Views
10 months ago

qqq1

між окремими

між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з іншого — розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків, які вони викликають в економіці. Отже, макроекономіка виконує як пізнавальну так і прикладну функцію. Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною, а макроекономіку, що виконує прикладну функцію — нормативною. 13. Безробіття та соціальна політика держави. Безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття – це невід’ємна властивість ринкової системи господарювання. Вже з другої половини ХVІІІ ст. в Англії виступали робітники проти застосування машин, використання яких у виробництві супроводжувалося формуванням армії „надлишкових” людей. Як свідчить статистика, кількість безробітних значно збільшується під час криз і в період піднесення. Найбільших розмірів безробіття досягло в 30-х роках ХХ ст. під час Великої депресії 1929-1933рр., коли нею було охоплено 15-20% працездатного населення розвинутих країн. Так, наприклад, в США більше 10 млн. чол. було позбавлено роботи, в той час як у відносно благополучні роки 1920-1929рр. середня чисельність безробітних складала 2,2 млн. чол. Проблеми функціонування ринку праці та причини виникнення безробіття пояснюються економістами по-різному: надлишок народонаселення (Т. Мальтус); ріст органічної будови капіталу (К.Маркс); високий рівень заробітної плати (неокласики); недостатній сукупний попит (кейнсіанський). Таким чином, згідно Закону України „Про зайнятість населення” безробітними вважаються працездатні громадяни в працездатному віці, які через незалежні від них причини не мають заробітку і трудового доходу, зареєстровані у державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Показники, які характеризують безробіття: рівень фактичного безробіття – це частка безробітної частини робочої сили виражена у відсотках: рівень зайнятих – частка зайнятих в складі робочої сили: U – рівень фактичного безробіття; F – кількість безробітних; R – робоча сила; L – зайняті.

Економіка суспільства зазнає істотних економічних збитків від безробіття. У світовій практиці використовується закон Оукена, зміст якого полягає в тому, що коли рівень безробіття перевищує природний рівень (5-6%) на 1%, то втрати ВНП становлять 2,5%. Наслідки безробіття: відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях; відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення; втрачається кваліфікація працівників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення. Соціальна політика – це комплекс заходів держави, які спрямовані на підвищення добробуту населення. Соціальна політика повинна враховувати такі основні принципи: забезпечення системи ефективної зайнятості, підготовки та перекваліфікації робочої сили, яка дозволяла б кожній людині застосувати свої здібності у відповідній сфері діяльності; організація ефективної системи формування доходів при якій рівень винагороди безпосередньо визначається якістю та результатами роботи людини; макроекономічне регулювання процесу диференціації в доходах і в особистому споживанні, забезпечення професійної і соціальної мобільності робочої сили; встановлення реального рівня прожиткового мінімуму та регулярна його індексація; захист інтересів споживачів. Соціальний захист населення Соціальний захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від економічної та соціальної деградації не тільки внаслідок безробіття, а й у випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо. Витрати на соціальний захист населення залежать від можливостей економіки. У країнах з ринковою економікою склалася троїста система фінансування соціальних програм, об'єктами якої виступають держава, роботодавці та одержувачі соціальних виплат. Сучасна система соціального захисту населення у країнах з перехідною економікою включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; традиційну форму державної соціальної допомоги; соціальне страхування. Система соціальних гарантій передбачає надання соціальне значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення потреби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій є рухомим залежно від конкретно-історичних

ематический указатель
Lucid Dreaming Experience
Инструкция - Olympus
Умовні позначення
ИСТОРИЯ КАЗАХСТАНА
TACKLING INACTIVITY
Годовой отчет за 2012 год
JACK CANFIELD 24 październik 2013r. Hotel Gromada Airport ...
James Franco - Salon.com - Lu Magnus