міністерство освіти і науки україни
19.07.2013 • Views
Share Embed Flag

міністерство освіти і науки україни

міністерство освіти і науки україни

міністерство освіти і науки україни

SHOW MORE
SHOW LESS
ePAPER READ
DOWNLOAD ePAPER
library.tneu.edu.ua

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

START NOW

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ<br />

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ<br />

РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ<br />

До 40-р<strong>і</strong>ччя<br />

Терноп<strong>і</strong>льського державного<br />

економ<strong>і</strong>чного ун<strong>і</strong>верситету<br />

Зб<strong>і</strong>рник тез допов<strong>і</strong>дей<br />

Третьої м<strong>і</strong>жнародної науковопрактичної<br />

конференц<strong>і</strong>ї<br />

молодих вчених<br />

ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ<br />

РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ХХІ<br />

СТОЛІТТІ: НАЦІОНАЛЬНА<br />

ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ТЕНДЕНЦІЇ<br />

ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

Частина 1<br />

Терноп<strong>і</strong>ль<br />

Економ<strong>і</strong>чна думка<br />

2006

ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ<br />

РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ХХІ<br />

СТОЛІТТІ: НАЦІОНАЛЬНА<br />

ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ТЕНДЕНЦІЇ<br />

ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

Редакц<strong>і</strong>йна колег<strong>і</strong>я:<br />

Адамик Б. П., к. е. н., доц.,<br />

Бруханський Р. Ф., к. е. н.,<br />

Буряк М. В, к. т. н.,<br />

Галапуп Н. Д., к. е. н.,<br />

Карапетян Е. Т., к. е. н., доц.,<br />

Квасовський О. Р., к. е. н.,<br />

Кончин В. І., к. е. н.,<br />

Кол<strong>і</strong>нець Л. Б., к. е. н.,<br />

Кравчук Н. Я., к. е. н.,<br />

Лучка А. В., ст. викладач,<br />

Мартинюк В. П., к. е. н., доц. (заст. голови),<br />

Мельник В. В., к. е. н., доц.,<br />

Монастирський Г. Л., к. е. н. (голова),<br />

Роман<strong>і</strong>в Р. В., к. е. н.,<br />

Шушпанов Д. Г., к. е. н., доц.,<br />

Ярощук О. В., к. е. н.<br />

Зб<strong>і</strong>рник тез допов<strong>і</strong>дей<br />

Третьої м<strong>і</strong>жнародної науковопрактичної<br />

конференц<strong>і</strong>ї<br />

молодих вчених<br />

(Терноп<strong>і</strong>ль, 23-24 лютого 2006 року)<br />

Частина 1<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальний за випуск:<br />

Монастирський Г.Л., к. е. н., голова Ради молодих вчених ТДЕУ<br />

Зб<strong>і</strong>рник тез допов<strong>і</strong>дей укладено за матер<strong>і</strong>алами Третьої М<strong>і</strong>жнародної<br />

науково-практичної конференц<strong>і</strong>ї молодих вчених „Економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альний<br />

розвиток України в ХХІ стол<strong>і</strong>тт<strong>і</strong>: нац<strong>і</strong>ональна <strong>і</strong>дентичн<strong>і</strong>сть та тенденц<strong>і</strong>ї<br />

глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї”, яка в<strong>і</strong>дбулася у Терноп<strong>і</strong>льському державному економ<strong>і</strong>чному<br />

ун<strong>і</strong>верситет<strong>і</strong> 23-24 лютого 2006 р.<br />

За зм<strong>і</strong>ст наукових праць та достов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>сть наведених фактолог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong><br />

статистичних матер<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть несуть автори.<br />

ISBN

ЗМІСТ<br />

СЕКЦІЯ 1<br />

СВІТОВА ЕКОНОМІКА В ХХІ СТОЛІТТІ<br />

Інна АВЕР’ЯНОВА<br />

Розвиток зовн<strong>і</strong>шньоторговельної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> Донецького рег<strong>і</strong>ону<br />

Інга АРТЕМ’ЄВА<br />

Перспективи ф<strong>і</strong>нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> зах<strong>і</strong>дних корпорац<strong>і</strong>й в контекст<strong>і</strong> сучасних тенденц<strong>і</strong>й глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

Серг<strong>і</strong>й БІЛЯЄВ<br />

Україна у св<strong>і</strong>тових аграрних в<strong>і</strong>дносинах<br />

Тетяна БОБИРЄВА<br />

Приєднання України до СОТ: переваги та ризики<br />

Ірина БОГАЧУК<br />

Ризики при зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

Анна БОГОСЛАВСЬКА<br />

Д<strong>і</strong>ловий туризм як новий перспективний напрямок в<strong>і</strong>тової туристичної <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ї<br />

Зоряна БОЙКО<br />

Роль внутр<strong>і</strong>секторної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у трансферт<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї<br />

Мар<strong>і</strong>я БОЙКО<br />

Проблеми та перспективи розвитку України в межах ЄЕП<br />

Олена БУРДЯК<br />

Проблеми досл<strong>і</strong>дження кон`юнктури ринку у зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств<br />

Ольга ГАЛКІНА, Тетяна ШАВАНОВА<br />

Індекс глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

Микола ГЕРМАШЕВСЬКИЙ<br />

Вплив євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в на рег<strong>і</strong>ональний розвиток<br />

Серг<strong>і</strong>й ГЕРМАШЕВСЬКИЙ<br />

Нова економ<strong>і</strong>ка як форма реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональних конкурентних переваг<br />

Натал<strong>і</strong>я ГЛЕВАЦЬКА<br />

Напрями забезпечення конкурентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили України в контекст<strong>і</strong> її євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

О. ГОНЧАРЕНКО, Анна БЕЗНОЄВА<br />

Інтеграц<strong>і</strong>йне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво ЄС та ЄЕП з Україною: протир<strong>і</strong>ччя та перспективи<br />

Олекс<strong>і</strong>й ГРЕБЕШКОВ<br />

Проблеми впровадження електронної комерц<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> (на приклад<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї “Рехау Україна”)<br />

Серг<strong>і</strong>й ГРОДСЬКИЙ<br />

Трансформац<strong>і</strong>я геоеконом<strong>і</strong>чних пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в розвитку України в умовах <strong>і</strong>нтегрованого середовища Європи<br />

Ірина ЄВЛАКОВА<br />

Євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси та перспективи України<br />

Роман ЗВАРИЧ

Інтеграц<strong>і</strong>я та конвергенц<strong>і</strong>я європейських економ<strong>і</strong>к<br />

Ольга ЗИГРІЙ<br />

Перспективи експорту цукру українським товаровиробником<br />

Ганна ЗОРІЙ<br />

Перспективи та проблеми розвитку франчайзингу в Україн<strong>і</strong><br />

Тимур КАЛЬЧЕНКО<br />

Геоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>йни нового покол<strong>і</strong>ння. Глобальн<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї конкурентних<br />

переваг<br />

Павло КАМИНСЬКИЙ<br />

Негативн<strong>і</strong> моменти <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України у ВТО<br />

Ольга КИСЛИЦИНА<br />

Трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я: українськ<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>ї<br />

Л<strong>і</strong>на КОЗЛЕНКО<br />

Глобальн<strong>і</strong> енергетичн<strong>і</strong> процеси, роль <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сце енергетики України в їх розвитку<br />

Натал<strong>і</strong>я КОМАР<br />

Розв'язання проблеми б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> в систем<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародної допомоги<br />

Олекс<strong>і</strong>й КОРЧЕНКОВ<br />

Роль ТНК у глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я КРАВЧЕНКО, Дмитро КУЧЕРУК<br />

Метаморфози глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї у контекст<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нженер<strong>і</strong>ї<br />

В<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>й КРИВОУС<br />

Зони високих технолог<strong>і</strong>й в систем<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного розвитку ЄС та України<br />

Альб<strong>і</strong>на ЛЕЙВА<br />

Традиц<strong>і</strong>йний погляд на розташування сил навколо України<br />

Мар<strong>і</strong>я ЛИЗУН<br />

Стратег<strong>і</strong>я випереджаючого економ<strong>і</strong>чного зростання: св<strong>і</strong>товий та український аспекти<br />

Ігор ЛІЩИНСЬКИЙ<br />

Становлення нової теор<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

Олена ЛЮТАК<br />

Вплив транскордонного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва на розвиток <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних можливостей України<br />

Юл<strong>і</strong>я МАЛЬКО, Андр<strong>і</strong>й ЧЕРУХА<br />

Сутн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> сучасн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного розвитку<br />

Серг<strong>і</strong>й МЕДИНСЬКИЙ<br />

Перспективи <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї енергетичних сектор<strong>і</strong>в України <strong>і</strong> Єс<br />

Серг<strong>і</strong>й МЕЛЕСИК<br />

Вплив ф<strong>і</strong>нансової глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на перех<strong>і</strong>дну економ<strong>і</strong>ку

ВІКТОРІЯ МЕЛЬНИК<br />

ДУАЛІЗМ ЕКОНОМІКИ І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ПОШУКУ<br />

ПРИЧИН ЕКОНОМІЧНОЇ МАРГІНАЛІЗАЦІЇ СВІТУ<br />

Юл<strong>і</strong>я МЕЛЬНИК<br />

Чинники трансформац<strong>і</strong>ї зм<strong>і</strong>сту <strong>і</strong> природи м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг<br />

Василь МИХАЛЬСЬКИЙ<br />

Україна - ЄС: перспективи та проблеми <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

Натал<strong>і</strong>я ОЛЕКСІВ<br />

Створення потужних українських промислово-ф<strong>і</strong>нансових груп як альтернатива експанс<strong>і</strong>ї ТНК<br />

Петро РЕНДОВИЧ<br />

Залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в процес<strong>і</strong> євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України<br />

Катерина РИБАЧЕНКО<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини України з СНД та ЄС пов’язан<strong>і</strong> з орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю св<strong>і</strong>тової валютної системи<br />

Оксана РОДІНА<br />

Розвиток м<strong>і</strong>жнародних <strong>і</strong>нтегрованих структур у вуг<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong> України<br />

Лариса РОЖОК<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жнародних ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> формування наднац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в<br />

Анна РУЗМАНОВА<br />

Донецька торгово-промислова палата як важливий центр розвитку зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних зв’язк<strong>і</strong>в Донецького<br />

рег<strong>і</strong>ону<br />

Натал<strong>і</strong>я РЯБЕЦЬ<br />

Економ<strong>і</strong>чна стратег<strong>і</strong>я розвитку України та її євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йний напрямок<br />

Андр<strong>і</strong>й САВКА<br />

До питання посилення позитивної кореляц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та добробуту населення<br />

Лариса САМОСЬОНОК<br />

Анал<strong>і</strong>з негативних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в євроатлантичної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України<br />

Андр<strong>і</strong>й СОЦЬКИЙ<br />

Транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво України в контекст<strong>і</strong> євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

Олександр СТЕФАНОВСЬКИЙ<br />

Економ<strong>і</strong>чна конвергенц<strong>і</strong>я в контекст<strong>і</strong> досв<strong>і</strong>ду країн ЦСЄ<br />

Олександр СУЩЕНКО<br />

Зовн<strong>і</strong>шня торг<strong>і</strong>вля <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансовий стан України<br />

Олександр ФІЛАТОВ, Ольга ВОРОПАЄВА<br />

Перспективи України в СОТ<br />

Олександр ЦЕГЕЛЬНИК, Володимир МОКРИЙ<br />

Сусп<strong>і</strong>льно-еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> аспекти об’єктивних <strong>і</strong> суб’єктивних глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних тенденц<strong>і</strong>й в Україн<strong>і</strong><br />

Серг<strong>і</strong>й ШМЕЛЬОВ<br />

Боротьба з „в<strong>і</strong>дмиванням” брудних грошей заруб<strong>і</strong>жний досв<strong>і</strong>д<br />

Тетяна ШПАК

Зм<strong>і</strong>на парадигми економ<strong>і</strong>чного розвитку: нова економ<strong>і</strong>ка<br />

Юл<strong>і</strong>я ЯРМОШ<br />

Роль зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> в трансформац<strong>і</strong>йних процесах в Україн<strong>і</strong><br />

СЕКЦІЯ 2<br />

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ<br />

МІКРО-, МЕЗО- ТА МАКРОРІВНЯ<br />

Оксана АПОСТОЛЮК<br />

Деяк<strong>і</strong> проблеми конкурентної пол<strong>і</strong>тики в Україн<strong>і</strong><br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я АРОНОВА<br />

Інструменти процесу <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного маркетингу<br />

Тетяна БАТАЛОВА<br />

Вплив державного регулювання на формування конкурентоспроможност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки в умовах<br />

глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

Марина БАТРАК<br />

Маркетингов<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження – джерело усп<strong>і</strong>ху нового продукту<br />

Людмила БАЦЕНКО, Роман ГАЛЕНІН<br />

Формування шлях<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї людського потенц<strong>і</strong>алу<br />

Ольга БЕСТАНЧУК<br />

Удосконалення мон<strong>і</strong>торингу реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї проект<strong>і</strong>в (програм) реформування АПК<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я БЄЛОГЛАЗОВА<br />

Операц<strong>і</strong>йний менеджмент як система ефективност<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знесу<br />

Л<strong>і</strong>л<strong>і</strong>я БИЧІКОВА<br />

Мон<strong>і</strong>торинг територ<strong>і</strong>альних ринк<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong> України<br />

Ірина БІЛЕЦЬКА<br />

Формування системи п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до управл<strong>і</strong>ння туристичним комплексом рег<strong>і</strong>ону<br />

Д<strong>і</strong>ана БІЛОУС<br />

Роль маркетингу в сфер<strong>і</strong> готельних послуг<br />

Інна БЛИЗНЮК<br />

Розвиток ринку робочої сили в умовах Нтп<br />

Юр<strong>і</strong>й БОГАЧ<br />

Сучасн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї регуляторної пол<strong>і</strong>тики<br />

Анна БОЙКО<br />

д<strong>і</strong>я фактор<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шнього впливу на внутр<strong>і</strong>шнє середовище п<strong>і</strong>дприємства<br />

Тетяна ВАСИЛЬЄВА, Ольга ГРИЩЕНКО<br />

Проблеми формування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й на<br />

загальнодержавному та рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>внях<br />

В<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>й ВЕНГЕР<br />

Перспективи розвитку в<strong>і</strong>тчизняного ринку продукц<strong>і</strong>ї машинобудування<br />

Іна ВЕРЕІТІНА

Деяк<strong>і</strong> проблеми вибору корпоративної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної системи<br />

Л<strong>і</strong>д<strong>і</strong>я ВІЛЬКОВА<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я принципу ф<strong>і</strong>нансової автоном<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>сцевого самоврядування<br />

Наталя ВОЗНЕНКО<br />

Можливост<strong>і</strong> використання лог<strong>і</strong>стичного менеджменту для п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

Ірина ГАЛАК<br />

Економ<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до формування стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємницьких структур молокопереробної галуз<strong>і</strong> в аспект<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>двищення їх конкурентоспроможност<strong>і</strong><br />

Роман ГАЛЕНІН, Над<strong>і</strong>я НІКІТЕНКО<br />

Доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть застосування маркетингу при прогнозуванн<strong>і</strong> ринку збуту<br />

Ірина ГВОЗДЕЦЬКА<br />

Теоретико-методичн<strong>і</strong> засади оц<strong>і</strong>нювання <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> промислових п<strong>і</strong>дприємств<br />

Алла ГНАСЬКО<br />

Розробка стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства як нев<strong>і</strong>д’ємна частина усп<strong>і</strong>ху д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

на ринку<br />

МАРГАРИТА ГОНЧАРОВА<br />

Впровадження комплексної системи автоматизац<strong>і</strong>ї виробництва на п<strong>і</strong>дприємствах цукробурякового<br />

п<strong>і</strong>дкомплексу у контекст<strong>і</strong> удосконалення процесу управл<strong>і</strong>ння<br />

Ірина ГРЕЧИНА<br />

Інвестиц<strong>і</strong>йний <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж <strong>і</strong> кредитний рейтинг<br />

Олена ГРИБ<br />

Державне регулювання нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи України<br />

Юл<strong>і</strong>я ГУМЕНЮК<br />

Методичн<strong>і</strong> основи д<strong>і</strong>лового партнерства<br />

Роман ДАВИДОВИЧ<br />

Особливост<strong>і</strong> формування стратег<strong>і</strong>ї залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в на торговельне п<strong>і</strong>дприємство<br />

Михайло ДАНИЛЬЧЕНКО<br />

Запровадження стратег<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю як системи менеджменту п<strong>і</strong>дприємства<br />

Св<strong>і</strong>тлана ДЕМ’ЯНОВА<br />

Досв<strong>і</strong>д мун<strong>і</strong>ципал<strong>і</strong>тету Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нг (Швец<strong>і</strong>я) у реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї „порядку денного-21” як перспектива рег<strong>і</strong>онального<br />

розвитку України<br />

Павло ДЕНИСЕНКО<br />

Український «помаранчевий бренд» як <strong>і</strong>нструмент євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

Андр<strong>і</strong>й ДОРОНІН<br />

Актуальн<strong>і</strong> напрями <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння розвитком персоналу виробничих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й<br />

Майя ДОРОНІНА, Олег ГЕРАЩЕНКО<br />

Проблеми адаптац<strong>і</strong>ї персоналу в ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong><br />

Марина ДУДАР<br />

Управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю поштових послуг<br />

Олекс<strong>і</strong>й ЄРМОЛЕНКО

В<strong>і</strong>д багатоукладност<strong>і</strong> аграрного сектора до його ефективност<strong>і</strong><br />

Алла ЖЕЛЄЗНЯК<br />

Використання бренд<strong>і</strong>в при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї маркетингової пол<strong>і</strong>тики молокопереробних п<strong>і</strong>дприємств<br />

Тетяна ЖЕЛЮК<br />

Надання управл<strong>і</strong>нських послуг через систему “електронний уряд” в контекст<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України до ЄС<br />

Ал<strong>і</strong>на ЖУКОВСЬКА<br />

Модел<strong>і</strong> побудови нац<strong>і</strong>ональних систем державного регулювання економ<strong>і</strong>ки в заруб<strong>і</strong>жних країнах<br />

Ірина ЗАВОДОВСЬКА<br />

Роль аутсорсингу в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>єю<br />

Тетяна ЗАГОРНА<br />

Мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>я в просуванн<strong>і</strong> торговельної марки<br />

Олена ЗАХАРЕНКО<br />

ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ЯК ЧИННИК ЦІНОУТВОРЕННЯ<br />

Ольга ЗАХАРОВА<br />

Деяк<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до управл<strong>і</strong>ння трансформац<strong>і</strong>йними процесами на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> макроеконом<strong>і</strong>ки<br />

Альона ІВАНЧЕНКО<br />

Переваги, недол<strong>і</strong>ки та проблеми використання <strong>і</strong>нтернет-магазин<strong>і</strong>в, як елементу електронного б<strong>і</strong>знесу в Україн<strong>і</strong><br />

Ірина ІВАШКІВ<br />

Реструктуризац<strong>і</strong>я - визначення сутност<strong>і</strong>, основних характеристик та особливостей зд<strong>і</strong>йснення<br />

Антон<strong>і</strong>на КАКОДЕЙ<br />

Тенденц<strong>і</strong>ї розвитку металург<strong>і</strong>йної галуз<strong>і</strong> України<br />

Юр<strong>і</strong>й КАЛЕНІЧЕНКО<br />

Еколог<strong>і</strong>чний менеджмент: проблеми впровадження<br />

Едуард КАРАПЕТЯН<br />

П<strong>і</strong>дходи щодо зд<strong>і</strong>йснення анал<strong>і</strong>зу п<strong>і</strong>дприємств-конкурент<strong>і</strong>в в сучасних ринкових умовах<br />

Катерина КВАСКОВА<br />

Регулювання еколог<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї з метою забезпечення економ<strong>і</strong>чної безпеки України<br />

Ольга КЛІМЕНКО<br />

Рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> програми розвитку сфери послуг<br />

Уляна КОВАЛЬСЬКА<br />

Формування рац<strong>і</strong>ональної модел<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння персоналом п<strong>і</strong>дприємства в сучасних умовах<br />

Анна КОЛОМИЦЕВА<br />

Інтеграц<strong>і</strong>йний менеджмент в систем<strong>і</strong> забезпечення организац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чної усталеност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

Натал<strong>і</strong>я КОРОТЕНКО<br />

Прикладн<strong>і</strong> аспекти програмного регулювання малого та середнього б<strong>і</strong>знесу в рег<strong>і</strong>онах<br />

Ольга КОРЯЧКА<br />

Питання державної рег<strong>і</strong>ональної пол<strong>і</strong>тики

Оксана КОСТЮК<br />

Деяк<strong>і</strong> аспекти трудової мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в<br />

Ірина КРАВЕЦЬ, Натал<strong>і</strong>я ЛУК’ЯНЧЕНКО<br />

Удосконалювання управл<strong>і</strong>ння персоналом в банку<br />

Ал<strong>і</strong>на КРЕТОВА<br />

Особливост<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння зайнят<strong>і</strong>стю на етап<strong>і</strong> пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ального розвитку сусп<strong>і</strong>льства<br />

Олександр КУБАТКО<br />

Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я як фактор ст<strong>і</strong>йкого розвитку країни<br />

Над<strong>і</strong>я КУБИШИНА, Л<strong>і</strong>д<strong>і</strong>я РУБАН<br />

Вплив глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на формування товарної пол<strong>і</strong>тики п<strong>і</strong>дприємств<br />

Катерина ЛАДИЧЕНКО<br />

Формування лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в готельних послуг<br />

Володимир ЛЕОНТЮК<br />

Чинники оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ланцюга поставок<br />

Св<strong>і</strong>тлана ЛИНОВИЦЬКА<br />

Алгоритм вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування адаптац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в<br />

Леся ЛУКАНЬ<br />

Пор<strong>і</strong>вняльний анал<strong>і</strong>з стану сектора малого п<strong>і</strong>дприємництва в Україн<strong>і</strong> та деяких<br />

заруб<strong>і</strong>жних країнах<br />

Марина ЛУКІНЧУК, Ірина ЛУКІНЧУК<br />

Значення персоналу у комплекс<strong>і</strong> маркетингу<br />

Геннад<strong>і</strong>й МАЗУР<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть та можлив<strong>і</strong>сть державного регулювання соц<strong>і</strong>альної сфери<br />

Людмила МАЛЮГА<br />

Інновац<strong>і</strong>йна складова конкурентоспроможност<strong>і</strong><br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я МАЛЮСЬКА<br />

Комун<strong>і</strong>кативн<strong>і</strong> процеси в менеджмент<strong>і</strong> та методолог<strong>і</strong>я їх вдосконалення для досягнення ефективност<strong>і</strong><br />

функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства<br />

Мар<strong>і</strong>я МАМРОШ<br />

Особливост<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння сусп<strong>і</strong>льним сектором на сел<strong>і</strong><br />

Володимир МАРКІВ<br />

Основн<strong>і</strong> проблеми та шляхи зм<strong>і</strong>цнення ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядування<br />

Іван МАРТИНОВИЧ<br />

Проблема державного регулювання споживчого ринку: <strong>і</strong>сторичний аспект та сьогодення нац<strong>і</strong>онального<br />

господарства України<br />

Галина МАХОВА

стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> альянси п<strong>і</strong>дприємств: сутн<strong>і</strong>сть та передумови створення<br />

Ганна МАЧУЛА<br />

Проблеми розвитку <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong><br />

Натал<strong>і</strong>я МЕЛЬНИК<br />

Вир<strong>і</strong>шення задач<strong>і</strong> розробки базових методичних елемент<strong>і</strong>в побудови процедур процесно-ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу<br />

до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння промисловим п<strong>і</strong>дприємством<br />

Людмила МИКИТЕНКО<br />

Проблеми становлення державного контролю в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

Ігор МИХАЛЬЧУК<br />

Удосконалення д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування по забезпеченню економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального<br />

розвитку села<br />

Оксана МІНЕНКО<br />

Досягнення конкурентних переваг через створення та управл<strong>і</strong>ння знаннями<br />

Григор<strong>і</strong>й МОНАСТИРСЬКИЙ<br />

Методолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> засади реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї технолог<strong>і</strong>й мун<strong>і</strong>ципальної лог<strong>і</strong>стики<br />

Д. НАСИПАЙКО, О. РЕЗНІЧЕНКО<br />

Особливост<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння процесом в<strong>і</strong>дтворення людського кап<strong>і</strong>талу<br />

Оксана НЕЖЕНЕЦЬ<br />

Державне регулювання ц<strong>і</strong>н у цукробуряковому виробництв<strong>і</strong><br />

Антон НЕПИТАЛЮК<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> трансформац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> державне управл<strong>і</strong>ння в Україн<strong>і</strong>: проблеми <strong>і</strong> шляхи компром<strong>і</strong>су<br />

Олександра ОВСЯНЮК-БЕРДАДІНА<br />

Визначення системи фактор<strong>і</strong>в впливу на функц<strong>і</strong>онування механ<strong>і</strong>зму державних закуп<strong>і</strong>вель послуг<br />

Ірина ОКОРКОВА, Ганна ЮР’ЄВА<br />

Застосування мотивац<strong>і</strong>йних стратег<strong>і</strong>й у контекст<strong>і</strong> задоволення особистих <strong>і</strong> профес<strong>і</strong>йних потреб<br />

Ростислав ОКРЕПКИЙ<br />

Досл<strong>і</strong>дження кон’юнктури ринку в контекст<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> тактичного управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю<br />

Юл<strong>і</strong>я ПАЛАМАРЮК<br />

Розвиток мереживого маркетингу в Україн<strong>і</strong><br />

Руслана ПАНУХНИК , Олена ПАНУХНИК<br />

Пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong> напрями державного регулювання соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин<br />

сусп<strong>і</strong>льства<br />

Інна ПЕТРОВА, Ігор ГЕРАСИМЕНКО<br />

Фактори стаб<strong>і</strong>льного розвитку економ<strong>і</strong>чних систем<br />

Олена ПЛЕТНЬОВА<br />

Особливост<strong>і</strong> впливу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в на правовий статус антимонопольних орган<strong>і</strong>в України<br />

Роман ПОДОЛЕЦЬ<br />

Ринкова обумовлен<strong>і</strong>сть зростання ц<strong>і</strong>н на паливно-енергетичн<strong>і</strong> ресурси<br />

Володимир ПОСТНІКОВ

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння в державних органах<br />

ОЛЕНА ПОТИШНЯК<br />

ЕЛЕМЕНТИ ТА ВАЖЕЛІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ<br />

Євген<strong>і</strong>я ПРОКОПЕНКО<br />

Т<strong>і</strong>ньова економ<strong>і</strong>ка: основн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї розвитку в україн<strong>і</strong><br />

Людмила ПРУС<br />

Впровадження стратег<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йного бенчмарк<strong>і</strong>нгу в процес управл<strong>і</strong>ння вищими навчальними закладами<br />

Ірина РАДІОНОВА, Леся ГРУШКІВСЬКА<br />

Управл<strong>і</strong>ння соц<strong>і</strong>альним кап<strong>і</strong>талом та його значення <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України в Європу<br />

Натал<strong>і</strong>я РИБАЛКО, Б. ШЕЛЕГЕДА<br />

Система формування якост<strong>і</strong> послуг на автосерв<strong>і</strong>сних п<strong>і</strong>дприємствах<br />

Ірина РОМАНІВ<br />

Чинники негативного впливу <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й на економ<strong>і</strong>ку приймаючої держави та заходи їх державного<br />

регулювання<br />

Ірина САВЧЕНКО<br />

Концепц<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дприємствами<br />

Марина САВЧЕНКО<br />

Методи оц<strong>і</strong>нки ст<strong>і</strong>йкого розвитку промислових п<strong>і</strong>дприємств<br />

Ольга САВЧЕНКО<br />

Зм<strong>і</strong>ст стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння в умовах невизначеност<strong>і</strong><br />

Тетяна САМЧУК<br />

Тенденц<strong>і</strong>ї розвитку паливного-енергетичного комплексу Зах<strong>і</strong>дного рег<strong>і</strong>ону України<br />

Алла СЕВЕРЕНЧУК<br />

Рег<strong>і</strong>ональний аспект державної еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики<br />

Ірина СЕМЕНЮК<br />

Формування сучасної системи мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> у менеджмент<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

Олена СЛАВКОВА, Ірина ГОРОДОВА<br />

Державне регулювання та розвиток системи охорони здоров’я в Україн<strong>і</strong><br />

Михайло СЛОБОДЕНЮК<br />

Управл<strong>і</strong>ння стратег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу торг<strong>і</strong>вельного п<strong>і</strong>дприємства в умовах формування<br />

“ринку покупця”<br />

Дмитро СОЛОХА, О. ФЕСІНА<br />

Пол<strong>і</strong>пшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату сучасного промислового п<strong>і</strong>дприємства<br />

Ірина СОТНИК<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> переваги та напрямки реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ресурсозбереження в умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

Мар<strong>і</strong>я СПАССКОВА<br />

Туристично-рекреац<strong>і</strong>йна складова конкурентоздатност<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ону<br />

Олена СТАРЧЕНКО

Проблеми створення ТНК у країнах СНД<br />

Інна СТАШКО<br />

Як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> показники продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> на торговельному п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong><br />

Св<strong>і</strong>тлана СТЕПОВА<br />

Важлив<strong>і</strong>сть державного регулювання еколог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й природокористування для<br />

економ<strong>і</strong>ки п<strong>і</strong>дприємств<br />

Володимир СТЕФІНІН<br />

Проблеми оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong><br />

Натал<strong>і</strong>я СТЕЦУРА, Юл<strong>і</strong>я БЕРІДЗЕ<br />

Роль <strong>і</strong>нтегрованих маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й в сучасному п<strong>і</strong>дприємництв<strong>і</strong><br />

Тетяна СТОВБА<br />

Еволюц<strong>і</strong>я орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного розвитку<br />

Ірина СТОРОЖУК<br />

Модель маркетингового комплексу пол<strong>і</strong>граф<strong>і</strong>чного п<strong>і</strong>дприємства<br />

Олег СУЗДАЛЬЦЕВ<br />

Проблеми побудови ефективних систем менеджменту п<strong>і</strong>дприємств зв’язку в сучасних умовах<br />

Олександр ТРЕГУБОВ<br />

Державний контроль процес<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної концентрац<strong>і</strong>ї<br />

Павло ФЕДИК<br />

Просв<strong>і</strong>та та корпоративн<strong>і</strong>сть народних <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атив – визначальн<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї розвитку<br />

Терноп<strong>і</strong>льщини<br />

Олена ФЕДОРОВА<br />

Предмет <strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ст теор<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>ального менеджменту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong><br />

Мар<strong>і</strong>я ФІГУРКА<br />

Тактичне управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними зм<strong>і</strong>нами: економ<strong>і</strong>чний аспект<br />

Катерина ФІЛЬ<br />

Загальн<strong>і</strong> аспекти оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства<br />

Ірина ФОРКУН, Інна ПІРНАТ<br />

Соц<strong>і</strong>ально-захищений рег<strong>і</strong>он – гарант м<strong>і</strong>цної держави<br />

Людмила ХОМЕНКО<br />

Механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням промислових п<strong>і</strong>дприємств<br />

Ірина ХОМИН<br />

Досл<strong>і</strong>дження тенденц<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дтворення виробничого потенц<strong>і</strong>алу с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств<br />

Василь ЦВІКОВИЧ<br />

Мотивац<strong>і</strong>я як складова ефективного управл<strong>і</strong>ння персоналом орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї

Натал<strong>і</strong>я ЦІЩИК<br />

Вдосконалення механ<strong>і</strong>зму державного регулювання розвитку ринку нерухомост<strong>і</strong><br />

Натал<strong>і</strong>я ЧОРНА<br />

Особливост<strong>і</strong> конкурентоспроможност<strong>і</strong> торговельного п<strong>і</strong>дприємства<br />

Євген ШЕВЧУК<br />

Формування системи внутр<strong>і</strong>шньої нормативної документац<strong>і</strong>ї в рамках управл<strong>і</strong>ння акц<strong>і</strong>онерним товариством<br />

Натал<strong>і</strong>я ШЕВЧУК<br />

Державний контроль в систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння закладами охорони здоров'я<br />

Ольга ШКУРЕНКО<br />

Ф<strong>і</strong>нансовий механ<strong>і</strong>зм забезпечення реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї комплексних рег<strong>і</strong>ональних програм<br />

Олександр ШУБАЛИЙ<br />

Формування механ<strong>і</strong>зму стратег<strong>і</strong>чного планування економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> л<strong>і</strong>согосподарського комплексу<br />

рег<strong>і</strong>онального р<strong>і</strong>вня<br />

Олена ШУМНИК<br />

Досл<strong>і</strong>дження ринку покупця та його вплив на товаропостачання торговельного п<strong>і</strong>дприємства<br />

Дмитро ШУШПАНОВ<br />

Про деяк<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>ї визначення „середнього класу” для Україн<strong>і</strong><br />

Павло ШУШПАНОВ<br />

Основн<strong>і</strong> передумови та причини трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї в Терноп<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й област<strong>і</strong><br />

Яна ЩЕТИНСЬКА<br />

Аспекти регулювання розвитку соц<strong>і</strong>альної економ<strong>і</strong>ки в Україн<strong>і</strong><br />

Лариса ЮЩИШИНА<br />

Сутн<strong>і</strong>сть поняття “витрати виробництва” та їх м<strong>і</strong>сце в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємством<br />

Тетяна ЯКИМА<br />

Виб<strong>і</strong>р показник<strong>і</strong>в ефективност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння та роль стратег<strong>і</strong>чного анал<strong>і</strong>зу в оц<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> впливу на неї окремих<br />

фактор<strong>і</strong>в<br />

Руслана ЯНЧУК<br />

Кер<strong>і</strong>вний персонал <strong>і</strong> сучасне управл<strong>і</strong>ння<br />

Monika GRABOWSKA<br />

Wyzwania środowiskowe polskich przedsiębiorstw po wstąpieniu Polski do Unii Europejskiej<br />

Anetta ZIELIŃSKA<br />

Analiza wykorzystania przez jednostki samorządu terytorialnego w Polsce środków funduszy strukturalnych w<br />

pierwszym roku członkostwa w Unii Europejskiej

СЕКЦІЯ 1<br />

СВІТОВА ЕКОНОМІКА В ХХІ СТОЛІТТІ<br />

Інна АВЕР’ЯНОВА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>м. М.І. Туган-Барановського<br />

РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОНЕЦЬКОГО<br />

РЕГІОНУ<br />

Донецька область має розвинений науково-техн<strong>і</strong>чний та виробничий поте-<br />

нц<strong>і</strong>ал, що дозволяє рег<strong>і</strong>ону брати активну участь у м<strong>і</strong>жнародному розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong><br />

прац<strong>і</strong>, а це, в свою чергу, вимагає анал<strong>і</strong>зу експортного потенц<strong>і</strong>алу, динам<strong>і</strong>ки<br />

формування конкурентних переваг, тенденц<strong>і</strong>й розвитку торговельно-<br />

економ<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї та кон’юнктури св<strong>і</strong>тового ринку для визначення напрям<strong>і</strong>в<br />

та конкретних заход<strong>і</strong>в удосконалення зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> (ЗЕД)<br />

на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

Актуальним питанням на макрор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> є формування досконалої системи <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йного забезпечення ЗЕД,<br />

державної п<strong>і</strong>дтримки, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї експортного потенц<strong>і</strong>алу окремих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, що значно розширює склад учасник<strong>і</strong>в<br />

зовн<strong>і</strong>шньоторговельної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, їх повноваження та обов’язки.<br />

Високий р<strong>і</strong>вень динам<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в потребує пост<strong>і</strong>йного<br />

анал<strong>і</strong>зу, оц<strong>і</strong>нки статистичних та фактичних даних, досл<strong>і</strong>дження поточного ста-<br />

ну актуальних проблем. Метою даної роботи є оц<strong>і</strong>нка ЗЕД Донецької област<strong>і</strong> та<br />

розробка рекомендац<strong>і</strong>й щодо п<strong>і</strong>двищення її ефективност<strong>і</strong>. За результатами 2004<br />

р. зовн<strong>і</strong>шньоторговельний оборот проти р<strong>і</strong>вня 2003 року зб<strong>і</strong>льшився на 67% або<br />

на 4327,7 млн. дол. США, при цьому експорт зр<strong>і</strong>с на 70% (+ 3524,8 млн. дол.<br />

США), <strong>і</strong>мпорт - на 55,7% (+ 802,8 млн.) [1]. Позитивне сальдо склало понад 6,3<br />

млрд. дол. США (зростання на 75,9%).<br />

Сучасний стан ЗЕД рег<strong>і</strong>ону характеризується низкою проблем, як<strong>і</strong> вимага-<br />

ють негайного вир<strong>і</strong>шення. Так, як св<strong>і</strong>дчать дан<strong>і</strong> щодо виконання Програми со-<br />

ц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку област<strong>і</strong> за 9 м<strong>і</strong>сяц<strong>і</strong>в 2005 р., в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> област<strong>і</strong><br />

досить давно позначилися явн<strong>і</strong> ознаки структурної кризи [2, с.2]. Незважаючи

на те, що за с<strong>і</strong>чень-серпень 2005 р. було отримано позитивний ф<strong>і</strong>нансовий ре-<br />

зультат у сум<strong>і</strong> 8910,8 млн. грн. прибутку, що на 9,1% б<strong>і</strong>льше, н<strong>і</strong>ж за аналог<strong>і</strong>ч-<br />

ний пер<strong>і</strong>од 2004 р., загальна сума податкового боргу в бюджети вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в з<br />

початку 2005 р. зб<strong>і</strong>льшилася на 20,7%. Знизились обсяги промислового вироб-<br />

ництва, негативно на економ<strong>і</strong>ку област<strong>і</strong> вплинуло скасування п<strong>і</strong>льг, передбаче-<br />

них Законом України «Про спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> зони й спец<strong>і</strong>альний режим <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>», а також ревальвац<strong>і</strong>я курсу гривн<strong>і</strong> й загальне п<strong>і</strong>двищен-<br />

ня ц<strong>і</strong>н <strong>і</strong> тариф<strong>і</strong>в на товари й послуги.<br />

Використовуючи статистичн<strong>і</strong> дан<strong>і</strong> з обсяг<strong>і</strong>в ЗЕД Донецького рег<strong>і</strong>ону, було побудовано кореляц<strong>і</strong>йнорегрес<strong>і</strong>йну<br />

модель, в як<strong>і</strong>й результуючим фактором було прийнято обсяг зовн<strong>і</strong>шньоторговельного об<strong>і</strong>гу. Нами<br />

було перев<strong>і</strong>рено його залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д впливу чотирьох фактор<strong>і</strong>в: експорту, прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, <strong>і</strong>ндексу<br />

<strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї та курсу нац<strong>і</strong>ональної валюти. Найб<strong>і</strong>льший вплив серед чотирьох фактор<strong>і</strong>в на зовн<strong>і</strong>шньоторговельний<br />

об<strong>і</strong>г має експорт (при зб<strong>і</strong>льшенн<strong>і</strong> експорту на 1% в<strong>і</strong>дбудеться зростання зовн<strong>і</strong>шньоторговельного об<strong>і</strong>гу на<br />

1,1481%), а найменший – <strong>і</strong>ндекс <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї (при зм<strong>і</strong>н<strong>і</strong> <strong>і</strong>ндексу <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї на 1% в<strong>і</strong>дбудеться зм<strong>і</strong>на<br />

зовн<strong>і</strong>шньоторговельного об<strong>і</strong>гу на 0,042%). При здороженн<strong>і</strong> курсу нац<strong>і</strong>ональної валюти на 1% в<strong>і</strong>дбудеться<br />

зменшення зовн<strong>і</strong>шньоторговельного об<strong>і</strong>гу на 0,0116%.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що господарський комплекс Донецької област<strong>і</strong> вже нин<strong>і</strong> є<br />

достатньо <strong>і</strong>нтегрованим у м<strong>і</strong>жнародну економ<strong>і</strong>чну систему. Завдяки своєму<br />

експортному потенц<strong>і</strong>алу рег<strong>і</strong>он має т<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> зв'язки з зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми товарними рин-<br />

ками та залежить в<strong>і</strong>д м<strong>і</strong>жнародної кон'юнктури, яка позначається не лише на<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> базових галузей економ<strong>і</strong>ки, а й на функц<strong>і</strong>онуванн<strong>і</strong> сум<strong>і</strong>жних та об-<br />

слуговуючих галузей.<br />

Таким чином, важливими напрямками розвитку Донецької област<strong>і</strong> можна визначити: забезпечення реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

державної пол<strong>і</strong>тики у ЗЕД, зокрема реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю заход<strong>і</strong>в, спрямованих на <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю з Європейським Союзом<br />

та вступ України до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>; проведення мон<strong>і</strong>торингу попиту на українську продукц<strong>і</strong>ю<br />

на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках з метою оперативного <strong>і</strong>нформування суб’єкт<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>; забезпечення<br />

подальшого виконання заход<strong>і</strong>в програм м<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>онального сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва та угод про торговельноеконом<strong>і</strong>чне,<br />

науково-техн<strong>і</strong>чне <strong>і</strong> культурне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво, укладених з рег<strong>і</strong>онами <strong>і</strong>ноземних держав; забезпечення<br />

виконання заход<strong>і</strong>в з реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї домовленостей, досягнутих п<strong>і</strong>д час в<strong>і</strong>зит<strong>і</strong>в та переговор<strong>і</strong>в оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йних державних<br />

делегац<strong>і</strong>й України з кер<strong>і</strong>вниками <strong>і</strong>ноземних держав, а також р<strong>і</strong>шень двосторонн<strong>і</strong>х ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>й <strong>і</strong>з сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва<br />

за участ<strong>і</strong> української сторони.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Статистичний щор<strong>і</strong>чник України за 2004 р. Держкомстат України / П<strong>і</strong>д<br />

ред. О.Г. Осауленка. – К.: «Техн<strong>і</strong>ка», 2004. – 598 с.

2. Катенина А. Донбасс скатился на нижние строчки рейтингов // Регион.<br />

Донбасс. 2005. - №6(6). – С. 2-3.<br />

Інга АРТЕМ’ЄВА<br />

Інститут св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних в<strong>і</strong>дносин НАН України, м. Київ<br />

ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАХІДНИХ КОРПОРАЦІЙ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ<br />

ТЕНДЕНЦІЙ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

Сучасн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї не є однозначними з погляду їхнього впливу на майбутнє зах<strong>і</strong>дних корпорац<strong>і</strong>й,<br />

оск<strong>і</strong>льки ц<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї одночасно м<strong>і</strong>стять передумови для зб<strong>і</strong>льшення як можливостей зростання, так <strong>і</strong> ризик<strong>і</strong>в<br />

економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в св<strong>і</strong>товому господарств<strong>і</strong> [1, С. 21]. У ц<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> корпорац<strong>і</strong>ї намагаються<br />

розв’язати проблему забезпечення свого довгострокового ф<strong>і</strong>нансового розвитку шляхом розроблення <strong>і</strong> використання<br />

нових, б<strong>і</strong>льш в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних реал<strong>і</strong>ям сучасної св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки метод<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Зокрема, вказан<strong>і</strong> проблеми знаходитимуться в основ<strong>і</strong> зростаючої рол<strong>і</strong> специф<strong>і</strong>чних ф<strong>і</strong>нансових питань<br />

управл<strong>і</strong>ння, особливо стосовно активної складової корпоративних ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в – кап<strong>і</strong>тальних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. Сьогодн<strong>і</strong><br />

за допомогою ф<strong>і</strong>нансового анал<strong>і</strong>зу створюється основа для розробки в<strong>і</strong>дносно простих та ефективних процедур<br />

оц<strong>і</strong>нки р<strong>і</strong>зних стратег<strong>і</strong>чних альтернатив на баз<strong>і</strong> нових ф<strong>і</strong>нансових методик. Виключно важливим в сучасних<br />

умовах є адекватне управл<strong>і</strong>ння ф<strong>і</strong>нансовим розвитком б<strong>і</strong>знесу на його початков<strong>і</strong>й стад<strong>і</strong>ї. З ц<strong>і</strong>єю метою в розвинутих<br />

країнах останн<strong>і</strong>м часом зд<strong>і</strong>йснюється багато досл<strong>і</strong>джень, одним з найб<strong>і</strong>льш багатооб<strong>і</strong>цяючих напрям<strong>і</strong>в<br />

яких є, зокрема, використання <strong>і</strong>теративних <strong>і</strong>м<strong>і</strong>тац<strong>і</strong>йних моделей. Через нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть зовн<strong>і</strong>шнього <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього<br />

середовища наявн<strong>і</strong> суттєв<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в п<strong>і</strong>дходах до розробки ф<strong>і</strong>нансової стратег<strong>і</strong>ї: когн<strong>і</strong>тивна стратег<strong>і</strong>я, що<br />

враховує довгостроков<strong>і</strong> перспективи, поступається м<strong>і</strong>сцем реактивн<strong>і</strong>й, яка стосується под<strong>і</strong>й, що вже настали.<br />

Серед сучасних тенденц<strong>і</strong>й розвитку св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки потр<strong>і</strong>бно в<strong>і</strong>дзначити наявний економ<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дйом,<br />

який б<strong>і</strong>льшою чи меншою м<strong>і</strong>рою торкнувся вс<strong>і</strong>х країн Заходу. Ґрунтуючись на експертних оц<strong>і</strong>нках, зг<strong>і</strong>дно з<br />

якими в середньостроков<strong>і</strong>й <strong>і</strong> довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> позитивн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї посилюватимуться [2, C.4], можна<br />

прогнозувати пом<strong>і</strong>тне зб<strong>і</strong>льшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної активност<strong>і</strong> зах<strong>і</strong>дних корпорац<strong>і</strong>й вже в найближчому майбутньому.<br />

Зокрема, дуже високою є <strong>і</strong>мов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>сть подальшого зростання <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в створення, запровадження <strong>і</strong><br />

адаптац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, оск<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>д цього <strong>і</strong>стотно залежить довгострокове зростання <strong>і</strong> нав<strong>і</strong>ть виживання багатьох<br />

зах<strong>і</strong>дних корпорац<strong>і</strong>й. Кр<strong>і</strong>м того, тенденц<strong>і</strong>я до посилення ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї на визначальн<strong>і</strong> якост<strong>і</strong> товар<strong>і</strong>в та послуг передбачає<br />

зб<strong>і</strong>льшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в створення <strong>і</strong> розвиток бренд<strong>і</strong>в та формування корпоративного <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу.<br />

Експерти прогнозують також <strong>і</strong>стотне зб<strong>і</strong>льшення прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, зумовлене економ<strong>і</strong>чним<br />

зростанням в країнах, що розвиваються [1, C. 21], та загостренням конкурентної боротьби м<strong>і</strong>ж країнами за отримання<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й [2, C. 8].<br />

Кр<strong>і</strong>м того, м<strong>і</strong>нливий характер кон’юнктури глобального ринку зумовлює<br />

подальше зростання значимост<strong>і</strong> корпоративної гнучкост<strong>і</strong>. Сьогодн<strong>і</strong> для досяг-<br />

нення ц<strong>і</strong>єї мети кр<strong>і</strong>м злитт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> поглинань, аутсорс<strong>і</strong>нгу, створення альянс<strong>і</strong>в та<br />

сп<strong>і</strong>льних п<strong>і</strong>дприємств починають застосовуватися нов<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи, як<strong>і</strong>, забезпечу-

ючи гнучк<strong>і</strong>сть, допомагають краще кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зувати потенц<strong>і</strong>ал корпорац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>-<br />

льшити її ринкову варт<strong>і</strong>сть, а саме: створення сп<strong>і</strong>льних серв<strong>і</strong>сних центр<strong>і</strong>в; сво-<br />

пи на основ<strong>і</strong> актив<strong>і</strong>в; б<strong>і</strong>знес-поглинання тощо [3, C. 5–10]<br />

Розвиток глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в також пов’язаний з<strong>і</strong> зростанням ризик<strong>і</strong>в<br />

зд<strong>і</strong>йснення економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, що сприяє поширенню використання вже<br />

<strong>і</strong>снуючих метод<strong>і</strong>в ризик-менеджменту, а також обумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть розро-<br />

бки та застосування нових ф<strong>і</strong>нансових схем та <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в, що дозволять ней-<br />

трал<strong>і</strong>зувати вказан<strong>і</strong> ризики повн<strong>і</strong>стю або частково.<br />

Потр<strong>і</strong>бно також в<strong>і</strong>дзначити, що окр<strong>і</strong>м тиску на ф<strong>і</strong>нансову повед<strong>і</strong>нку зах<strong>і</strong>дних корпорац<strong>і</strong>ї уб<strong>і</strong>к пошуку їхньої<br />

“<strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальност<strong>і</strong>”, яка в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняла б їх в<strong>і</strong>д вс<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нших, в окремих аспектах ф<strong>і</strong>нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> сучасн<strong>і</strong><br />

тенденц<strong>і</strong>ї глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, навпаки, сприяють все б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>й стандартизац<strong>і</strong>ї. В першу чергу це стосується подальшої<br />

ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в корпоративної ф<strong>і</strong>нансової зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong>. За таких умов, на думку багатьох експерт<strong>і</strong>в, створення<br />

глобальної високояк<strong>і</strong>сної системи стандарт<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансового обл<strong>і</strong>ку та зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong> може стати реальн<strong>і</strong>стю в не<br />

дуже в<strong>і</strong>ддаленому майбутньому.<br />

Також наявний тиск на корпорац<strong>і</strong>ї уб<strong>і</strong>к ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї моделей корпоративного<br />

управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових систем, а саме до розповсюдження ефективної системи<br />

корпоративного управл<strong>і</strong>ння, яка часто розум<strong>і</strong>ється як максимально наближена<br />

до агресивн<strong>і</strong>шої <strong>і</strong> динам<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>шої ринково-ор<strong>і</strong>єнтованої американської модел<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

нансової повед<strong>і</strong>нки [4, С. 2]. Зах<strong>і</strong>дноєвропейська “корпорац<strong>і</strong>я учасник<strong>і</strong>в” сього-<br />

дн<strong>і</strong> поступово втрачає властив<strong>і</strong> їй р<strong>і</strong>вновагу <strong>і</strong> стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть, що створює переду-<br />

мови для виникнення системної кризи [4, С. 35].<br />

Не можна не визнати, що вс<strong>і</strong> розглянут<strong>і</strong> трансформац<strong>і</strong>ї у сфер<strong>і</strong> корпоратив-<br />

них ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дбуваються нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рно та <strong>і</strong>нод<strong>і</strong> мають суперечливий характер,<br />

тому прогнозувати їхн<strong>і</strong>й к<strong>і</strong>нцевий результат сьогодн<strong>і</strong> досить складно. Отже,<br />

якими будуть особливост<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> зах<strong>і</strong>дної “корпорац<strong>і</strong>ї майбут-<br />

нього”, остаточно визначить т<strong>і</strong>льки практика.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Carden S.D., Mendonca L.T., Shavers T. What global executives think about<br />

growth and risk // McKinsey on Finance. – 2005. – № 17. – рр. 21–24.<br />

2. Prospects for Foreign Direct Investment and the Strategies of Transnational<br />

Corporations, 2004-2007. – N.Y., Geneva: United Nations, 2004. – 60 p.

3. Beyond Traditional M&A. – Deloitte Research, Linklaters. – 2002. – 25 p.<br />

4. Schmidt R.H. Corporate Governance in Germany: An Economic Perspective. –<br />

Johann Wolfgang Goethe-Universität. – Working Paper No. 118. – August 2003.<br />

– 41 p.<br />

Серг<strong>і</strong>й БІЛЯЄВ<br />

Мел<strong>і</strong>топольський державний педагог<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УКРАЇНА У СВІТОВИХ АГРАРНИХ ВІДНОСИНАХ<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбуваються глибок<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни у вс<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних<br />

в<strong>і</strong>дносин. Істотною їхньою рисою стає глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я.<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я – це процес поступового утворення ун<strong>і</strong>версального св<strong>і</strong>тового<br />

середовища ринкової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> завдяки зниженню <strong>і</strong> скасуванню країнами та-<br />

рифних та нетарифних регулятор<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї руху фак-<br />

тор<strong>і</strong>в виробництва <strong>і</strong> розвитку транснац<strong>і</strong>ональних господарських структур [1;<br />

c.156].<br />

Об'єктивною необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України у св<strong>і</strong>тове господарство <strong>і</strong> роз-<br />

витку її м<strong>і</strong>жнародних в<strong>і</strong>дносин є безпосереднє використання в нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й си-<br />

стем<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дтворення м<strong>і</strong>жнародного под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong> з метою зростання багатства сус-<br />

п<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> розвитку країни в ц<strong>і</strong>лому. Св<strong>і</strong>тове господарство, як <strong>і</strong> будь яка <strong>і</strong>нша<br />

система, волод<strong>і</strong>є низкою характерних рис: розвиток м<strong>і</strong>жнародного перем<strong>і</strong>щення<br />

фактор<strong>і</strong>в виробництва, перед ус<strong>і</strong>м у формах вивозу-ввозу кап<strong>і</strong>талу, робочої си-<br />

ли <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>й; зростання на ц<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних форм виробництва на<br />

п<strong>і</strong>дприємствах, як<strong>і</strong> знаходяться в дек<strong>і</strong>лькох країнах, у першу чергу, у рамках<br />

транснац<strong>і</strong>ональних корпорац<strong>і</strong>й; економ<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика держав передбачає п<strong>і</strong>д-<br />

тримку м<strong>і</strong>жнародного руху товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> фактор<strong>і</strong>в виробництва на двосторонн<strong>і</strong>й та<br />

багатосторонн<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>; виникнення економ<strong>і</strong>ки в<strong>і</strong>дкритого типу в рамках бага-<br />

тьох держав <strong>і</strong> м<strong>і</strong>ждержавних об'єднань.<br />

Інтеграц<strong>і</strong>йний шлях України, вих<strong>і</strong>д її на св<strong>і</strong>товий ринок, а саме включення<br />

до св<strong>і</strong>тової агропродовольчої системи (САПС), що почалося з розвитку експор-<br />

ту та <strong>і</strong>мпорту с<strong>і</strong>льськогосподарської продукц<strong>і</strong>ї є пр<strong>і</strong>оритетним напрямком зов-

н<strong>і</strong>шньоторговельної пол<strong>і</strong>тики держави. Варто наголосити, що формування<br />

САПС не т<strong>і</strong>льки не усуває, але й сприяє посиленню нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> розвитку<br />

нац<strong>і</strong>ональних продовольчих систем, оск<strong>і</strong>льки конкуренц<strong>і</strong>я та под<strong>і</strong>л прац<strong>і</strong> вихо-<br />

дять на глобальний р<strong>і</strong>вень.<br />

Інтеграц<strong>і</strong>я нац<strong>і</strong>онального аграрного та продовольчого ринк<strong>і</strong>в у св<strong>і</strong>товий<br />

передбачає трансформац<strong>і</strong>ю системи п<strong>і</strong>дтримки та регулювання розвитку агар-<br />

ного сектору економ<strong>і</strong>ки України. Тому в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> заходи мають б<strong>і</strong>льше ор<strong>і</strong>єн-<br />

туватися на дозволен<strong>і</strong> СОТ <strong>і</strong> менше – на заборонен<strong>і</strong> або обмежен<strong>і</strong>. Необх<strong>і</strong>дно<br />

також звернути увагу на те, що значення зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> агропродовольчою<br />

продукц<strong>і</strong>єю для р<strong>і</strong>зних країн неоднакове. Якщо в структур<strong>і</strong> товарного експорту<br />

розвинених країн-пров<strong>і</strong>дних експортер<strong>і</strong>в продовольства частка агропродоволь-<br />

чих товар<strong>і</strong>в досить незначна <strong>і</strong> становила, наприклад, у 2004 р. у країнах Євро-<br />

пейського Союзу – 9,3%, США – 9,7%, , Канад<strong>і</strong> – 12,7% тощо, то для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong><br />

країн, що розвиваються, саме експорт агропродовольчої продукц<strong>і</strong>ї є галуззю<br />

м<strong>і</strong>жнародної спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Так, частка зазначеної продукц<strong>і</strong>ї в структур<strong>і</strong> товар-<br />

ного експорту в 2004 р. становила 49,6% в Аргентин<strong>і</strong>, в Уругваї 63,1%, в Еква-<br />

дор<strong>і</strong> 36,5%, у Перу 21,3%, у Чил<strong>і</strong> 28,5%. Однак сп<strong>і</strong>льною для розвинених кра-<br />

їн, <strong>і</strong> для країн, що розвиваються, є тенденц<strong>і</strong>я до скорочення частки агропродо-<br />

вольчих товар<strong>і</strong>в у структур<strong>і</strong> товарного експорту.<br />

Прагнення України вступити до СОТ – це початкова умова для розгляду питання щодо вступу нашої країни<br />

до ЄС. Ус<strong>і</strong> країни, що планують вступити до СОТ, повинн<strong>і</strong> проводити в<strong>і</strong>дносно л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зовану пол<strong>і</strong>тику<br />

стосовно зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Оп<strong>і</strong>р зменшенню тариф<strong>і</strong>в найсильн<strong>і</strong>ший в с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>. Мита на с<strong>і</strong>льськогосподарськ<strong>і</strong><br />

товари й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> зв'язан<strong>і</strong> з ними бар'єри у св<strong>і</strong>товому масштаб<strong>і</strong> досягають у середньому 40%. Кр<strong>і</strong>м<br />

явної, в<strong>і</strong>дкритої протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>стської пол<strong>і</strong>тики деяк<strong>і</strong> країни застосовують форми прихованого протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму.<br />

Багато держав, знижуючи мита, компенсували їх нетарифними бар'єрами (дотац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональному виробництву,<br />

введення р<strong>і</strong>зних стандарт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> норм, сертиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я товар<strong>і</strong>в).<br />

Вступ до СОТ полегшить нашим виробникам металу, продовольчих товар<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>ншої продукц<strong>і</strong>ї вих<strong>і</strong>д на<br />

св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> ринки, особливо європейськ<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Б<strong>і</strong>лик Юр<strong>і</strong>й Дмитрович. Проблеми <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки України у св<strong>і</strong>тове господарство. – К.: Урожай,<br />

2004. – 246 с.<br />

Тетяна БОБИРЄВА

Сумський нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО СОТ: ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ<br />

Інтегрування економ<strong>і</strong>ки України до св<strong>і</strong>тового економ<strong>і</strong>чного простору є<br />

одним <strong>і</strong>з пр<strong>і</strong>оритетних завдань зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики держави на су-<br />

часному етап<strong>і</strong>. Пришвидшення вступу до СОТ набуває особливої актуальност<strong>і</strong> в<br />

умовах посилення загрози торгово-економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>ї України в<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>тової<br />

економ<strong>і</strong>чної системи.<br />

Зг<strong>і</strong>дно з Указом Президента України “Про додатков<strong>і</strong> заходи щодо при-<br />

скорення вступу України до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>” в<strong>і</strong>д 5 вересня 2001<br />

року №797/2001, Україна мала приєднатися до СОТ ще до к<strong>і</strong>нця 2002 року.<br />

Проте, з ряду причин, строки вступу до СОТ в<strong>і</strong>ддалилися на дек<strong>і</strong>лька рок<strong>і</strong>в; не-<br />

реальним виявилося <strong>і</strong> завдання вступити до СОТ до к<strong>і</strong>нця 2005 р., поставлене<br />

новим Президентом України.<br />

Приєднанню держави до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> перешкоджає низка<br />

пол<strong>і</strong>тичних та економ<strong>і</strong>чних обставин. Етап проведення двох- <strong>і</strong> багатосторонн<strong>і</strong>х<br />

переговор<strong>і</strong>в з вступу до даної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї , на якому зараз знаходиться Україна,<br />

передбачає посилення тиску з боку країн-член<strong>і</strong>в Робочої групи СОТ, основна<br />

мета яких – домогтися якнайб<strong>і</strong>льших поступок щодо в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> ринку держа-<br />

ви-претендента. Постає питання: чи готова Україна до швидкої л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї зо-<br />

вн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних зв’язк<strong>і</strong>в або потребує застосування поетапного процесу<br />

переходу до в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки? Адже поряд <strong>і</strong>з загальними перевагами, що<br />

вона отримає п<strong>і</strong>сля приєднання до СОТ (в<strong>і</strong>дкриття нових можливостей та при-<br />

пинення дискрим<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках; одержання певних гарант<strong>і</strong>й дотри-<br />

мання домовленостей, досягнутих в результат<strong>і</strong> переговор<strong>і</strong>в з країнами-<br />

учасницями СОТ; пол<strong>і</strong>пшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату <strong>і</strong> т.д.), Україна ризикує<br />

втратити частину внутр<strong>і</strong>шнього ринку, що призведе до катастроф<strong>і</strong>чних насл<strong>і</strong>д-<br />

к<strong>і</strong>в для нац<strong>і</strong>ональних товаровиробник<strong>і</strong>в.<br />

Особливо актуальною є проблема низької конкурентоспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>т-<br />

чизняних товар<strong>і</strong>в пор<strong>і</strong>вняно з аналог<strong>і</strong>чними, що пропонуються закордонними

виробниками, а також нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> їх м<strong>і</strong>жнародним стандартам та нормам.<br />

Л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у короткостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> призведе до<br />

таких негативних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в, як банкрутство др<strong>і</strong>бнотоварних виробник<strong>і</strong>в, не<br />

спроможних функц<strong>і</strong>онувати в умовах нового конкурентного середовища, <strong>і</strong> в ре-<br />

зультат<strong>і</strong> – зростання обсяг<strong>і</strong>в безроб<strong>і</strong>ття, зниження зароб<strong>і</strong>тної плати, пог<strong>і</strong>ршення<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного стану окремих груп населення.<br />

Проте, застосовуючи пол<strong>і</strong>тику обережного дотримання вимог ГАТТ/СОТ<br />

з виб<strong>і</strong>рковим використанням засоб<strong>і</strong>в протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму, а також спрямовуючи ос-<br />

новн<strong>і</strong> зусилля на подальше п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняної<br />

продукц<strong>і</strong>ї, Україна зможе нейтрал<strong>і</strong>зувати негативний вплив даних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в у<br />

довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong>. Велику роль у цьому процес<strong>і</strong> буде в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>гравати ак-<br />

тив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> держави у сфер<strong>і</strong> проведення наукових досл<strong>і</strong>джень, п<strong>і</strong>дви-<br />

щення квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї кадр<strong>і</strong>в, застосування низки ветеринарних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>тосан<strong>і</strong>тарних<br />

заход<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-консультац<strong>і</strong>йного обслуговування.<br />

Таким чином, вступ України до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> матиме ряд<br />

переваг, що об’єднують у соб<strong>і</strong> можлив<strong>і</strong>сть реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї коротко- та довгостроко-<br />

вих ц<strong>і</strong>лей держави в торг<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong>й та соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й сферах; основна ж<br />

загроза полягає у потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й неспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних виробник<strong>і</strong>в витри-<br />

мувати конкуренц<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>з закордонними. Вир<strong>і</strong>шення зазначеної проблеми ц<strong>і</strong>лком<br />

залежатиме в<strong>і</strong>д ц<strong>і</strong>леспрямованих д<strong>і</strong>й держави, як<strong>і</strong> сприятимуть п<strong>і</strong>двищенню<br />

якост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняної продукц<strong>і</strong>ї, впровадженню м<strong>і</strong>жнародних стандарт<strong>і</strong>в та норм.<br />

Ірина БОГАЧУК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РИЗИКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ<br />

ДІЯЛЬНОСТІ<br />

Основна мета досл<strong>і</strong>дження: розкриття проблеми зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних<br />

ризик<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства в процес<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснення ним д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> на зовн<strong>і</strong>шньому рин-<br />

ку.

Актуальн<strong>і</strong>сть теми. Українськ<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства все активн<strong>і</strong>ше виходять на зо-<br />

вн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ринки. Про це св<strong>і</strong>дчить те, що в останн<strong>і</strong> роки суттєво акти-<br />

в<strong>і</strong>зувалася зовн<strong>і</strong>шня торг<strong>і</strong>вля товарами, що стало одним <strong>і</strong>з ключових фактор<strong>і</strong>в<br />

прискорення економ<strong>і</strong>чного зростання в держав<strong>і</strong>.<br />

Зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ризики розглядаємо як комб<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ю: a) под<strong>і</strong>ї, пов'я-<br />

заної <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю п<strong>і</strong>дприємства та яка впливає на<br />

нього; б) <strong>і</strong>мов<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї под<strong>і</strong>ї; в) її насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в, що унеможливлюють досягнення<br />

запланованих ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong> в к<strong>і</strong>нцевому результат<strong>і</strong> позначаються на доходах п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства. Структура ризик<strong>і</strong>в ЗЕД нараховує близько 150 вид<strong>і</strong>в ризик<strong>і</strong>в. Класиф<strong>і</strong>-<br />

кувати ризики можна по-р<strong>і</strong>зному. Вони можуть бути загальними <strong>і</strong> опера-<br />

ц<strong>і</strong>йними, тобто такими, що стосуються конкретного типу зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>ч-<br />

них операц<strong>і</strong>й (ЗЕО). Узагальнену схему ризик<strong>і</strong>в ЗЕО подано в табл.1 [1].<br />

Основн<strong>і</strong> види зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних ризик<strong>і</strong>в<br />

Група ризик<strong>і</strong>в Вид ризик<strong>і</strong>в<br />

Ризики країни:<br />

Пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong><br />

макроеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

Ризики вибору партнера та<br />

його над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong><br />

Таблиця 1<br />

Ризик нац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї й експропр<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї<br />

Ризик трансферту<br />

Ризик розриву контракту через д<strong>і</strong>ї влади країни-партнера<br />

Ризик воєнних д<strong>і</strong>й <strong>і</strong> цив<strong>і</strong>льних заворушень<br />

Крим<strong>і</strong>нальн<strong>і</strong> ризики<br />

Ризик обмежень на експорт-<strong>і</strong>мпорт<br />

Ризик можливост<strong>і</strong> переведення кап<strong>і</strong>талу <strong>і</strong> прибутк<strong>і</strong>в<br />

Ризик можливост<strong>і</strong> неотримання прибутку<br />

Ризик обману <strong>і</strong> не<strong>і</strong>снування ф<strong>і</strong>рми-партнера<br />

Ризик невиконання партнером умов контракту<br />

Ризик неплатоспроможност<strong>і</strong> партнера<br />

Ризик розриву контракту партнером через особист<strong>і</strong> обставини<br />

Ризик пог<strong>і</strong>ршення ф<strong>і</strong>нансового стану партнера<br />

Ризик затримки постачання з вини партнера

Маркетингов<strong>і</strong> ризики Ризик браку чи невизначеност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про ринкову<br />

ситуац<strong>і</strong>ю<br />

Ризик браку потр<strong>і</strong>бної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про законодавчу <strong>і</strong> нормативну<br />

базу<br />

Ризик низької конкурентноспроможност<strong>і</strong> товару<br />

Ризик заборони реклами<br />

Ризик зростання витрат на освоєння ринку<br />

Галузевий ризик<br />

Інновац<strong>і</strong>йний ризик<br />

Транспортн<strong>і</strong> ризики Ризик неправильного визначення моменту передач<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong><br />

за вантаж в процес<strong>і</strong> транспортування<br />

Ризик вибору транспортного засобу<br />

Ризики визначення предмету<br />

контракту<br />

Ризики параметр<strong>і</strong>в контракту:<br />

К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

Ризик пошкодження вантажу в процес<strong>і</strong> транспортування<br />

Ризик неправильного юридичного оформлення угоди<br />

Ризик неправильної назви об’єкта контрактних в<strong>і</strong>дносин<br />

Ризик нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> форми контракту визначен<strong>і</strong>й законодавством<br />

Ризик неправильного вибору одиниц<strong>і</strong> вим<strong>і</strong>ру<br />

Ризик неправильного застосування коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в перерахування<br />

одиниць вим<strong>і</strong>ру товару<br />

Ризик неч<strong>і</strong>ткого визначення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> по кожному типу<br />

товару<br />

Ризик зм<strong>і</strong>ни к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> товару залежно в<strong>і</strong>д виникнення<br />

умов його збер<strong>і</strong>гання <strong>і</strong> транспортування<br />

як<strong>і</strong>сть<br />

Ризик дефективност<strong>і</strong> товару<br />

Ризик неч<strong>і</strong>ткого визначення якост<strong>і</strong> товару в контракт<strong>і</strong><br />

Ризик в<strong>і</strong>дхилення якост<strong>і</strong> постачання продукц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>д зразка<br />

Ризик застосування в товар<strong>і</strong> речовин, не в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних еколог<strong>і</strong>чному<br />

<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>зичному стандартам<br />

Ризик зм<strong>і</strong>ни якост<strong>і</strong> товару п<strong>і</strong>д час транспортування<br />

Ризик зак<strong>і</strong>нчення терм<strong>і</strong>ну придатност<strong>і</strong> товару чи гарант<strong>і</strong>йного<br />

терм<strong>і</strong>ну<br />

Ризик повернення товару у раз<strong>і</strong> браку<br />

Упакування <strong>і</strong> маркування Ризик зменшення прибутку в<strong>і</strong>д поганого упакування<br />

Ризик недотримання норм <strong>і</strong> закон<strong>і</strong>в, що регламентують<br />

вимоги, порядок упакування <strong>і</strong> маркування<br />

Ризик зниження споживчої привабливост<strong>і</strong> через упакування<br />

Ризик зниження конкурентноспроможност<strong>і</strong> товару через<br />

неповне маркування<br />

Ризик нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> маркування вимогам замовника<br />

Ризик чутливост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї залежно в<strong>і</strong>д упакування<br />

Ризик виникнення штрафних санкц<strong>і</strong>й через нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть<br />

упакування <strong>і</strong> маркування

Ц<strong>і</strong>на Ризик незнання ц<strong>і</strong>нової кон’юнктури ринку<br />

Ризик неправильного розрахунку експортної й <strong>і</strong>мпортної<br />

ц<strong>і</strong>ни<br />

Ризик зм<strong>і</strong>ни ц<strong>і</strong>ни товару з моменту п<strong>і</strong>дписання договору<br />

до моменту в<strong>і</strong>двантаження товару<br />

Ризик зниження знижки за торгову парт<strong>і</strong>ю<br />

Ризик антидемп<strong>і</strong>нгових пересл<strong>і</strong>дувань<br />

Постачання Ризик неможливост<strong>і</strong> обраного виду постачання<br />

Ризик зростання соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> товару через обрану форму<br />

постачання<br />

Валютно-ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> Ризик вибору валюти платежу<br />

Ризик можливост<strong>і</strong> виникнення втрат у зв’язку з коливанням<br />

курсу валют<br />

Ризик вибору умов платежу<br />

Ризик вибору форми розрахунк<strong>і</strong>в<br />

Ризик вибору засоб<strong>і</strong>в платежу<br />

Процентний ризик<br />

Ризик виникнення додаткових утрат п<strong>і</strong>д час переведення<br />

грошей <strong>і</strong> вибору форми постачання<br />

Ризик визначення повного перел<strong>і</strong>ку документ<strong>і</strong>в для проведення<br />

розрахунк<strong>і</strong>в<br />

Ризик виникнення збитк<strong>і</strong>в у раз<strong>і</strong> прострочення платеж<strong>і</strong>в<br />

Форс-мажорн<strong>і</strong> обставини Ризик виникнення форс-мажорних обставин<br />

Ризик неможливост<strong>і</strong> одержати документальне п<strong>і</strong>дтвердження<br />

про виникнення форс-мажорних обставин<br />

Ризик непередбачених форс-мажорних обставин<br />

Арб<strong>і</strong>траж Ризик вибору арб<strong>і</strong>тражного органу<br />

Ризик вибору застосованого в арб<strong>і</strong>траж<strong>і</strong> права<br />

Ризик виникнення судових витрат<br />

Ризик невиконання партнером арб<strong>і</strong>тражних р<strong>і</strong>шень через<br />

неприйняття його країною м<strong>і</strong>жнародних конвенц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> закон<strong>і</strong>в,<br />

що регламентують виконання цих р<strong>і</strong>шень<br />

Комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ризики Ризик несприятливої кон’юнктури ринку<br />

Ризик упущеної вигоди<br />

Ризик зм<strong>і</strong>ни ц<strong>і</strong>ни товару в процес<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

Ризик зниження куп<strong>і</strong>вельної спроможност<strong>і</strong> грошей<br />

Ризик обмежень на торг<strong>і</strong>влю<br />

Ризики, пов’язан<strong>і</strong> з процесом Ризик несвоєчасної сертиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї товару<br />

митного оформлення Ризик неправильного розрахунку мита<br />

Ризик недотримання вимог до заповнення документ<strong>і</strong>в про<br />

ЗЕО<br />

Ризик тимчасових затримок для ф<strong>і</strong>то-, ветеринарного контролю<br />

Ризик неотримання потр<strong>і</strong>бних документальних п<strong>і</strong>дтверджень<br />

на проведення ЗЕО<br />

Існують так<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> українських<br />

п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> позначаються на управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> ризиками: велик<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства,<br />

що давно ведуть зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>ї, нагромадили значний до-<br />

св<strong>і</strong>д врахування ризик<strong>і</strong>в <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння ними; оск<strong>і</strong>льки суми зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>ч-

них контракт<strong>і</strong>в дуже значн<strong>і</strong>, то <strong>і</strong> проробляють так<strong>і</strong> угоди дуже ретельно; є <strong>і</strong>н-<br />

фраструктура управл<strong>і</strong>ння багатьма видами зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних ризик<strong>і</strong>в<br />

як в Україн<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> за кордоном – торговельно-промислов<strong>і</strong> палати, банки, б<strong>і</strong>рж<strong>і</strong>,<br />

юридичн<strong>і</strong> <strong>і</strong> консультац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми; ретельний контроль з боку держави за<br />

ЗЕД українських п<strong>і</strong>дприємств; неврегульован<strong>і</strong>сть правил повернення податку<br />

па додану варт<strong>і</strong>сть у процес<strong>і</strong> експорту товар<strong>і</strong>в, що веде до заборгованост<strong>і</strong> дер-<br />

жави <strong>і</strong> до консервац<strong>і</strong>ї об<strong>і</strong>гових кошт<strong>і</strong>в суб'єкт<strong>і</strong>в ЗЕД; зб<strong>і</strong>льшення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong><br />

антидемп<strong>і</strong>нгових розсл<strong>і</strong>дувань в<strong>і</strong>дносно експортер<strong>і</strong>в з України.<br />

Важлив<strong>і</strong>сть даної роботи <strong>і</strong> вивчення проблем, описаних у н<strong>і</strong>й, також поля-<br />

гає в тому, що ця сфера є ще мало в<strong>і</strong>домою на українському ринку. Недостача<br />

квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих кадр<strong>і</strong>в, досв<strong>і</strong>ду <strong>і</strong> як результат - споживач<strong>і</strong>в у ц<strong>і</strong>й област<strong>і</strong>, на<br />

жаль гальмує розвиток цього, досить важливого аспекту м<strong>і</strong>жнародної д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Предоставление бизнес-справок / http: //www.rus.nnac.com.ua/extensions<br />

/busdovidka.<br />

2. Старост<strong>і</strong>на А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: теор<strong>і</strong>я та практи-<br />

ка: навч.пос<strong>і</strong>б. – К.:ІВЦ” Вид-во “Пол<strong>і</strong>техн<strong>і</strong>ка”, 2004. – С.116-126<br />

Анна БОГОСЛАВСЬКА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>м. М.І. Туган-Барановського<br />

ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ ЯК НОВИЙ ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК<br />

СВІТОВОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ<br />

Останн<strong>і</strong>м часом у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> прискореними темпами розвивається д<strong>і</strong>ловий ту-<br />

ризм, оск<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>н є найб<strong>і</strong>льш прибутковим <strong>і</strong> має велике значення для прийма-<br />

ючої країни з економ<strong>і</strong>чної точки зору.<br />

Д<strong>і</strong>ловий туризм – це подорож<strong>і</strong>, що зд<strong>і</strong>йснюються з метою участ<strong>і</strong> в конгре-<br />

сах, зборах, сем<strong>і</strong>нарах <strong>і</strong> <strong>і</strong>нших важливих заходах [1]. Поняття “д<strong>і</strong>ловий туризм”

достатньо нове, воно з’явилося у 70-т<strong>і</strong> рр. минулого стол<strong>і</strong>ття <strong>і</strong> включає в себе<br />

так<strong>і</strong> види д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>: д<strong>і</strong>лов<strong>і</strong> зустр<strong>і</strong>ч<strong>і</strong>, переговори, <strong>і</strong>нсентив-заходи, конференц<strong>і</strong>ї,<br />

виставки.<br />

Причини розвитку д<strong>і</strong>лового туризму криються у глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тової еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки, пов’язан<strong>і</strong>й з цим <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>лових, наукових та культурних обм<strong>і</strong>-<br />

н<strong>і</strong>в [2, 65]. Беручи до уваги зростаючий попит на д<strong>і</strong>лов<strong>і</strong> поїздки, багато з украї-<br />

нських ф<strong>і</strong>рм пропонують насичен<strong>і</strong> програми б<strong>і</strong>знес-тур<strong>і</strong>в, забезпечуючи при<br />

цьому повний спектр орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних послуг. В<strong>і</strong>днедавна з’явилися <strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зо-<br />

ван<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, що займаються виключно д<strong>і</strong>ловим туризмом.<br />

Замовниками б<strong>і</strong>знес-тур<strong>і</strong>в є як українськ<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї вс<strong>і</strong>х<br />

форм власност<strong>і</strong>, причому сфера д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>й-замовник<strong>і</strong>в абсолютно р<strong>і</strong>-<br />

зна – починаючи в<strong>і</strong>д ф<strong>і</strong>нансових структур, комп’ютерних ф<strong>і</strong>рм, буд<strong>і</strong>вельних ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й <strong>і</strong> зак<strong>і</strong>нчуючи нафтогазовими, металообробними <strong>і</strong> с<strong>і</strong>льськогосподарсь-<br />

кими п<strong>і</strong>дприємствами.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що останн<strong>і</strong>м часом значно розширилася географ<strong>і</strong>я д<strong>і</strong>лових<br />

маршрут<strong>і</strong>в. На сьогодн<strong>і</strong> дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льший <strong>і</strong>нтерес викликають аз<strong>і</strong>атськ<strong>і</strong> країни.<br />

Зокрема на 30% зб<strong>і</strong>льшилось число замовлень по Китаю. Спектр послуг, як<strong>і</strong><br />

пропонують українськ<strong>і</strong> business-travel-оператори по орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>знес-тур<strong>і</strong>в, до-<br />

статньо широкий. Це оформлення документ<strong>і</strong>в для одержання в<strong>і</strong>зи <strong>і</strong> медичної<br />

страховки, бронювання б<strong>і</strong>лет<strong>і</strong>в, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я д<strong>і</strong>лових зустр<strong>і</strong>чей, трансфер<strong>і</strong>в, на-<br />

дання послуг перекладач<strong>і</strong>в, оренда конференц-обладнання, супров<strong>і</strong>д контракт<strong>і</strong>в.<br />

Можна також замовити друк р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних рекламних <strong>і</strong> роздавальних матер<strong>і</strong>а-<br />

л<strong>і</strong>в з символ<strong>і</strong>кою замовника, кейтирингове обслуговування, р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> про-<br />

грами проведення дозв<strong>і</strong>лля.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що варт<strong>і</strong>сть д<strong>і</strong>лових тур<strong>і</strong>в в Україн<strong>і</strong> останн<strong>і</strong>м часом дещо<br />

п<strong>і</strong>двищилася – це пов’язують з впровадженням ав<strong>і</strong>акомпан<strong>і</strong>ями нових паливних<br />

збор<strong>і</strong>в та п<strong>і</strong>двищенням тариф<strong>і</strong>в. Зб<strong>і</strong>льшилася ц<strong>і</strong>на <strong>і</strong> за рахунок переходу країн<br />

на європейську валюту. Найб<strong>і</strong>льш популярними країнами для проведення сем<strong>і</strong>-<br />

нар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> конференц<strong>і</strong>й виступають Угорщина та Чех<strong>і</strong>я. Дуже часто business-travel-<br />

проекти реал<strong>і</strong>зуються у столицях цих країн: саме тут розташован<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть го-

тел<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> мають у розпорядженн<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ально обладнан<strong>і</strong> конференц-зали. Також<br />

дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш актуальними для проведення виїзних б<strong>і</strong>знес-заход<strong>і</strong>в стають Анта-<br />

л<strong>і</strong>я в Турц<strong>і</strong>ї та Хургада <strong>і</strong> Шарм-ель-Шейх в Єгипт<strong>і</strong>. Незаперечна перевага цих<br />

країн – в<strong>і</strong>льний в’їзд, а також наявн<strong>і</strong>сть великої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> готел<strong>і</strong>в, що працюють<br />

по систем<strong>і</strong> all inclusive, коли оренда залу входить у загальну варт<strong>і</strong>сть прожи-<br />

вання.<br />

Ц<strong>і</strong>ноутворення на пакети послуг залежить в<strong>і</strong>д багатьох фактор<strong>і</strong>в: сезону<br />

проведення виставок <strong>і</strong> сем<strong>і</strong>нар<strong>і</strong>в, акц<strong>і</strong>й ав<strong>і</strong>акомпан<strong>і</strong>й, терм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>в бронювання го-<br />

тел<strong>і</strong>в, к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> учасник<strong>і</strong>в поїздки тощо. Популярн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>знес-тур<strong>і</strong>в в Україн<strong>і</strong> у<br />

2004 р. зросла у два рази: на український ринок виходять м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї,<br />

активно працюють <strong>і</strong> розвиваються в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми. Фактично ринок д<strong>і</strong>лових<br />

поїздок є в<strong>і</strong>зитною карткою економ<strong>і</strong>ки країни: чим активн<strong>і</strong>ша д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть найр<strong>і</strong>-<br />

зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>ших б<strong>і</strong>знес-структур, тим част<strong>і</strong>ше їх представники виїжджають на<br />

конференц<strong>і</strong>ї, виставки, сем<strong>і</strong>нари [3, 49-51].<br />

В Україн<strong>і</strong>, на жаль, поняття <strong>і</strong> уявлення про основн<strong>і</strong> принципи д<strong>і</strong>лового ту-<br />

ризму виявилися неясними та невизначеними, в<strong>і</strong>дсутня ч<strong>і</strong>тка класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

ксована терм<strong>і</strong>нолог<strong>і</strong>я, що характеризувала б параметри даної галуз<strong>і</strong> з точки зо-<br />

ру св<strong>і</strong>тової практики <strong>і</strong> прийнятих стандарт<strong>і</strong>в. Існує проблема грамотної орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>лових подорожей та заход<strong>і</strong>в, пов’язаних з ними.<br />

Усе це значно ускладнює роботу українських business-travel-оператор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong><br />

займаються цим б<strong>і</strong>знесом. Однак з часом зростатиме їхн<strong>і</strong>й профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зм, на-<br />

працьовуватиметься досв<strong>і</strong>д. Цей факт разом <strong>і</strong>з зростанням м<strong>і</strong>жнародних контак-<br />

т<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>тчизняних б<strong>і</strong>знесмен<strong>і</strong>в дає над<strong>і</strong>ю на повноц<strong>і</strong>нний розвиток цього виду ту-<br />

ризму вже в недалекому майбутньому.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Роглєв Х.Й., Мун<strong>і</strong>н Г.Б. Стан та перспективи розвитку д<strong>і</strong>лового туризму в<br />

Україн<strong>і</strong> // Туризм: теор<strong>і</strong>я <strong>і</strong> практика. – 2005. - №1.<br />

http://www.consultcom.kiev.ua/journal-2005-1-13.htm<br />

2. Роглев Х.Й. Некоторые мысли по поводу развития гостиничного бизнеса //<br />

Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2004. - №2. – с.64-68.

3. Громова Т. Деловая поездка по полной программе // Деловая столица. –<br />

2005. - №38/228. – с.49-51.<br />

Зоряна БОЙКО<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РОЛЬ ВНУТРІСЕКТОРНОЇ ТОРГІВЛІ У ТРАНСФЕРТІ ТЕХНОЛОГІЇ<br />

У досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> розглядається роль м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у передач<strong>і</strong> техно-<br />

лог<strong>і</strong>ї. Торг<strong>і</strong>влю вважають основним каналом трансферту технолог<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж країна-<br />

ми. У широкому визначенн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>я охоплює методи виробництва, процес<br />

розробки дизайну товару та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> методи. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до досл<strong>і</strong>дження<br />

Grossman <strong>і</strong> Helpman [1] торг<strong>і</strong>вля може сприяти перем<strong>і</strong>щенню технолог<strong>і</strong>ї через<br />

два основних напрямки: виробництво та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю. Завдяки торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з країна-<br />

ми, що є технолог<strong>і</strong>чними л<strong>і</strong>дерами, Україна може отримати доступ до пром<strong>і</strong>ж-<br />

них товар<strong>і</strong>в та кап<strong>і</strong>тального обладнання вищої якост<strong>і</strong> (вертикальна диференц<strong>і</strong>а-<br />

ц<strong>і</strong>я) <strong>і</strong> ширшого р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>ття (горизонтальна диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>я), а також до б<strong>і</strong>льш<br />

в<strong>і</strong>дкритих канал<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про методи виробництва, процес розробки дизай-<br />

ну товару, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних метод<strong>і</strong>в та ринкових умов. Врешт<strong>і</strong>, вона може при-<br />

стосувати до власного використання <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї, що застосовуються<br />

при виробництв<strong>і</strong> <strong>і</strong>мпортних товар<strong>і</strong>в, причому нав<strong>і</strong>ть <strong>і</strong>з меншими витратами.<br />

Емп<strong>і</strong>ричн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong>ноземних вчених, наприклад, Coe, Helpman <strong>і</strong><br />

Hoffmaister [2] та Jaumotte [3] показують, що м<strong>і</strong>жнародна торг<strong>і</strong>вля в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає важ-<br />

ливу роль у трансферт<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж країнами. Базуючись на цьому твер-<br />

дженн<strong>і</strong>, досл<strong>і</strong>джується який тип торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> – внутр<strong>і</strong>- чи м<strong>і</strong>жсекторна – є ефектив-<br />

н<strong>і</strong>шою у трансферт<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж країнами.<br />

Внутр<strong>і</strong>секторна торг<strong>і</strong>вля стосується двосторонньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у даному сек-<br />

тор<strong>і</strong>, тод<strong>і</strong> як м<strong>і</strong>жсекторна торг<strong>і</strong>вля стосується односторонньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у сектор<strong>і</strong>.<br />

У досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> тестується г<strong>і</strong>потеза стосовно того, що внутр<strong>і</strong>секторна торг<strong>і</strong>вля<br />

ефективн<strong>і</strong>ша для трансферту технолог<strong>і</strong>ї, тому що країни, ймов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>ше, абсорбу-<br />

ють <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї тод<strong>і</strong>, коли їхн<strong>і</strong>й <strong>і</strong>мпорт походитиме <strong>і</strong>з тих самих секто-

р<strong>і</strong>в, що <strong>і</strong> експорт. Д<strong>і</strong>йсно, можлив<strong>і</strong>сть використання <strong>і</strong>ноземної технолог<strong>і</strong>ї у вну-<br />

тр<strong>і</strong>шньому виробництв<strong>і</strong> мабуть буде б<strong>і</strong>льшою, коли країна уже є потужним ви-<br />

робником того ж самого типу товар<strong>і</strong>в, що <strong>і</strong> її <strong>і</strong>мпорт, особливо, коли викорис-<br />

тання <strong>і</strong>ноземної технолог<strong>і</strong>ї спрямоване на п<strong>і</strong>дтримання її конкурентоспромож-<br />

ност<strong>і</strong> на м<strong>і</strong>жнародних ринках.<br />

Результати проведеного досл<strong>і</strong>дження п<strong>і</strong>дтвердили г<strong>і</strong>потезу про те, що<br />

внутр<strong>і</strong>секторна торг<strong>і</strong>вля ефективн<strong>і</strong>ша в трансферт<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї, пор<strong>і</strong>вняно <strong>і</strong>з м<strong>і</strong>ж-<br />

секторною торг<strong>і</strong>влею та показали важлив<strong>і</strong>сть фактор<strong>і</strong>в, що можуть сприяти до-<br />

сягненню довготерм<strong>і</strong>нового р<strong>і</strong>вноважного технолог<strong>і</strong>чного р<strong>і</strong>вня країни: пол<strong>і</strong>-<br />

тична стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть; економ<strong>і</strong>ко-правове середовище; людський кап<strong>і</strong>тал.<br />

На основ<strong>і</strong> проведеного досл<strong>і</strong>дження можна зробити ряд важливих висновк<strong>і</strong>в<br />

для зд<strong>і</strong>йснення економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики України, спрямованої на прискорення то-<br />

ргової л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї з метою стимулювання трансферту технолог<strong>і</strong>ї:<br />

• Країна в процес<strong>і</strong> ведення переговор<strong>і</strong>в про торговельн<strong>і</strong> угоди з б<strong>і</strong>льш роз-<br />

винутими країнами повинна скорочувати торговельн<strong>і</strong> бар’єри у секторах з ви-<br />

соким р<strong>і</strong>внем внутр<strong>і</strong>секторної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Це протир<strong>і</strong>чить поточним методам тор-<br />

гової пол<strong>і</strong>тики, котр<strong>і</strong> спрямован<strong>і</strong> на збереження торгового захисту товар<strong>і</strong>в, що<br />

виробляються країною. Проте св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д показує, що швидка л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

таких сектор<strong>і</strong>в приносить б<strong>і</strong>льшу вигоду.<br />

• Країна повинна проводити внутр<strong>і</strong>шню пол<strong>і</strong>тику спрямовану на активне<br />

просування внутр<strong>і</strong>секторної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Сюди можна в<strong>і</strong>днести пол<strong>і</strong>тику спрямова-<br />

ну на забезпечення ключової <strong>і</strong>нфраструктури або профес<strong>і</strong>йно-техн<strong>і</strong>чної <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong><br />

для того, щоб зб<strong>і</strong>льшити виробництво <strong>і</strong> експорт у нових секторах <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснювати<br />

реальн<strong>і</strong> заходи для стимулювання ПІІ, котр<strong>і</strong> можуть знизити варт<strong>і</strong>сть адаптац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong><br />

створення нових технолог<strong>і</strong>й, оск<strong>і</strong>льки <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> агенти, ймов<strong>і</strong>рно, будуть уже<br />

знайом<strong>і</strong> з ними. Таким чином, ПІІ можуть знизити вварт<strong>і</strong>сть створення <strong>і</strong> експо-<br />

рту нових товар<strong>і</strong>в.<br />

• Країна повинна зосередитися на <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї певних фактор<strong>і</strong>в, що мо-<br />

жуть перешкоджати досягненню її технолог<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу та приймати<br />

адекватн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї щодо м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї їх негативного впливу або його нейтрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Ва-

рто зазначити, що економ<strong>і</strong>чна реформа має базуватися на скоординованому<br />

п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>, пов’язаному <strong>і</strong>з ефективним поєднанням ус<strong>і</strong>х напрямк<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної по-<br />

л<strong>і</strong>тики, а не фокусуватися на посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>й зм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Grossman, Gene M., and Elhanan Hrlpman, 1991, Innovation and Growth in the<br />

Global Economy (Cambridge, Massachusetts: MIT Press).<br />

2. Coe, David T., Elhanan Helpman, and Alexander W. Hoffmaister, 1997,<br />

“Nortth-South R&D Spillovers,” The Economic Journal, Vol.107 (January),<br />

pp.134-149.<br />

3. Jaomotte, Florence, 1998, “Technology Diffusion and Trade: An Empirical<br />

Investigation” (Unpublished Ph.D. dissertation, Cambrige, Massachusetts:<br />

Harvard University).<br />

Мар<strong>і</strong>я БОЙКО<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>м. М.Туган-Барановського<br />

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В<br />

МЕЖАХ ЄЕП<br />

За першу половину 2005 року зовн<strong>і</strong>шньоторговельний обо-<br />

рот Рос<strong>і</strong>ї з країнами, що входять до складу Єдиного Економ<strong>і</strong>чного<br />

Простору (ЄЕП) склав 21 млрд. дол., але це не означає, що у<br />

рамках цього проекту з боку України зд<strong>і</strong>йснюється рух вперед,<br />

адже її уряд акцептував лише 17 з 93 угод, що стосуються фор-<br />

мування ЄЕП [1].<br />

Не дивлячись на те, що Україна наполягала <strong>і</strong> продовжує на-<br />

полягати на створенн<strong>і</strong> зони в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, в українському уряд<strong>і</strong><br />

дос<strong>і</strong> <strong>і</strong>снують непорозум<strong>і</strong>ння стосовно участ<strong>і</strong> України в ЄЕП. Дуа-<br />

л<strong>і</strong>стичн<strong>і</strong>сть думок стає очевидною, якщо поглянути на перегово-

ри м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стра економ<strong>і</strong>ки України Серг<strong>і</strong>я Терьох<strong>і</strong>на з рос<strong>і</strong>йським м<strong>і</strong>-<br />

н<strong>і</strong>стром економ<strong>і</strong>чного розвитку <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> Германом Грефом, що<br />

в<strong>і</strong>дбулися 19 серпня 2005 року. С.Терьох<strong>і</strong>н заявив про в<strong>і</strong>дмову<br />

України в<strong>і</strong>д участ<strong>і</strong> в ЄЕП, на що Президент та прем’єр-м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<br />

України в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>ли, що сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво у межах цього рег<strong>і</strong>ональ-<br />

ного об’єднання продовжується [2, с.43].<br />

М<strong>і</strong>ж тим <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> члени рег<strong>і</strong>онального об’єднання обвинувачують Україну у<br />

в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> прогресу у створенн<strong>і</strong> ЄЕП. У чотирьохсторонньому формат<strong>і</strong> затвер-<br />

джено лише 17 документ<strong>і</strong>в, тод<strong>і</strong> як у трьохсторонньому (не включаючи Украї-<br />

ну) – 61 [1]. За такої ситуац<strong>і</strong>ї ЄЕП втрачає сенс, адже <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> 3 держави можуть<br />

сп<strong>і</strong>впрацювати у межах ЄврАзЕС, яке на сьогодн<strong>і</strong> забезпечує безмитне пересу-<br />

вання товар<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж країнами-учасницями.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до Угоди про створення ЄЕП (вересень 2003р.) держави зо-<br />

бов’язуються проводити сп<strong>і</strong>льну економ<strong>і</strong>чну пол<strong>і</strong>тику, але цього важко досяга-<br />

ти, тому що <strong>і</strong>нтереси головних учасник<strong>і</strong>в Рос<strong>і</strong>ї та України значною м<strong>і</strong>рою р<strong>і</strong>з-<br />

няться. Виграш України у випадку в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> полягає в зб<strong>і</strong>льшенн<strong>і</strong> експо-<br />

рту в країни-учасниц<strong>і</strong>. Зростання конкуренц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж чотирма країнами внасл<strong>і</strong>док<br />

скасування торговельних обмежень сприятливо впливало б на ефективн<strong>і</strong>сть<br />

української економ<strong>і</strong>ки. Одним з аргумент<strong>і</strong>в створення ЄЕП для України є зни-<br />

ження ц<strong>і</strong>н на енергонос<strong>і</strong>ї до рос<strong>і</strong>йського р<strong>і</strong>вня. Але в результат<strong>і</strong> цього стимули<br />

до зменшення енергозатратност<strong>і</strong> виробництва та вдосконалення технолог<strong>і</strong>й<br />

зникнуть.<br />

У той самий час б<strong>і</strong>льш глибока <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я для України у межах ЄЕП не є<br />

виг<strong>і</strong>дною, адже в раз<strong>і</strong> створення митного союзу в рамках ЄЕП сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> митн<strong>і</strong><br />

ставки по в<strong>і</strong>дношенню до трет<strong>і</strong>х країн будуть наближен<strong>і</strong> до ставок найб<strong>і</strong>льш ва-<br />

гомого учасника – Рос<strong>і</strong>ї. Таким чином, Україна повинна буде переукласти 14<br />

двосторонн<strong>і</strong>х угод з країнами-членами Робочої групи по вступу України до<br />

СОТ, що суттєво упов<strong>і</strong>льнить процес переговор<strong>і</strong>в. Це буде мати негативний<br />

вплив на в<strong>і</strong>дношення української влади до ЄЕП, адже заради досягнення ц<strong>і</strong>єї

ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> уряд України готовий пожертвувати <strong>і</strong>нтересами нац<strong>і</strong>ональних товаровиро-<br />

бник<strong>і</strong>в.<br />

Але головна перешкода криється в тому, що рос<strong>і</strong>йський ВВП складає 82%<br />

вс<strong>і</strong>єї економ<strong>і</strong>ки ЄЕП <strong>і</strong> якщо вага країни п<strong>і</strong>д час прийняття р<strong>і</strong>шення буде визна-<br />

чатись об’ємом нац<strong>і</strong>онального продукту, то ЄЕП буде <strong>і</strong>снувати п<strong>і</strong>д пол<strong>і</strong>тичною<br />

ег<strong>і</strong>дою Рос<strong>і</strong>ї, що породжуватиме негативне ставлення громадян незалежних<br />

держав. Потр<strong>і</strong>бно також враховувати те, що останн<strong>і</strong>м часом роль Рос<strong>і</strong>ї в україн-<br />

ськ<strong>і</strong>й зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> поступово знижується, Україна диверсиф<strong>і</strong>кує свої тор-<br />

говельн<strong>і</strong> потоки за рахунок старих та нових член<strong>і</strong>в Євросоюзу, а також аз<strong>і</strong>йсь-<br />

ких країн.<br />

Інший фактор, що негативно впливає на усп<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї з Рос<strong>і</strong>єю, -<br />

те, що уряд України практично не зд<strong>і</strong>йснює економ<strong>і</strong>чного анал<strong>і</strong>зу насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в <strong>і</strong>н-<br />

теграц<strong>і</strong>ї з<strong>і</strong> сх<strong>і</strong>дними сус<strong>і</strong>дами, д<strong>і</strong>є, виходячи з сьогодн<strong>і</strong>шньої пол<strong>і</strong>тичної доц<strong>і</strong>ль-<br />

ност<strong>і</strong>. Головним недол<strong>і</strong>ком створення ЄЕП є консервац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>снуючої енергозатра-<br />

тної структури виробництва, адже зд<strong>і</strong>йснювати торг<strong>і</strong>влю на пострадянському<br />

простор<strong>і</strong> легше, ан<strong>і</strong>ж боротися за ринки Євросоюзу. Кр<strong>і</strong>м того, прям<strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї з країн-учасниць ЄЕП несуть менше <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, ан<strong>і</strong>ж <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї з роз-<br />

винутих країн. Така „<strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>я” неприпустима, особливо в контекст<strong>і</strong> зближення з<br />

Євросоюзом. Важливо також пам’ятати, що ЄС це великий гармон<strong>і</strong>зований ри-<br />

нок з високою платоспроможн<strong>і</strong>стю. Отже, сьогодн<strong>і</strong> Україна має на виб<strong>і</strong>р ринок,<br />

де є 450 млн. споживач<strong>і</strong>в з пор<strong>і</strong>вняно високим р<strong>і</strong>внем доходу (ЄС), та ринок з<br />

170 млн. споживач<strong>і</strong>в переважно з низьким р<strong>і</strong>внем доходу [3, С.94]<br />

Отже суть вс<strong>і</strong>х економ<strong>і</strong>чних проблем полягає, головним чином, у структу-<br />

рних техн<strong>і</strong>ко-технолог<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нностях економ<strong>і</strong>к країн, як<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>впрацюють у<br />

межах ЄЕП, а також в тому, що кожна країна у створенн<strong>і</strong> ЄЕП пересл<strong>і</strong>дує свої,<br />

в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нших ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>. Зв<strong>і</strong>дси випливає, що при створенн<strong>і</strong> ЄЕП повинна <strong>і</strong>сну-<br />

вати сп<strong>і</strong>льна мета, яка має досягатись сп<strong>і</strong>льними зусиллями держав, а в пода-<br />

льшому й їхн<strong>і</strong>ми наднац<strong>і</strong>ональними органами, а не сумою р<strong>і</strong>зносторонн<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нте-<br />

рес<strong>і</strong>в кожної з держав, як<strong>і</strong> прагнуть поглиблювати м<strong>і</strong>ж собою економ<strong>і</strong>чну <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>ю.

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Офицальный интернет-сайт ЕЭП. – http:// www.eepnews.ru<br />

2. Яблоновская Т. Надуманный выбор // Украинский деловой журнал<br />

“Эксперт”. – 2005.– № 32 (35).– C.42-46.<br />

3. Шумский Н. Общее экономическое пространство государств сод-<br />

ружества: оптимальный формат // Мировая экономика и международные от-<br />

ношения. – 2004. – № 2. – C.91-97.<br />

Олена БУРДЯК<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОН`ЮНКТУРИ РИНКУ У<br />

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ<br />

Зм<strong>і</strong>на на г<strong>і</strong>рше деяких показник<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шньоторговельної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

приємств України, зокрема поява в<strong>і</strong>д`ємного сальдо зовн<strong>і</strong>шньоторговельного<br />

балансу у перш<strong>і</strong>й половин<strong>і</strong> 2005 р. змушує ще раз звертатись до теми ризик<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

способ<strong>і</strong>в їх зменшення при робот<strong>і</strong> на заруб<strong>і</strong>жних ринках. Науковц<strong>і</strong> бачать вка-<br />

зане питання по-р<strong>і</strong>зному: називаються р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> джерела виникнення ризик<strong>і</strong>в, неод-<br />

нозначн<strong>і</strong>сть їх за силою впливу тощо. Водночас б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть автор<strong>і</strong>в схиляється до<br />

думки, що практично у кожному випадку присутн<strong>і</strong>й <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йний ризик. Не-<br />

стача <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї при прийнятт<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шень спричиняє неадекватну реакц<strong>і</strong>ю п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> збурення, не дає змоги розробити <strong>і</strong> впровадити маркетингов<strong>і</strong><br />

програми, визначає надм<strong>і</strong>рну обережн<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>рми на ринку.<br />

Суб’єкти п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> стверджують, що <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї н<strong>і</strong>коли<br />

не буває забагато. Але для п<strong>і</strong>дприємства важливо знати, ск<strong>і</strong>льки саме <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>ї достатньо. Як правило, прийняти нов<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення (про можлив<strong>і</strong>сть виходу на<br />

новий заруб<strong>і</strong>жний ринок; про форму присутност<strong>і</strong> на ньому; про обсяг стартово-<br />

го кап<strong>і</strong>талу тощо) можна, базуючись на знанн<strong>і</strong> тих показник<strong>і</strong>в, що у сукупност<strong>і</strong><br />

характеризують ринкову кон’юнктуру. Приблизний обсяг ринку, можлив<strong>і</strong> ко-<br />

ливання попиту, ступ<strong>і</strong>нь активност<strong>і</strong> ринку, р<strong>і</strong>вень зарегульованост<strong>і</strong>, р<strong>і</strong>вень кон-

куренц<strong>і</strong>ї та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> показники часто вдається к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сно та як<strong>і</strong>сно оц<strong>і</strong>нити лише на<br />

основ<strong>і</strong> вторинної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Однак ставлення п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в до такої <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

все одно залишається „п<strong>і</strong>дозр<strong>і</strong>лим”. Основн<strong>і</strong> витоки такої недов<strong>і</strong>ри так<strong>і</strong>: сумн<strong>і</strong>-<br />

ви у достов<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї через неможлив<strong>і</strong>сть її перев<strong>і</strong>рити самост<strong>і</strong>йно; ду-<br />

мки, що особи, як<strong>і</strong> надавали <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю є зац<strong>і</strong>кавленими; неможлив<strong>і</strong>сть корек-<br />

тно пор<strong>і</strong>вняти отриман<strong>і</strong> показники з реальними тощо. Очевидно, що подолати<br />

бар`єр „п<strong>і</strong>дозри <strong>і</strong> недов<strong>і</strong>ри” можна, лише в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>давши країну, що зац<strong>і</strong>кавила, оц<strong>і</strong>-<br />

нивши вс<strong>і</strong> аспекти на м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong>. Однак к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>знесмен<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> особисто розв<strong>і</strong>ду-<br />

вали перспективний заруб<strong>і</strong>жний ринок м<strong>і</strong>зерн<strong>і</strong>, пор<strong>і</strong>вняно з числом тих, хто має<br />

нам<strong>і</strong>ри розгортати свою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть за кордоном. Причому, чим дал<strong>і</strong> знаходиться<br />

потр<strong>і</strong>бна країна або чим екзотичн<strong>і</strong>ша вона, тим менше досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в працювало<br />

на м<strong>і</strong>сцях.<br />

Серед основних причин, що стримували п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д самост<strong>і</strong>йного<br />

польового досл<strong>і</strong>дження кон`юнктури сл<strong>і</strong>д виокремити наступн<strong>і</strong>: 1) високий р<strong>і</strong>-<br />

вень витрат (висок<strong>і</strong> витрати на подорожування ав<strong>і</strong>атранспортом, витрати по<br />

оплат<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкриття в<strong>і</strong>з та в<strong>і</strong>зової п<strong>і</strong>дтримки; витрати на проживання <strong>і</strong> пересування<br />

на ринку <strong>і</strong>ноземної країни тощо); 2) мовний бар`єр (незнання мови населення<br />

потр<strong>і</strong>бного ринку; висока варт<strong>і</strong>сть послуг квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих перекладач<strong>і</strong>в на м<strong>і</strong>с-<br />

цях, певна недов<strong>і</strong>ра до перекладач<strong>і</strong>в, що були найнят<strong>і</strong> на м<strong>і</strong>сцях); 3) проблеми<br />

побутового характеру (незнайоме м<strong>і</strong>сцеве харчування <strong>і</strong> неможлив<strong>і</strong>сть його за-<br />

м<strong>і</strong>ни європейською кухнею; незвичн<strong>і</strong> умови проживання); 4) проблеми сан<strong>і</strong>тар-<br />

но-еп<strong>і</strong>дем<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чного характеру (в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть або недоступн<strong>і</strong>сть медичного об-<br />

слуговування; необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть робити комплекс щеплень перед поїздкою; г<strong>і</strong>поте-<br />

тична можлив<strong>і</strong>сть контакту з<strong>і</strong> специф<strong>і</strong>чними м<strong>і</strong>сцевими захворюваннями, проти<br />

яких українськ<strong>і</strong> л<strong>і</strong>кар<strong>і</strong> безсил<strong>і</strong>; неможлив<strong>і</strong>сть передбачити реакц<strong>і</strong>ю кожного<br />

учасника на особливост<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого кл<strong>і</strong>мату тощо); 5) проблеми соц<strong>і</strong>ально-<br />

культурного характеру (традиц<strong>і</strong>ї, звичаї, ставлення до <strong>і</strong>ноземц<strong>і</strong>в, ставлення до<br />

товар<strong>і</strong>в-новинок, особливост<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>лкування).<br />

Читаючи дан<strong>і</strong> рядки, можна заперечити: нав<strong>і</strong>що робити щеплення, їдучи в<br />

Н<strong>і</strong>меччину, чи х<strong>і</strong>ба важко знайти перекладача з англ<strong>і</strong>йської, чи, наприклад, х<strong>і</strong>ба

немає л<strong>і</strong>кар<strong>і</strong>в у Португал<strong>і</strong>ї? Тут потр<strong>і</strong>бно проанал<strong>і</strong>зувати, як<strong>і</strong> саме ринки є пр<strong>і</strong>о-<br />

ритетними для українських б<strong>і</strong>знесмен<strong>і</strong>в. Найц<strong>і</strong>кав<strong>і</strong>шими ринками, звичайно, є<br />

ринки розвинутих країн – США, Канади, Євросоюзу, Япон<strong>і</strong>ї. У цих країнах зо-<br />

середжено всю платоспроможн<strong>і</strong>сть. Водночас так<strong>і</strong> ринки є й висококонкурент-<br />

ними <strong>і</strong> кожен український товар на них знайде безл<strong>і</strong>ч аналог<strong>і</strong>в, причому часто<br />

вищої якост<strong>і</strong>. Реально оц<strong>і</strong>нюючи власн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> можна зробити висновок<br />

про те, що сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення „ц<strong>і</strong>на-як<strong>і</strong>сть” товар<strong>і</strong>в українського виробництва мо-<br />

же виявитись привабливим для таких ринк<strong>і</strong>в, як країни Африки, Аз<strong>і</strong>ї та П<strong>і</strong>в-<br />

денної Америки, <strong>і</strong> то не для вс<strong>і</strong>х. Отже, при оц<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> умов д<strong>і</strong>лової поїздки в так<strong>і</strong><br />

країни як, наприклад, Конго, Камбоджа чи Парагвай, з`являються побоювання<br />

ус<strong>і</strong>х причин, що були згадан<strong>і</strong> вище. Саме тому можна говорити про недоступ-<br />

н<strong>і</strong>сть окремих ринк<strong>і</strong>в як пох<strong>і</strong>дну в<strong>і</strong>д недоступност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї нав<strong>і</strong>ть про зага-<br />

льну ринкову кон`юнктуру, не кажучи вже про <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, потр<strong>і</strong>бну для по-<br />

глиблених та спец<strong>і</strong>альних досл<strong>і</strong>джень.<br />

Очевидно, <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йна проблема залишатиметься в<strong>і</strong>дкритою <strong>і</strong> гальмува-<br />

тиме розвиток зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> українських п<strong>і</strong>дприємств ще<br />

довгий час. Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств самост<strong>і</strong>йно її не вир<strong>і</strong>шать. На нашу думку,<br />

позитивн<strong>і</strong> зрушення можлив<strong>і</strong> лише за умови розвитку <strong>і</strong> вдосконалення д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> українських зовн<strong>і</strong>шньоторговельних м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>й у р<strong>і</strong>зних рег<strong>і</strong>онах св<strong>і</strong>ту, спряму-<br />

вання їх активност<strong>і</strong> на задоволення потреб (<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних, д<strong>і</strong>лових, юридич-<br />

них тощо) в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в, а також усв<strong>і</strong>домлення Урядом України то-<br />

го, що вся зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тична д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть розвинутих заруб<strong>і</strong>жних країн прямо<br />

чи опосередковано вир<strong>і</strong>шує лише одне питання – лоб<strong>і</strong>ювання <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в власних<br />

товаровиробник<strong>і</strong>в на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках.<br />

Ольга ГАЛКІНА, Тетяна ШАВАНОВА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ІНДЕКС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

На сучасному етап<strong>і</strong> Україна перебуває на шляху трансформац<strong>і</strong>ї у напрямку<br />

ринкової пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альної економ<strong>і</strong>ки та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного сусп<strong>і</strong>льства. На цей<br />

процес впливає значна к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть чинник<strong>і</strong>в, серед яких тенденц<strong>і</strong>ї до глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

пос<strong>і</strong>дають одне з найб<strong>і</strong>льш вагомих м<strong>і</strong>сць.<br />

П<strong>і</strong>д поняттям „глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я” розум<strong>і</strong>ють всеохоплюючий процес трансфор-<br />

мац<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тового сп<strong>і</strong>втовариства у в<strong>і</strong>дкриту ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сну систему <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-<br />

технолог<strong>і</strong>чних, ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чних, сусп<strong>і</strong>льно-пол<strong>і</strong>тичних, соц<strong>і</strong>ально-<br />

культурних взаємозв’язк<strong>і</strong>в та взаємозалежностей. Це поняття надзвичайно бага-<br />

тогранне, поряд з суто соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чними процесами охоплює <strong>і</strong> так<strong>і</strong> фе-<br />

номени: <strong>і</strong>нтернет-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong>нтернац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я культури та <strong>науки</strong>, поширен-<br />

ня глобального тероризму, еколог<strong>і</strong>чних проблем, хвороб, а також єдин<strong>і</strong> спожи-<br />

вч<strong>і</strong> звички.<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я є переходом економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льного життя на як<strong>і</strong>сно но-<br />

вий щабель. А зг<strong>і</strong>дно <strong>і</strong>з загальноф<strong>і</strong>лософським законом переходу к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних<br />

зм<strong>і</strong>н у як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>, глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ґрунтується на певних к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних зм<strong>і</strong>нах. Даний про-<br />

цес широко досл<strong>і</strong>джується сучасними науковцями, проте мало хто намагається<br />

оц<strong>і</strong>нити це явище за допомогою числових характеристик.<br />

Для визначення р<strong>і</strong>вня глобал<strong>і</strong>зованост<strong>і</strong> країни консалтинговою компан<strong>і</strong>єю<br />

A.T. Kearney та FOREIGN POLICY Magazine було запропоновано розрахувати<br />

<strong>і</strong>ндекс глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї (IG), який обчислюється методом ранжування держав за пе-<br />

вними групами ознак. З урахуванням наших пропозиц<strong>і</strong>й математично запише-<br />

мо це так:<br />

IG = f ( R + R + R + R )<br />

EI PC T PE<br />

R<br />

EI - economic integration - ранг економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтегрованост<strong>і</strong> країни, що<br />

включає так<strong>і</strong> ознаки: м<strong>і</strong>жнародна торг<strong>і</strong>вля; м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> прям<strong>і</strong> та портфельн<strong>і</strong> <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>ї; м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>ї (включаючи платеж<strong>і</strong> <strong>і</strong> доходи, отриман<strong>і</strong><br />

R<br />

за кордоном); PC - personal contact - ранг персональних контакт<strong>і</strong>в, що вклю-<br />

чає: м<strong>і</strong>жнародний туризм; тривал<strong>і</strong>сть закордонних телефонних розмов; м<strong>і</strong>жна-<br />

, де

родн<strong>і</strong> трансферти громадян; T<br />

R - technology - ранг технолог<strong>і</strong>й, що включає: к<strong>і</strong>-<br />

R<br />

льк<strong>і</strong>сть користувач<strong>і</strong>в Internet, Internet-хост<strong>і</strong>в; PE - political engagement - ранг<br />

м<strong>і</strong>жнародної пол<strong>і</strong>тичної активност<strong>і</strong>, що включає: членство у м<strong>і</strong>жнародних орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях; участь у м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ях ООН; к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>ноземних посольств та представництв<br />

у дан<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong>.<br />

Пропонуємо розраховувати вищезазначен<strong>і</strong> показники на душу населення<br />

або як частку до ВВП країни. Недол<strong>і</strong>ком даного <strong>і</strong>ндексу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є те, що в<strong>і</strong>н<br />

не визначає розриву у р<strong>і</strong>внях глобал<strong>і</strong>зованост<strong>і</strong> країн, а лише засв<strong>і</strong>дчує в<strong>і</strong>дносну<br />

позиц<strong>і</strong>ю одн<strong>і</strong>єї країни серед <strong>і</strong>нших. Наша пропозиц<strong>і</strong>я полягає у використанн<strong>і</strong><br />

бальної шкали оц<strong>і</strong>нки ознак, яка дала б змогу усунути цей недол<strong>і</strong>к. (При цьому,<br />

чим б<strong>і</strong>льший д<strong>і</strong>апазон шкали, тим точн<strong>і</strong>ший результат).<br />

На наш погляд, було б доц<strong>і</strong>льно ввести ще <strong>і</strong> наступн<strong>і</strong> показники: р<strong>і</strong>вень<br />

<strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> громадян країни (особливе м<strong>і</strong>сце пос<strong>і</strong>дає волод<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>ноземними мовами,<br />

що полегшує вх<strong>і</strong>д до глобального сп<strong>і</strong>втовариства країни); до технолог<strong>і</strong>й сл<strong>і</strong>д<br />

в<strong>і</strong>днести не лише Internet-технолог<strong>і</strong>ї, а й к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>жнародно визнаних патен-<br />

т<strong>і</strong>в в ус<strong>і</strong>х галузях; к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть транснац<strong>і</strong>ональних корпорац<strong>і</strong>й, що є на територ<strong>і</strong>ї<br />

країни, а також тих, що працюють за кордоном, проте мають походження з да-<br />

ної країни; частка експорту, <strong>і</strong>мпорту <strong>і</strong> всього ВВП країни у св<strong>і</strong>тових показни-<br />

ках.<br />

Микола ГЕРМАШЕВСЬКИЙ<br />

Полтавський державний педагог<strong>і</strong>чний<br />

ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. В.Г. Короленка<br />

ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕГІОНАЛЬНИЙ<br />

РОЗВИТОК<br />

Процеси глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в умовах в<strong>і</strong>дкритої економ<strong>і</strong>ки посилили роль ре-<br />

г<strong>і</strong>ональних фактор<strong>і</strong>в у сусп<strong>і</strong>льному виробництв<strong>і</strong>. Тому необх<strong>і</strong>дно врахову-

вати не т<strong>і</strong>льки внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>, а й зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> причини, як<strong>і</strong> впливають на соц<strong>і</strong>а-<br />

льно-економ<strong>і</strong>чний розвиток окремих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в.<br />

З першого травня 2004 р. до Європейського Союзу приєдналися ще 10<br />

держав. Це дало змогу розширити ЄС щодо к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> країн та територ<strong>і</strong>ї.<br />

Даний етап є особливим <strong>і</strong> для України, оск<strong>і</strong>льки курс на європейську <strong>і</strong>нте-<br />

грац<strong>і</strong>ю зд<strong>і</strong>йснюватиметься у новому контекст<strong>і</strong>, адже Українська держава<br />

має сп<strong>і</strong>льний кордон з розширеним Європейським Союзом. Безпосередн<strong>і</strong>й<br />

кордон в<strong>і</strong>дкриває нов<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> для розвитку єврорег<strong>і</strong>онального сп<strong>і</strong>вро-<br />

б<strong>і</strong>тництва, залучення прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>они,<br />

формування сп<strong>і</strong>льних транспортних коридор<strong>і</strong>в.<br />

Сучасний процес рег<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї найб<strong>і</strong>льш швидко проходить у країнах Єв-<br />

ропейського Союзу, як<strong>і</strong> наочно продемонстрували зростаючу роль цього <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>йного об’єднання та його окремих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в у глобальн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. Розши-<br />

рення Європейського Союзу 2004 – 2007 рр. <strong>і</strong>стотно зм<strong>і</strong>нить геопол<strong>і</strong>тичне ста-<br />

новище країн, як<strong>і</strong> межують з новими членами цього великого <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного<br />

утворення.<br />

П<strong>і</strong>сля тривалих рок<strong>і</strong>в вибору м<strong>і</strong>ж Рос<strong>і</strong>єю <strong>і</strong> ЄС Україна у своїх заявах про нам<strong>і</strong>р оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йно в<strong>і</strong>ддає перевагу<br />

в<strong>і</strong>дносинам з Євросоюзом. Завдання України, насл<strong>і</strong>дуючи приклад країн Центральної <strong>і</strong> Сх<strong>і</strong>дної Європи, п<strong>і</strong>сля<br />

досягнення у 2007 р. пром<strong>і</strong>жної сходинки – асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї у ЄС, в 2011 р. стати його повноправним членом [1, с. 54].<br />

На прес-конференц<strong>і</strong>ї, яку Президент України пров<strong>і</strong>в сп<strong>і</strong>льно <strong>і</strong>з головою Європейського парламенту Хосе Боррелем,<br />

В<strong>і</strong>ктор Ющенко зазначив, що Україна в своїх євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних прагненнях виходить з того, що переговори<br />

про вступ у Європейський Союз можуть початися значно ран<strong>і</strong>ше [2, с. 2]. Сьогодн<strong>і</strong> цей курс є дом<strong>і</strong>нантою<br />

зовн<strong>і</strong>шньої державної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Вступ до ЄС держав, з якими Україна має традиц<strong>і</strong>йно добр<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини може сприяти просуванню українських<br />

<strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в у ЄС. Польща була, є <strong>і</strong> залишається стратег<strong>і</strong>чним партнером та пров<strong>і</strong>дником <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в України в<br />

об‘єднан<strong>і</strong>й Європ<strong>і</strong>. Особливо яскравим прикладом цього є сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво прикордонних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я<br />

прикордонних торгово-економ<strong>і</strong>чних, науково-культурних, спортивно-туристичних та <strong>і</strong>нших зв‘язк<strong>і</strong>в,<br />

особливо в єврорег<strong>і</strong>онах [3, с. 92]. Досв<strong>і</strong>д центральноєвропейських країн дозволить Україн<strong>і</strong> використовувати<br />

механ<strong>і</strong>зми рег<strong>і</strong>онального розвитку, який в майбутньому стане основою у взаємов<strong>і</strong>дносинах з Європейським<br />

Союзом. Для цього потр<strong>і</strong>бно б<strong>і</strong>льш ефективно використовувати механ<strong>і</strong>зми м<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>онального сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва в<br />

рамках м<strong>і</strong>жнародних асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>й „Карпатський Єврорег<strong>і</strong>он”, „Верхн<strong>і</strong>й прут”, „Буг”, „Нижн<strong>і</strong>й Дунай”, сп<strong>і</strong>впрацю з<br />

потужними єврорег<strong>і</strong>онами.<br />

Для усп<strong>і</strong>шної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>ональних проект<strong>і</strong>в, що випливають <strong>і</strong>з статусу<br />

“прикордонної з ЄС держави” в<strong>і</strong>д України вимагатиметься наявн<strong>і</strong>сть ч<strong>і</strong>ткої рег<strong>і</strong>ональної<br />

пол<strong>і</strong>тики, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть європейським принципам рег<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зму, прозор<strong>і</strong>сть<br />

<strong>і</strong> контрольован<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в. Системна трансформац<strong>і</strong>я рег<strong>і</strong>о-

нальної пол<strong>і</strong>тики в Україн<strong>і</strong> передбачає в<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д стереотип<strong>і</strong>в минулого та формування<br />

науково обґрунтованої Стратег<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>онального розвитку, яка базувалася<br />

б на європейськ<strong>і</strong>й локальн<strong>і</strong>й модел<strong>і</strong>, але максимально врахувала стан <strong>і</strong> специф<strong>і</strong>ку<br />

в<strong>і</strong>тчизняних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Тиммерманн Х. Украина и Белоруссия: „новые соседи” Европейсконо Сою-<br />

за // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 6. – С.<br />

49-60.<br />

2. За матер<strong>і</strong>алами оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йного сайту Президента України. Україна – Євросо-<br />

юз: конкретн<strong>і</strong> кроки // Президентський в<strong>і</strong>сник. – 2005. – №12. – С. 1-2.<br />

3. Крисанов Д. Україна <strong>і</strong> Польща в Євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йному процес<strong>і</strong> // Економ<strong>і</strong>ка<br />

України – 2004. – № 8. – С. 91-92.<br />

Серг<strong>і</strong>й ГЕРМАШЕВСЬКИЙ<br />

Полтавська ф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>я<br />

М<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>ональної академ<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння персоналом<br />

НОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ<br />

КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ<br />

З початку ХХІ стол<strong>і</strong>ття нова економ<strong>і</strong>ка поширюється в ус<strong>і</strong>х сферах св<strong>і</strong>тово-<br />

го господарського комплексу. До активної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї нових принцип<strong>і</strong>в господа-<br />

рювання долучається усе б<strong>і</strong>льша к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть нац<strong>і</strong>ональних господарств. Нова еко-<br />

ном<strong>і</strong>ка проявляється у широкому спектр<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин – в<strong>і</strong>д орган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї виробництва, руху робочої сили до <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у людський кап<strong>і</strong>тал. Нова<br />

роль системи конкурентних переваг спостер<strong>і</strong>гається у процес<strong>і</strong> поширення ор<strong>і</strong>є-<br />

нтованих на роботу <strong>і</strong>з <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>єю технолог<strong>і</strong>й. Як насл<strong>і</strong>док – в<strong>і</strong>дбувається зб<strong>і</strong>-<br />

льшення ефективност<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> у економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>, що вим<strong>і</strong>рю-<br />

ється об'єктивним показником – р<strong>і</strong>внем конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Особливост<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в умовах нової економ<strong>і</strong>ки<br />

на сьогодн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>джуються у теоретичн<strong>і</strong>й та практичн<strong>і</strong>й площин<strong>і</strong>. Вищезгадана<br />

проблема є актуальною як для країн розвиненої ринкової економ<strong>і</strong>ки, так <strong>і</strong> для

країн, що розвиваються. Принципи господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в умовах нової<br />

економ<strong>і</strong>ки суттєво зм<strong>і</strong>нюють глобальне конкурентне середовище.<br />

Досл<strong>і</strong>дження конкурентного середовища пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з з’ясуванням принци-<br />

п<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї системи конкурентних переваг в умовах нової економ<strong>і</strong>ки. Р<strong>і</strong>вень<br />

конкурентоспроможност<strong>і</strong> як окремого суб’єкта господарювання, так <strong>і</strong> нац<strong>і</strong>она-<br />

льних господарств на сьогодн<strong>і</strong> розглядається у якост<strong>і</strong> показника перспектив<br />

економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та механ<strong>і</strong>зму п<strong>і</strong>двищення результативност<strong>і</strong> господарю-<br />

вання.<br />

Д<strong>і</strong>єв<strong>і</strong> наднац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, що <strong>і</strong>снують на сьогодн<strong>і</strong>, працюють у на-<br />

прямку вир<strong>і</strong>шення проблем сусп<strong>і</strong>льного розвитку, не впливаючи суттєво на пе-<br />

реб<strong>і</strong>г господарських процес<strong>і</strong>в. Тому, найб<strong>і</strong>льш актуальним видається досл<strong>і</strong>-<br />

дження системи конкурентних переваг в умовах нової економ<strong>і</strong>ки на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>-<br />

ональних господарств.<br />

Вважаємо за доц<strong>і</strong>льне з’ясувати вплив нової економ<strong>і</strong>ки на систему конку-<br />

рентних переваг р<strong>і</strong>знор<strong>і</strong>вневої господарської структури. На думку М. Кастельса<br />

особлив<strong>і</strong>стю нин<strong>і</strong>шньої технолог<strong>і</strong>чної революц<strong>і</strong>ї є застосування «<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї як<br />

<strong>і</strong>нструменту генерування знань та пристроїв для обробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї та побудо-<br />

ви комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, у кумулятивн<strong>і</strong>й петл<strong>і</strong> зворотного зв'язку м<strong>і</strong>ж <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>єю <strong>і</strong> на-<br />

прямками використання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й» [1, С. 56].<br />

Нова економ<strong>і</strong>ка впливає на систему конкурентних переваг на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>о-<br />

нального господарства у к<strong>і</strong>лькох напрямках. Насамперед, це досягнення <strong>науки</strong><br />

<strong>і</strong> техн<strong>і</strong>ки у процес<strong>і</strong> створення та обробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Р<strong>і</strong>вень роботи з <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>єю в умовах нової економ<strong>і</strong>ки перетворюється на один <strong>і</strong>з визначальних факто-<br />

р<strong>і</strong>в ефективност<strong>і</strong> господарювання. Поступово в<strong>і</strong>дбувається ор<strong>і</strong>єнтування вироб-<br />

ник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в на <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть нав<strong>і</strong>ть у матер<strong>і</strong>альному вироб-<br />

ництв<strong>і</strong>. Високий р<strong>і</strong>вень конкурентних переваг для нац<strong>і</strong>онального господарства<br />

визначає трансформац<strong>і</strong>я орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури виробничого процесу в<strong>і</strong>д<br />

стандартизованого масового виробництва до <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуально диференц<strong>і</strong>йованого.<br />

Перспективою досл<strong>і</strong>джень проблеми конкурентних переваг є анал<strong>і</strong>з плану-<br />

вання та управл<strong>і</strong>ння програмами науково-досл<strong>і</strong>дницьких <strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дно-

конструкторських роб<strong>і</strong>т (НДДКР). “Менеджмент НДДКР – це прийняття р<strong>і</strong>шень<br />

за умови пост<strong>і</strong>йної зм<strong>і</strong>ни ситуац<strong>і</strong>ї, безперервний розгляд програми НДДКР, пе-<br />

реоц<strong>і</strong>нка її складових частин” [2, С. 1].<br />

П<strong>і</strong>д впливом зм<strong>і</strong>н у використанн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, нових принцип<strong>і</strong>в комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї<br />

у систем<strong>і</strong> господарських зв’язк<strong>і</strong>в, функц<strong>і</strong>онуванням мережевих благ в<strong>і</strong>дбуваєть-<br />

ся зм<strong>і</strong>на самої модел<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки. У м<strong>і</strong>ру зростан-<br />

ня к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> продукту чи послуги зб<strong>і</strong>льшується їхня ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть. При цьому ц<strong>і</strong>на<br />

знижується <strong>і</strong>з зростанням ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> продукту для споживач<strong>і</strong>в.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Кастельс М. Інформац<strong>і</strong>йна епоха: економ<strong>і</strong>ка, сусп<strong>і</strong>льство <strong>і</strong> культура / П<strong>і</strong>д<br />

ред. О.И. Шкаратана. М: ГУ ВШЭ, 2000.– 404 с.<br />

2. Гольдштейн Г. Основы планирования и управления программами научно<br />

исследовательских и опытно-конструкторских работ (НИОКР). –<br />

http://www.aup.ru/articles/management/1.htm<br />

Натал<strong>і</strong>я ГЛЕВАЦЬКА<br />

К<strong>і</strong>ровоградський нац<strong>і</strong>ональний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ<br />

РОБОЧОЇ СИЛИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ<br />

Жодна країна сучасного св<strong>і</strong>ту, незалежно в<strong>і</strong>д її ставлення до глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, не може уникнути <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного<br />

впливу, це ж стосується <strong>і</strong> України. За цих обставин постає важливе <strong>і</strong> актуальне завдання – досл<strong>і</strong>дження<br />

фактор<strong>і</strong>в євро<strong>і</strong>нтгерац<strong>і</strong>ї та сили їх д<strong>і</strong>ї на як<strong>і</strong>сний р<strong>і</strong>вень людських ресурс<strong>і</strong>в України <strong>і</strong> розробки адекватних напрям<strong>і</strong>в<br />

забезпечення конкурентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили.<br />

На жаль, сьогодн<strong>і</strong> Україна, за великим рахунком, не приваблює стратег<strong>і</strong>ч-<br />

них <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, котр<strong>і</strong> визначають глобальн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї в глобальн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>.<br />

Зг<strong>і</strong>дно даних св<strong>і</strong>тової таблиц<strong>і</strong> Індексу конкурентоспроможност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чного<br />

зростання за 2003—2004 роки [1], Україна лише на 86-му м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong>. Якщо розгляда-<br />

ти окрем<strong>і</strong> позиц<strong>і</strong>ї України, то можемо констатувати, що наша держава досить<br />

високо котирується за р<strong>і</strong>внем розвитку технолог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>дей, якост<strong>і</strong> науково-<br />

досл<strong>і</strong>дної бази, <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> в точних науках, а також в<strong>і</strong>дносно непоганим станом ба-

зової <strong>і</strong>нфраструктури. Проте країна дуже низько котирується за чинниками, як<strong>і</strong><br />

забезпечують можлив<strong>і</strong>сть практичної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї даних конкурентних переваг, а<br />

саме: високий р<strong>і</strong>вень „в<strong>і</strong>дпливу м<strong>і</strong>зк<strong>і</strong>в”, складн<strong>і</strong> процедури л<strong>і</strong>цензування нових<br />

технолог<strong>і</strong>й та послуг, неприйнятно низький р<strong>і</strong>вень захисту прав <strong>і</strong>нтелектуальної<br />

власност<strong>і</strong>, вузький потенц<strong>і</strong>ал <strong>і</strong>нвестування в осв<strong>і</strong>ту й науково-досл<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> та досл<strong>і</strong>-<br />

дно-конструкторськ<strong>і</strong> роботи.<br />

Отже, економ<strong>і</strong>чний р<strong>і</strong>вень України та її конкурентн<strong>і</strong> позиц<strong>і</strong>ї в<br />

св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> не в<strong>і</strong>дображають р<strong>і</strong>вень конкурентоспроможност<strong>і</strong> її робочої<br />

сили. Тому метою даної роботи було зд<strong>і</strong>йснити досл<strong>і</strong>дження тен-<br />

денц<strong>і</strong>й розвитку в<strong>і</strong>тчизняного ринку прац<strong>і</strong> в контекст<strong>і</strong> євро<strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> запропонувати основн<strong>і</strong> напрями забезпечення конкурен-<br />

тоспроможност<strong>і</strong> робочої сили України.<br />

На наш погляд, основн<strong>і</strong> результати впливу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на р<strong>і</strong>-<br />

вень конкурентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили України пов’язан<strong>і</strong>,<br />

по-перше, з прямими <strong>і</strong>ноземними <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ями в економ<strong>і</strong>ку, зок-<br />

рема в економ<strong>і</strong>ку знань, по-друге, з розвитком альтернативних<br />

форм зайнятост<strong>і</strong>, насамперед, самозайнятост<strong>і</strong>, <strong>і</strong>, по-третє, з по-<br />

ширенням моб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> трудових ресурс<strong>і</strong>в, зокрема, зовн<strong>і</strong>шньої<br />

трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї. Кожний з результат<strong>і</strong>в має позитивн<strong>і</strong> <strong>і</strong> негативн<strong>і</strong><br />

аспекти.<br />

Посилення конкуренц<strong>і</strong>ї в Україн<strong>і</strong> приведе до зовн<strong>і</strong>шнього тиску на окрем<strong>і</strong><br />

галуз<strong>і</strong> та види економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Зокрема, мова йде про нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> й не-<br />

досконал<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> середовища як в країн<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому, так <strong>і</strong><br />

окремо в рег<strong>і</strong>онах. Найважчий удар припаде на с<strong>і</strong>льське господарство, харчову<br />

й легку промисловост<strong>і</strong>.<br />

Фактично в кожн<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> є значна к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть таких виробництв, як<strong>і</strong> мо-<br />

жуть постраждати внасл<strong>і</strong>док полегшення доступу на український ринок заруб<strong>і</strong>-<br />

жних конкурент<strong>і</strong>в, озброєних сприятливими для них регламентац<strong>і</strong>йними нор-

мами СОТ, <strong>і</strong> разом з тим, є <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> <strong>і</strong> виробництва, як<strong>і</strong> мають досить суттєв<strong>і</strong><br />

конкурентн<strong>і</strong> переваги.<br />

Виходячи <strong>і</strong>з приведеного вище <strong>і</strong>, ґрунтуючись на комплекс<strong>і</strong> заход<strong>і</strong>в розро-<br />

блених Петровою І.Л. [4], ми запропонували ряд напрям<strong>і</strong>в забезпечення конку-<br />

рентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили в рамках приєднання України до Євросоюзу.<br />

Ключовою <strong>і</strong>деєю даних пропозиц<strong>і</strong>й є два вектори д<strong>і</strong>й: зовн<strong>і</strong>шньо- та внутр<strong>і</strong>ш-<br />

ньоспрямований.<br />

Перший вектор пропозиц<strong>і</strong>й передбачає забезпечення конкурентоспромож-<br />

ност<strong>і</strong> робочої сили за рахунок посилення зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних зв’язк<strong>і</strong>в, зок-<br />

рема: - запоб<strong>і</strong>гання торговельно-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й <strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>ї України в<strong>і</strong>д держав<br />

Центральної та Зах<strong>і</strong>дної Європи, а також в<strong>і</strong>д держав Сх<strong>і</strong>дної Європи та Балт<strong>і</strong>ї,<br />

тобто л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>; створення ефективної системи захисту нац<strong>і</strong>ональ-<br />

ного товаровиробника в<strong>і</strong>д недобросов<strong>і</strong>сного <strong>і</strong>мпорту; зб<strong>і</strong>льшення надходжень<br />

до Держбюджету за рахунок скасування п<strong>і</strong>льг, розширення бази для справляння<br />

митних платеж<strong>і</strong>в, зростання обсяг<strong>і</strong>в виробництва та актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торговельного<br />

обороту; залучення прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, а також кредитних ресурс<strong>і</strong>в<br />

для п<strong>і</strong>дтримки пр<strong>і</strong>оритетних напрямк<strong>і</strong>в розвитку економ<strong>і</strong>ки; регулювання зов-<br />

н<strong>і</strong>шньої трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї шляхом створення спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих б<strong>і</strong>рж прац<strong>і</strong>, на-<br />

дання профор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>йних та профнавчальних послуг тим, хто планує працюва-<br />

ти за кордоном, забезпечуючи їхн<strong>і</strong> права на внутр<strong>і</strong>шньому та зовн<strong>і</strong>шньому рин-<br />

ках прац<strong>і</strong>, розробка напрям<strong>і</strong>в компенсац<strong>і</strong>й за в<strong>і</strong>дт<strong>і</strong>к висококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих кад-<br />

р<strong>і</strong>в з України.<br />

Другий напрям передбачає посилення уваги до розробки доц<strong>і</strong>льних заход<strong>і</strong>в забезпечення конкурентоспроможност<strong>і</strong><br />

робочої сили на внутр<strong>і</strong>шньому ринку прац<strong>і</strong>. У найближч<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> розвиватиметься<br />

дуал<strong>і</strong>стичний ринок прац<strong>і</strong> [4]. Для забезпечення зростання конкурентного р<strong>і</strong>вня робочої сили України потр<strong>і</strong>бно,<br />

по-перше, п<strong>і</strong>двищувати як<strong>і</strong>сть процесу створення робочих м<strong>і</strong>сць, зокрема, через пол<strong>і</strong>пшення якост<strong>і</strong> їх характеристик:<br />

техн<strong>і</strong>чної оснащеност<strong>і</strong>, технолог<strong>і</strong>чного р<strong>і</strong>вня, умов прац<strong>і</strong>, статусу, доступу до профес<strong>і</strong>йного навчання,<br />

можливостей кар'єрного росту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, моб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>. А по-друге, проводити реформування систем заохочення<br />

зростання конкурентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили.<br />

Результатом пол<strong>і</strong>тики забезпечення зростання конкурентного р<strong>і</strong>вня робочої сили прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства<br />

є його конкурентоспроможний колектив. Пропонуємо таке формулювання: „конкурентоспроможний колек-<br />

тив – це сукупн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зовують свої конкурентн<strong>і</strong> переваги у процес<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льних д<strong>і</strong>й для сусп<strong>і</strong>льно-корисних<br />

ц<strong>і</strong>лей, пов’язан<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льними ознаками та <strong>і</strong>нтересами, мають сп<strong>і</strong>льну мету <strong>і</strong> оформлен<strong>і</strong> структурно.

Роль конкурентоспроможного колективу на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> буде проявлятись<br />

через функц<strong>і</strong>ї, а саме: ц<strong>і</strong>льову, соц<strong>і</strong>альну, економ<strong>і</strong>чну, управл<strong>і</strong>нську та зовн<strong>і</strong>ш-<br />

ньо-орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йну. Вс<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї конкурентоспроможного колективу покликан<strong>і</strong><br />

сприяти реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї головної мети п<strong>і</strong>дприємства – зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в виробниц-<br />

тва <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї, економ<strong>і</strong>чне, соц<strong>і</strong>альне <strong>і</strong> духовне збагачення його пра-<br />

ц<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, <strong>і</strong> як результат - зростання конкурентоспроможност<strong>і</strong> як самої орган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї, так <strong>і</strong> України в ц<strong>і</strong>лому.<br />

П<strong>і</strong>дводячи п<strong>і</strong>дсумки, маємо п<strong>і</strong>дстави говорити про перспективн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> необ-<br />

х<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть формування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної модел<strong>і</strong> розвитку людських ресурс<strong>і</strong>в України,<br />

особливост<strong>і</strong> якої полягають у зосереджен<strong>і</strong> на як<strong>і</strong>сних, а не к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних показни-<br />

ках робочої сили, забезпечення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж попитом на працю та її про-<br />

позиц<strong>і</strong>єю, п<strong>і</strong>двищення гнучкост<strong>і</strong> ринку прац<strong>і</strong>, його в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> до впровадження<br />

нових технолог<strong>і</strong>й тощо. Саме це забезпечить в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть робочої сили вимо-<br />

гам європейського ринку прац<strong>і</strong>, <strong>і</strong> тим самим бути їй конкурентоспроможною <strong>і</strong><br />

забезпечувати конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>ки України в ц<strong>і</strong>лому.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Полунєєв Ю. Конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть країни як нац<strong>і</strong>ональна <strong>і</strong>дея //<br />

www.zn.kiev.ua.<br />

2. Експертне опитування за темою „Насл<strong>і</strong>дки для локальних <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ональних<br />

ринк<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong> вступу України до СОТ” проведене „Центром соц<strong>і</strong>альних екс-<br />

пертиз” у вересн<strong>і</strong>-жовтн<strong>і</strong> 2003р. на замовлення Державного центру за-<br />

йнятост<strong>і</strong> М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерства прац<strong>і</strong> та соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики України.<br />

3. Литвин В. Україна – СОТ на терезах прагматизму” //В<strong>і</strong>че. – № 6). – С.4-7.<br />

4. Петрова І.Л. Регулювання зайнятост<strong>і</strong> у св<strong>і</strong>тл<strong>і</strong> глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної перспекти-<br />

ви. // Економ<strong>і</strong>ка та держава. – 2005. – №2. – С.19-24.<br />

О. ГОНЧАРЕНКО, Анна БЕЗНОЄВА<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет

ІНТЕГРАЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЄС ТА ЄЕП З УКРАЇНОЮ:<br />

ПРОТИРІЧЧЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ<br />

Сучасн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тового розвитку ставлять перед Україною нов<strong>і</strong> про-<br />

блеми та потребують в<strong>і</strong>д неї активної участ<strong>і</strong> в їх вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong>. Характерною ри-<br />

сою сучасного св<strong>і</strong>тового соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку є бурхлива динам<strong>і</strong>ка<br />

<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> та Європ<strong>і</strong> зокрема. Звичайно, для України на сьо-<br />

годн<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш принциповими є «зах<strong>і</strong>дний» та «сх<strong>і</strong>дний» напрями <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>й-<br />

ного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва. Перший напрям асоц<strong>і</strong>юється, в першу чергу, з ЄС. Дру-<br />

гий –ототожнюється з Рос<strong>і</strong>єю, хоча часто розглядається при цьому СНД або<br />

ЄЕП. [1, С.32].<br />

Україна своєю стратег<strong>і</strong>чною метою ставить вступ до ЄС на правах повно-<br />

правного члена, що на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й момент виглядає довол<strong>і</strong> <strong>і</strong>люзорно. Оск<strong>і</strong>ль-<br />

ки, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д центральноєвропейських країн, що приєднались до ЄС у 2004<br />

роц<strong>і</strong>, Україна має пор<strong>і</strong>вняно низький обсяг ВВП на душу населення за довол<strong>і</strong><br />

великої чисельност<strong>і</strong> населення. Окр<strong>і</strong>м того, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я до зах<strong>і</strong>дноєвропейських<br />

структур можлива лише за умови досягнення певних процедурних стандарт<strong>і</strong>в в<br />

багатьох сферах, а для України – це справа принаймн<strong>і</strong> десятил<strong>і</strong>ття, <strong>і</strong> це за умо-<br />

ви, що критер<strong>і</strong>ї не будуть ставати жорстк<strong>і</strong>шими. Одночасно Україн<strong>і</strong> доведеться<br />

в<strong>і</strong>дмовитись в<strong>і</strong>д частини державного суверен<strong>і</strong>тету й добров<strong>і</strong>льно передати низ-<br />

ку повноважень державної влади наднац<strong>і</strong>ональним виконавчим органам ЄС.<br />

В останн<strong>і</strong> роки на частку ЄС припадало 21% зовн<strong>і</strong>шньоторговельного обо-<br />

роту України. Сьогодн<strong>і</strong> ЄС є найб<strong>і</strong>льшим ф<strong>і</strong>нансовим донором України <strong>і</strong> зо-<br />

бов’язався значно п<strong>і</strong>двищити свою ф<strong>і</strong>нансову допомогу Україн<strong>і</strong> у наступному<br />

бюджетному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong> [2, с. 5]. Щодо товарної структури торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> України з ЄС,<br />

то український експорт до ЄС складається переважно з нап<strong>і</strong>вфабрикат<strong>і</strong>в (небла-<br />

городн<strong>і</strong> метали та вироби з них – 33,9%, текстиль – 16,6%, х<strong>і</strong>м<strong>і</strong>чна продукц<strong>і</strong>я –<br />

11,6%, машини, устаткування й механ<strong>і</strong>зми – 5,1%, <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> товари та послуги –<br />

32,8%)[1, с. 32]. Здеб<strong>і</strong>льшого ц<strong>і</strong> товари не є деф<strong>і</strong>цитом на європейському ринку,<br />

а низька соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї досягається за рахунок низької ц<strong>і</strong>ни робочої си-<br />

ли та штучного заниження експортної ц<strong>і</strong>ни товару, що пояснює об’єктивну не-

зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть європейц<strong>і</strong>в в появ<strong>і</strong> української продукц<strong>і</strong>ї на європейських рин-<br />

ках.<br />

Для України <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я в ЄЕП – це, в першу чергу, зона в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> без<br />

товарних вилучень та обмежень, з одночасним збереженням стратег<strong>і</strong>чного кур-<br />

су на повноправне членство в ЄС. Зона в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д таких<br />

етап<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї як митний та економ<strong>і</strong>чний союз, не передбачає<br />

створення наднац<strong>і</strong>ональних орган<strong>і</strong>в та проведення загальної зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>-<br />

чної пол<strong>і</strong>тики в<strong>і</strong>дносно трет<strong>і</strong>х країн. Саме тому українськ<strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тики бачать таку<br />

форму <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>деальною, оск<strong>і</strong>льки вона дає волю д<strong>і</strong>й у в<strong>і</strong>дносинах з ЄС.<br />

Проте, це скор<strong>і</strong>ше модель, яка не враховую ряд зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фактор<strong>і</strong>в<br />

впливу. Бо, як в<strong>і</strong>домо, зони в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> без товарних вилучень та обмежень<br />

на практиц<strong>і</strong> не <strong>і</strong>снує <strong>і</strong> не може <strong>і</strong>снувати. Оск<strong>і</strong>льки, вс<strong>і</strong> <strong>і</strong>снуюч<strong>і</strong> в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> зони в<strong>і</strong>ль-<br />

ної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> мають перел<strong>і</strong>к товарних вилучень, що пояснюється передус<strong>і</strong>м в<strong>і</strong>д-<br />

сутн<strong>і</strong>стю у країн-член<strong>і</strong>в зон в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> загальних митних тариф<strong>і</strong>в та єдиної<br />

зовн<strong>і</strong>шньоторговельної пол<strong>і</strong>тики в<strong>і</strong>дносно трет<strong>і</strong>х держав.<br />

Ц<strong>і</strong>кавий той факт, що ємн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сть європейського ринку, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д<br />

ринку ЄЕП, визначається не площею, не чисельн<strong>і</strong>стю населення, а ф<strong>і</strong>нансовою<br />

платоспроможн<strong>і</strong>стю країни та р<strong>і</strong>внем її технолог<strong>і</strong>чного розвитку. Таким чином,<br />

ринок Рос<strong>і</strong>ї технолог<strong>і</strong>чно менш розвинутий, пор<strong>і</strong>вняно невибагливий <strong>і</strong> може за-<br />

безпечити полегшен<strong>і</strong> умови збуту української експортної продукц<strong>і</strong>ї в режим<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, але ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я на под<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> ринки є негативним фактором, який<br />

стримує технолог<strong>і</strong>чний прогрес <strong>і</strong> тим самим продукує технолог<strong>і</strong>чний занепад [1,<br />

С. 33].<br />

Не можна не погодитись <strong>і</strong> з тим, що створення зони в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з ЄС<br />

також м<strong>і</strong>стить в соб<strong>і</strong> певн<strong>і</strong> загрози для України. Оч<strong>і</strong>кується, що дана зона ви-<br />

явить сприятливий ефект на українську економ<strong>і</strong>ку, але, щоб оч<strong>і</strong>кування справ-<br />

дились необх<strong>і</strong>дно, перш за все, п<strong>і</strong>дняти до р<strong>і</strong>вня конкурентноздатност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчиз-<br />

няну промислов<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> с<strong>і</strong>льське господарство. В <strong>і</strong>ншому випадку, така зона в<strong>і</strong>ль-<br />

ної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> призведе до захоплення внутр<strong>і</strong>шнього ринку України товарами та

послугами країн ЄС, знищення великої частини українських товаровиробник<strong>і</strong>в<br />

[3, С. 87].<br />

На сьогодн<strong>і</strong>, одночасно з<strong>і</strong> спробами створити зону в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> в рамках<br />

ЄЕП, Україна намагається укласти угоду про зону в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та асоц<strong>і</strong>йо-<br />

ване членство в ЄС. Звичайно, входження в рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong><br />

утворення Україн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>йсно необх<strong>і</strong>дне, але здеб<strong>і</strong>льшого <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я розглядається<br />

як зас<strong>і</strong>б реальної ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чної допомоги проведення реформ. Водно-<br />

час треба бути реал<strong>і</strong>стичними в оц<strong>і</strong>нках <strong>і</strong> розум<strong>і</strong>ти, що український шлях до Єв-<br />

ропи буде складн<strong>і</strong>шим <strong>і</strong> важчим, н<strong>і</strong>ж для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нших країн, <strong>і</strong> саме тому<br />

Україна повинна зм<strong>і</strong>цнювати св<strong>і</strong>й <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж спочатку в очах країн-сус<strong>і</strong>д<strong>і</strong>в, де її еко-<br />

ном<strong>і</strong>чна, насамперед, торговельна активн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> конкурентна спроможн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д-<br />

чувається набагато сильн<strong>і</strong>ше.<br />

Перспективи членства в ЄС з<strong>і</strong>грали важливу роль у прискоренн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ч-<br />

них реформ в країнах, як<strong>і</strong> вступають до нього. Україн<strong>і</strong> треба сформулювати<br />

стратег<strong>і</strong>ю торговельної пол<strong>і</strong>тики, що передбачала б, дещо довший перех<strong>і</strong>дний<br />

пер<strong>і</strong>од, який веде до вступу в ЄС. А на сучасному етап<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> бути знайден<strong>і</strong><br />

нов<strong>і</strong> шляхи посилення сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> України з ЄС.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Чорнод<strong>і</strong>д І.С. Інтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> <strong>і</strong>мперативи України в контекст<strong>і</strong> забезпечення<br />

економ<strong>і</strong>чної безпеки // Формування ринкових в<strong>і</strong>дносин в Україн<strong>і</strong> .– 2005. –<br />

№2(45). – С. 31-34.<br />

2. Європейський Союз – Україна 2005 // Представництво Європейської Ком<strong>і</strong>-<br />

с<strong>і</strong>ї в Україн<strong>і</strong>, Молдов<strong>і</strong> та Б<strong>і</strong>лорус<strong>і</strong>. – К.: ТОВ «Компан<strong>і</strong>я Л<strong>і</strong>к». – 2005. – С.<br />

11.<br />

3. Фомин Сергей. Украина между ЕС и ЕЭП // Финансовый директор. – 2004.<br />

– №5. – С. 85-87.<br />

Олекс<strong>і</strong>й ГРЕБЕШКОВ<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА<br />

ПІДПРИЄМСТВІ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ “РЕХАУ УКРАЇНА”)<br />

Вивчаючи сучасн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї в сфер<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки взагал<strong>і</strong> та комерц<strong>і</strong>ї зокрема,<br />

неможливо не звернути увагу на таке поширене в зах<strong>і</strong>дному св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>, але нове для<br />

України явище як електронна комерц<strong>і</strong>я. За даними св<strong>і</strong>тової статистики к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

on-line-покупц<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг становить в<strong>і</strong>д 5 до 20 % в<strong>і</strong>д загальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дувач<strong>і</strong>в Інтернет. В Україн<strong>і</strong> цей показник утримується на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> 1%. Недив-<br />

лячись на таку нерозвинен<strong>і</strong>сть українського сегменту Інтернет, зазначимо, що<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна ємн<strong>і</strong>сть ринку майже безмежна [1].<br />

Електронна комерц<strong>і</strong>я (надал<strong>і</strong> е-комерц<strong>і</strong>я) – це така модель ведення б<strong>і</strong>знесу,<br />

яка включає розповсюдження <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про компан<strong>і</strong>ю та її товар у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й мереж<strong>і</strong>, зд<strong>і</strong>йснення замовлень <strong>і</strong> платеж<strong>і</strong>в за товари та послуги,<br />

доставку програмного забезпечення й <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних продукт<strong>і</strong>в через комун<strong>і</strong>-<br />

кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> мереж<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>сляпродажне обслуговування споживача <strong>і</strong> в<strong>і</strong>ртуальне сп<strong>і</strong>вро-<br />

б<strong>і</strong>тництво в процес<strong>і</strong> розробки нових товар<strong>і</strong>в [2, с.5].<br />

Теоретично, б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>й, що працюють на «реальних» ринках вже<br />

мають все необх<strong>і</strong>дне для усп<strong>і</strong>шної роботи в е-комерц<strong>і</strong>ї. Проте, нав<strong>і</strong>ть маючи та-<br />

к<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> активи, як сильний бренд, встановлен<strong>і</strong> м<strong>і</strong>цн<strong>і</strong> зв’язки з кл<strong>і</strong>єнтами та<br />

системи лог<strong>і</strong>стики компан<strong>і</strong>ї не здатн<strong>і</strong> їх використовувати доки не будуть пев-<br />

ним чином «орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно налаштован<strong>і</strong>» на е-комерц<strong>і</strong>ю. Розглядаючи впрова-<br />

дження е-комерц<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, вбачаємо за доц<strong>і</strong>льне виокремити два клю-<br />

чов<strong>і</strong> аспекти цього процесу: 1) створення та <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу е-комерц<strong>і</strong>ї в<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йну структуру компан<strong>і</strong>ї; 2) створення, оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я та розвиток <strong>і</strong>н-<br />

струмент<strong>і</strong>в е-комерц<strong>і</strong>ї (сайту, систем оплати та обм<strong>і</strong>ну даними з кл<strong>і</strong>єнтами).<br />

При вход<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в сферу е-комерц<strong>і</strong>ї доц<strong>і</strong>льно пройти певн<strong>і</strong> етапи: фо-<br />

рмування в обох п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лах (офф-лайновому та новому он-лайновому) в<strong>і</strong>дчут-<br />

тя важливост<strong>і</strong> розвитку сегменту е-комерц<strong>і</strong>ї для компан<strong>і</strong>ї; створення системи<br />

зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong> за принципом «на два р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> вище», тобто кер<strong>і</strong>вник п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу е-<br />

комерц<strong>і</strong>ї зв<strong>і</strong>тує напряму президенту компан<strong>і</strong>ї, що п<strong>і</strong>двищує значущ<strong>і</strong>сть е-<br />

комерц<strong>і</strong>ї в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з <strong>і</strong>снуючим б<strong>і</strong>знесом, зростає в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть менеджме-

нту п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу е-комерц<strong>і</strong>ї, прискорюється вир<strong>і</strong>шення внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х питань; виб<strong>і</strong>р<br />

доц<strong>і</strong>льної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури, яка б дозволяла орган<strong>і</strong>чно <strong>і</strong>нтегрувати п<strong>і</strong>д-<br />

розд<strong>і</strong>л е-комерц<strong>і</strong>ї [3]. Тип структури залежить в<strong>і</strong>д стратег<strong>і</strong>ї електронного б<strong>і</strong>зне-<br />

су окремої компан<strong>і</strong>ї.<br />

Ефективн<strong>і</strong>сть роботи електронного магазину залежить в<strong>і</strong>д того, наск<strong>і</strong>льки<br />

в<strong>і</strong>н в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає основному виду д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> й специф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> товару (або послуги). З<br />

метою пол<strong>і</strong>пшення збутової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства доц<strong>і</strong>льно розглядати так<strong>і</strong><br />

системи е-комерц<strong>і</strong>ї, як B2B (Business-to-Business) та B2C (Business-to-<br />

Consumer). На думку багатьох досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в, не для вс<strong>і</strong>х товарних груп прийнят-<br />

на або ефективна форма електронного магазина в систем<strong>і</strong> B2C (зокрема, якщо<br />

йдеться про продаж товар<strong>і</strong>в широкого вжитку). Якщо розглядати систему B2B,<br />

то характеристики товару, як<strong>і</strong> можна викласти на веб-стор<strong>і</strong>нку, скажуть фах<strong>і</strong>в-<br />

цев<strong>і</strong> набагато б<strong>і</strong>льше, н<strong>і</strong>ж вс<strong>і</strong> "прим<strong>і</strong>ряння" <strong>і</strong> "принюхування".<br />

Найважлив<strong>і</strong>шою проблемою є оц<strong>і</strong>нка ефективност<strong>і</strong> впровадження систем<br />

е-комерц<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Оц<strong>і</strong>нюючи ефективн<strong>і</strong>сть впровадження е-комерц<strong>і</strong>ї,<br />

доц<strong>і</strong>льно в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>сти на так<strong>і</strong> запитання [4]: Який бюджет може вид<strong>і</strong>лити п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємство на впровадження <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й для отримання конкурент-<br />

ної переваги? Як<strong>і</strong> ризики та вигоди такої новац<strong>і</strong>ї? Наск<strong>і</strong>льки глибокими можуть<br />

бути зм<strong>і</strong>ни в методах ведення б<strong>і</strong>знесу?<br />

Прикладн<strong>і</strong> аспекти е-комерц<strong>і</strong>ї розглянемо на приклад<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї „Рехау<br />

Україна”, яка розпочала активне впровадження в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних технолог<strong>і</strong>й в Украї-<br />

н<strong>і</strong>. В компан<strong>і</strong>ї реал<strong>і</strong>зовано структуру «<strong>і</strong>нтегрованого п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу», коли техн<strong>і</strong>ч-<br />

ними питаннями е-комерц<strong>і</strong>ї займається в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л з <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й, а<br />

економ<strong>і</strong>чними, збутовими й маркетинговими аспектами займаються в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>ли<br />

маркетингу та збуту. П<strong>і</strong>дприємство працює за схемою В2В, тобто в<strong>і</strong>дбувається<br />

сп<strong>і</strong>впраця з<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стами, як<strong>і</strong> заздалег<strong>і</strong>дь усв<strong>і</strong>домлюють, як<strong>і</strong> товари та з якими<br />

характеристиками вони купують. До того ж, компан<strong>і</strong>єю розроблен<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong><br />

стандарти, в яких враховуються обсяги замовлень кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в, їх техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> можли-<br />

вост<strong>і</strong> та технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> знання. Приймаючи участь в процес<strong>і</strong> впровадження тех-<br />

нолог<strong>і</strong>й е-комерц<strong>і</strong>ї на „Рехау Україна”, ми д<strong>і</strong>йшли висновку, що для українсько-

го оф<strong>і</strong>су вбачається доц<strong>і</strong>льним орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я кл<strong>і</strong>єнтського порталу. Фах<strong>і</strong>вцями<br />

компан<strong>і</strong>ї планується <strong>і</strong>нтегрувати систему кл<strong>і</strong>єнтського порталу у внутр<strong>і</strong>шню си-<br />

стему обл<strong>і</strong>ку замовлень, що значно зменшить витрати часу на проведення одно-<br />

го замовлення. Досл<strong>і</strong>дження в <strong>і</strong>нших країнах (зокрема, в Австр<strong>і</strong>ї) показали, що<br />

ц<strong>і</strong> витрати зменшуються на 55-70 %. Основна проблема при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>деї е-<br />

комерц<strong>і</strong>ї в „Рехау Україна” полягає у вибор<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї такої сис-<br />

теми – дорога, але б<strong>і</strong>льш над<strong>і</strong>йна й ефективна EDI (електронний обм<strong>і</strong>н даними),<br />

або набагато дешевша, але менш ефективна технолог<strong>і</strong>я „кл<strong>і</strong>єнтського портала”,<br />

що є певною подобою електронного магазину для «оптових покупц<strong>і</strong>в-<br />

профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>в». Вже стає зрозум<strong>і</strong>лим, що створення в Україн<strong>і</strong> системи В2В на<br />

основ<strong>і</strong> стандарту EDI є економ<strong>і</strong>чно недоц<strong>і</strong>льним, бо пов’язано з великими ви-<br />

тратами.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Горобец В. Бизнес в Интернет: без иллюзий // http://e-<br />

commerce.com.ua/ecec015.html<br />

2. Меджибовська Н.С. Електронна комерц<strong>і</strong>я: Навч.пос<strong>і</strong>бник. –<br />

Київ, 2004. – 384 с.<br />

3. D. Grant Freeland, Scott Stirton. Organizing for E-commerce //<br />

Сайт Бостонської консалтингової групи<br />

www.bcg.com/publications/files/Organizing_ECommerce_Apr_0<br />

0.pdf<br />

4. Эффективность сайта // Cтудия web-дизайна "Web-Артис"<br />

http://www.web-artis.ru/article9.htm<br />

Серг<strong>і</strong>й ГРОДСЬКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ<br />

УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА ЄВРОПИ

Україна <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кує себе насамперед як європейську державу. Це визна-<br />

чено її <strong>і</strong>сторичним минулим, географ<strong>і</strong>чним становищем, її належн<strong>і</strong>стю до куль-<br />

турних традиц<strong>і</strong>й європейської цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, демограф<strong>і</strong>чним складом населення,<br />

можливостями економ<strong>і</strong>чних зв'язк<strong>і</strong>в з країнами Європи. Але Україна стикається<br />

з труднощами, що випливають з її невизначеного стану держави, яка поступово<br />

виходить <strong>і</strong>з сфери євроаз<strong>і</strong>йських вплив<strong>і</strong>в, але яка ще не ув<strong>і</strong>йшла повноц<strong>і</strong>нним<br />

членом у коло європейських країн. На даний час вона фактично опинилась в<br />

двояк<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї: з одн<strong>і</strong>єї сторони, частина суб'єкт<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

пол<strong>і</strong>тичних к<strong>і</strong>л продовжує п<strong>і</strong>дтримувати сформован<strong>і</strong> взаємозв'язки з<strong>і</strong> сх<strong>і</strong>дними<br />

партнерами, таким чином сприяючи поширенню досить жорсткої пол<strong>і</strong>тики Ро-<br />

с<strong>і</strong>ї на територ<strong>і</strong>ї країн СНД, з <strong>і</strong>ншої, - усв<strong>і</strong>домлення незворотност<strong>і</strong> процесу демо-<br />

кратизац<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> пов'язаних з ним моделей економ<strong>і</strong>чної взаємод<strong>і</strong>ї актуа-<br />

л<strong>і</strong>зують розвиток зах<strong>і</strong>дного вектора зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики України.<br />

Вже зараз ми змушен<strong>і</strong> говорити про специф<strong>і</strong>чну роль нашої країни в межах Єв-<br />

ропейського континууму. Розташування України в П<strong>і</strong>вденно-Сх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й частин<strong>і</strong><br />

Європи, в м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong> перетину трьох величезних геопол<strong>і</strong>тичних масив<strong>і</strong>в — Євроат-<br />

лантичного, Євраз<strong>і</strong>йського та Ісламського, створює ун<strong>і</strong>кальний цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йний<br />

прост<strong>і</strong>р. У цьому можна бачити певн<strong>і</strong> переваги, але й величезн<strong>і</strong> проблеми. Б<strong>і</strong>-<br />

льш<strong>і</strong>сть переваг пов'язана з можлив<strong>і</strong>стю використання економ<strong>і</strong>чного простору<br />

одн<strong>і</strong>єї з найб<strong>і</strong>льших країн Європи як буферної територ<strong>і</strong>ї, в розвитку якої зац<strong>і</strong>ка-<br />

влен<strong>і</strong> країни б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> континент<strong>і</strong>в планети. А одн<strong>і</strong>єю з проблем, на яку автор<br />

звертає особливу увагу, є формування специф<strong>і</strong>чної модел<strong>і</strong> вибору геоеконом<strong>і</strong>ч-<br />

них пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в розвитку України.<br />

1. В українському сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong> <strong>і</strong> дотепер побутують досить радикальн<strong>і</strong> по-<br />

зиц<strong>і</strong>ї щодо визначення зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичних пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> не завжди адеква-<br />

тн<strong>і</strong> сучасним процесам у м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тиц<strong>і</strong>. В ц<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї не варто обмежу-<br />

вати участь України у св<strong>і</strong>тових процесах лише вибором пророс<strong>і</strong>йської або про-<br />

зах<strong>і</strong>дної ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї. В обох випадках мистикаємося <strong>і</strong>з значними проблемами, що<br />

ґрунтуються на необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> спершу достатньо розвинути внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й потенц<strong>і</strong>-<br />

ал нашої країни, а тод<strong>і</strong> вже розвивати паритетн<strong>і</strong> стосунки <strong>і</strong>з "сильними св<strong>і</strong>ту",

що базуються на сп<strong>і</strong>льних, корпоративних <strong>і</strong>нтересах, а не на необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> лише<br />

п<strong>і</strong>дтримувати ту чи <strong>і</strong>ншу з стор<strong>і</strong>н.<br />

3. Отже, розмови про багатовекторн<strong>і</strong>сть української зовн<strong>і</strong>шньої пол<strong>і</strong>тики<br />

не сл<strong>і</strong>д розглядати як декларац<strong>і</strong>ї. Вони неявно спираються на в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дний онто-<br />

лог<strong>і</strong>чний грунт. Зг<strong>і</strong>дно з лог<strong>і</strong>кою можливостей суб'єкт має йти паралельно за<br />

ус<strong>і</strong>ма можливими вар<strong>і</strong>антами, доки вони не почнуть суперечити одне одному. В<br />

такому випадку обирається один з вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>в, але водночас сл<strong>і</strong>д починати пошу-<br />

ки нових можливостей для в<strong>і</strong>дновлення спектра на новому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>. Дотримування<br />

одного вар<strong>і</strong>анта веде знову таки до панування якогось одного принципу, що є<br />

згубним для виявлення переваг подальшого розвитку. Тому, на думку автора,<br />

трансформац<strong>і</strong>я геоеконом<strong>і</strong>чних пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в розвитку України повинна: (1) в<strong>і</strong>до-<br />

бражати реальн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси, як<strong>і</strong> потребують вир<strong>і</strong>шення на певний мо-<br />

мент часу; (2) враховувати динам<strong>і</strong>ку <strong>і</strong> просторов<strong>і</strong> напрями <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного про-<br />

цесу в Європ<strong>і</strong>; (3) забезпечувати реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю 4 ц<strong>і</strong>лей розвитку - зм<strong>і</strong>цнення пози-<br />

ц<strong>і</strong>й України як члена європейської <strong>і</strong> св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти; економ<strong>і</strong>чної безпеки,<br />

стаб<strong>і</strong>льного економ<strong>і</strong>чного росту, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю додаткових конкурентних переваг,<br />

пов'язаних з м<strong>і</strong>жнародним сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництвом.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Стратег<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного розвитку в умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї: Монограф<strong>і</strong>я / За<br />

ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001.<br />

2. Чистилин Д.К. Самоорганизация мировой экономики: Евразийский аспект.<br />

М.: ЗАО «Издательство«Экономика», 2004.<br />

3. http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panoramal~2_99/u_4gu.htm<br />

Ірина ЄВЛАКОВА<br />

Інститут св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних в<strong>і</strong>дносин, м. Київ<br />

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ

Новий правол<strong>і</strong>беральний уряд Румун<strong>і</strong>ї, який прийшов до влади на початку<br />

2005 р., повний р<strong>і</strong>шучост<strong>і</strong> виконати вс<strong>і</strong> вимоги Євросоюзу, щоб вступити в ЄС<br />

в 2007 р. Для п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки країни <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>ль-<br />

шення обсяг<strong>і</strong>в податкових збор<strong>і</strong>в з першого с<strong>і</strong>чня 2005 р. введена єдина 16%-ва<br />

ставка подоходного податку <strong>і</strong> податку з доход<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств. По-друге, з метою<br />

боротьби з корупц<strong>і</strong>єю уряд прийняв нов<strong>і</strong> закони, зг<strong>і</strong>дно яким в<strong>і</strong>дхилення в<strong>і</strong>д<br />

уплати податк<strong>і</strong>в карається тюремним ув'язненням терм<strong>і</strong>ном до 20 рок<strong>і</strong>в. По-<br />

третє, прийнято новий закон про банкрутство, зг<strong>і</strong>дно з яким уряд конф<strong>і</strong>скував<br />

власн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>льш н<strong>і</strong>ж 3 тис. п<strong>і</strong>дприємств – зл<strong>і</strong>сних неплатник<strong>і</strong>в податк<strong>і</strong>в. По-<br />

четверте, новий уряд готує широкомасштабну судову реформу, спрямовану на<br />

закр<strong>і</strong>плення незалежност<strong>і</strong> судд<strong>і</strong>в та над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> вс<strong>і</strong>єї судової системи. По-п’яте,<br />

уряд К. Попеску-Теричану працює над перебудовою с<strong>і</strong>льського господарства, в<br />

якому зайнято б<strong>і</strong>ля 40% працюючого населення, вклад якого в ВВП складає<br />

т<strong>і</strong>льки 13%. Кр<strong>і</strong>м цього, уряд виконує низку <strong>і</strong>нших завдань, як<strong>і</strong> стоять на поряд-<br />

ку денному Євросоюзу [1, 1].<br />

Виконанню цих задач сприяє зростання румунської економ<strong>і</strong>ки, яке в 2004<br />

р. досягло рекордного р<strong>і</strong>вня в 8,3%, а в 2005 роц<strong>і</strong>, зг<strong>і</strong>дно прогноз<strong>і</strong>в, становитиме<br />

5,5%. Рекордним був <strong>і</strong> прит<strong>і</strong>к <strong>і</strong>ноземного кап<strong>і</strong>талу в країну. 2 млн. румун, пра-<br />

цюючих за кордоном (в основному в Італ<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> в Іспан<strong>і</strong>ї), щор<strong>і</strong>чно переказують<br />

своїм родинам понад 3 млрд. євро, що сприяє зростанню куп<strong>і</strong>вельної спромож-<br />

ност<strong>і</strong> населення <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вня його життя [1, 4].<br />

Якщо говорити про швидк<strong>і</strong>сть перетворень на шляху реформ, то треба в<strong>і</strong>д-<br />

м<strong>і</strong>тити, що в Румун<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> Болгар<strong>і</strong>ї процес перетворень <strong>і</strong>де дуже швидко пор<strong>і</strong>вняно<br />

з Україною, бо додатковою руш<strong>і</strong>йною силою там є реальна можлив<strong>і</strong>сть вступу в<br />

ЄС в с<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> 2007 р. Що стосується участ<strong>і</strong> України в процесах євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї, то<br />

процес переговор<strong>і</strong>в щодо створення зони в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з ЄС розпочнеться, як<br />

т<strong>і</strong>льки Україна стане членом СТО. Чергове опитування, проведене по замов-<br />

ленню м<strong>і</strong>жнародної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї “Ялтинська європейська стратег<strong>і</strong>я” компан<strong>і</strong>єю<br />

ТNS-Sofres в шести країнах Євросоюзу, населення яких складає 75% жител<strong>і</strong>в

ЄС, продемонструвало, що б<strong>і</strong>льше половини респондент<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дтримують приєд-<br />

нання України до ЄС.<br />

Важливим для України став висновок Євроком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї на 9-му Сам<strong>і</strong>т<strong>і</strong> “Україна-<br />

Європейський Союз” 01 грудня 2005 р. щодо того, що Україна виконала вс<strong>і</strong> ви-<br />

моги <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає вс<strong>і</strong>м техн<strong>і</strong>чним критер<strong>і</strong>ям для надання їй статусу країни з ри-<br />

нковою економ<strong>і</strong>кою. Ним вона буде над<strong>і</strong>лена п<strong>і</strong>сля зак<strong>і</strong>нчення формальних<br />

процедур в с<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>-лютому 2006 р. Це зменшить к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть програш<strong>і</strong>в української<br />

сторони в антидемп<strong>і</strong>нгових розсл<strong>і</strong>дуваннях проти неї. П<strong>і</strong>д час Сам<strong>і</strong>ту також бу-<br />

ли п<strong>і</strong>дписан<strong>і</strong> три важливих для України документа: Меморандум про взаєморо-<br />

зум<strong>і</strong>ння в<strong>і</strong>дносно сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва в енергетичн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж Україною <strong>і</strong> ЄС,<br />

Угода м<strong>і</strong>ж Україною <strong>і</strong> ЄС про деяк<strong>і</strong> аспекти пов<strong>і</strong>тряного сполучення, Угода про<br />

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво в<strong>і</strong>дносно громадянської глобальної нав<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>йної супутникової<br />

системи м<strong>і</strong>ж Європейським сп<strong>і</strong>втовариством <strong>і</strong> його державами-членами <strong>і</strong> Украї-<br />

ною. Важливим у в<strong>і</strong>дносинах України <strong>і</strong> ЄС став початок в к<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> листопада пере-<br />

говор<strong>і</strong>в про л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю в<strong>і</strong>зового режиму.<br />

За результатами Сам<strong>і</strong>ту Україна – ЄС була видана сп<strong>і</strong>льна заява, де в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>-<br />

чається “значний прогрес” у виконанн<strong>і</strong> Плану д<strong>і</strong>й Україна – ЄС, “тверда в<strong>і</strong>дда-<br />

н<strong>і</strong>сть України загальним ц<strong>і</strong>нностям демократ<strong>і</strong>ї, верховенства права <strong>і</strong> поваги до<br />

прав людини”, а також визнається прогрес в зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних реформ [2,<br />

5]. Думки щодо виконання Плану д<strong>і</strong>й Україна - ЄС українських експерт<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>льш<br />

скептичн<strong>і</strong>. Як показав круглий ст<strong>і</strong>л, проведений в середин<strong>і</strong> осен<strong>і</strong> Центром Разу-<br />

мкова, експерти оц<strong>і</strong>нили виконання Плану д<strong>і</strong>й так: вищу оц<strong>і</strong>нку (3,5 бала з 5-ти)<br />

отримав розд<strong>і</strong>л “Пол<strong>і</strong>тичний д<strong>і</strong>алог <strong>і</strong> реформування”, найнижчу – розд<strong>і</strong>л “Еко-<br />

ном<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> реформи <strong>і</strong> розвиток”.<br />

Як в<strong>і</strong>домо, українська влада розраховувала на те, що питання про членство<br />

України в СТО буде розглядатися на конференц<strong>і</strong>ї СТО в Гонконз<strong>і</strong> в грудн<strong>і</strong> 2005<br />

р. Але Верховна Рада не прийняла 7 закон<strong>і</strong>в, необх<strong>і</strong>дних для вступу, не п<strong>і</strong>дпи-<br />

сан<strong>і</strong> двосторонн<strong>і</strong> угоди про взаємний доступ на ринки товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг з США <strong>і</strong><br />

Австрал<strong>і</strong>єю. Тобто ус<strong>і</strong> сили не були моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> для того, щоб Україна стала<br />

членом СТО в 2005 р. В Україн<strong>і</strong> не <strong>і</strong>снує окремого м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерства з євро <strong>і</strong>нтегра-

ц<strong>і</strong>ї; координуюч<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї передан<strong>і</strong> М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерству <strong>і</strong>ноземних справ. В м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерст-<br />

вах <strong>і</strong> в<strong>і</strong>домствах не створен<strong>і</strong> департаменти з європейської <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї, посада<br />

проф<strong>і</strong>льного в<strong>і</strong>це-прем’єра л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дована. А передача координуючих функц<strong>і</strong>й<br />

МІСу повн<strong>і</strong>стю проблему не вир<strong>і</strong>шить, тому що у кер<strong>і</strong>вництва зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>-<br />

тичного в<strong>і</strong>домства недостатньо повноважень. Європейська <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я – це ком-<br />

плекс перш за все внутр<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичних <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних завдань.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Румыния – успехи и проблемы нового правительства в преддверии вступ-<br />

ления в ЕС //БИКИ. – 2005. - №64. – 9 червня. – С. 1, 4.<br />

2. Силина Т. В зависимости от направления взгляда // Зеркало недели. - 2005.<br />

- №47. - С.1,5.<br />

Роман ЗВАРИЧ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ІНТЕГРАЦІЯ ТА КОНВЕРГЕНЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕКОНОМІК<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових зв’язк<strong>і</strong>в достатньо в<strong>і</strong>дчутно сприяє<br />

конвергенц<strong>і</strong>ї країн з р<strong>і</strong>зними р<strong>і</strong>внями економ<strong>і</strong>чного розвитку. Сучасна економ<strong>і</strong>-<br />

чна теор<strong>і</strong>я трактує економ<strong>і</strong>чну конвергенц<strong>і</strong>ю як процес зближення р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в еко-<br />

ном<strong>і</strong>чного розвитку пров<strong>і</strong>дних <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альних держав <strong>і</strong> країн, що їх економ<strong>і</strong>чно<br />

„наздоганяють”. Ефективн<strong>і</strong>сть процесу „надолуження” б<strong>і</strong>льш розвинутих (бага-<br />

тих) країн менш розвинутими (б<strong>і</strong>дними) є досить сумн<strong>і</strong>вним питанням.<br />

В сучасному св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> конвергенц<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>к л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в <strong>і</strong> аутсайдер<strong>і</strong>в є мало в<strong>і</strong>д-<br />

чутною, оск<strong>і</strong>льки перш<strong>і</strong> з них не зупиняються у своєму розвитку <strong>і</strong> демонстру-<br />

ють хоч <strong>і</strong> невисок<strong>і</strong>, але устален<strong>і</strong> темпи зростання реального ВВП, а останн<strong>і</strong> на-<br />

в<strong>і</strong>ть з<strong>і</strong> значними, проте неусталеними темпами економ<strong>і</strong>чної динам<strong>і</strong>ки, не мо-<br />

жуть подолати дуже пом<strong>і</strong>тну в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть у р<strong>і</strong>внях доходу на душу населення.<br />

Останн<strong>і</strong> науков<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження дають п<strong>і</strong>дставу для обґрунтованих критичних<br />

зауважень щодо реального вт<strong>і</strong>лення <strong>і</strong>деї економ<strong>і</strong>чної конвергенц<strong>і</strong>ї в європейсь-<br />

кому простор<strong>і</strong> в ход<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в.

Зближення макроеконом<strong>і</strong>чних параметр<strong>і</strong>в розвитку традиц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> нових<br />

суб’єкт<strong>і</strong>в ЄС, як показують нижчезазначен<strong>і</strong> науков<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження, може бути<br />

ускладнене саме внасл<strong>і</strong>док <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних ефект<strong>і</strong>в, що виникають в процес<strong>і</strong><br />

розширення Європи на поточному етап<strong>і</strong>. Для держав, що <strong>і</strong>нтегруються до євро-<br />

пейської сп<strong>і</strong>льноти (прикладом можуть служити 10 нових член<strong>і</strong>в ЄС, як<strong>і</strong> приєд-<br />

налися в 2004 р.), вони мають двоїстий характер.<br />

Європейська <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я забезпечує країнам, як<strong>і</strong> поповнили лави ЄС, нов<strong>і</strong><br />

можливост<strong>і</strong> для прискорення економ<strong>і</strong>чного зростання, пов’язан<strong>і</strong> з посиленням<br />

<strong>і</strong>нтенсивност<strong>і</strong> прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сним <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сним збагаченням<br />

ф<strong>і</strong>зичного та людського кап<strong>і</strong>талу, зб<strong>і</strong>льшенням трансферу нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й,<br />

розбудовою та удосконаленням сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й. А з <strong>і</strong>ншого боку, внасл<strong>і</strong>-<br />

док євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї з’являються <strong>і</strong> певн<strong>і</strong> виклики економ<strong>і</strong>чному розвитку країн,<br />

що ув<strong>і</strong>йшли до ЄС, а саме [1]: диспропорц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть структури <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й; зм<strong>і</strong>ни в<br />

систем<strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стрування економ<strong>і</strong>чного розвитку; утримання в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до Маа-<br />

стрихтських критер<strong>і</strong>їв низького р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї; зниження гнучкост<strong>і</strong> валютного<br />

курсу; загроза р<strong>і</strong>зкого скорочення притоку кап<strong>і</strong>талу <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>сля<br />

завершення приватизац<strong>і</strong>ї або ж освоєння ними найб<strong>і</strong>льш прибуткових сфер.<br />

Гострою проблемою, що розглядається у зв’язку з приєднанням у 2004 р.<br />

до ЄС десяти нових член<strong>і</strong>в, є значна м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я робочої сили. П'ятнадцять країн<br />

основного складу Євросоюзу, намагаючись завбачити негативний вплив роз-<br />

ширення його меж, на 2-7 рок<strong>і</strong>в закрили доступ на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> ринки прац<strong>і</strong> для<br />

м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в з країн-нових член<strong>і</strong>в ЄС [2].<br />

Реальна конвергенц<strong>і</strong>я європейських економ<strong>і</strong>к, за якої практично н<strong>і</strong>велюєть-<br />

ся в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть у р<strong>і</strong>внях добробуту в країнах перех<strong>і</strong>дного типу та країнах-членах<br />

Євросоюзу, з ц<strong>і</strong>лком об’єктивних причин є вкрай важкодосяжним завданням<br />

[3]. Вважати це реальною конвергенц<strong>і</strong>єю можна виключно умовно, оск<strong>і</strong>льки за<br />

цей час – на к<strong>і</strong>нець першої половини ХХІ стол<strong>і</strong>ття, – середн<strong>і</strong>й р<strong>і</strong>вень доходу в<br />

ЄС-15 при середньор<strong>і</strong>чних темпах зростання валового продукту на 2% може ся-<br />

гнути 50 тис. дол. США. Якщо постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичн<strong>і</strong> країни не зможуть значно по-<br />

силити д<strong>і</strong>ю визначальних щодо ходу конвергенц<strong>і</strong>ї чинник<strong>і</strong>в (серед них – акуму-

ляц<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>зичного та людського кап<strong>і</strong>талу, <strong>і</strong>нвестування в проведення науково-<br />

досл<strong>і</strong>дницьких роб<strong>і</strong>т та розвиток <strong>і</strong>нфраструктури, розвиток людського потенц<strong>і</strong>-<br />

алу, удосконалення ф<strong>і</strong>нансової системи та системи розпод<strong>і</strong>лу доход<strong>і</strong>в), питання<br />

зближення макроеконом<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в ЄС-15 та країн трансформац<strong>і</strong>йного<br />

типу взагал<strong>і</strong> може стати надзвичайно проблемним [4]. Прогнозн<strong>і</strong> розрахунки<br />

науковц<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>дчать, що в найближч<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> суттєвого зближення макро-<br />

економ<strong>і</strong>чних стандарт<strong>і</strong>в традиц<strong>і</strong>йних країн ЄС (ЄС-15) та постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичних<br />

країн Центральної та Сх<strong>і</strong>дної Європи не станеться.<br />

Рег<strong>і</strong>ональна <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я традиц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> нових учасник<strong>і</strong>в ЄС має ч<strong>і</strong>тк<strong>і</strong> перева-<br />

ги <strong>і</strong> видається найкоротшим <strong>і</strong> достатньо ефективним шляхом економ<strong>і</strong>чної кон-<br />

вергенц<strong>і</strong>ї в європейському простор<strong>і</strong>. Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних зусиль не гаран-<br />

тує досягнення таких темп<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного зростання, як<strong>і</strong> б дозволили „нов<strong>і</strong>й<br />

Європ<strong>і</strong>” за к<strong>і</strong>лька рок<strong>і</strong>в впритул наблизитися до середнього для Євросоюзу р<strong>і</strong>в-<br />

ня доходу. За даними ОЕСР, нав<strong>і</strong>ть найб<strong>і</strong>льш економ<strong>і</strong>чно потужним країнам<br />

Центральної та Сх<strong>і</strong>дної Європи, як<strong>і</strong> ув<strong>і</strong>йшли до складу Євросоюзу в травн<strong>і</strong> 2004<br />

р. (Угорщина, Польща, Чех<strong>і</strong>я, Словаччина), знадобиться 3-4 десятир<strong>і</strong>ччя, щоб<br />

подолати лише 1/2 величини розриву з ЄС-15 за показником доходу на душу<br />

населення [5].<br />

Експерти Європейської економ<strong>і</strong>чної ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї ООН у своєму другому Євро-<br />

пейському економ<strong>і</strong>чному огляд<strong>і</strong> за 2004 р. в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>чають зниження середн<strong>і</strong>х пока-<br />

зник<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного зростання в зон<strong>і</strong> євро, що обумовлено слабким розвитком<br />

економ<strong>і</strong>к Франц<strong>і</strong>ї, Н<strong>і</strong>меччини та Італ<strong>і</strong>ї. Зг<strong>і</strong>дно з їхн<strong>і</strong>ми прогнозами, оздоровлен-<br />

ня економ<strong>і</strong>чної кон’юнктури в ЄС-12 в<strong>і</strong>дбуватиметься досить мляво. Зростання<br />

реального ВВП в зон<strong>і</strong> Євро становило 1,75% у 2004 р. та б<strong>і</strong>ля 2% у 2005 р. Упо-<br />

в<strong>і</strong>льнення економ<strong>і</strong>чного зростання в країнах-традиц<strong>і</strong>йних членах ЄС окр<strong>і</strong>м зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х (формування тенденц<strong>і</strong>ї суттєвого п<strong>і</strong>двищення ц<strong>і</strong>н на нафту), має також <strong>і</strong><br />

внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> причини. Вони пов’язан<strong>і</strong> з<strong>і</strong> зниженням дов<strong>і</strong>ри та негативними оч<strong>і</strong>ку-<br />

ваннями споживач<strong>і</strong>в зони євро внасл<strong>і</strong>док їх стурбованост<strong>і</strong> щодо перспектив пе-<br />

нс<strong>і</strong>йного забезпечення та охорони здоров’я в довгостроковому план<strong>і</strong>.

З урахуванням неоднозначност<strong>і</strong> та тривалост<strong>і</strong> процесу реальної конверген-<br />

ц<strong>і</strong>ї л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в <strong>і</strong> аутсайдер<strong>і</strong>в європейського <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного об’єднання, увага та зу-<br />

силля її учасник<strong>і</strong>в концентруються на забезпеченн<strong>і</strong> ном<strong>і</strong>нальної конвергенц<strong>і</strong>ї.<br />

Вона передбачає в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть країн 5 критер<strong>і</strong>ям конвергенц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> визначен<strong>і</strong> в<br />

Угод<strong>і</strong> про заснування Європейського Сп<strong>і</strong>втовариства (так звана Маастрихтська<br />

угода, ратиф<strong>і</strong>кована в 1994 р.) <strong>і</strong> характеризують готовн<strong>і</strong>сть нових член<strong>і</strong>в пере-<br />

йти до визначального етапу економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї – ув<strong>і</strong>йти до Європейського<br />

валютного союзу.<br />

З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що економ<strong>і</strong>чна <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>я в межах ЄС не є запорукою швидкого та в<strong>і</strong>дчутного зближення р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в<br />

економ<strong>і</strong>чного розвитку традиц<strong>і</strong>йних країн-учасниць ЄС та трансформац<strong>і</strong>йних<br />

країн з причини їхнього р<strong>і</strong>зношвидк<strong>і</strong>сного економ<strong>і</strong>чного зростання. Необх<strong>і</strong>дно<br />

ґрунтовно досл<strong>і</strong>джувати <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> чинники, як<strong>і</strong> можуть сприяти прискоренню еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної конвергенц<strong>і</strong>ї, зокрема конвергенц<strong>і</strong>ї доход<strong>і</strong>в, м<strong>і</strong>ж даними країнами.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Daianu D. Is Catching Up Possible in Europe?// TIGER (Transformation,<br />

Integration and Globalization Economic Research) Working Paper Series. –<br />

TIGER, Warsaw, May, 2004. – №19. – 16 p. – http://www.tiger.edu.pl<br />

2. Боери Т. Новые граждане, старые границы. Почему Европа не встречает<br />

своих новых членов с распростертыми объятиями // Финансы & развитие,<br />

июнь 2004. – С. 36-37. – Официальный сайт МВФ. –<br />

http://www.imf.org/external/pubs/ft/...<br />

3. Kolodko G.W. Globalization and Catching-Up: From Recession to Growth in<br />

Transition Economies. – IMF Working Paper WP/00/100. – Washington, D.C.,<br />

2000. – 44 p.<br />

4. Catching Up and Falling Behind: Economic Convergence in Europe //<br />

Economic Survey of Europe. – UN/ECE, Geneva, 2000. – №1. – Chapter 5. – P.<br />

155-187.

