ПОЛЬСЬКІ РЕЦЕПТИ: МОЖЛИВІ УКРАЇНСЬКІ ВАРІАНТИ

ПОЛЬСЬКІРЕЦЕПТИ:
МОЖЛИВІУКРАЇНСЬКІ
ВАРІАНТИ
пратичніпоради
дораїнсьо-польсьооспівробітництва
вромадянсьомсспільстві
КИїВ-2004

ПОЛЬСЬКІ РЕЦЕПТИ: МОЖЛИВІ УКРАЇНСЬКІ ВАРІАНТИ
(практичні поради до українсько-польського співробітництва в громадянському суспільстві)
Видання створено на основі матеріалів навчального візиту представників десяти українських громадських організацій до Польщі (грудень
2003 р.).
Навчальний візит здійснювався в рамках Програми підтримки НУО України нідерландської незалежної фундації Milieukontakt Oost-
Europa
Партнер проекту в Польщі – Товариство „Природа та людина”.
Видання – Інформацяійно-видавничий центр „Зелене досьє”.
Фінансова підтримка – Соціальна Трансформаційна Програма для Центральної та Східної Європи (Матра) Міністерства закордонних
справ Нідерландів
У створенні публікації брали участь:
Олена Пащенко, Вікторія Філатова, Наталя Чоловська, Юрій Васідлов, Вячеслав Головченко, Вячеслав Ванда, Ігор Малахов,
Сергій Вихрист, Василь Сабадош.
Редактор і упорядник – Тамара Малькова.
Англійська версія – Тетяна Топчій.
Верстка та дизайн – Тетяна Кушка.
Milieukontakt Oost-Europa - є незалежною нідерландською фундацією, що була заснована в 1988 р. з метою зміцнення екологічних неурядових організацій
(НУО) Центральної та Східної Європи та Нових незалежних держав (ЦСЄ/ННД) для розширення участі громадськості у прийнятті рішень в галузі охорони довкілля
та формування екологічно свідомої поведінки у суспільстві. На виконання зазначеної мети НУО надається підтримка та консультації, а також заохочується
налагодження співробітництва зв’язків між екологічними організаціями в Нідерландах і країнах Центральної та Східної Європи, Нових незалежних держав.
Мета «Програми підтримки НУО України» - сприяти стійкому розвитку неурядових екологічних організацій України шляхом поліпшення співробітництва і
завдяки вдосконаленню навичок та засобів спілкування. Програма має на меті співпрацювати з НУО всіх областей України.
Контактна інформація: Postbus 18185, 1001 ZB Amsterdam, The Netherlands; http://www.milieukontakt.nl
Інформаційний центр „Зелене досьє”
а/с 201, Київ-25, 01025, Україні
тел./факс: + 38 044 227 6277
http://www.dossier.kiev.ua

ПЕРЕДМОВА
Ця публікація відображує результати дискусій та
зустрічей, що відбувалися протягом навчального візиту
представників українських НУО, які працюють в галузі
захисту довкілля та сталого розвитку, до Польщі; розповідає
про досвід, набутий українськими учасниками під час
зустрічей з польськими колегами.
З першого травня 2004 року Польща є членом
Європейського Союзу, а Україна - сусідом ЄС. Та наближення
до ЄС не означає спрощення доступу до нього.
Розширення кордонів Євросоюзу матиме багато наслідків
як для країн, що приєднуються до нього, так і для нових
сусідів. Євросоюз підтримує вільний рух інформації, людей та
товарів, але відносини між ЄС та його сусідами в цьому плані
стануть більш складними. Нова перешкода, яка заважатиме
обміну та співпраці, - обов’язковий візовий режим. Люди з
Росії та Білорусі вже зараз повинні отримувати візи для в’їзду
до країн, які приєднуються до Євросоюзу. А незабаром і нові
сусіди ЄС можуть забажати встановлення візового режиму
для мешканців всіх країн-членів ЄС. Перешкоди для подорожування
є певним ускладненням для діяльності громадських
організацій. Особливо це стосується великих країн, адже
процедури часом ускладнюються через недоліки інфраструктури
та віддаленість місць, де можна отримати візу.
Донори вже відчувають наближення змін і намагаються
сприяти подальшому розвитку співпраці. Нині існує
декілька програм, які підтримують співробітництво між
польськими та українськими НУО. Програми розвитку
громадянського суспільства стимулюють створення
спільних проектів неурядових організацій.
Milieukontakt Oost-Europa, неурядова екологічна
організація з Нідерландів, розпочала діяльність в 1988 році
саме з метою посилення екологічних НУО в центральній та
східній Європі. Перший проект був спрямований на
підтримку НУО та громадських угруповань Польщі. Зараз,
після багатьох років, дуже приємно спостерігати, що НУО з
країн центральної Європи, які колись отримали підтримку
та активно співпрацювали з західноєвропейськими
організаціями, починають розвивати власні контакти й
партнерство у східному напрямку.
Одна з цілей цього навчального візиту - сприяти новому
співробітництву. В громадянському суспільстві важливо
обмінюватись інформацією, ділитись навичками й досвідом.
Цей візит, на нашу думку, мав допомогти просунутись
вперед і стимулювати нові партнерства. Досягнення чогось
більшого, ніж обмін та сприяння встановленню
співробітництва, потребує багато часу. Створення
партнерських відносин – тривалий процес, що вимагає
знайомства з культурою та коренями одне одного,
обговорення спільних ідей і цінностей, а також усвідомлення
відмінностей. На успішність співпраці впливають і
спільні риси, і те, чим ми різнимся. Отже, корисно знати і
те, й інше. А знайомство є передумовою для створення
спільної платформи для співробітництва.
Віллєм Тьєббе Оостенбрінк,
керівник програми,
Milieukontakt Oost-Europa.

Наш найближчий західний сусід, Польща, навіть вступаючи
до Євросоюзу, не віддаляється від нас. Український громадський
екологічний рух пильно стежить за розвитком
громадянського суспільства за кордоном, дякуючи сусідам за
підказки та практичні приклади, за знахідки, якими можна
скористатися, й помилки, яких можна уникнути.
Українці не раз їздили за досвідом до Польщі. Подорож, про
яку всі її учасники та організатори разом розповідають в цій
брошурі, - ще один спільний українсько-польський крок до
співробітництва в оновленій Європі.У навчальному візиті брали
участь представники 10 українських екологічних НУО. Ми
сподіваємось, що наші враження, суперечки та пропозиції
стануть у пригоді багатьом українським і польським громадським
організаціям, котрі планують сьогодні співпрацювати.
ЧОГОМИШУКАЛИВПОЛЬЩІ
(СПОДІВАННЯУЧАСНИКІВ)
-Налаодженнязв’язівміжпольсьимитараїнсьимиНУО.
-Започатванняєдиноїплатформиспівпраціеолоічних
НУОУраїнитаПольщі,визначеннязасобівтаметодівдля
спільноїдіяльності.
-Вивченняшляхівпобдовийоординаціїтематичнихмереж;засобівзалченняймотиваціїативістів.
- Підвищення рівня обізнаності про робот еолоічних
НУОтадонорсьихоранізаційПольщі.
- Визнання нашоо досвід, обоворення перспетив
спільнихнаціональнихампанійвУраїнітаПольщі.
-Знайомствазпольсьимдосвідомпоширенняінформації
черезЗМІпроосновніпринциписталоорозвит.
-ПриладіввідпольсьихНУОщодопрямихацій,зоремаізствореннязаповідниів.
-Інформаціїпрометодиспівпраціромадсьостітаоранів
влади, про механізми співробітництва з державними
стртрами,-порівнянняситаціїнашихраїнах.
Ми абсолютно впевнені, що існують реальні можливості
для більш ефективної міжнародної діяльності на захист
навколишнього середовища, зокрема в наступних
напрямках:
- вирішення проблем, спільних для єдиних природних
регіонів, поділених державними кордонами;
- вирішення в обох країнах проблем територій, подібних
за характером розвитку (промислові райони, регіони
рекреаційного призначення, природоохоронні території);
- участь у вирішення важливих для кожної країни
суспільно-економічних питань (транспортні проблеми,
поводження з генетично модифікованими організмами,
ідеологія споживання товарів широкого вжитку тощо).
Об’єднання зусиль організацій з різних країн важливе
для вирішення проблем, що виникають на певному етапі
розвитку суспільства і потребують урахування місцевих
особливостей. Міжнародна співпраця НУО свідчить про
масштабність і серйозність їх намірів, підвищує шанси на
дієву технічну та фінансову підтримку.
2

