o_19depcteebmhsioflhtc3oc9a.pdf
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Розділ 2<br />
Визначення високої цінності для<br />
збереження на національному рівні:<br />
практичний довідник<br />
1<br />
Зміст<br />
1. Вступ до визначення лісів високої цінності для збереження на національному рівні............................................ 1<br />
1.1. Як працює цей Посібник.................................................................................................................................... 1<br />
1.2. Хто керує процесом .............................................................................................................................................. 2<br />
1.3. Етапи процесу ....................................................................................................................................................... 3<br />
1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження”................................................................................... 3<br />
1.5. Типи доступної інформації .................................................................................................................................. 4<br />
1.6. Використання доступної інформації................................................................................................................... 5<br />
2. Визначення окремих високих цінностей для збереження....................................................................................... 10<br />
2.1. Визначення ВЦЗ 1: цінності, пов’язані із значною концентрацією біорізноманіття.................................... 10<br />
2.1.1. ВЦЗ 1.1: Охоронні території...................................................................................................................... 10<br />
2.1.2. ВЦЗ 1.2: Види, що перебувають під загрозою знищення або такі, що вимирають................................ 12<br />
2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види............................................................................................................................ 15<br />
2.1.4. ВЦЗ 1.4: Ключові сезонні місця концентрації тварин .............................................................................. 17<br />
2.2. Визначення ВЦЗ 2: Важливі великі лісові ландшафти ................................................................................... 18<br />
2.3. Визначення ВЦЗ 3: Лісові території, які містять рідкісні та вимираючі екосистеми, а також екосистеми,<br />
що перебувають під загрозою зникнення, або є їхньою частиною........................................................................ 21<br />
2.4. ВЦЗ 4. Лісові території, що забезпечують основні функції природи в критичних ситуаціях (наприклад,<br />
захист водозборів, захист від ерозії)......................................................................................................................... 23<br />
2.4.1. ВЦЗ 4.1 Ліси, ключові для захисту водозборів (водоохоронні ліси) ..................................................... 23<br />
2.4.2. ВЦЗ 4.2 Ліси ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси).......................................................... 25<br />
2.4.3. ВЦЗ 4.3 Ліси, що є перешкодами для небажаних пожеж......................................................................... 26<br />
2.5. ВЦЗ 5. Лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб місцевих громад............ 27<br />
2.6. ВЦЗ 6. Лісові території, що є визначальними для традиційної культурної ідентичності місцевих громад 29<br />
3. Залучення зацікавлених сторін до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них............................................... 31<br />
3.1. Загальна порада до консультацій щодо ВЦЗЛ.................................................................................................. 32<br />
3.1.1. З ким слід проводити консультації........................................................................................................... 32<br />
3.1.2. Як слід проводити консультації................................................................................................................ 32<br />
3.2. Конкретні рекомендації для ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6 ................................................................................................... 32<br />
4. Надання Рекомендацій з господарювання у ВЦЗЛ.................................................................................................. 34<br />
4.1. Загальні рекомендації для господарювання в ВЦЗЛ ....................................................................................... 34<br />
4.2. Розробка конкретних рекомендацій для кожної ВЦЗ...................................................................................... 35<br />
5. Моніторинг ВЦЗЛ ....................................................................................................................................................... 35<br />
5.1. Відповідні системи моніторингу........................................................................................................................ 36<br />
5.2. Джерела інформації ............................................................................................................................................ 37<br />
1. Вступ до визначення лісів високої цінності для<br />
збереження на національному рівні<br />
1.1. Як працює цей Посібник<br />
Цей розділ Посібника призначений для кожного (в т.ч. для груп, які розробляють національні стандарти ЛНР),<br />
кому потрібно інтерпретувати глобальні визначення ВЦЗ для використання в окремій країні, регіоні, типі лісу<br />
або інших політичних чи природних одиницях.<br />
Після вступу розміщено чотири розділи, на які поділено Посібник, присвячені по черзі кожному з критеріїв<br />
Принципу 9 ЛНР:
Вступ: обговорюється, хто провадить процес визначення ВЦЗЛ на національному рівні, основні кроки процесу,<br />
та як різні види інформації можна використовувати для визначення ВЦЗЛ.<br />
Визначення окремих ВЦЗ: В цьому розділі для кожної з шести ВЦЗ по черзі подано рекомендації, як їх чітко й<br />
точно визначити на національному та суб-національному рівнях, надаючи основу для простого використання<br />
лісовими менеджерами, сертифікаційними аудиторами, покупцями деревини, інвесторами, тощо. З різних<br />
представлених варіантів, той варіант, що використовується, залежатиме від типу та якості доступної інформації.<br />
Також представлено потенційні джерела корисної інформації.<br />
Вимоги, розроблені для консультацій: В цьому розділі обговорюються вимоги до зацікавлених сторін,<br />
залучених до ідентифікації ВЦЗЛ та господарювання в них. Підкреслено деякі головні питання, до яких можна<br />
забезпечити рекомендації лісовим менеджерам, зокрема стосовно ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6, для яких консультації є<br />
особливо важливими.<br />
Вимоги, розроблені для господарювання у ВЦЗЛ: Головним завданням лісових менеджерів, які визначили<br />
одну чи більше ВЦЗ в межах своїх лісогосподарських одиниць, є зберігання або підвищення таких цінностей.<br />
Враховуючи різноманіття ВЦЗ, неможливо запропонувати для них глобальні вказівки щодо господарювання.<br />
Натомість в розділі представлено настанови, як робочі групи з ВЦЗЛ можуть розробити відповідні рекомендації<br />
для лісових менеджерів.<br />
Вимоги, розроблені для моніторингу ВЦЗЛ: Моніторинг є важливою складовою всього ведення лісового<br />
господарства, особливо важливим для гарантування того, що кожна визначена ВЦЗ зберігається або<br />
підвищується. В розділі представлено схему основних процесів, необхідних для розробки усталених протоколів<br />
моніторингу.<br />
1.2. Хто керує процесом<br />
Зазвичай посібник буде використовуватися для допомоги при визначенні ВЦЗ для країни, регіону, типу лісів або<br />
іншої великої політичної чи природної одиниці. Це робитиметься, наприклад, спеціальною робочою групою з<br />
ВЦЗЛ, наявною групою, яка працює із схожих питань або групою, яка працює з визначення або картування<br />
цінностей лісу. Ця частина посібника організована для використання такою робочою групою з ВЦЗЛ, яка має<br />
супроводжувати процес визначення локально суттєвих параметрів для кожного елементу, встановлення значень<br />
рівнів граничних величин та реалізації цього у вимогах до попередньої та повної оцінки.<br />
Коли загальні визначення ВЦЗЛ інтерпретуються для розробки національних стандартів, це зазвичай робиться<br />
групою з багатьох зацікавлених сторін протягом місяців або навіть років, причому в консультаціях бере участь<br />
широке коло інших зацікавлених сторін. Втім, в багатьох випадках буде бажаним мати трактування ВЦЗЛ на<br />
національному рівні ще до початку процесу встановлення повних національних стандартів. Це особливо<br />
важливо, якщо, наприклад, процес створення національних стандартів перебуває в процесі реалізації, але ще<br />
потребує багато часу для завершення, або такий процес ще не розпочався. Слід докласти зусиль, щоб<br />
координувати процес визначення ВЦЗЛ з повним національним процесом та будь-яке „автономне” визначення<br />
ВЦЗЛ має бути підпорядковане повному національному стандарту. Це важливо для уникнення численних та<br />
суперечливих інтерпретацій ВЦЗЛ.<br />
За відсутності наявних національних або регіональних стандартів є два можливих підходи до визначення ВЦЗЛ<br />
для окремої країни, типу лісу або регіону:<br />
- Підхід на основі консенсусу між багатьма зацікавленими сторонами: Результатом стане остаточна<br />
інтерпретація, яка має таку ж ступінь широкої підтримки, як національні та регіональні стандарти.<br />
Якщо бажаним результатом є остаточні національні або суб-національні стандарти, необхідно буде<br />
включити в процес широке коло зацікавлених сторін та досягти їхньої підтримки. Такі процеси добре<br />
проводити на основі рекомендацій, розроблених для цього типу встановлення стандартів 1 ;<br />
- Технічна адаптація: Результатом такого підходу з використанням представницької робочої групи або<br />
команди стане інтерпретація ВЦЗЛ, яка може не бути остаточною, але була би надзвичайно корисною з<br />
точки зору практичного просування вперед. Потім вона може бути включена до національних<br />
стандартів, як тільки розпочнеться процес їх розробки.<br />
Якщо адаптацію виконують технічна робоча група або команда з ВЦЗЛ, зробити процес успішним<br />
мають кілька важливих речей.<br />
По-перше, уяснити спочатку, що цей процес не є еквівалентом процесу встановлення національних<br />
стандартів і що кінцевий продукт не матиме статусу національного стандарту або нормативу.<br />
2<br />
1 Наприклад, Scrase, H. та Lindhe, A (2001) Developing Forest Stewardship Standards – A Survival Guide. (Порадник з розробки<br />
стандартів ЛОР) - Доступно на сайті: www.taigarescue.org; World Bank – WWF Alliance (2002) Capacity Building Toolkit for<br />
Working Groups on Forest Certification (website) (Посібник з нарощування спроможностей для робочих груп з лісової<br />
сертифікації (вебсайт)) . Доступно на сайті: www.piec.org/mswg_toolkit
По-друге, бути впевненим, що робоча група або команда з ВЦЗЛ має:<br />
Експертизу: експертиза членів групи або команди потрібна, щоб охопити повне коло включених до<br />
визначення ВЦЗЛ, в т.ч. біологічні, охоронні функції та соціальні аспекти.<br />
Діапазон точок зору: визначення ВЦЗЛ завжди має базуватися на найкращій доступній науковій<br />
інформації, але прийняття рішення щодо рівня граничної величини на якому „цінність” стає „високою<br />
цінністю для збереження” є неминуче суб’єктивною оцінкою. Результат залежатиме від складу групи.<br />
Тому важливо гарантувати, що її члени репрезентують відповідний діапазон точок зору та перспектив.<br />
Практичний досвід: важливо, щоб група або команда включала людей з реальним сучасним<br />
практичним досвідом, щоб гарантувати відповідні, здійсненні та доступні для лісових менеджерів<br />
інтерпретацію та супроводжувальні рекомендації.<br />
Результатом цього процесу має бути чітко визначений набір високих цінностей для збереження для країни або<br />
регіону (Розділ 2), який може також містити певний рівень рекомендацій з господарювання та моніторингу для<br />
кожної цінності (Розділи 4 та 5).<br />
1.3. Етапи процесу<br />
Шість глобальних загальних визначень ВЦЗ від ЛНР мають бути трансформовані у визначення конкретні та<br />
придатні для кожної країни або регіону. Для двох з шести типів високої цінності для збереження (ВЦЗ 1 та ВЦЗ<br />
4, див. Розділ 2), Посібник ідентифікує деякі окремі елементи, які потрібно врахувати. До кожної цінності або<br />
елемента подано рекомендації про те, як вирішити, що становить ВЦЗ в межах країни або регіону. Визначення<br />
для країни, розроблені з використанням цих рекомендацій, можуть потім використовуватися лісовими<br />
менеджерами та іншими користувачами для оцінки конкретних лісових територій щодо наявності або<br />
відсутності ВЦЗ, з метою ідентифікувати та окреслити ВЦЗЛ.<br />
Процес визначення ВЦЗ вимагає двох основних етапів:<br />
- Вирішити, які лісові цінності, такі, як типи лісу, видовий склад, тощо, є важливими, і вказати параметри<br />
для їх вимірювання<br />
- Для кожної лісової цінності та параметру визначити граничні величини для вирішення питання, коли<br />
позначати високу охоронну цінність (Box 1.1). Граничні величини є наявними рівнями, кількістю,<br />
типами або розміщенням (місцем). Наприклад, граничні величини можуть стосуватися кількості видів з<br />
окремих таксономічних груп, мінімального розміру конкретного типу лісу, або просто присутності або<br />
відсутності особливо важливого типу місця релігійного значення.<br />
Box 1.1: Приклад визначення ВЦЗ<br />
Загальна ВЦЗ: Концентрація цінностей біорізноманіття (ВЦЗ 1)<br />
Конкретна ВЦЗ національного рівня: незайманий прибережний ліс, що створює внутрішнє лісове середовище<br />
(мінімальна площа 1000 га) з наявністю двох або більше ключових червонокнижних індикаторних видів<br />
(наприклад, види птахів, існування яких залежить від старовікових лісів).<br />
Рекомендації з господарювання: Зберігати внутрішнє лісове середовище на цих територіях і враховувати<br />
пов’язаність компонентів ландшафту в лісовому плануванні.<br />
Прийняття рішення щодо параметрів та граничних величин для кожної ВЦЗ (або її елементу) є потенційно<br />
складним і тривалим процесом. На щастя, в будь-якій країні параметри та граничні величини, що визначають<br />
ліси, ключові для збереження багатьох з таких цінностей, вже розроблені багатьма різними процесами та<br />
ініціативами. Тому рекомендується там, де доцільно, використовувати такі наявні процеси (див. розділи 1.4-1.6).<br />
Процес інтерпретації на рівні країни повинен мати за мету визначати ВЦЗ чітко, детально та безпосередньо, щоб<br />
інтерпретувати їх, наскільки це можливо, так, щоби вони були зрозумілі й користувачу-неспеціалісту, а їх<br />
наявність можна було б однозначно оцінити на рівні лісу. Точніше, робоча група з ВЦЗ робить їх визначення, а<br />
критичну оцінку мають зробити окремі лісові менеджери, підвищуючи тим самим прозорість, справедливість та<br />
стійкість системи.<br />
При обговоренні граничних величин робоча група має усвідомлювати наслідки своїх рішень для ведення<br />
лісового господарства. Встановлення надто високих граничних величин призведе до неадекватного захисту<br />
цінностей лісу, оскільки важливі ділянки буде пропущено. Встановлення надто низьких граничних величин<br />
призведе до надмірних лісових територій, визначених як ВЦЗЛ, та необов’язкових витрат на ведення лісового<br />
господарства.<br />
1.4. Коли „цінність” є „високою цінністю для збереження”<br />
Робоча група з ВЦЗЛ має визначити високоцінні для збереження ліси, інтерпретуючи такі слова, як „суттєвий”,<br />
„ключовий”, „під загрозою знищення” та „основний”, що використовуються в Принципах ЛНР. Це надзвичайно<br />
складно, тому, що, хоча деякі цінності й можуть мати простий вибір „так” або „ні”, багато з них<br />
вимірюватимуться на континуумі важливості, що поступово зростає. Це означає, що, хоча визначення ВЦЗЛ<br />
3
повинні завжди базуватися на найкращій доступній науковій інформації, вони неминуче міститимуть<br />
суб’єктивну оцінку.<br />
Наприклад, кут схилу можна обрати як параметр при оцінці ризику зсуву. Ймовірність великого зсуву зростає зі<br />
збільшенням кута схилу, але немає жодного кута, про який хтось може сказати: „за цією точкою ризик чітко<br />
змінюється з помірного на високий”. Незначне зменшення кута схилу викликає незначне зменшення ризику, але<br />
ризик лишається практично таким самим.<br />
Як результат, для схилу (та для більшості інших параметрів) не буде одної точки, про яку хтось може сказати з<br />
науковою об’єктивністю: „вище цієї точки цінність є високою, нижче цієї точки цінність не є високою”. Немає<br />
об’єктивної причини чому, наприклад, 33%-вий ризик зсуву в наступні 50 років слід вважати „високим”, тоді як<br />
32%-вий ризик слід вважати „помірним”.<br />
Незважаючи на це, робоча група з ВЦЗЛ повинна врешті решт встановити граничне значення схилу, за яким<br />
ризик зсувів вважається неприпустимо високим, якщо ця ділянка розташована вище по схилу від села або міста.<br />
Таке граничне значення може змінюватися залежно від материнської породи або кліматичної зони, але на будьякій<br />
окремій території група визначить її чітко. На жаль, обране граничне значення може не бути прийнятним<br />
для всіх – дехто аргументуватиме, що воно має бути вищим, тоді як інші аргументуватимуть, що це надто<br />
обережно і можна прийняти вищий ризик. Якщо це сталося, робоча група з ВЦЗЛ буде здатна аргументувати,<br />
що процес проживання найбільш придатної позиції йде правильно (див. Розділ 1.2.1.) і що її рішення слід<br />
поважати.<br />
Може здатися непрактичним пропонувати детальний огляд доречних доказів для кожної цінності лісу після<br />
встановлення кількісних граничних значень для кожної. В дійсності багато проведених досліджень та оглядів<br />
вже встановили параметри та граничні значення для різних ВЦЗ і тому робоча група з ВЦЗЛ може<br />
використовувати ці наявні підходи до визначення ВЦЗ. Наприклад, це може бути загальнонаціональний процес<br />
картування ризику зсувів. Робоча група з ВЦЗЛ перш за все має оцінити, чи проведено ці дослідження на<br />
достатньо високому рівні, щоб використовувати їх як основу для прийняття рішень, а також оцінити, чи<br />
достатнім є просторова точність (наприклад, карта дрібного масштабу, ймовірно, буде недостатньою і систему<br />
кількісних показників, що використовується, не можна буде адаптувати для більших масштабів). Якщо вона<br />
придатна, її дані варто використовувати для визначення відповідної ВЦЗ.<br />
Наявність попередніх досліджень сильно впливатиме на вибір рівнів граничних значень, які використовуються<br />
для визначення ВЦЗЛ. Наприклад, згадана вище карта ризику зсувів може встановити ризик за категоріями<br />
„дуже високий”, „високий”, „помірний”, „низький” та „дуже низький”. Тоді практичним шляхом для робочої<br />
групи буде перевірка визначень цих наявних категорій – чи адекватно один чи більше з них відповідають<br />
критерію „висока цінність” для цілей ВЦЗ. Це має дві переваги над проведенням нового аналізу необроблених<br />
даних. По-перше, в попередньому аналізі, ймовірно, застосовувалося більше спеціального обладнання, ніж<br />
зможе користуватися робоча група з ВЦЗЛ. По-друге, попередній аналіз вже може бути загальновживаним у<br />
широкому колі зацікавлених сторін і в деяких випадках вже виконуватися лісовими менеджерами, що означає<br />
ймовірне спрощення виконання визначення ВЦЗЛ.<br />
Важливою ідеєю тут є те, що робочі групи з ВЦЗЛ мають спиратися де тільки можливо на попередні огляди та<br />
дослідження.<br />
1.5. Типи доступної інформації<br />
Як обговорювалося в Розділі 1 Посібника, одним з переваг підходу ВЦЗЛ є те, що він може зводити разом<br />
широке коло різних підходів та аналізів для ідентифікації важливих цінностей лісу. Найкращим є використання<br />
наявних джерел інформації. Наприклад, лісівничі інструкції окремої країни вже можуть визначати, які території<br />
лісу є необхідними для збереження течії ріки на водозборах. За умови, що ці інструкції є адекватними для<br />
досягнення мети підтримання водорегулювання в таких ключових водозборах, робочій групі не варто провадити<br />
нові дослідження щодо „захисту ключових водозборів”.<br />
Тому ключовим кроком до визначення ВЦЗЛ стає питання, як використати наявну інформацію. Спочатку слід<br />
зрозуміти, який тип інформації є придатним для будь-якого заданого параметру. Така інформація може мати<br />
одну з чотирьох форм:<br />
- Дані: це основна інформація, яка слугує будівельними блоками для будь-якої схеми оцінки.<br />
Прикладами можуть бути результати обстежень рослинності, записи видів, що трапляються,<br />
дослідження чутливості різних ґрунтів та схилів до ерозії, обстеження лісокористування сільськими<br />
громадами.<br />
