ÐÑÑнÑ-Ðима 2010, збÑÑник XXII, Ð½Ð¾Ð¼ÐµÑ 3, 4 - World Information ...
ÐÑÑнÑ-Ðима 2010, збÑÑник XXII, Ð½Ð¾Ð¼ÐµÑ 3, 4 - World Information ...
ÐÑÑнÑ-Ðима 2010, збÑÑник XXII, Ð½Ð¾Ð¼ÐµÑ 3, 4 - World Information ...
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Осінь-Зима <strong>2010</strong>, збірник <strong>XXII</strong>, номер 3, 4<br />
2<br />
3<br />
4<br />
5<br />
6<br />
8<br />
10<br />
ЗМІСТ<br />
Проблеми зміни клімату<br />
Д-р Христина К. Дурбак<br />
Й.В. п. Бан Кі-Мун<br />
Й.В. п. Юрій Сергеєв<br />
п. Ірена Зубцевич<br />
Д-р Емілі К. Шуман<br />
п. Вернер Обермеєр<br />
п. Ґлен Вайзер<br />
ПРОБЛЕМИ ЗМІНИ КЛІМАТУ<br />
Конференція з питань довкілля<br />
і здоров’я: глобальні партнери<br />
для глобальних рішень<br />
Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй, 22 квітня, <strong>2010</strong> року<br />
спеціальний<br />
випуск<br />
12<br />
12<br />
13<br />
14<br />
НОВИНИ АТОМНІЇ<br />
ЕНЕРГЕТИКИ:<br />
Огляд чорнобильської<br />
тематики<br />
Й.В. п. Валерій Кучинський<br />
Й.В. п. Михайло Болотських<br />
п. Денис Здоров<br />
Проф. Ганна Капустян<br />
16<br />
18<br />
ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ<br />
Ядерна енергія, ЗМІ і активізм:<br />
Формування думки молоді,<br />
уряду і суспільства<br />
п. Джесіка Вільямсон<br />
Проф. Карл Ґросман<br />
Глобальна зміна клімату і дитяче здоров’я<br />
стор. 6<br />
24<br />
ПРОМОВА<br />
НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІ<br />
Клімат, якого ми заслуговуємо<br />
п. Джей С. Волкер, Президент, Walker Digital<br />
Мово рідна, слово рідне,<br />
хто вас забуває,<br />
Той у грудях не серденько,<br />
тільки камінь має.<br />
- Сидір Воробкевич,”Рідна мова”, 1869<br />
Світовий екологічний журнал<br />
видається на переробленому папері<br />
стор. 3<br />
Й.В. п. Бан Кі-Мун<br />
Звернення до 19-ї конференції<br />
стор. 24<br />
Клімат, якого ми заслуговуємо<br />
п. Джей С. Волкер
Ранкова сесія: п. Ірена Зубцевич, п. Таня Валерія Рагуз, Й.В. п. Юрій Сергеєв, д-р. Христина Ковшевич Дурбак,<br />
д-р Емілі К. Шуман, п. Курт Даглін, п. Ґлен Вайзер<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
2 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
Д-р Христина К. Дурбак<br />
Засновник і голова WIT<br />
Вступна промова<br />
Ваші високоповажності, високі делегати, колеги,<br />
студенти, пані й панове! Від імені <strong>World</strong> <strong>Information</strong><br />
Transfer хочу подякувати урядові України за його<br />
безперервне, починаючи з 1992 року, фінансування<br />
нашої конференції, а урядові Азербайджану та<br />
Представництву Бєларусі за їх підтримку нашої 19-ї<br />
конференції.<br />
Сьогоднішні ми розглядаємо як протистяти<br />
викликам – питання, яке кожен з нас знає з власного<br />
досвіду. Справді, повсякденне життя складається з<br />
низки викликів, і наше відчуття сили або слабкості<br />
частково походить з того, наскільки успішно ми<br />
даємо собі раду з перешкодами, з якими стикаємось.<br />
Зміна клімату, що насувається, наслідки дії хімікатів<br />
і пестицидів, особливо в дітей, різними способами<br />
випробовують усіх нас. Те, яким чином ми зустрічаємо<br />
і радимо собі з усіма цими викликами, вплине й на<br />
те, як ми з вами житимемо в наступні роки.<br />
На підставі власної роботи за останні 23 роки ми<br />
дійшли висновку, що страх перед змінами викликає<br />
сум’яття в розумінні комплексних проблем та<br />
сповільнює поступ назустріч їх вирішенню. Коли люди<br />
бояться чогось нового, вони схильні до забобонів,<br />
задавненої ненависті та необґрунтованих переконань.<br />
Сьогоднішню світову арену можна спостерігати з<br />
наступної перспективи: з одного боку, маємо тих, хто<br />
боїться пізнати проблеми, бо це вимагало б від них<br />
діяти інакше, з іншого — є ті, хто приймає виклики,<br />
оскільки вони хочуть діяти інакше. Перша група<br />
погоджується з дотеперішнім status quo, друга вибирає<br />
зміни. Найбільш творчі уми знаходяться в другій<br />
групі. Вони бажають пізнати неминучу зміну, долаючи<br />
таким чином свій страх перед нею.<br />
Однак, є ще одна категорія. Це ті, хто шукає<br />
уявного життя без викликів і проблем. Це ті, хто<br />
висуває припущення і робить висновки без науково<br />
обґрунтованих доказів. Дехто з цієї категорії навіть<br />
змінює історичні факти, усуваючи імена і навіть<br />
історичні події з підручників. Це ті, хто нехтує факти<br />
дійсності, наприклад, той факт, що температура<br />
Світового океану зростає. Вони не можуть відрізнити<br />
доказу, що базується на науковому дослідженні, від<br />
«доказу» базується на мрії. Ця група осіб робить<br />
найменший внесок у віднаходження вирішень<br />
найбільших планетарних проблем і вперто тримається<br />
за повернення на більш ранню стадію розвитку,<br />
граючи на людському страхові перед змінами.<br />
Сьогодні ми почуємо від вчених і експертів<br />
декілька дуже важливих повідомлень. Цього ранку<br />
ми довідаємось, що діти сьогодні стикаються з<br />
ризиками, про які кілька десятиліть тому ніхно не знав<br />
і навіть не підозрював. Вони ризикують наразитись<br />
“Коли люди бояться чогось нового,<br />
вони схильні до забобонів, задавненої<br />
ненависті та необґрунтованих переконань –<br />
дехто навіть змінює історичні факти”<br />
на дію понад 85 000 синтетичних хімікатів. У США<br />
діти найімовірніше зазнають впливу 15 000 хімікатів,<br />
продукованих у великих кількостях, які широко<br />
присутні у їжі, побутових виробах і пестицидах.<br />
Менше половини з них було протестовано на потенційну<br />
токсичність для людини, особливо для дітей,<br />
які винятково вразливі до хімікатів у довкіллі через<br />
непропорційно високий вплив та притаманну їм<br />
біологічну чутливість. Щобільше, є вища ймовірність<br />
того, що діти зазнають пошкоджень з пожиттєвими<br />
негативними наслідками, оскільки їх органи під час<br />
вплив забрудників довкілля все ще розвиваються і<br />
дозрівають.<br />
Серед усіх дитячих органів, які можуть бути<br />
пошкоджені внаслідок впливу забрудників довкілля,<br />
найбільш вразливою є центральна нервова система.<br />
Впродовж перших шести років життя в дітей<br />
розвивається мозок, що слугуватиме їм решту їхнього<br />
життя. Відповідно і наражання на дію нейротоксинів<br />
довкілля в період розвитку може зумовити постійне<br />
нейроускладнення. Тоді як дорослий мозок має<br />
природний «бар’єр», що запобігає проникненню<br />
в нього багатьох небезпечних речовин (так званий<br />
гематоенцефалічний бар’єр), у дітей цей бар’єр не
повністю сформований, результатом чого є більше<br />
проникнення ліків і нейротоксикантів. Ця фізіологічна<br />
різниця між дітьми і дорослими пояснює,<br />
чому в дітей, в організм яких потрапив свинець<br />
або ртуть, явні симптоми хронічних ушкоджень<br />
мозку у порівнянні з нижчими показниками у<br />
дорослих. Згідно з оцінками, до 17% американських<br />
дітей мають розлади нервової системи, пов’язані з<br />
розвитком, а для аутизму і cиндрому дефіциту уваги<br />
й гіперактивності (СДВГ) є дані, що захворюваність<br />
на них протягом кількох останніх десятиліть зросла<br />
більш ніж удесятеро. Зростаюче забруднення нашої<br />
планети свідчить, що захист дітей від токсинів<br />
довкілля є головним викликом сучасного суспільства.<br />
Ми також розглянемо проблеми ядерної енергії,<br />
післячорнобильські наслідки для українського і пострадянського<br />
суспільства та важливість постійної<br />
відкритості наукових відкриттів для вирішення або<br />
часткового вирішення проблем розвитку. За останні<br />
19 років частину нашої конференції ми присвятили<br />
наслідкам цього рукотворного лиха. Той, хто вижив, як<br />
і у випадках природних катастроф, впорядковуючи своє<br />
