_Gold_FULL_04

birua

УДК 477.41:93:084]

Б 64

Автор висловлює щиру вдячність краєзнавцю м. Вишгорода В. В. Литвиненку за надані матеріали.

Керівник проекту — Р. В. Бобренко

Укладач — Юрій Бірюков

Титульний редактор — М. М. Брагарник

Художник-ілюстратор — Т. М. Бірюкова

Комп’ютерна верстка — Д. Г. Бірюков

Сучасні фотографії — Ю. Бірюков, А. Г. Бірюков, М. М. Брагарник

Бірюков Юрій

Б 64 ВИШГОРОД КРІЗЬ ВІХИ СТОЛІТЬ: Фотоальбом / Юрій Бірюков. — Київ : Університет «Україна», 2018. — 60 с. : 106 іл.

ISBN …

Фотоальбом дає можливість шанувальникам історичних міст Київщини ознайомитися з давнім містом Вишгородом,

літописна згадка про який відноситься до часів Київської Русі. Цей фотоальбом допоможе читачеві порівняти минуле і сучасне

Вишгорода.

УДК 477.41:93:084]

ISBN … © Бірюков Ю., 2018


ЗМІСТ

Вступ .................................................................................................................................................................................................. 4

1. Розділ «Минуле»

1.1. З історії Вишгорода ................................................................................................................................................... 8

1.2. Археологічні розкопки у садибі храма Бориса і Гліба у 1934 —1937 роках ............................ 12

1.3. Гончарний центр у Вишгороді .......................................................................................................................... 20

1.4. Межигірський монастирь .................................................................................................................................... 22

1.5. Вироби Межигірської фаянсової фабрики ................................................................................................. 26

1.6. Межигірський мистецько-керамічний технікум .................................................................................... 28

1.7. Вишгород останньої чверті ХІХ—першої половини ХХ ст.. ................................................................ 30

2. Розділ «Сучасне»

2.1 Будівництво Київської ГЕС ................................................................................................................................. 40

2.2 Краєвиди сучасного Вишгорода ...................................................................................................................... 44


ВСТУП

Вишгород… При згадуванні цього міста пересічний українець, який хоч трохи пам’ятає історію України,

відразу уявляє собі давньоруське місто, сучасника стародавнього Києва. Не дивлячись на офіційну думку, яка

спирається на перше літописне згадування Вишгорода під 946 р., дослідники та історики-аматори проводили і

проводять розвідки, що свідчать про більш древнє походження Вишгорода. Вважають, що Вишгород як місто

оформився набагато раніше Києва і, принаймні у 10-му ст., на момент будівництва храму Бориса і Гліба, у місті

мешкало приблизно 12 тисяч жителів, були розвинуті ремесла: виготовляли металеві, гончарні вироби, ювелірні

прикраси, працювали зодчі, лодейщики, були майстерні з деревообробки, цегляні майстерні, поширене косторізне

ремесло, також розвинене хліборобство тощо. Цікаво, що власне храм на честь Бориса і Гліба, один з перших

кам’яних храмів Стародавньої Русі, було збудовано не в Києві, а у Вишгороді, і був він надзвичайно вишуканої

архітектурної форми, а також вражав розмірами. Свого часу він був найбільшим храмом Стародавньої Русі.

Городище Вишгорода, розташоване на вишині, на площі приблизно 120 гектарів, було оточене кількома рядами

захисних споруд. Тобто, Вишгород був самостійним окремим містом. До речі, він згадується у літописах як Ольжин

град, тобто місто княгині Ольги, а Київ став стольним градом лише за часів князя Володимира.

Проведені у 1934—1937 рр. Інститутом історії матеріальної культури (тепер Інститут археології НАН

України) розкопки на садибі храму Бориса і Гліба, а також сучасні археологічні дослідження Вишгорода

підтвердили існування древнього міста високої ремісничої культури, наявність решток великого кам’яного храму,

залишків складних оборонних споруд.

Як часто буває в історії, велике місто або велика країна («великий» у розумінні його внеску в історичний

процес), раптово може перетворитися на звичайне поселення чи звичайну країну. Така доля не минула і велике

місто Вишгород, що припинив своє існування як град в період татаро-монгольської навали. Місто було спустошене,

зруйноване, його жителі загинули, попали у полон, решта залишила місто. Вважають, що з часом у Вишгород

повернулося всього декілька родин корінних вишгородців, але місто не відродилося, а стало невеликим селом.

Протягом віків Вишгород відроджувався, знову був не раз зруйнований, брав героїчну участь у Куренівському

повстанні проти більшовицької влади 1919 р., пережив німецьку окупацію часів ІІ Світової війни у 1941-1943 рр.

4


І знову, уже технічний прогрес змінив Вишгород. На початку 60-х р. було вирішено побудувати

гідроелектростанцію на Дніпрі в районі Вишгорода. Чи добре це було для древнього міста є великим питанням.