5. OECD Economic Outlook №75 (June 2005). Part VII. Enhancing income<br />

convergence in Central Europe after EU accession. – OECD, Paris, 2004. – Р.<br />

81-97.<br />

Ольга ЗИГРІЙ<br />

Чортк<strong>і</strong>вський <strong>і</strong>нститут п<strong>і</strong>дприємництва <strong>і</strong> б<strong>і</strong>знесу ТДЕУ<br />

ПЕРСПЕКТИВИ ЕКСПОРТУ ЦУКРУ УКРАЇНСЬКИМ<br />

ТОВАРОВИРОБНИКОМ<br />

Цукор – важливий продукт розвитку економ<strong>і</strong>ки багатьох країн <strong>і</strong> пос<strong>і</strong>дає<br />

значне м<strong>і</strong>сце в св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. За роки ХХ стол<strong>і</strong>ття його виробництво в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong><br />

зросло в 6,5 рази. Частка України у св<strong>і</strong>товому виробництв<strong>і</strong> бурякового цукру<br />

становила 13 – 20 %. За експортним потенц<strong>і</strong>алом, а в<strong>і</strong>н перевищував 3 млн.<br />

тонн, Україна входила до десятка пров<strong>і</strong>дних св<strong>і</strong>тових експортер<strong>і</strong>в. За виробни-<br />

чим потенц<strong>і</strong>алом Україна належить до числа найб<strong>і</strong>льших св<strong>і</strong>тових виробник<strong>і</strong>в<br />

бурякового цукру, за сприятливих умов в<strong>і</strong>тчизняна цукрова промислов<strong>і</strong>сть зда-<br />

тна виробляти понад 5 млн. тонн цукру. За останн<strong>і</strong> 15 рок<strong>і</strong>в галузь практично<br />

зруйнована. Тому дедал<strong>і</strong> актуальн<strong>і</strong>шого значення набуває якнайшвидша рекон-<br />

струкц<strong>і</strong>я та модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я цукрових завод<strong>і</strong>в, розширення їхн<strong>і</strong>х виробничих поту-<br />

жностей до економ<strong>і</strong>чно оптимальних меж.<br />

Св<strong>і</strong>товий ринок цукру формується стих<strong>і</strong>йно. На нього надходять надлишки<br />

цукру, вироблен<strong>і</strong> понад потребу країн-виробник<strong>і</strong>в. Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок цукру в<br />

таких країнах ч<strong>і</strong>тко регулюється економ<strong>і</strong>чними регуляторами, як<strong>і</strong> завжди гаран-<br />

тують надходження цукру на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок залежно в<strong>і</strong>д запит<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в.<br />

Ц<strong>і</strong>ни на внутр<strong>і</strong>шньому ринку в цих країнах в<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>, але завжди стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>. Кр<strong>і</strong>м<br />

того, вони вище св<strong>і</strong>тових ц<strong>і</strong>н у 2-4 рази, що дає змогу забезпечувати потребу в<br />

цукров<strong>і</strong> завдяки внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м ц<strong>і</strong>нам на цукор. Зазначен<strong>і</strong> країни стимулюють роз-<br />

виток нац<strong>і</strong>ональних бурякоцукрових галузей.<br />

Цукор, вироблений в Україн<strong>і</strong>, має в<strong>і</strong>дносно високу соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть пор<strong>і</strong>вняно з<br />

тростинним, що превалює на св<strong>і</strong>товому ринку, та буряковим, виготовленим в

<strong>і</strong>нших країнах, <strong>і</strong> характеризується низькою як<strong>і</strong>стю. А тому в умовах низьких<br />

св<strong>і</strong>тових ц<strong>і</strong>н на цукор високої якост<strong>і</strong> й широкого асортименту, український цу-<br />

кор є неконкурентоспроможним на зовн<strong>і</strong>шньому ринку. Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок Рос<strong>і</strong>ї<br />

за ц<strong>і</strong>нами на цукор власного виробництва та його обсягами залишається най-<br />

б<strong>і</strong>льш прийнятним для пропозиц<strong>і</strong>ї української продукц<strong>і</strong>ї.<br />

В останн<strong>і</strong> роки Україна перетворилася з експортера цукру в його <strong>і</strong>мпорте-<br />

ра. В 2003 роц<strong>і</strong> було ввезено приблизно 180,5 тис.т б<strong>і</strong>лого цукру, в тому числ<strong>і</strong> з<br />

Б<strong>і</strong>лорус<strong>і</strong>ї та Молдови, та 378,5 тис.т цукру-сирцю з Бразил<strong>і</strong>ї, Куби, Сальвадору<br />

та П<strong>і</strong>вденної Африки. Це на 25% б<strong>і</strong>льше, н<strong>і</strong>ж у 2002 роц<strong>і</strong><br />

На мою думку, питання експорту-<strong>і</strong>мпорту цукру зараз є дуже важливим <strong>і</strong><br />

актуальним. Потребує висв<strong>і</strong>тлення також ситуац<strong>і</strong>я на внутр<strong>і</strong>шньому цукровому<br />

ринку, оск<strong>і</strong>льки конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть цукру та п<strong>і</strong>дприємств - переробник<strong>і</strong>в<br />

залишається низькою, <strong>і</strong> це перешкоджає виходу України на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> ринки.<br />

Тому останн<strong>і</strong>м часом експорт цукру зовс<strong>і</strong>м з<strong>і</strong>йшов нан<strong>і</strong>вець, в той час як <strong>і</strong>мпорт<br />

цього продукту невпинно зростає.<br />

Цукор, який одержують з цукру-сирцю, внасл<strong>і</strong>док науково-техн<strong>і</strong>чних ново-<br />

введень в 70-80 рр., технолог<strong>і</strong>чних та агрокл<strong>і</strong>матичних особливостей вирощу-<br />

вання коштує майже в 1,5 рази дешевше, н<strong>і</strong>ж буряковий. Частка тростинового<br />

цукру у св<strong>і</strong>товому виробництв<strong>і</strong> цукру складає 70%. Сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення об’єму ви-<br />

робництва цукру з тростини <strong>і</strong> цукру з цукрового буряка коливається приблизно<br />

в<strong>і</strong>д 3:1 до 4:1.<br />

Основними проблемами переробної галуз<strong>і</strong> є те, що сировина, котра надхо-<br />

дить до завод<strong>і</strong>в, є низькояк<strong>і</strong>сною, погано збер<strong>і</strong>гається, до того ж половина площ<br />

п<strong>і</strong>д цукровим буряком вразили р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> хвороби. Все це певним чином<br />

впливає на як<strong>і</strong>сть к<strong>і</strong>нцевого продукту. За даними „Укрцукру”, 50% цукру не<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає вимогам стандарт<strong>і</strong>в. Причиною цього стала хрон<strong>і</strong>чна криза в країн<strong>і</strong>,<br />

нестача <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, руйнування <strong>і</strong>нфраструктури галуз<strong>і</strong>, а також зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> при-<br />

чини, насамперед, протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>стська пол<strong>і</strong>тика країн ЄС щодо виробництва та<br />

експорту цукру, котр<strong>і</strong> почали надавати субсид<strong>і</strong>ї власним виробникам <strong>і</strong> експор-<br />

терам цукру, встановили високу ставку вв<strong>і</strong>зного мита, висок<strong>і</strong> оптов<strong>і</strong> та роздр<strong>і</strong>б-

н<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни за рахунок державних дотац<strong>і</strong>й на покриття р<strong>і</strong>зниц<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж св<strong>і</strong>товою <strong>і</strong> внут-<br />

р<strong>і</strong>шньою ц<strong>і</strong>ною. Внасл<strong>і</strong>док цього країни ЄС здобули переваги в конкурентн<strong>і</strong>й<br />

боротьб<strong>і</strong> з <strong>і</strong>ншими державами.<br />

Проведене мною досл<strong>і</strong>дження ринку цукру дозволяє зробити висновок, що<br />

<strong>і</strong> дал<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує потреба в <strong>і</strong>мпорт<strong>і</strong> цукру, однак його можна розглядати<br />

лише як тимчасовий зах<strong>і</strong>д для покриття внутр<strong>і</strong>шнього деф<strong>і</strong>циту. Основним<br />

пр<strong>і</strong>оритетом державної пол<strong>і</strong>тики у цукров<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong> має бути захист нац<strong>і</strong>ональ-<br />

них товаровиробник<strong>і</strong>в та п<strong>і</strong>двищення їх конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Все б<strong>і</strong>льше набирає силу розум<strong>і</strong>ння того, що без <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

економ<strong>і</strong>ка України приречена стати сировинним придатком промислово розви-<br />

нених країн. Т<strong>і</strong>льки пост<strong>і</strong>йне використання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в може забез-<br />

печити оптимальний розвиток аграрної економ<strong>і</strong>ки в сучасних умовах.<br />

Ганна ЗОРІЙ<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>м. М. І. Туган-Барановського<br />

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ<br />

Св<strong>і</strong>това практика довела, що франчайзинг – один з найб<strong>і</strong>льш ефективних засоб<strong>і</strong>в розвитку б<strong>і</strong>знесу для<br />

п<strong>і</strong>дприємств, що вже досягли усп<strong>і</strong>ху <strong>і</strong> бажають розвиватися дал<strong>і</strong>. Франчайзинг як вид п<strong>і</strong>дприємницької<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> спирається на догов<strong>і</strong>р двох компан<strong>і</strong>й, одна з яких (франчайзер) надає <strong>і</strong>ншої (франчайз<strong>і</strong>) право на використання<br />

товарного знаку для товар<strong>і</strong>в або послуг, ф<strong>і</strong>рмового найменування або технолог<strong>і</strong>чного процесу,<br />

<strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу або д<strong>і</strong>лової репутац<strong>і</strong>ї, спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованого устаткування або ноу-хау.<br />

Якщо в ус<strong>і</strong>м св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> франчайзинг вже давно став нев<strong>і</strong>д'ємним атрибутом еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки (за оц<strong>і</strong>нками експерт<strong>і</strong>в, у розвинених країнах б<strong>і</strong>льш 40% ус<strong>і</strong>х продаж<br />

зд<strong>і</strong>йснюється через франчайзингов<strong>і</strong> мереж<strong>і</strong>), то в Україн<strong>і</strong> ця б<strong>і</strong>знес-технолог<strong>і</strong>я<br />

т<strong>і</strong>льки починає знаходити своїх прихильник<strong>і</strong>в. За даними Асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї франчайзи-<br />

нгу України, у країн<strong>і</strong> на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день функц<strong>і</strong>онує близько 100 франчайзи-<br />

нгових мереж . Для пор<strong>і</strong>вняння: у Франц<strong>і</strong>ї – приблизно 750 таких мереж, у<br />

Польщ<strong>і</strong> – близько 140. У США к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть франчайзингових мереж складає бли-

зько 1500. П<strong>і</strong>дприємства та компан<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> працюють за франчайзинговою систе-<br />

мою, створюють приблизно 13% ВВП США [2, 19-23].<br />

В Україн<strong>і</strong> франчайзинг розвивається лише за двома напрямами: 60% фран-<br />

чайзингових систем д<strong>і</strong>ють на ринку нафтопродукт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ще 30% – на ринку гро-<br />

мадського харчування ( fast food). Інш<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> або не представлен<strong>і</strong>, або предста-<br />

влен<strong>і</strong> одиницями [1, 8].<br />

Сьогодн<strong>і</strong> в рол<strong>і</strong> франчайзера в Україн<strong>і</strong> в основному виступають зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> або<br />

рос<strong>і</strong>йськ<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї (наприклад, МсDоnаld's, Baskin&Robbins, ТНК, Лукойл, Рос-<br />

тикс), що просувають св<strong>і</strong>й б<strong>і</strong>знес <strong>і</strong> своє <strong>і</strong>м'я в держав<strong>і</strong>. Така ситуац<strong>і</strong>я склалася в<br />

результат<strong>і</strong> того, що поняття франчайзинга є ще занадто новим для українських<br />

п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в, <strong>і</strong> франчайзинг може бути ефективним т<strong>і</strong>льки у такому б<strong>і</strong>знес<strong>і</strong>, ус-<br />

п<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть якого перев<strong>і</strong>рена часом.<br />

Експерти в<strong>і</strong>дзначають, що розвиток франчайзингу в Україн<strong>і</strong> стримується<br />

ц<strong>і</strong>лою низкою негативних фактор<strong>і</strong>в, основними з яких є: в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть стаб<strong>і</strong>льнос-<br />

т<strong>і</strong> в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, брак у в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в досв<strong>і</strong>ду роботи у межах фран-<br />

чайзингу, несумл<strong>і</strong>нне ставлення до виконання догов<strong>і</strong>рних зобов'язань та <strong>і</strong>нтеле-<br />

ктуальної власност<strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в в област<strong>і</strong> франчайзин-<br />

гу тощо.<br />

Якщо в зах<strong>і</strong>дних країнах франчайзинг розвивається у сторону доступност<strong>і</strong>,<br />

тобто людина <strong>і</strong>з середн<strong>і</strong>м р<strong>і</strong>внем достатку може дозволити соб<strong>і</strong> придбати фра-<br />

ншизу <strong>і</strong> зайнятися б<strong>і</strong>знесом (наприклад, у Великобритан<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальна варт<strong>і</strong>сть<br />

франшизи складає 400 дол. США), то в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує ще дуже мало приклад<strong>і</strong>в<br />

дешевого франчайзингового б<strong>і</strong>знесу. За даними Асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї франчайзинг України,<br />

найдешевший вар<strong>і</strong>ант входження у б<strong>і</strong>знес починається з 25 тис. дол. США. І<br />

приймаючи до уваги, що в Україн<strong>і</strong> низький р<strong>і</strong>вень розвитку економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> розвит-<br />

ку банк<strong>і</strong>вського кредитування, – франчайзинг в Україн<strong>і</strong> залишається задово-<br />

ленням не для б<strong>і</strong>дних.<br />

Основн<strong>і</strong> проблеми франчайзингу в сучасн<strong>і</strong>й Україн<strong>і</strong> концентруються також<br />

в галуз<strong>і</strong> права. Це викликано тим, що франчайзинг як система в<strong>і</strong>дносин, засно-

вана на систем<strong>і</strong> догов<strong>і</strong>рних зобов’язань <strong>і</strong> повинен бути п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плений серйозною<br />

правовою базою.<br />

Розвиток франчайзингу <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> його функц<strong>і</strong>онування в<br />

Україн<strong>і</strong> вимагає внесення зм<strong>і</strong>н у законодавство. Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong><br />

проблеми франчайзинга дуже важлив<strong>і</strong>, але не менше стримують розвиток фра-<br />

нчайзинга <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> проблеми. Перше, з чим з<strong>і</strong>штовхуються ор-<br />

ган<strong>і</strong>затори франчайзингових систем в Україн<strong>і</strong>, – це в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>тчизняного до-<br />

св<strong>і</strong>ду франчайзинг <strong>і</strong> традиц<strong>і</strong>йна зневага до <strong>і</strong>нтелектуальної власност<strong>і</strong>. Має бути<br />

проведена тривала <strong>і</strong> систематична робота, п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плена правовими й економ<strong>і</strong>ч-<br />

ними методами, перш н<strong>і</strong>ж в Україн<strong>і</strong> почнуть поважати <strong>і</strong>нтелектуальну влас-<br />

н<strong>і</strong>сть, а без цього функц<strong>і</strong>онування франчайзингу буде недостатньо ефективним.<br />

Також одн<strong>і</strong>єю з проблем є слабкий р<strong>і</strong>вень п<strong>і</strong>дготовки п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> б мо-<br />

гли виступити орган<strong>і</strong>заторами франчайзингових систем або ж працювати у цих<br />

системах у якост<strong>і</strong> франчайз<strong>і</strong>. Р<strong>і</strong>шення ц<strong>і</strong>єї проблеми складається у створенн<strong>і</strong><br />

осв<strong>і</strong>тньої системи, яка би була спроможна значно розширити п<strong>і</strong>дготовку в<strong>і</strong>тчи-<br />

зняних п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в у ц<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong>.<br />

Треба також зазначити, що франчайзинг є д<strong>і</strong>йсно ефективним стартом для<br />

початку б<strong>і</strong>знесу, а в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує ще безл<strong>і</strong>ч перспектив, ринкових ниш, де мо-<br />

жна розпочати св<strong>і</strong>й б<strong>і</strong>знес. І вир<strong>і</strong>шення ус<strong>і</strong>х вищезазначених проблем призведе<br />

до того, що франчайзинг в Україн<strong>і</strong> стане також перспективною галуззю п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємницької д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Лобовко А. В. Клонирование конкурентов или взаимовыгодный б<strong>і</strong>знес: ми-<br />

ровая практика франчайзинг//Торговое дело. – 2004. - №7. – С.6-12<br />

2. Забродин В. Региональная экспансия и франчайзинг как средство выхода<br />

на новый рынок//Торговое дело. – 2005. - №6. – С.18-25<br />

Тимур КАЛЬЧЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

ГЕОЕКОНОМІЧНІ ВІЙНИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ. ГЛОБАЛЬНІ<br />

НАСЛІДКИ І ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ<br />

Принципова нестац<strong>і</strong>онарн<strong>і</strong>сть припускає активний турбулентний характер<br />

ряду процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> перманентне управл<strong>і</strong>ння хаотичним середовищем. У свою чергу<br />

це, за словами А.Неклеси, призводить до становлення нових технолог<strong>і</strong>й управ-<br />

л<strong>і</strong>ння – “матричних”, спрямованих не ст<strong>і</strong>льки на управл<strong>і</strong>ння тим чи <strong>і</strong>ншим про-<br />

ектом, ск<strong>і</strong>льки на формування контексту, зд<strong>і</strong>йснення контролю над середови-<br />

щем. Стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть при цьому починає розум<strong>і</strong>тися здеб<strong>і</strong>льшого не як статична,<br />

але як динам<strong>і</strong>чна категор<strong>і</strong>я, визначна властив<strong>і</strong>сть якої – здатн<strong>і</strong>сть до випере-<br />

дження негативного розвитку под<strong>і</strong>й, їхнє превентивне регулювання.<br />

Нов<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> схеми <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї часом просто п<strong>і</strong>дривають колишн<strong>і</strong> <strong>і</strong>н-<br />

ституц<strong>і</strong>ї, зм<strong>і</strong>нюючи звичний вигляд влади. Починає проглядатися тенденц<strong>і</strong>я ма-<br />

рг<strong>і</strong>нал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї всього корпусу глобального управл<strong>і</strong>ння, його в<strong>і</strong>дчуження в<strong>і</strong>д вир<strong>і</strong>-<br />

шення ряду ключових питань, п<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>на соц<strong>і</strong>альної регуляц<strong>і</strong>ї альтернативною си-<br />

стемою, неформальним управл<strong>і</strong>нням, управл<strong>і</strong>нням транснац<strong>і</strong>ональним, геоеко-<br />

ном<strong>і</strong>чним.<br />

Саме тому на нашу думку, головним <strong>і</strong> першочерговим проявом кризи Мо-<br />

дерну є м<strong>і</strong>л<strong>і</strong>таризац<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>уму (в цьому ми погоджуємося з Є. Морозовим та Е.<br />

Азроянцем). Ще в пер<strong>і</strong>од протистояння <strong>і</strong> холодної в<strong>і</strong>йни була достатньо очеви-<br />

дною безперспективн<strong>і</strong>сть прямих з<strong>і</strong>ткнень (що, до реч<strong>і</strong>, обґрунтовував у власн<strong>і</strong>й<br />

концепц<strong>і</strong>ї глобал<strong>і</strong>зму З. Бжез<strong>і</strong>нський). Б<strong>і</strong>льш ефективними опинилися так зван<strong>і</strong><br />

локальн<strong>і</strong> (для натхненник<strong>і</strong>в вони є спец<strong>і</strong>альними, а для стор<strong>і</strong>н, що беруть участь<br />

в конфл<strong>і</strong>ктах, вони стають концептуальними) в<strong>і</strong>йни, як<strong>і</strong> дозволяють зд<strong>і</strong>йснити<br />

базову геопол<strong>і</strong>тичну перекомпозиц<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> на певний час в<strong>і</strong>двол<strong>і</strong>кти увагу в<strong>і</strong>д сис-<br />

темних криз.<br />

Так, наприклад, в результат<strong>і</strong> поступового виходу Європи з сфери тотально-<br />

го американського патронажу, який супроводжувався посиленням саме ф<strong>і</strong>нан-<br />

сово-економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї в цьому рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>, була розв’язаною перша європей-<br />

ська п<strong>і</strong>сля 1945 р. в<strong>і</strong>йна – в<strong>і</strong>йна НАТО проти Югослав<strong>і</strong>ї (навесн<strong>і</strong> 1999 р.) Голо-<br />

вними геоеконом<strong>і</strong>чними результатами ц<strong>і</strong>єї агрес<strong>і</strong>ї, в яких в основному були за-

ц<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong> США <strong>і</strong> певною м<strong>і</strong>рою <strong>і</strong>сламський св<strong>і</strong>т та Китай, є: загострення супе-<br />

речностей всередин<strong>і</strong> ЄС, що були пов’язан<strong>і</strong> з поляризац<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в пров<strong>і</strong>дних<br />

європейських країн на Балканах (в тому числ<strong>і</strong> Франц<strong>і</strong>я <strong>і</strong> Н<strong>і</strong>меччина), що частко-<br />

во загальмувало валютну <strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому економ<strong>і</strong>чну євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю; зумовлена по-<br />

тужними потоками балканських б<strong>і</strong>женц<strong>і</strong>в пол<strong>і</strong>тична дестаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я не т<strong>і</strong>льки у<br />

П<strong>і</strong>вденн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> Центральн<strong>і</strong>й, але <strong>і</strong> в Зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й Європ<strong>і</strong>, що призвела до зростання в<br />

країнах останньої кон’юнктурних ризик<strong>і</strong>в <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дтоку кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в, упов<strong>і</strong>льнення те-<br />

мп<strong>і</strong>в зростання їх економ<strong>і</strong>к <strong>і</strong> знов таки до послаблення їх взаємної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> <strong>і</strong> св<strong>і</strong>тогосподарськ<strong>і</strong> результати агрес<strong>і</strong>ї США в Іраку полягають у наступному:<br />

1) поява <strong>і</strong> поглиблення розкол<strong>і</strong>в в ран<strong>і</strong>ш довол<strong>і</strong> глибоко <strong>і</strong>нтегрован<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> “сукупного<br />

Заходу”. В першу чергу мова йде про розкол м<strong>і</strong>ж Америкою <strong>і</strong> “старою Європою” (Франц<strong>і</strong>я, Н<strong>і</strong>меччина, Бельг<strong>і</strong>я).<br />

Одночасно виник ряд внутр<strong>і</strong>шньоєвропейських пол<strong>і</strong>тичних розкол<strong>і</strong>в – як м<strong>і</strong>ж “старою” <strong>і</strong> “новою” Європою (в<br />

останню включають країни Центральної Європи), так <strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж “членами-засновниками” Євросоюзу. Кр<strong>і</strong>м того, ця<br />

сукупн<strong>і</strong>сть пол<strong>і</strong>тичних конфл<strong>і</strong>кт<strong>і</strong>в вочевидь проектується на ф<strong>і</strong>нансову сферу, знижуючи <strong>і</strong>нтегрован<strong>і</strong>сть<br />

св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки: почався черговий виток “торговельних в<strong>і</strong>йн” в межах СОТ, включаючи конфл<strong>і</strong>кти м<strong>і</strong>ж<br />

Європою <strong>і</strong> США на ринках стал<strong>і</strong>, генетично модиф<strong>і</strong>кованої с<strong>і</strong>льськогосподарської продукц<strong>і</strong>ї, виноробства, косметики<br />

тощо. Наявними також є <strong>і</strong> нов<strong>і</strong> ускладнення процесу економ<strong>і</strong>чної євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї;<br />

2) <strong>і</strong>ракська в<strong>і</strong>йна слугувала для багатьох країн <strong>і</strong>мпульсом усв<strong>і</strong>домлення г<strong>і</strong>пертрофованої залежност<strong>і</strong><br />

власного економ<strong>і</strong>чного розвитку в<strong>і</strong>д “нафтового” енергетичного базису <strong>і</strong> фундаментального перегляду енергетичних<br />

стратег<strong>і</strong>й;<br />

3) Іракська в<strong>і</strong>йна стала <strong>і</strong>стотним фактором прогресу <strong>і</strong> реструктуризац<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тового ринку зброї. Так, в<br />

пров<strong>і</strong>дних країнах-виробниках систем протипов<strong>і</strong>тряної оборони (включаючи США та Рос<strong>і</strong>йську Федерац<strong>і</strong>ю)<br />

формуються портфел<strong>і</strong> замовлень на довготерм<strong>і</strong>нов<strong>і</strong> їх поставки в р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> держави, в тому числ<strong>і</strong><br />

розташован<strong>і</strong> в район<strong>і</strong> Перської затоки.<br />

В числ<strong>і</strong> перших “в<strong>і</strong>йн нового покол<strong>і</strong>ння” сл<strong>і</strong>д, в першу чергу, назвати “<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>”, що мають “пропагандистську”,<br />

“психолог<strong>і</strong>чну” <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> (скаж<strong>і</strong>мо, “маркетингову”) складов<strong>і</strong>. Їх сутн<strong>і</strong>сть полягає у формуванн<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

закр<strong>і</strong>пленн<strong>і</strong> масових уявлень (п<strong>і</strong>дчас тих, що є далекими в<strong>і</strong>д реальност<strong>і</strong>), що є необх<strong>і</strong>дними для “суб’єкту<br />

в<strong>і</strong>йськових д<strong>і</strong>й”. Головним же їх “театром” стає сукупний <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йний прост<strong>і</strong>р, в якому знаходиться їх<br />

об’єкт, що включає <strong>і</strong> населення власної країни.<br />

Якщо <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>йни чинять на економ<strong>і</strong>ку хоч <strong>і</strong> значний, проте, як правило, непрямий впив, в<strong>і</strong>йни<br />

“комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йно-хакерськ<strong>і</strong>” часто спрямовуються безпосередньо на життєв<strong>і</strong> центри локальних <strong>і</strong> глобальних систем<br />

<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистем економ<strong>і</strong>ки. В<strong>і</strong>д под<strong>і</strong>бного роду агресивних диверс<strong>і</strong>й пер<strong>і</strong>одично потерпають глобальн<strong>і</strong><br />

корпоративн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> системи, глобальн<strong>і</strong> системи електронної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> електронн<strong>і</strong> системи<br />

забезпечення роботи пров<strong>і</strong>дних в<strong>і</strong>йськових <strong>і</strong> розв<strong>і</strong>дувальних установ, а також промислов<strong>і</strong> об’єкти особливої<br />

небезпеки.<br />

Саме так<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї покликан<strong>і</strong> приховати, завуалювати боротьбу за “чуж<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> прибутки”. Завдяки<br />

рухомост<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних кордон<strong>і</strong>в велик<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>они св<strong>і</strong>ту <strong>і</strong> їх населення опиняються приреченими на деградац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong><br />

марг<strong>і</strong>нал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю. “Країни-системи”, наднац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> транснац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> структури є здатними без зд<strong>і</strong>йснення

прямої агрес<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> використання силових заход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>брати у будь-якої країни весь її нац<strong>і</strong>ональний прибуток,<br />

включивши його до св<strong>і</strong>тового <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>ливши останн<strong>і</strong>й серед незначної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> розвинутих країн. Таким чином,<br />

мова може йти, скор<strong>і</strong>ш за все, про трансформац<strong>і</strong>ю силових заход<strong>і</strong>в перерозпод<strong>і</strong>лу багатства в <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> форми<br />

насильства – геоеконом<strong>і</strong>чний <strong>і</strong> геоф<strong>і</strong>нансовий експанс<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зм.<br />

Павло КАМИНСЬКИЙ<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> <strong>і</strong>м. М.І. Туган-Барановського<br />

НЕГАТИВНІ МОМЕНТИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ВТО<br />

Всесв<strong>і</strong>тня торговельна орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я (ВТО) була орган<strong>і</strong>зована 1 с<strong>і</strong>чня 1995<br />

року за результатами Уругвайського раунду багатоб<strong>і</strong>чних торгових переговор<strong>і</strong>в.<br />

ВТО є спадкоємицею Генеральної угоди з тариф<strong>і</strong>в <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (ГАТТ). Головними<br />

задачами ВТО є л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, забезпечення її справедли-<br />

вост<strong>і</strong> <strong>і</strong> передбачуваност<strong>і</strong>, сприяння зростанню добробуту людей. На 1 грудня<br />

2005 р. членами ВТО є вже 148 країн <strong>і</strong> список претендент<strong>і</strong>в на участь у дан<strong>і</strong>й<br />

м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї з кожним роком зб<strong>і</strong>льшується.<br />

Вступ України у ВТО буде знаменувати собою <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю нашої країни у<br />

св<strong>і</strong>тову економ<strong>і</strong>чну систему. У ц<strong>і</strong>лому Україна одержить ц<strong>і</strong>лу низку економ<strong>і</strong>ч-<br />

них переваг: зм<strong>і</strong>цнення позиц<strong>і</strong>ї нашої країни на св<strong>і</strong>тових ринках товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> по-<br />

слуг, зм<strong>і</strong>ни п<strong>і</strong>дходу до антидемп<strong>і</strong>нгових процес<strong>і</strong>в щодо продукц<strong>і</strong>ї українського ,<br />

експорту, пол<strong>і</strong>пшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату, зниження р<strong>і</strong>вня т<strong>і</strong>ньової еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки. Але негативних момент<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України у ВТО набагато б<strong>і</strong>льше. До<br />

них можна в<strong>і</strong>днести: втрата ринку окремими нац<strong>і</strong>ональними виробниками, ни-<br />

зька конкурентноздатн<strong>і</strong>сть нац<strong>і</strong>онального виробника, зростання структурного<br />

безроб<strong>і</strong>ття, поглиблення диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong>, посилення<br />

залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д кон'юнктурних коливань св<strong>і</strong>тових ринк<strong>і</strong>в, скорочення державної<br />

п<strong>і</strong>дтримки <strong>і</strong> державних субсид<strong>і</strong>й.<br />

Кр<strong>і</strong>м цього постраждає низка галузей народного господарства. Так, в<strong>і</strong>д-<br />

криття ринк<strong>і</strong>в у результат<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї здатне привести до зб<strong>і</strong>льшення обсягу <strong>і</strong>м-

порту в Україну продукц<strong>і</strong>ї важкого машинобудування на 510 млн. долар<strong>і</strong>в США<br />

у р<strong>і</strong>к. Це означає скорочення обсяг<strong>і</strong>в виробництва нац<strong>і</strong>ональної галуз<strong>і</strong>.<br />

Постраждає й автомоб<strong>і</strong>лебудування країни. За п<strong>і</strong>драхунками фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, р<strong>і</strong>ч-<br />

н<strong>і</strong> збитки одного з л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в галуз<strong>і</strong> СП „Автозаз-деу” досягнуть розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в 262 млн.<br />

грн., у результат<strong>і</strong> чого держбюджет України буде недоотримувати близько 70<br />

млн. грн. щор<strong>і</strong>чно. Приєднання нашої країни до ВТО призведе до в<strong>і</strong>дмови в<strong>і</strong>д<br />

стимулювання автомоб<strong>і</strong>лебуд<strong>і</strong>вної галуз<strong>і</strong>, а саме: надання податкових п<strong>і</strong>льг, ви-<br />

користання державних закуп<strong>і</strong>вель продукц<strong>і</strong>ї.<br />

В<strong>і</strong>д<strong>і</strong>б’ється вступ України у ВТО <strong>і</strong> на <strong>і</strong>нших л<strong>і</strong>дерах українського експорту<br />

—суднобудуванн<strong>і</strong> <strong>і</strong> ав<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й промисловост<strong>і</strong>. П<strong>і</strong>сля вступу України у ВТО об-<br />

сяг збитк<strong>і</strong>в у суднобудуванн<strong>і</strong> внасл<strong>і</strong>док в<strong>і</strong>дкриття ринк<strong>і</strong>в може досягти 250 млн.<br />

грн. У галуз<strong>і</strong> можлива хвиля банкрутств <strong>і</strong> поглинань п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Ав<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>йна промислов<strong>і</strong>сть України переживає п<strong>і</strong>дйом завдяки запуску в се-<br />

р<strong>і</strong>йне виробництво нових тип<strong>і</strong>в <strong>і</strong> модиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й ав<strong>і</strong>атехн<strong>і</strong>ки. Водночас через не-<br />

платоспроможн<strong>і</strong>сть внутр<strong>і</strong>шнього ринку ав<strong>і</strong>абуд<strong>і</strong>вники змушен<strong>і</strong> шукати замов-<br />

ник<strong>і</strong>в на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках з їх твердою конкуренц<strong>і</strong>єю. П<strong>і</strong>сля вступу України у<br />

ВТО в<strong>і</strong>дкриється ав<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>йний ринок країни. Наповнення його <strong>і</strong>мпортними л<strong>і</strong>та-<br />

ками <strong>і</strong> гел<strong>і</strong>коптерами може призвести до витиснення українського виробника.<br />

Нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть виявляється й в АПК України. Державна п<strong>і</strong>дтримка АПК<br />

при <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї країни у ВТО повинна бути зб<strong>і</strong>льшена в 3-4 рази в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з<br />

нин<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м обсягом - до 7-8 млрд. грн. Але можна з упевнен<strong>і</strong>стю сказати, що бу-<br />

де дуже важко захищати український ринок цукру, м'яса, ковбасних вироб<strong>і</strong>в,<br />

шк<strong>і</strong>ри, нас<strong>і</strong>нь. Якщо на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день продукц<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>тчизняного с<strong>і</strong>льського<br />

господарства <strong>і</strong> харчової промисловост<strong>і</strong> охоплює 90 % в<strong>і</strong>тчизняного ринку, то<br />

при вступ<strong>і</strong> у ВТО цей показник зменшиться на 30-40 %. Виникнуть проблеми в<br />

п<strong>і</strong>дприємств, що виробляють коньяк, вино, пиво. П<strong>і</strong>дприємство з виробництва<br />

соняшникової ол<strong>і</strong>ї залишаться без сировини, тому що нас<strong>і</strong>ння соняшника бу-<br />

дуть вивезен<strong>і</strong> за кордон <strong>і</strong> за нього доведеться платити за св<strong>і</strong>товими ц<strong>і</strong>нами. Буде<br />

знищена цукрова галузь. Країни, що входять у ВТО, жадають в<strong>і</strong>д України згоди<br />

на щор<strong>і</strong>чний вв<strong>і</strong>з у країну 408 тис. т б<strong>і</strong>льш дешевого очеретяного цукру. Імпорт

цукру в обсяз<strong>і</strong> лише 200 тис. т призведе до закриття 17 цукрових завод<strong>і</strong>в, виве-<br />

денню з обороту близько 87 тис та пос<strong>і</strong>вних площ, недоодержанню бюджетом<br />

близько 318 млн. грн., зв<strong>і</strong>льненню б<strong>і</strong>льш 60 тис. прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

Кр<strong>і</strong>м АПК сильний удар буде нанесений по п<strong>і</strong>дприємствах х<strong>і</strong>м<strong>і</strong>чної, мебле-<br />

вої <strong>і</strong> деревообробної промисловост<strong>і</strong>, рад<strong>і</strong>оелектрон<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, приладобудуванн<strong>і</strong>, елек-<br />

тротехн<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, машинобудуванн<strong>і</strong>.<br />

Україн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно вступати у ВТО, тому що не може динам<strong>і</strong>чно зростаюча<br />

економ<strong>і</strong>ка <strong>і</strong> дал<strong>і</strong> наштовхуватися на торгов<strong>і</strong> бар'єри, знаходитися поза правовим<br />

полем м<strong>і</strong>жнародних торгових в<strong>і</strong>дносин. Але перш н<strong>і</strong>ж вступати у ВТО в країн<strong>і</strong><br />

необх<strong>і</strong>дно створити ч<strong>і</strong>тку програму реформ економ<strong>і</strong>чної системи. Цього можна<br />

домогтися за рахунок удосконалення валютної пол<strong>і</strong>тики й <strong>і</strong>нших <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в<br />

державного регулювання розвитку економ<strong>і</strong>ки, а також завдяки її реструктури-<br />

зац<strong>і</strong>ї.<br />

Ольга КИСЛИЦИНА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки<br />

<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> <strong>і</strong>м. М.І. Туган - Барановського<br />

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ<br />

П<strong>і</strong>сля здобуття Україною незалежност<strong>і</strong> одним з досягнень демократизац<strong>і</strong>ї<br />

громадського життя стало зняття обмежень на перетинання державного кордо-<br />

ну, забезпечення в<strong>і</strong>льного пересування громадян. Якщо в попередн<strong>і</strong>й пер<strong>і</strong>од у<br />

закрит<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>ту радянськ<strong>і</strong>й Україн<strong>і</strong> закордонн<strong>і</strong> поїздки були прив<strong>і</strong>леєм лише<br />

обраних, то в 90-<strong>і</strong> роки минулого стол<strong>і</strong>ття вони стали доступними середн<strong>і</strong>м<br />

громадянам. Значна частина цих поїздок обумовлювалася не туризмом, в<strong>і</strong>дпо-<br />

чинком або в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дуванням родич<strong>і</strong>в <strong>і</strong> знайомих, а зд<strong>і</strong>йснювалася з метою одер-<br />

жання доходу. Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> труднощ<strong>і</strong> перех<strong>і</strong>дного пер<strong>і</strong>оду, безроб<strong>і</strong>ття й неповна<br />

зайнят<strong>і</strong>сть, низьк<strong>і</strong> доходи трудящих <strong>і</strong> затримки з виплатою зарплати й пенс<strong>і</strong>ї<br />

примусили багатьох людей шукати зароб<strong>і</strong>тку за кордоном.

Проте, дан<strong>і</strong> оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йної статистики нав<strong>і</strong>ть приблизно не в<strong>і</strong>дображають д<strong>і</strong>йсн<strong>і</strong><br />

масштаби трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї за кордон. Взагал<strong>і</strong>, в структур<strong>і</strong> трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї<br />

громадян України за ступенем легальност<strong>і</strong> можна вид<strong>і</strong>лити наступн<strong>і</strong> чотири р<strong>і</strong>-<br />

вн<strong>і</strong>. Оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йна трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я - перем<strong>і</strong>щення українських громадян, як<strong>і</strong>, виїж-<br />

джаючи за кордон, декларують участь у трудов<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> як ц<strong>і</strong>ль виїзду <strong>і</strong> є<br />

легальними трудовими м<strong>і</strong>грантами в приймаючих країнах (саме їх <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>ксує оф<strong>і</strong>-<br />

ц<strong>і</strong>йна статистика). Неоф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йна легальна м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я - поїздки наших сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>тчизни-<br />

к<strong>і</strong>в за кордон <strong>і</strong>з декларованою метою туризму, в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дування родич<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>з подаль-<br />

шим працевлаштуванням <strong>і</strong> реєстрац<strong>і</strong>єю в країн<strong>і</strong>-рецип<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>; учасники таких по-<br />

їздок не можуть бути вистежен<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняною статистикою, але при цьому ста-<br />

ють ц<strong>і</strong>лком легальними трудовими м<strong>і</strong>грантами в країнах-рецип<strong>і</strong>єнтах. Усп<strong>і</strong>шна<br />

нелегальна м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я - поїздки за кордон, пов'язан<strong>і</strong> з незареєстрованною зайнят<strong>і</strong>-<br />

стю видами д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, дозволеними законодавством в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних країн. М<strong>і</strong>гра-<br />

ц<strong>і</strong>я жертв злочинних угруповань - торг<strong>і</strong>вля людьми й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> випадки перебування<br />

громадян України в нелюдських умовах.<br />

Певне уявлення про масштаби трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї дають дан<strong>і</strong> прикордонної<br />

статистики в комб<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї з результатами соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чних опитувань м<strong>і</strong>жнародних<br />

пасажир<strong>і</strong>в у пунктах перетинання кордону, як<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтверджують, що з метою пра-<br />

цевлаштування й торговельного б<strong>і</strong>знесу зд<strong>і</strong>йснюються в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно близько 4% <strong>і</strong><br />

понад 16% виїзд<strong>і</strong>в на зах<strong>і</strong>дному кордон<strong>і</strong>, 14% й 25% - на сх<strong>і</strong>дному.<br />

Разом з цим, <strong>і</strong>снують й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> дан<strong>і</strong> щодо к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> українських прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в-<br />

м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в. Деяк<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>сти називають цифру в<strong>і</strong>д 5 млн. до 7 мли. чолов<strong>і</strong>к. Не-<br />

зважаючи на розмаїт<strong>і</strong>сть оц<strong>і</strong>нок масштаб<strong>і</strong>в трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї, вс<strong>і</strong> вони, однак,<br />

засв<strong>і</strong>дчують, що поїздки на зароб<strong>і</strong>тки за кордон здобули широке поширення,<br />

стали типовим для багатьох українц<strong>і</strong>в джерелом доход<strong>і</strong>в, мають завдяки цьому<br />

велике сусп<strong>і</strong>льно-пол<strong>і</strong>тичне й соц<strong>і</strong>альне значення [1].<br />

Можна вид<strong>і</strong>лити наступн<strong>і</strong> основн<strong>і</strong> характеристики трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї насе-<br />

лення України, як<strong>і</strong> зазнали зм<strong>і</strong>ни: основна стратег<strong>і</strong>я поїздок або спос<strong>і</strong>б зароб<strong>і</strong>т-<br />

ку; тривал<strong>і</strong>сть поїздок; географ<strong>і</strong>я поїздок; структура виконуваних роб<strong>і</strong>т; демо-<br />

граф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> характеристики м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в; фактори, як<strong>і</strong> визначають трудову м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ю.

Причини трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї носять майже винятково економ<strong>і</strong>чний характер.<br />

Проте, якщо на початку 90-х рок<strong>і</strong>в виїзди на зароб<strong>і</strong>тки за кордон визначалися<br />

зупинками п<strong>і</strong>дприємств, багатом<strong>і</strong>сячними затримками <strong>і</strong>з виплатою зароб<strong>і</strong>тної<br />

платн<strong>і</strong>, безроб<strong>і</strong>ттям, проте нин<strong>і</strong> їхньою метою в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в є п<strong>і</strong>двищен-<br />

ня добробуту, р<strong>і</strong>шення житлового питання, ф<strong>і</strong>нансування навчання й т.п.<br />

До найважлив<strong>і</strong>ших позитивних результат<strong>і</strong>в трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї населення<br />

України можна в<strong>і</strong>днести наступн<strong>і</strong>: зменшення напруги на ринку прац<strong>і</strong>; значн<strong>і</strong><br />

кошти, як<strong>і</strong> надходять в<strong>і</strong>д м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в, п<strong>і</strong>двищують платоспроможний попит й у<br />

такий спос<strong>і</strong>б стимулюють виробництво; зовн<strong>і</strong>шня трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я є також<br />

джерелом досв<strong>і</strong>ду, знань, м<strong>і</strong>жособист<strong>і</strong>сних контакт<strong>і</strong>в, школою б<strong>і</strong>знесу й ринко-<br />

вого поводження.<br />

Разом з тим, насл<strong>і</strong>дки трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї далеко не однозначн<strong>і</strong>. Зб<strong>і</strong>льшення<br />

грошової маси приводить до росту ц<strong>і</strong>н, дешев<strong>і</strong> <strong>і</strong>мпортн<strong>і</strong> товари, привезен<strong>і</strong> "чов-<br />

никами", створюють конкуренц<strong>і</strong>ю товарам в<strong>і</strong>тчизняного виробництва. Ор<strong>і</strong>єнто-<br />

ван<strong>і</strong> на споживання грош<strong>і</strong> м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в лише незначною м<strong>і</strong>рою носять <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йне<br />

або кредитне використання. Зовн<strong>і</strong>шня трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я руйнує трудов<strong>і</strong> колек-<br />

тиви, здатна стати причиною деф<strong>і</strong>циту робочої сили в певних областях <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>о-<br />

нах. Вона приводить до втрати квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, оск<strong>і</strong>льки особи з високим р<strong>і</strong>внем<br />

профес<strong>і</strong>йної п<strong>і</strong>дготовки здеб<strong>і</strong>льшого виконують за кордоном малоквал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>ковану<br />

роботу.<br />

Суперечлив<strong>і</strong>сть явища трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї приводить до висновк<strong>і</strong>в про те, що<br />

основний зм<strong>і</strong>ст пол<strong>і</strong>тики держави у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> повинен складатися з м<strong>і</strong>-<br />

н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї її негативних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в та максимальному використанн<strong>і</strong> позитивних<br />

для громадян [2].<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Карпачова Н. Останн<strong>і</strong> статистичн<strong>і</strong> дан<strong>і</strong> щодо нелегальн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї та то-<br />

рг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> людьми в Україн<strong>і</strong>: Допов<strong>і</strong>дь у ВРУ в<strong>і</strong>д 02.04.2005.<br />

2. Варецька О. Соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чне п<strong>і</strong>дґрунтя трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї населення<br />

України // Соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>я. -2005. – с. 34-39.

Л<strong>і</strong>на КОЗЛЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Тараса Шевченка<br />

ГЛОБАЛЬНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ, РОЛЬ І МІСЦЕ<br />

ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ В ЇХ РОЗВИТКУ<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, що є визначальною ознакою нашого часу, особливо глибоко<br />

охопила енергетичн<strong>і</strong> процеси на планет<strong>і</strong>. Вона ґрунтується не лише на встанов-<br />

лених торговельних зв’язках, а й на гранд<strong>і</strong>озних матер<strong>і</strong>альних об’єктах (трубо-<br />

проводах, терм<strong>і</strong>налах, сховищах тощо). Україна виявилася втягнутою в цей<br />

процес особливо глибоко, <strong>і</strong> в першу чергу це обумовлено геопол<strong>і</strong>тичним та гео-<br />

граф<strong>і</strong>чним положенням нашої країни та пов’язана з цим роль транзитера палив-<br />

но-енергетичних ресурс<strong>і</strong>в. Отже, необх<strong>і</strong>дно уважно розглянути та врахувати<br />

стан св<strong>і</strong>тового ринку паливно-енергетичних ресурс<strong>і</strong>в, св<strong>і</strong>тової енергетики в ц<strong>і</strong>-<br />

лому та перспективи їх розвитку. На особливу увагу заслуговує анал<strong>і</strong>з стану <strong>і</strong><br />

перспектив паливно-енергетичного комплексу Європи, Рос<strong>і</strong>ї, прикасп<strong>і</strong>йських<br />

країн, з якими енергетика України має та матиме т<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> зв’язки. Певна р<strong>і</strong>ч, роль<br />

нашої країни на глобальному св<strong>і</strong>товому ринку не є дуже значною, але вплив<br />

цього ринку на її енергетику чималий. Для енергетики України важливою є гео-<br />

граф<strong>і</strong>я потреб в енергоресурсах, особливо в країнах СНД, Зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й, Центральн<strong>і</strong>й<br />

та Сх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й Європ<strong>і</strong>. Укрупнену оц<strong>і</strong>нку рег<strong>і</strong>онального попиту наведено в таблиц<strong>і</strong><br />

№ 1. З огляду на дан<strong>і</strong>, що м<strong>і</strong>стить таблиця, сл<strong>і</strong>д оч<strong>і</strong>кувати на значне зб<strong>і</strong>льшення<br />

споживання енергоресурс<strong>і</strong>в у країнах СНД, Центральн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> Сх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й Європ<strong>і</strong> та до-<br />

вол<strong>і</strong> значне – в Зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й Європ<strong>і</strong>, що важливо враховувати з огляду на транспор-<br />

тування енергоресурс<strong>і</strong>в територ<strong>і</strong>єю України.<br />

Споживання первинних енергоресурс<strong>і</strong>в за рег<strong>і</strong>онами св<strong>і</strong>ту<br />

Рег<strong>і</strong>они<br />

1990,<br />

млрд.<br />

т у.п.<br />

2000,<br />

млрд.<br />

т у.п.<br />

2010,<br />

млрд.<br />

т у.п.<br />

2020,<br />

млрд.<br />

т у.п.<br />

Прогнозн<strong>і</strong> дан<strong>і</strong><br />

2030,<br />

млрд.<br />

т у.п.<br />

Таблиця 1<br />

2020 до 2030 до<br />

1990, % 1990, %<br />

П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чна Америка 3,0 3,1 3,2 3,3 3,34 110 111,3<br />

Латинська Америка 0,8 1,0 1,4 2,0 2,4 250 300<br />

Зах<strong>і</strong>дна Європа 2,0 2,2 2,4 2,5 2,58 125 129

Центральна <strong>і</strong> Сх<strong>і</strong>дна Європа 0,4 0,38 0,42 0,46 0,5 115 125<br />

Країни СНД 2,0 1,7 1,9 2,2 2,5 110 125<br />

Середн<strong>і</strong>й Сх<strong>і</strong>д <strong>і</strong> Африка 0,7 1,3 1,8 2,2 2,4 314 343<br />

Аз<strong>і</strong>йсько-Тихоокеанський рег<strong>і</strong>он 2,5 3,3 4,8 6,4 7,22 256 289<br />

Джерело: Енергетична стратег<strong>і</strong>я України на пер<strong>і</strong>од до 2030 року та подальшу перспективу.<br />

Проект.-2003.<br />

Входження України в св<strong>і</strong>тове господарство та її європейський виб<strong>і</strong>р, що<br />

отримав п<strong>і</strong>дтримку з боку св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти, мають п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плюватися поступо-<br />

вим досягненням європейських стандарт<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>вня життя, в тому числ<strong>і</strong> енергетич-<br />

ної ефективност<strong>і</strong> та енергооснащеност<strong>і</strong>, поступовим виконанням вимог ЄС до<br />

країн-претендент<strong>і</strong>в у паливно-енергетичн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> <strong>і</strong> сум<strong>і</strong>жних еколог<strong>і</strong>чних пи-<br />

таннях. У червн<strong>і</strong> 1993 року на зас<strong>і</strong>данн<strong>і</strong> Європейської Ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї у Копенгаген<strong>і</strong><br />

країни ЄС визнали можливим приєднання нових член<strong>і</strong>в з числа країн Центра-<br />

льної <strong>і</strong> Сх<strong>і</strong>дної Європи. В якост<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>їв членства були вироблен<strong>і</strong> певн<strong>і</strong> зага-<br />

льн<strong>і</strong> вимоги, що отримали назву Копенгагенських критер<strong>і</strong>їв вступу до ЄС. Ц<strong>і</strong><br />

критер<strong>і</strong>ї у загальних рисах визначають вимоги до країн-кандидат<strong>і</strong>в <strong>і</strong> под<strong>і</strong>ляють-<br />

ся на три групи: пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>, економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> та “членськ<strong>і</strong>”. Ключовим аспектом п<strong>і</strong>д-<br />

готовки до вступу в ЄС є досягнення саме “членських” критер<strong>і</strong>їв — вимоги <strong>і</strong>м-<br />

плементац<strong>і</strong>ї до нац<strong>і</strong>онального законодавства асqи<strong>і</strong>s соттипаиtа<strong>і</strong>rе та забезпе-<br />

чення його д<strong>і</strong>євого застосування через в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним чином пристосован<strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>-<br />

стративн<strong>і</strong> та судов<strong>і</strong> структури. Досягнення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> “членським” критер<strong>і</strong>-<br />

ям вимагає не лише наближення нац<strong>і</strong>онального законодавства до норм <strong>і</strong> правил<br />

ЄС, але й структурних зм<strong>і</strong>н в адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> держави. Енергетичне<br />

законодавство повинно забезпечувати структурн<strong>і</strong> зрушення у паливно-<br />

енергетичному сектор<strong>і</strong> країни, ефективн<strong>і</strong>сть функц<strong>і</strong>онування її енергетичного<br />

ринку та системи управл<strong>і</strong>ння даним сектором. Таким чином, <strong>і</strong>мплементац<strong>і</strong>я<br />

асqи<strong>і</strong>s соттипаиtа<strong>і</strong>rе є фактично процесом реформування енергетичної галуз<strong>і</strong><br />

країни-кандидата та зводиться до таких завдань: розробка енергетичної страте-<br />

г<strong>і</strong>ї (складн<strong>і</strong>сть виконання даної вимоги полягає не ст<strong>і</strong>льки у розробц<strong>і</strong> енергети-<br />

чної стратег<strong>і</strong>ї, ск<strong>і</strong>льки у дотриманн<strong>і</strong> її положень); створення стратег<strong>і</strong>чних запа-<br />

с<strong>і</strong>в нафти (складн<strong>і</strong>сть виконання – у необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> залучення значних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й

для уможливлення процесу закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> нафти); п<strong>і</strong>двищення енергетичної ефекти-<br />

вност<strong>і</strong> (на сьогодн<strong>і</strong> паливно-енергетична складова соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних то-<br />

вар<strong>і</strong>в становить 10-80%, що у к<strong>і</strong>лька раз<strong>і</strong>в вище, н<strong>і</strong>ж у розвинених країнах.<br />

Складн<strong>і</strong>сть виконання вимоги п<strong>і</strong>двищення енергоефективност<strong>і</strong> залежить в<strong>і</strong>д ре-<br />

формування вс<strong>і</strong>єї соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної структури країни, тому цей процес<br />

може розтягнутися на к<strong>і</strong>лька десятир<strong>і</strong>ч); диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я джерел <strong>і</strong> шлях<strong>і</strong>в транс-<br />

портування енергонос<strong>і</strong>їв (є одним <strong>і</strong>з найб<strong>і</strong>льш важливих заход<strong>і</strong>в з<strong>і</strong> зниження<br />

енергетичної залежност<strong>і</strong> для нашої країни. Ц<strong>і</strong> заходи є необх<strong>і</strong>дними з огляду на<br />

значну монопольну залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д Рос<strong>і</strong>ї, а також через обмежен<strong>і</strong> ресурсн<strong>і</strong> мож-<br />

ливост<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> не дозволяють реал<strong>і</strong>зувати достатньою м<strong>і</strong>рою <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> заходи з<strong>і</strong> зни-<br />

ження р<strong>і</strong>вня енергетичної залежност<strong>і</strong>); п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня ядерної безпеки (без-<br />

пека експлуатац<strong>і</strong>ї АЕС); реструктуризац<strong>і</strong>я вуг<strong>і</strong>льного сектора.<br />

Виконання стандарт<strong>і</strong>в ЄС у галуз<strong>і</strong> енергетики для України зумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть зменшення впливу<br />

держави в цьому сектор<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки, л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю ринк<strong>і</strong>в енергонос<strong>і</strong>їв, залучення <strong>і</strong>ноземного кап<strong>і</strong>талу в паливно-енергетичний<br />

сектор за рахунок створення прийнятного <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату, приватизац<strong>і</strong>ю б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дприємств ПЕК, створення стратег<strong>і</strong>чних запас<strong>і</strong>в нафти (нафтопродукт<strong>і</strong>в) тощо.<br />

Натал<strong>і</strong>я КОМАР<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ БІДНОСТІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ<br />

ДОПОМОГИ<br />

Розв'язання проблеми б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>, яка має глобальний характер, залежить не лише в<strong>і</strong>д розробки д<strong>і</strong>євих внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в в кожн<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong> в сфер<strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення добробуту сусп<strong>і</strong>льства, а й в<strong>і</strong>д значного кап<strong>і</strong>талу (в грошов<strong>і</strong>й<br />

чи ф<strong>і</strong>зичн<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong>) та часового ресурсу для їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Тому необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, точно розрахован<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї<br />

та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми скорочення б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> як небажаного для сусп<strong>і</strong>льства явища. На нашу думку, одним <strong>і</strong>з таких<br />

зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в є надання техн<strong>і</strong>чної допомоги, ф<strong>і</strong>нансових, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних трансферт<strong>і</strong>в з<strong>і</strong> сторони<br />

м<strong>і</strong>жнародних, неурядових орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, окремих країн або їхн<strong>і</strong>х об'єднань для розвитку економ<strong>і</strong>ки країнирецип<strong>і</strong>єнта.<br />

Однак, впродовж рок<strong>і</strong>в <strong>і</strong> на даний час виникають дискус<strong>і</strong>ї стосовно ефективност<strong>і</strong> надання допомоги з боку<br />

донор<strong>і</strong>в та її ц<strong>і</strong>льового використання країнами-рецип<strong>і</strong>єнтами, що <strong>і</strong> було предметом досл<strong>і</strong>дження багатьох<br />

науковц<strong>і</strong>в, таких як Дж. Сорос [1], С. Браун [2], М. Тодаро [3] та <strong>і</strong>нших.<br />

При наданн<strong>і</strong> двосторонньої допомоги <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси донора на довгострокову перспективу (насамперед<br />

бажання отримати власний прибуток) здеб<strong>і</strong>льшого переважають над нагальними потребами країнрецип<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в<br />

та основними пр<strong>і</strong>оритетами їхнього розвитку. Основними мотивами, якими керується донор при<br />

наданн<strong>і</strong> допомоги країнам-рецип<strong>і</strong>єнтам є: 1) пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>; 2) економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>; 3) стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси. Однак, в деяких

випадках допомога з боку країн-донор<strong>і</strong>в може надаватись з моральних та гуман<strong>і</strong>тарних м<strong>і</strong>ркувань.<br />

Поряд <strong>і</strong>з двосторонньою допомогою поширення набула й багатостороння допомога, основним джерелом<br />

якої є м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Багатосторонн<strong>і</strong>й допомоз<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дводиться б<strong>і</strong>льш вагома роль, ан<strong>і</strong>ж двосторонн<strong>і</strong>й,<br />

виходячи з таких принципових переваг: 1) багатостороння допомога б<strong>і</strong>льшою м<strong>і</strong>рою враховує потреби розвитку<br />

країн-рецип<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в на довгострокову перспективу та швидко реагує на них; 2) при її наданн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародними орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями<br />

значно менше виражен<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> мотиви й особист<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси пор<strong>і</strong>вняно з <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальними<br />

донорами; 3) <strong>і</strong>снує б<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональна схема надання допомоги та контролю над її використанням [3, 504-<br />

505; 2, 85-89].<br />

Однак, незважаючи на б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> переваги багатостороннього сприяння, м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї часто висту-<br />

пають над<strong>і</strong>йним <strong>і</strong>нструментом експлуатац<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>дних країн багатими державами, оск<strong>і</strong>льки останн<strong>і</strong> мають б<strong>і</strong>льше<br />

контролю, влади та права голосу над б<strong>і</strong>дними країнами, а участь останн<strong>і</strong>х створює лише <strong>і</strong>люз<strong>і</strong>ю багатосторонност<strong>і</strong>.<br />

За роки незалежност<strong>і</strong> Україн<strong>і</strong> було надано та надається багато кредит<strong>і</strong>в, безповоротної (грантової) допомоги,<br />

проведення економ<strong>і</strong>чних досл<strong>і</strong>джень, консультац<strong>і</strong>й, навчання спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в за кордоном як з боку країндонор<strong>і</strong>в,<br />

так <strong>і</strong> з боку м<strong>і</strong>жнародних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й. За останн<strong>і</strong> роки Україна щороку отримувала техн<strong>і</strong>чну допомогу у<br />

форм<strong>і</strong> безповоротних грант<strong>і</strong>в з <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних джерел на загальну суму близько 200 млн. дол. Протягом<br />

1996-1999 рр. та 2001-2003 рр. Св<strong>і</strong>товим Банком зд<strong>і</strong>йснювалась Стратег<strong>і</strong>я допомоги Україн<strong>і</strong> (СДУ). На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й<br />

день розпочато реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю нової СДУ у сфер<strong>і</strong> виконання Стратег<strong>і</strong>ї скорочення б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> й досягнення<br />

сталого економ<strong>і</strong>чного зростання, яка розрахована на 2004-2007 рр. <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтримується Програмними системними<br />

позиками (ПСП), що надаються трьома частинами. Однак на даний час не передбачається суттєвого пол<strong>і</strong>пшення<br />

р<strong>і</strong>вня життя населення, зменшення глибини та масштаб<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>, що потребує, на нашу думку, розробки ефективного<br />

механ<strong>і</strong>зму надання та використання м<strong>і</strong>жнародної допомоги в сфер<strong>і</strong> скорочення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> б<strong>і</strong>дного населення<br />

та п<strong>і</strong>двищення загального добробуту. Так, яскравим вз<strong>і</strong>рцем надання техн<strong>і</strong>чної та ф<strong>і</strong>нансової допомоги<br />

(виг<strong>і</strong>дної для обох стор<strong>і</strong>н) залишається План Маршала, який був розроблений та реал<strong>і</strong>зовувався для в<strong>і</strong>дбудови<br />

повоєнної Європи.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Джордж Сорос. Про глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю / пер. з англ. А. Фролк<strong>і</strong>н. – К.: Вид-во<br />

Солом<strong>і</strong>ї Павличко “Основи”, 2002. – 173 с.<br />

2. Ст<strong>і</strong>вен Браун. Іноземна допомога на практиц<strong>і</strong> / пер. з англ. О. Матв<strong>і</strong>єнко. –<br />

К.: Видавництво “Основи”, 1994. – 183 с.<br />

3. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / пер. с англ. под ред. С. М.<br />

Яковлева, Л. З. Зевина. – М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ,<br />

1997. – 671 с.<br />

Олекс<strong>і</strong>й КОРЧЕНКОВ<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

РОЛЬ ТНК У ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ<br />

Одним <strong>і</strong>з наймогутн<strong>і</strong>ших регулятор<strong>і</strong>в сучасної св<strong>і</strong>тової ф<strong>і</strong>нансової системи<br />

виступають транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> корпорац<strong>і</strong>ї, д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть яких багато в чому приско-<br />

рила розвиток процес<strong>і</strong>в глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в. ТНК <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ринки<br />

виступають одними <strong>і</strong>з найб<strong>і</strong>льш динам<strong>і</strong>чних елемент<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>тового ф<strong>і</strong>нансового<br />

середовища <strong>і</strong> знаходяться у д<strong>і</strong>алектичн<strong>і</strong>й єдност<strong>і</strong>, що викликає науковий <strong>і</strong>нтерес<br />

у ц<strong>і</strong>лої плеяди заруб<strong>і</strong>жних та в<strong>і</strong>тчизняних досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в, зокрема Н. Думної, З.<br />

Луцишин, О. М<strong>і</strong>ронової, С. Мойсеєва, Є. Соколової та <strong>і</strong>н.).<br />

В ход<strong>і</strong> глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дбулася еволюц<strong>і</strong>я <strong>і</strong> самих ТНК: в<strong>і</strong>д д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, що по-<br />

в'язана з розробкою сировинних ресурс<strong>і</strong>в перифер<strong>і</strong>йних країн <strong>і</strong> виробництвом<br />

в<strong>і</strong>йськово-техн<strong>і</strong>чної продукц<strong>і</strong>ї, до появи глобальних ТНК <strong>і</strong>з планетарним ба-<br />

ченням ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> процес<strong>і</strong>в конкуренц<strong>і</strong>ї. Фактично, у даний момент св<strong>і</strong>товий ри-<br />

нок розд<strong>і</strong>лений на сфери впливу приблизно 500 глобальних ТНК, що складають<br />

ядро св<strong>і</strong>тового господарства <strong>і</strong> зосередили у своїх руках практично необмежену<br />

економ<strong>і</strong>чну владу, що дозволяє їм чинити економ<strong>і</strong>чний та пол<strong>і</strong>тичний тиск на<br />

країни, в яких вони зд<strong>і</strong>йснюють свою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть. Процес глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>нансо-<br />

вих ринк<strong>і</strong>в проходив не лише паралельно процесам св<strong>і</strong>тової глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, але й в<br />

її рамках та п<strong>і</strong>д її впливом [1]. Основу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в визначи-<br />

ли так<strong>і</strong> фактори, як: електронна революц<strong>і</strong>я - стр<strong>і</strong>мкий розвиток <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong><br />

комп’ютерних технолог<strong>і</strong>й, розповсюдження електронної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, що зробило<br />

ф<strong>і</strong>нансовий ринок б<strong>і</strong>льш в<strong>і</strong>дкритим; обмеження масштабу втручання держави в<br />

економ<strong>і</strong>ку <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нанси розвинених країн св<strong>і</strong>ту (США, Великобритан<strong>і</strong>я, Япон<strong>і</strong>я) та<br />

розвиток офшорних центр<strong>і</strong>в; <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нфраструктур ф<strong>і</strong>нансового ринку<br />

(NASDAQ, NYSE, Globex); зростання м<strong>і</strong>жнародних поток<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>талу - банк<strong>і</strong>всь-<br />

ких позик, м<strong>і</strong>жнародних обл<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>й, портфельних кап<strong>і</strong>таловкладень <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й-<br />

них фонд<strong>і</strong>в [2, С.19].<br />

Оск<strong>і</strong>льки транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> корпорац<strong>і</strong>ї та ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ринки є елементами<br />

єдиної системи - св<strong>і</strong>тового ф<strong>і</strong>нансового середовища - м<strong>і</strong>ж ними <strong>і</strong>снує т<strong>і</strong>сний<br />

взаємозв’язок [3, С.47]. Очевидно, що ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ринки є результатом д<strong>і</strong>ї корпо-<br />

рац<strong>і</strong>й. В свою чергу, як<strong>і</strong>сна трансформац<strong>і</strong>я сутност<strong>і</strong> транснац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>та-

лу обумовлена виникненням <strong>і</strong> розвитком ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в, оск<strong>і</strong>льки основни-<br />

ми постачальниками тут виступають саме ТНК, що ф<strong>і</strong>нансують кап<strong>і</strong>тальн<strong>і</strong><br />

вкладення по всьому св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>. Причому, сферою вкладення цих ф<strong>і</strong>нансових ресур-<br />

с<strong>і</strong>в у б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в є спекулятивн<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>ї з високим р<strong>і</strong>внем доходност<strong>і</strong>.<br />

Розширення д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТНК в б<strong>і</strong>к ф<strong>і</strong>нансових операц<strong>і</strong>й з метою максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

прибутк<strong>і</strong>в призвело до виникнення так званих „в<strong>і</strong>ртуальних” ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в, тобто<br />

ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> є в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>рваними в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дтворювальних процес<strong>і</strong>в, що сприяє перероз-<br />

под<strong>і</strong>лу ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в на користь спекулятивного кап<strong>і</strong>талу. Останн<strong>і</strong>й в<br />

свою чергу породжує висок<strong>і</strong> прибутки корпорац<strong>і</strong>й, що вимагає сплати великих<br />

податк<strong>і</strong>в. Цю проблему ТНК вир<strong>і</strong>шують за допомогою офшорних центр<strong>і</strong>в, по-<br />

роджуючи тим самим максимальн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> для розширення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> та об-<br />

сяг<strong>і</strong>в спекулятивних операц<strong>і</strong>й та в<strong>і</strong>дмивання т<strong>і</strong>ньових доход<strong>і</strong>в, оск<strong>і</strong>льки глобал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в практично унеможливила встановлення нац<strong>і</strong>ональної<br />

приналежност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в та їх походження.<br />

Таким чином, глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в, де основним суб’єктом д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong> виступають транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, призвела до свого роду ф<strong>і</strong>нан-<br />

сового дуал<strong>і</strong>зму: з одного боку це „традиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>” ф<strong>і</strong>нанси, як<strong>і</strong> зберегли безпосе-<br />

редн<strong>і</strong>й зв’язок з процесами сусп<strong>і</strong>льного в<strong>і</strong>дтворення, а також як<strong>і</strong> носять <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>йний характер, а з <strong>і</strong>ншого боку - це „в<strong>і</strong>ртуальн<strong>і</strong>” ф<strong>і</strong>нанси, про як<strong>і</strong> йшлося<br />

вище. Отже, наведен<strong>і</strong> вище дан<strong>і</strong> дозволяють д<strong>і</strong>йти таких основних висновк<strong>і</strong>в.<br />

1. У даний час не <strong>і</strong>снує реальної сили, здатної протистояти транснац<strong>і</strong>она-<br />

льному кап<strong>і</strong>талу, оск<strong>і</strong>льки нав<strong>і</strong>ть об'єднаних ресурс<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х економ<strong>і</strong>чно розвину-<br />

тих держав недостатньо для того, щоб боротися з<strong>і</strong> спекулятивними операц<strong>і</strong>ями<br />

в сфер<strong>і</strong> в<strong>і</strong>ртуальних ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в.<br />

2. Л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>ки, особливо ф<strong>і</strong>нансових в<strong>і</strong>дносин, стає загрозли-<br />

вою для економ<strong>і</strong>чної безпеки держав, особливо для постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичних.<br />

3. У зв'язку з неможлив<strong>і</strong>стю протистояти негативному зовн<strong>і</strong>шньому впли-<br />

ву внасл<strong>і</strong>док обмеженост<strong>і</strong> своїх валютно-ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> дер-<br />

жави поступово втрачають роль регулятор<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>тового ринку [1].

4. Неможлив<strong>і</strong>сть виконання своїх регулятивних функц<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>товими ф<strong>і</strong>нан-<br />

совими орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями (МВФ, ВТО, Св<strong>і</strong>товий банк), оск<strong>і</strong>льки фактично вони є<br />

наднац<strong>і</strong>ональними <strong>і</strong>нститутами транснац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>талу та п<strong>і</strong>дконтрольн<strong>і</strong><br />

його <strong>і</strong>нтересам.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. http://www.rseu.ru/Fin_issled/2000_N1/sovrtend_fin.htm Современные тенде-<br />

нции развития мировой финансовой сферы.<br />

2. Моисеев С.Р. Глобализация финансовых рынков: миф или реальность //<br />

Дайджест-Финансы. – 2002. – №3. – С.18-24.<br />

3. Луцишин З.О. Сутн<strong>і</strong>сть та тенденц<strong>і</strong>ї розвитку св<strong>і</strong>тового ф<strong>і</strong>нансового се-<br />

редовища // В<strong>і</strong>сник НБУ. – 2001. –кв<strong>і</strong>тень. – С.47-50.<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я КРАВЧЕНКО, Дмитро КУЧЕРУК<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МЕТАМОРФОЗИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ<br />

ІНЖЕНЕРІЇ<br />

Розвиток сучасної економ<strong>і</strong>ки визначається не ст<strong>і</strong>льки зростанням обсяг<strong>і</strong>в<br />

виробництва, ск<strong>і</strong>льки його складовою, яка виникає за рахунок р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних, соц<strong>і</strong>альних зрушень у господарств<strong>і</strong>. Проте є в<strong>і</strong>домим <strong>і</strong> те, що<br />

будь-яка значна <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>я не може виникнути за рахунок поточних витрат. Во-<br />

на є насл<strong>і</strong>дком <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, нер<strong>і</strong>дко спочатку венчурних, а пот<strong>і</strong>м <strong>і</strong> виробничих.<br />

На в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д розвинутих країн св<strong>і</strong>ту, що забезпечують 85-90% приросту ВВП<br />

шляхом виробництва та експорту наукоємної продукц<strong>і</strong>ї, Україна, яка має до-<br />

сить високу частку експорту у виробництв<strong>і</strong> ВВП, продає на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках<br />

головним чином сировину та нап<strong>і</strong>вфабрикати. Зокрема у 2004 р. в структур<strong>і</strong><br />

ВВП частка недорогоц<strong>і</strong>нних метал<strong>і</strong>в та вироб<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з них склала 39,7% загального<br />

обсягу експорту, м<strong>і</strong>неральних продукт<strong>і</strong>в – 11,03%, продукт<strong>і</strong>в тваринного та ро-<br />

слинного походження – 12,8%, у той час як машин та обладнання – 10,08% [1,<br />

c. 45]. Товари виробничо-техн<strong>і</strong>чного призначення, як<strong>і</strong> експортує Україна на св<strong>і</strong>-

тов<strong>і</strong> ринки, характеризуються низьким ступенем переробки та незначною дода-<br />

ною варт<strong>і</strong>стю. Зовн<strong>і</strong>шньоторговельний оборот України у 2004 р. склав 68,9<br />

млрд. дол. США (у 2003 р. – 51,7 млрд. дол. США, у 2002 р. – 40,2 млрд. дол.<br />

США), у тому числ<strong>і</strong> експорт – 37,99 млрд. дол. США ( у 2003 р. – 24,4 млрд.<br />

дол. США, у 2002 р. – 40,2 млрд. дол. США). Модель економ<strong>і</strong>чного розвитку<br />

України за ознаками характеризується як експортно-сировинна.<br />

Разом <strong>і</strong>з тим, основна частина <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних зрушень має м<strong>і</strong>сце у процесах<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> людей у сферах, де технолог<strong>і</strong>чна посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть формується за зако-<br />

нами та стимулами творчого процесу. Роль матер<strong>і</strong>альних чинник<strong>і</strong>в стає все<br />

б<strong>і</strong>льш залежною в<strong>і</strong>д сусп<strong>і</strong>льного виробництва.<br />

Для анал<strong>і</strong>зу ц<strong>і</strong>єї ситуац<strong>і</strong>ї потр<strong>і</strong>бен в<strong>і</strong>дтворювальний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д, що базується на<br />

виявленн<strong>і</strong> джерел розвитку, <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальної <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативи господарчих суб’єкт<strong>і</strong>в.<br />

Критер<strong>і</strong>ями такого п<strong>і</strong>дходу будуть виступати: система соц<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей та<br />

ц<strong>і</strong>льових установок у св<strong>і</strong>товому господарств<strong>і</strong>; соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умови роз-<br />

витку творчих починань особистост<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня загальної культури та<br />

моральност<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства; механ<strong>і</strong>зм координац<strong>і</strong>ї, регулювання та мотивац<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>-<br />

ально-економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в.<br />

Результатом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї под<strong>і</strong>бних установок стане п<strong>і</strong>двищення квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї<br />

ус<strong>і</strong>х категор<strong>і</strong>й роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, набуття в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних знань та досв<strong>і</strong>ду, включаючи си-<br />

стему таких ц<strong>і</strong>нностей як рац<strong>і</strong>ональне використання своїх зд<strong>і</strong>бностей, здоров’я<br />

та часу. Швидк<strong>і</strong> як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни у виробництв<strong>і</strong> передбачають високу ступ<strong>і</strong>нь гнуч-<br />

кост<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної повед<strong>і</strong>нки господарчих суб’єкт<strong>і</strong>в.<br />

К<strong>і</strong>нцевий усп<strong>і</strong>х визначає не т<strong>і</strong>льки як<strong>і</strong>сть кожної окремої особи, але й сту-<br />

п<strong>і</strong>нь узгодженост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в, спрямувань та д<strong>і</strong>й, тобто як<strong>і</strong>сть сусп<strong>і</strong>льства як єди-<br />

ного ц<strong>і</strong>лостного соц<strong>і</strong>ального орган<strong>і</strong>зму [2].<br />

Одна <strong>і</strong>з особливостей м<strong>і</strong>жнародних в<strong>і</strong>дносин в ус<strong>і</strong> часи та епохи заключа-<br />

лася у тому, що це були в<strong>і</strong>дносини не просто м<strong>і</strong>ж державами, але й м<strong>і</strong>ж внутр<strong>і</strong>-<br />

шн<strong>і</strong>ми соц<strong>і</strong>умами, як<strong>і</strong> мали свою соц<strong>і</strong>альну <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю, що взаємод<strong>і</strong>яли у та-<br />

кому простор<strong>і</strong>, де розпадаються стар<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>уми та безперервно формуються нов<strong>і</strong><br />

види соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї. Ц<strong>і</strong> процеси мають тривалий характер, склада-

ються та розвиваються на протяз<strong>і</strong> життя багатьох покол<strong>і</strong>нь людей; т<strong>і</strong>льки бурх-<br />

лив<strong>і</strong> з них вим<strong>і</strong>рюються десятками рок<strong>і</strong>в, останн<strong>і</strong> ж – тисячол<strong>і</strong>ттями.<br />

Нев<strong>і</strong>д’ємною частиною даних процес<strong>і</strong>в є їхня <strong>і</strong>нерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть. Форми соц<strong>і</strong>аль-<br />

ної життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> закр<strong>і</strong>плюються та в<strong>і</strong>дтворюються шляхом звичаїв, мораль-<br />

них норм, прав, сусп<strong>і</strong>льних та пол<strong>і</strong>тичних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в.<br />

Ключового значення набуває прогнозування напрямк<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>тового техноло-<br />

г<strong>і</strong>чного прогресу, що формує траєктор<strong>і</strong>ю майбутнього зростання. Виходячи з<br />

цього повинн<strong>і</strong> визначатися пр<strong>і</strong>оритети довгострокового економ<strong>і</strong>чного розвитку<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йно-виробничого потенц<strong>і</strong>алу мегасистеми.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Макогон Ю.В. Перспективы региональной децентрализации и проблемы<br />

открытости экономики Украины // Економ<strong>і</strong>ст. – 2005. - № 4. – С. 43-47.<br />

2. Марцинкевич В. Инвестиции в человека // Мировая экономика и междуна-<br />

родные отношения. – 2005. - № 9. – С. 29-39.<br />

В<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>й КРИВОУС<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЗОНИ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ<br />

ЄС ТА УКРАЇНИ<br />

Інновац<strong>і</strong>йна пол<strong>і</strong>тика ЄС акцентує свою увагу на <strong>і</strong>нтелектуальн<strong>і</strong>й складов<strong>і</strong>й<br />

стратег<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного розвитку. Вир<strong>і</strong>шальним фактором конкурентоспромож-<br />

ност<strong>і</strong>, поступового становлення економ<strong>і</strong>ки знань є визнання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного ме-<br />

хан<strong>і</strong>зму створення, дифуз<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> абсорбування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, пошук модел<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональ-<br />

ної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи.<br />

На нац<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> країн-член<strong>і</strong>в ЄС вплив центральних державних ор-<br />

ган<strong>і</strong>в спрямований переважно на п<strong>і</strong>дтримку формування в науково-техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й<br />

сфер<strong>і</strong> конкретних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в к<strong>і</strong>нцевої ланки процесу технолог<strong>і</strong>чного розвитку –<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> [1, 26].<br />

Теоретичною основою для вир<strong>і</strong>шення вказаних проблем стала концепц<strong>і</strong>я<br />

Ф.Перро “полюс<strong>і</strong>в росту”, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до якої розвиток перифер<strong>і</strong>йних район<strong>і</strong>в

в<strong>і</strong>дбувається навколо осередк<strong>і</strong>в або полюс<strong>і</strong>в росту. Такими полюсами, генера-<br />

торами нових технолог<strong>і</strong>й <strong>і</strong> послуг у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> стали зони високих технолог<strong>і</strong>й (ЗВТ) –<br />

науково-виробнич<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> та багатофункц<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> комплекси. Загальни-<br />

ми ц<strong>і</strong>лями ЗВТ у структур<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональних та св<strong>і</strong>тових господарств є: перетво-<br />

рення в<strong>і</strong>дкритт<strong>і</strong>в та винаход<strong>і</strong>в у технолог<strong>і</strong>ї та перетворення технолог<strong>і</strong>й у комер-<br />

ц<strong>і</strong>йний продукт; залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й; п<strong>і</strong>двищення технолог<strong>і</strong>чного<br />

р<strong>і</strong>вня; зростання зайнятост<strong>і</strong> населення; стимулювання промислового експорту<br />

та отримання валютних кошт<strong>і</strong>в; перетворення зон у пол<strong>і</strong>гони з апробац<strong>і</strong>ї нових<br />

метод<strong>і</strong>в господарювання, полюси зростання нац<strong>і</strong>онального господарства [2, 74].<br />

Основним елементом державної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики країн-член<strong>і</strong>в ЄС є<br />

програма розвитку <strong>і</strong> створення технопол<strong>і</strong>с<strong>і</strong>в <strong>і</strong> технопарк<strong>і</strong>в як <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних<br />

центр<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> забезпечують багаторазове зб<strong>і</strong>льшення прибутк<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д вкладених ка-<br />

п<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в, стають центрами м<strong>і</strong>жнародного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, допомагають у вир<strong>і</strong>-<br />

шенн<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ональних проблем соц<strong>і</strong>ального розвитку, в тому числ<strong>і</strong> створенн<strong>і</strong> до-<br />

даткових робочих м<strong>і</strong>сць, високотехнолог<strong>і</strong>чних галузей, п<strong>і</strong>дготовки власних кад-<br />

р<strong>і</strong>в, створен<strong>і</strong> <strong>і</strong>нфраструктури. На територ<strong>і</strong>ї ЄС загальнов<strong>і</strong>домими є так<strong>і</strong> ЗВТ:<br />

“Досл<strong>і</strong>дницький парк” Ун<strong>і</strong>верситету Херр<strong>і</strong>от-Уатт в Единбурз<strong>і</strong>, науковий парк<br />

“Тр<strong>і</strong>н<strong>і</strong>т<strong>і</strong> – коледж” у Бельг<strong>і</strong>ї, “Соф<strong>і</strong>я – Антипол<strong>і</strong>с” у Н<strong>і</strong>цц<strong>і</strong>, Зона наукових та<br />

техн<strong>і</strong>чних нововведень <strong>і</strong> виробництва”(ZIRST) у Гренобл<strong>і</strong>.<br />

В Україн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ють 8 технолог<strong>і</strong>чних парк<strong>і</strong>в: “Нап<strong>і</strong>впров<strong>і</strong>дников<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї <strong>і</strong><br />

матер<strong>і</strong>али, оптоелектрон<strong>і</strong>ка та сенсорна техн<strong>і</strong>ка”, “Інститут електрозварювання<br />

<strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Є.О. Патона”, “Інститут монокристал<strong>і</strong>в”, “Вуглемаш”, “Укр<strong>і</strong>нфотех”, “Ін-<br />

ститут техн<strong>і</strong>чної теплоф<strong>і</strong>зики”, “Інтелектуальн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї”, “Ки-<br />

ївська пол<strong>і</strong>техн<strong>і</strong>ка”. Нещодавно в Україн<strong>і</strong> створено новий технопарк “Економ<strong>і</strong>-<br />

чний технолог<strong>і</strong>чний парк “Екоцентр–43” (Екотехнопарк) у м<strong>і</strong>сцях колишнього<br />

розташування п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств 43-ї Ракетної арм<strong>і</strong>ї” [3, 44].<br />

ЗВТ – це не <strong>і</strong>зольован<strong>і</strong> сегменти високотехнолог<strong>і</strong>чних територ<strong>і</strong>й нац<strong>і</strong>она-<br />

льної економ<strong>і</strong>ки. Вони активно беруть участь в осучасненн<strong>і</strong> господарства,<br />

сприяють <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йним процесам, встановленню т<strong>і</strong>сних зв’язк<strong>і</strong>в з прилеглими<br />

ун<strong>і</strong>верситетами, сприяють оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї територ<strong>і</strong>ального розм<strong>і</strong>щення промисло-

вост<strong>і</strong>. Така взаємод<strong>і</strong>я <strong>і</strong> обм<strong>і</strong>н знаннями м<strong>і</strong>ж компан<strong>і</strong>ями, досл<strong>і</strong>дницькими уста-<br />

новами, ун<strong>і</strong>верситетами та <strong>і</strong>ншими <strong>і</strong>нститутами, м<strong>і</strong>ж країнами-членами ЄС<br />

уможливлює їх б<strong>і</strong>льш р<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рний технолог<strong>і</strong>чний розвиток. Для України розви-<br />

ток ЗВТ як складової нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної модел<strong>і</strong> актив<strong>і</strong>зує продукування<br />

та впровадження НДДКР, сприяє адаптац<strong>і</strong>ї української економ<strong>і</strong>ки до умов <strong>і</strong> по-<br />

треб науком<strong>і</strong>сткого європейського ринку.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Чухрай Н.І. Механ<strong>і</strong>зми <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних перетворень в країнах ЄС та можли-<br />

вост<strong>і</strong> їх трансформац<strong>і</strong>ї в економ<strong>і</strong>ку України // Економ<strong>і</strong>ка <strong>і</strong> прогнозування. –<br />

2003. – №1, – С. 26<br />

2. Нгуєн Тх<strong>і</strong> Хань. Зони високих технолог<strong>і</strong>й: св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д та його викори-<br />

стання у В’єтнам<strong>і</strong> // Економ<strong>і</strong>ка України. – 2004. – №1. – С. 74<br />

3. Гапенко І.В. Модель <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної структури на баз<strong>і</strong> елемент<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>йськового<br />

потенц<strong>і</strong>алу // Проблеми <strong>науки</strong>. – 2003. – №5. – С. 44<br />

Альб<strong>і</strong>на ЛЕЙВА<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ТРАДИЦІЙНИЙ ПОГЛЯД НА РОЗТАШУВАННЯ СИЛ НАВКОЛО<br />

УКРАЇНИ<br />

Зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> зв’язки в<strong>і</strong>дображають загальну пол<strong>і</strong>тику країни. Їх<br />

ефективн<strong>і</strong>сть залежить в<strong>і</strong>д усп<strong>і</strong>шного розвитку економ<strong>і</strong>ки України, зм<strong>і</strong>нювання<br />

структури промисловост<strong>і</strong>, впровадження нових технолог<strong>і</strong>й, взагал<strong>і</strong> того, що<br />

п<strong>і</strong>двищує, конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть товар<strong>і</strong>в на св<strong>і</strong>товому ринку. Україна в<strong>і</strong>д-<br />

стає в<strong>і</strong>д багатьох розвинутих країн за р<strong>і</strong>внем техн<strong>і</strong>чного та технолог<strong>і</strong>чного<br />

оснащення виробництва, упровадженням досягнень НТП в народне господарст-<br />

во. Однак країна є св<strong>і</strong>товим л<strong>і</strong>дером в багатьох галузях промисловост<strong>і</strong>.<br />

На тепер<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й час Україну розглядають як країну, яка знаходиться в кол<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в трьох св<strong>і</strong>тових пол<strong>і</strong>тичних та економ<strong>і</strong>чних гравц<strong>і</strong>в: США, деяких кра-<br />

їн зах<strong>і</strong>дної Європи в лиц<strong>і</strong> Європейського Союзу та Рос<strong>і</strong>йської Федерац<strong>і</strong>ї. Тра-

диц<strong>і</strong>йний сп<strong>і</strong>льний висновок – Україна знаходиться в залежност<strong>і</strong> як в<strong>і</strong>д Заходу,<br />

так <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д Рос<strong>і</strong>ї. Р<strong>і</strong>шучий поворот в ту чи <strong>і</strong>ншу сторону буде пов’язаний з втрата-<br />

ми..<br />

Зм<strong>і</strong>ст зовн<strong>і</strong>шньої пол<strong>і</strong>тики розглядають виключно як виб<strong>і</strong>р направлення<br />

ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї, а не виб<strong>і</strong>р зм<strong>і</strong>сту пол<strong>і</strong>тики й способу п<strong>і</strong>дприємницької активної д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong> на м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й арен<strong>і</strong>. Виб<strong>і</strong>р ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї – це виб<strong>і</strong>р для пасивної позиц<strong>і</strong>ї.<br />

В України є об’єктивн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси, зумовлен<strong>і</strong> її тепер<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м економ<strong>і</strong>ч-<br />

ним станом. Основний <strong>і</strong>нтерес України – покращення торг<strong>і</strong>вельного балансу<br />

шляхом зб<strong>і</strong>льшення експорту власної продукц<strong>і</strong>ї. Пр<strong>і</strong>оритетним напрямком в на-<br />

укових досл<strong>і</strong>дженнях є пошук зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринк<strong>і</strong>в збуту власної продукц<strong>і</strong>ї, зокре-<br />

ма продукц<strong>і</strong>ї агропромислового комплексу, продукц<strong>і</strong>ї металург<strong>і</strong>йної галуз<strong>і</strong> та<br />

<strong>і</strong>н.<br />

Важливим є питання вибору активної зовн<strong>і</strong>шньої пол<strong>і</strong>тики. Активна зовн<strong>і</strong>-<br />

шня пол<strong>і</strong>тика визначає власну позиц<strong>і</strong>ю за вс<strong>і</strong>ма основними питаннями св<strong>і</strong>тової<br />

пол<strong>і</strong>тики: в<strong>і</strong>дносно сус<strong>і</strong>д<strong>і</strong>в; п<strong>і</strong>д час будь-якої воєнно-пол<strong>і</strong>тичної кризи; в будь-<br />

якому конфл<strong>і</strong>кт<strong>і</strong> та <strong>і</strong>н. ситуац<strong>і</strong>ях; у вироб<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних м<strong>і</strong>жнародних угод.<br />

Держава, в лиц<strong>і</strong> М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерства Закордонних справ (МЗС), державна ел<strong>і</strong>та,<br />

б<strong>і</strong>знесмени та пол<strong>і</strong>тики, пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> парт<strong>і</strong>ї - суб’єкти зовн<strong>і</strong>шньої пол<strong>і</strong>тики чисто<br />

теоретично. Реально нав<strong>і</strong>ть МЗС не є суб’єктом, а п<strong>і</strong>дпорядковується тим чи<br />

<strong>і</strong>ншим впливам з-за кордону. Це реальна загроза ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сност<strong>і</strong> держави. У МЗС,<br />

наприклад, вважають, що зовн<strong>і</strong>шня пол<strong>і</strong>тика є справою суто фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в-<br />

профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>в. Зв<strong>і</strong>сно, конкретн<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> заяви та кроки повинн<strong>і</strong><br />

робити профес<strong>і</strong>онали. Інакше н<strong>і</strong> про яку компетентну зовн<strong>і</strong>шню пол<strong>і</strong>тику не<br />

може бути й мови. Проте зовн<strong>і</strong>шня пол<strong>і</strong>тика в концентрованому вигляд<strong>і</strong> м<strong>і</strong>стить<br />

життєву силу самої держави, її м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ю та мету розвитку, <strong>і</strong> вона повинна бути<br />

справою ус<strong>і</strong>єї державної ел<strong>і</strong>ти. Д<strong>і</strong>алог по зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичним питанням пови-<br />

нен бути розширений за рахунок додаткової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> з боку<br />

пол<strong>і</strong>тичних парт<strong>і</strong>й <strong>і</strong>, мабуть, закритої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї типу Ради з м<strong>і</strong>жнародних в<strong>і</strong>д-<br />

носин у США.

Інтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> є чи не найпоширен<strong>і</strong>шою темою економ<strong>і</strong>чних<br />

та пол<strong>і</strong>тичних дискус<strong>і</strong>й. З одного боку <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я передбачає втрату у певн<strong>і</strong>й<br />

м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> незалежност<strong>і</strong>, додатков<strong>і</strong> зобов’язання як для країни, що вступає в певне<br />

об’єднання, так <strong>і</strong> для самого об’єднання. З <strong>і</strong>ншого боку, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я є необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>с-<br />

тю у сучасному глобал<strong>і</strong>зованому св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>. Наприклад, якщо 95% країн у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> є<br />

членами СОТ, то зрозум<strong>і</strong>ло, що й т<strong>і</strong> 5%, що ще туди не вступили, скор<strong>і</strong>ше за все<br />

це зроблять. Особливо враховуючи те, що <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я дозволяє рац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>ше<br />

використовувати сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> ресурси, зб<strong>і</strong>льшити ступ<strong>і</strong>нь спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки та<br />

взагал<strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищити ефективн<strong>і</strong>сть її функц<strong>і</strong>онування.<br />

Частина української ел<strong>і</strong>ти геопол<strong>і</strong>тично ор<strong>і</strong>єнтується на Європу, частина –<br />

на Рос<strong>і</strong>ю. Частина виступає за вступ у НАТО, частина проти <strong>і</strong> ор<strong>і</strong>єнтується на<br />

в<strong>і</strong>йськовий союз з Рос<strong>і</strong>єю та країнами колишнього СРСР. Зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тична<br />

оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йна стратег<strong>і</strong>я України на сьогодн<strong>і</strong> визначена як «багатовекторн<strong>і</strong>сть». Бага-<br />

товекторн<strong>і</strong>сть – це невизначен<strong>і</strong>сть у зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тиц<strong>і</strong>, невизначен<strong>і</strong>сть геост-<br />

ратег<strong>і</strong>ї, невизначен<strong>і</strong>сть у напрямку своїх д<strong>і</strong>й на континент<strong>і</strong> Євраз<strong>і</strong>я. Україна ще<br />

ран<strong>і</strong>ше заявила, що вона є «позаблоковою», <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д ц<strong>і</strong>єї своєї позиц<strong>і</strong>ї вона не в<strong>і</strong>д-<br />

мовилась, <strong>і</strong> н<strong>і</strong>як не оформила її концептуально.<br />

Україна становить <strong>і</strong>нтерес для багатьох країн: США, Рос<strong>і</strong>ї, Польщ<strong>і</strong> та <strong>і</strong>н.<br />

Геопол<strong>і</strong>тична ситуац<strong>і</strong>я в Україн<strong>і</strong> така, що бажає вона цього чи н<strong>і</strong>, вона вже втя-<br />

гнута у багатовекторн<strong>і</strong> впливи з<strong>і</strong> сторони багатьох держав – геостратег<strong>і</strong>чних<br />

гравц<strong>і</strong>в на євраз<strong>і</strong>йскому простор<strong>і</strong> – Рос<strong>і</strong>ї, Туреччини, Польщ<strong>і</strong>, Ізраїлю, Франц<strong>і</strong>ї,<br />

Н<strong>і</strong>меччини, Китаю, Іраку, Пакистану, Інд<strong>і</strong>ї. Україна знаходиться «в лещатах» з<strong>і</strong><br />

вс<strong>і</strong>х стор<strong>і</strong>н направленого на неї впливу, котрому вона не в змоз<strong>і</strong> протид<strong>і</strong>яти.<br />

Однак пол<strong>і</strong>тика балансування м<strong>і</strong>ж Заходом та Рос<strong>і</strong>єю не є активною зовн<strong>і</strong>ш-<br />

ньою пол<strong>і</strong>тикою.<br />

Мар<strong>і</strong>я ЛИЗУН<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

СТРАТЕГІЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ:<br />

СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТИ<br />

Економ<strong>і</strong>чне зростання є одн<strong>і</strong>єю з найважлив<strong>і</strong>ших сусп<strong>і</strong>льних проблем.<br />

Ключовим елементом розвитку економ<strong>і</strong>ки, загальним ор<strong>і</strong>єнтиром економ<strong>і</strong>чної<br />

пол<strong>і</strong>тики є досягнення економ<strong>і</strong>чного зростання, яке б забезпечувало не лише к<strong>і</strong>-<br />

льк<strong>і</strong>сне зб<strong>і</strong>льшення показника ВВП, але й пол<strong>і</strong>пшення р<strong>і</strong>вня життя населення,<br />

створення сучасної конкурентоспроможної соц<strong>і</strong>ально ор<strong>і</strong>єнтованої ринкової<br />

економ<strong>і</strong>ки. Загострення проблем економ<strong>і</strong>чного зростання зумовило посилення<br />

уваги до теоретичних <strong>і</strong> практичних питань сусп<strong>і</strong>льного розвитку, висунуло їх у<br />

число першочергових.<br />

Дан<strong>і</strong> питання є предметом досл<strong>і</strong>дження багатьох українських та заруб<strong>і</strong>ж-<br />

них вчених, серед яких А. Гальчинський, В. Геєць, Я.Жал<strong>і</strong>ло, А.Ф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>пенко, С.<br />

Кузнець, В. Мау. Але дана проблематика потребує подальшої розробки та ґрун-<br />

товних досл<strong>і</strong>джень з метою вироблення такої стратег<strong>і</strong>ї розвитку, яка б врахову-<br />

вала нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> та сучасн<strong>і</strong> св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї.<br />

Метою даного досл<strong>і</strong>дження є визначення шлях<strong>і</strong>в реформування економ<strong>і</strong>ки<br />

України з врахуванням св<strong>і</strong>тового досв<strong>і</strong>ду та обґрунтування необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> вибору<br />

стратег<strong>і</strong>ї випереджаючого економ<strong>і</strong>чного зростання.<br />

Економ<strong>і</strong>чне зростання можна розглядати в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до р<strong>і</strong>вня розвитку <strong>і</strong>н-<br />

дустр<strong>і</strong>ального потенц<strong>і</strong>алу країни. До<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альний тип економ<strong>і</strong>чного зростан-<br />

ня мав м<strong>і</strong>сце до к<strong>і</strong>нця XVIII ст. Індустр<strong>і</strong>альний тип зародився як результат про-<br />

мислової революц<strong>і</strong>ї к<strong>і</strong>нця XVIII — початку XIX ст. та <strong>і</strong>снує в сучасних умовах у<br />

країнах постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичного табору, як<strong>і</strong> трансформують свою економ<strong>і</strong>ку в рин-<br />

кову. Однак для нього характерна надм<strong>і</strong>рна експлуатац<strong>і</strong>я природних ресурс<strong>і</strong>в,<br />

кап<strong>і</strong>талу <strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, панування витратної економ<strong>і</strong>ки. Індустр<strong>і</strong>альний тип економ<strong>і</strong>ч-<br />

ного зростання породжує суперечност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж необмеженим розширенням вироб-<br />

ництва <strong>і</strong> деф<strong>і</strong>цитом ресурс<strong>і</strong>в, виробництвом <strong>і</strong> споживанням, попитом <strong>і</strong> пропози-<br />

ц<strong>і</strong>єю.<br />

Св<strong>і</strong>тове господарство наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> XX ст. постало перед необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю реал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї нового типу економ<strong>і</strong>чного зростання, зародки якого вже <strong>і</strong>снують у таких

країнах, як Таїланд, С<strong>і</strong>нгапур, П<strong>і</strong>вденна Корея, Япон<strong>і</strong>я та <strong>і</strong>нших. Новий тип<br />

економ<strong>і</strong>чного зростання має в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати таким показникам, як в<strong>і</strong>дтворення<br />

природних ресурс<strong>і</strong>в, економ<strong>і</strong>чна безпека, функц<strong>і</strong>онування нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й,<br />

перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д кап<strong>і</strong>талом<strong>і</strong>сткого до переважно науком<strong>і</strong>сткого типу економ<strong>і</strong>чного<br />

зростання, переважаючий розвиток виробництва духовних ц<strong>і</strong>нностей над виро-<br />

бництвом матер<strong>і</strong>альних, встановлення безв<strong>і</strong>дходної економ<strong>і</strong>ки.<br />

З огляду на актуальн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> масштаби наведених св<strong>і</strong>тових тенденц<strong>і</strong>й та на-<br />

прямк<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>тчизняного розвитку виникає потреба у випереджаючих темпах роз-<br />

витку, щоб надолужити згаяне та опинитися серед розвинутих країн св<strong>і</strong>ту.<br />

У стратег<strong>і</strong>ї випереджаючого зростання особливе значення надається про-<br />

блемам ефективного використання наукового та промислово-технолог<strong>і</strong>чного<br />

потенц<strong>і</strong>алу, його <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї у св<strong>і</strong>тове господарство. Важливим напрямком є роз-<br />

виток обробної промисловост<strong>і</strong>, перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д випуску матер<strong>і</strong>алом<strong>і</strong>сткої до науко-<br />

м<strong>і</strong>сткої високотехнолог<strong>і</strong>чної продукц<strong>і</strong>ї, завоювання зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринк<strong>і</strong>в у сферах,<br />

де країна нагромадила передовий технолог<strong>і</strong>чний та потужний виробничий по-<br />

тенц<strong>і</strong>ал.<br />

Для забезпечення випереджаючих темп<strong>і</strong>в зростання української економ<strong>і</strong>ки<br />

необх<strong>і</strong>дне швидке в<strong>і</strong>дновлення м<strong>і</strong>сткост<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього ринку як найкращого<br />

способу поширення позитивного ефекту в<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>чного зростання. Розвиток<br />

виробництва товар<strong>і</strong>в народного споживання <strong>і</strong> сфери послуг буде стимулювати<br />

прискорене нагромадження кап<strong>і</strong>талу для посл<strong>і</strong>довної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї динам<strong>і</strong>чних<br />

структурних пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в. При цьому важливою умовою для економ<strong>і</strong>чного зрос-<br />

тання є збереження стану в<strong>і</strong>дносної валютно-грошової та ф<strong>і</strong>нансової стаб<strong>і</strong>льно-<br />

ст<strong>і</strong>, з утриманням темп<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї, курсової динам<strong>і</strong>ки, показник<strong>і</strong>в внутр<strong>і</strong>шнього<br />

та зовн<strong>і</strong>шнього боргу, балансу бюджету, плат<strong>і</strong>жного балансу в межах, як<strong>і</strong> не пе-<br />

решкоджатимуть розвитку б<strong>і</strong>знесу в Україн<strong>і</strong>.<br />

Значного зростання ВВП можна оч<strong>і</strong>кувати в<strong>і</strong>д реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї факторних переваг<br />

країни. Варто зосередити увагу на актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в, надати їм<br />

переважно <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної спрямованост<strong>і</strong>, забезпечити зм<strong>і</strong>ни структури нац<strong>і</strong>она-<br />

льної економ<strong>і</strong>ки, виходячи з вимог соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> та нац<strong>і</strong>-

ональної конкурентоспроможност<strong>і</strong>. Випереджаючий розвиток людського кап<strong>і</strong>-<br />

талу як основного конкурентного чинника в сучасн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> дасть можли-<br />

в<strong>і</strong>сть ефективно використовувати <strong>і</strong>нтелектуальний та п<strong>і</strong>дприємницький потен-<br />

ц<strong>і</strong>ал країни. Забезпечення поширення соц<strong>і</strong>ального ефекту в<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>чного зро-<br />

стання приведе до п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня реальних доход<strong>і</strong>в та куп<strong>і</strong>вельної спромож-<br />

ност<strong>і</strong> населення, посилення соц<strong>і</strong>ального захисту, пол<strong>і</strong>пшення умов життя.<br />

Враховуючи ймов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong> перспективи економ<strong>і</strong>чного зростання та завдання на-<br />

ближення до розвинених країн св<strong>і</strong>ту, можна припустити, що Україна буде здат-<br />

на п<strong>і</strong>дтримувати темпи зростання ВВП, як<strong>і</strong> у 2-3 рази вищ<strong>і</strong> у довгостроков<strong>і</strong>й<br />

перспектив<strong>і</strong>, н<strong>і</strong>ж аналог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> показники країн з розвиненою ринковою економ<strong>і</strong>-<br />

кою [1].<br />

Отже, для України, як <strong>і</strong> деяких <strong>і</strong>нших країн з перех<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>кою, єди-<br />

ною альтернативою досягнення нац<strong>і</strong>ональних ц<strong>і</strong>лей розвитку є стратег<strong>і</strong>я випе-<br />

реджаючого економ<strong>і</strong>чного зростання.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Геєць В. М. Нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть та економ<strong>і</strong>чне зростання. – К.: Інститут<br />

економ<strong>і</strong>чного прогнозування, 2003. – 344 с.<br />

2. World Development Indicators 2004. – http://worldbank.org<br />

3. Gills M., Perkins D., Roemer M., Snodgrass D. Economics of development. –<br />

New York: Norton& Company, 1992.<br />

4. International Monetary Fund Survey. – 2003. – 15 December. – P. 1-43.<br />

Ігор ЛІЩИНСЬКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ ТЕОРІЇ ТОРГІВЛІ<br />

Нова теор<strong>і</strong>я торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> виникла в результат<strong>і</strong> критики положень теор<strong>і</strong>й Гекше-<br />

ра-Ол<strong>і</strong>на та Гекшера-Ол<strong>і</strong>на-Самьюельсона, яка стала особливо гострою п<strong>і</strong>сля<br />

виявлення парадоксу Леонтьєва.

М<strong>і</strong>жнародна торг<strong>і</strong>вля далеко не завжди <strong>і</strong>снує на ринках з досконалою кон-<br />

куренц<strong>і</strong>єю. Зростаюча роль транснац<strong>і</strong>ональних корпорац<strong>і</strong>й у розвитку м<strong>і</strong>жнаро-<br />

дної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> в св<strong>і</strong>товому господарств<strong>і</strong> пояснює економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси в умовах<br />

монопол<strong>і</strong>стичної <strong>і</strong> ол<strong>і</strong>гопол<strong>і</strong>стичної конкуренц<strong>і</strong>ї. Очевидним є факт, що м<strong>і</strong>жна-<br />

родна торг<strong>і</strong>вля в<strong>і</strong>дбувається м<strong>і</strong>ж промислово розвиненими країнами з приблиз-<br />

но однаковим в<strong>і</strong>дносним забезпеченням факторами виробництва. Це вказує на<br />

те, що значна частина м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> цих країн має внутр<strong>і</strong>секторний ха-<br />

рактер.<br />

Перш<strong>і</strong> фундаментальн<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> по нов<strong>і</strong>й теор<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> належать П. Кругману<br />

(1979), К. Ланкастеру (1980), А. Д<strong>і</strong>кс<strong>і</strong>ту <strong>і</strong> В. Норману (1980), як<strong>і</strong> презентували<br />

модел<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> диференц<strong>і</strong>йованими товарами, котр<strong>і</strong> виробляються за умов ефе-<br />

кту зростаючих масштаб<strong>і</strong>в виробництва. Основн<strong>і</strong> <strong>і</strong>деї були запозичен<strong>і</strong> <strong>і</strong>з теор<strong>і</strong>ї<br />

промислової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, в<strong>і</strong>дображеної в працях А. Спенса (1976), А. Д<strong>і</strong>кс<strong>і</strong>та <strong>і</strong><br />

Дж. Ст<strong>і</strong>ґл<strong>і</strong>ца (1977), <strong>і</strong> К. Ланкастера (1979).<br />

Частина праць, в яких розглядаються проблеми нової теор<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, побудована на основ<strong>і</strong> теор<strong>і</strong>ї<br />

монопол<strong>і</strong>стичної конкуренц<strong>і</strong>ї Чемберлена та Роб<strong>і</strong>нсона <strong>і</strong> теор<strong>і</strong>ї ол<strong>і</strong>гопол<strong>і</strong>ї Курно та Бертрана.<br />

Традиц<strong>і</strong>йна теор<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> ставить запитання: “Чому країни<br />

торгують?” Це запитання, на думку науковц<strong>і</strong>в, що представляють нову теор<strong>і</strong>ю<br />

торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, сформульоване не досить коректно. Воно повинно бути поставлено та-<br />

ким чином: “Чому товари <strong>і</strong> послуги обм<strong>і</strong>нюються м<strong>і</strong>ж країнами?” При в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д<strong>і</strong><br />

на це запитання стає зрозум<strong>і</strong>ло, що одиниця, яка приймає р<strong>і</strong>шення, - це комер-<br />

ц<strong>і</strong>йне п<strong>і</strong>дприємство, а не країна.<br />

Ефект масштабу може бути внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м стосовно ф<strong>і</strong>рми. Внут-<br />

р<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ефект масштабу: середн<strong>і</strong> витрати виробництва залежать виключно в<strong>і</strong>д<br />

обсягу виробництва певної ф<strong>і</strong>рми. Зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ефект масштабу: середн<strong>і</strong> витрати<br />

залежать в<strong>і</strong>д вироб<strong>і</strong>тку ц<strong>і</strong>лої галуз<strong>і</strong>, а не окремої ф<strong>і</strong>рми (приклад – Сил<strong>і</strong>конова<br />

долина). При зовн<strong>і</strong>шньому ефект<strong>і</strong> масштабу досконала конкуренц<strong>і</strong>я вбачається<br />

можливою (вплив кожної ф<strong>і</strong>рми може бути наст<strong>і</strong>льки малим, що його можна <strong>і</strong>г-<br />

норувати стосовно середн<strong>і</strong>х витрат). При внутр<strong>і</strong>шньому ефект<strong>і</strong> масштабу до-<br />

сконала конкуренц<strong>і</strong>я є неможливою. Велика ф<strong>і</strong>рма є б<strong>і</strong>льш ефективною. Вироб-

нич<strong>і</strong> витрати на одиницю продукц<strong>і</strong>ї знижуються завдяки розпод<strong>і</strong>лу пост<strong>і</strong>йних<br />

витрат на б<strong>і</strong>льший обсяг продукц<strong>і</strong>ї, або завдяки навчанню та накопиченню до-<br />

св<strong>і</strong>ду у виробництв<strong>і</strong>. Якщо галузь складається з невеликої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> великих<br />

ф<strong>і</strong>рм, то <strong>і</strong>снує стратег<strong>і</strong>чна взаємозалежн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>ж ними; ф<strong>і</strong>рми усв<strong>і</strong>домлюють,<br />

що вони можуть впливати на ц<strong>і</strong>ни, а отже модел<strong>і</strong> з внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м ефектом масш-<br />

табу передбачають умови недосконалої конкуренц<strong>і</strong>ї (монопол<strong>і</strong>стичної та ол<strong>і</strong>го-<br />

пол<strong>і</strong>стичної конкуренц<strong>і</strong>ї)<br />

Застосування теор<strong>і</strong>й недосконалої конкуренц<strong>і</strong>ї стосовно м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>-<br />

вл<strong>і</strong> базується на <strong>і</strong>деї про те, що торг<strong>і</strong>вля сприяє зростанню розм<strong>і</strong>ру ринку. При<br />

цьому кожна країна одержує можлив<strong>і</strong>сть спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зуватись на випуску товар<strong>і</strong>в<br />

б<strong>і</strong>льш вузького асортименту, н<strong>і</strong>ж при в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Однак, кожна країна<br />

може значно зб<strong>і</strong>льшити р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>сть товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> їхн<strong>і</strong>й доступ для своїх спожи-<br />

вач<strong>і</strong>в, купуючи в <strong>і</strong>нших країнах т<strong>і</strong> товари, як<strong>і</strong> вона не виробляє сама.<br />

Нова економ<strong>і</strong>чна географ<strong>і</strong>я намагається пояснити чому ф<strong>і</strong>рми <strong>і</strong>/або роб<strong>і</strong>т-<br />

ники спор<strong>і</strong>днених галузей мають тенденц<strong>і</strong>ю розм<strong>і</strong>щуватись в одному рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>,<br />

чому виникають так<strong>і</strong> поняття як “центр” <strong>і</strong> “перифер<strong>і</strong>я”. Основна <strong>і</strong>дея: за умов<br />

досить в<strong>і</strong>дчутного ефекту зростаючих масштаб<strong>і</strong>в виробництва, ф<strong>і</strong>рми намага-<br />

тимуться обслуговувати ринок одн<strong>і</strong>єї територ<strong>і</strong>ї; щоб м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зувати витрати,<br />

пов’язан<strong>і</strong> з розм<strong>і</strong>щенням, ф<strong>і</strong>рми вибирають м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong>сть з легким доступом до ве-<br />

ликого ринку постачання через зв’язки до продавц<strong>і</strong>в пром<strong>і</strong>жних товар<strong>і</strong>в<br />

(backward linkage); ф<strong>і</strong>рми вир<strong>і</strong>шують розм<strong>і</strong>щувати свої виробнич<strong>і</strong> потужност<strong>і</strong><br />

там, де є високий внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й попит. Вони це роблять через зв’язки до покупц<strong>і</strong>в<br />

готової продукц<strong>і</strong>ї (forward linkage); якщо “виробничий пояс” уже встановився,<br />

то <strong>і</strong>снують сили, як<strong>і</strong> продовжують утримувати його в ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сност<strong>і</strong>.<br />

Доцентров<strong>і</strong> сили, що викликають географ<strong>і</strong>чну концентрац<strong>і</strong>ю виробницт-<br />

ва: 1) ефекти розм<strong>і</strong>ру ринку (прямий <strong>і</strong> зворотн<strong>і</strong>й зв’язок ); 2) агломерац<strong>і</strong>я рин-<br />

ку прац<strong>і</strong> (особливо висококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в); 3) <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> переваги конце-<br />

нтрац<strong>і</strong>ї (близьк<strong>і</strong>сть розм<strong>і</strong>щення покращує обм<strong>і</strong>н технолог<strong>і</strong>ями).<br />

В<strong>і</strong>дцентров<strong>і</strong> сили, що викликають розс<strong>і</strong>ювання виробництва в простор<strong>і</strong>:<br />

1) немоб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть фактор<strong>і</strong>в (виробництво змушене розм<strong>і</strong>щуватись там, де є в на-

явност<strong>і</strong> земля, природн<strong>і</strong> ресурси, а <strong>і</strong>нод<strong>і</strong> й праця); 2) земельна рента (якщо ф<strong>і</strong>р-<br />

ми концентруються на одн<strong>і</strong>й територ<strong>і</strong>ї, то попит на землю зростає, п<strong>і</strong>двищуючи<br />

земельну ренту); 3) <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки концентрац<strong>і</strong>ї (перенаселення, крим<strong>і</strong>ногенне<br />

середовище тощо).<br />

Олена ЛЮТАК<br />

Луцький державний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВПЛИВ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА РОЗВИТОК<br />

ІНТЕГРАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УКРАЇНИ<br />

В контекст<strong>і</strong> європейських <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в особливого значення набувають м<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> форми<br />

взаємод<strong>і</strong>ї двох сум<strong>і</strong>жних держав. Одн<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>з форм такої сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> є єврорег<strong>і</strong>он. З одного боку, участь в систем<strong>і</strong><br />

єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в може постати фактором динам<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку окремих областей, район<strong>і</strong>в,<br />

територ<strong>і</strong>й нашої держави, а з <strong>і</strong>ншого – єврорег<strong>і</strong>они виступають фактором актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї участ<strong>і</strong> України в процесах<br />

розширення ЄС, ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї режим<strong>і</strong>в торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, господарювання та механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>ального управл<strong>і</strong>ння. [1, с.123].<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть державного регулювання процес<strong>і</strong>в транскордонної сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> обумовлюється такими<br />

причинами: потребою <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї транскордонних зв'язк<strong>і</strong>в прикордонних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в та їхн<strong>і</strong>м включенням<br />

у європейськ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси; потребою використання геопол<strong>і</strong>тичного фактора, переваг м<strong>і</strong>жнародного<br />

под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong>, експортного потенц<strong>і</strong>алу прикордонних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в України та можливостей ринк<strong>і</strong>в країн-сус<strong>і</strong>д<strong>і</strong>в;<br />

прискоренням ринкового реформування країни та п<strong>і</strong>двищенням ефективност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки загалом <strong>і</strong><br />

рег<strong>і</strong>ональної зокрема [ 2, с.339].<br />

В традиц<strong>і</strong>йному для в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>чної <strong>науки</strong> розум<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>, єврорег<strong>і</strong>они виступають формою налагодження<br />

прикордонного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва. В. Новицький визначає прикордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво як “комплекс<br />

форм та <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в взаємод<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж партнерами, як<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюють кооперац<strong>і</strong>ю у сферах промисловост<strong>і</strong>, с<strong>і</strong>льського<br />

господарства, транспорту та комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й, рекреац<strong>і</strong>ї та охорони навколишнього середовища, ведуть торг<strong>і</strong>влю,<br />

виступають <strong>і</strong>нвесторами та рецип<strong>і</strong>єнтами кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в, а також реал<strong>і</strong>зують <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> форми взаємовиг<strong>і</strong>дного соц<strong>і</strong>альноеконом<strong>і</strong>чного<br />

партнерства на географ<strong>і</strong>чно близьких територ<strong>і</strong>ях” [3, с. 651]. Транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво дає<br />

вагомий поштовх для досягнення Україною своїх амб<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йних ц<strong>і</strong>лей щодо вступу до СОТ та ЄС. Яскравим прикладом<br />

для нас є Польща, для якої початковим етапом на <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йному шляху постало створення саме под<strong>і</strong>бних<br />

м<strong>і</strong>жнародних утворень з Н<strong>і</strong>меччиною на прикордонних територ<strong>і</strong>ях.<br />

Д<strong>і</strong>йсно, теза про те, що об'єднана Європа, це перш за все – Європа рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в набуває практичного п<strong>і</strong>дтвердження,<br />

наповнення реальним зм<strong>і</strong>стом.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д загального <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного процесу у на-<br />

пряму до ЄС, сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво в рамках єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в для України має певн<strong>і</strong> по-<br />

зитивн<strong>і</strong> результати. Особливо сказане стосується єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в “Карпатський<br />

м<strong>і</strong>ст”, а також “Буг”. В<strong>і</strong>дносно менш ефективними є єврорег<strong>і</strong>они "Нижн<strong>і</strong>й Ду-

най" та "Верхн<strong>і</strong>й Прут" – як зазначають деяк<strong>і</strong> експерти це пояснюється тим, що<br />

адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> та пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нструменти, як<strong>і</strong> застосовувалися при <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї<br />

останн<strong>і</strong>х проект<strong>і</strong>в є недостатн<strong>і</strong>ми, отже в подальшому сл<strong>і</strong>д подбати про б<strong>і</strong>льшу<br />

самост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади та всеб<strong>і</strong>чне п<strong>і</strong>дключення до взаємовиг<strong>і</strong>д-<br />

ного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва приватного сектора [1, с.129].<br />

Отже, зараз в<strong>і</strong>дбувається трансформац<strong>і</strong>я вс<strong>і</strong>х країн св<strong>і</strong>ту в новий як<strong>і</strong>сний<br />

стан. Україна також ставить своєю метою <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю у св<strong>і</strong>тове господарство.<br />

Для такого процесу на даний момент у країн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снують необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> передумови:<br />

наявн<strong>і</strong>сть могутнього ресурсного, виробничого й <strong>і</strong>нтелектуального потенц<strong>і</strong>алу.<br />

Однак при цьому в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>й ч<strong>і</strong>ткий механ<strong>і</strong>зм реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї наявного потенц<strong>і</strong>алу. Са-<br />

ме тому держав<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно ч<strong>і</strong>тко усв<strong>і</strong>домлювати, що основними умовами <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>ї є наявн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>рних пол<strong>і</strong>тичних р<strong>і</strong>шень уряду, пол<strong>і</strong>тична й економ<strong>і</strong>чна ста-<br />

б<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть, а також розвинута <strong>і</strong>нфраструктура.<br />

Задач<strong>і</strong> вибору сучасної української стратег<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> тактики в<strong>і</strong>дносно ЄС, як<br />

правило, розглядають в економ<strong>і</strong>чному контекст<strong>і</strong>, що означає з одного боку, пра-<br />

гматизм <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зм постановки ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики, а з <strong>і</strong>ншого боку -<br />

розум<strong>і</strong>ння того, що орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> форми сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва не є пост<strong>і</strong>йними, сфо-<br />

рмованими раз <strong>і</strong> назавжди структурами, а такими, що еволюц<strong>і</strong>онують у процес<strong>і</strong><br />

осмислення ретроспектив <strong>і</strong> перспектив євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Домбровський О. Г. М<strong>і</strong>жнародний досв<strong>і</strong>д рег<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>ти-<br />

ки: адаптац<strong>і</strong>я в умовах України. – К., 2004.<br />

2. Сторонянська І. Механ<strong>і</strong>зм державного регулювання транскордонного сп<strong>і</strong>в-<br />

роб<strong>і</strong>тництва // Рег<strong>і</strong>ональна пол<strong>і</strong>тика <strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми її реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї / За редакц<strong>і</strong>-<br />

єю М.І.Дол<strong>і</strong>шнього. – К.: Наукова думка, 2003. – C. 339-345.<br />

3. Новицький В.Є. М<strong>і</strong>жнародна економ<strong>і</strong>чна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть України. – К.: КНЕУ,<br />

2003. – 948 с.<br />

Юл<strong>і</strong>я МАЛЬКО, Андр<strong>і</strong>й ЧЕРУХА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

СУТНІСТЬ І СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ<br />

Одн<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>з найвизначальн<strong>і</strong>ших характеристик сучасного св<strong>і</strong>тового економ<strong>і</strong>-<br />

чного розвитку став процес глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, що охопив ус<strong>і</strong> сфери життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

сусп<strong>і</strong>льства. У наш час, коли у м<strong>і</strong>жнародному сп<strong>і</strong>втовариств<strong>і</strong> вже дуже виразно<br />

виявляються ознаки глобальної економ<strong>і</strong>чної системи, коли ця система виступає<br />

як <strong>і</strong>сторичний виклик, альтернативою для будь-якої країни залишається лише<br />

питання, чи прийме вона цей виклик, чи ж в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>йде в <strong>і</strong>сторичне небуття. Саме у<br />

цьому <strong>і</strong> полягає актуальн<strong>і</strong>сть даної теми для сучасност<strong>і</strong>, а особливо для України<br />

– країни, що т<strong>і</strong>льки-но стала на шлях м<strong>і</strong>жнародного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва та еконо-<br />

м<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

На основ<strong>і</strong> опрацьованих праць та досл<strong>і</strong>джень можна стверджувати наступ-<br />

не: <strong>і</strong>снує низка розб<strong>і</strong>жностей як у тлумаченн<strong>і</strong> поняття “глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї”, так <strong>і</strong> у ви-<br />

значенн<strong>і</strong> її насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в. Для усв<strong>і</strong>домлення її сутност<strong>і</strong> та значення надзвичайно ва-<br />

жливою <strong>і</strong> очевидною стала необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть ч<strong>і</strong>ткого розмежування таких категор<strong>і</strong>й,<br />

як “<strong>і</strong>нтернац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я господарського життя”, “м<strong>і</strong>жнародне економ<strong>і</strong>чне сп<strong>і</strong>в-<br />

роб<strong>і</strong>тництво” та “м<strong>і</strong>жнародна економ<strong>і</strong>чна <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я”, що ми <strong>і</strong> намагалися зро-<br />

бити у дан<strong>і</strong>й робот<strong>і</strong>.<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дкриває широк<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> перед всесв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>м розвитком, але<br />

цей процес не є р<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рним. Деяк<strong>і</strong> країни стають <strong>і</strong>нтегрованими в глобальну<br />

економ<strong>і</strong>ку швидше за <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>, <strong>і</strong>, як насл<strong>і</strong>док, розвиваються швидкими темпами, а<br />

також зменшують р<strong>і</strong>вень б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>, <strong>і</strong>ншим же загрожує певна технолог<strong>і</strong>чна в<strong>і</strong>д-<br />

стал<strong>і</strong>сть, економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> та ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> кризи та найнебезпечн<strong>і</strong>ше - залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д пе-<br />

рших. Отже, виникає проблема под<strong>і</strong>лу св<strong>і</strong>ту на багатий та б<strong>і</strong>дний, а також за-<br />

гроза нер<strong>і</strong>вноправної участ<strong>і</strong> у св<strong>і</strong>тових економ<strong>і</strong>чних процесах [1].<br />

Сьогодн<strong>і</strong> виразно простежується формування трьох глобальних геоеконо-<br />

м<strong>і</strong>чних зон, що безпосередньо впливатиме найближчими десятил<strong>і</strong>ттями на по-<br />

л<strong>і</strong>тичний кл<strong>і</strong>мат планети: Європейської, П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чноамериканської та Аз<strong>і</strong>атсько-<br />

Тихоокеанської сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва. Ядрами <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в в цих зонах

стали рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї Європейський Союз (ЄС), П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чноамериканська<br />

зона в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (НАФТА), Аз<strong>і</strong>атсько-Тихоокеанське економ<strong>і</strong>чне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>-<br />

тництво (АТЕС). В межах цих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й виникає й нова система л<strong>і</strong>дерства [2].<br />

Незважаючи на певн<strong>і</strong> усп<strong>і</strong>хи у економ<strong>і</strong>чних реформах та у зовн<strong>і</strong>шньому се-<br />

ктор<strong>і</strong>, Україна все ще залишається поза найважн<strong>і</strong>шими св<strong>і</strong>товими тенденц<strong>і</strong>ями,<br />

тому так важливо осмислити, що таке глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я для України.<br />

Основними проблемами на шляху до економ<strong>і</strong>чного зростання через призму<br />

глобальних тенденц<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>тового розвитку для таких країн, як Україна, є: по-<br />

перше, <strong>і</strong>нтереси <strong>і</strong> глобальна конкуренц<strong>і</strong>я, що жорстко обмежують можливост<strong>і</strong><br />

технолог<strong>і</strong>чних прорив<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дсталих країн, оск<strong>і</strong>льки у них самих немає достатн<strong>і</strong>х<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у нов<strong>і</strong> висок<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї; по-друге, негативний <strong>і</strong> стримуючий вплив<br />

“глобальної влади”, яка прагне монопол<strong>і</strong>зувати своє технолог<strong>і</strong>чне л<strong>і</strong>дерство,<br />

утримувати його на вс<strong>і</strong>х захоплених напрямках [3, 14].<br />

Виг<strong>і</strong>дне геопол<strong>і</strong>тичне розташування України на карт<strong>і</strong> транснац<strong>і</strong>ональних<br />

транспортно-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних коридор<strong>і</strong>в, на територ<strong>і</strong>ї якої перетинаються два<br />

головних їх напрямки: "П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>ч - П<strong>і</strong>вдень" та "Європа - Аз<strong>і</strong>атсько-<br />

Тихоокеанський рег<strong>і</strong>он" через Кавказ <strong>і</strong> Центральну Аз<strong>і</strong>ю; досить прийнятна<br />

транспортно-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йна <strong>і</strong>нфраструктура; наявн<strong>і</strong>сть численного корпусу ви-<br />

сококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нженерно-техн<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> наукових прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в,<br />

спроможних забезпечити наукоємн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї виробничо-техн<strong>і</strong>чних сектор<strong>і</strong>в<br />

сучасної економ<strong>і</strong>ки – це те, що дає причини говорити про значн<strong>і</strong> перспективи<br />

України у “глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йному розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong> св<strong>і</strong>ту” [4, 359]. У тепер<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й глобальн<strong>і</strong>й<br />

ситуац<strong>і</strong>ї Україна, як <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> країни, що розвиваються, жорстко травмується рап-<br />

товою в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong>стю <strong>і</strong> борговою залежн<strong>і</strong>стю. Саме тому основним завданням для<br />

України має бути формування належної законодавчої бази, сприяння залученню<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й та п<strong>і</strong>дтримка “малого б<strong>і</strong>знесу”, захист нац<strong>і</strong>онального виробника про-<br />

тягом найближчого часу свого становлення у глобальному середовищ<strong>і</strong> <strong>і</strong> до до-<br />

сягнення необх<strong>і</strong>дного р<strong>і</strong>вня м<strong>і</strong>жнародної конкурентноздатност<strong>і</strong>. Також без де-<br />

мократизац<strong>і</strong>ї та реального народовладдя нереально протистояти сильн<strong>і</strong>шому

тиску глобальної експанс<strong>і</strong>ї. І, зв<strong>і</strong>сно ж, не лише визнання, а справжнє <strong>і</strong> ефекти-<br />

вне становлення ринкової економ<strong>і</strong>ки – це запорука усп<strong>і</strong>ху України [3, 21].<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Кучуков Р. /Некоторые особенности процессов глобализа-<br />

ции.// Экономист. – 2003. – №5. – с.40-43.<br />

2. http://redhat9.niss.gov.ua/book/otch/roz12.htm - Нац<strong>і</strong>ональна<br />

безпека України, розд<strong>і</strong>л 2/11 – Зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> аспекти.<br />

/Сучасн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї розвитку.<br />

3. Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональна стратег<strong>і</strong>я України. / О.Б<strong>і</strong>лорус. –<br />

К.: Броди – Просв<strong>і</strong>та, 2001. - 304с.<br />

4. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXIст.: Перспективы<br />

Украины. – К.: Логос, 1998. – 568с.<br />

Серг<strong>і</strong>й МЕДИНСЬКИЙ<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СЕКТОРІВ<br />

УКРАЇНИ І ЄС<br />

Наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> 1990-х рр. визначальними рисами розвитку св<strong>і</strong>тового господар-<br />

ства стали глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси та енергетичний деф<strong>і</strong>цит, що за прогнозами<br />

будуть мати м<strong>і</strong>сце принаймн<strong>і</strong> в перш<strong>і</strong>й половин<strong>і</strong> поточного стор<strong>і</strong>ччя. Європей-<br />

ський союз як ун<strong>і</strong>кальна геопол<strong>і</strong>тична формац<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дчуває загрозу енергетичн<strong>і</strong>й<br />

безпец<strong>і</strong>, що з часом може вплинути на темпи чи глибину консол<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>йних про-<br />

цес<strong>і</strong>в.<br />

В свою чергу, новостворена європейська держава Україна не визначається<br />

енергетичною самодостатн<strong>і</strong>стю в св<strong>і</strong>товому господарств<strong>і</strong>. Критер<strong>і</strong>ями енерге-<br />

тичної самодостатност<strong>і</strong> є не лише забезпечен<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними паливно-<br />

енергетичними ресурсами, а й наявна <strong>і</strong>нфраструктура, р<strong>і</strong>вень економ<strong>і</strong>чної без-<br />

пеки, факторної продуктивност<strong>і</strong>, стан еколог<strong>і</strong>чного середовища тощо [1]. Од-

нак, не можна <strong>і</strong>гнорувати факт значного поступу в сфер<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шньої консол<strong>і</strong>-<br />

дац<strong>і</strong>ї енергетичного сектору.<br />

Стратег<strong>і</strong>чний курс України на <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю в ЄС вимагає в<strong>і</strong>д неї <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>-<br />

кац<strong>і</strong>ї реформац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в в енергетичному сектор<strong>і</strong> з метою його наближен-<br />

ня до стандарт<strong>і</strong>в ЄС. Нав<strong>і</strong>ть, якщо г<strong>і</strong>потетична кардинальна зм<strong>і</strong>на зовн<strong>і</strong>шньо-<br />

економ<strong>і</strong>чного курсу матиме м<strong>і</strong>сце, статус важливої транзитної країни, а також<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть над<strong>і</strong>йного постачання енергоресурс<strong>і</strong>в в країни-члени ЄС зо-<br />

бов’язує Україну ор<strong>і</strong>єнтуватися та <strong>і</strong>мплементувати європейськ<strong>і</strong> стандарти енер-<br />

гетичного сектора.<br />

Сп<strong>і</strong>льна енергетична пол<strong>і</strong>тика ЄС в комплексному її формат<strong>і</strong> започаткована<br />

п<strong>і</strong>сля енергетичної кризи 1973-74рр. На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день вона не є достатньо<br />

<strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йованою [1], що зумовлено небажанням деяких країн-член<strong>і</strong>в ЄС деле-<br />

гувати св<strong>і</strong>й енергетичний суверен<strong>і</strong>тет наднац<strong>і</strong>ональному органу.<br />

До особливостей енергетичного сектору ЄС сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>днести зростаюче в се-<br />

редньому на 2% в р<strong>і</strong>к споживання енергоресурс<strong>і</strong>в, скорочення видобутку влас-<br />

них традиц<strong>і</strong>йних паливних ресурс<strong>і</strong>в через їх фактичну вичерпн<strong>і</strong>сть, скорочення<br />

споживання та видобутку вуг<strong>і</strong>лля на користь нафти <strong>і</strong> газу, зростаючу залежн<strong>і</strong>сть<br />

в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>мпорту енергонос<strong>і</strong>їв [2].<br />

Особливост<strong>і</strong> паливно-енергетичного сектора визначають також ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> енер-<br />

гетичної пол<strong>і</strong>тики ЄС. Це забезпечення над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> енергопостачання в умовах<br />

зростання залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>мпорту, формування сп<strong>і</strong>льного внутр<strong>і</strong>шнього енерге-<br />

тичного ринку ЄС. Напрями енергетичної пол<strong>і</strong>тики ЄС є адекватними його ц<strong>і</strong>-<br />

лям. До таких напрям<strong>і</strong>в належать: диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>мпорту енергонос<strong>і</strong>їв, енерго-<br />

збереження, стимулювання розвитку в<strong>і</strong>дновлюваних джерел енерг<strong>і</strong>ї, п<strong>і</strong>двищен-<br />

ня р<strong>і</strong>вня безпеки експлуатац<strong>і</strong>ї енергетичної <strong>і</strong>нфраструктури, створення сп<strong>і</strong>льно-<br />

го європейського енергетичного простору тощо.<br />

Енергетичний комплекс України являє собою уламок енергосистеми коли-<br />

шнього СРСР, а отже не є ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сним. Протягом майже 15 рок<strong>і</strong>в незалежност<strong>і</strong> бу-<br />

ли зроблен<strong>і</strong> певн<strong>і</strong> спроби щодо нормал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї функц<strong>і</strong>онування енер-<br />

гетичного сектору. Його особливостями є нерац<strong>і</strong>ональне та зростаюче спожи-

вання енергоресурс<strong>і</strong>в, деф<strong>і</strong>цит власних енергонос<strong>і</strong>їв (кр<strong>і</strong>м вуг<strong>і</strong>лля), пог<strong>і</strong>ршення<br />

стану <strong>і</strong>нфраструктури, значна залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>мпорту нафти <strong>і</strong> газу, непрозор<strong>і</strong>сть<br />

<strong>і</strong> корумпован<strong>і</strong>сть ринку, що стримує прих<strong>і</strong>д серйозних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в у даний сек-<br />

тор.<br />

Інтегрування українського енергетичного сектору з європейським перебу-<br />

ває лише на початков<strong>і</strong>й стад<strong>і</strong>ї. Загалом ЄС має дванадцять вимог до потенц<strong>і</strong>й-<br />

них країн-кандидат<strong>і</strong>в: енергетична стратег<strong>і</strong>я, створення стратег<strong>і</strong>чних запас<strong>і</strong>в<br />

нафти, п<strong>і</strong>двищення енергетичної ефективност<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня використання<br />

джерел в<strong>і</strong>дновлюваної енерг<strong>і</strong>ї, п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня безпеки ядерної енергетики,<br />

закриття небезпечних ядерних блок<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>мплементац<strong>і</strong>я рекомендац<strong>і</strong>й стосовно<br />

ядерної безпеки, л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкриття енергетичних ринк<strong>і</strong>в, створення регу-<br />

люючого паливно-енергетичний сектор <strong>і</strong> ядерну енергетику органу, створення<br />

незалежного оператора системи маг<strong>і</strong>стральних л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>й електропередач, реструк-<br />

туризац<strong>і</strong>я сектора твердих палив тощо. Кр<strong>і</strong>м цих базових вимог висуваються й<br />

<strong>і</strong>нш<strong>і</strong>, що залежать в<strong>і</strong>д важливост<strong>і</strong> та стратег<strong>і</strong>чного значення енергетичного сек-<br />

тору країни для ЄС [1]. Важливою складовою <strong>і</strong>нтегрування українського енер-<br />

гетичного сектору з європейським є також наявн<strong>і</strong>сть або перспектива сп<strong>і</strong>льних<br />

проект<strong>і</strong>в. В ц<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї Україна має багато потенц<strong>і</strong>йних можливостей. Серед<br />

основних необх<strong>і</strong>дно вид<strong>і</strong>лити: ймов<strong>і</strong>рний експорт електроенерг<strong>і</strong>ї в країни ЄС<br />

внасл<strong>і</strong>док фактичного її надлишку в<strong>і</strong>д добудови блок<strong>і</strong>в на хмельницький та р<strong>і</strong>в-<br />

ненськ<strong>і</strong>й АЕС, а також модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї Бурштинської ТЕС; проект Євраз<strong>і</strong>йського<br />

нафтотранспортного коридору – передбачає транспортування касп<strong>і</strong>йської (мо-<br />

жливо близькосх<strong>і</strong>дної) нафти в країни ЄС територ<strong>і</strong>єю України через нафтопро-<br />

в<strong>і</strong>д Одеса-Броди. Останн<strong>і</strong>м часом активно розглядається можлив<strong>і</strong>сть розробки й<br />

газового коридору касп<strong>і</strong>йсько-балт<strong>і</strong>йськими шляхами; проект приватизац<strong>і</strong>ї<br />

української газотранспортної системи, що перекачує близько 80% експортного<br />

рос<strong>і</strong>йського природного газу; проект ефективн<strong>і</strong>шого використання українських<br />

п<strong>і</strong>дземних газових сховищ [3].<br />

Л<strong>і</strong>тература

1. Нац<strong>і</strong>ональна безпека <strong>і</strong> оборона: енергетична пол<strong>і</strong>тика ЄС у контекст<strong>і</strong> йо-<br />

го розширення (Анал<strong>і</strong>тична допов<strong>і</strong>дь Центру Разумкова). – 2002. – №9.<br />

2. Energy information administration: Annual energy review 2004. – http://<br />

www.eia.doe.gov/aer<br />

3. Нац<strong>і</strong>ональна безпека <strong>і</strong> оборона: газотранспортна система України: гото-<br />

вн<strong>і</strong>сть до сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> (Анал<strong>і</strong>тична допов<strong>і</strong>дь Центру Разумкова). – 2004. – №1<br />

(49).<br />

Серг<strong>і</strong>й МЕЛЕСИК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ПЕРЕХІДНУ ЕКОНОМІКУ<br />

Практика ринкових перетворень в країнах Центральної та Сх<strong>і</strong>дної Європи<br />

довела, що усп<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>сть реформ та їх результативн<strong>і</strong>сть обумовлена не ст<strong>і</strong>льки ви-<br />

бором шляху прискореного чи поступового реформування, ск<strong>і</strong>льки обґрунтова-<br />

н<strong>і</strong>стю та посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>стю обраного курсу. На думку критик<strong>і</strong>в “шокової терап<strong>і</strong>ї”,<br />

неусп<strong>і</strong>х даної стратег<strong>і</strong>ї в низц<strong>і</strong> країн зумовлений в<strong>і</strong>дсутностю правової бази, <strong>і</strong>н-<br />

ституц<strong>і</strong>йних основ для її зд<strong>і</strong>йснення. Адже принципи “вашингтонського консе-<br />

нсусу”, на якому базувалась “шокова терап<strong>і</strong>я”, розроблялись для перебудови<br />

економ<strong>і</strong>ки в п<strong>і</strong>вденноамериканських країнах, де ц<strong>і</strong> основи були вже сформован<strong>і</strong>.<br />

Українська економ<strong>і</strong>ка виявилась неготовою н<strong>і</strong> теоретично, н<strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тично, н<strong>і</strong><br />

практично, н<strong>і</strong> морально до швидкого реформування, опинившись в глибок<strong>і</strong>й<br />

трансформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й криз<strong>і</strong>. За розрахунками Св<strong>і</strong>тового банку, в 2000 р. обсяг на-<br />

ц<strong>і</strong>онального продукту України не досягав нав<strong>і</strong>ть половини ВВП 1990 р., при<br />

цьому виробництво зменшилось майже на 60%. Таким чином, глибина пад<strong>і</strong>ння<br />

економ<strong>і</strong>ки стала набагато б<strong>і</strong>льшою, н<strong>і</strong>ж в часи Великої депрес<strong>і</strong>ї в розвинутих<br />

країнах. Р<strong>і</strong>чний дох<strong>і</strong>д на душу населення у 2000 р. становив 2200 дол. США, що<br />

є меншим н<strong>і</strong>ж в Алжир<strong>і</strong> (4700), Єгипт<strong>і</strong> (3000), Китаї (3800), Бразил<strong>і</strong>ї (6150),<br />

Польщ<strong>і</strong> (4700) [1].<br />

Останнє десятил<strong>і</strong>ття характеризується як<strong>і</strong>сними зм<strong>і</strong>нами в характер<strong>і</strong> та механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних взаємо-

зв’язк<strong>і</strong>в. Це вимагає врахування особливостей сучасного етапу для створення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної основи для участ<strong>і</strong><br />

України в глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йному процес<strong>і</strong>. Виникає завдання зробити процес входження України в глобал<strong>і</strong>зований<br />

прост<strong>і</strong>р якомога безбол<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>шим та ефективн<strong>і</strong>шим. Воно має ц<strong>і</strong>лу низку складових. Зокрема <strong>і</strong>снує потреба активного<br />

залучення до функц<strong>і</strong>онуючих механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення ступеня взаємод<strong>і</strong>ї з<br />

економ<strong>і</strong>ками <strong>і</strong>нших країн.<br />

Розгортання процесу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї вимагає в<strong>і</strong>д України переор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї з стратег<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного розвитку<br />

на основ<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дування розвинутих країн, що ґрунтується на повторенн<strong>і</strong> їхнього шляху, до стратег<strong>і</strong>ї випередження.<br />

Це, в свою чергу, передбачає активне впровадження нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й, сучасних засоб<strong>і</strong>в виробництва,<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йного забезпечення, що в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає критер<strong>і</strong>ям руху до пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ального сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Цьому сприятиме реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я програми “Інформац<strong>і</strong>йний трампл<strong>і</strong>н: <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї<br />

заради добробуту України в рамках програми розвитку ООН, що сприятиме зростанню частки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного<br />

продукту у ВВП. На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день ця частка становить 12%, тобто значно нижча, н<strong>і</strong>ж в розвинутих<br />

країнах, де вона складає 20% [1].<br />

Треба зазначити, що перспектива вступу України до СОТ вимагає не лише ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї стандарт<strong>і</strong>в виробництва<br />

продукц<strong>і</strong>ї стосовно Європейського Союзу, але <strong>і</strong> поширення їх на угоди щодо виробництва та торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з<strong>і</strong><br />

своїми партнерами по пострадянському простору, зокрема з Рос<strong>і</strong>єю.<br />

Розвиток глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в галуз<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбувається внасл<strong>і</strong>док знищення нац<strong>і</strong>ональних кордон<strong>і</strong>в при циркулюванн<strong>і</strong><br />

товар<strong>і</strong>в. У рамках СОТ зд<strong>і</strong>йснюється понад 90% св<strong>і</strong>тової торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, що передбачає л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю ц<strong>і</strong>єї<br />

сфери м<strong>і</strong>жнародних економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин, шляхом в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ни нетарифних обмежень у взаємн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, а також<br />

посл<strong>і</strong>довне зниження р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>мпортного мита.<br />

Країни з перех<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>кою, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> Україна, внасл<strong>і</strong>док недостатнього р<strong>і</strong>вня розвитку нац<strong>і</strong>онального<br />

виробництва неспроможн<strong>і</strong> забезпечити високий р<strong>і</strong>вень конкурентоспроможност<strong>і</strong> своїх товар<strong>і</strong>в на св<strong>і</strong>товому<br />

ринку. Це зумовлює суперечливий вплив вступу СОТ на їх нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки.<br />

Основними висновками щодо розгортання глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в в країнах з перех<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>кою<br />

є:<br />

1. Розгортання ф<strong>і</strong>нансової глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї формує ц<strong>і</strong>лу низку складних економ<strong>і</strong>чних, правових та пол<strong>і</strong>тичних<br />

проблем, вир<strong>і</strong>шення яких необх<strong>і</strong>дне для ефективного використання переваг глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та запоб<strong>і</strong>гання її негативним<br />

насл<strong>і</strong>дкам для української економ<strong>і</strong>ки.<br />

2. Переб<strong>і</strong>льшена експортна ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я при позитивному вплив<strong>і</strong> на стан плат<strong>і</strong>жного балансу та зб<strong>і</strong>льшення<br />

валютних резерв<strong>і</strong>в зумовлює потенц<strong>і</strong>йну нест<strong>і</strong>йк<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>нансового ринку, спричиняє невиправданий под<strong>і</strong>л на<br />

в<strong>і</strong>дсталу “внутр<strong>і</strong>шню” та усп<strong>і</strong>шну “зовн<strong>і</strong>шню” економ<strong>і</strong>ку, гальмуючи оновлення виробничого потенц<strong>і</strong>алу. Подолання<br />

ц<strong>і</strong>єї суперечност<strong>і</strong> має зд<strong>і</strong>йснюватися поєднанням п<strong>і</strong>дтримки експортноор<strong>і</strong>єнтованих галузей та внутр<strong>і</strong>шнього<br />

споживчого та <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного попиту на високотехнолог<strong>і</strong>чну продукц<strong>і</strong>ю.<br />

3. Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й ний процес розширює можливост<strong>і</strong> використання прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й для подолання<br />

структурної кризи. Їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я вимагає адаптац<strong>і</strong>ї правової бази, дет<strong>і</strong>н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я руху кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в, спрямування<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й на розвиток науком<strong>і</strong>стких та ресурсозбер<strong>і</strong>гаючих технолог<strong>і</strong>й для переходу до стратег<strong>і</strong>ї випереджаючого<br />

розвитку.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. The. World Almanac and Book of Faces 2002 р. 768-791, 858.<br />

2. Чухно А. Актуальн<strong>і</strong> проблеми економ<strong>і</strong>чного та соц<strong>і</strong>ального розвитку на сучасному етап<strong>і</strong>. Економ<strong>і</strong>ка<br />

України, 2004 – № 5 – с. 14.

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я МЕЛЬНИК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДУАЛІЗМ ЕКОНОМІКИ І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ<br />

ПОШУКУ ПРИЧИН ЕКОНОМІЧНОЇ МАРГІНАЛІЗАЦІЇ СВІТУ<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>к країн, що розвиваються, характеризуються так званою<br />

“дуал<strong>і</strong>стичн<strong>і</strong>стю”: сучасний, кап<strong>і</strong>талом<strong>і</strong>сткий промисловий сектор сп<strong>і</strong>в<strong>і</strong>снує з<br />

б<strong>і</strong>дним традиц<strong>і</strong>йним аграрним сектором. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, зароб<strong>і</strong>тна плата в першо-<br />

му сектор<strong>і</strong> висока, а в другому – значно нижча, що породжує проблему соц<strong>і</strong>а-<br />

льної нер<strong>і</strong>вност<strong>і</strong>. Прихильником п<strong>і</strong>дходу до досл<strong>і</strong>дження причини б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>, що<br />

базується на досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> такого явища, як дуал<strong>і</strong>зм економ<strong>і</strong>ки, є А. Л’юїс. На<br />

його думку, ефективн<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льського господарства – життєво важливий чинник<br />

для економ<strong>і</strong>чного зростання в країнах, що розвиваються. Одн<strong>і</strong>єю з причин б<strong>і</strong>д-<br />

ност<strong>і</strong> та низьких темп<strong>і</strong>в зростання в країнах, котр<strong>і</strong> розвиваються, що проявля-<br />

ється в процес<strong>і</strong> торгового обм<strong>і</strong>ну з розвиненими країнами, є низька продуктив-<br />

н<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льськогосподарського сектора. Перша модель А. Л’юїса базується на<br />

подв<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й природ<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки, що розвивається. В модел<strong>і</strong> припускається наяв-<br />

н<strong>і</strong>сть двох сектор<strong>і</strong>в. С<strong>і</strong>льськогосподарський сектор країн, що розвиваються,<br />

працює традиц<strong>і</strong>йно <strong>і</strong> в основному базується на самозабезпеченн<strong>і</strong>. В ньому за-<br />

йнята б<strong>і</strong>льша частина населення. Другим сектором є сучасний ринково-<br />

ор<strong>і</strong>єнтований сектор, що в основному займається промисловим виробництвом.<br />

Економ<strong>і</strong>ка цих країн розвивається за рахунок останнього сектора, який розши-<br />

рюється завдяки необмежен<strong>і</strong>й пропозиц<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>, що м<strong>і</strong>грує з с<strong>і</strong>льськогосподар-<br />

ського сектора. Роб<strong>і</strong>тники погоджуються на низьку зароб<strong>і</strong>тну плату, що в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дає життєвим стандартам та традиц<strong>і</strong>ям слаборозвиненого с<strong>і</strong>льського госпо-<br />

дарства. Прибутки у сучасному “кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>стичному” сектор<strong>і</strong> створюють зроста-<br />

юч<strong>і</strong> заощадження, як<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансують розширення.<br />

У друг<strong>і</strong>й модел<strong>і</strong> А. Л’юїс визначив умови торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> як сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення м<strong>і</strong>ж<br />

продуктивн<strong>і</strong>стю прац<strong>і</strong> у с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong> країн, що розвиваються, та<br />

розвинутих країн. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до ц<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong>, набагато нижча продуктивн<strong>і</strong>сть у

с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong> країн, що розвиваються, пор<strong>і</strong>вняно з багатими країна-<br />

ми, є визначальним фактором поточних умов торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж двома групами країн,<br />

тобто, довгострокового розвитку умов торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>.<br />

Економ<strong>і</strong>чний дуал<strong>і</strong>зм т<strong>і</strong>сно пов’язаний з зовн<strong>і</strong>шньоторговельною пол<strong>і</strong>ти-<br />

кою країн, що в<strong>і</strong>дзначаються цим явищем (хоча б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть з них вважають, що<br />

в<strong>і</strong>дстал<strong>і</strong>сть їх економ<strong>і</strong>к не має внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х причин, а породжена несправедливим<br />

м<strong>і</strong>жнародним порядком), причому цей зв’язок двосторонн<strong>і</strong>й. З одного боку, на-<br />

явн<strong>і</strong>сть дуал<strong>і</strong>зму св<strong>і</strong>дчить про невиконання ринком своїх функц<strong>і</strong>й, оск<strong>і</strong>льки в<br />

ефективно д<strong>і</strong>юч<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зниця в оплат<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> по секторах не може бути<br />

високою. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, якщо ринков<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми дають зб<strong>і</strong>й, має м<strong>і</strong>сце в<strong>і</strong>дхилення<br />

в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, а саме впровадження мит <strong>і</strong> квот на <strong>і</strong>мпорт товар<strong>і</strong>в, що кон-<br />

курують з випущеною в<strong>і</strong>тчизняною продукц<strong>і</strong>єю так званих “молодих галузей”.<br />

З <strong>і</strong>ншого боку, саме пол<strong>і</strong>тика <strong>і</strong>мпортозам<strong>і</strong>щення, на думку багатьох фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в,<br />

сприяє виникненню або, принаймн<strong>і</strong>, поглибленню проблеми дуал<strong>і</strong>зму економ<strong>і</strong>-<br />

ки. Так, Дж. Гарр<strong>і</strong>с <strong>і</strong> М. Тодаро вважали, що диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>я в оплат<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, по-<br />

роджена державною п<strong>і</strong>дтримкою галузей промисловост<strong>і</strong>, зокрема протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>-<br />

стським захистом, призводить до зростання р<strong>і</strong>вня безроб<strong>і</strong>ття в м<strong>і</strong>стах, в<strong>і</strong>д чого<br />

сусп<strong>і</strong>льство в ц<strong>і</strong>лому втрачає. І це окр<strong>і</strong>м того, що зовн<strong>і</strong>шньоторговельн<strong>і</strong> обме-<br />

ження викривлюють попит.<br />

Незважаючи на категоричн<strong>і</strong> аргументи проти пол<strong>і</strong>тики протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму, <strong>і</strong>с-<br />

нують п<strong>і</strong>дходи, як<strong>і</strong> обґрунтовують необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть захисту молодих галузей мало-<br />

розвинутих країн. Прихильники так званої “доктрини нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рного розвит-<br />

ку” вважають, що країни, котр<strong>і</strong> розвиваються, могли б п<strong>і</strong>дняти свою економ<strong>і</strong>ку<br />

за рахунок промислового сектора, якби не конкуренц<strong>і</strong>я з боку розвинених країн,<br />

яким просто “пощастило” <strong>і</strong>сторично випередити в економ<strong>і</strong>чному розвитку пер-<br />

ших. Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>стського захисту могла б бути зменшеною у ви-<br />

падку, якби розвинут<strong>і</strong> країни також, в свою чергу, м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зували торговельн<strong>і</strong><br />

бар’єри на шляху промислового експорту країн, що розвиваються. Таким чи-<br />

ном, проблема дуал<strong>і</strong>зму економ<strong>і</strong>ки переходить на р<strong>і</strong>вень м<strong>і</strong>жнародної торгове-<br />

льної пол<strong>і</strong>тики.

Зв’язок торговельної пол<strong>і</strong>тики, в цьому випадку вже м<strong>і</strong>жнародної, досл<strong>і</strong>-<br />

джується також у концепц<strong>і</strong>ї “неекв<strong>і</strong>валентного обм<strong>і</strong>ну”: країни, що розвивають-<br />

ся, експлуатуються розвинутими країнами через м<strong>і</strong>жнародну торг<strong>і</strong>влю (перш<strong>і</strong><br />

затрачають значно б<strong>і</strong>льше фактору прац<strong>і</strong> на виробництво товар<strong>і</strong>в, що експор-<br />

туються в розвинут<strong>і</strong> країни, н<strong>і</strong>ж останн<strong>і</strong> затрачають на товари, що постачаються<br />

в обм<strong>і</strong>н на отриману з країн, котр<strong>і</strong> розвиваються, продукц<strong>і</strong>ю) <strong>і</strong> за рахунок цього<br />

б<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>ють. Хибн<strong>і</strong>сть думки була доведена ще теор<strong>і</strong>єю пор<strong>і</strong>вняльних переваг Д.<br />

Р<strong>і</strong>кардо, але дос<strong>і</strong> використовується як аргумент в ход<strong>і</strong> ведення д<strong>і</strong>алогу П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>ч-<br />

П<strong>і</strong>вдень. Однак п<strong>і</strong>д час Уругвайського раунду розвинутими країнами була ви-<br />

сунута як антитеза концепц<strong>і</strong>я «соц<strong>і</strong>ального демп<strong>і</strong>нгу», до якого вдаються б<strong>і</strong>дн<strong>і</strong><br />

країни завдяки м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї в оплат<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>.<br />

Проблему “дуал<strong>і</strong>стичної економ<strong>і</strong>ки” можна також досл<strong>і</strong>джувати у рег<strong>і</strong>она-<br />

льному контекст<strong>і</strong>. Диспропорц<strong>і</strong>я в економ<strong>і</strong>чному <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альному розвитку рег<strong>і</strong>о-<br />

н<strong>і</strong>в в середин<strong>і</strong> країни спостер<strong>і</strong>гається не лише в малорозвинутих країнах, а й у<br />

розвинутих, однак, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д останн<strong>і</strong>х, перш<strong>і</strong> не в змоз<strong>і</strong> в<strong>і</strong>днайти достатньо<br />

внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел для подолання депресивност<strong>і</strong> окремих територ<strong>і</strong>й. Це, в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дно, вимагає актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>жнародних програм, спрямованих на “п<strong>і</strong>дтягуван-<br />

ня” перифер<strong>і</strong>йних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в країн.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и поли-<br />

тика: Ученик для вузов. – М.:ЮНИТИ, 1997. – 799 с.<br />

2. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. – М.: Прогресс, 1992. –<br />

520 с.<br />

3. Комерц<strong>і</strong>йна дипломат<strong>і</strong>я: торговельна пол<strong>і</strong>тика <strong>і</strong> право: Навч. Пос<strong>і</strong>бник. –<br />

Льв<strong>і</strong>в: Астроляб<strong>і</strong>я, 2005. – 520 с.<br />

4. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник.– М.:ЮНИТИ, 1997. – 671<br />

с.<br />

5. Lewis W. A. The Theory of Economic Growth. – New York,1959. – 402 p.<br />

Юл<strong>і</strong>я МЕЛЬНИК

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗМІСТУ І ПРИРОДИ МІЖНАРОДНОГО<br />

РИНКУ ПОСЛУГ<br />

Динам<strong>і</strong>чний прорив послуг на св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> ринки та зростання масштаб<strong>і</strong>в ринку<br />

послуг є не єдиним феноменом сучасної св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки. Б<strong>і</strong>льшу увагу при-<br />

вертає трансформац<strong>і</strong>я самого зм<strong>і</strong>сту та структури м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг.<br />

Це явище досл<strong>і</strong>джується сьогодн<strong>і</strong> на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> ООН, зокрема Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї з економ<strong>і</strong>-<br />

чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва та розвитку (ОЕСР) <strong>і</strong> ЮНКТАД, Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї то-<br />

рг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (розглядається та обговорюється на її конференц<strong>і</strong>ях), у науково-<br />

досл<strong>і</strong>дних <strong>і</strong>нститутах багатьох країн, оск<strong>і</strong>льки зм<strong>і</strong>нює характер ус<strong>і</strong>єї св<strong>і</strong>тової<br />

економ<strong>і</strong>ки. Трансформац<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг зумовлена низкою чин-<br />

ник<strong>і</strong>в, що супроводжують процеси глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, а саме:<br />

• науково-техн<strong>і</strong>чним прогресом. Основний вплив науково-техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>ннова-<br />

ц<strong>і</strong>ї зд<strong>і</strong>йснюють на галузеву структуру м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг. В останнє<br />

десятил<strong>і</strong>ття з’явилися нов<strong>і</strong> види послуг, як<strong>і</strong> в ООН визначаються як нов<strong>і</strong> та ди-<br />

нам<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>: послуги з введення та перенесення даних, обробка даних <strong>і</strong> просте голо-<br />

сове та он-лайнове обслуговування в<strong>і</strong>дносин з кл<strong>і</strong>єнтами, послуги у галуз<strong>і</strong> теле-<br />

обробки, 3-D моделювання, розробка програмного забезпечення для б<strong>і</strong>знес-<br />

процес<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> [1]. Стр<strong>і</strong>мке зростання рол<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних послуг зумовлене<br />

радикальними зм<strong>і</strong>нами у <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>ях та телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних си-<br />

стемах. Так, варт<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної одиниц<strong>і</strong>, що обробляється комп’ютером,<br />

впала на 90% з 1960 по 1999р., а зростання продуктивност<strong>і</strong> у <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йному<br />

сектор<strong>і</strong> за останн<strong>і</strong> 25 рок<strong>і</strong>в у 5 раз<strong>і</strong>в перевищувало зростання продуктивност<strong>і</strong> у<br />

<strong>і</strong>нших галузях [2, 20]. Так<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни значно прискорили рух <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в простор<strong>і</strong>,<br />

що дало можлив<strong>і</strong>сть розширити спектр ф<strong>і</strong>нансових, д<strong>і</strong>лових, консалтингових та<br />

осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х послуг, п<strong>і</strong>двищило як<strong>і</strong>сть їх надання;<br />

• появою та розвитком Інтернету. Розширення всесв<strong>і</strong>тньої <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної<br />

мереж<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>нює сам характер м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг: в<strong>і</strong>н перетворюється на<br />

ринок он-лайн. Так, наприклад, 25% споживач<strong>і</strong>в туристичних послуг в ЄС за-

мовляють та оплачують їх через Інтернет, за прогнозами експерт<strong>і</strong>в, через 2 роки<br />

ця цифра досягне 50%. У 2004 р. продаж<strong>і</strong> туристичних послуг через web-<br />

мережу склали 89 млрд. дол. у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> [3, 52]. Таким чином, „невидима торг<strong>і</strong>вля”,<br />

як ран<strong>і</strong>ше називали торг<strong>і</strong>влю послугами, стає все б<strong>і</strong>льш невидимою. Цьому<br />

сприяє також розробка правового регулювання операц<strong>і</strong>й в Інтернет<strong>і</strong>, законодав-<br />

ства щодо захисту прав <strong>і</strong>нтелектуальної власност<strong>і</strong>, вироблення правил щодо за-<br />

стосування електронного п<strong>і</strong>дпису тощо.<br />

Науково-техн<strong>і</strong>чний прогрес та розвиток Інтернет-технолог<strong>і</strong>й зумовив таке<br />

явище, як делокал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я багатьох вид<strong>і</strong>в послуг, а також розрив у час<strong>і</strong> виробниц-<br />

тва послуги та її споживання, що зм<strong>і</strong>нило саме розум<strong>і</strong>ння поняття „послуга”.<br />

Тепер стало можливим їх накопичення, збереження <strong>і</strong> передача на в<strong>і</strong>дстан<strong>і</strong>, спо-<br />

живання у р<strong>і</strong>зних формах та у будь-який час.<br />

• Пол<strong>і</strong>тика л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, що проводиться урядами багатьох країн <strong>і</strong> СОТ. Ця<br />

пол<strong>і</strong>тика зм<strong>і</strong>нює рег<strong>і</strong>ональну структуру м<strong>і</strong>жнародного ринку послуг, прискорює<br />

вих<strong>і</strong>д на нього країн з перех<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>кою <strong>і</strong> країн, що розвиваються.<br />

• Поширення процес<strong>і</strong>в транснац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки. Внасл<strong>і</strong>док цього зро-<br />

стає обм<strong>і</strong>н послугами м<strong>і</strong>ж ТНК, а також м<strong>і</strong>ж ф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>алами у р<strong>і</strong>зних країнах в межах<br />

самих ТНК. П<strong>і</strong>двищується роль надання послуг шляхом комерц<strong>і</strong>йної присутно-<br />

ст<strong>і</strong>. Так, виручка в<strong>і</strong>д надання послуг у такий спос<strong>і</strong>б в структур<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї послуг<br />

на м<strong>і</strong>жнародному ринку становить сьогодн<strong>і</strong> вже 50%, в той час як в<strong>і</strong>д транскор-<br />

донної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> – близько 30%, <strong>і</strong>нших форм надання послуг – 20% [4, C.39].<br />

• Зростання моб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> фактор<strong>і</strong>в виробництва. Зростання моб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> тру-<br />

дових ресурс<strong>і</strong>в актив<strong>і</strong>зувало надання послуг шляхом присутност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>зичних ос<strong>і</strong>б,<br />

а прискорення руху кап<strong>і</strong>талу сприяло створенню ТНК <strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, наданню<br />

послуг шляхом комерц<strong>і</strong>йної присутност<strong>і</strong>. Масштаби таких зм<strong>і</strong>н можна оц<strong>і</strong>нити,<br />

пор<strong>і</strong>внявши обсяги прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у 1973р. (165 млрд. дол.) та у<br />

2001р. (6846 млрд. дол.) [2].<br />

Окр<strong>і</strong>м перел<strong>і</strong>чених прояв<strong>і</strong>в трансформац<strong>і</strong>ї природи м<strong>і</strong>жнародного ринку<br />

послуг, сьогодн<strong>і</strong> спостер<strong>і</strong>гається мультипл<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йний ефект розвитку цього рин-

ку (розвиток одних вид<strong>і</strong>в послуг зумовлює розвиток <strong>і</strong>нших), що є одн<strong>і</strong>єю з при-<br />

чин його стр<strong>і</strong>мкого зростання.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Активизация участия развивающихся стран в динамичных и новых секто-<br />

рах мировой торговли: тенденции, проблемы и политика: Справочная за-<br />

писка секретариата ЮНКТАД // Конференция ООН по торговле и разви-<br />

тию. – 11 сессия. – 13-18 июня 2004г.<br />

2. Дюмулен И.И. Международная торговля услугами. – М.: Экономика, 2003.<br />

– 315 с.<br />

3. Internet menace de couler les agences de voyages // Capital. – 2005. - №160. –<br />

p.52-53.<br />

4. Демидова Л. Глобализация рынков услуг: динамика и основные тенденции //<br />

Проблемы теории и практики управления. – 2005. - №5. – С.36-41.<br />

Василь МИХАЛЬСЬКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УКРАЇНА - ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ<br />

Сучасний стан української економ<strong>і</strong>ки та р<strong>і</strong>вень економ<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тниц-<br />

тва з ЄС не зумовлюють ан<strong>і</strong> швидкого вступу України до цього <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного<br />

утворення, ан<strong>і</strong> її <strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>ю у раз<strong>і</strong> розширення останнього. Насл<strong>і</strong>дки процесу<br />

розширення ЄС для України переважною м<strong>і</strong>рою визначатимуться, з одного бо-<br />

ку, внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йними та структурними перетвореннями в Євросоюз<strong>і</strong><br />

в його розширеному вигляд<strong>і</strong>, стратег<strong>і</strong>єю зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х в<strong>і</strong>дносин ЄС на сх<strong>і</strong>дному<br />

напрям<strong>і</strong>, а з <strong>і</strong>ншого - здатн<strong>і</strong>стю України до ефективних <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> струк-<br />

турних перетворень всередин<strong>і</strong> країни [2].<br />

Структура зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> України характеризується невеликою част-<br />

кою продукц<strong>і</strong>ї машинобудування та високою питомою вагою товар<strong>і</strong>в з низьким<br />

р<strong>і</strong>внем промислової переробки, що св<strong>і</strong>дчить про несум<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть структури україн-<br />

ської торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та структури її пор<strong>і</strong>вняльних (конкурентних) переваг з<strong>і</strong> структур-

ними пр<strong>і</strong>оритетами розвитку ринку ЄС. П<strong>і</strong>сля вступу до ЄС нових країн-член<strong>і</strong>в<br />

ця структурна несум<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть може закр<strong>і</strong>плюватися. Проте, це не є проблемою,<br />

що випливає з розширення ЄС, - це проблема значного в<strong>і</strong>дставання України в<strong>і</strong>д<br />

нових країн ЄС-10 за параметрами структурного розвитку економ<strong>і</strong>ки.<br />

Розширення ЄС може призвести до загострення конкуренц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж українсь-<br />

кими виробниками та п<strong>і</strong>дприємствами нових член<strong>і</strong>в ЄС на сп<strong>і</strong>льному ринку Єв-<br />

росоюзу. Але це торкнеться переважно п<strong>і</strong>дприємств сектору чорної металург<strong>і</strong>ї.<br />

Проте, цей вплив може бути обмеженим - через приєднання нових член<strong>і</strong>в ЄС до<br />

європейських соц<strong>і</strong>альних стандарт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> норм захисту довк<strong>і</strong>лля. Україна може на-<br />

в<strong>і</strong>ть посилити свої конкурентн<strong>і</strong> переваги в секторах, особливо чутливих до кон-<br />

куренц<strong>і</strong>ї за ц<strong>і</strong>новими параметрами товар<strong>і</strong>в - адже в нових членах Євросоюзу<br />

зросте варт<strong>і</strong>сть виробництва. Це створить стимули до перенесення окремих,<br />

б<strong>і</strong>льш простих, виробництв на територ<strong>і</strong>ю України. Але навряд чи такий розви-<br />

ток можна в<strong>і</strong>днести до сприятливих з точки зору довгострокової стратег<strong>і</strong>ї Укра-<br />

їни.<br />

Позиц<strong>і</strong>ї українських виробник<strong>і</strong>в продукц<strong>і</strong>ї з п<strong>і</strong>двищеним р<strong>і</strong>внем доданої<br />

вартост<strong>і</strong> в коротко- та середньостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> <strong>і</strong>стотно не зм<strong>і</strong>няться - з<br />

огляду на незначн<strong>і</strong> поточн<strong>і</strong> обсяги такого експорту до країн-кандидат<strong>і</strong>в. У дов-<br />

гостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> вони залежатимуть в<strong>і</strong>д досягнення Україною європей-<br />

ських техн<strong>і</strong>чних стандарт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> європейського р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> [3, 14].<br />

Позиц<strong>і</strong>ї українських аграрних виробник<strong>і</strong>в на розширеному ринку ЄС зале-<br />

жатимуть в<strong>і</strong>д двох чинник<strong>і</strong>в: по-перше, р<strong>і</strong>вня їх в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> стандартам Євро-<br />

союзу; по-друге, тих зм<strong>і</strong>н, яких зазнає його Сп<strong>і</strong>льна с<strong>і</strong>льськогосподарська пол<strong>і</strong>-<br />

тика. В цьому контекст<strong>і</strong> Україна повинна ч<strong>і</strong>тко визначитися з пр<strong>і</strong>оритетними<br />

напрямами зближення українських та європейських стандарт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> техн<strong>і</strong>чних ви-<br />

мог, що застосовуються в с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>.<br />

Не будучи членом СОТ, Україна не може ефективно протид<strong>і</strong>яти застосу-<br />

ванню до неї в перспектив<strong>і</strong> додаткових антидемп<strong>і</strong>нгових <strong>і</strong> компенсац<strong>і</strong>йних за-<br />

ход<strong>і</strong>в з боку нових член<strong>і</strong>в ЄС. Це є ще одним аргументом на користь необх<strong>і</strong>дно-<br />

ст<strong>і</strong> вступу України до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, що дасть можлив<strong>і</strong>сть наш<strong>і</strong>й

країн<strong>і</strong> користуватися в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними м<strong>і</strong>жнародно визнаними механ<strong>і</strong>змами захис-<br />

ту своїх власних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в у цих питаннях.<br />

У зв'язку з розширенням ЄС для України дуже важливим стає вир<strong>і</strong>шення<br />

питання про пол<strong>і</strong>пшення режиму торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з ЄС у ц<strong>і</strong>лому. Зокрема, це стосується<br />

надання Україн<strong>і</strong> статусу країни з ринковою економ<strong>і</strong>кою у повному обсяз<strong>і</strong>, а не<br />

лише в межах антидемп<strong>і</strong>нгових розсл<strong>і</strong>дувань. У перспектив<strong>і</strong> засобом вир<strong>і</strong>шення<br />

багатьох проблем може стати укладання угоди про в<strong>і</strong>льну торг<strong>і</strong>влю м<strong>і</strong>ж Украї-<br />

ною та ЄС, що передбачено чинною Угодою про партнерство та сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тницт-<br />

во [6, 9].<br />

Але питання вступати або не вступати Україн<strong>і</strong> в ЄС залежить не лише в<strong>і</strong>д<br />

країн ЄС. Євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йний шлях хоча <strong>і</strong> є на сьогодн<strong>і</strong> єдиною виправданою та<br />

консол<strong>і</strong>дуючою <strong>і</strong>деєю, певним дороговказом для нашого сусп<strong>і</strong>льства, вт<strong>і</strong>м, до-<br />

сягнувши одного дня економ<strong>і</strong>чного р<strong>і</strong>вня розвитку країн ЄС, українц<strong>і</strong> можуть<br />

замислитися над тим, чи варто позбуватися суверен<strong>і</strong>тету. Адже приєднання до<br />

Євроклубу кр<strong>і</strong>м переваг має один вагомий недол<strong>і</strong>к – часткове позбавлення су-<br />

верен<strong>і</strong>тету в питаннях економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, в прийнятт<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шень, у т.ч. пол<strong>і</strong>тич-<br />

них на користь <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й ЄС. Не сл<strong>і</strong>д забувати, що саме з цих м<strong>і</strong>ркувань країни<br />

з досить високим р<strong>і</strong>внем розвитку так<strong>і</strong> як Норвег<strong>і</strong>я, Ісланд<strong>і</strong>я та Швейцар<strong>і</strong>я до<br />

цього часу не приєдналися до ЄС, а Велика Британ<strong>і</strong>я не бажає приєднуватися до<br />

Єврозони.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Блонд<strong>і</strong>ньєр Ж.-П., Моргос П., Новоселецька О. Запровадження оновленої<br />

економ<strong>і</strong>чної стратег<strong>і</strong>ї для ефективного наближення України до Євро-<br />

пейського Союзу. — Українсько-Європейський консультативний центр з<br />

питань законодавства. Тенденц<strong>і</strong>ї української економ<strong>і</strong>ки. – 2004. – Червень.<br />

2. Європейськ<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> студ<strong>і</strong>ї та в<strong>і</strong>дносини у сфер<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знесу. (Сп<strong>і</strong>льний єв-<br />

ропейський проект програми Європейського Союзу Теmpus Tacis). — Тер-<br />

ноп<strong>і</strong>ль. 2005.<br />

3. Климко Г. Н. Концепц<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дносин України з м<strong>і</strong>жнародними ф<strong>і</strong>нансовими ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями // Економ<strong>і</strong>ка. — 2005. — № 3. — С.8-23.

4. Мок<strong>і</strong>й А. Рег<strong>і</strong>онально-секторальна модель зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтегра-<br />

ц<strong>і</strong>ї: передумови <strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>я реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. — Льв<strong>і</strong>в: Коопосв<strong>і</strong>та, 2004. — 345 с.<br />

5. Реформи заради добробуту. Програма д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> Каб<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в<br />

України. — Київ, 2005.<br />

6. Україна: поступ у XXI стол<strong>і</strong>ття. Стратег<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>чного та соц<strong>і</strong>ального<br />

розвитку на 2005- 2010 роки. Послання Президента України до Верховної<br />

Ради України. 2005 р.// Урядовий кур'єр. — 2005. — 23 лютого. — № 34. —<br />

С.5-12.<br />

7. Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавст-<br />

ва Тенденц<strong>і</strong>ї української економ<strong>і</strong>ки. — 2005. — Червень.<br />

Натал<strong>і</strong>я ОЛЕКСІВ<br />

Льв<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. І. Франка<br />

СТВОРЕННЯ ПОТУЖНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВО-<br />

ФІНАНСОВИХ ГРУП ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ЕКСПАНСІЇ ТНК<br />

Сучасний св<strong>і</strong>т розвивається в напрямку утворення глобальної економ<strong>і</strong>ки.<br />

На початку третього тисячол<strong>і</strong>ття виник глобально функц<strong>і</strong>онуючий св<strong>і</strong>товий ви-<br />

робничо-господарський механ<strong>і</strong>зм , складовими якого є окрем<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки.<br />

Насл<strong>і</strong>дки глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки для процес<strong>і</strong>в конкуренц<strong>і</strong>ї неодно-<br />

значн<strong>і</strong> : попри її позитивний вплив ч<strong>і</strong>тко проявляється монопол<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я св<strong>і</strong>тового<br />

виробництва транснац<strong>і</strong>ональними компан<strong>і</strong>ями, тобто сучасний глобальний еко-<br />

ном<strong>і</strong>чний розвиток характеризується поєднанням двох суперечливих тенденц<strong>і</strong>й:<br />

1) п<strong>і</strong>дпорядкування св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong>нтересам м<strong>і</strong>жнародних ф<strong>і</strong>нансово-<br />

економ<strong>і</strong>чних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й та транснац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>талу; 2) конкуренц<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>о-<br />

нальних економ<strong>і</strong>чних систем - з <strong>і</strong>ншого.<br />

Багато ТНК досить велик<strong>і</strong> <strong>і</strong> мають монопольну владу. За даними ООН св<strong>і</strong>-<br />

това чисельн<strong>і</strong>сть ТНК – б<strong>і</strong>льше 65 тисяч. Вони контролюють понад 850 тисяч<br />

аф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>йованих заруб<strong>і</strong>жних компан<strong>і</strong>й. Структура розташування материнських

компан<strong>і</strong>й виглядає таким чином: в <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ально розвинутих країнах д<strong>і</strong>є 80 %<br />

материнських компан<strong>і</strong>й, у країнах, що розвиваються – 19,5 %, у постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>сти-<br />

чних країнах – 0,5 % [1,с. 153-162]. Деяк<strong>і</strong> ТНК за обсягом виробництва переви-<br />

щують ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> країни, а кер<strong>і</strong>вники таких ф<strong>і</strong>рм найчаст<strong>і</strong>ше ведуть справи безпосе-<br />

редньо з главами держав. Нер<strong>і</strong>дко ТНК, як<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ють в багатьох країнах <strong>і</strong> прагнуть<br />

одержувати надприбутки та реал<strong>і</strong>зовувати свої конкурентн<strong>і</strong> переваги, вплива-<br />

ють на вс<strong>і</strong> сфери сусп<strong>і</strong>льного життя. А найб<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> та найпотужн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> корпорац<strong>і</strong>ї в<br />

змоз<strong>і</strong> ухилитися в<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичного контролю з боку приймаючих<br />

держав, зад<strong>і</strong>явши при цьому п<strong>і</strong>дтримку м<strong>і</strong>жнародних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в.<br />

Сучасн<strong>і</strong> держави не можуть повн<strong>і</strong>стю протид<strong>і</strong>яти ТНК, св<strong>і</strong>това економ<strong>і</strong>ка<br />

втратила позитивн<strong>і</strong> ефекти в<strong>і</strong>д д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТНК. На сьогодн<strong>і</strong> склалась така ситу-<br />

ац<strong>і</strong>я, коли держави змушен<strong>і</strong> поступово (спочатку економ<strong>і</strong>чно, а пот<strong>і</strong>м <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тич-<br />

но) розд<strong>і</strong>ляти владу з наддержавними <strong>і</strong>нститутами транснац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>та-<br />

лу.<br />

Інтегруючись у св<strong>і</strong>тову господарську систему, Україна нев<strong>і</strong>дворотно всту-<br />

пила в конкуренц<strong>і</strong>ю за присутн<strong>і</strong>сть на глобальних товарних ринках, у боротьбу<br />

за своє м<strong>і</strong>сце у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, за захист своїх нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

вернення можливих зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х загроз для ефективного функц<strong>і</strong>онування україн-<br />

ської економ<strong>і</strong>ки [2, С. 30-57].<br />

Законом<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>сть таких процес<strong>і</strong>в обумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть створення в Укра-<br />

їн<strong>і</strong> потужних промислово-ф<strong>і</strong>нансових об’єднань, як<strong>і</strong> спроможн<strong>і</strong> конкурувати з<br />

ТНК. Треба поступово включати економ<strong>і</strong>ку України в систему м<strong>і</strong>жнародного<br />

под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong>, св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси: Україна має галуз<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> знаходяться<br />

на передових позиц<strong>і</strong>ях <strong>і</strong> здатн<strong>і</strong> конкурувати з кращими св<strong>і</strong>товими виробниками<br />

(аерокосм<strong>і</strong>чна, л<strong>і</strong>такобудування, танкобудування).<br />

Тобто, українська держава першочергово повинна вид<strong>і</strong>лити пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong><br />

методи боротьби з негативними насл<strong>і</strong>дками експанс<strong>і</strong>ї ТНК: структурування ря-<br />

ду в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств з метою перетворення їх у потужн<strong>і</strong> промислово-<br />

ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> об’єднання в з<strong>і</strong>ставленн<strong>і</strong> з м<strong>і</strong>жнародними анологами. Як св<strong>і</strong>дчить за-<br />

руб<strong>і</strong>жний досв<strong>і</strong>д, лише <strong>і</strong>нтегрован<strong>і</strong> утворення з сильним ф<strong>і</strong>нансово-

промисловим потенц<strong>і</strong>алом здатн<strong>і</strong> протистояти процесам поглинання нац<strong>і</strong>ональ-<br />

ної економ<strong>і</strong>ки дом<strong>і</strong>нуючими ТНК.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Стратег<strong>і</strong>я розвитку України // Науковий журнал. Гол. ред. О.П. Степанов.<br />

– К.: НАУ. – 2004. – Вип. 1-2.<br />

2. Шнипко О.С. Нац<strong>і</strong>ональна конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть: сутн<strong>і</strong>сть, проблеми,<br />

механ<strong>і</strong>зми реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. – К., 2003.<br />

Петро РЕНДОВИЧ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ПРОЦЕСІ<br />

ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ<br />

На сьогодн<strong>і</strong> актуальним для України економ<strong>і</strong>чним питанням є <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я<br />

країни у м<strong>і</strong>жнародний <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний ринок кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в. Особливої гостроти ця<br />

проблема набуває в процес<strong>і</strong> євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Україна є країною з вражаючим простором для <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> за-<br />

вдяки багатим природним ресурсам, значному людському потенц<strong>і</strong>алу, розвине-<br />

н<strong>і</strong>й <strong>і</strong>нфраструктур<strong>і</strong>, висок<strong>і</strong>й потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й ємност<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього ринку. Однак,<br />

дуже низьк<strong>і</strong> реальн<strong>і</strong> обсяги як в<strong>і</strong>тчизняних, так <strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>дчать<br />

про вкрай недостатнє використання <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу України. Тому,<br />

важливим завданням держави у процес<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї пол<strong>і</strong>тики щодо <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є ґрунтовний анал<strong>і</strong>з <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу країни та позиц<strong>і</strong>ону-<br />

вання країни на св<strong>і</strong>тових ринках <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в умовах глобальної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї рин-<br />

к<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в.<br />

Залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й для розвитку нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки при-<br />

скорює її входження до св<strong>і</strong>тової господарської системи. Інвестиц<strong>і</strong>йна проблема<br />

є критер<strong>і</strong>єм зр<strong>і</strong>лост<strong>і</strong> ринкових реформ, дов<strong>і</strong>ри св<strong>і</strong>тового сп<strong>і</strong>втовариства до пол<strong>і</strong>-<br />

тичного курсу держави.

За умов гострої нестач<strong>і</strong> власних економ<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в, необх<strong>і</strong>дних для в<strong>і</strong>д-<br />

новлення нац<strong>і</strong>онального виробництва, стаб<strong>і</strong>льного економ<strong>і</strong>чного розвитку краї-<br />

ни, проведення структурної перебудови та розв’язання проблем євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

України, важливого значення набувають питання щодо використання зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

джерел ф<strong>і</strong>нансування. На жаль, поки що <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна активн<strong>і</strong>сть України, не-<br />

зважаючи на деяке пожвавлення, починаючи з 1999 р. не може вважатися задо-<br />

в<strong>і</strong>льною. На кожного українця припадає у 15-20 раз<strong>і</strong>в менше заруб<strong>і</strong>жних вкла-<br />

день, н<strong>і</strong>ж на поляка, чеха чи угорця.<br />

Україна вбачає одне з найприор<strong>і</strong>тетн<strong>і</strong>ших своїх завдань у налагодженн<strong>і</strong><br />

ефективних та г<strong>і</strong>дних її потенц<strong>і</strong>алу зв’язк<strong>і</strong>в з ЄС. Пров<strong>і</strong>дними формами еконо-<br />

м<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва м<strong>і</strong>ж Україною та ЄС є торг<strong>і</strong>вля та <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яль-<br />

н<strong>і</strong>сть. Перех<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>ки України до ринкових в<strong>і</strong>дносин вимагає значних <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>й. Це пов’язано з необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю перепроф<strong>і</strong>лювання б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств,<br />

акц<strong>і</strong>онуванням, приватизац<strong>і</strong>єю та <strong>і</strong>ншими процесами ринкової трансформац<strong>і</strong>ї.<br />

Сучасна <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна пол<strong>і</strong>тика в Україн<strong>і</strong> має бути загальнодержавною, ви-<br />

переджати х<strong>і</strong>д под<strong>і</strong>й, спиратися на систему гарант<strong>і</strong>й. Для пол<strong>і</strong>пшення <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату в Україн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно: дотримуватись вимог економ<strong>і</strong>чних зако-<br />

н<strong>і</strong>в, насамперед закон<strong>і</strong>в вартост<strong>і</strong>, грошового об<strong>і</strong>гу, пропорц<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> тощо; зд<strong>і</strong>йс-<br />

нити комплекс заход<strong>і</strong>в щодо стимулювання платоспроможного попиту насам-<br />

перед за рахунок <strong>і</strong>стотного п<strong>і</strong>двищення зароб<strong>і</strong>тної плати; посилити роль держа-<br />

ви у банк<strong>і</strong>вськ<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> створенням державних спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих банк<strong>і</strong>в (земе-<br />

льних, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних тощо) <strong>і</strong> пом<strong>і</strong>тним здешевленням на ц<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong> кредит<strong>і</strong>в та<br />

їх спрямуванням на структурну перебудову й вир<strong>і</strong>шення <strong>і</strong>нших проблем; осно-<br />

вними джерелами кап<strong>і</strong>таловкладень для виконання державних програм з осво-<br />

єння нових вид<strong>і</strong>в конкурентоспроможної продукц<strong>і</strong>ї повинн<strong>і</strong> стати державн<strong>і</strong> дов-<br />

готерм<strong>і</strong>нов<strong>і</strong> позики, кредити банк<strong>і</strong>в, кошти п<strong>і</strong>дприємств, отриман<strong>і</strong> завдяки на-<br />

данню державою податкових п<strong>і</strong>льг, випуск акц<strong>і</strong>й та їх продаж населенню за<br />

умови надання державою п<strong>і</strong>льг при оподаткуванн<strong>і</strong> див<strong>і</strong>денд<strong>і</strong>в та гарант<strong>і</strong>ї їх<br />

отримання, частина кошт<strong>і</strong>в державного бюджету; надати п<strong>і</strong>льги та допомогу в<strong>і</strong>-<br />

тчизняним товаровиробникам, як<strong>і</strong> експортують свою продукц<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> вкладають

кошти в галуз<strong>і</strong> й виробництва, зор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на випуск конкурентоспроможних<br />

товар<strong>і</strong>в.<br />

На даному етап<strong>і</strong> європейської <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї основною економ<strong>і</strong>чною, соц<strong>і</strong>аль-<br />

ною <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичною метою є забезпечення стаб<strong>і</strong>льного економ<strong>і</strong>чного зростання <strong>і</strong><br />

зб<strong>і</strong>льшення робочих м<strong>і</strong>сць. Розробка такої двоєдиної стратег<strong>і</strong>ї вимагає узго-<br />

дження макроеконом<strong>і</strong>чних заход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> координування її з нац<strong>і</strong>ональними та рег<strong>і</strong>о-<br />

нальними пол<strong>і</strong>тиками для забезпечення стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>н <strong>і</strong> громадських ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в.<br />

В аспект<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України в ЄС доц<strong>і</strong>льним є вивчення досв<strong>і</strong>-<br />

ду Сх<strong>і</strong>дноєвропейських країн щодо прискорення формування (удосконалення)<br />

законодавчих <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних передумов просування їх в ЄС. Це стосується, у<br />

першу чергу, законодавчого закр<strong>і</strong>плення напрям<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї України<br />

щодо вступу до ЄС.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Вовченко О. Інвестиц<strong>і</strong>ї: економ<strong>і</strong>чна сутн<strong>і</strong>сть та форми. // Актуальн<strong>і</strong> про-<br />

блеми економ<strong>і</strong>ки. – 2004. - № 6. – С. 18-23.<br />

2. Захар<strong>і</strong>н С. Перспективи <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України у м<strong>і</strong>жнародний <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний<br />

ринок. // Ф<strong>і</strong>нанси України. – 2003. - № 9. - С. 102-112.<br />

3. Левченко З. Інвестиц<strong>і</strong>йний кл<strong>і</strong>мат: в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>ї до в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong>. // Ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> па-<br />

пери України. – 2003. - № 43. - С. 9-10.<br />

Катерина РИБАЧЕНКО<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З СНД ТА ЄС ПОВ’ЯЗАНІ З<br />

ОРГАНІЗАЦІЄЮ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ<br />

Зм<strong>і</strong>ни, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбулися останн<strong>і</strong>ми десятил<strong>і</strong>ттями у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, та<br />

швидк<strong>і</strong>сть, з якою вони продовжують наростати, спонукають держави створю-<br />

вати нов<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми регулювання валютних в<strong>і</strong>дносин, як<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>цнювали б зв’язок<br />

м<strong>і</strong>ж потребами реального сектора економ<strong>і</strong>ки та потенц<strong>і</strong>алом валютного ринку,<br />

зокрема, в рамках м<strong>і</strong>ждержавних <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних структур. Сьогодн<strong>і</strong> у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> укла-

дено близько 85 рег<strong>і</strong>ональних економ<strong>і</strong>чних угод, але не вс<strong>і</strong> вони д<strong>і</strong>ють ефектив-<br />

но.<br />

Не сл<strong>і</strong>д розраховувати на економ<strong>і</strong>чне зростання лише в результат<strong>і</strong> утворен-<br />

ня валютного союзу. Не <strong>і</strong>снує беззаперечних теоретичних моделей безумовної<br />

здатност<strong>і</strong> валютного союзу прискорювати економ<strong>і</strong>чний розвиток країн. Сл<strong>і</strong>д<br />

враховувати також те, що ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong>, зокрема валютн<strong>і</strong>, системи належать до<br />

складних структур <strong>і</strong>з нел<strong>і</strong>н<strong>і</strong>йним розвитком. Ефективн<strong>і</strong> форми валютної <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>ї є пох<strong>і</strong>дними в<strong>і</strong>д специф<strong>і</strong>чних потреб нац<strong>і</strong>ональних ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong><br />

опосередковують функц<strong>і</strong>онування власних реальних економ<strong>і</strong>к <strong>і</strong> мають забезпе-<br />

чувати нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси.<br />

Потреба в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й, зокрема валютн<strong>і</strong>й, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї виникає тод<strong>і</strong>, коли<br />

економ<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика країн зд<strong>і</strong>йснюється приблизно в одному напрям<strong>і</strong> внасл<strong>і</strong>док<br />

схожих економ<strong>і</strong>чних умов, що дає змогу скористатися певними вигодами у раз<strong>і</strong><br />

координац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>й.<br />

Нин<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снують <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> плани як щодо ЄС, так <strong>і</strong> щодо СНД.<br />

Найб<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> обсяги торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> припадають саме на ц<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>они. Так, сукупний зовн<strong>і</strong>-<br />

шньоторговельний оборот <strong>і</strong>з країнами СНД та Балт<strong>і</strong>ї сьогодн<strong>і</strong> становить майже<br />

половину обсяг<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>з країнами ЄС – близько п’ятої частини. За останнє десяти-<br />

л<strong>і</strong>ття сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення м<strong>і</strong>ж цими рег<strong>і</strong>ональними <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йними угрупованням<br />

суттєво зм<strong>і</strong>нилось. У СНД сукупний валовий продукт зменшився удв<strong>і</strong>ч<strong>і</strong>. Якщо<br />

напередодн<strong>і</strong> реформ частки СНД та ЄС у св<strong>і</strong>товому валовому продукт<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>д-<br />

носилися як 1 : 4, то через с<strong>і</strong>м рок<strong>і</strong>в це сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення становило 1 : 10.<br />

На простор<strong>і</strong> СНД нин<strong>і</strong> склалися специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умови для <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. Розпад<br />

СРСР <strong>і</strong> РЕВ та утворення суверенних держав <strong>і</strong>з ринковою ор<strong>і</strong>єнтованими еко-<br />

ном<strong>і</strong>ками означав принципов<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних в<strong>і</strong>дносинах. Вар<strong>і</strong>ант м<strong>і</strong>ж-<br />

народної „<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї згори” вже не в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дав новим в<strong>і</strong>дносинам у сфер<strong>і</strong> вироб-<br />

ництва, розпод<strong>і</strong>лу, обм<strong>і</strong>ну та споживання. Централ<strong>і</strong>зовану систему розпод<strong>і</strong>лу<br />

матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в та готової продукц<strong>і</strong>ї зам<strong>і</strong>нили ринков<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

носини у сфер<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дтворення, як<strong>і</strong> мали опосередковуватися валютно-<br />

ф<strong>і</strong>нансовими в<strong>і</strong>дносинами. Нов<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини на теренах СНД можуть

будуватися тепер лише за принципами формування нових (або на нов<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>)<br />

господарських зв’язк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж суб’єктами ринку, як<strong>і</strong> встановлюються з огляду на<br />

економ<strong>і</strong>чну доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть.<br />

Унасл<strong>і</strong>док структурних зм<strong>і</strong>н в економ<strong>і</strong>ках країн СНД та неузгодженост<strong>і</strong> д<strong>і</strong>й<br />

держав – учасниць Сп<strong>і</strong>вдружност<strong>і</strong> пад<strong>і</strong>ння взаємного товарооб<strong>і</strong>гу в<strong>і</strong>дбувається<br />

швидшими темпами, н<strong>і</strong>ж сукупного ВВП (останн<strong>і</strong>й знизився у два, а товарооб<strong>і</strong>г<br />

– б<strong>і</strong>льш як у десять раз<strong>і</strong>в). Водночас динам<strong>і</strong>ка товарооб<strong>і</strong>гу країн СНД <strong>і</strong>з трет<strong>і</strong>ми<br />

країнами в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> ВВП завдяки д<strong>і</strong>ї таких фактор<strong>і</strong>в: стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть та<br />

прогнозован<strong>і</strong>сть правового поля у торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>; в<strong>і</strong>дшкодування б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>стю держав –<br />

учасниць податку на додану варт<strong>і</strong>сть при зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> експорту товар<strong>і</strong>в у трет<strong>і</strong><br />

країни та стягування його при експорт<strong>і</strong> на ринок СНД; застосування у зовн<strong>і</strong>ш-<br />

ньоеконом<strong>і</strong>чних розрахунках в<strong>і</strong>льно конвертованих валют тощо.<br />

Для правового оформлення торговельних в<strong>і</strong>дносин колишн<strong>і</strong> радянськ<strong>і</strong> рес-<br />

публ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong>з 1992 року стали укладати двосторонн<strong>і</strong> угоди. Однак для створення<br />

умов для ст<strong>і</strong>йких виробничих зв’язк<strong>і</strong>в та кооперативної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> адекватною<br />

формою врегулювання зовн<strong>і</strong>шньоторговельних в<strong>і</strong>дносин є багатосторонн<strong>і</strong> уго-<br />

ди, як<strong>і</strong> визначають ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кован<strong>і</strong> правила взаємної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Значн<strong>і</strong> розходження<br />

<strong>і</strong>ндекс<strong>і</strong>в реальних курс<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>ональних валют країн, СНД та їх нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть<br />

теж сприяли скороченню взаємного товарооб<strong>і</strong>гу країн СНД.<br />

Природним результатом д<strong>і</strong>ї зазначених вище фактор<strong>і</strong>в для держав Сп<strong>і</strong>в-<br />

дружност<strong>і</strong> став пр<strong>і</strong>оритет торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> з трет<strong>і</strong>ми країнами та формування взаємного<br />

товарооб<strong>і</strong>гу за залишковим принципом. За таких умов взаємний товарооб<strong>і</strong>г<br />

держав СНД приречений скорочуватися до потреб у критичному <strong>і</strong>мпорт<strong>і</strong> енер-<br />

гетичних ресурс<strong>і</strong>в. Таким чином, без узгоджених д<strong>і</strong>й держав використати <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>йний потенц<strong>і</strong>ал „знизу” буде неможливо.<br />

Отже, для ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в країн СНД нин<strong>і</strong> потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми, як<strong>і</strong> б<br />

зменшували ризики при використанн<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональних валют у рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>-<br />

вл<strong>і</strong>, сприяли <strong>і</strong>ї зростанню та в<strong>і</strong>дносному збалансуванню.<br />

Оксана РОДІНА

Донецький державний <strong>і</strong>нститут штучного <strong>і</strong>нтелекту<br />

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ<br />

Для України об'єктивною потребою державного масштабу, що випливає з нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

економ<strong>і</strong>чної реальност<strong>і</strong>, є розвиток вуг<strong>і</strong>льної промисловост<strong>і</strong> як базового сектору економ<strong>і</strong>ки. Анал<strong>і</strong>з основних<br />

тенденц<strong>і</strong>й розвитку св<strong>і</strong>тових <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в енергоресурс<strong>і</strong>в, а також можливостей реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу вуг<strong>і</strong>льної галуз<strong>і</strong> України показав наявн<strong>і</strong>сть основних передумов для<br />

п<strong>і</strong>дтримки, а в ряд<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> посилення позиц<strong>і</strong>й України у св<strong>і</strong>товому енергетичному простор<strong>і</strong>.<br />

Як в<strong>і</strong>домо, основою <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного процесу є зб<strong>і</strong>г <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> корист<strong>і</strong> бага-<br />

тостороннього сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва держав-учасниць. При цьому варто зазначити,<br />

що в основ<strong>і</strong> енергетичної корпоративної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї лежать специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> переду-<br />

мови, обумовлен<strong>і</strong> сировинною моделлю економ<strong>і</strong>чного зростання. Важливим є<br />

те, що незважаючи на ус<strong>і</strong> складност<strong>і</strong> й ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> труднощ<strong>і</strong> розвитку вуг<strong>і</strong>льної<br />

галуз<strong>і</strong> України, дом<strong>і</strong>нуючою тенденц<strong>і</strong>єю її розвитку є посилення м<strong>і</strong>ждержавних<br />

взаємозв’язк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в. Створюються системи<br />

економ<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, укладаються м<strong>і</strong>ждержавн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> угоди й<br />

союзи. Зокрема, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я має в<strong>і</strong>дбуватися за рахунок нарощування експортно-<br />

го потенц<strong>і</strong>алу, захисту внутр<strong>і</strong>шнього ринку вуг<strong>і</strong>лля й п<strong>і</strong>дтримки нац<strong>і</strong>онального<br />

виробника.<br />

За цих умов, важливою проблемою при вступ<strong>і</strong> України до СОТ та <strong>і</strong>нтегра-<br />

ц<strong>і</strong>ї вуг<strong>і</strong>льної галуз<strong>і</strong> у св<strong>і</strong>товий енергетичний ринок залишається зд<strong>і</strong>йснення за-<br />

ход<strong>і</strong>в щодо захисту <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>ональних виробник<strong>і</strong>в, збереження їх позиц<strong>і</strong>й<br />

на ринках збуту продукц<strong>і</strong>ї вуг<strong>і</strong>льної галуз<strong>і</strong>, усунення дискрим<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>йної торгове-<br />

льної практики у зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносинах України.<br />

Таким чином, пр<strong>і</strong>оритети розвитку паливно-енергетичної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї, пов'я-<br />

заної з<strong>і</strong> становленням нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних корпоративних структур, та-<br />

к<strong>і</strong>: в<strong>і</strong>дновлення втраченого управл<strong>і</strong>ння товарними, ресурсними, ф<strong>і</strong>нансовими<br />

(внутр<strong>і</strong>шньо- <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жгалузевими) потоками; п<strong>і</strong>двищення ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чної<br />

ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> шляхом формування замкнутих цикл<strong>і</strong>в («виробництво – переробка –<br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я») у рамках конкретних об'єднань при знаходженн<strong>і</strong> ними можливост<strong>і</strong><br />

визначеного м<strong>і</strong>жгалузевого маневру ресурсами; стимулювання платоспромож-

ного попиту населення за допомогою перерозпод<strong>і</strong>лу, використовуючи методи<br />

внутр<strong>і</strong>шньокорпоративного планування <strong>і</strong> керування сукупними доходами в<strong>і</strong>д<br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї товарної продукц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж учасниками виробничого процесу в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно<br />

до їхн<strong>і</strong>х д<strong>і</strong>йсних витрат; моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в, техн<strong>і</strong>чне пере-<br />

озброєння <strong>і</strong> модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я виробництва на баз<strong>і</strong> як внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х заощаджень <strong>і</strong> засо-<br />

б<strong>і</strong>в учасник<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного утворення (з наступною їх трансформац<strong>і</strong>єю у ви-<br />

робнич<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї), так <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел; сприяння реструктуризац<strong>і</strong>ї збитко-<br />

вих п<strong>і</strong>дприємств.<br />

У цьому зв'язку варто вид<strong>і</strong>лити функц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>жнародних <strong>і</strong>нтегрованих струк-<br />

тур у вуг<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>й промисловост<strong>і</strong>: <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йне забезпечення програми техн<strong>і</strong>чно-<br />

го переозброєння вуг<strong>і</strong>льної галуз<strong>і</strong> з метою переходу перспективних шахт на <strong>і</strong>н-<br />

тенсивну технолог<strong>і</strong>ю видобутку вуг<strong>і</strong>лля; оснащення перспективних шахт кон-<br />

курентноздатним, високопродуктивним <strong>і</strong> над<strong>і</strong>йним очисним <strong>і</strong> прох<strong>і</strong>дницьким<br />

устаткуванням, засобами п<strong>і</strong>дземного транспорту, шахтного п<strong>і</strong>дйому, стац<strong>і</strong>онар-<br />

ного <strong>і</strong> допом<strong>і</strong>жного устаткування; забезпечення доступност<strong>і</strong> середньо- <strong>і</strong> довго-<br />

строкових кредит<strong>і</strong>в; впровадження механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в стимулювання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної <strong>і</strong><br />

технолог<strong>і</strong>чної активност<strong>і</strong> суб'єкт<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> через розвиток<br />

патентування <strong>і</strong> захист <strong>і</strong>нтелектуальної власност<strong>і</strong>, конкурентноздатност<strong>і</strong> продук-<br />

ц<strong>і</strong>ї вуг<strong>і</strong>льної промисловост<strong>і</strong>, об'єднання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в у глобальному<br />

масштаб<strong>і</strong>; стимулювання участ<strong>і</strong> суб'єкт<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в процесах<br />

м<strong>і</strong>жнародного технолог<strong>і</strong>чного обм<strong>і</strong>ну <strong>і</strong>з врахуванням життєвого циклу техноло-<br />

г<strong>і</strong>й, розширення внутр<strong>і</strong>шнього ринку технолог<strong>і</strong>й; п<strong>і</strong>двищення конкурентноздат-<br />

ност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки України.<br />

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йна пол<strong>і</strong>тика функц<strong>і</strong>онування м<strong>і</strong>жнародних <strong>і</strong>нтегрованих ком-<br />

плекс<strong>і</strong>в у вуг<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>й промисловост<strong>і</strong> України передбачає: актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>й-<br />

них <strong>і</strong> маркетингових структур, що охоплюють м<strong>і</strong>нерально-сировинний ком-<br />

плекс; розвиток венчурного <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дприємництва; формування стаб<strong>і</strong>-<br />

льної <strong>і</strong> "прозорої" нормативно-правової бази, що дозволяє регулювати залучен-<br />

ня <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємницьку д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, розширення форм залу-

чення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в економ<strong>і</strong>ку; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю системи гарант<strong>і</strong>й, захисту <strong>і</strong> страху-<br />

вання в<strong>і</strong>тчизняних та <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Гринкевич Р. Тенденции мировой электроэнергетики // Мировая экономика<br />

и международные отношения. – 2003. - № 4. – С. 15 – 24.<br />

2. Мельник О.В. Напрямки розвитку <strong>і</strong>нфраструктури паливно-енергетичного комплексу // Формування ринкових<br />

в<strong>і</strong>дносин в Україн<strong>і</strong>: Зб<strong>і</strong>рник наукових праць. Вип. 7 (50) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К. - 2005. – С. 48-<br />

50.<br />

Лариса РОЖОК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ І ФОРМУВАННЯ НАДНАЦІОНАЛЬНИХ<br />

ІНСТИТУТІВ<br />

Проблематика глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є одним з найб<strong>і</strong>льш актуальних питань в м<strong>і</strong>жна-<br />

родних економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичних колах, що знайшло своє в<strong>і</strong>дображення у чис-<br />

ленних теоретичних <strong>і</strong> практичних досл<strong>і</strong>дженнях науковц<strong>і</strong>в з багатьох країн св<strong>і</strong>-<br />

ту.<br />

Головним напрямком економ<strong>і</strong>чної глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жна-<br />

родних ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в, або ф<strong>і</strong>нансова глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я. Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>нан-<br />

сових ринк<strong>і</strong>в полягає в посиленн<strong>і</strong> їх рол<strong>і</strong> в процес<strong>і</strong> руху ресурс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж краї-<br />

нами, що супроводжується зростанням м<strong>і</strong>жнародної мереж<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й та виникненням як<strong>і</strong>сних зм<strong>і</strong>н в структур<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й<br />

та ф<strong>і</strong>лософ<strong>і</strong>ї менеджменту. Іншими словами, вона сприяє посиленню взає-<br />

мозв’язк<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>ональних ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> перетворенню їх у єдиний за-<br />

гальносв<strong>і</strong>товий пот<strong>і</strong>к.<br />

Необх<strong>і</strong>дно зазначити, що глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в сьогодн<strong>і</strong> має ре-<br />

волюц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> за своїм ефектом насл<strong>і</strong>дки. Нова ситуац<strong>і</strong>я у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>, що склалася напри-<br />

к<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> ХХ стол<strong>і</strong>ття п<strong>і</strong>д впливом глобальних процес<strong>і</strong>в розвитку, в<strong>і</strong>дкриває перед<br />

багатьма країнами широк<strong>і</strong> перспективи для сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong>, доступ до здобутк<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>-<br />

тової цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Глобальн<strong>і</strong> ринки створюють нов<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> для зростання

ефективност<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знесу, вони в<strong>і</strong>дкривають доступ до величезних ресурс<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>талу<br />

та технолог<strong>і</strong>й. Руйнуючи <strong>і</strong>зольован<strong>і</strong>сть нац<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в, вона сприяє <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>йним процесам, посилює конкуренц<strong>і</strong>ю, розширює обсяги та масштаби ви-<br />

користання ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> для розвитку нац<strong>і</strong>ональних еко-<br />

ном<strong>і</strong>к.<br />

Водночас глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ставить перед країнами <strong>і</strong> складн<strong>і</strong> проблеми. В<strong>і</strong>дкри-<br />

т<strong>і</strong>сть нац<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в та розвиток транснац<strong>і</strong>ональних структур досягли та-<br />

кого р<strong>і</strong>вня, що можлив<strong>і</strong>сть держави впливати на св<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чний розвиток<br />

значно звузилася. Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси, особливо у валютно-кредитн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>,<br />

набувши глобального характеру, стали менше п<strong>і</strong>ддаватись регулюючим зусил-<br />

лям окремих, нав<strong>і</strong>ть дуже впливових країн. Кр<strong>і</strong>м цього, спостер<strong>і</strong>гається суттєва<br />

зм<strong>і</strong>на форми взаємод<strong>і</strong>ї даної сфери з державними органами регулювання. Якщо<br />

ран<strong>і</strong>ше протягом тривалого пер<strong>і</strong>оду часу нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ринки функц<strong>і</strong>о-<br />

нували та були п<strong>і</strong>дконтрольн<strong>і</strong> державним <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>ям в межах визначеної краї-<br />

ни, то сьогодн<strong>і</strong> за умов <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в у єдине ф<strong>і</strong>нансове сере-<br />

довище, нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> держави втрачають свої позиц<strong>і</strong>ї у застосуванн<strong>і</strong> власного<br />

регуляторного арсеналу. Так, за оц<strong>і</strong>нками Р. Аллена [1, 129], св<strong>і</strong>товий ф<strong>і</strong>нансо-<br />

вий ринок перем<strong>і</strong>щує за м<strong>і</strong>сяць понад 3 трлн. долар<strong>і</strong>в США <strong>і</strong>з країни в країни, з<br />

яких 2 трлн. дол. США – грош<strong>і</strong>, що не контролюються державою чи <strong>і</strong>ншими<br />

оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йними <strong>і</strong>нститутами.<br />

За таких умов знижується ефективн<strong>і</strong>сть державних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в, яким дедал<strong>і</strong><br />

складн<strong>і</strong>ше впливати на процеси, суттєва (а часто <strong>і</strong> визначальна) частина яких<br />

в<strong>і</strong>дбуваються за межами, що знаходиться п<strong>і</strong>д їх владним контролем. Под<strong>і</strong>бна<br />

ситуац<strong>і</strong>я має <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки. Як зазначає А. Неклесса, транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong><br />

ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нститути досягли такої ваги, що їх д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть має "владн<strong>і</strong><br />

функц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> виходять за меж<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш складних виробничих <strong>і</strong> ринкових зв'яз-<br />

к<strong>і</strong>в" [2] у результат<strong>і</strong> цього народжується нова, наднац<strong>і</strong>ональна, система управ-<br />

л<strong>і</strong>ння, <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зована в ТНК <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях –"Велика с<strong>і</strong>мка",<br />

МВФ, Св<strong>і</strong>товий банк. Проте, ефективн<strong>і</strong>сть наддержавного втручання тим вища,<br />

чим б<strong>і</strong>льшу частину свого суверен<strong>і</strong>тету держави-члени делегують таким глоба-

льним <strong>і</strong>нститутам, чим повн<strong>і</strong>ше держави тримаються сп<strong>і</strong>льно розроблених пра-<br />

вил гри не лише у своїй зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, але <strong>і</strong> у внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й<br />

економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тиц<strong>і</strong>.<br />

П<strong>і</strong>дсумовуючи, можна зазначити, що в процес<strong>і</strong> зближення нац<strong>і</strong>ональних<br />

економ<strong>і</strong>к та <strong>і</strong>нтернац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в дедал<strong>і</strong> очевидн<strong>і</strong>шою стає не-<br />

обх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть розробки нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до формування системи управл<strong>і</strong>ння м<strong>і</strong>жна-<br />

родними ф<strong>і</strong>нансовими ринками, що базувалися б на єдиних стандартах <strong>і</strong> нормах<br />

функц<strong>і</strong>онування. У св<strong>і</strong>тових наукових колах ведуться запекл<strong>і</strong> дискус<strong>і</strong>ї з приводу<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї такої нової системи регулювання. Так, американськ<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>сти до-<br />

ц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>шим вважають об’єднання орган<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансового управл<strong>і</strong>ння у дек<strong>і</strong>лька по-<br />

тужних <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й для забезпечення конкуренц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж ними та контролю за д<strong>і</strong>я-<br />

ми один одного. З огляду на практику ЄС, спостер<strong>і</strong>гаються тенденц<strong>і</strong>ї до транс-<br />

формац<strong>і</strong>ї суб’єкт<strong>і</strong>в грошово-кредитного регулювання, насл<strong>і</strong>дком чого стало<br />

створення у 1998 роц<strong>і</strong> Європейського Центрального банку. В<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> ж науко-<br />

вц<strong>і</strong>, зокрема З.О. Луцишин, пропонують створення Єдиного Всесв<strong>і</strong>тнього Банку<br />

– як <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йної основи глобальної ф<strong>і</strong>нансової арх<strong>і</strong>тектури та головної коор-<br />

динуючої установи [3]. При цьому каркас такої св<strong>і</strong>тової контрольно-<br />

регуляторної арх<strong>і</strong>тектури має спиратися на дв<strong>і</strong> опори – нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> держави як<br />

основн<strong>і</strong> низов<strong>і</strong> регулятори, <strong>і</strong> певну наднац<strong>і</strong>ональну структуру, яка буде коорди-<br />

нувати <strong>і</strong> спрямовувати д<strong>і</strong>ї останн<strong>і</strong>х.<br />

Таким чином, реал<strong>і</strong>ї та тенденц<strong>і</strong>ї сучасного розвитку св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки<br />

ставлять на порядок денний питання розробки нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в та принцип<strong>і</strong>в що-<br />

до формування системи управл<strong>і</strong>ння процесами глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, яка охопила вс<strong>і</strong><br />

країни <strong>і</strong> культури планети. Така система може бути сформована на наднац<strong>і</strong>она-<br />

льному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> <strong>і</strong> має в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати тим загрозам та викликам, як<strong>і</strong> несе глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я.<br />

Кр<strong>і</strong>м цього, вс<strong>і</strong> елементи нової системи, в тому числ<strong>і</strong> й Україна, мають адекват-<br />

но реагувати на її вимоги (<strong>і</strong> неважливо чи йдеться про ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю у сфер<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

нанс<strong>і</strong>в чи у сфер<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформатики) та розвиватися за її законами.<br />

Л<strong>і</strong>тература

1. Allen R. Financial Crises and Recession in the Global Economy. Aldershot,<br />

1994<br />

2. Неклесса А.И. Проблема ХХ века // Эксперт. №34 (17 сентября), 2001<br />

3. Луцишин З.О. Трансформац<strong>і</strong>я св<strong>і</strong>тової ф<strong>і</strong>нансової системи в умовах глоба-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. – К.: Видавничий центр “ДрУк”, 2002<br />

Анна РУЗМАНОВА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>м. М. І. Туган – Барановського<br />

ДОНЕЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА ЯК ВАЖЛИВИЙ<br />

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ<br />

ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ<br />

Донецька ТПП, яка є нев<strong>і</strong>д'ємною ланкою Торгово-промислової палати<br />

України, активно сприяє розвитку п<strong>і</strong>дприємницького середовища в рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>, за-<br />

вдяки чому завоювала авторитет <strong>і</strong> популярн<strong>і</strong>сть не т<strong>і</strong>льки на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>в-<br />

н<strong>і</strong> та в Україн<strong>і</strong> взагал<strong>і</strong>, але й в Європейському сп<strong>і</strong>втовариств<strong>і</strong>.<br />

Основними напрямками д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> Палати є сприяння п<strong>і</strong>дприємствам-членам ТПП у розвитку<br />

зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чних зв'язк<strong>і</strong>в, залучення в ДТПП нових п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, їхня всеб<strong>і</strong>чна п<strong>і</strong>дтримка.<br />

Членами Донецької торгово-промислової палати можуть бути комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> й некомерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, а також<br />

<strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong> Донецької област<strong>і</strong>. В даний час членами Палати є 546 п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> комерц<strong>і</strong>йних<br />

структур Донецького рег<strong>і</strong>ону.<br />

В<strong>і</strong>зитною карткою ТПП стали її традиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> послуги, обсяг яких пост<strong>і</strong>йно<br />

зростає. Комплекс послуг ДТПП можна об’єднати в три основн<strong>і</strong> групи за сту-<br />

пенем їхньої значимост<strong>і</strong>, а саме: 1) життєво важлив<strong>і</strong> для п<strong>і</strong>дприємств послуги –<br />

експертиза, декларування, переклади, сертиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я, <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> послуги; 2)<br />

важлив<strong>і</strong> послуги – виставки, ЗЕД-консалтинг; 3) додатков<strong>і</strong> послуги – оц<strong>і</strong>нка<br />

власност<strong>і</strong>, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я тендер<strong>і</strong>в, рекламно – видавнич<strong>і</strong>, еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, юридичн<strong>і</strong>, а<br />

також послуги штрихового кодування.<br />

У 2004р. в област<strong>і</strong> штрихового кодування отримано 2852 нових св<strong>і</strong>дчень на присвоєння товару <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йного<br />

номера в м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> ЕА UCC, що на 90% перевищує показник 2003року. Донецька ТПП<br />

входить у єдину <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йну мережу ТПП України, що є частиною <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної мереж<strong>і</strong> М<strong>і</strong>жнародної торго-

вельної палати, яка волод<strong>і</strong>є одним <strong>і</strong>з самих актуальних <strong>і</strong> великих <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>ту. Пошук партнер<strong>і</strong>в<br />

зд<strong>і</strong>йснюється на основ<strong>і</strong> повної он-лайнової бази даних д<strong>і</strong>лової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, що м<strong>і</strong>стить дан<strong>і</strong> про 1,6 млн. компан<strong>і</strong>й-виробник<strong>і</strong>в,<br />

експортер<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>мпортер<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг з 72 країн св<strong>і</strong>ту.<br />

Одним з найважлив<strong>і</strong>ших стратег<strong>і</strong>чних напрямк<strong>і</strong>в Донецька ТПП бачить осв<strong>і</strong>тню д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть. Сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тниками<br />

Палати проводяться сем<strong>і</strong>нари, трен<strong>і</strong>нги, конференц<strong>і</strong>ї для п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й Донецького рег<strong>і</strong>ону з<br />

р<strong>і</strong>зних напрямк<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. У своїй повсякденн<strong>і</strong>й робот<strong>і</strong> Донецька ТПП надає величезного значення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

<strong>і</strong> проведенню виставок. У 2004р. їх пройшло 27. Учасниками заход<strong>і</strong>в стали 1640 п<strong>і</strong>дприємств з ус<strong>і</strong>х рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в<br />

України. Загальна к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дувач<strong>і</strong>в виставок сягнула 195 210 чолов<strong>і</strong>к [1, C.6-7].<br />

ДТПП має ст<strong>і</strong>йке ф<strong>і</strong>нансове становище. Доходи в<strong>і</strong>д реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї послуг у<br />

2003р. зб<strong>і</strong>льшилися в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з 2002р. на 319 тис. грн., тобто на 8,6%. В<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дно <strong>і</strong> витрати ДТПП зросли за цей пер<strong>і</strong>од на 226 тис. грн. (12,3%). Прибуток<br />

до оподатковування складає 48,7% у 2003р. <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшилася приблизно на 5% у<br />

пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з 2002р. Чистий прибуток п<strong>і</strong>дприємства, отриманий в<strong>і</strong>д наданих по-<br />

слуг в 2003р. дор<strong>і</strong>внював 1457,9тис. грн., тобто складав 36,2% в<strong>і</strong>д загального<br />

доходу. Цей показник у 2003р. зб<strong>і</strong>льшився на 1,7% у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з 2002р. <strong>і</strong> на 8%<br />

у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з 2000р. [2, C.79].<br />

Для створення повноц<strong>і</strong>нної ринкової системи особливе значення має роз-<br />

виток малого б<strong>і</strong>знесу. Найважлив<strong>і</strong>шою стратег<strong>і</strong>чною метою своєї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

Донецька торгово-промислова палата визначила розвиток <strong>і</strong> комплексну п<strong>і</strong>дтри-<br />

мку саме цього сектору економ<strong>і</strong>ки. Протягом усього 2004р. п<strong>і</strong>дприємства мало-<br />

го б<strong>і</strong>знесу користувалися 50-процентною знижкою по р<strong>і</strong>чному членському вне-<br />

ску. Для них передбачений також ряд <strong>і</strong>нших п<strong>і</strong>льг. Зараз п<strong>і</strong>дприємства малого<br />

б<strong>і</strong>знесу складають 42% в<strong>і</strong>д загального числа член<strong>і</strong>в Палати, їх нал<strong>і</strong>чується 208<br />

[1, C.5].<br />

Ключове питання для Донецького рег<strong>і</strong>ону, як ведучого експортера України,<br />

є зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чна д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. І тут у Донецької ТПП велик<strong>і</strong> перспективи.<br />

В даний час Донецькою ТПП п<strong>і</strong>дписан<strong>і</strong> угоди про сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво з 31 торгово-<br />

промисловими палатами й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями близького <strong>і</strong> далекого заруб<strong>і</strong>жжя, у ра-<br />

мках яких зд<strong>і</strong>йснюються сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> проекти, що сприяють налагодженню прямих<br />

д<strong>і</strong>лових контакт<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж п<strong>і</strong>дприємцями. У 2004р. Донецьку ТПП з оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йними в<strong>і</strong>-<br />

зитами в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дали також делегац<strong>і</strong>ї посольств Франц<strong>і</strong>ї, Ф<strong>і</strong>нлянд<strong>і</strong>ї, Груз<strong>і</strong>ї, Узбекис-<br />

тану, Кореї, Афган<strong>і</strong>стану, ПАР. У ход<strong>і</strong> в<strong>і</strong>зит<strong>і</strong>в сторони обговорювали питання

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, взаємод<strong>і</strong>ї в сферах економ<strong>і</strong>ки, торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, утворення та зм<strong>і</strong>цнен-<br />

ня зв'язк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж українськими б<strong>і</strong>знесменами <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємцями своїх країн.<br />

Сьогодн<strong>і</strong> Донецька ТПП виступає як один з найважлив<strong>і</strong>ших центр<strong>і</strong>в про-<br />

гресивних <strong>і</strong>дей у розвитку <strong>і</strong> становленн<strong>і</strong> цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованих ринкових в<strong>і</strong>дносин у<br />

Донецьк<strong>і</strong>й област<strong>і</strong>, як над<strong>і</strong>йний союзник <strong>і</strong> пом<strong>і</strong>чник рег<strong>і</strong>ональних б<strong>і</strong>знес к<strong>і</strong>л.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Чижиков Г. Д. Высокий профессионализм коллектива – стратегия успеха<br />

// Меркурий.- 2005. - №1. – С. 4-7.<br />

2. Пшонка О.Г. Международный маркетинг в управлении ТПП.- Донецк.-<br />

2005.-170с.<br />

Натал<strong>і</strong>я РЯБЕЦЬ<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ<br />

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК<br />

Забезпечення економ<strong>і</strong>чної безпеки, посилення <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в, ви-<br />

р<strong>і</strong>шення завдань щодо б<strong>і</strong>льш широкого входження України у св<strong>і</strong>товий економ<strong>і</strong>-<br />

чний прост<strong>і</strong>р, освоєння нових зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринк<strong>і</strong>в збуту в<strong>і</strong>тчизняної продукц<strong>і</strong>ї, ак-<br />

тивний захист <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>талу та виробник<strong>і</strong>в ключов<strong>і</strong> завдання<br />

економ<strong>і</strong>чної стратег<strong>і</strong>ї нашої держави. Йдеться про реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю такої зовн<strong>і</strong>шньої<br />

пол<strong>і</strong>тики, яка дозволила б Україн<strong>і</strong> пос<strong>і</strong>сти г<strong>і</strong>дне м<strong>і</strong>сце у св<strong>і</strong>товому под<strong>і</strong>л<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>,<br />

м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та ф<strong>і</strong>нансах, сприяла орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї її потенц<strong>і</strong>алу.<br />

Україна ч<strong>і</strong>тко визначила св<strong>і</strong>й внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньопол<strong>і</strong>тичний курс щодо<br />

європейської <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. В<strong>і</strong>н полягає у зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних реформ, адапта-<br />

ц<strong>і</strong>ї українського законодавства до європейського, <strong>і</strong>мплементац<strong>і</strong>ї Угоди про пар-<br />

тнерство <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво з ЄС.<br />

Ключовим питанням для України є поглиблення в<strong>і</strong>дносин з Європейським Союзом <strong>і</strong> поступове входження<br />

до його структур по м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> досягнення європейських стандарт<strong>і</strong>в у вс<strong>і</strong>х найважлив<strong>і</strong>ших сусп<strong>і</strong>льних сферах.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть консол<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї українц<strong>і</strong>в навколо європейської <strong>і</strong>деї розглядається як лог<strong>і</strong>чне продовження її<br />

еволюц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> спроб реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на практиц<strong>і</strong> в пол<strong>і</strong>тико-економ<strong>і</strong>чному контекст<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льного руху.

