19.07.2013 Views

2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації

2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації

2. Пам'ять ЕОМ і представлення інформації

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />

<strong>2.</strong> Пам’ять <strong>ЕОМ</strong> <strong>і</strong> <strong>представлення</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

<strong>2.</strong>1 Призначення <strong>і</strong> структуризац<strong>і</strong>я пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера<br />

Виконуючи б<strong>і</strong>льш менш складн<strong>і</strong> арифметичн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї ми запам’ятовуємо, а част<strong>і</strong>ше записуємо цифри на папер<strong>і</strong>.<br />

Щось под<strong>і</strong>бне до цього робить <strong>і</strong> комп’ютер, але зам<strong>і</strong>сть паперу для збер<strong>і</strong>гання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї використовується спец<strong>і</strong>альний<br />

електронний пристр<strong>і</strong>й, який називають пам’яттю комп’ютера. Терм<strong>і</strong>н «пам’ять» - це одна з найголовн<strong>і</strong>ших<br />

метафор комп’ютерних технолог<strong>і</strong>й. Для того щоб оволод<strong>і</strong>ти програмуванням, треба перш за все добре<br />

уявляти принципи, за якими орган<strong>і</strong>зована пам’ять.<br />

Ф<strong>і</strong>зично пам’ять <strong>ЕОМ</strong> являє собою величезну неперервну сукупн<strong>і</strong>сть електронних елемент<strong>і</strong>в, кожен з яких може<br />

збер<strong>і</strong>гати один б<strong>і</strong>т, тобто одиницю, або нуль:<br />

0 1 0 1 1 1 0 1 1 0 0 0 0 1 0 0 …<br />

Комп’ютер має змогу записувати б<strong>і</strong>ти в пам’ять, збер<strong>і</strong>гати <strong>і</strong> зчитувати їх зв<strong>і</strong>дти. Пам’ять комп’ютера є енергозалежною<br />

<strong>і</strong> з вимкненням електричного живлення <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я зникає. Тому зараз набувають поширення джерела<br />

безпереб<strong>і</strong>йного живлення, як<strong>і</strong> дозволяють комп’ютеру працювати ще деякий час п<strong>і</strong>сля зникнення живлення в<br />

мереж<strong>і</strong>. Це дає змогу зберегти <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що знаходиться в пам’ят<strong>і</strong>.<br />

З записом <strong>і</strong> зчитуванням <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї пов’язан<strong>і</strong> дв<strong>і</strong> проблеми: проблема структуризац<strong>і</strong>ї пам’ят<strong>і</strong> <strong>і</strong> проблема <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ї<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї.<br />

Д<strong>і</strong>йсно, числа 10, 3000, 125, 1 потребують для запису р<strong>і</strong>зну к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в <strong>і</strong> якщо їх записувати в пам’ят<strong>і</strong> посл<strong>і</strong>довно,<br />

то як тод<strong>і</strong> швидко в<strong>і</strong>днайти де зак<strong>і</strong>нчується одне число <strong>і</strong> починається <strong>і</strong>нше?<br />

Ця проблема розв’язується шляхом структуризац<strong>і</strong>ї пам’ят<strong>і</strong>. Ми не будемо розглядати як це робиться на ф<strong>і</strong>зичному<br />

р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> - це предмет спец<strong>і</strong>альних курс<strong>і</strong>в, зараз достатньо розум<strong>і</strong>ти, що <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я, яка збер<strong>і</strong>гається в<br />

пам’ят<strong>і</strong>, записується <strong>і</strong> зчитується не поб<strong>і</strong>тно, а групами, як<strong>і</strong> називаються машинними словами. В залежност<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>д к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в у груп<strong>і</strong> (довжини слова) розр<strong>і</strong>зняють восьми-, ш<strong>і</strong>стнадцяти-, тридцятидвох- <strong>і</strong> т.д. розрядн<strong>і</strong><br />

машини. У свою чергу слова под<strong>і</strong>ляються на байти. Байт - це найменша група, яку ф<strong>і</strong>зично (не програмно!)<br />

