o_19depcteebmhsioflhtc3oc9a.pdf

Розділ 2 

Визначення високої цінності для 

збереження на національному рівні: 

практичний довідник 

1 

Зміст 

1. Вступ до визначення лісів високої цінності для збереження на національному рівні............................................ 1 

1.1. Як працює цей Посібник.................................................................................................................................... 1 

1.2. Хто керує процесом .............................................................................................................................................. 2 

1.3. Етапи процесу ....................................................................................................................................................... 3 

1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження”................................................................................... 3 

1.5. Типи доступної інформації .................................................................................................................................. 4 

1.6. Використання доступної інформації................................................................................................................... 5 

2. Визначення окремих високих цінностей для збереження....................................................................................... 10 

2.1. Визначення ВЦЗ 1: цінності, пов’язані із значною концентрацією біорізноманіття.................................... 10 

2.1.1. ВЦЗ 1.1: Охоронні території...................................................................................................................... 10 

2.1.2. ВЦЗ 1.2: Види, що перебувають під загрозою знищення або такі, що вимирають................................ 12 

2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види............................................................................................................................ 15 

2.1.4. ВЦЗ 1.4: Ключові сезонні місця концентрації тварин .............................................................................. 17 

2.2. Визначення ВЦЗ 2: Важливі великі лісові ландшафти ................................................................................... 18 

2.3. Визначення ВЦЗ 3: Лісові території, які містять рідкісні та вимираючі екосистеми, а також екосистеми, 

що перебувають під загрозою зникнення, або є їхньою частиною........................................................................ 21 

2.4. ВЦЗ 4. Лісові території, що забезпечують основні функції природи в критичних ситуаціях (наприклад, 

захист водозборів, захист від ерозії)......................................................................................................................... 23 

2.4.1. ВЦЗ 4.1 Ліси, ключові для захисту водозборів (водоохоронні ліси) ..................................................... 23 

2.4.2. ВЦЗ 4.2 Ліси ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси).......................................................... 25 

2.4.3. ВЦЗ 4.3 Ліси, що є перешкодами для небажаних пожеж......................................................................... 26 

2.5. ВЦЗ 5. Лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб місцевих громад............ 27 

2.6. ВЦЗ 6. Лісові території, що є визначальними для традиційної культурної ідентичності місцевих громад 29 

3. Залучення зацікавлених сторін до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них............................................... 31 

3.1. Загальна порада до консультацій щодо ВЦЗЛ.................................................................................................. 32 

3.1.1. З ким слід проводити консультації........................................................................................................... 32 

3.1.2. Як слід проводити консультації................................................................................................................ 32 

3.2. Конкретні рекомендації для ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6 ................................................................................................... 32 

4. Надання Рекомендацій з господарювання у ВЦЗЛ.................................................................................................. 34 

4.1. Загальні рекомендації для господарювання в ВЦЗЛ ....................................................................................... 34 

4.2. Розробка конкретних рекомендацій для кожної ВЦЗ...................................................................................... 35 

5. Моніторинг ВЦЗЛ ....................................................................................................................................................... 35 

5.1. Відповідні системи моніторингу........................................................................................................................ 36 

5.2. Джерела інформації ............................................................................................................................................ 37 

1. Вступ до визначення лісів високої цінності для 

збереження на національному рівні 

1.1. Як працює цей Посібник 

Цей розділ Посібника призначений для кожного (в т.ч. для груп, які розробляють національні стандарти ЛНР), 

кому потрібно інтерпретувати глобальні визначення ВЦЗ для використання в окремій країні, регіоні, типі лісу 

або інших політичних чи природних одиницях. 

Після вступу розміщено чотири розділи, на які поділено Посібник, присвячені по черзі кожному з критеріїв 

Принципу 9 ЛНР:

Вступ: обговорюється, хто провадить процес визначення ВЦЗЛ на національному рівні, основні кроки процесу, 

та як різні види інформації можна використовувати для визначення ВЦЗЛ. 

Визначення окремих ВЦЗ: В цьому розділі для кожної з шести ВЦЗ по черзі подано рекомендації, як їх чітко й 

точно визначити на національному та суб-національному рівнях, надаючи основу для простого використання 

лісовими менеджерами, сертифікаційними аудиторами, покупцями деревини, інвесторами, тощо. З різних 

представлених варіантів, той варіант, що використовується, залежатиме від типу та якості доступної інформації. 

Також представлено потенційні джерела корисної інформації. 

Вимоги, розроблені для консультацій: В цьому розділі обговорюються вимоги до зацікавлених сторін, 

залучених до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них. Підкреслено деякі головні питання, до яких можна 

забезпечити рекомендації лісовим менеджерам, зокрема стосовно ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6, для яких консультації є 

особливо важливими. 

Вимоги, розроблені для господарювання у ВЦЗЛ: Головним завданням лісових менеджерів, які визначили 

одну чи більше ВЦЗ в межах своїх лісогосподарських одиниць, є зберігання або підвищення таких цінностей. 

Враховуючи різноманіття ВЦЗ, неможливо запропонувати для них глобальні вказівки щодо господарювання. 

Натомість в розділі представлено настанови, як робочі групи з ВЦЗЛ можуть розробити відповідні рекомендації 

для лісових менеджерів. 

Вимоги, розроблені для моніторингу ВЦЗЛ: Моніторинг є важливою складовою всього ведення лісового 

господарства, особливо важливим для гарантування того, що кожна визначена ВЦЗ зберігається або 

підвищується. В розділі представлено схему основних процесів, необхідних для розробки усталених протоколів 

моніторингу. 

1.2. Хто керує процесом 

Зазвичай посібник буде використовуватися для допомоги при визначенні ВЦЗ для країни, регіону, типу лісів або 

іншої великої політичної чи природної одиниці. Це робитиметься, наприклад, спеціальною робочою групою з 

ВЦЗЛ, наявною групою, яка працює із схожих питань або групою, яка працює з визначення або картування 

цінностей лісу. Ця частина посібника організована для використання такою робочою групою з ВЦЗЛ, яка має 

супроводжувати процес визначення локально суттєвих параметрів для кожного елементу, встановлення значень 

рівнів граничних величин та реалізації цього у вимогах до попередньої та повної оцінки. 

Коли загальні визначення ВЦЗЛ інтерпретуються для розробки національних стандартів, це зазвичай робиться 

групою з багатьох зацікавлених сторін протягом місяців або навіть років, причому в консультаціях бере участь 

широке коло інших зацікавлених сторін. Втім, в багатьох випадках буде бажаним мати трактування ВЦЗЛ на 

національному рівні ще до початку процесу встановлення повних національних стандартів. Це особливо 

важливо, якщо, наприклад, процес створення національних стандартів перебуває в процесі реалізації, але ще 

потребує багато часу для завершення, або такий процес ще не розпочався. Слід докласти зусиль, щоб 

координувати процес визначення ВЦЗЛ з повним національним процесом та будь-яке „автономне” визначення 

ВЦЗЛ має бути підпорядковане повному національному стандарту. Це важливо для уникнення численних та 

суперечливих інтерпретацій ВЦЗЛ. 

За відсутності наявних національних або регіональних стандартів є два можливих підходи до визначення ВЦЗЛ 

для окремої країни, типу лісу або регіону: 

- Підхід на основі консенсусу між багатьма зацікавленими сторонами: Результатом стане остаточна 

інтерпретація, яка має таку ж ступінь широкої підтримки, як національні та регіональні стандарти. 

Якщо бажаним результатом є остаточні національні або суб-національні стандарти, необхідно буде 

включити в процес широке коло зацікавлених сторін та досягти їхньої підтримки. Такі процеси добре 

проводити на основі рекомендацій, розроблених для цього типу встановлення стандартів 1 ; 

- Технічна адаптація: Результатом такого підходу з використанням представницької робочої групи або 

команди стане інтерпретація ВЦЗЛ, яка може не бути остаточною, але була би надзвичайно корисною з 

точки зору практичного просування вперед. Потім вона може бути включена до національних 

стандартів, як тільки розпочнеться процес їх розробки. 

Якщо адаптацію виконують технічна робоча група або команда з ВЦЗЛ, зробити процес успішним 

мають кілька важливих речей. 

По-перше, уяснити спочатку, що цей процес не є еквівалентом процесу встановлення національних 

стандартів і що кінцевий продукт не матиме статусу національного стандарту або нормативу. 

2 

1 Наприклад, Scrase, H. та Lindhe, A (2001) Developing Forest Stewardship Standards – A Survival Guide. (Порадник з розробки 

стандартів ЛОР) - Доступно на сайті: www.taigarescue.org; World Bank – WWF Alliance (2002) Capacity Building Toolkit for 

Working Groups on Forest Certification (website) (Посібник з нарощування спроможностей для робочих груп з лісової 

сертифікації (вебсайт)) . Доступно на сайті: www.piec.org/mswg_toolkit

По-друге, бути впевненим, що робоча група або команда з ВЦЗЛ має: 

Експертизу: експертиза членів групи або команди потрібна, щоб охопити повне коло включених до 

визначення ВЦЗЛ, в т.ч. біологічні, охоронні функції та соціальні аспекти. 

Діапазон точок зору: визначення ВЦЗЛ завжди має базуватися на найкращій доступній науковій 

інформації, але прийняття рішення щодо рівня граничної величини на якому „цінність” стає „високою 

цінністю для збереження” є неминуче суб’єктивною оцінкою. Результат залежатиме від складу групи. 

Тому важливо гарантувати, що її члени репрезентують відповідний діапазон точок зору та перспектив. 

Практичний досвід: важливо, щоб група або команда включала людей з реальним сучасним 

практичним досвідом, щоб гарантувати відповідні, здійсненні та доступні для лісових менеджерів 

інтерпретацію та супроводжувальні рекомендації. 

Результатом цього процесу має бути чітко визначений набір високих цінностей для збереження для країни або 

регіону (Розділ 2), який може також містити певний рівень рекомендацій з господарювання та моніторингу для 

кожної цінності (Розділи 4 та 5). 

1.3. Етапи процесу 

Шість глобальних загальних визначень ВЦЗ від ЛНР мають бути трансформовані у визначення конкретні та 

придатні для кожної країни або регіону. Для двох з шести типів високої цінності для збереження (ВЦЗ 1 та ВЦЗ 

4, див. Розділ 2), Посібник ідентифікує деякі окремі елементи, які потрібно врахувати. До кожної цінності або 

елемента подано рекомендації про те, як вирішити, що становить ВЦЗ в межах країни або регіону. Визначення 

для країни, розроблені з використанням цих рекомендацій, можуть потім використовуватися лісовими 

менеджерами та іншими користувачами для оцінки конкретних лісових територій щодо наявності або 

відсутності ВЦЗ, з метою ідентифікувати та окреслити ВЦЗЛ. 

Процес визначення ВЦЗ вимагає двох основних етапів: 

- Вирішити, які лісові цінності, такі, як типи лісу, видовий склад, тощо, є важливими, і вказати параметри 

для їх вимірювання 

- Для кожної лісової цінності та параметру визначити граничні величини для вирішення питання, коли 

позначати високу охоронну цінність (Box 1.1). Граничні величини є наявними рівнями, кількістю, 

типами або розміщенням (місцем). Наприклад, граничні величини можуть стосуватися кількості видів з 

окремих таксономічних груп, мінімального розміру конкретного типу лісу, або просто присутності або 

відсутності особливо важливого типу місця релігійного значення. 

Box 1.1: Приклад визначення ВЦЗ 

Загальна ВЦЗ: Концентрація цінностей біорізноманіття (ВЦЗ 1) 

Конкретна ВЦЗ національного рівня: незайманий прибережний ліс, що створює внутрішнє лісове середовище 

(мінімальна площа 1000 га) з наявністю двох або більше ключових червонокнижних індикаторних видів 

(наприклад, види птахів, існування яких залежить від старовікових лісів). 

Рекомендації з господарювання: Зберігати внутрішнє лісове середовище на цих територіях і враховувати 

пов’язаність компонентів ландшафту в лісовому плануванні. 

Прийняття рішення щодо параметрів та граничних величин для кожної ВЦЗ (або її елементу) є потенційно 

складним і тривалим процесом. На щастя, в будь-якій країні параметри та граничні величини, що визначають 

ліси, ключові для збереження багатьох з таких цінностей, вже розроблені багатьма різними процесами та 

ініціативами. Тому рекомендується там, де доцільно, використовувати такі наявні процеси (див. розділи 1.4-1.6). 

Процес інтерпретації на рівні країни повинен мати за мету визначати ВЦЗ чітко, детально та безпосередньо, щоб 

інтерпретувати їх, наскільки це можливо, так, щоби вони були зрозумілі й користувачу-неспеціалісту, а їх 

наявність можна було б однозначно оцінити на рівні лісу. Точніше, робоча група з ВЦЗ робить їх визначення, а 

критичну оцінку мають зробити окремі лісові менеджери, підвищуючи тим самим прозорість, справедливість та 

стійкість системи. 

При обговоренні граничних величин робоча група має усвідомлювати наслідки своїх рішень для ведення 

лісового господарства. Встановлення надто високих граничних величин призведе до неадекватного захисту 

цінностей лісу, оскільки важливі ділянки буде пропущено. Встановлення надто низьких граничних величин 

призведе до надмірних лісових територій, визначених як ВЦЗЛ, та необов’язкових витрат на ведення лісового 

господарства. 

1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження” 

Робоча група з ВЦЗЛ має визначити високоцінні для збереження ліси, інтерпретуючи такі слова, як „суттєвий”, 

„ключовий”, „під загрозою знищення” та „основний”, що використовуються в Принципах ЛНР. Це надзвичайно 

складно, тому, що, хоча деякі цінності й можуть мати простий вибір „так” або „ні”, багато з них 

вимірюватимуться на континуумі важливості, що поступово зростає. Це означає, що, хоча визначення ВЦЗЛ 

3

повинні завжди базуватися на найкращій доступній науковій інформації, вони неминуче міститимуть 

суб’єктивну оцінку. 

Наприклад, кут схилу можна обрати як параметр при оцінці ризику зсуву. Ймовірність великого зсуву зростає зі 

збільшенням кута схилу, але немає жодного кута, про який хтось може сказати: „за цією точкою ризик чітко 

змінюється з помірного на високий”. Незначне зменшення кута схилу викликає незначне зменшення ризику, але 

ризик лишається практично таким самим. 

Як результат, для схилу (та для більшості інших параметрів) не буде одної точки, про яку хтось може сказати з 

науковою об’єктивністю: „вище цієї точки цінність є високою, нижче цієї точки цінність не є високою”. Немає 

об’єктивної причини чому, наприклад, 33%-вий ризик зсуву в наступні 50 років слід вважати „високим”, тоді як 

32%-вий ризик слід вважати „помірним”. 

Незважаючи на це, робоча група з ВЦЗЛ повинна врешті решт встановити граничне значення схилу, за яким 

ризик зсувів вважається неприпустимо високим, якщо ця ділянка розташована вище по схилу від села або міста. 

Таке граничне значення може змінюватися залежно від материнської породи або кліматичної зони, але на будьякій 

окремій території група визначить її чітко. На жаль, обране граничне значення може не бути прийнятним 

для всіх – дехто аргументуватиме, що воно має бути вищим, тоді як інші аргументуватимуть, що це надто 

обережно і можна прийняти вищий ризик. Якщо це сталося, робоча група з ВЦЗЛ буде здатна аргументувати, 

що процес проживання найбільш придатної позиції йде правильно (див. Розділ 1.2.1.) і що її рішення слід 

поважати. 

Може здатися непрактичним пропонувати детальний огляд доречних доказів для кожної цінності лісу після 

встановлення кількісних граничних значень для кожної. В дійсності багато проведених досліджень та оглядів 

вже встановили параметри та граничні значення для різних ВЦЗ і тому робоча група з ВЦЗЛ може 

використовувати ці наявні підходи до визначення ВЦЗ. Наприклад, це може бути загальнонаціональний процес 

картування ризику зсувів. Робоча група з ВЦЗЛ перш за все має оцінити, чи проведено ці дослідження на 

достатньо високому рівні, щоб використовувати їх як основу для прийняття рішень, а також оцінити, чи 

достатнім є просторова точність (наприклад, карта дрібного масштабу, ймовірно, буде недостатньою і систему 

кількісних показників, що використовується, не можна буде адаптувати для більших масштабів). Якщо вона 

придатна, її дані варто використовувати для визначення відповідної ВЦЗ. 

Наявність попередніх досліджень сильно впливатиме на вибір рівнів граничних значень, які використовуються 

для визначення ВЦЗЛ. Наприклад, згадана вище карта ризику зсувів може встановити ризик за категоріями 

„дуже високий”, „високий”, „помірний”, „низький” та „дуже низький”. Тоді практичним шляхом для робочої 

групи буде перевірка визначень цих наявних категорій – чи адекватно один чи більше з них відповідають 

критерію „висока цінність” для цілей ВЦЗ. Це має дві переваги над проведенням нового аналізу необроблених 

даних. По-перше, в попередньому аналізі, ймовірно, застосовувалося більше спеціального обладнання, ніж 

зможе користуватися робоча група з ВЦЗЛ. По-друге, попередній аналіз вже може бути загальновживаним у 

широкому колі зацікавлених сторін і в деяких випадках вже виконуватися лісовими менеджерами, що означає 

ймовірне спрощення виконання визначення ВЦЗЛ. 

Важливою ідеєю тут є те, що робочі групи з ВЦЗЛ мають спиратися де тільки можливо на попередні огляди та 

дослідження. 

1.5. Типи доступної інформації 

Як обговорювалося в Розділі 1 Посібника, одним з переваг підходу ВЦЗЛ є те, що він може зводити разом 

широке коло різних підходів та аналізів для ідентифікації важливих цінностей лісу. Найкращим є використання 

наявних джерел інформації. Наприклад, лісівничі інструкції окремої країни вже можуть визначати, які території 

лісу є необхідними для збереження течії ріки на водозборах. За умови, що ці інструкції є адекватними для 

досягнення мети підтримання водорегулювання в таких ключових водозборах, робочій групі не варто провадити 

нові дослідження щодо „захисту ключових водозборів”. 

Тому ключовим кроком до визначення ВЦЗЛ стає питання, як використати наявну інформацію. Спочатку слід 

зрозуміти, який тип інформації є придатним для будь-якого заданого параметру. Така інформація може мати 

одну з чотирьох форм: 

- Дані: це основна інформація, яка слугує будівельними блоками для будь-якої схеми оцінки. 

Прикладами можуть бути результати обстежень рослинності, записи видів, що трапляються, 

дослідження чутливості різних ґрунтів та схилів до ерозії, обстеження лісокористування сільськими 

громадами. 

- Класифікація: ділить параметри, що розглядаються, на різні класи або типи. Прикладами можуть бути 

класифікація екосистем, класифікація охоронного статусу видів, класифікація ризику ерозії, 

класифікація ступеню залежності сільських громад від лісу. 

4

- Оцінка: робить класифікацію „реальною”, відображаючи дійсний розмір кожного класу. Наприклад, 

адаптовані класифікації можуть показати розмір різних типів лісу, розповсюдження рідкісних видів, 

лісів, що захищають від ерозії, ідентифікацію частин країни, де громади залежать від лісу. 

- Встановлення пріоритетів: заключний крок процесу визначення, які конкретні лісові території мають 

особливе значення. Результати оцінки розглядаються в світлі критеріїв, що дозволяє ідентифікувати 

окремі лісові території як такі, що мають особливе значення. Наприклад, схема встановлення 

пріоритетів може виявити, які лісові території є ключовими для збереження типів лісу, існування 

котрих під загрозою, які лісові території необхідні для запобігання значній ерозії ґрунтів на водозборах 

з високим ступенем ризику, які лісові території підпадають під категорію звичаєвого права 

землекористування. 

