Upakovka 6-2019

www.packinfo.com.ua

www.upakjour.com.ua

6_2019

Всеукраїнські

конкурси

Термiн подачi — до 2 березня 2020 р.

Засідання журі — 13 березня 2020 р.

Нагородження переможців —

15 квітня 2020 р.

під час форуму IFFIP 2020

Українська зірка упаковки

Українська етикетка

ФОРМА

ЗАЯВКИ

Упаковка майбутнього

Організатори:

За підтримки:

Зразки упаковки надсилати на адресу:

02002, м. Київ,

вул. Євгена Сверстюка, 4а, оф. 419

«Клуб пакувальників»

Заявки на участь, опис, згоду

власника або виробника (за потреби)

та зображення надсилати:

club-pack@ukr.net

Додаткова iнформацiя:

+38 044 517 7826

www.upakjour.com.ua

редактор упаковка 6’2019

Що ми купуємо?

Ларс Валентин, відомий експерт з пакування, який понад 40 років

успішно працював у компанії Nestl , якось написав: «Ви ніколи не

купите те, що не бачили». Цей його вислів базується на здоровому

глузді, але реалізувати його непросто. Особливо якщо врахувати, що

ми спочатку бачимо упаковку і лише потім – саму продукцію. Так

що ж ми купуємо: продукцію в упаковці чи упаковку з продукцією?

Коли ми купуємо продукцію, то комбінуємо раціональний та

емоційний підходи. Упаковка для нас є першим сигналом про

продукцію. Враховуючи її тактильний аспект, турбуючись насамперед про власне задоволення, ми хочемо довіряти

бренду, хочемо чітко побачити й прочитати назву продукції, її склад, термін придатності та спосіб використання, хочемо

зручно тримати упаковку з продукцією в руках, легко відкривати та закривати її, ефективно використовувати продукцію

за допомогою функціональних засобів і розуміти, що робити з упаковкою, коли вона стане для нас сміттям.

Враховуючи всі ці бажання, фахівці, які відповідають за розробку, впровадження та використання упаковки для

конкретної продукції, шукають компроміси, мірилом яких і є наші з вами споживацькі відчуття.

Отже, відповідаючи на питання, винесене в назву цих моїх нотаток, скажу: «Безумовно, ми купуємо продукцію. Проте

бачимо її за допомогою упаковки!».

Дякую за розуміння та підтримку

Валерій Кривошей

ЗАСНОВНИКИ:

Національний університет харчових технологій

ТОВ «ІАЦ «Упаковка»

Заснований у 1996 р.

Журнал зареєстровано у Міністерстві

юстиції України. Свідоцтво про реєстрацію

КВ № 16852-5615ПР

З 1999 р. журнал включено до переліку наукових

фахових видань України. Постановою ВАК України

(№ 515 від 16.05.2016 р.) журнал перереєстровано

в цьому переліку.

Журнал індексується наукометричною базою

Index Copernicus (ICV 2018:44)

Ухвалено Вченою Радою НУХТ, протокол № 4

від 28.11.2019 р.

УДК 621.798

Виходить 6 разів на рік

Передплатний індекс Укрпошти 40265

Адреса редакції:

02002, Україна, м. Київ,

вул. Є. Сверстюка, 4а, офіс 419

тел./факс: +38 044 5172383, +38 044 5172323

upakjour@nbi.com.ua, iacupakovka@ukr.net

www.upakjour.com.ua,

www.packinfo.com.ua

Редакцiйна КОЛЕГІЯ:

О.В. Ватренко, д.т.н., О.М. Величко, д.т.н.,

С.Б. Вербицький, к.т.н., О.М. Гавва, д.т.н.,

П.В. Замотаєв, д.х.н., В.С. Гуць, д.т.н.,

А. Коюн, Dr. (Туреччина), В.М. Кривошей, к.х.н.,

О.А. Кучеренко, І.О. Мікульонок, д.т.н.,

І.М. Мірошник, Ph.D., К. Олсматс, Dr. (Швеція),

Б.О. Пальчевський, д.т.н., А.Д. Пєтухов, д.т.н.,

I.I. Регей, д.т.н., А.І. Соколенко, д.т.н.,

С. Стефанов, д-р інж. (Болгарія),

С. Ткачик, д.т.н. (Польща), А.І. Українець, д.т.н.,

В.В. Халайджі, к.т.н., О.Ю. Шевченко, д.т.н.,

В.К. Шостя, В.Л. Шредер

Головний редактор

Валерiй Кривошей, к.х.н.

Заступники головного редактора

Олександр Гавва, д.т.н.,

Павло Замотаєв, д.х.н.

Виконавчий директор

Вероніка Халайджі, к.т.н.

Літературний редактор

Ірина Середа

Інформація та реклама

Надія Кривошей

Підготовка до видання

ТОВ «ІАЦ «Упаковка»

Дизайн-концепція журналу

Авторська поліграфія

Верстка та дизайн

Наталія Кругляк

Друк

Рема принт

За зміст статей і достовірність інформації

відповідальність несуть автори публікацій

та рекламодавці.

Передрукування без узгодження із журналом

не допускається.

Посилання на журнал обов’язкове.

Рукописи авторам не повертаються.

Редакція не завжди поділяє

погляди авторів.

© ІАЦ «Упаковка», 2019

www.upakjour.com.ua

3

6 [133] 2019 упаковка зміст www.upakjour.com.ua

6_презентація

На якість завжди є попит

8_

Как я «подружилась» с упаковкой

12_ринок

Сучасні тренди розвитку пакування

В.М. Кривошей, к.х.н.

16_

Інновації в упаковці

18_

Маркетологи інформують…

21_

K-2019: полімери формують майбутнє

38_екологія

Упаковка для харчових продуктів:

заборонити не можна дозволити

40_

Європейський погляд на екологію упаковки

В.Г. Слабий

43_клуб

Двадцятий «Золотий каштан»

Н.В. Кривошей

46_

Україна на TAROPAK-2019

В.В. Халайджі, к.т.н., В.М. Кривошей, к.х.н.

49_

Тиждень з WPO на Балі

В.В. Халайджі, к.т.н.

26_матеріали

Целлюлозные пленки – компостируемая альтернатива

полимерным пленкам

А. Корнацкий

30_

Біопаковання для молочних продуктів

(реально та практично)

С.Б. Вербицький, к.т.н., К.В. Копилова, д.с.-г.н.,

О.Б. Козаченко, О.В. Вербова, Т.С. Кос, к.т.н.

54_історія

«Друге життя» пляшки та корка

Г.О. Маценко, к.і.н.

57_служба коротких повідомлень

60_жовті сторінки

34_поліграфія

Нанофотонні маркування на невсотувальних

матеріалах для розумних паковань

О.О. Гриценко, Д.С. Гриценко, к.т.н.

62_

Статті, надруковані в журналі «Упаковка» за 2019 р.

4 www.packinfo.com.ua

www.flexores.com

Ми створюємо

найкращі рішення

для Вашого

ідеального

продукту

6’2019 упаковка презентація

На якість завжди

є попит

Цей вислів я прочитав у Каталозі продукції компанії Kocher+Beck, готуючись до інтерв’ю із Джоном Ференбахером, керівником

напряму TecScreen. Він одразу налаштовує на можливість ознайомитись із діяльністю компанії, що будує свій бізнес на основі

високого рівня інновацій, які є передумовою відмінної якості продукції для поліграфічних підприємств. Саме якість продукції, та

й взагалі висока якість організації всього бізнесу забезпечили компанії Kocher+Beck провідне місце на світовому ринку.

Валерій Кривошей, к.х.н.

– Джоне, компанія Kocher+Beck

вже понад 50 років на ринку. Що

вона являє собою сьогодні?

– Kocher+Beck була заснована

Рольфом Беком і Еріхом Кохером в

1965 р. як невеликий сімейний бізнес.

Компанія і зараз є сімейною.

На даний момент у Kocher+Beck

працює понад 500 фахівців по

всьому світу, включаючи виробничі

майданчики в Німеччині, Великій

Британії, США та Росії.

– Наскільки український ринок привабливий

для Kocher+Beck?

– Ми прагнемо продавати нашу

продукцію по всьому світу. Не має

значення, великий чи маленький

ринок. Я думаю, що український

ринок буде рости в майбутньому.

Більше того, я впевнений у цьому.

На західноєвропейських ринках

великого зростання вже не буде.

А Україна – це ринок майбутнього.

– Яку продукцію виробляє

Kocher+Beck?

– Наш основний бізнес – це вирубні

штампи та магнітні циліндри.

Крім того, ми виробляємо

вирубні ножі IOC для офсетного друку, обладнання

для виготовлення конвертів, автоматичні пристрої

для безперервного розмотування/намотування за

технологією UR Precision. І, звичайно, TecScreen –

наш бізнес трафаретних сіток для ротаційного, а також

захищеного друку. Ми постачаємо наші сітки для

друку банкнот і цінних паперів. У цьому напрямі ми

співпрацюємо з багатьма компаніями, що друкують

банкноти по всьому світу, в тому числі і з Україною.

– Давайте поговоримо про трафаретний друк.

Які він має переваги й недоліки?

– У деяких ситуаціях вам обов’язково потрібен

трафаретний друк. Наприклад, якщо дизайн

потрібно роздрукувати на прозорій етикетці

для темної пляшки. Або якщо ви хочете

мати рельєфне лакове зображення на етикетках

для горілки чи вина, щоб відчути літери

на дотик. Велика перевага трафаретних

сіток – це універсальність: сьогодні ви друкуєте

кольорове зображення, завтра – біле,

а післязавтра – знову кольорове. Ви не можете

зробити так за допомогою струменевого


THE FUTURE STARTS NOW

принтера. Всі друкарські процеси мають свої переваги й

недоліки. Трафаретом не можна виконати растровий друк.

За останні пару років бізнес трафаретних сіток

Kocher+Beck зростає дуже швидко. Сітки TecScreen дуже

добре відомі на ринку.

– Сучасні тенденції розвитку упаковки – це індивідуальність,

невеликі тиражі та великий асортимент. Як трафаретний

друк пристосований до цих тенденцій?

– Це те, що ми бачимо в косметичній промисловості зараз.

Раніше, 10-15 років тому, такі компанії, як Procter&Gamble,

друкували свої етикетки протягом трьох-п’яти років без

будь-яких змін. Тепер вони змінюють їх кожні шість місяців:

нова упаковка, новий дизайн, ще щось нове. Але вони

досі використовують трафаретний друк. Для нас це плюс,

тому що їм потрібно більше сіток.

– Джоне, як Ви можете оцінити нинішній рівень українських

друкарень як споживачів вашої продукції?

– Для мене це складне питання. Я ніколи не був в українських

поліграфічних компаніях, лише в одній, що

друкує банкноти. Однак я думаю, що українські друкарі

стоять недалеко від їхніх колег в Польщі чи Румунії.

Врешті-решт, ми всі друкуємо однакові етикетки на схожому

обладнанні, використовуючи однакові фарби. Не

має значення, в яку поліграфічну компанію ви зайшли

на цій планеті – ви знайдете преси від Nilpeter, Gallus,

Mark Andy, фарби – від Flint чи Siegwerk, сітки – від

Kocher+Beck, Gallus. Отже, світ етикеток – це маленька

родина, в якій усі пов’язані.

– Якими Ви бачите тенденції розвитку упаковки в Західній

Європі?

– На даний момент є велика дискусія щодо полімерів. І я

впевнений, що зміни відбудуться. Тому що не можна витрачати

таку кількість матеріалів, які вже створили великі

острови в океанах.

– Я не поділяю думку, що полімерна упаковка шкідлива. Це

один із найефективніших способів збереження продукції. Чи

потрібно нам відмовлятися від використання полімерної

упаковки? Чи ж просто належним чином сортувати та переробляти

відходи?

– У сучасному світі відійти від полімерів неможливо.

Великим брендам у харчовій промисловості потрібна

полімерна упаковка. Ви вже не можете загорнути продукцію

просто в папір, як 50 років тому. І якщо ви п’єте

каву, то всередині паперових стаканів є полімерний шар.

Я думаю, що нам потрібно працювати над тим, як зменшити

використання полімерів в упаковці, але якщо в них

є потреба, то слід подумати про те, як їх зібрати та переробити.

– Джоне, дякую за розмову. Бажаю гарного бізнесу на українському

ринку. Маю надію, що сучасні розробки компанії

Kocher+Beck знайдуть місце на українських поліграфічних

підприємствах.

www.upakjour.com.ua

K

BTRADE

www

7


Как я «подружилась»

с упаковкой

Мне всегда интересна была эта семья – Мария и Виктор

Курли. 15 лет назад они создали семейную компанию

и назвали ее «Деметра Одис». Все эти годы производят

упаковку из полиэтилентерефталата, или просто

ПЭТФ-бутылки, для малого бизнеса, который фасует в

нее соки и растительное масло, минеральную и питьевую

воду, безалкогольные напитки и вино, товары бытовой

химии, удобрения и еще много других видов жидкой

продукции. Ровно восемь лет назад в статье «Богиня

плодородия из Одессы» (2011 г., № 6, с. 10–12) мы уже

рассказывали о компании, ее производственных успехах

и удачах, проблемах и потерях. Сейчас же предлагаем

вновь вернуться в Одессу, где находится «Деметра

Одис», чтобы уже в новом формате, в открытой в начале

года рубрике «Как я пришел в упаковочный бизнес?»

рассказать о директоре компании Марие Курле, которая

является душой и сердцем «Деметры Одис», инициатором,

организатором и вдохновителем реализации всех

идей и инициатив, инноваций и новых видов упаковки

в компании.

Мария не сразу «подружилась» с упаковкой, отдав

20 лет не менее важной профессии торгового работника.

Но о том, как все это произошло, пусть расскажет она

сама. Тем более, что начать мы попросили ее с самого

детства.

Валерий Кривошей, к.х.н.

– Где родилась, жила и училась девочка Маша?

– Родилась в Одессе, здесь училась и живу. Здесь же с

1900-х гг. жили мои бабушка и дедушка. В Одессе родились

мои папа и мама Афанасий Николаевич и Татьяна

Васильевна. Здесь же у нас с Виктором родился наш

сын – Сергей. Так что мы коренные одесситы в третьем

поколении. Не поверите, но Одесса не только мой город,

но и своеобразное пространство, в котором я и мои близкие

стали настоящими одесситами в самом широком понимании

этого словосочетания.

– Но все равно все начиналось с детства. Каким оно было?

– Сразу сложно вспомнить… Вроде обычное детство. Как

все девочки, играла в куклы, родители работали на заводе.

Мой папа умер, когда мне было пять лет, и у мамы осталось

двое детей, я и брат Виктор, на девять лет старше меня.

Мама работала одна, воспитывала нас с братом, старалась

привить желание к учебе, труду. Учила быть честными и

принципиальными. Вспоминаю, как однажды она привела

меня на завод, где работала. Повела по цехам, отделам

и спросила: «Чего ты хочешь добиться в жизни? Работать

в конторе – значит, надо хорошо учиться. Будешь плохо

учиться – пойдешь в цех на физический труд». Я тогда выбрала

учебу. Кстати, школу окончила всего с двумя четверками.

Брат выбрал военную службу.

– Маша, чем запомнилась учеба в школе?

– У нас была великолепная учительница Зоя Ефимовна

Чулаевская, преподаватель украинского языка и литературы,

которая вела нас со второго до десятого класса. Воспитывала

нас, как своих детей. «В жизни нужно стремиться

к лучшему, добиваться целей, которые ставишь перед

собой», – говорила она. Мы и сегодня встречаемся, и не

только на встречах выпускников. Ей в этом году исполнилось

80 лет.

Часто вспоминаю учительницу химии Дину Михайловну

Лукашеву. Великолепный специалист, чудесный педагог.

Она очень многих готовила к поступлению в вузы, и химию

все сдавали на пятерки. Мои успехи по химии – во

многом благодаря ее урокам. Причем я любила решать самые

сложные задачи.

– А кто выбирал ответ на вопрос, что делать после школы?

– Я сама. У меня была мечта – идти в медицину. Поэтому и

химию учила, и биологией увлекалась. Еще маленькой девочкой

обещала папе, что стану врачом и буду его лечить.


презентація упаковка 6’2019

Но не получилось. Был и второй вариант: пойти учиться в

техникум советской торговли, который окончила девушка

моего брата. И я решила идти туда. Когда там увидели мои

оценки, зачислили сразу, без экзаменов. Техникум окончила

с красным дипломом.

После техникума в течение трех лет я имела право поступать

в институт, сдав на пятерку только один экзамен.

И это была химия. Я так и сделала – и поступила на вечернее

отделение Института народного хозяйства.

– Маша, можете вспомнить свой дипломный проект?

О чем он был?

– Я оканчивала факультет товароведения промышленных

товаров. Дипломный проект писала на базе Николаевского

парфюмерного комбината «Алые паруса». Была на

комбинате, изучала сырье для парфюмерной продукции,

технологию косметического производства. В результате

подготовила стенд, который на долгие годы стал наглядным

пособием для студентов.

– Многие помнят свое первое место работы. А Вы помните?

На что потратили первую зарплату?

– После окончания техникума я получила диплом товароведа.

В Одессе был очень хороший, единственный в

своем роде магазин «Подарки и сувениры». Находился он

на улице Садовой. Там и было мое первое место работы.

Заведующая магазином была очень строгой, «воспитывала»

нас очень правильно. Это и были мои первые «рабочие

университеты». А на первую зарплату приобрела флакончик

французских духов.

www.upakjour.com.ua

9


– Теперь давайте поговорим о Вашем детище – «Деметре

Одис». В чем особенность управления такими семейными

компаниями?

– Вначале скажу, что самыми сложными были первые

три года, когда покупали оборудование, осваивали технологию,

организовывали производство, создавали новые

виды упаковки. Вначале их было 20, и мы радовались, когда

стало 26. Сейчас у «Деметры Одис» их уже 106. Но мы

и дальше развиваем наш ассортимент, повышаем качество

упаковки.

В семейных компаниях есть свои особенности, свои плюсы

и минусы. С одной стороны, рядом близкие тебе люди,

на которых можно положиться. С другой – очень важно

правильно расставить приоритеты. Члены семьи должны

не только пожинать плоды, а и чувствовать ответственность

за работу всей компании.

В «Деметре Одис» удалось создать

творческую рабочую обстановку,

где каждый четко знает свои обязанности,

и не важно, наемный он

работник или близкий человек.

С первого дня работы мне помогал

сын. Формировал программы,

в том числе бухгалтерские, занимался

рекламой, и даже работая в

другой компании, он продолжает

нам помогать.

В результате мы работаем со всей

Украиной. На выполнение заказов

наших клиентов уходит максимум

три-пять дней. Работаем

оперативно, отгружаем продукцию

три раза в неделю.

– Вы уже много лет профессионально

занимаетесь упаковкой.

Вспомните, когда впервые обратили

на нее внимание?

– Так случилось, что упаковка

была рядом со мной с первого

дня работы в магазине «Подарки

и сувениры». Разве может быть

подарок без упаковки? Поэтому

основой для всех подарков были

картонные коробки разных форм

и размеров. Приходилось уже тогда

«нести в массы» эстетику подарка в красивой упаковке.

Только сейчас подумала, что решение создать семейную

компанию «Деметра Одис» для разработки и производства

полимерной тары было принято с учетом 20-летнего опыта

работы в товароведческой сфере, где упаковка была неотъемлемой

частью косметической, парфюмерной, галантерейной

и любой другой продукции, тем более подарков

и сувениров.

– Мария, каждый день компания

изготавливает несколько тонн

упаковки, которая через два-три

месяца становится мусором, валяется

у всех под ногами в городе,

лесу, попадает в Черное море…

Что делать?

– К сожалению, вся упаковка после

использования продукции

превращается в отходы и попадает

на свалку, загрязняя окружающую

среду. Хотя упаковка из ПЭТФ

может перерабатываться. Надо

только ее собрать, отсортировать

и подготовить для вторичной переработки. И в Украине

существуют мощности по такой переработке. Но они не

загружены, потому что нет в стране системы обращения с

отходами. Такая система нужна, и создать ее необходимо

на основе расширенной ответственности производителя и

раздельного сбора отходов, как в странах ЕС. Ее создание

тормозит отсутствие в стране закона «Об упаковке и отходах

упаковки», который не принимается уже много лет.

– Обычно Одесса на многих откладывает свой отпечаток.

Могли бы жить в другом городе?

– Скажу так. Была во многих городах, но вот комфортнее

и милее, чем в Одессе, мне не было нигде. Здесь живут доброжелательные,

очень милые люди, а одесские иронические

шутки и юмор очень помогают нам в жизни. Так что

Одесса – это мой город.

– Что пожелаете Вашему детищу и коллективу?

– Желаю процветания, не останавливаться на достигнутом,

с уважением относиться ко всем клиентам. А главное

– понимать, что наша продукция улучшает качество

жизни людей. Качественная, безопасная удобная и экономичная

упаковка для продукции – это хорошее настроение

для потребителей.


Windmöller & Hölscher KG

•

•

••

••

6’2019 упаковка ринок


В.М. Кривошей, к.х.н., ІАЦ «Упаковка» м. Київ

Згадую перший номер журналу цього року, коли за згодою редакційної колегії вирішив написати ряд статей про сучасні напрями

розвитку пакувальної індустрії. Протягом року вийшли матеріали про чотири таких тренди, за якими останнім

часом розвивається пакування. Це його економічність (№ 1, с. 20–23), безпечність (№ 2, с. 20–24), інформативність (№ 4,

с. 28–29) та зручність (№ 5, с. 20–21). Тепер надійшла черга тренду екологічності.

Напевно, можна було знайти ще й інші, але ці п’ять, як на мою думку, що підтверджується в багатьох дослідженнях відомих

фахівців пакувальної справи, є основними. Основна моя мета викласти їх в такому концентрованому вигляді полягала в

тому, щоб допомогти виробникам пакувальної продукції використати ці нотатки в плануванні стратегії розвитку своїх

підприємств. Вважаю, що саме такий підхід допоможе виробляти конкурентну продукцію та виходити з нею на нові

пакувальні ринки.

А тепер про екологічність упаковки, тим більше, що останнім часом саме екологічність як упаковки, так і технологічних

процесів її виготовлення стали предметом особливої уваги всього споживчого товариства.

Упаковка та екологія довкілля

Передивився кілька тлумачних видань, у яких мовиться

про екологічність середовища, бізнесу, конструкцій, продукції

та інших предметів, та вибрав таке визначення екологічності

пакувальної продукції: це комплекс властивостей,

за якими визначають здатність пакувальної продукції

не наносити шкоди довкіллю.

Ключовими тут є перелік тих «властивостей» та рівень

тієї «шкоди». На жаль, в Україні мені не відомі загальнодержавні

стандарти або інші нормативні документи, які б

давали визначення таких «властивостей» і «шкоди». Більше

того, спроби прийняти деякі з них, як, наприклад, законопроект

України «Про упаковку та відходи упаковки»,

наштовхувалися на спротив вищого законодавчого органу

країни.

Правда, ще в листопаді 2017 р. розпорядженням Кабінету

Міністрів України було схвалено «Національну стратегію

управління відходами в Україні до 2030 р.», за якою мали

б бути розроблені та прийняті законопроекти щодо окремих

видів продукції та її відходів, зокрема і щодо упаковки,

відповідно до Директиви 94/62/ЄС. Але надалі все загальмувалося

через ряд як об’єктивних, так і суб’єктивних

причин [1].

Поки законодавство в цій царині не працює, а виробники

різноманітної, в тому числі

пакувальної, продукції не

обтяжені конкретною відповідальністю

за негативний

вплив свого виробництва

та готової продукції на

довкілля, зростають гори

промислових і побутових

відходів. Серед них і відходи

використаної упаковки.

Більшість їх (80–90 %, за

різними розрахунками) потрапляють

на сміттєзвалища

– організовані та «безпритульні».

На жаль, через відсутність в Україні системи

поводження з побутовими відходами використана упаковка,

зробивши свою «справу», стає непотребом, а більшість

громадян, не знаючи, що з нею робити, викидають її абиде.

Через це вона, захаращуючи довкілля, викликає як у

самих громадян, так і в екологічних організацій та ЗМІ негативне

ставлення загалом до упаковки. Забуваючи про її

значення в зберіганні харчової та промислової продукції,

ті організації бачать лише пляшки й пакети під ногами,

після чого з’являються пропозиції обмежити або зовсім

заборонити ті чи інші види упаковки. При цьому не враховується

думка експертного середовища, наукових організацій.

Все робиться на емоціях, під впливом уривчастих,

часом помилкових висновків про приклади забруднення

довкілля, які з’являються на шпальтах непрофесійних часописів.

Разом з тим, якщо проглянути інформацію про забруднення

довкілля використаною упаковкою, впадає в

око, що основна увага зосереджується на кінцевій стадії

життєвого циклу упаковки, коли вона з різних причин

не збирається, не сортується і не переробляється, а викидається

в навколишнє середовище. При цьому ніхто

не враховує ту користь, яку приносить упаковка, зменшуючи

кількість зіпсованих продуктів, які самі мали б

засмітити довкілля. Є й

дещо глибші міркування,

про які потрібно знати тим,

хто так активно виступає,

наприклад, за зменшення

використання полімерної

упаковки.

По-перше, полімерна упаковка

за рахунок різноманітності

полімерних матеріалів

та їх властивостей

має найменшу питому вагу

серед іншої упаковки, а це

означає, що від неї і від-


ринок упаковка 6’2019

ходів використаної упаковки менше. Так, у порівнянні з

упаковкою з картону полімерна у 6-7 разів легша, а з металевою

та скляною – нема про що й говорити. Зокрема,

фахівці підрахували, що на споживчому ринку Німеччини

полімерна упаковка за вагою займає 25 % серед інших

видів упаковки, але при цьому вона постачає споживачам

приблизно 70 % всієї харчової продукції.

