктипільні, городина і овочі). А тому що всі углеводніперемінюються процесом травлення в цукор, то вдальшій розповіді углеводні будемо називатицукрами.Інсуліна є необхідною для того, щоб цукор мігвсякнути в нутро клітин і там бути використаним дляпереміни в енергію. За браком інсуліни цукор неможе ввійти до нутра клітин і кружляє в крові вщораз вищій концентрації. Вкінці концентраціяпереступає границю толеранції і організм позбуваєтьсяцукру за допомогою нирок до сечі а з сечеюгеть з організму. Тому сеча діябетиків є солодкою і вдавніх часах, як не було лябораторій, лікарі куштувалисечу і в цей спосіб робили діягнозу цукриці.елястичність і стають крихкими. В мозку такі артеріїчасами тріскають і спричиню ють вилив крови(stroke). Цьому сприяє підвищений тиск крови, який єчастим явищем у діябетиків. Звапніння серцевихкоронарних артерій об’являється болями серця(angina) і "атаками” . В ногах склероза допроваджуєдо послаблення кровообігу і є причиною Ганґрени а внаслідок ампутації ноги чи ніг.2. Цукриця зменшує відпорність на всякого родуінфекції, а особливо шкіри, легенів і нирок. На карку,плечах, послідках і ногах появляються вперті івідпорні на лікування чиряки (Furunculosis). Діябетикиє також мало відпорні на туберкульозу. Запаленняі дегенерацію нирок і сечепроводів є частою ідуже поважною комплікацією цукриці. У багатьохдіябетиків недуга нирок є причиною смерти.3. Діябетичне запалення нервів проявляєтьсянайчастіше в ногах болями, ’’мурашками” , затратоючуття і браком сили.4. Дегенерація очної сітківки (retina), виливикрови і абнормальності сіткових артерій є частимипричинами послаблення зору а то й цілковитоїсліпоти.5. Найнебезпечнішою а часами навіть смертельноюкомплікацією цукриці з заквашення крови(ocidosis) абнормальними продуктами дефективноїпереміни матерії. Наступає втрата притомности(сота) і евентуально смерть.Як часті є комплікації? Якщо хворий додержуєтьсядієти і приписаного лікування та відповідногоспособу життя, прогноза не є зла. Комплікаціїне є часті і рідко максимальні. Але є багато діябетиківякі є легкодушні і недбалі, аж доки не єзапізно. Тоді є ’’каяття але нема вороття” .В переважаючій більшості випадків цукриця єдідичною хворобою. В рідких випадках причиноюцукриці можуть бути тяжкі і довготривалі інфекційністани або голодівки як пр. в концентраційних таборах.Також затовщення надмірним їдженням має відношеннядо цукриці. Молоді жінки, які родятьвеликих (понад 4 кл) дітей є часто явними або потенціяльнимидіябетиками. Це саме відноситься і доновонароджених дітей. Отже жінці з великими немовлятаминема причини ґратулювати і нема чимтішитися.Нема характеристичних симптомів цукриці.Клясичними, але рідко обсервованими симптомами єнадмірна спрага, надмірна кількість сечі, втрата вагиі послаблення. Часто лікар викриває цукрицювипадково при нагоді обслідування хворого з інших,від цукриці незалежних, причин.Лікування тяжкої цукриці є тяжке і скомплікова-Цукриця є часто причиною поважних комплікаційа саме:не. Воно вимагає від лікаря знання і великого досвіду.Для задовільної контролі цукриці по 40-ім роціжиття дуже часто вистачає поворот до нормальноїваги, обмеження в дієті цукрів і фізичні вправи1. Звапніння (sclerosis) кровоносних посудин аголовно артерій. Артерії звужуються, тратять(проходи, пливання, руханка і т.п.).12 Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980


Д-Р О Л Ь ГА М. РИБАКІВВПЛИВ ТЕЛЕВІЗІЇ НА РОЗВИТОК ДИТИНИСправа до ліва. Д ж о у н Ґанц Куні, президентка та організаторкадитячих телевізійних програм Сесамі Стрітта Електрік Компані, під час гутірки з д-р Ольгою Рибаків,референткою зв'язків Філядельфійської Округи.Корисною та необхідною ділянкою моєї праці уфілядельфійській Окрузі є участь у різних імпрезахамериканських жіночих організацій. Це не тількиполіпшує взаємини з тими організаціями, але такождає їм нагоду дістати правдиві інформації проУкраїну та про нашу жіночу організацію зокрема.Однією з тих імпрез був бенкет, на якому з філядельфійськоїОкруги були присутніми головаОкружної Управи Наталка Даниленко та референтказв’язків Христина Плюта. Цей вечір влаштувалаорганізація ’’Жіночий Ш лях” в Бенджамін Френклінготелі у Філядельфії. Почесною гостею на бенкетібула п. Джоун Ґанц Куні, президентка та організаторкадитячих телевізийних програм: Сесамі Стріт таЕлектрік Компані.’’Телевізія стала сьогодні частиною нашогожиття та залишиться і на майбутнє між нами" цеслова п. Ґанц Куні. Вона звернула присутнім увагу наце, що телевізія займає сьогодні особливе місце внашому житті, а головно у вихованні та розвиткудітей. Задумавшися над словами п. Куні, беззастережнопогоджуємось з її твердженням.Коли звернемо увагу на статистичну дійсність,дитина проводить пересічно кожно дня 4-5 годинбіля телевізії. Приходимо до висновку, що батькиповинні з місця вглянути та контролювати програми,які діти оглядають, бо пізніше тільки з острахом таболем серця ствердять, що ці діти, які змарнувалистільки годин свого молодечого віку, а часто може іпід впливом невідповідних програм, яких сьогоднімаємо немало — пішли на манівці.Тому, що рік 1979 є Роком Дитини всі ми повиннізвернути увагу на програми, які негативно впливаютьна розвиток наших дітей та невпинно протестувати йбойкотувати такі програми. Таким чином бодайчастинно запевнимо дітям можливість кращогорозвитку їхнього потенціялу.Однак мусимо признати, що телевізійні програмимають і позитивний вплив. Діти можуть собі засвоїтиз телевізії багато повчаючого, корисного, цікавого івеселого, але все це залежить виключно від насбатьків та від цілого нашого українського суспільства— даючи дітворі приклад, що й ми дивимосьтільки на програми, які є морально позитивногохарактеру.Незалежно від особистих поглядів відноснотелевізії — ми мусимо бути свідомі того, що телевізіястала складовою частиною життя, нашого та нашихдітей. Дитячі програми з року на рік кращають тастають більш едукаційними, а також мають меншежорстокости — чим очевидно ми дуже радіємо. Нажаль, це є краплиною в телевізійному океаніпрограм. Більшість програм призначених для дітейрізного віку, все ще не є пристосовані до вимогбатьків та, щоб погоджувалися з нашимиморальними та естетичними ідеями, які єнеобхідними у вихованні нашої дітвори.Діти це наш найбільший скарб! Ми неможемодозволити, щоб тут у країні свободи — цей наш найбільшийскарб — наша молодь, пропав! Відповідальністьза добре виховання нашої дітвориспочиває не тільки на батьках, але також на цілійукраїнській спільноті і на українському духовенстві!Ми всі повинні спільно виступити не тільки гостро,але й конструктивно відносно розвитку та вихованнямолоді.Тільки спільним та невпинним зусиллям цілоїукраїнської спільноти зуміємо врятувати цей нашнайцінніший скарб. З Роком Дитини приступаймо всіспільно до цього важливого та невідкладного діла нетільки тепер, але продовжуймо наші зусилля і внаступних роках!МАРТА ШРАМЕНКО — КНЯЖНОЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ.На балю Преси, який відбувся у Філядельфії дня17-го листопада споміж представниць різних журналівта Газет вибрано Кралею української преси представницю"Юнака” Лесю Гурську а княжними першою— Марту Шраменко, яка репрезентувала нашжурнал, а другою — Тересу Копаницю, представницюмісячника "Наш Голос”Радіємо і ґратулюємо Марті Шраменко, яка такгарно репрезентувала "Наше Життя". Бажаємо їй успіхівв особистому житті та в тих ділянках її професійноїта громадської праці у яких вона працює та як і любить.Редакція ’’Нашого Життя”Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980 13


Тільки між нами і телефономПРАЦЮВАТИ, ЧИ, НІ, ТЕПЕР?ПРОФЕСІОНАЛІСТКИ ЧИГОСПОДИНІ?Недавно була велика гостина в моїх знайомих.Серед великого числа різних осіб — була п. Ліна.Вона старалася немов злитися з меблями, зі стіною,з кімнатою — щоб стати непоміченою.Я знала п. Ліну й підійшла до неї, щоб завестирозмову. Після декількох чемностевих вимін різнимиспостереженнями тема зійшла на сьогоднішніхжінок.— Пані Любо, доля моя якось ніяк не хочезсинхронізуватися з модою, чи духом часу.Мене це дещо заскочило, бо я знала п. Ліну якгромадську активістку та й дещо чула про її професійніздобутки.— Бачите, пані Любо, коли я одружилась, япрацювала професійно. Коли я бувала десь середбільшого числа людей, то одружені пані звичайно всіне працювали професійно. Домашня господарказаймала їхній час.— Але ніхто вас не критикував за те, що ви щепрацювали, пані Ліно?— Мене не критикували, хоч багато паньдивилось немов співчутливо, а дехто легко критично.Мужчини сприймали це як якусь мою примху.Та моя кузинка Таня вже мала двоє діток — івирішила таки продовжувати свою професійнупрацю хоч 20 годин тижнево. Таня не разскаржилась, що наші жінки досить критичноставились до її праці. Так немов це робило її не дужевідданою матір’ю, непорядною господинею і т. п.— На мене дивились немов на таку, що за грішмиганяє, коли мій чоловік може досить добре на насзапрацювати.— Але чому ж ви тоді працювали?— Для мене це було потребою існування. Ямусіла мати ще свій власний світ, серед якого ямогла рости, проявлятися і бути кимось. Громадськапраця, якою я також завжди займалась, немогла мені цього заступити.— Отже в чому саме ви в розріз з духом часу?ДАРУНКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГОМУЗЕЮКнигарня Арка — нова українська машинка до писання(Smith-Corona)— В тому, що тоді наші пані не працювалипрофесійно, чи й взагалі. Коли прийшли на світ діти— я вирішила кинути працю. Тепер, коли вженаймолодший син має 12 років, я хотіла б зновуповернутись до своєї професії. Крім особистоїпотреби бачити плід вживання своїх талантів іпрофесійного вишколу, є в мене потреба відчувати,що ще щось можу дати світові.— Але ж такий шлях тепер не є критикований!— Ні, пані Любо! Правда, в мене десь глибоко щеє невеликий сумнів чи я дам раду вести дім, і щедопомогти дітям як водій авта та чим ще треба. Здругої сторони боюсь, що коли відкладатиму цейкрок повороту до своєї професії, то втрачу почуттясамовартости. Вже тепер коли буваю серед осьтаких гуртів, зазнайомлююсь з різними людьми, атепер і чоловіки й жінки зразу питають: а ким ви є? Аде працюєте? Колись я бувала майже єдиноюжінкою, що працювала а тепер єдина, що непрацюю. Я завжди не в моді!— А чи для вас це важливе, пані Ліно?— Ні — я вибираю свій крок за своїмипереконаннями, та таки часами стає прикрим бутитою "інш ою ” , тою що не підходить до модних темдля дискусій. Тепер в гостинах, чи на забаві, жінкиговорять про свої професійні справи, наради,політику і т. д. Тепер коли жінки трактовані майжетак само (під оглядом пошани й вартости), коли зжінками вкінці на всі теми можна говорити, я ще не зними! Це болючо відчуваю!— І що ви вирішите?— Це, що я вирішила шукати працю — це дляпотреби бути собою. Не для грошей на покриттястудій дітям, не для нових меблів чи й потрібнихвакацій. Це для тої глибшої моєї потреби.— Пані Ліно — якщо ви це так відчуваєте то я васпіддержую! Бо гроші на студії чи допомогадомашньому бюджетові не є вистачальноюмотивацією!Та я розумію цю дилему багатьох жінок, які не єпевні чи працювати чи ні!Любов КалиновичЗ НАГОДИЗ нагоди дня уродин пані Л ідії Олексюк складаємо10.00 дол. на Пресовий Ф онд "Нашого Ж иття”Членки 51-го Відділу СУАв Мілвокі14 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


КАЛЕЙДОСКОПУПОРЯДКУВАЛА СВІТЛАНА ЛУЦЬКА-АНДРУШКІВУКРАЇНА• Наспіла вістка, що після недуги померла 23 грудня1979 р. Галина Дидик, довголітній політв’язеньмосковських концтаборів. Г. Дидик це колишнядіячка Організації Українських Націоналістів,обласна провідниця Червоного Хреста в Тернопільськійобласті та зв’язкова Проводу ОУН в Україні. В1950 році була засуджена на 25 років позбавленняволі. Звільнена як інвалід в 1971 р. З 1974 року жила вХристинівці в Черкаській області, де й померла.• На Захід надійшов лист Анастазії Матусевич,матері Миколи Матусевича, члена Українськоїгельсінкської групи, засудженого на сім роківув’язнення і п’ять років заслання. У листі А.Матусевич вказує на незаконний арешт її сина, на' жорстокі знущання таборових і тюремних наглядачіві важкі умовини, в яких перебуває Микола.• У київському журналі ’’Вітчизна” ч. 12, 1979появилася стаття музикознавця Івана Лисенка п. з.’’Цариця Грузії”. Стаття присвячена українськійспівачці Марії Алешко (1887-1952), яка великучастину життя провела на грузинській сцені — дебула загально люблена і визнана. Народилася МаріяАлешко в Харкові. Студіювала в київській музичнійшколі в 1901-04 роках. Виступала на сценах Петербурзької,Харківської, Одеської та інших опер. Усвоїх сольових концертових виступах завждивводила в програми твори українських композиторівта українські народні пісні. У Тифлісі артистка булаактивним членом Українського музично-драматичногогуртка. Лебединою арією М. Алешко булапартія Зейнеб в опері М. Іполитова-Іванова ’’Зрада”,яку вона виконала грузинською мовою.ПОЛЬЩА• В українській газеті ’’Наше слово” (20 січня 1980),яка виходить у Варшаві, появилася цікава стаття ЛідіїОрел п. з. ’’Полтавські пряники". Авторка описуєдитячі ласощі з тіста — пряники, які мають своюісторію і обрядовість. Згадує про збірки в музеяхПолтави та Києва пряничних дощок, якимивитискалося різні форми в тісті та заохочує до відродженняцієї гарної давньої традиції.США• Вашінґтон. Члени філядельфійського Комітету залюдські права для України, очолюваного УляноюМазуркевич, недавно відбули зустріч у Білому Домі звіце-президентом Волтером Мондейлом. Дискусіязосереджувалася над долею ув’язненого ЛевкаЛук’яненка, члена Української гельсінкської групи.Комітет просив віце-президента, щоб він ужив всіхможливих заходів для звільнення Левка Лук’яненка зсовєтського концтабору. Присутніми були також Дж.Шостак, американський представник при Комісіїлюдських прав при Об’єднаних Націях, та Сем Деш,член Міжнародної ліґи людських прав.• Шеррі Лансінґ була вибрана президентомфільмової голівудської студії ”20th Century Fox”. Цевперше жінка заняла те високе становище, якевключає річну платню в сумі 300,000 дол. Ш. Лансінґдиспонує 100 мільйоновим бюджетом призначенимна продукцію фільмів. Раніше вона займала поствіце-президента Columbia Pictures, де під її керівництвомвийшли два цікаві і успішні фільми ’’ChinaSyndrome” і ’’Kramer vs. Kramer”. За фахом Ш.Лансінґ учителька математики середньої школи;вона займалася також моделюванням одягу тасценічною грою.• Нью-Йорк. В Українському Інституті Америкивідбулася виставка канадської мисткині Ірини Носик.Виставлено 45 картин і 13 мозаїк. Більшість творівпоходить з приватних збірок. І. Носик студіюваламистецтво в Інсбруцькому університеті в Австрії та вОнтарійському коледжі мистецтва в Торонто.Працює як біологічний мистець для біологічногофакультету Торонтського університету. Тематикапереважаючої більшости картин це квіти в реальнихта фантастичних композиціях.КАНАДА• Цього року сповнилося 30-річчя існування журналу"Жіночий світ”, який виходить від 1950 року вТоронто як орган Організації Українок Канади.Першою редакторкою журналу-місячника була СтефаніяБубнюк яка провадила цю працю впродовж22-ох років. Головною редакторкою ’’Жіночого світу”є тепер Ярослава Зорич. Вітаємо "Жіночий світ” знагоди його 30-річного ювілею та бажаємо журналістичнихуспіхів у майбутньому.Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980 15