Визначення ВЦЗЛ потребують заключного типу інформації: встановлення того які ліси є „значимими”, 

„ключовими” або „основними” для кожної ВЦЗ. Це проілюстровано на рис. 1.1., де представлено приклад типів 

лісу в уявній країні або ландшафті. Типи лісу в межах країни визначаються за допомогою класифікації, яка 

ідентифікує три типи лісу: вічнозелені, напівлистопадні та листопадні ліси. При оцінці перевіряється лісовий 

покрив, що дає інформацію із дійсного розміру кожного типу лісу. 

5 

Класифікація Оцінка Встановлення пріоритетів 

Вічнозелені 

Напівлистопадні 

Листопадні 

Рисунок 1.1. Класифікації, оцінки та встановлення пріоритетів. 

Він варіює між типами лісу: придатна кількість листопадних типів лісу лишається на ділянках малого та 

середнього розміру; трапляється кілька великих ділянок напівлистопадного лісу; тоді як вічнозелений ліс 

трапляється лише на крихітних фрагментованих клаптиках. Втім, така оцінка ще не розповідає нам, які окремі 

ліси мають найбільше значення для охорони цих трьох типів лісу. Для цього потрібен заключний крок: схема 

встановлення пріоритетів. На цьому кроці найбільші ділянки найрозповсюдженіших типів лісу (листопадний та 

напівлистопадний ліс) та всі фрагменти рідкісного вічнозеленого лісу вибираються пріоритетними територіями, 

які мають зберігатися, щоби гарантувати довгострокову незмінність кожного типу лісу. 

1.6. Використання доступної інформації 

Для різних ВЦЗ можуть бути доступні різні рівні інформації. Розділ 2 надає структуру для визначення ВЦЗЛ на 

національному рівні і структурований за прийняттям рішень залежно від типу інформації доступної для кожної 

ВЦЗ. Це зроблено тому, що типи наявної інформації різняться між країнами. Наприклад, тоді як одна країна 

може мати наявний процес ідентифікації ключових лісових біотопів (схема встановлення пріоритетів), інша

може лише мати інформацію щодо покриття різних типів лісу (оцінка). Тому в першій країні робоча група 

повинна лише оцінити придатність схеми встановлення пріоритетів, а потім „розфасувати” це як ВЦЗЛ (див. 

Box 1.2). У другій країні робоча група повинна вирішити, які типи лісу перебувають під загрозою знищення та 

встановити їх власні граничні значення для розміру, якості біотопів, тощо, і це може зробити прикладом цих 

типів лісу ВЦЗЛ (по суті, зробити схему встановлення пріоритетів для цієї цінності на основі доступної оцінки). 

Це означає, що визначення ВЦЗЛ викличе різні процеси залежно від типу доступної інформації. 

Представлена структура приймає це до уваги, встановлюючи різні шляхи, які дозволяють визначити ВЦЗ при 

доступності різних типів інформації. Зазвичай буде необхідно просуватися лише по одному з цих шляхів, але 

його обрання залежатиме від того, який тип інформації доступний для цієї цінності (рис. 1.2.). 

Початком визначення кожного ВЦЗ (або елементу ВЦЗ) стане рішення щодо її наявності в межах країни, 

оскільки не всі ВЦЗ присутні в усіх країнах. Наприклад, у Великій Британії немає місцевих громад, для яких 

ліси є ключовими для їх традиційної культурної ідентичності, тому тут не існує ВЦЗ 5, тоді як в Індонезії, 

Канаді, Бразилії або Гані така цінність вочевидь присутня. 

Другим кроком є ідентифікація будь-яких наявних планів, схем, карт 1 або процесів, які виділяють окремі лісові 

території як пріоритетні за їх цінністю і які потенційно можуть бути прийняті як ВЦЗ. Це є „встановленням 

пріоритетів”, описаним у попередньому розділі. Прикладами можуть бути лісівничі інструкції, які виділяють 

ліси, пріоритетні для захисту водозборів (тобто ВЦЗ 4.1) або ліси, пріоритетні для охорони рідкісних екосистем 

(ВЦЗ 3). Надаються рекомендації щодо можливих джерел інформації для таких схем встановлення пріоритетів. 

Там, де існують такі схеми встановлення пріоритетів, має бути прийняте рішення, чи придатні вони для 

визначення ВЦЗ, а Посібник наводить рекомендації, як це встановити (див. Box 1.2). 

Box 1.2: Використання наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗЛ 

При використанні наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗ слід враховувати три важливі 

пункти: 

Відповідність глобальному визначенню ВЦЗ. Розробка якоюсь організацією критеріїв або карти важливих лісів 

не означає, що вони автоматично є еквівалентом до ВЦЗЛ. Наприклад, карта соціально важливих лісів не буде 

еквівалентом до ВЦЗ 5, якщо використовувався такий параметр, як рекреаційні ліси. Робоча група з ВЦЗЛ 

завжди повинна розглядати параметри та граничні значення, що використовуються наявними схемами 

встановлення пріоритетів, щоб вирішити, чи відповідають вони даному ВЦЗ. 

Якість. Якість наявної схеми встановлення пріоритетів має кілька аспектів: 

- Ступінь деталізації – для безпосереднього використання у визначенні ВЦЗ придатні лише схеми, які 

ідентифікують окремі лісові території. В багатьох підходах окремі частини країни ідентифікуються як 

важливі для ВЦЗ, проте не встановлюється, які конкретні ліси в межах цій території мають таку ВЦЗ, а 

які – ні. 

- Початкова інформація, що використовується – якщо встановлення пріоритетів базується на застарілій 

інформації (наприклад, не представлено нещодавні зміни в лісовому покриві), тоді вона не 

відображатиме справжні цінності, присутні в країні. 

Широта охоплення: наявні схеми встановлення пріоритетів часто розробляються під дуже специфічні цілі. 

Наприклад, підхід до визначення лісів, де мешкають рідкісні види птахів, звичайно, буде корисним для 

визначення ВЦЗЛ, але має бути поєднаний із інформацією щодо інших таксономічних груп (наприклад, ссавців, 

судинних рослин) для забезпечення широти охоплення, необхідної для визначення ВЦЗ. 

Наступним кроком є рішення, чи можна прийняти таке встановлення пріоритетів чи ні, або чи потрібно його 

певним чином інтерпретувати відповідно до визначення ВЦЗ. Наприклад, може існувати підхід, який 

ідентифікує ліси зі значною концентрацією рідкісних видів, і який робоча група з ВЦЗЛ визнала повністю 

відповідним ВЦЗ 1.1. В цьому випадку робоча група має лише чітко описати, як лісовим менеджерам слід 

використовувати це визначення. 

Для інших ідентифікованих схем встановлення пріоритетів робоча група з ВЦЗЛ повинна адаптувати їх – 

узгодити із глобальним визначенням ВЦЗ. Наприклад, національні лісові правила можуть ділити водоохоронні 

ліси на класи різної важливості. Тоді робоча група з ВЦЗЛ повинна вирішити, які з цих класів відповідають 

6 

1 Деякі з існуючих підходів до визначення ВПЦ базуються на використанні карт. В інших застосовуються критерії (такі як 

параметри та граничні значення). Наприклад, лісівничі нормативи визначають ключові протиерозійні ліси, як ліси, що 

зростають на схилах крутіших за 35°. Ліси, що відповідають цьому критерію, можуть бути нанесені на карту, але це вже не є 

обов’язковим. 

Головною діяльністю робочих груп з ЛВПЦ буде встановлення визначень ВПЦ: чи будуть вони також створювати карти, 

залежатиме від конкретних цілей групи, доступних ресурсів, тощо. З іншого боку, лісові менеджери практично завжди 

мають окреслювати ЛВПЦ як частину свого господарського планування. Карти ЛВПЦ є, звичайно, дуже корисними для 

інших користувачів концепції ЛВПЦ (наприклад, покупцям деревини, планувальникам землекористування).

визначенню ВЦЗ і чітко проінформувати про це лісових менеджерів. Наприклад, про пріоритетні водоохоронні 

ліси можна повідомити так: „всі території визначені як категорії лісів ВО 1 та ВО 2 в національних лісівничих 

правилах є лісами високої цінності для збереження”. 

До цього ми допускали, що схема встановлення пріоритетів існує і що вона придатна для використання при 

визначенні ВЦЗ на національному рівні в такому вигляді, як вона є, або з невеликими змінами. Якщо така схема 

для даної цінності відсутня, або непридатна, (наприклад, не враховує останні великі зміни лісового покриву в 

країні), тоді робоча група має обрати інший підхід. 

По-перше треба виділити території країни (та/або типи біотопів або культурні групи, тощо, залежно від даної 

ВЦЗ), ідентифіковані як такі, що найбільше стосуються цієї ВЦЗ. Наприклад, можна перелічити долини рік з 

високою ймовірністю катастрофічних повеней або посух. Сам по собі цей крок є корисним результатом, 

оскільки вкаже лісовим менеджерам на потенційну наявність такої ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської 

одиниці. Можна розглядати це як „попередню оцінку”, яка дозволяє лісовим менеджерам швидко оцінювати 

наявність ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської одиниці. Це звільнить користувачів від необхідності 

проведення детального обстеження (та відповідних витрат) для виявлення ВЦЗ там, де їх немає. Це особливо 

корисно для менеджерів дрібних лісів та лісів, які належать громадам. Лісогосподарські одиниці в межах 

ідентифікованих регіонів повинні провадити „повну оцінку” визначення наявності однієї чи більше ВЦЗ на 

конкретній лісовій території. 

Далі можна ідентифікувати будь-які місцеві схеми встановлення пріоритетів або плани господарювання. 

Продовжуючи приклад з водоохоронними лісами, розроблятимуться плани господарювання для окремих 

водозборів. Потім для кожного з цих планів встановлюється (за методом, описаним для встановлення 

національних пріоритетів), чи придатний він для використання в ВЦЗЛ. Це можна використати при визначенні 

ВЦЗ. 

Останнім можливим варіантом є недоступність або неадекватність і місцевих, і національних підходів до 

визначення ВЦЗ. В такому випадку робоча група з ВЦЗЛ має розробити власні параметри та граничні значення 

для визначення цінності. Мета полягає в отриманні результатів, схожих із результатами, отриманими при 

визначенні пріоритетів. Зручно базуватися на ключових регіонах, типах біотопів, встановлених вище 

культурних групах. В Посібнику представлено рекомендації з розробки простих критеріїв для визначення ВЦЗ. 

Продовжуючи приклад із водоохоронними лісами, граничне значення може бути таким: „всі ліси в межах 

водозбору Х та будь який ліс, більший за 100 га у водозборах Y та Z, є лісами високої цінності для збереження”. 

Таблицю 1.1. можна використовувати як контрольну при вирішенні, який підхід чи підходи слід 

використовувати для кожної ВЦЗ або її елементу. 

7

Рисунок 1.2. Дерево рішень для використання наявної інформації для визначення кожної ВЦЗ або елементу 

ВЦЗ. 

Чи існує ВЦЗ (або елемент ВЦЗ) в країні 

ВЦЗ відсутнє 

Можливо, ймовірно або точно „так” 

Ні 

Не існує 

8

Чи існує якійсь національний підхід, який можна використати для визначення ВЦЗ та/або ідентифікації місце 

розташуванняЛВЦЗ Наприклад, національне визначення водоохоронних лісів, процес ідентифікації ключових 

біотопів видів, що вимирають, або карта територій де мешкають корінні народі. 

Адекватне або можлива адаптація 


Адаптація неможлива 


Існує щонайменш один 

Вирішіть чи можна використовувати наявний підхід в такому вигляді, як він є або як він має бути 

адаптований, щоб бути рівноцінним ВЦЗ. Наприклад, чи є всі ліси, ідентифіковані згідно з цим підходом 

рівноцінні ВЦЗЛ або просто деякі з них 

Визначити в загальних рисах ситуації, в яких можливо зустріти ВЦЗ. Наприклад, відсутня національна оцінка 

водоохоронних лісів, але існує ймовірність серйозної повені на двох ріках. Ці два водозбори є територіями, де 

потенційно перебуває ВЦЗ. Потенційна ВЦЗ визначена. 

Чи забезпечує цей метод адекватне визначення ВЦЗ Чи можна його легко адаптувати для визначення ВЦЗ 

Чи він корисний, але недостатній Чи відповідає він глобальному визначенню ВЦЗ Чи має він достатню 

якість Чи адекватна широта охоплення 

Чітко інформувати як лісові менеджери повинні використовувати визначення. ВЦЗ визначено. 

Ідентифікувати наявні місцеві підходи, що розрізняють ключові ліси в таких важливих ситуаціях. Наприклад, 

плани господарювання на водозбірному принципі для ключових водозборів. 

Існує щонайменш один 


Чи забезпечує цій підхід адекватне визначення ВЦЗ, чи він є корисним, але недостатнім або він не є корисним 

Чи відповідає він глобальному визначенню ВЦЗ Чи має він достатню якість Чи адекватна широта 

охоплення 


Вирішити, чи можна використовувати наявний підхід таким, як він є, або чи треба його адаптувати. 

Чітко інформувати як лісові менеджери повинні використовувати визначення. ВЦЗ визначено. 

Розробити параметри та граничні значення щоб визначати, коли ліси що перебувають в межах таких 

територій (приклади таких біотопів, що використовуються цими культурним групами, тощо) є достатньо 

важливими, щоб бути віднесеними до ВЦЗЛ. ВЦЗ визначений. 

Таблиця 1.1. Робочий перевірочний лист для обрання методу визначення кожного ВЦЗ або елементу в 

національному процесі. 

Користуватися 

наявною 

національною схемою 

Користуватися 

наявними локальними 

схемами встановлення 

Розробити нові схеми 

встановлення 

пріоритетів для 

ВЦЗ (або елемент ВЦЗ) 

встановлення 

пріоритетів там, де територій, де вони 

пріоритетів 

потенційно можуть відсутні. 

ВЦЗ 1. Цінності, пов’язані із 

концентрацією біорізноманіття, що 

є значущим на глобальному, 

регіональному та національному 

рівнях 

ВЦЗ 1.1. Охоронні території 

ВЦЗ 1.2. Види, що перебувають під 

загрозою знищення або такі, що 

вимирають 

ВЦЗ 1.3. Ендемічні види 

ВЦЗ 1.4. Ключові сезонні місця 

концентрації тварин 

ВЦЗ 2. Великі лісові ландшафти, 

значущі на глобальному, 

регіональному або національному 

рівні 

Додаткові елементи відсутні 

ВЦЗ 3. Лісові території, що містять 

знаходитися ВЦЗЛ 

9

10 

рідкісні екосистеми і такі, що 

перебувають під загрозою 

знищення 


ВЦЗ 4. Лісові території, що 

виконують захисні функції в 

ключових ситуаціях 

ВЦЗ 4.1. Ліси, що є ключовими для 

водозборів 

ВЦЗ 4.2. Ліси, що є ключовими для 

попередження ерозії 

ВЦЗ 4.3. Ліси, що є перешкодами 

для небажаних пожеж 

ВЦЗ 5. Лісові території, що є 

визначальними для задоволення 

основних потреб місцевих громад 


ВЦЗ 6. Лісові території, що є 

визначальними для традиційної 

культурної ідентичності місцевих 

громад 


2. Визначення окремих високих цінностей для збереження 

Метою цього розділу Посібника є сприяння процесу визначення ВЦЗ та ВЦЗЛ на національному (або субнаціональному) 

рівні. По черзі розглянуто кожну з шести основних ВЦЗ. Для двох з них виділено окремі 

елементи для більш чіткого розгляду ВЦЗ. 

Кожна ВЦЗ розглядається за такими пунктами: 

- Вступ. Містить загальне обговорення, з прикладами, про те, що передбачається включати (та не 

включати) до кожної ВЦЗ. У ВЦЗ 1 та ВЦЗ 4 розрізняються елементи та пояснюється важливість 

кожного з них. Не всі елементи будуть доречними в кожній країні або території. Наприклад, елемент 2 

ВЦЗ 4 включає ліси, ключові для захисту від лавин: він є дуже актуальним для Європейських Альп, але 

повністю недоречним в басейні Амазонки у Бразилії. 

- Визначення ВЦЗ. Для кожної ВЦЗ або її елементу представлено в формі таблиці інструмент прийняття 

рішень. Як описано в розділі 1.6, наголос зроблено на ідентифікації та використанні наявної інформації 

для визначення ВЦЗ та ВЦЗЛ. 

- Приклади. Для кожної ВЦЗ представлено приклади національних (або суб-національних) визначень, 

розроблених із використанням окресленого тут або аналогічного підходу. 

2.1. Визначення ВЦЗ 1: цінності, пов’язані зі значною 

концентрацією біорізноманіття 

2.1.1. ВЦЗ 1.1: Охоронні території 

Охоронні території є важливим компонентом збереження біорізноманіття. Мережа таких територій у вашій 

країні також впливає на рішення стосовно інших ВЦЗ, тому ми будемо повертатися до цього розділу Посібника. 

Для цілей цього Посібника під Охоронними територіями мають на увазі встановлені законодавством території, 

що охороняються, еквівалентні категоріям І-V 1 Міжнародної Спілки охорони природи (МСОП, IUCN). Таким 

же чином слід розглядати території, яким відповідними юридично уповноваженим органами було 

запропоновано надати статус Охоронної території, але такий статус ще не затверджено. 

Не слід перейматися тим, що деякі типи Охоронної території можуть розглядатися серед інших ВЦЗ. 

Наприклад, легально визначені території водозборів можуть мати ВЦЗ 4. 

1 

Визначення категорій МСОП для територій, що охороняються, можна знайти на сайті http://wcpa.iucn.org/

Наступне питання стосується інших встановлених законом Охоронних територій (наприклад, заповідників у 

експлуатаційних лісах) та територій, для яких охоронних статус запропоновано іншими організаціями. В 

багатьох країнах це є складним, оскільки широке коло різних зацікавлених сторін може пропонувати надати 

статус Охоронної території та виступати проти цього. Пропонується розглядати такі території окремо в 

кожному конкретному випадку, тобто вони розглядаються як ВЦЗЛ, якщо містять будь-які інші ВЦЗ або їх 

елементи. 

1.1.1 Ідентифікація наявних Охоронних територій та їх категорій 

Рекомендації Охоронні території зазвичай поділяються на категорії за цілями менеджменту від територій, призначених 

для охорони дикої природи та наукових спостережень (категорія МСОП І), до призначених для сталого 

використання природних екосистем (категорія МСОП VІ). Категорія Охоронних територій є важливою 

інформацією, оскільки впливатиме на рішення про їх віднесення до ВЦЗЛ. 

Зберіть інформацію про категорії наявних лісових Охоронних територій, виділених відповідно до 

місцевого, регіонального або національного законодавства. Таким же чином слід розглядати території, 

яким відповідними юридично уповноваженим органами було запропоновано надати статус Охоронної 

території, але такий статус ще не затверджено. 

Переходьте до кроку 1.1.2 

Джерела Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону 

інформації довкілля, МСОП, Перелік місць всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 4 , Рамсарський перелік водно-болотних 

угідь міжнародного значення 5 . 

1.1.2 Оцінка інформації щодо ефективності мережі Охоронних територій 

Рекомендації Ступінь ефективності Охоронних територій для збереження біорізноманіття впливає на прийняття рішень 

щодо граничних значень. Він має два аспекти: 

Загрози: в деяких країнах Охоронним територіям загрожують зазіхання на ці території, деградація або 

плани землекористування, яке несумісне із статусом таких територій. 

Репрезентативність: наявна мережа Охоронних територій може виявитися недостатньою для збереження 

ключових місць для біорізноманіття, біотопів або видів в межах країни. 

