Views
3 months ago

qqq1

Рис. 7.5.

Рис. 7.5. Напрями технічного розвитку підприємства У першому випадку машини, що перебувають в експлуатації, знецінюються, оскільки підвищився рівень продуктивності праці в галузях, де їх вироблено. Нові машини мають такі самі економічні характеристики, але нижчу ціну. В другому випадку старі зразки техніки ще не зазнали фізичного зносу, але їх замінили новими, з кращими продуктивністю й експлуатаційними характеристиками. Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. До джерел їх відновлення належать амортизаційні відрахування. Амортизація основних засобів - це процес поступового перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на новостворену вартість і накопичення коштів для їх відновлення. Амортизаційні відрахування мають глибокий економічний зміст. Вони не вводяться до собівартості продукції як витрати виробництва і покриваються виручкою від її реалізації. Одночасно формуються суми, що стануть джерелом нових інвестицій для відтворення основних засобів. До 1991 р. аграрні підприємства, як і загалом народне господарство країни, використовували лише пропорційний (лінійний) метод нарахування амортизації. Згідно з ним, річна сума амортизації нараховується рівномірно за роками і визначається а першопочаткової вартості основних фондів (рис. 7.6). Лінійний метод простий, наочний і певною мірою враховує процес рівномірного зносу основних фондів за весь термін їх служби. За ним амортизаційні відрахування визначають на основі балансової вартості основного засобу. За рахунок цих коштів створюється амортизаційний фонд на реновацію основних фондів. Норма амортизації на повне відновлення основних фондів залежить від терміну їх служби й обчислюється у відсотках до балансової вартості за формулою Щорічна сума амортизації основних засобів визначається з балансової вартості й терміну служби: Рівномірний метод визначення обсягу амортизаційних відрахувань зорієнтований на рівномірний фізичний знос, проте його не можна застосувати до морального. Наука, техніка, технологія виробництва розвиваються нерівномірно, тому моральний знос основних фондів здебільшого відбувається прискореними темпами і не відповідає передбаченим нормам амортизації. У зв'язку з цим підприємству потрібно мати достатню суму коштів, яка б забезпечила можливість заміни основних фондів при виникненні морального зносу. Проблему можна розв'язати, використовуючи метод прискореної амортизації основних фондів, коли в перші роки застосовуються підвищені норми, що дають змогу перенести на собівартість продукції близько 75 % їх першопочаткової вартості. Решта вартості переноситься за однаковими нормами амортизації до кінця служби засобу, в межах прийнятого амортизаційного періоду.

Для запровадження норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизація нараховується до залишкової вартості в установлених нормах за окремими групами, а не до первісної вартості. Річні норми амортизації становлять: для першої групи - 2 %; для другої - 10; для третьої - 6; для четвертої групи - 15 %. Розрахунок амортизаційних відрахувань визначається множенням загальної вартості основних засобів, які належать до відповідної амортизаційної категорії, на визначену для неї норму амортизації: Суттєвим недоліком такого методу є те, що групові норми амортизації не враховують термінів експлуатації окремих об'єктів. Можуть мати місце випадки, коли об'єкти перенесли свою вартість на витрати виробництва, але продовжують експлуатуватись. Зовсім не беруться до уваги технікоекономічні характеристики об'єктів, тривалість, інтенсивність, середовище й умови експлуатації. Очевидно, через названі причини чинне законодавство передбачило, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, котрі не перевищують зазначених норм. Якщо платник податку прийняв таке рішення, то обов'язковим є його прийняття до початку звітного податкового року і не може бути змінене впродовж року. Таке рішення доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал звітного податкового року. 8. Амортизація основних засобів та методи її визначення. У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації. Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. П(С)БО 7 визначає амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. У свою чергу, ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

James Franco - Salon.com - Lu Magnus
МТ- ИНВЕСТ - Форум инвесторов и международных ...
ематический указатель
Ô³Õ¥Õ²Õ¡Ö€Ö„Õ¸Ö‚Õ¶Õ«Ö„
Исторический материализм
Ссылка на файл в формате pdf - Вторая литература
Unveiling 12 Good Reasons to Invest in Cambodia
Инструкция - Olympus
Lucid Dreaming Experience
Умовні позначення