Сталийрозвито:осянення
неосяжноозавдяионретнимдіям
Наша подорож починається з Варшави. Із численних
екологічних організацій, котрі працюють в столиці, ми
обрали лише ті, що цікавлять українську групу найбільше. І,
власне, вже перша зустріч виявилася дуже корисною і для
всіх учасників навчальної подорожі стала однією із найважливіших.
Інститут стійкого розвитку, очолюваний Анжеєм
Кассенбергом.
Інститут створено 13 років тому задля вивчення досвіду
європейських країн і перенесення його до Польщі, що дасть
змогу не повторювати помилок заходу. Це одна з перших
екологічних неурядових організацій в східній Європі.
Пріоритетами діяльності є питання зміни клімату, охорони
середовища в контексті євроінтеграції Польщі, доступ до
інформації, пов’язаної зі станом довкілля. Фінансується за
рахунок грантів, бере участь у торгах, що стосуються різних
програм. Партнерами інституту виступають НУО, уряд і
міністерства, парламент, науковці, преса та бізнес. З
політичними партіями не пов’язаний.
Інститут спрямовує свою діяльність у трьох напрямах:
- взаємовигідне вирішення завдань суспільства, бізнесу і
охорони навколишнього середовища: це основи успішного
розвитку людства;
- створення платформи для об’єднання різних інтересів
на конкретних прикладах;
- наближення майбутнього: інститут захищає інтереси
майбутніх поколінь, котрі не можуть впливати на сучасні
процеси.
Співробітники інституту беруть участь у засіданнях
парламентської комісії з охорони природного середовища та
інших, завжди використовують можливість висловити свою
думку, переконати опонентів, представивши аргументи.
Щороку реалізується 20-40 проектів, переважно малих,
оскільки на них легше знайти кошти.
Інститут надає підтримку в екологічному реформуванні
податкової системи, спрямованому на зниження податків на
працю і створення нових робочих місць та на зростання
податків на використання й видобуток вугілля нафти, газу.
Вироблення альтернативної транспортної політики є також
одним з проектів інституту. Його суть полягає у стримуванні
розбудови транспортної інфраструктури через зменшення
транспортних потреб, встановлення лімітів транспортних
викидів (запровадження екологічного транспорту), розвиток
відновлюваної енергії. За попередніми підрахунками
втілення цієї програми є дешевшим, ніж традиційне будівництво
доріг та іншої транспортної інфраструктури, адже
бізнесмени для задоволення своїх інтересів хочуть будувати
дороги, а інститут прагне визначити й обґрунтувати
доцільність цих будівництв для держави.
Наскільки можливо перенести цей досвід на нашу
країну Скажімо, щодо організації транспорту, адже це така
болюча тема для Києва, зокрема. Або із залученням бізнесових
коштів. Звичайно, в кожної країни є свої умови і просто
переносити досвід на іншу країну чи місто неможливо. Втім,
завжди можна знайти корисні приклади та рішення.
Наприклад, є досвід створення спеціальних загальноміських
фондів, до яких направляють гроші різні комерційні
структури, а використання їх відбувається за програмою
самого фонду. Громадська організація, котра отримує такі
гроші, не матиме залежності від конкретної бізнесової
структури. Щодо організації транспорту, то з досвіду Польщі
можна сказати, що варто створювати спеціальні комісії, до
складу яких запрошувати представників різних зацікавлених
3

сторін, тоді питання організації транспортних потоків
вирішуватимуться за наявності спільної мови та спільних
інтересів.
Один з останніх проектів інституту – створення зелених
місць праці. Тобто, таких нових місць праці, таких
підприємств, котрі займатимуться екологічно дружньою
діяльністю. У Польщі, де рівень безробіття 18%, вдалося за
допомогою цієї програми залучити людей і показати їм
можливість заробляти гроші. Вже є реалізовані в життя ідеї,
чимало людей навчилося відповідним чином мислити,
знаходити можливості там, де раніше не спадало на думку
шукати. Люди займаються агротуристикою, розбирають
старі авто, працюють велосипедними рікшами тощо.
„Ця подорож допомола мені побачити нові виявлення
темисталоорозвит,таіязапочатванняоранічноо
землеробствавіндстріальнихреіонах,створеннянових
еолоічно спрямованих місць праці. Крім тоо, ми
відчли,щораїнсьііпольсьіНУОзстрічаютьсянинііз
схожимипроблемамичастіше,ніжцеблонапочат90х.
Це, сажімо, відносини з бізнесом, особливо з транснаціональними
омпаніями, однотипність фінансвання
(більшістю, - іноземні ранти). Але ми дже чіто побачили,щосистемаспівпрацізвладоютаїхнєфінансвання
змісцевихеолоічнихфондівзначнорізнитьсявіднашої
ситаціїолираїнсьіНУОмаютьджесладнийдостп
дотаихфондів,поляівнатомістьєспільнеервання
фінансами”.
ІорМалахов,НаціональнийЕо-Центр,
Криворізьевідділення.
НаціональнийЕо-Центр,Криворізьевідділення.
Мета оранізації – соординвати зсилля наовців,
жрналістів, виладачів та ромадян в їх намааннях
вирішення проблем стійоо розвит, що базється на
засадах спільноо розвит природи та сспільства.
Діяльність:оранізаціятренінів,семінарів,рлихстолів;
видання інформаційних бюлетенів, брошр, нижо;
проведення інформаційних ампаній влючаючи ТБ;
розвито місцевих еолоічних планів дій в невеличих
селищах в Ураїні; часть в міжнародних прорамах з
імплементаціїОрсьоїонвенціїтареабілітаціїДніпра.
Зрозуміло, що питаннями сталого розвитку цікавляться
не тільки у Варшаві. Вроцлавська Фундація сталого розвитку
Нижньої Силезії виглядає більш неформальною. В основі
її діяльності лежать практичні проекти, завдяки яким вирішуються
спільними зусиллями різних зацікавлених сторін
конкретні проблеми.
Кшиштоф Смольницький, президент фундації, розповів
про те, як організація починала роботу у 80-х роках. То були
чорнобильські демонстрації, виступи за закриття комбінату,
який продукував сплав залізу та хрому. Далі – бурхливий
різнобічний розвиток, міжнародні, польсько-чеські, проекти
розвитку туризму, побудови очищувальних споруд на
прикордонних з Чехією територіях, спроби співпраці з
органами самврядування. До поняття комплексного
вирішення проблем організація крокувала понад 10 років,
вдосконалювались не тільки проекти, а й люди, які їх робили.
Доречі, це призвело до нової проблеми: чимало активних
волонтерів в результаті стали значними політиками і від
конкретних справ організації відійшли. Сьогодні в результаті
співпраці різних людей та установ засновано програму
стійкого розвитку у 16 гмінах (адміністративна одиниця, що
дорівнює приблизно нашому району). Особлива тема –
підготовка комплексного атласу територій, - з показом біорізноманіття,
стану землі, історичних карт, інвентаризацією
та ін. Атлас виявився корисним для всіх, хто збирається
будь-що будувати, адже з нього можна отримати вичерпну
інформацію про місцевість.
4

