Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 133"Скала" й один зв'язковий. Зброя у них — дві "папашки",одна десятизарядка та по дві Гранати. Засідку зробили наузліссі, при дорозі, яка вела на Старе Село. Коли на дорозіпоявився невеличкий польський відділ, вони по ньому відкриливогонь. Поляки залягли, зав'язалась перестрілка. Тимчасом інша частина відділу, що йшла лісом облавою, почувшистрілянину, завважила засідку і обстріляла її з флангу. Засідкаопинилася під перехресним вогнем. Сотенний командир "Балай",одержавши важке поранення, підірвав себе ґранатою.Зв'язковий, теж важко поранений, застрелився. Бунчужний"Скала" також був поранений і знепритомнів, — поляки йогозахопили і завезли до Олешич. Згодом наша розвідка дізналася,що один з польських вояків, родом з Рави-Руської, впізнавбунчужного "Скалу" і дуже над ним знущався. Потім бунчужного"Скалу" відвезли до Перемишля.* * *У вересні 1946 року командир "Залізняк" чотирьомстрільцям свого почту, а були це друг "Дуб", друг "Мило",друг "Коваленко" і я, дав завдання збудувати підземний бункеркриївку.Криївка призначалася для опрацювання курінногоархіву штабу "Месників". Відповідальним за будову "Залізняк"назначив друга "Дуба", який за професією був будівничиммайстром. Постачання будівельних матеріялів було покладенона відділ командира "Тучі".Того самого дня командир "Залізняк" підібрав з намимісце для криївки й уточнив план будівлі. Відтак ми повернулисьдо постою відділу командира "Тучі". Залізняк обговоривз ним справу постачання матеріялів, після чого з рештою почтупішов у терен. Ми четверо — будівельна група — залишилисяпри відділі командира "Тучі". Переважно ми там квартирувалиу землянці "Залізняка", яку називали "Говерлею", "Фортецею"або "Головною квартирою". Вона знаходилася неподаліквід села Мівків, у лісі.