11.03.2022 Views

Colin the Crab Finds a Treasure - Ukrainian Edition

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

<strong>Ukrainian</strong><br />

EDITION<br />

Краб Колін<br />

знаходить скарб<br />

ТУУЛА ПЕРЕ • РОКСОЛАНА ПАНЧИШИН<br />

W<br />

ickWick


КРАБ КОЛІН ЗНАХОДИТЬ СКАРБ


Краб Колін знаходить скарб<br />

Автор Туула Пере<br />

Художник Роксолана Панчишин<br />

Верстка Пітер Стоун<br />

Переклад з англійської Юлія Чернікова<br />

ISBN 978-952-357-405-2 (Hardcover)<br />

ISBN 978-952-357-406-9 (Sof tcover)<br />

ISBN 978-952-357-407-6 (ePub)<br />

Перше видання<br />

Авторське право © 2021 Віквік Лтд (Wickwick Ltd)<br />

Видано в 2021 році видавництвом Віквік Лтд (Wickwick Ltd)<br />

Гельсінкі, Фінляндія<br />

<strong>Colin</strong> <strong>the</strong> <strong>Crab</strong> <strong>Finds</strong> a <strong>Treasure</strong>, <strong>Ukrainian</strong> Translation<br />

Story by Tuula Pere<br />

Illustrations by Roksolana Panchyshyn<br />

Layout by Peter Stone<br />

<strong>Ukrainian</strong> translation by Yulia Chernikova<br />

ISBN 978-952-357-405-2 (Hardcover)<br />

ISBN 978-952-357-406-9 (Sof tcover)<br />

ISBN 978-952-357-407-6 (ePub)<br />

First edition<br />

Copyright © 2021 Wickwick Ltd<br />

Published 2021 by Wickwick Ltd<br />

Helsinki, Finland<br />

Originally published in Finland by Wickwick Ltd in 2017<br />

Finnish “Timo Taskuravun aarre”, ISBN 978-952-325-078-9 (Hardcover), ISBN 978-952-325-578-4 (ePub)<br />

English “<strong>Colin</strong> <strong>the</strong> <strong>Crab</strong> <strong>Finds</strong> a <strong>Treasure</strong>”, ISBN 978-952-325-333-9 (Hardcover), ISBN 978-952-325-833-4 (ePub)<br />

All rights reserved. No part of this publication may be reproduced, stored in a retrieval system, or transmitted in any form or by<br />

any means, mechanical, electronic, photocopying, recording, or o<strong>the</strong>rwise, without <strong>the</strong> prior written permission of <strong>the</strong> publisher<br />

Wickwick Ltd. The only exception is brief quotations in printed articles and reviews. For details and written permissions, contact<br />

rights@wickwick.fi.<br />

Wickwick books are available at special discounts when purchased in quantity for premiums and promotions as well as fundraising<br />

or educational use. Special editions can also be created to specification. For details, contact specialsales@wickwick.fi.


<strong>Ukrainian</strong><br />

EDITION<br />

Краб Колін<br />

знаходить скарб<br />

Туула Пере • Роксолана Панчишин<br />

W<br />

ickWick<br />

Children’s Books from <strong>the</strong> Heart<br />

1


2


На кухні краба Коліна кожна річ мала своє місце.<br />

Речей у нього було небагато, й майже все, що мав,<br />

він успадкував від бабусі й дідуся. Скромний та працьовитий Колін<br />

любив свою тиху й затишну домівку, де все було зроблено його<br />

клішнями.<br />

Сірий казанок Коліна весело парував на плиті. Від частого використання казанок<br />

був неабияк потертий, але це зовсім не хвилювало Коліна. Адже він знав, що в<br />

цьому казанку готуються найсмачніші супи і рагу в усій затоці. Він часто запрошував<br />

своїх численних друзів, щоб пригостити їх смачним обідом. Але зараз Колін був<br />

один, він сидів у кріслі-гойдалці й чекав, поки приготується рагу з водоростей.<br />

Він хотів добре підкріпитися на сніданок, оскільки збирався податися вниз за<br />