довкілля, водночас оплакують свої втрати. Їх свідомість<br />
зайнята картинами смерті та руйнувань, а дехто з них<br />
може демонструвати те, що в психіатрії називається<br />
«виною уцілілого», осуджуючи себе за те, що він<br />
вижив, тоді як інші загинули. В інших розвивається<br />
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).<br />
Негативний вплив штучних катастроф значно<br />
ширший. Стурбованість окремих осіб і суспільств<br />
після Чорнобиля тривала багато років. Навіть<br />
сьогодні люди вважають себе забрудненими<br />
радіацією і бояться тривалих вроджених вад<br />
розвитку. Люди запрограмовані журитись з<br />
приводу втрат і змін у житті, і смуток дозволяє<br />
нам погодитись з втратою або зміною, що<br />
відбулась. Без оплакування травмоване суспільство<br />
схильне залишатись переляканим, безпомічним і<br />
переслідуваним, що відповідно посилює вину тих,<br />
хто вижив, ПТСР та перешкоджає ім у пошуках<br />
змін у своїх суспільствах.<br />
Оскільки ми продовжуємо вивчати проблеми та<br />
шукати їх вирішення задля кращого майбутнього,<br />
я хотіла б навести вам як ілюстрацію творче<br />
вирішення, отримане з реального протистояння<br />
виклику на прекрасному острові Балі в Індонезії.<br />
Звернемось до недавньої історії про прибирання<br />
сміття на Балі. У зв’язку зі зростанням кількості<br />
сміття окремі підприємці та мешканці були змушені<br />
вирішити сміттєву проблему, що перешкоджала<br />
туристичній галузі. Гість готелю на Балі, репортер<br />
агентства «Телеґраф» (Велика Британія), захотів<br />
довідатись, що відбувається із вмістом кошика<br />
для використаного паперу в готельній кімнаті.<br />
Ві з’ясував, що «під гофрованим залізним дахом<br />
наскрізного старого сараю для свиней... робітники<br />
ручним способом старанно розділяли папір,<br />
пластик, скло, алюміній, недоїдки, рослинний<br />
матеріал, все, що можна було знову використати,<br />
залишаючи лише рештки, які мали потрапити<br />
в елементарну систему захоронення відходів на<br />
острові. Щотижня прибуває 140 вантажівок з<br />
відходами. Від’їжджає лише 10, везучи справжнє<br />
сміття. «Дванадцять років тому пані Ююн Ісмаваті,<br />
інженер-еколог, розпочала свій бізнес». Вона<br />
виявила, що фермер, який розводив свиней,<br />
платив готелям за їх відходи, і переконала його, що<br />
переробка відходів для повторного використання<br />
буде більш прибутковою. На сьогоднішній день<br />
залучено 25 готелів. Переробляється майже все:<br />
“ Питання, що виникли внаслідок зміни<br />
клімату, пропонують атмосферу<br />
цілком готову до іновацій.”<br />
недоїдки купують фермери, які розводять свиней,<br />
а скошену траву та іншу рослинність компостують<br />
і переважно повертають готелям для квітників.<br />
Роботу виконує понад 400 чоловік. Пані Ісмаваті<br />
заснувала ще шість центрів на сусідньому острові<br />
Ява. Цього року вона виграла нагороду Ґолдмана,<br />
найбільший у світі приз за громадський зелений<br />
активізм.<br />
Питання, що виникли внаслідок зміни клімату,<br />
пропонують атмосферу цілком готову до іновацій.<br />
Роки, що надходять, будуть зручною нагодою для<br />
вас потрапити в історію. Ми сподіваємось, що, коли<br />
ви слухатимете сьогодні наших доповідачів, наша<br />
конференція надихне вас на вирішення майбутніх<br />
проблем. Кожне покоління самостійно будує своє<br />
майбутнє і скористає, якщо знайде у собі відвагу жити<br />
без страху.<br />
На закінчення я б хотіла процитувати Нельсона<br />
Манделу: «Ми не можемо змарнувати наших<br />
дорогоцінних дітей. Жодної дитини! Найвищий час,<br />
щоб ми діяли в їх інтересах». Дякую Вам за увагу.<br />
*Джерело: The Telegraph (UK), March 5, <strong>2010</strong>,<br />
“How to make the most of rubbish, A rubbish revolution<br />
is under way in Bali,” Geoffrey Lean<br />
Його Високоповажність<br />
п. Бан Кі-Мун<br />
Генеральний секретар ООН<br />
Письмове звернення до 19-ої<br />
Міжнародної конференції з<br />
питань охорони здоров’я і<br />
довкілля<br />
Сьогодні ми тут, щоб вшанувати пам’ять жертв<br />
Чорнобильської катастрофи, віддати честь жертовності<br />
тих, хто загинув і тих, хто вижив.<br />
Ми пам’ятаємо про тисячі працівників аварійних<br />
служб, які відгукнулись на аварію; про понад 330<br />
тисяч людей, вирваних з їхніх домівок; про тисячі<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
3
дітей, які згодом дістали рак щитовидної залози.<br />
Ми вшановуємо героїчні зусилля тих, хто взяв на<br />
себе завдання очищення після катастрофи, та хоробрість<br />
мільйонів людей з прилеглих теренів, які<br />
впродовж останніх більш ніж двох десятиліть відчуають<br />
страх за своє здоров’я і за засоби існування.<br />
Стратегія ООН щодо тривалих наслідків Чорнобиля<br />
спрямована на те, щоб сприяти дов гостроковому<br />
розвитку регіону та забезпечити людей<br />
інформацією, потрібною їм для безпечного і<br />
здорового життя. Об’єднані Нації залишаються<br />
відданими Декаді відновлення і сталого розвитку<br />
територій, зачеплених Чорнобилем, оголошеній<br />
Ґенеральною Асамблеєю, що розпочалась у 2006 році,<br />
та Чорнобильському Плану дій ООН.<br />
Я теж вітаю ініціативу України, яка у спілки з<br />
Бєларуссю і Російською Федерацією спонсорує<br />
скликання міжнародної конференції у 25-у річницю<br />
аварії у квітні 2011 року, щоб відзначити прогрес у<br />
напрямку повернення до нормального життя.<br />
Один з глобальних уроків Чорнобильської ка -<br />
тастрофи полягає на важливості зміцнення безпеки<br />
ядерного матеріалів та обладнання. Я вітаю відновлення<br />
зобов’язання світових лідерів у цьому питанні,<br />
задеклароване на засіданні Саміту з ядерної<br />
безпеки в Вашінґтоні минулого тижня.<br />
Громади, які зазнали впливу Чорнобиля, поступово<br />
поборюють наслідки аварії, але вони й надалі<br />
потребують нашої підтримки.<br />
ООН готова робити зробити все, що в її силах,<br />
щоб сприяти відродженню регіону. Я закликаю<br />
міжнародну спільноту підтримати зусилля для<br />
повного відновлення всіх тих, кого зачепило Чорнобильське<br />
лихо.<br />
Бажаю Світовій Передачі Інформації всіляких<br />
успіхів під час конференції.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
4 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
Його Високоповажність<br />
п. Юрій Сергеєв<br />
Постійний представник<br />
України при Організації<br />
Об’єднаних Націй.<br />
Шановна Пані Голово, Ваші Високоповажності,<br />
Пані та панове. Уже не вперше маю честь вітати<br />
учасників Міжнародної конференції “Охорона<br />
здоров’я та навколишнього середовища: Глобальні<br />
партнери для глобальних рішень”. З 1992 року Уряд<br />
України виступає співорганізатором цього заходу.<br />
Хочу висловити вдячність Президенту Світової<br />
передачі інформації доктору Хрістіні Дурбак, її<br />
сподвижниці доктору Клаудії Страусс та усій команді<br />
за їх відданість роботі щодо організації таких заходів.<br />
Мені дуже приємно також вітати й інших<br />
співорганізаторів та прихильників заходу, а також<br />
модераторів, доповідачів, гостей та всіх учасників за<br />
їх внесок у сьогоднішню дискусію.<br />
Ця конференція надає нам чудову можливість<br />
для обговорення ключових проблем, що стосуються<br />
навколишнього середовища, соціальної сфери та інших<br />
наріжних питань, що становлять особливий інтерес як<br />
для України, так і для міжнародної спільноти.<br />
Ми повинні пам’ятати, що ядерна енергія<br />
вважається одним із найчистіших джерел енергії<br />
та практичним рішенням щодо задоволення<br />
зростаючих енергетичних потреб людства,<br />
зменшення викидів парникових газів, пом’якшення<br />
зміни клімату та досягнення сталого розвитку. Зараз<br />
вірний час для міжнародної спільноти отримати<br />
користь від потенціалу використання мирного<br />
