2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації
2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації
2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />
<strong>2.</strong> Пам’ять <strong>ЕОМ</strong> <strong>і</strong> <strong>представлення</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />
<strong>2.</strong>1 Призначення <strong>і</strong> структуризац<strong>і</strong>я пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера<br />
Виконуючи б<strong>і</strong>льш менш складн<strong>і</strong> арифметичн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї ми запам’ятовуємо, а част<strong>і</strong>ше записуємо цифри на папер<strong>і</strong>.<br />
Щось под<strong>і</strong>бне до цього робить <strong>і</strong> комп’ютер, але зам<strong>і</strong>сть паперу для збер<strong>і</strong>гання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї використовується спец<strong>і</strong>альний<br />
електронний пристр<strong>і</strong>й, який називають пам’яттю комп’ютера. Терм<strong>і</strong>н «пам’ять» - це одна з найголовн<strong>і</strong>ших<br />
метафор комп’ютерних технолог<strong>і</strong>й. Для того щоб оволод<strong>і</strong>ти програмуванням, треба перш за все добре<br />
уявляти принципи, за якими орган<strong>і</strong>зована пам’ять.<br />
Ф<strong>і</strong>зично пам’ять <strong>ЕОМ</strong> являє собою величезну неперервну сукупн<strong>і</strong>сть електронних елемент<strong>і</strong>в, кожен з яких може<br />
збер<strong>і</strong>гати один б<strong>і</strong>т, тобто одиницю, або нуль:<br />
0 1 0 1 1 1 0 1 1 0 0 0 0 1 0 0 …<br />
Комп’ютер має змогу записувати б<strong>і</strong>ти в пам’ять, збер<strong>і</strong>гати <strong>і</strong> зчитувати їх зв<strong>і</strong>дти. Пам’ять комп’ютера є енергозалежною<br />
<strong>і</strong> з вимкненням електричного живлення <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я зникає. Тому зараз набувають поширення джерела<br />
безпереб<strong>і</strong>йного живлення, як<strong>і</strong> дозволяють комп’ютеру працювати ще деякий час п<strong>і</strong>сля зникнення живлення в<br />
мереж<strong>і</strong>. Це дає змогу зберегти <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що знаходиться в пам’ят<strong>і</strong>.<br />
З записом <strong>і</strong> зчитуванням <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї пов’язан<strong>і</strong> дв<strong>і</strong> проблеми: проблема структуризац<strong>і</strong>ї пам’ят<strong>і</strong> <strong>і</strong> проблема <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ї<br />
<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї.<br />
Д<strong>і</strong>йсно, числа 10, 3000, 125, 1 потребують для запису р<strong>і</strong>зну к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в <strong>і</strong> якщо їх записувати в пам’ят<strong>і</strong> посл<strong>і</strong>довно,<br />
то як тод<strong>і</strong> швидко в<strong>і</strong>днайти де зак<strong>і</strong>нчується одне число <strong>і</strong> починається <strong>і</strong>нше?<br />
Ця проблема розв’язується шляхом структуризац<strong>і</strong>ї пам’ят<strong>і</strong>. Ми не будемо розглядати як це робиться на ф<strong>і</strong>зичному<br />
р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> - це предмет спец<strong>і</strong>альних курс<strong>і</strong>в, зараз достатньо розум<strong>і</strong>ти, що <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я, яка збер<strong>і</strong>гається в<br />
пам’ят<strong>і</strong>, записується <strong>і</strong> зчитується не поб<strong>і</strong>тно, а групами, як<strong>і</strong> називаються машинними словами. В залежност<strong>і</strong><br />
в<strong>і</strong>д к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в у груп<strong>і</strong> (довжини слова) розр<strong>і</strong>зняють восьми-, ш<strong>і</strong>стнадцяти-, тридцятидвох- <strong>і</strong> т.д. розрядн<strong>і</strong><br />
машини. У свою чергу слова под<strong>і</strong>ляються на байти. Байт - це найменша група, яку ф<strong>і</strong>зично (не програмно!)<br />
