Зареєстровано у Міністерстві - Міністерство охорони здоров'я ...
Зареєстровано у Міністерстві - Міністерство охорони здоров'я ...
Зареєстровано у Міністерстві - Міністерство охорони здоров'я ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
ЗАТВЕРДЖЕНО<br />
Наказ Міністерства <strong>охорони</strong><br />
здоров’я України<br />
04 квітня 2012 рок<strong>у</strong> № 236<br />
<strong>Зареєстровано</strong> <strong>у</strong> <strong>Міністерстві</strong><br />
юстиції України 06 червня<br />
2012 рок<strong>у</strong> за №912/21224<br />
ІНСТРУКЦІЯ<br />
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ<br />
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ,<br />
СПРИЧИНЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ, РЕЗИСТЕНТНИМИ ДО<br />
ДІЇ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ<br />
І. Загальні положення<br />
1.1. Ця Інстр<strong>у</strong>кція визначає порядок організації контролю та<br />
профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених<br />
мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів<br />
(далі - АМП), і спрямована на оптимізацію заходів щодо запобігання<br />
появи та поширенню в закладах <strong>охорони</strong> здоров’я (далі – ЗОЗ)<br />
резистентних штамів мікроорганізмів.<br />
1.2. Ця Інстр<strong>у</strong>кція є обов’язковою для всіх ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є<br />
відділення хір<strong>у</strong>ргічного профілю <strong>у</strong>сіх форм власності незалежно від їх<br />
відомчого підпорядк<strong>у</strong>вання.<br />
1.3. Відповідальними за виконання цієї Інстр<strong>у</strong>кції <strong>у</strong> стаціонарі є<br />
головний лікар ЗОЗ, а <strong>у</strong> відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю - завід<strong>у</strong>вачі<br />
відділень.<br />
1.4. Терміни <strong>у</strong> цій Інстр<strong>у</strong>кції вживаються в таких значеннях:
2<br />
епідеміологічний нагляд за післяопераційними інфекціями – система<br />
моніторинг<strong>у</strong> за епідемічним процесом (бактеріоносійство зб<strong>у</strong>дників<br />
інфекцій, захворюваність, летальність), факторами та <strong>у</strong>мовами, що<br />
впливають на їх виникнення, розповсюдження, аналіз та <strong>у</strong>загальнення<br />
наявної інформації для розробки профілактичних та протиепідемічних<br />
заходів;<br />
імплантат – інородне тіло (протез серцевого клапана, біотрансплантат<br />
с<strong>у</strong>дини, шт<strong>у</strong>чне серце, протез голівки стегна тощо), яке імплант<strong>у</strong>ється в<br />
організм хір<strong>у</strong>ргічним шляхом;<br />
інфекційний контроль – комплекс організаційних, профілактичних та<br />
протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню та<br />
поширенню вн<strong>у</strong>трішньолікарняних інфекцій (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі<br />
післяопераційних), що баз<strong>у</strong>ється на рез<strong>у</strong>льтатах епідеміологічної<br />
діагностики;<br />
критерії визначення післяопераційної інфекції – с<strong>у</strong>к<strong>у</strong>пність клінічних,<br />
мікробіологічних, лабораторних та інших показників, необхідних для<br />
підтвердження наявності інфекції;<br />
післяопераційна інфекція – гнійно-запальна інфекція, яка виникла<br />
протягом 30 діб після операції <strong>у</strong> разі відс<strong>у</strong>тності імплантата та протезного<br />
пристрою або протягом одного рок<strong>у</strong> після встановлення імплантата і<br />
протезного пристрою.<br />
ІІ. Особливості післяопераційних інфекцій, спричинених<br />
резистентними штамами мікроорганізмів<br />
2.1. Особливістю післяопераційних інфекцій є: проникнення в<br />
хір<strong>у</strong>ргічн<strong>у</strong> ран<strong>у</strong> резистентних штамів мікроорганізмів, об<strong>у</strong>мовлене<br />
немин<strong>у</strong>чими та необхідними для лік<strong>у</strong>вання пацієнта хір<strong>у</strong>ргічними<br />
втр<strong>у</strong>чаннями, проникнення зб<strong>у</strong>дників інфекції через хір<strong>у</strong>ргічній розріз та<br />
розвиток гнійно-запальних інфекцій.<br />
2.2. При визначенні заходів профілактики врахов<strong>у</strong>ються фактори<br />
ризик<strong>у</strong> виникнення післяопераційної інфекції, які поділяються на п’ять<br />
категорій: стан пацієнта, передопераційні, операційні і післяопераційні<br />
фактори, а також фактори вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ.<br />
Виникнення тих чи інших факторів ризик<strong>у</strong>, що призводять до<br />
післяопераційної інфекції, залежить від конкретних медичних технологій,<br />
факторів вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ та стан<strong>у</strong> здоров’я пацієнта.<br />
2.3. До зб<strong>у</strong>дників післяопераційних інфекцій належать резистентні до<br />
дії АМП грампозитивні та грамнегативні <strong>у</strong>мовно-патогенні мікроорганізми<br />
(далі - УПМ), зокрема метицилін-резистентні Staphylococcus aureus (далі -<br />
MRSA) та ванкоміцин-резистентні ентерококи (далі - VRE). Стійкість цих<br />
мікроорганізмів призводить до їх широкого розповсюдження <strong>у</strong> відділеннях<br />
ЗОЗ хір<strong>у</strong>ргічного профілю.
3<br />
2.4. При виборі заходів профілактики вн<strong>у</strong>трішньолікарняних інфекцій<br />
(далі - ВЛІ) врахов<strong>у</strong>ються джерела контамінації резистентними штамами<br />
мікроорганізмів хір<strong>у</strong>ргічної рани, які мож<strong>у</strong>ть б<strong>у</strong>ти зовнішніми або<br />
вн<strong>у</strong>трішніми.<br />
2.4.1. Вн<strong>у</strong>трішнє джерело зараження хір<strong>у</strong>ргічної рани являє собою<br />
власн<strong>у</strong> резистентн<strong>у</strong> мікрофлор<strong>у</strong> хворого, що проникає з місць постійної або<br />
тимчасової колонізації організм<strong>у</strong> пацієнта: носоглотки, стравоход<strong>у</strong>, шл<strong>у</strong>нка,<br />
жовчних шляхів, шкіри, кишковика, сечовивідного тракт<strong>у</strong>, гінекологічної<br />
сфери (головним чином VRE).<br />
2.4.2. Зовнішніми джерелами зб<strong>у</strong>дників післяопераційних інфекцій є:<br />
медичний персонал і/або пацієнти - бактеріоносії резистентних штамів<br />
мікроорганізмів (головним чином MRSA), контаміновані резистентними<br />
мікроорганізмами медичні інстр<strong>у</strong>менти і <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання, а також повітря та<br />
поверхні елементів медичного обладнання.<br />
Зовнішнім джерелом інфекції мож<strong>у</strong>ть б<strong>у</strong>ти також особи (колонізовані<br />
або інфіковані зб<strong>у</strong>дниками післяопераційної інфекції), які доп<strong>у</strong>щені для<br />
догляд<strong>у</strong> за пацієнтами.<br />
2.5. При визначенні заходів профілактики ВЛІ врахов<strong>у</strong>ються шляхи<br />
передачі резистентних штамів мікроорганізмів при післяопераційних<br />
хір<strong>у</strong>ргічних інфекціях.<br />
Передача зб<strong>у</strong>дника із резерв<strong>у</strong>ара або джерела інфекції відб<strong>у</strong>вається під<br />
час інвазивної маніп<strong>у</strong>ляції (операції, огляд<strong>у</strong> рани, перев’язок та заміни<br />
дренажів) екзогенним (переважно контактним або, рідше, аерогенним<br />
повітряно-крапельним) або ендогенним (транслокація з місць постійної<br />
колонізації) шляхами.<br />
2.6. Основний шлях інфік<strong>у</strong>вання хір<strong>у</strong>ргічної рани резистентними<br />
штамами мікроорганізмів - контактний.<br />
2.7. Повітряний шлях інфік<strong>у</strong>вання хір<strong>у</strong>ргічної рани відб<strong>у</strong>вається<br />
грампозитивними мікроорганізмами S. aureus і Streptococcus pyogenes.<br />
ІІІ. Фактори ризик<strong>у</strong> виникнення післяопераційних інфекцій,<br />
спричинених резистентними мікроорганізмами<br />
3.1. При організації та проведенні заходів контролю та профілактики<br />
ВЛІ врахов<strong>у</strong>ються: фізичний стан пацієнта перед операцією,<br />
передопераційні, операційні та післяопераційні фактори, фактори<br />
лікарняного середовища, що впливають на інтенсивність епідемічного<br />
процес<strong>у</strong> післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених<br />
резистентними штамами мікроорганізмів.<br />
3.1.1. Фізичний стан пацієнта перед операцією включає наявність<br />
с<strong>у</strong>п<strong>у</strong>тніх захворювань або стани, що с<strong>у</strong>проводж<strong>у</strong>ються бактеріоносійством,<br />
колонізацією резистентних штамів мікроорганізмів - зб<strong>у</strong>дників гнійнозапальних<br />
інфекцій. До них також необхідно віднести інші стани, що<br />
характериз<strong>у</strong>ються зниженням захисних механізмів організм<strong>у</strong> та сприяють
4<br />
колонізації та розвитк<strong>у</strong> інфекції. Фізичний стан пацієнта перед операцією<br />
визначається відповідно до класифікації фізичного стан<strong>у</strong> пацієнта за<br />
шкалою оцінки ризик<strong>у</strong> виникнення інфекції, наведеної <strong>у</strong> додатк<strong>у</strong> 1 до цієї<br />
Інстр<strong>у</strong>кції.<br />
3.1.2. Передопераційні фактори включають:<br />
тривале переб<strong>у</strong>вання хворого в стаціонарі перед операцією;<br />
колонізацію пацієнта резистентними штамами мікроорганізмів;<br />
неналежн<strong>у</strong> антибіотикопрофілактик<strong>у</strong>;<br />
неналежн<strong>у</strong> антисептичн<strong>у</strong> обробк<strong>у</strong> шкіри операційного поля і р<strong>у</strong>к членів<br />
хір<strong>у</strong>ргічної бригади;<br />
загальн<strong>у</strong> гіпотермію (переохолодження), стрес пацієнта тощо.<br />
3.1.3. Операційні фактори включають:<br />
ст<strong>у</strong>пінь мікробної контамінації хір<strong>у</strong>ргічної рани резистентними<br />
штамами мікроорганізмів;<br />
технік<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>рга щодо проведення операції та недотримання ним вимог<br />
асептики та антисептики;<br />
тривалість хір<strong>у</strong>ргічної операції;<br />
складність хір<strong>у</strong>ргічної операції;<br />
адекватність гемостаз<strong>у</strong>;<br />
ст<strong>у</strong>пінь травматизації тканин;<br />
наявність ч<strong>у</strong>жорідних тіл (імплантатів, трансплантатів) в області<br />
хір<strong>у</strong>ргічного втр<strong>у</strong>чання;<br />
наявність некротизованих або сильно пошкоджених тканин;<br />
наявність хір<strong>у</strong>ргічних дренажів, які сприяють міграції резистентних<br />
мікроорганізмів зі шкіри в ран<strong>у</strong>;<br />
травми або інші пошкодження органів шл<strong>у</strong>нково-кишкового тракт<strong>у</strong>,<br />
кровоносних с<strong>у</strong>дин, сечових шляхів, пов’язані з хір<strong>у</strong>ргічною операцією.<br />
3.1.4. За ст<strong>у</strong>пенем мікробної контамінації хір<strong>у</strong>ргічні рани поділяються<br />
на чотири класи:<br />
І клас («чисті»). До них належать: нетравматичні, неінфіковані<br />
хір<strong>у</strong>ргічні рани без ознак запалення, які не зачіпають дихальний<br />
(респіраторний), шл<strong>у</strong>нково-кишковий та статевий тракти, неінфіковані<br />
сечовивідні шляхи;<br />
ІІ клас («<strong>у</strong>мовно чисті»). До них належать: рани, які зачіпають<br />
дихальний, шл<strong>у</strong>нково-кишковий та сечостатевий тракти за <strong>у</strong>мови<br />
відс<strong>у</strong>тності ознак інфекції і пор<strong>у</strong>шення правил асептики;<br />
ІІІ клас («контаміновані»). До них належать: рани, <strong>у</strong> яких має місце<br />
пор<strong>у</strong>шення стерильності під час операції, перфорації органів шл<strong>у</strong>нковокишкового<br />
тракт<strong>у</strong> під час операції із значним витоком його вміст<strong>у</strong>, є<br />
вогнище гострого негнійного запалення;<br />
ІV клас («бр<strong>у</strong>дні або інфіковані»). До них належать: старі травматичні<br />
рани, <strong>у</strong> яких є нежиттєздатні тканини, та рани з наявністю ознак вираженої<br />
клінічної форми гнійно-запальної інфекції або з перфорацією вн<strong>у</strong>трішніх<br />
органів.
5<br />
Після завершення операції всі процед<strong>у</strong>ри класифік<strong>у</strong>ються і запис<strong>у</strong>ються<br />
в історії хвороби як «чисті», «<strong>у</strong>мовно чисті», «контаміновані» та «бр<strong>у</strong>дні або<br />
інфіковані».<br />
Оцінка клас<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічної рани за ст<strong>у</strong>пенем мікробної контамінації має<br />
проводитись членом операційної бригади. Клас хір<strong>у</strong>ргічної рани<br />
класифік<strong>у</strong>ється та оцінюється як фактор ризик<strong>у</strong> виникнення<br />
післяопераційної інфекції під час операції лікарем-хір<strong>у</strong>ргом.<br />
3.1.5. Фактори ризик<strong>у</strong> вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ включають:<br />
тіснот<strong>у</strong> і велик<strong>у</strong> кількість спостерігачів (ст<strong>у</strong>дентів) в операційній,<br />
наявність серед членів хір<strong>у</strong>ргічної бригади бактеріоносіїв MRSA;<br />
необмежене перес<strong>у</strong>вання членів хір<strong>у</strong>ргічної бригади;<br />
неналежний одяг членів хір<strong>у</strong>ргічної бригади;<br />
неналежн<strong>у</strong> вентиляцію повітря в операційній;<br />
неналежн<strong>у</strong> дезінфекцію медичного обладнання, <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання та інших<br />
елементів операційного зал<strong>у</strong>;<br />
неналежн<strong>у</strong> стерилізацію медичного інстр<strong>у</strong>ментарію та хір<strong>у</strong>ргічного<br />
матеріал<strong>у</strong>;<br />
пор<strong>у</strong>шення вимог асептики (антисептики) під час операції, огляд<strong>у</strong><br />
хір<strong>у</strong>ргічних ран (заміни перев’язок та дренажів);<br />
використання неефективних засобів знезараження (антисептиків та<br />
дезінфектантів);<br />
аварійні чи інші сит<strong>у</strong>ації на водопровідній та каналізаційній мережах,<br />
що сприяють контамінації мікроорганізмами епідемічно знач<strong>у</strong>щих об’єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ.<br />
3.1.6. Післяопераційні фактори ризик<strong>у</strong> включають:<br />
кількість і характер післяопераційних процед<strong>у</strong>р і маніп<strong>у</strong>ляцій, а також<br />
організацію і технік<strong>у</strong> перев’язок;<br />
недотримання правил асептики під час огляд<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічної рани;<br />
неналежн<strong>у</strong> дезінфекцію <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання та інших елементів<br />
перев’яз<strong>у</strong>вальної кімнати;<br />
наявність серед хір<strong>у</strong>ргічних хворих, лікарів-хір<strong>у</strong>ргів та перев’яз<strong>у</strong>вальної<br />
медичної сестри бактеріоносіїв резистентних штамів УПМ (головним чином<br />
MRSA та VRE).<br />
3.2. Екзогенні та ендогенні фактори ризик<strong>у</strong> захворювання пацієнтів<br />
післяопераційними гнійно-запальними інфекціями врахов<strong>у</strong>ються лікаремхір<strong>у</strong>ргом<br />
для призначення АМП та інших заходів профілактики цих<br />
інфекцій.<br />
ІV. Організація контролю антибіотикорезистентності<br />
4.1. Основними напрямами боротьби з резистентністю зб<strong>у</strong>дників<br />
післяопераційних інфекцій до АМП є належне виконання заходів,<br />
спрямованих на недоп<strong>у</strong>щення <strong>у</strong> ЗОЗ розповсюдження MRSA, VRE та інших<br />
резистентних штамів мікроорганізмів.
