Газета АВІАТОР, спецвипуск 11 липня 2016 р.

More documents

Recommendations

Info

2 ОСВІТА Про сьогодення дослідницького 17 лютого 2016 року в. о. ректора НАУ Володимир Харченко виступив з презентацією в Міністерстві освіти і науки України та представив наукову діяльність університету. Володимир Петрович погодився дати інтерв’ю на цю тему, яке ми вам, шановні читачі, пропонуємо. Володимире Петровичу, світ науки неосяжний, проте він має конкретні межі, коли йдеться про наукову діяльність галузі, закладу, конкретного дослідника. На яких напрямах реалізовує свій науковий потенціал НАУ? Якщо говорити про фундаментальний напрямок, то це інтелектуальні інформаційні технології та системи; спеціальні комп’ютерні системи, засоби, приладобудування; механіка ракетно-космічної та авіаційної техніки і наземних транспортних систем; фізико-технічні проблеми матеріалознавства; екологічні проблеми; розвитку енергетики. А прикладний напрямок визначають інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування. Своїм статусом одного з найбільших закладів України НАУ завдячує, зокрема, значній науковій інфраструктурі. З чого вона складається? Почну з двох об’єктів, значення яких для науки України визначає їхній офіційний статус — «Національне надбання». Він не потребує додаткових коментарів. Перший з них — «Аеродинамічний науково-навчальний комплекс». З його допомогою виконується широкий спектр аеродинамічних досліджень: від літальних апаратів до різноманітних будівельних конструкцій, а також різноманітних об’єктів транспорту і спорту. Другий об’єкт – «Експериментальний комплекс моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем». Він забезпечує виконання завдань, пов’язаних із впровадженням в Україні технологій супутникової навігації за рядом напрямів. До інфраструктури також входить ряд науково-дослідних лабораторій та центрів: лабораторії — міцності та ресурсу авіаційних конструкцій, акустична, неруйнівного контролю, систем інформаційної безпеки, аеродинаміки і безпеки польотів повітряних суден, технологічного обладнання паливно-мастильних матеріалів; Центри — екологічних проблем аеропортів, експлуатаційної надійності авіаційної техніки; Науково-навчальний центр інтегрованих комп’ютерних технологій, Український науково-дослідний і навчальний центр хіммотології і сертифікації паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин, а також Український науково-дослідний інститут дизайну та ергономіки. На візитівці кожного з цих підрозділів є наукові досягнення, якими можна пишатися, бо вони визначають обличчя сучасної вітчизняної науки. Матеріальна складова наукового комплексу НАУ вкрай важлива. Проте без людини вона нічого не варта. То хто ж творить науку в університеті, якою є наукова продукція, тематика та обсяги госпдоговорів тощо? Наукові розробки здійснюються за трьома напрямами. Всього минулого року робота тривала над 91 темою. 18 із них складали фундаментальні, 14 – прикладні та 59 – госпдоговірні, 54 теми із загальної кількості були завершені протягом року, а решта перейшли в розряд перехідних. Зокрема в категорії фундаментальних досліджень успішно завершили свою роботи такі доктори технічних наук, як М. Кулик, С. Ігнатович, П. Павленко, І. Жуков, В. Квасніков, О. Запорожець, Ю. Куц та кандидат технічних наук В. Лабунець. У прикладних дослідженнях цього досягли доктори технічних наук В. Харченко, С. Бойченко, С. Іщенко, О. Стельмах та кандидат психологічних наук В. Свірко. Госпдоговірний напрямок наукової діяльності дозволяє заробити реальні гроші. Які компанії-партнери є замовниками наукових розробок, і яких фінансових успіхів на цій ниві досяг НАУ в 2015 році? Нашими замовниками є ДП «Конструкторське бюро «Південне», АТ «Мотор Січ», ДП «Антонов», ДП «Івченко- Прогрес», ДП Завод 410 ЦА, ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ТОВ «КрАСЗ», ТОВ «КСМ ПРОТЕК», Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України, Авіакомпанія «Antonov Airlines», ТОВ «Український кардан», ДП «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління», Українська авіаційна компанія ТОВ «АЕРОСТАР», Фірма AVIONI- CAT (Іспанія). Минулого року була успішно завершена робота над 41 темою, завдяки цьому бюджет НАУ поповнився досить значною сумою — майже 5686 тис. грн. Це дозволить поповнити фонд розвитку університету на майже на 853 тис. грн., що використовуються також на виконання НДР та виготовлення дослідних зразків. Не можу не спитати про такий творчий доробок науковців університету, як роботи, що вийшли у світ друком. Минулого року наші дослідники опублікували 76 монографій, 10 з яких — за кордоном, 29 підручників, 169 навчальних посібників та 7 словників. Окрім того, побачили світ 1363 фахові та 2505 нефахових статей та тез. При цьому у іноземних виданнях було опубліковано 383 статті,