Розуміючи, наскільки важливе поширення досвіду
збалансованого господарювання, тут приділяють велике
значення роботі із засобами масової інформації. „А щоб
позбутися зайвих проблем, розповідає Кшиштоф Смольницький,
- стали самі і собі, й іншим PR робити: видаємо
квартальні журнали, готуємо програми на радіо та
телебаченні, маємо медійний проект в Інтернеті, створили
50 програм про різні способи господарювання у поєднанні з
розвитком природних територій, кілька фільмів. Є просто
унікальні зйомки - встановили телекамеру в гнізді лелеки,
шкода тільки, що пари в нього не було”.
„В Україні нас цікавить Чорногора, міфічні Карпати...”,
- говорить Кшиштоф.
„Прорама візит бла продманою і змістовною. Добре
блоспланованойооеорафію,щозбільшваломожливість
нлаодження партнерсьих зв’язів на підставі
спільностіреіональнихінтересів.Таіінтересибливиявлені,зорема,міжпредставниамипромисловихреіонів
Польщі і Ураїни, подібних за проблемами подолання
техноенноїдерадаціїприродноосередовища.
ЦіавоюєідеяспівпраціпопроблемахрічобасейнБалтии.Добреблопідібранотаожтематичнйоранізаційнрізноманітністьпольсьихоранізацій.Мизстрічались
з професорсьою оранізацією, імідж отрої харатеризвали
респетабельність і аадемічність. Гостили нас
таожідоситьрозті“типові”NGO,делюди,переважно,
неодяаютьравато.Різнилисьціоранізаціїнапрямами
і методами діяльності. Але бло і спільне: відданість
справі збереження довілля, захист еолоічних прав
ромадян,висоийпрофесіоналізмінеабияийдосвід.”
ЮрійВасідлов,Асоціація„Нашдім”,
Івано-Франівсь.
Біобезпеатасільсьеосподарство
Тема, якою в Польщі досить активно займається багато
організацій. Втім, кожна з власним підходом. Варшавський
Інститут стійкого розвитку, як розповідає координатор цієї
програми в інституті Олександр Кедра, успішно проводить
публічні дебати та інформування населення. Оскільки є
досить різні погляди на генетично модифіковані організми в
представників різних інституцій, суперечки часто перетворюються
на звичайні сварки і не доходять жодного висновку.
„Ми вирішили стати поза цим колом, - розповідає Олександр.
- Підготували публікацію з точками зору всіх сторін,
попросили усіх зацікавлених описати свою позицію. Запитали,
що про це думають пересічні громадяни. Ми не нав’язуємо
свою думку (дотримуємось нейтралітету), а запрошуємо
громадські організації з їхніми позиціями. Так ми не
відштовхуємо бізнесменів, генетиків та споживачів. Такий
підхід дозволяє розв’язувати конфлікти та запобігати їм.”. У
чотирьох містах пройшли громадські дебати у різних
формах: зустріч експертів, відкриті дебати для зацікавленого
населення за участі спеціалістів, обговорювалися питання
етики застосування ГМО. З’ясувалося, що багато міфів
зникає під час таких зустрічей. Скажімо, всі науковці визнали,
що міф про зебро-корову створює упереджений імідж
науки. В одній зустрічі приймало участь близько 400 осіб,
серед яких 10 представників преси. Питання, що обговорювалися,
прив’язувалися до місцевих проблем. В Любліні
було оприлюднено рапорт, проведено прес-конференцію.
Громадський екологічний інститут теж займається темою
ГМО. І хоча діяльність організації, яку нам представляла її
директор Єва Сєнярська, досить різнобічна (проведення
Дня Землі, акції проти сміттєспалювання та за повернення
пляшок, тощо), тема біобезпеки присутня в багатьох
5

проектах. Є спеціальне видання, де висвітлюються проблеми
ГМО, “Модна господиня”, його тираж становить 100
тисяч примірників, а фінансується Національним фондом
охорони навколишнього природного середовища та водного
господарства. Доброю справою виявилося також видання
поштової листівки “ГМО – маєш право вибору”, на звороті
якої було звернення до міністра охорони природи та міністра
охорони здоров’я. В Польщі діють закони за зразком
Євросоюзу, введено ряд поправок до закону про біобезпеку,
тому доводиться пильно відстежувати все, що відбувається з
цього приводу в Західній Європі. Звичайно, потрібно було б
вести моніторинг обігу ГМО, але в Польщі відсутні сертифіковані
лабораторії, що можуть здійснювати такий аналіз.
Тож, існує нелегальний обіг ГМО товарів. Відчувається
вплив транснаціональних компаній, що впроваджують
ГМО, таких як „Монсанто” й „Авентіс”. Гарні кольрові журнали
з пропагандою діяльності цих копманій поширюються
серед селян. На жаль, законодавством не закріплено
маркування продуктів щодо вмісту ГМО. Єва досить
критично ставиться до транснаціональних компаній, запевняючи,
що за ними стоять великі американські гроші, а тому
й польський уряд не підтримує виступи таких неурядових
організацій, як їхня, проти поширення ГМО. Втім,
Громадський екологічний інститут доклав чимало зусиль,
щоб продемонструвати на практиці, що є альтернатива такому
веденню господарства. Задля того підтримує розвиток
органічного господарювання, основаного на місцевих
традиціях та з використанням тваринницьких порід, що є
стійкими до хвороб і дають екологічно чисту продукцію.
Спочатку на грант від Глобального екологічного фонду
закупили корів та курей місцевих порід. 40 фермерських
господарств безкоштовно отримали тварин, але з умовою,
що через 5 років повинні віддати одну самку для передачі
іншим селянам. Селяни створюють групи для реалізації
продуктів тваринництва і відродження біорізноманіття у
сільському господарстві. Серед рослин, що поширювалися
серед фермерів – пшениця Ортіш, яка може рости на бідних
сухих ґрунтах, витривала і має дієтичні властивості, а також
старі сорти яблунь, що були щеплені на антонівці.
Польський екологічний клуб у Глівіце теж цікавиться темою
збалансованого сільського господарства. Глівіце – один
із найбільш забруднених індустріальних центрів Польщі і
вести там мову про сільське господарстов, здавалося б, не
дуже доречно. Але Марія Станішевська, член правління
клубу, говорить навіть про розвиток особливого різновиду
екологічного туризму в регіоні. Глівіцький шлях заохочення
до розвитку екологічного сільського господарства, збалансованого
споживання є цікавим для індустріальних районів
України. Проекти, що впроваджує організація, орієнтовані
на інтеграцію Польщі до Євросоюзу, на зближення підходів
ЄС і Польщі, до збалансованого ведення сільського господарства.
Заповіднасправатазеленийтризм
Мілич – це містечко неподалік від Вроцлава. Ми поїхали
туди, маючи кілька об’єктів інтересу: екологічна школа,
місцева гміна, ландшафтний парк „Долина річки Борич”. А
виявилося, що це перш за все, - прекрасне мальовниче місце.
Ліси, залишки старовинної фортеці, спеціалізована
екологічна школа, в якій підлітки отримують додаткову
освіту з екологічних дисциплін, розташована в середньовіковому
замку. Найбільше багатство цієї місцевості – ліси
та ставки. Лісами вкрито 50% території, орнітологічний
заповідник нараховує 260 видів птахів. 3 тисячі гектарів займають
ставки, - найбільший в Європі ставковий комплекс,
6