Якщо офіційної оцінки з цього питання не існує, робоча група може або звернутися до біологів – 

спеціалістів з охорони природи та спеціалістів з Охоронних територій, або провести власну оцінку. 


Джерела Інформацію про загрози Охоронним територіям можна отримати у відповідних урядових або інших 

інформації охоронних установах, НУО та у біологів - спеціалістів з охорони природи. 

З тих самих джерел можна отримати інформацію про ефективність мережі Охоронних територій, 

включаючи її останні обстеження, аналіз наявних прогалин у мережі, або інформацію по площам, які 

займають Охоронні території. 

Якщо робоча група прийме рішення про проведення власної оцінки, потенціальними інструментами при 

цьому можуть бути аналіз прорахунків 6 або аналіз загроз 7 . 

1.1.3 Інтерпретація та інформування 

Рекомендації 

Залежно від загроз та ефективності наявної мережі Охоронних територій категорії Охоронних територій 

можна зарахувати до однієї з трьох груп: 

Всі Охоронні території є ВЦЗЛ: Зазвичай включає вищі категорії МСОП, хоча нижчі категорії також 

можуть включатися, якщо мережа Охоронних територій перебуває під загрозою або не репрезентовані 

ключові ознаки біорізноманіття. Можуть бути включені окремі Охоронні території, що мають виняткове 

значення для охорони біорізноманіття, навіть якщо вони належать до відносно низьких категорій МСОП. 

Внутрішні площі Охоронних територій є ВЦЗЛ: Деякі Охоронні території можуть містити площі, які є 

ключовими для охорони біорізноманіття та довкілля, а також такі, що мають видатне культурне значення, 

поряд із менш важливими ділянками. В цьому випадку „внутрішні” площі, виділені в плані 

господарювання на Охоронній території можуть розглядатися як ВЦЗЛ, а решта площ – лише за умови, що 

вони містять одну чи більше інших ВЦЗ або елементів ВЦЗ. 

Охоронні території розглядаються як будь-яка інша лісова територія: В країнах, де Охоронні території 

забезпечують добру репрезентативність біорізноманіття, але перебувають під значною загрозою, Охоронні 

території нижчих категорій можуть розглядатися як будь-яка інша лісова територія і виділятися як ВЦЗЛ 

11 

4 Інформацію з Переліку місць всесвітньої спадщини ЮНЕСКО можна знайти на сайті http://www.unesco.org/ 

5 Карти водно-болотних угідь міжнародного значення можна знайти на сайті http://www.wetlands.org/ 

6 Аналіз прорахунків від WWF є системою виявлення прорахунків у мережі охоронних територій з використанням системи 

класифікації земель, основаної на ознаках стійкості, як шляху наближення до початкового стану рослинності: Tony Iacobelli, 

Kevin Kavanagh та Stan Rowe (1994); A Protected Areas Gap Analysis Methodology, (Методологія аналізу прорахунків на 

охоронних територіях) WWF Канада. Контактна електронна адреса: tiacobelli@wwfcanada.org , також доступний на сайті 

http://www.wwfcanada.org 

7 Методологія аналізу загроз розроблена для допомоги у визначенні ключових питань при обстеженні екорегіонів. 

Контактна електронна адреса Jason.Clay@wwfus.org ,також доступний на сайті http://www.worldwildlife.org

12 

Результат 

лише при наявності в них однієї чи більше інших ВЦЗ або елементів ВЦЗ. 

ВЦЗЛ визначені 

Наприклад, „всі заповідники та національні парки визначені згідно Акту про охорону біорізноманіття від 

1999 року, а також ділянки в природних парках, визнані такими, що мають високе біорізноманіття, є лісами 

високої цінності для збереження” 

2.1.1.1. Приклади 

Приклад 1: Індонезія 1 

Визначення: Всі офіційно затверджені Охоронні території, запропоновані Охоронні території, що перебувають 

на стадії законодавчого затвердження урядовими організаціями будь-якого рівня, а також Hutan lindung та інші 

зони, призначені для захисту будь-якою урядовою установою є лісами високої цінності для збереження. 

Приклад 2: Болгарія 2 

Визначення: Охоронні території визначені згідно Акту з Охоронних територій та Лісовому Акту 

розглядаються як ВЦЗЛ, якщо вони є: 

- Землі та ліси з лісового фонду (ЗЛЛФ) на території заповідників, резерватів, національних парків, 

Охоронних територій та пам’яток природи; 

- ЗЛЛФ в природних парках, включені до територій збереження біорізноманіття, що визначено в планах 

господарювання або планах ведення паркового господарства; 

- ЗЛЛФ в природних парках, якщо відсутні документи з управління ними; 

- ЗЛЛФ на Охоронних територіях, виділених відповідно до Акту про біологічне різноманіття 

2.1.2. ВЦЗ 1.2: Види, що перебувають під загрозою знищення, або такі, що 

вимирають 

Ліси з високою концентрацією видів, що перебувають під загрозою знищення, або таких, що вимирають, більш 

важливі для збереження цінностей біорізноманіття, ніж ліси, де такі види відсутні або нечисленні, просто тому, 

що такі види є більш вразливими до тривалої втрати свого середовища, полювання, хвороб, тощо. У критерії 6.2 

ЛНР розглядається в загальному вигляді питання про окремі рідкісні види та види, що перебувають під 

загрозою знищення або такі, що вимирають. Елемент ВЦЗ 1.2 підсилює захист лісів з великою концентрацією 

рідкісних видів та видів, що перебувають під загрозою знищення. 

1.2.1 Визначення наявних процесів визначення пріоритетних місць, населених рідкісними видами, видами, що 

перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають 


Джерела 

інформації 

В деяких країнах триває процес визначення пріоритетних місць виняткової важливості для охорони 

рідкісними видами, видами, що перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають 3 . 

В інших країнах схеми визначення пріоритетів можуть бути неповними, обмеженими окремими регіонами 

країни або певними важливими таксономічними групами. Такі схеми або плани слід розглядати так само, 

як і національні процеси. 

Якщо такий процес існує, переходьте до кроку 1.2.2. 

Якщо немає такого процесу, переходьте до кроку 1.2.4 

Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону 

довкілля, НУО. 

Різні схеми визначення пріоритетів, які враховують лише певні ключові території країни, проведені 

різними НУО за дещо іншими підходами 4 , додатково до представлених вище джерел. 

Схеми визначення пріоритетів, які розглядають лише окремі таксономічні групи, в т.ч. важливі 

орнітологічні території 5 , та важливі ботанічні території 1 , додатково до представлених вище джерел. 

1 Приклад взято з "Визначення, управління та моніторинг лісів високої природоохоронної цінності в Індонезії: Посібник для 

лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень, 2003. Звертатися до Джефа Хейварда (Jeff Hayward), Азійсько- 

Тихоокеанська програма SmartWood (jhayward@smartwood.org). 

2 Приклад взято з "Визначення, управління та моніторинг лісів високої природоохоронної цінності в Болгарії”. Попередній 

варіант, 15 липня 2003 р. Звертатися до Живко Богданова, WWF DCP Болгарія (zhbogdanov@internet-bg.net). 

3 Наприклад, країни-члени Європейської Спільноти зобов’язані визначати місця виняткової важливості для охорони 

рідкісних птахів, тварин і рослин, а потім включити їх до мережі охоронних місць ‘Natura 2000’. 

4 Наприклад, WWF проводить семінари з проектування екорегіонів (http://www.worldwildlife.org) і системного планування 

охорони природи (bpressey@ozemail.com.au), Комітет з охорони природи (The Nature Conservancy) застосовує рамкову 

систему „П’ять –S” (http://nature.org) etc. 

5 Міжнародна організація з охорони птахів (BirdLife International) надає карти та переліки важливих орнітологічних 

територій. Сучасний рівень покриття спостереженнями різниться між регіонами світу та між регіонами країн. Інформацію (в

1.2.2 Встановлення чи є достатніми наявні схеми визначення пріоритетів 

Рекомендації Якість: адекватний аналіз пріоритетів враховує останні зміни в охоронному статусі видів а також останні 

біологічні дослідження та інвентаризації. При цьому також оцінюється масштаб рідкісності виду 

(наприклад, один вид може бути звичайним в національному масштабі, а десь в іншому місці – 

вимираючим видом, інший вид може бути рідкісним в межах країни і звичайним у світовому масштабі, 

тощо). 

Широта охоплення: При адекватному встановленні пріоритетних місць слід охопити певний діапазон 

таксономічних груп. На практиці неможливо врахувати всі таксономічні групи внаслідок браку інформації 

або труднощів у ідентифікації деяких з них. Втім, наприклад, схема, яка враховує лише одну групу 

(наприклад, ссавців), не може вважатися достатньою в країні, де й інші групи (наприклад, птахи, дерева) 

потребують охорони. 

Відповідність визначенню ВЦЗ: всі пріоритетні місця повинні включати популяції або субпопуляціі 

рідкісних видів, видів, що перебувають під загрозою знищення або таких, що вимирають, але виключати 

місця з Охоронними видами, які не мають високого охоронного статусу або містять один чи кілька видів 

відносно низького охоронного статусу (наприклад, „уразливі” види). 

Коли існує більш ніж одна схема встановлення пріоритетів, необхідно або обрати одну з них або якимось 

чином поєднати їх результати (наприклад, включивши всі місця встановлені за однією із схем, або лише ті 

місця, що було встановлено відразу обома схемами). 

Якщо схеми адекватні, переходьте до кроку 1.2.3. 

Якщо ні, або якщо частини країни або важливі таксономічні групи не охоплені наявними планами 

встановлення пріоритетів, переходьте до кроку 1.2.4. 


Рекомендації Визнання місць ідентифікованих відповідно до схеми встановлення пріоритетів (або конкретних категорій 

пріоритетів за наявності більше однієї категорії) лісами високої цінності для збереження 

Результат ВЦЗЛ визначено. 

Про це має бути повідомлено лісових менеджерів. Наприклад, „всі лісові території ідентифіковані у 

„Національному плані із збереження видів” як пріоритетні для збереження видів є лісами високої цінності 

для збереження”. 

1.2.4 Визначення наявності окремих видів, чия присутність сама по собі складає 

Рекомендації Зазвичай це стосується лише видів видатного міжнародного значення (наприклад, гірська горила, 

гігантська панда, яванський носоріг) коли наявне законодавство та наявна мережа Охоронних територій не 

забезпечують достатнього захисту. Слід враховувати види із найвищим міжнародних охоронним статусом 

(наприклад, категорія МСОП „Критично вимираючі” - ‘Critically Endangered’) 

Для окремих видів ключового охоронного статусу наявність навіть поодинокої пари, що розмножується, 

або регулярна поява може бути достатньою для виділення ВЦЗЛ, хоча при необхідності можна встановити 

й більш високе граничне значення.. 


Джерела Національні Червоні книги та списки часто включають категорії МСОП для вимираючих видів, червоні 

інформації списки МСОП 2 та додатки І і ІІ CITES 3 . 

1.2.5 Ідентифікація ключових типів біотопів, про які відомо, що вони містять велику концентрацію рідкісних та 

вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення. 

Рекомендації Найефективнішим способом ідентифікації концентрації таких видів є визначення біотопів, типових для 

таких видів. При відсутності такої можливості необхідно знайти безпосередньо такі концентрації. 

Якщо в деяких частинах країни мітиться значна концентрація рідкісних та вимираючих видів, а також 

видів, що перебувають під загрозою зникнення, що встановлено на попередніх етапах (1.2.4 і 1.2.5), окремі 

типи лісу матимуть особливе значення 4 . 

В інших країнах така інформація може бути відсутня або місця концентрації рідкісних та вимираючих 

видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення можуть бути знайдені в багатьох типах 

біотопів або на багатьох територіях країни. 

Якщо можна ідентифікувати типи біотопів або території країни, переходьте до кроку 1.2.6 

Якщо нема що ідентифікувати, переходьте до кроку 1.2.7 

13 

т.ч. джерела даних) можна знайти на сайті http://www.birdlife.net/sites/index.cfm в Північній Америці - на сайті: 

http://www.audubon.org/bird/iba/index.html 

1 Інформацію про важливі ботанічні території в Європі можна знайти на сайті організації Plantlife: http://www.plantlife.org.uk 

2 Червоний список МСОП вимираючих видів можна знайти на сайті: http://www.iucn.org 

3 CITES (Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами). Види, перелічені в додатках I та II можна знайти на сайті: 

http://www.cites.org 

4 Приклади конкретних територій та типів лісу в окремих країнах включають: 

- Таламанканські ліси в Коста-Ріці тягнуться від західних низин до гір в глибині країни є найбільш різноманітними 

гірськими лісами в Центральній Америці, в яких, до того ж , трапляються кілька видів, що знаходяться під 

загрозою зникнення


інформації довкілля, біологи-спеціалісти з охорони природи, НУО. Глобальна оцінка ключових типів біотопів. 

1.2.6 Визначення випадків, коли такі типи біотопів є лісами високої цінності для збереження 

Рекомендації Навіть в межах типів біотопів та регіонів країни, про які відомо, що в них спостерігається значна 

концентрація рідкісних та вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення, така 

концентрація має місце не в усіх лісах. Чи міститься ВЦЗ на окремій лісовій території, залежить від: 

- ефективності наявного законодавства та сучасної мережі Охоронних територій щодо захисту 

рідкісних та вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення 

- розміру території відносно граничного значення, достатнього для виділення ВЦЗЛ 

- стану таких лісових біотопів (наприклад, частки лісової території, відведеної під інфраструктуру: 

шляхи або селища; структура та видовий склад дерево станів, тощо) 

- ландшафтне оточення окремих біотопів (наприклад, території, що примикають до крупних 

Охоронних територій або з’єднують їх, або невеликі ділянки лісу, оточені 

сільськогосподарськими ландшафтами мають більшу ймовірність виявитися ключовими для 

збереження концентрації видів, які мають охоронне значення, ніж ліси, що таких особливостей не 

мають. 

Джерела Біологи - спеціалісти з охорони природи. 



Наприклад, „всі масиви природних широколистяних лісів у регіоні Х площею не менш ніж 100 га і всі ліси, 

що перебувають вище 1000 м над рівнем моря в регіонах Y та Z є лісами високої цінності для збереження” 

1.2.7 Прийняття рішення про те які популяції або скупчення ідентифікованих видів слід вважати значною 

концентрацією 

Рекомендації Скупчення, які кваліфікуються як ВЦЗ можуть включати будь яку велику концентрацію видів охоронного 

значення. При національній інтерпретації слід надати рекомендації якою саме великою, щоб вважатися 

ВЦЗ. Таке визначення має бути достатньо гнучким, враховувати розміри популяцій окремих видів (крупні 

популяції є більш значущими) та діапазон концентрацій рідкісних видів, які можна знайти в різних лісах 

країни. 

Скупчення можуть включати групи особливого наукового або екологічного інтересу. Наприклад, наявність 

повного скупчення видів, що мають ключові екологічні функції (наприклад, вищі хижаки) або 

еволюційний статус (наприклад, група тісно пов’язаних рідкісних видів), яка включає кілька вимираючих 

видів або видів, що перебувають під загрозою зникнення може розглядатися ознакою надзвичайної 

важливості і бути підставою для статусу ВЦЗ. 

Доцільно розробити рекомендації з того, яку інформацію потрібно зібрати лісовим менеджерам для 

виявлення того, чи містить їхня лісогосподарська одиниця цю ВЦЗ. До рекомендацій слід включити 




перелік конкретних видів або таксономічних груп на які слід спрямувати обстеження. 

Національне (або регіональне) законодавство визначає вимираючі види та види, що перебувають під 

загрозою зникнення. Крім того, в багатьох країнах визначені органи уповноважені оцінювати охоронний 

статус видів (наприклад, Комітет з визначення статусу об’єктів флори і фауни, що перебувають під 

загрозою - COSEWIC в Канаді) або поважні органи з питань біорізноманіття (наприклад, NatureServe та 

Infonatura 17 ). Карти з охоронного планування можна знайти в урядових установах, НУО, місцевих науководослідних 

установах. Корисну інформацію можуть надати окремі біологи – спеціалісти з охорони природи. 


Приклад 1: Болгарія 

ВЦЗЛ визначено 

Наприклад, „будь-який ліс, в якому трапляється хоча б одна пара особин видів b або с, що дає потомство, 

та/або перебувають популяції щонайменш шести видів, перелічених в додатку, має ВЦЗ, а лісова територія 

важлива для збереження цього (наприклад, місця розмноження або важливі місця годівлі) є лісом високої 

цінності для збереження”. 

Визначення: ВЦЗЛ вважається ліс в якому трапляються представники переліку з 11 рідкісних видів і однієї 

таксономічної групи, якщо чисельність їх популяцій перевищує граничне значення, встановлене для кожного 

таксону. 

Приклад 2: Індонезія 

Визначення: Наявність в будь-якому лісі вимираючих видів з Червоного переліку МСОП або з додатку І 

14 

- В гірських хвойно-широколистяних мішаних лісах Іспанії трапляється більше половини всіх зафіксованих в Іспанії 

видів рослин, багато з яких є вимираючими, а також такими, що знаходяться під загрозою зникнення. 

17 НУО NatureServe надає пошукові бази даних та іншу інформацію щодо розповсюдження видів та екосистем у Північній 

Америці (www.natureserve.org), а також розповсюдження птахів та ссавців у Латинській Америці (www.infonatura.org)

CITES, і будь-яких видів, визнаних шляхом консенсусу між інформованими зацікавленими сторонами, такими, 

що мають виняткове охоронне значення, є підставою для виділення таких лісів як ВЦЗЛ. 

2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види 

До ендемічних відносять види, розповсюджені на обмеженій географічній території. Якщо така територія 

обмежена за розмірами, то вид є особливо важливим для охорони природи 18 . При інтерпретації цієї ВЦЗ слід 

вирішити які види слід вважати ендеміками для лісів, до яких застосовується цей стандарт. Оскільки біологічні 

межі рідко співпадають із політичними кордонами, до списку ендеміків іноді включаються види, чиї ареали 

лише частково співпадають з територією до якої застосовується цей стандарт. 

1.3.1 Ідентифікація наявних процесів визначення пріоритетних місць проживання ендемічних видів 

Рекомендації Визначення наявних пріоритетних місць проживання ендеміків може відбуватися на національному рівні 

або бути обмеженим на окремих територіях країни або для обмеженої кількості таксономічних груп. 




З національними схемами визначення пріоритетів можна ознайомитися в урядових установах. 

Відповідальних за охорону природи, у біологів – спеціалістів з охорони природи або в НУО. 

Плани визначення пріоритетів, обмежені окремими територіями країни, можуть бути доступні в НУО 19 . 

Дані про важливі місця проживання ендемічних птахів можна отримати в міжнародній організації Bird 

Life International 20 . 

Місцеві опубліковані джерела, такі як карти пріоритетних охоронних територій, списки флори, 

класифікації рослинності та тексти із зоології забезпечують інформацією з національно важливих 

центрів ендемізму. 

1.3.2 Визначення того, чи є достатніми наявні схеми встановлення пріоритетів 

Якість: адекватний аналіз (чи аналізи) встановлення пріоритетів враховує останні зміни в лісовому 


покриві, останні таксономічні та біологічні обстеження. 

Широта охоплення: пріоритетні місця мають охоплювати адекватну кількість таксономічних груп. 

Практично неможливо врахувати всі таксономічні групи внаслідок недостатньої інформації або 

труднощів у ідентифікації деяких груп. Проте схема, де розглядається лише одна група (наприклад, 

птахи) не може вважатися достатньою в країні, де, як відомо, існує високий рівень ендемізму серед 

інших груп (наприклад, прісноводні риби, орхідеї). 

Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетні місця повинні містити значну концентрацію ендемічних 

видів. 