атому за допомогою сучасних технологій, які є<br />
безпечнішими, надійнішими та екологічно чистими.<br />
Уроки Чорнобиля можуть допомогти у розвитку<br />
безпечної та екологічно чистої ядерної енергії.<br />
Аварія 26 квітня 1986 року, що сталася на 4-му<br />
реакторі Чорнобильської атомної електростанції, заподіяла<br />
довготривалої шкоди навколишньому середовищу,<br />
наслідки якої ми можемо спостерігати у тенденції<br />
до погіршення здоров’я населення та занепаду постраждалих<br />
територій. Якщо змалювати це у цифрах,<br />
ми отримаємо дані, що приблизно 5 мільйонів людей<br />
та площа у 145 квадратних міль на території України,<br />
Білорусі та Російської Федерації – країн, що найбільше<br />
постраждали від Чорнобиля – зазнали безпосереднього<br />
ураження радіоактивними речовинами.<br />
Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості<br />
недієздатних осіб в Україні з числа тих, які постраждали<br />
від Чорнобильської катастрофи. Хотів<br />
би наголосити, що у 1991 році було близько 2 тис.<br />
недієздатних осіб, в <strong>2010</strong> році їх вже більше 110<br />
тисяч, 2600 з яких діти.<br />
Зазначаючи це, я б хотів наголосити, що надзвичайно<br />
важливим є повне одужання та повернення<br />
до нормального життя постраждалого населення,<br />
а також сталий розвиток уражених територій. Я<br />
вірю, що з допомогою міжнародного співтовариства<br />
виконання цих завдань є цілком реальним. Ми вже<br />
досягли значних успіхів у відновленні Чорнобиля,<br />
але ще багато проблем залишаються невирішеними.<br />
Успішне втілення Третьої Декади Чорнобиля<br />
«Десятиріччя відродження та сталого розвитку постраждалих<br />
регіонів», проголошеної резолюцією Генеральної<br />
Асамблеї ООН, дає нам більше оптимізму<br />
у досягненні наших цілей.<br />
Дозвольте мені нагадати вам, що тільки минулого<br />
тижня в рамках 43-ї сесії Комісії з народонаселення<br />
і розвитку, ми обговорювали питання охорони<br />
здоров’я, де особливий наголос був зроблений на<br />
питаннях захворюваності та смертності населення.<br />
Немає необхідності наголошувати, що багато<br />
людських захворювань, зокрема неінфекційних,<br />
включають екологічні фактори ризику, у тому числі<br />
ядерного зараження. Чисте навколишнє середовище<br />
– шлях до здорового населення.
Україна надає надзвичайно важливого значення<br />
ролі Організації Об’єднаних Націй, зокрема, Програмі<br />
розвитку ООН щодо зміцнення міжнародного<br />
співробітництва у справі пом’якшення та мінімізації<br />
наслідків Чорнобильської катастрофи. Роль установ<br />
ООН та неурядових організацій є надзвичайно<br />
важливою для виконання Плану дій ООН до 2016<br />
року, спрямованого на реалізацію Третьої Декади<br />
Чорнобиля та Міжнародної науково-інформаційної<br />
мережі з питань Чорнобиля. В Україні вірять, що<br />
всі ці заходи будуть у найкоротші терміни сприяти<br />
ефективному здійсненню основ Стратегії Організації<br />
Об’єднаних Націй щодо Чорнобиля.<br />
Як я вже раніше зазначав, міжнародна допомога<br />
є досить важливою у подоланні наслідків<br />
Чорнобильської катастрофи та у відновленні нормальних<br />
і безпечних умов життєдіяльності на ураженій<br />
території. Особливо ми розраховуємо на підтримку<br />
наших партнерів у перетворенні АЕС на<br />
екологічно безпечну систему. Подальші зволікання<br />
із будівництвом нового безпечного саркофагу «Укриття»<br />
довкола пошкодженого 4-го блоку ЧАЕС<br />
можуть призвести до набагато більших втрат. Планується,<br />
що новий саркофаг – розроблений для<br />
зберігання радіоактивних залишків 4-го блоку<br />
ЧАЕС на найближчі 100 років - призначений для<br />
заміни існуючого, зведення якого відбувалося за<br />
екстремальних умов, абсолютного обмеження у часі<br />
та за дуже високого рівня радіації.<br />
Україна вдячна країнам-донорам Рахунку ядерної<br />
безпеки та Чорнобильському фонду «Укриття», що<br />
фінансували будівництво схову для відпрацьованого<br />
ядерного палива та перетворення Чорнобильського<br />
«Укриття» на екологічно безпечну систему. Все готове<br />
для будівництва нового безпечного саркофагу в кінці<br />
цього літа. Саме тому ми закликаємо всіх партнерів<br />
повною мірою виконувати свої зобов’язання.<br />
Чорнобильська катастрофа стала національною<br />
трагедією України. Ще й досі ми відчуваємо її<br />
наслідки. Саме через цю катастрофу в Україні з’явилася<br />
низка соціальних та економічних проблем, що<br />
не зникають з роками. Тільки на основі комплексного<br />
підходу та об’єднаних зусиль Уряду, міжнародного<br />
співтовариства, науковців і неурядових організацій<br />
ми зможемо подолати проблеми Чорнобиля та<br />
досягти сталого розвитку.<br />
24-а річниця Катастрофи є приводом ще раз<br />
привернути увагу до масштабів і складності цієї<br />
трагедії, яка завдала шкоди не тільки Україні. Заради<br />
життя на Землі ми повинні працювати разом,<br />
щоб подолати її серйозні наслідки та не допустити<br />
навіть найменшої можливості подібної катастрофи у<br />
майбутньому. Це особливо актуально сьогодні, коли<br />
світ відзначає День Землі.<br />
Сподіваюся, що думки, ідеї та пропозиції,<br />
висловлені в ході Конференції, консолідують наші<br />
зусилля, спрямовані на подолання сьогоденних<br />
проблем Чорнобиля.<br />
Бажаю успіху Конференції.<br />
Пані Ірена Зубцевич<br />
Старший службовець з питань<br />
сталого розвитку, Управління<br />
глобальної політики, Відділ сталого<br />
розвитку, Підрозділ економічних і<br />
соціальних справ<br />
Заява від Відділу сталого розвитку ООН за дорученням<br />
пана Таріка Банурі, директора Відділу сталого розвитку<br />
Пані Голово Д-р Дурбак, После Сергєєв,<br />
Д-р Шуман, поважні гості, колеги, пані і панове.<br />
Дозвольте сказати, що це честь для мене бути тут,<br />
на цій традиційній конференції Світової Пе редачі<br />
Інформації з питань здоров’я і довкілля, представляючи<br />
директора Відділу сталого розвитку п.<br />
Таріка Банурі, який просить вибачення, що не зміг<br />
бути тут особисто.<br />
Згідно з Порядком денним на 21 століття (розділ<br />
6) та Йоганесбурзьким планом впровадження (розділ<br />
6) здоров’я і сталий розвиток взаємно пов’язані.<br />
І недостатній розвиток, який веде до бідності,<br />
і невідповідний розвиток, результатом якого є<br />
надмірне споживання, обидва пов’язані зі зростанням<br />
населення світу, можуть призвести до поважних<br />
проблем зі здоров’ям як у країнах, що розвиваються,<br />
так і в розвинених країнах.<br />
Взаємозалежність між здоров’ям, довкіллям і соціально-економічними<br />
покращеннями вимагає міжгалузевих<br />
зусиль та залучення як громадянського<br />
суспільства, так і приватного сектору. Це дуже добре<br />
видно на прикладі нової проблеми – негативного<br />
впливу зміни клімату.<br />
Загалом, прогнозують, що дія глобальної зміни<br />
клімату буде значною мірою зосереджена серед<br />
біднішого населення на низьких широтах, де вже<br />
поширені найважливіші, чутливі до клімату наслідки<br />
для здоров’я (недоїдання, діарея і малярія), та де<br />
незахищеність від кліматичних впливів найбільша.<br />
Синтез-звіт 4 Міжнародної конвенції щодо захисту<br />
рослин (2007) підкреслює, що теплі періоди збільшать<br />
ризик смертності, пов’язаної з теплом, особливо для<br />
осіб похилого віку, з хронічними захворюваннями,<br />
дуже молодих і соціально ізольованих; сильні опади<br />
підвищать ризик смертельних випадків, поранень та<br />
інфекційних, респіраторних і шкірних захворювань;<br />
територіям, враженим наростаючою посухою, щораз<br />
більше загрожуватиме нестача їжі і води, недоїдання<br />
і захворювання, що передаються через їжу і воду;<br />
посилена активність тропічних циклонів призведе<br />