заснований понад 700 років тому. В ставах розводять коропів,
річний продаж риби – 200 тисяч тон. 90% території гміни
розташовано саме в ландшафтному парку. Населення гміни не
дуже задоволене наявністю парку, адже це обмежує їхню
господарську діяльність, рівень безробіття тут – 20%. Більшість
населення займається діяльністю, пов’язаною з природою,
– риболовля, деревообробка, обслуговування туристів.
Нашу групу цікавлять питання управління ландшафтним
парком, поводження з природними об’єктами та можливості
використання місцевості для розвитку сільського
туризму, поводження з лісами й соціально-економічні
аспекти розвитку деревообробної промисловості. Дуже
активна дискусія постійно повертається до цих питань, адже
у нас проблеми браконьєрських вирубок, продажу деревини
іноземним компаніям, - надто актуальні. Під час дискусії
з’ясовується, що для поляків питання бракон’єрства не є
актуальним, це контролюється і законом, і економічними
інтересами компаній. Тобто, заготовка деревини відбувається
згідно державних планів і можливостей самого
господарства, первинна обробка деревини є тут же на
території господарства, іноземні фінанси залучаються в
економіку на взаємовигідних засадах. До того ж, реально діє
загально польський лісовий фонд, працює система регулювання
та фінансування цієї діяльності через міністерство
довкілля. Робочі місця в районі розподіляються таким
чином, що більшість їх знаходиться в сфері деревообробки,
трохи – в обслуговуванні ландшафтного парку, більшає
кількість – у сфері сільського туризму. Гміна підтримує
розвиток туризму, підтримує господарів, в цьому вони
бачать майбутнє. Вже зараз є чимало туристів не тільки з
Польщі, а й з різних країн Європи. Найбільше туристів
цікавить можливість відпочивати в природному середовищі
й хороших умовах, рибальство, мисливство та
спостереження за птахами зі спеціально обладнаних
пунктів.
„Досвід польсьих НУО підтверджє, що потрібно ативніше
об’єднватися для вирішення онретних завдань.
Ефетивним засобом є формвання подібних до польсьих
партнерсьих рп заціавлених оранізацій при
вирішенніважливихдляпевноїмісцевостіпроблем.Саме
цьом напрям варто працювати нашій оранізації
більшпослідовно.”
ВасильСабадош,
Карпатсьийеолоічнийлб„Ртенія”.
Карпатсьийеолоічнийлб«Ртенія».
Клб займається соціальною та наовою діяльністю
сферізахистдовілляварпатсьомреіон,вивченням
тазбереженнямйообіорізноманіття.
З минулого року банки Польщі дають пільгове кредитування
для розвитку сільського туризму, дуже вигідне для
господарів. Ці пільги є результатом лобіювання коаліції
НУО! Як конкретні господарі ставляться до цієї діяльності й
своїх можливостей, ми дізналися під час екскурсії по
ландшафтному парку, яка починалася саме з візиту до оселі,
де приймають туристів. Ситуація дуже подібна до того, що
ми маємо в Україні: люди за соціалізму працювали на
якомусь підприємстві, що потім розвалилося, всі стали
безробітними й мусили якось виживати. Вихід знайшли в
організації сільського туризму. Бізнес розвивається добре, -
самі господарі працюють, гміна допомагає, і ще додалися
пільгові кредити.
„Досвід Мілича можна виористати для майбтньоо біосферноо
заповідниа „Розточчя”, - оранізвати мереж
ароосель,здійснюватицентралізованїхрелам,об’єд-
7

нати орани місцевоо самоврядвання при написанні
проетнихпропозиційдляотриманнярантів.”
ВячеславВанда,
Асоціаціяпостворенню
Розточансьообіосферноозаповідниа,
Львівсьаобласть.
Громадсьа оранізація “Асоціація по створенню Розточансьообіосферноозаповідниа”.
Мета:доластизсильтапоширитиінформаціюпростворення
та подальше фнціонвання Розточансьоо біосферноо
заповідниа. Поширення інформації та попляризаціяідеїсталоорозвитрізнимизасобами
-онференції,семінаризбіорізноманіттятазбереженняльтрної
спадщини; ререація та розвито тризм реіональний
та лоальний стійий розвито; освітня діяльність,
наові дослідження; створення інстрментів для підтрими
тризм в реіоні; видання реіональноо польсьо-раїнсьоо
бюлетеню для привернення ваи до
еолоії,еономіи,соціальнихтаіншихпитань;еоосвіта,
спрямована на різні рпи населення; оранізація мережі
інститтів в Розточчі для оординації зсиль з розвит
реіона.
Екскурсія продовжується в парку. Ми їдемо між озерами, –
це єдина дорога, самостійно ходити чи їздити парком не
дозволяється, для туристів зроблені спеціальні стежки,
спостерігання за птахами узгоджується з орнітологічним
осередком, який розташований неподалік, для мисливства
та рибальства теж є спеціальні правила, навіть щоб зайти до
лісу, треба мати дозвіл. Фахівців із нашої групи, які займаються
лісом, цікавлять питання догляду за лісом, боротьби з
шкідниками, а також дуже дивує замала кількість людей,
задіяних в цих роботах.
Уцентріваи–споживач
Останніми роками в Любліні та інших великих містах
розгорнулися кампанії, спрямовані на виховання споживачів.
Покупцям звичайних міських магазинів пояснювали
різними засобами, що сумка із тканини вигідніша за
пластиковий пакет, що напої краще купувати в скляних
пляшках замість пластикових, куди треба здавати склопосуд
та інші упаковки, агітували за раціональне використання
пакувальних матеріалів. В проектах беруть участь щоразу
кілька організацій. Нелегкою справою було залучення до
кампаній представників малого бізнесу, торгівельних
структур, засобів масової інформації. Часто доводиться
вдаватися до вуличних шоу, театралізованих вистав та
концертів, щоб заволодіти увагою пересічних громадян.
Сьогодні результати такої діяльності можна побачити в
Люблінських магазинах: у куточках для споживачів розміщено
інформацію про пакувальні матеріали та можливості їх
здавати або використовувати повторно. Власники магазинів
охоче розміщують у себе таку рекламу кампаній, адже
йдеться про імідж їхніх закладів та про виконання вимог
законодавства щодо екологічного інформування покупців.
Отже, кампанії виявилися вигідними для всіх і дійсно
підвищують обізнаність звичайного покупця з екологічних
проблем, залишаючи йому на згадку до того ж симпатичну
полотняну сумку, картку чи ще якусь дрібницю, що не дає
забути про почуте від екологічних організацій.
Як змусити мешканців великого міста замислитись над
питанням, що вони купують і чи дійсно їм воно так потрібне
У десяти великих містах представники громадських
організацій запропонували мешканцям подумати про розумне
споживання товарів. Показали, що численні побутові
відходи утворюються, зокрема, внаслідок того, що люди
8