Коли існує більше однієї схеми встановлення пріоритетів, необхідно обрати одну або поєднати їхні 

результати якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією 

схемою, або лише ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах). 

Якщо схеми достатні, переходьте до кроку 1.3.3 

Якщо ні, або розглядаються частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у 

лісах, переходьте до кроку 1.3.4 


Рекомендації Місця, ідентифіковані за схемою встановлення пріоритетів (або за спеціальними схемами), визнаються 

лісами високої цінності для збереження. 

Результат ВЦЗЛ визначено 

Наприклад, „всі лісові території ідентифіковані як високопріоритетні для охорони ендемічних видів 

„Національним планом охорони ендеміків” є лісами високої цінності для збереження. 

1.3.4 Визначення ключових біотопів, про які відомо, що вони містять виняткові концентрації ендемічних видів 

Рекомендації Найефективнішим способом ідентифікації місць концентрацій ендемічних видів є визначення місць 

15 

18 Очевидно, що масштаб розповсюдження видів (наприклад, країна, регіон, екорегіон або біорегіон) є головним для 

визначення ендемізму. Наприклад, серед видів роду Swietenia один вид (Swietenia mahogoni – кубинське махогані) є 

ендеміком для островів Карибського моря, тоді як інший вид (Swietenia macrophylla – крупнолисте махогані) має великий 

природний ареал від Мексики до південної частини басейну Амазонки. Є різні технічні визначення терміну „ендемічний” 

(наприклад, види з ареалом меншим за 50 000 кв. км; види в яких 75% популяції розміщені в одному екорегіоні), жоден з 

яких не є загальновизнаним. Тому користувачі Посібника повинні використовувати існуючу інформацію, таку як оцінка 

пріоритетних місць для ендемічних видів та національні переліки ендемічних видів, де вони існують. 

19 Пріоритетні місця знаходження ендеміків в межах окремих територій країни можуть бути ідентифіковані, наприклад, 

Фондом охорони дикої природи – WWF, (наприклад, семінари з розвитку екорегіонів, систематичне природоохоронне 

планування), Комітетом з охорони природи - The Nature Conservancy (наприклад, рамкова система „П’ять-S”), організацією 

Conservation International, а також місцевими НУО. 

20 Bird Life International встановила 218 територій по всьому світі, які мають виняткову важливість для ендемічних видів 

птахів. Детальна доповідь щодо 218 територій по всьому світі, де трапляються ендемічні види птахів дивись у книзі: Alison 

J. Stattersfield, Michael J. Crosby, Adrian J. Long and David C. Wege (1998). Території розповсюдження ендемічних видів птахів 

у світі [Endemic Bird Areas of the World.] BirdLife International. Дивись також сайт: http://www.birdlife.net



розташування біотопів в яких такі види трапляються. При неможливості зробити це, треба 

безпосередньо шукати такі концентрації. 

Може бути відомо, що в окремих частинах країни концентруються ендемічні види, а окремі типи лісів в 

межах цих територій будуть особливо ключовими 21 . Втім, в інших країнах така інформація може бути 

відсутня, або концентрації ендемічних видів спостерігаються у багатьох типах біотопів або на більшості 

території країни. 

Якщо можна ідентифікувати окремі типи біотопів або території країни, переходьте до кроку 1.3.5 

Якщо не можна ідентифікувати жодного, переходьте до кроку 1.3.6 

Глобальні оцінки територій, де сконцентровано ендеміків, доступні через WWF Global 200 

Ecoregions 22 23 

та „гарячі точки” Conservation International 

Локальні оцінки можна отримати у національних, регіональних і місцевих урядових установ 

відповідальних за охорону природи, у біологів – спеціалістів з охорони природи та в НУО. 

1.3.5 Визначення того, коли такі типи біотопів є потенційними ВЦЗЛ 





Навіть серед біотопів та регіонів країни, про які відомо, що там трапляються виняткові концентрації 

ендемічних видів, не всі ліси містять їх значні концентрації. Необхідно враховувати таке: 

- Як добре чинне законодавство та наявна мережа Охоронних територій захищають ендемічні 

види 

- Розмір вище якого зразки таких екосистем можуть бути визнані ВЦЗЛ 

- Умови за якими зразки таких екосистем будуть класифікувати як ВЦЗЛ (наприклад, частка 

лісової території, відведеної під інфраструктуру: шляхи або селища; структура та видовий 

склад деревостанів, тощо) 

- Ландшафтне оточення біотопу (наприклад, природно ізольовані біотопи, такі як острови, 

ізольовані гірські області або вихід на поверхню незвичної материнської породи часто мають 

особливо високий рівень ендемізму) 

Урядові установи, відповідальні за охорону природи, НУО, біологи – спеціалісти з охорони природи 


Наприклад, „всі території природних лісів на вапняковому субстраті в регіоні x розміром щонайменш 

100 га і всі ліси в межах 500 м від альпійських пасовиськ у регіонах y та z є лісами високої цінності для 

збереження 

1.3.6 Прийняття рішення про те скільки видів та їх популяцій слід вважати значною концентрацією 







При встановленні граничних значень слід врахувати чотири ключові фактори: 

- Кількість наявних в лісі видів: звичайно в таксонах ідентифікованих на кроці 1.3.4. частка 

ендемічних видів буде значною 

- Охоронний статус включених видів – ендемікам, що перебувають під загрозою знищення, 

повинно надаватися вище значення. 

- Розмір популяції: слід розглядати великі популяції або субпопуляції 

- Рівень концентрації ендемічних видів в різних лісах країни 

Корисно розробити рекомендації з того, яку інформацію потрібно зібрати лісовим менеджерам для 

виявлення того, чи містить їхня лісогосподарська одиниця цю ВЦЗ. До рекомендацій слід включити 

перелік конкретних видів або таксономічних груп на які слід спрямувати обстеження. 

Урядові установи, відповідальні за охорону природи, НУО, біологи – спеціалісти з охорони природи 


Може бути повідомлено, наприклад, як „будь-який ліс з популяціями із щонайменш х особин ендемічних 

приматів, здатних до розмноження є лісом високої цінності для збереження” 

16 

21 Прикладами особливих територій та типів лісів в межах окремих країн можуть слугувати: 

Вологий ліс Молукських островів, Індонезія, де щільність ендемічних видів вища за будь-яку іншу будь-де у світі. 

Мішані широколистяні листопадні ліси в Туреччині з високо різноманітним скупченням рослин, хребетних та безхребетних, 

багато з яких є ендеміками. 

Вологий ліс у південній частині території Західний Гхатс (Western Ghats) в Індії, де трапляються численні ендемічні види, 

серед яких щонайменш 84 види амфібій, яких знайдено лише в Індії. 

22 Програма WWF Global 200 Ecoregions(200 глобально важливих екорегіонів). Глобально важливі екорегіони визначено на 

основі видового багатства, ендемізму, високої таксономічної унікальності, виняткових екологічних або еволюційних явищ та 

глобальної рідкісності головних типів біотопів. Інформацію можна знайти на сайті: http://www.panda.org 

23 Conservation International (природоохоронна організація) визначає „гарячі точки” як території з винятковим рівнем 

ендемізму, які постраждали через високий рівень втрати біотопів. Інформація доступна на сайті: www.conservation.org

Визначення: Лісом високої цінності для збереження вважається такий, де трапляються ендемічні види з 

переліку ендемічних видів, популяції яких перевищують рівні граничних значень, встановлених для кожного 

ендемічного виду 

2.1.4. ВЦЗ 1.4: Ключові сезонні місця концентрації тварин 

Цей елемент призначений для збереження важливої концентрації видів, які використовують ліс лише в певні 

часи або на певних фазах свого життя. Включає ключові місця розмноження, зимівлі, міграції, маршрути або 

коридори міграції (широтні, а також висотні). 

1.4.1 Ідентифікація наявних процесів визначення пріоритетних місць сезонної концентрації тварин. 

Рекомендації В деяких країнах існують процеси ідентифікації місць виняткового значення для мігруючих або інших видів, 

які залежать від конкретних лісових територій в певні часи року. 

Якщо процес встановлення пріоритетів існує, с 1.4.2 

Якщо не існує, переходьте до кроку 1.4.4 

Джерела Інформацію про важливі для птахів території можна отримати від Міжнародної асоціації охорони птахів 

інформації (BirdLife International 24 ) або від товариства Audubon (Audubon Society 25 ). 

Національні та місцеві установи, відповідальні за питання збереження дикої природи, мають інформацію з 

національно важливих територій, а також вимог до міграції вимираючих видів та видів, що перебувають під 

загрозою зникнення. Карти, що визначають пріоритети охорони можуть знаходитися у місцевих або 

регіональних вчених та НУО. 

1.4.2 Визначення того, чи є достатніми наявні схеми встановлення пріоритетів 


Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів враховує зміни у важливості окремих місць внаслідок 

будь-якої нещодавньої втрати ключових сезонних місць концентрації, або зміни в охоронному статусі видів, 

що їх використовують. 

Широта охоплення: слід враховувати адекватний діапазон таксономічних груп (НП, птахів, ссавців) а також 

відповідний діапазон використання, який може включати ключові місця розмноження, зимівлі, міграції, 

маршрути або коридори міграції (широтні, а також висотні). 

Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетними місцями мають бути всі місця розміщення ключових 

концентрацій видів протягом принаймні частини року (в деяких випадках вони використовуються не кожен 

рік, наприклад, зимові кормові ділянки використовуються лише в суворі зими, проте можуть бути 

ключовими для збереження популяцій. Слід виключити місця, що використовуються лише малою кількістю 

особин або видів (які зберігаються згідно інших критеріїв ведення лісового господарства. 

Якщо існує кілька схем встановлення пріоритетів, необхідно обирати між ними або поєднати їх результати 

якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією схемою, або лише 

ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах). 

Якщо схеми достатні, переходьте до кроку 1.4.3 

Якщо ні, або частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у лісах, переходьте до 

кроку 1.4.4 


Рекомендації Місця ідентифіковані за схемою (або схемами) встановлення пріоритетів визнаються лісами високої цінності 

для збереження. 


Наприклад, „всі місця визнані „ключовими для розмноження місцями” або „ключовими ділянками годівлі 

копитних тварин взимку” згідно із регіональними інструкціями стосовно охорони дикої природи, є лісами 

високої цінності для збереження. 

1.4.4 Визначення особливостей ландшафтів або характеристик біотопів, пов’язаних із значними сезонними 

концентраціями видів 


Слід врахувати вимоги до біотопів видів: 

- мігруючих між країнами, якщо при цьому значна частка регіональної або глобальної популяції 

використовує територію країни; 

- залежних від сезонної доступності ресурсів (наприклад, їжі або місць розмноження). 

Деякі біотопи або окремі біотопи в межах певних частин країни можуть містити ключові сезонні 

концентрації видів. Прикладом особливостей ландшафту, що вказують на наявність ВЦЗ 1.4 може бути 

лісова територія, яка поєднує дві інші території (такі як Охоронні території) з концентрацією рідкісних видів 

і тому може бути міграційним коридором між ними. Наприклад, зданий у концесію ліс, розташований між 

двома територіями, де мешкають тигри, слони та інші вимираючі ссавці, може бути важливим міграційним 

коридором. Прикладом особливості біотопу, що вказує на значні тимчасові концентрації видів може бути ліс 

17 

24 Асоціація надає карти та перелік важливих для птахів територій. Сучасний рівень визначення таких територій варіює між 

регіонами та в країнах в межах регіонів. Інформацію (в т.ч. джерела даних) можна отримати на сайті: 

http://www.birdlife.net/sites/index.cfm 

25 Інформацію про важливі для птахів території в Північні Америці можна знайти на сайті: 

http://www.audubon.org/bird/iba/index.html

в якому є кілька соляних лизунців, якими користуються багато видів тварин з навколишнього ландшафту. 


Джерела Національні та місцеві установи, відповідальні за питання збереження дикої природи, біологи – спеціалісти з 

інформації охорони природи та НУО 

1.4.5 Визначення того, коли такі типи біотопів є ВЦЗЛ 

Рекомендації Навіть в межах біотопів та регіонів країни, про які відомо, що там трапляються виняткові тимчасові 

концентрації видів, не всі ліси містять такі концентрації. Необхідно враховувати таке: 

- Як добре чинне законодавство та наявна мережа Охоронних територій захищають такі види; 

- Частка національних, регіональних або глобальних популяцій, які зберігаються в такому місці; 

- Розмір вище якого зразки таких екосистем можуть бути визнані ВЦЗЛ; 

- Умови за якими зразки таких екосистем будуть класифікувати як ВЦЗЛ (наприклад, частка лісової 

території, відведеної під інфраструктуру: шляхи або селища; структура та видовий склад 

деревостанів, тощо); 

- Ландшафтне оточення біотопу (наприклад, всі території, що примикають до Охоронних територій 

або з’єднують їх чи ділянки лісу серед великого сільськогосподарського ландшафту мають більшу 

ймовірність бути ключовими для збереження тимчасових концентрацій видів, ніж ліси поза такого 

місцеположення. 


Має бути чітко проінформовано, наприклад, „всі прирічкові ліси в регіоні х площею щонайменш 100 га є 

лісами високої цінності для збереження” 

18 


Приклади результатів для ВЦЗ 1.4 


Визначення: 

- Значні концентрації палеоарктичних мігруючих птахів або видів визначених зареєстрованими 

незалежними авторитетними джерелами, або 

- Особливості біотопу (наприклад, соляні лизунці; висока концентрація фігових дерев; коридори 

міграції слонів), які використовуються багатьма різними таксонами або значною часткою місцевої 

популяції одного виду, що підтверджується місцевими та туземними знаннями. 

Лише ті лісові менеджери, на територіях чиїх лісогосподарських одиниць містяться великі мангрові ліси, ліси 

на прісноводних та торф’яних болотах, прибережні ліси або одна з перелічених особливостей біотопу, мають 

проводити біологічні обстеження для визначення важливості цієї території. 


Визначення: Ліси, що містять місця постійної або тимчасової концентрації видів або сховища ключового 

значення для: 

- концентрації мігруючих птахів 

- розмноження глухарів 

- поселень кажанів 

- риб, що мігрують на нерест 

- розмноження оленів 

2.2. Визначення ВЦЗ 2: Важливі великі лісові ландшафти 

Ця ВЦЗ включає такі (або наближені до таких) ліси, які можна назвати „природними” або мають непорушений 

стан на великих територіях. В таких лісах є повний набір видів, характерних для цих біотопів. Важливо, що 

вони також є достатньо великими і лісове господарство в них ведеться з низькою інтенсивністю, тому тут 

тривають природні екологічні процеси, наприклад, природні пожежі та інші катастрофи, що сприяють видам, 

притаманним раннім стадіям сукцесій, циклічним популяційним змінам, сезонним переміщенням або 

скупченням, тощо. Розмір лісів та ступінь їхньої „природності”, які вимагаються для визнання лісів ВЦЗЛ, різні 

в різних країнах, залежно від лісового покриву, що зберігся, та історії використання людиною цих лісів.

2.1 Ідентифікація наявних пріоритетних місць для збереження лісових ландшафтів. 

Рекомендації Можуть включатися Охоронні території, утворені для збереження великих природних ландшафтів, а також 

„незайманих природних лісів” 26 

Якщо такий процес встановлення пріоритетів існує, переходьте до кроку 2.2 

Якщо ні, переходьте до кроку 2.4 


інформації природи. 

Карти та описи незайманих природних лісів доступні для деяких країн у Всесвітньому лісовому нагляді 27 

2.2 Визначення адекватності 

Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів має враховувати останні зміни в лісовому покриві 


Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетні місця мають виключати великі ліси, що не є винятковими в 

глобальному, регіональному або національному контексті, а також великі лісові території, які не 

підтримують більшість видів, що трапляються в природі. 

Якщо адекватність встановлено, переходьте до кроку 2.3 

Якщо ні, або частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у лісах, переходьте 

до кроку 2.4 

2.3 Інтерпретація та інформування 

Рекомендації Пріоритетні місця (або окремі пріоритетні категорії, якщо їх більше однієї) визнаються лісами високої 

цінності для збереження. 


Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі лісові території 

ідентифіковані як пріоритетні ландшафтні ліси на карті х, а також повністю категорія А Охоронних 

територій є лісами високої цінності для збереження” 

2.4 Ідентифікація важливих лісових ландшафтів за допомогою карт лісового покриву 

Рекомендації Карти лісового покриву мають бути сучасними та з достатнім рівнем точності, який дозволяє виявити 

фрагментацію (наприклад, шляхами або селищами). На наступному кроці обирають критерії ідентифікації 

важливих лісових ландшафтів 28 29 . Критерії, що використовуються, залежатимуть від того наскільки 

розповсюдженими та захищеними є великі лісові території в межах країни, але зазвичай вони включають: 


Розмір. Зазвичай складає десятки тисяч гектарів. Розмір граничного значення в межах країни залежить від 

національного або регіонального контексту. Наприклад, там де територія невелика, частка природних лісів, 

що залишилися, є малою, або де існує лише кілька Охоронних територій, там мінімальний розмір 

граничного значення може бути зменшений (дивись також крок 2.6). 

Фрагментація. Слід враховувати сучасну діяльність людини, таку, як шляхи, рубки лісу, газо- та 

нафтопроводи. Подібна фрагментація може мати драматичний вплив на екологічну сталість лісів через 

обмеження пересування або розповсюдження певних видів, а також зменшення території біотопів, 

доступних для залежних видів. Коли в країні лишилося лише кілька блоків нефрагментованих природних 

лісів, може бути вирішено обрати також кілька з найменш фрагментованих лісів. 

Стан. Можна оцінити через визначення масштабу структури природних порушень, що трапляються в 

типах лісу, через видовий склад, структуру деревостанів, склад біотопів, ступінь відсутності видів – екзотів 

– вони мають бути достатніми для збереження більшості видів, що трапляються природно. В країнах, де 

мало або немає лісу, який би не уник серйозної антропогенної модифікації, робоча група може прийняти 

рішення обрати найменш порушені ліси, що ще лишилися. 

В деяких випадках, хоча й є великі території лісів, але не обов’язково, що наявність важливих лісових 

ландшафтів буде очевидною (наприклад, там де немає великої загрози наявним великим лісовим 

територіям або там, де людська діяльність є відносно однаковою). Крім того, може не бути територій, де 

„більшість або всі види, що трапляються в природі і в природній структурі розподілу та рясності” і в 

цьому випадку ця ВЦЗ не представлена в межах країни (наприклад, Велика Британія). 

Якщо не є очевидним наявність важливих територій, оберіть або крок 2.5, або крок 2.6. 

Урядові департаменти або установи, відповідальні за лісове господарство або охорону природи, 

19 

26 Наприклад, в Росії Всесвітній лісовий нагляд (Global Forest Watch) визначив „незаймані природні ліси”, як ліси площею 

щонайменше 50 000 га, позбавлені інфраструктури та вільні від впливі лісового та сільського господарства, тощо. 

(Всесвітній лісовий нагляд в Росії (2002), „Атлас незайманих природних лісових ландшафтів Росії”). 

27 Global Forest Watch (www.globalforestwatch.org). 

28 Якщо дозволяють ресурси, це можна зробити з високою просторовою точністю, отримавши в результаті карти великих 

лісів ландшафтного рівня. Деталі такого підходу, що використовується Всесвітнім лісовим наглядом для ідентифікації 

„незайманих природних лісів”, включаючи використані критерії, доступні на сайті:www.globalforestwatch.org 

29 Можливо, буде більш адекватно оцінити екологічні зони (наприклад, екорегіони) окремо, залежно від наявної інформації, 

розміру і складності країни та від того чи є значні відмінності (природні або пов’язані з діяльністю людини) в структурі 

лісового покриву, таким чином, щоб обрати з кожної зони найважливіші лісові ландшафти.



