Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 177по лісі та показував місця, де були закопані якісь архіви. Упершому місці знаходився архів, закопаний у бідоні з-підмолока; у другому — захований у скляних банках; у третьому —в пляшках. Окремо була закопана зброя, зокрема, скоростріли.Тоді я міг розшукати і докладно показати, де знаходитьсяперераховане. Сьогодні ж, по багатьох роках, я це вже забув.Можливо, друг "Коваленко" ще пам'ятає ті місця.Після того обходу провідник "Крим", "Коваленко", ята ще один вояк з Люблинецького куща, "Карпо", пішли уДиківський ліс. Кущ залишився на місці, але за кілька днівповинен був групками рушити на захід, у "зємє одзискане".Точно не пригадую дня, коли ми вийшли з Люблинецькогокуща, але це була друга половина жовтня. Над ранок мивже були у Диківському лісі і зв'язались з місцевим кущем.Там знаходився наш командир "Залізняк". Ми з "Коваленком"зголосили свій прихід. Він був задоволений, що ми щасливоповернулись.Протягом дня провідник "Крим" і командир "Залізняк"щось удвох обговорювали. Увечорі командир "Залізняк" виславдруга "Моряка" і сотенного політвиховника у Футорянськийліс, де розташовувалася криївка, щоб звідти встановити зв'язокз їхніми родинами, які, правдоподібно, ще були в Любачеві, ізнайти там місце зимівлі, а також провести розвідку в справісхопленого польським військом важкопораненого священика.За попередніми даними, він мав бути у любачівському шпиталі.Вони зголосили "Залізнякові" свій відхід і пішли на завдання.Провідник "Крим", командир "Залізняк" і та вся "збиранина",яка перебувала при них, пішли з Диківського куща вСінявський ліс. Диківський кущ також мав через кілька дніввідійти на так звані "зємє одзискане". В його складі тоді й такбуло мало людей, бо деякі вже пішли на захід, а деякі дезертирували.У Сінявському лісі ми розділились. Провідник "Крим" звояком, що мав, здається, псевдо "Юрко", і з вояком "Карпом"пішли далі на захід. Ми, тобто командир "Залізняк", санітар