купують, не думаючи, багато зайвого товару (красивих упаковок),
який насправді їм не потрібний, а утилізується дуже
складно. Водночас кампанії привертали увагу споживачів до
справжньої якості продукції, - надавали інформацію про
склад того чи іншого продукту, про те, наскільки він є натуральним.
Особливу увагу приділяли інформації про вміст
ГМО у харчових продуктах.
Проект під назвою „Зелений Люблін” ставив за мету збереження
біологічного різноманіття в індустріальному місті.
Різними шляхами та численними акціями (зустрічі з експертами
та владними структурами, виставки, дотепні листівки)
організатори намагалися поселити в свідомість міських
мешканців поняття про те, що „озеленення” не означає
тільки турботу про міський ландшафт, йдеться про естетичний
і моральний підхід до всієї структури міського життя.
Всі ці кампанії є невід’ємною частиною стратегічного
розвитку Польської зеленої мережі. У Любліні (останній пункт
нашої подорожі) ми зустрілися з її активістами та членами
Товариства „Природа та людина”. Власне, саме представник
Польської зеленої мережі, Йоанна Фурмага, була весь цей час
нашим гідом і опікувачем у Польщі, тож знайомство з мережею
почалося з першого дня. У Люблінському офісі зібрано
різноманітні матеріали, яскраву наочність, звіти про кампанії
та проекти. Ми обговорюємо, як саме відбувається діяльність
мережі, отримуючи на кожне запитання не лише відповідь від
Йоанни та її колег, а й ілюстрації до кожної з акцій.
Товариство „Людина й природа” створено восени 1994
року. Згодом саме ця організація заснувала Польську зелену
мережу. Яким чином здійснюється співпраця в мережі – це
актуально для українських організацій. Зелена мережа – це
співдружність однодумців, котрі сповідують схожі етичні
принципи, схвалені всіма учасниками. Формально це
альянс асоціацій, які поєднуються між собою в інформаційну
мережу, що керує спільними проектами, координує
діяльність інших невеликих або нових організацій у
природоохоронній галузі, надає консультації, підтримує
„Зелений телефон”, тощо. І намагається пильно оберігати
позитивний імідж неурядових організацій, який останнім
часом зазнає значних ударів. Йдеться про протистояння
негативному впливу інвесторів. Досить часто стало
зустрічатися в Польщі (та й у нас подекуди) таке явище,
коли екологічні організації починають виступати проти
якоїсь продукції, що зашкоджує навколишньому середовищу,
але згодом, отримавши фінансову підтримку від компаній-виробників
такої продукції, замовкають. Такі факти
були поширені через польські ЗМІ, і це створило негативний
імідж для всього неурядового руху, з’явилася недовіра до
діяльності екологічних НУО. Тому Зелена мережа працює
над створенням „Відкритої етичної хартії”, до якої, на думку
представників мережі, можуть приєднуватися всі бажаючі,
тим самим проголошуючи свою відповідальність за дотримання
екологічних принципів та звичайної людської
порядності.
- Бач дже баато спільноо з нашою оранізацією в
підходахдотаихтем,явихованняспоживачів,принципи
сталоо споживання, вплив реламної продції та
ставлення до неї споживачів. Навіть виористання
вличних ацій, залчення театральних та мистецьих
олетивів для досянення вх і очей пересічноо ромадянина.Єбаатотаоо,щомибнепротизастосвати
нас. Певне, наша співпраця з Товариством „Людина й
природа” та Зеленою мережею триватиме. Зорема,
щодоампанійвпливнаспоживачів.
ТамараМальова,
інформаційнийцентр„Зеленедосьє”.
9

Блаодійнийінформаційнийцентр„Зеленедосьє”.
Ми навчаємо молодь еожрналістиці через підотов
власних пбліацій, написання матеріалів для медіа, збір
еолоічноїінформації,поширенняінформаціїпроеоНУО
та їхню діяльність, оранізацію прямих ацій. Збираємо
реалістичн інформацію та розповсюджємо її до ЗМІ,
допомааємо пропавати принципи сталоо розвит на
зрозмілом для населення рівні. Видаємо літератр в
допомоНУО.Нашамісіязалчитияомоабільшелюдей
до вирішення проблем охорони, збереження та раціональноо
виористання природних ресрсів, до часті в
процесахприйняттярішеньзцьооприводнавсіхрівнях.
ЯфінансютьсяпольсьіНУО
Основним джерелом коштів для діяльності НУО в
Україні є гранти закордонних фондів, відзначають учасники
нашої подорожі. Невеликі членські внески не дозволяють
проводити активну проектну діяльність, а пожертви
громадян практично відсутні. Національні та місцеві фонди
суттєвої підтримки громадській діяльності НУО не надають.
В Польщі ми побачили картину дещо іншу. Так, здебільшого
використовується досить відомий нашим організаціям
метод грантів. Але, на відміну від української реальності, є
навіть традиційні фонди, котрі працюють за новими схемами.
Приклад - Фонд “Освіта для демократії”, програма
RІТА, про діяльність якої ми не раз чули від представників
НУО Польщі.
Мацей Козира, представник RІТА, повідомив, що Україна
є пріоритетом для польських організацій. Про стратегічне
українсько-польське партнерство люблять говорити
політики. Польща підтримує Україну щодо отримання асоційованого
членства в ЄС. Нас багато що об’єднує: історичні
та ментальні зв’язки з Україною, подібність мов. RІТА – це
програма для польських організацій, проте для реалізації
проектів обов’язковим є залучення українського партнера.
Програма прагне створити сприятливу систему для отримання
коштів та звітування. Пріоритетами програми RІТА є
партнерство, передача досвіду, можливість тиражування
результатів проекту, безпосередня зацікавленість поляків.
Серед найбільш успішних проектів, фінансованих RІТА,
видання CD української мовою “Як поляки зробили Європейський
вибір”. Програма RІТА сприяє проведенню акцій
з підтримки Європейського Союзу в Україні. Впроваджується
також програма “Зміни в регіоні”, що передбачає
стажування в Польщі молодих спеціалістів, студентів, які
досі не відвідували Польщі.
Зовсім інший варіант фінансування нам продемонстрували
у Вроцлаві. Офіс маршалка у воєводстві Нижньої Силезії,
як власне і всі подібні структури (можна порівняти з
нашим місцевим самоврядуванням), має систему збирання
коштів за використання ресурсів, а також розподілення
фінансів згідно до екологічних потреб регіону. Громадські
організації мають не останнє місце в цій системі. Особливо,
коли йдеться про просвітницьку та інформаційну діяльність
щодо найбільш гострих проблем, таких як енергозбереження,
скажімо, чи поводження з відходами. Краще за громадські
організації, впевнені у відділі охорони природного
середовища воєводства, це навряд чи хто може зробити.
Адміністративна система Польщі суттєво відрізняється від
нашої, але головне, що на рівні місцевої влади НУО, які реально
діють і приносять користь, підтримуються з місцевих
фондів. Розподіл коштів, пизначених для суспільного
розвитку, проводиться на основі відкритих конкурсів, де
органи місцевого самоврядування формулюють соціальне
замовлення і для вирішення конкретних завдань надають
10