національні установи з дистанційного зондування, біологи-спеціалісти з охорони природи, НУО. 

Міжнародні джерела включають Глобальний лісовий нагляд, а в тропіках - Інформаційний центр з 

тропічних дощових лісів 30 . 


Може включати карти або прості критерії, такі як „будь-який ліс в регіоні х, який є цілим лісовим масивом 

або його частиною, площею щонайменш 50 000 га і відсоток плантацій в якому не перевищує х%, є лісом 

високої цінності для збереження” 

2.5 Використання Охоронних територій як фокальних територій для визначення великих лісів ландшафтного 

рівня 

Рекомендації Одним з шляхів визначення важливих великих лісів ландшафтного рівня є використання Охоронних 

територій як центра, оскільки Охоронні території, ймовірно, були ідентифіковані як важливі ландшафти і 

можуть бути відносно надійно захищені. Робоча група має вирішити які Охоронні території (або їх 

категорії) вкриті природною рослинністю і мають достатні розміри щоб потенційно вміщувати більшість, 

якщо не всі, види, що трапляються у природі. Робоча група може вирішити визначити цю ВЦЗ як: 

- великі Охоронні території, які не цілком визначені, як високоцінні для збереження лісизгідно ВЦЗ 

1.1; або 

- лісогосподарські одиниці, що примикають до великих Охоронних територій, і які разом із 

Охоронною територією можуть створювати важливий великий ліс ландшафтного рівня. 




природи, МСОП, Рамсарська конвенція, ЮНЕСКО. 


Наприклад, „ Охоронні території х та y разом із лісогосподарськими одиницями, що примикають до них, 

утворюють разом Високоцінний для збереження ліс” 

2.6 Вибір „парасолевих видів”, популяції яких є індикатором ВЦЗ 2 

Рекомендації „Парасолеві” види є види з відомими екологічними вимогами, які можна використовувати для індикації 

умов біотопу. В цьому контексті наявність популяцій видів з широким колом вимог (таких як вищі хижаки 

або інші великі ссавці) можна використовувати для індикації того, що ліс дозволяє підтримувати більшість 

або всі види, які трапляються у природі 31 . 

Інформацію про мінімальний розмір лісу, що потенційно може підтримувати життєздатні популяції 32 таких 

видів або важливі суб-популяції 33 , можна використовувати для визначення розміру лісів високої цінності 

для збереження. 

Джерела Біологи – спеціалісти з охорони дикої природи 



Наприклад,.”будь-яка лісогосподарська одиниця розміром щонайменш 50 000 га або яка є частиною лісової 

території розміром щонайменш 50 000 га і в якій спостерігаються суб-популяції слонів і тигрів є лісом 

високої цінності для збереження. 


Приклад 1: Північно-східний Китай та Внутрішня Монголія 34 

Визначення: Великі нефрагментовані масиви лісу, які ще збереглися, ідентифіковані за допомогою 

дистанційного зондування та ГІС-технологій (за деталями звертатися до контактної особи, вказаної у виносці 

внизу сторінки). 

20 

30 The Tropical Rain Forest Information Centre (TRFIC), забезпечує картами лісового покриву на багатьох тропічних 

територіях: http://www.bsrsi.msu.edu/trfic 

31 Розроблено товариством охорони дикої природи (Wildlife Conservation Society - WCS) для планування шляхом 

використання екологічно функціонуючих популяцій з групи ландшафтних видів. Дивись сайт: http://wcs.org 

32 Концепція „життєздатної популяції” є складною, але (з деякими припущеннями), 50 особин часто вважаються достатніми 

для зменшення рівня інбридингу до прийнятних рівнів (Franklin, I.R. (1980), Еволюційні зміни в малих популяціях. Soulé, 

M.E., Wilcox, B.A. (Eds.), Природоохоронна біологія: еволюційно-екологічна перспектива. Сінауер Ассошіейтс, Сандерленд, 

Массачусетс, США). Робоча група, звичайно, може надати перевагу іншим визначенням. 

33 Там, де великі ліси ландшафтного рівня є рідкісними, можна прийняти рішення про включення важливих суб-популяцій 

уразливих видів з великим ареалом (наприклад, росомаха, тигр, слон) навіть якщо ці суб-популяції можуть самі по собі не 

бути життєздатними в довгостроковому плані. 

34 Взято з „ Ідентифікація високих природоохоронних цінностей в Північно-східному Китаї та Внутрішній Монголії: 

Посібник для менеджерів та інших зацікавлених сторін”. Попередній варіант, вересень 2003. За довідками звертатися до Dr. 

Zhu Chunquan, WWF Китаю (chqzhu@wwfchina.org).

2.3. Визначення ВЦЗ 3: Лісові території, які містять рідкісні та 

вимираючі екосистеми, а також екосистеми, що перебувають під 

загрозою зникнення, або є їхньою частиною 

Деякі екосистеми є широко розповсюдженими і загроза їх існуванню є незначною, тоді як інші рідко 

трапляються в природі або швидко скорочуються через вплив людини. Для збереження всього діапазону 

біорізноманіття, важливо, щоб достатні території кожного з таких рідкісних або таких, що скоротилися, біотопів 

зберігалися в доброму стані. Найефективнішим шляхом досягти цього – забезпечити адекватний покрив таких 

екосистем в межах захищених Охоронних територій. Якщо це є неможливим або ще не досягнуто, потрібно 

бережне господарювання на ключових місцях поза системою Охоронних територій. Метою цієї ВЦЗ є 

ідентифікація місць, які потрібні для охорони кожного типу рідкісних та зникаючих біотопів, а також біотопів, 

що перебувають під загрозою зникнення. Для деяких біотопів не потрібно такого спеціального господарювання, 

для інших – кожний збережений приклад біотопу можна вважати дорогоцінним, але для багатьох необхідно 

ідентифікувати серед всього діапазону місць різного ступеню важливості місця вищого пріоритету та 

зосередитися на них. 

3.1 Ідентифікація рівня доступної інформації з охорони екосистем 

Рекомендації Можуть бути доступні різні рівні інформації та синтезу: 

- ідентифікація в масштабах країни пріоритетних лісів для охорони екосистем (переходьте до кроку 

3.2) 

- ідентифікація пріоритетних лісів в окремих частинах країни (переходьте до кроку 3.2) 

- ідентифікація пріоритетних територій в межах країни або пріоритетних регіонів або типів лісу 

(переходьте до кроку 3.4) 

- оцінка величини наявного лісового покриву для кожного типу лісу (переходьте до кроку 3.4) 

- класифікація екосистем (переходьте до кроку 3.4) 



Інформація з окремих лісових територій, які ідентифіковано як пріоритетні місця для охорони екосистем 

може бути доступною з карт пріоритетних охоронних об’єктів, що видаються урядовими установами, 

відповідальними за охорону довкілля 35 , у визнаних авторитетів з біорізноманіття (наприклад, NatureServe, 

Infonatura 36 ), НУО та дослідницьких інститутах. 

Особливо пріоритетні для охорони природи території в межах країни можна знайти у глобальних 

охоронних пріоритетах, доступних у програмі „WWF Global 200 Ecoregions” 37 та у „гарячих точках”, 

виділених Conservation International 38 , а також у перелічених вище джерелах. 

Оцінка лісового покриву та класифікації екосистем має надаватися місцевими установами, 

відповідальними за охорону довкілля, НУО та дослідницькими інститутами. 

Якщо бракує інформації, слід розраховувати на всі доступні джерела та попередні визначення термінів „під 

загрозою зникнення” та „вимираючий 39 ”. 

3.2 Визначення того, чи є достатнім наявний план (чи плани) встановлення пріоритетів 

Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів має враховувати останні зміни лісового покриву. 


Широта охоплення: оцінюється масштаб в якому типи лісу є рідкісними, зникаючими, або такими, що 

перебувають під загрозою зникнення (наприклад, один тип лісу може бути звичайним на національному 

рівні, але не зустрічатися поза межами країни, іншій може бути рідкісним в межах країни, але 

розповсюдженим в світовому масштабі, тощо). 

Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетними місцями, визначеними як ВЦЗЛ, мають бути важливі 

зразки усіх рідкісних, зникаючих, або таких, що перебувають під загрозою зникнення, типів лісу. 

21 

35 Наприклад, згідно з директивою щодо біотопів, держави-члени Європейського союзу повинні ідентифікувати та визначати 

як спеціальні охоронні території, місця, що містять біотопи, чий природний ареал є дуже малим або значно скоротився або 

вони є винятковими прикладами екосистем в країнах ЄС. Таки місця складають частину мережі охоронних територій 

„Natura 2000”. 

36 NatureServe надає пошукові бази даних та іншу інформацію щодо розподілу видів та екосистем в Північній Америці 

(www.natureserve.org)та розподілу птахів та ссавців у Латинській Америціt( www.infonatura.org) 

37 WWF Global 200 Ecoregions. Глобально важливі екорегіони, визначені на основі видового багатства, ендемізму, високої 

таксономічної унікальності, надзвичайних екологічних або еволюційних явищ та глобальної рідкісності головних типів 

біотопів. Інформацію можна знайти на сайті: http://www.panda.org 

38 „Гарячі точки”, виділені Conservation International є територіями з винятковими рівнями ендемізму і які потерпають від 

значної втрати біотопів. Інформація доступна на сайті: www.conservation.org 

39 Наприклад, Національна біологічна служба США класифікує екосистеми як критичні до вимирання (>98% втрачено), 

вимираючі (85-98% втрачено), та під загрозою зникнення (70-84% втрачено) шляхом порівняння з оригінальним розподілом 

(до заселення європейцями) за кількісними та якісними індикаторами (площа, відносна рясність сукцесійних стадій, 

старовіковість, тощо). Noss, R.F., E.T. LaRoe, та J.M. Scott. 1995. Зникаючі екосистеми США: попередня оцінка втрати і 

деградації. Вашингтон, Біологічний звіт 28. Національна біологічна служба USDI..

Виключаються типи лісу, що є типовими, але не рідкісними, зникаючими, або такими, що перебувають під 

загрозою зникнення (як обговорювалося в Посібнику, частина 1, розділ 2.3). 

Коли існує більше, ніж одна схема встановлення пріоритетів, необхідно обирати між ними або поєднати їх 

результати якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією 

схемою, або лише ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах). 

Якщо плани достатні, переходьте до кроку 3.3 

Якщо ні, або якщо частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів для лісів, 

переходьте до кроку 3.4 


Місця ідентифіковані згідно схеми встановлення пріоритетів (або категорії особливого пріоритету, якщо їх 


виділено більш, ніж одну) визнаються лісами високої цінності для збереження. 



Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі лісові території, 

ідентифіковані як вищий пріоритет для охорони згідно дослідженню y, є лісами високої цінності для 

збереження”. 

3.4 Визначення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, типів лісу 





Робоча група з ВЦЗЛ має вирішити які типи лісу є рідкісними, зникаючими або такими, що перебувають 

під загрозою зникнення, виключивши ті, що не входять до цих категорій. Це визначить параметри ВЦЗ 3, 

що можна буде використовувати лісовим менеджерам під час попередніх оцінок, як перелік потенційних 

ВЦЗЛ. 

Робоча група ВЦЗЛ має розглянути таке: 

- типи лісу, які є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення, в межах країни (і 

рідкісні внаслідок природних причин, і такі, яким загрожує зникнення внаслідок минулої або 

сучасної діяльності людини). 

- типи лісу, які є рідкісними, зникаючими або такими, що перебувають під загрозою зникнення, на 

регіональному або глобальному рівнях (навіть якщо вони відносно розповсюджені в межах 

країни) 

- типи лісу з іншими винятковими характеристиками, такими як незвично високе видове багатство, 

біотоп для видів ключових охоронних інтересів, тощо. 

Для кожного з цих типів слід оцінити рівень охоплення наявними Охоронними територіями та 

національним/регіональним законодавством. Для типів, чий сучасний стан захисту є неадекватним, 

необхідно буде зарахувати принаймні деякі незахищені місця до ВЦЗЛ. 

Переходьте до кроку 3.5 

Карти лісового покриву, національні екологічні підручники, матеріали програми WWF Global 200, „гарячі 

точки” Conservation International, знання експертів та інформація з Охоронних територій ідентифікація 

відповідних урядових установ. 

Потенційні ВЦЗЛ визначено 

Робоча група з ВЦЗЛ може розглянути складання переліку рідкісних, зникаючих або таких, що 

перебувають під загрозою зникнення типів лісу (тобто параметрів ВЦЗ 3), як попередньої оцінки для 

лісових менеджерів. Наприклад, „якщо Ваша лісогосподарська одиниця містить типи лісу a, b чи c, або 

якщо Ваша лісогосподарська одиниця перебуває в регіоні х країни і містить тип лісу d, тоді такий ліс 

потенційно містить ВЦЗ і потрібно проведення повної оцінки”. 

3.5 Визначення граничних значень для ВЦЗЛ 




При визначенні відповідних граничних значень для кожного типу лісу корисно розглянути: 

- Чи було ідентифіковано певні типи лісів або частини країни як такі, що мають виняткове 

охоронне значення 

- Ступінь захищеності таких типів лісу наявною мережею Охоронних територій та 

національним/регіональним законодавством 

- Зменшення площ таких типів лісу в останні роки 

- Частка глобального або регіонального покриву типу лісу, що знайдено в межах країни 

Деякі типи лісу можуть знаходитися під такою загрозою, що будь-який зразок має належати до ВЦЗЛ. Для 

екосистем, загрози яким є меншими, слід розглянути таке: 

Розмір, вище якого зразки таких екосистем слід визнати ВЦЗЛ 

Умови, за якими можна класифікувати зразки таких екосистем, як ВЦЗЛ (наприклад, частка таких лісів, 

вкритих елементами інфраструктури, такими як шляхи або селища, структура та видовий склад 

деревостанів, тощо.) 

Карти лісового покриву, знання експертів: 

Території країни виняткової охоронної важливості можна визначити за допомогою національних 

охоронних планів та законодавства, матеріалів програми WWF Global 200, „гарячих точок” Conservation 

International, баз даних Natureserve, тощо; 

Інформацію щодо типів лісу в межах Охоронних територій можна отримати від національних або 

регіональних урядових установ, відповідальних за Охоронні території; 

Решту площ типів лісу можна оцінити використовуючи карти лісового покриву, видані місцевими 

22

23 


установами, відповідальними за охорону природного середовища, визнаних авторитетів з біорізноманіття, 

НУО та дослідницькі інститути. 

Частку глобального або регіонального покриву типу лісу, що знайдено в межах країни можна отримати з 

перелічених вище джерел. 


Інформування в чіткій формі, наприклад, „ будь-який тип лісу х площею щонайменш 2 000 га, менш ніж 

5% якої зайнято інфраструктурою (шляхи та селища) та будь-який тип лісу у площею щонайменш 200 га 

належить до ВЦЗЛ”. 



Визначення: Типи лісів, яким загрожує зникнення (в т.ч. вологий тропічний ліс, високогірний ліс, середньо 

гірський дощовий ліс, ліс на торф’яниках, ліс на прісноводних болотах, вересовий ліс, саванний ліс, ліс на 

вапняках, мангровий ліс, ліс в низинах на певних територіях 40 ) є лісами високої цінності для збереження коли 

такі території також ідентифіковані як пріоритетні місця при незалежних процесах охоронного планування (в 

т.ч. індонезійського стратегічного плану дій з охорони біорізноманіття, регіональних комітетів відповідальних 

за встановлення регіональних пріоритетів цього плану, наявного національного охоронного плану, наявних 

екорегіональних планів, наприклад, TNC для східного Калімантану, CI для західного Папуа). 

Приклад 2: Північноатлантичний автономний регіон в Нікарагуа 41 

Визначення: Прирічкові ліси з домінуванням бамбуку. 

2.4. ВЦЗ 4. Лісові території, що забезпечують основні функції 

природи в критичних ситуаціях (наприклад, захист водозборів, 

захист від ерозії). 

2.4.1. ВЦЗ 4.1 Ліси, ключові для захисту водозборів (водоохоронні ліси) 

Всі ліси впливають на водозбори, на яких вони розташовані. Втім, водоохоронні функції окремих лісів не 

завжди є ключовими. Ліси можуть розглядатися як ключові до захисту водозборів, коли окрема лісова територія 

захищає проти: 

- Потенційно катастрофічних повеней або посух, 

- Широкомасштабної втрати незамінної води для пиття, сільського господарства, гідроелектричних 

систем тощо, 

- Руйнування рибних промислів, де місця нересту захищаються мангровими або прибережними лісами, 

- Змін в гідрології водозборів, які можуть призвести до серйозної та незворотної деградації Охоронної 

території 

Деякі типи лісів є особливо важливими для регулювання потоків води і тому, більш ймовірно, є ключовими у 

функціонуванні водозборів. Прикладами є прибережні та вологі тропічні ліси. 

4.1.1 Ідентифікація наявних критеріїв для визначення лісів ключових у підтриманні уразливих водозборів 

Рекомендації В більшості країн є система ідентифікації ключових водозборів. Часто вона є частиною національного 

лісового законодавства. Зазвичай складається із зонування лісових територій на різні класи захисту залежно 

від ризиків порушення захисту водозборів і потенційних наслідків такого порушення. 

Якщо класифікація ключових водозборів існує, переходьте до кроку 4.1.2 


Джерела Національне лісове законодавство, урядові системи зонування водозборів, тощо. 


4.1.2 Визначення чи є наявна класифікація достатньою 

Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни лісового покриву в межах країни та сучасне 


розуміння гідрології, а також є загальновизнаною та застосовується на практиці. 

Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів (дивись вступ до цього 

розділу). Наприклад, класифікація, що стосується лише захисту гребель гідроелектростанцій, має 

40 Ліс в низинах не включається в тих провінціях, де знелісення відносно невелике. 

41 Приклад взято з ‘Validando el Protocolo para Definir Bosques de Alto Valor para la Conservación (BAVC). Puerto Cabezas, 

Región Autónoma Atlántica Norte (RAAN), Nicaragua’. Вересень 2002р. Контактна особа: Steve Gretzinger, WWF Центральна 

Америка (sgretzin@wwfca.org).

недостатню широту охоплення в країні, де відбуваються катастрофічні повені. 

Відповідність визначенню ВЦЗ: один (або більше) класів захисту має охоплювати всі лісові території, 

необхідні для захисту ключових водозборів, виключаючи ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто 

коли звичайне адекватне ведення лісового господарства є достатнім підтримання функціонування 

водозборів). 

Якщо класифікація є достатньою, переходьте до кроку 4.1.3 

Якщо ні, переходьте до кроку 4.1.4 


Обрання класу (класів) захисту, що є найбільш узгодженими з визначенням ВЦЗ 4 (як обговорювалося у 


Посібнику, Частина 1, Розділ 2.4). 



Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території визначені як 

категорії лісів ВО (водоохоронні) 1 та ВО 2 відповідно до Національної лісогосподарської інструкції Т/2002 

є лісами високої цінності для збереження”. 

4.1.4 Ідентифікація ключових водозборів 


Можуть включатися водозбори з високим ступенем ризику катастрофічних повеней або посух чи такі, що є 

ключовими для постачання води до водосховищ, іригаційних та гідроелектричних систем, живлення річок, 

захищають рибні промисли, є ключовими для екологічного функціонування Охоронних територій 42 . 


Джерела Інформацію щодо територій, які схильні до серйозних повеней або посух в минулому або сучасному, або 

інформації які є ключовими для постачання води до водосховищ, іригаційних та гідроелектричних систем, живлення 

річок, рибальства, а також гідрологічні карти можна отримати в урядових відомствах і установах. 