6<br />
4.2. Адміністрація ЗОЗ незалежно від форми власності та<br />
підпорядк<strong>у</strong>вання повинна забезпечити:<br />
запровадження комплекс<strong>у</strong> заходів, спрямованих на стрим<strong>у</strong>вання появи<br />
та поширення резистентних зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій;<br />
здійснення систематичної оцінки ефективності проведених заходів та<br />
відрег<strong>у</strong>лювання їх таким чином, щоб кількість післяопераційних гнійнозапальних<br />
інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів,<br />
зменш<strong>у</strong>валася.<br />
4.3. Здійснення контролю та профілактики інфік<strong>у</strong>вання пацієнтів<br />
хір<strong>у</strong>ргічних відділень ґр<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>ється на рез<strong>у</strong>льтатах детального аналіз<strong>у</strong> і<br />
оцінки епідемічної сит<strong>у</strong>ації в ЗОЗ.<br />
4.4. Контроль за післяопераційними гнійно-запальними інфекціями <strong>у</strong><br />
хір<strong>у</strong>ргічних відділеннях здійснюється згідно з картою епідеміологічного<br />
спостереження, наведеною в додатк<strong>у</strong> 2 до цієї Інстр<strong>у</strong>кції, яка заповнюється<br />
лікарем-хір<strong>у</strong>ргом на кожного прооперованого пацієнта, та щомісяця<br />
аналіз<strong>у</strong>ється лікарем-епідеміологом ЗОЗ або іншим спеціалістом з<br />
інфекційного контролю (далі - ІК). Карти епідеміологічного спостереження<br />
зберігаються в ЗОЗ протягом одного рок<strong>у</strong>.<br />
4.5. У ЗОЗ епідеміологічне спостереження за хір<strong>у</strong>ргічними хворими<br />
проводиться для своєчасного виявлення, облік<strong>у</strong> і реєстрації всіх випадків<br />
післяопераційних інфекцій <strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічних хворих, визначення фонового<br />
рівня захворюваності на ВЛІ, визначення та реєстрації факторів ризик<strong>у</strong><br />
виникнення ВЛІ, а також аналіз<strong>у</strong> епідемічної сит<strong>у</strong>ації.<br />
4.6. Дані щодо ознак захворювання щодня вносять до карт збор<strong>у</strong><br />
клінічних та лабораторних даних для виявлення <strong>у</strong> пацієнтів<br />
післяопераційних інфекцій за формою, наведеною <strong>у</strong> додатк<strong>у</strong> 3 до цієї<br />
Інстр<strong>у</strong>кції, які після завершення черг<strong>у</strong>вання передаються завід<strong>у</strong>вач<strong>у</strong><br />
хір<strong>у</strong>ргічного відділення для вивчення та аналіз<strong>у</strong>.<br />
4.7. Основою системи контролю та профілактики післяопераційних<br />
гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними<br />
до дії АМП, є облік і реєстрація кожного випадк<strong>у</strong> захворювання.<br />
4.8. Облік та реєстрація післяопераційної гнійно-запальної інфекції в<br />
хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong> відділенні ЗОЗ здійснюються згідно з анатомічною<br />
локалізацією патологічного процес<strong>у</strong> відповідно до форми звітності № 2<br />
«Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання за 20__ рік» (річна),<br />
затвердженої наказом Міністерства <strong>охорони</strong> здоров’я України від 02 червня<br />
2009 рок<strong>у</strong> № 378, зареєстрованим <strong>у</strong> <strong>Міністерстві</strong> юстиції України 17 червня<br />
2009 рок<strong>у</strong> за № 525/16541.<br />
4.9. Кожен клінічний випадок ВЛІ реєстр<strong>у</strong>ється в хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong><br />
відділенні ЗОЗ <strong>у</strong> формі первинної облікової док<strong>у</strong>ментації № 060/о «Ж<strong>у</strong>рнал<br />
облік<strong>у</strong> інфекційних захворювань», затвердженій наказом Міністерства
7<br />
<strong>охорони</strong> здоров’я України від 10 січня 2006 рок<strong>у</strong> № 1, зареєстрованим <strong>у</strong><br />
<strong>Міністерстві</strong> юстиції України 08 червня 2006 рок<strong>у</strong> за № 686/12560.<br />
4.10. Клінічний діагноз щодо післяопераційної інфекції встановлюється<br />
з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням клінічних, мікробіологічних, лабораторних та інших<br />
показників, необхідних для підтвердження наявності інфекції.<br />
4.11. Критерії визначення післяопераційних інфекцій включають дані,<br />
на підставі яких вони виявляються та класифік<strong>у</strong>ються різні комбінації<br />
клінічних ознак, а також рез<strong>у</strong>льтати лабораторних та інших видів<br />
діагностичних досліджень. Клінічні дані отрим<strong>у</strong>ють шляхом<br />
безпосереднього спостереження за станом хворого або вивчення медичної<br />
карти пацієнта або іншої статистичної док<strong>у</strong>ментації, які є в ЗОЗ.<br />
Лабораторні дані включають рез<strong>у</strong>льтати бактеріологічних посівів і<br />
мікроскопічних досліджень біологічного матеріал<strong>у</strong> від пацієнтів. Додаткові<br />
дані забезпеч<strong>у</strong>ються іншими методами діагностичних досліджень, <strong>у</strong> том<strong>у</strong><br />
числі рентгенографічними, <strong>у</strong>льтразв<strong>у</strong>ковими (УЗД), ендоскопічними<br />
методами, біопсії або п<strong>у</strong>нкції тощо.<br />
4.12. У кожном<strong>у</strong> ЗОЗ повинен здійснюватись комплекс заходів,<br />
спрямованих на своєчасне виявлення колонізації пацієнтів або їх<br />
інфік<strong>у</strong>вання резистентними до АМП штамами УПМ.<br />
V. Раціональне використання антибіотиків<br />
5.1. Адміністрація ЗОЗ здійснює контроль за обґр<strong>у</strong>нтованістю<br />
використання антибіотиків відповідно до клінічних протоколів, що<br />
включають ванкоміцин, цефалоспорини третього покоління та<br />
протианаеробні антибіотики для боротьби з VRE, цефалоспорини третього<br />
покоління для боротьби з бета-лактамазами розширеного спектра (ESBL), а<br />
також хінолони та карбапенеми.<br />
5.2. Антибіотикопрофілактика та емпірична антибіотикотерапія<br />
пацієнтам проводяться з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням рез<strong>у</strong>льтатів мікробіологічного<br />
моніторинг<strong>у</strong> ч<strong>у</strong>тливості клінічних штамів мікроорганізмів до дії АМП.<br />
5.3. При проведенні передопераційної антибіотикопрофілактики та<br />
емпіричної антибіотикотерапії не застосов<strong>у</strong>ються АМП, до яких резистентні<br />
25,0% і більше штамів мікроорганізмів.<br />
5.4. Антибіотикопрофілактика проводиться за клінічним показанням<br />
при операціях за наявності факторів ризик<strong>у</strong> виникнення інфекції, а також<br />
при операціях, пов'язаних з імплантацією шт<strong>у</strong>чних матеріалів.<br />
5.5. Антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> призначають, ґр<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>ючись на<br />
ефективності відносно найпоширеніших зб<strong>у</strong>дників післяопераційних<br />
інфекцій при конкретних операціях і відповідно до клінічних протоколів.<br />
5.6. Одноразове призначення АМП безпосередньо перед операцією
8<br />
забезпеч<strong>у</strong>є адекватні концентрації в тканинах протягом всього хір<strong>у</strong>ргічного<br />
процес<strong>у</strong>. При тривалих операціях або великій крововтраті, а також якщо<br />
використов<strong>у</strong>ється антибіотик з коротким періодом напіввиведення,<br />
повторно призначаються АМП під час операції.<br />
Введення пацієнт<strong>у</strong> АМП більше ніж за дві години до початк<strong>у</strong> операції<br />
або через дві години після хір<strong>у</strong>ргічного розріз<strong>у</strong> збільш<strong>у</strong>є ризик розвитк<strong>у</strong><br />
інфекції в післяопераційном<strong>у</strong> періоді.<br />
Антибіотики ефективні, якщо рівень їх концентрації в тканинах<br />
високий перед потраплянням <strong>у</strong> нього зб<strong>у</strong>дників інфекції. Парентеральн<strong>у</strong><br />
антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> проводять за 30-60 хвилин до здійснення<br />
хір<strong>у</strong>ргічного розріз<strong>у</strong> і припиняють одраз<strong>у</strong> після операції.<br />
5.7. Початкова доза АМП для профілактики післяопераційної інфекції<br />
вводиться вн<strong>у</strong>трішньовенно, розрахов<strong>у</strong>ючи, щоб до момент<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічного<br />
розріз<strong>у</strong> в сироватці і тканинах встановилася бактерицидна концентрація<br />
препарат<strong>у</strong>. Терапевтичні концентрації препарат<strong>у</strong> підтрим<strong>у</strong>ються в сироватці<br />
і тканинах протягом <strong>у</strong>сієї операції.<br />
5.8. У кардіохір<strong>у</strong>ргії антибіотикопрофілактика проводиться для<br />
запобігання бактеріальним ендокардитам <strong>у</strong> пацієнтів зі шт<strong>у</strong>чними<br />
серцевими клапанами, ревматичними <strong>у</strong>раженнями серця або іншими<br />
серцевими аномаліями.<br />
Антибіотикопрофілактика пацієнтам проводиться для зниження ризик<strong>у</strong><br />
виникнення інфекції після операцій на відкритом<strong>у</strong> серці, включаючи<br />
операції на клапанах і аорто-коронарне ш<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>вання. Поодинокі дози<br />
виявляються настільки ж ефективними, як і множинні, за <strong>у</strong>мови, що<br />
протягом <strong>у</strong>сієї операції забезпеч<strong>у</strong>ються високі концентрації препарат<strong>у</strong> в<br />
крові.<br />
5.9. У відділеннях с<strong>у</strong>динної хір<strong>у</strong>ргії ЗОЗ передопераційна<br />
антибіотикопрофілактика проводиться для зниження ризик<strong>у</strong> розвитк<strong>у</strong><br />
післяопераційної інфекції після реконстр<strong>у</strong>ктивних операцій на черевній<br />
аорті, операцій на с<strong>у</strong>динах нижніх кінцівок, що включають паховий розріз і<br />
амп<strong>у</strong>тації нижньої кінцівки з привод<strong>у</strong> ішемії. Антибіотикопрофілактика<br />
проводиться також при імплантації б<strong>у</strong>дь-яких с<strong>у</strong>динних протезів,<br />
включаючи імплантати для с<strong>у</strong>динного дост<strong>у</strong>п<strong>у</strong> при гемодіалізі.<br />
5.10. У торакальній хір<strong>у</strong>ргії антибіотикопрофілактика проводиться при<br />
резекції легені з метою зниження частоти післяопераційної інфекції.<br />
Антимікробна профілактика може запобігати виникненню емпієми<br />
після торакотомії із закритим дренажем з привод<strong>у</strong> травми гр<strong>у</strong>дної клітки.<br />
5.11. У травматології та ортопедії антибіотикопрофілактика<br />
проводиться для зниження частоти як ранньої, так і пізньої післяопераційної<br />
інфекції при протез<strong>у</strong>ванні с<strong>у</strong>глобів та після тотальної резекції стегна. Також<br />
застосов<strong>у</strong>ється для зниження частоти інфекцій при лік<strong>у</strong>ванні переломів<br />
стегна та іншої локалізації шляхом вн<strong>у</strong>трішньої фіксації за допомогою<br />
стержнів, пластинок, гвинтів.
9<br />
Антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> в ортопедії здійснюють також за <strong>у</strong>мови<br />
остеосинтез<strong>у</strong> металевими пластинами, стержнями та при ендопротез<strong>у</strong>ванні<br />
с<strong>у</strong>глоба. При виконанні «чистих» операцій <strong>у</strong> хворих без високого ризик<strong>у</strong><br />
розвитк<strong>у</strong> інфекції антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> не проводять.<br />
5.12. У нейрохір<strong>у</strong>ргії антибіотикопрофілактика проводиться при:<br />
тривалості хір<strong>у</strong>ргічної операції понад чотири години;<br />
трансфеноїдальном<strong>у</strong> (трансоральном<strong>у</strong>) хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong> дост<strong>у</strong>пі;<br />
значном<strong>у</strong> пошкодженні анатомічних бар'єрів під час краніотомії із<br />
резекцією фрагментів кісток черепа;<br />
реоперації ліквореї із операційної рани;<br />
довготривалом<strong>у</strong> (понад п’ять діб) використанні зовнішнього<br />
вентрик<strong>у</strong>лярного/ люмбального дренаж<strong>у</strong>;<br />
застос<strong>у</strong>ванні лікворош<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>ючих систем;<br />
краніотомії, що с<strong>у</strong>проводж<strong>у</strong>ється високим ризиком виникнення<br />
інфекції;<br />
хір<strong>у</strong>ргічних операціях, пов’язаних з імплантацією різних пристроїв<br />
(лікворош<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>ючої системи тощо);<br />
планових «<strong>у</strong>мовно чистих» та «контамінованих» операціях.<br />
5.13. При операціях на голові і шиї, які передбачають дост<strong>у</strong>п через<br />
слизові порожнини рота або глотки, антибіотикопрофілактика проводиться<br />
для зниження частоти виникнення інфекції. В<strong>у</strong>шні краплі призначаються<br />
після встановлення тимпаностомічної тр<strong>у</strong>бки.<br />
5.14. При офтальмологічних операціях антибіотикопрофілактика<br />
проводиться для зниження ризик<strong>у</strong> виникнення ендофтальміт<strong>у</strong>. Для<br />
профілактики залежно від факторів ризик<strong>у</strong> використов<strong>у</strong>ють протимікробні<br />
очні краплі та/або призначають також с<strong>у</strong>бкон'юнктивальні ін'єкції в кінці<br />
операції.<br />
5.15. Антибіотикопрофілактика пацієнтам з патологією ЛОР-органів<br />
проводиться в передопераційном<strong>у</strong> періоді при:<br />
операціях абсцестонзилектомії;<br />
операціях при гострих та хронічних захворювань в<strong>у</strong>ха;<br />
операціях при гнійно-запальних захворюваннях носа та навколоносових<br />
паз<strong>у</strong>х;<br />
операціях при флегмонах шиї;<br />
операціях з привод<strong>у</strong> онкологічних захворювань ЛОР-органів.<br />
5.16. При гастрод<strong>у</strong>оденальних операціях антибіотикопрофілактик<strong>у</strong><br />
проводять для зменшення ризик<strong>у</strong> виникнення інфекції при операціях на<br />
шл<strong>у</strong>нк<strong>у</strong> і дванадцятипалій кишці, якщо кислотність шл<strong>у</strong>нкового сок<strong>у</strong> і<br />
гастроінтестинальна перистальтика знижені в рез<strong>у</strong>льтаті обстр<strong>у</strong>кції,<br />
кровотечі, виразки або злоякісної п<strong>у</strong>хлини шл<strong>у</strong>нка або через лік<strong>у</strong>вання<br />
блокаторами.<br />
Антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> пацієнтам проводять також після обхідних<br />
операцій на шл<strong>у</strong>нк<strong>у</strong> та при ендоскопічній гастростомі.
