02.07.2017 Views

Газета Успенська Вежа, № 6 (2017)

  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

4 Червень <strong>2017</strong><br />

Микола ГОРБАЛЬ<br />

«ПОВЕРНЕННЯ»<br />

Фрагменти з роману (Харків : Права людини, 2015. — 360 с.). Продовження<br />

Інколи вчинки і спосіб життя<br />

окремих священнослужителів<br />

різко контрастують із тим, що вони<br />

проповідують. Складається враження,<br />

що для декого з них священичий<br />

сан не покликання, а вид бізнесу.<br />

Ви були, отче, останнім часом у<br />

Печерській лаврі? Та це ж потужний<br />

бізнесцентр.<br />

– О, з цього приводу в одній газеті<br />

була цікава стаття – «Євангеліє від<br />

Кирила», написав художник Сергій<br />

Поярков, – узяв слово кінорежисер,<br />

– написав відверто й гостро, навіть<br />

з певною іронією. (Стаття Сергія<br />

Пояркова була надрукована в тижневику<br />

«Бульвар» <strong>№</strong>17 за квітень 2013<br />

р.). Я думав, посипляться звинувачення,<br />

суди проти автора, але минуло<br />

три місяці… й тихо, бо як можна<br />

спростувати очевидне. Я взяв цю газету<br />

з собою, можу зацитувати кілька<br />

уривків, якщо товариству цікаво.<br />

– Прошу, прошу, – загомоніли.<br />

– Стаття починається редакторським<br />

підзаголовком: «Відомий<br />

український художник розмірковує<br />

про цинічний бізнес, в який, при<br />

підтримці державної влади, перетворюється<br />

сучасна церква».<br />

У статті йдеться про церкву<br />

Московського патріархату і його<br />

очільника, господіна Гундяєва. Що<br />

патріарх Кірілл полюбляє розкішне<br />

життя, відомо всім. Про його наддорогі<br />

автомобілі та годинники уже<br />

ходять анекдоти. Автор пише: «Коли<br />

Ісус Христос закликав не збирати<br />

собі скарбів на землі, то чи міг Він<br />

знати, що гламурний дідусь Кірілл<br />

не буде завдавати собі з цим застереженням<br />

ніякого клопоту… Наш<br />

Гундяєв, – пише далі автор, – богопротивно<br />

купається в розкоші й<br />

лізе в політику. Обезмитнено торгує<br />

тютюном, алкоголем і замовляє<br />

немислимо дорогі італійські меблі<br />

ручної роботи в свої розкішні особняки<br />

і в особистий пентгауз в надзвичайно<br />

дорогому московському<br />

будинку на Набережній».<br />

Очевидно, що на всіх своїх зустрічах<br />

патріарх Кірілл закликає<br />

мирян іти до Бога. Поярков із цього<br />

приводу іронізує: «Рідкісний випадок:<br />

я цілком згоден з офіційною<br />

позицією керівника церкви, що мирянам<br />

дійсно треба йти до Бога, а не<br />

до «кадилака» (натяк на автомобіль<br />

Кірілла – Авт.) – не по-божому впадати<br />

віруючим у патріарші гріхи».<br />

Або ще, цитую: «Спроба церковних<br />

чиновників прогнутися перед<br />

Кесарем і продати йому за доступною<br />

ціною Богове, привела до того,<br />

що справжній священик, співчутливий<br />

і просвітлений, стає вимираючим<br />

видом. Його повсюдно витісняють<br />

попи-спекулянти. (…) Попи –<br />

головні вороги священиків», – пише<br />

Поярков.<br />

Автор закликає: «Ті, хто під дахом<br />

влади перетворили церкву в<br />

цинічний бізнес, опам’ятайтеся!<br />

Виявляється, що у вашому екземплярі<br />

Біблії вкралася прикра помилка:<br />

Бог не запрошував торгівців у храм,<br />

а виганяв їх ізвідти».<br />

Як знаємо, свою духовну кар’єру<br />

Гундяєв почав ще за далеких совєтських<br />

часів. Автор статті уточнює:<br />

«В СРСР попові давали парафію<br />

лише після союзу з дияволом в<br />

особі КГБ». «На початку 90-х комісія<br />

Верховного Совєта Російської<br />

Федерації офіційно оприлюднила<br />

документи, із яких з’ясувалось, що<br />

Гундяєв – активний агент КГБ із<br />

кличкою Міхайлов. Можливо, на<br />

чолі Гундяєва і не світиться число<br />

звіря, але звірячу сутність він випромінює<br />

постійно».<br />

«Православний патріарх Нікон,<br />