може <strong>і</strong>нтерпретувати комп’ютер. Байт м<strong>і</strong>стить в соб<strong>і</strong> в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>м б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в.<br />

Розрядн<strong>і</strong>сть є дуже важливою характеристикою, що впливає на швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть машини: чим довше слово, тим<br />

б<strong>і</strong>льше <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї зчитується/записується за один раз, тим б<strong>і</strong>льше швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть комп’ютера.<br />

Кожне машинне слово має св<strong>і</strong>й ун<strong>і</strong>кальний номер, завдяки чому <strong>і</strong>снує можлив<strong>і</strong>сть прямого доступу до <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї,<br />

тобто можливо безпосередньо прочитати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що збер<strong>і</strong>гається у слов<strong>і</strong> з заданим номером, або<br />

записати її туди. Цей номер називають адресою слова.<br />

Ось таку структуру буде мати наведений вище фрагмент пам’ят<strong>і</strong> у випадку ш<strong>і</strong>стнадцятирозрядної машини:<br />

Слово 1 Слово 2<br />

0 1 0 1 1 1 0 1 1 0 0 0 0 1 0 0 0 1 0 1 0 1 . . . . .<br />

Байт 1 Байт 2 Байт 1<br />

Орган<strong>і</strong>зовану таким чином пам’ять називають оперативною, або пам’яттю прямого доступу. Сам пристр<strong>і</strong>й називають<br />

оперативним запам’ятовувальним пристроєм з дов<strong>і</strong>льною виб<strong>і</strong>ркою (ОЗП). Кожний ОЗП характеризується<br />

часом доступу, тобто часом, який потр<strong>і</strong>бен для одного зчитування/запису. Час доступу у сучасних персональних<br />

комп’ютер<strong>і</strong>в становить величину близько 60 наносекунд. При цьому сл<strong>і</strong>д зауважити, що швидк<strong>і</strong>сть доступу<br />

до не залежить в<strong>і</strong>д адреси слова.<br />

Об’єм ОЗП, а з ним взагал<strong>і</strong> будь-який об’єм <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, в комп’ютерних технолог<strong>і</strong>ях прийнято вим<strong>і</strong>рювати<br />

к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю байт<strong>і</strong>в, або б<strong>і</strong>льш крупними одиницями к<strong>і</strong>лобайтами, мегабайтами, г<strong>і</strong>габайтами, терабайтами:<br />

1 к<strong>і</strong>лобайт (1 К) = 2 10<br />

байт<strong>і</strong>в = 1024 байт<strong>і</strong>в,<br />

1 мегабайт (1М) = 2 20<br />

байт<strong>і</strong>в = 1 048 576 байт<strong>і</strong>в,<br />

9


10<br />

Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />

1 г<strong>і</strong>габайт (1Г) = 2 30<br />

байт<strong>і</strong>в = 1 073 741 824 байт<strong>і</strong>в,<br />

1 терабайт (1Т) = 2 40<br />

байт<strong>і</strong>в = 1 099 511 627 776 байт<strong>і</strong>в.<br />

Кр<strong>і</strong>м ОЗП комп’ютери мають також таку пам’ять, з якої можна т<strong>і</strong>льки зчитувати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, записати туди<br />

що-небудь неможливо. Пристр<strong>і</strong>й, що реал<strong>і</strong>зує таку пам’ять називають ПЗП - пост<strong>і</strong>йний запам’ятовувальний<br />

пристр<strong>і</strong>й. На ПЗП побудован<strong>і</strong> калькулятори, електронн<strong>і</strong> годинники тощо.<br />

<strong>2.</strong>2 Інтерпретац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, поняття типу даних <strong>і</strong> ком<strong>і</strong>рки<br />

Якщо поглянути на наведений вище структурований фрагмент пам’ят<strong>і</strong>, то постає питання: яка <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я в<br />