10<br />
5.17. При хір<strong>у</strong>ргічних операціях на жовчних шляхах антибіотикопрофілактика<br />
перед операціями призначається пацієнтам віком старше 70<br />
років з гострим холециститом, обт<strong>у</strong>раційною жовтяницею або каменями<br />
загальної жовчної протоки.<br />
5.18. При колоректальних операціях антибіотикопрофілактика<br />
проводиться для зменшення ризик<strong>у</strong> виникнення інфекцій, викликаних грамнегативними<br />
УПМ, зокрема анаеробів, таких як Bacteroides fragilis.<br />
Перед плановими колоректальними операціями проводять механічн<strong>у</strong><br />
підготовк<strong>у</strong> товстого кишківника шляхом застос<strong>у</strong>вання очисних клізм.<br />
Призначаються також дробові дози орального АМП, що не абсорб<strong>у</strong>ється,<br />
напередодні операції.<br />
5.19. В ак<strong>у</strong>шерстві і гінекології антибіотикопрофілактика проводиться<br />
для зниження ризик<strong>у</strong> виникнення післяопераційних гнійно-запальних<br />
інфекцій при:<br />
вагінальній та абдомінальній гістеректомії;<br />
кесаревом<strong>у</strong> розтині в сит<strong>у</strong>аціях високого ризик<strong>у</strong>, таких як активні<br />
пологи або передчасний розрив плодових оболонок;<br />
аборті в першом<strong>у</strong> триместрі <strong>у</strong> жінок високого ризик<strong>у</strong>.<br />
Пацієнткам, які переносять кесарів розтин, АМП призначають одраз<strong>у</strong><br />
після перетин<strong>у</strong> п<strong>у</strong>повини. Антибіотикопрофілактика до перетискання<br />
п<strong>у</strong>повини не проводиться.<br />
5.20. При <strong>у</strong>рологічних операціях антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> пацієнтам із<br />
стерильною сечею не проводять. Якщо посів сечі дає позитивний рез<strong>у</strong>льтат<br />
або дані посів<strong>у</strong> відс<strong>у</strong>тні, пацієнт<strong>у</strong> призначається АМП перед операцією для<br />
досягнення стерильності сечі.<br />
5.21. «Бр<strong>у</strong>дні або інфіковані» операції, зокрема операції з привод<strong>у</strong><br />
перфорації органів черевної порожнини, комбінованого перелом<strong>у</strong> або рваної<br />
рани в рез<strong>у</strong>льтаті <strong>у</strong>к<strong>у</strong>с<strong>у</strong> тварини або людини, часто <strong>у</strong>складнюються<br />
інфекцією.<br />
5.22. Не проводять антибіотикопрофілактик<strong>у</strong> пацієнтам при:<br />
катетеризації серця;<br />
гастроінтестинальній ендоскопії;<br />
артеріальній п<strong>у</strong>нкції;<br />
торакоцентезі;<br />
парацентезі;<br />
обробці не<strong>у</strong>складнених рваних ран або амб<strong>у</strong>латорном<strong>у</strong> лік<strong>у</strong>ванні опіків.<br />
5.23. Не призначається в плановом<strong>у</strong> порядк<strong>у</strong> ванкоміцин для<br />
антибіотикопрофілактики без <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>вання наявності факторів ризик<strong>у</strong><br />
виникнення інфекції та клінічного стан<strong>у</strong> пацієнта.
VІ. Мікробіологічний моніторинг за клінічними ізолятами<br />
11<br />
6.1. Лабораторія ЗОЗ, що здійснює мікробіологічний моніторинг<br />
ч<strong>у</strong>тливості зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій до АМП, повинна<br />
забезпеч<strong>у</strong>ватися необхідним обладнанням, засобами вимірювальної техніки,<br />
лабораторним склом, діагностичними препаратами, виробами медичного<br />
призначення, тест-штамами, дезінфекційними засобами, засобами зв'язк<strong>у</strong>,<br />
комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням.<br />
6.2. Діагностичні препарати, поживні середовища, вироби медичного<br />
призначення, що використов<strong>у</strong>ються при проведенні досліджень, повинні<br />
б<strong>у</strong>ти зареєстровані та дозволені для використання в Україні.<br />
6.3. Для <strong>у</strong>ніфікації досліджень, порівнянності рез<strong>у</strong>льтатів <strong>у</strong> процесі<br />
роботи використов<strong>у</strong>ють засоби для транспорт<strong>у</strong>вання біологічного матеріал<strong>у</strong>,<br />
поживні середовища, системи для ідентифікації мікроорганізмів<br />
промислового виготовлення.<br />
6.4. У лабораторіях ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є відділення хір<strong>у</strong>ргічного<br />
профілю, використов<strong>у</strong>ються стандартизовані методи визначення<br />
антибіотикорезистентності, проведення систематичного аналіз<strong>у</strong> поширення<br />
штамів, резистентних до дії антибіотиків, етіологічної стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>ри інфекцій і<br />
рівнів резистентності зб<strong>у</strong>дників хвороб.<br />
6.5. Лабораторії ЗОЗ забезпеч<strong>у</strong>ються необхідними діагностичними<br />
препаратами для ідентифікації мікроорганізмів, визначення їх<br />
антибіотикорезистентності, тест-штамами для вн<strong>у</strong>трішньолабораторного<br />
контролю якості досліджень, впровадження системи мікробіологічного<br />
моніторинг<strong>у</strong> за антибіотикорезистентністю.<br />
6.6. Мікробіологічне спостереження за резистентністю зб<strong>у</strong>дників ВЛІ<br />
необхідно проводити для:<br />
обґр<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>вання антибактеріальної терапії при лік<strong>у</strong>ванні конкретної<br />
інфекційної хвороби;<br />
обґр<strong>у</strong>нт<strong>у</strong>вання емпіричної терапії окремих нозологічних форм<br />
інфекційних хвороб <strong>у</strong> межах лік<strong>у</strong>вальних <strong>у</strong>станов;<br />
спостереження за розповсюдженням антибіотикорезистентності в<br />
окремих відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ.<br />
6.7. У ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є відділення хір<strong>у</strong>ргічного профілю,<br />
зберігаються клінічні ізоляти резистентних мікроорганізмів для<br />
молек<strong>у</strong>лярного тип<strong>у</strong>вання в лабораторіях, які проводять ці дослідження, при<br />
необхідності підтвердження факт<strong>у</strong> нозокоміальної передачі інфекції або щоб<br />
описати епідеміологію резистентних штамів патогенів <strong>у</strong> ЗОЗ.<br />
6.8. Для отримання даних про частот<strong>у</strong> виділення певних<br />
мікроорганізмів, етіологічн<strong>у</strong> стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>р<strong>у</strong> певних нозологічних форм<br />
інфекційних захворювань, які можна порівняти, <strong>у</strong>сі лабораторні процед<strong>у</strong>ри:
12<br />
посів, виділення, ідентифікація, тип<strong>у</strong>вання та визначення ч<strong>у</strong>тливості до<br />
АМП мікроорганізмів - проводяться за <strong>у</strong>ніфікованими методами.<br />
6.9. Лікарі-бактеріологи лабораторії інформ<strong>у</strong>ють про рез<strong>у</strong>льтати ранніх<br />
етапів дослідження спеціалістів з інфекційного контролю та лікарів ЗОЗ.<br />
Рез<strong>у</strong>льтати фарб<strong>у</strong>вання за Грамом врахов<strong>у</strong>ються лікарями для раннього<br />
вибор<strong>у</strong> антибіотика, а також спеціалістами з інфекційного контролю для<br />
своєчасного призначення ізоляційно-обмеж<strong>у</strong>вальних заходів при виявленні<br />
грам-негативних диплококів <strong>у</strong> лікворі.<br />
6.10. Лабораторія ЗОЗ доводить до відома <strong>у</strong>сіх медичних працівників<br />
необхідн<strong>у</strong> інформацію щодо: режим<strong>у</strong> (розклад<strong>у</strong>) роботи лабораторії;<br />
порядк<strong>у</strong> роботи <strong>у</strong> вихідні та святкові дні; порядк<strong>у</strong> дій медичного персонал<strong>у</strong><br />
в разі потреби проведення термінових (невідкладних) лабораторних<br />
досліджень; термінів виконання досліджень і порядк<strong>у</strong> надання попередніх<br />
(якщо це передбачено методикою дослідження) та заключних рез<strong>у</strong>льтатів<br />
досліджень; правил забор<strong>у</strong>, зберігання та транспорт<strong>у</strong>вання зразків<br />
біологічного матеріал<strong>у</strong> від пацієнтів та проб з об'єктів лікарняного<br />
середовища.<br />
6.11. Лікарі-бактеріологи лабораторій ЗОЗ систематично гот<strong>у</strong>ють<br />
аналітичні інформаційні матеріали для медичних працівників щодо<br />
ч<strong>у</strong>тливості до АМП зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій, що баз<strong>у</strong>ються на<br />
рез<strong>у</strong>льтатах мікробіологічного дослідження клінічних ізолятів. Ці<br />
інформаційні матеріали оновлюються не рідше ніж раз на три місяці.<br />
6.12. Спеціалісти лабораторії ЗОЗ систематично проводять навчання<br />
медичного персонал<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічних відділень правилам забор<strong>у</strong>, зберігання та<br />
транспорт<strong>у</strong>вання матеріал<strong>у</strong> в лабораторію і здійснюють постійний контроль<br />
за їх виконанням, правильністю оцінки рез<strong>у</strong>льтатів мікробіологічних<br />
досліджень.<br />
6.13. Адміністрація ЗОЗ організов<strong>у</strong>є та здійснює моніторинг тенденцій<br />
поширення резистентних до дії АМП мікроорганізмів - зб<strong>у</strong>дників<br />
післяопераційних інфекцій протягом відповідного проміжк<strong>у</strong> час<strong>у</strong> та аналіз<strong>у</strong>є<br />
динамік<strong>у</strong> змін показників рівнів резистентності.<br />
6.14. Ефективність мікробіологічного моніторинг<strong>у</strong> за резистентністю<br />
мікроорганізмів залежить від багатьох факторів, зокрема правильності<br />
забор<strong>у</strong> клінічних зразків, <strong>у</strong>спішного виділення зб<strong>у</strong>дника інфекції,<br />
коректного визначення ч<strong>у</strong>тливості до антимікробних препаратів, адекватної<br />
інтерпретації отриманих даних, своєчасного впровадження практичних<br />
заходів.<br />
6.15. Тест<strong>у</strong>вання антибіотикоч<strong>у</strong>тливості мікроорганізмів повторюється<br />
при отриманні за рез<strong>у</strong>льтатами лабораторних досліджень незвичайних<br />
фенотипів резистентності, зокрема:<br />
помірном<strong>у</strong> або високом<strong>у</strong> рівні резистентності S.aureus до ванкоміцин<strong>у</strong>;<br />
резистентності S.pyogenes до пеніцилін<strong>у</strong> або інших β-лактамів;
13<br />
резистентності S. maltophilia до котримоксазол<strong>у</strong>;<br />
резистентності Н. influenzae до цефалоспоринів III покоління;<br />
ч<strong>у</strong>тливості Klebsiella spp., P. aeruginosa до ампіцилін<strong>у</strong>.<br />
6.16. Для аналіз<strong>у</strong> великих обсягів інформації, зібраної при проведенні<br />
мікробіологічного моніторинг<strong>у</strong> за резистентністю мікроорганізмів до АМП,<br />
використов<strong>у</strong>ються відповідні комп’ютерні програми з медичної статистики.<br />
6.17. У мікробіологічних лабораторіях рез<strong>у</strong>льтати дослідження<br />
ч<strong>у</strong>тливості мікроорганізмів до антибіотиків щодня доводяться до відома<br />
членів комісії з ІК та медичних працівників ЗОЗ.<br />
6.18. Мікробіологічні лабораторії ЗОЗ надають дані щодо<br />
антибіотикоч<strong>у</strong>тливості клінічних ізолятів, які використов<strong>у</strong>ються також для<br />
визначення фонової частоти післяопераційних гнійно-запальних інфекцій,<br />
стеження за динамікою поширення резистентних штамів УПМ.<br />
6.19. Перевищення фонового рівня захворюваності післяопераційними<br />
інфекціями свідчить про епідемічне неблагопол<strong>у</strong>ччя. Якщо зб<strong>у</strong>дниками цих<br />
інфекцій є штами мікроорганізмів, які ідентичні за біологічними<br />
властивостями, зокрема за профілем антибіотикорезистентності, то<br />
перевищення фонового рівня захворюваності свідчить про спалах<br />
хір<strong>у</strong>ргічної інфекції.<br />
6.20. Профілі антибіотикорезистентності клінічних ізолятів<br />
визначаються як спол<strong>у</strong>чення детермінант стійкості до антибіотиків. Для<br />
визначення профілів антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які<br />
виділені від пацієнтів, об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища стаціонар<strong>у</strong>,<br />
медичного персонал<strong>у</strong>, отрим<strong>у</strong>ються дані щодо їх ч<strong>у</strong>тливості з позначенням<br />
діаметрів затримки рост<strong>у</strong> дослідж<strong>у</strong>ваних штамів мікроорганізмів навколо<br />
дисків з антибіотиками.<br />
6.21. Усі клінічні штами УПМ, що виділені від пацієнтів при спалахах<br />
післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, летальних випадках,<br />
резистентні до дії антибіотиків, а також такі, що вперше виділені <strong>у</strong> даном<strong>у</strong><br />
ЗОЗ або рідко з<strong>у</strong>стрічаються на території, де розташований ЗОЗ, протягом 1<br />
місяця з момент<strong>у</strong> виділення направляються для підтвердження отриманих<br />
рез<strong>у</strong>льтатів до бактеріологічної лабораторії <strong>у</strong>станов та закладів Державної<br />
санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби України.<br />
6.22. При виділенні штамів одного вид<strong>у</strong> мікроорганізм<strong>у</strong>, ідентичних за<br />
діаметрами зон затримки рост<strong>у</strong> мікроорганізмів навколо дисків з<br />
аналогічними антибіотиками, профілем антибіотикорезистентності,<br />
проводять серо-, біо- або фаготип<strong>у</strong>вання для вирішення питання належності<br />
штам<strong>у</strong> до госпітального. У разі виявлення госпітального штам<strong>у</strong> вивчається<br />
його стійкість до дезінфектантів, які використов<strong>у</strong>ються <strong>у</strong> ЗОЗ з метою<br />
корекції дезінфекційних заходів.<br />
6.23. Рез<strong>у</strong>льтати аналіз<strong>у</strong> даних антибіотикорезистентності штамів<br />
мікроорганізмів, виділених від хворих та епідемічно значимих об’єктів
14<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ, використов<strong>у</strong>ються для оцінки ефективності<br />
заходів, що проводяться для контролю та запобігання передачі резистентних<br />
штамів мікроорганізмів.<br />
6.24. Внесення коректив за рез<strong>у</strong>льтатами епідеміологічного аналіз<strong>у</strong> <strong>у</strong><br />
систем<strong>у</strong> профілактичних та протиепідемічних заходів для запобігання<br />
передачі резистентних штамів мікроорганізмів та зниження рівня<br />
захворюваності післяопераційними інфекціями проводять <strong>у</strong> таких випадках:<br />
виявлення змін в етіологічній стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>рі домін<strong>у</strong>ючих видів<br />