КРІЗЬ ПОРИВИ життяГАННА СОВАЧЕВАСПОГАДИ — ВІЙНА І ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯП родовженняБували ще й інші випадки. Якось увечорі маламене змінити молоденька доня лікаря, але прийшлане вона, а її "мамунця" з проханням дозволити їйнести нічну варту.— Гадаю, що я краще справлюся з тим, як моякоза! додала. Я погодилась на те, покладаючисьдійсно на її солідніший вік. Повела її по палатах,пояснюючи кому що може бути потрібно вночі."Мамунця” запевняла мене, що все буде зроблено,щоб я не турбувалась і йшла спати. Василь частовночі обходив шпиталь і саме в цю ніч не міг нідезнайти сестри. Нарешті шукаючи, почув із хірургічноїзалі легке хропіння. На операційному столі лежала’’мамунця” і спала сном праведної. Наказавшисанітарам, не турбувати її: "хай виспиться” , вінзбудив мене і мені довелося йти на варту. Здавалось,що ці заходи присоромлять паню. Та куди там!Виспавшись вона привітно попрощалась зо мною іпішла додому снідати!Ясно, що нічого не можна було вимагати від тихдобровольців сестер, бо ніхто з них не мав вишколу йнайменшої уяви про працю сестри. А головне — небуло в них почуття відповідальности й поважноговідношення до праці. Здебільшого вони лишбавилися з хворими, не думаючи, що та забава моглаб декому коштувати життя.У неділі від 2-гої до 5-тої можна було відвідуватихворих. Мешканці міста приходили з простогопочуття цікавости подивитись на ті жертви війни й,розпитатись про їх враження під час боїв. Приходилиз цілими кошами овочів, м’ясива, пирогів. Часомхтось із особливо милосердних приносив із собою йчарочку. Треба було дуже пильно вважати, щобхтось із хворих не об’ївся або не напився.Якось то я побачила біля важко раненого, щостогнав — 4-літнє дівчатко. її великі очі з жахомдивились на раненого. Мені стало жаль дитини.— А що ти тут робиш, мала? спитала я йодержала відповідь від мамунці, що стояла поруч:— Треба змалечку привчати, щоб душу мала!Я подивилась на неї і подумала мимохіть: — А тидушу маєш?Така абсолютна байдужість була намальована натому лиці.Час від часу відвідувало шпиталь Гарнізонненачальство. Воно не могло забути Василевінеприємного випадку і кожного разу чіплялось. Азнайти притичину не було трудно. Наші лікарі булизмобілізовані з Земства, рапортувати по-військовомуне вміли, і це стало постійною причиною їхніхпричепок. Після одних таких відвідин покарано16Василя трьохденним арештом за невміння одноголікаря приписово зрапортувати. Правда, обов’язкисвої Василь мусів виконувати. Весь персоналвідсвяткував цей арешт веселим бенкетом уресторані в приявності самого головного лікаря. Алеце все набридало, і тому з великою втіхою прийнялими вістку про наказ їхати на фронт. Це майжезбіглося з призначенням до нас сестер ізКауфманської Общини. Мали виїхати 1. жовтня 1914Р-НА Ф РО Н ТІНаш ешельон складався головним чином ізтеплушок для майна шпиталю, коня і кількохклясичних вагонів для персоналу. їхали, непоспішаючи, і пропускали пасажирські й військовіешельони.Бої йшли за Варшаву. Ми мали призначення наКельці, але в Івангороді був тоді цар, що дляпідтримки ’’бойового духа” об’їздив фронт.Приявність царя затримала нас в Івангороді, і, колими вирушили звідтіля, Кельці вже були зайнятінімцями.Не пам’ятаю, на якій станції до нашого вагонупопрохав дозволу сісти якийсь старшина, що називавсебе "царським кур’єром” : — Мені повинні прислатиокремий вагон, але я не маю права затримуватись, бовезу важливі депеші зі штабу для Й. І. В. (ЙогоІмператорської Величности). Доводиться турбувативас на дві-три станції! Спротиву ми ставити не моглиі Василь попрохав сестер перейти в наше купе,відступивши кур’єрові їх переділ. На другій чи третійзупинці нас затримали, бо надходив вагон длякур’єра. Він з фасоном попрощався і вийшов наперон зустрічати свій вагон. Яке ж було йогообурення, коли кур’єрський вагон виявивсязвичайною теплушкою! Відгрожуючись, що "завтрапро це буде доложено Государю Імператору” , вінзнову зайняв купе сестер.В Івангороді з’їхалося багато різних ешельонів,які, як і ми, були примушені затриматись. Вонизагатили всі шляхи. По сусідству з нами стояв поїздЧервоного Хреста. Сестри наші і дехто з лікарівпознайомились із їхнім персоналом. Я ж не шукалаконтактів із ними. Ще з російсько-японської війни яне любила цієї привілейованої організації. Військовішпиталі були, порівнюючи з ними, упослідженіморально й матеріяльно. Наприклад, на кожногохворого у військовому шпиталі держава відпускала20 копійок денно разом із ліками, а в шпиталяхП р о д о вж ен н я на ст ор. 17Н АШ Е Ж ИТТЯ, ЛЮ ТИ Й 1980


НАДІЯ КО М АРНИЦЬКА-М ЕК КО ННЕЛ, А КТИ В Н А ЧЛЕНКА 3-ГО В ІД Д ІЛ У СУАУ Ф ІН ІК С І, АРІЗО НА ПРИЗНАЧЕНА НА В ІД П О В ІД А Л Ь Н И Й ПОСТ СТЕЙТУ АРІЗОНАNadia МсСоппеі Komarnyckyj.А м ериканська преса А різониподала нещодавно вістку про те, щомолоду українку Надію Комарницьку-Мек Коннелл призначено на постдиректора в заряді відносин з урядоммешканевої А с о ц іа ц ії стейту Арізона.При цьому преса подає, що п. Надіямає за собою великий досвід, якийздобула на різних попередніх працяхтаких, як заступник директора уКорпорації Програмової Розбудови,працівник фірми, яка спеціялізується уведенні політичних кампаній. ПаніНадія, будучи ще студенткою наАрізонському Університеті, вела кампаніюза вибір сенатора Берри Ґолдвотерана президента Америки. Вонатеж працювала в різних інших фірмах,між іншими в таких, як ФедеральнеБюро Доріг на пості координаторавишколу.Надія Комарницька-Мек Коннеллнародилася 1945 р. в Австрії і чотирилітньоюдівчинкою зі своїми батькамиІреною і Олегом Комарницькимиприбула до Америки, до Чікаґо, де йпоселилися. В Чікаґо вона ходила довселюдної школи о. Миколая тазакінчила з відзначенням школуукраїнознавства. Була членкою українськогоПласту, відбула пластовітабори в Торонто і у Вискансин.Родина переїхала до Фініксу,Арізона, і тут Надія вступила доА р із о н с ь к о г о С т е й т о в о г оУніверситету, який з відзначеннямзакінчила ступенем бакалавра політичнихнаук. Брала дуже живу участь встудентському житті, була поміщена вкнижці ” Гу іс Гу в АмериканськихКоледжах і Університетах” .Вона теж повністю включилася вукраїнське церковне і громадськежиття Ф ініксу. Вчить української мовив школі українознавства, бере активнуучасть у щорічному церковномуфестивааі, допомогла заснувати 3-ійВідділ Союзу Українок Америки тастала його активною членкою. Її матиІрена є теж членкою згаданогоВідділу.В часі свого побуту у Вашінґтоніпоробила разом зі своїм чоловікомРобертом заходи і внесла резолюціюдо Конгресу відносно акту 22-го січня,що і є записпне в КонгресовихРекордах.В она, як а к т и в н а ч л е н к аРеспубліканської Партії, при кожнійнагоді пропагує українську справу.Репрезентант стейту Арізона,подаючи вістку про найменування п.Надії на так важливий пост, дописавсвою замітку, в якій між іншим сказав,що він знає пані Мек Коннелл вжекілька років і вважає, що з огляду на їїполітичний досвід, на її знаменитезнання леґістлатури і добру співпрацюз членами законодавчої владиСтейту, на її працьовитість і відданістьсправам не можна було зробитикращого вибору на цю позицію.Щ иро ґратулюємо нашій союзянціта бажаємо їй якнайкращих успіхів утак кор и сній праці для добраукраїнської громади.Марія СавчакП родовж .: КРІЗЬ ПРОРИВИ Ж ИТТЯЧервоного Хреста — два рублі. Та й у всіх іншихвідношеннях вони користувались кращими засобами.Виглядало, що наша затримка протягається.Нового призначення ми не одержали, праці не було.Я рішила скористати з цієї перерви й поїхати доПетроґраду. Раз — треба було злеґалізувати моєстановище сестри, а по-друге хотілось привезтитеплого одягу для шпитального персоналу, що йоговійськові шпиталі не все одержували.У Москві я зайшла до лікарні, де відбувалипрактику сестри милосердя перед російсько-японськоювійною. Тут теж чула я вислови обурення зприводу положення військових шпиталів у відношеннідо Червоного Хреста. ’’Хіба ранені неоднакові?” — питали мене. У Петроґраді труднішебуло щось добути, але все ж завдяки знайомству ітам вдалося дещо захопити. Обвантажена пакункамиверталася я, та не розрахувала, що прибуду доВаршави на саме польське Різдво. Трамваї неходили, візників не було, і довелось мені найматиносіїв, що несли мої пакунки на другий кінець міста.Віддаль була велика, часу до відходу поїзду мало, тавсе якось унадилось і на ніч я була в Івангороді.Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980Прибула саме на час, бо за годину наш ешельонрушив на нове місце призначення. Це була станціяТравник на півдорозі між Холмом і Люблином. Тутми простояли без діла до травня 1915 року.У березні 1915 року досягла нас вістка, щобатько Василя важко занедужав. Василь попрохаввідпустки на три дні, щоб попрощатись із батьком,але йому відмовлено. Тоді Василь вирішив поїхатисамовільно: ’’Якщо б праця була, а так сидіти безділа в свідомості, що може ніколи вже батька і непобачу, занадто гірко”.Ця поїздка стала початком поважних непорозумінь.По закону можна було давати санітарам відпустки,але так, щоб це не переступало чотирьохвідсотків усіх. Вони прохали мене вести цю чергу.Часто вони самі попереджали мене, щоб я зробилапозачергову заміну для когось, у кого жінка родитьчи дитина хвора. Словом, вони вірили мені і я їм.Був у нас один санітар єврей, що мав саме їхати увідпустку тоді, коли занедужав батько Василя. Він іпоїхав. Коли Василь повернувся зі своєї поїздки, незастав згаданого санітара. Проминув його термін,проминув і другий, а його все ще не було. Це бувперший випадок порушення дисципліни, і ВасильП родовж ення на обкладинці


НІНА І СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКІУ КАПІТОЛЮЗ нагоди річниці проголошення Самостійности і СоборностиУкраїни, Головна Управа і місцеве бюро УККА влаштувало23-го січня 1980 зустріч з сенаторами і конгресменами.На цій зустрічі були присутні Ніна і СвятославКараванські.США членки 78-го Відділу ім. О. Степанів зі Святославом іНіною Караванськими. Стоять зліва направо: Зеня Луцька,проф. Марта Богачевська-Хомяк, Стефанія Дячок, Святославі Ніна Караванські, Таня Нестерчук, сенатор ПолСербейнс (дем. Мд), Тереса Соловій-Царик — голова 78-гоВідділу СУА.During the commemoration of Ukrainian Autonom y andFreedom. Present are members of UNWLA Branch 78 withSviatosiaw and Nina Karawansky.Тому, що цього вечора президент Картер мав телевізійнезвернення до громади СШ А (State of the Union Adress), якевідбувалося у цьому самому будинку, а теж через турботи зАфганістаном, велике число сенаторів і конгресменівприйшло на цю зустріч і майже кожний з них коротенькопромовляв, а всі присутні, які окружили їх слухали уважно йбили браво, особливо коли деякі з них пробували сказатидекілька слів по українському.Ніна Строката Караванська декілька разів забиралаголос. Перекладачами були: Юрій Нестерчук, ТаняНестерчук, Марта Кічоровська і Теодор Царик.Вечір був приємний і на думку багатьох був однією знайбільш успішних українських імпрез у Конгресі.Тереса М. ЦарикНЕБУДЕННА ІМПРЕЗА 1-ГОВІДДІЛУ СУА В НЬЮ-ЙОРКУВ погідний, осінній день 10-голистопада 1979 року, 1-ий Відділ СУАвідбув небуденну імпрезу, а самесвяточне приняття нових членок.Слідкуючи за вказівками конвенції, тадбаючи про ріст організації, 1-ийВідділ зумів приєднати за останній рік10 нових членок, а ними є: ЛідіяБаранська, Анна Лаба, КатеринаЛехіцька, Маріянна Задоянна, АннаКизима, О льга Кузьмин, Ю ліяРосцішевська, Марія Сисак, МаріяСтаростяк, Марія Шарабура. ГоловаЛ ід ія Маґун теплим и словамипривітала їх та подала короткіінформації про працю і завданняо р га н із а ц ії СУА, вказую чи, щовложений труд і жертва, даютьморальне задоволення і духову насолодута відпруження після буднів.П ричепила кож ній новій членцівідзначку СУА і китицю квітів, тапобажала в здоров'ї і силі спільнопрацювати. Після цієї церемонії, усіприсутні засіли до святково накритихс т о л ів , п р и б р а н и х к в іт а м и , агосподарська референтка Дуня Крільз допомогою декількох пань подаливечерю. В дружній атмосфері членкидовго весело забавлялися, свідомітого, що у взаємній співпраці в Відділіможна вчинити багато шляхетних ікорисних діл для добра нашої організації,для добра нашої дорогоїбатьківщини.Лідія Маґунголова 1-го Відділу СУАЗАМІСТЬ КВІТІВЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Осипа Гусара, братанашої членки Управи Марії Турко складаємо на УкраїнськийМузей в Нью-Йорку79-ий Відділ СУА в Бостон, Масс.Зліва направо сидять голова 1-го Відділу СУА Н.Й. ЛідіяМаґун, нові членки: Анна Кізима, Ольга Кузьмин, МаріяСисак; стоять: Лідія Баранська, Марія Шарабура, АннаЛаба, Юлія Росцішевська, Марія Старостяк. БракуєМаріянна Задоянна і Катерина ЛехіцькаNew members of UNWLA Branch 1 in New York.Замість квітів на свіжу могилу дорогої Марії Григорців— Мами Іванни Головатої складають на Український Музейд-р Стефан і Олена Войтовичі — 50.00 дол.Марія Дорожинська 20.00 дол.Замість квітів на могилу бл.п. Іванни І\*в,>тинюк складаємона Український Музей 25.00 дол. Невістці, членціОкружної Управи СУА і д-рові Евгенові висловлюємо щиреспівчуття.Окружна Управа ОгайоЩ иро дякуємоДарія Байкоадміністратор18 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