може <strong>і</strong>нтерпретувати комп’ютер. Байт м<strong>і</strong>стить в соб<strong>і</strong> в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>м б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в.<br />
Розрядн<strong>і</strong>сть є дуже важливою характеристикою, що впливає на швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть машини: чим довше слово, тим<br />
б<strong>і</strong>льше <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї зчитується/записується за один раз, тим б<strong>і</strong>льше швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть комп’ютера.<br />
Кожне машинне слово має св<strong>і</strong>й ун<strong>і</strong>кальний номер, завдяки чому <strong>і</strong>снує можлив<strong>і</strong>сть прямого доступу до <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї,<br />
тобто можливо безпосередньо прочитати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що збер<strong>і</strong>гається у слов<strong>і</strong> з заданим номером, або<br />
записати її туди. Цей номер називають адресою слова.<br />
Ось таку структуру буде мати наведений вище фрагмент пам’ят<strong>і</strong> у випадку ш<strong>і</strong>стнадцятирозрядної машини:<br />
Слово 1 Слово 2<br />
0 1 0 1 1 1 0 1 1 0 0 0 0 1 0 0 0 1 0 1 0 1 . . . . .<br />
Байт 1 Байт 2 Байт 1<br />
Орган<strong>і</strong>зовану таким чином пам’ять називають оперативною, або пам’яттю прямого доступу. Сам пристр<strong>і</strong>й називають<br />
оперативним запам’ятовувальним пристроєм з дов<strong>і</strong>льною виб<strong>і</strong>ркою (ОЗП). Кожний ОЗП характеризується<br />
часом доступу, тобто часом, який потр<strong>і</strong>бен для одного зчитування/запису. Час доступу у сучасних персональних<br />
комп’ютер<strong>і</strong>в становить величину близько 60 наносекунд. При цьому сл<strong>і</strong>д зауважити, що швидк<strong>і</strong>сть доступу<br />
до не залежить в<strong>і</strong>д адреси слова.<br />
Об’єм ОЗП, а з ним взагал<strong>і</strong> будь-який об’єм <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, в комп’ютерних технолог<strong>і</strong>ях прийнято вим<strong>і</strong>рювати<br />
к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю байт<strong>і</strong>в, або б<strong>і</strong>льш крупними одиницями к<strong>і</strong>лобайтами, мегабайтами, г<strong>і</strong>габайтами, терабайтами:<br />
1 к<strong>і</strong>лобайт (1 К) = 2 10<br />
байт<strong>і</strong>в = 1024 байт<strong>і</strong>в,<br />
1 мегабайт (1М) = 2 20<br />
байт<strong>і</strong>в = 1 048 576 байт<strong>і</strong>в,<br />
9
10<br />
Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />
1 г<strong>і</strong>габайт (1Г) = 2 30<br />
байт<strong>і</strong>в = 1 073 741 824 байт<strong>і</strong>в,<br />
1 терабайт (1Т) = 2 40<br />
байт<strong>і</strong>в = 1 099 511 627 776 байт<strong>і</strong>в.<br />
Кр<strong>і</strong>м ОЗП комп’ютери мають також таку пам’ять, з якої можна т<strong>і</strong>льки зчитувати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, записати туди<br />
що-небудь неможливо. Пристр<strong>і</strong>й, що реал<strong>і</strong>зує таку пам’ять називають ПЗП - пост<strong>і</strong>йний запам’ятовувальний<br />
пристр<strong>і</strong>й. На ПЗП побудован<strong>і</strong> калькулятори, електронн<strong>і</strong> годинники тощо.<br />
<strong>2.</strong>2 Інтерпретац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, поняття типу даних <strong>і</strong> ком<strong>і</strong>рки<br />
Якщо поглянути на наведений вище структурований фрагмент пам’ят<strong>і</strong>, то постає питання: яка <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я в<br />
ньому записана? Тобто виникає проблема <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Тут є дуже важливим зрозум<strong>і</strong>ти, що смисл<br />
<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї надає той, хто її читає. Одна <strong>і</strong> та ж сукупн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в може бути <strong>і</strong>нтерпретована по р<strong>і</strong>зному.<br />