- Класифікація: ділить параметри, що розглядаються, на різні класи або типи. Прикладами можуть бути<br />
класифікація екосистем, класифікація охоронного статусу видів, класифікація ризику ерозії,<br />
класифікація ступеню залежності сільських громад від лісу.<br />
4
- Оцінка: робить класифікацію „реальною”, відображаючи дійсний розмір кожного класу. Наприклад,<br />
адаптовані класифікації можуть показати розмір різних типів лісу, розповсюдження рідкісних видів,<br />
лісів, що захищають від ерозії, ідентифікацію частин країни, де громади залежать від лісу.<br />
- Встановлення пріоритетів: заключний крок процесу визначення, які конкретні лісові території мають<br />
особливе значення. Результати оцінки розглядаються в світлі критеріїв, що дозволяє ідентифікувати<br />
окремі лісові території як такі, що мають особливе значення. Наприклад, схема встановлення<br />
пріоритетів може виявити, які лісові території є ключовими для збереження типів лісу, існування<br />
котрих під загрозою, які лісові території необхідні для запобігання значній ерозії ґрунтів на водозборах<br />
з високим ступенем ризику, які лісові території підпадають під категорію звичаєвого права<br />
землекористування.<br />
Визначення ВЦЗЛ потребують заключного типу інформації: встановлення того які ліси є „значимими”,<br />
„ключовими” або „основними” для кожної ВЦЗ. Це проілюстровано на рис. 1.1., де представлено приклад типів<br />
лісу в уявній країні або ландшафті. Типи лісу в межах країни визначаються за допомогою класифікації, яка<br />
ідентифікує три типи лісу: вічнозелені, напівлистопадні та листопадні ліси. При оцінці перевіряється лісовий<br />
покрив, що дає інформацію із дійсного розміру кожного типу лісу.<br />
5<br />
Класифікація Оцінка Встановлення пріоритетів<br />
Вічнозелені<br />
Напівлистопадні<br />
Листопадні<br />
Рисунок 1.1. Класифікації, оцінки та встановлення пріоритетів.<br />
Він варіює між типами лісу: придатна кількість листопадних типів лісу лишається на ділянках малого та<br />
середнього розміру; трапляється кілька великих ділянок напівлистопадного лісу; тоді як вічнозелений ліс<br />
трапляється лише на крихітних фрагментованих клаптиках. Втім, така оцінка ще не розповідає нам, які окремі<br />
ліси мають найбільше значення для охорони цих трьох типів лісу. Для цього потрібен заключний крок: схема<br />
встановлення пріоритетів. На цьому кроці найбільші ділянки найрозповсюдженіших типів лісу (листопадний та<br />
напівлистопадний ліс) та всі фрагменти рідкісного вічнозеленого лісу вибираються пріоритетними територіями,<br />
які мають зберігатися, щоби гарантувати довгострокову незмінність кожного типу лісу.<br />
1.6. Використання доступної інформації<br />
Для різних ВЦЗ можуть бути доступні різні рівні інформації. Розділ 2 надає структуру для визначення ВЦЗЛ на<br />
національному рівні і структурований за прийняттям рішень залежно від типу інформації доступної для кожної<br />
ВЦЗ. Це зроблено тому, що типи наявної інформації різняться між країнами. Наприклад, тоді як одна країна<br />
може мати наявний процес ідентифікації ключових лісових біотопів (схема встановлення пріоритетів), інша
може лише мати інформацію щодо покриття різних типів лісу (оцінка). Тому в першій країні робоча група<br />
повинна лише оцінити придатність схеми встановлення пріоритетів, а потім „розфасувати” це як ВЦЗЛ (див.<br />
Box 1.2). У другій країні робоча група повинна вирішити, які типи лісу перебувають під загрозою знищення та<br />
встановити їх власні граничні значення для розміру, якості біотопів, тощо, і це може зробити прикладом цих<br />
типів лісу ВЦЗЛ (по суті, зробити схему встановлення пріоритетів для цієї цінності на основі доступної оцінки).<br />
Це означає, що визначення ВЦЗЛ викличе різні процеси залежно від типу доступної інформації.<br />
Представлена структура приймає це до уваги, встановлюючи різні шляхи, які дозволяють визначити ВЦЗ при<br />
доступності різних типів інформації. Зазвичай буде необхідно просуватися лише по одному з цих шляхів, але<br />
його обрання залежатиме від того, який тип інформації доступний для цієї цінності (рис. 1.2.).<br />
Початком визначення кожного ВЦЗ (або елементу ВЦЗ) стане рішення щодо її наявності в межах країни,<br />
оскільки не всі ВЦЗ присутні в усіх країнах. Наприклад, у Великій Британії немає місцевих громад, для яких<br />
ліси є ключовими для їх традиційної культурної ідентичності, тому тут не існує ВЦЗ 5, тоді як в Індонезії,<br />
Канаді, Бразилії або Гані така цінність вочевидь присутня.<br />
Другим кроком є ідентифікація будь-яких наявних планів, схем, карт 1 або процесів, які виділяють окремі лісові<br />
території як пріоритетні за їх цінністю і які потенційно можуть бути прийняті як ВЦЗ. Це є „встановленням<br />
пріоритетів”, описаним у попередньому розділі. Прикладами можуть бути лісівничі інструкції, які виділяють<br />
ліси, пріоритетні для захисту водозборів (тобто ВЦЗ 4.1) або ліси, пріоритетні для охорони рідкісних екосистем<br />
(ВЦЗ 3). Надаються рекомендації щодо можливих джерел інформації для таких схем встановлення пріоритетів.<br />
Там, де існують такі схеми встановлення пріоритетів, має бути прийняте рішення, чи придатні вони для<br />
визначення ВЦЗ, а Посібник наводить рекомендації, як це встановити (див. Box 1.2).<br />
Box 1.2: Використання наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗЛ<br />
При використанні наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗ слід враховувати три важливі<br />
пункти:<br />
Відповідність глобальному визначенню ВЦЗ. Розробка якоюсь організацією критеріїв або карти важливих лісів<br />
не означає, що вони автоматично є еквівалентом до ВЦЗЛ. Наприклад, карта соціально важливих лісів не буде<br />
еквівалентом до ВЦЗ 5, якщо використовувався такий параметр, як рекреаційні ліси. Робоча група з ВЦЗЛ<br />
завжди повинна розглядати параметри та граничні значення, що використовуються наявними схемами<br />
встановлення пріоритетів, щоб вирішити, чи відповідають вони даному ВЦЗ.<br />
Якість. Якість наявної схеми встановлення пріоритетів має кілька аспектів:<br />
- Ступінь деталізації – для безпосереднього використання у визначенні ВЦЗ придатні лише схеми, які<br />
ідентифікують окремі лісові території. В багатьох підходах окремі частини країни ідентифікуються як<br />
важливі для ВЦЗ, проте не встановлюється, які конкретні ліси в межах цій території мають таку ВЦЗ, а<br />
які – ні.<br />
- Початкова інформація, що використовується – якщо встановлення пріоритетів базується на застарілій<br />
інформації (наприклад, не представлено нещодавні зміни в лісовому покриві), тоді вона не<br />
відображатиме справжні цінності, присутні в країні.<br />
Широта охоплення: наявні схеми встановлення пріоритетів часто розробляються під дуже специфічні цілі.<br />
Наприклад, підхід до визначення лісів, де мешкають рідкісні види птахів, звичайно, буде корисним для<br />
визначення ВЦЗЛ, але має бути поєднаний із інформацією щодо інших таксономічних груп (наприклад, ссавців,<br />
судинних рослин) для забезпечення широти охоплення, необхідної для визначення ВЦЗ.<br />
Наступним кроком є рішення, чи можна прийняти таке встановлення пріоритетів чи ні, або чи потрібно його<br />
певним чином інтерпретувати відповідно до визначення ВЦЗ. Наприклад, може існувати підхід, який<br />
ідентифікує ліси зі значною концентрацією рідкісних видів, і який робоча група з ВЦЗЛ визнала повністю<br />
відповідним ВЦЗ 1.1. В цьому випадку робоча група має лише чітко описати, як лісовим менеджерам слід<br />
використовувати це визначення.<br />
Для інших ідентифікованих схем встановлення пріоритетів робоча група з ВЦЗЛ повинна адаптувати їх –<br />
узгодити із глобальним визначенням ВЦЗ. Наприклад, національні лісові правила можуть ділити водоохоронні<br />
ліси на класи різної важливості. Тоді робоча група з ВЦЗЛ повинна вирішити, які з цих класів відповідають<br />
6<br />
1 Деякі з існуючих підходів до визначення ВПЦ базуються на використанні карт. В інших застосовуються критерії (такі як<br />
параметри та граничні значення). Наприклад, лісівничі нормативи визначають ключові протиерозійні ліси, як ліси, що<br />
зростають на схилах крутіших за 35°. Ліси, що відповідають цьому критерію, можуть бути нанесені на карту, але це вже не є<br />
обов’язковим.<br />
Головною діяльністю робочих груп з ЛВПЦ буде встановлення визначень ВПЦ: чи будуть вони також створювати карти,<br />
залежатиме від конкретних цілей групи, доступних ресурсів, тощо. З іншого боку, лісові менеджери практично завжди<br />
мають окреслювати ЛВПЦ як частину свого господарського планування. Карти ЛВПЦ є, звичайно, дуже корисними для<br />
інших користувачів концепції ЛВПЦ (наприклад, покупцям деревини, планувальникам землекористування).
визначенню ВЦЗ і чітко проінформувати про це лісових менеджерів. Наприклад, про пріоритетні водоохоронні<br />
ліси можна повідомити так: „всі території визначені як категорії лісів ВО 1 та ВО 2 в національних лісівничих<br />
правилах є лісами високої цінності для збереження”.<br />
До цього ми допускали, що схема встановлення пріоритетів існує і що вона придатна для використання при<br />
визначенні ВЦЗ на національному рівні в такому вигляді, як вона є, або з невеликими змінами. Якщо така схема<br />
для даної цінності відсутня, або непридатна, (наприклад, не враховує останні великі зміни лісового покриву в<br />
країні), тоді робоча група має обрати інший підхід.<br />
По-перше треба виділити території країни (та/або типи біотопів або культурні групи, тощо, залежно від даної<br />
ВЦЗ), ідентифіковані як такі, що найбільше стосуються цієї ВЦЗ. Наприклад, можна перелічити долини рік з<br />
високою ймовірністю катастрофічних повеней або посух. Сам по собі цей крок є корисним результатом,<br />
оскільки вкаже лісовим менеджерам на потенційну наявність такої ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської<br />
одиниці. Можна розглядати це як „попередню оцінку”, яка дозволяє лісовим менеджерам швидко оцінювати<br />
наявність ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської одиниці. Це звільнить користувачів від необхідності<br />
проведення детального обстеження (та відповідних витрат) для виявлення ВЦЗ там, де їх немає. Це особливо<br />
корисно для менеджерів дрібних лісів та лісів, які належать громадам. Лісогосподарські одиниці в межах<br />
ідентифікованих регіонів повинні провадити „повну оцінку” визначення наявності однієї чи більше ВЦЗ на<br />
конкретній лісовій території.<br />
Далі можна ідентифікувати будь-які місцеві схеми встановлення пріоритетів або плани господарювання.<br />
Продовжуючи приклад з водоохоронними лісами, розроблятимуться плани господарювання для окремих<br />
водозборів. Потім для кожного з цих планів встановлюється (за методом, описаним для встановлення<br />
національних пріоритетів), чи придатний він для використання в ВЦЗЛ. Це можна використати при визначенні<br />
ВЦЗ.<br />
Останнім можливим варіантом є недоступність або неадекватність і місцевих, і національних підходів до<br />
визначення ВЦЗ. В такому випадку робоча група з ВЦЗЛ має розробити власні параметри та граничні значення<br />
для визначення цінності. Мета полягає в отриманні результатів, схожих із результатами, отриманими при<br />
визначенні пріоритетів. Зручно базуватися на ключових регіонах, типах біотопів, встановлених вище<br />
культурних групах. В Посібнику представлено рекомендації з розробки простих критеріїв для визначення ВЦЗ.<br />
Продовжуючи приклад із водоохоронними лісами, граничне значення може бути таким: „всі ліси в межах<br />
водозбору Х та будь який ліс, більший за 100 га у водозборах Y та Z, є лісами високої цінності для збереження”.<br />
Таблицю 1.1. можна використовувати як контрольну при вирішенні, який підхід чи підходи слід<br />
використовувати для кожної ВЦЗ або її елементу.<br />
7
Рисунок 1.2. Дерево рішень для використання наявної інформації для визначення кожної ВЦЗ або елементу<br />
ВЦЗ.<br />
Чи існує ВЦЗ (або елемент ВЦЗ) в країні<br />
ВЦЗ відсутнє<br />
Можливо, ймовірно або точно „так”<br />
Ні<br />
Не існує<br />
8
Чи існує якійсь національний підхід, який можна використати для визначення ВЦЗ та/або ідентифікації місце<br />
розташуванняЛВЦЗ Наприклад, національне визначення водоохоронних лісів, процес ідентифікації ключових<br />
біотопів видів, що вимирають, або карта територій де мешкають корінні народі.<br />
Адекватне або можлива адаптація<br />
Не існує<br />
Адаптація неможлива<br />
Адекватне або можлива адаптація<br />
Існує щонайменш один<br />
Вирішіть чи можна використовувати наявний підхід в такому вигляді, як він є або як він має бути<br />
адаптований, щоб бути рівноцінним ВЦЗ. Наприклад, чи є всі ліси, ідентифіковані згідно з цим підходом<br />
рівноцінні ВЦЗЛ або просто деякі з них<br />
Визначити в загальних рисах ситуації, в яких можливо зустріти ВЦЗ. Наприклад, відсутня національна оцінка<br />
водоохоронних лісів, але існує ймовірність серйозної повені на двох ріках. Ці два водозбори є територіями, де<br />
потенційно перебуває ВЦЗ. Потенційна ВЦЗ визначена.<br />
Чи забезпечує цей метод адекватне визначення ВЦЗ Чи можна його легко адаптувати для визначення ВЦЗ<br />
Чи він корисний, але недостатній Чи відповідає він глобальному визначенню ВЦЗ Чи має він достатню<br />
якість Чи адекватна широта охоплення<br />
Чітко інформувати як лісові менеджери повинні використовувати визначення. ВЦЗ визначено.<br />
Ідентифікувати наявні місцеві підходи, що розрізняють ключові ліси в таких важливих ситуаціях. Наприклад,<br />
плани господарювання на водозбірному принципі для ключових водозборів.<br />
Існує щонайменш один<br />
Не існує<br />
Чи забезпечує цій підхід адекватне визначення ВЦЗ, чи він є корисним, але недостатнім або він не є корисним<br />
Чи відповідає він глобальному визначенню ВЦЗ Чи має він достатню якість Чи адекватна широта<br />
охоплення<br />
Адекватне або можлива адаптація<br />
Вирішити, чи можна використовувати наявний підхід таким, як він є, або чи треба його адаптувати.<br />
Чітко інформувати як лісові менеджери повинні використовувати визначення. ВЦЗ визначено.<br />
Розробити параметри та граничні значення щоб визначати, коли ліси що перебувають в межах таких<br />
територій (приклади таких біотопів, що використовуються цими культурним групами, тощо) є достатньо<br />
важливими, щоб бути віднесеними до ВЦЗЛ. ВЦЗ визначений.<br />
Таблиця 1.1. Робочий перевірочний лист для обрання методу визначення кожного ВЦЗ або елементу в<br />
національному процесі.<br />
Користуватися<br />
наявною<br />
національною схемою<br />
Користуватися<br />
наявними локальними<br />
схемами встановлення<br />
Розробити нові схеми<br />
встановлення<br />
пріоритетів для<br />
ВЦЗ (або елемент ВЦЗ)<br />
встановлення<br />
пріоритетів там, де територій, де вони<br />
пріоритетів<br />
потенційно можуть відсутні.<br />
ВЦЗ 1. Цінності, пов’язані із<br />
концентрацією біорізноманіття, що<br />
є значущим на глобальному,<br />
регіональному та національному<br />
рівнях<br />
ВЦЗ 1.1. Охоронні території<br />
ВЦЗ 1.2. Види, що перебувають під<br />
загрозою знищення або такі, що<br />
вимирають<br />
ВЦЗ 1.3. Ендемічні види<br />
ВЦЗ 1.4. Ключові сезонні місця<br />
концентрації тварин<br />
ВЦЗ 2. Великі лісові ландшафти,<br />
значущі на глобальному,<br />
регіональному або національному<br />
рівні<br />
Додаткові елементи відсутні<br />
ВЦЗ 3. Лісові території, що містять<br />
знаходитися ВЦЗЛ<br />
9
10<br />
рідкісні екосистеми і такі, що<br />
перебувають під загрозою<br />
знищення<br />
Додаткові елементи відсутні<br />
ВЦЗ 4. Лісові території, що<br />
виконують захисні функції в<br />
ключових ситуаціях<br />
ВЦЗ 4.1. Ліси, що є ключовими для<br />
водозборів<br />
ВЦЗ 4.2. Ліси, що є ключовими для<br />
попередження ерозії<br />
ВЦЗ 4.3. Ліси, що є перешкодами<br />
для небажаних пожеж<br />
ВЦЗ 5. Лісові території, що є<br />
визначальними для задоволення<br />
основних потреб місцевих громад<br />
Додаткові елементи відсутні<br />
ВЦЗ 6. Лісові території, що є<br />
визначальними для традиційної<br />
культурної ідентичності місцевих<br />
громад<br />
Додаткові елементи відсутні<br />
2. Визначення окремих високих цінностей для збереження<br />
Метою цього розділу Посібника є сприяння процесу визначення ВЦЗ та ВЦЗЛ на національному (або субнаціональному)<br />
рівні. По черзі розглянуто кожну з шести основних ВЦЗ. Для двох з них виділено окремі<br />
елементи для більш чіткого розгляду ВЦЗ.<br />
Кожна ВЦЗ розглядається за такими пунктами:<br />
- Вступ. Містить загальне обговорення, з прикладами, про те, що передбачається включати (та не<br />
включати) до кожної ВЦЗ. У ВЦЗ 1 та ВЦЗ 4 розрізняються елементи та пояснюється важливість<br />
кожного з них. Не всі елементи будуть доречними в кожній країні або території. Наприклад, елемент 2<br />
ВЦЗ 4 включає ліси, ключові для захисту від лавин: він є дуже актуальним для Європейських Альп, але<br />
повністю недоречним в басейні Амазонки у Бразилії.<br />
- Визначення ВЦЗ. Для кожної ВЦЗ або її елементу представлено в формі таблиці інструмент прийняття<br />
рішень. Як описано в розділі 1.6, наголос зроблено на ідентифікації та використанні наявної інформації<br />
для визначення ВЦЗ та ВЦЗЛ.<br />
- Приклади. Для кожної ВЦЗ представлено приклади національних (або суб-національних) визначень,<br />
розроблених із використанням окресленого тут або аналогічного підходу.<br />
2.1. Визначення ВЦЗ 1: цінності, пов’язані зі значною<br />
концентрацією біорізноманіття<br />
2.1.1. ВЦЗ 1.1: Охоронні території<br />
Охоронні території є важливим компонентом збереження біорізноманіття. Мережа таких територій у вашій<br />
країні також впливає на рішення стосовно інших ВЦЗ, тому ми будемо повертатися до цього розділу Посібника.<br />
Для цілей цього Посібника під Охоронними територіями мають на увазі встановлені законодавством території,<br />
що охороняються, еквівалентні категоріям І-V 1 Міжнародної Спілки охорони природи (МСОП, IUCN). Таким<br />
же чином слід розглядати території, яким відповідними юридично уповноваженим органами було<br />
запропоновано надати статус Охоронної території, але такий статус ще не затверджено.<br />
Не слід перейматися тим, що деякі типи Охоронної території можуть розглядатися серед інших ВЦЗ.<br />
Наприклад, легально визначені території водозборів можуть мати ВЦЗ 4.<br />
1<br />
Визначення категорій МСОП для територій, що охороняються, можна знайти на сайті http://wcpa.iucn.org/
Наступне питання стосується інших встановлених законом Охоронних територій (наприклад, заповідників у<br />
експлуатаційних лісах) та територій, для яких охоронних статус запропоновано іншими організаціями. В<br />
багатьох країнах це є складним, оскільки широке коло різних зацікавлених сторін може пропонувати надати<br />
статус Охоронної території та виступати проти цього. Пропонується розглядати такі території окремо в<br />
кожному конкретному випадку, тобто вони розглядаються як ВЦЗЛ, якщо містять будь-які інші ВЦЗ або їх<br />
елементи.<br />
1.1.1 Ідентифікація наявних Охоронних територій та їх категорій<br />
Рекомендації Охоронні території зазвичай поділяються на категорії за цілями менеджменту від територій, призначених<br />
для охорони дикої природи та наукових спостережень (категорія МСОП І), до призначених для сталого<br />
використання природних екосистем (категорія МСОП VІ). Категорія Охоронних територій є важливою<br />
інформацією, оскільки впливатиме на рішення про їх віднесення до ВЦЗЛ.<br />
Зберіть інформацію про категорії наявних лісових Охоронних територій, виділених відповідно до<br />
місцевого, регіонального або національного законодавства. Таким же чином слід розглядати території,<br />
яким відповідними юридично уповноваженим органами було запропоновано надати статус Охоронної<br />
території, але такий статус ще не затверджено.<br />
Переходьте до кроку 1.1.2<br />
Джерела Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону<br />
інформації довкілля, МСОП, Перелік місць всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 4 , Рамсарський перелік водно-болотних<br />
угідь міжнародного значення 5 .<br />
1.1.2 Оцінка інформації щодо ефективності мережі Охоронних територій<br />
Рекомендації Ступінь ефективності Охоронних територій для збереження біорізноманіття впливає на прийняття рішень<br />
щодо граничних значень. Він має два аспекти:<br />
Загрози: в деяких країнах Охоронним територіям загрожують зазіхання на ці території, деградація або<br />
плани землекористування, яке несумісне із статусом таких територій.<br />
Репрезентативність: наявна мережа Охоронних територій може виявитися недостатньою для збереження<br />
ключових місць для біорізноманіття, біотопів або видів в межах країни.<br />
Якщо офіційної оцінки з цього питання не існує, робоча група може або звернутися до біологів –<br />
спеціалістів з охорони природи та спеціалістів з Охоронних територій, або провести власну оцінку.<br />
Переходьте до кроку 1.1.3<br />
Джерела Інформацію про загрози Охоронним територіям можна отримати у відповідних урядових або інших<br />
інформації охоронних установах, НУО та у біологів - спеціалістів з охорони природи.<br />