По-друге, грубою помилкою є розглядати вплив упаковки

на екологію тільки на завершальній стадії її життєвого

циклу. Такий підхід якраз і приводить до помилкових висновків.

Якщо ж враховувати весь життєвий цикл упаковки

– від сировини та її переробки в пакувальний матеріал

та упаковку до використаної упаковки, то виявляється, що

упаковка з паперу та картону чинить в кілька разів більше

шкоди довкіллю порівняно з полімерною [2].

По-третє, використання будь-якої упаковки потребує

конкретного розгляду її впливу при пакуванні конкретної

продукції з урахуванням всіх факторів. Особливо, коли це

стосується її впливу на екологію. Наприклад, якщо мова

йде про упаковку з будь-якого матеріалу – чи то картону,

чи полімерів, потрібно враховувати вплив не тільки

самого пакувального матеріалу, а і його складу, фарб,

клеїв, адгезивів, покриттів, допоміжних пакувальних засобів

– закупорювальних та функціональних тощо. Така

комплексна оцінка буде більш справедливою. Саме такий

підхід буде надавати споживчому товариству, екологічній

громадськості об’єктивну інформацію про упаковку та її

вплив на довкілля.

Реальна ситуація на ринку відходів

Світова пакувальна індустрія, особливо останнім часом,

досягла значних темпів зростання. Збільшення населення

на планеті провокує збільшення виробництва харчової

та промислової продукції, яку донести до споживача

без втрат і псування без сучасної упаковки неможливо.

Понад 100 тис. пакувальних компаній по всьому світу

щорічно виробляють різноманітної пакувальної продукції

майже на $ 1 трлн, а безпосередньо упаковки з різних

пакувальних матеріалів (папір, картон, гофрокартон, полімери,

скло, метали, деревина тощо), за оцінками різних

фахівців, – 700–750 млн т. Для її виготовлення використовують

величезну кількість матеріальних та енергетичних

ресурсів. Але через недосконалість, а в деяких країнах відсутність

дієвих систем поводження з відходами упаковки

більшість її не повертається у промисловий оборот ні як

багаторазова упаковка, ні як вторинні ресурси. Відходами

упаковки захаращується довкілля, що негативно впливає

на екологію. Разом з тим відомо, що майже всі види

упаковки з майже всіх видів пакувальних матеріалів можуть

бути перероблені у вторинну сировину для тієї ж самої

упаковки або іншої продукції. Тим самим може бути

зменшено забруднення, бо виготовлення скляних пляшок

із склобою, металевих банок із металобрухту, коробок із

макулатури або упаковки з полімерних відходів потребує

менше матеріальних та енергетичних ресурсів, зменшує

шкідливі викиди в повітря. Саме пакувальні матеріали та

упаковка є яскравою можливістю застосування технологій

www.upakjour.com.ua

Південна та

Центральна

Америка разом з

Мексикою

8,8 %

Африка

11,2 %

Північна

Америка

15,2 %

Всього 250 млн т

полімерних відходів

Азія та Океанія

48 %

Європа

разом з

Туреччиною

16,8 %

Рисунок. Структура полімерних відходів за регіонами планети

в 2018 р.

циркулярної економіки, які самі по собі є «доброзичливими»

до екології довкілля [3].

Останнім часом суспільству особливо дошкуляє інформація

про полімерні відходи, які називають «пластиком»

або «мікропластиком», і серед них – використана

полімерна упаковка, частка якої в структурі полімерних

відходів сягає приблизно 30 % у розрахунку на її вагу.

В експертному середовищі продовжується дискусія про

особливий вплив цих відходів на забруднення довкілля.

Цікавими виявилися дослідження світового ринку полімерних

відходів, які Global Plastics Alliance опублікував

напередодні відкриття виставки К-2019 у Дюссельдорфі.

За цими розрахунками, у 2018 р. планета отримала

250 млн т таких відходів, з яких 173 млн т було зібрано.

З них 50 млн т були перероблені, 51 млн т – направлені

до систем відновлення енергії, а 72 млн т – розміщені

на спеціалізованих полігонах. У той же час 77,1 млн т

зникли в невідомому напрямі: мається на увазі, що вони

залишилися на планеті, але точне місце їх знаходження

не відоме. Саме така кількість полімерних відходів, а це

31 %, у вигляді сміття захаращила довкілля, потрапивши

на поля та в ліси, у річки, моря та океани.

Найбільше полімерних відходів (48 %, або 120 млн т) планета

отримала від країн Азії та Океанії (рисунок). Причому

з них 46 млн т, тобто понад 38 %, захаращили довкілля.

Далі за кількістю полімерних відходів іде Європа (42 млн т,

з яких тільки 10 % не потрапили на переробку, відновлення

енергії та на полігони). У країнах Північної Америки тіль-

13


Таблиця.

Кількість полімерних відходів за напрямами використання в 2018 р.

Регіони планети

Всього, Перероблені на енергію, полігони Захаращують довкілля

млн т млн т % млн т %

Азія та Океанія 120 74 62 46 38

Європа разом з Туреччиною 42 38 90 4 10

Північна Америка 38 37,4 98,5 0,6 1,5

Африка 28 11 39 17 61

Південна та Центральна Америка разом з Мексикою 22 12,5 57 9,5 43

ки 1,5 % відходів із 38 млн т захаращують планету. А найпершими

за цим показником є країни Африки і Південної

та Центральної Америки разом з Мексикою, в яких 61 % з

28 млн т та 43 % з 22 млн т відповідно у вигляді сміття потрапили

в довкілля (таблиця).

Аналізуючи отримані результати, фахівці Global Plastics

Alliance зробили такі висновки:

• полімерні відходи потрібно розглядати як цінний вторинний

ресурс;

• циркулярна економіка повинна бути пріоритетною

при виготовленні полімерних виробів, у тому числі

упаковки;

• системи управління полімерними відходами повинні

бути глобально впроваджені.

Якщо ці висновки перекласти на відходи використаної

упаковки, то простежується задекларована багатьма

транснаціональними компаніями та виробниками різноманітної

продукції в упаковці стратегія поводження з відходами

упаковки [4]:

• повторно використати;

• переробити на вторинні ресурси;

• підготувати до промислового компостування.

Нерозуміння саме таких напрямів розвитку сучасної упаковки

приводить у деяких країнах до дивних ситуацій,

які важко зрозуміти. Так, щороку український ринок

використаної упаковки поповнюється на 2,5–3,0 млн т,

а збирається, сортується й повертається у виробництво,

за офіційною статистикою, не більш ніж 5 %. Разом із тим

наявні в країні потужності з виробництва картону, гофрокартону,

паперу, скляних пляшок і банок, полімерних

виробів (пакети, стрічки, утеплювач тощо) страждають

від нестачі макулатури, склобою та полімерних відходів.

За інформацією Recycling Solutions, цю прогалину почав

заповнювати імпорт. Тільки в 2018 р. Україна закупила

100 тис. т полімерних відходів на $ 40 млн, з яких

приблизно $ 30 млн витрачено на використані пляшки з

ПЕТФ. Причому з європейських країн було імпортовано

31 %, з Філіппін – 21 % і Тунісу – 14 %. На $ 11 млн було

завезено склобою, більшість якого – відсортований із Білорусі.

Із Росії, Франції, Польщі та інших країн у 2018 р.

імпортували макулатури на $ 80 млн.

Нарощуючи гори власних відходів використаної упаковки,

маючи потужності з їх переробки, Україна продовжує

імпортувати пакувальне сміття. Причина одна:

відсутність системи поводження з відходами упаковки

на основі розширеної відповідальності виробника та

роздільного їх збирання, створення якої гальмує відсутність

в Україні закону «Про упаковку та відходи упаковки»,

який Верховна Рада не може прийняти вже понад

15 років!

Не маючи власних потужностей з виробництва первинної

целюлози, деяких видів пакувального паперу та картону,

жерсті та алюмінієвої фольги, всіх видів полімерної сировини,

Україна не збирає власні відходи використаної упаковки

у вигляді макулатури, склобою, полімерних пляшок

і плівок, а закуповує їх за кордоном, завдаючи ще більше

шкоди довкіллю, яке й без того не надто гарне.

Література

1. Маковецька Ю.М. «Національна стратегія управління

відходами в Україні до 2030 р.» щодо управління відходами

упаковки // Упаковка. 2019. № 5. С. 36–38.

2. Кривошей В.Н. Экология бумажного и полимерного пакета

// Упаковка. 2011. № 3. С. 41–44.

3. Слабий В.Г. Директиви ЄС щодо циркулярної економіки

в пакуванні. Мініреволюція чи еволюція? // Матеріали

ХІІІ науково-практичної конференції «Пакувальна індустрія»

(25–26 вересня 2019 р., м. Київ). Київ, 2019. С. 5–9.

4. Замотаев П.В. Запретить нельзя использовать (в контексте

экологических проблем) // Матеріали ХІІІ науково-практичної

конференції «Пакувальна індустрія»

(25–26 вересня 2019 р., м. Київ). Київ, 2019. С. 25–33.

Современные тренды развития упаковки

В.Н. Кривошей, к.х.н.

Автор рассматривает важнейшую из современных тенденций развития упаковки

– ее экологичность, что является важным на всех стадиях жизненного цикла

упаковки. Приведена ситуация на рынке упаковочных отходов в мире и в Украине.

Показано, что наиболее эффективными мерами снижения негативной нагрузки

использованной упаковки на окружающую среду являются повторное использование

упаковки, переработка ее во вторичные ресурсы и компостирование.

Ключевые слова: отходы; экология; упаковка; полимерная упаковка.

Modern packaging development trends

V.M. Krivoshey, Ph.D.

The author considers the most important of modern trends in the development of

packaging – its environmental friendliness, which is important at all stages of the

packaging life. The situation on the packaging waste market in the world and in

Ukraine is given. It is shown that the most effective measures to reduce the negative

impact of used packaging on the environment are reuse of packaging, recycling it

into secondary resources and composting.

Key words: waste; ecology; packaging; plastic packaging.


6’2019 упаковка ринок innovation innovation innovation innovation innovation innovation innovation

Упаковка з круглими краями

Компанія Schumacher Packaging GmbH розробила

інноваційну програму ARCWISE ® ,

яка дає можливість проектувати тару з гофрокартону

з круглими краями. Це дає дизайнеру

абсолютно нову свободу. Упаковка для

продукції в пляшках або банках, спроектована

за допомогою ARCWISE ® , економить

пакувальний матеріал завдяки круглим кутам,

має підвищену стійкість. Це стосується

найрізноманітніших конструкцій: від лотка

та коробки до упаковки для пляшок. Такий

інноваційний дизайн упаковки надає перевагу

в цілому в ланцюзі поставок, що, безперечно,

помітять не тільки клієнти-виробники

продукції, а й споживачі.

Пленка MultiFlex с TWISTэффектом

для конфет

Компания ЧП «АВЕНТИН» разработала 7-слойную белую полимерную

пленку с твист-эффектом ТМ MultiFlex Twist специально для кондитерской

продукции. Твист-эффект достигается благодаря ориентации материала

основного слоя пленки в одном направлении. MultiFlex Twist

обладает деформационной памятью и способна сохранять скрученное

состояние при закрутке конфет. Такая упаковка применяется для карамели,

леденцов, шоколадных и других конфет.

Упаковка из пленки MultiFlex Twist имеет следующие преимущества:

• плотное облегание конфеты;

• увеличение срока хранения продуктов;

• экономична в сравнении с упаковкой из композиций

на основе бумаги;

• легка в переработке.

Сегодня на рынке все более популярны упаковочные ecofriendly

решения на основе компостируемых материалов. Таким

решением является и компостируемая пленка с твистэффектом

MultiFlex ECO Twist, выпускаемая с красочным

рисунком в прозрачном, бело-жемчужном и металлизированном

вариантах.


innovation innovation innovation innovation innovation innovation innovation ринок упаковка 6’2019

Rijo42 для кави

Традиційні стакани для кави виготовлені з паперу, доповненого

тонким шаром полімерного матеріалу, що

зупиняє їх руйнування при додаванні гарячої кави. Проте

такі стакани, як правило, повторно не переробляються.

Їх викидають у звичайні контейнери, а звідти –

на сміттєзвалища.

Нові еко-стакани rijo42 мають такий самий вигляд, як

традиційні, але папір, із якого вони виготовлені, має

бар’єрне покриття на водній основі. Вони можуть бути

перероблені або компостовані відповідно до стандарту

ЄС EN13432. Тим самим, використовуючи одноразові

стакани rijo42 для гарячих напоїв, тисячі офісів, кафе,

ресторанів і барів по всій території Великої Британії

зможуть мінімізувати відходи та зменшити навантаження

на довкілля.

Цифровий стіл від BOBST

Компанія BOBST впровадила

інноваційний цифровий стіл

для перегляду відбитків. Він дає

можливість за допомогою цифрової

проекції в реальному часі

порівнювати пробні відбитки

й заготовки для висікання із

цифровим макетом. Проектори

з високою роздільною здатністю

переносять контрольне

зображення на зразок продукту,

дозволяючи оператору відразу

ж бачити, чи дотримано

стандарти якості. Результати в

цифровому вигляді зводяться

до звіту, який можна викласти в

загальний доступ або відправити

власникам брендів.

Крім того, на лист може проектуватися файл макета для перевірки й корекції приведення друку, що позбавляє від необхідності

робити монтажні листи або пробний друк у малому форматі та переводить весь процес із паперової основи на

цифрову.

www.upakjour.com.ua

17


Маркетологи інформують...

Редакція продовжує інформувати читачів про маркетингові дослідження,

виконані світовими агенціями та асоціаціями. У цьому номері наведено інформацію

про дослідження Plastics Recycles Europe, ISIS, L’Emballage en France, PCI

World Mackenzie, інших агенцій. Мова йде про розвиток пакування у Франції та

Німеччині, про сучасні тенденції розвитку м’якої упаковки з гнучких матеріалів

та взагалі про проблеми промисловості ЄС до 2030 р. Окремо надано інформацію

про дослідження ринку переробки полімерних плівок і пляшок із ПЕТФ. Крім того,

наведено дані зі звіту про країни, які є найбільшими забруднювачами у світі.

Про економіку замкнутого циклу

По всій Європі виробники упаковки прагнуть налагодити

контакт із майбутніми поколіннями покупців. У цьому

допоможе програма європейської асоціації виробників

картону та упаковки з нього ProCarton під скороченою

назвою TICCIT (Trees into Cartons, Cartons into Trees).

Мета програми – вже в початковій школі надати учням у

доступній і наочній формі знання про економіку замкнутого

циклу. Проект, у якому з ініціативи американської

асоціації Paperboard Packaging Council взяли участь уже

понад 10 тис. дітей у США, був адаптований асоціацією

ProCarton для Європи.

боротьби зі зміною клімату та як вони можуть допомогти в

прийнятті власних рішень про кращий світ.

Будь-яке європейське підприємство з виробництва тари й

упаковки може взяти участь у програмі TICCIT. На сайті

асоціації ProCarton є матеріал на цю тему п’ятьма мовами

(англійською, французькою, німецькою, італійською

та іспанською). TICCIT є фантастичною платформою для

того, щоб переконати молодих людей у перевагах картону

як поновлюваного, біорозкладного та придатного до

вторинної переробки матеріалу. Брати участь у цій програмі

просто: треба завантажити з Інтернету керівництво

з TICCIT, домовитися з місцевими початковими школами

про зустріч і не забути привезти достатньо саджанців, щоб

учні могли їх посадити. Від учителів надходять позитивні

відгуки про подібні заходи в межах даної просвітницької

програми, присвяченої деревам, сталому розвитку та довкіллю.

Пакувальний ринок Польщі – європейський центр

виробництва упаковки

Santander Bank Polska та Spot Data підготували доповідь

«Пакувальна революція. Польські виробники перед обличчям

змін у правилах і споживчі переваги», у якій

представили стан та перспективи розвитку пакувальної

індустрії в Польщі. Щорічно тут виробляють приблизно

6 млн т упаковки. Частка цього сектора в промисловості

країни сягає 3,4 %, що майже вдвічі більше, ніж у середньому

по ЄС.

Одним з основних чинників зростання попиту на упаковку,

вироблену в Польщі, є попит, що генерується іншими

Компанія Graphic Packaging International минулого року країнами. Середньорічне збільшення частки експорту

запустила європейську програму TICCIT в окремих школах

Бристоля (Велика Британія). Партнерство було на-

Багато в чому це пов’язано з присутністю іноземних ін-

упаковки за останні вісім років склало приблизно 11 %.

стільки успішним, що відтоді компанія представила цю весторів у Польщі. Найбільше упаковки використовує

ініціативу у всіх своїх європейських філіях, у тому числі харчова промисловість (приблизно 60 %), далі йде фармацевтична

(7 %), косметична (6 %). Виробники побутової

Нідерландах та Іспанії. Участь у Проекті також дає компаніям

безпосередню вигоду для бізнесу, оскільки підвищує хімії та інших промислових товарів (будівельні матеріали,

корпоративну репутацію та репутацію в суспільстві. електроніка, побутова техніка, меблі тощо) використовують

27 % упаковки (рис. 1).

На додаток до соціальної відповідальності діти повинні розуміти

фінансовий аспект картону, оскільки вони перетворюються

в споживачів або навіть першопрохідців в упаков-

упаковки (по 20 % – на м’яку та жорстку). Паперова упа-

На полімерну упаковку припадає приблизно 40 % всієї

ці майбутнього. Ось чому важливо детально інформувати їх ковка складає приблизно 38 %, металева – 12 %, скляна –

про те, як використовувати екологічно стійку упаковку для 10 % (рис. 2).


Великий попит на упаковку, вироблену в Польщі, можна

пояснити кількома причинами. З одного боку, іноземні

виробники переносять виробництво до Польщі або купують

товари, вироблені в ній. З іншого боку, виробники

упаковки виграли від швидкого зростання експорту продуктів

харчування (в середньому 7 % на рік), ліків (13 %),

косметики (7 %), побутової хімії (10 %) та інших товарів.

Автори звіту визнають, що виробництво упаковки в Польщі

в найближчі роки має динамічно зростати, хоча і не так

швидко, як раніше. Доходи виробників до 2025 р. можуть

збільшуватися в середньому на 6,8 % на рік. Продажі паперової

упаковки будуть рости найшвидшими темпами, тоді

як інших видів упаковки – трохи повільніше.

Промисловий сектор у Польщі є одним з найбільш динамічних

у Європейському Союзі, і виробники упаковки,

які постачають товари для багатьох інших галузей, мають

із цього великий зиск. Важливо також, що цей сектор багато

інвестує.

У доповіді зазначено, що нові правила щодо споживання

одноразових полімерних виробів і дедалі суворіші вимоги

до їх переробки стануть серйозною проблемою для галузі.

Таке обмеження вплине приблизно на 10 % валового обсягу

продукції.

Збільшення зборів за переробку, тобто діяльність за системою

розширеної відповідальності виробника, стане однією з найбільших

проблем для галузі. Тут основними жертвами можуть

стати виробники полімерної упаковки. Галузь у співпраці з діловими

партнерами повинна розробити передові методи, які

допоможуть мінімізувати витрати на регулювання.

VDW: невелике зниження збуту та зростання витрат

За інформацією німецької галузевої асоціації гофроіндустрії

VDW, підприємства, що входять до неї, зафіксували

у другому кварталі 2019 р. невелике (на 0,4 %) скорочення

обсягів збуту продукції в порівнянні з аналогічним показником

минулого року. Це відповідає приблизно 32,8 млн м 2

гофрокартону. Загалом підприємства VDW продали за період

з квітня по червень 2019 р. 1,93 млрд м 2 гофрокартону.

У порівнянні з першим півріччям 2018 р. продаж гофрокартону

в м 2 скоротився в першому півріччі 2019 р.

лише на 0,8 %. Незважаючи на складне макроекономічне

середовище (у червні Інститут Ifo знизив свій прогноз

економічного зростання Німеччини в 2019 р. з 1,1 % до

ІАЦ «Упаковка»

видав книгу

«Упаковка

для харчових

продуктів та

напоїв»

Автори: Халайджі В.В.,

Кривошей В.М.,

ІАЦ «Упаковка», 2018,

216 с.

Книга відкриває чарівний

світ упаковки для найбільш вживаної продукції – харчових

продуктів та напоїв. Якою вона повинна бути? Які властивості

повинна мати? Як зберігає продукцію? Як нею користуватися

та куди подіти після споживання продукції?

На всі ці та багато інших питань відповідають автори цієї

книги – справжнього довідника. Вона стане в пригоді

виробникам харчових продуктів та напоїв, пакувальних

матеріалів, тари та допоміжних пакувальних засобів, працівникам

торговельних закладів та закладів громадського

харчування, науковцям, викладачам і студентам академій та

університетів.

Книгу можна замовити:

тел./факс: +380 44 517-23-23, +380 44 517-23-83

E-mail: iacupakovka@ukr.net, upakjour@nbi.com.ua

0,6 %), ситуація щодо продажів компаній – членів асоціації

залишається стабільною.

Всі члени VDW відчувають уповільнення в діловому циклі,

але продажі гофрокартону прямують до стабілізації. Галузь

досягне прогнозу зростання на 1,0 % в цьому році з позитивною

динамікою в другій його половині.

Хоча упаковка з гофрокартону не може виконувати всі функції

полімерної упаковки, компанії можуть запропонувати

технічні рішення щодо заміни полімерів у багатьох галузях,

наприклад, у харчовій або автомобільній промисловостях.

На жаль, як і раніше, ситуація з доходами виробників гофрокартону

є критичною. Їх середній дохід скоротився з

57,9 цента за 1 м 2 гофрокартону в першому кварталі 2019 р.

Побутова хімія,

інші промислові

товари

27 %

Косметичні

засоби

6 %

Фармацевтичні

товари

7 %

Харчові

продукти

60 %

Метали

12 %

Скло

10 %

Папір, картон

38 %

М’яка полімерна

20 %

Жорстка

полімерна

20 %

Рис. 1. Структура упаковки в Польщі за видом упакованої

продукції (від її вартості)

www.upakjour.com.ua

Рис. 2. Структура упаковки в Польщі за видом пакувального

матеріалу (від її вартості)

19


до 57,2 цента в другому кварталі.

Крім того, існує додатковий тиск в

сенсі витрат. У 2019 р. члени VDW

збільшать загальні витрати на

3,4 % через збільшення витрат на

заробітну плату, електроенергію,

фрахт і логістику.

Туби в Європі

Європейська асоціація виробників

туб etma продовжує розширюватися:

в 2019 р. її ряди поповнилися

трьома новими членами –

виробниками туб з Болгарії, Туреччини та України. Тепер

асоціація налічує 46 компаній.

Незважаючи на ускладнення економічної ситуації, члени

etma виробили 5,9 млрд туб в першій половині 2019 р.

З урахуванням виробництва продукції новими членами,

приріст на 1 % є хорошим у порівнянні з відповідним періодом

минулого року. Таким чином, європейська тубна

промисловість змогла протистояти загальній тенденції.

Звичайно, допомагає те, що важливі для туб ринки споживчих

товарів швидко розвиваються, реагують на економічні

коливання менш чутливо, ніж ринки інших товарів.

Косметика, фармацевтика й засоби для догляду за зубами

– ринки для туб, які домінують за обсягом – були

особливо стабільні. Що стосується матеріалів для виготовлення

туб, то туби з багатошарових матеріалів досягли

стійкого зростання, у той час як алюмінієві та полімерні

одношарові туби зазнали невеликого зниження.

Незважаючи на зростання кількості несприятливих для

економіки ризиків, керівництво etma проявляє обережний

оптимізм щодо ситуації в другій половині 2019 р. –

саме через постійний високий рівень популярності туби

в споживачів, які цінують її як функціональну, сучасну й

екологічно стійку форму упаковки.

запаси були скорочені, а також є

ознаки тенденції переходу до упаковки,

яка має простіший дизайн.

З огляду на обмежене споживання,

зменшення замовлень і слабкість

світової економіки, Aerobal

очікує, що до кінця 2019 р. в цілому

дещо знизиться обсяг виробництва

аерозольної продукції.

Незважаючи на це, галузь і особливо

компанії – члени Aerobal перебувають

у гарному становищі.

Крім слабкої фази світової економіки,

найважливішими завданнями, що стоять перед галуззю,

є розробка нових, інноваційних сплавів і використання

екологічно чистих технологій нанесення покриттів.

Компанії зосереджені на покращенні вторинної переробки

аерозольних балончиків по всьому світу. Aerobal розглядає

майбутні виклики більше як можливість для подальшого

зміцнення й розширення позиції алюмінієвого

аерозольного балончика на світовому ринку упаковки

майбутнього.

Пакувальні машини на ринку Німеччини

За даними Союзу німецьких машинобудівників VDMA,

у липні 2019 р. обсяг замовлень, що надійшли в секторі

устаткування для харчової та пакувальної промисловості,

збільшився в порівнянні з показником попереднього

року на 11%. Надходження замовлень всередині країни

зросло на 17 %, замовлень з-за кордону – на 10 %.

При цьому обсяг замовлень, що надійшли з країн єврозони,

зріс на 4 %, а з країн, що не входять в зону євро, – на

12 % в порівнянні з попереднім роком. Із січня до липня

надходження замовлень на обладнання знизилося на 6 %

порівняно з відповідним періодом минулого року (всередині

країни плюс 10 %, з-за кордону – мінус 8 %).