течією за покупками в магазин Восьминога Оззі. Коліну потрібно було купити дещо<br />

для кухні. У нього майже закінчилися спеції, а контейнер для трав’яного чаю був<br />

зовсім порожній. Крім того, йому потрібен був порошок з водоростей.<br />

Колін відсунув рагу на край плити й вирішив перед сніданком зазирнути в сарай. Він був<br />

затятим будівельником, і йому потрібно було регулярно поповнювати запаси будівельних<br />

матеріалів. Ось і зараз йому необхідно було придбати трохи цвяхів, металевого дроту<br />

і великі петлі (шарніри) для ремонту зламаних воріт Пані Сом.<br />

Тиждень обіцяв бути активним. До Коліна часто зверталися сусіди: жителі затоки<br />

раді були довірити ремонт своїх будинків його вмілим клешням. Гордий собою, він<br />

попрямував на кухню, щоб поснідати.<br />

3


Магазин Восьминога Оззі знаходився не дуже далеко, але Колін запланував для<br />

подорожі достатньо часу. По дорозі в магазин він навідував друзів і підвозив<br />

тих, хто теж збирався за покупками. А зворотній шлях із повністю завантаженим візком<br />

займав не менше часу, – адже йому доводилося рухатися проти течії.<br />

Як зазвичай, перед тим, як піти, він оглянув свій будинок.<br />

«Який же в мене чудовий будинок», – подумав він, задоволено насолоджуючись<br />

результатами виконаної роботи.<br />

Все було зроблено його клешнями: кожен поверх і кімната, вікно й сходинка. Завдяки<br />

його старанням скромна підвальна квартира біля берега стала крок за кроком<br />

підніматися до неба, ховаючи верхні поверхи між береговими рослинами. Коліну<br />

подобалося сидіти на даху свого будинку вночі, милуючись відблисками срібною<br />

місяця на річкових рослинах і поверхні води рідної затоки.<br />

«Насправді, пречудовий будинок», – промовив до себе Колін, обережно прикриваючи<br />

за собою ворота.<br />

Безтурботний Краб тягнув візок, повторюючи в розумі список покупок. Течії майже не<br />

було, і він легко пересувався вниз по річці.<br />

4


5


Відшліфовані водою камені вистилали закрут річки. Це місце, створене<br />

самою природою, ідеально підходило для купання й усе околишні жителі<br />

використовували його для водних процедур. Уже здалеку Колін побачив, як вирує<br />

вода, й пісок із дна здіймається каламутною хмарою вгору. Це могло означати лише<br />

одне – Морська Зірка Саллі одночасно мила всі свої п’ять щупалець.<br />

– Любий Коліне, ти ж не поспішаєш, чи не так? Я вже закінчую, – почувся голос Саллі з<br />

вируючої хмари. – Підкинеш мене вниз за течією?<br />

– Так, звичайно, – відповів задоволений Колін. – Мій візок абсолютно порожній, там<br />

достатньо місця для тебе.<br />

6


Незабаром чистенька Стелла сиділа в задній частині візка, простягнувши<br />

щупальця.<br />

– Обожнюю їздити в магазин Восьминога Оззі, – це так весело. Це місце, де можна<br />

зробити покупки й одночасно поспілкуватися з друзями, – сказав Колін.<br />

– Ну, цей магазин підходить для покупок звичайних товарів, – відповіла Стелла,<br />

поморщивши ніс. – Але коли мені потрібно що-небудь особливе, наприклад, такі речі,<br />

як віск для полірування щупалець або крем для присосок, їх можна купити лише в<br />

спеціалізованих магазинах.<br />

Трохи зніяковівши, Колін кивнув. Він задовольнявся звичайними товарами, які<br />

купував в магазині Восьминога Оззі.<br />

7


8


Перед магазином Восьминога Оззі зібрався натовп морських мешканців. Краб<br />

Колін пішов шукати вільне місце за рогом для візка, а Морська Зірка Стелла<br />

побігла відразу ж до магазину, – їй не терпілося дізнатися, що ж відбувається.<br />