З ’ЇЗ Д Г О Л ІВ О К Р У Ж Н И Х У П Р А ВЗ'їзд голів Окружних Управ відбудеться в Нью-Йорку17-18-го травня 1980 р.В А Ж Л И В Е Д Л Я С П О Н З О Р ІВВсіх спонзорів, які бажають продовжувати оплатистипендій на 1980 шкільний рік для своїх минулорічнихстипендистів, просимо вплачувати чеками відповідну суму вможливо якнайскорішому часі на стипендії до ПівденноїАмерики (Бразілія і Арґентіна), бо в березні починаємовиплати стипендій, бо тоді там початок шкільного року.Стипендії для середньошкільників є 150 дол. для студентіввищих шкіл 200 дол. річно.Звертаємося також до всіх хто бажає допомогтиукраїнській молоді, уфундовувати стипендії, або складатипожертви на Стипендійну Акцію СУА — бо "Віра без діл ємертва”.Чеки прошу виставляти на Союз Українок Америки наадресу касирки Стипендійної Акції Ірени Качанівської:UNWLAс/о Irene Kaczaniwska4831 N 12th St.,Philadelphia, Pa. 19141Всі пожертви можна відчисляти від податку. СоюзУкраїнок дістав податкове звільнення.У всіх справах стипендій, з виїмком посилки чеків,прошу звертатися б е з п о с е р е д н ь о до реф еренткиСуспільної Опіки Гол. Управи СУА Теодозії Савицької.АдресаTeodosia Sawycka134 Leah St.,Utica, N. У. 13501МІЖОКРУЖНА ОРГАНІЗАЦІЙНАКОНФЕРЕНЦІЯ.Цілоденна, міжокружна, організаційна конференціяОкруг Південного і Північного Нью-Йорку відбулася уВотервліт, Н.Й. 4-го листо-пада 1979 р. Конференцію, в якійвзяли участь 32 союзянки, підготувала голова Округи ПівденногоНью-Йорку Теодозія Кушнір.Програма:1. Стан членства та пляни на майбутнє — Ірина Кіндрачук,організаційна референтка СУА.2. Проблема організування українських жінок, ІваннаМартинець, голова Округи Північного Нью-Йорку.3. Скількість чи якість — Марія Крамарчук, голова 47-гоВідділу СУА, Рочестер, Н.Й.4. Молоде жіноцтво в організації, — Таня Дурбак, голова99 Відділу СУА, Ватервліт.5. Оживлена дискусія.С П И С О К О С ІБ , Я К І В П Р О Д О В Ж 1979 Р.З Л О Ж И Л И С В О Ї Д А Т К И Н А С Т И П Е Н Д ІЇ Д ОЕ В Р О П И Ч Е Р Е З 2 8 -И Й В ІД Д ІЛ С У А , Н Ь Ю А Р КН .Д Ж .Василь Гнатів (Б азар)................................................. 160.00 дол.Степан Гук....................................................................... 120.00 дол.інж. Михайло Плешкан............................................... 120.00 дол.Секція Дружин Лікарів при ЛікарськомуТов. в Нью-Йорку............................................... 120.00 дол.Лідія Грабарчук............................................................. 116.00 дол.Членки 24-го Відділу СУА в Е лізабет..................165.00 дол.Слава Гнатів....................................................................... 50.00 дол.Разом851.00 долСоф ія А ндруш ківЧлен Комісії Сусп. Опіки СУА для стипендій в Европі.НА С Т И П Е Н Д ІЙ Н У А К Ц ІЮ С У А В П Л А Т И Л И ВС ІЧ Н І 1980 P.:01.00 дол.:Григор і Анастазія Мисишин, Спрінґфілд200.00 дол.:Організація Оборони Лемківщини, Відд. 11 Вотервліт-Коговз-ТройПо 150.00 дол.:д-р Н. Теребус Кмета, Йонкерс, Олена Площанська,Кліфтон, 93-ій Відд. СУА, Гарфорд, 19-ий Відд. СУА,Трентон.По 100.00 дол.:Володимир Батринчук,Лавдонвіл, Мирослав іМосевич, Джерзі Ситі.Разом 1.401.00 дол.Честер, д-р Ірена Н. Гребеняк,Люба Прокоп, Нью Йорк, ЛюбаІрина КачанівськаПостановлено доложити усіх зусиль для переведенняуспішної акції за приєднання членства до СУА.На весну 1980 р. заплянована міжокружна організаційнаКонференція в Клівленді, Огайо для Округ: Дітройт,Чікаґо і Огайо.На осінь 1980 р. запляновано міжокружну організаційнуконференцію у Філядельфії, Пенн. для Округ: Нью-Йорк, Філядельфія, Нью Джерзі, Нова Англія.Прохаємо у кожному Відділі переводити одні сходинина організаційні теми, улаштовувати окружні конференції,або семінарі, та підготувати і заохотити ширше членство тагостей до участи в міжокружних конференціях.Ірина Кіндрачукорганізаційна референткаГоловної Управи СУА.Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980 19


Світова Федерація Українських Жіночих ОрганізаційXXXII РІК ВИДАННЯ Л Ю ТИ Й 1980 ЧИСЛО 2ПРОГРАМА СВІТОВОЇ ЖІНОЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇСвітова Жіноча Конференція, що відбудеться вднях 14-30 липня 1980 р. у Копенгагені, Данія, будеподілена на дві частини. Одна буде обговорюватиосяги Світового Пляну Акції на п’ять років інайближчі його завдання, а друга буде займатисястановищем жінок у Південній Африці під кутом’’апартеїду” і заходи в їх обороні.Завдання Світового Пляну Акції є зібрані в 14точках. З них вибираємо кілька, щоб з’ясувати їхсуть.— Можливості праці для жінок збільшилися.Треба змагати до повного усунення дискримінаціїжінок на ринку праці.— Домашня і добровільно громадська працяжінки ще не є належно оцінена, слід змагати доналежного признання її ваги.— Праці жіночих організацій слід признатирівнорядне місце з робітничими, виховними і професійнимиустановами.— Змагати до розвитку сільської технології,надомної праці, сучасних посібників і дитячих садків,щоб облегшити тягар праці сільських жінок і вбогогонаселення міст.Дальше розглянено справу "апартеїду” і йогоумовин. Це є програма расового двоподілу, що йогозастосовує уряд Півд. Африки. Цьому вже довгі рокиставлять завзятий опір місцеві мешканці. Поміжжертвами цієї боротьби є багато жінок і дітей.Світова Жіноча Конференція хоче розглянутиполітичні й економічні наслідки ’’апартеїду” .He-урядові організації (Н. Дж. О.) постановилизорганізувати — при співпраці жіночих організаційДанії — ще один осередок нарад. Тоді коли вищезгадана програма буде розглядатися на СвітовійЖіночій Конференції з участю офіційних делегатокрізних країн, то в меншому приміщенні буде відбуватисяФОРУМ, з подібною тематикою. Алеучасницями ФОРУМ-у будуть представниці різнихорганізацій. Кожного вечора зреферують наФ О Р УМ -і перебіг нарад С вітово ї Ж ін о ч о їКонф еренції. До того учасн иці Ф О Р УМ -узайматимуть становище. Це буде — так би мовити —громадський відгук на офіційні пляни й ухвали.Комісія Зв’язків СФУЖО під проводом ОлениПроцюк уже опрацювала плян нашої участи у цьомусвітовому з’їзді. До оф іційної Конференції матимемолиш обмежений доступ. Але наша участь у ФОРУМ-іможе бути помітна, а також поза залями нараднапевне зможемо себе проявити. Головноюпередумовою нашого успіху є те, щоб у делегаціїукраїнського жіноцтва панувала єдність, як у плянуванні,так і виконанні завдань.РЕФЕРЕНТУРИ Й КО М ІС ІЇЦі допоміжні клітини, що дію ть у кожній організації,мають велике значення для розвитку кожної ділянки праці.Вони дають можливість праці в невеликому гурті і цеоправдується для певних завдань. їх діяльність може бутирізна. Часом опрацьовує якийсь один проект, знов деіндепереводить досліди, або лиш координує роботу.Побудова СФУЖО розрізнює два роди таких клітин, асаме референтури й комісії. Референтура в загальномурозумінні — це ділянка праці, за яку відповідає референтка.Згідно зі статутом СФУЖО — це має дещо йнакшезначення. Референтура СФУЖО — це збір референтокскладових організацій однієї ділянки, що її провадить референткаСФУЖО. Наприклад Анна Марія Баран, організаційнареферентка СФУЖО, запросила до своєї референтуриорганізаційних референток 20-ти складовихорганізацій. Тому, що вони живуть і дію ть на різних континентах— їх зв’язок є тільки листовний. Але всеж вонипрацюють усі в одній ділянці, можуть поділитись досвідом ідопомогти, коли того потрібно.Комісії, що дію ть при референтках, є клітинами іншогороду. Це невеликий гурт осіб, що живуть в одній місцевості,сходяться і спільно виконують якусь працю.Наприклад Фінансові Комісії СФУЖО в СШ А й Канадімають за собою шлях, багатий в осяги і проекти. Щобназвати тільки один із багатьох — то встановлення членокприхильницьу Канаді і Баль Української Преси в Америці.Існують ще інші комісії, як організаційна (недавнозаснувалась у Вінніпегу), програмова в Чікаґо, народньогомистецтва в Едмонтоні, виховна в Торонто, зв’язків у Нью-Йорку, суспільної служби в Чікаґо. Всі вони тісноспівпрацюють із референткою, допомагають їй у праці аборозробляють якийсь проект. Буває не раз, що комісіявиконує до певної міри працю референтки, коли цей постхвилево не обсаджений. Наприклад у відсутності пресовоїреферентки при СФУЖО діє Пресова Комісія, яка виконуєпевні завдання цієї референтури.20 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ДІТЕЙ В ’ЯЗНІВНа закінчення Українського Року Дитини ЕкзекутиваСФУЖО опрацювала ділову записку про різні випадкипереслідування дітей політв'язнів в Україні. Опиралась притому на свідченнях недавно прибулих з України НадіїСвітличної і Раїси Мороз, які вони зложили в часі СахаровськихПереслухань 29-го вересня 1979 р. у Вашінґтоні. Цюділову записку зложено в грудні 1979 р. в Під-комісії "ПраваДитини” при Комітеті Міжнародного Року Дитини в Женеві.Відбитки цього огляду розіслано до різних виховних ігуманітарних організацій у вільному світі.Д О С Л ІД И ВИХО ВНО Ї КО М ІС ІЇ С Ф УЖ ОВ Українському Році Дитини Виховна Комісія СФУЖО вТоронто під проводом Марії Долішної опрацювала двіанкети. Першою з них був запитник Світового Руху Матерів(М. М. М.) у Парижі про напрямні розвитку дитини від 0-3-ьох років життя. Анкету роздано і зібрано ще в 1978 p., алещойно недавно Марія Долішна опрацювала її для МіжнародніхДнів М. М. М., що відбулися 15, 16-ого січня 1980 р.у Парижі. Другу анкету Виховна Комісія висунула, як свійпроект. Нею опитувано молодих батьків про те, якою єрозговірна мова в родині і як діти сприймають двомовність,в якій виростають. Це цікавий причинок до справивживання української мови у молодих подружжях.РІЗНІ 25-ЛІТТЯТижневик "Наша Мета" в Торонто вміщує сторінку ЛіґиУкраїнських Католицьких Жінок Канади. Перше її числопоявилося у січні 1955 р. Сторінку редагувала відомагромадська діячка і видатний педагог Іванна Петрів, щобула в один час також виховною референткою СФУЖО.Вона провадила її до 1969 p., коли відійшла у вічність.Пізніше перебрала редаґування Ярослава Винницька, якапровадить її вже 10 років. Сторінка подає цінні відомості зжиття ЛУКЖ а також порушує загально-українськутематику. Вітаємо нашу складову організацію з цим осягом.При Об'єднанні Українців Вашінґтону існує вже 25 роківЖіноча Секція. 15-го вересня 1979 р. вона відзначила своє25-ліття врочистим бенкетом. Із короткого звіту здіяльности довідуємось, що Жіноча Секція має гарні успіхи,а саме — видання англомовного довідника про Україну,влаштування різних виставок, спонзорування театральнихвистав Студії Ліди Крушельницької і багато інших. Упрограмі бенкету взяли участь Надія Світлична й УлянаЛюбович. Жіночу Секцію очолює тепер Ольга Масник.ПОДІЯ ГІД Н А УВАГИ.’’Ж ІН КА В Н АУКО ВО -ТЕХН ІЧН ІЙ П Р О Ф Е С ІЇ”Під таким заголовком відбувся 3-го листопада 1979 р. уНью-Йорку панель, заініціований і переведений ТовариствомУкраїнських Інженерів Америки. Доповідали пп.інж. Дарія Мосора-Франкен, мґр. Ганна Квітка, мґр. ОльгаПовзанюк. Модератором був інж. Євген Змий. Це вжевдруге, що Т-во Українських Інженерів успішно проводитьдискусію на теми жіночого руху й причинюється донасвітлення деяких його сторінок.ВІДЗНАЧЕННЯ УКРАЇНКИЧерез канадську пресу перейшла вістка провідзначення Євгенії Пастернак, директорки Пансіону ім.Івана Франка в Торонто. Біографічний Інститут А. В. І. у м.Релій у Півн. Каролайні, США поміщує у своїх біографічнихпублікаціях життєпис людей, що мають заслуги серед своєїгромади. Отже поміж видатними діячами науки, мистецтва,економіки й релігії вперше знайшовся життєпис українки.Євгенія Пастернак уже довгі роки очолює Пансіон ім.Івана Франка в Торонто, а тепер працює над розбудовоюфілії того Пансіону в місцевості Міссісаґа біля Торонто.Замість квітів на свіжу могилу бп. п. Зеновії Левицької,членки Гуртка Книголюбів у Чікаґо, пересипаємо 10 дол. напресовий фонд бюлетеню "Українка у світі”Анна БілинськаголоваЗамість квітів на могилу бл. п. Ірини Прокоп складаю 25дол. на пресовий ф онд "Українки у світі"Марія /Фіґлюс,Віт Рідж, Кол.Розалія Картер і Марія ДозорськаЗ нагоди 50-ліття Демократичного Жіночого Клюбу вІрі, Па. що відбулося в Гілтон-готелі 27 вересня ц.р. завиталадо Ірі пані Розалін Картер, дружина президента Америки,Джімі Картера. В цій урочистості взяли участь вісімчленок СУА, Відділ 116 в Ірі, Па.Після церемонії привітів й промов, пані Картер підходиладо столів, подавала руку та обмінювалася з гістьмикількома словами.Культурно-освітня референтка нашого Відділу МаріяДозорська представила членок Союзу Українок паніРозалін Картер та в імені української громади в Ірі висловилаподяку президентові Америки, Джімі Картерові за йогостарання, про Права-Людини в Україні і в цілому світі.Пані Картер відповіла: Дуже дякую, я перекажу йому цеє дуже важливе в його праці.культурно-освітня референткаМарія ДозорськаНАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 21