до збільшення ризику смертельних випадків, поранень<br />
і захворювань, що передаються через їжу і<br />
воду, та пост-травматичних розладів, зумовлених<br />
стресом; часті випадки екстремального збільшення<br />
рівня моря посилять ризики смертей і поранень<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
5
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
6 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
в результаті утоплень під час повеней та вплив на<br />
здоров’я внаслідкок переселення. Однак, є й одна<br />
позитив – в результаті тепліших і частіших гарячих<br />
днів і ночей зменшиться людська смертність через<br />
зменшення впливу холоду.<br />
Узгоджена, базована на даних інформаційна система<br />
з питань довкілля і здоров’я на підтримку охорони<br />
здоров’я і екологічної політики є ключовою у справі<br />
пом’якшення зміни клімату та пристосування до неї.<br />
Потрібно зазначити, що поширення інформаційних<br />
джерел і легкість доступу до інформації робить<br />
це завдання як складним, так і терміновим. Хоча<br />
з’явився значний масив знань з питань, пов’язаних<br />
зі здоров’ям, багато цієї інформації пошматовано<br />
і часто є у формі, незручній для тих, хто приймає<br />
рішення, та фахівців-практиків.<br />
Подолання цих перешкод, окрім звернення до інституційних<br />
проблем, вимагатиме поступу в декількох<br />
напрямках. Пропоную на ваш розгляд деякі з них:<br />
• потрібно організувати інформацію, використавши<br />
можливості інтернету, та зробити доступною для<br />
тих, хто приймає рішення, інших громад, надавши їй<br />
узгоджену і зручну для користування форму;<br />
• необхідно пов’язати між собою наявні мережі та<br />
зробити їх діяльність більш видимою для тих, хто<br />
приймає рішення;<br />
• слід документувати історії успіху, кращі практики,<br />
оцінюванння політики і програм та зробити їх<br />
доступними і зручними для користувачів, застосувавши<br />
інтернет-технології.<br />
Це повертає назад до моїх зауваг стосовно<br />
взаємозалежності між здоров’ям, довкіллям та соціально-економічними<br />
покращеннями, оскільки зробити<br />
це можна лише в рамках сталого розвитку, де<br />
всі ці програми сходяться.<br />
Сталий розвиток обіцяє не лише узгодити між<br />
собою економічний, соціальний і екологічний виміри,<br />
але й дає обґрунтовану основу для між на родного<br />
співробітництва, механізм залучення приват ного<br />
сектора і громадянського суспільства, засіб передавання<br />
наукового знання до рук тих, хто приймає<br />
рішення, і місцевих громад та спосіб висловити нашу<br />
відповідальність перед майбутніми поколіннями.<br />
Таким чином, створення міжнародного середовища<br />
більш сприятливого для підвищення ролі питань<br />
здоров’я у сталому розвитку є істотним для<br />
уможливлення кращої координації і згуртованості<br />
на національному і регіональному рівнях з метою<br />
включення опіки про здоров’я (особливо у випадку<br />
незахищених груп населення) у стратегію, політику і<br />
програми подолання бідності та зі сталого розвитку.<br />
Слід звернутись до механізмів вдосконалення міжгалузевої<br />
діяльності включно з інституційним посиленням<br />
оцінювання впливу на здоров’я шляхом<br />
включення його в основний процес прийняття рішень,<br />
а також впровадити нове співробітницт во і<br />
об’єднання задля охорони здоров’я і сталого роз витку.<br />
Тому конференції, подібні до цієї, які збирають<br />
разом вчених, практиків і тих, хто приймає рішення,<br />
допомагають просувати вперед програму та підвищувати<br />
поінформованість щодо потреби в більш<br />
цілісному підході до здоров’я в рамках сталого<br />
розвитку для того, щоб досягнути Цілі Розвитку<br />
Тисячоліття та покращити всім умови життя.<br />
Ми підтримуємо всіх вас, хто з року в рік<br />
організовує цю корисну конференцію, і особливо д-р<br />
Дурбак, виконавчого директора WIT, та д-р Штраус і<br />
її команду, доповідачів як також учасників.<br />
Дякую вам за увагу.<br />
Д-р Емілі К. Шуман<br />
Доктор медицини, Департамент<br />
медицини внутрішніх органів,<br />
Відділ інфекційних захворювань,<br />
Університет Мічіґан<br />
Глобальна зміна клімату<br />
і дитяче здоров’я<br />
Очікується, що глобальна зміна клімату матиме<br />
величезні наслідки для людського здоров’я. Різкі<br />
кліматичні зміни, як от хвилі тепла, бурі, повені і<br />
посухи, безпосередньо впливатимуть на людське<br />
здоров’я, спричинюючи смерть, травми, інвалідність<br />
і переміщення населення. Зміна клімату матиме<br />
теж багато непрямих наслідків для здоров’я<br />
людини. Очікується, що зросте тягар інфекційних<br />
захворювань, які передаються носіями або з водою,<br />
оскільки комахи-переносники захворювань більш<br />
активні при вищих температурах, а забруднення<br />
запасів води в населених пунктах трапляється, як<br />
правило, під час повеней або посух. Наслідком зміни<br />
клімату може бути теж більше забруднення повітря<br />
озоном і твердими частинками, що збільшить тягар<br />
респіраторних і серцево-судинних захворювань у<br />
чутливих популяціях. Завдяки своїм винятковим<br />
особливостям діти будуть особливо вразливими<br />
щодо впливу зміни клімату на здоров’я. Щоб дати<br />
собі раду з проблемою зміни клімату, необхідне<br />
глобальне зобов’язання щодо скорочення викидів<br />
парникових газів і знеліснення. Однак, оскільки зміна<br />
клімату вже відбувається, ми повинні теж покращити<br />
наше розуміння того, як захистити від його дії<br />
чутливі групи населення включно з дітьми.<br />
Парникові гази<br />
a Викиди<br />
• Двоокис вуглецю (CO 2<br />
)<br />
- Спалювання викопного палива<br />
• Метан (CH 4<br />
) (10%)<br />
- Звалища сміття<br />
- Вугільні шахти<br />
- Операції з нафтою і природнім газом<br />
- Сільське господарство<br />
• Окис азоту (N 2<br />
O) (5%)
- Добрива<br />
- Спалювання викопного палива<br />
- Промислова діяльність і діяльність з управління<br />
відходами<br />
a Знеліснення (15-20%)<br />
a З початком промислової ери значення концен трацій<br />
CO 2<br />
в атмосфері зросли з 280 до понад 380 проміле.<br />
Прогнози на майбутнє<br />
a Якщо викиди CO 2<br />
залишаються на поточному<br />
або заданому рівнях:<br />
• Середня світова температура до кінця 21 століття<br />
зросте на 1.8-5.8ºC<br />
• Рівень морів підніметься на 9-88 см через топлення<br />
льодовиків<br />
Зміна клімату, не просто<br />
“глобальне потепління”<br />
a Змінився гідрологічний цикл, оскільки тепліше<br />
повітря здатне утримувати більше вологи<br />
• Більші опади в одних районах, посухи в інших<br />
• Більш різкі погодні події<br />
- У проміжку між 1951 і 2000 роками 3.3% земної<br />
поверхні перейшли з однієї кліматичної<br />
категоріїї в іншу<br />
a Менше полярного і арктичного клімату, більше<br />
посушливого<br />
Зміна клімату і людське здоров’я<br />
a Тепловий стрес<br />
a Повені, посухи, виняткові бурі<br />
a Щораз гірше забруднення повітря<br />
a Інфекційні захворювання<br />
• Захворювання, які передаються переносниками або<br />
з водою<br />
Погодні крайнощі<br />
a Тепловий стрес<br />
• Може призвести до серцево-судинних і респіраторних<br />
розладів<br />
• Хвилі тепла у США більш смертоносні ніж урагани,<br />
повені і посухи, разом узяті<br />
• Хвиля тепла в Європі у 2003 р. спричинила за два<br />
тижні 22000 смертей<br />
• Підвищений ризик смертельних випадків на міських<br />
територіях (міські острови тепла) та з поганим<br />
житлом<br />
a Різкі бурі<br />
• Смертельні випадки, інвалідність, втрата майна<br />
(наприклад, ураган Мітч спричинив у Центральній<br />
Америці в 1998 р. понад 19000 смертей, 2,7 мільйони<br />
безпритульних та завдав шкоди на 6 мільярдів доларів<br />
США)<br />
• Потепління поверхні морів трохи більше ніж на<br />