4.1.5 Визначення чи мають ключові водозбори плани менеджменту для всієї території водозбору 


Навіть якщо немає адекватної національної класифікації із захисту водозборів, ті водозбори, де наслідки 

порушення функцій є особливо важкими, часто мають плани менеджменту для всієї території водозбору. 

Для кожного з них необхідно провести оцінку. 

Якщо такі плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.1.2. та 4.1.3. 


Джерела Уряд або регіональні/місцеві органи управління, двосторонні агенції, тощо. 


4.1.6 Віднесення лісів в таких водозборах до ВЦЗЛ, якщо не буде доведено, що вони не є такими 

Рекомендації За превентивним принципом, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на 

таких територіях не належать до ВЦЗЛ. Менеджерам можуть надаватися рекомендації з методів за якими 

це можна зробити. Наприклад, ознаками того, що лісогосподарська одиниця не може відігравати ключової 

ролі в захисті водозборів є: 

- велика територія водозбору все ще вкрита лісом, або 

- ліси лісогосподарської одиниці вкривають дуже малу частку водозбору 




Знання експертів 


Наприклад, „всі ліси, що зростають на території водозбору х та будь-який ліс площею більше, ніж 100 га на 

водозборах у та z, є лісами високої цінності для збереження” 


Приклади результатів для ВЦЗ 4.1 


Визначення: Всі Охоронні ліси, території категорій DAS Super-Prioritas та DAS Prioritas, інших важливих 

категорій DAS та Sub-DAS, визнані компетентними експертами, а також високогірні вологі тропічні ліси, 

вважаються лісами високої цінності для збереження. 


Визначення: Такі ліси та землі Лісового фонду є лісами високої цінності для збереження: 

1. Ті, що включають території водозборів зливових потоків, на яких вкрита лісом площа перевищує 40%; 

2. Рослинні угрупування сосни гірської (Pinus mugo); 

24 

42 За певних обставин плани менеджменту на охоронних територіях включають оцінку зовнішніх впливів, що 

потенційно можуть призвести до деградації (наприклад, вимога до планів менеджменту територіями програми 

Natura 2000). Крім того, може бути, що деякі типи охоронних територій є внутрішньо схильними до деградації 

внаслідок діяльності, що відбувається поза їх межами (наприклад, охоронні території лісів на торф’яниках в 

Індонезії, охоронні території, що залежать від захисту прирічкових лісів).

3. Ліси та землі Лісового фонду, які утворюють верхню межу лісу та регулюються згідно Акту про ліси, або 

входять до 200-метрової смуги нижче верхньої межі лісу; 

4. Природні прибережні ліси на заплавних річкових терасах за участю таких порід: Quercus pedunculiflora, Q. 

robur, Fraxinus oxycarpa, Ulmus minor, U. laevis, Salix alba, Alnus glutinosa, Populus alba, P. nigra, Platanus 

orientalis; 

5. Ліси між дамбою та південним берегом Дунаю, острівні ліси та ліси, що перебувають у 200-метровій смузі 

від високих берегів річок; 

6. Ліси в 100-метровій смузі болгарських ділянок річок Маріца, Тунджа, Мєста, Струма, Арда, Лом, Цибриця, 

Огоста, Скут, Іскир, Янтра, Віт, Сазлійка, Стряма, Осим, Русєнськи Лом, Камчія, Велека та Резовска; 

7. Ліси та землі Лісового фонду в санітарній Охоронній зоні №3 загат для питної води, що регулюється 

Постановою №3 від 2002 року. 

2.4.2. ВЦЗ 4.2 Ліси ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси) 

Часто ліси є важливими у підтриманні стабільності рельєфу, в т.ч. захист від ерозії, зсувів та лавин. Більшість 

стандартів відповідального ведення лісового господарства враховує це. Проте, в деяких випадках ризики значної 

ерозії, зсувів та лавин є надзвичайно високими, а наслідки, що виражаються у втраті людського життя та 

продуктивних земель, пошкодженні екосистем та майна є потенційно катастрофічними. В таких випадках 

екосистемна функція лісів є ключовою і саме такі ліси слід визнавати лісами високої цінності для збереження. 

Як і відносно до інших елементів цієї ВЦЗ 4, головним завданням робочої групи буде прийняття рішення про те, 

коли такі функції є ключовими. 

4.2.1 Ідентифікація наявного підходу до виділення територій, які є ключовими для захисту від ерозії та 

стабільності рельєфу. 

Рекомендації Більшість країн має системи ідентифікації територій, які є ключовими для стабільності рельєфу та захисту 

від ерозії. Часто це є частиною національного лісового законодавства. Зазвичай воно містить зонування 

лісових територій на різні класи захисту від ерозії залежн від ризиків значної ерозії та від потенційних 

наслідків такої ерозії. 

Якщо існує класифікація ключових для захисту від ерозії територій, переходьте до кроку 4.2.2. 

Якщо не існує, переходьте до кроку 4.2.4. 

Джерела Національне лісове законодавство, урядові установи та карти, а також консультації із компетентними 

інформації експертами. 

4.2.2 Визначення адекватності наявної класифікації 

Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни лісового покриву в межах країни та сучасне 


розуміння ерозії. В ідеалі така класифікація має бути загальновизнаною та застосовуватися на практиці. 

Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів. 


необхідні для захисту від сильної ерозії або для стабільності рельєфу на територіях, де їх наслідки є 

тяжкими. Виключаються ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто коли звичайне адекватне 

ведення лісового господарства є достатнім для захисту від ерозії). 




Обрання класу (класів) захисту, що є найбільш узгодженими з визначенням ВЦЗ 4 (як обговорювалося у 


Посібнику, Частина 1, Розділ 2.4). 



Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території визначені як 

категорії лісів ПЕ (протиерозійні) 1 та ПЕ 2 відповідно до Національної лісогосподарської інструкції Т/2002 

є лісами високої цінності для збереження”. 

4.2.4 Ідентифікація території з критичним рівнем небезпеки ерозії 

Рекомендації Першим кроком має бути ідентифікація регіонів де є ймовірним ризик значної ерозії, зсувів і лавин. Це 

території, де в минулому відбувалася значна ерозія або нестабільність рельєфу або де ґрунти, геологія та 

схили роблять рельєф вразливим. По-друге, необхідно визначити типи катастрофічних або значних 

сукупних впливів ерозії та нестабільності рельєфу від яких треба захищатися шляхом визначення ВЦЗЛ. 

Потенційні впливи значної ерозії та нестабільності рельєфу можуть включати втрати людського життя і 

продуктивних сільськогосподарських земель, пошкодження майна або екосистем. 


Джерела Інформацію щодо територій, які схильні до значної ерозії або лавин в минулому або сучасному і де 

інформації наслідки цього є катастрофічними, можна отримати в урядових відомствах і установах. 

4.2.5 Визначення чи мають такі критичні території місцеві плани захисту 

Рекомендації Навіть якщо немає адекватної національної класифікації захисту від ерозії, критичні території можуть мати 

місцеві плани захисту або законодавчі акти. Для кожного з них необхідно провести оцінку. 

25

Якщо такі класифікації чи плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.2.2. та 4.2.3. 


Джерела Уряд або регіональні/місцеві органи управління, двосторонні агенції, тощо. 


4.2.6 Віднесення лісів на таких критичних територіях до ВЦЗЛ, якщо не буде доведено, що вони не є такими 

Рекомендації За превентивним принципом, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на 

таких територіях не належать до ВЦЗЛ. Менеджерам можуть надаватися рекомендації з методів за якими 

це можна зробити. Наприклад, ознаками того, що лісогосподарська одиниця не може відігравати ключової 

ролі в захисті від ерозії та нестабільності рельєфу є: 

- ліси лісогосподарської одиниці вкривають дуже малу територію уразливих ґрунтів або схилів 

- конкретне топографічне положення лісогосподарської одиниці захищає її територію від 

потенційно значної дощової ерозії 

Джерела Знання експертів 



Рішення має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „будь-які лісові 

території в регіонах х та у, де є схили, крутіші за z градусів, є лісами високої цінності для збереження”. 

2.4.2.1. Приклади результатів для ВЦЗ 4.2 


Визначення: Всі Охоронні ліси, території категорій DAS Super-Prioritas та DAS Prioritas, інших важливих 

категорій DAS та Sub-DAS, визнані компетентними експертами, а також високогірні вологі тропічні ліси, 

вважаються лісами високої цінності для збереження. 


Визначення: Такі ліси та землі Лісового фонду є лісами високої цінності для збереження: 

1. Ліси та землі Лісового фонду на схилах крутіших за 30º (або меншими у випадку коли вони перебувають в 

зоні концентрації стоку на схилах крутіших за 10º та довжиною схилів більше 200 м) загальною площею 

більше 1 га і повнотою дерево стану більше 0,6; 

2. Території не придатні для лісу, вкриті деревною та чагарниковою рослинністю; 

3. Ліси, які вирощені згідно технічних проектів для боротьби з ерозією, регулювання стоку, захисту берегів, 

вітрозахисні лісосмуги та ліси, що захищають інженерне обладнання; 

4. Ліси, що захищають населені пункти або комунікаційні структури, розташовані на шляху сходу лавин (дані 

від Служби спасіння у горах), ліси на територіях снігонакопичення на схилах більше 20º, ліси розташовані 

нижче знелісених територій снігонакопичення на схилах довших за 200 м та крутіших 20º; 

5. Угрупування граба східного (Carpinus orientalis) на бідних або дуже малопотужних ґрунтах. 

2.4.3. ВЦЗ 4.3 Ліси, що є перешкодами для небажаних пожеж 

Більшість стандартів відповідального лісового господарства містить вимоги до запобігання пожежам та 

боротьби із ними на територіях, де це потрібно. Цей елемент не розповсюджується на ліси, де пожежі є 

природною або звичайною частиною процесів, що відбуваються у лісових екосистемах. До нього радше 

належать ті нечисленні ліси, які утворюють природні перешкоди для пожеж там, де неконтрольоване 

розповсюдження пожеж піддає серйозному ризикові людське життя та майно, економічну діяльність або 

екосистеми чи види, існуванню яких загрожує небезпека. Прикладами лісів, які є природними перешкодами для 

пожеж, є природні смуги широколистяних лісів на територіях, вкритих евкаліптовими лісами в Австралії або 

тропічними сосновими лісами. 

4.3.1 Ідентифікація наявної класифікації захисту від пожеж 


Багато країн, де існує ризик катастрофічних пожеж, мають систему ідентифікації лісів, що є ключовими 

для захисту від пожеж. Часто вона є частиною національного лісогосподарського законодавства. Зазвичай 

лісові території навкруги уразливих міст, Охоронних територій, тощо, виділяють як захисні ліси. 

Якщо класифікація існує, переходьте до кроку 4.3.2 


Джерела Відповідні урядові установи та експерти з лісових пожеж з дослідницьких установ. 


4.3.2 Визначення адекватності наявної класифікації 

Рекомендації Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни в лісовому покриві та ризик пожеж в межах 

країни. В ідеалі така класифікація має бути загальновизнаною та застосовуватися на практиці. 

Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів. (дивись крок 4.3.5). 


26

необхідні для захисту від неконтрольованих руйнівних пожеж на територіях, де наслідки пожеж є 

тяжкими. Виключаються ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто коли звичайне адекватне 

ведення лісового господарства є достатнім для захисту та боротьби із пожежами). 




Рекомендації Обрання класу (або класів) протипожежного захисту, які слід розглядати як ВЦЗЛ 


Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території, що 

відповідають визначенню категорії лісів ПЗ (протипожежного захисту) 1.1 у Національній 

лісогосподарській інструкції Т/2002 є лісами високої цінності для збереження”. 

4.3.4 Ідентифікація регіонів, де існує високий ризик неконтрольованих руйнівних пожеж 


Регіони схильні до значних пожеж в минулому або в останні роки мають бути визначені. 

Слід ідентифікувати окремі лісові території або типи в межах цих регіонів, де ліси можуть бути або вже є 

перешкодою розповсюдження неконтрольованих руйнівних пожеж. 


Джерела Урядові установи та експерти з лісових пожеж з дослідницьких установ. 


4.3.5 Визначення наявності діючих планів протипожежного захисту 

Рекомендації Навіть якщо немає адекватної національної класифікації захисту від пожеж, території з високим ризиком 

виникнення катастрофічних пожеж, часто мають окремі плани протипожежного захисту. Для кожного з 

них необхідно провести оцінку. 

Якщо такі класифікації чи плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.3.2 та 4.3.3 




Регіональні або місцеві урядові установи. 

4.3.6 Віднесення лісів на таких критичних територіях до ВЦЗЛ, якщо не буде показано, що вони не є такими 

Рекомендації Ліси на територіях з високим ризиком виникнення пожеж, ідентифікованих на кроці 4.3.4. зазвичай 

відносять до ВЦЗЛ, якщо вони: 

- містять населені пункти чи громади або примикають до них; 

- містять місця важливої культурної цінності (наприклад, священні місця, археологічні пам’ятки) 

або примикають до них; 

- містять Охоронні території з вимираючими та такими, що перебувають під загрозою зникнення, 

видами чи екосистемами, або примикають до них; 

- достатньо великі для того, щоб бути значною перешкодою. 

Якщо будь-який з цих індикаторів є наявними в регіоні, ідентифікованому на кроці 4.3.4, тоді згідно 

превентивного принципу, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на 

таких територіях не належать до ВЦЗЛ. 


Чітке інформування, наприклад, „будь-який ліс із домінуванням широколистяних порід у регіоні х, що 

перебуває в межах 5 км від одного чи кількох поселень людини або які примикає до Охоронної території 

чи національної пам’ятки є лісом високої цінності для збереження”. 

2.4.3.1. Приклади результатів для ВЦЗ 4.3 


Визначення: Всі листопадні ліси не менш ніж 250 м завширшки (за винятком лісів із домінуванням берези, 

акації (Acacia) та гібридів /культиварів тополі) серед культур хвойних порід і між культурами хвойних порід та 

населеними пунктами, а також між культурами хвойних порід та землями різного сільськогосподарського 

використання, є лісами високої цінності для збереження. 

Приклад 2: Північноатлантичний автономний регіон в Нікарагуа 

Визначення: Такий елемент ВЦЗ не представлений в цьому регіоні. 

2.5. ВЦЗ 5. Лісові території, що є визначальними для задоволення 

основних потреб місцевих громад 

Ліси можуть бути джерелом задоволення широкого кола основних потреб місцевих громад. Різні елементи цієї 

ВЦЗ розглядаються разом, тому що основними питаннями, які має вирішувати робоча група, є визначення того, 

що складає „основну потребу” та „визначальний”, які будуть тими самими, незалежно від того чи є дана 

цінність водою для щоденного вжитку, їжею, паливом чи будівельними матеріалами, тощо. 

27

Ця ВЦЗ є відмінною від біологічних та екологічних ВЦЗ, тому що її ідентифікація потребує консультацій з 

місцевими громадами. Це означає, що робоча група може визначити, де ця ВЦЗ ймовірно трапляється, але для 

визначення того, чи ВЦЗ 5 дійсно представлена в окремому лісі, потрібна консультація на місцевому рівні. 

Тому, робоча група має забезпечити лісових менеджерів двома типами рекомендацій: „попередня оцінка”, що 

описує ситуації (територій країни або культурних груп), де ВЦЗ потенційно може бути, та рекомендації, як 

лісові менеджери в таких ситуаціях мають провадити консультації, щоби визначити, чи дійсно така ВЦЗ існує. 

Як частину попередньої оцінки, робоча група може визначити місцеві громади, типи громад або регіони, де 

громади потенційно залежать від лісів у своїх основних потребах. Вони мають включати як людей, що живуть у 

лісі чи на територіях, що до лісу прилягають, так і будь-яку групу, яка регулярно відвідує ліси. Слід також 

ідентифікувати основні потреби місцевих громад, що забезпечуються лісами: їжа, ліки, фураж, паливо, 

будівельні матеріали та сировина для ремесел, вода для пиття та інших щоденних потреб, джерело прибутку та 

ліси, що підтримують примітивне сільське господарство через поліпшення місцевих мікрокліматичних умов. 

Робоча група має також забезпечити лісових менеджерів рекомендаціями з консультацій, які можуть 

знадобиться для визначення того, чи ця ВЦЗ потенційно присутня в межах лісогосподарських одиниць. Такі 

рекомендації можуть включати відповідні методи проведення консультацій, які типи інформації можуть 

знадобитися та як отримати цю інформацію. Оскільки ВЦЗ 6 також потребує консультацій, робоча група може 

розглянути ці ВЦЗ разом, коли розроблятиме рекомендації з консультацій. 

5.1 Ідентифікація культурних груп, про які відомо, що вони використовують ліси для своїх основних потреб 

Рекомендації Культурні групи, які слід розглянути, включають людей, що мешкають в добровільній ізоляції, туземні 

(корінні) народи, самоврядні місцеві громади, а також інші культурні групи, існування яких залежить від 

лісу. Часто включаються групи, що перебувають в економічно несприятливій ситуації. 

Якщо існує одна чи більше таких груп, переходьте до кроку 5.2 

Якщо жодної з таких груп не існує, ця ВЦЗ не представлена в такій країні. 

Джерела Організації корінних (туземних) народів, урядові установи відповідальні за групи корінних (туземних) 

інформації народів або за сільський розвиток, професійні соціологи та антропологи – експерти з місцевих питань, 

представники культурних груп та громад. 

5.2 Ідентифікація частин країни де мешкають такі групи 

Рекомендації Ідентифіковані вище групи можуть мешкати в певних регіонах країни, в цьому випадку буде корисно 

забезпечити лісових менеджерів переліком таких територій. 


Джерела Карти туземних територій, тощо, на додаток до джерел, перелічених в пункті 5.1. 


5.3 Ідентифікація того, як далеко від пунктів люди зазвичай мандрують, щоб використати ліс для своїх основних 

потреб 

Рекомендації Групи, що потенційно залежать від лісів, часто використовують ліси в межах певної відстані від своїх 

населених пунктів для своїх власних потреб не лише регулярно, але й сезонно, як частину триваліших 

стратегій землекористування. Цією інформацією робоча група також може забезпечити лісових 

менеджерів. 


Джерела Як для кроку 5.1. 


5.4 Встановлення того, які типи основних потреб встановлені громади отримують від лісів 

Рекомендації Потенційні визначальні основні потреби включають, але не обмежуються: єдині джерела води для пиття та 

інших щоденних потреб, їжа, ліки, паливо, будівельні матеріали та сировина для ремесел, захист 

сільськогосподарських ділянок від несприятливого мікроклімату (наприклад, вітру). 


Джерела Як для кроку 5.1. 





Кроки 5.1 – 5.5 дозволяють визначити, де ВЦЗ 5 потенційно перебуває в межах країни. Це дозволить 

провести попередню оцінку для лісових менеджерів. 

Переходьте до кроку 5.6. 

Потенційні ВЦЗЛ визначено. 

Слід чітко інформувати, наприклад, „будь-який ліс в регіонах a, b та c, що перебувають в межах 5 км від 

населених пунктів груп j та k, та які використовуються членами таких громад для полювання, рибальства та 

збирання палива, потенційно є лісом високої цінності для збереження”. 

5.6 Розробка рекомендацій з відповідних методів проведення консультацій 

Рекомендації Цей крок має за мету допомогти лісовим менеджерам визначити, чи використання лісів задовольняє одну 

чи більше основних потреб громад, та чи є ліси визначальними для громади (чи громад). 

Як йшлося вище, ідентифікація ВЦЗ 5 потребує обов’язкової консультації з місцевими громадами, які 

28

29 




потенційно залежать від окремих лісових територій для задовольняння своїх основних потреб. Тому робоча 

група має розробити рекомендації з відповідних методів проведення консультацій, які допоможуть лісовим 

менеджерам встановити чи є використання лісу визначальним до основних потреб громад. Такі 

рекомендації мають кілька аспектів, які обговорюються далі в розділі 3.2: 

Характеристика громади: різні групи громади можуть використовувати ліс в різні способи, тому 

з’ясування питань щодо використання лісів зазвичай потребують консультацій з різними групами громади. 