мікроорганізмів, що викликають інфекцію, а також змін профілю їх<br />
антибіотикорезистентності;<br />
зростання частоти висів<strong>у</strong> резистентних штамів УПМ з епідемічно<br />
значимих об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ;<br />
<strong>у</strong> разі превалювання в етіологічній стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>рі певного вид<strong>у</strong><br />
резистентного штам<strong>у</strong> мікроорганізм<strong>у</strong>;<br />
при виникненні спалах<strong>у</strong> післяопераційних гнійно-запальних інфекцій,<br />
спричинених резистентними штамами мікроорганізмів;<br />
<strong>у</strong> разі виявлення розвитк<strong>у</strong> стійкості мікроорганізмів до дезінфектантів,<br />
які застосов<strong>у</strong>ються в ЗОЗ;<br />
<strong>у</strong> разі виявлення штамів стафілокока із стійкістю до метицилін<strong>у</strong><br />
(оксацилін<strong>у</strong>) чи ванкоміцин<strong>у</strong>, або ентерококів із стійкістю до ванкоміцин<strong>у</strong>,<br />
ентеробактерій із стійкістю до гентаміцин<strong>у</strong> і/або до цефалоспоринових<br />
антибіотиків III-IV поколінь, або нефермент<strong>у</strong>ючих бактерій із стійкістю до<br />
цефалоспоринових антибіотиків ІІІ – ІV поколінь.<br />
6.25. Адміністрація ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є відділення хір<strong>у</strong>ргічного<br />
профілю, забезпеч<strong>у</strong>є підготовк<strong>у</strong> інформаційних матеріалів щодо вивчення<br />
ч<strong>у</strong>тливості до АМП основних зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій,<br />
зокрема Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Enterococcus<br />
faecalis, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp.,<br />
Pseudomonas aeruginosa, виділених з біологічного матеріал<strong>у</strong> (кров, ліквор,<br />
гній з хір<strong>у</strong>ргічної рани), та щорок<strong>у</strong> до 1 березня надає їх для аналіз<strong>у</strong> та<br />
<strong>у</strong>загальнення до Державної санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби України за<br />
формою, наведеною <strong>у</strong> додатк<strong>у</strong> 4 до цієї Інстр<strong>у</strong>кції.<br />
6.26. Дослідж<strong>у</strong>ється біологічний матеріал від пацієнтів з підозрою на<br />
гнійно-запальні інфекції. Зразки біологічного матеріал<strong>у</strong> для<br />
мікробіологічних досліджень від пацієнтів відбираються одраз<strong>у</strong> після<br />
виявлення ознак гнійно-запального процес<strong>у</strong>.<br />
6.27. Для лабораторного дослідження залежно від анатомічної<br />
локалізації патологічного процес<strong>у</strong> <strong>у</strong> пацієнтів відбираються фекалії,<br />
матеріал із зів<strong>у</strong>, шл<strong>у</strong>нковий вміст (<strong>у</strong> разі зондового харч<strong>у</strong>вання), вміст трахеї<br />
та змив із вн<strong>у</strong>трішньої поверхні інт<strong>у</strong>баційної тр<strong>у</strong>бки (<strong>у</strong> разі проведення<br />
шт<strong>у</strong>чної вентиляції легень).<br />
6.28. Дані мікробіологічного моніторинг<strong>у</strong> (видовий спектр зб<strong>у</strong>дників<br />
гнійно-запальних інфекцій, антибіотикорезистентність та її профілі із
15<br />
зазначенням діаметрів зон затримки рост<strong>у</strong> виділених УПМ навколо дисків з<br />
антибіотиками) збираються і аналіз<strong>у</strong>ються госпітальним епідеміологом,<br />
щомісяця розглядаються на засіданні комісії з ІК ЗОЗ і доводяться до відома<br />
медичних працівників ЗОЗ.<br />
6.29. Забір і робот<strong>у</strong> з клінічним матеріалом спеціалісти лабораторії<br />
викон<strong>у</strong>ють <strong>у</strong> відповідном<strong>у</strong> спецодязі (халат і р<strong>у</strong>кавички). При небезпеці<br />
виникнення аерозолів застосов<strong>у</strong>ються додаткові захисні засоби (захисні<br />
ок<strong>у</strong>ляри і маски).<br />
6.30. Забір матеріал<strong>у</strong> для дослідження здійснюється до початк<strong>у</strong><br />
антибактеріальної терапії або через певний проміжок час<strong>у</strong> після введення<br />
пацієнт<strong>у</strong> АМП, необхідного для його виведення з організм<strong>у</strong>.<br />
6.31. Забір матеріал<strong>у</strong> здійснюється безпосередньо з осередк<strong>у</strong> інфекції,<br />
або дослідж<strong>у</strong>ються відповідні клінічні зразки біологічного матеріал<strong>у</strong>, що<br />
характериз<strong>у</strong>ють процес в органах та тканинах (наприклад, бронхіальний<br />
секрет при пневмоніях, сеча при інфекціях сечовивідних шляхів тощо).<br />
6.32. Для <strong>у</strong>никнення забр<strong>у</strong>днення проби сторонньою мікрофлорою<br />
повинні б<strong>у</strong>ти дотримані правила асептики та алгоритмів забор<strong>у</strong> біологічного<br />
матеріал<strong>у</strong>. Забір матеріал<strong>у</strong> здійснюють під час найбільшого вміст<strong>у</strong> в ньом<strong>у</strong><br />
зб<strong>у</strong>дників захворювання.<br />
6.33. Відібраний матеріал доставляється до лабораторії не пізніше ніж<br />
протягом двох годин після забор<strong>у</strong>. За неможливості швидкого<br />
транспорт<strong>у</strong>вання зразки зберігаються при температ<strong>у</strong>рі (6±2)°С не більше 2-3<br />
годин.<br />
6.34. Дослідженню на ч<strong>у</strong>тливість до АМП підлягають чисті к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри<br />
мікроорганізмів або ізольовані колонії із щільних поживних середовищ<br />
первинного посів<strong>у</strong> клінічного матеріал<strong>у</strong>. Визначення ч<strong>у</strong>тливості з<br />
використанням клінічного матеріал<strong>у</strong> (без виділення чистої к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри)<br />
можливе тільки <strong>у</strong> виключних випадках за <strong>у</strong>мови підтвердження<br />
однорідності к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри і високого ст<strong>у</strong>пеня обсіменіння при мікроскопії<br />
мазків, забарвлених за Грамом. При такій сит<strong>у</strong>ації дослідження<br />
повторюються після виділення чистої к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри мікроорганізм<strong>у</strong>.<br />
6.35. Інтерпретація рез<strong>у</strong>льтатів оцінки ч<strong>у</strong>тливості полягає в<br />
прогноз<strong>у</strong>ванні рез<strong>у</strong>льтат<strong>у</strong> антибактеріальної терапії на основі даних<br />
дослідження зб<strong>у</strong>дника інфекції відповідно до належності дослідж<strong>у</strong>ваного<br />
мікроорганізм<strong>у</strong> до однієї з трьох категорій:<br />
ч<strong>у</strong>тливий - штам мікроорганізм<strong>у</strong> пригніч<strong>у</strong>ється при концентраціях АМП,<br />
що створюються в органах і тканинах людини при рекомендованих<br />
лік<strong>у</strong>вальних дозах. Лік<strong>у</strong>вання інфекції, викликаної мікроорганізмом, що<br />
належить до цієї категорії, як правило, ефективне при застос<strong>у</strong>ванні АМП <strong>у</strong><br />
рекомендованих дозах;<br />
помірно стійкий - мінімальна інгіб<strong>у</strong>юча концентрація АМП для штамів<br />
мікроорганізмів цієї категорії вища, ніж для ч<strong>у</strong>тливих, але знаходиться в
16<br />
межах, досяжних при рекомендованих режимах доз<strong>у</strong>вання. Лік<strong>у</strong>вання<br />
інфекції, викликаної мікроорганізмом, що належить до цієї категорії, може<br />
б<strong>у</strong>ти ефективним при застос<strong>у</strong>ванні АМП <strong>у</strong> підвищених дозах або при<br />
локалізації осередк<strong>у</strong> інфекції в тих органах або тканинах, де через<br />
фізіологічні особливості створюються підвищені концентрації препарат<strong>у</strong>;<br />
стійкий - штам мікроорганізм<strong>у</strong> не пригніч<strong>у</strong>ється при концентраціях<br />
АМП, що створюються в органах і тканинах при рекомендованих режимах<br />
доз<strong>у</strong>вання. Ці штами мікроорганізмів мають певні механізми резистентності.<br />
Лік<strong>у</strong>вання інфекції, викликаної мікроорганізмом, що належить до цієї<br />
категорії, б<strong>у</strong>де неефективним.<br />
6.36. У лабораторіях ЗОЗ дослідж<strong>у</strong>ються та аналіз<strong>у</strong>ються рез<strong>у</strong>льтати<br />
ч<strong>у</strong>тливості до АМП клінічних ізолятів, які виділяються з місць пор<strong>у</strong>шення<br />
цілісності шкірних покривів та дрен<strong>у</strong>вання хір<strong>у</strong>ргічних ран. При цьом<strong>у</strong><br />
особлив<strong>у</strong> <strong>у</strong>ваг<strong>у</strong> приділяють таким ділянкам тіла (відповідно до тип<strong>у</strong><br />
резистентності мікроорганізм<strong>у</strong>), які мож<strong>у</strong>ть б<strong>у</strong>ти резерв<strong>у</strong>аром для передачі<br />
зб<strong>у</strong>дників інфекції:<br />
штами MRSA: забор<strong>у</strong> зразків (матеріал<strong>у</strong>) з ніздрів, як правило,<br />
достатньо. Для підкріплення рез<strong>у</strong>льтатів також можна додати матеріал,<br />
ізольований з горла; матеріал, отриманий шляхом аспірації за допомогою<br />
ендотрахеальної тр<strong>у</strong>бки; к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри, отримані за допомогою гастростомії, що<br />
здійснюється через шкір<strong>у</strong>, а також ректальні або періанальні к<strong>у</strong>льт<strong>у</strong>ри.<br />
Необхідно помістити мазки, взяті з кількох ділянок тіла пацієнта, до однієї й<br />
тієї самої пробірки з селективним б<strong>у</strong>льйоном перед їх транспорт<strong>у</strong>ванням;<br />
штами VRE: матеріал для мікробіологічного дослідження необхідно<br />
забирати з ректальної (зразки кал<strong>у</strong>) та периректальної областей (змиви);<br />
штами грамнегативних бактерій, резистентні до дії АМП: матеріал,<br />
отриманий шляхом аспірації за допомогою ендотрахеальної тр<strong>у</strong>бки, або<br />
мокрот<strong>у</strong> необхідно дослідити <strong>у</strong> випадк<strong>у</strong> наявності підозри стосовно<br />
інфік<strong>у</strong>вання дихальних шляхів.<br />
6.37. Забір матеріал<strong>у</strong> для мікробіологічного дослідження <strong>у</strong><br />
співробітників та пацієнтів хір<strong>у</strong>ргічного відділення проводиться за<br />
епідеміологічної необхідності для встановлення їх ролі як джерела зб<strong>у</strong>дника<br />
резистентних штамів УПМ.<br />
VІI. Мікробіологічний моніторинг об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього<br />
середовища ЗОЗ<br />
7.1. Мікробіологічний моніторинг епідемічно значимих об’єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю здійснюється<br />
лабораторіями ЗОЗ. У разі їх відс<strong>у</strong>тності ці дослідження проводяться<br />
<strong>у</strong>становами та закладами державної санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби<br />
України на добровільній основі за договорами з юридичними та фізичними<br />
особами відповідно до постанови Кабінет<strong>у</strong> Міністрів України від 15 жовтня<br />
2002 рок<strong>у</strong> № 1544 «Про затвердження перелік<strong>у</strong> робіт і посл<strong>у</strong>г <strong>у</strong> сфері
17<br />
забезпечення санітарного та епідемічного благопол<strong>у</strong>ччя населення, які<br />
викон<strong>у</strong>ються і надаються за плат<strong>у</strong>».<br />
7.2. Відповідальним за організацію та здійснення санітарномікробіологічного<br />
моніторинг<strong>у</strong> епідемічно значимих об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього<br />
середовища відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю <strong>у</strong> ЗОЗ є головний лікар.<br />
7.3. У відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ відповідальними за збір та<br />
своєчасн<strong>у</strong> доставк<strong>у</strong> матеріал<strong>у</strong> для бактеріологічних досліджень є завід<strong>у</strong>вачі<br />
відділень та старші медичні сестри.<br />
7.4. Дані мікробіологічного моніторинг<strong>у</strong> (видовий спектр УПМ та їх<br />
антибіотикорезистентність) епідемічно значимих об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього<br />
середовища відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ збираються і аналіз<strong>у</strong>ються,<br />
щомісяця розглядаються на засіданні комісії з інфекційного контролю ЗОЗ і<br />
доводяться до відома медичних працівників ЗОЗ.<br />
7.5. Санітарно-мікробіологічні дослідження епідемічно значимих<br />
об'єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища в операційних та інших приміщеннях<br />
відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ спрямов<strong>у</strong>ються на вивчення<br />
антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів, встановлення їх ролі<br />
<strong>у</strong> поширенні післяопераційних інфекцій, а також визначення тактики<br />
проведення заходів профілактики.<br />
7.6. Планові санітарно-мікробіологічні дослідження епідемічно<br />
значимих об'єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища (обладнання та виробів<br />
медичного призначення) в операційній та інших приміщеннях відділень<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю проводяться лабораторією ЗОЗ не менше ніж один<br />
раз на три місяці. Контроль мікробної контамінації повітря здійснюється<br />
лише за епідемічної необхідності.<br />
7.7. Перелік епідемічно значимих об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища<br />
відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ та обсяг планових санітарномікробіологічних<br />
досліджень визначаються залежно від особливостей<br />
лік<strong>у</strong>вально-діагностичного процес<strong>у</strong> на підставі рез<strong>у</strong>льтатів аналіз<strong>у</strong><br />
епідемічної сит<strong>у</strong>ації в ЗОЗ та включають:<br />
змиви з частин апаратів шт<strong>у</strong>чного дихання (дихальні маски, насадки,<br />
шланги кисневої підводки, маска та шланг наркозного апарата, крім<br />
одноразового використання);<br />
вод<strong>у</strong> із зволож<strong>у</strong>вачів;<br />
конденсат дихальних конт<strong>у</strong>рів;<br />
змиви з р<strong>у</strong>к та медичних халатів членів хір<strong>у</strong>ргічної бригади та іншого<br />
медичного персонал<strong>у</strong> перед початком виконання операції або лік<strong>у</strong>вальнодіагностичних<br />
процед<strong>у</strong>р;<br />
операційне поле (область хір<strong>у</strong>ргічного розріз<strong>у</strong>) на шкірі пацієнта;<br />
медичні інстр<strong>у</strong>менти та обладнання, а також предмети догляд<strong>у</strong> за<br />
хворими.