З тих самих джерел можна отримати інформацію про ефективність мережі Охоронних територій,<br />
включаючи її останні обстеження, аналіз наявних прогалин у мережі, або інформацію по площам, які<br />
займають Охоронні території.<br />
Якщо робоча група прийме рішення про проведення власної оцінки, потенціальними інструментами при<br />
цьому можуть бути аналіз прорахунків 6 або аналіз загроз 7 .<br />
1.1.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації<br />
Залежно від загроз та ефективності наявної мережі Охоронних територій категорії Охоронних територій<br />
можна зарахувати до однієї з трьох груп:<br />
Всі Охоронні території є ВЦЗЛ: Зазвичай включає вищі категорії МСОП, хоча нижчі категорії також<br />
можуть включатися, якщо мережа Охоронних територій перебуває під загрозою або не репрезентовані<br />
ключові ознаки біорізноманіття. Можуть бути включені окремі Охоронні території, що мають виняткове<br />
значення для охорони біорізноманіття, навіть якщо вони належать до відносно низьких категорій МСОП.<br />
Внутрішні площі Охоронних територій є ВЦЗЛ: Деякі Охоронні території можуть містити площі, які є<br />
ключовими для охорони біорізноманіття та довкілля, а також такі, що мають видатне культурне значення,<br />
поряд із менш важливими ділянками. В цьому випадку „внутрішні” площі, виділені в плані<br />
господарювання на Охоронній території можуть розглядатися як ВЦЗЛ, а решта площ – лише за умови, що<br />
вони містять одну чи більше інших ВЦЗ або елементів ВЦЗ.<br />
Охоронні території розглядаються як будь-яка інша лісова територія: В країнах, де Охоронні території<br />
забезпечують добру репрезентативність біорізноманіття, але перебувають під значною загрозою, Охоронні<br />
території нижчих категорій можуть розглядатися як будь-яка інша лісова територія і виділятися як ВЦЗЛ<br />
11<br />
4 Інформацію з Переліку місць всесвітньої спадщини ЮНЕСКО можна знайти на сайті http://www.unesco.org/<br />
5 Карти водно-болотних угідь міжнародного значення можна знайти на сайті http://www.wetlands.org/<br />
6 Аналіз прорахунків від WWF є системою виявлення прорахунків у мережі охоронних територій з використанням системи<br />
класифікації земель, основаної на ознаках стійкості, як шляху наближення до початкового стану рослинності: Tony Iacobelli,<br />
Kevin Kavanagh та Stan Rowe (1994); A Protected Areas Gap Analysis Methodology, (Методологія аналізу прорахунків на<br />
охоронних територіях) WWF Канада. Контактна електронна адреса: tiacobelli@wwfcanada.org , також доступний на сайті<br />
http://www.wwfcanada.org<br />
7 Методологія аналізу загроз розроблена для допомоги у визначенні ключових питань при обстеженні екорегіонів.<br />
Контактна електронна адреса Jason.Clay@wwfus.org ,також доступний на сайті http://www.worldwildlife.org
12<br />
Результат<br />
лише при наявності в них однієї чи більше інших ВЦЗ або елементів ВЦЗ.<br />
ВЦЗЛ визначені<br />
Наприклад, „всі заповідники та національні парки визначені згідно Акту про охорону біорізноманіття від<br />
1999 року, а також ділянки в природних парках, визнані такими, що мають високе біорізноманіття, є лісами<br />
високої цінності для збереження”<br />
2.1.1.1. Приклади<br />
Приклад 1: Індонезія 1<br />
Визначення: Всі офіційно затверджені Охоронні території, запропоновані Охоронні території, що перебувають<br />
на стадії законодавчого затвердження урядовими організаціями будь-якого рівня, а також Hutan lindung та інші<br />
зони, призначені для захисту будь-якою урядовою установою є лісами високої цінності для збереження.<br />
Приклад 2: Болгарія 2<br />
Визначення: Охоронні території визначені згідно Акту з Охоронних територій та Лісовому Акту<br />
розглядаються як ВЦЗЛ, якщо вони є:<br />
- Землі та ліси з лісового фонду (ЗЛЛФ) на території заповідників, резерватів, національних парків,<br />
Охоронних територій та пам’яток природи;<br />
- ЗЛЛФ в природних парках, включені до територій збереження біорізноманіття, що визначено в планах<br />
господарювання або планах ведення паркового господарства;<br />
- ЗЛЛФ в природних парках, якщо відсутні документи з управління ними;<br />
- ЗЛЛФ на Охоронних територіях, виділених відповідно до Акту про біологічне різноманіття<br />
2.1.2. ВЦЗ 1.2: Види, що перебувають під загрозою знищення, або такі, що<br />
вимирають<br />
Ліси з високою концентрацією видів, що перебувають під загрозою знищення, або таких, що вимирають, більш<br />
важливі для збереження цінностей біорізноманіття, ніж ліси, де такі види відсутні або нечисленні, просто тому,<br />
що такі види є більш вразливими до тривалої втрати свого середовища, полювання, хвороб, тощо. У критерії 6.2<br />
ЛНР розглядається в загальному вигляді питання про окремі рідкісні види та види, що перебувають під<br />
загрозою знищення або такі, що вимирають. Елемент ВЦЗ 1.2 підсилює захист лісів з великою концентрацією<br />
рідкісних видів та видів, що перебувають під загрозою знищення.<br />
1.2.1 Визначення наявних процесів визначення пріоритетних місць, населених рідкісними видами, видами, що<br />
перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають<br />
Рекомендації<br />
Джерела<br />
інформації<br />
В деяких країнах триває процес визначення пріоритетних місць виняткової важливості для охорони<br />
рідкісними видами, видами, що перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають 3 .<br />
В інших країнах схеми визначення пріоритетів можуть бути неповними, обмеженими окремими регіонами<br />
країни або певними важливими таксономічними групами. Такі схеми або плани слід розглядати так само,<br />
як і національні процеси.<br />
Якщо такий процес існує, переходьте до кроку 1.2.2.<br />
Якщо немає такого процесу, переходьте до кроку 1.2.4<br />
Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону<br />
довкілля, НУО.<br />
Різні схеми визначення пріоритетів, які враховують лише певні ключові території країни, проведені<br />
різними НУО за дещо іншими підходами 4 , додатково до представлених вище джерел.<br />
Схеми визначення пріоритетів, які розглядають лише окремі таксономічні групи, в т.ч. важливі<br />
орнітологічні території 5 , та важливі ботанічні території 1 , додатково до представлених вище джерел.<br />
1 Приклад взято з "Визначення, управління та моніторинг лісів високої природоохоронної цінності в Індонезії: Посібник для<br />
лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень, 2003. Звертатися до Джефа Хейварда (Jeff Hayward), Азійсько-<br />
Тихоокеанська програма SmartWood (jhayward@smartwood.org).<br />
2 Приклад взято з "Визначення, управління та моніторинг лісів високої природоохоронної цінності в Болгарії”. Попередній<br />
варіант, 15 липня 2003 р. Звертатися до Живко Богданова, WWF DCP Болгарія (zhbogdanov@internet-bg.net).<br />
3 Наприклад, країни-члени Європейської Спільноти зобов’язані визначати місця виняткової важливості для охорони<br />
рідкісних птахів, тварин і рослин, а потім включити їх до мережі охоронних місць ‘Natura 2000’.<br />
4 Наприклад, WWF проводить семінари з проектування екорегіонів (http://www.worldwildlife.org) і системного планування<br />
охорони природи (bpressey@ozemail.com.au), Комітет з охорони природи (The Nature Conservancy) застосовує рамкову<br />
систему „П’ять –S” (http://nature.org) etc.<br />
5 Міжнародна організація з охорони птахів (BirdLife International) надає карти та переліки важливих орнітологічних<br />
територій. Сучасний рівень покриття спостереженнями різниться між регіонами світу та між регіонами країн. Інформацію (в
1.2.2 Встановлення чи є достатніми наявні схеми визначення пріоритетів<br />
Рекомендації Якість: адекватний аналіз пріоритетів враховує останні зміни в охоронному статусі видів а також останні<br />
біологічні дослідження та інвентаризації. При цьому також оцінюється масштаб рідкісності виду<br />
(наприклад, один вид може бути звичайним в національному масштабі, а десь в іншому місці –<br />
вимираючим видом, інший вид може бути рідкісним в межах країни і звичайним у світовому масштабі,<br />
тощо).<br />
Широта охоплення: При адекватному встановленні пріоритетних місць слід охопити певний діапазон<br />
таксономічних груп. На практиці неможливо врахувати всі таксономічні групи внаслідок браку інформації<br />
або труднощів у ідентифікації деяких з них. Втім, наприклад, схема, яка враховує лише одну групу<br />
(наприклад, ссавців), не може вважатися достатньою в країні, де й інші групи (наприклад, птахи, дерева)<br />
потребують охорони.<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: всі пріоритетні місця повинні включати популяції або субпопуляціі<br />
рідкісних видів, видів, що перебувають під загрозою знищення або таких, що вимирають, але виключати<br />
місця з Охоронними видами, які не мають високого охоронного статусу або містять один чи кілька видів<br />
відносно низького охоронного статусу (наприклад, „уразливі” види).<br />
Коли існує більш ніж одна схема встановлення пріоритетів, необхідно або обрати одну з них або якимось<br />
чином поєднати їх результати (наприклад, включивши всі місця встановлені за однією із схем, або лише ті<br />
місця, що було встановлено відразу обома схемами).<br />
Якщо схеми адекватні, переходьте до кроку 1.2.3.<br />
Якщо ні, або якщо частини країни або важливі таксономічні групи не охоплені наявними планами<br />
встановлення пріоритетів, переходьте до кроку 1.2.4.<br />
1.2.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації Визнання місць ідентифікованих відповідно до схеми встановлення пріоритетів (або конкретних категорій<br />
пріоритетів за наявності більше однієї категорії) лісами високої цінності для збереження<br />
Результат ВЦЗЛ визначено.<br />
Про це має бути повідомлено лісових менеджерів. Наприклад, „всі лісові території ідентифіковані у<br />
„Національному плані із збереження видів” як пріоритетні для збереження видів є лісами високої цінності<br />
для збереження”.<br />
1.2.4 Визначення наявності окремих видів, чия присутність сама по собі складає<br />
Рекомендації Зазвичай це стосується лише видів видатного міжнародного значення (наприклад, гірська горила,<br />
гігантська панда, яванський носоріг) коли наявне законодавство та наявна мережа Охоронних територій не<br />
забезпечують достатнього захисту. Слід враховувати види із найвищим міжнародних охоронним статусом<br />
(наприклад, категорія МСОП „Критично вимираючі” - ‘Critically Endangered’)<br />
Для окремих видів ключового охоронного статусу наявність навіть поодинокої пари, що розмножується,<br />
або регулярна поява може бути достатньою для виділення ВЦЗЛ, хоча при необхідності можна встановити<br />
й більш високе граничне значення..<br />
Переходьте до кроку 1.2.5<br />
Джерела Національні Червоні книги та списки часто включають категорії МСОП для вимираючих видів, червоні<br />
інформації списки МСОП 2 та додатки І і ІІ CITES 3 .<br />
1.2.5 Ідентифікація ключових типів біотопів, про які відомо, що вони містять велику концентрацію рідкісних та<br />
вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення.<br />
Рекомендації Найефективнішим способом ідентифікації концентрації таких видів є визначення біотопів, типових для<br />
таких видів. При відсутності такої можливості необхідно знайти безпосередньо такі концентрації.<br />
Якщо в деяких частинах країни мітиться значна концентрація рідкісних та вимираючих видів, а також<br />
видів, що перебувають під загрозою зникнення, що встановлено на попередніх етапах (1.2.4 і 1.2.5), окремі<br />
типи лісу матимуть особливе значення 4 .<br />
В інших країнах така інформація може бути відсутня або місця концентрації рідкісних та вимираючих<br />
видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення можуть бути знайдені в багатьох типах<br />
біотопів або на багатьох територіях країни.<br />
Якщо можна ідентифікувати типи біотопів або території країни, переходьте до кроку 1.2.6<br />
Якщо нема що ідентифікувати, переходьте до кроку 1.2.7<br />
13<br />
т.ч. джерела даних) можна знайти на сайті http://www.birdlife.net/sites/index.cfm в Північній Америці - на сайті:<br />
http://www.audubon.org/bird/iba/index.html<br />
1 Інформацію про важливі ботанічні території в Європі можна знайти на сайті організації Plantlife: http://www.plantlife.org.uk<br />
2 Червоний список МСОП вимираючих видів можна знайти на сайті: http://www.iucn.org<br />
3 CITES (Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами). Види, перелічені в додатках I та II можна знайти на сайті:<br />
http://www.cites.org<br />
4 Приклади конкретних територій та типів лісу в окремих країнах включають:<br />
- Таламанканські ліси в Коста-Ріці тягнуться від західних низин до гір в глибині країни є найбільш різноманітними<br />
гірськими лісами в Центральній Америці, в яких, до того ж , трапляються кілька видів, що знаходяться під<br />
загрозою зникнення
Джерела Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону<br />
інформації довкілля, біологи-спеціалісти з охорони природи, НУО. Глобальна оцінка ключових типів біотопів.<br />
1.2.6 Визначення випадків, коли такі типи біотопів є лісами високої цінності для збереження<br />
Рекомендації Навіть в межах типів біотопів та регіонів країни, про які відомо, що в них спостерігається значна<br />
концентрація рідкісних та вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення, така<br />
концентрація має місце не в усіх лісах. Чи міститься ВЦЗ на окремій лісовій території, залежить від:<br />
- ефективності наявного законодавства та сучасної мережі Охоронних територій щодо захисту<br />
рідкісних та вимираючих видів, а також видів, що перебувають під загрозою зникнення<br />
- розміру території відносно граничного значення, достатнього для виділення ВЦЗЛ<br />
- стану таких лісових біотопів (наприклад, частки лісової території, відведеної під інфраструктуру:<br />
шляхи або селища; структура та видовий склад дерево станів, тощо)<br />
- ландшафтне оточення окремих біотопів (наприклад, території, що примикають до крупних<br />
Охоронних територій або з’єднують їх, або невеликі ділянки лісу, оточені<br />
сільськогосподарськими ландшафтами мають більшу ймовірність виявитися ключовими для<br />
збереження концентрації видів, які мають охоронне значення, ніж ліси, що таких особливостей не<br />
мають.<br />
Джерела Біологи - спеціалісти з охорони природи.<br />
інформації<br />
Результат ВЦЗЛ визначено.<br />
Наприклад, „всі масиви природних широколистяних лісів у регіоні Х площею не менш ніж 100 га і всі ліси,<br />
що перебувають вище 1000 м над рівнем моря в регіонах Y та Z є лісами високої цінності для збереження”<br />
1.2.7 Прийняття рішення про те які популяції або скупчення ідентифікованих видів слід вважати значною<br />
концентрацією<br />
Рекомендації Скупчення, які кваліфікуються як ВЦЗ можуть включати будь яку велику концентрацію видів охоронного<br />
значення. При національній інтерпретації слід надати рекомендації якою саме великою, щоб вважатися<br />
ВЦЗ. Таке визначення має бути достатньо гнучким, враховувати розміри популяцій окремих видів (крупні<br />
популяції є більш значущими) та діапазон концентрацій рідкісних видів, які можна знайти в різних лісах<br />
країни.<br />
Скупчення можуть включати групи особливого наукового або екологічного інтересу. Наприклад, наявність<br />
повного скупчення видів, що мають ключові екологічні функції (наприклад, вищі хижаки) або<br />
еволюційний статус (наприклад, група тісно пов’язаних рідкісних видів), яка включає кілька вимираючих<br />
видів або видів, що перебувають під загрозою зникнення може розглядатися ознакою надзвичайної<br />
важливості і бути підставою для статусу ВЦЗ.<br />
Доцільно розробити рекомендації з того, яку інформацію потрібно зібрати лісовим менеджерам для<br />
виявлення того, чи містить їхня лісогосподарська одиниця цю ВЦЗ. До рекомендацій слід включити<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
перелік конкретних видів або таксономічних груп на які слід спрямувати обстеження.<br />
Національне (або регіональне) законодавство визначає вимираючі види та види, що перебувають під<br />
загрозою зникнення. Крім того, в багатьох країнах визначені органи уповноважені оцінювати охоронний<br />
статус видів (наприклад, Комітет з визначення статусу об’єктів флори і фауни, що перебувають під<br />
загрозою - COSEWIC в Канаді) або поважні органи з питань біорізноманіття (наприклад, NatureServe та<br />
Infonatura 17 ). Карти з охоронного планування можна знайти в урядових установах, НУО, місцевих науководослідних<br />
установах. Корисну інформацію можуть надати окремі біологи – спеціалісти з охорони природи.<br />
2.1.2.1. Приклади<br />
Приклад 1: Болгарія<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „будь-який ліс, в якому трапляється хоча б одна пара особин видів b або с, що дає потомство,<br />
та/або перебувають популяції щонайменш шести видів, перелічених в додатку, має ВЦЗ, а лісова територія<br />
важлива для збереження цього (наприклад, місця розмноження або важливі місця годівлі) є лісом високої<br />
цінності для збереження”.<br />
Визначення: ВЦЗЛ вважається ліс в якому трапляються представники переліку з 11 рідкісних видів і однієї<br />
таксономічної групи, якщо чисельність їх популяцій перевищує граничне значення, встановлене для кожного<br />
таксону.<br />
Приклад 2: Індонезія<br />
Визначення: Наявність в будь-якому лісі вимираючих видів з Червоного переліку МСОП або з додатку І<br />
14<br />
- В гірських хвойно-широколистяних мішаних лісах Іспанії трапляється більше половини всіх зафіксованих в Іспанії<br />
видів рослин, багато з яких є вимираючими, а також такими, що знаходяться під загрозою зникнення.<br />
17 НУО NatureServe надає пошукові бази даних та іншу інформацію щодо розповсюдження видів та екосистем у Північній<br />
Америці (www.natureserve.org), а також розповсюдження птахів та ссавців у Латинській Америці (www.infonatura.org)
CITES, і будь-яких видів, визнаних шляхом консенсусу між інформованими зацікавленими сторонами, такими,<br />
що мають виняткове охоронне значення, є підставою для виділення таких лісів як ВЦЗЛ.<br />
2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види<br />
До ендемічних відносять види, розповсюджені на обмеженій географічній території. Якщо така територія<br />
обмежена за розмірами, то вид є особливо важливим для охорони природи 18 . При інтерпретації цієї ВЦЗ слід<br />
вирішити які види слід вважати ендеміками для лісів, до яких застосовується цей стандарт. Оскільки біологічні<br />
межі рідко співпадають із політичними кордонами, до списку ендеміків іноді включаються види, чиї ареали<br />
лише частково співпадають з територією до якої застосовується цей стандарт.<br />
1.3.1 Ідентифікація наявних процесів визначення пріоритетних місць проживання ендемічних видів<br />
Рекомендації Визначення наявних пріоритетних місць проживання ендеміків може відбуватися на національному рівні<br />
або бути обмеженим на окремих територіях країни або для обмеженої кількості таксономічних груп.<br />
Переходьте до кроку 1.3.2<br />
Джерела<br />
інформації<br />
З національними схемами визначення пріоритетів можна ознайомитися в урядових установах.<br />
Відповідальних за охорону природи, у біологів – спеціалістів з охорони природи або в НУО.<br />
Плани визначення пріоритетів, обмежені окремими територіями країни, можуть бути доступні в НУО 19 .<br />
Дані про важливі місця проживання ендемічних птахів можна отримати в міжнародній організації Bird<br />
Life International 20 .<br />
Місцеві опубліковані джерела, такі як карти пріоритетних охоронних територій, списки флори,<br />
класифікації рослинності та тексти із зоології забезпечують інформацією з національно важливих<br />
центрів ендемізму.<br />
1.3.2 Визначення того, чи є достатніми наявні схеми встановлення пріоритетів<br />
Якість: адекватний аналіз (чи аналізи) встановлення пріоритетів враховує останні зміни в лісовому<br />
Рекомендації<br />
покриві, останні таксономічні та біологічні обстеження.<br />
Широта охоплення: пріоритетні місця мають охоплювати адекватну кількість таксономічних груп.<br />
Практично неможливо врахувати всі таксономічні групи внаслідок недостатньої інформації або<br />
труднощів у ідентифікації деяких груп. Проте схема, де розглядається лише одна група (наприклад,<br />
птахи) не може вважатися достатньою в країні, де, як відомо, існує високий рівень ендемізму серед<br />
інших груп (наприклад, прісноводні риби, орхідеї).<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетні місця повинні містити значну концентрацію ендемічних<br />
видів.<br />
Коли існує більше однієї схеми встановлення пріоритетів, необхідно обрати одну або поєднати їхні<br />
результати якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією<br />
схемою, або лише ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах).<br />
Якщо схеми достатні, переходьте до кроку 1.3.3<br />
Якщо ні, або розглядаються частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у<br />
лісах, переходьте до кроку 1.3.4<br />
1.3.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації Місця, ідентифіковані за схемою встановлення пріоритетів (або за спеціальними схемами), визнаються<br />