Це зростання обумовлене значним підвищенням попиту

на пакувальні машини (крім обладнання для пакування

напоїв). У липні надходження замовлень у цілому збільшилося

на 14 % в порівнянні з минулим роком. Замовлення

всередині країни зросло на 36 %. Замовлення з-за

кордону збільшилося на 9 %. При цьому надходження замовлень

із країн, що входять у зону євро, зросло на 10 %,

а з країн поза зоною євро – на 8 %. Із січня до липня обсяг

замовлень, що надійшли на пакувальні машини (за винятком

обладнання для упаковки напоїв) збільшився на 1 %

в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року

(всередині країни плюс 29 %, з-за кордону мінус 3 %).

Попит на обладнання для харчової промисловості в липні

2019 р. скоротився на 2 % порівняно з аналогічним показником

попереднього року. Замовлення всередині країни

знизилися на 20 % в порівнянні з високим рівнем минулого

року, замовлення з-за кордону збільшилися на 5 %.

При цьому обсяг замовлень, що надійшли з країн зони

євро, виріс на 27 %, однак попит з країн поза зоною євро

скоротився на 2 %.

За період із січня по липень 2019 р. обсяг замовлень, що

надійшли на обладнання для харчової промисловості,

знизився на 11 % в порівнянні з попереднім роком (всередині

країни мінус 6 %, з-за кордону мінус 11 %).

Ринок аерозолів

За інформацією міжнародної асоціації виробників алюмінієвих

аерозольних балончиків Aerobal, виробництво аерозолів

у першій половині 2019 р. скоротилося приблизно

на 1 % до 3 млрд од. Це відбулося услід за недавнім рекордним

зростанням обсягу виробництва. Для багатьох фахівців

такий результат не став дивним, враховуючи складні

економічні умови в усьому світі. Ніхто не міг всерйоз

очікувати, що успішна тенденція на ринку алюмінієвих

аерозольних балончиків останніх років не ослабне і буде

ігнорувати глобальні економічні події. Попит на алюмінієві

аерозольні балончики, як і раніше, залишається на

високому рівні.

Попит росте в європейських країнах за межами ЄС і на

Близькому Сході. Водночас попит у Західній Європі,

Північній Америці та на азіатських ринках заспокоївся.

Дезодоранти залишаються найважливішою сферою використання

із часткою ринку приблизно 60 %. Тенденція

до зниження попиту в секторі засобів догляду за волоссям

компенсується невеликим зростанням в галузі фармацевтики.

Загалом потрібно відзначити зменшення попиту серед

клієнтів галузі порівняно з рекордними роками. Існуючі



К-2019: полімери

формують майбутнє

Із 16 по 23 жовтня 2019 р. в Дюссельдорфі пройшла провідна світова виставка полімерів і гуми. 3330 експонентів з 63 країн

на 178 тис. м 2 виставкової площі показали вражаючі досягнення: полімери продовжують залишатися незамінним, інноваційним

матеріалом, орієнтованим на майбутнє. Вони також одноголосно підкреслили необхідність функціонування циркулярної

економіки по всьому матеріальному ланцюжку виробництва полімерів та полімерних виробів. Компанії вразили 225 тис. відвідувачів

із 165 країн світу інноваційними системами переробки, полімерною сировиною, ресурсозберігаючими технологіями,

за допомогою яких вони отримали ідеальну, чітко зрозумілу орієнтацію на майбутнє: встановити стійкі економічні імпульси,

показувати перспективні тенденції та конкретні підходи. Промисловість полімерів змогла ще раз довести не лише те, що

полімери – це дуже цінні матеріали з видатними властивостями, але й те, що вона бере на себе відповідальність по всьому

ланцюжку вартості продукції.

Редакція журналу вирішила навести калейдоскоп-дайджест інноваційних розробок полімерних матеріалів, ресурсозберігаючих

технологій та обладнання, цифровізації, циркулярності та стійкості технологічних процесів, відновлюваних джерел

енергії, функціональності полімерних виробів, представлених цього року на виставці К.

Дизайн портфоліо упаковок

для вторинної переробки

Компанія Dow продемонструвала на

К-2019 30 прототипів упаковки, спільно

розроблених з більш ніж 20 світовими

компаніями (B&B, Berry bpi group,

BOBST, Coveris, Drukpol.Flexo, ELBA,

Hosokawa Alpine, HP Indigo, Kellogg’s,

Kuhne Anlagenbau GmbH, Menshen,

Mespack, Plasbel, Plastiandino, Plaszom,

RB, Reifenh user Group, Sealpac,

Totani, Ulma, Videplast, Vishakha та

Windm ller & H lscher) у рамках роботи

Dow’s Pack Studios. Ці прототипи

являють собою різні види упаковки

для харчових продуктів, засобів для

дому та особистої гігієни, в яких використовуються

полімери, покриття та

клеї Dow, придатні до вторинної переробки.

Однією з найбільших проблем при

розробці упаковки на основі ПЕ з

можливістю її вторинної переробки

є включення в багатоматеріальні

структури бар’єрних функцій, які

виконуються різними матеріалами.

Dow разом з компаніями BOBST,

Hosokawa Alpine та ELBA розробили

наступне покоління високоефективних

полімерних смол на основі

ПЕ, які призначені для виробництва

упаковки, придатної до переробки.

Серед них: ELITE – для надання

матеріалу жорсткості, термостійкості

та оптичних властивостей; співполімери

NUCREL – для створення

www.upakjour.com.ua

21


відповідної поверхні для покриття

та металізації; INNATE – для збалансованої

в’язкості та жорсткості,

а також підвищення продуктивності;

AFFINITY – для забезпечення

низької температури ущільнення.

Ці розробки наочно демонструють,

що упаковка з ПЕ на основі мономатеріалів

– це майбутнє, що сприяє

впровадженню упаковки, яка після

використання підлягає переробці у

вторинні ресурси.

Будь-яка витрата продуктів харчування

є серйозною екологічною та етичною

проблемою. Тому Dow спільно з іншими

компаніями розробили технічні

рішення, які подовжують термін зберігання

м’яса свіжим утричі, використовуючи

лише третину пакувального

матеріалу порівняно зі звичайними

методами. Як результат – зменшення

харчових відходів на 75 % на рівні

роздрібної торгівлі. Серед такої упаковки

– високоефективні бар’єрні

термозбіжні пакети та легка вакуумна

упаковка, для яких характерні висока

стійкість до проколів і розривів, що забезпечує

хорошу цілісність упаковки,

яка захищає м’ясо від псування та має

гарний вигляд на полиці.

Важливим етапом досліджень є

співробітництво Dow з компанією

Mespack, одним із провідних виробників

горизонтальних пакувальних

машин. В плані досліджень – оцінка

різних монопакувальних структур

плівок для оптимізації їх взаємодії

з машиною, визначення параметрів

структури багатошарових плівок для

підвищення продуктивності. Компанія

Dow вже встановила пакувальну

машину Mespack HFFS у Pack Studios

у Фріпорті (Техас). Крім того, обидві

компанії тісно

співпрацюють у

проведенні широких

випробувань у

технічному центрі

Mespack у Барселоні,

розташованому

неподалік від пакувального

центру

Dow в Таррагоні

(Іспанія), де виготовляють

плівки та

ламінати для тестування

на машинах

Mespack.

Інноваційні кроки в напрямі

PACKAGING 4.0

Компанія W&H представила на

K-2019 нову IT-систему RUBY, яка

автоматично оцінює виробничі й технологічні

дані та оптимізує їх для підвищення

продуктивності та управління

якістю продукції.

IT-система RUBY розроблена для

відповідних типів устаткування (екструзія,

друк, переробка) і використовує

алгоритми даних для оцінювання

виробничих показників, аналізу тенденцій

і встановлення граничних їх

значень для виробництва продукту,

які потім контролює з метою забезпечення

відповідності еталону. RUBY

може зв’язати виробничі дані з якісними

характеристиками з лабораторії

та обробкою даних від подальших

процесів.

Таким чином, RUBY допомагає клієнтам

створити реальну додану вартість і

повністю розкрити свій потенціал.

Крім того, компанія W&H на своєму

стенді в прямому ефірі продемонструвала

видатні можливості своєї лінії для виробництва

видувних плівок VAREX II.

Використовуючи нову систему охолодження,

установка VAREX II з екструзійною

головкою 400 досягла рекордної

продуктивності – 1559 кг/год.


Високоефективні рішення

TRUCIRCLE

Згідно з доповіддю ООН, приблизно

одна третина продуктів харчування,

вироблених для споживання людиною,

втрачається. А це понад 1 млрд т

щороку. Зважаючи на майбутні проблеми

з ресурсами, упаковка продовжуватиме

відігравати вирішальну

роль у сприянні зменшенню відходів

у світовому ланцюжку поставок продовольства

та забезпеченні того, щоб

харчові продукти, придбані споживачами,

були найвищої якості.

Компанія SABIC на K-2019 продемонструвала

технологічні рішення

TRUCIRCLE, за якими стоїть

спектр сучасних пакувальних матеріалів

для розробки варіантів упаковки

для підвищення продуктивності та

зменшення відходів.

Серед них полімери SABIC, вироблені

хімічною переробкою змішаних

полімерних відходів низької якості,

які раніше були призначені для спалювання

або захоронення на сміттєзвалищах.

Отримані сертифіковані

полімери мають високу якість, необхідні

механічні та технологічні властивості.

Вони використовуються для виробництва

високоякісної споживчої

упаковки для продуктів харчування,

напоїв, засобів особистого догляду та

побутової хімії декількома провідними

клієнтами SABIC. Ця інновація

демонструє циркулярні технології з

повторним використанням матеріальних

ресурсів.

www.upakjour.com.ua

Відновлювані полімери SABIC – це

високоякісні первинні полімери, вироблені

на основі біологічної сировини

другого покоління. Провівши аналіз

життєвого циклу відновлюваних

поліолефінів (поліетилену та поліпропілену),

SABIC встановила, що від

отримання сировини до кінцевого їх

виробництва кожна тонна відновлюваних

полімерів зменшує на дві тонни

викиди вуглекислого газу порівняно

з поліолефінами на основі нафти, що

потенційно зменшує використання

ресурсів вуглеводнів на 80 %.

Відновлювані полімери SABIC ®

SUPEER, SABIC ® COHERE використовуються

для виробництва багатошарових

плівок. Вони мають високу

стійкість до проколювання, міцність і

зносостійкість, можуть контактувати з

харчовими продуктами.

Нове технічне рішення SABIC передбачає

використання до 50 % механічно

перероблених відходів у SABIC ®

HDPE без втрати якості та експлуатаційних

характеристик упаковки,

необхідних для пакування побутової,

промислової й хімічної продукції.

Отримана упаковка відповідає стандартам

переробки та якості, сприяючи

впровадженню циркулярних технологій.

SABIC також представив полімер

SABIC ® BOPE, призначений для виробництва

біорієнтованої плівки.

Упаковка із цього нового матеріалу


завдяки його моноструктурі після

використання може бути на 100 %

повторно перероблена. Вона використовується

для пакування харчових

продуктів, таких як кондитерські

вироби, закуски, заморожені, свіжі

й сушені харчові продукти (фрукти,

овочі та бобові), а також для товарів

особистої гігієни. SABIC ® BOPE має

високі механічні властивості, високу

цілісність герметизації, легко задруковується.

Реалізація ідеї

циклічної економіки

Результати К-2019 показують, що

ідея «Циклічна економіка в пакуванні»

знаходить поширення в різних

країнах. Її підтримують транснаціональні

корпорації, підприємства середнього

й малого бізнесу.

23


Компанія «Техноком», будучи практично

єдиним представником України

на К-2019, продемонструвала лінійку

модифікуючих добавок для полімерів,

у тому числі вторинних поліолефінів

для виробництва пакувальної та будівельної

продукції, для сільськогосподарської

та інших галузей.

До уваги відвідувачів були представлені

інноваційні продукти компанії

Additech: антиоксиданти, світлостабілізатори,

прискорювачі фотоокислювальної

деструкції, поглиначі вологи

й неприємних запахів, стабілізатори

екструзії та ряд інших.

Висококонцентровані монопігментні

добавки Technofin дають змогу

створювати широку палітру кольорів

концентратів для виробів із первинної

та вторинної полімерної сировини

для різних галузей промисловості.

У поєднанні з мінералонаповненими

концентратами Credolen споживачі

отримають вироби, що ідеально відповідають

вимогам циркулярної економіки

щодо відновлення їх властивостей

шляхом поєднання первинної

та вторинної полімерної сировини,

модифікуючих добавок і компаундів.

Крім нових моноламінованих матеріалів,

які компанія BOBST розробила

разом з Br ckner Maschinenbau, Dow

Chemicals, Elba та Hosokawa Alpine,

вона представила на К-2019 нову

флексографічну машину планетарного

типу. У цій машині використано

технічні інновації, які забезпечують

стабільність процесу, мінімальні відходи

та просте обслуговування.

Одночасно BOBST презентувала

новий центр передового досвіду на

заводі в Білефельді, в якому зосереджені

інноваційні розробки для

флексографічного друку нового покоління,

серед яких друк на водній

основі та електронний друк, обладнання

для додрукарської підготовки.

Новий центр дає змогу за допомогою

нових технологій та інновацій допомогти

всім ключовим гравцям галузі

отримати рішення для зменшення

впливу упаковки з гнучких плівок на

довкілля.

Пакувальні матеріали

на основі поліамідів

Згідно з новим позиціонуванням,

основний акцент

DOMO зосереджений на

розробках поліамідних матеріалів

та виробів, які передбачають

перехід від лінійної

до циркулярної економіки, за

якої ефективно використовуються

ресурси.

Серед них заслуговує на увагу біорієнтована

плівка BOPA, при виробництві

якої (від сировини до екструзії плівки)

викиди вуглецю та витрати води,

оцінені експертами з питань екологічної

стійкості Quantis, є найнижчими

у світі, порівняно зі стандартним

виробництвом.

Компанія також представила нові

термопластичні композити для стрічок

UD, які поєднують універсальність

із міцністю скловолокна. Вони

усувають різницю між термопластичними

сполуками й металом щодо механічної

втоми та масштабованості.

До того ж стрічки UD ідеально відповідають

цілям циркулярної економіки,

оскільки вони можуть бути

виготовлені із сировини повторного

використання і придатні до вторинної

переробки.

Нове бачення галузі

стає реальністю

Полімерна індустрія починає зазнавати

однієї з найбільших трансформацій,

яку вона коли-небудь бачила.

На частку упаковки припадає майже

40 % всіх полімерів, які використовуються

в усьому світі. Тому так важливо,

щоб ці трансформації відбувалися

з використанням інноваційних матеріалів

та машин.


Розумні технології у вторинній переробці полімерів

Промисловість переробки полімерів стикається з впровадженням

технологій циркулярної економіки та цифровізації.

У цій сфері компанія EREMA просуває нову платформу замовників

BluPort, яка в майбутньому об’єднає наявні та нові

цифрові системи допомоги замовникам.

Вимоги до перероблених гранул зростають. У той же час у

процес переробки потрапляє все більше забруднених матеріалів.

Цифровізація відкриває нові можливості для планування,

контролю та організації цих процесів. Її потенціал повинен

бути використаний для забезпечення потрібної кількості високоякісних

вторинних рециркульованих гранул.

Усі машини EREMA оснащені технологією використання

пакета Smart Services. Спеціальна пропозиція платформи

замовників BluPort включає інформаційну панель «Мій

завод із переробки» з найважливішими ключовими показниками

продуктивності та значеннями порівняння власних

систем переробки замовника, інвестиційний калькулятор

як інструмент прийняття рішень щодо інвестицій,

а також пул відеофільмів з обслуговування, налаштованих

під кожного користувача та його машини, із покроковими

перевіреними інструкціями на місцях. Цій же меті слугує

і перевірений Інтернет-магазин запасних частин, який також

інтегрований у нову платформу замовників. Замовники

EREMA знайдуть не тільки запчастини, які можна

замовити цілодобово, а й власну історію замовлень, креслення,

схеми, документацію, інструкції з експлуатації й

фотографії. Зручні функції пошуку та інтуїтивний інтерфейс

користувача спрощують і пришвидшують процес закупівлі.

www.upakjour.com.ua

25

6’2019 упаковка матеріали

Целлюлозные пленки – компостируемая

альтернатива полимерным пленкам

А. Корнацкий, Futamura, Польша

Термин «целлофан» так прочно укоренился в нашем сознании, что даже

сегодня, когда полимерные пленки широко доступны на рынке, некоторые

потребители все еще называют их «шелестящим целлофаном». Бывает и

так, что машину, на которой картонные коробки с продукцией обертывают

в полипропиленовую пленку, называют «целлофанатором».

Из истории создания

Первые эксперименты с материалами,

в состав которых входила целлюлоза,

проводились во второй половине

XIX в. Однако целлофан в форме

пленки был разработан швейцарским

инженером, работающим в сфере

текстильной промышленности, Жаком

Э. Бранденбергером в 1908 г.

Однажды в ресторане он увидел,

как один из клиентов разлил вино

на скатерть. Когда официант менял

скатерть, в голову Бранденбергеру

пришла идея об эластичной пленке,

которая, соединенная с тканью, могла

бы сделать ее водонепроницаемой.

Он экспериментировал с различными

материалами, в том числе жидкой

вискозой. Идея не сработала. Но

Бранденбергер заметил, что оболочку

из вискозы можно отделить от ткани,

создавая тем самым слой прозрачной

пленки. Вскоре он разработал первую

машину для производства прозрачных

листов пленки из регенерируемой

целлюлозы. Ему хотелось, чтобы

название новой пленки с легкостью

произносилось на разных языках и

одновременно указывало на присутствие

в составе этого материала целлюлозы,

а также на самую характерную

его особенность – прозрачность.

И он решил остановиться на на-

Базовая

пленка

Рис. 1. Структура целлюлозной пленки

Металлизированный слой

Покрытие

Целлюлоза ~ 75 %, смягчающее средство 18 %, вода 7 %

Покрытие

звании cellophane (целлофан), происходящем

Основные свойства

от двух греческих слов: Сначала у целлофана было множе-

kellon – «дерево» и phaino – «быть ство недостатков: он не обладал термосвариваемостью,

видимым, показывать». Это название

не являлся барье-

было зарегистрировано как товарный ром для водяного пара, его качество и

знак. Сначала его владельцем была неравномерность толщины вызывали

компания Thaon, затем – Courtaulds, множество проблем при обработке на

UCB Films, Innovia Films, сегодня машинах. Кроме того, методы добычи

же им является Futamura Chemicals

сырья и сам технологический про-

Co. Ltd. Другим производителям подобных

цесс отрицательно влияли на окру-

пленок пришлось называть жающую среду. Однако проведение

свои продукты иначе. К примеру, модификаций пленки позволило значительно

в Польше использовалось название

улучшить ее качество, а но-

Tomofan (производившийся компанией

вые свойства расширили диапазон ее

Chemitex Wistom), были также использования. Кроме этого, благовые

Transparit (Wolf), Cellofilm (DuPont), даря общему усовершенствованию

Lozofan (Lo nica Viskoza), Diophane в данный момент технологический

(Transparent Papers), Cellglass, Heliozell,

процесс соответствует требованиям

Rayophan.

по защите окружающей среды.

Чтобы обеспечить термосвариваемость

и, следовательно, использование

на всех типах упаковочных ма-

Таблица 1.

Сравнение проницаемости пленок NatureFlex по отношению к О 2

и водяным парам шин, целлюлозные пленки покрывают

Проницаемость

Единица измерения,

Марки целлофана NatureFlex термосвариваемыми лаками, которые

метод определения NP NVS NVR NE NK NMet имеют разные химические составы и

Кислород ASTM F 1927

10 5 5 5 5 1 проникновения водяного пара (рис. 1).

23 °C 50% RH

Использование различных лаков позволяет

дифференцировать уровень

(г/м2.24ч)

этой проницаемости и подбирать ее

Водяной пар ASTM E 96

1500 600 120 75 20 10

в зависимости от потребностей, возникающих

при упаковывании опреде-

38 °C 90% RH


(cc/м2.24ч)

одновременно служат барьером для

матеріали упаковка 6’2019

Пленка

NatureFlex NP

NatureFlex NK

Celofan XS

Стандартная PE

Без покрытия BOPP

Специально покрытый BOPP

PET

ленных продуктов. Покрытие пленки

различными лаками также обеспечивает

достижение разных диапазонов

температур сваривания.

Характерной особенностью целлюлозной

пленки является то, что независимо

от уровня барьерности для

проникновения влаги и от диапазона

температур термосвариваемости (то

есть вне зависимости от покрытия),

она всегда является очень хорошим

барьером для проникновения О 2

(табл. 1).

Существует еще одно чрезвычайно

важное свойство целлюлозных пленок.

Это низкая проницаемость для

минеральных масел, что позволило

расширить применение пленок для

упаковочных целей. Известно, что

в производстве картона используются

примеси целлюлозной массы

из уже переработанной макулатуры.

А макулатура, в свою очередь, это не

только сами газеты, журналы, ранее

использованная бумажная упаковка,

но также остатки на них печатных

красок, лаков, растворителей и клеев.

Все эти материалы содержат значительное

количество минеральных

масел, очень вредных для здоровья.

Чем больше макулатуры используется

для производства картона, тем

больше в нем минеральных масел,

которые способны мигрировать на

его поверхность и легко переходить

в упакованные пищевые продукты.

Исследования показали, что минеральные

масла проникают с поверхности

картона в продукт, даже если

он дополнительно упакован в пакет

из бумаги или полимерных пленок.

При этом количество мигрирующих

веществ различно для разных типов

пленок. Оказывается, что целлюлозные

и полиэтилентерефталатные

www.upakjour.com.ua

Таблица 2.

Миграция минеральных масел через различные пленки

Миграция минеральных масел (при температуре 25 °C)

5,9 лет

5,9 лет

5,9 лет

3,7-10,6 часов

<1 месяца

18 месяцев

6,9 лет

пленки являются высокобарьерными

для минеральных масел (табл. 2). Изготовленные

из них пакеты для продукции,

помещаемой в картонные

коробки, играют важную роль для

безопасности потребителя.

а)

б)

Рис. 2. Промышленный (а) и домашний (б)

компостеры

Компостируемость

целлюлозных пленок

Наиболее характерной особенностью

и основным отличием целлюлозных

пленок от большинства полимерных

пленок является их биоразлагаемость

и возможность компостирования.

Основным сырьем для производства

целлюлозных пленок является древесная

пульпа, относящаяся к возобновляемым

биоматериалам, обеспечивающим

конечному продукту, то есть

пленке, не только биоразложение в

благоприятных для этого условиях, но

и превращение в «здоровый» компост.

Чтобы эти пленки соответствовали

мировым стандартам компостируемости,

в них вводят более дружелюбные к

окружающей среде компоненты. Они

позволяют при сохранении свойств

целлюлозных пленок и разнообразия

их ассортимента достичь их компостируемости.

Эту генерацию компостируемой

целлюлозной пленки назвали

NatureFlex. Ее состав соответствует

строгим стандартам, касающимся

биодеградации и компостирования во

всем мире, таким как ASDTM D 6400

и EN 13432, а также правилам, определяющим

нормы содержания тяжелых

металлов и других химических

веществ.

Пленка NatureFlex прошла ряд испытаний

в специальных лабораториях и

получила сертификат, подтверждающий

ее компостируемость. Был воспроизведен

процесс биодеградации

и компостирования пленки, а затем

изучен (особенно на предмет содержания

тяжелых металлов) новый урожай,

появившийся на данном компосте.

Процесс компостирования проходит

под воздействием микроорганизмов,

таких как бактерии и грибы, при нужной

температуре (для промышленного

процесса компостирования – чаще

всего 50–70 °C), достаточном уровне

влажности, количестве и разнообразии

микроорганизмов. На их количество

и активность, в свою очередь,

влияют вид и химический состав отходов,

подлежащих процессу компостирования.

В промышленных компостах сертифицированные

отходы перерабатываются

в биомассу, воду и углекислый

газ в течение 6–12 недель. Процесс

биодеградации в условиях домашних

компостеров может протекать медленнее

из-за того, что температура

27


Рис. 3. Знаки маркировки пленок NatureFlex, подтверждающие их компостируемость

в таком компостере более низкая и,

как и уровень влажности, подвержена

большим колебаниям (рис. 2).

Пленки NatureFlex соответствуют

всем требованиям к материалам, которые

подлежат процессу компостирования

как в компостах промышленного

масштаба или домашних

компостах, так и в сточных водах,

водоемах и в природной среде. Они

имеют право на маркировку различными

знаками (рис. 3), помогающими

их идентифицировать и правильно

сортировать.

Пленки NatureFlex имеют право на

маркировку знаками, подтверждающими

выполнение требований европейских

(EN 13432) и американских

(ASTM D 6400) стандартов, относящихся

к компостируемой упаковке.

Они также имеют сертификат на допуск

к программе «OK CompostHome»,

означающей, что они подлежат компостированию

в домашних компостах.

Влияние на экологию

Сегодня главным производителем

целлюлозных пленок является японская

компания Futamura Chemicals

Co. Ltd., которая производит около

37 тыс. т пленки в год на предприятиях

в британском Уигтоне (Celofan,

NatureFlex), американском Текумсе

(Celofan) и японском Огаки (Pearl).

б)

Небольшое количество пленок производят

также в Китае и Индии, но

они не покрыты лаком.