Необх<strong>і</strong>дно в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити , що актуальн<strong>і</strong>сть розгляду даного питання забезпечується також тим фактором, що<br />

з набуттям чинност<strong>і</strong> 1 березня 1998 р. п<strong>і</strong>сля її ратиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональними парламентами країн-член<strong>і</strong>в ЄС Угоди<br />

про партнерство та сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва м<strong>і</strong>ж Україною та ЄС створено правов<strong>і</strong> рамки для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї потенц<strong>і</strong>йних<br />

можливостей України зайняти свою “н<strong>і</strong>шу” у європейському простор<strong>і</strong><br />

Україна як суверенна держава поки що несуттєво впливає на МРТ та <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси, що в<strong>і</strong>дбуваються в св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, залишаючись упродовж<br />

довгого часу осторонь головних св<strong>і</strong>тогосподарських процес<strong>і</strong>в.. Перебуваючи в<br />

центр<strong>і</strong> Європи, поряд з державами, що активно перебудовують свої економ<strong>і</strong>ки,<br />

Україна пом<strong>і</strong>тно в<strong>і</strong>дстала та не встигає за процесами, що в<strong>і</strong>дбуваються в сус<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>х господарствах.<br />

Європейський виб<strong>і</strong>р України не має на уваз<strong>і</strong> її однозначного тягот<strong>і</strong>ння до<br />

Європи, а передбачає створення системи взаємов<strong>і</strong>дносин України в простор<strong>і</strong><br />

Рос<strong>і</strong>я-Європа-П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чна-Америка-Чорноморря-СНД.Саме ця система в глобаль-<br />

ному контекст<strong>і</strong> визначає наб<strong>і</strong>р стратег<strong>і</strong>й та перспектив шлях<strong>і</strong>в розвитку України<br />

в ХХІ ст. Європейський виб<strong>і</strong>р, в свою чергу, в<strong>і</strong>дкриває нов<strong>і</strong> перспективи для<br />

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва України з розвинутими країнами континенту, економ<strong>і</strong>чного<br />

розвитку, соц<strong>і</strong>ального й <strong>і</strong>нтелектуального прогресу, зм<strong>і</strong>цнення позиц<strong>і</strong>й держави<br />

в м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> координат. Для України європейська <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я – це<br />

шлях модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки, залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х техно-<br />

лог<strong>і</strong>й, п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняного товаровиробника,<br />

можлив<strong>і</strong>сть виходу на єдиний внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок ЄС.<br />

У пол<strong>і</strong>тичному аспект<strong>і</strong> європейська <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я детерм<strong>і</strong>нує модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю<br />

правового поля української держави, демократизац<strong>і</strong>ю її пол<strong>і</strong>тичної й <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>-<br />

ональної систем.<br />

Прийняття сп<strong>і</strong>льної стратег<strong>і</strong>ї ЄС щодо України п<strong>і</strong>д час Гельс<strong>і</strong>нського самм<strong>і</strong>ту засв<strong>і</strong>дчило, що<br />

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво з Україною становить особливий <strong>і</strong>нтерес для країн-член<strong>і</strong>в ЄС. Сп<strong>і</strong>льна стратег<strong>і</strong>я ЄС, ухвалена<br />

на баз<strong>і</strong> УПС, визначила пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong> напрямки пол<strong>і</strong>тики країн-член<strong>і</strong>в, а також <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й Євросоюзу щодо<br />

України на чотирир<strong>і</strong>чний терм<strong>і</strong>н. Сп<strong>і</strong>льна стратег<strong>і</strong>я вперше задекларувала пол<strong>і</strong>тичне визначення Євросоюзом<br />

європейських прагнень України, а також п<strong>і</strong>дтвердила курс на стратег<strong>і</strong>чне партнерство з нею. Значним кроком<br />

на шляху наближення України до Європейського Союзу <strong>і</strong> поступове входження до його структур став факт надання<br />

Україн<strong>і</strong> статусу країни з ринкової економ<strong>і</strong>ки, що в<strong>і</strong>дбулось 1 грудня 2005 р.<br />

Водночас, у процес<strong>і</strong> зближення України з ЄС неминуче д<strong>і</strong>ятимуть <strong>і</strong> негативн<strong>і</strong> фактори євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. Серед<br />

них: неспроможн<strong>і</strong>сть нести ф<strong>і</strong>нансовий тягар внеск<strong>і</strong>в до ЄС; зростання конкуренц<strong>і</strong>ї з боку ф<strong>і</strong>рм країн-член<strong>і</strong>в

ЄС у процес<strong>і</strong> л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшення в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки, що супроводжуватиметься<br />

л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>єю неконкурентоспроможних п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong>з негативними соц<strong>і</strong>альними насл<strong>і</strong>дками. Однак, потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong><br />

переваги європейської <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї суттєво перевищують можлив<strong>і</strong> втрати <strong>і</strong> ризики, що було переконливо доведено<br />

до св<strong>і</strong>домост<strong>і</strong> ус<strong>і</strong>х європейських країн, як<strong>і</strong> обрали цей шлях.<br />

Андр<strong>і</strong>й САВКА<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДО ПИТАННЯ ПОСИЛЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ<br />

МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ<br />

Зв'язок м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та економ<strong>і</strong>чного зростання – питання, що до-<br />

сл<strong>і</strong>джується та висв<strong>і</strong>тлюються у сучасн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> [1]. Однак, хо-<br />

чемо запропонувати поглянути на цю проблему п<strong>і</strong>д <strong>і</strong>ншим кутом, звернувши<br />

основну увагу не на досить ефемерн<strong>і</strong> для окремого споживача макроеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

показники, а на набагато в<strong>і</strong>дчутн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> кожним <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дом параметри людського<br />

розвитку (добробуту населення). Такий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д має сенс ще й тому, що саме п<strong>і</strong>д-<br />

вищення р<strong>і</strong>вня добробуту населення має стати к<strong>і</strong>нцевою метою ус<strong>і</strong>х вид<strong>і</strong>в еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Глибока глобальна <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я через м<strong>і</strong>жнародну торг<strong>і</strong>влю – процес, який не<br />

зупинити. За останнє десятил<strong>і</strong>ття обсяг м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> подвоївся <strong>і</strong> у 2004<br />

р. досяг 9 трлн. дол. США [2]. Тому доц<strong>і</strong>льно спрямувати цей процес у прави-<br />

льному напрямку – примусити працювати на користь людського розвитку. Але<br />

чи можливо це з теоретичної точки зору?<br />

Думка про те, що м<strong>і</strong>жнародна торг<strong>і</strong>вля сприяє добробуту далеко не нова.<br />

Однак сучасн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дники вже не розглядають це питання наст<strong>і</strong>льки однознач-<br />

но. Зв'язок м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та добробуту населення – це довгий ланцюг<br />

складних взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих елемент<strong>і</strong>в, впливати на як<strong>і</strong><br />

потр<strong>і</strong>бно комплексно, враховуючи їх взаємну кореляц<strong>і</strong>ю. Основне завдання ро-<br />

боти у цьому напрямку полягає у використанн<strong>і</strong> переваг, як<strong>і</strong> надає участь у м<strong>і</strong>ж-<br />

народн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, досягаючи їх розпод<strong>і</strong>лу серед якнайширших верств населен-<br />

ня <strong>і</strong>з одночасною м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю негативних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в процесу <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї у глоба-

льн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> для певних верств населення. Важливо також розум<strong>і</strong>ти,<br />

що м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я не означає повного усунення, тому <strong>і</strong>снує необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть у розробц<strong>і</strong><br />

та впровадженн<strong>і</strong> компенсаторних механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> є прерогативою пол<strong>і</strong>тики роз-<br />

под<strong>і</strong>лу доход<strong>і</strong>в.<br />

Пропонуємо дек<strong>і</strong>лька основних завдань, виконання яких допоможе досягти<br />

усп<strong>і</strong>ху у процес<strong>і</strong> посилення позитивного зв’язку «м<strong>і</strong>жнародна торг<strong>і</strong>вля – людсь-<br />

кий розвиток».<br />

Використовуючи зб<strong>і</strong>льшення частки доданої вартост<strong>і</strong> експортних продук-<br />

т<strong>і</strong>в, країни, що розвиваються, усп<strong>і</strong>шно отримують дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льшу вигоду в<strong>і</strong>д<br />

м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>. Тому, уряд країни, що прагне до п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нтег-<br />

рац<strong>і</strong>ї повинен подбати про розробку активної промислової та технолог<strong>і</strong>чної по-<br />

л<strong>і</strong>тики. Активна пол<strong>і</strong>тика потр<strong>і</strong>бна тому, що ринок далеко не завжди подає пра-<br />

вильн<strong>і</strong> та своєчасн<strong>і</strong> сигнали для <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> до того ж стикаються з структу-<br />

рними бар’єрами у вигляд<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, слаборозвиненим ринком<br />

довгострокового кредитування та слабкою <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йною п<strong>і</strong>дтримкою.<br />

Другим важливим компонентом у процес<strong>і</strong> посилення позитивної кореляц<strong>і</strong>ї<br />

має стати пол<strong>і</strong>тика регулювання зовн<strong>і</strong>шньої в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ч-<br />

ної системи [3]. Погоджуючись з поширеною у науков<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> думкою про<br />

<strong>і</strong>снування позитивної кореляц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж м<strong>і</strong>жнародною торг<strong>і</strong>влею та нер<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>стю у<br />

розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong> доход<strong>і</strong>в населення [4], вважаємо за необх<strong>і</strong>дне наголосити на потреб<strong>і</strong><br />

включення до складу пол<strong>і</strong>тики розпод<strong>і</strong>лу доход<strong>і</strong>в механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї р<strong>і</strong>вня<br />

нер<strong>і</strong>вност<strong>і</strong>.<br />

Ще одним <strong>і</strong>з низки драматичних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в залучення країни до активної<br />

участ<strong>і</strong> у м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> є необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть структурної перебудови її вироб-<br />

ничої бази. Оск<strong>і</strong>льки асиметрична участь країни (лише експорт) у м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й<br />

торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> в сучасних умовах є малоймов<strong>і</strong>рною, зростання обсяг<strong>і</strong>в експорту при-<br />

зводить до зростання обсяг<strong>і</strong>в <strong>і</strong>мпорту. Внасл<strong>і</strong>док такого процесу виникає необ-<br />

х<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть перерозпод<strong>і</strong>лу виробничих потужностей на користь конкурентоспро-<br />

можних галузей. Важливо знайти можлив<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зувати негативн<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки,<br />

як<strong>і</strong> найболюч<strong>і</strong>ше вражають малозахищен<strong>і</strong> верстви населення, знижуючи р<strong>і</strong>вень

загального добробуту. Оск<strong>і</strong>льки розробка компенсаторних механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в лише у<br />

межах одн<strong>і</strong>єї країни є недостатньою, сл<strong>і</strong>д прагнути до впровадження практики<br />

компенсац<strong>і</strong>й на м<strong>і</strong>ждержавному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

Наступна рекомендац<strong>і</strong>я сформульована на основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу результат<strong>і</strong>в низки<br />

емп<strong>і</strong>ричних досл<strong>і</strong>джень, як<strong>і</strong> дають змогу зробити висновок: у б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> країн<br />

<strong>і</strong>снує значний розрив м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>внем нац<strong>і</strong>онального багатства у вигляд<strong>і</strong> забезпече-<br />

ност<strong>і</strong> країни природними ресурсами та <strong>і</strong>ндексом людського розвитку. На думку<br />

деяких досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в [5], значна забезпечен<strong>і</strong>сть країни природними ресурсами<br />

ослаблює державн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нститути, створює неправильн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> стимули та умо-<br />

ви для конфл<strong>і</strong>кт<strong>і</strong>в. Потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> шляхи вир<strong>і</strong>шення ц<strong>і</strong>єї проблеми лежать за пло-<br />

щиною суто економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики <strong>і</strong> торкаються метод<strong>і</strong>в державного управл<strong>і</strong>н-<br />

ня.<br />

Останн<strong>і</strong>й <strong>і</strong>з запропонованих рецепт<strong>і</strong>в стосується нездатност<strong>і</strong> показник<strong>і</strong>в<br />

зростання обсяг<strong>і</strong>в експорту в<strong>і</strong>добразити шкоду, нанесену внасл<strong>і</strong>док зростання<br />

виробничих потужностей, еколог<strong>і</strong>ї, стан якої безпосередньо впливає на показ-<br />

ники людського розвитку <strong>і</strong>, таким чином, послаблює зв'язок м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>-<br />

вл<strong>і</strong> та добробуту населення.<br />

Як п<strong>і</strong>дсумок, зауважимо, що б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть запропонованих рекомендац<strong>і</strong>й так<br />

чи <strong>і</strong>накше стосується необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> розробки р<strong>і</strong>зних вид<strong>і</strong>в компенсаторних ме-<br />

хан<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> вочевидь є альтернативою нереального повного усунення негатив-<br />

них насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в залучення країни до процесу м<strong>і</strong>жнародної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Rodrik D., and Rodriguez F., Trade policy and economic growth: a skeptic’s<br />

guide to the cross-national evidence, Working Paper 7081, National Bureau of<br />

Economic Research, April 1999<br />

2. www.wto.org<br />

3. Krueger, A. O., Why Trade Liberalisation is Good for Growth, The Economic<br />

Journal, 108, September 1998, 1513-1522<br />

4. Robinson, Sh. and Thierfelder, K., Trade Liberalization and Regional<br />

Integration: The Search for Large Numbers, 1999

5. Торвальдур Г., Природа, энергия и экономический рост. // Экономический<br />

журнал ВШЭ.– 2001. – №4. – C.459-486<br />

Лариса САМОСЬОНОК<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> <strong>і</strong>м. М.І.Туган-Барановського<br />

АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ<br />

УКРАЇНИ<br />

Прагнення суверенної української держави стати повноправним членом<br />

св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плюється за останн<strong>і</strong>й р<strong>і</strong>к актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю д<strong>і</strong>алогу з<strong>і</strong> Св<strong>і</strong>то-<br />

вою орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, Європейським Союзом та П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чноатлантичним<br />

Альянсом. Кр<strong>і</strong>м того, Україна виступає <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атором створення нових <strong>і</strong>нтегра-<br />

ц<strong>і</strong>йних утворень, як<strong>і</strong> головною сп<strong>і</strong>льною ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>стю визнають демократичн<strong>і</strong> ре-<br />

форми, та трансформац<strong>і</strong>ї вже <strong>і</strong>снуючих <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних утворень на територ<strong>і</strong>ї<br />

Сх<strong>і</strong>дної Європи та колишнього СРСР.<br />

Інтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я д<strong>і</strong>алогу м<strong>і</strong>ж Україною та П<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>чноатлантичним Альянсом<br />

сприймається у сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш суперечливо, переважно з суб’єктивний<br />

причин, як<strong>і</strong>, як правило, загострюються у передвиборчий час. Звертаючись до<br />

економ<strong>і</strong>чного аспекту розгляду питання євроатлантичної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України,<br />

необх<strong>і</strong>дно звернути увагу на те, що найб<strong>і</strong>льш вагомими чинниками, як<strong>і</strong> назива-<br />

ються опонентами вступу України до НАТО виступають: занепад в<strong>і</strong>тчизняного<br />

ОПК та сум<strong>і</strong>жних галузей; втрата ринк<strong>і</strong>в збуту оборонно-в<strong>і</strong>йськової техн<strong>і</strong>ки<br />

українського виробництва; ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> втрати в<strong>і</strong>д розриву в<strong>і</strong>йськово-техн<strong>і</strong>чного<br />

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва з Рос<strong>і</strong>єю; п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня безроб<strong>і</strong>ття через скорочення<br />

Збройних Сил та ОПК; значн<strong>і</strong> витрати на реформування та переозброєння ЗС, а<br />

також на членство в НАТО.<br />

Огляд сучасного стану українського ОПК необх<strong>і</strong>дно починати з часу отри-<br />

мання у спадщину частки ОПК колишнього СРСР, яка на пер<strong>і</strong>од 1991 р. скла-<br />

далась з 1840 п<strong>і</strong>дприємств, 700 з яких випускали виключно в<strong>і</strong>йськову продук-

ц<strong>і</strong>ю [1, C.160]. Основу ОПК тод<strong>і</strong> складали 205 промислових п<strong>і</strong>дприємств, 139<br />

науково-досл<strong>і</strong>дних проектних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, на яких вироблялось 17% вс<strong>і</strong>єї обо-<br />

ронної продукц<strong>і</strong>ї Союзу [2, C.2]. В<strong>і</strong>дзначимо, що лише 3% виробництва ОВТ<br />

мало замкнений цикл на українських п<strong>і</strong>дприємствах. А вже у 1996 р. в Україн<strong>і</strong><br />

нал<strong>і</strong>чувалось 400 п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> випускали 7% продукц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>д обсяг<strong>і</strong>в 1991 р.<br />

[3, C.81]. Сучасний стан ОПК визначається загальною технолог<strong>і</strong>чною в<strong>і</strong>дстал<strong>і</strong>с-<br />

тю промисловост<strong>і</strong>, яка утворюється через переважне (75% в<strong>і</strong>д загального обся-<br />

гу) <strong>і</strong>нвестування виробництва продукц<strong>і</strong>ї III технолог<strong>і</strong>чного укладу, <strong>і</strong> лише 20% <strong>і</strong><br />

4,5% продукц<strong>і</strong>ї IV <strong>і</strong> V уклад<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно [4, C.38]. Занепад в<strong>і</strong>тчизняного ОПК<br />

почався задовго до проголошення курсу на євроатлантичну <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю, яке оф<strong>і</strong>-<br />

ц<strong>і</strong>йно в<strong>і</strong>дбулося лише у 1997 р. <strong>і</strong> переважна б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть експерт<strong>і</strong>в з питань нац<strong>і</strong>о-<br />

нальної безпеки та розвитку ОПК наголошують на необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>: модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

виробництва ОПК, ф<strong>і</strong>зичний знос основних фонд<strong>і</strong>в якого складає понад 70% [4,<br />

C. 40]; п<strong>і</strong>двищення обсяг<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансування НДДКР з використанням потенц<strong>і</strong>алу<br />

м<strong>і</strong>жнародного в<strong>і</strong>йськово-техн<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, оск<strong>і</strong>льки внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х резе-<br />

рв<strong>і</strong>в недостатньо для п<strong>і</strong>дтримки конкурентноздатного ОПК.<br />

Вивчення показник<strong>і</strong>в динам<strong>і</strong>ки та географ<strong>і</strong>чної структури експорту звичай-<br />

них вид<strong>і</strong>в озброєнь України за пер<strong>і</strong>од незалежност<strong>і</strong> дозволяє зробити так<strong>і</strong> ви-<br />

сновки: 1) з 1991р. по 1997 р. Україна експортувала надлишкову ОВТ; 2) до<br />

2002 р. Україна пос<strong>і</strong>дала шосте м<strong>і</strong>сце серед країн-експортер<strong>і</strong>в ОВТ; 3) найб<strong>і</strong>ль-<br />

ш<strong>і</strong> за сумами контракти на постачання озброєнь Україн<strong>і</strong> вдалось скласти за<br />

умов в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>ї з боку Рос<strong>і</strong>йської Федерац<strong>і</strong>ї; 4) випускаючи одно-<br />

типне з РФ озброєння, Україна втратила ринки, що традиц<strong>і</strong>йно споживали ОВТ<br />

радянського виробництва; 5) Україна втрачає позиц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> на ринках “малих конт-<br />

ракт<strong>і</strong>в” країн Аз<strong>і</strong>ї та Близького Сходу через посилення конкуренц<strong>і</strong>ї з боку РФ, а<br />

також Китаю та країн Латинської Америки, як<strong>і</strong> випускають в<strong>і</strong>дносно дешеве л<strong>і</strong>-<br />

ценз<strong>і</strong>йне озброєння. Кр<strong>і</strong>м проблем виробничого характеру, болючим для експо-<br />

ртної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> держави у галуз<strong>і</strong> ОВТ є в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть законодавчої п<strong>і</strong>дтримки ре-<br />

ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї та послуг в<strong>і</strong>йськово-техн<strong>і</strong>чного призначення, офсетного зако-

нодавства у тому числ<strong>і</strong>, налагодженої системи реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї експортних контрак-<br />

т<strong>і</strong>в; досв<strong>і</strong>дчених <strong>і</strong> висококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в з продажу ОВТ.<br />

Як п<strong>і</strong>дсумок можна в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити, що ґрунтовний анал<strong>і</strong>з насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в євроатлан-<br />

тичної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України, виважена державна пол<strong>і</strong>тика у галуз<strong>і</strong> в<strong>і</strong>йськово-<br />

техн<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва та розробка механ<strong>і</strong>зму подолання негативних явищ<br />

<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йного процесу, п<strong>і</strong>двищать ефективн<strong>і</strong>сть участ<strong>і</strong> України у м<strong>і</strong>жнародно-<br />

му под<strong>і</strong>л<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Мунт<strong>і</strong>ян В.І. Проблеми нац<strong>і</strong>ональної безпеки в процесах державотворення:<br />

Зб. праць. Т.3. – К.: Видавництво «КВІЦ», 2004. – 732 с.<br />

2. Шеховцов В., Боднарчук Р. Оборонно-промисловий комплекс України: стан<br />

<strong>і</strong> перспективи розвитку // Народна арм<strong>і</strong>я. – 1999. – 7 травня.<br />

3. Нац<strong>і</strong>ональна безпека України, 1994-1996 рр.: Наук. допов<strong>і</strong>дь НІСД / Ред-<br />

кол.: О. Ф. Бєлов (голова) та <strong>і</strong>н. – К.: НІСД, 1997. – 197 с.<br />

4. Сунгуровський М. Оборонно-промисловий комплекс України: проблемн<strong>і</strong> пи-<br />

тання розвитку // Нац<strong>і</strong>ональна безпека <strong>і</strong> оборона. – 2004. – №8. – С.37-43.<br />

Андр<strong>і</strong>й СОЦЬКИЙ<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ<br />

ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ<br />

Україна обрала шлях <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї з Європейським союзом, що регламенту-<br />

ється низкою нормативно-правових акт<strong>і</strong>в: Україна була включена в Систему за-<br />

гальних преференц<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>д 1 с<strong>і</strong>чня 1993 р., в 1994 р. п<strong>і</strong>дписано угоди про партнер-<br />

ство <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво, що набула чинност<strong>і</strong> 1 березня 1998 р.[1], у 1998 р. та<br />

2000 р. Указами Президента України затверджено "Стратег<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї Украї-<br />

ни до Європейського Союзу"[2]. П<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>єю України до Європейського<br />

Союзу розум<strong>і</strong>ють певн<strong>і</strong> напрямки сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong>: зняття бар'єр<strong>і</strong>в на шляху руху то-<br />

вар<strong>і</strong>в, послуг та фактор<strong>і</strong>в виробництва; вдосконалення українського законодав-

ства; досягненням європейських стандарт<strong>і</strong>в щодо енергоємност<strong>і</strong> виробництва,<br />

ефективност<strong>і</strong> енергоспоживання тощо.<br />

Одним з напрямк<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України до Європейського Союзу є транс-<br />

кордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво. Європейський Союз має давн<strong>і</strong>й досв<strong>і</strong>д розвитку та-<br />

кого сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва у форм<strong>і</strong> єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в. Єврорег<strong>і</strong>он — це певний географ<strong>і</strong>ч-<br />

ний прост<strong>і</strong>р, що включає прикордонн<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>ї двох або б<strong>і</strong>льшої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong><br />

держав, як<strong>і</strong> домовляються про координац<strong>і</strong>ю д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> на цьому простор<strong>і</strong> в еко-<br />

ном<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й, соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>й, культурн<strong>і</strong>й та <strong>і</strong>нших сферах сусп<strong>і</strong>льного життя [3].<br />

Створення єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в має на мет<strong>і</strong> сприяти: економ<strong>і</strong>чному <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альному<br />

згуртуванню населення, що там проживає; усуненню нер<strong>і</strong>вност<strong>і</strong> умов та прав<br />

людей; протид<strong>і</strong>ї чинникам, що негативно впливають на соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чний<br />

розвиток країн-учасниць; захисту довк<strong>і</strong>лля.<br />

В Договор<strong>і</strong> про заснування Європейського Сп<strong>і</strong>втовариства передбачено<br />

спрямування сп<strong>і</strong>льних зусиль на скорочення розриву м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>внями розвитку р<strong>і</strong>з-<br />

них рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в Сп<strong>і</strong>втовариства, на зменшення економ<strong>і</strong>чного та соц<strong>і</strong>ального в<strong>і</strong>д-<br />

ставання тих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, що перебувають у найменш сприятливих умовах. Для<br />

цього було створено спец<strong>і</strong>альний Європейський фонд рег<strong>і</strong>онального розвитку, а<br />

також "Фонд згуртування", як<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюють ф<strong>і</strong>нансування в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних проект<strong>і</strong>в.<br />

Перший єврорег<strong>і</strong>он – Гронау – було створено у 1958 р. на кордон<strong>і</strong> ФРН та<br />

Голланд<strong>і</strong>ї. Усього ж на н<strong>і</strong>мецько-голландському кордон<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує п'ять под<strong>і</strong>бних<br />

утворень, що охоплюють весь прикордонний прост<strong>і</strong>р. Досв<strong>і</strong>д функц<strong>і</strong>онування<br />

єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>дчить, що сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво м<strong>і</strong>сцевої та рег<strong>і</strong>ональної влад дає<br />

змогу значно ефективн<strong>і</strong>ше виконувати їм свої функц<strong>і</strong>ї. Щоб сприяти розвитков<strong>і</strong><br />

цих стосунк<strong>і</strong>в, Європейський Союз у 1980 р. ухвалив Європейську рамкову<br />

конвенц<strong>і</strong>ю про транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво м<strong>і</strong>ж територ<strong>і</strong>альними общинами<br />

й органами влади. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до неї кожна держава, що приєдналася до Конве-<br />

нц<strong>і</strong>ї, зобов'язується п<strong>і</strong>дтримувати та заохочувати транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тницт-<br />

во м<strong>і</strong>ж територ<strong>і</strong>альними общинами й органами влади, як<strong>і</strong> перебувають п<strong>і</strong>д її<br />

юрисдикц<strong>і</strong>єю, та територ<strong>і</strong>альними общинами й органами влади, як<strong>і</strong> перебува-<br />

ють п<strong>і</strong>д юрисдикц<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>нших держав-член<strong>і</strong>в. Транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво ви-

значено Конвенц<strong>і</strong>єю як будь-як<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї, спрямован<strong>і</strong> на посилення та погли-<br />

блення добросус<strong>і</strong>дських стосунк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж територ<strong>і</strong>альними общинами й органами<br />

влади та на укладання з ц<strong>і</strong>єю метою необх<strong>і</strong>дних угод або домовленостей. Зго-<br />

дом Конвенц<strong>і</strong>я була доповнена Протоколом щодо сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва м<strong>і</strong>ж терито-<br />

р<strong>і</strong>альними общинами й органами влади. Протокол 3 листопада 1998 р. було<br />

п<strong>і</strong>дписано й Україною [4]. Україна з 1 травня 2005 р. межує з країнами-<br />

учасницями, а саме з Угорщиною, Польщею, Словаччиною, а в 2007 р. до Єв-<br />

ропейського Союзу планує вступити Румун<strong>і</strong>я, тому транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тни-<br />

цтво стає вагомим <strong>і</strong>нструментом до євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Основою сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва є конкретн<strong>і</strong> проекти, ф<strong>і</strong>нансування яких зд<strong>і</strong>йс-<br />

нюється з к<strong>і</strong>лькох джерел. Так, щодо ф<strong>і</strong>нансування рег<strong>і</strong>ону Ємс-Долларт д<strong>і</strong>є на-<br />

ступна схема: 50% витрат покриває Європейський Союз, по 15% — бюджети<br />

Голланд<strong>і</strong>ї та Н<strong>і</strong>меччини, а решту (20%) — безпосередн<strong>і</strong> учасники проекту. Саме<br />

<strong>і</strong>з створення низки єврорег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в на кордон<strong>і</strong> Н<strong>і</strong>меччини та Польщ<strong>і</strong> почалася при-<br />

скорена <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я останньої до Європейського Союзу, досв<strong>і</strong>д ц<strong>і</strong>єї кооперац<strong>і</strong>ї в<br />

Neise-nysa, Роmегап<strong>і</strong>а, Sргее-Nе<strong>і</strong>ssе-ВоЬег, Рго Еuгора V<strong>і</strong>аdгinа вартий уваги.<br />

Для України транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво набуває особливого значення<br />

з огляду на розширення Європейського Союзу. Україна бере участь у трьох єв-<br />

рорег<strong>і</strong>онах — "Карпатський" в<strong>і</strong>д 14 лютого 1993 р., "Буг" створено 29 вересня<br />

1995 р. та "Нижн<strong>і</strong>й Дунай” в<strong>і</strong>д 14 серпня 1998 р. Передбачається найближчим<br />

часом утворити ще один єврорег<strong>і</strong>он — "Верхн<strong>і</strong>й Прут" [3].<br />

Транскордонне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво може частково вир<strong>і</strong>шувати ф<strong>і</strong>нансування<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних проблем на м<strong>і</strong>сцевому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>. Тобто навантаження на м<strong>і</strong>-<br />

сцев<strong>і</strong> бюджети буде зменшено, а як насл<strong>і</strong>док <strong>і</strong> спрямування ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в<br />

на виконання соц<strong>і</strong>альних програм щодо п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня життя населення.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Угода про партнерство <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво 1994 р. що набула чинност<strong>і</strong> 1<br />

березня 1998 р.<br />

2. Укази Президента України затверджено "Стратег<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї України<br />

до Європейського Союзу" 1998 р. та 2000 р.

3. Губський Б.В. Євроатлантична <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я України – К.: Логос. – 328с.<br />

4. Савельєв Є.В. Європейська <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я <strong>і</strong> маркетинг – Терноп<strong>і</strong>ль: Карт-<br />

бланш, 2005 - 482 с.<br />

Олександр СТЕФАНОВСЬКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОНОМІЧНА КОНВЕРГЕНЦІЯ В КОНТЕКСТІ ДОСВІДУ КРАЇН ЦСЄ<br />

В сучасному св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> досить значним є розрив м<strong>і</strong>ж багатими та б<strong>і</strong>дними краї-<br />

нами. У деяких випадках середн<strong>і</strong>й дох<strong>і</strong>д на душу населення в багатих країнах в<br />

50 раз<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>льший, н<strong>і</strong>ж в б<strong>і</strong>дних. Тому актуальним стає питання про подолання<br />

розриву в стандартах життя м<strong>і</strong>ж країнами в контекст<strong>і</strong> забезпечення ними еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної конвергенц<strong>і</strong>ї.<br />

Економ<strong>і</strong>чна конвергенц<strong>і</strong>я повинна визначатись певними критер<strong>і</strong>ями. Одн<strong>і</strong><br />

науковц<strong>і</strong> концентрують свою увагу на реальному ВВП на душу населення (на<br />

одного роб<strong>і</strong>тника), <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> розглядають загальну продуктивн<strong>і</strong>сть фактор<strong>і</strong>в (total<br />

factor productivity), а ще <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> сфокусован<strong>і</strong> на факторних ц<strong>і</strong>нах, таких як реальна<br />

зароб<strong>і</strong>тна плата та процентн<strong>і</strong> ставки на кап<strong>і</strong>тал.<br />

Економ<strong>і</strong>чну конвергенц<strong>і</strong>ю розглядають, здеб<strong>і</strong>льшого, як два взаємо-<br />

пов’язан<strong>і</strong> процеси: ном<strong>і</strong>нальну та реальну конвергенц<strong>і</strong>ю. Ном<strong>і</strong>нальна конверге-<br />

нц<strong>і</strong>я передбачає зменшення та остаточне подолання макроеконом<strong>і</strong>чного дисба-<br />

лансу м<strong>і</strong>ж країнами та забезпечення макроеконом<strong>і</strong>чної стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>. Прикладом<br />

забезпечення ном<strong>і</strong>нальної конвергенц<strong>і</strong>ї є Маастрихтськ<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>ї Європейського<br />

Союзу. Якщо, країна хоче стати членом ЄВС, вона повинна виконати регламен-<br />

тован<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>ї щодо <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї, довгострокових процентних ставок, ф<strong>і</strong>скальних<br />

зм<strong>і</strong>нних та стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> обм<strong>і</strong>нного курсу.<br />

В свою чергу, реальна конвергенц<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дображається у показниках змен-<br />

шення розриву економ<strong>і</strong>чного розвитку м<strong>і</strong>ж країнами, до яких сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>днести:<br />

схож<strong>і</strong>сть ВВП на душу населення, схож<strong>і</strong>сть виробничих структур, ном<strong>і</strong>нальних<br />

<strong>і</strong> реальних зароб<strong>і</strong>тних плат, р<strong>і</strong>вновага реальних обм<strong>і</strong>нних курс<strong>і</strong>в та пов’язаних з

ними р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в ц<strong>і</strong>н, а також схож<strong>і</strong>сть сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношень ц<strong>і</strong>н на торгов<strong>і</strong> та неторгов<strong>і</strong> то-<br />

вари.<br />

Розглянемо процеси досягнення реальної та ном<strong>і</strong>нальної конвергенц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дбуваються в країнах ЦСЄ на шляху поглиблення їхньої <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї до Євро-<br />

пейського Союзу. Розглядаючи проблему конвергенц<strong>і</strong>ї, сл<strong>і</strong>д зазначити, що но-<br />

м<strong>і</strong>нальна <strong>і</strong> реальна конвергенц<strong>і</strong>я є комплексними <strong>і</strong> здатн<strong>і</strong> стимулювати одна од-<br />

ну через р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> канали.<br />

Ключовим елементом ном<strong>і</strong>нальної конвергенц<strong>і</strong>ї для країн ЄС є доведення<br />

р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї до критичного значення, що визначається як р<strong>і</strong>вень, який не пе-<br />

ревищує п<strong>і</strong>втора в<strong>і</strong>дсотки р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї трьох країн-член<strong>і</strong>в ЄВС, котр<strong>і</strong> показу-<br />

ють найкращ<strong>і</strong> показники ц<strong>і</strong>нової стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>. Для забезпечення даного крите-<br />

р<strong>і</strong>ю на пороз<strong>і</strong> вступу в ЄВС переважна б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть країн ЦСЄ реал<strong>і</strong>зує стратег<strong>і</strong>ю<br />

зменшення гнучкост<strong>і</strong> валютного курсу, який звузив можливост<strong>і</strong> проведення<br />

експанс<strong>і</strong>он<strong>і</strong>стської монетарної пол<strong>і</strong>тики. Проте все-одно <strong>і</strong>снуюч<strong>і</strong> показники р<strong>і</strong>-<br />

вня <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї в даних країнах за своїми властивостями в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються в<strong>і</strong>д країн<br />

ЄС-15. Адже, по-перше <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>я може бути довготривалою, що в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>б’ється на<br />

макроеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>; по-друге, економ<strong>і</strong>ки даних країн є досить в<strong>і</strong>д-<br />

критими <strong>і</strong> легко п<strong>і</strong>ддаються зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м шокам; по-третє, на р<strong>і</strong>вень <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї зна-<br />

чний вплив мають процеси л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки.<br />

Досить проблематичним є виконання ф<strong>і</strong>скального критер<strong>і</strong>ю конвергенц<strong>і</strong>ї.<br />

Ш<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>з десяти країн в останн<strong>і</strong> роки переб<strong>і</strong>льшували критичне значення 3% де-<br />

ф<strong>і</strong>циту бюджету в<strong>і</strong>д ВВП. Головними факторами, як<strong>і</strong> спричинили дану ситуа-<br />

ц<strong>і</strong>ю, є негативн<strong>і</strong> цикл<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ефекти та структурн<strong>і</strong> реформи. Щодо державної забо-<br />

ргованост<strong>і</strong>, то перех<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> країни, як<strong>і</strong> унасл<strong>і</strong>дували значн<strong>і</strong> борги, змогли знизити<br />

їх до прийнятного р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong> на даний час, в загальному, є нижчим за критичний у<br />

60% ВВП.<br />

Усп<strong>і</strong>шним є досягнення конвергенц<strong>і</strong>ї довгострокових процентних ставок,<br />

як<strong>і</strong> зараз в середньому перевищують європейськ<strong>і</strong> на 1-2%. Це стало можливим<br />

завдяки зменшенню р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї та в<strong>і</strong>дносно прийнятних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в державного<br />

боргу. Сприятливим чинником забезпечення конвергенц<strong>і</strong>ї також стало змен-

шення коливання ном<strong>і</strong>нального обм<strong>і</strong>нного курсу для вс<strong>і</strong>х країн, не зважаючи на<br />

обраний валютний режим.<br />

Розглядаючи проблему реальної конвергенц<strong>і</strong>ї, сл<strong>і</strong>д зазначити, що нов<strong>і</strong><br />

країни-члени ЄС подолали трансформац<strong>і</strong>йну кризу на початку 1990-х рр. мину-<br />

лого стол<strong>і</strong>ття <strong>і</strong> вже в середин<strong>і</strong> 1990-х рр. нам<strong>і</strong>тилась тенденц<strong>і</strong>я до значного зро-<br />

стання ВВП. З 1996 р. прир<strong>і</strong>ст ВВП становив в середньому на 1-2% б<strong>і</strong>льше, за<br />

прир<strong>і</strong>ст ВВП в країнах сучасної зони євро. Проте р<strong>і</strong>вень ВВП на душу населен-<br />

ня залишається нижчим <strong>і</strong> становить в<strong>і</strong>д 16% до 44% в<strong>і</strong>д р<strong>і</strong>вня ЄС-15, а врахува-<br />

вши паритет куп<strong>і</strong>вельної спроможност<strong>і</strong> – в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно в<strong>і</strong>д 38% до 67% . Досить<br />

пов<strong>і</strong>льними темпами в<strong>і</strong>дбувається конвергенц<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>ж доходами, як<strong>і</strong> становлять в<br />

країнах ЦСЄ в<strong>і</strong>д 15% до 50% доход<strong>і</strong>в країн зони євро. Фактором, який сприяти-<br />

ме досягненню конвергенц<strong>і</strong>ї доход<strong>і</strong>в є зростання продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>. Б<strong>і</strong>льш<br />

того, ц<strong>і</strong>ни на торгов<strong>і</strong> товари можуть бути часто заниженими, а їх зростання<br />

спричинить зростання доход<strong>і</strong>в.<br />

Отже, можна зробити висновок, що до сьогодн<strong>і</strong> жодна нова країна-член ЄС<br />

ще не наблизилась до повного виконання реальної та ном<strong>і</strong>нальної конвергенц<strong>і</strong>ї.<br />

Олександр СУЩЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ І ФІНАНСОВИЙ СТАН УКРАЇНИ<br />

1. М<strong>і</strong>ж л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (в<strong>і</strong>дкриттям економ<strong>і</strong>ки) та еконо-<br />

м<strong>і</strong>чним зростанням, яке виражається у зб<strong>і</strong>льшенн<strong>і</strong> таких показник<strong>і</strong>в як валовий<br />

внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й продукт (ВВП) та валовий внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й продукт на душу населення,<br />

<strong>і</strong>снує зв`язок. Цей зв`язок є опосередкованим, оск<strong>і</strong>льки зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в зов-<br />

н<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> призводить до зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в основний кап<strong>і</strong>-<br />

тал, що у свою чергу спричинює п<strong>і</strong>двищення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> вироблених товар<strong>і</strong>в та<br />

послуг всередин<strong>і</strong> країни за певний пер<strong>і</strong>од (в даному випадку за р<strong>і</strong>к). Разом <strong>і</strong>з<br />

тим, зовн<strong>і</strong>шня торг<strong>і</strong>вля слугує важливим джерелом надходження до країни до-<br />

сягнень науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу, якщо власна науково-техн<strong>і</strong>чна база не

дозволяє зд<strong>і</strong>йснити перех<strong>і</strong>д на як<strong>і</strong>сно новий р<strong>і</strong>вень розвитку виробництва. Л<strong>і</strong>бе-<br />

рал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> у короткостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> призводить лише<br />

до зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, а у довгостроков<strong>і</strong>й – до п<strong>і</strong>двищення обсяг<strong>і</strong>в ви-<br />

робництва через оновлення матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чної бази за рахунок ефекту кап<strong>і</strong>-<br />

тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Розрахований коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт кореляц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж обсягами зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

та темпами економ<strong>і</strong>чного зростання становить майже 90%. Л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я торг<strong>і</strong>-<br />

вл<strong>і</strong> призводить до п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня добробуту в країн<strong>і</strong>, що виражається у зрос-<br />

танн<strong>і</strong> таких показник<strong>і</strong>в як ВВП та ВВП на душу населення.<br />

2. Створення рег<strong>і</strong>ональних торговельних угод (РТУ) є ще одним <strong>і</strong>з способ<strong>і</strong>в<br />

пожвавлення зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>льки ними передбачається послаблення<br />

торговельних обмежень. Проте в даному випадку мова йде лише про спрощен-<br />

ня торговельного режиму виключно м<strong>і</strong>ж країнами-членами. Це призводить до<br />

того, що країни-учасниц<strong>і</strong> отримують б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> обсяги прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>й у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> <strong>і</strong>з <strong>і</strong>ншими країнами, що не приєдналися до таких угод. Та на-<br />

в<strong>і</strong>ть всередин<strong>і</strong> цих угод обсяги <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й розпод<strong>і</strong>ляються нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рно, оск<strong>і</strong>-<br />

льки б<strong>і</strong>знесов<strong>і</strong> середовища та р<strong>і</strong>вень <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> робочої сили можуть досить в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>з-<br />

нятися в цих країнах, що призводить до набуття певними країнами б<strong>і</strong>льшої<br />

привабливост<strong>і</strong> у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> <strong>і</strong>з <strong>і</strong>ншими країнами-членами РТУ. Л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я то-<br />

рг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> через створення митного союзу окр<strong>і</strong>м позитивних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в має також <strong>і</strong><br />

негативн<strong>і</strong>: в<strong>і</strong>дмова в<strong>і</strong>д дешевших товар<strong>і</strong>в, котр<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зуються на св<strong>і</strong>товому рин-<br />

ку, що негативно в<strong>і</strong>дбивається на добробут<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в та спричиняє пад<strong>і</strong>ння<br />

ефективност<strong>і</strong> виробництва.<br />

3. Також <strong>і</strong>снує зв'язок м<strong>і</strong>ж л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та р<strong>і</strong>внем по-<br />

даткових надходжень Державного бюджету. Так, коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт кореляц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж по-<br />

датковими надходженнями зведеного бюджету України та л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю зов-<br />

н<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> нашої держави складає 45%. Анал<strong>і</strong>з зв`язку м<strong>і</strong>ж окремими ви-<br />

дами податкових надходжень та р<strong>і</strong>внем л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> пока-<br />

зав його наявн<strong>і</strong>сть у випадку <strong>і</strong>з податками на зовн<strong>і</strong>шню торг<strong>і</strong>влю та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong><br />

операц<strong>і</strong>ї (94%) та податками на доходи, на прибуток <strong>і</strong> на зб<strong>і</strong>льшення ринкової<br />

вартост<strong>і</strong> (87%).

4. Досл<strong>і</strong>дження наявност<strong>і</strong> можливого зв`зку м<strong>і</strong>ж балансом зведеного бю-<br />

джету України та темпами економ<strong>і</strong>чного зростання також виявило позитивну<br />

кореляц<strong>і</strong>ю у розвитку цих двох показник<strong>і</strong>в. Анал<strong>і</strong>з даних у пер<strong>і</strong>од м<strong>і</strong>ж 1996 по<br />

2004 роки дозволив отримати коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт кореляц<strong>і</strong>ї на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> 73%. Враховуючи<br />

вс<strong>і</strong> вище отриман<strong>і</strong> результати, можна констатувати, що <strong>і</strong>снує взаємозв`язок м<strong>і</strong>ж<br />

л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, зведеним бюджетом України та економ<strong>і</strong>ч-<br />

ним зростанням країни.<br />

5. Повна л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я торговельного режиму призводить до пад<strong>і</strong>ння обм<strong>і</strong>н-<br />

ного курсу нац<strong>і</strong>ональної валюти. За умови проведення поступової л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та проведення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної монетарної пол<strong>і</strong>тики пад<strong>і</strong>ння об-<br />

м<strong>і</strong>нного курсу буде в<strong>і</strong>дбуватись лише на початкових етапах <strong>і</strong>з подальшим його<br />

п<strong>і</strong>двищенням на останн<strong>і</strong>х стад<strong>і</strong>ях.<br />

Олександр ФІЛАТОВ, Ольга ВОРОПАЄВА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> <strong>і</strong>м. М.І. Туган-Барановського<br />

ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ В СОТ<br />

Проблеми вступу України до Св<strong>і</strong>тової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (СОТ) виходять<br />

сьогодн<strong>і</strong> на перший план для нашої держави. Подальша участь України в ц<strong>і</strong>й<br />

глобальн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є життєво необх<strong>і</strong>дною в умовах, коли на-<br />

прик<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> 2001р. до ц<strong>і</strong>єї орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї приєдналася КНР та з’явилися ознаки пода-<br />

льшого членства Рос<strong>і</strong>йської федерац<strong>і</strong>ї та <strong>і</strong>нших країн пострадянського просто-<br />

ру. Нарешт<strong>і</strong>, вступ до СОТ — обов’язкова передумова для реальної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї<br />

України до Європейського Союзу, що є одним <strong>і</strong>з пров<strong>і</strong>дних напрямк<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong> нової влади.<br />

М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерство економ<strong>і</strong>ки України прогнозує що п<strong>і</strong>сля вступу України до<br />

СОТ прибутки п<strong>і</strong>дприємств як <strong>і</strong> державного, так <strong>і</strong> приватного сектор<strong>і</strong>в зроста-<br />

тимуть на 6-8млрд.грн щор<strong>і</strong>чно, а це призведе до зростання доход<strong>і</strong>в держбю-

джету на 2,5-3млрд.грн. Участь України у СОТ забезпечить зростання <strong>і</strong>нозем-<br />

них <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї в розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong> не менш н<strong>і</strong>ж 2млрд.дол. США щор<strong>і</strong>чно.<br />

Президент України В<strong>і</strong>ктор Ющенко неодноразово зазначав, що Україна<br />

щор<strong>і</strong>чно втрачає близько 8млрд.дол через те, що не є членом СОТ. У 2005р. бу-<br />

ла проведена низка переговор<strong>і</strong>в з країнами ЄС: США, внасл<strong>і</strong>док яких Україн<strong>і</strong><br />

пооб<strong>і</strong>цяли п<strong>і</strong>дтримку на шляху до СОТ та надання статусу держави з ринковою<br />

економ<strong>і</strong>кою. При вступ<strong>і</strong> до СОТ Україна отримує в<strong>і</strong>льний доступ до ринк<strong>і</strong>в 148<br />

країн св<strong>і</strong>ту (96%св<strong>і</strong>тової торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>).<br />

Теоретично приєднання України до СОТ може створити низку нових мож-<br />

ливостей. Українськ<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong> мають виграти в<strong>і</strong>д б<strong>і</strong>льш ефективної конкурен-<br />

ц<strong>і</strong>ї на ринку товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг, зниження їх ц<strong>і</strong>ни, п<strong>і</strong>двищення їх якост<strong>і</strong> та значне<br />

зб<strong>і</strong>льшення асортименту реал<strong>і</strong>зованої продукц<strong>і</strong>ї. Зниження ц<strong>і</strong>н стосуватиметься<br />

не лише <strong>і</strong>мпортних товар<strong>і</strong>в та послуг, а й в<strong>і</strong>тчизняних, у виробництв<strong>і</strong> яких за-<br />

стосовуються <strong>і</strong>мпортн<strong>і</strong> компоненти. Водночас в<strong>і</strong>дбудуться в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в<br />

обсягах <strong>і</strong> структур<strong>і</strong> споживання, що наближатимуться до стандарт<strong>і</strong>в розвинених<br />

країн. П<strong>і</strong>двищення платоспроможного попиту позитивно позначатиметься на<br />

зростанн<strong>і</strong> виробництва, св<strong>і</strong>дчитиме про покращання соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних по-<br />

казник<strong>і</strong>в, р<strong>і</strong>вня життя населення та сприятиме подальшому зближенню з ЄС.<br />

Для виробник<strong>і</strong>в потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> вигоди будуть пов’язан<strong>і</strong> з отриманням полег-<br />

шеного доступу до св<strong>і</strong>тових ринк<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в та послуг, кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>в, захисту нац<strong>і</strong>о-<br />

нально-економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в на цих ринках (принцип недискрим<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї та в<strong>і</strong>д-<br />

критост<strong>і</strong> ринк<strong>і</strong>в).В<strong>і</strong>дбудеться зниження комерц<strong>і</strong>йних ризик<strong>і</strong>в — внасл<strong>і</strong>док вста-<br />

новлення б<strong>і</strong>льш стаб<strong>і</strong>льного режиму торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, її л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, а також зменшен-<br />

ня транспортних витрат — внасл<strong>і</strong>док гарантування свободи транзиту товар<strong>і</strong>в<br />

країн-член<strong>і</strong>в СОТ. Експортн<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки можуть виграти також в<strong>і</strong>д усу-<br />

нення дискрим<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї на св<strong>і</strong>тових ринках(витрати в<strong>і</strong>д яких сьогодн<strong>і</strong> становлять<br />

2—3 млрд. дол. США на р<strong>і</strong>к). До експортних галузей України в<strong>і</strong>дносять: мета-<br />

лург<strong>і</strong>йну (частка експорту її продукц<strong>і</strong>ї у загальному експорт<strong>і</strong> країни становить<br />

близько 41,3%), х<strong>і</strong>м<strong>і</strong>чну(8-9%) текстильну (4%), харчову промислов<strong>і</strong>сть та АПК<br />

(11%). Йдеться насамперед про усунення низки обмежень на поставки товар<strong>і</strong>в

названих галузей на м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> ринки, посилення позиц<strong>і</strong>й виробник<strong>і</strong>в у раз<strong>і</strong><br />

зд<strong>і</strong>йснення антидемп<strong>і</strong>нгових та спец<strong>і</strong>альних розсл<strong>і</strong>дувань тощо.<br />

Окрема стаття потенц<strong>і</strong>йних вигод — це отримання визнаного права засто-<br />

сування комплексу виважених (обґрунтованих) заход<strong>і</strong>в захисту внутр<strong>і</strong>шнього<br />

ринку, окремих галузей економ<strong>і</strong>ки в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до угод СОТ. За прогнозами М<strong>і</strong>-<br />

неконом<strong>і</strong>ки нав<strong>і</strong>ть п<strong>і</strong>сля вступу України до СОТ на к<strong>і</strong>нець 2006р. ми будемо ма-<br />

ти позитивне сальдо зовн<strong>і</strong>шньоторговельної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, яке складатиме<br />

3,4млрд.дол.Це означає, що українська продукц<strong>і</strong>я надал<strong>і</strong> купуватиметься <strong>і</strong>нозе-<br />

мними споживачами, але в ще б<strong>і</strong>льшому обсяз<strong>і</strong>.<br />

Участь у СОТ також прискорить реформування АПК, буде сприяти по-<br />

кращенню загального становища у с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>. Правила СОТ до-<br />

зволяють субсид<strong>і</strong>ювання АПК, т<strong>і</strong>льки в обмеженому розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>; Україна в<strong>і</strong>дстоює<br />

1,114 млрд. дол. США щор<strong>і</strong>чно. Також прогнозується зб<strong>і</strong>льшення експорту<br />

продукц<strong>і</strong>ї АПК на 460 млн. дол. США перш за все, за рахунок зернових.<br />

У СОТ Україна реформуватиме законодавчу базу зг<strong>і</strong>дно з вимогами орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї, а це приведе до пол<strong>і</strong>пшення податкового, митного <strong>і</strong> сан<strong>і</strong>тарного регулю-<br />

вання, захисту прав <strong>і</strong>нтелектуальної власност<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, що приведе до<br />

зменшення т<strong>і</strong>ньового сектору, який сьогодн<strong>і</strong> становить 30-40%.<br />

Щодо основних недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в, то це зростання безроб<strong>і</strong>ття, але не зайвим буде<br />

нагадати, що зараз б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в працює на старому, неприбутковому<br />

виробництв<strong>і</strong>, в якому не сл<strong>і</strong>д чекати <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. У таких умовах ц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

щор<strong>і</strong>чно в<strong>і</strong>дставатимуть <strong>і</strong> незабаром вони збанкротують. Нове виробництво до-<br />

ведеться починати з нуля, але умови подальшого розвитку будуть складн<strong>і</strong>шими,<br />

а конкуренц<strong>і</strong>я сувор<strong>і</strong>шою. Таким чином, вступ до СОТ – це необх<strong>і</strong>дний крок<br />

для подальшого розвитку української економ<strong>і</strong>ки та її <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї в ЄС.<br />

Олександр ЦЕГЕЛЬНИК, Володимир МОКРИЙ<br />

Нац<strong>і</strong>ональний л<strong>і</strong>сотехн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет України, м. Льв<strong>і</strong>в

СУСПІЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБ’ЄКТИВНИХ І<br />

СУБ’ЄКТИВНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В УКРАЇНІ<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ресурсокористування, яка проявляється у жорстк<strong>і</strong>й конкуренц<strong>і</strong>ї<br />

за ресурси та їх нещадному використання для забезпечення енергетичної та <strong>і</strong>н-<br />

телектуальної могутност<strong>і</strong>, набирає все б<strong>і</strong>льшого динам<strong>і</strong>зму.<br />

Сучасн<strong>і</strong> глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї – це створення сп<strong>і</strong>льних ринк<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>талу,<br />

ресурс<strong>і</strong>в, товарної продукц<strong>і</strong>ї та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного поля. Окр<strong>і</strong>м державних та над-<br />

державних структур зд<strong>і</strong>йснюється позадержавна глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, яка проявляється<br />

у д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> потужних транснац<strong>і</strong>ональних компан<strong>і</strong>й. Вони здатн<strong>і</strong> дуже швидко<br />

насичувати товарною продукц<strong>і</strong>єю внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> ринки. Пост<strong>і</strong>йним пра-<br />

гненням високо конкурентного транснац<strong>і</strong>онального кап<strong>і</strong>талу є додаткове роз-<br />

ширення ринк<strong>і</strong>в для своїх товар<strong>і</strong>в за рахунок експанс<strong>і</strong>ї на континентальному <strong>і</strong><br />

глобальному простор<strong>і</strong>. Транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї пост<strong>і</strong>йно потребують розши-<br />

рення ресурсної бази, включаючи використання закордонних джерел –<br />

нерозвинут<strong>і</strong> країни та країни, що розвиваються [1].<br />

Об’єктивн<strong>і</strong> глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї проявляються у процесах економ<strong>і</strong>чної<br />

<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. Вони можуть дати реальний <strong>і</strong>мпульс нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> в сфер<strong>і</strong><br />

м<strong>і</strong>жнародної кооперац<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного розвитку <strong>і</strong> т.п. Об’єктив<strong>і</strong>зму глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

властив<strong>і</strong> ознаки систем, що еволюц<strong>і</strong>йно розвиваються, обм<strong>і</strong>нюючись <strong>і</strong>з оточую-<br />

чим середовищем ресурсами, товарами, енерг<strong>і</strong>єю та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>єю.<br />

Суб’єктив<strong>і</strong>зм глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних тенденц<strong>і</strong>й полягає у ц<strong>і</strong>леспрямован<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> сучасних глобал<strong>і</strong>затор<strong>і</strong>в – транснац<strong>і</strong>ональних компан<strong>і</strong>й, м<strong>і</strong>жнародних ф<strong>і</strong>нан-<br />

сово-економ<strong>і</strong>чних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, промислово-ф<strong>і</strong>нансових груп, окремих „країн-<br />

л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в”. Насл<strong>і</strong>дками глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї можуть бути для нашої країни так<strong>і</strong> небезпеки<br />

<strong>і</strong> загрози: <strong>і</strong>снування глобальної в<strong>і</strong>ртуальної економ<strong>і</strong>ки з майже миттєвими та<br />

величезними трансакц<strong>і</strong>ями пов’язана з ф<strong>і</strong>нансовими ман<strong>і</strong>пуляц<strong>і</strong>ями, необмеже-<br />

ною економ<strong>і</strong>чною експанс<strong>і</strong>єю та нехтуванням нац<strong>і</strong>ональними <strong>і</strong>нтересами та ре-<br />

альним потенц<strong>і</strong>алом нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки; економ<strong>і</strong>чний шантаж <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>леспря-<br />

мован<strong>і</strong> акц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дриву нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки України, блокування її економ<strong>і</strong>ч-<br />

ної незалежност<strong>і</strong>; невизначен<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>ноземного „проникнення” у сферу природо-

користування та перерозпод<strong>і</strong>лу ресурс<strong>і</strong>в, як форми встановлення пол<strong>і</strong>тичної та<br />

економ<strong>і</strong>чної залежност<strong>і</strong>; експанс<strong>і</strong>я р<strong>і</strong>зновекторних псевдокультур; стимульован<strong>і</strong><br />

ззовн<strong>і</strong> напруження у сфер<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жконфес<strong>і</strong>йних в<strong>і</strong>дносин; розкол нац<strong>і</strong>ональної мен-<br />

тальност<strong>і</strong>.<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я сприяє експанс<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>ноземних валют, забезпечує пр<strong>і</strong>оритет в<strong>і</strong>йсь-<br />

ково-пол<strong>і</strong>тичних р<strong>і</strong>шень, концентрац<strong>і</strong>ї в б<strong>і</strong>дних країнах еколог<strong>і</strong>чно-небезпечних<br />

виробництв, п<strong>і</strong>дтриманню силовими методам претенз<strong>і</strong>й окремих пров<strong>і</strong>дних кра-<br />

їн на б<strong>і</strong>льшу частку деф<strong>і</strong>цитних природних ресурс<strong>і</strong>в [2].<br />

Глобальний ринок потребує товар<strong>і</strong>в глобального призначення. При цьому<br />

неминуче закладається така властив<strong>і</strong>сть товару, як придатн<strong>і</strong>сть для вс<strong>і</strong>х. Вироб-<br />

ництво будь-якого глобального продукту включає реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю науково-техн<strong>і</strong>чної<br />

стратег<strong>і</strong>ї „чистого листа”, що означає усунення вс<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нших „непотр<strong>і</strong>бних” форм<br />

життя <strong>і</strong> об’єкт<strong>і</strong>в довк<strong>і</strong>лля. За таких обставин <strong>і</strong>снує велика <strong>і</strong>мов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>сть поро-<br />

дження глобальним ринком глобального зменшення видового б<strong>і</strong>ор<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>ття,<br />

опустелювання.<br />

Результати сусп<strong>і</strong>льно-еколог<strong>і</strong>чного анал<strong>і</strong>зу глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних тенденц<strong>і</strong>й вка-<br />

зують, що в основ<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародного под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong> просл<strong>і</strong>дковується еколог<strong>і</strong>чний<br />

фактор. Це проявляється: у наявност<strong>і</strong>, а також рег<strong>і</strong>ональних особливостях як<strong>і</strong>с-<br />

ного <strong>і</strong> к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сного природо- та ресурсокористування; в особливостях еколог<strong>і</strong>ч-<br />

ної ситуац<strong>і</strong>ї, яка обумовлена р<strong>і</strong>внем забрудненост<strong>і</strong> довк<strong>і</strong>лля <strong>і</strong> станом природно-<br />

техногенної безпеки територ<strong>і</strong>й та акватор<strong>і</strong>й; геопол<strong>і</strong>тичної рол<strong>і</strong> та м<strong>і</strong>сця певної<br />

держави.<br />

З сусп<strong>і</strong>льно-економ<strong>і</strong>чних м<strong>і</strong>ркувань сучасна Україна не в змоз<strong>і</strong> протистояти<br />

негатив<strong>і</strong>зму глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, але й в<strong>і</strong>дсторонення в<strong>і</strong>д цього процесу не є виходом <strong>і</strong>з<br />

ситуац<strong>і</strong>ї. При таких умовах стратег<strong>і</strong>я розвитку передбачає т<strong>і</strong>сне партнерство<br />

м<strong>і</strong>ж урядом, рег<strong>і</strong>ональною та м<strong>і</strong>сцевою структурами влади, а також громадами<br />

при вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> еколого-економ<strong>і</strong>чних проблем на основ<strong>і</strong> ноосферних п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в.<br />

Така ситуац<strong>і</strong>я вимагає: в<strong>і</strong>д вчених – об’єктивного осмислення реальност<strong>і</strong>, роз-<br />

робки напрям<strong>і</strong>в та метод<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дтримування належного р<strong>і</strong>вня еколого-економ<strong>і</strong>чної<br />

безпеки; в<strong>і</strong>д виконавчої влади – ефективних та своєчасних заход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>двернення

сусп<strong>і</strong>льно-еколог<strong>і</strong>чних загроз; в<strong>і</strong>д осв<strong>і</strong>тян – адаптац<strong>і</strong>ї технолог<strong>і</strong>й еколого-<br />

економ<strong>і</strong>чної та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної безпеки до нац<strong>і</strong>ональних осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Буравльов Є.П., Зотова Л.В. Вплив глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на безпеку // Матер<strong>і</strong>али IV<br />

М<strong>і</strong>жнародної науково-практичної конференц<strong>і</strong>ї „Сучасн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї управ-<br />

л<strong>і</strong>ння еколог<strong>і</strong>чною та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йною безпекою територ<strong>і</strong>й” -Київ-Харк<strong>і</strong>в-<br />

Крим, 2005.-с.131.<br />

2. Б<strong>і</strong>лявський Г.О., Межжер<strong>і</strong>н В.О. Нов<strong>і</strong> аспекти теор<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> практики гармо-<br />

н<strong>і</strong>йного розвитку в умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї у контекст<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної безпеки. //<br />

Еколог<strong>і</strong>я <strong>і</strong> ресурси. К. 2003.-№7, с.92.<br />

Серг<strong>і</strong>й ШМЕЛЬОВ<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

БОРОТЬБА З „ВІДМИВАННЯМ” БРУДНИХ ГРОШЕЙ ЗАРУБІЖНИЙ<br />

ДОСВІД<br />

Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я св<strong>і</strong>тових ф<strong>і</strong>нансових ринк<strong>і</strong>в має як позитивн<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> негативн<strong>і</strong><br />

насл<strong>і</strong>дки для людства. Одним з негативних її прояв<strong>і</strong>в стала потреба в боротьб<strong>і</strong> з<br />

легал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю доход<strong>і</strong>в, отриманих крим<strong>і</strong>нальним шляхом на м<strong>і</strong>жнародному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

Актуальн<strong>і</strong>сть обраної теми визначається передус<strong>і</strong>м необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю розум<strong>і</strong>ння<br />

ц<strong>і</strong>єї безсумн<strong>і</strong>вно складної та багатоаспектної проблеми людства у ХХІ ст. –<br />

„в<strong>і</strong>дмивання” грошей та ф<strong>і</strong>нансування тероризму.<br />

Св<strong>і</strong>това сп<strong>і</strong>льнота почала боротися з цим негативним явищем на м<strong>і</strong>жнарод-<br />

ному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> пор<strong>і</strong>вняно недавно – в 1988 р. ООН розробила Конвенц<strong>і</strong>ю „Про бо-<br />

ротьбу з незаконним оборотом наркотичних засоб<strong>і</strong>в <strong>і</strong> психотропних речовин”,<br />

яка зобов’язала країни, що її п<strong>і</strong>дписали, боротися з в<strong>і</strong>дмиванням доход<strong>і</strong>в, отри-<br />

маних в<strong>і</strong>д торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> наркотиками[5].<br />

Наступним законодавчим актом, стала Конвенц<strong>і</strong>я Ради Європи „Про в<strong>і</strong>дми-<br />

вання, знаходження та конф<strong>і</strong>скац<strong>і</strong>ї доход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д крим<strong>і</strong>нальної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>” №141<br />

в<strong>і</strong>д 8 листопада 1990 р., яка визначила злочин по „в<strong>і</strong>дмиванню” грошей не лише

в<strong>і</strong>д наркоб<strong>і</strong>знесу, а й в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нших вид<strong>і</strong>в крим<strong>і</strong>нальної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, а також передба-<br />

чила перел<strong>і</strong>к злочин<strong>і</strong>в, пов’язаних з цим процесом[6].<br />

Для розробки м<strong>і</strong>жнародних норм протид<strong>і</strong>ї легал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї „брудних” грошей <strong>і</strong><br />

ф<strong>і</strong>нансуванню тероризму в 1989 р. була створена м<strong>і</strong>жнародна орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я FATF.<br />

С часом масштаби д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї м<strong>і</strong>жнародної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї розширилися. FATF<br />

публ<strong>і</strong>кує список країн, як<strong>і</strong> не сприяють боротьб<strong>і</strong> з „в<strong>і</strong>дмиванням” грошей, <strong>і</strong> на-<br />

дає рекомендац<strong>і</strong>ї для прийняття цими країнами в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних нац<strong>і</strong>ональних зако-<br />

нодавств м<strong>і</strong>жнародних стандарт<strong>і</strong>в. Згаданий список сприяє визначенню над<strong>і</strong>й-<br />

ност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональних економ<strong>і</strong>к, їх <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вня м<strong>і</strong>жнарод-<br />

ного визнання.<br />

Ефективна протид<strong>і</strong>я „в<strong>і</strong>дмиванню” грошей потребує не лише знання норм<br />

закон<strong>і</strong>в та правил, розсл<strong>і</strong>дування та анал<strong>і</strong>зу, але й об<strong>і</strong>знаност<strong>і</strong> в банк<strong>і</strong>вськ<strong>і</strong>й<br />

справ<strong>і</strong>, ф<strong>і</strong>нансах, бухгалтер<strong>і</strong>ї та <strong>і</strong>нших галузях економ<strong>і</strong>ки. Оск<strong>і</strong>льки легал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

крим<strong>і</strong>нальних доход<strong>і</strong>в – це економ<strong>і</strong>чне явище, то т<strong>і</strong> особи, що „в<strong>і</strong>дмивають”<br />

грош<strong>і</strong>, спираються на вже <strong>і</strong>снуючу ф<strong>і</strong>нансову <strong>і</strong> б<strong>і</strong>знес практику, а також на не-<br />

достатнє знання цих сфер д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> з<strong>і</strong> сторони правоохоронних орган<strong>і</strong>в. В роз-<br />

сл<strong>і</strong>дуванн<strong>і</strong> „в<strong>і</strong>дмивання” грошей приймають участь р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> органи виконавчої<br />

влади у межах їх компетенц<strong>і</strong>ї. По м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> розгорнення нац<strong>і</strong>ональних програм боро-<br />

тьби з „в<strong>і</strong>дмиванням” грошей у р<strong>і</strong>зних країнах створювалися спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong><br />

державн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нститути, котр<strong>і</strong> мали можлив<strong>і</strong>сть обм<strong>і</strong>нюватися <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>єю м<strong>і</strong>ж ф<strong>і</strong>-<br />

нансовими закладами, правоохоронними органами <strong>і</strong> органами звинувачення.<br />

Так<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> органи в м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong> отримали назву «органи ф<strong>і</strong>-<br />

нансової розв<strong>і</strong>дки (дал<strong>і</strong> – FIU в<strong>і</strong>д англ. Financial Intelligence Unit)[4].<br />

Зг<strong>і</strong>дно оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йного визначення FIU – це нац<strong>і</strong>ональний орган, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальний<br />

за зб<strong>і</strong>р, анал<strong>і</strong>з <strong>і</strong> передачу компетентним органам <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про випадки „в<strong>і</strong>д-<br />

мивання” грошей, виявленн<strong>і</strong> при розкритт<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, що стосуєть-<br />

ся доход<strong>і</strong>в, в<strong>і</strong>дносно яких є п<strong>і</strong>дозра про їх крим<strong>і</strong>нальне походження; або ф<strong>і</strong>нан-<br />

сової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, котра зг<strong>і</strong>дно нац<strong>і</strong>онального законодавства є обов’язковою для<br />

пред’явлення.

Створення ефективної та всеохоплюючої глобальної мереж<strong>і</strong> протид<strong>і</strong>яння<br />

„в<strong>і</strong>дмиванню” грошей має на мет<strong>і</strong> заважати злочинцям спок<strong>і</strong>йно переносити<br />

власну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть з одн<strong>і</strong>єї країни в <strong>і</strong>ншу або з одного ф<strong>і</strong>нансового сектору в <strong>і</strong>н-<br />

ший та таким чином т<strong>і</strong>кати в<strong>і</strong>д правосуддя. В<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть у країн власних систем<br />

захисту зводить нан<strong>і</strong>вець зусилля сус<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>х країн, що мають таку систему.<br />

Не менш важливим є впровадження нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й, здатних полегшу-<br />

вати роботу прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в проф<strong>і</strong>льних служб. Це <strong>і</strong> системи пошуку <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в<br />

глобальн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> Інтернет, <strong>і</strong> системи граф<strong>і</strong>чного представлення даних, покли-<br />

кан<strong>і</strong> будувати зв’язки м<strong>і</strong>ж особами. Щодо банк<strong>і</strong>в, то дуже важливим є впрова-<br />

дження систем автоматичного ведення анкети кл<strong>і</strong>єнта з можлив<strong>і</strong>стю заносити<br />

до них нов<strong>і</strong> дан<strong>і</strong>. Таким чином реал<strong>і</strong>зуючи пол<strong>і</strong>тику KYC- <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї (Know<br />

Your Customer – «знай свого кл<strong>і</strong>єнта»), банки матимуть можлив<strong>і</strong>сть виявляти не<br />

лише п<strong>і</strong>дозр<strong>і</strong>л<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>ї, а й п<strong>і</strong>дозр<strong>і</strong>лих кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> несуть шкоду не лише св<strong>і</strong>-<br />

тов<strong>і</strong>й чи нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, а й можуть поставити п<strong>і</strong>д удар втрати репута-<br />

ц<strong>і</strong>ї безпосередньо сам банк.<br />

Таким чином, поступальний розвиток св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> використання<br />

досягнень м<strong>і</strong>жнародного под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong> в сучасному глобал<strong>і</strong>зованому св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> немо-<br />

жливий без згуртування св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти у боротьб<strong>і</strong> з „в<strong>і</strong>дмиванням” „бруд-<br />

них” грошей та ф<strong>і</strong>нансування тероризму.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Логинов Е.Л. „Отмывание денег через интернет технологии” М.: Юнити,<br />

2005.<br />

2. Уманц<strong>і</strong>в Ю. „Офшорне п<strong>і</strong>дприємництво у сучасн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>” К.: Ат<strong>і</strong>ка,<br />

2004.<br />

3. Владимирова М.П. „Оффшоры: инструмент международного налогового<br />

планирования” М.: КНОРУС, 2005.<br />

4. Рымарук А.И. „Отмывание грязных денег: Международные и националь-<br />

ные системы противодействия” К.: ЮСТИНИАН, 2003.<br />

5. Конвенция ООН „О борьбе с незаконным оборотом наркотических<br />

средств и психотропных веществ” от 20.12.1988 г

6. Конвенция Совета Европы „Об отмывании, поиске, аресте и конфискации<br />

доходов, полученных преступным путем” от 08.11.1990 г<br />

Тетяна ШПАК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЗМІНА ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: НОВА<br />

ЕКОНОМІКА<br />

Дивовижний усп<strong>і</strong>х американської економ<strong>і</strong>ки наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> 1990-х рр. дав п<strong>і</strong>д-<br />

стави для думки, потр<strong>і</strong>бно створити „нову парадигму” економ<strong>і</strong>чного розвитку.<br />

Наск<strong>і</strong>льки фундаментальними вони повинн<strong>і</strong> були зм<strong>і</strong>ни у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>,<br />

щоб дати прив<strong>і</strong>д для пошуку <strong>і</strong>ншої економ<strong>і</strong>чної основи д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства?<br />

Досл<strong>і</strong>дити витоки цього явища можна, проанал<strong>і</strong>зувавши основн<strong>і</strong> показни-<br />

ки, котр<strong>і</strong> характеризують стан розвитку економ<strong>і</strong>ки США (оск<strong>і</strong>льки саме США<br />

вважаються «п<strong>і</strong>онерами» в ц<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong>). Так, анал<strong>і</strong>з показує, що до 1995 р. зрос-<br />

тання продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> у США було незначним (1,4% у 1990-1995 та 1,3%<br />

у 1980-х рр.) <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним до показник<strong>і</strong>в попередн<strong>і</strong>х десятир<strong>і</strong>ч. Оск<strong>і</strong>льки зрос-<br />

тання пропозиц<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> становило близько 1% на р<strong>і</strong>к, це означало що максима-<br />

льн<strong>і</strong> темпи зростання економ<strong>і</strong>ки мали б скласти 2,4% у довгостроковому пер<strong>і</strong>-<br />

од<strong>і</strong>, що б дор<strong>і</strong>внювало середн<strong>і</strong>м показникам за 1980-1995 рр. Натом<strong>і</strong>сть, у 1996 <strong>і</strong><br />

1997 рр. зростання продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбувалось прискореними темпами.<br />

Наприклад, дан<strong>і</strong> за 3-й квартал 1997 р. св<strong>і</strong>дчили, що продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong> зрос-<br />

тала <strong>і</strong>з швидк<strong>і</strong>стю 4% на р<strong>і</strong>к у торговельному сектор<strong>і</strong> <strong>і</strong> 9,3% у виробничому сек-<br />

тор<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки. Дан<strong>і</strong> за 1996-2000 рр. п<strong>і</strong>дтвердили зм<strong>і</strong>ни у тенденц<strong>і</strong>ях зростання<br />

продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>. Б<strong>і</strong>льше того, таке зростання продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, <strong>і</strong>, як<br />

насл<strong>і</strong>док, зростання реального ВВП супроводжувалось зниженням темп<strong>і</strong>в при-<br />

росту як безроб<strong>і</strong>ття, так <strong>і</strong> <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї. Саме це дало прив<strong>і</strong>д для тверджень, що еко-<br />

ном<strong>і</strong>ка перейшла у нову еру сталого зростання продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, яка харак-<br />

теризувалась високими темпами економ<strong>і</strong>чного зростання <strong>і</strong> низькими темпами<br />

<strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> безроб<strong>і</strong>ття.

Таким чином, викарбувався терм<strong>і</strong>н «нова економ<strong>і</strong>ка», що став синон<strong>і</strong>мом<br />

усп<strong>і</strong>ху, достатку, безмежност<strong>і</strong> розвитку <strong>і</strong> благополуччя країни. Досл<strong>і</strong>дженню<br />

сутност<strong>і</strong> нової економ<strong>і</strong>ки, явищ з нею пов’язаних <strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в для економ<strong>і</strong>чної<br />

пол<strong>і</strong>тики присвячен<strong>і</strong> роботи заруб<strong>і</strong>жних (Д. Йоргенсон, Д. Форей, К. Ст<strong>і</strong>ро, Г.<br />

Клодт, Г. С<strong>і</strong>берт, С. Джонс, Т. Стюарт, Й. Ст<strong>і</strong>дл<strong>і</strong>ц, Р. Нортон, Дж. Шеперд,<br />

Г.М.Гукасьян, Н.Л.Фролова) та українських (В.Є.Куриляк, Є.В.Савельєв,<br />

Л.Л.Антонюк, А.М.Поручник, В.С.Савчук, А.Чухно, В.Геєць) вчених. Разом з<br />

тим, консенсусу щодо зм<strong>і</strong>сту цього явища <strong>і</strong> фактор<strong>і</strong>в, що його спричиняють, так<br />

<strong>і</strong> не досягнуто. Попри наявн<strong>і</strong>сть публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й (як<strong>і</strong> в своїй еволюц<strong>і</strong>ї пройшли в<strong>і</strong>д<br />

повного визнання нової економ<strong>і</strong>ки у 1996-1997 рр. до повного її заперечення у<br />

2001-2002 рр.), дана тема, на думку автора, залишається недостатньо вивченою<br />

<strong>і</strong> потребує ґрунтовного досл<strong>і</strong>дження. Адже фактом є те, що наявний <strong>і</strong>нструмен-<br />

тар<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чної теор<strong>і</strong>ї недостатн<strong>і</strong>й для пояснення тих економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в,<br />

що мають м<strong>і</strong>сце сьогодн<strong>і</strong>. Водночас, р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до вивчення нової<br />

економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> р<strong>і</strong>знобарвност<strong>і</strong> понять, що виникли <strong>і</strong> використовуються поряд з по-<br />

няттям нової економ<strong>і</strong>ки – „<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна економ<strong>і</strong>ка”, „цифрова економ<strong>і</strong>ка”, „еко-<br />

ном<strong>і</strong>ка знань”, „Інтернет-економ<strong>і</strong>ка”, „електронна економ<strong>і</strong>ка”, „к<strong>і</strong>бер-<br />

економ<strong>і</strong>ка” – значно ускладнюють розум<strong>і</strong>ння тих процес<strong>і</strong>в, що сьогодн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбу-<br />

ваються. Саме ця ситуац<strong>і</strong>я обумовлює мету даного досл<strong>і</strong>дження, а саме визна-<br />

Еволюц<strong>і</strong>йна<br />

парадигма<br />

Макроеконом<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д<br />

Інформац<strong>і</strong>йно- цифровий<br />

п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д<br />

М<strong>і</strong>кроеконом<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д<br />

Революц<strong>і</strong>йна<br />

парадигма<br />

Рис. 1. Класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до «нової» економ<strong>і</strong>ки<br />

чення основних теоретичних постулат<strong>і</strong>в, на котрих ґрунтуються сучасн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>-<br />

дження нової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я ознак, що характеризують основн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

ходи до таких досл<strong>і</strong>джень.

Спробуємо визначити основн<strong>і</strong> теоретичн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до вивчення нової еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки. На наш погляд, основна в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть у поглядах науковц<strong>і</strong>в щодо нової<br />

економ<strong>і</strong>ки полягає у визнанн<strong>і</strong> основного фактору економ<strong>і</strong>чних зм<strong>і</strong>н <strong>і</strong> визначенн<strong>і</strong><br />

ступеня впливу цього фактору на економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси. За ц<strong>і</strong>єю ознакою, доц<strong>і</strong>ль-<br />

но розд<strong>і</strong>лити погляди досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в на дв<strong>і</strong> широк<strong>і</strong> категор<strong>і</strong>ї: т<strong>і</strong>, котр<strong>і</strong> ґрунтуються<br />

на еволюц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й парадигм<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чного розвитку <strong>і</strong> т<strong>і</strong>, котр<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають рево-<br />

люц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й парадигм<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чного розвитку. Так, еволюц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> погляди прихиль-<br />

ник<strong>і</strong>в нової економ<strong>і</strong>ки можна вважати досить радикальними. Зг<strong>і</strong>дно з цим на-<br />

прямком, нова економ<strong>і</strong>ка визнається як така, що фундаментально в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється<br />

в<strong>і</strong>д традиц<strong>і</strong>йної економ<strong>і</strong>ки внасл<strong>і</strong>док виникнення нового основного фактора ви-<br />

робництва – знання, що за своєю природою в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нших, традиц<strong>і</strong>й-<br />

них фактор<strong>і</strong>в виробництва.<br />

На противагу еволюц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й парадигм<strong>і</strong>, революц<strong>і</strong>йна парадигма не визнає<br />

фундаментальних зм<strong>і</strong>н в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. Сучасн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в економ<strong>і</strong>чних процесах вва-<br />

жаються насл<strong>і</strong>дком поширення комп’ютерної техн<strong>і</strong>ки та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> кому-<br />

н<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й. Прир<strong>і</strong>ст продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> пояснюється зам<strong>і</strong>ною<br />

старого обладнання новим комп’ютерним обладнанням. Прихильники револю-<br />

ц<strong>і</strong>йної парадигми схильн<strong>і</strong> скептично оц<strong>і</strong>нювати перспективи економ<strong>і</strong>чного роз-<br />

витку, збер<strong>і</strong>гаючи положення про неминуч<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>чних спад<strong>і</strong>в <strong>і</strong> нових п<strong>і</strong>-<br />

йом<strong>і</strong>в внасл<strong>і</strong>док нових в<strong>і</strong>дкритт<strong>і</strong>в, винаход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї.<br />

На основ<strong>і</strong> визначення основних концепц<strong>і</strong>й нової економ<strong>і</strong>ки за ознакою ви-<br />

знання основного фактора економ<strong>і</strong>чного розвитку, доц<strong>і</strong>льно також визначити<br />

основн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до нової економ<strong>і</strong>ки за ознакою об’єкту досл<strong>і</strong>дження. Так, на<br />

нашу думку, доц<strong>і</strong>льно вид<strong>і</strong>лити три п<strong>і</strong>дходи за р<strong>і</strong>внем досл<strong>і</strong>дження: 1) м<strong>і</strong>креко-<br />

ном<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д; 2) макроеконом<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д; 3) <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-цифровий.<br />

Юл<strong>і</strong>я ЯРМОШ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

РОЛЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ<br />

В УКРАЇНІ<br />

1. Л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> спонукає перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д соц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичної до<br />

кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>стичної системи народного господарства. Багато економ<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в вважають,<br />

що ринкова система з в<strong>і</strong>льною торг<strong>і</strong>влею гарантує ефективне розм<strong>і</strong>щення еко-<br />

ном<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в країни[1]. Скасування державної монопол<strong>і</strong>ї стало одн<strong>і</strong>єю з<br />

характерних рис перех<strong>і</strong>дного пер<strong>і</strong>оду та викликало багато проблем: конкурен-<br />

ц<strong>і</strong>я з<strong>і</strong> сторони <strong>і</strong>мпортних товар<strong>і</strong>в, проблеми у п<strong>і</strong>дприємств у зв’язку з виходом<br />

на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> ринки (значна частина традиц<strong>і</strong>йного внутр<strong>і</strong>шнього ринку стала для<br />

п<strong>і</strong>дприємств зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м внасл<strong>і</strong>док розпаду СРСР, роль зовн<strong>і</strong>шнього ринку зрос-<br />

ла у зв’язку з<strong>і</strong> зниженням попиту в країн<strong>і</strong>)[2]. Зростання товарооб<strong>і</strong>гу м<strong>і</strong>ж Украї-<br />

ною та ЄС робить ще б<strong>і</strong>льш нагальним вир<strong>і</strong>шення питання про взаємну л<strong>і</strong>бера-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю торговельного режиму задля покращення доступу українських п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємц<strong>і</strong>в на європейський ринок, а також зменшення їх операц<strong>і</strong>йних видатк<strong>і</strong>в[3].<br />

2. Сьогодн<strong>і</strong> створення зони в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> України з ЄС може стати ефек-<br />

тивним <strong>і</strong>нструментом усунення торговельних перепон на шляху українських<br />

товар<strong>і</strong>в на ринки ЄС, а також зб<strong>і</strong>льшити доступн<strong>і</strong>сть європейських товар<strong>і</strong>в, на-<br />

самперед <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних, в Україн<strong>і</strong>. Однак для проведення усп<strong>і</strong>шних перегово-<br />

р<strong>і</strong>в з ЄС щодо угоди про в<strong>і</strong>льну торг<strong>і</strong>влю та врахування насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в укладання та-<br />

кої угоди необх<strong>і</strong>дно вивчити досв<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нших країн, що вже мають в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> до-<br />

мовленост<strong>і</strong> з ЄС, та визначити основн<strong>і</strong> проблеми, з якими вони стикалися в ход<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дготовки та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних документ<strong>і</strong>в[3].<br />

3. Членство в СОТ передбачає в<strong>і</strong>дкриття як внутр<strong>і</strong>шнього, так <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

ринк<strong>і</strong>в для України, що стимулюватиме <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю ринку країни до св<strong>і</strong>тового.<br />

Р<strong>і</strong>зниц<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>нах на українському внутр<strong>і</strong>шньому та на св<strong>і</strong>товому ринку є переду-<br />

мовою для розвитку зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> через вступ України до СОТ[1].<br />

4. Пол<strong>і</strong>тика „допомоги через торг<strong>і</strong>влю” („Aid-by-Trade” policy) вважається<br />

оптимальною п<strong>і</strong>дтримкою країн в трансформац<strong>і</strong>йному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong>. В науц<strong>і</strong> та пол<strong>і</strong>-<br />

тиц<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує консенсус, що торг<strong>і</strong>вля важлив<strong>і</strong>ша за допомогу. Розглянувши <strong>і</strong>сную-<br />

чу ситуац<strong>і</strong>ю на в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних ринках, фактично спостер<strong>і</strong>гаємо ч<strong>і</strong>тке в<strong>і</strong>дхилення

в<strong>і</strong>д зазначеної пол<strong>і</strong>тики. Саме ЄС як найважлив<strong>і</strong>ший торговий партнер країн в<br />

перех<strong>і</strong>дному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong> ще не в<strong>і</strong>дкрив своїх ринк<strong>і</strong>в в важливих галузях, тому що<br />

спочатку прагнуть створити правила переходу для власної внутр<strong>і</strong>шньої еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки, перед тим як достойна конкуренц<strong>і</strong>я з<strong>і</strong> сходу проникне на ринки[4].<br />

5. В результат<strong>і</strong> трансформац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в Україна стоїть перед вибором:<br />

чи бути з’єднуючим мостом м<strong>і</strong>ж ЄС та Рос<strong>і</strong>єю, чи навпаки створювати перепо-<br />

ни для зовн<strong>і</strong>шньої торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж ними, надаючи цим б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> Б<strong>і</strong>лорус<strong>і</strong><br />

для виконання функц<strong>і</strong>ї з’єднуючої ланки. Значення ц<strong>і</strong>єї посередницької рол<strong>і</strong><br />

можна спостер<strong>і</strong>гати при переговорах про транзит енерг<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж Рос<strong>і</strong>єю та Зах<strong>і</strong>д-<br />

ною Європою через Україну або в альтернативному напрямку[5].<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Udo Broll, Sabine Hansen “Ökonomische Wirkungen einer zukünftiger WTO-<br />

Mitgliedschaft”// Forschungsinstitut der Internationalen Wissenschaftlichen<br />

Vereinigung Weltwirtschaft und Welrpolitik (IWVWW) e. V. Berichte der XIII.<br />

Europawissenschaftlichen Konferenz, 15. Jg. – Berlin, 2005. – №153. – s. 59-62.<br />

2. Герд Шиманский-Гайер и др. Руководство по консультированию промыш-<br />

ленных предприятий в странах Восточной Европы. – М.: ГУ ВШЭ, 1999. –<br />

416 с.<br />

3. Ігор Бураковський, Верон<strong>і</strong>ка Мовчан “Рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> торговельн<strong>і</strong> угоди за уча-<br />

стю ЄС: уроки для України” //<br />

http://soskin.info/ea.php?pokazold=20050303&n=3-4&y=2005<br />

4. Jörg M. Winterberg ”Westliche Unterstützung der Transformationsprozesse in<br />

Osteuropa” // Konrad-Adenauer-Stiftung. Interne Studien. – Sankt<br />

Augustin,1994. – №92. – s. 50.<br />

5. Wilfried Trillenberg. Wirtschaftsreformen in der Ukraine – auf dem Wege zur<br />

EU. – Berlin, 2004. – 219 s.

СЕКЦІЯ 2<br />

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ<br />

МІКРО-, МЕЗО- ТА МАКРОРІВНЯ<br />

Оксана АПОСТОЛЮК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ<br />

Спрямування програми Президента України на зд<strong>і</strong>йснення р<strong>і</strong>шучих та по-<br />

сл<strong>і</strong>довних ринкових перетворень, усунення деформац<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чного розвитку,<br />

що в<strong>і</strong>дбувались у попередн<strong>і</strong>й пер<strong>і</strong>од, вимагають по – новому оц<strong>і</strong>нити стан та<br />

завдання ряду найважлив<strong>і</strong>ших напрям<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики держави. Одним<br />

<strong>і</strong>з них є, безперечно, конкурентна пол<strong>і</strong>тика.<br />

Конкурентна пол<strong>і</strong>тика держави є принципово новим напрямком наукових<br />

досл<strong>і</strong>джень. Становлення конкурентної пол<strong>і</strong>тики було результатом практич-<br />

них нам<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в швидко сформувати ринкове середовище в умовах монопольної<br />

економ<strong>і</strong>ки, яку незалежна Україна отримала у спадщину. Тому одним <strong>і</strong>з пер-<br />

ших крок<strong>і</strong>в на шляху перебудови економ<strong>і</strong>ки було створення системи держав-<br />

них орган<strong>і</strong>в захисту конкуренц<strong>і</strong>ї та формування в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної законодавчої бази.<br />

І лише в м<strong>і</strong>ру накопичення практичного досв<strong>і</strong>ду ц<strong>і</strong>єї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> виникла не-<br />

обх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть її наукового узагальнення з метою розробки рекомендац<strong>і</strong>й щодо<br />

удосконалення системи захисту конкуренц<strong>і</strong>ї, яка склалася в Україн<strong>і</strong> за часи ри-<br />

нкових перетворень.<br />

Можна стверджувати, що науков<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження конкурентної пол<strong>і</strong>тики є<br />

новим не лише для України, але <strong>і</strong> для багатьох <strong>і</strong>нших держав. Якщо у США<br />

конкурентне законодавство застосовується понад сто рок<strong>і</strong>в, то у переважн<strong>і</strong>й<br />

б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> країн зокрема, постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичних , воно почало формуватися лише<br />

в останн<strong>і</strong>й чверт<strong>і</strong> ХХ ст.<br />

В Україн<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше чим десятир<strong>і</strong>чний досв<strong>і</strong>д зд<strong>і</strong>йснення конкурентної пол<strong>і</strong>-<br />

тики держави виявив ряд гострих проблем. Їх досл<strong>і</strong>дження та наукове узагаль-

нення є нин<strong>і</strong> одним з важливих завдань економ<strong>і</strong>чної <strong>науки</strong> . Проблеми реал<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональної конкурентної пол<strong>і</strong>тики були <strong>і</strong> залишаються предметом досл<strong>і</strong>-<br />

джень багатьох учених. Значним кроком вперед у вивченн<strong>і</strong> конкурентної пол<strong>і</strong>-<br />

тики, стала робота О.О. Костусєва “Конкурентна пол<strong>і</strong>тика в Україн<strong>і</strong> ” [3], в<br />

як<strong>і</strong>й докладно анал<strong>і</strong>зуються фактори, що викликали поворот до посилення кон-<br />

курентно – ринкових начал. Проведений у ц<strong>і</strong>й книз<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>з дає поштовх до по-<br />

дальших досл<strong>і</strong>джень в дан<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> як<strong>і</strong> є надзвичайно актуальними. Гостро<br />

в<strong>і</strong>дчувається необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть наукових праць, у яких би комплексно розгляда-<br />

лись теоретичн<strong>і</strong> <strong>і</strong> практичн<strong>і</strong> проблеми реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї конкурентної пол<strong>і</strong>тики держа-<br />

ви, а головне, обґрунтовувались шляхи її покращення з урахуванням економ<strong>і</strong>-<br />

чних <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичних реал<strong>і</strong>й України.<br />

На в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д початку 1990 – х рр., коли в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> України однозначно<br />

переважав монопол<strong>і</strong>зм, зараз у н<strong>і</strong>й можна вид<strong>і</strong>лити дек<strong>і</strong>лька сектор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> ха-<br />

рактеризуються р<strong>і</strong>зними умовами конкуренц<strong>і</strong>ї. Перший з них – монопольний.<br />

У ньому конкуренц<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дсутня, або практично в<strong>і</strong>дсутня. Другий – сектор <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>-<br />

дуального дом<strong>і</strong>нування. В ньому конкуренц<strong>і</strong>я <strong>і</strong>стотно обмежена внасл<strong>і</strong>док на-<br />

явност<strong>і</strong> суб’єкт<strong>і</strong>в господарювання. Трет<strong>і</strong>й сектор - ол<strong>і</strong>гопольний. В ньому <strong>і</strong>с-<br />

нують можливост<strong>і</strong> обмеження конкуренц<strong>і</strong>ї шляхом змов або паралельної по-<br />

вед<strong>і</strong>нки невеликої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рм, як<strong>і</strong> у сукупност<strong>і</strong> мають значну ринкову вла-<br />

ду. Четвертий сектор - конкурентний. Тут структура товарних ринк<strong>і</strong>в виклю-<br />

чає наявн<strong>і</strong>сть суб’єкт<strong>і</strong>в господарювання з великими ринковими частками <strong>і</strong> не<br />

створює умов для обмеження конкуренц<strong>і</strong>ї.<br />

Внасл<strong>і</strong>док <strong>і</strong>стотної р<strong>і</strong>зниц<strong>і</strong> умов конкуренц<strong>і</strong>ї, в кожному <strong>і</strong>з зазначених се-<br />

ктор<strong>і</strong>в досягнення економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> має зд<strong>і</strong>йснюватися специф<strong>і</strong>чними<br />

шляхами. Тому <strong>і</strong>снує комплекс завдань конкурентної пол<strong>і</strong>тики, що стосується<br />

р<strong>і</strong>зних сектор<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки. Кр<strong>і</strong>м того виникає окреме завдання<br />

щодо визначення та забезпечення оптимального сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення м<strong>і</strong>ж зазначе-<br />

ними секторами.<br />

Конкуренц<strong>і</strong>я є об’єктивним явищем, руш<strong>і</strong>йною силою розвитку сусп<strong>і</strong>льст-<br />

ва, найхарактерн<strong>і</strong>шою ознакою ринкової економ<strong>і</strong>ки. Цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зована добросов<strong>і</strong>с-

на конкуренц<strong>і</strong>я не розвивається сама по соб<strong>і</strong>, а вимагає певних державних за-<br />

ход<strong>і</strong>в. Держава повинна п<strong>і</strong>дтримувати її позитивн<strong>і</strong> прояви <strong>і</strong> попереджувати та<br />

припиняти негативн<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки, що є основою конкурентної пол<strong>і</strong>тики держави,<br />

яка за визначенням З.М. Борисенко являє собою” комплекс ц<strong>і</strong>леспрямованих<br />

державних заход<strong>і</strong>в, направлених на створення та захист конкурентного середо-<br />

вища, зд<strong>і</strong>йснення проф<strong>і</strong>лактики та безпосереднє припинення порушень конку-<br />

рентного законодавства, сприяння розвитку доброяк<strong>і</strong>сної конкуренц<strong>і</strong>ї на това-<br />

рних ринках ” [1, с.22]. Конкурентна пол<strong>і</strong>тика стане д<strong>і</strong>йсно д<strong>і</strong>євою якщо вс<strong>і</strong><br />

владн<strong>і</strong> структури проникнуться її розум<strong>і</strong>нням. Вся <strong>і</strong>деолог<strong>і</strong>я державної пол<strong>і</strong>тики<br />

повинна бути переор<strong>і</strong>єнтована на пробудження п<strong>і</strong>дприємницької <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативи ,<br />

створення та захист конкурентного середовища у вс<strong>і</strong>х сферах сусп<strong>і</strong>льно – еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Борисенко З.М. Конкурентна пол<strong>і</strong>тика держави як фактор розвитку еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки України: Автореф. дис. д – ра екон. наук. – К., 2004.<br />

2. Грималюк А.В. Особлив<strong>і</strong>сть сучасної конкуренц<strong>і</strong>ї // Конкуренц<strong>і</strong>я. – 2005. –<br />

№1. – с. 22 – 26.<br />

3. Костусєєв А.А. Конкурентная политика в Украине. – К., 2004.<br />

4. Шнипко О.С. Конкуренц<strong>і</strong>я як специф<strong>і</strong>чна форма конфл<strong>і</strong>кту <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>в<strong>і</strong>снування<br />

суб’єкт<strong>і</strong>в ринку // Економ<strong>і</strong>ка <strong>і</strong> прогнозування. – 2005. – №1. – с. 33 – 44.<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я АРОНОВА<br />

Сх<strong>і</strong>дноукраїнський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> В. Даля, м. Луганськ<br />

ІНСТРУМЕНТИ ПРОЦЕСУ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ<br />

Ринков<strong>і</strong> умови господарювання створюють для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> ринкових суб'єк-<br />

т<strong>і</strong>в середовище високої конкуренц<strong>і</strong>ї, яке вимагає в<strong>і</strong>д них здатност<strong>і</strong> формувати<br />

конкурентн<strong>і</strong> переваги як у сфер<strong>і</strong> виробництва товар<strong>і</strong>в, так <strong>і</strong> в сфер<strong>і</strong> їх просуван-<br />

ня на ринок. Конкурентн<strong>і</strong> переваги досягаються завдяки впровадженню новац<strong>і</strong>й

— суттєво нових метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong> засоб<strong>і</strong>в зд<strong>і</strong>йснення виробничої та комерц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong>.<br />

П<strong>і</strong>дприємницька д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть ґрунтується на нов<strong>і</strong>й <strong>і</strong>деї задоволення спожив-<br />

чого попиту в певних товарах чи послугах. Пошук ц<strong>і</strong>єї <strong>і</strong>деї є реакц<strong>і</strong>єю п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємц<strong>і</strong>в на зменшення доходу в<strong>і</strong>д своєї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, обумовлене насиченням певно-<br />

го сегмента ринку в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними товарами, пошуку нових сегмент<strong>і</strong>в, розширен-<br />

н<strong>і</strong> асортименту товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг та стратег<strong>і</strong>чної перспективи розвитку п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ства.<br />

Анал<strong>і</strong>з сучасної економ<strong>і</strong>чної практики св<strong>і</strong>дчить, що високих результат<strong>і</strong>в<br />

п<strong>і</strong>дприємства можуть досягати лише за систематичного <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>леспрямованого но-<br />

ваторства, нац<strong>і</strong>леного на пошук можливостей, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкриває маркетингове сере-<br />

довище щодо виготовлення <strong>і</strong> впровадження нових вид<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в (послуг), осво-<br />

єння нових ринк<strong>і</strong>в збуту <strong>і</strong> форм орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва. Це передбачає особли-<br />

вий, такий стиль господарювання, в основ<strong>і</strong> якого — ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я на нововведен-<br />

ня, систематична <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>леспрямована <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть.<br />

Інновац<strong>і</strong>йна (англ. innovation — введення новинок, нововведення) д<strong>і</strong>яль-<br />

н<strong>і</strong>сть — це д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть, спрямована на використання <strong>і</strong> комерц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю результа-<br />

т<strong>і</strong>в наукових досл<strong>і</strong>джень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспро-<br />

можних товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг.<br />

Інновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть є нев<strong>і</strong>д'ємною складовою виробничо-господарської<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, зор<strong>і</strong>єнтованої на оновлення <strong>і</strong> вдосконалення його ви-<br />

робничих сил <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин з ус<strong>і</strong>ма суб’єктами внутр<strong>і</strong>-<br />

шнього та зовн<strong>і</strong>шнього оточення. До <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> також в<strong>і</strong>дносять<br />

роботи тривалого характеру з<strong>і</strong> створення <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в за<br />

участю проектних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в <strong>і</strong> наукових центр<strong>і</strong>в у масштабах рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, галузей<br />

чи країни.<br />

Об'єктом <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>я. Сл<strong>і</strong>д розр<strong>і</strong>зняти терм<strong>і</strong>ни «но-<br />

вац<strong>і</strong>я» та «<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>я». Новац<strong>і</strong>я (лат. novat<strong>і</strong>о — оновлення, зм<strong>і</strong>на) — продукт <strong>і</strong>н-<br />

телектуальної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> людей, оформлений результат фундаментальних, при-

кладних чи експериментальних досл<strong>і</strong>джень у будь-як<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> людської д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong>, спрямований на п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> виконання роб<strong>і</strong>т [1,2].<br />

З моменту прийняття новац<strong>і</strong>ї до реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та розповсюдження вона набу-<br />

ває нової якост<strong>і</strong>, тобто стає <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>єю. П<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>єю варто розум<strong>і</strong>ти к<strong>і</strong>нцевий<br />

результат <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> по створенню <strong>і</strong> використанню нововведень,<br />

що отримав ут<strong>і</strong>лення у вигляд<strong>і</strong> виведеного на ринок нового чи вдосконаленого<br />

товару, виробу чи послуги. При цьому ми не виключаємо значення нового чи<br />

вдосконаленого технолог<strong>і</strong>чного процесу, який використовується у практичн<strong>і</strong>й<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong> може передавати оновлення в товар<strong>і</strong>.<br />

Сучасна <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>й виходить далеко за рамки т<strong>і</strong>льки<br />

лише науково-техн<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, заснованої на розробц<strong>і</strong> та впровадженн<strong>і</strong> но-<br />

вого продукту. Товарн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї були та залишаються важливим стратег<strong>і</strong>чним<br />

фактором розвитку, однак усе част<strong>і</strong>ше компан<strong>і</strong>ї в процес<strong>і</strong> конкурентних д<strong>і</strong>й ви-<br />

користовують ц<strong>і</strong>лий комплекс нововведень, що торкає вс<strong>і</strong> сфери й област<strong>і</strong> керу-<br />

вання. Упровадження нових маркетингових м<strong>і</strong>р <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в, реструктуризац<strong>і</strong>я<br />

компан<strong>і</strong>й, перех<strong>і</strong>д до <strong>і</strong>нших тип<strong>і</strong>в <strong>і</strong> метод<strong>і</strong>в керування корпоративними ресур-<br />

сами також стають стратег<strong>і</strong>чними ц<strong>і</strong>лями компан<strong>і</strong>ї, причому найб<strong>і</strong>льш ефектив-<br />

на <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна пол<strong>і</strong>тика будується на одночасному впровадженн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних тип<strong>і</strong>в<br />

нововведень.<br />

Інновац<strong>і</strong>йний маркетинг – поняття, що виникло в<strong>і</strong>дносно недавно. Переду-<br />

мовою появи даної економ<strong>і</strong>чної категор<strong>і</strong>ї з'явилося загальне зростання рол<strong>і</strong> <strong>і</strong>н-<br />

новац<strong>і</strong>й у д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>й. У силу обмеженост<strong>і</strong> науково-техн<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в,<br />

що є базою для появи <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й та маркетингових д<strong>і</strong>й, усе б<strong>і</strong>льшу увагу компа-<br />

н<strong>і</strong>ї прид<strong>і</strong>ляють розробц<strong>і</strong> та впровадженню на ринок удосконаленої продукц<strong>і</strong>ї. У<br />

той же час, ми зг<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> з Хотяшевою О.М., яка зосереджується на використанн<strong>і</strong><br />

нових маркетингових стратег<strong>і</strong>й, завоюванн<strong>і</strong> нових ринкових сегмент<strong>і</strong>в, транс-<br />

формац<strong>і</strong>ї ЖЦТ <strong>і</strong> т.д. І якщо усп<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї залежить в<strong>і</strong>д ун<strong>і</strong>кальност<strong>і</strong> та затре-<br />

буваност<strong>і</strong> лежачої в її основ<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>деї, то ефективн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й та<br />

життєздатн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й багато в чому залежить в<strong>і</strong>д маркетингових д<strong>і</strong>й [3].

Однак сл<strong>і</strong>д розр<strong>і</strong>зняти поняття «маркетинг <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й» та «<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний марке-<br />

тинг».<br />

Маркетинг <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й передбачає просування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й. Це комплекс захо-<br />

д<strong>і</strong>в, спрямованих на реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й (реклама, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я процесу торг<strong>і</strong>в-<br />

л<strong>і</strong>). Інновац<strong>і</strong>йний маркетинг – це комплекс заход<strong>і</strong>в, що включає в себе викорис-<br />

тання наукових досягнень у товар<strong>і</strong> <strong>і</strong> його комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong>. Інновац<strong>і</strong>йний<br />

маркетинг є посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>стю певних д<strong>і</strong>й.<br />

Інновац<strong>і</strong>йний маркетинг є одн<strong>і</strong>єю з функц<strong>і</strong>й управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством та<br />

має за основу маркетингове п<strong>і</strong>дґрунтя, тому що будь-яка маркетингова д<strong>і</strong>яль-<br />

н<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>рми починається з досл<strong>і</strong>джень ринку й анал<strong>і</strong>зу власних можливостей.<br />

Принципово важливим питанням зд<strong>і</strong>йснення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й є визначення необх<strong>і</strong>дно-<br />

ст<strong>і</strong> й ефективност<strong>і</strong> їхнього проведення.<br />

Таким чином, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства спрямована на ство-<br />

рення таких <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> б сприяли п<strong>і</strong>двищенню його конкурентоспроможнос-<br />

т<strong>і</strong>, зм<strong>і</strong>цненню ринкових позиц<strong>і</strong>й, забезпечували б перспективу розвитку. Однак<br />

можливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств щодо залучення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>, що зумовлено переду-<br />

с<strong>і</strong>м <strong>і</strong>снуючими ресурсними обмеженнями, особливо ф<strong>і</strong>нансовими. Тому управ-<br />

л<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю з позиц<strong>і</strong>й маркетингу сл<strong>і</strong>д зд<strong>і</strong>йснювати, з одного<br />

боку, з огляду на потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї у формуванн<strong>і</strong> конкурентних<br />

переваг на ринку, а з <strong>і</strong>ншого — на <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств. Для<br />

цього необх<strong>і</strong>дне економ<strong>і</strong>чне обґрунтування доц<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> впровадження кожної,<br />

нав<strong>і</strong>ть на перший погляд безперечно перспективної новац<strong>і</strong>ї, яка дасть змогу ке-<br />

р<strong>і</strong>вництву приймати позитивне р<strong>і</strong>шення щодо залучення т<strong>і</strong>єї з можливих альте-<br />

рнативних новинок, яка створить для ф<strong>і</strong>рми суттєв<strong>і</strong> конкурентн<strong>і</strong> переваги <strong>і</strong> за-<br />

безпечить належну економ<strong>і</strong>чну в<strong>і</strong>ддачу, р<strong>і</strong>вень якої суттєво перевищуватиме<br />

вкладен<strong>і</strong> у її реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю кошти.<br />

Л<strong>і</strong>тература:<br />

1. Йохна М.А., Стадник В.В. Економ<strong>і</strong>ка <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>:<br />

Навч. пос<strong>і</strong>бник. – К.: Видавничий центр «Академ<strong>і</strong>я», 2005. – 400с.

2. Ілляшенко С.М. Управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йним розвитком: проблеми, концепц<strong>і</strong>ї,<br />

методи: Навч. пос<strong>і</strong>бник. – Суми: Ун<strong>і</strong>верситетська книга, 2003. – 278с.<br />

3. Хотяшева О.М. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. – СПб.: Пи-<br />

тер, 2005. – 318с.<br />

Тетяна БАТАЛОВА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Т. Шевченка<br />

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ<br />

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В<br />

УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

Нев<strong>і</strong>д’ємною складовою частиною розвитку св<strong>і</strong>тового господарства на<br />

злам<strong>і</strong> ХХ – ХХІ стол<strong>і</strong>ть є глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, яка проявляється у зростанн<strong>і</strong> масштаб<strong>і</strong>в<br />

м<strong>і</strong>жнародного руху товар<strong>і</strong>в, послуг, фактор<strong>і</strong>в виробництва, <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї та тех-<br />

нолог<strong>і</strong>ї. Розглядаючи глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю як явище, необх<strong>і</strong>дно в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити дв<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї,<br />

як<strong>і</strong> її супроводжують : в<strong>і</strong>дмова в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>деї нац<strong>і</strong>ональної держави на користь глоба-<br />

льного соц<strong>і</strong>уму; процес взаємопереплетення нац<strong>і</strong>ональних економ<strong>і</strong>к; посилен-<br />

ня конкурентної боротьби м<strong>і</strong>ж суб’єктами м<strong>і</strong>жнародних економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дно-<br />

син.<br />

За цих умов формування та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ефективних конкурентних стратег<strong>і</strong>й<br />

м<strong>і</strong>жнародними орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями та країнами у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> вважа-<br />

ється основним завданням у м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тиц<strong>і</strong> майже вс<strong>і</strong>х розвинених країн<br />

св<strong>і</strong>ту. Україн<strong>і</strong> просто необх<strong>і</strong>дно включатися у св<strong>і</strong>товий глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йний процес<br />

(хоча в цьому є свої негативн<strong>і</strong> моменти ), щоб не опинитися в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>рваною в<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>-<br />

тової економ<strong>і</strong>чної ел<strong>і</strong>ти. Адже не досягши статусу висококонкурентної держа-<br />

ви Україна буде не в змоз<strong>і</strong> конкурувати з розвиненими країнами з одного боку,<br />

а також <strong>і</strong>з державами , як<strong>і</strong> зум<strong>і</strong>ли подолати цей шлях <strong>і</strong>з <strong>і</strong>ншого боку.<br />

Отже, проблема формування висококонкурентної нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки є<br />

на сьогодн<strong>і</strong> досить актуальною, <strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шальна роль у її розв’язанн<strong>і</strong> залежить в<strong>і</strong>д<br />

усп<strong>і</strong>шного проведення державної регуляторної пол<strong>і</strong>тики у забезпеченн<strong>і</strong> конку-

рентоспроможност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального господарства. Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть досл<strong>і</strong>дження ме-<br />

хан<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в державного регулювання пов’язане <strong>і</strong>з трансформац<strong>і</strong>єю умов розвитку<br />

нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки – жорсткими правилами глобального конкурентного<br />

середовища. І в цьому контекст<strong>і</strong> головною проблемою постає розробка ефекти-<br />

вної державної стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня конкурентоспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизня-<br />

ної економ<strong>і</strong>ки. Як факт, можемо навести дан<strong>і</strong> проте, що у 2000 роц<strong>і</strong> за <strong>і</strong>ндексом<br />

поточної конкурентоспроможност<strong>і</strong> наша держава пос<strong>і</strong>дала 56 м<strong>і</strong>сце, а за <strong>і</strong>ндек-<br />

сом конкурентоспроможност<strong>і</strong> зростання – 57 м<strong>і</strong>сце. Як бачимо, дана ситуац<strong>і</strong>я<br />

потребує негайного вир<strong>і</strong>шення з боку компетентних орган<strong>і</strong>в державної влади.<br />

В<strong>і</strong>домий американський досл<strong>і</strong>дник М. Портер у своїй фундаментальн<strong>і</strong>й<br />

прац<strong>і</strong> “Международная конкуренция” зазначав, що основна роль уряду в конку-<br />

рентн<strong>і</strong>й переваз<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ї полягає у тому, щоб впливати на чотири основн<strong>і</strong> групи<br />

чинник<strong>і</strong>в: факторн<strong>і</strong> умови; умови попиту; стан спор<strong>і</strong>днених та обслуговуючих<br />

галузей; стратег<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>рми в певн<strong>і</strong>й конкурентн<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї. Це означає, що держа-<br />

вн<strong>і</strong> органи влади, розробляючи д<strong>і</strong>єв<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми посилення конкурентоспромож-<br />

ност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального господарства, повинн<strong>і</strong> комплексно враховувати вс<strong>і</strong> умови<br />

та фактори для досягнення позитивного результату при вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> вищезгаданої<br />

проблеми.<br />

Вважаємо, що розв’язання даного питання можливе лише в контекст<strong>і</strong> по-<br />

долання затяжної економ<strong>і</strong>чної кризи в Україн<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>льки важливим завданням<br />

держави є формування такої економ<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї в країн<strong>і</strong>, яка б забезпечувала<br />

поступове економ<strong>і</strong>чне зростання <strong>і</strong> пост<strong>і</strong>йне п<strong>і</strong>двищення життєвого р<strong>і</strong>вня насе-<br />

лення. Адже досягнення статусу конкурентоспроможност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального гос-<br />

подарства передбачає створення конкурентоспроможного сусп<strong>і</strong>льства. Ступ<strong>і</strong>нь<br />

участ<strong>і</strong> країни в процесах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, її можливост<strong>і</strong> отримувати в<strong>і</strong>д глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

переважно позитивний ефект значною м<strong>і</strong>рою залежить в<strong>і</strong>д здатност<strong>і</strong> держави<br />

забезпечити стаб<strong>і</strong>льний розвиток української економ<strong>і</strong>ки.<br />

На нашу думку, розробка державної стратег<strong>і</strong>ї виходу України як конкурен-<br />

тоспроможної держави на св<strong>і</strong>тове економ<strong>і</strong>чне поприще має бути спрямована на<br />

подолання нагальних проблем економ<strong>і</strong>чного розвитку, як<strong>і</strong> стосуються:

розв’язання внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х протир<strong>і</strong>ч економ<strong>і</strong>ки в трансформац<strong>і</strong>йний пер<strong>і</strong>од (зни-<br />

ження <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї; скорочення податк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> мит; виважена валютна пол<strong>і</strong>тика; розви-<br />

нен<strong>і</strong>сть ринкової <strong>і</strong>нфраструктури; в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong>сть сусп<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> ринк<strong>і</strong>в країни; ста-<br />

б<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть пол<strong>і</strong>тичної <strong>і</strong> правової системи країни); формування потужного науко-<br />

во-техн<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу та економ<strong>і</strong>чного країни, який би забезпечив вих<strong>і</strong>д на<br />

м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> ринки.<br />

Отже, в умовах глобального конкурентного середовища досягнення та<br />

збереження конкурентоспроможност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки, вважаємо, зале-<br />

жить в<strong>і</strong>д усп<strong>і</strong>шного зд<strong>і</strong>йснення державної регуляторної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Марина БАТРАК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Т. Шевченка<br />

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ – ДЖЕРЕЛО УСПІХУ НОВОГО<br />

ПРОДУКТУ<br />

Досв<strong>і</strong>д розвинутих країн показує, що переможцем у конкурентн<strong>і</strong>й боротьб<strong>і</strong><br />

виявляється той, хто будує свою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть переважно на основ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного<br />

п<strong>і</strong>дходу, а головною метою стратег<strong>і</strong>чного плану ставить розробку та освоєння<br />

виробництва нових товар<strong>і</strong>в та послуг. Проте, розробка нових продукт<strong>і</strong>в харак-<br />

теризується високим р<strong>і</strong>внем ризику, складовими якого є технолог<strong>і</strong>чний, ринко-<br />

вий та стратег<strong>і</strong>чний ризики. Технолог<strong>і</strong>чний ризик обумовлений технолог<strong>і</strong>чною<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>єю, що необх<strong>і</strong>дна для техн<strong>і</strong>чної зд<strong>і</strong>йсненност<strong>і</strong> нововведення. Ринковий<br />

ризик визначається ступенем ориг<strong>і</strong>нальност<strong>і</strong> та складност<strong>і</strong> <strong>і</strong>деї нововведення,<br />

що впливає на сприйняття ринку та витрати переходу до використання нового<br />

продукту. Стратег<strong>і</strong>чний ризик залежить в<strong>і</strong>д ступеня новизни продукту для даної<br />

компан<strong>і</strong>ї та зм<strong>і</strong>нюється в одному напрямку з ним.<br />

Наявн<strong>і</strong> дан<strong>і</strong> св<strong>і</strong>дчать про те, що <strong>і</strong>з загальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> проект<strong>і</strong>в з розробки <strong>і</strong><br />

виведення на ринок нової продукц<strong>і</strong>ї зазнають краху близько 40% проект<strong>і</strong>в,<br />

пов’язаних з виробництвом товар<strong>і</strong>в широкого вжитку, серед промислових това-<br />

р<strong>і</strong>в – 20%, на ринку послуг – 18% [1]. Причому за техн<strong>і</strong>чними причинами за-

знають комерц<strong>і</strong>йного провалу лише 23% новинок, у той час як 77% - через рин-<br />

ков<strong>і</strong> фактори [2]. Комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> невдач<strong>і</strong> нових товар<strong>і</strong>в, за даними Hopkins &<br />

Bailey, пояснюються такими причинами: недостатн<strong>і</strong>й анал<strong>і</strong>з ринку – 45%; недо-<br />

л<strong>і</strong>ки продукту – 29%; в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть або неефективн<strong>і</strong>сть маркетингових заход<strong>і</strong>в –<br />

25%; занадто висок<strong>і</strong> витрати – 19%; д<strong>і</strong>ї конкурент<strong>і</strong>в – 17%; недостатня п<strong>і</strong>дтрим-<br />

ка при виведенн<strong>і</strong> товару на ринок – 14%; виробнич<strong>і</strong> проблеми – 12%; <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> при-<br />

чини – 24% [3].<br />

Важливу роль маркетингових досл<strong>і</strong>джень у п<strong>і</strong>двищенн<strong>і</strong> ефективност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нно-<br />

вац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства п<strong>і</strong>дтверджують <strong>і</strong> результати досл<strong>і</strong>джень зару-<br />

б<strong>і</strong>жних науковц<strong>і</strong>в представлен<strong>і</strong> у табл. 1, як<strong>і</strong> показали що б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть усп<strong>і</strong>шних<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й виникає у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь на запити ринку[4]:<br />

Причини виникнення усп<strong>і</strong>шних <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й<br />

Таблиця 1<br />

Автор<br />

Частка <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й (%),причини виникнення<br />

досл<strong>і</strong>дження вивчення запит<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в виконання НДДКР<br />

Вaker 77 23<br />

Barter, Willams 73 27<br />

Goldhar 69 31<br />

Sherwin, Isenson 66 34<br />

Langrish 66 34<br />

Mayers, Marquis 78 22<br />

Tannebaym 90 10<br />

Utterback 75 25<br />

Таким чином, переважна частина фактор<strong>і</strong>в усп<strong>і</strong>ху нових товар<strong>і</strong>в має рин-<br />

кове походження, що <strong>і</strong> зумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть проведення як<strong>і</strong>сних маркетинго-<br />

вих досл<strong>і</strong>джень в процес<strong>і</strong> розробки та виведення на ринок нової продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Маркетингов<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження в процес<strong>і</strong> створення нового товару мають свою<br />

специф<strong>і</strong>ку, яку необх<strong>і</strong>дно враховувати при їх проведенн<strong>і</strong>. Метою маркетинго-<br />

вих досл<strong>і</strong>джень при розробц<strong>і</strong> нових товар<strong>і</strong>в є створення <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-<br />

анал<strong>і</strong>тичної бази для прийняття маркетингових р<strong>і</strong>шень по створенню нових ви-<br />

роб<strong>і</strong>в <strong>і</strong> тим самим знизити р<strong>і</strong>вень невизначеност<strong>і</strong>, що з цим пов’язана.<br />

Доц<strong>і</strong>льно вид<strong>і</strong>лити наступн<strong>і</strong> стад<strong>і</strong>ї досл<strong>і</strong>дження при розробц<strong>і</strong> нових товар<strong>і</strong>в<br />

[5]: 1) генерац<strong>і</strong>я та ф<strong>і</strong>льтрац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>деї нового товару; 2) розробка та тестування<br />

концепц<strong>і</strong>ї нового товару; 3) б<strong>і</strong>знес-анал<strong>і</strong>з; 4) ринков<strong>і</strong> випробування.

Метою кожного з перел<strong>і</strong>чених етап<strong>і</strong>в є прийняття обґрунтованого р<strong>і</strong>шення<br />

про доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть чи недоц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть продовження роботи над <strong>і</strong>деєю. Наведен<strong>і</strong> ета-<br />

пи виступають в якост<strong>і</strong> критичних точок, або, <strong>і</strong>ншими словами, точками вибра-<br />

кування безперспективних <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в.<br />

Генерац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong>дей значною м<strong>і</strong>рою впливає на майбутн<strong>і</strong>й ринко-<br />

вий усп<strong>і</strong>х чи невдачу нового товару, оск<strong>і</strong>льки очевидним є те, що лише д<strong>і</strong>йсно<br />

ориг<strong>і</strong>нальна <strong>і</strong>дея забезпечить ринковий усп<strong>і</strong>х новому товару, <strong>і</strong> не лише на внут-<br />

р<strong>і</strong>шньому ринку, але й на м<strong>і</strong>жнародному. Концепц<strong>і</strong>я маркетингу виходить з то-<br />

го, що найб<strong>і</strong>льш лог<strong>і</strong>чним вибором в<strong>і</strong>дправної точки пошуку нових <strong>і</strong>дей є по-<br />

треби та бажання споживач<strong>і</strong>в, що п<strong>і</strong>дтверджує й досл<strong>і</strong>дження вчених: сп<strong>і</strong>лку-<br />

вання з<strong>і</strong> споживачами дає 28% <strong>і</strong>дей. Розробка <strong>і</strong>дей нових товар<strong>і</strong>в може базува-<br />

тися також <strong>і</strong> на анал<strong>і</strong>з<strong>і</strong> науково-техн<strong>і</strong>чних фактор<strong>і</strong>в маркетингового середови-<br />

ща.<br />

Таким чином, маркетингов<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження в процес<strong>і</strong> розробки та виведення<br />

на ринок нового товару покликан<strong>і</strong> забезпечити на початков<strong>і</strong>й стад<strong>і</strong>ї надходжен-<br />

ня максимальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong>дей, а згодом їх ф<strong>і</strong>льтрац<strong>і</strong>ї з метою ви-<br />

окремлення з множини <strong>і</strong>дей того вар<strong>і</strong>анту, який найкраще в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає вимогам<br />

ринку та можливостям ф<strong>і</strong>рми, <strong>і</strong> тим самим забезпечить усп<strong>і</strong>х новому товару.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Гаркавенко С.С. Маркетинг: П<strong>і</strong>дручник. – К.: Л<strong>і</strong>бра, 2002.<br />

2. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна пол<strong>і</strong>тика: Навч. пос<strong>і</strong>б. – К.: КНЕУ,<br />

2000.<br />

3. Hopkins P.S., Bailey C.L. New Product Pressures. Conference Board Record. –<br />

June 1971.<br />

4. Cooper R.G. Winning at new products. London: Kogan page, 1988.<br />

5. Старост<strong>і</strong>на А.О. Маркетингов<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження: Практичний аспект. – К.:<br />

Вильямс, 1998.

Людмила БАЦЕНКО, Роман ГАЛЕНІН<br />

Сумський нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ФОРМУВАННЯ ШЛЯХІВ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОГО<br />

ПОТЕНЦІАЛУ<br />

Одне з важливих питань, яке хвилює сьогодн<strong>і</strong> менеджер<strong>і</strong>в - як зробити<br />

"людський потенц<strong>і</strong>ал" п<strong>і</strong>дприємства чинником ст<strong>і</strong>йкого отримання прибутку?<br />

Люди стають чинниками формування конкурентної переваги п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва, зокрема, при виникненн<strong>і</strong> нових конкурент<strong>і</strong>в з новими <strong>і</strong>деями, технолог<strong>і</strong>ями,<br />

д<strong>і</strong>ловими зв'язками й <strong>і</strong>н. Вони повинн<strong>і</strong> працювати, точно виконувати формальн<strong>і</strong><br />

розпорядження технолог<strong>і</strong>й та правил трудового розпорядку, не намагаючись<br />

"творчо" зм<strong>і</strong>нювати їх в процес<strong>і</strong> роботи.<br />

Все б<strong>і</strong>льша к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть менеджер<strong>і</strong>в усв<strong>і</strong>домлює, що конкурентна перевага ф<strong>і</strong>-<br />

рми – це перевага свого персоналу перед персоналом конкурент<strong>і</strong>в. Одне й теж<br />

устаткування, одна й таж продукц<strong>і</strong>я принципово доступно вс<strong>і</strong>м конкурентам.<br />

"Тонк<strong>і</strong>сть" технолог<strong>і</strong>й та способи орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> – це єдине, чим одне п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємство може в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>знятися в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>ншого. Але вони будуть недосяжн<strong>і</strong> конкурентам<br />

т<strong>і</strong>льки в тому випадку, якщо народжен<strong>і</strong> на даному п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> ,а люди, що<br />

працюють на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, ретельно охороняють це ноу-хау [1].<br />

В<strong>і</strong>домо, що економ<strong>і</strong>чна теор<strong>і</strong>я вид<strong>і</strong>ляє три чинники виробництва: кап<strong>і</strong>тал,<br />

праця та природн<strong>і</strong> ресурси. Чи правильна сама постановка питання про кап<strong>і</strong>та-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю людського потенц<strong>і</strong>алу або людина приносить у виробництво т<strong>і</strong>льки<br />

свою працю? Розрахунок прац<strong>і</strong> з найманими прац<strong>і</strong>вниками не є складовою час-<br />

тиною кап<strong>і</strong>талу. Може бути кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зована лише частина його результат<strong>і</strong>в. Це<br />

єдиний спос<strong>і</strong>б перетворення прац<strong>і</strong> в кап<strong>і</strong>тал, й в<strong>і</strong>н може бити досягнутий т<strong>і</strong>льки<br />

в умовах певної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної культури.<br />

Сьогодн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д розр<strong>і</strong>зняти два поняття: робоча сила й трудовий ресурс. Ро-<br />

боча сила - це здатн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства виконувати певну роботу.<br />

Трудовий ресурс - це здатн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в виробляти продукц<strong>і</strong>ю або послуги,<br />

що задовольняють споживача та є конкурентоспроможне по в<strong>і</strong>дношенню до

аналог<strong>і</strong>в . У склад<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в будь-якого п<strong>і</strong>дприємства можна знайти немало<br />

таких, як<strong>і</strong> працюють та одержують зарплату, але лише невелика частина ре-<br />

зультат<strong>і</strong>в їх прац<strong>і</strong> приносить користь, їх зарплата включається в соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть,<br />

зб<strong>і</strong>льшує ц<strong>і</strong>ну пропозиц<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї (послуг) п<strong>і</strong>дприємства, в той же час їх праця<br />

не впливає на як<strong>і</strong>сть й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> чинники, що визначають ц<strong>і</strong>ну попиту [2].<br />

Розб<strong>і</strong>жн<strong>і</strong>сть д<strong>і</strong>апазон<strong>і</strong>в ц<strong>і</strong>ни пропозиц<strong>і</strong>ї та ц<strong>і</strong>ни попиту в кращому раз<strong>і</strong> при-<br />

водить до зниження прибутку, в г<strong>і</strong>ршому – до неможливост<strong>і</strong> продажу. Проти-<br />

р<strong>і</strong>ччя в р<strong>і</strong>зниц<strong>і</strong> потреб п<strong>і</strong>дприємства та прац<strong>і</strong>вника може вир<strong>і</strong>шуватись лише то-<br />

д<strong>і</strong>, коли людина в<strong>і</strong>дчуватиме себе комфортно в правовому середовищ<strong>і</strong>, не почу-<br />

ваючи психолог<strong>і</strong>чного дискомфорту в<strong>і</strong>д обмеження свободи. Кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

прибутку, створеного працею прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в – не єдиний шлях кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї люд-<br />

ського потенц<strong>і</strong>алу. Інший важливий шлях – створення <strong>і</strong>нтелектуальної власнос-<br />

т<strong>і</strong> для "внутр<strong>і</strong>шнього" використання. Перш за все, це торкається створення но-<br />

в<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й.<br />

Придбання <strong>і</strong>снуючих технолог<strong>і</strong>й, на як<strong>і</strong> часто покладаються велик<strong>і</strong> над<strong>і</strong>ї, не<br />

створюють стратег<strong>і</strong>чних переваг п<strong>і</strong>дприємству, оск<strong>і</strong>льки ц<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї принци-<br />

пово доступн<strong>і</strong> конкурентам. Необх<strong>і</strong>дна орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я власних технолог<strong>і</strong>чних роз-<br />

робок. Це не означає, що так<strong>і</strong> розробки обов'язково повинн<strong>і</strong> виконуватися на<br />

п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Розробка може бути виконана п<strong>і</strong>дрядною орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю, але за<br />

умовою нерозповсюдження результат<strong>і</strong>в <strong>і</strong>ншим особам.<br />

Передова технолог<strong>і</strong>я є сьогодн<strong>і</strong> ключем до усп<strong>і</strong>ху на будь-якому ринку –<br />

споживач чекає продукц<strong>і</strong>ї з новими характеристиками й готовий платити за де<br />

високу ц<strong>і</strong>ну. Найважлив<strong>і</strong>шим чинником усп<strong>і</strong>ху кожної компан<strong>і</strong>ї стає стратег<strong>і</strong>чне<br />

управл<strong>і</strong>ння технолог<strong>і</strong>чним розвитком. Ключовими моментами технолог<strong>і</strong>чного<br />

менеджменту є: виявлення й комерц<strong>і</strong>йна оц<strong>і</strong>нка технолог<strong>і</strong>чних можливостей,<br />

управл<strong>і</strong>ння досл<strong>і</strong>дженнями й розробками, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я технолог<strong>і</strong>й в загальну д<strong>і</strong>я-<br />

льн<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>й, стратег<strong>і</strong>чне управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нтелектуальною власн<strong>і</strong>стю, п<strong>і</strong>дтрим-<br />

ку конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Ефективне управл<strong>і</strong>ння технолог<strong>і</strong>ями включає визначення як перспектив<br />

створення нової технолог<strong>і</strong>ї, так й перспектив попиту на неї. Технолог<strong>і</strong>я розгля-

дається як найважлив<strong>і</strong>ший зас<strong>і</strong>б створення й п<strong>і</strong>дтримки конкурентної переваги,<br />

що п<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>має її до р<strong>і</strong>вня стратег<strong>і</strong>чного кап<strong>і</strong>талу, яким потр<strong>і</strong>бно грамотно управ-<br />

ляти на вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях кер<strong>і</strong>вництва компан<strong>і</strong>єю.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть створення й впровадження нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й висуває осо-<br />

блив<strong>і</strong> вимоги до персоналу п<strong>і</strong>дприємства [2].<br />

Нарешт<strong>і</strong>, кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я людського потенц<strong>і</strong>алу може йти шляхом створення<br />

нових д<strong>і</strong>лових стосунк<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства на основ<strong>і</strong> використання комун<strong>і</strong>кативних<br />

якостей його прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, перетворення особистого <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу ключових ос<strong>і</strong>б в<br />

<strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж п<strong>і</strong>дприємства, використання творчих зд<strong>і</strong>бностей людей для генерац<strong>і</strong>ї но-<br />

вих б<strong>і</strong>знес-<strong>і</strong>дей й диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>знесу, особливо в ситуац<strong>і</strong>ях загострення кон-<br />

куренц<strong>і</strong>ї.<br />

Таким чином, можлив<strong>і</strong> три шляхи кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї людського потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>д-<br />

приємства: кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я частини прибутку, створеної працею всього колективу<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в; створення <strong>і</strong>нтелектуальної власност<strong>і</strong> для внутр<strong>і</strong>шнього викорис-<br />

тання, перш за все - технолог<strong>і</strong>ї спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованими п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лами з введенням осо-<br />

бливої функц<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння – технолог<strong>і</strong>чного менеджменту; використання осо-<br />

бистих якостей окремих ос<strong>і</strong>б.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Warner Burke W/ Organization Development. A Normative view.—<br />

Reading:Addison-Wesley Р.С. 1987.<br />

2. З<strong>і</strong>нов В.Г. Комерц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я технолог<strong>і</strong>й та м<strong>і</strong>жнародна програма "Техноло-<br />

г<strong>і</strong>чний менеджмент"// Технолог<strong>і</strong>чний б<strong>і</strong>знес. — 2004. — №1.<br />

Ольга БЕСТАНЧУК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УДОСКОНАЛЕННЯ МОНІТОРИНГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ<br />

(ПРОГРАМ) РЕФОРМУВАННЯ АПК<br />

Анал<strong>і</strong>з соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональних та рег<strong>і</strong>о-<br />

нальних програм з реформування АПК дозволяє зробити висновки про те, що

вс<strong>і</strong> негаразди зумовлен<strong>і</strong> перш за все недосконал<strong>і</strong>стю законодавства, в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>стю<br />

системного п<strong>і</strong>дходу до вир<strong>і</strong>шення проблеми, а то й взагал<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>стю компле-<br />

ксних, ч<strong>і</strong>тко в<strong>і</strong>дпрацьованих механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в щодо реформування аграрного компле-<br />

ксу.<br />

Актуальн<strong>і</strong>сть питання щодо побудови ефективної системи мон<strong>і</strong>торингу<br />

ринкових перетворень в агропромисловому комплекс<strong>і</strong> зумовлена необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю<br />

наукового обґрунтування, розробки та практичної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї не т<strong>і</strong>льки проект<strong>і</strong>в<br />

(програм) реформування АПК, але й вироблення ефективних механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в його<br />

зд<strong>і</strong>йснення на вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях, в<strong>і</strong>д загальнодержавного до окремих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, в яких<br />

системи мон<strong>і</strong>торингу дозволяють в<strong>і</strong>дстежувати цей процес, виявляти <strong>і</strong> л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>до-<br />

вувати негативн<strong>і</strong> явища та насл<strong>і</strong>дки.<br />

Отже, одн<strong>і</strong>єю з передумов ефективної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї проект<strong>і</strong>в та програм рефо-<br />

рмування АПК є запровадження системи мон<strong>і</strong>торингу їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, основними<br />

завданнями якого є: формування достатньої <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної бази для прийнят-<br />

тя ефективних управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень; вироблення конкретних та ч<strong>і</strong>тких ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong><br />

механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в реформування АПК; забезпечення гнучкого реагування на зм<strong>і</strong>ну<br />

умов реформування АПК <strong>і</strong> визначення системи позитивних та негативних фак-<br />

тор<strong>і</strong>в впливу; забезпечення адекватної реакц<strong>і</strong>ї на зворотн<strong>і</strong> зв'язки та впливи на<br />

х<strong>і</strong>д виконання програми; контроль в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> законодавству, а в умовах ак-<br />

тивного законотворчого процесу ще й мон<strong>і</strong>торинг безперервних зм<strong>і</strong>н та допов-<br />

нень законодавчих акт<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> стосуються реформування окремих сфер АПК;<br />

розробку методолог<strong>і</strong>чних та методичних основ мон<strong>і</strong>торингу процес<strong>і</strong>в реформу-<br />

вання; детал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю складових частин методики мон<strong>і</strong>торингу.<br />

Виходячи з вище сказаного, мон<strong>і</strong>торингом сл<strong>і</strong>д вважати безперервне <strong>і</strong> три-<br />

вале спостереження за зд<strong>і</strong>йсненням проекту (програми) як з позиц<strong>і</strong>й строк<strong>і</strong>в<br />

впровадження, використання ресурс<strong>і</strong>в. витрат на впровадження програми, так <strong>і</strong><br />

з позиц<strong>і</strong>й результат<strong>і</strong>в, п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> виробництва та насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в для<br />

населення охопленого проектом (програмою) та у сп<strong>і</strong>вставленн<strong>і</strong> <strong>і</strong>з запланова-<br />

ними показниками. Ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, концепц<strong>і</strong>ю, методолог<strong>і</strong>ю та методики мон<strong>і</strong>торингу не-<br />

обх<strong>і</strong>дно розглядати з позиц<strong>і</strong>ї реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї проекту (програми) та його впливу на

ефективн<strong>і</strong>сть виробництва, умови життя населення, р<strong>і</strong>вень продовольчої безпе-<br />

ки країни. Мон<strong>і</strong>торинг - це внутр<strong>і</strong>шня функц<strong>і</strong>я в рамках проекту (програми),<br />

основною метою якого є д<strong>і</strong>агностичне обстеження стану впровадження проекту<br />

з метою сприяння прийняття р<strong>і</strong>шень в процес<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї проекту<br />

(програми).<br />

Д<strong>і</strong>єв<strong>і</strong>сть мон<strong>і</strong>торингу визначається в<strong>і</strong>дпрацьован<strong>і</strong>стю його орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного<br />

та методичного забезпечення. У зв'язку з цим постає питання про вид<strong>і</strong>лення в<br />

структур<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння АПК п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу та над<strong>і</strong>ленням його наступних<br />

функц<strong>і</strong>й:<br />

1) В<strong>і</strong>дпрацювання методики забезпечення мон<strong>і</strong>торингу, основу якого пови-<br />

нна скласти система <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в (показник<strong>і</strong>в) ефективност<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї про-<br />

грам реформування АПК. У цьому зв'язку систему мон<strong>і</strong>торингу проекту (про-<br />

грами) реформування АПК доц<strong>і</strong>льно формувати з двох п<strong>і</strong>дсистем, а саме, еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної (мон<strong>і</strong>торингу натуральних та ф<strong>і</strong>нансових показник<strong>і</strong>в) та соц<strong>і</strong>альної<br />

(мон<strong>і</strong>торингу контакт<strong>і</strong>в з населенням рег<strong>і</strong>ону). Первинним аспектом мон<strong>і</strong>торин-<br />

гу програм реформування АПК повинен бути огляд натуральних та ф<strong>і</strong>нансових<br />

ресурс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> є джерелом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та засобом досягнення ц<strong>і</strong>лей. Для того, щоб<br />

система мон<strong>і</strong>торингу в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дала запитам практики, необх<strong>і</strong>дно дан<strong>і</strong> пор<strong>і</strong>внюва-<br />

ти з певними контрольними р<strong>і</strong>внями та ц<strong>і</strong>лями в основн<strong>і</strong> часов<strong>і</strong> моменти життє-<br />

вого циклу програми. Виб<strong>і</strong>р <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в доц<strong>і</strong>льно зд<strong>і</strong>йснювати особам, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>-<br />

дальним за впровадження проекту. Т<strong>і</strong>льки п<strong>і</strong>сля того, як кер<strong>і</strong>вники програми<br />

визначаться з типами <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в, сл<strong>і</strong>д застосувати критер<strong>і</strong>ї для їх ефективного<br />

вибору, щоб забезпечити однозначн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в в контекст<strong>і</strong> програми; по-<br />

ст<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть протягом певного часу; специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть, тобто вим<strong>і</strong>рювання саме тих<br />

умов, як<strong>і</strong> планується зм<strong>і</strong>нити в результат<strong>і</strong> впровадження програми; доступн<strong>і</strong>сть<br />

даних; чутлив<strong>і</strong>сть до зм<strong>і</strong>н, викликаних впровадженням програми. Мон<strong>і</strong>торинг<br />

соц<strong>і</strong>альних процес<strong>і</strong>в, пов'язаних з реформуванням агропродовольчого комплек-<br />

су, повинен зосереджуватись на точках з<strong>і</strong>ткнення м<strong>і</strong>ж програмою та її користу-<br />

вачами (якими в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в є населення рег<strong>і</strong>ону, яке охоплене програ-<br />

мою). Для того, щоб кер<strong>і</strong>вники проекту були <strong>і</strong>нформован<strong>і</strong> про те, чи сприйма-

ється в<strong>і</strong>н населенням, окремими його групами, <strong>і</strong> як в<strong>і</strong>н <strong>і</strong>нтегрується в соц<strong>і</strong>альне<br />

середовище рег<strong>і</strong>ону - ще на стад<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дготовки проекту доц<strong>і</strong>льно вид<strong>і</strong>лити групи<br />

користувач<strong>і</strong>в. По м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї проекту необх<strong>і</strong>дно виявити ставлення населен-<br />

ня (в розр<strong>і</strong>з<strong>і</strong> груп) до нього. З ц<strong>і</strong>єю метою важливо для кожного проекту розро-<br />

бити методику опитування населення (тести), в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д<strong>і</strong> на як<strong>і</strong> варто ввести в си-<br />

стему <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в, що дало б змогу в<strong>і</strong>дсл<strong>і</strong>дкувати в час<strong>і</strong> ставлення населення до<br />

проекту, який реал<strong>і</strong>зується.<br />

2) Запровадити сучасн<strong>і</strong> методи збору <strong>і</strong>ндикативних реакц<strong>і</strong>й населення<br />

на впровадження проекту. Для цього можуть бути використан<strong>і</strong> методи виб<strong>і</strong>р-<br />

кового анал<strong>і</strong>зу, як<strong>і</strong> передбачають встановлення пост<strong>і</strong>йного зв'язку з виб<strong>і</strong>рковою<br />

групою м<strong>і</strong>сцевого населення. Методолог<strong>і</strong>чно ц<strong>і</strong> методи є добре розроблен<strong>і</strong>. Во-<br />

ни дозволяють з певним р<strong>і</strong>внем ймов<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> робити к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нки щодо вс<strong>і</strong>єї<br />

виб<strong>і</strong>ркової сукупност<strong>і</strong> на основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу повед<strong>і</strong>нки виб<strong>і</strong>ркової групи. При вияв-<br />

ленн<strong>і</strong> проблеми в процес<strong>і</strong> впровадження програми, або в раз<strong>і</strong> виявлення неоч<strong>і</strong>-<br />

куваної реакц<strong>і</strong>ї населення рег<strong>і</strong>ону виникає потреба в проведенн<strong>і</strong> розширених<br />

опитувань та анал<strong>і</strong>з<strong>і</strong> повед<strong>і</strong>нки м<strong>і</strong>сцевого населення або окремих його груп.<br />

Виникає потреба у д<strong>і</strong>агностичному обстеженн<strong>і</strong>. Його ц<strong>і</strong>ль полягає в здобутт<strong>і</strong><br />

емп<strong>і</strong>ричної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, корисної для вир<strong>і</strong>шення проблем щодо управл<strong>і</strong>ння про-<br />

грамою. Д<strong>і</strong>агностичне обстеження є частиною функц<strong>і</strong>й мон<strong>і</strong>торингу <strong>і</strong> головним<br />

методом збору <strong>і</strong>ндикативних реакц<strong>і</strong>й, однак не достатньо використовується в<br />

робот<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в в процес<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї програм реформуван-<br />

ня АПК.<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я БЄЛОГЛАЗОВА<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМА ЕФЕКТИВНОСТІ<br />

БІЗНЕСУ<br />

Поняття “операц<strong>і</strong>ї” включає не т<strong>і</strong>льки виробництво товар<strong>і</strong>в (предмет<strong>і</strong>в), але<br />

<strong>і</strong> надання послуг. Звичайно, це б<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до справи. П<strong>і</strong>д опе-

рац<strong>і</strong>ями розум<strong>і</strong>ється – виробництво предмет<strong>і</strong>в (особистого чи виробничого<br />

споживання), виконання п<strong>і</strong>дрядних роб<strong>і</strong>т <strong>і</strong> надання послуг побутових, <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>йних, туристичних, в<strong>і</strong>део й ауд<strong>і</strong>о б<strong>і</strong>знес, торг<strong>і</strong>вля <strong>і</strong> торгов<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong> т.д.<br />

Операц<strong>і</strong>йна система – це виробничо-господарська система, але з ч<strong>і</strong>ткою<br />

виробничою ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>єю. За схемою – “механ<strong>і</strong>зм в<strong>і</strong>дтворення = операц<strong>і</strong>йна п<strong>і</strong>д-<br />

система”, а “механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння = п<strong>і</strong>дсистема управл<strong>і</strong>ння”.<br />

У курсах операц<strong>і</strong>йного менеджменту процес п<strong>і</strong>дготовки виробництва <strong>і</strong>ме-<br />

нується п<strong>і</strong>дсистемою забезпечення, а процес технолог<strong>і</strong>ї виробництва – перероб-<br />

ною п<strong>і</strong>дсистемою.<br />

Ланцюжок процедур господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> “постачання – виробництво<br />

– збут” сьогодн<strong>і</strong> <strong>і</strong>менується лог<strong>і</strong>стикою б<strong>і</strong>знесу. А складов<strong>і</strong> її елементи – функ-<br />

ц<strong>і</strong>ями лог<strong>і</strong>стики (постачання, виробництво, збут). В<strong>і</strong>д безперервност<strong>і</strong> цього зв'я-<br />

зування залежить швидк<strong>і</strong>сть функц<strong>і</strong>онування б<strong>і</strong>знесу, його ефективн<strong>і</strong>сть. У<br />

складних складених процесах основна проблема – стики в ланцюжку процедур.<br />

Саме тут виникають проблеми – затримки, перенапруга, збої. Операц<strong>і</strong>йна сис-<br />

тема з технолог<strong>і</strong>чної точки зору є ланцюжок фактор<strong>і</strong>в (елемент<strong>і</strong>в) <strong>і</strong> операц<strong>і</strong>й:<br />

ресурси – витрати – результати. Тут ресурси (входи) <strong>і</strong> результати (виходи) –<br />

об'єкти впливу, а витрати – операц<strong>і</strong>я дуже р<strong>і</strong>зна по своїй технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й сут<strong>і</strong> для<br />

р<strong>і</strong>зних галузей д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Практично будь-яка д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть (митна справа, виробництво продукт<strong>і</strong>в хар-<br />

чування, д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть комерц<strong>і</strong>йного чи вузу виробництво окремих буд<strong>і</strong>вельних<br />

роб<strong>і</strong>т за договором п<strong>і</strong>дряду) може бути описаний за допомогою ц<strong>і</strong>єї нескладної<br />

тр<strong>і</strong>ади. Сфера операц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> – вотчина галузевих технолог<strong>і</strong>в, що в<br />

окремому випадку можуть приймати форму викладача (професора, доцента). Це<br />

область фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, <strong>і</strong> якщо директор ф<strong>і</strong>рми не є по базовому утворенню фах<strong>і</strong>вцем<br />

у даному вид<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знес (з погляду операц<strong>і</strong>йного управл<strong>і</strong>ння), то йому буває непро-<br />

сто сп<strong>і</strong>лкуватися з фах<strong>і</strong>вцями з цього сектора. Але деяк<strong>і</strong> головн<strong>і</strong> реч<strong>і</strong> в<strong>і</strong>н усе-<br />

таки повинний знати <strong>і</strong> вимагати.<br />

Перший кер<strong>і</strong>вник звичайно не має часу, а тому <strong>і</strong> не любить вникати в чис-<br />

ленн<strong>і</strong> профес<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> подробиц<strong>і</strong>. Йому потр<strong>і</strong>бно ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сне просте <strong>і</strong> ясне представлення

про кожен конкретний вид б<strong>і</strong>знесу, що веде ф<strong>і</strong>рма. Для цього досить зажадати<br />

в<strong>і</strong>д фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в скласти таблицю «ресурси-витрати-результати» у вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong> план-<br />

факт за визначений пер<strong>і</strong>од (краще р<strong>і</strong>к), чи в динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> за визначений пер<strong>і</strong>од. Ще<br />

б<strong>і</strong>льш вона корисна функц<strong>і</strong>ональному кер<strong>і</strong>внику, що займається операц<strong>і</strong>йною<br />

системою (виробництвом). У нас традиц<strong>і</strong>йно техн<strong>і</strong>чний кер<strong>і</strong>вник <strong>і</strong>менувався<br />

“головний <strong>і</strong>нженер”.<br />

Знання основних тип<strong>і</strong>в операц<strong>і</strong>йних систем також важливо для директора,<br />

як куратора ус<strong>і</strong>х функц<strong>і</strong>ональних вид<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння, у тому числ<strong>і</strong> й операц<strong>і</strong>йно-<br />

му керуванн<strong>і</strong>.<br />

Операц<strong>і</strong>йну систему под<strong>і</strong>ляють на: власне операц<strong>і</strong>йну п<strong>і</strong>дсистему; переро-<br />

бна п<strong>і</strong>дсистема (основна технолог<strong>і</strong>чна функц<strong>і</strong>я); п<strong>і</strong>дсистема, що забезпечує,<br />

(функц<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дготовки); п<strong>і</strong>дсистему управл<strong>і</strong>ння (планування <strong>і</strong> контролю).<br />

П<strong>і</strong>дсистему переробки не вибирають. Тобто тут немає поганих <strong>і</strong> гарних ва-<br />

р<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>в. Вона диктується характером п<strong>і</strong>дготовки <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї. Її особливост<strong>і</strong><br />

просто враховують при проектуванн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї й <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в.<br />

Тобто нам<strong>і</strong>чаючи якийсь новий вид б<strong>і</strong>знесу до розвитку в рамках ф<strong>і</strong>рми, варто<br />

в<strong>і</strong>дразу визначитися з його типом <strong>і</strong> як в<strong>і</strong>н буде стикуватися з уже <strong>і</strong>снуючими<br />

видами б<strong>і</strong>знесу з погляду – розпод<strong>і</strong>лу ресурс<strong>і</strong>в (особливо трудових, матер<strong>і</strong>аль-<br />

них <strong>і</strong> енергетичних). Переробн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистеми розр<strong>і</strong>зняються: обсягом <strong>і</strong> характе-<br />

ром споживання ресурс<strong>і</strong>в; типом технолог<strong>і</strong>ї переробки; характером продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Директор може <strong>і</strong> не знати вс<strong>і</strong>х деталей технолог<strong>і</strong>ї й <strong>і</strong>ншого, але роз<strong>і</strong>братися<br />

в типах операц<strong>і</strong>йних систем в<strong>і</strong>н ц<strong>і</strong>лком здатний. А це ще важливо <strong>і</strong> з погляду<br />

ефективност<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної системи <strong>і</strong> якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї. Так як вникати в техноло-<br />

г<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> тонкост<strong>і</strong> директору нелегко, то його природно ц<strong>і</strong>кавить головне – ефекти-<br />

вн<strong>і</strong>сть операц<strong>і</strong>йної системи.<br />

Питання ефективност<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної системи, найчаст<strong>і</strong>ше всього визначає<br />

ефективн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>знесу в ц<strong>і</strong>лому, воно є питання стратег<strong>і</strong>чне, розв'язуване у ви-<br />

значеному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong> часу – м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум р<strong>і</strong>к, а часто <strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше.

Л<strong>і</strong>л<strong>і</strong>я БИЧІКОВА<br />

Хмельницький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МОНІТОРИНГ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РИНКІВ ПРАЦІ УКРАЇНИ<br />

Ринок прац<strong>і</strong> розглядається як система в<strong>і</strong>дносин, що виникають м<strong>і</strong>ж робо-<br />

тодавцем та найманим прац<strong>і</strong>вником з приводу попиту <strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>ї робочої сили<br />

та її в<strong>і</strong>дтворення, що забезпечують процес неперервного сусп<strong>і</strong>льного розвитку.<br />

На рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> роль маркетингу на ринку прац<strong>і</strong> полягає у п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong><br />

сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення попиту та пропозиц<strong>і</strong>ї робочої сили в конкретних умовах тери-<br />

тор<strong>і</strong>ї.<br />

Маркетинг на ринку прац<strong>і</strong> можна розглядати як систему д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, що до-<br />

зволяє її суб’єктам оц<strong>і</strong>нювати стан ринку прац<strong>і</strong>, тенденц<strong>і</strong>ї його зм<strong>і</strong>ни та при-<br />

ймати обґрунтован<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення у сфер<strong>і</strong> найму та сприяння зайнятост<strong>і</strong>.<br />

Досл<strong>і</strong>дження ринку прац<strong>і</strong> включає ряд посл<strong>і</strong>довних, що зм<strong>і</strong>нюють один од-<br />

ного орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-автономних <strong>і</strong> разом з тим зм<strong>і</strong>стовно взаємозалежних етап<strong>і</strong>в:<br />

1) постановка мети досл<strong>і</strong>дження; 2) висунення г<strong>і</strong>потези; 3) побудова модел<strong>і</strong>;<br />

4)<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йне забезпечення анал<strong>і</strong>зу; 5) анал<strong>і</strong>з даних (зб<strong>і</strong>р вторинної та пер-<br />

винної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї); 6) обґрунтування рекомендац<strong>і</strong>й та пропозиц<strong>і</strong>ї; 7) розробка<br />

прогнозу; 8)використання результат<strong>і</strong>в.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до перерахованих етап<strong>і</strong>в нами було проведено досл<strong>і</strong>дження ри-<br />

нку прац<strong>і</strong>, метою якого є визначення попиту та пропозиц<strong>і</strong>ї на територ<strong>і</strong>альному<br />

ринку прац<strong>і</strong>. Було з<strong>і</strong>брано <strong>і</strong> опрацьовано первинну та вторинну <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю для<br />

визначення збалансованост<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>ального ринку прац<strong>і</strong>.<br />

Результати досл<strong>і</strong>дження, як<strong>і</strong> представлено на рис. 1, св<strong>і</strong>дчать про те, що в<br />

ц<strong>і</strong>лому по Україн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вень збалансованост<strong>і</strong> ринку прац<strong>і</strong> становить 0,91, тобто 9%<br />

пропозиц<strong>і</strong>ї робочої сили залишається незадоволеною з точки зору забезпечення<br />

зайнятост<strong>і</strong>. В таких рег<strong>і</strong>онах, як Дн<strong>і</strong>пропетровська, Житомирська, Закарпатська,<br />

Одеська, Полтавська, Р<strong>і</strong>вненська, Сумська, Терноп<strong>і</strong>льська, Херсонська, Хмель-<br />

ницька, Черн<strong>і</strong>вецька та Черн<strong>і</strong>г<strong>і</strong>вська област<strong>і</strong> спостер<strong>і</strong>гається зниження р<strong>і</strong>вня<br />

збалансованост<strong>і</strong> ринку прац<strong>і</strong> пор<strong>і</strong>вняно з попередн<strong>і</strong>м роком.

Рис. 1. Стан збалансованост<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>альних ринк<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong><br />

Збереження ж к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сних розб<strong>і</strong>жностей м<strong>і</strong>ж попитом <strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>-<br />

єю робочої сили на рег<strong>і</strong>ональному ринку прац<strong>і</strong> можна пояснити к<strong>і</strong>лькома при-<br />

чинами:<br />

1. Триваюча криза, зменшення обсяг<strong>і</strong>в державних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, за одночасної<br />

в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> розвиненого фондового ринку <strong>і</strong> сприятливого <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>ма-<br />

ту в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, основн<strong>і</strong> виробнич<strong>і</strong> фонди на б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств до-<br />

сягли такого р<strong>і</strong>вня ф<strong>і</strong>зичного <strong>і</strong> морального зносу, що їх подальше використання<br />

стає нерац<strong>і</strong>ональним, а створення нових робочих м<strong>і</strong>сць потребує значних <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>й;<br />

1,2<br />

0,8<br />

0,6<br />

0,4<br />

0,2<br />

2. В<strong>і</strong>дносно низький р<strong>і</strong>вень конкурентоспроможност<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>тчизня-<br />

них виробник<strong>і</strong>в на зовн<strong>і</strong>шньому <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шньому ринках та висока їх соб<strong>і</strong>вар-<br />

т<strong>і</strong>сть внасл<strong>і</strong>док використання морально застар<strong>і</strong>лого обладнання <strong>і</strong> устаткування,<br />

енерго- <strong>і</strong> матер<strong>і</strong>алом<strong>і</strong>стких технолог<strong>і</strong>й не дають можливост<strong>і</strong> накопичити необ-<br />

х<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси для оновлення робочих м<strong>і</strong>сць;<br />

3. В<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>євий механ<strong>і</strong>зм регулювання процесу створення нових, дода-<br />

ткових <strong>і</strong> збереження д<strong>і</strong>ючих ефективних робочих м<strong>і</strong>сць, стимулювання <strong>і</strong> заохо-<br />

чення цього процесу.<br />

1<br />

0<br />

2000 2001 2002 2003<br />

Автономна Республ<strong>і</strong>ка Крим<br />

В<strong>і</strong>нницька<br />

Волинська<br />

Дн<strong>і</strong>пропетровська<br />

Донецька<br />

Житомирська<br />

Закарпатська<br />

Запор<strong>і</strong>зька<br />

Івано-Франу<strong>і</strong>вська<br />

Київська<br />

К<strong>і</strong>ровоградська<br />

Луганська<br />

Льв<strong>і</strong>вська<br />

Миколаївська<br />

Одеська<br />

Полтавська<br />

Р<strong>і</strong>вненська<br />

Сумська<br />

Терноп<strong>і</strong>льська<br />

Харк<strong>і</strong>вська<br />

Херсонська<br />

Хмельницька<br />

Черкаська<br />

Черн<strong>і</strong>вецька<br />

Черн<strong>і</strong>г<strong>і</strong>вська<br />

м. Київ

Сл<strong>і</strong>д зауважити, що за наявност<strong>і</strong> к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сної збалансованост<strong>і</strong> ринку прац<strong>і</strong><br />

може бути в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть як<strong>і</strong>сної його збалансованост<strong>і</strong>, тобто нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть як<strong>і</strong>с-<br />

них характеристик робочої сили територ<strong>і</strong>ї (осв<strong>і</strong>та, профес<strong>і</strong>йно-квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йна<br />

п<strong>і</strong>дготовка, стаж роботи, виробничий досв<strong>і</strong>д тощо) потребам рег<strong>і</strong>ональної еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки. В зв’язку з цим, наш<strong>і</strong> подальш<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження будуть спрямован<strong>і</strong> на про-<br />

ведення оц<strong>і</strong>нки як<strong>і</strong>сної збалансованост<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>ального ринку прац<strong>і</strong>.<br />

Ірина БІЛЕЦЬКА<br />

Івано-Франк<strong>і</strong>вський <strong>і</strong>нститут менеджменту ТДЕУ<br />

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧ-<br />

НИМ КОМПЛЕКСОМ РЕГІОНУ<br />

Незважаючи на те, що сучасний туристичний б<strong>і</strong>знес України є в<strong>і</strong>дносно<br />

молодим та несформованим, <strong>і</strong>снує ст<strong>і</strong>йка тенденц<strong>і</strong>я його впевненого та ц<strong>і</strong>лесп-<br />

рямованого розвитку в напрямку досягнення конкурентних переваг як на нац<strong>і</strong>о-<br />

нальному, так <strong>і</strong> на м<strong>і</strong>жнародному ринках. Оск<strong>і</strong>льки ефективний соц<strong>і</strong>ально ор<strong>і</strong>є-<br />

нтований менеджмент є запорукою досягнення конкурентного статусу будь-<br />

якою орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю, то як<strong>і</strong>сне управл<strong>і</strong>ння можна розглядати основною переду-<br />

мовою <strong>і</strong>снування б<strong>і</strong>знесу.<br />

Туристично-рекреац<strong>і</strong>йний комплекс рег<strong>і</strong>ону – це складна орган<strong>і</strong>чна систе-<br />

ма, яка входячи до складу господарського комплексу має свої специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ун<strong>і</strong>ка-<br />

льн<strong>і</strong> властивост<strong>і</strong>, що зумовлюють необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть непрограмового нестандартного<br />

п<strong>і</strong>дходу до управл<strong>і</strong>ння ним на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> держави та рег<strong>і</strong>ону з точки зору окремої ту-<br />

ристичної ф<strong>і</strong>рми, туристичних асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>й (об”єднань) та орган<strong>і</strong>в державного<br />

управл<strong>і</strong>ння в сфер<strong>і</strong> туризму [1].<br />

В структур<strong>і</strong> туристичного комплексу (ТК) рег<strong>і</strong>ону можна <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кувати:<br />

Основн<strong>і</strong> елементи ТК: природн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ону; культурн<strong>і</strong> (етн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>)<br />

характеристики.

Другорядн<strong>і</strong> елементи ТК: транспортна <strong>і</strong>нфраструктура (з одного боку<br />

може сприяти розвитку туризму, з <strong>і</strong>ншого – бути одн<strong>і</strong>єю з основних перешкод),<br />

як<strong>і</strong>сним характеристикам якої повинна прид<strong>і</strong>лятись основна увага з боку стра-<br />

тег<strong>і</strong>чного планування; система готельного обслуговування та мережа заклад<strong>і</strong>в<br />

харчування; структура роздр<strong>і</strong>бної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>; мережа розважальних заклад<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>з-<br />

них категор<strong>і</strong>й та напрям<strong>і</strong>в; <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> додатков<strong>і</strong> послуги.<br />

Для налагодження зворотнього зв’язку м<strong>і</strong>ж двома попередн<strong>і</strong>ми елемен-<br />

тами необх<strong>і</strong>дно вид<strong>і</strong>лити <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> моменти д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТК: планування,<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я , управл<strong>і</strong>ння та контроль д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТК; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я процесу марке-<br />

тингу в екзо- та ендогенному середовищах д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТК.<br />

Основним завданням орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної системи ТК полягає в розширенн<strong>і</strong> па-<br />

л<strong>і</strong>три «тематичного багатства» об’єкт<strong>і</strong>в ТК.<br />

З <strong>і</strong>ншого боку, система ТК включає дв<strong>і</strong> взаємообумовлен<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистеми: ту-<br />

ристичної пропозиц<strong>і</strong>ї та туристичного попиту. Туристична пропозиц<strong>і</strong>я склада-<br />

ється з власне об’єкт<strong>і</strong>в туризму (як мотивац<strong>і</strong>йного першоджерела для певного<br />

рег<strong>і</strong>ону, що волод<strong>і</strong>є привабливим турпродуктом), канал<strong>і</strong>в (<strong>і</strong>ноземних та нац<strong>і</strong>о-<br />

нальних турагент<strong>і</strong>в та туроператор<strong>і</strong>в) продажу, як<strong>і</strong> формують пакет турпослуг<br />

та <strong>і</strong>нших додаткових послуг, що роблять в<strong>і</strong>дпочинок б<strong>і</strong>льш приємним <strong>і</strong> є «дзер-<br />

кальним в<strong>і</strong>дображенням» бажань, вимог, потреб та можливостей кл<strong>і</strong>єнта [2].<br />

Основн<strong>і</strong> компоненти: туристичн<strong>і</strong> агентства та ф<strong>і</strong>рми, орган<strong>і</strong>затори поїздок,<br />

транспортн<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, торг<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, заклади громадського харчування<br />

та розважальний сектор економ<strong>і</strong>к. Туристичний попит характеризує ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть<br />

ТК, бо є передумовою його <strong>і</strong>снування. Суб’єктами є люди, як<strong>і</strong> подорожують з<br />

р<strong>і</strong>зних причин (в<strong>і</strong>дпочинок та оздоровлення, в<strong>і</strong>дрядження; соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, рел<strong>і</strong>-<br />

г<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> мотиви). При цьому попит може носити <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальний чи групо-<br />

вий характер.<br />

Таким чином, для досягнення системного синерг<strong>і</strong>чного ефекту м<strong>і</strong>ж вс<strong>і</strong>ма<br />

елементами п<strong>і</strong>дсистеми ТК концепц<strong>і</strong>я стратег<strong>і</strong>чного планування, управл<strong>і</strong>ння та<br />

контролю д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ТК повинна базуватись на наступних п<strong>і</strong>дходах:

1. Рекреац<strong>і</strong>йний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д передбачає оц<strong>і</strong>нку природно-ландшафтного ком-<br />

плексу, визначення економ<strong>і</strong>чного стану м<strong>і</strong>сцевост<strong>і</strong>, пам’ятк<strong>і</strong>в <strong>і</strong>стор<strong>і</strong>ї та культу-<br />

ри, етнограф<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>ону [3].<br />

2. Економ<strong>і</strong>чний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д – розрахунок вартост<strong>і</strong> та рентабельност<strong>і</strong> к<strong>і</strong>нцевого<br />

туристичного продукту чи послуги, включаючи весь можливий спектр витрат<br />

на супутн<strong>і</strong> товари <strong>і</strong> послуги.<br />

3. Маркетинговий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та проведення д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

4. М<strong>і</strong>жгалузевий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д: оц<strong>і</strong>нка <strong>і</strong>снуючого стану об’єкту та перспективи<br />

розвитку [4].<br />

5. Інвестиц<strong>і</strong>йне та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йне проектування.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Курило Л.В., Забав В.В. Менеджмент туризма. – М.: РМАТ, 1998.<br />

2. Дурович А.П., Копав А.С. Маркетинг в туризме: Уч.пос. – М., 1998.<br />

3. Котлер М. Гостеприимство, туризм. Пер. с анл. – М.: ЮНИТИ, 1998.<br />

4. http // www.uatravel.com.<br />

Д<strong>і</strong>ана БІЛОУС<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

РОЛЬ МАРКЕТИНГУ В СФЕРІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ<br />

Тенденц<strong>і</strong>ї сучасного розвитку економ<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї в Україн<strong>і</strong> характери-<br />

зуються високим динам<strong>і</strong>змом, загостренням конкурентної боротьби та актив<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>єю структурних зрушень на користь сфери послуг, до якої належить готель-<br />

не господарство. Створити власний позитивний <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж, заволод<strong>і</strong>ти бажаною час-<br />

ткою ринку готел<strong>і</strong> зможуть т<strong>і</strong>льки за умови впровадження у своїй д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

маркетингу. Лише застосування прийом<strong>і</strong>в, метод<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в маркетингу<br />

дозволяє врахувати м<strong>і</strong>ру конкуренц<strong>і</strong>ї, насичен<strong>і</strong>сть ринку, задоволен<strong>і</strong>сть потреб<br />

кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в.<br />

У працях заруб<strong>і</strong>жних <strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних вчених, зокрема, Дж.Берета,<br />

Є.Голубкова, А.Дуровича, Н.Ведм<strong>і</strong>дь, Т.Лук’янець [1,2] та <strong>і</strong>н. присвячених про-

блемам п<strong>і</strong>дприємств готельного господарства, його аспекти недостатньо висв<strong>і</strong>-<br />

тлюються з погляду маркетингової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Це у свою чергу, упов<strong>і</strong>льнює<br />

процес використання маркетингу як д<strong>і</strong>йового <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>ю пристосування<br />

п<strong>і</strong>дприємств готельного господарства до умов ринкового середовища <strong>і</strong> саме то-<br />

му ця тема є актуальною.<br />

В основу сучасної концепц<strong>і</strong>ї маркетингу покладен<strong>і</strong> <strong>і</strong>деї задоволення потреб<br />

споживач<strong>і</strong>в. Поява ц<strong>і</strong>єї концепц<strong>і</strong>ї пов'язана з утрудненнями в збутов<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong>, коли криза надвиробництва товар<strong>і</strong>в почала вимагати досл<strong>і</strong>дження кон'юнк-<br />

тури ринку.<br />

Визначення готельного маркетингу можна сформулювати таким чином:<br />

маркетинг - це система управл<strong>і</strong>ння та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> готелю з розробки,<br />

виробництва <strong>і</strong> надання послуг, що базується на комплексному врахуванн<strong>і</strong> про-<br />

цес<strong>і</strong>в, що в<strong>і</strong>дбуваються на ринку, ор<strong>і</strong>єнтованих на задоволення особистих або<br />

виробничих потреб, яка забезпечує досягнення готелем своїх ц<strong>і</strong>лей. Готельний<br />

маркетинг покликаний привести надання послуг у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть з попитом, <strong>і</strong><br />

спрямувати зусилля маркетингової служби готелю на створення таких послуг,<br />

як<strong>і</strong> б в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дали попиту [3].<br />

Маркетинг готельних послуг — це процес їх розробки, просування <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї, ор<strong>і</strong>єнтований на виявлення <strong>і</strong> задоволення специф<strong>і</strong>чних потреб кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в.<br />

За визначенням Ф. Котлера, «послуги — це об'єкти продажу у вигляд<strong>і</strong> д<strong>і</strong>й,<br />

вигод або задоволень» [4]. Готельн<strong>і</strong> послуги не мають матер<strong>і</strong>альної форми, во-<br />

ни не п<strong>і</strong>длягають збер<strong>і</strong>ганню. Вони виробляються <strong>і</strong> споживається в одному м<strong>і</strong>-<br />

сц<strong>і</strong> — м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong> обслуговування, а споживач сам стає частиною системи розпод<strong>і</strong>лу<br />

послуг.<br />

Готельний маркетинг нац<strong>і</strong>лений на вир<strong>і</strong>шення таких завдань [5]: обґрунту-<br />

вання необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> надання послуг шляхом виявлення <strong>і</strong>снуючого або потенц<strong>і</strong>й-<br />

ного попиту на них; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю досл<strong>і</strong>дних роб<strong>і</strong>т з<strong>і</strong> створення послуг, що в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дають потребам споживач<strong>і</strong>в; координац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> планування надання послуг, збуто-<br />

вої <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> готелю; удосконалювання метод<strong>і</strong>в збуту <strong>і</strong> просуван-

ня послуг на ринку; регулювання <strong>і</strong> напрямок ус<strong>і</strong>єї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> готелю для досяг-<br />

нення генеральних ц<strong>і</strong>лей у сфер<strong>і</strong> надання послуг.<br />

Маркетингова д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть готелю передбачає: 1) вивчення кон'юнктури <strong>і</strong><br />

динам<strong>і</strong>ки попиту на дан<strong>і</strong> готельн<strong>і</strong> послуги; 2) анал<strong>і</strong>з зм<strong>і</strong>ни ц<strong>і</strong>н на дан<strong>і</strong> готельн<strong>і</strong><br />

послуги та їхн<strong>і</strong> зам<strong>і</strong>нювач<strong>і</strong>; 3) прогноз зростання доход<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в <strong>і</strong> їхн<strong>і</strong>х по-<br />

треб у даних послугах; 4) використання реклами, як головного <strong>і</strong>нструмента не-<br />

ц<strong>і</strong>нової боротьби з конкуруючими готелями; 5) стимулювання збуту готельних<br />

послуг; 6) планування асортименту послуг з урахуванням соц<strong>і</strong>ально-<br />

психолог<strong>і</strong>чних установок споживач<strong>і</strong>в; 7) спец<strong>і</strong>альна орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я обслуговування<br />

споживача, заснована на принцип<strong>і</strong>: готельна послуга шукає потенц<strong>і</strong>йного спо-<br />

живача.<br />

Основна мета маркетингової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> готельного господарства повинна<br />

полягати у знаходженн<strong>і</strong> виг<strong>і</strong>дних споживчих н<strong>і</strong>ш, сегмент<strong>і</strong>в ринку для його ус-<br />

п<strong>і</strong>шної роботи та передбачення <strong>і</strong> виявлення попиту на перспективн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>ннова-<br />

ц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> види готельних послуг. Кожен готель, що розраховує на ринковий усп<strong>і</strong>х,<br />

прагне до розробки готельних послуг з високою споживчою ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>стю, тому го-<br />

телям необх<strong>і</strong>дно пост<strong>і</strong>йно оновлювати свої послуги. Для розробки нових послуг<br />

готел<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснювати пошук нових <strong>і</strong>дей <strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зувати св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д.<br />

Доц<strong>і</strong>льно формувати «банк <strong>і</strong>дей», збираючи та узагальнюючи р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тну <strong>і</strong>н-<br />

формац<strong>і</strong>ю з ц<strong>і</strong>єї проблеми, що отримується як <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х, так <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

джерел.<br />

Використання маркетингу п<strong>і</strong>дприємствами готельного господарства пови-<br />

нно забезпечити завчасну координац<strong>і</strong>ю його д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, яка з одного боку, по-<br />

винна пристосовувати його послуги до попиту, а з <strong>і</strong>ншого – активно формувати<br />

попит на нього. Впровадження маркетингу може <strong>і</strong>стотно зм<strong>і</strong>нити д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть<br />

п<strong>і</strong>дприємств готельного господарства в кращу сторону, тому необх<strong>і</strong>дно вт<strong>і</strong>лю-<br />

вати маркетингову д<strong>і</strong>яльность у практичну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств готельного<br />

господарства з дотриманням певних принцип<strong>і</strong>в: створення <strong>і</strong> впровадження у їх<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть рац<strong>і</strong>ональної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури; п<strong>і</strong>дб<strong>і</strong>р досв<strong>і</strong>дченого <strong>і</strong> квал<strong>і</strong>-<br />

ф<strong>і</strong>кованого персоналу; створення нормальних умов прац<strong>і</strong>, сприятливого психо-

лог<strong>і</strong>чного кл<strong>і</strong>мату у колектив<strong>і</strong>, нормальних взаємостосунк<strong>і</strong>в сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в; зб<strong>і</strong>р<br />

необх<strong>і</strong>дної маркетингової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї; проведення ефективної рекламної д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong>; пост<strong>і</strong>йне вивчення, анал<strong>і</strong>з та оц<strong>і</strong>нка потреб споживач<strong>і</strong>в; пост<strong>і</strong>йний пошук<br />

<strong>і</strong> впровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й.<br />

Таким чином, особливост<strong>і</strong> ринку готельних послуг, специф<strong>і</strong>ка готельної<br />

послуги, особливост<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в готельних послуг визначають специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> осо-<br />

бливост<strong>і</strong> маркетингу в готельному б<strong>і</strong>знес<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. – М.: Новое знание, 2001. – 496 с.<br />

2. Школа І.М. Менеджмент туристичної <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ї: Навч. пос. – Черн<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>:<br />

ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. – 662 с.<br />

3. Восколович Н.А. Маркетинг туристических услуг. – М., 2002. – 167 с.<br />

4. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм.<br />

– М.: ЮНИТИ, 2003. - 1063 с.<br />

5. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна пол<strong>і</strong>тика: П<strong>і</strong>дручник. – К.: КНЕУ,<br />

2001. – 239 с.<br />

6. Роглев Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. пос. – К.: Кондор,<br />

2005. – 408 с.<br />

Інна БЛИЗНЮК<br />

Кременчуцький <strong>і</strong>нститут<br />

Дн<strong>і</strong>пропетровського ун<strong>і</strong>верситету економ<strong>і</strong>ки та права<br />

РОЗВИТОК РИНКУ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ НТП<br />

Реформування економ<strong>і</strong>ки України, її <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я у св<strong>і</strong>тову економ<strong>і</strong>чну сис-<br />

тему, подолання негативних економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в кризової ситу-<br />

ац<strong>і</strong>ї об’єктивно вимагають створення необх<strong>і</strong>дних умов для ефективного вико-<br />

ристання робочої сили та досягнення продуктивної зайнятост<strong>і</strong> населення, як<br />

вир<strong>і</strong>шальної передумови соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> продуктивност<strong>і</strong><br />

нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки. Актуальн<strong>і</strong>сть проблем ефективного використання ро-

бочої сили безпосередньо пов’язана з негативними тенденц<strong>і</strong>ями, що склалися<br />

останн<strong>і</strong>ми роками в сфер<strong>і</strong> зайнятост<strong>і</strong>, зокрема з<strong>і</strong> скороченням чисельност<strong>і</strong> за-<br />

йнятого населення, зростанням тривалост<strong>і</strong> безроб<strong>і</strong>ття, наявн<strong>і</strong>стю вимушеної не-<br />

повної зайнятост<strong>і</strong> (приховане безроб<strong>і</strong>ття), пов’язаних з ними проблем оплати<br />

прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> т. <strong>і</strong>н. Сьогодн<strong>і</strong> все б<strong>і</strong>льше стає зрозум<strong>і</strong>лим, що гарантом усп<strong>і</strong>ху розпоча-<br />

тих в Україн<strong>і</strong> ринкових перетворень має бути, насамперед, пробудження трудо-<br />

вої активност<strong>і</strong> громадян, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я та розвиток трудового потенц<strong>і</strong>алу. Однак<br />

об’єктивн<strong>і</strong> нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> виходу з кризи окремих галузей <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств, <strong>і</strong>сто-<br />

тн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> у сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношенн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтенсивних та екстенсивних чинник<strong>і</strong>в обумо-<br />

влюють неминуч<strong>і</strong> диспропорц<strong>і</strong>ї ринку прац<strong>і</strong>, сприяють р<strong>і</strong>знонаправленост<strong>і</strong> роз-<br />

витку окремих його сегмент<strong>і</strong>в. Як<strong>і</strong>сть пропозиц<strong>і</strong>ї робочої сили часто не в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>-<br />

дає сучасним вимогам щодо її профес<strong>і</strong>йно-осв<strong>і</strong>тньої п<strong>і</strong>дготовки, трудової та ви-<br />

конавчої дисципл<strong>і</strong>ни, моб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> та економ<strong>і</strong>чної активност<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому. Насл<strong>і</strong>д-<br />

ком незбалансованост<strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>ї робочої сили <strong>і</strong>з попитом на неї є високий р<strong>і</strong>-<br />

вень безроб<strong>і</strong>ття, зокрема прихованого та часткового, та велика частка безроб<strong>і</strong>т-<br />

них, як<strong>і</strong> не мають роботи понад один р<strong>і</strong>к.<br />

В сучасних економ<strong>і</strong>чних умовах здобуття вищої <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> не гарантує зайня-<br />

т<strong>і</strong>сть. З одного боку, збереження високого ступеня монопол<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки<br />

обумовлює <strong>і</strong>снування значної частки технолог<strong>і</strong>чно в<strong>і</strong>дсталих виробництв, що<br />

суттєво обмежує можливост<strong>і</strong> застосування отриманих знань та навичок безпо-<br />

середньо у виробничому процес<strong>і</strong>. З другого – як<strong>і</strong>сть отриманих у процес<strong>і</strong> на-<br />

вчання знань часто не в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає вимогам до робочої сили, як<strong>і</strong> висуваються з<br />

боку високотехнолог<strong>і</strong>чних виробництв. Дається взнаки <strong>і</strong> стр<strong>і</strong>мке стар<strong>і</strong>ння знань,<br />

обумовлене швидкими економ<strong>і</strong>чними зрушеннями, зокрема економ<strong>і</strong>чним п<strong>і</strong>дне-<br />

сенням. Тому для забезпечення належної якост<strong>і</strong> профес<strong>і</strong>йно-осв<strong>і</strong>тньої п<strong>і</strong>дготов-<br />

ки робочої сили необх<strong>і</strong>дно запроваджувати систему <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> протягом всього<br />

трудового життя.<br />

Як<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дготовки робочої сили має першорядне значення саме у пер<strong>і</strong>од<br />

економ<strong>і</strong>чного зростання в зв’язку з необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю запровадження нових техно-<br />

лог<strong>і</strong>й, схем орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва, коли майже вичерпано екстенсивн<strong>і</strong> чинни-

ки економ<strong>і</strong>чного зростання <strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дна <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я як виробництва, так <strong>і</strong> на-<br />

дання послуг.<br />

Щоб пояснити причину безроб<strong>і</strong>ття, необх<strong>і</strong>дно проанал<strong>і</strong>зувати насл<strong>і</strong>дки на-<br />

громадження кап<strong>і</strong>талу. Вони, як в<strong>і</strong>домо, однозначно позитивн<strong>і</strong> для п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в<br />

тому, що передбачається в майбутньому отримання ще б<strong>і</strong>льших прибутк<strong>і</strong>в; не-<br />

однозначн<strong>і</strong> для працездатного населення тому, що нагромадження кап<strong>і</strong>талу сут-<br />

тєво впливає на р<strong>і</strong>вень його зайнятост<strong>і</strong>. Нагромадження кап<strong>і</strong>талу завжди супро-<br />

воджується НТП. А це означає, що в м<strong>і</strong>ру розвитку техн<strong>і</strong>чного прогресу, в<strong>і</strong>дно-<br />

сна потреба в робоч<strong>і</strong>й сил<strong>і</strong> зменшується. В умовах НТП додатковий кап<strong>і</strong>тал,<br />

утворений в процес<strong>і</strong> нагромадження, притягує все менше <strong>і</strong> менше роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в<br />

пор<strong>і</strong>вняно з<strong>і</strong> своєю величиною. З <strong>і</strong>ншого боку, старий кап<strong>і</strong>тал, який пер<strong>і</strong>одично<br />

в<strong>і</strong>дтворюється в нов<strong>і</strong>й техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й будов<strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дштовхує все б<strong>і</strong>льше <strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше роб<strong>і</strong>т-<br />

ник<strong>і</strong>в, що ран<strong>і</strong>ше були ним зайнят<strong>і</strong>. Це неминуче веде до виникнення надлишку<br />

робочої сили, пор<strong>і</strong>вняно з кап<strong>і</strong>талом, що застосовується. Цей надлишок <strong>і</strong> утво-<br />

рює, так звану, промислову резервну арм<strong>і</strong>ю прац<strong>і</strong>, тобто безроб<strong>і</strong>ття.<br />

Сутн<strong>і</strong>сть безроб<strong>і</strong>ття полягає в тому, що це не випадкове, а законом<strong>і</strong>рне<br />

явище, породжене процесом нагромадження кап<strong>і</strong>талу в умовах ринкової еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки, основаної на приватн<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong> на засоби виробництва. Ринкова еконо-<br />

м<strong>і</strong>ка за таких умов неминуче породжує безроб<strong>і</strong>ття, одночасно останнє є неод-<br />

м<strong>і</strong>нною умовою її нормального функц<strong>і</strong>онування.<br />

Об’єктивно необх<strong>і</strong>дним на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день є наукове досл<strong>і</strong>дження взає-<br />

мозв’язку <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної, науково-техн<strong>і</strong>чної, монетарної <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної сфер. Тому<br />

важливого теоретичного <strong>і</strong> практичного значення на етап<strong>і</strong> сучасних економ<strong>і</strong>чних<br />

перетворень набуває саме анал<strong>і</strong>з форм, метод<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чного впливу на науково-технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси в країн<strong>і</strong>.<br />

Таким чином, на стратег<strong>і</strong>чному напрямку пол<strong>і</strong>тика щодо розвитку <strong>і</strong> форму-<br />

вання робочої сили повинна бути нац<strong>і</strong>лена на розробку <strong>і</strong> перех<strong>і</strong>д до модел<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

творення робочої сили, яка б забезпечила в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть робочої сили вимогам,<br />

пов’язаним з процесом входження України в св<strong>і</strong>товий економ<strong>і</strong>чний прост<strong>і</strong>р та<br />

перех<strong>і</strong>д до <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й.

Юр<strong>і</strong>й БОГАЧ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ<br />

К<strong>і</strong>нець ХХ – початок ХХІ стол<strong>і</strong>ття характеризується посиленням св<strong>і</strong>тових<br />

глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> приводить до переосмислення м<strong>і</strong>сця та рол<strong>і</strong> держави<br />

в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. Глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я звужує можливост<strong>і</strong> використання традиц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong>н-<br />

струмент<strong>і</strong>в державного регулювання <strong>і</strong>, у той же час, висуває п<strong>і</strong>двищен<strong>і</strong> вимоги<br />

до держави та державного сектора економ<strong>і</strong>ки загалом, в орб<strong>і</strong>ту якого втягують-<br />

ся так зван<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> блага. Зв<strong>і</strong>дси парадоксальний, на перший по-<br />

гляд, висновок: глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я сприяє необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> посилення держави, так як<br />

в<strong>і</strong>дкрита економ<strong>і</strong>ка за своєю суттю є досить нестаб<strong>і</strong>льна. Таке посилення не<br />

може в<strong>і</strong>дбуватися лише за рахунок росту державних видатк<strong>і</strong>в, <strong>і</strong> навпаки, ц<strong>і</strong>лком<br />

зд<strong>і</strong>йсненне при їхньому зниженн<strong>і</strong>.<br />

Як насл<strong>і</strong>док – неминуч<strong>і</strong>сть перегляду не лише метод<strong>і</strong>в державного регулю-<br />

вання економ<strong>і</strong>ки та загальновживаного <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>ю, а й зм<strong>і</strong>на концепц<strong>і</strong>ї ре-<br />

гулятивного впливу держави на соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси.<br />

Як показує <strong>і</strong>сторичний досв<strong>і</strong>д, за останн<strong>і</strong> 20 рок<strong>і</strong>в мета й завдання регуля-<br />

тивної пол<strong>і</strong>тики п<strong>і</strong>ддалися глибоким <strong>і</strong> радикальним зм<strong>і</strong>нам. На зм<strong>і</strong>ну колиш-<br />

ньому поняттю «дерегулювання», поступово приходять <strong>і</strong>деї регулювання й<br />

управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю регулювання. Попередня концепц<strong>і</strong>я регулятивного управл<strong>і</strong>н-<br />

ня поступово вит<strong>і</strong>сняється концепц<strong>і</strong>єю регулятивної пол<strong>і</strong>тики. За вс<strong>і</strong>ма цими<br />

зм<strong>і</strong>нами стоїть визнання необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> регулятивної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, обґрунтоване<br />

багатор<strong>і</strong>чним досв<strong>і</strong>дом проведення регулятивних реформ.<br />

Вже ряд рок<strong>і</strong>в розвинут<strong>і</strong> країни ведуть пол<strong>і</strong>тику самоусунення в<strong>і</strong>д жорст-<br />

кого регулювання окремих сфер д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та ц<strong>і</strong>лих ринк<strong>і</strong>в, передаючи свої фу-<br />

нкц<strong>і</strong>ї не сл<strong>і</strong>пому ринковому механ<strong>і</strong>зму, а специф<strong>і</strong>чним сусп<strong>і</strong>льним <strong>і</strong>нститутам,<br />

як<strong>і</strong> утворились й зм<strong>і</strong>цн<strong>і</strong>ли в умовах пол<strong>і</strong>тики регулювання. Тобто, адекватна<br />

зам<strong>і</strong>на державного регулювання або державного втручання стає можливою ли-<br />

ше за умови, коли приватн<strong>і</strong> некомерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї (асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>й, союзи <strong>і</strong> т.д.),

що здатн<strong>і</strong> зам<strong>і</strong>стити державн<strong>і</strong> органи, є створеними в результат<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї ринкових<br />

механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в. В <strong>і</strong>ншому випадку неефективн<strong>і</strong> державн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нститути будуть зам<strong>і</strong>щен<strong>і</strong><br />

ще б<strong>і</strong>льш неефективними. В руках держави повинн<strong>і</strong> залишитись в своїй основ<strong>і</strong><br />

лише засоби щодо проведення бюджетно-податкової <strong>і</strong> кредитно-грошової пол<strong>і</strong>-<br />

тики.<br />

Говорячи про трансформац<strong>і</strong>ю механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в <strong>і</strong> метод<strong>і</strong>в державного регулюван-<br />

ня економ<strong>і</strong>ки суто в Україн<strong>і</strong>, можемо в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть першочергового<br />

визначення довгострокової стратег<strong>і</strong>ї та шлях<strong>і</strong>в розвитку економ<strong>і</strong>ки країни з<br />

врахуванням заруб<strong>і</strong>жного досв<strong>і</strong>ду та св<strong>і</strong>тогосподарських тенденц<strong>і</strong>й. П<strong>і</strong>сля вра-<br />

хування стратег<strong>і</strong>ї розвитку, м<strong>і</strong>сця, яке в н<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дводиться держав<strong>і</strong> та державному<br />

сектору економ<strong>і</strong>ки – доц<strong>і</strong>льно формувати конкретний <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>й впливу на<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси та над<strong>і</strong>ляти ним р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> державної влади.<br />

Інакше кажучи, вс<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> державної влади в Україн<strong>і</strong>, повинн<strong>і</strong> мати окресле-<br />

не коло своїх повноважень, закр<strong>і</strong>плене у законодавств<strong>і</strong> країни, а в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж<br />

ними – повинн<strong>і</strong> носити конкурентний характер, коли розпод<strong>і</strong>л повноважень ви-<br />

значається перевагами кожного з р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в.<br />

В зв’язку <strong>і</strong>з зазначеним <strong>і</strong> враховуючи регулятивн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> держави,<br />

констатуємо необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть системного п<strong>і</strong>дходу до державного регулювання еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки. Системний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д повинен передбачати <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю у ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сну систему,<br />

по-перше, елемент<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> формують стратег<strong>і</strong>ю соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвит-<br />

ку, по-друге, елемент<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> утворюють п<strong>і</strong>дсистему регулятор<strong>і</strong>в.<br />

За таких умов, <strong>і</strong>снуюч<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки в систем<strong>і</strong> державного управл<strong>і</strong>ння в Украї-<br />

н<strong>і</strong> залишаються ключовими бар’єрами для розвитку ринкових механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в та<br />

ст<strong>і</strong>йкого соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку. Необх<strong>і</strong>дна як<strong>і</strong>сно нова регуляторна<br />

реформа, яка б ч<strong>і</strong>тко визначила та роз’яснила роль держави як власника, регу-<br />

лятора та розробника пол<strong>і</strong>тики, сприяла ринков<strong>і</strong>й конкуренц<strong>і</strong>ї та п<strong>і</strong>дприємницт-<br />

ву, одночасно посилюючи здатн<strong>і</strong>сть держави захищати права та пом’якшувати<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> негаразди.

Анна БОЙКО<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО ВПЛИВУ НА ВНУТРІШНЄ<br />

СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА<br />

Ключов<strong>і</strong> фактори усп<strong>і</strong>ху будь-якої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї перебувають у двох сферах:<br />

у зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й. Досл<strong>і</strong>дження п<strong>і</strong>дприємств дає можлив<strong>і</strong>сть зробити<br />

висновок про те, що будь-яка орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я не може тривалий час функц<strong>і</strong>онувати <strong>і</strong><br />

утримувати в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> позиц<strong>і</strong>ї, якщо не враховуватиме вплив найр<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>-<br />

ших фактор<strong>і</strong>в загального оточення, сукупн<strong>і</strong>сть яких ї визначається як зовн<strong>і</strong>шнє<br />

середовище орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Така сукупн<strong>і</strong>сть неконтрольованих фактор<strong>і</strong>в, що мо-<br />

жуть в<strong>і</strong>дкрити для ф<strong>і</strong>рми нов<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> чи стати джерелом серйозної загрози,<br />

<strong>і</strong> визначає актуальн<strong>і</strong>сть такого аспекту як д<strong>і</strong>я фактор<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шнього середовища<br />

на внутр<strong>і</strong>шнє. Така постановка проблеми є в<strong>і</strong>дносно нового <strong>і</strong> недостатньо висв<strong>і</strong>-<br />

тленого, незважаючи на наявн<strong>і</strong>сть численних напрацювань<br />

На будь-якому етап<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства як в<strong>і</strong>дкритої системи<br />

на його д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть пост<strong>і</strong>йно впливають фактори зовн<strong>і</strong>шнього середовища як<br />

прямої д<strong>і</strong>ї (споживач<strong>і</strong>, постачальники, конкуренти, акц<strong>і</strong>онери, торгов<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства, <strong>і</strong>нфраструктура, державн<strong>і</strong> органи влади), так <strong>і</strong> опосередкованої (м<strong>і</strong>жна-<br />

родн<strong>і</strong> под<strong>і</strong>ї та оточення, НТП, пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> обставини, стан економ<strong>і</strong>ки, соц<strong>і</strong>ально-<br />

культурн<strong>і</strong> фактори, ф<strong>і</strong>зико-географ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умови, оновлення технолог<strong>і</strong>ї). Завдан-<br />

ням п<strong>і</strong>дприємства в сучасних умовах є знаходження свого споживача, адже са-<br />

ме в<strong>і</strong>н диктує, як<strong>і</strong> товари <strong>і</strong> послуги для нього необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>. Але в багатьох випад-<br />

ках не споживач<strong>і</strong> визначають необх<strong>і</strong>дний ринку продукт чи послугу, а конкуре-<br />

нти. Для зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємству необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> ресурси (матер<strong>і</strong>али,<br />

устаткування, енерг<strong>і</strong>я, робоча сила). Вс<strong>і</strong> види ресурс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства одержують<br />

через постачальник<strong>і</strong>в. Для нормального функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong><br />

ще <strong>і</strong> постачальники кап<strong>і</strong>талу. Це можливо при наявност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нфраструктури. Серед<br />

фактор<strong>і</strong>в непрямого впливу найважлив<strong>і</strong>ше м<strong>і</strong>сце займає оновлення технолог<strong>і</strong>й,<br />

що одночасно є <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шньою зм<strong>і</strong>нною.

На <strong>і</strong>нтереси п<strong>і</strong>дприємства також впливає загальна зм<strong>і</strong>на економ<strong>і</strong>ки, соц<strong>і</strong>а-<br />

льно-культурн<strong>і</strong> <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>зико-географ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умови. Пол<strong>і</strong>тико-правове середовище зд<strong>і</strong>й-<br />

снює вплив на п<strong>і</strong>дприємство через податкове регулювання; законодавство з<br />

охорони навколишнього середовища; регулювання експортно-<strong>і</strong>мпортної д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong> та <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й.<br />

Системотворн<strong>і</strong> фактори п<strong>і</strong>дприємства, розглянут<strong>і</strong> вище, дають уявлення<br />

про п<strong>і</strong>дприємство як об’єкт впливу зовн<strong>і</strong>шнього середовища, як пасивний еле-<br />

мент структури ринку. Воно реагує в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним чином на навколишн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни,<br />

приймає „правила гри”. Це в<strong>і</strong>дбувається шляхом адаптац<strong>і</strong>ї до зовн<strong>і</strong>шнього сере-<br />

довища. Адаптац<strong>і</strong>ю (системи п<strong>і</strong>дприємства)можна розглядати як таку реакц<strong>і</strong>ю<br />

на зм<strong>і</strong>ни умов, яка протид<strong>і</strong>є зниженню ефективност<strong>і</strong> повед<strong>і</strong>нки системи.<br />

В сучасних умовах господарювання п<strong>і</strong>дприємствам необх<strong>і</strong>дно п<strong>і</strong>двищува-<br />

ти адаптивн<strong>і</strong>сть до зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х зм<strong>і</strong>н за рахунок зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> мон<strong>і</strong>торингу зовн<strong>і</strong>ш-<br />

нього середовища, використання гнучких виробничих технолог<strong>і</strong>й, гнучк<strong>і</strong>сть в<br />

управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> персоналом.<br />

Отже, досл<strong>і</strong>дження д<strong>і</strong>ї зовн<strong>і</strong>шнього середовища на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й потенц<strong>і</strong>ал<br />

п<strong>і</strong>дприємства необх<strong>і</strong>дний як для сучасної управл<strong>і</strong>нської <strong>науки</strong>, так <strong>і</strong> для практи-<br />

ки. Адже будь-яка в<strong>і</strong>дкрита система ( в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємство) функц<strong>і</strong>онує в<br />

зовн<strong>і</strong>шньому середовищ<strong>і</strong> <strong>і</strong> завдяки йому. Тому п<strong>і</strong>дприємство не може зд<strong>і</strong>йсню-<br />

вати свою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть незважаючи на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни, а навпаки, повинно врахо-<br />

вувати їх , п<strong>і</strong>двищуючи ефективн<strong>і</strong>сть своєї роботи в нових умовах. Тобто орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї мають адаптуватися до зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х зм<strong>і</strong>н. Чим б<strong>і</strong>льша здатн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємс-<br />

тва до адаптац<strong>і</strong>ї, тим воно потужн<strong>і</strong>ше, а сильне п<strong>і</strong>дприємство – запорука стаб<strong>і</strong>-<br />

льност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального життя.

Тетяна ВАСИЛЬЄВА, Ольга ГРИЩЕНКО<br />

Українська академ<strong>і</strong>я банк<strong>і</strong>вської справи НБУ, м. Суми<br />

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО<br />

МЕХАНІЗМУ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА<br />

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ<br />

Сьогодн<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong>, в умовах системозм<strong>і</strong>нюючих трансформац<strong>і</strong>йних пере-<br />

творень залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й набуває особливого значення, оск<strong>і</strong>льки<br />

без сторонньої допомоги та кредит<strong>і</strong>в, серйозних валютних <strong>і</strong>н’єкц<strong>і</strong>й з боку роз-<br />

винутих країн неможливе прискорення технолог<strong>і</strong>чної та структурної перебудо-<br />

ви в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>ки, а також вир<strong>і</strong>шення соц<strong>і</strong>альних проблем. Сл<strong>і</strong>д визна-<br />

ти, що <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йне забезпечення в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>ки в умовах гострого де-<br />

ф<strong>і</strong>циту внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел ф<strong>і</strong>нансування не може зд<strong>і</strong>йснюватися без участ<strong>і</strong> не-<br />

резидент<strong>і</strong>в. Саме тому на перший план виходять проблеми удосконалення орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й.<br />

При вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> зазначеної проблеми сл<strong>і</strong>д спочатку ч<strong>і</strong>тко визначити страте-<br />

г<strong>і</strong>чну концепц<strong>і</strong>ю держави щодо використання <strong>і</strong>ноземного кап<strong>і</strong>талу, сформувати<br />

засади державної пол<strong>і</strong>тики у цьому напрямку. На наш погляд, при створенн<strong>і</strong> ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й на загаль-<br />

нодержавному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, сл<strong>і</strong>д враховувати: загальн<strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритети державної пол<strong>і</strong>тики<br />

в сфер<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестування; основн<strong>і</strong> загальн<strong>і</strong> принципи державного регулювання еко-<br />

ном<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в; соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, ментальн<strong>і</strong>, геопол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> особ-<br />

ливост<strong>і</strong> країни донора та країни рецип<strong>і</strong>єнта; насл<strong>і</strong>дки втручання <strong>і</strong>ноземного ка-<br />

п<strong>і</strong>талу в сферу формування виробничих в<strong>і</strong>дносин.<br />

Нажаль, українське законодавче регулювання <strong>і</strong>ноземного <strong>і</strong>нвестування но-<br />

сить непосл<strong>і</strong>довний, нестаб<strong>і</strong>льний <strong>і</strong> непередбачуваний характер, часто зм<strong>і</strong>ни<br />

вимог закону та п<strong>і</strong>дзаконних акт<strong>і</strong>в суперечать здоровому глузду й нормам рац<strong>і</strong>-<br />

ональної економ<strong>і</strong>чної повед<strong>і</strong>нки. Особливого значення набуває формування та-<br />

ких нормативно-правових умов, як<strong>і</strong> б забезпечували однаков<strong>і</strong>, недискрим<strong>і</strong>на-<br />

ц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> умови для резидент<strong>і</strong>в та нерезидент<strong>і</strong>в, стал<strong>і</strong> гарант<strong>і</strong>ї взаємного захисту <strong>і</strong>н-

вестиц<strong>і</strong>й. Кр<strong>і</strong>м того, на нашу думку, є доц<strong>і</strong>льною практика збереження певних<br />

податкових п<strong>і</strong>льг для <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, що вкладають кошти у розвиток<br />

приоритетних галузей економ<strong>і</strong>ки, п<strong>і</strong>дтримку слабо розвинутих рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, запро-<br />

вадження для них процедури б<strong>і</strong>льш спрощеного митного оформлення. Виходя-<br />

чи з цього, одним <strong>і</strong>з <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в формування ефективного орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-<br />

економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й ми вважаємо створен-<br />

ня в Україн<strong>і</strong> Центру мон<strong>і</strong>торингу <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату, завданням якого має<br />

бути прогнозування потенц<strong>і</strong>йних та в<strong>і</strong>дстеження реальних результат<strong>і</strong>в запрова-<br />

дження того чи <strong>і</strong>ншого нормативно-правового акту, що так або <strong>і</strong>накше регулює<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть.<br />

Кр<strong>і</strong>м того, при формуванн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залу-<br />

чення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й на загальнодержавному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д врахувати необ-<br />

х<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть: пожвавлення сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва з <strong>і</strong>ншими країнами; удосконалення ме-<br />

хан<strong>і</strong>зму обл<strong>і</strong>ку та контролю за надходженнями кошт<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д нерезидент<strong>і</strong>в; ство-<br />

рення для <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної бази, яка б м<strong>і</strong>стила дан<strong>і</strong> про<br />

об’єкти та правов<strong>і</strong> умови <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong>; ч<strong>і</strong>ткого визначення<br />

повноважень орган<strong>і</strong>в державної влади р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в при регулюванн<strong>і</strong> супереч-<br />

ливих питань щодо нерезидент<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>н.<br />

Вир<strong>і</strong>шення проблеми формування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму<br />

залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й потр<strong>і</strong>бно зд<strong>і</strong>йснювати не т<strong>і</strong>льки на загальноде-<br />

ржавному, а й на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>льки в рамках цього механ<strong>і</strong>зму вини-<br />

кає ц<strong>і</strong>лий ряд взаємопов’язаних завдань, вир<strong>і</strong>шення яких дозволить зб<strong>і</strong>льшити<br />

р<strong>і</strong>вень гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, а саме: завдання територ<strong>і</strong>а-<br />

льної оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я програми залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й; завдання ураху-<br />

вання рег<strong>і</strong>ональних особливостей при вибор<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в (за участю<br />

<strong>і</strong>ноземного <strong>і</strong>нвестора) з метою їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на конкретн<strong>і</strong>й територ<strong>і</strong>ї (вир<strong>і</strong>шуєть-<br />

ся на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> замовника); завдання оптимального розм<strong>і</strong>щення <strong>і</strong>ноземного кап<strong>і</strong>талу<br />

у рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й соц<strong>і</strong>о-еколого-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> (вир<strong>і</strong>шується на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> терито-<br />

р<strong>і</strong>ального органу самоврядування).

