Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 161"Козаче", маєте харчі і воду доставляти для пораненого і длясебе. "Моряче", не переймайсь — буде все гаразд. Я постараюсьдоктора покликати, щоб тебе оглянув і якісь ліки дав".Нас залишив у криївці, а "Дуба" і "Мила" забрав зі собою.Наступного вечора командир "Залізняк", "Дуб" і "Мило"повернулися в криївку з лікарем. "Моряк" марив у напівсні —гарячкував. Лікар розбудив його, зробив перев'язку, вприснувзнеболювальне, а нам сказав, що його можна зачислити досписку загиблих, бо не вийде з того. Він залишив нам 12 ампул,навчив санітара, як колоти, і казав колоти тільки тоді, колине витримуватиме болю.Всі відійшли, а ми залишились в криївці при пораненому.* * *Криївка командира "Ореста" була досить велика, знаходиласяв непомітному та добре замаскованому місці. Запасхарчів — мішок сухарів та декілька глечиків вишневого соку."Моряк" важко хворий: сильна гарячка, рана ропіла і смерділа,від болю він дуже стогнав. Ми просили його не стогнати, бопри облавах на ліси ворог може почути та видушити нас підземлею, як мишенят. "Моряка" підкріплювали та відживлялисоком. їсти він не хотів, та й не було для хворого відповідноїїжі. Я і "Коваленко" виходили кожний четвертий чи п'ятийвечір в села чи присілки — Гуту-Любицьку, Монастир, Дагани,Волю-Велику — добувати харчів. Харчів для варення ми неприносили, бо варити не було де і не було як. Роздобулихліба та молока і тим харчувались.Через кілька тижнів командир "Залізняк" зі своїм почтомта лікарем прийшли знову в криївку. Лікар зірвав з хворогостару зігнилу перев'язку, — рана була велика, але ропа витеклаі гарячка впала. Лікар зробив нову перев'язку, вколов знеболювальнеі обнадіяв: "У вас все буде гаразд. Хоч куля пройшлачерез шлунок і застрягла під шкірою вище грудей, все ж такикишок не пошкодила". Він знову залишив 12 ампул тих ліків.