_10_inet

birua

УДК 000

ББК 000

Б64

Серія «Історичні міста Київщини». Випуск 1

Серія заснована в 2016 році

Автор висловлює щиру вдячність краєзнавцю м. Вишгорода В.В. Литвиненку за надані матеріали.

Керівник проекту — Р.В. Бобренко

Укладач — Юрій Бірюков

Титульний редактор — М.М. Брагарник

Художник-ілюстратор — Т.М. Бірюкова

Комп’ютерна верстка — Д.Г. Бірюков

Сучасні фотографії — А.Г. Бірюков, М.М. Брагарник

Бірюков Ю.

Б64 Вишгород. Від минулого до сучасного:

Фотоальбом. / Юрій Бірюков. — К. : Університет «Україна», 2016. — 50с. : 89 іл. —

(Серія «Історичні міста Київщини». Випуск1).

ISBN 978-966-8602-34-4

Фотоальбом дає можливість шанувальникам історичних міст Київщини ознайомитися з давнім містом Вишгородом, літописна згадка про який

відноситься до часів Київської Русі. Цей фотоальбом допоможе читачеві порівняти минуле і сучасне Вишгорода.

УДК 000

ББК 000

ISBN 978-966-8602-34-4 © Бірюков Ю, 2016

ISSN 23088834 © Університет «Україна», 2016


ЗМІСТ

1. Вступ .............................................................................................................................................................................................. 4

2. З історії Вишгорода ............................................................................................................................................................... 6

3. Археологічні розкопки у садибі храма Бориса і Гліба у 1934-1937 роках ............................................ 12

4. Вишгород у першій половині ХХ століття ............................................................................................................. 20

5. Будівництво у Вишгороді ГЕС ...................................................................................................................................... 29

6. Сучасний Вишгород ............................................................................................................................................................. 33


ВСТУП

Вишгород… При згадуванні цього міста пересічний українець, який хоч трохи пам’ятає історію України,

відразу уявляє собі давньоруське місто, сучасника стародавнього Києва. Не дивлячись на офіційну думку, яка

спирається на перше літописне згадування Вишгорода під 946 роком, дослідники та історики-аматори

проводили і проводять розвідки, що свідчать про більш древнє походження Вишгорода. Вважають, що Вишгород

як місто оформився набагато раніше Києва і, принаймні у 10-му столітті, на момент будівництва храму Бориса і

Гліба, у місті мешкало приблизно 12 тисяч жителів, були розвинуті ремесла: виготовляли металеві, гончарні

вироби, ювелірні прикраси, працювали зодчі, лодейщики, були майстерні з деревообробки, цегляні майстерні,

поширене косторізне ремесло, також розвинене хліборобство тощо. Цікаво, що власне храм на честь Бориса і

Гліба, один з перших кам’яних храмів Стародавньої Русі, було збудовано не в Києві, а у Вишгороді, і був він

надзвичайно вишуканої архітектурної форми, а також вражав розмірами. Свого часу він був найбільшим храмом

Стародавньої Русі. Городище Вишгорода, розташоване на вишині, на площі приблизно 120 гектарів, було оточене

кількома рядами захисних споруд. Тобто, Вишгород був самостійним окремим містом. До речі, він згадується у

літописах як Ольжин град, тобто місто княгині Ольги, а Київ став стольним градом лише за часів князя

Володимира.

Проведені у 1934-1937 роках Інститутом історії матеріальної культури (тепер Інститут археології НАН

України) розкопки на садибі храму Бориса і Гліба, а також сучасні археологічні дослідження Вишгорода

підтвердили існування древнього міста високої ремісничої культури, наявність решток великого кам’яного

храму, залишків складних оборонних споруд.

Як часто буває в історії, велике місто або велика країна («великий» у розумінні його внеску в історичний

процес), раптово може перетворитися на звичайне поселення чи звичайну країну. Така доля не минула і велике

місто Вишгород, що припинив своє існування як град в період татаро-монгольської навали. Місто було

спустошене, зруйноване, його жителі загинули, попали у полон, решта залишила місто. Вважають, що з часом у

Вишгород повернулося всього декілька родин корінних вишгородців, але місто не відродилося, а стало

невеликим селом. Протягом віків Вишгород відроджувався, знову був не раз зруйнований, брав героїчну участь у

4


Куренівському повстанні проти більшовицької влади 1919 року, пережив німецьку окупацію часів ІІ Світової

війни у 1941-1943 роках.