2°C прискорює ураганний вітер та може збільшити<br />
кількість ураганів<br />
• Концентрація населення у прибережних районах та<br />
деградація довкілля підвищують вразливість<br />
a Повені<br />
• Потепління поверхні морів спричинить підвищення рівня<br />
моря з більшим затопленням прибережних районів<br />
• 13/20 світових мега-міст розташовано на рівні моря<br />
• При підвищенні рівня моря на 1 м можливе<br />
великомасштабне переміщення населення (18,6<br />
мільйонів у Китаї, 13 мільйонів у Бангладеш)<br />
• Засолення прісних водних горизонтів, руйнування<br />
дренажу для зливової води та систем видалення<br />
стічних вод<br />
a Посуха<br />
• 1,7 мільярда людей мешкає на територіях з дефіцитом<br />
води, до 2025 року очікується зростання їх кількості<br />
до 5 мільярдів<br />
• Зменшення виробництва продуктів харчування,<br />
збільшення пожеж та інфекційних захворювань,<br />
пов’язаних з недостатньою гігієною<br />
Забруднення повітря<br />
a В результаті тепліших температур може зрости<br />
концентрація озону<br />
• Астма<br />
a Концентрації пилку теж можуть зрости<br />
a Тепліше повітря може розносити забруднення<br />
повітря на більші площі<br />
Клімат та інфекційні<br />
захворювання: захворювання,<br />
які передаються переносниками<br />
a Більше різноманіття комах-переносників у тропіках<br />
a Комахи-переносники активніші при вищих<br />
температурах<br />
a Комарі роду Anopheles, щоб завершити свій<br />
життєвий цикл, вимагають температур понад 16ºC<br />
• А Plasmodium розвивається швидше при температурах<br />
понад 20ºC<br />
• Один комар може заразити P. falciparum 200 людей<br />
a Комарі схильні добре розвиватись у водних оселищах<br />
• Епідемії малярії і лихоманки денґе трапляються в<br />
тропіках у сезон дощів та в проміжку між роками<br />
з погодними подіями, пов’язаними з коливаннями<br />
південного Ель Ніно<br />
a Однак епідемії Західного Нільського вірусу<br />
трапляються під час посух<br />
• Комарі і птахи перебираються дуже близько до запасів<br />
води, яких не вистачає<br />
• В міру висихання заболочених територій стає щораз<br />
менше організмів, які поїдають комарів<br />
Клімат та інфекційні<br />
захворювання: захворювання,<br />
які передаються з водою<br />
a Посуха<br />
• Дефіцит води призводить до недостатньої санітарії<br />
• Багато населення може наразитись на дію потенційно<br />
забрудненої води<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
7
• Приклад: недавня епідемія холери в Кенії<br />
- За час з 12/5/09 4 700 випадків і 119 смертельних<br />
випадків<br />
Поточний тягар важливих<br />
інфекційних захворювань, на які<br />
може вплинути зміна клімату<br />
a Захворювання, які передаються переносниками<br />
• Малярія<br />
- 45% населення світу в зоні підвищеного ризику<br />
- щороку заражається 300-500 мільйонів людей з 1<br />
мільйоном смертельних випадків<br />
- 90% смертей трапляється в африканській суб-<br />
Сахарі, захворювання зумовлює 1/5 дитячої<br />
смертності в Африці<br />
• Лихоманка денґе<br />
- 40% населення світу в зоні підвищеного ризику<br />
- щороку заражається 50-100 мільйонів людей з 22<br />
000 смертельних випадків (переважно діти)<br />
a Захворювання, які передаються з водою<br />
• захворювання на діарею є другою в світі провідною<br />
причиною дитячої смертності у віці до 5 років<br />
Поточний вплив зміни клімату<br />
на інфекційні захворювання<br />
a Вплив зміни клімату важко відділити від інших<br />
людських чинників<br />
• Велика міграція і подорожування груп населення<br />
• Стійкість до ліків і пестицидів<br />
• Урбанізація/підвищена густота населення<br />
• Доступність охорони здоров’я<br />
• Імунітет населення<br />
• ВІЛ<br />
Майбутній вплив зміни клімату<br />
на інфекційні захворювання<br />
a Зміна податливості на малярію та підвищення<br />
податливості на лихоманку денґе (до 2050 р. 50%<br />
населення світу у зоні підвищеного ризику)<br />
a ВООЗ оцінює<br />
• До 2030 р. захворюваність на діарею зросте на 10%<br />
порівняно з тим, якби не було зміни клімату<br />
• Якщо середня світова температура зросте на 2-3ºC,<br />
то населення, яке ризикує захворіти на малярію,<br />
збільшиться на 3-5%<br />
Зміна клімату<br />
і дитяча смертність<br />
a Діти особливо вразливі на потенційні шкідливі<br />
впливи зміни клімату на здоров’я<br />
• Вища ймовірність жити в бідності (20% дітей у США,<br />
50% - у світі)<br />
• В перерахунку на кілограм ваги п’ють більше води,<br />
споживають більше їжі і більше вдихають повітря<br />
• Швидко розвиваються з незрілими імунними системами<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
8 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
a Захворювання, які передаються переносниками<br />
• В середньому африканська дитина має щороку 1,6-5,4<br />
випадка малярії , кожні 30 сек через малярію помирає<br />
одна дитина<br />
• Малярія під час вагітності спричинює щороку до<br />
200000 смертельних випадків серед новонароджених<br />
• Лихоманка денґе є провідною причиною госпіталізації<br />
і смертельних випадків серед дітей у Азії<br />
a Захворювання, які передаються з водою:<br />
захворювання на діарею<br />
• 2 мільярди випадків щороку з 3 випадками в середньому<br />
на кожну дитину в країнах, що розвиваються<br />
• 1,5 мільйона смертельних випадків щороку серед дітей<br />
у віці до 5 років (80% трапляється в Африці, 80% - з<br />
дітьми у віці до 2 років)<br />
• Основна причина - недоїдання і сповільнений ріст<br />
Висновки<br />
a Зміна клімату відбувається через викиди парникових<br />
газів і знеліснення.<br />
a Зміна клімату впливає на людське здоров’я<br />
безпосередньо через шкідливі погодні умови та<br />
різними шляхами опосередковано, включно з підвищеним<br />
забрудненням повітря та більшим тягарем<br />
інфекційних захворювань.<br />
a Діти особливо вразливі на потенційно шкідливі<br />
впливи на здоров’я, пов’язані зі зміною клімату.<br />
Джерела: Environmental Protection Agency, www.epa.gov/climatechange;<br />
Intergovernmental Panel on Climate Change, www.ipcc.<br />
ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr.pdf;<br />
<strong>World</strong> Health Organization, www.who.int/globalchange/en<br />
п. Вернер Обермеєр<br />
Заступник виконавчого директора,<br />
ВООЗ<br />
Чому ми повинні проводити<br />
більш конкретні заходи<br />
для захисту дітей від тягаря<br />
екологічних захворювань<br />
Високоповажності, делегати, пані і панове.<br />
Дозвольте мені на початку подякувати Світовій<br />
Передачі Інформації та особисто доктору Христині<br />
Дурбак за їх невтомну працю задля того, щоб<br />
запевнити, що екологічні ризики залишаються<br />
на передньому краї громадського дискурсу, тут в<br />
Об’єднаних Націях і деінде. Масштаб цього виклику<br />
дуже виразний – понад 13 мільйонів смертей на рік<br />
спричинено екологічними чинниками, яким можна<br />
запобігти, і третина цих смертей – у найбідніших<br />
районах світу.<br />
Справді, четверта частина світового тягару захворювань<br />
у дорослих пов’язана з чинниками<br />
екологічного ризику. До третини дитячих захворювання<br />
спричиняють екологічні фактори, а в
країнах, що розвиваються, у 12 разів більше дитячих<br />
смертей, спричинених впливом довкілля, часто на<br />
робочих місцях, порівняно з багатими країнами. Це<br />
вражає ще більше, якщо мати на увазі, що найбідніші<br />
країни не можуть дозволити собі витрачати більше<br />
ніж 10 доларів США на особу на рік на державну<br />
охорону здоров’я, тоді як у багатих країнах ця<br />
цифра складає в середньому 3000 доларів.<br />
З цими тягарем екологічних захворювань можна<br />
боротись за допомогою різноманітнизх заходів,<br />
біль шість з яких не дорогі і легко доступні. Вони<br />
включають зменшення забруднення повітря,<br />