лісами високої цінності для збереження.<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „всі лісові території ідентифіковані як високопріоритетні для охорони ендемічних видів<br />
„Національним планом охорони ендеміків” є лісами високої цінності для збереження.<br />
1.3.4 Визначення ключових біотопів, про які відомо, що вони містять виняткові концентрації ендемічних видів<br />
Рекомендації Найефективнішим способом ідентифікації місць концентрацій ендемічних видів є визначення місць<br />
15<br />
18 Очевидно, що масштаб розповсюдження видів (наприклад, країна, регіон, екорегіон або біорегіон) є головним для<br />
визначення ендемізму. Наприклад, серед видів роду Swietenia один вид (Swietenia mahogoni – кубинське махогані) є<br />
ендеміком для островів Карибського моря, тоді як інший вид (Swietenia macrophylla – крупнолисте махогані) має великий<br />
природний ареал від Мексики до південної частини басейну Амазонки. Є різні технічні визначення терміну „ендемічний”<br />
(наприклад, види з ареалом меншим за 50 000 кв. км; види в яких 75% популяції розміщені в одному екорегіоні), жоден з<br />
яких не є загальновизнаним. Тому користувачі Посібника повинні використовувати існуючу інформацію, таку як оцінка<br />
пріоритетних місць для ендемічних видів та національні переліки ендемічних видів, де вони існують.<br />
19 Пріоритетні місця знаходження ендеміків в межах окремих територій країни можуть бути ідентифіковані, наприклад,<br />
Фондом охорони дикої природи – WWF, (наприклад, семінари з розвитку екорегіонів, систематичне природоохоронне<br />
планування), Комітетом з охорони природи - The Nature Conservancy (наприклад, рамкова система „П’ять-S”), організацією<br />
Conservation International, а також місцевими НУО.<br />
20 Bird Life International встановила 218 територій по всьому світі, які мають виняткову важливість для ендемічних видів<br />
птахів. Детальна доповідь щодо 218 територій по всьому світі, де трапляються ендемічні види птахів дивись у книзі: Alison<br />
J. Stattersfield, Michael J. Crosby, Adrian J. Long and David C. Wege (1998). Території розповсюдження ендемічних видів птахів<br />
у світі [Endemic Bird Areas of the World.] BirdLife International. Дивись також сайт: http://www.birdlife.net
Джерела<br />
інформації<br />
розташування біотопів в яких такі види трапляються. При неможливості зробити це, треба<br />
безпосередньо шукати такі концентрації.<br />
Може бути відомо, що в окремих частинах країни концентруються ендемічні види, а окремі типи лісів в<br />
межах цих територій будуть особливо ключовими 21 . Втім, в інших країнах така інформація може бути<br />
відсутня, або концентрації ендемічних видів спостерігаються у багатьох типах біотопів або на більшості<br />
території країни.<br />
Якщо можна ідентифікувати окремі типи біотопів або території країни, переходьте до кроку 1.3.5<br />
Якщо не можна ідентифікувати жодного, переходьте до кроку 1.3.6<br />
Глобальні оцінки територій, де сконцентровано ендеміків, доступні через WWF Global 200<br />
Ecoregions 22 23<br />
та „гарячі точки” Conservation International<br />
Локальні оцінки можна отримати у національних, регіональних і місцевих урядових установ<br />
відповідальних за охорону природи, у біологів – спеціалістів з охорони природи та в НУО.<br />
1.3.5 Визначення того, коли такі типи біотопів є потенційними ВЦЗЛ<br />
Рекомендації<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
Навіть серед біотопів та регіонів країни, про які відомо, що там трапляються виняткові концентрації<br />
ендемічних видів, не всі ліси містять їх значні концентрації. Необхідно враховувати таке:<br />
- Як добре чинне законодавство та наявна мережа Охоронних територій захищають ендемічні<br />
види<br />
- Розмір вище якого зразки таких екосистем можуть бути визнані ВЦЗЛ<br />
- Умови за якими зразки таких екосистем будуть класифікувати як ВЦЗЛ (наприклад, частка<br />
лісової території, відведеної під інфраструктуру: шляхи або селища; структура та видовий<br />
склад деревостанів, тощо)<br />
- Ландшафтне оточення біотопу (наприклад, природно ізольовані біотопи, такі як острови,<br />
ізольовані гірські області або вихід на поверхню незвичної материнської породи часто мають<br />
особливо високий рівень ендемізму)<br />
Урядові установи, відповідальні за охорону природи, НУО, біологи – спеціалісти з охорони природи<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „всі території природних лісів на вапняковому субстраті в регіоні x розміром щонайменш<br />
100 га і всі ліси в межах 500 м від альпійських пасовиськ у регіонах y та z є лісами високої цінності для<br />
збереження<br />
1.3.6 Прийняття рішення про те скільки видів та їх популяцій слід вважати значною концентрацією<br />
Рекомендації<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
2.1.3.1. Приклади<br />
Приклад 1: Болгарія<br />
При встановленні граничних значень слід врахувати чотири ключові фактори:<br />
- Кількість наявних в лісі видів: звичайно в таксонах ідентифікованих на кроці 1.3.4. частка<br />
ендемічних видів буде значною<br />
- Охоронний статус включених видів – ендемікам, що перебувають під загрозою знищення,<br />
повинно надаватися вище значення.<br />
- Розмір популяції: слід розглядати великі популяції або субпопуляції<br />
- Рівень концентрації ендемічних видів в різних лісах країни<br />
Корисно розробити рекомендації з того, яку інформацію потрібно зібрати лісовим менеджерам для<br />
виявлення того, чи містить їхня лісогосподарська одиниця цю ВЦЗ. До рекомендацій слід включити<br />
перелік конкретних видів або таксономічних груп на які слід спрямувати обстеження.<br />
Урядові установи, відповідальні за охорону природи, НУО, біологи – спеціалісти з охорони природи<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Може бути повідомлено, наприклад, як „будь-який ліс з популяціями із щонайменш х особин ендемічних<br />
приматів, здатних до розмноження є лісом високої цінності для збереження”<br />
16<br />
21 Прикладами особливих територій та типів лісів в межах окремих країн можуть слугувати:<br />
Вологий ліс Молукських островів, Індонезія, де щільність ендемічних видів вища за будь-яку іншу будь-де у світі.<br />
Мішані широколистяні листопадні ліси в Туреччині з високо різноманітним скупченням рослин, хребетних та безхребетних,<br />
багато з яких є ендеміками.<br />
Вологий ліс у південній частині території Західний Гхатс (Western Ghats) в Індії, де трапляються численні ендемічні види,<br />
серед яких щонайменш 84 види амфібій, яких знайдено лише в Індії.<br />
22 Програма WWF Global 200 Ecoregions(200 глобально важливих екорегіонів). Глобально важливі екорегіони визначено на<br />
основі видового багатства, ендемізму, високої таксономічної унікальності, виняткових екологічних або еволюційних явищ та<br />
глобальної рідкісності головних типів біотопів. Інформацію можна знайти на сайті: http://www.panda.org<br />
23 Conservation International (природоохоронна організація) визначає „гарячі точки” як території з винятковим рівнем<br />
ендемізму, які постраждали через високий рівень втрати біотопів. Інформація доступна на сайті: www.conservation.org
Визначення: Лісом високої цінності для збереження вважається такий, де трапляються ендемічні види з<br />
переліку ендемічних видів, популяції яких перевищують рівні граничних значень, встановлених для кожного<br />
ендемічного виду<br />
2.1.4. ВЦЗ 1.4: Ключові сезонні місця концентрації тварин<br />
Цей елемент призначений для збереження важливої концентрації видів, які використовують ліс лише в певні<br />
часи або на певних фазах свого життя. Включає ключові місця розмноження, зимівлі, міграції, маршрути або<br />
коридори міграції (широтні, а також висотні).<br />
1.4.1 Ідентифікація наявних процесів визначення пріоритетних місць сезонної концентрації тварин.<br />
Рекомендації В деяких країнах існують процеси ідентифікації місць виняткового значення для мігруючих або інших видів,<br />
які залежать від конкретних лісових територій в певні часи року.<br />
Якщо процес встановлення пріоритетів існує, с 1.4.2<br />
Якщо не існує, переходьте до кроку 1.4.4<br />
Джерела Інформацію про важливі для птахів території можна отримати від Міжнародної асоціації охорони птахів<br />
інформації (BirdLife International 24 ) або від товариства Audubon (Audubon Society 25 ).<br />
Національні та місцеві установи, відповідальні за питання збереження дикої природи, мають інформацію з<br />
національно важливих територій, а також вимог до міграції вимираючих видів та видів, що перебувають під<br />
загрозою зникнення. Карти, що визначають пріоритети охорони можуть знаходитися у місцевих або<br />
регіональних вчених та НУО.<br />
1.4.2 Визначення того, чи є достатніми наявні схеми встановлення пріоритетів<br />
Рекомендації<br />
Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів враховує зміни у важливості окремих місць внаслідок<br />
будь-якої нещодавньої втрати ключових сезонних місць концентрації, або зміни в охоронному статусі видів,<br />
що їх використовують.<br />
Широта охоплення: слід враховувати адекватний діапазон таксономічних груп (НП, птахів, ссавців) а також<br />
відповідний діапазон використання, який може включати ключові місця розмноження, зимівлі, міграції,<br />
маршрути або коридори міграції (широтні, а також висотні).<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетними місцями мають бути всі місця розміщення ключових<br />
концентрацій видів протягом принаймні частини року (в деяких випадках вони використовуються не кожен<br />
рік, наприклад, зимові кормові ділянки використовуються лише в суворі зими, проте можуть бути<br />
ключовими для збереження популяцій. Слід виключити місця, що використовуються лише малою кількістю<br />
особин або видів (які зберігаються згідно інших критеріїв ведення лісового господарства.<br />
Якщо існує кілька схем встановлення пріоритетів, необхідно обирати між ними або поєднати їх результати<br />
якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією схемою, або лише<br />
ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах).<br />
Якщо схеми достатні, переходьте до кроку 1.4.3<br />
Якщо ні, або частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у лісах, переходьте до<br />
кроку 1.4.4<br />
1.4.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації Місця ідентифіковані за схемою (або схемами) встановлення пріоритетів визнаються лісами високої цінності<br />
для збереження.<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „всі місця визнані „ключовими для розмноження місцями” або „ключовими ділянками годівлі<br />
копитних тварин взимку” згідно із регіональними інструкціями стосовно охорони дикої природи, є лісами<br />
високої цінності для збереження.<br />
1.4.4 Визначення особливостей ландшафтів або характеристик біотопів, пов’язаних із значними сезонними<br />
концентраціями видів<br />
Рекомендації<br />
Слід врахувати вимоги до біотопів видів:<br />
- мігруючих між країнами, якщо при цьому значна частка регіональної або глобальної популяції<br />
використовує територію країни;<br />
- залежних від сезонної доступності ресурсів (наприклад, їжі або місць розмноження).<br />
Деякі біотопи або окремі біотопи в межах певних частин країни можуть містити ключові сезонні<br />
концентрації видів. Прикладом особливостей ландшафту, що вказують на наявність ВЦЗ 1.4 може бути<br />
лісова територія, яка поєднує дві інші території (такі як Охоронні території) з концентрацією рідкісних видів<br />
і тому може бути міграційним коридором між ними. Наприклад, зданий у концесію ліс, розташований між<br />
двома територіями, де мешкають тигри, слони та інші вимираючі ссавці, може бути важливим міграційним<br />
коридором. Прикладом особливості біотопу, що вказує на значні тимчасові концентрації видів може бути ліс<br />
17<br />
24 Асоціація надає карти та перелік важливих для птахів територій. Сучасний рівень визначення таких територій варіює між<br />
регіонами та в країнах в межах регіонів. Інформацію (в т.ч. джерела даних) можна отримати на сайті:<br />
http://www.birdlife.net/sites/index.cfm<br />
25 Інформацію про важливі для птахів території в Північні Америці можна знайти на сайті:<br />
http://www.audubon.org/bird/iba/index.html
в якому є кілька соляних лизунців, якими користуються багато видів тварин з навколишнього ландшафту.<br />
Переходьте до кроку 1.4.5<br />
Джерела Національні та місцеві установи, відповідальні за питання збереження дикої природи, біологи – спеціалісти з<br />
інформації охорони природи та НУО<br />
1.4.5 Визначення того, коли такі типи біотопів є ВЦЗЛ<br />
Рекомендації Навіть в межах біотопів та регіонів країни, про які відомо, що там трапляються виняткові тимчасові<br />
концентрації видів, не всі ліси містять такі концентрації. Необхідно враховувати таке:<br />
- Як добре чинне законодавство та наявна мережа Охоронних територій захищають такі види;<br />
- Частка національних, регіональних або глобальних популяцій, які зберігаються в такому місці;<br />
- Розмір вище якого зразки таких екосистем можуть бути визнані ВЦЗЛ;<br />
- Умови за якими зразки таких екосистем будуть класифікувати як ВЦЗЛ (наприклад, частка лісової<br />
території, відведеної під інфраструктуру: шляхи або селища; структура та видовий склад<br />
деревостанів, тощо);<br />
- Ландшафтне оточення біотопу (наприклад, всі території, що примикають до Охоронних територій<br />
або з’єднують їх чи ділянки лісу серед великого сільськогосподарського ландшафту мають більшу<br />
ймовірність бути ключовими для збереження тимчасових концентрацій видів, ніж ліси поза такого<br />
місцеположення.<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Має бути чітко проінформовано, наприклад, „всі прирічкові ліси в регіоні х площею щонайменш 100 га є<br />
лісами високої цінності для збереження”<br />
18<br />
2.1.4.1. Приклади<br />
Приклади результатів для ВЦЗ 1.4<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Визначення:<br />
- Значні концентрації палеоарктичних мігруючих птахів або видів визначених зареєстрованими<br />
незалежними авторитетними джерелами, або<br />
- Особливості біотопу (наприклад, соляні лизунці; висока концентрація фігових дерев; коридори<br />
міграції слонів), які використовуються багатьма різними таксонами або значною часткою місцевої<br />
популяції одного виду, що підтверджується місцевими та туземними знаннями.<br />
Лише ті лісові менеджери, на територіях чиїх лісогосподарських одиниць містяться великі мангрові ліси, ліси<br />
на прісноводних та торф’яних болотах, прибережні ліси або одна з перелічених особливостей біотопу, мають<br />
проводити біологічні обстеження для визначення важливості цієї території.<br />
Приклад 2: Болгарія<br />
Визначення: Ліси, що містять місця постійної або тимчасової концентрації видів або сховища ключового<br />
значення для:<br />
- концентрації мігруючих птахів<br />
- розмноження глухарів<br />
- поселень кажанів<br />
- риб, що мігрують на нерест<br />
- розмноження оленів<br />
2.2. Визначення ВЦЗ 2: Важливі великі лісові ландшафти<br />
Ця ВЦЗ включає такі (або наближені до таких) ліси, які можна назвати „природними” або мають непорушений<br />
стан на великих територіях. В таких лісах є повний набір видів, характерних для цих біотопів. Важливо, що<br />
вони також є достатньо великими і лісове господарство в них ведеться з низькою інтенсивністю, тому тут<br />
тривають природні екологічні процеси, наприклад, природні пожежі та інші катастрофи, що сприяють видам,<br />
притаманним раннім стадіям сукцесій, циклічним популяційним змінам, сезонним переміщенням або<br />
скупченням, тощо. Розмір лісів та ступінь їхньої „природності”, які вимагаються для визнання лісів ВЦЗЛ, різні<br />
в різних країнах, залежно від лісового покриву, що зберігся, та історії використання людиною цих лісів.
2.1 Ідентифікація наявних пріоритетних місць для збереження лісових ландшафтів.<br />
Рекомендації Можуть включатися Охоронні території, утворені для збереження великих природних ландшафтів, а також<br />
„незайманих природних лісів” 26<br />
Якщо такий процес встановлення пріоритетів існує, переходьте до кроку 2.2<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 2.4<br />
Джерела Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону<br />
інформації природи.<br />
Карти та описи незайманих природних лісів доступні для деяких країн у Всесвітньому лісовому нагляді 27<br />
2.2 Визначення адекватності<br />
Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів має враховувати останні зміни в лісовому покриві<br />
Рекомендації<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетні місця мають виключати великі ліси, що не є винятковими в<br />
глобальному, регіональному або національному контексті, а також великі лісові території, які не<br />
підтримують більшість видів, що трапляються в природі.<br />
Якщо адекватність встановлено, переходьте до кроку 2.3<br />
Якщо ні, або частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у лісах, переходьте<br />
до кроку 2.4<br />
2.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації Пріоритетні місця (або окремі пріоритетні категорії, якщо їх більше однієї) визнаються лісами високої<br />
цінності для збереження.<br />
Результат ВЦЗЛ визначено.<br />
Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі лісові території<br />
ідентифіковані як пріоритетні ландшафтні ліси на карті х, а також повністю категорія А Охоронних<br />
територій є лісами високої цінності для збереження”<br />
2.4 Ідентифікація важливих лісових ландшафтів за допомогою карт лісового покриву<br />
Рекомендації Карти лісового покриву мають бути сучасними та з достатнім рівнем точності, який дозволяє виявити<br />
фрагментацію (наприклад, шляхами або селищами). На наступному кроці обирають критерії ідентифікації<br />
важливих лісових ландшафтів 28 29 . Критерії, що використовуються, залежатимуть від того наскільки<br />
розповсюдженими та захищеними є великі лісові території в межах країни, але зазвичай вони включають:<br />
Джерела<br />
Розмір. Зазвичай складає десятки тисяч гектарів. Розмір граничного значення в межах країни залежить від<br />
національного або регіонального контексту. Наприклад, там де територія невелика, частка природних лісів,<br />
що залишилися, є малою, або де існує лише кілька Охоронних територій, там мінімальний розмір<br />
граничного значення може бути зменшений (дивись також крок 2.6).<br />
Фрагментація. Слід враховувати сучасну діяльність людини, таку, як шляхи, рубки лісу, газо- та<br />
нафтопроводи. Подібна фрагментація може мати драматичний вплив на екологічну сталість лісів через<br />
обмеження пересування або розповсюдження певних видів, а також зменшення території біотопів,<br />
доступних для залежних видів. Коли в країні лишилося лише кілька блоків нефрагментованих природних<br />
лісів, може бути вирішено обрати також кілька з найменш фрагментованих лісів.<br />
Стан. Можна оцінити через визначення масштабу структури природних порушень, що трапляються в<br />
типах лісу, через видовий склад, структуру деревостанів, склад біотопів, ступінь відсутності видів – екзотів<br />
– вони мають бути достатніми для збереження більшості видів, що трапляються природно. В країнах, де<br />
мало або немає лісу, який би не уник серйозної антропогенної модифікації, робоча група може прийняти<br />
рішення обрати найменш порушені ліси, що ще лишилися.<br />
В деяких випадках, хоча й є великі території лісів, але не обов’язково, що наявність важливих лісових<br />
ландшафтів буде очевидною (наприклад, там де немає великої загрози наявним великим лісовим<br />
територіям або там, де людська діяльність є відносно однаковою). Крім того, може не бути територій, де<br />
„більшість або всі види, що трапляються в природі і в природній структурі розподілу та рясності” і в<br />
цьому випадку ця ВЦЗ не представлена в межах країни (наприклад, Велика Британія).<br />
Якщо не є очевидним наявність важливих територій, оберіть або крок 2.5, або крок 2.6.<br />
Урядові департаменти або установи, відповідальні за лісове господарство або охорону природи,<br />
19<br />
26 Наприклад, в Росії Всесвітній лісовий нагляд (Global Forest Watch) визначив „незаймані природні ліси”, як ліси площею<br />
щонайменше 50 000 га, позбавлені інфраструктури та вільні від впливі лісового та сільського господарства, тощо.<br />
(Всесвітній лісовий нагляд в Росії (2002), „Атлас незайманих природних лісових ландшафтів Росії”).<br />
27 Global Forest Watch (www.globalforestwatch.org).<br />
28 Якщо дозволяють ресурси, це можна зробити з високою просторовою точністю, отримавши в результаті карти великих<br />
лісів ландшафтного рівня. Деталі такого підходу, що використовується Всесвітнім лісовим наглядом для ідентифікації<br />
„незайманих природних лісів”, включаючи використані критерії, доступні на сайті:www.globalforestwatch.org<br />
29 Можливо, буде більш адекватно оцінити екологічні зони (наприклад, екорегіони) окремо, залежно від наявної інформації,<br />
розміру і складності країни та від того чи є значні відмінності (природні або пов’язані з діяльністю людини) в структурі<br />
лісового покриву, таким чином, щоб обрати з кожної зони найважливіші лісові ландшафти.