І знову, уже технічний прогрес змінив Вишгород. На початку 60-х років було вирішено побудувати

гідроелектростанцію на Дніпрі в районі Вишгорода. Чи добре це було для древнього міста є великим питанням.

Відомо, що будівництву ГЕС передувало знищення багатьох сіл навкруги Вишгорода, що стало причиною

переселення багатьох сімей з місцевостей, де споконвіку проживали їхні предки, зруйновано хати, господарства,

зруйновано історію. Звичайно, це змінило природу, довкілля. Також приїхало багато будівельників з різних

куточків тодішнього Радянського Союзу, для яких Вишгород був просто черговим будівельним майданчиком.

Багато з них взагалі не уявляли, що працюють на території древнього міста.

Отже, з одного боку Вишгород перетворився знову на місто, тепер уже районного масштабу. З іншого, це

сприяло забудові території, унеможливлювало проведення археологічних досліджень (розкопок), суттєво

змінило ландшафт міста.

Час іде, корінне населення Вишгорода перемішалося з людьми, що приїхали з інших регіонів. Урбанізація не

оминула і Вишгород. Його, як і Київ забудовують новими, сучасними багатоповерховими будинками,

супермаркетами. Та навіть і корінні мешканці приватного сектору намагаються не відставати від часу, більшість

будинків реконструйовано на сучасний лад, збереглися лише поодинокі хатки. Мешканці сучасного Вишгорода,

особливо молодь хоче жити у комфортабельному житлі, користуватися благами цивілізації. Це нормально і

зрозуміло. Важливо лише те, щоб вони не забували історію свого старого і сучасного, унікального міста

Вишгорода.

5


Макет стародавнього Вишгорода, Х століття

6


Пам’ятний знак біля руїн храму Бориса і Гліба,

який свідчить, що в Х столітті тут була фортеця

Вишгород

Пам’ятний знак біля руїн храму Бориса і Гліба,

яким позначено місце укріплень IX-XIII століть

древньоруського міста Вишгород

7


Святі князі Борис і Гліб, убиті своїм братом Святополком

і поховані у Вишгороді у храмі, зведеному на їх честь

Макет храму Бориса і Гліба, ХII ст.

8


Свята княгиня Ольга, чиє життя було тісно пов’язане з

Вишгородом

Святий князь Ярослав Мудрий, який обрав Вишгород своєю

резиденцією. За літописом він помер 20 лютого 1054 року і був

похований у Вишгороді

9


Фрагмент мапи XV століття, на якому позначене

місто Вишгород

Фрагмент плану околиць Києва, де позначений

Вишгород

10


Малюнок Т. Шевченка «Вишгород»

виконано як начерк — графічно і легко.

Пейзажний ракурс був вибраний

художником для того, щоб показати

стрімку динаміку Дніпра з двома човнами

на першому плані, піщану косу-острів

посередині ріки, стрімке русло під гороюдитинцем

на якій височить триверха

дерев’яна Борисоглібська церква, а за нею

— Межигірські гори.

Церква Святих Бориса і Гліба, 1744 р.

р.

Акварель Де ля Фліза, 1854р.

11


Храм Бориса і Гліба у Вишгороді, приблизно

1934 рік

Вхід до садиби храму Бориса і Гліба

12


У 1934 році науковці Інституту історії матеріальної

культури (тепер Інститут археології НАН України)

розпочали масштабне наукове вивчення берегів

Дніпра аж до Чорнобиля, в тому числі й давнього

Вишгорода

Співробітникам археологічної експедиції у

розкопках допомагали місцеві жителі

13


14

Місце розкопок на садибі храму Бориса і Гліба


Місце розкопок на схилах Вишгорода

біля Дніпра

15


Місцеві жителі на археологічних розкопках

у Вишгороді

16


Знайдені при розкопках фундаменти

стародавніх будівель

Розкриті при розкопках стародавні житла з ємностями

для зберігання зерна

17


Знайдений при археологічних розкопках

артефакт у вигляді фігурної металевої

деталі

Старовинний гончарний виріб (глечик), знайдений під час розкопок

18


Фундамент стародавньої будівлі, можливо першого,

давньоруського храму Бориса і Гліба

Розкопане археологами стародавнє поховання

19


Вид на Вишгород з

боку Дніпра

Переправа через р. Дніпро в районі Вишгорода

за часів Першої світової війни

20


Причал у Вишгороді, 1883 р.