покращення доступу до чистої води, запобігання<br />
хронічним гострим респіраторним інфекціям через<br />
ефективніше використання палива та запобігання<br />
деяким захворюванням, що не передаються, як от<br />
рак, шляхом обмеження впливу дії певних хімікатів.<br />
Хімікати, стійкі органічні забрудники і токсини<br />
часто мають період життя, що може заторкнути<br />
кілька поколінь людей, змінюючи гормональний<br />
баланс і пошкоджуючи репродуктивну та імунну<br />
системи. Вони негативно впливають на розвиток<br />
організму і спричиняють канцерогенні ефекти. В<br />
чутливих популяціях, зокрема в людей похилого<br />
віку і дітей, імунні системи, як правило, більш<br />
вразливі до багатьох з цих забрудників.<br />
Деякі найновіші дані, дозволені до друку<br />
Секретаріатами Стокгольмської і Базельської Конвенцій,<br />
припускають, що вищі температури не лише<br />
більше наражають живу природу на дію певних<br />
хімікатів, але й збільшують діапазон атмосферних<br />
і океанічних поширень цих забрудників – через<br />
нові міграційні схеми таких ссавців, як тюлені<br />
або полярні ведмеді, і, звичайно ж, через танення<br />
льодовикового покриву.<br />
Якщо врахувати, що 5 найтепліших зареєстрованих<br />
років були після 2005 р., то не дивно, що<br />
рівні забрудників і токсинів, вивільнених у повітря<br />
і воду через танення льоду і снігу, небезпечно<br />
зросли. Ця зміна клімату не лише більше наразила<br />
людей на дію широкого ряду переносників<br />
захворювань, але й прямо чи опосередковано<br />
(через харчовий ланцюг) – на більшу токсичність.<br />
Багато пестицидів, заборонених або строго обмежених<br />
до використання в індустріалізованих<br />
країнах, надалі продаються і застосовуються в<br />
країнах, що розвиваються. Часто такі пестициди<br />
продають фермерам, яким бракує обладнання і<br />
знань щодо їх безпечного використання, наслідком<br />
чого є велика кількість каліцтв і навіть смертей. У<br />
бідних громадах, де часто діти орють землю, вони<br />
наражаються навіть на ще більший ризик.<br />
Так само в певних регіонах світу надалі додають<br />
до бензину промислові хімікати такі, як свинець,<br />
для підняття октанового числа, внаслідок чого<br />
свинець нагромаджується в довкіллі і спричинює<br />
шкідливий вплив на здоров’я населення, особливо<br />
на розумовий розвиток дітей. На жаль, і азбест,<br />
негативний вплив якого на здо ров’я доказано, теж<br />
широко поширений у цих регіонах і застосовується<br />
як будівельний матеріал і пакування.<br />
Раніше я згадував, що танення льодовикового<br />
покриву робить внесок у поширення токсинів з<br />
океанічними течіями і, в міру зростання температури<br />
морської води, зростає теж небезпека зараження<br />
людей ртуттю через споживання риби.<br />
Здоров’я дітей, звичайно, підлягає більшому<br />
ризику, оскільки вони постійно ростуть, а тому<br />
потребують споживати більше їжі, більше дихати<br />
повітрям і пити більше води. Малі діти можуть<br />
повзати і бавитись на майданчиках, де вони наражені<br />
на пилюку або грязюку, забруднену хімікатами, а<br />
будучи необізнаними з такою небезпекою, вони<br />
теж не здатні зробити вибір, щоб захистити своє<br />
здоров’я. І, як ми знаємо, їх центральна нервова,<br />
“Хімікати, стійкі органічні забрудники і<br />
токсини часто мають період життя, що може<br />
заторкнути кілька поколінь людей”<br />
імунна, репродуктивна і травна системи все ще розвиваються,<br />
тож наражання на токсини, за брудни ки<br />
і хімікати може призвести до незворотніх наслідків.<br />
Якщо подивитись на модельні прогнози по годи,<br />
то стає ясно, що підвищення рівня моря змісить<br />
мігрувати мільйони людей з низиних прибережних<br />
територій, а також затопить сільськогосподарські<br />
землі, результатом чого стане змивання добрив<br />
і хімічне забруднення покладів грунтових вод.<br />
Посухи і повені значно вплинуть на виробництво<br />
продуктів харчування і споживання білка та<br />
збільшать ризик від забрудників, що передаються<br />
людям по харчовому ланцюгу.<br />
Ми в ВООЗ тісно співпрацюємо з ЮНЕП і особливо<br />
з ЮНІСЕФ з проблемних питань дитячого<br />
здоров’я, пов’язаного зі станом довкілля; своєю<br />
чергою, ми розширили співробітництво з трьома<br />
хімічними конвенціями, Стокгольмською і Базельською,<br />
про які я вже згадував, а також з Роттердамською<br />
Конвенцією. Хоча ми й добились<br />
відчутного поступу у країнах, що розвиваються,<br />
впровадження правових інструментів в них<br />
завжди страждає від потенційної неспоможності та<br />
фінансових обмежень.<br />
Якщо до цього сценарію додати прогнози<br />
щодо зміни клімату, то завдання стає усе більш<br />
складним. Тож дозвольте мені ще раз наголосити<br />
на користі від проведення форумів, таких як цей,<br />
де пропагування поглядів та обмін інформацією<br />
становлять величезну цінність для інформування<br />
осіб, які приймають рішення, та завтрашніх<br />
політиків про небезпеки сьогодення.<br />
Дякую Вам.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report 9<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong>
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
10 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
п. Ґлен Вайзер<br />
Старший адвокат, Центр<br />
міжнародного екологічного права<br />
Міжнародне право і хімікати<br />
Сьогодні я хотів би повести розмову про<br />
міжнародне право і управління хімікатами. Поперше,<br />
я опишу декілька загроз, які несуть хімікати<br />
для людського здоров’я, включно з тим, чому<br />
хімікати, такі як ртуть, є предметом глобального<br />
занепокоєння. По-друге, я подам дуже короткий<br />
огляд деяких способів, за допомогою яких система<br />
ООН відповідає на цю занепокоєність.<br />
1. Виклик<br />
Світова хімічна промисловість – це величезна<br />
економічна сила, яка впливає на всіх нас багатьма<br />
позитивними способами. Хімікати застосовуються<br />
майже у всіх сферах нашого життя, і ми залежимо від<br />
них з огляду на багато необхідних і корисних товарів.<br />
На жаль, деякі хімікати мають властивості, яких<br />
краще вони б, не мали. Часом властивості, що роблять<br />
хімікати такими привабливими у виробах, при їх<br />
вивільненні в довкілля є шкідливими. Наприклад,<br />
ДДТ може бути ефективним засобом обробки<br />
для знищення комарів, які переносять малярію,<br />
оскільки його токсичність триває так довго. І все ж<br />
через свою стійкість ДДТ, вивільнений у довкілля,<br />
має неприйнятну схильність з часом мандрувати на<br />
північ з повітряними і водними течіями та навіть<br />
з мігруючими тваринами, такими як риба і морські<br />
ссавці. Це може бути поважною проблемою, якщо<br />
ви є ескімосом, який живе на Алясці і виживає<br />
завдяки «народній їжі», – тюленям, моржам або<br />
рибі – яка отруюється промисловими хімікатами<br />
віддаленими забрудювачами. Інші хімікати можуть<br />
переміщатись тим самим шляхом, як от діоксини,<br />
які під час процесів промислового спалювання<br />
ненавмисне вивільняються в атмосферу і в зрештою<br />
опиняються в їжі. Вони теж стійкі у довкіллі,<br />
рухаються на північ за допомогою природних<br />
чинників на великі відстані та біоакумулюються і<br />
біопосилюються в харчовому ланцюзі.<br />
Ще один загально поширений, але менш відомий<br />
клас стійких хімікатів – це бромовані сповільнювачі<br />
вогню. Сповільнювачі вогню відіграють важливу<br />
роль в запобіганні пожежам та смертельним<br />
випадкам, пов’язаним з ними. На жаль, бромовані<br />
сповільнювачі вогню можуть з часом втрачати<br />
ефективність і здатність прилипати до виробів, таких<br />
як електроніка, килими і завіси. Пилюка з цих виробів<br />
може потрапляти в нашу їжу, або легені, дозволяючи<br />
цим хімікатам нагромаджуватись у наших організмі.<br />