Колін обережно підійшов до схвильованого натовпу: там щось відбувалося. Серед<br />

загального шуму Краб міг розрізнити лише окремі слова. Говорив Вугор Едді:<br />

– Суперсучасний ... ідеальний для морських подорожей ... оснащений генератором<br />

і турбіною, – Вугор демонстрував новий транспортний засіб, що й привернуло увагу<br />

оточуючих.<br />

Колін повільно піднявся до берега річки. Звідти добре видно магазин і Вугра Едді з<br />

новим чарівним пристроєм, він насолоджувався кожною хвилиною перебування<br />

в центрі уваги. Едді дуже пишався тим, що роздобув в океані суперсучасний<br />

транспортний засіб – мотокоптер.<br />

– Мій новий мотокоптер, без сумніву, найшвидший засіб пересування в нашій річці,<br />

– хвалився Едді. – Я планую випробувати його в умовах океану. Можу вас запевнити,<br />

навіть мої родичі з Саргассова моря будуть вражені!<br />

9


10


Ніхто не звернув уваги на те, як Краб Колін зісковзнув з берега річки й<br />

увійшов у порожній магазин Восьминога Оззі. Звичайно, його вразив<br />

фантастичний транспортний засіб, але він не хотів надавати йому завеликого<br />

значення.<br />

Сам Краб ніколи не користувався пристроями з електронним двигуном і<br />

великою кількістю кнопок. Він дивувався тому, як Вугор Едді вправлятися зі<br />

своїми численними механізмами. Ну, принаймні, Едді ніколи нудьгувати, це<br />

точно: йому завжди потрібно щось замінити, приєднати якісь запчастини або<br />

перебрати двигун.<br />

Едді часто дражнив Коліна за те, що він живе, як у кам’яному віці. Але Колін не<br />

заперечував, – усі краби завжди були, є і будуть такими. Так само говорив і дід<br />

Коліна, а він був мудрим молюском.<br />

Краб Колін вирішив скористатися моментом і зосередитися на списку<br />

покупок.<br />

11


Незабаром Колін знайшов усе, що було йому потрібно. Він був єдиним покупцем у<br />

магазині, оскільки інші вийшли послухати про мотокоптер Вугра Едді.<br />

– Колін, це чудова сучасна технологія, вона могла б зацікавити тебе, – сказав Восьминіг<br />

Оззі з блискучим дрилем в щупальцях.<br />

– Мій старий дриль відмінно працює, – зніяковіло відповів Колін. Він би ні на що не<br />

проміняв свій старий дриль, що дістався йому від діда. Він ідеально лежав в його<br />

клешні і не видавав дратівливих гучних звуків.<br />

12


– А що скажеш про спеціальні пропозиції? – вказав Восьминіг на полиці навколо. – У<br />

нас зараз можна придбати багато розкішних речей за доступними цінами.<br />

– Дякую, але, здається, у мене є все, що потрібно, – нерішуче пробурмотів Колін.<br />

– Ну, тоді наступного разу, візьмеш щось із сучасних новинок на честь приходу весни,<br />

– привітно запропонував крамар.<br />

Відчуваючи себе якось дивно, Колін відніс покупки у візок і вирушив додому.<br />

Морська Зірка Стелла відмовилася їхати з ним назад. Вона захотіла покататися на<br />

мотокоптері Вугра Едді й миттєво потрапити додому.<br />

Краб Колін ледве просувався проти течії метр за метром. Чи то посилилася течія, чи<br />

то він перенавантажив візка,та колеса постійно застрягали між каменями, але Колін<br />

уперто продовжував свій шлях додому.<br />

13


14


Краб Колін дістався будинку старої доброї Пані Сом і зупинився перепочити. Він<br />

присів на візок й оглянув її будинок: він був йому добре знайомий, оскільки Пані<br />

Сом не раз зверталася до нього за допомогою. Якби не Колін, бідний старий будинок<br />

давно б розвалився.<br />

Колись це була велична будівля, та це було дуже давно. Однак Пані Сом не могла<br />

уявити собі життя в іншому місці: будинок був наповнений спогадами й речами, які<br />