18<br />
У випадк<strong>у</strong> <strong>у</strong>складнення епідемічної сит<strong>у</strong>ації <strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong> відділенні<br />
перелік об’єктів, які підлягають санітарно-мікробіологічном<strong>у</strong> дослідженню,<br />
може б<strong>у</strong>ти розширений.<br />
7.8. В амб<strong>у</strong>латорно-поліклінічних закладах, медичних центрах обсяг<br />
санітарно-мікробіологічних досліджень епідемічно значимих об'єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю визначається<br />
адміністрацією ЗОЗ. Частота вн<strong>у</strong>трішнього санітарно-мікробіологічного<br />
контролю якості дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення<br />
не може становити менше ніж два рази на рік.<br />
7.9. Санітарно-мікробіологічні дослідження епідемічно значимих<br />
об'єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища відділень <strong>у</strong> відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного<br />
профілю ЗОЗ із санітарним обстеженням об’єкта фахівцями<br />
епідеміологічного відділ<strong>у</strong> <strong>у</strong>станов та закладів Державної санітарноепідеміологічної<br />
сл<strong>у</strong>жби України проводяться планово один раз на два роки<br />
та за епідемічним показанням після отримання термінового повідомлення<br />
про виявлення післяопераційної інфекції.<br />
7.10. Плановий мікробіологічний моніторинг епідемічно значимих<br />
об'єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ<br />
проводиться з метою контролю за поширенням антибіотикорезистентних<br />
штамів мікроорганізмів, які щонайменше включають: S. aureus,<br />
Streptococcus spp. (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі S. pneumoniae S. pyogenes), E. faecalis,<br />
E. faecium, E. coli, Proteus vulgaris, P. mirabilis, Klebsiella spp. (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі<br />
K. pneumoniae), Enterobacter spp., Citrobacter spp., P. aeruginosa,<br />
Acenotobacter spp. (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі А. baumannii та A. lwoffii).<br />
У разі виділення зазначених мікроорганізмів обов’язково визначається<br />
їх ч<strong>у</strong>тливість до АМП.<br />
7.11. Лабораторіями ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є відділення хір<strong>у</strong>ргічного<br />
профілю, мікробіологічний контроль стерильності виробів медичного<br />
призначення проводиться один раз на місяць, <strong>у</strong>становами та закладами<br />
Державної санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби України 1 раз на два роки<br />
планово та за епідемічної необхідності.<br />
7.12. Мікробіологічне дослідження стерильності виробів медичного<br />
призначення (матеріалів та інстр<strong>у</strong>ментів) одноразового використання<br />
лабораторіями <strong>у</strong>станов та закладів Державної санітарно-епідеміологічної<br />
сл<strong>у</strong>жби України або ЗОЗ здійснюється лише <strong>у</strong> разі підозри на їх причетність<br />
до виникнення післяопераційної інфекції, необхідність якого визначається<br />
лікарем-епідеміологом під час проведення епідеміологічного розслід<strong>у</strong>вання<br />
причин захворювання пацієнта.<br />
7.13. На стерильність дослідж<strong>у</strong>ються об’єкти вн<strong>у</strong>трішнього середовища<br />
ЗОЗ, що включають: лікарські форми, які гот<strong>у</strong>ються в аптеках ЗОЗ (за<br />
наявності), матеріал для перев’яз<strong>у</strong>вання, матеріали для операційних <strong>у</strong><br />
стерильних біксах; хір<strong>у</strong>ргічний інстр<strong>у</strong>ментарій з накритого стерильного
19<br />
стол<strong>у</strong>, анестезіологічний інстр<strong>у</strong>ментарій; інші вироби медичного<br />
призначення після стерилізації.<br />
VІІІ. Заходи запобігання передачі резистентних мікроорганізмів<br />
8.1. У відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ запровадж<strong>у</strong>ються заходи<br />
інфекційної безпеки, спрямовані на недоп<strong>у</strong>щення контакт<strong>у</strong>вання пацієнтів,<br />
інфікованих резистентними штамами, з іншими, <strong>у</strong> яких не б<strong>у</strong>ло виявлено<br />
колонізації або інфік<strong>у</strong>вання цими мікроорганізмами.<br />
8.2. Персонал ЗОЗ використов<strong>у</strong>є захисні маски відповідно до заходів<br />
інфекційної безпеки при виконанні медичних процед<strong>у</strong>р, <strong>у</strong> процесі яких<br />
можливе розбризк<strong>у</strong>вання біологічної рідини (зокрема при зрошенні ран,<br />
відсмокт<strong>у</strong>ванні з ротової порожнини, інт<strong>у</strong>бації тощо), при догляді за<br />
пацієнтами з відкритою трахеостомою та <strong>у</strong> разі секреції «фонтаном», а<br />
також за наявності ймовірності передачі штамів мікроорганізмів,<br />
резистентних до дії АМП, з надто колонізованих ділянок (наприклад<br />
опікових і травматичних ран).<br />
8.3. При організації та проведенні заходів профілактики<br />
післяопераційної інфекції перед тим, як приймати рішення стосовно<br />
запровадження або кориг<strong>у</strong>вання відповідних заходів інфекційної безпеки,<br />
врахов<strong>у</strong>ється клінічний стан кожного конкретного пацієнта, а також<br />
резистентних до дії АМП мікроорганізмів, що поширені в даном<strong>у</strong> ЗОЗ.<br />
8.4. При догляді за пацієнтами, якщо має місце контакт з<br />
неконтрольованими виділеннями, пролежневими та дренованими ранами, а<br />
також тр<strong>у</strong>бками/мішечками, що використов<strong>у</strong>ються при стомі, медичним<br />
персоналом проводиться гігієнічна обробка р<strong>у</strong>к.<br />
8.5. Б<strong>у</strong>дь-яке <strong>у</strong>шкодження шкіри, слизових оболонок медичного<br />
персонал<strong>у</strong> ЗОЗ, потрапляння на них біос<strong>у</strong>бстратів пацієнтів кваліфік<strong>у</strong>ється<br />
як можливий контакт з матеріалом, який містить небезпечний інфекційний<br />
агент.<br />
8.6. При догляді за пацієнтами відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю,<br />
колонізованими або інфікованими резистентними штамами УПМ, які не<br />
мають дренованих ран, не страждають на діарею або на неконтрольовані<br />
виділення, слід встановити для них: межі доп<strong>у</strong>стимого палатного режим<strong>у</strong>,<br />
спілк<strong>у</strong>вання з іншими особами та режим використання місць загального<br />
корист<strong>у</strong>вання на основі ризик<strong>у</strong>, який вони мож<strong>у</strong>ть становити для інших<br />
пацієнтів, а також на спроможності колонізованих або інфікованих пацієнтів<br />
дотрим<strong>у</strong>ватися належної гігієни р<strong>у</strong>к та інших заходів, спрямованих на<br />
недоп<strong>у</strong>щення передачі інфекції.<br />
8.7. При догляді за прооперованими пацієнтами після виписки із<br />
хір<strong>у</strong>ргічного стаціонар<strong>у</strong> (або яким проведена операція в амб<strong>у</strong>латорнополіклінічних<br />
<strong>у</strong>мовах) в домашніх <strong>у</strong>мовах медичний персонал повинен:
20<br />
дотрим<strong>у</strong>ватися вимог відповідних заходів інфекційної безпеки:<br />
проводити гігієнічн<strong>у</strong> обробк<strong>у</strong> р<strong>у</strong>к, використов<strong>у</strong>вати халати та р<strong>у</strong>кавички при<br />
контакті з неконтрольованими виділеннями, пролежневими та дренованими<br />
ранами, нетриманні кал<strong>у</strong> та тр<strong>у</strong>бки/мішечки, що використов<strong>у</strong>ються при<br />
стомі;<br />
обмежити кількість медичного обладнання багаторазового<br />
використання, призначеного для догляд<strong>у</strong> за хворими, що ввозиться <strong>у</strong> дім<br />
пацієнта, інфікованого або колонізованого резистентними штамами<br />
мікроорганізмів. За можливості слід залишити дане обладнання вдома <strong>у</strong><br />
пацієнта до завершення догляд<strong>у</strong> за ним;<br />
обладнання, призначене для догляд<strong>у</strong> за хворими (наприклад,<br />
стетоскопи), не можна залишити вдома <strong>у</strong> пацієнта, необхідно очистити та<br />
продезінфік<strong>у</strong>вати його перед тим, як забирати. Для очищення та дезінфекції<br />
використов<strong>у</strong>ється засіб, що забезпеч<strong>у</strong>є якісний рівень дезінфекції.<br />
8.8. Пацієнти з післяопераційною інфекцією, спричиненою<br />
резистентними штамами мікроорганізмів (VRE, MRSA), підлягають (за<br />
можливості) ізоляції в окремі палати (або в одномісні палати). У цих<br />
палатах стандартні заходи безпеки поширення забезпеч<strong>у</strong>ються таким чином:<br />
перев'язка та огляд хір<strong>у</strong>ргічних ран пацієнтів проводиться в палаті;<br />
при вході в палат<strong>у</strong>, де переб<strong>у</strong>вають пацієнти з інфекцією, медичний<br />
персонал надягає маск<strong>у</strong>, халат, р<strong>у</strong>кавички і знімає їх при виході;<br />
при вході та виході з палати, де знаходяться пацієнти з інфекцією,<br />
медичний персонал обробляє р<strong>у</strong>ки спиртовмісними або іншими шкірними<br />
антисептиками, дозволеними до використання в Україні;<br />
предмети догляд<strong>у</strong> за хворим, а також стетоскоп, термометр тощо<br />
використов<strong>у</strong>ють тільки для даного пацієнта з гнійно-запальною інфекцією,<br />
що спричинена мікроорганізмами, резистентними до дії АМП.<br />
8.9. Завід<strong>у</strong>вачі відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ забезпеч<strong>у</strong>ють<br />
розміщення пацієнтів (за можливості), інфікованих одним і тим самим<br />
резистентним штамом УПМ, <strong>у</strong> спеціально виділених для цього палатах.<br />
8.10. У палатах відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ пацієнтів<br />
розміщ<strong>у</strong>ють таким чином:<br />
за наявності одномісних палат розміщ<strong>у</strong>ються в них перед<strong>у</strong>сім пацієнти,<br />
колонізовані або інфіковані мікроорганізмами, резистентними до дії АМП, а<br />
також пацієнти, щодо яких існ<strong>у</strong>є підозра стосовно колонізації або<br />
інфік<strong>у</strong>вання цими штамами. Необхідно надавати переваг<strong>у</strong> тим пацієнтам,<br />
стан яких може спростити передач<strong>у</strong> інфекції, тобто через неконтрольовані<br />
виділення;<br />
при відс<strong>у</strong>тності одномісних палат пацієнтів, інфікованих одним і тим<br />
самим резистентним мікроорганізмом, розміщ<strong>у</strong>ють в одній палаті або в<br />
одном<strong>у</strong> блоці;<br />
<strong>у</strong> разі неможливості розміщення пацієнтів, інфікованих одним і тим<br />
самим мікроорганізмом, разом в одній палаті необхідно розмістити їх з<br />
пацієнтами, які характериз<strong>у</strong>ються низьким ризиком інфік<strong>у</strong>вання.