наприклад, протистояв натиску<br />

спецслужб. Патріарх Кірілл став на<br />

бік гонителів Нікона, грубо розтоптавши<br />

надбання великих православних<br />

борців з кагебешним свавіллям».<br />

Закінчує Поярков свою статтю<br />

своєрідною молитвою: «Дякую<br />

Тобі, Господи, що сотворив таких<br />

людей, як Матінка Тереза, Войтила<br />

чи Гузар. Дивлячись на них, що без<br />

залишку присвятили себе служінню<br />

Тобі, я усвідомлюю свою мізерність,<br />

суєтність і грішність. І як багато<br />

мені ще треба пізнати, і як важко,<br />

але необхідно змінювати себе.<br />

І дякую Тобі, Господи, що для<br />

контрасту (як нагадування і застереження<br />

нам) Ти сотворив і дволиких<br />

гундяєвих і йому подібних,<br />

дивлячись на яких, усвідомлюємо,<br />

наскільки ми пристойніше виглядаємо<br />

на їхньому фоні і не впали во<br />

всі їх тяжкі гріхи. Ними (гундяєвими<br />

– Авт.) нагадуєш нам, чого всім<br />

нам треба остерігатися і до чого ні в<br />

якому разі не можна опускатися.<br />

І якщо Ти, Господи, зійдеш на<br />

землю, не заходь, будь ласка, в<br />

Києво-Печерську лавру – ці попи ще<br />

ОМОН викличуть і до смерті будуть<br />

розпинати Тебе (за Твоє ж учення,<br />

на якому безсоромно заробляють)».<br />

Оце кілька фраз, які хотів зачитати.<br />

А загалом статтю треба читати<br />

всю. Тут описуються просто анекдотичні<br />

ситуації з деякими московськими<br />

священиками, – режисер<br />

поклав газету на стіл, – у статті<br />

«Євангеліє від Кирила» автор також<br />

ставить окремі риторичні запитання.<br />

Наприклад: «Чи варто брати гроші<br />

від сатани на побудову храму?»,<br />

натякаючи на сумнівне походження<br />

багатств деяких наших сучасних мільярдерів,<br />

і уточнює: «Я знаю цих<br />

дарувальників. Вони і своїм «тьолкам»<br />

дарують дорогі автомобілі «за<br />

якісне обслуговування». На інше<br />

запитання: «В якому із Заповітів<br />

сказано, що створений Богом світ<br />

ділиться на канонічні і неканонічні<br />

території?», сам же відповідає: «Цей<br />

богопротивний і святотатський термін<br />

– «канонічна територія», це їхній<br />

ринок, який вони «кришують» і з<br />

якого кормляться. Цей термін – плювок<br />

на віруючих і на Святе Писання,<br />

бо якщо так звана «канонічна територія»<br />

вашої віри менша, ніж<br />

Вселенна, то ваш бог фальшивий, а<br />

піп – шахрай».<br />

Петро Забарило зааплодував: «От<br />

Серьога, ну Серьога!»<br />

Невідомо, чи така вибухова<br />

Петрова емоція була викликана здивуванням,<br />

що художники можуть ще<br />

й статті писати, чи від моральної<br />

позиції художника Сергія Пояркова,<br />

невідомо, але те, що Петро називає<br />

Пояркова по-товариськи «Серьога»,<br />

дає підстави вважати, що ці художники<br />

знайомі між собою. Співачка<br />

Даруся підтримала Петрові оплески.<br />

Ляна мовчки встала до своїх нових<br />

гостей. Вона знала їх давно, але так<br />

близько спілкуватись не доводилось.<br />

Те, що режисер вибрав саме таку статтю,<br />

могло багато що сказати про нього.<br />

І те, що обидва нові гості прийшли<br />

не тільки подивитися й послухати, що<br />

тут робиться, але й готові до дискусій,<br />

справило на Ляну приємне враження.<br />

«Вони, здається, знайшли тут своє середовище<br />

і, думаю, назавжди», — підсумувала<br />

для себе Ляна, а новим своїм<br />

друзям сказала:<br />

– Дякую, пане Степане і пане<br />

Іване, що завітали до нас, і за порушені<br />

тут теми. Будемо разом шукати<br />

на них відповіді.<br />

– Я теж дякую вам, хлопці, за<br />

вашу небайдужість до проблем духовного<br />

світу, – додав отець Валерій<br />

і продовжив, – стаття Пояркова хоча<br />

й здається, на перший погляд публіцистичною<br />

сатирою, насправді порушує<br />

надзвичайно важливі теми,<br />