були їй такі дорогі.<br />

– Це справжній антикваріат, – вигукнула пані Сом зі свого балкона, розмахуючи<br />

великим свічником.<br />

Вона була зайнята звичайною справою: полірувала свої скарби. Колін запропонував<br />

допомогти, але Пані Сом відмовилася.<br />

– Ти, звичайно, найвправніший будівельник і фахівець з ремонту дахів в усій окрузі,<br />

та твої клешні не призначені для цінного фарфору й старовинного срібла, – пояснила<br />

вона. – А в мене вже багаторічний досвід.<br />

– Так, звичайно, – відповів Колін, й взявшись за ручки візка сильними клешнями,<br />

продовжив свій шлях.<br />

Стара Пані Сом помахала Коліну клаптиком тканини для полірування й продовжила<br />

займатися своїм антикварним начинням.<br />

15


16


У<br />

будинку Тритонихи Норми завжди панувала метушня. Її численне сімейство<br />

було дуже активним. У неї було так багато малюків-тритонів, що Краб Колін уже<br />

втратив їм лік. Завжди енергійна Норма вийшла у двір, щоб поділитися новинами.<br />

– Ну й ранок, – зітхнула Тритониха-мати, витираючи лапки фартухом.<br />

– Я сподіваюся, що нічого серйозного не сталося? – запитав Колін заклопотано.<br />

– Діти сьогодні влаштували справжній хаос, і моя випічка тепер зіпсована, – зітхала<br />

Норма. – Перша партія маляток-комах не підійшла, а ввечері ми влаштовуємо вечірку<br />

з нагоди дня народження молодшенького.<br />

Маленькі тритонята залізали на дах навантаженого візка Краба Коліна, а він терпляче<br />

спостерігав за тим, як вони грають і врятував кількох малюків, що заплуталися в<br />

мотузці.<br />

Краб Колін мріяв про власну родину, для нього сім’я була найбільшим скарбом.<br />

Він хотів би до вечері розставляти багато тарілок на круглому кухонному столі і<br />

розповідати казки на ніч своїм малюкам-крабикам. Звичайно, у Коліна було багато<br />

друзів, яких він любив запрошувати до себе в гості. Та переважну частину часу в його<br />

будинку панувала тиша. У нього було кілька родичів, та всі вони жили занадто далеко.<br />

Колін важко зітхнув і продовжив свою подорож. Здавалося, віз ще поважчав.<br />

Тритониха Норма поспішила назад до будинку, щоб зайнятися своєю випічкою, поки<br />

десяток маленьких тритонят залишилися грати на вулиці, влаштовуючи хаос у дворі<br />

серед водоростей.<br />

17


Підлога поскрипувала під вагою крісла-гойдалки Коліна, а чашка чаю охолола в<br />

клешнях. Заглибившись у свої думки, він сидів так довгий час, спостерігаючи за<br />

тим, як на річку опускалася ніч. Після поїздки за покупками йому було надзвичайно<br />

сумно.<br />

Колін згадував події дня. Він був радий побачитися зі старими друзями: Морською<br />

Зіркою Стелою і Вугром Едді, Панною Сом і Тритонихою Нормою. Колін був радий за<br />

них. Все в їх житті, здавалося, було, як треба. Важко було уявити, морську зірку гарнішу<br />

за Стеллу. Бізнес Едді процвітав. А Пані Сом була щаслива у своєму старому будинку з<br />

її колекціями старовинних речей.<br />

18


Та найщасливішою здавалася сім’я тритонів, подумав Колін. Хоча Тритониха<br />

Норма іноді виглядала дуже втомленою, вона б нізащо не проміняла нікого зі<br />

своїх малюків-тритонів ні на які скарби в світі. Колін був у цьому впевнений, він бачив,<br />

як ніжно вона дивиться на своїх малюків, незважаючи на їх постійну метушню.<br />

Замислений краб розгойдувався назад і вперед у своєму кріслі. Начебто все було<br />

добре, але він чомусь сумував. Може, йому не вистачало чогось важливого. Але що<br />