інформації<br />
Результат<br />
національні установи з дистанційного зондування, біологи-спеціалісти з охорони природи, НУО.<br />
Міжнародні джерела включають Глобальний лісовий нагляд, а в тропіках - Інформаційний центр з<br />
тропічних дощових лісів 30 .<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Може включати карти або прості критерії, такі як „будь-який ліс в регіоні х, який є цілим лісовим масивом<br />
або його частиною, площею щонайменш 50 000 га і відсоток плантацій в якому не перевищує х%, є лісом<br />
високої цінності для збереження”<br />
2.5 Використання Охоронних територій як фокальних територій для визначення великих лісів ландшафтного<br />
рівня<br />
Рекомендації Одним з шляхів визначення важливих великих лісів ландшафтного рівня є використання Охоронних<br />
територій як центра, оскільки Охоронні території, ймовірно, були ідентифіковані як важливі ландшафти і<br />
можуть бути відносно надійно захищені. Робоча група має вирішити які Охоронні території (або їх<br />
категорії) вкриті природною рослинністю і мають достатні розміри щоб потенційно вміщувати більшість,<br />
якщо не всі, види, що трапляються у природі. Робоча група може вирішити визначити цю ВЦЗ як:<br />
- великі Охоронні території, які не цілком визначені, як високоцінні для збереження лісизгідно ВЦЗ<br />
1.1; або<br />
- лісогосподарські одиниці, що примикають до великих Охоронних територій, і які разом із<br />
Охоронною територією можуть створювати важливий великий ліс ландшафтного рівня.<br />
Джерела Національні, регіональні та місцеві урядові установи, відповідальні за Охоронні території або охорону<br />
інформації<br />
Результат<br />
природи, МСОП, Рамсарська конвенція, ЮНЕСКО.<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „ Охоронні території х та y разом із лісогосподарськими одиницями, що примикають до них,<br />
утворюють разом Високоцінний для збереження ліс”<br />
2.6 Вибір „парасолевих видів”, популяції яких є індикатором ВЦЗ 2<br />
Рекомендації „Парасолеві” види є види з відомими екологічними вимогами, які можна використовувати для індикації<br />
умов біотопу. В цьому контексті наявність популяцій видів з широким колом вимог (таких як вищі хижаки<br />
або інші великі ссавці) можна використовувати для індикації того, що ліс дозволяє підтримувати більшість<br />
або всі види, які трапляються у природі 31 .<br />
Інформацію про мінімальний розмір лісу, що потенційно може підтримувати життєздатні популяції 32 таких<br />
видів або важливі суб-популяції 33 , можна використовувати для визначення розміру лісів високої цінності<br />
для збереження.<br />
Джерела Біологи – спеціалісти з охорони дикої природи<br />
інформації<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад,.”будь-яка лісогосподарська одиниця розміром щонайменш 50 000 га або яка є частиною лісової<br />
території розміром щонайменш 50 000 га і в якій спостерігаються суб-популяції слонів і тигрів є лісом<br />
високої цінності для збереження.<br />
2.2.1.1. Приклади<br />
Приклад 1: Північно-східний Китай та Внутрішня Монголія 34<br />
Визначення: Великі нефрагментовані масиви лісу, які ще збереглися, ідентифіковані за допомогою<br />
дистанційного зондування та ГІС-технологій (за деталями звертатися до контактної особи, вказаної у виносці<br />
внизу сторінки).<br />
20<br />
30 The Tropical Rain Forest Information Centre (TRFIC), забезпечує картами лісового покриву на багатьох тропічних<br />
територіях: http://www.bsrsi.msu.edu/trfic<br />
31 Розроблено товариством охорони дикої природи (Wildlife Conservation Society - WCS) для планування шляхом<br />
використання екологічно функціонуючих популяцій з групи ландшафтних видів. Дивись сайт: http://wcs.org<br />
32 Концепція „життєздатної популяції” є складною, але (з деякими припущеннями), 50 особин часто вважаються достатніми<br />
для зменшення рівня інбридингу до прийнятних рівнів (Franklin, I.R. (1980), Еволюційні зміни в малих популяціях. Soulé,<br />
M.E., Wilcox, B.A. (Eds.), Природоохоронна біологія: еволюційно-екологічна перспектива. Сінауер Ассошіейтс, Сандерленд,<br />
Массачусетс, США). Робоча група, звичайно, може надати перевагу іншим визначенням.<br />
33 Там, де великі ліси ландшафтного рівня є рідкісними, можна прийняти рішення про включення важливих суб-популяцій<br />
уразливих видів з великим ареалом (наприклад, росомаха, тигр, слон) навіть якщо ці суб-популяції можуть самі по собі не<br />
бути життєздатними в довгостроковому плані.<br />
34 Взято з „ Ідентифікація високих природоохоронних цінностей в Північно-східному Китаї та Внутрішній Монголії:<br />
Посібник для менеджерів та інших зацікавлених сторін”. Попередній варіант, вересень 2003. За довідками звертатися до Dr.<br />
Zhu Chunquan, WWF Китаю (chqzhu@wwfchina.org).
2.3. Визначення ВЦЗ 3: Лісові території, які містять рідкісні та<br />
вимираючі екосистеми, а також екосистеми, що перебувають під<br />
загрозою зникнення, або є їхньою частиною<br />
Деякі екосистеми є широко розповсюдженими і загроза їх існуванню є незначною, тоді як інші рідко<br />
трапляються в природі або швидко скорочуються через вплив людини. Для збереження всього діапазону<br />
біорізноманіття, важливо, щоб достатні території кожного з таких рідкісних або таких, що скоротилися, біотопів<br />
зберігалися в доброму стані. Найефективнішим шляхом досягти цього – забезпечити адекватний покрив таких<br />
екосистем в межах захищених Охоронних територій. Якщо це є неможливим або ще не досягнуто, потрібно<br />
бережне господарювання на ключових місцях поза системою Охоронних територій. Метою цієї ВЦЗ є<br />
ідентифікація місць, які потрібні для охорони кожного типу рідкісних та зникаючих біотопів, а також біотопів,<br />
що перебувають під загрозою зникнення. Для деяких біотопів не потрібно такого спеціального господарювання,<br />
для інших – кожний збережений приклад біотопу можна вважати дорогоцінним, але для багатьох необхідно<br />
ідентифікувати серед всього діапазону місць різного ступеню важливості місця вищого пріоритету та<br />
зосередитися на них.<br />
3.1 Ідентифікація рівня доступної інформації з охорони екосистем<br />
Рекомендації Можуть бути доступні різні рівні інформації та синтезу:<br />
- ідентифікація в масштабах країни пріоритетних лісів для охорони екосистем (переходьте до кроку<br />
3.2)<br />
- ідентифікація пріоритетних лісів в окремих частинах країни (переходьте до кроку 3.2)<br />
- ідентифікація пріоритетних територій в межах країни або пріоритетних регіонів або типів лісу<br />
(переходьте до кроку 3.4)<br />
- оцінка величини наявного лісового покриву для кожного типу лісу (переходьте до кроку 3.4)<br />
- класифікація екосистем (переходьте до кроку 3.4)<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Інформація з окремих лісових територій, які ідентифіковано як пріоритетні місця для охорони екосистем<br />
може бути доступною з карт пріоритетних охоронних об’єктів, що видаються урядовими установами,<br />
відповідальними за охорону довкілля 35 , у визнаних авторитетів з біорізноманіття (наприклад, NatureServe,<br />
Infonatura 36 ), НУО та дослідницьких інститутах.<br />
Особливо пріоритетні для охорони природи території в межах країни можна знайти у глобальних<br />
охоронних пріоритетах, доступних у програмі „WWF Global 200 Ecoregions” 37 та у „гарячих точках”,<br />
виділених Conservation International 38 , а також у перелічених вище джерелах.<br />
Оцінка лісового покриву та класифікації екосистем має надаватися місцевими установами,<br />
відповідальними за охорону довкілля, НУО та дослідницькими інститутами.<br />
Якщо бракує інформації, слід розраховувати на всі доступні джерела та попередні визначення термінів „під<br />
загрозою зникнення” та „вимираючий 39 ”.<br />
3.2 Визначення того, чи є достатнім наявний план (чи плани) встановлення пріоритетів<br />
Якість: адекватний аналіз встановлення пріоритетів має враховувати останні зміни лісового покриву.<br />
Рекомендації<br />
Широта охоплення: оцінюється масштаб в якому типи лісу є рідкісними, зникаючими, або такими, що<br />
перебувають під загрозою зникнення (наприклад, один тип лісу може бути звичайним на національному<br />
рівні, але не зустрічатися поза межами країни, іншій може бути рідкісним в межах країни, але<br />
розповсюдженим в світовому масштабі, тощо).<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетними місцями, визначеними як ВЦЗЛ, мають бути важливі<br />
зразки усіх рідкісних, зникаючих, або таких, що перебувають під загрозою зникнення, типів лісу.<br />
21<br />
35 Наприклад, згідно з директивою щодо біотопів, держави-члени Європейського союзу повинні ідентифікувати та визначати<br />
як спеціальні охоронні території, місця, що містять біотопи, чий природний ареал є дуже малим або значно скоротився або<br />
вони є винятковими прикладами екосистем в країнах ЄС. Таки місця складають частину мережі охоронних територій<br />
„Natura 2000”.<br />
36 NatureServe надає пошукові бази даних та іншу інформацію щодо розподілу видів та екосистем в Північній Америці<br />
(www.natureserve.org)та розподілу птахів та ссавців у Латинській Америціt( www.infonatura.org)<br />
37 WWF Global 200 Ecoregions. Глобально важливі екорегіони, визначені на основі видового багатства, ендемізму, високої<br />
таксономічної унікальності, надзвичайних екологічних або еволюційних явищ та глобальної рідкісності головних типів<br />
біотопів. Інформацію можна знайти на сайті: http://www.panda.org<br />
38 „Гарячі точки”, виділені Conservation International є територіями з винятковими рівнями ендемізму і які потерпають від<br />
значної втрати біотопів. Інформація доступна на сайті: www.conservation.org<br />
39 Наприклад, Національна біологічна служба США класифікує екосистеми як критичні до вимирання (>98% втрачено),<br />
вимираючі (85-98% втрачено), та під загрозою зникнення (70-84% втрачено) шляхом порівняння з оригінальним розподілом<br />
(до заселення європейцями) за кількісними та якісними індикаторами (площа, відносна рясність сукцесійних стадій,<br />
старовіковість, тощо). Noss, R.F., E.T. LaRoe, та J.M. Scott. 1995. Зникаючі екосистеми США: попередня оцінка втрати і<br />
деградації. Вашингтон, Біологічний звіт 28. Національна біологічна служба USDI..
Виключаються типи лісу, що є типовими, але не рідкісними, зникаючими, або такими, що перебувають під<br />
загрозою зникнення (як обговорювалося в Посібнику, частина 1, розділ 2.3).<br />
Коли існує більше, ніж одна схема встановлення пріоритетів, необхідно обирати між ними або поєднати їх<br />
результати якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією<br />
схемою, або лише ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах).<br />
Якщо плани достатні, переходьте до кроку 3.3<br />
Якщо ні, або якщо частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів для лісів,<br />
переходьте до кроку 3.4<br />
3.3 Інтерпретація та інформування<br />
Місця ідентифіковані згідно схеми встановлення пріоритетів (або категорії особливого пріоритету, якщо їх<br />
Рекомендації<br />
виділено більш, ніж одну) визнаються лісами високої цінності для збереження.<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Результат<br />
Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі лісові території,<br />
ідентифіковані як вищий пріоритет для охорони згідно дослідженню y, є лісами високої цінності для<br />
збереження”.<br />
3.4 Визначення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, типів лісу<br />
Рекомендації<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
Робоча група з ВЦЗЛ має вирішити які типи лісу є рідкісними, зникаючими або такими, що перебувають<br />
під загрозою зникнення, виключивши ті, що не входять до цих категорій. Це визначить параметри ВЦЗ 3,<br />
що можна буде використовувати лісовим менеджерам під час попередніх оцінок, як перелік потенційних<br />
ВЦЗЛ.<br />
Робоча група ВЦЗЛ має розглянути таке:<br />
- типи лісу, які є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення, в межах країни (і<br />
рідкісні внаслідок природних причин, і такі, яким загрожує зникнення внаслідок минулої або<br />
сучасної діяльності людини).<br />
- типи лісу, які є рідкісними, зникаючими або такими, що перебувають під загрозою зникнення, на<br />
регіональному або глобальному рівнях (навіть якщо вони відносно розповсюджені в межах<br />
країни)<br />
- типи лісу з іншими винятковими характеристиками, такими як незвично високе видове багатство,<br />
біотоп для видів ключових охоронних інтересів, тощо.<br />
Для кожного з цих типів слід оцінити рівень охоплення наявними Охоронними територіями та<br />
національним/регіональним законодавством. Для типів, чий сучасний стан захисту є неадекватним,<br />
необхідно буде зарахувати принаймні деякі незахищені місця до ВЦЗЛ.<br />
Переходьте до кроку 3.5<br />
Карти лісового покриву, національні екологічні підручники, матеріали програми WWF Global 200, „гарячі<br />
точки” Conservation International, знання експертів та інформація з Охоронних територій ідентифікація<br />
відповідних урядових установ.<br />
Потенційні ВЦЗЛ визначено<br />
Робоча група з ВЦЗЛ може розглянути складання переліку рідкісних, зникаючих або таких, що<br />
перебувають під загрозою зникнення типів лісу (тобто параметрів ВЦЗ 3), як попередньої оцінки для<br />
лісових менеджерів. Наприклад, „якщо Ваша лісогосподарська одиниця містить типи лісу a, b чи c, або<br />
якщо Ваша лісогосподарська одиниця перебуває в регіоні х країни і містить тип лісу d, тоді такий ліс<br />
потенційно містить ВЦЗ і потрібно проведення повної оцінки”.<br />
3.5 Визначення граничних значень для ВЦЗЛ<br />
Рекомендації<br />
Джерела<br />
інформації<br />
При визначенні відповідних граничних значень для кожного типу лісу корисно розглянути:<br />
- Чи було ідентифіковано певні типи лісів або частини країни як такі, що мають виняткове<br />
охоронне значення<br />
- Ступінь захищеності таких типів лісу наявною мережею Охоронних територій та<br />
національним/регіональним законодавством<br />
- Зменшення площ таких типів лісу в останні роки<br />
- Частка глобального або регіонального покриву типу лісу, що знайдено в межах країни<br />
Деякі типи лісу можуть знаходитися під такою загрозою, що будь-який зразок має належати до ВЦЗЛ. Для<br />
екосистем, загрози яким є меншими, слід розглянути таке:<br />
Розмір, вище якого зразки таких екосистем слід визнати ВЦЗЛ<br />
Умови, за якими можна класифікувати зразки таких екосистем, як ВЦЗЛ (наприклад, частка таких лісів,<br />
вкритих елементами інфраструктури, такими як шляхи або селища, структура та видовий склад<br />
деревостанів, тощо.)<br />
Карти лісового покриву, знання експертів:<br />
Території країни виняткової охоронної важливості можна визначити за допомогою національних<br />
охоронних планів та законодавства, матеріалів програми WWF Global 200, „гарячих точок” Conservation<br />
International, баз даних Natureserve, тощо;<br />
Інформацію щодо типів лісу в межах Охоронних територій можна отримати від національних або<br />
регіональних урядових установ, відповідальних за Охоронні території;<br />
Решту площ типів лісу можна оцінити використовуючи карти лісового покриву, видані місцевими<br />
22
23<br />
Результат<br />
установами, відповідальними за охорону природного середовища, визнаних авторитетів з біорізноманіття,<br />
НУО та дослідницькі інститути.<br />
Частку глобального або регіонального покриву типу лісу, що знайдено в межах країни можна отримати з<br />
перелічених вище джерел.<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Інформування в чіткій формі, наприклад, „ будь-який тип лісу х площею щонайменш 2 000 га, менш ніж<br />
5% якої зайнято інфраструктурою (шляхи та селища) та будь-який тип лісу у площею щонайменш 200 га<br />
належить до ВЦЗЛ”.<br />
2.3.1.1. Приклади<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Визначення: Типи лісів, яким загрожує зникнення (в т.ч. вологий тропічний ліс, високогірний ліс, середньо<br />
гірський дощовий ліс, ліс на торф’яниках, ліс на прісноводних болотах, вересовий ліс, саванний ліс, ліс на<br />
вапняках, мангровий ліс, ліс в низинах на певних територіях 40 ) є лісами високої цінності для збереження коли<br />
такі території також ідентифіковані як пріоритетні місця при незалежних процесах охоронного планування (в<br />
т.ч. індонезійського стратегічного плану дій з охорони біорізноманіття, регіональних комітетів відповідальних<br />
за встановлення регіональних пріоритетів цього плану, наявного національного охоронного плану, наявних<br />
екорегіональних планів, наприклад, TNC для східного Калімантану, CI для західного Папуа).<br />
Приклад 2: Північноатлантичний автономний регіон в Нікарагуа 41<br />
Визначення: Прирічкові ліси з домінуванням бамбуку.<br />
2.4. ВЦЗ 4. Лісові території, що забезпечують основні функції<br />
природи в критичних ситуаціях (наприклад, захист водозборів,<br />
захист від ерозії).<br />
2.4.1. ВЦЗ 4.1 Ліси, ключові для захисту водозборів (водоохоронні ліси)<br />
Всі ліси впливають на водозбори, на яких вони розташовані. Втім, водоохоронні функції окремих лісів не<br />
завжди є ключовими. Ліси можуть розглядатися як ключові до захисту водозборів, коли окрема лісова територія<br />
захищає проти:<br />
- Потенційно катастрофічних повеней або посух,<br />
- Широкомасштабної втрати незамінної води для пиття, сільського господарства, гідроелектричних<br />
систем тощо,<br />
- Руйнування рибних промислів, де місця нересту захищаються мангровими або прибережними лісами,<br />
- Змін в гідрології водозборів, які можуть призвести до серйозної та незворотної деградації Охоронної<br />
території<br />
Деякі типи лісів є особливо важливими для регулювання потоків води і тому, більш ймовірно, є ключовими у<br />
функціонуванні водозборів. Прикладами є прибережні та вологі тропічні ліси.<br />
4.1.1 Ідентифікація наявних критеріїв для визначення лісів ключових у підтриманні уразливих водозборів<br />
Рекомендації В більшості країн є система ідентифікації ключових водозборів. Часто вона є частиною національного<br />
лісового законодавства. Зазвичай складається із зонування лісових територій на різні класи захисту залежно<br />
від ризиків порушення захисту водозборів і потенційних наслідків такого порушення.<br />
Якщо класифікація ключових водозборів існує, переходьте до кроку 4.1.2<br />
Якщо не існує, переходьте до кроку 4.1.4<br />
Джерела Національне лісове законодавство, урядові системи зонування водозборів, тощо.<br />
інформації<br />
4.1.2 Визначення чи є наявна класифікація достатньою<br />
Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни лісового покриву в межах країни та сучасне<br />
Рекомендації<br />
розуміння гідрології, а також є загальновизнаною та застосовується на практиці.<br />
Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів (дивись вступ до цього<br />
розділу). Наприклад, класифікація, що стосується лише захисту гребель гідроелектростанцій, має<br />
40 Ліс в низинах не включається в тих провінціях, де знелісення відносно невелике.<br />
41 Приклад взято з ‘Validando el Protocolo para Definir Bosques de Alto Valor para la Conservación (BAVC). Puerto Cabezas,<br />
Región Autónoma Atlántica Norte (RAAN), Nicaragua’. Вересень 2002р. Контактна особа: Steve Gretzinger, WWF Центральна<br />
Америка (sgretzin@wwfca.org).
недостатню широту охоплення в країні, де відбуваються катастрофічні повені.<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: один (або більше) класів захисту має охоплювати всі лісові території,<br />
необхідні для захисту ключових водозборів, виключаючи ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто<br />
коли звичайне адекватне ведення лісового господарства є достатнім підтримання функціонування<br />
водозборів).<br />
Якщо класифікація є достатньою, переходьте до кроку 4.1.3<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.1.4<br />
4.1.3 Інтерпретація та інформування<br />
Обрання класу (класів) захисту, що є найбільш узгодженими з визначенням ВЦЗ 4 (як обговорювалося у<br />
Рекомендації<br />
Посібнику, Частина 1, Розділ 2.4).<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Результат<br />
Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території визначені як<br />
категорії лісів ВО (водоохоронні) 1 та ВО 2 відповідно до Національної лісогосподарської інструкції Т/2002<br />
є лісами високої цінності для збереження”.<br />
4.1.4 Ідентифікація ключових водозборів<br />
Рекомендації<br />
Можуть включатися водозбори з високим ступенем ризику катастрофічних повеней або посух чи такі, що є<br />
ключовими для постачання води до водосховищ, іригаційних та гідроелектричних систем, живлення річок,<br />
захищають рибні промисли, є ключовими для екологічного функціонування Охоронних територій 42 .<br />
Переходьте до кроку 4.1.5<br />
Джерела Інформацію щодо територій, які схильні до серйозних повеней або посух в минулому або сучасному, або<br />
інформації які є ключовими для постачання води до водосховищ, іригаційних та гідроелектричних систем, живлення<br />
річок, рибальства, а також гідрологічні карти можна отримати в урядових відомствах і установах.<br />
4.1.5 Визначення чи мають ключові водозбори плани менеджменту для всієї території водозбору<br />
Рекомендації<br />
Навіть якщо немає адекватної національної класифікації із захисту водозборів, ті водозбори, де наслідки<br />
порушення функцій є особливо важкими, часто мають плани менеджменту для всієї території водозбору.<br />
Для кожного з них необхідно провести оцінку.<br />
Якщо такі плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.1.2. та 4.1.3.<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.1.6<br />
Джерела Уряд або регіональні/місцеві органи управління, двосторонні агенції, тощо.<br />
інформації<br />
4.1.6 Віднесення лісів в таких водозборах до ВЦЗЛ, якщо не буде доведено, що вони не є такими<br />
Рекомендації За превентивним принципом, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на<br />
таких територіях не належать до ВЦЗЛ. Менеджерам можуть надаватися рекомендації з методів за якими<br />
це можна зробити. Наприклад, ознаками того, що лісогосподарська одиниця не може відігравати ключової<br />
ролі в захисті водозборів є:<br />
- велика територія водозбору все ще вкрита лісом, або<br />
- ліси лісогосподарської одиниці вкривають дуже малу частку водозбору<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
Знання експертів<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Наприклад, „всі ліси, що зростають на території водозбору х та будь-який ліс площею більше, ніж 100 га на<br />
водозборах у та z, є лісами високої цінності для збереження”<br />
2.4.1.1. Приклади<br />
Приклади результатів для ВЦЗ 4.1<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Визначення: Всі Охоронні ліси, території категорій DAS Super-Prioritas та DAS Prioritas, інших важливих<br />
категорій DAS та Sub-DAS, визнані компетентними експертами, а також високогірні вологі тропічні ліси,<br />
вважаються лісами високої цінності для збереження.<br />
Приклад 2: Болгарія<br />
Визначення: Такі ліси та землі Лісового фонду є лісами високої цінності для збереження:<br />
1. Ті, що включають території водозборів зливових потоків, на яких вкрита лісом площа перевищує 40%;<br />
2. Рослинні угрупування сосни гірської (Pinus mugo);<br />
24<br />
42 За певних обставин плани менеджменту на охоронних територіях включають оцінку зовнішніх впливів, що<br />
потенційно можуть призвести до деградації (наприклад, вимога до планів менеджменту територіями програми<br />
Natura 2000). Крім того, може бути, що деякі типи охоронних територій є внутрішньо схильними до деградації<br />
внаслідок діяльності, що відбувається поза їх межами (наприклад, охоронні території лісів на торф’яниках в<br />
Індонезії, охоронні території, що залежать від захисту прирічкових лісів).