Следует заметить, что современные

пленки целлофан и NatureFlex имеют

не только более широкий спектр полезных

свойств и характеристик, но

также усовершенствованный процесс

производства. Использование методики

оценки жизненного цикла (Life

Cycle Assessment, LCA) позволяет

определить ключевые точки процесса

и сконцентрировать экологические Рис. 4. Схема функционирования циркулярной

экономики в интерпретации Европей-

инвестиции в этих областях. Изучая

воздействие данного материала на ского Парламента (а) и применительно к

окружающую среду, анализируя каж-

целлюлозной пленке NatureFlex (б)


дый этап его «жизни» с момента получения

сырья, производства, вплоть

до применения и утилизации в виде

отходов, LCA позволяет запечатлеть

каждое мгновение происходящих

процессов, а также постоянно совершенствовать

данные процессы. Что

касается пленки NatureFlex, то благодаря

непрерывной модернизации

производственных процессов, такое

явление, как выброс углерода в атмосферу,

сводится к минимуму.

Сегодня можно однозначно заявить,

что усилия, направленные на получение

нового упаковочного материала

NatureFlex, пригодного к компостированию

после использования, произведенного

в условиях, не нарушающих

окружающую среду, соответствуют

глобальным экологическим

тенденциям.

В мире все выше становится спрос на

возобновляемые и компостируемые

упаковочные материалы, являющиеся

альтернативой традиционным полимерным

материалам. О важности данной

проблемы для современного мира

свидетельствует факт, что ее решением

занялся Европейский Парламент.

После рассмотрения ситуации Европейской

Комиссии было рекомендовано

подготовить комплект новых

директив, охватывающих решение

широкого круга вопросов, начиная

от происхождения сырья для производства,

использования современных

технологий, экономного применения

готовых продуктов и заканчивая распределением

отходов. Этот новый

взгляд был определен как циркулярная

экономика. Схема ее функционирования

(рис. 4) показывает, что большая

часть отходов на упаковочном

рынке подвержена различным видам

переработки. Тем не менее все еще существует

часть отходов, которые остаются

не переработанными, что требует

принятия надлежащих мер.

Следуя этим рекомендациям, все

больше стран, производителей и организаций

пытаются приспособить

свою деятельность к данной схеме.

Компостируемая пленка NatureFlex

идеально вписывается в суть циркулярной

экономики благодаря тому,

что вся совокупность отходов ее превращается

в компост, на котором вырастает

новое сырье.

Таким образом, долговечность, безопасность,

удобство в сфере логистики,

эффективность использования на

упаковочных машинах, удовлетворение

экологических требований дает

возможность широко использовать

целлюлозные пленки для упаковывания

различной продукции как альтернативу

традиционным полимерным

пленкам.

а)


Біопаковання для молочних продуктів

(реально та практично)

С.Б. Вербицький, к.т.н., К.В. Копилова, д.с.-г.н., О.Б. Козаченко, О.В. Вербова, Т.С. Кос, к.т.н.,

Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ

Численні функції, що виконує упаковка для харчових продуктів, можна узагальнити в межах інтегрованого критерію: чи

відповідають пакувальний матеріал та застосовані технології пакування умовам гарантування безпечності харчових продуктів,

дуже часто швидкопсувних та від того потенційно небезпечних для життя та здоров’я споживачів [1]? Зазначене

обумовлює тенденцію до подальшого покращення властивостей пакувальних матеріалів. З іншого боку, деякі види упаковки

надзвичайно важко піддаються розкладанню в природних умовах, яке може тривати від кількох років до багатьох століть.

Різноманітні паковання, генеровані харчовою промисловістю, вже стали суттєвим тягарем для довкілля. Розв’язанню зазначеної

глобальної проблеми може і повинне посприяти щонайширше використання паковань з біорозкладних матеріалів:

рослинних полімерів; мікробних полімерів, отриманих шляхом ферментування сільськогосподарської сировини, використовуваної

як субстрат; мономерів або олігомерів, полімеризованих шляхом звичайних хімічних процесів; продуктів, отриманих

шляхом синтезу з нафтохімічної сировини. Найбільш поширеними біорозкладними полімерами нині є похідні крохмалю [2].

Використання полілактиду (ПЛА)

для пакування

Серед застосовуваних видів паковань

молочних продуктів екологічними

можна вважати: паперові та

інші матеріали на основі целюлози

для рідких і сухих молочних продуктів,

пергаментні обгортки для масла,

сиркових виробів тощо; біорозкладні

полімери для пакування практично

всіх видів молочних продуктів; матеріали

на біологічній основі, отримані

з поновлюваних ресурсів, для молочних

продуктів з обмеженим терміном

придатності (рис. 1).

Типові вимоги до біологічних паковань

для молочних продуктів не дуже

відрізняються від вимог до матеріалів

для інших харчових продуктів. Матеріали

на біологічній основі повинні

захищати молочний продукт від впливу

навколишнього середовища під час

транспортування та зберігання. Критичними

аспектами є механічні властивості

та бар’єрні характеристики

щодо О 2

, СО 2

, Н 2

О, світла й запахів.

Крім того, при виборі пакувальних

матеріалів для молочних продуктів

слід враховувати аспекти безпеки (міграція,

ріст мікробів), стійкість (хімічна

і термостійкість), технологічні

вимоги (придатність до зварювання

й формування), зручність і відповідність

засадам маркетингу (комунікація,

варіанти друку) 3, 4.

Найчастіше серед біорозкладних полімерів,

які доцільно застосовувати

для пакування молочних продуктів,

згадують ПЛА. Зокрема, зазначений

матеріал використовують для пакування

йогурту (рис. 2) та різних видів

сирів, хоча ефективність ПЛА виявилася

дещо нижчою, ніж у звичайних

плівок з виразними бар’єрними

властивостями. Упаковка з ПЛА настільки

ж ефективна щодо запобігання

зміні кольору молочних продуктів

і утворення первинних продуктів

окислення ліпідів, що і з традиційних

полімерів. Під дією світла упаковка

з ПЛА забезпечує кращий захист

від утворення вторинних продуктів

окислення ліпідів. Крім того, втрати

вітамінів рибофлавіну і P-каротину

під дією світла в йогурті в пакованнях

з ПЛА були нижчі, ніж у пакованнях

із полістиролу (ПС). Міграція

стиролу з ПС в йогурт збільшується

під час його зберігання, натомість

лактат з ПЛА в упакованих йогуртах

не виявляється. Зберігання йогуртів

у темряві забезпечує високий ступінь

захисту їх якості незалежно від вибору

пакувального матеріалу. Отже,

з погляду якості продуктів харчування,

ПЛА є щонайменше настільки ж

ефективним, як ПС, щодо запобігання

спричиненому світлом окисленню

в йогурті. Упаковку з ПС використовують

для пакування низки молочних

продуктів з коротким терміном зберігання,

наприклад сметани та кисломолочного

сиру, які не потребують

виразних бар’єрних властивостей 3.

Для продукту з високим вмістом жиру

було доведено, що ПЛА та полігідроксибутират

(ПГБ) забезпечують

такий же рівень захисту щодо зміни

кольору, окислення ліпідів і втрати

-токоферолів з молочних продуктів,

що і звичайний поліетилен високої

густини (ПЕВГ). Отже, упаковку

з ПГБ можна використовувати для

молочних продуктів як упаковку з матеріалів

з низькими бар’єрними властивостями

щодо газів. Також було

досліджено використання ПЛА для

пакування молочних продуктів, що

вимагають високих бар’єрних властивостей

пакувальних матеріалів щодо

газів і водяної пари. Дослідження виявило

певні обмеження використання

ПЛА.

а) б)

Рис. 1. Біорозкладні паковання для молока й рідких молочних продуктів (а) та м’якого сиру

з козиного молока Ca a de Cabra (б), Технологічний інститут пластмас AIMPLAS в Іспанії


Рис.2. Паковання для йогурту, виготовлені

з ПЛА

Було вивчено вплив бар’єрних властивостей

ПЛА на якість напівтвердого

сиру під час дії світла або темряви

порівняно з двошаровим матеріалом

(поліетилентерефталат (ПЕТФ) / поліетилен

(ПЕ)). Результати показали,

що втрата вологи в сирах, упакованих

у ПЛА, була приблизно в 10 разів вищою,

ніж у пакованнях з ПЕТФ/ПЕ,

але плями на сухій поверхні спостерігалися

тільки після 56 днів зберігання

в упаковках з ПЛА. Вторинні продукти

окислення ліпідів утворювалися, головним

чином, за наявності О 2

і світла.

Під час впливу світла ліпідне окислення

сирів, упакованих в ПЛА, було

досить обмеженим протягом перших

56 днів зберігання. Коли сири були захищені

від світла, окислення було незначним

протягом 84 днів [3, 5].

Інше дослідження виявило проблеми

використання ПЛА для пакування

напівтвердого сиру, навіть коли були

додані поглиначі О 2

для компенсації

низького кисневого бар’єру ПЛА. Порівнювалися

вплив упаковки з ПЛА та

упаковки з поліефіру при тривалому

(12 тижнів) зберіганні напівтвердого

сиру при освітленні світлом і зберіганні

в темряві, а також при застосуванні

поглиначів О 2

. Міграція летких сполук

www.upakjour.com.ua

з ПЛА в сир була значно нижчою за

встановлені критичні рівні. Розвиток

вторинних продуктів окислення ліпідів

і втрата рибофлавіну відбувалися

переважно за наявності О 2

і світла. Через

вищу дифузію для паковань з ПЛА

ступінь окислення ліпідів у сирах, упакованих

в ПЛА, був вищим, ніж у контрольних

зразках з поліефіру. Ступінь

окислення ліпідів знижувався в разі застосування

поглиначів О 2

, але менше,

ніж при зберіганні продуктів у темряві.

Рибофлавін розкладався однаково в сирах,

упакованих у ПЛА і поліефір 3, 6.

Для довгострокового зберігання сиру

бар’єрні властивості ПЛА повинні

бути поліпшені. У роботі 7 була досліджена

придатність плівок на основі

модифікованої та немодифікованої

полі-L-молочної кислоти (ПЛМК),

а також співполімерів ПЛМК і полікапролактону

(ПКЛ), для пакування

сиру щодо їх прозорості, поглинання

вологи, механічних властивостей та

біодеградації. У деяких випадках для

можливого покращення бар’єрних

властивостей полімери були змішані

з наноглиною. Матеріали демонстрували

повний біорозпад при контрольованих

умовах компостування.

Екструдовані плівки мали прийнятну

прозорість. Поглинання вологи плівками

та зниження молекулярної маси

полімеру від впливу високої вологості

стали проблемою для стабільності полімеру,

хоча експерименти проводилися

при 25 °C. Можна допустити, що за

звичайних температур зберігання сиру

(~4 °C) стабільність буде кращою.

В іншому дослідженні плівка ПЛА

виявилася досить стабільною за умов

різної відносної вологості (11–98%)

при двох температурних режимах

(5 та 25 °C). Сорбція вологи та зниження

молекулярної маси були зафіксовані

при 25 °C, але гідролітична

деградація, виражена у втраті міцності

на розтяг за 98 % відносної вологості,

спостерігається через більш ніж

60 днів. Додавання наноглини покращило

термостабільність полімеру, але

дифузія О 2

та водяної пари до необхідних

рівнів не знизилася. Водночас

було розроблено новий ударо стійкий

ПЛА, який подолав проблеми з

крихкістю немодифікованих плівок

ПЛМК та ПЛМК-ПКЛ 7.


Напрями розвитку упаковки

з біополімерів

Більшість біополімерів на пакувальному

ринку використовують для непродовольчих

товарів, проте їх застосування

для молочних та інших

харчових продуктів також розширюється.

На свіжі харчові продукти

припадає 41 % всієї біорозкладної

упаковки. Прикладами практичного

використання біопаковань у виробництві

молочних продуктів з коротким

терміном зберігання є йогурт

Danone, тестування якого в стаканах

з ПЛА було розпочато в Німеччині ще

в 1997 р.; натуральне молоко Айови,

розфасоване в пляшки з ПЛА виробництва

Nature-Works LLC; сир брі,

упакований в ламінат, що складається

з ПЛА, воску та крафт-паперу 3.

У даний час ПЛА виробляється у відносно

великих масштабах. Основним

розробником і продавцем є

NatureWorks LLC 3, 8, 9. Оптичні,

фізичні й механічні властивості ПЛА

наближаються до властивостей ПС

та ПЕТФ. Більше того, ПЛА можна

пластифікувати багатьма способами,

що забезпечує властивості, притаманні

для поліетилену низької густини та

лінійного поліетилену низької густини

10. Очікується, що ПЛА буде

ширше використовуватися для пакування

молочних продуктів з коротким

терміном придатності (йогурт,

молоко, сир і сметана), оскільки вони

не потребують особливих бар’єрних

властивостей пакувальних матеріалів

щодо газів. У довгостроковій перспективі,

коли бар’єрні властивості

ПЛА будуть покращені, його також

можна використовувати для пакування

свіжих і твердих сирів.

Одним з напрямів збільшення використання

біополімерів для пакування

харчових продуктів є поліпшення

їх бар’єрних властивостей. Це може

бути досягнуто шляхом їх модифікації

з покриттям з оксиду кремнію

або включенням нанокомпозитів,

отриманих із природних полімерів і

модифікованої глини. Їх можна ламінувати,

створюючи багатошарові

пакувальні матеріали з необхідними

властивостями. Уже відомі такі матеріали

з традиційних полімерів, паперу,

фольги, які мають від трьох до дев’яти

31


Картон

Біополімер із кукурудзяного

крохмалю

Рис. 3. Комбіноване біорозкладне паковання для молока й рідких молочних продуктів [12]

шарів різних полімерів. Зовнішні їх

шари складаються з водонепроникних

полімерів з гарними механічними

властивостями, середні – з полімерів

з необхідними бар’єрними властивостями

щодо газів, а внутрішній шар

повинен ефективно зварюватися для

герметизації упаковки 3, 11.

Компанія Standa Industries розробила

біорозкладаний поглинач О 2

, який

може зменшити проблему недостатніх

бар’єрних характеристик багатьох

матеріалів на біооснові. Завдяки своїм

бар’єрним властивостям полігідроксиканоат

(ПГА) може бути альтернативою

ПЛА. Компанія Metabolix

об’єднала зусилля з Archer David

Midland і почала виробництво ПГА

потужністю приблизно 50 тис. т на

рік. Відомі марки ПГА для екструзійного

покриття придатні для нанесення

покриття на картон для пакування

молочної продукції. Інші розробники

ПГА розглядають можливість збільшення

його виробництва, а фірма

Novamont інвестує значні кошти в

дослідження й розробку полімерів на

основі крохмалю, які можна порівняти

з показниками ПЕ 3.

Наразі розробляються термозбіжні

плівки з ПЛА і багаторазові кришки,

які можна використовувати для герметизації

упаковки для продуктів зі

свіжого молока й сиру. Вже запропоновано

багатошарові плівки на основі

пластифікованого пшеничного крохмалю

та різних біорозкладних аліфатичних

складних поліефірів з метою

поліпшення механічних властивостей

крохмалю та його вологостійкості. На

часі розроблення добавок, які роблять

матеріали менш крихкими і більш

довговічними. Безсумнівно, в найближчі

роки з’являться біорозкладні

пластифікатори, барвники, фарби,

клеї, різні добавки, оскільки багато

дослідників працюють над їх розробками.

Наприклад, Ром і Хаас розробили

модифікатор дії ПЛА на основі

наночастинок, який покращує його

міцність, не зменшуючи прозорість

матеріалу 3.

Здатність до біорозкладання більшості

пакувальних матеріалів на

біологічній основі є проблемою для

роздрібних продавців, оскільки паковання

повинні залишатися стабільними

протягом терміну придатності

продукції та згодом ефективно розкладатися

в процесі утилізації. Тому

важливо знати стабільність і термін

придатності пакувальних матеріалів

на біологічній основі залежно від

умов їх експлуатації, як у контакті з

харчовими продуктами, так і після

їх використання. Варіанти утилізації

повинні також розглядатися на міжнародному

рівні. Без інфраструктури

для утилізації, збирання та належного

компостування використаної упаковки

з ПЛА та інших біополімерів вони

втрачають свою екологічну привабливість

3.

Зростання цін на нафту і збільшення

попиту на неї в країнах, що розвиваються,

є серед основних причин зростання

ринку біоматеріалів. Упродовж

найближчих років очікується значне

зростання цього ринку. Зниження цін

на біоматеріали слід очікувати після їх

переходу з категорії нішевих до категорії

продуктів, що використовуються

у великомасштабному виробництві.

При збільшенні обсягів виробництва

ПЛА витрати на їх виготовлення будуть

очікувано знижуватися, наближаючись

до витрат на виробництво

ПЕ та ПС.

Ще одним дискусійним питанням

є сировина для виробництва пакувальних

біоматеріалів. Одним із проблемних

аспектів є використання

генетично модифікованих культур

для виробництва ПЛА. Наприклад,

компанія Sainsbury’s оголосила, що

не буде використовувати пакувальні

матеріали, отримані з генетично модифікованих

культур. Іншим аспектом

є обговорення питання використання

сільськогосподарських ресурсів

для виробництва пакувальних матеріалів,

якщо в деяких країнах світу

відчувається нестача продовольства.

Нарешті, постачальники сировини

для виробництва упаковки матимуть

потужних конкурентів у секторі виробництва

біоетанолу, що може стати

перепоною для виробників біополімерів.

На сьогодні біополімери становлять

до 1 % європейського ринку

полімерів. Експерти стверджують,

що біополімери можуть зайняти 10 %

цього ринку за рахунок збільшення

пропозиції для пакування молочних

продуктів. Отже, в майбутньому стане

цілком можливою ситуація, коли

споживач питиме йогурт зі стакана,

виробленого із сироватки, отриманої

при виробництві сиру 3.

Серед згаданих вище вимог до екологічних

пакувальних матеріалів для

молочної продукції важливою є їх

безпечність щодо харчових продуктів,

зокрема можлива міграція речовин з

пакувальних матеріалів до харчових

продуктів. Відповідно до норм Європейського

Союзу, загальна міграція

таких речовин не повинна перевищувати

10 мг/дм 2 . Серед речовин, що мі-


грують з біопакувальних матеріалів, є,

наприклад, молочна кислота, лінійний

і циклічний димер лактиду, різні

малі олігомери ПЛА 11, харчовий і

гідролізований крохмаль. Перелічені

речовини можуть бути природним

чином присутні в харчових продуктах,

отже, вважаються безпечними

для продовольчих товарів. Відповідно

до чинних норм ЄС, такі речовини,

як лактид, харчовий і гідролізований

крохмаль, а також ПГБ, згадуються

без будь-яких особливих обмежень у

списку мономерів «Директиви щодо

пластиків» – Директиви Комісії

2002/72/ЄC.

Відомі результати досліджень, згідно з

якими загальна міграція з ПЛА у воду,

оцтову кислоту, ізооктан, оливкову

олію та твердий стимулятор – модифікований

феніленоксид – значно

нижча, ніж 10 мг/дм 2 – нормативне

порогове значення. Відповідно, ПЛА

зазвичай визнається безпечним у разі

використання для виготовлення пакувальних

матеріалів та упаковки для

харчових продуктів 11.

Група дизайнерів із Бразилії – Д. Саіто,

М. Кондо, А. Мізутані та М. Маскареньяш

– запропонували упаковку,

в якій нівелюється основний недолік

більшості біополімерів з крохмалю –

неналежна міцність зазначених матеріалів.

Автори пропонують вкладати

контейнер для молока, виготовлений

з біополімеру на основі крохмалю, до

жорсткого короба з картону (рис. 3).

Із молоком контактує безпечний біополімер,

а міцність забезпечує жорстка

картонна оболонка 12.

У літературних джерелах є численні

приклади щодо можливості та доцільності

використання «дружніх»

щодо довкілля біологічних пакувальних

матеріалів. Слід визнати, що за

деякими технологічними властивостями

біополімери часом поступаються

традиційним полімерам. Проте

вже відпрацьовано численні способи

для усунення цих недоліків. Причому

покращення міцнісних, бар’єрних та

інших технологічних властивостей є

можливим не лише для більш прийнятних

(у технологічному сенсі)

паковань із ПЛА, а й для найбільш

поширених біопаковань на основі

крохмалю.

www.upakjour.com.ua


1. Халайджі В.В., Кривошей В.М. Упаковка

для харчових продуктів та напоїв.

Київ : ІАЦ «Упаковка», 2018.

216 с.

2. Вербицький С.Б., Копилова К.В., Козаченко

О.Б., Вербова О.В., Кос Т.С.

Екологічна упаковка для харчових

продуктів (від теорії до практики) //

Упаковка. 2019. № 4. С. 30–34.

3. Jakobsen M., Holm V., Mortensen G.

Biobased packaging of dairy products

// Environmentally compatible food

packaging. Chiellini E. ed. Elsevier, 2008.

4. Копилова К.В., Вербицький С.Б., Козаченко

О.Б., Вербова О.В., Кос Т.С. Інноваційні

біорозкладні матеріали для

пакування продукції молочної промисловості

// Матеріали VІIІ Міжнародної

спеціалізованої наук.-практ.

конф. «Ресурсо- та енергоощадні

технології виробництва і пакування

харчової продукції – основні засади

її конкурентоздатності» (12 вересня

2019 р., м. Київ). Київ : НУХТ, 2019.

С. 150–152.

5. Holm V.K., Risbo J., Mortensen G.

Quality changes in semi-hard cheese

packaged in a poly(lactic acid) material

// Food Chem. 2006. № 97 (3). Р. 401–

410.

6. Holm V.K., Mortensen G., Vishart M.,

Agerlin Petersen M. Impact of poly-lactic

acid packaging material on semi-hard

cheese // Ini Dairy. 2006. J. 16. Р. 931–

939.

7. Plackett D.V., Holm V.K., Johansen

P., Ndoni S., Nielsen P.V., Sipilainen-Malm

T., S derg rd A., Vertichel S.

Characterization of i.-polylactide and

L-polylactide-polycaprolactone co-polymer

films for use in cheese-packaging

appli cations’ // Pack Technol Sci. 2006.

№ 19. Р. 1–24.

8. Robertson G.L. Edible and biobased

food packaging materials // Food Packaging:

Principles and Practice. New

York : Taylor & Francis, 2006. Chapter 3.

9. Datta R., Henry M. Lactic acid: recent

advances in products, processes

and technologies – a review // Chem

Technol Biotechnol. 2006. № 81.

Р. 1119–1129.

10. Sinclair R.G. The case for polylactic

acid as a commodity packaging plastic //

JMS – Pure Appl Client. 1996. A33 (5).

Р. 585–597.


11. Conn R.E., Kolstad J.J., Borzelleca

J.F., Dixler D.S., Filler Jr. R.J, Ladu B.N.,

Pariza M.W. Safety assessment of polylactide

(PLA) for use as a food-contact

polymer // Food Chem Toxic. 1995.

№ 33 (4). Р. 273–283.

12. Consonni E. Milk in cardboard packaging:

is it possible? // Paper Industry

World. 2016. 12 October.

Биоупаковка для молочных продуктов

(реально и практично)

С.Б. Вербицкий, к.т.н., К.В. Копылова, д.с.-х.н.,

О.Б. Козаченко, А.В. Вербовая, Т.С. Кос, к.т.н.

Охарактеризованы основные принципы экологического

упаковывания молочных продуктов.

Касательно молочных продуктов, экологическими

можно считать: бумажные материалы,

пергаментные обертки, биоразлагаемые полимеры,

материалы на биологической основе,

полученные из возобновляемых ресурсов.

Критическими аспектами экологической упаковки

являются механические и барьерные

свойства по отношению к кислороду, углекислому

газу, воде, свету и запахам, а также миграция,

рост микробов, стойкость (термическая

и химическая), технологические требования

(пригодность к свариванию и формированию),

соответствие принципам маркетинга. Оценено

соответствие указанным требованиям различных

биоразлагаемых полимеров – прежде всего,

полилактида, являющегося перспективным

материалом.

Ключевые слова: молочные продукты; экологическая

упаковка; биоразлагаемая упаковка; полилактид;

производные крахмала.

Biological packaging of dairy products is actual

and practical

S.B. Verbitsky, Ph.D. (Technique), K.V. Kopylova, Dr.

(Agriculture), O.B. Kozachenko, A.V. Verbova, T.S.

Kos, Ph.D. (Technique)

The basic principles of environmental packaging

of dairy products are described. Regarding dairy

products, the following packaging materials

can be considered ecological: paper materials,

parchment wraps, biodegradable plastics, biobased

materials derived from renewable resources.

The critical aspects of ecological packaging are

the mechanical and barrier properties to oxygen,

carbon dioxide, water, light and odors, as well as

migration, microbial growth, resistance (thermal

and chemical), technological requirements

(suitability for welding and forming), compliance

with marketing principles. The compliance

with the indicated requirements of various

biodegradable plastics, first of all, polylactide,

which is a promising material in this sense, is

evaluated.

Key words: dairy products; ecological packaging;

biodegradable packaging; polylactide; starch

derivatives.

33

6’2019 упаковка поліграфія

УДК 655.3.026

Нанофотонні маркування на невсотувальних

матеріалах для розумних паковань

О.О. Гриценко, Д.С. Гриценко, к.т.н., ВПІ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ

Розумні паковання поступово набувають популярності на світовому ринку паковань завдяки тому, що їх розширена функціональність

підвищує споживчу цінність і конкурентоспроможність упакованого продукту. Вони відстежують його стан або

стан середовища, в якому він зберігався, в режимі реального часу і надають відповідну інформацію спостерігачу. При цьому

розумні паковання можна використовувати для пакування не тільки харчових продуктів, а й різноманітних косметичних

засобів. Термін, зазначений на пакованні, гарантує придатність до використання лише при дотриманні належних умов зберігання.