Кінний діліжанс Київ-Вишгород-Чернігів-…-

Москва. У Вишгороді діліжанс проходив

по мосту через р. Дніпро

21


Млин на Дніпрі

Розлив Дніпра біля Вишгорода

22


Вид на Дніпро з схилів Вишгорода

Одна з вулиць старого Вишгорода

23


Земська школа у Вишгороді. Початок ХХ ст.

Учителі та учні земської школи, 1905 р.

24


Перша кам’яна будівля Вишгорода – будинок

«Клюкви». Початок XX ст.

Будинок для вчителів

25


Вишгород. На горі можна бачити руїни

Церкви Бориса і Гліба, зруйнованої у 1943 р.

під час ІІ Світової війни

Типова забудова

Вишгорода першої

половини ХХ ст.

26


Будівля сільради Вишгорода

Будівля клубу у Вишгороді

27


Будівля конюшні або ферми

Пасіка колгоспу «Новий шлях» у Вишгороді

28


Геодезична зйомка місцевості перед будівництвом

Київської ГЕС

Початок будівництва Київської ГЕС

29


30

Будівництво Київської ГЕС


Зведення турбінного блоку

Київської ГЕС

Тимчасове житло будівельників

Київської ГЕС – брандвахта

31


Київська ГЕС

Шлюз Київської ГЕС

32


Пам’ятний знак на в’їзді у Вишгород

Набережна вулиця, траса

33


Вишгород зустрічає гостей новобудовами

Проте, впадають в око і залишки старої забудови

34


35

Залишки старої забудови


36

Зберіглася будівля першої школи Вишгорода


Зберігся і будинок для квартир

вчителів, 1905 року по вулиці

Шкільна, 29

Перша кам’яна будівля Вишгороду – будинок

«Клюкви», що багато років для різних поколінь

учнів був початковою школою, зберігся дотепер

37


38

Панорама відновленого храму Бориса і Гліба


Один з нових храмів Вишгорода – собор

Вишгородської Богородиці

Церква Святого Володимира, споруджена

у 1994-2006 роках

39


Середня школа №1, побудова будівельниками

Київської ГЕС у 1963 р.

Вишгородська районна гімназія «Інтелект»

40


Громадський центр Вишгорода на початку

60-х років і сьогодні

41


Приватна забудова сучасного Вишгорода

Забудова 60-х років

42


Забудова 70-х років

Забудова 90-х років

43


Сучасний житловий комплекс «Чотири карати»

Завод «Карат»

44


Пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Улюблене місце відпочинку жителів

Вишгорода біля Київського водосховища.

Змагання Формули-1 на воді, 2012 р.

45


46

Панорами Вишгорода. Знімки з

квадракоптера


Київська ГЕС, турбінний блок, знімок з квадракоптера

Київська ГЕС, шлюз

47


48

Види Київського водосховища і ГЕС з Вишгорода


Вид на р. Дніпро з вулиці Набережної

Вид на Київське водосховище

49


Науково – популярне видання

Серія « Історичні міста Київщини ». Випуск 1

Серія заснована в 2016 році

Бірюков Юрій

Вишгород

Від минулого до сучасного

Фотоальбом

Підписано до друку 29.11.16. Формат 60х84/8.

Папір – крейдований. Гарнітура “Cambria”.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 5,8. Обл. вид. арк. 6,4. Тираж 100. Зам.№1.

Видавець і виготівник «Університет “Україна”»

м. Київ, вул. Львівська, 23

Тел. (044)592-13-49

Свідоцтво про Державну реєстрацію ДК №405 від 06.04.01

More magazines by this user
Similar magazines