21<br />
ІХ. Заходи безпеки при контакт<strong>у</strong>ванні з інфікованими особами<br />
9.1. Медичний персонал відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ щодня<br />
перед початком роботи одягає чистий одяг (халат або костюм, вз<strong>у</strong>ття, що<br />
піддається дезінфекції).<br />
9.2. Поверхні об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища палат відділень<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ, <strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі ті, що розташовані в безпосередній<br />
близькості до пацієнта з гнійно-запальними інфекціями, мож<strong>у</strong>ть б<strong>у</strong>ти<br />
контаміновані резистентними штамами мікроорганізмів. У цих палатах<br />
медичні працівники відділень дотрим<strong>у</strong>ються вимог інфекційної безпеки,<br />
забезпеч<strong>у</strong>ють гігієнічн<strong>у</strong> обробк<strong>у</strong> р<strong>у</strong>к та одягають р<strong>у</strong>кавички перед входом<br />
до палати, де переб<strong>у</strong>ває інфікований пацієнт.<br />
9.3. Медичний персонал відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ стежить<br />
за чистотою своїх р<strong>у</strong>к. Нігті повинні б<strong>у</strong>ти коротко підстрижені, без покриття<br />
лаком та накладних нігтів. Перед кожною обробкою р<strong>у</strong>к знімаються<br />
браслети, годинники, обр<strong>у</strong>чки.<br />
9.4. У приміщеннях відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ, де медичним<br />
персоналом проводиться обробка р<strong>у</strong>к, <strong>у</strong>мивальник розташов<strong>у</strong>ється в<br />
легкодост<strong>у</strong>пном<strong>у</strong> місці, обладн<strong>у</strong>ється краном з холодною та гарячою водою<br />
та зміш<strong>у</strong>вачем, який приводиться в дію без доторкання р<strong>у</strong>к (ліктем),<br />
стр<strong>у</strong>мінь води повинен б<strong>у</strong>ти спрямований прямо <strong>у</strong> сифон злив<strong>у</strong> для<br />
запобігання розбризк<strong>у</strong>ванню води.<br />
9.5. Члени хір<strong>у</strong>ргічної бригади ЗОЗ входять на територію операційного<br />
блок<strong>у</strong> через санпроп<strong>у</strong>скник (шлюзи), де приймають гігієнічний д<strong>у</strong>ш і<br />
міняють одяг на операційні костюми і медичні шапочки та проводять<br />
гігієнічн<strong>у</strong> обробк<strong>у</strong> (дезінфекцію) р<strong>у</strong>к.<br />
9.6. Члени хір<strong>у</strong>ргічної бригади ЗОЗ перед входом в «обмежен<strong>у</strong> зон<strong>у</strong>»<br />
операційного блок<strong>у</strong> надягають захисні медичні маски (переважно<br />
одноразового використання), які повністю закривають рот і ніс, шапочк<strong>у</strong> або<br />
ковпак, які повністю закривають волосся на голові, бахіли і проходять <strong>у</strong><br />
передопераційн<strong>у</strong>, де проводять хір<strong>у</strong>ргічн<strong>у</strong> обробк<strong>у</strong> р<strong>у</strong>к. Після цього члени<br />
хір<strong>у</strong>ргічної бригади надягають стерильні медичні халати, а потім стерильні<br />
р<strong>у</strong>кавички за допомогою медичної сестри.<br />
9.7. Члени хір<strong>у</strong>ргічної бригади, які торкатим<strong>у</strong>ться до стерильного<br />
операційного поля, стерильних інстр<strong>у</strong>ментів або операційного розріз<strong>у</strong>,<br />
миють р<strong>у</strong>ки до ліктів перед їх хір<strong>у</strong>ргічною обробкою заздалегідь <strong>у</strong><br />
шлюзовом<strong>у</strong> приміщенні операційного блок<strong>у</strong> стаціонар<strong>у</strong> або в<br />
передопераційній.<br />
9.8. Звичайне миття перед хір<strong>у</strong>ргічною обробкою призначене виключно<br />
для механічної очистки р<strong>у</strong>к, при цьом<strong>у</strong> з р<strong>у</strong>к <strong>у</strong>с<strong>у</strong>ваються білкові та жирові<br />
забр<strong>у</strong>днення, частково змиваються споро<strong>у</strong>творювальні бактерії, а також<br />
транзиторні мікроорганізми.
22<br />
9.9. Врахов<strong>у</strong>ючи висок<strong>у</strong> кількість мікроорганізмів (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі<br />
резистентних до АМП), під нігтями потрібна обов’язкова обробка<br />
піднігтьових зон. Для цього використов<strong>у</strong>ються спеціальні палички або м'які<br />
продезінфіковані щіточки, найкраще – одноразового використання.<br />
9.10. Хір<strong>у</strong>ргічна обробка р<strong>у</strong>к для медичного персонал<strong>у</strong> є важливою та<br />
відповідальною процед<strong>у</strong>рою, як<strong>у</strong> проводять перед б<strong>у</strong>дь-яким хір<strong>у</strong>ргічним<br />
втр<strong>у</strong>чанням з метою попередження інфік<strong>у</strong>вання хір<strong>у</strong>ргічної рани пацієнта та<br />
одночасного захист<strong>у</strong> персонал<strong>у</strong> від інфекцій, що передаються через кров або<br />
іншим шляхом в організм пацієнта.<br />
9.11. Медичним персоналом хір<strong>у</strong>ргічна обробка р<strong>у</strong>к проводиться із<br />
застос<strong>у</strong>ванням різних спиртових (понад 65,0%) або інших швидкодіючих<br />
(експозиція 1,0-1,5 хв.) антисептичних (дезінфекційних) засобів методом їх<br />
втирання в кисті р<strong>у</strong>к та передпліччя, включаючи ліктьові с<strong>у</strong>глоби. Для цього<br />
засіб наносять на р<strong>у</strong>ки порціями і втирають <strong>у</strong> шкір<strong>у</strong>. Перша порція засоб<strong>у</strong><br />
наноситься тільки на с<strong>у</strong>хі р<strong>у</strong>ки. Між послідовними операціями прийнятна<br />
тривалість обробки р<strong>у</strong>к також становить не менше 1,5 хв.<br />
9.12. При виконанні техніки обробки р<strong>у</strong>к медичним персоналом ЗОЗ<br />
врахов<strong>у</strong>ється наявність так званих «критичних» ділянок р<strong>у</strong>к, які<br />
недостатньо змоч<strong>у</strong>ються антисептичним засобом: великі пальці, кінчики<br />
пальців, міжпальцеві зони, нігті, навколонігтьові валики та піднігтьові зони.<br />
Ретельніше потрібно обробляти поверхні великого пальця та кінчики<br />
пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій -<br />
зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій.<br />
9.13. За відс<strong>у</strong>тності централізованого водопостачання або наявності<br />
проблеми при централізованом<strong>у</strong> водопостачанні (наприклад, ремонтні<br />
роботи) відділення хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ забезпеч<strong>у</strong>ються закритими<br />
ємностями для води з кранами. В ємності заливають кип'ячен<strong>у</strong> вод<strong>у</strong> і<br />
замінюють її не рідше одного раз<strong>у</strong> на доб<strong>у</strong>. Перед наст<strong>у</strong>пним заповненням<br />
ємності ретельно миються і дезінфік<strong>у</strong>ються, обполіск<strong>у</strong>ються та<br />
вис<strong>у</strong>ш<strong>у</strong>ються.<br />
9.14. Використання медичних р<strong>у</strong>кавичок захищає пацієнтів та медичний<br />
персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори<br />
безпосередньо через р<strong>у</strong>ки та опосередковано через контакти із<br />
забр<strong>у</strong>дненими об'єктами оточення.<br />
9.15. Не доп<strong>у</strong>скається миття або дезінфекція р<strong>у</strong>кавичок для повторного<br />
використання між проведенням маніп<strong>у</strong>ляцій, класифікованих як «чисті» і<br />
«бр<strong>у</strong>дні або інфіковані», навіть в одного пацієнта. Забороняється<br />
перес<strong>у</strong>вання в цих р<strong>у</strong>кавичках <strong>у</strong> відділенні (відділеннях) ЗОЗ.<br />
Дезінфекція р<strong>у</strong>кавичок доп<strong>у</strong>скається не більше 1-2 разів виключно в<br />
сит<strong>у</strong>аціях, які вимагають частої заміни р<strong>у</strong>кавичок (забір крові). У цих<br />
випадках р<strong>у</strong>кавички не повинні мати проколів або б<strong>у</strong>ти забр<strong>у</strong>дненими<br />
кров'ю чи іншими виділеннями.
23<br />
9.16. Після використання медичні р<strong>у</strong>кавички знімаються і зан<strong>у</strong>рюються<br />
в розчин дезінфектант<strong>у</strong> безпосередньо в місці (приміщенні) використання<br />
р<strong>у</strong>кавичок, і проводиться гігієнічна дезінфекція р<strong>у</strong>к. Після знезараження<br />
р<strong>у</strong>кавички одноразового використання підлягають <strong>у</strong>тилізації.<br />
9.17. Після закінчення операції/процед<strong>у</strong>ри медичні працівники<br />
р<strong>у</strong>кавички знімають, р<strong>у</strong>ки обробляють спиртовмісним засобом, а потім<br />
спеціальним засобом для догляд<strong>у</strong> за шкірою р<strong>у</strong>к. Якщо на р<strong>у</strong>ки під<br />
р<strong>у</strong>кавичками потрапила кров або інші виділення, ці забр<strong>у</strong>днення попередньо<br />
знімають тампоном або серветкою, змоченими антисептиком, миють р<strong>у</strong>ки з<br />
мийним засобом, а потім ретельно відмивають водою від мила та<br />
вис<strong>у</strong>ш<strong>у</strong>ють одноразовим р<strong>у</strong>шником чи серветками. Після цього р<strong>у</strong>ки<br />
обробляють антисептиком.<br />
9.18. Хір<strong>у</strong>ргічні халати, що використов<strong>у</strong>ються медичним персоналом<br />
для роботи в операційном<strong>у</strong> блоці, повинні б<strong>у</strong>ти повітропроникні,<br />
виготовлені з матеріалів багаторазового або одноразового використання, які<br />
є ефективними бар'єрами для бактерій навіть при намоканні (тобто<br />
виготовлені із матеріалів, стійких до проникнення вологи).<br />
9.19. Медичном<strong>у</strong> персонал<strong>у</strong> відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ<br />
потрібно замінювати хір<strong>у</strong>ргічний костюм, якщо він забр<strong>у</strong>днений<br />
(контамінований) і/або просякн<strong>у</strong>тий кров’ю або іншими потенційно<br />
інфекційно небезпечними біологічними рідинами.<br />
Х. Профілактика післяопераційних гнійно-запальних інфекцій<br />
10.1. При підготовці хір<strong>у</strong>ргічного хворого до операції проводяться такі<br />
заходи:<br />
якщо хір<strong>у</strong>ргічна операція планова, всі виявлені бактеріальні інфекції,<br />
окрім тих, що стали причиною самої операції, мають б<strong>у</strong>ти проліковані до<br />
операції;<br />
якщо волосся в області операційного поля не настільки г<strong>у</strong>сте, щоб<br />
перешкоджати оперативном<strong>у</strong> втр<strong>у</strong>чанню, його не видаляють;<br />
якщо видалення волосся необхідне, його здійснюють безпосередньо<br />
перед хір<strong>у</strong>ргічною операцією шляхом стрижки машинкою або з<br />
використанням електробритви (депіляторів);<br />
потрібно належним чином контролювати рівень глюкози в сироватці<br />
крові <strong>у</strong> всіх пацієнтів, хворих на діабет, особливо <strong>у</strong>никаючи гіперглікемії в<br />
передопераційном<strong>у</strong> періоді та під час операції;<br />
якщо операція планова, хворий повинен вимитися (або б<strong>у</strong>ти вимитий)<br />
антимікробним милом напередодні хір<strong>у</strong>ргічної операції;<br />
операційне поле і прилеглі до нього ділянки перед обробкою<br />
антисептиком повинні б<strong>у</strong>ти ретельно вимиті та вис<strong>у</strong>шені стерильною<br />
серветкою;<br />
антисептик для передопераційної обробки шкіри області хір<strong>у</strong>ргічного<br />
розріз<strong>у</strong> потрібно нанести концентричними колами від центр<strong>у</strong> до периферії, а
24<br />
за наявності гнійної рани – від периферії до центр<strong>у</strong>. Підготовлена область<br />
повинна б<strong>у</strong>ти достатньо велика, щоб дозволити хір<strong>у</strong>рг<strong>у</strong> <strong>у</strong> разі потреби<br />
подовжити розріз або зробити нові розрізи для встановлення дренажів, не<br />
зачіпаючи непідготовлен<strong>у</strong> шкір<strong>у</strong> пацієнта;<br />
для ізоляції шкіри операційного поля перед операцією необхідно<br />
використов<strong>у</strong>вати стерильні простирадла, р<strong>у</strong>шники, серветки;<br />
при великих операціях, що включають проведення розріз<strong>у</strong> в<br />
операційній, хворі мають б<strong>у</strong>ти покриті стерильними простирадлами так,<br />
щоб жодна частина тіла хворого не залишалася непокритою, виключаючи<br />
операційне поле і частини тіла, необхідні для проведення і підтримки<br />
анестезії;<br />
якщо хір<strong>у</strong>ргічна операція планова, переб<strong>у</strong>вання хворого в стаціонарі<br />
перед операцією повинно б<strong>у</strong>ти нетривалим, з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням необхідності<br />
адекватної підготовки пацієнта до операції.<br />
10.2. При <strong>у</strong>становці вн<strong>у</strong>трішньос<strong>у</strong>динних пристроїв (наприклад,<br />
центрального венозного катетера), катетерів для спинальної або<br />
епід<strong>у</strong>ральної анестезії або при введенні вн<strong>у</strong>трішньовенних ліків потрібно<br />
дотрим<strong>у</strong>ватись принципів асептики та хір<strong>у</strong>ргічної техніки, а саме:<br />
перед б<strong>у</strong>дь-якою маніп<strong>у</strong>ляцією з катетером персонал обробляє р<strong>у</strong>ки<br />
спиртовмісними або іншими шкірними антисептиками і надягає стерильні<br />
р<strong>у</strong>кавички;<br />
для закриття місця введення катетера використов<strong>у</strong>ють спеціальні<br />
стерильні пов'язки;<br />
проводять щоденн<strong>у</strong> пальпацію через непошкоджен<strong>у</strong> пов'язк<strong>у</strong> місця<br />
постановки катетера для визначення хворобливості. Якщо пов'язка заважає<br />
огляд<strong>у</strong> і пальпації місця катетеризації, її видаляють і після огляд<strong>у</strong><br />
накладають нов<strong>у</strong>;<br />
збирання стерильного медичного обладнання в операційном<strong>у</strong> блоці<br />
хір<strong>у</strong>ргічного стаціонар<strong>у</strong> проводиться безпосередньо перед його<br />
використанням;<br />
якщо неінфікована хір<strong>у</strong>ргічна рана вимагає дрен<strong>у</strong>вання,<br />
використов<strong>у</strong>ються закриті дренажні системи. Дренажі встановлюють через<br />
окремий розріз за межами основного розріз<strong>у</strong>. Дренаж потрібно прибирати<br />
якнайшвидше;<br />
потрібно дбайливо поводитися з тканинами, підтрим<strong>у</strong>вати ефективний<br />
гемостаз, запобігати кровотечі, мініміз<strong>у</strong>вати об'єм нежиттєздатних тканин і<br />
ч<strong>у</strong>жорідних тіл (тобто хір<strong>у</strong>ргічні шви, тканини, що обв<strong>у</strong>глилися і<br />
некротизовані) і <strong>у</strong>с<strong>у</strong>вати мертвий простір <strong>у</strong> місці хір<strong>у</strong>ргічного втр<strong>у</strong>чання і<br />
скороч<strong>у</strong>вати тривалість операції;<br />
при різаних ранах, які класифік<strong>у</strong>ються як «бр<strong>у</strong>дні або інфіковані»,<br />
шкірні шви в кінці операції не потрібно накладати, такі рани не повинні<br />
мати первинних хір<strong>у</strong>ргічних швів.<br />
10.3. Принципи інфекційної безпеки при догляді за післяопераційною<br />
раною включають:
25<br />
хір<strong>у</strong>ргічна рана, закрита первинним натягненням, захищається<br />
стерильною пов'язкою протягом 24-48 годин після операції;<br />
потрібно дотрим<strong>у</strong>ватись вимог асептики під час догляд<strong>у</strong> за<br />
операційною раною і заміни пов'язки і б<strong>у</strong>дь-якого контакт<strong>у</strong> з місцем<br />
операційного втр<strong>у</strong>чання або забр<strong>у</strong>дненими бинтами, щоб запобігти<br />
пасивном<strong>у</strong> розповсюдженню зб<strong>у</strong>дників інфекцій через р<strong>у</strong>ки;<br />
медичний персонал може безпосередньо торкатися відкритої або свіжої<br />
рани тільки за <strong>у</strong>мови, якщо на р<strong>у</strong>ки одягн<strong>у</strong>ті стерильні р<strong>у</strong>кавички;<br />
пов’язки на зашитих ранах повинні мінятися, якщо вони намокли або<br />
якщо <strong>у</strong> хворого є симптоми або ознаки, підозрілі на наявність інфекції,<br />
наприклад, лихоманка або незвичайний біль <strong>у</strong> рані. При знятті пов’язки<br />
повинна проводитись оцінка рани на наявність ознак інфекції. За наявності<br />
б<strong>у</strong>дь-якого виділення з хір<strong>у</strong>ргічної рани, підозрілої на наявність інфекції,<br />
мають б<strong>у</strong>ти проведені посів і бактеріоскопія цього біологічного матеріал<strong>у</strong>;<br />
при необхідності зміни пов'язки на хір<strong>у</strong>ргічній рані слід<br />
використов<strong>у</strong>вати стерильн<strong>у</strong> медичн<strong>у</strong> технік<strong>у</strong> (обладнання тощо);<br />
потрібно навчати пацієнтів і членів їх сімей правилам догляд<strong>у</strong> за<br />
хір<strong>у</strong>ргічною раною (якщо хворий переб<strong>у</strong>ває вдома);<br />
обмежень щодо потреби накладення пов'язки на ран<strong>у</strong> прооперованом<strong>у</strong><br />
пацієнт<strong>у</strong>, закриття первинним натягненням та термінів, <strong>у</strong> які дозволяється<br />
прийняття д<strong>у</strong>ш<strong>у</strong> або ванни з неприкритою раною, немає.<br />
ХІ. Охорона здоров’я медичного персонал<strong>у</strong> та деколонізація<br />
11.1. Адміністрація ЗОЗ, <strong>у</strong> складі яких є відділення хір<strong>у</strong>ргічного<br />
профілю, здійснює відповідні заходи для своєчасного виявлення гнійнозапальних<br />
захворювань шкіри р<strong>у</strong>к <strong>у</strong> медичного персонал<strong>у</strong>.<br />
11.2. У разі виявлення випадк<strong>у</strong> післяопераційної гнійно-запальної<br />
інфекції або спалах<strong>у</strong> захворювання, етіологічним чинником якого є S.<br />
aureus, медичний персонал (<strong>у</strong> разі необхідності також пацієнти)<br />
обстеж<strong>у</strong>ється на бактеріоносійство зб<strong>у</strong>дника цієї інфекції. У разі виділення<br />
штам<strong>у</strong> S. aureus, який ідентичний за біологічними властивостями, в том<strong>у</strong><br />
числі профілями антибіотикорезистентності, зб<strong>у</strong>дник<strong>у</strong> інфекції, медичний<br />
працівник (або пацієнт) повинен б<strong>у</strong>ти пролікований.<br />
11.3. У разі виділення з носоглотки обстежених (медичного персонал<strong>у</strong>)<br />
безсимптомного бактеріоносія штам<strong>у</strong> MRSA працівник повинен б<strong>у</strong>ти<br />
адекватно пролікований антимікробними препаратами з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням<br />
ч<strong>у</strong>тливості до них мікроорганізмів.<br />
11.4. Не <strong>у</strong>с<strong>у</strong>вається від роботи медичний персонал відділень<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ, колонізований штамами S. aureus (ніс, р<strong>у</strong>ки або<br />
інші біотопи) або стрептококів гр<strong>у</strong>пи А, якщо вони не являють<br />
епідеміологічного ризик<strong>у</strong> інфік<strong>у</strong>вання пацієнтів.