Тому нерідко трапляються випадки отруєння харчовими продуктами, термін придатності яких ще не минув, але вони

були зіпсовані внаслідок порушення умов зберігання, наприклад, у літній період або під час транспортування. Безперечною

перевагою розумного паковання для споживача є підвищення безпечності споживання або використання таких продуктів.

Оптична густина

Загальна ідеологія

Сумлінним розповсюджувачам продукції

розумні паковання дають змогу

надати докази того, що упакований

продукт на момент реалізації є свіжим

і безпечним. Завдяки цьому розповсюджувач

може виділитися серед

конкурентів і підвищити рівень довіри

та лояльності покупців, покращити

репутацію і внаслідок цього збільшити

обсяг продажів.

У конструкції розумного паковання

має бути передбачено функціональний

компонент – індикатор, який

певним чином реагує на зміни стану

упакованого продукту. Як правило, індикатор

містить речовини, що змінюють

свої властивості внаслідок реакції

з продуктами розпаду білків, жирів.

Це можуть бути оптичні, геометричні

властивості, електропровідність.

Зміна таких властивостей може бути

зафіксована візуально та/або апаратно.

Найбільш зручним та економічно

доцільним методом реєстрації змін

властивостей індикатора є візуальний,

тому найбільшу популярність і

перспективу мають саме оптичні індикатори,

які змінюють колір зі зміною

стану упакованого продукту.

Функціональні елементи розумних

паковань доцільно наносити друкарськими

методами, оскільки вони

високопродуктивні та не вимагають

додаткових капіталовкладень для

придбання спеціального обладнання.

У такому випадку речовини, які

реагують з продуктами розпаду, слід

вводити у фарбу й друкувати ними на

поверхні паковань функціональні мітки.

Для фіксування стану упакованого

продукту маркування має безпосередньо

контактувати з ним, тобто розміщуватися

всередині паковання. Це накладає

суттєві обмеження при виборі

речовин для виготовлення міток на

1

0.9

0.8

0.7

0.6

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0

0 50 100 150 200 250 300

1

2

Товщина

плівки, мкм

Рис. 1. Залежність оптичної густини досліджуваних поліпропіленових плівок від товщини

плівки: 1 – матова, 2 – глянцева

розумних пакованнях. Для фіксування

умов зберігання продукту (температура,

вологість, дія світла) маркування

може бути зовні паковання.

Зважаючи на вимоги до безпечності

функціональних речовин у контакті з

харчовими й косметичними продуктами,

перспективними є оксид цинку,

срібло та карбон у вигляді наночастинок

[1]. Вони належать до нанофотонних

речовин, тобто мають розміри

менш ніж 100 нм і виявляють при цьому

люмінесцентні властивості. Що

дуже важливо, вони є нетоксичними,

мають високу інтенсивність люмінесценції,

достатню для візуальної

реєстрації, і здатні змінювати свої люмінесцентні

властивості під впливом

сполук, які утворюються внаслідок

псування запакованого харчового або

косметичного продукту [2, 3].

До невсотувальних матеріалів, які

можна використовувати для виготовлення

розумних паковань, належать

різноманітні полімерні та металеві

матеріали (фольга й металізовані

плівки). Поширеними полімерними

матеріалами для паковань є прозорі

полімерні плівки: поліпропіленові

та поліетиленові, а також різноманітні

непрозорі полімерні матеріали [4].

Для того, щоб виготовляти друковані

нанофотонні маркування для розумних

паковань друкарськими методами,

потрібно наперед знати оптичні

характеристики відбитка в початковому

стані (до контакту із зіпсованим

продуктом) та в процесі функціонування

(у контакті з речовинами розпаду

продукту). Для цього потрібно

врахувати вплив таких факторів, як


технологічні параметри друкарського

процесу, властивості задруковуваного

матеріалу, склад фарби.

Згідно з попередніми дослідженнями,

на люмінесцентні властивості

маркувань впливають технологічні

параметри додрукарських (відносна

площа растрових елементів растрового

поля, глибина друкувальних

елементів у способах друку, похідних

від глибокого) [5], друкарських (товщина

фарбового шару, швидкість і

тиск під час друкування, температура

сушіння, відносна площа растрових

елементів у струминному друці) [6, 7]

та післядрукарських процесів (оздоблення

відбитків шляхом лакування,

припресування плівки). Також на

люмінесценцію маркувань впливає

склад фарбових композицій, зокрема

концентрація барвника – наночастинок

оксиду цинку, карбону або срібла,

вміст зв’язуючих і допоміжних речовин

[3, 6]. У літературних джерелах

бракує інформації про вплив властивостей

невсотувальних задруковуваних

матеріалів на люмінесцентні

властивості маркувань. Тому для

виготовлення розумних паковань у

промислових масштабах актуальним

є визначення впливу властивостей невсотувальних

задруковуваних матеріалів

на показники фотолюмінесценції

друкованих нанофотонних маркувань

для розумних паковань і розробка рекомендацій

щодо підбору полімерних

і металевих матеріалів для досягнення

максимальної функціональності нанесених

на них друкованих міток.

Інтенсивність люмінесценції, відн. од.

www.upakjour.com.ua

Люмінесцентні

маркування

на полімерних

матеріалах

Перевагою використання

прозорих

матеріалів для розумних

паковань є

можливість розміщувати

функціональні

маркування всередині

паковань, а зміни

оптичних властивостей

міток реєструвати

ззовні паковання,

не відкриваючи і не

пошкоджуючи його.

Виготовлення розумних

паковань із

використанням непрозорих

матеріалів

є технологічно

складнішим. Споживач

повинен мати

доступ до мітки із

зовнішнього боку

паковання, однак

або мітка має розміщуватися

всередині

паковання, або має бути забезпечений

доступ вмісту паковання до

мітки, розміщеної зовні – наприклад,

через проникнення продуктів

розпаду крізь пакувальний матеріал.

Полімерні й металеві матеріали не є

проникними, тому слід шукати інші

шляхи вирішення даної проблеми.

Одним із варіантів є розташування

прозорих «віконець» із полімерних

200

180

160

140

120

100

80

60

40

20

0

0 50 100 150

Товщина

шару

фа рби,

мкм

Товщина

плівки, мкм

Рис. 2. Залежність інтенсивності люмінесценції друкованих міток від товщини поліпропіленової

плівки, через яку фіксується люмінесценція, збудж = 330 нм, [ZnO] = 0,15 %

20.5

15.9

9.1

3.8

матеріалів (однак тоді мітка буде

розміщена на полімерній плівці).

Іншим варіантом є негерметичне

пакування продукту (наприклад,

шоколаду) у фольгу як у первинне

паковання з подальшим герметичним

пакуванням у прозору полімерну

плівку. Крім того, непрозорі

пакування з мітками на внутрішньому

боці можна використовувати

в домогосподарствах для контролю

за зберіганням м’ясних або рибних

продуктів. Нарешті, непрозорі матеріали

можуть бути перфоровані на

ділянці маркування або прямо під

ним, а саме маркування – вкрите

непроникним лаком або прозорою

полімерною плівкою, що забезпечує

герметичність паковання. Завдяки

такому різноманіттю технологічних

варіантів непрозорі матеріали для

розумних паковань можна використовувати

для контролю не лише за

зовнішнім, а і за внутрішнім середовищем

паковання.

У пакувальному виробництві найбільш

поширеними полімерними

матеріалами є поліпропіленові плів-

35

6’2019 упаковка поліграфія

ки [4]. Як уже було зазначено, на

відміну від паковань із непрозорих

паперових і металевих матеріалів, на

поліпропіленових пакованнях можна

розміщувати нанофотонні маркування

як зовні, так і всередині, з можливістю

реєстрації люмінесценції мітки

через прозору плівку. Для цього має

бути передбачене спеціальне «віконце»,

не задруковане звичайними

фарбами.

У випадку розміщення маркування

на зовнішній поверхні матеріалу паковання

на його фотолюмінесценцію

впливатиме лише гладкість полімерної

плівки. Якщо ж маркування розміщене

на внутрішній поверхні матеріалу

та передбачається реєстрація

люмінесценції крізь полімерну плівку,

то на фотолюмінесценцію друкованої

мітки впливає гладкість полімерної

плівки з обох сторін та оптична густина

полімерної плівки (яка є тим більшою,

чим більша товщина полімерної

плівки).

Гладкість поверхні плівки. У попередніх

дослідженнях [1] висвітлено деякі

аспекти впливу гладкості поверхні

поліпропіленової плівки на показники

люмінесценції друкованого нанофотонного

маркування. Зокрема,

встановлено, що зразки, надруковані

на поверхні з меншою гладкістю,

мають вищу інтенсивність люмінесценції

порівняно із зразками, надрукованими

на поверхні з більшою

гладкістю. Тому при виготовленні

нанофотонних маркувань, розміщених

на зовнішній поверхні паковання,

рекомендується надавати перевагу

матовій поліпропіленовій плівці.

Якщо ж маркування розміщується на

внутрішній поверхні паковання, потрібно

брати до уваги вплив оптичної

густини полімерної плівки на показники

люмінесценції мітки.

Оптична густина плівки. Із збільшенням

товщини плівки зростає її оптична

густина, причому у випадку матової

плівки це зростання відбувається

більш стрімко, ніж у випадку глянцевої

(рис. 1). Разом зі зростанням

оптичної густини збільшується поглинання

плівкою люмінесцентного

випромінювання друкованого нанофотонного

маркування, розміщеного

на внутрішньому боці пакувального

матеріалу (якщо передбачено реєстрацію

люмінесценції крізь плівку,

без розкриття паковання).

На рис. 2 наведено залежності інтенсивності

люмінесценції друкованих

міток від товщини досліджуваних

поліпропіленових плівок, крізь

які фіксується люмінесценція, для

ряду товщин шару фарби на відбитках,

виготовлених трафаретним способом

друку. Середні товщини шару

фарби на відбитках визначено ваговим

методом [8].

Отже, при найменшій із досліджених

товщин шару фарби на відбитку

(3,8 мкм) виміряна крізь плівку

інтенсивність люмінесценції друкованого

зразка зростає із зростанням

товщини плівки: від 0 мкм (вимірювання

було здійснене без плівки) до

150 мкм (найтовща з досліджених).

Це пояснюється тим, що поліпропіленова

плівка має незначну власну

люмінесценцію, яка є порівнянною

з люмінесценцією друкованого зразка

з невеликою товщиною фарби та

здатна вплинути на неї, підвищивши

її внаслідок перепоглинання (аналогічно

до випадку з люмінесценцією

паперу, описаного вище). Водночас

для більших із досліджених товщин

шару фарби на відбитку (9,1; 15,9 і

20,5 мкм) із зростанням товщини поліпропіленової

плівки інтенсивність

люмінесценції друкованого зразка,

зафіксована крізь плівку, зменшується.

При цьому чим товщий шар

фарби на відбитку, тим більш вираженою

є така закономірність. Це

явище пояснюється тим, що власна

люмінесценція задруковуваного матеріалу

є досить незначною порівняно

з люмінесценцією відбитка при

товстих шарах фарби, і її недостатньо

для того, щоб нівелювати поглинання

люмінесценції відбитка в товщині

поліпропіленової плівки, крізь яку

проходить випромінювання.

Отже, щоб одержати вищі значення

люмінесценції маркувань, при реєстрації

випромінювання маркування

крізь полімерну плівку рекомендується

надавати перевагу плівці з глянцевою

поверхнею, а при розміщенні

маркування на зовнішній поверхні

паковання – плівці з матовою поверхнею.

Люмінесцентні маркування

на металевих матеріалах

Гладкість поверхні металу. При виготовленні

розумних паковань із використанням

металевих матеріалів

(найчастіше це алюмінієва фольга)

слід враховувати вплив гладкості поверхні

фольги. Як відомо, фольга

може мати матову та глянцеву поверхню.

У попередніх дослідженнях [9]

висвітлено питання нанесення друкарськими

методами маркувань на

алюмінієву фольгу. Зокрема, встановлено,

що при високих концентраціях

люмінесцентної складової (наночастинок

ZnO) у фарбі гладкість поверхні

алюмінієвої фольги практично не

впливає на інтенсивність люмінесценції

відбитка, тоді як при низьких

концентраціях люмінесцентної складової

у фарбі вищу інтенсивність люмінесценції

відбитка отримують на

матовій поверхні фольги. Це явище

пояснюється оптичними властивостями

поверхні фольги, а саме здатністю

глянцевої фольги відбивати світло

в одному напрямку, тоді як здатністю

матової фольги є розсіювання світла в

усіх напрямках.

Отже, виготовляти нанофотонні маркування

з використанням фарби з

максимально можливим вмістом люмінесцентної

складової можна як на

матовій, так і на глянцевій поверхні

металевих матеріалів. Якщо концентрація

люмінесцентної складової у

фарбі не є максимальною, рекомендується

надати перевагу металевим

матеріалам із матовою поверхнею.

Висновки

Проведене дослідження впливу властивостей

невсотувальних задруковуваних

матеріалів (полімерні, металеві)

на показники люмінесценції

друкованих нанофотонних маркувань

дало змогу надати ряд рекомендацій

щодо вибору задруковуваних матеріалів

для розумних паковань. При розміщенні

маркування на внутрішній

поверхні паковання рекомендується

використовувати полімерну плівку з

глянцевою поверхнею, а на зовнішній

поверхні паковання – полімерну

плівку з матовою поверхнею. Можна

виготовляти нанофотонні маркування

на поверхні металевих матеріалів


із будь-якою шорсткістю з використанням

фарби з максимально можливим

вмістом люмінесцентної складової.

Якщо ж у фарбі концентрація

люмінесцентної складової нижча за

максимальну, рекомендується надати

перевагу металевим матеріалам із

матовою поверхнею. Максимально

можлива початкова інтенсивність

люмінесценції маркування дозволяє

підвищити зручність реєстрації відгуку

нанофотонної мітки та розширити

її функціональність, а отже, забезпечити

високу точність інформування

споживача про стан запакованого

харчового або косметичного продукту

і його придатність до споживання чи

використання.

Автори висловлюють подяку науковим

співробітникам відділу фотохімії Інституту

фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського

НАН України к.х.н. Г.Я. Гродзюк

і к.х.н. В.В. Швалагіну за надані зразки

люмінесцентних наночастинок, а також

за надані реактиви та обладнання

для проведення досліджень.

Публікація містить результати досліджень,

проведених при грантовій підтримці

Держаного фонду фундаментальних

досліджень за конкурсним

проектом Ф64/10-2016 від 28.03.16.


1. Гриценко О.О., Гриценко Д.С. Виготовлення

нанофотонних маркувань

для розумних паковань // Упаковка.

2017. № 3. С. 44–49.

2. Kumar V., Guleria P., Mehta S.K.

Nanosensors for food quality and safety

assessment // Environmental Chemistry

Letters. 2017. Vol. 15. No. 2. P. 165–177.

3. The use of carbon nanoparticles for

inkjet-printed functional labels for smart

packaging / O. Hrytsenko, D. Hrytsenko,

V. Shvalagin, et al. // Journal of

Nanomaterials. 2018. Vol. 2018. P. 1–10.

4. Кривошей В.М. Упаковка в нашому

житті. Київ : ІАЦ «Упаковка», 2001.

160 с.

5. Sarapulova O., Sherstiuk V. Influence

of parameters of a printing plate on photoluminescence

of nanophotonic printed

elements of novel packaging // Journal of

Nanotechnology. 2015. Vol. 2015. P. 1–6.

6. The influence of parameters of ink-jet

printing on photoluminescence properties

of nanophotonic labels based on

www.upakjour.com.ua

Ag nanoparticles for smart packaging /

O. Hrytsenko, D. Hrytsenko, V. Shvalagin,

et al. // Journal of Nanomaterials.

2017. Vol. 2017. P. 1–9.

7. Сарапулова О.О., Шерстюк В.П.

Вплив технологічних параметрів

фіксування нанофотонних друкованих

покриттів на їхні фотолюмінесцентні

характеристики // Технологія

і техніка друкарства. 2014. № 4 (46).

С. 21–28.

8. Ткачук М.П. Трафаретний друк.

Київ : ХаГар, 2000. 264 с.

9. Морозов А.С., Гриценко О.О., Швалагін

В.В., Гродзюк Г.Я. Виготовлення

маркувань розумних паковань з використанням

нанофотонних фарбових

композицій на алюмінієвій фользі

трафаретним способом друку //

Технологія і техніка друкарства. 2016.

№ 3 (53). С. 49–56.

Нанофотонные маркировки на невпитывающих

материалах для умных упаковок

О.О. Гриценко, Д.С. Гриценко, к.т.н.

Рассмотрена возможность использования невпитывающих

материалов для изготовления умных

упаковок печатными методами. Определено

влияние свойств невпитывающих запечатываемых

материалов (полимерные пленки, металлизированные

пленки, алюминиевая фольга) на

показатели фотолюминесценции печатных нанофотонных

маркировок для умных упаковок.

Разработан ряд рекомендаций по выбору невпитывающих

упаковочных материалов для изготовления

нанофотонных маркировок, обеспечивающих

полную функциональность печатных

меток и возможность регистрировать их отклик

визуально и аппаратно.

Ключевые слова: маркировка упаковки; умная

упаковка; печатные метки; полипропиленовая

пленка; фольга; оксид цинка; наночастицы серебра;

нанофотонные элементы; фотолюминесценция.

Nanophotonic labels on non-absorbent materials

for smart packaging

O.O. Hrytsenko, D.S. Hrytsenko, Ph.D.

The possibility of using non-absorbent materials

for the production of smart packaging by

printing methods is considered. The influence

of properties of non-absorbent printed materials

(polymer films, metallized films, aluminum foil)

on the photoluminescence indices of printed

nanophotonic markings for smart packagings is

established. A number of recommendations has

been developed for the selection of non-absorbent

packaging materials for the manufacture of

nanophotonic markings, ensuring the full

functionality of printed labels and the ability to

record their feedback visually and instrumentally.

Key words: marking of packages; smart packaging;

printed labels; polypropylene film; foil; zinc oxide;

silver nanoparticles; nanophotonic elements;

photoluminescence.

37

6’2019 упаковка екологія

Упаковка для харчових продуктів: заборонити

не можна дозволити

Редакція продовжує підбирати інформаційні матеріали різних

авторів, виробничих компаній, маркетингових агенцій, щоб

розібратися у впливі різних видів пакувальних матеріалів та

упаковки для харчових продуктів на довкілля. Проте місце, де

ставити кому в дописі «заборонити не можна дозволити», ще

визначити важко, тим паче що думки фахівців на цю тему не

збігаються.

У цьому номері редакція розміщує витяги з інструкції про

вплив використаних виробів із біорозкладних і біопластичних

полімерів на довкілля, яку підготувало FEAD.

Біорозкладні полімери.

Міфи і реальність

FEAD є представницьким органом

приватного управління відходами та

промислових ресурсів у Європейському

Союзі. Згідно з напрямами своєї діяльності,

FEAD розробив інструкцію,

яка пояснює вплив біорозкладних і

біопластичних полімерів на довкілля.

Відповідно до мети – досягнути більш

стійкого навколишнього середовища

– цей документ допомагає зрозуміти,

як цього домогтися, використовуючи

різні види біополімерів.

Спочатку важливо провести чітку

межу між полімерами, здатними біологічно

руйнуватися, і полімерами,

придатними до компостування, визнаючи,

що деякі біополімери не

придатні до компостування, а деякі

компостовані полімери не мають

біооснови. Полімери на біологічній

основі, або, як їх називають, на основі

біологічних джерел, є полімерами, виготовленими

(частково) з органічних

матеріалів. Деякі з них ідентичні полімерам

на основі копалин, таким як

біополіетилен (ПЕ) або біополіпропілен

(ПП), у той час як інші являють

собою полімери, призначені для компостування.

Термін «біорозкладні полімери»

не є регламентованим, тому і

від навколишнього середовища (вологість,

світло, солоність, температура

тощо). Біорозкладні полімери можуть

бути також нафтохімічного походження,

такі як полікапролактон (ПКЛ).

Придатні до компостування полімери

– це такі, що розкладаються в процесі

компостування, який є контрольованим

аеробним процесом. Необхідно

усвідомлювати різницю між промисловим

компостуванням і домашнім.

Умови промислового компостування

передбачають підвищену температуру

в поєднанні з високою відносною вологістю

та наявністю кисню. EN 13432 –

це стандарт для пакувальних матеріалів,

а не для їх відходів, і його дотримання

не може вважатися гарантією повної

придатності відходів до промислового

компостування. Домашнє компостування

передбачає нижчі й менш постійні

температури, і це робить його повільнішим

процесом, що залежить від типу

матеріалу. Стандартом для домашнього

компостування є NF T 51800.

Стандарти

Біопластичні та біорозкладні полімери

не мають жодних відповідних стандартів,

які були б підтверджені ретельними

науковими дослідженнями, а це

означає, що різноманітні їх склади та

Розкладання

Деякі біорозкладні й придатні до компостування

(EN 13432) матеріали також

можуть негативно впливати на

обробку біологічних відходів. Процеси

компостування або анаеробного

зброджування, спрямовані на отримання

високоякісних органічних добрив,

мають строгу межу фізичних

забруднень, незалежно від того, чи є

вони біологічно розкладними в теорії,

чи ні. Залишки полімерів у дигестаті й

компості можуть спричиняти проблеми

з механічним обладнанням, яке

використовується в сільському господарстві.

З огляду на складність визначення

відмінностей між придатними

до біологічного розкладання та компостування

полімерами і звичайними

полімерами, навіть якщо вони правильно

утилізуються домашніми господарствами,

вони, ймовірно, будуть

відсортовані на заводі з компостування

й відправлені на термічне відновлення

або утилізацію, що негативно

впливає на кількість СО 2

в повітрі.

Змішування з полімерами,

придатними до переробки

Біорозкладні та придатні до компостування

полімери також становлять

проблему, коли вони змішуються з

не є однозначним. Цей термін стосується

відсутність нормативних актів не гарантують

полімерами, що переробляються,

полімерів, які розкладаються під

дією природних мікроорганізмів (бактерії,

гриби й водорості). Це дає хибне

уявлення про те, що відходи виробів

із таких матеріалів не є шкідливими.

Поки розкладання не завершено, полімер

залишається шкідливим для довкілля.

правильних екологічних і

ринкових показників. Деякі біоматеріали,

такі як біо-ПЕ, біо-ПЕТФ і біо-

ПП, повністю придатні для вторинної

переробки, тоді як біорозкладні та

придатні до компостування полімери

не можуть бути перероблені разом зі

оскільки ці матеріали мають різні

властивості, що може впливати на

цілісність рециркуляції. Їх наявність

погіршує якість і чистоту отриманого

кінцевого продукту, так як вони мають

неоднакову природу (що також

буває при змішуванні «традиційних»

Кінетика деградації залежить звичайними полімерами.

полімерів) і швидше втрачають певринкових


ні хімічні та/або фізичні властивості

із часом та/або температурою та/або

водою порівняно з більшістю «традиційних»

полімерів. Вже відомо про

ризик виникнення такої ситуації, і це

змушує виробників відмовлятися від

використання переробленої сировини.

Біорозкладні та придатні до

компостування полімери, які утилізуються

разом з полімерами, що переробляються,

повинні завжди відділятися

в процесі сортування. Однак при

збільшенні їх кількості їх буде дедалі

важче, навіть неможливо відсортувати.

Тому важливо, щоб біорозкладні й

придатні до компостування полімери

не використовувалися у виробах, які

можуть виготовлятися з полімерів,

що переробляються, оскільки споживачі

навряд чи побачать різницю між

ними. Також правильно й інше: нерозуміння

споживачами може призвести

до підвищеного забруднення відходів

(таких як відходи овочів, фруктів і

побутові) полімерами на біологічній

основі, які не розкладаються на компостувальному

об’єкті.

Екологічні вигоди

Перехід до циклічної економіки означає,

що матеріали повертаються в

цикл як нові продукти після утилізації.

Використання ресурсів для виготовлення

пакувального матеріалу, який

потрапляє в потік біологічних відходів

(одноразові продукти), не є циклічним,

оскільки біорозкладні та придатні

до компостування полімери або

упорядкованими відправляються на

сміттєспалювальний завод, або перетворюються

на воду і CO 2

та виходять

www.upakjour.com.ua

із циклу. Вторинна переробка полімерів

на основі біопалива є циклічною.

Із цієї причини всі виробники повинні

створювати продукти на основі біологічних

відходів, які можуть бути перероблені.

Біорозкладні та придатні до

компостування полімери приносять

користь для навколишнього середовища

тільки тоді, коли ця користь явна:

коли вони відокремлюють більше біологічних

відходів від залишкових відходів

та не погіршують якість органічних

відходів. З огляду на це, повинна

існувати система оцінювання із чіткими

критеріями, щоб розуміти, у яких

сферах застосування біорозкладних і

придатних до компостування полімерів

дійсно вигідне для довкілля. В інших

випадках слід уникати їх використання.

екологія упаковка 6’2019

Сприйняття споживачів

Використання біорозкладних і придатних

до компостування полімерів

приводить до плутанини серед споживачів

і створює нові ризики як для

навколишнього середовища, так і

для промисловості. Сам факт маркування

продуктів як (біо)розкладних

може вплинути на поведінку людей і

почуття відповідальності. Суспільне

сприйняття терміна «біорозкладний»

може зняти відповідальність людей

за управління відходами, що призведе

до підвищення кількості сміття. Наприклад,

якщо пакет позначений як

«біорозкладний», користувачі можуть

подумати, що залишити його у відкритому

середовищі є прийнятним

рішенням. Крім того, вони вважатимуть,

що предмет, маркований як біорозкладний,

може бути утилізований

у контейнері для біологічних відходів.