Як св<strong>і</strong>дчить св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д, одним з найефективн<strong>і</strong>ших <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в фор-<br />

мування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й<br />

є створення так званих „кластер<strong>і</strong>в”, тобто територ<strong>і</strong>альних об’єднань взаємо-<br />

пов’язаних п<strong>і</strong>дприємств у межах одного чи к<strong>і</strong>лькох рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, у тому числ<strong>і</strong> при-<br />

кордонних. Кластери створюють агломерац<strong>і</strong>йну економ<strong>і</strong>ку, умови для виробни-<br />

цтва продукц<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тового р<strong>і</strong>вня, надають можливост<strong>і</strong> для створення територ<strong>і</strong>а-<br />

льно-виробничих систем, моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї кошт<strong>і</strong>в для розвитку технопол<strong>і</strong>с<strong>і</strong>в, б<strong>і</strong>знес-<br />

парк<strong>і</strong>в, експортоор<strong>і</strong>єнтованих зон, дозволяють ц<strong>і</strong>леспрямовано формувати м<strong>і</strong>ж-<br />

рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> зв’язки. Кластерний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> у рег<strong>і</strong>онах дозволяє п<strong>і</strong>двищити конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>ки<br />

рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в та їх приваблив<strong>і</strong>сть для портфельних та <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й.<br />

Впровадження запропонованого механ<strong>і</strong>зму сприятиме актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> вс<strong>і</strong>х суб’єкт<strong>і</strong>в процесу <strong>і</strong>нвестування, зб<strong>і</strong>льшенню обсяги <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>й, прискоренню загальних процес<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чних перетворень як на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> дер-<br />

жави, так <strong>і</strong> на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> її рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в.<br />

В<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>й ВЕНГЕР<br />

Інститут економ<strong>і</strong>ки та прогнозування НАН України, м. Київ<br />

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПРОДУКЦІЇ<br />

МАШИНОБУДУВАННЯ<br />

Машинобудування як багатогалузевий комплекс є одним <strong>і</strong>з пров<strong>і</strong>дних сек-<br />

тор<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>ки України. Воно охоплює дек<strong>і</strong>лька десятк<strong>і</strong>в спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих га-<br />

лузей <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дгалузей под<strong>і</strong>бних за технолог<strong>і</strong>ями та сировиною, що використовуєть-<br />

ся. Окр<strong>і</strong>м того, машинобудування об’єднує б<strong>і</strong>льше 70 галузей, п<strong>і</strong>дгалузей та ви-<br />

робництв, що забезпечує нормальне функц<strong>і</strong>онування р<strong>і</strong>зних галузей промисло-<br />

вост<strong>і</strong>. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль<br />

у прискоренн<strong>і</strong> науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу. Випускаючи знаряддя прац<strong>і</strong> для<br />

р<strong>і</strong>зних галузей промисловост<strong>і</strong>, машинобудування реал<strong>і</strong>зує досягнення науково-

техн<strong>і</strong>чного прогресу <strong>і</strong> забезпечує комплексну механ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю та автоматизац<strong>і</strong>ю ви-<br />

робництва.<br />

Асортимент продукц<strong>і</strong>ї, що випускається п<strong>і</strong>дприємствами машинобудуван-<br />

ня, надзвичайно великий. В<strong>і</strong>н не т<strong>і</strong>льки обумовлює глибоку диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ю його<br />

галузей, а й робить сильним вплив на розм<strong>і</strong>щення виробництва окремих вид<strong>і</strong>в<br />

продукц<strong>і</strong>ї. Нав<strong>і</strong>ть при одному ц<strong>і</strong>льовому призначенн<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, що випускаєть-<br />

ся, розм<strong>і</strong>ри, склад, технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси, форма орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва на п<strong>і</strong>д-<br />

приємствах таких галузей сильно р<strong>і</strong>зняться.<br />

Криза перех<strong>і</strong>дного пер<strong>і</strong>оду виявила, що машинобуд<strong>і</strong>вний комплекс є най-<br />

б<strong>і</strong>льш вразливим до негативних зм<strong>і</strong>н економ<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї: розриву господарсь-<br />

ких зв’язк<strong>і</strong>в, зменшення сер<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> виробництва, зниження платоспроможност<strong>і</strong>,<br />

економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтервенц<strong>і</strong>ї заруб<strong>і</strong>жних компан<strong>і</strong>й, в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>євого механ<strong>і</strong>зму за-<br />

хисту в<strong>і</strong>тчизняного ринку. Перех<strong>і</strong>д до ринкових в<strong>і</strong>дносин не створив суттєвих<br />

стимул<strong>і</strong>в для розвитку галуз<strong>і</strong>, тому тенденц<strong>і</strong>я зростання загальних обсяг<strong>і</strong>в виро-<br />

бництва у машинобудуванн<strong>і</strong> виникла лише у 2000-2001 роках (16,8-18,8%) [1, с.<br />

92]. Незважаючи на певн<strong>і</strong> коливання, така тенденц<strong>і</strong>я збер<strong>і</strong>галася <strong>і</strong> в наступн<strong>і</strong><br />

роки, зокрема, в 2002 – 11,3%, в 2003 – 35,8%, в 2004 – 28,0% [2, с. 112]. За с<strong>і</strong>-<br />

чень-липень 2005 р. стосовно аналог<strong>і</strong>чного пер<strong>і</strong>оду минулого року р<strong>і</strong>ст обсяг<strong>і</strong>в<br />

виробництва склав 7%.<br />

На думку фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, позитивн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї мають системне походження <strong>і</strong> є на-<br />

сл<strong>і</strong>дком комб<strong>і</strong>нованої взаємод<strong>і</strong>ї низки внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фактор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> пе-<br />

редус<strong>і</strong>м пов’язан<strong>і</strong>: з<strong>і</strong> сприятливою св<strong>і</strong>товою економ<strong>і</strong>чною кон’юнктурою <strong>і</strong> зрос-<br />

танням доход<strong>і</strong>в в експортоор<strong>і</strong>єнтованих галузях, як<strong>і</strong> у свою чергу, спричинили<br />

зростання внутр<strong>і</strong>шнього платоспроможного попиту на промислову продукц<strong>і</strong>ю,<br />

у тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> на продукц<strong>і</strong>ю машинобудування; з позитивною зм<strong>і</strong>ною структури<br />

к<strong>і</strong>нцевого споживання на користь товар<strong>і</strong>в довгострокового користування [1].<br />

Суттєву роль у зростанн<strong>і</strong> обсяг<strong>і</strong>в виробництва в машинобудуванн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>гра-<br />

ли попередн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в законодавств<strong>і</strong> стосовно тракторного та с<strong>і</strong>льськогосподар-<br />

ського машинобудування, автомоб<strong>і</strong>льної промисловост<strong>і</strong>, суднобуд<strong>і</strong>вної проми-<br />

словост<strong>і</strong>, косм<strong>і</strong>чної галуз<strong>і</strong>.

Зростання попиту на продукц<strong>і</strong>ю машинобудування за останн<strong>і</strong> роки спосте-<br />

р<strong>і</strong>галося у вс<strong>і</strong>х видах економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Проте, у 2005 р. на п<strong>і</strong>дприємствах<br />

з виробництва контрольно-вим<strong>і</strong>рювальної апаратури обсяги продукц<strong>і</strong>ї скороти-<br />

лися на 20%, машин для видобувної промисловост<strong>і</strong> <strong>і</strong> буд<strong>і</strong>вництва – на 13,2%,<br />

електричних машин <strong>і</strong> апаратури – на 4,1%, у зал<strong>і</strong>зничному машинобудуванн<strong>і</strong> –<br />

на 1,7%, що пов’язано виключно з кон’юнктурними коливаннями попиту на<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дну продукц<strong>і</strong>ю [3].<br />

За 2004 р. продукц<strong>і</strong>я машинобудування подорожчала на 13,7%. З початку<br />

року (з липня до грудня 2004 р.) продукц<strong>і</strong>я машинобудування подорожчала на<br />

4,4%, у тому числ<strong>і</strong> у виробництв<strong>і</strong> машин <strong>і</strong> устаткування – на 9,2%, у виробниц-<br />

тв<strong>і</strong> електричної <strong>і</strong> електронної техн<strong>і</strong>ки – 7,7%. У виробництв<strong>і</strong> транспортного<br />

устаткування ц<strong>і</strong>ни знизилися на 1,3%. Найб<strong>і</strong>льшу питому вагу в структур<strong>і</strong> про-<br />

м<strong>і</strong>жного споживання у 2003 р. займали: металург<strong>і</strong>я та оброблення металу<br />

(8,3%); с<strong>і</strong>льське господарство (6,7%); видобування вуг<strong>і</strong>лля <strong>і</strong> торфу (5,7%); буд<strong>і</strong>-<br />

вництво (5,3%) та власне споживання галуззю (55,5%) [4, с. 22-23].<br />

Для стаб<strong>і</strong>льного розвитку ринку продукц<strong>і</strong>ї машинобудування необх<strong>і</strong>дно:<br />

розширення обсяг<strong>і</strong>в виробництва продукц<strong>і</strong>ї машинобудування при п<strong>і</strong>двищенн<strong>і</strong><br />

її якост<strong>і</strong>; впровадження у виробництво нових зразк<strong>і</strong>в продукц<strong>і</strong>ї машинобуду-<br />

вання; створення сприятливих умов щодо укладання угод з обладнання на ос-<br />

нов<strong>і</strong> л<strong>і</strong>зингу; захист економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в України на св<strong>і</strong>тових товарних рин-<br />

ках; захист в<strong>і</strong>тчизняного ринку по окремих видах товар<strong>і</strong>в, на яких традиц<strong>і</strong>йно<br />

спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зуються в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства машинобуд<strong>і</strong>вного комплексу тощо.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Бридун Є. В. Тенденц<strong>і</strong>ї розвитку внутр<strong>і</strong>шнього ринку продукц<strong>і</strong>ї машинобу-<br />

дування // Економ<strong>і</strong>ка <strong>і</strong> прогнозування. – 2003. – №4. – С.92-101.<br />

2. Статистичний щор<strong>і</strong>чник України за 2004 р<strong>і</strong>к. – К.: “Консультант”, 2005.<br />

– 592 с.<br />

3. http: // www.derevo.info.<br />

4. Статистичний щор<strong>і</strong>чник України за 2003 р<strong>і</strong>к. – К., 2004.

Іна ВЕРЕІТІНА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>мен<strong>і</strong> М.І. Туган-Барановського<br />

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ КОРПОРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ<br />

СИСТЕМИ<br />

Українська економ<strong>і</strong>ка важко <strong>і</strong> поступово встає на шлях <strong>і</strong>нтенсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї. Це<br />

означає, що, в умовах найжорсток<strong>і</strong>шої конкуренц<strong>і</strong>ї, переваги б<strong>і</strong>знесу знахо-<br />

дяться вже не за його межами, а усередин<strong>і</strong> нього (наприклад, необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть росту<br />

продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>). Це спричиняє, безпосередн<strong>і</strong>й розвиток нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в у<br />

керуванн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємством або корпорац<strong>і</strong>єю. Дан<strong>і</strong> питання є досить актуальни-<br />

ми для розвитку корпоративного б<strong>і</strong>знесу в Україн<strong>і</strong>.<br />

Корпорац<strong>і</strong>я – це система. У науковому зм<strong>і</strong>ст<strong>і</strong> система, к<strong>і</strong>бернетична систе-<br />

ма – це те, що повинно керуватися <strong>і</strong> спостер<strong>і</strong>гатися. Щоб ефективно керувати<br />

корпорац<strong>і</strong>єю, необх<strong>і</strong>дно налаштувати в н<strong>і</strong>й регулярний менеджмент, розум<strong>і</strong>ючи<br />

при цьому корпорац<strong>і</strong>ю як систему сполучених один з одним б<strong>і</strong>знес-процес<strong>і</strong>в.<br />

Але для цього корпорац<strong>і</strong>ю треба насамперед спостер<strong>і</strong>гати з р<strong>і</strong>зних точок зору,<br />

де кожна точка зору передбачає прийняття р<strong>і</strong>шень на певному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> корпорати-<br />

вної <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ї. У цьому зв’язку виникає проблема ч<strong>і</strong>ткої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

корпорац<strong>і</strong>ї. Одним з<strong>і</strong> шлях<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>шення <strong>і</strong>снуючої проблеми може бути впрова-<br />

дження в корпорац<strong>і</strong>ю як<strong>і</strong>сної корпоративної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної системи (КІС).<br />

КІС – це зас<strong>і</strong>б для топ-менеджера консол<strong>і</strong>дувати дан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з нижн<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>нської п<strong>і</strong>рам<strong>і</strong>ди на її верх, при цьому дан<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> проходити пром<strong>і</strong>жну<br />

обробку, агрегуватись <strong>і</strong> компонуватись в зручний для користувача вид.<br />

Р<strong>і</strong>шення про впровадження КІС дається власникам <strong>і</strong> менеджерам корпора-<br />

ц<strong>і</strong>ї нелегко. В першу чергу – психолог<strong>і</strong>чна проблема нев<strong>і</strong>домост<strong>і</strong> майбутнього<br />

дня <strong>і</strong> пов’язаних з цим страх<strong>і</strong>в: чи перспективним буде нове р<strong>і</strong>шення, чи буде<br />

воно ефективним, чи не з<strong>і</strong>псує воно б<strong>і</strong>знес. До того ж, дещо в корпорац<strong>і</strong>ї вже<br />

автоматизоване. Прим<strong>і</strong>ром, розгорнута «1С-Бухгалтер<strong>і</strong>я», але користуватися з<strong>і</strong>-

браною нею зв<strong>і</strong>тними даними проблематично (якщо нагромадження <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

ведеться в розр<strong>і</strong>знених файлах dbf-формату, а не, скажемо, у базу даних SQL<br />

Server).<br />

З одного боку, вважається, що впровадження КІС повинно бути економ<strong>і</strong>-<br />

чно обґрунтованим. З цим, мабуть, не варто було б <strong>і</strong> сперечатися, якби не <strong>і</strong>сну-<br />

вало розходження в розум<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> того, що таке «економ<strong>і</strong>чна ефективн<strong>і</strong>сть». Вели-<br />

ка к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть роб<strong>і</strong>т доводить, що IT-р<strong>і</strong>шення можуть бути економ<strong>і</strong>чно ефектив-<br />

ними. Зв<strong>і</strong>дси як випливає висновок: для обґрунтування впровадження КІС не-<br />

обх<strong>і</strong>дно т<strong>і</strong>льки довести, що впровадження є економ<strong>і</strong>чно ефективним.<br />

З <strong>і</strong>ншого боку, корпорац<strong>і</strong>я впроваджує КІС не т<strong>і</strong>льки для того, щоб дося-<br />

гти негайних економ<strong>і</strong>чних вигод. Центральна мотивац<strong>і</strong>я топ-менеджменту кор-<br />

порац<strong>і</strong>ї в т<strong>і</strong>м, щоб забезпечити необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> умови для<br />

виживання <strong>і</strong> розвитку корпорац<strong>і</strong>ї. Питання в тому, чи перейде корпорац<strong>і</strong>я в но-<br />

ву як<strong>і</strong>сть у зв'язку з упровадженням КІС, чи одержить вона незаперечн<strong>і</strong> страте-<br />

г<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> переваги в<strong>і</strong>д упровадження перед своїми конкурентами. Якщо так, то у<br />

корпорац<strong>і</strong>ї є майбутнє, <strong>і</strong> тод<strong>і</strong> впровадження КІС є економ<strong>і</strong>чно ефективним. Тра-<br />

диц<strong>і</strong>йними ж способами можна вим<strong>і</strong>рювати економ<strong>і</strong>чну ефективн<strong>і</strong>сть упрова-<br />

дження т<strong>і</strong>льки у вузькому, локальному зм<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>, на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> очевидних грошових по-<br />

ток<strong>і</strong>в витрат, обсяг<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. У цьому зв'язку, можна затверджувати, що го-<br />

ловн<strong>і</strong> ефекти в<strong>і</strong>д упровадження КІС не мають очевидного варт<strong>і</strong>сного виражен-<br />

ня, виявляються не в<strong>і</strong>дразу п<strong>і</strong>сля впровадження, - однак саме ц<strong>і</strong> ефекти <strong>і</strong> роб-<br />

лять упровадження КІС обґрунтованим.<br />

У кожн<strong>і</strong>м конкретному випадку можна обґрунтувати впровадження КІС,<br />

якщо доведемо, що це впровадження слугує ц<strong>і</strong>лям одержання корпорац<strong>і</strong>єю<br />

стратег<strong>і</strong>чних ринкових переваг за низкою сфер досл<strong>і</strong>дження, одн<strong>і</strong>єю з яких є<br />

сфера прямих економ<strong>і</strong>чних ефект<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д упровадження. При цьому необх<strong>і</strong>дно<br />

розглядати наступн<strong>і</strong> результати впровадження: повн<strong>і</strong> витрати на впровадження<br />

КІС; прям<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ефекти; ризики; опц<strong>і</strong>онн<strong>і</strong> ефекти; <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ефекти.

Л<strong>і</strong>д<strong>і</strong>я ВІЛЬКОВА<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ МІСЦЕВОГО<br />

САМОВРЯДУВАННЯ<br />

Стратег<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>чного розвитку України потребує п<strong>і</strong>двищення стаб<strong>і</strong>льно-<br />

ст<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування вс<strong>і</strong>х ланок механ<strong>і</strong>зму управл<strong>і</strong>нської структури народно-<br />

господарського комплексу, збалансованост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в, прав <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> її<br />

суб’єкт<strong>і</strong>в. Значну роль у цьому процес<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грають органи м<strong>і</strong>сцевого самовряду-<br />

вання — в<strong>і</strong>д обласних <strong>і</strong> до с<strong>і</strong>льських рад. Саме м<strong>і</strong>сцевим бюджетам, як основн<strong>і</strong>й<br />

ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong>й баз<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, належить особливе м<strong>і</strong>сце в<br />

бюджетн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> нашої держави. Адже поряд з державним м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> бюджети<br />

стають головним важелем перерозпод<strong>і</strong>лу валового внутр<strong>і</strong>шнього продукту та<br />

нац<strong>і</strong>онального доходу.<br />

М<strong>і</strong>сцевим бюджетам в<strong>і</strong>дводиться належне м<strong>і</strong>сце у вт<strong>і</strong>ленн<strong>і</strong> загальних нац<strong>і</strong>-<br />

ональних ц<strong>і</strong>лей, визначених перспективною програмою розвитку українського<br />

сусп<strong>і</strong>льства, а саме: у пол<strong>і</strong>пшенн<strong>і</strong> життя народу, п<strong>і</strong>двищенн<strong>і</strong> конкурентоспро-<br />

можност<strong>і</strong> України у глобальн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong>, зм<strong>і</strong>цненн<strong>і</strong> основ демократ<strong>і</strong>ї. Саме тому<br />

у Європейськ<strong>і</strong>й харт<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>сцевого самоврядування зазначається, що м<strong>і</strong>сцева влада<br />

є одн<strong>і</strong>єю з п<strong>і</strong>двалин кожного демократичного режиму. Умовою її д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та<br />

виконання покладених на неї завдань є адекватн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси, основу<br />

яких в умовах України становлять доходи м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в. Враховуючи все<br />

це, особливого значення набувають проблеми пошуку форм <strong>і</strong> метод<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансо-<br />

вої незалежност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, зм<strong>і</strong>цнення дох<strong>і</strong>дної бази<br />

м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в, розвитку м<strong>і</strong>сцевого оподаткування, зд<strong>і</strong>йснення ефективного<br />

бюджетного регулювання.<br />

Механ<strong>і</strong>зм розпод<strong>і</strong>лу бюджетних кошт<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>зними ланками бюджетної<br />

системи, що д<strong>і</strong>яв ран<strong>і</strong>ше, не в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дав принципам самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> та ф<strong>і</strong>нансової<br />

незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади. Переважали в основному адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong><br />

методи управл<strong>і</strong>ння, внасл<strong>і</strong>док чого в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж центральними та рег<strong>і</strong>ональ-

ними органами влади мали адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративний характер. Централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>н-<br />

ня економ<strong>і</strong>кою пов’язана з моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>лом через центр переважної<br />

частини матер<strong>і</strong>альних та ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в. Якщо це необх<strong>і</strong>дно протягом ко-<br />

роткого пер<strong>і</strong>оду часу для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї конкретних програм, то таке пост<strong>і</strong>йне ста-<br />

новище призвело до того, що в одних рег<strong>і</strong>онах виховувалось утриманство, еко-<br />

ном<strong>і</strong>чна безв<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть, а в <strong>і</strong>нших, внасл<strong>і</strong>док пост<strong>і</strong>йного стягування ресур-<br />

с<strong>і</strong>в, з’являється незац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть у к<strong>і</strong>нцевих результатах своєї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Тому<br />

сьогодн<strong>і</strong>, для економ<strong>і</strong>ки України в перех<strong>і</strong>дний пер<strong>і</strong>од питання ф<strong>і</strong>нансової деце-<br />

нтрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та економ<strong>і</strong>чної самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в є особливо гострими.<br />

Ступ<strong>і</strong>нь ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади характеризує не-<br />

залежн<strong>і</strong>сть держави в ц<strong>і</strong>лому, потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> її економ<strong>і</strong>чного розвитку,<br />

р<strong>і</strong>вень демократичних прав <strong>і</strong> свобод громадян. Держава не може усп<strong>і</strong>шно роз-<br />

виватися та економ<strong>і</strong>чно процв<strong>і</strong>тати, не даючи гарант<strong>і</strong>й ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong><br />

м<strong>і</strong>сцевим органам влади. Це об’єктивна необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть формування нових еконо-<br />

м<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин. Отже, п<strong>і</strong>д ф<strong>і</strong>нансовою незалежн<strong>і</strong>стю м<strong>і</strong>сцевого самоврядуван-<br />

ня розум<strong>і</strong>ється можлив<strong>і</strong>сть самост<strong>і</strong>йного вир<strong>і</strong>шення питань комплексного ф<strong>і</strong>-<br />

нансового забезпечення економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального розвитку даної територ<strong>і</strong>ї,<br />

що входять до компетенц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дного р<strong>і</strong>вня м<strong>і</strong>сцевого управл<strong>і</strong>ння.<br />

Передумовою ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядування є розум-<br />

на, з точки зору економ<strong>і</strong>чної доц<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>, децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я влади <strong>і</strong> адекватний<br />

розпод<strong>і</strong>л повноважень, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong>, а отже, <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чної бази<br />

м<strong>і</strong>ж центром <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>онами, м<strong>і</strong>сцевими органами управл<strong>і</strong>ння. Меж<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової не-<br />

залежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядування завжди повинн<strong>і</strong> визначатись законодав-<br />

чо, тобто закон повинен ч<strong>і</strong>тко окреслювати функц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>сцевого самоврядування <strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до них джерела ресурс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> становитимуть ф<strong>і</strong>нансове забезпечення<br />

цих функц<strong>і</strong>й. Ступ<strong>і</strong>нь децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї у визначенн<strong>і</strong> податк<strong>і</strong>в та прийнятт<strong>і</strong> р<strong>і</strong>-<br />

шень залежить в<strong>і</strong>д пол<strong>і</strong>тичних, економ<strong>і</strong>чних та <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йних особливостей<br />

країни, а також в<strong>і</strong>д т<strong>і</strong>єї рол<strong>і</strong>, яка в н<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дводиться органам м<strong>і</strong>сцевої влади.<br />

Складна структура м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в України, а також необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть встанов-<br />

лення рац<strong>і</strong>онального взаємозв’язку м<strong>і</strong>ж державним <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевими бюджетами ви-

суває завдання визначення оптимального розпод<strong>і</strong>лу доход<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>зними лан-<br />

ками бюджетної системи. Важливим питанням виконання м<strong>і</strong>сцевих бюдже-<br />

т<strong>і</strong>в є визначення механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> б встановлювали зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сце-<br />

вого самоврядування у забезпеченн<strong>і</strong> повного надходження доход<strong>і</strong>в.<br />

Сучасна законодавча база, з одного боку, декларує необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть забезпе-<br />

чення м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в коштами на виконання власних <strong>і</strong> делегованих повно-<br />

важень в повному обсяз<strong>і</strong>, а з <strong>і</strong>ншого - не визначає конкретних шлях<strong>і</strong>в повного<br />

забезпечення м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансовими ресурсами у повному обсяз<strong>і</strong>. По-<br />

ложення окремих законодавчих акт<strong>і</strong>в України, зокрема, закон<strong>і</strong>в України "Про<br />

м<strong>і</strong>сцеве самоврядування в Україн<strong>і</strong>", "Про систему оподаткування” та <strong>і</strong>нших но-<br />

рмативно-правових акт<strong>і</strong>в в частин<strong>і</strong> спрямування податкових та <strong>і</strong>нших надхо-<br />

джень до бюджет<strong>і</strong>в та напрям<strong>і</strong>в зд<strong>і</strong>йснення бюджетних видатк<strong>і</strong>в, суперечать<br />

один одному.<br />

Перед м<strong>і</strong>сцевою владою часто постає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть робити непростий виб<strong>і</strong>р<br />

м<strong>і</strong>сцевих податк<strong>і</strong>в, ц<strong>і</strong>лей, на як<strong>і</strong> будуть спрямовуватися її видатки та метод<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> стимулювання процес<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного розвитку.<br />

Наталя ВОЗНЕНКО<br />

Харк<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ<br />

ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ<br />

ПІДПРИЄМСТВА<br />

Перех<strong>і</strong>д до ринкової економ<strong>і</strong>ки вимагає нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>д-<br />

приємством. Науково-техн<strong>і</strong>чний прогрес та динам<strong>і</strong>ка зовн<strong>і</strong>шнього середовища<br />

змушують сучасн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства перетворюватись в б<strong>і</strong>льш складн<strong>і</strong> системи. Для<br />

забезпечення ефективност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування таких систем необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> нов<strong>і</strong> мето-<br />

ди, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають умовам внутр<strong>і</strong>шнього та зовн<strong>і</strong>шнього середовища п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств.

Мету даного досл<strong>і</strong>дження становить анал<strong>і</strong>з можливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення конку-<br />

рентної позиц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства за рахунок впровадження заход<strong>і</strong>в лог<strong>і</strong>стичного<br />

менеджменту для оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї його постачальницької, виробничої та збутової<br />

пол<strong>і</strong>тики через координац<strong>і</strong>ю його матер<strong>і</strong>альних поток<strong>і</strong>в . В робот<strong>і</strong> було застосо-<br />

вано метод формал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та АВС- анал<strong>і</strong>з.<br />

П<strong>і</strong>д впливом глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних та <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дбувається про-<br />

цес трансформац<strong>і</strong>ї традиц<strong>і</strong>йної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чних поток<strong>і</strong>в в лог<strong>і</strong>стичн<strong>і</strong> си-<br />

стеми, що обумовлено взаємод<strong>і</strong>єю та взаємопроникненням менеджменту, мар-<br />

кетингу, лог<strong>і</strong>стики при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> тактики д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми. На сього-<br />

дн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день, як св<strong>і</strong>дчить досв<strong>і</strong>д розвинутих країн, головну роль в отриманн<strong>і</strong><br />

конкурентних переваг через координац<strong>і</strong>ю поток<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає лог<strong>і</strong>стичний мене-<br />

джмент, що становить складову лог<strong>і</strong>стики.<br />

На основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу характеристик поток<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> були досл<strong>і</strong>джен<strong>і</strong><br />

в сучасн<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong>, можна дати його повне визначення. Пот<strong>і</strong>к - це однор<strong>і</strong>дна<br />

сукупн<strong>і</strong>сть об'єкт<strong>і</strong>в пов'язаних м<strong>і</strong>ж собою економ<strong>і</strong>чними процесами хоча б в од-<br />

ному визначеному часовому <strong>і</strong>нтервал<strong>і</strong>, який вим<strong>і</strong>рюється в абсолютних одини-<br />

цях та формується в додаток до р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних лог<strong>і</strong>стичних операц<strong>і</strong>й.<br />

З точки зору ресурсоспоживання лог<strong>і</strong>стика оптим<strong>і</strong>зує матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> потоки<br />

через регулювання збуту готової продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> прискорення об<strong>і</strong>гу матер<strong>і</strong>ально -<br />

техн<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> товарних запас<strong>і</strong>в, що дозволяє ефективно управляти виробництвом<br />

продукц<strong>і</strong>ї. До матер<strong>і</strong>альних поток<strong>і</strong>в належать товарно-матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong>, що<br />

забезпечують функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства, а саме сировина, матер<strong>і</strong>али, на-<br />

п<strong>і</strong>вфабрикати, готов<strong>і</strong> вироби. Характер ресурсоспоживання залежить в<strong>і</strong>д спе-<br />

циф<strong>і</strong>ки конкретного п<strong>і</strong>дприємства . До фактор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> впливають на р<strong>і</strong>вень ресур-<br />

соспоживання <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грають суттєву роль в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> матер<strong>і</strong>альними ресурсами,<br />

в<strong>і</strong>дносяться: тип виробництва; об'єм виробництва; тривал<strong>і</strong>сть виробничого ци-<br />

клу; р<strong>і</strong>вень номенклатурност<strong>і</strong> виробничої програми; гнучк<strong>і</strong>сть виробничо - тех-<br />

н<strong>і</strong>чного процесу; в<strong>і</strong>д вироб<strong>і</strong>в або робот в<strong>і</strong>дносно їх складност<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нше. Разом з<br />

цим можна визначити параметри, що впливають на формування матер<strong>і</strong>ального<br />

потоку, але деяк<strong>і</strong> з них неможливо оптим<strong>і</strong>зувати - ф<strong>і</strong>зико-х<strong>і</strong>м<strong>і</strong>чна характеристи-

ка тари, вагов<strong>і</strong> та габаритн<strong>і</strong> характеристики та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>, тому необх<strong>і</strong>дно прид<strong>і</strong>ляти<br />

увагу параметрам, оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я яких може суттєво пол<strong>і</strong>пшити конкурентну по-<br />

зиц<strong>і</strong>ю товару, а саме - асортиментна структура, <strong>і</strong>нтенсивн<strong>і</strong>сть потоку, початко-<br />

вий та к<strong>і</strong>нцевий пункти призначення, час та швидк<strong>і</strong>сть руху.<br />

Саме через взаємопроникнення маркетингу, менеджменту та лог<strong>і</strong>стики на<br />

засадах к<strong>і</strong>бернетичного п<strong>і</strong>дходу зг<strong>і</strong>дно з законом зовн<strong>і</strong>шнього доповнення доц<strong>і</strong>-<br />

льно розробити план, який би охоплював та враховував ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> постачальницької,<br />

виробничої та збутової пол<strong>і</strong>тик п<strong>і</strong>дприємства. На приклад<strong>і</strong> ЗАТ "ЛЗТД" були<br />

розроблен<strong>і</strong> заходи для пол<strong>і</strong>пшення асортиментної пол<strong>і</strong>тики п<strong>і</strong>дприємства за ра-<br />

хунок впровадження у практику результат<strong>і</strong>в досл<strong>і</strong>дження (побудови дерева ц<strong>і</strong>-<br />

лей та АВС-анал<strong>і</strong>зу), що виявили резерви зниження соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї за<br />

рахунок оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї структури запас<strong>і</strong>в на складах та можливост<strong>і</strong> вдосконалення<br />

матер<strong>і</strong>ального потоку за рахунок зм<strong>і</strong>ни <strong>і</strong>нтенсивност<strong>і</strong> потоку з урахуванням се-<br />

зонност<strong>і</strong> деякої продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Таким чином, одним <strong>і</strong>з напрямк<strong>і</strong>в розвитку лог<strong>і</strong>стичного менеджменту для<br />

п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства є координац<strong>і</strong>я матер<strong>і</strong>альних<br />

поток<strong>і</strong>в. Це можливо при досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> взаємозв'язку закуп<strong>і</strong>вельної, виробничої<br />

та збутової пол<strong>і</strong>тик п<strong>і</strong>дприємства з п<strong>і</strong>дприємницькою та комерц<strong>і</strong>йною лог<strong>і</strong>сти-<br />

кою на засадах к<strong>і</strong>бернетичного п<strong>і</strong>дходу.<br />

Ірина ГАЛАК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ<br />

ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ В<br />

АСПЕКТІ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ<br />

Побудова конкурентного середовища у фрагментованих галузях економ<strong>і</strong>-<br />

ки, зокрема в молокопереробн<strong>і</strong>й, базується на створенн<strong>і</strong> конкурентної стратег<strong>і</strong>ї<br />

п<strong>і</strong>дприємств, яка ґрунтується на ч<strong>і</strong>тко окреслених ц<strong>і</strong>лях <strong>і</strong> нам<strong>і</strong>рах суб’єкт<strong>і</strong>в гос-

подарювання зд<strong>і</strong>йснювати свої стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> плани в умовах конкретного зовн<strong>і</strong>ш-<br />

нього середовища.<br />

Формуючи свої позиц<strong>і</strong>ї, п<strong>і</strong>дприємницьк<strong>і</strong> структури повинн<strong>і</strong> усв<strong>і</strong>домити<br />

свої реальн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> з охоплення ринку, пров<strong>і</strong>вши мон<strong>і</strong>торинг д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дприємств – конкурент<strong>і</strong>в та на основ<strong>і</strong> уже сформованого критер<strong>і</strong>ю будувати<br />

свою повед<strong>і</strong>нку на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>. Розробка <strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нка д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> конкурен-<br />

т<strong>і</strong>в в прогнозних ц<strong>і</strong>лях потребує б<strong>і</strong>льш глибокого анал<strong>і</strong>зу як результативних по-<br />

казник<strong>і</strong>в, так <strong>і</strong> ряду <strong>і</strong>нших показник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> в своїй сукупност<strong>і</strong> при детальному<br />

досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> їх д<strong>і</strong>ї чинять вагомий вплив на стан справ у галуз<strong>і</strong>. Найб<strong>і</strong>льш роз-<br />

повсюдженою до останнього часу вважалася ф<strong>і</strong>нансова оц<strong>і</strong>нка д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

приємства, яка була основним <strong>і</strong> практично єдиним критер<strong>і</strong>єм щодо оц<strong>і</strong>нки по-<br />

тенц<strong>і</strong>йних можливостей конкурент<strong>і</strong>в. Так, необх<strong>і</strong>дно в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити, що даний метод<br />

при частков<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> конкуренц<strong>і</strong>ї або її низькому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> є економ<strong>і</strong>чно ви-<br />

правданим <strong>і</strong> лог<strong>і</strong>чно обґрунтованим. Притаманний динам<strong>і</strong>зм, який характерний<br />

розвитку конкуренц<strong>і</strong>ї в сучасний пер<strong>і</strong>од не т<strong>і</strong>льки видозм<strong>і</strong>нює її, але й є стиму-<br />

ляц<strong>і</strong>йним чинником посилення її впливу на багатьох р<strong>і</strong>внях. П<strong>і</strong>двищення кон-<br />

куренц<strong>і</strong>ї в багатьох п<strong>і</strong>дгалузях харчової промисловост<strong>і</strong>, яка є, за визначенням<br />

багатьох досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в, основною руш<strong>і</strong>йною силою ринку, спонукає до б<strong>і</strong>льш<br />

глибшого <strong>і</strong> неоднозначного проведення анал<strong>і</strong>зу. Таким анал<strong>і</strong>зом може бути все-<br />

б<strong>і</strong>чне д<strong>і</strong>агностування стану д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> конкурент<strong>і</strong>в, який є набагато ширшим за<br />

ознаками <strong>і</strong> об’єктом досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong> включає в себе широке коло показник<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємницької структури. До їх перел<strong>і</strong>ку можна в<strong>і</strong>днести ряд еконо-<br />

м<strong>і</strong>чних, психолог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альних фактор<strong>і</strong>в. Кожний з них, на певн<strong>і</strong>й ланц<strong>і</strong><br />

управл<strong>і</strong>ння, чинить вагомий вплив на прийняття певних р<strong>і</strong>шень <strong>і</strong> при врахуван-<br />

н<strong>і</strong> кожного з них є можлив<strong>і</strong>сть запоб<strong>і</strong>гання багатьох непорозум<strong>і</strong>нь <strong>і</strong> конфл<strong>і</strong>кт-<br />

них ситуац<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>ж п<strong>і</strong>дприємствами.<br />

Проте, маючи огляд про стан д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> конкурент<strong>і</strong>в та вс<strong>і</strong> передумови за-<br />

йняти л<strong>і</strong>дерськ<strong>і</strong> позиц<strong>і</strong>ї на ринку, досить часто виникає проблема у правильн<strong>і</strong>й <strong>і</strong><br />

посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>й реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї визначених завдань. В першу чергу це стосується побу-<br />

дови в<strong>і</strong>дносин <strong>і</strong>з постачальниками сировинних ресурс<strong>і</strong>в. Враховуючи мотиви

п<strong>і</strong>дприємницьких структур, суть яких зводиться до загальнов<strong>і</strong>домих фактор<strong>і</strong>в<br />

як доступ до як<strong>і</strong>сної <strong>і</strong> недорогої сировини, потр<strong>і</strong>бно вм<strong>і</strong>ло та гнучко проанал<strong>і</strong>-<br />

зувати ринок ресурс<strong>і</strong>в та орган<strong>і</strong>зовуючи сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво з виробниками проду-<br />

кц<strong>і</strong>ї сл<strong>і</strong>д їх будувати на засадах прозорост<strong>і</strong> <strong>і</strong> сталост<strong>і</strong>.<br />

В основ<strong>і</strong> цих ц<strong>і</strong>лей повинно бути покладено ряд важливих принцип<strong>і</strong>в, роль<br />

яких зводиться у випадку їх дотримання до формування <strong>і</strong> набуття певним п<strong>і</strong>д-<br />

приємством ряду конкурентних переваг. Ведучи мову про формування <strong>і</strong> роль<br />

цих принцип<strong>і</strong>в у п<strong>і</strong>дприємницьких структурах, необх<strong>і</strong>дно, на нашу думку, вио-<br />

кремити їх. Так, розглядаючи <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ю взаємов<strong>і</strong>дносин, як<strong>і</strong> переробне п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємство будує <strong>і</strong>з своїми партнерами в першу чергу до основних з них можемо<br />

в<strong>і</strong>днести <strong>і</strong> назвати так<strong>і</strong> принципи як: взаємовиг<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть, стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть, конкрети-<br />

зован<strong>і</strong>сть, паритетн<strong>і</strong>сть, взаємообумовлена мотивац<strong>і</strong>я.<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я даних принцип<strong>і</strong>в створить збалансован<strong>і</strong> <strong>і</strong> урегульован<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дноси-<br />

ни, як<strong>і</strong> дозволять ефективно розвиватись <strong>і</strong> нарощувати конкурентоспромож-<br />

н<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>тчизняної продукц<strong>і</strong>ї молокопереробним п<strong>і</strong>дприємствам шляхом заван-<br />

таження наявних виробничих потужностей.<br />

Роман ГАЛЕНІН, Над<strong>і</strong>я НІКІТЕНКО<br />

Сумський нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГУ ПРИ<br />

ПРОГНОЗУВАННІ РИНКУ ЗБУТУ<br />

Історичний розвиток маркетингу дає п<strong>і</strong>дстави думати, що в ц<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної <strong>науки</strong> <strong>і</strong> практики не сл<strong>і</strong>д оч<strong>і</strong>кувати раз <strong>і</strong> назавжди сформованих п<strong>і</strong>дхо-<br />

д<strong>і</strong>в, прийом<strong>і</strong>в, метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>й, що зможуть автоматично забезпечити по-<br />

сл<strong>і</strong>довне п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в умовах середови-<br />

ща, що зм<strong>і</strong>нюється. Ц<strong>і</strong>лком очевидно, що тут присутн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>алектика й аналог<strong>і</strong>я,<br />

властив<strong>і</strong> <strong>і</strong>стор<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу.<br />

В даний час розр<strong>і</strong>зняють поняття «класичного маркетингу», а разом з ним<br />

структуризують поняття «маркетингова ф<strong>і</strong>лософ<strong>і</strong>я» <strong>і</strong> «маркетингова функ-

ц<strong>і</strong>я».Так, маркетингова ф<strong>і</strong>лософ<strong>і</strong>я спочатку зосереджує увагу на споживачев<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

його вимогах до властивостей пропонованого товару, на використанн<strong>і</strong> конкуре-<br />

нтних переваг ф<strong>і</strong>рми. До числа цих конкурентних переваг звичайно в<strong>і</strong>дносять:<br />

зниження витрат; ц<strong>і</strong>нове <strong>і</strong> продуктове л<strong>і</strong>дерство; здатн<strong>і</strong>сть протид<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>домим<br />

п'ятьом конкурентним силам; осмислене заняття позиц<strong>і</strong>ї на ринку (л<strong>і</strong>дера, по-<br />

сл<strong>і</strong>довника, <strong>і</strong>нфантильного конкурента); ум<strong>і</strong>ння виробляти <strong>і</strong> застосовувати пре-<br />

вентивн<strong>і</strong> <strong>і</strong> пасивн<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї поводження, в<strong>і</strong>дсл<strong>і</strong>дковувати й оц<strong>і</strong>нювати реакц<strong>і</strong>ю<br />

конкурент<strong>і</strong>в на своє поводження на ринку, в<strong>і</strong>дношення до потенц<strong>і</strong>йних спожи-<br />

вач<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нших д<strong>і</strong>яч<strong>і</strong>в ринку. Маркетингова функц<strong>і</strong>я представляється сукупн<strong>і</strong>стю<br />

маркетингових <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в — визначених моделей — за допомогою яких ф<strong>і</strong>р-<br />

ма може оц<strong>і</strong>нити насл<strong>і</strong>дки <strong>і</strong> результати свого поточного чи передбачуваного по-<br />

водження на ринку.<br />

Розглядають в теор<strong>і</strong>ї та практиц<strong>і</strong> маркетингу у зв'язку з усв<strong>і</strong>домленням<br />

насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в динам<strong>і</strong>чних зм<strong>і</strong>н у двох сферах ринкового середовища: виробництва <strong>і</strong><br />

споживання. У сфер<strong>і</strong> виробництва товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг зм<strong>і</strong>ни здеб<strong>і</strong>льшого обумо-<br />

влен<strong>і</strong> законом<strong>і</strong>рностями <strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ями науково-техн<strong>і</strong>чного розвитку, а також<br />

об'єктивних взаємообумовлених процес<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>жнародного под<strong>і</strong>лу прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жна-<br />

родної економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. У сфер<strong>і</strong> споживання найб<strong>і</strong>льш <strong>і</strong>стотними є про-<br />

цеси приросту населення планети, в<strong>і</strong>дносного (на душу населення) <strong>і</strong> абсолютно-<br />

го скорочення життєво важливих (у т. ч. природних) ресурс<strong>і</strong>в, а також поглиб-<br />

лення поляризац<strong>і</strong>ї можливостей у р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> споживання матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> культурних<br />

благ р<strong>і</strong>зними соц<strong>і</strong>альними групами, окремими країнами, народами <strong>і</strong> великими<br />

рег<strong>і</strong>онами св<strong>і</strong>ту.<br />

Зм<strong>і</strong>ни в ринковому середовищ<strong>і</strong> породжують <strong>і</strong> виявляють нов<strong>і</strong> фактори <strong>і</strong><br />

пр<strong>і</strong>оритети розвитку б<strong>і</strong>знесу, впливають на характер конкуренц<strong>і</strong>ї, зобов'язують<br />

конкрентну ф<strong>і</strong>рму ретельно балансувати свої прагнення, можливост<strong>і</strong> <strong>і</strong> ризики.<br />

У в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong>й ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, нав<strong>і</strong>ть для ф<strong>і</strong>рми, що має ст<strong>і</strong>йк<strong>і</strong> принципи<br />

у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дному сегмент<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального ринку, завжди <strong>і</strong>снує загроза бути витис-<br />

нутою з<strong>і</strong> сфери своєї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong>ншою ф<strong>і</strong>рмою, котра волод<strong>і</strong>є конкурентними

перевагами, у тому числ<strong>і</strong> й <strong>і</strong>ноземною. Сучасна конкуренц<strong>і</strong>я все б<strong>і</strong>льше <strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше<br />

здобуває глобальний характер.<br />

У цьому зв'язку конкуренц<strong>і</strong>я, як механ<strong>і</strong>зм ринкової суперечност<strong>і</strong> за обме-<br />

жений платоспроможний попит, визначає спрямован<strong>і</strong>сть маркетингових досл<strong>і</strong>-<br />

джень ф<strong>і</strong>рми, а конкурентн<strong>і</strong> переваги ф<strong>і</strong>рми визначають зм<strong>і</strong>ст її маркетингових<br />

можливостей, тобто її потенц<strong>і</strong>ал. При цьому сам<strong>і</strong> по соб<strong>і</strong> конкурентн<strong>і</strong> переваги<br />

ще не означають конкурентоспроможност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми.<br />

Конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств є не доста-<br />

тньою. У цьому контекст<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> виробники не можуть на р<strong>і</strong>вних конкуру-<br />

вати з <strong>і</strong>ноземними виробниками. Використання науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу<br />

нашими виробниками не зд<strong>і</strong>йснюється завдяки певним економ<strong>і</strong>чним, ф<strong>і</strong>нансо-<br />

вим та соц<strong>і</strong>альним проблемам країни. Застосування застар<strong>і</strong>лих засоб<strong>і</strong>в вироб-<br />

ництва не допомагає с<strong>і</strong>льськогосподарським п<strong>і</strong>дприємствам виходити на доста-<br />

тньо високий р<strong>і</strong>вень конкуренц<strong>і</strong>ї. Конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть представляється як<br />

забезпечен<strong>і</strong>сть реал<strong>і</strong>зованих у практичн<strong>і</strong>й господарськ<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми її<br />

конкурентних переваг. Б<strong>і</strong>льше того, конкурентн<strong>і</strong> переваги (у споживчих влас-<br />

тивостях товар<strong>і</strong>в чи послуг, витратах на їхнє виробництво, рентабельност<strong>і</strong>, ме-<br />

тодах просування до споживач<strong>і</strong>в <strong>і</strong> т. <strong>і</strong>н.) не можуть бути статичн<strong>і</strong>. Те, що сього-<br />

дн<strong>і</strong> є перевагою, з часом стає ознакою в<strong>і</strong>дсталост<strong>і</strong>, фактором гальмування <strong>і</strong> де-<br />

градац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми. А це зобов'язує кожен суб'єкт, що хазяйнує, пост<strong>і</strong>йно<br />

в<strong>і</strong>дсл<strong>і</strong>дковувати реакц<strong>і</strong>ю ринкового середовища на свої д<strong>і</strong>ї, модерн<strong>і</strong>зувати наяв-<br />

н<strong>і</strong> <strong>і</strong> конструювати нов<strong>і</strong> переваги, приймати стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення при виход<strong>і</strong> на<br />

м<strong>і</strong>жнародний ринок .<br />

Для розвитку ринк<strong>і</strong>в збуту с<strong>і</strong>льськогосподарським виробникам необх<strong>і</strong>дно<br />

прид<strong>і</strong>ляти б<strong>і</strong>льше уваги маркетинговим досл<strong>і</strong>дженням. Але на практиц<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>-<br />

дження зводяться до прим<strong>і</strong>тивних опитувань кола знайомих. Щоб бути конку-<br />

рентноспроможним в<strong>і</strong>тчизняним п<strong>і</strong>дприємствам цього не достатньо. Необх<strong>і</strong>дно<br />

проводити комплексне досл<strong>і</strong>дження ринку в деяких напрямках. Комплексне до-<br />

сл<strong>і</strong>дження ринку проводиться в чотирьох напрямах: досл<strong>і</strong>дження ринку як та-<br />

кого; вивчення покупц<strong>і</strong>в; вивчення товар<strong>і</strong>в; вивчення конкурент<strong>і</strong>в.

Досл<strong>і</strong>дження ринку в наш<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong> повинно бути пов'язане з визначенням<br />

ємност<strong>і</strong> ринку, а також можливої частки товар<strong>і</strong>в нашого п<strong>і</strong>дприємства. В<strong>і</strong>т-<br />

чизняним виробникам необх<strong>і</strong>дно розробляти короткострокове прогнозування<br />

розвитку ринку. Це обумовлюється в першу чергу нестаб<strong>і</strong>льним пол<strong>і</strong>тичним<br />

станом країни та певних економ<strong>і</strong>чних норм.<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств мають певн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> проблеми <strong>і</strong> не<br />

прид<strong>і</strong>ляють уваги своїм конкурентам. Але вивчаючи конкурент<strong>і</strong>в можна д<strong>і</strong>зна-<br />

тись про недол<strong>і</strong>ки свого товару, як<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно зробити зм<strong>і</strong>ни в своєму продукт<strong>і</strong>.<br />

С<strong>і</strong>льськогосподарськ<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства прид<strong>і</strong>ляють найб<strong>і</strong>льшу увагу виробництву <strong>і</strong><br />

не мають змоги досл<strong>і</strong>джувати своїх конкурент<strong>і</strong>в. Використання маркетингових<br />

заход<strong>і</strong>в допоможе в<strong>і</strong>тчизняним виробникам вийти на новий р<strong>і</strong>вень розвитку як з<br />

точки зору виробництва, так <strong>і</strong> з точки зору завоювання нових ринк<strong>і</strong>в збуту. Це<br />

покращить д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть галуз<strong>і</strong> в загалом <strong>і</strong> надасть можлив<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>днятися с<strong>і</strong>льсько-<br />

господарським виробникам.<br />

Ірина ГВОЗДЕЦЬКА<br />

Хмельницький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ<br />

ПРИВАБЛИВОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ<br />

Актуальн<strong>і</strong>сть даної теми полягає у тому, що на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день важли-<br />

вим ресурсом для економ<strong>і</strong>чного росту промислових п<strong>і</strong>дприємств є <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї.<br />

Промислов<strong>і</strong>сть України є досить привабливим сектором для <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвесто-<br />

р<strong>і</strong>в, але <strong>і</strong>снує <strong>і</strong> ряд проблем, як<strong>і</strong> гальмують процес залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. В<br />

зв’язку з цим необх<strong>і</strong>дно знати теоретико-методолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> засади оц<strong>і</strong>нювання <strong>і</strong>нве-<br />

стиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Одним з найб<strong>і</strong>льш поширених п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до визначення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й є їх ото-<br />

тожнення <strong>і</strong>з споживанням, що в<strong>і</strong>дкладається на майбутнє. Одну їх частину<br />

складають споживч<strong>і</strong> блага, як<strong>і</strong> не використовуються у поточному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong>, вони

в<strong>і</strong>дкладаються на зб<strong>і</strong>льшення запас<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>ншу – ресурси, як<strong>і</strong> спрямовуються на<br />

розширення виробництва.<br />

Метою написання даної статт<strong>і</strong> є визначення теоретико-методол<strong>і</strong>чних засад<br />

оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> у ракурс<strong>і</strong> промислових п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Інвестиц<strong>і</strong>йне просування останн<strong>і</strong>м часом стає повсякденною практикою в<br />

управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємствами. Як правило, найвищого р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної при-<br />

вабливост<strong>і</strong> досягають п<strong>і</strong>дприємства, маркетингов<strong>і</strong> зусилля яких спрямован<strong>і</strong> на<br />

комплексне вир<strong>і</strong>шення нагальних проблем: покращення управл<strong>і</strong>ння та <strong>і</strong>нфра-<br />

структури, п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

На нашу думку, б<strong>і</strong>льш конкретно необх<strong>і</strong>дно з’ясувати поняття <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й-<br />

ної привабливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. Інвестиц<strong>і</strong>йна приваблив<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства – це<br />

<strong>і</strong>нтегральна характеристика окремих п<strong>і</strong>дприємств з позиц<strong>і</strong>ї перспектив розвит-<br />

ку, обсягу <strong>і</strong> можливостей збуту продукц<strong>і</strong>ї, ефективност<strong>і</strong> використання актив<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

їх л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>, стану платоспроможност<strong>і</strong> <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong>. Тобто її можна<br />

охарактеризувати як доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть вкладення в п<strong>і</strong>дприємство в<strong>і</strong>льних грошових<br />

кошт<strong>і</strong>в.<br />

Сл<strong>і</strong>д звернути увагу на таке поняття як <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний процес, який є не-<br />

розривним з процесом вкладення кап<strong>і</strong>талу й одержанням результату вкладень.<br />

Інвестиц<strong>і</strong>йний процес, як <strong>і</strong> будь-який <strong>і</strong>нший, в<strong>і</strong>дбувається поетапно. З ураху-<br />

ванням особливостей <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного циклу <strong>і</strong> виходячи з того, що <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний<br />

процес розглядається як сукупн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних цикл<strong>і</strong>в, можна вид<strong>і</strong>лити ета-<br />

пи <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного процесу, як<strong>і</strong> подано в табл. 1 [1, с. 51].<br />

Етапи <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного процесу п<strong>і</strong>дприємства<br />

№ з/п Етап Зм<strong>і</strong>ст етапу<br />

Таблиця 1<br />

1 Становлення Визначення ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong> критер<strong>і</strong>їв <strong>і</strong>нвестування. Формування <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної<br />

програми. Розрахунок загальних показник<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних<br />

проект<strong>і</strong>в <strong>і</strong> програм. Визначення особливостей <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного<br />

циклу на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Визначення потреби в <strong>і</strong>нвести-<br />

2 Акумулювання накопичень <br />

ц<strong>і</strong>йних ресурсах<br />

Виб<strong>і</strong>р джерел <strong>і</strong>нвестування. Визначення оптимальної структури<br />

джерел <strong>і</strong>нвестування. Виб<strong>і</strong>р способ<strong>і</strong>в акумуляц<strong>і</strong>ї накопичень та<br />

їх збер<strong>і</strong>гання

3 Формування <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних<br />

ресурс<strong>і</strong>в (<strong>і</strong>нвестування)<br />

4 Використання <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в<br />

5 Формування комплексу<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних<br />

благ<br />

6 Розпод<strong>і</strong>л комплексу<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних благ<br />

Формування комплексу майнових та <strong>і</strong>нтелектуальних ц<strong>і</strong>нностей,<br />

що вводяться в оборот <strong>і</strong>з метою одержання прибутку або<br />

соц<strong>і</strong>ального ефекту<br />

Експлуатац<strong>і</strong>я комплексу майнових <strong>і</strong> <strong>і</strong>нтелектуальних ц<strong>і</strong>нностей<br />

з метою одержання прибутку або соц<strong>і</strong>ального ефекту<br />

Одержання матер<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей або надходження платеж<strong>і</strong>в<br />

в<strong>і</strong>д результат<strong>і</strong>в експлуатац<strong>і</strong>ї комплексу майнових <strong>і</strong> <strong>і</strong>нтелектуальних<br />

ц<strong>і</strong>нностей<br />

Оц<strong>і</strong>нка фактичної ефективност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. Розпод<strong>і</strong>л прав з<br />

експлуатац<strong>і</strong>ї комплексу <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних благ. Розпод<strong>і</strong>л прибутку<br />

в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нвестування: виплата в<strong>і</strong>дсотк<strong>і</strong>в, кредит<strong>і</strong>в, див<strong>і</strong>денд<strong>і</strong>в, паїв<br />

Отже, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї є одним <strong>і</strong>з основних важел<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансового зростання про-<br />

мислових п<strong>і</strong>дприємств та економ<strong>і</strong>ки взагал<strong>і</strong>. Сьогодн<strong>і</strong> поняття „<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й” зна-<br />

ходиться на стад<strong>і</strong>ї розвитку <strong>і</strong> займає одне <strong>і</strong>з основних м<strong>і</strong>сць у процес<strong>і</strong> розшире-<br />

ного в<strong>і</strong>дтворення, тому <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть є досить ц<strong>і</strong>кавою <strong>і</strong> потребує до-<br />

кор<strong>і</strong>нного вивчення <strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження вченими р<strong>і</strong>зних галузей економ<strong>і</strong>ки. Регулю-<br />

вання <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong> пов'язаних з нею економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в займає<br />

ключове м<strong>і</strong>сце у вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> проблем структурної перебудови економ<strong>і</strong>ки, актив<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу, п<strong>і</strong>двищенн<strong>і</strong> ефективност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств. Що стосується промислових п<strong>і</strong>дприємств, то за рахунок вкладення <strong>і</strong>но-<br />

земних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в ц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства стають на стежку швидкого розвитку та еко-<br />

ном<strong>і</strong>чного зростання.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Козаченко Г.В., Ант<strong>і</strong>пов О.М., Ляшенко О.М., Д<strong>і</strong>бн<strong>і</strong>с Г.І. Управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>ями на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. – К.: Л<strong>і</strong>бра, 2004. – 368 с.<br />

Алла ГНАСЬКО<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ<br />

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК НЕВІД’ЄМНА<br />

ЧАСТИНА УСПІХУ ДІЯЛЬНОСТІ НА РИНКУ<br />

Ринков<strong>і</strong> реформи в Україн<strong>і</strong> передбачають структурну перебудову економ<strong>і</strong>-<br />

ки шляхом становлення <strong>і</strong> розвитку конкурентного середовища. Це може бути

досягнуто за умови всеб<strong>і</strong>чного розвитку п<strong>і</strong>дприємств, посиленн<strong>і</strong> їхньої конку-<br />

рентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Як в<strong>і</strong>домо, конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть торговельного п<strong>і</strong>дприємства визна-<br />

чають так<strong>і</strong> фактори:<br />

1) Як<strong>і</strong>сть задоволення споживчого попиту: обсяг та структура товарообо-<br />

роту; темпи росту товарообороту; широта, глибина та оновлен<strong>і</strong>сть асортименту;<br />

конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть реал<strong>і</strong>зованих товар<strong>і</strong>в; як<strong>і</strong>сть торговельного обслуго-<br />

вування; форми та методи торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>; завершен<strong>і</strong>сть покупки.<br />

2) Ефективн<strong>і</strong>сть функц<strong>і</strong>онування господарської системи: частков<strong>і</strong> показни-<br />

ки ефективност<strong>і</strong>; р<strong>і</strong>вень комерц<strong>і</strong>йної марж<strong>і</strong>; ефективн<strong>і</strong>сть використання товар-<br />

них ресурс<strong>і</strong>в; ефективн<strong>і</strong>сть використання трудових ресурс<strong>і</strong>в; ефективн<strong>і</strong>сть ви-<br />

користання матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чної бази; ефективн<strong>і</strong>сть притягнення кап<strong>і</strong>талу.<br />

Узагальнюючими показниками ефективност<strong>і</strong> є: рентабельн<strong>і</strong>сть кап<strong>і</strong>талу; рента-<br />

бельн<strong>і</strong>сть обороту; тривал<strong>і</strong>сть операц<strong>і</strong>йного та ф<strong>і</strong>нансового цикл<strong>і</strong>в; ф<strong>і</strong>нансова<br />

ст<strong>і</strong>йк<strong>і</strong>сть; платоспроможн<strong>і</strong>сть та л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть.<br />

3) Ресурсний потенц<strong>і</strong>ал: орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я товарозабезпечення; ефективн<strong>і</strong>сть<br />

укладених угод на закуп<strong>і</strong>влю товар<strong>і</strong>в; м<strong>і</strong>сцерозташування торговельного п<strong>і</strong>д-<br />

приємства; обсяг та склад матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чної бази; обсяг, стан та склад тру-<br />

дових ресурс<strong>і</strong>в; обсяг та джерела надходження ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

менеджменту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>.<br />

Мета конкурентних стратег<strong>і</strong>й досить проста <strong>і</strong> зрозум<strong>і</strong>ла: вести справи п<strong>і</strong>д-<br />

приємства в напрям<strong>і</strong> досягнення конкурентної переваги на ринку <strong>і</strong> залучення<br />

певного кола споживач<strong>і</strong>в. Суть конкурентних стратег<strong>і</strong>й ч<strong>і</strong>тко описується їхн<strong>і</strong>м<br />

складом <strong>і</strong> спрямован<strong>і</strong>стю. Склад конкурентної стратег<strong>і</strong>ї: 1) п<strong>і</strong>дходи для закр<strong>і</strong>п-<br />

лення своєї позиц<strong>і</strong>ї на ринку; 2) зусилля для залучення споживач<strong>і</strong>в; 3) д<strong>і</strong>ї з на-<br />

ступу й оборони; 4) заходи для ведення усп<strong>і</strong>шної конкурентної боротьби на ри-<br />

нку; 5) швидка реакц<strong>і</strong>я на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни.<br />

Спрямован<strong>і</strong>сть конкурентної стратег<strong>і</strong>ї – виконання план<strong>і</strong>в кер<strong>і</strong>вництва з<br />

ведення конкурентної боротьби <strong>і</strong> надання додаткових ц<strong>і</strong>нностей для покупц<strong>і</strong>в.

Науковц<strong>і</strong> вид<strong>і</strong>ляють так<strong>і</strong> основн<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї конкуренц<strong>і</strong>ї: стратег<strong>і</strong>ї л<strong>і</strong>дера;<br />

стратег<strong>і</strong>я розширення м<strong>і</strong>сткост<strong>і</strong> ринку; стратег<strong>і</strong>я захисту позиц<strong>і</strong>ї; стратег<strong>і</strong>ї челе-<br />

нджера; стратег<strong>і</strong>ї посл<strong>і</strong>довника; стратег<strong>і</strong>ї н<strong>і</strong>шера; стратег<strong>і</strong>я широкої диференц<strong>і</strong>-<br />

ац<strong>і</strong>ї; стратег<strong>і</strong>я оптимальних витрат. В залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д викладеного анал<strong>і</strong>зу кон-<br />

курентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, конкурент<strong>і</strong>в, потр<strong>і</strong>бно вибрати основну та<br />

додатков<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї. Як правило, на практиц<strong>і</strong> використовують не одну вибрану<br />

стратег<strong>і</strong>ю, а комплекс елемент<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>й в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д ситуац<strong>і</strong>ї [1; 2].<br />

Визначимо основн<strong>і</strong> етапи формування конкурентноздатної стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>д-<br />

приємства: визначення сфери б<strong>і</strong>знесу для ефективного використання кап<strong>і</strong>талу<br />

п<strong>і</strong>дприємства; визначення основної стратег<strong>і</strong>чної мети, м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства; оц<strong>і</strong>нка впливу фактор<strong>і</strong>в макро- <strong>і</strong> м<strong>і</strong>кросередовища на д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства; анал<strong>і</strong>з стратег<strong>і</strong>чних альтернатив; формування стратег<strong>і</strong>ї досягнення по-<br />

ставленої мети; визначення тактичних завдань <strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в у процес<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

зм<strong>і</strong>н; формування команди для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чних завдань; формування<br />

анал<strong>і</strong>тичної системи оц<strong>і</strong>нки конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Таким чином, для п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong><br />

ми пропонуємо створити анал<strong>і</strong>тичну систему, за допомогою якої фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

приємства будуть виконувати анал<strong>і</strong>з основних показник<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ства, пор<strong>і</strong>вняння з конкурентами. Для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї такої системи, автори пропо-<br />

нують використовувати концепц<strong>і</strong>ю системи збалансованих показник<strong>і</strong>в [3].<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ;. – М.: Междунаро-<br />

дные отношения, 1993. – 467с.<br />

2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия,<br />

управление. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 312с.<br />

3. Вишняков О., Ламонов Д. ССП для новичков // Консультант. – 2005. – № 7<br />

– С. 48-53.

Маргарита ГОНЧАРОВА<br />

Нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет, м. Київ<br />

ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ<br />

ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОБУРЯКОВОГО<br />

ПІДКОМПЛЕКСУ У КОНТЕКСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ<br />

УПРАВЛІННЯ<br />

Сучасний етап розвитку України пов’язаний з кардинальними перетворен-<br />

нями у в<strong>і</strong>дносинах власност<strong>і</strong> <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онуванням ринкових в<strong>і</strong>дносин. Посп<strong>і</strong>шне <strong>і</strong><br />

непродумане реформування сформованих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-виробничих структур в<br />

агропромисловому комплекс<strong>і</strong> супроводжується поглибленням кризи аграрного<br />

сектору, основними рисами якої є: безпрецедентний спад виробництва, пору-<br />

шення господарських зв‘язк<strong>і</strong>в, великий диспаритет ц<strong>і</strong>н, нездатн<strong>і</strong>сть зд<strong>і</strong>йснити<br />

нав<strong>і</strong>ть просте в<strong>і</strong>дтворення виробництва. Особливо гостро ц<strong>і</strong> процеси проявля-<br />

ються в цукробуряковому виробництв<strong>і</strong>, досить специф<strong>і</strong>чному <strong>і</strong> складному щодо<br />

взаємов<strong>і</strong>дносин.<br />

Для нин<strong>і</strong>шнього стану в цукробуряковому виробництв<strong>і</strong> властиве р<strong>і</strong>зке ско-<br />

рочення пос<strong>і</strong>вних площ, низька як<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> врожайн<strong>і</strong>сть цукрових буряк<strong>і</strong>в, а також<br />

висок<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни на енергонос<strong>і</strong>ї, зношене <strong>і</strong> моральне застар<strong>і</strong>ле обладнання. В резуль-<br />

тат<strong>і</strong> все це зумовлює велику соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть виробництва цукру. Значно менше<br />

нин<strong>і</strong> виробляється цукру з в<strong>і</strong>тчизняної сировини. Отже, зм<strong>і</strong>ни, що в<strong>і</strong>дбуваються,<br />

мають переважно руйн<strong>і</strong>вний характер. Цукробурякове виробництво з високо-<br />

прибуткового перетворюється у збиткове. Воно все б<strong>і</strong>льше втрачає позитивний<br />

вплив на економ<strong>і</strong>ку с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> АПК у ц<strong>і</strong>лому.<br />

У зв'язку з цим актуальним стає освоєння сучасних технолог<strong>і</strong>й обробки бу-<br />

ряка, зам<strong>і</strong>на застар<strong>і</strong>лого технолог<strong>і</strong>чного обладнання сучасним, впровадження у<br />

виробництво нових об’єкт<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї, зокрема: технолог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> техн<strong>і</strong>чних р<strong>і</strong>-<br />

шень. А це потребує значних кап<strong>і</strong>тальних вкладень <strong>і</strong> тривалого часу. Впрова-<br />

дження автоматизованих систем управл<strong>і</strong>ння д<strong>і</strong>лянками технолог<strong>і</strong>чного вироб-

ництва (АСУ ТВ) на цукрових заводах дозволить зд<strong>і</strong>йснити це в найкоротш<strong>і</strong><br />

строки <strong>і</strong> без великих ф<strong>і</strong>нансових затрат.<br />

Методи сучасного управл<strong>і</strong>ння цукровим заводом нерозривно пов‘язан<strong>і</strong> з<br />

автоматизац<strong>і</strong>єю, яка є одним з елемент<strong>і</strong>в в рамках єдиної концепц<strong>і</strong>ї для п<strong>і</strong>дви-<br />

щення ефективност<strong>і</strong> виробництва. Ця проблема актуальна для кожного п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства, але виникає питання яким чином це зд<strong>і</strong>йснити, враховуючи необх<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>сть забезпечення єдиної системи управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> контролю наскр<strong>і</strong>зного тракту<br />

цукрового виробництва, а також обл<strong>і</strong>ку затрат на увесь тракт.<br />

Концептуально автоматизац<strong>і</strong>я повинна базуватися на оптимальн<strong>і</strong>й струк-<br />

тур<strong>і</strong> виробництва як технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й, так <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong>й. Вона може бути ком-<br />

плексною <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюватися на баз<strong>і</strong> єдиної концепц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> єдиної стратег<strong>і</strong>ї, в рамках<br />

якої можна автоматизувати окрем<strong>і</strong> одиниц<strong>і</strong> обладнання <strong>і</strong> д<strong>і</strong>лянки, <strong>і</strong> об‘єднати<br />

уже створен<strong>і</strong> комплекси в єдину л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>ю виробництва з використанням механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в<br />

консалтингу <strong>і</strong> принципу оптимальност<strong>і</strong>. На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день це є<br />

об‘єктивною потребою для п<strong>і</strong>дприємств. В противному випадку п<strong>і</strong>дприємства,<br />

автоматизувавши ряд д<strong>і</strong>лянок на основ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних техн<strong>і</strong>чних засоб<strong>і</strong>в, нер<strong>і</strong>дко <strong>і</strong>з-за<br />

несум<strong>і</strong>сност<strong>і</strong> апаратних програмних засоб<strong>і</strong>в, закритост<strong>і</strong> систем не можуть<br />

об’єднати їх в єдину систему. В результат<strong>і</strong> кошти витрачаються даремно. У<br />

цьому зв’язку автоматизац<strong>і</strong>я повинна спиратися на стандартизоване <strong>і</strong> ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>ко-<br />

ване апаратне <strong>і</strong> програмне забезпечення, <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> потоки повинн<strong>і</strong><br />

об’єднуватися в єдине <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йне поле, а управл<strong>і</strong>ння повинне формуватися з<br />

урахуванням не т<strong>і</strong>льки технолог<strong>і</strong>чних параметр<strong>і</strong>в, але й необх<strong>і</strong>дних системи об-<br />

л<strong>і</strong>ку та контролю за витрачанням матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Комплексна автоматизац<strong>і</strong>я цукровому заводу дозволяє вир<strong>і</strong>шити так<strong>і</strong> осно-<br />

вн<strong>і</strong> завдання: стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зувати пот<strong>і</strong>к сировини <strong>і</strong> продукт<strong>і</strong>в, що є базою для п<strong>і</strong>дви-<br />

щення якост<strong>і</strong> виробництва <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшення виходу готового продукту; скоротити<br />

затрати як сировини, так енергонос<strong>і</strong>їв (в цьому зв‘язку необх<strong>і</strong>дно вести мову<br />

про комплексну автоматизац<strong>і</strong>ю, яка охопить не т<strong>і</strong>льки технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси (в<strong>і</strong>д<br />

приймання буряку до пакування <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї готової продукц<strong>і</strong>ї), але <strong>і</strong> процеси<br />

управл<strong>і</strong>ння на вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях виробництва. Необх<strong>і</strong>дний також пошук вузьких м<strong>і</strong>сць

на виробництв<strong>і</strong> <strong>і</strong> їх л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>я шляхом встановлення автоматизованого облад-<br />

нання <strong>і</strong> вдосконалення технолог<strong>і</strong>ї); забезпечити управл<strong>і</strong>ння виробництвом, яке<br />

передбачає можлив<strong>і</strong>сть корегувати х<strong>і</strong>д технолог<strong>і</strong>чного процесу на р<strong>і</strong>зних д<strong>і</strong>лян-<br />

ках з одного робочого м<strong>і</strong>сця таким чином, щоб своєчасно реагувати на зм<strong>і</strong>ну<br />

умов збереження якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї на виход<strong>і</strong> або оперативно л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>довувати пе-<br />

ребої <strong>і</strong> авар<strong>і</strong>ї безпосередньо на виробництв<strong>і</strong>.<br />

Отже, впровадження автоматизованих систем управл<strong>і</strong>ння д<strong>і</strong>лянками тех-<br />

нолог<strong>і</strong>чного виробництва (АСУ ТВ) на в<strong>і</strong>тчизняних цукрових заводах дозво-<br />

лить п<strong>і</strong>двищити ефективн<strong>і</strong>сть виробництва, знизити затрати на випуск цукру <strong>і</strong><br />

супутн<strong>і</strong>х продукт<strong>і</strong>в, зб<strong>і</strong>льшити вих<strong>і</strong>д готової продукц<strong>і</strong>ї та ефективн<strong>і</strong>сть управ-<br />

л<strong>і</strong>ння процесами виробництва.<br />

Ірина ГРЕЧИНА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>мен<strong>і</strong> М.І. Туган-Барановського<br />

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ІМІДЖ І КРЕДИТНИЙ РЕЙТИНГ<br />

У даний час в Україн<strong>і</strong> гостро стає питання в посиленн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного <strong>і</strong>м<strong>і</strong>-<br />

джу. Безумовно, виробнича база застар<strong>і</strong>ла, обов'язков<strong>і</strong>сть її в<strong>і</strong>дновлення – необ-<br />

х<strong>і</strong>дна умова росту обсягу виробництва <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї а для цього необ-<br />

х<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> велик<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї (у з<strong>і</strong>ставленн<strong>і</strong> з нин<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йним обсягом ВВП).<br />

Причини загостреної уваги до проблеми пол<strong>і</strong>пшення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>ма-<br />

ту в Україн<strong>і</strong> з боку анал<strong>і</strong>тик<strong>і</strong>в, б<strong>і</strong>знесмен<strong>і</strong>в <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в державного управл<strong>і</strong>ння<br />

здавалося б, явище досить очевидне. Проте, з метою анал<strong>і</strong>зу даної проблеми<br />

так<strong>і</strong> причини варто вказати з деякою визначен<strong>і</strong>стю <strong>і</strong> виробити шляхи їх р<strong>і</strong>шен-<br />

ня. Одним з<strong>і</strong> шлях<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>шення даної проблеми може бути розвиток кредитного<br />

рейтингу п<strong>і</strong>дприємства, тому що ряд <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в саме на його основ<strong>і</strong><br />

приймають р<strong>і</strong>шення про вкладення кап<strong>і</strong>талу.<br />

Кредитн<strong>і</strong> рейтинги для країн <strong>і</strong> великих компан<strong>і</strong>й визначаються м<strong>і</strong>жнарод-<br />

ними рейтинговими агентствами (МРА). Абсолютно дом<strong>і</strong>нують три МРА:

Standard&Рооr's, Fitch-IBSA, Мооdу's Investors Service, основними умовами їх<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є компетентн<strong>і</strong>сть, об'єктивн<strong>і</strong>сть (у тому числ<strong>і</strong> незалежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д пол<strong>і</strong>-<br />

тичного тиску), максимально широке охоплення <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Кредитний рей-<br />

тинг характеризує здатн<strong>і</strong>сть ем<strong>і</strong>тента (країни, компан<strong>і</strong>ї) виконувати кредитн<strong>і</strong><br />

зобов'язання. Використовується до 25 значень (р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в, ступ<strong>і</strong>ней) кредитного<br />

рейтингу. Ця безл<strong>і</strong>ч по-р<strong>і</strong>зному розбивається на велик<strong>і</strong> класи, але найчаст<strong>і</strong>ше на<br />

дв<strong>і</strong> частини: <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> рейтинги <strong>і</strong> спекулятивн<strong>і</strong> рейтинги. Інвестиц<strong>і</strong>йний рей-<br />

тинг (тобто з 12 «верхн<strong>і</strong>х» значень кредитного рейтингу) означає, що ем<strong>і</strong>тент<br />

має високу здатн<strong>і</strong>сть виконувати ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> зобов'язання, хоча <strong>і</strong> п<strong>і</strong>ддається<br />

впливу зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фактор<strong>і</strong>в (у р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> при р<strong>і</strong>зних значеннях кредитного рей-<br />

тингу, в<strong>і</strong>д практично повної незалежност<strong>і</strong> при максимальному значенн<strong>і</strong> до <strong>і</strong>сто-<br />

тної чутливост<strong>і</strong> на нижн<strong>і</strong>й ступ<strong>і</strong>н<strong>і</strong> у верхньому <strong>і</strong>нтервал<strong>і</strong>). Спекулятивний рей-<br />

тинг (з «нижньої» групи значень) указує на недостатню здатн<strong>і</strong>сть (аж до повної<br />

нездатност<strong>і</strong> – щонайнижче значення, абсолютний дефолт) ем<strong>і</strong>тента до виконан-<br />

ня ф<strong>і</strong>нансових зобов'язань (у тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> при «нормальних» зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х умовах).<br />

Таким чином, кредитний рейтинг характеризує р<strong>і</strong>вень ризику кредитора або<br />

<strong>і</strong>нвестора при робот<strong>і</strong> з даним конкретним ем<strong>і</strong>тентом.<br />

Рейтинги, установлюван<strong>і</strong> названими МРА, як правило, дуже добре в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>-<br />

дають один одному, зм<strong>і</strong>нюються синхронно в одному напрямку, а зап<strong>і</strong>знювання<br />

в реакц<strong>і</strong>ї якого-небудь МРА на под<strong>і</strong>ї, що впливають на кредитний рейтинг, що-<br />

до <strong>і</strong>нших МРА, якщо <strong>і</strong> має м<strong>і</strong>сце, то звичайно складає усього к<strong>і</strong>лька дн<strong>і</strong>в. Ви-<br />

ключення виявляються (як завжди в под<strong>і</strong>бних питаннях) лише при екстраорди-<br />

нарних обставинах.<br />

Важливо в<strong>і</strong>дзначити три моменти. По-перше, багато ф<strong>і</strong>нансових орган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>й Заходу (насамперед, пенс<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> фонди <strong>і</strong> страхов<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї) в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до ста-<br />

тут<strong>і</strong>в не мають права вкладати грош<strong>і</strong> в країни <strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, що мають лише спе-<br />

кулятивний рейтинг; такий запис у статут<strong>і</strong> перешкоджає схильност<strong>і</strong> менеджер<strong>і</strong>в<br />

до авантюр, надм<strong>і</strong>рному ризику при робот<strong>і</strong> з грошима вкладник<strong>і</strong>в. По-друге, до<br />

рейтинг<strong>і</strong>в немає (<strong>і</strong> не може бути) абсолютної дов<strong>і</strong>ри: МРА не раз серйозно по-<br />

милялися (яскрав<strong>і</strong> приклади: непередбаченими виявилися аз<strong>і</strong>атську ф<strong>і</strong>нансову

кризу 1997 року, крах Enron Corp. у 2001 роц<strong>і</strong> <strong>і</strong> WorldCom у 2002 роц<strong>і</strong>). По-<br />

третє, кредитний рейтинг враховує т<strong>і</strong>льки т<strong>і</strong> фактори, що <strong>і</strong>стотн<strong>і</strong> в аспект<strong>і</strong> пла-<br />

тоспроможност<strong>і</strong> ем<strong>і</strong>тента. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, в<strong>і</strong>дношення до них кредитор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> портфе-<br />

льних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, з одного боку, <strong>і</strong> прямих <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в – з <strong>і</strong>ншої, н<strong>і</strong>як неоднаково:<br />

у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з першими друг<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>кавляться набагато б<strong>і</strong>льш широким колом фак-<br />

тор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> обставин, що враховуються не при визначенн<strong>і</strong> кредитного рейтингу.<br />

Зниження рейтингу – це, насамперед, сильний аргумент на користь в<strong>і</strong>дчут-<br />

ного, нер<strong>і</strong>дко р<strong>і</strong>зкого п<strong>і</strong>двищення в<strong>і</strong>дсотк<strong>і</strong>в по нових позиках, а для деяких кре-<br />

дитор<strong>і</strong>в – факт в<strong>і</strong>дмовлення в<strong>і</strong>д сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва. Для авторитетних кредитор<strong>і</strong>в<br />

р<strong>і</strong>вень ризику – не просто важливий фактор, по значимост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>н перекриває вс<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нш<strong>і</strong> фактори. Інше в<strong>і</strong>дношення до р<strong>і</strong>вня ризику, як правило, у тих, хто сам не<br />

витримує перев<strong>і</strong>рки за цьому критер<strong>і</strong>ю<br />

Отже, усунення гран<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йним <strong>і</strong> спекулятивним рейтингом може<br />

бути виходом з<strong>і</strong> сформованої ситуац<strong>і</strong>ї. А це можливо т<strong>і</strong>льки за допомогою мо-<br />

делювання рейтингу <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> з урахуванням р<strong>і</strong>зного роду<br />

ризик<strong>і</strong>в.<br />

Олена ГРИБ<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет управл<strong>і</strong>ння<br />

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ<br />

СИСТЕМИ УКРАЇНИ<br />

Розроблення й становлення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної модел<strong>і</strong> розвитку – це насамперед<br />

завдання стратег<strong>і</strong>чної економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики держави. Основою стратег<strong>і</strong>чного<br />

курсу, його базовим принципом повинна стати реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я державної пол<strong>і</strong>тики,<br />

спрямованої на запровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної модел<strong>і</strong> структурної перебудови з<br />

метою зростання економ<strong>і</strong>ки, що приведе до утвердження України як конкурен-<br />

тоспроможної високотехнолог<strong>і</strong>чної держави. Наявний <strong>і</strong>нтелектуальний та нау-<br />

ково-техн<strong>і</strong>чний потенц<strong>і</strong>ал дає п<strong>і</strong>дстави на це спод<strong>і</strong>ватися, а у поєднанн<strong>і</strong> з за-

вданням європейської <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї така мета може бути основою не лише еконо-<br />

м<strong>і</strong>чної стратег<strong>і</strong>ї держави, а й основою пол<strong>і</strong>тичної консол<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ї.<br />

Питанням нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики держави, спрямованої на<br />

п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> країни та спроможної зад<strong>і</strong>яти механ<strong>і</strong>зми<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного оновлення економ<strong>і</strong>ки присвячено багато статей <strong>і</strong> публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й. З<br />

них можна зробити висновок, що Україна стих<strong>і</strong>йно, а <strong>і</strong>нколи й <strong>і</strong>нтуїтивно вико-<br />

ристовує елементи вс<strong>і</strong>х тип<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних пол<strong>і</strong>тик, але до тепер не зупинилась<br />

на конкретному вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>, обґрунтувавши його стратег<strong>і</strong>чну доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть. Судячи з<br />

назви загальної стратег<strong>і</strong>ї розвитку нашої держави (Стратег<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> со-<br />

ц<strong>і</strong>ального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської <strong>і</strong>нтегра-<br />

ц<strong>і</strong>ї”) та враховуючи її задекларовану основну ц<strong>і</strong>ль, на сьогодн<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш адекват-<br />

ним здається тип <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики – спрямований на зм<strong>і</strong>ну економ<strong>і</strong>чної<br />

структури господарського механ<strong>і</strong>зму. Саме в цьому напрямку проводилася за<br />

останн<strong>і</strong> роки робота українських вчених, практик<strong>і</strong>в-економ<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в й орган<strong>і</strong>в дер-<br />

жавної влади.<br />

Але не дивлячись на сусп<strong>і</strong>льний <strong>і</strong>нтерес до феномену <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної модел<strong>і</strong><br />

розвитку, роль <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сце нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи в дан<strong>і</strong>й концепц<strong>і</strong>ї не<br />

визначен<strong>і</strong>. В Україн<strong>і</strong> до тепер<strong>і</strong>шнього часу не сформована науково обґрунтова-<br />

на <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна пол<strong>і</strong>тика, яка б враховувала накопичений закордонний досв<strong>і</strong>д<br />

формування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних систем та була б адаптована до українських умов.<br />

Наявн<strong>і</strong> окрем<strong>і</strong> компоненти нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи потребують сут-<br />

тєвого коригування, або є для України <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йними <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ями <strong>і</strong> потребу-<br />

ють в<strong>і</strong>дпрацювання.<br />

Розроблення програми розвитку нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи Украї-<br />

ни може в<strong>і</strong>дбуватися у наступн<strong>і</strong>й посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong>: провести досл<strong>і</strong>дження моделей<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних систем, як<strong>і</strong> мали м<strong>і</strong>сце у св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong>. Визначити їх структу-<br />

ру, елементи та зв’язки, принципи функц<strong>і</strong>онування, умови формування, ефек-<br />

тивн<strong>і</strong>сть тощо; розробити методику досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong> провести анал<strong>і</strong>з р<strong>і</strong>вня розви-<br />

тку елемент<strong>і</strong>в та м<strong>і</strong>ж елементних зв’язк<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи у рег<strong>і</strong>ональному<br />

<strong>і</strong> галузевому аспект<strong>і</strong>. Виявити особливост<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу рег<strong>і</strong>о-

ну/галуз<strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong> елементи та стан розвитку наявних складових <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної<br />

системи, критичн<strong>і</strong> чинники, що стримують <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йну активн<strong>і</strong>сть; проанал<strong>і</strong>зу-<br />

вавши св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д, створити схему науково-техн<strong>і</strong>чного прогнозування <strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дбору пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики країни; на п<strong>і</strong>дстав<strong>і</strong> з<strong>і</strong>браних даних<br />

про св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д та в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>ї, створити ряд альтернативних моделей<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного розвитку України, зробити в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> прогнози; спираючись на<br />

результати досл<strong>і</strong>джень, розробити програму реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї обраної модел<strong>і</strong> <strong>і</strong>ннова-<br />

ц<strong>і</strong>йного розвитку України, яка передбачає визначення етап<strong>і</strong>в, критер<strong>і</strong>їв, обсяг<strong>і</strong>в<br />

необх<strong>і</strong>дних ресурс<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>ю державної пол<strong>і</strong>тики та механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в розвит-<br />

ку елемент<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної системи.<br />

Анал<strong>і</strong>з теор<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> практики державної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики за роки незалеж-<br />

ност<strong>і</strong> України дає п<strong>і</strong>дстави стверджувати, що її ефективн<strong>і</strong>сть залежатиме в<strong>і</strong>д<br />

посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> проведення радикальних економ<strong>і</strong>чних реформ, обґрунтованост<strong>і</strong><br />

пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в, стратег<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного зростання, виваженої правової забезпечено-<br />

ст<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дприємництва <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних державних <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й їх п<strong>і</strong>д-<br />

тримки.<br />

Юл<strong>і</strong>я ГУМЕНЮК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДІЛОВОГО ПАРТНЕРСТВА<br />

Інтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси на рег<strong>і</strong>ональному м<strong>і</strong>ждержавному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> призводять<br />

до послаблення значимост<strong>і</strong> окремих нац<strong>і</strong>ональних економ<strong>і</strong>к. Одночасно силь-<br />

ний <strong>і</strong>мпульс розвитку отримує <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йна господарська д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

компан<strong>і</strong>й: зростаючий р<strong>і</strong>вень м<strong>і</strong>жнародної конкуренц<strong>і</strong>ї змушує компан<strong>і</strong>ї шука-<br />

ти шляхи об’єднання потенц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва в боротьб<strong>і</strong> за виживання або<br />

ринкове л<strong>і</strong>дерство. За останнє десятил<strong>і</strong>ття ця тенденц<strong>і</strong>я знайшла виявлення, ча-<br />

стково, в актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї угод по злиттю ф<strong>і</strong>рм <strong>і</strong> банк<strong>і</strong>в в США, Європ<strong>і</strong> <strong>і</strong> Аз<strong>і</strong>ї. Важли-<br />

вою особлив<strong>і</strong>стю цих угод являється їх м<strong>і</strong>жнародний, м<strong>і</strong>жнац<strong>і</strong>ональний харак-<br />

тер, в результат<strong>і</strong> чого виникають д<strong>і</strong>лов<strong>і</strong> партнерськ<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини.

Специф<strong>і</strong>кою партнерських в<strong>і</strong>дносин є те, що їх неможливо розглянути абс-<br />

трактно, а лише у прикладному аспект<strong>і</strong>. Тому, варто зауважити, що терм<strong>і</strong>н<br />

«партнерство» набирає своєї важливост<strong>і</strong> в контекст<strong>і</strong> туристичної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, то-<br />

рг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> товарами та послугами, машинобудуванн<strong>і</strong> та <strong>і</strong>н.<br />

Партнерство як категор<strong>і</strong>я є досить ц<strong>і</strong>кавим та дикус<strong>і</strong>йним, оск<strong>і</strong>льки є лише<br />

частково досл<strong>і</strong>дженим та потребує спец<strong>і</strong>ального розгляду та нагального вир<strong>і</strong>-<br />

шення. Вже нав<strong>і</strong>ть сьогодн<strong>і</strong> можна стверджувати, що не <strong>і</strong>снує жодної галуз<strong>і</strong> або<br />

виду д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, де б зустр<strong>і</strong>чалось це явище. Тому актуальним є те, чим парт-<br />

нерство буде для сучасних б<strong>і</strong>знесмен<strong>і</strong>в, економ<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в та науковц<strong>і</strong>в. На нашу дум-<br />

ку, партнерськ<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини-це стратег<strong>і</strong>я ведення б<strong>і</strong>знесу, яка в свою чергу перед-<br />

бачає р<strong>і</strong>зного роду <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> об`єднання.<br />

В сучасному м<strong>і</strong>жнародному б<strong>і</strong>знес<strong>і</strong> вироблен<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>, в тому числ<strong>і</strong><br />

достатньо гнучк<strong>і</strong> форми партнерства та виходу на заруб<strong>і</strong>жн<strong>і</strong> ринки, до яких в<strong>і</strong>д-<br />

носяться: л<strong>і</strong>ценз<strong>і</strong>йний догов<strong>і</strong>р; франчайзинг; сп<strong>і</strong>льне п<strong>і</strong>дприємство; стратег<strong>і</strong>ч-<br />

ний альянс; ф<strong>і</strong>нансово-промислова група; п<strong>і</strong>дрядне виробництво; пряме <strong>і</strong>нвес-<br />

тування; кластерн<strong>і</strong> об`єднання. Ми перел<strong>і</strong>чили основн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> форми<br />

партнерської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Вс<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> форми мають багато сп<strong>і</strong>льного, але саме їх в<strong>і</strong>д-<br />

м<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> становлять основну ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть для партнер<strong>і</strong>в. Керуючись такими прин-<br />

ципами як „економ<strong>і</strong>чна доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть проекту” та „гарантований прибуток” д<strong>і</strong>ло-<br />

в<strong>і</strong> люди р<strong>і</strong>зних країн обирають для виходу на заруб<strong>і</strong>жн<strong>і</strong> ринки лише ту форму<br />

сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, яка буде найб<strong>і</strong>льш виг<strong>і</strong>дною за певних обставин.<br />

Партнерськ<strong>і</strong> зв’язки – це так<strong>і</strong> догов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини, що встановлюються м<strong>і</strong>ж<br />

к<strong>і</strong>лькома п<strong>і</strong>дприємцями <strong>і</strong> дають можлив<strong>і</strong>сть кожному з них одержати шуканий<br />

р<strong>і</strong>вень прибутку шляхом обм<strong>і</strong>ну результатами д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> (куп<strong>і</strong>вля, постачання<br />

продукц<strong>і</strong>ї) у товарн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> грошов<strong>і</strong>й формах.<br />

Говорячи про партнерськ<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини необх<strong>і</strong>дно додати, що партнерськ<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дносини – це економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини двох <strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше зац<strong>і</strong>кавлених у прибутку<br />

ос<strong>і</strong>б, як<strong>і</strong> призводять до р<strong>і</strong>зних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних форм партнерства, а також в<strong>і</strong>дбу-<br />

вається обм<strong>і</strong>н досв<strong>і</strong>дом, технолог<strong>і</strong>ями, грошовими ресурсами, кадровим потен-<br />

ц<strong>і</strong>алом. Партнерськ<strong>і</strong> зв’язки, перш за все, спрямован<strong>і</strong> на встановлення економ<strong>і</strong>-

чних взаємов<strong>і</strong>дносин, зм<strong>і</strong>ну або припинення цив<strong>і</strong>льних прав та обов’язк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ви-<br />

знаються як угоди. На нашу думку, в питанн<strong>і</strong> «партнерство» досить мало уваги<br />

прид<strong>і</strong>лено методиц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дбору партнер<strong>і</strong>в.<br />

Саме ця методика повинна набути розвитку для компан<strong>і</strong>й, д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть яких<br />

в свою чергу передбачає <strong>і</strong> є неможливою без налагоджених партнерських в<strong>і</strong>д-<br />

носин. Необх<strong>і</strong>дно створити методику п<strong>і</strong>дбору та експрес-оц<strong>і</strong>нки над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> по-<br />

тенц<strong>і</strong>йних партнер<strong>і</strong>в. Експрес-оц<strong>і</strong>нка зд<strong>і</strong>йснюється для оперативного отримання<br />

загального уявлення про ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чний стан компан<strong>і</strong>ї (п<strong>і</strong>дприємства)<br />

на баз<strong>і</strong> форм зовн<strong>і</strong>шньої бухгалтерської зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong>. До цього питання можна п<strong>і</strong>-<br />

д<strong>і</strong>йти <strong>і</strong> з <strong>і</strong>ншого боку. Окр<strong>і</strong>м оц<strong>і</strong>нки ф<strong>і</strong>нансових показник<strong>і</strong>в компан<strong>і</strong>ї-партнера,<br />

важливими <strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дним атрибутом залишається репутац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дприємства у<br />

своєму сегмент<strong>і</strong>. Інформац<strong>і</strong>ю такого роду можна отримати в результат<strong>і</strong> марке-<br />

тингових досл<strong>і</strong>джень або завдяки послугам консалтингових ф<strong>і</strong>рм, серед яких<br />

все част<strong>і</strong>ше можна зустр<strong>і</strong>ти послуги такого роду.<br />

Сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дзначити, що при досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>лового партнерства може виникну-<br />

ти ряд питань, як<strong>і</strong> будуть стосуватися розпод<strong>і</strong>лу функц<strong>і</strong>й та взаємов<strong>і</strong>дносин м<strong>і</strong>ж<br />

партнерами, вир<strong>і</strong>шення суперечливих витань щодо розпод<strong>і</strong>лу матер<strong>і</strong>альних та<br />

нематер<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей.<br />

Роман ДАВИДОВИЧ<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЗАЛУЧЕННЯ<br />

ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ НА ТОРГОВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО<br />

Глибок<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в господарському механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> зумовлен<strong>і</strong> переходом<br />

до ринкової економ<strong>і</strong>ки, потребують п<strong>і</strong>двищення уваги до вир<strong>і</strong>шення питань <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Як одного з найважлив<strong>і</strong>ших напрямк<strong>і</strong>в розширення та<br />

в<strong>і</strong>дтворення основних фонд<strong>і</strong>в <strong>і</strong> виробничих потужностей господарства на баз<strong>і</strong><br />

науково техн<strong>і</strong>чного процесу, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть уможливлює регулювання<br />

розвитку економ<strong>і</strong>ки, <strong>і</strong>стотного п<strong>і</strong>двищення її ефективност<strong>і</strong>.

Зважаючи на це, особливу увагу для розвитку д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства сл<strong>і</strong>д<br />

прид<strong>і</strong>лити проблем<strong>і</strong> залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в. Так, п<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йними<br />

ресурсами п<strong>і</strong>дприємства розум<strong>і</strong>ють вс<strong>і</strong> форми кап<strong>і</strong>талу, який залучається ним<br />

для зд<strong>і</strong>йснення вкладень в об’єкти реального <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансового <strong>і</strong>нвестування. Важ-<br />

ливе значення має класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в, яку сл<strong>і</strong>д проводити за<br />

трьома основними класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йними ознаками. За формою залучення кап<strong>і</strong>талу:<br />

реальн<strong>і</strong> (матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> активи); <strong>і</strong>нтелектуальн<strong>і</strong> (технолог<strong>і</strong>ї виробництва продукц<strong>і</strong>ї,<br />

ноу-хау, розвиток трудових ресурс<strong>і</strong>в); ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> (грошов<strong>і</strong> кошти та їх екв<strong>і</strong>вале-<br />

нти, ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> папери, чистий прибуток). За групами та джерелами формування:<br />

внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> (частина прибутку, амортизац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>драхування); зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> (кредити<br />

банк<strong>і</strong>в, ем<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я ц<strong>і</strong>нних папер<strong>і</strong>в). За приналежн<strong>і</strong>стю п<strong>і</strong>дприємству: власн<strong>і</strong> (аморти-<br />

зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>драхування, прибуток, резервний фонд, страхов<strong>і</strong> резерви); залучен<strong>і</strong><br />

(кошти в<strong>і</strong>д ем<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї ц<strong>і</strong>нних папер<strong>і</strong>в, пайов<strong>і</strong> внески, страхове в<strong>і</strong>дшкодування); бор-<br />

гов<strong>і</strong> (кредити банк<strong>і</strong>в, кредиторська заборгован<strong>і</strong>сть, що пост<strong>і</strong>йно знаходиться в<br />

об<strong>і</strong>гу).<br />

З урахуванням зазначених вище класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних ознак, на нашу думку<br />

сл<strong>і</strong>д розглядати цю стратег<strong>і</strong>ю особливост<strong>і</strong> якої полягають у наступному –<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна стратег<strong>і</strong>я є системою довгострокових ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, що обумовлен<strong>і</strong> загальними завданнями його розвитку, а також<br />

виб<strong>і</strong>р найб<strong>і</strong>льш ефективних шлях<strong>і</strong>в їх досягнення. Розробка стратег<strong>і</strong>ї включає в<br />

себе процес постановки ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, визначення її пр<strong>і</strong>орите-<br />

тних напрямк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> форм, оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю структури сформованих ран<strong>і</strong>ше <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в, їхнього розпод<strong>і</strong>лу, вироблення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики з най-<br />

б<strong>і</strong>льш важливих аспект<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>дтримка взаємов<strong>і</strong>дносин <strong>і</strong>з<br />

зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йним середовищем. Результати досл<strong>і</strong>джень показали, що<br />

основними напрямками <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної стратег<strong>і</strong>ї з погляду максимальної ефекти-<br />

вност<strong>і</strong> нин<strong>і</strong> <strong>і</strong> найближчим часом будуть так<strong>і</strong>: п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, створення умов для скорочення витрат п<strong>і</strong>дприємства за раху-<br />

нок зам<strong>і</strong>ни застар<strong>і</strong>лого устаткування, перенавчання персоналу, перем<strong>і</strong>щення<br />

виробничих потужностей у рег<strong>і</strong>они з виг<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>шими умовами виробництва <strong>і</strong> збу-

ту; розширення виробництва, зокрема обсяг<strong>і</strong>в випуску товар<strong>і</strong>в та послуг для<br />

вже сформованих ринк<strong>і</strong>в у рамках <strong>і</strong>снуючого виробництва; створення нових ви-<br />

робництв на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, нових потужностей, сучасних технолог<strong>і</strong>й для випус-<br />

ку продукц<strong>і</strong>ї, яка ран<strong>і</strong>ше не вироблялася п<strong>і</strong>дприємством; задоволення вимог<br />

державних орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння нових еколог<strong>і</strong>чних норм чи стандарт<strong>і</strong>в безпеки.<br />

Основними принципами розробки <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної стратег<strong>і</strong>ї є: урахування<br />

основних стратег<strong>і</strong>й операц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства; забезпечення пого-<br />

дженост<strong>і</strong> перспективного, поточного управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю;<br />

адаптац<strong>і</strong>я розробленої стратег<strong>і</strong>ї до зм<strong>і</strong>н фактор<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шнього середовища; вра-<br />

хування р<strong>і</strong>вня <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного ризику.<br />

Розробка стратег<strong>і</strong>ї формування <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в зд<strong>і</strong>йснюється за пе-<br />

вними етапами: так, перший етап потребує визначення потреби в загальному<br />

обсяз<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в; вивчення можливост<strong>і</strong> формування <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних<br />

ресурс<strong>і</strong>в за рахунок р<strong>і</strong>зних джерел сл<strong>і</strong>д зд<strong>і</strong>йснити на другому етап<strong>і</strong>; на третьому<br />

етап<strong>і</strong> визначення метод<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансування окремих <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних програм та про-<br />

ект<strong>і</strong>в; <strong>і</strong> заключним етапом є оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я структури джерел формування <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в.<br />

Таким чином вир<strong>і</strong>шення проблеми залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних ресурс<strong>і</strong>в тор-<br />

говельним п<strong>і</strong>дприємством передбачає розгляд системи сучасних метод<strong>і</strong>в управ-<br />

л<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю, ознайомлення <strong>і</strong>з сучасними джерелами залу-<br />

чення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в, що використовуються у в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й практи-<br />

ц<strong>і</strong>. Це дозволить п<strong>і</strong>двищити конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств, сприятиме<br />

ефективному розвитку економ<strong>і</strong>ки України.<br />

Михайло ДАНИЛЬЧЕНКО<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗА ВАРТІСТЮ ЯК<br />

СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

Економ<strong>і</strong>чно розвинут<strong>і</strong> країни св<strong>і</strong>ту усп<strong>і</strong>шно застосовують систему управ-<br />

л<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю для ефективного функц<strong>і</strong>онування великих <strong>і</strong> малих п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств р<strong>і</strong>зного проф<strong>і</strong>лю та надає велик<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> власникам <strong>і</strong> акц<strong>і</strong>онерам кон-<br />

тролювати результати д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств, передбачає як<strong>і</strong>сне покращення<br />

стратег<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> оперативних р<strong>і</strong>шень на вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Стр<strong>і</strong>мкий розвиток технолог<strong>і</strong>й, глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ринк<strong>і</strong>в, зростання впливу зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х чинник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть швидкої реакц<strong>і</strong>ї на виклики конкурентного се-<br />

редовища призвели до поступового злиття цикл<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>чного планування у<br />

фактично безперервний процес. Необх<strong>і</strong>дною умовою усп<strong>і</strong>ху є доступ до найс-<br />

в<strong>і</strong>ж<strong>і</strong>шої, достов<strong>і</strong>рної й добре структурованої <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про стан товарних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

нансових ринк<strong>і</strong>в, д<strong>і</strong>ї та плани конкурент<strong>і</strong>в, галузевої <strong>і</strong> макроеконом<strong>і</strong>чної дина-<br />

м<strong>і</strong>ки, досягнут<strong>і</strong> результати <strong>і</strong> перспективи окремої компан<strong>і</strong>ї. В сучасн<strong>і</strong>й концеп-<br />

ц<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю розв'язується проблема ефективност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нських<br />

процес<strong>і</strong>в.<br />

Об'єднавши в соб<strong>і</strong> весь попередн<strong>і</strong>й досв<strong>і</strong>д розвитку концепц<strong>і</strong>й управл<strong>і</strong>ння,<br />

варт<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дображає як<strong>і</strong>сний стрибок в <strong>і</strong>деолог<strong>і</strong>ї оц<strong>і</strong>нки та ухвалення<br />

управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень. В<strong>і</strong>д традиц<strong>і</strong>йного анал<strong>і</strong>зу ф<strong>і</strong>нансових результат<strong>і</strong>в за пе-<br />

р<strong>і</strong>од їх з<strong>і</strong>ставлення з аналог<strong>і</strong>чними показниками у минулому менеджмент пере-<br />

ходить до довгострокового прогнозу грошових поток<strong>і</strong>в <strong>і</strong> безперервного мон<strong>і</strong>то-<br />

рингу випереджаючих неф<strong>і</strong>нансових показник<strong>і</strong>в [1]. Найважлив<strong>і</strong>шою метою є<br />

максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я вартост<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, яка задає єдину проекц<strong>і</strong>ю для оц<strong>і</strong>нювання ре-<br />

зультат<strong>і</strong>в, ун<strong>і</strong>версальну систему координат для управл<strong>і</strong>ння як окремими п<strong>і</strong>дсис-<br />

темами, так <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю вц<strong>і</strong>лому, єдину шкалу для вим<strong>і</strong>рювання усп<strong>і</strong>ху на<br />

шляху реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> досягнення довгострокових ц<strong>і</strong>лей.<br />

Здатн<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>ї як єдиного ц<strong>і</strong>лого знаходити <strong>і</strong> ефективно використову-<br />

вати можливост<strong>і</strong> для просування шляхом нарощування вартост<strong>і</strong> формує прин-<br />

ципово нову сферу ключової компетентност<strong>і</strong>. Вм<strong>і</strong>ння "створювати" варт<strong>і</strong>сть пе-<br />

ретворюється на джерело конкурентної переваги [2], яку неможливо придбати <strong>і</strong><br />

досить важко скоп<strong>і</strong>ювати.

Складовими частинами варт<strong>і</strong>сного п<strong>і</strong>дходу є <strong>і</strong>деолог<strong>і</strong>я, принципи та проце-<br />

си. Ідеолог<strong>і</strong>я робить управл<strong>і</strong>ння усв<strong>і</strong>домленим <strong>і</strong> задає напрям руху. Принципи<br />

дають базу для обґрунтованої оц<strong>і</strong>нки альтернатив. В<strong>і</strong>дпрацьован<strong>і</strong>сть процес<strong>і</strong>в<br />

визначає ефективн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей. Методолог<strong>і</strong>я<br />

варт<strong>і</strong>сного анал<strong>і</strong>зу <strong>і</strong>нтегрується в процес вироблення управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень.<br />

Фундаментальн<strong>і</strong> принципи оц<strong>і</strong>нки б<strong>і</strong>знесу дають розум<strong>і</strong>ння взаємозв'язку м<strong>і</strong>ж<br />

стратег<strong>і</strong>єю, операц<strong>і</strong>ями <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансовими результатами, направляють зусилля ме-<br />

неджер<strong>і</strong>в на пошук альтернатив, як<strong>і</strong> дозволяють ефективно долати зовн<strong>і</strong>шню<br />

конкуренц<strong>і</strong>ю та внутр<strong>і</strong>шню протид<strong>і</strong>ю, пов'язану корпоративними стереотипами.<br />

Стрижнем <strong>і</strong>деолог<strong>і</strong>ї варт<strong>і</strong>сного п<strong>і</strong>дходу є виб<strong>і</strong>р завдання максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї вар-<br />

тост<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї як генеральної корпоративної ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, тверде переконання в можли-<br />

вост<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>леспрямованого <strong>і</strong> систематичного управл<strong>і</strong>ння процесом її створення.<br />

Сум<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть мети максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї вартост<strong>і</strong> та розум<strong>і</strong>ння принцип<strong>і</strong>в, що зв'язують<br />

варт<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>ї з її стратег<strong>і</strong>єю та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йною структурою – необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong><br />

умови, але недостатн<strong>і</strong>. На варт<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>ї впливають р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> чинники (чинники<br />

вартост<strong>і</strong>) [3]: ц<strong>і</strong>нова пол<strong>і</strong>тика, стан виробничих потужностей, р<strong>і</strong>вень конкурен-<br />

ц<strong>і</strong>ї в галуз<strong>і</strong>, над<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть постачальник<strong>і</strong>в, нормативн<strong>і</strong> акти, загальноеконом<strong>і</strong>чна<br />

ситуац<strong>і</strong>я тощо.<br />

З погляду управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю важливо сформувати всю систему чин-<br />

ник<strong>і</strong>в, впливаючи на як<strong>і</strong>, можливо досягти зростання вартост<strong>і</strong>. Ця система є су-<br />

купн<strong>і</strong>стю показник<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї та окремих її п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в. Показники<br />

детал<strong>і</strong>зуються для кожного р<strong>і</strong>вня управл<strong>і</strong>ння: вища ланка кер<strong>і</strong>вництва контро-<br />

лює ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> показники, нижч<strong>і</strong> ланки менеджменту в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають за к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong><br />

та як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> результати роботи.<br />

Впровадження концепц<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю в систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння, що<br />

склалася, неможливе без адекватно п<strong>і</strong>дготовлених кадр<strong>і</strong>в, здатних як самост<strong>і</strong>й-<br />

но виконувати розрахунки, так <strong>і</strong> доводити оперативну <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю до в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д-<br />

них п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в.<br />

Внасл<strong>і</strong>док того, що кожний з розглянутих аспект<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю<br />

має свої обмеження, недол<strong>і</strong>ки та область варт<strong>і</strong>сних показник<strong>і</strong>в є в<strong>і</strong>дносно новою

галуззю знань, доц<strong>і</strong>льним є комб<strong>і</strong>нування дек<strong>і</strong>лькох показник<strong>і</strong>в для оц<strong>і</strong>нки про-<br />

цесу створення вартост<strong>і</strong>, який не вважається оптимальним, бо ефективн<strong>і</strong>сть си-<br />

стеми управл<strong>і</strong>ння за варт<strong>і</strong>стю досягається вибором єдиного критер<strong>і</strong>ю, на основ<strong>і</strong><br />

якого визначається як оц<strong>і</strong>нка ефективност<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> система мотивац<strong>і</strong>ї. Тому, у ко-<br />

жному конкретному випадку сл<strong>і</strong>д керуватися в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним варт<strong>і</strong>сним показни-<br />

ком, виходячи з м<strong>і</strong>ркувань оперативност<strong>і</strong>, зиск<strong>і</strong>в <strong>і</strong> витрат, пов'язаних з отриман-<br />

ням <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, необх<strong>і</strong>дної для його розрахунку.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Черемных О. Максимизация стоимости – цель стратегического управле-<br />

ния // Финансовый менеджер. – 2005. – № 3. – С. 3-4.<br />

2. Маренков Ф., Демшин В. Концепция управления стоимостью предприятия<br />

// Финансовый менеджер. – 2005. – № 3. – С. 5-7.<br />

3. Рассказов С.В., Рассказова А.Н. Стоимостные методы оценки эффектив-<br />

ности менеджмента компании // Финансовый менеджмент, 2002. – № 4. –<br />

С. 13-26.<br />

Св<strong>і</strong>тлана ДЕМ’ЯНОВА<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДОСВІД МУНІЦИПАЛІТЕТУ ЛІНЧОПІНГ (ШВЕЦІЯ) У РЕАЛІЗАЦІЇ<br />

„ПОРЯДКУ ДЕННОГО-21” ЯК ПЕРСПЕКТИВА РЕГІОНАЛЬНОГО<br />

РОЗВИТКУ УКРАЇНИ<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я сталого розвитку в Україн<strong>і</strong> оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йно базується на виконанн<strong>і</strong> Ц<strong>і</strong>-<br />

лей Розвитку Тисячол<strong>і</strong>ття (2003р.) та Порядку Денного-21 (2002р.). Нараз<strong>і</strong> кон-<br />

цепц<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї розвитку м<strong>і</strong>ст у формат<strong>і</strong> „М<strong>і</strong>сцевого порядку денного-21 стол<strong>і</strong>т-<br />

тя” затверджено на мун<strong>і</strong>ципальному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> (як найб<strong>і</strong>льш д<strong>і</strong>євому, як стверджує<br />

Ольборгська Харт<strong>і</strong>я) у м.Прилуки, Н<strong>і</strong>копол<strong>і</strong>, Київ<strong>і</strong>, Івано-Франковську, Донець-<br />

ку. Однак, за ранжуваннями, проведеним Ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>єю з<strong>і</strong> сталого розвитку з м<strong>і</strong>сце-<br />

вих Порядк<strong>і</strong>в Денних-21, Україна продовжує займати передостанн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця у ви-<br />

конанн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї програми. Тому досв<strong>і</strong>д країн ЄС, зокрема Швец<strong>і</strong>ї як країни, що

входить до п’ят<strong>і</strong>рки еколог<strong>і</strong>чно сталих країн, є надзвичайно корисним для Укра-<br />

їни та її рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в.<br />

Проблеми сталого розвитку та розробки м<strong>і</strong>сцевих Порядк<strong>і</strong>в денних-21 є<br />

об’єктом досл<strong>і</strong>дження в<strong>і</strong>тчизняних вчених <strong>і</strong> практик<strong>і</strong>в, таких як В.Вовк,<br />

В.Кухар, В.Шевчук, Р.Кишкань, Л.Мельник, І.Королькова, Р.Марутовський, ро-<br />

с<strong>і</strong>йських вчених – В.Фофанова, Л Олеха, В.Афанасьєва, а також м<strong>і</strong>жнародних<br />

досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в – А. Тєт<strong>і</strong>ора, К.У<strong>і</strong>тмора, Б.Х<strong>і</strong>кса, М.Мери. Однак дос<strong>і</strong> не-<br />

розв’язаними залишаються питання щодо створення та впровадження д<strong>і</strong>євих<br />

механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в мун<strong>і</strong>ципального управл<strong>і</strong>ння у контекст<strong>і</strong> сталого розвитку, особливо<br />

його еколог<strong>і</strong>чної компоненти. У зв’язку з цим, метою даної роботи виступає до-<br />

сл<strong>і</strong>дження одного з механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в сталого розвитку у Швец<strong>і</strong>ї (реформа мун<strong>і</strong>ципа-<br />

льного управл<strong>і</strong>ння), а також обґрунтування необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> використання досв<strong>і</strong>ду<br />

ц<strong>і</strong>єї країни для м<strong>і</strong>ст України.<br />

Рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> заходи у м.Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу на п<strong>і</strong>дстав<strong>і</strong> Порядку Денного-<br />

21. Ус<strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> заходи та рухи у Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу (п’яте за розм<strong>і</strong>ром м<strong>і</strong>сто у Шве-<br />

ц<strong>і</strong>ї) базуються на „План<strong>і</strong> д<strong>і</strong>й задля сталого розвитку”. Нараз<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципал<strong>і</strong>тетом<br />

Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу досягнуто 50% скорочення споживання палив з нафтопродукт<strong>і</strong>в,<br />

20% - подорожей автомоб<strong>і</strong>лями (зам<strong>і</strong>нник – велосипеди), 30% - споживання па-<br />

лива на км 2 , 15% зб<strong>і</strong>льшення використання в<strong>і</strong>дновлюваного палива (електро-<br />

енерг<strong>і</strong>я, етанол, б<strong>і</strong>огаз, рапсовий метиловий складний еф<strong>і</strong>р (RME). Ц<strong>і</strong> результа-<br />

ти було досягнуто завдяки нов<strong>і</strong>й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й структур<strong>і</strong> та технолог<strong>і</strong>ї мун<strong>і</strong>ци-<br />

пального управл<strong>і</strong>ння, впроваджен<strong>і</strong>й у Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу на п<strong>і</strong>дстав<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної про-<br />

грами розвитку та кооперац<strong>і</strong>ї владних мун<strong>і</strong>ципальних орган<strong>і</strong>в, неурядових ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й та б<strong>і</strong>знесових структур, де ч<strong>і</strong>тко розпод<strong>і</strong>лено в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за<br />

окрем<strong>і</strong> результати (рис. 1).<br />

Таким чином, враховуючи м<strong>і</strong>жнародний досв<strong>і</strong>д, задля досягнення сталого<br />

розвитку на м<strong>і</strong>сцевому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> наступн<strong>і</strong> основн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї: 1) покра-<br />

щити еколог<strong>і</strong>чну св<strong>і</strong>дом<strong>і</strong>сть громадян шляхом <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> для сталого розвитку та<br />

залучення громадськост<strong>і</strong> до планування та програм орган<strong>і</strong>в мун<strong>і</strong>ципальної вла-<br />

ди; 2) заснувати систему переробки таких в<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в, як метал, скло, пап<strong>і</strong>р, склян<strong>і</strong>

пляшки, пластиков<strong>і</strong> пляшки, автомоб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> акумулятори та <strong>і</strong>н. через кооперац<strong>і</strong>ю<br />

завод<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних галузей промисловост<strong>і</strong> <strong>і</strong>з сортувальними станц<strong>і</strong>ями; 3) включити<br />

<strong>і</strong>дею з заснування сортувальних станц<strong>і</strong>й та завод<strong>і</strong>в з виробництва б<strong>і</strong>огазу до<br />

плану перспективного розвитку рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в України.<br />

Рис. 1. Модель мун<strong>і</strong>ципального управл<strong>і</strong>ння з Порядку Денного-21 у Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу<br />

Чимало <strong>і</strong>дей нац<strong>і</strong>онального масштабу „завмирали” на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

та не пояснювали, що робити на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ста. Тому розробка стратег<strong>і</strong>ї сталого<br />

розвитку повинна проводитися синхронно „зверху” та знизу”, причому процеси<br />

р<strong>і</strong>зного р<strong>і</strong>вня мають стимулювати один одного, кр<strong>і</strong>м того, у програмах м<strong>і</strong>ст, ре-<br />

г<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в та країни в ц<strong>і</strong>лому неодм<strong>і</strong>нно має <strong>і</strong>снувати еколог<strong>і</strong>чна складова та в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-структурн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни у напрям<strong>і</strong> <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й задля сталого розви-<br />

тку.<br />

>225 представник<strong>і</strong>веколог<strong>і</strong>чнихзаклад<strong>і</strong>в,<br />

один у<br />

кожн<strong>і</strong>й громад<strong>і</strong><br />

Еколог<strong>і</strong>чний<br />

проект для<br />

безроб<strong>і</strong>тних<br />

Торг<strong>і</strong>вельна<br />

та промислова<br />

група<br />

М<strong>і</strong>ська Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>я<br />

з еколог<strong>і</strong>чного<br />

захисту<br />

громадського<br />

здоров’я<br />

Координатор<br />

шк<strong>і</strong>л та центр<strong>і</strong>в<br />

щоденної оп<strong>і</strong>ки<br />

УПРАВЛІННЯ<br />

ПОРЯДКОМ ДЕННИМ-21<br />

Еколог<strong>і</strong>чний координатор<br />

м<strong>і</strong>ста Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нг<br />

Координатор Порядку<br />

денного-21<br />

Служба <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

Пол<strong>і</strong>тичний Ком<strong>і</strong>тет з питань Порядку денного-21<br />

Соц<strong>і</strong>альна<br />

структура та<br />

урбан<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

(мун<strong>і</strong>ципальна<br />

Рада)<br />

Рада з питань д<strong>і</strong>тей та молод<strong>і</strong><br />

(Рада споживач<strong>і</strong>в)<br />

Рада з питань<br />

навколишнього<br />

середовища<br />

(орган державної<br />

влади)<br />

Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>я<br />

<strong>і</strong>з будування<br />

та забезпечення<br />

житлом<br />

Tekniska<br />

Verken та<br />

комунальна<br />

компан<strong>і</strong>я<br />

Л<strong>і</strong>нчоп<strong>і</strong>нгу<br />

Будинок Природи

Павло ДЕНИСЕНКО<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УКРАЇНСЬКИЙ «ПОМАРАНЧЕВИЙ БРЕНД» ЯК ІНСТРУМЕНТ<br />

ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ<br />

Под<strong>і</strong>ями 2004 року Україна однозначно засв<strong>і</strong>дчила, що вона - європейська<br />

держава. І тепер мається на уваз<strong>і</strong> не географ<strong>і</strong>чне положення, а ще б<strong>і</strong>льш ваго-<br />

мий критер<strong>і</strong>й - прихильн<strong>і</strong>сть до основних європейських ц<strong>і</strong>нностей («безкров-<br />

на» передача влади, наприклад). Українське сусп<strong>і</strong>льство продемонструвало:<br />

свою в<strong>і</strong>ддан<strong>і</strong>сть демократ<strong>і</strong>ї; повагу до верховенства права; розум<strong>і</strong>ння важливос-<br />

т<strong>і</strong> незалежних ЗМІ. Це визнали майже вс<strong>і</strong> держави-члени ЄС. Виходить, що в<br />

очах європейської сп<strong>і</strong>льноти Україна здобула найважлив<strong>і</strong>ший ресурс для вста-<br />

новлення та поглиблення партнерських в<strong>і</strong>дносин – репутац<strong>і</strong>ю країни, яка має<br />

визначальн<strong>і</strong> ознаки європейської за своєю суттю.<br />

Перш за все сл<strong>і</strong>д зазначити, що п<strong>і</strong>д «помаранчевим брендом» ми розум<strong>і</strong>ємо<br />

сукупн<strong>і</strong>сть загальних особливостей самої нової влади та стиль ведення справ на<br />

державному та м<strong>і</strong>жнародному р<strong>і</strong>внях, що з ц<strong>і</strong>єю владою асоц<strong>і</strong>юється. До згада-<br />

них особливостей пропонуємо в<strong>і</strong>днести певн<strong>і</strong> характеристики.<br />

Євронаправлен<strong>і</strong>сть. Не викликає сумн<strong>і</strong>ву н<strong>і</strong> в держав<strong>і</strong>, н<strong>і</strong> за кордоном,<br />

оск<strong>і</strong>льки тепер<strong>і</strong>шнє кер<strong>і</strong>вництво вже йшло до влади з європейським шляхом<br />

розвитку в програм<strong>і</strong>.<br />

Д<strong>і</strong>алог <strong>і</strong>з громадськ<strong>і</strong>стю. Влада представлена публ<strong>і</strong>чними пол<strong>і</strong>тиками, ко-<br />

мун<strong>і</strong>кативний потенц<strong>і</strong>ал яких широко використовується. Встановлення тради-<br />

ц<strong>і</strong>й <strong>і</strong>нтерв’ю та телемост<strong>і</strong>в, зустр<strong>і</strong>чей <strong>і</strong>з ЗМІ на найвищому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> мають ус<strong>і</strong><br />

ознаки спрямованост<strong>і</strong> влади на в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong>сть, що в перспектив<strong>і</strong> може вивести<br />

державне управл<strong>і</strong>ння на як<strong>і</strong>сно новий р<strong>і</strong>вень та висуває додатков<strong>і</strong> вимоги для<br />

тепер<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х та майбутн<strong>і</strong>х л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в.<br />

Позиц<strong>і</strong>ювання стосовно попередньої влади. „Проєвропейск<strong>і</strong>” заяви час<strong>і</strong>в<br />

т.зв. багатовекторної пол<strong>і</strong>тики, не п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плен<strong>і</strong> жодними д<strong>і</strong>ями, сприймалися як<br />

тактичний зас<strong>і</strong>б балансування м<strong>і</strong>ж ЄС та Рос<strong>і</strong>єю. Сучасн<strong>і</strong> ж декларац<strong>і</strong>ї кер<strong>і</strong>вни-

цтва держави категорично затверджують європейський шлях. Експертами ЄС<br />

в<strong>і</strong>дзначається також б<strong>і</strong>льший прагматизм, з яким були в<strong>і</strong>дкинут<strong>і</strong> загальн<strong>і</strong> заяви,<br />

та зосередження на практичному досягненн<strong>і</strong> євростандарт<strong>і</strong>в.<br />

Зв'язок <strong>і</strong>з НУО. Скалася ситуац<strong>і</strong>я, коли до влади прийшло багато людей,<br />

що ран<strong>і</strong>ше були зад<strong>і</strong>ян<strong>і</strong> в р<strong>і</strong>зних НУО (неурядових орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях). Таким станом<br />

речей просто не можна нехтувати, оск<strong>і</strong>льки коли посадовц<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зного р<strong>і</strong>вня збер<strong>і</strong>-<br />

гають свої зв’язки з т.зв. трет<strong>і</strong>м сектором, з’являються чудов<strong>і</strong> передумови до<br />

сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong>. Звичайно мається на уваз<strong>і</strong> не корупц<strong>і</strong>йний розпод<strong>і</strong>л вид<strong>і</strong>лених дер-<br />

жавою кошт<strong>і</strong>в, а загальна зм<strong>і</strong>на ставлення до НУО з боку посадовц<strong>і</strong>в через гли-<br />

бше розум<strong>і</strong>ння їх рол<strong>і</strong>.<br />

Не викликає сумн<strong>і</strong>ву, що вс<strong>і</strong> наведен<strong>і</strong> ознаки несуть у соб<strong>і</strong> важливий поте-<br />

нц<strong>і</strong>ал стаб<strong>і</strong>льного розвитку в рамках євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. Тут варто звернути увагу,<br />

що євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я – це не ном<strong>і</strong>нальне членство в ЄС з ус<strong>і</strong>ма його перевагами та<br />

недол<strong>і</strong>ками, а внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> перетворення в держав<strong>і</strong> за європейським зразком. Тоб-<br />

то ми мусимо, у першу чергу, зробити „Європу", у себе вдома, у своєму двор<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>д'їзд<strong>і</strong>, у себе в кишен<strong>і</strong> <strong>і</strong> на стол<strong>і</strong>. Виходячи з цього, важливо максимально ви-<br />

користати вс<strong>і</strong> наявн<strong>і</strong> в рамках „помаранчевого бренду” можливост<strong>і</strong>. Стосовно<br />

розвитку та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї останн<strong>і</strong>х пропонуємо наступн<strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong> напрямки д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong>:<br />

Поглиблення пол<strong>і</strong>тики в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong> з боку можновладц<strong>і</strong>в. Тобто закладен-<br />

ня принципово нових стандарт<strong>і</strong>в роботи <strong>і</strong>з громадською думкою (аж до<br />

обов’язкової публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї дисертац<strong>і</strong>й та наукових роб<strong>і</strong>т кандидат<strong>і</strong>в на виборах або<br />

новопризначених посадовц<strong>і</strong>в)<br />

Розвиток системи НУО. В сус<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й Польщ<strong>і</strong> держава поступово делегувала<br />

громадським орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ям зобов’язання щодо розв’язання багатьох питань на<br />

м<strong>і</strong>сцевому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> (еколог<strong>і</strong>чних, соц<strong>і</strong>альних тощо), що мало свої позитивн<strong>і</strong> ре-<br />

зультати сусп<strong>і</strong>льного розвитку. Враховуючи цей досв<strong>і</strong>д варто принаймн<strong>і</strong> вир<strong>і</strong>-<br />

шити наявн<strong>і</strong> в нас проблеми у в<strong>і</strong>дносинах м<strong>і</strong>ж НУО <strong>і</strong> державою (вороже став-<br />

лення на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, непрозор<strong>і</strong>сть державного ф<strong>і</strong>нансування проект<strong>і</strong>в)

І, нарешт<strong>і</strong>, власний приклад як<strong>і</strong>сного прийняття р<strong>і</strong>шень та командної ро-<br />

боти. Стосовно євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї багато що вже зроблено (прагматизм, уникнення<br />

категоричних та безп<strong>і</strong>дставних вимог до ЄС про негайне прийняття <strong>і</strong> т.<strong>і</strong>н.). Але<br />

збалансован<strong>і</strong>сть команди, уникнення боротьби за л<strong>і</strong>дерство та пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> амб<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ї<br />

ще становить серйозну проблему, вир<strong>і</strong>шення якої чи не важлив<strong>і</strong>ше за вс<strong>і</strong> еко-<br />

ном<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> реформи (оск<strong>і</strong>льки невир<strong>і</strong>шення ставить п<strong>і</strong>д питання саме впроваджен-<br />

ня останн<strong>і</strong>х).<br />

Андр<strong>і</strong>й ДОРОНІН<br />

Харк<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ І ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ<br />

РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ВИРОБНИЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ<br />

В сучасних умовах виробнич<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї практично не використовують<br />

повною м<strong>і</strong>рою спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованого прац<strong>і</strong>вника – творчу особист<strong>і</strong>сть, що має своє<br />

св<strong>і</strong>тосприйняття, свої ориг<strong>і</strong>нальн<strong>і</strong> алгоритми вир<strong>і</strong>шення проблем. Ефективн<strong>і</strong>сть<br />

введення в д<strong>і</strong>ю такого ресурсу багато в чому забезпечується розвитком <strong>і</strong> вико-<br />

ристанням компетентност<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в <strong>і</strong> менеджер<strong>і</strong>в. Зазвичай компетентн<strong>і</strong>сть<br />

розглядається як синтез знань, навичок <strong>і</strong> вм<strong>і</strong>нь. Проте цю структуру сл<strong>і</strong>д збага-<br />

тити за рахунок такого компоненту як розум<strong>і</strong>ння. Саме глибоке розум<strong>і</strong>ння зако-<br />

ном<strong>і</strong>рностей функц<strong>і</strong>онування <strong>і</strong> розвитку предмету, з яким має справу спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст,<br />

дає змогу йому своєчасно збирати <strong>і</strong> узагальнювати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, потр<strong>і</strong>бну для<br />

вир<strong>і</strong>шення проблемної ситуац<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong> швидко приймати наближен<strong>і</strong> до оптимальних<br />

р<strong>і</strong>шення.<br />

Розвиток компетентност<strong>і</strong> персоналу п<strong>і</strong>дприємств необх<strong>і</strong>дно зробити керо-<br />

ваним. Для цього необх<strong>і</strong>дно визначити її компоненти на р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>внях <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ї<br />

управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї (профес<strong>і</strong>йна, соц<strong>і</strong>альна, психолог<strong>і</strong>чна тощо). Накопи-<br />

чення компетентност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбувається через навчання <strong>і</strong> придбання досв<strong>і</strong>ду. Ц<strong>і</strong><br />

процеси в умовах зростання складност<strong>і</strong> <strong>і</strong> динам<strong>і</strong>чност<strong>і</strong> ситуац<strong>і</strong>й б<strong>і</strong>знес-<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> розвиваються <strong>і</strong>нтенсивно, якщо менеджери розум<strong>і</strong>ють, що в критич-

н<strong>і</strong> чинники, як<strong>і</strong> забезпечують ефективн<strong>і</strong>сть роботи п<strong>і</strong>длеглих, перетворюють-<br />

ся швидк<strong>і</strong>сть реакц<strong>і</strong>ї на ситуац<strong>і</strong>ю та психолог<strong>і</strong>чну вр<strong>і</strong>вноважен<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вника.<br />

Сучасним спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стам необх<strong>і</strong>дно навчитися мислити концептуально, оск<strong>і</strong>-<br />

льки проблемн<strong>і</strong> ситуац<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> виникають в робот<strong>і</strong>, потребують пошуку нових не-<br />

традиц<strong>і</strong>йних шлях<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> формуються оперативно <strong>і</strong> част<strong>і</strong>ше не на основ<strong>і</strong> знань, а<br />

на основ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтуїц<strong>і</strong>ї. Нестача власної <strong>і</strong>нтуїц<strong>і</strong>ї вимагає вм<strong>і</strong>ння кооперуватися з ко-<br />

легами, формувати потужний <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йний фонд, об’єднувати знання <strong>і</strong> розу-<br />

м<strong>і</strong>ння колег, що дає змогу розширити аспекти розгляду проблеми <strong>і</strong> на ц<strong>і</strong>й осно-<br />

в<strong>і</strong> створити конструктивну стратег<strong>і</strong>ю повед<strong>і</strong>нки.<br />

Анал<strong>і</strong>з показав, що в об’єкти головної уваги менеджер<strong>і</strong>в сучасних орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>й перетворюються так<strong>і</strong> явища як культура <strong>і</strong> л<strong>і</strong>дерство. Справа в тому, що<br />

сучасн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї виробництва вимагають великих витрат душевної енерг<strong>і</strong>ї,<br />

справляють високе навантаження на псих<strong>і</strong>ку. Як<strong>і</strong>сне л<strong>і</strong>дерство забезпечує узго-<br />

дження повед<strong>і</strong>нки п<strong>і</strong>длеглих за рахунок формування дов<strong>і</strong>ри, злагоди, впевнено-<br />

ст<strong>і</strong> в робот<strong>і</strong>.<br />

Культурн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> об’єднують людей, роблять їх повед<strong>і</strong>нку прогнозова-<br />

ною, дають можлив<strong>і</strong>сть ввести в д<strong>і</strong>ю продуктивн<strong>і</strong> резерви неформальних в<strong>і</strong>дно-<br />

син, необх<strong>і</strong>дних для творчих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в. Досл<strong>і</strong>дження показали, що корпора-<br />

тивна культура в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств поєднує елементи бюрократичної та<br />

партисипативної. Існує необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть розвитку п<strong>і</strong>дприємницької (<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної)<br />

культури. Однак сл<strong>і</strong>д враховувати як її переваги, так <strong>і</strong> проблеми. Перевагою<br />

п<strong>і</strong>дприємницької культури є розвиток <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативност<strong>і</strong> персоналу, зб<strong>і</strong>льшення <strong>і</strong>н-<br />

тересу до поповнення знань. Недол<strong>і</strong>ком ц<strong>і</strong>єї культури є можливе зменшення<br />

бажання власник<strong>і</strong>в <strong>і</strong>дей под<strong>і</strong>литися ними з колегами, в<strong>і</strong>ддати їх на користь фо-<br />

рмування конкурентоспроможност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, якщо вони не отримають в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дного матер<strong>і</strong>ального заохочення.<br />

Практика св<strong>і</strong>дчить, що життєвий цикл знань швидко скорочується, а тому<br />

стає необх<strong>і</strong>дною орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я перманентного навчання спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в протягом їх<br />

працездатного в<strong>і</strong>ку. Воно не є традиц<strong>і</strong>йним, має свої особливост<strong>і</strong> та законом<strong>і</strong>р-<br />

ност<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> формулює спец<strong>і</strong>альна наукова дисципл<strong>і</strong>на – андрагог<strong>і</strong>ка. Хоча ця нау-

ка <strong>і</strong>снує вже давно, рекомендац<strong>і</strong>ї з конкретних практичних технолог<strong>і</strong>й викорис-<br />

тання менеджерами визначених нею законом<strong>і</strong>рностей в л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> представлен<strong>і</strong><br />

мало.<br />

Орган<strong>і</strong>зовуючи навчання персоналу, сл<strong>і</strong>д звернути увагу на той факт, що<br />

придбанням досв<strong>і</strong>ду <strong>і</strong> знань творчим прац<strong>і</strong>вником важко керувати зовн<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>ль-<br />

ки вони ориг<strong>і</strong>нальн<strong>і</strong> по сут<strong>і</strong>. Це, з одного боку, п<strong>і</strong>двищує їх ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть, з <strong>і</strong>ншого, –<br />

створює проблеми. Їх можна розв’язати, використовуючи засоби самоорган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> самоменеджменту. На жаль, ця сфера <strong>науки</strong> управл<strong>і</strong>ння поки що не знай-<br />

шла розвитку н<strong>і</strong> теоретично, н<strong>і</strong> практично. Мало рекламуються <strong>і</strong> використову-<br />

ються на практиц<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї наставництва <strong>і</strong> коучингу, як<strong>і</strong> створюють можливо-<br />

ст<strong>і</strong> передач<strong>і</strong> <strong>і</strong> накопичення як<strong>і</strong>сних способ<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>шення проблемних задач, фо-<br />

рмування у творчої людини впевненост<strong>і</strong> у своїх силах, в<strong>і</strong>ри в усп<strong>і</strong>х.<br />

В цих умовах зм<strong>і</strong>нюється <strong>і</strong> суть мотивац<strong>і</strong>ї повед<strong>і</strong>нки. Не в<strong>і</strong>дкидаючи важ-<br />

ливост<strong>і</strong> використання р<strong>і</strong>зних традиц<strong>і</strong>йних механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в впливу на повед<strong>і</strong>нку пра-<br />

ц<strong>і</strong>вника (адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративних, економ<strong>і</strong>чних, соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чних), сл<strong>і</strong>д ор<strong>і</strong>єн-<br />

туватися б<strong>і</strong>льше на осв<strong>і</strong>тньо-виховн<strong>і</strong> <strong>і</strong> розвивати внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми мотивац<strong>і</strong>ї<br />

особистост<strong>і</strong>. Для цього необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> знання психолог<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>ї. Як показав<br />

анал<strong>і</strong>з л<strong>і</strong>тератури, методолог<strong>і</strong>чною основою їх створення є теор<strong>і</strong>я поля Лев<strong>і</strong>на<br />

та теор<strong>і</strong>я оч<strong>і</strong>кування Врума. Системне досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нка валентност<strong>і</strong>, <strong>і</strong>н-<br />

струментальност<strong>і</strong> та оч<strong>і</strong>кування створює можливост<strong>і</strong> визначення <strong>і</strong> введення в<br />

д<strong>і</strong>ю реальних резерв<strong>і</strong>в актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї повед<strong>і</strong>нки, ор<strong>і</strong>єнтованої на критер<strong>і</strong>й усп<strong>і</strong>ху.<br />

Майя ДОРОНІНА, Олег ГЕРАЩЕНКО<br />

Харк<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ<br />

Перманентн<strong>і</strong>сть зм<strong>і</strong>н та багатство їх природи в ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> вима-<br />

гають в<strong>і</strong>д виробничих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й посилення уваги до розвитку моб<strong>і</strong>льного ре-<br />

агування на ситуац<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> виникають у внутр<strong>і</strong>шньому <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньому середовищ<strong>і</strong>.<br />

Р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> аспекти пошуку резерв<strong>і</strong>в такої повед<strong>і</strong>нки представлен<strong>і</strong> в л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong>, однак

багато проблем ще чекають свого вир<strong>і</strong>шення. Так, мало розробленими в науко-<br />

во-практичному план<strong>і</strong> є проблеми адаптац<strong>і</strong>ї персоналу до зм<strong>і</strong>н.<br />

Поки що б<strong>і</strong>льш-менш окреслена уява про цю характеристику в п<strong>і</strong>дручни-<br />

ках <strong>і</strong> навчальних пос<strong>і</strong>бниках. Що стосується наукових зб<strong>і</strong>рник<strong>і</strong>в, журнал<strong>і</strong>в, то в<br />

них майже немає публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й на цю тему. Однак витрати на п<strong>і</strong>двищення гнучко-<br />

ст<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних систем мають обмеження. Доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть їх визначається тим р<strong>і</strong>в-<br />

нем адаптивност<strong>і</strong>, якого необх<strong>і</strong>дно досягти, щоб криза не стала критичною.<br />

Найб<strong>і</strong>льш в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальною ланкою в систем<strong>і</strong> адаптивност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної системи<br />

є адаптивн<strong>і</strong>сть персоналу, а особливо – зайнятого в систем<strong>і</strong> менеджменту. Тво-<br />

рч<strong>і</strong>сть менеджер<strong>і</strong>в <strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дно використовувати не ст<strong>і</strong>льки для<br />

швидкої реакц<strong>і</strong>ї на виклики середовища, ск<strong>і</strong>льки на перманентний розвиток<br />

здатност<strong>і</strong> упереджувати кризов<strong>і</strong> явища.<br />

Анал<strong>і</strong>з п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до досл<strong>і</strong>дження адаптац<strong>і</strong>ї показав, що в л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> немає,<br />

по-перше, ч<strong>і</strong>ткого визначення ц<strong>і</strong>єї категор<strong>і</strong>ї, по-друге, однозначного перел<strong>і</strong>ку її<br />

р<strong>і</strong>зновид<strong>і</strong>в, по-третє, не визначен<strong>і</strong> чинники та умови, що створюють як<strong>і</strong>сть ада-<br />

птивност<strong>і</strong>.<br />

Узагальнення л<strong>і</strong>тератури дає п<strong>і</strong>дстави визначати адаптац<strong>і</strong>ю як взаємне<br />

пристосування суб’єкта, що д<strong>і</strong>є в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> (прац<strong>і</strong>вника, колективу,<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї), <strong>і</strong> середовища, в якому в<strong>і</strong>н функц<strong>і</strong>онує, до радикальних зм<strong>і</strong>н, як<strong>і</strong><br />

впливають на задоволення їх <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в. Розроблення методичного забезпечення<br />

для управл<strong>і</strong>ння адаптац<strong>і</strong>єю необх<strong>і</strong>дно розвивати, розглядаючи її з позиц<strong>і</strong>й двох<br />

аспект<strong>і</strong>в: як процесу пристосування до зм<strong>і</strong>н, <strong>і</strong> адаптивност<strong>і</strong>, як к<strong>і</strong>нцевого ре-<br />

зультату цього процесу. Обидва аспекти мають особливост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносно прац<strong>і</strong>в-<br />

ника, колективу <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Процес адаптац<strong>і</strong>ї проходить так<strong>і</strong> стад<strong>і</strong>ї: д<strong>і</strong>агностика ситуац<strong>і</strong>ї; входження в<br />

неї, опанування нових стереотип<strong>і</strong>в повед<strong>і</strong>нки; узгодження д<strong>і</strong>й з навколишн<strong>і</strong>м<br />

середовищем (асим<strong>і</strong>ляц<strong>і</strong>я), побудова нової модел<strong>і</strong> повед<strong>і</strong>нки; д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть на ос-<br />

нов<strong>і</strong> узгоджених моделей повед<strong>і</strong>нки; п<strong>і</strong>дготовка до виходу з прийнятої модел<strong>і</strong><br />

сп<strong>і</strong>в<strong>і</strong>снування; вих<strong>і</strong>д з модел<strong>і</strong>.

Першоджерелом ефективної адаптац<strong>і</strong>ї колективу <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є розвиток<br />

адаптивност<strong>і</strong> персоналу. До найб<strong>і</strong>льш повного перел<strong>і</strong>ку її р<strong>і</strong>зновид<strong>і</strong>в входять:<br />

профес<strong>і</strong>йна, психоф<strong>і</strong>з<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чна, соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чна, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-<br />

адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна, економ<strong>і</strong>чна, сан<strong>і</strong>тарно-г<strong>і</strong>г<strong>і</strong>єн<strong>і</strong>чна. Профес<strong>і</strong>йна адаптац<strong>і</strong>я поля-<br />

гає в оволод<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> вм<strong>і</strong>ннями й навичками прац<strong>і</strong>вника, розвитком деяких його осо-<br />

бист<strong>і</strong>сних якостей, необх<strong>і</strong>дних для нової роботи. Психоф<strong>і</strong>з<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чна адаптац<strong>і</strong>я<br />

необх<strong>і</strong>дна у випадку, коли в<strong>і</strong>дбувається зм<strong>і</strong>на умов, що спричиняють психоф<strong>і</strong>-<br />

з<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чний вплив на прац<strong>і</strong>вника п<strong>і</strong>д час виконання ним трудових операц<strong>і</strong>й (на-<br />

приклад, монотонн<strong>і</strong>сть, ритм прац<strong>і</strong>, ергоном<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> параметри робочого м<strong>і</strong>сця).<br />

Соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чна адаптац<strong>і</strong>я передбачає опанування прац<strong>і</strong>вником культу-<br />

ри колективу, зм<strong>і</strong>ну чи пристосування ним власної соц<strong>і</strong>альної рол<strong>і</strong> <strong>і</strong> статусу.<br />

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна адаптац<strong>і</strong>я необх<strong>і</strong>дна за умови, коли прац<strong>і</strong>внику<br />

необх<strong>і</strong>дно опанувати особливост<strong>і</strong> нового орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>з-<br />

му управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством, зрозум<strong>і</strong>ти м<strong>і</strong>сце <strong>і</strong> роль свого п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу й посади<br />

в загальн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>лей та в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й структур<strong>і</strong>. В процес<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної<br />

адаптац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>внику дають змогу ознайомитися з оновленим економ<strong>і</strong>чним ме-<br />

хан<strong>і</strong>змом управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю, пристосуватися до нової системи економ<strong>і</strong>ч-<br />

них стимул<strong>і</strong>в <strong>і</strong> мотив<strong>і</strong>в. У процес<strong>і</strong> сан<strong>і</strong>тарно-г<strong>і</strong>г<strong>і</strong>єн<strong>і</strong>чної адаптац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<br />

пристосовується до нових вимог трудової, виробничої й технолог<strong>і</strong>чної дисцип-<br />

л<strong>і</strong>ни, правил трудового розпорядку. В<strong>і</strong>н звикає готувати робоче м<strong>і</strong>сце до робо-<br />

ти, дотримуючись г<strong>і</strong>г<strong>і</strong>єн<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> сан<strong>і</strong>тарних норм в нових умовах виробництва,<br />

до вимог техн<strong>і</strong>ки безпеки й збереження здоров’я.<br />

Для розроблення методичного забезпечення <strong>і</strong> програм практичної адаптац<strong>і</strong>ї<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дно визначити чинники, що впливають на неї, виконати ем-<br />

п<strong>і</strong>ричну <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ю та операц<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю р<strong>і</strong>вня розвитку її р<strong>і</strong>зновид<strong>і</strong>в, об-<br />

ґрунтувати способи <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного забезпечення її д<strong>і</strong>агностики <strong>і</strong><br />

мон<strong>і</strong>торингу.<br />

Важливим напрямом пошуку резерв<strong>і</strong>в ефективної адаптац<strong>і</strong>ї є пор<strong>і</strong>вняння<br />

двох способ<strong>і</strong>в забезпечення виробничої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї трудовими ресурсами: 1.<br />

Адаптац<strong>і</strong>я власних прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в до нових задач <strong>і</strong> операц<strong>і</strong>й. 2. Пошук висококва-

л<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в на ринку прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> адаптац<strong>і</strong>я їх до умов роботи в новому<br />

колектив<strong>і</strong>.<br />

Окремою проблемою є обґрунтування р<strong>і</strong>зновид<strong>і</strong>в <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>й адаптац<strong>і</strong>ї ко-<br />

лектив<strong>і</strong>в, виробничої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в ц<strong>і</strong>лому до зм<strong>і</strong>н в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Найб<strong>і</strong>льш склад-<br />

ною проблемою в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> адаптац<strong>і</strong>єю є визначення <strong>і</strong> оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я її ресурс-<br />

ного забезпечення, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> витрат часу. Прискоренню адаптац<strong>і</strong>ї персона-<br />

лу сприятиме розвиток наставництва <strong>і</strong> коучингу. Спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> програми з викори-<br />

стання наставник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> коуч<strong>і</strong>в в практиц<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння адаптац<strong>і</strong>єю необх<strong>і</strong>дно розро-<br />

бляти з врахуванням складност<strong>і</strong> прогнозованих ситуац<strong>і</strong>й, ф<strong>і</strong>нансового <strong>і</strong> кадро-<br />

вого забезпечення.<br />

Марина ДУДАР<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОШТОВИХ ПОСЛУГ<br />

Перех<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>ки України до ринкових в<strong>і</strong>дносин обумовив об’єктивну<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть застосування в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong> нових систем регулювання<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й. Це стосується також <strong>і</strong> систем якост<strong>і</strong>, що мають в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>-<br />

дати визначеним м<strong>і</strong>жнародним нормам та правилам <strong>і</strong> стати важливим засобом<br />

вир<strong>і</strong>шення загальних проблем економ<strong>і</strong>чного та соц<strong>і</strong>ального розвитку.<br />

Чим загрожує п<strong>і</strong>дприємству в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть належної якост<strong>і</strong>? Можна швидко<br />

втратити (або й зовс<strong>і</strong>м не завоювати) дов<strong>і</strong>ру кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ринок, в<strong>і</strong>дчутно знизити<br />

продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>льки низький р<strong>і</strong>вень якост<strong>і</strong> є, як правило, насл<strong>і</strong>дком<br />

помилок <strong>і</strong> неч<strong>і</strong>тко розпод<strong>і</strong>лених обов’язк<strong>і</strong>в. У результат<strong>і</strong> – конкуренти захоп-<br />

люють найприбутков<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> види д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Мета, що постає, зокрема перед орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями поштового зв’язку, передба-<br />

чає анал<strong>і</strong>з особливостей управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю послуг та окреслення кола необх<strong>і</strong>д-<br />

них д<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>д час формування системи управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю поштових послуг в<br />

Україн<strong>і</strong>.

Сьогодн<strong>і</strong> перед п<strong>і</strong>дприємствами поштового зв’язку, як <strong>і</strong> перед будь-якими<br />

<strong>і</strong>ншими орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями, постає питання пост<strong>і</strong>йної адаптац<strong>і</strong>ї до соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї в держав<strong>і</strong>, випередження певних процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> формування їх<br />

сутност<strong>і</strong> та кадрового забезпечення. В цих умовах удосконалення роботи п<strong>і</strong>д-<br />

приємств поштового зв’язку за допомогою системи якост<strong>і</strong> має реальне, практи-<br />

чне значення. Питання управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю поштових послуг є надзвичайно акту-<br />

альним <strong>і</strong> недостатньо вивченим, тому <strong>і</strong>снує необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть його подальшого<br />

опрацювання.<br />

Забезпечення якост<strong>і</strong> надання послуг є пр<strong>і</strong>оритетним завданням у д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

будь-якого п<strong>і</strong>дприємства. Для того, аби усп<strong>і</strong>шно функц<strong>і</strong>онувати в умовах рин-<br />

кової економ<strong>і</strong>ки та жорсткого конкурентного середовища, п<strong>і</strong>дприємство має<br />

враховувати <strong>і</strong>нтереси кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> вчасно реагувати на їхн<strong>і</strong> запити.<br />

К<strong>і</strong>нцеву оц<strong>і</strong>нку роботи п<strong>і</strong>дприємства, зокрема й управл<strong>і</strong>нського персоналу,<br />

дає споживач, тож ефективний зворотн<strong>і</strong>й зв’язок з кл<strong>і</strong>єнтами є своєр<strong>і</strong>дною фо-<br />

рмою контролю, що стимулює <strong>і</strong> мотивує розвиток персоналу Укрпошти. Адже<br />

кл<strong>і</strong>єнт – найкращий оц<strong>і</strong>нювач р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> послуг, основа д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств поштового зв’язку, гарант<strong>і</strong>я впевненост<strong>і</strong> <strong>і</strong> реальної перспективи стаб<strong>і</strong>ль-<br />

ної роботи у майбутньому. Забезпечуючи ж дов<strong>і</strong>ру з боку кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в, Укрпошта<br />

найактивн<strong>і</strong>ше може протистояти конкуренц<strong>і</strong>ї й в<strong>і</strong>дстоювати <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва.<br />

Останн<strong>і</strong>м часом проблем<strong>і</strong> взаємин з кл<strong>і</strong>єнтами прид<strong>і</strong>ляється посилена увага<br />

в рамках Всесв<strong>і</strong>тнього поштового союзу (ВПС) й Ради поштової експлуатац<strong>і</strong>ї.<br />

Орган<strong>і</strong>зовуються й усп<strong>і</strong>шно проводяться так<strong>і</strong> форуми, як “День кл<strong>і</strong>єнта”, де,<br />

кр<strong>і</strong>м поштових адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й, беруть участь представники великих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й<br />

та асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> є корпоративними кл<strong>і</strong>єнтами пошти, а також представники<br />

приватного поштового б<strong>і</strong>знесу. Спрямован<strong>і</strong>сть таких заход<strong>і</strong>в одна: пошта має<br />

змагатися за кл<strong>і</strong>єнта, знати його потреби, пропонувати послуги, здатн<strong>і</strong> задово-<br />

льнити його <strong>і</strong> за як<strong>і</strong>стю, <strong>і</strong> за ц<strong>і</strong>ною.<br />

У наш<strong>і</strong>й держав<strong>і</strong> захист <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в також зд<strong>і</strong>йснюється на нале-<br />

жному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>. Спец<strong>і</strong>ально створен<strong>і</strong> служби та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї пильно стежать за реа-

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю положень, задекларованих у численних нормативно-правових докуме-<br />

нтах, що стосуються прав споживач<strong>і</strong>в. Тому очевидно, що досл<strong>і</strong>дження й анал<strong>і</strong>з<br />

проблем з якими звертаються користувач<strong>і</strong> послуг, є не лише справою престижу<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, а й нагальною вимогою часу.<br />

Значною проблемою для кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в багатьох п<strong>і</strong>дприємств залишається од-<br />

ноб<strong>і</strong>чне розум<strong>і</strong>ння поняття “звернення”. Завдяки усталеним стереотипам факт<br />

звернення громадян в ту чи <strong>і</strong>ншу установу одразу сприймається негативно. Од-<br />

нак новий час вимагає нового мислення, нового бачення ц<strong>і</strong>єї проблеми. У роз-<br />

винутих державах звернення громадян до п<strong>і</strong>дприємства розглядаються як мож-<br />

лив<strong>і</strong>сть вивчення <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> потреб кл<strong>і</strong>єнта, а отже, <strong>і</strong> попиту – визначального<br />

чинника при плануванн<strong>і</strong> роботи п<strong>і</strong>дприємства. Комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> структури вид<strong>і</strong>ляють<br />

значн<strong>і</strong> кошти для проведення досл<strong>і</strong>джень, як<strong>і</strong> допомогли б визначити коло <strong>і</strong>нте-<br />

рес<strong>і</strong>в кл<strong>і</strong>єнта, його потреби, д<strong>і</strong>знатися про те, на ск<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>н задоволений р<strong>і</strong>внем<br />

обслуговування. З огляду на це, звернення громадян є надзвичайно <strong>і</strong>нформати-<br />

вним засобом вивчення попиту.<br />

Досл<strong>і</strong>дженням питань якост<strong>і</strong> послуг зв’язку, якост<strong>і</strong> обслуговування насе-<br />

лення займається в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л якост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. На основ<strong>і</strong> з<strong>і</strong>браної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї роз-<br />

робляються анал<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> зв<strong>і</strong>ти для кер<strong>і</strong>вництва, як<strong>і</strong> дають змогу окреслити коло<br />

<strong>і</strong>снуючих негаразд<strong>і</strong>в та виявити причини їх виникнення.<br />

У ц<strong>і</strong>лому робота в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лу якост<strong>і</strong> УДППЗ “Укрпошта” спрямована на те, щоб<br />

покращити р<strong>і</strong>вень послуг, як<strong>і</strong> надаються п<strong>і</strong>дприємством, та забезпечити ком-<br />

плексний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д для задоволення вимог споживач<strong>і</strong>в. Сл<strong>і</strong>д розум<strong>і</strong>ти, що змагати-<br />

ся за кл<strong>і</strong>єнта потр<strong>і</strong>бно сп<strong>і</strong>льними зусиллями, ор<strong>і</strong>єнтуючись на найвищ<strong>і</strong> св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong><br />

стандарти якост<strong>і</strong> послуг.<br />

Нин<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> назр<strong>і</strong>ла потреба створення нац<strong>і</strong>ональної концепц<strong>і</strong>ї розвитку<br />

поштового зв’язку, яку необх<strong>і</strong>дно формувати з урахуванням нових економ<strong>і</strong>чних<br />

<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-пол<strong>і</strong>тичних реал<strong>і</strong>й сьогодення, що склалися в країн<strong>і</strong>, та жорстких<br />

вимог, як<strong>і</strong> життя ставить перед поштою. А в її основу мають бути покладен<strong>і</strong><br />

принципи, як<strong>і</strong> дадуть змогу нац<strong>і</strong>ональному оператору поштового зв’язку не

лише вижити в умовах конкуренц<strong>і</strong>ї, а й усп<strong>і</strong>шно розвиватися як одному з учас-<br />

ник<strong>і</strong>в розбудови <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Процеси глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>ональних та нац<strong>і</strong>ональних ринк<strong>і</strong>в,<br />

що призводять до загострення конкуренц<strong>і</strong>ї, спонукатимуть ос<strong>і</strong>б, що приймають<br />

р<strong>і</strong>шення, до модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональних поштових служб, аби в ХХІ ст. вони на-<br />

давали послуги на основ<strong>і</strong> нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й <strong>і</strong> св<strong>і</strong>тових стандарт<strong>і</strong>в якост<strong>і</strong>. Коли<br />

конкуренц<strong>і</strong>я стає жорстк<strong>і</strong>шою, вимоги до якост<strong>і</strong> надання послуг з боку кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в<br />

зростають, а частина з них надає перевагу конкурентам пошти або користується<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йними технолог<strong>і</strong>ями зв’язку, поштовики мають<br />

б<strong>і</strong>льше уваги прид<strong>і</strong>ляти якост<strong>і</strong> обслуговування та розвитку конкурентоспромо-<br />

жних послуг, як<strong>і</strong> надаватиме персонал нового покол<strong>і</strong>ння.<br />

Сп<strong>і</strong>льними для нац<strong>і</strong>ональних оператор<strong>і</strong>в є так<strong>і</strong> питання виживання в умо-<br />

вах зростаючої конкуренц<strong>і</strong>ї та л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ринку: забезпечення високої якост<strong>і</strong><br />

послуг, що надаються; використання р<strong>і</strong>зних метод<strong>і</strong>в контролю якост<strong>і</strong>; упрова-<br />

дження технолог<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> дають змогу в<strong>і</strong>дчутно пол<strong>і</strong>пшити як<strong>і</strong>сть поштового<br />

зв’язку. Отже, управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю, як св<strong>і</strong>дчить практика, потребує системного<br />

п<strong>і</strong>дходу <strong>і</strong> дозволяє вир<strong>і</strong>шувати проблеми рац<strong>і</strong>ональним шляхом, планувати д<strong>і</strong>я-<br />

льн<strong>і</strong>сть з урахуванням тенденц<strong>і</strong>й розвитку ринку послуг.<br />

Олекс<strong>і</strong>й ЄРМОЛЕНКО<br />

Харк<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВІД БАГАТОУКЛАДНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРА ДО ЙОГО<br />

ЕФЕКТИВНОСТІ<br />

Результатом реформування аграрного сектора економ<strong>і</strong>ки стало формуван-<br />

ня багатоукладної системи господарювання, яка характеризується наявн<strong>і</strong>стю р<strong>і</strong>-<br />

зних форм орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правових структур у с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>. Ця ба-<br />

гатоукладн<strong>і</strong>сть почала формуватися з початком перебудови взагал<strong>і</strong> хаотично.<br />

Пот<strong>і</strong>м з появою закон<strong>і</strong>в «Про фермерське господарство», «Про особисте селян-<br />

ське господарство» та <strong>і</strong>нших, процес формування багатоукладної системи при-

скорився <strong>і</strong>, нарешт<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>сля Указу Президента в<strong>і</strong>д 03.12.1999 впродовж року бага-<br />

тоукладн<strong>і</strong>сть набула т<strong>і</strong>єї форми, яка <strong>і</strong>снує нин<strong>і</strong>. Формально багатоукладн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>с-<br />

нувала <strong>і</strong> за час<strong>і</strong>в СРСР, проте власн<strong>і</strong>сть на землю була лише державною, що<br />

ускладнювало (а то <strong>і</strong> унеможливлювало) в<strong>і</strong>льне формування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-<br />

правових структур.<br />

На даний час в Україн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ють 19 155 с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств, з<br />

них 1855 – фермерських господарств, 3638 – приватних п<strong>і</strong>дприємств, 7227 – то-<br />

вариств з обмеженою в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>стю, 306 – в<strong>і</strong>дкритих акц<strong>і</strong>онерних товариств,<br />

312 – закритих акц<strong>і</strong>онерних товариств, 2238 – виробничих кооператив<strong>і</strong>в, 465 –<br />

<strong>і</strong>нших аграрних формувань [1].<br />

Перш<strong>і</strong> з двох названих категор<strong>і</strong>й – це загалом др<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> господарства <strong>і</strong> їх к<strong>і</strong>ль-<br />

к<strong>і</strong>сть недостатня для визначення ситуац<strong>і</strong>ї в галуз<strong>і</strong> (28,7%). Інш<strong>і</strong> форми господа-<br />

рювання сформувалися як правонаступники КСП, шляхом їх "деном<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї" та<br />

под<strong>і</strong>лу. Їх питома вага становить 71,3% , тому саме ц<strong>і</strong> господарства <strong>і</strong> є ц<strong>і</strong>кавими<br />

щодо вивчення можливостей п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> аграрного сектору еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки України, оск<strong>і</strong>льки зм<strong>і</strong>на цих орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правових форм найб<strong>і</strong>льш<br />

суттєво впливає на ефект їх господарювання, що в<strong>і</strong>дображується у ф<strong>і</strong>нансових<br />

результатах (рис. 1).<br />

к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств<br />

14000<br />

12000<br />

10000<br />

8000<br />

6000<br />

4000<br />

2000<br />

0<br />

1990 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002<br />

роки<br />

Рис. 1. Динам<strong>і</strong>ка сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення збиткових та прибуткових у аграрному<br />

сектор<strong>і</strong> [2]<br />

збитков<strong>і</strong><br />

прибутков<strong>і</strong>

З наведеної д<strong>і</strong>аграми можна зробити висновок про <strong>і</strong>стотне п<strong>і</strong>двищення<br />

прибутковост<strong>і</strong> господарств в 2000 роц<strong>і</strong>, тобто п<strong>і</strong>сля виходу в св<strong>і</strong>т Указу Прези-<br />

дента «Про нев<strong>і</strong>дкладн<strong>і</strong> заходи щодо прискорення реформування аграрного се-<br />

ктора економ<strong>і</strong>ки». Однак дан<strong>і</strong> за наступн<strong>і</strong> роки св<strong>і</strong>дчать про негативну тенден-<br />

ц<strong>і</strong>ю зб<strong>і</strong>льшення збиткових п<strong>і</strong>дприємств. Це робить актуальним визначення при-<br />

чин ц<strong>і</strong>єї тенденц<strong>і</strong>ї.<br />

Узагальнення статистичних даних <strong>і</strong> л<strong>і</strong>тератури показало, що найб<strong>і</strong>льш ва-<br />

жливими серед них є так<strong>і</strong>: земля попри вс<strong>і</strong> реформи так <strong>і</strong> не стала товаром, що<br />

безпосередньо може бути зад<strong>і</strong>яний у процес<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> (напри-<br />

клад, у заставних операц<strong>і</strong>ях); держав<strong>і</strong> так <strong>і</strong> не вдалося створити механ<strong>і</strong>зми ефе-<br />

ктивного ф<strong>і</strong>нансування аграрного сектору, подолати проблеми диспаритету ц<strong>і</strong>н<br />

та кредитування, що негативно позначається на в<strong>і</strong>дтворювальних процесах в<br />

с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>.<br />

Кр<strong>і</strong>м очевидних причин <strong>і</strong>снують <strong>і</strong> так зван<strong>і</strong> латентн<strong>і</strong>. Виконан<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>джен-<br />

ня показали, що їх вивчення можливе на основ<strong>і</strong> моделювання статистичних да-<br />

них, як<strong>і</strong> характеризують д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льгоспвиробник<strong>і</strong>в. Так<strong>і</strong> модел<strong>і</strong> має сенс<br />

створювати на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, оск<strong>і</strong>льки кожний рег<strong>і</strong>он України має свої<br />

суттєв<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льського господарства.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденц<strong>і</strong>ї та перспективи роз-<br />

витку. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.<br />

2. Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> показники д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств<br />

України // http://uga-port.org.ua/cgi-bin/<br />

Алла ЖЕЛЄЗНЯК<br />

Льв<strong>і</strong>вський державний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВИКОРИСТАННЯ БРЕНДІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВОЇ<br />

ПОЛІТИКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ринок молока та молокопродукт<strong>і</strong>в пост<strong>і</strong>йно розвивається. Якщо сировинна<br />

база молокопереробних п<strong>і</strong>дприємств пост<strong>і</strong>йно скорочується, то асортимент мо-<br />

лочної продукц<strong>і</strong>ї з кожним роком зростає. Так, лише у 2004 роц<strong>і</strong> спад виробни-<br />

цтва молока по Україн<strong>і</strong> призупинився в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з попередн<strong>і</strong>ми роками на по-<br />

значц<strong>і</strong> 13487,3 тис.кг. Починаючи з 2000 року спостер<strong>і</strong>гався р<strong>і</strong>ст споживання<br />

молока та молокопродукт<strong>і</strong>в до р<strong>і</strong>вня 226 кг на одну особу за р<strong>і</strong>к у 2004 роц<strong>і</strong>.<br />

Прогнози експерт<strong>і</strong>в св<strong>і</strong>дчать про поступове насичення внутр<strong>і</strong>шнього ринку<br />

молока та молокопродукт<strong>і</strong>в. За таких умов зд<strong>і</strong>йснювати ефективну маркетинго-<br />

ву пол<strong>і</strong>тику без використання торгової марки стає все важче.<br />

В умовах ринкової економ<strong>і</strong>ки усп<strong>і</strong>х виробництва в значн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> залежить<br />

в<strong>і</strong>д того, наск<strong>і</strong>льки той чи <strong>і</strong>нший товар має попит у споживач<strong>і</strong>в та задов<strong>і</strong>льняє їх<br />

вимоги. У зв’язку з цим перед виробниками постає проблема завоювання пев-<br />

ного кола споживач<strong>і</strong>в шляхом вид<strong>і</strong>лення своєї продукц<strong>і</strong>ї з кола под<strong>і</strong>бних това-<br />

р<strong>і</strong>в-аналог<strong>і</strong>в. Молоко та молокопродукти в<strong>і</strong>дносяться до товар<strong>і</strong>в широкого вжи-<br />

тку <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно характеризуються щоденним попитом. Покупцев<strong>і</strong> все важче<br />

зор<strong>і</strong>єнтуватися серед асортименту молокопродукт<strong>і</strong>в, виробниками яких висту-<br />

пають нев<strong>і</strong>дом<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми, <strong>і</strong> все б<strong>і</strong>льш привабливою при цьому виступає продукц<strong>і</strong>я<br />

в<strong>і</strong>домих торгових марок.<br />

Використання бренду дозволяє виробникам продавати продукц<strong>і</strong>ю за б<strong>і</strong>льш<br />

високими ц<strong>і</strong>нами. Таке п<strong>і</strong>дприємство може втримати б<strong>і</strong>льшу к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть лояльних<br />

покупц<strong>і</strong>в в умовах посилення конкуренц<strong>і</strong>ї на ринку молока. З створенням силь-<br />

ної торгової марки в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно зростає ринкова варт<strong>і</strong>сть компан<strong>і</strong>ї, що в свою<br />

чергу зб<strong>і</strong>льшує шанси компан<strong>і</strong>ї на залучення додаткових кошт<strong>і</strong>в для розширен-<br />

ня виробництва.<br />

До стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей створення бренду можна в<strong>і</strong>днести зм<strong>і</strong>цнення позиц<strong>і</strong>й<br />

марки стосовно <strong>і</strong>нших ф<strong>і</strong>рм-конкурент<strong>і</strong>в. Створенню бренду повина передувати<br />

виважена пол<strong>і</strong>тика компан<strong>і</strong>ї щодо розробки асортименту продукц<strong>і</strong>ї, розширення<br />

обсяг<strong>і</strong>в виробництва, запровадження нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х технолог<strong>і</strong>й. Створення потужного<br />

бренду передбачає широкомасштабну рекламну компан<strong>і</strong>ю, що в свою чергу по-<br />

требує великих затрат кошт<strong>і</strong>в. З <strong>і</strong>ншої сторони, запорукою усп<strong>і</strong>шного бренду

виступає також стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> показники якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, обслуговування тощо. У<br />

зв’язку з цим виправданим вважається створення бренд<strong>і</strong>в тими компан<strong>і</strong>ями, то-<br />

вари яких ор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>они, країну або ж на <strong>і</strong>нпорт продукц<strong>і</strong>ї за кор-<br />

дон.<br />

Бренд для виробник<strong>і</strong>в стає головним <strong>і</strong>нструментом нец<strong>і</strong>нової конкуренц<strong>і</strong>ї,<br />

забезпечуючи головну ц<strong>і</strong>ль бренд<strong>і</strong>нгу – п<strong>і</strong>дсилення позиц<strong>і</strong>й марки серед спожи-<br />

вач<strong>і</strong>в. Однак при цьому попит на продукц<strong>і</strong>ю розкрученого бренда може бути<br />

незадов<strong>і</strong>льний за т<strong>і</strong>єї умови, якщо досить часто спостер<strong>і</strong>гається нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть<br />

якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, асортиментного ряду, ц<strong>і</strong>нової пол<strong>і</strong>тики, а також за умов три-<br />

валої в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> товару в м<strong>і</strong>сцях продажу.<br />

Створення потужного бренду часто пов’язане з використанням так званих<br />

власних марок PL (privat label). Оксвордський б<strong>і</strong>знес-словник визначає PL<br />

(private label) наступним чином: “Продукт, що продається п<strong>і</strong>д власним <strong>і</strong>менем<br />

дистриб’ютора або п<strong>і</strong>д визначеною торговою маркою через торгову мережу.<br />

Дан<strong>і</strong> марки спец<strong>і</strong>ально створюються для дистриб’ютор<strong>і</strong>в (продавц<strong>і</strong>в) виробни-<br />

ком. Власн<strong>і</strong> марки, як правило, на 10-20% дешевш<strong>і</strong> бренда виробник<strong>і</strong>в. Власн<strong>і</strong><br />

марки призначен<strong>і</strong> <strong>і</strong> розповсюджуються через роздр<strong>і</strong>бну мережу”.<br />

Анал<strong>і</strong>з ситуац<strong>і</strong>ї на ринку молока та молокопродукт<strong>і</strong>в за останн<strong>і</strong> роки засв<strong>і</strong>-<br />

дчив появу великої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>домих ф<strong>і</strong>рм-виробник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> усп<strong>і</strong>шно реал<strong>і</strong>зову-<br />

ють маркетингову пол<strong>і</strong>тику на рег<strong>і</strong>ональних ринках. Так, в зах<strong>і</strong>дних областях<br />

все вищ<strong>і</strong> позиц<strong>і</strong>ї завойовує продукц<strong>і</strong>я ВАТ “Ковельмолоко”. З <strong>і</strong>ншої сторони, в<br />

засобах масової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї проводиться потужна рекламна компан<strong>і</strong>я таких в<strong>і</strong>-<br />

домих рос<strong>і</strong>йських торгових марок як “Вимм-Билль-Данн”, “Чудо”, “Веселий<br />

молочник”, “Данон” та <strong>і</strong>нших. Рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> виробники молока в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випа-<br />

дк<strong>і</strong>в проводять малобюджетну рекламну компан<strong>і</strong>ю, уступаючи при цьому в<strong>і</strong>до-<br />

мим брендам.<br />

Вступ України у СОТ призведе до появи на ринку молока та молокопроду-<br />

кт<strong>і</strong>в виробник<strong>і</strong>в не лише Рос<strong>і</strong>ї, а <strong>і</strong> з сус<strong>і</strong>дньої Польщ<strong>і</strong> та ряду <strong>і</strong>нших європейсь-<br />

ких країн. Позиц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>тчизняних товаровиробник<strong>і</strong>в у перспектив<strong>і</strong> виглядають до-<br />

сить слабкими в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з майбутн<strong>і</strong>ми конкурентами. Тому для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong>

п<strong>і</strong>дприємств створення потужного бренду стане одним з напрямк<strong>і</strong>в їхньої стра-<br />

тег<strong>і</strong>ї. У цьому випадку бренд молочної продукц<strong>і</strong>ї уже не буде гарантувати ви-<br />

сокого р<strong>і</strong>вня реал<strong>і</strong>зц<strong>і</strong>ї та стаб<strong>і</strong>льних доход<strong>і</strong>в. Тому, нар<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> з створенням потуж-<br />

ного бренду, товаровиробникам буде необх<strong>і</strong>дно ор<strong>і</strong>єнтуватися на виробництво<br />

специф<strong>і</strong>чних вид<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в паралельно з виробництвом товар<strong>і</strong>в широкого вжит-<br />

ку ( сметана, молоко, йогурти тощо).<br />

Тетяна ЖЕЛЮК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

НАДАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ПОСЛУГ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ<br />

“ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД” В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄС<br />

Інтеграц<strong>і</strong>я України до ЄС пов’язана <strong>і</strong>з створенням ефективної модел<strong>і</strong> на-<br />

дання управл<strong>і</strong>нських послуг, складовою якої є система «Електронний уряд».<br />

Електронний уряд (e-Government) — це нова модель державного управл<strong>і</strong>ння.<br />

Вона здатна перетворити в<strong>і</strong>дносини б<strong>і</strong>знесу <strong>і</strong> громадян з державною владою в<br />

русло ефективної комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї та сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> <strong>і</strong> передбачає взаємод<strong>і</strong>ю держави, б<strong>і</strong>з-<br />

несу <strong>і</strong> громадян за допомогою <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й.<br />

Досв<strong>і</strong>д країн Європейської сп<strong>і</strong>льноти показує, що реальними перевагами<br />

системи “електронний уряд” є: скорочення витрат на утримання держапарату;<br />

гласн<strong>і</strong>сть при прийнятт<strong>і</strong> державних р<strong>і</strong>шень та прозор<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> приваблив<strong>і</strong>сть еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки для <strong>і</strong>нвестування; доступн<strong>і</strong>сть до ус<strong>і</strong>х державних нормативних акт<strong>і</strong>в;<br />

можлив<strong>і</strong>сть для громадян брати участь у прийнятт<strong>і</strong> державних р<strong>і</strong>шень; п<strong>і</strong>дви-<br />

щення комфорту в повсякденному житт<strong>і</strong> для сектору домашн<strong>і</strong>х господарств.<br />

Власне поняття “електронного уряду” на Заход<strong>і</strong> з’явилося на початку 1990-<br />

х, реал<strong>і</strong>зовуватися ж практично воно т<strong>і</strong>льки наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> 90-х. Однак, першим у<br />

св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> <strong>і</strong>дею урядового порталу реал<strong>і</strong>зував С<strong>і</strong>нгапур. Портал не т<strong>і</strong>льки надає <strong>і</strong>нфо-<br />

рмац<strong>і</strong>ю про державн<strong>і</strong> органи та спрощує комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї реального сектору, сектору<br />

домашн<strong>і</strong>х господарств з державними установами. Сервер п<strong>і</strong>дтримує дев’ять

розд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в: б<strong>і</strong>знес, оборона, утворення, зайнят<strong>і</strong>сть, охорона здоров’я, житло, пра-<br />

вопорядок <strong>і</strong> т.д.<br />

У Європ<strong>і</strong> л<strong>і</strong>дером <strong>і</strong>нформатизац<strong>і</strong>ї системи управл<strong>і</strong>нських послуг є Велико-<br />

британ<strong>і</strong>я, в як<strong>і</strong>й з 2000 року реал<strong>і</strong>зується програма “E-citizen, e-business, e-<br />

government. A strategic framework for public service in the Information Age”<br />

(“Електронний громадянин, електронний б<strong>і</strong>знес, електронний уряд. Стратег<strong>і</strong>чна<br />

структура для обслуговування сусп<strong>і</strong>льства в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йному стол<strong>і</strong>тт<strong>і</strong>”). Про-<br />

грама передбачає розвиток <strong>і</strong> використання вс<strong>і</strong>х електронних вид<strong>і</strong>в державних<br />

послуг – вони можуть надаватися через Інтернет, моб<strong>і</strong>льний зв'язок, цифрове<br />

телебачення, центри обслуговування виклик<strong>і</strong>в, перех<strong>і</strong>д на повний он-лайн заве-<br />

ршується в 2005 роц<strong>і</strong>.<br />

На р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ст <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, а також окремих в<strong>і</strong>домств, системи електронного<br />

уряду працюють у Н<strong>і</strong>меччин<strong>і</strong>, Н<strong>і</strong>дерландах, Скандинавських країнах.<br />

Що стосується країн Центральної <strong>і</strong> Сх<strong>і</strong>дної Європи, те Європейський Союз<br />

уже створив фонд «Smart Government», завданнями якого є надання допомоги<br />

цим країнам у напрямку створення <strong>і</strong> розвитку системи електронного уряду. На<br />

простор<strong>і</strong> колишнього СРСР першими впроваджувати ц<strong>і</strong> системи почали країни<br />

Балт<strong>і</strong>ї – Естон<strong>і</strong>я <strong>і</strong> Латв<strong>і</strong>я.<br />

Система електронного уряду, як св<strong>і</strong>дчать <strong>і</strong>ноземний досв<strong>і</strong>д, впроваджуєть-<br />

ся в к<strong>і</strong>лька етап<strong>і</strong>в. На першому етап<strong>і</strong>, створюються сайти р<strong>і</strong>зних м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерств <strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>домств, що м<strong>і</strong>стять <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю про їхню м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> напрямки д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Сайти<br />

державних орган<strong>і</strong>в, як правило, не п<strong>і</strong>дтримуються централ<strong>і</strong>зовано <strong>і</strong> не поєдну-<br />

ються в єдиний портал. На другому етап<strong>і</strong> з'являються перш<strong>і</strong> елементи <strong>і</strong>нтерак-<br />

тивност<strong>і</strong> (наприклад, в<strong>і</strong>дправлення питань <strong>і</strong> одержання в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дей громадян за<br />

допомогою e-mail); можна одержувати зразки деяких дов<strong>і</strong>док <strong>і</strong> форм. Йде по-<br />

ст<strong>і</strong>йне в<strong>і</strong>дновлення новин про д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть державних орган<strong>і</strong>в. (на даному етап<strong>і</strong><br />

сьогодн<strong>і</strong> знаходиться Україна). Трет<strong>і</strong>й етап припускає появу реальної <strong>і</strong>нтерак-<br />

тивност<strong>і</strong> – можливост<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснювати деяк<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>ї в онлайновому режим<strong>і</strong>. На-<br />

приклад, сплата штраф<strong>і</strong>в, замовлення паспорт<strong>і</strong>в, продовження д<strong>і</strong>ї деяких л<strong>і</strong>цен-<br />

з<strong>і</strong>й <strong>і</strong> патент<strong>і</strong>в. Така конкретизац<strong>і</strong>я роботи електронного управл<strong>і</strong>ння, що полягає

вже не ст<strong>і</strong>льки в <strong>і</strong>нформуванн<strong>і</strong>, ск<strong>і</strong>льки в обслуговуванн<strong>і</strong>, припускає створення<br />

спец<strong>і</strong>альних сайт<strong>і</strong>в для п<strong>і</strong>дтримки цих серв<strong>і</strong>с<strong>і</strong>в не т<strong>і</strong>льки для центральних, але <strong>і</strong><br />

для м<strong>і</strong>ських <strong>і</strong> нав<strong>і</strong>ть районних орган<strong>і</strong>в влади. Четвертий етап – створення<br />

об’єднаних портал<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних в<strong>і</strong>домств <strong>і</strong> служб, через як<strong>і</strong> можна зд<strong>і</strong>йснювати<br />

будь-як<strong>і</strong> види трансакц<strong>і</strong>й, для зд<strong>і</strong>йснення яких ран<strong>і</strong>ше було потр<strong>і</strong>бно звертатися<br />

безпосередньо в даний державний орган. На п’ятому етап<strong>і</strong> проходить створення<br />

електронної системи державного управл<strong>і</strong>ння на основ<strong>і</strong> єдиних стандарт<strong>і</strong>в, а та-<br />

кож урядового порталу як єдиної крапки доступу до вс<strong>і</strong>х послуг – <strong>і</strong> для грома-<br />

дян, <strong>і</strong> для б<strong>і</strong>знесу.<br />

Необх<strong>і</strong>дними умовами запровадження та надання управл<strong>і</strong>нських послуг в<br />

країнах ЄС є: <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я про послуги в онлайн<strong>і</strong>; одностороння взаємод<strong>і</strong>я: за-<br />

грузка та збереження форм документ<strong>і</strong>в; двостороння взаємод<strong>і</strong>я: заповнення та<br />

в<strong>і</strong>дправлення форм в онлайн<strong>і</strong>, ЕЦП; операц<strong>і</strong>йна взаємод<strong>і</strong>я: ведення випадку,<br />

problem-management, CRM, онлайн-платеж<strong>і</strong>, live-consultation.<br />

Основними принципами побудови електронного уряду є: надання послуг<br />

у будь-який момент часу (електронний уряд працює 24 години на добу); мак-<br />

симальна простота <strong>і</strong> прозор<strong>і</strong>сть (має бути обслуговувати звичайних громадян, а<br />

не фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в); єдин<strong>і</strong> техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> стандарти <strong>і</strong> взаємна сум<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть (електронн<strong>і</strong> додатки<br />

повинн<strong>і</strong> задовольняти принципам загальної арх<strong>і</strong>тектури систем <strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї,<br />

безпеки, дизайну); забезпечення конф<strong>і</strong>денц<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> <strong>і</strong> виконання правил <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>йної безпеки; беззастережна ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я на думку громадян при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї но-<br />

вовведень.<br />

Впровадження системи електронних послуг в сектор<strong>і</strong> державного управ-<br />

л<strong>і</strong>ння зд<strong>і</strong>йснюється в рамках Єдиної програмно-техн<strong>і</strong>чної платформи (2003-<br />

2005), на основ<strong>і</strong> якої вже створен<strong>і</strong> <strong>і</strong> працюють Єдиний веб-портал орган<strong>і</strong>в ви-<br />

конавчої влади, Єдина серверна платформа (Датацентр), Єдина система кон-<br />

тент-менеджменту (на баз<strong>і</strong> системи Portal Manager), Єдина пошукова система,<br />

Єдин<strong>і</strong> принципи адресац<strong>і</strong>ї, Єдин<strong>і</strong> принципи дизайну та нав<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>ї (часткова ун<strong>і</strong>-<br />

ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я).

В Україн<strong>і</strong> на даному етап<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує ряд перешкод, як<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно подолати для<br />

розвитку системи електронних послуг в урядову сектор<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>-<br />

ки: ч<strong>і</strong>тко окреслити стратег<strong>і</strong>ю державних установ щодо електронних послуг та<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й як пр<strong>і</strong>оритету; розробити сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> стандарти створен-<br />

ня, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї та сп<strong>і</strong>льного використання типових елемент<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-<br />

технолог<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нфраструктури державних установ (на зразок «e-Government<br />

Manual», Н<strong>і</strong>меччина; «e-GIF», Великобритан<strong>і</strong>я); розширити к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть загально-<br />

нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нфоресурс<strong>і</strong>в (рег<strong>і</strong>стри, реєстри, кадастри, класиф<strong>і</strong>катори, тощо);<br />

розробити методики оц<strong>і</strong>нки ефективност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї<br />

в першу чергу ефективност<strong>і</strong> урядування через <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї.<br />

Ал<strong>і</strong>на ЖУКОВСЬКА<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МОДЕЛІ ПОБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ДЕРЖАВНОГО<br />

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ<br />

Сучасну парадигму державного регулювання економ<strong>і</strong>ки не можливо зро-<br />

зум<strong>і</strong>ти без типолог<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї нац<strong>і</strong>ональних особливостей взаємод<strong>і</strong>ї держави та еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки. В економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> така типолог<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я пов’язана з використанням<br />

терм<strong>і</strong>ну «модель державного регулювання економ<strong>і</strong>ки», який з’явився в науков<strong>і</strong>й<br />

л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> досить недавно – у ХХ стол<strong>і</strong>тт<strong>і</strong>.<br />

Терм<strong>і</strong>н «модель державного регулювання економ<strong>і</strong>ки» використовується в<br />

тому випадку, коли основн<strong>і</strong> параметри та особливост<strong>і</strong> державного регулювання<br />

нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки тої чи <strong>і</strong>ншої країни, як<strong>і</strong> закладен<strong>і</strong> в основу модел<strong>і</strong>, про-<br />

тягом довгострокового пер<strong>і</strong>оду є стаб<strong>і</strong>льними. Якщо стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть цих парамет-<br />

р<strong>і</strong>в та особливостей порушується, то можна говорити лише про часткову моди-<br />

ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю модел<strong>і</strong> державного регулювання економ<strong>і</strong>ки або про її повну трансфор-<br />

мац<strong>і</strong>ю.<br />

Модель державного регулювання економ<strong>і</strong>ки служить для того, щоб пред-<br />

ставити вс<strong>і</strong> важлив<strong>і</strong> риси системи державного регулювання економ<strong>і</strong>ки в схема-

тичному вигляд<strong>і</strong> та таким чином надати можлив<strong>і</strong>сть зрозум<strong>і</strong>ти вс<strong>і</strong> її особливос-<br />

т<strong>і</strong>. При тому, що така модель значно спрощує д<strong>і</strong>йсн<strong>і</strong>сть, вона дозволяє глибоко<br />

проникнути в сутн<strong>і</strong>сть складного явища.<br />

Модел<strong>і</strong> державного регулювання в<strong>і</strong>дносно ст<strong>і</strong>йк<strong>і</strong> та мають виявлену нац<strong>і</strong>о-<br />

нальну форму. В рамках одн<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong> може трапитись перем<strong>і</strong>щення центру ва-<br />

ги з одного напрямку пол<strong>і</strong>тики на <strong>і</strong>нший, тобто в<strong>і</strong>дбувається зм<strong>і</strong>на пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в,<br />

яка <strong>і</strong> забезпечує гнучк<strong>і</strong>сть та виживання цих моделей. Але пор<strong>і</strong>вняно стаб<strong>і</strong>ль-<br />

ною залишається система <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в, що зд<strong>і</strong>йснює р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> заходи пол<strong>і</strong>тики, та її<br />

загальн<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> настанови.<br />

У в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує дек<strong>і</strong>лька класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й моделей державного<br />

регулювання економ<strong>і</strong>ки, в основ<strong>і</strong> яких лежать р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>ї. До основних кри-<br />

тер<strong>і</strong>їв, на баз<strong>і</strong> яких визначаються особливост<strong>і</strong> побудови <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування р<strong>і</strong>з-<br />

них моделей господарювання, належить: ц<strong>і</strong>льова спрямован<strong>і</strong>сть ринкової моде-<br />

л<strong>і</strong> господарювання; форми власност<strong>і</strong>, зокрема, питома вага державної власност<strong>і</strong><br />

в ВВП; соц<strong>і</strong>альна пол<strong>і</strong>тика, меж<strong>і</strong> та форми втручання держави в економ<strong>і</strong>ку.<br />

Залежно в<strong>і</strong>д рол<strong>і</strong>, функц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> завдань держави, оптимальних пропорц<strong>і</strong>й <strong>і</strong><br />

форм взаємод<strong>і</strong>ї державного та недержавного сектор<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>ки вид<strong>і</strong>ляють дв<strong>і</strong><br />

узагальнен<strong>і</strong> модел<strong>і</strong> регулювання ринку – зах<strong>і</strong>дну (американську) та японську.<br />

Перша модель засновується на необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> втручання держави тод<strong>і</strong>, коли ви-<br />

являються невдач<strong>і</strong> ринкового механ<strong>і</strong>зму. У класичному вигляд<strong>і</strong> вона про<strong>і</strong>снува-<br />

ла до к<strong>і</strong>нця 20-х рок<strong>і</strong>в <strong>і</strong> з певними зм<strong>і</strong>нами сьогодн<strong>і</strong> використовується в США та<br />

<strong>і</strong>нших країнах американського континенту. Друга модель ор<strong>і</strong>єнтована на преве-<br />

нтивн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї, що компенсують визначен<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки ринку нав<strong>і</strong>ть у випадку норма-<br />

льного функц<strong>і</strong>онування ринкового механ<strong>і</strong>зму, та закр<strong>і</strong>плює з державою в особ<strong>і</strong><br />

уряду лег<strong>і</strong>тимну роль в розробц<strong>і</strong> та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики. Ця модель<br />

показова для сх<strong>і</strong>дноаз<strong>і</strong>атського рег<strong>і</strong>ону.<br />

Важлива класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йна ознака моделей державного регулювання – сту-<br />

п<strong>і</strong>нь усусп<strong>і</strong>льнення економ<strong>і</strong>ки (частка державних п<strong>і</strong>дприємств в нац<strong>і</strong>ональному<br />

виробництв<strong>і</strong> та ступ<strong>і</strong>нь протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму в зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>). Граничними мо-<br />

делями в цьому випадку будуть л<strong>і</strong>беральна та латиноамериканська модел<strong>і</strong>. Л<strong>і</strong>-

беральна модель в найб<strong>і</strong>льш чистому вигляд<strong>і</strong> представлена в Гонконз<strong>і</strong> та Син-<br />

гапур<strong>і</strong>. Переважно л<strong>і</strong>беральними виявляються модел<strong>і</strong> державного регулювання<br />

США, Великобритан<strong>і</strong>ї, Австрал<strong>і</strong>ї, Нової Зеланд<strong>і</strong>ї. Система державного регулю-<br />

вання, яка реал<strong>і</strong>зована в Гонконз<strong>і</strong>, є вт<strong>і</strong>ленням л<strong>і</strong>беральної модел<strong>і</strong> державної<br />

економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, основн<strong>і</strong> елементи якої залишились в сил<strong>і</strong> й п<strong>і</strong>сля<br />

об’єднання з Китаєм. Основний принцип ц<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong> – невтручання в роботу<br />

ринку.<br />

Альтернативна латиноамериканська модель заснована на забезпеченн<strong>і</strong><br />

державою <strong>і</strong>мпортозам<strong>і</strong>нюючого зростання <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньоторговельного протекц<strong>і</strong>-<br />

он<strong>і</strong>зму. Прикладом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ц<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong> служить Бразил<strong>і</strong>я. Це модель приско-<br />

реної <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>д захистом протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму. В рамках бразильської мо-<br />

дел<strong>і</strong> держава в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає <strong>і</strong>стотну роль в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йному процес<strong>і</strong>. Головний <strong>і</strong>мпульс<br />

прискореного економ<strong>і</strong>чного зростання походить в<strong>і</strong>д державних п<strong>і</strong>дприємств,<br />

вони забезпечують зростання к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> нових робочих м<strong>і</strong>сць.<br />

Розр<strong>і</strong>зняють модел<strong>і</strong> державного регулювання за ступенем розвитку держа-<br />

ви загального добробуту – за величиною соц<strong>і</strong>альних трансферт<strong>і</strong>в та обсягу ви-<br />

робництва сусп<strong>і</strong>льних благ. Латиноамериканська <strong>і</strong> л<strong>і</strong>беральна модел<strong>і</strong> характе-<br />

ризуються низьким ступенем включення держави у виробництво традиц<strong>і</strong>йних<br />

сусп<strong>і</strong>льних благ, низькою часткою витрат держави на соц<strong>і</strong>альну сферу (осв<strong>і</strong>та,<br />

охорона здоров’я), незначними розм<strong>і</strong>рами соц<strong>і</strong>альних трансферт<strong>і</strong>в, нер<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>стю<br />

розпод<strong>і</strong>лу прибутк<strong>і</strong>в. Повною протилежн<strong>і</strong>стю є скандинавська модель (<strong>і</strong>нод<strong>і</strong> во-<br />

на називається державою загального добробуту). Вона в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється <strong>і</strong>стотними<br />

обсягами перерозпод<strong>і</strong>лу кошт<strong>і</strong>в через державний бюджет.<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть країн з ринковою економ<strong>і</strong>кою лише тяж<strong>і</strong>ють до того чи <strong>і</strong>ншого<br />

полюсу, але в ц<strong>і</strong>лому займають пром<strong>і</strong>жн<strong>і</strong> положення. Розглянут<strong>і</strong> класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї є<br />

спрощеними та не враховують ряд б<strong>і</strong>льш специф<strong>і</strong>чних моделей, як<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong><br />

в окремих країнах. Тому в якост<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>я класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї моделей державного ре-<br />

гулювання економ<strong>і</strong>ки доц<strong>і</strong>льно використати поєднання основних концепц<strong>і</strong>й ре-<br />

гулювання економ<strong>і</strong>ки, таких як неокейнс<strong>і</strong>анство, монетаризм, теор<strong>і</strong>я «економ<strong>і</strong>-<br />

ки пропозиц<strong>і</strong>ї» та <strong>і</strong>нших.

Ірина ЗАВОДОВСЬКА<br />

Українська академ<strong>і</strong>я б<strong>і</strong>знесу та п<strong>і</strong>дприємництва, м. Київ<br />

РОЛЬ АУТСОРСИНГУ В УПРАВЛІННІ КОМПАНІЄЮ<br />

Питання ефективност<strong>і</strong>, економ<strong>і</strong>чност<strong>і</strong> <strong>і</strong> зменшення ризик<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>знесу набува-<br />

ють все б<strong>і</strong>льшого значення для в<strong>і</strong>тчизняних компан<strong>і</strong>й. В умовах, коли конкуре-<br />

нтна боротьба змушує п<strong>і</strong>двищувати як<strong>і</strong>сть своїх товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг та одночасно<br />

знижувати їх ц<strong>і</strong>ну, кер<strong>і</strong>вництву компан<strong>і</strong>й не залишається н<strong>і</strong>чого <strong>і</strong>ншого, як еко-<br />

номити на витратах. Зокрема на витратах, пов'язаних з непроф<strong>і</strong>льною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>с-<br />

тю компан<strong>і</strong>й. І це – гарне п<strong>і</strong>дґрунтя для д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> постачальник<strong>і</strong>в послуг аут-<br />

сорсингу. Для України аутсорсинг є новим д<strong>і</strong>ловим <strong>і</strong>нструментом розвитку б<strong>і</strong>з-<br />

несу.<br />

Необх<strong>і</strong>дно зазначити, що аутсорсинг (в<strong>і</strong>д англ. outsourcing - використання<br />

зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел, або засоб<strong>і</strong>в) - це передача сторонньому п<strong>і</strong>дрядчику деяких<br />

б<strong>і</strong>знес-функц<strong>і</strong>й або частки б<strong>і</strong>знес-процесу компан<strong>і</strong>ї. Аутсорсинг дозволяє п<strong>і</strong>д-<br />

вищити ефективн<strong>і</strong>сть виконання певних функц<strong>і</strong>й в галуз<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних техно-<br />

лог<strong>і</strong>й, постачання, обслуговування, ф<strong>і</strong>нанс<strong>і</strong>в, забезпечення персоналом <strong>і</strong> нав<strong>і</strong>ть<br />

виробництва. Компан<strong>і</strong>я-замовник може, використовуючи аутсорсинг другоряд-<br />

них функц<strong>і</strong>й, концентруватися на тих функц<strong>і</strong>ях, як<strong>і</strong> властив<strong>і</strong> саме їй, на своїй<br />

специф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. Але на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д субп<strong>і</strong>дряду, аутсорсинг - це стратег<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння<br />

компан<strong>і</strong>єю, а не просто вид партнерської взаємод<strong>і</strong>ї, в<strong>і</strong>н припускає певну рестру-<br />

ктуризац<strong>і</strong>ю внутр<strong>і</strong>шньо-корпоративних процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х в<strong>і</strong>дносин компан<strong>і</strong>ї.<br />

П<strong>і</strong>д аутсорсингом зазвичай розум<strong>і</strong>ється не т<strong>і</strong>льки передача частини роботи сто-<br />

ронн<strong>і</strong>й ф<strong>і</strong>рм<strong>і</strong>, але <strong>і</strong> передача прав, обов'язк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за ц<strong>і</strong>єю роботою.<br />

Основною причиною залучення компан<strong>і</strong>ями-замовниками аутсорсер<strong>і</strong>в є<br />

велик<strong>і</strong> техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> <strong>і</strong> квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я персоналу останн<strong>і</strong>х на фон<strong>і</strong> зниження<br />

витрат на п<strong>і</strong>дтримку переданого б<strong>і</strong>знес-процесу. Друга причина - це прагнення<br />

до п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> <strong>і</strong> зниження витрат на неосновну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що поряд з перевагами <strong>і</strong>снує <strong>і</strong> ряд проблем, що значно<br />

знижують приваблив<strong>і</strong>сть аутсорсингу. Найтипов<strong>і</strong>шими причинами в<strong>і</strong>дмови в<strong>і</strong>д

аутсорсингу є: небезпека зайвої концентрац<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>знес-процес<strong>і</strong>в в одних руках.<br />

Замовлення аутсорсингу р<strong>і</strong>зних аспект<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>знесу у р<strong>і</strong>зних п<strong>і</strong>дрядник<strong>і</strong>в зб<strong>і</strong>льшує<br />

витрати, але знижує ризик «виростити соб<strong>і</strong> конкурента»; загроза в<strong>і</strong>дриву кер<strong>і</strong>в-<br />

ної ланки в<strong>і</strong>д б<strong>і</strong>знес-практики; навчання чужих фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в зам<strong>і</strong>сть своїх; загроза<br />

просочування важливої конф<strong>і</strong>денц<strong>і</strong>йної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї.<br />

Але незважаючи на зазначен<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки, використання аутсорсингу може<br />

принести позитивний результат у форм<strong>і</strong> вив<strong>і</strong>льнення ресурс<strong>і</strong>в для основної, ор<strong>і</strong>-<br />

єнтованої на прибуток д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, спрощення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури, а також<br />

економ<strong>і</strong>ї кап<strong>і</strong>тальних <strong>і</strong> поточних витрат. П<strong>і</strong>дприємствам набагато легше, виг<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>ше <strong>і</strong> зручн<strong>і</strong>ше залучати досв<strong>і</strong>дчен<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї з великим штатом висококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>-<br />

кованих фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, н<strong>і</strong>ж створювати <strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, п<strong>і</strong>дтримувати свої спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong><br />

структурн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли.<br />

Використання аутсорсингу дозволить п<strong>і</strong>двищити конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть<br />

компан<strong>і</strong>й без крупних додаткових <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в нов<strong>і</strong> дорог<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї, зокрема<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> <strong>і</strong> сфокусуватися на пр<strong>і</strong>оритетних напрямах та полегшити україн-<br />

ським компан<strong>і</strong>ям вих<strong>і</strong>д на св<strong>і</strong>товий ринок. За ц<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>єю велике майбутнє.<br />

Тетяна ЗАГОРНА<br />

Мак<strong>і</strong>ївський економ<strong>і</strong>ко-гуман<strong>і</strong>тарний <strong>і</strong>нститут<br />

МЕДІА-СТРАТЕГІЯ В ПРОСУВАННІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ<br />

Одним з найб<strong>і</strong>льш важливих етап<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>чного анал<strong>і</strong>зу ринку є вивчення<br />

потенц<strong>і</strong>алу зростання ефективност<strong>і</strong> просування торговельної марки за допомо-<br />

гою рекламних досл<strong>і</strong>джень. Останн<strong>і</strong> є частиною маркетингових досл<strong>і</strong>джень ри-<br />

нку та дають можлив<strong>і</strong>сть виявити позитивн<strong>і</strong> й негативн<strong>і</strong> аспекти комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йної<br />

пол<strong>і</strong>тики п<strong>і</strong>дприємства, оц<strong>і</strong>нити ефективн<strong>і</strong>сть використання бюджету реклами й<br />

ступен<strong>і</strong> досягнення поставлених ц<strong>і</strong>лей.<br />

Анал<strong>і</strong>з теоретичних розробок в галуз<strong>і</strong> планування рекламного бюджету,<br />

оц<strong>і</strong>нки ефективност<strong>і</strong> мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>ї виявив недостатнє вивчення у в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й<br />

л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> питань анал<strong>і</strong>зу пор<strong>і</strong>вняльних показник<strong>і</strong>в мед<strong>і</strong>аплану й методолог<strong>і</strong>ї

розробки ефективної стратег<strong>і</strong>ї просування бренда з урахуванням конкурентних<br />

позиц<strong>і</strong>й основних учасник<strong>і</strong>в ринку. Найб<strong>і</strong>льш часто методика такого анал<strong>і</strong>зу<br />

передбачає вивчення витрат на рекламу в конкурент<strong>і</strong>в.<br />

Якщо п<strong>і</strong>дприємство прагне ефективно керувати конкурентним потенц<strong>і</strong>алом<br />

торговельної марки, п<strong>і</strong>д якою випускається продукц<strong>і</strong>я, воно повинне вивчити<br />

основн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до рекламування марок-конкурент<strong>і</strong>в. Лог<strong>і</strong>ка такого роду анал<strong>і</strong>-<br />

зу може бути представлена у вигляд<strong>і</strong> наступної схеми (рис. 1).<br />

Основна мета мед<strong>і</strong>аплану<br />

- просування на ринок;<br />

- зростання знання<br />

марки;<br />

- реклама нових якостей<br />

продукта;<br />

- п<strong>і</strong>дтримка <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу;<br />

- географ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> меж<strong>і</strong> реклами;<br />

- ц<strong>і</strong>льова аудитор<strong>і</strong>я.<br />

Ситуац<strong>і</strong>йний анал<strong>і</strong>з мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>ї конкурент<strong>і</strong>в у<br />

просуванн<strong>і</strong> торговельних марок<br />

Характер мед<strong>і</strong>аплану<br />

- оц<strong>і</strong>нка динам<strong>і</strong>ки рекламних<br />

витрат;<br />

- досл<strong>і</strong>дження охоплення<br />

й частоти за конкурентами<br />

(WGRP,%);<br />

- досл<strong>і</strong>дження структури<br />

рекламних витрат;<br />

- оц<strong>і</strong>нка граф<strong>і</strong>ка розм<strong>і</strong>щення<br />

реклами (ГРР).<br />

Тип мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>ї<br />

-тривала;<br />

-пульсуюча;<br />

-флайтова;<br />

Рис. 1. Посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть анал<strong>і</strong>зу мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>ї в просуванн<strong>і</strong> марок-конкурент<strong>і</strong>в<br />

Основними задачами мед<strong>і</strong>апланування є визначення граф<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в розм<strong>і</strong>щення<br />

рекламних матер<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в у рамках заданого бюджету. Ефективним визнається ме-<br />

д<strong>і</strong>а-план, за якими досягаються максимально можлив<strong>і</strong> показники охоплення ц<strong>і</strong>-<br />

льової аудитор<strong>і</strong>ї з частотами експозиц<strong>і</strong>ї, близькими до оптимального р<strong>і</strong>вня. У<br />

широкому зм<strong>і</strong>ст<strong>і</strong> мед<strong>і</strong>аплан являє собою комплексний документ, у якому визна-<br />

чен<strong>і</strong> й обґрунтован<strong>і</strong> вс<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> й тактичн<strong>і</strong> сторони проведення рекламної<br />

кампан<strong>і</strong>ї. У б<strong>і</strong>льш вузькому, прикладному, зм<strong>і</strong>ст<strong>і</strong> мед<strong>і</strong>аплан — це деякий наб<strong>і</strong>р<br />

можливих схем розм<strong>і</strong>щення рекламних матер<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в, кожне з яких оц<strong>і</strong>нюється<br />

розрахунковим шляхом з комплексу ц<strong>і</strong>льових показник<strong>і</strong>в. Звичайно такий до-<br />

кумент розробляється при п<strong>і</strong>дготовц<strong>і</strong> великих рекламних акц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> м<strong>і</strong>стить у соб<strong>і</strong>:

анал<strong>і</strong>з поточної маркетингової й рекламної ситуац<strong>і</strong>ї; загальне обґрунтування<br />

стратег<strong>і</strong>ї просування й рекламної стратег<strong>і</strong>ї; характеристики ц<strong>і</strong>льових ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

ц<strong>і</strong>льових аудитор<strong>і</strong>й; анал<strong>і</strong>з мотивац<strong>і</strong>ї споживач<strong>і</strong>в; постановку задач кампан<strong>і</strong>ї у<br />

вим<strong>і</strong>рних величинах; рекламн<strong>і</strong> звернення до р<strong>і</strong>зних ц<strong>і</strong>льових аудитор<strong>і</strong>й; страте-<br />

г<strong>і</strong>ю розм<strong>і</strong>щення рекламних матер<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в (мед<strong>і</strong>а-м<strong>і</strong>кс); бюджет компан<strong>і</strong>ї й прогноз<br />

реакц<strong>і</strong>ї ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> конкурент<strong>і</strong>в.<br />

При плануванн<strong>і</strong> рекламного впливу важлив<strong>і</strong> не т<strong>і</strong>льки показники охоплен-<br />

ня аудитор<strong>і</strong>ї, але й показники охоплення з частотою не менш граничної (f1) <strong>і</strong><br />

поблизу оптимальної (f3). Рейтинги нос<strong>і</strong>їв (raiting), як частина населення, що<br />

перебувала в контакт<strong>і</strong> з нос<strong>і</strong>єм, визначаються на основ<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>джень виб<strong>і</strong>рки з<br />

деякої генеральної сукупност<strong>і</strong> населення. Дуже важливо, щоб ця сукупн<strong>і</strong>сть бу-<br />

ла ч<strong>і</strong>тко визначена <strong>і</strong> при побудов<strong>і</strong> виб<strong>і</strong>рки дотримувались принципу репрезен-<br />

тативност<strong>і</strong> й <strong>і</strong>мов<strong>і</strong>рност<strong>і</strong>.<br />

Кр<strong>і</strong>м того, своєр<strong>і</strong>дним вим<strong>і</strong>ром конкурентного положення марки в загаль-<br />

н<strong>і</strong>й структур<strong>і</strong> ринку є «частка голосу» тобто частка реклами в загальному обсяз<strong>і</strong><br />

рекламних витрат за вс<strong>і</strong>ма категор<strong>і</strong>ями. Для ринку, що анал<strong>і</strong>зується, оц<strong>і</strong>нка<br />

ефективност<strong>і</strong> рекламних компан<strong>і</strong>й за просування марки буде проводитися на<br />

основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу показника GRP (Gross Rating Point – сума рейтингових пункт<strong>і</strong>в) –<br />

показник оц<strong>і</strong>нки схеми розм<strong>і</strong>щення, що обчислюється як сума добутк<strong>і</strong>в рейтин-<br />

г<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х нос<strong>і</strong>їв рекламної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї на число включень у них. При оц<strong>і</strong>нки ефек-<br />

тивност<strong>і</strong> розм<strong>і</strong>щення реклами треба враховувати, що п<strong>і</strong>дприємство-виробник<br />

продукц<strong>і</strong>ї купує не час трансляц<strong>і</strong>ї рекламних звертань, а рекламну аудитор<strong>і</strong>ю.<br />

При цьому одним з первинних показник<strong>і</strong>в мед<strong>і</strong>аплану є к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть спот<strong>і</strong>в<br />

(insertion) – загальна к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть виход<strong>і</strong>в у телев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йний еф<strong>і</strong>р рекламних ролик<strong>і</strong>в<br />

р<strong>і</strong>зної тривалост<strong>і</strong>. Критер<strong>і</strong>єм максимально ефективного використання реклам-<br />

ного бюджету є значне охоплення аудитор<strong>і</strong>ї з оптимальною частотою. Для зру-<br />

чност<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу ефективност<strong>і</strong> просування рекламованих продукт<strong>і</strong>в використову-<br />

ють показник WGRP,% – зважений показник суми рейтингових пункт<strong>і</strong>в по за-<br />

куп<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong>й аудитор<strong>і</strong>ї в перерахуванн<strong>і</strong> на к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть виход<strong>і</strong>в рекламних ролик<strong>і</strong>в<br />

тривал<strong>і</strong>стю 30 секунд. Приведення до споту одн<strong>і</strong>єї тривалост<strong>і</strong> для вс<strong>і</strong>х рекламо-

ваних марок дає можлив<strong>і</strong>сть з<strong>і</strong>ставити рекламну активн<strong>і</strong>сть основних учасник<strong>і</strong>в<br />

ринку.<br />

Знання специф<strong>і</strong>ки орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й в конкурентному<br />

оточенн<strong>і</strong> має важливе значення для управл<strong>і</strong>ння конкурентними перевагами, як<br />

товару, так <strong>і</strong> марки. Анал<strong>і</strong>з мед<strong>і</strong>а-стратег<strong>і</strong>ї в просуванн<strong>і</strong> торговельної марки до-<br />

помагає формувати рекламний бюджет оптимально. Маркетингов<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї<br />

мають характер комплексного впливу на споживача. Можливий ефект маркети-<br />

нгових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й – це зм<strong>і</strong>на в р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> знання марки, товару, зм<strong>і</strong>на в повед<strong>і</strong>нц<strong>і</strong><br />

покупця й формування ст<strong>і</strong>йких споживчих переваг. Результатом впливу марке-<br />

тингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й є зростання р<strong>і</strong>вня споживання та лояльност<strong>і</strong> до торгове-<br />

льної марки, що, у свою чергу, означає зб<strong>і</strong>льшення конкурентного потенц<strong>і</strong>алу<br />

бренда.<br />

Олена ЗАХАРЕНКО<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ЯК ЧИННИК ЦІНОУТВОРЕННЯ<br />

Обл<strong>і</strong>к витрат є <strong>і</strong>нструментом, що допомагає установити нижню межу ц<strong>і</strong>ни.<br />

В умовах розвитої ринкової економ<strong>і</strong>ки проблема полягає не в тому, щоб<br />

зробити продукц<strong>і</strong>ю, а в тому, щоб її продати. Через обмежений споживчий<br />

попит п<strong>і</strong>дприємства не можуть установлювати занадто висок<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни на<br />

продукц<strong>і</strong>ю. Тому, вир<strong>і</strong>шуючи питання про виробництво продукц<strong>і</strong>ї, вони,<br />

насамперед, повинн<strong>і</strong> виходити з її соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong>. Питом<strong>і</strong> витрати - це як<strong>і</strong>сний<br />

показник д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, що впливає на ц<strong>і</strong>ну продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно,<br />

на ф<strong>і</strong>нансовий результат д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. Виробник прагне призначити<br />

на св<strong>і</strong>й товар таку ц<strong>і</strong>ну, щоб вона ц<strong>і</strong>лком покривала ус<strong>і</strong> витрати по його<br />

виробництву <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> давала достатн<strong>і</strong>й прибуток.<br />

П<strong>і</strong>д витратами виробництва <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прийнято розум<strong>і</strong>ти ус<strong>і</strong> витрати<br />

виробника по орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва, виготовленню товару <strong>і</strong> його реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Витрати виробництва мають досить складний склад. Тому їх прийнято под<strong>і</strong>ляти

по р<strong>і</strong>зних ознаках. Насамперед, цей розпод<strong>і</strong>л зв'язаний з їхн<strong>і</strong>м в<strong>і</strong>дношенням до<br />

виробництва. Найб<strong>і</strong>льша частина витрат, а саме та, котра обумовлена<br />

виготовленням товару, включається в соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть. На практиц<strong>і</strong> широко<br />

використовується угруповання витрат, що дозволяє простежити залежн<strong>і</strong>сть<br />

показника соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д обсягу виробництва продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Для ц<strong>і</strong>лей ц<strong>і</strong>ноутворення особливу увагу варто прид<strong>і</strong>ляти тим витратам, що<br />

м<strong>і</strong>няються при зм<strong>і</strong>н<strong>і</strong> обсягу випуску, тобто виникає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть под<strong>і</strong>лу витрат<br />

на перем<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> <strong>і</strong> пост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>.<br />

В умовах ринку перед кер<strong>і</strong>вництвом п<strong>і</strong>дприємства встає серйозна проблема<br />

не т<strong>і</strong>льки розрахувати загальн<strong>і</strong> витрати виробництва продукц<strong>і</strong>ї для виявлення<br />

ф<strong>і</strong>нансового результату в<strong>і</strong>д ведення господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> за зв<strong>і</strong>тний пер<strong>і</strong>од,<br />

але <strong>і</strong> визначити витрати для ц<strong>і</strong>лей ц<strong>і</strong>ноутворення. У першому випадку<br />

використовується методика бюджетування (кошторисного планування) витрат,<br />

а в другому - р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> методи калькулювання соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong>. При цьому п<strong>і</strong>д методом<br />

калькулювання розум<strong>і</strong>ється сукупн<strong>і</strong>сть чи система прийом<strong>і</strong>в по численню<br />

соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> одиниц<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї. Виражен<strong>і</strong> в грошов<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong> витрати на<br />

виробництво <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю продукц<strong>і</strong>ї визначають її соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть. Саме вона є<br />

вих<strong>і</strong>дною базою формування ц<strong>і</strong>ни, її м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальною границею. Тому в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>рного<br />

визначення соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> залежить обґрунтован<strong>і</strong>сть ц<strong>і</strong>ни.<br />

Однак взаємозв'язок соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни не можна розум<strong>і</strong>ти спрощено. За<br />

допомогою ц<strong>і</strong>ни варто в<strong>і</strong>дшкодовувати не будь-як<strong>і</strong> фактично сформован<strong>і</strong><br />

витрати, а лише сусп<strong>і</strong>льно необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>. В окремих випадках соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть може<br />

виявитися дуже високої через нерац<strong>і</strong>ональне використання ресурс<strong>і</strong>в, низького<br />

техн<strong>і</strong>чного р<strong>і</strong>вня виробництва, неповного освоєння потужност<strong>і</strong> <strong>і</strong> т.п. Ц<strong>і</strong>ни не<br />

повинн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дшкодовувати под<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> збитки. З <strong>і</strong>ншого боку, витрати на сировину,<br />

матер<strong>і</strong>али, паливо, енерг<strong>і</strong>ю, нап<strong>і</strong>вфабрикати <strong>і</strong> комплектуюч<strong>і</strong> вироби <strong>і</strong> т.п.<br />

безпосередньо впливають на витрати, а, отже, <strong>і</strong> на ц<strong>і</strong>ну виробу.<br />

Результатом калькулювання соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> для ц<strong>і</strong>лей ц<strong>і</strong>ноутворення є<br />

калькуляц<strong>і</strong>я базисної соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong>. Склад витрат, що включаються в<br />

соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть, а також до складу витрат, що повинн<strong>і</strong> покриватися прибутком,

регламентован<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ючим документом "Положення по плануванню, обл<strong>і</strong>ку <strong>і</strong><br />

калькулюванню соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї", затвердженим КМУ.<br />

Середня соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть одиниц<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, як <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>на, установлювана на її<br />

основ<strong>і</strong>, визначається загальним р<strong>і</strong>внем витрат на виробництво <strong>і</strong> прийнятими<br />

методами розпод<strong>і</strong>лу витрат. Як уже було сказано, витрати групуються по<br />

р<strong>і</strong>зним ознакам. Кожний з них має самост<strong>і</strong>йне значення й область застосування.<br />

Витрати виробництва можуть бути згрупован<strong>і</strong>: 1) по економ<strong>і</strong>чним<br />

елементам витрат; 2) по м<strong>і</strong>сцям виникнення <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>льовому призначенню, чи по<br />

статтях калькуляц<strong>і</strong>ї; 3) за принципом в<strong>і</strong>днесення на визначений вид продукц<strong>і</strong>ї,<br />

чи на прям<strong>і</strong> <strong>і</strong> непрям<strong>і</strong>.<br />

Сума витрат по ус<strong>і</strong>м включеним у калькуляц<strong>і</strong>ю статтям складає виробничу<br />

соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї. Повна соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д виробничої на<br />

величину комерц<strong>і</strong>йних витрат. Повна соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть застосовується в<br />

ц<strong>і</strong>ноутворенн<strong>і</strong>, а також в економ<strong>і</strong>чних розрахунках <strong>і</strong> при анал<strong>і</strong>з<strong>і</strong> рентабельност<strong>і</strong><br />

продукц<strong>і</strong>ї. Под<strong>і</strong>бний анал<strong>і</strong>з дозволяє вид<strong>і</strong>лити т<strong>і</strong> види продукц<strong>і</strong>ї, виробництво<br />

яких виг<strong>і</strong>дно (чи невиг<strong>і</strong>дно) п<strong>і</strong>дприємству.<br />

В умовах в<strong>і</strong>льної конкуренц<strong>і</strong>ї ц<strong>і</strong>на продукц<strong>і</strong>ї, зробленої п<strong>і</strong>дприємствами,<br />

вир<strong>і</strong>внюється автоматично. На неї впливають закони ринкового ц<strong>і</strong>ноутворення.<br />

У той же час кожен п<strong>і</strong>дприємець прагне до одержання максимально можливого<br />

прибутку. І тут, кр<strong>і</strong>м фактор<strong>і</strong>в зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в виробництва продукц<strong>і</strong>ї,<br />

просування її на незаповнен<strong>і</strong> ринки та <strong>і</strong>н., висувається проблема зниження<br />

витрат на виробництво <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю ц<strong>і</strong>єї продукц<strong>і</strong>ї, зниження соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong><br />

виробництва. У традиц<strong>і</strong>йному представленн<strong>і</strong> найважлив<strong>і</strong>шими шляхами<br />

зниження витрат є економ<strong>і</strong>я ус<strong>і</strong>х вид<strong>і</strong>в ресурс<strong>і</strong>в, споживаних у виробництв<strong>і</strong>:<br />

трудових <strong>і</strong> матер<strong>і</strong>альних.<br />

У сполученн<strong>і</strong> з традиц<strong>і</strong>йними шляхами зниження витрат на виробництво<br />

продукц<strong>і</strong>ї знову виникл<strong>і</strong> фактори дозволять у комплекс<strong>і</strong> довести величину<br />

витрат виробництва до оптимального р<strong>і</strong>вня.