б це могло бути? Колін не бачив себе в модному одязі, в центрі уваги або сидячи на<br />

супершвидкісному мотокоптері. І китайський фарфор та античне срібло ніяк би не<br />

вписалися в інтер’єр його кухні.<br />

А може, Колін просто занадто звичайний – абсолютно посередній краб? Його життя<br />

минало у звичному спокійному ритмі, без будь-яких важливих подій, про які він міг<br />

би розповісти, чи скарбів, якими міг би похвалитися. Краб вимив чайне горня і влігся<br />

в ліжко під ковдру.<br />

19


Вночі вода в річці затоки відступила, – це було поганим знаком. Колін прокинувся<br />

посеред ночі й подивився у вікно. Він хвилювався, йому здалося, що течія<br />

змінилася і тепер рухається в неправильному напрямку. Вода почала підніматися<br />

вгору за течією, хвилі відносили воду вгору від гирла річки.<br />

Будинок Коліна був міцний, він би витримав будь-який шторм. У воді плавали різні<br />

предмети, водяний вир приніс сміття до його ганку. Але що це виднілося з-під його<br />

візка?<br />

20


Краб вислизнув за двері й обережно попрямував через двір до свого візка. Він<br />

намагався надійно наступати на камені й водорості, щоб не втрачати рівноваги.<br />

Насилу йому вдалося дістатися візка, і він побачив, що течія принесла з океану<br />

справжню Перлинницю. Устриця автоматично продовжувала боротися з течією, і<br />

Коліну насилу вдалося її заспокоїти.<br />

Нарешті, йому вдалося схопити Перлинницю клешнями. Він міцно прив’язав її до воза<br />

якірним канатом і вирішив залишитися наглядати за нею до ранку.<br />

«Подумати тільки, справжня Перлинниця з самого океану потрапила аж сюди», –<br />

розмірковував Колін щасливо. – «Цікаво, чи є всередині неї прекрасна перлина» ...<br />

Тепер Коліну буде, про що розповісти друзям.<br />

Колін акуратно постукав по мушлі устриці, але вона вперто відмовлялася відкриватися.<br />

Та Краб не сумував, він терпляче чекав свого часу.<br />

21


Краб Колін провів поруч із устрицею всю ніч. Хвилювання стихло, і ранкове сонце<br />

прогрівало мілководдя затоки. Мушля Перлинниці була як і раніше щільно<br />

закрита. Колін ніжно поглядав на свого гостя.<br />

– Бідна устриця, тобі, напевно, добряче дісталося, – промовив краб. На щастя, мушля<br />

не ушкоджена і тепер ти тут зі мною, в безпеці.<br />

22


Час йшов, а Колін терпляче сидів поруч з устрицею у своєму візку й заспокійливо з<br />

нею розмовляв. Десь пополудні він легенько постукав по мушлі.<br />

– У мене тут для тебе невеличке частування, друже, – м’яко сказав Колін. – Ти маєш<br />

попоїсти.<br />

Мушля трохи прочинилася. Краб підніс ложку живильного супу з комах до мушлі своєї<br />

боязкою гості. Мушля швидко зачинилися, а розчарований Колін так і залишився<br />

сидіти з порожньою ложкою в клешні. Він уже було вирішив, що це безнадійно, як<br />

раптом мушля знову розкрилася.<br />

– Яка смакота, нічого смачнішого я ніколи не їла, – почувся слабкий голос з мушлі. –<br />

Мене звуть Перлинниця Прісцилла. Шторм відніс мене далеко від дому, – устричної<br />

долини на морському березі. Спасибі, що ти мені допоміг.<br />

Не вимовивши ні слова, він продовжував годувати її, ложка за ложкою, поки устриця<br />

не наїлася.<br />

23


Увесь день Колін був зайнятий справами по дому. Час від часу він поглядав на<br />

устрицю, що влаштувалася в його візку.<br />

«Тепер і в мене є щось цінне, чи, принаймні, щось цінне є в мого нового друга», – думав<br />

він, уявляючи собі сліпучу перлину, яку ховала всередині устриця.<br />

Щоб прийти до тями після всього, що сталося з Прісциллою з волі течії, потрібен був<br />