OUR LIFEMONTHLY, published by Ukrainian National Women’s League of AmericaVOL XXXVII FEBRUARY 1980 No. 2EDITORIALLOVE AND RESPONSIBILITYThe tragic death of tw o w om en has m ade February “them onth of the h eroin es.” Olha Basarab, w ho died inFebruary 1924 in Lviv, and O lena Teliha, w ho died inFebruary 1942 in Kiev b ecam e sym b ols of heroism . Twodifferent w om en — different in gen eration s, p ersonalities,upbringing, interests, p rofession s. What they had incom m on w as their love of their country, their feeling ofresponsibility for its fate, and the su b servien ce of theirlife to its n eed s.They w ere not the only o n es. In addition to them ,o n e w ould have to m ention the nam es of m any others— so m e already d e cea sed and others w ho did not diefor their country but w ho out of a se n s e of responsibilitycarried and con tin u e to carry the heavy burden of life.Som e carry it in jail cells and prison cam ps. O therscarry it in circu m stances of freedom . For there existeveryday h eroin es w ho daily c h o o se the road ofop position rather than taking the path of leastresistance. B esid es th o se w h o se nam es are familiar tous, how m any others are there w ho are unknow n?"Love of country” — is this just a fine phrase w hichsom etim es m oves o n e to tears? Are the outwardexp ressio n s of this feeling — via dem onstrations,s p e e c h e s and so n g s — en o u g h ? S h ou ld n ’t there be tiedto this feeling a se n s e of responsibility for one's actions,for con d u ctin g o n e ’s life according to the n eed s of alarger unit — o n e ’s country?Of course, not everyon e can be a hero or heroine.That is, not everyon e should or can cro ss the limits ofnormal human resistan ce and toleran ce of pain orpressure. But the m oney and k n ow led ge of heroicd eed s of others o b lig es each individual to a certainam ount of effort, not just to loud w ords of praise andrespect.An essen tial part of love — if it is not just a shortlivedem otion — is a se n s e of responsibility. This relatesnot only to love of country, but to love of parents andchildren and love for a beloved individual. Of course theexp ression of love, or actions resulting from a feeling ofresponsibility for the loved one, are determ ined bycircum stan ces. An action w hich here in the free world iscon sid ered a normal, everyday occu rren ce — there inthe Soviet system can be seen as a real achievem ent,som etim es even a heroic one.It is easy, in our perhaps overly free society, tocriticize the form s of protest in Ukraine. O ne m usthow ever first “put on their s h o e s ” and only thenp ostulate how and what to do in the struggle forfreedom in a country w here artistic creativity or eventhe u se of o n e ’s native lan gu age can be con sid ered acrim e against the regim e.Our task should be to support every exp ression ofthe fight for freedom ; to help th o se w ho in the nam e offreedom put their life’s ach ievem en ts and their ow n andtheir fam ilies’ safety on the line. Should w e begin tonourish our own variety of patriotism that is in fact cutoff from our native land? Or rather, should w e try tounderstand th ose paths w hich our brothers and sistersin Ukraine have c h o se n ? They await and n eed oursupport. And w ho if not w e should try to understandand help them ?transl. by A.H.S.NINA STROKATA KARAWANSKAVISITS THE UNWLAOn January 24, 1980, S v ia to sla w and NinaKarawansky visited with the UNWLA. UNWLA P residentI. R ozankow ska introduced the visitors, after w hich allpresent got a ch a n ce to ex ch a n g e feelin g s and ideas.It w as a pleasure seein g the K arawanskys. Therew as little tim e for exten sive d iscu ssion s; there will betim e en ou gh for this w hen the Karaw anskys are restedand adjusted to their new life. T hey life their belovedhom eland regretting their inability to help her.Mrs. Nina gladly told us about the Ukrainianpolitical prisoners, about the sp ecial binds am ong theirfam ilies. S om eh ow , with a com m on feeling, a com m onloss, a com m on “spirituality” that binds them all clo selyto g eth er, th e s e p e o p le m a n a g e th e im p o ssib le.Som eh ow , they m anage to get new s of what is reallygoin g on in the Ukraine back to us and ask for our help.Ukrainians in the free world should support and helptheir fellow Ukrainians in any way p ossib le.It w as difficult parting with our gu ests. Throughtheir short visit, they filled us with strength and humilityand renew ed our resolves to work for all that is trulyours.Due to circumstances beyond the control of the editors,the continuation of Motria Kushnir's "Double Vision"will be printed in the next issue.22 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980


ALLA HORSKAAlla H orska w as a c o u ra g eo u s artist w h o se artreflected an in d ep en d en ce from current trends im posedon writers and artists by th e S oviet regim e. T he stainedg la ss w indow dep ictin g Taras S h ev ch en k o w hichHorska created togeth er with O p anas Zalyvakha w asbrutally destroyed and H orska herself w as m urdered.Her body w as d iscovered in a cellar on D ec. 2, 1970.N adia Svitlychna in her article on p a g e 2 rem em bersHorska as a prom inent personality w ho w as d estroyedby th e regim e.Graveside of A. Horska. From left: N. Svitlychna with her sonJarema, M. Kocubynskyj with his daughter Tania. Z. Genyk-Berozovska from Prague, E. Sverstiuk.На могилі Алли Горської 1971 р. зліва Надя Світлична із синомЯремою, Михайлина Коцюбинська з дочкою Танею,Зіна Ґеник-Берозовська з Праги, Євген СверстюкHorska during a trip around Ukraine.Алла ГОрськаLEARNING”MERESZKA”OPENWORKIn the January issue we introduced oneform of U krainian openw ork, called’’m ereszka” , and its sim plest form , called"p ru tyk". This m onth we show how toexecute the m ereszka pattern know n as"tw in -p o sts” w hich is the openw ork partof the design show n in January’s issue.Before doing mereszka, we stron g ly recomm end stretching yo u r fabric on ane m broidery hoop.In o rder to properly understand thegraphics (figures 1-6), the lines w hichcreate the grid m ust be seen as thethreads of the fabric (called ground) onw hich we em broider, and the spaces arethe holes between the threads o f o u rfabric.In preparing to do the mereszka, wem ust firs t secure its ends. T his is done bysa tin -stitch in g over three threads ofg ro u n d -fa b ric fo r a height of 12 stitches(fig. 1& 2). This securing stitching iscalled ” za-kreep-ka” . W hen both endsare thus secured, we cut and pull out onelengthw ise (horizontal) g ro u n d-thread atboth top and bottom (cuttin g them just atthe ’’zakreepka” ) and then em broidering’’p ru ty k ” as show n in fig. 2. W hen theseare done, we m ust cut the central fivelengthw ise g ro und-threads (com pare fig.2-3), placing the blade o f our scissorsnear the "zakreepka” , but taking greatcare not to injure the securing stitches,and not to cut the g ro und-threads onw hich we em broidered "p ru ty k ” . O ncethose 5 threads are cut and pulled out, weanchor the end of our w h ite em broiderythread (under the stitches of the bottom"p ru ty k ” , o r under the "zakreepka” , andproceed to w ind around the first gro u p ofthree ground-threads, called’’chysnytsia” (this term defines 3 gro u n d -threads w hich are treated as one unit).H aving tig h tly w ound around the firstchysnytsia to half its height, we catch thesecond chysnytsia (fig. 3) and proceed toweave the em broidery thread betweenthe tw o as shown in fig .4, p ulling the tw otogether.Now, carefully follow the w orkingem broidery thread in figures 4 and 5, andnotice the tw o w in d in gs around the top’’p ru ty k ” in fig. 5. Then, em erging on thefar side of the third chysnytsia (fig. 5),w ind dow nw ard on it to its m id-p o in t,and then weave the free part of the 2ndchysnytsia togeth e r w ith the 3rd )sim ilarto what was done in fig. 3-4), thuscreating the "tw in -p o s t” shown in fig. 6.Here we have also show n the fu rth e rw ork of the needle going to the startingpoint of the next "tw in -p o s t” . [Thenrepeat from fig. 3]In last m onth's illu stra tio n of theem broidery design, the "tw in -p o s ts ”mereszka is show n in such a way, thatthe black ovals (and the black centralarea) are the air spaces between the” tw in -p o sts” , and the small blacktria n g u la r shapes are the spaces createdbetween ” ch ysnytsia”-s. T hus the w hiteshapes between the black ovalsrepresent the interw oven "tw in -p o s ts ” .This design is interesting because ofits com bination of openw ork w ith across-stiitch pattern. It is very am enableto m odern use, and can be done fo r theU krainian M useum ’s Shop in New York.See next pageT. D. O.НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 23


третю чисницю разом із другою подібно,як було на рис. 4, витворюючитим подвійний стовпчик, як показанона рис. 6. Тут показаний також перехідвід одного "подвійного стовпчика” дочергового в такий спосіб, що ниткапереходить під спід прутика до сусідньоїчисниці. (Тоді повтори від рис. 3.)На рисунку взору в попередньомучислі треба розуміти там зілюстрованумережку в такий спосіб, що чорніПІЗНАЙМОУКРАЇНСЬКУ МЕРЕЖКУУ попередньому числі ми подалиопис мережки ’’прутик”, яка становитьсобою підставу до різних формукраїнської мережки. Тепер приступаємодо дальшого опису мережки,показаної на серветочці в попередньомучислі. Взірець цієї мережкизветься ’’подвійні стовпчики”. Спосіб їхвиконання звемо ’’завиванням”. До цієїпраці корисно натягнути полотно, наякім будемо вишивати, на дерев’янеколісце.Щоб добре зрозуміти рисунки, найпершхочемо усвідомити наших читачок,що чорні лінії, які творять сітку,представляю ть нитки полотна.Порожнє місце між ними — це діркапоміж нитками тканини.Щоб приступити до мережки"подвійні стовпчики”, треба найпершвишити "закріпки”, себто обкинути настиломкінці мережки. Закріпки повинніохопити по три нитки вширш, асягати 12 стібів висоти. (Гл. рис. ч. 1 і2). Коли вже вишиті закріпки з обохсторін наміченої мережки, витинаємо івитягаємо одну поздовжно (позему)нитку вгорі і внизу при самому краюзакрпіки і виконуєм о м ер еж ку"прутик”, як показано на рис. ч. 2.Коли це все закінчене, приступаємо довиконання подвійних стовпчиків. Дужеуважно треба протягати (зараз призакріпках) повздовжні нитки (їх є 5 нарис. 2), які знаходяться поміж прутиками.Треба вважати, щоб не протятиниток полотна, на яких закріпленийпрутик, як також не підтягати вишивальноїнитки, яка становить закріпку.Витявши і витягнувши тих 5 нитокполотна з-поміж закріпок,приступаємо до праці, яка зілюстрованарисунком ч. 3. Закріпивши кінецьвишивальної білої нитки (під закріпкою,або під стібами долішньогопрутика) завиваємо першу чисницю(чисниця, це три нитки полотна, якихтрактуємо як одиницю). Обвиваємоцю чисницю до половини її висоти,міцно стягаючи нитки чисниці, і захоплюєм о виш ивальною нитко юслідуючу чисницю, як це показано нарис. 4, стягаючи їх. Щоб перейти дочергової чисниці, треба витягнути голкуз ниткою між уже завиненимидвома чисницями, як показано на рис.4. Тоді, як показано на рис. 5, перетягаємовишивальну нитку поза верхнійпрутик двічі і, витягнувши нитку подальшій стороні третьої чисниці, починаємообвивати цю третю чисницюподібно, як завивали першу чисницюна рис. 3. Одинока різниця, щозавиваємо ідучи згори вниз, а на рис. Зішло завивання знизу вгору. Дійшовшидо половини її висоти завиваємоовальні місця (як також чорна кругласередина) представляють порожнечуміж подвійними стовпчиками, а чорнітрикутники це є порожнє місце міжчисницями. Ясні лінії зображують самумережку "подвійні стовпчики”.Ця мережка належить до числа ”безчисних”мережок. "Чисну” мережкупокажемо в одному з дальших чисел.Взір є цінний тим, що в ній непрозоравишивка хрестиком полученаз мережкою. Така композиція є добрепристосована до сучасного побуту.Цей зразок може бути виконаний насерветці для крамнички УкраїнськогоМузею у Нью-Йорку.24 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


хвилин. Пекти в нагрітій до 325° F печі25-30 хвилин. Охолоджувати надротяній сітці.М А К ІВ Н И КСОЛОДКЕ ДРІЖДЖ ЕВЕ ПЕЧИВОП ІД С Т А В О В Е Т ІС Т О : Д Л ЯМ А К ІВ Н И К А , С И Р Н И К А ,З А В И В А Н Ц Я З Г О Р ІХ А М И ЧИЦ И Н А М О Н О М2 торбинки сухих дріжджів1/2 чайної ложечки цукру1/4 горнятка теплої води1/2 горнятка молока1/4 фунта (ІЬ) масла3 1/2 горнятка просіяного борошна(муки)1/2 горнятка цукру1 чайна ложечка солиЗ яйця1/2 горнятка квасної сметани1 чайна ложенка ваніліДріжджі розвести у воді з 1/2чайної ложечки цукру.Підігрівати молоко з маслом, щобмасло стопилося, охолодити долітньої температури.Просіяти 2 горнятка борошна зцу.фом і сіллю до великої миски,допити туди молоко з маслом тарозведені дріжджі. Добре разомрозбити. Додати яйця, сметану іванілю та знову бити Накінець додатирешту борошна, та ще з 5 хвилин битипоки вийде зовсім гладке тісто.Накрити тісто полотнянимплатком та поставити в теплому місці.Як об'єм тіста подвоїться, знову йогодобре вбити (великою дерев’яноюложкою ), накрити і знову залишитинехай підростає.Коли в друге об’єм тістаподвоїться ще раз бити його кількахвилин, тоді обчистити стіни миски,накрити щільно та вставити до холодільникадо наступного дня.На другий день поступаємо зтістом згідно з приписом який відповідаєтому що хочемо мати.Напримір:ЛУКІЯ ГРИЦІВЗ А В И В А Н Е Ц Ь Д О К А В ИНа посилану борошном стільницювигортаєм о все тісто та л егкообкачуємо його в борошні (місититіста вже не можна). Розкачуємовалком від середини до країв нагрубину 1/2 інча, посипаємо мішанкою3/4 горнятка цукру та 11/2 ложкицинамону. Звиваємо від себе якзавиванець та укладаємо в 10" форму з"коминком” добре вимащену маслом.Тепер завиванець росте, поки недосягне берегів форми. Змащуємомолоком, або посипаємо крушонкою,яку приготовляємо так:З ложки борошна1/2 чайної ложечки цинамону5 ложок цукруЗ ложки маслаВсе разом в пальцях перетерти.Завиванець печеться в нагрітій до325° F печі, одну годину.Прохолодити його спершу у формі(10 хвилин) опісля на дротяній сітці.П И Р ІЖ К И З С И Р О М1 фунт (ІЬ) сухого коров’ячого сиру1 жовток1/2 горнятка цукру1/2 чайної ложечки ваніліВсі складники змішати і втерти разом.Окремо змішати 1/2 горняткацукру і 1 чайну ложечку цинамону.Білок легко збити.Половину тіста з холодільникавийняти, поділити на куски завбільшкигольфового м ’ячика. Кожнийкусок окремо трохи помісити, зробитикульку, розтачувати до величиниЗ інчів в промірі; накладати однуложку начинки. Зліплювати надначинкою як звичайно зліплюємопиріжки, мачати в білок, а потім вцукор та укладати на змащеномулисті. Це саме повторити з другоюполовиною тіста. Нехай підросте 451 фунт (ІЬ) маку1 горнятко цукру2 яйцяМак сполокати, відварити і добревідцідити. Як прохолоне перемолоти 2рази на машинці від м ’яса. Додатицукор і яйця та разом втерти.Тісто з холодільні поділити на двічасти. Кожну зосібна л егко настільниці перемісити, розкачати вп р я м о кутн и ки , н ал ож ити маковуначинку (1 інч від берегів) звинути якзавиванець. Положити на змащеномулисті або дати в дві форми як на хліб.Коли маківники виростуть, змаститивбитим яйцем з одною ложкою води.Пекти у печі нагрітій до 325° F 45-50хвилин.Після спечення прохолоджуватина дротяних підставках.З А ГА Л Ь Н ІЗБ О РИ41-И Й В ІД Д ІЛ СУА ІМ. Л Е С ІУ К Р А ЇН К И , Ф ІЛ Я Д Е Л Ь Ф ІЇ, ПА.Річні збори 41-го Відділувідбулися 27-го січня 1980 р. з участюзаступниці голови О круж ної УправиГалини Царинник-Никіш. Вибранонову управу в такому складі:Голова — Марія Ганін, заступницяголови — Віра Савчин, секретарка —Наталія Вайда, касирка — МирославаБелей. Референтки: організаційна —Галина Будиляк, культурно-освітня —Марія Ганін, суспільної опіки — АннаДзівак, пресова — Наталія Вайда,господарська — Ольга Дзундза,Контрольна Комісія: Ірина Гельо,Іванна Тимчук, Марія Нанашко.7 1-И Й В ІД Д ІЛ СУА, Д Ж Е Р З ІС И Т І, Н. Д Ж .Відділ відбув річні збори 30-госічня 1980 р. Представницею О круж ноїУправи Нью-Йорк була Леся ГойДо нової управи ввійшли: голова— Євгенія Рубчак, заступниця голови— Катерина Коць, секретарка —Галина Гаврилюк, касирка — СтефаніяМацех. Референтки: організаційна —Докінчвння на обкладинціН АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980 25