Ольга ЗАХАРОВА<br />

Харк<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> В.Н. Караб<strong>і</strong>на<br />

ДЕЯКІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ<br />

ПРОЦЕСАМИ НА РІВНІ МАКРОЕКОНОМІКИ<br />

Трансформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси, що в<strong>і</strong>дбуваються в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> України на фон<strong>і</strong><br />

глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних перетворень сучасного св<strong>і</strong>ту, вимагають удосконалення <strong>і</strong> по-<br />

шуку нових шлях<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного регулювання. Економ<strong>і</strong>чна си-<br />

стема, характеризується значною нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>стю, яка обумовлена тимчасовим<br />

вакуумом економ<strong>і</strong>чної координац<strong>і</strong>ї, що виникає п<strong>і</strong>сля руйнування командних<br />

важел<strong>і</strong>в впливу на економ<strong>і</strong>ку та до утворення д<strong>і</strong>євих механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в ринкового са-<br />

морегулювання <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних їм технолог<strong>і</strong>й нової державної економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>-<br />

тики. Для п<strong>і</strong>двищення наукової обґрунтованост<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики країни та<br />

пошуку можливостей регулювання нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки є доц<strong>і</strong>льним засто-<br />

сування економ<strong>і</strong>ко-математичних метод<strong>і</strong>в на макрор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

В робот<strong>і</strong> розглядається управл<strong>і</strong>нська д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть як цикл<strong>і</strong>чний процес, з то-<br />

чки зору трьох основних п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в: структури, складу та процесу, як<strong>і</strong> взаємо-<br />

пов’язан<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж собою. Першою стад<strong>і</strong>єю управл<strong>і</strong>нського циклу (УЦ) з позиц<strong>і</strong>ї<br />

структурного п<strong>і</strong>дходу є прийняття р<strong>і</strong>шення; з позиц<strong>і</strong>ї процесного п<strong>і</strong>дходу –<br />

укладання ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, визначення ситуац<strong>і</strong>ї, виявлення проблеми, виб<strong>і</strong>р та прийняття<br />

р<strong>і</strong>шення; функц<strong>і</strong>ональний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д передбачає анал<strong>і</strong>з та планування.<br />

Сучасна економ<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика повинна ґрунтуватися на основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу св<strong>і</strong>-<br />

тових тенденц<strong>і</strong>й та вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>в участ<strong>і</strong> країни в м<strong>і</strong>жнародному розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, а<br />

також реал<strong>і</strong>стичної оц<strong>і</strong>нки можливостей для досягнення ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональної<br />

економ<strong>і</strong>ки, її саморозвитку. Для досл<strong>і</strong>дження цих питань необх<strong>і</strong>дна побудова<br />

моделей динам<strong>і</strong>ки трансформац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в за двома блоками: зовн<strong>і</strong>шня ди-<br />

нам<strong>і</strong>ка в<strong>і</strong>дбору (в<strong>і</strong>дносини Україна – св<strong>і</strong>т та позиц<strong>і</strong>онування країни на св<strong>і</strong>тових<br />

ринках); внутр<strong>і</strong>шня динам<strong>і</strong>ка реакц<strong>і</strong>ї – самоорган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я (вплив св<strong>і</strong>ту на макро-<br />

економ<strong>і</strong>чний розвиток країни).

Планування економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики доц<strong>і</strong>льно ґрунтувати на прогнозуванн<strong>і</strong>,<br />

яке може зд<strong>і</strong>йснюватися на основ<strong>і</strong> системи економ<strong>і</strong>ко-математичних моделей,<br />

призначеної для використання її як <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>м<strong>і</strong>тац<strong>і</strong>йного прогнозування<br />

зг<strong>і</strong>дно <strong>і</strong>з заданими сценар<strong>і</strong>ями вибору ефективної економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики.<br />

За допомогою прогнозування можливо зменшення р<strong>і</strong>вня невизначеност<strong>і</strong><br />

майбутнього стану системи напередодн<strong>і</strong> прийняття в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних р<strong>і</strong>шень та оц<strong>і</strong>н-<br />

ки їх стану п<strong>і</strong>сля прийняття р<strong>і</strong>шення, а в раз<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> – в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних кори-<br />

гувань самих р<strong>і</strong>шень. Таким чином визначається м<strong>і</strong>сце прогнозування в техно-<br />

лог<strong>і</strong>чному цикл<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснення процесу управл<strong>і</strong>ння.<br />

Другою стад<strong>і</strong>єю УЦ за структурним п<strong>і</strong>дходом є реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я р<strong>і</strong>шення; фазою<br />

процесного п<strong>і</strong>дходу в цьому випадку є орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я по виконанню, розпоря-<br />

дження по реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї р<strong>і</strong>шення; функц<strong>і</strong>ональний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д передбачає орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю,<br />

регулювання та координац<strong>і</strong>ю. Держава у нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> по-<br />

винна забезпечувати середовище координац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в, що мають р<strong>і</strong>зне спря-<br />

мування, вир<strong>і</strong>внювання та п<strong>і</strong>дтримку макроеконом<strong>і</strong>чних пропорц<strong>і</strong>й. В зв’язку з<br />

цим доц<strong>і</strong>льним є побудова специф<strong>і</strong>чних моделей, як<strong>і</strong> дозволять урахувати взає-<br />

мод<strong>і</strong>ю р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних елемент<strong>і</strong>в, узгодити їх <strong>і</strong>нтереси та оц<strong>і</strong>нити вплив р<strong>і</strong>шень<br />

на стан економ<strong>і</strong>чної системи.<br />

Третьою стад<strong>і</strong>єю УЦ з позиц<strong>і</strong>ї структурного п<strong>і</strong>дходу є контроль за реал<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>єю прийнятого р<strong>і</strong>шення; в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дною фазою процесного п<strong>і</strong>дходу є урахування<br />

насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в виконання р<strong>і</strong>шення та контроль за реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю р<strong>і</strong>шення; з позиц<strong>і</strong>ї фу-<br />

нкц<strong>і</strong>онального п<strong>і</strong>дходу – це обл<strong>і</strong>к та контроль.<br />

Реал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> державою р<strong>і</strong>шення повинн<strong>і</strong> мати, кр<strong>і</strong>м <strong>і</strong>ншого, коректну оц<strong>і</strong>нку<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> власної соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної системи загальновизнаним стан-<br />

дартам, як<strong>і</strong> характеризують ступень її розвитку. Така оц<strong>і</strong>нка зд<strong>і</strong>йсняється на ос-<br />

нов<strong>і</strong> розробки критер<strong>і</strong>їв з урахуванням специф<strong>і</strong>ки країн<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> можуть використо-<br />

вуватися як основа для побудови системи мон<strong>і</strong>торингу трансформац<strong>і</strong>йного роз-<br />

витку країни.

Лог<strong>і</strong>чним продовженням проведеного досл<strong>і</strong>дження повинна бути розробка<br />

специф<strong>і</strong>чних економ<strong>і</strong>ко-математичних моделей, як<strong>і</strong> дозволять удосконалити<br />

процес управл<strong>і</strong>ння макроеконом<strong>і</strong>чними трансформац<strong>і</strong>йними процесами.<br />

Альона ІВАНЧЕНКО<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-<br />

МАГАЗИНІВ, ЯК ЕЛЕМЕНТУ ЕЛЕКТРОННОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ<br />

З кожним роком зростає значення мереж<strong>і</strong> Інтернет як у всьому св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> в<br />

Україн<strong>і</strong> зокрема. Це проявляється не т<strong>і</strong>льки у використанн<strong>і</strong> Інтернет як великої<br />

б<strong>і</strong>бл<strong>і</strong>отеки <strong>і</strong> методу сп<strong>і</strong>лкування м<strong>і</strong>ж людьми за допомогою електронної пошти,<br />

але <strong>і</strong> у розвитку електронного б<strong>і</strong>знесу, створенн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтернет-магазин<strong>і</strong>в та б<strong>і</strong>знес-<br />

портал<strong>і</strong>в.<br />

Метою даної статт<strong>і</strong> є визначення основних недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в, переваг <strong>і</strong> проблем<br />

використання <strong>і</strong>нтернет-магазин<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> являються не т<strong>і</strong>льки елементом розвитку<br />

електронного б<strong>і</strong>знесу, але <strong>і</strong> символом цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованого сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Інтернет-магазин – це програмний комплекс, який дозволяє зд<strong>і</strong>йснювати<br />

куп<strong>і</strong>влю-продаж товар<strong>і</strong>в чи послуг через глобальну мережу Інтернет. Як в<strong>і</strong>домо,<br />

основною метою роботи будь-якого магазину є задоволення потреб споживач<strong>і</strong>в.<br />

Водночас електронний магазин в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д традиц<strong>і</strong>йного своєю <strong>і</strong>нтерак-<br />

тивн<strong>і</strong>стю, великою к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї та асортименту продукц<strong>і</strong>ї, персонал<strong>і</strong>-<br />

зованим п<strong>і</strong>дходом до кожного в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>дувача.<br />

На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й час, в українському сегмент<strong>і</strong> Інтернет нараховується б<strong>і</strong>-<br />

льше ста <strong>і</strong>нтернет-магазин<strong>і</strong>в, де можна придбати р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> товари: в<strong>і</strong>д кни-<br />

жок, комп'ютер<strong>і</strong>в, ауд<strong>і</strong>о- та в<strong>і</strong>деотехн<strong>і</strong>ки, до продукт<strong>і</strong>в, товар<strong>і</strong>в широкого вжит-<br />

ку, <strong>і</strong>грашок <strong>і</strong> кв<strong>і</strong>т<strong>і</strong>в. Але для того, щоб <strong>і</strong>нтернет-торг<strong>і</strong>вля в Україн<strong>і</strong> змогла ви-<br />

ступити як самост<strong>і</strong>йний вид б<strong>і</strong>знесу необх<strong>і</strong>дно подолати дуже багато бар’єр<strong>і</strong>в,<br />

основними з яких є: мала аудитор<strong>і</strong>я користувач<strong>і</strong>в Інтернетом; обмежен<strong>і</strong>сть<br />

впливу на зд<strong>і</strong>йснення покупки покупцями, як<strong>і</strong> зазвичай зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong> лише в

отриманн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> тому лише 18,9% користувач<strong>і</strong>в Інтернету використову-<br />

ють його для куп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг [1, с. 74]; невизначен<strong>і</strong>сть законодавчої ба-<br />

зи; <strong>і</strong>нтернет-магазини практично не застосовують в своїй д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> так<strong>і</strong> марке-<br />

тингов<strong>і</strong> <strong>і</strong>нструменти, як позиц<strong>і</strong>онування, сегментац<strong>і</strong>ю ринку та ц<strong>і</strong>ноутворення.<br />

В таких умовах <strong>і</strong>нтернет-магазини продовжують функц<strong>і</strong>онувати, забезпе-<br />

чуючи своїх покупц<strong>і</strong>в значною к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю переваг, як<strong>і</strong> виг<strong>і</strong>дно в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняють їх в<strong>і</strong>д<br />

традиц<strong>і</strong>йних магазин<strong>і</strong>в:<br />

1. Електронний магазин працює ц<strong>і</strong>лодобово, в автоматичному режим<strong>і</strong>, що<br />

дозволяє покупцям зд<strong>і</strong>йснювати куп<strong>і</strong>влю товар<strong>і</strong>в у будь-який день <strong>і</strong> в будь-який<br />

час.<br />

2. Можлив<strong>і</strong>сть споживач<strong>і</strong>в не витрачати зайвий час на пошук необх<strong>і</strong>дного<br />

товару. Зам<strong>і</strong>сть того, щоб збирати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю в дек<strong>і</strong>лькох традиц<strong>і</strong>йних магази-<br />

нах, пор<strong>і</strong>внюючи ц<strong>і</strong>ни <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вень серв<strong>і</strong>су у них, користувач Інтернету може пере-<br />

глянути ц<strong>і</strong>ни <strong>і</strong> асортимент товар<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних онлайнових магазин<strong>і</strong>в протягом не-<br />

значного пром<strong>і</strong>жку часу <strong>і</strong> не витрачаючи на це зайвих сил.<br />

3. Можлив<strong>і</strong>сть отримання б<strong>і</strong>льш повної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про товари або послу-<br />

ги, як<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>кавлять покупця.<br />

4. Широкий асортимент продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> можлив<strong>і</strong>сть знайти необх<strong>і</strong>дний товар<br />

швидше н<strong>і</strong>ж у традиц<strong>і</strong>йному магазин<strong>і</strong>. Систематизац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> групування вид<strong>і</strong>в това-<br />

р<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> представляються в електронному магазин<strong>і</strong> приваблюють зайнятих лю-<br />

дей, яким бракує часу на придбання необх<strong>і</strong>дного товару у звичайний спос<strong>і</strong>б.<br />

5. Покупцем може стати будь-який користувач Інтернету, який живе в<br />

будь-як<strong>і</strong>й точц<strong>і</strong> св<strong>і</strong>ту.<br />

Окр<strong>і</strong>м переваг, як<strong>і</strong> отримують покупц<strong>і</strong>, <strong>і</strong>нтернет-магазини забезпечують<br />

рядом переваг <strong>і</strong> тих, хто їх створює, а саме: процес продажу товар<strong>і</strong>в є безперер-<br />

вним; затрати на створення та функц<strong>і</strong>онування <strong>і</strong>нтернет-магазину на порядок<br />

нижч<strong>і</strong>, н<strong>і</strong>ж на в<strong>і</strong>дкриття <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування традиц<strong>і</strong>йної торговельної точки; чис-<br />

ло кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в зб<strong>і</strong>льшується за рахунок <strong>і</strong>нших рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, а може <strong>і</strong> <strong>і</strong>нших країн; робо-<br />

ту магазину просто ф<strong>і</strong>зично не можуть зупинити податк<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>, пожежники та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>

органи державного контролю; можлив<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>зувати як<strong>і</strong>сно новий серв<strong>і</strong>с для<br />

пост<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> потенц<strong>і</strong>йних кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в.<br />

Але не дивлячись на так<strong>і</strong> суттєв<strong>і</strong> переваги, обсяги збуту товар<strong>і</strong>в через <strong>і</strong>н-<br />

тернет-магазини є незначними, оск<strong>і</strong>льки <strong>і</strong>снує багато причин до яких українське<br />

сусп<strong>і</strong>льство ще не звикло. Найвизначальн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> з них: в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть можливост<strong>і</strong> тор-<br />

кнутися товару, прим<strong>і</strong>ряти та оц<strong>і</strong>нити його в<strong>і</strong>зуально, а також пр<strong>і</strong>оритет україн-<br />

ських покупц<strong>і</strong>в економити ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси, а не час. Існують <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки<br />

використання електронних магазин<strong>і</strong>в: нерозвинена система електронних плате-<br />

ж<strong>і</strong>в, неч<strong>і</strong>тк<strong>і</strong>сть системи повернення товару <strong>і</strong> його гарант<strong>і</strong>йного обслуговування,<br />

висока варт<strong>і</strong>сть електронних угод, злочинн<strong>і</strong>сть в Інтернет<strong>і</strong>.<br />

Отже, проанал<strong>і</strong>зувавши переваги використання <strong>і</strong> створення <strong>і</strong>нтернет-<br />

магазин<strong>і</strong>в, можна стверджувати, що вони є ефективним засобом просування то-<br />

вар<strong>і</strong>в та послуг для будь-якої ф<strong>і</strong>рми, а також значно полегшують процес куп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

товар<strong>і</strong>в споживачами. На жаль, велика к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в та проблем гальму-<br />

ють розвиток електронного б<strong>і</strong>знесу в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong> тому, спостер<strong>і</strong>гаючи за бурхли-<br />

вим розвитком цього б<strong>і</strong>знесу на Заход<strong>і</strong>, залишається лише спод<strong>і</strong>ватись, що най-<br />

ближчим часом нов<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї стануть нев<strong>і</strong>д’ємною частиною <strong>і</strong> нашого життя.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Гурч Л. Проблемы развития електронной торговли в Украине / /Персонал.<br />

– 2004.– №1.<br />

2. Самойленко Л.Б. Застосування маркетингових <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в в сфер<strong>і</strong> елек-<br />

тронної комерц<strong>і</strong>ї / /httр: // www.sуnеrgу.<strong>і</strong>v.uа<br />

Ірина ІВАШКІВ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ - ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ, ОСНОВНИХ<br />

ХАРАКТЕРИСТИК ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ<br />

Процес реструктуризац<strong>і</strong>ї можна розглядати як спос<strong>і</strong>б зняття суперечност<strong>і</strong><br />

м<strong>і</strong>ж вимогами ринку й застар<strong>і</strong>лою лог<strong>і</strong>кою д<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дприємства. По сут<strong>і</strong>, рест-

руктуризац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дприємства трактується як зд<strong>і</strong>йснення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-<br />

економ<strong>і</strong>чних, правових, техн<strong>і</strong>чних заход<strong>і</strong>в, спрямованих на зм<strong>і</strong>ну структури<br />

п<strong>і</strong>дприємства, управл<strong>і</strong>ння ним, форм власност<strong>і</strong>, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правових форм,<br />

як здатн<strong>і</strong>сть привести п<strong>і</strong>дприємство до ф<strong>і</strong>нансового оздоровлення, зб<strong>і</strong>льшити<br />

обсяг випуску конкурентоспроможної продукц<strong>і</strong>ї, п<strong>і</strong>двищити ефективн<strong>і</strong>сть ви-<br />

робництва.<br />

Метою проведення реструктуризац<strong>і</strong>ї є створення повноц<strong>і</strong>нних суб'єкт<strong>і</strong>в<br />

п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, здатних ефективно функц<strong>і</strong>онувати за умов перехо-<br />

ду до ринкової економ<strong>і</strong>ки та виробляти конкурентоспроможну продукц<strong>і</strong>ю, що<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає вимогам товарних ринк<strong>і</strong>в. Отже, процедуру реструктуризац<strong>і</strong>ї можна<br />

визначити як комплекс заход<strong>і</strong>в, спрямованих на в<strong>і</strong>дновлення ст<strong>і</strong>йкої техн<strong>і</strong>чної,<br />

економ<strong>і</strong>чної та ф<strong>і</strong>нансової життєздатност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Реструктуризац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дприємства спрямовується на розв'язання двох основ-<br />

них завдань: по-перше, якнайскор<strong>і</strong>ше забезпечити виживання п<strong>і</strong>дприємства; по-<br />

друге, в<strong>і</strong>дновити конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства на ринку. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно<br />

до цих завдань <strong>і</strong> розглядають взаємозв'язан<strong>і</strong> форми <strong>і</strong> види реструктуризац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>д-<br />

приємств та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й<br />

Однак, досв<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>дчить, що без ф<strong>і</strong>нансової реструктуризац<strong>і</strong>ї т<strong>і</strong>льки 10-15%<br />

українських п<strong>і</strong>дприємств здатн<strong>і</strong> провести реструктуризац<strong>і</strong>ю в повному обсяз<strong>і</strong><br />

власними силами. Б<strong>і</strong>льше 70% п<strong>і</strong>дприємств вимагають зовн<strong>і</strong>шньої допомоги в<br />

т<strong>і</strong>й чи <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong>.<br />

У процес<strong>і</strong> обґрунтовування вид<strong>і</strong>в, форм та ступеня реструктуризац<strong>і</strong>ї необ-<br />

х<strong>і</strong>дно насамперед глибоко проанал<strong>і</strong>зувати техн<strong>і</strong>ко-економ<strong>і</strong>чну й ф<strong>і</strong>нансову си-<br />

туац<strong>і</strong>ю. Перше питання, на яке необх<strong>і</strong>дно знайти в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь, — це визначити<br />

(встановити) вид продукц<strong>і</strong>ї, що його вироблятиме п<strong>і</strong>дприємство п<strong>і</strong>сля реструк-<br />

туризац<strong>і</strong>ї для в<strong>і</strong>дновлення свого потенц<strong>і</strong>алу та нормального функц<strong>і</strong>онування.<br />

Цьому передує анал<strong>і</strong>з ус<strong>і</strong>х напрям<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства за критер<strong>і</strong>єм кон-<br />

курентоспроможност<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї (ц<strong>і</strong>на, як<strong>і</strong>сть), ринкової частки, структури ви-<br />

трат <strong>і</strong> прибутковост<strong>і</strong>. Передовс<strong>і</strong>м анал<strong>і</strong>зують так<strong>і</strong> альтернативи:

• якщо прибутков<strong>і</strong>сть виробництва певної продукц<strong>і</strong>ї не можна в<strong>і</strong>дновити з<br />

причин її низької якост<strong>і</strong>, застар<strong>і</strong>лої технолог<strong>і</strong>ї, високої соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong>, низького<br />

р<strong>і</strong>вня використання виробничої потужност<strong>і</strong>, яка унеможливлює економ<strong>і</strong>ю на<br />

масштабах тощо, то виробництво треба припинити;<br />

• для ресурс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> вив<strong>і</strong>льняються (виробнич<strong>і</strong> потужност<strong>і</strong>, «ноу-хау», управ-<br />

л<strong>і</strong>нський <strong>і</strong> трудовий потенц<strong>і</strong>ал), визначаються нов<strong>і</strong> перспективн<strong>і</strong> види продук-<br />

ц<strong>і</strong>ї, виробництво котрих забезпечить необх<strong>і</strong>дну рентабельн<strong>і</strong>сть вкладеного кап<strong>і</strong>-<br />

талу з урахуванням вартост<strong>і</strong> реструктуризац<strong>і</strong>ї;<br />

• якщо виробництво не може бути в<strong>і</strong>дновлене нав<strong>і</strong>ть <strong>і</strong>з реструктуризовани-<br />

ми техн<strong>і</strong>чними умовами <strong>і</strong> перепроф<strong>і</strong>льованим персоналом, тод<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємство<br />

п<strong>і</strong>длягає закриттю, нееконом<strong>і</strong>чне й застар<strong>і</strong>ле обладнання та наявн<strong>і</strong> активи треба<br />

продати, а виробнич<strong>і</strong> площ<strong>і</strong> здати в оренду.<br />

Оц<strong>і</strong>нка ефективност<strong>і</strong> проект<strong>і</strong>в реструктуризац<strong>і</strong>ї ведеться за результатами<br />

пол<strong>і</strong>пшення ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чного та еколог<strong>і</strong>чного стану п<strong>і</strong>дприємства за ра-<br />

хунок зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї конкурентоспроможної продукц<strong>і</strong>ї, рац<strong>і</strong>она-<br />

льного використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства, прискорення оборо-<br />

ту кап<strong>і</strong>талу та п<strong>і</strong>двищення продуктивност<strong>і</strong> системи господарювання реструкту-<br />

ризованого п<strong>і</strong>дприємства з одночасним збереженням гарант<strong>і</strong>й соц<strong>і</strong>ального захи-<br />

сту прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

Таким чином, реструктуризац<strong>і</strong>я – це те, що п<strong>і</strong>дприємство може зробити без<br />

надходження якихось додаткових кошт<strong>і</strong>в ззовн<strong>і</strong>.[ 5, с.94]<br />

Основна <strong>і</strong>дея реструктуризац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємств - створення конкурентноздат-<br />

них виробництв <strong>і</strong> зм<strong>і</strong>на повед<strong>і</strong>нки п<strong>і</strong>дприємства через запровадження жорстких<br />

бюджетних обмежень, властивих ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. Повед<strong>і</strong>нку п<strong>і</strong>дприємства в<br />

ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, свободу його д<strong>і</strong>й визначають ринков<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни та сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дно-<br />

шення доход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> витрат, тобто жорстк<strong>і</strong>сть його бюджетних обмежень.<br />

Отже, реструктуризац<strong>і</strong>я – це обов’язково процес ц<strong>і</strong>леспрямований. Головна<br />

мета реструктуризац<strong>і</strong>ї – забезпечення виживання та розвитку п<strong>і</strong>дприємства. Во-<br />

на передбачає низку локальних заход<strong>і</strong>в: ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чного оздоровлення,

стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> розширення виробництва, техн<strong>і</strong>ко-технолог<strong>і</strong>чного в<strong>і</strong>дновлення,<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-управл<strong>і</strong>нської перебудови, зниження соц<strong>і</strong>альної напруженост<strong>і</strong>.<br />

Антон<strong>і</strong>на КАКОДЕЙ<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ<br />

У с<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> – вересн<strong>і</strong> 2005 року обсяги промислового виробництва в Україн<strong>і</strong><br />

зр<strong>і</strong>с пор<strong>і</strong>вняно з аналог<strong>і</strong>чний пер<strong>і</strong>одом минулого року на 2,3%, що стало м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>-<br />

мальним значенням приросту з 2002 року та трет<strong>і</strong>м посл<strong>і</strong>довним м<strong>і</strong>сяцем зни-<br />

ження <strong>і</strong>ндексу промислового виробництва.<br />

Причинами незначних усп<strong>і</strong>х<strong>і</strong>в промисловост<strong>і</strong> в поточному роц<strong>і</strong> є висок<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>-<br />

ни на енергонос<strong>і</strong>ї, перевиробництво металу в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> та пол<strong>і</strong>тична нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть в<br />

Україн<strong>і</strong>. Але, якщо покращення експортних ринк<strong>і</strong>в оч<strong>і</strong>кується вже наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong><br />

2005 року, то працювати в умовах пол<strong>і</strong>тичної невизначеност<strong>і</strong> українським ви-<br />

робникам доведеться як найменше до кв<strong>і</strong>тня 2006 року.<br />

Українськ<strong>і</strong> металурги сл<strong>і</strong>дом за зниженням св<strong>і</strong>тового попиту на метал були<br />

змушен<strong>і</strong> не лише зменшити ц<strong>і</strong>ни на свою продукц<strong>і</strong>ю, але й обмежити обсяги<br />

виробництва. Україна скоротила експорт металу до Рос<strong>і</strong>ї за 9 м<strong>і</strong>сяц<strong>і</strong>в 2005 року<br />

в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з аналог<strong>і</strong>чним пер<strong>і</strong>одом 2004 року на 1,6% - 1,757 млн. т. Грошов<strong>і</strong><br />

надходження в<strong>і</strong>д ц<strong>і</strong>х поставок зб<strong>і</strong>льшились на 31,4% - до 943,424 млн. дол. у ре-<br />

зультат<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зкого росту ц<strong>і</strong>н на метал на початку 2005 р. Рос<strong>і</strong>йський ринок займає<br />

8,2% у загальних обсягах експорта українського металу та 10,9% - у валютних<br />

надходженнях в<strong>і</strong>д цих операц<strong>і</strong>й. За той же пер<strong>і</strong>од 2004 року ц<strong>і</strong> показники скла-<br />

дали в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно 7,7% та 9,5%. У ц<strong>і</strong>лому Україна за 9 м<strong>і</strong>сяц<strong>і</strong>в 2005 року скоро-<br />

тила експорт металопродукц<strong>і</strong>ї на 7,8% - до 21,419 млн. т. Надходження в<strong>і</strong>д про-<br />

даж метала на експорт зб<strong>і</strong>льшились на 15,1% - до 8,685 млрд. дол. В тому числ<strong>і</strong><br />

експорт полу фабрикат<strong>і</strong>в зменшився на 2,2% - до 7,312 млн. т, плоского прокату<br />

зр<strong>і</strong>с на 1,1% - до 7,211 млн. т, довгом<strong>і</strong>рного прокату скоротився на 13,8% - до<br />

4,219 млн. т, металобрухту – зменшився на 41,7% - до 1,05 млн. т, феросплав<strong>і</strong>в

– зменшився на 15,9% - до 836 тис. т. Поставки української металопродукц<strong>і</strong>ї на<br />

Близький та Середн<strong>і</strong>й Сх<strong>і</strong>д, кр<strong>і</strong>м Терц<strong>і</strong>ї, зб<strong>і</strong>льшився за 9 м<strong>і</strong>сяц<strong>і</strong>в на 28,9% - до<br />

4,798 млн. т, до 25 країн ЄС – на 5% - до 3,295 млн. т, до країн Аз<strong>і</strong>ї – на 1,1% -<br />

до 3,25 млн. т. У серпн<strong>і</strong> 2005 року металург<strong>і</strong>йними п<strong>і</strong>дприємствами України ви-<br />

пуск чавуна скоротився на 2,5% в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з 2004 роком та склав 20 006 тис.<br />

т. А виробництво стал<strong>і</strong> склало 25 035 тис. т, що на 3% менше н<strong>і</strong>ж у серпн<strong>і</strong> 2004<br />

року. Серед фактор<strong>і</strong>в, що негативно вплинули на роботу металург<strong>і</strong>йного ком-<br />

плексу, сл<strong>і</strong>д назвати значне п<strong>і</strong>двищення ц<strong>і</strong>н на зал<strong>і</strong>зорудну сировину та домен-<br />

ний кокс. Наприклад, ц<strong>і</strong>ни виробництва коксу зб<strong>і</strong>льшились на протяз<strong>і</strong> 2004 ро-<br />

ку у 2,3 рази. Подорожчання сировини в<strong>і</strong>дбилося на ц<strong>і</strong>нах металопродукц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>двищились за минулий р<strong>і</strong>к на 43%.<br />

Внасл<strong>і</strong>док <strong>і</strong>стотного подорожчання металопродукц<strong>і</strong>ї на внутр<strong>і</strong>шньому рин-<br />

ку попит на неї знизився, що, в свою чергу, негативно сказалось на динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong><br />

виробництва в галуз<strong>і</strong>. Сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити ще й те, що при значних обсягах експорту<br />

високими темпами зростає <strong>і</strong>мпорт Черних метал<strong>і</strong>в. За 2004 р<strong>і</strong>к, в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з<br />

попередн<strong>і</strong>м роком в<strong>і</strong>з зб<strong>і</strong>льшився у Донецьк<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> у 2,1 рази, а за І квартал<br />

2005 р. – в 1,8 рази.<br />

Найб<strong>і</strong>льшим недол<strong>і</strong>ком українських виробник<strong>і</strong>в є технолог<strong>і</strong>чна в<strong>і</strong>дстал<strong>і</strong>сть<br />

та затратн<strong>і</strong>сть виробництва. 45,3% стального виробництва в країн<strong>і</strong> працює за<br />

затратною та енергоємною мартен<strong>і</strong>вською технолог<strong>і</strong>єю, в той час коли у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> її<br />

давно зам<strong>і</strong>нив конвертерний зас<strong>і</strong>б. Енергозатратн<strong>і</strong>сть випуску української стал<strong>і</strong><br />

на 20-25% б<strong>і</strong>льше загальносв<strong>і</strong>тового р<strong>і</strong>вня. Як<strong>і</strong>сть металопродукц<strong>і</strong>ї в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong><br />

визначається станом основних засоб<strong>і</strong>в. Довготривала робота чорної металург<strong>і</strong>ї<br />

„на знос” привела до стар<strong>і</strong>ння всього виробничого потенц<strong>і</strong>алу. Основн<strong>і</strong> засоби<br />

галуз<strong>і</strong> зносилися на 59,4% (в промисловост<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому – на 55,3%). Процес ви-<br />

биття застар<strong>і</strong>лого обладнання та зам<strong>і</strong>на його новим в<strong>і</strong>дбувається дуже пов<strong>і</strong>льно.<br />

У травн<strong>і</strong> 2005 року положення на св<strong>і</strong>товому ринку кардинально зм<strong>і</strong>нилось:<br />

К<strong>і</strong>тай, який до 2004 року був самим крупним нетто-<strong>і</strong>мпортером стал<strong>і</strong> , в 2005<br />

роц<strong>і</strong> став потужним нетто-експортером. В ц<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї металург<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємс-<br />

тва України потиснули на б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> традиц<strong>і</strong>йних експортних ринках, в першу

чергу, в країнах П<strong>і</strong>вденно-Сх<strong>і</strong>дної Аз<strong>і</strong>ї. Кер<strong>і</strong>вництво завод<strong>і</strong>в змушено було уда-<br />

ватися до стимулювання збуту, активному впливу на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х споживач<strong>і</strong>в, а<br />

також к зниженню ц<strong>і</strong>н. В економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> не останню роль з<strong>і</strong>грала постанова<br />

Каб<strong>і</strong>нету м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в про зб<strong>і</strong>льшення тариф<strong>і</strong>в на зал<strong>і</strong>зничн<strong>і</strong> перевезення, що зб<strong>і</strong>-<br />

льшило соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї. Негативно в<strong>і</strong>дбилось на д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> й па-<br />

д<strong>і</strong>ння курсу долара. Так як б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств ор<strong>і</strong>єнтується на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й<br />

ринок, це значно зменшує їх виручки. П<strong>і</strong>сля входу до ЄС таких країн як Литва,<br />

Латв<strong>і</strong>я та Естон<strong>і</strong>я частка експорту України до цих країн значно зменшилась,<br />

через квотування ввозу металопродукц<strong>і</strong>ї.<br />

Якщо будуть збер<strong>і</strong>гатися так<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї розвитку св<strong>і</strong>тового ринку металу,<br />

то українська металург<strong>і</strong>я буде поставлена у досить складну ситуац<strong>і</strong>ю, коли буде<br />

потр<strong>і</strong>бно або скорочувати випуск продукц<strong>і</strong>ї майже за вс<strong>і</strong>ма номенклатурними<br />

позиц<strong>і</strong>ями, або кардинально м<strong>і</strong>няти п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д щодо впровадження сучасних техно-<br />

лог<strong>і</strong>й у виробництво з метою скорочення витрат та п<strong>і</strong>двищення конкурентноз-<br />

датност<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Юр<strong>і</strong>й КАЛЕНІЧЕНКО<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ<br />

Існуюча св<strong>і</strong>това еколог<strong>і</strong>чна ситуац<strong>і</strong>я та тенденц<strong>і</strong>ї її зм<strong>і</strong>н в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> визна-<br />

чається промисловим виробництвом та господарською д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю. Недивля-<br />

чись на окрем<strong>і</strong> усп<strong>і</strong>хи та досягнення, загальна картина ситуац<strong>і</strong>ї продовжує пог<strong>і</strong>-<br />

ршуватись, що веде до подальшого розвитку еколог<strong>і</strong>чної кризи в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>. Головна<br />

причина такого становища криється у низьк<strong>і</strong>й ефективност<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в, що ви-<br />

користовуються, еколог<strong>і</strong>чного контролю та управл<strong>і</strong>ння на промисловому виро-<br />

бництв<strong>і</strong>, в переважност<strong>і</strong> заснованих на жорстких адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративних методах та<br />

примус<strong>і</strong>. Вочевидь стає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть пошуку нових шлях<strong>і</strong>в <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до вир<strong>і</strong>-<br />

шення еколог<strong>і</strong>чних проблем, для промислового виробництва зокрема.

Одн<strong>і</strong>єю з форм пол<strong>і</strong>пшення еколог<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї та вир<strong>і</strong>шення проблеми<br />

охорони довк<strong>і</strong>лля є еколог<strong>і</strong>чний менеджмент. Як основу нової парадигми<br />

управл<strong>і</strong>ння природокористуванням сл<strong>і</strong>д розглядати впровадження системи еко-<br />

лог<strong>і</strong>чного менеджменту (СЕМ) в Україн<strong>і</strong>. Однак можна констатувати, що сьо-<br />

годн<strong>і</strong> проблеми еколог<strong>і</strong>чного менеджменту хоча й залишаються <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йними,<br />

в деяк<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong>, але все ще недостатньо розроблен<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong>.<br />

Потреба в цьому <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йному напрямку виникає тод<strong>і</strong>, коли стає очевид-<br />

ною недостатня результативн<strong>і</strong>сть ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в регулювання стану<br />

довк<strong>і</strong>лля. З метою реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї зваженої еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики необх<strong>і</strong>дно забезпе-<br />

чити трансформац<strong>і</strong>ю природоохоронних функц<strong>і</strong>й держави з адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-<br />

командних на стимулююч<strong>і</strong>, в зв'язку з чим доц<strong>і</strong>льно озброїти п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong> ор-<br />

гани державного управл<strong>і</strong>ння еколог<strong>і</strong>чно усв<strong>і</strong>домленою методолог<strong>і</strong>єю управл<strong>і</strong>н-<br />

ня, заснованою на принципах сталого розвитку. Отже, формування д<strong>і</strong>євої сис-<br />

теми еколог<strong>і</strong>чного менеджменту в умовах подолання ф<strong>і</strong>нансової нестаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong><br />

шляхом проведення <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>ональних та структурних зрушень в Україн<strong>і</strong> пере-<br />

творюється на реальну необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть.<br />

Мова йде про п<strong>і</strong>дготовку законодавчого, нормативного, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного<br />

фундаменту, який би забезпечив розвиток еколог<strong>і</strong>чного менеджменту в Україн<strong>і</strong>.<br />

Сьогодн<strong>і</strong> ж можна стверджувати, що системи стимул<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> мотивують впрова-<br />

дження СЕМ в Україн<strong>і</strong> та за кордоном, дещо в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються.<br />

Для Заходу – це усв<strong>і</strong>домлене бажання пол<strong>і</strong>пшити св<strong>і</strong>й <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж та ув<strong>і</strong>йти до<br />

числа л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в на ринку, що дає додатков<strong>і</strong> шанси отримати гарант<strong>і</strong>ю банку на<br />

кредит (позику) для подальшого розвитку; для України – прагнення п<strong>і</strong>дприємс-<br />

тва отримати в законодавчому порядку систему п<strong>і</strong>льг (в оподаткуванн<strong>і</strong>, креди-<br />

туванн<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альних програмах). Це пояснюється тим, що для українських ре-<br />

сурсокористувач<strong>і</strong>в ще не сформоване Державою середовище, яке б спонукало їх<br />

до самост<strong>і</strong>йного пошуку д<strong>і</strong>євих управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень. Це призвело до: <strong>і</strong>сную-<br />

чої централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в сфер<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння природокористуванням в Україн<strong>і</strong> та в<strong>і</strong>дсу-<br />

тност<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сної методолог<strong>і</strong>ї, яка б дала можлив<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>чно об'єднати законо-<br />

давчо-адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> та економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> методи регулювання; недосконалого тео-

ретико-методичного забезпечення розвитку процесу адаптац<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>жнародних<br />

стандарт<strong>і</strong>в у сфер<strong>і</strong> екоменеджменту до реальних умов в Україн<strong>і</strong>; недостатнього<br />

р<strong>і</strong>вня еколог<strong>і</strong>чної самосв<strong>і</strong>домост<strong>і</strong> та розвитку еколог<strong>і</strong>чної культури; низького<br />

рейтингу в<strong>і</strong>тчизняних товаровиробник<strong>і</strong>в на св<strong>і</strong>товому ринку щодо еколог<strong>і</strong>чної<br />

конкурентоспроможност<strong>і</strong>.<br />

Перш за все перебудова економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних в<strong>і</strong>дносин в Україн<strong>і</strong>, зм<strong>і</strong>на<br />

адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-управл<strong>і</strong>нської структури, вир<strong>і</strong>шення еколог<strong>і</strong>чних проблем та<br />

проблеми природокористування, науково обгрунтоване управл<strong>і</strong>ння природо-<br />

охоронною д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю потребують ц<strong>і</strong>леспрямованої п<strong>і</strong>дготовки фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в з еко-<br />

лог<strong>і</strong>чного менеджменту за спец<strong>і</strong>альною навчальною програмою, оск<strong>і</strong>льки люди<br />

– найважлив<strong>і</strong>ший ресурс орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. В сучасних умовах їх знання, ум<strong>і</strong>ння, тру-<br />

дов<strong>і</strong> навички, <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атива, здатн<strong>і</strong>сть самост<strong>і</strong>йно д<strong>і</strong>яти, ухвалюючи в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong><br />

р<strong>і</strong>шення, стають все б<strong>і</strong>льш важливим стратег<strong>і</strong>чним ресурсом пор<strong>і</strong>вняно з ф<strong>і</strong>нан-<br />

совим <strong>і</strong> виробничим кап<strong>і</strong>талом. Не розум<strong>і</strong>ти сьогодн<strong>і</strong> цього – не розум<strong>і</strong>ти су-<br />

часного п<strong>і</strong>дприємства, що д<strong>і</strong>є в ринкових умовах. Сучасний менеджмент пови-<br />

нен виходити з того, що саме нос<strong>і</strong>ї нових <strong>і</strong>дей <strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й здатн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтегрувати ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> вести її до усп<strong>і</strong>ху. Але цього не можна добитися в<strong>і</strong>д “байдужих”<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

Поряд з цим, еколог<strong>і</strong>чна осв<strong>і</strong>та повинна поширюватись на вс<strong>і</strong> верстви на-<br />

селення та в<strong>і</strong>ков<strong>і</strong> групи, формуючи еколог<strong>і</strong>чну культуру, через еколог<strong>і</strong>чне про-<br />

св<strong>і</strong>тництво за допомогою громадських еколог<strong>і</strong>чних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й та еколог<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю<br />

навчальних дисципл<strong>і</strong>н. Виховання у сусп<strong>і</strong>льства еколог<strong>і</strong>чної морал<strong>і</strong>, що зд<strong>і</strong>йс-<br />

нюється в середн<strong>і</strong>й та вищ<strong>і</strong>й школ<strong>і</strong>, а також за допомогою засоб<strong>і</strong>в масової <strong>і</strong>нфо-<br />

рмац<strong>і</strong>ї, зд<strong>і</strong>йснюється в недостатн<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong>. Ус<strong>і</strong> згодн<strong>і</strong>, що еколог<strong>і</strong>чне виховання<br />

необх<strong>і</strong>дно зд<strong>і</strong>йснювати якомога ран<strong>і</strong>ше, але на сьогодн<strong>і</strong> усе зводиться до понят-<br />

тя “Не забруднювати”.<br />

Система екоменеджменту в Україн<strong>і</strong> визначається, формується <strong>і</strong> регламен-<br />

тується Законом України "Про охорону навколишнього природного середови-<br />

ща", прийнятим ще в 1991 роц<strong>і</strong>, а також <strong>і</strong>ншими законодавчо-правовими акта-<br />

ми. В цьому <strong>і</strong> полягає ще одна проблема на шляху впровадження СЕМ – зако-

нодавча: не розроблений єдиний нормативний документ ,який би регулював ус<strong>і</strong><br />

сфери, натом<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>снує безл<strong>і</strong>ч документ<strong>і</strong>в, що регулюють окрему сферу <strong>і</strong> як<strong>і</strong> не-<br />

р<strong>і</strong>дко суперечать один одному.У ц<strong>і</strong>лому ж правовий механ<strong>і</strong>зм еколог<strong>і</strong>чного ме-<br />

неджменту повинен сприяти врегулюванню в<strong>і</strong>дносин у сфер<strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>ї за раху-<br />

нок застосування превентивних, оперативних, стимулюючих <strong>і</strong> примусових за-<br />

ход<strong>і</strong>в до юридичних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>зичних ос<strong>і</strong>б, а також юридичної в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за по-<br />

рушення еколог<strong>і</strong>чного законодавства.<br />

Комплексний <strong>і</strong> поетапний розвиток ус<strong>і</strong>х складових, ланок <strong>і</strong> елемент<strong>і</strong>в рин-<br />

кової <strong>і</strong>нфраструктури сфери природокористування <strong>і</strong> забезпечення ресурсно-<br />

еколог<strong>і</strong>чної безпеки – вимога, що забезпечує життєздатн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong>сть<br />

створюваної системи екоменеджменту. Необх<strong>і</strong>дно дотримуватись пропорц<strong>і</strong>й<br />

м<strong>і</strong>ж становленням ринкових в<strong>і</strong>дносин у сфер<strong>і</strong> природокористування <strong>і</strong> форму-<br />

ванням ринкової <strong>і</strong>нфраструктури. Всередин<strong>і</strong> ринкової <strong>і</strong>нфраструктури природо-<br />

користування доц<strong>і</strong>льно забезпечувати принцип взаємозалежного р<strong>і</strong>шення щодо<br />

розвитку <strong>і</strong> удосконалюванню вс<strong>і</strong>х її елемент<strong>і</strong>в. Властив<strong>і</strong>стю комплексної систе-<br />

ми ринкової <strong>і</strong>нфраструктури природокористування є взаємозв'язок <strong>і</strong> взаємоза-<br />

лежн<strong>і</strong>сть її елемент<strong>і</strong>в.<br />

Разом з тим необх<strong>і</strong>дно констатувати, що в Україн<strong>і</strong> т<strong>і</strong>льки зараз почали<br />

створюватися умови для розвитку екоменеджменту, як<strong>і</strong> допускають наявн<strong>і</strong>сть<br />

д<strong>і</strong>ючих ринкових механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в <strong>і</strong> стимул<strong>і</strong>в. Формування системи еколог<strong>і</strong>чного ме-<br />

неджменту дозволить забезпечити усп<strong>і</strong>шну її реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> приведе до форму-<br />

вання еколог<strong>і</strong>чно ор<strong>і</strong>єнтованого б<strong>і</strong>знесу <strong>і</strong> послужить ефективному сталому та<br />

еколог<strong>і</strong>чно-безпечному розвитку нашої держави.<br />

Едуард КАРАПЕТЯН<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПІДХОДИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВ-<br />

КОНКУРЕНТІВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ

В<strong>і</strong>д складу п<strong>і</strong>дприємств-конкурент<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зуються буде залежати пов-<br />

нота <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сть анал<strong>і</strong>зу, а також значим<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> трудом<strong>і</strong>стк<strong>і</strong>сть його результат<strong>і</strong>в. В<br />

залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д поставлених ц<strong>і</strong>лей можуть бути використан<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> методи.<br />

Перший метод. Виб<strong>і</strong>р найближчих конкурент<strong>і</strong>в. В склад п<strong>і</strong>дприємств як<strong>і</strong><br />

анал<strong>і</strong>зуються входять конкуренти, що виробляють аналог<strong>і</strong>чну продукц<strong>і</strong>ю, обсяг<br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї яких в натуральному та варт<strong>і</strong>сному виражен<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш близький до<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних значень п<strong>і</strong>дприємства. Такий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д дозволяє вибрати досить вузь-<br />

кий склад об’єкт<strong>і</strong>в анал<strong>і</strong>зу, <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, скоротити обсяг подальшої анал<strong>і</strong>тичної<br />

роботи. Висновки под<strong>і</strong>бного анал<strong>і</strong>зу будуть в<strong>і</strong>дноситись до поточних, позиц<strong>і</strong>й-<br />

них д<strong>і</strong>й. Їх не можна розповсюдити на окрему перспективу <strong>і</strong> тим б<strong>і</strong>льше буду-<br />

вати на їх основ<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> плани.<br />

Другий метод. Виб<strong>і</strong>р б<strong>і</strong>льш потужних п<strong>і</strong>дприємств-конкурент<strong>і</strong>в. Для ана-<br />

л<strong>і</strong>зу вибираються п<strong>і</strong>дприємства б<strong>і</strong>льш потужн<strong>і</strong> в ф<strong>і</strong>нансовому в<strong>і</strong>дношенн<strong>і</strong>, рин-<br />

кова частка яких вища. Як правило це п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> визначають характер<br />

конкурентної боротьби <strong>і</strong> т<strong>і</strong> як<strong>і</strong> мають явн<strong>і</strong> конкурентн<strong>і</strong> переваги. Результати<br />

анал<strong>і</strong>зу дозволяють будувати модел<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш ефективної конкурентної повед<strong>і</strong>-<br />

нки на даному ринку <strong>і</strong> розробляти засоби їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї (<strong>і</strong>м<strong>і</strong>тац<strong>і</strong>я, пошук нових<br />

шлях<strong>і</strong>в, конфронтац<strong>і</strong>я з л<strong>і</strong>дером).<br />

Трет<strong>і</strong>й метод. Виб<strong>і</strong>р п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> волод<strong>і</strong>ють значною сумарною част-<br />

кою на ринку. Як правило, це найб<strong>і</strong>льш представницька частина п<strong>і</strong>дприємств<br />

(сумарна доля ринку > 50%), як<strong>і</strong> визначають основн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> традиц<strong>і</strong>ї в галу-<br />

з<strong>і</strong>. Анал<strong>і</strong>з на основ<strong>і</strong> такої бази б<strong>і</strong>льш повний <strong>і</strong> трудом<strong>і</strong>сткий. В<strong>і</strong>н дозволяє дета-<br />

л<strong>і</strong>зувати висновки для р<strong>і</strong>зних кон’юнктурних ситуац<strong>і</strong>й <strong>і</strong> розробляти широкий<br />

спектр як атакуючих, так <strong>і</strong> оборонних д<strong>і</strong>й.<br />

Четвертий. Виб<strong>і</strong>р вс<strong>і</strong>х д<strong>і</strong>ючих п<strong>і</strong>дприємств галуз<strong>і</strong>. Цей метод дає можли-<br />

в<strong>і</strong>сть провести системний анал<strong>і</strong>з конкуренц<strong>і</strong>ї в галуз<strong>і</strong> за рахунок повноти <strong>і</strong><br />

представництва складу об’єкт<strong>і</strong>в як<strong>і</strong> розглядаються. Результати анал<strong>і</strong>зу можуть<br />

використовуватись в перспективних планах розвитку п<strong>і</strong>дприємства.<br />

П’ятий метод. Виб<strong>і</strong>р вс<strong>і</strong>х можливих конкурент<strong>і</strong>в. Поряд з д<strong>і</strong>ючими п<strong>і</strong>д-<br />

приємствами в цю групу входять <strong>і</strong> потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> конкуренти, як<strong>і</strong> можуть в най-

ближч<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> з’явитись на ринку, що анал<strong>і</strong>зується. Серед таких п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств можуть бути: п<strong>і</strong>дприємства галуз<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> будуються; п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> не<br />

входять в галузь, але як<strong>і</strong> можуть пройти "вх<strong>і</strong>дний бар’єр" без суттєвих трудно-<br />

щ<strong>і</strong>в; ф<strong>і</strong>рми <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного характеру, як<strong>і</strong> проявляють себе як не ординарн<strong>і</strong>, важ-<br />

ко передбачуваними д<strong>і</strong>ями; п<strong>і</strong>дприємства, для яких конкуренц<strong>і</strong>я в галуз<strong>і</strong>, є лог<strong>і</strong>-<br />

чним продовженням <strong>і</strong>снуючого б<strong>і</strong>знесу; споживач<strong>і</strong> або постачальники продукц<strong>і</strong>ї<br />

галуз<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> прагнуть зробити б<strong>і</strong>льш повними свої технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ланки "постачан-<br />

ня - виробництво - реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я - обслуговування"; нов<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми, як<strong>і</strong> утворилися в<br />

результат<strong>і</strong> придбання ф<strong>і</strong>рм-аутсайдер<strong>і</strong>в даної галуз<strong>і</strong> великими ф<strong>і</strong>рмами з <strong>і</strong>нших<br />

галузей; нов<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства галуз<strong>і</strong>, яка досл<strong>і</strong>джується <strong>і</strong> <strong>і</strong>н.<br />

Анал<strong>і</strong>з на основ<strong>і</strong> даної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної бази найб<strong>і</strong>льш повний, системний <strong>і</strong><br />

трудом<strong>і</strong>сткий. Корисн<strong>і</strong>сть використання того або <strong>і</strong>ншого з перерахованих при-<br />

йом<strong>і</strong>в залежить в<strong>і</strong>д мети анал<strong>і</strong>зу, особливостей кон’юнктурної ситуац<strong>і</strong>ї на ринку<br />

<strong>і</strong>, звичайно, конкурентної позиц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства, в<strong>і</strong>дносно якого проводиться<br />

анал<strong>і</strong>з. Останн<strong>і</strong>й момент є особливо важливим. Справа в тому, що не вс<strong>і</strong> конку-<br />

ренти, в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>бран<strong>і</strong> за приведеними вище критер<strong>і</strong>ями, загрожують п<strong>і</strong>дприємствам.<br />

Багато з них можуть бути нейтральними або нав<strong>і</strong>ть посилювати позиц<strong>і</strong>ю п<strong>і</strong>д-<br />

приємства. В зв’язку з цим важливим є особливо вид<strong>і</strong>ляти таких конкурент<strong>і</strong>в в<br />

п<strong>і</strong>дготовчому списку. Критер<strong>і</strong>єм вид<strong>і</strong>лення може бути факт наявност<strong>і</strong> реальної<br />

стратег<strong>і</strong>чної вигоди в<strong>і</strong>д присутност<strong>і</strong> того або <strong>і</strong>ншого конкурента на ринку. На-<br />

приклад, <strong>і</strong>снують ситуац<strong>і</strong>ї, в яких конкуренти можуть: поглинати п<strong>і</strong>ков<strong>і</strong> момен-<br />

ти ринку при сезонному, нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рному попит<strong>і</strong>, що дає можлив<strong>і</strong>сть викорис-<br />

товувати потужност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства б<strong>і</strong>льш повно <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рно; зб<strong>і</strong>льшувати сту-<br />

п<strong>і</strong>нь диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї; обслуговувати неприваблив<strong>і</strong> для п<strong>і</strong>дприємства се-<br />

гменти ринку; розвивати ринок, приймаючи участь у ф<strong>і</strong>нансуванн<strong>і</strong> заход<strong>і</strong>в з<br />

удосконалення базових технолог<strong>і</strong>й, пропаганд<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льних ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong> <strong>і</strong>дей, протисто-<br />

яння товарам-зам<strong>і</strong>нникам <strong>і</strong> <strong>і</strong>нше; п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>ймати <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж галуз<strong>і</strong> (ринку) <strong>і</strong> створювати<br />

перешкоди для появи нових конкурент<strong>і</strong>в.

Перерахован<strong>і</strong> обставини повинн<strong>і</strong> бути врахован<strong>і</strong> при вих<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї<br />

в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>браних конкурент<strong>і</strong>в на групи за ступенем їх агресивност<strong>і</strong> у виробничо-<br />

господарських стосунках з п<strong>і</strong>дприємством яке розглядається.<br />

В окремих випадках корисним з точки зору орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї анал<strong>і</strong>тичних роб<strong>і</strong>т є<br />

попереднє ранжування п<strong>і</strong>дприємств-конкурент<strong>і</strong>в у в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>браних групах. Дана<br />

процедура необх<strong>і</strong>дна при наявност<strong>і</strong> великого вих<strong>і</strong>дного масиву п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong><br />

виконується з метою визначення посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу <strong>і</strong> виключення ситуац<strong>і</strong>й,<br />

в яких через л<strong>і</strong>м<strong>і</strong>т ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> часу найб<strong>і</strong>льш важлив<strong>і</strong> конкуренти не будуть роз-<br />

глянут<strong>і</strong> в ход<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу. В якост<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>їв ранжування можуть бути використан<strong>і</strong><br />

наступн<strong>і</strong> характеристики: частка п<strong>і</strong>дприємства на ринку; обсяг реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї про-<br />

дукц<strong>і</strong>ї; норма прибутку за групами вироб<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>кавлять; рентабельн<strong>і</strong>сть виро-<br />

бництва; бюджет маркетингу <strong>і</strong> <strong>і</strong>н.<br />

В результат<strong>і</strong> проведених операц<strong>і</strong>й вих<strong>і</strong>дний склад п<strong>і</strong>дприємств-конкурент<strong>і</strong>в<br />

в б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> буде в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати поставленими ц<strong>і</strong>лям анал<strong>і</strong>зу <strong>і</strong> полегшить процес<br />

пошуку необх<strong>і</strong>дної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї.<br />

Катерина КВАСКОВА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>мен<strong>і</strong> М.І. Туган-Барановського<br />

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ З МЕТОЮ<br />

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ<br />

Україна належить до держав з високим р<strong>і</strong>внем негативних еколог<strong>і</strong>чних на-<br />

сл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в виробничої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, тому р<strong>і</strong>шення проблем охорони навколишнього<br />

середовища й рац<strong>і</strong>онального використання природних ресурс<strong>і</strong>в є пр<strong>і</strong>оритетним.<br />

У мереж<strong>і</strong> населених пункт<strong>і</strong>в України пров<strong>і</strong>дну роль грають велик<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ста. У<br />

країн<strong>і</strong> нал<strong>і</strong>чується 24 м<strong>і</strong>ста з населенням понад 250 тис. чол., де проживає 46%<br />

м<strong>і</strong>ського населення. Найвищий р<strong>і</strong>вень урбан<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї характерний для Донецької<br />

област<strong>і</strong>- 90,3%, Луганської- 85,4%, Дн<strong>і</strong>пропетровської- 83,6%, Харк<strong>і</strong>вської-<br />

78,6%. З таким р<strong>і</strong>внем концентрац<strong>і</strong>ї населення зв'язане зосередження промисло-

вого виробництва( у тому числ<strong>і</strong> потенц<strong>і</strong>йно небезпечного), що спричиняє пог<strong>і</strong>-<br />

ршення еколог<strong>і</strong>чної ситуац<strong>і</strong>ї. Наприклад, у Донбас<strong>і</strong>, що займає 8,8% територ<strong>і</strong>ї<br />

України й де проживає 16% населення, у тому числ<strong>і</strong> 22% м<strong>і</strong>ського, випускаєть-<br />

ся понад 20% вс<strong>і</strong>єї промислової продукц<strong>і</strong>ї, у тому числ<strong>і</strong> 64% паливної, 31% х<strong>і</strong>-<br />

м<strong>і</strong>чної й нафтох<strong>і</strong>м<strong>і</strong>чної, 25% електроенергетичної.<br />

Сл<strong>і</strong>д зазначити, що до потенц<strong>і</strong>йно небезпечних виробництв належати т<strong>і</strong>,<br />

як<strong>і</strong> супроводжуються важкими соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чними й еколог<strong>і</strong>чними нас-<br />

л<strong>і</strong>дками за допомогою впливу на середовище, людину, господарськ<strong>і</strong> об'єкти.<br />

Потенц<strong>і</strong>йно небезпечн<strong>і</strong> виробництва мають велика питома важ<strong>і</strong>ль у структур<strong>і</strong><br />

промислового виробництва. У ц<strong>і</strong>лому по Україн<strong>і</strong> на них доводити 42,8% варто-<br />

ст<strong>і</strong> основних промислових фонд<strong>і</strong>в, 33,8% обсяг<strong>і</strong>в виробництва й 21% працюю-<br />

чих. Особливо велика частка потенц<strong>і</strong>йно небезпечних виробництв у Донецьких,<br />

Луганських, Дн<strong>і</strong>пропетровських, Івано-Франк<strong>і</strong>вських, Київської областях. За<br />

варт<strong>і</strong>стю промислових виробничих фонд<strong>і</strong>в на перш<strong>і</strong> област<strong>і</strong> доводити 55,3% в<strong>і</strong>д<br />

їхньої вартост<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому.<br />

В Україн<strong>і</strong>, площа якої в загальн<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й земельн<strong>і</strong>й територ<strong>і</strong>ї займає менш<br />

1,5%, добувається, переробляється й зад<strong>і</strong>ється у виробництво майже 5% св<strong>і</strong>то-<br />

вого обсягу м<strong>і</strong>нерально-сировинних ресурс<strong>і</strong>в. По оц<strong>і</strong>нках деяких закордонних<br />

учених, щор<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> втрати держави в<strong>і</strong>д неефективного, нерац<strong>і</strong>онально-<br />

го природокористування й тотального забруднення навколишнього середовища<br />

становлять в<strong>і</strong>д 15% до 20% його нац<strong>і</strong>онального доходу <strong>і</strong> є, мабуть, самими б<strong>і</strong>-<br />

льшими у св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>.<br />

Об’єктивно оц<strong>і</strong>нюючи економ<strong>і</strong>чну ситуац<strong>і</strong>ю в країн<strong>і</strong> можна зробити виво-<br />

ди, що р<strong>і</strong>шення <strong>і</strong>снуючих еколог<strong>і</strong>чних проблем - завдання дек<strong>і</strong>лькох десятил<strong>і</strong>ть.<br />

Тому закордонн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї розглядаються, як додатков<strong>і</strong> джерела ф<strong>і</strong>нансування<br />

природоохоронних заход<strong>і</strong>в.<br />

В останн<strong>і</strong> роки в Україн<strong>і</strong> ведуться роботи, як<strong>і</strong> мають важливе значення для<br />

нац<strong>і</strong>ональної безпеки, ст<strong>і</strong>йкого функц<strong>і</strong>онування господарства, а так саме ство-<br />

рення безпечних розум<strong>і</strong>в життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> людей. Істотну погрозу нац<strong>і</strong>ональної<br />

безпеки в Україн<strong>і</strong> представляє стан саме еколог<strong>і</strong>ї. Основними причинами по-

гроз в еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> є нерац<strong>і</strong>ональне використання природних ресурс<strong>і</strong>в, за-<br />

бруднення навколишнього середовища, як<strong>і</strong> знижують ефективн<strong>і</strong>сть б<strong>і</strong>осфери,<br />

загрожують всьому живому, насамперед людин<strong>і</strong> <strong>і</strong> його здоров'ю. Серед основ-<br />

них завдань забезпечення еколог<strong>і</strong>чної безпеки України можна назвати закриття<br />

ЧАЕС, пол<strong>і</strong>пшення якост<strong>і</strong> пов<strong>і</strong>тря й питної води, рац<strong>і</strong>ональне використання во-<br />

дних ресурс<strong>і</strong>в, захист ґрунт<strong>і</strong>в, збереження б<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чної розмаїтост<strong>і</strong> б<strong>і</strong>осфери, ко-<br />

нтроль за утил<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю шк<strong>і</strong>дливих в<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в промисловост<strong>і</strong>. Одним з основних<br />

напрямк<strong>і</strong>в пол<strong>і</strong>пшення еколог<strong>і</strong>чної обстановки є застосування нових, “чистих”<br />

технолог<strong>і</strong>й (наприклад, використання сонячної й в<strong>і</strong>тряної енерг<strong>і</strong>ї).Пол<strong>і</strong>тика за-<br />

безпечення нац<strong>і</strong>ональної безпеки припускає д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть по визначенню ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong><br />

завдань комплексного захисту нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в країни по вироб<strong>і</strong>тку спо-<br />

соб<strong>і</strong>в їхнього р<strong>і</strong>шення. Правов<strong>і</strong> норми становлять базу забезпечення безпеки й<br />

багато в чому визначають ефективн<strong>і</strong>сть д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> держави, сусп<strong>і</strong>льства й<br />

окремих громадян у цьому напрямку.<br />

Особлива увага в контекст<strong>і</strong> розвитку св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки заслуговують так<br />

називан<strong>і</strong> країни з перех<strong>і</strong>дними економ<strong>і</strong>ками (у т.ч. - Україна), як<strong>і</strong> в сучасний пе-<br />

р<strong>і</strong>од намагаються активно <strong>і</strong>нтегруватися у св<strong>і</strong>тову економ<strong>і</strong>ку. При розгляд<strong>і</strong> пи-<br />

тань вступу України в м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї (вчасност<strong>і</strong>, у ВТО) найчаст<strong>і</strong>ше не<br />

враховуються еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> аспекти даного питання. Однак, сьогодн<strong>і</strong> без переб<strong>і</strong>-<br />

льшення можна говорити, що в Україн<strong>і</strong> має м<strong>і</strong>сце еколог<strong>і</strong>чна кризу, що руйнує<br />

традиц<strong>і</strong>йну систему життєзабезпечення нац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> є одн<strong>і</strong>єю з головних причин не-<br />

в<strong>і</strong>дворотної деградац<strong>і</strong>ї українського сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Так, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до <strong>і</strong>ндексу еколог<strong>і</strong>чної ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong>, що був прийнятий на<br />

Всесв<strong>і</strong>тньому еколог<strong>і</strong>чному форум<strong>і</strong> в Давос<strong>і</strong>, Україна в 2001 р. виявилася на<br />

110-м м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong> з122 країн, включених у рейтинг. В<strong>і</strong>д чому Верховна Рада оголоси-<br />

ли всю територ<strong>і</strong>ю країни зоною еколог<strong>і</strong>чного нещастя. У зв'язку з<strong>і</strong> складною<br />

еколог<strong>і</strong>чною ситуац<strong>і</strong>єю, що має м<strong>і</strong>сце в наш<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong>, еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> аспекти зовн<strong>і</strong>-<br />

шньоеконом<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, реал<strong>і</strong>зованої на будь-якому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> керування, пови-<br />

нн<strong>і</strong> бути визнан<strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритетними.

Ольга КЛІМЕНКО<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ СФЕРИ ПОСЛУГ<br />

Стратег<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку рег<strong>і</strong>ону визначається не т<strong>і</strong>ль-<br />

ки досягнутим р<strong>і</strong>внем розвитку матер<strong>і</strong>ального виробництва, але й ефективним<br />

функц<strong>і</strong>онуванням сфери послуг. В даний час у розвитих країнах зростає частка<br />

продукц<strong>і</strong>ї сфери послуг у валовому внутр<strong>і</strong>шньому продукт<strong>і</strong>. Сфера послуг по-<br />

єднує досить р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> за своїм характером галуз<strong>і</strong> господарства. У неї вклю-<br />

чають ус<strong>і</strong> те, що не може бути в<strong>і</strong>днесено, по загальноприйнятому розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, н<strong>і</strong><br />

до промисловост<strong>і</strong>, н<strong>і</strong> до с<strong>і</strong>льського господарства. Теоретична не розроблен<strong>і</strong>сть<br />

даного питання привела до значної нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> терм<strong>і</strong>нолог<strong>і</strong>ї, застосовуваної<br />

фах<strong>і</strong>вцями. У л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> можна зустр<strong>і</strong>ти „невиробничу сферу” <strong>і</strong> „нематер<strong>і</strong>альне<br />

виробництво”, „сферу послуг” <strong>і</strong> „сферу обслуговування”, „духовне виробницт-<br />

во” <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> назви груп галузей розглянутої сфери народного господарства.<br />

Можна вид<strong>і</strong>лити ряд особливостей нематер<strong>і</strong>альної сфери народного госпо-<br />

дарства. Вона є внутр<strong>і</strong>шньо однор<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>чною групою галузей сусп<strong>і</strong>ль-<br />

но корисної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, яким властив<strong>і</strong> в т<strong>і</strong>м або <strong>і</strong>ншому ступен<strong>і</strong> наступн<strong>і</strong> риси й<br />

особливост<strong>і</strong>, що в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняють їх в<strong>і</strong>д галузей матер<strong>і</strong>ального виробництва: не ма-<br />

тер<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я живої прац<strong>і</strong>; нематер<strong>і</strong>альний характер к<strong>і</strong>нцевих результат<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong>; обумовлен<strong>і</strong>сть корисного ефекту д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> взаємод<strong>і</strong>єю суб'єкта й об'єкта<br />

прац<strong>і</strong>; переважна частка розумової прац<strong>і</strong> в сукупних трудових витратах; ведуча<br />

роль творчої прац<strong>і</strong> в досягненн<strong>і</strong> к<strong>і</strong>нцевого ефекту; двоїстий характер матер<strong>і</strong>аль-<br />

них фактор<strong>і</strong>в виробництва як умови виробництва <strong>і</strong> засоб<strong>і</strong>в споживання; безпо-<br />

середн<strong>і</strong>й вплив на людину.<br />

Сфера послуг грає вс<strong>і</strong> зростаючу роль в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> розвитих країн. Частка<br />

обсягу продукц<strong>і</strong>ї нематер<strong>і</strong>альної сфери у валовому внутр<strong>і</strong>шньому продукт<strong>і</strong> роз-<br />

витих країн неухильно росте й у 2000р. перевищувала 60%. За даними Держко-<br />

мстату, виробництво послуг в Україн<strong>і</strong> в 2003р. у склало 54,65% валового внут-<br />

р<strong>і</strong>шнього продукту. В Україн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбувається процес перерозпод<strong>і</strong>лу трудових ре-

сурс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж сферою виробництва <strong>і</strong> невиробничою сферою. Процес зб<strong>і</strong>льшення<br />

частки продукц<strong>і</strong>ї невиробничої сфери у ВВП <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшення чисельност<strong>і</strong> зайнятих<br />

у ц<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки є в<strong>і</strong>дображенням св<strong>і</strong>тових тенденц<strong>і</strong>й<br />

Сфера послуг Сумської област<strong>і</strong> представлена широкою мережею об'єкт<strong>і</strong>в<br />

матер<strong>і</strong>ально-побутового <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-культурного призначення, що забезпечу-<br />

ють населення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними послугами. Стратег<strong>і</strong>я її розвитку визначається з<br />

урахуванням особливостей внутр<strong>і</strong>шнього <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шнього середовища: забезпе-<br />

чення пр<strong>і</strong>оритету галузей соц<strong>і</strong>ального призначення в умовах становлення пост-<br />

<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альної, соц<strong>і</strong>ально ор<strong>і</strong>єнтованої ринкової економ<strong>і</strong>ки; збалансування об-<br />

межених ресурс<strong>і</strong>в; в<strong>і</strong>дставання к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сних характеристик матер<strong>і</strong>ально-<br />

техн<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> кадрового забезпечення соц<strong>і</strong>альної сфери не т<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>д європейсь-<br />

ких, але <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>тчизняних норм <strong>і</strong> норматив<strong>і</strong>в; надм<strong>і</strong>рна ресурсоємн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> низька<br />

результативн<strong>і</strong>сть окремих вид<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> невиробничої сфери.<br />

Основн<strong>і</strong> ор<strong>і</strong>єнтири розвитку сфери послуг рег<strong>і</strong>ону повинн<strong>і</strong> характеризува-<br />

тися: спрямован<strong>і</strong>стю основних показник<strong>і</strong>в на п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>-<br />

онування ц<strong>і</strong>єї системи життєзабезпечення при збереженн<strong>і</strong> державного нормати-<br />

вно-правового регулювання <strong>і</strong> контролю, у тому числ<strong>і</strong> за допомогою модерн<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї системи ф<strong>і</strong>нансування бюджетних п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й соц<strong>і</strong>альної<br />

сфери; розширенням попиту на послуги невиробничого призначення <strong>і</strong> поси-<br />

лення його важливост<strong>і</strong> як катал<strong>і</strong>затора економ<strong>і</strong>чного росту; п<strong>і</strong>двищенням рол<strong>і</strong><br />

впливу громадськост<strong>і</strong> <strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в на процеси ф<strong>і</strong>нансування, обсяги <strong>і</strong> структу-<br />

ру їхнього надання, контролю за як<strong>і</strong>стю послуг невиробничого призначення.<br />

Уляна КОВАЛЬСЬКА<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ<br />

ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ<br />

Розглянемо сучасн<strong>і</strong> системи управл<strong>і</strong>ння персоналом та можлив<strong>і</strong>сть їх адап-<br />

тац<strong>і</strong>ї й застосування в умовах України. Всесв<strong>і</strong>тньо в<strong>і</strong>дом<strong>і</strong> Гарвадська, Слоун<strong>і</strong>в-

ська та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> школи б<strong>і</strong>знесу, що готують управл<strong>і</strong>нську ел<strong>і</strong>ту не т<strong>і</strong>льки для США,<br />

а <strong>і</strong> для <strong>і</strong>нших країн св<strong>і</strong>ту, дотепер мають величезний авторитет. Однак акценти<br />

в частин<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш ефективного управл<strong>і</strong>ння наприк<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> ХХ стол<strong>і</strong>ття дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>-<br />

льше стали зм<strong>і</strong>щуватися в напрямку вивчення <strong>і</strong> виявлення головних чинник<strong>і</strong>в,<br />

що дозволяють японському менеджменту досягати б<strong>і</strong>льш н<strong>і</strong>ж вражаючих усп<strong>і</strong>-<br />

х<strong>і</strong>в.<br />

В<strong>і</strong>домий управл<strong>і</strong>нський бум розпочався в друг<strong>і</strong>й половин<strong>і</strong> ХХ стол<strong>і</strong>ття на<br />

Заход<strong>і</strong> з акцентом на США. Япон<strong>і</strong>я була єдиною країною, що не посилала своїх<br />

менеджер<strong>і</strong>в набувати осв<strong>і</strong>ту за кордоном. І якщо на Заход<strong>і</strong> менеджери мають в<br />

основному осв<strong>і</strong>ту юриста чи економ<strong>і</strong>ста, то в Япон<strong>і</strong>ї вони здеб<strong>і</strong>льшого мають<br />

<strong>і</strong>нженерну осв<strong>і</strong>ту. А зв<strong>і</strong>дси <strong>і</strong> реакц<strong>і</strong>я на умови, що пост<strong>і</strong>йно зм<strong>і</strong>нюються.<br />

В<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть “шк<strong>і</strong>л б<strong>і</strong>знесу” у японських ун<strong>і</strong>верситетах є результатом того,<br />

що японськ<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми вол<strong>і</strong>ють готувати кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в за власними програмами усере-<br />

дин<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми, а не купувати їх в ун<strong>і</strong>верситетах. З урахуванням системи дов<strong>і</strong>чного<br />

найму це ц<strong>і</strong>лком лог<strong>і</strong>чно <strong>і</strong> виправдано. Американц<strong>і</strong> ж наголошують на стандар-<br />

тизац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння, а зв<strong>і</strong>дси <strong>і</strong> централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дготовки кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в з використан-<br />

ням стандартних програм. Фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> вважають, що дов<strong>і</strong>чний найм є ун<strong>і</strong>кальним<br />

явищем соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної структури Япон<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> практично неповторний.<br />

Важливим механ<strong>і</strong>змом японського управл<strong>і</strong>ння є система просування по служб<strong>і</strong>.<br />

Д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть молодих людей оц<strong>і</strong>нюється т<strong>і</strong>льки п<strong>і</strong>сля десяти рок<strong>і</strong>в роботи у ф<strong>і</strong>рм<strong>і</strong>.<br />

Для американц<strong>і</strong>в це неприйнятне, оск<strong>і</strong>льки вони звикли до швидкого просуван-<br />

ня залежно в<strong>і</strong>д конкретних результат<strong>і</strong>в. Велике значення у японськ<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong><br />

має ротац<strong>і</strong>я кадр<strong>і</strong>в. Багато хто вважає пост<strong>і</strong>йну зм<strong>і</strong>ну д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> слабким м<strong>і</strong>сцем<br />

японського управл<strong>і</strong>ння. Але оск<strong>і</strong>льки в основ<strong>і</strong> японської системи прийняття р<strong>і</strong>-<br />

шень лежить загальна згода, то вищезгадана система ротац<strong>і</strong>ї кадр<strong>і</strong>в є не слаб-<br />

кою, а скор<strong>і</strong>ше, сильною стороною японського управл<strong>і</strong>ння. В Україн<strong>і</strong> це не мо-<br />

жливо. У США, навпаки, висококвал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованим фах<strong>і</strong>вцем вважається прац<strong>і</strong>в-<br />

ник, який до тонкощ<strong>і</strong>в знає лише свою суто вузьку д<strong>і</strong>лянку д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Ц<strong>і</strong>каво в<strong>і</strong>дзначити такий момент. Прагнучи взяти максимум можливого в<strong>і</strong>д<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в у найб<strong>і</strong>льш д<strong>і</strong>єздатному в<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, багато ф<strong>і</strong>рм, не зм<strong>і</strong>нюючи принципу

п<strong>і</strong>двищення зарплати за стажем роботи, застосовують ряд додаткових виплат<br />

незалежно в<strong>і</strong>д нього. Одн<strong>і</strong>єю з особливостей японського управл<strong>і</strong>ння є вихован-<br />

ня в прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в почуття в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за стан справ на своїй д<strong>і</strong>лянц<strong>і</strong> <strong>і</strong> за ма-<br />

ксимальний внесок його в справи ф<strong>і</strong>рми.<br />

Отже, яка з моделей управл<strong>і</strong>ння персоналом є найб<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональною для<br />

сучасних умов розвитку ринкових в<strong>і</strong>дносин в Україн<strong>і</strong>. Чи працює японська сис-<br />

тема в наших умовах? Чи д<strong>і</strong>єздатна американська та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> модел<strong>і</strong> у чистому ви-<br />

гляд<strong>і</strong> на українських п<strong>і</strong>дприємствах?<br />

Перш н<strong>і</strong>ж в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>сти на ц<strong>і</strong> запитання, сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дзначити особливост<strong>і</strong> україн-<br />

ського ринку прац<strong>і</strong>, до яких можна в<strong>і</strong>днести: низьку профес<strong>і</strong>йно-квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йну<br />

<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>альну моб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть робочої сили, що обумовлена системою оплати<br />

прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> пенс<strong>і</strong>йного забезпечення, користуванням послугами охорони здоров'я,<br />

одержання житла, пропискою та <strong>і</strong>н.; приховане безроб<strong>і</strong>ття, що досягло величез-<br />

них розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в; надзвичайн<strong>і</strong> масштаби нерегламентованої зайнятост<strong>і</strong>. До неї в<strong>і</strong>д-<br />

носиться робота без укладання трудових угод, комерц<strong>і</strong>йний туризм, надання<br />

послуг на бартерн<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>; пад<strong>і</strong>ння життєвого р<strong>і</strong>вня населення, тому звичайно<br />

т<strong>і</strong> громадяни, як<strong>і</strong> не претендують на роботу по найму (пенс<strong>і</strong>онери, учн<strong>і</strong>), вихо-<br />

дять на ринок прац<strong>і</strong> з пропозиц<strong>і</strong>єю робочої сили, що зб<strong>і</strong>льшує конкуренц<strong>і</strong>ю;<br />

скорочення числа зайнятих на кер<strong>і</strong>вних посадах апарату управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> в арм<strong>і</strong>ї;<br />

посилення трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї населення України в <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> країни.<br />

Отже для українських п<strong>і</strong>дприємств необх<strong>і</strong>дна своя модель управл<strong>і</strong>ння пер-<br />

соналом, яка б враховувала сучасн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> розвитку ринку прац<strong>і</strong> та нац<strong>і</strong>о-<br />

нальн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> загалом. В.І. Бовик<strong>і</strong>ним була розроблена рац<strong>і</strong>ональна мо-<br />

дель трудових в<strong>і</strong>дносин, основними складовими якої є: ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кована тарифна си-<br />

стема; ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кована контрактна система; ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кована система участ<strong>і</strong> у прибут-<br />

ках. Терм<strong>і</strong>н ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я вказує на доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть та єдн<strong>і</strong>сть кожної з частин систе-<br />

ми. Отже, щодо питань оплати <strong>і</strong> мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> дана рац<strong>і</strong>ональна модель в<strong>і</strong>д-<br />

пов<strong>і</strong>дає японськ<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння персоналом, доповнюючи її б<strong>і</strong>льш жорст-<br />

кими деталями. Головна в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть – ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кована контрактна система. Сама<br />

така контрактна система покликана з<strong>і</strong>грати роль нац<strong>і</strong>онального ментал<strong>і</strong>тету

японської модел<strong>і</strong> при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї її на будь-якому нац<strong>і</strong>ональному ґрунт<strong>і</strong> св<strong>і</strong>ту <strong>і</strong><br />

України зокрема.<br />

Таким чином, використання рац<strong>і</strong>ональної модел<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння персоналом<br />

п<strong>і</strong>дприємства з врахуванням сучасних особливостей українського ринку робо-<br />

чої сили, ментал<strong>і</strong>тету прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, використання системи мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вни-<br />

к<strong>і</strong>в, метод<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння кар’єрою п<strong>і</strong>длеглих дасть змогу ефективно управляти<br />

персоналом та отримувати бажан<strong>і</strong> результати в<strong>і</strong>д д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Анна КОЛОМИЦЕВА<br />

Донецький <strong>і</strong>нститут штучного <strong>і</strong>нтелекту<br />

ІНТЕГРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ<br />

ОРГАНИЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ УСТАЛЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА<br />

Введення <strong>і</strong>нтегрального показника оц<strong>і</strong>нки орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чної уста-<br />

леност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства в систем<strong>і</strong> ефективного менеджменту п<strong>і</strong>дприємства має на<br />

уваз<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>з ус<strong>і</strong>х виробничо-ф<strong>і</strong>нансових процес<strong>і</strong>в, а також ус<strong>і</strong>єї сукупност<strong>і</strong> аль-<br />

тернативних вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>в заход<strong>і</strong>в, упровадження яких у виробництво пол<strong>і</strong>пшує цей<br />

показник. При цьому управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нтегральним показником усталеност<strong>і</strong> пови-<br />

нне в<strong>і</strong>дбуватися з позиц<strong>і</strong>ї пол<strong>і</strong>пшення одн<strong>і</strong>єї з найважлив<strong>і</strong>ших (але не єдиної)<br />

характеристик виробничо-економ<strong>і</strong>чних систем – ефективност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

приємства, тобто сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення витрат <strong>і</strong> результат<strong>і</strong>в функц<strong>і</strong>онування системи<br />

Таким чином, як <strong>і</strong>нтегральну оц<strong>і</strong>нку д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства в ринков<strong>і</strong>й<br />

<strong>і</strong>нфраструктур<strong>і</strong> доц<strong>і</strong>льно прийняти <strong>і</strong>нтегральний показник усталеност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>о-<br />

нування п<strong>і</strong>дприємства, що визначається в такий спос<strong>і</strong>б:<br />

де<br />

I<br />

1<br />

, I , I<br />

2<br />

3<br />

I = k I + k I + k<br />

1 1 2 2 3<br />

I<br />

3<br />

- узагальнююч<strong>і</strong> показники усталеност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до вироб-<br />

ничої, <strong>і</strong>нфраструктурної, та ринкової п<strong>і</strong>дсистеми; k1 k2 k3 – коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнти, як<strong>і</strong> вра-<br />

ховують значим<strong>і</strong>сть взаємин п<strong>і</strong>дприємства в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно з виробничо-збутовим <strong>і</strong><br />

(1)

ринковим середовищем, а так само взаємовплив ринкового середовища на д<strong>і</strong>я-<br />

льн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства при анал<strong>і</strong>з<strong>і</strong> виробничо-господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Анал<strong>і</strong>з оц<strong>і</strong>ночних показник<strong>і</strong>в дозволяє провести їхню класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> стру-<br />

ктуризац<strong>і</strong>ю. Ця схема являється також структурно-<strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>чною схемою форму-<br />

вання <strong>і</strong>нтегрального показника усталеност<strong>і</strong> [1].<br />

В такий спос<strong>і</strong>б, управл<strong>і</strong>ння процесом формування <strong>і</strong>нтегрального показника<br />

в<strong>і</strong>дбувається по вертикальних л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>ях, що з'єднує модул<strong>і</strong> в схем<strong>і</strong> <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ї (рис. 1).<br />

ІНТЕГРАЦІЯ<br />

Внутр<strong>і</strong>шньовиробнича система Ринкова система<br />

Показники<br />

Ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чної Виробничо- Характеристик<br />

усталеност<strong>і</strong> господарської ринкового<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> оточення<br />

Система формування базових та в<strong>і</strong>дносних<br />

показник<strong>і</strong>в<br />

Локальн<strong>і</strong> показники усталеност<strong>і</strong><br />

Узагальнююч<strong>і</strong> показники усталеност<strong>і</strong><br />

Управл<strong>і</strong>ння устален<strong>і</strong>стю<br />

Інтегральний показник усталеност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

I = k I + k I + k<br />

Рис. 1. Формування <strong>і</strong>нтегральної системи менеджменту п<strong>і</strong>дприємства<br />

Це означає, що будь-який модуль може актив<strong>і</strong>зувати наступний модуль<br />

б<strong>і</strong>льш низького р<strong>і</strong>вня, щоб д<strong>і</strong>стати необх<strong>і</strong>дний результат. Под<strong>і</strong>бний метод зруч-<br />

ний не т<strong>і</strong>льки для формування <strong>і</strong>нтегрального показника, але <strong>і</strong> для його анал<strong>і</strong>зу з<br />

наступним управл<strong>і</strong>нням, тим самим формується визначена <strong>і</strong>нтегрована система<br />

менеджменту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Кр<strong>і</strong>м цього, з погляду моделювання процес<strong>і</strong>в<br />

под<strong>і</strong>бний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до розробки методу найб<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональний.<br />

1<br />

1<br />

2<br />

2<br />

3<br />

I<br />

3

Пропонований метод дозволяє вводити <strong>і</strong> виводити в розглянутий ряд не<br />

т<strong>і</strong>льки будь-як<strong>і</strong> показники, але <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>лком модульн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистеми. Це пояснюється<br />

тим, що в зв'язку з<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ною попиту можуть зм<strong>і</strong>нюватися положення п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва щодо р<strong>і</strong>зних ринк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> склад показник<strong>і</strong>в кожної структури [2].<br />

Таким чином, пров<strong>і</strong>вши анал<strong>і</strong>з структури <strong>і</strong>нтегрального показника, можна<br />

установити, що основна частка фактор<strong>і</strong>в, що впливають на його значення, бере<br />

св<strong>і</strong>й початок у виробнич<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Саме виробничий процес являється<br />

центральною ланкою в ланцюжку виробничо-збутового процесу, де виб<strong>і</strong>р най-<br />

б<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональна система управл<strong>і</strong>ння запасами в кожн<strong>і</strong>м п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong> в остаточ-<br />

ному п<strong>і</strong>дсумку дуже впливає на результати господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ства.<br />

Натал<strong>і</strong>я КОРОТЕНКО<br />

Нац<strong>і</strong>ональна академ<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння, м. Київ<br />

ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ПРОГРАМНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО<br />

ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В РЕГІОНАХ<br />

Об'єктивна необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть державного програмування малого та середнього<br />

б<strong>і</strong>знесу зумовлена потребою глибоких <strong>і</strong> швидких структурних зм<strong>і</strong>н у нац<strong>і</strong>она-<br />

льн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> та недостатньою ефективн<strong>і</strong>стю ринкових механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в. Основним<br />

завданням програмування як форми державного регулювання п<strong>і</strong>дприємництва є<br />

п<strong>і</strong>дтримка економ<strong>і</strong>чної р<strong>і</strong>вноваги, вплив на як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни економ<strong>і</strong>ки та стимулю-<br />

вання її розвитку.<br />

Мета державного програмування полягає в забезпеченн<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш ефекти-<br />

вного вар<strong>і</strong>анта розвитку п<strong>і</strong>дприємництва та економ<strong>і</strong>ки країни загалом. Програ-<br />

мування - як форма державного регулювання п<strong>і</strong>дприємництва є особливий спо-<br />

с<strong>і</strong>б втручання держави в економ<strong>і</strong>ку товаровиробника, який коригує її в потр<strong>і</strong>б-<br />

ному у певний час напрям<strong>і</strong>; виступає як сучасний неадм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративний метод ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки, оск<strong>і</strong>льки не управляє суб'єктами ринку, а лише ор<strong>і</strong>єнтує їх<br />

у повед<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> <strong>і</strong> забезпечує самост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть; основу програмування становить струк-

турне регулювання з точки зору об'єкта програмування. Отже, програмування -<br />

це процес ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємництва з боку орган<strong>і</strong>в державного управл<strong>і</strong>ння<br />

шляхом регулярного <strong>і</strong> комплексного впливу на його структуру в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до<br />

поставленої мети соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку на певний пер<strong>і</strong>од.<br />

Основу державного програмування становлять розробка <strong>і</strong> виконання дер-<br />

жавних програм економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального розвитку країни та окремих рег<strong>і</strong>о-<br />

н<strong>і</strong>в. Ц<strong>і</strong> програми <strong>і</strong>снують не як субординован<strong>і</strong> одна щодо <strong>і</strong>ншої, а як сп<strong>і</strong>в<strong>і</strong>сную-<br />

ч<strong>і</strong> <strong>і</strong> взаємодоповнююч<strong>і</strong>. Державн<strong>і</strong> програми складаються з комплексних про-<br />

грам розвитку нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки; спец<strong>і</strong>альних програм розвитку окремих<br />

рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в, галузей, сектор<strong>і</strong>в, територ<strong>і</strong>й. Прикладом таких програм в Україн<strong>і</strong> про-<br />

грами досягнення економ<strong>і</strong>чної р<strong>і</strong>вноваги (Програма надзвичайних заход<strong>і</strong>в щодо<br />

стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>ки України та виходу її з кризового стану); програми д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong> державних економ<strong>і</strong>чних орган<strong>і</strong>в (Державна програма приватизац<strong>і</strong>ї, Дер-<br />

жавна програма п<strong>і</strong>дтримки п<strong>і</strong>дприємництва). Особлив<strong>і</strong>стю програмування є те,<br />

що функц<strong>і</strong>ї розробки програм в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лен<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д функц<strong>і</strong>й їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Виконання<br />

функц<strong>і</strong>й перебуває в руках р<strong>і</strong>зних суб'єкт<strong>і</strong>в господарювання. Державн<strong>і</strong> програ-<br />

ми не є обов'язковими як для самих суб'єкт<strong>і</strong>в господарювання, так <strong>і</strong> для орган<strong>і</strong>в<br />

державного управл<strong>і</strong>ння. Програма розглядається як кер<strong>і</strong>вництво, ор<strong>і</strong>єнтир, який<br />

може коригуватися в час<strong>і</strong>.<br />

Державна п<strong>і</strong>дтримка малого п<strong>і</strong>дприємництва повинна сприяти створенню<br />

на обласному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних, правових <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних умов для форму-<br />

вання його розвиненої <strong>і</strong>нфраструктури, забезпечення зростання економ<strong>і</strong>ки об-<br />

ласт<strong>і</strong> через розвиток малого <strong>і</strong> середнього б<strong>і</strong>знесу. Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я заход<strong>і</strong>в Програми<br />

забезпечить подальше зростання рол<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємництва <strong>і</strong> може дати так<strong>і</strong> позити-<br />

вн<strong>і</strong> результати: зб<strong>і</strong>льшиться к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть зайнятого населення, зростуть його дохо-<br />

ди й, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, сукупний попит як визначальний чинник економ<strong>і</strong>чного зрос-<br />

тання; зменшиться навантаження на бюджети р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в (зростуть їхн<strong>і</strong> дохо-<br />

ди та зменшаться видатки на субсид<strong>і</strong>ї населенню); актив<strong>і</strong>зується конкуренц<strong>і</strong>я на<br />

внутр<strong>і</strong>шньому ринку, що дасть поштовх до повн<strong>і</strong>шого використання досягнень<br />

НТП.

Мале п<strong>і</strong>дприємництво потребує державної п<strong>і</strong>дтримки передус<strong>і</strong>м тому, що<br />

мал<strong>і</strong> структури за природою об'єктивно перебувають у г<strong>і</strong>рших умовах на ринку<br />

пор<strong>і</strong>вняно з великим б<strong>і</strong>знесом. У дах, як звичайно, нижчий р<strong>і</strong>вень техн<strong>і</strong>чного<br />

озброєння й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва. Водночас мале п<strong>і</strong>дприємництво ефектив-<br />

но працює на споживчому ринку, наповнюючи його, оперативно реагуючи на<br />

зм<strong>і</strong>ну попиту, освоюючи т<strong>і</strong> сфери, як<strong>і</strong> велик<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства вважають недостат-<br />

ньо прибутковими.<br />

Державну п<strong>і</strong>дтримку малого п<strong>і</strong>дприємництва ведуть за такими принципа-<br />

ми: граничне обмеження адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного державного втручання в п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ницьке середовище; надання допомоги т<strong>і</strong>льки тим п<strong>і</strong>дприємствам, як<strong>і</strong> здатн<strong>і</strong><br />

ефективно вести п<strong>і</strong>дприємницьку д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть; надання грошової чи матер<strong>і</strong>альної<br />

допомоги за умови, що п<strong>і</strong>дприємство вже має певний виробничий потенц<strong>і</strong>ал,<br />

вкладає у виробництво власн<strong>і</strong> кошти; надання п<strong>і</strong>дтримки, в основному, на кон-<br />

курсних засадах.<br />

Загальнодержавн<strong>і</strong> та рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритети розвитку <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтримки малого<br />

п<strong>і</strong>дприємництва повинн<strong>і</strong> визначати: м<strong>і</strong>сце рег<strong>і</strong>ону в загальнодержавному роз-<br />

под<strong>і</strong>л<strong>і</strong> пращ; особливост<strong>і</strong> потенц<strong>і</strong>алу господарського комплексу рег<strong>і</strong>ону; реаль-<br />

на конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї (послуг) галуз<strong>і</strong> на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринках; мо-<br />

жливост<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ї ресурс<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зного виду шляхом зменшення використання <strong>і</strong>м-<br />

портної сировини, енергозбережних та еколог<strong>і</strong>чно чистих виробництв.<br />

Головн<strong>і</strong> завдання соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку малого п<strong>і</strong>дприємницт-<br />

ва так<strong>і</strong>: сприяння розвитку п<strong>і</strong>дприємництва в напрямах, що найб<strong>і</strong>льше забезпе-<br />

чать потребу населення рег<strong>і</strong>ону в послугах, роботах <strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> користу-<br />

ються п<strong>і</strong>двищеним попитом; сприяння розвитку п<strong>і</strong>дприємництва в галузях, як<strong>і</strong><br />

передбачають рац<strong>і</strong>ональне використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу рег<strong>і</strong>ону, зни-<br />

ження непродуктивних витрат за рахунок б<strong>і</strong>льш досконалих метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong> форм го-<br />

сподарювання; стимулювання розвитку п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в галузях,<br />

що забезпечать найвищу ефективн<strong>і</strong>сть виробництва та його конкурентоспро-<br />

можн<strong>і</strong>сть завдяки використанню досягнень науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу, випу-<br />

ску принципово нових вид<strong>і</strong>в продукц<strong>і</strong>ї, ресурсозбережних технолог<strong>і</strong>й; орган<strong>і</strong>за-

ц<strong>і</strong>я послуг неф<strong>і</strong>нансового характеру, наприклад, надання консультац<strong>і</strong>й <strong>і</strong> мето-<br />

дичної допомоги у раз<strong>і</strong> вибору найб<strong>і</strong>льш перспективних напрям<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємни-<br />

цької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, з огляду на соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> проблеми, вир<strong>і</strong>шення яких<br />

має особливе значення для розвитку рег<strong>і</strong>ону.<br />

Ольга КОРЯЧКА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний торговельно-економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ<br />

Із прийняттям Конституц<strong>і</strong>ї України у 1996 роц<strong>і</strong> було започатковано реальн<strong>і</strong><br />

заходи щодо впровадження бюджетного ун<strong>і</strong>таризму. У бюджетному ун<strong>і</strong>таризм<strong>і</strong><br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>жбюджетних в<strong>і</strong>дносин визначається центральним органом влади<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до законодавства. Водночас в умовах бюджетного ун<strong>і</strong>таризму постає<br />

проблема, пов’язана з визначенням р<strong>і</strong>вня допустимої централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї кошт<strong>і</strong>в у<br />

державному бюджет<strong>і</strong>, <strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, т<strong>і</strong>єї меж<strong>і</strong>, за якою суб’єкти держави втра-<br />

чають стимул до формування своїх м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в за рахунок власних дже-<br />

рел.<br />

Протягом останн<strong>і</strong>х рок<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в держави є дотац<strong>і</strong>й-<br />

ними, що св<strong>і</strong>дчить про їх високий р<strong>і</strong>вень ф<strong>і</strong>нансової залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д надання<br />

бюджетних трансферт<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з державного бюджету. Найвищий р<strong>і</strong>вень дотац<strong>і</strong>йност<strong>і</strong><br />

серед ус<strong>і</strong>х вид<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в мають с<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong> бюджети. Це викликано<br />

тим, що за ними закр<strong>і</strong>плений низький р<strong>і</strong>вень доход<strong>і</strong>в на пост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>, вна-<br />

сл<strong>і</strong>док чого вони позбавлен<strong>і</strong> реальної дох<strong>і</strong>дної бази. Останн<strong>і</strong>м часом в Україн<strong>і</strong><br />

дещо спотворено економ<strong>і</strong>чну суть оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йних трансферт<strong>і</strong>в: вони поступово пере-<br />

творилися <strong>і</strong>з <strong>і</strong>нструменту ф<strong>і</strong>нансової допомоги та забезпечення збалансування<br />

м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в у головний <strong>і</strong>нструмент звичайного перерозпод<strong>і</strong>лу й перем<strong>і</strong>-<br />

щення ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж ланками бюджетної системи.<br />

На сьогодн<strong>і</strong> для України, як <strong>і</strong> для <strong>і</strong>нших трансформац<strong>і</strong>йних економ<strong>і</strong>к, особ-<br />

ливе значення має обґрунтування ф<strong>і</strong>нансової пол<strong>і</strong>тики держави, бо остання ви-<br />

значає ефективн<strong>і</strong>сть функц<strong>і</strong>онування <strong>і</strong> впливу на соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси

ф<strong>і</strong>нансової системи держави. В основ<strong>і</strong> проблем, що виникають у трансформа-<br />

ц<strong>і</strong>йних економ<strong>і</strong>ках, лежить перерозпод<strong>і</strong>л нац<strong>і</strong>онального багатства пол<strong>і</strong>тичним<br />

та адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-господарським апаратом.<br />

Нин<strong>і</strong> постає питання щодо реформування адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-територ<strong>і</strong>ального<br />

устрою України, отже, й бюджетної системи України. Ця проблема загострила-<br />

ся <strong>і</strong>з п<strong>і</strong>дготовкою нашої держави до вступу в ЄС. Ось як <strong>і</strong>з приводу цього зазна-<br />

чає Президент України: „Інтегрування України в європейськ<strong>і</strong> структури потре-<br />

бує вироблення та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї такої модел<strong>і</strong> взаємов<strong>і</strong>дносин з рег<strong>і</strong>онами й управ-<br />

л<strong>і</strong>ння ними, яка б в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дала принципам рег<strong>і</strong>ональної пол<strong>і</strong>тики Європейського<br />

Союзу, сприяла становленню нових форм сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> у формат<strong>і</strong> "центр - рег<strong>і</strong>они",<br />

загальновизнан<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього м<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>онального сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва та<br />

м<strong>і</strong>жнародної сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>й. Метою державної рег<strong>і</strong>ональної пол<strong>і</strong>тики як<br />

складової стратег<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного та соц<strong>і</strong>ального розвитку України є створення<br />

умов для динам<strong>і</strong>чного, збалансованого розвитку територ<strong>і</strong>й, усунення основних<br />

рег<strong>і</strong>ональних диспропорц<strong>і</strong>й.”<br />

Передбачається, що державна рег<strong>і</strong>ональна пол<strong>і</strong>тика у 2006-2011 рр. має за-<br />

безпечити: запровадження системи стратег<strong>і</strong>чного бюджетного планування та<br />

ф<strong>і</strong>нансового вир<strong>і</strong>внювання з застосуванням об'єктивних критер<strong>і</strong>їв, гарантова-<br />

них державою соц<strong>і</strong>альних стандарт<strong>і</strong>в, норматив<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальної бюджетної забез-<br />

печеност<strong>і</strong>, законодавчо визначеного перел<strong>і</strong>ку завдань м<strong>і</strong>сцевого значення; де-<br />

централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю влади, розмежування функц<strong>і</strong>й та повноважень центральних <strong>і</strong> м<strong>і</strong>-<br />

сцевих орган<strong>і</strong>в виконавчої влади та орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування з розши-<br />

ренням повноважень м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в виконавчої влади та м<strong>і</strong>сцевого самовря-<br />

дування. Але <strong>і</strong>снують певн<strong>і</strong> сумн<strong>і</strong>ви щодо проведення адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-<br />

територ<strong>і</strong>альної реформи, адже в<strong>і</strong>дбудеться трансформац<strong>і</strong>я не лише територ<strong>і</strong>аль-<br />

но-адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного устрою, а й зм<strong>і</strong>на вс<strong>і</strong>єї бюджетної системи, яка визначена<br />

Бюджетним кодексом України.<br />

Насправд<strong>і</strong>, <strong>і</strong>з прийняттям проекту реформи в<strong>і</strong>дбудеться укрупнення с<strong>і</strong>л, се-<br />

лищ, район<strong>і</strong>в, але в той же час бюджети орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування бу-<br />

дуть позбавлен<strong>і</strong> основного джерела їхнього наповнення – податку <strong>і</strong>з доход<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>-

зичних ос<strong>і</strong>б По-перше, основна частина с<strong>і</strong>льського населення працює у м<strong>і</strong>стах.<br />

По-друге, <strong>і</strong>з проведенням адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-територ<strong>і</strong>альної реформи, в<strong>і</strong>дбудеться<br />

скорочення робочих м<strong>і</strong>сць у бюджетних установах певних населених пункт<strong>і</strong>в, а<br />

<strong>і</strong>з укрупненням громад деяк<strong>і</strong> нин<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> села, селища <strong>і</strong> райони залишуться без бю-<br />

джетних установ сфери <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, охорони здоров’я та <strong>і</strong>нших.<br />

Іншим нар<strong>і</strong>жним каменем є те, що дана реформа має в<strong>і</strong>дбуватися в умовах<br />

незавершеност<strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративної та мун<strong>і</strong>ципальної реформ, а також незабезпе-<br />

ченост<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування ф<strong>і</strong>нансами та ресурсами.<br />

Дана реформа обговорюється не лише представниками влади, а залучають-<br />

ся й експерти для анал<strong>і</strong>зу й оц<strong>і</strong>нки її проекту. Зокрема, Володимир Фесенко,<br />

директор Центру прикладних пол<strong>і</strong>тичних досл<strong>і</strong>джень „Пента”, зазначає, що во-<br />

на є зам<strong>і</strong>ною пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>й реформ<strong>і</strong>, а її обговорення перед парламентськими ви-<br />

борами – це додатковий фактор пол<strong>і</strong>тичної напруги.<br />

Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна реформа потребує тривалої п<strong>і</strong>дготовки, залучення до роз-<br />

робки модел<strong>і</strong> її впровадження активного, квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованого пол<strong>і</strong>тичного й гро-<br />

мадського середовища, пров<strong>і</strong>дних науковц<strong>і</strong>в. Ц<strong>і</strong> процеси повинн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбуватися в<br />

режим<strong>і</strong> широкого громадського обговорення, вироблення системи збалансуван-<br />

ня <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> досягнення р<strong>і</strong>вня її ц<strong>і</strong>лковитого сприйняття сусп<strong>і</strong>льством, а <strong>і</strong>нак-<br />

ше її проведення у тому вигляд<strong>і</strong> <strong>і</strong> в так<strong>і</strong> терм<strong>і</strong>ни, як<strong>і</strong> пропонує влада, може при-<br />

звести до втрати керованост<strong>і</strong> державою з ус<strong>і</strong>ма можливими негативними нас-<br />

л<strong>і</strong>дками.<br />

Оксана КОСТЮК<br />

Луцький державний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТРУДОВОЇ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ<br />

За визначенням М. Мескона, мотивац<strong>і</strong>я – це процес спонукання себе та <strong>і</strong>н-<br />

ших до д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> для задоволення особистих потреб та досягнення ц<strong>і</strong>лей ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. На нашу думку, трудова мотивац<strong>і</strong>я – це спонукання людини до прац<strong>і</strong><br />

як джерела отримання матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> духовних ц<strong>і</strong>нностей.

За умови <strong>і</strong>снування високої трудової мотивац<strong>і</strong>ї – праця стає основним за-<br />

собом забезпечення ефективного використання персоналу п<strong>і</strong>дприємств, що до-<br />

зволяє зб<strong>і</strong>льшити результативн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> прибутков<strong>і</strong>сть його д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Система трудової мотивац<strong>і</strong>ї персоналу є одним <strong>і</strong>з найважлив<strong>і</strong>ших <strong>і</strong>нстру-<br />

мент<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння персоналом. Досконала система трудової мотивац<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>д-<br />

приємств<strong>і</strong> забезпечує: концентрац<strong>і</strong>ю зусиль персоналу для усп<strong>і</strong>шного досягнен-<br />

ня стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>; створення в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї середовища, яке б<br />

сприяло розвитку найважлив<strong>і</strong>ших для роботи <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальних мотив<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong>в-<br />

ник<strong>і</strong>в; визначення оптимального в<strong>і</strong>дношення м<strong>і</strong>ж матер<strong>і</strong>альними та нематер<strong>і</strong>а-<br />

льними чинниками мотивац<strong>і</strong>ї.<br />

Багато досл<strong>і</strong>джень мотивац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств зосереджують свою<br />

увагу на матер<strong>і</strong>альних чинниках, що впливають на її р<strong>і</strong>вень. Безумовно, матер<strong>і</strong>-<br />

альне стимулювання в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає велику роль у визначенн<strong>і</strong> повед<strong>і</strong>нки людини, але<br />

не визначальну, особливо при обмежених ф<strong>і</strong>нансових ресурсах п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Досл<strong>і</strong>дження систем мотивац<strong>і</strong>ї, яке проводилося на к<strong>і</strong>лькох п<strong>і</strong>дприємствах<br />

Волинської област<strong>і</strong>, пройшло два етапи. На першому етап<strong>і</strong> вивчалися <strong>і</strong>снуюч<strong>і</strong><br />

системи мотивац<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>дприємствах, їх переваги та недол<strong>і</strong>ки. Для багатьох п<strong>і</strong>д-<br />

приємств характерним є недосконал<strong>і</strong>сть, або нав<strong>і</strong>ть в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть систем мотива-<br />

ц<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>. Як насл<strong>і</strong>док, б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в не мають <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативного та творчо-<br />

го п<strong>і</strong>дходу до своєї роботи, не бажають зб<strong>і</strong>льшувати свою продуктивн<strong>і</strong>сть. На<br />

другому етап<strong>і</strong> було проведено опитування прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств з метою ви-<br />

значення чинник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> впливають на продуктивн<strong>і</strong>сть їх прац<strong>і</strong>.<br />

Дане досл<strong>і</strong>дження перш за все мало за мету вказати важлив<strong>і</strong>сть проблеми<br />

нематер<strong>і</strong>альних чинник<strong>і</strong>в трудової мотивац<strong>і</strong>ї. Отриман<strong>і</strong> результати ще раз п<strong>і</strong>д-<br />

тверджують важлив<strong>і</strong>сть нематер<strong>і</strong>альної мотивац<strong>і</strong>ї.<br />

У ход<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження було виявлено, що основними мотивами для п<strong>і</strong>дви-<br />

щення ефективност<strong>і</strong> трудової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є найважлив<strong>і</strong>шими для прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в:<br />

перспективи власного розвитку, можлив<strong>і</strong>сть особистого <strong>і</strong> профес<strong>і</strong>йного росту -<br />

39,8% опитаних; висока зароб<strong>і</strong>тна плата - 46,9%; гарант<strong>і</strong>я стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>, пост<strong>і</strong>й-<br />

ної зайнятост<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альної захищеност<strong>і</strong> <strong>і</strong> впевненост<strong>і</strong> в майбутньому - 70,4%;

важлива, осмислена, зм<strong>і</strong>стовна <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>кава робота, що я виконую - 43,9%; гарн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

носини з кер<strong>і</strong>вництвом <strong>і</strong> колегами, можлив<strong>і</strong>сть дружнього сп<strong>і</strong>лкування, належ-<br />

н<strong>і</strong>сть до в<strong>і</strong>домої, усп<strong>і</strong>шної, престижної компан<strong>і</strong>ї - 32,7%; можлив<strong>і</strong>сть самому<br />

визначати методи <strong>і</strong> способи вир<strong>і</strong>шення робочих завдань, самост<strong>і</strong>йно планувати<br />

час <strong>і</strong> зусилля на їхнє виконання - 24,5%; визнання моїх усп<strong>і</strong>х<strong>і</strong>в <strong>і</strong> досягнень у ро-<br />

бот<strong>і</strong> з боку колег та кер<strong>і</strong>вництва - 14,3%; розвинута система соц<strong>і</strong>альних п<strong>і</strong>льг,<br />

виплат <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтримки з боку ф<strong>і</strong>рми - 10,2%. Таким чином ми бачимо, що висока<br />

матер<strong>і</strong>альна винагорода вже не є найзначим<strong>і</strong>шою пор<strong>і</strong>вняно з <strong>і</strong>ншими чинника-<br />

ми. Особливо сл<strong>і</strong>д вид<strong>і</strong>лити такий чинник як гарант<strong>і</strong>я стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>, пост<strong>і</strong>йної<br />

зайнятост<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альної захищеност<strong>і</strong> <strong>і</strong> впевненост<strong>і</strong> в майбутньому. За п<strong>і</strong>дсумками<br />

проведеного анал<strong>і</strong>зу можна зробити висновок, що система мотивац<strong>і</strong>ї в ц<strong>і</strong>лому є<br />

малоефективною. На п<strong>і</strong>дприємствах немає системи мотивац<strong>і</strong>ї персоналу, яка б<br />

враховувала його специф<strong>і</strong>ку. Погано орган<strong>і</strong>зована мотивац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть не<br />

дозволяє п<strong>і</strong>двищувати ефективн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>. Результати опитування показують<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть застосування р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>ших стимул<strong>і</strong>в, а також зм<strong>і</strong>ни пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в<br />

у мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в. Отже, необх<strong>і</strong>дною є створення ефективної системи мо-<br />

тивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>.<br />

На основ<strong>і</strong> проведених досл<strong>і</strong>джень можна запропонувати напрямки пол<strong>і</strong>п-<br />

шення мотивац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> персоналу п<strong>і</strong>дприємства. До них можна в<strong>і</strong>днес-<br />

ти: покращення ставлення прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в роботи, яку вони виконують; розробка<br />

програм профес<strong>і</strong>йного росту; створення та п<strong>і</strong>дтримка дружньої атмосфери в ко-<br />

лектив<strong>і</strong>. Врахування цього кер<strong>і</strong>вництвом п<strong>і</strong>дприємств та забезпечення задово-<br />

лення нематер<strong>і</strong>альних потреб прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в дозволить п<strong>і</strong>дтримувати належне ста-<br />

влення їх до своєї роботи та п<strong>і</strong>двищити їх продуктивн<strong>і</strong>сть.<br />

Ірина КРАВЕЦЬ, Натал<strong>і</strong>я ЛУК’ЯНЧЕНКО<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УДОСКОНАЛЮВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В БАНКУ

Ус<strong>і</strong> банки України в загальному працюють в одному пол<strong>і</strong>тико-<br />

економ<strong>і</strong>чному середовищ<strong>і</strong>, мають одну правову основу, схожий наб<strong>і</strong>р банк<strong>і</strong>всь-<br />

ких продукт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> сфер їхньої реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Але є один аспект, абсолютно ун<strong>і</strong>кальний<br />

для банку, - персонал. В<strong>і</strong>н робить банк в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нним в<strong>і</strong>д банк<strong>і</strong>в-конкурент<strong>і</strong>в. У ри-<br />

нкових умовах жоден банк не може займати монопольне положення. Р<strong>і</strong>шення<br />

кл<strong>і</strong>єнта працювати з тим або <strong>і</strong>ншим банком у значн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> залежить в<strong>і</strong>д р<strong>і</strong>вня<br />

запропонованого серв<strong>і</strong>су, профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зму й ум<strong>і</strong>ння персоналу задовольнити<br />

переваги кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в, запропонувати їм нов<strong>і</strong> види послуг.<br />

Персонал банку є вир<strong>і</strong>шальним чинником у конкурентн<strong>і</strong>й боротьб<strong>і</strong>. В умо-<br />

вах сьогодн<strong>і</strong>шнього ф<strong>і</strong>нансового ринку, що динам<strong>і</strong>чно розвивається, конкурен-<br />

тну боротьбу виграє той, хто створить ефективну д<strong>і</strong>ючу систему управл<strong>і</strong>ння пе-<br />

рсоналом. Процес управл<strong>і</strong>ння повинен бути спрямований на рац<strong>і</strong>ональне вико-<br />

ристання персоналу, п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> його д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong>, у результат<strong>і</strong>,<br />

пол<strong>і</strong>пшення якост<strong>і</strong> життя.<br />

Управл<strong>і</strong>ння персоналом – вагома частина менеджменту, вона пов’язана з<br />

людьми <strong>і</strong> їхн<strong>і</strong>ми в<strong>і</strong>дносинами усередин<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> є сукупн<strong>і</strong>стю принцип<strong>і</strong>в,<br />

метод<strong>і</strong>в, способ<strong>і</strong>в <strong>і</strong> форм впливу на <strong>і</strong>нтереси, поводження <strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>вни-<br />

к<strong>і</strong>в з метою максимального використання їх <strong>і</strong>нтелектуальних та ф<strong>і</strong>зичних мож-<br />

ливостей п<strong>і</strong>д час виконання трудових функц<strong>і</strong>й.<br />

Основним завданням керування персоналом є його моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я на пост<strong>і</strong>йне<br />

п<strong>і</strong>двищення економ<strong>і</strong>чних результат<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> банку, що реал<strong>і</strong>зується через<br />

п<strong>і</strong>дб<strong>і</strong>р квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в; ефективне використання майстерност<strong>і</strong> <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>-<br />

бностей персоналу; удосконалення систем його мотивац<strong>і</strong>ї; п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня за-<br />

доволення роботою вс<strong>і</strong>х категор<strong>і</strong>й персоналу; розвиток <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтримка на високому<br />

р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> системи п<strong>і</strong>двищення квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї персоналу; забезпечення нормального<br />

морального кл<strong>і</strong>мату в колектив<strong>і</strong>; управл<strong>і</strong>ння кар’єрою прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в; вплив на<br />

творчу активн<strong>і</strong>сть персоналу, допомога в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних план<strong>і</strong>в; удо-<br />

сконалення метод<strong>і</strong>в оц<strong>і</strong>нки персоналу; забезпечення високого р<strong>і</strong>вня життя пра-<br />

ц<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.

Методи управл<strong>і</strong>ння персоналом под<strong>і</strong>ляються на три основн<strong>і</strong> групи: еконо-<br />

м<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-розпорядницьк<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>.<br />

Система управл<strong>і</strong>ння персоналом у банках базується на встановлених нау-<br />

кових принципах. Основна спрямован<strong>і</strong>сть кадрового менеджменту банк<strong>і</strong>в -<br />

вкладення в людськ<strong>і</strong> ресурси, що є довгостроковим чинником його над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong>,<br />

стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> <strong>і</strong> конкурентноздатност<strong>і</strong>. На мал. 1. представлено модель процесу<br />

управл<strong>і</strong>ння персоналом у банку, виконана за допомогою програми Vensim PLE.<br />

Рис. 1. Модель управл<strong>і</strong>ння персоналом у банку<br />

Особливе м<strong>і</strong>сце в стратег<strong>і</strong>ях розвитку банк<strong>і</strong>в в умовах загострення конку-<br />

ренц<strong>і</strong>ї прид<strong>і</strong>ляється формам роботи з персоналом (наприклад, стажування про-<br />

в<strong>і</strong>дних спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в). Значна увага прид<strong>і</strong>ляється питанням розробки перспектив-<br />

них план<strong>і</strong>в потреби у фах<strong>і</strong>вцях. Важливим етапом процесу управл<strong>і</strong>ння персона-<br />

лом є розпод<strong>і</strong>л кадр<strong>і</strong>в. Грамотно п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>бран<strong>і</strong> <strong>і</strong> рац<strong>і</strong>онально розпод<strong>і</strong>лен<strong>і</strong> кадри – за-<br />

порука усп<strong>і</strong>ху. Найпоширен<strong>і</strong>шими методами розпод<strong>і</strong>лу кадр<strong>і</strong>в є атестац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> тес-<br />

тування, що систематично проводяться в банках, тим самим, формуючи групи<br />

перспективного резерву на кер<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> посади.<br />

Ключовим елементом циклу менеджменту людських ресурс<strong>і</strong>в є винагорода<br />

за ефективну роботу. Вона представлена у вигляд<strong>і</strong> зарплати, просування по<br />

служб<strong>і</strong>, надання можливост<strong>і</strong> для навчання. Професор Роберт Блейк <strong>і</strong> його сп<strong>і</strong>в-<br />

роб<strong>і</strong>тниця Джейн С. Моутон зробили висновок про те, що який-небудь резуль-<br />

тат досягається в „силовому” пол<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вника, а<br />

найвищ<strong>і</strong> результати – в умовах максимального обл<strong>і</strong>ку потреб прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

Обґрунтована кадрова пол<strong>і</strong>тика дає можлив<strong>і</strong>сть створити ефективно пра-<br />

цюючий колектив профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>в вищої якост<strong>і</strong>, що забезпечили банкам <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж

над<strong>і</strong>йного, стаб<strong>і</strong>льного <strong>і</strong> конкурентноздатного ф<strong>і</strong>нансового <strong>і</strong>нституту. Вир<strong>і</strong>ша-<br />

льним значенням для стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> банку повинна бути дисципл<strong>і</strong>на, недопущен-<br />

ня факт<strong>і</strong>в перевищення повноважень посадовими органами, компетентн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong><br />

патр<strong>і</strong>отизм, глибок<strong>і</strong> знання економ<strong>і</strong>чної теор<strong>і</strong>ї, правової культури.<br />

Банк<strong>і</strong>вська справа – мистецтво управл<strong>і</strong>ння економ<strong>і</strong>чними процесами. Без<br />

натхнення, без любов<strong>і</strong> до своєї справи не буде гармон<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж прац<strong>і</strong>вни-<br />

ком <strong>і</strong> банком. Т<strong>і</strong>льки через ефективне управл<strong>і</strong>ння можна досягти вагомих ре-<br />

зультат<strong>і</strong>в.<br />

Ал<strong>і</strong>на КРЕТОВА<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет управл<strong>і</strong>ння<br />

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ НА ЕТАПІ<br />

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА<br />

В ус<strong>і</strong>х країнах св<strong>і</strong>ту управл<strong>і</strong>ння зайнят<strong>і</strong>стю населення займає одне з пров<strong>і</strong>-<br />

дних м<strong>і</strong>сць у механ<strong>і</strong>змах реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї державної пол<strong>і</strong>тики. Це пов’язане з тим, що<br />

р<strong>і</strong>вень зайнятост<strong>і</strong> є важливим результуючим та факторним показником еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки, що в<strong>і</strong>дображає загальний соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чний стан країни, спромож-<br />

н<strong>і</strong>сть державної пол<strong>і</strong>тики вир<strong>і</strong>шувати нагальн<strong>і</strong> проблеми свого розвитку та со-<br />

ц<strong>і</strong>альної безпеки.<br />

Вид<strong>і</strong>ляють два механ<strong>і</strong>зми регулювання зайнятост<strong>і</strong>: державно-<br />

централ<strong>і</strong>зований та децентрал<strong>і</strong>зований. З переходом до етапу пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>аль-<br />

ного розвитку сусп<strong>і</strong>льства використання державно-централ<strong>і</strong>зованого механ<strong>і</strong>зму<br />

регулювання зайнятост<strong>і</strong>, характерного для багатьох країн з ринковою економ<strong>і</strong>-<br />

кою в пер<strong>і</strong>од <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ального розвитку, зменшується на користь децентрал<strong>і</strong>зо-<br />

ваного механ<strong>і</strong>зму. Централ<strong>і</strong>зована спрямован<strong>і</strong>сть державного регулювання у<br />

сфер<strong>і</strong> зайнятост<strong>і</strong> набуває рис гнучкої модел<strong>і</strong> створення необх<strong>і</strong>дних умов для в<strong>і</strong>-<br />

льного вибору кожним громадянином м<strong>і</strong>ж зайнят<strong>і</strong>стю та незайнят<strong>і</strong>стю у сусп<strong>і</strong>-<br />

льному виробництв<strong>і</strong>, а також для самост<strong>і</strong>йного визначення вид<strong>і</strong>в та форм тру-<br />

дової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.

Досягнення продуктивної зайнятост<strong>і</strong> населення, яка виступає одним з най-<br />

важлив<strong>і</strong>ших показник<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>альної ор<strong>і</strong>єнтованост<strong>і</strong> сучасного ринкового госпо-<br />

дарства, вважається можливим за умов взаємод<strong>і</strong>ї двох складових системи регу-<br />

лювання зайнятост<strong>і</strong> – об’єктивної та суб’єктивної.<br />

До об’єктивної п<strong>і</strong>дсистеми входять принципи та методи державного регу-<br />

лювання зайнятост<strong>і</strong>, призначення яких полягає у забезпеченн<strong>і</strong> громадянам р<strong>і</strong>в-<br />

них прав на виб<strong>і</strong>р виду д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та спец<strong>і</strong>альност<strong>і</strong>, на профес<strong>і</strong>йну п<strong>і</strong>дготовку та<br />

в<strong>і</strong>льний виб<strong>і</strong>р географ<strong>і</strong>чного м<strong>і</strong>сця прикладення прац<strong>і</strong>; забезпеченн<strong>і</strong> високого та<br />

стаб<strong>і</strong>льного р<strong>і</strong>вня зайнятост<strong>і</strong>, сприянн<strong>і</strong> вдосконаленню її структури, оптималь-<br />

ному функц<strong>і</strong>онуванню ринку прац<strong>і</strong>; гарантуванн<strong>і</strong> захисту суб’єкт<strong>і</strong>в на ринку<br />

прац<strong>і</strong> з посиленою увагою до захисту безроб<strong>і</strong>тних.<br />

Суб’єктивна п<strong>і</strong>дсистема регулювання зайнятост<strong>і</strong> складається з внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

характеристик населення, що є руш<strong>і</strong>єм його соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної повед<strong>і</strong>нки<br />

на ринку прац<strong>і</strong>. В першу чергу, йдеться про трудовий потенц<strong>і</strong>ал громадян, тоб-<br />

то сукупн<strong>і</strong>сть наявних ресурс<strong>і</strong>в, можливостей та якостей, що безперервно фор-<br />

муються в процес<strong>і</strong> життя людини та визначають меж<strong>і</strong> її участ<strong>і</strong> у трудов<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong>.<br />

Трудовий потенц<strong>і</strong>ал складається з таких компонент<strong>і</strong>в, як психоф<strong>і</strong>з<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

(стан здоров’я, працездатн<strong>і</strong>сть) та особист<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> (мотивац<strong>і</strong>я, в<strong>і</strong>дношення до прац<strong>і</strong>)<br />

особливост<strong>і</strong> людини-прац<strong>і</strong>вника; соц<strong>і</strong>ально-демограф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> характеристики (в<strong>і</strong>к,<br />

стать, с<strong>і</strong>мейний стан); профес<strong>і</strong>йно-квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> характеристики (профес<strong>і</strong>я,<br />

осв<strong>і</strong>та, стаж, р<strong>і</strong>вень квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, творч<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>бност<strong>і</strong>). Саме ця сукупн<strong>і</strong>сть компо-<br />

нент<strong>і</strong>в робить людину членом сусп<strong>і</strong>льства, над<strong>і</strong>ляє її автономн<strong>і</strong>стю, <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуа-<br />

льн<strong>і</strong>стю, досв<strong>і</strong>дом, надає можлив<strong>і</strong>сть участ<strong>і</strong> у сусп<strong>і</strong>льному виробництв<strong>і</strong>.<br />

Однак природа зайнятост<strong>і</strong> обумовлена не лише працездатн<strong>і</strong>стю, в<strong>і</strong>ком, ба-<br />

жанням конкретного <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>да працювати, але й можливостями реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї трудо-<br />

вого потенц<strong>і</strong>алу – наявн<strong>і</strong>стю можливостей та умов трудової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в держа-<br />

в<strong>і</strong>. Це означає, що держава повинна в<strong>і</strong>дмовитися в<strong>і</strong>д жорсткої регламентац<strong>і</strong>ї<br />

форм та режим<strong>і</strong>в зайнятост<strong>і</strong>, вимушеної обов’язковост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> у сусп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>

та сприяти розкриттю <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в та потреб людини через свободу та добров<strong>і</strong>ль-<br />

н<strong>і</strong>сть вибору будь-якої сфери сусп<strong>і</strong>льно корисної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Тому забезпечення сп<strong>і</strong>впад<strong>і</strong>ння бажань працездатної людини у працездат-<br />

ному в<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зувати св<strong>і</strong>й трудовий потенц<strong>і</strong>ал у конкретн<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> трудової д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong> з наявн<strong>і</strong>стю реальних умов для їх зд<strong>і</strong>йснення виступає головним за-<br />

вданням управл<strong>і</strong>ння зайнят<strong>і</strong>стю. Т<strong>і</strong>льки гармон<strong>і</strong>йне поєднання ц<strong>і</strong>лей<br />

об’єктивної та суб’єктивної п<strong>і</strong>дсистем, взаємоврахування потреб та <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в<br />

одна одної спроможн<strong>і</strong> забезпечити продуктивну зайнят<strong>і</strong>сть в умовах децентра-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї механ<strong>і</strong>зму регулювання зайнятост<strong>і</strong> на сучасному етап<strong>і</strong> розвитку сусп<strong>і</strong>ль-<br />

ства.<br />

Олександр КУБАТКО<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

АДМІНІСТРАТИВНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР СТІЙКОГО<br />

РОЗВИТКУ КРАЇНИ<br />

Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я – це контрольований <strong>і</strong> впорядкований<br />

процес передання частини повноважень центру органам влади субнац<strong>і</strong>онально-<br />

го р<strong>і</strong>вня - рег<strong>і</strong>ональним та (або) м<strong>і</strong>сцевим. У процес<strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративної децент-<br />

рал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї обсяг прав нижчих орган<strong>і</strong>в влади розширюється в межах визначених<br />

завданнями п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> та гнучкост<strong>і</strong> апарату управл<strong>і</strong>ння.<br />

Децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я є нин<strong>і</strong> одн<strong>і</strong>єю з головних поточних св<strong>і</strong>тових тенденц<strong>і</strong>й, <strong>і</strong><br />

кр<strong>і</strong>м того, т<strong>і</strong>сно пов’язана з ст<strong>і</strong>йким розвитком. Тобто децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я приско-<br />

рює ст<strong>і</strong>йкий розвиток, а її в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть навпаки гальмує. На рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

основними перевагами цього процесу є: представники м<strong>і</strong>сцевого самоврядуван-<br />

ня знають м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> та економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> проблеми краще <strong>і</strong> їм лег-<br />

ше їх передбачити та вир<strong>і</strong>шити на м<strong>і</strong>крор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>; м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> органи влади ефективн<strong>і</strong>-<br />

ше взаємод<strong>і</strong>ють з людьми <strong>і</strong> таким чином краще представляють їх <strong>і</strong>нтереси в ц<strong>і</strong>-<br />

лому за трьома аспектами ст<strong>і</strong>йкого розвитку; люди б<strong>і</strong>льш стурбован<strong>і</strong> станом на-<br />

вколишнього середовища на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, <strong>і</strong> тому б<strong>і</strong>льш ефективно бу-

дуть лоб<strong>і</strong>ювати свої <strong>і</strong>нтереси перед м<strong>і</strong>сцевими органами влади; психолог<strong>і</strong>чний<br />

фактор: м<strong>і</strong>сцевим чиновникам складн<strong>і</strong>ше <strong>і</strong>гнорувати проблемн<strong>і</strong> ситуац<strong>і</strong>ї їх „за-<br />

гальнодержавним колегам”; представники м<strong>і</strong>сцевого самоврядування можуть<br />

б<strong>і</strong>льше присвячувати часу вир<strong>і</strong>шенню економ<strong>і</strong>чних, еколог<strong>і</strong>чних та соц<strong>і</strong>альних<br />

проблем так як вони не зайнят<strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тикою загальнодержавного та м<strong>і</strong>жнародного<br />

р<strong>і</strong>вня.<br />

Територ<strong>і</strong>альний устр<strong>і</strong>й держави характеризується ун<strong>і</strong>версальними ознака-<br />

ми: 1) ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>стю – вона означає принципову неможлив<strong>і</strong>ст<strong>і</strong> зведення властивос-<br />

тей системи до суми властивостей її елемент<strong>і</strong>в, появу нової якост<strong>і</strong>, яка не є ха-<br />

рактерною для кожного з її елемент<strong>і</strong>в; 2) структурн<strong>і</strong>стю, зумовлен<strong>і</strong>стю повед<strong>і</strong>н-<br />

ки системи повед<strong>і</strong>нкою її окремих елемент<strong>і</strong>в <strong>і</strong> властивостями її структури. Та-<br />

ким чином перетворення територ<strong>і</strong>ального устрою держави саме собою вже мо-<br />

же вплинути на благополуччя конкретного громадянина, с<strong>і</strong>м’ї, територ<strong>і</strong>альної<br />

соц<strong>і</strong>альної групи. Адже в Україн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д статусу населеного пункту залежить мо-<br />

жлив<strong>і</strong>сть к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сного та як<strong>і</strong>сного одержання послуг.<br />

В рег<strong>і</strong>ональних стратег<strong>і</strong>чних планах розвитку територ<strong>і</strong>альних громад по-<br />

винн<strong>і</strong> визначатися заходи по структурн<strong>і</strong>й перебудов<strong>і</strong>, технолог<strong>і</strong>чному обнов-<br />

ленню, енергозбереженню в виробництв<strong>і</strong>, впровадженню досягнень НТП, а та-<br />

кож розробки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в. Ос-<br />

новною проблемою м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади є деф<strong>і</strong>цит власних джерел надхо-<br />

джень кошт<strong>і</strong>в(для ф<strong>і</strong>нансування своїх проект<strong>і</strong>в), а також значна залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д<br />

розпорядник<strong>і</strong>в держбюджетом.<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть кошт<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д загальної суми м<strong>і</strong>сцевих податк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> збор<strong>і</strong>в в Україн<strong>і</strong><br />

надходить до бюджет<strong>і</strong>в великих м<strong>і</strong>ст, тод<strong>і</strong> як к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть цих м<strong>і</strong>ст у загальн<strong>і</strong>й к<strong>і</strong>-<br />

лькост<strong>і</strong> населених пункт<strong>і</strong>в, де є м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> бюджети, тобто в систем<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого са-<br />

моврядування, незначна. Частка ж м<strong>і</strong>сцевих податк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> збор<strong>і</strong>в у дох<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й частин<strong>і</strong><br />

абсолютної б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льських <strong>і</strong> селищних бюджет<strong>і</strong>в не досягає нав<strong>і</strong>ть 1 %. Ц<strong>і</strong><br />

бюджети не можуть розраховувати на надходження в<strong>і</strong>д готельного, курортного<br />

збор<strong>і</strong>в, збору за право проведення к<strong>і</strong>но— <strong>і</strong> телезйомок. Таким чином, нин<strong>і</strong> м<strong>і</strong>с-<br />

цев<strong>і</strong> податки <strong>і</strong> збори в Україн<strong>і</strong> практично не виконують н<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>скальної, н<strong>і</strong> регу-

люючої функц<strong>і</strong>ї, оск<strong>і</strong>льки м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> ради, насамперед наймасов<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> — с<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

селищн<strong>і</strong>, — що становлять 91 % в<strong>і</strong>д загальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевих рад, не мають<br />

жодного б<strong>і</strong>льш-менш серйозного об'єкта оподаткування.<br />

Можливими шляхами вир<strong>і</strong>шення цих протир<strong>і</strong>ч можуть бути: законодавче<br />

закр<strong>і</strong>плення частини загальнодержавних податк<strong>і</strong>в та збор<strong>і</strong>в за м<strong>і</strong>сцевими тери-<br />

тор<strong>і</strong>альними одиницями; дозв<strong>і</strong>л м<strong>і</strong>сцевим органам влади ем<strong>і</strong>тувати свої ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong><br />

папери (мун<strong>і</strong>ципальн<strong>і</strong> обл<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>ї), як гарант<strong>і</strong>я в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних проектах рег<strong>і</strong>ону;<br />

використання довгострокових банк<strong>і</strong>вських кредит<strong>і</strong>в.<br />

Над<strong>і</strong>я КУБИШИНА, Л<strong>і</strong>д<strong>і</strong>я РУБАН<br />

Нац<strong>і</strong>ональний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет України<br />

“Київський пол<strong>і</strong>техн<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут”<br />

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ<br />

ПІДПРИЄМСТВ<br />

Розвиток ринкових в<strong>і</strong>дносин в Україн<strong>і</strong> характеризується тенденц<strong>і</strong>ями, осо-<br />

бливостями, серед яких визначне м<strong>і</strong>сце пос<strong>і</strong>дає глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я. Сьогодн<strong>і</strong>, глобаль-<br />

них масштаб<strong>і</strong>в набувають зм<strong>і</strong>ни в техн<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>, зростання конкурентної боротьби та<br />

зм<strong>і</strong>цнення конкурентних позиц<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств як на нац<strong>і</strong>ональному<br />

так <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародному ринку. Адаптац<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>ки до св<strong>і</strong>тового ринку<br />

потребує застосування нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в у розробц<strong>і</strong> товарної пол<strong>і</strong>тики. Товарна<br />

пол<strong>і</strong>тика – одна <strong>і</strong>з основних вид<strong>і</strong>в маркетингової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, яка<br />

забезпечує усп<strong>і</strong>х товару на ринку та п<strong>і</strong>дтримує темпи розвитку промислових<br />

п<strong>і</strong>дприємств України.<br />

Зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> зв’язки стають складовою частиною господарської<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> суб’єкт<strong>і</strong>в ринкових в<strong>і</strong>дносин України. Пошук альтернативних ринк<strong>і</strong>в<br />

вимагає в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств оптимального товарного асортименту <strong>і</strong><br />

пост<strong>і</strong>йного його оновлення. Концептуально товарна пол<strong>і</strong>тика передбачає анал<strong>і</strong>з<br />

та покращення якост<strong>і</strong> товару, його дизайну, упаковки, товарної марки, серв<strong>і</strong>су,<br />

що мають максимально задовольняти потреби споживача. Товарна пол<strong>і</strong>тика - це

певний напрямок д<strong>і</strong>й та заход<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> забезпечують стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> та оперативн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>-<br />

шення стосовно товарного асортименту. Виходячи <strong>і</strong>з цього, управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>-<br />

шення приймаються з урахуванням внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х та зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ринкових фактор<strong>і</strong>в.<br />

Важливими д<strong>і</strong>ями для формування оптимальної маркетингової товарної пол<strong>і</strong>ти-<br />

ки є: 1) визначення мети виробництва; 2) збут та експорт на перспективу; 3) на-<br />

явн<strong>і</strong>сть стратег<strong>і</strong>ї товарної пол<strong>і</strong>тики на перспективу; 4) знання умов та вимог ри-<br />

нку; 5) анал<strong>і</strong>з можливостей та ресурс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства.<br />

На сьогодн<strong>і</strong> гостра конкурентна боротьба на св<strong>і</strong>товому ринку породжує<br />

нов<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи та вимоги до виробництва товар<strong>і</strong>в. Це законом<strong>і</strong>рний процес, зва-<br />

жений крок до цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованого ринку, який потребує швидкого розвитку висо-<br />

ких технолог<strong>і</strong>й, зм<strong>і</strong>цнення конкурентних позиц<strong>і</strong>й та зм<strong>і</strong>ни погляд<strong>і</strong>в на товарну<br />

пол<strong>і</strong>тику. Виходячи <strong>і</strong>з цього пропонуємо при формуванн<strong>і</strong> товарної пол<strong>і</strong>тики<br />

звернути на особливост<strong>і</strong>:<br />

1) товарний асортимент та управл<strong>і</strong>ння ним. Пол<strong>і</strong>тика товарного асорти-<br />

менту п<strong>і</strong>дприємства повинна базуватись на технолог<strong>і</strong>чних можливостей п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства, потребах ринку та перевагах конкурент<strong>і</strong>в. Товарний асортимент знахо-<br />

диться п<strong>і</strong>д пост<strong>і</strong>йним впливом життєвого циклу товару, який за останн<strong>і</strong> роки<br />

скорочується. П<strong>і</strong>дприємству необх<strong>і</strong>дно приймати управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення стосов-<br />

но стосовно модиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї та розробки нового товару, а також ел<strong>і</strong>м<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї товару.<br />

2) доц<strong>і</strong>льно розглядати показники якост<strong>і</strong> товару, до яких в<strong>і</strong>дноситься: на-<br />

д<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть, безпечн<strong>і</strong>сть, довгов<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть, естетичн<strong>і</strong>сть, мода, дизайн, стиль, ерго-<br />

ном<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть. Це найсильн<strong>і</strong>ший <strong>і</strong>нструмент для позиц<strong>і</strong>онування товару на ринку.<br />

Для маркетолога важливе значення набуває споживча ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть товару..<br />

3) <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж – образ товару та послуги, сукупн<strong>і</strong>сть асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>й та фраз в<strong>і</strong>д них,<br />

як<strong>і</strong> складаються у св<strong>і</strong>домостей людей та пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з конкретним уявленням. Це<br />

ст<strong>і</strong>йке уявлення споживач<strong>і</strong>в про престижн<strong>і</strong>сть товару, послуги, торгову марку,<br />

ф<strong>і</strong>рму, тощо. Це позитивне в<strong>і</strong>дчуття, що виникає у споживача у зв’язку <strong>і</strong>з мар-<br />

кою продукту. Ім<strong>і</strong>дж товару необх<strong>і</strong>дно планувати одночасно з розробкою кон-<br />

цепц<strong>і</strong>ї задуму товару <strong>і</strong> враховувати при позиц<strong>і</strong>онуванн<strong>і</strong> товару.

4) марочна пол<strong>і</strong>тика. На наш погляд, марочн<strong>і</strong> знаки повинн<strong>і</strong> виконувати<br />

наступн<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї: запам’ятовування, продажу, формування <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу, позиц<strong>і</strong>ону-<br />

вання та реклами. Найважлив<strong>і</strong>ше завдання марки п<strong>і</strong>дтримувати, захищати та<br />

просувати ф<strong>і</strong>рмовий бренд. Ф<strong>і</strong>рма повинна вибрати загальну марочну страте-<br />

г<strong>і</strong>ю, яка б вплинула не т<strong>і</strong>льки на вс<strong>і</strong> товари, але <strong>і</strong> визначила напрями розвитку<br />

марочних назв нових товар<strong>і</strong>в.<br />

5) серв<strong>і</strong>с зб<strong>і</strong>льшує ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть товару для споживача та являється сильною<br />

зброєю у боротьб<strong>і</strong> з конкурентами. П<strong>і</strong>дприємство повинно не просто продавати<br />

товар, а запропонувати споживачев<strong>і</strong> додатков<strong>і</strong> вигоди, тобто надати пакет по-<br />

слуг, який вир<strong>і</strong>шить питання стосовно придбання та експлуатац<strong>і</strong>ї товару. Завдя-<br />

ки серв<strong>і</strong>су та введенню системи гарант<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дприємство створює доброзичлив<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>дносини та дов<strong>і</strong>ру у споживача, а таж формує основу для ефективних комун<strong>і</strong>-<br />

кац<strong>і</strong>й.<br />

Таким чином, критер<strong>і</strong>єм оц<strong>і</strong>нки д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств є рин-<br />

ковий усп<strong>і</strong>х, а ринков<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> передбачають ефективну розробку товарної<br />

пол<strong>і</strong>тики. В умовах конкурентної боротьби на св<strong>і</strong>товому ринку важливою про-<br />

блемою являється формування оптимальної товарної пол<strong>і</strong>тики, одн<strong>і</strong>єю з функ-<br />

ц<strong>і</strong>й якої є розробка та планування асортиментної пол<strong>і</strong>тики, ор<strong>і</strong>єнтованої на ви-<br />

моги ринку та удосконалення елемент<strong>і</strong>в товарної пол<strong>і</strong>тики. Глобальними на-<br />

прямами товарної стратег<strong>і</strong>ї являються: стратег<strong>і</strong>я диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї та стратег<strong>і</strong>я <strong>і</strong>н-<br />

тернац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї через розширення експорту товар<strong>і</strong>в.<br />

Катерина ЛАДИЧЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний торговельно-економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ФОРМУВАННЯ ЛОЯЛЬНОСТІ СПОЖИВАЧІВ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ<br />

В готельному б<strong>і</strong>знес<strong>і</strong> майже вс<strong>і</strong> маркетингов<strong>і</strong> заходи спрямован<strong>і</strong> на п<strong>і</strong>дви-<br />

щення лояльност<strong>і</strong> споживача. Ц<strong>і</strong> заходи доц<strong>і</strong>льно розпод<strong>і</strong>лити на т<strong>і</strong>, що зб<strong>і</strong>ль-<br />

шують варт<strong>і</strong>сть (корисн<strong>і</strong>сть) готельної послуги для певних груп споживач<strong>і</strong>в в<br />

результат<strong>і</strong> надання ним економ<strong>і</strong>чних переваг (лояльн<strong>і</strong>сть, що викликана еконо-

м<strong>і</strong>чною зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>стю), та т<strong>і</strong>, що завдяки формальним та неформальним кому-<br />

н<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ям, а також взаємод<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж п<strong>і</strong>дприємством та споживачем посилюють <strong>і</strong>нте-<br />

нсивн<strong>і</strong>сть контакт<strong>і</strong>в, п<strong>і</strong>двищують дов<strong>і</strong>ру та стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зують задоволен<strong>і</strong>сть готель-<br />

ними послугами даного п<strong>і</strong>дприємства (лояльн<strong>і</strong>сть, побудована на в<strong>і</strong>дносинах).<br />

Варт<strong>і</strong>сть (корисн<strong>і</strong>сть) конкретної послуги на ринку готельного господарст-<br />

ва визначається, з одного боку, як<strong>і</strong>стю, що оч<strong>і</strong>кується та отримується спожива-<br />

чем, а з <strong>і</strong>ншого – виставленою за цю послугу ц<strong>і</strong>ною. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно <strong>і</strong> заходи з п<strong>і</strong>д-<br />

вищення лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в готельних послуг в цьому випадку можуть бу-<br />

ти зор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на як<strong>і</strong>сть або ц<strong>і</strong>ну.<br />

В межах заход<strong>і</strong>в зор<strong>і</strong>єнтованих на як<strong>і</strong>сть послуг готельного п<strong>і</strong>дприємства,<br />

мова йде про те, щоб запропонувати споживачу єдину в своєму род<strong>і</strong> вигоду (ко-<br />

ристь), яка може бути зам<strong>і</strong>щена послугою конкуруючих п<strong>і</strong>дприємств т<strong>і</strong>льки при<br />

б<strong>і</strong>льш високих витратах споживача.<br />

Кр<strong>і</strong>м того протягом побудови партнерських в<strong>і</strong>дносин готельне п<strong>і</strong>дприємст-<br />

во може знизити ризики, як<strong>і</strong> суб‘єктивно сприймаються споживачем, за допо-<br />

могою власних гарант<strong>і</strong>й якост<strong>і</strong> та сертиф<strong>і</strong>кат<strong>і</strong>в якост<strong>і</strong>, що видаються незалеж-<br />

ними <strong>і</strong>нститутами. Придбання особливої дов<strong>і</strong>ри споживач<strong>і</strong>в послуг готельного<br />

ринку в<strong>і</strong>дбувається шляхом створення та п<strong>і</strong>дтримки певного <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу щодо на-<br />

дання виключно як<strong>і</strong>сних та р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних послуг, що є окремим напрямком д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong> маркетолог<strong>і</strong>в вс<strong>і</strong>х в<strong>і</strong>домих готельних ланцюг<strong>і</strong>в.<br />

На п<strong>і</strong>двищення економ<strong>і</strong>чних бар‘єр<strong>і</strong>в при нам<strong>і</strong>р<strong>і</strong> споживача готельних по-<br />

слуг зм<strong>і</strong>нити п<strong>і</strong>дприємство спрямован<strong>і</strong> <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>нов<strong>і</strong> заходи, як<strong>і</strong> прямо або в прихова-<br />

ному вигляд<strong>і</strong> пропонують споживачу матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> вигоди у випадку повторної<br />

покупки послуг на даному п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>.<br />

Досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong>снуючих засоб<strong>і</strong>в по п<strong>і</strong>двищенню лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в в го-<br />

телях р<strong>і</strong>зних як за р<strong>і</strong>внем обслуговування, так <strong>і</strong> за орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правовою фор-<br />

мою, показало <strong>і</strong>снуючу р<strong>і</strong>зницю в можливостях та спрямованост<strong>і</strong> їх маркетин-<br />

гових програм по формуванню лояльност<strong>і</strong>. Маркетингова пол<strong>і</strong>тика великих го-<br />

тел<strong>і</strong>в (як правило категор<strong>і</strong>й 4 – 5 з<strong>і</strong>рок) ор<strong>і</strong>єнтована на р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> за спрямо-<br />

ван<strong>і</strong>стю та витратн<strong>і</strong>стю програми стимулювання, що пояснюється бажанням

всезагального охоплення споживчого ринку готельних послуг. Нажаль, 2-3 з<strong>і</strong>р-<br />

ков<strong>і</strong> готел<strong>і</strong> дуже р<strong>і</strong>дко проводять грамотну маркетингову пол<strong>і</strong>тику по п<strong>і</strong>дви-<br />

щенню лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в своїх послуг. Анал<strong>і</strong>з стану розвитку готельного<br />

ринку м. Києва та АР Крим показав лише окрем<strong>і</strong> приклади усп<strong>і</strong>шних програм<br />

стимулювання пост<strong>і</strong>йних споживач<strong>і</strong>в даної категор<strong>і</strong>ї готел<strong>і</strong>в, що носять разовий<br />

характер.<br />

Об‘єктом заход<strong>і</strong>в по стимулюванню лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в готельних по-<br />

слуг за допомогою побудови в<strong>і</strong>дносин є вплив на особист<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> вза-<br />

ємозв‘язки м<strong>і</strong>ж готельним п<strong>і</strong>дприємством та споживачами шляхом залучення<br />

останн<strong>і</strong>х в д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства. Метою цих д<strong>і</strong>й є спроба викликати психо-<br />

лог<strong>і</strong>чно-емоц<strong>і</strong>йне в<strong>і</strong>дчуття прихильност<strong>і</strong>, прив‘язаност<strong>і</strong> (наприклад, готел<strong>і</strong> мо-<br />

жуть вести спец<strong>і</strong>альну кл<strong>і</strong>єнтську базу, учасникам якої розсилається <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я<br />

про важлив<strong>і</strong> под<strong>і</strong>ї в готел<strong>і</strong>, запрошення на р<strong>і</strong>чниц<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та <strong>і</strong>н.), а також<br />

шляхом обслуговування кл<strong>і</strong>єнта в повн<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> з його вимогами (<strong>і</strong>нди-<br />

в<strong>і</strong>дуальний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д з врахуванням смак<strong>і</strong>в гостей, його нац<strong>і</strong>ональної специф<strong>і</strong>ки).<br />

До числа заход<strong>і</strong>в щодо <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї споживача готельних послуг входить ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я клуб<strong>і</strong>в, збор<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в, ведення персональної картотеки гостей, що<br />

особливо зручно для регулярних опитувань кл<strong>і</strong>єнтури з метою визначення сту-<br />

пеню її задоволеност<strong>і</strong> послугами готелю.<br />

Обслуговування з метою мотивац<strong>і</strong>ї лояльност<strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в готельних по-<br />

слуг на п<strong>і</strong>сля продажному етап<strong>і</strong> включає надання додаткових та специф<strong>і</strong>чних<br />

послуг у вигляд<strong>і</strong> транспортного обслуговування, встановлення спец<strong>і</strong>ального<br />

техн<strong>і</strong>чного обладнання в номерах (продуктоор<strong>і</strong>єнтований серв<strong>і</strong>с) чи в форм<strong>і</strong><br />

консультац<strong>і</strong>ї з додаткового обслуговування в готел<strong>і</strong>, надання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про<br />

культурн<strong>і</strong> под<strong>і</strong>ї в пер<strong>і</strong>од перебування гостя у м<strong>і</strong>ст<strong>і</strong> чи надання <strong>і</strong>ншої допом<strong>і</strong>жної<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, корисної для гостей (серв<strong>і</strong>с, ор<strong>і</strong>єнтований на <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> запити).<br />

В цю ж групу заход<strong>і</strong>в сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>днести <strong>і</strong>нст<strong>і</strong>туц<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зований менеджмент рекла-<br />

мац<strong>і</strong>й, за допомогою якого можна буде швидко та компетентно в<strong>і</strong>дновлювати<br />

задоволен<strong>і</strong>сть скаржник<strong>і</strong>в.

Нажаль майже в<strong>і</strong>дсутня практика проведення маркетингових досл<strong>і</strong>джень з<br />

метою вим<strong>і</strong>рювання нам<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в споживач<strong>і</strong>в щодо зм<strong>і</strong>ни готельного п<strong>і</strong>дприємства<br />

чи певного виду готельної послуги. Також не має досл<strong>і</strong>джень сили лояльност<strong>і</strong><br />

кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> не схильн<strong>і</strong> до зм<strong>і</strong>ни готелю, та реальност<strong>і</strong> нам<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в тих, хто до цього<br />

схильний. Такого роду досл<strong>і</strong>дження потребують з методолог<strong>і</strong>чної точки зору,<br />

по-перше, розробки загальних критер<strong>і</strong>їв для оц<strong>і</strong>нки усп<strong>і</strong>шност<strong>і</strong> цих заход<strong>і</strong>в та,<br />

по-друге, залучення до досл<strong>і</strong>дження „контрольних груп” споживач<strong>і</strong>в, по в<strong>і</strong>дно-<br />

шенню до яких заходи не проводились, щоб переконливо п<strong>і</strong>дтвердити в<strong>і</strong>рог<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>сть суджень про їх ефективн<strong>і</strong>сть.<br />

Безперечно, що п<strong>і</strong>дприємство готельного господарства має можлив<strong>і</strong>сть за<br />

допомогою ц<strong>і</strong>леспрямованих засоб<strong>і</strong>в посилити зв‘язок м<strong>і</strong>ж задоволен<strong>і</strong>стю свого<br />

споживача та його лояльн<strong>і</strong>стю. В практиц<strong>і</strong> готельних п<strong>і</strong>дприємств України не-<br />

обх<strong>і</strong>дно актив<strong>і</strong>зувати зусилля маркетолог<strong>і</strong>в та кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств в цьому<br />

напрямку, оск<strong>і</strong>льки витрати в ц<strong>і</strong>єї област<strong>і</strong> можуть з лишком окупитись дохода-<br />

ми, з одного боку, а з <strong>і</strong>ншого боку, така маркетингова пол<strong>і</strong>тика сприяє п<strong>і</strong>дтрим-<br />

ки <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та зм<strong>і</strong>цнює конкурентну позиц<strong>і</strong>ю готелю на ринку.<br />

Володимир ЛЕОНТЮК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЧИННИКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК<br />

Жорстка конкуренц<strong>і</strong>я на св<strong>і</strong>тових ринках у наш час, вих<strong>і</strong>д на ринок проду-<br />

кт<strong>і</strong>в з короткими життєвими циклами <strong>і</strong> завищен<strong>і</strong> оч<strong>і</strong>кування споживач<strong>і</strong>в до яко-<br />

ст<strong>і</strong> продукту <strong>і</strong> лог<strong>і</strong>стичного серв<strong>і</strong>су змушують п<strong>і</strong>дприємства концентрувати<br />

свою увагу <strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестувати кап<strong>і</strong>тал в управл<strong>і</strong>ння дистриб’юторськими мережами в<br />

ц<strong>і</strong>лому <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння ланцюгами поставок. Це в сукупност<strong>і</strong> з комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йними <strong>і</strong><br />

транспортними технолог<strong>і</strong>ями, що розвиваються, сприяє пост<strong>і</strong>йному розвитку<br />

дистриб’юторських мереж та ланцюг<strong>і</strong>в поставок зокрема.<br />

Викладене вище актуал<strong>і</strong>зує пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong>сть рац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння про-<br />

цесами трансформац<strong>і</strong>ї товар<strong>і</strong>в у каналах дистрибуц<strong>і</strong>ї.

Водночас питання теор<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння ланцюгами поставок в режим<strong>і</strong> реаль-<br />

ного часу все ще не знаходять належної уваги з<strong>і</strong> сторони досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в.<br />

Поняття «ланцюг поставок» певною м<strong>і</strong>рою умовне, оск<strong>і</strong>льки будь-яке п<strong>і</strong>д-<br />

приємство промисловост<strong>і</strong>, торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> або сфери послуг для забезпечення своєї д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong> утворює складну мережеву структуру, що включає окр<strong>і</strong>м постачальни-<br />

к<strong>і</strong>в <strong>і</strong> споживач<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зного р<strong>і</strong>вня ще й велике число контрагент<strong>і</strong>в – посередник<strong>і</strong>в,<br />

яких можна укрупнено розд<strong>і</strong>лити на лог<strong>і</strong>стичних, <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> <strong>і</strong>нших.<br />

Визнан<strong>і</strong> американськ<strong>і</strong> фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> Д. Ламберт <strong>і</strong> Дж. Сток вказують, що управ-<br />

л<strong>і</strong>ння ланцюгами поставок – це <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я восьми ключових б<strong>і</strong>знес-процес<strong>і</strong>в, а<br />

саме: управл<strong>і</strong>ння взаємостосунками <strong>і</strong>з споживачами; обслуговування спожива-<br />

ч<strong>і</strong>в; управл<strong>і</strong>ння попитом; управл<strong>і</strong>ння виконанням замовлень; управл<strong>і</strong>ння вироб-<br />

ництвом/операц<strong>і</strong>ями; управл<strong>і</strong>ння постачанням; управл<strong>і</strong>ння дизайном продукту <strong>і</strong><br />

його доведенням до комерц<strong>і</strong>йного використання; управл<strong>і</strong>ння поворотними ма-<br />

тер<strong>і</strong>альними потоками [2].<br />

Основними вимогами, що пред'являються в даний час до ланцюг<strong>і</strong>в поста-<br />

вок, є зв'язн<strong>і</strong>сть, <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я, наочн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> реагування. Розглянемо дек<strong>і</strong>лька ключо-<br />

вих момент<strong>і</strong>в пов'язаних з р<strong>і</strong>зними стратег<strong>і</strong>чними, тактичними <strong>і</strong> оперативними<br />

р<strong>і</strong>шеннями при управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> ланцюгами поставок.<br />

Структура мереж<strong>і</strong> ланцюг<strong>і</strong>в поставок. Необх<strong>і</strong>дно брати до уваги, що лан-<br />

цюги поставок для багатьох фокусних компан<strong>і</strong>й представляють складну мереж-<br />

ну структуру з розпод<strong>і</strong>леними на велик<strong>і</strong>й територ<strong>і</strong>ї виробничими, складськими <strong>і</strong><br />

транспортними потужностями, що включає велику к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть постачальник<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

точок роздр<strong>і</strong>бних продаж<strong>і</strong>в.<br />

Управл<strong>і</strong>ння запасами в ланцюгах поставок. З позиц<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>двищення ефектив-<br />

ност<strong>і</strong> роботи всього ланцюга поставок управл<strong>і</strong>ння запасами повинно розгляда-<br />

тися як стратег<strong>і</strong>чна задача, р<strong>і</strong>шення якої дозволяє м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зувати загальн<strong>і</strong> активи<br />

ланцюга, пов'язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з запасами. Необх<strong>і</strong>дно створити <strong>і</strong>нтегровану систему управ-<br />

л<strong>і</strong>ння запасами всього асортименту (номенклатури) продукц<strong>і</strong>ї циркулюючої в<br />

ланцюгах поставок фокусної компан<strong>і</strong>ї.

Контракти <strong>і</strong> базиси поставок. При управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> ланцюгами поставок кожний<br />

контрагент ланцюга фокусується на р<strong>і</strong>шеннях, що роблять вплив на власний<br />

прибуток <strong>і</strong> переважно ухвалює р<strong>і</strong>шення з м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальним обл<strong>і</strong>ком їх д<strong>і</strong>ї на решту<br />

партнер<strong>і</strong>в по ланцюгу. Звичайн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж постачальниками <strong>і</strong> споживачами<br />

ґрунтуються на контрактах <strong>і</strong> базисах поставки, як<strong>і</strong> визначають ц<strong>і</strong>ни <strong>і</strong> знижки,<br />

терм<strong>і</strong>ни <strong>і</strong> обсяги поставок продукц<strong>і</strong>ї, перех<strong>і</strong>д права власност<strong>і</strong> на товар, розпод<strong>і</strong>л<br />

лог<strong>і</strong>стичних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових ризик<strong>і</strong>в <strong>і</strong> т.д.<br />

Стратег<strong>і</strong>ї розпод<strong>і</strong>лу. В даний час багато промислових <strong>і</strong> торгових компан<strong>і</strong>й,<br />

зокрема, роздр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> мереж<strong>і</strong>, стали застосовувати нов<strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї розпо-<br />

д<strong>і</strong>лу, так<strong>і</strong>, наприклад, як ЕСR (Efficient Consumer Response – Ефективна реакц<strong>і</strong>я<br />

на запити споживач<strong>і</strong>в), стратег<strong>і</strong>ю прямих продаж<strong>і</strong>в, стратег<strong>і</strong>ю «cross-docking»<br />

розпод<strong>і</strong>лу <strong>і</strong> <strong>і</strong>н. В<strong>і</strong>дносно недавн<strong>і</strong>й усп<strong>і</strong>х найб<strong>і</strong>льшого мережного роздр<strong>і</strong>бного<br />

оператора св<strong>і</strong>тового класу – компан<strong>і</strong>ї Wal-Mart висв<strong>і</strong>тив важлив<strong>і</strong>сть такої стра-<br />

тег<strong>і</strong>ї розпод<strong>і</strong>лу як «cross-docking». Це стратег<strong>і</strong>я, коли магазини забезпечуються<br />

продукц<strong>і</strong>єю з так званих «cross-docking» терм<strong>і</strong>нал<strong>і</strong>в, причому як координац<strong>і</strong>я<br />

поставок, так <strong>і</strong> перевалювання в м<strong>і</strong>сцях надходження замовлень (на терм<strong>і</strong>на-<br />

лах), в<strong>і</strong>дбуваються без процесу збер<strong>і</strong>гання продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Аутсорсинг <strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї закуп<strong>і</strong>вель. При ухваленн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення про ре<strong>і</strong>нжин<strong>і</strong>-<br />

ринг ланцюга поставок, необх<strong>і</strong>дно враховувати, що стратег<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння лан-<br />

цюгом поставок це не т<strong>і</strong>льки координац<strong>і</strong>я р<strong>і</strong>зних вид<strong>і</strong>в лог<strong>і</strong>стичної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>,<br />

це ще <strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення типу «make or buy» («робити самому або купувати»), тобто р<strong>і</strong>-<br />

шення по закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> послуг <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел – аутсорсинг.<br />

Інформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> системи п<strong>і</strong>дтримки прийняття р<strong>і</strong>шень. Інформа-<br />

ц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї – критичний ресурс ефективного управл<strong>і</strong>ння ланцюгами поста-<br />

вок. Насправд<strong>і</strong>, великий <strong>і</strong>нтерес до управл<strong>і</strong>ння ланцюгами поставок викликаний<br />

також виникненням безл<strong>і</strong>ч<strong>і</strong> нових <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й управл<strong>і</strong>ння дани-<br />

ми <strong>і</strong> процесами, економ<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>д вживання яких може бути досягнута за допомогою<br />

складн<strong>і</strong>шого анал<strong>і</strong>зу <strong>і</strong> формування ефективних систем ухвалення р<strong>і</strong>шень.<br />

Кожний з перерахованих чинник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> поставлених питань є елементом зага-<br />

льної комплексної проблеми оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї функц<strong>і</strong>онування ланцюга поставок.

При цьому увага повинна фокусуватися на глобальн<strong>і</strong>й оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ланцюга по-<br />

ставок, на управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> невизначен<strong>і</strong>стю або на обох аспектах разом.<br />

При застосуванн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї концепц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> її використання для українсь-<br />

ких п<strong>і</strong>дприємств необх<strong>і</strong>дно враховувати конкретну компан<strong>і</strong>ю, її конкурентн<strong>і</strong><br />

позиц<strong>і</strong>ї, р<strong>і</strong>вень виробничих <strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й, що використовуються,<br />

ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси, культуру управл<strong>і</strong>ння, базу знань <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> чинники.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Christopher M. Logistics and Supply Chain Management. Pitman Publishing,<br />

Second Edition, London 1998.<br />

2. Lambert D.M.Stock J.M., Fundamentals of Logistics Management, New Jersey<br />

1995.<br />

Св<strong>і</strong>тлана ЛИНОВИЦЬКА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

АЛГОРИТМ ВИБОРУ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ АДАПТАЦІЙНИХ<br />

ЗАХОДІВ<br />

В умовах становлення ринкової економ<strong>і</strong>ки в Україн<strong>і</strong> значно розширились<br />

можливост<strong>і</strong> вибору джерел ф<strong>і</strong>нансування адаптац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних<br />

п<strong>і</strong>дприємств: власн<strong>і</strong> активи, кошти власник<strong>і</strong>в чи акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства, кре-<br />

дитн<strong>і</strong> ресурси тощо. Основною проблемою, що стоїть перед спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стами з ф<strong>і</strong>-<br />

нанс<strong>і</strong>в, є виб<strong>і</strong>р оптимального джерела ф<strong>і</strong>нансування за критер<strong>і</strong>ями можливост<strong>і</strong><br />

отримання та вартост<strong>і</strong> залучення кошт<strong>і</strong>в.<br />

Першим критер<strong>і</strong>єм вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування адаптац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є<br />

його доступн<strong>і</strong>сть для п<strong>і</strong>дприємства з огляду на мету використання кошт<strong>і</strong>в, ве-<br />

личину необх<strong>і</strong>дної суми, платоспроможн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства, <strong>і</strong>нтереси власник<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

т.д. Проте основним критер<strong>і</strong>єм вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування є оч<strong>і</strong>куваний еко-<br />

ном<strong>і</strong>чний ефект, який може отримати п<strong>і</strong>дприємство внасл<strong>і</strong>док використання<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних кошт<strong>і</strong>в. Якщо оч<strong>і</strong>куваний економ<strong>і</strong>чний ефект для кожного вар<strong>і</strong>анту<br />

залучення кошт<strong>і</strong>в є р<strong>і</strong>внозначним, тод<strong>і</strong> використовують додатковий критер<strong>і</strong>й –

варт<strong>і</strong>сть залучення кап<strong>і</strong>талу. Загальна схема вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування ада-<br />

птац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в наведена на рис. 1.<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>нансист<strong>і</strong>в схильн<strong>і</strong> вважати, що найб<strong>і</strong>льш доц<strong>і</strong>льно використо-<br />

вувати для ф<strong>і</strong>нансування нагальних потреб п<strong>і</strong>дприємства власн<strong>і</strong> кошти: нероз-<br />

под<strong>і</strong>лений прибуток попередн<strong>і</strong>х пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong>в, накопичену суму амортизац<strong>і</strong>йних в<strong>і</strong>д-<br />

рахувань тощо. Проте не завжди п<strong>і</strong>дприємство має достатню для ф<strong>і</strong>нансування<br />

програми адаптац<strong>і</strong>ї суму власних кошт<strong>і</strong>в. В такому випадку постає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть<br />

залучення вс<strong>і</strong>єї або частини кошт<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х джерел. Важливим фактором<br />

при вибор<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зму залучення кошт<strong>і</strong>в є мета їх використання, оск<strong>і</strong>льки вона<br />

визначає як<strong>і</strong> саме джерела грошових ресурс<strong>і</strong>в можуть бути зад<strong>і</strong>ян<strong>і</strong>. Наприклад,<br />

для придбання нового обладнання є доступним такий специф<strong>і</strong>чний ф<strong>і</strong>нансовий<br />

<strong>і</strong>нструмент як л<strong>і</strong>зинг, а при розширенн<strong>і</strong> асортименту продукц<strong>і</strong>ї, випуску нових<br />

товар<strong>і</strong>в чи диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї виду д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> при закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> сировини можна корис-<br />

туватися товарним кредитом. Залучення кошт<strong>і</strong>в власник<strong>і</strong>в або акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нвес-<br />

тор<strong>і</strong>в, ем<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я боргових обл<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>й та запозичення кошт<strong>і</strong>в у ф<strong>і</strong>нансово-кредитних<br />

установах є ун<strong>і</strong>версальними джерелами отримання ресурс<strong>і</strong>в, оск<strong>і</strong>льки можуть<br />

застосовуватись як при ф<strong>і</strong>нансуванн<strong>і</strong> потреб у основних засобах, так <strong>і</strong> при по-<br />

повненн<strong>і</strong> оборотних актив<strong>і</strong>в.<br />

Наведений алгоритм вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування адаптац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong> є досить спрощеним <strong>і</strong> може бути доповнений <strong>і</strong>ншими джерелами ф<strong>і</strong>нансуван-<br />

ня. Основна ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть ц<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong> у тому, що вона дозволяє формал<strong>і</strong>зовано п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>-<br />

йти до вибору способу залучення кошт<strong>і</strong>в на заходи з пристосування <strong>і</strong> являє со-<br />

бою порядок виконання даної операц<strong>і</strong>ї.

Так<br />

Планування адаптац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> визначення необх<strong>і</strong>дної суми кошт<strong>і</strong>в<br />

Чи вистачає власних<br />

кошт<strong>і</strong>в?<br />

Н<strong>і</strong><br />

Вивчення ц<strong>і</strong>лей та умов, на яких можна запозичити або залучити ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси<br />

Для поповнення об<strong>і</strong>гового кап<strong>і</strong>талу Для придбання основних фонд<strong>і</strong>в<br />

Товарний<br />

кредит<br />

- строк<br />

в<strong>і</strong>дсрочки<br />

платежу,<br />

- сума<br />

ц<strong>і</strong>нової<br />

надбавки<br />

Банк<strong>і</strong>вський<br />

кредит<br />

- в<strong>і</strong>дсоткова<br />

ставка,<br />

- умови отримання<br />

та<br />

повернення<br />

Виб<strong>і</strong>р джерела ф<strong>і</strong>нансування за критер<strong>і</strong>єм м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальної вартост<strong>і</strong> залучення кап<strong>і</strong>талу<br />

Чи є вибране джерело ф<strong>і</strong>нансування<br />

доступним для п<strong>і</strong>дприємства?<br />

Н<strong>і</strong><br />

Випуск обл<strong>і</strong>гац<strong>і</strong>й<br />

- в<strong>і</strong>дсоткова<br />

ставка,<br />

- витрати на<br />

ем<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ю та<br />

продаж<br />

Виключення даного джерела з розгляду.<br />

Чи є <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> вар<strong>і</strong>анти?<br />

Рис. 1. Схема вибору джерела ф<strong>і</strong>нансування адаптац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в<br />

Так<br />

Акц<strong>і</strong>онерний<br />

кап<strong>і</strong>тал<br />

- див<strong>і</strong>дендна<br />

пол<strong>і</strong>тика,<br />

- витрати на<br />

залучення<br />

кап<strong>і</strong>талу<br />

Так<br />

Н<strong>і</strong><br />

Ф<strong>і</strong>нансування<br />

адаптац<strong>і</strong>ї за рахунок<br />

власних кошт<strong>і</strong>в<br />

Л<strong>і</strong>зинг<br />

Визначення оч<strong>і</strong>куваного економ<strong>і</strong>чного ефекту в<strong>і</strong>д адаптац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в<br />

Визначення вартост<strong>і</strong> залучення кап<strong>і</strong>талу<br />

- сума<br />

щом<strong>і</strong>сячних<br />

платеж<strong>і</strong>в,<br />

- можлив<strong>і</strong>сть<br />

викупу обладнання<br />

Ф<strong>і</strong>нансування<br />

адаптац<strong>і</strong>ї за рахунок<br />

вибраного<br />

джерела кошт<strong>і</strong>в<br />

Перегляд адаптац<strong>і</strong>йних<br />

заход<strong>і</strong>в

Леся ЛУКАНЬ<br />

Льв<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Івана Франка<br />

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ СЕКТОРА МАЛОГО<br />

ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ<br />

Для України, яка стоїть на шляху до вступу у європейське сп<strong>і</strong>втовариство,<br />

проблема прискорення ринкових перетворень стоїть надзвичайно гостро. За та-<br />

ких умов актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> може спричинити суттєв<strong>і</strong> по-<br />

зитивн<strong>і</strong> зрушення у структур<strong>і</strong> валового внутр<strong>і</strong>шнього продукту, зайнятост<strong>і</strong> на-<br />

селення країни, попиту <strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>ї товар<strong>і</strong>в та послуг на нац<strong>і</strong>ональному ринку.<br />

Проте варто зазначити, що за роки незалежност<strong>і</strong> України цей сектор вста-<br />

новився та частково утвердився в структур<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>ки. К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

малих б<strong>і</strong>знесових структур в Україн<strong>і</strong> протягом 1991 – 2004 рр. щороку зростала<br />

разом з<strong>і</strong> зростанням чисельност<strong>і</strong> зайнятих на них прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в та частки малого<br />

б<strong>і</strong>знесу в економ<strong>і</strong>чному потенц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong> країни. Отже, сектор малого п<strong>і</strong>дприємництва<br />

впевнено, хоч <strong>і</strong> повол<strong>і</strong>, завойовує позиц<strong>і</strong>ї у економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> країни. Для ви-<br />

явлення чинник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> перешкоджають актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в<br />

Україн<strong>і</strong>, проводиться пор<strong>і</strong>вняльний анал<strong>і</strong>з стану в<strong>і</strong>тчизняного сектора малого<br />

б<strong>і</strong>знесу та деяких заруб<strong>і</strong>жних країн.<br />

Характеризуючи стан розвитку сектора малого б<strong>і</strong>знесу в Україн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д-<br />

м<strong>і</strong>тити, що тут його масштаби р<strong>і</strong>зко в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються не т<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>чно<br />

розвинутих країн Європи, а й таких постсоц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стичних країн, як Польща, Че-<br />

х<strong>і</strong>я, Угорщина, Словен<strong>і</strong>я, Болгар<strong>і</strong>я. Україна серед країн ЄС та СНД займає<br />

останнє м<strong>і</strong>сце за к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю малих п<strong>і</strong>дприємств на 1000 ос<strong>і</strong>б населення. Якщо на<br />

1000 українц<strong>і</strong>в в середньому припадає 5 малих п<strong>і</strong>дприємств, то в країнах Євро-<br />

пи їх не менше 35. Мале п<strong>і</strong>дприємництво характерне не для вс<strong>і</strong>х сфер сучасної<br />

економ<strong>і</strong>ки України. Б<strong>і</strong>льшою м<strong>і</strong>рою воно поширене у не трудом<strong>і</strong>стких, однак у<br />

високодох<strong>і</strong>дних сферах, де можна швидко отримати велик<strong>і</strong> прибутки (роздр<strong>і</strong>бна<br />

та др<strong>і</strong>бно гуртова торг<strong>і</strong>вля, сфера послуг). Виробнич<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми змушен<strong>і</strong> або допо-<br />

внювати виробничу д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть комерц<strong>і</strong>йною, або згортати виробництво. Частка

українських малих п<strong>і</strong>дприємств у забезпеченн<strong>і</strong> зайнятост<strong>і</strong> населення становить<br />

лише 19% в<strong>і</strong>д загальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в на вс<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємствах, тод<strong>і</strong> як у<br />

країнах ЄС цей показник становить 72%. Обсяг виробленої малими п<strong>і</strong>дприємс-<br />

твами України продукц<strong>і</strong>ї складає всього 9% ВВП. В той час, досв<strong>і</strong>д таких про-<br />

мислово розвинутих країн як США, Італ<strong>і</strong>я, Франц<strong>і</strong>я, Япон<strong>і</strong>я, Н<strong>і</strong>меччина, Вели-<br />

кобритан<strong>і</strong>я <strong>і</strong>люструє важливу роль малого б<strong>і</strong>знесу у Виробництв<strong>і</strong> ВВП. На час-<br />

тку малих п<strong>і</strong>дприємств у цих країнах припадає в<strong>і</strong>д 50 до 60% обсягу валового<br />

внутр<strong>і</strong>шнього продукту.<br />

Св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>дчить, що практично в ус<strong>і</strong>х розвинутих країнах держава<br />

бере активну участь у формуванн<strong>і</strong> та розвитку п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>д-<br />

тримц<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш доц<strong>і</strong>льних та ефективних її напрямк<strong>і</strong>в. Потенц<strong>і</strong>ал малого п<strong>і</strong>д-<br />

приємництва використовується неповною м<strong>і</strong>рою. Головною причиною цього<br />

виступає наявн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>стотного тиску зовн<strong>і</strong>шнього середовища, що виснажує, а<br />

<strong>і</strong>нод<strong>і</strong> <strong>і</strong> припиняє д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Ситуац<strong>і</strong>я, що склалася у економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> України на сучасному етап<strong>і</strong> сприяла ви-<br />

никненню у малого п<strong>і</strong>дприємництва певних специф<strong>і</strong>чних особливостей, серед<br />

яких можна в<strong>і</strong>дзначити наступн<strong>і</strong>: необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть пост<strong>і</strong>йної боротьби за виживан-<br />

ня, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> незаконними засобами; неможлив<strong>і</strong>сть в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в<br />

ор<strong>і</strong>єнтуватися на випуск одного виду продукц<strong>і</strong>ї, що призводить до поєднання в<br />

межах одного малого п<strong>і</strong>дприємства дек<strong>і</strong>лькох вид<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>; незначна к<strong>і</strong>ль-<br />

к<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> працюють у виробнич<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>; крайня обмежен<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>-<br />

нансових ресурс<strong>і</strong>в та неможлив<strong>і</strong>сть їх залучення на в<strong>і</strong>дносно тривалий пер<strong>і</strong>од;<br />

високий ризик п<strong>і</strong>дприємств малого б<strong>і</strong>знесу та в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в захисту в<strong>і</strong>д<br />

нього; в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть реальної п<strong>і</strong>дтримки та допомоги на державному та рег<strong>і</strong>она-<br />

льному р<strong>і</strong>внях; недов<strong>і</strong>ра зах<strong>і</strong>дних партнер<strong>і</strong>в; негативне психолог<strong>і</strong>чне ставлення<br />

населення та орган<strong>і</strong>в влади до п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в; бракує знань, досв<strong>і</strong>ду та культури<br />

ринкових в<strong>і</strong>дносин, внасл<strong>і</strong>док чого спостер<strong>і</strong>гається низький управл<strong>і</strong>нський р<strong>і</strong>-<br />

вень; недостатня <strong>і</strong>нфраструктура п<strong>і</strong>дтримки малого п<strong>і</strong>дприємництва, низький<br />

р<strong>і</strong>вень консультац<strong>і</strong>йних послуг та спец<strong>і</strong>альних осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х програм; в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть по-

вної <strong>і</strong> в<strong>і</strong>рог<strong>і</strong>дної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про стан та кон’юнктуру ринку; прагнення до мак-<br />

симальної самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> та ризиковост<strong>і</strong>.<br />

Малий б<strong>і</strong>знес є надзвичайно важливою ланкою в структур<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки<br />

України. Його роль просто неможливо переоц<strong>і</strong>нити. Тому заходи, спрямован<strong>і</strong><br />

на його п<strong>і</strong>дтримку, повинн<strong>і</strong> стати одним з пр<strong>і</strong>оритетних напрямк<strong>і</strong>в рег<strong>і</strong>ональної<br />

<strong>і</strong> державної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Марина ЛУКІНЧУК, Ірина ЛУКІНЧУК<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ЗНАЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ У КОМПЛЕКСІ МАРКЕТИНГУ<br />

Сучасний ринок стає все б<strong>і</strong>льше насиченим. Значна к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть товар<strong>і</strong>в бук-<br />

вально «розштовхує» один одного, щоб привернути до себе увагу споживач<strong>і</strong>в.<br />

За таких умов квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кован<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вники служби маркетингу та її комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й-<br />

ного п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу змушен<strong>і</strong> пост<strong>і</strong>йно шукати нов<strong>і</strong>, досконал<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> прийоми продажу<br />

товар<strong>і</strong>в. Усп<strong>і</strong>хи комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дприємств економ<strong>і</strong>чно розвинутих країн незапе-<br />

речно доводять, що нин<strong>і</strong>, як н<strong>і</strong>коли ран<strong>і</strong>ше, маркетингова пол<strong>і</strong>тика комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й<br />

є запорукою усп<strong>і</strong>ху будь-якого б<strong>і</strong>знесу, а д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть багатьох менеджер<strong>і</strong>в з мар-<br />

кетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й стає в<strong>і</strong>домою в усьому св<strong>і</strong>т<strong>і</strong>.<br />

На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день персонал в комплекс<strong>і</strong> маркетингу в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає пров<strong>і</strong>дну<br />

роль, оск<strong>і</strong>льки саме в<strong>і</strong>д нього залежать к<strong>і</strong>нцев<strong>і</strong> результати маркетингової д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. Яким би високим не був р<strong>і</strong>вень <strong>і</strong>нших елемент<strong>і</strong>в комплексу<br />

маркетингу (товар, ц<strong>і</strong>на, розпод<strong>і</strong>л, просування ) , без персоналу вони не можуть<br />

бути як<strong>і</strong>сно реал<strong>і</strong>зован<strong>і</strong>.<br />

Досл<strong>і</strong>дження показали, що т<strong>і</strong>льки т<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> будують комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї<br />

з метою задоволення сусп<strong>і</strong>льних оч<strong>і</strong>кувань, домагаються р<strong>і</strong>вноваги м<strong>і</strong>ж трьома<br />

ц<strong>і</strong>лями маркетингу: прибутком п<strong>і</strong>дприємств, потребами споживач<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нтере-<br />

сами сусп<strong>і</strong>льства [1].<br />

В даний час не одне п<strong>і</strong>дприємство в систем<strong>і</strong> ринкових в<strong>і</strong>дносин не може<br />

нормально функц<strong>і</strong>онувати без маркетингової служби на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Насам-

перед, маркетологи займаються досл<strong>і</strong>дницькою роботою: досл<strong>і</strong>дженням ринку,<br />

споживач<strong>і</strong>в, товару, конкурент<strong>і</strong>в. Деяк<strong>і</strong> директори п<strong>і</strong>дприємств недооц<strong>і</strong>нюють <strong>і</strong><br />

нав<strong>і</strong>ть <strong>і</strong>гнорують досл<strong>і</strong>дження маркетингу, що згодом прямим чином в<strong>і</strong>дбива-<br />

ється на ф<strong>і</strong>нансовому добробут<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми. Хоча досл<strong>і</strong>дження дорог<strong>і</strong>, не можна<br />

зменшувати їхню роль, тому що в майбутньому вони принесуть т<strong>і</strong>льки прибу-<br />

ток: п<strong>і</strong>дприємство, особливо молоде, в<strong>і</strong>дчує себе впевнен<strong>і</strong>ше на новому ґрунт<strong>і</strong><br />

незасвоєного ринку.<br />

Головн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>лов<strong>і</strong> якост<strong>і</strong> менеджера з маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва можна охарактеризувати так: схильн<strong>і</strong>сть до стратег<strong>і</strong>чного планування, ум<strong>і</strong>н-<br />

ня передбачати тенденц<strong>і</strong>ї розвитку економ<strong>і</strong>ки, визначати свою ринкову н<strong>і</strong>шу <strong>і</strong><br />

д<strong>і</strong>яти у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дний спос<strong>і</strong>б; ум<strong>і</strong>ння приймати правильн<strong>і</strong> та своєчасн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення;<br />

здатн<strong>і</strong>сть приймати нестандартн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення; ум<strong>і</strong>ння брати на себе в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>даль-<br />

н<strong>і</strong>сть; ум<strong>і</strong>ння пост<strong>і</strong>йно вчитися, пристосовуючись до зм<strong>і</strong>н б<strong>і</strong>знесової ситуац<strong>і</strong>ї.<br />

Кр<strong>і</strong>м д<strong>і</strong>лових якостей, персонал служби маркетингу повинен в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати<br />

ряду специф<strong>і</strong>чних вимог, як<strong>і</strong> визначаються особливостями роботи в галуз<strong>і</strong> мар-<br />

кетингу [2]: системн<strong>і</strong>сть знань, широка ерудован<strong>і</strong>сть та кругоз<strong>і</strong>р; комун<strong>і</strong>кабель-<br />

н<strong>і</strong>сть; дипломатичн<strong>і</strong>сть; знання <strong>і</strong>ноземних мов для спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюють<br />

операц<strong>і</strong>ї за кордоном; висок<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>бност<strong>і</strong>.<br />

Зрозум<strong>і</strong>ло, що люди не народжуються профес<strong>і</strong>йними маркетологами: хара-<br />

ктер <strong>і</strong> знання виховуються й удосконалюються роками. Проте коли п<strong>і</strong>дприємст-<br />

во (ф<strong>і</strong>рма) бере на роботу молодого спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ста, воно має право вже з перших<br />

дн<strong>і</strong>в висунути до нього т<strong>і</strong> засадн<strong>і</strong> вимоги, як<strong>і</strong> визначають його профес<strong>і</strong>йну при-<br />

датн<strong>і</strong>сть: широка профес<strong>і</strong>йна п<strong>і</strong>дготовка, що виходить за меж<strong>і</strong> вузької спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї; в<strong>і</strong>ддан<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємству; здатн<strong>і</strong>сть до виправлення своїх помилок; ум<strong>і</strong>ння<br />

переконувати людей.<br />

На думку фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, три чверт<strong>і</strong> проблем у маркетингу належать до сфери<br />

психолог<strong>і</strong>ї. Тому в особистому план<strong>і</strong> фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> з маркетингу мають волод<strong>і</strong>ти та-<br />

кими характерними рисами, як пунктуальн<strong>і</strong>сть, осв<strong>і</strong>чен<strong>і</strong>сть, висока культура<br />

сп<strong>і</strong>лкування.

В<strong>і</strong>д квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й багато<br />

що залежить. Кр<strong>і</strong>м обсягу продажу товар<strong>і</strong>в, – престиж п<strong>і</strong>дприємства, його авто-<br />

ритет у покупц<strong>і</strong>в, перемога над численними конкурентами, бо св<strong>і</strong>доме спожи-<br />

вання базується т<strong>і</strong>льки на вибор<strong>і</strong> покупцем даного п<strong>і</strong>дприємства або його това-<br />

р<strong>і</strong>в з-пом<strong>і</strong>ж значної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> до них под<strong>і</strong>бних.<br />

У розвинут<strong>і</strong>й ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує безл<strong>і</strong>ч тип<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств, але на<br />

жодному з них не можна об<strong>і</strong>йтися без маркетингової служби. Хоча економ<strong>і</strong>сти<br />

вид<strong>і</strong>ляють р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> шляхи п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми, найважлив<strong>і</strong>шим з них є<br />

саме служба маркетингу, тому що фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> цього в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лу допомагають п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємцю п<strong>і</strong>двищити ефективн<strong>і</strong>сть, а отже, <strong>і</strong> прибутков<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>рми.<br />

Зараз, коли населення планети росте, зб<strong>і</strong>льшується к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть як продавц<strong>і</strong>в,<br />

так <strong>і</strong> покупц<strong>і</strong>в, виробнику <strong>і</strong> споживачу усе складн<strong>і</strong>ше стає в<strong>і</strong>дшукати один од-<br />

ного. Саме для полегшення ц<strong>і</strong>єї задач<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кований персонал у служб<strong>і</strong><br />

маркетингу.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. – СПб.: Питер, 1998.<br />

2. Балабанова Л. В. Маркетинг: П<strong>і</strong>дручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 482 с.<br />

Геннад<strong>і</strong>й МАЗУР<br />

Уманський державний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

НЕОБХІДНІСТЬ ТА МОЖЛИВІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ<br />

СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики зг<strong>і</strong>дно з пр<strong>і</strong>оритетами нац<strong>і</strong>онального, сусп<strong>і</strong>-<br />

льного, культурного <strong>і</strong> духовного в<strong>і</strong>дродження обумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть держав-<br />

ного регулювання розвитку соц<strong>і</strong>альної сфери. У зв'язку з процесами роздержав-<br />

лення <strong>і</strong> приватизац<strong>і</strong>ї уряд та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> державн<strong>і</strong> структури повинн<strong>і</strong> регулювати ви-<br />

робництво стратег<strong>і</strong>чно важливих товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг <strong>і</strong> не лише не допускати згор-<br />

тання цього виробництва, а й домагатися його нарощування. У сучасних умовах<br />

вимогою до державного регулювання є забезпечення залежност<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вня оплати

прац<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д її результат<strong>і</strong>в, щоб з допомогою цього зац<strong>і</strong>кавити найманих прац<strong>і</strong>вни-<br />

к<strong>і</strong>в на п<strong>і</strong>дприємствах ус<strong>і</strong>х форм власност<strong>і</strong> високопродуктивно працювати, стри-<br />

мувати зростання невиправданих витрат на виробництво, забезпечити їх зни-<br />

ження <strong>і</strong> на ц<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong> загальмувати зростання ц<strong>і</strong>н та <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ю. На актуальн<strong>і</strong>сть<br />

даної проблеми вказують вчен<strong>і</strong>-економ<strong>і</strong>сти.<br />

Метою державного регулювання є також розбудова нац<strong>і</strong>ональної системи<br />

соц<strong>і</strong>ального захисту населення у пер<strong>і</strong>од формування ринкової економ<strong>і</strong>ки через<br />

створення нормативно-правової бази, вироблення й опрацювання механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в<br />

захисту, виходячи з реальних можливостей економ<strong>і</strong>ки, дотримання державних<br />

гарант<strong>і</strong>й щодо цього. В основу системи соц<strong>і</strong>ального захисту мають бути покла-<br />

ден<strong>і</strong> так<strong>і</strong> засади: поширення захисту на ос<strong>і</strong>б, як<strong>і</strong> працюють за наймом, член<strong>і</strong>в<br />

їхн<strong>і</strong>х с<strong>і</strong>мей та непрацездатних громадян; диференц<strong>і</strong>йний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до р<strong>і</strong>зних соц<strong>і</strong>а-<br />

льно-демограф<strong>і</strong>чних груп населення в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д ступеня їх економ<strong>і</strong>чної<br />

самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong>, працездатност<strong>і</strong>, можливостей п<strong>і</strong>двищення добробуту; перероз-<br />

под<strong>і</strong>л економ<strong>і</strong>чної в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю соц<strong>і</strong>альних гарант<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>ж дер-<br />

жавою, п<strong>і</strong>дприємствами <strong>і</strong> громадянами; визначення р<strong>і</strong>вня соц<strong>і</strong>альних гарант<strong>і</strong>й<br />

на п<strong>і</strong>дстав<strong>і</strong> системи норматив<strong>і</strong>в; в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть форм соц<strong>і</strong>ального захисту р<strong>і</strong>вню<br />

розвитку ринкових в<strong>і</strong>дносин в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>. В умовах формування ринкової еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки на держав<strong>і</strong> лежить обов'язок розбудови соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нфраструктури, яка<br />

створює можливост<strong>і</strong> для соц<strong>і</strong>ального обслуговування населення, обумовлює<br />

економ<strong>і</strong>ю сусп<strong>і</strong>льної прац<strong>і</strong>, зб<strong>і</strong>льшує фонд в<strong>і</strong>льного часу людей, пол<strong>і</strong>пшує ви-<br />

користання бюджету с<strong>і</strong>м’ї, узгоджує доходи з попитом населення, створює ко-<br />

мфортн<strong>і</strong>сть навколишнього середовища.<br />

Зусилля <strong>і</strong> кошти держави обов'язково повинн<strong>і</strong> спрямовуватися на створен-<br />

ня умов для розвитку галузей <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, охорони здоров'я, <strong>науки</strong>, культури, що<br />

вкрай необх<strong>і</strong>дне для зм<strong>і</strong>цнення ф<strong>і</strong>зичного та духовного здоров'я громадян на-<br />

шого сусп<strong>і</strong>льства. На служб<strong>і</strong> людей мають бути не т<strong>і</strong>льки прибутки, а й мораль,<br />

життєздатн<strong>і</strong>сть системи, яка спирається на св<strong>і</strong>дому д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть громадян. Ус<strong>і</strong>ма<br />

цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованими засобами впливу та налагодженою соц<strong>і</strong>альною <strong>і</strong>нфраструкту-<br />

рою держава має зосередити зусилля народу, її <strong>і</strong>нтел<strong>і</strong>генц<strong>і</strong>ї на збереженн<strong>і</strong> <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-

новленн<strong>і</strong> культурно-<strong>і</strong>сторичної <strong>і</strong> мистецької спадщини, на розвитку у людей ес-<br />

тетичного бачення св<strong>і</strong>ту, культурної самод<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Метою <strong>і</strong> завданням пол<strong>і</strong>тики соц<strong>і</strong>ального добробуту є пол<strong>і</strong>пшення життя<br />

людей шляхом п<strong>і</strong>днесення життєвого <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сного р<strong>і</strong>вня, утвердження соц<strong>і</strong>альної<br />

справедливост<strong>і</strong> <strong>і</strong> забезпечення найб<strong>і</strong>льшої реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї можливостей особи бути<br />

здоровим, осв<strong>і</strong>ченим <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально активним громадянином держави.<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики держави може передбачати р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи,<br />

насамперед соц<strong>і</strong>альний <strong>і</strong> суто ринковий. Соц<strong>і</strong>альний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д передбачає, що сус-<br />

п<strong>і</strong>льство має гарантувати кожному члену доходи, не дозволяючи йому опусти-<br />

тися нижче меж<strong>і</strong> малозабезпеченост<strong>і</strong>. Ринковий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д означає, що сусп<strong>і</strong>льство<br />

бере на себе зобов'язання лише створити умови кожному громадянину для ви-<br />

явлення екопол<strong>і</strong>тичної активност<strong>і</strong> й одержання доходу. Обидва п<strong>і</strong>дходи при<br />

формуванн<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики характеризують показники результативност<strong>і</strong><br />

соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики чи характеристики р<strong>і</strong>вня життя населення.<br />

З урахуванням кризового стану економ<strong>і</strong>ки України метою державного ре-<br />

гулювання доход<strong>і</strong>в та споживання населення є його захист в<strong>і</strong>д зростання ц<strong>і</strong>н<br />

для гарантованого забезпечення прожиткового м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>муму громадян. Таке регу-<br />

лювання зд<strong>і</strong>йснюється реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю таких заход<strong>і</strong>в: визначення м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних спо-<br />

живчих бюджет<strong>і</strong>в, зарплати, прожиткового м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>муму; створення фонд<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>а-<br />

льної допомоги; зм<strong>і</strong>на умов оплати прац<strong>і</strong>, розробка нової системи пенс<strong>і</strong>й, допо-<br />

мог, стипенд<strong>і</strong>й, ставок <strong>і</strong> оклад<strong>і</strong>в у бюджетних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях; запровадження сис-<br />

теми <strong>і</strong>ндексац<strong>і</strong>ї зростання ц<strong>і</strong>н, доход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> збереження населення; запровадження<br />

компенсац<strong>і</strong>йного механ<strong>і</strong>зму для громадян у зв’язку з п<strong>і</strong>двищенням ц<strong>і</strong>н на това-<br />

ри та послуги.<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я заход<strong>і</strong>в державної пол<strong>і</strong>тики, як <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тики впливу на соц<strong>і</strong>альну<br />

сферу <strong>і</strong>нших суб’єкт<strong>і</strong>в в сучасних умовах невизначеност<strong>і</strong> макро- <strong>і</strong> м<strong>і</strong>кро середо-<br />

вища можливе лише за рахунок реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї комплексних, достатньо обґрунтова-<br />

них <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних програм, як<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> передбачати вс<strong>і</strong> аспекти впливу на со-<br />

ц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чну систему рег<strong>і</strong>ону, ц<strong>і</strong>льової соц<strong>і</strong>альної групи (наприклад,<br />

с<strong>і</strong>льського населення) та вс<strong>і</strong>єї країни в ц<strong>і</strong>лому.

Людмила МАЛЮГА<br />

Уманський державний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ<br />

В умовах ринкової економ<strong>і</strong>ки необх<strong>і</strong>дною ознакою п<strong>і</strong>дприємства, вир<strong>і</strong>ша-<br />

льним фактором його комерц<strong>і</strong>йного усп<strong>і</strong>ху є конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть. Вона<br />

демонструє життєд<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства, його вм<strong>і</strong>ння ефективно використо-<br />

вувати св<strong>і</strong>й виробничий, трудовий, науково-техн<strong>і</strong>чний та ф<strong>і</strong>нансовий потенц<strong>і</strong>ал.<br />

Одним з найважлив<strong>і</strong>ших пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в агропромислової пол<strong>і</strong>тики України є<br />

п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> аграрних п<strong>і</strong>дприємств, а саме досл<strong>і</strong>дження зм<strong>і</strong>сту<br />

конкурентоспроможност<strong>і</strong> дасть можлив<strong>і</strong>сть ширшого пошуку шлях<strong>і</strong>в її п<strong>і</strong>дтри-<br />

мання у довгостроковому пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong>.<br />

Ми пропонуємо п<strong>і</strong>д конкурентоспроможн<strong>і</strong>стю п<strong>і</strong>дприємства розум<strong>і</strong>ти ком-<br />

плекс його економ<strong>і</strong>чних характеристик, як<strong>і</strong> дають змогу забезпечувати певний<br />

р<strong>і</strong>вень конкурентних переваг та рац<strong>і</strong>онально адаптуватись до зм<strong>і</strong>н зовн<strong>і</strong>шнього<br />

середовища. З цього визначення сл<strong>і</strong>дує, що довгострокова ефективн<strong>і</strong>сть функ-<br />

ц<strong>і</strong>онування ф<strong>і</strong>рм на ринку значно залежить в<strong>і</strong>д їх здатност<strong>і</strong> адаптуватись до<br />

умов зовн<strong>і</strong>шнього середовища та гнучкост<strong>і</strong> реагування на зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни. Ос-<br />

новою ж адаптивност<strong>і</strong> являються пост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси, направлена д<strong>і</strong>я<br />

яких забезпечує впровадження нововведень у вс<strong>і</strong> сфери д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва, а <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть, таким чином, будучи джерелом адаптивност<strong>і</strong>, сприяє усп<strong>і</strong>-<br />

шност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства у конкурентн<strong>і</strong>й боротьб<strong>і</strong>.<br />

Такий висновок п<strong>і</strong>дтверджує практика виходу ряду країн на конкурентосп-<br />

роможний р<strong>і</strong>вень. За реформац<strong>і</strong>йний пер<strong>і</strong>од їм довелось фактично як би пройти<br />

три <strong>і</strong>сторичних пер<strong>і</strong>оди, що характеризувались перевагою ресурсних, <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>йних або <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних фактор<strong>і</strong>в, причому головна мета кожної з країн була<br />

однакова – досягнення максимального добробуту для своїх громадян. Тобто,<br />

рух до конкурентоспроможного стану в<strong>і</strong>дбувався в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д необх<strong>і</strong>дних<br />

фактор<strong>і</strong>в: ресурс<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й та багатства.

