Залізним кроком по рідній землі 183просив його, щоб дав мені зв'язок, але він відмовив. Я почувтаке: "Ви не належите до ОУН, і для вас зв'язку нема". Цемене обурило, і я визначив свою позицію: "Якщо для мененема зв'язку, то мені нема потреби туди йти".Тоді провідник "Крим" запропонував мені підготуватисядо зимівлі тут, на Закерзонні, збудувати криївку та зорганізуватизапас харчів. Як знаєте, я бігав разом з вами по всьому відтинкуз метою підібрати місце і засоби для будови нової криївки, тане знайшов для того ні можливосте, ні засобів.Під час другої зустрічі з провідником "Кримом" я розповівйому про свої пошуки і спостереження. А саме, що, зогляду на виселення українського населення та загроженістьтеренів, збудувати безпечну криївку нема найменшої можливости.Він відповів, побачимо, мовляв, пізніше, що робити.Словом, все залишилось нез'ясованим і невизначеним.На третій, останній, зустрічі провідник "Крим" запропонувавмені перезимувати з одним із вас у його криївці, а другийз вас мав би зимувати з провідником СБ "Ялівцем" у йогокриївці.Я на його пропозицію не погодився, тому що хотів васобидвох мати при собі. Тоді "Крим" запропонував мені йти звами в Чехословаччину, ближче до моєї родини. Я погодився.Отже, йдемо на Чехи. А чи зайдемо, — невідомо, терени дужезагрожені, а до того, як бачите, вже зима".Того самого дня по обіді потепліло і сніг розтанув. Мирозклали вогонь, знову напекли м'яса, поїли, за наказом "Залізняка"приготували "залізні" порції — по пару кілограмівм'яса — і вирушили у дальшу дорогу.Перед відходом командир "Залізняк" витяг один набій знабійниці, витяг з нього кулю, висипав порох та вклав у патрондрібку землі, забив патрон кулею і поклав у кишеню. Я запитавсяйого, що то має означати. Він відповів, що ця дрібказемлі — скарб його серця, бо тій землі посвятив він своє життя.
184 Андрій КОРДАНТоді додав:— Тепер ми відходимо у Чехословаччину, під мадярськийкордон, звідки я родом. Там має жити моя родина, а родинамоя велика — ближча і дальша. Недалеко від моєї родини, вберезі над річкою, викопаємо собі землянку, зорганізуємохарчів, перебудемо зиму, а весною повернемося назад у нашвідтинок, на визначений пункт. А тепер — в дорогу, бо зимане за горами і може нас настигнути тут, у Сінявському лісі.
Change language