3. Ліси та землі Лісового фонду, які утворюють верхню межу лісу та регулюються згідно Акту про ліси, або<br />
входять до 200-метрової смуги нижче верхньої межі лісу;<br />
4. Природні прибережні ліси на заплавних річкових терасах за участю таких порід: Quercus pedunculiflora, Q.<br />
robur, Fraxinus oxycarpa, Ulmus minor, U. laevis, Salix alba, Alnus glutinosa, Populus alba, P. nigra, Platanus<br />
orientalis;<br />
5. Ліси між дамбою та південним берегом Дунаю, острівні ліси та ліси, що перебувають у 200-метровій смузі<br />
від високих берегів річок;<br />
6. Ліси в 100-метровій смузі болгарських ділянок річок Маріца, Тунджа, Мєста, Струма, Арда, Лом, Цибриця,<br />
Огоста, Скут, Іскир, Янтра, Віт, Сазлійка, Стряма, Осим, Русєнськи Лом, Камчія, Велека та Резовска;<br />
7. Ліси та землі Лісового фонду в санітарній Охоронній зоні №3 загат для питної води, що регулюється<br />
Постановою №3 від 2002 року.<br />
2.4.2. ВЦЗ 4.2 Ліси ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси)<br />
Часто ліси є важливими у підтриманні стабільності рельєфу, в т.ч. захист від ерозії, зсувів та лавин. Більшість<br />
стандартів відповідального ведення лісового господарства враховує це. Проте, в деяких випадках ризики значної<br />
ерозії, зсувів та лавин є надзвичайно високими, а наслідки, що виражаються у втраті людського життя та<br />
продуктивних земель, пошкодженні екосистем та майна є потенційно катастрофічними. В таких випадках<br />
екосистемна функція лісів є ключовою і саме такі ліси слід визнавати лісами високої цінності для збереження.<br />
Як і відносно до інших елементів цієї ВЦЗ 4, головним завданням робочої групи буде прийняття рішення про те,<br />
коли такі функції є ключовими.<br />
4.2.1 Ідентифікація наявного підходу до виділення територій, які є ключовими для захисту від ерозії та<br />
стабільності рельєфу.<br />
Рекомендації Більшість країн має системи ідентифікації територій, які є ключовими для стабільності рельєфу та захисту<br />
від ерозії. Часто це є частиною національного лісового законодавства. Зазвичай воно містить зонування<br />
лісових територій на різні класи захисту від ерозії залежн від ризиків значної ерозії та від потенційних<br />
наслідків такої ерозії.<br />
Якщо існує класифікація ключових для захисту від ерозії територій, переходьте до кроку 4.2.2.<br />
Якщо не існує, переходьте до кроку 4.2.4.<br />
Джерела Національне лісове законодавство, урядові установи та карти, а також консультації із компетентними<br />
інформації експертами.<br />
4.2.2 Визначення адекватності наявної класифікації<br />
Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни лісового покриву в межах країни та сучасне<br />
Рекомендації<br />
розуміння ерозії. В ідеалі така класифікація має бути загальновизнаною та застосовуватися на практиці.<br />
Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів.<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: один (або більше) класів захисту має охоплювати всі лісові території,<br />
необхідні для захисту від сильної ерозії або для стабільності рельєфу на територіях, де їх наслідки є<br />
тяжкими. Виключаються ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто коли звичайне адекватне<br />
ведення лісового господарства є достатнім для захисту від ерозії).<br />
Якщо класифікація є достатньою, переходьте до кроку 4.2.3<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.2.4<br />
4.2.3 Інтерпретація та інформування<br />
Обрання класу (класів) захисту, що є найбільш узгодженими з визначенням ВЦЗ 4 (як обговорювалося у<br />
Рекомендації<br />
Посібнику, Частина 1, Розділ 2.4).<br />
ВЦЗЛ визначено<br />
Результат<br />
Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території визначені як<br />
категорії лісів ПЕ (протиерозійні) 1 та ПЕ 2 відповідно до Національної лісогосподарської інструкції Т/2002<br />
є лісами високої цінності для збереження”.<br />
4.2.4 Ідентифікація території з критичним рівнем небезпеки ерозії<br />
Рекомендації Першим кроком має бути ідентифікація регіонів де є ймовірним ризик значної ерозії, зсувів і лавин. Це<br />
території, де в минулому відбувалася значна ерозія або нестабільність рельєфу або де ґрунти, геологія та<br />
схили роблять рельєф вразливим. По-друге, необхідно визначити типи катастрофічних або значних<br />
сукупних впливів ерозії та нестабільності рельєфу від яких треба захищатися шляхом визначення ВЦЗЛ.<br />
Потенційні впливи значної ерозії та нестабільності рельєфу можуть включати втрати людського життя і<br />
продуктивних сільськогосподарських земель, пошкодження майна або екосистем.<br />
Переходьте до кроку 4.2.5<br />
Джерела Інформацію щодо територій, які схильні до значної ерозії або лавин в минулому або сучасному і де<br />
інформації наслідки цього є катастрофічними, можна отримати в урядових відомствах і установах.<br />
4.2.5 Визначення чи мають такі критичні території місцеві плани захисту<br />
Рекомендації Навіть якщо немає адекватної національної класифікації захисту від ерозії, критичні території можуть мати<br />
місцеві плани захисту або законодавчі акти. Для кожного з них необхідно провести оцінку.<br />
25
Якщо такі класифікації чи плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.2.2. та 4.2.3.<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.2.6<br />
Джерела Уряд або регіональні/місцеві органи управління, двосторонні агенції, тощо.<br />
інформації<br />
4.2.6 Віднесення лісів на таких критичних територіях до ВЦЗЛ, якщо не буде доведено, що вони не є такими<br />
Рекомендації За превентивним принципом, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на<br />
таких територіях не належать до ВЦЗЛ. Менеджерам можуть надаватися рекомендації з методів за якими<br />
це можна зробити. Наприклад, ознаками того, що лісогосподарська одиниця не може відігравати ключової<br />
ролі в захисті від ерозії та нестабільності рельєфу є:<br />
- ліси лісогосподарської одиниці вкривають дуже малу територію уразливих ґрунтів або схилів<br />
- конкретне топографічне положення лісогосподарської одиниці захищає її територію від<br />
потенційно значної дощової ерозії<br />
Джерела Знання експертів<br />
інформації<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Рішення має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „будь-які лісові<br />
території в регіонах х та у, де є схили, крутіші за z градусів, є лісами високої цінності для збереження”.<br />
2.4.2.1. Приклади результатів для ВЦЗ 4.2<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Визначення: Всі Охоронні ліси, території категорій DAS Super-Prioritas та DAS Prioritas, інших важливих<br />
категорій DAS та Sub-DAS, визнані компетентними експертами, а також високогірні вологі тропічні ліси,<br />
вважаються лісами високої цінності для збереження.<br />
Приклад 2: Болгарія<br />
Визначення: Такі ліси та землі Лісового фонду є лісами високої цінності для збереження:<br />
1. Ліси та землі Лісового фонду на схилах крутіших за 30º (або меншими у випадку коли вони перебувають в<br />
зоні концентрації стоку на схилах крутіших за 10º та довжиною схилів більше 200 м) загальною площею<br />
більше 1 га і повнотою дерево стану більше 0,6;<br />
2. Території не придатні для лісу, вкриті деревною та чагарниковою рослинністю;<br />
3. Ліси, які вирощені згідно технічних проектів для боротьби з ерозією, регулювання стоку, захисту берегів,<br />
вітрозахисні лісосмуги та ліси, що захищають інженерне обладнання;<br />
4. Ліси, що захищають населені пункти або комунікаційні структури, розташовані на шляху сходу лавин (дані<br />
від Служби спасіння у горах), ліси на територіях снігонакопичення на схилах більше 20º, ліси розташовані<br />
нижче знелісених територій снігонакопичення на схилах довших за 200 м та крутіших 20º;<br />
5. Угрупування граба східного (Carpinus orientalis) на бідних або дуже малопотужних ґрунтах.<br />
2.4.3. ВЦЗ 4.3 Ліси, що є перешкодами для небажаних пожеж<br />
Більшість стандартів відповідального лісового господарства містить вимоги до запобігання пожежам та<br />
боротьби із ними на територіях, де це потрібно. Цей елемент не розповсюджується на ліси, де пожежі є<br />
природною або звичайною частиною процесів, що відбуваються у лісових екосистемах. До нього радше<br />
належать ті нечисленні ліси, які утворюють природні перешкоди для пожеж там, де неконтрольоване<br />
розповсюдження пожеж піддає серйозному ризикові людське життя та майно, економічну діяльність або<br />
екосистеми чи види, існуванню яких загрожує небезпека. Прикладами лісів, які є природними перешкодами для<br />
пожеж, є природні смуги широколистяних лісів на територіях, вкритих евкаліптовими лісами в Австралії або<br />
тропічними сосновими лісами.<br />
4.3.1 Ідентифікація наявної класифікації захисту від пожеж<br />
Рекомендації<br />
Багато країн, де існує ризик катастрофічних пожеж, мають систему ідентифікації лісів, що є ключовими<br />
для захисту від пожеж. Часто вона є частиною національного лісогосподарського законодавства. Зазвичай<br />
лісові території навкруги уразливих міст, Охоронних територій, тощо, виділяють як захисні ліси.<br />
Якщо класифікація існує, переходьте до кроку 4.3.2<br />
Якщо не існує, переходьте до кроку 4.3.4<br />
Джерела Відповідні урядові установи та експерти з лісових пожеж з дослідницьких установ.<br />
інформації<br />
4.3.2 Визначення адекватності наявної класифікації<br />
Рекомендації Якість: адекватна класифікація відбиває останні зміни в лісовому покриві та ризик пожеж в межах<br />
країни. В ідеалі така класифікація має бути загальновизнаною та застосовуватися на практиці.<br />
Широта охоплення: класифікація має охоплювати відповідне коло параметрів. (дивись крок 4.3.5).<br />
Відповідність визначенню ВЦЗ: один (або більше) класів захисту має охоплювати всі лісові території,<br />
26
необхідні для захисту від неконтрольованих руйнівних пожеж на територіях, де наслідки пожеж є<br />
тяжкими. Виключаються ліси, які є важливими, але не є ключовими (тобто коли звичайне адекватне<br />
ведення лісового господарства є достатнім для захисту та боротьби із пожежами).<br />
Якщо класифікація є достатньою, переходьте до кроку 4.3.3<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.3.4<br />
4.3.3 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації Обрання класу (або класів) протипожежного захисту, які слід розглядати як ВЦЗЛ<br />
Результат ВЦЗЛ визначено<br />
Має бути повідомлено у зрозумілій для лісових менеджерів формі. Наприклад, „всі території, що<br />
відповідають визначенню категорії лісів ПЗ (протипожежного захисту) 1.1 у Національній<br />
лісогосподарській інструкції Т/2002 є лісами високої цінності для збереження”.<br />
4.3.4 Ідентифікація регіонів, де існує високий ризик неконтрольованих руйнівних пожеж<br />
Рекомендації<br />
Регіони схильні до значних пожеж в минулому або в останні роки мають бути визначені.<br />
Слід ідентифікувати окремі лісові території або типи в межах цих регіонів, де ліси можуть бути або вже є<br />
перешкодою розповсюдження неконтрольованих руйнівних пожеж.<br />
Переходьте до кроку 4.3.5<br />
Джерела Урядові установи та експерти з лісових пожеж з дослідницьких установ.<br />
інформації<br />
4.3.5 Визначення наявності діючих планів протипожежного захисту<br />
Рекомендації Навіть якщо немає адекватної національної класифікації захисту від пожеж, території з високим ризиком<br />
виникнення катастрофічних пожеж, часто мають окремі плани протипожежного захисту. Для кожного з<br />
них необхідно провести оцінку.<br />
Якщо такі класифікації чи плани існують, для кожного з них переходьте на кроки 4.3.2 та 4.3.3<br />
Якщо ні, переходьте до кроку 4.3.6<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Регіональні або місцеві урядові установи.<br />
4.3.6 Віднесення лісів на таких критичних територіях до ВЦЗЛ, якщо не буде показано, що вони не є такими<br />
Рекомендації Ліси на територіях з високим ризиком виникнення пожеж, ідентифікованих на кроці 4.3.4. зазвичай<br />
відносять до ВЦЗЛ, якщо вони:<br />
- містять населені пункти чи громади або примикають до них;<br />
- містять місця важливої культурної цінності (наприклад, священні місця, археологічні пам’ятки)<br />
або примикають до них;<br />
- містять Охоронні території з вимираючими та такими, що перебувають під загрозою зникнення,<br />
видами чи екосистемами, або примикають до них;<br />
- достатньо великі для того, щоб бути значною перешкодою.<br />
Якщо будь-який з цих індикаторів є наявними в регіоні, ідентифікованому на кроці 4.3.4, тоді згідно<br />
превентивного принципу, лісові менеджери нестимуть відповідальність за доведення того, що їх ліси на<br />
таких територіях не належать до ВЦЗЛ.<br />
Результат ВЦЗЛ визначено.<br />
Чітке інформування, наприклад, „будь-який ліс із домінуванням широколистяних порід у регіоні х, що<br />
перебуває в межах 5 км від одного чи кількох поселень людини або які примикає до Охоронної території<br />
чи національної пам’ятки є лісом високої цінності для збереження”.<br />
2.4.3.1. Приклади результатів для ВЦЗ 4.3<br />
Приклад 1: Болгарія<br />
Визначення: Всі листопадні ліси не менш ніж 250 м завширшки (за винятком лісів із домінуванням берези,<br />
акації (Acacia) та гібридів /культиварів тополі) серед культур хвойних порід і між культурами хвойних порід та<br />
населеними пунктами, а також між культурами хвойних порід та землями різного сільськогосподарського<br />
використання, є лісами високої цінності для збереження.<br />
Приклад 2: Північноатлантичний автономний регіон в Нікарагуа<br />
Визначення: Такий елемент ВЦЗ не представлений в цьому регіоні.<br />
2.5. ВЦЗ 5. Лісові території, що є визначальними для задоволення<br />
основних потреб місцевих громад<br />
Ліси можуть бути джерелом задоволення широкого кола основних потреб місцевих громад. Різні елементи цієї<br />
ВЦЗ розглядаються разом, тому що основними питаннями, які має вирішувати робоча група, є визначення того,<br />
що складає „основну потребу” та „визначальний”, які будуть тими самими, незалежно від того чи є дана<br />
цінність водою для щоденного вжитку, їжею, паливом чи будівельними матеріалами, тощо.<br />
27
Ця ВЦЗ є відмінною від біологічних та екологічних ВЦЗ, тому що її ідентифікація потребує консультацій з<br />
місцевими громадами. Це означає, що робоча група може визначити, де ця ВЦЗ ймовірно трапляється, але для<br />
визначення того, чи ВЦЗ 5 дійсно представлена в окремому лісі, потрібна консультація на місцевому рівні.<br />
Тому, робоча група має забезпечити лісових менеджерів двома типами рекомендацій: „попередня оцінка”, що<br />
описує ситуації (територій країни або культурних груп), де ВЦЗ потенційно може бути, та рекомендації, як<br />
лісові менеджери в таких ситуаціях мають провадити консультації, щоби визначити, чи дійсно така ВЦЗ існує.<br />
Як частину попередньої оцінки, робоча група може визначити місцеві громади, типи громад або регіони, де<br />
громади потенційно залежать від лісів у своїх основних потребах. Вони мають включати як людей, що живуть у<br />
лісі чи на територіях, що до лісу прилягають, так і будь-яку групу, яка регулярно відвідує ліси. Слід також<br />
ідентифікувати основні потреби місцевих громад, що забезпечуються лісами: їжа, ліки, фураж, паливо,<br />
будівельні матеріали та сировина для ремесел, вода для пиття та інших щоденних потреб, джерело прибутку та<br />
ліси, що підтримують примітивне сільське господарство через поліпшення місцевих мікрокліматичних умов.<br />
Робоча група має також забезпечити лісових менеджерів рекомендаціями з консультацій, які можуть<br />
знадобиться для визначення того, чи ця ВЦЗ потенційно присутня в межах лісогосподарських одиниць. Такі<br />
рекомендації можуть включати відповідні методи проведення консультацій, які типи інформації можуть<br />
знадобитися та як отримати цю інформацію. Оскільки ВЦЗ 6 також потребує консультацій, робоча група може<br />
розглянути ці ВЦЗ разом, коли розроблятиме рекомендації з консультацій.<br />
5.1 Ідентифікація культурних груп, про які відомо, що вони використовують ліси для своїх основних потреб<br />
Рекомендації Культурні групи, які слід розглянути, включають людей, що мешкають в добровільній ізоляції, туземні<br />
(корінні) народи, самоврядні місцеві громади, а також інші культурні групи, існування яких залежить від<br />
лісу. Часто включаються групи, що перебувають в економічно несприятливій ситуації.<br />
Якщо існує одна чи більше таких груп, переходьте до кроку 5.2<br />
Якщо жодної з таких груп не існує, ця ВЦЗ не представлена в такій країні.<br />
Джерела Організації корінних (туземних) народів, урядові установи відповідальні за групи корінних (туземних)<br />
інформації народів або за сільський розвиток, професійні соціологи та антропологи – експерти з місцевих питань,<br />
представники культурних груп та громад.<br />
5.2 Ідентифікація частин країни де мешкають такі групи<br />
Рекомендації Ідентифіковані вище групи можуть мешкати в певних регіонах країни, в цьому випадку буде корисно<br />
забезпечити лісових менеджерів переліком таких територій.<br />
Переходьте до кроку 5.3<br />
Джерела Карти туземних територій, тощо, на додаток до джерел, перелічених в пункті 5.1.<br />
інформації<br />
5.3 Ідентифікація того, як далеко від пунктів люди зазвичай мандрують, щоб використати ліс для своїх основних<br />
потреб<br />
Рекомендації Групи, що потенційно залежать від лісів, часто використовують ліси в межах певної відстані від своїх<br />
населених пунктів для своїх власних потреб не лише регулярно, але й сезонно, як частину триваліших<br />
стратегій землекористування. Цією інформацією робоча група також може забезпечити лісових<br />
менеджерів.<br />
Переходьте до кроку 5.4<br />
Джерела Як для кроку 5.1.<br />
інформації<br />
5.4 Встановлення того, які типи основних потреб встановлені громади отримують від лісів<br />
Рекомендації Потенційні визначальні основні потреби включають, але не обмежуються: єдині джерела води для пиття та<br />
інших щоденних потреб, їжа, ліки, паливо, будівельні матеріали та сировина для ремесел, захист<br />
сільськогосподарських ділянок від несприятливого мікроклімату (наприклад, вітру).<br />
Переходьте до кроку 5.5<br />
Джерела Як для кроку 5.1.<br />
інформації<br />
5.5 Інтерпретація та інформування<br />
Рекомендації<br />
Результат<br />
Кроки 5.1 – 5.5 дозволяють визначити, де ВЦЗ 5 потенційно перебуває в межах країни. Це дозволить<br />
провести попередню оцінку для лісових менеджерів.<br />
Переходьте до кроку 5.6.<br />
Потенційні ВЦЗЛ визначено.<br />
Слід чітко інформувати, наприклад, „будь-який ліс в регіонах a, b та c, що перебувають в межах 5 км від<br />
населених пунктів груп j та k, та які використовуються членами таких громад для полювання, рибальства та<br />
збирання палива, потенційно є лісом високої цінності для збереження”.<br />
5.6 Розробка рекомендацій з відповідних методів проведення консультацій<br />
Рекомендації Цей крок має за мету допомогти лісовим менеджерам визначити, чи використання лісів задовольняє одну<br />
чи більше основних потреб громад, та чи є ліси визначальними для громади (чи громад).<br />
Як йшлося вище, ідентифікація ВЦЗ 5 потребує обов’язкової консультації з місцевими громадами, які<br />
28
29<br />
Джерела<br />
інформації<br />
Результат<br />
потенційно залежать від окремих лісових територій для задовольняння своїх основних потреб. Тому робоча<br />
група має розробити рекомендації з відповідних методів проведення консультацій, які допоможуть лісовим<br />
менеджерам встановити чи є використання лісу визначальним до основних потреб громад. Такі<br />
рекомендації мають кілька аспектів, які обговорюються далі в розділі 3.2:<br />
Характеристика громади: різні групи громади можуть використовувати ліс в різні способи, тому<br />
з’ясування питань щодо використання лісів зазвичай потребують консультацій з різними групами громади.<br />
Робоча група має розглянути при розробці рекомендацій питання з якими групами громад слід проводити<br />