Використання біорозкладних і придатних

до компостування полімерів

має бути достатньо специфічним,

щоб споживач/користувач чітко розумів

правильний шлях поводження з

відходами.

Рекомендації

Альтернативи звичайним полімерам

на основі копалин можуть принести

користь для навколишнього середовища,

проте лише за умови, що

вони будуть розроблені відповідно до

стандартів EN. До того ж вони принесуть

екологічні вигоди, якщо існує

інфраструктура збирання та обробки

для управління ними. Але це майже

не стосується біорозкладних і придатних

до компостування полімерів,

тому просування їх на даному етапі є

передчасним. Через це рециркуляції

полімерів на основі біоматеріалів слід

надавати перевагу перед біорозкладанням,

яке забезпечує стійкі переваги

тільки в дуже специфічних сферах

застосування.

FEAD, Європейська федерація з

управління відходами та охорони довкілля,

представляє індустрію з управління

відходами та ресурсами по всій

Європі. Членами FEAD є національні

асоціації з управління відходами

з 19 держав – членів ЄС, Норвегії та

Сербії.

Члени FEAD репрезентують понад

3 тис. компаній, що працюють у всіх

формах поводження з відходами та

займають 60 % ринку побутових відходів

(обробляючи понад 75 % промислових

і комерційних відходів у Європі).

Їхній сукупний річний оборот складає

приблизно € 75 млрд, а зайняті в них

320 тис. осіб є працівниками близько

2400 центрів переробки та сортування,

1100 компостних майданчиків,

260 підприємств із переробки відходів

і 900 контрольованих звалищ.

Компанії FEAD дають змогу перейти

до циркулярної економіки, виробляючи

ресурси, які можуть бути повторно

використані в економіці, і поставляючи

енергію. Вони підвищують цінність

за рахунок інноваційного та економічно

ефективного збирання, сортування

та переробки вторинної сировини, і в

результаті відіграють найважливішу

роль у досягненні найкращих економічних

та екологічних результатів.

39


Європейський погляд на екологію упаковки

В.Г. Слабий, Українська Пакувально-Екологічна Коаліція, м. Київ

«Everything made by people

should be separable by people as well».

Herwart Wilms, REMONDIS

Сьогодні в Європі та дещо повільніше у світі бізнес, державні та громадські структури фокусують свої зусилля на поступовому

рухові до більш сталого розвитку суспільства та економіки. При цьому на порядку денному стоять економічні,

екологічні та соціальні проблеми споживчого ринку продуктів, товарів і послуг. Серед цих проблем яскраво вирізняється

проблема матеріальних ресурсів, запас яких на планеті стрімко скорочується.

Від лінійної до циркулярної економіки

Відомо, що одним з основних завдань упаковки є зберігання

харчових продуктів і напоїв від псування та втрат.

Але в кінці свого життєвого циклу та сама упаковка стає

відходами, які в більшості випадків перетворюються на

сміття. При цьому втрачаються матеріальні ресурси, захаращується

довкілля. Така ситуація все більше турбує бізнес

і суспільство. Так, для управління різними потоками відходів,

включаючи пакувальні, розробляють різні системи

та моделі (розширена відповідальність виробника (РВВ),

депозитні системи тощо), різні підходи. Проте сьогодні

немає єдиного рішення, яке може одночасно вирішити всі

проблеми.

Останнім часом ЄС визначив свою Стратегію щодо відходів

на 2018–2030 рр., прийнявши так званий пакет Директив

циркулярної економіки. Водночас ЄС вирішив

розширити підходи до проблем поводження з відходами,

прийнявши Стратегію щодо полімерів, оприлюднивши її

як один із пріоритетних напрямів, що визначає ефективний

шлях для полімерів і товарів з них на всіх стадіях життєвого

циклу: розробка, виробництво, використання та

рециклінг. В основі цієї стратегії перетворення лінійного

життєвого циклу промислової продукції, у тому числі упаковки,

у замкнений багаторазовий життєвий цикл за допомогою

розширення переробки їх у вторинні ресурси та

повторного використання, що корисно як для навколишнього

середовища, так і для економіки (рисунок). Саме

таке перетворення лежить в основі переходу до економіки

замкнутого циклу, де обсяг продуктів, матеріалів і ресурсів

зберігається в економіці я комога довше, а утворення відходів

мінімізується.

Для реалізації переходу до циркулярної економіки ЄС передбачив

прийняття ряду Директив:

• Директива 2018/851/ЄС про внесення змін до Директиви

2008/98/ЄС про відходи;


1999/31/ЄС про захоронення відходів;

• Директива 2018/849/ЄС про внесення змін до Директив

2000/53/ЄС про транспортні засоби, про батарейки,

про відходи електричного та електронного обладнання;

Економіка замкнутого циклу

Вторинні сировинні матеріали

Рисунок. Переваги економіки замкнутого циклу

ВВП

Споживання

натуральних

ресурсів



94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки;

• Директива 2019/904/ЄС від 05.06.2019 про зменшення

впливу на довкілля деяких виробів із пластику.

Положення цих директив спрямовані на сприяння ефективному

використанню ресурсів та посилення заходів із

дотримання ієрархії управління відходами: запобігати

утворенню відходів; збільшувати відсоток їх рециклювання;

встановити суворіші вимоги, аніж існували дотепер

– до системи РВВ. Крім того, ці директиви мають на

меті визначити перелік заходів із запобігання утворенню

відходів, встановити перелік економічних інструментів

та інших заходів, що забезпечують впровадження ієрархії

управління відходами, а також встановити цільові

показники з рециклінгу муніципальних та специфічних

відходів.

Основні завдання прийнятих Директив

Детально зміни до вказаних вище Директив доцільно розглянути

в напрямі відходів пакувальної продукції. До внесених

змін рамкова Директива 2008/98/ЄС про відходи

містила лише одну статтю 8, в якій у загальному вигляді

описувалася вимога до держав – членів ЄС забезпечити

введення РВВ щодо окремих потоків відходів. Зміни ж

суттєво розширили згадану статтю, також додалася нова

8а – «Основні мінімальні вимоги до систем РВВ». Директива

зобов’язує вживати всі або хоча б частину вимог,

що встановлюють обов’язки виробника або організації,

яка виконує обов’язки з розширеної відповідальності від

імені виробника:

• забезпечувати повне географічне покриття території

країни послугами з приймання та збирання відходів,

що утворилися від використання продуктів, щодо яких

встановлено систему РВВ, без обмеження територій до

тих, в яких збирання та управління відходами є найбільш

економічно вигідними;

• мати достатню фінансову та організаційну спроможність

для виконання своїх зобов’язань;

• створити достатній механізм самоконтролю з проведенням

регулярних незалежних аудитів для оцінки фінансового

менеджменту та якості зібраних та наданих

для звітності даних;

• забезпечити досягнення встановлених законодавством

цільових показників з управління відходами від продукції

(визначеного відсотку рециклінгу або ж іншого

відновлення від продукції, яка випущена в оборот),

щодо яких встановлено системи РВВ;

• оприлюднювати для громадськості інформацію

щодо досягнення цільових показників з управління

відходами. У випадку колективного виконання

зобов’язань РВВ (для ОКРВВ) також забезпечити

оприлюднення інформації про засновників ОКРВВ

та її членів, розмір фінансових внесків, сплачених

виробниками на одиницю або на тонну продукту,

що розміщується на ринку, а також інформації про

процедуру відбору виконавця послуг з управління

відходами.

www.upakjour.com.ua

Водночас встановлено вимоги, згідно з якими фінансові

внески, сплачені виробником для виконання покладених

на нього зобов’язань з РВВ, мають забезпечити покриття

наступних витрат:

• на організацію приймання, роздільного збирання,

перевезення та оброблення відходів, включаючи оброблення,

необхідне для досягнення цільових показників

з управління відходами, витрат, необхідних для

виконання інших показників та цілей, із врахуванням

прибутку, отриманого від повторного використання,

продажу вторинної сировини, та невикористаних депозитних

внесків;

• адміністративних;

• вартості надання інформації, визначеної законодавством,

громадськості, утворювачам та утримувачам

відходів;

• на ведення обліку, підготовку звітності та проведення

аудиту для звітів.

Встановлюється вимога до держав – членів ЄС вжити

всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб відходи

піддавалися підготовці до повторного використання,

рециклінгу та іншого відновлення. Зазначається, що

для дотримання цієї вимоги у випадку, коли це доцільно,

забезпечується роздільне збирання відходів. Директива

передбачає, що роздільне збирання вводиться принаймні

для паперу, металу, полімерів та скла. А після 1 січня

2025 р. це стосуватиметься й текстилю.

41


Виключення та збирання змішаних відходів Директива

дозволяє за однієї з таких умов:

• якщо в результаті збирання відходи не втрачають потенціалу

для операцій з відновлення;

• роздільне збирання не забезпечує найкращого екологічного

результату при розгляді загальних екологічних

наслідків управління відповідними потоками відходів;

• роздільне збирання не є технічно здійсненним з урахуванням

передового досвіду збирання відходів;

• роздільне збирання призведе до непропорційних економічних

витрат з урахуванням витрат на несприятливі

екологічні та медичні наслідки збирання та очищення

змішаних відходів, потенціалу підвищення ефективності

збирання та оброблення відходів, доходів від

реалізації вторинної сировини, а також застосування

принципу «забруднювач платить» і впровадження систем

РВВ.

Важливою є вимога, що відходи, призначені для підготовки

до повторного використання та рециклінгу, не повинні

спалюватися, за винятком відходів, що утворюються внаслідок

операцій з оброблення роздільно зібраних відходів,

небезпечні речовини, суміші та компоненти яких повинні

бути видалені з небезпечних відходів до або під час відновлення.

З метою переходу до європейської циркулярної економіки

з високим рівнем ефективності використання ресурсів,

встановлюється вимога до 2025 р. збільшити підготовку

до повторного використання та рециклінг муніципальних

відходів до мінімум 55 % ваги, до 2030 р. – до мінімум 60 %

ваги, до 2035 р. – до мінімум 65 % ваги.

Встановлюється вимога до держав – членів ЄС забезпечувати

облік муніципальних відходів, які підготовлені до

повторного використання та щодо яких здійснено рециклінг,

і докласти зусиль для забезпечення того, щоб станом

на 2030 р. всі відходи, придатні для рециклінгу або іншого

відновлення, зокрема в муніципальних відходах, не були

прийняті на полігон, за винятком відходів, для яких полігон

забезпечує найкращий екологічний результат.

Увага приділяється заходам із запобігання утворенню відходів

та запровадження їх державами-членами. Вони мають

включати:

• заохочення й підтримку сталого виробництва та споживання;

• заохочення проектування, виробництва й використання

ресурсоефективних та більш довговічних продуктів

(у тому числі подовження терміну їх використання та

відмова від запланованого старіння), продуктів, придатних

до ремонту, повторного використання й модернізації;

• виділення з потоку відходів продуктів, що містять ресурсоцінну

сировину, щоб запобігти втраті сировини,

коли продукти стають відходами;

• заохочення повторного використання продуктів та

створення систем, що сприяють проведенню їх ремонту

та повторному використанню, зокрема, для електричного

й електронного обладнання, текстилю й меблів,

а також для упаковки та будівельних матеріалів;

• зменшення утворення відходів, з урахуванням найкращих

доступних технологій, у процесах промислового

виробництва, видобутку корисних копалин, будівництва

та знесення, при виготовленні продуктів;

• зменшення утворення харчових відходів у роздрібних

та інших торговельних мережах, закладах громадського

харчування та в домогосподарствах;

• зменшення вмісту шкідливих речовин у матеріалах і

продуктах;

• визначення продуктів, які є основними джерелами забруднення,

особливо в природних і морських середовищах,

та вжиття відповідних заходів для запобігання

утворенню та зменшенню відходів з таких продуктів;

• проведення інформаційних кампаній для підвищення

громадської обізнаності щодо запобігання утворенню

відходів і забрудненню довкілля.

Відомо, що ефективність впровадження тих чи інших заходів

прямо залежить від інструментів, за допомогою яких

це робитиметься. Тому в Додатку IVa рамкової Директиви

про відходи наведено перелік економічних інструментів та

інших заходів, що забезпечують впровадження управління

відходами.

Директивою 2018/852/ЄС внесено важливі зміни до Директиви

94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки. Зокрема,

мова йде про встановлення нових цільових завдань

з рециклінгу: до 31 грудня 2025 р. мінімум 65 % ваги всієї

упаковки, а до 31 грудня 2030 р. мінімум 70 % повинно

бути рецикльовано. Повинні бути досягнуті нові мінімальні

показники рециклінгу (таблиця).

Таблиця.

Мінімальні показники рециклінгу відходів упаковки, %

Матеріал

упаковки

До 31 грудня 2025 р. До 31 грудня 2030 р.

Полімери 50 55

Дерево 25 30

Чорні метали 70 80

Алюміній 50 60

Скло 70 75

Папір і картон 75 85

Директива 2019/904/ЄС від 05.06.2019 про зменшення

впливу на довкілля деяких виробів із пластику забороняє в

країнах ЄС з 2021 р. виробництво таких виробів: полімерні

столові прилади одноразового використання (виделки,

ножі, ложки та палички для їжі), одноразові полімерні тарілки,

пластикові соломинки для напоїв, ватні палички,

харчові контейнери та чашки з пінополістиролу.

До 2029 р. країни – члени ЄС зобов’язані збирати 90 % полімерних

пляшок для вторинної переробки, які до того ж

повинні виготовлятися з використанням 25 % вторинних

матеріалів у 2025 р. та 30 % – у 2030 р.

Отже, країни ЄС переходять до економіки замкнутого циклу.

Еволюція це чи революція? Напевно, це і те, і інше.

В цілому, перехід до циркулярної економіки є еволюційним

процесом, а завдання Директиви щодо полімерів –

це, безперечно мініреволюція.


клуб упаковка 6’2019

Двадцятий «Золотий каштан»

Н.В. Кривошей, Клуб пакувальників, м. Київ

Робота над черговим, двадцятим за

рахунком Всеукраїнським конкурсом

студентських наукових робіт з актуальних

проблем пакувальної індустрії

«Золотий каштан» почалася ще із середини

квітня, коли Міністр освіти і

науки України Лілія Гриневич підписала

наказ № 495 від 17 квітня 2019 р.

Відповідно до цього документа, був

створений організаційний комітет на

чолі з Юрієм Рашкевичем, заступником

міністра. Від Клубу пакувальників заступником

голови оргкомітету наказ

визначив Вероніку Халайджі, президента пакувальної асоціації. Також були окреслені терміни проведення двох турів конкурсу,

підсумкової науково-практичної конференції, яку заплановано було провести 12 листопада 2019 р. у Національному університеті

харчових технологій. Організаційно-методичне забезпечення конкурсу було покладено на Інститут модернізації

змісту освіти та Клуб пакувальників.

Зазирнемо в історію

20 років тому на одному із засідань Клубу

пакувальників пролунала пропозиція

підтримати студентську спільноту,

яка, навчаючись в університетах та академіях,

готує себе до роботи в компаніях

пакувальної індустрії. Мова йшла

про конкурс студентських наукових

робіт з актуальних проблем пакування.

Під час обговорення цієї пропозиції

хтось запропонував завершувати конкурс

доповідями переможців на підсумковій

конференції, яку проводити

в студентському середовищі в одному

з університетів. Тут слід зауважити, що,

як нам відомо від наших колег з інших

країн, за такою формою конкурс студентських

робіт проводиться лише в

Україні. До того ж він підкріплюється

тим, що один з організаторів конкурсу

– ІАЦ «Упаковка» – готує та видає

до конференції збірку тез доповідей

як додаток до часопису «Упаковка»,

підтверджуючи тим самим для переможців

конкурсу наявність друкованої

наукової статті. У 2002 р. конкурс отримав

назву «Золотий каштан», а дипломниця

факультету дизайну Харківської

державної академії дизайну та мистецтв

Каріна Царенко розробила логотип

конкурсу.

Такий порядок організації й проведення

конкурсу та конференції підтримується

Міністерством освіти і

www.upakjour.com.ua

науки України, його Інститутом модернізації

змісту освіти та Координаційно-методичною

радою Клубу

пакувальників, які взяли на себе організаційно-методичне

забезпечення

конкурсу та конференції. До того ж

конкурс вже багато років підтримують

його партнери – Dow, «Укрпластик»,

Coca-Cola, Tetra Pak, DuPont,

Windm ller & H lscher, «Рада», «Техноком»,

Vetropack, «Фоліо+», «Профі

Прес», PackGroup, Henkel, «Базис»,

«МоноПак» та інші (всього 36 компаній).

Така підтримка супроводжувалась

виступами на конференціях фахівців

цих компаній про стан розвитку

пакування в Україні та можливості для

студентів в отриманні робочих місць у

компаніях пакувальної індустрії.

Результати 20 студентських конкурсів

та конференцій вражаючі. Всього

за ці роки в конкурсах взяли участь

студенти 36 університетів, надіславши

1180 наукових робіт (рис. 1). Вони

представляли виші з 16 міст України

(рис. 2) та чотири університети з Болгарії,

Білорусі та Росії. Переможцями

конкурсів ставали 343 студенти,

бакалаври та магістри. Найбільше

серед переможців було студентів Національного

технічного університету

України «Київський політехнічний

інститут імені Ігоря Сікорського»

(80 робіт) та Національного універ-

Кількість учасників, осіб

0 20 40 60 80 100

2000

32

2001

51

2002

61

2003

78

2004

65

2005

74

2006

60

2007

73

2008

81

2009

67

2010

2011

2012

2013

81

74

68

69

2014

2015

49

47

2016

38

2017

28

2018

2019

Роки

28

56

Рис. 1. Кількість учасників конкурсів «Золотий

каштан» (2000–2019 рр.)

43

6’2019 упаковка клуб

ситету харчових технологій (70 робіт)

(рис. 3). 20 студентських наукових

конференцій, більшість яких відбувалися

в Національному університеті

харчових технологій, збирали від 150

до 300 представників різних вишів,

а всього в них взяли участь 4180 студентів.

Серед учасників конференцій

– керівники студентських робіт,

викладачі університетів, фахівці пакувальних

компаній.

Ювілейний двадцятий

конкурс

У середині жовтня завершило

роботу журі конкурсу «Золотий

каштан», до складу якого

цього року увійшли Валерій

Кривошей, к.х.н. (голова),

Юрій Завалевський (співголова),

Олександр Гавва, д.т.н.,

Наталія Кулик, к.х.н., Вероніка Халайджі,

к.т.н., Оксана Чуєва, к. мист.

Воно розглянуло 28 наукових робіт,

визначивши 11 робіт, які стали переможцями.

Остаточні підсумки було

підведено в наказі № 1359 від 31 жовтня

2019 р. Ганни Новосад, Міністра

освіти і науки України.

У номінації «Конструювання та дизайн

упаковки» переможцями були

визначені наукові роботи Діни Лебідь

ЛЬВІВ

3/41

ЛУЦЬК

1/12

УЖГОРОД

1/3 ЧЕРНІВЦІ

1/1

Рис. 2. Географія

студентів –

переможців конкурсу

«Золотий каштан»

у 2000–2019 рр.

(університети /

студенти-переможці)

КИЇВ

8/178

ОДЕСА

2/6

ЧЕРНІГІВ

1/1

ЧЕРКАСИ

1/7

СУМИ

1/2

ХАРКІВ

5/50 ЛУГАНСЬК

2/2

ДНІПРО

2/11

ЗАПОРІЖЖЯ

1/2

СЕВАСТОПОЛЬ

1/9

ДОНЕЦЬК

1/1

МАРІУПОЛЬ

1/2

(НУХТ), Юлії Матюшко (КНУКіМ),

Софії Новікової (ХДАДМ), у номінації

«Технології та обладнання для виготовлення

пакувальних матеріалів та упаковки»

– Єлизавети Сімончук (НТУУ

«КПІ ім. Сікорського»), Ірини Боровець

(УАД), Катерини Головань (НТУУ

«КПІ ім. Сікорського»), у номінації

«Технології пакування та пакувальне

обладнання» – Артема Лапіна та Альбіни

Тєрєхової (НУХТ), Юлії Вишинської

(НУ «ЛП»), Івана Глущенка

та Володимира Десюка (НУХТ),

Ореста Флорескула (ОНАХТ),

у номінації «Упаковка – елемент

логістики» – Ганни Капустник

(НУЦЗУ). Всі ці студенти отримали

можливість виступити на конференції,

яка відбулася 12 листопада 2019 р. в Національному

університеті харчових технологій,

що у Києві.

Конференцію відкрили проф. Олександр

Шевченко, проректор з наукової

роботи НУХТ, та Валерій Кривошей,

почесний президент Клубу пакувальників.

Потім слово надали партнерам

конкурсу «Золотий каштан». Їх виступи

були надзвичайно цікавими, бо

стосувалися стану пакувальної індустрії

в світі та в Україні, а також сучасних

тенденцій розвитку пакувальних матеріалів,

упаковки, технологій та обладнання

для їх виробництва. Так, Олена

Туржанська з Windm ller & H lscher

розповіла про обладнання компанії,



Вищий навчальний заклад

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кількість

переможців

Національний університет харчових технологій (м. Київ) 70

Харківська державна академія дизайну та мистецтв 32

Українська академія друкарства (м. Львів) 22

Національний університет «Львівська політехніка» 17

Луцький національний технічний університет 12

Харківський державний університет харчування та торгівлі 10

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара 10

Рис. 3. Університети України, студенти яких ставали переможцями конкурсів «Золотий

каштан» (2000–2019 рр.) понад 10 разів

80

www.upakjour.com.ua

а Ірина Гамова з PackGroup виступила

на тему «Суперможливості полімерної

упаковки».

Після цього слово було надано студентам

– переможцям конкурсу. Модерував

їх виступи проф. Олександр

Гавва, який намагався в толерантній

формі створити дружню професійну

атмосферу для численних питань і

відповідей, дискусії з піднятих у доповідях

проблем. Усе це надало можливість

розібрати всі роботи, визначити

їх переваги та недоліки для подальшого

їх продовження.

Усі переможці отримали Дипломи Міністерства

освіти і науки України, почесні

медалі, посвідчення до них та

подарунки від Клубу пакувальників і

НУХТ. Не забули і про викладачів –

керівників наукових робіт. А це Тетяна

Божко, к. мист.; Петро Бегень, к.т.н.;

Олександр Ватренко, д.т.н.; Костянтин

Васильківський, к.т.н.; Олександр Гавва,

д.т.н.; Людмила Закалюжна; Катерина

Золотухіна, к.т.н.; Анатолій Соколенко,

д.т.н.; Олександр Сокольський,

к.т.н.; Юрій Шоловій, к.т.н.; Микола

Якимчук, д.т.н. Деякі з них, а саме Петро

Бегень, Людмила Закалюжна та Катерина

Золотухіна, у роки студентства

теж були переможцями конкурсу «Золотий

каштан». Тепер вони стали керівниками

наукових робіт своїх студентів.

Після завершення конференції для

студентів – переможців конкурсу

«Золотий каштан – 2019» було проведено

екскурсію в лабораторіях

НУХТ: мехатроніки та пневмоприводів,

комп’ютерних технологій, виготовлення

упаковки. Згодом студенти

були запрошені на обід, одним з організаторів

якого стала компанія Coca-

Cola, партнер конкурсу. А викладачі

з різних вишів та фахівці Клубу пакувальників

на засіданні круглого столу

розглянули стан підготовки фахівців

для пакувальної індустрії, шляхи забезпечення

вишів професійною літературою

та їх участь у інформаційних

проектах Клубу пакувальників.

45


Україна на TAROPAK-2019

Вже традиційно восени MTP Group запрошує до Познані фахівців компаній з усього

світу, які дотичні до виробництва пакувальної продукції та використання пакувальних

матеріалів, тари й упаковки, новітніх технологій та обладнання для

їх виробництва і пакування різноманітної продукції. Так було і цього року, коли з

30 вересня до 3 жовтня у Міжнародному виставковому центрі проходили одразу

п’ять виставок: TAROPAK / 4 Print, Polagra Tech, Polagra Food, Polagra Gastro,

Smaki Regionow. Вони об’єднали в одному місті 816 компаній із 30 країн світу та

надали можливість продемонструвати інноваційні розробки в галузі пакування

та харчових продуктів.

Мета Клубу

Клуб пакувальників, безумовно,

цікавила насамперед виставка

TAROPAK / 4 Print, у якій українські

пакувальники беруть участь уже багато

років. Одним із напрямів діяльності

Клубу є заохочення українських

виробників пакувальної продукції до

участі у виставкових форумах, у тому

числі за кордоном. На таких виставках

можна показати свою продукцію,

знайти партнерів і тим самим вийти

на пакувальні ринки інших країн. Та

й подивитися серед розробок фахівців

інших компаній на таких виставках

є на що. Залучаючи виробників до

участі в закордонних виставках, Клуб

пакувальників намагається допомогти

їм збільшити експорт своєї пакувальної

продукції. Такій діяльності Клубу

сприяють давні ділові контакти з європейськими

пакувальними асоціаціями,

зокрема, співробітництво Клубу

пакувальників з Польською палатою

пакування, яке триває вже 22 роки.

Неодноразово пакувальні компанії

обох країн брали участь у виставкових

форумах: польські – у Києві на «Пак

Експо», а українські – на TAROPAK

у Познані. Цього разу на запрошення

керівництва MTP Group та за допомоги

Польської палати пакування

Клуб пакувальників також організував

колективний стенд. До речі,

у минулі роки понад 50 українських

пакувальних компаній представляли

свою продукцію на колективному



стенді Клубу, а згодом створювали в

Польщі свої представництва, які вже

самостійно брали участь у TAROPAK.