На перш<strong>і</strong>й стад<strong>і</strong>ї конкурентн<strong>і</strong> переваги досягаються за рахунок природних<br />

ресурс<strong>і</strong>в, дешевої робочої сили та <strong>і</strong>нших переваг у факторах виробництва. При<br />

цьому, волод<strong>і</strong>ння великими запасами природних ресурс<strong>і</strong>в може забезпечити ви-<br />

сокий дох<strong>і</strong>д на душу населення на протяз<strong>і</strong> тривалого пер<strong>і</strong>оду, але не є достат-<br />

ньою перевагою для ст<strong>і</strong>йкого зростання економ<strong>і</strong>ки, тому що вона буде мати<br />

в<strong>і</strong>дносно низьку ефективн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> прим<strong>і</strong>тивну структуру.<br />

Принциповою в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>стю другого етапу розвитку є, як випливає з його<br />

назви, можлив<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> бажання <strong>і</strong>нвестувати в розвиток економ<strong>і</strong>ки, що створює<br />

б<strong>і</strong>льш ст<strong>і</strong>йку базу конкурентноздатност<strong>і</strong>. Правильна економ<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика дер-<br />

жави на дан<strong>і</strong>й стад<strong>і</strong>ї сприяє укр<strong>і</strong>пленню ресурсної бази конкурентних переваг, а<br />

активне <strong>і</strong>нвестування у виробництво створить умови економ<strong>і</strong>чного росту <strong>і</strong> р<strong>і</strong>зко<br />

п<strong>і</strong>двищить ефективн<strong>і</strong>сть реального сектору. Економ<strong>і</strong>ка ж, що приводиться в рух<br />

багатством, створеним ран<strong>і</strong>ше, поступово починає втрачати здатн<strong>і</strong>сть утриму-<br />

вати досягнут<strong>і</strong> переваги.<br />

На наш погляд, створення конкурентних переваг, в т<strong>і</strong>й чи <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>й степен<strong>і</strong>,<br />

в<strong>і</strong>дбувається за рахунок одночасного використання ресурсних <strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних<br />

можливостей та накопиченого багатства. Так економ<strong>і</strong>чне становище в країн<strong>і</strong> за-<br />

лежить в<strong>і</strong>д накопиченого нац<strong>і</strong>онального багатства, основними елементами яко-<br />

го є основн<strong>і</strong> та оборотн<strong>і</strong> фонди, природн<strong>і</strong> ресурси та невиробнич<strong>і</strong> фонди. Дже-<br />

релом їх в<strong>і</strong>дтворення є нов<strong>і</strong> знання, що накопичуючись виливаються у нов<strong>і</strong> ви-<br />

робнич<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong>. Впровадження ж <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дбувається за рахунок <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>й, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть яких, у свою чергу, залежить в<strong>і</strong>д об’єму нац<strong>і</strong>онального доходу.<br />

Ми встановили, що в умовах ринкової економ<strong>і</strong>ки, прагнення досягти кон-<br />

курентоспроможност<strong>і</strong> спонукає до розробки <strong>і</strong> впровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, але для<br />

розвитку <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в потр<strong>і</strong>бна присутн<strong>і</strong>сть певних фактор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> мо-<br />

жна об’єднати у чотири групи: економ<strong>і</strong>ко-технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, пол<strong>і</strong>тико-правов<strong>і</strong>, орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>. До першої групи фактор<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д-<br />

носиться наявн<strong>і</strong>сть достатн<strong>і</strong>х ф<strong>і</strong>нансових, матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в, про-<br />

гресивних технолог<strong>і</strong>й, необх<strong>і</strong>дної господарської <strong>і</strong> науково-техн<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нфрастру-<br />

ктури та матер<strong>і</strong>альних стимул<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. За наявн<strong>і</strong>сть сприятли-

вих законодавчих заход<strong>і</strong>в (п<strong>і</strong>льг), як<strong>і</strong> заохочують до <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, а<br />

також державної п<strong>і</strong>дтримки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають пол<strong>і</strong>тико-правов<strong>і</strong> фактори.<br />

Інш<strong>і</strong> дв<strong>і</strong> групи включають в себе в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно гнучк<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних структур,<br />

само планування, формування ц<strong>і</strong>льових проблемних груп та моральне заохо-<br />

чення, сусп<strong>і</strong>льне визнання, забезпечення можливостей самореал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Стан аграрного сектора економ<strong>і</strong>ки, п<strong>і</strong>двищення його конкурентоспромож-<br />

ност<strong>і</strong> як на внутр<strong>і</strong>шньому, так <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шньому ринках, значною м<strong>і</strong>рою залежить<br />

в<strong>і</strong>д розвитку <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної сфери, розм<strong>і</strong>ру <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> степен<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>сную-<br />

чого науково-техн<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу. Незважаючи на вид<strong>і</strong>лен<strong>і</strong> нами причини<br />

несприйнятливост<strong>і</strong>, вважаємо, що <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї сьогодн<strong>і</strong> – найб<strong>і</strong>льш ефективний за-<br />

с<strong>і</strong>б технолог<strong>і</strong>чного розвитку п<strong>і</strong>дприємств та забезпечення сильних ринкових<br />

позиц<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> ґрунтуються на суттєвих конкурентних перевагах <strong>і</strong> дають змогу ви-<br />

йти <strong>і</strong>з стану депрес<strong>і</strong>ї.<br />

В<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>я МАЛЮСЬКА<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ В МЕНЕДЖМЕНТІ ТА МЕТОДОЛОГІЯ<br />

ЇХ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ<br />

ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА<br />

П<strong>і</strong>дприємство в умовах сучасних перетворень намагається р<strong>і</strong>зними засоба-<br />

ми <strong>і</strong> методами п<strong>і</strong>двищити свою ефективн<strong>і</strong>сть. Основними її характеристиками<br />

ефективност<strong>і</strong> є прибуток <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альний ефект. Оск<strong>і</strong>льки, сп<strong>і</strong>лкування має вагоме<br />

значення в процес<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> тому комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси по-<br />

требують вдосконалення <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Питання комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й важлив<strong>і</strong><br />

для вс<strong>і</strong>х представник<strong>і</strong>в комун<strong>і</strong>кативного середовища, але, в першу чергу тих<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, у яких комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї складають основний вид д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Зокрема, це<br />

управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини, адже 80 % роботи менеджера – сп<strong>і</strong>лкування, в<strong>і</strong>д якого<br />

значно залежить виконання завдань. Тому вдосконалення комун<strong>і</strong>кативних про-<br />

цес<strong>і</strong>в є важливою складовою менеджменту <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння.

Методи вдосконалення м<strong>і</strong>жособист<strong>і</strong>сних комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й. Їх пол<strong>і</strong>пшує усунен-<br />

ня м<strong>і</strong>жособист<strong>і</strong>сних бар’єр<strong>і</strong>в, зумовлених сприйняттям <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї; семантич-<br />

них бар’єр<strong>і</strong>в, невербальних перепон; неяк<strong>і</strong>сних зворотних зв’язк<strong>і</strong>в; невм<strong>і</strong>ння<br />

слухати <strong>і</strong> передавати <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю. Розглянемо деяк<strong>і</strong> з них. Семантичн<strong>і</strong> бар’єри.<br />

Зумовлен<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зним розум<strong>і</strong>нням символ<strong>і</strong>в (сл<strong>і</strong>в <strong>і</strong> значень), якими обм<strong>і</strong>нюються<br />

в<strong>і</strong>дправник <strong>і</strong> одержувач <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Для їх усунення сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тникам варто уни-<br />

кати вузькопрофес<strong>і</strong>йної лексики чи жаргону, набувати культури мовлення. Не-<br />

вербальн<strong>і</strong> перепони. Виникають внасл<strong>і</strong>док неправильного трактування учасни-<br />

ками комун<strong>і</strong>кативного процесу виразу очей, м<strong>і</strong>м<strong>і</strong>ки, жест<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>нтонац<strong>і</strong>ї, модуляц<strong>і</strong>ї<br />

голосу та <strong>і</strong>н. Тому необх<strong>і</strong>дно вм<strong>і</strong>ти розум<strong>і</strong>ти людей за їх невербальними сигна-<br />

лами. Часто цей процес утруднюють нац<strong>і</strong>онально-культурн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> трак-<br />

тування невербальних символ<strong>і</strong>в. Неяк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> зворотн<strong>і</strong> зв’язки. Св<strong>і</strong>дченням їх є<br />

емоц<strong>і</strong>йна загерметизован<strong>і</strong>сть суб’єкт<strong>і</strong>в комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йного, що ускладнює процес<br />

комун<strong>і</strong>кативної взаємод<strong>і</strong>ї. Забезпечення зворотного зв’язку дає змогу зор<strong>і</strong>єнту-<br />

ватись, наск<strong>і</strong>льки одержувач <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї зрозум<strong>і</strong>в її в<strong>і</strong>дправника. Зворотного<br />

зв’язку досягають, задаючи запитання, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д<strong>і</strong> на як<strong>і</strong> дають змогу з’ясувати<br />

ступ<strong>і</strong>нь розум<strong>і</strong>ння одержувачем отриманої <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї. Можна також спонукати<br />

людину, як<strong>і</strong>й послана <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я, повторити її. Про наявн<strong>і</strong>сть чи в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть<br />

зворотного зв’язку св<strong>і</strong>дчить реакц<strong>і</strong>я отримувача послання (вираз обличчя, тон<br />

розмови, поза, жести). Одн<strong>і</strong>єю з форм є результати виконання завдання. Ефек-<br />

тивним способом встановлення зворотного зв’язку є практика в<strong>і</strong>дкритих дверей<br />

– встановлення певних дн<strong>і</strong>в <strong>і</strong> годин, у як<strong>і</strong> п<strong>і</strong>длегл<strong>і</strong> можуть прийти до кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в<br />

<strong>і</strong> обговорити з ними будь-як<strong>і</strong> питання. Невм<strong>і</strong>ння слухати й передавати <strong>і</strong>нфор-<br />

мац<strong>і</strong>ю. Проявляється воно у нездатност<strong>і</strong> адекватно сприймати факти, пов<strong>і</strong>дом-<br />

лення у процес<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong> почуття, як<strong>і</strong> волод<strong>і</strong>ють учасниками комун<strong>і</strong>катив-<br />

ного процесу. Це ускладнює розум<strong>і</strong>ння ситуац<strong>і</strong>ї, породжує сумн<strong>і</strong>ви у в<strong>і</strong>дправ-<br />

ника послання щодо уважного ставлення до пов<strong>і</strong>домлення, а <strong>і</strong>нколи поваги до<br />

себе. Ефективн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>жособист<strong>і</strong>сних комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>пшує застосування пев-<br />

них техн<strong>і</strong>чних прийом<strong>і</strong>в: уточнення власних <strong>і</strong>дей перед передаванням пов<strong>і</strong>дом-<br />

лення; стеження за мовою, позами, жестами, <strong>і</strong>нтонац<strong>і</strong>єю, як<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д п<strong>і</strong>д час пере-

давання пов<strong>і</strong>домлення повинн<strong>і</strong> випром<strong>і</strong>нювати в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong>сть, повагу до особис-<br />

тост<strong>і</strong> одержувача пов<strong>і</strong>домлення, розум<strong>і</strong>ння його проблем; використання точних<br />

сл<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> унеможливлюють неч<strong>і</strong>тке розум<strong>і</strong>ння послання одержувачем;<br />

обов’язкове встановлення зворотного зв’язку.<br />

У межах кожної системи управл<strong>і</strong>ння необх<strong>і</strong>дно обирати так<strong>і</strong> методи вдос-<br />

коналення комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>датимуть культур<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, її техн<strong>і</strong>чному<br />

потенц<strong>і</strong>алу, ступеню важливост<strong>і</strong> завдань на певному етап<strong>і</strong> розвитку. Пост<strong>і</strong>йна<br />

модиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я комун<strong>і</strong>кативних зв’язк<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дна для зм<strong>і</strong>цнення взаєморозум<strong>і</strong>ння<br />

м<strong>і</strong>ж прац<strong>і</strong>вниками орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> формування її позитивного <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джу в навколиш-<br />

ньому оточенн<strong>і</strong>. Для вдосконалення комун<strong>і</strong>кативного процесу варто використо-<br />

вувати р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> системи, так<strong>і</strong> як: трен<strong>і</strong>нги, сем<strong>і</strong>нари, тренувальн<strong>і</strong> заходи по вдоско-<br />

наленню мистецтва сп<strong>і</strong>лкування. Що ж до комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й, то <strong>і</strong>снують ще й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong><br />

засоби його вдосконалення, адже комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йний процес не обмежується лише<br />

сп<strong>і</strong>лкуванням, <strong>і</strong>снують й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> методи передач<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> зараз<br />

мають значене поширення. І в<strong>і</strong>д їх ефективного подання може залежати усп<strong>і</strong>х<br />

укладення договор<strong>і</strong>в та угод, оск<strong>і</strong>льки в сучасних умовах зменшується к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

безпосередн<strong>і</strong>х комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних договор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшується техн<strong>і</strong>чне сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тниц-<br />

тво з метою зменшення часу. Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть вдосконалення комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних<br />

процес<strong>і</strong>в диктується самими умовами п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> в сучас-<br />

них умовах вимагають зменшення часу для досягнення усп<strong>і</strong>ху п<strong>і</strong>дприємством.<br />

Мар<strong>і</strong>я МАМРОШ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬНИМ СЕКТОРОМ НА СЕЛІ<br />

Сусп<strong>і</strong>льний сектор – це сукупн<strong>і</strong>сть державних, комунальних п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong><br />

громадських орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й (включаючи рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> конфес<strong>і</strong>ї), як<strong>і</strong> мають на мет<strong>і</strong> на-<br />

дання сусп<strong>і</strong>льних благ та послуг, а також реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю проект<strong>і</strong>в на користь всього<br />

сусп<strong>і</strong>льства. Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть функц<strong>і</strong>онування сусп<strong>і</strong>льного сектору особливо важ-<br />

ливо для економ<strong>і</strong>ки села в пер<strong>і</strong>од ринкових перетворень, як<strong>і</strong> там мають м<strong>і</strong>сце.

В<strong>і</strong>н покликаний компенсувати провали ринку (який на даний час <strong>і</strong> не достатньо<br />

розвинутий в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> українського села), а також забезпечити надання благ <strong>і</strong><br />

послуг, як<strong>і</strong> ран<strong>і</strong>ше забезпечувалися колгоспами <strong>і</strong> радгоспами. Оск<strong>і</strong>льки частина<br />

цього сектора формується за рахунок д<strong>і</strong>й <strong>і</strong> добров<strong>і</strong>льних об'єднань кошт<strong>і</strong>в гро-<br />

мадян (громадських орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї), то цей сектор можна називати сусп<strong>і</strong>льно-<br />

добров<strong>і</strong>льним (що <strong>і</strong> зустр<strong>і</strong>чається в л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong>).<br />

Не зважаючи на взаємозв’язок державного <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льного сектор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>ль-<br />

н<strong>і</strong>сть певних сегмент<strong>і</strong>в, державний <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льний сектори в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються. Якщо<br />

державний сектор базується на державн<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong> та повн<strong>і</strong>й ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>д-<br />

тримц<strong>і</strong> з боку держави, то сусп<strong>і</strong>льний сектор ґрунтується на зм<strong>і</strong>шан<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong>,<br />

де держава часто має частку менше 50%, а її ф<strong>і</strong>нансова п<strong>і</strong>дтримка є непост<strong>і</strong>й-<br />

ною <strong>і</strong> виб<strong>і</strong>рковою. Приватний сектор взаємод<strong>і</strong>є <strong>і</strong>з сусп<strong>і</strong>льним (сусп<strong>і</strong>льно-<br />

добров<strong>і</strong>льний) сектором щодо виконання представниками приватного сектора<br />

певних роб<strong>і</strong>т, надання послуг вид<strong>і</strong>лення грошових кошт<strong>і</strong>в та матер<strong>і</strong>альних ре-<br />

сурс<strong>і</strong>в для розвитку сусп<strong>і</strong>льного сектора. Приватний та державн<strong>і</strong> сектори разом<br />

<strong>і</strong>з багатьма громадянами країни, як<strong>і</strong> зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong> у розвитку сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нститу-<br />

т<strong>і</strong>в, беруть активну участь у п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong> й розбудов<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льного сектора, зокрема<br />

окремих його об’єкт<strong>і</strong>в.<br />

Сусп<strong>і</strong>льний сектор має низку особливостей: малоприбутков<strong>і</strong>сть (збитко-<br />

в<strong>і</strong>сть, неприбутков<strong>і</strong>сть) багатьох об’єкт<strong>і</strong>в через їх некомерц<strong>і</strong>йний характер; об-<br />

межен<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> та суттєва залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д бюджетного ф<strong>і</strong>нансу-<br />

вання, благод<strong>і</strong>йних внеск<strong>і</strong>в <strong>і</strong> допомоги ф<strong>і</strong>зичний й юридичних ос<strong>і</strong>б за територ<strong>і</strong>-<br />

альним принципом м<strong>і</strong>сце перебування об’єкт<strong>і</strong>в даного сектора; надання частини<br />

послуг цим сектором безкоштовно або за плату, яка не повн<strong>і</strong>стю в<strong>і</strong>дшкодовує<br />

зд<strong>і</strong>йснен<strong>і</strong> витрати; пряма залежн<strong>і</strong>сть обсягу <strong>і</strong> якост<strong>і</strong> послуг цим сектором в<strong>і</strong>д на-<br />

гальних потреб сусп<strong>і</strong>льства й трудових матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових можливостей<br />

державного <strong>і</strong> приватного сектор<strong>і</strong>в, громадян країни, а також в<strong>і</strong>д їх статево-<br />

в<strong>і</strong>кового, нац<strong>і</strong>онально-етн<strong>і</strong>чного, осв<strong>і</strong>тньо-профес<strong>і</strong>йного, рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йно-<br />

конфес<strong>і</strong>йного <strong>і</strong> <strong>і</strong>ншого складу; можлив<strong>і</strong>сть визначення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> об’єкт<strong>і</strong>в секто-<br />

ра, перш за все, на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> с<strong>і</strong>л, селищ, м<strong>і</strong>ст, виходячи з потреб їхн<strong>і</strong>х жител<strong>і</strong>в та

ф<strong>і</strong>нансово-матер<strong>і</strong>ального забезпечення; <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативна участь соц<strong>і</strong>альних верств <strong>і</strong><br />

групи населення країни у функц<strong>і</strong>онуванн<strong>і</strong> сектора.<br />

Анал<strong>і</strong>з показник<strong>і</strong>в щодо введення в експлуатац<strong>і</strong>ю деяких об’єкт<strong>і</strong>в що на-<br />

лежать до цього списку в Україн<strong>і</strong> за 1985-2003р.р. св<strong>і</strong>дчить про негативн<strong>і</strong> тен-<br />

денц<strong>і</strong>ї. Ц<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дтверджує <strong>і</strong> одноразове сусп<strong>і</strong>льне обстеження соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чного становища населиних пункт<strong>і</strong>в, яке було проведено в розр<strong>і</strong>з<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>-<br />

он<strong>і</strong>в України в 2001р. За даними цього обстеження к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть дитячих дошк<strong>і</strong>ль-<br />

них заклад<strong>і</strong>в, наприклад, в Терноп<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> скоротилася з 549 до 271<br />

об’єкта або у 2,03 рази, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть клуб<strong>і</strong>в зменшилась на 34 об’єкти, або на 3,6 %,<br />

к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть к<strong>і</strong>ноустановок – з 952 до 192 об’єкта або у 4,8 раза, б<strong>і</strong>бл<strong>і</strong>отек – з 868<br />

до 845 або на 2,4 %, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть л<strong>і</strong>карень- з 33 до 24. Одноразове сусп<strong>і</strong>льне обсте-<br />

ження соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного становища населених пункт<strong>і</strong>в проводиться один<br />

раз на п’ять рок<strong>і</strong>в. Наступне обстеження буде проведене станом на 1 с<strong>і</strong>чня<br />

2006р., тому в дан<strong>і</strong>й статт<strong>і</strong> неможливо досл<strong>і</strong>дити динам<strong>і</strong>ку за 2002-2004 роки.<br />

Про те узагальнюючи отриману <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, можна контактувати, що к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

д<strong>і</strong>ючих об’єкт<strong>і</strong>в сусп<strong>і</strong>льного сектора економ<strong>і</strong>ки у Терноп<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> у<br />

1991-2001 роках зменшилась на 2238 об’єкт<strong>і</strong>в або на 25, 5 % (зменшення не<br />

стосувалось т<strong>і</strong>льки шк<strong>і</strong>л).<br />

Основною причиною скорочення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> об’єкт<strong>і</strong>в були обмежен<strong>і</strong> ресурси<br />

м<strong>і</strong>сцевого бюджету, хоча д<strong>і</strong>яли <strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> чинники. Р<strong>і</strong>вень розвитку сусп<strong>і</strong>льно-<br />

го(сусп<strong>і</strong>льно-добров<strong>і</strong>льного) сектору на сел<strong>і</strong> залежить в<strong>і</strong>д низки чинник<strong>і</strong>в, ос-<br />

новними з яких є: обсяги <strong>і</strong> структура сусп<strong>і</strong>льних потреб с<strong>і</strong>льських жител<strong>і</strong>в; к<strong>і</strong>-<br />

льк<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> потужн<strong>і</strong>сть цього сектору; р<strong>і</strong>вень та ефективн<strong>і</strong>сть його ф<strong>і</strong>нансування;<br />

д<strong>і</strong>лова активн<strong>і</strong>сть р<strong>і</strong>зних сусп<strong>і</strong>льних верств та груп населення, а також обсяг їх<br />

благод<strong>і</strong>йних внеск<strong>і</strong>в на розвиток сусп<strong>і</strong>льного сектора; платоспроможн<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>ль-<br />

ського населення <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вень розвитку реклами послуг сусп<strong>і</strong>льного сектора.<br />

Проте р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни, що в<strong>і</strong>дбувались у с<strong>і</strong>льському соц<strong>і</strong>ум<strong>і</strong> на початку ринко-<br />

вих перетворень за в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> будь-яких позитивних соц<strong>і</strong>альних ор<strong>і</strong>єнтир<strong>і</strong>в,<br />

спричинили до невпевненост<strong>і</strong>, тривоги, знев<strong>і</strong>ри. Подальш<strong>і</strong> трансформац<strong>і</strong>ї на се-<br />

л<strong>і</strong> потребують зд<strong>і</strong>йснення соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики, стрижнем якої стала б <strong>і</strong>дея фор-

мування середнього класу. Лише за таких умов в сусп<strong>і</strong>льному сектор<strong>і</strong> на сел<strong>і</strong><br />

можна було б зд<strong>і</strong>йснити реформи, як<strong>і</strong> притаманн<strong>і</strong> країнам Заходу <strong>і</strong> на як<strong>і</strong> часто<br />

ор<strong>і</strong>єнтуються в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>сти.<br />

Володимир МАРКІВ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ<br />

НЕЗАЛЕЖНОСТІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ<br />

У в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й науц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д ф<strong>і</strong>нансовою незалежн<strong>і</strong>стю орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого само-<br />

врядування розум<strong>і</strong>ють їх незалежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д загальнодержавних орган<strong>і</strong>в влади у<br />

прийнятт<strong>і</strong> певних р<strong>і</strong>шень щодо м<strong>і</strong>сцевих проблем <strong>і</strong>, головне, забезпечення їх-<br />

нього вир<strong>і</strong>шення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними коштами [1, c. 57]. Кр<strong>і</strong>м того, на наш погляд п<strong>і</strong>д<br />

ф<strong>і</strong>нансовою незалежн<strong>і</strong>стю орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування також необх<strong>і</strong>дно<br />

розглядати їх здатн<strong>і</strong>сть самост<strong>і</strong>йно зд<strong>і</strong>йснювати ф<strong>і</strong>нансово-господарську д<strong>і</strong>яль-<br />

н<strong>і</strong>сть у межах певної територ<strong>і</strong>ї на принципах економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> та еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної доц<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>. Ключовим елементом такої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> має бути її зор<strong>і</strong>єн-<br />

тован<strong>і</strong>сть на територ<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси, що в<strong>і</strong>дображають економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong><br />

потреби м<strong>і</strong>сцевого населення.<br />

Нев<strong>і</strong>д’ємним елементом ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядуван-<br />

ня є справедливий розпод<strong>і</strong>л бюджетних кошт<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж ланками бюджетної систе-<br />

ми країни. Зазначимо, що механ<strong>і</strong>зм бюджетного регулювання, що д<strong>і</strong>яв до при-<br />

йняття Бюджетного кодексу України не м<strong>і</strong>г забезпечити належного р<strong>і</strong>вня ф<strong>і</strong>-<br />

нансової самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядування. Переважали в основному<br />

адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> методи управл<strong>і</strong>ння, внасл<strong>і</strong>док чого в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж центральною<br />

владою та органами м<strong>і</strong>сцевого самоврядування регулювалися “зверху”. Так<strong>і</strong> ме-<br />

тоди управл<strong>і</strong>ння мали негативний характер, оск<strong>і</strong>льки виховували в одних м<strong>і</strong>с-<br />

цевих органах самоврядування утриманство, а в <strong>і</strong>нших – незац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть у к<strong>і</strong>н-<br />

цевих результатах їхньої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.

Пор<strong>і</strong>внюючи стан надходжень до м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з загальноеконом<strong>і</strong>ч-<br />

ними процесами, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбувалися в Україн<strong>і</strong> протягом 2002-2004 рок<strong>і</strong>в, можна<br />

стверджувати, що темпи зростання доход<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в (як з урахуван-<br />

ням, так <strong>і</strong> без врахування м<strong>і</strong>жбюджетних трансферт<strong>і</strong>в) є значно нижчими в<strong>і</strong>д<br />

темп<strong>і</strong>в зростання ном<strong>і</strong>нального ВВП та <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї. Як <strong>і</strong> в попередн<strong>і</strong> роки, основ-<br />

ним джерелом м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в у 2004 роц<strong>і</strong> залишався податок з доход<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>-<br />

зичних ос<strong>і</strong>б. Протягом 2004 року м<strong>і</strong>сцевими бюджетами отримано<br />

12578,8 млн. грн. цього податку, що складає близько 62% їхн<strong>і</strong>х сукупних дохо-<br />

д<strong>і</strong>в. Така велика залежн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування в<strong>і</strong>д одного дже-<br />

рела доход<strong>і</strong>в є, на нашу думку, негативним явищем <strong>і</strong> вимагає вжиття заход<strong>і</strong>в<br />

щодо її послаблення.<br />

Все ще не в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грають <strong>і</strong>стотної рол<strong>і</strong> у забезпеченн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансовими ресурсами<br />

м<strong>і</strong>сцевого самоврядування м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> податки та збори. Частка цих платеж<strong>і</strong>в у до-<br />

ходах загального фонду м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в в 2004 роц<strong>і</strong> становила лише 3%, або<br />

555,5 млн. грн.<br />

Сл<strong>і</strong>д також в<strong>і</strong>дзначити й <strong>і</strong>ншу негативну тенденц<strong>і</strong>ю, що простежується<br />

протягом останн<strong>і</strong>х рок<strong>і</strong>в – зростання залежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д м<strong>і</strong>жбю-<br />

джетних трансферт<strong>і</strong>в з Державного бюджету України. Показник частки закр<strong>і</strong>п-<br />

лених Бюджетним кодексом України за м<strong>і</strong>сцевими бюджетами загальнодержав-<br />

них збор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> платеж<strong>і</strong>в у сукупному обсяз<strong>і</strong> доход<strong>і</strong>в загального фонду зведеного<br />

бюджету України з року в р<strong>і</strong>к зменшується. Так, якщо у 2001 роц<strong>і</strong> в<strong>і</strong>н становив<br />

36,5%, то у 2002 – 34%, у 2003 – 31,6%, а в 2004 роц<strong>і</strong> – 26% [2].<br />

Зг<strong>і</strong>дно з<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>нами, внесеними до Закону України “Про Державний бюджет<br />

України на 2005 р<strong>і</strong>к” ф<strong>і</strong>нансовий ресурс м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в зб<strong>і</strong>льшено на<br />

4562,1 млн. грн., або на 9,7%. В основному, таке зростання пов’язане з п<strong>і</strong>дви-<br />

щенням розм<strong>і</strong>ру м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальної зароб<strong>і</strong>тної плати <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшенням соц<strong>і</strong>альних виплат<br />

населенню. Однак, враховуючи закладений у розрахунках до бюджету прогноз-<br />

ний <strong>і</strong>ндекс <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї, обсяг прихованого деф<strong>і</strong>циту м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в на вико-<br />

нання делегованих державою повноважень у бюджет<strong>і</strong> на 2005 р<strong>і</strong>к (<strong>і</strong>з врахуван-<br />

ням внесених зм<strong>і</strong>н) складає 3350,0 млн. грн.

На наш погляд, для зм<strong>і</strong>цнення м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в України та посилення<br />

ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевого самоврядування необх<strong>і</strong>дно зд<strong>і</strong>йснити ряд<br />

нев<strong>і</strong>дкладних завдань. По-перше, ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самовря-<br />

дування повинн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати обсягам їх повноважень, встановленим Конститу-<br />

ц<strong>і</strong>єю та <strong>і</strong>ншими актами чинного законодавством. Значно б<strong>і</strong>льша, н<strong>і</strong>ж зараз, час-<br />

тина ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування має надходити в<strong>і</strong>д<br />

м<strong>і</strong>сцевих податк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> збор<strong>і</strong>в, ставки яких, у визначених межах, вони повинн<strong>і</strong><br />

встановлювати самост<strong>і</strong>йно. По-друге, п<strong>і</strong>дтримка ф<strong>і</strong>нансово слабше забезпече-<br />

них орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування має зд<strong>і</strong>йснюватися не лише шляхом ф<strong>і</strong>-<br />

нансового вир<strong>і</strong>внювання м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в, але й завдяки проведенню заход<strong>і</strong>в,<br />

спрямованих на актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю розвитку депресивних територ<strong>і</strong>й. При цьому, до-<br />

помога центральної влади не повинна обмежувати свободу д<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>сцевого само-<br />

врядування. Вважаємо, що б<strong>і</strong>льша частина трансферт<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> надаються м<strong>і</strong>сцевим<br />

бюджетам з державного бюджету, не повинна мати ц<strong>і</strong>льового призначення. Бю-<br />

джетн<strong>і</strong> трансферти, що надаються органам м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, повинн<strong>і</strong><br />

не т<strong>і</strong>льки залатувати “бюджетн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>рки”, але й спонукати до розвитку територ<strong>і</strong>а-<br />

льної <strong>і</strong>нфраструктури. По-третє, необх<strong>і</strong>дно вдосконалити чинне законодавство<br />

про м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> запозичення, розширивши повноваження с<strong>і</strong>льських та селищних<br />

рад. Цей крок дав би змогу м<strong>і</strong>сцевому самоврядуванню б<strong>і</strong>льш активно ф<strong>і</strong>нансу-<br />

вати <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> проекти, що також мало би позитивний вплив на зм<strong>і</strong>цнення<br />

його ф<strong>і</strong>нансової незалежност<strong>і</strong>.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Кириленко О. П. М<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нанси: Навчальний пос<strong>і</strong>бник. – Терноп<strong>і</strong>ль: Ас-<br />

тон, 2004. – 192 с.<br />

2. Бюджетний мон<strong>і</strong>торинг. – К.: Асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>я ф<strong>і</strong>нансист<strong>і</strong>в України, 2005. //<br />

http://afu.org.ua.<br />

Іван МАРТИНОВИЧ<br />

Полтавський державний педагог<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. В.Г. Короленка

ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СПОЖИВЧОГО РИНКУ:<br />

ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ТА СЬОГОДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО<br />

ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ<br />

На початку ХХІ стол<strong>і</strong>ття споживчий ринок залишається м<strong>і</strong>сцем для реал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї потреб у товарах та послугах. Видозм<strong>і</strong>нюван<strong>і</strong> потреби забезпечують в<strong>і</strong>д-<br />

творення ф<strong>і</strong>зичних, <strong>і</strong>нтелектуальних та духовних ресурс<strong>і</strong>в життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> лю-<br />

дини. Оптимальне використання трудового, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного та творчого потенц<strong>і</strong>-<br />

алу трудових ресурс<strong>і</strong>в можливе за умови збалансованост<strong>і</strong> споживчого ринку.<br />

Вважаємо, що проблема досягнення р<strong>і</strong>вноваги на споживчому ринку є ключо-<br />

вою у контекст<strong>і</strong> забезпечення сталого розвитку нац<strong>і</strong>онального господарства.<br />

Анал<strong>і</strong>зуючи взаємозв’язки сукупного попиту <strong>і</strong> сукупної пропозиц<strong>і</strong>ї, та їх вплив<br />

на нац<strong>і</strong>ональний обсяг виробництва, на встановлення загальної р<strong>і</strong>вноваги на то-<br />

варному, грошовому, ресурсному ринках, можна сформулювати основн<strong>і</strong> напря-<br />

мки державного втручання в економ<strong>і</strong>чний процес <strong>і</strong> проведення розумної пол<strong>і</strong>-<br />

тики, яка стримує <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ю, безроб<strong>і</strong>ття, сприяє соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>й захищеност<strong>і</strong> насе-<br />

лення [1, С. 87].<br />

Базовими принципами державного впливу на д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>чної сис-<br />

теми є єдн<strong>і</strong>сть, ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>сть, спрямування державного регулювання з метою мак-<br />

сим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>льного добробуту. Одн<strong>і</strong>єю з методолог<strong>і</strong>чних основ державного<br />

регулювання є теор<strong>і</strong>я господарського кругооб<strong>і</strong>гу <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дтворення сусп<strong>і</strong>льного про-<br />

дукту. Історичний внесок у її розвиток вн<strong>і</strong>с Р. Мальтус. Досл<strong>і</strong>дник зазначав на<br />

необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> регуляторних заход<strong>і</strong>в орган<strong>і</strong>в державної влади стосовно неконтро-<br />

льованого зростання народонаселення та зубож<strong>і</strong>ння сусп<strong>і</strong>льства. К. Маркс не<br />

звертаючи уваги на механ<strong>і</strong>зми „в<strong>і</strong>льної гри ринкових сил”, вважав, що загост-<br />

рення суперечностей кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>стичного характеру „неминуче формує умови пе-<br />

реходу до нового сусп<strong>і</strong>льного ладу (соц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зму), де макроеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> пропорц<strong>і</strong>ї<br />

будуть формуватися св<strong>і</strong>домо”. Д. Кейнс, обґрунтовуючи об’єктивну необх<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> практичне значення державного регулювання ринкової економ<strong>і</strong>ки, ви-<br />

значав ф<strong>і</strong>скальну пол<strong>і</strong>тику важливим <strong>і</strong>нструментом регулювання економ<strong>і</strong>чних<br />

процес<strong>і</strong>в нац<strong>і</strong>онального господарства.

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть державного регулювання економ<strong>і</strong>ки зумовлена, насамперед,<br />

її економ<strong>і</strong>чними функц<strong>і</strong>ями, вважають автори п<strong>і</strong>дручника „Економ<strong>і</strong>кс” К. Мак-<br />

коннел <strong>і</strong> С. Брю. Основними <strong>і</strong>нструментами державного регулювання за досл<strong>і</strong>-<br />

дниками є: забезпечення правової бази й сусп<strong>і</strong>льної атмосфери з метою сприян-<br />

ня ефективному функц<strong>і</strong>онуванню ринкової системи; захист конкуренц<strong>і</strong>ї; пере-<br />

розпод<strong>і</strong>л доходу й багатства; коригування розпод<strong>і</strong>лу ресурс<strong>і</strong>в з метою зм<strong>і</strong>н<br />

структури нац<strong>і</strong>онального продукту; стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>ки, тобто контроль за<br />

р<strong>і</strong>внем зайнятост<strong>і</strong> <strong>і</strong> <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї; стимулювання економ<strong>і</strong>чного зростання [2, С. 307].<br />

Складн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> розмаїття задач розвитку економ<strong>і</strong>ки України в перех<strong>і</strong>дний пе-<br />

р<strong>і</strong>од викликає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть застосування широкого спектру метод<strong>і</strong>в впливу на<br />

економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з розбудовою споживчого ринку. Р<strong>і</strong>зниця м<strong>і</strong>ж<br />

прямими <strong>і</strong> непрямими засобами впливу на господарськ<strong>і</strong> процеси полягає в тому,<br />

що в першому випадку уряд, витрачаючи грош<strong>і</strong> безпосередньо, змушений уда-<br />

ватися до зм<strong>і</strong>н р<strong>і</strong>вня податк<strong>і</strong>в або позик. Якщо ж уряд регулює витрати грошей,<br />

їх обсяг розрахувати набагато важче. В<strong>і</strong>дшкодовувати ц<strong>і</strong> витрати можливо ли-<br />

ше зб<strong>і</strong>льшенням податк<strong>і</strong>в або ростом деф<strong>і</strong>циту бюджету. Методи державного<br />

регулювання пов’язан<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж собою <strong>і</strong> застосовуючи їх потр<strong>і</strong>бно в розумн<strong>і</strong>й комб<strong>і</strong>-<br />

нац<strong>і</strong>ї [3, С.51] .<br />

Зараз Україна перебуває в ситуац<strong>і</strong>ї, коли розбалансован<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> т<strong>і</strong>н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я вну-<br />

тр<strong>і</strong>шнього ринку сягають загрозливих розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в. Вкрай необх<strong>і</strong>дне тимчасове за-<br />

стосування адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративних важел<strong>і</strong>в регулювання економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в на<br />

споживчому ринку. Основними завданнями удосконалення регулювання спо-<br />

живчого ринку товар<strong>і</strong>в та послуг України в умовах перех<strong>і</strong>дної економ<strong>і</strong>ки мають<br />

бути: зм<strong>і</strong>цнення державної безпеки (насамперед енергетичної, продовольчої,<br />

ф<strong>і</strong>нансової); п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування суб’єкт<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємни-<br />

цької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ус<strong>і</strong>х форм власност<strong>і</strong>; розвиток ринкової <strong>і</strong>нфраструктури; сти-<br />

мулювання куп<strong>і</strong>вельної активност<strong>і</strong> населення.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Скрипник А.В. До питання про державне регулювання економ<strong>і</strong>ки // Ф<strong>і</strong>нан-<br />

си України. – 2003. – № 6. – С. 86-93.

2. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принцыпы, проблемы и политика. –<br />

К.: Хогар-Демос, 1993. – 785 с.<br />

3. Кондир<strong>і</strong>на А. Форми <strong>і</strong> методи державного регулювання кон’юнктури спо-<br />

живчого ринку // Финансовая консультац<strong>і</strong>я. – 2000. – №39/40. – С. 49-50.<br />

Галина МАХОВА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

СТРАТЕГІЧНІ АЛЬЯНСИ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ ТА<br />

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> розвитку економ<strong>і</strong>ки все б<strong>і</strong>льшої актуальност<strong>і</strong> набува-<br />

ють питання м<strong>і</strong>жф<strong>і</strong>рмової кооперац<strong>і</strong>ї, що пов’язано з процесами глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї,<br />

конвергенц<strong>і</strong>ї галузей, розвитку технолог<strong>і</strong>й, що призводить до переходу в<strong>і</strong>д кон-<br />

курентної боротьби м<strong>і</strong>ж п<strong>і</strong>дприємствами до сп<strong>і</strong>вконкуренц<strong>і</strong>ї (сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво +<br />

конкуренц<strong>і</strong>я). Одн<strong>і</strong>єю з найб<strong>і</strong>льш розповсюджених та ефективних форм м<strong>і</strong>жф<strong>і</strong>-<br />

рмового сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва є стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> альянси.<br />

Стратег<strong>і</strong>чний альянс передбачає добров<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкрит<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж парт-<br />

нерами, як<strong>і</strong> збер<strong>і</strong>гають свою незалежн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> можуть вступати до <strong>і</strong>нших<br />

об’єднань. Автономн<strong>і</strong>сть партнер<strong>і</strong>в при стратег<strong>і</strong>чному значен<strong>і</strong> альянсу для кож-<br />

ного з них є в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нною рисою даної форми партнерства. Альянс створюється<br />

для набуття п<strong>і</strong>дприємствами конкурентних переваг та досягнення сп<strong>і</strong>льних<br />

стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей. Чим б<strong>і</strong>льш точно сформульована мета сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва, тим<br />

б<strong>і</strong>льш усп<strong>і</strong>шним буде альянс. Тому що саме мета визначає форму орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

альянсу, терм<strong>і</strong>н його функц<strong>і</strong>онування, симетричний чи асиметричний розпод<strong>і</strong>л<br />

прав та обов’язк<strong>і</strong>в учасник<strong>і</strong>в. Альянс може утворюватись як п<strong>і</strong>дприємствами,<br />

що представляють р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> конкурентами. Збереження партнерами ав-<br />

тономност<strong>і</strong> передбачає <strong>і</strong>снування <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальних ц<strong>і</strong>лей кожного учасника. Це<br />

може бути причиною протир<strong>і</strong>ччя м<strong>і</strong>ж ц<strong>і</strong>лями п<strong>і</strong>дприємств-партнер<strong>і</strong>в та викли-<br />

кати конфл<strong>і</strong>кт стратег<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в альянсу та <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в окремого учасника.

Стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> альянси можуть укладатися на р<strong>і</strong>зний терм<strong>і</strong>н в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д<br />

поставлених ц<strong>і</strong>лей. Припинення функц<strong>і</strong>онування альянсу може означати досяг-<br />

нення ц<strong>і</strong>лей партнер<strong>і</strong>в <strong>і</strong> зникнення необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> у сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> або в<strong>і</strong>дображати<br />

бажання галузевої переор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї одного з учасник<strong>і</strong>в. Дострокове припинення<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> альянсу може бути спричинено невиконанням партнерами обов’язк<strong>і</strong>в<br />

або конфл<strong>і</strong>ктом <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в.<br />

Існування альянс<strong>і</strong>в з точки зору теор<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>рми можна пояснювати у межах<br />

ресурсно – компетенц<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дходу, що базується на розум<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми як ком-<br />

плексу ресурс<strong>і</strong>в та компетенц<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> служать основою конкурентних переваг.<br />

Стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> альянси дозволяють розширити операц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> та технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ресурси<br />

п<strong>і</strong>дприємств, зд<strong>і</strong>йснити вих<strong>і</strong>д на нов<strong>і</strong> географ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ринки, використовувати силь-<br />

н<strong>і</strong> канали маркетингу або збуту, репутац<strong>і</strong>ю бренда та забезпечувати <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> сине-<br />

рг<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ефекти.<br />

Створення альянс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж п<strong>і</strong>дприємствами є одним з найб<strong>і</strong>льш розповсю-<br />

дженим способом передач<strong>і</strong> знань. П<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д, що базується на знаннях, розглядає<br />

ф<strong>і</strong>рму як джерело знань, на основ<strong>і</strong> яких вона може розвиватись та навчатись, а<br />

стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> альянси як ефективний спос<strong>і</strong>б обм<strong>і</strong>ну знаннями та ресурсами м<strong>і</strong>ж<br />

партнерами, зас<strong>і</strong>б їх створення. Досл<strong>і</strong>дження зах<strong>і</strong>дних вчених показали, що у<br />

довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рми, ор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на навчання, отримують б<strong>і</strong>льш<br />

висок<strong>і</strong> доходи. Об’єднуюч<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> два п<strong>і</strong>дходи, можна визначити альянси як форму<br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї процесу навчання ф<strong>і</strong>рм, передач<strong>і</strong>, обм<strong>і</strong>ну ресурс<strong>і</strong>в, компетенц<strong>і</strong>й,<br />

знань, стратег<strong>і</strong>чними задачами якого є доступ до знань партнера, створення но-<br />

вих зд<strong>і</strong>бностей та використання результат<strong>і</strong>в кооперац<strong>і</strong>ї.<br />

Перше питання яке постає при об’єднанн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рм заради нових знань – це<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть формал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х знань п<strong>і</strong>дприємств. При чому ця формал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>я повинна в<strong>і</strong>дбуватись в єдиному семантичному простор<strong>і</strong>, тобто в єдиних<br />

терм<strong>і</strong>нах, як<strong>і</strong> однаково будуть розум<strong>і</strong>тися партнерами. Це дозволить прискори-<br />

ти та полегшити екстернал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю знань та процес їх обм<strong>і</strong>ну, абсорбц<strong>і</strong>ї. В залеж-<br />

ност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д типу альянсу визначаються умови створення та використання нових<br />

ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> компетенц<strong>і</strong>й як результат<strong>і</strong>в сп<strong>і</strong>льної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Це важливо для спра-

ведливого їх розпод<strong>і</strong>лу м<strong>і</strong>ж партнерами в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до вкладу кожного в сп<strong>і</strong>льну<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть. Кр<strong>і</strong>м цього, кожен учасник альянсу, особливо якщо альянс створю-<br />

ється конкурентами, повинен визначити т<strong>і</strong> знання, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>н готовий надати парт-<br />

неру. Це необх<strong>і</strong>дно для уникнення загрози залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д партнер<strong>і</strong>в, ризику пе-<br />

реходу знань в компан<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> у в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> альянсу є конкурентами. Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong><br />

засоби, як<strong>і</strong> б захищали певн<strong>і</strong> знання в<strong>і</strong>д екстернал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та водночас не супере-<br />

чили в<strong>і</strong>дкритим в<strong>і</strong>дносинам м<strong>і</strong>ж партнерами. При визначенн<strong>і</strong> доц<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> ство-<br />

рення стратег<strong>і</strong>чних альянс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства повинн<strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нити вс<strong>і</strong> можлив<strong>і</strong> вигоди<br />

та витрати з точки зору надання партнеру своїх знань, отримання та створення<br />

нових знань, ризики втрати незалежност<strong>і</strong>, можливост<strong>і</strong> покращення свого стра-<br />

тег<strong>і</strong>чного положення, вплив на конкурентну боротьбу.<br />

Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними передумовами вступу компан<strong>і</strong>й до стратег<strong>і</strong>-<br />

чного альянсу є необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть пошуку шлях<strong>і</strong>в зростання на етап<strong>і</strong> розвитку або<br />

зр<strong>і</strong>лост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства для уникнення стар<strong>і</strong>ння, переходу до стад<strong>і</strong>ї оновлення<br />

використовуючи не лише власн<strong>і</strong> конкурентн<strong>і</strong> переваги, а й ресурси партнер<strong>і</strong>в,<br />

включаючи знання, та створюючи на їх основ<strong>і</strong> нов<strong>і</strong> компетенц<strong>і</strong>ї. Стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

альянси укладаються, коли п<strong>і</strong>дприємства досягли певного етапу розвитку, ма-<br />

ють стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> зв’язки з постачальниками та споживачами, волод<strong>і</strong>ють певними<br />

конкурентними перевагами та шукають нов<strong>і</strong> шляхи подальшого розвитку.<br />

Таким чином, стратег<strong>і</strong>чний альянс – це добров<strong>і</strong>льне об’єднання незалеж-<br />

них п<strong>і</strong>дприємств з метою набуття конкурентних переваг на основ<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>льного<br />

використання та створення нових знань, ресурс<strong>і</strong>в, компетенц<strong>і</strong>й для досягнення<br />

<strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальних та сп<strong>і</strong>льних стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я яких можлива лише в<br />

умовах сп<strong>і</strong>льної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Ганна МАЧУЛА<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

На сучасному етап<strong>і</strong> для п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняних<br />

п<strong>і</strong>дприємств особливо актуальними стають проблеми <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного характеру.<br />

Інновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снує, однак, якщо пор<strong>і</strong>внювати з попередн<strong>і</strong>ми<br />

роками, то в ц<strong>і</strong>лому по Україн<strong>і</strong>, її активн<strong>і</strong>сть знизилася. Для пор<strong>і</strong>вняння: к<strong>і</strong>ль-<br />

к<strong>і</strong>сть промислових п<strong>і</strong>дприємств, що зд<strong>і</strong>йснюють <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть склала:<br />

в 2000р.-1705 (18,0%); в 2001р.-1696 (16,5%); в 2002р.-1808 (18,0%); в 2003р.-<br />

1496 (15,1%). Така тенденц<strong>і</strong>я <strong>і</strong>снує, тому що в Україн<strong>і</strong> майже повн<strong>і</strong>стю в<strong>і</strong>дсутня<br />

державна п<strong>і</strong>дтримка в<strong>і</strong>тчизняного виробника <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної продукц<strong>і</strong>ї. Це при-<br />

зводить до того, що розширюється практика, коли п<strong>і</strong>дприємства отримують за<br />

кордоном дорог<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> можна розробити в Україн<strong>і</strong>, <strong>і</strong> в той час реал<strong>і</strong>зу-<br />

ють за кордоном власн<strong>і</strong> розробки за демп<strong>і</strong>нговими ц<strong>і</strong>нами. Все це св<strong>і</strong>дчить про<br />

те, що посилення державного впливу на <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть здобуває для<br />

України життєво важливе значення. Одним з д<strong>і</strong>ючих важел<strong>і</strong>в державного сти-<br />

мулювання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є створення проблемно-ор<strong>і</strong>єнтованої мере-<br />

ж<strong>і</strong>. Кр<strong>і</strong>м того, потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> також сп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> зусилля парт<strong>і</strong>й, б<strong>і</strong>знесу, <strong>науки</strong>, усього су-<br />

сп<strong>і</strong>льства в ц<strong>і</strong>лому, щоб зм<strong>і</strong>нити структуру експорту й економ<strong>і</strong>ки в ц<strong>і</strong>лому. Не-<br />

обх<strong>і</strong>дний нац<strong>і</strong>ональний консенсус <strong>і</strong>з приводу основних ц<strong>і</strong>нностей нашого роз-<br />

витку, головними пр<strong>і</strong>оритетами якого стануть розвиток людського кап<strong>і</strong>талу й<br />

широке використання знань. Т<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> не будуть прид<strong>і</strong>ляти увагу<br />

впровадженню нових технолог<strong>і</strong>й, зниженню витрат виробництва, не витрима-<br />

ють конкуренц<strong>і</strong>ї. Отже, процес впровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й неминуч<strong>і</strong>й.<br />

Промисловий комплекс Донецької област<strong>і</strong> створювався в середин<strong>і</strong> мину-<br />

лого стол<strong>і</strong>ття. Б<strong>і</strong>льша частина виробничих потужностей виробила строки екс-<br />

плуатац<strong>і</strong>ї. Що б перетворити Донбас у сучасний <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альний центр, необх<strong>і</strong>д-<br />

но проведення технолог<strong>і</strong>чного аудита - свого роду <strong>і</strong>нвентаризац<strong>і</strong>ю, виявивши<br />

серед застар<strong>і</strong>лих технолог<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> застар<strong>і</strong>лого устаткування окрем<strong>і</strong><br />

технолог<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> можна в<strong>і</strong>днести до розряду сучасних. На тих д<strong>і</strong>лянках, де таких<br />

технолог<strong>і</strong>й багато, має сенс зайнятися модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю потужностей, на <strong>і</strong>нших -<br />

дешевше й прост<strong>і</strong>ше створювати сучасн<strong>і</strong> виробництва, на баз<strong>і</strong> вже принципово<br />

нових технолог<strong>і</strong>й <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в. Донецька область – в числ<strong>і</strong> л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в по <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й

активност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств. Одним <strong>і</strong>з таких п<strong>і</strong>дприємств є ВАТ «МК «Азовсталь».<br />

У ВАТ «Азовсталь» розробкою й впровадженням <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й поряд з виробни-<br />

чими, техн<strong>і</strong>чними, технолог<strong>і</strong>чними, ф<strong>і</strong>нансовими службами займаються два<br />

п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли, утворен<strong>і</strong> у 2004р. у склад<strong>і</strong> дирекц<strong>і</strong>ї по стратег<strong>і</strong>ї й <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ям: в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л<br />

оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва (ВОВ) <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння(ВОУ). Зона в<strong>і</strong>д-<br />

пов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> ВОВ включає техн<strong>і</strong>ко – технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї, тобто пропозиц<strong>і</strong>ї<br />

щодо скорочення витрат на виробництво, зб<strong>і</strong>льшення випуску товарної продук-<br />

ц<strong>і</strong>ї, л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї «вузьких м<strong>і</strong>сць» у виробничому ланцюжку. ВОУ в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає за по-<br />

будову ефективної й прозорої системи управл<strong>і</strong>ння й веде роботу з оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

б<strong>і</strong>знес-процес<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства, функц<strong>і</strong>ональної й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури. Ва-<br />

рто п<strong>і</strong>дкреслити, що ВОВ <strong>і</strong> ВОУ є скор<strong>і</strong>ше орган<strong>і</strong>заторами роботи з оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

виробництва й управл<strong>і</strong>ння. Вс<strong>і</strong> <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли п<strong>і</strong>дприємства беруть участь у<br />

проектах ВОВ <strong>і</strong> ВОУ як на стад<strong>і</strong>ї розробки й експертизи пропозиц<strong>і</strong>й, так <strong>і</strong> на<br />

етап<strong>і</strong> впровадження. У процес<strong>і</strong> розробки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних пропозиц<strong>і</strong>й сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тни-<br />

ки цих в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в контактують як <strong>і</strong>з внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми фах<strong>і</strong>вцями «Азовстал<strong>і</strong>», так <strong>і</strong> з<br />

зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми фах<strong>і</strong>вцями й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями, що пропонують нов<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>-<br />

шення. Кр<strong>і</strong>м того, використовується досв<strong>і</strong>д зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в в <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>ї. П<strong>і</strong>с-<br />

ля впровадження пропозиц<strong>і</strong>ї й одержання в<strong>і</strong>д неї економ<strong>і</strong>чного ефекту автор<br />

одержує прем<strong>і</strong>ю залежно в<strong>і</strong>д розм<strong>і</strong>ру економ<strong>і</strong>чного ефекту в<strong>і</strong>д впровадження<br />

ц<strong>і</strong>єї пропозиц<strong>і</strong>ї.<br />

Прикладом техн<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї, впровадженої у 2005 р. у ВАТ «МК «Азов-<br />

сталь» є монтаж на установц<strong>і</strong> розливу стал<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зак<strong>і</strong>в з б<strong>і</strong>льше вузькою шириною<br />

леза. Результатом цього стало заощадження металу при р<strong>і</strong>занн<strong>і</strong> стал<strong>і</strong> й знижен-<br />

ня витрат виробництва. Кр<strong>і</strong>м того, впроваджуються й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї з модерн<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї виробництва: реконструкц<strong>і</strong>я доменної печ<strong>і</strong> №2, буд<strong>і</strong>вництво нового кисне-<br />

вого блоку ВРУ 60, реконструкц<strong>і</strong>я двох слябових машин безперервного розли-<br />

вання.<br />

Впроваджуються на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> й управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї. Проведений<br />

фах<strong>і</strong>вцями в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в анал<strong>і</strong>з показав, що п<strong>і</strong>дприємство втрачає значн<strong>і</strong> кошти через<br />

несвоєчасне надходження замовлень в<strong>і</strong>д збутових агент<strong>і</strong>в. Несвоєчасне надхо-

дження замовлень негативно впливає на як<strong>і</strong>сть виробничого планування, ефек-<br />

тивн<strong>і</strong>сть використання виробничих потужностей, веде до зниження обсяг<strong>і</strong>в ви-<br />

робництва, зб<strong>і</strong>льшення браку й в<strong>і</strong>дсортування. Сума втрат оц<strong>і</strong>нюється в к<strong>і</strong>лька<br />

м<strong>і</strong>льйон<strong>і</strong>в долар<strong>і</strong>в у р<strong>і</strong>к. Цих втрат можна уникнути без будь-яких <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й<br />

шляхом впровадження дек<strong>і</strong>лькох пропозиц<strong>і</strong>й щодо оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння б<strong>і</strong>з-<br />

нес-процесом. Фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> пропонують зм<strong>і</strong>нити звичний спос<strong>і</strong>б роботи, створити<br />

умови для своєчасного надходження замовлень, оптим<strong>і</strong>зувати п<strong>і</strong>дходи до виро-<br />

бничого планування.<br />

Важливим є впровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї й в управл<strong>і</strong>ння персоналом. Нещодав-<br />

но у ВАТ «МК «Азовсталь» була введена нова система оплати прац<strong>і</strong>. Вона<br />

представлена розрядною структурою тариф<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> складається з 20 грейд<strong>і</strong>в. Така<br />

система спрощує розрахунки зароб<strong>і</strong>тної плати и забезпечує процес мотивац<strong>і</strong>ї.<br />

П<strong>і</strong>дтвердженням ефективност<strong>і</strong> проведення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємством є те, що ВАТ «МК «Азовсталь» є одним з флагман<strong>і</strong>в металург<strong>і</strong>йної га-<br />

луз<strong>і</strong> України.<br />

Натал<strong>і</strong>я МЕЛЬНИК<br />

Сх<strong>і</strong>дноукраїнський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. В.Даля, м. Луганськ<br />

ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ РОЗРОБКИ БАЗОВИХ МЕТОДИЧНИХ<br />

ЕЛЕМЕНТІВ ПОБУДОВИ ПРОЦЕДУР ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНОГО<br />

ПІДХОДУ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ<br />

ПІДПРИЄМСТВОМ<br />

Останн<strong>і</strong>м часом деяким типам процес<strong>і</strong>в, що є складовою частиною загаль-<br />

ного процесу розробки <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства, наприклад, таким, як<br />

отримання <strong>і</strong> використання знань, становлення команд <strong>і</strong> ухвалення р<strong>і</strong>шень, стала<br />

прид<strong>і</strong>лятись п<strong>і</strong>двищена увага з боку науковц<strong>і</strong>в <strong>і</strong> кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств.<br />

За рахунок б<strong>і</strong>льш глибокого розум<strong>і</strong>ння процес<strong>і</strong>в, що прот<strong>і</strong>кають при розро-<br />

бц<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства, <strong>і</strong> їх взаємод<strong>і</strong>ї в ход<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї можна ство-<br />

рити досконал<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> <strong>і</strong>ндикатори процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong> їх параметр<strong>і</strong>в, а також на б<strong>і</strong>льш ран-

ньому етап<strong>і</strong> можна отримати, виявити <strong>і</strong> <strong>і</strong>нтерпретувати «вузьк<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця», як<strong>і</strong> мо-<br />

жуть дати ключ до того, як сл<strong>і</strong>д управляти п<strong>і</strong>дприємством, щоб отримати опти-<br />

мальн<strong>і</strong> результати.<br />

Насправд<strong>і</strong>, анал<strong>і</strong>зуючи ситуац<strong>і</strong>ю, що склалася, кер<strong>і</strong>вництво розглядає не<br />

тепер<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й час, а минулий стан п<strong>і</strong>дприємства не враховуючи перетворень що<br />

вже в<strong>і</strong>дбуваються на ньому в даний момент. Це приводить до необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> без-<br />

перервного прогнозування, планування <strong>і</strong> проведення комплексу ц<strong>і</strong>леспрямова-<br />

них д<strong>і</strong>й менеджера в умовах невизначеност<strong>і</strong>, що <strong>і</strong>стотно ускладнює р<strong>і</strong>шення<br />

конкретних стратег<strong>і</strong>чних задач. Реальний стан п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong> перетворень, що<br />

в<strong>і</strong>дбуваються з ним, в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняється в<strong>і</strong>д теоретично представленого кер<strong>і</strong>вником в<br />

даний момент часу наст<strong>і</strong>льки <strong>і</strong>стотно, наск<strong>і</strong>льки динам<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, радикальн<strong>і</strong> <strong>і</strong> непе-<br />

редбачуван<strong>і</strong> перетворення, що зд<strong>і</strong>йснюються на ньому. В результат<strong>і</strong> кер<strong>і</strong>вник<br />

вимушений пост<strong>і</strong>йно коректувати початков<strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нки, допускати необґрунтовано<br />

широк<strong>і</strong> розб<strong>і</strong>жност<strong>і</strong> планованих <strong>і</strong> фактичних стан<strong>і</strong>в, штучно обмежувати дан<strong>і</strong><br />

параметри <strong>і</strong> умови.<br />

Це зумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть обґрунтовування, розробки <strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>ї єдиних<br />

методичних основ формування <strong>і</strong> представлення будь-яких процедур розробки<br />

та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї процесу стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння промисловим п<strong>і</strong>дприємством.<br />

Значна частина таких положень вже сформувалася, вироблена <strong>і</strong> активно засто-<br />

совується в р<strong>і</strong>зних сферах <strong>і</strong> ц<strong>і</strong>лях, але ухвалення <strong>і</strong> використання загальних ме-<br />

тодичних основ, ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> процесно-ор<strong>і</strong>єнтованого<br />

п<strong>і</strong>дходу вимагають б<strong>і</strong>льш ч<strong>і</strong>ткої визначеност<strong>і</strong> <strong>і</strong> конкретизац<strong>і</strong>ї.<br />

Вир<strong>і</strong>шення ц<strong>і</strong>єї задач<strong>і</strong> ґрунтується на розробц<strong>і</strong> єдиної концепц<strong>і</strong>ї процесно-<br />

ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння промисловим п<strong>і</strong>дприємст-<br />

вом, з'єднаної загальною методикою яка в<strong>і</strong>дображає ун<strong>і</strong>версальний механ<strong>і</strong>зм її<br />

адаптац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> застосування за конкретних умов. Така концепц<strong>і</strong>я стає також абсо-<br />

лютно необх<strong>і</strong>дною, ун<strong>і</strong>версальною основою уявлення <strong>і</strong> застосування всього<br />

комплексу засоб<strong>і</strong>в <strong>і</strong> метод<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>.<br />

В якост<strong>і</strong> базових методичних елемент<strong>і</strong>в побудови процедур процесно-<br />

ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством можна вид<strong>і</strong>-

лити його складов<strong>і</strong> <strong>і</strong> об'єднуюч<strong>і</strong> їх зв'язки. Цим визначається структура методи-<br />

ки, що представляється двома розд<strong>і</strong>лами.<br />

В першому розд<strong>і</strong>л<strong>і</strong> методики розробки <strong>і</strong> застосування процедур процесно-<br />

ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством посл<strong>і</strong>довно<br />

вид<strong>і</strong>ляються конкретн<strong>і</strong> задач<strong>і</strong> <strong>і</strong> забезпечуючи їх р<strong>і</strong>шення наступн<strong>і</strong> конструктив-<br />

н<strong>і</strong> складов<strong>і</strong>: ситуац<strong>і</strong>я, умова, напрям, операц<strong>і</strong>я, перех<strong>і</strong>д. Вони не т<strong>і</strong>льки вичерп-<br />

но представляють самост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> елементи будь-якої процедури, але <strong>і</strong> формують<br />

певний контур базового циклу, що пер<strong>і</strong>одично повн<strong>і</strong>стю або частково повторю-<br />

ється, досл<strong>і</strong>дження — д<strong>і</strong>я.<br />

Другий розд<strong>і</strong>л методики процесно-ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу до стратег<strong>і</strong>чного<br />

управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством розкриває р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>сть модиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> застосуван-<br />

ня зв'язк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж елементами процедури. Класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тност<strong>і</strong> їх конф<strong>і</strong>-<br />

гурац<strong>і</strong>й ґрунтується на властивостях п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong> представляється у вигляд<strong>і</strong><br />

диференц<strong>і</strong>йованої, цикл<strong>і</strong>чної, <strong>і</strong>нтегруючої або <strong>і</strong>ншої спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зовано обумовле-<br />

ної взаємод<strong>і</strong>ї, що розкриває конф<strong>і</strong>гурац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> динам<strong>і</strong>ку зд<strong>і</strong>йснення процедури.<br />

Зрозум<strong>і</strong>ло, що конкретн<strong>і</strong> форми такої взаємод<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дображаються не т<strong>і</strong>льки<br />

наведеним рядом <strong>і</strong> розвиваючими його проявами, але <strong>і</strong> можуть формуватися в<br />

процес<strong>і</strong> їх р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тного поєднання, позиц<strong>і</strong>онування, комб<strong>і</strong>нування. Таким чи-<br />

ном, р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>сть вибору форми <strong>і</strong> зм<strong>і</strong>сту її елемент<strong>і</strong>в а також побудови <strong>і</strong> реа-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї зв'язк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж ними є методично важливим ресурсом проектування проце-<br />

дури як основи процесно-ор<strong>і</strong>єнтованого п<strong>і</strong>дходу до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння<br />

п<strong>і</strong>дприємством. К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>шення ц<strong>і</strong>єї задач<strong>і</strong> прямо пропорц<strong>і</strong>йна<br />

безл<strong>і</strong>ч<strong>і</strong> суб'єкт<strong>і</strong>в, об'єкт<strong>і</strong>в, ресурс<strong>і</strong>в, умов <strong>і</strong> <strong>і</strong>нших чинник<strong>і</strong>в її конкретизац<strong>і</strong>ї, тоб-<br />

то практично неск<strong>і</strong>нченна.<br />

Вдосконалення <strong>і</strong> розвиток процедури стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємс-<br />

твом на баз<strong>і</strong> його типолог<strong>і</strong>ї дозволяє детерм<strong>і</strong>нувати актуальн<strong>і</strong> задач<strong>і</strong> <strong>і</strong> конкрети-<br />

зувати участь в їх постановц<strong>і</strong> <strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> безпосередн<strong>і</strong>х розробник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> виконав-<br />

ц<strong>і</strong>в. Процесно-ор<strong>і</strong>єнтований п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння промисловим<br />

п<strong>і</strong>дприємством припускає ч<strong>і</strong>тке вид<strong>і</strong>лення основних структурних, зм<strong>і</strong>стовних <strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нших складових. Це пояснюється тим, що конкретна побудова будь-якого про-

цесу повинна ґрунтуватися не т<strong>і</strong>льки на посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> <strong>і</strong> динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> але, <strong>і</strong> значною<br />

м<strong>і</strong>рою на єств<strong>і</strong>, характер<strong>і</strong>, особливостях <strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї його складових.<br />

Людмила МИКИТЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний торговельно-економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ В СФЕРІ<br />

РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ<br />

Побудова будь-якої правової держави та її гармон<strong>і</strong>йний розвиток залежить<br />

в<strong>і</strong>д ум<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зувати захист економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в останньої. Одним <strong>і</strong>з най-<br />

важлив<strong>і</strong>ших засоб<strong>і</strong>в захисту <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в держави є правильно орган<strong>і</strong>зована нала-<br />

годжена системи контролю, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Необх<strong>і</strong>дно зазначити, що саме за допомогою державного контролю в сфер<strong>і</strong><br />

рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> забезпечується своєчасн<strong>і</strong>сть внесення коректив в управ-<br />

л<strong>і</strong>нську д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть державних орган<strong>і</strong>в в сфер<strong>і</strong> державного регулювання реклам-<br />

ної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, в<strong>і</strong>дбувається отримання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про реальний стан розвитку<br />

функц<strong>і</strong>онування рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в країн<strong>і</strong>, виявляються порушення законо-<br />

давства про рекламу та в<strong>і</strong>дхилення в<strong>і</strong>д встановлених норм <strong>і</strong> правил, а також<br />

прийнятих управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень.<br />

Функц<strong>і</strong>я контролю присутня у д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в виконавчої влади вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>-<br />

вн<strong>і</strong>в, як елемент управл<strong>і</strong>нської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, як її частина, що не завжди має орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йне в<strong>і</strong>докремлення. Проте, окрем<strong>і</strong> напрями та сфери управл<strong>і</strong>ння контро-<br />

люються спец<strong>і</strong>альними органами державного контролю. Одн<strong>і</strong>єю з таких сфер є<br />

сфера рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Чинне законодавство України, зокрема Закон України „Про рекламу”, м<strong>і</strong>с-<br />

тить терм<strong>і</strong>н „контроль за дотримання законодавства про рекламу”, але не дає<br />

визначення цьому поняттю, ч<strong>і</strong>тко не вставляє сферу його застосування, напрям-<br />

к<strong>і</strong>в та вид<strong>і</strong>в контролю в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Не визначен<strong>і</strong> в законодав-<br />

ств<strong>і</strong> про рекламу об'єкти та форми контролю, а лише йдеться мова про притяг-<br />

нення до в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> ос<strong>і</strong>б, як<strong>і</strong> винн<strong>і</strong> у порушенн<strong>і</strong> законодавства про рек-

ламу. З погляду на це зазначимо, що контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> - це<br />

комплекс адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративних заход<strong>і</strong>в, розрахованих на виробництво, розповсю-<br />

дження та споживання законної та добросов<strong>і</strong>сної реклами; а також вид держав-<br />

ного контролю, спрямований на забезпечення дотримання суб'єктами рекламної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> норм законодавства про рекламу при зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong>. І нарешт<strong>і</strong>, контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> - це правов<strong>і</strong> форми, засоби<br />

та порядок орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснення контролю органами виконавчої влади за до-<br />

триманням суб’єктами рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> законодавства про рекламу.<br />

Тобто, контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> можна визначити як д<strong>і</strong>яль-<br />

н<strong>і</strong>сть державних орган<strong>і</strong>в або <strong>і</strong>нших уповноважених суб'єкт<strong>і</strong>в контролю по за-<br />

безпеченню дотримання законодавства про рекламу, яка зд<strong>і</strong>йснюється з вико-<br />

ристанням специф<strong>і</strong>чних форм та метод<strong>і</strong>в.<br />

Також, ми схиляємося до думки, що контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

є самост<strong>і</strong>йним видом контролю, оск<strong>і</strong>льки: по-перше, як зазначалося ран<strong>і</strong>ше, ко-<br />

нтроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є функц<strong>і</strong>єю державного управл<strong>і</strong>ння в сфер<strong>і</strong><br />

рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, тобто, контроль в рекламн<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong> забезпечує перев<strong>і</strong>рку<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> учасник<strong>і</strong>в рекламних правов<strong>і</strong>дносин для виявлення випадк<strong>і</strong>в пору-<br />

шень норм законодавства про рекламу; по-друге, контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> є стад<strong>і</strong>єю управл<strong>і</strong>нських д<strong>і</strong>й держави, оск<strong>і</strong>льки, наприклад, встано-<br />

вивши загальн<strong>і</strong> та спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> вимоги щодо виготовлення, розповсюдження та<br />

споживання реклами, держава в особ<strong>і</strong> її орган<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дсл<strong>і</strong>дковує порядок дотри-<br />

мання цих вимог законодавства; по-третє, контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснює спец<strong>і</strong>альна система орган<strong>і</strong>в державного управл<strong>і</strong>ння, зазначена в ст.<br />

26 Закону України „Про рекламу”; по-четверте, контроль в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong> спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства про ре-<br />

кламу ус<strong>і</strong>ма суб'єктами рекламного ринку, не залежно в<strong>і</strong>д того, чи це державн<strong>і</strong><br />

органи, чи учасники рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Необх<strong>і</strong>дно звернути увагу <strong>і</strong> на той факт, що в ст. 26 Закону України "Про<br />

рекламу" закр<strong>і</strong>плено систему контролюючих орган<strong>і</strong>в в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong>., але їх контрольн<strong>і</strong> повноваження розпод<strong>і</strong>ляються з одночасним використан-

ням р<strong>і</strong>зноспрямованих п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в та критер<strong>і</strong>їв, що в свою чергу, призводить на<br />

практиц<strong>і</strong> до дублювання їх контрольних повноважень. І як насл<strong>і</strong>док, велика к<strong>і</strong>-<br />

льк<strong>і</strong>сть матер<strong>і</strong>альних норм, як<strong>і</strong> спрямован<strong>і</strong> на зд<strong>і</strong>йснення контролю в сфер<strong>і</strong> рек-<br />

ламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> залишаються непрацюючими, оск<strong>і</strong>льки немає досконалого<br />

механ<strong>і</strong>зму їх застосування, а це, в свою чергу, ускладнює процес застосування<br />

д<strong>і</strong>євих м<strong>і</strong>р в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> до порушник<strong>і</strong>в законодавства про рекламу.<br />

З огляду на вищезазначен<strong>і</strong> аргументи вважаємо, що система орган<strong>і</strong>в конт-<br />

ролю в сфер<strong>і</strong> рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, ще не склалася як в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дна ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сна систе-<br />

ма. На наш погляд, така система повинна включати так<strong>і</strong> елементи: ч<strong>і</strong>тку та про-<br />

зору нормативно-правову базу д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в контролю в сфер<strong>і</strong> рекламної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>; систему збору та обробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про зд<strong>і</strong>йснення рекламної д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong>; механ<strong>і</strong>зм, види <strong>і</strong> форми перев<strong>і</strong>рки порушень законодавства про рекла-<br />

му та застосування заход<strong>і</strong>в впливу до суб’єкт<strong>і</strong>в рекламної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Ігор МИХАЛЬЧУК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО<br />

САМОВРЯДУВАННЯ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО І<br />

СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА<br />

В Україн<strong>і</strong> ведеться пошук ефективної модел<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чним розвитком країни. Як показав св<strong>і</strong>товий досв<strong>і</strong>д, генератором при-<br />

скореного економ<strong>і</strong>чного зростання держави в ц<strong>і</strong>лому є стаб<strong>і</strong>льний, динам<strong>і</strong>чний<br />

розвиток її рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в. Забезпечити його може лише компром<strong>і</strong>сне поєднання зу-<br />

силь центральної влади та орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, що є неодм<strong>і</strong>нною<br />

ознакою демократ<strong>і</strong>ї.<br />

Управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льською м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong>стю забезпечують дв<strong>і</strong> самост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> але дуже<br />

взаємопов’язан<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистеми публ<strong>і</strong>чної влади на м<strong>і</strong>сцевому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>: м<strong>і</strong>сцеве держа-<br />

вне управл<strong>і</strong>ння, яке зд<strong>і</strong>йснюється м<strong>і</strong>сцевими органами державної виконавчої<br />

влади — м<strong>і</strong>сцевими державними адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ями <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцеве самоврядування, яке

зд<strong>і</strong>йснюється територ<strong>і</strong>альними громадами безпосередньо та через їх представ-<br />

ницьк<strong>і</strong> органи.<br />

Реформування бюджетної системи та м<strong>і</strong>жбюджетних в<strong>і</strong>дносин покликане<br />

забезпечити самост<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в шляхом: встановлення гаранто-<br />

ваних державою доход<strong>і</strong>в; надання органам м<strong>і</strong>сцевого самоврядування реальних<br />

прав визначати напрями використання доход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до чинного законо-<br />

давства; встановлення заборони вилучати доходи, що забезпечують виконання<br />

передбачених законодавством повноважень; розроблення та впровадження сис-<br />

теми трансферт<strong>і</strong>в, яка включала б дотац<strong>і</strong>ї, субсид<strong>і</strong>ї, субвенц<strong>і</strong>ї на виконання фу-<br />

нкц<strong>і</strong>й органами м<strong>і</strong>сцевого самоврядування; запровадження нової системи ф<strong>і</strong>-<br />

нансового вир<strong>і</strong>внювання; посилення за<strong>і</strong>нтересованост<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого само-<br />

врядування у зм<strong>і</strong>цненн<strong>і</strong> доходної бази м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в шляхом закр<strong>і</strong>плення<br />

за ними на довгостроков<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong> часток загальнодержавних податк<strong>і</strong>в, збор<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

трансферт<strong>і</strong>в; планування та ф<strong>і</strong>нансування видатк<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в на заходи по<br />

утриманню об’єкт<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>альної сфери на програмно-ц<strong>і</strong>льов<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>; застосу-<br />

вання для обрахування обсяг<strong>і</strong>в видатк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> доход<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єн-<br />

т<strong>і</strong>в податкової спроможност<strong>і</strong> територ<strong>і</strong>й; стимулювання м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади<br />

щодо об’єднання на догов<strong>і</strong>рних засадах ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в на вир<strong>і</strong>шення сп<strong>і</strong>-<br />

льних проблем; зм<strong>і</strong>цнення доходної бази м<strong>і</strong>сцевих бюджет<strong>і</strong>в на основ<strong>і</strong> законо-<br />

давчого запровадження порядку внесення до них платеж<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>докремленими п<strong>і</strong>д-<br />

розд<strong>і</strong>лами господарюючих суб’єкт<strong>і</strong>в.<br />

Створенню комплексу ф<strong>і</strong>нансової бази розвитку соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нфраструкту-<br />

ри села в значн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> сприятиме впровадження процедури ф<strong>і</strong>нансового вир<strong>і</strong>в-<br />

нювання, побудованої на основ<strong>і</strong>: а) м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних соц<strong>і</strong>альних стандарт<strong>і</strong>в; б) фун-<br />

кц<strong>і</strong>й р<strong>і</strong>вня влади щодо забезпечення розвитку соц<strong>і</strong>альної сфери; в) доходу тери-<br />

тор<strong>і</strong>альної громади в розрахунку на душу населення.<br />

З метою вир<strong>і</strong>шення проблеми залучення ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в для розвитку<br />

соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нфраструктури села доц<strong>і</strong>льним є внесення зм<strong>і</strong>н до структури м<strong>і</strong>сце-<br />

вих бюджет<strong>і</strong>в, передбачивши в їх витратн<strong>і</strong>й частин<strong>і</strong> окремо: ф<strong>і</strong>нансування ви-<br />

датк<strong>і</strong>в на виконання власних (самоврядних) повноважень; ф<strong>і</strong>нансування видат-

к<strong>і</strong>в на виконання делегованих повноважень; ф<strong>і</strong>нансування видатк<strong>і</strong>в, пов’язаних<br />

з виконанням соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних програм розвитку рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в та м<strong>і</strong>сцевих<br />

програм соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку.<br />

З метою забезпечення комплексного розвитку с<strong>і</strong>льських населених<br />

пункт<strong>і</strong>в, доц<strong>і</strong>льним є налагодження, в цьому напрямку, взаємод<strong>і</strong>ї орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сце-<br />

вого самоврядування <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцевих державних адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й через: укладання до-<br />

говор<strong>і</strong>в <strong>і</strong> угод; розробку сп<strong>і</strong>льних план<strong>і</strong>в роботи; проведення сп<strong>і</strong>льних зас<strong>і</strong>дань,<br />

пост<strong>і</strong>йних ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>й, колег<strong>і</strong>й при голов<strong>і</strong> районної державної адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ї; участь<br />

гол<strong>і</strong>в виконком<strong>і</strong>в с<strong>і</strong>льських рад в обговоренн<strong>і</strong> програми економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>аль-<br />

ного розвитку району, тощо.<br />

Оксана МІНЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ЧЕРЕЗ СТВОРЕННЯ ТА<br />

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ<br />

За весь час розвитку цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї знання були є <strong>і</strong> будуть фундаментальною<br />

основою розвитку сусп<strong>і</strong>льства. Вони завжди були руш<strong>і</strong>йною силою, однак з<br />

плином часу функц<strong>і</strong>ї знань зм<strong>і</strong>нювались: якщо в стародавн<strong>і</strong> часи знання в осно-<br />

вному служило для саморозвитку того хто п<strong>і</strong>знавав, то починаючи з 18 стол<strong>і</strong>ття<br />

знання все б<strong>і</strong>льше набували ознак продуктивної сили <strong>і</strong> ставали корисними не<br />

лише тому хто їх п<strong>і</strong>знавав, але й всьому сусп<strong>і</strong>льству. Важливою особлив<strong>і</strong>стю<br />

сучасних знань є те, що вони використовуються для виробництва самих знань.<br />

Пошук найб<strong>і</strong>льш ефективних способ<strong>і</strong>в систематизованого та ц<strong>і</strong>леспрямованого<br />

використання знань (у вигляд<strong>і</strong> з<strong>і</strong>браної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї) для отримання оч<strong>і</strong>куваних<br />

результат<strong>і</strong>в – це й є управл<strong>і</strong>ння в сучасному розум<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>. В сучасному св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> знання<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> для створення нових знань, а також для того аби визначити, як<strong>і</strong> знан-<br />

ня, в як<strong>і</strong>й к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> саме в даний момент. Саме ц<strong>і</strong>леспрямоване вико-<br />

ристання знань визначає радикальн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни структури управл<strong>і</strong>ння у вс<strong>і</strong>х сферах<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> людини.

Великий <strong>і</strong>нтерес до поняття знання виник на заход<strong>і</strong>, ознаменувало появу<br />

публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й таких в<strong>і</strong>домих автор<strong>і</strong>в як П. Дракер, Е. Тоффлер Д. Ку<strong>і</strong>н, Р. Р<strong>і</strong>ч. Вс<strong>і</strong><br />

вони незалежно один в<strong>і</strong>д одного пророкували вступ людства в нове <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>йне сусп<strong>і</strong>льство. Також проблему управл<strong>і</strong>ння знаннями розглядали так<strong>і</strong> рос<strong>і</strong>й-<br />

ськ<strong>і</strong> вчен<strong>і</strong> як А. Криштафович, Є. Драчьов, П. Сєлєзньов, Л. Род<strong>і</strong>на. Однак не-<br />

значна увага прид<strong>і</strong>лялась досл<strong>і</strong>дженням присвяченим процесу створення знань,<br />

тобто дуже часто розглядались в основному придбання накопичення <strong>і</strong> викорис-<br />

тання <strong>і</strong>снуючих знань <strong>і</strong> <strong>і</strong>гнорувалось поняття " створення нового знання". Кр<strong>і</strong>м<br />

того сформулювався погляд на орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю як на механ<strong>і</strong>зм обробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї,<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до якого орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я обробляє <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що поступає з зовн<strong>і</strong>ш-<br />

нього середовища, для того, щоб пристосуватись до зм<strong>і</strong>н чи нових обставин. На<br />

нашу думку, це „пристосування” може призвести до зм<strong>і</strong>н орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної с<strong>і</strong>руе-<br />

тури, процесу виробництва; створення нових метод<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння, що в свою<br />

чергу може бути „новими” знаннями як для даної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, так <strong>і</strong> для галуз<strong>і</strong> чи<br />

сусп<strong>і</strong>льства взагал<strong>і</strong>, якщо мова п<strong>і</strong>де про <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї. Коли орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я впроваджує<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ю, вона не лише обробляє <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що поступила <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>, вона сво-<br />

їми власними силами створює нов<strong>і</strong> знання, а отже <strong>і</strong> нову <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю, що необ-<br />

х<strong>і</strong>дна для вироблення нового п<strong>і</strong>дходу як до проблеми так <strong>і</strong> до її вир<strong>і</strong>шення.<br />

В деяких випадках ототожнюють поняття „знання” та „<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я”. Однак<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я – це данн<strong>і</strong> виявленн<strong>і</strong> з допомогою анал<strong>і</strong>зу, в результат<strong>і</strong> якого вели-<br />

кий обсяг вх<strong>і</strong>дного матер<strong>і</strong>алу перетворюється в сукупн<strong>і</strong>сть невеликих взаємо-<br />

зв’язаних частин. В результат<strong>і</strong> синтезу формуються б<strong>і</strong>льш складн<strong>і</strong> структури<br />

заснован<strong>і</strong> на моделях, що описують процес чи об’єкт та наводять приклади мо-<br />

жливих д<strong>і</strong>й. Таким чином, знання в свою чергу є „синтетичною” <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>єю,<br />

оск<strong>і</strong>льки люди, групи людей чи нав<strong>і</strong>ть ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> культури, як<strong>і</strong> збираючи, обробляючи<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю формують знання. Інакше знання визначають як наб<strong>і</strong>р факт<strong>і</strong>в, по-<br />

нять, правил та евристики, що направленн<strong>і</strong> на вир<strong>і</strong>шення задач. Ще одна в<strong>і</strong>д-<br />

м<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть знання <strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї в тому, що знання на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>с-<br />

тить в соб<strong>і</strong> „власну думку” <strong>і</strong> переконання, що обумовлюють д<strong>і</strong>ю.

Створення знання в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї – це безперервна динам<strong>і</strong>чна взаємод<strong>і</strong>я не-<br />

формал<strong>і</strong>зованого знання в формал<strong>і</strong>зоване, в центр<strong>і</strong> якої стоїть <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>д (роб<strong>і</strong>тник<br />

даної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї). В процес<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї взаємод<strong>і</strong>ї можливо використовувати будь-як<strong>і</strong><br />

форми трансформац<strong>і</strong>ї знань: соц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, екстернал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, комб<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>я, <strong>і</strong>нтерна-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я. Сл<strong>і</strong>д зазначити, що процес створення знання в<strong>і</strong>дбувається по сп<strong>і</strong>рал<strong>і</strong>.<br />

Цей процес може мати вигляд: розповсюдження неявного знання, наприклад,<br />

шляхом „мозкового штурму”; створення бачення чи концепц<strong>і</strong>ї; перев<strong>і</strong>рка кон-<br />

цепц<strong>і</strong>ї, тобто визначення її ц<strong>і</strong>нностей для орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства; створення<br />

модел<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зму д<strong>і</strong>й, чи вироблення стратег<strong>і</strong>ї; перех<strong>і</strong>д знання на <strong>і</strong>нший р<strong>і</strong>вень.<br />

Таким чином ф<strong>і</strong>рми як<strong>і</strong> швидко проходять ц<strong>і</strong> витки сп<strong>і</strong>рал<strong>і</strong> <strong>і</strong> досягають конку-<br />

рентних переваг.<br />

Однак є певн<strong>і</strong> умови створення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного знання, чи перех<strong>і</strong>д по „сп<strong>і</strong>-<br />

рал<strong>і</strong>”. По-перше, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я повинна мати ч<strong>і</strong>тко окресленн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, <strong>і</strong> намагатись їх<br />

досягти. По-друге, повинна надавати б<strong>і</strong>льше самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> в д<strong>і</strong>ях роб<strong>і</strong>тникам,<br />

тобто можлив<strong>і</strong>сть самим приймати р<strong>і</strong>шення в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д ситуац<strong>і</strong>ї. По третє,<br />

повинна застосовуватись „стратег<strong>і</strong>я ротац<strong>і</strong>ї”, що передбачає перем<strong>і</strong>щення роб<strong>і</strong>-<br />

тник<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лами з р<strong>і</strong>зними функц<strong>і</strong>ями.<br />

Ми можемо зробити висновок, що компан<strong>і</strong>я яка створює знання — це в<strong>і</strong>д-<br />

крита система, що пост<strong>і</strong>йно обм<strong>і</strong>нюється знаннями з<strong>і</strong> своїм оточенням. Визнач-<br />

ним аспектом день є також управл<strong>і</strong>ння знаннями. Технолог<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння знан-<br />

нями можуть <strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> використовуватись для п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яль-<br />

ност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Григор<strong>і</strong>й МОНАСТИРСЬКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ<br />

МУНІЦИПАЛЬНОЇ ЛОГІСТИКИ<br />

Формування нової парадигми розвитку первинного територ<strong>і</strong>ального р<strong>і</strong>вня<br />

будь-якої країн<strong>і</strong> вимагає <strong>і</strong>мплементац<strong>і</strong>ї технолог<strong>і</strong>й мун<strong>і</strong>ципального менеджмен-

ту, одним <strong>і</strong>з <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в якого є мун<strong>і</strong>ципальна лог<strong>і</strong>стика. Практична реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

лог<strong>і</strong>стики на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципальних утворень потребує формування належної тео-<br />

ретико-методолог<strong>і</strong>чної бази досл<strong>і</strong>дження мун<strong>і</strong>ципальної системи кр<strong>і</strong>зь призму<br />

лог<strong>і</strong>стичних поток<strong>і</strong>в.<br />

Об’єктом мун<strong>і</strong>ципальної лог<strong>і</strong>стики є матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>й-<br />

н<strong>і</strong> потоки, що формуються, як в середин<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципального утворення, так <strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж<br />

ним <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м середовищем. Лог<strong>і</strong>стичн<strong>і</strong> потоки пов’язують вс<strong>і</strong> елементи му-<br />

н<strong>і</strong>ципальної системи. Суб’єктом загального управл<strong>і</strong>ння лог<strong>і</strong>стичною системою<br />

в мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong> є органи м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, як<strong>і</strong> забезпе-<br />

чують стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> ст<strong>і</strong>йк<strong>і</strong>сть розвитку лог<strong>і</strong>стичної системи в умовах нестаб<strong>і</strong>-<br />

льност<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шнього середовища. Основною метою мун<strong>і</strong>ципальної лог<strong>і</strong>стики є<br />

задоволення потреб мун<strong>і</strong>ципального утворення в ресурсах з максимальною<br />

ефективн<strong>і</strong>стю.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до принцип<strong>і</strong>в системного п<strong>і</strong>дходу можна вир<strong>і</strong>знити р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>-<br />

ципальної лог<strong>і</strong>стики, що дозволяє запропонувати їх класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю за певними<br />

критер<strong>і</strong>ями.<br />

За функц<strong>і</strong>ональними завданнями: а) с<strong>і</strong>т<strong>і</strong>-лог<strong>і</strong>стику. С<strong>і</strong>т<strong>і</strong>-лог<strong>і</strong>стика передба-<br />

чає контроль за товарообм<strong>і</strong>нними операц<strong>і</strong>ями, анал<strong>і</strong>з лог<strong>і</strong>стичної <strong>і</strong>нфраструкту-<br />

ри, координац<strong>і</strong>ю процесу товароруху, оц<strong>і</strong>нку р<strong>і</strong>вня життя населення на основ<strong>і</strong><br />

даних <strong>і</strong> висновк<strong>і</strong>в про роздр<strong>і</strong>бний товарооб<strong>і</strong>г. Стан лог<strong>і</strong>стичної <strong>і</strong>нфраструктури<br />

є важливим чинником, що визначає конкурентоздатн<strong>і</strong>сть мун<strong>і</strong>ципального утво-<br />

рення та поступлення в мун<strong>і</strong>ципальний бюджет; б) лог<strong>і</strong>стичний прок’юримент.<br />

В<strong>і</strong>н пов’язаний <strong>і</strong>з зд<strong>і</strong>йсненням мун<strong>і</strong>ципальних закуп<strong>і</strong>вель, оц<strong>і</strong>нкою <strong>і</strong> вибором<br />

постачальника, визначенням оптимального розм<strong>і</strong>ру <strong>і</strong> часу замовлення; в) про-<br />

мислову лог<strong>і</strong>стику. Її предметом є управл<strong>і</strong>ння мун<strong>і</strong>ципальними проектами в<br />

розр<strong>і</strong>з<strong>і</strong> планування, контролю <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї транспортування, складування та<br />

<strong>і</strong>нших операц<strong>і</strong>й, що зд<strong>і</strong>йснюються в процес<strong>і</strong> доведення ресурс<strong>і</strong>в до м<strong>і</strong>сця при-<br />

значення. С<strong>і</strong>т<strong>і</strong>-лог<strong>і</strong>стика та лог<strong>і</strong>стичний прок’юримент т<strong>і</strong>сно пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з важли-<br />

вою проблемою мун<strong>і</strong>ципального утворення — забезпечення продовольчими ре-<br />

сурсами, р<strong>і</strong>вень якого визначає продовольчу безпеку мун<strong>і</strong>ципальної системи.

За масштабом: а) м<strong>і</strong>ролог<strong>і</strong>стику. Вона досл<strong>і</strong>джує ресурсопотоки на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

окремої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї; б) макролог<strong>і</strong>стику. Її предметом є ресурсн<strong>і</strong> потоки, як в се-<br />

редин<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципального утворення, так <strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж мун<strong>і</strong>ципальним утворенням <strong>і</strong> зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м середовищем.<br />

За характером функц<strong>і</strong>й, що виконуються на мун<strong>і</strong>ципальному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>: а) лог<strong>і</strong>-<br />

стику постачання. Пов’язана з постачанням мун<strong>і</strong>ципального утворення та орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, розташованих на його територ<strong>і</strong>ї, р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тними ресурсами; б) лог<strong>і</strong>сти-<br />

ку виробництва. Цей вид лог<strong>і</strong>стики ор<strong>і</strong>єнтується на управл<strong>і</strong>ння ресурсними по-<br />

токами в процес<strong>і</strong> виробництва товар<strong>і</strong>в та надання послуг в мун<strong>і</strong>ципальному<br />

утворенн<strong>і</strong>; в) лог<strong>і</strong>стику розпод<strong>і</strong>лу. Лог<strong>і</strong>стика розпод<strong>і</strong>лу характеризує ресурсн<strong>і</strong><br />

потоки, як<strong>і</strong> виникають в процес<strong>і</strong> просування виробленого продукту в<strong>і</strong>д вироб-<br />

ника до споживача; г) лог<strong>і</strong>стику маркетингу. Покликана дати в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь на запи-<br />

тання, як забезпечити оптимальне сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення вартост<strong>і</strong> постачання продук-<br />

ту до споживача <strong>і</strong>з часом доставки; ґ) лог<strong>і</strong>стику складського господарства.<br />

Предметом ц<strong>і</strong>єї лог<strong>і</strong>стики є визначення оптимального розм<strong>і</strong>ру страхового запа-<br />

су ресурс<strong>і</strong>в в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, доц<strong>і</strong>льної мереж<strong>і</strong> розташування склад<strong>і</strong>в на територ<strong>і</strong>ї<br />

мун<strong>і</strong>ципального утворення.<br />

За характером ресурсних поток<strong>і</strong>в: а) товарну лог<strong>і</strong>стику. Товарна лог<strong>і</strong>стика<br />

вивчає канали та напрямки руху товар<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong>; б) ф<strong>і</strong>нан-<br />

сову лог<strong>і</strong>стику. Використовується в процес<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння ф<strong>і</strong>нансовими потоками,<br />

що виникають в мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong>, наприклад, в процес<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансування<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> комунальних установ; в) <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йну лог<strong>і</strong>стику. Її завданням є ви-<br />

значення найкращої структури <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних канал<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальному утво-<br />

ренн<strong>і</strong> з метою забезпечення його <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної безпеки.<br />

Важливою сферою мун<strong>і</strong>ципальної лог<strong>і</strong>стики є лог<strong>і</strong>стика матер<strong>і</strong>альних по-<br />

ток<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong>. Для визначення обґрунтованого обсягу <strong>і</strong> ча-<br />

су мун<strong>і</strong>ципальних закуп<strong>і</strong>вель застосовується апарат лог<strong>і</strong>стики постачання. Його<br />

використання є необх<strong>і</strong>дним для управл<strong>і</strong>ння процесом мун<strong>і</strong>ципальних закуп<strong>і</strong>-<br />

вель, контролю стану запас<strong>і</strong>в на мун<strong>і</strong>ципальних п<strong>і</strong>дприємствах. Управл<strong>і</strong>ння по-<br />

стачанням є частиною лог<strong>і</strong>стики товароруху, яка належить до сфери мун<strong>і</strong>ципа-

льного управл<strong>і</strong>ння. Мун<strong>і</strong>ципальним службовцям необх<strong>і</strong>дно забезпечити не т<strong>і</strong>ль-<br />

ки контроль за станом запас<strong>і</strong>в, але й координац<strong>і</strong>ю та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю процесу руху<br />

товар<strong>і</strong>в. Це зумовлено низкою причин. Органи м<strong>і</strong>сцевого самоврядування по-<br />

винн<strong>і</strong> бути про<strong>і</strong>нформован<strong>і</strong> про процеси товарообм<strong>і</strong>ну та руху товар<strong>і</strong>в. Дан<strong>і</strong> про<br />

динам<strong>і</strong>ку товарообм<strong>і</strong>ну та його структуру в розр<strong>і</strong>з<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних соц<strong>і</strong>ально-<br />

демограф<strong>і</strong>чних груп та м<strong>і</strong>крорайон<strong>і</strong>в мун<strong>і</strong>ципального утворення опосередкова-<br />

но в<strong>і</strong>дображають р<strong>і</strong>вень життя населення. Координац<strong>і</strong>я руху товар<strong>і</strong>в, визначен-<br />

ня оптимального маршруту постачання та м<strong>і</strong>сць розташування склад<strong>і</strong>в є важли-<br />

вим напрямком скорочення витрат об<strong>і</strong>гу. Важливим також є анал<strong>і</strong>з напрямк<strong>і</strong>в та<br />

розм<strong>і</strong>ру м<strong>і</strong>жмун<strong>і</strong>ципального товарного обм<strong>і</strong>ну для визначення експортно-<br />

<strong>і</strong>мпортної спрямованост<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципального утворення, ступеня його залежност<strong>і</strong><br />

в<strong>і</strong>д зовн<strong>і</strong>шнього середовища.<br />

При оц<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> товарних поток<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong> важливим є ана-<br />

л<strong>і</strong>з структури товарооб<strong>і</strong>гу мун<strong>і</strong>ципального утворення. В лог<strong>і</strong>стиц<strong>і</strong> товарних по-<br />

ток<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальному менеджмент<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>з соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної ефективно-<br />

ст<strong>і</strong> обсяг<strong>і</strong>в торговельної <strong>і</strong>нфраструктури сл<strong>і</strong>д проводити незалежно в<strong>і</strong>д форми її<br />

власност<strong>і</strong>. Ця <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я використовується для прийняття р<strong>і</strong>шень, що стосу-<br />

ються: п<strong>і</strong>двищення конкурентоздатност<strong>і</strong> мун<strong>і</strong>ципального утворення; впливу <strong>і</strong>н-<br />

фраструктури на р<strong>і</strong>вень життя населення територ<strong>і</strong>ї; управл<strong>і</strong>ння комунальною<br />

власн<strong>і</strong>стю (визначення проф<strong>і</strong>лю використання нежитлових прим<strong>і</strong>щень, зону-<br />

вання територ<strong>і</strong>ї, умов земельного тендеру, ц<strong>і</strong>ноутворення); забезпечення посту-<br />

плень в м<strong>і</strong>сцевий бюджет (в<strong>і</strong>д орендної плати на землю <strong>і</strong> нежитлов<strong>і</strong> прим<strong>і</strong>щення<br />

п<strong>і</strong>д торговельними об’єктами); контролю д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> торговельних п<strong>і</strong>дприємств<br />

(режим роботи, дотримання антимонопольного законодавства, захист прав<br />

споживач<strong>і</strong>в).<br />

Нев<strong>і</strong>д’ємним супутником товарних поток<strong>і</strong>в є рух ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong><br />

вимагають особливих технолог<strong>і</strong>й управл<strong>і</strong>ння. Такою технолог<strong>і</strong>єю є мун<strong>і</strong>ципа-<br />

льна ф<strong>і</strong>нансова лог<strong>і</strong>стика — система управл<strong>і</strong>ння рухом ф<strong>і</strong>нансових поток<strong>і</strong>в в<br />

мун<strong>і</strong>ципальному утворенн<strong>і</strong> на основ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних даних, що в<strong>і</strong>дображають<br />

рух матер<strong>і</strong>альних поток<strong>і</strong>в. Об’єктом мун<strong>і</strong>ципальної ф<strong>і</strong>нансової лог<strong>і</strong>стики є про-

цес ф<strong>і</strong>нансування поточної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>сцевого самоврядування та му-<br />

н<strong>і</strong>ципальних проект<strong>і</strong>в з метою п<strong>і</strong>двищення його ефективност<strong>і</strong>. Для орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

та анал<strong>і</strong>зу руху ф<strong>і</strong>нансових поток<strong>і</strong>в в мун<strong>і</strong>ципальн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> можна використа-<br />

ти метод <strong>і</strong>м<strong>і</strong>тац<strong>і</strong>йного моделювання. Для того, щоб ефективно управляти ф<strong>і</strong>-<br />

нансовими потоками необх<strong>і</strong>дно знати, як на них впливають параметри економ<strong>і</strong>-<br />

чної п<strong>і</strong>дсистеми мун<strong>і</strong>ципального утворення. З ц<strong>і</strong>єю метою в заруб<strong>і</strong>жних краї-<br />

нах, використовують факторний анал<strong>і</strong>з, предметом якого є характеристика ф<strong>і</strong>-<br />

нансових поток<strong>і</strong>в (обсяг, варт<strong>і</strong>сть, час, рентабельн<strong>і</strong>сть) <strong>і</strong> чинник<strong>і</strong>в, що на них<br />

впливають.<br />

Впровадження лог<strong>і</strong>стичних технолог<strong>і</strong>й в систему мун<strong>і</strong>ципального управ-<br />

л<strong>і</strong>ння дозволить забезпечити п<strong>і</strong>дпорядкування вс<strong>і</strong>х ресурсопоток<strong>і</strong>в мун<strong>і</strong>ципаль-<br />

ного утворення єдин<strong>і</strong>й мет<strong>і</strong> — реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>ї розвитку мун<strong>і</strong>ципальної сис-<br />

теми.<br />

Д. НАСИПАЙКО, О. РЕЗНІЧЕНКО<br />

К<strong>і</strong>ровоградський нац<strong>і</strong>ональний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВІДТВОРЕННЯ<br />

ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ<br />

Забезпечення сприятливих умов прац<strong>і</strong> для кожної людини розглядається як<br />

важлива задача управл<strong>і</strong>ння людськими ресурсами. Це стало зрозум<strong>і</strong>лим, коли<br />

теор<strong>і</strong>я менеджменту людських ресурс<strong>і</strong>в почала в<strong>і</strong>докремлювати управл<strong>і</strong>ння<br />

економ<strong>і</strong>чними процесами п<strong>і</strong>дприємства в<strong>і</strong>д концентрац<strong>і</strong>ї на орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong><br />

роб<strong>і</strong>тника, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї його зд<strong>і</strong>бностей, соц<strong>і</strong>альних в<strong>і</strong>дносинах.<br />

Важливим аспектом є також розробка мотивац<strong>і</strong>йної основи ефективної д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong>. За останнє десятир<strong>і</strong>ччя п<strong>і</strong>двищився <strong>і</strong>нтерес до квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї людей, ви-<br />

конання ними поставлених завдань, переп<strong>і</strong>дготовки, готовност<strong>і</strong> оволод<strong>і</strong>вати но-<br />

вими знаннями, завдяки чому зростає людський кап<strong>і</strong>тал. Под<strong>і</strong>бна думка в<strong>і</strong>дби-<br />

вається в працях Ф. Достоєвського: „Тод<strong>і</strong> т<strong>і</strong>льки людство <strong>і</strong> буде жити повним

життям, коли кожний народ розвинеться на своїх засадах <strong>і</strong> принесе в<strong>і</strong>д себе в<br />

загальну суму життя яку-небудь особливо розвинену сторону”.<br />

Р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> методи <strong>і</strong> норми, встановлен<strong>і</strong> для визначення ефективност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й<br />

в людський кап<strong>і</strong>тал, розроблен<strong>і</strong> на основ<strong>і</strong> як р<strong>і</strong>зних стил<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> компле-<br />

ксу економ<strong>і</strong>чних чинник<strong>і</strong>в, так й етичних норм <strong>і</strong> психоф<strong>і</strong>з<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чних чинник<strong>і</strong>в.<br />

В<strong>і</strong>д суми затрат на виробництво залежить розвиток п<strong>і</strong>дприємства. Однак на<br />

сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день управл<strong>і</strong>ння людськими ресурсами характеризується новими,<br />

б<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>ональними методами, як<strong>і</strong> сформували основу п<strong>і</strong>двищення продукти-<br />

вност<strong>і</strong> виробництва. Прац<strong>і</strong>вники п<strong>і</strong>дприємства з<strong>і</strong> своїм людським кап<strong>і</strong>талом фо-<br />

рмують п<strong>і</strong>дґрунтя для зростання добробуту.<br />

Витрати на осв<strong>і</strong>ту мають велике значення для забезпечення валового нац<strong>і</strong>-<br />

онального продукту. Япон<strong>і</strong>я, наприклад, саме за рахунок осв<strong>і</strong>тнього чиннику <strong>і</strong><br />

техн<strong>і</strong>чного прогресу в 70-т<strong>і</strong> роки минулого стол<strong>і</strong>ття за 10 рок<strong>і</strong>в зб<strong>і</strong>льшила у два<br />

рази нац<strong>і</strong>ональний доход. В р<strong>і</strong>зних країнах з кожним роком зб<strong>і</strong>льшуються ви-<br />

трати на навчання. В Япон<strong>і</strong>ї щор<strong>і</strong>чно на розвиток <strong>науки</strong> <strong>і</strong> техн<strong>і</strong>ки витрачають $<br />

40 млрд.<br />

Японц<strong>і</strong>, до реч<strong>і</strong>, близько п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>йшли до розгадки таємниць раку та <strong>і</strong>нших ва-<br />

жких захворювань. В к<strong>і</strong>нцевому рахунку ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>нської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> на<br />

людський кап<strong>і</strong>тал визначає ефективн<strong>і</strong>сть виробництва (табл. 1). Японськ<strong>і</strong> п<strong>і</strong>д-<br />

приємства застосовують систему в своїй д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, за якої велика увага прид<strong>і</strong>-<br />

ляється навчанню роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нню, в<strong>і</strong>д чого залежить як<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> показники Япон<strong>і</strong>ї<br />

Таблиця 1<br />

Показник 1970-1980 роки 1990-2000 роки<br />

М<strong>і</strong>сце, що займала Япон<strong>і</strong>я за валовим нац<strong>і</strong>ональним<br />

доходом на душу населення<br />

28 2<br />

Пер<strong>і</strong>од оновлення верстатного парку, роки 5<br />

М<strong>і</strong>сце, що займала Япон<strong>і</strong>я по автомоб<strong>і</strong>лебудуванню,<br />

виробництву техн<strong>і</strong>ки<br />

1<br />

Питома вага дефект<strong>і</strong>в на виробництв<strong>і</strong>, % 0,002<br />

Терм<strong>і</strong>н видання книги, м<strong>і</strong>сяц<strong>і</strong> 3<br />

Середня тривал<strong>і</strong>сть робочого дня, години 12<br />

Виробництво стал<strong>і</strong>, млн. тон 7,0 120,0<br />

Р<strong>і</strong>вень безроб<strong>і</strong>ття, % 2,8<br />

Середня зароб<strong>і</strong>тна плата, тис. йєн 500,0

В багатьох розвинених країнах кап<strong>і</strong>таловкладення не мають великого зна-<br />

чення, наголос робиться на управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> продуктивн<strong>і</strong>стю прац<strong>і</strong> роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, а та-<br />

кож управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> їх людським кап<strong>і</strong>талом. На сьогодн<strong>і</strong> зрозум<strong>і</strong>ло, що в Україн<strong>і</strong> є<br />

вс<strong>і</strong> передумови для переходу в<strong>і</strong>д менеджменту виробництва до орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

управл<strong>і</strong>нської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> стосовно задоволення потреб людей та <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у<br />

в<strong>і</strong>дтворення людського кап<strong>і</strong>талу.<br />

Оксана НЕЖЕНЕЦЬ<br />

Сумський нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН У ЦУКРОБУРЯКОВОМУ<br />

ВИРОБНИЦТВІ<br />

Одн<strong>і</strong>єю з найважлив<strong>і</strong>ших передумов вир<strong>і</strong>шення великомасштабних <strong>і</strong> бага-<br />

тоц<strong>і</strong>льових завдань <strong>і</strong> проблем, под<strong>і</strong>бних тим, як<strong>і</strong> в останн<strong>і</strong> роки стоять перед<br />

с<strong>і</strong>льським господарством України, є їх всеб<strong>і</strong>чно в<strong>і</strong>дпрацьоване нормативно-<br />

правове, насамперед законодавче забезпечення.<br />

Щонайменше недооц<strong>і</strong>нка вих<strong>і</strong>дних положень може стати причиною вели-<br />

ких не т<strong>і</strong>льки соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних, а й пол<strong>і</strong>тичних втрат з ус<strong>і</strong>ма негативними<br />

насл<strong>і</strong>дками. Це повною м<strong>і</strong>рою стосується сучасного етапу розвитку цукробуря-<br />

кового виробництва з його надм<strong>і</strong>ру великими складностями. Глибока криза в<br />

ньому зумовлена сукупн<strong>і</strong>стю причин, зокрема, одн<strong>і</strong>єю з найважлив<strong>і</strong>ших серед<br />

них – недосконал<strong>і</strong>стю законодавчої бази аграрної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Так, виданий Президентом України Указ „Про заходи щодо регулювання<br />

аграрних в<strong>і</strong>дносин” в<strong>і</strong>д 18 с<strong>і</strong>чня 1995 р. № 63 не був ефективний в<strong>і</strong>дносно бу-<br />

рякоцукрової галуз<strong>і</strong>, а саме у розвитку в<strong>і</strong>дносин м<strong>і</strong>ж виробниками та перероб-<br />

никами цукросировини.<br />

Зг<strong>і</strong>дно цього Указу виробники цукрових буряк<strong>і</strong>в мали самост<strong>і</strong>йно розпо-<br />

ряджатися продукц<strong>і</strong>єю переробки <strong>і</strong> свої прибутки отримувати шляхом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

цукру, меляси, жому за договорами через б<strong>і</strong>рж<strong>і</strong>, торг<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong> дома та посередни-<br />

цьк<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Виникла дуже велика к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть посередник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> стали дикту-

вати ц<strong>і</strong>ни реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї цукру. В результат<strong>і</strong> вийшла Постанова Каб<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в<br />

України „Про зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в виробництва цукру й упорядкування його ре-<br />

ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї” № 1062 в<strong>і</strong>д 6 вересня 1996 р. В ц<strong>і</strong>й Постанов<strong>і</strong> вводиться пропорц<strong>і</strong>я<br />

розпод<strong>і</strong>лу к<strong>і</strong>нцевої продукц<strong>і</strong>ї: 30% - цукровим заводам, 70 % - с<strong>і</strong>льськогоспо-<br />

дарським п<strong>і</strong>дприємствам. Але, плата за переробку сировини в такому сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>д-<br />

ношенн<strong>і</strong> не покривала реальних витрат заводу. Чисельн<strong>і</strong> спроби переглянути<br />

сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення „справедливого” розпод<strong>і</strong>лу цукру не мали усп<strong>і</strong>ху, оск<strong>і</strong>льки роз-<br />

под<strong>і</strong>л пропорц<strong>і</strong>йно до витрат завжди ор<strong>і</strong>єнтуватиме їх на зб<strong>і</strong>льшення, тобто<br />

унеможливлює виробництво дешевого та конкурентного цукру. Виходячи з<br />

цього, була прийнята Постанова Каб<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в України „Про регулювання<br />

ринку цукру” в<strong>і</strong>д 24 травня 1997 р. № 490. На основ<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї Постанови були вста-<br />

новлен<strong>і</strong> квоти поставки цукру на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок (1500 тис. т), м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>-<br />

ни на цукор (1190 грн/т) та цукров<strong>і</strong> буряки (70 грн/т). Однак, прийнята Поста-<br />

нова не дала бажаних результат<strong>і</strong>в, нав<strong>і</strong>ть при в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>н<strong>і</strong> Положення про м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальн<strong>і</strong><br />

ц<strong>і</strong>ни у наступн<strong>і</strong>й Постанов<strong>і</strong> № 814 в<strong>і</strong>д 04 серпня 1997 р. Ця Постанова не змогла<br />

врегулювати товарно-грошов<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини в бурякоцукровому п<strong>і</strong>дкомплекс<strong>і</strong>,<br />

оск<strong>і</strong>льки не в<strong>і</strong>дбулося в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ни давальницької схеми переробки цукрових буря-<br />

к<strong>і</strong>в.<br />

У 1999 роц<strong>і</strong> був прийнятий Закон України „Про державне регулювання ви-<br />

робництва <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї цукру” № 758 в<strong>і</strong>д 17 червня. Цей Закон передбачає щор<strong>і</strong>-<br />

чне визначення Каб<strong>і</strong>нетом М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в України м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальної ц<strong>і</strong>ни на цукров<strong>і</strong> буря-<br />

ки з урахуванням базисної цукристост<strong>і</strong> <strong>і</strong>з застосуванням щом<strong>і</strong>сячних <strong>і</strong>ндекс<strong>і</strong>в<br />

<strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>ї. На основ<strong>і</strong> цього Закону починаючи з 2000 р. було прийнято ряд По-<br />

станов Каб<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в України щодо питань державного регулювання ви-<br />

робництва <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї цукру (№868 в<strong>і</strong>д 2 червня 2000 р. , № 201 в<strong>і</strong>д 1 березня<br />

2001 р., № 1977 в<strong>і</strong>д 25 грудня 2002 р., № 117 в<strong>і</strong>д 4 лютого 2004р., № 289 в<strong>і</strong>д 13<br />

кв<strong>і</strong>тня 2005 р.), в яких була розроблена схема товарно-грошових в<strong>і</strong>дносин, на<br />

основ<strong>і</strong> встановлення м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних ц<strong>і</strong>н на цукор та цукров<strong>і</strong> буряки.<br />

На практиц<strong>і</strong>, починаючи з 2000 року, визначення розм<strong>і</strong>ру м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних ц<strong>і</strong>н<br />

на цукров<strong>і</strong> буряки та цукор проводяться з урахуванням загальнонац<strong>і</strong>ональної

соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> виробництва в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних вид<strong>і</strong>в продукц<strong>і</strong>ї. При цьому в розрахун-<br />

ках використовуються нормативи забезпечення матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чними ресур-<br />

сами на 1 т продукц<strong>і</strong>ї, ринков<strong>і</strong> оптово-в<strong>і</strong>дпускн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни, м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальна врожайн<strong>і</strong>сть з<br />

урахуванням базисної цукристост<strong>і</strong>, а також норма витрат сировини для одер-<br />

жання 1 т цукру [1].<br />

Кр<strong>і</strong>м того, зг<strong>і</strong>дно з постановою Каб<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в України в<strong>і</strong>д 2 червня<br />

2000 р. № 868, для визначення м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних ц<strong>і</strong>н на цукров<strong>і</strong> буряки у раз<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дхи-<br />

лення їх цукристост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д базисної, яка складає 16 %, застосовуються перерахун-<br />

ки ц<strong>і</strong>н, хоча на практиц<strong>і</strong> вони часто не д<strong>і</strong>ють. Для забезпечення об’єктивност<strong>і</strong><br />

встановлення р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> <strong>і</strong> величини ц<strong>і</strong>ни на буряки показник цукристост<strong>і</strong> по-<br />

винен визначатися незалежною лаборатор<strong>і</strong>єю. Інакше необ’єктивн<strong>і</strong>сть визна-<br />

чення загальної забрудненост<strong>і</strong> цукристост<strong>і</strong> коренеплод<strong>і</strong>в – це ще один шлях не-<br />

виправданого вимивання кошт<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з сфери виробництва сировини [2]. Ефективне<br />

функц<strong>і</strong>онування та розвиток бурякоцукрового виробництва в Україн<strong>і</strong> немож-<br />

ливий без покращення його нормативно-правової бази. Так 16 лютого у Верхо-<br />

вн<strong>і</strong>й Рад<strong>і</strong> були слухання про законодавче забезпечення розвитку бурякоцукро-<br />

вого комплексу України. На думку м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стра аграрної пол<strong>і</strong>тики О. Баран<strong>і</strong>вського<br />

держава в змоз<strong>і</strong> подолати вс<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки в солодк<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong>. За результатами слу-<br />

хань прийнято низку р<strong>і</strong>шень. Спод<strong>і</strong>ваємося, що держава реал<strong>і</strong>зує заходи держа-<br />

вного впливу для подолання системної кризи та створення регульованого ринку<br />

цукру.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Фурса А. Державне регулювання цукробурякового п<strong>і</strong>дкомплексу в умовах<br />

ринкових в<strong>і</strong>дносин //Економ<strong>і</strong>ка України. – 2004. – № 10. – с. 58-66.<br />

2. Шпичак О. М., Стас<strong>і</strong>невич С.А. Г<strong>і</strong>рк<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни солодкої галуз<strong>і</strong> //Урядовий<br />

кур’єр. – 2003. – 9 вересня. – № 167 (2585). – с. 8.<br />

Антон НЕПИТАЛЮК<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ

ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ І ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В<br />

УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ КОМПРОМІСУ<br />

П<strong>і</strong>втора десятил<strong>і</strong>ття тому була вт<strong>і</strong>лена споконв<strong>і</strong>чна мр<strong>і</strong>я українського на-<br />

роду про власну державн<strong>і</strong>сть. Перед новоствореною українською незалежною<br />

державою постало питання формування економ<strong>і</strong>чних, правових <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичних<br />

<strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й, демократичного сусп<strong>і</strong>льства.<br />

На жаль, наша держава не пос<strong>і</strong>ла належного м<strong>і</strong>сця у св<strong>і</strong>тових економ<strong>і</strong>чних<br />

процесах, їй майже пост<strong>і</strong>йно в<strong>і</strong>дводиться роль аутсайдера. Фундаментальною<br />

засадою входження України у св<strong>і</strong>товий економ<strong>і</strong>чний та пол<strong>і</strong>тичний прост<strong>і</strong>р є<br />

розбудова нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки, лише самодостатн<strong>і</strong>сть, гнучк<strong>і</strong>сть та ефекти-<br />

вн<strong>і</strong>сть, функц<strong>і</strong>онування якої може викликати зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть св<strong>і</strong>тового сп<strong>і</strong>втова-<br />

риства. З <strong>і</strong>ншого боку цей процес має бути п<strong>і</strong>дпорядкований економ<strong>і</strong>чним, по-<br />

л<strong>і</strong>тичним <strong>і</strong> правовим вимогам сьогодення, що забезпечать поступове залучення<br />

України до св<strong>і</strong>тових глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних тенденц<strong>і</strong>й.<br />

Здобуття окремих демократичних свобод, що мало м<strong>і</strong>сце в Україн<strong>і</strong>, не<br />

означає вир<strong>і</strong>шення вс<strong>і</strong>х проблем нашої держави. Лише позитивна динам<strong>і</strong>ка<br />

зрушень в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня добробуту населення св<strong>і</strong>дчитиме про<br />

наявн<strong>і</strong>сть реальних здобутк<strong>і</strong>в.<br />

Безсумн<strong>і</strong>вно, що перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д ринкової економ<strong>і</strong>ки до планової не представ-<br />

ляє великих проблем, тод<strong>і</strong> як, навпаки, зм<strong>і</strong>на планової економ<strong>і</strong>ки в<strong>і</strong>льним рин-<br />

ковим соц<strong>і</strong>ально ор<strong>і</strong>єнтованим господарством, що д<strong>і</strong>є за умов <strong>і</strong>снування грома-<br />

дянського сусп<strong>і</strong>льства, пов’язана <strong>і</strong>з рядом труднощ<strong>і</strong>в. Оск<strong>і</strong>льки українське сус-<br />

п<strong>і</strong>льство остаточно позбулося <strong>і</strong>люз<strong>і</strong>ї про “стрибкопод<strong>і</strong>бне входження у св<strong>і</strong>тле<br />

ринкове майбутнє”, розбудова нової економ<strong>і</strong>чної системи повинна супрово-<br />

джуватися формуванням мереж<strong>і</strong> <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й, притаманних ринков<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>.<br />

Цей процес значно ускладнюється антагон<strong>і</strong>змом м<strong>і</strong>ж двома основними напря-<br />

мками соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку. Перший характеризується збережен-<br />

ням нац<strong>і</strong>ональної <strong>і</strong>дентичност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичної систем. Другий мис-<br />

литься в контекст<strong>і</strong> св<strong>і</strong>тових трансформац<strong>і</strong>йних зм<strong>і</strong>н, глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

транскордонного сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва.

Попри <strong>і</strong>снування необмеженої пропозиц<strong>і</strong>ї р<strong>і</strong>зних моделей <strong>і</strong> “нап<strong>і</strong>вмоделей”<br />

економ<strong>і</strong>чної трансформац<strong>і</strong>ї Україна <strong>і</strong> дос<strong>і</strong> не має ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сної теоретичної доктрини<br />

ринкових перетворень. Особливої гостроти набула проблема сусп<strong>і</strong>льно-<br />

економ<strong>і</strong>чної самоорган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, що лежить в площин<strong>і</strong> догматичност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняної<br />

економ<strong>і</strong>чної <strong>науки</strong> та <strong>і</strong>нертност<strong>і</strong> українського сусп<strong>і</strong>льства. Детального вивчен-<br />

ня вимагає роль <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сце держави у згаданому процес<strong>і</strong>.<br />

Формування ринкової економ<strong>і</strong>ки з соц<strong>і</strong>альними ор<strong>і</strong>єнтирами має в<strong>і</strong>дбува-<br />

тись за участю держави <strong>і</strong> спиратися на л<strong>і</strong>беральний образ людини, над<strong>і</strong>леної<br />

особистою свободою <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>стю, субсид<strong>і</strong>арн<strong>і</strong>стю та сол<strong>і</strong>дарн<strong>і</strong>стю. Важ-<br />

ливими передумовами для створення гуманного сусп<strong>і</strong>льства та досягнення<br />

економ<strong>і</strong>чних усп<strong>і</strong>х<strong>і</strong>в є приватна <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атива в рамках правового регулювання,<br />

яке може забезпечити в<strong>і</strong>льну конкуренц<strong>і</strong>ю (один <strong>і</strong>з найважлив<strong>і</strong>ших регулятор<strong>і</strong>в<br />

ринку) та необх<strong>і</strong>дне соц<strong>і</strong>альне вир<strong>і</strong>внювання, що спрямоване проти економ<strong>і</strong>ч-<br />

ної супервлади та надм<strong>і</strong>рного <strong>і</strong>нтервенц<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зму з боку держави.<br />

Питання економ<strong>і</strong>чних трансформац<strong>і</strong>й т<strong>і</strong>сно пов’язане з врегулюванням за-<br />

конодавчої бази. Нормативно-правового забезпечення вимагає закр<strong>і</strong>плення ат-<br />

рибутивних ознак ринкової економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong>з ч<strong>і</strong>ткими соц<strong>і</strong>альними ор<strong>і</strong>єнтирами. З<br />

одного боку, має бути реал<strong>і</strong>зована стаття 13 Конституц<strong>і</strong>ї України, що декларує:<br />

“Держава забезпечує захист прав ус<strong>і</strong>х суб’єкт<strong>і</strong>в права власност<strong>і</strong> <strong>і</strong> господарю-<br />

вання, соц<strong>і</strong>альну спрямован<strong>і</strong>сть економ<strong>і</strong>ки”. З <strong>і</strong>ншого боку, <strong>і</strong>снує необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть<br />

послаблення негативних соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в неконкурентної при-<br />

ватизац<strong>і</strong>ї крупного виробництва, таких як м<strong>і</strong>жгруповий розпод<strong>і</strong>л основних дер-<br />

жавних економ<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> глибоко нер<strong>і</strong>вном<strong>і</strong>рне розшарування українсько-<br />

го сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Подоланню негативних економ<strong>і</strong>чних явищ сприятиме усв<strong>і</strong>домлення, що<br />

визначальною для України є не лише ф<strong>і</strong>нансова криза, а її орган<strong>і</strong>чне поєднання<br />

<strong>і</strong>з <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йною кризою державного управл<strong>і</strong>ння, системи прийняття ухвал <strong>і</strong><br />

вт<strong>і</strong>лення їх у життя. Прийняття кон’юнктурних р<strong>і</strong>шень, надання можливостей<br />

для великомасштабних ф<strong>і</strong>нансових мах<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>й <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дверте сприяння їм, викорис-<br />

тання владних <strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративних повноважень у приватних ц<strong>і</strong>лях спричинили

руйнування нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки не меншою м<strong>і</strong>рою, н<strong>і</strong>ж власне економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

фактори. Було нанесено в<strong>і</strong>дчутний удар по експортно-ор<strong>і</strong>єнтованому виробни-<br />

цтву та конкурентоспроможност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ональних п<strong>і</strong>дприємств на внутр<strong>і</strong>шньому<br />

ринку у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з <strong>і</strong>ноземними виробниками.<br />

Для усп<strong>і</strong>шного вир<strong>і</strong>шення проблем в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>ки кер<strong>і</strong>вництво має<br />

прислухатися до думки, яку ч<strong>і</strong>тко сформулював Уолтер Л<strong>і</strong>ппманн. Йдеться про<br />

те, що “у в<strong>і</strong>льному сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong> держава не керує справами людей. Вона забез-<br />

печує справедлив<strong>і</strong>сть пом<strong>і</strong>ж людьми, що керуються власними справами”.<br />

Розбудова державою д<strong>і</strong>євого апарату ринкових <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> забезпечення<br />

функц<strong>і</strong>онування механ<strong>і</strong>зму в<strong>і</strong>льної конкуренц<strong>і</strong>ї є доц<strong>і</strong>льними, на думку автора,<br />

кроками в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> кер<strong>і</strong>вництва. Дана стратег<strong>і</strong>я передбачає оптимальну зам<strong>і</strong>ну<br />

соц<strong>і</strong>альної доброчинност<strong>і</strong> (бюджети “проїдання”) пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong>стю економ<strong>і</strong>чної<br />

ефективност<strong>і</strong> (бюджети “розвитку”). Забезпечення конкуренц<strong>і</strong>ї (нев<strong>і</strong>д’ємного<br />

елемента ринкової економ<strong>і</strong>ки) слугуватиме своєр<strong>і</strong>дним регулятором, що стиму-<br />

люватиме суб’єкт<strong>і</strong>в господарювання до п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> використання<br />

наявних обмежених виробничих ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї задоволення потреб.<br />

Ефективн<strong>і</strong>сть виробництва передбачає впровадження ресурсозбер<strong>і</strong>гаючих<br />

технолог<strong>і</strong>й та <strong>і</strong>нших здобутк<strong>і</strong>в науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу. Зб<strong>і</strong>льшення обся-<br />

г<strong>і</strong>в виробництва товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг, через реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю механ<strong>і</strong>зму ф<strong>і</strong>скальної пол<strong>і</strong>-<br />

тики, повинно призвести до зб<strong>і</strong>льшення податкових надходжень до бюджету. Ц<strong>і</strong><br />

надходження мають бути рац<strong>і</strong>онально розпод<strong>і</strong>лен<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними державними<br />

кер<strong>і</strong>вними органами м<strong>і</strong>ж соц<strong>і</strong>альними програмами <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансуванням виробницт-<br />

ва. Таким чином, можна забезпечити стаб<strong>і</strong>льне економ<strong>і</strong>чне зростання з одноча-<br />

сним п<strong>і</strong>двищенням р<strong>і</strong>вня соц<strong>і</strong>ального добробуту населення.<br />

На даному етап<strong>і</strong> державного буд<strong>і</strong>вництва економ<strong>і</strong>чний усп<strong>і</strong>х та ефективне<br />

розширене сусп<strong>і</strong>льне в<strong>і</strong>дтворення нерозривно пов’язане з позиц<strong>і</strong>єю влади в<br />

цьому процес<strong>і</strong>. Вона повинна, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до Конституц<strong>і</strong>ї України, дбати “про<br />

забезпечення прав <strong>і</strong> свобод людини та г<strong>і</strong>дних умов її життя”. Впевнена <strong>і</strong> посл<strong>і</strong>-<br />

довна розбудова нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки України є єдиним шляхом включення<br />

нашої держави та її народу до загальносв<strong>і</strong>тового цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного процесу.

Олександра ОВСЯНЮК-БЕРДАДІНА<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА<br />

ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ<br />

ПОСЛУГ<br />

Повноц<strong>і</strong>нний соц<strong>і</strong>альний та економ<strong>і</strong>чний розвиток України неможливий<br />

без ефективного функц<strong>і</strong>онування системи державних закуп<strong>і</strong>вель, яка забезпечує<br />

взаємод<strong>і</strong>ю м<strong>і</strong>ж ус<strong>і</strong>ма <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йними одиницями економ<strong>і</strong>чної системи та є по-<br />

тужним катал<strong>і</strong>затором позитивних макроеконом<strong>і</strong>чних зрушень. Однак, нав<strong>і</strong>ть<br />

враховуючи екстенсивн<strong>і</strong> позитивн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї розвитку даної системи (за про-<br />

гнозом <strong>і</strong>з врахуванням р<strong>і</strong>чного коливання к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>в за останн<strong>і</strong> 4 роки та<br />

ситуац<strong>і</strong>ї, що склалася у сфер<strong>і</strong> державних закуп<strong>і</strong>вель у першому п<strong>і</strong>вр<strong>і</strong>чч<strong>і</strong> 2005<br />

року, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть торг<strong>і</strong>в за 2005 р<strong>і</strong>к буде зб<strong>і</strong>льшена на 2,6 %), є очевидним вплив<br />

великої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> чинник<strong>і</strong>в , що стримують <strong>і</strong>нтенсивний розвиток системи дер-<br />

жавних закуп<strong>і</strong>вель, а отже, <strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизняної економ<strong>і</strong>чної системи загалом.<br />

Проведений анал<strong>і</strong>з нормативно-правової бази та статистичних даних<br />

щодо функц<strong>і</strong>онування системи державних закуп<strong>і</strong>вель послуг дозволяє згрупу-<br />

вати усю систему фактор<strong>і</strong>в впливу за такими ознаками: за результативн<strong>і</strong>стю; за<br />

сферою впливу; за характером впливу; за джерелами виникнення. Зокрема, за<br />

результативн<strong>і</strong>стю ми розр<strong>і</strong>зняємо: фактори позитивного впливу, фактори нега-<br />

тивного впливу; за сферою впливу: на орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йну структуру, на функц<strong>і</strong>она-<br />

льний механ<strong>і</strong>зм; за характером впливу: прям<strong>і</strong>, опосередкован<strong>і</strong>; за джерелами<br />

виникнення: внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>, зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>.<br />

Вв<strong>і</strong>вши таку класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю фактор<strong>і</strong>в впливу на функц<strong>і</strong>онування системи<br />

державних закуп<strong>і</strong>вель сл<strong>і</strong>д зазначити очевидну умовн<strong>і</strong>сть такого под<strong>і</strong>лу, однак<br />

який, на нашу думку, буде мати практичну ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть при розробц<strong>і</strong> шлях<strong>і</strong>в вдос-<br />

коналення та оптим<strong>і</strong>зованої модел<strong>і</strong> проведення державних закуп<strong>і</strong>вель на мак-<br />

роеконом<strong>і</strong>чному та мезор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.

Розглянемо детальн<strong>і</strong>ше д<strong>і</strong>ю цих фактор<strong>і</strong>в на функц<strong>і</strong>онування системи<br />

державних закуп<strong>і</strong>вель на сучасному етап<strong>і</strong>.<br />

Таблиця 1<br />

Анал<strong>і</strong>з фактор<strong>і</strong>в впливу на функц<strong>і</strong>онування механ<strong>і</strong>зму державних за-<br />

куп<strong>і</strong>вель послуг<br />

№ Фактори впливу Вплив фактор<strong>і</strong>в на функц<strong>і</strong>онування системи держав-<br />

п/п<br />

них закуп<strong>і</strong>вель<br />

1 Позитивного впливу - закр<strong>і</strong>плення прогресивних, з врахуванням сучасних те-<br />

(враховуючи наведене нденц<strong>і</strong>й розвитку економ<strong>і</strong>чної системи;<br />

нижче носять переважно - розширення <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного забезпечення;<br />

декларований характер) - поступове зб<strong>і</strong>льшення к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> вузькоспец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих<br />

фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в сфери державних закуп<strong>і</strong>вель<br />

2 Негативного впливу - неузгоджен<strong>і</strong>сть у використанн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних систем<br />

при державних закуп<strong>і</strong>влях, що в к<strong>і</strong>нцевому випадку приводить<br />

до додаткових витрат бюджетних кошт<strong>і</strong>в (за прейскурантом<br />

за послуги системи „Електронн<strong>і</strong> державн<strong>і</strong> закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

України” розм<strong>і</strong>щення необх<strong>і</strong>дного обсягу <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

через заповнення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних форм п<strong>і</strong>сля процедури<br />

реєстрац<strong>і</strong>ї лише для одн<strong>і</strong>єї област<strong>і</strong> в середньому становило<br />

б близько 1 млн. грн.)<br />

3 Вплив на орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йну - створення Тендерної палати України як форми громад-<br />

структуру<br />

ського контролю у сфер<strong>і</strong> державних закуп<strong>і</strong>вель;<br />

- створення системи орган<strong>і</strong>в державного нагляду <strong>і</strong> контролю<br />

у сфер<strong>і</strong> державних закуп<strong>і</strong>вель (Наглядова рада за<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю Тендерної палати, казначейське обслуговування<br />

процедури державних закуп<strong>і</strong>вель тощо).<br />

4 Вплив на функц<strong>і</strong>ональ- - розширення вид<strong>і</strong>в процедур проведення державних зану<br />

структуру<br />

куп<strong>і</strong>вель;<br />

- уточнення порядку зд<strong>і</strong>йснення закуп<strong>і</strong>вель товар<strong>і</strong>в, роб<strong>і</strong>т<br />

<strong>і</strong> послуг за державн<strong>і</strong> кошти.<br />

5 Прямого впливу - зм<strong>і</strong>на ц<strong>і</strong>нового критер<strong>і</strong>ю оц<strong>і</strong>нки тендерних пропозиц<strong>і</strong>й;<br />

- введення нової процедури закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> (редукц<strong>і</strong>он)<br />

6 Опосередкованого впли- - ефективн<strong>і</strong>сть д<strong>і</strong>алогу та консенсусу державного <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двуприємницького<br />

сектор<strong>і</strong>в;<br />

- р<strong>і</strong>вень дов<strong>і</strong>ри до державного сектору;<br />

- податкове навантаження на в<strong>і</strong>тчизняного товаровиробника;<br />

7 Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> - д<strong>і</strong>єв<strong>і</strong>сть автоматизац<strong>і</strong>ї процес<strong>і</strong>в державних закуп<strong>і</strong>вель;<br />

- ефективн<strong>і</strong>сть горизонтальних та вертикальних зв’язк<strong>і</strong>в<br />

всередин<strong>і</strong> системи державних закуп<strong>і</strong>вель;<br />

- темпи розвитку сфери послуг в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong>;<br />

8 Зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> - зм<strong>і</strong>ни ф<strong>і</strong>нансово-бюджетного, грошово-кредитного, ц<strong>і</strong>нового<br />

регулювання економ<strong>і</strong>чної системи;<br />

- <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>я України у Св<strong>і</strong>тову орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>(СОТ).

Враховуючи значне зростання обсяг<strong>і</strong>в закуп<strong>і</strong>вель послуг за державн<strong>і</strong> ко-<br />

шти та очевидну першочергов<strong>і</strong>сть застосування системи державних закуп<strong>і</strong>вель<br />

для забезпечення потреб як сектору державного управл<strong>і</strong>ння, так <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства в<br />

ц<strong>і</strong>лому, необх<strong>і</strong>дним вважається введення у систему державних закуп<strong>і</strong>вель по-<br />

слуг д<strong>і</strong>євих <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в з метою взаємоузгодження та взаємодоповнення фак-<br />

тор<strong>і</strong>в лише у позитивному вектор<strong>і</strong> їх впливу.<br />

Ірина Окоркова, Ганна Юр’єва<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ У КОНТЕКСТІ<br />

ЗАДОВОЛЕННЯ ОСОБИСТИХ І ПРОФЕСІЙНИХ ПОТРЕБ<br />

Мотивац<strong>і</strong>я є руш<strong>і</strong>йною силою нашого життя. Вона може переконувати,<br />

спонукувати й п<strong>і</strong>дштовхувати нас уперед - до вчинку. Іншими словами, моти-<br />

вац<strong>і</strong>ю можна визначити як спонукання до д<strong>і</strong>ї. Це та сила, що може, без переб<strong>і</strong>-<br />

льшень, зм<strong>і</strong>нити ваше життя. За останн<strong>і</strong> сорок рок<strong>і</strong>в була розроблена величезна<br />

к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть теор<strong>і</strong>й мотивац<strong>і</strong>ї до прац<strong>і</strong>. Ряд досл<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в вид<strong>і</strong>ляють с<strong>і</strong>м основних те-<br />

ор<strong>і</strong>й: теор<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ї потреб, теор<strong>і</strong>ю р<strong>і</strong>вност<strong>і</strong>, теор<strong>і</strong>ю оч<strong>і</strong>кування, теор<strong>і</strong>ю п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>-<br />

плення, теор<strong>і</strong>ю постановки ц<strong>і</strong>лей, теор<strong>і</strong>ю саморегуляц<strong>і</strong>ї, теор<strong>і</strong>ю характеристик<br />

роботи. Проанал<strong>і</strong>зувавши р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> матер<strong>і</strong>али досл<strong>і</strong>джень <strong>і</strong> численн<strong>і</strong> теор<strong>і</strong>ї мотива-<br />

ц<strong>і</strong>ї, можна вид<strong>і</strong>лити с<strong>і</strong>м способ<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в в ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях: мотиви й ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в повинн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходити для роботи, на яку<br />

вони призначаються; визначити мету роботи, зробивши їх ясними, досить важ-<br />

кими, привабливими й досяжними; зробити роботу привабливою й погодиться з<br />

мотивами й ц<strong>і</strong>нностями прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в; забезпечити прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в кадровими й ма-<br />

тер<strong>і</strong>альними ресурсами, як<strong>і</strong> будуть сприяти їх ефективност<strong>і</strong>; створити сприят-<br />

ливе соц<strong>і</strong>альне середовище; заохотити усп<strong>і</strong>шне виконання роботи; створити уз-<br />

годжену, гармон<strong>і</strong>йну соц<strong>і</strong>отехн<strong>і</strong>чну систему <strong>і</strong>з цих елемент<strong>і</strong>в.<br />

Як насл<strong>і</strong>док з теор<strong>і</strong>й профес<strong>і</strong>йної мотивац<strong>і</strong>ї, жодна з них повн<strong>і</strong>стю не вра-<br />

ховує вс<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> с<strong>і</strong>м способ<strong>і</strong>в. Однак кожна з теор<strong>і</strong>й може бути спрямована на деяк<strong>і</strong> з

них, що дозволяє нам зробити висновок про те, що кожна теор<strong>і</strong>я мотивац<strong>і</strong>ї до<br />

прац<strong>і</strong> пропонує щось ц<strong>і</strong>нне для розум<strong>і</strong>ння цього досить складного процесу.<br />

Неминуче виникає питання про те, яка з теор<strong>і</strong>й має найб<strong>і</strong>льшу практичну<br />

ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть. М<strong>і</strong>тчелл (Мitchell, 1997) стверджує, що варто починати з розп<strong>і</strong>знаван-<br />

ня проблеми. Повед<strong>і</strong>нка має три фактори: мотивац<strong>і</strong>ю, здатност<strong>і</strong> й обмеження.<br />

Вих<strong>і</strong>дна точка нашого анал<strong>і</strong>зу-обмеження. У багатьох випадках усунення об-<br />

межень <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних перешкод не т<strong>і</strong>льки допомагає, але й може бути значно<br />

б<strong>і</strong>льш ефективним, н<strong>і</strong>ж спроби п<strong>і</strong>двищити р<strong>і</strong>вень навичок або мотивац<strong>і</strong>ї.<br />

Якщо й п<strong>і</strong>сля усунення обмежень проблема збер<strong>і</strong>гається, варто звернути<br />

увагу на здатност<strong>і</strong> й навички – визначити чи пов’язана проблема з<strong>і</strong> здатностя-<br />

ми. Можливо, для р<strong>і</strong>шення проблеми в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> навички, <strong>і</strong> зусилля не<br />

можуть компенсувати їх в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть. Якщо справа не в здатностях, проблема,<br />

<strong>і</strong>мов<strong>і</strong>рно, має виражений мотивац<strong>і</strong>йний компонент. Однак <strong>і</strong>снує к<strong>і</strong>лька вид<strong>і</strong>в<br />

мотивац<strong>і</strong>йних проблем. В<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> вираженої мети, в<strong>і</strong>дчуття причетност<strong>і</strong> до<br />

процесу, апат<strong>і</strong>я припускає проблему активност<strong>і</strong>.<br />

На наш погляд, переконавшись у наявност<strong>і</strong> мотивац<strong>і</strong>йної проблеми й ви-<br />

значивши, який з мотивац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в (активац<strong>і</strong>я, спрямован<strong>і</strong>сть, <strong>і</strong>нтенсив-<br />

н<strong>і</strong>сть, наполеглив<strong>і</strong>сть) в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає ключову роль, потр<strong>і</strong>бно «погодити» обрану мо-<br />

тивац<strong>і</strong>йну стратег<strong>і</strong>ю з орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йним процесом.<br />

Очевидно, не <strong>і</strong>снує якоїсь ун<strong>і</strong>версальної теор<strong>і</strong>ї мотивац<strong>і</strong>ї. Р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> групи тео-<br />

р<strong>і</strong>й ефективн<strong>і</strong> в р<strong>і</strong>зних умовах залежно в<strong>і</strong>д таких фактор<strong>і</strong>в, як ступ<strong>і</strong>нь складнос-<br />

т<strong>і</strong> завдання й тривалост<strong>і</strong> тимчасового пер<strong>і</strong>оду. Аналог<strong>і</strong>чно одн<strong>і</strong> мотивац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> те-<br />

ор<strong>і</strong>ї припускають високий ступ<strong>і</strong>нь самоврядування, наприклад високий р<strong>і</strong>вень<br />

самосв<strong>і</strong>домост<strong>і</strong>, одержання зворотного зв'язка, визначення стратег<strong>і</strong>й. Прикла-<br />

дом служить теор<strong>і</strong>я саморегуляц<strong>і</strong>ї. В <strong>і</strong>нших мотивац<strong>і</strong>йних теор<strong>і</strong>ях використо-<br />

вуються так<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми як, наприклад, уроджен<strong>і</strong> потреби. Існують також <strong>і</strong>нди-<br />

в<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> розходження, пов'язан<strong>і</strong> з мотивац<strong>і</strong>єю. Нарешт<strong>і</strong>, Эрец (Erez,1997) п<strong>і</strong>д-<br />

креслює важлив<strong>і</strong>сть культурних розходжень у мотивац<strong>і</strong>ї до прац<strong>і</strong>. У р<strong>і</strong>зних<br />

культурах у р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> заохочуються <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> й колективн<strong>і</strong> досягнення,<br />

що є додатковим чинником, що розвиває або придушує мотивац<strong>і</strong>ю.

В<strong>і</strong>дзначимо, що мотивац<strong>і</strong>я до профес<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> має масу причин <strong>і</strong> ка-<br />

тал<strong>і</strong>затор<strong>і</strong>в, тому не <strong>і</strong>снує якогось простого р<strong>і</strong>шення або «єдино в<strong>і</strong>рного спосо-<br />

бу» мотивувати людину або групу людей.<br />

Ростислав ОКРЕПКИЙ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ В КОНТЕКСТІ<br />

СТРАТЕГІЧНОГО І ТАКТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ<br />

Як в<strong>і</strong>домо, одним з найважлив<strong>і</strong>ших завдань стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння є<br />

встановлення <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дтримка динам<strong>і</strong>чної взаємод<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м сере-<br />

довищем, що досягається через реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю покупцю продукц<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>рми. Інструме-<br />

нтом, покликаним зв’язувати сферу виробництва з<strong>і</strong> сферою споживання, забез-<br />

печувати оптимальн<strong>і</strong> пропорц<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж ними, ор<strong>і</strong>єнтувати виробництво на задово-<br />

лення потреб споживач<strong>і</strong>в, є ринок. Однак на сучасному товарному ринку необ-<br />

х<strong>і</strong>дно знизити невизначен<strong>і</strong>сть прийнятих р<strong>і</strong>шень, регулювати ступ<strong>і</strong>нь ризику,<br />

обумовленого стих<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>стю ринкових процес<strong>і</strong>в. Роль <strong>і</strong>нструмента, що обмежує<br />

ринкову стих<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть, виконує маркетинг, що ор<strong>і</strong>єнтується на потреби ринку [1].<br />

Детальний анал<strong>і</strong>з наукових праць в<strong>і</strong>тчизняних та заруб<strong>і</strong>жних вчених-<br />

маркетолог<strong>і</strong>в дозволив нам виявити п’ять принципових в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нних ознак, як<strong>і</strong><br />

притаманн<strong>і</strong> ринку, а саме: багатоструктурн<strong>і</strong>сть, динам<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть, вар<strong>і</strong>абельн<strong>і</strong>сть,<br />

цикл<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> наявн<strong>і</strong>сть складних взаємозв’язк<strong>і</strong>в [2; 3].<br />

Враховуючи характерн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> та принципов<strong>і</strong> ознаки, притаманн<strong>і</strong> ри-<br />

нку, можна стверджувати, що одним з найважлив<strong>і</strong>ших завдань, як<strong>і</strong> стоять перед<br />

маркетинговим досл<strong>і</strong>дженням, є анал<strong>і</strong>з стану ринку та виявлення його причин-<br />

но-насл<strong>і</strong>дкових зв’язк<strong>і</strong>в, тобто анал<strong>і</strong>з кон’юнктури ринку, який охоплює широ-<br />

ке коло найр<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>ших питань виробничого, комерц<strong>і</strong>йного, техн<strong>і</strong>чного <strong>і</strong><br />

економ<strong>і</strong>чного характеру, що дає змогу виявити основн<strong>і</strong> напрямки господарсько-<br />

го розвитку кожного суб’єкта ринкових в<strong>і</strong>дносин, стан речей <strong>і</strong> ситуац<strong>і</strong>ю, що<br />

склалися у певний пер<strong>і</strong>од як результат взаємод<strong>і</strong>ї р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних чинник<strong>і</strong>в [4].

Завдання анал<strong>і</strong>зу кон’юнктури ринку зор<strong>і</strong>єнтоване на всеб<strong>і</strong>чну, взаємо-<br />

пов’язану характеристику стану ринку в ц<strong>і</strong>лому та окремих його елемент<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ча-<br />

стин. Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я цих завдань зд<strong>і</strong>йснюється в два етапи. На першому дається ха-<br />

рактеристика масштаб<strong>і</strong>в <strong>і</strong> типолог<strong>і</strong>я ринку, його головн<strong>і</strong> пропорц<strong>і</strong>ї, вектор <strong>і</strong><br />

швидк<strong>і</strong>сть зм<strong>і</strong>н основних параметр<strong>і</strong>в, ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> його розвитку. Другий, б<strong>і</strong>льш<br />

високий р<strong>і</strong>вень анал<strong>і</strong>зу, має на мет<strong>і</strong> виявлення причинно-насл<strong>і</strong>дкових зв’язк<strong>і</strong>в,<br />

умов, що визначають ринкову ситуац<strong>і</strong>ю, <strong>і</strong> на ц<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong> прогнозування<br />

кон’юнктури, висновк<strong>і</strong>в щодо перспективност<strong>і</strong> розвитку ринку з позиц<strong>і</strong>й марке-<br />

тингу ф<strong>і</strong>рм [5].<br />

Виходячи з стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей, як<strong>і</strong> стоять перед кон’юнктури досл<strong>і</strong>джен-<br />

ням, пропонуємо побудувати систему показник<strong>і</strong>в, яка складається з трьох осно-<br />

вних блок<strong>і</strong>в, а саме показник<strong>і</strong>в масштабу <strong>і</strong> типу ринку, функц<strong>і</strong>онування ринко-<br />

вого механ<strong>і</strong>зму та тенденц<strong>і</strong>й розвитку ринку, його ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> та цикл<strong>і</strong>чност<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> в<br />

свою чергу мають складну <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>чно побудовану структуру (рис. 1).<br />

Вважаємо, що запропонована нами система показник<strong>і</strong>в кон’юнктури ринку<br />

в<strong>і</strong>дображає вс<strong>і</strong> сторони функц<strong>і</strong>онування ринкового механ<strong>і</strong>зму. Результати до-<br />

сл<strong>і</strong>дження можуть застосовуватись при об’єктивн<strong>і</strong>й оц<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ства на ринку, в<strong>і</strong>дсл<strong>і</strong>дковуванн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>н в зовн<strong>і</strong>шньому середовищ<strong>і</strong> та формуванн<strong>і</strong><br />

стратег<strong>і</strong>ї маркетингу, п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong> прийняття стратег<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> тактичних управл<strong>і</strong>н-<br />

ських р<strong>і</strong>шень, отриманн<strong>і</strong> конкурентних переваг, зниженн<strong>і</strong> ризик<strong>і</strong>в <strong>і</strong> невизначе-<br />

ност<strong>і</strong> та, в к<strong>і</strong>нцевому результат<strong>і</strong>, конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства в умо-<br />

вах ринку.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива.<br />

Пер. с фр. – СПб – М.: Наука, 1996.<br />

2. Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, про-<br />

гноз. – М.: Финансы и статистика, 2001.<br />

3. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. – М.: Ось-<br />

89, 1998.

Показники масштабу <strong>і</strong><br />

типу ринку<br />

Потенц<strong>і</strong>ал ринку<br />

Виробничий<br />

потенц<strong>і</strong>ал<br />

Граничний<br />

потенц<strong>і</strong>ал<br />

Реальний<br />

потенц<strong>і</strong>ал<br />

Споживчий<br />

потенц<strong>і</strong>ал<br />

Конкуренц<strong>і</strong>я<br />

4. Светуньков С.Г. Методы маркетинговых исследований. Учебное пособие.<br />

– СПб.: Издательство ДНК, 2003.<br />

5. Статистика рынка товаров и услуг.: Учебник. – 2-е изд. перераб. и доп. /<br />

Под ред. И.К. Беляевского – М.: Финансы и статистика, 2003.<br />

Юл<strong>і</strong>я ПАЛАМАРЮК<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

РОЗВИТОК МЕРЕЖИВОГО МАРКЕТИНГУ В УКРАЇНІ<br />

На Україну мережевий маркетинг прийшов зовс<strong>і</strong>м недавно. Тому його не<br />

завжди правильно сприймають у нас, хоча велика к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть українц<strong>і</strong>в досягла в<br />

цьому б<strong>і</strong>знес<strong>і</strong> значних усп<strong>і</strong>х<strong>і</strong>в.<br />

ПОКАЗНИКИ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ<br />

Показники функц<strong>і</strong>онування<br />

ринкового механ<strong>і</strong>зму<br />

Структура<br />

ринку<br />

Ступ<strong>і</strong>нь монопол<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

ринку<br />

Р<strong>і</strong>вень <strong>і</strong>нтенсивност<strong>і</strong><br />

конкуренц<strong>і</strong>ї<br />

Попит Пропозиц<strong>і</strong>я<br />

Пропорц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть<br />

розвитку ринку<br />

Товарооб<strong>і</strong>г<br />

Ринкова<br />

ц<strong>і</strong>на<br />

Еластичн<strong>і</strong>сть<br />

Продаж<br />

(попит)<br />

ПРОГНОЗ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ<br />

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ<br />

Рис. 1. Система показник<strong>і</strong>в кон’юнктури ринку<br />

Показники тенденц<strong>і</strong>й<br />

розвитку ринку, його<br />

ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> та цикл<strong>і</strong>чност<strong>і</strong><br />

Динам<strong>і</strong>чний розвиток<br />

ринку: вектор,<br />

швидк<strong>і</strong>сть,<br />

тенденц<strong>і</strong>я<br />

Ст<strong>і</strong>йк<strong>і</strong>сть розвитку<br />

ринку<br />

Цикл<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть розвитку<br />

ринку<br />

У роботах вчених можемо спостер<strong>і</strong>гати таку тенденц<strong>і</strong>ю до визначення по-<br />

няття мереживого маркетингу (БММ) - д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть юридичної чи ф<strong>і</strong>зичної<br />

ос<strong>і</strong>б, яка полягає в створенн<strong>і</strong> багатор<strong>і</strong>вневих мереж дистриб'ютор<strong>і</strong>в на п<strong>і</strong>дста-

в<strong>і</strong> цив<strong>і</strong>льно-правових угод з метою реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї товар<strong>і</strong>в чи послуг, виплати дис-<br />

триб'юторам винагород за реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю таких товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг к<strong>і</strong>нцевому спожи-<br />

вачу, або надання п<strong>і</strong>льг (знижок, заохочень) за особисте споживання, <strong>і</strong>/або за<br />

побудову багатор<strong>і</strong>вневих мереж дистриб'ютор<strong>і</strong>в, а також д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть по залу-<br />

ченню потенц<strong>і</strong>йних дистриб'ютор<strong>і</strong>в до багатор<strong>і</strong>вневої мереж<strong>і</strong> збуту товар<strong>і</strong>в чи<br />

послуг, яка зд<strong>і</strong>йснюється зг<strong>і</strong>дно маркетингового плану таких ос<strong>і</strong>б.<br />

Сприйняття мереживого маркетингу переважно пов'язане з виглядом лю-<br />

дей з великими сумками, повними р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тного др<strong>і</strong>б'язкового товару, котр<strong>і</strong><br />

будь-якими шляхами проникають до орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й та осель з проханнями купити<br />

у них цей товар. Або з презентац<strong>і</strong>ями, на яких розпов<strong>і</strong>дають про блискавичне<br />

збагачення, для чого потр<strong>і</strong>бно в<strong>і</strong>дразу п<strong>і</strong>дписатись <strong>і</strong> придбати товару на досить<br />

велику суму.<br />

В Україн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>н поширює свою ходу у д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних напрямк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> сфер.<br />

Д<strong>і</strong>йсно, хто почав в<strong>і</strong>д самого початку, часто зараз є на вершин<strong>і</strong> багатства. Сис-<br />

тема мережевого маркетингу продумана наст<strong>і</strong>льки досконало, що с<strong>і</strong>ть, створена<br />

людиною, при подальшому розгалуженн<strong>і</strong> працює вже сама.<br />

Для отримання грошового прибутку в с<strong>і</strong>тьовому маркетингу доц<strong>і</strong>льним є<br />

використання одного з трьох метод<strong>і</strong>в, а саме: оптова торг<strong>і</strong>вля(теплий ринок,<br />

другорядний <strong>і</strong> холодний ринок), роздр<strong>і</strong>бна торг<strong>і</strong>вля (оптова скидка), через<br />

отримання роялт<strong>і</strong> (ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>йних-в<strong>і</strong>дсотк<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д виконаного продажу).<br />

Специф<strong>і</strong>ка продаж є складною ще попри те що реал<strong>і</strong>зується практично од-<br />

нотипний товар, котрий потр<strong>і</strong>бно донести до конкретного покупця або переко-<br />

нати його в потреб<strong>і</strong> придбати саме його. Пост<strong>і</strong>йно потр<strong>і</strong>бно продумувати, як з<br />

максимальним ефектом використати час у процес<strong>і</strong>: в<strong>і</strong>д реклами та перших кро-<br />

к<strong>і</strong>в до заключення операц<strong>і</strong>ї продажу. При розповсюдженн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї через<br />

знайомих, близьких та друз<strong>і</strong>в, виникають р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> проблеми, а отже має бути по-<br />

ст<strong>і</strong>йний контроль якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї або послуг, врешт<strong>і</strong>-решт виникнуть<br />

проблеми пог<strong>і</strong>ршення або розриву довготривалих, дружн<strong>і</strong>х в<strong>і</strong>дносин втрати кл<strong>і</strong>-<br />

єнта.

У багатьох компан<strong>і</strong>ях мережевого маркетингу, при добре налагоджен<strong>і</strong>й<br />

маркетингов<strong>і</strong>й робот<strong>і</strong>, основна проблема подальшого розвитку полягає в тому,<br />

що у багатьох дистриб'ютор<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дсутня в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дна осв<strong>і</strong>та <strong>і</strong> досв<strong>і</strong>д роботи з кл<strong>і</strong>є-<br />

нтами. Правильно розроблена та поставлена система обслуговування, являється<br />

кращим досягненням для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї високояк<strong>і</strong>сної продукц<strong>і</strong>ї; показником гаран-<br />

т<strong>і</strong>ї та якост<strong>і</strong> роботи. Робити б<strong>і</strong>знес потр<strong>і</strong>бно грамотно, при правильно сформо-<br />

ваному взаємозв'язку вс<strong>і</strong>х структур, як<strong>і</strong> мають в<strong>і</strong>дношення до продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Для правильного функц<strong>і</strong>онування систем мережевого маркетингу, покра-<br />

щення обслуговування споживач<strong>і</strong>в, соц<strong>і</strong>ально правового захисту прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в,<br />

зад<strong>і</strong>яних у робот<strong>і</strong> потр<strong>і</strong>бен закон, який би регулював та контролював такого ро-<br />

ду д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть. Тому, що на даний час практично в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>й взаємозв'язок держа-<br />

вного та профес<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дходу до багатьох проблем ц<strong>і</strong>єї нової галуз<strong>і</strong> у систем<strong>і</strong><br />

обслуговування.<br />

Руслана ПАНУХНИК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>мен<strong>і</strong> Т.Г. Шевченка<br />

Олена ПАНУХНИК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ<br />

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН СУСПІЛЬСТВА<br />

Переваги ринкової економ<strong>і</strong>ки п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плен<strong>і</strong> досв<strong>і</strong>дом розвитку багатьох кра-<br />

їн св<strong>і</strong>ту. Проте на практиц<strong>і</strong> ринок не є <strong>і</strong>деальною формою орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>льно-<br />

го виробництва. В<strong>і</strong>н має певн<strong>і</strong> обмеження, подолання яких є завданням уряду,<br />

тому у чист<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong> ринкова економ<strong>і</strong>ка не <strong>і</strong>снує в жодн<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong>. Ринковий ме-<br />

хан<strong>і</strong>зм доповнюється системою державного регулювання, оск<strong>і</strong>льки в<strong>і</strong>н не здат-<br />

ний автоматично регулювати вс<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> процеси в <strong>і</strong>нтересах<br />

всього сусп<strong>і</strong>льства та кожного громадянина. Механ<strong>і</strong>зм державного регулювання<br />

призначений для створення нормальних умов функц<strong>і</strong>онування ринку, нейтрал<strong>і</strong>-

зац<strong>і</strong>ї негативних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шення проблем, як<strong>і</strong> не п<strong>і</strong>д силу ринковому ме-<br />

хан<strong>і</strong>зму.<br />

Державне регулювання має бути механ<strong>і</strong>змом погодження <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних<br />

суб’єкт<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>ки, проте воно не повинно розривати ринков<strong>і</strong> зв’язки, руйну-<br />

вати сам ринковий механ<strong>і</strong>зм. З огляду на це виникла необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть в розробц<strong>і</strong><br />

б<strong>і</strong>льш ґрунтовної стратег<strong>і</strong>ї впливу держави, яка б виступала координатором<br />

розвитку економ<strong>і</strong>ки країни.<br />

Лог<strong>і</strong>ка державного регулювання виробляється в ход<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>тичної роботи <strong>і</strong><br />

включає анал<strong>і</strong>з вих<strong>і</strong>дного р<strong>і</strong>вня розвитку нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> її можливос-<br />

тей в кожному окремому випадку. Формування системи державного регулю-<br />

вання в Україн<strong>і</strong> залежить в<strong>і</strong>д низки чинник<strong>і</strong>в об’єктивного та суб’єктивного ха-<br />

рактеру.<br />

До об’єктивних чинник<strong>і</strong>в сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>днести: розвал Радянського Союзу <strong>і</strong> розрив<br />

традиц<strong>і</strong>йних економ<strong>і</strong>чних зв’язк<strong>і</strong>в; високу сировинну, в першу чергу енергети-<br />

чну, залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нших країн; деформовану, нерац<strong>і</strong>ональну, неефективну<br />

структуру народного господарства (високомонопол<strong>і</strong>зовану, м<strong>і</strong>л<strong>і</strong>таризовану еко-<br />

ном<strong>і</strong>ку з могутн<strong>і</strong>м <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альним потенц<strong>і</strong>алом, який п<strong>і</strong>ддається структурн<strong>і</strong>й<br />

перебудов<strong>і</strong>); ресурсоємке, затратне виробництво, що значною м<strong>і</strong>рою немає за-<br />

мкнутого циклу; велику залежн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>ноземної допомоги; високу ц<strong>і</strong>ну за Чо-<br />

рнобильську катастрофу (ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong>, матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, моральн<strong>і</strong> втрати); широкий т<strong>і</strong>-<br />

ньовий сектор тощо.<br />

До чинник<strong>і</strong>в суб’єктивного характеру в<strong>і</strong>дносяться: пов<strong>і</strong>льний процес зд<strong>і</strong>й-<br />

снення ринкових перетворень; неп<strong>і</strong>дготовлен<strong>і</strong>сть уряду <strong>і</strong> населення до рефор-<br />

мування, важкий <strong>і</strong> бол<strong>і</strong>сний процес адаптац<strong>і</strong>ї до нього; невпорядкован<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>д-<br />

носин м<strong>і</strong>ж основними г<strong>і</strong>лками влади, низький р<strong>і</strong>вень законодавчого забезпечен-<br />

ня реформ, самоусунення держави в<strong>і</strong>д виконання своїх функц<strong>і</strong>й, помилки, про-<br />

рахунки уряду на початковому етап<strong>і</strong> ринкових перетворень; недостатн<strong>і</strong>сть ква-<br />

л<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованих фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в (команди реформатор<strong>і</strong>в); пол<strong>і</strong>тична нестаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть; зрос-<br />

тання соц<strong>і</strong>альної напруги, велика диференц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>я доход<strong>і</strong>в, зубож<strong>і</strong>ння значної ча-<br />

стини населення; традиц<strong>і</strong>ї державного патернал<strong>і</strong>зму; українська ментальн<strong>і</strong>сть

(соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ї): консерватизм, обережн<strong>і</strong>сть, безме-<br />

жне терп<strong>і</strong>ння, утриманськ<strong>і</strong> настрої, над<strong>і</strong>я на когось.<br />

Досл<strong>і</strong>дження проблем необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> <strong>і</strong> формування системи державного ре-<br />

гулювання економ<strong>і</strong>ки України дозволило вид<strong>і</strong>лити її специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> риси, як<strong>і</strong> обу-<br />

мовлен<strong>і</strong>: п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>рваною, але повн<strong>і</strong>стю не демонтованою адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-<br />

командною системою управл<strong>і</strong>ння, значним державним сектором <strong>і</strong> неефективн<strong>і</strong>-<br />

стю його управл<strong>і</strong>ння, <strong>і</strong>гноруванням соц<strong>і</strong>альних чинник<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного розвит-<br />

ку, незбалансован<strong>і</strong>стю народного господарства, значним внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>ш-<br />

н<strong>і</strong>м боргом, слабкою мотивац<strong>і</strong>єю до стратег<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, переважанням так-<br />

тичного управл<strong>і</strong>ння, в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>стю ефективних стимул<strong>і</strong>в до високопродуктивної<br />

прац<strong>і</strong> та <strong>і</strong>нтересу до виробничого нагромадження, нерац<strong>і</strong>ональною орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й-<br />

ною структурою управл<strong>і</strong>ння, традиц<strong>і</strong>йним бюрократизмом <strong>і</strong> корумпован<strong>і</strong>стю<br />

службовц<strong>і</strong>в.<br />

Стратег<strong>і</strong>чною метою державного регулювання трансформац<strong>і</strong>йної України є<br />

створення макро- та м<strong>і</strong>кроеконом<strong>і</strong>чних умов, що забезпечать повноц<strong>і</strong>нне функ-<br />

ц<strong>і</strong>онування ринкових регулятор<strong>і</strong>в, ефективну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть суб’єкт<strong>і</strong>в господарю-<br />

вання, становлення конкурентоспроможного нац<strong>і</strong>онального виробництва, зба-<br />

лансований <strong>і</strong> стаб<strong>і</strong>льний економ<strong>і</strong>чний розвиток. Особливу увагу, на наш погляд,<br />

сл<strong>і</strong>д прид<strong>і</strong>лити забезпеченню реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>лей сусп<strong>і</strong>льства, створення<br />

г<strong>і</strong>дних умов життя <strong>і</strong> прац<strong>і</strong> громадян України, задоволення їх потреб. В реал<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей держава виступає: як <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атор реформування <strong>і</strong> гарант<br />

правового забезпечення господарських в<strong>і</strong>дносин у вс<strong>і</strong>х сферах д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, за-<br />

конност<strong>і</strong> <strong>і</strong> охорони прав громадян як споживач<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг, так <strong>і</strong> їх виро-<br />

бник<strong>і</strong>в; як учасник – партнер п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, спрямованої на оде-<br />

ржання прибутку, з додержанням вс<strong>і</strong>х норм щодо ризику <strong>і</strong> майнової в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>да-<br />

льност<strong>і</strong> у ц<strong>і</strong>лях, визначених орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правовими формами (незалежно в<strong>і</strong>д<br />

частки в них державної власност<strong>і</strong>); як пров<strong>і</strong>дник структурної пол<strong>і</strong>тики розвитку<br />

торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> через систему орган<strong>і</strong>в державно-виконавчої <strong>і</strong> законодавчої влади.<br />

Таким чином, в країнах, що зд<strong>і</strong>йснюють перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-<br />

командної системи управл<strong>і</strong>ння до ринкової, трансформац<strong>і</strong>ю одержавленої еко-

ном<strong>і</strong>ки в ринкову, не допускаючи хаосу <strong>і</strong> стих<strong>і</strong>йних руйн<strong>і</strong>вних процес<strong>і</strong>в, що<br />

в<strong>і</strong>дкидають країни далеко назад, може вт<strong>і</strong>лити в життя т<strong>і</strong>льки держава. Саме<br />

вона, маючи ч<strong>і</strong>тку стратег<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>з реформування <strong>і</strong> використовуючи весь арсенал<br />

засоб<strong>і</strong>в, що є в її розпорядженн<strong>і</strong>, здатна у в<strong>і</strong>дносно коротк<strong>і</strong> строки <strong>і</strong> з меншими<br />

втратами створити умови для становлення цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованих соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин <strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш повного задоволення потреб сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Інна ПЕТРОВА, Ігор ГЕРАСИМЕНКО<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет управл<strong>і</strong>ння<br />

ФАКТОРИ СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ<br />

Для будь-якої економ<strong>і</strong>чної системи на т<strong>і</strong>м або <strong>і</strong>ншому етап<strong>і</strong> можна виявити<br />

стратег<strong>і</strong>ю та знайти ключов<strong>і</strong> фактори стаб<strong>і</strong>льного розвитку. Останн<strong>і</strong> багато в<br />

чому визначаються станом продуктивних сил, в<strong>і</strong>дносинами власност<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>оку-<br />

льтурними, правовими та рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йними <strong>і</strong>нститутами. Такими факторами є управ-<br />

л<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми, що використовують зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> умови для посилення системи<br />

та прагнуть до максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї внутр<strong>і</strong>шньої ефективност<strong>і</strong>. Вони в першу чергу<br />

проявляються в макроеконом<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й пол<strong>і</strong>тиц<strong>і</strong>, а та створює умови для їхньої ус-<br />

п<strong>і</strong>шної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

На тривалому <strong>і</strong>сторичному етап<strong>і</strong> переважно використовувались традиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong><br />

екстенсивн<strong>і</strong> фактори розвитку, пов'язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з залученням додаткових ресурс<strong>і</strong>в -<br />

територ<strong>і</strong>я та розташовуван<strong>і</strong> природн<strong>і</strong> ресурси, а також населення, п<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>ше до<br />

них додався кап<strong>і</strong>тал.<br />

В <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> пров<strong>і</strong>дними факторами розвитку є: концентра-<br />

ц<strong>і</strong>я промислового кап<strong>і</strong>талу; ефективне використання матер<strong>і</strong>альних ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> за-<br />

соб<strong>і</strong>в виробництва, таких, як виробнич<strong>і</strong> фонди, технолог<strong>і</strong>ї та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> скла-<br />

дов<strong>і</strong> (включаючи масове виробництво, вертикальну <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю, жорстку орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>йну структуру та под<strong>і</strong>л функц<strong>і</strong>ональних обов'язк<strong>і</strong>в); завоювання частки<br />

ринку за рахунок ц<strong>і</strong>нової конкуренц<strong>і</strong>ї та влади над споживачем

(сегментац<strong>і</strong>я ринку та установлення власних стандарт<strong>і</strong>в у кожному сегме-<br />

нт<strong>і</strong>, прагнення до максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прибутку й вартост<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, реклама).<br />

Стимулом розвитку був прибуток у вузькому зм<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>, тобто ф<strong>і</strong>нансовий ре-<br />

зультат, а <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> «ефекти» не враховувалися. Саме цей пер<strong>і</strong>од пов'язаний з нагро-<br />

мадженням кап<strong>і</strong>талу, перед<strong>і</strong>лом власност<strong>і</strong>, хижацьким в<strong>і</strong>дношенням до природ-<br />

них ресурс<strong>і</strong>в. Базис макроеконом<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики ґрунтувався на розширеному<br />

в<strong>і</strong>дтворенн<strong>і</strong> й п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong> платоспроможного попиту.<br />

На цей час в Україн<strong>і</strong> модель розвитку на м<strong>і</strong>крор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> багато в чому базуєть-<br />

ся на перерахованих факторах. Тому л<strong>і</strong>дерами росту є не середн<strong>і</strong>й <strong>і</strong> малий б<strong>і</strong>з-<br />

нес, а велик<strong>і</strong> вертикально <strong>і</strong>нтегрован<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї. Однак оск<strong>і</strong>льки економ<strong>і</strong>чна по-<br />

л<strong>і</strong>тика, що зд<strong>і</strong>йснювалася в останн<strong>і</strong> роки, часто носила одноб<strong>і</strong>чний характер,<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>даючи <strong>і</strong>нтересам лише сировинних галузей <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових суб'єкт<strong>і</strong>в, то<br />

в<strong>і</strong>дтворювальн<strong>і</strong> процеси на макрор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> виявилися п<strong>і</strong>д<strong>і</strong>рваними.<br />

У сучасн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> превалюють <strong>і</strong>нтенсивн<strong>і</strong> фактори розвитку. Принци-<br />

пова в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альної модел<strong>і</strong> - зм<strong>і</strong>на ц<strong>і</strong>льових ор<strong>і</strong>єнтир<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних систем. На макрор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> ними стають багатство, п<strong>і</strong>двищення яко-<br />

ст<strong>і</strong> життя, пол<strong>і</strong>пшення здоров'я населення, охорона навколишнього середовища.<br />

На м<strong>і</strong>крор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> це не т<strong>і</strong>льки ф<strong>і</strong>нансовий прибуток <strong>і</strong> кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я компан<strong>і</strong>ї, але й<br />

соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> - в<strong>і</strong>д дбайливого в<strong>і</strong>дношення до сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в до турботи про<br />

навколишнє середовище. Таким чином, сьогодн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть передових економ<strong>і</strong>-<br />

чних утворень пов'язана <strong>і</strong> з максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю своєї вартост<strong>і</strong>, <strong>і</strong> з позитивними зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>ми ефектами, що сприяють розвитку великих систем.<br />

Нов<strong>і</strong> пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> фундаментальн<strong>і</strong> фактори розвитку створюються<br />

об'єктивними зм<strong>і</strong>нами, що в<strong>і</strong>дбуваються у вс<strong>і</strong>х сферах громадського життя. Ос-<br />

новними моментами, що найб<strong>і</strong>льш впливають на економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> системи, є: глоба-<br />

л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я й жорстк<strong>і</strong>сть конкуренц<strong>і</strong>ї; прискорення зм<strong>і</strong>н (швидк<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й <strong>і</strong> ско-<br />

рочення життєвого циклу товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг, поява нових технолог<strong>і</strong>й); <strong>і</strong>нформа-<br />

ц<strong>і</strong>йний прорив (розвиток <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й, спро-<br />

щення доступу до <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних мереж); зростання значимост<strong>і</strong> нематер<strong>і</strong>альних

ресурс<strong>і</strong>в виробництва (розвиток людського кап<strong>і</strong>талу, соц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я економ<strong>і</strong>чних<br />

й управл<strong>і</strong>нських в<strong>і</strong>дносин).<br />

Серед фактор<strong>і</strong>в стаб<strong>і</strong>льного розвитку м<strong>і</strong>кроеконом<strong>і</strong>чних систем вид<strong>і</strong>ляють-<br />

ся: оптимальне сполучення спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї й диверсиф<strong>і</strong>кованост<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плене на-<br />

бором компетенц<strong>і</strong>й б<strong>і</strong>знесу; концентрац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й на пр<strong>і</strong>оритетних напрям-<br />

ках <strong>і</strong> безперервному вдосконалюванн<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї; створення нових товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ри-<br />

нк<strong>і</strong>в за рахунок прогнозування потреб; гнучка оргструктура, оптим<strong>і</strong>зована п<strong>і</strong>д<br />

стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> завдання; перех<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д вертикальної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї до мережних струк-<br />

тур; керування, засноване на знаннях <strong>і</strong> розвитку людського кап<strong>і</strong>талу, пошук<br />

кращої практики управл<strong>і</strong>ння; мотивац<strong>і</strong>я сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в на усп<strong>і</strong>х; об'єднання<br />

компан<strong>і</strong>й для досягнення синергетичного ефекту.<br />

Усп<strong>і</strong>х компан<strong>і</strong>й базується на здатност<strong>і</strong> управляти зм<strong>і</strong>нами, оск<strong>і</strong>льки сього-<br />

дн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> вироби забезпечують т<strong>і</strong>льки тимчасову конкурентну перевагу. Назван<strong>і</strong><br />

фактори стаб<strong>і</strong>льного розвитку дозволяють формувати орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю, сприйнятли-<br />

ву до зм<strong>і</strong>н, сприяють широкому застосуванню <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних, комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних<br />

та <strong>і</strong>нших сучасних технолог<strong>і</strong>й.<br />

Олена ПЛЕТНЬОВА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний торговельно-економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА<br />

ПРАВОВИЙ СТАТУС АНТИМОНОПОЛЬНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ<br />

Характерною рисою сучасної зовн<strong>і</strong>шньоеконом<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong><br />

країн св<strong>і</strong>ту, в тому числ<strong>і</strong> України, є прагнення досягти сп<strong>і</strong>льного ринку. В той<br />

же час процеси глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки суттєво п<strong>і</strong>двищують вимоги до<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в державної влади т<strong>і</strong>єї чи <strong>і</strong>ншої країни з метою забезпечення її<br />

м<strong>і</strong>сця в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й та пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong>. Для України, яка проголо-<br />

сила про нам<strong>і</strong>р <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї до Європейського союзу (надал<strong>і</strong> - ЄС), сьогодн<strong>і</strong> акту-<br />

альним є створення нормативно-правової бази, яка б забезпечувала функц<strong>і</strong>ону-<br />

вання її державних орган<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до європейських стандарт<strong>і</strong>в. З метою на-

ближення та приведення нац<strong>і</strong>онального законодавства у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть до зако-<br />

нодавства Європейського союзу м<strong>і</strong>ж Україною та ЄС було укладено Угоду про<br />

партнерство <strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво м<strong>і</strong>ж Україною <strong>і</strong> Європейськими Сп<strong>і</strong>втовариства-<br />

ми в<strong>і</strong>д 14.06.1994 року. Зазначена угода визначає 17 галузей законодавства, у<br />

яких Україн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д перш за все забезпечити адекватн<strong>і</strong> правов<strong>і</strong> норми, в тому чис-<br />

л<strong>і</strong> - у галуз<strong>і</strong> конкуренц<strong>і</strong>ї, яка по сут<strong>і</strong> є одним з найпотужн<strong>і</strong>ших руш<strong>і</strong>їв розвитку<br />

економ<strong>і</strong>ки.<br />

Р<strong>і</strong>шучим <strong>і</strong> суттєвим кроком на шляху гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї українського та євро-<br />

пейського конкурентного законодавства стало прийняття Закону України<br />

№2210-111 в<strong>і</strong>д 11 с<strong>і</strong>чня 2001 року „Про захист економ<strong>і</strong>чної конкуренц<strong>і</strong>ї” та ря-<br />

ду нормативних документ<strong>і</strong>в, що забезпечують його реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю. Зокрема, Зако-<br />

ном України „Про захист економ<strong>і</strong>чної конкуренц<strong>і</strong>ї"" було запроваджено систе-<br />

му дозвол<strong>і</strong>в та правових винятк<strong>і</strong>в, яка вже понад 40 рок<strong>і</strong>в про<strong>і</strong>снувала в країнах<br />

Європейського союзу. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до ц<strong>і</strong>єї системи Антимонопольний ком<strong>і</strong>тет<br />

України отримав виключне право надавати суб'єктам господарювання дозв<strong>і</strong>л на<br />

зд<strong>і</strong>йснення антиконкурентних узгоджених д<strong>і</strong>й у виняткових випадках, а також,<br />

у випадках встановлених законодавством - надавати дозв<strong>і</strong>л на зд<strong>і</strong>йснення су-<br />

б'єктами господарювання економ<strong>і</strong>чної концентрац<strong>і</strong>ї. Впровадження таких норм<br />

в українське законодавство суттєво наблизило в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть контролю за до-<br />

триманням антимонопольних вимог в Україн<strong>і</strong> до європейських принцип<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ста-<br />

ндарт<strong>і</strong>в. Проте особлив<strong>і</strong>сть становища, що склалося з гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю українсь-<br />

кого <strong>і</strong> європейського законодавства в галуз<strong>і</strong> захисту конкуренц<strong>і</strong>ї, полягає в то-<br />

му, що така гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я зб<strong>і</strong>глася в час<strong>і</strong> <strong>і</strong>з дуже серйозною реформою самого<br />

конкурентного законодавства Європейського союзу. Так, до 01 травня 2004 ро-<br />

ку Європейська ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я була єдиним органом, який мав право надавати суб'єк-<br />

там господарювання країн-член<strong>і</strong>в ЄС <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> дозволи на зд<strong>і</strong>йснення узго-<br />

джених д<strong>і</strong>й. Але 16.12.2003 року було прийнято Положення Ради Європи про<br />

застосування конкурентних правил ЄС №1/2003 (набуло чинност<strong>і</strong> з 01.05.2004<br />

року), що зумовило значн<strong>і</strong> радикальн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в систем<strong>і</strong> застосування конкурент-<br />

них норм Європейського сп<strong>і</strong>втовариства. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до зм<strong>і</strong>н, запроваджених

даним положенням, Європейська Ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дмовилася в<strong>і</strong>д свого виключного<br />

права по наданню <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальних дозвол<strong>і</strong>в на зд<strong>і</strong>йснення узгоджених д<strong>і</strong>й; тепер<br />

повноваження застосовувати як заборонн<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> виключн<strong>і</strong> правила под<strong>і</strong>ляються<br />

м<strong>і</strong>ж Європейською ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>єю, компетентними державними органами та нац<strong>і</strong>она-<br />

льними судами країн-член<strong>і</strong>в ЄС.<br />

З огляду на останн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в конкурентному законодавств<strong>і</strong> ЄС постає пи-<br />

тання: чи потр<strong>і</strong>бно українським законодавцям сл<strong>і</strong>дувати останн<strong>і</strong>м європейським<br />

тенденц<strong>і</strong>ям - адже щойно Україна запровадила в нац<strong>і</strong>ональне законодавство<br />

традиц<strong>і</strong>йну європейську систему дозвол<strong>і</strong>в, як законодавц<strong>і</strong> ЄС її скасували. На<br />

думку Гельмута Шрьодера, пров<strong>і</strong>дного експерта проекту TACIS, зм<strong>і</strong>ни конку-<br />

рентних норм ЄС та його країн-член<strong>і</strong>в не створюють терм<strong>і</strong>нової необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong><br />

втручання Верховної Ради України. Адже режим попередн<strong>і</strong>х пов<strong>і</strong>домлень та до-<br />

звол<strong>і</strong>в на узгоджен<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ї створює чудовий зас<strong>і</strong>б для розвитку усталеної конкурен-<br />

тної пол<strong>і</strong>тики в країнах з перех<strong>і</strong>дною економ<strong>і</strong>кою. Запровадження нових євро-<br />

пейських правил в українське законодавство позбавить Антимонопольний ко-<br />

м<strong>і</strong>тет України можливост<strong>і</strong> ефективного контролю за узгодженою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю,<br />

яка є потенц<strong>і</strong>йно небезпечною для розвитку добросов<strong>і</strong>сної конкуренц<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong> зава-<br />

жатиме йому у систематичн<strong>і</strong>й розробц<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зноб<strong>і</strong>чної та прозорої пол<strong>і</strong>тики щодо<br />

такої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Все це разом заважатиме створенню справжньої конкурентної<br />

культури як важливого важелю ринкової економ<strong>і</strong>ки.<br />

Таким чином, можна п<strong>і</strong>дсумувати, що реформування українського законо-<br />

давства в умовах св<strong>і</strong>тової глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї має в<strong>і</strong>дбуватися поступово <strong>і</strong> дуже обере-<br />

жно. Адже нормативне визначення механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в державного регулювання еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки - це складне <strong>і</strong> багатовим<strong>і</strong>рне явище, п<strong>і</strong>д час якого необх<strong>і</strong>дно враховувати<br />

конкретн<strong>і</strong> умови, що склалися в наш<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong>, та потреби нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>-<br />

ки. Останн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження р<strong>і</strong>вня монопол<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ринк<strong>і</strong>в в Україн<strong>і</strong> дозволяють зро-<br />

бити висновок, що економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умови сьогодн<strong>і</strong>шньої України в багатьох випад-<br />

ках ближче до умов д<strong>і</strong>ї європейського законодавства „першого покол<strong>і</strong>ння"; то-<br />

му сьогодн<strong>і</strong> наш<strong>і</strong>й держав<strong>і</strong> варто адаптувати саме т<strong>і</strong> норми, як<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яли на в<strong>і</strong>дпо-

в<strong>і</strong>дному етап<strong>і</strong> розвитку європейських країн, не вдаючись до механ<strong>і</strong>чного, абст-<br />

рагованого в<strong>і</strong>д реальност<strong>і</strong> коп<strong>і</strong>ювання т<strong>і</strong>єї чи <strong>і</strong>ншої схеми.<br />

Роман ПОДОЛЕЦЬ<br />

Інститут економ<strong>і</strong>ки та прогнозування НАН України, м. Київ<br />

РИНКОВА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ПАЛИВНО-<br />

ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ<br />

Ринки енергоресурс<strong>і</strong>в (кр<strong>і</strong>м нафтопродукт<strong>і</strong>в) сьогодн<strong>і</strong> носять, до певної м<strong>і</strong>-<br />

ри, формальний характер: тарифи на електроенерг<strong>і</strong>ю та природний газ для к<strong>і</strong>н-<br />

цевих споживач<strong>і</strong>в майже не визначаються ц<strong>і</strong>новою ринковою кон’юнктурою, а<br />

регулюються державними органами залежно в<strong>і</strong>д вартост<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х поставок,<br />

соб<strong>і</strong>вартост<strong>і</strong> роб<strong>і</strong>т <strong>і</strong>з видобутку, постачання та переробки. Недосконала струк-<br />

тура ринк<strong>і</strong>в окремих енергоресурс<strong>і</strong>в та викривлення тарифної пол<strong>і</strong>тики внасл<strong>і</strong>-<br />

док адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного втручання, що стало причиною появи ц<strong>і</strong>нових диспропо-<br />

рц<strong>і</strong>й на в<strong>і</strong>тчизняному енергоринку, у поєднанн<strong>і</strong> з критичною залежн<strong>і</strong>стю в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>м-<br />

портних поставок з одн<strong>і</strong>єї країни, надм<strong>і</strong>рною енергом<strong>і</strong>стк<strong>і</strong>стю в<strong>і</strong>тчизняного ви-<br />

робництва та загальною св<strong>і</strong>товою тенденц<strong>і</strong>єю до зростання ц<strong>і</strong>н на первинн<strong>і</strong> ви-<br />

ди палива є пост<strong>і</strong>йно д<strong>і</strong>ючими факторами ризику зростання ц<strong>і</strong>н на енергоресур-<br />

си та загалом над<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> паливозабезпечення економ<strong>і</strong>ки України.<br />

Сьогодн<strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong> д<strong>і</strong>є модель “єдиного оптового покупця”, яка визнана в<br />

св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> найменш ефективною з чотирьох базових моделей енергоринк<strong>і</strong>в. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>-<br />

дно до ц<strong>і</strong>єї модел<strong>і</strong> вся електроенерг<strong>і</strong>я, вироблена в країн<strong>і</strong> крупними електроста-<br />

нц<strong>і</strong>ями, реал<strong>і</strong>зується на єдиному оптовому ринку. Функц<strong>і</strong>ї цього ринку виконує<br />

державне п<strong>і</strong>дприємство “Енергоринок”, що п<strong>і</strong>дпорядковане безпосередньо Ка-<br />

б<strong>і</strong>нету М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стр<strong>і</strong>в. Державна монопол<strong>і</strong>я на оптову торг<strong>і</strong>влю електроенерг<strong>і</strong>єю є<br />

вкрай зручною для уряду, оск<strong>і</strong>льки дозволяє повн<strong>і</strong>стю контролювати рух ф<strong>і</strong>нан-<br />

сових поток<strong>і</strong>в у галуз<strong>і</strong>. Проте для учасник<strong>і</strong>в енергоринку така модель не забез-<br />

печує достатнього р<strong>і</strong>вня економ<strong>і</strong>чної свободи. Зокрема, сьогодн<strong>і</strong> неможливо<br />

укладати прям<strong>і</strong> договори м<strong>і</strong>ж виробниками та споживачами енерг<strong>і</strong>ї, що сприяло

б встановленню об’єктивно обумовленої ринкової ц<strong>і</strong>ни на електроенерг<strong>і</strong>ю, в<br />

першу чергу, для великих промислових споживач<strong>і</strong>в. Така можлив<strong>і</strong>сть передба-<br />

чена у Концепц<strong>і</strong>ї функц<strong>і</strong>онування та розвитку оптового ринку електроенерг<strong>і</strong>ї,<br />

затвердженої Постановою КМУ № 1789 в<strong>і</strong>д 16.11.02. Прям<strong>і</strong> догов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong> взаємо-<br />

в<strong>і</strong>дносини м<strong>і</strong>ж виробниками електроенерг<strong>і</strong>ї − з одн<strong>і</strong>єї сторони, <strong>і</strong> постачальника-<br />

ми та споживачами − з <strong>і</strong>ншої, передбачається запровадити на другому етап<strong>і</strong> ре-<br />

ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї Концепц<strong>і</strong>ї у 2006 роц<strong>і</strong>. В ход<strong>і</strong> другого етапу планується також в<strong>і</strong>дпра-<br />

цювати елементи роботи так званого “балансуючого ринку”. Передбачається,<br />

що в цей пер<strong>і</strong>од в Україн<strong>і</strong> паралельно сп<strong>і</strong>в<strong>і</strong>снуватимуть “старий” державно-<br />

монопольний <strong>і</strong> “новий” конкурентний енергоринки. На третьому етап<strong>і</strong> “старий”<br />

ринок повн<strong>і</strong>стю припинить своє <strong>і</strong>снування.<br />

Перех<strong>і</strong>д до повномасштабного конкурентного енергоринку планується за-<br />

вершити до 2008 року. До цього часу атомн<strong>і</strong> <strong>і</strong> теплов<strong>і</strong> електростанц<strong>і</strong>ї (АЕС <strong>і</strong><br />

ТЕС), а також теплоелектроцентрал<strong>і</strong> (ТЕЦ) отримають право в<strong>і</strong>льного <strong>і</strong> безпе-<br />

решкодного продажу електроенерг<strong>і</strong>ї безпосередньо як енергопостачальникам,<br />

так <strong>і</strong> споживачам. Ф<strong>і</strong>нансовий посередник у вигляд<strong>і</strong> держп<strong>і</strong>дприємства “Енер-<br />

горинок” на той час має припинити своє <strong>і</strong>снування.<br />

Для усп<strong>і</strong>шного впровадження конкурентного енергоринку сл<strong>і</strong>д також ство-<br />

рити передумови для формування в Україн<strong>і</strong> ефективних ринк<strong>і</strong>в газу <strong>і</strong> вуг<strong>і</strong>лля, а<br />

також сформувати в галуз<strong>і</strong> ринок допом<strong>і</strong>жних послуг. Потребує законодавчого<br />

визначення <strong>і</strong> статус НКРЕ (Нац<strong>і</strong>ональної ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї з питань регулювання електро-<br />

енергетики). Ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я має перетворитися на незалежний орган виконавчої влади,<br />

що унеможливить адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративне втручання в роботу ринку. Важливим за-<br />

вданням є також розробка <strong>і</strong> ухвалення кодексу електромереж.<br />

Питання поставок природного газу до України стало традиц<strong>і</strong>йною темою<br />

переговор<strong>і</strong>в на найвищому державному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, говорить про надм<strong>і</strong>рну пол<strong>і</strong>тиза-<br />

ц<strong>і</strong>ю даної проблеми, вир<strong>і</strong>шення якої вийшло за рамки виключно економ<strong>і</strong>чної<br />

площини. Неодноразов<strong>і</strong> заяви рос<strong>і</strong>йської сторони щодо можливої в<strong>і</strong>дмови в<strong>і</strong>д<br />

п<strong>і</strong>дняття ц<strong>і</strong>н на природний газ в обм<strong>і</strong>н на передачу прав управл<strong>і</strong>ння українсь-<br />

кою газотранспортною системою є черговим п<strong>і</strong>дтвердженням такої тези.