консультації.<br />
Методи проведення консультацій: є багато різних методів спілкування з громадами. Робоча група має<br />
надати рекомендації з відповідних форм проведення консультацій.<br />
Яка інформація потрібна: для визначення того, чи є лісові ресурси визначальними для задовольняння<br />
основних потреб місцевих громад, потрібні різні типи інформації. Зазвичай вони включають:<br />
- для чого громада використовує ліси<br />
- форми використання ресурсів (скільки, коли) та альтернативні джерела<br />
- чи існують протиріччя між використанням одного ресурсу та підтриманням інших ВЦЗ<br />
- чи є використання ресурсу сталим.<br />
Як інтерпретувати отриману інформацію: слід надати рекомендації як використовувати зібрану під час<br />
консультацій інформацію для визначення того, чи є основні потреби визначальними для місцевих громад.<br />
Потенційні індикатори того, що ліс є визначальним для місцевих громад є такими:<br />
- висока частка потреб громад походить з окремого лісу;<br />
- немає легко доступних, можливих за коштами та прийнятних альтернатив;<br />
- громада може зазнати зниження стану здоров’я або добробуту через скорочене споживання<br />
ресурсів;<br />
- окремий ресурс забезпечує лише малу частку основних потреб громад або використовується лише<br />
час від часу, але, втім, є ключовим (наприклад, коли ліс забезпечує обмежену частку всієї<br />
споживаної їжі, але більшу частину протеїну, або коли ліс забезпечує їжею під час голоду або<br />
забезпечує значну частку їжі в окремі періоди року).<br />
Як для кроку 5.1<br />
Методи повної оцінки ВЦЗ<br />
2.5.1.1. Приклади результатів для ВЦЗ 5<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Всебічна процедура того, як лісові менеджери мають консультуватися з місцевими громадами і як вони можуть<br />
використовувати інформацію, отриману для того, щоб встановити чи присутня ВЦЗ 5 в межах їхніх<br />
лісогосподарських одиниць, представлена у „Визначення, управління та моніторинг лісів високої цінності для<br />
збереження в Індонезії: Посібник для лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень, 2003.<br />
Звертатися до Джефа Хейварда (Jeff Hayward), Азійсько-Тихоокеанська програма SmartWood<br />
(jhayward@smartwood.org).<br />
2.6. ВЦЗ 6. Лісові території, що є визначальними для традиційної<br />
культурної ідентичності місцевих громад<br />
Різні компоненти цієї ВЦЗ розглядаються разом, тому що основними питаннями, які має вирішувати робоча<br />
група, є визначення того, що складає „визначальний”, який буде тим самим, незалежно від того чи є дана<br />
цінність культурною, релігійною, тощо.<br />
Часто тяжко окреслити різницю між тим, що має певну важливість для культурної ідентичності і тим, що є<br />
визначальним для неї, тому методи встановлення такої різниці будуть дуже мінливими. Втім, щоби містити<br />
ВЦЗ, ліс має бути визначальним для культури, а робоча група має визначити, що означає „визначальний” в<br />
різних соціальних контекстах, які є в країні.<br />
Як і для попередньої ВЦЗ, ідентифікація того, чи містить окремий ліс ВЦЗ 6, потребуватиме консультацій. Це<br />
означає, що робоча група може ідентифікувати території, де ВЦЗ, ймовірно, трапляється, і це можна<br />
використовувати як попередню оцінку для лісових менеджерів. Робоча група з ВЦЗЛ може також надати<br />
лісовим менеджерам рекомендації з відповідних методів консультацій для визначення того, чи дійсно ця ВЦЗ<br />
трапляється в межах окремої лісогосподарської одиниці. Завдяки спільним вимогам до консультацій з ВЦЗ 5 та<br />
ВЦЗ 6, зазвичай більш зручним для лісових менеджерів є проводити їх разом.<br />
6.1 Ідентифікація культурних груп, які мають сильний культурний зв’язок із лісами<br />
Рекомендації Деякі громади настільки сильно пов’язані із лісом, що ці ліси з високою ймовірністю є визначальними для
Джерела<br />
інформації<br />
традиційної культурної ідентичності таких громад. Вони включають:<br />
- людей в добровільній ізоляції,<br />
- корінні (туземні) народи,<br />
- самоврядні місцеві громади,<br />
- культурні групи, засоби існування яких залежать від лісу.<br />
Втім, ліси можуть також бути лісами визначальної культурної важливості для громад, які менше залежать<br />
від лісу, ніж згадані вище. Робоча група з ВЦЗЛ має розглянути, які типи громад можуть мати традиційну<br />
культурну ідентичність, пов’язану з лісами, крім тих, що перелічені вище:<br />
- групи, про які відомо, що вони мають сильні культурні зв’язки із лісом.<br />
Якщо існує одна або більше таких груп, переходьте до кроку 6.2<br />
Якщо таких груп не існує, ця ВЦЗ не представлена в країні.<br />
Організації корінних (туземних) народів, карти земель корінних (туземних) народів, урядові установи,<br />
відповідальні за групи корінних (туземних) народів або за сільський розвиток, професійні соціологи та<br />
антропологи – експерти з місцевих питань, представники культурних груп та громад.<br />
6.2 Ідентифікація частин країни де мешкають такі групи<br />
Рекомендації В багатьох країнах розповсюдження груп, які мають традиційні культурні зв’язки із лісами, обмежене<br />
окремими територіями країни. Визначення територій, де культура місцевих громад залежить від лісів,<br />
допоможе лісовим менеджерам вирішити представлена ця ВЦЗ чи ні.<br />
Переходьте до кроку 6.3<br />
Джерела Дивись джерела інформації, перелічені для кроку 6.1.<br />
інформації<br />
6.3 Вибір та інтерпретація інформації<br />
Рекомендації Перелік (або карта) територій країни, де існують групи для яких ліси можуть бути визначальними для їх<br />
культурної ідентичності, разом із переліком відповідних культурних груп дозволять лісовим менеджерам<br />
швидко оцінити ймовірність наявності цієї ВЦЗ в межах їхніх лісогосподарських одиниць.<br />
Переходьте до кроку 6.4<br />
Результат Потенційні ВЦЗЛ визначено.<br />
Наприклад, це можна повідомити як „лісові менеджери в регіонах a, b або c, чий ліс використовується<br />
принаймні час від часу культурними групами х та у або громадами, які не мають доступу до дорожньої<br />
мережі, і отже потенційно має ВЦЗ 6, повинні виконати повну оцінку шляхом консультацій з такими<br />
громадами”.<br />
6.4 Розробка рекомендацій з відповідних методів консультацій<br />
30
31<br />
Рекомендації Цей крок ставить за мету допомогти лісовим менеджерам визначити, чи має будь-яка частина їхніх<br />
лісогосподарських одиниць достатню важливість для традиційної культурної ідентичності місцевих громад,<br />
за якою ці ліси можна зарахувати до ВЦЗЛ.<br />
Як йшлося вище, ідентифікація ВЦЗ 6 потребує консультацій. Тому робоча група з ВЦЗЛ має розробити<br />
рекомендації з відповідних методів консультації, які допоможуть лісовим менеджерам визначити чи є<br />
окрема територія лісів визначальною для традиційної культурної ідентичності громад. Ці рекомендації<br />
мають кілька аспектів, які обговорюватимуться далі в розділі 3:<br />
Характеристика громади: різні групи громади можуть мати різні культурні зв’язки із лісом, і тому<br />
зазвичай вимагається консультація з різними групами громади.<br />
Методи проведення консультацій: Робоча група з ВЦЗЛ має надати рекомендації з відповідних форм<br />
проведення консультацій.<br />
Яка інформація потрібна: для визначення того, чи є ліс визначальним для традиційної культурної<br />
ідентичності місцевих громад, потрібні різні типи інформації. Зазвичай вони включають:<br />
- індикатори потенційного культурного значення, які можуть включати священні місця або<br />
релігійні пам’ятки, окремі території, що управляються за законами, що історично склалися, окремі<br />
території з рештками минулого, пов’язаними з ідентичністю групи (наприклад, статуї, мегаліти,<br />
тощо), часте використання лісових продуктів та матеріалів в художніх, традиційних, соціальностатусних<br />
цілях, назви для елементів ландшафту, перекази про ліси, історичні асоціації, естетична<br />
цінність;<br />
- як довго громада пов’язана із окремим лісом.<br />
Як інтерпретувати отриману інформацію: слід надати рекомендації, як використовувати зібрану під час<br />
консультацій інформацію для визначення того, чи є культурний зв’язок визначальним для традиційної<br />
культурної ідентичності громади (тобто чи є культурна цінність ВЦЗ). Можливі індикатори включають:<br />
якщо зміни у лісі можуть потенційно викликати незворотну зміну у традиційній місцевій культурі<br />
(наприклад, храми, священні місця захоронень або місця, пов’язані із особливою культурною або<br />
релігійною діяльністю);<br />
якщо окремий ліс забезпечує культурну цінність, яка є унікальною або незамінною (наприклад, якщо ліс<br />
використовується для збирання матеріалів в художніх, традиційних, соціально-статусних цілях, які не<br />
представлені або недоступні в інших місцевих лісах);<br />
якщо цінність є „традиційною” для громади. Якщо громада пов’язана із окремим лісом протягом сотень<br />
років, така цінність напевно є традиційною. Якщо громада з’явилася набагато пізніше, цінність стає не<br />
такою певною. Робоча група з ВЦЗЛ може визначити граничне значення у десятках років або у кількості<br />
поколінь протягом яких група була пов’язана із окремим лісом до того, як такий зв’язок можна було би<br />
вважати визначальним.<br />
Результат Рекомендації та критерії того, як лісові менеджери можуть ідентифікувати ВЦЗ 6<br />
2.6.1.1. Приклади результатів для ВЦЗ 6<br />
Приклад 1: Індонезія<br />
Всебічна процедура того, як лісові менеджери мають консультуватися з місцевими громадами і як вони можуть<br />
використовувати інформацію, отриману для того, щоб встановити чи присутня ВЦЗ 6 в межах їхніх<br />
лісогосподарських одиниць, представлена у публікації „Визначення, управління та моніторинг лісів високої<br />
цінності для збереження в Індонезії: Посібник для лісових менеджерів та інших зацікавлених сторін”, Серпень,<br />
2003. Звертатися до Джефа Гейварда (Jeff Hayward), Азійсько-Тихоокеанська програма SmartWood<br />
(jhayward@smartwood.org).<br />
3. Залучення зацікавлених сторін до ідентифікації ВЦЗЛ та<br />
господарювання в них.<br />
За визначенням, ВЦЗЛ є найбільш видатними та ключовими лісами. Ось чому важливо використати широке<br />
коло думок і знань при їх ідентифікації, розробці режимів господарювання для їх збереження та при аналізі<br />
ефективності такого господарювання. Залучення зацікавлених сторін до цих процесів має принаймні дві основні<br />
переваги:<br />
- Використання широкого спектру досвіду та знань забезпечує більшу ступінь впевненості, що<br />
ідентифікація та управлінські рішення є адекватними.<br />
- Залучення зацікавлених сторін забезпечує більшу гарантію для суспільства, що ВЦЗ розглядатимуть<br />
відповідним чином.<br />
Важливість залучення зацікавлених сторін міститься в Критерії 9.2 ЛНР (дивись нижче)<br />
Критерій ЛНР 9.2. Консультативна частина процесу сертифікації має робити наголос на ідентифікованих
охоронних властивостях та на можливих варіантах їх збереження.<br />
Робоча група з ВЦЗЛ може забезпечити лісових менеджерів рекомендаціями з приводу того, які консультації<br />
потрібні для виконання цього критерію (або інших схожих вимог, якщо концепція ВЦЗЛ використовується поза<br />
структурою ЛНР). В цьому розділі спочатку коротко обговорюється надання рекомендацій щодо консультацій,<br />
які застосовуються до ідентифікації, менеджменту та моніторингу в усіх ВЦЗЛ. Оскільки консультація є<br />
суттєвою частиною ідентифікації ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6, для них це питання розглядається більш детально.<br />
3.1. Загальна порада до консультацій щодо ВЦЗЛ<br />
3.1.1. З ким слід проводити консультації<br />
Є два типи зацікавлених сторін, яких необхідно залучати до консультацій щодо ВЦЗЛ:<br />
- Зацікавлені сторони, на яких безпосередньо впливає господарювання – громади або окремі люди,<br />
що мешкають на території лісогосподарських одиниць або поблизу них.<br />
- Групи та окремі люди, які мають особливий інтерес до ВЦЗ. Робоча група з ВЦЗЛ може забезпечити<br />
лісових менеджерів переліком груп особливого інтересу з контактною інформацією для кожної ВЦЗ.<br />
Наприклад, групи особливого інтересу для ВЦЗ 1.2. (значні концентрації вимираючих видів та видів,<br />
яким загрожує зникнення) можуть включати національні, регіональні та місцеві урядові установи та<br />
НУО, відповідальні за охорону природи. Часто це можуть бути ті ж самі групи, що й потенційні<br />
„джерела інформації”, представлені в розділі 2.<br />
3.1.2. Як слід проводити консультації<br />
Є два основних варіанти консультаційних процесів щодо ВЦЗЛ:<br />
Неформальні контакти із зацікавленими сторонами. Включає періодичні контакти із зацікавленими<br />
сторонами та обговорення думок з приводу ідентифікації ВЦЗЛ та варіантів господарювання в них. Таким<br />
зацікавленим сторонам надається інформація щодо господарювання в ВЦЗЛ. Перевагою цього процесу є його<br />
відносна рентабельність і робоча група може обрати його як найбільш придатну модель для невеликих лісів з<br />
низькою інтенсивністю господарювання або для лісів, що належать громадам. Потенційні недоліки полягають в<br />
тому, що деякі зацікавлені сторони можуть відчувати (правомірно чи помилково), що лісові менеджери не<br />
враховують їхні інтереси.<br />
Форум зацікавлених сторін з питань господарювання. Полягає у створенні офіційної групи із зацікавлених<br />
сторін, які періодично зустрічаються із лісовими менеджерами для обговорення та консультацій щодо<br />
господарювання в ВЦЗЛ. Будь-який консенсус, досягнутий з питань господарювання в ВЦЗЛ, слід включити до<br />
планування та виконання. Перевагами цього підходу є те, що хоча залучені групи, ймовірно, потребуватимуть<br />
значних технічних та часових витрат, якщо вони є частиною офіційної структури, проте це надасть процесу<br />
консультацій більшу прозорість, а залучені зацікавлені сторони знатимуть, що до їх думок прислухаються.<br />
Недоліками є підвищена вартість організації та проведення зустрічей. Ці обмеження означають, що робоча<br />
група може визнати таку форму консультацій непридатною для невеликих лісів з низькою інтенсивністю<br />
господарювання або для лісів, що належать громадам.<br />
3.2. Конкретні рекомендації для ВЦЗ 5 та ВЦЗ 6<br />
Як йшлося в розділі 2, заключна ідентифікація цих ВЦЗ завжди потребує консультації 43 і робочій групі слід<br />
розробити рекомендації з методів проведення консультацій для визначення того, чи є ліс визначальним для<br />
задовольняння будь-яких основних потреб (ВЦЗ 5) або визначальним для культурної ідентичності громад (ВЦЗ<br />
32<br />
43 Як обговорювалося вище, оцінка для обох соціальних цінностей є дуже схожою і тому їх краще виконувати разом. Якщо<br />
це пов’язано із сертифікацією за схемою ЛОР, в оцінку слід включити вимоги Принципів 2, 3 та 4.<br />
Джерела інформації:<br />
1. Компетентні та обізнані люди та організації, такі як НУО, організації місцевих громад або академічні установи. Ці типи<br />
груп часто можуть швидко увести до стану питань і забезпечити підтримку для подальшої роботи.<br />
2. Доступні літературні джерела, такі як доповіді, звіти, рецензовані статті можуть бути дуже корисними джерелами<br />
інформації.<br />
3. Консультація із самими громадами є найважливішим шляхом збору інформації. Це важке завдання і може знадобитися<br />
адекватна професійна допомога у плануванні та виконанні консультаційного процесу щоб забезпечити вчасне збирання<br />
необхідної інформації.<br />
Подальші рекомендації щодо консультацій наведено в Додатку 1.
6). Оскільки повна консультація, ймовірно, потребуватиме багато часу та ресурсів, в розділі 2 рекомендовано<br />
робочим групам надати інформацію про те, коли таку консультацію потрібна проводити, а коли вона не є<br />
обов’язковою (тобто при попередній оцінці). З тої ж причини робоча група має розглянути, що вимагається від<br />
менеджерів невеликих лісів, для яких зазвичай не здійснюють великого консультаційного процесу. Робоча група<br />
має прояснити це і надати рекомендації щодо прийнятних процесів.<br />
Методи консультацій є надзвичайно різними залежно від соціально-економічного контексту. Іноді лісовим<br />
менеджерам будуть потрібні рекомендації соціологів, які є спеціалістами з цього регіону. Втім, такі<br />
рекомендації завжди включають консультації із самими громадами.<br />
Для повної оцінки лісовим менеджерам слід надати чіткі рекомендації з консультаційного процесу. В них має<br />
розглядатися таке:<br />
- адекватні типи консультації<br />
- розглядання членів або підгруп, а не трактування громади як чогось однорідного<br />
- відповідні групи зацікавлених сторін (де можливо, підтримання центральної бази даних груп, що вже<br />
виразили інтерес)<br />
- найкращі джерела інформації<br />
- методи консультації, що відповідають окремим групам<br />
- громади та лісові менеджери з досвідом в цьому процесі, які готові поділитися цим досвідом з іншими,<br />
хто розпочинає участь в процесі<br />
Деякі питання, які потрібно розглянути:<br />
- Що робити коли громада не має можливості брати участь в консультаціях.<br />
- Як обговорювати таємні знання, якими люди не хочуть ділитися<br />
- Чи доцільно встановлювати кількісні обмеження – наприклад, що ліс є визначальним для задоволення<br />
основних потреб, якщо громада отримує з лісу щонайменше 15% своєї їжі. В цьому підході є дві потенційні<br />
проблеми:<br />
- інформація може бути недоступною, а громади можуть не схотіти надати інформацію з остраху бути<br />
осудженими, обкладеними податками або звинуваченими в тому, що їх дії є незаконними.<br />
- Це може виявитися надто непродуманим, наприклад, громада може отримувати з лісу лише 5% своєї<br />
їжі, але вони складають 100% протеїну, який споживає громада, що робить ліс визначальним, хоча 15%-<br />
вий ліміт не досягнуто.<br />
- Якщо ліс дуже невеликий, зазвичай недоцільно здійснювати великий консультаційний процес, а робоча група<br />
має зробити це чітко та надати рекомендації щодо прийнятних процесів. Інформацію щодо консультаційних<br />
процесів можна отримати від професійних соціологів та антропологів, які є спеціалістами по цьому регіону.<br />
Консультаційний процес має гарантувати, що зібрана інформація відповідає як розміру і типу лісової<br />
організації, так і типу громади, з якою консультуються. Спеціальні рекомендації з відповідних методів і<br />
процесів слід розробити на місцевому рівні, проте в процесі консультацій зазвичай притримуються таких<br />
загальних керівних принципів:<br />
- Консультація є безперервним ітеративним процесом, а не одноразовою акцією. Слід докласти достатньо<br />
часу і зусиль для побудови довіри та вивчення того, як ефективно спілкуватися.<br />
- Процедура консультації має плануватися і у більшості випадків документуватися (на відповідному<br />
рівні)<br />
- Підхід до консультації має бути відповідним до культурного рівня учасників та прийнятним до<br />
місцевих умов, також його слід обґрунтувати та пояснити використовуючи відповідні мови 44 .<br />
- Ті, з ким проводиться консультація, мають бути проінформовані про мету консультації відповідним до<br />
культурного рівня учасників шляхом.<br />
- Слід визначити всі зацікавлені сторони та записати їхню контактну інформацію.<br />
- Для консультацій з громадами важливо встановити:<br />
o хто приймає рішення в громаді (слід пристосувати свої методи консультації так, щоб<br />
призвичаїтися до таких осіб)<br />
o процеси досягнення рішень та вирішення спорів (слід пристосувати свої методи консультації<br />
так, щоб призвичаїтися до таких процесів)<br />
o чи має представник громади відношення до процесу прийняття рішень<br />
o чи всі важливі групи, особливо маргінальні групи та жінки мають право голосу<br />
33<br />
44 Наприклад, для консультацій з неписьменними громадами слід використовувати вербальне спілкування, консультації<br />
проводити у терміни, заплановані громадою, а не в час, зручний для лісового менеджера.