Робоча група має розглянути при розробці рекомендацій питання з якими групами громад слід проводити 

консультації. 

Методи проведення консультацій: є багато різних методів спілкування з громадами. Робоча група має 

надати рекомендації з відповідних форм проведення консультацій. 

Яка інформація потрібна: для визначення того, чи є лісові ресурси визначальними для задовольняння 

основних потреб місцевих громад, потрібні різні типи інформації. Зазвичай вони включають: 

- для чого громада використовує ліси 

- форми використання ресурсів (скільки, коли) та альтернативні джерела 

- чи існують протиріччя між використанням одного ресурсу та підтриманням інших ВЦЗ 

- чи є використання ресурсу сталим. 

Як інтерпретувати отриману інформацію: слід надати рекомендації як використовувати зібрану під час 

консультацій інформацію для визначення того, чи є основні потреби визначальними для місцевих громад. 

Потенційні індикатори того, що ліс є визначальним для місцевих громад є такими: 

- висока частка потреб громад походить з окремого лісу; 

- немає легко доступних, можливих за коштами та прийнятних альтернатив; 

- громада може зазнати зниження стану здоров’я або добробуту через скорочене споживання 

ресурсів; 

- окремий ресурс забезпечує лише малу частку основних потреб громад або використовується лише 

час від часу, але, втім, є ключовим (наприклад, коли ліс забезпечує обмежену частку всієї 

споживаної їжі, але більшу частину протеїну, або коли ліс забезпечує їжею під час голоду або 

забезпечує значну частку їжі в окремі періоди року). 

Як для кроку 5.1 

Методи повної оцінки ВЦЗ 

2.5.1.1. Приклади результатів для ВЦЗ 5 


Всебічна процедура того, як лісові менеджери мають консультуватися з місцевими громадами і як вони можуть 

використовувати інформацію, отриману для того, щоб встановити чи присутня ВЦЗ 5 в межах їхніх 

лісогосподарських одиниць, представлена у „Визначення, управління та моніторинг лісів високої цінності для 

збереження в Індонезії: Посібник для лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень, 2003. 

Звертатися до Джефа Хейварда (Jeff Hayward), Азійсько-Тихоокеанська програма SmartWood 

(jhayward@smartwood.org). 

2.6. ВЦЗ 6. Лісові території, що є визначальними для традиційної 

культурної ідентичності місцевих громад 

Різні компоненти цієї ВЦЗ розглядаються разом, тому що основними питаннями, які має вирішувати робоча 

група, є визначення того, що складає „визначальний”, який буде тим самим, незалежно від того чи є дана 

цінність культурною, релігійною, тощо. 

Часто тяжко окреслити різницю між тим, що має певну важливість для культурної ідентичності і тим, що є 

визначальним для неї, тому методи встановлення такої різниці будуть дуже мінливими. Втім, щоби містити 

ВЦЗ, ліс має бути визначальним для культури, а робоча група має визначити, що означає „визначальний” в 

різних соціальних контекстах, які є в країні. 

Як і для попередньої ВЦЗ, ідентифікація того, чи містить окремий ліс ВЦЗ 6, потребуватиме консультацій. Це 

означає, що робоча група може ідентифікувати території, де ВЦЗ, ймовірно, трапляється, і це можна 

використовувати як попередню оцінку для лісових менеджерів. Робоча група з ВЦЗЛ може також надати 

лісовим менеджерам рекомендації з відповідних методів консультацій для визначення того, чи дійсно ця ВЦЗ 

трапляється в межах окремої лісогосподарської одиниці. Завдяки спільним вимогам до консультацій з ВЦЗ 5 та 

ВЦЗ 6, зазвичай більш зручним для лісових менеджерів є проводити їх разом. 

6.1 Ідентифікація культурних груп, які мають сильний культурний зв’язок із лісами 

Рекомендації Деякі громади настільки сильно пов’язані із лісом, що ці ліси з високою ймовірністю є визначальними для



традиційної культурної ідентичності таких громад. Вони включають: 

- людей в добровільній ізоляції, 

- корінні (туземні) народи, 

- самоврядні місцеві громади, 

- культурні групи, засоби існування яких залежать від лісу. 

Втім, ліси можуть також бути лісами визначальної культурної важливості для громад, які менше залежать 

від лісу, ніж згадані вище. Робоча група з ВЦЗЛ має розглянути, які типи громад можуть мати традиційну 

культурну ідентичність, пов’язану з лісами, крім тих, що перелічені вище: 

- групи, про які відомо, що вони мають сильні культурні зв’язки із лісом. 

Якщо існує одна або більше таких груп, переходьте до кроку 6.2 

Якщо таких груп не існує, ця ВЦЗ не представлена в країні. 

Організації корінних (туземних) народів, карти земель корінних (туземних) народів, урядові установи, 

відповідальні за групи корінних (туземних) народів або за сільський розвиток, професійні соціологи та 

антропологи – експерти з місцевих питань, представники культурних груп та громад. 

6.2 Ідентифікація частин країни де мешкають такі групи 

Рекомендації В багатьох країнах розповсюдження груп, які мають традиційні культурні зв’язки із лісами, обмежене 

окремими територіями країни. Визначення територій, де культура місцевих громад залежить від лісів, 

допоможе лісовим менеджерам вирішити представлена ця ВЦЗ чи ні. 


Джерела Дивись джерела інформації, перелічені для кроку 6.1. 


6.3 Вибір та інтерпретація інформації 

Рекомендації Перелік (або карта) територій країни, де існують групи для яких ліси можуть бути визначальними для їх 

культурної ідентичності, разом із переліком відповідних культурних груп дозволять лісовим менеджерам 

швидко оцінити ймовірність наявності цієї ВЦЗ в межах їхніх лісогосподарських одиниць. 


Результат Потенційні ВЦЗЛ визначено. 

Наприклад, це можна повідомити як „лісові менеджери в регіонах a, b або c, чий ліс використовується 

принаймні час від часу культурними групами х та у або громадами, які не мають доступу до дорожньої 

мережі, і отже потенційно має ВЦЗ 6, повинні виконати повну оцінку шляхом консультацій з такими 

громадами”. 

6.4 Розробка рекомендацій з відповідних методів консультацій 

30

31 

Рекомендації Цей крок ставить за мету допомогти лісовим менеджерам визначити, чи має будь-яка частина їхніх 

лісогосподарських одиниць достатню важливість для традиційної культурної ідентичності місцевих громад, 

за якою ці ліси можна зарахувати до ВЦЗЛ. 

Як йшлося вище, ідентифікація ВЦЗ 6 потребує консультацій. Тому робоча група з ВЦЗЛ має розробити 

рекомендації з відповідних методів консультації, які допоможуть лісовим менеджерам визначити чи є 

окрема територія лісів визначальною для традиційної культурної ідентичності громад. Ці рекомендації 

мають кілька аспектів, які обговорюватимуться далі в розділі 3: 

Характеристика громади: різні групи громади можуть мати різні культурні зв’язки із лісом, і тому 

зазвичай вимагається консультація з різними групами громади. 

Методи проведення консультацій: Робоча група з ВЦЗЛ має надати рекомендації з відповідних форм 

проведення консультацій. 

Яка інформація потрібна: для визначення того, чи є ліс визначальним для традиційної культурної 

ідентичності місцевих громад, потрібні різні типи інформації. Зазвичай вони включають: 

- індикатори потенційного культурного значення, які можуть включати священні місця або 

релігійні пам’ятки, окремі території, що управляються за законами, що історично склалися, окремі 

території з рештками минулого, пов’язаними з ідентичністю групи (наприклад, статуї, мегаліти, 

тощо), часте використання лісових продуктів та матеріалів в художніх, традиційних, соціальностатусних 

цілях, назви для елементів ландшафту, перекази про ліси, історичні асоціації, естетична 

цінність; 

- як довго громада пов’язана із окремим лісом. 

Як інтерпретувати отриману інформацію: слід надати рекомендації, як використовувати зібрану під час 

консультацій інформацію для визначення того, чи є культурний зв’язок визначальним для традиційної 

культурної ідентичності громади (тобто чи є культурна цінність ВЦЗ). Можливі індикатори включають: 

якщо зміни у лісі можуть потенційно викликати незворотну зміну у традиційній місцевій культурі 

(наприклад, храми, священні місця захоронень або місця, пов’язані із особливою культурною або 

релігійною діяльністю); 

якщо окремий ліс забезпечує культурну цінність, яка є унікальною або незамінною (наприклад, якщо ліс 

використовується для збирання матеріалів в художніх, традиційних, соціально-статусних цілях, які не 

представлені або недоступні в інших місцевих лісах); 

якщо цінність є „традиційною” для громади. Якщо громада пов’язана із окремим лісом протягом сотень 

років, така цінність напевно є традиційною. Якщо громада з’явилася набагато пізніше, цінність стає не 

такою певною. Робоча група з ВЦЗЛ може визначити граничне значення у десятках років або у кількості 

поколінь протягом яких група була пов’язана із окремим лісом до того, як такий зв’язок можна було би 

вважати визначальним. 

Результат Рекомендації та критерії того, як лісові менеджери можуть ідентифікувати ВЦЗ 6 

2.6.1.1. Приклади результатів для ВЦЗ 6 


Всебічна процедура того, як лісові менеджери мають консультуватися з місцевими громадами і як вони можуть 

використовувати інформацію, отриману для того, щоб встановити чи присутня ВЦЗ 6 в межах їхніх 

лісогосподарських одиниць, представлена у публікації „Визначення, управління та моніторинг лісів високої 

цінності для збереження в Індонезії: Посібник для лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень, 

2003. Звертатися до Джефа Гейварда (Jeff Hayward), Азійсько-Тихоокеанська програма SmartWood 

(jhayward@smartwood.org). 

3. Залучення зацікавлених сторін до ідентифікації ВЦЗЛ та 

господарювання в них. 

За визначенням, ВЦЗЛ є найбільш видатними та ключовими лісами. Ось чому важливо використати широке 

коло думок і знань при їх ідентифікації, розробці режимів господарювання для їх збереження та при аналізі 

ефективності такого господарювання. Залучення зацікавлених сторін до цих процесів має принаймні дві основні 

переваги: 

- Використання широкого спектру досвіду та знань забезпечує більшу ступінь впевненості, що 

ідентифікація та управлінські рішення є адекватними. 

- Залучення зацікавлених сторін забезпечує більшу гарантію для суспільства, що ВЦЗ розглядатимуть 

відповідним чином. 

Важливість залучення зацікавлених сторін міститься в Критерії 9.2 ЛНР (дивись нижче) 

Критерій ЛНР 9.2. Консультативна частина процесу сертифікації має робити наголос на ідентифікованих

охоронних властивостях та на можливих варіантах їх збереження. 

Робоча група з ВЦЗЛ може забезпечити лісових менеджерів рекомендаціями з приводу того, які консультації 

потрібні для виконання цього критерію (або інших схожих вимог, якщо концепція ВЦЗЛ використовується поза 

структурою ЛНР). В цьому розділі спочатку коротко обговорюється надання рекомендацій щодо консультацій, 

які застосовуються до ідентифікації, менеджменту та моніторингу в усіх ВЦЗЛ. Оскільки консультація є 

суттєвою частиною ідентифікації ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6, для них це питання розглядається більш детально. 

3.1. Загальна порада до консультацій щодо ВЦЗЛ 

3.1.1. З ким слід проводити консультації 

Є два типи зацікавлених сторін, яких необхідно залучати до консультацій щодо ВЦЗЛ: 

- Зацікавлені сторони, на яких безпосередньо впливає господарювання – громади або окремі люди, 

що мешкають на території лісогосподарських одиниць або поблизу них. 

- Групи та окремі люди, які мають особливий інтерес до ВЦЗ. Робоча група з ВЦЗЛ може забезпечити 

лісових менеджерів переліком груп особливого інтересу з контактною інформацією для кожної ВЦЗ. 

Наприклад, групи особливого інтересу для ВЦЗ 1.2. (значні концентрації вимираючих видів та видів, 

яким загрожує зникнення) можуть включати національні, регіональні та місцеві урядові установи та 

НУО, відповідальні за охорону природи. Часто це можуть бути ті ж самі групи, що й потенційні 

„джерела інформації”, представлені в розділі 2. 

3.1.2. Як слід проводити консультації 

Є два основних варіанти консультаційних процесів щодо ВЦЗЛ: 

Неформальні контакти із зацікавленими сторонами. Включає періодичні контакти із зацікавленими 

сторонами та обговорення думок з приводу ідентифікації ВЦЗЛ та варіантів господарювання в них. Таким 

зацікавленим сторонам надається інформація щодо господарювання в ВЦЗЛ. Перевагою цього процесу є його 

відносна рентабельність і робоча група може обрати його як найбільш придатну модель для невеликих лісів з 

низькою інтенсивністю господарювання або для лісів, що належать громадам. Потенційні недоліки полягають в 

тому, що деякі зацікавлені сторони можуть відчувати (правомірно чи помилково), що лісові менеджери не 

враховують їхні інтереси. 

Форум зацікавлених сторін з питань господарювання. Полягає у створенні офіційної групи із зацікавлених 

сторін, які періодично зустрічаються із лісовими менеджерами для обговорення та консультацій щодо 

господарювання в ВЦЗЛ. Будь-який консенсус, досягнутий з питань господарювання в ВЦЗЛ, слід включити до 

планування та виконання. Перевагами цього підходу є те, що хоча залучені групи, ймовірно, потребуватимуть 

значних технічних та часових витрат, якщо вони є частиною офіційної структури, проте це надасть процесу 

консультацій більшу прозорість, а залучені зацікавлені сторони знатимуть, що до їх думок прислухаються. 

Недоліками є підвищена вартість організації та проведення зустрічей. Ці обмеження означають, що робоча 

група може визнати таку форму консультацій непридатною для невеликих лісів з низькою інтенсивністю 

господарювання або для лісів, що належать громадам. 

3.2. Конкретні рекомендації для ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6 

Як йшлося в розділі 2, заключна ідентифікація цих ВЦЗ завжди потребує консультації 43 і робочій групі слід 

розробити рекомендації з методів проведення консультацій для визначення того, чи є ліс визначальним для 

задовольняння будь-яких основних потреб (ВЦЗ 5) або визначальним для культурної ідентичності громад (ВЦЗ 

32 

43 Як обговорювалося вище, оцінка для обох соціальних цінностей є дуже схожою і тому їх краще виконувати разом. Якщо 

це пов’язано із сертифікацією за схемою ЛОР, в оцінку слід включити вимоги Принципів 2, 3 та 4. 

Джерела інформації: 

1. Компетентні та обізнані люди та організації, такі як НУО, організації місцевих громад або академічні установи. Ці типи 

груп часто можуть швидко увести до стану питань і забезпечити підтримку для подальшої роботи. 

2. Доступні літературні джерела, такі як доповіді, звіти, рецензовані статті можуть бути дуже корисними джерелами 

інформації. 

3. Консультація із самими громадами є найважливішим шляхом збору інформації. Це важке завдання і може знадобитися 

адекватна професійна допомога у плануванні та виконанні консультаційного процесу щоб забезпечити вчасне збирання 

необхідної інформації. 

Подальші рекомендації щодо консультацій наведено в Додатку 1.

6). Оскільки повна консультація, ймовірно, потребуватиме багато часу та ресурсів, в розділі 2 рекомендовано 

робочим групам надати інформацію про те, коли таку консультацію потрібна проводити, а коли вона не є 

обов’язковою (тобто при попередній оцінці). З тої ж причини робоча група має розглянути, що вимагається від 

менеджерів невеликих лісів, для яких зазвичай не здійснюють великого консультаційного процесу. Робоча група 

має прояснити це і надати рекомендації щодо прийнятних процесів. 

Методи консультацій є надзвичайно різними залежно від соціально-економічного контексту. Іноді лісовим 

менеджерам будуть потрібні рекомендації соціологів, які є спеціалістами з цього регіону. Втім, такі 

рекомендації завжди включають консультації із самими громадами. 

Для повної оцінки лісовим менеджерам слід надати чіткі рекомендації з консультаційного процесу. В них має 

розглядатися таке: 

- адекватні типи консультації 

- розглядання членів або підгруп, а не трактування громади як чогось однорідного 

- відповідні групи зацікавлених сторін (де можливо, підтримання центральної бази даних груп, що вже 

виразили інтерес) 

- найкращі джерела інформації 

- методи консультації, що відповідають окремим групам 

- громади та лісові менеджери з досвідом в цьому процесі, які готові поділитися цим досвідом з іншими, 

хто розпочинає участь в процесі 

Деякі питання, які потрібно розглянути: 

- Що робити коли громада не має можливості брати участь в консультаціях. 

- Як обговорювати таємні знання, якими люди не хочуть ділитися 

- Чи доцільно встановлювати кількісні обмеження – наприклад, що ліс є визначальним для задоволення 

основних потреб, якщо громада отримує з лісу щонайменше 15% своєї їжі. В цьому підході є дві потенційні 

проблеми: 

- інформація може бути недоступною, а громади можуть не схотіти надати інформацію з остраху бути 

осудженими, обкладеними податками або звинуваченими в тому, що їх дії є незаконними. 

- Це може виявитися надто непродуманим, наприклад, громада може отримувати з лісу лише 5% своєї 

їжі, але вони складають 100% протеїну, який споживає громада, що робить ліс визначальним, хоча 15%- 

вий ліміт не досягнуто. 

- Якщо ліс дуже невеликий, зазвичай недоцільно здійснювати великий консультаційний процес, а робоча група 

має зробити це чітко та надати рекомендації щодо прийнятних процесів. Інформацію щодо консультаційних 

процесів можна отримати від професійних соціологів та антропологів, які є спеціалістами по цьому регіону. 

Консультаційний процес має гарантувати, що зібрана інформація відповідає як розміру і типу лісової 

організації, так і типу громади, з якою консультуються. Спеціальні рекомендації з відповідних методів і 

процесів слід розробити на місцевому рівні, проте в процесі консультацій зазвичай притримуються таких 

загальних керівних принципів: 

- Консультація є безперервним ітеративним процесом, а не одноразовою акцією. Слід докласти достатньо 

часу і зусиль для побудови довіри та вивчення того, як ефективно спілкуватися. 

- Процедура консультації має плануватися і у більшості випадків документуватися (на відповідному 

рівні) 

- Підхід до консультації має бути відповідним до культурного рівня учасників та прийнятним до 

місцевих умов, також його слід обґрунтувати та пояснити використовуючи відповідні мови 44 . 

- Ті, з ким проводиться консультація, мають бути проінформовані про мету консультації відповідним до 

культурного рівня учасників шляхом. 

- Слід визначити всі зацікавлені сторони та записати їхню контактну інформацію. 

- Для консультацій з громадами важливо встановити: 

o хто приймає рішення в громаді (слід пристосувати свої методи консультації так, щоб 

призвичаїтися до таких осіб) 

o процеси досягнення рішень та вирішення спорів (слід пристосувати свої методи консультації 

так, щоб призвичаїтися до таких процесів) 

o чи має представник громади відношення до процесу прийняття рішень 

o чи всі важливі групи, особливо маргінальні групи та жінки мають право голосу 

33 

44 Наприклад, для консультацій з неписьменними громадами слід використовувати вербальне спілкування, консультації 

проводити у терміни, заплановані громадою, а не в час, зручний для лісового менеджера.

o чи здатні люди щиро сказати, що вони думають або вони перебувають в ситуації, яка не 

дозволяє їм це зробити (наприклад, в зоні військових дій або в країні чи компанії, де свобода 

слова неможлива). 