ньому записана? Тобто виникає проблема <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Тут є дуже важливим зрозум<strong>і</strong>ти, що смисл<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї надає той, хто її читає. Одна <strong>і</strong> та ж сукупн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в може бути <strong>і</strong>нтерпретована по р<strong>і</strong>зному.<br />

1. Якщо вважати, що перше слово це два ц<strong>і</strong>лих додатних числа, що не перевищують 255, то це будуть числа 93<br />

<strong>і</strong> 13<strong>2.</strong><br />

<strong>2.</strong> Якщо вважати, що перше слово це одне ц<strong>і</strong>ле додатне число, що не перевищує 65535 , то це буде число 23940.<br />

3. Якщо вважати, що кожен байт слова символом, то це за кодовою таблицею ASCII будуть символи ‘]’ <strong>і</strong> ‘Д’ .<br />

Таким чином, перед тим як зчитувати/записувати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю домовляються про те, що буде зчитуватися, або<br />

записуватися, тобто про тип даних.<br />

Поняття типу даних є одним з базових понять програмування. Тип даних визначає структуру об’єкта, можлив<strong>і</strong><br />

його значення, а також операц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> над ним можна виконувати. Наприклад, якщо оголошений тип є символьним,<br />

то заздалег<strong>і</strong>дь в<strong>і</strong>домо, що об’єкт (символ) займає один байт <strong>і</strong> що з ним не можна виконувати арифметичн<strong>і</strong><br />

операц<strong>і</strong>ї. Кожному типу даних дають <strong>і</strong>м’я. У мов<strong>і</strong> програмування Паскаль перший тип даних називають<br />

byte, другий word, а трет<strong>і</strong>й - char.<br />

Дан<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних тип<strong>і</strong>в можуть займати в<strong>і</strong>д одного байта до дек<strong>і</strong>лькох сл<strong>і</strong>в, але можуть <strong>і</strong>снувати складн<strong>і</strong> типи, дан<strong>і</strong><br />

яких можуть займати у пам’ят<strong>і</strong> велику к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть сл<strong>і</strong>в. У будь-якому раз<strong>і</strong> завжди в<strong>і</strong>домо з якої адреси починається<br />

розм<strong>і</strong>щення об’єкта <strong>і</strong> ск<strong>і</strong>льки байт<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>н займає. Область пам’ят<strong>і</strong>, яку займає об’єкт називають ком<strong>і</strong>ркою.<br />

У подальшому цей терм<strong>і</strong>н буде вживатися для пояснення елемент<strong>і</strong>в програмування, коли не суть важливо, як<br />

об’єкт представлений у пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера.<br />

<strong>2.</strong>3. Кодування граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

Обчислювальн<strong>і</strong> машини широко застосовуються в р<strong>і</strong>зних галузях, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> для обробки граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї,<br />

наприклад фото зображень. Розглянемо спрощену схему <strong>представлення</strong> граф<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в<br />

комп’ютер<strong>і</strong>.<br />

0 0 0 0 0 0 0 0<br />

0 0 0 0 0 1 0 0<br />

1 0 0 0 0 1 0 0<br />

1 1 1 1 1 1 1 0<br />

1 1 1 1 1 1 1 0<br />

0 0 0 0 0 1 0 0<br />

0 0 0 0 0 1 0 0<br />

0 0 0 0 0 0 0 0<br />

На цьому малюнку наведено зб<strong>і</strong>льшений фрагмент якогось зображення, наприклад фотокартки. Поле зображення<br />

покрите с<strong>і</strong>ткою 8х8. З<strong>і</strong>ставимо б<strong>і</strong>т 0 тим полям, що в<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д зображення <strong>і</strong> 1 тим, що покрит<strong>і</strong> фарбою.<br />

Якщо тепер кожен рядок <strong>і</strong>нтерпретувати як дв<strong>і</strong>йкове число, то зображення можна записати (закодувати) посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>стю<br />

восьми десяткових чисел: 0, 4, 13<strong>2.</strong> 254, 254, 4, 4, 0, або у ш<strong>і</strong>стнадцятковому вигляд<strong>і</strong>: 00, 04, 84, FE,<br />

FE, 04, 04, 00 <strong>і</strong> збер<strong>і</strong>гати у пам’ят<strong>і</strong> <strong>ЕОМ</strong> у вигляд<strong>і</strong> байт<strong>і</strong>в. З таким же усп<strong>і</strong>хом можна було б кодувати не рядки, а<br />

стовпц<strong>і</strong>.


Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />

Якщо при збер<strong>і</strong>ганн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дводити байт для кожної кл<strong>і</strong>тини, то можливо кодувати не т<strong>і</strong>льки факт наявност<strong>і</strong><br />

зображення, але кол<strong>і</strong>р кожної кл<strong>і</strong>тини. Зв<strong>і</strong>сно, що при цьому об’єм даних зростає. З аналог<strong>і</strong>чних м<strong>і</strong>ркувань<br />

будь-яку посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть чисел, можна представити у вигляд<strong>і</strong> граф<strong>і</strong>чного зображення.<br />

<strong>2.</strong>4 Машинн<strong>і</strong> команди. Принцип утримання програми у пам’ят<strong>і</strong><br />

Вивчаючи досв<strong>і</strong>д експлуатац<strong>і</strong>ї одн<strong>і</strong>єї з перших електронних обчислювальних машин EDVAC в<strong>і</strong>домий американський<br />

вчений угорського походження Джон фон Нейман в 1945 роц<strong>і</strong> сформулював дек<strong>і</strong>лька концепц<strong>і</strong>й, що<br />

глибоко вплинули на подальший розвиток обчислювальної техн<strong>і</strong>ки. Машини, що в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають цим концепц<strong>і</strong>ям,<br />

тепер прийнято називати фон-нейман<strong>і</strong>вськими.<br />

Одна з вищезгаданих концепц<strong>і</strong>й це принцип утримання програми у пам’ят<strong>і</strong>. Фон Нейман запропонував програму,<br />

що керує обчисленнями, утримувати у оперативн<strong>і</strong>й пам’ят<strong>і</strong> так само, як збер<strong>і</strong>гаються дан<strong>і</strong> - у вигляд<strong>і</strong><br />

машинних сл<strong>і</strong>в. Кожне машинне слово програми, починаючи з першого, може бути прочитане <strong>і</strong> виконане процесором.<br />

Можна стверджувати, що команди процесора - це ще один специф<strong>і</strong>чний тип даних.<br />

В залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д конструкц<strong>і</strong>ї процесора розр<strong>і</strong>зняють одно- двох- <strong>і</strong> триадресн<strong>і</strong> машини. Команда триадресної<br />

машини м<strong>і</strong>стить код операц<strong>і</strong>ї (КОП), адресу ком<strong>і</strong>рки першого операнда (А1), адресу ком<strong>і</strong>рки другого операнда<br />

(А2) <strong>і</strong> адресу ком<strong>і</strong>рки результату операц<strong>і</strong>ї (А3):<br />

Адреса<br />

команди<br />

Озн. КОП А1 А2 А3<br />

В сучасних комп’ютерах коди команд <strong>і</strong> коди даних збер<strong>і</strong>гаються в р<strong>і</strong>зних д<strong>і</strong>лянках оперативної пам’ят<strong>і</strong>, але ран<strong>і</strong>ше<br />

програм<strong>і</strong>ст сам розпод<strong>і</strong>ляв пам’ять <strong>і</strong> коди команд <strong>і</strong> дан<strong>і</strong> могли бути поруч.<br />

Зверн<strong>і</strong>ть увагу, що команда обмежена довжиною машинного слова, а в<strong>і</strong>дтак к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в, що в<strong>і</strong>дводяться на<br />

запис адреси також обмежена. З цього випливає, що довжиною слова також обмежений <strong>і</strong> об’єм пам’ят<strong>і</strong>, що може<br />

бути безпосередньо адресований.<br />

<strong>2.</strong>5 Приклад програмування в машинних кодах<br />

Щоб краще зрозум<strong>і</strong>ти принцип утримання програми в пам’ят<strong>і</strong> розглянемо простий приклад програмування для<br />