В результаті цих процесів усі ми і кожен з присутніх<br />
має у організмі не однин десток синтетичних<br />
хімікатів. Наші знання про значну кількість хімікатів<br />
все ще неповні. Що ми насправді знаємо, так це те,<br />
що вони можуть впливати на дітей і ненароджених<br />
дітей значно сильніше ніж на дорослих.<br />
Небезпеку несуть також несинтетичні елементи,<br />
такі як ртуть. Ртуть – це не речовина, яку ми<br />
створюємо, а те, що добуваємо для застосування у<br />
різних виробах. Ртуть застосовують, наприклад,<br />
у компактних люмінесцентних лампах, які менш<br />
енергозатратні порівняно з лампочками розжарювання,<br />
а отже можуть допомогти зменшити викиди<br />
парникових газів, пов’язаних з виробництвом<br />
електроенергії.<br />
На жаль, ртуть теж дуже шкідлива для людського<br />
здоров’я. Вона не просто стійка, це земний елемент.<br />
Коли ми добуваємо ртуть з земної кори і вносимо<br />
в біосферу, вона залишається там назавжди. Малі<br />
кількості ртуті в атмосфері не можуть завдати істотної<br />
шкоди. Проте коли ртуть потрапляє в атмосферу з<br />
розбитих освітлювальних ламп або, що важливіше,<br />
з викидами електростанцій, які працюють на<br />
вугіллі, то вона поширюється навколо і з часом<br />
осідає на землю або воду. Вугілля неминуче містить<br />
певну кількість ртуті, а в сукупності, коли впродовж<br />
тривалого часу спалюють мільйони тон вугілля,<br />
навіть невеликий її відсоток породжує великі<br />
наслідки. Частина ртуті осідає в заболочених місцях,<br />
де перетворюється на метилртуть. Метилртуть<br />
більш згубна, оскільки легко поглинається живими<br />
організмами. Коли мала риба з’їдає планктон, який<br />
містить метилртуть, то нагромаджує його у своєму<br />
організмі. Відтак, коли її пожирає більша риба,<br />
метилртуть знову акумулюється, біопосилюючись<br />
в процесі руху догори по харчовому ланцюгу.<br />
Організми на вершині харчового ланцюга, як от<br />
меч-риба, тюлені або людина, часто мають рівень<br />
метилртуті далеко вищий за фоновий рівень у воді.<br />
Чому це відбувається? Ртуть – сильний нейрологічний<br />
токсин. Для ртуті не існує безпечного порогу:<br />
вона для вас завжди шкідлива. Якщо хтось, такий як<br />
я, зазнає дії невеликої кількості метилртуті в рибі, то я<br />
не буду цим дуже перейматись. Я не збираюсь щодня<br />
їсти рибу, тому що це могло б призвести до гострих<br />
проявів на зразок тремтіння. Проте для малої<br />
дитини, чий мозок та інші органи ростуть, або для<br />
ненародженої дитини наражання на дію ртуті може<br />
назавжди змінити те, як особа розвивається.<br />
Подібно як і у випадку багатьох токсичних<br />
хімікатів, контакт з ртуттю є глобальною проблемою.<br />
У США він, як правило, відбувається через<br />
споживання риби. В частинах Китаю, навіть там,<br />
де люди не їдять риби, вчені знаходять зараз<br />
високий рівень поширення метилртуті, тому що<br />
ртуть є в рисі. Рис росте на вологих терасах, де<br />
ртуть здатна метилюватись. Ртуть та інші токсичні<br />
хімікати є також транскордонною проблемою.<br />
Ескімоси Аляски, які не мають нічого спільного з
виробництвом або використанням ртуті, все ще<br />
наражені на її дію, оскільки ртуть, подібно до ДДТ<br />
або діоксинів, може подорожувати на великі віддалі<br />
з повітряними або водними течіями.<br />
2. Міжнародні рішення<br />
Істотним чинником в пошуках вирішення<br />
проблем хімічного забруднення є міжнародна<br />
співпраця. Чому? Як я зазначив раніше, багато<br />
старих хімікатів на зразок ДДТ, новіших, як<br />
от бромовані сповільнювачі вогню, і навіть<br />
елементарних хімікатів, таких як ртуть, має сумну<br />
властивість переноситись у довкіллі на великі<br />
віддалі. Окремі країни не завжди можуть зменшити<br />
хімічний вплив, скоротивши власне виробництво<br />
і використання хімікатів через те, що багато з<br />
них розсіяно на великі відстані від своїх джерел.<br />
Наприклад, ескімоси Аляски не можуть захистити<br />
себе від промислових хімікатів, оскільки не зайняті<br />
у хімічному виробництві. США могли б ліквідувати<br />
викиди ртуті, закривши всі свої електростанції,<br />
що працюють на вугіллі, або ж створивши і<br />
впровадивши технології вловлювання цих викидів.<br />
Хоча це б не вирішило проблеми забруднення з<br />
огляду на перенесення ртуті в довкіллі на великі<br />
віддалі з інших країн. Наприклад, Китай та Індія<br />
спалюють багато вугілля, а їх стратегія розвитку<br />
спирається на набагато більше спалювання.<br />
У відповідь на транскордонні проблеми, спричинені<br />
хімікатами, було реалізовано низку договорів.<br />
Ескімоси Аляски стали важливою духовною силою в<br />
переговорах ООН, які завершились Стокгольмською<br />
Конвенцією щодо стійких органічних забрудників.<br />
Пов’язаною з нею угодою є Ротердамська конвенція<br />
щодо попередньої поінформованої згоди, яка<br />
вимагає від країн отримання дозволу перш ніж<br />
експортувати надзвичайно токсичні хімікати в інші<br />
країни. Базельська конвенція про транскордонний<br />
рух небезпечних відходів має на меті запобігти<br />
експортові відходів, які можуть наражати дітей<br />
і дорослих на дію багатьох токсичних хімікатів.<br />
Стратегічний підхід до міжнародного управління<br />
хімікатами – це добровільний процес, щоб допомогти<br />
країнам розумно використовувати хімікати та<br />
займатись хімічним забрудненням.<br />
Ці угоди пройшли довгий шлях до проблем<br />
міжнародного управління хімікатами. Однак, вони<br />
несуть теж виклики з власного боку. Надмірна<br />
кількість угод і добровільних процесів утруднює<br />
адміністрування їх усіх для країн, що розвиваються.<br />
В багатьох таких країнах лише одна-дві особи в уряді<br />
можуть відповідати за розгляд питань регулювання<br />
хімікатів як також за ведення переговорів та<br />
адміністрування цих угод. Також важко займатись<br />
численними взаємопов’язаними угодами узгоджено.<br />
Одна причина цього полягає в тому, що ті<br />
самі країни не завжди є сторонами тих самих угод.<br />
Сполучені Штати сумновідомі неприєднанням до<br />
екологічних угод. Навіть якби поєднання двох<br />
угод щодо хімікатів було більш ефективним, деякі<br />
країни можуть не підтримати його, щоб уникнути<br />
ускладнень, які можуть з’явитись при намаганні<br />
займатись різноманітним членством у кожній угоді.<br />
Минулого року Керівна Рада Програма ООН із<br />
навколишнього середовища (ЮНЕП) після десяти<br />
років обговорення питання вирішила започаткувати<br />
переговори стосовно угоди про ртуть. Переговори<br />
розпочнуться у червні в Стокгольмі. Такий розвиток<br />
подій слід вітати, оскільки забруднення<br />
ртуттю є критичною проблемою, якою окремі<br />
країни не можуть займатись одноосібно. З іншого<br />
боку, додаткова угода створить виклики, повязані з<br />
адмініструванням і узгодженістю.<br />
“Ртуть не зникає і в цьому сенсі вона навіть<br />
гірша за радіоактивні відходи.”<br />
Щоб бути успішною, угода стосовно ртуті повинна<br />
досягнути ряду цілей. Найважливіше: потрібно,<br />
щоб вона звернулась до проблеми постачання. Як я<br />
вже згадував, ртуть ніколи не зникає. Таким чином,<br />
перше і найважливіше, що нам треба зробити, – це<br />
запобігти добуванню нової ртуті та її вивільненню в<br />
довкілля. Виробники можуть використовувати ртуть<br />
повторно у випадку всіх основних її застосувань.<br />
Угода повинна також регулювати міжнародну<br />
торгівлю ртуттю. Багато застосувань ртуті,<br />
наприклад, у зубній амальгамі для заповнення<br />
порожнин, все ще переважає у всьому світі. Величезні<br />
кількості ртуті продають начебто ртуть для зубів<br />
у Індії; її достатньо, щоб заповнити порожнини у<br />
мільярдів людей. Але насправді ртуть застосовують<br />
не для цього. Натомість, її нелегально продають для<br />