ХРОНІКА ОКРУГОКРУГА ФІЛЯДЕЛЬФІЯ(Лютий 1979 р. — січень 1980 р.)Річний з ’їзд Округи відбувся 25-го лютого 1979 р.Головою переобрано Наталю Даниленко. За звітний часвідбуто 6 сходин Окружної Управи. Присутність членок ОУ іголів Відділів — не менше 80%. На кожних сходинахобговорено безліч питань.Округа збагатилась новим Відділом, який заложено 24-го лютого 1979 р. Це Відділ ч. 67, головою якого стала ІринаКушнір.Округа стала меценатом Українського Музею.Заложений Округою курс народнього мистецтвапродовжує працю. Число учасниць його дуже велике.Заходами культурно-освітньої референтури ОУ і Гурткакниголюбів ім. Ліни Костенко влаштовано авторський вечірписьменниці Ганни Черінь. Одночасно відбулася виставкатворів мисткині Софії Лади. Вечір був дуже успішний. Увисліді Округа вирішила перевидати дитячу книжку Г.Черінь "Щоденник школярки Мілочки”. Задум здійснено.Видання, присвячене Рокові Дитини майже розійшлося.Належиться подяка жертводавцям на видання, які охочевідгукнулись на заклик.Рокові Дитини був присвячений і виступ хору "МолодаДумка” з Нью-Йорку у Музеї Мистецтва. Ініціятором цьоговиступу був 98-ий Відділ.Подбала Округа і про старших. Референтка суспільноїопіки склала листу одиноких старших жінок, щопотребують моральної допомоги. Відділи взяли на себеобов'язок цієї допомоги.В день іменин бл. п. почесної голови СУА ОлениЛотоцької 3-го червня, союзянки молилися на Богослужбі іпанахиді в церкві Царя Христа за спокій її душі.У жовтні Округа взяла участь у триокружнійконференції референток преси і зв’язків у Ньюарку. Улистопаді культурно-освітня референтка влаштувалалітературний вечір ред. Володимира Барагури з читаннямйого творів і доповіддю на болючу тему: ’’Чому Івась нечитає".Організаційна референтка Округи скликала сходиниреференток Відділів, на яких обмірковували справиприєднання членства, пожвавлення праці тощо.Культурно-освітня референтка співпрацювала з іншимиукраїнськими жіночими організаціями міста в улаштуваннісвята Жінки-Г ероїні. Вона запросила студію Л.Крушельницької з виставою "Дванадцять місяців” до Філядельфії.Референтка зв’язків є постійно в контакті з американськимиорганізаціями: у травні — наша участь в імпрезіорганізації "Жіночий Шлях”; у червні — в чайному прийняттіпрезидентки Федерації Жіночих Клюбів; у грудні — наполуденку Федерації.Новий календарний рік — 1980-ий почали союзянкиОкруги веселою забавою. Улаштувала її референтура суспільноїопіки спільно з Товариством українських купців тапідприємців. Прибуток з неї призначено на потребисуспільної опіки.У звітному часі два Відділи Округи відзначили довгийшлях своєї праці — п’ятдесятилітні ювілеї 41-го Відділу ужовтні і 48-го в листопаді. 54-ий Відділ відзначив своєдвадцятиліття.Наближаємось знову до річного з ’їзду; клопочимось, яккраще підготовити XIX Конвенцію СУА, бо ж нам припалачесть вітати делегаток її у центрі нашої Округи в травні 1981Р-Г. ц-н.13-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. УЛЯНИ КРАВЧЕНКО,ЧЕСТЕР, ПА.(Звіт з діяльности Відділу за 1979 рік).Голова Відділу Емілія Павлюк. Відділ нараховує 40членок. Ширші сходини відбуваються щомісяця, завийнятком серпня. На сходи н ах відчитувано йобговорювано обіжники Централі та Окружної Управи.Діяльність культурно-освітньої референтури:Відчитано реферати з нагоди святкування Жінки-Героїні, Дня Матері і "Наше амбасадорство” — авторстваДарії Маркусь. З Окружної Управи були запрошені зрефератами А. Любинська та Л. Чайківська. Спільно зМузичним Інститутом влаштовано вечір, присвяченийтворчості композитора М. Леонтовича. Реферат про життя ітворчість виголосив та ілюстрації, діяпозитиви і стереозапискипродемонстрував проф. Юрій Оранський. Відділпровадить Школу Українознавства.Імпрезова ділянка: щорічно Відділ влаштовує спільно зішколою українознавства ялинку з програмою, якувиконують шкільні діти. Рік Дитини Відділ відзначивбенкетом, на який була запрошена Раїса Мороз. Присутнімали нагоду прослухати доповідь Р. Мороз про сучаснежиття, а зокрема про виховання дитини в Україні.Зорганізовано поїздку на український фестиваль вНью-Джерзі. В літню пору влаштовано пікнік для членокВідділу та їх родин в городі членки О. Бейби. Всі булизадоволені.Мистецька ділянка: великодню виставку влаштовано уВайденер Університеті та в Лейді оф Енджел Каледжі.Відділ брав участь в інтернаціональному показі писанок,який відбувся в Беніямин Френклін готелі у Філядельнії. Нацьому фестивалі Відділ одержав перше місце. Закупленодві українські сорочки, привезені з України для УкраїнськогоМузею в Нью-Йорку. Відділ став меценатом УкраїнськогоМузею.Референтура суспільної опіки:несе моральну і матеріяльну поміч старшим, хворим тасамітнім. Переведено збірку на родини дисидентів. Відділ26 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980


уфундував стипендії на суму 200 дол. для українськихюнаків у Бразілії. П’ять членок висилають стипендіїприватно. Вислано пачки з одягом до Бразілії та Европи.Відділ матеріяльно підтримує Школу Українознавства. Всправі політв’язнів членки вислали багато листів до президентаСША та до сенаторів.Ділянка господарська:щорічно Відділ влаштовує різдвяний базар, продажвеликоднього печива. Цього року влаштовано продажпечива для фінансової підтримки Школи Українознавства.Господарська референтура приготовляє обіди на різніімпрези Відділу і тим підтримує Відділ фінансово.Фінансова референтура виконує всі обов’язки передЦентралею та перед Окружною Укравою.Тамара Рацпресова референтка20-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. ОЛЕНИ ТЕЛІГИ,ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА.Річні збори Відділу відбулися в березні 1979 р. Назборах вибрано головою Лідію Дяченко, яка пожвавилапрацю Відділу.Сходини Відділу відбуваються періодично і на нихзвичайно обговорюється справи, порушені в обіжникахГоловної Управи й Округи та плянується працю намайбутнє.Віддіп сповнив свій фінансовий обов’язок передЦентралею. Річну вкладку до Відділу піднесено до висоти8.00 дол. Відділ тісно співпрацює з Окружною Управою івсіми Відділами Філядельфійської Округи. Членки Відділубрали участь у конвенціях, засіданнях і полуденкахамериканських жіночих клюбів.У звітному часі відійшла у вічність заслужена членка,довголітній педагог, Надія Іщук, одна членка вибула, а двінові включилися в працю Відділу.В рамках культурно-освітньої референтури булизачитані три доповіді: ’’Олена Теліга” — Н. Пазуняк,"Валентин Мороз” — Л. Дяченко і "Оксана Мешко” — Є.Новаківська. На одних із сходин, поетка Міра Гармашчитала свої настроєві поезії, а мистець Роман Василишинвисвітлював прозірки з подорожі по Еспанії.На сходинах наша членка Марія Галій, яка брала участьу ювілейних святкуваннях у Римі з нагоди 40-ліття хіротоніїБлаженнішого Патріярха Йосифа, цікаво звітувала про цінебуденні події.В звітному році Відділ посилив працю суспільної опіки,бо заопікувався домом для старших у Буенос Айрес,Арґентіна.Відділ перевіз збірку для Валентина Мороза і йогородини і для Українського Музею в Нью-Йорку.В травні Відділ влаштував мистецьку виставку картиннашої членки Наталії Стефанів. Виставка мала великийуспіх та принесла вдоволення мисткині і відвідувачам.Слово про малярку сказав мистець Петро Мегик.В жовтні, з нагоди Року Української Дитини, відбуласязаходами Віддіпу ’’Велика Дитяча Костюмівка”, щопройшла з моральним і матеріяльним успіхом. Забавувідкрила голова Відділу, вітаючи численно зібраних дітей,батьків і гостей. Аранжером забави була Марія Касіян, якапри помочі своїх асистенток Роми Касіян і Наталки Ковалишин,проводила грами й забавами. В програмі забави, заяку відповідала культурно-освітня референтка Л. Бульба,взяли участь: Дора Горбачевська, голова КрайовогоКомітету Українського Року Дитини, танцювальнийансамбль "Волошки” під мистецьким керівництвом ЗоїГраур-Корсунь, Рената Чаплинська, учениця балетноїшколи Стефанії Антоняк-Чаплинської і піяністка ЛідіяБульба. Окреме жюрі, в склад якого входили пані: інж. Л.Бурачинська, М. Харина, О. Санторе і мистець С. Рожок,признали три нагороди за найкращі костюми, а відзначилидесять. Всі нагороджені і відзначені одержали дарунки відВідділу. Була також підготована фантова льотерія, що їїперевела Катря Альфавицька. Під час забави гралаоркестра "Кавалери”.Членки Відділу підготовили буфет, що працювавсправно під проводом імпрезової референтки АніЛітинської.Щоб затіснити товариський зв’язок між членками,Відділ влаштував "Новорічну зустріч” для членок, їх родин ізапрошених гостей.Деякі членки Відділу займають пости в управі СФУЖО,інші працюють в Гуртку Книголюбів ім. Наталени Королевоїпри Окружній Управі.Марія Харинапресова референтка41-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ,ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА.(Звіт з праці за 1979 рік)Відділ нараховує 14 членок, з них кілька пасивних.Референтури: організаційна, культурно-освітня, суспільноїопіки і господарська працювали досить живо. Сходинивідбувалися щомісяця. На сходинах культурно-освітняреферентка, або голова читали гарно підготовані доповіді,або статті про актуальні події або на різні цікаві теми. Насходинах відчитувано обіжники з Централі і ОкружноїУправи.18-го лютого: реферат "Наше амбасадорство” ДаріїМаркусь, культурно-освітньої референтки СУА прочиталаголова Мирослава Белей.14-го березня: доп ов ідь культурно-освітньоїреферентки Марії Ганін "Тарас Шевченко скульптор івірші".29-го квітня: голова прочитала статтю "Велика українськагромадянка — Наталя Кобринська”.20-го травня: доповідь культурно-освітньої референткиМарії Ганін "Значення озону в житті людини”.21-го жовтня: прочитано статтю Іванни Рожанковської"Завдання Окружних Управ СУА”. Читала голова МирославаБелей.16-го грудня: доповідь культурно-освітньої референткиМарії Ганін "Подружжя Святослав і Ніна Караванські, бувшіполітв’язні, прибули до Америки”.10-го червня відбулося ’’бінґо”, а 17-го листопадаНАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 27


влаштовано базар для збільшення фінансів. 7-го жовтня відбуласяу нашому Відділі небуденна подія. Ми відсвяткувалинаше 50-ліття. Відділ, один із піонерів, заснованийще в 1929-ому році під назвою ’’Товариство Українсько-Американських Горожанок". Членки Відділу бажаливідзначити цей ювілей якнайкраще. Зійшлися запрошенігості. Голова, Мирослава Белей відкрила свято вітаючипредставниць з Централі — заступницю голови СУАХристину Навроцьку і секретарку Марію Савчак, головуОкружної Управи Наталію Даниленко, представницюСФУЖО Лідію Дяченко, нашу піонерку Стефанію Вовчок,організаційну референтку ОУ Анну Любинську, сеньйоркуАнгелину Банах, представниць Відділів і гостей. Мовчанкоювшановано пам'ять покійних членок Вдділу. За допомогою10-го Відділу відспівано гімн Союзу Українок.Секретарка Наталія Вайда з ’ясувала різноманітну,невтомну працю Відділу протягом 50 років. Ціллю працібула допомога, спрямована туди, де і коли виникалапотреба. Переведено численні збірки на різні цілі —організаціям і особам. Під час війни опіка над хворими,поміч матеріяльна і моральна. Згадано всіх тих, щопрацювали і працюють.Христина Навроцька, заступниця голови СУА, теплимисловами привітала Ювілей Відділу і підбадьорила, додаючиохоти до дальшої праці. Відділ одержав почесну грамоту зЦентралі СУА. Віра Бойко, в фортепіяновому супроводісвоєї сестри, відіграла скрипкове сольо — "Туркменськамелодія” Зноско Боровського. Голова 71-го Відділу, ЕвгеніяРубчак продеклямувала монтаж віршів, присвяченихУкраїні.Голова Окружної Управи Наталія Даниленко у своємуслові оцінила нашу минулу і теперішню працю. Під часперекуски прочитано привіти Відділів ФілядельфійськоїОкруги. Тепло вітали нас Лідія Дяченко від СФУЖО таАнна Любинська, організаційна референтка ОкружноїУправи. Піонерка, Стефанія Вовчок розказала свої спогадипро заснування ”Горожанок” і в жартівливій формі подала,як то було колись і як все змінилося.Відділ старається продовжувати працю попередниць.Переводимо допомогові збірки, ходимо на імпрези другихВідділів, платимо наші зобов'язання до Централі і доОкружної Управи СУА. Вислано передплату "НашогоЖиття” "бабусі”, складено пожертву на ф онд політичнихв’язнів і на Український Музей. Членки суспільної опікивідвідували хворих. Робимо всі заходи, щоб приєднатинових активних членок. Основою нашої праці є власні сили.Відділ, хоча тепер невеликий, але зробив усе, що тількибуло у його спроможностях і ми горді з наших осягів.43-ІЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. ОЛЕНИ ПЧІЛКИ,ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА(Хроніка за 1979 р.)Наталія ВайдасекретаркаВідділ начисляє 68 членок. На загальних зборах у січні1979 р. перевибрано головою Марію Татарську. У звітовомучасі відбуто 8 ширших сходин і 3 сходини управи. Всізобов’язання до Централі вирівняно. На сходинахобговорювано обіжники з Централі та Окружної Управи.Культурно-освітня референтка Наталія Перфецька дбалапро те, щоб на сходинах були відчитані цікаві доповіді.11-го березня Стефанія Пушкар прочитала доповідь:’’Сучасні потреби української дитини на нових поселенняхта потреба нашої громадської співдії для виховання ідухового збереження її для власного народу".7-го травня, інж. Лев Яцкевич прочитав про "ЖиттяАльберта Айнштайна”.3-го червня Відділ вшанував довголітню членкуВікторію Маковську з її 80-літтям. Програму сходин-ювілеюпровадила Стефанія Кохановська. Вона прочитала гарнеслово про ювілятку та вірш власного авторства, спеціяльнонаписаний з цієї нагоди. В приємній атмосфері пройшлаювілейна гостина.10-го вересня Люда Чайківська прочитала короткудоповідь: "Ми, жінки сьогодні”.8-го жовтня проф. Лев Шанковський прочитав цікавийреферат про композитора Володимира Івасюка, любленогота популярного серед молоді України. Під час рефератупроф. Лев Шанковський демонстрував музичні платівкипісень і модерної, але своєрідної українськими мотивами імелодією музики Володимира Івасюка.Імпрезові референтки — Надія Оранська і Лукія Грицівпри допомозі управи Відділу, влаштували успішну виставкуобразів мисткині Софії Лади, в днях 11-го і 12-го травня. 8-го квітня відбувся продаж великоднього печива, а 9-гогрудня "базар”.4 -г о л и с т о п а д а — р е ф е р а т про С о л о м еюКрушельницьку п. н. "Три Зустрічі” Сабат Свірської,прочитала Люда Чайківська.2-го грудня — доповідь про "Архітектурне мистецтвоУкраїни, а особливо Чернігова" на підставі книжки Логвина"По Україні”, відчитала Наталія Даниленко, головаОкружної Управи СУА. Доповідь була ілюстрованапрозірками з Чернігова.Членки 43-го Відділу зорганізували при ОкружнійУправі Гурток Книголюбів ім. Ліни Костенко, до якогоналежить 6 наших членок і голова гуртка Марія Куземська.Вісім членок є в Окружній Управі.Пресова референтка48-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. ОЛЬГИ КОБИЛЯН-СЬКОЇ, ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА(Хроніка за 1979 рік)Відділ має ЗО членок. Відбуває свої сходини що другунеділю місяця, крім вакаційного часу. На останніх сходинах1979 р. вибрано номінаційну комісію на загальні збори 1980Р-На сходинах читаємо обіжники з Централі і реферати.Радо виконуємо всі доручення Централі: збірки, льотерії,продаж бльочків на Український Музей тощо. Перевелизбірку на листу для Надії Світличної і Валентина Мороза іпередали до Централі. Не опускаємо літературних вечорів,що їх влаштовує Окружна Управа чи Гурток Книголюбів.Ходимо на імпрези других Відділів.Наші членки ходили на курс української народньої ношіі брали участь у показі народньої ноші Анни Кульчицької зЧікаґо, відвідували виклади в Філії УКУ та є дуже активнимипарафіянками церкви Царя Христа на Найставні.28 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980