якийсь час. Краб Колін розумів, що їй довелося нелегко: вона опинилася в новому<br />

місці серед незнайомців. Шлях від устричного поля на узбережжі через бурхливу<br />

дельту річки був повен небезпек. Та тепер вдома у Краба Перлинниця Прісцилла була<br />

в безпеці.<br />

24


Настала ніч, на небі зійшов місяць, а нові друзі все розповідали один одному<br />

історії з життя.<br />

– У тебе, напевно, було цікаве життя там, у просторах океану, – зітхнув із тугою Колін<br />

після того, як Перлинниця розповіла йому про барвисті коралові рифи й величезних<br />

океанські лайнери, що перевозили товари з далеких земель.<br />

– Хочеш – вір, хочеш – ні, Коліне, та насправді це я тобі заздрю, – задумливо відповіла<br />

Перлинниця. – Звичайно, я пишаюся своєю перлиною, та в іншому моє життя така<br />

нудота. День за днем ​я змушена сидіти на місці на устричній фермі й дивитися на те,як<br />

повз пропливають риби й кораблі.<br />

25


Прісцилла зрозуміла, що краба зацікавила її перлина. Вона зазвичай<br />

нікому не показувала перлину, надійно зберігаючи її в мушлі. Та Коліну<br />

можна було довіряти, – подумала Прісцилла й відкрила<br />

мушлю. Місячне сяйво заграло на блискучій<br />

поверхні перлини, і вона засяяла. Краб<br />

Колін потер широко розкриті очі й<br />

зачаровано застиг: він ніколи не<br />

бачив нічого подібного.<br />

Через тиждень після<br />

шторму Краб Колін<br />

перебував у виключно<br />

чудовому настрої. Його<br />

нова сусідка радувала<br />

його: Прісцилла була<br />

надзвичайно живою,<br />

вона насолоджувалася<br />

смачними стравами, які<br />

готував Колін, і відчувала себе<br />

затишно в його чудовому візку.<br />

Тепер у Коліна з’явилася нова традиція,<br />

– відвідувати своїх старих друзів і розповідати<br />

їм новини про те, як одужувала його нова подруга. Він<br />

також розповів друзям про блискучу перлину, якою мав честь милуватися<br />

при місячному сяйві. Він зауважив, що Морська Зірка Стелла трохи йому<br />

заздрить.<br />

26


Стара Пані Сом в свою чергу запитувала про вік перлини, показуючи Коліну свою<br />

колекцію старовинних ювелірних прикрас. Вугра Едді найбільше цікавила вартість<br />

перлини, та про це краб не мав жодної гадки.<br />

Якось коли після відвідування друзів Краб Колін повернувся додому, він побачив дивного<br />

гостя, що сидів на його поштовій скриньці.<br />

– Дозвольте мені відрекомендувати себе. Мене звуть Лобстер Ларрі, я прибув сюди з<br />

далекого узбережжя, – спокійно сказав він. – Чи не запропонуєте Ви склянку холодного<br />

чаю бідному блукачу?<br />

– Так, звичайно, – відповів Колін здивовано. – Але яким вітром Вас занесло до мене у<br />