УСПІШНИХ 3 та майбутнє університету НАУ 325 — у виданнях що входять до Scopus, Web of science, Copernicus, 151 – що входять до інших наукометричних баз даних. Кількість статей та тез за участю студентів досягла минулого року 1940, а особливо тішить те, що студенти опублікували самостійно 2274 статей. Володимире Петровичу, Ви називали зроблене в минулому році. А з погляду перспективи, яку тематику Ви нині можете назвати найбільш продуктивною? За умов російської агресії проти нашої країни це, насамперед, пристрій акустичного спостереження «Трембіта — М». Він призначений для оцінки акустичної обстановки у зоні ведення бойових дій в районі переднього краю, блокпостів, постів бойової охорони, акустичного спостереження при русі груп і виявлення безпілотних літальних апаратів, літаків і вертольотів. Потім ряд розробок Науково-виробничого центру безпілотної авіації «Віраж»: розробка та виготовлення безпілотних повітряних суден (БПС) різних класів та призначення, розробка та виготовлення силових установок БПС; проведення льотних випробувань БПС відповідно до міжнародних сертифікаційних процедур та інші. Вже зараз творчий доробок цього центру складають мобільний безпілотний комплекс М-10 «Око- 2», багатоцільовий безпілотний комплекс М-6-3 «Жайвір», конвертоплан НАУ-КМ 3 «Kubok». Окрім того розроблено проекти багатоцільового безпілотного повітряного судна М-59 «Модуль» та стратосферного БПС НАУ СП–11 тощо. Деякі розробки вже передані для використання у підрозділах ЗСУ. Ще ряд розробок готуються до передачі замовникам найближчим часом. До цього переліку можна додати ряд тренажерів різного профілю, автопілот для безпілотних літальних апаратів тощо. Наука як глобальна система неможлива без міжнародного співробітництва. У чому виявляється участь НАУ в цьому процесі? НАУ є членом Міжнародного консорціуму в рамках Міжнародного Проекту «Нова модель третього циклу в галузі інженерної освіти у відповідності до Болонського процесу» (NETCENG), що виконується впродовж 2014–2016 рр. Його загальна мета — розробити і запровадити експериментальну модель докторської програми (PhD) в галузі інжинірингу і аерокосмічних технологій відповідно до положень Болонського процесу. Наш науково-дослідний «Аерокосмічний центр» бере участь у міжнародних проектах у пріоритетних сферах науки, включаючи глобальні супутникові навігаційні системи, інформаційні технології, системи навігації та автоматичного управління польотом БПЛА, зокрема у програмі «Горизонт 2020». Центр продовжує роботу над Автоматичною системою прогнозування доступності GNSS в дорозі літака, що дозволяє планувати оптимальний маршрут польоту на основі прогнозних даних доступності GNSS для вирішення навігаційного завдання. Багато про що говорить тематика досліджень у рамках міжнародного співробітництва: — Мережа і координація досліджень авіаційного шуму (X-NOISE EV), (координатор Snecma, Франція). — Набір інструментів для екологічного та економічного моделювання в авіації для аналізу політики (TEAM_Play), (координатор DLR, Німеччина). — Розробка програми управління відходами підприємств філіалів ТОО «Казазот» (Великобританія, Казахстан). — Післягарантійне обслуговування (технічна підтримка) прикладного програмного забезпечення підсистем автоматизованої системи аеронавігаційного обслуговування (Белаеронавігація, Білорусь). — Розробка багатоцільового конвертоплана злітною масою 3,5 тонни (фірма AVIONICAT, Іспанія). — Інноваційна системна технологія управління рухом повітряних суден в умовах поліконфліктів та інші. Володимире Петровичу, нещодавно Ви підписали «Меморандум про партнерство та поглиблення співпраці у розробці безпілотних літальних апаратів» з Державним концерном «Укроборонпром». Як, на Вашу думку, таке співробітництво позначиться на науковій діяльності університету. У сфері наукових досліджень та науково-технічної діяльності сторони передбачають проводити періодичні зустрічі фахівців університету та підприємств концерну для обговорення проблемних питань з напрямків наукових досліджень, визначення загальної стратегії взаємодії університету та підприємств концерну і пріоритетних напрямків спільних досліджень. Це також сприятиме організації виконання фундаментальних та пошукових науково-дослідних робіт за напрямками діяльності концерну. Університет також взаємодіятиме з підприємствами концерну при виконанні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також у ряді інших проектів. Ще одним важливим напрямом співробітництва буде підготовка кадрів для підприємств концерну. Так, керівний склад концерну буде зустрічатися зі студентами, знайомити їх зі станом та перспективами розвитку вітчизняного ОПК. Спільно з партнерами ми будемо модернізувати навчальні програми з підготовки кадрів за різними спеціальностями, що пов’язані з напрямками діяльності концерну. Наші студенти матимуть змогу стажуватися та проходити навчальну практику на підприємствах концерну. Молодим ученим та студентам будуть надаватися іменні стипендії та гранти з метою заохочення їх науково-дослідної діяльності, а також підтримка для участі у міжнародних освітніх проектах. І цей перелік співробітництва можна продовжити. 2016 рік для нашої країни буде нелегким, проте не один знаний фахівець дав досить оптимістичний для України прогноз. А яким, на Вашу думку, цей рік стане для розвитку дослідницької діяльності НАУ? У нас також є підстави для оптимізму. Зараз, наприклад, ми узгоджуємо тексти договорів про наукове співробітництво з Канадою та США. Буде розширено перелік робіт, що виконуються за програмою «Горизонт 2020». Окрім того, будуть передані дві моделі безпілотних літаків для серійного виробництва. Це якщо зовсім коротко. Але за цим невеликим переліком стоїть значна, а головне – успішна робота Національного авіаційного університету. Михайло Кришень
Page 1: Видається з жовтня
Page 5 and 6: УСПІШНИХ 5 Квантита
Page 7 and 8: УСПІШНИХ 7 до ЗНО та
Page 9 and 10: УСПІШНИХ 9 Літня шк
Page 11 and 12: УСПІШНИХ 11 НАУ — лі
Page 13 and 14: УСПІШНИХ 13 ДОУНІВЕ
Page 15 and 16: УСПІШНИХ 15 незалеж

Газета АВІАТОР, спецвипуск 11 липня 2016 р.

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?