хоча б і так звану «канонічність<br />

Московської патріархії». Що це<br />

таке? Згадаймо: коли Московський<br />

князь Іван ІV виповниться духом<br />

експансії і поневолення інших народів<br />

і для цього йому буде потрібно<br />

щось більше, ніж князівство, то<br />

своїм зухвальством, фальшуванням<br />

та брехнею він таки доможеться<br />

перетворення свого князівства на<br />

царство московське. Духовенство,<br />

що стоятиме Івану Грозному на перешкоді<br />

його вже царських задумів,<br />

він убиватиме власноручно.<br />

Майбутній імперії потрібна була<br />

духовна інституція, що освячує її<br />

вчинки, а не перечить їм. А вже цар<br />

Борис Годунов (1588 рік) запросить<br />

Візантійського Патріарха Єремію ІІ<br />

відвідати Москву, де схилятиме його<br />

до створення Московської патріархії.<br />

Коли Єремія ІІ не погодився на<br />

такий вчинок, покликаючись на його<br />

неканонічність, то Борис Годунов<br />

посадить його в тюрму.<br />

Доктор історичних наук<br />

Володимир Сергійчук, досліджуючи<br />

це питання, напише: «Зломлений у<br />

в’язниці Єремія погодився на заснування<br />

Московського Патріархату,<br />

що мав стати знаряддям затягування<br />

всіх східних церков, а насамперед<br />

української, в московське ярмо».<br />

Отака ось, друзі, історична «канонічність»<br />

Московської Патріархії.<br />

Чи викликає в когось сумнів, що теперішній<br />

Патріарх Кірілл був співробітником<br />

КҐБ?<br />

– Та хто б сумнівався, – встряв у<br />

бесіду пан доктор,– подивіться, як<br />

він любовно «лобизає» свого президента,<br />

полковника КҐБ Путіна – повне<br />

порозуміння. Чи сприяв би президент-каґебіст<br />

відновленню в Москві<br />

храму Христа Спасителя (свого часу<br />

зруйнованого його ж попередниками),<br />

якби сумнівався, що ця церква<br />

не слугуватиме імперській ідеї?<br />

– До речі, – продовжив думку<br />

Івана Кучера архітектор Леопольд,<br />

– у 1991 році в Російській Федерації<br />

було проведено соціологічне опитування,<br />

де 70% громадян висловили<br />

свою довіру до православія, але тільки<br />

біля 10% з них зізналися, що вірують<br />

у Бога. Виникає питання: в кого<br />

вірують тих 60% православних росіян?<br />

Хто їхній бог? І над цим мали<br />

б задуматись не лише ми, українці,<br />

але й увесь світ. Що це за церква, яку<br />

будують каґебісти для православних<br />

безбожників? Так на наших очах російське<br />

православіє перетворюється<br />

на ідеологію російського фашизму.<br />

– Але ми дещо відхилилися від<br />

теми, – зупинив дискусію отець<br />

Валерій, – питання дуже важливі,<br />

але навряд чи ми сьогодні встигнемо<br />

їх обговорити, то давайте бодай<br />

закінчимо обговорення порушених<br />

нині тем. Чи хоче ще хтось висловитися<br />

з порушених на сьогоднішній<br />

зустрічі проблем релігії?<br />

Далі буде<br />

МОЛИТВА<br />

Господи, зроби руки мої<br />

проявом Твого миру,<br />

і туди, де ненависть,<br />

дай мені принести Любов,<br />

і туди, де образа,<br />

дай мені принести Прощення,<br />

і туди, де незгода,<br />

дай мені принести Єдність,<br />

і туди, де омана,<br />

дай мені принести Істину,<br />

і туди, де сумнів,<br />

дай мені принести Віру,<br />

і туди, де розпач,<br />

дай мені принести Надію,<br />

і туди, де морок,<br />

дай мені принести Світло,<br />

і туди, де горе,<br />

дай мені принести Радість.<br />

Допоможи мені, Господи,<br />

не стільки шукати розради,<br />

скільки утішати,<br />

не стільки шукати розуміння,<br />

скільки розуміти,<br />

не стільки шукати любові,<br />

скільки любити.<br />

Бо хто віддає – той отримує,<br />

хто забуває себе –<br />

знову себе знаходить,<br />

хто прощає – тому прощається,<br />

хто вмирає – той відроджується<br />

у Вічному житті.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!