Помагаємо нашій старенькій членці на Вознесінні.Заплатили ’’Наше Життя” для "бабусі” в Англії. Вислалипакунок з одягом до Бразілії. Надали телеграмудо президента Дж. Картера з подякою за поміч у звільненніВалентина Мороза. На весні перевели продажвеликоднього печива, святкували "Товариську зустріч”, авосени Золотий Ювілей Відділу.Катерина Михайлюк,пресова референтка54-ИЙ ВІДДІЛ СУА, ВІЛМІНҐТОН, ДЕЛ(Хроніка за 1979 рік).В лютому референтка зв’язків написала листа допрезидента Картера і обох сенаторів стейту Делевер пронелюдське трактування в’язнів в СССР.В лютому на ширших сходинах Відділу читала рефератпро іконописання Алла Рудавська, мистецька референткаВідділу.В березні відбуто зустріч з Н. Світличною. Настрій бувдуже приємний, заля гарно прибрана, присутніх 120 осіб. Д-р Ю. Пазуняк перекладав доповідь Н. Світличної англійськоюмовою.В березні відбуто святочні сходини з рефератом длявшанування Т. Шевченка. Підготовлено несподіванку —прийняття для почесної голови Відділу Ольги Гарванко знагоди 75-ліття її народин. З тієї нагоди зложено 22.00 дол.на Український Музей.Закуплено в Українському Музеї прозірки писанок івисвітлено їх у місцевій бібліотеці. Реферат про писанкивиголосила Л. Гарванко, писання писанок демонструвала К.Гусак.В квітні подаровано 60 кошичків із солодким та забавкамиінститутові Дю-Понта для хворих дітей з нагоди РокуДитини.В травні відсвятковано 20-ліття існування Відділубанкетом, на якому була присутня голова Окружної УправиН. Даниленко.В червні відбуто базар на ’’Маркет Стріт Мол” з нагодит. зв. ’’Чаріти Фейр”. Також у червні переведено на В.Мороза збірку, яка дала 352.00 дол.В липні заплачено всі зобов’язання до Централі та наудержання ’’бабусі” в Німеччині.В вересні запаковано і вислано до Бразілії 3 пакунки зуживаним одягом; оплату за висилку пакунків уфундувалаМ. Мурована.В жовтні Відділ улаштував забаву з танцями. Дужевдала імпреза, веселий настрій, заля гарно прибрана, дохідзбагатив касу. На забаві розіграно виграш на керамічнулямпу і вазу (квитки продавано від вересня), якурозмалював і подарував Відділові Мирон Гарванко.В листопаді влаштовано вдалу виставку образів Л.Гуцалюка і Я. Гніздовського в домі д-ра і пані Рудавських.Тому, що виставка відбулася в приватному домі, вступ бувлише за запрошеннями. Крім союзянок приходилизапрошені чужинці і купували картини українських мистців.Виставку запроектувала і нею зайнялася мистецька реф е­рентка Відділу Алла Рудавська. Тому, що каса Відділудосить значно збільшилася імпрезами, на ширшихсходинах ухвалено вислати на Український Музей даток500.00 дол. Ухвалено дати на пропам’ятну книгу про ЛесюУкраїнку у 100-річчя її народин 100.00 дол. і з нагоди РокуДитини вислано 100.00 дол. Українському ЗолотомуХрестові на приміщення дитини-сироти у літньому таборі.На останніх ширших сходинах в листопаді зачитанореферат І. Рожанковської "Що це є Окружні Управи”.Відділ щомісяця відбуває ширші сходини та засіданняуправи, крім двох місяців в літі. Праця у Відділі проходитьзгідно з уложеним на цілий рік пляном, у дуже милихтовариських відносинах та співпраці цілої управи підпроводом енерґійної голови Ліди Гарванко.59-ИЙ ВІДДІЛ СУА, БАЛТІМОР, МД.(Хроніка за 1979 р.)(..................................... )Син народивсь, а я мов не живу,Гнию безкрило під трьома замками.Столипінський вагон і на МордвуСвятий Петро важ ку відчинить браму.Чи я один? Йшли мільони насНа Кос-Арал, за Солевецькі стіни.Священним ім’ям сина УкраїниВвійшов у світ і наш малий Тарас.Ірина ЩербасекретаркаРік 1979 — Рік Дитини. Облегшити долю дітей можналише через об’єднану акцію всіх народів культурного світу.59-ий Відділ поставив собі завданням викликатиусмішку на лиці хоч кількох дітей, що їх батьки репресованіза оборону прав людини і українського народу. Ми зналипро Тараса, Дзвінку з писань їх батьків. Про Лідочку,Славцю, Світляну, Оксану ми дізнались з інших джерел.Дехто з них, це вже юнаки і юначки. Ми рішили вислати речів які одягаються їхні ровесники по всьому світі, цебто вбільшості "джінси” і вітрівки. Разом шість посилок.Чі ми викликали усмішку на їх лицях? Цього ми небудемо знатиЩоб оправдати американське прислів’я ’’філантропіяпочинається вдома”, Відділ закупив і подарував місцевійШколі Українознавства комплект ’’Україна в образах”.Для популяризації українського мистецтва, а також дляздобуття фондів, потрібних для нашої праці, мали мимистецькі виставки в Керрол Меншен і Вор Мем. Пляза, атакож брали участь у весняному фестивалі в одному звизначних університетів нашого міста — Джонс Гопкінс.Восени брали участь в українському фестивалі.У вересні влаштували ми вечір для відзначення 50-річчяукраїнського літературного критика і поета І. Світличного.На цьому вечорі ми гостили сестру поета Надію Світличну іїї двоє діток. Пожертви, зібрані на цьому вечорі, булипризначені також на допомогу українським дітям.На ширших сходинах у звітному періоді буливиголошені такі доповіді:."Неґативи модерного світу і психотілесні недуги” мґр.М. Зобнів, ’’Найновіші події” — мґр. А. Булавка, "Підсумкироку Дитини” — мґр. Л. Лемішка, "Резюме СахаровськихНАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 29


Членки 78-го Відділу СУА у Вашінґтоніприсутні на Різдвяній з у ­стрічі 17-го грудня 1979 р.Members of UNWLA Branch 78 inWashington during a Christmas meetingon Dec. 17, 1979.переслухань” — Н. Зінкевич.В навечер’я Нового року була зорганзована зустріч длячпенок з родинами.78-ИЙ ВІДДІЛ СУА ім. О. СТЕПАНІВ,ВАШИНГТОН, Д. К.(Хроніка з 1979 рік)Пресова референткаЗ перспективи часу 1979 рік показався досить успішниму житті Відділу. Ширші сходини, або сходини управи відбувалисярегулярно щомісяця, Відділ організував або бравучасть в імпрезах для ширшого громадянства.27-го січня 1979 р. з ініціативи Відділу відбулася зустрічз Надією Світличною. Вечір відкрила голова Т. Царик, амодератором була проф. М. Богачевська-Хомяк. На вечірприбуло велике число зацікавленої публіки. Дохід зі вступівпризначено на потреби Н. Світличної.22-го березня культурно-освітня референтка О. Новосівсказорганізувала прогулянку союзянок до ’’СмітсоніянІнститюшен”, "Мюзіум оф Нечурал Гисторі”, де під прводоммґр. Е. Яросевича вони оглянули славну колекцію мінералівта дорогоцінних каменів. Прогулянку закінчено спільнимполуденком в ресторані музею.24-го березня відбулася дитяча маскарада "ЧародійніШапочки”. Декорацією залі зайнялася виховна референткаМ. Базарко при помочі М. Слоневської та К. Кузьмич.Забавою проводила Н. Кормелюк. Діти грали різні гри,оглянули казку на прозірках і мали спільну перекуску.Буфет був під опікою господарських референток Д. Мелехі Т. Вітковицької.18-20-го травня відбувся Міжнародній Фестиваль ПівнічноїВірджінії. На фестиваль підготовлено мистецьку виставку,яку координувала М. Терлецька і харчовий кіоск, заякий відповідала Д. Мелех. Члени управи дижурували пристоликах. У розваговій програмі виступили дві групимолоді: ансамбль Юних Бандуристів Вашінґтону підкерівництвом д-р І. Масника і танцювальний ансамбль"Лиман” з Балтіморе, керівником якого є О. Ласук; вокремій програмі виступив ансамбль БандуристівВашінґтону теж під дириґентурою д-ра Масника.4 - г о ч е р в н я Ширші сходини й прощання М. Скасків,довголітньої членки-засновниці, голови й секретаркиВідділу. Присутні побажали М. Скасків успіхів та всьогодобра у новому етапі життя в Ґлен Спей.2 1 - г о л и п н я Мистецька виставка в "Конститюшен Гол” знагоди Тижня Поневолених Націй, яку підготовила М.Терлецька.2 9 - г о в е р е с н я Чайний вечір для союзянок та їхніхчоловіків у домі п-ва Цариків.1 - г о і 1 5 - г о г р у д н я Кулінарні курси "Різдвяні страви іпечиво". До успішного переведення цих курсів причинилисяА. Гаврилюк, С. Дячок, М. Кормелюк, О. Новосівська і Т.Царик. Доповідь С. Дячок про українські різдвяні звичаїпереклала англійською мовою. О. Лев.7 - г о г р у д н я Третя з черги п р о гул ян ка булазорганізована культурно-освітньою референткою, цимразом до Т іл в у д ” посілости ’’Марджорі Меріведер Пост”.Тут можна було оглянути багато цікавих мистецьких речей:портрети, ікони, порцеляну, різні срібні та золоті вироби,переважно з царської Росії. Опісля знову був спільнийполуденок.1 7 - г о г р у д н я Різдвяна зустріч для союзянок в допі п-ваВітковицьких. С. Дячок прочитала гарний реферат проукраїнські різдвяні звичаї. На ширших сходинах Відділупрослухано три цікаві доповіді: панства О. і В. Лев прокупівлю і продаж домів, мґр. Е. Яросевича про мінерали тадорогоцінні камені і Е. Процінської вражіння з подорожі доРиму.Голова Т. Царик репрезентувала Відділ на зустрічі влитовській амбасаді 16-го лютого, на 25-літті Ж іночої СекціїОб’єднання Українців Вашінґтону 15-го вересня, надержавнім святі в лотиській леґації 12-го листопада і навідзначенні 30-ліття діяльности д-ра Л. Добрянського, 8-гогрудня.ЗО Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