З огляду на структуру постачання первинних енергоресурс<strong>і</strong>в для виробни-<br />

цтва електроенерг<strong>і</strong>ї, за вказаного сценар<strong>і</strong>ю розвитку под<strong>і</strong>й загальна соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть<br />

виробленої в Україн<strong>і</strong> електроенерг<strong>і</strong>ї може зрости на 7,7%. Проте, як зазначалося<br />

ран<strong>і</strong>ше, темпи зростання тариф<strong>і</strong>в на електроенерг<strong>і</strong>ю не будуть перевищувати 3-<br />

5% щом<strong>і</strong>сячно, а подорожчання газу стане лише додатковим довгостроковим<br />

фактором такого зростання.<br />

Пошук виходу з ситуац<strong>і</strong>ї, що склалася, знову ж таки зводиться до рекомен-<br />

дац<strong>і</strong>й щодо удосконалення <strong>і</strong>снуючої модел<strong>і</strong> ринку природного газу в Україн<strong>і</strong>.<br />

Основними постачальниками газу власного видобутку на в<strong>і</strong>тчизняний ринок є<br />

структурна складова НАК “Нафтогаз України” ВАТ “Укрнафта” та незалежн<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дприємства з видобування та постачання газу, на як<strong>і</strong> припадає до 18% постав-<br />

леного газу. Найб<strong>і</strong>льшим оператором на внутр<strong>і</strong>шньому ринку є ДК “Газ Украї-<br />

ни”, що реал<strong>і</strong>зую природний та скраплений газ населенню, комунально-<br />

побутовим п<strong>і</strong>дприємствам, бюджетним орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ям, а також промисловим<br />

споживачам, енергогенеруючим компан<strong>і</strong>ям М<strong>і</strong>нпаливенерго та <strong>і</strong>ншим суб’єктам<br />

п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> (близько 83 в<strong>і</strong>дсотк<strong>і</strong>в всього реал<strong>і</strong>зованого газу). З<br />

впровадженням л<strong>і</strong>берал<strong>і</strong>зованої модел<strong>і</strong> ринку та появою нових ринкових аген-<br />

т<strong>і</strong>в, в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземних, ц<strong>і</strong>на на газ буде визначатися попитом <strong>і</strong> пропозиц<strong>і</strong>-<br />

єю, а не адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративним установками.<br />

Для ч<strong>і</strong>тк<strong>і</strong>шої картини необх<strong>і</strong>дно створити оптимальн<strong>і</strong> ринков<strong>і</strong> умови для<br />

р<strong>і</strong>зних сегмент<strong>і</strong>в ринку газу. По-перше, конкурентн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини мають бути<br />

створен<strong>і</strong> в таких секторах, як видобуток та роздр<strong>і</strong>бний продаж газу. Водночас,<br />

регулювання тариф<strong>і</strong>в для транспортних <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>льних мереж має зд<strong>і</strong>йснювати-<br />

ся державою або незалежним регуляторним органом. Причому цей орган має<br />

забезпечувати р<strong>і</strong>вний доступ вс<strong>і</strong>х суб’єкт<strong>і</strong>в ринку до транспортних маг<strong>і</strong>стралей.<br />

Таким чином, конкуренц<strong>і</strong>я м<strong>і</strong>ж роздр<strong>і</strong>бними продавцями газу забезпечить при-<br />

йнятн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>н, а регулювання тариф<strong>і</strong>в гарантуватиме добросов<strong>і</strong>сну конкурен-<br />

ц<strong>і</strong>ю для вс<strong>і</strong>х учасник<strong>і</strong>в ринку. По-друге, треба розд<strong>і</strong>лити сектори видобутку та<br />

торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> газом. По-третє, в умовах зростаючої енергетичної залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д од-<br />

ного джерела поставок, в Україн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дна розробка та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ц<strong>і</strong>леспрямо-

ваних заход<strong>і</strong>в щодо диверсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї постачань газу з альтернативних джерел.<br />

По-четверте, необх<strong>і</strong>дно припинити практику перехресного субсидування по-<br />

бутових споживач<strong>і</strong>в за рахунок промисловост<strong>і</strong>, що може бути реал<strong>і</strong>зовано шля-<br />

хом запровадження прямих адресних субсид<strong>і</strong>й. Оск<strong>і</strong>льки так<strong>і</strong> виплати є доц<strong>і</strong>ль-<br />

ними саме з соц<strong>і</strong>альних м<strong>і</strong>ркувань, то <strong>і</strong> розглядати їх треба як обв’язок всього<br />

сусп<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансувати державою, а не обмеженою к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю прибуткових<br />

галузей. По-п'яте, забезпечити прозор<strong>і</strong>сть газового ринку можливо шляхом по-<br />

ст<strong>і</strong>йного мон<strong>і</strong>торингу матер<strong>і</strong>альних та ф<strong>і</strong>нансових поток<strong>і</strong>в, зокрема даних щодо<br />

обсяг<strong>і</strong>в постачання, попиту, поточного стану виробничих та транспортних по-<br />

тужностей, ц<strong>і</strong>н та <strong>і</strong>нших.<br />

Володимир ПОСТНІКОВ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНАХ<br />

Сусп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> перетворення, як<strong>і</strong> нин<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбуваються в Україн<strong>і</strong>, суттєво зм<strong>і</strong>ню-<br />

ють характер <strong>і</strong> принципи управл<strong>і</strong>ння державними установами. Серед найважли-<br />

в<strong>і</strong>ших елемент<strong>і</strong>в, на яких необх<strong>і</strong>дно зосередити увагу, сл<strong>і</strong>д виокремити орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ю управл<strong>і</strong>ння. Проблема орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння значно складн<strong>і</strong>ша, н<strong>і</strong>ж зда-<br />

ється з першого погляду.<br />

П<strong>і</strong>д орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю управл<strong>і</strong>ння розум<strong>і</strong>ють сукупн<strong>і</strong>сть вс<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дсистем устано-<br />

ви, комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>ж ними, а також процес<strong>і</strong>в забезпечення ефективного управ-<br />

л<strong>і</strong>нням, функц<strong>і</strong>онуванням державного органу.<br />

Законодавством вид<strong>і</strong>лено основн<strong>і</strong> напрями запровадження рац<strong>і</strong>ональних<br />

форм орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння в районних державних адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ях. Такий п<strong>і</strong>д-<br />

х<strong>і</strong>д направлений на закр<strong>і</strong>плення того м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мального р<strong>і</strong>вня рац<strong>і</strong>ональної орган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння, який необх<strong>і</strong>дний для ефективного функц<strong>і</strong>онування районних<br />

державних адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й.<br />

В ход<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури районної дер-<br />

жавної адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ї було виявлено, що: районна державна адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>я є ор-

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю бюрократичного типу; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йна структура адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ї пред-<br />

ставлена л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>йної-функц<strong>і</strong>ональною структурою управл<strong>і</strong>ння, що є характерним<br />

для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> державних орган<strong>і</strong>в. Одним з найб<strong>і</strong>льш перспективних способ<strong>і</strong>в<br />

запровадження рац<strong>і</strong>ональних форм орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння в районних держав-<br />

них адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ях, сл<strong>і</strong>д вважати рац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю елемент<strong>і</strong>в проектування орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Що являє собою процес пошуку найрац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>шого поєднання внут-<br />

р<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних складових.<br />

На сьогодн<strong>і</strong> не розроблено єдиної методолог<strong>і</strong>ї проектування структури ад-<br />

м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й. Тому, потр<strong>і</strong>бно створити типовий процес проектування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

управл<strong>і</strong>ння в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях, це дозволить ефективн<strong>і</strong>ше використовувати ресурси<br />

в процес<strong>і</strong> побудови орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Така тип<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я повинна торкатись лише основ-<br />

них етап<strong>і</strong>в проектування структури управл<strong>і</strong>ння, <strong>і</strong> залишати широкий прост<strong>і</strong>р<br />

для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних форм орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> метод<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння. Основним<br />

завданням проектування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння, потр<strong>і</strong>бно обирати створення<br />

такої орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї яка буде не лише виявляти <strong>і</strong> усувати недол<strong>і</strong>ки свого функц<strong>і</strong>о-<br />

нування, а буде ор<strong>і</strong>єнтована на пост<strong>і</strong>йне вдосконалення своєї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, це за-<br />

безпечують адаптивн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> структури.<br />

Районна державна адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>я є централ<strong>і</strong>зованою установою, тому особ-<br />

ливу увагу потр<strong>і</strong>бно прид<strong>і</strong>лити проблем<strong>і</strong> зниження р<strong>і</strong>вня централ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управ-<br />

л<strong>і</strong>ння в районних державних адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ях. Основним засобом, який сл<strong>і</strong>д за-<br />

стосовувати є механ<strong>і</strong>зм делегування повноважень.<br />

Для удосконалення механ<strong>і</strong>зму делегування повноважень необх<strong>і</strong>дно: внести<br />

зм<strong>і</strong>ни до Закону України “Про м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> державн<strong>і</strong> адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>ї”, як<strong>і</strong> б передбача-<br />

ли: надання можливост<strong>і</strong> голов<strong>і</strong> делегувати право приймати певн<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong><br />

р<strong>і</strong>шення; зд<strong>і</strong>йснення ч<strong>і</strong>ткого розпод<strong>і</strong>лу повноважень, як<strong>і</strong> доц<strong>і</strong>льно делегувати, <strong>і</strong>,<br />

як<strong>і</strong> не сл<strong>і</strong>д делегувати; встановлення меж делегування, тобто закр<strong>і</strong>пити за кер<strong>і</strong>-<br />

вником той м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум функц<strong>і</strong>й, який в<strong>і</strong>н повинен виконувати.<br />

Для розширення можливостей та п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> рай-<br />

держадм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й доц<strong>і</strong>льно використовувати програмно-ц<strong>і</strong>льовий метод. Про-<br />

грамно-ц<strong>і</strong>льов<strong>і</strong> структури потр<strong>і</strong>бно використовувати, перш за все, коли ситуац<strong>і</strong>я

перестає бути стандартною, коли навички роботи та попередн<strong>і</strong>й досв<strong>і</strong>д не дають<br />

змоги в<strong>і</strong>днайти шляхи розв’язання проблеми, не гарантують прийняття оптима-<br />

льного р<strong>і</strong>шення.<br />

Взаємод<strong>і</strong>я двох структур в рамках одн<strong>і</strong>єї установи носить досить складний<br />

характер. Тому, необх<strong>і</strong>дно визначити <strong>і</strong> законодавчо закр<strong>і</strong>пити основн<strong>і</strong> умови<br />

створення <strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> програмних структур на баз<strong>і</strong> районних адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>страц<strong>і</strong>й.<br />

Наступним елементом, має стати законодавче визначення основних принцип<strong>і</strong>в<br />

застосування програмно-ц<strong>і</strong>льових структур. Зокрема, потр<strong>і</strong>бно вид<strong>і</strong>лити права <strong>і</strong><br />

обов’язки учасник<strong>і</strong>в програм. Це дозволить встановити в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть за ви-<br />

конання певних функц<strong>і</strong>й в процес<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї програм.<br />

Олена ПОТИШНЯК<br />

Миколаївський державний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕЛЕМЕНТИ ТА ВАЖЕЛІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ<br />

ЕКОНОМІКИ<br />

Державне регулювання являє собою систему заход<strong>і</strong>в законодавчого, вико-<br />

навчого <strong>і</strong> контролюючого характеру, покликаних д<strong>і</strong>яти <strong>і</strong> вдосконалюватись в<br />

<strong>і</strong>нтересах нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки.<br />

Регулююча пол<strong>і</strong>тика держави в галуз<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льського господарства повинна бу-<br />

дуватися таким чином, щоб основна частина ефекту в<strong>і</strong>д неї попадала в первину<br />

ланку агроб<strong>і</strong>знесу с<strong>і</strong>льськогосподарське виробництво. Сучасна економ<strong>і</strong>ка роз-<br />

винутих країн св<strong>і</strong>дчить, що економ<strong>і</strong>чний контроль без державного втручання<br />

неможливий. Держава виконує р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї: зд<strong>і</strong>йснює митний контроль, при-<br />

ймає закони, як<strong>і</strong> спрямован<strong>і</strong> проти фальсиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї продукт<strong>і</strong>в, контролює реал<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ю постанов про м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум зароб<strong>і</strong>тної плати, встановлює м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум та максимум<br />

ц<strong>і</strong>н, регулює зональн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни тощо. Узагальнюючи точки зору теоретик<strong>і</strong>в ринко-<br />

вої економ<strong>і</strong>ки, досв<strong>і</strong>д сучасної практики функц<strong>і</strong>онування господарських механ<strong>і</strong>-<br />

зм<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних країн, можна зробити висновок, що частка державного регулювання

в систем<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> досить значна. Вона охоплює р<strong>і</strong>шення як стратег<strong>і</strong>чного,<br />

поточного, так <strong>і</strong> оперативного характеру.<br />

Такими р<strong>і</strong>шеннями є досягнення ц<strong>і</strong>лей, як<strong>і</strong> стосуються: <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних про-<br />

цес<strong>і</strong>в в народному господарств<strong>і</strong>; структурних передбачень; п<strong>і</strong>дтримання збала-<br />

нсованого розвитку народного господарства як ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сност<strong>і</strong>; п<strong>і</strong>двищення темп<strong>і</strong>в<br />

економ<strong>і</strong>чного зростання; розвитку ринкової конкуренц<strong>і</strong>ї; державної пол<strong>і</strong>тики<br />

щодо реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>й розширення ринку; регулювання базових фактор<strong>і</strong>в в<br />

систем<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ноутворення; оптимального сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення в доходах м<strong>і</strong>ж групами<br />

населення; забезпечення життєвого р<strong>і</strong>вня населення країни та <strong>і</strong>нше.<br />

У розпорядженн<strong>і</strong> держави є арсенал перев<strong>і</strong>рених св<strong>і</strong>товою та в<strong>і</strong>тчизняною<br />

практикою економ<strong>і</strong>чних та правових важел<strong>і</strong>в: податки, ц<strong>і</strong>ни, кредити, тарифи,<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї, ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> папери, проценти, резерви, амортизац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>драхування, бю-<br />

джет, програми, п<strong>і</strong>льги, державн<strong>і</strong> замовлення, субсид<strong>і</strong>ї. Вс<strong>і</strong> важел<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong><br />

використовуватись у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних межах: адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> - щоб не формувати<br />

командно-розпорядних процес<strong>і</strong>в; економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> - щоб не перешкоджати в<strong>і</strong>льному<br />

розвитку господарських одиниць; правов<strong>і</strong> - щоб створювати правову основу для<br />

в<strong>і</strong>льного п<strong>і</strong>дприємництва.<br />

Адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> методи регулювання можуть застосовуватись у багатьох<br />

не охоплених ринком, але залежних в<strong>і</strong>д нього сферах, до яких належать вико-<br />

ристання нац<strong>і</strong>онального багатства (корисн<strong>і</strong> копалини, земл<strong>і</strong>); боротьба з моно-<br />

пол<strong>і</strong>змом в ус<strong>і</strong>х його проявах, коли економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> заходи не дають результат<strong>і</strong>в; ви-<br />

р<strong>і</strong>шення проблем еколог<strong>і</strong>ї; допомога по безроб<strong>і</strong>ттю, виплати багатод<strong>і</strong>тним, га-<br />

рантований м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальний зароб<strong>і</strong>ток; захист нац<strong>і</strong>ональних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в у зовн<strong>і</strong>шньо-<br />

економ<strong>і</strong>чних зв'язках; забезпечення дотримання правил п<strong>і</strong>дприємництва <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

нансово-кредитної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>; виконання рег<strong>і</strong>ональних та державних програм.<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong> правов<strong>і</strong> методи регулювання застосовуються в таких сферах<br />

управл<strong>і</strong>ння, як забезпечення сприятливих умов розвитку господарських оди-<br />

ниць ус<strong>і</strong>х форм власност<strong>і</strong>; забезпечення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та ефективност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ону-<br />

вання ринкової <strong>і</strong>нфраструктури; п<strong>і</strong>дтримка п<strong>і</strong>дприємництва, стимулювання д<strong>і</strong>-<br />

лової активност<strong>і</strong>; створення умов для мотивац<strong>і</strong>ї виробництва <strong>і</strong> протид<strong>і</strong>ї його

спаду; зм<strong>і</strong>цнення ф<strong>і</strong>нансово-кредитної системи; застосування заход<strong>і</strong>в щодо не-<br />

допущення розвитку <strong>і</strong>нфляц<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в; створення механ<strong>і</strong>зму переходу од-<br />

них форм власност<strong>і</strong> в <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>; стимулювання науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу, <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> структурної перебудови; регулювання демограф<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в, м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї<br />

робочої сили; визначення валютних курс<strong>і</strong>в; реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я плат<strong>і</strong>жних баланс<strong>і</strong>в; зд<strong>і</strong>й-<br />

снення функц<strong>і</strong>й перерозпод<strong>і</strong>лу для забезпечення потреб оборони, захисту по-<br />

рядку, державного управл<strong>і</strong>ння; розвиток фундаментальної <strong>науки</strong>, енергетики<br />

тощо.<br />

На вс<strong>і</strong> наведен<strong>і</strong> сфери ринков<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини можуть впливати негативно, за-<br />

вдавати шкоди економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> та нац<strong>і</strong>ональним <strong>і</strong>нтересам країни, що об'єктивно по-<br />

требує регулюючого втручання держави. Водночас занадто сильне втручання<br />

держави в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> процеси може призвести до спаду виробництва. Тому<br />

вс<strong>і</strong>м урядовим структурам при зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> регулюючих функц<strong>і</strong>й сл<strong>і</strong>д дотриму-<br />

ватись зважених меж.<br />

Регулювання за допомогою економ<strong>і</strong>чних важел<strong>і</strong>в - це метод досягнення<br />

економ<strong>і</strong>чних та соц<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>лей шляхом науково обґрунтованого впливу на<br />

формування напрям<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку.<br />

Отже, державний регулюючий механ<strong>і</strong>зм досить складний <strong>і</strong> включає об'-<br />

єкти, методи <strong>і</strong> важел<strong>і</strong> регулювання. Т<strong>і</strong>льки тод<strong>і</strong>, коли в планах <strong>і</strong> програмах буде<br />

заф<strong>і</strong>ксовано, чого саме передбачається досягти <strong>і</strong> на яких процесах <strong>і</strong> виробницт-<br />

вах зосереджуватимуться ресурси, а також коли буде дана в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь, вир<strong>і</strong>шува-<br />

тиметься те чи <strong>і</strong>нше завдання, програми <strong>і</strong> плани працюватимуть.<br />

Євген<strong>і</strong>я ПРОКОПЕНКО<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>мен<strong>і</strong> М.І. Туган-Барановського<br />

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ<br />

Сьогодн<strong>і</strong> до найб<strong>і</strong>льш гострих в Україн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносяться проблеми т<strong>і</strong>н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

економ<strong>і</strong>ки. Подолання кризових явищ в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> України, гарантування еко-

ном<strong>і</strong>чної безпеки в процес<strong>і</strong> ринкових перетворень ц<strong>і</strong>лком обґрунтовано пов'я-<br />

зують з розробкою комплексу соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> правових заход<strong>і</strong>в впливу<br />

на т<strong>і</strong>ньову економ<strong>і</strong>ку. Т<strong>і</strong>ньова економ<strong>і</strong>ка, по р<strong>і</strong>зних п<strong>і</strong>драхунках, дає зароб<strong>і</strong>ток<br />

(у р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong>) б<strong>і</strong>льше восьми м<strong>і</strong>льйонам людей в Україн<strong>і</strong>.<br />

П<strong>і</strong>д поняттям «т<strong>і</strong>ньова економ<strong>і</strong>ка» мається на уваз<strong>і</strong> та частина економ<strong>і</strong>ки,<br />

що не враховується нац<strong>і</strong>ональною статистикою, не включається у валовий нац<strong>і</strong>-<br />

ональний продукт, а доходи в<strong>і</strong>д її д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> укриваються в<strong>і</strong>д податкових <strong>і</strong>нспе-<br />

ктор<strong>і</strong>в. Основний спонукальний мотив д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств у т<strong>і</strong>ньовому сек-<br />

тор<strong>і</strong> – прагнення ухилитися в<strong>і</strong>д оподатковування <strong>і</strong> прагнення до одержання<br />

надприбутк<strong>і</strong>в. У результат<strong>і</strong> ухилення в<strong>і</strong>д сплати податк<strong>і</strong>в бюджети розвинутих<br />

країн щороку не дораховують в<strong>і</strong>д 15 % до 30 % ус<strong>і</strong>єї суми запланованих надхо-<br />

джень, а в країнах, що розвиваються, цей показник доходить до 50 %.<br />

Звичайно, т<strong>і</strong>ньова економ<strong>і</strong>ка з р<strong>і</strong>зними назвами („вторинна”, „р<strong>і</strong>вноб<strong>і</strong>жна”,<br />

„неформальна”, „крим<strong>і</strong>ногенна”) – загальносв<strong>і</strong>тове, глобальне явище, у визна-<br />

чен<strong>і</strong>й мер<strong>і</strong> характерне для вс<strong>і</strong>х країн. У загальносв<strong>і</strong>товому масштаб<strong>і</strong> її частка<br />

складає 5-10% ВВП, в африканських <strong>і</strong> п<strong>і</strong>вденноамериканських державах – 25-<br />

30%, у Бєларус<strong>і</strong> – 19,3%, у Казахстану – 34,3%, у Рос<strong>і</strong>ї – 41,6%.<br />

За твердженням експерт<strong>і</strong>в МВФ, питома вага т<strong>і</strong>ньової економ<strong>і</strong>ки п<strong>і</strong>двищу-<br />

ється на ранн<strong>і</strong>х етапах переходу до ринку, однак пот<strong>і</strong>м, <strong>і</strong>з прогресом реформ <strong>і</strong><br />

скороченням корупц<strong>і</strong>ї в органах державної влади, - починає знижуватися. Цьо-<br />

му твердженню в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає тенденц<strong>і</strong>я до зниження т<strong>і</strong>н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї української економ<strong>і</strong>-<br />

ки по оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йним даним (з 43,5% ВВП у 1997 р. до 35% - у 2003 р.). Експертн<strong>і</strong> ж<br />

оц<strong>і</strong>нки цього показника, у залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д методу, коливаються в<strong>і</strong>д 40% до 80%<br />

ВВП. При вс<strong>і</strong>й умовност<strong>і</strong> приведених оц<strong>і</strong>нок, обсяг т<strong>і</strong>ньового сектора економ<strong>і</strong>-<br />

ки в Україн<strong>і</strong> залишається ще занадто великим: в<strong>і</strong>н <strong>і</strong>стотно перевищує в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д-<br />

ний р<strong>і</strong>вень б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> країн ЄС <strong>і</strong> СНД <strong>і</strong> в даний час знаходиться на критичн<strong>і</strong>й<br />

рис<strong>і</strong> – 30-35%.<br />

Суть поняття «т<strong>і</strong>ньова економ<strong>і</strong>ка» фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> визначають по-р<strong>і</strong>зному. У зах<strong>і</strong>д-<br />

н<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> її звичайно визначають по Э. Фейгу – як економ<strong>і</strong>чну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть,<br />

що за якимись причинами не враховується оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йною статистикою <strong>і</strong> не врахо-

вується у ВНП. В Україн<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш прийнятним можна вважати удосконалене<br />

визначення цього поняття А. Турчинова – як сфери прояву економ<strong>і</strong>чної актив-<br />

ност<strong>і</strong>, спрямованої на одержання доход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д заборонених вид<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> або<br />

на ухилення в<strong>і</strong>д сусп<strong>і</strong>льного (державного) контролю <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д сплати податк<strong>і</strong>в при<br />

легальних видах економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

У структур<strong>і</strong> т<strong>і</strong>ньової економ<strong>і</strong>ки найчаст<strong>і</strong>ше вид<strong>і</strong>ляють 4 сегменти: легаль-<br />

ний „св<strong>і</strong>тлий”, що користується недосконал<strong>і</strong>стю д<strong>і</strong>ючого законодавства; нап<strong>і</strong>в-<br />

легальний „темний”, у якому суб'єкти узаконеної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ухиляються в<strong>і</strong>д<br />

сплати податк<strong>і</strong>в; неоф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йний „с<strong>і</strong>рий”, у котрий входять незареєстрованн<strong>і</strong> фор-<br />

ми п<strong>і</strong>дприємництва; п<strong>і</strong>дп<strong>і</strong>льний „чорний”, пов'язаний <strong>і</strong>з прямими порушеннями<br />

д<strong>і</strong>ючого законодавства.<br />

Таким чином, науковий анал<strong>і</strong>з показує, що т<strong>і</strong>ньовий сектор економ<strong>і</strong>ки є<br />

досить складним соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чним утворенням з високим р<strong>і</strong>внем скрит-<br />

ност<strong>і</strong> й <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї. Тому к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сна оц<strong>і</strong>нка т<strong>і</strong>ньової економ<strong>і</strong>ки є одним з най-<br />

б<strong>і</strong>льш слабких м<strong>і</strong>сць у в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й науц<strong>і</strong>. Існує думка, що визначити масштаби<br />

т<strong>і</strong>ньової економ<strong>і</strong>ки взагал<strong>і</strong> неможливо. Для їхнього ймов<strong>і</strong>рного вирахування за-<br />

стосовуються так<strong>і</strong> основн<strong>і</strong> методи: монетарний (попиту на гот<strong>і</strong>вку); балансу<br />

витрат <strong>і</strong> грошових доход<strong>і</strong>в; анал<strong>і</strong>зу зайнятост<strong>і</strong> <strong>і</strong> витрат електроенерг<strong>і</strong>ї; соц<strong>і</strong>оло-<br />

г<strong>і</strong>чних опитувань.<br />

Людмила ПРУС<br />

Хмельницький <strong>і</strong>нститут економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємництва<br />

ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО І ОПЕРАЦІЙНОГО<br />

БЕНЧМАРКІНГУ В ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ<br />

НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ<br />

Бенчмарк<strong>і</strong>нг – визнаний <strong>і</strong>нструмент удосконалення д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й.<br />

Зм<strong>і</strong>на природи конкуренц<strong>і</strong>ї на ринку осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х послуг та особливост<strong>і</strong> ринку пра-<br />

ц<strong>і</strong>, входження у Болонський процес зумовлюють необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть впровадження<br />

управл<strong>і</strong>нських новац<strong>і</strong>й для п<strong>і</strong>двищення конкурентоспроможност<strong>і</strong> вищого на-

вчального закладу. Бенчмарк<strong>і</strong>нгов<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження можна зд<strong>і</strong>йснювати як для по-<br />

становки <strong>і</strong> досягнення стратег<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей ВНЗ (стратег<strong>і</strong>чний бенчмарк<strong>і</strong>нг), так <strong>і</strong><br />

для постановки <strong>і</strong> досягнення операц<strong>і</strong>йних ц<strong>і</strong>лей (операц<strong>і</strong>йний бенчмарк<strong>і</strong>нг).<br />

Стратег<strong>і</strong>чний бенчмарк<strong>і</strong>нг - це процес забезпечення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї<br />

ВНЗ ключовим чинникам усп<strong>і</strong>ху в галуз<strong>і</strong> <strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ям повед<strong>і</strong>нки конкурент<strong>і</strong>в.<br />

Стратег<strong>і</strong>чний бенчмарк<strong>і</strong>нг можна проводити, на нашу думку, враховуючи р<strong>і</strong>-<br />

вень акредитац<strong>і</strong>ї та форму власност<strong>і</strong>, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть студент<strong>і</strong>в, а операц<strong>і</strong>йний бенч-<br />

марк<strong>і</strong>нг можна проводити незалежно в<strong>і</strong>д цих характеристик <strong>і</strong> не т<strong>і</strong>льки м<strong>і</strong>ж ви-<br />

щими навчальними закладами, залежно в<strong>і</strong>д його об’єкта. Стратег<strong>і</strong>чний бенчма-<br />

рк<strong>і</strong>нг потр<strong>і</strong>бен не кожному ВНЗ. Найб<strong>і</strong>льшу перевагу в<strong>і</strong>д його застосування<br />

отримують: вищ<strong>і</strong> навчальн<strong>і</strong> заклади, як<strong>і</strong> ран<strong>і</strong>ше н<strong>і</strong>коли не проводили система-<br />

тичний <strong>і</strong> детальний анал<strong>і</strong>з конкурент<strong>і</strong>в; вищ<strong>і</strong> навчальн<strong>і</strong> заклади, як<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ону-<br />

ють на рег<strong>і</strong>ональних та/чи м<strong>і</strong>жнародних ринках осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>х послуг з високим р<strong>і</strong>в-<br />

нем конкуренц<strong>і</strong>ї та м<strong>і</strong>нливим зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м оточенням. Процес стратег<strong>і</strong>чного бен-<br />

чмарк<strong>і</strong>нгу можна розглядати як посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть таких етап<strong>і</strong>в: 1. Визначення пока-<br />

зник<strong>і</strong>в пор<strong>і</strong>вняння <strong>і</strong> формування групи «бенчмарк». 2. Анал<strong>і</strong>з стратег<strong>і</strong>й повед<strong>і</strong>н-<br />

ки конкурент<strong>і</strong>в на ринку. 3. Визначення найкращих ВНЗ з групи «бенчмарк» та<br />

вид<strong>і</strong>лення елемент<strong>і</strong>в усп<strong>і</strong>ху їх стратег<strong>і</strong>й. Елементами усп<strong>і</strong>ху стратег<strong>і</strong>й ВНЗ мо-<br />

жуть бути фактори, пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними функц<strong>і</strong>ональними сферами чи<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними б<strong>і</strong>знес-процесами д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ВНЗ.<br />

Операц<strong>і</strong>йний бенчмарк<strong>і</strong>нг, на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д стратег<strong>і</strong>чного, спрямований на<br />

конкретн<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> област<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> вищого навчального закладу та ви-<br />

значення шлях<strong>і</strong>в досягнення статусу «кращий в груп<strong>і</strong>» в конкретн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> <strong>і</strong> ха-<br />

рактеризується б<strong>і</strong>льшою точн<strong>і</strong>стю, детальн<strong>і</strong>стю та частотою проведення. Осно-<br />

вна увага при його проведенн<strong>і</strong> прид<strong>і</strong>ляється тому, щоб р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> об-<br />

ласт<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> були достатн<strong>і</strong> для переваги над конкурентами.<br />

Конкурентн<strong>і</strong> переваги дозволяють ВНЗ зб<strong>і</strong>льшувати свою ринкову частку.<br />

В даному випадку бенчмарк<strong>і</strong>нг дозволяє ВНЗ, як<strong>і</strong> його впровадили, зрозум<strong>і</strong>ти<br />

як <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> досягають конкурентних переваг.

Існує п’ять способ<strong>і</strong>в досягнення конкурентної переваги (не враховуючи<br />

методи протекц<strong>і</strong>он<strong>і</strong>зму): надати кл<strong>і</strong>єнту продукт з параметрами, що перевер-<br />

шують аналоги; надати продукт виняткової якост<strong>і</strong>; запропонувати вищий р<strong>і</strong>вень<br />

обслуговування кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в; розробити винятковий бренд-<strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж; надати осв<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> по-<br />

слуги дешевше (за рахунок зменшення витрат).<br />

Особлив<strong>і</strong>стю бенчмарк<strong>і</strong>нгу конкурентних переваг є отримання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї<br />

не т<strong>і</strong>льки про конкурент<strong>і</strong>в, але <strong>і</strong> думок кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в щодо мотив<strong>і</strong>в придбання ними<br />

тих або <strong>і</strong>нших продукт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг. Комплексне застосування стратег<strong>і</strong>чного та<br />

операц<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до проведення еталонного з<strong>і</strong>ставлення найефективн<strong>і</strong>ше<br />

реал<strong>і</strong>зує потенц<strong>і</strong>ал бенчмарк<strong>і</strong>нгу як <strong>і</strong>нструменту п<strong>і</strong>двищення конкурентоспро-<br />

можност<strong>і</strong>. При цьому стратег<strong>і</strong>чний бенчмарк<strong>і</strong>нг виступає в рол<strong>і</strong> початкового<br />

етапу операц<strong>і</strong>йного бенчмарк<strong>і</strong>нгу. Вим<strong>і</strong>рювання показник<strong>і</strong>в вищого навчально-<br />

го закладу <strong>і</strong> конкурент<strong>і</strong>в дозволяють визначити напрями, що вимагають першо-<br />

чергових покращень, област<strong>і</strong> найсерйозн<strong>і</strong>шого в<strong>і</strong>дставання в<strong>і</strong>д конкурент<strong>і</strong>в. Си-<br />

стематизац<strong>і</strong>я цих даних в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до процес<strong>і</strong>в ВНЗ <strong>і</strong> приведення їх до сп<strong>і</strong>льно-<br />

го знаменника з еталонною орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю дозволяє оц<strong>і</strong>нити можлив<strong>і</strong>сть їх удо-<br />

сконалення, визначити обмеження при впровадженн<strong>і</strong> проекту <strong>і</strong> забезпечити йо-<br />

го ефективну реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю.<br />

Ірина РАДІОНОВА, Леся ГРУШКІВСЬКА<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ<br />

ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПУ<br />

Метою даної роботи є досл<strong>і</strong>дження взаємозв’язку м<strong>і</strong>ж державною пол<strong>і</strong>ти-<br />

кою управл<strong>і</strong>ння соц<strong>і</strong>альним кап<strong>і</strong>талом та європейською <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>єю. Для досяг-<br />

нення поставленої мети, по-перше, потр<strong>і</strong>бно дати визначення соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>-<br />

талу як в<strong>і</strong>дносин, що стосуються дов<strong>і</strong>ри в сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong>, та показати його важли-<br />

в<strong>і</strong>сть для економ<strong>і</strong>чного зростання. По-друге, необх<strong>і</strong>дно конкретизувати роль<br />

держави та розкрити її можливост<strong>і</strong> в акумулюванн<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу. По-

третє, сл<strong>і</strong>д продемонструвати залежн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>ж сп<strong>і</strong>впрацею м<strong>і</strong>жнародних орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>й та накопиченням <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нням соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу.<br />

За визначенням Св<strong>і</strong>тового Банку [1], соц<strong>і</strong>альний кап<strong>і</strong>тал є продуктом орга-<br />

н<strong>і</strong>зованої взаємод<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>зними особами, установами, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями,<br />

об’єднаннями в сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong>. Соц<strong>і</strong>альна єдн<strong>і</strong>сть є необх<strong>і</strong>дною умовою для еко-<br />

ном<strong>і</strong>чного добробуту сусп<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> його ст<strong>і</strong>йкого розвитку. Соц<strong>і</strong>альний кап<strong>і</strong>тал<br />

як новий чинник виробництва додає новий аспект до пол<strong>і</strong>тики зростання, на-<br />

в<strong>і</strong>ть з т<strong>і</strong>єї точки зору, що дає можлив<strong>і</strong>сть членам сусп<strong>і</strong>льства координувати свої<br />

зусилля <strong>і</strong> досягати поставлених ц<strong>і</strong>лей, за менших витрат.<br />

Традиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> рекомендац<strong>і</strong>ї щодо позитивних економ<strong>і</strong>чних зм<strong>і</strong>н передбача-<br />

ють покращення систем <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> та охорони здоров’я. Дал<strong>і</strong> – обов’язкове ство-<br />

рення компетентних <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальних пол<strong>і</strong>тичних <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в, а також – сприян-<br />

ня появ<strong>і</strong> в<strong>і</strong>льних ринк<strong>і</strong>в, здатних конкурувати в умовах глобальної економ<strong>і</strong>ки.<br />

Соц<strong>і</strong>альний кап<strong>і</strong>тал сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дноситься з кожною <strong>і</strong>з цих складових.<br />

Важливе значення має досл<strong>і</strong>дження стосунк<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж державою та соц<strong>і</strong>альним<br />

кап<strong>і</strong>талом, наприклад м<strong>і</strong>ж мезо- <strong>і</strong> м<strong>і</strong>крор<strong>і</strong>внями функц<strong>і</strong>онування соц<strong>і</strong>ального<br />

кап<strong>і</strong>талу, де держав<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дводиться особливе м<strong>і</strong>сце. Інод<strong>і</strong> держава виступає чи-<br />

мось зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м стосовно соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу. З <strong>і</strong>ншого боку, держава, пол<strong>і</strong>-<br />

тичний режим, конкретн<strong>і</strong> уряди є к<strong>і</strong>лькома з<strong>і</strong> складових складної системи соц<strong>і</strong>-<br />

ального кап<strong>і</strong>талу.<br />

Держава в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає особливу роль у створенн<strong>і</strong>, п<strong>і</strong>дтримц<strong>і</strong> та функц<strong>і</strong>онуванн<strong>і</strong><br />

соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу, так як значною м<strong>і</strong>рою нагромадження соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>-<br />

талу на пряму залежить в<strong>і</strong>д державних соц<strong>і</strong>альних витрат.<br />

Населення України характеризується невисоким р<strong>і</strong>внем дов<strong>і</strong>ри до держави,<br />

що є основним бар’єром для створення соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу. Можливим шля-<br />

хом подолання ц<strong>і</strong>єї проблеми є створення <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в для захисту громадян <strong>і</strong> їх<br />

об’єднань на р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>внях: м<strong>і</strong>сцевому, нац<strong>і</strong>ональному, та м<strong>і</strong>жнац<strong>і</strong>ональному<br />

[2]. Для захисту <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в громадян є так<strong>і</strong> <strong>і</strong>нструменти <strong>і</strong> <strong>і</strong>нститути: парламент,<br />

який уособлює найвищий <strong>і</strong>нститут представницької демократ<strong>і</strong>ї; забезпечення<br />

участ<strong>і</strong> громадян у п<strong>і</strong>дготовц<strong>і</strong> законопроект<strong>і</strong>в, що зм<strong>і</strong>цнює дов<strong>і</strong>ру сусп<strong>і</strong>льства до

законодавства; створення нейтральних, апол<strong>і</strong>тичних, неупереджених <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в<br />

державного регулювання; державна <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атива з проведення референдум<strong>і</strong>в (ре-<br />

ферендуми посилюють дов<strong>і</strong>ру громадян та створюють в<strong>і</strong>дчуття громадянської<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong>); створення неурядових орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й. Чим б<strong>і</strong>льша економ<strong>і</strong>чна,<br />

пол<strong>і</strong>тична, етн<strong>і</strong>чна, рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йна сегментац<strong>і</strong>я сусп<strong>і</strong>льства, тим сильн<strong>і</strong>ша недов<strong>і</strong>ра<br />

один до одного орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й такого сусп<strong>і</strong>льства.<br />

М<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Для України Європейський Союз є найважлив<strong>і</strong>-<br />

шою стратег<strong>і</strong>чно м<strong>і</strong>жнародною орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю. Вступ до Європейського Союзу<br />

створить сприятливе середовище для зб<strong>і</strong>льшення соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>талу. Грома-<br />

дяни в<strong>і</strong>дчуватимуть себе впевнен<strong>і</strong>ше, знаючи, що ЄС буде гарантом захисту в<strong>і</strong>д<br />

зловживань <strong>і</strong> безд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального уряду чи пол<strong>і</strong>тик<strong>і</strong>в.<br />

Європейська стратег<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї гнучко вир<strong>і</strong>шує проблеми б<strong>і</strong>д-<br />

ност<strong>і</strong> <strong>і</strong> виключення з життя сусп<strong>і</strong>льства. Зг<strong>і</strong>дно з нею розв`язанням цих проблем<br />

займаються нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>, рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> влади. „Програма боротьби з ви-<br />

ключенням з сусп<strong>і</strong>льного життя” спрямована на п<strong>і</strong>дтримку сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> у сфер<strong>і</strong><br />

боротьби з б<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю, соц<strong>і</strong>альним виключенням та на накопичення соц<strong>і</strong>ального<br />

кап<strong>і</strong>талу. Україн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д поступово залучатись до ц<strong>і</strong>єї програми щоб показати<br />

свою зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть у загальн<strong>і</strong>й стратег<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Вагомою характеристикою розвитку сусп<strong>і</strong>льства на м<strong>і</strong>жнародному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

слугує соц<strong>і</strong>альний кап<strong>і</strong>тал. З <strong>і</strong>ншого боку, для накопичення соц<strong>і</strong>ального кап<strong>і</strong>та-<br />

лу на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> держави необх<strong>і</strong>дно мати п<strong>і</strong>дтримку м<strong>і</strong>жнародних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й. Існу-<br />

ючий причинно-насл<strong>і</strong>дковий зв'язок м<strong>і</strong>ж цими явищами може працювати в обох<br />

напрямках <strong>і</strong> Україн<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д скористатися цим для позитивної кореляц<strong>і</strong>ї соц<strong>і</strong>ально-<br />

го кап<strong>і</strong>талу.<br />

1. www.worldbank.org.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

2. Григор'єва Н.С.Соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> потреби <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альна пол<strong>і</strong>тика в досягненн<strong>і</strong> доб-<br />

робуту: роль м<strong>і</strong>жнародних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й у реформ<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної сфери країн<br />

перех<strong>і</strong>дної економ<strong>і</strong>ки // Государственное управление. Электронный вест-<br />

ник. – 2005. – № 6. – С. 1-4.

Натал<strong>і</strong>я РИБАЛКО, Б. ШЕЛЕГЕДА<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та права<br />

СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ НА АВТОСЕРВІСНИХ<br />

ПІДПРИЄМСТВАХ<br />

Особливу проблему в досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> якост<strong>і</strong> послуг складає вивчення еконо-<br />

м<strong>і</strong>чних форм якост<strong>і</strong> на п<strong>і</strong>дприємствах автосерв<strong>і</strong>су, оск<strong>і</strong>льки висновки з цього<br />

питання необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> для вибору системи показник<strong>і</strong>в якост<strong>і</strong> послуг. Спроби дифе-<br />

ренц<strong>і</strong>ювати як<strong>і</strong>сть з вид<strong>і</strong>ленням р<strong>і</strong>зних економ<strong>і</strong>чних форм (виробнича, спожи-<br />

вацька, д<strong>і</strong>йсна, реальна) були зд<strong>і</strong>йснен<strong>і</strong> багатьма вченими [1, 2, 3, 4].<br />

Деяк<strong>і</strong> автори [5, с. 46-47], враховують що послуги, як зас<strong>і</strong>б задоволення<br />

певних потреб населення, повинн<strong>і</strong> волод<strong>і</strong>ти наступними складовими: а) соц<strong>і</strong>а-<br />

льною як<strong>і</strong>стю (в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть р<strong>і</strong>вню добробуту людей, нац<strong>і</strong>ональними <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>она-<br />

льним традиц<strong>і</strong>ям та особливостям, бути максимально комфортними тощо); б)<br />

техн<strong>і</strong>чною як<strong>і</strong>стю (забезпечувати комплексн<strong>і</strong>сть, своєчасн<strong>і</strong>сть послуг, ширше<br />

використовувати механ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong> автоматизац<strong>і</strong>ю); в) правовою як<strong>і</strong>стю (в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>да-<br />

ти стандартам, технолог<strong>і</strong>ї використання, не уражати <strong>і</strong>нтереси споживач<strong>і</strong>в <strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

пов<strong>і</strong>дати їх запитам та <strong>і</strong>н.); г) економ<strong>і</strong>чною як<strong>і</strong>стю (нести найб<strong>і</strong>льш корисний<br />

ефект, стимулювати п<strong>і</strong>двищення продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, висувати в<strong>і</strong>льний час<br />

людей та <strong>і</strong>н.). Однак жодна з перел<strong>і</strong>чених форм не <strong>і</strong>снує в<strong>і</strong>докремлено в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>н-<br />

ших. Вони у комплекс<strong>і</strong> характеризують як<strong>і</strong>сть наданої послуги <strong>і</strong> одночасно є<br />

нос<strong>і</strong>єм вс<strong>і</strong>х перел<strong>і</strong>чених як<strong>і</strong>сних складових. Тому затверджувати, що як<strong>і</strong>сть по-<br />

слуг повинна волод<strong>і</strong>ти т<strong>і</strong>льки такими формами за нашою думкою не правом<strong>і</strong>р-<br />

но.<br />

Стосовно якост<strong>і</strong> продукт<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong> на п<strong>і</strong>дприємствах автосерв<strong>і</strong>су використа-<br />

ємо наступн<strong>і</strong> форми якост<strong>і</strong> послуг: проектна, потенц<strong>і</strong>йна, д<strong>і</strong>йсна <strong>і</strong> споживацька<br />

(рис. 1). На рисунку представимо схематично форми якост<strong>і</strong> послуг на автосер-<br />

в<strong>і</strong>сних п<strong>і</strong>дприємствах.<br />

У проектн<strong>і</strong>й якост<strong>і</strong> враховуються параметри <strong>і</strong> властивост<strong>і</strong>, р<strong>і</strong>вень яких мак-<br />

симально в<strong>і</strong>дображує запити споживач<strong>і</strong>в. Оц<strong>і</strong>нка даної форми передбачає лише

теоретичн<strong>і</strong> висновки про запланований р<strong>і</strong>вень якост<strong>і</strong> послуг стосовно конкрет-<br />

них специф<strong>і</strong>чних особливостей рег<strong>і</strong>ону <strong>і</strong> бажанням споживач<strong>і</strong>в, що скоро бу-<br />

дуть пропонован<strong>і</strong> для розрахунку їх передбаченої ефективност<strong>і</strong>. Потенц<strong>і</strong>йна<br />

як<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>ксує реальн<strong>і</strong> умови <strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства автосерв<strong>і</strong>су надати по-<br />

слуги визначеного р<strong>і</strong>вня. Система показник<strong>і</strong>в, що характеризують умови обслу-<br />

говування надає уявлення про середу, в як<strong>і</strong>й доведеться у майбутньому зд<strong>і</strong>йс-<br />

нювати заходи з п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> послуг. За результатами анкетних<br />

опит<strong>і</strong>в респондент<strong>і</strong>в можна отримати р<strong>і</strong>вень д<strong>і</strong>йсної <strong>і</strong> споживацької якост<strong>і</strong> по-<br />

слуг.<br />

Показники<br />

проектної<br />

якост<strong>і</strong> послуг<br />

Проектна<br />

як<strong>і</strong>сть<br />

Послуги автосерв<strong>і</strong>сних п<strong>і</strong>дприємств<br />

Показники<br />

потенц<strong>і</strong>йної<br />

якост<strong>і</strong> послуг<br />

Потенц<strong>і</strong>йна<br />

як<strong>і</strong>сть<br />

Фактори якост<strong>і</strong> послуг<br />

Показники<br />

д<strong>і</strong>йсної<br />

якост<strong>і</strong> послуг<br />

Показники споживацької<br />

якост<strong>і</strong><br />

послуг<br />

д<strong>і</strong>йсна як<strong>і</strong>сть Споживацька<br />

як<strong>і</strong>сть<br />

Як<strong>і</strong>сть послуг на автосерв<strong>і</strong>сних п<strong>і</strong>дприємствах<br />

Рис. 1. Система формування якост<strong>і</strong> послуг на автосерв<strong>і</strong>сних п<strong>і</strong>дприємствах<br />

У першому випадку споживач оц<strong>і</strong>нює к<strong>і</strong>нцевий результат д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> об-<br />

слуговуючого персоналу; у другому – висловлює свої пропозиц<strong>і</strong>ї про як<strong>і</strong>сний<br />

зм<strong>і</strong>ст будь-якої послуги або комплексу послуг, який би в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дав на даний мо-<br />

мент чи у недалекому майбутньому його потреб<strong>і</strong>. Анал<strong>і</strong>з р<strong>і</strong>вня потенц<strong>і</strong>альної,<br />

д<strong>і</strong>йсної <strong>і</strong> споживацької якост<strong>і</strong> послуг п<strong>і</strong>дкаже виробников<strong>і</strong> перспективн<strong>і</strong> напря-

мки удосконалення якост<strong>і</strong> пропонованих <strong>і</strong> проектних вид<strong>і</strong>в послуг. У подаль-<br />

ших досл<strong>і</strong>дження планується визначення р<strong>і</strong>вня важливост<strong>і</strong> <strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу кожного<br />

показника якост<strong>і</strong> автосерв<strong>і</strong>су.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Александровский А.Г. Анализ и измерение качества продукции. – М.;<br />

Л.:Госпланиздат, 1939. – 151с.<br />

2. Бадалов Л.М. Экономические проблемы повышения качества продукции. –<br />

М.: Экономика, 1982. – 305с.<br />

3. Сиськов В.И. Экономико-статистическое исследование качества продук-<br />

ции. – М.:Статистика , 1971. – 256с.<br />

4. Шелегеда Б.Г. Методологические проблемы экономического управления<br />

качеством конечных результатов труда в общественном питании:<br />

Дис.док.экон.наук. – М.: МИНХ, 1986, – 447 с.<br />

5. Андрушкин Б.Н. Управление качеством коммунально-бытового обслужи-<br />

вания. – Львов: Высшая школа, 1989. – 169 с.<br />

Ірина РОМАНІВ<br />

Льв<strong>і</strong>вський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. І. Франка<br />

ЧИННИКИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА<br />

ЕКОНОМІКУ ПРИЙМАЮЧОЇ ДЕРЖАВИ ТА ЗАХОДИ ЇХ<br />

ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ<br />

З огляду на безумовний позитивний вплив поток<strong>і</strong>в прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нве-<br />

стиц<strong>і</strong>й (ПІІ) на економ<strong>і</strong>ку приймаючої країни може скластися враження, що в<strong>і</strong>д-<br />

сутн<strong>і</strong> будь-як<strong>і</strong> негативн<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки цього процесу. Проте вони таки <strong>і</strong>снують. На<br />

думку багатьох зах<strong>і</strong>дних анал<strong>і</strong>тик<strong>і</strong>в (зокрема П<strong>і</strong>тера Л<strong>і</strong>ндерта), можна вид<strong>і</strong>лити<br />

наступн<strong>і</strong> три аспекти можливого негативного впливу прямих <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвес-<br />

тиц<strong>і</strong>й на економ<strong>і</strong>ку приймаючої держави: 1) зазвичай кап<strong>і</strong>тал вкладається у га-<br />

луз<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> забезпечують швидку <strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш ефективну в<strong>і</strong>ддачу. Це, у свою чергу,

може призвести до диспропорц<strong>і</strong>й у розвитку нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>д-<br />

но вимагає регулювання напрямк<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>талопоток<strong>і</strong>в з боку держави. Мова йде <strong>і</strong><br />

про еколог<strong>і</strong>чно небезпечне виробництво, яке через <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси пере-<br />

носиться <strong>і</strong>з промислово розвинутих країн у т<strong>і</strong>, що розвиваються, з огляду на<br />

слабк<strong>і</strong>сть еколог<strong>і</strong>чних норм та потребу в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ях останн<strong>і</strong>х; 2) <strong>і</strong>снує також<br />

небезпека одноразового характеру <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й <strong>і</strong> подальшого вивезення усього<br />

прибутку за кордон. Для заохочення ре<strong>і</strong>нвестування отриманих у вигляд<strong>і</strong> при-<br />

бутку кошт<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дно створювати сприятлив<strong>і</strong> та стаб<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> умови для реал<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в, тобто вдосконалювати <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний кл<strong>і</strong>мат; 3) мо-<br />

жна вид<strong>і</strong>лити <strong>і</strong> психолог<strong>і</strong>чний момент, а саме невдоволення нац<strong>і</strong>онального ви-<br />

робника чи громадян тим, що прибутков<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства перебувають у власнос-<br />

т<strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземного кап<strong>і</strong>талу, який набуває все б<strong>і</strong>льшого впливу на економ<strong>і</strong>ку держави<br />

тощо.<br />

Як бачимо, регулювання з боку держави все-таки необх<strong>і</strong>дне. Воно прово-<br />

диться стосовно закордонної власност<strong>і</strong>, у податков<strong>і</strong>й, митно-тарифн<strong>і</strong>й, валют-<br />

н<strong>і</strong>й та ц<strong>і</strong>нов<strong>і</strong>й сферах тощо. Вс<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> заходи державної пол<strong>і</strong>тики регулювання <strong>і</strong>но-<br />

земних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й прийнято под<strong>і</strong>ляти на п’ять груп зг<strong>і</strong>дно <strong>і</strong>з класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>єю Ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї Економ<strong>і</strong>чного Сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництва <strong>і</strong> Розвитку (ОЕСР): заходи торгової по-<br />

л<strong>і</strong>тики, заходи стимулювання ПІІ, обмежувальн<strong>і</strong> заходи стосовно <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>й; заходи стосовно компан<strong>і</strong>й, що зд<strong>і</strong>йснюють обмежувальну д<strong>і</strong>лову<br />

практику; обмежуюч<strong>і</strong> <strong>і</strong> стимулююч<strong>і</strong> заходи, прийнят<strong>і</strong> країнами базування<br />

транснац<strong>і</strong>ональних корпорац<strong>і</strong>й (ТНК) (країнами – експортерами кап<strong>і</strong>талу). Най-<br />

б<strong>і</strong>льш динам<strong>і</strong>чною серед ус<strong>і</strong>х вище перел<strong>і</strong>чених груп заход<strong>і</strong>в вважається перша,<br />

адже саме ц<strong>і</strong> заходи найб<strong>і</strong>льше впливають на обсяг <strong>і</strong> напрями кап<strong>і</strong>талопоток<strong>і</strong>в.<br />

Тож зупинимося на ц<strong>і</strong>й груп<strong>і</strong> докладн<strong>і</strong>ше.<br />

Серед заход<strong>і</strong>в торгової пол<strong>і</strong>тики можна вид<strong>і</strong>лити наступн<strong>і</strong>: митно-тарифн<strong>і</strong><br />

та к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> обмеження; галузев<strong>і</strong> обмеження <strong>і</strong>мпорту, у тому числ<strong>і</strong> «добров<strong>і</strong>ль-<br />

н<strong>і</strong>» обмеження експорту; техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> бар’єри – нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> стандарти, правила<br />

безпеки, охорони здоров’я та <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>; п<strong>і</strong>дписання рег<strong>і</strong>ональних економ<strong>і</strong>чних угод<br />

про формування зон в<strong>і</strong>льної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, митних союз<strong>і</strong>в, сп<strong>і</strong>льних ринк<strong>і</strong>в; введення

правил про походження товар<strong>і</strong>в; створення експортно-виробничих зон; ф<strong>і</strong>нан-<br />

сування експорту; введення експортного контролю; укладення угод про сп<strong>і</strong>льне<br />

виробництво та компенсац<strong>і</strong>йну торг<strong>і</strong>влю. Перш<strong>і</strong> три заходи сприяють надхо-<br />

дженню <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й виключно в <strong>і</strong>мпортозам<strong>і</strong>щуюч<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong>, адже об-<br />

межують доступ <strong>і</strong>мпорту на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ринок. Якщо країна волод<strong>і</strong>є певною<br />

монопсон<strong>і</strong>стичною владою на ринку (тобто її частка в <strong>і</strong>мпорт<strong>і</strong> даної продукц<strong>і</strong>ї,<br />

завдяки велик<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>сткост<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>онального ринку, є значною), то експортери, без<br />

сумн<strong>і</strong>ву, ц<strong>і</strong>нуватимуть такий ринок збуту. Це означає, що зовн<strong>і</strong>шня пропозиц<strong>і</strong>я<br />

товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг для такої країни буде в<strong>і</strong>дносно нееластичною, а закордонним<br />

постачальникам доведеться шукати <strong>і</strong>нших шлях<strong>і</strong>в виходу на її внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й ри-<br />

нок. За наявност<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних торг<strong>і</strong>вельних бар’єр<strong>і</strong>в одним <strong>і</strong>з способ<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>-<br />

шення проблеми доступу на ринок є зд<strong>і</strong>йснення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й з метою започатку-<br />

вання власного виробництва у в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й держав<strong>і</strong>. Щодо створення <strong>і</strong>нтегра-<br />

ц<strong>і</strong>йних об’єднань, то такий крок стимулюватиме зростання обсяг<strong>і</strong>в взаємних <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>й країн-член<strong>і</strong>в за рахунок в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> багатьох обмежень <strong>і</strong> полегшення<br />

руху кап<strong>і</strong>талу м<strong>і</strong>ж державами. Введення правил про походження товар<strong>і</strong>в сприяє<br />

зростанню <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у виробництво пром<strong>і</strong>жної продукц<strong>і</strong>ї. Наступн<strong>і</strong> три заходи<br />

стосуються експортноор<strong>і</strong>єнтованих галузей <strong>і</strong> т<strong>і</strong>єю чи <strong>і</strong>ншою м<strong>і</strong>рою сприятимуть<br />

зростанню поток<strong>і</strong>в <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й саме у цьому напрямку. Укладення<br />

угод про сп<strong>і</strong>льне виробництво <strong>і</strong> компенсац<strong>і</strong>йну торг<strong>і</strong>влю впливатиме на динам<strong>і</strong>-<br />

ку та напрями розпод<strong>і</strong>лу <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д характеру <strong>і</strong> зм<strong>і</strong>сту угод.<br />

Ірина САВЧЕНКО<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та права<br />

КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ<br />

ПІДПРИЄМСТВАМИ<br />

Одн<strong>і</strong>єю з причин низької ефективност<strong>і</strong> агропромислового виробництва в<br />

Україн<strong>і</strong>, упов<strong>і</strong>льнення його динам<strong>і</strong>ки є криза системи управл<strong>і</strong>ння АПК взагал<strong>і</strong><br />

та с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дприємствами зокрема. За оц<strong>і</strong>нками експерт<strong>і</strong>в

Св<strong>і</strong>тового банку, система управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємствами в Україн<strong>і</strong> є одн<strong>і</strong>єю з най-<br />

слабк<strong>і</strong>ших серед країн з трансформац<strong>і</strong>йною економ<strong>і</strong>кою <strong>і</strong> тому потребує глибо-<br />

кої реструктуризац<strong>і</strong>ї.<br />

Висока динам<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть елемент<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шнього середовища, швидк<strong>і</strong>, а часто <strong>і</strong><br />

неспод<strong>і</strong>ван<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних процесах вимагають використання<br />

нових технолог<strong>і</strong>й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>нських процес<strong>і</strong>в, обчислювальної техн<strong>і</strong>ки <strong>і</strong><br />

засоб<strong>і</strong>в комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й, модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї структур управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> принцип<strong>і</strong>в субордина-<br />

ц<strong>і</strong>ї, д<strong>і</strong>агностики економ<strong>і</strong>чного стану <strong>і</strong> прийняття р<strong>і</strong>шень в умовах плюрал<strong>і</strong>зму,<br />

ризику <strong>і</strong> конкуренц<strong>і</strong>ї.<br />

Прискорення процес<strong>і</strong>в перетворення економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбува-<br />

ються в АПК, зм<strong>і</strong>на та розвиток форм власност<strong>і</strong>, зростання конкуренц<strong>і</strong>ї, <strong>і</strong>нтен-<br />

сивн<strong>і</strong>сть НТП призводять до того, що п<strong>і</strong>дприємствам стає складн<strong>і</strong>ше прогнозу-<br />

вати ситуац<strong>і</strong>ю, а їх системам управл<strong>і</strong>ння адаптуватися до неї.<br />

Сучасна практика управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дприємствами по-<br />

винна базуватися на наукових засадах <strong>і</strong> враховувати р<strong>і</strong>вень близькост<strong>і</strong> управ-<br />

л<strong>і</strong>нських в<strong>і</strong>дносин до матер<strong>і</strong>ального виробництва. Система управл<strong>і</strong>ння повинна<br />

враховувати принципи сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дносност<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чної (господарської) са-<br />

мост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств (п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в) та їхнього адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного п<strong>і</strong>дпоряд-<br />

кування вищим органам. Р<strong>і</strong>вень орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансової само-<br />

ст<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємницьких структур є зворотним р<strong>і</strong>вню їх адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного<br />

п<strong>і</strong>дпорядкування по вертикал<strong>і</strong>, тобто чим вищий р<strong>і</strong>вень самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств <strong>і</strong> їх п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в, тим менше вони вимагають адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративного п<strong>і</strong>дпоряд-<br />

кування вищестоящим управл<strong>і</strong>нським структурам.<br />

Таким чином, якщо ран<strong>і</strong>ше сформована практика структуризац<strong>і</strong>ї системи<br />

управл<strong>і</strong>ння передбачала рух <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних поток<strong>і</strong>в “униз”: характеризувалася<br />

перевагою державного управл<strong>і</strong>ння, то нова система управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогоспо-<br />

дарськими п<strong>і</strong>дприємствами повинна будуватися з урахуванням принципу опти-<br />

мальної взаємод<strong>і</strong>ї поток<strong>і</strong>в “униз” <strong>і</strong> “нагору”. Причому пр<strong>і</strong>оритетними повинн<strong>і</strong><br />

стати характер <strong>і</strong> ступ<strong>і</strong>нь впливу економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в власник<strong>і</strong>в<br />

земельних <strong>і</strong> майнових паїв, що п<strong>і</strong>дсилює значення потоку “нагору”.

Процес адаптац<strong>і</strong>ї системи управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємствами аграрного сектора<br />

до зовн<strong>і</strong>шнього середовища, що стає б<strong>і</strong>льш динам<strong>і</strong>чним, складним <strong>і</strong> майже не-<br />

передбачуваним, – це процес, у рамках якого можливе виявлення законом<strong>і</strong>рнос-<br />

тей побудови <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування систем управл<strong>і</strong>ння на сучасному етап<strong>і</strong>.<br />

У ринкових умовах система управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ствами повинна розглядатися як оптимальне сполучення державного, рег<strong>і</strong>она-<br />

льного управл<strong>і</strong>ння та м<strong>і</strong>сцевого самоврядування, що знаходяться в гармон<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й<br />

взаємод<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> р<strong>і</strong>вноваз<strong>і</strong> з пост<strong>і</strong>йно м<strong>і</strong>нливими функц<strong>і</strong>ями <strong>і</strong> структурою д<strong>і</strong>ючих сис-<br />

тем <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дсистем господарювання. Важливим напрямком у побудов<strong>і</strong> системи<br />

управл<strong>і</strong>ння є застосування нових п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до формування оптимальної орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>йної структури.<br />

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йна структура системи управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>д-<br />

приємствами повинна бути гнучкою, враховувати <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> го-<br />

сподарювання кожного п<strong>і</strong>дприємства, оптим<strong>і</strong>зувати економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси госпо-<br />

дарюючих суб’єкт<strong>і</strong>в, тому що в ринкових умовах їх життєздатн<strong>і</strong>сть залежить<br />

насамперед в<strong>і</strong>д якост<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень та ст<strong>і</strong>йкост<strong>і</strong> системи управл<strong>і</strong>ння до<br />

коливань зовн<strong>і</strong>шнього середовища.<br />

Концепц<strong>і</strong>я побудови системи управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємствами в умовах трансформац<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дносин власност<strong>і</strong> повинна передбачати:<br />

1. Зм<strong>і</strong>ну механ<strong>і</strong>зму побудови системи орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння. Система орган<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>ння повинна будуватися за принципом “нагору”, при якому нижн<strong>і</strong>м р<strong>і</strong>в-<br />

нем системи управл<strong>і</strong>ння є власники засоб<strong>і</strong>в виробництва, що делегують т<strong>і</strong> фун-<br />

кц<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> будуть виконан<strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong>ше на б<strong>і</strong>льш високому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

2. Гнучк<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури. Система управл<strong>і</strong>ння агроформу-<br />

ваннями повинна являти собою гнучку систему, що буде зм<strong>і</strong>нюватися, присто-<br />

совуючись до ринкової економ<strong>і</strong>ки, нових форм господарювання, <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онува-<br />

ти на основ<strong>і</strong> демократичних принцип<strong>і</strong>в побудови орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-господарських<br />

структур, економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної ефективност<strong>і</strong> даного господарського форму-<br />

вання.

3. Застосування ринкового п<strong>і</strong>дходу до формування функц<strong>і</strong>онально-<br />

галузевих <strong>і</strong> м<strong>і</strong>жгалузевих зв'язк<strong>і</strong>в. Така система управл<strong>і</strong>ння повинна в<strong>і</strong>дмовитися<br />

в<strong>і</strong>д адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-територ<strong>і</strong>ального розпод<strong>і</strong>лу, вир<strong>і</strong>шальна роль буде належати<br />

спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виробництва, характеру <strong>і</strong> стану м<strong>і</strong>жгалузевих зв'язк<strong>і</strong>в товаровиро-<br />

бник<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних тип<strong>і</strong>в, ринку збуту продукц<strong>і</strong>ї тощо.<br />

У подальших досл<strong>і</strong>дженнях планується визначення р<strong>і</strong>вня динам<strong>і</strong>зму систе-<br />

ми управл<strong>і</strong>ння с<strong>і</strong>льськогосподарськими п<strong>і</strong>дприємствами в умовах зм<strong>і</strong>ни зовн<strong>і</strong>-<br />

шнього середовища.<br />

Марина САВЧЕНКО<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та права<br />

МЕТОДИ ОЦІНКИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ<br />

ПІДПРИЄМСТВ<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> взаємод<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>льства <strong>і</strong> природи отримання максималь-<br />

но економ<strong>і</strong>чної вигоди можливо при обов'язковому збереженн<strong>і</strong> динам<strong>і</strong>чної р<strong>і</strong>в-<br />

новаги геосистем. Це припускає обов'язковий перех<strong>і</strong>д на нову модель розвитку<br />

сусп<strong>і</strong>льства, яка повинна враховувати баланс економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нтере-<br />

с<strong>і</strong>в <strong>і</strong> припускає б<strong>і</strong>оцентричний (антропоцентричний) вар<strong>і</strong>ант забезпечення жит-<br />

тєвих потреб сусп<strong>і</strong>льства, тобто ст<strong>і</strong>йкий розвиток.<br />

Ст<strong>і</strong>йкий розвиток промислового п<strong>і</strong>дприємства припускає <strong>і</strong>нтенсивне онов-<br />

лення устаткування <strong>і</strong> залучення передових енерго- <strong>і</strong> ресурсозберегаючих техно-<br />

лог<strong>і</strong>й, розвиток засоб<strong>і</strong>в переробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, проведення наукових розробок,<br />

досл<strong>і</strong>дження – не т<strong>і</strong>льки техн<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>чних, але <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних <strong>і</strong>нно-<br />

вац<strong>і</strong>й, заохочення прогресивних прийом<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong>, усп<strong>і</strong>шну пол<strong>і</strong>тику в област<strong>і</strong> по-<br />

стачання <strong>і</strong> збуту тощо.<br />

В основу запропонованої наукової концепц<strong>і</strong>ї покладена особлива важли-<br />

в<strong>і</strong>сть доц<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> <strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного розвитку вс<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств, що функц<strong>і</strong>онують на територ<strong>і</strong>ї, у складну систему в<strong>і</strong>дкритого типу з ди-<br />

нам<strong>і</strong>чною структурою взаємозалежних п<strong>і</strong>дсистем, що забезпечують ст<strong>і</strong>йкий

розвиток рег<strong>і</strong>ону. Оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я взаємозв'язк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> залежностей чисельних <strong>і</strong> р<strong>і</strong>зно-<br />

ман<strong>і</strong>тних можливостей <strong>і</strong> переваг окремих п<strong>і</strong>дприємств як<strong>і</strong>сно перетворюють <strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дсилюють р<strong>і</strong>вень економ<strong>і</strong>чного розвитку рег<strong>і</strong>ону.<br />

К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сними параметрами ст<strong>і</strong>йкого розвитку п<strong>і</strong>дприємства можуть служи-<br />

ти наступн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> показники: ресурсн<strong>і</strong> показники - це показники витра-<br />

чання р<strong>і</strong>зних вид<strong>і</strong>в виробничих ресурс<strong>і</strong>в: основних виробничих <strong>і</strong> невиробничих<br />

фонд<strong>і</strong>в, кап<strong>і</strong>тальних вкладень, природних <strong>і</strong> трудових ресурс<strong>і</strong>в); показники ефе-<br />

ктивност<strong>і</strong> - характеризують ефект з розрахунку на одиницю виробничих ре-<br />

сурс<strong>і</strong>в. Як синтез ц<strong>і</strong>лей, витрат <strong>і</strong> результат<strong>і</strong>в виробництва, вони є важливою ха-<br />

рактеристикою ст<strong>і</strong>йкого розвитку п<strong>і</strong>дприємства в ц<strong>і</strong>лому.<br />

Визначення р<strong>і</strong>вня ст<strong>і</strong>йкого розвитку промислового п<strong>і</strong>дприємства включає<br />

наступн<strong>і</strong> етапи.<br />

1. Визначення показник<strong>і</strong>в (ознак), що характеризують вплив чинник<strong>і</strong>в на<br />

розвиток п<strong>і</strong>дприємства. Щоб передбачити вагом<strong>і</strong>сть впливу певного чинника на<br />

розвиток п<strong>і</strong>дприємства, необх<strong>і</strong>дно визначити вагомий коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт експертним<br />

шляхом.<br />

2. Розрахунок часткових <strong>і</strong>ндекс<strong>і</strong>в розвитку п<strong>і</strong>дприємства за формулами:<br />

для j-x ознак, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сне зростання яких позитивно впливає на р<strong>і</strong>вень розвитку<br />

п<strong>і</strong>дприємства:<br />

i<br />

ij<br />

= k<br />

j<br />

m<br />

m<br />

ij<br />

max j<br />

для j-x ознак, к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сне зростання яких негативно впливає на р<strong>і</strong>вень розвитку<br />

п<strong>і</strong>дприємства:<br />

mmin<br />

j<br />

iij<br />

= k j<br />

mij<br />

де mij - значення j-oї ознаки для i-гo п<strong>і</strong>дприємства;<br />

(1)<br />

, (2)<br />

mmax j - максимальне значен-<br />

ня j-гo ознаки по вс<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємствах (наприклад, галуз<strong>і</strong>, рег<strong>і</strong>ону <strong>і</strong> т.д.);<br />

mmin j -<br />

k<br />

м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальне значення j-гo ознаки по вс<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємствах; j - ваговий коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт<br />

j-го ознаки (0,0-1,0).

3. Розрахунок <strong>і</strong>нтегрального <strong>і</strong>ндексу ст<strong>і</strong>йкого розвитку п<strong>і</strong>дприємства за<br />

формулою:<br />

I<br />

i<br />

1<br />

=<br />

l<br />

l<br />

∑ iij<br />

j=<br />

1<br />

де l - к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть показник<strong>і</strong>в (ознак).<br />

, (3)<br />

Цей <strong>і</strong>ндекс дозволить узагальнити типов<strong>і</strong> характеристики (ознаки) розвит-<br />

ку промислових п<strong>і</strong>дприємств.<br />

4. Оц<strong>і</strong>нка динам<strong>і</strong>ки розвитку п<strong>і</strong>дприємства. За допомогою <strong>і</strong>нтегрального<br />

<strong>і</strong>ндексу ст<strong>і</strong>йкого розвитку п<strong>і</strong>дприємства рег<strong>і</strong>ону можна оц<strong>і</strong>нити р<strong>і</strong>вень його<br />

розвитку. Проте розвиток є динам<strong>і</strong>чним процесом, тому необх<strong>і</strong>дно оц<strong>і</strong>нити ди-<br />

нам<strong>і</strong>ку процес<strong>і</strong>в за допомогою середньогеометричної ланцюгових темп<strong>і</strong>в зрос-<br />

тання:<br />

n<br />

T = n ∏<br />

t =<br />

Tt<br />

1 , (5)<br />

де<br />

T t - середньор<strong>і</strong>чний темп зростання часткового показника; n - к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть тем-<br />

п<strong>і</strong>в зростання за однаковий <strong>і</strong>нтервал часу.<br />

Швидк<strong>і</strong>сть росту п<strong>і</strong>дприємства визначається по формул<strong>і</strong>:<br />

1<br />

V =<br />

T . (6)<br />

Запропонована методика оц<strong>і</strong>нки розвитку п<strong>і</strong>дприємств дозволяє виявити<br />

причини <strong>і</strong> визначити р<strong>і</strong>вень їх розвитку.<br />

Таким чином, розрахунок <strong>і</strong>ндексу ст<strong>і</strong>йкого розвитку п<strong>і</strong>дприємства дозво-<br />

лить визначити р<strong>і</strong>вень розвитку кожного п<strong>і</strong>дприємства, його потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> можли-<br />

вост<strong>і</strong> зростання <strong>і</strong> на основ<strong>і</strong> цих даних сформувати ц<strong>і</strong>льов<strong>і</strong> ор<strong>і</strong>єнтири ст<strong>і</strong>йкого<br />

розвитку. У подальших досл<strong>і</strong>дженнях планується визначення р<strong>і</strong>вня важливост<strong>і</strong> <strong>і</strong><br />

анал<strong>і</strong>зу кожного параметру розвитку п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Ольга САВЧЕНКО<br />

Р<strong>і</strong>вненський <strong>і</strong>нститут слов’янознавства<br />

Київського слав<strong>і</strong>стичного ун<strong>і</strong>верситету

ЗМІСТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ<br />

НЕВИЗНАЧЕНОСТІ<br />

Стратег<strong>і</strong>чне планування є одн<strong>і</strong>єю з основних функц<strong>і</strong>й стратег<strong>і</strong>чного управ-<br />

л<strong>і</strong>ння, яке зд<strong>і</strong>йснюється в контекст<strong>і</strong> м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> фундаментальн<strong>і</strong>сть якого<br />

полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї з основними ц<strong>і</strong>лями орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в умовах зм<strong>і</strong>нного економ<strong>і</strong>чного середовища. Стратег<strong>і</strong>чне управл<strong>і</strong>ння -<br />

це прогнозне управл<strong>і</strong>ння, пов’язане з розробкою <strong>і</strong> концептуал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю уявлень<br />

про те, куди прямує орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я. Завжди сл<strong>і</strong>д пам’ятати, що стратег<strong>і</strong>я це зас<strong>і</strong>б<br />

для створення додаткової вартост<strong>і</strong>. Сутн<strong>і</strong>сть стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння полягає в<br />

тому, що на ф<strong>і</strong>рмах, з одного боку, <strong>і</strong>снує ч<strong>і</strong>тко вид<strong>і</strong>лене <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зоване, так зване<br />

«формальне» стратег<strong>і</strong>чне планування, а з <strong>і</strong>ншого боку, структура управл<strong>і</strong>ння,<br />

механ<strong>і</strong>зми взаємод<strong>і</strong>ї окремих п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в побудован<strong>і</strong> так, щоб забезпечити роз-<br />

робку довгострокової стратег<strong>і</strong>ї та її реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю через поточн<strong>і</strong> виробничо-<br />

господарськ<strong>і</strong> плани. Таким чином, стратег<strong>і</strong>чне управл<strong>і</strong>ння включає два основ-<br />

них аспекти: стратег<strong>і</strong>чне планування, тактико-оперативне управл<strong>і</strong>ння реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>-<br />

єю сформульованої стратег<strong>і</strong>ї.<br />

Стратег<strong>і</strong>чне управл<strong>і</strong>ння не сл<strong>і</strong>д розглядати як просто результат еволюц<strong>і</strong>ї<br />

планування. Воно викликане глибокими об’єктивними зм<strong>і</strong>нами в навколиш-<br />

ньому середовищ<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> ор<strong>і</strong>єнтоване на ринок завтрашнього дня. Роз-<br />

глянемо б<strong>і</strong>льш детально перший аспект стратег<strong>і</strong>чного управл<strong>і</strong>ння, а саме –<br />

стратег<strong>і</strong>чне планування. Стратег<strong>і</strong>чне планування - це процес визначення голо-<br />

вних ц<strong>і</strong>лей орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, ресурс<strong>і</strong>в, необх<strong>і</strong>дних для їх досягнення, та пол<strong>і</strong>тики, на-<br />

правленої на придбання та використання цих ресурс<strong>і</strong>в.<br />

Призначенням стратег<strong>і</strong>чного планування є довгострокове забезпечення ре-<br />

зультативност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства та освоєння його нових можливостей. Для цього<br />

необх<strong>і</strong>дно, перш за все, найб<strong>і</strong>льш повно враховувати зм<strong>і</strong>ни в навколишньому<br />

середовищ<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> являють собою потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> загрози <strong>і</strong> майбутн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> для<br />

п<strong>і</strong>дприємства. Потр<strong>і</strong>бно передбачити неп<strong>і</strong>дконтрольн<strong>і</strong> сили, критичн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї<br />

з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на п<strong>і</strong>дприємство.

На в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д довгострокового екстраполятивного планування, коли про-<br />

гноз розробляється кожною функц<strong>і</strong>ональною службою, яка має на мет<strong>і</strong> свої<br />

власн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси, стратег<strong>і</strong>чне планування базується на принципово новому п<strong>і</strong>д-<br />

ход<strong>і</strong> до прогнозування стану навколишнього середовища: вид<strong>і</strong>ляються стратег<strong>і</strong>-<br />

чн<strong>і</strong> зони господарювання (СЗГ) та стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> господарськ<strong>і</strong> центри (СГЦ). СЗГ -<br />

це окрем<strong>і</strong> сегменти зовн<strong>і</strong>шнього середовища або ринково-продуктов<strong>і</strong> сегменти,<br />

на як<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рма має чи хоче отримати вих<strong>і</strong>д. У в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> з СЗГ в середин<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>р-<br />

ми вид<strong>і</strong>ляються виробнич<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong> за стратег<strong>і</strong>ю розвитку СЗГ<br />

- стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> господарськ<strong>і</strong> центри. У сучасн<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> СЗГ досить часто нази-<br />

вають «стратег<strong>і</strong>чними полями б<strong>і</strong>знесу». Отже, поле б<strong>і</strong>знесу - це продукт, який<br />

знаходиться у т<strong>і</strong>сному зв’язку з ринком збуту.<br />

Важливою ознакою стратег<strong>і</strong>чного планування є анал<strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шнього середо-<br />

вища та внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х можливостей п<strong>і</strong>дприємства. Методика стратег<strong>і</strong>чного плану-<br />

вання передбачає розробку багатовар<strong>і</strong>антност<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства. Кожен<br />

вар<strong>і</strong>ант ор<strong>і</strong>єнтований на розвиток п<strong>і</strong>дприємства в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д стану зовн<strong>і</strong>ш-<br />

нього середовища. Отже, розробляється дек<strong>і</strong>лька стратег<strong>і</strong>чних альтернатив з<br />

урахуванням можливих ситуац<strong>і</strong>й в майбутньому.<br />

Економ<strong>і</strong>чна ситуац<strong>і</strong>я в Україн<strong>і</strong> вимагає пошуку та застосування нових оп-<br />

тимальних управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень. Важливу роль у розв’язанн<strong>і</strong> цього завдання<br />

в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає стратег<strong>і</strong>чне планування з урахуванням фактора ризику.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть планування власної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, з одного боку, та нестандарт-<br />

не, творче та нове управл<strong>і</strong>нське р<strong>і</strong>шення, з <strong>і</strong>ншого, здається суперечать одне<br />

одному. Проте краще передбачити та уникнути невдач<strong>і</strong>, н<strong>і</strong>ж виправляти чи<br />

компенсувати фактичн<strong>і</strong> збитки, запод<strong>і</strong>ян<strong>і</strong> ризиковими ситуац<strong>і</strong>ями. Тому плану-<br />

вання та ризик-менеджмент п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> щ<strong>і</strong>льно взаємопов’язан<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж со-<br />

бою, повинн<strong>і</strong> узгоджувати власн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> та завдання.<br />

Тетяна САМЧУК<br />

Енергетичний коледж, м. Бурштин

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАЛИВНОГО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО<br />

КОМПЛЕКСУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ<br />

Паливно-енергетичний комплекс України є основою функц<strong>і</strong>онування усьо-<br />

го сусп<strong>і</strong>льного виробництва, гарантом енергетичної безпеки та цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованих<br />

умов життя населення.<br />

Вс<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства ПЕК України п<strong>і</strong>дпорядкован<strong>і</strong> М<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерству палива та<br />

енергетики, до складу якого входять багато п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в. Одними <strong>і</strong>з головних<br />

складових є теплов<strong>і</strong> генеруюч<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї – Центренерго, Дн<strong>і</strong>проенерго, Донба-<br />

сенерго, Сх<strong>і</strong>денерго, Зах<strong>і</strong>денерго у склад<strong>і</strong> 14 електростанц<strong>і</strong>й. До складу В<strong>і</strong>д-<br />

критого Акц<strong>і</strong>онерного Товариства „Зах<strong>і</strong>денерго” входять так<strong>і</strong> потужн<strong>і</strong> станц<strong>і</strong>ї,<br />

як Бурштинська ТЕС( 2400 Мвт), Добротв<strong>і</strong>рська ТЕС (600 МВт), Ладижинська<br />

ТЕС (1800 МВт). Пор<strong>і</strong>вняно з <strong>і</strong>ншими енергогенеруючими компан<strong>і</strong>ями України<br />

ВАТ „Зах<strong>і</strong>денерго” вважається найб<strong>і</strong>льш привабливим для <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в<br />

завдяки географ<strong>і</strong>чному розташуванню поблизу зах<strong>і</strong>дного кордону держави, на-<br />

явност<strong>і</strong> л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>й електропередач<strong>і</strong>, що з’єднують Бурштинську та Добротв<strong>і</strong>рську<br />

ТЕС з Угорщиною, Словаччиною, Румун<strong>і</strong>єю та Польщею. Завдяки цьому час-<br />

тина енергоблок<strong>і</strong>в Бурштинської ТЕС працює разом <strong>і</strong>з об’єднаною енергосис-<br />

темою Європи, а один енергоблок Добротв<strong>і</strong>рської ТЕС експортує електроенер-<br />

г<strong>і</strong>ю до Польщ<strong>і</strong>.<br />

Кер<strong>і</strong>вництвом ВАТ „Зах<strong>і</strong>денерго” провадиться пол<strong>і</strong>тика, яка має за мету<br />

залучення <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в до реконструкц<strong>і</strong>й станц<strong>і</strong>й Товариства. А саме, з 1 липня<br />

2002 року Бурштинська ТЕС в<strong>і</strong>докремлена в<strong>і</strong>д об’єднаної енергосистеми Украї-<br />

ни <strong>і</strong> працює паралельно з об’єднаною енергетичною системою Європи<br />

(CENTREL/UCTE). У зв’язку з програмою <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>вденно-зах<strong>і</strong>дної частини<br />

України в енергосистему ( утворення так званого „Острова Бурштинської ТЕС”,<br />

який охоплює Закарпатську, частину Льв<strong>і</strong>вської <strong>і</strong> Івано-Франк<strong>і</strong>вську област<strong>і</strong>)<br />

вс<strong>і</strong> ресурси Товариства залучаються до реконструкц<strong>і</strong>ї даної ТЕС (за св<strong>і</strong>й майже<br />

сорокар<strong>і</strong>чний терм<strong>і</strong>н експлуатац<strong>і</strong>ї не переживала серйозної реконструкц<strong>і</strong>ї ).<br />

Бурштинська ТЕС найб<strong>і</strong>льша на заход<strong>і</strong> України – її проектна потужн<strong>і</strong>сть 2300<br />

МВт. Зараз вона забезпечує електроенерг<strong>і</strong>єю зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> област<strong>і</strong> України <strong>і</strong> постачає

електроенерг<strong>і</strong>ю на експорт у країни центральної Європи (Словаччина, Угор-<br />

щина – потужн<strong>і</strong>сть до 450 МВт, з оч<strong>і</strong>куваним п<strong>і</strong>двищенням експортних поста-<br />

вок до 600-800 МВт). Це забезпечує Україн<strong>і</strong> значн<strong>і</strong> валютн<strong>і</strong> надходження.<br />

Пров<strong>і</strong>дне м<strong>і</strong>сце в програм<strong>і</strong> перспективного розвитку ВАТ займає <strong>і</strong>нвести-<br />

ц<strong>і</strong>йний проект добудови Добротв<strong>і</strong>рської ТЕС-2 (ввести в експлуатац<strong>і</strong>ю перший<br />

енергоблок та провести техн<strong>і</strong>ко-економ<strong>і</strong>чне досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong> обґрунтування доц<strong>і</strong>-<br />

льност<strong>і</strong> буд<strong>і</strong>вництва двох наступних та доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть буд<strong>і</strong>вництва нової чи моде-<br />

рн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>снуючої л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>ї електропередач<strong>і</strong> з ор<strong>і</strong>єнтиром на зб<strong>і</strong>льшення можливос-<br />

тей експорту електроенерг<strong>і</strong>ї в Європу).<br />

Ладижинська ТЕС не вимагає таких масштабних роб<strong>і</strong>т, як Бурштинська<br />

ТЕС та Добротв<strong>і</strong>рська ТЕС, однак суттєве покращення техн<strong>і</strong>ко-економ<strong>і</strong>чних<br />

показник<strong>і</strong>в цього п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу може бути досягнуте завдяки по вузлов<strong>і</strong>й модерн<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї турб<strong>і</strong>нного та котельного обладнання.<br />

„Зах<strong>і</strong>денерго” виробляє близько 8,9% вс<strong>і</strong>єї української електроенерг<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> в<br />

2004р. стала єдиною тепловою компан<strong>і</strong>єю, яка не знизила обсяг<strong>і</strong>в виробництва<br />

електроенерг<strong>і</strong>ї. В 2004р. Зах<strong>і</strong>денерго зробила понад 12 млрд. к<strong>і</strong>ловат-години в<br />

пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> <strong>і</strong>з близько 11,8 млрд. к<strong>і</strong>ловат-годин в 2003р. Р<strong>і</strong>вень рентабельност<strong>і</strong><br />

компан<strong>і</strong>ї в 2004р. склав 10,79%. (70,1% акц<strong>і</strong>й компан<strong>і</strong>ї перебуває у власност<strong>і</strong><br />

держави, 36,4% - належить юрособам, 3,6% - ф<strong>і</strong>зобсобам, ном<strong>і</strong>нал акц<strong>і</strong>ї -10<br />

грн.).<br />

ВАТ "Зах<strong>і</strong>денерго" забезпечує 6-7% загального енерговиробництва Украї-<br />

ни <strong>і</strong> є єдиним у країн<strong>і</strong> експортером електроенерг<strong>і</strong>ї. У минулому роц<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>я<br />

продала на оптовому ринку 7,64 млрд. квт-г електроенерг<strong>і</strong>ї на суму 1092 млн.<br />

грн. (з урахуванням ПДВ), виручивши як оплату 1312 млн. грн., чи 120,2% (з<br />

урахуванням погашення борг<strong>і</strong>в). Борг "Енергоринку" перед компан<strong>і</strong>єю скороти-<br />

вся з 674,2 млн. грн. до 455,3 млн. грн. Статутний фонд ВАТ складає 127905,41<br />

тис. грн. Компан<strong>і</strong>я "Зах<strong>і</strong>денерго" має нам<strong>і</strong>р протягом двох рок<strong>і</strong>в домогтися по-<br />

двоєння експорту електроенерг<strong>і</strong>ї в Європу за рахунок реконструкц<strong>і</strong>ї Бурштин-<br />

ської електростанц<strong>і</strong>ї. Це дозволить зб<strong>і</strong>льшити експорт електроенерг<strong>і</strong>ї в Європу<br />

до 1, 1-1,2 млрд. к<strong>і</strong>ловат-годин з нин<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х 500-550 млн.

"Зах<strong>і</strong>денерго", третя по встановлен<strong>і</strong>й потужност<strong>і</strong> серед теплових енергоко-<br />

мпан<strong>і</strong>й країни, є єдиною українською енергогенеруючою компан<strong>і</strong>єю, що пра-<br />

цює в паралельному режим<strong>і</strong> з європейською енергосистемою UCTE <strong>і</strong> експортує<br />

свою енерг<strong>і</strong>ю в Європу.<br />

Головною задачею Товариства „Зах<strong>і</strong>денерго” – це виробництво електро-<br />

енерг<strong>і</strong>ї в умовах Енергоринку з метою задоволення сусп<strong>і</strong>льних потреб, одер-<br />

жання прибутку в<strong>і</strong>д зд<strong>і</strong>йснення господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Ефективн<strong>і</strong>сть ц<strong>і</strong>єї ро-<br />

боти значно залежить в<strong>і</strong>д того, як на даних електростанц<strong>і</strong>ях використовується<br />

паливо та яка його як<strong>і</strong>сть . Ринков<strong>і</strong> умови вимагають в<strong>і</strong>д „Зах<strong>і</strong>денерго” ство-<br />

рення нової гнучкої системи управл<strong>і</strong>ння, здатної реагувати на „примхлив<strong>і</strong>” зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> фактори, запровадження сучасних технолог<strong>і</strong>й виробництва електроенер-<br />

г<strong>і</strong>ї, пошуку нових ринк<strong>і</strong>в збуту.<br />

Алла СЕВЕРЕНЧУК<br />

Житомирський державний технолог<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ<br />

Ринкова економ<strong>і</strong>чна система поряд <strong>і</strong>з в<strong>і</strong>домими позитивними рисами має<br />

також ряд недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в. До недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в ринку можна в<strong>і</strong>днести наявн<strong>і</strong>сть зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

ефект<strong>і</strong>в. Одним з прояв<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ефект<strong>і</strong>в є забруднення навколишнього при-<br />

родного середовища. Ринковий механ<strong>і</strong>зм не в змоз<strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шити цю проблему са-<br />

мост<strong>і</strong>йно, тому необх<strong>і</strong>дним є проведення державної еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики.<br />

Еколог<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика – це сукупн<strong>і</strong>сть заход<strong>і</strong>в держави, спрямованих на збе-<br />

реження безпечного для <strong>і</strong>снування живої й неживої природи навколишнього се-<br />

редовища, на захист життя <strong>і</strong> здоров’я населення в<strong>і</strong>д негативного впливу забруд-<br />

нення навколишнього середовища, на досягнення гармон<strong>і</strong>чної взаємод<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>-<br />

льства <strong>і</strong> природи, охорону, рац<strong>і</strong>ональне використання й в<strong>і</strong>дтворення природних<br />

ресурс<strong>і</strong>в.<br />

Формування та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики в Україн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюється ор-<br />

ганами законодавчої та виконавчої влади на загальнодержавному <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ональ-

ному р<strong>і</strong>внях. Так, зокрема, на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> област<strong>і</strong> д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть у сфер<strong>і</strong> охорони природи<br />

координує Державне управл<strong>і</strong>ння еколог<strong>і</strong>ї та природних ресурс<strong>і</strong>в. Серед напрям-<br />

к<strong>і</strong>в його роботи: проведення еколог<strong>і</strong>чного мон<strong>і</strong>торингу; <strong>і</strong>нформування громад-<br />

ськост<strong>і</strong> про стан навколишнього природного середовища; охорона ус<strong>і</strong>х вид<strong>і</strong>в<br />

природних ресурс<strong>і</strong>в; проведення державної еколог<strong>і</strong>чної експертизи; викорис-<br />

тання економ<strong>і</strong>чних важел<strong>і</strong>в регулювання природоохоронної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Оц<strong>і</strong>нити ефективн<strong>і</strong>сть реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>-<br />

вн<strong>і</strong> досить важко, адже для комплексної оц<strong>і</strong>нки необх<strong>і</strong>дно проанал<strong>і</strong>зувати не<br />

лише к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> показники, але й як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>, тобто встановити залежн<strong>і</strong>сть м<strong>і</strong>ж робо-<br />

тою в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних орган<strong>і</strong>в та як<strong>і</strong>сними зм<strong>і</strong>нами стану навколишнього середови-<br />

ща.<br />

Для забезпечення ефективност<strong>і</strong> природоохоронної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> на рег<strong>і</strong>ональ-<br />

ному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дно дотримуватися ряду принцип<strong>і</strong>в: враховувати св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> тен-<br />

денц<strong>і</strong>ї у дан<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>. В останн<strong>і</strong> десятил<strong>і</strong>ття серед св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти набула по-<br />

пулярност<strong>і</strong> концепц<strong>і</strong>я сталого розвитку св<strong>і</strong>ту. Дана концепц<strong>і</strong>я пропагує розви-<br />

ток сусп<strong>і</strong>льства в єдност<strong>і</strong> трьох складових: соц<strong>і</strong>альної, еколог<strong>і</strong>чної та економ<strong>і</strong>ч-<br />

ної; збер<strong>і</strong>гати посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть проведення еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики на ус<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях (за-<br />

гальнодержавному, обласному, м<strong>і</strong>сцевому); встановити ч<strong>і</strong>тке розмежування<br />

функц<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>ж державними органами, що мають повноваження в природоохорон-<br />

н<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong> (лише на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> област<strong>і</strong> д<strong>і</strong>є близько десяти таких орган<strong>і</strong>в); узгоджувати<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>в, що займаються регулюванням еколог<strong>і</strong>чних питань з <strong>і</strong>ншими<br />

органами державної влади (з питань економ<strong>і</strong>ки, соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики та <strong>і</strong>н.); по-<br />

єднувати в процес<strong>і</strong> регулювання правов<strong>і</strong>, адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong>, економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> важел<strong>і</strong><br />

впливу, а також засоби пропаганди; активно сп<strong>і</strong>впрацювати з громадськими<br />

еколог<strong>і</strong>чними орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ями.<br />

Ірина СЕМЕНЮК<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ

ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ У<br />

МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА<br />

При плануванн<strong>і</strong> та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї роботи кер<strong>і</strong>вник визначає, що саме повинна<br />

виконати дана орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, коли, як <strong>і</strong> хто, на його думку, повинен це зробити.<br />

Якщо виб<strong>і</strong>р цих р<strong>і</strong>шень зроблено в<strong>і</strong>рно, кер<strong>і</strong>вник отримує можлив<strong>і</strong>сть коорди-<br />

нувати зусилля багатьох людей <strong>і</strong> разом реал<strong>і</strong>зовувати потенц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>бност<strong>і</strong> гру-<br />

пи прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в. На жаль, кер<strong>і</strong>вники у в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong>, нер<strong>і</strong>дко помилково<br />

вважають, що якщо деяка структура „працює” на папер<strong>і</strong>, то вона також буде ус-<br />

п<strong>і</strong>шно працювати <strong>і</strong> в житт<strong>і</strong>. Але це далеко не так. Кер<strong>і</strong>вник, щоб ефективно ру-<br />

хатись на зустр<strong>і</strong>ч ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, повинен не лише координувати роботу п<strong>і</strong>длеглих, а й<br />

примушувати людей виконувати її – мотивувати.<br />

Розум<strong>і</strong>ння зм<strong>і</strong>сту мотивац<strong>і</strong>ї – головний показник профес<strong>і</strong>йної майстерност<strong>і</strong><br />

доброго кер<strong>і</strong>вника орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Мотивац<strong>і</strong>я – це готовн<strong>і</strong>сть докласти максималь-<br />

них зусиль для досягнення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних ц<strong>і</strong>лей, що зумовлена здатн<strong>і</strong>стю цих<br />

зусиль задовольняти певну <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальну потребу. Характерно, що мотивац<strong>і</strong>я<br />

задовольняє дв<strong>і</strong> обставини. По-перше, забезпечення <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальних потреб, а<br />

по-друге, досягнення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних ц<strong>і</strong>лей. Обидв<strong>і</strong> умови можуть <strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> за-<br />

довольнятися якомога повн<strong>і</strong>ше.<br />

Навряд чи треба кого-небудь переконувати, що мотивац<strong>і</strong>я є основополож-<br />

ним чинником спонукання прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в до високопродуктивної прац<strong>і</strong>. В пер<strong>і</strong>од<br />

переходу України до ринкових в<strong>і</strong>дносин, проблема мотивац<strong>і</strong>ї була <strong>і</strong> залишаєть-<br />

ся найактуальн<strong>і</strong>шою та, на жаль, самою невир<strong>і</strong>шеною в практичному план<strong>і</strong> про-<br />

блемою. Її вир<strong>і</strong>шення головним чином залежить в<strong>і</strong>д правильної побудови сис-<br />

теми мотивац<strong>і</strong>ї.<br />

Кожна компан<strong>і</strong>я, що поважає себе, формує мотивац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> програми, як<strong>і</strong> <strong>і</strong>нод<strong>і</strong><br />

виростають в системи мотивац<strong>і</strong>ї персоналу. Ефективн<strong>і</strong>сть т<strong>і</strong>єї або <strong>і</strong>ншої моти-<br />

вац<strong>і</strong>йної системи в практичн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> багато в чому залежить в<strong>і</strong>д орган<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>ння, хоча за останн<strong>і</strong> роки зроблен<strong>і</strong> певн<strong>і</strong> кроки до п<strong>і</strong>двищення рол<strong>і</strong> са-<br />

мих п<strong>і</strong>дприємств щодо розробки власних систем мотивац<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> на конкретному

в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зку часу дозволяють запроваджувати в життя ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>, що стоять перед п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємствами, <strong>і</strong> задач<strong>і</strong> в умовах ринкових в<strong>і</strong>дносин.<br />

Програми бонус<strong>і</strong>в, програми <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуального та групового стимулювання<br />

в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї є головним засобом для побудови системи мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>. Вона<br />

передбачає формальн<strong>і</strong> та неформальн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми, за допомогою яких визнача-<br />

ють, оц<strong>і</strong>нюють та винагороджують виконання роботи прац<strong>і</strong>вниками. Ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> кож-<br />

ної з програм перем<strong>і</strong>нних виплат р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong>, <strong>і</strong> вони навмисно розроблен<strong>і</strong> для р<strong>і</strong>зних<br />

потреб. Приведена нижче таблиця 1 <strong>і</strong>люструє перел<strong>і</strong>ки цих програм у контекст<strong>і</strong><br />

тих ц<strong>і</strong>лей, що вони пересл<strong>і</strong>дують.<br />

Програми мотивац<strong>і</strong>ї<br />

Програми бонус<strong>і</strong>в Програми групового стимулювання<br />

• Програми бонус<strong>і</strong>в для ке- • Корпоративн<strong>і</strong> системи<br />

р<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в<br />

розпод<strong>і</strong>лу доход<strong>і</strong>в<br />

• Програми спец<strong>і</strong>ального • Прем<strong>і</strong>ювання на основ<strong>і</strong><br />

прем<strong>і</strong>ювання (спот-бонуси) керування по ц<strong>і</strong>лям<br />

• Прем<strong>і</strong>ювання основних • Прем<strong>і</strong>ювання за результа-<br />

(кращих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в) тами отриманого прибутку<br />

• Прем<strong>і</strong>ювання за пропози- • Прем<strong>і</strong>ювання за результац<strong>і</strong>ї<br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в<br />

тами роботи п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в<br />

• Прем<strong>і</strong>ювання тимчасових<br />

робочих груп<br />

Таблиця 1<br />

Програми <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуального<br />

стимулювання<br />

• Ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>я<br />

• Прем<strong>і</strong>ювання в<strong>і</strong>д годинної<br />

тарифної ставки/окладу<br />

• Індив<strong>і</strong>дуальне прем<strong>і</strong>ювання<br />

кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в<br />

Програми бонус<strong>і</strong>в, часто називають посилюючими програмами. Це систе-<br />

ми прем<strong>і</strong>ювання на розсуд, по факту роботи, що заснован<strong>і</strong> на суб'єктивн<strong>і</strong>й дум-<br />

ц<strong>і</strong> кер<strong>і</strong>вництва. У сам<strong>і</strong>й <strong>і</strong>деї програми бонус<strong>і</strong>в лежить принцип створення у пра-<br />

ц<strong>і</strong>вника необх<strong>і</strong>дної модел<strong>і</strong> повед<strong>і</strong>нки, що в<strong>і</strong>дбиває ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> визнають-<br />

ся ним. Але в програм<strong>і</strong> бонус<strong>і</strong>в не ч<strong>і</strong>тко виражена <strong>і</strong>дея напрямку поводження<br />

прац<strong>і</strong>вника для виконання конкретних ц<strong>і</strong>лей компан<strong>і</strong>ї.<br />

Системи <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуального стимулювання на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д системи бонус<strong>і</strong>в<br />

б<strong>і</strong>льш ор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на розрахунков<strong>і</strong> формули. Спочатку повинн<strong>і</strong> визначатись<br />

критер<strong>і</strong>ї винагороди <strong>і</strong> якщо встановлен<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> досягнут<strong>і</strong>, ц<strong>і</strong> р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> сам<strong>і</strong> генерують<br />

грошовий фонд. Системи <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуального стимулювання носять мотивац<strong>і</strong>йний<br />

характер, тому що зв'язок результати прац<strong>і</strong>-оплата виражен<strong>і</strong> тут ясн<strong>і</strong>ше, н<strong>і</strong>ж у

систем<strong>і</strong> бонус<strong>і</strong>в, а також б<strong>і</strong>льш сильно впливають на поводження прац<strong>і</strong>вника в<br />

частин<strong>і</strong> досягнення тих ц<strong>і</strong>лей, що були перед ним встановлен<strong>і</strong>.<br />

За останн<strong>і</strong> 10 рок<strong>і</strong>в, мабуть, самим <strong>і</strong>стотним нововведенням є розробка си-<br />

стем групового стимулювання. Так<strong>і</strong> системи стимулювання зв'язують в єдине<br />

стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї, системи оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong> системи винагороди з метою моти-<br />

вац<strong>і</strong>ї персоналу на досягнення глибинних к<strong>і</strong>нцевих ц<strong>і</strong>лей у рамках команди, ро-<br />

бочої групи, структурного п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лу, або компан<strong>і</strong>ї в ц<strong>і</strong>лому.<br />

Таким чином використання програм бонус<strong>і</strong>в та стимулювання дозволяє<br />

побудувати ефективну систему мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>, що дасть змогу створити б<strong>і</strong>льш<br />

ефективну роботу в команд<strong>і</strong>, мотивувати персонал в напрямку пол<strong>і</strong>пшення сво-<br />

го трудового середовища, а також направити зусилля персоналу та менеджмен-<br />

ту п<strong>і</strong>дприємства на досягнення єдиної ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>.<br />

Олена СЛАВКОВА<br />

Сумський нац<strong>і</strong>ональний аграрний ун<strong>і</strong>верситет<br />

Ірина ГОРОДОВА<br />

Гедеон Р<strong>і</strong>хтер Рт., м. Суми<br />

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОХОРОНИ<br />

ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ<br />

Сучасний стан економ<strong>і</strong>ки України та її рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в характерний кардиналь-<br />

ними зм<strong>і</strong>нами в ус<strong>і</strong>х галузях, у тому числ<strong>і</strong> у систем<strong>і</strong> охорони здоров’я, в<strong>і</strong>д ефек-<br />

тивност<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування якої залежить здоров`я нац<strong>і</strong>ї – найвищої ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong><br />

держави.<br />

Ключовими проблемами в<strong>і</strong>тчизняної системи охорони здоров’я, без вир<strong>і</strong>-<br />

шення яких не в<strong>і</strong>дбудуться кардинальн<strong>і</strong> позитивн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в її робот<strong>і</strong>: <strong>і</strong>снуюча зо-<br />

середжен<strong>і</strong>сть багатьох посадових ос<strong>і</strong>б системи охорони здоров’я на задоволенн<strong>і</strong><br />

потреб медичної галуз<strong>і</strong>, а не на задоволенн<strong>і</strong> медичних потреб населення; недо-<br />

статн<strong>і</strong>сть обсяг<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансування системи охорони здоров’я; неефективне вико-<br />

ристання наявних ресурс<strong>і</strong>в; недостатня прозор<strong>і</strong>сть системи надання медичної

допомоги, що багато в чому зумовлене значним поширенням неоф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йних пла-<br />

теж<strong>і</strong>в за медичн<strong>і</strong> послуги. Для системи охорони здоров’я України характерне<br />

фактично в<strong>і</strong>дсутнє стратег<strong>і</strong>чне планування д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, а наявн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> та<br />

кадров<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> не завжди достатн<strong>і</strong> для адекватного та ефективного управ-<br />

л<strong>і</strong>ння ресурсами галуз<strong>і</strong>. Дос<strong>і</strong> немає ч<strong>і</strong>ткого розмежування м<strong>і</strong>ж платником та по-<br />

стачальником медичних послуг, в<strong>і</strong>дсутня догов<strong>і</strong>рна система сп<strong>і</strong>впрац<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж ни-<br />

ми. Практично вс<strong>і</strong> державн<strong>і</strong> та комунальн<strong>і</strong> л<strong>і</strong>кувально-проф<strong>і</strong>лактичн<strong>і</strong> заклади<br />

продовжують залишатися в статус<strong>і</strong> бюджетних заклад<strong>і</strong>в, що значно зменшує їх<br />

ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong>. Незважаючи на те що в Україн<strong>і</strong> впроваджується пол<strong>і</strong>тика<br />

децентрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння системи охорони здоров’я, її переваги кер<strong>і</strong>вники<br />

медичних заклад<strong>і</strong>в використовують непосл<strong>і</strong>довно та неефективно. Громадсь-<br />

к<strong>і</strong>сть практично позбавлена д<strong>і</strong>євих механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в впливу на роботу системи охоро-<br />

ни здоров’я.<br />

Проблемним питання в сфер<strong>і</strong> державного регулювання являється визна-<br />

чення попиту на послуги охорони здоров’я та потреби в охорон<strong>і</strong> здоров’я. На<br />

перший погляд ц<strong>і</strong> два поняття схож<strong>і</strong>, але <strong>і</strong>снують суттєв<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нност<strong>і</strong>. Поняття<br />

“потреба” можна пов’язати з поняттям “попит”, визначаючи попит як вислов-<br />

лювання потреб <strong>і</strong> бажань споживача зг<strong>і</strong>дно з його уподобаннями. Але потреби<br />

по своїй сут<strong>і</strong> безмежн<strong>і</strong>, а попит на в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> товари та послуги обмежується<br />

здатн<strong>і</strong>стю споживача спожити в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дну к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть товар<strong>і</strong>в, або послуг. Д<strong>і</strong>апа-<br />

зон благ, як<strong>і</strong> надають заклади охорони здоров'я не є неск<strong>і</strong>нченним, кожний но-<br />

вий крок у медичн<strong>і</strong>й науц<strong>і</strong> та науц<strong>і</strong> взагал<strong>і</strong> створюють вищий р<strong>і</strong>вень потреб.<br />

Заклади охорони здоров’я в<strong>і</strong>дносяться до об’єкт<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нфраструк-<br />

тури, ф<strong>і</strong>нансування та розвиток яких в<strong>і</strong>дбувається централ<strong>і</strong>зовано за рахунок<br />

державних кошт<strong>і</strong>в.<br />

Основною проблемою розвитку системи охорони здоров’я є її ф<strong>і</strong>нансове<br />

забезпечення. М<strong>і</strong>жнародний досв<strong>і</strong>д ф<strong>і</strong>нансового забезпечення р<strong>і</strong>зних моделей<br />

охорони здоров’я показує, що найб<strong>і</strong>льш ефективною, як з точки зору форму-<br />

вання та використання ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в, так <strong>і</strong> з погляду <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї та взає-<br />

моузгодження <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в вс<strong>і</strong>х учасник<strong>і</strong>в, а отже, р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> медичної допомоги,

є система, заснована на принципах соц<strong>і</strong>ального страхування. Доц<strong>і</strong>льним з нашої<br />

точки зору є запровадження централ<strong>і</strong>зованої бюджетно-страхової модел<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нан-<br />

сового забезпечення охорони здоров’я. Надходження кошт<strong>і</strong>в повинно бути за<br />

рахунок двох джерел – кошт<strong>і</strong>в бюджетної системи та страхових внеск<strong>і</strong>в. Додат-<br />

кове залучення кошт<strong>і</strong>в забезпечується за рахунок приватного сектору медици-<br />

ни. Страхов<strong>і</strong> внески повинн<strong>і</strong> формуватися з двох джерел обов’язкового медич-<br />

ного страхування та добров<strong>і</strong>льного, причому важливим джерелом надходження<br />

повинно стати саме добров<strong>і</strong>льне медичне страхування.<br />

Важливим питання є також оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я мереж<strong>і</strong> заклад<strong>і</strong>в охорони здоров`я<br />

на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> та реструктуризац<strong>і</strong>ю медичної допомоги. Це один <strong>і</strong>з ос-<br />

новних чинник<strong>і</strong>в ефективного функц<strong>і</strong>онування галуз<strong>і</strong> в умовах становлення ри-<br />

нку медичних послуг. Основою цих процес<strong>і</strong>в є розробка <strong>і</strong> впровадження науко-<br />

во обґрунтованих норм <strong>і</strong> норматив<strong>і</strong>в, що в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дали б реальним потребам на-<br />

селення у медичн<strong>і</strong>й допомоз<strong>і</strong> в розр<strong>і</strong>з<strong>і</strong> трьох основних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в первинна медична<br />

допомога, амбулаторно-пол<strong>і</strong>кл<strong>і</strong>н<strong>і</strong>чна та стац<strong>і</strong>онарна допомога.<br />

До середньострокових заход<strong>і</strong>в МОЗ України належать: доопрацювання за-<br />

конодавчих акт<strong>і</strong>в для створення необх<strong>і</strong>дних передумов запровадження страхо-<br />

вої медицини, насамперед закону про надання л<strong>і</strong>кувально-проф<strong>і</strong>лактичним за-<br />

кладам статусу комунальних п<strong>і</strong>дприємств; впровадження стандарт<strong>і</strong>в л<strong>і</strong>кування<br />

та формулярної системи на засадах доказової медицини; створення умов для<br />

активної <strong>і</strong> ефективної роботи л<strong>і</strong>карняних кас; розвиток системи <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного<br />

забезпечення охорони здоров’я та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних мереж, ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

засоб<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, реорган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї медико-статистичної служби; створення кон-<br />

куренц<strong>і</strong>ї на ринку медичних послуг м<strong>і</strong>ж їх надавачами та забезпечення свободи<br />

вибору; спрощення процедур л<strong>і</strong>цензування медичної практики, медичної техн<strong>і</strong>-<br />

ки, вироб<strong>і</strong>в медичного призначення, продукт<strong>і</strong>в харчування.<br />

Серед довгострокових заход<strong>і</strong>в МОЗ України: запровадження медичного<br />

страхування — як загальнообов’язкового, так <strong>і</strong> приватного; створення єдиного<br />

простору медичних послуг, незалежно в<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>домчого п<strong>і</strong>дпорядкування та форм<br />

власност<strong>і</strong> л<strong>і</strong>кувально-проф<strong>і</strong>лактичних заклад<strong>і</strong>в; впровадження гарантованого

р<strong>і</strong>вня безоплатної медичної допомоги, створення системи контролю необх<strong>і</strong>дно-<br />

го р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> медичних послуг шляхом введення стандарт<strong>і</strong>в; реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я еко-<br />

ном<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> правових механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в гарантування медичної допомоги в належному<br />

обсяз<strong>і</strong>, незалежно в<strong>і</strong>д м<strong>і</strong>сця проживання громадян; розвиток недержавного сек-<br />

тора медичних послуг; передача низки управл<strong>і</strong>нських та дозв<strong>і</strong>льних функц<strong>і</strong>й<br />

МОЗ України л<strong>і</strong>карським асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ям та громадським орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ям.<br />

П<strong>і</strong>дсумовуючи вищенаведене можна сказати, що на сьогодн<strong>і</strong> в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong><br />

охорони здоров’я є багато невир<strong>і</strong>шених питань, як на державному так <strong>і</strong> на рег<strong>і</strong>-<br />

ональному р<strong>і</strong>внях. Ц<strong>і</strong> питання потребують подальшої розробки та вдосконален-<br />

ня, особливо враховуючи те, що Україна прямує до вступу в ЄС <strong>і</strong> повинна мати<br />

систему охорони здоров’я європейського зразку.<br />

Михайло СЛОБОДЕНЮК<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЄЮ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО<br />

ПОТЕНЦІАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ<br />

ФОРМУВАННЯ “РИНКУ ПОКУПЦЯ”<br />

Проблема управл<strong>і</strong>ння стратег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу тор-<br />

говельного п<strong>і</strong>дприємства на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день стає досить актуальною в умо-<br />

вах нестаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> умов роботи п<strong>і</strong>дприємств. У зах<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й та сх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>й теор<strong>і</strong>ї управ-<br />

л<strong>і</strong>ння стратег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства визнано як<br />

окремий, перспективний предмет досл<strong>і</strong>дження, що стосується України, то дане<br />

питання ще не зайняло належного м<strong>і</strong>сця. Тому дана стаття має на мет<strong>і</strong> висв<strong>і</strong>тли-<br />

ти суть, основн<strong>і</strong> положення теми та переваги при застосуванн<strong>і</strong> даної стратег<strong>і</strong>ї.<br />

Управл<strong>і</strong>ння стратег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства<br />

– це обґрунтована комплексна програма д<strong>і</strong>й по досягненню основних та пром<strong>і</strong>-<br />

жних ц<strong>і</strong>лей п<strong>і</strong>дприємства з урахуванням ресурсного потенц<strong>і</strong>алу, форм та мето-<br />

д<strong>і</strong>в постачання, створення страхових запас<strong>і</strong>в <strong>і</strong> системи розпод<strong>і</strong>лу ресурс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж<br />

окремими напрямками д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства.

Існує багато опис<strong>і</strong>в посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> проходження окремих етап<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння<br />

стратег<strong>і</strong>єю, однак з тим, що треба визначити м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ю, проанал<strong>і</strong>зувати зовн<strong>і</strong>шнє та<br />

внутр<strong>і</strong>шнє середовище, сформувати ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>ї та їх досягнення, розробити й<br />

виконати стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> плани, проекти та програми, - погоджуються вс<strong>і</strong> (рис. 1).<br />

Рис. 1. Етапи впровадження стратег<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння ресурсним потенц<strong>і</strong>алом п<strong>і</strong>д-<br />

приємством<br />

На практиц<strong>і</strong> процес управл<strong>і</strong>ння ресурсним потенц<strong>і</strong>алом п<strong>і</strong>дприємства не<br />

може розглядатись як робота винятково менеджер<strong>і</strong>в вищого р<strong>і</strong>вня управл<strong>і</strong>ння, а<br />

також не має таких точних, розд<strong>і</strong>лених м<strong>і</strong>ж собою етап<strong>і</strong>в: порушується посл<strong>і</strong>до-<br />

вн<strong>і</strong>сть, оск<strong>і</strong>льки б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть роб<strong>і</strong>т виконуються одночасно, спостер<strong>і</strong>гається пове-<br />

рнення до вже «пройдених» етап<strong>і</strong>в для уточнення.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть стратег<strong>і</strong>чної ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства робить управл<strong>і</strong>ння стра-<br />

тег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства процесом безперерв-<br />

ним <strong>і</strong> динам<strong>і</strong>чним, а отже, одноразовий анал<strong>і</strong>з та д<strong>і</strong>агностика не можуть бути<br />

основою такого процесу, оск<strong>і</strong>льки надають обмежену певним пром<strong>і</strong>жком часу<br />

<strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ю.<br />

Визначення м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства<br />

Визначення ц<strong>і</strong>лей п<strong>і</strong>дприємства<br />

Анал<strong>і</strong>з зовн<strong>і</strong>шнього та внутр<strong>і</strong>шнього середовища – визначення можливостей<br />

та загроз<br />

Розробка стратег<strong>і</strong>чних альтернатив, програм, проект<strong>і</strong>в, план<strong>і</strong>в<br />

Впровадження та контроль<br />

Управл<strong>і</strong>ння стратег<strong>і</strong>єю використання ресурсного потенц<strong>і</strong>алу торговельного<br />

п<strong>і</strong>дприємства дає можлив<strong>і</strong>сть зм<strong>і</strong>цнити «головну» стратег<strong>і</strong>ю п<strong>і</strong>дприємства та<br />

сприяє покращенню як внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х так <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х показник<strong>і</strong>в його д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Ефективне управл<strong>і</strong>ння дозволяє п<strong>і</strong>дприємству б<strong>і</strong>льш рац<strong>і</strong>онально використову-

вати наявний ресурсний потенц<strong>і</strong>ал, що позитивно вплине на його м<strong>і</strong>сце в галуз<strong>і</strong><br />

та конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Дмитро СОЛОХА, О. ФЕСІНА<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та права<br />

ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ СУЧАСНОГО<br />

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА<br />

В країнах пострадянського простору, насамперед, в Україн<strong>і</strong>, на час над-<br />

бання самост<strong>і</strong>йност<strong>і</strong>, стан зносу основних фонд<strong>і</strong>в, був б<strong>і</strong>льш н<strong>і</strong>ж критичним.<br />

Виконуючи роль сировинного придатку, Україна протягом радянського пер<strong>і</strong>-<br />

оду, розвивалась, як держава з виключно важкою <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>єю.<br />

Однак, оновлення основних фонд<strong>і</strong>в практично не проводилось. Якщо таке<br />

оновлення йшло, то в рамках д<strong>і</strong>ючої виробничої схеми, без розширення, або<br />

оновлення технолог<strong>і</strong>ї, Тому на початку 90-х рок<strong>і</strong>в ХХ-стор<strong>і</strong>ччя, в Україн<strong>і</strong> стан<br />

зносу основних фонд<strong>і</strong>в був б<strong>і</strong>льшим н<strong>і</strong>ж в ус<strong>і</strong>х країнах колишнього союзу. Су-<br />

часна Україна, обрала шлях, сталого економ<strong>і</strong>чного розвитку, основою якого є<br />

гармон<strong>і</strong>йний, пролонгований у довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong>, розвиток соц<strong>і</strong>уму,<br />

економ<strong>і</strong>чної та соц<strong>і</strong>альної систем.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, на нашу думку, е одним з<br />

першочергових завдань, що до, подолання кризових процес<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбуваються<br />

у господарському комплекс<strong>і</strong> України. Варто в<strong>і</strong>дзначити д<strong>і</strong>алектичний зв’язок,<br />

процес<strong>і</strong>в макро та м<strong>і</strong>кро – р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в.<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, е досить актуальним, бага-<br />

товекторним запитанням, усп<strong>і</strong>х вир<strong>і</strong>шення якого, дасть змогу забезпечити про-<br />

цес економ<strong>і</strong>чного зростання. Сучасна металург<strong>і</strong>йна галузь, яка є базовою, сис-<br />

темоутворюючою не лише для донецького рег<strong>і</strong>ону, а й для вс<strong>і</strong>єї держави в ц<strong>і</strong>-<br />

лому, отримує близько 18 долар<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних надходжень на 1 тону стал<strong>і</strong>, в<br />

той час , коли у країнах з розвиненою економ<strong>і</strong>кою, цей показник становить по-

над 28 долар<strong>і</strong>в, тобто кожна тонна української стал<strong>і</strong> потребує додатково, при-<br />

близно 10 долар<strong>і</strong>в надходжень.<br />

Наявн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ресурси дають можлив<strong>і</strong>сть впроваджувати передов<strong>і</strong><br />

технолог<strong>і</strong>ї, нов<strong>і</strong>тню техн<strong>і</strong>ку, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> форми орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> та управл<strong>і</strong>ння<br />

виробництвом. Нововведення, нов<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення дають<br />

змогу п<strong>і</strong>дприємствам вийти з кризових ситуац<strong>і</strong>й, забезпечити високу конкурен-<br />

тоспроможн<strong>і</strong>сть продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. Інновац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть повинна ста-<br />

ти одним з важел<strong>і</strong>в виведення економ<strong>і</strong>ки з кризи.<br />

В умовах ринку деф<strong>і</strong>цит ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в є нев<strong>і</strong>д’ємним атрибутом, а<br />

для України – це найактуальн<strong>і</strong>ше питання. Цим зумовлюється необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть<br />

створення не т<strong>і</strong>льки сприятливих, а й заохочувальних умов притоку внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х<br />

<strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. Іноземн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї поповнюють обмежен<strong>і</strong> в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong> <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>ї та сприяють ф<strong>і</strong>нансуванню п<strong>і</strong>дприємств, галузей <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в.<br />

Розвиток <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> суб’єкт<strong>і</strong>в господарювання в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає най-<br />

важлив<strong>і</strong>шу роль у п<strong>і</strong>двищенн<strong>і</strong> техн<strong>і</strong>чної озброєност<strong>і</strong> виробничого потенц<strong>і</strong>алу та<br />

конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств. Сьогоденн<strong>і</strong>й Україн<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дна оптима-<br />

льна <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна модель, оск<strong>і</strong>льки д<strong>і</strong>юч<strong>і</strong> не в змоз<strong>і</strong> забезпечити ан<strong>і</strong> структурну<br />

перебудову нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки, ан<strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шити локальн<strong>і</strong> завдання подолання<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної кризи.<br />

Комплексно розглядаючи питання залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в економ<strong>і</strong>ку Укра-<br />

їни, необх<strong>і</strong>дно враховувати, що створення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного ринку, на думку екс-<br />

перт<strong>і</strong>в, – проблема не менш важлива, н<strong>і</strong>ж створення товарного ринку, оск<strong>і</strong>льки<br />

товари – це пох<strong>і</strong>дний продукт в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й (як нац<strong>і</strong>ональних, внутр<strong>і</strong>шньодер-<br />

жавних, так <strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземних). Тому саме <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний ринок можна вважати в<strong>і</strong>д-<br />

правною точкою швидкого <strong>і</strong> ефективного соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку<br />

нашої країни.<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> ринкових перетворень ефективн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>я-<br />

льност<strong>і</strong> стала одн<strong>і</strong>єю з ключових у розвитку економ<strong>і</strong>чної системи України. Се-<br />

ред найважлив<strong>і</strong>ших проблем ц<strong>і</strong>єї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> особливе м<strong>і</strong>сце належить актив<strong>і</strong>за-

ц<strong>і</strong>ї стимул<strong>і</strong>в з метою б<strong>і</strong>льш широкого залучення в<strong>і</strong>тчизняних та <strong>і</strong>ноземних кош-<br />

т<strong>і</strong>в для розробки та реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йних програм.<br />

В той же час сл<strong>і</strong>д зауважити, що для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ринкових програм розрахо-<br />

вувати лише на внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> ресурси вкрай проблематично <strong>і</strong> за своєю суттю, це не<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дає природ<strong>і</strong> ринкових в<strong>і</strong>дносин, як<strong>і</strong> об'єктивно потребують <strong>і</strong>нтернац<strong>і</strong>о-<br />

нал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чних зв'язк<strong>і</strong>в. Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong>в схиляються до думки про<br />

доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть введення в Україн<strong>і</strong> системи оподаткування для п<strong>і</strong>дприємств, яка б<br />

мала елемент регресивност<strong>і</strong>. При цьому вони вважають, що єдиним податком,<br />

зменшення якого позитивно вплине на можливост<strong>і</strong> розвитку п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> од-<br />

ночасно не принесе суттєвих втрат для бюджету, є податок з прибутку. П<strong>і</strong>дпри-<br />

ємц<strong>і</strong> переконан<strong>і</strong>, то <strong>і</strong>стотною буде знижка податку з прибутку у розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong> м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум<br />

25% в<strong>і</strong>д д<strong>і</strong>ючої ставки податку.<br />

Тому в умовах обмеженост<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> розширення зв'язк<strong>і</strong>в<br />

України з заруб<strong>і</strong>жними країнами необх<strong>і</strong>дно активн<strong>і</strong>ше використовувати заруб<strong>і</strong>-<br />

жний досв<strong>і</strong>д з метою ширшого залучення <strong>і</strong>ноземних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й<br />

Ірина СОТНИК<br />

Сумський державний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ТА НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ<br />

РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ<br />

Прогресуюч<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї св<strong>і</strong>тової глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, об’єднання р<strong>і</strong>зних за р<strong>і</strong>внем<br />

економ<strong>і</strong>чного розвитку, наявними запасами природних ресурс<strong>і</strong>в тощо країн<br />

призводить до поступової трансформац<strong>і</strong>ї еколог<strong>і</strong>чних, економ<strong>і</strong>чних та соц<strong>і</strong>аль-<br />

них проблем окремих країн в глобальн<strong>і</strong> проблеми, вир<strong>і</strong>шення яких потребує зу-<br />

силь всього св<strong>і</strong>тового сп<strong>і</strong>втовариства. Це стосується <strong>і</strong> процес<strong>і</strong>в глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

природного кап<strong>і</strong>талу в межах св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти, як<strong>і</strong> супроводжуються<br />

об’єднанням природних запас<strong>і</strong>в окремих країн в єдиний св<strong>і</strong>товий природний<br />

ресурс. З одного боку, перевагами такої трансформац<strong>і</strong>ї є усв<strong>і</strong>домлення людст-<br />

вом обмеженост<strong>і</strong> природних багатств, та, як насл<strong>і</strong>док, б<strong>і</strong>льш дбайливе ставлен-

ня до їх використання, нейтрал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я пол<strong>і</strong>тики „консервування” власних приро-<br />

дних ресурс<strong>і</strong>в деякими розвинутими країнами. З <strong>і</strong>ншого боку – труднощ<strong>і</strong>, що<br />

виникають за необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> проведення єдиної узгодженої пол<strong>і</strong>тики ресурсоко-<br />

ристування для країн, як<strong>і</strong> суттєво р<strong>і</strong>зняться м<strong>і</strong>ж собою за особливостями нац<strong>і</strong>о-<br />

нального управл<strong>і</strong>ння, наявними природними ресурсами, <strong>і</strong>снуючими проблема-<br />

ми в нац<strong>і</strong>ональних сп<strong>і</strong>льнотах, що є пр<strong>і</strong>оритетними для вир<strong>і</strong>шення. Зокрема, до<br />

таких труднощ<strong>і</strong>в належать проблеми транскордонного забруднення, м<strong>і</strong>жнарод-<br />

ної м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї робочої сили та ф<strong>і</strong>нансових поток<strong>і</strong>в, розпод<strong>і</strong>лу прав власност<strong>і</strong> на<br />

природн<strong>і</strong> ресурси м<strong>і</strong>ж господарськими суб’єктами р<strong>і</strong>зних країн.<br />

Актуальним питанням, що потребує нев<strong>і</strong>дкладного вир<strong>і</strong>шення за умов су-<br />

часної глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, є п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> використання природного кап<strong>і</strong>-<br />

талу у св<strong>і</strong>товому масштаб<strong>і</strong> з огляду на далекоглядн<strong>і</strong> та всеохоплююч<strong>і</strong> насл<strong>і</strong>дки<br />

процес<strong>і</strong>в ресурсокористування. На наш погляд, перспективним шляхом його<br />

вир<strong>і</strong>шення є актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я пол<strong>і</strong>тики ресурсозбереження в ус<strong>і</strong>х без виключення<br />

країнах св<strong>і</strong>ту. Ресурсозбереження, як д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть з п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> ви-<br />

користання природних та <strong>і</strong>нших вид<strong>і</strong>в ресурс<strong>і</strong>в, дозволяє досягти багатьох еко-<br />

лого-економ<strong>і</strong>чних та соц<strong>і</strong>альних переваг як окремими країнами, так <strong>і</strong> св<strong>і</strong>товою<br />

сп<strong>і</strong>льнотою в ц<strong>і</strong>лому. Зокрема, зазначен<strong>і</strong> переваги полягають у такому: 1) п<strong>і</strong>д-<br />

вищується як<strong>і</strong>сть життя; 2) зменшуються обсяги забруднення довк<strong>і</strong>лля та ви-<br />

снаження природних ресурс<strong>і</strong>в; 3) з’являються додатков<strong>і</strong> прибутки за рахунок<br />

б<strong>і</strong>льш ефективного використання ресурс<strong>і</strong>в; 4) примножується використання де-<br />

ф<strong>і</strong>цитного кап<strong>і</strong>талу; 5) п<strong>і</strong>двищується пол<strong>і</strong>тико-економ<strong>і</strong>чна та ресурсна безпека<br />

країн; 6) забезпечується справедливий розпод<strong>і</strong>л ресурс<strong>і</strong>в та зростає к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть<br />

робочих м<strong>і</strong>сць. Отже, переваги ресурсозбереження сприяють вир<strong>і</strong>внюванню р<strong>і</strong>-<br />

вн<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного розвитку окремих країн св<strong>і</strong>ту, виробленню єдиного узгодже-<br />

ного п<strong>і</strong>дходу до формування св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, запоб<strong>і</strong>гають виник-<br />

ненню м<strong>і</strong>жнародних конфл<strong>і</strong>кт<strong>і</strong>в.<br />

Практична реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я переваг ресурсозбереження в умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

може бути зд<strong>і</strong>йснена за такими напрямками: розвиток трансферу ресурсозбер<strong>і</strong>-<br />

гаючих технолог<strong>і</strong>й, тобто передача (безкоштовна або за ц<strong>і</strong>ною, що є прийнят-

ною для країни-отримувача) нових ресурсоефективних технолог<strong>і</strong>й виробницт-<br />

ва, науково-виробничих знань тощо розвинутими країнами таким, що розвива-<br />

ються; отримування єдиної стратег<strong>і</strong>ї ресурсокористування та в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної еко-<br />

ном<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики для країн, як<strong>і</strong> беруть участь у глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних процесах, що<br />

передбачає в<strong>і</strong>дмову окремих держав в<strong>і</strong>д пол<strong>і</strong>тики „консервування” власних при-<br />

родних ресурс<strong>і</strong>в та сприйняття запас<strong>і</strong>в природних ресурс<strong>і</strong>в країн як єдиного<br />

природного ресурсу св<strong>і</strong>ту з адекватним корегуванням макроеконом<strong>і</strong>чних ц<strong>і</strong>лей;<br />

поступове зам<strong>і</strong>щення природного ресурсу <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йним, що досягається роз-<br />

витком наукоємних високотехнолог<strong>і</strong>чних виробництв, розширенням сфери по-<br />

слуг, актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю науково-досл<strong>і</strong>дної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та обм<strong>і</strong>ном її продуктами м<strong>і</strong>ж<br />

країнами; розроблення єдиних правових основ природокористування в межах<br />

св<strong>і</strong>тової сп<strong>і</strong>льноти, встановлення єдиних св<strong>і</strong>тових стандарт<strong>і</strong>в витрат ресурс<strong>і</strong>в;<br />

формування системи єдиних економ<strong>і</strong>чних стимул<strong>і</strong>в щодо впровадження ресур-<br />

созбер<strong>і</strong>гаючих заход<strong>і</strong>в, поширення досв<strong>і</strong>ду виконання нац<strong>і</strong>ональних та м<strong>і</strong>жна-<br />

родних ресурсозбер<strong>і</strong>гаючих проект<strong>і</strong>в, запровадження торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> викидами.<br />

Мар<strong>і</strong>я СПАССКОВА<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНА СКЛАДОВА<br />

КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ РЕГІОНУ<br />

Зростання конкурентноздатност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки України є проблемою стратег<strong>і</strong>-<br />

чного значення, що стосується, як п<strong>і</strong>дприємств м<strong>і</strong>крор<strong>і</strong>вня, так <strong>і</strong> держави зага-<br />

лом. Держав<strong>і</strong> потр<strong>і</strong>бно створити умови щоби конкурентн<strong>і</strong>сть стала основною<br />

метою розвитку рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в. Одним з чинник<strong>і</strong>в конкурентного потенц<strong>і</strong>алу є рекре-<br />

ац<strong>і</strong>йно-туристичний комплекс, що визначає як<strong>і</strong>сть рекреац<strong>і</strong>йних послуг.<br />

Важлив<strong>і</strong>сть проблеми реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї туристично-рекреац<strong>і</strong>йної складової конку-<br />

рентоздатност<strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ону п<strong>і</strong>дкреслюють так<strong>і</strong> моменти: нин<strong>і</strong> в св<strong>і</strong>т<strong>і</strong> ми спостер<strong>і</strong>га-<br />

ємо динам<strong>і</strong>чний розвиток туризму <strong>і</strong> рекреац<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> є нев<strong>і</strong>д’ємним сектором св<strong>і</strong>-<br />

тового господарства, що в свою чергу актив<strong>і</strong>зують <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> галуз<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки рег<strong>і</strong>о-

ну; в<strong>і</strong>д конкурентноздатност<strong>і</strong> окремого рег<strong>і</strong>ону залежать показники життя насе-<br />

лення цього рег<strong>і</strong>ону (надходження <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альний розви-<br />

ток держави); рекреац<strong>і</strong>я це не лише галузь окремого рег<strong>і</strong>ону, але й контакти<br />

громадян з <strong>і</strong>нших країн, що призводить до зм<strong>і</strong>ни ментал<strong>і</strong>тету та морально-<br />

етичному стан<strong>і</strong> нац<strong>і</strong>ї.<br />

Терноп<strong>і</strong>льська область багата на рекреац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ресурси (природн<strong>і</strong> <strong>і</strong> штучн<strong>і</strong>),<br />

але за низкою причин вона ще не готова прийняти велику арм<strong>і</strong>ю турист<strong>і</strong>в та<br />

в<strong>і</strong>дпочивальник<strong>і</strong>в. В област<strong>і</strong> один з найвищих показник<strong>і</strong>в ресурс<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>жнародно-<br />

го значення, їх понад 80 %, що дозволило їй ув<strong>і</strong>йти в першу десятку областей<br />

України по наявност<strong>і</strong> на її територ<strong>і</strong>ї ресурс<strong>і</strong>в санаторно-курортного л<strong>і</strong>кування.<br />

Частину Терноп<strong>і</strong>льської област<strong>і</strong> омивають води Дн<strong>і</strong>стра (а саме в Зал<strong>і</strong>щи-<br />

цькому та Борщ<strong>і</strong>вському районах зосереджен<strong>і</strong> найб<strong>і</strong>льш<strong>і</strong> рекреац<strong>і</strong>йно активн<strong>і</strong><br />

м<strong>і</strong>сцевост<strong>і</strong>), найц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> природн<strong>і</strong> рекреац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> ресурси рег<strong>і</strong>ону зосереджен<strong>і</strong> в ра-<br />

йон<strong>і</strong> Дн<strong>і</strong>стровської долини.<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я рекреац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу потребує вир<strong>і</strong>шення завдань пошуку<br />

метод<strong>і</strong>в актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї розвитку рег<strong>і</strong>онального рекреац<strong>і</strong>йного комплексу та розроб-<br />

ки пропозиц<strong>і</strong>й щодо вдосконалення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури управл<strong>і</strong>ння ним.<br />

Для цього потр<strong>і</strong>бно: створити умови розвитку зеленого туризму; удосконалити<br />

нормативну базу як на державному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> на м<strong>і</strong>сцевому; зд<strong>і</strong>йснювати регу-<br />

лювання процесами, як<strong>і</strong> впливають на еколог<strong>і</strong>ю; п<strong>і</strong>двищити як<strong>і</strong>сть надання рек-<br />

реац<strong>і</strong>йно-туристичних послуг; розробити напрямки розвитку рекреац<strong>і</strong>йно-<br />

туристичного б<strong>і</strong>знесу; забезпечити розвиток природно-запов<strong>і</strong>дної мереж<strong>і</strong> <strong>і</strong> при-<br />

родних територ<strong>і</strong>й особливого значення; сприяти використанню рекреац<strong>і</strong>йних<br />

м<strong>і</strong>сцевостей за призначенням.<br />

В<strong>і</strong>д стану матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чної бази туризму залежить туристична в<strong>і</strong>дв<strong>і</strong>-<br />

дуван<strong>і</strong>сть. В Терноп<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й област<strong>і</strong>, особливо в с<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>сцевост<strong>і</strong>, <strong>і</strong>снує брак<br />

телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних заклад<strong>і</strong>в, установ, де надаються банк<strong>і</strong>вськ<strong>і</strong> послуги,<br />

об’єкт<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>альної <strong>і</strong>нфраструктури.<br />

Олена СТАРЧЕНКО

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТНК У КРАЇНАХ СНД<br />

Завдання кооперац<strong>і</strong>ї спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>чно пов'язаних вироб-<br />

ництв <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> опинились в<strong>і</strong>дразу по р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> сторони нових державних<br />

кордон<strong>і</strong>в виникли в<strong>і</strong>дразу п<strong>і</strong>сля розпаду СРСР. В умовах ринкової економ<strong>і</strong>ки ця<br />

проблема щонайкраще вир<strong>і</strong>шується за допомогою створення р<strong>і</strong>зного роду<br />

транснац<strong>і</strong>ональних п<strong>і</strong>дприємницьких структур. Створення транснац<strong>і</strong>ональних<br />

корпорац<strong>і</strong>й - єдиний шлях в<strong>і</strong>дновлення єдиного економ<strong>і</strong>чного простору, рац<strong>і</strong>о-<br />

нального використання всього створеного сп<strong>і</strong>льними зусиллями й, нарешт<strong>і</strong>, за-<br />

с<strong>і</strong>б сп<strong>і</strong>льного виживання.<br />

Про справедлив<strong>і</strong>сть даного висловлення св<strong>і</strong>дчить сукупн<strong>і</strong>сть пропонова-<br />

них <strong>і</strong> вже реально д<strong>і</strong>ючих заход<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дтримки транснац<strong>і</strong>ональних п<strong>і</strong>дприємниць-<br />

ких структур, що виникають у ход<strong>і</strong> акц<strong>і</strong>онування й приватизац<strong>і</strong>ї пострадянсь-<br />

ких економ<strong>і</strong>к. Кер<strong>і</strong>вники держав <strong>і</strong> уряд<strong>і</strong>в СНД п<strong>і</strong>дписали, зокрема, низку угод,<br />

нац<strong>і</strong>лених на сприяння створенню й функц<strong>і</strong>онуванню транснац<strong>і</strong>ональних п<strong>і</strong>д-<br />

приємницьких об'єднань, покликаних забезпечити на нових, ринкових, засадах<br />

рац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю кооперативних в<strong>і</strong>дносин, оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю минаючих через наш<strong>і</strong><br />

країни технолог<strong>і</strong>чних ланцюжк<strong>і</strong>в.<br />

Б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть документ<strong>і</strong>в з цього приводу носить в<strong>і</strong>дверто “рамковий” харак-<br />

тер. У зв’язку з багатьма причинами ц<strong>і</strong> документи не мають за ц<strong>і</strong>ль встановлен-<br />

ня якогось ун<strong>і</strong>версального алгоритму розгортання механ<strong>і</strong>зму створення та за-<br />

безпечення д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних транснац<strong>і</strong>ональних структур у р<strong>і</strong>зних<br />

сферах господарювання й областях економ<strong>і</strong>чного та науково - техн<strong>і</strong>чного сп<strong>і</strong>в-<br />

роб<strong>і</strong>тництва.<br />

Перешкодою в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> по формуванню й забезпеченню функц<strong>і</strong>онуван-<br />

ня транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань є неурегульований комплекс загальних питань<br />

економ<strong>і</strong>чного розвитку країн СНД (оподатковування, ц<strong>і</strong>н, мит, системи розра-<br />

хунк<strong>і</strong>в <strong>і</strong> взаємин банк<strong>і</strong>в, питання власност<strong>і</strong>).

Принципово важлив<strong>і</strong> наступн<strong>і</strong> правов<strong>і</strong> нормативи д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> транснац<strong>і</strong>о-<br />

нальних п<strong>і</strong>дприємницьких об'єднань: 1) транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> об'єднання є юридич-<br />

ними особами по законодавству держави м<strong>і</strong>сця їхньої реєстрац<strong>і</strong>ї; 2) статус ф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>й<br />

(в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лень) <strong>і</strong> представництв транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань визначається в уста-<br />

новчих документах в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до законодавства держави м<strong>і</strong>сцезнаходження ф<strong>і</strong>-<br />

л<strong>і</strong>й (в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>лень) <strong>і</strong> представництв; 3) порядок оц<strong>і</strong>нки ф<strong>і</strong>нансових, матер<strong>і</strong>альних<br />

ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> майна, внесених засновниками в статутний фонд транснац<strong>і</strong>ональних<br />

об'єднань, установлюється за згодою м<strong>і</strong>ж ними; 4) статутний фонд транснац<strong>і</strong>о-<br />

нальних об'єднань формується при цьому на погоджених засновниками умовах<br />

шляхом об'єднання їх ф<strong>і</strong>нансових, матер<strong>і</strong>альних ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> майна; 5) умови роз-<br />

под<strong>і</strong>лу прибутку й в<strong>і</strong>дшкодування збитк<strong>і</strong>в транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань визна-<br />

чаються їхн<strong>і</strong>ми установчими документами; 6) взаємини п<strong>і</strong>дприємств, що вхо-<br />

дять у транснац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> об'єднання, з в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним бюджетом держави їхнього<br />

м<strong>і</strong>сцезнаходження, визначаються законодавством ц<strong>і</strong>єї держави; 7) <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йна<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань, у тому числ<strong>і</strong> пов'язана <strong>і</strong>з залученням<br />

кап<strong>і</strong>талу <strong>і</strong>з трет<strong>і</strong>х країн, зд<strong>і</strong>йснюється в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно з законодавством держави, на<br />

територ<strong>і</strong>ї якого зд<strong>і</strong>йснюються в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> вливання, та угодами м<strong>і</strong>ж сторонами<br />

про сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тництво у галуз<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та про взаємний захист<br />

<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й.<br />

Практичне створення транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань <strong>і</strong>де вкрай пов<strong>і</strong>льно;<br />

прийнят<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>й област<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ждержавн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення не реал<strong>і</strong>зуються або реал<strong>і</strong>зуються<br />

вкрай погано. Питання створення й функц<strong>і</strong>онування транснац<strong>і</strong>ональних об'єд-<br />

нань мають потребу в додатковому законодавчому й правовому проробленн<strong>і</strong>.<br />

Щоб ефективно перейти в<strong>і</strong>д загальних рамкових угод до практичної роботи з<br />

узгодження конкретних умов створення цих об'єднань, необх<strong>і</strong>дно б<strong>і</strong>льш енер-<br />

г<strong>і</strong>йне зближення в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних нац<strong>і</strong>ональних законодавств. Істотне значення в<br />

цьому план<strong>і</strong> мали б розробка країнами СНД сп<strong>і</strong>льних проект<strong>і</strong>в приватизац<strong>і</strong>ї вза-<br />

ємозалежних виробництв <strong>і</strong> розвиток перехресного акц<strong>і</strong>онування сум<strong>і</strong>жних п<strong>і</strong>д-<br />

приємств. Прискорення процесу створення українських транснац<strong>і</strong>ональних<br />

структур пов’язано з ун<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>єю в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних аспект<strong>і</strong>в господарських законо-

давств, з подоланням митних бар'єр<strong>і</strong>в <strong>і</strong> з р<strong>і</strong>шенням комплексу непростих пи-<br />

тань, що стосуються власност<strong>і</strong> учасник<strong>і</strong>в, розрахунково-плат<strong>і</strong>жних в<strong>і</strong>дносин,<br />

розходжень у системах ц<strong>і</strong>ноутворення й оподатковування, <strong>і</strong>нших проблем за-<br />

безпечення умов для ефективної взаємод<strong>і</strong>ї суб'єкт<strong>і</strong>в господарювання пострадян-<br />

ських країн. Просування на даних напрямках, укуп<strong>і</strong> з доведенням до лог<strong>і</strong>чного<br />

к<strong>і</strong>нця л<strong>і</strong>н<strong>і</strong>ї по скасуванню необґрунтованих обмежень <strong>і</strong> бюрократичних завал<strong>і</strong>в<br />

на шляху створення транснац<strong>і</strong>ональних об'єднань, а також <strong>і</strong>з застосуванням<br />

усього спектра законодавчо передбачених у їхньому в<strong>і</strong>дношенн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>льг - все це й<br />

формує головн<strong>і</strong> завдання системної державної п<strong>і</strong>дтримки українських трансна-<br />

ц<strong>і</strong>ональних структур.<br />

Інна СТАШКО<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА<br />

ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ<br />

Перех<strong>і</strong>д України в<strong>і</strong>д адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративно-командної економ<strong>і</strong>ки до ринкової,<br />

яка базується на широкому використанн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних метод<strong>і</strong>в, актив<strong>і</strong>зує ряд<br />

соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних проблем. Розвиток економ<strong>і</strong>ки, п<strong>і</strong>двищення нац<strong>і</strong>онально-<br />

го добробуту залежить в<strong>і</strong>д подальшого п<strong>і</strong>двищення продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>.<br />

Продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>, як економ<strong>і</strong>чна категор<strong>і</strong>я, це ефективн<strong>і</strong>сть трудо-<br />

вих витрат, здатн<strong>і</strong>сть конкретної прац<strong>і</strong> створювати за одиницю часу певну к<strong>і</strong>ль-<br />

к<strong>і</strong>сть матер<strong>і</strong>альних благ.<br />

Як правило, продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нюють за допомогою к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сних<br />

показник<strong>і</strong>в. До них в<strong>і</strong>дносяться коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, – можлив<strong>і</strong>сть к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сно<br />

в<strong>і</strong>добразити ступ<strong>і</strong>нь якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> як окремого прац<strong>і</strong>вника, так <strong>і</strong> прац<strong>і</strong> всього ко-<br />

лективу п<strong>і</strong>дприємства та його п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в. Найвище значення даного показника<br />

прир<strong>і</strong>внюється до одиниц<strong>і</strong>. К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> величини залуження коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнта якост<strong>і</strong><br />

прац<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> можна назвати субкоеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнтами, встановлюються диференц<strong>і</strong>йовано

для кожної групи прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в: продавц<strong>і</strong>в, касир<strong>і</strong>в, роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стратор<strong>і</strong>в,<br />

зав<strong>і</strong>дуючих складами.<br />

Показником продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> в торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, на нашу думку, є величина<br />

товарооб<strong>і</strong>гу на одного середньоспискового прац<strong>і</strong>вника або на групу. Сам пока-<br />

зник загальної продуктивност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>длягає впливу ряду чинник<strong>і</strong>в. Одним з них є<br />

зм<strong>і</strong>на в структур<strong>і</strong> робочої сили. Звертаючи увагу на дан<strong>і</strong> про питому вагу про-<br />

давц<strong>і</strong>в в загальн<strong>і</strong>й чисельност<strong>і</strong> роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в (продавц<strong>і</strong>, касири, контролери, кон-<br />

сультанти, адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стратори, менеджери та <strong>і</strong>н.), питому вагу оперативних прац<strong>і</strong>в-<br />

ник<strong>і</strong>в в загальн<strong>і</strong>й чисельност<strong>і</strong> вс<strong>і</strong>х працюючих, можна визначити вплив на пока-<br />

зник продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>; а також зм<strong>і</strong>ни в склад<strong>і</strong> торговельних прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

На б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> українських п<strong>і</strong>дприємств використовують к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> показни-<br />

ки оц<strong>і</strong>нки продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>. Ми вважаємо, що для знаходження резерв<strong>і</strong>в<br />

п<strong>і</strong>двищення продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> цього недостатньо. Потр<strong>і</strong>бно акцентувати<br />

увагу кер<strong>і</strong>вництва п<strong>і</strong>дприємств на як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> показники, що дадуть змогу покращи-<br />

ти мотивац<strong>і</strong>ю персоналу.<br />

Продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong> безпосередньо пов’язана з як<strong>і</strong>стю або з бездефектн<strong>і</strong>-<br />

стю прац<strong>і</strong> торговельних прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х категор<strong>і</strong>й. Б<strong>і</strong>льш того, система безде-<br />

фектної прац<strong>і</strong>, направлена на розвиток <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативи роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, виховання почут-<br />

тя в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> за особистий вклад у трудов<strong>і</strong> зусилля колективу, забезпечує<br />

п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> вс<strong>і</strong>єї роботи та якост<strong>і</strong> обслуговування покупц<strong>і</strong>в.<br />

Анал<strong>і</strong>з результат<strong>і</strong>в впровадження системи бездефектної прац<strong>і</strong> показує, що<br />

к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>дхилень в<strong>і</strong>д встановлених правил торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього розпоряд-<br />

ку пост<strong>і</strong>йно зменшується <strong>і</strong> з часом випадки порушень будуть носити поодинок<strong>і</strong><br />

випадки.<br />

Практична частина досл<strong>і</strong>дження виконувалась на приклад<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства<br />

ТОВ „Св<strong>і</strong>танок”, м. Хм<strong>і</strong>льник, що займається торг<strong>і</strong>влею продовольчих товар<strong>і</strong>в,<br />

має також у своїй структур<strong>і</strong> «м<strong>і</strong>н<strong>і</strong> - пекарню». П<strong>і</strong>дприємство є л<strong>і</strong>дером по за-<br />

безпеченню продукц<strong>і</strong>єю санатор<strong>і</strong>їв м<strong>і</strong>ста. На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день ф<strong>і</strong>рма розши-<br />

рює сферу д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Планується на початку 2006 року в<strong>і</strong>дкрити «Г<strong>і</strong>пер-<br />

пекарню» <strong>і</strong> виробляти великий асортимент продукц<strong>і</strong>ї: хл<strong>і</strong>бобулочних, конди-

терських, макаронних та <strong>і</strong>нших вироб<strong>і</strong>в. Отже, на нашу думку, доц<strong>і</strong>льно оц<strong>і</strong>-<br />

нити продуктивн<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong> та саму потребу в персонал<strong>і</strong> за допомогою к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>с-<br />

них <strong>і</strong> як<strong>і</strong>сних показник<strong>і</strong>в.<br />

Проведен<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження дозволили визначити так<strong>і</strong> як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> показники: оц<strong>і</strong>нка<br />

функц<strong>і</strong>ональних обов’язк<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в; оц<strong>і</strong>нка бездефектної роботи сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>т-<br />

ник<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних категор<strong>і</strong>й; оц<strong>і</strong>нка квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї персоналу; оц<strong>і</strong>нка роботи сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>-<br />

тника на <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж компан<strong>і</strong>ї.<br />

Св<strong>і</strong>тлана СТЕПОВА<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ВАЖЛИВІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ<br />

ІННОВАЦІЙ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ<br />

ПІДПРИЄМСТВ<br />

Інтеграц<strong>і</strong>я України до св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки неможлива без розвитку <strong>і</strong>ннова-<br />

ц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, а саме її еколог<strong>і</strong>чного напрямку. Для п<strong>і</strong>дтримки впроваджен-<br />

ня наукових розробок був створений Державний <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний фонд (1992р.)<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до закону України “Про засади державної пол<strong>і</strong>тики у сфер<strong>і</strong> <strong>науки</strong> та<br />

науково-техн<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>”. Наступним кроком стало Розпорядження Прези-<br />

дента (23.01.1996р. №17/96) “Питання створення технопарк<strong>і</strong>в та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних<br />

структур <strong>і</strong>нших тип<strong>і</strong>в”. План д<strong>і</strong>й у сфер<strong>і</strong> еколог<strong>і</strong>ї було викладено в “Основних<br />

напрямах державної пол<strong>і</strong>тики України у галуз<strong>і</strong> охорони довк<strong>і</strong>лля, використання<br />

природних ресурс<strong>і</strong>в та забезпечення еколог<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики” (ухвалено<br />

5.03.1998), у програм<strong>і</strong> “Україна-2010” в розд<strong>і</strong>л<strong>і</strong> “Еколог<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика та ст<strong>і</strong>йкий<br />

розвиток сусп<strong>і</strong>льства”.<br />

Зг<strong>і</strong>дно з Законом України “Про <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть”, п<strong>і</strong>дписаного Пре-<br />

зидентом України 4 липня 2002 року передбачено значн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>льги в оподаткуван-<br />

н<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних п<strong>і</strong>дприємств. Однак статус <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного п<strong>і</strong>дприємства в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дно до д<strong>і</strong>ючого законодавства мають <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> центри, технопарки, техно-<br />

пол<strong>і</strong>си, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знес-<strong>і</strong>нкубатори тощо. Це п<strong>і</strong>дприємство (об'єднання п<strong>і</strong>д-

приємств), що розробляє, виробляє <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зує <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> продукти <strong>і</strong> (або) про-<br />

дукц<strong>і</strong>ю чи послуги, обсяг яких у грошовому вираз<strong>і</strong> перевищує 70 в<strong>і</strong>дсотк<strong>і</strong>в його<br />

загального обсягу продукц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> (або) послуг. Так<strong>і</strong> обмеження взагал<strong>і</strong> не сприяють<br />

розвитку <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> в с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong>.<br />

Зокрема, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йно-<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в в с<strong>і</strong>льському господар-<br />

ств<strong>і</strong> має багато перешкод не т<strong>і</strong>льки в своїй реєстрац<strong>і</strong>ї, але й в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї на<br />

окрем<strong>і</strong>й територ<strong>і</strong>ї.<br />

Якщо розглядати впровадження технолог<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> спрямован<strong>і</strong> на еколог<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю<br />

виробництва, як один <strong>і</strong>з напрям<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, пор<strong>і</strong>внюючи, напри-<br />

клад, з <strong>і</strong>снуючими технолог<strong>і</strong>ями, а також к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть шк<strong>і</strong>дливих викид<strong>і</strong>в в атмос-<br />

феру, забруднення ст<strong>і</strong>чних вод тощо, можна запроваджувати для технолог<strong>і</strong>й <strong>і</strong>з<br />

негативними еколог<strong>і</strong>чними параметрами п<strong>і</strong>льги в оподаткуванн<strong>і</strong> на пер<strong>і</strong>од д<strong>і</strong>ї<br />

такого проекту, наприклад податку на прибуток, ПДВ. К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть нормативних<br />

акт<strong>і</strong>в з правового забезпечення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> України є б<strong>і</strong>льш-менш<br />

достатньою. Але їх не п<strong>і</strong>дкр<strong>і</strong>плено ф<strong>і</strong>нансами, методиками та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>єю. У<br />

розроблених нормативних актах не проглядається системного п<strong>і</strong>дходу.<br />

Сл<strong>і</strong>д зауважити, що законодавч<strong>і</strong> акти, пов'язан<strong>і</strong> з нормативно-правовим ре-<br />

гулюванням <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, не узгоджен<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж собою <strong>і</strong> визначають за-<br />

гальн<strong>і</strong>, найб<strong>і</strong>льш принципов<strong>і</strong> положення, проте не регламентують <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> як лог<strong>і</strong>чний та посл<strong>і</strong>довний <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний процес, який спрямовано<br />

на прискорення економ<strong>і</strong>чного розвитку України.<br />

Інвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> проекти, що реал<strong>і</strong>зують с<strong>і</strong>льськогосподарськ<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства є,<br />

в основному, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йними. Це стосується тих, що враховують еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> зби-<br />

тки <strong>і</strong> направлен<strong>і</strong> на їх л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ю. Тому ми пропонуємо таким проектам надава-<br />

ти статусу <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних. Виходячи з цього аграрн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, що реал<strong>і</strong>зу-<br />

ють <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> проекти, сл<strong>і</strong>д зарахувати до тих, що користуються п<strong>і</strong>льгами в<br />

оподаткуванн<strong>і</strong>, визначеними Законом України “Про <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть”.<br />

Кр<strong>і</strong>м того, бажано для с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств застосувати подат-<br />

кову знижку в<strong>і</strong>д загальної суми <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в активну частку нових основних<br />

виробничих фонд<strong>і</strong>в. До 40% витрат на придбання обладнання може списуватись

за перший р<strong>і</strong>к. При цьому так<strong>і</strong> витрати повн<strong>і</strong>стю сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дносити на валов<strong>і</strong> ви-<br />

трати.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до Закону України “Про охорону НПС” (введений в д<strong>і</strong>ю Поста-<br />

новою ВР №1268-12 в<strong>і</strong>д 26.06.91, ВВР 1991) збори за забруднення НПС плат-<br />

ники перераховують до м<strong>і</strong>сцевих та Державного фонду охорони НПС у визна-<br />

чених розм<strong>і</strong>рах. Отже, основн<strong>і</strong> кошти на природоохоронну д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть надходять<br />

в<strong>і</strong>д п<strong>і</strong>дприємств, а доля незалежних джерел ф<strong>і</strong>нансування не значна, що вимагає<br />

пошук<strong>і</strong>в додаткових джерел ф<strong>і</strong>нансування. Проблема ф<strong>і</strong>нансування природо-<br />

охоронних заход<strong>і</strong>в набуває особливої гостроти <strong>і</strong> потребує скор<strong>і</strong>шого впрова-<br />

дження нових <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в заохочення та стимулювання <strong>і</strong>нвестор<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong>, в свою<br />

чергу, мають бути впевненими в м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальному р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> загального ризику, одн<strong>і</strong>єю<br />

з складових якого є еколог<strong>і</strong>чний.<br />

Отже, розглянувши державне регулювання еколог<strong>і</strong>чних <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й приро-<br />

докористування в с<strong>і</strong>льському господарств<strong>і</strong> ми прийшли до висновку, що воно є<br />

не досконалим, <strong>і</strong> для України як для молодої країни з ще не розвиненою ринко-<br />

вою економ<strong>і</strong>кою сл<strong>і</strong>д звернутися до досв<strong>і</strong>ду заруб<strong>і</strong>жних країн щодо державного<br />

регулювання.<br />

Промислово розвинут<strong>і</strong> держави св<strong>і</strong>ту накопичили значний досв<strong>і</strong>д застосу-<br />

вання р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних державного оподаткування екопол<strong>і</strong>тики. До країн, як<strong>і</strong> до-<br />

сягли найб<strong>і</strong>льших усп<strong>і</strong>х<strong>і</strong>в у розвитку еколог<strong>і</strong>чної системи оподаткування нале-<br />

жать Норвег<strong>і</strong>я, Швец<strong>і</strong>я, Ф<strong>і</strong>нлянд<strong>і</strong>я, Дан<strong>і</strong>я, Н<strong>і</strong>дерланди та США. Їхн<strong>і</strong>й досв<strong>і</strong>д<br />

може бути корисним для України, оск<strong>і</strong>льки дає змогу виробляти <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснювати<br />

ефективну нац<strong>і</strong>ональну пол<strong>і</strong>тику на основ<strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритетних концепц<strong>і</strong>й.<br />

Таким чином, в економ<strong>і</strong>чно розвинених країнах як альтернативним плюсом<br />

еколог<strong>і</strong>чного податку постають ринков<strong>і</strong> дозволи на використання обладнання та<br />

спор<strong>і</strong>днен<strong>і</strong> їм дозволи на забруднення та торг<strong>і</strong>вля дозволами, що бажано засто-<br />

сувати <strong>і</strong> в Україн<strong>і</strong>.<br />

Володимир СТЕФІНІН<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПРАЦІ<br />

Існує к<strong>і</strong>лька п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до оц<strong>і</strong>нювання р<strong>і</strong>вня якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, серед яких викори-<br />

стання комплексних показник<strong>і</strong>в (<strong>і</strong>ндекс<strong>і</strong>в). При цьому вих<strong>і</strong>дними даними для<br />

розрахунк<strong>і</strong>в є фактичний <strong>і</strong> запланований обсяги випуску придатної продукц<strong>і</strong>ї,<br />

як<strong>і</strong> обчислюються у варт<strong>і</strong>сних одиницях, штуках (екземплярах) або одиницях<br />

трудом<strong>і</strong>сткост<strong>і</strong> (нормо-годинах), а також втрати в<strong>і</strong>д браку. До втрат в<strong>і</strong>д браку<br />

включають втрати в<strong>і</strong>д неусувного браку <strong>і</strong> втрати, пов’язан<strong>і</strong> з його виявленням <strong>і</strong><br />

усуненням. Втрати в<strong>і</strong>д усунення браку включають витрати на розбракування<br />

забракованих вироб<strong>і</strong>в, анал<strong>і</strong>з причин браку, його усунення (зам<strong>і</strong>ну дефектних<br />

деталей чи вузл<strong>і</strong>в), повторне складання <strong>і</strong> перев<strong>і</strong>рку функц<strong>і</strong>онування виробу.<br />

Комплексн<strong>і</strong> показники якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства розраховуються для ро-<br />

бочих д<strong>і</strong>льниць, цех<strong>і</strong>в, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в ц<strong>і</strong>лому, а також для певної номенклатури<br />

деталей, складальних одиниць <strong>і</strong> готових вироб<strong>і</strong>в незалежно в<strong>і</strong>д структури орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Так, при їх розрахунку якост<strong>і</strong> <strong>і</strong> ефективност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> цеху викори-<br />

стовуються показники ефективност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> виготовленої<br />

продукц<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>льниць, що входять до даного цеху, а також вагов<strong>і</strong> коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнти зна-<br />

чимост<strong>і</strong> певної д<strong>і</strong>льниц<strong>і</strong> в масштаб<strong>і</strong> цеху. Причому у розрахунках комплексних<br />

показник<strong>і</strong>в використовуються зважен<strong>і</strong> геометричн<strong>і</strong> <strong>і</strong>ндекси. Аналог<strong>і</strong>чним чином<br />

розраховується <strong>і</strong>нтегральний <strong>і</strong>ндекс якост<strong>і</strong> та ефективност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> всього п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства за в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дними показниками д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> цех<strong>і</strong>в. Даний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д оц<strong>і</strong>нювання<br />

якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> та її ефективност<strong>і</strong> досить простий у використанн<strong>і</strong>, однак в сучасних<br />

умовах швидкого поширення, дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льшого переважання <strong>і</strong>нтелектуальної,<br />

творчої прац<strong>і</strong> його застосування ускладнене, та нав<strong>і</strong>ть <strong>і</strong> неможливе. Тому нин<strong>і</strong><br />

найб<strong>і</strong>льшого поширення у оц<strong>і</strong>нюванн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зних аспект<strong>і</strong>в якост<strong>і</strong> у найширшому ро-<br />

зум<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> набуло застосування метод<strong>і</strong>в та п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в <strong>науки</strong> квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>я.<br />

Квал<strong>і</strong>метрична оц<strong>і</strong>нка постає нев<strong>і</strong>д'ємним елементом системи управл<strong>і</strong>ння<br />

як<strong>і</strong>стю прац<strong>і</strong>, що дозволяє контролювати <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищувати р<strong>і</strong>вень якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>.<br />

Зв<strong>і</strong>дси, застосування квал<strong>і</strong>метричних метод<strong>і</strong>в є одн<strong>і</strong>єю з найважлив<strong>і</strong>ших перед-<br />

умов правильност<strong>і</strong> прийнятих управл<strong>і</strong>нських р<strong>і</strong>шень в област<strong>і</strong> якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>, що

створює п<strong>і</strong>дґрунтя для розв'язання ц<strong>і</strong>лої низки <strong>і</strong>нших проблем у сфер<strong>і</strong> якост<strong>і</strong><br />

прац<strong>і</strong>. А це дає п<strong>і</strong>дстави вважати, що проблема вим<strong>і</strong>ру <strong>і</strong> квал<strong>і</strong>метричної оц<strong>і</strong>нки<br />

якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> насьогодн<strong>і</strong> є актуальною проблемою вс<strong>і</strong>єї <strong>науки</strong> про як<strong>і</strong>сть прац<strong>і</strong>,<br />

тому природно, що квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>я привертає увагу усе б<strong>і</strong>льшого числа науковц<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

практик<strong>і</strong>в. Застосування квал<strong>і</strong>метричних метод<strong>і</strong>в дозволяє не т<strong>і</strong>льки оц<strong>і</strong>нювати<br />

р<strong>і</strong>вень якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> виконавц<strong>і</strong>в та продукц<strong>і</strong>ї, що випускається, а й визначати м<strong>і</strong>-<br />

ру в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>жнародним стандартам, а також м<strong>і</strong>ру в<strong>і</strong>дставання в<strong>і</strong>д них.<br />

Таким чином, на сьогодн<strong>і</strong> квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>я як синтетична теор<strong>і</strong>я має так<strong>і</strong> скла-<br />

дов<strong>і</strong>: 1) загальну квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ю, яка розкриває законом<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> вим<strong>і</strong>рювання та<br />

оц<strong>і</strong>нювання якост<strong>і</strong> предмет<strong>і</strong>в будь-якої природи; 2) спец<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong><br />

включають методи оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> за тими чи <strong>і</strong>ншими ознаками цих метод<strong>і</strong>в (екс-<br />

пертна, <strong>і</strong>ндексна, ймов<strong>і</strong>рно-статистична, загальна теор<strong>і</strong>я розрахунку ефективно-<br />

ст<strong>і</strong> як м<strong>і</strong>ри якост<strong>і</strong> систем <strong>і</strong> процес<strong>і</strong>в); 3) предметн<strong>і</strong> квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї (квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>я про-<br />

дукц<strong>і</strong>ї, прац<strong>і</strong>, управл<strong>і</strong>ння, людини, <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, ергоном<strong>і</strong>чна тощо). Вид<strong>і</strong>лення у ква-<br />

л<strong>і</strong>метричн<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> предметних квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>й, зокрема квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>, дозво-<br />

лить б<strong>і</strong>льш поглиблено <strong>і</strong> точно проводити оц<strong>і</strong>нку та вим<strong>і</strong>рювання якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong><br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

На сьогодн<strong>і</strong> для оц<strong>і</strong>нки результативност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> застосовується чимало ме-<br />

тод<strong>і</strong>в шкалування, впорядкованост<strong>і</strong> ранг<strong>і</strong>в, альтернативних характеристик,<br />

оц<strong>і</strong>нних лист<strong>і</strong>в та низка <strong>і</strong>нших. Зокрема, метод шкалування не потребує вели-<br />

ких витрат на розробку <strong>і</strong> це визначає його економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>сть, хоча числовий вираз<br />

прояву показника розширює поле <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ї у експерта, що п<strong>і</strong>двищує суб'єк-<br />

тив<strong>і</strong>зм оц<strong>і</strong>нки. Метод альтернативних характеристик не варто застосовувати<br />

для оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> роботи прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в через його необ'єктивн<strong>і</strong>сть. Метод впоря-<br />

дкованост<strong>і</strong> ранг<strong>і</strong>в дозволяє врахувати в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> за природою фактори, однак на<br />

практиц<strong>і</strong> застосовується р<strong>і</strong>дко <strong>і</strong> має ряд недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в.<br />

На жаль, метод квал<strong>і</strong>метричної оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> поки що не одержав<br />

широкого застосування <strong>і</strong> впровадження у виробництво, хоча в<strong>і</strong>н являє собою<br />

важливий науковий <strong>і</strong>нструмент для розв'язання складних неформал<strong>і</strong>зованих<br />

проблем управл<strong>і</strong>ння як<strong>і</strong>стю прац<strong>і</strong>. Нин<strong>і</strong> комплексн<strong>і</strong> оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> дедал<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льше

впроваджуються в р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> сфери людської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. У в<strong>і</strong>тчизняних <strong>і</strong> заруб<strong>і</strong>жних<br />

наукових публ<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ях все част<strong>і</strong>ше порушуються проблеми комплексної оц<strong>і</strong>нки<br />

якост<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зного роду об'єкт<strong>і</strong>в, що не є продуктами прац<strong>і</strong>, або оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> пере-<br />

б<strong>і</strong>гу р<strong>і</strong>зних процес<strong>і</strong>в, одним з яких є процес забезпечення якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>.<br />

Існуюч<strong>і</strong> зараз методики оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> характеризуються внутр<strong>і</strong>-<br />

шньою єдн<strong>і</strong>стю, яка полягає у тому, що ц<strong>і</strong> методики базуються на загальних<br />

принципах квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї. Отже, з погляду теоретичної квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї, ц<strong>і</strong> методики<br />

однор<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> <strong>і</strong> можуть бути описан<strong>і</strong> одним алгоритмом. Таким чином, методи ком-<br />

плексної к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сної оц<strong>і</strong>нки якост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> охоплюють усе нов<strong>і</strong> област<strong>і</strong>, а алгоритм<br />

цих метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong> принципи, на яких вони базуються, практично не в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються<br />

в<strong>і</strong>д тих, як<strong>і</strong> прийнят<strong>і</strong> в теоретичн<strong>і</strong>й квал<strong>і</strong>метр<strong>і</strong>ї, до того ж сфери застосування<br />

багатьох з цих метод<strong>і</strong>в, наприклад, оц<strong>і</strong>нка якост<strong>і</strong> фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, є надзвичайно важ-<br />

ливими.<br />

Натал<strong>і</strong>я СТЕЦУРА, Юл<strong>і</strong>я БЕРІДЗЕ<br />

Черн<strong>і</strong>вецький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

РОЛЬ ІНТЕГРОВАНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В<br />

СУЧАСНОМУ ПІДПРИЄМНИЦТВІ<br />

К<strong>і</strong>нець ХХ – початок ХХІ стол<strong>і</strong>ття характеризуються значними зм<strong>і</strong>нами у<br />

використанн<strong>і</strong> маркетингових стратег<strong>і</strong>й на українських п<strong>і</strong>дприємствах. Гостр<strong>і</strong>-<br />

ший р<strong>і</strong>вень конкуренц<strong>і</strong>ї ( в тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> в загальносв<strong>і</strong>товому, глобальному мас-<br />

штаб<strong>і</strong>), зр<strong>і</strong>ст потреб споживач<strong>і</strong>в в якост<strong>і</strong> обслуговування вимагав в<strong>і</strong>д учасник<strong>і</strong>в<br />

п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>н в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> б<strong>і</strong>знесом. Актуальною пробле-<br />

мою на сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день в Україн<strong>і</strong> є в<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>д маркетингу, направленого на<br />

масового споживача <strong>і</strong> переор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я його на <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> кожно-<br />

го кл<strong>і</strong>єнта.<br />

Зм<strong>і</strong>на загальної ф<strong>і</strong>лософ<strong>і</strong>ї маркетингу потребує використання адекватної<br />

комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики. В цих умовах широкого розповсюдження набуває

концепц<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нтегрованих маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й (ІМК, англ. – Integrated<br />

Marketing Communication).<br />

Концепц<strong>і</strong>я ІМК об’єднує в єдине ц<strong>і</strong>ле рекламу, зв’язки з громадськ<strong>і</strong>стю,<br />

просування, стимулювання збуту, корпоративн<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, Інтернет <strong>і</strong> пере-<br />

творює корпоративн<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї у вигляд, що сприймається отримувачем –<br />

єдиний пот<strong>і</strong>к <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї з ряду нерозд<strong>і</strong>льних джерел. Зг<strong>і</strong>дно концепц<strong>і</strong>ї ІМК сп<strong>і</strong>-<br />

лкуватися з<strong>і</strong> споживачами необх<strong>і</strong>дно на основ<strong>і</strong> їх знань, бачень, в<strong>і</strong>дчутт<strong>і</strong>в, а не<br />

т<strong>і</strong>льки виходячи з продукц<strong>і</strong>ї чи послуг компан<strong>і</strong>ї, як вважалося ран<strong>і</strong>ше.<br />

Процес вт<strong>і</strong>лення концепц<strong>і</strong>ї ІМК в практику д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> українських ф<strong>і</strong>рм<br />

гальмується в насл<strong>і</strong>док д<strong>і</strong>ї наступних фактор<strong>і</strong>в: не усв<strong>і</strong>домлення значення за-<br />

стосування ІМК в процес<strong>і</strong> росту ефективност<strong>і</strong> маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й; про-<br />

тир<strong>і</strong>ччя м<strong>і</strong>ж р<strong>і</strong>зними функц<strong>і</strong>ональними п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>лами служб комун<strong>і</strong>катора (в<strong>і</strong>д-<br />

д<strong>і</strong>л реклами, ПР, збуту); молочисельн<strong>і</strong>сть рекламних та <strong>і</strong>нших агентств, що в<br />

сил<strong>і</strong> розробити ефективн<strong>і</strong> ІМК внасл<strong>і</strong>док в<strong>і</strong>дсутност<strong>і</strong> кадр<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної компе-<br />

тенц<strong>і</strong>ї, пересл<strong>і</strong>дування своїх меркантильних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в.<br />

Концепц<strong>і</strong>я <strong>і</strong>нтегрованих маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й вперше була сфор-<br />

мульована американськими маркетологами Доном Шульцем, Стенл<strong>і</strong> Таненбау-<br />

мом <strong>і</strong> Робертом Лаутернборном в 1993 р. Вони визначили ІМК як “… новий<br />

спос<strong>і</strong>б розум<strong>і</strong>ння ц<strong>і</strong>лого, який нам здається з<strong>і</strong>ставленим з таких частин, як рек-<br />

лама, пабл<strong>і</strong>к р<strong>і</strong>лейшнз, стимулювання збуту, матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чне забезпечен-<br />

ня, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я взаємов<strong>і</strong>дносин з сп<strong>і</strong>вроб<strong>і</strong>тниками”/<br />

Розглянемо поняття ІМК б<strong>і</strong>льш детальн<strong>і</strong>ше. За визначенням Американсь-<br />

кої асоц<strong>і</strong>ац<strong>і</strong>ї рекламних агентств, <strong>і</strong>нтегрована маркетингова комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я – це<br />

концепц<strong>і</strong>я планування маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й, що виходить з необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong><br />

оц<strong>і</strong>нки стратег<strong>і</strong>чної рол<strong>і</strong> їх окремих напрямк<strong>і</strong>в (реклами, стимулювання збуту,<br />

пабл<strong>і</strong>к р<strong>і</strong>лейшнз та <strong>і</strong>н.) <strong>і</strong> пошуку оптимального сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення ч<strong>і</strong>ткост<strong>і</strong>, посл<strong>і</strong>-<br />

довност<strong>і</strong> <strong>і</strong> максим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї впливу комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних програм шляхом <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї вс<strong>і</strong>х<br />

окремих звернень. Дж. Бернет <strong>і</strong> С.Мор<strong>і</strong>арт<strong>і</strong> визначає цю категор<strong>і</strong>ю так: “ІМК<br />

об’єднують в соб<strong>і</strong> вс<strong>і</strong> засоби маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й – в<strong>і</strong>д реклами до упа-

ковки <strong>і</strong> дозволяють направляти ц<strong>і</strong>льовим аудитор<strong>і</strong>ям погодженн<strong>і</strong>, переконлив<strong>і</strong><br />

маркетингов<strong>і</strong> звернення, що служать досягненню ц<strong>і</strong>лей компан<strong>і</strong>ї.<br />

Не дивлячись на очевидн<strong>і</strong> переваги концепц<strong>і</strong>ї ІМК, компан<strong>і</strong>ї не посп<strong>і</strong>ша-<br />

ють вт<strong>і</strong>лювати їх <strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснювати необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в силу орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних та <strong>і</strong>нших<br />

причин. Для усунення описаних бар’єр<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дно: вт<strong>і</strong>лення менеджментом<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї концепц<strong>і</strong>ї ІМК зверху вниз <strong>і</strong> забезпечення її всесторонньої п<strong>і</strong>дтрим-<br />

ки на м<strong>і</strong>сцях; маркетинг компан<strong>і</strong>ї повинен стати ор<strong>і</strong>єнтованим на споживача;<br />

ефективн<strong>і</strong> маркетингов<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї мають визнаватися ус<strong>і</strong>ма членами орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї в якост<strong>і</strong> основної конкурентної переваги; комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї повинн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюва-<br />

тися та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї повинна збиратись централ<strong>і</strong>зовано, збер<strong>і</strong>гатися<br />

та анал<strong>і</strong>зуватися профес<strong>і</strong>оналами з глибокими маркетинговими знаннями.<br />

Не дивлячись на труднощ<strong>і</strong>, що стоять на шляху застосування концепц<strong>і</strong>ї<br />

ІМК в практику д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>рм, сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити, що вона отримує все б<strong>і</strong>льш<br />

широке визнання. Нов<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї (<strong>і</strong>нтерактивн<strong>і</strong> комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї,<br />

використання баз даних в налагодженн<strong>і</strong> зв’язк<strong>і</strong>в з адресатами, застосування<br />

комп’ютерних технолог<strong>і</strong>й, в першу чергу Internet та <strong>і</strong>н.) сприяють росту ефек-<br />

тивност<strong>і</strong> застосування п<strong>і</strong>дходу <strong>і</strong>нтегрованих маркетингових комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>й. Роз-<br />

робник концепц<strong>і</strong>ї ІМК Д.Шульц з цього приводу висловив наступну думку:<br />

“Технолог<strong>і</strong>я – це саме те, що робить ІМК можливим, <strong>і</strong> чим швидше розповсю-<br />

джуються технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>ї, тим <strong>і</strong>нтенсивн<strong>і</strong>ше ростуть набувають зр<strong>і</strong>лост<strong>і</strong><br />

ІМК”.<br />

Як висновок, можна в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити, що вт<strong>і</strong>лення концепц<strong>і</strong>ї ІМК в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю<br />

дозволить п<strong>і</strong>двищити ефективн<strong>і</strong>сть не т<strong>і</strong>льки маркетингових заход<strong>і</strong>в, але й<br />

управл<strong>і</strong>ння компан<strong>і</strong>ї в ц<strong>і</strong>лому.<br />

Тетяна СТОВБА<br />

Херсонський нац<strong>і</strong>ональний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Серед основних ц<strong>і</strong>лей економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики держави визначе-<br />

ний нац<strong>і</strong>ональний розвиток. Тому вкрай необх<strong>і</strong>дно визначити модель розвитку<br />

України.<br />

Розвиток — це процес законом<strong>і</strong>рної зм<strong>і</strong>ни, переходу з одного стану в <strong>і</strong>нше,<br />

б<strong>і</strong>льш досконале; самопросування в<strong>і</strong>д нижчого (простого) до вищого (складно-<br />

го), що розкриває <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зує внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї та сутн<strong>і</strong>сть явищ, як<strong>і</strong> ведуть до<br />

виникнення нового <strong>і</strong> зумовлюють будь-як<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тних форм матер<strong>і</strong>ї.<br />

Поняття “зростання” <strong>і</strong> “розвиток” не є тотожними. У першому випадку<br />

йдеться про процес розширення масштаб<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> при збереженн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ри ефе-<br />

ктивност<strong>і</strong> такої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. Процес розвитку, навпаки, безпосередньо<br />

пов’язаний з<strong>і</strong> зростанням м<strong>і</strong>ри ефективност<strong>і</strong>. Таким чином, про розвиток можна<br />

говорити там, де внасл<strong>і</strong>док пол<strong>і</strong>пшення б<strong>і</strong>знес-процес<strong>і</strong>в або управл<strong>і</strong>ння ними,<br />

досягнутий як<strong>і</strong>сний або к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сний прир<strong>і</strong>ст корисного результату процесу в по-<br />

р<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з колишн<strong>і</strong>м р<strong>і</strong>внем чи р<strong>і</strong>внем, досягнутим на <strong>і</strong>нших виробництвах.<br />

У.Ростоу вид<strong>і</strong>лив п’ять стад<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чного зростання: традиц<strong>і</strong>йне сусп<strong>і</strong>льство,<br />

створення передумов для “зльоту” та “зльот”, рух до зр<strong>і</strong>лост<strong>і</strong>, епоха масового<br />

споживання, за межами масового споживання. На думку Гальчинського А.С.,<br />

Єщенко П.С., Палк<strong>і</strong>на Ю.І. цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, що виникла п<strong>і</strong>сля епохи варварства, у<br />

своєму розвитку пройшла ряд етап<strong>і</strong>в: аграрну, <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альну та пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>а-<br />

льну епохи.<br />

Федулова Л.І., Чумаченко М.Г. на І м<strong>і</strong>жнародн<strong>і</strong>й науково-практичн<strong>і</strong>й кон-<br />

ференц<strong>і</strong>ї “Управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними зм<strong>і</strong>нами в контекст<strong>і</strong> формування еконо-<br />

м<strong>і</strong>ки знань” (м. Хмельницький, 2005 р.) зазначили, що розвиток має не т<strong>і</strong>льки<br />

<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альний <strong>і</strong> пост<strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альний етапи, але й <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний, а також сусп<strong>і</strong>-<br />

льство економ<strong>і</strong>ки знань. Отже, така класиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я додає до вже розглянутих ви-<br />

ще етап<strong>і</strong>в розвитку ще два – <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний та економ<strong>і</strong>ку знань.<br />

В останн<strong>і</strong> десятир<strong>і</strong>ччя XX стол<strong>і</strong>ття в промислово розвинених країнах св<strong>і</strong>ту<br />

в<strong>і</strong>дбулися докор<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношенн<strong>і</strong> чинник<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чного зростання,<br />

на перше м<strong>і</strong>сце виходять <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>, їх частка зб<strong>і</strong>льшилася з 20% у 60-<strong>і</strong> роки<br />

до 40% в даний час. Існуюч<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї збер<strong>і</strong>гаються, що ставить українських

товаровиробник<strong>і</strong>в перед необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>стю переходу на <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний шлях розвит-<br />

ку. Пров<strong>і</strong>дну роль в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає саме наука.<br />

У виробництв<strong>і</strong> розвиваються науков<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження, виникла творча сп<strong>і</strong>в-<br />

дружн<strong>і</strong>сть учених, <strong>і</strong>нженер<strong>і</strong>в, а сам<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства переростають у науково-<br />

промислов<strong>і</strong> комплекси р<strong>і</strong>зних вид<strong>і</strong>в. В економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> такий тип розвитку визнача-<br />

ється як <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний. Терм<strong>і</strong>н “<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний розвиток” означає процес госпо-<br />

дарювання, що спирається на безперервний пошук <strong>і</strong> використовування нових<br />

способ<strong>і</strong>в <strong>і</strong> сфер реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства в умовах зовн<strong>і</strong>шнього сере-<br />

довища в рамках вибраної м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> прийнятої мотивац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, що зм<strong>і</strong>нюють-<br />

ся, пов'язаний з модиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>єю <strong>і</strong>снуючих <strong>і</strong> формуванням нових ринк<strong>і</strong>в збуту. В<strong>і</strong>н<br />

ґрунтується на використанн<strong>і</strong> принципово нових прогресивних технолог<strong>і</strong>й, орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-управл<strong>і</strong>нських систем. Інновац<strong>і</strong>йний розвиток характеризується по-<br />

явою нових пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в: <strong>і</strong>нтелектуал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю виробничої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, еколог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>с-<br />

тю, використанням високих технолог<strong>і</strong>й тощо. Ця модель потребує нової держа-<br />

вної <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної пол<strong>і</strong>тики ефективного стимулювання <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й, розвитку на-<br />

уком<strong>і</strong>стких та скорочення природоексплуатуючих галузей.<br />

Тому в сучасних умовах найважлив<strong>і</strong>шим стратег<strong>і</strong>чним видом д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

усередин<strong>і</strong> корпорац<strong>і</strong>ї є навчання. Використовування можливостей для навчан-<br />

ня, тобто перетворення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в ту, що навчається, вимагає створення в ц<strong>і</strong>й<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї арх<strong>і</strong>тектури знань, управл<strong>і</strong>ння знаннями <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дної техн<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>н-<br />

фраструктури. Арх<strong>і</strong>тектура знань завжди є чинником появи все б<strong>і</strong>льшого об'єму<br />

систематизованих знань, а також дозволяє погоджувати знання <strong>і</strong> необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> на-<br />

вички. Процес управл<strong>і</strong>ння знаннями <strong>і</strong> забезпечує методолог<strong>і</strong>чну базу для збору,<br />

<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> розповсюдження знань. І нарешт<strong>і</strong>, техн<strong>і</strong>чна <strong>і</strong>нфраструктура, побудо-<br />

вана на баз<strong>і</strong> комп'ютерних мереж, дозволяє кожному користувачу отримати до-<br />

ступ до наявних знань в будь-якому м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong> <strong>і</strong> у будь-який момент, коли це буде<br />

потр<strong>і</strong>бно.<br />

Головними в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нними рисами нового стол<strong>і</strong>ття будуть, по-перше, вих<strong>і</strong>д на<br />

перше м<strong>і</strong>сце <strong>науки</strong> <strong>і</strong> <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, а по-друге - п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> життя. П<strong>і</strong>д цим ро-<br />

зум<strong>і</strong>ються не т<strong>і</strong>льки висок<strong>і</strong> життєв<strong>і</strong> стандарти, але <strong>і</strong> залучення до культури, ра-

ц<strong>і</strong>ональне в<strong>і</strong>дношення до природи, зб<strong>і</strong>льшення тривалост<strong>і</strong> життя. Акцент на<br />

знання приведе до зм<strong>і</strong>ни пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики, коли най-<br />

важлив<strong>і</strong>шими стануть кап<strong>і</strong>таловкладення в людину, що розглядаються як найе-<br />

фективн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї.<br />

В XXI стол<strong>і</strong>тт<strong>і</strong> св<strong>і</strong>товими л<strong>і</strong>дерами будуть не т<strong>і</strong> країни, що мають б<strong>і</strong>льше<br />

природних ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> основних фонд<strong>і</strong>в, а т<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> зум<strong>і</strong>ли накопичити б<strong>і</strong>льше <strong>і</strong>нте-<br />

лектуального <strong>і</strong> людського кап<strong>і</strong>талу, зробили б<strong>і</strong>льше за <strong>і</strong>нших для соц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

своєї економ<strong>і</strong>ки. Інновац<strong>і</strong>йний розвиток в Україн<strong>і</strong> забезпечить зростання якост<strong>і</strong><br />

життя громадян, скоротить в<strong>і</strong>дставання в<strong>і</strong>д розвинутих країн св<strong>і</strong>ту, дозволить<br />

уникнути <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної та економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong>золяц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки та св<strong>і</strong>то-<br />

вого сусп<strong>і</strong>льства, забезпечить розвиток процес<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>жнародної <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ї.<br />

Ірина СТОРОЖУК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МОДЕЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОЛІГРАФІЧНОГО<br />

ПІДПРИЄМСТВА<br />

Засновник «4Р»-концепц<strong>і</strong>ї – професор гарвардського ун<strong>і</strong>верситету Нейл<br />

Борден ще в середин<strong>і</strong> ХХ стол<strong>і</strong>ття пров<strong>і</strong>в досл<strong>і</strong>дження по пошуку залежност<strong>і</strong><br />

витрат на реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю маркетингових функц<strong>і</strong>й п<strong>і</strong>дприємств одн<strong>і</strong>єї галуз<strong>і</strong> [1,<br />

с.529]. Досл<strong>і</strong>дження показали ун<strong>і</strong>кальн<strong>і</strong>сть результат<strong>і</strong>в для кожного об’єкта.<br />

Подальш<strong>і</strong> науков<strong>і</strong> пошуки п<strong>і</strong>дтвердили теор<strong>і</strong>ю про те, що немає единого “реце-<br />

пту” побудови маркетингового комплексу [2, с.129]. Мова може йти т<strong>і</strong>льки про<br />

певн<strong>і</strong> специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> та властивост<strong>і</strong>, притаманн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємствам одн<strong>і</strong>єї<br />

галуз<strong>і</strong>, на основ<strong>і</strong> яких обирається типовий <strong>і</strong>нструментар<strong>і</strong>й маркетингового ком-<br />

плексу.<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> в країнах з ринковою економ<strong>і</strong>кою традиц<strong>і</strong>йна концеп-<br />

ц<strong>і</strong>я маркетингового комплексу вважається обмеженою. Р<strong>і</strong>зними науковцями<br />

робились спроби ввести в структуру маркетингового комплексу додатков<strong>і</strong> еле-<br />

менти, так<strong>і</strong> як “народ”, “пол<strong>і</strong>тика”, “сила” тощо [2, с.136]. Вс<strong>і</strong> додан<strong>і</strong> елементи

в<strong>і</strong>дносились до прошарк<strong>і</strong>в зовн<strong>і</strong>шнього маркетингового середовища. Склад<br />

внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства для впливу на ринкове середовище за-<br />

лишався незм<strong>і</strong>нним, але в<strong>і</strong>н теж потребує перегляду, зважаючи на зм<strong>і</strong>ни у соц<strong>і</strong>-<br />

ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й св<strong>і</strong>домост<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства та поступового перенесення акцент<strong>і</strong>в<br />

в<strong>і</strong>д прагматичної економ<strong>і</strong>ї до соц<strong>і</strong>ально-гуман<strong>і</strong>тарних аспект<strong>і</strong>в життя.<br />

Все част<strong>і</strong>ше у наукових працях з’являються тези про стратег<strong>і</strong>чне значення<br />

такого внутр<strong>і</strong>шнього ресурсу орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, спрямованого на споживача та задо-<br />

волення його потреб, як персонал. Саме людський ресурс зд<strong>і</strong>йснює вплив та пе-<br />

ретворює оточуєче середовище, його можна вважати таким самим <strong>і</strong>нструмен-<br />

том, за допомогою якого п<strong>і</strong>дприємство досягає поставлених ц<strong>і</strong>лей. Як <strong>і</strong> будь-<br />

який з елемент<strong>і</strong>в маркетингового комплексу, його параметри можна досл<strong>і</strong>джу-<br />

вати, планувати, контролювати. Ефективн<strong>і</strong>сть елементу “персонал” може ви-<br />

значати усп<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємства вц<strong>і</strong>лому та становити його конкурентну перевагу.<br />

Особливого значення елемент “персонал” набуває для промислових п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств та п<strong>і</strong>дприємств сфери послуг, для яких основним засобом розпод<strong>і</strong>лення та<br />

просування є персональний продаж, а каналом виступає власний збутовий пер-<br />

сонал. Критичну актуальн<strong>і</strong>сть людський фактор має для пол<strong>і</strong>граф<strong>і</strong>чної галуз<strong>і</strong>.<br />

В рамках проведеного досл<strong>і</strong>дження склад маркетингового комплексу для<br />

типового п<strong>і</strong>дприємства пол<strong>і</strong>граф<strong>і</strong>чної галуз<strong>і</strong> бачиться таким:<br />

Товар: 1. Фактори техн<strong>і</strong>чного оснащення виробництва: наявн<strong>і</strong>сть замкне-<br />

ного виробничого циклу; нов<strong>і</strong>тнього високотехнолог<strong>і</strong>чного або ун<strong>і</strong>кального об-<br />

ладнання чи виробничого процесу. 2. Фактори в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> товару вимогам<br />

замовника: в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть якост<strong>і</strong> готової продукц<strong>і</strong>ї техн<strong>і</strong>чним умовам та нормам;<br />

можлив<strong>і</strong>сть комплексного обслуговування замовника. 3. Оперативн<strong>і</strong>сть вико-<br />

нання. 4. Надання додаткових послуг (розробка дизайну). 5. Стан <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної<br />

роботи.<br />

Ц<strong>і</strong>на: 1. Cп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення ц<strong>і</strong>на/як<strong>і</strong>сть. 2. Доступ до сировини (ступ<strong>і</strong>нь не-<br />

залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д постачальник<strong>і</strong>в). 3. Гнучк<strong>і</strong>сть ц<strong>і</strong>н. 4. Надання додаткових (бону-<br />

сних) послуг. 5. Наявн<strong>і</strong>сть системи знижок. 6. Наближен<strong>і</strong>сть ц<strong>і</strong>н до середньори-<br />

нкових.

Розпод<strong>і</strong>лення: 1. Продаж: орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йна структура, забезпечен<strong>і</strong>сть та роз-<br />

виток служби прямих продаж<strong>і</strong>в; наявн<strong>і</strong>сть системи непрямих канал<strong>і</strong>в продажу,<br />

їх ефективн<strong>і</strong>сть; орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я роботи з посередниками. 2.Товарорух: наявн<strong>і</strong>сть<br />

власної служби доставки, складських прим<strong>і</strong>щень; управл<strong>і</strong>ння складськими за-<br />

пасами.<br />

Просування: 1. Прямий маркетинг: обл<strong>і</strong>к, анал<strong>і</strong>з <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї про продаж<strong>і</strong><br />

(управл<strong>і</strong>нський аспект); система планування та оц<strong>і</strong>нки роботи менеджер<strong>і</strong>в; р<strong>і</strong>-<br />

вень використання direct-mail технолог<strong>і</strong>й та <strong>і</strong>нтерактивного маркетингу. 2. PR<br />

та реклама: наявн<strong>і</strong>сть ч<strong>і</strong>тко сформульованої зовн<strong>і</strong>шньої комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї; розм<strong>і</strong>щен-<br />

ня прямої реклами та PR-матер<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в в ЗМІ; участь у виставках; спонсорство; па-<br />

кет «корпоративних стандарт<strong>і</strong>в»; забезпечен<strong>і</strong>сть служби продаж<strong>і</strong>в зразками<br />

продукц<strong>і</strong>ї та <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джевими матер<strong>і</strong>алами.<br />

Персонал: 1. Робота з персоналом: п<strong>і</strong>дб<strong>і</strong>р, розстановка, адаптац<strong>і</strong>я, атеста-<br />

ц<strong>і</strong>я та оц<strong>і</strong>нки; створення кадрового резерву. 2. Розвиток: навчання, мотивац<strong>і</strong>я <strong>і</strong><br />

стимулювання; планування д<strong>і</strong>лової кар’єри. 3. Внутр<strong>і</strong>шня PR робота: корпора-<br />

тивна культура; розвиток командного духу, система лояльност<strong>і</strong> до п<strong>і</strong>дприємст-<br />

ва. 4. Соц<strong>і</strong>альне партнерство.<br />

Ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> <strong>і</strong> результати застосування маркетингових <strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зняться в за-<br />

лежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д маркетингової пол<strong>і</strong>тики п<strong>і</strong>дприємства. При розробц<strong>і</strong> маркетинго-<br />

вого комплексу необх<strong>і</strong>дно враховувати наступн<strong>і</strong> принципи: взаємопогодженос-<br />

т<strong>і</strong>, який потребує узгодженост<strong>і</strong> кожної зм<strong>і</strong>нної величини з <strong>і</strong>ншими; розстановки<br />

пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в, який передбачає вид<strong>і</strong>лення основних найб<strong>і</strong>льш значущих парамет-<br />

р<strong>і</strong>в для кожного елементу комплексу; оперативного реагування на будь-як<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>-<br />

ни вих<strong>і</strong>дних умов.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Классика маркетинга. Пер.с англ./Сост. Б.М. Энис и др. –С-Пб.: Питер,<br />

2001. – 752 с.<br />

2. Черенков В.И. Международный маркетинг. – С-Пб.: ИВЭКС ПЭП, Знание,<br />

2003. – 848 с.

Олег СУЗДАЛЬЦЕВ<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситету економ<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> права<br />

ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНИХ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ<br />

ПІДПРИЄМСТВ ЗВ’ЯЗКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ<br />

Побудова сучасних систем менеджменту повинна в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати вимогам<br />

конкурентного ринкового середовища, враховувати широке коло фактор<strong>і</strong>в вну-<br />

тр<strong>і</strong>шнього <strong>і</strong> зовн<strong>і</strong>шнього характеру, що можуть мати пор<strong>і</strong>зно спрямовану д<strong>і</strong>ю на<br />

д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємства. Саме тому досл<strong>і</strong>дження <strong>і</strong> анал<strong>і</strong>з систем менеджменту <strong>і</strong><br />

напрямк<strong>і</strong>в їх трансформац<strong>і</strong>ї є актуальним питанням сьогодення, особливо у в<strong>і</strong>д-<br />

ношенн<strong>і</strong> до п<strong>і</strong>дприємств зв’язку, як<strong>і</strong> нин<strong>і</strong> демонструють надзвичайно швидк<strong>і</strong><br />

темпи зростання. Ця динам<strong>і</strong>ка викликає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть шукати шляхи до форму-<br />

вання б<strong>і</strong>льш гнучких систем управл<strong>і</strong>ння, спроможних враховувати д<strong>і</strong>ю р<strong>і</strong>знома-<br />

н<strong>і</strong>тних фактор<strong>і</strong>в, зменшувати р<strong>і</strong>вень ризику, адекватно реагувати на зм<strong>і</strong>ни тощо.<br />

Нин<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йної сфери демонструють темпи росту,<br />

<strong>і</strong>стотно перевищуюч<strong>і</strong> показники української економ<strong>і</strong>ки в ц<strong>і</strong>лому, масштаби ви-<br />

користання <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й, що надаються п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ствами зв’язку, зростають значною м<strong>і</strong>рою <strong>і</strong> можуть бути сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>днесен<strong>і</strong> з тради-<br />

ц<strong>і</strong>йними ресурсами (енергетичними, сировинними та <strong>і</strong>н.). Так, обсяг послуг на<br />

основ<strong>і</strong> <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-комун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йних технолог<strong>і</strong>й вже перевищив 2 млрд. дола-<br />

р<strong>і</strong>в, що складає близько 5,2 % ВВП України. Ця величина зростає випереджаю-<br />

чими темпами <strong>і</strong> має вже макроеконом<strong>і</strong>чне значення.<br />

Проведений анал<strong>і</strong>з стану розвитку п<strong>і</strong>дприємств галуз<strong>і</strong> в пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з євро-<br />

пейськими країнами дозволив виявити, що українськ<strong>і</strong> телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї мають<br />

<strong>і</strong>стотний потенц<strong>і</strong>ал довгострокового розвитку. У той час як телекомун<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong><br />

ринки Європи ув<strong>і</strong>йшли в стад<strong>і</strong>ю насичення, ринок України показує значн<strong>і</strong> тем-<br />

пи росту. Б<strong>і</strong>льш того, в<strong>і</strong>тчизняний ринок виглядає непогано при пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> усе-<br />

редин<strong>і</strong> групи країн <strong>і</strong>з приблизно однаковим р<strong>і</strong>внем розвитку.<br />

Характеризуючи основн<strong>і</strong> результати д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств галуз<strong>і</strong>, сл<strong>і</strong>д за-<br />

значити, що у 2004 р. оператори ус<strong>і</strong>х форм власност<strong>і</strong> надали послуг на суму

21,1 млрд. грн., що на 44,1% перевищує аналог<strong>і</strong>чний показник 2003 р., побудо-<br />

вано <strong>і</strong> введено в експлуатац<strong>і</strong>ю близько 925,3 тис. номер<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>ксованого зв’язку,<br />

що на 15% перевищує показник попереднього року, чисельн<strong>і</strong>сть споживач<strong>і</strong>в по-<br />

слуг моб<strong>і</strong>льного зв’язку (станом на 1 с<strong>і</strong>чня 2005 р.) зросла до 13,7 млн., що у 2,1<br />

рази б<strong>і</strong>льше н<strong>і</strong>ж у попередньому роц<strong>і</strong>. Протягом 2004 р. на розвиток галуз<strong>і</strong> ви-<br />

користано понад 5,8 млрд. грн. кап<strong>і</strong>тальних <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й, а загальна сума надхо-<br />

джень до Держбюджету в<strong>і</strong>д видач<strong>і</strong> л<strong>і</strong>ценз<strong>і</strong>й склала 247,9 млн. грн.<br />

Для подальшого п<strong>і</strong>дтримування високих темп<strong>і</strong>в зростання ц<strong>і</strong>єї галуз<strong>і</strong> <strong>і</strong> за-<br />

безпечення сталого розвитку необх<strong>і</strong>дно, з одн<strong>і</strong>єї сторони, щоби економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> умо-<br />

ви функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємств сприяли реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї їх потенц<strong>і</strong>йних можливос-<br />

тей, а, з <strong>і</strong>ншої, п<strong>і</strong>дприємства повинн<strong>і</strong> будувати свою д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть на засадах по-<br />

ст<strong>і</strong>йного удосконалення, впроваджувати технолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> нововве-<br />

дення, адекватно реагувати на зм<strong>і</strong>ни у зовн<strong>і</strong>шньому середовищ<strong>і</strong> тощо.<br />

Основним з внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фактор<strong>і</strong>в ефективного розвитку п<strong>і</strong>дприємств<br />

зв’язку постає перебудова системи менеджменту на основ<strong>і</strong> принцип<strong>і</strong>в ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>снос-<br />

т<strong>і</strong>, безперервност<strong>і</strong>, гнучкост<strong>і</strong> <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкритост<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> повною м<strong>і</strong>рою можуть бути реа-<br />

л<strong>і</strong>зован<strong>і</strong> у рамках модульної системи управл<strong>і</strong>ння.<br />

Перех<strong>і</strong>д до модульної системи управл<strong>і</strong>ння передбачає оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю основ-<br />

них ц<strong>і</strong>льових функц<strong>і</strong>й (планування, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я, анал<strong>і</strong>з, контроль), коли оптима-<br />

льн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong>сть будь якої зм<strong>і</strong>ни оц<strong>і</strong>нюється виходячи <strong>і</strong>з корисност<strong>і</strong> кож-<br />

ного елементу системи <strong>і</strong> розглядається як м<strong>і</strong>ра в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> поточним <strong>і</strong> перс-<br />

пективним потребам ринку. Впровадження такої системи дозволить безперерв-<br />

но зам<strong>і</strong>нювати певн<strong>і</strong> елементи <strong>і</strong>ншими (б<strong>і</strong>льш ефективними <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>чно но-<br />

вими) з урахуванням притаманних їм специф<strong>і</strong>чних властивостей з метою досяг-<br />

нення такого результату, який ц<strong>і</strong>лком буде в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дати <strong>і</strong>нтересам споживач<strong>і</strong>в <strong>і</strong><br />

ц<strong>і</strong>лям розвитку п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Необх<strong>і</strong>дно зазначити, що модульний п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д дозволяє забезпечити комплек-<br />

сне керування <strong>і</strong> регулювання вс<strong>і</strong>єї системи управл<strong>і</strong>ння на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Як по-<br />

казав проведений анал<strong>і</strong>з, система повинна бути ун<strong>і</strong>версальною, тобто мати ядро<br />

яке взаємод<strong>і</strong>є з модулями, а сам<strong>і</strong> модул<strong>і</strong> безпосередньо реал<strong>і</strong>зують т<strong>і</strong> або <strong>і</strong>нш<strong>і</strong>

функц<strong>і</strong>ї. Таким чином виходить, що функц<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>сть системи буде залежати<br />

в<strong>і</strong>д набору необх<strong>і</strong>дних модул<strong>і</strong>в. Структура такої системи управл<strong>і</strong>ння буде<br />

включати наб<strong>і</strong>р модул<strong>і</strong>в, кожний <strong>і</strong>з яких буде м<strong>і</strong>стити блоки, а останн<strong>і</strong> будуть<br />

мати наб<strong>і</strong>р вх<strong>і</strong>дних параметр<strong>і</strong>в. Модульна концепц<strong>і</strong>я системи дозволить ефек-<br />

тивно розпод<strong>і</strong>лити навантаження м<strong>і</strong>ж елементами системи управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємством зв’язку, надасть можлив<strong>і</strong>сть роботи з дек<strong>і</strong>лькома ц<strong>і</strong>лком незалежними<br />

об'єктами, а також створення незалежних друг в<strong>і</strong>д друга систем з загальною ба-<br />

зою даних.<br />

Перех<strong>і</strong>д до побудови модульної системи управл<strong>і</strong>ння постає основним фак-<br />

тором ефективного розвитку п<strong>і</strong>дприємств зв’язку. Саме модульна система<br />

управл<strong>і</strong>ння спроможна адекватно, швидко <strong>і</strong> ефективно реагувати на р<strong>і</strong>знор<strong>і</strong>вне-<br />

в<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни, як<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дбуваються в економ<strong>і</strong>чному середовищ<strong>і</strong> в ц<strong>і</strong>лому, в галуз<strong>і</strong>, в пев-<br />

ному рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong> тощо.<br />

Олександр ТРЕГУБОВ<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСІВ ЕКОНОМІЧНОЇ<br />

КОНЦЕНТРАЦІЇ<br />

Державний контроль за економiчною концентрацiєю суб’єктiв господарю-<br />

вання вважається одним з ефективних запобiжних заходiв, здiйснюється з ме-<br />

тою запобiгання монополiзацiї товарних ринкiв, зловживання монопольним<br />

(домiнуючим) становищем на ринку, обмеження економiчної конкуренцiї на<br />

ринку. Концентрацiя - це злиття суб'єктiв господарювання (СГ), або приєднання<br />

одного СГ до iншого з повною втратою самостiйностi одного чи декiлькох СГ,<br />

або набуття безпосередньо чи через iнших осiб контролю одним чи кiлькома СГ<br />

над одним або кiлькома СГ чи їх частинами.<br />

Концентрацiя може привести до позитивних наслiдкiв для її учасникiв, га-<br />

лузi чи економiки завдяки так званiй економiї внаслiдок ефекту масштабу<br />

управлiння активами, усунення зайвих ланцюгiв у виробництвi тощо. Проте<br />

концентрацiя може виступати i як засiб усунення суб'єктом господарювання

конкурентiв, отримання iнших неправомiрних переваг у конкуренцiї. Концент-<br />

рацiя може суттєво погiршити структуру ринку, конкурентне середовище через<br />

появу монопольних утворень чи посилення iснуючого монопольного<br />

(домiнуючого) становища СГ. В окремих випадках концентрацiя може призвес-<br />

ти як до обмеження чи спотворення конкуренцiї, так i до її певного усунення чи<br />

недопущення, тобто до порушення основного принципу конкуренцiї - здобуття<br />

саме в змаганнi, завдяки власним досягненням, переваг над iншими конкурен-<br />

тами.<br />

Зараз назр<strong>і</strong>ла необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть внесення коректив в полiтику накладання<br />

штрафiв за порушення правил конкуренцiї, в т.ч. у сферi контролю концент-<br />

рацiї, виходячи з достатньої об<strong>і</strong>знаност<strong>і</strong> СГ на десятому роцi застосування ан-<br />

тимонопольного законодавства, необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення захисту малого та се-<br />

реднього п<strong>і</strong>дприємництва - найчутливiших учасник<strong>і</strong>в конкуренцiйного процесу<br />

на товарному ринку.<br />

Держаний контроль за процесами концентрац<strong>і</strong>ї повинен бути спрямований<br />

на бiльше вирiвнювання вiдповiдальностi СГ, зниження розмiру диференцiацiї<br />

мiж малими та великими за економiчною потужнiстю СГ. Закономом України<br />

"Про захист економiчної конкуренцiї" передбачено вiдповiдальнiсть за подiбнi<br />

порушення у виглядi штрафу, розмiр якого визначається вiдсотками вiд рiчного<br />

доходу (виручки) СГ вiд реалiзацiї товару. Наприклад, при створеннi концерну<br />

за участю малих i великих пiдприємств, без одержання дозволу Антимонополь-<br />

ного комiтету України (АМКУ), штраф у 500 гривень для малого пiдприємства<br />

з рiчним доходом 10 тисяч гривень становить 5 вiдсоткiв вiд доходу, а 5 тисяч<br />

гривень штрафу для великих пiдприємств, що мають рiчний дохiд 100<br />

мiльйонiв гривень, - лише 0,005 вiдсотка. Тобто штраф за одне й те саме пору-<br />

шення для великого пiдприємства в тисячу разiв менший за штраф для малого.<br />

Разом iз цим, АМКУ повинен виходити з розумiння того, що завеликий<br />

штраф може мати негативнi економiчнi та соцiальнi наслiдки для пiдприємств,<br />

значна кiлькiсть яких досi є збитковими чи малоприбутковими. Отже

прiоритетною у полiтицi АМКУ щодо накладання штрафних санкцiй має бути<br />

застережна функцiя.<br />

При визначеннi розмiру штрафу за здiйснення концентрацiї без попере-<br />

днього отримання дозволу АМКУ виходить з таких принципiв: розмiр штрафу<br />

визначається колегiально на засадах прозоростi та неупередженостi; застосу-<br />

вання типових пiдходiв з урахуванням конкретних обставин, мотивiв порушен-<br />

ня; прiоритетною функцiєю штрафу є застереження подiбних порушень; пору-<br />

шник не повинен отримувати перевагу у конкуренцiї, не утруднюючи себе по-<br />

доланням певного бар'єра, яким є отримання дозволу Комiтету; штраф не пови-<br />

нен призводити до банкрутства чи суттєвого погiршення фiнансового стану<br />

пiдприємства; основою для визначення штрафу є економiчна потужнiсть СГ та<br />

можливi наслiдки для конкуренцiї; заборона концентрацiї (з поновленням чи<br />

частковим поновленням початкового стану) є суттєвим додатковим покаранням<br />

за порушення.<br />

При визначеннi розмiру штрафу АМКУ видiляє двi категорiї порушень при<br />

концентрацiї: за вiдсутностi негативних наслiдкiв для конкуренцiї (максималь-<br />

ний розмiр близько 0,5% вiд виручки); з можливими негативними наслiдками<br />

для конкуренцiї (максимальний розмiр близько 5% вiд виручки) - а також два<br />

види обставин порушення: тi, що обтяжують вiдповiдальнiсть, i тi, що пом'як-<br />

шують вiдповiдальнiсть.<br />

Колегiальному органу Комiтету пропонується орiєнтовний розмiр штрафу,<br />

який базується на пропорцiйному вiдсотковому врахуваннi економiчної потуж-<br />

ностi СГ (обсягу реалiзацiї, вартостi активу) та може змiнюватися залежно вiд<br />

таких обтяжливих обставин: частота вчинення порушення з економiчної конце-<br />

нтрацiї, яка враховує обiзнанiсть в законодавствi, навмиснiсть дiй; суттєвiсть<br />

концентрацiї, що передбачає набуття контролю, внаслiдок якого учасники кон-<br />

центрацiї можуть втрачати самостiйнiсть (за Законом України "Про обмеження<br />

монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї у пiдприємницькiй<br />

дiяльностi" концентрацiєю визначається не лише набуття контролю, а бiльше<br />

випадкiв, наприклад, створення об'єднань з метою координацiї дiй учасникiв);

вид концентрацiї: горизонтальна - за участю конкурентiв; вертикальна - за уча-<br />

стю учасникiв обмiну товару (продавець - покупець) не конкурентiв. Цi два ви-<br />

ди концентрацiї вважаються найбiльш загрозливими для конкуренцiї порiвняно<br />

з конгломератною концентрацiєю, що не мiстить подiбних ознак; ринкову владу<br />

учасникiв концентрацiї; наявнiсть монопольного (домiнуючого) становища на<br />

ринку.<br />

В окремих випадках Комiтет повинен залишати право накладання сим-<br />

волiчного штрафу в межах вiд 500 до 1000 гривень, для визначення якого не<br />

потрiбнi особливi дослiдження обставин порушення.<br />

Серед додаткових обставин при формуваннi попереднього розмiру штрафу<br />

залежно вiд виручки можуть, зокрема, враховуватися: ступiнь суттєвостi обме-<br />

жень конкуренцiї: на всьому ринку, значнiй його частинi; ступiнь монополiзацiї<br />

(домiнування) на ринку: набуття монопольного становища на ринку рiзного<br />

ступеня, посилення iснуючого монопольного (домiнуючого) становища; три-<br />

валiсть концентрацiї з моменту здiйснення; територiальнi межi ринку, на якому<br />

обмежена конкуренцiя: загальнодержавний, регiональний; використання рин-<br />

кової влади, отриманої при концентрацiї: ринкова поведiнка, наявнiсть iнших<br />

порушень, пов'язаних iз концентрацiєю; можливi позитивнi ефекти для спожи-<br />

вачiв, суспiльства; врахування обсягу задiяного порушенням ринку; мотиви<br />

осiб, якi входять до складу СГ, як групи на засадах контролю разом iз поруш-<br />

ником.<br />

Павло ФЕДИК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРОСВІТА ТА КОРПОРАТИВНІСТЬ НАРОДНИХ ІНІЦІАТИВ –<br />

ВИЗНАЧАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ<br />

Останн<strong>і</strong> 3 – 4 роки в наукових колах <strong>і</strong> засобах масової <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї Терноп<strong>і</strong>-<br />

льщини не вщухає дискус<strong>і</strong>я щодо вибору напрям<strong>і</strong>в розвитку област<strong>і</strong>. Д<strong>і</strong>апазон<br />

п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>в до стратег<strong>і</strong>ї рег<strong>і</strong>онального розвитку вражає – в<strong>і</strong>д сприйняття “геопол<strong>і</strong>-

тичних масштаб<strong>і</strong>в адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративної реформи” та “рекреац<strong>і</strong>йно-туристичної <strong>і</strong>м-<br />

перативи розвитку” до <strong>і</strong>деї “вир<strong>і</strong>внювання р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в розвитку рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в”. Оц<strong>і</strong>нюючи<br />

сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й стан стратег<strong>і</strong>чного планування рег<strong>і</strong>онального та мун<strong>і</strong>ципального<br />

розвитку Терноп<strong>і</strong>льщини, сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дзначити, що стратег<strong>і</strong>ї ще не стали д<strong>і</strong>євим <strong>і</strong>н-<br />

струментом керованого розвитку, часто мають “пол<strong>і</strong>тичний” характер, сприй-<br />

маються як “модний” атрибут м<strong>і</strong>сцевих орган<strong>і</strong>в влади. Тут варто зауважити, що<br />

в рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й стратег<strong>і</strong>ї важливо не ст<strong>і</strong>льки визначення її ц<strong>і</strong>лей, ск<strong>і</strong>льки ство-<br />

рення та забезпечення функц<strong>і</strong>онування самого процесу стратег<strong>і</strong>чного плану-<br />

вання, який передбачає творчий пошук <strong>і</strong> гнучке реагування д<strong>і</strong>євого механ<strong>і</strong>зму<br />

управл<strong>і</strong>ння розвитком рег<strong>і</strong>ону. Рег<strong>і</strong>ональна стратег<strong>і</strong>я розвитку – це стратег<strong>і</strong>я<br />

руху Терноп<strong>і</strong>льщини на найближч<strong>і</strong> 25 рок<strong>і</strong>в, а отже, вона має передбачати певн<strong>і</strong><br />

гарант<strong>і</strong>ї того, що здобудуть люди, як<strong>і</strong> братимуть участь у цьому рус<strong>і</strong>. У рег<strong>і</strong>она-<br />

льн<strong>і</strong>й доктрин<strong>і</strong> розвитку має бути визначено: яку рег<strong>і</strong>ональну структуру <strong>і</strong> впро-<br />

довж якого пер<strong>і</strong>оду будуємо; <strong>і</strong> що найважлив<strong>і</strong>ше – який тип людини та громади<br />

збираємось культивувати; як<strong>і</strong> досягнення в галуз<strong>і</strong> духовного, <strong>і</strong>нтелектуального,<br />

вольового й економ<strong>і</strong>чного та п<strong>і</strong>дприємницького розвитку заохочуватимуть <strong>і</strong><br />

братимуть за вз<strong>і</strong>рець для рег<strong>і</strong>ону тощо.<br />

Економ<strong>і</strong>чна д<strong>і</strong>йсн<strong>і</strong>сть, життя переконують, що розвиток може в<strong>і</strong>дбуватись<br />

без сформульованої його стратег<strong>і</strong>ї. Проблема в <strong>і</strong>ншому – чи довго й наск<strong>і</strong>льки<br />

прогресивно в<strong>і</strong>н в<strong>і</strong>дбуватиметься, чи стане в<strong>і</strong>н розвоєм? Тому, як <strong>і</strong> в часи І.<br />

Франка, життєво визначальним для Терноп<strong>і</strong>льщини стає питання вибору модел<strong>і</strong><br />

розвитку. В “Боа-констр<strong>і</strong>ктор<strong>і</strong>” письменник описав, як видобування нафтової<br />

ропи руйнує галицьке село, перетворюючи селян на тупих раб<strong>і</strong>в кап<strong>і</strong>талу. Фак-<br />

тично Каменяр <strong>і</strong> сьогодн<strong>і</strong> спонукає задуматись над вибором: байдуже спостер<strong>і</strong>-<br />

гати за втручанням зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х сил <strong>і</strong> ставати залежним в<strong>і</strong>д чужинських моделей?<br />

Чи пора вже творити свою економ<strong>і</strong>чну орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю рег<strong>і</strong>онального поступу?<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь постає однозначно – стратег<strong>і</strong>я розвитку Терноп<strong>і</strong>льського краю, як<br />

ор<strong>і</strong>єнтир <strong>і</strong> критер<strong>і</strong>й людського поступу, надзвичайно потр<strong>і</strong>бна для консол<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї<br />

його громад.