Колективний стенд

Клубу пакувальників

Підготовку до міжнародної виставки

TAROPAK-2019 Клуб пакувальників

почав ще в першому півріччі, рекламуючи

її на сторінках журналу «Упаковка».

Дізнавшись про умови участі

у виставці, співробітники Клубу відправили

запрошення потенційним

учасникам. Після отримання заявок

довелося проводити відбір, який витримали

три компанії: Картоннопаперовий

комбінат із Жидачева,

«Сервіс Пак» із Харкова та «Полімерцентр»

із Києва. Вони разом з Клубом

пакувальників і розгорнули експозиції

своєї продукції на колективному

стенді, а їх фахівці стали гостинними

хазяями для численних відвідувачів.

Так сталося, що цього року на колективному

стенді були представлені

www.upakjour.com.ua

різні види упаковки: полімерна тара

різноманітної конструкції (ящики,

контейнери з кришками та без, розкладні

та суцільні) виробництва компанії

«Полімерцентр» і споживча тара

(тубуси, коробки тощо) із прозорих

та кольорових полімерних плівок,

яку представив «Сервіс Пак», а також

упаковка з гофрокартону (ящики,

лотки), яка легко збирається та скріплюється

«замками» спеціальної конструкції,

Жидачівського картоннопаперового

комбінату. Відвідувачів

цікавило все: від особливостей конструкції

упаковки до умов поставок і

ціни. Детальні обговорення пропозицій

українських пакувальників відбувалися

щодня. У деяких випадках доводилося

демонструвати відвідувачам

властивості упаковки, як, наприклад,

міцність полімерних ящиків.

Безумовно, українських фахівців цікавила

аналогічна пакувальна продукція

компаній з інших країн, і вони

отримали таку можливість порівняти

47

свій технічний рівень. Загалом, оцінюючи

побачене на виставці, можна

відмітити, що серед тенденцій розвитку

пакування спостерігається бажання

задовольнити потреби споживача

в економічній, безпечній та

зручній упаковці. При цьому використовуються

всі види пакувальних

матеріалів, у тому числі з різних

полімерів. Але при цьому не забувають

про вплив використаної

упаковки на довкілля. А це

означає, що будь-яка упаковка,

з будь-яких матеріалів повинна

після її використання перероблятися

на вторинні ресурси,

бути багаторазовою або компостуватися

в певних умовах.

І це зараз стає нормою як для

європейських країн, так і для

країн з інших континентів. Над

цим працюють матеріалознавці,

дизайнери, конструктори та

інші фахівці багатьох компаній,

як правило, ще на стадії розробки

упаковки.

Робота Клубу на виставці

Клуб пакувальників надав свої інформаційні

можливості для ознайомлення

українських виробників продукції

з тарою, упаковкою та пакувальними

матеріалами компаній інших країн.

Відбулися зустрічі з представниками

ряду компаній: Pakmar, Coffee

Service, Futamura, Nordic Plast, Eco

Baltia та іншими, результати яких у

майбутньому будуть відображені на

сторінках журналу «Упаковка» в інформаційних

статтях (як, наприклад,

Анджея Корнацького про нові можливості

целофану) та рекламних матеріалах,

у доповідях на конференціях

Клубу та на українських виставках.

Було проведено перемовини з керівництвом

European Media Group, яка

випускає три професійні часописи і

серед них Packaging Polska, про співробітництво.

Ми отримали не тільки

приємні відгуки про високу професійність

журналу «Упаковка», але й

домовилися про обмін сучасними публікаціями.

До речі, Клуб поширював

на TAROPAK англійську версію журналу

«Упаковка», в якому була представлена

пакувальна індустрія України.

А ще всі, хто тримав цей журнал

у руках, були в захваті від рекламного

блоку компанії «Техноком», зробленого

у форматі доповненої реальності.

Завдяки цьому можна було не лише

подивитися на друковану сторінку

в журналі, а й переглянути рекламний

фільм про компанію

на смартфоні.

Окремою родзинкою виставки

TAROPAK цього року стали ряд

заходів, присвячених 25-річчю

від заснування Польської палати

пакування. Це і врочисті

збори Палати, і яскравий збірник

про діяльність протягом

25 років, у якому відображено

співробітництво з Клубом пакувальників

та іншими асоціаціями,

і гала-вечеря із численними

вітаннями від колег та

партнерів. Клуб пакувальників

також підготувався до цієї події:

вітання від українських пакувальників

оголосив Валерій Кривошей,

та ще й польською мовою,

а дарунки передала Вероніка Халайджі.

Присутні були в захваті, тим більше,

що багатьох пов’язують давня,

багаторічна дружба та співпраця.

Виставка завершилася величезною

товариською вечерею, яка зібрала в

одному залі понад 800 представників

світової пакувальної та харчової

спільноти. Настрій на ній створювала

група Bugy Boys з унікальним співаком

та музикантом на чолі, який примудрявся

не лише співати, але й при

цьому одночасно грати на двох клавішних

інструментах.

TAROPAK-2019 залишила багато

приємних вражень. А ще – надію на

подальший розвиток світової пакувальної

індустрії, в тому числі за рахунок

міжнародного співробітництва,

до якого вже багато років дотичні

українські пакувальники.

Вероніка Халайджі, к.т.н.,

Валерій Кривошей, к.х.н.


Тиждень з WPO на Балі

В.В. Халайджі, к.т.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ

У далекому 1997 р. громадська організація Клуб пакувальників

стала повним членом World Packaging Organization (WPO),

представляючи в міжнародній організації інтереси українських

пакувальників. Сьогодні до складу WPO входять національні

асоціації, інститути з пакування 44 країн з усіх континентів

планети. Очолюють WPO проф. П’єр Пієнар з Австралії (президент), д-р Йоханнес Бергмайр

з Австрії (генеральний секретар). Збираючись разом двічі на рік, члени WPO обговорюють результати

роботи комітетів WPO з освіти, маркетингу, стабільності, організацію та проведення різних заходів

(конкурсу на кращу упаковку WorldStar Award, навчальних семінарів, студентського конкурсу, бюлетеня організації тощо).

Цього року друге засідання WPO відбувалося протягом 3–8 листопада в готелі Inaya Putri Bali, що в містечку Нуса-Дуа на

Балі. Воно було організоване керівництвом WPO за підтримки Індонезійської пакувальної федерації (IPF). Порядок денний

першого осіннього тижня увібрав три основних заходи:

• WPO Meeeting (Засідання Ради директорів);

• WorldStar Award Judging (Засідання журі конкурсу на кращу упаковку);

• Global Packaging Conference (Міжнародна конференція з пакування «Вирішувати проблеми упаковки сьогодні і завтра»).

Засідання Ради директорів WPO

Цього разу в засіданні взяли участь делегації 30 країн –

членів WPO. Україну представляла президент клубу пакувальників,

к.т.н. Вероніка Халайджі. Як водиться, напередодні

засідання зібралися комітети WPO з маркетингу,

стабільності та освіти, члени яких обговорили актуальні

питання підготовки та організації інформаційних заходів,

результати виконання різних проектів. Це була їх підготовча

робота, щоб згодом доповісти про діяльність відповідного

комітету на самому засіданні Ради директорів WPO.

Так, у комітеті з маркетингу, який очолює віце-президент

Лусіана Пеллегріно з Бразилії, мова йшла про організацію

церемонії нагородження переможців WorldStar Award наступного

року в Дюссельдорфі, видання каталогу переможців

цього конкурсу, покращення роботи з презентації

членів WPO та інші питання. Комітет з освіти на чолі з віце-президентом

Асліхан Арікан із Туреччини обговорив

результати навчальних студентських семінарів у Найробі

(Кенія, 30 липня – 3 серпня 2019 р., 31 студент), Бейруті

(Ліван, 10–12 вересня 2019 р., 20 студентів), Сан-Паулу

(Бразилія, 1–3 жовтня

2019 р.), Тегерані (Іран,

12–18 жовтня 2019 р.)

та програму семінарів і

тренінгів на наступний

рік. А комітет із стабільності

під керівництвом

віце-президента Антро

Саіли з Фінляндії, згадавши

попередню (у травні

2019 р.) зустріч у Празі,

зосередив увагу на аналізі

стану розвитку упаковки

в умовах стабільності

в різних країнах, стані

www.upakjour.com.ua

підготовки проекту з UNIDO із пакування харчової продукції,

номінації «Save Food» у конкурсі WorldStar Award,

не оминувши й інші питання.

Засідання Ради директорів почалося з привітання та доповіді

президента WPO, проф. П’єра Пієнара, який говорив

про розширення інформації про WPO по всьому світу,

відвідування виставок з пакування в Китаї, США, виконання

освітніх програм, залучення нових членів WPO.

Про результати попередньої зустрічі в Празі, виконання

фінансового плану на 2019 р. та бюджет 2020 р. доповів

генеральний секретар WPO д-р Йоханнес Бергмайр: загалом

фінансова ситуація в організації стабільна, хоча розслаблятися

не треба. Бюджет на 2020 р. реальний, але над

виконанням його потрібно працювати всім членам WPO.

Потім свої доповіді про роботу комітетів зробили Лусіана

Пеллегріно, Асліхан Арікан та Антро Саіла. Більшість членів

WPO в обговоренні проведеної роботи за основними

напрямами зазначали необхідність проведення навчальних

семінарів у країнах, де відсутня система підготовки

кадрів, у використанні презентацій національних асоціацій

членів WPO на стендах

WPO на міжнародних

пакувальних виставках.

Майже всі доповідачі

підкреслювали, що авторитет

WPO можна значно

підтримати та підняти за

рахунок проведення промоакцій

для членів WPO

з різних країн. З усього

почутого потрібно зробити

висновки: ще раз проаналізувати

проекти комітетів

WPO, визначити

заходи цих комітетів, які

49


можуть принести користь членам Клубу пакувальників,

активізувати взаємодію з керівниками цих комітетів між

засіданнями Ради директорів WPO. Це і буде наша програма

у співробітництві з WPO.

До речі, наступні зустрічі Ради директорів, як було визначено

на її засіданні, відбудуться 6–8 травня 2020 р. у Дюссельдорфі,

восени 2020 р. – у Південній Африці.

Засідання журі WorldStar Award

Конкурс на кращу упаковку WorldStar Award, який проводиться

з 1970 р., є основним проектом WPO. Клуб пакувальників

організовував участь українських підприємств у

цьому міжнародному конкурсі, за цей час вони представили

111 зразків упаковки. Ставали переможцями 54 зразки

упаковки від 20 підприємств (рис. 1).

Таблиця.

Кількість учасників та переможців конкурсу WorldStar Award

(2014–2019 рр.)

Кількість

Рік Країна проведення

учасників переможців

2014 Шрі-Ланка 264 159

2015 Індія 283 161

2016 Австрія 291 194

2017 Бразилія 318 200

2018 Китай 319 189

2019 Індонезія 326 214

Цього року міжнародне журі конкурсу

WorldStar Award, до складу якого входили

фахівці з 30 країн, на своєму засіданні

4 листопада розглянуло 326 зразків упаковки

від 36 країн. Це найбільше за останні

шість років (таблиця).

«Укрпластик» (20 перемог)

«Профі-Прес» (5 перемог)

«Фоліо Плюс» (4 перемоги)

«Бліц-Пак» (3 перемоги)

«Консюмерс-Скло-Зоря»

(3 перемоги)

«Авентин» (3 перемоги)

«Ветропак

Гостомельський

Склозавод» (2 перемоги)

«Експрес» (2 перемоги)

«Юнівест Маркетинг»

(2 перемоги)

«Віденська кава»

(1 перемога)

Рис. 1. Українські компанії,

зразки упаковки яких у різні

роки перемагали в конкурсі

WorldStar Award

«Рубіжанський картоннотарний

комбінат»


«Керам-Сервіс» (1 перемога)

«Прем’єр Груп» (1 перемога)

«Житомир-Полісакс»


«Медіа Груп» (1 перемога)

«Гламур Пак» (1 перемога)

«Київський картоннопаперовий

комбінат»


«Грін Оул» (1 перемога)

«Ізмаїльський целюлознокартонний

комбінат»


Сім зразків упаковки від українських компаній «Юнівест

Маркетинг», «Ветропак Гостомельський Склозавод»,

«Авентин», «Жидачівський целюлозно-паперовий

комбінат», «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»

та одну етикетку від компанії «Технології сучасного

дизайну» на конкурсі цього року представив Клуб

пакувальників.

Протягом восьми годин журі оцінювало представлені упаковки,

звертаючи увагу на оригінальність дизайну та конструкції,

інформативність і зручність у користуванні, безпечність,

екологічність та інші важливі характеристики.

Переможцями конкурсу WorldStar Award були визначені

упаковки компанії «Юнівест Маркетинг» (стакан Crystal

Expressive), компанії «Ізмаїльський целюлозно-картонний

комбінат» (багатофункціональна упаковка для UTPкабелю),

компанії «Авентин» (пакет дой-пак із прозорим

віконцем і замком для кави та чаю) (рис. 2).

Клуб пакувальників вітає переможців, які наступної весни

будуть запрошені на церемонію нагородження, що відбудеться

в Дюссельдорфі під час виставки Interpack.



Рис. 2. Українські упаковки – переможці конкурсу WorldStar Award 2020

Міжнародна конференція з пакування

Global Packaging Conference на загальну тематику

– «Вирішувати проблеми упаковки сьогодні

і завтра» – відбулася протягом 6–7 листопада в

конференц-залі готелю Inaya Putri Bali. Вона зібрала

понад 150 учасників із 10 країн. У перший

день учасників конференції вітали Гаті Вібаванінгсіх

– від міністра промисловості Індонезії

та Роза Вів’єн Ратнаваті – від міністра навколишнього

середовища Індонезії. На пленарному

та двох секційних («Упаковка в циркулярній

економіці» та «Збережемо харчові продукти та

упаковка в промисловості 4.0») засіданнях було

зроблено 28 доповідей. Із доповіддю «Нові розробки

у сфері «розумної» упаковки» на пленарному

засіданні виступив президент WPO

проф. П’єр Пієнар. Це був потужний аналіз

сучасних розробок упаковки, які допомагають споживачу

продукції отримати додаткову інформацію за допомогою

новітніх розробок та поліграфічних способів їх реалізації.

Крім того, він окреслив напрями розвитку «розумної» упаковки

на підставі економічних, демографічних, соціальних

та екологічних змін споживчої спільноти.

Цікавими й насиченими були виступи посла WPO Чакраварті

«Глобальні тренди та інновації в пакуванні фармацевтичної

продукції», генерального секретаря WPO, д-ра

Йоханнеса Бергмайра «Упаковка та Save Food», д-ра Карла

Олсматса із Швеції «Роль упаковки в управлінні ланцюгами

поставок продукції», посла WPO Кішана Сінха «Циркулярна

економіка в пакувальній індустрії» та ін.

Загалом дискусія на конференції точилася навколо сучасних

проблем пакувальної індустрії: забезпечення зберігання

продукції більш економічно ефективними способами;

розробка та впровадження безпечних для людини пакувальних

матеріалів та упаковки; застосування упаковки

багаторазового використання; переробка використаної

упаковки у вторинну сировину для інших виробів; біорозкладні

пакувальні матеріали та упаковка, придатна до

тестування, та інших тем.

До речі, Клуб пакувальників має можливість отримати

презентації доповідей, зроблених на конференції в Індонезії,

на замовлення зацікавлених в них фахівців українських

пакувальних компаній – членів Клубу пакувальників.

Пакувальний тиждень на Балі, насичений численними

інформаційними заходами, дискусіями на різні теми розвитку

пакування, домовленостями про співробітництво з

колегами з асоціацій інших країн та взагалі знайомством

із життям і побутом мешканців цієї загадкової країни, яка

розкинулась на більш ніж 35 тис. островів, надовго залишиться

в моїй пам’яті з найбільш приємними спогадами

та враженнями.


6’2019 упаковка історія

«Друге життя» пляшки та корка

Г.О. Маценко, к.і.н., м. Львів

На нещодавній зустрічі лідерів G7, присвяченій, зокрема, захисту навколишнього середовища, президент Франції Еммануель

Макрон подарував учасникам заходу наручні годинники, зроблені з виловлених в океані відходів полімерних виробів. Подія,

звичайно ж, знакова, але наші «шульги» у вирішенні цієї проблеми світового масштабу не пасуть задніх. Тобто те, що колись

мало символічну назву «наша відповідь Чемберлену», можна сьогодні впевнено перефразувати на адресу згаданого французького

лідера.

Карпатський «брат»

«бурштинової кімнати»

Напівфілософське запитання з приводу

випитої наполовину пляшки –

напівповна вона чи напівпорожня

– дехто з наших людей вирішив

напрочуд прагматично: найкращою

є порожня пляшка. Мешканець

с. Кримного Старовижівського р-ну

на Волині Микола Грабарук у 2007 р.

здивував знайомих оригінальною огорожею,

створеною зі звичайних скляних

пляшок. Коли почав мурувати

тин, дехто посміхався, інші підбадьорювали,

але потім понесли непотріб,

що валявся на городах, мішками. Та

найкращими помічниками стали дружина

й донька. Звівши паркан, господар

порахував кількість покладених

на цементний розчин пляшок:

14 тис. Видно його

здалека: усі «складові» виблискують

денцями під

сонячними променями.

Втім, загалом селяни нанесли

стільки пляшок, що

вистачило ще й на доріжку

до хати.

А ось в Івана Гарбінського, пенсіонера

з Умані, своя проблема: під час

розбудови міста його будинок знесли,

а йому надали трикімнатну квартиру.

Але в багатоповерхівці він почувався

ніяково, тож вирішив «повернутися

на землю», тобто використати власну

ділянку в кооперативі машинобудівників.

Упродовж п’яти років він власноруч

залив фундамент для дачного

будинку, звів стіни, спорудив дах.

Основним будматеріалом були скляні

пляшки – з-під пива, шампанського,

вина, лікеру, коньяку, горілки. Нині в

будинку площею 64 м 2 є дві кімнати,

кухня, ванна, гараж, підвал. Із квадратних

та круглих

пляшок майстер

зробив геометричні

малюнки.

За словами Івана, пляшки – екологічно

чистий матеріал. Завдяки їм у стінах

утворюється гарний повітряний

прошарок. Це ж справжній термос!

Влітку в кімнатах прохолодно, а взимку

– тепло. У пляшках повітря, між

цеглинами й пляшками – теж. Узимку

квіти на підвіконні не мерзнуть, хоча

приміщення не опалюється.

Пляшки для будівництва чоловік збирав

сам у барах і кафе. Так зекономив

на цеглі. Якщо порахувати, що дві

скляні пляшки заміняють одну цеглину,

то десь 7-8 тис. цеглин зекономив.

А вони дорогі й не завжди якісні.

Лише на фронтони витратив 8 тис.

пляшок. Тим, хто хоче робити стіни

зі скляних пляшок, майстер радить

викладати їх шарами: шар круглих,

шар – квадратних.

А тепер про незвичайне житло, зведене

з… розпачу. Львівський пенсіонер

Володимир Біжик побудував свій двоповерховий

будинок у 2012 р. зі звичайних

пляшок з-під шампанського.

Зробив це власноруч у карпатському

селі Боберці в Турківському р-ні,

оскільки його, колишнього військовослужбовця,

зняли із черги на житло

без жодної компенсації. На скромну

місячну пенсію у 1600 грн годі було

на щось сподіватися, тож довелося

діяти. Звичайна скляна пляшка з-під

шампанського замінила Володимирові

цеглину. Вага її втричі менша,

а ціна вшестеро нижча. На відміну від


цегли, пляшки не гниють, та й грибок

їх не «бере». 25 тис. пляшок архітектор-аматор

зібрав на сміттєзвалищах

великих міст упродовж п’яти

років і транспортував стареньким

«Жигулем». Простір між пляшками

– 8,5 см, закривав їх майстер не

корками, а розчином, щоб «дихали».

Щодня викладав по 250 пляшок.

Усередині будинку шість кімнат –

по три на кожному поверсі. Підлогу

Володимир виклав пляшками з-під

пива й горілки – замість підігріву.

Будинок львівського пенсіонера виглядає

як звичайнісіньке диво – адже

час у цьому карпатському краї давно

зупинився, навколо лише старі бойківські

хати. А про «диктатора» нової

архітектурної моди вже знають і в

Польщі, тому що державний кордон

проходить зовсім поруч – околицею

села. Ще б пак – будинок із пляшок

від шампанського виявився удвічі дешевшим

за цегляний!

Кришка до кришки –

«виросте» квітка

Мешканка Кременчука Світлана Бондаренко

створила у 2015 р. дивовижне

панно зі звичайних полімерних кришечок

на подвір’ї власного обійстя. За

словами аматорки, вона почала складати

мозаїку, коли почалася війна.

Так вона намагалася позбавитися

депресії, демонструвала патріотичний

настрій і висловлювала життєву

позицію. Спочатку збирала

кришечки та клеїла їх на стіну самотужки.

Коли ж сусіди побачили,

що незвичаний «мурал» має яскраве

національне «забарвлення», почали

допомагати. До них приєдналися

юні помічники. Разом зібрали

www.upakjour.com.ua

приблизно 65 тис. кришечок, купували

клей. Тепер про цю мозаїку знає

усе місто – щодня хтось приходить

подивитися.

У Здолбунівській гімназії у 2017 р.

урочисто презентували панно, виготовлене

з різнокольорових

полімерних кришечок в українських

національних мотивах.

Ідея візерунка належала

вчителю образотворчого

мистецтва цього навчального

закладу Тетяні Чернявко,

а ініціатором створення незвичайного

твору стала

волонтер Корпусу Миру

Кайла Незеркліфт, яка

працює в гімназії.

На створення мозаїки було використано

7 тис. кришечок. Їх

збирали учні всіх класів протягом

шести місяців. А вже влітку, під

час канікул, за три місяці понад

20 юних добровольців майже щодня

викладали яскраву мозаїку,

що стала справжньою окрасою

холу біля входу в гімназію.

Натомість 77-річна жителька

Червонограда на Львівщині Лариса

Троцюк створила різнокольорову

мозаїку… ближче до неба. У 2018 р.

вона оздобила балкон своєї квартири

патріотичним орнаментом, на якому

зображено тризуб та гасло «Слава

Україні». Жінка використала понад

5200 кришечок і витратила на цю

історія упаковка 6’2019

роботу два місяці. Подібне оформлення

балкону незмінно привертає

увагу перехожих та підтверджує,

що патріотичні почуття й любов

до Батьківщини можна продемонструвати

навіть у такий незвичайний

спосіб.

Вчора – упаковка,

сьогодні – диво

Здавалось би, яке майбутнє може

чекати порожню коробку з-під піци,

окрім пункту прийому макулатури?

Однак мешканець Івано-Франківська

Володимир Гарматюк має іншу думку:

різнокольорову упаковку від популярної

італійської страви він використовує

для створення оригінальних

писанок. Ентузіаст розрізає на тонкі

смужки папір і картон, який до речі,

є дуже «вдячним» матеріалом – він

легко гнеться й ріжеться, а ще його

можна без труднощів назбирати біля

супермаркету чи кафе. Із цих смужок

і народжується символічне яйце. Таке

хобі виникло в аматора випадково,

коли робив доньці для шкільного

вертепу різдвяну зірку. Відтоді взявся

експериментувати: зробив уже чимало

різнокольорових паперових зірок,

янголів, звірят, писанок, деякі з них

оздобив намистами та «сніжинками»

з фольги. І всі вони не схожі одна на

одну, існують в єдиному екземплярі.

Більшість із них стали подарунками

друзям та знайомим.

А тепер – несподіванка! Тернопільський

таксист Ростислав Сокальский

приблизно з 500 сигаретних

пачок сконструював робота.

«Будівельний матеріал» водій збирав

два роки – викурюючи сигарети

за кермом, не викидав пачки на

смітник. В результаті «виріс» робот

заввишки 1,6 м й вагою до 3 кг.

55

6’2019 упаковка історія

Чи можна вдихнути нове життя в старі

металеві бочки? Без проблем, вважає

киянка Г. Любинецька, якій у «спадок»

на дачній ділянці залишились

кілька металевих 200-літрових бочок,

які вже поіржавіли й не можуть бути

використані для зберігання води.

А для наповнення ґрунтом – можуть!

При вирощуванні огірків у бочках

можна отримати більш ранній врожай

за незначних витрат. За майбутнім

врожаєм зручно доглядати, не

нахиляючись. Незалежно від погоди,

у бочках завжди підтримується достатня

вологість, їх обходять стороною

хвороби. А пофарбовані в різні

кольори, бочки стали ще й справжньою

окрасою присадибної ділянки.

Корок – не тільки

затичка до пляшки

Київський дизайнер Сергій Ткачук

– єдиний в Україні, хто працює

з винними корками як художнім матеріалом.

У 2012 р. він почав шити з

них сумки, заснував власний бренд

TkachukCorkStyle. Відтоді асортимент

суттєво розширився: з’явилися метелики,

жилети, туфлі, картини та вишиванки.

Виготовляти вироби з корків він почав,

коли працював адміністратором

у ресторані. Час від часу корків збиралося

доволі багато, а викидати було

шкода. Зараз Сергій працює святковим

ведучим, тож «сировини» для

хобі, як і раніше, вистачає.

На виготовлення однієї сумки, залежно

від розміру, потрібно від 280 до

500 корків. Ціни доволі різні: від 6 до

30 тис. грн. Сумки з корків найбільше

купують європейці. «В Італії замовляли

сумочки винороби. Просили

зробити з корків їхнього бренда. Один

замовив 10 сумочок на подарунки

клієнтам», – каже майстер. Для європейців

сумки коштують на € 50–100

дорожче, ніж для українців.