кошти. НУО таким чином виконують чітко визначене соціальне
замовлення. Польські НУО останнім часом цілеспрямовано
працюють над оприлюдненням інформації про
використання коштів національних і місцевих екологічних
фондів, щоб у подальшому добиватися більш відкритого і
суспільно узгодженого їх використання. Певне, українським
НУО варто теж активніше діяти у цьому напрямку.
Ще один різновид фінансового менеджменту, досить
комплексний в усіх відношеннях, ми побачили в Кракові, де
відвідали Фонд екологічного співробітництва. Фонд власне
є неурядовою організацією, але на його рахунку чимало
великих програм, де брали участь численні польські й
українські організації, отримуючи фінансування на невеличкі
проекти. Краківська організація виконувала роль
своєрідного менеджера в таких проектах. Представник
Фонду Анджей Бідерман добре знає українські організації,
адже вони часто є партнерами Фонду.
„Яобов’язоворозповідатимпроцейдосвідвсвоїйоранізаціїтавАсоціаціїромадсьихоранізаційЧерніова.Напевне,мипереладемотабдемовиористовватиматеріализеолоічноїосвіти,хочзапропонватизапочатватив
Черніовіоаліціюзвирішеннясоціальнихпроблем.”
ВіторіяФілатова,
Черніівсьийцентр
длядітейтаюнацтва«ARATTA».
Фонд активно співпрацює з бізнесовими та державними
структурами, започатковує партнерські групи з представників
різних зацікавлених сторін для вирішення конкретних
проблем захисту довкілля. Такі партнерські групи в різних
місцях Польщі працюють над створенням нових робочих
місць, разом шукають кошти на екологічні потреби і гуртом
долають проблеми, що визнані громадою найважливішими.
Щодо міжнародних проектів, які частково фінансувалися
Фондом та впроваджувалися партнерськими організаціями,
Анджей виділяє як найбільш успішні організацію
велосипедних маршрутів через Словаччину, Польщу, Прибалтику
та Україну - «Greenways», «Янтарный путь» та
інших, відкриття етнічного центру з використанням частки
прибутку на утримання місцевої школи; оголошення місцевої
торгової марки „екологічно чистих продуктів” тощо.
Асоціація„Нашдім”
Мета нашої діяльності - впровадження еолоічних мов
дляКарпат,захистприроднихресрсівтапідвищенняеолоічноїсвідомостіромадян.Напряминашоїдіяльності:
захист біорізноманіття Карпат (переважно); розповсюдженнядосвідтаінформації,залченняромадсьостідо
частівеолоічнихзаходах,захистправтварин.
А з цього року ще й громадяни Польщі фінансуватимуть
громадські організації. Кожен тепер має право 1 відсоток від
свого податку на прибуток фізичної особи наказати перерахувати
на рахунок якоїсь із громадських організацій. Закон
наполегливо лобіювали громадські організації і дійсно
добилися успіху. Наразі треба братися за пропаганду своїх
організацій. Адже для того, щоб пересічний громадянин
відписав свій відсоток саме до конкретної організації, треба
справді заслужити його повагу і довіру. А інакше навіщо він
буде кудись ходити, якісь папери заповнювати, - може й
просто ніяк не відреагувати на нововведення, залишати той
один відсоток, як раніше, в цілому списку для держави. А з
іншого боку, для того, щоб мати право на такі гроші, треба
ще довести, що ви соціально корисні і потрапити до
спеціального державного реєстру соціально корисних
організацій. Словом, подивимось, як завжди, що вийде з
цього в наших найближчих сусідів.
11

Щонерелюєтьсядержавним
ордоном
Жила собі в польських Карпатах ведмедиця. Нікого не
ображала, просто жила своїм звичайним ведмежим життям, за
яким здалеку (за допомоги різних приладів) спостерігали
біологи, що якраз займаються вивченням та охороною великих
хижаків Карпат. Ведмедиця була об’єктом особливої охорони,
але – в Польщі, не в Україні. Одного разу, не знаючи людських
законів про правила переходу кордону, вона зайшла нелегально
на територію українських Карпат. І її там підстрелили.
Поранена ведмедиця ледве дісталася свого житла і на законній
території померла. Ця сумна історія з реального життя пояснює
досить зрозуміло, чому, наприклад, потрібно співпрацювати
українським і польським організаціям з охорони біорізноманіття
Карпат. Власне, така співпраця вже існує і далі
вдосконалюватиметься. Івано-Франківська Асоціація „Наш
дім”, що саме і займається охороною великих хижаків, вже
кілька років співпрацює з польськими громадськими
організаціями та науковцями саме за такими напрямками.
А майбутній Розточанський біосферний заповідник розташований
і на польській території, і на українській. Тільки
на польській він має статус національного заповідника і
охороняється всіма відповідними законами, а в Україні
діяльність щодо надання „Розточчю” відповідного статусу
тільки розпочалася. Тому громадські організації з обох боків
кордону роблять одну справу, захищаючи цей заповідник. І,
до речі, грантові гроші на це отримують теж разом. Асоціація
по створенню Розточанського біосферного заповідника
спільно з “Екологічним клубом UNESCO в Пясках”
(Польща) реалізовуватиме проект по активізації екологічної
освіти та туризму на Розточчі за фінансової підтримки
програми RITA.
Кшиштоф Виховалек з Фонда екологічної освіти та
розвитку (Лодзь) добре знає з власного досвіду, що таке співпраця
з однодумцями: їхній фонд був заснований чотирма
незалежними організаціями і являє собою модель співробітництва
кількох організацій в рамках національних ініціатив
в галузі екологічної освіти. Гроші на роботу дістають із фондів
гмін та національного Фонду охорони навколишнього
середовища, хоча й не без проблем, адже, на думку Кшиштофа,
сама процедура надання коштів є не дуже чіткою, а тому
трапляються і відверто слабкі проекти, й випадки корупції.
Фонд працює зі школами воєводства, деякі його
розробки введено навіть до шкільної програми, виконує
досить популярні проекти „Молоді – молодшим”, „Школа в
природі”, „Екологічні стежки”, „Зелений пакет” (збірки
матеріалів з екологічної освіти), проводить навчальні
семінари та поширює цей досвід у Польщі.
„Цікавою і цілком прийнятною для нас є польська
освітня програма „Школа в природі”, можлива її реалізація
нашими силами, - впевнена Олена Пащенко, голова
Всеукраїнської дитячої організації „Екологічна варта”. –
Ми плануємо скласти спільний польсько-український
проект в галузі екологічного виховання, присвячений
вивченню та практичному вирішенню екологічних проблем
(для дітей) і - проблемам методології в екологічній освіті
(для вчителів)”.
Всераїнсьадитячаспіла“Еолоічнаварта”об’єднєдітей,підлітів,молодь,яіопіютьсяпроблемамидовілля.
Метадіяльності –вихованняеолоічносвідомоїособистостічерезоранізаціюціавоїеолоічноїроботиздітьми
тамолоддю,їхчастьдослідницьійроботітаприродоохороннихаціях,допомоановомпооліннювсвідомленнісебечастиноюсвіт,яоммиживемо.Діяльність
12