26<br />
11.5. Медичний персонал, що є бактеріоносіями штамів MRSA, до<br />
закінчення повної санації та отримання від’ємних рез<strong>у</strong>льтатів<br />
бактеріологічних досліджень не доп<strong>у</strong>скається до <strong>у</strong>часті <strong>у</strong> проведенні<br />
хір<strong>у</strong>ргічних операцій. У межах хір<strong>у</strong>ргічного відділення медичний персонал<br />
обов’язково надягає захисні маски.<br />
11.6. Медичний персонал відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ, що є<br />
бактеріоносіями штамів MRSA, тимчасово <strong>у</strong>с<strong>у</strong>вається від роботи, пов’язаної<br />
з контактом із пацієнтами, доти, доки три контрольні мазки (проби) з місць<br />
колонізації протягом трьох діб після початк<strong>у</strong> санації не б<strong>у</strong>д<strong>у</strong>ть негативними.<br />
Надалі контрольні мазки бер<strong>у</strong>ть через десять днів, через один місяць і через<br />
три місяці.<br />
11.7. Адміністрація ЗОЗ забезпеч<strong>у</strong>є конс<strong>у</strong>льтації з лікарямиінфекціоністами<br />
та/або з іншими спеціалістами з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням рез<strong>у</strong>льтатів<br />
обстеження лікарями ЛОР-органів та стоматологами стосовно проведення<br />
деколонізаційної терапії <strong>у</strong> пацієнтів або медичних працівників, що є<br />
бактеріоносіями штамів MRSA.<br />
11.8. При деколонізації MRSA проводиться тест<strong>у</strong>вання ч<strong>у</strong>тливості<br />
даного мікроорганізм<strong>у</strong> до дії АМП, що використов<strong>у</strong>ється для цієї мети.<br />
Потрібно забезпеч<strong>у</strong>вати контроль за ч<strong>у</strong>тливістю, щоб не доп<strong>у</strong>стити появи<br />
резистентності до антибіотиків, які використов<strong>у</strong>ються для знищення колоній<br />
резистентних мікроорганізмів.<br />
11.9. Деколонізація серед медичних працівників, що є бактеріоносіями<br />
штамів VRE та резистентних грамнегативних штамів УПМ, проводиться за<br />
епідемічними показаннями <strong>у</strong> разі встановлення їх можливої причетності до<br />
передачі зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій.<br />
ХІІ. Заходи, спрямовані на захист від контамінації резистентними<br />
мікроорганізмами об’єктів лікарняного середовища<br />
12.1. При виявленні <strong>у</strong> пацієнтів гнійно-запальних інфекцій,<br />
спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, <strong>у</strong> палаті проводиться<br />
поточна дезінфекція об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ, з якими має<br />
контакт хворий.<br />
12.2. Дезінфекція об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ здійснюється<br />
з використанням тих дезінфекційних засобів, які пройшли державн<strong>у</strong><br />
реєстрацію (перереєстрацію) відповідно до Порядк<strong>у</strong> державної реєстрації<br />
(перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою<br />
Кабінет<strong>у</strong> Міністрів України від 03 липня 2006 рок<strong>у</strong> № 908.<br />
12.3. При виділенні штамів з поверхонь епідемічно значимих об’єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ або клінічних ізолятів від хворих одного<br />
вид<strong>у</strong> мікроорганізм<strong>у</strong>, які мають ідентичні за діаметрами зон затримки рост<strong>у</strong><br />
мікроорганізми навколо дисків з аналогічними антибіотиками, профілем<br />
антибіотикорезистентності, проводять серо-, біо- або фаготип<strong>у</strong>вання для
27<br />
вирішення питання належності штам<strong>у</strong> до госпітального. У разі виявлення<br />
полірезистентного штам<strong>у</strong> вивчається його стійкість до дезінфекційних<br />
засобів, які використов<strong>у</strong>ються <strong>у</strong> стаціонарі, з метою корекції дезінфекційних<br />
заходів.<br />
12.4. Моніторинг резистентності зб<strong>у</strong>дників гнійно-запальних інфекцій<br />
до дезінфекційних засобів проводиться за епідеміологічної необхідності<br />
лабораторіями <strong>у</strong>станов та закладів державної санітарно-епідеміологічної<br />
сл<strong>у</strong>жби України.<br />
12.5. Обов’язковій дезінфекції <strong>у</strong> відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ<br />
підлягають об'єкти вн<strong>у</strong>трішнього середовища, які мож<strong>у</strong>ть б<strong>у</strong>ти чинниками<br />
передачі резистентних штамів мікроорганізмів, до яких належать вироби<br />
медичного призначення, р<strong>у</strong>ки персонал<strong>у</strong>, шкіряні покриви (операційні та<br />
ін'єкційні поля) пацієнтів, предмети догляд<strong>у</strong> за хворими, повітря в<br />
приміщеннях, постільна білизна, поверхні об'єктів в оточенні пацієнта, до<br />
яких часто торкаються (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі спинки ліжок, т<strong>у</strong>мбочок, розташованих<br />
біля ліжок, сантехнічне <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання та р<strong>у</strong>чки дверей), а також обладнання,<br />
пос<strong>у</strong>д, виділення хворих та біологічні рідини (кров, мокрота тощо), медичні<br />
відходи тощо.<br />
12.6. При проведенні <strong>у</strong> приміщеннях ЗОЗ поточної дезінфекції поверхні<br />
об’єктів, прилади, <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання дезінфік<strong>у</strong>ють способом протирання. Для<br />
цього використов<strong>у</strong>ються дезінфекційні засоби з мийними властивостями, що<br />
не мають подразнюючої дії та сенсибіліз<strong>у</strong>ючих властивостей. Не<br />
проводиться дезінфекція поверхонь об’єктів лікарняного середовища <strong>у</strong><br />
прис<strong>у</strong>тності людей (пацієнтів) способом зрош<strong>у</strong>вання.<br />
12.7. Заключн<strong>у</strong> дезінфекцію в палатах відділень хір<strong>у</strong>ргічного ЗОЗ<br />
проводять за відс<strong>у</strong>тності пацієнтів. Персонал, який викон<strong>у</strong>є дезінфекційн<strong>у</strong><br />
обробк<strong>у</strong>, повинен використов<strong>у</strong>вати засоби індивід<strong>у</strong>ального захист<strong>у</strong><br />
(респіратор, р<strong>у</strong>кавички, фарт<strong>у</strong>х). При проведенні дезінфекційних заходів<br />
використов<strong>у</strong>ють промаркований прибиральний інвентар.<br />
12.8. При проведенні дезінфекційних заходів застосов<strong>у</strong>ються засоби з<br />
широким спектром антимікробної дії. Обробк<strong>у</strong> поверхонь об’єктів<br />
ф<strong>у</strong>нкціональних приміщень (палат) відділень здійснюють способом<br />
зрош<strong>у</strong>вання за допомогою розпилювальних пристроїв (<strong>у</strong>становок) та<br />
методом протирання.<br />
12.9. При проведенні <strong>у</strong> приміщеннях (палатах) відділень ЗОЗ поточної<br />
дезінфекції (<strong>у</strong> прис<strong>у</strong>тності людей) застосов<strong>у</strong>ють закриті <strong>у</strong>льтрафіолетові<br />
(далі - УФ) випромінювачі (рецирк<strong>у</strong>лятори), антимікробні фільтри, зокрема<br />
електрофільтри, а також фільтри, що працюють за принципом фотокаталіз<strong>у</strong><br />
та іонного вітр<strong>у</strong> тощо.<br />
12.10. При проведенні заключної дезінфекції (<strong>у</strong> відс<strong>у</strong>тності людей)<br />
застосов<strong>у</strong>ють відкриті та комбіновані УФ-випромінювачі, аерозолі
28<br />
дезінфекційних засобів за допомогою спеціальної розпилювальної<br />
апарат<strong>у</strong>ри (генераторів аерозолів).<br />
12.11. Після заключної дезінфекції <strong>у</strong> приміщеннях (палатах) відділень<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ проводиться лабораторне обстеження об'єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища лабораторією ЗОЗ або <strong>у</strong>станов та закладів<br />
Державної санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби України.<br />
12.12. Операційний блок повинен б<strong>у</strong>ти обладнаний вентиляційними<br />
<strong>у</strong>становками з переважним притоком повітря над витяжкою. В операційній<br />
слід підтрим<strong>у</strong>вати позитивний відносно коридорів і с<strong>у</strong>міжних приміщень<br />
тиск повітря.<br />
12.13. Загальнообмінні припливно-витяжні і місцеві витяжні <strong>у</strong>становки<br />
повинні вмикатися за тридцять хвилин до початк<strong>у</strong> роботи і вимикатися<br />
через тридцять хвилин після закінчення роботи.<br />
12.14. Вентиляційна система в операційній повинна забезпеч<strong>у</strong>вати як<br />
мінім<strong>у</strong>м двадцять повітрообмінів на годин<strong>у</strong>, з яких принаймні чотири<br />
повинні містити свіже повітря.<br />
12.15. Повітря (як рецирк<strong>у</strong>льоване, так і свіже) має б<strong>у</strong>ти очищене через<br />
відповідні бактерицидні фільтри перед потраплянням в операційн<strong>у</strong>. Потік<br />
повітря повинен здійснюватися на рівні стелі, витяжка - на рівні підлоги. Усі<br />
вхідні отвори повинні розташов<strong>у</strong>ватися вище від підлоги і далі від витяжних<br />
отворів <strong>у</strong>сіх типів.<br />
12.16. При ефективній роботі вентиляційної системи в хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong><br />
стаціонарі (відділенні), яка забезпеч<strong>у</strong>є доп<strong>у</strong>стимі санітарними вимогами<br />
норми мікробного забр<strong>у</strong>днення повітря, що підтверджено рез<strong>у</strong>льтатами<br />
бактеріологічних досліджень, недоцільно використов<strong>у</strong>вати УФвипромінювання<br />
в операційній з метою запобігання передачі резистентних<br />
штамів УПМ- зб<strong>у</strong>дників післяопераційних інфекцій.<br />
12.17. Адміністрація ЗОЗ не рідше одного раз<strong>у</strong> на 6 місяців повинна<br />
вживати заходів щодо проведення лабораторного контролю ст<strong>у</strong>пеня<br />
забр<strong>у</strong>днення бактерицидних фільтрів і ефективності роботи вентиляційної<br />
системи в операційних, процед<strong>у</strong>рних, перев’яз<strong>у</strong>вальних, палатах реанімації<br />
та інтенсивної терапії <strong>у</strong> відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю. Заміна<br />
бактерицидних фільтрів повинна здійснюватись <strong>у</strong> мір<strong>у</strong> їх забр<strong>у</strong>днення.<br />
12.18. При виконанні ортопедичних, кардіохір<strong>у</strong>ргічних та інших<br />
операцій, що пов’язані з трансплантацією органів, тканин, а також з<br />
імплантацією інородних тіл в операційних залах, повітря повинно мати<br />
високий ст<strong>у</strong>пінь очищення.<br />
12.19. При проведенні хір<strong>у</strong>ргічної операції, якщо відб<strong>у</strong>лося видиме<br />
забр<strong>у</strong>днення кров'ю та іншими рідинами організм<strong>у</strong> поверхонь або<br />
<strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання, перед наст<strong>у</strong>пною операцією зазначені об'єкти потрібно<br />
дезінфік<strong>у</strong>вати.