1. Якщо вважати, що перше слово це два ц<strong>і</strong>лих додатних числа, що не перевищують 255, то це будуть числа 93<br />
<strong>і</strong> 13<strong>2.</strong><br />
<strong>2.</strong> Якщо вважати, що перше слово це одне ц<strong>і</strong>ле додатне число, що не перевищує 65535 , то це буде число 23940.<br />
3. Якщо вважати, що кожен байт слова символом, то це за кодовою таблицею ASCII будуть символи ‘]’ <strong>і</strong> ‘Д’ .<br />
Таким чином, перед тим як зчитувати/записувати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю домовляються про те, що буде зчитуватися, або<br />
записуватися, тобто про тип даних.<br />
Поняття типу даних є одним з базових понять програмування. Тип даних визначає структуру об’єкта, можлив<strong>і</strong><br />
його значення, а також операц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> над ним можна виконувати. Наприклад, якщо оголошений тип є символьним,<br />
то заздалег<strong>і</strong>дь в<strong>і</strong>домо, що об’єкт (символ) займає один байт <strong>і</strong> що з ним не можна виконувати арифметичн<strong>і</strong><br />
операц<strong>і</strong>ї. Кожному типу даних дають <strong>і</strong>м’я. У мов<strong>і</strong> програмування Паскаль перший тип даних називають<br />
byte, другий word, а трет<strong>і</strong>й - char.<br />
Дан<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних тип<strong>і</strong>в можуть займати в<strong>і</strong>д одного байта до дек<strong>і</strong>лькох сл<strong>і</strong>в, але можуть <strong>і</strong>снувати складн<strong>і</strong> типи, дан<strong>і</strong><br />
яких можуть займати у пам’ят<strong>і</strong> велику к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть сл<strong>і</strong>в. У будь-якому раз<strong>і</strong> завжди в<strong>і</strong>домо з якої адреси починається<br />
розм<strong>і</strong>щення об’єкта <strong>і</strong> ск<strong>і</strong>льки байт<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>н займає. Область пам’ят<strong>і</strong>, яку займає об’єкт називають ком<strong>і</strong>ркою.<br />
У подальшому цей терм<strong>і</strong>н буде вживатися для пояснення елемент<strong>і</strong>в програмування, коли не суть важливо, як<br />
об’єкт представлений у пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера.<br />
<strong>2.</strong>3. Кодування граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />
Обчислювальн<strong>і</strong> машини широко застосовуються в р<strong>і</strong>зних галузях, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> для обробки граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї,<br />
наприклад фото зображень. Розглянемо спрощену схему <strong>представлення</strong> граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в<br />
комп’ютер<strong>і</strong>.<br />
0 0 0 0 0 0 0 0<br />
0 0 0 0 0 1 0 0<br />
1 0 0 0 0 1 0 0<br />
1 1 1 1 1 1 1 0<br />
1 1 1 1 1 1 1 0<br />
0 0 0 0 0 1 0 0<br />
0 0 0 0 0 1 0 0<br />
0 0 0 0 0 0 0 0<br />
На цьому малюнку наведено зб<strong>і</strong>льшений фрагмент якогось зображення, наприклад фотокартки. Поле зображення<br />
покрите с<strong>і</strong>ткою 8х8. З<strong>і</strong>ставимо б<strong>і</strong>т 0 тим полям, що в<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д зображення <strong>і</strong> 1 тим, що покрит<strong>і</strong> фарбою.<br />
Якщо тепер кожен рядок <strong>і</strong>нтерпретувати як дв<strong>і</strong>йкове число, то зображення можна записати (закодувати) посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>стю<br />
восьми десяткових чисел: 0, 4, 13<strong>2.</strong> 254, 254, 4, 4, 0, або у ш<strong>і</strong>стнадцятковому вигляд<strong>і</strong>: 00, 04, 84, FE,<br />
FE, 04, 04, 00 <strong>і</strong> збер<strong>і</strong>гати у пам’ят<strong>і</strong> <strong>ЕОМ</strong> у вигляд<strong>і</strong> байт<strong>і</strong>в. З таким же усп<strong>і</strong>хом можна було б кодувати не рядки, а<br />
стовпц<strong>і</strong>.
Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />
Якщо при збер<strong>і</strong>ганн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дводити байт для кожної кл<strong>і</strong>тини, то можливо кодувати не т<strong>і</strong>льки факт наявност<strong>і</strong><br />
зображення, але кол<strong>і</strong>р кожної кл<strong>і</strong>тини. Зв<strong>і</strong>сно, що при цьому об’єм даних зростає. З аналог<strong>і</strong>чних м<strong>і</strong>ркувань<br />
будь-яку посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть чисел, можна представити у вигляд<strong>і</strong> граф<strong>і</strong>чного зображення.<br />
<strong>2.</strong>4 Машинн<strong>і</strong> команди. Принцип утримання програми у пам’ят<strong>і</strong><br />
Вивчаючи досв<strong>і</strong>д експлуатац<strong>і</strong>ї одн<strong>і</strong>єї з перших електронних обчислювальних машин EDVAC в<strong>і</strong>домий американський<br />
вчений угорського походження Джон фон Нейман в 1945 роц<strong>і</strong> сформулював дек<strong>і</strong>лька концепц<strong>і</strong>й, що<br />
глибоко вплинули на подальший розвиток обчислювальної техн<strong>і</strong>ки. Машини, що в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають цим концепц<strong>і</strong>ям,<br />
тепер прийнято називати фон-нейман<strong>і</strong>вськими.<br />
Одна з вищезгаданих концепц<strong>і</strong>й це принцип утримання програми у пам’ят<strong>і</strong>. Фон Нейман запропонував програму,<br />
що керує обчисленнями, утримувати у оперативн<strong>і</strong>й пам’ят<strong>і</strong> так само, як збер<strong>і</strong>гаються дан<strong>і</strong> - у вигляд<strong>і</strong><br />
машинних сл<strong>і</strong>в. Кожне машинне слово програми, починаючи з першого, може бути прочитане <strong>і</strong> виконане процесором.<br />
Можна стверджувати, що команди процесора - це ще один специф<strong>і</strong>чний тип даних.<br />
В залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д конструкц<strong>і</strong>ї процесора розр<strong>і</strong>зняють одно- двох- <strong>і</strong> триадресн<strong>і</strong> машини. Команда триадресної<br />
машини м<strong>і</strong>стить код операц<strong>і</strong>ї (КОП), адресу ком<strong>і</strong>рки першого операнда (А1), адресу ком<strong>і</strong>рки другого операнда<br />
(А2) <strong>і</strong> адресу ком<strong>і</strong>рки результату операц<strong>і</strong>ї (А3):<br />
Адреса<br />
команди<br />
Озн. КОП А1 А2 А3<br />
В сучасних комп’ютерах коди команд <strong>і</strong> коди даних збер<strong>і</strong>гаються в р<strong>і</strong>зних д<strong>і</strong>лянках оперативної пам’ят<strong>і</strong>, але ран<strong>і</strong>ше<br />
програм<strong>і</strong>ст сам розпод<strong>і</strong>ляв пам’ять <strong>і</strong> коди команд <strong>і</strong> дан<strong>і</strong> могли бути поруч.<br />
Зверн<strong>і</strong>ть увагу, що команда обмежена довжиною машинного слова, а в<strong>і</strong>дтак к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в, що в<strong>і</strong>дводяться на<br />
запис адреси також обмежена. З цього випливає, що довжиною слова також обмежений <strong>і</strong> об’єм пам’ят<strong>і</strong>, що може<br />
бути безпосередньо адресований.<br />
<strong>2.</strong>5 Приклад програмування в машинних кодах<br />
Щоб краще зрозум<strong>і</strong>ти принцип утримання програми в пам’ят<strong>і</strong> розглянемо простий приклад програмування для<br />
БЭСМ-4 - одн<strong>і</strong>єї з перших обчислювальних машин, створених в СРСР.<br />