При Відділі дальше існує світличка, яку провадить Н.Кормелюк. В шкільному році 1979/80 її відвідує 14 дітей.Програма навчання включає виступи на Святі Матері, закінченнішкільного року, святі Миколая та різдвянійзустрічі.У 1979 р. референтка суспільної опіки С. Дячок зібралаі вислала 6 пачок уживаної одежі до Бразілії й 3 пачки доЕвропи, як теж 50 дол. готівки. Зголошену стипендію доБразілії мґр. Бойчука преслано до Централі СУА.Відділ перевів дві грошові збірки на Н. Світличну і В.Мороза. Цього року теж започаткував коляду наУкраїнський Музей та потреби організації. З нагодиМіжнароднього Року Дитини запляновано різдвяну зустрічна 20-го січня 1980 р.Христина Пацлавськапресова референтка88-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. КНЯГИНІ ОЛЬГИ,ФРАНКФОРД, ФІЛЯДЕЛЬФІЯ(Хроніка за 1979 рік)Відділ начисляє 16 членок. На сходинах, які відбуваютьсяв міру можливости, відчитуємо вісті з Централі йОкружної Управи СУА.У звітовому часі членки зайнялися збіркою на допомогуродині В. Мороза, писали листи до політичних в'язнів,продавали книжки, видані Централею СУА, святочні картки,видані Українським Музеєм і книжечки-льоси. Для музейноїкрамнички вислано: 1 ляльку в українському одягу, 2подушечки і 4 вишиті серветки. Голова Відділу СтефаніяКолодій, зуступниця голови Ольга Слобода і секретаркаЕвгенія Товт репрезентували Відділ на різних імпрезах,влаштовуваних Окружною Управою, Відділами СУА ігромадськими установами. Відвідували хворих і помагалиїм у домашній праці.28-го жовянтя 1979 р. влаштовано "День Дитини".Реферат на тему Року Дитини відчитала Софія Кусень.Танцювальна група під керівництвом Мирослава Солтисавиконала 6 ориґінальних танків. Діти "Світлички ЗолотогоХреста” чудово виконали ручні вправи з піснями, підпроводом учительки Люби Нагірняк. Скеч власного перавиконали члени роя Ю-СУМА ’’Мазепинці”. їхній виховник,о. Роман Мірчук, вбраний в гуцульський стрій, виступавразом з ними. Виступали теж діти з деклямаціями і піснями.Цю імпрезу можна зарахувати до однієї з кращих.Стефанія Колодій,голова90-ИЙ ВІДДІЛ СУА ІМ. ОЛЕНИ СТЕПАНІВ,ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА.Відділ, очолений Стефанією Жмуркевич, має 27 членок.Дві членки вибули в минулому році. В звітовому часі відбулося8 сходин Відділу і 3 сходини управи.29-го січня 1979 р. були перші сходини в домі СтефаніїЖмуркевич.Під час сходин пляновано працю біжучого року.17-го лютого приготовлено буфет на баль інженерів і вцей спосіб збільшено касу Відділу.28-го лютого відвідала Відділ Юлія Фергенсон зпоказом косметиків фірми "Альое”.27-го березня інж. Богдан Сірий інформував нас пронову оселю "Тризуб”, і про пляни її розбудови.7-го квітня відбувся спільний базар з 43-ім ВідділомСУА.2-го травня, поет Біляїв виголосив доповідь — спогадипро письменницю Галину Журбу.7-го червня культурно-освітня референтка ОкружноїУправи Люда Чайківська відчитала коротку доповідь прокультурно-освітню працю українських жінок та їх обов’язки,як громадянок української спільноти. Після доповіді булацікава дискусія.24-го червня 90-ий Відділ з українським Клюбом при ЛяСаль Коледж мав показ модерної ноші Роксоляни Шеґедин.Дохід пожертвовано на Комітет Року Дитини.29-го і 30-го вересня влаштовано виставку вишивок зі збіркипані Стахів та ікон з приватної колекції у зв’язку з курсамиукраїнського народнього мистецтва при Окружній Управі.Виставка була цікава.12-го листопада поет Біляїв читав уривки зі свого, невиданогоще твору "Мости”.18-го листопада була вдала імпреза "Від колиски аж дошлюбу”. Кромі фантової льотерії і дефіляди дітей у вишиваниходягах, була також виставка вишиваного одягу. Увиставці було понад 70 експонатів.13-го грудня відбулися загальні збори Відділу. Вибранонову управу на 1980 рік. Членки обмінялися різдвянимидарунками і прощали членку Анну Любинську. В цьомуРоці Дитини Відділ присвятив найбільше часу й уваги дітям.Т. Мельничук і X. Лазор відновили наші ляльки і при допомозіА. Любинської та 98-го Відділу СУА дали ряд виставлялькового театру для наших дітей і американської дітворив різних бібліотеках у Філядельфії.Багато членок працюють поза Відділом. Н. Даниленко,В. Кліш, М. Кондрат, і А. Любинська працюють в ОкружнійУправі. О. Гайдук і X. Лазор координують улаштуванняКурсів Народнього Мистецтва, а М. Лабунька була членомКомітету Року Дитини. X. Сеник є активною членкоюКомітету Оборони Політв’язнів.На всіх сходинах прочитувано обіжники з Централі іОкружної Управи. Членки писали і висилали картки талисти до політв'язнів.Харитина Зарицька-Питвинпресова референтка98-ИЙ ВІДДІЛ СУА, ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА.На Щедрий Вечір в 1979 році в домі подружжя Гевків,відбулася зустріч членок Відділу з репрезентанткамиОрганізацій Поневолених Народів — словаків, естонців,литовців, потишів, мадярів і інших. Вечір був успішний.Присутні мали змогу обмінятися думками та рішили спільноспівпрацювати, щоб ознайомити американців зідентичністю східньо-европейських народів.З нагоди Року Дитини Відділ влаштував 7 виставок умісцевих бібліотеках. Завдяки великому вкладові праціСтефанії Зибликевич виставки були успішні.НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 31


Під час деяких виставок виступав Ляльковий Театр приспівпраці 90-го Відділу СУА. При співпраці ОкругиФілядельфії влаштовано два концерти ’’Молодої Думки” уГоловному Філядельфійському Музеї Мистецтва.В грудні Відділ улаштував виставку мистців: СлавиҐерупяк, Ірени Фединишин, Слави Гнатів та Андрія Мадая.Під час різдвяних свят відбулася у місцевій бібліотеціінсценізація традиційного українського свят-вечора зколядуванням дітей. У "Різдвяній Мозаїці”, яку влаштувавБалч Інститут для Етнічних Студій у Філядельфії, Відділвзяв участь, підготовляючи реалістичну виставку святвечора.Членки Відділу щиро дякують Стефанії Пушкар запоради у підготовці і всім тим, що позичали експонати навиставку. Виставка тривала від 11-го грудня 1979 до 15-госічня 1980 р. Відповідальними за виставку були: ВіраАндрейчик, Ліда Дигдало та Орися Гевка.На великодні і різдвяні свята членки висилали поздоровленняполітв’язням.Леся С тахнів-Д яченко,В пам’ять Юрія ГородиськогоЮ рій М икола Городиський, народився18-го вересня 1964 р. у Клівленді,Огайо. Помер у наслідок автовогоудару 27-го червня 1979 р. Син інж.арх. Зоряна і Дарії Городиських, внукбл. п. Михайла і Марії Пестраків та мґр.Івана і Ольги Городиських. Юрко скінчив9-ту клясу гай-скул та 9-ту клясушколи українознавства "Рідна Школа”,був пластуном і дуже любив грати копаногом'яча. Був надзвичайно погідноївдачі, все усміхнений і веселий,добрий і товариський.На бажання батьків покійного Юрчикастворено стипендію імени сл. п.НА СТИПЕНДІЙНИЙ ФОНД ім. ЮРІЯ МИКОЛИГОРОДИСЬКОГО ПРИ СУА:12-ий Відділ СУАОкружна Управа Огайод-р Олександра Школьникд-р Ігор і Арета Захаріїд-р Евген і Олена Мартинюкиінж. Зенон і Віра Леґедзид-р Ярослав і Лариса Музичкид-р Мирослав і ЛюбаМичковськіДжан КовекЧленки 12-го Відділу СУА:Ірина СахноНаталка ЗаплатинськаНадя ДейчаківськаЮрія Городиського, яку проголошеноу "Нашому Житті” ч.: 7-79 стор. 21.З дарів замість квітів на могилу,батьки приділили стипендію для студентабогословії на три роки, а колицей ф онд вичерпається самі будутьйого продовжувати. До стипендистамають таке прохання: "щоб був свідомийукраїнець, який розуміє і болієстановищем нашої Української КатолицькоїЦеркви та був ^відданий свомуму Патріярхові”.Замість квітів на могилу сл. п.Ю рія Городисько го зложили:Дарія ДревницькаНеля Винярськад-р Дарія ВойтинаДарія ФедорівЛюба ДармохвалЛеся КусякаТаня КосмосТеофіль ЦішкевичМикола і КатрусяКапітанецьЛіда ВирстаАнна ЗавадівськаСтефа ШевчукРазом 793.00 дол.НА ФОНД УКРАЇНСЬКИХПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ ПРИСУА:33-ій Відділ СУАРоман і Христина РаковськіМаріян і Ліда Вирстад-р Юліян і Таня СілецькіГригорій КріслатийЛіда КармазинСтепан і Зеня ПанчишинСтепан і Евгенія Гіщинськід-р Олександер ФединськиРАнтін і Люба ЯцишиниЗамість квітів на могилу бл. п. С теф анії Гаврилю к складаю11.00 дол. на передплату журналу "Наше Життя” для"Бабусі”М арія Ф іґл ю сНотатка "Замість квітів” на могилу бл. п. СтефаніїГаврилюк мала бути поміщена ще в січні 1979 року. Дужеперепрошуємо за переочення.А д м ін істр ац ія ’’Н аш ого Ж и ття ”Замість квітів на передчасну могилу сл. п. Ю рія, М иколиГ ородиського, складаю 10.00 дол. на Церкву в Потребі, ародині висловлюю моє глибоке співчуття.Ірина ГрушкевичДРУКАРСЬКИЙ ЧОРТИКВ журналі ”Н.Ж.” ч. 9 — жовтень, стор. 33 в рубриці"Замість квітів”, трапилась друкарська помилка. В оголошенні— Замість квітів на могилу моєї матері бл. п. С о ф іїВолчук, ..... яке подала Ярослава Борачок в підписахжертводавців написано .... їнна Федорак.... М ає бути АннаФ едорак. Д уж е п ерепрош уєм о за пом илку.В журналі ’’Наше Життя” ч.: 11 — грудень 1979 р. стор.39 в рубриці "Замість квітів” в пам’ять бл. п. Ірини П рокоп, влисті жертводавців по 10.00 дол. написано ...... Теодозія іІван Федаки, .... має бути .... Т еодозія і Евген Ф едак. Дужеперепрошуємо.32 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


ПОСМЕРТНА ЗГАДКАЗ жалем і сумом повідомляємо, щонаша довголітня членка бл. п. АннаКосців відійшла у вічність 6-го січня1980 р.Покійна народилася 26-го листопада1892 року в селі Козина, повітТернопіль, Західня Україна. До СШАприїхала в листопаді 1912 р. Булаодружена та була матір’ю трьох синів ідоброю громадянкою. Ця трудолюбиваі побожна жінка дуже любиласвій нарід і Україну. Щедро піддержуваламатеріяльно свої організації,передплачувала "Наше Життя” ічитала іншу українську пресу. В 1975році підчас 45-річчя Ювілею 21-го ВідділуСУА в Бруклині була нагородженапочесною медалею. Шанувала ілюбила людей і була шанована ілюблена кожним, хто її знав. В глибокомусмутку залишила двох синів,трьох внуків, шість правнуків, сестру вКаліфорнії та брата в Україні.В останню дорогу прощала впохороннім заведені покійну головаВідділу Емілія Ройовська, а в церкві зісвічками і лентами членки.Вічна їй пам'ять21-ий Відділ СУА, БруклинЗАМІСТЬ КВІТІВЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Федора Тараса Соколаскладаємо 20.00 дол. на Пресовий Фонд "НашогоЖиття" а родині висловлюємо наше глибоке співчуття.Управа 14-го Відділу СУААтлянта, ДжорджіяУ світлу пам'ять наших членок Зеновії Левицької, ОсипиЦетвинської та Стефанії Романюк, які відійшли у вічність,складаємо 30.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”22 Відділ СУАЗамість квітів на могилу бл. п. інж. Богдана Білинського,тестя нашої членки Марійки Білинської складаємо15.00 дол. на Запасний Фонд "Нашого Життя”29 Відділ СУАв Чікаґо, Ілл.Замість квітів на могилу бл. п. Мелан» Гаскж, матері нашоїчленки д-р Дарії Маркусь складаємо 15.00 дол. наЗапасний Фонд "Нашого Життя”29 Відділ СУАв Чікаґо, Ілл.Замість квітів на свіжу могилу бл. п. Христини Оленської,дорогої донечки культурно-освітньої референтки 62-го Відділу СУА Марії Оленської і Івана Оленського складаємо70.00 дол. на Український Музей. Покійна відійшлавід нас на 39-тому році життя, відома як артист-маляр. Бл.п. Христина залишила в глибокому смутку родичів, сестру змужем. Вічна їй пам'ять!62-ий Відділ СУА в Ґлен СпейЗамість квітів на могилу бл. п. д-р Івана Подюка, батьканашої членки д-р Галини Клюфас складаємо 15.00 дол.на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя"68 Відділ СУАСиракузи, Н.Й.Замість квітів на свіжу могилу нашої членки бл. п. СтефаніїРоманюк, складаємо 25.00 дол. на Пресовий Фонд"Нашого Життя"107 Відділ СУАСан Хозе, КаліфорніяВ пам’ять дорогих батьків бл. п. М арії і Василя і бл. п.братів Ярослава і Зенона Гусарів, складаємо 50.00 дол.'наПресовий Фонд "Нашого Життя"Іванка і Михайло ЯремкоПарма, ОгайоРодина покійної бл. п. Клявдії Гланко, бабуні Камілі ГукСмородської одержала в пам’ять покійної 50.00 дол. від ІрениГородиловської і 50.00 дол. від Зорянни Стахнів. Одержаних100.00 дол. родина зложила на сиротинець в Бразілії.Замість квітів на свіжу могилу дорогої нам бл. п. ІрениФединишин складаємо 30.00 дол. на Пресовий Фонд ’’НашогоЖиття”, а родині покійної висловлюємо наше глибокеспівчуття.Іванна і Олег РатичЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Теодора Цара,складаємо 25.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя".Родині покійного висловлюємо наше глибоке співчуття.Олег і Іванна РатичЗамість квітів на могилу бл. п. Івана Поритка складаємо25.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”Ростислава і Данило БогачевськіЗамість квітів у 5-ту річницю смерти мого дорогогомужа бл. п. Ґеня Врецьони, який помер 4-го лютого 1975 р. іу першу річницю смерти моєї незабутньої мами, яка померлау Кракові 2-го лютого 1979 p., складаю 20.00 дол. наПресовий Фонд "Нашого Життя"Оля Врецьона з донеюШвайцаріяВ пам'ять дорогої тітки бл. п. Олени Волошин складаємо25.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”Дарія й М. ЛебедіЗамість квітів на свіжу могилу нашої улюбленої, незабутньоївчительки музики бл. п. Олени Волошин, вдовипо сл. п. адвокаті д-р Михайлові Волошинові складаємо 20дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя”Учениці: Неоніля Цегельська-ДмитрукОлена Муцовська-ГрабарН АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980 33


У НАМАЛЬОВАНОМУ СВІТІПерша нагорода в конкурсі з нагоди Року Дитини1. АЛЬБОМКоли надворі плаче дощ, і мама не пускає надвір— хоч і на дощі можна бавитись! — що залишаєтьсяробити, як не малювати?!Місяць тому, на день народження, тітка Оксанаподарувала Андрійкові великий альбом, коробкукольорових олівців і набір фарб із пензлями.— Кожної вільної хвилини малюй! — сказалатітка Оксана. — Ти маєш великі здібності!Що таке великі здібності, Андрійко не міг уявити.Чотири роки тому він намалював для тітки ОксаниРіздвяну картку, і та картка тепер висить у тітчинійвітальні в гарній рамці під склом. Андрійко як глянена ту картку, так і зарегоче. Ну як же: синя жабалетить на зеленім літаку поміж високими будинками,а нагорі сміється зубате жовте сонце.Рис. Ярка Козака— Чого це ти? — питає тітка Оксана. — Хіба жможна з самого себе сміятися?— Тіточко, невже то справді я таке дурненамалював? Хіба ж бувають сині жаби? Хіба ж літакможе літати між будинками й не розбитися? Хібасонце має зуби?— Ти був тоді зовсім малий, і тому не пам’ятаєш.Аякжеж, це твоє малювання, бо чого б я його такберегла? Картинка дуже гарна. А що жаба синя йсонце зубате — то це дитяча фантазія. Ти ж дивишсяна дитячі фільми на телевізорі?— Дивлюсь, як мама дозволяє.— Хіба ж ти не бачив синіх, зелених і навітьпомаранчевих жаб?— Справді, бачив. — признався Андрійко. — Тамвсякі дивні кольори бувають, але як дивишся, то непомічаєш. Навіть здається, що жаби справді маютьбути сині, бо вони змерзли.— Оце ж і є фантазія, уява. І сонце може матизуби, коли воно розсердиться, припече й так насопалить, що пухирі на шкірі вискочать— Фан-та-зі-я... замислено проказав Андрійкопо складах це дивне слово.2. НАША ХАТАМама пішла до крамниці.— Замкни двері, Андрійку, й стережи хату. Яскоро повернусь.Андрійко дістав альбом і олівці, хвилькупоміркував. Що б його намалювати? От якраз можнасаме те, що він тепер стереже: НАШУ ХАТУ.Малювати її багато легше, ніж будувати! Раз-дватри-чотирилінії — сполучити їх угорі й надолині,прикреслити дах, не забути димар, — щоб димнадвір виходив, а не в хату. Далі вставити вікна —одне, два, три, чотири. Двері обвести червоним,східці приробити, з поруччями, щоб бабця не впала.Тепер тин, за тином дві тополі, а перед хатою —квітничок із чорнобривцями. Готово. Доситьнепогана хата вийшла, рівна й міцна.Андрійко глянув на свій малюнок — і йомуздалося... що двері розчинились!” Це — фантазія”... здогадався Андрійко, зробивуявний крок і... ввійшов у свою намальовану хату!34 Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