двір?<br />

– Ну що Ви, пане Крабе, не соромтеся, – підлещувався гість. –<br />

Усім відомо про Вашу доброту й гостинність.<br />

– Будь-ласка, заходьте, – зніяковіло сказав Колін,<br />

запрошуючи незнайомця увійти.<br />

27


Краб Колін розмовляв із гостем й пригощав його закусками. Лобстер<br />

Ларрі відповідав якось неуважно, весь час роздивляючись довкола.<br />

Здавалося, він щось шукав.<br />

– Знаєте, пане Крабе, кажуть, у вас з’явилася<br />

нова сусідка, – запитав Лобстер Ларрі. – Чув,<br />

раніше вона жила на березі. Цікаво, чи не<br />

моя це знайома.<br />

– Ви можете побачитися з нею, якщо<br />

ви бажаєте, – неохоче запропонував<br />

Колін. – Ми можемо перекусити в<br />

моєму візку. Перлинниця там, вона<br />

оговтується від випробувань, що випали<br />

на її долю.<br />

попрямував до Перлинниці.<br />

Колін підозріло спостерігав за тим, як Ларрі<br />

Лобстер тихо вийшов на вулицю й швидким кроком<br />

– Шановна Устрице, прийміть, будь ласка, цю скромну квітку, – тихо<br />

сказав Лобстер і простягнув Прісциллі чудову водяну лілію. Вони ростуть<br />

лиш там, звідки ми з вами родом.<br />

28


Краб приніс закуски устриці й своєму гостю. Лобстер<br />

Ларрі цікаво розповідав, він дивовижно<br />

багато всього знав про Перлинниць й<br />

устричні поля. Здавалося, навіть<br />

Прісцилла поступово розтанула<br />

від його розповідей, –<br />

незабаром її щічки просто<br />

сяяли.<br />

Краб Колін слухав, як<br />

Лобстер Ларрі розповідав<br />

довгі історії про свої<br />

пригоди. У Коліна не було<br />

жодної подібної історії, про<br />

яку він міг би розповісти.<br />

Навряд чи комусь буде цікаво<br />

слухати про те, як він лагодив дах<br />

або будував паркан. Незабаром Лобстер<br />

й Устриця так захопилися одне одним, що<br />

перестали помічати, що відбувалося навколо. Колін тихо<br />

зібрав брудний посуд і поніс його на кухню.<br />

29


Після відвідин Лобстера Ларрі Прісцилла стала поводитися по-іншому. Сам візит<br />

закінчився якось дивно: гість раптово зник, поки Колін був на кухні. Коли Краб<br />

повернувся, Перлинниця сиділа у візку на самоті, її мушля була щільно закрита, а вона<br />

відмовлялася відповідати на запитання Коліна.<br />

Краб Колін був збентежений, він не міг зрозуміти, що сталося. Можливо, він зробив<br />

щось не те? Невже Прісцилла більш ніколи з ним не заговорить? Єдине, що вона тепер<br />

робила – це їла й спала.<br />

– Перлинниці просто стало нудно зі мною, – зітхав краб. – Я занадто звичайний, я<br />

повинен щось із цим робити.<br />

30


У<br />

засіках комірчини Краб Колін знайшов спортивне обладнання, яке Вугор Едді<br />

колись давно йому подарував. Тепер воно йому знадобиться. Краб вирішив<br />

зайнятися собою і з того дня наполегливо працював. Колін піднімав важкі ваги й<br />

старанно займався. Кожен день він вдивлявся в своє відображення, та не помічав<br />

жодних змін.<br />

Прісцилла німо спостерігала за стараннями Коліна. Їй хотілося сказати своєму другові<br />

правду, та вона не знала, з чого почати. Сталося непоправне: устриця втратила свою<br />

перлину.<br />

31


32


Наприкінці чергового важкого робочого дня Краб Колін обережно підійшов<br />

до Перлинниці, що ховалася у затишку візка. Був чудовий вечір із тихою<br />

спокійною течією.<br />

– Мені здається, ти недобре почуваєшся, – сказав Колін, ласкаво погладжуючи<br />

мушлю. – Я б дуже хотів допомогти тобі. Якби я тільки знав, чому ти сумуєш.<br />

Прісцилла досі не промовила ні слова. Їй було соромно за те, як швидко вона<br />

розтанула перед Лобстером Ларрі. Вона повірила його порожнім словам і<br />

дозволила цьому нахабі схопити клешнями свою перлину, і під час недовгого<br />

протистояння вони впустили її на кам’янисте дно. Чи побачить вона коли-небудь<br />

свою перлину знову?<br />

Прісцилла досі мовчала, але Колін був терплячим.<br />

Краб і Перлинниця сиділи у візку поруч одне з одним, поки місяць прокладав собі<br />

шлях по небу. Його промені відбивалися від сліз, що крапали з мушлі. Зрештою,<br />

мушля повільно відчинилися, і Колін побачив, що перлини там вже немає. Ридаючи,<br />