Визначення комплексних ц<strong>і</strong>лей стратег<strong>і</strong>чного планування сл<strong>і</strong>д розпочати з<br />

набору стратег<strong>і</strong>чних ход<strong>і</strong>в пошуку товар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> послуг, як<strong>і</strong> найкраще в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дають<br />

пр<strong>і</strong>оритетам кл<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в Терноп<strong>і</strong>льщини (<strong>і</strong> тут треба визначитись – жител<strong>і</strong>в Украї-<br />

ни чи Європи?). Такий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д дозволить створити б<strong>і</strong>знес-модель розвитку рег<strong>і</strong>-<br />

ону, яка б ураховувала не т<strong>і</strong>льки майбутн<strong>і</strong> потреби та зм<strong>і</strong>ни зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х чинник<strong>і</strong>в,<br />

але й базувалась на його ключових компетенц<strong>і</strong>ях (а це насамперед – технолог<strong>і</strong>ї<br />

й люди) та динам<strong>і</strong>чних можливостях (адаптац<strong>і</strong>ї до зм<strong>і</strong>н та управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> знаннями).<br />

Попередн<strong>і</strong>й анал<strong>і</strong>з дозволив установити сфери, розвиток яких видається<br />

найперспективн<strong>і</strong>шим <strong>і</strong> найприваблив<strong>і</strong>шим для Терноп<strong>і</strong>льської област<strong>і</strong>: осв<strong>і</strong>та,<br />

харчова промислов<strong>і</strong>сть та виробництво в<strong>і</strong>йськового обладнання. Трансформац<strong>і</strong>я<br />

людських ресурс<strong>і</strong>в рег<strong>і</strong>ону в кап<strong>і</strong>тал, що вимагає реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї їхн<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємниць-<br />

ких зд<strong>і</strong>бностей, кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї заощаджень та вищої продуктивност<strong>і</strong> й ефектив-<br />

ност<strong>і</strong> амортизац<strong>і</strong>ї людського потенц<strong>і</strong>алу рег<strong>і</strong>ону створюють базу для впрова-<br />

дження рег<strong>і</strong>ональної стратег<strong>і</strong>ї розвитку. Метою ж стратег<strong>і</strong>чного розвитку рег<strong>і</strong>о-<br />

ну стає розв<strong>і</strong>й людських зд<strong>і</strong>бностей, <strong>і</strong> передовс<strong>і</strong>м – <strong>і</strong>нтелектуального кап<strong>і</strong>талу,<br />

його примноження й залучення в рег<strong>і</strong>он. Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я стратег<strong>і</strong>ї означає пр<strong>і</strong>оритет-<br />

ний розвиток <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> як найперспективн<strong>і</strong>шої сфери <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й для Терноп<strong>і</strong>льської<br />

област<strong>і</strong>. Поширення <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, впровадження <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>й безпосередньо пов’язан<strong>і</strong> з<br />

новою економ<strong>і</strong>чною формою стратег<strong>і</strong>чного розвитку економ<strong>і</strong>чних в<strong>і</strong>дносин в<br />

област<strong>і</strong> – залученням широких верств населення област<strong>і</strong> до виробництва завдя-<br />

ки державн<strong>і</strong>й <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>атив<strong>і</strong> в розвитку акц<strong>і</strong>онерного п<strong>і</strong>дприємництва. Кап<strong>і</strong>тал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я<br />

людських ресурс<strong>і</strong>в означає перетворення їх на <strong>і</strong>нтелектуальний кап<strong>і</strong>тал, що,<br />

своєю чергою, вимагає двох взаємопов’язаних напрямк<strong>і</strong>в розвитку област<strong>і</strong>: про-<br />

св<strong>і</strong>та й зростання юридичної та економ<strong>і</strong>чної грамотност<strong>і</strong> населення област<strong>і</strong>; п<strong>і</strong>д-<br />

тримка та розвиток корпоративних ц<strong>і</strong>нностей через розвиток громадської <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>-<br />

ативи та участь домогосподарств, їхн<strong>і</strong>х об’єднань у створенн<strong>і</strong> акц<strong>і</strong>онерних то-<br />

вариств, кооператив<strong>і</strong>в <strong>і</strong> кредитних сп<strong>і</strong>лок.<br />

Рег<strong>і</strong>он дозр<strong>і</strong>ває до вибору стратег<strong>і</strong>ї. Очевидно, на р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> нашої област<strong>і</strong> на-<br />

вряд чи можна подолати проблеми “т<strong>і</strong>н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї” економ<strong>і</strong>ки, в<strong>і</strong>дмови в<strong>і</strong>д пол<strong>і</strong>тики<br />

виб<strong>і</strong>ркового силового тиску на б<strong>і</strong>знес, обмеження корупц<strong>і</strong>ї та створення <strong>і</strong>нсти-

туц<strong>і</strong>й – гарант<strong>і</strong>в права власност<strong>і</strong>. Проте особистий приклад рег<strong>і</strong>ональних л<strong>і</strong>дер<strong>і</strong>в<br />

може зменшувати негативн<strong>і</strong> впливи на <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йний кл<strong>і</strong>мат. Зрештою, долання<br />

проблем починається з першого кроку. Настав час л<strong>і</strong>дерам Терноп<strong>і</strong>льщини про-<br />

явити р<strong>і</strong>шучу волю та реальне бажання зробити цей крок.<br />

Сьогодн<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льне та наукове сприйняття господарських реал<strong>і</strong>й Терноп<strong>і</strong>-<br />

льщини можна охарактеризувати як песим<strong>і</strong>стичне. Мало не вс<strong>і</strong>, без винятку,<br />

економ<strong>і</strong>сти – наковц<strong>і</strong> й практики – в<strong>і</strong>дзначають, що пор<strong>і</strong>вняно з б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>стю <strong>і</strong>н-<br />

ших рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в України, господарство Терноп<strong>і</strong>льської област<strong>і</strong> аграрно в<strong>і</strong>дстале,<br />

слаборозвинене й не є <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йно привабливим. Проте сл<strong>і</strong>д зауважити, що<br />

економ<strong>і</strong>чною рецес<strong>і</strong>єю було охоплено вс<strong>і</strong> без винятку рег<strong>і</strong>они України. Пог<strong>і</strong>р-<br />

шення соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного стану призвело до зменшення в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нностей м<strong>і</strong>ж<br />

рег<strong>і</strong>онами, яке суттєво не зм<strong>і</strong>нилось нав<strong>і</strong>ть в умовах економ<strong>і</strong>чного пожвавлен-<br />

ня, що спостер<strong>і</strong>гається останн<strong>і</strong>ми роками. Тому можна стверджувати, що Тер-<br />

ноп<strong>і</strong>льщина, як заст<strong>і</strong>йний рег<strong>і</strong>он, має нав<strong>і</strong>ть л<strong>і</strong>пш<strong>і</strong> шанси для прориву, н<strong>і</strong>ж, на-<br />

приклад, паливно та енергетично залежн<strong>і</strong> <strong>і</strong>ндустр<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> област<strong>і</strong> України.<br />

Олена ФЕДОРОВА<br />

Сх<strong>і</strong>дноукраїнський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет <strong>і</strong>м. В. Даля, м. Луганськ<br />

ПРЕДМЕТ І ЗМІСТ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА<br />

ПІДПРИЄМСТВІ<br />

К<strong>і</strong>нець XX в. знаменний в<strong>і</strong>дмовленням в<strong>і</strong>д технократичного, рац<strong>і</strong>онального<br />

типу керування. Стар<strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї виробництва, заснован<strong>і</strong> на механ<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>,<br />

вит<strong>і</strong>сняються новими видами високої технолог<strong>і</strong>ї, наукової та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно єм-<br />

к<strong>і</strong>стної, ресурсозбер<strong>і</strong>гаючої <strong>і</strong> потребуючої творчост<strong>і</strong> <strong>і</strong> повної в<strong>і</strong>ддач<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вни-<br />

к<strong>і</strong>в. Нормувати, рац<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зувати й обмежувати посадовими <strong>і</strong>нструкц<strong>і</strong>ями така<br />

праця — безглузда витрата часу. В<strong>і</strong>д менеджер<strong>і</strong>в потр<strong>і</strong>бно зовс<strong>і</strong>м <strong>і</strong>нша спрямо-<br />

ван<strong>і</strong>сть у робот<strong>і</strong> з людьми, як<strong>і</strong>сно новий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до кер<strong>і</strong>вництва ними. Це добре<br />

зрозум<strong>і</strong>ли японськ<strong>і</strong> менеджери, починають усв<strong>і</strong>домлювати американськ<strong>і</strong> та єв-<br />

ропейськ<strong>і</strong>, особливо важливо засвоїти це <strong>і</strong> нашим сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>тчизникам.

Варто визнати, що керування людьми довгий час носило в нас незбала-<br />

нсований, безсистемний характер. На макрор<strong>і</strong>вн<strong>і</strong> була в<strong>і</strong>дсутня стратег<strong>і</strong>я розви-<br />

тку людських ресурс<strong>і</strong>в у її повнокровному <strong>і</strong> демократичному вар<strong>і</strong>ант<strong>і</strong>. На р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong><br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й в одних випадках спостер<strong>і</strong>галася неприборкана адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративна во-<br />

ля <strong>і</strong> волюнтаризм (при прийом<strong>і</strong> на роботу, оц<strong>і</strong>нц<strong>і</strong> <strong>і</strong> просуванн<strong>і</strong> кадр<strong>і</strong>в <strong>і</strong> т.п.), в<br />

<strong>і</strong>нш<strong>і</strong> — численн<strong>і</strong> <strong>і</strong> малообгрунтован<strong>і</strong> регламентуюч<strong>і</strong> документи <strong>і</strong> рознарядки<br />

зверху лише заплутували справи, по-третє, мало м<strong>і</strong>сце явна в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть профе-<br />

с<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зму в керуванн<strong>і</strong> персоналом [1].<br />

Пад<strong>і</strong>ння зац<strong>і</strong>кавленост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в у прац<strong>і</strong> внасл<strong>і</strong>док його технокра-<br />

тичної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї з'явилося одн<strong>і</strong>єї з найважлив<strong>і</strong>ших причин упов<strong>і</strong>льнення еко-<br />

ном<strong>і</strong>чного росту <strong>і</strong> продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> в 70-х <strong>і</strong> початку 80-х рр. не т<strong>і</strong>льки в<br />

СРСР, але й у Європ<strong>і</strong> й Америц<strong>і</strong>. Менеджери серйозно поставилися до пробле-<br />

ми «в<strong>і</strong>дчуженост<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>» як до причини зниження ефективност<strong>і</strong>, високої плин-<br />

ност<strong>і</strong> кадр<strong>і</strong>в, слабкої лояльност<strong>і</strong> персоналу. Спроби п<strong>і</strong>двищення зац<strong>і</strong>кавленост<strong>і</strong><br />

прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в шляхом зд<strong>і</strong>йснення п<strong>і</strong>взаход<strong>і</strong>в, так званих «малих крок<strong>і</strong>в», не дали<br />

бажаних результат<strong>і</strong>в. Тому менеджери в самих процв<strong>і</strong>таючих ф<strong>і</strong>рмах фактично<br />

встали на шлях радикального подолання «технократичної в<strong>і</strong>дчуженост<strong>і</strong>» <strong>і</strong> пере-<br />

ходу на соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> гори керування персоналом, на так називаний соц<strong>і</strong>альний ме-<br />

неджмент. Це привело до виникнення нових принцип<strong>і</strong>в керування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю.<br />

Принципи керування визначають вимоги до системи, структури й орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї процесу керування, тобто керування орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю зд<strong>і</strong>йснюється за допомо-<br />

гою основних вих<strong>і</strong>дних положень <strong>і</strong> правил, якими керуються менеджери вс<strong>і</strong>х<br />

р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в.<br />

Методолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> основи соц<strong>і</strong>ального менеджменту розкривають його сут-<br />

н<strong>і</strong>сть, зм<strong>і</strong>ст, закони, законом<strong>і</strong>рност<strong>і</strong> <strong>і</strong> принципи. Навчання про систему соц<strong>і</strong>аль-<br />

ного менеджменту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> визначає його орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> форми, функц<strong>і</strong>ї<br />

<strong>і</strong> структуру, розглядає економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-розпорядницьк<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>ально-<br />

психолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>зми, усю їхню сукупн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> взаємод<strong>і</strong>ю. Сюди включається<br />

також навчання про як<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong>сть соц<strong>і</strong>ального впливу, про культуру <strong>і</strong>

стиль менеджменту, теор<strong>і</strong>ю наукової орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> самих менеджер<strong>і</strong>в, сис-<br />

теми їхньої п<strong>і</strong>дготовки, мистецтва керування [3].<br />

Теор<strong>і</strong>я соц<strong>і</strong>ального менеджменту може бути охарактеризована як компле-<br />

ксна система знань, що спирається на р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> методи наукового п<strong>і</strong>знання, к<strong>і</strong>берне-<br />

тики, теор<strong>і</strong>ї систем, синергетики, р<strong>і</strong>зних сусп<strong>і</strong>льних наук. Вона вивчає <strong>і</strong> розроб-<br />

ляє шляхи комплексного впливу р<strong>і</strong>зних суб'єкт<strong>і</strong>в керування на соц<strong>і</strong>альний про-<br />

ст<strong>і</strong>р у напрямку п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> життя людей.<br />

Соц<strong>і</strong>альний менеджмент - це розд<strong>і</strong>л менеджменту, предметом якого є про-<br />

цеси, що в<strong>і</strong>дображають мотивац<strong>і</strong>ї людського поводження, соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини <strong>і</strong><br />

їхн<strong>і</strong> законом<strong>і</strong>рност<strong>і</strong>, анал<strong>і</strong>з соц<strong>і</strong>альних насл<strong>і</strong>дк<strong>і</strong>в економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> <strong>і</strong>нших р<strong>і</strong>шень,<br />

прийнятих на р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>внях керування персоналом <strong>і</strong> <strong>і</strong>ншими областями, зв'яза-<br />

ними з д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Отже, сусп<strong>і</strong>льству потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кован<strong>і</strong> фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong><br />

в област<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального менеджменту, з одного боку, а з <strong>і</strong>ншого боку – р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> фах<strong>і</strong>-<br />

вц<strong>і</strong> неуправл<strong>і</strong>нських структур, що волод<strong>і</strong>ють культурою управл<strong>і</strong>нського мис-<br />

лення [2].<br />

Тому соц<strong>і</strong>альний менеджмент на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> не т<strong>і</strong>льки наука, але <strong>і</strong> мис-<br />

тецтво керування: у ньому сполучаться <strong>і</strong>нтуїц<strong>і</strong>я, творч<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> людей, їхн<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong> та ум<strong>і</strong>ння застосовувати закони <strong>і</strong> принципи <strong>науки</strong> в<br />

конкретн<strong>і</strong>й соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>й ситуац<strong>і</strong>ї на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, <strong>і</strong> в сфер<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального простору.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Албастова Л.Н. Технологии эффективного менеджмента: Учебно-практ.<br />

пособие. – М.: «Издательство ПРИОР», 1998. – 228с.<br />

2. Иванов В.Н., Патрушев В.И., Кулагин А.С. Диагностика социальных резе-<br />

рвов коллектива. – М., 1990.<br />

3. Социальный менеджмент: Учебное пособие / В.Н.Иванов, В.И.Патрушев,<br />

Н.С. Данакин.; Под ред. В.Н.Иванова, В.И.Патрушев. – М.: Высшая шко-<br />

ла, 2001. – 207 с.<br />

Мар<strong>і</strong>я ФІГУРКА<br />

Івано–Франк<strong>і</strong>вський <strong>і</strong>нститут менеджменту

Терноп<strong>і</strong>льського державного економ<strong>і</strong>чного ун<strong>і</strong>верситету<br />

ТАКТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ:<br />

ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ<br />

Основною метою тактичного управл<strong>і</strong>ння є забезпечення реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї корпо-<br />

ративної стратег<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства. Зокрема тактичне управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними<br />

зм<strong>і</strong>нами визначає заходи проведення зм<strong>і</strong>н, їх закр<strong>і</strong>плення в корпоративн<strong>і</strong>й куль-<br />

тур<strong>і</strong> та направлене на виконання основних ц<strong>і</strong>лей <strong>і</strong> м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Заходи так-<br />

тичного управл<strong>і</strong>ння зм<strong>і</strong>нами в<strong>і</strong>дображаються у програмах та тактичних планах.<br />

Програми управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними зм<strong>і</strong>нами визначають посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть та<br />

конкретизують основн<strong>і</strong> завдання системи менеджменту щодо впровадження<br />

зм<strong>і</strong>н. Тактичн<strong>і</strong> плани стосуються визначення <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>лу конкретних ресурс<strong>і</strong>в та<br />

встановлення часових й просторових характеристик виконання завдань з управ-<br />

л<strong>і</strong>ння зм<strong>і</strong>нами.<br />

Економ<strong>і</strong>чний аспект тактичного управл<strong>і</strong>ння розглядається у програмах<br />

управл<strong>і</strong>ння орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йними зм<strong>і</strong>нами, метою яких є п<strong>і</strong>двищення економ<strong>і</strong>чної<br />

ефективност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. П<strong>і</strong>д економ<strong>і</strong>чною ефективн<strong>і</strong>стю ми пропонуємо ро-<br />

зум<strong>і</strong>ти економ<strong>і</strong>чну ефективн<strong>і</strong>сть роботи системи управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємства та<br />

економ<strong>і</strong>чну ефективн<strong>і</strong>сть виробничо – господарської системи.<br />

Проведен<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження на п<strong>і</strong>дприємствах теплоенергетики Івано – Фран-<br />

к<strong>і</strong>вської област<strong>і</strong> виявили наступне. Одним з найвагом<strong>і</strong>ших аспект<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>двищення<br />

економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> роботи п<strong>і</strong>дприємств теплоенергетики є виробнича д<strong>і</strong>-<br />

яльн<strong>і</strong>сть, зокрема варт<strong>і</strong>сть та як<strong>і</strong>сть послуг теплопостачання. Тому для п<strong>і</strong>дви-<br />

щення економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> роботи п<strong>і</strong>дприємств теплоенергетики необ-<br />

х<strong>і</strong>дна розробка програм модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong>снуючої системи теплопостачання в рег<strong>і</strong>-<br />

он<strong>і</strong>.<br />

Основними аспектами тактичного управл<strong>і</strong>ння зм<strong>і</strong>нами у виробнич<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong><br />

є: вир<strong>і</strong>шення питання централ<strong>і</strong>зованого постачання; п<strong>і</strong>двищення точност<strong>і</strong> про-<br />

гнозування попиту; зниження експлуатац<strong>і</strong>йних витрат; скорочення терм<strong>і</strong>ну реа-<br />

гування на авар<strong>і</strong>ї та неполадки системи теплопостачання; контроль якост<strong>і</strong> по-

стачання теплоенерг<strong>і</strong>ї. Основними завданнями централ<strong>і</strong>зованого постачання<br />

енерг<strong>і</strong>ї є: виб<strong>і</strong>р р<strong>і</strong>зних вид<strong>і</strong>в палива; п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> комб<strong>і</strong>нованого<br />

генерування енерг<strong>і</strong>ї; скорочення викид<strong>і</strong>в шк<strong>і</strong>дливих сполук в навколишнє сере-<br />

довище; зменшення втрат тепла та електроенерг<strong>і</strong>ї.<br />

Для п<strong>і</strong>двищення точност<strong>і</strong> прогнозування попиту необх<strong>і</strong>дне: об’єднання ви-<br />

робника теплової енерг<strong>і</strong>ї та систем регулювання <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>лу; створення переда-<br />

ючих систем реєстрац<strong>і</strong>ї даних; прогноз попиту на основ<strong>і</strong> екстраполяц<strong>і</strong>йних ме-<br />

тод<strong>і</strong>в; п<strong>і</strong>дключення авар<strong>і</strong>йної сигнал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Зниження експлуатац<strong>і</strong>йних витрат<br />

передбачає: впровадження власних когенерац<strong>і</strong>йних установок для виробництва<br />

не т<strong>і</strong>льки теплової, а й власної електроенерг<strong>і</strong>ї; впровадження перетворювач<strong>і</strong>в<br />

частоти для зменшення витрат електроенерг<strong>і</strong>ї; покращення стану котельного<br />

обладнання; встановлення балансувальної арматури на стояках з обов’язковим<br />

наступним регулюванням; зам<strong>і</strong>на неефективних котлоагрегат<strong>і</strong>в на б<strong>і</strong>льш сучас-<br />

н<strong>і</strong>; зам<strong>і</strong>на труб на попередньо<strong>і</strong>зольован<strong>і</strong> для зменшення втрат тепла при транс-<br />

портуванн<strong>і</strong>; встановлення тепло- та електрол<strong>і</strong>чильник<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнтом класу<br />

точност<strong>і</strong> 0,01.<br />

Для скорочення терм<strong>і</strong>ну реагування на авар<strong>і</strong>ї та неполадки системи тепло-<br />

постачання необх<strong>і</strong>дно розробити граф<strong>і</strong>ки чергувань бригад реагування та нала-<br />

годити граф<strong>і</strong>ки позачергових виклик<strong>і</strong>в додаткових бригад у надзвичайних ситу-<br />

ац<strong>і</strong>ях.<br />

Контроль якост<strong>і</strong> постачання теплоенерг<strong>і</strong>ї можна зд<strong>і</strong>йснювати через: вста-<br />

новлення систем диспетчеризац<strong>і</strong>ї розпод<strong>і</strong>льчих станц<strong>і</strong>й та п<strong>і</strong>дстанц<strong>і</strong>й;контроль<br />

за температурою протягом опалювального пер<strong>і</strong>оду, <strong>і</strong> насамперед на його почат-<br />

ку <strong>і</strong> в к<strong>і</strong>нц<strong>і</strong>, коли буває найб<strong>і</strong>льша зм<strong>і</strong>на зовн<strong>і</strong>шньої температури пов<strong>і</strong>тря; про-<br />

ведення планових ремонт<strong>і</strong>в котл<strong>і</strong>в, установок та зам<strong>і</strong>рної арматури; контроль<br />

температури прямої та зворотної води в мереж<strong>і</strong> на котельнях; впровадження су-<br />

часних систем регулювання подач<strong>і</strong> теплової енерг<strong>і</strong>ї.<br />

Отже, п<strong>і</strong>двищення економ<strong>і</strong>чної ефективност<strong>і</strong> тактичних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних<br />

зм<strong>і</strong>н досягається кардинальною модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю систем теплопостачання та

впровадженням сучасних <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йних систем диспетчеризац<strong>і</strong>ї теплопоста-<br />

чання.<br />

Катерина ФІЛЬ<br />

Донецький ун<strong>і</strong>верситет економ<strong>і</strong>ки та права<br />

ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ<br />

ПІДПРИЄМСТВА<br />

На сьогодн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й день Україна визначена, як країна з ринковою економ<strong>і</strong>-<br />

кою, але промислов<strong>і</strong>сть знаходиться у кризовому становищ<strong>і</strong>. Основними на-<br />

прямами подолання кризи у машинобуд<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>й галуз<strong>і</strong> є ор<strong>і</strong>єнтац<strong>і</strong>я на стратег<strong>і</strong>чний<br />

розвиток, а саме формування та ефективне використання стратег<strong>і</strong>чного потен-<br />

ц<strong>і</strong>алу. Актуальн<strong>і</strong>сть досл<strong>і</strong>джень проблем пов’язана, перш за все, з проблемами<br />

нев<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> <strong>і</strong>снуючої системи управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йним, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йним та<br />

квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>йним потенц<strong>і</strong>алом п<strong>і</strong>дприємства сучасним умовам функц<strong>і</strong>онування<br />

п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Головною проблемою використання стратег<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу на промис-<br />

лових п<strong>і</strong>дприємствах є незадов<strong>і</strong>льне становище виробничо-ф<strong>і</strong>нансового потен-<br />

ц<strong>і</strong>алу, який виступає основним п<strong>і</strong>дґрунтям для забезпечення його формування.<br />

На перший погляд можна спостер<strong>і</strong>гати замкнуте коло, бо ефективн<strong>і</strong>сть форму-<br />

вання та використання ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу прямо пропорц<strong>і</strong>йно<br />

залежатиме в<strong>і</strong>д оптимальност<strong>і</strong> використання стратег<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу та на-<br />

впаки. На наш погляд, суттєвою проблемою формування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потен-<br />

ц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства є в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть кошт<strong>і</strong>в на реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в.<br />

Основною особлив<strong>і</strong>стю п<strong>і</strong>дприємств г<strong>і</strong>рничого машинобудування є самоф<strong>і</strong>нан-<br />

сування. При анал<strong>і</strong>з<strong>і</strong> структури кап<strong>і</strong>талу власний кап<strong>і</strong>тал становить 100%.<br />

Так, за допомогою анал<strong>і</strong>зу показник<strong>і</strong>в оц<strong>і</strong>нки ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чного по-<br />

тенц<strong>і</strong>алу необх<strong>і</strong>дно провести анал<strong>і</strong>з стану ресурсної складової п<strong>і</strong>дприємства,<br />

визначити фактори стратег<strong>і</strong>чної активност<strong>і</strong>, виявити стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> та

проблемн<strong>і</strong> зони п<strong>і</strong>д час формування <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного та квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>-<br />

кац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Інновац<strong>і</strong>йний потенц<strong>і</strong>ал на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> повинен формуватися з розрахун-<br />

ком на високу економ<strong>і</strong>чну в<strong>і</strong>ддачу в перспектив<strong>і</strong>. Така <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йна активн<strong>і</strong>сть з<br />

боку п<strong>і</strong>дприємств сприятиме в<strong>і</strong>дновленню ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чного та <strong>і</strong>нфра-<br />

структурного потенц<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>в, при цьому економ<strong>і</strong>чна та соц<strong>і</strong>альна в<strong>і</strong>ддача в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нно-<br />

вац<strong>і</strong>йних заход<strong>і</strong>в позитивно вплине не т<strong>і</strong>льки на об’єкт впровадження, але й на<br />

подолання негативних тенденц<strong>і</strong>й розвитку машинобуд<strong>і</strong>вної галуз<strong>і</strong>.<br />

В практичн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств показники оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного по-<br />

тенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства використовуються не в повному обсяз<strong>і</strong>, а в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong><br />

випадк<strong>і</strong>в їм зовс<strong>і</strong>м не прид<strong>і</strong>ляється уваги. П<strong>і</strong>д час п<strong>і</strong>дведення п<strong>і</strong>дсумк<strong>і</strong>в про ре-<br />

зультати функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства протягом зв<strong>і</strong>тного пер<strong>і</strong>оду, анал<strong>і</strong>тики<br />

п<strong>і</strong>дприємства анал<strong>і</strong>зують зм<strong>і</strong>ни, що в<strong>і</strong>дбулися в структур<strong>і</strong> та номенклатур<strong>і</strong> про-<br />

дукц<strong>і</strong>ї. На п<strong>і</strong>дприємствах зв<strong>і</strong>сно планується проведення ряду роб<strong>і</strong>т пов’язаних з<br />

використанням науково-техн<strong>і</strong>чного та <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу, але при цьому<br />

зовс<strong>і</strong>м не анал<strong>і</strong>зується ефект в<strong>і</strong>д виконаних перетворень або удосконалення ви-<br />

робничого, технолог<strong>і</strong>чного процес<strong>і</strong>в тощо.<br />

Проведен<strong>і</strong> теоретичн<strong>і</strong> й практичн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження св<strong>і</strong>дчать про необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть<br />

визначення показник<strong>і</strong>в оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства та дозво-<br />

ляють зосередити увагу на таких показниках (табл. 1).<br />

№<br />

п/п<br />

1.<br />

2.<br />

3.<br />

4.<br />

Показники оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства<br />

Найменування показника Формула розрахунку<br />

Рентабельн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в<br />

НТП<br />

Продуктивн<strong>і</strong>сть<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної прац<strong>і</strong><br />

Питома вага <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної<br />

продукц<strong>і</strong>ї в загальному обсяз<strong>і</strong><br />

виробленої продукц<strong>і</strong>ї, ви-<br />

конаних роб<strong>і</strong>т, послуг<br />

Частка <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних витрат<br />

в загальному обсяз<strong>і</strong> витрат<br />

п<strong>і</strong>дприємства<br />

Чистий прибуток<br />

Загальний обсяг <strong>і</strong>нвестованих ковш<strong>і</strong>в в НТП<br />

Обсяг реал<strong>і</strong>зованої <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної продукц<strong>і</strong>ї<br />

К<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, зайнятих в виробництв<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної продукц<strong>і</strong>ї, роб<strong>і</strong>т, послуг<br />

Варт<strong>і</strong>сть <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йної продукц<strong>і</strong>ї<br />

Обсяг товарної продукц<strong>і</strong>ї<br />

Витрати на реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йних проект<strong>і</strong>в<br />

Загальний обсяг витрат п<strong>і</strong>дприємства<br />

Таблиця 1

5.<br />

6.<br />

7.<br />

Частка витрат на виконання<br />

науково-досл<strong>і</strong>дних роб<strong>і</strong>т в<br />

загальному обсяз<strong>і</strong> загальних<br />

витрат п<strong>і</strong>дприємства<br />

Частка прибутку п<strong>і</strong>дприємства,<br />

спрямована на реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю<br />

<strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного процесу в<br />

загальному прибутку п<strong>і</strong>д-<br />

приємства<br />

Ступ<strong>і</strong>нь забезпечення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного<br />

потенц<strong>і</strong>алу п<strong>і</strong>дприємства<br />

ф<strong>і</strong>нансовими ресурсами<br />

Витрати на виконання науково-досл<strong>і</strong>дних роб<strong>і</strong>т<br />

Загальний обсяг витрат п<strong>і</strong>дприємства<br />

Прибуток п<strong>і</strong>дприємства, спрямований на впровадження<br />

та зд<strong>і</strong>йснення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного процесу<br />

Загальний прибуток п<strong>і</strong>дприємства<br />

Обсяг ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в необх<strong>і</strong>дний п<strong>і</strong>дприємству<br />

для забезпечення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу<br />

Наявний обсяг ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства для<br />

забезпечення <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу<br />

Таким чином, <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йний потенц<strong>і</strong>ал п<strong>і</strong>дприємства – один з<strong>і</strong> складових<br />

елемент<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>чного потенц<strong>і</strong>алу та засоб<strong>і</strong>в актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ефективної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Проблеми оц<strong>і</strong>нки та запропонован<strong>і</strong> показники <strong>і</strong>нновац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу<br />

потребують подальшого досл<strong>і</strong>дження та практичного вт<strong>і</strong>лення. Але вже сього-<br />

дн<strong>і</strong> дозволяють наряду з економ<strong>і</strong>чно-ф<strong>і</strong>нансовим оц<strong>і</strong>нити р<strong>і</strong>вень розвитку <strong>і</strong>нно-<br />

вац<strong>і</strong>йного потенц<strong>і</strong>алу.<br />

Ірина ФОРКУН, Інна ПІРНАТ<br />

Хмельницький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

СОЦІАЛЬНО-ЗАХИЩЕНИЙ РЕГІОН – ГАРАНТ МІЦНОЇ ДЕРЖАВИ<br />

Конституц<strong>і</strong>я України проголошує Україну соц<strong>і</strong>альною державою. Це по-<br />

няття є констатуючим елементом д<strong>і</strong>ючих економ<strong>і</strong>чних <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних в<strong>і</strong>дносин.<br />

Воно накладає св<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дбиток на державне регулювання економ<strong>і</strong>ки, бюджетну<br />

пол<strong>і</strong>тику та ринок прац<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альний захист та моральн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong>.<br />

Сучасна Україна потребує як<strong>і</strong>сної перебудови соц<strong>і</strong>альної сфери сусп<strong>і</strong>льст-<br />

ва, прискореної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ц<strong>і</strong>льових ор<strong>і</strong>єнтир<strong>і</strong>в становлення та розвитку соц<strong>і</strong>а-<br />

льної держави. Держава шляхом створення законодавчого простору виконує<br />

функц<strong>і</strong>ю правового гаранта в сфер<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального захисту людини, основою якого<br />

є соц<strong>і</strong>альне забезпечення. Поряд <strong>і</strong>з загальнодержавними механ<strong>і</strong>змами соц<strong>і</strong>аль-<br />

ного захисту важливу роль в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грає рег<strong>і</strong>ональна соц<strong>і</strong>альна пол<strong>і</strong>тика як складо-

вий елемент загальнодержавної. Особлив<strong>і</strong>сть рег<strong>і</strong>ональної соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики<br />

полягає в її багатофункц<strong>і</strong>ональност<strong>і</strong> – регулює соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дносини<br />

в певному простор<strong>і</strong> <strong>і</strong> має за мету забезпечення потреб населення даного рег<strong>і</strong>ону<br />

в життєво-необх<strong>і</strong>дних засобах.<br />

Рег<strong>і</strong>ональна пол<strong>і</strong>тика щодо соц<strong>і</strong>альних проблем має бути спрямована на<br />

п<strong>і</strong>двищення добробуту м<strong>і</strong>сцевого населення шляхом ст<strong>і</strong>йкого <strong>і</strong> пост<strong>і</strong>йного зб<strong>і</strong>-<br />

льшення його доход<strong>і</strong>в, створення необх<strong>і</strong>дних умов життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, подолання<br />

депресивного стану, сприяння реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї конституц<strong>і</strong>йних прав громадян. В рег<strong>і</strong>-<br />

ональну соц<strong>і</strong>альну пол<strong>і</strong>тику варто включати ряд заход<strong>і</strong>в: стимулювання соц<strong>і</strong>а-<br />

льного та економ<strong>і</strong>чного розвитку депресивних рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в; запровадження єдиних<br />

м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мальних соц<strong>і</strong>альних стандарт<strong>і</strong>в та прожиткових норм; забезпечення законо-<br />

давчої бази управл<strong>і</strong>ння соц<strong>і</strong>альним розвитком; розробка рег<strong>і</strong>ональних програм<br />

подолання б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>.<br />

На сучасному етап<strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чних перетворень в Україн<strong>і</strong> питання<br />

кадрового забезпечення галузей економ<strong>і</strong>ки з урахуванням реальних потреб рин-<br />

ка прац<strong>і</strong> набуває дуже важливого значення. Для наочност<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу кадрового за-<br />

безпечення галузей розглянемо як приклад становище м. Хмельницького у сфе-<br />

р<strong>і</strong> зайнятост<strong>і</strong> населення.<br />

За 2004 р<strong>і</strong>к середньом<strong>і</strong>сячна зароб<strong>і</strong>тна плата прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, зайнятих у вс<strong>і</strong>х<br />

сферах економ<strong>і</strong>ки досягла 561,31 грн., зб<strong>і</strong>льшилась пор<strong>і</strong>вняно з початком року<br />

на 22 %. За 2004 р<strong>і</strong>к працевлаштован<strong>і</strong> 4,4 тис. ос<strong>і</strong>б, що в 1,2 рази б<strong>і</strong>льше, н<strong>і</strong>ж у<br />

2003 роц<strong>і</strong>. З метою п<strong>і</strong>дтримки малого б<strong>і</strong>знесу та для орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємниць-<br />

кої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> протягом 2004 року 150-ти безроб<strong>і</strong>тним (передбачалось 140) з<br />

Фонду загальнообов’язкового державного соц<strong>і</strong>ального страхування на випадок<br />

безроб<strong>і</strong>ття виплачено одноразову допомогу по безроб<strong>і</strong>ттю на суму 356,2 тис.<br />

грн. На додатков<strong>і</strong> робоч<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця створен<strong>і</strong> за рахунок надання дотац<strong>і</strong>ї роботодав-<br />

цям, працевлаштован<strong>і</strong> 89 безроб<strong>і</strong>тних, при план<strong>і</strong> – 70 та надано дотац<strong>і</strong>й на ство-<br />

рення робочих м<strong>і</strong>сць на суму 199,9 тис. грн. Проходили профес<strong>і</strong>йне навчання та<br />

перенавчання 784 ос<strong>і</strong>б (план - 715), п<strong>і</strong>сля навчання працевлаштован<strong>і</strong> 518 ос<strong>і</strong>б.

На виплату матер<strong>і</strong>альної допомоги в пер<strong>і</strong>од профнавчання витрачено 153,9 тис.<br />

грн..<br />

Ц<strong>і</strong>лями <strong>і</strong> пр<strong>і</strong>оритетами економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ального розвитку м. Хмельниць-<br />

кого у 2005 роц<strong>і</strong> визначено: п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> використання економ<strong>і</strong>ч-<br />

ного потенц<strong>і</strong>алу м<strong>і</strong>ста; пол<strong>і</strong>пшення ситуац<strong>і</strong>ї у сфер<strong>і</strong> зайнятост<strong>і</strong> населення; п<strong>і</strong>д-<br />

вищення р<strong>і</strong>вня доход<strong>і</strong>в населення та <strong>і</strong>н.<br />

Для досягнення поставлених ц<strong>і</strong>лей виникає потреба розв’язання ряду за-<br />

вдань, як<strong>і</strong> поставлен<strong>і</strong> на поточний р<strong>і</strong>к, основними з них є: забезпечення наро-<br />

щування обсяг<strong>і</strong>в промислового виробництва, розвитку виробництва високотех-<br />

нолог<strong>і</strong>чної конкурентоспроможної продукц<strong>і</strong>ї, п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> роботи<br />

п<strong>і</strong>дприємств, зб<strong>і</strong>льшення частки продукц<strong>і</strong>ї з високим ступенем переробки; п<strong>і</strong>д-<br />

вищення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ста; зд<strong>і</strong>йснення комплексу заход<strong>і</strong>в що-<br />

до вир<strong>і</strong>шення проблем зайнятост<strong>і</strong> населення; розширення доступност<strong>і</strong> отри-<br />

мання як<strong>і</strong>сної <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> молодим покол<strong>і</strong>нням; вдосконалення системи соц<strong>і</strong>ального<br />

захисту населення та <strong>і</strong>н.<br />

Критер<strong>і</strong>ями досягнення ц<strong>і</strong>лей та завдань на 2005 р<strong>і</strong>к були встановлен<strong>і</strong> так<strong>і</strong><br />

показники: зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в промислового виробництва на 8,2 % до р<strong>і</strong>вня<br />

2004 року (у д<strong>і</strong>ючих ц<strong>і</strong>нах); зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й в основний кап<strong>і</strong>тал<br />

за рахунок вс<strong>і</strong>х джерел ф<strong>і</strong>нансування на 31,7 %; зростання ном<strong>і</strong>нальної серед-<br />

ньом<strong>і</strong>сячної зароб<strong>і</strong>тної плати одного штатного прац<strong>і</strong>вника, зайнятого в ус<strong>і</strong>х<br />

сферах економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> на 10 %. Одним <strong>і</strong>з важливих заход<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>ального<br />

захисту громадян є залучення їх до участ<strong>і</strong> у тимчасових громадських роботах.<br />

До оплачуваних громадських роб<strong>і</strong>т протягом 2004 року залучено 802 безроб<strong>і</strong>т-<br />

них. Протягом с<strong>і</strong>чня-грудня 2004 р. працевлаштован<strong>і</strong> 4417 незайнятих громадян<br />

(116,2% до запланованої к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong>).<br />

Зг<strong>і</strong>дно з прогнозом, у 2005 роц<strong>і</strong> за допомогою служби зайнятост<strong>і</strong> буде пра-<br />

цевлаштовано 4430 незайнятих громадян. Профес<strong>і</strong>йне навчання та перенавчан-<br />

ня буде орган<strong>і</strong>зовано для 800 безроб<strong>і</strong>тних. Значна увага прид<strong>і</strong>лятиметься орга-<br />

н<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї громадських роб<strong>і</strong>т, до участ<strong>і</strong> в яких буде залучено 810 ос<strong>і</strong>б. Отже,<br />

як бачимо соц<strong>і</strong>альне забезпечення рег<strong>і</strong>ону є досить високим <strong>і</strong> стратег<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>

соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики: пол<strong>і</strong>пшення матер<strong>і</strong>ального добробуту <strong>і</strong> умов життя насе-<br />

лення; п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> <strong>і</strong> конкурентоспроможност<strong>і</strong> робочої сили; п<strong>і</strong>двищення<br />

зайнятост<strong>і</strong> населення; забезпечення соц<strong>і</strong>альної п<strong>і</strong>дтримки соц<strong>і</strong>ально вразливим<br />

верствам населення, виконуються на високому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>.<br />

Людмила ХОМЕНКО<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ ОНОВЛЕННЯМ<br />

ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ<br />

Механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння є складною категор<strong>і</strong>єю управл<strong>і</strong>ння, оск<strong>і</strong>льки, як за-<br />

значено в [1, с. 53], характеризується сукупн<strong>і</strong>стю взаємозв’язк<strong>і</strong>в пом<strong>і</strong>ж вс<strong>і</strong>ма<br />

елементами виробництва, способ<strong>і</strong>в постановки ц<strong>і</strong>лей, їх досягнення в процес<strong>і</strong><br />

управляючого впливу. Механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння є складовою частиною системи<br />

управл<strong>і</strong>ння.<br />

Виходячи з цього, механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням промисло-<br />

вого п<strong>і</strong>дприємства, на наш погляд, представляє собою сукупн<strong>і</strong>сть засоб<strong>і</strong>в впли-<br />

ву керуючої п<strong>і</strong>дсистеми (суб’єкта управл<strong>і</strong>ння) на керовану п<strong>і</strong>дсистему (об’єкт<br />

управл<strong>і</strong>ння) з метою забезпечення техн<strong>і</strong>чної основи для п<strong>і</strong>двищення конкурен-<br />

тоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства у довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong>.<br />

Комплексний механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням промислового<br />

п<strong>і</strong>дприємства являє собою систему орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного, економ<strong>і</strong>чного, мотивац<strong>і</strong>й-<br />

ного, правового <strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичного механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в. П<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д до структуризац<strong>і</strong>ї комплекс-<br />

ного механ<strong>і</strong>зму управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням промислового п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong><br />

узагальнення його в ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>сному вигляд<strong>і</strong> наведено на рис. 1.<br />

Ефективне функц<strong>і</strong>онування системи управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням за-<br />

лежить в<strong>і</strong>д орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного, економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> мотивац<strong>і</strong>йного механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> фор-<br />

муються безпосередньо на промислових п<strong>і</strong>дприємствах.<br />

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йний механ<strong>і</strong>зм техн<strong>і</strong>чного оновлення, на наш погляд, представ-<br />

ляє собою сукупн<strong>і</strong>сть задач, функц<strong>і</strong>й, метод<strong>і</strong>в <strong>і</strong> способ<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та взаємо-

зв’язк<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства (груп, в<strong>і</strong>дд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в, служб, управл<strong>і</strong>нь), що забез-<br />

печує його функц<strong>і</strong>онування в межах даного п<strong>і</strong>дприємства. Виходячи з цього,<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йний механ<strong>і</strong>зм техн<strong>і</strong>чного оновлення промислового п<strong>і</strong>дприємства має<br />

забезпечувати сполучення елемент<strong>і</strong>в керуючої та керованої п<strong>і</strong>дсистем в їх взає-<br />

мод<strong>і</strong>ї на вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>внях управл<strong>і</strong>ння. У зв’язку з цим, виникає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть у форму-<br />

ванн<strong>і</strong> певних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних утворень в структурах п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зують<br />

систему управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням на р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>внях управл<strong>і</strong>ння. При<br />

цьому ефективн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> пропорц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йної структури управл<strong>і</strong>ння тех-<br />

н<strong>і</strong>чним оновленням залежать в основному в<strong>і</strong>д р<strong>і</strong>вня узгодженост<strong>і</strong> її елемент<strong>і</strong>в,<br />

ц<strong>і</strong>лей та задач п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>л<strong>і</strong>в стосовно техн<strong>і</strong>чного оновлення промислового п<strong>і</strong>д-<br />

приємства.<br />

Приводи механ<strong>і</strong>зму<br />

управл<strong>і</strong>ння<br />

Економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нтереси<br />

Мотиви<br />

Стимули<br />

Орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йний механ<strong>і</strong>зм:<br />

орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним<br />

оновленням промислового<br />

п<strong>і</strong>дприємства<br />

Мотивац<strong>і</strong>йний механ<strong>і</strong>зм:<br />

механ<strong>і</strong>зм мотивац<strong>і</strong>ї техн<strong>і</strong>чного<br />

оновлення п<strong>і</strong>дприємства<br />

Керуюча п<strong>і</strong>дсистема<br />

Пол<strong>і</strong>тичний механ<strong>і</strong>зм:<br />

науково-техн<strong>і</strong>чна та соц<strong>і</strong>альноеконом<strong>і</strong>чна<br />

пол<strong>і</strong>тика<br />

Керована п<strong>і</strong>дсистема<br />

Рис. 1. Механ<strong>і</strong>зм управл<strong>і</strong>ння техн<strong>і</strong>чним оновленням<br />

промислового п<strong>і</strong>дприємства<br />

Управляючий вплив<br />

Економ<strong>і</strong>чний механ<strong>і</strong>зм:<br />

механ<strong>і</strong>зм формування кошт<strong>і</strong>в,<br />

що <strong>і</strong>нвестуються в техн<strong>і</strong>чне<br />

оновлення промислового п<strong>і</strong>дприємства<br />

Правовий механ<strong>і</strong>зм:<br />

норми та <strong>і</strong>нститути господарського<br />

права<br />

Приводи<br />

механ<strong>і</strong>зму<br />

управл<strong>і</strong>ння<br />

Інтереси<br />

споживач<strong>і</strong>в<br />

(сусп<strong>і</strong>льства)<br />

Сам процес взаємод<strong>і</strong>ї керуючої <strong>і</strong> керованої п<strong>і</strong>дсистем є результатом реал<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму техн<strong>і</strong>чного оновлення. Взагал<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чний меха-<br />

н<strong>і</strong>зм представляє собою комплекс економ<strong>і</strong>чних способ<strong>і</strong>в, метод<strong>і</strong>в, важел<strong>і</strong>в, нор-<br />

матив<strong>і</strong>в, показник<strong>і</strong>в, за допомогою яких реал<strong>і</strong>зуються об’єктивн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> за-

кони [2, с. 26]. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до цього, на наш погляд, економ<strong>і</strong>чний механ<strong>і</strong>зм тех-<br />

н<strong>і</strong>чного оновлення представляє комплекс економ<strong>і</strong>чних способ<strong>і</strong>в, метод<strong>і</strong>в, важе-<br />

л<strong>і</strong>в, за допомогою яких зд<strong>і</strong>йснюється техн<strong>і</strong>чне оновлення промислового п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства. Основною складовою економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму є механ<strong>і</strong>зм формування<br />

кошт<strong>і</strong>в, що <strong>і</strong>нвестуються в техн<strong>і</strong>чне оновлення промислового п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Структура джерел ф<strong>і</strong>нансового забезпечення техн<strong>і</strong>чного оновлення промисло-<br />

вих п<strong>і</strong>дприємств формується залежно в<strong>і</strong>д їх орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-правової форми,<br />

кон’юнктури ринку та <strong>і</strong>нших фактор<strong>і</strong>в.<br />

В основу мотивац<strong>і</strong>йного механ<strong>і</strong>зму техн<strong>і</strong>чного оновлення за умов ринкової<br />

економ<strong>і</strong>ки покладено мотиви нововведень у виробництв<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> формуються п<strong>і</strong>д<br />

впливом зовн<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х фактор<strong>і</strong>в функц<strong>і</strong>онування п<strong>і</strong>дприємства, зокре-<br />

ма, необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> покращення якост<strong>і</strong> продукц<strong>і</strong>ї, її конкурентоспроможност<strong>і</strong> на<br />

основ<strong>і</strong> впровадження нової техн<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> технолог<strong>і</strong>ї, нових досягнень науково-<br />

техн<strong>і</strong>чного прогресу тощо.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Основы управления социалистическим производством: Учебник / Под ред.<br />

Г.Л. Таукача и В.П. Дубоноса. – К.: Выща школа Головное изд-во, 1989. –<br />

303 с.<br />

2. Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чний ме-<br />

хан<strong>і</strong>зм п<strong>і</strong>дприємства: Навч. пос<strong>і</strong>бник/ За ред. М.Г. Грещака. – К.: КНЕУ,<br />

2001. – 228 с.<br />

Ірина ХОМИН<br />

Нац<strong>і</strong>ональний науковий центр „Інститут аграрної економ<strong>і</strong>ки”, м. Київ<br />

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ВІДТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧОГО<br />

ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ<br />

Одним <strong>і</strong>з найголовн<strong>і</strong>ших напрям<strong>і</strong>в забезпечення нарощування обсяг<strong>і</strong>в ви-<br />

робництва с<strong>і</strong>льськогосподарської продукц<strong>і</strong>ї в Україн<strong>і</strong> на сучасному етап<strong>і</strong> є при-<br />

скорене в<strong>і</strong>дтворення виробничого потенц<strong>і</strong>алу, оск<strong>і</strong>льки матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чна

база на б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств галуз<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>зично <strong>і</strong> морально зношена. Водночас<br />

воно стримується як через в<strong>і</strong>дсутн<strong>і</strong>сть ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в, так <strong>і</strong> внасл<strong>і</strong>док не-<br />

достатнього врахування сучасних особливостей їх формування на с<strong>і</strong>льськогос-<br />

подарських п<strong>і</strong>дприємствах.<br />

Головною передумовою ефективного функц<strong>і</strong>онування с<strong>і</strong>льськогосподарсь-<br />

ких п<strong>і</strong>дприємств є забезпечення пост<strong>і</strong>йного оновлення виробничих фонд<strong>і</strong>в, тоб-<br />

то їх в<strong>і</strong>дтворення, адже рух засоб<strong>і</strong>в та предмет<strong>і</strong>в прац<strong>і</strong> супроводжується зно-<br />

шенням, споживанням <strong>і</strong> зам<strong>і</strong>щенням у варт<strong>і</strong>сн<strong>і</strong>й та натуральн<strong>і</strong>й формах. Оск<strong>і</strong>ль-<br />

ки до вартост<strong>і</strong> виготовленого продукту входить варт<strong>і</strong>сть використаних вироб-<br />

ничих фонд<strong>і</strong>в та найманої робочої сили, то реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я продукц<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства<br />

має забезпечити повернення кошт<strong>і</strong>в, авансованих на виробництво, <strong>і</strong> створити<br />

фонд зароб<strong>і</strong>тної плати прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, бо за економ<strong>і</strong>чною теор<strong>і</strong>єю структура суку-<br />

пного продукту складається з вартост<strong>і</strong> спожитих засоб<strong>і</strong>в виробництва (с), як<strong>і</strong> є<br />

перенесеною уречевленою працею, необх<strong>і</strong>дного (v) та додаткового продукту<br />

(m).<br />

Економ<strong>і</strong>чною теор<strong>і</strong>єю визначено два види в<strong>і</strong>дтворення: просте й розшире-<br />

не. Однак на б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>дприємств Івано-Франк<strong>і</strong>вської,<br />

Льв<strong>і</strong>вської та Терноп<strong>і</strong>льської областей, як<strong>і</strong> вибран<strong>і</strong> в якост<strong>і</strong> бази для досл<strong>і</strong>джен-<br />

ня, нагальною є проблема забезпечення хоча б простого в<strong>і</strong>дтворення, оск<strong>і</strong>льки<br />

впродовж останн<strong>і</strong>х рок<strong>і</strong>в тут спостер<strong>і</strong>гається ст<strong>і</strong>йка тенденц<strong>і</strong>я дефляц<strong>і</strong>ї, тобто<br />

руйнування вже створеної ран<strong>і</strong>ше матер<strong>і</strong>ально-техн<strong>і</strong>чної бази. До того ж наявн<strong>і</strong><br />

основн<strong>і</strong> засоби наближаються до критичної меж<strong>і</strong> зносу. Зокрема, спостер<strong>і</strong>гаєть-<br />

ся ст<strong>і</strong>йка негативна тенденц<strong>і</strong>я зменшення забезпеченост<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льськогосподарських<br />

п<strong>і</strong>дприємств основними засобами та їх стар<strong>і</strong>ння, яка нам<strong>і</strong>тилась у 90-их роках<br />

минулого стол<strong>і</strong>ття <strong>і</strong> поки що не подолана. Практично на с<strong>і</strong>льськогосподарських<br />

п<strong>і</strong>дприємствах середн<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>к трактор<strong>і</strong>в, с<strong>і</strong>валок та комбайн<strong>і</strong>в перевищує 12-13<br />

рок<strong>і</strong>в. З цього приводу зазначимо, що ця тенденц<strong>і</strong>я визр<strong>і</strong>вала давно, оск<strong>і</strong>льки<br />

зростання обсяг<strong>і</strong>в с<strong>і</strong>льськогосподарського виробництва в минулому було не-<br />

ст<strong>і</strong>йким, хоч спостер<strong>і</strong>гались тривал<strong>і</strong> фази п<strong>і</strong>днесення, правда, не в повн<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> з класичним визначенням такої модел<strong>і</strong> в економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й теор<strong>і</strong>ї, оск<strong>і</strong>льки

на неї накладалась <strong>і</strong>нша – спотворена модель, коли його темпи утримувались за<br />

рахунок вичерпання природних ресурс<strong>і</strong>в через зниження їхньої ц<strong>і</strong>ни.<br />

Окр<strong>і</strong>м того, попри акс<strong>і</strong>оматичне твердження економ<strong>і</strong>чної теор<strong>і</strong>ї: за умови<br />

правильного оброб<strong>і</strong>тку земл<strong>і</strong> її як<strong>і</strong>сть не втрачається, а, навпаки, п<strong>і</strong>двищується,<br />

треба зважати на те, що витрати на освоєння нових земель, мел<strong>і</strong>оративн<strong>і</strong> роботи<br />

скор<strong>і</strong>ше пов’язан<strong>і</strong> з розширеним в<strong>і</strong>дтворенням, н<strong>і</strong>ж <strong>і</strong>з суто виробничими витра-<br />

тами. До того ж на в<strong>і</strong>дтворення в аграрному сектор<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки суттєво впливає<br />

родюч<strong>і</strong>сть земл<strong>і</strong>, <strong>і</strong> за <strong>і</strong>нших р<strong>і</strong>вних умов темпи в<strong>і</strong>дтворення в с<strong>і</strong>льському госпо-<br />

дарств<strong>і</strong> залежать в<strong>і</strong>д природних умов <strong>і</strong> родючост<strong>і</strong> земл<strong>і</strong>. Через це одн<strong>і</strong>єю з най-<br />

важлив<strong>і</strong>ших особливостей в<strong>і</strong>дтворення в аграрному сектор<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>ки є те, що<br />

формування виробничого потенц<strong>і</strong>алу ц<strong>і</strong>єї галуз<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснюється в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до<br />

природних <strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чних умов, неоднор<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть яких, наприклад, в Україн<strong>і</strong> ха-<br />

рактерна не лише для грунтово-кл<strong>і</strong>матичних зон Пол<strong>і</strong>сся, Л<strong>і</strong>состепу, Степу, а й<br />

для окремих областей <strong>і</strong> район<strong>і</strong>в.<br />

Отже, можна резюмувати, що саме недостатня забезпечен<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льськогос-<br />

подарських п<strong>і</strong>дприємств ф<strong>і</strong>нансовими ресурсами в<strong>і</strong>дтворення була одн<strong>і</strong>єю з го-<br />

ловних причин ст<strong>і</strong>йкої тенденц<strong>і</strong>ї зниження їх фондозабезпеченост<strong>і</strong>, яка поєдну-<br />

валась з <strong>і</strong>ншою об’єктивною тенденц<strong>і</strong>єю – зростанням р<strong>і</strong>вня зносу наявних ос-<br />

новних засоб<strong>і</strong>в через неможлив<strong>і</strong>сть їх своєчасної зам<strong>і</strong>ни.<br />

На це накладається <strong>і</strong>нша особлив<strong>і</strong>сть – необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дтримання експлуа-<br />

тац<strong>і</strong>йних властивостей таких основних засоб<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> бути виведеними з<br />

експлуатац<strong>і</strong>ї вже через їх моральний знос, але продовжують використовуватись,<br />

не дивлячись на їх повну амортизац<strong>і</strong>ю, що зумовлено т<strong>і</strong>єю ж причиною – в<strong>і</strong>дсу-<br />

тн<strong>і</strong>стю достатн<strong>і</strong>х ф<strong>і</strong>нансових ресурс<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дтворення для оновлення основних за-<br />

соб<strong>і</strong>в. Це за принципом бумеранга в<strong>і</strong>дображається на використанн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансових<br />

ресурс<strong>і</strong>в, оск<strong>і</strong>льки значна їх частина спрямовується на в<strong>і</strong>дтворення експлуата-<br />

ц<strong>і</strong>йних властивостей повн<strong>і</strong>стю зношених об’єкт<strong>і</strong>в, як правило, шляхом кап<strong>і</strong>та-<br />

льних ремонт<strong>і</strong>в.<br />

Ця ж сама причина – неможлив<strong>і</strong>сть накопичення достатньої маси ф<strong>і</strong>нансо-<br />

вих ресурс<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дтворення лежить в основ<strong>і</strong> наступної негативної тенденц<strong>і</strong>ї, яка

проявлялась у 2000-2005 роках, коли на б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> с<strong>і</strong>льськогосподарських п<strong>і</strong>д-<br />

приємств доводилось керуватись у зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> процес<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дтворення не як<strong>і</strong>сними<br />

критер<strong>і</strong>ями основних засоб<strong>і</strong>в, а в першу чергу їх ц<strong>і</strong>новими параметрами, <strong>і</strong> при-<br />

дбан<strong>і</strong> об’єкти не завжди були найнов<strong>і</strong>шими з позиц<strong>і</strong>й в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> сучасним<br />

вимогам науково-техн<strong>і</strong>чного прогресу.<br />

Водночас, хоч <strong>і</strong> слабко, за анал<strong>і</strong>зований пер<strong>і</strong>од проявлялась тенденц<strong>і</strong>я щодо<br />

наближення до науково обґрунтованої законом<strong>і</strong>рност<strong>і</strong>, за якою в<strong>і</strong>дтворення за-<br />

соб<strong>і</strong>в виробництва має в<strong>і</strong>дбуватись на як<strong>і</strong>сно вищому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, що засв<strong>і</strong>дчує при-<br />

дбання, правда, здеб<strong>і</strong>льшого <strong>і</strong>мпортної, б<strong>і</strong>льш досконалої техн<strong>і</strong>ки з так званого<br />

далекого заруб<strong>і</strong>жжя, не зважаючи на її ц<strong>і</strong>нов<strong>і</strong> параметри, як<strong>і</strong> перевищують вар-<br />

т<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>тчизняних або заруб<strong>і</strong>жних аналог<strong>і</strong>в.<br />

Василь ЦВІКОВИЧ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

МОТИВАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ<br />

ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ<br />

Тривалий час у наш<strong>і</strong>й країн<strong>і</strong> в питаннях управл<strong>і</strong>нської пол<strong>і</strong>тики основна<br />

увага концептувалася на незаперечному пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в над<br />

особистими. При цьому вважалося, що деяк<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси задовольняються автома-<br />

тично. І в людини розвивалося почуття своєї звичайност<strong>і</strong>, неможливост<strong>і</strong> про-<br />

явити себе як особист<strong>і</strong>сть, бо вона така ж як <strong>і</strong> вс<strong>і</strong>, а у випадку необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> лег-<br />

ко може бути зам<strong>і</strong>нена <strong>і</strong>ншими. Це, на нашу думку, ор<strong>і</strong>єнтувало людину на зме-<br />

ншення своїх потреб та вимог, внасл<strong>і</strong>док чого почала спостер<strong>і</strong>гатися матер<strong>і</strong>аль-<br />

на та моральна втрата добросов<strong>і</strong>сної та квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кованої прац<strong>і</strong>.<br />

Становлення ринкових в<strong>і</strong>дносин в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> України <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дне її рефор-<br />

мування в кризових умовах соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного розвитку супроводжується<br />

зниженням реальної зароб<strong>і</strong>тної плати та доход<strong>і</strong>в населення. Доведено, що <strong>і</strong>сну-<br />

ючий р<strong>і</strong>вень зароб<strong>і</strong>тної плати не забезпечує нормального в<strong>і</strong>дтворення робочої<br />

сили. Тому в структур<strong>і</strong> фактор<strong>і</strong>в мотивац<strong>і</strong>ї трудової повед<strong>і</strong>нки в Україн<strong>і</strong> пере-

важають матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, особливо оплата прац<strong>і</strong>. Висока мотивац<strong>і</strong>йна д<strong>і</strong>я зароб<strong>і</strong>тної<br />

плати пояснюється тим, що через її механ<strong>і</strong>зм забезпечується першочергово не-<br />

обх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> для нормальної життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> людини потреби, як<strong>і</strong> нин<strong>і</strong> ще недостат-<br />

ньо задовольняються.<br />

Звичайно, в кожному конкретному випадку виб<strong>і</strong>р матер<strong>і</strong>альних або духов-<br />

них пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зний, що, пояснюється рядом причин. По-перше, р<strong>і</strong>зними со-<br />

ц<strong>і</strong>альними умовами життя окремих категор<strong>і</strong>й людей; по-друге, особистими яко-<br />

стями окремого <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>да. Так, наприклад, серед молод<strong>і</strong>, пор<strong>і</strong>вняно <strong>і</strong>з старшим<br />

покол<strong>і</strong>нням, переваги надаються творчо-зм<strong>і</strong>стовн<strong>і</strong>й прац<strong>і</strong>; серед ж<strong>і</strong>нок спостер<strong>і</strong>-<br />

гається вищий р<strong>і</strong>вень прагнень до соц<strong>і</strong>ально-психолог<strong>і</strong>чного кл<strong>і</strong>мату в колекти-<br />

в<strong>і</strong>, н<strong>і</strong>ж до його профес<strong>і</strong>йного аспекту. При цьому низька квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>я, в<strong>і</strong>дсут-<br />

н<strong>і</strong>сть досв<strong>і</strong>ду <strong>і</strong> фахової компетенц<strong>і</strong>ї значною м<strong>і</strong>рою знижують р<strong>і</strong>вень життєвих<br />

потреб роб<strong>і</strong>тник<strong>і</strong>в, що сприяє адаптац<strong>і</strong>ї до малозм<strong>і</strong>стовної прац<strong>і</strong>.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до наших м<strong>і</strong>ркувань, основою мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в до проду-<br />

ктивної прац<strong>і</strong> є гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я особистих <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в. В умовах пере-<br />

ходу до ринкових в<strong>і</strong>дносин потр<strong>і</strong>бно забезпечити пр<strong>і</strong>оритет особистого <strong>і</strong>нтересу<br />

в систем<strong>і</strong> колективних <strong>і</strong> загальнодержавних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в. В той же час, особистий<br />

<strong>і</strong>нтерес п<strong>і</strong>дприємця полягає в одержанн<strong>і</strong> максимальних прибутк<strong>і</strong>в шляхом про-<br />

дажу продукц<strong>і</strong>ї за максимальними ц<strong>і</strong>нами, виплати найманим прац<strong>і</strong>вникам м<strong>і</strong>-<br />

н<strong>і</strong>мальної зароб<strong>і</strong>тної плати, зб<strong>і</strong>льшенн<strong>і</strong> обсяг<strong>і</strong>в збуту <strong>і</strong> придбання матер<strong>і</strong>альних<br />

ресурс<strong>і</strong>в за пом<strong>і</strong>рними ц<strong>і</strong>нами. Тобто, п<strong>і</strong>дприємець повинен передбачити, як<strong>і</strong><br />

саме товари та послуги потр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> споживачу. Іншими словами, в<strong>і</strong>н ор<strong>і</strong>єнтується<br />

на сусп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси, а приватний <strong>і</strong>нтерес стає засобом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї сусп<strong>і</strong>льного<br />

<strong>і</strong>нтересу. Особистий <strong>і</strong>нтерес найманого прац<strong>і</strong>вника ґрунтується на одержанн<strong>і</strong><br />

б<strong>і</strong>льшої зароб<strong>і</strong>тної плати, так <strong>і</strong> доход<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>д власност<strong>і</strong>.<br />

Інтереси визначають економ<strong>і</strong>чну повед<strong>і</strong>нку певних соц<strong>і</strong>альних груп трудо-<br />

вого населення, формуються на меж<strong>і</strong> об'єктивних умов їх життєд<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>. В<br />

умовах переходу до ринкових в<strong>і</strong>дносин розширюються можливост<strong>і</strong> в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

особистих <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в. Добробут прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в залежить в основному в<strong>і</strong>д знань,<br />

зд<strong>і</strong>бностей, працездатност<strong>і</strong>. Проте <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> мотиви актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продуктив-

ної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> формуються по-р<strong>і</strong>зному, оск<strong>і</strong>льки прац<strong>і</strong>вник може бути “найма-<br />

ним”, стати сп<strong>і</strong>ввласником п<strong>і</strong>дприємства або ж заснувати своє п<strong>і</strong>дприємство. В<br />

умовах реструктуризац<strong>і</strong>ї промислових п<strong>і</strong>дприємств на основ<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни форм влас-<br />

ност<strong>і</strong> <strong>і</strong> господарювання важко збалансувати особист<strong>і</strong> <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нтереси. На-<br />

в<strong>і</strong>ть в умовах роботи б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> партнерських форм п<strong>і</strong>дприємництва (коли р<strong>і</strong>-<br />

шення приймається) <strong>і</strong>нтереси б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> не задовольняють менш<strong>і</strong>сть. Консенсус<br />

особистих <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в має д<strong>і</strong>алектичну базу, лежить в основ<strong>і</strong> розвит-<br />

ку сусп<strong>і</strong>льства. Проте, на нашу думку, не сл<strong>і</strong>д пов’язувати той чи <strong>і</strong>нший <strong>і</strong>нтерес<br />

з повною формою власност<strong>і</strong> (особистий <strong>і</strong>нтерес лише з приватною її формою).<br />

Р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> р<strong>і</strong>знопартнерство форм власност<strong>і</strong> та господарювання є серце-<br />

виною гармон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї особистих <strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льних <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в, мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в до<br />

продуктивної прац<strong>і</strong>.<br />

Отже, формування соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д<br />

розглядати через призму власност<strong>і</strong>, вид<strong>і</strong>ляючи як основних суб'єкт<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприєм-<br />

ницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, так <strong>і</strong> найманих прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в. На нашу думку, у формування<br />

мотивац<strong>і</strong>йного механ<strong>і</strong>зму покладено <strong>і</strong>нтереси як певних соц<strong>і</strong>альних груп, так <strong>і</strong><br />

сусп<strong>і</strong>льства в ц<strong>і</strong>лому. Інтереси взаємопов'язан<strong>і</strong> з потребами, виникають на ос-<br />

нов<strong>і</strong> потреб р<strong>і</strong>зних соц<strong>і</strong>альних груп. Інтереси спонукають людей до ц<strong>і</strong>леспрямо-<br />

ваних д<strong>і</strong>й для реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї потреб. Тому формування мотивац<strong>і</strong>йного механ<strong>і</strong>зму<br />

прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємницької д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> сл<strong>і</strong>д розглядати через призму потреб.<br />

Натал<strong>і</strong>я ЦІЩИК<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ<br />

РОЗВИТКУ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ<br />

Основними завданнями державних орган<strong>і</strong>в у сфер<strong>і</strong> розвитку ринку неру-<br />

хомост<strong>і</strong> є вдосконалення системи управл<strong>і</strong>ння нерухом<strong>і</strong>стю, а саме: максимально<br />

можливе п<strong>і</strong>двищення прибутковост<strong>і</strong> об'єкт<strong>і</strong>в; забезпечення конкуренц<strong>і</strong>ї на рин-<br />

ку; формування <strong>і</strong> стаб<strong>і</strong>льне функц<strong>і</strong>онування вторинного ринку нерухомост<strong>і</strong>;

розвиток окремих територ<strong>і</strong>й; ефективне використання майново-земельного<br />

комплексу країни; введення нових об'єкт<strong>і</strong>в в господарський об<strong>і</strong>г; залучення <strong>і</strong>н-<br />

вестиц<strong>і</strong>й в реальний сектор економ<strong>і</strong>ки; проведення земельної та житлової ре-<br />

форм з урахуванням їх соц<strong>і</strong>альної спрямованост<strong>і</strong>.<br />

Першим етапом реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї ц<strong>і</strong>єї програми є проведення суц<strong>і</strong>льної <strong>і</strong>нвентари-<br />

зац<strong>і</strong>ї об'єкт<strong>і</strong>в нерухомост<strong>і</strong>, як<strong>і</strong> перебувають у державн<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong>, отримання<br />

достов<strong>і</strong>рної <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї, що дозволяє провести їх ринкову оц<strong>і</strong>нку масовим мето-<br />

дом. На другому етап<strong>і</strong> формуються реєстри об'єкт<strong>і</strong>в нерухомост<strong>і</strong>, що знаходять-<br />

ся у державн<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong> та в<strong>і</strong>дбувається реєстрац<strong>і</strong>я в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних прав. Надал<strong>і</strong><br />

виробляються єдин<strong>і</strong> правила <strong>і</strong> процедури прийняття р<strong>і</strong>шень з розпорядження<br />

державними об'єктами нерухомост<strong>і</strong> та детальною правовою регламентац<strong>і</strong>єю<br />

вказаних процес<strong>і</strong>в. Важливим елементом зазначеної системи є формування д<strong>і</strong>є-<br />

вого механ<strong>і</strong>зму контролю за використанням <strong>і</strong> збереженням нерухомого майна,<br />

що перебуває у державн<strong>і</strong>й власност<strong>і</strong>.<br />

У ход<strong>і</strong> реформи судової системи доц<strong>і</strong>льно вивчити можлив<strong>і</strong>сть створення<br />

"земельних суд<strong>і</strong>в", що спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зуються на питаннях, пов'язаних з житлом та <strong>і</strong>н-<br />

шою нерухом<strong>і</strong>стю.<br />

Актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я ринку нерухомост<strong>і</strong> неможлива без <strong>і</strong>стотних зм<strong>і</strong>н у сфер<strong>і</strong> р<strong>і</strong>єл-<br />

терських послуг. Передус<strong>і</strong>м потр<strong>і</strong>бно нормативно закр<strong>і</strong>пити ефективн<strong>і</strong> механ<strong>і</strong>з-<br />

ми м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>м<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та компенсац<strong>і</strong>ї втрат для учасник<strong>і</strong>в ринку нерухомост<strong>і</strong> у раз<strong>і</strong> не-<br />

виконання р<strong>і</strong>єлтерськими компан<strong>і</strong>ями своїх зобов'язань. Найважлив<strong>і</strong>шим на-<br />

прямком роботи є актив<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> страхових компан<strong>і</strong>й на ринку нерухо-<br />

мост<strong>і</strong>, уникнення буд<strong>і</strong>вельних ризик<strong>і</strong>в, ризик<strong>і</strong>в, пов'язаних з в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>стю<br />

ос<strong>і</strong>б, що д<strong>і</strong>ють на ринку, а також ризик<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> виникають п<strong>і</strong>д час зд<strong>і</strong>йснення ци-<br />

в<strong>і</strong>льно-правових операц<strong>і</strong>й з об'єктом нерухомост<strong>і</strong>. Потр<strong>і</strong>бно прагнути до ство-<br />

рення такої системи, яка б забезпечила можлив<strong>і</strong>сть укладання договор<strong>і</strong>в стра-<br />

хування для максимально широкої номенклатури страхових випадк<strong>і</strong>в на тривал<strong>і</strong><br />

терм<strong>і</strong>ни й за пом<strong>і</strong>рного розм<strong>і</strong>ру страхов<strong>і</strong> прем<strong>і</strong>ї.<br />

Інститут профес<strong>і</strong>йної оц<strong>і</strong>нки нерухомого майна — нев<strong>і</strong>д'ємна складова ци-<br />

в<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованого ринку нерухомост<strong>і</strong>. Профес<strong>і</strong>йна оц<strong>і</strong>нка нерухомого майна базуєть-

ся на трьох загальноприйнятих в св<strong>і</strong>тов<strong>і</strong>й практиц<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходах: витратному, при-<br />

бутковому та пор<strong>і</strong>вняльному. Для п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> роботи оц<strong>і</strong>нювач<strong>і</strong>в<br />

необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> сучасн<strong>і</strong>, економ<strong>і</strong>чно обгрунтован<strong>і</strong> методики оц<strong>і</strong>нки вартост<strong>і</strong> земель-<br />

них д<strong>і</strong>лянок та об'єкт<strong>і</strong>в нерухомост<strong>і</strong>, що знову створюються, для ц<strong>і</strong>лей креди-<br />

тування. Передача у сферу приватного б<strong>і</strong>знесу роб<strong>і</strong>т <strong>і</strong>з землеустрою, оц<strong>і</strong>нюван-<br />

ню об'єкт<strong>і</strong>в з обов'язковою майновою в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>стю за результати роботи<br />

дозволить зв<strong>і</strong>льнити адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративн<strong>і</strong> органи в<strong>і</strong>д невластивих їм функц<strong>і</strong>й комер-<br />

ц<strong>і</strong>йних орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й.<br />

Законодавчо встановлене нотар<strong>і</strong>альне засв<strong>і</strong>дчення операц<strong>і</strong>й з об'єктом не-<br />

рухомост<strong>і</strong> повинне бути пов'язане з детальним опрацюванням питання про<br />

сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношення повноважень й в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> нотар<strong>і</strong>ус<strong>і</strong>в <strong>і</strong> розм<strong>і</strong>ром держав-<br />

ного мита. Ключовим завданням для покращення функц<strong>і</strong>онування та розвитку<br />

ринку нерухомост<strong>і</strong> є впровадження системи <strong>і</strong>потечного кредитування, спрямо-<br />

ваної на залучення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й у реальний сектор економ<strong>і</strong>ки, створення необх<strong>і</strong>д-<br />

них умов для розвитку житлового буд<strong>і</strong>вництва та забезпечення населення жит-<br />

лом.<br />

Необх<strong>і</strong>дна профес<strong>і</strong>йна п<strong>і</strong>дготовка кадр<strong>і</strong>в для у сфер<strong>і</strong> нерухомост<strong>і</strong> та дер-<br />

жавних службовц<strong>і</strong>в, що зд<strong>і</strong>йснюють управл<strong>і</strong>ння державною нерухом<strong>і</strong>стю. Од-<br />

ним з основних аспект<strong>і</strong>в ефективного орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного забезпечення процесу<br />

управл<strong>і</strong>ння ринком нерухомост<strong>і</strong> виступає п<strong>і</strong>дтримка саморегуюлючих об'єднань<br />

профес<strong>і</strong>йних учасник<strong>і</strong>в ринку нерухомост<strong>і</strong>, д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть яких спрямована на ство-<br />

рення <strong>і</strong> розвиток правових та економ<strong>і</strong>чних механ<strong>і</strong>зм<strong>і</strong>в регулювання ринку неру-<br />

хомост<strong>і</strong>; створення профес<strong>і</strong>йних стандарт<strong>і</strong>в д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, єдиного <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йного<br />

простору, системи профес<strong>і</strong>йної <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>; захист <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х учасник<strong>і</strong>в ринку<br />

нерухомост<strong>і</strong>.<br />

Державн<strong>і</strong> органи та профес<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> об'єднання учасник<strong>і</strong>в ринку нерухомост<strong>і</strong><br />

розроблять узгоджену стратег<strong>і</strong>ю розвитку цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованого ринку нерухомост<strong>і</strong> в<br />

країн<strong>і</strong>.

Натал<strong>і</strong>я ЧОРНА<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО<br />

ПІДПРИЄМСТВА<br />

К<strong>і</strong>нцева мета адаптац<strong>і</strong>ї п<strong>і</strong>дприємства - перемога в конкурентн<strong>і</strong>й боротьб<strong>і</strong> за<br />

споживача, за ринки збуту як законом<strong>і</strong>рний п<strong>і</strong>дсумок його <strong>і</strong>нтегрованих зусиль<br />

по реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чної системи адаптац<strong>і</strong>ї.<br />

Розум<strong>і</strong>ння конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства трактується фах<strong>і</strong>вцями<br />

по р<strong>і</strong>зному. Визначений авторитет в галуз<strong>і</strong> конкуренц<strong>і</strong>ї М.Портер вважає, що<br />

ф<strong>і</strong>рми попереджають своїх суперник<strong>і</strong>в, якщо мають м<strong>і</strong>цну конкурентну перева-<br />

гу. До узагальнюючих фактор<strong>і</strong>в конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства в<strong>і</strong>дне-<br />

сен<strong>і</strong> наступн<strong>і</strong>: - товар; - положення п<strong>і</strong>дприємства на ринку; - збут; - просування<br />

товару; - виробництво.<br />

Джерелами конкурентних переваг є прогресивна организац<strong>і</strong>йно-<br />

технолог<strong>і</strong>чна <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чна база п<strong>і</strong>дприємства, вм<strong>і</strong>ння анал<strong>і</strong>зувати та<br />

своєчасно зд<strong>і</strong>йснювати заходи щодо укр<strong>і</strong>плення конкурентних переваг. Про-<br />

блема п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня конкурентоспроможност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства є актуальним<br />

питанням <strong>і</strong> потребує нових досл<strong>і</strong>джень.<br />

В сфер<strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> конкуренц<strong>і</strong>я має свої певн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong>. Так, на спожив-<br />

чому ринку п<strong>і</strong>дприємства торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> конкурують м<strong>і</strong>ж собою, а також з п<strong>і</strong>дприємс-<br />

твами без створення юридичної особи, <strong>і</strong>ншими продавцями споживчих товар<strong>і</strong>в,<br />

в тому числ<strong>і</strong> – з суб’єктами неорган<strong>і</strong>зованого ринку. Об’єктом конкурентної<br />

боротьби є покупець та його куп<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong> фонди, частка обслуговування певного<br />

товарного чи рег<strong>і</strong>онального ринку. Водночас, торговельн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства всту-<br />

пають в м<strong>і</strong>жгалузеву конкуренц<strong>і</strong>ю з суб’єктами господарювання <strong>і</strong>нших галузей<br />

та сфер економ<strong>і</strong>ки за необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, трудов<strong>і</strong> та ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> ресурси (пози-<br />

ки, <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї), можлив<strong>і</strong> обсяги та умови їх залучення. Кр<strong>і</strong>м того, п<strong>і</strong>дприємства<br />

торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong>, особливо роздр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong>, ор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на територ<strong>і</strong>ально обмежений, локаль-<br />

ний ринок, розм<strong>і</strong>ри якого залежать в<strong>і</strong>д м<strong>і</strong>сця знаходження п<strong>і</strong>дприємства, його

транспортної доступност<strong>і</strong> для потенц<strong>і</strong>йних покупц<strong>і</strong>в. Ця особлив<strong>і</strong>сть обумов-<br />

лює, з одного боку, певну локальн<strong>і</strong>сть конкурентної боротьби, обмежен<strong>і</strong>сть її<br />

учасник<strong>і</strong>в. З другого – посилює зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong>сть в перемоз<strong>і</strong>. Особливий характер<br />

конкуренц<strong>і</strong>ї пов’язаний з виконанням торг<strong>і</strong>влею функц<strong>і</strong>й посередника м<strong>і</strong>ж ви-<br />

робником та споживачем. Це вимагає в<strong>і</strong>д торгових п<strong>і</strong>дприємств вивчення, з од-<br />

ного боку, можливостей виробник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong>сних характеристик товар<strong>і</strong>в, що ними<br />

виробляються, врахування їх конкурентоспроможност<strong>і</strong>, з <strong>і</strong>ншого – запит<strong>і</strong>в спо-<br />

живач<strong>і</strong>в, обсягу <strong>і</strong> структури платоспроможного попиту. Лише на основ<strong>і</strong> анал<strong>і</strong>зу<br />

цих фактор<strong>і</strong>в торгове п<strong>і</strong>дприємство може вир<strong>і</strong>шити проблему п<strong>і</strong>дтримки своєї<br />

конкурентоспроможност<strong>і</strong>. Найб<strong>і</strong>льше значення для перемоги в конкурентн<strong>і</strong>й<br />

боротьб<strong>і</strong> мають не внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, а характер його взає-<br />

мод<strong>і</strong>ї з ринком товарних ресурс<strong>і</strong>в: р<strong>і</strong>вень ц<strong>і</strong>н та умови закупки товар<strong>і</strong>в, можли-<br />

в<strong>і</strong>сть отримання ц<strong>і</strong>нових знижок, широта, глибина та оновлен<strong>і</strong>сть асортименту,<br />

як<strong>і</strong>сть товар<strong>і</strong>в, що закуповуються тощо. Ц<strong>і</strong> фактори визначають стартов<strong>і</strong> умови<br />

“боротьби за покупця”, та, в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно, зб<strong>і</strong>льшення обсяг<strong>і</strong>в реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї товар<strong>і</strong>в.<br />

Основними методами конкурентної боротьби м<strong>і</strong>ж продавцями споживчого рин-<br />

ку є ц<strong>і</strong>нова <strong>і</strong> нец<strong>і</strong>нова конкуренц<strong>і</strong>я. При ц<strong>і</strong>нов<strong>і</strong>й конкуренц<strong>і</strong>ї основним засобом<br />

суперництва є зниження ц<strong>і</strong>н на свої товари, пор<strong>і</strong>вняно <strong>і</strong>з ц<strong>і</strong>нами на аналог<strong>і</strong>чну<br />

продукц<strong>і</strong>ю <strong>і</strong>нших продавц<strong>і</strong>в. При нец<strong>і</strong>нов<strong>і</strong>й конкуренц<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>льш виг<strong>і</strong>дне стано-<br />

вище на ринку завойовується завдяки як<strong>і</strong>сним характеристикам д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> про-<br />

давця, його особливому <strong>і</strong>м<strong>і</strong>джев<strong>і</strong>, додатковим умовам обслуговування тощо.<br />

Нец<strong>і</strong>нова конкуренц<strong>і</strong>я включає: реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю товар<strong>і</strong>в, що задовольняють спожив-<br />

чий попит <strong>і</strong>ншим чином або задовольняють потреби, що не <strong>і</strong>снували ран<strong>і</strong>ше;<br />

оновлення асортименту товар<strong>і</strong>в, що реал<strong>і</strong>зуються з врахуванням потреб моди,<br />

престижу; удосконалення послуг, що супроводжують реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю товар<strong>і</strong>в (де-<br />

монстрац<strong>і</strong>я, пакування, гарант<strong>і</strong>йний ремонт тощо). На сучасному споживчому<br />

ринку України переважає ц<strong>і</strong>нова конкуренц<strong>і</strong>я, проте, на окремих сегментах ри-<br />

нку, при реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї товар<strong>і</strong>в, що ор<strong>і</strong>єнтован<strong>і</strong> на споживача з середн<strong>і</strong>м та вищим<br />

р<strong>і</strong>внем доход<strong>і</strong>в, все б<strong>і</strong>льше (а <strong>і</strong>нод<strong>і</strong> – визначальне) значення в боротьб<strong>і</strong> за поку-<br />

пця мають елементи нец<strong>і</strong>нової конкуренц<strong>і</strong>ї. Якщо говорити про конкурентосп-

роможн<strong>і</strong>сть в<strong>і</strong>тчизняних п<strong>і</strong>дприємств, то як правило, в кращому випадку вико-<br />

нують пор<strong>і</strong>вняння з явними конкурентами, не враховуючи стратег<strong>і</strong>чний розви-<br />

ток, досв<strong>і</strong>д передових п<strong>і</strong>дприємств св<strong>і</strong>ту. Велик<strong>і</strong> конкуренти знаходяться так<br />

далеко, що, фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong> вважають непотр<strong>і</strong>бним пор<strong>і</strong>вняння з л<strong>і</strong>дером. Але анал<strong>і</strong>з д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong> усп<strong>і</strong>шних п<strong>і</strong>дприємств може дати поштовх для розширення стратег<strong>і</strong>ч-<br />

ної програми розвитку власного п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Автори пропонують використовувати технолог<strong>і</strong>ю бенчмарк<strong>і</strong>нгу – це не<br />

т<strong>і</strong>льки передова технолог<strong>і</strong>я сучасного менеджменту, але <strong>і</strong>, по-перше, концепц<strong>і</strong>я,<br />

що припускає природний розвиток у компан<strong>і</strong>й прагнення до безперервного удо-<br />

сконалювання, <strong>і</strong>, по-друге, сам процес удосконалювання. Це безперервний по-<br />

шук нових <strong>і</strong>дей, їхня адаптац<strong>і</strong>я <strong>і</strong> наступне використання на практиц<strong>і</strong>.<br />

Євген ШЕВЧУК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОЇ НОРМАТИВНОЇ<br />

ДОКУМЕНТАЦІЇ В РАМКАХ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ<br />

ТОВАРИСТВОМ<br />

Акц<strong>і</strong>онерне товариство являє собою досить складну систему управл<strong>і</strong>ння,<br />

яка має свою специф<strong>і</strong>чну структуру орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння та функц<strong>і</strong>ї, що вони ви-<br />

конують. Акц<strong>і</strong>онерн<strong>і</strong> товариства в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в представлен<strong>і</strong> середн<strong>і</strong>ми<br />

та великими п<strong>і</strong>дприємствами, як<strong>і</strong> потребують значної формал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї процес<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>ння, задля забезпечення керованост<strong>і</strong> ус<strong>і</strong>єї орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Сам процес функ-<br />

ц<strong>і</strong>онування акц<strong>і</strong>онерного товариства, <strong>і</strong> зокрема його орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння, визна-<br />

чається не т<strong>і</strong>льки законодавч<strong>і</strong>м регулюванням д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й, що обра-<br />

ли дану форму орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї б<strong>і</strong>знесу, а й основоположним документом товариства<br />

– статутом.<br />

Цей документ м<strong>і</strong>стить т<strong>і</strong>льки найзагальн<strong>і</strong>ш<strong>і</strong> принципи д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> компан<strong>і</strong>ї<br />

та орган<strong>і</strong>в її управл<strong>і</strong>ння. Хоч це <strong>і</strong> важливий елемент у систем<strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>л<strong>і</strong> повно-<br />

важень, але на практиц<strong>і</strong> цього недостатньо для ефективної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> акц<strong>і</strong>онер-

ного товариства. У будь-якому раз<strong>і</strong> ус<strong>і</strong> специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> моменти функц<strong>і</strong>онування<br />

компан<strong>і</strong>ї, що пов’язан<strong>і</strong> з особливостями її господарської, виробничої, комерц<strong>і</strong>й-<br />

ної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> вм<strong>і</strong>ститися в цей документ не зможуть, а в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно є об’єктивна<br />

потреба у розробц<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>альних документ<strong>і</strong>в рамках в акц<strong>і</strong>онерного товариства,<br />

що б детал<strong>і</strong>зували ц<strong>і</strong> питання.<br />

В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно ми можемо говорити про те, що д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння<br />

акц<strong>і</strong>онерного товариства повинна регулюється двома класами документ<strong>і</strong>в: за-<br />

конодавчо - обов’язковими та спец<strong>і</strong>альними, перел<strong>і</strong>к, яких законодавчо не регу-<br />

люється.<br />

Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> нормативн<strong>і</strong> документи розробляються на п<strong>і</strong>дстав<strong>і</strong> закону та <strong>і</strong>н-<br />

ших нормативних акт<strong>і</strong>в, а також статуту в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дного акц<strong>і</strong>онерного товариства <strong>і</strong><br />

регламентують р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> питання д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> товариства. До них можна в<strong>і</strong>д-<br />

нести наступн<strong>і</strong>: д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, структурн<strong>і</strong> зм<strong>і</strong>ни в компан<strong>і</strong>ї, статутний<br />

фонд та ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> папери, внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> документи та <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>я в акц<strong>і</strong>онерному това-<br />

риств<strong>і</strong>, його товариства, комерц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> питання.<br />

Зм<strong>і</strong>ст ус<strong>і</strong>х внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х нормативних документ<strong>і</strong>в не може суперечити чин-<br />

ному законодавству, <strong>і</strong> виключн<strong>і</strong> повноваження, наприклад, загальних збор<strong>і</strong>в ак-<br />

ц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, не можуть бути переданими <strong>і</strong>ншим органам управл<strong>і</strong>ння.<br />

Взагал<strong>і</strong> вс<strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> нормативн<strong>і</strong> документи за специф<strong>і</strong>кою <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йно-<br />

го наповнення можна под<strong>і</strong>лити на так<strong>і</strong> три групи:<br />

1. Загально - орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йного характеру (статут, який належить до класу<br />

загально-обов’язкових документ<strong>і</strong>в акц<strong>і</strong>онерного товариства). Вони дають за<br />

своїм зм<strong>і</strong>стом уявлення про структуру управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємством <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong><br />

структурн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли, <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> загальн<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї, що закр<strong>і</strong>плюються саме за<br />

цими органами. Тобто в<strong>і</strong>дбувається розпод<strong>і</strong>л сфер компетенц<strong>і</strong>ї в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних ви-<br />

борних та виконавчих орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння. Необх<strong>і</strong>дно зазначити, що положення<br />

статуту, приймаються, зм<strong>і</strong>нюються чи доповнюються виключно через затвер-<br />

дження р<strong>і</strong>шеннями загальних збор<strong>і</strong>в акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, що не дозволяє оперативно<br />

проводити зм<strong>і</strong>ни в розд<strong>і</strong>лах, як<strong>і</strong> регулюють д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння акц<strong>і</strong>-<br />

онерного товариства. Р<strong>і</strong>шення про затвердження статуту в нов<strong>і</strong>й редакц<strong>і</strong>ї пови-

нно прийматися б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>стю в три чверт<strong>і</strong> голос<strong>і</strong>в акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, що беруть участь в<br />

Загальних зборах та є власниками голосуючих акц<strong>і</strong>й.<br />

2. Структурно-управл<strong>і</strong>нського характеру (положення про управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли, про порядок їх створення <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онування та <strong>і</strong>н.). Зазвичай поря-<br />

док управл<strong>і</strong>ння д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю товариства акц<strong>і</strong>онерами, членами наглядової ради та<br />

членами правл<strong>і</strong>ння в статут<strong>і</strong> товариства не визначається. Ц<strong>і</strong> правила встанов-<br />

люються у робочому порядку <strong>і</strong> за допомогою <strong>і</strong>нших внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х нормативних<br />

документ<strong>і</strong>в, що затверджуються загальними зборами акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в або наглядовою<br />

радою (наприклад: регламент загальних збор<strong>і</strong>в акц<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в, положення про на-<br />

глядову раду, положення про правл<strong>і</strong>ння, положення про рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йну ком<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ю та<br />

<strong>і</strong>н.). Так<strong>і</strong> документи доповнюють та розширюють положення статуту. Кр<strong>і</strong>м то-<br />

го, процедура внесення зм<strong>і</strong>н <strong>і</strong> доповнень до внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х нормативних докумен-<br />

т<strong>і</strong>в є б<strong>і</strong>льш прост<strong>і</strong>шою у пор<strong>і</strong>внянн<strong>і</strong> з процедурою, передбаченою для зм<strong>і</strong>ни ста-<br />

туту.<br />

3. Внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong> нормативн<strong>і</strong> документи опосередкованого характеру (доку-<br />

менти, щодо певних момент<strong>і</strong>в процесу господарської, ф<strong>і</strong>нансової та <strong>і</strong>н. д<strong>і</strong>яльно-<br />

ст<strong>і</strong> де згадуван<strong>і</strong> (в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли), приймають (або можуть приймати)<br />

участь тим або <strong>і</strong>ншим чином (наприклад, положення про порядок зб<strong>і</strong>льшення<br />

(зменшення) статутного фонду, положення про порядок створення, реорган<strong>і</strong>за-<br />

ц<strong>і</strong>ї та л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї доч<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>х п<strong>і</strong>дприємств, положення про порядок створення, реор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та л<strong>і</strong>кв<strong>і</strong>дац<strong>і</strong>ї ф<strong>і</strong>л<strong>і</strong>й та представництв та <strong>і</strong>н.). Процес управл<strong>і</strong>ння потре-<br />

бує розробки спец<strong>і</strong>альних положень, щодо господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> товариства,<br />

як<strong>і</strong> регулюють певн<strong>і</strong> процеси в товариств<strong>і</strong>. Наприклад, п<strong>і</strong>дписання договор<strong>і</strong>в на<br />

суму б<strong>і</strong>льшу, н<strong>і</strong>ж зазначена в статут<strong>і</strong>, потребує затвердження наглядовою ра-<br />

дою, <strong>і</strong> саме процес прийняття р<strong>і</strong>шень, а саме опис цього механ<strong>і</strong>зму в рамках то-<br />

вариства, потребує розробки специф<strong>і</strong>чних документ<strong>і</strong>в.<br />

Зм<strong>і</strong>ст р<strong>і</strong>зних внутр<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>х нормативних документ<strong>і</strong>в повинен бути узгодже-<br />

ним м<strong>і</strong>ж собоюв тому числ<strong>і</strong> <strong>і</strong> у сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дношенн<strong>і</strong> повноваження, обов’язки, в<strong>і</strong>дпо-<br />

в<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть. Саме забезпечення цих вимог створює фундамент для нормальної<br />

роботи орган<strong>і</strong>в управл<strong>і</strong>ння акц<strong>і</strong>онерного товариства, оск<strong>і</strong>льки усуває недореч-

ност<strong>і</strong> в систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння та максимально повно охоплює коло питань, що<br />

можуть постати п<strong>і</strong>д час функц<strong>і</strong>онування даної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї.<br />

Натал<strong>і</strong>я ШЕВЧУК<br />

Київський нац<strong>і</strong>ональний торговельно-економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ<br />

ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я<br />

Значн<strong>і</strong> недол<strong>і</strong>ки <strong>і</strong> прорахунки в державному управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> за роки здобуття<br />

незалежност<strong>і</strong> Україною стали причиною виникнення та утвердження багатьох<br />

негативних явищ, таких як п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня смертност<strong>і</strong> населення, скорочення<br />

середньої тривалост<strong>і</strong> життя, зменшення народжуваност<strong>і</strong>, зб<strong>і</strong>льшення захворю-<br />

вань та багато <strong>і</strong>нших.<br />

Одн<strong>і</strong>єю з вагомих причин таких зм<strong>і</strong>н є послаблення функц<strong>і</strong>й державного<br />

контролю за збереженням державної власност<strong>і</strong>. Як насл<strong>і</strong>док, стало частим яви-<br />

щем зловживання у ф<strong>і</strong>нансово-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й сфер<strong>і</strong>, а це нец<strong>і</strong>льове, неефективне<br />

та незаконне використання бюджетних кошт<strong>і</strong>в кер<strong>і</strong>вниками р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в, роз-<br />

крадання державного та комунального майна.<br />

Контроль є одн<strong>і</strong>єю з основних функц<strong>і</strong>й управл<strong>і</strong>ння формуванням та вико-<br />

ристанням ресурс<strong>і</strong>в заклад<strong>і</strong>в охорони здоров'я, яка спрямована на виявлення<br />

помилок, зловживань в управл<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансово-господарською д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю, пору-<br />

шень бюджетного <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансового господарського законодавства, недол<strong>і</strong>к<strong>і</strong>в в ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї системи управл<strong>і</strong>ння господарською д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю медичних установ. Ос-<br />

новна мета державного контролю – забезпечення принцип<strong>і</strong>в законност<strong>і</strong>, доц<strong>і</strong>ль-<br />

ност<strong>і</strong>, ефективност<strong>і</strong>, оптимальност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нських д<strong>і</strong>й, починаючи з плануван-<br />

ня, формування, розпод<strong>і</strong>лу <strong>і</strong> зак<strong>і</strong>нчуючи використанням ресурс<strong>і</strong>в заклад<strong>і</strong>в охо-<br />

рони здоров'я.<br />

Досв<strong>і</strong>д св<strong>і</strong>тової економ<strong>і</strong>ки показує, що в розвинутих країнах держава за-<br />

ймає активну позиц<strong>і</strong>ю в зд<strong>і</strong>йсненн<strong>і</strong> контролю за роботою господарюючих стру-

ктур. Найб<strong>і</strong>льш жорстко контролюється ефективн<strong>і</strong>сть використання майна <strong>і</strong><br />

кошт<strong>і</strong>в на державних п<strong>і</strong>дприємствах <strong>і</strong> в бюджетних установах.<br />

В Україн<strong>і</strong> державний контроль за ц<strong>і</strong>льовим використанням бюджетних ко-<br />

шт<strong>і</strong>в виконують органи Державної контрольно-рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йної служби (ДКРС). Стат-<br />

тею 2 Закону України "Про державну контрольно-рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йну службу в Україн<strong>і</strong>"<br />

визначено, що головним завданням ДКРС є зд<strong>і</strong>йснення державного контролю за<br />

витрачанням кошт<strong>і</strong>в <strong>і</strong> матер<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей, їх збереженням, станом <strong>і</strong> досто-<br />

в<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>стю бухгалтерського обл<strong>і</strong>ку й зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong> в м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стерствах, в<strong>і</strong>домствах, держа-<br />

вних ком<strong>і</strong>тетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємствах <strong>і</strong> в орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ях, як<strong>і</strong> отримують кошти з бюджет<strong>і</strong>в ус<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в та держа-<br />

вних валютних фонд<strong>і</strong>в.<br />

Головне контрольно – рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йне управл<strong>і</strong>ння України та його структурн<strong>і</strong><br />

п<strong>і</strong>дрозд<strong>і</strong>ли в рег<strong>і</strong>онах – один з наявних в держав<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>в ф<strong>і</strong>нансового контро-<br />

лю, який забезпечує посл<strong>і</strong>дуючий контроль <strong>і</strong> фактично єдиний орган в Україн<strong>і</strong> з<br />

досв<strong>і</strong>дом орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї та проведення рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>й <strong>і</strong> перев<strong>і</strong>рок ф<strong>і</strong>нансово-господарської<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств, установ та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й незалежно в<strong>і</strong>д форми власност<strong>і</strong>.<br />

Для визначення рол<strong>і</strong> ДКРС України в систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю за-<br />

клад<strong>і</strong>в охорони здоров’я пропонуємо проанал<strong>і</strong>зувати результати її д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

Наприклад, контрольно-рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>йним управл<strong>і</strong>нням в м. Києв<strong>і</strong> протягом 2004 року<br />

було проведено 141 рев<strong>і</strong>з<strong>і</strong>ю та перев<strong>і</strong>рку на п<strong>і</strong>дприємствах, установах та орган<strong>і</strong>-<br />

зац<strong>і</strong>ях сфери охорони здоров’я. Із загальної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> обрев<strong>і</strong>зованих об’єкт<strong>і</strong>в на<br />

76, тобто майже на кожному другому з перев<strong>і</strong>рених, встановлен<strong>і</strong> порушення ф<strong>і</strong>-<br />

нансово-бюджетної дисципл<strong>і</strong>ни. Розм<strong>і</strong>р їх складає 77395,11 тис. гривень. Якщо<br />

ж пор<strong>і</strong>вняти ц<strong>і</strong> дан<strong>і</strong> з в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дним пер<strong>і</strong>одом 2003 року, то побачимо тенденц<strong>і</strong>ю<br />

росту загальної суми виявлених порушень ф<strong>і</strong>нансово-бюджетної дисципл<strong>і</strong>ни.<br />

Так, якщо протягом 2003 року загальна сума порушень, встановлених в устано-<br />

вах охорони здоров’я, дор<strong>і</strong>внювала 15566,88 тис. грн., то сума, виявлена протя-<br />

гом 2004 року, зб<strong>і</strong>льшилась майже в 5 раз<strong>і</strong>в.

Сл<strong>і</strong>д в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>тити, що в<strong>і</strong>дшкодування встановлених протягом 2004 року сум<br />

порушень в установах сфери охорони здоров’я забезпечено на 98 %, завдяки<br />

чому до бюджету повернуто 65584,05 тис. гривень.<br />

Таким чином, одним з напрям<strong>і</strong>в вир<strong>і</strong>шення проблеми ефективного управ-<br />

л<strong>і</strong>ння д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>стю закладами охорони здоров'я сл<strong>і</strong>д вважати п<strong>і</strong>двищення жорст-<br />

кост<strong>і</strong> державного контролю за дотриманням чинного законодавства з питань<br />

збереження матер<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей та рац<strong>і</strong>онального використання бюджет-<br />

них асигнувань на функц<strong>і</strong>онування даної ланки нац<strong>і</strong>ональної економ<strong>і</strong>ки. Важ-<br />

лив<strong>і</strong> функц<strong>і</strong>ї у вир<strong>і</strong>шенн<strong>і</strong> цих проблем належать Державн<strong>і</strong>й контрольно – рев<strong>і</strong>-<br />

з<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>й служб<strong>і</strong> України.<br />

Ольга ШКУРЕНКО<br />

Донецький державний ун<strong>і</strong>верситет управл<strong>і</strong>ння<br />

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ<br />

КОМПЛЕКСНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОГРАМ<br />

Розробка рег<strong>і</strong>ональних програм – це ц<strong>і</strong>леспрямований процес моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

вс<strong>і</strong>х можливостей рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в. Рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> програми є р<strong>і</strong>зновидом ц<strong>і</strong>-<br />

льових комплексних програм <strong>і</strong> служать <strong>і</strong>нструментом регулювання <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння<br />

рег<strong>і</strong>ональною стратег<strong>і</strong>єю економ<strong>і</strong>чного, соц<strong>і</strong>ально <strong>і</strong> науково-техн<strong>і</strong>чного розвит-<br />

ку, формою господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, способом пр<strong>і</strong>оритетної концентрац<strong>і</strong>ї ре-<br />

сурс<strong>і</strong>в для р<strong>і</strong>шення нев<strong>і</strong>дкладних, першочергових проблем.<br />

Управл<strong>і</strong>ння проектуванням <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю програм забезпечується структу-<br />

рами виконавчої влади рег<strong>і</strong>ону. У практиц<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння широко використову-<br />

ються методи стратег<strong>і</strong>чного планування <strong>і</strong> прогнозування. Одним з д<strong>і</strong>ючих засо-<br />

б<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>шення проблем розвитку рег<strong>і</strong>ону є програмно-ц<strong>і</strong>льовий метод управл<strong>і</strong>ння.<br />

Програмно-ц<strong>і</strong>льовий п<strong>і</strong>дх<strong>і</strong>д – основа зд<strong>і</strong>йснення соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чної <strong>і</strong><br />

науково-техн<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики. В Україн<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йснення державної соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики в б<strong>і</strong>льшому ступен<strong>і</strong> базується на програмно-ц<strong>і</strong>льовому<br />

п<strong>і</strong>дход<strong>і</strong>. Для цього держава <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>они повинн<strong>і</strong> створювати в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> орган<strong>і</strong>за-

ц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> <strong>і</strong> правов<strong>і</strong> передумови в комб<strong>і</strong>нац<strong>і</strong>ї з адм<strong>і</strong>н<strong>і</strong>стративними й економ<strong>і</strong>чними<br />

методами управл<strong>і</strong>ння. Це дозволить сформувати й ефективно реал<strong>і</strong>зувати дер-<br />

жавн<strong>і</strong> <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> програми. Ефективн<strong>і</strong>сть комплексних ц<strong>і</strong>льових соц<strong>і</strong>ально-<br />

економ<strong>і</strong>чних програм рег<strong>і</strong>онального розвитку залежить в<strong>і</strong>д повноти науково-<br />

техн<strong>і</strong>чного забезпечення, а також орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних момент<strong>і</strong>в їхньої розробки,<br />

управл<strong>і</strong>ння, реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансування. Ф<strong>і</strong>нансування програм зд<strong>і</strong>йснюється в<br />

основному за рахунок субсид<strong>і</strong>й держави, коли та чи <strong>і</strong>нша проблема має держав-<br />

не значення <strong>і</strong> не може бути вир<strong>і</strong>шена т<strong>і</strong>льки за рахунок засоб<strong>і</strong>в рег<strong>і</strong>ону. Вико-<br />

ристовуються також <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> джерела ф<strong>і</strong>нансування (<strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї, приватн<strong>і</strong><br />

кап<strong>і</strong>таловкладення й <strong>і</strong>н.).<br />

В останн<strong>і</strong> роки в Україн<strong>і</strong> накопичено достатн<strong>і</strong>й досв<strong>і</strong>д у питаннях розробки<br />

й орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виконання ц<strong>і</strong>льових програм. Але в основному в практиц<strong>і</strong> <strong>і</strong> мето-<br />

долог<strong>і</strong>ї програмно-ц<strong>і</strong>льового управл<strong>і</strong>ння вир<strong>і</strong>шувались питання формування<br />

програм, їхньої структури, зм<strong>і</strong>сту, взаємод<strong>і</strong>ї програм <strong>і</strong> план<strong>і</strong>в р<strong>і</strong>зних р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в. Од-<br />

ночасно менше уваги було прид<strong>і</strong>лено питанням створення <strong>і</strong> впровадження ч<strong>і</strong>т-<br />

кого орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-економ<strong>і</strong>чного механ<strong>і</strong>зму управл<strong>і</strong>ння реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю програм, а<br />

саме їхнього ф<strong>і</strong>нансового забезпечення.<br />

Також вимагають вир<strong>і</strong>шення проблеми створення ефективного механ<strong>і</strong>зму<br />

багатоканальних джерел ф<strong>і</strong>нансування програм, планування <strong>і</strong> розпод<strong>і</strong>лу ф<strong>і</strong>нан-<br />

сових ресурс<strong>і</strong>в у рамках програм, створення централ<strong>і</strong>зованих програмних фон-<br />

д<strong>і</strong>в. Ф<strong>і</strong>нансування комплексних рег<strong>і</strong>ональних програм розвитку територ<strong>і</strong>ї може<br />

бути зд<strong>і</strong>йснено трьома способами.<br />

Перший вар<strong>і</strong>ант - ф<strong>і</strong>нансування рег<strong>і</strong>ональних програм через бюджети су-<br />

б'єкт<strong>і</strong>в рег<strong>і</strong>ону. У цьому випадку з бюджету рег<strong>і</strong>онам повинн<strong>і</strong> вид<strong>і</strong>лятися ц<strong>і</strong>льо-<br />

в<strong>і</strong> <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> субвенц<strong>і</strong>ї (наприклад, на буд<strong>і</strong>вництво шк<strong>і</strong>л, л<strong>і</strong>карень, очисних<br />

споруджень, дор<strong>і</strong>г, мост<strong>і</strong>в, розвиток систем зв'язку <strong>і</strong> т.д.). В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть за<br />

розробку <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дних проект<strong>і</strong>в несуть рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> органи влади, з<br />

п<strong>і</strong>дтримкою центральних орган<strong>і</strong>в влади у форм<strong>і</strong> пайової участ<strong>і</strong> в їхньому ф<strong>і</strong>нан-<br />

суванн<strong>і</strong>.

Другий вар<strong>і</strong>ант - сп<strong>і</strong>льне (часткове) ф<strong>і</strong>нансування програм розвитку рег<strong>і</strong>о-<br />

н<strong>і</strong>в. Цей вар<strong>і</strong>ант може застосовуватися до великих програм <strong>і</strong> проект<strong>і</strong>в загально-<br />

нац<strong>і</strong>онального (м<strong>і</strong>жрег<strong>і</strong>онального) значення. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть за їхню розробку<br />

<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ю несуть структури управл<strong>і</strong>ння, а зац<strong>і</strong>кавлен<strong>і</strong> в них рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> влади<br />

повинн<strong>і</strong> вносити св<strong>і</strong>й внесок.<br />

Нарешт<strong>і</strong>, для програм, що реал<strong>і</strong>зують ч<strong>і</strong>тко виражен<strong>і</strong> загальнонац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong><br />

<strong>і</strong>нтереси, можливий вар<strong>і</strong>ант ф<strong>і</strong>нансування т<strong>і</strong>льки з державного бюджету<br />

Таким чином, основними проблемами в питаннях управл<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї<br />

програм є незадов<strong>і</strong>льний р<strong>і</strong>вень їхнього ф<strong>і</strong>нансування за рахунок ус<strong>і</strong>х джерел.<br />

Так за даними статистики фактичний р<strong>і</strong>вень ф<strong>і</strong>нансування за 2002-2005 року в<br />

середньому склав 25-30% в<strong>і</strong>д запланованого.<br />

Удосконалення механ<strong>і</strong>зму ф<strong>і</strong>нансування програм як державного, так <strong>і</strong> рег<strong>і</strong>-<br />

онального р<strong>і</strong>вня дозволить посилити їхню роль у подоланн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної кризи в<br />

Україн<strong>і</strong>, а також вир<strong>і</strong>шити науково-техн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> проблеми.<br />

Олександр ШУБАЛИЙ<br />

Луцький державний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ<br />

ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО<br />

КОМПЛЕКСУ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ<br />

Механ<strong>і</strong>зм функц<strong>і</strong>онування л<strong>і</strong>согосподарського комплексу як на загально-<br />

державному, так <strong>і</strong> на рег<strong>і</strong>ональному р<strong>і</strong>внях потребує реформування в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно<br />

до реал<strong>і</strong>й сьогодення та стратег<strong>і</strong>чних пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в розвитку у довгостроков<strong>і</strong>й пе-<br />

рспектив<strong>і</strong>. Це стосується як необх<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> удосконалення орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йно-<br />

економ<strong>і</strong>чних, науково-техн<strong>і</strong>чних та <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>йно-правових засад, так <strong>і</strong> перегля-<br />

ду основних принцип<strong>і</strong>в еколог<strong>і</strong>чної, соц<strong>і</strong>альної та економ<strong>і</strong>чної пол<strong>і</strong>тики у сфер<strong>і</strong><br />

л<strong>і</strong>сового господарства. Саме застосування методолог<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чного плануван-<br />

ня дозволить на засадах реальної <strong>і</strong> об’єктивної оц<strong>і</strong>нки досягнутого р<strong>і</strong>вня ефек-<br />

тивност<strong>і</strong>, тенденц<strong>і</strong>й розвитку галуз<strong>і</strong>, зм<strong>і</strong>ни кон’юнктури ринку, обґрунтувати

стратег<strong>і</strong>ю розвитку л<strong>і</strong>согосподарського комплексу <strong>і</strong> розробити комплекс заход<strong>і</strong>в<br />

щодо її реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, як<strong>і</strong> повинн<strong>і</strong> базуватися на дотриманн<strong>і</strong> принцип<strong>і</strong>в невиснаж-<br />

ливост<strong>і</strong>, безперервност<strong>і</strong> та комплексност<strong>і</strong> використання л<strong>і</strong>сових ресурс<strong>і</strong>в.<br />

У процес<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження проблеми формування механ<strong>і</strong>зму стратег<strong>і</strong>чного<br />

планування економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> л<strong>і</strong>согосподарського комплексу рег<strong>і</strong>онально-<br />

го р<strong>і</strong>вня було вивчено та проанал<strong>і</strong>зовано основн<strong>і</strong> положення теор<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чно-<br />

го планування, сучасн<strong>і</strong> методичн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до його зд<strong>і</strong>йснення, статистичн<strong>і</strong> ма-<br />

тер<strong>і</strong>али, галузев<strong>і</strong> та рег<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> особливост<strong>і</strong>, а також пр<strong>і</strong>оритетн<strong>і</strong> напрямки роз-<br />

витку комплексу, що дозволило отримати наступн<strong>і</strong> результати:<br />

- розроблено багатор<strong>і</strong>вневу систему управл<strong>і</strong>ння процесом стратег<strong>і</strong>чного<br />

планування розвитку рег<strong>і</strong>ональних л<strong>і</strong>согосподарських комплекс<strong>і</strong>в, яка базується<br />

на закр<strong>і</strong>пленн<strong>і</strong> за кожним р<strong>і</strong>внем управл<strong>і</strong>ння функц<strong>і</strong>й по розробц<strong>і</strong> планових до-<br />

кумент<strong>і</strong>в <strong>і</strong>з синхрон<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю завдань виконавчих орган<strong>і</strong>в, що дозволить забезпе-<br />

чити систему противаг м<strong>і</strong>ж функц<strong>і</strong>ональними та галузевими структурами<br />

управл<strong>і</strong>ння, а також баланс <strong>і</strong>нтерес<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>ж л<strong>і</strong>сокористувачами та територ<strong>і</strong>альни-<br />

ми громадами;<br />

- розроблено схему орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї процесу бюджетування на л<strong>і</strong>согосподарсь-<br />

кому п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, яка передбачає управл<strong>і</strong>ння ф<strong>і</strong>нансовими потоками на основ<strong>і</strong><br />

врахування природно-ресурсних обмежень, виробничих потужностей та м<strong>і</strong>жга-<br />

лузевої взаємод<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> полягає в оптим<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї бюджет<strong>і</strong>в доход<strong>і</strong>в <strong>і</strong> витрат як за функ-<br />

ц<strong>і</strong>ональною спрямован<strong>і</strong>стю, так <strong>і</strong> за видами д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> з метою забезпечення<br />

самоокупност<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>;<br />

- удосконалено теоретико-методолог<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до формування компо-<br />

нентного складу ц<strong>і</strong>льового блоку системи стратег<strong>і</strong>чного планування, який до-<br />

зволить забезпечити <strong>і</strong>мплементац<strong>і</strong>ю м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>ї у конкретн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong> та шляхи їх досягнен-<br />

ня;<br />

- з нових позиц<strong>і</strong>й представлено визначення поняття „рег<strong>і</strong>ональний госпо-<br />

дарський комплекс” як в<strong>і</strong>дкритої системи, що поєднує п<strong>і</strong>дприємства, як<strong>і</strong> зд<strong>і</strong>йс-<br />

нюють процеси створення сировинної бази, виробництва продукц<strong>і</strong>ї для промис-

лового та масового споживання <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>онують в т<strong>і</strong>сному взаємозв’язку <strong>і</strong>з зов-<br />

н<strong>і</strong>шн<strong>і</strong>м ринковим середовищем;<br />

- побудовано схему ф<strong>і</strong>нансового механ<strong>і</strong>зму стратег<strong>і</strong>чного розвитку рег<strong>і</strong>о-<br />

нального л<strong>і</strong>согосподарського комплексу, який на в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>снуючого, поєд-<br />

нуватиме в соб<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зноман<strong>і</strong>тн<strong>і</strong> форми, методи та важел<strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансового забезпечен-<br />

ня реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї господарських проект<strong>і</strong>в на нов<strong>і</strong>й <strong>і</strong>нституц<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong>й основ<strong>і</strong>, яка по-<br />

лягає у залученн<strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>зованих <strong>і</strong>нститут<strong>і</strong>в на вс<strong>і</strong>х фазах руху кап<strong>і</strong>талу у в<strong>і</strong>д-<br />

творювальному процес<strong>і</strong>;<br />

- проведено групування та зм<strong>і</strong>стовну <strong>і</strong>нтерпретац<strong>і</strong>ю методолог<strong>і</strong>чних засад<br />

стратег<strong>і</strong>чного планування рег<strong>і</strong>ональних господарських комплекс<strong>і</strong>в в умовах ри-<br />

нкових перетворень, що полягають у забезпеченн<strong>і</strong> адекватност<strong>і</strong> основним<br />

принципам планування, ц<strong>і</strong>льового та функц<strong>і</strong>онального п<strong>і</strong>дходу до вир<strong>і</strong>шення<br />

рег<strong>і</strong>ональних проблем, посл<strong>і</strong>довност<strong>і</strong> планування, вибор<strong>і</strong> методичного апарату,<br />

формуванн<strong>і</strong> базових стратег<strong>і</strong>й;<br />

- застосовано методику кореляц<strong>і</strong>йно-регрес<strong>і</strong>йного анал<strong>і</strong>зу для прогнозу-<br />

вання, досл<strong>і</strong>дження взаємозв’язк<strong>і</strong>в та оц<strong>і</strong>нки впливу основних чинник<strong>і</strong>в на об-<br />

сяги л<strong>і</strong>согосподарського виробництва, що дає змогу вчасно виявляти деструк-<br />

тивн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї використання л<strong>і</strong>сосировинного потенц<strong>і</strong>алу <strong>і</strong> п<strong>і</strong>дбирати засоби їх<br />

усунення;<br />

- використано <strong>і</strong>ндексний метод для оц<strong>і</strong>нки конкурентних переваг п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств л<strong>і</strong>согосподарського комплексу Волинської област<strong>і</strong> за системою показни-<br />

к<strong>і</strong>в (розвитку сировинної, загот<strong>і</strong>вельної та переробної бази, ф<strong>і</strong>нансових резуль-<br />

тат<strong>і</strong>в <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансового стану, ефективност<strong>і</strong> використання трудових ресурс<strong>і</strong>в та еко-<br />

лог<strong>і</strong>чної безпеки), що дозволило повести їх под<strong>і</strong>л на певн<strong>і</strong> групи з метою фор-<br />

мування модельних стратег<strong>і</strong>й.<br />

За результатами проведених досл<strong>і</strong>джень можна зробити висновок, що ви-<br />

користання методолог<strong>і</strong>ї стратег<strong>і</strong>чного планування у практиц<strong>і</strong> роботи л<strong>і</strong>согоспо-<br />

дарських п<strong>і</strong>дприємств в межах окремого рег<strong>і</strong>ону дозволить забезпечити обґрун-<br />

тован<strong>і</strong>сть стратег<strong>і</strong>чних р<strong>і</strong>шень щодо напрямк<strong>і</strong>в розвитку л<strong>і</strong>согосподарського<br />

комплексу, а також створити ефективну систему орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї виконання стратег<strong>і</strong>ї

та контролю за цим процесом. Найкращим вар<strong>і</strong>антом є поетапне впровадження<br />

нових метод<strong>і</strong>в планування з одночасною їх адаптац<strong>і</strong>єю до особливостей роботи<br />

п<strong>і</strong>дприємств л<strong>і</strong>согосподарського комплексу. Враховуючи еколог<strong>і</strong>чне та госпо-<br />

дарське значення л<strong>і</strong>сових ресурс<strong>і</strong>в, стратег<strong>і</strong>чне планування виступає як най-<br />

б<strong>і</strong>льш ефективна форма передбачення обсяг<strong>і</strong>в, способ<strong>і</strong>в та метод<strong>і</strong>в їх залучення<br />

у в<strong>і</strong>дтворювальний процес з метою забезпечення сталого л<strong>і</strong>сокористування.<br />

Олена ШУМНИК<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПОКУПЦЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА<br />

ТОВАРОПОСТАЧАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА<br />

Анал<strong>і</strong>з ринкових можливостей п<strong>і</strong>дприємства завершується етапом, що має<br />

не т<strong>і</strong>льки виняткове значення з точки зору усп<strong>і</strong>шної орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> у<br />

в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дност<strong>і</strong> з концепц<strong>і</strong>єю д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства, але й притаманну йому ве-<br />

лику практичну ц<strong>і</strong>нн<strong>і</strong>сть. Справа в тому, що в систем<strong>і</strong> ринкової економ<strong>і</strong>ки на-<br />

прямок розвитку виробництва <strong>і</strong> торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> визначає покупець, який купує товар<br />

зг<strong>і</strong>дно з<strong>і</strong> своїм смаком <strong>і</strong> тим самим показує продавцю, що необх<strong>і</strong>дно продавати.<br />

Тому вивчення ринку покупц<strong>і</strong>в можна назвати найважлив<strong>і</strong>шим напрямком мар-<br />

кетингових досл<strong>і</strong>джень, результати якого повинн<strong>і</strong> бути використан<strong>і</strong> при управ-<br />

л<strong>і</strong>нн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємством.<br />

Досл<strong>і</strong>дження ринку покупц<strong>і</strong>в, виявлення основних мотив<strong>і</strong>в придбання то-<br />

вар<strong>і</strong>в <strong>і</strong> анал<strong>і</strong>з споживацької повед<strong>і</strong>нки озброює кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в <strong>і</strong> спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства зброєю, без якої неможлива усп<strong>і</strong>шна д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть на сучасному ринку,<br />

тобто – знання свого кл<strong>і</strong>єнта.<br />

Результатом вивчення повед<strong>і</strong>нки покупц<strong>і</strong>в є, в к<strong>і</strong>нцевому п<strong>і</strong>дсумку рац<strong>і</strong>о-<br />

нал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я умов товаропостачання, тобто всеб<strong>і</strong>чно досл<strong>і</strong>дивши потреби спожива-<br />

ч<strong>і</strong>в, спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>стам п<strong>і</strong>дприємства необх<strong>і</strong>дно визначити, як<strong>і</strong> товари потр<strong>і</strong>бно заво-<br />

зити для наступної їх реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї, врахувавши асортимент, як<strong>і</strong>сть, ц<strong>і</strong>ну. Для ефе-<br />

ктивного та рац<strong>і</strong>онального завезення товар<strong>і</strong>в на п<strong>і</strong>дприємства торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> необх<strong>і</strong>д-

но розробити програму управл<strong>і</strong>ння товаропостачанням з урахуванням потреб<br />

споживача. Тому для початку, необх<strong>і</strong>дно вид<strong>і</strong>лити основн<strong>і</strong> етапи товаропоста-<br />

чання: пошук джерел товарних ресурс<strong>і</strong>в; в<strong>і</strong>дб<strong>і</strong>р постачальник<strong>і</strong>в товар<strong>і</strong>в; виб<strong>і</strong>р<br />

форми товаропостачання; формування господарських зв’язк<strong>і</strong>в щодо закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> та<br />

постачання товар<strong>і</strong>в; закуп<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> товар<strong>і</strong>в; забезпечення надходження товар<strong>і</strong>в до то-<br />

рговельних п<strong>і</strong>дприємств; прийняття товар<strong>і</strong>в за к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>стю та як<strong>і</strong>стю.<br />

На європейському ринку особливо в сектор<strong>і</strong> роздр<strong>і</strong>бної торг<strong>і</strong>вл<strong>і</strong> усп<strong>і</strong>шно<br />

функц<strong>і</strong>онує система товаропостачання у вигляд<strong>і</strong> електронної форми. Взаємод<strong>і</strong>я<br />

м<strong>і</strong>ж постачальниками <strong>і</strong> замовниками на основ<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>єї системи дозволяє передати в<br />

електронному вигляд<strong>і</strong> заявки замовлення, пов<strong>і</strong>домлення про в<strong>і</strong>двантаження, ра-<br />

хунки та ав<strong>і</strong>зо.<br />

Одним з можливих вир<strong>і</strong>шень цього питання може бути под<strong>і</strong>л товар<strong>і</strong>в на т<strong>і</strong>,<br />

що користуються пост<strong>і</strong>йним попитом <strong>і</strong> т<strong>і</strong>, що мають пов<strong>і</strong>льний товарооборот.<br />

Виходячи з цього, повинн<strong>і</strong> бути прийнят<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення щодо створення товарних за-<br />

пас<strong>і</strong>в, суть яких зводиться до того, коли <strong>і</strong> ск<strong>і</strong>льки необх<strong>і</strong>дно замовляти та заво-<br />

зити товар<strong>і</strong>в для поповнення запас<strong>і</strong>в, тобто оптимальне значення подання замо-<br />

влення (к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> одиниць товар<strong>і</strong>в).<br />

Точка подання замовлення залежить в<strong>і</strong>д: тривалост<strong>і</strong> часу проходження за-<br />

мовлення; коливань куп<strong>і</strong>вельного попиту; стандарту обслуговування покупц<strong>і</strong>в.<br />

Враховуючи вплив цих фактор<strong>і</strong>в, визначаємо економ<strong>і</strong>чно обґрунтовану величи-<br />

ну замовлення кожного з товар<strong>і</strong>в, користуючись при цьому формулою [1]:<br />

ЕОЗ = 2П<br />

* ВР / ВЗ * ВО<br />

(1)<br />

де ЕОЗ – економ<strong>і</strong>чно обґрунтована величина замовлення; П – р<strong>і</strong>чна потре-<br />

ба в одиницях товар<strong>і</strong>в; ВР – варт<strong>і</strong>сть розм<strong>і</strong>щення замовлення; ВЗ – р<strong>і</strong>чна вар-<br />

т<strong>і</strong>сть запас<strong>і</strong>в у в<strong>і</strong>дсотках в<strong>і</strong>д вартост<strong>і</strong> одиниц<strong>і</strong> товару; ВО – варт<strong>і</strong>сть одиниц<strong>і</strong> то-<br />

вару.<br />

Теоретичн<strong>і</strong> засади щодо вивчення ринку покупця не повн<strong>і</strong>стю використо-<br />

вуються на практиц<strong>і</strong>, особливо в Україн<strong>і</strong>. Автор пропонує використовувати ре-<br />

зультати досл<strong>і</strong>джень ринку покупця для створення оптимальної системи това-<br />

ропостачання. Така система буде складатися з бази даних маркетингових досл<strong>і</strong>-

джень, що в подальшому перетворюється в базу знань; базу даних товар<strong>і</strong>в; п<strong>і</strong>д-<br />

систему планування товаропостачання; п<strong>і</strong>дсистему контролю руху товар<strong>і</strong>в. Така<br />

система потребує високо п<strong>і</strong>дготовлених фах<strong>і</strong>вц<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> будуть п<strong>і</strong>дтримувати її<br />

функц<strong>і</strong>онування з точки зору поповнення даними досл<strong>і</strong>дження; оновлення тех-<br />

нолог<strong>і</strong>й обробки <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>ї; техн<strong>і</strong>чних умов функц<strong>і</strong>онування <strong>і</strong>нформац<strong>і</strong>йної си-<br />

стеми.<br />

Дмитро ШУШПАНОВ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ПРО ДЕЯКІ КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ „СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ” ДЛЯ<br />

УКРАЇНІ<br />

Як в<strong>і</strong>домо, засновником теор<strong>і</strong>й “середнього класу” вважається М. Вебер. З<br />

тих п<strong>і</strong>р не вщухають суперечки про поняття “середнього класу” <strong>і</strong> критер<strong>і</strong>їв його<br />

визначення.<br />

На нашу думку, є дв<strong>і</strong> площини неузгодженост<strong>і</strong> в даному питанн<strong>і</strong>. По-<br />

перше, р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дходи до визначення “середнього класу” в економ<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в та соц<strong>і</strong>о-<br />

лог<strong>і</strong>в. З економ<strong>і</strong>чної точки зору середн<strong>і</strong>й клас вид<strong>і</strong>ляють на основ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>зниц<strong>і</strong> в р<strong>і</strong>-<br />

внях доход<strong>і</strong>в населення. Соц<strong>і</strong>ологи под<strong>і</strong>ляються на дв<strong>і</strong> групи. Одн<strong>і</strong> називають<br />

“середн<strong>і</strong>м класом” людей з в<strong>і</strong>дносно високим р<strong>і</strong>внем <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong> <strong>і</strong> посадовим поло-<br />

женням. Інш<strong>і</strong> висувають на перший план критер<strong>і</strong>й самов<strong>і</strong>дчуття, або так звану<br />

соц<strong>і</strong>альну само<strong>і</strong>дентиф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ю.<br />

По-друге, у поняття “середнього класу” в р<strong>і</strong>зних країнах вкладається р<strong>і</strong>зна<br />

суть, що пов'язано передус<strong>і</strong>м <strong>і</strong>сторичним чинником.<br />

Загалом на Заход<strong>і</strong> поняття “середнього класу” використовується стосовно<br />

населення, яке знаходиться м<strong>і</strong>ж низом та верх<strong>і</strong>вкою сусп<strong>і</strong>льної <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ї, яке має<br />

певний ступ<strong>і</strong>нь економ<strong>і</strong>чної незалежност<strong>і</strong>, але не має багато сусп<strong>і</strong>льного впливу<br />

або вагомост<strong>і</strong> у своєму сусп<strong>і</strong>льств<strong>і</strong>. Кр<strong>і</strong>м ф<strong>і</strong>нансового критер<strong>і</strong>ю за кордоном для<br />

вид<strong>і</strong>лення “середнього класу” може застосовуватись вид повед<strong>і</strong>нки або <strong>і</strong>стори-<br />

чний чинник.

Наприклад, у Сполучених Штатах, др<strong>і</strong>бного б<strong>і</strong>знесмена, який волод<strong>і</strong>є вла-<br />

сною дом<strong>і</strong>вкою, але доглядає за нею самост<strong>і</strong>йно, описують як "середн<strong>і</strong>й клас".<br />

В<strong>і</strong>н контрастує з особами нижчого класу, як<strong>і</strong> залежать в<strong>і</strong>д милост<strong>і</strong> працедавця <strong>і</strong><br />

землевласника, а також з особами, що належать до вищого класу та можуть жи-<br />

ти в<strong>і</strong>д <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й. Бюро Перепису населення США не має оф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>йного визначен-<br />

ня "середнього класу", але одержує окрем<strong>і</strong> дан<strong>і</strong>, пов'язан<strong>і</strong> з розпод<strong>і</strong>лом доходу <strong>і</strong><br />

неоднаковост<strong>і</strong> прибутку. Традиц<strong>і</strong>йно Бюро Перепису населення використовує<br />

два показники визначення неоднаковост<strong>і</strong> прибутку: частку сукупного доходу<br />

(або <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> види прибутку), який отримують с<strong>і</strong>м'ї та <strong>і</strong>ндексом Джин<strong>і</strong> (або <strong>і</strong>ндекс<br />

концентрац<strong>і</strong>ї прибутку). Отже в США основний критер<strong>і</strong>й, що визначає сусп<strong>і</strong>ль-<br />

ну <strong>і</strong>єрарх<strong>і</strong>ю – ф<strong>і</strong>нанси.<br />

На в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>ну в<strong>і</strong>д США у Сполученому Корол<strong>і</strong>вств<strong>і</strong>, стара консервативна<br />

школа та акцент, а не ф<strong>і</strong>нансовий статус, значною м<strong>і</strong>рою ще й дос<strong>і</strong> визначають<br />

особливост<strong>і</strong> “середнього класу”.<br />

В Україн<strong>і</strong> за радянських час<strong>і</strong>в за очевидними причинами терм<strong>і</strong>н “середн<strong>і</strong>й<br />

клас” критикувався <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дкидався. Зам<strong>і</strong>сть нього з'явився терм<strong>і</strong>н «середн<strong>і</strong> проша-<br />

рки», що визначався в дус<strong>і</strong> класового п<strong>і</strong>дходу. І лише п<strong>і</strong>д час незалежност<strong>і</strong> ви-<br />

раз “середн<strong>і</strong> класи” вв<strong>і</strong>йшов як у сусп<strong>і</strong>льну св<strong>і</strong>дом<strong>і</strong>сть, так й в науковий об<strong>і</strong>г.<br />

Однак в<strong>і</strong>н як <strong>і</strong> ран<strong>і</strong>ше не має ч<strong>і</strong>ткого визначення <strong>і</strong> методолог<strong>і</strong>ї вивчення.<br />

Наприклад, границ<strong>і</strong> <strong>і</strong> склад цього шару <strong>і</strong>стотно коливаються – р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>д-<br />

ники оц<strong>і</strong>нюють їх в<strong>і</strong>д 10% до 60% населення. І проблема зовс<strong>і</strong>м не в т<strong>і</strong>м, що во-<br />

ни використовують р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> емп<strong>і</strong>ричн<strong>і</strong> бази, а в т<strong>і</strong>м, що досл<strong>і</strong>дники вкладають р<strong>і</strong>з-<br />

ний зм<strong>і</strong>ст у терм<strong>і</strong>н “середн<strong>і</strong>й клас” <strong>і</strong> користуються при цьому р<strong>і</strong>зними визна-<br />

ченнями.<br />

П<strong>і</strong>дсумовуючи думки як економ<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в, так <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>в можна зробити так<strong>і</strong><br />

1. Середн<strong>і</strong> класи в Україн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снували <strong>і</strong> будуть <strong>і</strong>снувати. Зм<strong>і</strong>нюються т<strong>і</strong>льки їхн<strong>і</strong><br />

розм<strong>і</strong>ри, характер <strong>і</strong> склад. 2. У “середнього класу” не може бути ч<strong>і</strong>тко визначе-<br />

них меж. 3. Не можна зводити проблему “середн<strong>і</strong>х клас<strong>і</strong>в” винятково до визна-<br />

чення їх розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в. Б<strong>і</strong>льш <strong>і</strong>стотним є питання їх складу <strong>і</strong> властивих їм формам

активност<strong>і</strong>. 4. В основу досл<strong>і</strong>дження “середнього класу” повинн<strong>і</strong> бути покладе-<br />

н<strong>і</strong> матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, нематер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> критер<strong>і</strong>ї.<br />

Зупинимо свою увагу на першому з них. Для визначення “середнього кла-<br />

су” за матер<strong>і</strong>альним критер<strong>і</strong>єм зазвичай використовують так<strong>і</strong> показники: пото-<br />

чн<strong>і</strong> грошов<strong>і</strong> доходи; накопичен<strong>і</strong> заощадження; накопичене рухоме майно; наяв-<br />

н<strong>і</strong>сть с<strong>і</strong>льськогосподарських тварин; наявне в розпорядженн<strong>і</strong> домогосподарс-<br />

тва накопичене нерухоме майно; наявн<strong>і</strong> в розпорядженн<strong>і</strong> домогосподарства зе-<br />

мельн<strong>і</strong> паї, пасовищн<strong>і</strong> та с<strong>і</strong>ножатн<strong>і</strong> уг<strong>і</strong>ддя.<br />

В основ<strong>і</strong> такого п<strong>і</strong>дходу лежать дв<strong>і</strong> причини. По-перше, матер<strong>і</strong>ально-<br />

майнове положення домогосподарства в будь-яких економ<strong>і</strong>чних умовах визна-<br />

чається не т<strong>і</strong>льки поточними доходами, але <strong>і</strong> вс<strong>і</strong>м комплексом матер<strong>і</strong>альних ак-<br />

тив<strong>і</strong>в. По-друге, українськ<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й статистиц<strong>і</strong> добре в<strong>і</strong>домий факт прихо-<br />

вання респондентами реальної величини доход<strong>і</strong>в. У зв’язку з цим використання<br />

широкого набору матер<strong>і</strong>ально-майнових <strong>і</strong>ндикатор<strong>і</strong>в знижує ймов<strong>і</strong>рн<strong>і</strong>сть поми-<br />

лки при заниженн<strong>і</strong> поточних доход<strong>і</strong>в домогосподарства.<br />

Наприклад, грошов<strong>і</strong> доходи в українському сел<strong>і</strong> надто низьк<strong>і</strong>. Поширеною<br />

є думка, що «на сел<strong>і</strong> взагал<strong>і</strong> живих грошей немає». У цьому контекст<strong>і</strong> вим<strong>і</strong>р се-<br />

редн<strong>і</strong>х клас<strong>і</strong>в за доходами скор<strong>і</strong>ше за все показав би, що таких в українському<br />

сел<strong>і</strong> немає. Однак, це не зовс<strong>і</strong>м так. Інша справа, що матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> активи с<strong>і</strong>льсь-<br />

ких домогосподарств <strong>і</strong>стотно в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняються в<strong>і</strong>д тих матер<strong>і</strong>альних благ, що є в<br />

розпорядженн<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ського населення.<br />

У цьому контекст<strong>і</strong> одним з матер<strong>і</strong>альних критер<strong>і</strong>їв в<strong>і</strong>днесення населення до<br />

певного класу, на нашу думку, має стат<strong>і</strong> наявн<strong>і</strong>сть у родини трудового ем<strong>і</strong>гран-<br />

та. Адже власне так<strong>і</strong> <strong>і</strong>ноземн<strong>і</strong> „<strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>ї” є складовою часткою доход<strong>і</strong>в значної<br />

к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong> населення, особливо в с<strong>і</strong>льськ<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>сцевост<strong>і</strong>.<br />

Теоретичн<strong>і</strong> та практичн<strong>і</strong> досл<strong>і</strong>дження “середнього класу” в Україн<strong>і</strong> на су-<br />

часному етап<strong>і</strong> є в край важлив<strong>і</strong> з огляду на євро<strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>ю, адже наявн<strong>і</strong>сть по-<br />

тужного середнього класу говорить, як про соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чний р<strong>і</strong>вень роз-<br />

витку країни, так й про демократизац<strong>і</strong>ю сусп<strong>і</strong>льства.<br />

Л<strong>і</strong>тература

1. Средние классы в России: экономические и социальные стратегии. –<br />

М.: Гендальф, 2003 – 506 с.<br />

2. http: // en.wikipedia.org<br />

3. http :// www.census.gov<br />

Павло ШУШПАНОВ<br />

Терноп<strong>і</strong>льський державний економ<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В<br />

ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ<br />

Вид<strong>і</strong>ляють багато причин зд<strong>і</strong>йснення м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йних перем<strong>і</strong>щень: економ<strong>і</strong>ч-<br />

н<strong>і</strong>, соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>, культурн<strong>і</strong>, пол<strong>і</strong>тичн<strong>і</strong>, етн<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>, рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йн<strong>і</strong>, демограф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> (наприклад,<br />

возз’єднання родин), расов<strong>і</strong> тощо. Про те, що м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси є “специф<strong>і</strong>чн<strong>і</strong><br />

за своїм характером, а зад<strong>і</strong>яне у них населення пересл<strong>і</strong>дує зовс<strong>і</strong>м р<strong>і</strong>зн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>л<strong>і</strong>” ще<br />

у 70-х роках зазначав Л.Л. Рибаковський [1]. Пров<strong>і</strong>дне м<strong>і</strong>сце за обсягами м<strong>і</strong>гра-<br />

нт<strong>і</strong>в належить економ<strong>і</strong>чним причинам.<br />

Анал<strong>і</strong>зуючи проблеми трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї, типолог<strong>і</strong>ї м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>й та вид<strong>і</strong>в м<strong>і</strong>гра-<br />

ц<strong>і</strong>йної повед<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>ндив<strong>і</strong>да О.В. Позняк вид<strong>і</strong>ляє так<strong>і</strong> типи перем<strong>і</strong>щень [2]:<br />

1. М<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я як втеча в<strong>і</strong>д абсолютно нестерпних умов життя, без особливих<br />

роздум<strong>і</strong>в про перспективи проживання на новому м<strong>і</strong>сц<strong>і</strong> або насильницьке висе-<br />

лення окремих ос<strong>і</strong>б чи груп людей. До цього типу в<strong>і</strong>н в<strong>і</strong>дносить процес репатр<strong>і</strong>-<br />

ац<strong>і</strong>ї – повернення репресованих та депортованих народ<strong>і</strong>в, <strong>і</strong>мм<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я б<strong>і</strong>женц<strong>і</strong>в<br />

до попереднього м<strong>і</strong>сця проживання. Руш<strong>і</strong>йною силою тут є тяга до батьк<strong>і</strong>вщини<br />

(близько 5 % м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йних перем<strong>і</strong>щень). Лог<strong>і</strong>чно, що в даному випадку економ<strong>і</strong>-<br />

чн<strong>і</strong> мотиви в<strong>і</strong>д<strong>і</strong>грають другорядну роль.<br />

2. М<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я, мета якої реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я благородних нам<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в. При цьому м<strong>і</strong>грант<br />

св<strong>і</strong>домо йде на пог<strong>і</strong>ршення умов проживання, розум<strong>і</strong>ючи, що нав<strong>і</strong>ть у найближ-<br />

чому майбутньому не в<strong>і</strong>дбудеться покращання життєвого р<strong>і</strong>вня. Переважно, це<br />

перем<strong>і</strong>щення рел<strong>і</strong>г<strong>і</strong>йних пропов<strong>і</strong>дник<strong>і</strong>в та м<strong>і</strong>с<strong>і</strong>онер<strong>і</strong>в (до 1 %).

3. М<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я з метою задовольнити свої життєв<strong>і</strong> потреби. Вир<strong>і</strong>шальний<br />

вплив на зд<strong>і</strong>йснення таких перем<strong>і</strong>щень справляє р<strong>і</strong>зниця м<strong>і</strong>ж фактичним та спо-<br />

д<strong>і</strong>ваним р<strong>і</strong>внем життя. Як правило, з пом<strong>і</strong>ж ус<strong>і</strong>х аргумент<strong>і</strong>в пр<strong>і</strong>оритетними є<br />

економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> фактори, оск<strong>і</strong>льки основна маса перем<strong>і</strong>щень (майже 100 %) зд<strong>і</strong>йс-<br />

нюється задля пол<strong>і</strong>пшення свого матер<strong>і</strong>ального стану.<br />

Для Терноп<strong>і</strong>льщини найб<strong>і</strong>льш характерним є саме цей тип м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї. Одни-<br />

ми з найважлив<strong>і</strong>ших причин високого р<strong>і</strong>вня трудової м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї є висока пропози-<br />

ц<strong>і</strong>я робочої сили та низький р<strong>і</strong>вень життя в област<strong>і</strong>. Це негативно позначається<br />

на розвитку рег<strong>і</strong>онального ринку прац<strong>і</strong>.<br />

Нажаль, наявн<strong>і</strong>сть роботи в Україн<strong>і</strong> не виступає гарантом матер<strong>і</strong>альної за-<br />

безпеченост<strong>і</strong> – майже 79% б<strong>і</strong>дних становлять с<strong>і</strong>м’ї, у як<strong>і</strong>й хоча б один <strong>і</strong>з член<strong>і</strong>в<br />

працює <strong>і</strong> понад 70% працюючого населення отримує зароб<strong>і</strong>тну плату меншу за<br />

прожитковий м<strong>і</strong>н<strong>і</strong>мум. Оск<strong>і</strong>льки, в област<strong>і</strong> в липн<strong>і</strong> 2005 року середня зароб<strong>і</strong>тна<br />

плата становила 547,74 грн, тому, в б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> випадк<strong>і</strong>в, м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я з метою заро-<br />

б<strong>і</strong>тку – трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я, стала єдиним засобом виживання для значної к<strong>і</strong>лькост<strong>і</strong><br />

населення. За перше п<strong>і</strong>вр<strong>і</strong>ччя 2005 року за даними Державного ком<strong>і</strong>тету статис-<br />

тики в розрахунку на 1000 ос<strong>і</strong>б к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть прибулих в Терноп<strong>і</strong>льську область<br />

склала 149 ос<strong>і</strong>б, вибулих – 233, а отже м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йне сальдо є в<strong>і</strong>д’ємним <strong>і</strong> стано-<br />

вить -84 особи [3].<br />

Працюючи за кордоном, наш<strong>і</strong> сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>тчизники отримують зароб<strong>і</strong>тну плату<br />

значно нижчу н<strong>і</strong>ж ту, яку платять роботодавц<strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вникам – громадянам своєї<br />

держави. Однак, нав<strong>і</strong>ть такий зароб<strong>і</strong>ток дає змогу нашим легальним <strong>і</strong> нелегаль-<br />

ним м<strong>і</strong>грантам утримувати себе <strong>і</strong> свої родини: багато с<strong>і</strong>мей стали спроможними<br />

п<strong>і</strong>дтримувати належний, а в деяких випадках високий, життєвий р<strong>і</strong>вень за раху-<br />

нок доход<strong>і</strong>в ем<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в-родич<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> легально чи нелегально, тимчасово чи неви-<br />

значений час працевлаштувались у країнах з розвинутою економ<strong>і</strong>кою – позити-<br />

вний вплив на становище с<strong>і</strong>мей м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в в<strong>і</strong>дбувається шляхом прямого вли-<br />

вання грошової маси, матер<strong>і</strong>альних ц<strong>і</strong>нностей у сукупний прибуток член<strong>і</strong>в с<strong>і</strong>-<br />

мей (одяг, предмети домашнього вжитку, побутова техн<strong>і</strong>ка, оплата навчання чи<br />

л<strong>і</strong>кування тощо), як<strong>і</strong> залишились в Україн<strong>і</strong>.

Як показують результати соц<strong>і</strong>олог<strong>і</strong>чних досл<strong>і</strong>джень, м<strong>і</strong>гранти мають висо-<br />

кий р<strong>і</strong>вень адаптованост<strong>і</strong> до трансформац<strong>і</strong>йних процес<strong>і</strong>в. Т<strong>і</strong>, хто працював у<br />

цив<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зованому середовищ<strong>і</strong>, як правило, ор<strong>і</strong>єнтуються на власн<strong>і</strong> сили <strong>і</strong> ресурси,<br />

засвоїли <strong>і</strong> спов<strong>і</strong>дують ц<strong>і</strong>нност<strong>і</strong>, що їх под<strong>і</strong>ляють за кордоном представники се-<br />

реднього класу. За кордоном вони швидше б<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> н<strong>і</strong>ж забезпечен<strong>і</strong>, але в Україн<strong>і</strong><br />

їхн<strong>і</strong> зароб<strong>і</strong>тки дають п<strong>і</strong>дставу в<strong>і</strong>дносити м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в до "нових середн<strong>і</strong>х". Ця гру-<br />

па населення має високий р<strong>і</strong>вень потенц<strong>і</strong>алу соц<strong>і</strong>альної самоорган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> нац<strong>і</strong>о-<br />

нальної моб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї. Тому при посиленн<strong>і</strong> темп<strong>і</strong>в декрим<strong>і</strong>нал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong><br />

України м<strong>і</strong>гранти могли б на основ<strong>і</strong> засвоєної п<strong>і</strong>дприємницької св<strong>і</strong>домост<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д-<br />

кривати власну справу формувати таку стратег<strong>і</strong>ю свого майбутнього в як<strong>і</strong>й од-<br />

ним з пр<strong>і</strong>оритет<strong>і</strong>в є с<strong>і</strong>м’я <strong>і</strong> д<strong>і</strong>ти [3].<br />

Дана ситуац<strong>і</strong>я потребує нових розробок <strong>і</strong> запровадження системи д<strong>і</strong>євих<br />

практичних заход<strong>і</strong>в, ор<strong>і</strong>єнтованих на формування обґрунтованої рег<strong>і</strong>ональної<br />

пол<strong>і</strong>тики зайнятост<strong>і</strong>, включаючи м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йну, з метою запоб<strong>і</strong>гання руйн<strong>і</strong>вним<br />

тенденц<strong>і</strong>ям у переб<strong>і</strong>гу ринкових процес<strong>і</strong>в. Сусп<strong>і</strong>льство, щоб не втратити най-<br />

б<strong>і</strong>льш продуктивний прошарок своїх член<strong>і</strong>в, повинне формувати механ<strong>і</strong>зми ре-<br />

ал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї таких економ<strong>і</strong>чних стратег<strong>і</strong>й, як<strong>і</strong> мотивували б м<strong>і</strong>грант<strong>і</strong>в на повергнен-<br />

ня на Батьк<strong>і</strong>вщину <strong>і</strong>, на основ<strong>і</strong> зароблених кошт<strong>і</strong>в, на в<strong>і</strong>дкриття власних п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємницьких структур. Основний шлях, на нашу думку, – це створення нових ро-<br />

бочих м<strong>і</strong>ць, шляхом покрашення <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного кл<strong>і</strong>мату; реальний розвиток<br />

самозайнятост<strong>і</strong>, пом’якшення податкового тиску на новостворен<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Л<strong>і</strong>тература<br />

1. Рыбаковский Л.Л. Региональный анализ миграций. – М.: Статистика,<br />

1973. – 159 с.<br />

2. Позняк О. Трудова м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>я як соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чний процес //Проблеми<br />

м<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї. – №4 (7). – 1998. – С. 15-21.<br />

3. М<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси в Україн<strong>і</strong> за перше п<strong>і</strong>вр<strong>і</strong>ччя 2005 року. – К.: Державний<br />

ком<strong>і</strong>тет статистики України, 2005.<br />

4. Романюк М.Д. М<strong>і</strong>грац<strong>і</strong>ї населення України за умов перех<strong>і</strong>дної економ<strong>і</strong>ки:<br />

Методолог<strong>і</strong>я <strong>і</strong> практика регулювання. – Льв<strong>і</strong>в: Св<strong>і</strong>т, 1999. - 292 с.

Яна ЩЕТИНСЬКА<br />

Донецький нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В<br />

УКРАЇНІ<br />

У процес<strong>і</strong> пол<strong>і</strong>тичної реформи в Україн<strong>і</strong> особливої актуальност<strong>і</strong> набувають<br />

досл<strong>і</strong>дження умов <strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>й розвитку державност<strong>і</strong>, <strong>і</strong> особливо теоретичної<br />

концепц<strong>і</strong>ї демократичної, соц<strong>і</strong>альної правової державност<strong>і</strong>. Особливий <strong>і</strong>нтерес<br />

у науковц<strong>і</strong>в у ц<strong>і</strong>й концепц<strong>і</strong>ї становить така її складова, як соц<strong>і</strong>альна держава. В<br />

сучасн<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й теор<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> практичн<strong>і</strong>й д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> набирає силу нове поняття<br />

«соц<strong>і</strong>альна економ<strong>і</strong>ка» та пов'язане з ним «соц<strong>і</strong>альне п<strong>і</strong>дприємництво». Останнє<br />

б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> набуло практичного розвитку в країнах розвинутої ринкової еко-<br />

ном<strong>і</strong>ки.<br />

Реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я активної державної соц<strong>і</strong>альної пол<strong>і</strong>тики в напрямку створення<br />

умов для динам<strong>і</strong>чного та збалансованого розвитку депресивних територ<strong>і</strong>й обу-<br />

мовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть вироблення д<strong>і</strong>євого механ<strong>і</strong>зму функц<strong>і</strong>онування соц<strong>і</strong>аль-<br />

них п<strong>і</strong>дприємств та їх п<strong>і</strong>дтримки з боку влади. В умовах демократичних пере-<br />

творень посилюються вимоги громадськост<strong>і</strong> до орган<strong>і</strong>в влади. Сьогодн<strong>і</strong> все час-<br />

т<strong>і</strong>ше на перше м<strong>і</strong>сце виходить не т<strong>і</strong>льки прибуток сам по соб<strong>і</strong>, а й досягнення<br />

в<strong>і</strong>д нього соц<strong>і</strong>ального ефекту серед населення.<br />

Досл<strong>і</strong>дження соц<strong>і</strong>альної в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств, в рамках проекту<br />

“ТОП-100” показало, що для б<strong>і</strong>льшост<strong>і</strong> з них така в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть є складовою<br />

частиною ведення свого б<strong>і</strong>знесу, яка впливає не т<strong>і</strong>льки на <strong>і</strong>м<strong>і</strong>дж п<strong>і</strong>дприємства, а<br />

й на його конкурентоспроможн<strong>і</strong>сть. Кер<strong>і</strong>вники, як<strong>і</strong> управляють розвитком соц<strong>і</strong>-<br />

альної в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальност<strong>і</strong> на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>, добиваються значно б<strong>і</strong>льших резуль-<br />

тат<strong>і</strong>в н<strong>і</strong>ж т<strong>і</strong>, хто перекладає р<strong>і</strong>шення ц<strong>і</strong>єї проблеми на плеч<strong>і</strong> держави або <strong>і</strong>нших<br />

структур.<br />

Трансформац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> процеси в Україн<strong>і</strong> пов’язан<strong>і</strong> не лише з переходом до но-<br />

вих виробничих в<strong>і</strong>дносин, але й з <strong>і</strong>нтеграц<strong>і</strong>єю у загальносв<strong>і</strong>тов<strong>і</strong> процеси розвит-<br />

ку та подолання кризи у соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чному житт<strong>і</strong> сусп<strong>і</strong>льства.

Причини даної кризи є негативн<strong>і</strong> тенденц<strong>і</strong>ї у демограф<strong>і</strong>чних процесах, ни-<br />

зький р<strong>і</strong>вень зароб<strong>і</strong>тної плати та соц<strong>і</strong>альних виплат, зб<strong>і</strong>льшення безроб<strong>і</strong>ття,<br />

зниження трудової активност<strong>і</strong> населення та <strong>і</strong>нше.<br />

З 1993 року в країн<strong>і</strong> значно скорочується чисельн<strong>і</strong>сть населення. На сього-<br />

дн<strong>і</strong> вона складає 47 млн. ос<strong>і</strong>б (1993 – 52 млн.). Це обумовлено, насамперед при-<br />

родним скороченням населення. Основна причина природного скорочення на-<br />

селення України – зниження протягом тривалого часу р<strong>і</strong>вня народжуваност<strong>і</strong>.<br />

Шлюб, с<strong>і</strong>м’я <strong>і</strong> зб<strong>і</strong>льшення народжуваност<strong>і</strong> значною м<strong>і</strong>рою пов’язан<strong>і</strong> <strong>і</strong>з соц<strong>і</strong>аль-<br />

но-економ<strong>і</strong>чними умовами життя. Збереження <strong>і</strong> зм<strong>і</strong>цнення с<strong>і</strong>м’ї є важливою<br />

умовою подолання демограф<strong>і</strong>чної кризи.<br />

На 1.04.2005 року в Україн<strong>і</strong> зареєстровано 1013,4 тис. безроб<strong>і</strong>тних. Соц<strong>і</strong>а-<br />

льна допомога держави у структур<strong>і</strong> доход<strong>і</strong>в населення складає – 38,5%, а заро-<br />

б<strong>і</strong>тна плата – 42,3%. Виходячи з цих показник<strong>і</strong>в соц<strong>і</strong>альна економ<strong>і</strong>ка та соц<strong>і</strong>а-<br />

льн<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства є необх<strong>і</strong>дною частиною побудови майбутньої м<strong>і</strong>цної держа-<br />

ви.<br />

Соц<strong>і</strong>альна економ<strong>і</strong>ка – це нов<strong>і</strong> робоч<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця, п<strong>і</strong>двищення зароб<strong>і</strong>тної плати,<br />

подолання б<strong>і</strong>дност<strong>і</strong>. Інколи б<strong>і</strong>знес допомагає держав<strong>і</strong> вир<strong>і</strong>шувати соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong><br />

проблеми Наприклад, п<strong>і</strong>дтримуючи об’єкти соц<strong>і</strong>альної сфери. Значна частина<br />

цих об’єкт<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> д<strong>і</strong>сталися великим п<strong>і</strong>дприємствам п<strong>і</strong>д час приватизац<strong>і</strong>ї, були<br />

для них непроф<strong>і</strong>льними активами, як<strong>і</strong> в основному з часом перейшли у ведення<br />

м<strong>і</strong>сцевих влад. Але бюджетних кошт<strong>і</strong>в на утримання цих об’єкт<strong>і</strong>в занадто ма-<br />

ло, <strong>і</strong> б<strong>і</strong>знес витрачає на них не менше, н<strong>і</strong>ж м<strong>і</strong>сцев<strong>і</strong> органи влади.<br />

Соц<strong>і</strong>альна в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальн<strong>і</strong>сть не дозволила б<strong>і</strong>знесу у процес<strong>і</strong> реструктуриза-<br />

ц<strong>і</strong>ї, коли це було необх<strong>і</strong>дно, закривати нерентабельн<strong>і</strong> виробництва та зменшу-<br />

вати робоч<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця: багато п<strong>і</strong>дприємств почали утримувати зайвий персонал для<br />

того, щоб уникнути соц<strong>і</strong>альних конфл<strong>і</strong>кт<strong>і</strong>в. Час пройшов – <strong>і</strong> тепер перед б<strong>і</strong>зне-<br />

сом стоїть нова задача – зменшувати неефективн<strong>і</strong> робоч<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця та вводити екв<strong>і</strong>-<br />

валентну к<strong>і</strong>льк<strong>і</strong>сть нових, думати над вир<strong>і</strong>шенням проблеми зб<strong>і</strong>льшення робо-<br />

чих м<strong>і</strong>сць у м<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>, област<strong>і</strong>, рег<strong>і</strong>он<strong>і</strong> та країн<strong>і</strong>.

Б<strong>і</strong>знес, влада та сусп<strong>і</strong>льство вже не є <strong>і</strong>зольованими один в<strong>і</strong>д одного елеме-<br />

нтами. Промисловц<strong>і</strong> та п<strong>і</strong>дприємц<strong>і</strong> за<strong>і</strong>нтересован<strong>і</strong> у соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong>й стаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong>, в<strong>і</strong>д<br />

якої залежить усп<strong>і</strong>х виробництва. Український б<strong>і</strong>знес сьогодн<strong>і</strong> вже готов до вза-<br />

ємод<strong>і</strong>ї з державою. Держава декларувала створення п’яти м<strong>і</strong>льйон<strong>і</strong>в робочих<br />

м<strong>і</strong>сць, але головним джерелом <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>й для їх створення будуть залишатися<br />

власн<strong>і</strong> кошти п<strong>і</strong>дприємств.<br />

Таким чином, державна соц<strong>і</strong>ально-економ<strong>і</strong>чна пол<strong>і</strong>тика повинна включати<br />

створення привабливого <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йного режиму, п<strong>і</strong>льги для соц<strong>і</strong>альних п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємств та п<strong>і</strong>дприємств, як<strong>і</strong> створюють нов<strong>і</strong> робоч<strong>і</strong> м<strong>і</strong>сця, зменшення податкового<br />

тиску, створення однакових для ус<strong>і</strong>х можливостей доступу до ф<strong>і</strong>нансових, кре-<br />

дитних та матер<strong>і</strong>альних ресурс<strong>і</strong>в.<br />

Ус<strong>і</strong> вище перел<strong>і</strong>чен<strong>і</strong> проблеми нашої держави за допомогою створення со-<br />

ц<strong>і</strong>альних п<strong>і</strong>дприємств та їх п<strong>і</strong>дтримки з боку влади за певний час можна подо-<br />

лати. І влада не повинна забувати про те, що в країн<strong>і</strong> <strong>і</strong>снують багато депресив-<br />

них територ<strong>і</strong>й де також мешкають люди, яким потр<strong>і</strong>бна робота <strong>і</strong> кошти для <strong>і</strong>с-<br />

нування.<br />

Лариса ЮЩИШИНА<br />

Луцький державний техн<strong>і</strong>чний ун<strong>і</strong>верситет<br />

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА” ТА ЇХ МІСЦЕ В<br />

УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ<br />

В основ<strong>і</strong> будь-якого економ<strong>і</strong>чного р<strong>і</strong>шення лежить в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дь на питання:<br />

як сп<strong>і</strong>вв<strong>і</strong>дноситься те, що ми витрачаємо(наш<strong>і</strong> витрати), <strong>і</strong> те, що внасл<strong>і</strong>док зд<strong>і</strong>й-<br />

снення витрат ми отримуємо(наш прибуток). Оск<strong>і</strong>льки процес виробництва <strong>і</strong><br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї завжди пов’язаний з використанням фактор<strong>і</strong>в виробництва,<br />

то витрати, як<strong>і</strong> мають м<strong>і</strong>сце в процес<strong>і</strong> фактичного використання цих фактор<strong>і</strong>в<br />

вид<strong>і</strong>ляються в окрему категор<strong>і</strong>ю – “витрати виробництва”.<br />

Існують об’єктивн<strong>і</strong> причини, як<strong>і</strong> зумовлюють формування витрат вироб-<br />

ництва як самост<strong>і</strong>йної категор<strong>і</strong>ї. При цьому поняття витрат не є однозначним.

Фандель Гунтер формує поняття витрат, як таких, що утворюють вар-<br />

т<strong>і</strong>сть(варт<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> витрати). На його думку, до варт<strong>і</strong>сних належать витрати в грошо-<br />

в<strong>і</strong>й форм<strong>і</strong> на матер<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> блага та послуги за певний розрахунковий пер<strong>і</strong>од, по-<br />

тр<strong>і</strong>бн<strong>і</strong> для п<strong>і</strong>дготовки й зд<strong>і</strong>йснення виробничого процесу, а також реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї йо-<br />

го результат<strong>і</strong>в. До них в<strong>і</strong>дносяться й <strong>і</strong>нш<strong>і</strong> грошов<strong>і</strong> видатки, наприклад податки,<br />

що стосуються виробничої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства. Зг<strong>і</strong>дно з цим визначенням,<br />

витрати складаються з поглинутої в певному виробничому пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong> вартост<strong>і</strong> ор-<br />

ган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>йних, основних <strong>і</strong> додаткових фактор<strong>і</strong>в, необх<strong>і</strong>дних для виробництва<br />

благ <strong>і</strong> їх продажу на ринку.<br />

Поняття витрат як таких, що утворюють варт<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> не пов’язан<strong>і</strong> з потоками<br />

платеж<strong>і</strong>в за ресурси, сформульовано н<strong>і</strong>мецьким вченим Шмалєнбахом. Таке ро-<br />

зум<strong>і</strong>ння витрат ор<strong>і</strong>єнтоване на оц<strong>і</strong>нку витрат благ з точки зору управл<strong>і</strong>нських<br />

р<strong>і</strong>шень, що приймаються на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>. Варт<strong>і</strong>сна оц<strong>і</strong>нка благ дає змогу ана-<br />

л<strong>і</strong>зувати альтернативн<strong>і</strong> можливост<strong>і</strong> їх використання <strong>і</strong> вибирати найкращ<strong>і</strong> з них.<br />

Тому вона ґрунтується на концепц<strong>і</strong>ї граничної корисност<strong>і</strong>. В<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дно до цього,<br />

для оц<strong>і</strong>нки граничної корисност<strong>і</strong> затрат благ закуп<strong>і</strong>вельн<strong>і</strong> ц<strong>і</strong>ни фактор<strong>і</strong>в вироб-<br />

ництва диференц<strong>і</strong>юються на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> зг<strong>і</strong>дно з р<strong>і</strong>внем їх деф<strong>і</strong>цитност<strong>і</strong>. І то-<br />

му, варт<strong>і</strong>сн<strong>і</strong> витрати на певний фактор виробництва можуть <strong>і</strong>стотно в<strong>і</strong>др<strong>і</strong>зняти-<br />

ся в залежност<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д р<strong>і</strong>шення, яке приймається, <strong>і</strong> звичайно вони не однаков<strong>і</strong> на<br />

р<strong>і</strong>зних п<strong>і</strong>дприємствах.<br />

У в<strong>і</strong>тчизнян<strong>і</strong>й економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong>й л<strong>і</strong>тератур<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш<strong>і</strong>сть автор<strong>і</strong>в (Бойчик І.М., Бон-<br />

дар Н.М., Крайник О.П, Клепикова З.В, Цал-Цалко Ю.С.) характеризують <strong>і</strong> ви-<br />

значають витрати виробництва, як грошову форму витрат на засоби виробницт-<br />

ва, оплату прац<strong>і</strong> <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>альн<strong>і</strong> заходи, конкретним вираженням яких є соб<strong>і</strong>варт<strong>і</strong>сть<br />

продукц<strong>і</strong>ї.<br />

Нац<strong>і</strong>ональн<strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чн<strong>і</strong> стандарти (П(С)БО 16 “Витрати) визначають ви-<br />

трати п<strong>і</strong>дприємства як зменшення економ<strong>і</strong>чних вигод у вигляд<strong>і</strong> вибуття актив<strong>і</strong>в,<br />

або зб<strong>і</strong>льшення зобов’язань, як<strong>і</strong> призводять до зменшення власного кап<strong>і</strong>талу (за<br />

винятком зменшення власного кап<strong>і</strong>талу за рахунок його вилучення або розпод<strong>і</strong>-<br />

лу власниками).

Економ<strong>і</strong>сти, розглядають витрати виробництва <strong>і</strong>накше, н<strong>і</strong>ж бухгалтера. Бу-<br />

хгалтерськ<strong>і</strong> витрати включають фактичн<strong>і</strong> видатки та амортизац<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> нарахування<br />

на основ<strong>і</strong> затверджених норм амортизац<strong>і</strong>ї. Економ<strong>і</strong>сти ц<strong>і</strong>кавляться тим, якими<br />

будуть витрати в майбутньому, для того щоб мати можлив<strong>і</strong>сть перегрупувати<br />

свої ресурси з метою зменшення витрат та зб<strong>і</strong>льшення прибутк<strong>і</strong>в. Вони повинн<strong>і</strong><br />

визначати вартост<strong>і</strong> втрачених альтернатив, тобто в<strong>і</strong>дмови в<strong>і</strong>д можливост<strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш<br />

ефективно використати виробнич<strong>і</strong> ресурси п<strong>і</strong>дприємства. Хоча втрачен<strong>і</strong> альтер-<br />

нативи часто прихован<strong>і</strong>, їх завжди сл<strong>і</strong>д брати до уваги приймаючи економ<strong>і</strong>чне<br />

р<strong>і</strong>шення. Для безповоротних витрат справджується протилежне твердження –<br />

вони звичайно фактичн<strong>і</strong>, проте, приймаючи економ<strong>і</strong>чне р<strong>і</strong>шення їх треба зав-<br />

жди <strong>і</strong>гнорувати. Безповоротн<strong>і</strong> витрати – це т<strong>і</strong> витрати, як<strong>і</strong> вже зроблен<strong>і</strong> <strong>і</strong> як<strong>і</strong> не-<br />

можливо повернути назад. Оск<strong>і</strong>льки їх неможливо повернути, то вони не пови-<br />

нн<strong>і</strong> чинити жодного впливу на процес прийняття п<strong>і</strong>дприємством р<strong>і</strong>шень.<br />

На нашу думку розглянут<strong>і</strong> вище п<strong>і</strong>дходи неповн<strong>і</strong>стю в<strong>і</strong>дображають сут-<br />

н<strong>і</strong>сть поняття “витрати виробництва”. Виходимо з того, що витрати як взагал<strong>і</strong>,<br />

так <strong>і</strong> витрати виробництва сл<strong>і</strong>д розглядати з т<strong>і</strong>єї позиц<strong>і</strong>ї, що вони є складною<br />

економ<strong>і</strong>чною категор<strong>і</strong>єю, яка поєднує в соб<strong>і</strong> <strong>і</strong> процес формування необх<strong>і</strong>дного<br />

обсягу матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> трудових ресурс<strong>і</strong>в на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong> <strong>і</strong> процес їхнього вико-<br />

ристання. Тобто моментом утворення витрат виробництва є початок процесу<br />

формування економ<strong>і</strong>чних ресурс<strong>і</strong>в <strong>і</strong> уже п<strong>і</strong>сля в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дного нагромадження по-<br />

чинається процес їхнього використання. Зд<strong>і</strong>йснюється трансформац<strong>і</strong>я одного<br />

виду витрат в <strong>і</strong>нший. Витрати виробництва, як складна економ<strong>і</strong>чна категор<strong>і</strong>я,<br />

мають свою посл<strong>і</strong>довн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> одночасн<strong>і</strong>сть перебування у р<strong>і</strong>зних формах.<br />

На основ<strong>і</strong> проведеного анал<strong>і</strong>зу наукових доробк<strong>і</strong>в за темою досл<strong>і</strong>дження та<br />

власного бачення пропонуємо трактувати поняття ”витрати виробництва”, як<br />

варт<strong>і</strong>сне вираження величини матер<strong>і</strong>альних <strong>і</strong> трудових ресурс<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємства у<br />

формах застосовування <strong>і</strong> споживання, необх<strong>і</strong>дних для зд<strong>і</strong>йснення його вироб-<br />

ничо-господарської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> та досягнення поставлених ц<strong>і</strong>лей. Таке розум<strong>і</strong>н-<br />

ня витрат дасть можлив<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дприємствам ефективн<strong>і</strong>ше сп<strong>і</strong>вставляти витрати <strong>і</strong><br />

доходи.

Тетяна ЯКИМА<br />

Ужгородський нац<strong>і</strong>ональний ун<strong>і</strong>верситет<br />

ВИБІР ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТА РОЛЬ<br />

СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ В ОЦІНЦІ ВПЛИВУ НА НЕЇ ОКРЕМИХ<br />

ФАКТОРІВ<br />

Необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть досягнення ф<strong>і</strong>нансової стаб<strong>і</strong>л<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї в Україн<strong>і</strong> ставить нов<strong>і</strong> за-<br />

вдання перед ф<strong>і</strong>нансовими менеджерами в област<strong>і</strong> вибору показник<strong>і</strong>в ефектив-<br />

ност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння та д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств.<br />

В систем<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>дприємствами оц<strong>і</strong>нка ефективност<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> являє собою один з найважлив<strong>і</strong>ших <strong>і</strong> в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дальних етап<strong>і</strong>в. В<strong>і</strong>д того<br />

наск<strong>і</strong>льки об’єктивно <strong>і</strong> всеб<strong>і</strong>чно проведена ця оц<strong>і</strong>нка, залежить подальший роз-<br />

виток д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємства у довгостроков<strong>і</strong>й перспектив<strong>і</strong>.<br />

Можна погодитись з автором, що для оц<strong>і</strong>нки ефективност<strong>і</strong> операц<strong>і</strong>йної<br />

д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> можна використовувати два головних коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнта : рентабельн<strong>і</strong>сть<br />

реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> оборотн<strong>і</strong>сть актив<strong>і</strong>в. На думку автора статт<strong>і</strong>, саме на ц<strong>і</strong> два чинники<br />

повинн<strong>і</strong> звертати увагу кер<strong>і</strong>вники <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> менеджери, якщо вони прагнуть<br />

покращити стан справ на своїх п<strong>і</strong>дприємствах.<br />

Але як показала практика, впливати на ц<strong>і</strong> показнику напряму важке за-<br />

вдання, оск<strong>і</strong>льки кожний з коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнт<strong>і</strong>в залежить в<strong>і</strong>д сукупност<strong>і</strong> вс<strong>і</strong>х показни-<br />

к<strong>і</strong>в отриманих на р<strong>і</strong>зних д<strong>і</strong>лянках складного процесу. На нашу думку, необх<strong>і</strong>д-<br />

на методика, яка б дозволяла вс<strong>і</strong> ц<strong>і</strong> пром<strong>і</strong>жн<strong>і</strong> показники вивести також як кое-<br />

ф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнти. Тому менеджерам потр<strong>і</strong>бно виробити систему, що дала б змогу ви-<br />

значити та обчислювати ц<strong>і</strong> показники для того, щоб: по-перше, нац<strong>і</strong>литися на<br />

так<strong>і</strong> параметри кожного окремого коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнту, без досягнення яких неможливо<br />

отримати бажаного результату загальної ефективност<strong>і</strong>; по-друге, доручити до-<br />

сягнення цих параметр<strong>і</strong>в конкретним прац<strong>і</strong>вникам.<br />

Вважаємо, що ця система повинна враховувати вс<strong>і</strong> головн<strong>і</strong> статт<strong>і</strong> балансу<br />

та зв<strong>і</strong>ту про ф<strong>і</strong>нансов<strong>і</strong> результати, так як кожна стаття визначає ефективн<strong>і</strong>сть<br />

операц<strong>і</strong>йної д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> <strong>і</strong> тому вимагає в<strong>і</strong>дпов<strong>і</strong>дного управл<strong>і</strong>нського р<strong>і</strong>шення.

Система повинна передбачати широке застосування метод<strong>і</strong>в стратег<strong>і</strong>чного ана-<br />

л<strong>і</strong>зу, як<strong>і</strong> б дозволили, як в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>чається в, б<strong>і</strong>льш глибоко вивчити вплив фактор<strong>і</strong>в<br />

зовн<strong>і</strong>шнього <strong>і</strong> внутр<strong>і</strong>шнього середовища на результативн<strong>і</strong>сть д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства з метою виявлення особливостей <strong>і</strong> можливих напрям<strong>і</strong>в її розвитку у пер-<br />

спективному пер<strong>і</strong>од<strong>і</strong>.<br />

Так як коеф<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>єнти рентабельност<strong>і</strong> характеризують спроможн<strong>і</strong>сть п<strong>і</strong>дпри-<br />

ємства генерувати необх<strong>і</strong>дний прибуток в процес<strong>і</strong> своєї господарської д<strong>і</strong>яльнос-<br />

т<strong>і</strong> <strong>і</strong> визначають загальну рентабельн<strong>і</strong>сть актив<strong>і</strong>в <strong>і</strong> вкладеного кап<strong>і</strong>талу, автор<br />

статт<strong>і</strong> вважає за доц<strong>і</strong>льне на п<strong>і</strong>дприємствах харчової промисловост<strong>і</strong> як один з<br />

<strong>і</strong>нструмент<strong>і</strong>в, використовувати <strong>і</strong>нтегральний ф<strong>і</strong>нансовий анал<strong>і</strong>з за моделлю<br />

Дюпона. Дюпон<strong>і</strong>вська система б<strong>і</strong>льш використовується в <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йному мене-<br />

джмент<strong>і</strong> для оц<strong>і</strong>нки <strong>і</strong>нвестиц<strong>і</strong>йної привабливост<strong>і</strong> д<strong>і</strong>ючих компан<strong>і</strong>й. Нами такий<br />

анал<strong>і</strong>з проведений на приклад<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств харчової промисловост<strong>і</strong> Закарпат-<br />

ської област<strong>і</strong>. Анал<strong>і</strong>з ф<strong>і</strong>нансового стану п<strong>і</strong>дприємств харчової промисловост<strong>і</strong><br />

був проведений на основ<strong>і</strong> всеб<strong>і</strong>чного анал<strong>і</strong>зу їх маркетингової, виробничої <strong>і</strong> ф<strong>і</strong>-<br />

нансової д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>, досл<strong>і</strong>дженн<strong>і</strong> основних фактор<strong>і</strong>в, що визначають <strong>і</strong>снуючу<br />

рентабельн<strong>і</strong>сть у динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> за ряд рок<strong>і</strong>в.<br />

Результати анал<strong>і</strong>зу показали, що показник в<strong>і</strong>ддач<strong>і</strong> в<strong>і</strong>д кап<strong>і</strong>талу п<strong>і</strong>дприємс-<br />

тва є низькими, але характеризуються значними темпами розвитку. Стр<strong>і</strong>мка по-<br />

зитивна динам<strong>і</strong>ка ф<strong>і</strong>нансових результат<strong>і</strong>в п<strong>і</strong>дприємств в першу чергу є резуль-<br />

татом п<strong>і</strong>двищення рентабельност<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї продукц<strong>і</strong>ї, що вказує на перспекти-<br />

вн<strong>і</strong>сть подальшої д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дприємств харчової промисловост<strong>і</strong>. Результати<br />

анал<strong>і</strong>зу ф<strong>і</strong>нансових результатов<strong>і</strong> в динам<strong>і</strong>ц<strong>і</strong> можуть слугувати обґрунтованою<br />

базою для прогнозування ф<strong>і</strong>нансової зв<strong>і</strong>тност<strong>і</strong> на майбутн<strong>і</strong>й пер<strong>і</strong>од, що, в свою<br />

чергу, п<strong>і</strong>двищить <strong>і</strong> ефективн<strong>і</strong>сть менеджменту на п<strong>і</strong>дприємств<strong>і</strong>.<br />

Руслана ЯНЧУК<br />

В<strong>і</strong>нницький торговельно-економ<strong>і</strong>чний <strong>і</strong>нститут КНТЕУ<br />

КЕРІВНИЙ ПЕРСОНАЛ І СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ

В умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї економ<strong>і</strong>чних процес<strong>і</strong>в зазнають зм<strong>і</strong>н п<strong>і</strong>дходи, функ-<br />

ц<strong>і</strong>ї та методи управл<strong>і</strong>ння сучасним п<strong>і</strong>дприємством. Управл<strong>і</strong>ння є найважлив<strong>і</strong>-<br />

шим ресурсом п<strong>і</strong>дприємства, де закладен<strong>і</strong> здатн<strong>і</strong>сть <strong>і</strong> вм<strong>і</strong>ння виробляти мету д<strong>і</strong>-<br />

яльност<strong>і</strong>, координувати процес виконання завдань <strong>і</strong> функц<strong>і</strong>й, впливати на лю-<br />

дей з р<strong>і</strong>зним р<strong>і</strong>внем <strong>осв<strong>і</strong>ти</strong>, досв<strong>і</strong>дом, квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>єю <strong>і</strong> <strong>і</strong>нтересами, навчати пер-<br />

сонал <strong>і</strong> досягати бажаних результат<strong>і</strong>в. Виникає необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть розв’язання про-<br />

блем формування ефективного механ<strong>і</strong>зму управл<strong>і</strong>ння персоналом.<br />

Удосконалення управл<strong>і</strong>ння персоналом – важлива складова функц<strong>і</strong>онуван-<br />

ня п<strong>і</strong>дприємств, що обумовлює необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong>сть широкої програми заход<strong>і</strong>в з удо-<br />

сконалення метод<strong>і</strong>в, орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> техн<strong>і</strong>ки управл<strong>і</strong>ння, розвитку системи п<strong>і</strong>дго-<br />

товки <strong>і</strong> переп<strong>і</strong>дготовки управл<strong>і</strong>нських кадр<strong>і</strong>в.<br />

Зростання значення удосконалення управл<strong>і</strong>ння персоналом зумовлено ря-<br />

дом чинник<strong>і</strong>в, а саме: переходу п<strong>і</strong>дприємств <strong>і</strong> орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>й на нову систему гос-<br />

подарювання; удосконалення управл<strong>і</strong>ння – це, власно кажучи, питання про те,<br />

як найкраще орган<strong>і</strong>зувати д<strong>і</strong>яльн<strong>і</strong>сть по прискоренню економ<strong>і</strong>чного <strong>і</strong> соц<strong>і</strong>ально-<br />

го розвитку, забезпечення найб<strong>і</strong>льш повного використання наявних можливос-<br />

тей.<br />

Багато поточних проблем вже не можуть бути ефективно вир<strong>і</strong>шен<strong>і</strong> за до-<br />

помогою традиц<strong>і</strong>йного управл<strong>і</strong>ння. Їхнє розв'язання залежить в<strong>і</strong>д як<strong>і</strong>сно нового<br />

п<strong>і</strong>дходу до системи управл<strong>і</strong>ння. Управл<strong>і</strong>ння розвитком персоналу п<strong>і</strong>дприємства,<br />

в нових умовах господарювання, можна розглядати як комплекс ц<strong>і</strong>леспрямова-<br />

них заход<strong>і</strong>в щодо неперервного, випереджуючого <strong>і</strong> гармон<strong>і</strong>йного удосконален-<br />

ня трудового потенц<strong>і</strong>алу з метою виробництва конкурентоспроможної продук-<br />

ц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> створення умов для узгодження оч<strong>і</strong>кувань п<strong>і</strong>дприємства <strong>і</strong> прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, <strong>і</strong> на<br />

основ<strong>і</strong> цього п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> їх життя.<br />

У систем<strong>і</strong> ефективного управл<strong>і</strong>ння важливе м<strong>і</strong>сце в<strong>і</strong>дводиться кер<strong>і</strong>вному<br />

персоналу п<strong>і</strong>дприємства. Важливим напрямком вир<strong>і</strong>шення проблем управл<strong>і</strong>ння<br />

є п<strong>і</strong>двищення р<strong>і</strong>вня квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, компетентност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нського персоналу, їх<br />

профес<strong>і</strong>йної п<strong>і</strong>дготовки. Без зростання профес<strong>і</strong>йних знань неможливе п<strong>і</strong>дви-<br />

щення р<strong>і</strong>вня активност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>нця.

В сучасних умовах вимоги до р<strong>і</strong>вня квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>нця п<strong>і</strong>двищуються.<br />

В умовах нестаб<strong>і</strong>льност<strong>і</strong> <strong>і</strong> б<strong>і</strong>льш жорсткої конкуренц<strong>і</strong>ї необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> принципов<strong>і</strong><br />

зм<strong>і</strong>ни в систем<strong>і</strong> п<strong>і</strong>дготовки <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї менеджер<strong>і</strong>в вс<strong>і</strong>х р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>в<br />

управл<strong>і</strong>ння. Реорган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>я структур <strong>і</strong> скорочення їх розм<strong>і</strong>р<strong>і</strong>в за останн<strong>і</strong> роки<br />

примушують управл<strong>і</strong>нц<strong>і</strong>в вищого р<strong>і</strong>вня зб<strong>і</strong>льшити <strong>і</strong>нтенсивн<strong>і</strong>сть роботи. Недо-<br />

статн<strong>і</strong>й р<strong>і</strong>вень п<strong>і</strong>дготовки менеджер<strong>і</strong>в в значн<strong>і</strong>й м<strong>і</strong>р<strong>і</strong> визначає в<strong>і</strong>дставання в<br />

економ<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>.<br />

В умовах глобал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї зазнає <strong>і</strong>стотних зм<strong>і</strong>н <strong>і</strong> роль кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в б<strong>і</strong>льш низької<br />

ланки. В<strong>і</strong>д них чекають не лише локал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї техн<strong>і</strong>чних проблем <strong>і</strong> пошук вар<strong>і</strong>ан-<br />

т<strong>і</strong>в їх р<strong>і</strong>шень, а й оперативного вир<strong>і</strong>шення питань управл<strong>і</strong>ння персоналом <strong>і</strong>, в<br />

першу чергу, налагодження взаєморозум<strong>і</strong>ння <strong>і</strong> високої мотивац<strong>і</strong>ї прац<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в.<br />

Тому кер<strong>і</strong>вник будь-якого р<strong>і</strong>вня повинен мати не т<strong>і</strong>льки профес<strong>і</strong>йн<strong>і</strong> знання,<br />

вм<strong>і</strong>ння, навички, а й п<strong>і</strong>дготовку в област<strong>і</strong> менеджменту, а саме приймати як<strong>і</strong>сн<strong>і</strong><br />

управл<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення в умовах невизначеност<strong>і</strong>, вм<strong>і</strong>ти орган<strong>і</strong>зувати себе та коле-<br />

ктив на досягнення ц<strong>і</strong>лей п<strong>і</strong>дприємства.<br />

Досягнення високого економ<strong>і</strong>чного зростання не можливе без наполегли-<br />

вої прац<strong>і</strong> менеджера. Сучасний менеджмент повинен побудувати нову культуру<br />

прац<strong>і</strong>, нову культуру орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї <strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння. В<strong>і</strong>н передбачає <strong>і</strong> нове ставлення<br />

до прац<strong>і</strong>вника, перш за все, як до спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ста, нос<strong>і</strong>я конкретної квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї,<br />

конкретних профес<strong>і</strong>ональних знань та трудових навичок. На жаль, в практиц<strong>і</strong><br />

управл<strong>і</strong>ння персоналом переважає спрощене в<strong>і</strong>дношення до людини як до од-<br />

ного <strong>і</strong>з вид<strong>і</strong>в ресурс<strong>і</strong>в. Прац<strong>і</strong>вник розглядається як <strong>і</strong>нертний <strong>і</strong>нструмент, який<br />

чекає наказ<strong>і</strong>в <strong>і</strong> жорсткого контролю. Вся увага концентрується на сам<strong>і</strong>й робот<strong>і</strong>.<br />

Індив<strong>і</strong>дуальн<strong>і</strong> в<strong>і</strong>дм<strong>і</strong>нност<strong>і</strong> м<strong>і</strong>ж людьми повн<strong>і</strong>стю <strong>і</strong>гноруються. При так<strong>і</strong>й управ-<br />

л<strong>і</strong>нськ<strong>і</strong>й систем<strong>і</strong> подальше п<strong>і</strong>двищення продуктивност<strong>і</strong> прац<strong>і</strong> неможливе.<br />

Одним <strong>і</strong>з вищих досягнень нового п<strong>і</strong>дходу до управл<strong>і</strong>ння персоналом явля-<br />

ється <strong>і</strong>дея самоуправл<strong>і</strong>ння. Прац<strong>і</strong>вник може сам встановлювати для себе задач<strong>і</strong>,<br />

находити шляхи їх вир<strong>і</strong>шення <strong>і</strong> сам контролювати себе. Керуючись своєю мо-<br />

тивац<strong>і</strong>єю, без примусу, в<strong>і</strong>н досягне б<strong>і</strong>льших результат<strong>і</strong>в, але це можливо лише<br />

тод<strong>і</strong>, якщо задоволен<strong>і</strong> первинн<strong>і</strong> потреби прац<strong>і</strong>вника, створена висока культура

виробництва, необх<strong>і</strong>дн<strong>і</strong> умови для такого самоуправл<strong>і</strong>ння п<strong>і</strong>д кер<strong>і</strong>вництвом<br />

профес<strong>і</strong>йних управл<strong>і</strong>нц<strong>і</strong>в.<br />

ХХІ стол<strong>і</strong>ття потребує не просто спец<strong>і</strong>ал<strong>і</strong>ст<strong>і</strong>в – виконавц<strong>і</strong>в, а <strong>і</strong>н<strong>і</strong>ц<strong>і</strong>ативних,<br />

самост<strong>і</strong>йно мислячих кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в, як<strong>і</strong> вм<strong>і</strong>ють приймати оптимальн<strong>і</strong> р<strong>і</strong>шення,<br />

спираючись на науков<strong>і</strong> досягнення, досв<strong>і</strong>д, знання. Профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зм, робота за<br />

ч<strong>і</strong>ткими ун<strong>і</strong>версальними правилами, ясне розум<strong>і</strong>ння меж своєї компетенц<strong>і</strong>ї <strong>і</strong><br />

можливостей, допоможе моральному <strong>і</strong> економ<strong>і</strong>чному оздоровленню сусп<strong>і</strong>льст-<br />

ва. Нов<strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищен<strong>і</strong> вимоги, що висуваються до сучасного управл<strong>і</strong>ння персона-<br />

лом доводять доц<strong>і</strong>льн<strong>і</strong>сть профес<strong>і</strong>онал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>ння, вдосконалення функц<strong>і</strong>-<br />

ональної взаємод<strong>і</strong>ї управл<strong>і</strong>нського персоналу, п<strong>і</strong>двищення якост<strong>і</strong> реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї фу-<br />

нкц<strong>і</strong>й керування, п<strong>і</strong>дготовки профес<strong>і</strong>йних менеджер<strong>і</strong>в, модерн<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї чинної сис-<br />

теми переп<strong>і</strong>дготовки управл<strong>і</strong>нських кадр<strong>і</strong>в <strong>і</strong> п<strong>і</strong>двищення їх квал<strong>і</strong>ф<strong>і</strong>кац<strong>і</strong>ї, з метою<br />

забезпечення максимальної реал<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>ї потенц<strong>і</strong>алу кер<strong>і</strong>вник<strong>і</strong>в для удосконалення<br />

їх управл<strong>і</strong>нської д<strong>і</strong>яльност<strong>і</strong>.<br />

В<strong>і</strong>д наявност<strong>і</strong> д<strong>і</strong>єздатної управл<strong>і</strong>нської ел<strong>і</strong>ти, як на державному так <strong>і</strong> м<strong>і</strong>сце-<br />

вому р<strong>і</strong>вн<strong>і</strong>, залежить вир<strong>і</strong>шення п<strong>і</strong>двищення ефективност<strong>і</strong> управл<strong>і</strong>ння персона-<br />

лом та орган<strong>і</strong>зац<strong>і</strong>єю в ц<strong>і</strong>лому.<br />

Monika GRABOWSKA<br />

Akademia Ekonomiczna we Wrocławiu, Polska<br />

WYZWANIA ŚRODOWISKOWE POLSKICH PRZEDSIĘBIORSTW PO<br />

WSTĄPIENIU POLSKI DO UNII EUROPEJSKIEJ<br />

Warunkiem pełnego członkostwa jakiegokolwiek państwa w Unii Europejskiej<br />

jest dostosowanie przepisów prawnych do obowiązującego prawa wspólnotowego.<br />

Polska musiała dokonać transpozycji do swojej legislacji tych wymagań unijnych,<br />

które w naszym prawie nie były ujęte lub były w inny sposób rozwiązane. Kolejnym<br />

niezbędnym krokiem jest praktyczne wdrożenie tych wymagań.<br />

W dziedzinie prawa ochrony środowiska spełnienie tego warunku jest jednym z<br />

trudniejszych zadań, gdyż przepisy prawne Unii w obszarze „Środowisko" liczą

około 300 aktów prawnych obejmujących dyrektywy, rozporządzenia, decyzje i<br />

zalecenia. Oznacza to wprowadzenie nowych procedur, budowę lub też<br />

przekształcanie istniejących instytucji, tak aby mogły one spełniać zadania<br />

postawione przez przepisy unijne oraz realizację wielu inwestycji, które mają<br />

zapewnić uniknięcie bądź minimalizację powodowanego przez działalność<br />

gospodarczą negatywnego oddziaływania na środowisko przyrodnicze. Obszar<br />

„Środowisko” okazał się jednym z najtrudniejszych w całym procesie<br />

negocjacyjnym, zarówno pod względem zakresu dostosowania ustawodawstwa<br />

polskiego do dorobku prawnego UE, jak i możliwości wdrażania norm<br />

ustanowionych w dyrektywach i innych aktach prawnych. Istotnym jest, że Polska na<br />

tle pozostałych krajów kandydujących uzyskała w trakcie negocjacji akcesyjnych<br />

najkorzystniejsze warunki dostosowawcze. Przedstawiciele Unii Europejskiej<br />

podkreślają jednak, że ustępstwa wobec Polski w tym obszarze wynikają z potencjału<br />

gospodarczego i ludnościowego kraju, a także ze związanej z tym skali inwestycji w<br />

dziedzinie ochrony środowiska. Liczne okresy przejściowe pomogą w lepszym<br />

rozłożeniu w czasie niezbędnych inwestycji, wprowadzających podjęte<br />

zobowiązania. Zadania związane z wdrażaniem prawa wspólnotowego są obecnie<br />

bardzo ważne i wiążą się z koniecznością poniesienia nakładów finansowych<br />

ocenianych na ok 40 mld euro. Polska będzie musiała również ponieść znaczne<br />

wydatki w związku z realizacją celów określonych w II Polityce Ekologicznej<br />

Państwa. Jak widać są to duże koszty, ale w przypadku wydatków związanych z<br />

ochroną środowiska należy także brać pod uwagę korzyści. Do których zaliczyć<br />

należy poprawę stanu środowiska, a co za tym idzie wzrost jakości życia polskiego<br />

społeczeństwa, poprawę warunków zdrowotnych, zabezpieczenia dostępu do<br />

spuścizny przyrodniczej i kulturalnej dla obecnego pokolenia i przyszłych generacji,<br />

jak również szeroko pojęte korzyści gospodarcze, gdyż przedsięwzięcia w dziedzinie<br />

ochrony środowiska kreują duży rynek inwestycyjny. Szacuje się, że wdrożenie<br />

acquis w dziedzinie ochrony środowiska będzie wymagać w okresie 20 lat stworzenia<br />

379 tys. nowych miejsc pracy, w tym w dużej części na obszarach o znacznym<br />

bezrobociu.

Kierunki, priorytety i zakres polityki ekologicznej Unii Europejskiej<br />

przedstawiane są w tzw. Programach Działań na Rzecz Ochrony Środowiska.<br />

Pierwszy program przyjęto w listopadzie 1973 roku, kolejne w latach: 1978, 82, 87 i<br />

92. Ostatni, przyjęty w 2001 roku VI Program Działań wyznacza zadania polityki<br />

ekologicznej Unii Europejskiej w pierwszej dekadzie XXI wieku. Wskazuje on na<br />

najważniejsze, cztery obszary działań jakie w tym okresie powinny być<br />

podejmowane przez UE: powstrzymanie zmian klimatu (wdrożenie wymagań<br />

protokołu z Kioto), ochrona przyrody i bioróżnorodności, środowisko i zdrowie,<br />

zrównoważone wykorzystanie zasobów naturalnych i gospodarka odpadami. W<br />

dążeniu do osiągnięcia tych celów pomocne są instrumenty, które należy wdrożyć i<br />

stosować. Wyróżnia się cztery główne grupy tych narzędzi: instrumenty prawne,<br />

które będą systematycznie wprowadzane i których stosowanie powinno wymóc na<br />

wszystkich użytkownikach środowiska pożądany stan jego ochrony; instrumenty<br />

rynkowe, takie jak narzędzia ekonomiczne (opłaty, subwencje), instrumenty fiskalne<br />

(podatki ekologiczne i ulgi podatkowe) oraz dobrowolne porozumienia rządu z<br />

podmiotami gospodarczymi;. poziome instrumenty wspomagające: badania naukowe,<br />

edukacja ekologiczna, poprawa pozyskiwania i wykorzystania danych o środowisku,<br />

planowanie sektorowe i przestrzenne;. finansowe instrumenty wspomagające:<br />

fundusze strukturalne i fundusz spójności, instrument finansowy Wspólnoty na rzecz<br />

środowiska (LIFE - the Financial Instrument for the Environment), specjalne<br />

programy wspierania małych i średnich przedsiębiorstw, programy wspierania<br />

rozwoju odnawialnych źródeł energii i jej efektywnego wykorzystania.<br />

Jak wynika z powyższego zestawienia zarówno celów, jak i narzędzi, wiele<br />

działań będzie musiało być podjętych przez administrację publiczną, ale nie wolno<br />

zapominać, że najważniejszymi partnerami w ich realizacji będą podmioty<br />

gospodarcze, w tym przedsiębiorstwa.<br />

Wejście Polski do Unii Europejskiej wpłynęło w znaczący sposób na<br />

funkcjonowanie krajowych przedsiębiorstw. Z jednej strony pojawiły się nowe rynki<br />

zbytu towarów i usług oraz nowe źródła wspierające działalność gospodarczą i<br />

inwestycyjną, z drugiej jednak strony na przedsiębiorstwa zostało nałożone wiele

obowiązków i ograniczeń, zwłaszcza w zakresie wymogów ekologicznych. Nowe<br />

obowiązki jakie stoją obecnie przed przedsiębiorstwami wynikają zarówno z<br />

realizacji przez Polskę krajowej polityki ekologicznej, jak i z transpozycji do prawa<br />

polskiego wymagań Unii Europejskiej.<br />

Ze względu na to, że Polska uzyskała kilkuletnie okresy przejściowe na<br />

dostosowanie się do wspólnotowych standardów ochrony środowiska, oznacza to, że<br />

będziemy mieć jeszcze doczynienia z wieloma zmianami w zakresie gospodarki<br />

wodno-ściekowej, gospodarki odpadami czy też ograniczania emisji zanieczyszczeń<br />

do atmosfery. A taka sytuacja wiąże się z prowadzeniem długofalowych inwestycji.<br />

Dlatego też korzyści związane z poprawą jakości środowiska i ewentualny wpływ<br />

dostosowań w tym obszarze na konkurencyjność polskiej gospodarki ujawnią się w<br />

pełni dopiero w długim okresie.<br />

Niemniej już dzisiaj można wskazać na pierwsze przykłady efektów<br />

przyjmowania unijnych standardów oraz wykorzystania wsparcia finansowego w tej<br />

dziedzinie. Choć brak jeszcze kompleksowych danych statystycznych dotyczących<br />

jakości środowiska, to można stwierdzić, że widoczna jest poprawa w stosunku do lat<br />

ubiegłych, co jest wynikiem prowadzonych inwestycji dostosowawczych.<br />

Realizacja programu wdrażania wymagań ochrony środowiska Unii<br />

Europejskiej w polskich przedsiębiorstwach jest zadaniem trudnym i kosztownym.<br />

Trudności wynikają nie tylko z problemów technicznych i organizacyjnych, ale także<br />

z ograniczonej płynności finansowej tych przedsiębiorstw. Pozyskiwanie środków<br />

finansowych na niezbędne inwestycje nie należy do zadań łatwych, gdyż koszty te<br />

szacuje się na 18,6 do 35,1 miliardów Euro. Również wprowadzenie wymagań prawa<br />

horyzontalnego UE przyniesie korzyści inwestorom. Objęcie obowiązkiem<br />

wykonywania ocen oddziaływania na środowisko (EIA-Environmental Impact<br />

Assessment) projektów inwestycji budzących zwykle kontrowersje i konieczność<br />

uwzględniania w tym procesie opinii społecznej pozwoli na rozwiązywanie tych<br />

konfliktów w fazie projektowania inwestycji.<br />

Należy jednak pamiętać, że o tym czy przeważą koszty czy też korzyści z<br />

wdrażania wymagań ekologicznych prawa europejskiego w największym stopniu

decydujemy my sami. Jeśli przedsiębiorcy traktować będą obowiązek<br />

podporządkowania się przepisom ekologicznym jako barierę prowadzonej<br />

działalności to przeważą koszty. Jeżeli jednak poprzez wdrażanie systemów<br />

zarządzania ochroną środowiska i realizację niezbędnych działań dostrzegą oni<br />

szansę na wygranie z konkurencją, jeśli będą potrafili skutecznie pozyskiwać środki<br />

finansowe na realizację tych prac, to wdrożenie nowych wymagań przyniesie im<br />

korzyści.<br />

Z pewnością na realizacji tych prac skorzystają mieszkańcy naszego kraju -<br />

dzięki poprawie jakości ich życia, ochronie przed oddziaływaniem tych rodzajów<br />

zanieczyszczeń, które nie były dotąd dostatecznie kontrolowane, lepszym warunkom<br />

do prowadzenia działalności gospodarczej, poprawie i stabilizacji prawa, stworzeniu<br />

nowych miejsc pracy i oparciu gospodarki na nowoczesnych rozwiązaniach i<br />

technologiach. Natomiast dzięki udziałowi w instytucjach europejskich Polska będzie<br />

miała także wpływ na przyszłość Europy, do której wkrótce dołączą kolejne kraje.<br />

Anetta ZIELIŃSKA<br />

Akademia Ekonomiczna we Wrocławiu, Polska<br />

ANALIZA WYKORZYSTANIA PRZEZ JEDNOSTKI SAMORZĄDU<br />

TERYTORIALNEGO W POLSCE ŚRODKÓW FUNDUSZY<br />

STRUKTURALNYCH W PIERWSZYM ROKU CZŁONKOSTWA W UNII<br />

EUROPEJSKIEJ<br />

Pełne członkostwo Polski w Unii Europejskiej otworzyło warunki korzystania<br />

przez podmioty krajowe ze środków funduszy strukturalnych. System tych funduszy<br />

tworzą:<br />

1. Europejski Fundusz Rozwoju Regionalnego, którego misją jest<br />

wyrównywanie różnic regionalnych w Unii Europejskiej, zmniejszenie<br />

międzyregionalnych dysproporcji oraz promocja stabilnego i zrównoważonego<br />

rozwoju. Wspiera on inwestycje infrastrukturalne i tworzące stałe miejsca pracy oraz<br />

pobudzanie rozwoju lokalnego i miejskiego. Jednocześnie pozwala włączyć do

obszarów działań środowisko produkcji, środowisko przyrodnicze, badania i rozwój<br />

technologii czy równouprawnienie w zatrudnieniu.<br />

2. Europejski Fundusz Społeczny, którego misją jest udzielanie dotacji na<br />

szkolenie i dokształcanie pracowników oraz redukcja bezrobocia. Realizuje on cele<br />

Europejskiej Strategii Zatrudnienia. Wspiera pomoc dla ludności, edukację i<br />

kształcenie w oparciu o prognozy potrzeb zatrudnienia oraz pomoc psychologiczną i<br />

pedagogiczną dla osób uzależnionych.<br />

3. Sekcja Orientacji Europejskiego Funduszu Orientacji i Gwarancji Rolnych,<br />

którego misją jest wspieranie modernizacji i restrukturyzacji gospodarstw rolnych.<br />

Celem jest poprawa struktury gospodarstw rolnych, rozwój lasów oraz utrzymanie i<br />

wspieranie nisko nakładowych systemów rolnych na obszarach wiejskich.<br />

4. Finansowy Instrument Orientacji Rybołówstwa, którego misją jest osiągnięcie<br />

równowagi między zasobami i ich wykorzystaniem, poprawa zaopatrzenia i wzrost<br />

wartości produktów i rybołówstwa. Fundusz ten wspiera odnowienie floty i<br />

modernizację jednostek połowowych, promowanie i poszukiwanie nowych<br />

produktów rybołówstwa oraz kultury wodnej w społeczeństwie.<br />

Analiza zakresu wykorzystania środków funduszy strukturalnych w Polsce nie<br />

jest łatwa z kilku powodów:<br />

1. Brak jednolitego systemu ewidencji środków funduszy strukturalnych, który<br />

obejmowałby złożone wnioski, podpisane umowy oraz zrealizowane projekty. Pewną<br />

ewidencją dysponuje Instytucja Zarządzająca Podstawami Wsparcia Wspólnoty w<br />

Departamencie Koordynacji Polityki Strukturalnej Ministerstwa Gospodarki i Pracy.<br />

zjawiska.<br />

2. Środki unijne dopływają różnymi kanałami, co dodatkowo utrudnia śledzenie<br />

3. Beneficjanci nie potrafią w niektórych przypadkach rozróżnić źródła<br />

pochodzenia środków unijnych, które współfinansują ich przedsięwzięcia. Mamy w<br />

ostatnich latach środki pomocowe, przedakcesyjne, z funduszy strukturalnych czy<br />

funduszu spójności (kohezji).<br />

W artykule przeprowadzona zostanie charakterystyka projektów, dla których<br />

podpisano umowy o dofinansowanie w ramach następujących programów

operacyjnych: Zintegrowany Program Operacyjny Rozwoju Regionalnego,<br />

Sektorowy program Operacyjny (SPO) Wzrost konkurencyjności przedsiębiorstw,<br />

SPO Rozwój zasobów ludzkich, SPO Transport, SPO Rybołówstwo i przetwórstwo<br />

ryb, SPO Restrukturyzacja i modernizacja sektora żywnościowego oraz rozwój<br />

obszarów wiejskich, a także inicjatywy wspólnotowej Equal. Z uwagi na brak<br />

możliwości dokonania pogłębionych analiz (np. przestrzennych) zdecydowano o<br />

całkowitym pominięciu pomocy technicznej – zarówno jako oddzielnego programu<br />

operacyjnego PO Pomoc techniczna, jak i pomocy technicznej znajdującej się<br />

oddzielnie w każdym z programów operacyjnych.<br />

W ramach wsparcia ze strony Unii Europejskiej przeznaczono dla Polski w<br />

latach 2004-2006 niecałe 8,3 miliarda euro (około 33,6 miliarda złotych). Proces<br />

gromadzenia wniosków został uruchomiony w pierwszej połowie 2004 roku i szybko,<br />

po kilku miesiącach, okazało się, że zapotrzebowanie potencjalnych beneficjantów<br />

(jednostki samorządu terytorialnego, przedsiębiorstwa, organizacje pozarządowe,<br />

podmioty edukacyjne, jednostki naukowo-badawcze) na takie środki przekroczy<br />

wartość oferowanej pomocy. Zgodnie z ankietami przesyłanymi przez instytucje<br />

zarządzające programami operacyjnymi oraz inicjatywami wspólnotowymi,<br />

stanowiącymi podstawą do przygotowania informacji miesięcznej przez instytucją<br />

zarządzającą Podstawami Wsparcia Wspólnoty, do końca lipca 2005 r. w ramach<br />

realizacji siedmiu programów operacyjnych oraz inicjatyw wspólnotowych Equal<br />

oraz Interreg IIIA złożono wnioski o dofinansowanie projektów o wartości wsparcia<br />

ze środków wspólnotowych przekraczającej 44 385 425 544 zł, co stanowi ponad<br />

543% alokacji środków wspólnotowych na 2004 r. i 127% alokacji wspomnianych<br />

środków na cały okres programowania 2004-2006.<br />

Pełne członkostwo Polski w Unii Europejskiej rozszerzyło możliwości<br />

korzystania przez krajowe podmioty ze środków funduszy strukturalnych.<br />

Beneficjantami mogą być jednostki samorządu terytorialnego, przedsiębiorstwa,<br />

zwłaszcza z sektora małych i średnich przedsiębiorstw, organizacje pozarządowe<br />

(NGO’s), podmioty edukacyjne i jednostki naukowo-badawcze.

Unia Europejska stworzyła cztery fundusze strukturalne, w ramach których<br />

generowane są środki na realizację różnorodnych przedsięwzięć. Szczególnie duży<br />

odsetek tych środków dotyczy przedsięwzięć infrastrukturalnych, co jest istotne dla<br />

jednostek samorządu terytorialnego.<br />

Zainteresowanie środkami funduszy strukturalnych od 1 maja 2004 roku<br />

znacznie przewyższa dostępne zasoby finansowe. Szczególną rolę odgrywają środki z<br />

Europejskiego Funduszu Rozwoju Regionalnego i Europejskiego Funduszu<br />

Społecznego.<br />

W pierwszym roku członkostwa zaobserwowano także duże zróżnicowanie<br />

przestrzenne w zakresie liczby podpisanych umów i realizowanych projektów.<br />

Spotykamy zatem regiony aktywne i pasywne. W tym zakresie można osiągnąć<br />

pożądaną poprawę. Duże zróżnicowanie dotyczy również wartości realizowanych<br />

projektów, co jest oczywiste ze względu na zróżnicowany charakter projektów, jak i<br />

wskaźnika średniej wartości projektów.<br />

Ogólna ocena wykorzystania środków funduszy strukturalnych przez polskie<br />

jednostki samorządu terytorialnego jest wysoka. Jednostki samorządu terytorialnego<br />

są zainteresowane środkami unijnymi i podejmują działania aby je pozyskiwać.<br />

Coraz większe są również umiejętności w tym zakresie, chociaż w wielu przypadkach<br />

nie ustrzeżono się wielu błędów. Najważniejszym elementem jest to, że możliwość<br />

pozyskania środków unijnych motywuje wiele samorządów terytorialnych do<br />

aktywności.<br />

Literatura<br />

1. http:/ /www.funduszestrukturalne.gov.pl/NR/<br />

2. Jak żyć w Unii Europejskiej? Poradnik dla Polaków, red. Stanisław<br />

Czaja, Anetta Zielińska, Wydawnictwo BIMART s.c., Wałbrzych 2004.<br />

3. Pierwszy okres wykorzystania funduszy strukturalnych w Polsce,<br />

Ministerstwo Gospodarki i Pracy, Warszawa, wrzesień 2005.

logo

products

Resources

Company

Terms of service
Privacy policy
Cookie policy
Cookie settings
Imprint
Change language
Made with love in Switzerland
© 2024 Yumpu.com all rights reserved

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!