БЭСМ-4 - одн<strong>і</strong>єї з перших обчислювальних машин, створених в СРСР.<br />

При програмуванн<strong>і</strong> БЭСМ-4, машини з довжиною слова у 45 розряд<strong>і</strong>в, коди операц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> адреси записувалися у<br />

в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>мков<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> числення. Коди арифметичних операц<strong>і</strong>й додавання, в<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>мання, множення <strong>і</strong> д<strong>і</strong>лення машини<br />

БЭСМ-4 мали значення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно: (+) 01, (-) 02, (*) 05, (/) 04. Код зупинки програми (стоп) – 77, зустр<strong>і</strong>чаючи<br />

цю команду комп’ютер припиняє роботу.<br />

Розглянемо приклад. Скласти програму обчислення за формулою: Х=2(А+ВС), якщо А = 12, В = 9, С = 17.<br />

Спочатку виконаємо розпод<strong>і</strong>л пам’ят<strong>і</strong>. Домовимося як <strong>і</strong> в математиц<strong>і</strong> величини, що можуть набувати р<strong>і</strong>зних<br />

значень називати зм<strong>і</strong>нними, а т<strong>і</strong>, що мають стале значення - константами. Розм<strong>і</strong>стимо дан<strong>і</strong> в ком<strong>і</strong>рках<br />

пам’ят<strong>і</strong>, розташованих посл<strong>і</strong>довно (ком<strong>і</strong>рки нумеруються у в<strong>і</strong>с<strong>і</strong>мков<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> числення!):<br />

константу 2 за адресою 0106,<br />

зм<strong>і</strong>нну А за адресою 0107<br />

зм<strong>і</strong>нну В за адресою 0110<br />

зм<strong>і</strong>нну С за адресою 0111<br />

зм<strong>і</strong>нну Х за адресою 0112<br />

Ком<strong>і</strong>рку з адресою 113 будемо використовувати як допом<strong>і</strong>жну, робочу, для збереження пром<strong>і</strong>жних результат<strong>і</strong>в.<br />

Адреса<br />

команди<br />

Озн. КОП А1 А2 А3 Прим.<br />

0106 0002 2<br />

0107 0014 А<br />

0110 0011 В<br />

0111 0025 С<br />

0112 Х<br />

11


12<br />

Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />

результат<br />

0113 робоча<br />

ком<strong>і</strong>рка<br />

0114 05 0110 0111 0113 ВС<br />

0115 01 0107 0112 0113 А+ВС<br />

0116 05 0106 0113 0112 2(А+ВС)<br />

0117 77 0000 0000 0000 СТОП<br />

У такому вигляд<strong>і</strong> програм<strong>і</strong>сти записували свої програми на спец<strong>і</strong>альних бланках. Таке програмування називають<br />

програмуванням у машинних кодах. У пам’ят<strong>і</strong> машини наведений вище фрагмент програми матиме такий<br />

вигляд:<br />

Адреса команди Машинна команда<br />

0106 000000000000000000000000000000000000000000010<br />

0107 000000000000000000000000000000000000000001100<br />

0110 000000000000000000000000000000000000000001001<br />

0111 000000000000000000000000000000000000000010101<br />

0112 000000000000000000000000000000000000000000000<br />

0113 000000000000000000000000000000000000000000000<br />

0114 000000101000001001000000001001001000001001011<br />

0115 000000001000001000111000001001010000001001011<br />

0116 000000101000001000110000001001011000001001010<br />

0117 111111000000000000000000000000000000000000000<br />

Виконання програми починається з команди, що збер<strong>і</strong>гається в ком<strong>і</strong>рц<strong>і</strong> за адресою 114 (це робиться вказанням<br />

початкової адреси з пульта комп’ютера). П<strong>і</strong>сля виконання програми у ком<strong>і</strong>рц<strong>і</strong> 113 буде записане шукане число.<br />

Прочитавши нульову команду зупину з ком<strong>і</strong>рки 117 комп’ютер зупиняється. Звичайно ж, перед тим, як це число<br />