Прісцилла розповіла йому, що сталося.<br />

– Але чому ти не сказала мені відразу? – здивовано запитав Краб.<br />

– Я не могла зважитися, боялася, що без перлини я вже не буду тобі потрібна, –<br />

зізналася устриця.<br />

– Як таке могло спасти тобі на думку? Ти стала моїм другом, – це найцінніше для<br />

мене. Перлина не має ніякого значення, для мене важлива тільки ти, – серйозно<br />

відповів Колін.<br />

33


Краб Колін, як правило, був спокійний як удав, та зараз він готовий був вибухнути.<br />

Щойно Лобстер Ларрі набрався нахабства! Щоб ось так напасти на безневинну<br />

устрицю, щоб вкрасти її перлину! Колін вирішив: він зробить все, але розшукає<br />

перлину.<br />

Краб працював клешнями, перебираючи кожен камінчик. Він старався з усіх<br />

сил, вивчаючи кожне поглиблення на дні річки. Нарешті, його важку роботу було<br />

винагороджено. Змучений, але з широкою щасливою усмішкою, Колін вручив<br />

Прісциллі її блискучу перлину.<br />

– Я тобі безмежно вдячна, – сказала Прісцилла, погладжуючи перлину, яку приніс<br />

Колін. – Ніхто б не зміг шукати так довго.<br />

– Та хіба ти не рада? – Запитав Колін з подивом, коли він помітив, що її очі наповнилися<br />

слізьми.<br />

– Мені дуже добре жилося в тебе, це правда. Та я так сумую за своєю сім’єю й океаном...<br />

– тихо промовила Прісцилла. – Завтра я вирушу додому.<br />

Колін знав, що марно навіть намагатися переконати Перлинницю залишитись із ним.<br />

Її будинок був на устричному полі на березі, і Краб це чудово розумів.<br />

34


35


Е<br />

дді Вугор примчав на своєму новому мотокоптері, щоб<br />

забрати Перлинницю Прісциллу. Едді збирався перетнути океан, щоб відвідати<br />

свою сім’ю, й обіцяв по дорозі підкинути Перлинницю додому. Перш ніж піднятися<br />

на борт, Прісцилла подякувала й обійняла Краба Коліна ще раз. Друзі стиснули<br />

один одного в обіймах так міцно, що їх панцирі мало не тріснули. Двері мотокоптера<br />

зачинилися, і через мить, чарівний засіб пересування Едді зник із поля зору.<br />

Краб Колін обійшов свій спорожнілий двір. Він сумував, але намагався відшукати<br />

плюси цієї ситуації: Перлинниця повернулася додому до своїх рідних, і тепер вона<br />

в безпеці. Незважаючи ні на що у нього з’явився новий друг. Колін почав будувати<br />

захоплюючі плани на майбутнє. Можливо, він купить невеликий підтриманий<br />

мотокоптер, і буде їздити в гості до Прісцилли.<br />

Настала ніч, і над затокою встав місяць. Колін сидів на ганку й милувався його срібним<br />

сяйвом. Воно нагадувало йому устрицю і її перлину. Та найголовніше було те, що він<br />

знав, – у ту ніч десь на далекому березі Прісцилла дивилася на місяць разом із ним.<br />

Так вони домовились.<br />

36


37


Краб Колін завжди готовий прийти на допомогу.<br />

У в рідній річці він має багато гарних друзів:<br />

найгарніша мешканка річки Морська Зірка Стелла,<br />

успішний бізнесмен Вугор Едді, володарка найбагатшої<br />

колекції античного Пані Сом, і, звичайно ж, велика й весела<br />

родина тритонів.<br />

Краб Колін боїться стати занадто посереднім. Але спокійним ритм<br />

його життя миттєво змінюється, коли до нього на задній двір хвиля<br />

заносить Перлинну устрицю Прісциллу. Його нова подруга має<br />

щось дуже цінне, – те, що приваблює до неї оточуючих, зокрема,<br />

й підступного Омара Ларрі.<br />

Але що ж то за цінний скарб?<br />

wickwick.fi

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!