Відомо, що будівництву ГЕС передувало знищення багатьох сіл навкруги Вишгорода, що стало причиною

переселення багатьох сімей з місцевостей, де споконвіку проживали їхні предки, зруйновано хати, господарства,

зруйновано історію. Звичайно, це змінило природу, довкілля. Також приїхало багато будівельників з різних

куточків тодішнього Радянського Союзу, для яких Вишгород був просто черговим будівельним майданчиком.

Багато з них взагалі не уявляли, що працюють на території древнього міста.

Отже, з одного боку Вишгород перетворився знову на місто, тепер уже районного масштабу. З іншого, це

сприяло забудові території, унеможливлювало проведення археологічних досліджень (розкопок), суттєво змінило

ландшафт міста.

Час іде, корінне населення Вишгорода перемішалося з людьми, що приїхали з інших регіонів. Урбанізація не

оминула і Вишгород. Його, як і Київ забудовують новими, сучасними багатоповерховими будинками,

супермаркетами. Та навіть і корінні мешканці приватного сектору намагаються не відставати від часу, більшість

будинків реконструйовано на сучасний лад, збереглися лише поодинокі хатки. Мешканці сучасного Вишгорода,

особливо молодь хоче жити у комфортабельному житлі, користуватися благами цивілізації. Це нормально і

зрозуміло. Важливо лише те, щоб вони не забували історію свого старого і сучасного, унікального міста Вишгорода.

5


Макет стародавнього Вишгорода, Х ст.

6


7


Святі великомученики князі Борис і Гліб, убиті своїм братом

Святополком і поховані у Вишгороді в храмі, зведеному на їх

честь

Макет храму Бориса і Гліба, ХII ст.

8


Свята княгиня Ольга, чиє життя було тісно

пов’язане з Вишгородом

Святий князь Ярослав Мудрий, який обрав Вишгород своєю

резиденцією. За літописом він помер 20 лютого 1054 року і

спочатку був похований у Вишгороді

9


Фрагмент мапи XV ст., на якому позначений

Вишгород

Фрагмент плану околиць Києва із зазначенням

Вишгорода

10


Малюнок Т. Шевченка «Вишгород» виконано як

начерк — графічно і легко. Пейзажний ракурс був

вибраний художником для того, щоб показати

стрімку динаміку Дніпра з двома човнами на

першому плані, піщану косу—острів посередині ріки,

стрімке русло під горою—дитинцем на якій

височить триверха дерев’яна Борисоглібська церква,

а за нею — Межигірські гори.

Церква Святих Бориса і Гліба, 1744р.

Акварель Де ля Фліза, 1854 р.

11


Храм Бориса і Гліба у Вишгороді,

приблизно 1934 р.

Вхід до садиби храму Бориса і Гліба

12


У 1934 р. науковці Інституту історії матеріальної

культури (тепер Інститут археології НАН України)

розпочали масштабне наукове вивчення берегів

Дніпра аж до Чорнобиля, в тому числі й давнього

Вишгорода

Співробітникам археологічної експедиції у

розкопках допомагали місцеві жителі

13


14

Місце розкопок на садибі храму Бориса і Гліба


Місце розкопок на схилах Вишгорода

біля Дніпра

Рештка непошкодженого культурного

шару виявлено між обвалами, зсувами та

ярами

15


Місцеві жителі на археологічних розкопках

у Вишгороді

Ділянки розкопок проводились на різних рівнях

залягання культурного пласту ґрунту

16


Знайдені при розкопках фундаменти стародавніх

будівель

Розкриті при розкопках стародавні житла з

ємностями для зберігання зерна

17


Знайдений при археологічних розкопках

артефакт у вигляді фігурної металевої

деталі

Старовинний гончарний виріб (глечик),знайдений під час

розкопок

18


Фундамент стародавньої будівлі, можливо першого,

давньоруського храму Бориса і Гліба

Розкопане археологами стародавнє поховання

19


Гончарний центр у Вишгороді. Павільйон,

збудований для зберігання горна, знайденого на

території Вишгорода

Єдиний оригінальний горн у Вишгороді

20


Гончарний центр у Вишгороді. Зразки

реконструйованих гончарних виробів та

Фрагменти керамічного посуду, знайденого на території

міста під час археологічних розвідок

21


Межигірський монастир, церква Петра і Павла

Церква Петра і Павла у Межигір’ї.

Малюнок Т. Г. Шевченка, олівець.

1843р.

22


Монастирські будівлі оригінальної архітектури на

території Межигірського монастиря

Межигі’я. Братський корпус монастиря

23


Іконостас церкви Преображення Господнього.

Межигірський монастир

Іконостас церкви Петра і Павла.