29<br />
12.20. Медичном<strong>у</strong> персонал<strong>у</strong> після останньої протягом дня або ночі<br />
операції необхідно проводити вологе прибирання підлоги операційної із<br />
використанням дезінфекційних засобів.<br />
12.21. В операційній залі між хір<strong>у</strong>ргічними операціями слід проводити<br />
швидкодіюч<strong>у</strong> дезінфекцію тих об’єктів, з якими безпосередньо стикаються<br />
пацієнти. По закінченні операцій в операційній залі проводять вологе<br />
прибирання з дезінфекцію з наст<strong>у</strong>пним провітрюванням. Генеральне<br />
прибирання (миття та дезінфекція) проводиться один раз на сім днів.<br />
12.22. В оглядових, перев’яз<strong>у</strong>вальних, маніп<strong>у</strong>ляційних хір<strong>у</strong>ргічних<br />
відділень не менше двох разів на доб<strong>у</strong> проводять поточне вологе<br />
прибирання із застос<strong>у</strong>ванням мийних та дезінфекційних засобів. Генеральне<br />
прибирання проводиться один раз на сім днів.<br />
12.23. Вологе прибирання (із застос<strong>у</strong>ванням мийних засобів) палат<br />
відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ проводиться не менше двох разів на<br />
доб<strong>у</strong>, з них один раз із застос<strong>у</strong>ванням дезінфекційних засобів. Замість<br />
кварцювання палат проводиться їх провітрювання.<br />
12.24. Для якісного очищення і дезінфекції вн<strong>у</strong>трішнього середовища<br />
відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ використов<strong>у</strong>ють систем<strong>у</strong> двох відер,<br />
к<strong>у</strong>ди входять два промарковані пластикові відра, розташовані на візк<strong>у</strong> (для<br />
чистого розчин<strong>у</strong> та для скидання використаних мопів) та мопи. Мопи<br />
являють собою тканин<strong>у</strong> з хімічних або нат<strong>у</strong>ральних волокон, зшитих за<br />
спеціальною технологією.<br />
12.25. Прибиральне <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання системи двох відер може сприяти<br />
зменшенню мікробної контамінації розчин<strong>у</strong> дезінфекційного розчин<strong>у</strong>, а<br />
також запобігати перенесенню резистентних штамів УПМ з одного об'єкта<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ на інший.<br />
12.26. Кожне відділення хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ повинно б<strong>у</strong>ти<br />
забезпечене комплектами інвентарю системи двох відер <strong>у</strong> необхідній<br />
кількості для прибирання санітарних кімнат, палат для хворих, приміщень<br />
адміністративного призначення і коридор<strong>у</strong>.<br />
12.27. Прибиральне <strong>у</strong>статк<strong>у</strong>вання системи двох відер або інший<br />
інвентар, що використов<strong>у</strong>ється для прибирання (відра, швабри, мопи або<br />
ганчірки), після обробки приміщення ретельно вимивають з використанням<br />
мийних засобів, ополіск<strong>у</strong>ють і вис<strong>у</strong>ш<strong>у</strong>ють.<br />
Комплект прибирального інвентарю зберігають <strong>у</strong> спеціально виділених<br />
для цього місцях.<br />
12.28. Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення<br />
проводиться <strong>у</strong> стерилізаційном<strong>у</strong> відділенні, за його відс<strong>у</strong>тності - <strong>у</strong><br />
приміщенні, де проводиться дезінфекція обладнання.
30<br />
12.29. Забороняється тримати ємності з дезінфекційним розчином <strong>у</strong><br />
приміщеннях, де постійно переб<strong>у</strong>вають пацієнти. Ємності з дезінфекційним<br />
розчином ввозять на візках безпосередньо перед виконанням маніп<strong>у</strong>ляцій.<br />
12.30. У перев’яз<strong>у</strong>вальних приміщеннях, процед<strong>у</strong>рних відділень<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ необхідно мати металеві або пластмасові ємності<br />
(із решітками всередині) з дезінфекційним розчином для:<br />
замоч<strong>у</strong>вання інстр<strong>у</strong>ментів багаторазового використання;<br />
замоч<strong>у</strong>вання м’якого інвентарю, перев’яз<strong>у</strong>вального матеріал<strong>у</strong> та<br />
г<strong>у</strong>мових р<strong>у</strong>кавичок, шприців, систем для переливання крові та розчинів,<br />
гострого та ріж<strong>у</strong>чого інстр<strong>у</strong>ментарію одноразового використання.<br />
12.31. Дезінфекцію, передстерилізаційне очищення виробів медичного<br />
призначення проводять <strong>у</strong> спеціально виділеном<strong>у</strong> приміщенні, обладнаном<strong>у</strong><br />
відповідно до вимог безпеки <strong>у</strong>мов праці.<br />
12.32. Медичний персонал відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ, який<br />
проводить дезінфекцію, передстерилізаційне очищення інстр<strong>у</strong>ментарію та<br />
обладнання, використов<strong>у</strong>є засоби індивід<strong>у</strong>ального захист<strong>у</strong> і працює в<br />
захисном<strong>у</strong> одязі, в том<strong>у</strong> числі <strong>у</strong> фарт<strong>у</strong>сі із водонепроникного матеріал<strong>у</strong>,<br />
поб<strong>у</strong>тових р<strong>у</strong>кавичках, шапочці, масці, захисних ок<strong>у</strong>лярах (щитках), вз<strong>у</strong>тті,<br />
яке не проп<strong>у</strong>скає вод<strong>у</strong>.<br />
12.33. Контроль якості процес<strong>у</strong> стерилізації <strong>у</strong> стаціонарі проводиться з<br />
використанням тестів промислового виготовлення, які дозволяють<br />
перевіряти температ<strong>у</strong>р<strong>у</strong>, експозицію та ефективність стерилізації.<br />
12.34. Збір використаної білизни, зберігання чистої білизни <strong>у</strong><br />
відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ здійснюються відповідно до<br />
санітарних норм та правил.<br />
12.35. Використана пацієнтами відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ<br />
домашня білизна віддається додом<strong>у</strong> <strong>у</strong> поліетиленових пакетах без<br />
попереднього знезараження.<br />
12.36. Сорт<strong>у</strong>вання використаної лікарняної білизни <strong>у</strong> відділеннях<br />
хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ проводять <strong>у</strong> захисном<strong>у</strong> одязі, г<strong>у</strong>мових<br />
р<strong>у</strong>кавичках, г<strong>у</strong>мовом<strong>у</strong> фарт<strong>у</strong>сі, шапочці, масці, вз<strong>у</strong>тті, яке піддається<br />
дезінфекції. Білизн<strong>у</strong> після сорт<strong>у</strong>вання складають <strong>у</strong> бавовняний мішок, який<br />
розміщ<strong>у</strong>ють <strong>у</strong> г<strong>у</strong>мовий або поліетиленовий одноразовий мішок, і в таком<strong>у</strong><br />
вигляді доставляють до пральні.<br />
12.37. Випран<strong>у</strong>, вис<strong>у</strong>шен<strong>у</strong> білизн<strong>у</strong> складають <strong>у</strong> тканинний мішок. У<br />
хір<strong>у</strong>ргічні відділення ЗОЗ білизна потрапляє <strong>у</strong> мішк<strong>у</strong>, з якого її витягають і<br />
розміщ<strong>у</strong>ють на спеціальних стелажах <strong>у</strong> кімнаті для зберігання чистої<br />
білизни.<br />
12.38. Випран<strong>у</strong> лікарнян<strong>у</strong> натільн<strong>у</strong> білизн<strong>у</strong> для членів хір<strong>у</strong>ргічної<br />
бригади комплект<strong>у</strong>ють і стериліз<strong>у</strong>ють. Після стерилізації білизна має б<strong>у</strong>ти<br />
с<strong>у</strong>хою.
31<br />
12.39. Перед отриманням і видачею чистої білизни медичний персонал<br />
відділень хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ миє р<strong>у</strong>ки теплою водою з милом,<br />
одягає чистий халат.<br />
12.40. Под<strong>у</strong>шки, ковдри, матраци, обшиті клейонкою, в разі її<br />
цілісності, обробляються дезінфекційними засобами, не обшиті клейонкою -<br />
знезараж<strong>у</strong>ються в дезінфекційній камері.<br />
XІІІ. Аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції<br />
13.1. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні гнійнозапальні<br />
інфекції проводиться лікарем-епідеміологом ЗОЗ (або іншим<br />
спеціалістом з інфекційного контролю) та фахівцями епідеміологічного<br />
відділ<strong>у</strong> <strong>у</strong>станов та закладів Державної санітарно-епідеміологічної сл<strong>у</strong>жби<br />
України.<br />
13.2. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні інфекції<br />
необхідно проводити за анатомічної локалізації патологічного (гнійнозапального)<br />
процес<strong>у</strong>, до яких належать:<br />
інфекції центральної нервової системи;<br />
інфекції ока та придаткового апарат<strong>у</strong>;<br />
інфекції в<strong>у</strong>ха та соскоподібного відростка;<br />
інфекції серцево-с<strong>у</strong>динної системи;<br />
інфекції органів дихання;<br />
інфекції органів травлення;<br />
інфекції кістково-м’язової системи і спол<strong>у</strong>чної тканини;<br />
інфекції органів сечовивідної системи;<br />
інфекції репрод<strong>у</strong>ктивних органів;<br />
інфекції шкіри та підшкірної клітковини;<br />
інфекції м’яких тканин;<br />
інфекція черевної порожнини;<br />
інфекція амп<strong>у</strong>тованої к<strong>у</strong>кси;<br />
інфекції та запальна реакція, з<strong>у</strong>мовлені серцевими та с<strong>у</strong>динними<br />
протезами, імплантатами та трансплантатами;<br />
інфекції та запальна реакція, з<strong>у</strong>мовлені протезним пристроєм,<br />
імплантатом та трансплантатом, <strong>у</strong> сечовій системи;<br />
інфекції та запальна реакція, з<strong>у</strong>мовлені протезним пристроєм,<br />
імплантатом та трансплантатом, <strong>у</strong> статевом<strong>у</strong> тракті;<br />
інфекції та запальна реакція, з<strong>у</strong>мовлені вн<strong>у</strong>трішніми ортопедичними<br />
протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами;<br />
інфекції та запальна реакція, пов’язані з іншими вн<strong>у</strong>трішніми<br />
протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами.<br />
13.3. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на післяопераційні<br />
інфекції проводиться на підставі епідеміологічного діагноз<strong>у</strong> з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням:<br />
клінічної форми післяопераційних інфекцій;
32<br />
термін<strong>у</strong> виникнення захворювання;<br />
етіології захворювання; видового спектра зб<strong>у</strong>дників післяопераційної<br />
інфекції;<br />
біологічних властивостей, зокрема антибіотикорезистентності<br />
зб<strong>у</strong>дників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, виділених як з<br />
клінічного матеріал<strong>у</strong>, так і з проб епідемічно значимих об’єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ;<br />
ендогенних та екзогенних факторів ризик<strong>у</strong> (<strong>у</strong> том<strong>у</strong> числі: тривалість<br />
операції, клас рани за мікробною контамінацією області хір<strong>у</strong>ргічного<br />
втр<strong>у</strong>чання, стан пацієнта як фактор ризик<strong>у</strong>);<br />
АМП, які застосов<strong>у</strong>валися; тривалості антибіотикотерапії із<br />
зазначенням наймен<strong>у</strong>вань препаратів;<br />
склад<strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічної бригади; дати хір<strong>у</strong>ргічної операції;<br />
дати виписки пацієнтів або переведення їх в інший ЗОЗ;<br />
переміщення пацієнтів <strong>у</strong> межах ЗОЗ (з однієї палати в інш<strong>у</strong>, з одного<br />
відділення в інше);<br />
тривалості переб<strong>у</strong>вання <strong>у</strong> хір<strong>у</strong>ргічном<strong>у</strong> стаціонарі; тривалості<br />
антибіотикопрофілактики (антибіотикотерапії) із зазначенням наймен<strong>у</strong>вання<br />
АМП, дози та способ<strong>у</strong> введення.<br />
13.4. Ретроспективний епідеміологічний аналіз післяопераційних<br />
інфекцій, спричинених резистентними штамами УПМ, проводиться з метою<br />
виявлення закономірності розвитк<strong>у</strong> епідемічного процес<strong>у</strong> та його<br />
особливостей <strong>у</strong> конкретній сит<strong>у</strong>ації, надання оцінки ефективності<br />
проведених заходів, і на цій основі розробляється адекватний комплекс<br />
заходів щодо стрим<strong>у</strong>вання появи та поширення резистентних<br />
мікроорганізмів <strong>у</strong> відділеннях хір<strong>у</strong>ргічного профілю ЗОЗ. За рез<strong>у</strong>льтатами<br />
ретроспективного аналіз<strong>у</strong> встановлюють:<br />
багаторічн<strong>у</strong> (не менше 3-5 років) динамік<strong>у</strong> захворюваності, її тенденції<br />
(зростання, зниження, стабілізація);<br />
порівняльн<strong>у</strong> характеристик<strong>у</strong> захворюваності на післяопераційні<br />
інфекції;<br />
стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>р<strong>у</strong> післяопераційних інфекцій за анатомічною локалізацією<br />
патологічного (гнійно-запального) процес<strong>у</strong>;<br />
резистентність до АМП, штамів мікроорганізмів, які виділяються від<br />
хворих з післяопераційними гнійно-запальними інфекціями та епідемічно<br />
значимих об’єктів вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ;<br />
летальність від післяопераційних інфекцій з <strong>у</strong>рах<strong>у</strong>ванням локалізації<br />
патологічного (гнійно-запального) процес<strong>у</strong>.<br />
13.5. Внесення корективів <strong>у</strong> систем<strong>у</strong> профілактичних та<br />
протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню<br />
післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами<br />
мікроорганізмів, здійснюють <strong>у</strong> таких випадках:
33<br />
виявлення змін <strong>у</strong> спектрі домін<strong>у</strong>ючих видів резистентних<br />
мікроорганізмів, що є причиною гнійно-запальних інфекцій, а також змін<br />
профілю їх антибіотикорезистентності;<br />
зростання частоти висів<strong>у</strong> УПМ з епідемічно значимих об’єктів<br />
вн<strong>у</strong>трішнього середовища ЗОЗ;<br />
при превалюванні в етіологічній стр<strong>у</strong>кт<strong>у</strong>рі післяопераційних інфекцій<br />
та серед колоніз<strong>у</strong>ючих агентів певного вид<strong>у</strong> резистентних штамів УПМ;<br />
при виникненні спалах<strong>у</strong> післяопераційних інфекцій, спричинених<br />
резистентними мікроорганізмами;<br />
при виявленні штамів стафілокока із стійкістю до метицилін<strong>у</strong> чи<br />
ванкоміцин<strong>у</strong>, або ентерококів із стійкістю до ванкоміцин<strong>у</strong>, ентеробактерій із<br />
стійкістю до гентаміцин<strong>у</strong> і/або до цефалоспоринових антибіотиків III-IV<br />
поколінь, або нефермент<strong>у</strong>ючих бактерій із стійкістю до цефалоспоринових<br />
антибіотиків ІІІ – ІV поколінь.<br />
Начальник Управління<br />
громадського <strong>здоров'я</strong><br />
А.А. Григоренко