буде надруковане, воно автоматично переведеться у звичну для нас десяткову систему.<br />

Контрольн<strong>і</strong> запитання <strong>і</strong> завдання<br />

1. В чому полягає призначення пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера?<br />

<strong>2.</strong> Що собою являє пам’ять комп’ютера?<br />

3. Що таке машинне слово?<br />

4. Що таке байт?<br />

5. Нав<strong>і</strong>що слова мають адресу ?<br />

6. Як залежить швидк<strong>і</strong>сть запису/зчитування слова в<strong>і</strong>д його адреси?<br />

7. Що таке прямий доступ до пам’ят<strong>і</strong>?<br />

8. В яких одиницях вим<strong>і</strong>рюється об’єм пам’ят<strong>і</strong>?<br />

9. Ск<strong>і</strong>льки б<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>стить <strong>2.</strong>35К <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї?<br />

10. Що таке ПЗП <strong>і</strong> чим в<strong>і</strong>н в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д ОЗП?<br />

11. Чим в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється 16-розрядна машина в<strong>і</strong>д 32-розрядної?<br />

1<strong>2.</strong> Що таке «час доступу»?<br />

13. Сформулюйте поняття «тип даних».<br />

14. Дайте характеристику типам даних byte, word, char мови Паскаль у випадку 16-розрядної машини.<br />

15. Що називають ком<strong>і</strong>ркою?<br />

16. Дати <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ю поcл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> дв<strong>і</strong>йкових чисел:<br />

0100101001110010100101111101001001000100011110100100000111010111<br />

при умов<strong>і</strong>, що тут записан<strong>і</strong>:<br />

а) 8 об’єкт<strong>і</strong>в типу byte;<br />

б) 4 об’єкта типу word;<br />

в) 2 об’єкта типу byte, 1 об’єкт типу word, 4 об’єкта типу byte.<br />

17. Знайти граф<strong>і</strong>чний образ, код якого 3А0ЕDD01F7657CBB, на с<strong>і</strong>тц<strong>і</strong> 8х8<br />

18. при кодуванн<strong>і</strong> за рядками <strong>і</strong> при кодуванн<strong>і</strong> за стовпцями.<br />

19. Закодувати на с<strong>і</strong>тц<strong>і</strong> 88 знаки арифметичних д<strong>і</strong>й: +, —, ,/. Спос<strong>і</strong>б кодування вибрати самост<strong>і</strong>йно.<br />

20. Ск<strong>і</strong>льки р<strong>і</strong>зних кольор<strong>і</strong>в можна закодувати, якщо для збереження одного елемента зображення в<strong>і</strong>дводити один байт?<br />

21. У чому полягає принцип утримання програми в пам’ят<strong>і</strong> комп’ютера?<br />

2<strong>2.</strong> Записати фрагмент програми для <strong>ЕОМ</strong> БЭСМ-4, що обчислює Х = (АВ-С)/3. Значення зм<strong>і</strong>нних задати самост<strong>і</strong>йно.


Батрак Ю.А. Вступ до програмування<br />

Словник<br />

1. Пам’ять Memory<br />

<strong>2.</strong> Пам’ять прямого доступу Random access memory (RAM)<br />

3. Час доступу Access time<br />

4. Байт Byte<br />

5. Машинне слово Word<br />

6. Адреса Address<br />

7. Тип даних Data type<br />

8. Ком<strong>і</strong>рка Memory location<br />

9. Символ Character<br />

10. Ц<strong>і</strong>ле Integer<br />

11. Д<strong>і</strong>йсне Real<br />

1<strong>2.</strong> Зм<strong>і</strong>нна Variable<br />

13. Константа Constant<br />

14. Розпод<strong>і</strong>л пам’ят<strong>і</strong> Storage allocation<br />

15. Розрядн<strong>і</strong>сть Width<br />

16. Швидкод<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть Speed of computer<br />

17. Програма, що утримується в<br />

пам’ят<strong>і</strong><br />

Stored program<br />

13

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!