- Слід встановити механізм зворотного зв’язку та інформування учасників консультацій. 

- Дуже важливо усвідомити які задавалися питання та вимагалася інформація, оскільки люди можуть не 

згадувати речі, які вони вважають доведеними або в дійсності не розуміють. 

Наприклад, на чиєсь питання „Чи є ліс визначальним до ваших основних потреб” можна отримати відповідь 

„Ні”, тому що вони знаходять концепцію незрозумілою. Проте, якщо спитати „Де перебуває річка, з якої ви 

берете питну воду”, відповідь буде „У лісі”. 

4. Надання Рекомендацій з господарювання у ВЦЗЛ 

Визначення ВЦЗ на національному або регіональному рівнях є ключовим для всіх кінцевих користувачів. Для 

деяких, таких, як покупці деревини або ландшафтні планувальники, це є найважливішою фазою. Проте для 

багатьох користувачів, включаючи лісових менеджерів та аудиторів з лісової сертифікації, також потрібні 

рекомендації щодо господарювання в ВЦЗЛ. Для таких зацікавлених сторін ідентифікація ВЦЗЛ є лише першою 

стадією процесу, а потім їм також буде потрібно сконцентруватися на залученні концепції ВЦЗЛ до 

господарювання, щоб забезпечити збереження або підвищення будь-яких ВЦЗ, ідентифікованих на території 

лісогосподарської одиниці. Тому бажано, щоб робоча група надала рекомендації щодо господарювання у ВЦЗЛ 

відразу, як тільки вони будуть визначені та ідентифіковані. 

Принцип 9 ЛНР вимагає, що ведення лісового господарства має забезпечити збереження або підвищення 

ідентифікованих цінностей і, видається, що інші користувачі концепції матимуть такі самі вимоги. Цей процес 

потрібно поєднати з програмою моніторингу, яка обговорюється в розділі 5. 

Критерій 9.3 ЛНР. План господарювання має включати конкретні та здійсненні заходи, які гарантують 

збереження та/або підвищення охоронних властивостей, узгоджених із попереджувальним підходом. Такі 

заходи слід спеціально включати до резюме плану господарювання, доступного для громадськості. 

Ключовою ідеєю цього етапу є те, що лісове господарство має чітко та доказово ставити за мету збереження або 

підвищення кожної окремої ідентифікованої ВЦЗ. 

4.1. Загальні рекомендації для господарювання в ВЦЗЛ 

В цьому розділі представлено загальні рекомендації щодо господарювання в ВЦЗЛ для їх адаптації на 

місцевому рівні. Як і у випадку з ідентифікацією ВЦЗ, неможливо розробити їх надто конкретними на 

глобальному рівні, тому більшість рекомендацій потребуватиме значного уточнення на національному рівні або 

для окремої лісогосподарської одиниці. Рівень детальності вимог до господарювання в ВЦЗЛ, які надаватиме 

група з інтерпретації загальних рекомендацій, буде, ймовірно, значно різнитися. Наприклад, в деяких регіонах і 

для деяких ВЦЗ практику господарювання, необхідну для збереження або підвищення окремих ВЦЗ, добре 

розуміють, випробовують та перевіряють. Наприклад, якщо ВЦЗ репрезентована групою жуків, що перебувають 

під загрозою знищення, і про яку відомо, що їх популяції зберігаються лише коли кількість мертвої деревини, 

що лишається під зімкнутим шатром, перевищує певне встановлене граничне значення, робоча група з ВЦЗЛ 

може розробити спеціальні рекомендації для проведення вибіркових рубок в таких лісах, які передбачають 

рубку певної кількості дерев високо над землею, залишення мертвих дерев і, принаймні, певної частини крупних 

деревних решток. Для інших ВЦЗ або там, де внаслідок мінливості важко розробити конкретні рекомендації, 

робоча група може запропонувати більш загальні рекомендації. Робочі групи з ВЦЗЛ мають розглянути 

спеціальні потреби та обмеження менеджерів невеликих лісів. Втім, деякі рекомендації є універсальними, 

зокрема господарювання у ВЦЗЛ має: 

- завжди базуватися на попереджувальному підході, щоби мінімізувати ризик будь-якого незворотного 

пошкодження, нанесеного цим ключовим цінностям (дивись box). 

- завжди бути в межах структури адаптивного менеджменту, тобто планування, виконання, моніторингу 

результатів і, де необхідно, перепланування на основі аналізу результатів моніторингу. 

Є три основних варіанта господарювання у ВЦЗЛ: 

Захист території шляхом створення заповідників, буферних зон, маркування меж та контроль над діяльністю, 

що веде до деградації ВЦЗ (наприклад, полювання на тварин рідкісних видів). Там, де існують сумніви чи 

здатен будь-який з інших варіантів господарювання зберігати або підвищувати ідентифіковані ВЦЗ, тоді, 

відповідно із попереджувальним підходом, найкращим варіантом буде захист. 

Модифікації або обмеження лісогосподарських операцій, або спеціальні вказівки до операцій чи операційні 

системи. Будь-які загрози ВЦЗ з боку лісогосподарських операцій або іншої діяльності у лісі треба 

34

ідентифікувати та документувати. Цей аналіз має включати всі потенційні впливи, як прямі (наприклад, рубки 

головного користування або використання хімікатів), так і непрямі (наприклад, зросле полювання внаслідок 

кращого доступу до лісу по лісозаготівельних шляхах). Слід вивчити обмеження, які ці загрози встановлюють 

для лісогосподарських операцій та іншої діяльності. Рішення про прийняття будь-якої окремої операції має 

базуватися на попереджувальному підході, згідно з яким якщо немає впевненості, чи може окрема діяльність 

негативно вплинути на ВЦЗ, слід припустити, що вона вплине негативно, доки не буде зібрано достатньо 

інформації, щоб довести зворотне. Прикладами можуть бути проведення особливих оборотів рубки, збереження 

визначених видів або максимізація примітних властивостей біотопу, таких, як території гніздування або 

годування. 

Діяльність з відновлення там, де лісова територія потребує деяких відновлювальних заходів, таких як 

видалення інтродукованих видів або посилення берегозахісних функцій. 

Попереджувальний підхід 

Важливим компонентом господарювання у ВЦЗЛ є застосування попереджувального підходу. За визначенням 

ВЦЗЛ є найважливішими лісами для охорони природи або соціальної перспективи (залежно від 

ідентифікованих ВЦЗ). Тому критично важливим є уникнення втрати ідентифікованих цінностей. Але за 

сучасного рівня знань про ліси та їх функціонування неможливо бути впевненим в кожному випадку, що 

окрема стратегія господарювання працюватиме. Тому, маючи справу з ВЦЗЛ, необхідно використовувати 

попереджувальний підхід. На практиці це означає: 

„Планування, лісогосподарська діяльність та моніторинг тих властивостей, які визначають лісогосподарську 

одиницю як ВЦЗЛ, слід розробляти на основі наукових та туземних/традиційних знань для забезпечення того, 

щоб цим властивостям не загрожували значне скорочення або повна втрата і що будь–яка загроза скорочення 

або втрати виявляється задовго до того, як таке скорочення стає незворотнім. Там, де загрозу ідентифіковано, 

необхідно провести ранні попереджувальні заходи, в т.ч. припинення наявною лісогосподарської діяльності, 

щоб уникнути або мінімізувати таку загрозу, незважаючи на брак повної науково обґрунтованої впевненості 

стосовно причин та наслідків цієї загрози” 

(Принцип 9 ЛНР, Консультативна група, 2000). 

35 

4.2. Розробка конкретних рекомендацій для кожної ВЦЗ 

Де можливо, конкретні рекомендації для кожної ВЦЗ мають включати: 

- Чи є будь-які обмеження на господарювання у ВЦЗЛ (або ВЦЗ) згідно закону. Наприклад, якщо такі 

ліси перебувають на Охоронній території або містять види, які охороняються національним 

законодавством (наприклад, закони про дику природу) чи міжнародними конвенціями (наприклад, якщо 

вид занесено до переліку CITES або Червоних списків МСОП), або господарювання в них охоплюється 

лісогосподарськими правилами. 

- Критично розглянуту інформацію про випробувану та перевірену практику господарювання, про яку 

відомо, що вона ефективна для збереження кожної ВЦЗ. Вона може надходити з лісогосподарських 

правил (наприклад, там, де господарювання на ключових водозборах обмежене законом) або з 

тривалого досвіду господарювання в лісах, де ВЦЗ успішно підтримується. 

- Ключову базову інформацію, яка включає поточний стан, основні тенденції та загрози. Повинна 

включатися оцінка впливів стандартного ведення господарства. Це допоможе лісовим менеджерам 

ідентифікувати та розробити запобіжні заходи до будь-якої загрози ВЦЗ, а також попереджатиме 

лісових менеджерів про потенційні проблеми при сучасній практиці ведення господарства. 

- Списки організацій, установ та окремих людей, хто здатний розробити конкретні рекомендації з 

ведення господарства для кожної ВЦЗ. Багато з них будуть тими ж самими, що і в списку зацікавлених 

сторін, який розглядався в розділі 3. 

- Для ВЦЗ 1-3, робоча група з ВЦЗЛ може провести критичний аналіз та інтерпретацію відповідної 

інформації з біології видів або екологічних процесів важливих для кожної ВЦЗ. Це потрібно для 

розробки якісної практики господарювання, щоб забезпечити довготерміновий захист. 

- Для ВЦЗ 5 та 6 слід надати рекомендації з відповідних методів консультації (дивись також розділи 2 і 

3). 

5. Моніторинг ВЦЗЛ 

Моніторинг є необхідною частиною будь-якого ведення лісового господарства. В контексті ВЦЗЛ, головною 

метою моніторингу є визначення того, зберігаються (або підвищуються) чи ні ідентифіковані ВЦЗ. Моніторинг 

дозволяє лісовим менеджерам перевіряти, чи працює система господарювання, а якщо ні, то попередити лісових

менеджерів про необхідність змін до такої системи. Робоча група з ВЦЗЛ має надати детальну інформацію щодо 

того, які типи моніторингу (наприклад, типи індикаторів, схема програми моніторингу, процеси розгляду) 

будуть, ймовірно, потрібні для кожної з ВЦЗ. Особливу увагу слід приділити вимогам моніторингу до дрібних 

та маловпливових лісогосподарських операцій, для того щоб вимоги моніторингу не встановлювали для них 

необов’язкових технічних та економічних обмежень. 

Моніторинг ВЦЗ більше стосується моніторингу цінностей на території лісогосподарської одиниці, хоча деякі з 

вимог до моніторингу потребують розгляду подій, що відбуваються поза межами лісогосподарської одиниці, 

там, де це впливає на ідентифіковані ВЦЗ (наприклад, зміни в охоронному статусі типів екосистем, 

забезпеченнями альтернативними джерелами питної води для місцевих громад). Інші зацікавлені сторони, такі 

як планувальники землекористування, можуть мати потребу проводити моніторинг ВЦЗ на ландшафтному рівні, 

але він тут не розглядається. 

Зв’язок між господарюванням та моніторингом дуже чітко викладений у вимогах ЛНР до ВЦЗЛ в Принципі 9 

(критерій 9.4). 

Критерій ЛНР 9.4. Щорічний моніторинг проводиться для оцінки ефективності заходів спрямованих на 

збереження або збільшення охоронних властивостей 

Для робочої групи зазвичай неможливо описувати в деталях відповідні програми моніторингу для кожного типу 

ВЦЗ, але буде корисно, коли робоча група надасть: 

- Опис відповідних систем. При моніторингу і ВЦЗ, і ВЦЗЛ програми моніторингу будуть успішними, 

якщо вони притримуються деяких основних процесів. Буде корисно, якщо робоча група окреслить їх; 

- Посилання на джерела інформації з моніторингу. Можна включити будь-які вимоги до моніторингу 

в лісових законах та правилах, описи перевірених індикаторів моніторингу до кожної ВЦЗ та подробиці 

відповідних публікацій, установ або окремих спеціалістів, які розробили відповідні методи 

моніторингу. 

Вони розглядаються в наступному розділі. 

5.1. Відповідні системи моніторингу 

На додаток до моніторингу збереження або підвищення кожної ВЦЗ, також доцільно відстежувати, чи дійсно 

запропоновані лісогосподарські заходи виконуються так, як заплановано. Він часто зветься операційним 

моніторингом. Наприклад, моніторинг відповідності лісозаготівельних операцій процедурам, що вимагаються. 

Це допомагає визначити будь-які очевидні проблеми до того, як вони будуть виявлені за результатами 

довготермінової (або „стратегічної”) програми моніторингу. 

При розробці будь-якої програми моніторингу, слід виконувати таку поетапну процедуру: вибір індикаторів, 

схема програми та аналіз результатів 45 : 

Індикатори. Індикатор є вимірювальною характеристикою, що відоражає дану ВЦЗ, таким чином, виміряні 

зміни в значенні індикатору відображають дійсні зміни в стані ВЦЗ. Наприклад, індикатором ключового 

тимчасового використання (ВЦЗ 1.4) може бути кількість видів мігруючих птахів, які відвідують озеро кожного 

року; індикатор використання лісу місцевими громадами (ВЦЗ 5) може бути прибуток місцевого населення, 

отриманий від збирання недеревних лісових продуктів. Де можливо, слід використовувати більше одного 

індикатора для кожної ВЦЗ. Це забезпечує моніторинг різних аспектів ВЦЗ і завдяки цьому збільшується 

сталість програми моніторингу. Можливо, що робоча група з ВЦЗЛ нездатна встановити індикатори для всіх 

ВЦЗ, окрім тих, що встановлені лісогосподарськими правилами або є випробуваними та перевіреними 

методами. Наприкінці розглядаються рівні індикаторів. 

- Індикатори грубого фільтрування: це основні виміри головних властивостей лісу. Приклади 

включають структуру лісу (наприклад, площа поперечного перерізу, покриття намету) для природного 

середовища дикої природи (ВЦЗ 1) або рідкісних екосистем (ВЦЗ 3). Переваги індикаторів грубого 

фільтрування полягають у їх швидкому вимірюванні, яке часто не вимагає експертних знань або 

складного обладнання. Потенційним недоліком є неможливість точного виявлення змін в інших 

аспектах лісів, таких як популяції окремих видів, яким загрожує зникнення. Робоча група з ВЦЗЛ може 

вирішити, що таке грубе фільтрування є достатнім для дрібних та маловпливових лісогосподарських 

операцій. Робоча група з ВЦЗЛ може надати зразки індикаторів для кожної ВЦЗ (дивись також розділ 5 

частини 2 цього Посібника). 

- Індикатори ретельного фільтрування: це більш детальні виміри окремих, вузьких властивостей лісу. 

До прикладів належить вимірювання популяцій одного або більше рідкісних видів (ВЦЗ 1), видовий 

36 

45 Повний довідник з моніторингу біологічних ВПЦ у природних лісах Центральної Америки подано у: Hayes, J., Finegan, B., 

Delgado, D. & Gretzinger, S. (2003). „Біологічний моніторинг для лісового господарства у лісах високої природоохоронної 

цінності” Багато з цього можна легко адаптувати до використання в лісах інших частин світу. Довідник можна отримати у 

Братана Фінегана: Bryan Finegan (bfinegan@catie.ac.cr).

склад відновлення дерев (ВЦЗ 3), потік води та наноси (ВЦЗ 4.1). Зазвичай такі вимірювання є 

складнішими та більш вартісними, але можуть бути необхідними, особливо якщо індикатори грубого 

фільтрування не відображають адекватно властивості, котрі нас цікавлять. Робоча група може надати 

зразки індикаторів для кожної ВЦЗ (дивись також розділ 5 частини 2 цього Посібника). 

Планування програми моніторингу. Включає розгляд питань як вирішити, коли зміни, що виявилися при 

проведенні моніторингу, вимагають змін в господарюванні, як і коли слід збирати інформацію, як часто слід 

провадити вимірювання, як аналізувати та обробляти інформацію для оцінки результатів і включення їх до 

господарювання. Як і при виборі індикаторів, найкраще дозволити лісовим менеджерам визначити деталі 

програми моніторингу, але може бути корисним для робочої групи з ВЦЗЛ окреслити потенційні структури, 

приклади програм моніторингу або детальні рекомендації для окремих типів лісових менеджерів (наприклад, 

для дрібних лісів). Окремий пункт стосується частоти моніторингу. Критерій 9.4 ЛНР стверджує, що потрібен 

щорічний моніторинг. Втім, щорічний моніторинг не є обов’язковим відповідно до всіх ВЦЗ та ВЦЗЛ (дивись 

приклад), тому це інтерпретується як „моніторинг має проводитися з частотою придатною для оцінки 

ефективності заходів зі збереження або підвищення охоронних властивостей і розглядатися принаймні 

щорічно”. Тому робоча група з ДВЦЗ має розглянути чи варто проводити певні типи моніторингу частіше, ніж 

раз на рік, але пояснити, що результати програм моніторингу ВЦЗЛ мають розглядатися принаймні щорічно. 

Приклад протоколу моніторингу ВЦЗЛ в якому моніторинг різних компонентів проводиться із різною 

частотою. 

ВЦЗ: єдине джерело питної води для місцевої громади, що постачається із струмка, який починається на 

території лісогосподарської одиниці (ВЦЗ 5) 

ВЦЗЛ: прибережна захисна зона, де заборонено лісозаготівлю, та за нею буферна зона в якій лісозаготівлю 

обмежено (встановлено густоту дерев та вимоги щодо спрямованої валки лісу та трелювання). 

Програма моніторингу: Операційний моніторинг включає перевірку відсутності будь-яких заходів у 

захисній зоні і виконання встановлених рекомендацій при лісозаготівлі в буферній зоні. Зрозуміло, що 

робити такий моніторинг має сенс лише під час проведення лісозаготівлі і тому проводити моніторинг 

щорічно необхідно лише якщо лісозаготівлі в буферній зоні провадяться кожного року. Стратегічний 

моніторинг включає моніторинг потоку води та наносів, а також консультацію з місцевими селянами, щоб 

підтвердити що до їх потреб звертаються. Ключовими періодами для моніторингу потоку води та наносів є 

час, коли рівень води є найвищим (наприклад, після злив) і найнижчим (впродовж періоду тривалої засухи), 

тобто моніторинг проводитиметься частіше, ніж раз на рік. Консультації із громадами можуть включати 

вільні неформальні бесіди із сільським медичним працівником (щоб встановити чи немає будь-яких 

спалахів хвороб, пов’язаних із якістю води), а також більш формальні дискусії з громадою (які можна 

проводити щорічно, якщо не виникає інших проблем). 

Огляд результатів: Дискусії з громадою щорічно або негайно при серйозному зниженні потоку води та її 

якості чи при значній кількості випадків хвороб, пов’язаних із якістю води. 

5.2. Джерела інформації 

Численні джерела інформації можуть виявитися корисними для лісових менеджерів, яким необхідно розробити і 

виконати протокол моніторингу ВЦЗЛ. Робоча група може визначити такі джерела та спрямувати до них 

лісових менеджерів, коли це потрібно. Джерела включатимуть: 

- лісогосподарські правила за якими ведеться господарювання в конкретних ВЦЗЛ; 

- рекомендації з ведення лісового господарства, які окреслюють процеси розробки програм моніторингу 

та інтеграції моніторингу до ведення лісового господарства; 

- посібники з описами окремих індикаторів та методів їх нього вимірювання; 

- джерела базової інформації, яка може дозволити оцінити вплив процесів поза межами 

лісогосподарської одиниці на ВЦЗ в її межах (таких, як національні тенденції у кількості мігруючих 

птахів для ВЦЗ 1.4). 

37

o_19depcteebmhsioflhtc3oc9a.pdf

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?