При програмуванн<strong>і</strong> БЭСМ-4, машини з довжиною слова у 45 розряд<strong>і</strong>в, коди операц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> адреси записувалися у<br />
в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>мков<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> числення. Коди арифметичних операц<strong>і</strong>й додавання, в<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>мання, множення <strong>і</strong> д<strong>і</strong>лення машини<br />
БЭСМ-4 мали значення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно: (+) 01, (-) 02, (*) 05, (/) 04. Код зупинки програми (стоп) – 77, зустр<strong>і</strong>чаючи<br />
цю команду комп’ютер припиняє роботу.<br />
Розглянемо приклад. Скласти програму обчислення за формулою: Х=2(А+ВС), якщо А = 12, В = 9, С = 17.<br />
Спочатку виконаємо розпод<strong>і</strong>л пам’ят<strong>і</strong>. Домовимося як <strong>і</strong> в математиц<strong>і</strong> величини, що можуть набувати р<strong>і</strong>зних<br />
значень називати зм<strong>і</strong>нними, а т<strong>і</strong>, що мають стале значення - константами. Розм<strong>і</strong>стимо дан<strong>і</strong> в ком<strong>і</strong>рках<br />
пам’ят<strong>і</strong>, розташованих посл<strong>і</strong>довно (ком<strong>і</strong>рки нумеруються у в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>мков<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> числення!):<br />
константу 2 за адресою 0106,<br />
зм<strong>і</strong>нну А за адресою 0107<br />
зм<strong>і</strong>нну В за адресою 0110<br />
зм<strong>і</strong>нну С за адресою 0111<br />
зм<strong>і</strong>нну Х за адресою 0112<br />
Ком<strong>і</strong>рку з адресою 113 будемо використовувати як допом<strong>і</strong>жну, робочу, для збереження пром<strong>і</strong>жних результат<strong>і</strong>в.<br />
Адреса<br />
команди<br />
Озн. КОП А1 А2 А3 Прим.<br />
0106 0002 2<br />
0107 0014 А<br />
0110 0011 В<br />
0111 0025 С<br />
0112 Х<br />
11
12<br />
Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />
результат<br />
0113 робоча<br />
ком<strong>і</strong>рка<br />
0114 05 0110 0111 0113 ВС<br />
0115 01 0107 0112 0113 А+ВС<br />
0116 05 0106 0113 0112 2(А+ВС)<br />
0117 77 0000 0000 0000 СТОП<br />
У такому вигляд<strong>і</strong> програм<strong>і</strong>сти записували свої програми на спец<strong>і</strong>альних бланках. Таке програмування називають<br />
програмуванням у машинних кодах. У пам’ят<strong>і</strong> машини наведений вище фрагмент програми матиме такий<br />
вигляд:<br />
Адреса команди Машинна команда<br />
0106 000000000000000000000000000000000000000000010<br />
0107 000000000000000000000000000000000000000001100<br />
0110 000000000000000000000000000000000000000001001<br />
0111 000000000000000000000000000000000000000010101<br />
0112 000000000000000000000000000000000000000000000<br />
0113 000000000000000000000000000000000000000000000<br />
0114 000000101000001001000000001001001000001001011<br />
0115 000000001000001000111000001001010000001001011<br />
0116 000000101000001000110000001001011000001001010<br />
0117 111111000000000000000000000000000000000000000<br />
Виконання програми починається з команди, що збер<strong>і</strong>гається в ком<strong>і</strong>рц<strong>і</strong> за адресою 114 (це робиться вказанням<br />
початкової адреси з пульта комп’ютера). П<strong>і</strong>сля виконання програми у ком<strong>і</strong>рц<strong>і</strong> 113 буде записане шукане число.<br />
Прочитавши нульову команду зупину з ком<strong>і</strong>рки 117 комп’ютер зупиняється. Звичайно ж, перед тим, як це число<br />