А тим часом фантазії

майстра вже не «вміщаються»

в одну торбинку.

На одному з різдвяних

фестивалів він вразив

присутніх великоднім

яйцем, виготовленим з

1500 корків. А в якому

захваті були жінки, коли

побачили кілька років

тому на виставці сиру й

вина у Львові зовсім не

їстівні експонати – сукні

з корків!

Від побаченого нам не

вистачить ані епітетів,

ані метафор…


служба коротких повідомлень упаковка 6’2019

Industry 4.0 в Україні

22 листопада 2019 р. в КВЦ «Парковий» відбувся форум

Trans4mation. Перший у Східній Європі форум Industry 4.0,

організатором якого виступила компанія IT-Enterprise, зібрав

понад 200 фахівців українських компаній, які у трьох

секціях («Як конкурувати в епоху 4-ої промислової революції»,

«Кращі кейси Industry 4.0. Світова практика», «Інновації

в Industry4.0. Як прискорити рух. Кроки до Industry

4.0») заслухали 10 доповідей та провели дві панельні дискусії:

«Industry 4.0 – просто хайп чи драйвер економічного

розвитку підприємств?» та «Клієнти Industry 4.0. Як бізнес

та держава застосовують інноваційні технології».

У даний час світ переживає ренесанс

індустріальних політик у

формі стратегій Industry 4.0 – цифровізації

процесів по всьому ланцюгу

створення доданої вартості

виробів, випуску смарт-продуктів

та зміни бізнес-моделей. На жаль, в Україні продовжується

зворотний процес деіндустріалізації, а більшість промисловців

далекі від завдань цифровізації.

Тому проведення форуму Trans4mation як ніколи раніше

важливе, щоб привернути увагу керівництва країни, промислового

та громадського середовища до необхідності

розвивати країну як індустріально-технологічну державу.

Доповіді, зроблені на форумі відомими фахівцями та експертами

з Industry 4.0, викликали не тільки практичний

інтерес, але й жваву дискусію про шляхи виходу України з

промислової кризи, у тому числі з використанням засобів

цифровізації в контексті Industry 4.0.

Учасники форуму мали можливість ознайомитися з Демозоною

трансформації, у якій демонструвалися практичні

приклади запровадження в Україні елементів Industry 4.0.

Клуб пакувальників

Упаковка забезпечує якість харчових продуктів

22 листопада 2019 р. Державна науково-технічна бібліотека

України провела круглий стіл «Якість і безпека харчових

продуктів», присвячений Всесвітньому дню якості. Учасники

круглого столу, а це працівники науково-технічних

бібліотек, викладачі та студенти українських вишів, заслухали

дев’ять доповідей. Серед них – і доповідь «Упаковка,

яка об’єднує виробників та споживачів продукції. Стан,

проблеми, тенденції», яку зробив Валерій Кривошей, головний

редактор журналу «Упаковка». Питання якості та

безпечності харчових продуктів хвилює споживачів будьякої

країни світу. Сьогодні всім відомо, що забезпечити

їх без сучасної упаковки неможливо, вона стає важливим

www.upakjour.com.ua

елементом у ланцюгу

доставки харчової

продукції від виробника

до споживача.

ІАЦ «Упаковка» понад

два десятки років

забезпечує українське

суспільство

інформацією про

пакувальні матеріали та упаковку, технології та пакувальне

обладнання. І робить це за допомогою різноманітних інформаційних

заходів і подій, серед яких видання часопису

«Упаковка» (132 номери, 2688 статей, 1018 авторів) та літератури

з проблем пакування (98 видань, загальний наклад

68,5 тис. примірників), проведення конференцій і семінарів

(114, 1253 доповіді, 8490 учасників), конкурсу на кращу

упаковку (21, 4057 зразків, 94 підприємства, 9 вишів,

453 переможця). Про все це мова йшла в доповіді Валерія

Кривошея, з якої учасники конференції отримали багато

інформації, а також дізналися про шляхи, за якими можна

отримати відповіді про різні аспекти розвитку пакувальної

індустрії в Україні та інших країнах.

ІАЦ «Упаковка»

Полімерна промисловість змінюється

На ICIS Recykling Conference, яка відбулася в Берліні на

початку листопада 2019 р., ще раз було підтверджено необхідність

переформування полімерної галузі.

Незважаючи на те, що «пластикофобія» увійшла до нашого

життя, слід не демонізувати полімери, а поводитися з

ними, як із суттю сучасного життя. Адже проблема полягає

не в полімерних виробах як таких, а в їх переробці та

нецільовому використанні.

Конференція підтвердила,

що необхідно дотримуватися

полімерної директиви,

досліджувати, розробляти

та впроваджувати нові процеси,

навчати споживачів.

Пол Ходжес, голова

International

E-Chem, заявив на

конференції, що в

галузі відбувається

зміна парадигми.

В основі необхідних

зрушень лежить той факт, що люди не знають, як переробляти

полімери, але вони розуміють, що це потрібно

робити. Поки немає доступної технології, слід відійти від

викидання сміття на смітники та зосередитися на розробці

ресурсних центрів, що базуються на широкій мережі

локальних переробних заводів. Потрібно переходити від

масивних заводів механічної переробки полімерних відходів

до менших, місцевих хімічних заводів. Нова бізнес-модель

у галузі є невеликою та локальною, тоді як протягом

останніх 30–40 років все, про що говорилося, було масовим

та глобальним. І це повна зміна правил гри.

57

6’2019 упаковка служба коротких повідомлень

Річард Дейлі, керуючий директор ReNew ELP, компанії,

яка завершує розробку першої з чотирьох ліній хімічної

переробки полімерних відходів потужністю 20 тис. т

на рік, розповів про нову технологію Cat-HTR. Вона є

унікальним гідротермальним процесом із використанням

надкритичної води для розділення полімерів на цінні хімікати

та олії. Сировиною для такої переробки є полімерні

вироби після їх механічної переробки, наприклад, гнучкі

багатошарові плівки.

Але сама технологія Cat-HTR не вирішить проблему.

Місцеві органи влади, які відповідають за збирання побутових

відходів, недостатньо фінансуються, а інвестиції

в інфраструктуру відстають від зростання складності упаковки.

І ця проблема ще більше посилюється рішенням

Китаю припинити вивезення відходів полімерів з інших

країн.

ЄС встановив високу планку згідно з Директивою про полімерні

вироби одноразового використання, вимагаючи

вищих показників. Але ситуація в країнах ЄС не є однаковою.

Так, різний коефіцієнт відображає відмінності в

системах, різну участь споживачів та здатність урядів визначити

пріоритетні інвестиції в поводження з відходами.

До цього слід додати відсутність стандартизації від інфраструктури

переробки до остаточної специфікації продукту

R-PET.

Сектору переробки полімерних виробів потрібні великі

інвестиції, щоб створити всю інфраструктуру для вторинної

переробки. Зараз полімерна упаковка є більш складною,

ніж будь-коли раніше, вона багатофункціональна.

Треба ще на етапі її проектування передбачити можливість

її вторинної переробки.

До того ж необхідно, щоб споживачі зрозуміли й підтримали

всі ці зміни. А це вже елемент освіти, так як більшість

людей не знають про різні типи полімерів, а також не розуміють,

що робити з полімерними відходами.

Матеріал отримано від Роберто Чіаротті,

BCM Public Relations Ltd.

kp запускає стійкий продовольчий асортимент

kp Infinity

Компанія Kl ckner

Penta plast розробила

та почала виробництво

перших

на ринку пакувальних

матеріалів на

основі спіненого на

100 % вторинного

поліетилентерефталату для пакування харчових продуктів

(сектор громадського харчування та продуктів «на винос»).

Нова упаковка отримала назву kp Infinity. Вона має унікальні

властивості: стійка до води, кислот, лугів та гарячих

олій, витримує розігрівання продуктів у мікрохвильовій

печі, а після використання продукту може бути перероблена.

Упаковка нового покоління kp Infinity дає змогу сектору

продовольчих послуг виконати свої зобов’язання щодо забезпечення

сталого розвитку, є зручною для споживачів,

а також надає преміальне рішення для ринку.

Вона підтримана компаніями Wrap, Recoup, Borealis

Polyolefins, Bunzl Catering Supplies, які вважають, що kp

Infinity є упаковкою майбутнього – ідеальною для захисту

та постачання продуктів харчування, а тепер ще й придатною

до переробки. Маючи напис «Перероби мене» на

своїй поверхні, вона закликає споживачів до дії.

Kl ckner Pentaplast

Новини від Henkel та Saperatec GmbH

Henkel посилює свою прихильність до розвитку циркулярної

економіки, інвестуючи в переробку вторинної сировини.

Уже два роки поспіль Henkel у співпраці з компанією

Saperatec GmbH розробляє цілий ряд індивідуальних високоефективних

клеїв, сумісних із технологією Saperatec

для багатошарових пакувальних матеріалів, які придатні

до вторинної переробки.

Підбираючи певний склад клею та використовуючи технологію

переробки Saperatec, можна розділити композиційні

матеріали на окремі шари. Створено пілотне обладнання,

в якому хіміко-фізичні процеси відокремлюють

матеріали один від одного, не розкладаючи їх. Окремі

шари (наприклад, поліетилен, ПЕТФ та алюміній) сортуються

після сепараційного процесу та повторно вводяться

в ланцюжок цінності як високоякісні матеріали для широкого

спектру промислового застосування. Тільки в Європі

щороку утворюється багато тисяч тонн відходів гнучкої

упаковки для харчової промисловості. Інноваційна та економічно

вигідна технологія переробки, яка дає змогу повторно

ввести 100 % використаних матеріалів, є яскравим

прикладом реалізації технологій циркулярної економіки.

Henkel

Упаковка для мийних засобів FINISH

Компанія Dow разом із власником

торгової марки RB і конвертером

Drukpol.Flexo розробила

новий пакет, призначений для

повторного використання та

утилізації після закінчення терміну

його придатності. Стійкий

пакет із поліетиленової плівки

розроблений для мийних засобів

FINISH для посудомийної

машини.

Завдяки мережі Pack Studios і розробці рішень для вторинної

переробки Dow допомагає власникам брендів

переходити на циклічну економіку та виконувати свої

зобов’язання щодо забезпечення стійкості. Упаковка,

створена на основі поліетиленових плівок з одного матеріалу,

може бути виготовлена на існуючому обладнанні та

забезпечить наявність зіп-застібки, простоту відкривання

та правильне поєднання жорсткості й гнучкості. Цю проблему

вирішено завдяки портфелю інноваційних технологій

Dow, зокрема AFFINITY, DOWLEX і AGILITY.

Dow

Пляшки з «морського» пластику

Компанія Coca-Cola представила перший зразок пляшки,

зробленої з використанням перероблених полімерів,

виловлених із моря. Всього було виготовлено приблизно


служба коротких повідомлень упаковка 6’2019

300 пляшок. 25 % їх складу є переробленими

полімерними виробами,

зібраними в Середземному

морі та на його пляжах. Партнерами

Coca-Cola стали компанії Ioniqa

Technologies Indorama Ventures та

Mares Circulares.

Завдяки новим технологіям можна

переробляти використані полімери,

які раніше вважалися непридатними

для рециклінгу. Незабаром технологія

буде доступна для використання

в промислових масштабах на

існуючому переробному обладнанні.

З 2020 р. компанія планує застосовувати «морський»

пластик у виготовленні своїх пляшок.

Coca-Cola

Екологічна упаковка для броварні

Група Smurfit Kappa на замовлення

бельгійської броварні

Kasteel Brouwerij Vanhonsebrouck

створила нову екологічно стійку

упаковку, яка не потребує застосування

термозбіжної плівки.

Броварня поставила завдання

впровадити замкнений виробничий

цикл у сфері упаковки і

для цього провела ряд змін. Одним

з перших кроків стала відмова від скляних пляшок на

користь банок, які є перспективнішим варіантом упаковки

і допомагають скоротити використання пластику.

Smurfit Kappa запропонувала замість термозбіжної плівки

використовувати упаковку на основі паперу, яку можна

повністю переробити. Нова екологічна упаковка має привабливий

дизайн, а її конструкція з вбудованою ручкою

забезпечує зручне транспортування.

Smurfit Kappa

Плівка для духовок, придатна

до утилізації в компості

Компанія Futamura, один з провідних світових виробників

екологічно стійких целюлозних плівок, повідомила

про випуск на ринок нової продукції – плівок для використання

в духовці NatureFlex 30NVO, що належать до

ряду придатних до утилізації в компості плівок під маркою

NatureFlex.

NatureFlex 30NVO виготовляється з відновлюваної деревної

маси, одержуваної з відповідально керованих лісових

господарств. Це перша сертифікована на ринку придатна

до утилізації в компості термозварювана плівка, яку

можна використовувати у звичайних і мікрохвильових печах.

Нова плівка для духовки має безліч переваг, зокрема,

термозварюваність з обох сторін, напівпроникність для

вологи, хороший бар’єр для кисню і мінеральних олій,

стійкість до мастил та олив, стійкість до згинання та антистатичність.

На додаток до своїх технічних властивостей,

NatureFlex 30NVO ідеально підходить для друку та ламінування

з іншими біополімерами з метою подальшого покращення

бар’єрних і герметизувальних властивостей.

www.upakjour.com.ua

На термоплівки на ринку є попит,

особливо в той час, коли власники

брендів хочуть перейти на одноразову

полімерну упаковку.

Придатна до компостування плівка

NatureFlex є ідеальною альтернативою

звичайним пакувальним

плівкам, передусім для тих продуктів,

які забруднені харчовими

відходами. Продукти для приготування в духовці особливо

схильні до забруднення, що робить плівку 30NVO

ключовим матеріалом для цього ринку. Інфраструктура

переробки гнучких плівок перебуває в зародковому стані,

а для плівок, забруднених харчовими продуктами, її взагалі

не існує. У Великій Британії є понад 50 підприємств, які

зможуть приймати придатну до компостування упаковку

разом з іншими органічними відходами. Це життєздатна

альтернатива, але інфраструктура для її використання ще

не ідеальна.

Futamura

Інноваційний розвиток харчової індустрії

21 листопада 2019 р. в Інституті продовольчих ресурсів

НААН відбулася чергова, VІІ Міжнародна науково-практична

конференція «Інноваційний розвиток харчової індустрії».

Цього року форум науковців агропромислового

сектора було присвячено визначній події, 60-річчю утворення

ІПР НААН.

Роботу конференції

відкрив директор

ІПР НААН

академік НААН

М.П. Сичевський,

який підкреслив

значення наукового

форуму для розвитку галузевої науки. Актуальні проблеми

розвитку аграрної науки та харчової промисловості

висвітлив у своєму виступі Перший віце-президент НААН

академік НААН М.В. Гладій, який також привітав колектив

інституту з 60-річним ювілеєм та побажав науковцям

і фахівцям ІПР НААН нових звершень і успіхів. У своїх

виступах численні гості конференції – представники Верховної

Ради України, Міністерства розвитку економіки,

торгівлі та сільського господарства, інших організацій,

установ і підприємств – наголошували на значному внеску,

який зробив ІПР НААН у розвиток галузевої науки.

Присутні з цікавістю прослухали доповіді учасників конференції,

які стосувалися важливих наукових проблем

харчової та переробної промисловості, шляхів і підходів

для їх ефективного розв’язання.

Інститут продовольчих ресурсів НААН

59

6’2019 упаковка жовті сторінки

+38 (044) 351-14-70 intakiev@gmail.com

http://inta.org.ua

• картонні гільзи

• шпулі

• тубуси

• котушки

м. Дніпро, вул. Артема, 57

тел.: 0 (50) 458-81-41, 0 (50) 361-76-07

www.gilza.dp.ua, e-mail: vial@meta.ua


yellow pages упаковка 6’2019

СИРОВИНА, ПАКУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Назва Цiна (грн) Телефон Фiрма

Нитки мішкозашивочні

дог. /048/ 717-44-14 ТОВ «Пакотрейд Плюс»

Шпагат поліпропіленовий, джутовий

дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

ПАКУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Ав-т для фасування в банки типу «твіст-офф» дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Ав-т для фасування в разові пакети дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Ав-т, н/ав-т для фасув. у пакети типу «дой-пак» дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Ав-т, н/ав-т для фасування в туби дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Ав-т, н/ав-т для фасування сипких продуктів дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Ав-т, н/ав-т для фасування у пластикові стакани дог. /044/ 206-36-40 «Інтермаш»

Машинки мішкозашивочні

дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

ТАРА І УПАКОВКА

Комплексні послуги з фасування дог. /044/ 567-31-00 ТОВ «Пакарт»

та пакування

Мішки паперові дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

Мішки поліпропіленові дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

Обладнання для пакування дог. /044/ 576-64-36 ТОВ «Пакарт»

Пакети з єврослотом дешево дог. /044/ 576-64-36 ТОВ «Пакарт»

Пакети з полiмерних матерiалiв дог. /044/ 567-31-00 ТОВ «Пакарт»

в асортим.

Сітка-мішок, сітка-рукав овочева дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

ОБЛАДНАННЯ ВАГОВЕ, ДОЗАТОРИ

Дозатори д/фасування борошна, дог. /044/ 351-19-88 «Інтермаш»

рідких, пастоподібних

ОБЛАДНАННЯ

ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Димовловлювачі BOFA дог. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

МАРКУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Датувальник (БТУ-Д), до 250 відб./хв 1 870 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

Лазерні принтери від 13780 у.о. /0482/ 37-75-02 ВКФ «Аллюр»

Принтери/аплікатори МАRKEM від 9800 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

Струминні принтери без розчинника від 11970 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

Термопринтери KORTHO, 2 230 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

до 300 відб./хв

Термотрансферна стрічка і фольга від 0,35 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

для гарячого тиснення

Термотрансферний принтер 8018 серії 2 970 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

Термотрансферні принтери SmartDate від 3 980 у.о. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

І ПОСЛУГИ

Тенти захисні поліпропіленові дог. /048/ 717-44-14, ТОВ «Пакотрейд

780-07-71 Плюс»

Шнур антистатичний дог. /0482/ 37-54-87 ВКФ «Аллюр»

www.upakjour.com.ua

61

«Пакувальна індустрія» повертається до Києва 3 5

«Пакувальна індустрія – 2019» (за два місяці до початку) 4 6


Редактор

Життєвий цикл упаковки 1 5

Екоупаковка. Яка вона? 2 5

Нагальні дії пакувальників 3 6

Нові старі можливості упаковки 4 5

Від природної до сучасної 5 5

Що ми купуємо? 6 3

Презентація

Лидерские позиции Verallia 1 6–8

Його шлях до пакувального бізнесу 1 10–12

Бизнес – это гимнастика для ума 2 6–8

Відвертість та чесність – їх пріоритет 2 10–12

Мечты, которые сбываются 3 8–11

Экология полимерной упаковки 3 12–14

Из лаборатории в бизнес 4 8–11

Новый завод компании «Камоцци» 4 12–14

В.М. Кривошей, к.х.н. «Пакувальна індустрія» повернулася до Києва 5 6–12

На якість завжди є попит 6 6–7

Как я «подружилась» с упаковкой 6 8–10

Матеріали

О.В. Мудрык Краски для флексографии от «Флексорес» 1 26–28

Добавки и красители от PolyOne 1 29

П.В. Замотаев, д.х.н.

Новая экономика полимеров

Наши ресурсы для экспорта украинской продукции 3 37

Решения для экструзионных покрытий 3 38–40

С.Б. Вербицький, к.т.н.,

К.В. Копилова, д.с.-г.н.,

О.Б. Козаченко, О.В. Вербова,

Екологічна упаковка для харчових продуктів (від теорії до практики) 4 30–34

Т.С. Кос, к.т.н.

А. Корнацкий Целлюлозные пленки – компостируемая альтернатива полимерным пленкам 6 26–28


К.В. Копилова, д.с.-г.н.,

О.Б. Козаченко, О.В. Вербова,

Т.С. Кос, к.т.н.

Біопаковання для молочних продуктів (реально та практично) 6 30–33

1

2

30–32

25–30



Ринок

Маркетологи информируют… / Маркетологи інформують…


Инновации в упаковке / Інновації в упаковці

1

2

3

4

5

6

1

2

4

5

6

1

3

4

5

6

14–18

14–18

26–29

16–20

16–19

18–20

20–23

20–24

28–29

20–21

12–14

24–25

32–33

22–23

14–15

16–17

К. Олсматс, Dr. Упаковка та управління ланцюгами поставок 3 30–31

Ринкові виклики до розвитку упаковки 4 24–27

K-2019: полімери формують майбутнє 6 21–25

Упаковка

Упаковка, сприятлива для інновацій 3 34–35

И.В. Гамова, к.э.н. Время супервозможностей 3 36


Л.І. Войцехівська, к.т.н.,

Л.М. Борсолюк, С.В. Бондар

4 46–47

Упаковка со всех континентов / Упаковка з усіх континентів

5 28–29

Hightech-пакування для м’ясних продуктів 5 22–26

EasyD4R – інструмент оцінки полімерної упаковки 5 30

М.В. Якимчук, д.т.н., О.М. Гавва, д.т.н.,

А.П. Беспалько, к.т.н.,

В.М. Якимчук

І.І. Регей, д.т.н., І.А. Радіховський,

О.І. Млинко

О.М. Гірняк, к.е.н.,

П.П. Лазановський

Обладнання

Промислові роботи в лініях пакування (перспективи використання)

2

3

46–49

41–45

Механізм привода натискної плити у штанцювальному обладнанні (методика синтезу) 3 46–48

Економічна ефективність модернізації пакувального обладнання (методика визначення) 4 36–38

В.М. Кривошей, к.х.н.,


В.М. Кривошей, к.х.н.,


Екологія

Новий крок компанії EREMA 1 36

Відповідь бізнесу на ризики забруднення довкілля використаною упаковкою 1 37–41

Упаковка, полімери, сміття. Що робити? 1 42–44

«Друге життя» пляшки з ПЕТФ 2 55–58

Циркулярна економіка в дії! 3 49

Упаковка для харчових продуктів: заборонити не можна дозволити

Ю.М. Маковецька, к.е.н.

«Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 р.»

щодо управління відходами упаковки

5 36–38

Що робити з використаними пляшками з ПЕТФ для напоїв? (різні підходи) 5 42–43

О.А. Векленко Экология планеты – главный приоритет 5 44–46

В.Г. Слабий Європейський погляд на екологію упаковки 6 40–42

4

5

6

48–49

39–41

38–39

www.upakjour.com.ua

63

Дизайн

Т.О. Божко, к.мист. Як утворюються дизайн-образи упаковки? 1 46–49

А.В. Будник, к.мист,

О.В. Чуєва, к.мист.

Упаковка та етикетка як предмети колекціонування

4

5

54–57

47–49

О.М. Мікула Молоко. Який шрифт є молочним? 5 50–52

Поліграфія

О.В. Мудрык Краски для ротопечати от «Флексорес» 2 35–36

Д. Брантон Новый уровень печати 2 38–40

В.В. Шибанов, д.х.н.,

М.Ф. Ясінський, к.т.н.

Архітектура формних флексоінновацій

Испытай будущее флексографии (Open House 2019 W&H) 3 52–53

М.Е. Бельский Управление цветом при печати на упаковке 3 54–58

О.В. Мудрык Новые возможности флексопечати 3 59–61

О.О. Гриценко, Д.С. Гриценко, к.т.н. Нанофотонні маркування на паперових матеріалах для розумних паковань 5 32–35

О.О. Гриценко, Д.С. Гриценко, к.т.н. Нанофотонні маркування на невсотувальних матеріалах для розумних паковань 6 34–37

2

4

41–44

39–44

Технологія

І.І. Регей, д.т.н., П.І. Бегень, к.т.н., Виготовлення великоформатних розгорток тари з гофрокартону (дослідження

Т.В. Коваль

кінематичних параметрів дискових інструментів) 1 33–35

Й. Дендо, Т. Шмитц, Д. Финнемор Стретч-пленка для крепления грузов (инновационный контроль качества) 2 31–34

Енциклопедія

Пакувальні машини 1 50–55

О.М. Гавва, д.т.н., Н.В. Кулик, к.х.н.

Дозувально-фасувальні машини 2 50–54

Пристрої та машини герметизації споживчої упаковки 4 58–62

Обладнання групового пакування 5 53–56

Лабораторія

«Біолайтс»: лабораторія, якій довіряють 4 50–52

Клуб

Н.В. Кривошей Звітує Клуб пакувальників 1 58–59

Н.В. Кривошей Сяйво українських зірок (нотатки з ХХІ конкурсу) 2 59–61

В.В. Халайджі, к.т.н. Весна українських пакувальників 3 16–24

Пакувальний тиждень у Празі 3 50–51

В.М. Кривошей, к.х.н. Новий проект Клубу пакувальників 5 58–59

Н.В. Кривошей Двадцятий «Золотий каштан» 6 43–45

В.В. Халайджі, к.т.н.,


Україна на TAROPAK-2019 6 46–48

В.В. Халайджі, к.т.н. Тиждень з WPO на Балі 6 49–52

Маркетинг

Журнал или Интернет? 1 56–57

Історія

Г.О. Маценко, к.і.н. Говорять пивні етикетки 5 60–63

Г.О. Маценко, к.і.н. «Друге життя» пляшки та корка 6 54–56

Виставки

В.В. Халайджі, к.т.н. Знайомтесь: Plast Eurasia Istanbul 2018 1 60–62

Ukrainian Food Expo в Києві 1 63


дизайн упаковка 4’2019

Upakovka 6-2019

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?