базється на принципах добровільності та творчої ативності.
“Еолоічна варта” сьоодні – це система ромадсьоо
еолоічноо виховання та пратична дія на захист дов-
ілля.Спілавиористовєсистемнийпідхід –поєднання
еолоічноовихованняізпратичноюроботою,освітніми
розвиваючими заходами, наово-пратичною роботою
дітей, впровадженням системи самоврядвання та розвитлідерсьихяостей.
Проети: «Стрмочо, річеча, ріа», “Прибери планет”,
«Рельтивація римсьих зарищ», Всераїнсьий фестивальеолоічноїтворчостімолоді“Свіжийвітер”,Всераїнсьийонрс“Мійолосявіддаюназахистприроди”,
“Замість ялини – зимовий бет”, “Наша допомоа птахам”“Первоцвіт”,“Посадисвоєдерево”...
Ще один приклад плідного співробітництва колег навів
Марчин Сточкевич із Центру екологічного права. Юристи
цієї організації будують свою діяльність навколо вимог
Оргуської конвенції, адже вважають її впровадження дуже
важливим і нагальним завданням. За участі фахівців Центру
готуються проекти законів (деякі з них вже прийняті
Сеймом), коментарі та пояснення до законодавства Польщі
у зв’язку з виконанням вимог Оргуської конвенції. В Україні
подібними розробками займаються еколого-правові організації,
серед яких „Екоправо-Харків”. Саме з цією організацією
в поляків є добрий досвід співпраці в процесі
підготовки законодавчих дакументів до 5-ї конференції
міністрів „Довкілля для Європи”, що проходила в травні
2003 року в Києві. Співпраця юристів-екологів на міжнародному
рівні є одним з невід’ємних елементів сьогоднішнього
розвитку міжнародної екологічної політики. Подібні організації
спілкуються й обговорюють проекти важливих міжнародних
документів в спеціальних мережах, добиваючись від
урядів держав врахування позиції громадських організацій
на найвищому рівні. До лобіювання екологічного
законодавства мають підключатися всі зацікавлені сили, -
впевнений Марчин Сточкевич. А це означає, що необхідно
постійно займатись просвітницькою діяльністю,
консультуванням та конкретними судовими справами.
Центр екологічного права, як і його українські колеги,
займається консультуванням населення та НУО з правових
питань щодо захисту довкілля. І постійно надає допомогу
екологічним НУО у веденні судових справ. На жаль, саме ця
конкретна діяльність найменше фінансується.
„Ми напевне будемо використовувати досвід польських
НУО у діяльності Робочої групи “Гармонія у міжнародному
праві”, у реалізації Національної кампанії з охорони
атмосферного повітря і захисту здоров’я населення, - вважає
Сергій Вихрист, представник „ЕкоПраво-Харків”, - і
сподіваємось на подальший розвиток співробітництва з
польськими НУО”
Харівсьаромадсьаоранізація„ЕоПраво-Харів”
Діяльністьоранізаціїзосередженаназахистіеолоічних
прав та свобод ромадян: надання правової допомои
ромадянам та НУО, захист їх інтересів відповідності з
заонодавством, розвито еолоічних полядів через
освіт,оранізаціюсемінарів,онференцій,рлихстолів,
частьеспертів.Діяльністьзаостанні2рои:безоштовні
онсльтаціїтаправовезабезпеченняврамахпрорами
EPAC;підотовареомендаційдозаонопроетівУраїни;
онсльтації харівсьоо проет правління побтовими
відходами з питань часті ромадсьості; підотова
брошри з ромадсьої відповідальності; оранізація 1-ої
національної онференції „На зеленій платформі” до 5-ої
онференції міністрів „Довілля для Європи”; оранізація
семінарзпитаньромадсьоївідповідальностіпідчас5-
оїонференціїміністрів„ДовіллядляЄвропи”.
13

ЩОМИЗНАЙШЛИВПОЛЬЩІ
(висновичасниів)
- Цікавою є іміджева, презентаційна робота польських
НУО, використання інформаційних технологій. (Олена
Пащенко)
- Високий рівень якості роботи в групах і коаліціях, до
складу яких входять представники різних соціальних груп і
секторів суспільства. (Сергій Вихрист)
- Кожна презентація була для нас уроком. Ми винесли з
них цінну науку – це, по-перше, нові, не стосовані у нас
інтерпретації знайомих нам проблем. Прикладом може бути
проблема повеней на Одрі. В Польщі це не є проблемою
неслухняної річки, котру треба змусити утримуватись в
берегах. Це проблема неправильного поводження людей
стосовно ріки. Відступитись від ріки з будівлями. Від
будування дамб перейти до натуралізації русла. Такого у нас
ще не чувати. Друге – це нові методичні підходи. Наприклад,
пропаганда “зелених” робочих місць. Ідея впровадження
сприятливого для природи споживання має можливість дуже
широкого застосування в нашій країні. Ми бачимо
можливість застосувати її для збереження біорізноманіття
Карпат у контексті Конвенції СІТЕС. (Транскордонна торгівля
ведмежою жовчю, наприклад.) Зелена мережа служить
для нас добрим прикладом побудови дієвої загальнонаціональної
мережі НУО. Склалося враження, що Польські
НУО не мають деяких проблем, що видаються нам важливими.
Зокрема, пов’язаних із діяльністю військових. Не
стурбовані вони і долею Кіотського протоколу, суцільними
рубками у Карпатах. (Юрій Васідлов)
- Сподіваємось, що набутий досвід під час робочого
візиту до Польщі ми зможемо запровадити у себе на Львівщині.
Крім того, надіємось на співпрацю з польськими
колегами щодо участі у майбутніх спільних проектах по
органічному землеробству. (Наталя Чоловська)
Львівсьаромадсьаоранізація„Еотерра”
Метаоранізації–частьвеолоічнійполітиціреіонта
раїни,пошармонійноївзаємодіїсспільстватаприроди.
Одне із завдань оранізації - впровадження тісної
співпраціНУОвсферіреалізаціїспільнихініціатив.Пропа-
андальтритаповодженнязпестицидами.Нашаоранізація
проводить онференції, семінари, вистави з метою
пропаанди еолоічно чистої продції. Орім цьоо
ми таож пропаємо біолоічні методи льтивації сіль
осподарсьої продції. Ми оранізовємо ромадсьі
слханнятавидаємобюлетеньзеолоічнихпитань.
- Ми вирішили розвивати співпрацю з польськими НУО
з питань організації „зелених” робочих місць, виховання
споживачів, а головне на сьогодні – підтримувати обмін
інформацією. (Тамара Малькова)
- Для боротьби з «екологічним рекетом» (явище, коли
неурядова екологічна організація спрямовує свою
діяльність проти екологічно шкідливих проектів для
отримання певних дивідендів) Польською зеленою
мережею розроблена «Етична хартія». Це своєрідний
кодекс поведінки екологічних організацій, що включає
перелік правил і критеріїв поведінки громадської НУО,
зокрема, оприлюднення звітів про діяльність, джерел
фінансування, списків спонсорів. Після цього організація
стає «прозорою» для інших НУО, самоврядних та
державних органів. Якщо організація виконує принаймні
декілька пунктів кодексу, такій інституції можна довіряти і
14