Межигірський монастир

24


Пристань під горою біля Межигірського монастиря

Скупчення човнів біля Межигірського монастиря,

можливо люди приїхали на релігійне свято. 1883р.

25


26

Зразки художніх виробів Межигірської

фаянсової фабрики


Оригінальні декоративні блюда виробництва Межигірської

фаянсової фабрики були відомі у світі

27


Межигірський мистецько-керамічний технікум,

створений у 1928 р.

Студенти технікуму за роботою

28


Творча атмосфера у майстерні технікуму

Оригінальні вироби студентів мистецько-керамічного

технікуму

29


Краєвид на Вишгород з

боку Дніпра

Причал у Вишгороді, 1883 р.

30


Переправа через р. Дніпро в районі Вишгорода за

часів Першої світової війни

Кінний диліжанс Київ—Вишгород—Чернігів…—

Москва. У Вишгороді диліжанс проходив по мосту

через р. Дніпро

31


Млин на Дніпрі

Розлив Дніпра біля Вишгорода навесні

32


Краєвиди Дніпра зі схилів Вишгорода

Одна з вулиць старого Вишгорода

33


Учителі та учні земської школи, 1905 р.

Земська школа у Вишгороді. Початок ХХ ст.

34


Перша кам’яна будівля Вишгорода – будинок

«Клюкви». Початок XX ст.

Будинок для квартир вчителів

35


Вишгород. На горі можна бачити руїни

Церкви Бориса і Гліба, зруйнованої у 1943 р.

під час ІІ Світової війни

Типова забудова Вишгорода

першої половини ХХ ст.

36


Будівля сільради Вишгорода

Будівля клубу у Вишгороді

37


Будівля стайні або ферми

Пасіка колгоспу «Новий шлях» у Вишгороді

38


роді

Геодезична зйомка місцевості перед

будівництвом Київської ГЕС

Початок будівництва Київської ГЕС. 1960 р.

39


Геодезична зйомка місцевості перед

будівництвом Київської ГЕС

Початок будівництва Київської ГЕС. 1960 р.

40


41

Будівельники проводять роботи з перекриття

русла Дніпра


Тимчасове житло будівельників Київської ГЕС –

брандвахта

Зведення турбінного блоку Київської ГЕС

42


Київську ГЕС експлуатують з 1964 р.

10 вересня 1964 р. відкрито судноплавний шлюз

Київської ГЕС

43


Пам’ятний знак на в’їзді у м. Вишгород

Вулиця Набережна, траса

44


Місто Вишгород зустрічає гостей новобудовами

Панорама приватного сектора навесні зачаровує

45


46

Відновлений храм Бориса і Гліба виглядає чудово і

взимку і влітку


Один з нових храмів м. Вишгорода – собор

Вишгородської Богородиці

Церква Святого Володимира споруджена

у 1994-2006 рр.

47


Центральний вхід до школи

Зберіглася будівля першої школи Вишгорода

48


Зберігся і будинок для квартир вчителів по

вулиці Шкільній, 29

Перша кам’яна будівля м. Вишгорода– будинок

«Клюкви», що багато років для різних поколінь

учнів був початковою школою. Тепер тут

знаходиться бібліотека Історичного музею

49


Середня школа №1, побудова будівельниками

Київської ГЕС у 1963 р.

Вишгородська районна гімназія «Інтелект

50


Громадський центр м. Вишгорода на початку

60-х років

Громадський центр м. Вишгорода сьогодні

51


Забудова житлових масивів 60-х років

Забудова житлових масивів 70-х років

52


Забудова житлових масивів 90-х років

Новобудови м. Вишгорода

53


Новий житловий масив «Чотири карати»

Завод «Карат», який спеціалізується на

випуску ліфтового обладнання

54


Старі оселі м. Вишгорода ще у використанні.

Деякі з них мають ділянки землі для господарства

55


Київська ГЕС, шлюз

Київська

ГЕС, турбінний блок. Знімок з квадракоптера

56


Панорама греблі Київської ГЕС

Пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС

57


Краєвид Київського водосховища

Улюблене місце відпочинку жителів

Вишгорода - парк на Набережній

58


Краєвид Дніпра з вулиці Набережної

Мальовничі околиці Вишгорода

59


Науково – популярне видання

Бірюков Юрій

ВИШГОРОД

КРІЗЬ ВІХИ СТОЛІТЬ

Фотоальбом

Підписано до друку 29.05.18. Формат 60х84/8.

Папір – крейдований. Гарнітури: «Cambria»,«Izhitsa», «Kalypsa»

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6,9. Тираж 1 пр. Зам.№1.

ВДК «Університет “Україна”»,

м. Київ, вул. Львівська, 23

Тел. (044)592-13-49

Свідоцтво про Державну реєстрацію ДК №405 від 06.04.01 р.

More magazines by this user
Similar magazines