— Добридень, Андрійку, — привітала його мама.— Ти трохи забарився. Що трапилось?— Нічого, мамцю, я тііьки дивився, як хлопці зміязапускали. Мені здавалось, що це зайняло тількиодну хвилинку.— А то було 15 хвилин! Але нічого, борщик іщегарячий. Сідай до столу!Тато, мама й дідусь сиділи за столом, а бабусяподавала страви. Вона готує найсмачнішу в світі їжу,й дуже тішиться, коли її за те хвалять. Особливо вонастарається для Андрійка й дуже не любить, коли віндесь їсть "гамбургери” .— В них всяке сміття! Та ж я тобі вдома кращихнапечу, наших українських січеників!Але ж "гамбургери” такі смачні тому, щоАндрійко їх їсть не сам, а з друзями. То бабусясказала Андрійкові, щоб він запросив друзів до себе,й вона всіх їх почастує січениками.Наша хата... Тут уся родина спить, обідає,розмовляє, працює, гостей приймає... Ось маминакімната для шиття; а це — вітальня. Тут піяніно,телевізор, портрети Шевченка й Франка, багатокнижок і картин, купа журналів і газет, що їх татусьніяк не встигне перечитати; вишиті подушечки надовжелезній канапі, і цілий ліс рослин, що їх злюбов’ю плекає бабуся. Андрійко не раз чув, якбабуся розмовляє з квітами: ” Ну, як ти сьогодніпочуваєшся? Може, водички хочеш? Зараз дам!” А доіншої рослини: ”А тобі не дам, бо захворієш. Тобі неможна багато води” . І в кожній кімнаті є бодай однапара бабусиних капців. І все ж вона ввесь час каже: —А де мої капці?!” — і тоді всі кидаються їх шукати. Аось Андрійків закуток. Це справді малесенькакімнатка, але його власна. Вузьке ліжко, столик ішафа, моделі літаків і авт, великий м’яч, лук і стріла.Все на своїм місці: бабуся привчила Андрійкатримати порядок, і він намагається все класти намісце, як піде до школи, бабуся загляне в йогозакуток і впорядкує все, що він забув. Тільки якпомітить Андрійко, що бабця щось прибирала, будепитати:— Бабусю, де моя лінійка? Ти знов її не тудипоклала!"Гарно в нашій хаті", — задоволено подумавАндрійко. Глянув поперед себе — і, як жива,всміхнулась до нього ясними вікнами намальованаНАША ХАТА.3. ЗВІРИНЕЦЬ— Тату, сьогодні свято: може б ми пішли дозоопарку?— На жаль, не можу. Наша установа сьогодніпрацює. Іншим разом, сину.Андрійко засмутився. Він так давно вже не був узвіринці. Ведмеді за ним скучили: він же обіцяв їм,що скоро навідається...Олівець сам почав пригадувати мешканцівРис. Ярка Козаказоопарку. Ось барвисті папуги: деякі червоно-зелені,а он ті — вкриті синьо-жовтим пір’ям.— Це — українські папуги, бо вони вбрані в нашісиньо-жовті кольори. Ану, чи розуміють поукраїнськи?І Андрійко привітався до них. Але папугисказали:— Ми тебе розуміємо, але, на жаль, відповістиможемо тільки нашою говіркою: Кре-кре!Один Андрійків приятель має малу папужку, щознає кілька слів по-українськи: "Добридень”, ’’Добре”і ” Кава-кава”. Андрійко також хотів би навчити цих"українських” папуг хоч одного українського слова,але навколо так багато людей! Та, правду сказати, йліниві були ці папуги, не хотіли вчитись — так, якдеякі діти в школі!Але в сусідній клітці жила інша пташка — чорнаповажна міна. Та глянула на Андрійка своїмрозумним жовтим оком і за яку хвилю повторила:"Прошу”. І відтепер міна всіх вітає по-українськи!Олівець помандрував далі, до клітки з тиграми,їх саме годували. В клітку всунули великий шматм’яса, й тигр стрімголов кинувся на їжу; він страшноревів, немов боявся, що хтось відбере його здобич.Це був розумний тигр; він знав, що їжа призначенатільки для нього, й ніхто її від нього не відбере, але йтигри мають фантазію. Тигр уявляв, ніби він, якколись, вполював у джунглях козу й відганяє відсвоєї здобичі пажерливих шакалів.Аж ось і улюбленець Андрійка — чорнийведмедик із білим шаликом. Насправді це не шалик,Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980 35


Продовження У НАМАЛЬОВАНОМУ СВІТІа біла шерсть, але виглядає чисто, як шалик. Це тежфантазія.Ведмедикові трохи нудно: біля його кліткинікого нема. І як же він зрадів, коли побачивАндрійка! Став на задні лапи, замотав головою,уклонився й замахав передніми лапами. Хоч це булозаборонено, Андрійко кинув йому кілька горішків, щоїх ведмедик усі піймав на льоту.— Через півгодини зоопарк зачиняється —ЗАМІСТЬ КВІТІВЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Теодора Цара складаємо10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя”, а родинівисловлюємо щире співчуттяАнна і Любомир РатичЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Теодора Цара складаю10.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”, а родинівисловлюю щире співчуття.Ганна Дмитерко-РатичЗамість квітів на свіжу могилу нашої дорогої тети св. п.Ірини Фединишин складаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд"Нашого Життя"Хризанта і Роман Гентіші з Лесею і ДанилкомЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Ірини Фединишинскладаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”.Родині висловлюємо наші глибокі співчуття.Марта і Роман Данилюки з синамиЗамість квітів на свіжу могилу д-ра Володимира Ленця,мужа моєї приятельки Оксани пересилаю 15.00 дол. на ПресовийФонд "Нашого Життя”Евгенія ТріскаВ пам’ять невіджалуваної Мами моєї братової сл. п.Олени Кандової, замість квітів на її могилу складаю 10.00дол. на ф онд "бабусі” і 10.00 дол. на Пресовий Фонд журналу"Наше Життя”.Марія ТатарськаЗамість квітів на могилу в першу річницю смерти бл. п.д-ра Василя Іванця складаю 10.00 дол. на Пресовий Фонд’’Нашого Життя”дружина Парася ІванецьЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Богдана Козачкевичабрата нашої тети Мирослави Чубатої, складаємо 10,00дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”Анатолій і Уляна Вовки,ЕдіСон, Нью-Джерзі.Замість квітів на могилу бл. п. Стефана Конашевича,нашого сусіда, складаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд"Нашого Життя”д-р Іван і Наталія КрупськіЗамість квітів на могилу бл. п. Ю лії Чорної, матері моєїподруги Анни Олійник складаю 10.00 дол. на фонд"бабусі”.Варвара ШведФілядельфіяпочулось із гучномовця.— До побачення, до наступного разу! —попрощався Андрійко, а ведмедик знову став назадні лапи і вклонився.Від зоопарку додому дуже далеко, алеАндрійкові треба було тільки глянути поперед себе,щоб побачити, що і зоопарк, і всі звірята — це бувйого малюнок. Нікуди не треба було ні йти, ні їхати.Продовж ення будеВ пам’ять моєї незабутньої Матері бл. п. Ольги Фацієвичскладаю 11.00 дол. на передплату "Нашого Життя” для"бабусі”Марія ХаринаЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Ірини Фединишинскладаю 10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя”Лідія Колодчинчленка 76-го Відділу СУА — ВорренЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Сильвестра Ярошаскладаю 10 дол. на Пресовий Ф онд ’’Нашого Ж иття”Ірина КачмарськаЗамість квітів на свіжу могилу бл. п. Меланії Гасюкскладаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”, адорогій Дарці Маркусь з родиною висловлюємо наше щиреспівчуттяСофія і Семен МихайлишиниВ пам’ять моєї дорогої матері бл. п. Ольги Слижпересилаю річну передплату на журнал для ’’бабусі”Ярослава ПанчукВ одинадцяту річницю смерти нашого незабутньогочоловіка і батька, бл. п. інж. Богдана Турка, замість квітів намогилу складаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд "НашогоЖиття” і 10.00 дол. на Український Музей в Нью Йорку.Марія Турко з родиноюЗамість квітів на свіжу могилу сл. п. Володимира Жилавого,невіджалуваного Друга життя членки 43-го ВідділуАнастазії Жилавої, складаю 20.00 дол. на УкраїнськийМузей.М. Татарська з родиноюВ болючу річницю відходу у вічність моєї найдорожчоїМами, Емілії з Коссаків Кічоровської і мого брата д-ра РоманаКічоровського складаю замість квітів на їхні могили,25.00 дол. на Український Музей.Марія Татарська з родиноюВ шосту сумну річницю смерти найдорожчого і незабутньогомужа Івана Мосевича складаю 100.00 дол. настипендійний ф онд для молоді в Бразілії.Люба МосевичСКЛАДАЙТЕ ДАТКИ НА ’’ПРЕСОВИЙ ФОНДНАШОГО ЖИТТЯ !36Н АШ Е Ж ИТТЯ, Л Ю ТИ Й 1980


Від РедакціїРедакція не приймає матеріялів не підписаних авторами та застерігає за собою право скорочуватистатті та правити мову.Статті, підписані авторами, висловлюють їх власні погляди, а не погляди редакції. Редакція небуде містити неввічливих і образливих для когонебудь висловів. Рукописів не звертаємо. Анонімівне читаємо.Редакція приймає у вівторок, середу, четвер і п ’ятницю від 10 — 1 і по полудні від 3 — 6. Вінших годинах за домовленням: тел: (212) 674-5508. Адміністрація (212) 533-4646. Адреса:108 S eco nd Ave., N ew Y ork, N. Y. 10003Особливо згадує Софія Олесницька працю, якапопереджувала Український Жіночий Конґрес, що відбувсяу Станиславові у 1934 р. Молоді жінки взяли на себе підготовку’’Дня селянки”. Це був імпозантний здвиг. 6000селянок у своїй народній одежі передефіпювали передучасницями Конгресу та чільними особами з Галичини та йгостями, своїми й чужими з Англії, Америки, Франції і т. п.Але Дарія Скочдополь не могла видіти цього походу, доякого, як голова порядкової комісії Конгресу причинилася.Її ж бо, перед початком Конгресу арештувала польськаполіція.Годі вичислити усе. Немов у калейдоскопі переходитьперед нами багатогранне, напевно не легке, загроженечасто арештами польської поліції, але сповнене ідеалізмужиття тодішньої молоді про якої представницю ДаріюСкочдополь — Бойчук розказує пані Софія. Зворушливозвучать її слова, про колишню молодшу спів-діячку. Так івидно, що ця взаємна пошана, приязнь і вдячність засіяласяі зросла у спільній громадській праці.Сповняючи обіцянку, на цей раз не згадуємо прецікавихепізодів з життя Софії Олесницької, якими раз у разпереплітається її розповідь. Надіємося, що невдовзі і просебе дозволить вона написати.Розмова скінчилася, а зосталося вражіння шляхотногоентуз-іязму для громадської праці, який зв'язав ниткамиприязні пані Софію Олесницьку і Дарію Скочдополь —Бойчук.У. Л.рішив віддати санітара під суд для прикладу іншим.Коли врешті Закс з'явився, Василь повідомив йогопро те.Але один із лікарів повчив Закса, щоб він на судізаявив, що головний лікар теж узяв собі відпусткусамовільно. Це нас безмежно обурило. Василь бувстрогим зверхником, але рівночасно дбав про своїхпідлеглих. Тому лікареві віннеодне добро зробив, нераз покривав його помилки, і мені не містилось уголові, що можна було так за це добро відплатитись!Із цієї погрози нічого не вийшло, але відносини ушпиталі перемінились. Порушено попередню нашузгоду і взаємини наші прийняли чисто офіційнийхарактер. У такій атмосфері підозрінь і сподіваньусякого лиха проминав час. Ми відчули себе середворогів. Може це було неслушно, але направитицього вже не можна було.У травні цього ж року шпиталь одержав наказпереїхати до Красника, щоб там розташуватися дляпраці. Ми були дуже раді цьому. Вірили, що всі цінепорозуміння закрались до нас в наслідокбездіяльности. Це правда, що простояти вісім місяціву тісноті й невигоді, в малому товаристві випадковозібраних людей, було не так легко. Трудно булозберегти довір’я до других і до себе. Дехто таки невидержав, як наш молодий студент, і перенісся вбільш діяльний центр.Продовж ення будеХРОНІКИ ОКРУГ І ВІДДІЛІВПригадуємо, що від початку 1980р. кожна Округа буде присилатихроніку Округи та Відділів раз урік за цілість діяльности з 1979 р.Хроніки мають бути переслані до’’Нашого Життя”, та будуть поміщуваніпо черзі, як їх прислано.Хроніка повинна бути речева та цікава.Крім цього впродовж 1980 р.кожний Відділ може подати одиндопис про цікаву подію чи починВідділу. Оплата за поміщеннясвітлини на одну шпальту — 5.00дол.Христя НавроцькаДокінчення: ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИНіна Ковбаснюк, культурно-освітня —Галина Білик, імпрезова — ГалинаБілик, пресова — Дарія Кравченюк,суспільної опіки — Анна Вішка іСтефанія Білоус, господарська —Христина Кахнич. Контрольна Комісія:— голова — Стефанія Штомпіль,членки — Марія Куца і Галина Ситник.Вільні члени: Катерина Гадевич, ОльгаЛитвинка, Ольга Загилькевич.Пресова референтка’’OUR LIFE” Magazine (USPS 414-660) is published monthly — except July &August combined — by Ukrainian National Women's League of America, Inc. at108 Second Ave., N.Y., N.Y. 10003Передплата в США: річна ... 11.00 дол., піврічна... 6.00 дол., Поодиноке число 1.15дол. в Канаді: 11.00 ам. дол. або 12.00 кан. дол. Річна передплата: в Англії... 4 ф. ст., вАвстралії... 7 дол. А., у Франції... 35 фр., в Німеччині 20 н. м., в Бельгії... 250 б. фр. Іншікраїни гляди обкл. ст. 3.Subscription in the United States of America: 11.00 per year, half year 6.00: single coppy$1.15. in Canada: 11.00 U. S. $ or 12.00 Can. $Subscription per year: in England... 4 Pound Sterling; in Australia — 7 Austr. $; in France...35 Fr.; in Germany 20 DV. in Belgium... 250 B. Frs. Other foreign countries see coverpage... 3


S e c o n d - C l a s s P o s t a g e P a i d a t N e w Y o r k , N .Y . a n d a t a d d i t i o n a lm a i l l i n g o f f i c e s " R e t u r n to " O u r L i f e " M a g a z i n e , ( U S P S 4 1 4 - 6 6 0 )1 0 8 S e c o n d A v e . N e w Y o r k , N . Y. 1 0 0 0 3R E T U R N P O S T A G E G U A R A N T E E DВзір ’’Хризантеми’’ з села Угринів, Сокальщина. Зі збірки Ірини Кашубинської. Подала О. Трачук“Chrysantemums” from Uhryn, Sokalshchena. From the collection of I. Kashubynska. Donated by O.Trachuk.

More magazines by this user
Similar magazines