o чи здатні люди щиро сказати, що вони думають або вони перебувають в ситуації, яка не<br />
дозволяє їм це зробити (наприклад, в зоні військових дій або в країні чи компанії, де свобода<br />
слова неможлива).<br />
- Слід встановити механізм зворотного зв’язку та інформування учасників консультацій.<br />
- Дуже важливо усвідомити які задавалися питання та вимагалася інформація, оскільки люди можуть не<br />
згадувати речі, які вони вважають доведеними або в дійсності не розуміють.<br />
Наприклад, на чиєсь питання „Чи є ліс визначальним до ваших основних потреб” можна отримати відповідь<br />
„Ні”, тому що вони знаходять концепцію незрозумілою. Проте, якщо спитати „Де перебуває річка, з якої ви<br />
берете питну воду”, відповідь буде „У лісі”.<br />
4. Надання Рекомендацій з господарювання у ВЦЗЛ<br />
Визначення ВЦЗ на національному або регіональному рівнях є ключовим для всіх кінцевих користувачів. Для<br />
деяких, таких, як покупці деревини або ландшафтні планувальники, це є найважливішою фазою. Проте для<br />
багатьох користувачів, включаючи лісових менеджерів та аудиторів з лісової сертифікації, також потрібні<br />
рекомендації щодо господарювання в ВЦЗЛ. Для таких зацікавлених сторін ідентифікація ВЦЗЛ є лише першою<br />
стадією процесу, а потім їм також буде потрібно сконцентруватися на залученні концепції ВЦЗЛ до<br />
господарювання, щоб забезпечити збереження або підвищення будь-яких ВЦЗ, ідентифікованих на території<br />
лісогосподарської одиниці. Тому бажано, щоб робоча група надала рекомендації щодо господарювання у ВЦЗЛ<br />
відразу, як тільки вони будуть визначені та ідентифіковані.<br />
Принцип 9 ЛНР вимагає, що ведення лісового господарства має забезпечити збереження або підвищення<br />
ідентифікованих цінностей і, видається, що інші користувачі концепції матимуть такі самі вимоги. Цей процес<br />
потрібно поєднати з програмою моніторингу, яка обговорюється в розділі 5.<br />
Критерій 9.3 ЛНР. План господарювання має включати конкретні та здійсненні заходи, які гарантують<br />
збереження та/або підвищення охоронних властивостей, узгоджених із попереджувальним підходом. Такі<br />
заходи слід спеціально включати до резюме плану господарювання, доступного для громадськості.<br />
Ключовою ідеєю цього етапу є те, що лісове господарство має чітко та доказово ставити за мету збереження або<br />
підвищення кожної окремої ідентифікованої ВЦЗ.<br />
4.1. Загальні рекомендації для господарювання в ВЦЗЛ<br />
В цьому розділі представлено загальні рекомендації щодо господарювання в ВЦЗЛ для їх адаптації на<br />
місцевому рівні. Як і у випадку з ідентифікацією ВЦЗ, неможливо розробити їх надто конкретними на<br />
глобальному рівні, тому більшість рекомендацій потребуватиме значного уточнення на національному рівні або<br />
для окремої лісогосподарської одиниці. Рівень детальності вимог до господарювання в ВЦЗЛ, які надаватиме<br />
група з інтерпретації загальних рекомендацій, буде, ймовірно, значно різнитися. Наприклад, в деяких регіонах і<br />
для деяких ВЦЗ практику господарювання, необхідну для збереження або підвищення окремих ВЦЗ, добре<br />
розуміють, випробовують та перевіряють. Наприклад, якщо ВЦЗ репрезентована групою жуків, що перебувають<br />
під загрозою знищення, і про яку відомо, що їх популяції зберігаються лише коли кількість мертвої деревини,<br />
що лишається під зімкнутим шатром, перевищує певне встановлене граничне значення, робоча група з ВЦЗЛ<br />
може розробити спеціальні рекомендації для проведення вибіркових рубок в таких лісах, які передбачають<br />
рубку певної кількості дерев високо над землею, залишення мертвих дерев і, принаймні, певної частини крупних<br />
деревних решток. Для інших ВЦЗ або там, де внаслідок мінливості важко розробити конкретні рекомендації,<br />
робоча група може запропонувати більш загальні рекомендації. Робочі групи з ВЦЗЛ мають розглянути<br />
спеціальні потреби та обмеження менеджерів невеликих лісів. Втім, деякі рекомендації є універсальними,<br />
зокрема господарювання у ВЦЗЛ має:<br />
- завжди базуватися на попереджувальному підході, щоби мінімізувати ризик будь-якого незворотного<br />
пошкодження, нанесеного цим ключовим цінностям (дивись box).<br />
- завжди бути в межах структури адаптивного менеджменту, тобто планування, виконання, моніторингу<br />
результатів і, де необхідно, перепланування на основі аналізу результатів моніторингу.<br />
Є три основних варіанта господарювання у ВЦЗЛ:<br />
Захист території шляхом створення заповідників, буферних зон, маркування меж та контроль над діяльністю,<br />
що веде до деградації ВЦЗ (наприклад, полювання на тварин рідкісних видів). Там, де існують сумніви чи<br />
здатен будь-який з інших варіантів господарювання зберігати або підвищувати ідентифіковані ВЦЗ, тоді,<br />
відповідно із попереджувальним підходом, найкращим варіантом буде захист.<br />
Модифікації або обмеження лісогосподарських операцій, або спеціальні вказівки до операцій чи операційні<br />
системи. Будь-які загрози ВЦЗ з боку лісогосподарських операцій або іншої діяльності у лісі треба<br />
34
ідентифікувати та документувати. Цей аналіз має включати всі потенційні впливи, як прямі (наприклад, рубки<br />
головного користування або використання хімікатів), так і непрямі (наприклад, зросле полювання внаслідок<br />
кращого доступу до лісу по лісозаготівельних шляхах). Слід вивчити обмеження, які ці загрози встановлюють<br />
для лісогосподарських операцій та іншої діяльності. Рішення про прийняття будь-якої окремої операції має<br />
базуватися на попереджувальному підході, згідно з яким якщо немає впевненості, чи може окрема діяльність<br />
негативно вплинути на ВЦЗ, слід припустити, що вона вплине негативно, доки не буде зібрано достатньо<br />
інформації, щоб довести зворотне. Прикладами можуть бути проведення особливих оборотів рубки, збереження<br />
визначених видів або максимізація примітних властивостей біотопу, таких, як території гніздування або<br />
годування.<br />
Діяльність з відновлення там, де лісова територія потребує деяких відновлювальних заходів, таких як<br />
видалення інтродукованих видів або посилення берегозахісних функцій.<br />
Попереджувальний підхід<br />
Важливим компонентом господарювання у ВЦЗЛ є застосування попереджувального підходу. За визначенням<br />
ВЦЗЛ є найважливішими лісами для охорони природи або соціальної перспективи (залежно від<br />
ідентифікованих ВЦЗ). Тому критично важливим є уникнення втрати ідентифікованих цінностей. Але за<br />
сучасного рівня знань про ліси та їх функціонування неможливо бути впевненим в кожному випадку, що<br />
окрема стратегія господарювання працюватиме. Тому, маючи справу з ВЦЗЛ, необхідно використовувати<br />
попереджувальний підхід. На практиці це означає:<br />
„Планування, лісогосподарська діяльність та моніторинг тих властивостей, які визначають лісогосподарську<br />
одиницю як ВЦЗЛ, слід розробляти на основі наукових та туземних/традиційних знань для забезпечення того,<br />
щоб цим властивостям не загрожували значне скорочення або повна втрата і що будь–яка загроза скорочення<br />
або втрати виявляється задовго до того, як таке скорочення стає незворотнім. Там, де загрозу ідентифіковано,<br />
необхідно провести ранні попереджувальні заходи, в т.ч. припинення наявною лісогосподарської діяльності,<br />
щоб уникнути або мінімізувати таку загрозу, незважаючи на брак повної науково обґрунтованої впевненості<br />
стосовно причин та наслідків цієї загрози”<br />
(Принцип 9 ЛНР, Консультативна група, 2000).<br />
35<br />
4.2. Розробка конкретних рекомендацій для кожної ВЦЗ<br />
Де можливо, конкретні рекомендації для кожної ВЦЗ мають включати:<br />
- Чи є будь-які обмеження на господарювання у ВЦЗЛ (або ВЦЗ) згідно закону. Наприклад, якщо такі<br />
ліси перебувають на Охоронній території або містять види, які охороняються національним<br />
законодавством (наприклад, закони про дику природу) чи міжнародними конвенціями (наприклад, якщо<br />
вид занесено до переліку CITES або Червоних списків МСОП), або господарювання в них охоплюється<br />
лісогосподарськими правилами.<br />
- Критично розглянуту інформацію про випробувану та перевірену практику господарювання, про яку<br />
відомо, що вона ефективна для збереження кожної ВЦЗ. Вона може надходити з лісогосподарських<br />
правил (наприклад, там, де господарювання на ключових водозборах обмежене законом) або з<br />
тривалого досвіду господарювання в лісах, де ВЦЗ успішно підтримується.<br />
- Ключову базову інформацію, яка включає поточний стан, основні тенденції та загрози. Повинна<br />
включатися оцінка впливів стандартного ведення господарства. Це допоможе лісовим менеджерам<br />
ідентифікувати та розробити запобіжні заходи до будь-якої загрози ВЦЗ, а також попереджатиме<br />
лісових менеджерів про потенційні проблеми при сучасній практиці ведення господарства.<br />
- Списки організацій, установ та окремих людей, хто здатний розробити конкретні рекомендації з<br />
ведення господарства для кожної ВЦЗ. Багато з них будуть тими ж самими, що і в списку зацікавлених<br />
сторін, який розглядався в розділі 3.<br />
- Для ВЦЗ 1-3, робоча група з ВЦЗЛ може провести критичний аналіз та інтерпретацію відповідної<br />
інформації з біології видів або екологічних процесів важливих для кожної ВЦЗ. Це потрібно для<br />
розробки якісної практики господарювання, щоб забезпечити довготерміновий захист.<br />
- Для ВЦЗ 5 та 6 слід надати рекомендації з відповідних методів консультації (дивись також розділи 2 і<br />
3).<br />
5. Моніторинг ВЦЗЛ<br />
Моніторинг є необхідною частиною будь-якого ведення лісового господарства. В контексті ВЦЗЛ, головною<br />
метою моніторингу є визначення того, зберігаються (або підвищуються) чи ні ідентифіковані ВЦЗ. Моніторинг<br />
дозволяє лісовим менеджерам перевіряти, чи працює система господарювання, а якщо ні, то попередити лісових
менеджерів про необхідність змін до такої системи. Робоча група з ВЦЗЛ має надати детальну інформацію щодо<br />
того, які типи моніторингу (наприклад, типи індикаторів, схема програми моніторингу, процеси розгляду)<br />
будуть, ймовірно, потрібні для кожної з ВЦЗ. Особливу увагу слід приділити вимогам моніторингу до дрібних<br />
та маловпливових лісогосподарських операцій, для того щоб вимоги моніторингу не встановлювали для них<br />
необов’язкових технічних та економічних обмежень.<br />
Моніторинг ВЦЗ більше стосується моніторингу цінностей на території лісогосподарської одиниці, хоча деякі з<br />
вимог до моніторингу потребують розгляду подій, що відбуваються поза межами лісогосподарської одиниці,<br />
там, де це впливає на ідентифіковані ВЦЗ (наприклад, зміни в охоронному статусі типів екосистем,<br />
забезпеченнями альтернативними джерелами питної води для місцевих громад). Інші зацікавлені сторони, такі<br />
як планувальники землекористування, можуть мати потребу проводити моніторинг ВЦЗ на ландшафтному рівні,<br />
але він тут не розглядається.<br />
Зв’язок між господарюванням та моніторингом дуже чітко викладений у вимогах ЛНР до ВЦЗЛ в Принципі 9<br />
(критерій 9.4).<br />
Критерій ЛНР 9.4. Щорічний моніторинг проводиться для оцінки ефективності заходів спрямованих на<br />
збереження або збільшення охоронних властивостей<br />
Для робочої групи зазвичай неможливо описувати в деталях відповідні програми моніторингу для кожного типу<br />
ВЦЗ, але буде корисно, коли робоча група надасть:<br />
- Опис відповідних систем. При моніторингу і ВЦЗ, і ВЦЗЛ програми моніторингу будуть успішними,<br />
якщо вони притримуються деяких основних процесів. Буде корисно, якщо робоча група окреслить їх;<br />
- Посилання на джерела інформації з моніторингу. Можна включити будь-які вимоги до моніторингу<br />
в лісових законах та правилах, описи перевірених індикаторів моніторингу до кожної ВЦЗ та подробиці<br />
відповідних публікацій, установ або окремих спеціалістів, які розробили відповідні методи<br />
моніторингу.<br />
Вони розглядаються в наступному розділі.<br />
5.1. Відповідні системи моніторингу<br />
На додаток до моніторингу збереження або підвищення кожної ВЦЗ, також доцільно відстежувати, чи дійсно<br />
запропоновані лісогосподарські заходи виконуються так, як заплановано. Він часто зветься операційним<br />
моніторингом. Наприклад, моніторинг відповідності лісозаготівельних операцій процедурам, що вимагаються.<br />
Це допомагає визначити будь-які очевидні проблеми до того, як вони будуть виявлені за результатами<br />
довготермінової (або „стратегічної”) програми моніторингу.<br />
При розробці будь-якої програми моніторингу, слід виконувати таку поетапну процедуру: вибір індикаторів,<br />
схема програми та аналіз результатів 45 :<br />
Індикатори. Індикатор є вимірювальною характеристикою, що відоражає дану ВЦЗ, таким чином, виміряні<br />
зміни в значенні індикатору відображають дійсні зміни в стані ВЦЗ. Наприклад, індикатором ключового<br />
тимчасового використання (ВЦЗ 1.4) може бути кількість видів мігруючих птахів, які відвідують озеро кожного<br />
року; індикатор використання лісу місцевими громадами (ВЦЗ 5) може бути прибуток місцевого населення,<br />
отриманий від збирання недеревних лісових продуктів. Де можливо, слід використовувати більше одного<br />
індикатора для кожної ВЦЗ. Це забезпечує моніторинг різних аспектів ВЦЗ і завдяки цьому збільшується<br />
сталість програми моніторингу. Можливо, що робоча група з ВЦЗЛ нездатна встановити індикатори для всіх<br />
ВЦЗ, окрім тих, що встановлені лісогосподарськими правилами або є випробуваними та перевіреними<br />
методами. Наприкінці розглядаються рівні індикаторів.<br />
- Індикатори грубого фільтрування: це основні виміри головних властивостей лісу. Приклади<br />
включають структуру лісу (наприклад, площа поперечного перерізу, покриття намету) для природного<br />
середовища дикої природи (ВЦЗ 1) або рідкісних екосистем (ВЦЗ 3). Переваги індикаторів грубого<br />
фільтрування полягають у їх швидкому вимірюванні, яке часто не вимагає експертних знань або<br />
складного обладнання. Потенційним недоліком є неможливість точного виявлення змін в інших<br />
аспектах лісів, таких як популяції окремих видів, яким загрожує зникнення. Робоча група з ВЦЗЛ може<br />
вирішити, що таке грубе фільтрування є достатнім для дрібних та маловпливових лісогосподарських<br />
операцій. Робоча група з ВЦЗЛ може надати зразки індикаторів для кожної ВЦЗ (дивись також розділ 5<br />
частини 2 цього Посібника).<br />
- Індикатори ретельного фільтрування: це більш детальні виміри окремих, вузьких властивостей лісу.<br />
До прикладів належить вимірювання популяцій одного або більше рідкісних видів (ВЦЗ 1), видовий<br />
36<br />
45 Повний довідник з моніторингу біологічних ВПЦ у природних лісах Центральної Америки подано у: Hayes, J., Finegan, B.,<br />
Delgado, D. & Gretzinger, S. (2003). „Біологічний моніторинг для лісового господарства у лісах високої природоохоронної<br />
цінності” Багато з цього можна легко адаптувати до використання в лісах інших частин світу. Довідник можна отримати у<br />
Братана Фінегана: Bryan Finegan (bfinegan@catie.ac.cr).
склад відновлення дерев (ВЦЗ 3), потік води та наноси (ВЦЗ 4.1). Зазвичай такі вимірювання є<br />
складнішими та більш вартісними, але можуть бути необхідними, особливо якщо індикатори грубого<br />
фільтрування не відображають адекватно властивості, котрі нас цікавлять. Робоча група може надати<br />
зразки індикаторів для кожної ВЦЗ (дивись також розділ 5 частини 2 цього Посібника).<br />
Планування програми моніторингу. Включає розгляд питань як вирішити, коли зміни, що виявилися при<br />
проведенні моніторингу, вимагають змін в господарюванні, як і коли слід збирати інформацію, як часто слід<br />
провадити вимірювання, як аналізувати та обробляти інформацію для оцінки результатів і включення їх до<br />
господарювання. Як і при виборі індикаторів, найкраще дозволити лісовим менеджерам визначити деталі<br />
програми моніторингу, але може бути корисним для робочої групи з ВЦЗЛ окреслити потенційні структури,<br />
приклади програм моніторингу або детальні рекомендації для окремих типів лісових менеджерів (наприклад,<br />
для дрібних лісів). Окремий пункт стосується частоти моніторингу. Критерій 9.4 ЛНР стверджує, що потрібен<br />
щорічний моніторинг. Втім, щорічний моніторинг не є обов’язковим відповідно до всіх ВЦЗ та ВЦЗЛ (дивись<br />
приклад), тому це інтерпретується як „моніторинг має проводитися з частотою придатною для оцінки<br />
ефективності заходів зі збереження або підвищення охоронних властивостей і розглядатися принаймні<br />
щорічно”. Тому робоча група з ДВЦЗ має розглянути чи варто проводити певні типи моніторингу частіше, ніж<br />
раз на рік, але пояснити, що результати програм моніторингу ВЦЗЛ мають розглядатися принаймні щорічно.<br />
Приклад протоколу моніторингу ВЦЗЛ в якому моніторинг різних компонентів проводиться із різною<br />
частотою.<br />
ВЦЗ: єдине джерело питної води для місцевої громади, що постачається із струмка, який починається на<br />
території лісогосподарської одиниці (ВЦЗ 5)<br />
ВЦЗЛ: прибережна захисна зона, де заборонено лісозаготівлю, та за нею буферна зона в якій лісозаготівлю<br />
обмежено (встановлено густоту дерев та вимоги щодо спрямованої валки лісу та трелювання).<br />
Програма моніторингу: Операційний моніторинг включає перевірку відсутності будь-яких заходів у<br />
захисній зоні і виконання встановлених рекомендацій при лісозаготівлі в буферній зоні. Зрозуміло, що<br />
робити такий моніторинг має сенс лише під час проведення лісозаготівлі і тому проводити моніторинг<br />
щорічно необхідно лише якщо лісозаготівлі в буферній зоні провадяться кожного року. Стратегічний<br />
моніторинг включає моніторинг потоку води та наносів, а також консультацію з місцевими селянами, щоб<br />
підтвердити що до їх потреб звертаються. Ключовими періодами для моніторингу потоку води та наносів є<br />
час, коли рівень води є найвищим (наприклад, після злив) і найнижчим (впродовж періоду тривалої засухи),<br />
тобто моніторинг проводитиметься частіше, ніж раз на рік. Консультації із громадами можуть включати<br />
вільні неформальні бесіди із сільським медичним працівником (щоб встановити чи немає будь-яких<br />
спалахів хвороб, пов’язаних із якістю води), а також більш формальні дискусії з громадою (які можна<br />
проводити щорічно, якщо не виникає інших проблем).<br />
Огляд результатів: Дискусії з громадою щорічно або негайно при серйозному зниженні потоку води та її<br />
якості чи при значній кількості випадків хвороб, пов’язаних із якістю води.<br />
5.2. Джерела інформації<br />
Численні джерела інформації можуть виявитися корисними для лісових менеджерів, яким необхідно розробити і<br />
виконати протокол моніторингу ВЦЗЛ. Робоча група може визначити такі джерела та спрямувати до них<br />
лісових менеджерів, коли це потрібно. Джерела включатимуть:<br />
- лісогосподарські правила за якими ведеться господарювання в конкретних ВЦЗЛ;<br />
- рекомендації з ведення лісового господарства, які окреслюють процеси розробки програм моніторингу<br />
та інтеграції моніторингу до ведення лісового господарства;<br />
- посібники з описами окремих індикаторів та методів їх нього вимірювання;<br />
- джерела базової інформації, яка може дозволити оцінити вплив процесів поза межами<br />
лісогосподарської одиниці на ВЦЗ в її межах (таких, як національні тенденції у кількості мігруючих<br />
птахів для ВЦЗ 1.4).<br />
37