сміливо співпрацювати з нею, оскільки – це серйозний і
відповідальний партнер. (Вячеслав Ванда)
- Треба добре вивчати бази даних НУО і шукати партнерів
для здійснення проектів. Скажімо, для літніх таборів
відпочинку, де ми видаємо газети, підготувати разом з польськими
партнерами матеріали з екологічних шкіл. Також
варто поширювати досвід поляків через прес-клуби Українського
освітнього центру реформ. (В’ячеслав Головченко)
Пілвальнарадаоледжрадіотателебачення,Миолаїв.
Оранізаціятренінівдляжрналістівнезалежнихвиданьв
Ураїні,наданнястипендій.
- Мої сподівання від участі у візиті виправдалися майже
на 100%. Враховуючи, що я вперше був у Польщі і мав
можливість протягом кількох днів спілкуватися з багатьма
польськими колегами, можна сказати, що візит “відкрив”
для мене польський рух НУО. Наступним завданням стає
пошук у Польщі (на основі вже отриманих відомостей)
партнерів для регіональної співпраці та для співпраці у
близьких сферах інтересів. І, звичайно, розробка реальних
проектів партнерського співробітництва. А цьому дуже
сприяє безпосереднє спілкування людей. (Василь Сабадош)
- Мабуть, найбільш корисним у кожній подорожі є те,
що можна реально побачити на місці, зустрітися з колегами
в їхніх організаціях, побачити їх реальну роботу. Гостинність
місцевих людей та супровід Йоанни Фурмаги дуже цьому
допомогли. (Ігор Малахов)
- Я б хотіла знайти партнерів для спільного проекту й
запросити їх до Чернігова. Це може бути обмін досвідом з
організації екологічних таборів, спільних акцій, видання
літератури та екологічна освіта. (Вікторія Філатова)
Черніівсьийцентрдлядітейтаюнацтва«ARATTA»
Всебічнадопомоавосвіті,вихованнятапідтримадітейз
бідних сімей; вирішення проблем соціальної підтрими
сімей, жіно та дітей; створення мов для самореалізації
членів оранізації; провадження розвит здоров’я та
еолоічної освіти дітей та юнацтва; пош та розповсюдження
зідно потребам манітарної допомои;
лбна робота; оранізація взаємної допомои, свят;
психолоічна допомоа та правові онсльтації; відрите
співробітництво та партнерство з раїнсьими та
зарбіжнимиоранізаціями.
А щодо наших нових польських друзів і колег, то вони
зазначили, що рівень дієздатності й організованості українських
НУО нині дозволяє налагоджувати повноцінні
рівноправні двосторонні контакти, впроваджувати проекти,
в яких обидві сторони будуть рівнозначними стуктурами і
вирішуватимуть актуальні для кожної країни (регіону)
проблеми. Важливими факторами прискорення переходу на
цей вищий рівень співпраці є організація вільного обміну
інформацією, можливість безпосереднього спілкування
людей. Найближчим часом варто створити спільну українсько-польську
платформу для майбутньої співпраці НУО
Польщі та України у вирішенні екологічних проблем на
шляху до стійкої Європи. Пропонується організувати зустрічі
на території України та тематичне навчання для різних
верств населення з визначених пріоритетних тем, налагодити
внутрішньо-мережеві комунікації, започаткувати
веб-сторінку, створити базу даних експертів.
Теми, які викликали найбільший інтерес обох сторін:
- транспорт і забруднення довкілля;
- “зелені” робочі місця;
- ведення сільського господарства без шкоди для природи;
- екологічно чисте землеробство в індустріальних регіонах;
15

- соціальна робота з бідними;
- підвищення загального рівня екологічної свідомості громадян;
- ідеологія сталого споживання;
- робота з дитячими групами і вчителями;
- соціальні та природоохоронні аспекти функціювання рекреаційних
територій, природних резерватів, осередків біорізноманіття;
- імплементація Карпатської конвенції;
- впровадження у практику наукових досліджень з охорони
природи;
- розумне споживання;
- зв’язок з мас-медіа.
НАШАЗУСТРІЧ–ПОГЛЯДЗПОЛЬЩІ
Розвиток польсько-українського співробітництва має
особливо посилитися у наступні декілька років. Ми є близькими
сусідами, маємо деякі історичні, культурні та мовні
схожості. Проте, з політичної точки зору, ми існуємо в
різних моделях громадського життя, - щодо демократичних
процедур, участі громадськості та активності громадян. Ці
відмінності можуть поглибитись у зв’язку з новою політичною
ситуацією після зведення нового кордону Євросоюзу
між Польщею та Україною 1 травня 2004 року. Це створює і
нові перешкоди, і нові можливості водночас. Польські й
українські НУО усвідомлюють ситуацію і прагнуть розвивати
співробітництво. Але це нелегка справа, яка вимагає
подолання певних перешкод, здебільшого інформаційних,
організаційних та фінансових.
Діяльність Milieukontakt Oost-Europa відіграє велику
роль у встановленні контактів між НУО Польщі й України, а
також в інформуванні та визначенні потенційних джерел
фінансування.
Навчальний візит представників українських НУО в
Польщу в грудні 2003 року сприяв розвиткові співробітництва.
Зустрічі та презентації допомогли познайомитись,
визначити галузі спільної діяльності, організаційні та
фінансові умови. А особливо важливою була поява ентузіазму
щодо майбутнього співробітництва. Я сподіваюсь, що
представники українських НУО багато дізнались про
екологічний рух Польщі, про нашу діяльність і проблеми,
відчули атмосферу нашого суспільства. Можливо, нам,
польським екологічним НУО, необхідно більше знати про
16

ситуацію в Україні, а тому навчальний візит польських НУО
в Україну міг би стати кроком до поглиблення двосторонніх
контактів та отримання більш широкої перспективи майбутньої
співпраці.
Українські та польські учасники навчального візиту
домовились спільно працювати над певними проектами та
розвивати двосторонні контакти між НУО. Всі, хто працює в
НУО, знають, як це може бути важко – необхідний час,
енергія, добрий зв’язок, правильна інформація та багато ентузіазму.
Ми добре попрацювали під час навчального візиту і
заклали основу для майбутньої діяльності. Я впевнена в
розвитку успішної співпраці між українськими та польськими
НУО: ми не тільки усвідомлюємо її важливість, але й активно
діємо, робимо цікаві речі та відповідаємо на виклики.
І звичайно, оскільки ми подобаємось один одному, ми
стали друзями й чудово провели час разом.
Йоанна Фурмага,
Польська зелена мережа,
Товариство „Природа і людина”.
17