буде надруковане, воно автоматично переведеться у звичну для нас десяткову систему.<br />
Контрольн<strong>і</strong> запитання <strong>і</strong> завдання<br />
1. В чому полягає призначення пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера?<br />
<strong>2.</strong> Що собою являє пам’ять комп’ютера?<br />
3. Що таке машинне слово?<br />
4. Що таке байт?<br />
5. Нав<strong>і</strong>що слова мають адресу ?<br />
6. Як залежить швидк<strong>і</strong>сть запису/зчитування слова в<strong>і</strong>д його адреси?<br />
7. Що таке прямий доступ до пам’ят<strong>і</strong>?<br />
8. В яких одиницях вим<strong>і</strong>рюється об’єм пам’ят<strong>і</strong>?<br />
9. Ск<strong>і</strong>льки б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>стить <strong>2.</strong>35К <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї?<br />
10. Що таке ПЗП <strong>і</strong> чим в<strong>і</strong>н в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д ОЗП?<br />
11. Чим в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється 16-розрядна машина в<strong>і</strong>д 32-розрядної?<br />
1<strong>2.</strong> Що таке «час доступу»?<br />
13. Сформулюйте поняття «тип даних».<br />
14. Дайте характеристику типам даних byte, word, char мови Паскаль у випадку 16-розрядної машини.<br />
15. Що називають ком<strong>і</strong>ркою?<br />
16. Дати <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ю поcл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> дв<strong>і</strong>йкових чисел:<br />
0100101001110010100101111101001001000100011110100100000111010111<br />
при умов<strong>і</strong>, що тут записан<strong>і</strong>:<br />
а) 8 об’єкт<strong>і</strong>в типу byte;<br />
б) 4 об’єкта типу word;<br />
в) 2 об’єкта типу byte, 1 об’єкт типу word, 4 об’єкта типу byte.<br />
17. Знайти граф<strong>і</strong>чний образ, код якого 3А0ЕDD01F7657CBB, на с<strong>і</strong>тц<strong>і</strong> 8х8<br />
18. при кодуванн<strong>і</strong> за рядками <strong>і</strong> при кодуванн<strong>і</strong> за стовпцями.<br />
19. Закодувати на с<strong>і</strong>тц<strong>і</strong> 88 знаки арифметичних д<strong>і</strong>й: +, —, ,/. Спос<strong>і</strong>б кодування вибрати самост<strong>і</strong>йно.<br />
20. Ск<strong>і</strong>льки р<strong>і</strong>зних кольор<strong>і</strong>в можна закодувати, якщо для збереження одного елемента зображення в<strong>і</strong>дводити один байт?<br />
21. У чому полягає принцип утримання програми в пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера?<br />
2<strong>2.</strong> Записати фрагмент програми для <strong>ЕОМ</strong> БЭСМ-4, що обчислює Х = (АВ-С)/3. Значення зм<strong>і</strong>нних задати самост<strong>і</strong>йно.
Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />
Словник<br />
1. Пам’ять Memory<br />
<strong>2.</strong> Пам’ять прямого доступу Random access memory (RAM)<br />
3. Час доступу Access time<br />
4. Байт Byte<br />
5. Машинне слово Word<br />
6. Адреса Address<br />
7. Тип даних Data type<br />
8. Ком<strong>і</strong>рка Memory location<br />
9. Символ Character<br />
10. Ц<strong>і</strong>ле Integer<br />
11. Д<strong>і</strong>йсне Real<br />
1<strong>2.</strong> Зм<strong>і</strong>нна Variable<br />
13. Константа Constant<br />
14. Розпод<strong>і</strong>л пам’ят<strong>і</strong> Storage allocation<br />
15. Розрядн<strong>і</strong>сть Width<br />
16. Швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть Speed of computer<br />
17. Програма, що утримується в<br />
пам’ят<strong>і</strong><br />
Stored program<br />
13