використання в кустарних, невеликих за обсягом<br />
розробках покладів золота. Це – економічно<br />
вигідна діяльність у значній частині світу, але вона<br />
призводить до жахливих забруднень.<br />
І нарешті, угода повинна вирішити, що робити<br />
з вивільненою ртуттю. Ртуть не зникає і в цьому<br />
сенсі вона навіть гірша за радіоактивні відходи.<br />
Принаймні радіоактивні відходи мають період<br />
піврозпаду у тисячі років, а ртуть після вивільнення<br />
необхідно зберігати вічно. Тому надійне постійне<br />
зберігання є одним з викликів, який має вирішити<br />
угода. Угода має теж відповісти на запитання, якими<br />
жодна угода не повинна займатись, включно з тим,<br />
як платити за ці покращення, хто має платити,<br />
які технології можна застосувати та як допомогти<br />
країнам, що розвиваються, щоб вони змогли<br />
приєднатись до спільних зусиль.<br />
Для тих з вас, хто цікавиться охороною довкілля,<br />
сталим розвитком і переговорами ООН щодо угоди,<br />
міжнародне управління хімікатами надає чудовий<br />
приклад для вивчення, можливість повчитись та<br />
зробити важливий внесок. Я сподіваюсь, моя бесіда<br />
зачепила вашу зацікавленість, щоб розглянути, що ви<br />
можете зробити.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
11
Новини атомнії енергетики:<br />
Огляд чорнобильської тематики<br />
Денна сесія: Проф. Ганна Капустян, п. Денис Здоров, Й.В. п.Валерій Кучинський, д-р. Христина Ковшевич Дурбак,<br />
Проф. Карл Ґросман, п.Джесіка Вільямсон, п. Бахар Шахпар, п. Ремі Шевальє<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
12 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
Його Високоповажність<br />
п. Валерій Кучинський<br />
Колишній постійний<br />
представник України в ООН<br />
Звернення до учасників<br />
19-ї Міжнародної конференції<br />
Ваші Високоповажності, високі делегати, студенти,<br />
пані й панове!<br />
Гадаю, проводячи сьогоднішню конференцію,<br />
ми вшановуємо 24-у річницю нещастя на Чорнобильській<br />
атомній електростанції, яка є найгіршою<br />
ядерною аварією в історії людства. Ми пам’-<br />
ятаємо про численні жертви цієї катастрофи і<br />
віддаємо належне урядам України, Бєларусі і Росії,<br />
країн, що найбільше постраждали, та фактично<br />
всій міжнародній спільноті за їх активні зусилля<br />
з мінімізації наслідків цієї страшної трагедії. Для<br />
мене це ще одна нагода висловити нашу щиру<br />
вдячність <strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer, його голові<br />
і виконавчому директору Д-р Христині Дурбак<br />
та її співробітникам за постійне нагадування про<br />
проблему Чорнобиля та розповсюдження впродовж<br />
багатьох років експертної оцінки і глибокого знання<br />
про це в усьому світі та за виховання молодшого<br />
покоління.<br />
Його Високоповажність<br />
п. Михайло Болотських<br />
Міністр України з питань<br />
надзвичайних ситуацій<br />
Звернення до учасників<br />
19-ї Міжнародної конференції<br />
Високоповажності, делегати, пані і панове.<br />
Дозвольте від імені Уряду України щиро привітати<br />
вас. Хотіли б нагадати, що 26 квітня виповнюється<br />
24 роки відтоді, як заграва над аварійним реактором<br />
Чорнобильської атомної електростанції освітила<br />
новий відтинок на шляху цивілізації.<br />
Ця техногенна катастрофа поповнила символічний<br />
ряд грандіозних і спустошливих трагедій,<br />
а слова «Чорнобильська АЕС» стали уособленням<br />
небаченого досі явища – атомної енергії, що вийшла<br />
з-під контролю людини.<br />
Що таке Чорнобиль для України? Це більше двох<br />
мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків.<br />
Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого<br />
радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 170<br />
населених пунктів, яким довелося покинути рідні<br />
домівки і переїхати у інші місця.<br />
Чорнобильська катастрофа стала національною<br />
трагедією, чиї наслідки відчуваємо і досі. Вона<br />
породила соціально-економічні проблеми, які з роками<br />
не зникають. Вирішити їх можна лише комплексно,<br />
об’єднавши зусилля влади, науки, громадських<br />
організацій «чорнобильців» та всього суспільства,<br />
залучивши допомогу міжнародної спільноти.<br />
Україна вдячна всім країнам-донорам Рахунку<br />
ядерної безпеки та Чорнобильського фонду<br />
«Укриття», з якого фінансується будівництво<br />
сховища відпрацьованого ядерного палива та<br />
перетворення об’єкту «Укриття» Чорнобильської<br />
АЕС на екологічно безпечну систему. Будівництво<br />
нового безпечного укриття (конфайнменту) готове<br />
розпочатися цього літа. Завершення проектування<br />
сховища відпрацьованого ядерного палива.<br />
Президент України під час візиту до Сполучених<br />
Штатів Америки звернувся до лідерів Великої<br />
вісімки та Європейського Союзу з пропозицією<br />
у цей важкий для України час поновити свою<br />
підтримку у розв’язанні чорнобильської проблеми і<br />
очолити зусилля, з метою забезпечення безупинного<br />
прогресу і завершення цих проектів.<br />
У багатьох країнах ядерні технології<br />
розглядаються як одне з найбільш ефективних<br />
рішень для задоволення зростаючого попиту<br />
енергії, скорочення викидів парникових газів,<br />
пом’якшення зміни клімату, на противагу<br />
коливанням цін на викопні джерела енергії. У той<br />
же час отримані уроки аварії на Чорнобильській<br />
АЕС повинні ретельно враховуватися.<br />
Досвід вчить, що сутність і наслідки техногенних<br />
катастроф піднімаються над суспільно-політичними та<br />
іншими відмінностями. Вони вимагають використання
всіх каналів міжнародної співпраці для того, щоб ніде,<br />
ніколи і за жодних обставин не прийшло на нашу<br />
прекрасну Землю рукотворне лихо.<br />
Ми переконані, що солідарність націй і держав,<br />
гуманізм сучасної цивілізації не залишать України<br />
без допомоги ззовні. І ми вдячні всім, хто її надає, і<br />
заздалегідь тим, хто її надасть.<br />
Чорнобильська планетарна ядерна катастрофа<br />
ніколи не зітреться з пам’яті людства. 24-а річниця<br />
цієї страшної події ХХ століття має ще раз<br />
привернути увагу світової спільноти до великої<br />
біди, що спіткала не тільки Україну. В ім’я життя<br />
на землі спільними зусиллями треба долати її тяжкі<br />
наслідки, дбати про те, щоб подібного не сталося у<br />
майбутньому.<br />
Г-н Денис Здоров<br />
Советник Постоянного<br />
представительства Республики<br />
Беларусь при ООН<br />
Обращений к участникам 19-й<br />
Международной конференции<br />
Мадам, Председатель, Ваши Превосходительства,<br />
делегаты, коллеги, студенты, дамы и господа.<br />
С момента крупнейшей техногенной катастрофы<br />
прошлого века, аварии на Чернобыльской АЭС,<br />
прошло почти 24 года, но до сих пор тысячи<br />
граждан Беларуси, Украины и России ощущают<br />
ее последствия. День 26 апреля 1986 года стал<br />
трагическим днем для всего мирового сообщества.<br />
Именно с этого дня начался практически новый<br />
отсчет времени – постчернобыльский.<br />
За два с лишним десятилетия, благодаря усилиям<br />
Беларуси и международного сообщества, удалось<br />
решить наиболее острые вопросы неотложной<br />
помощи пострадавшему населению. Вместе с тем<br />
сохраняется ряд факторов, осложняющих процесс<br />
быстрого и полноценного перехода к нормальной<br />
жизни в пострадавших регионах, но способствующих<br />
тому, чтобы международное сотрудничество в этой<br />
сфере продолжало развиваться.<br />
За последние годы Беларусь реализовала ряд<br />
государственных и целевых программ, направленных<br />
на преодоление последствий чернобыльской<br />
катастрофы. Их осуществление позволило перейти<br />
от стадии преодоления последствий чернобыльской<br />
катастрофы к устойчивому развитию пострадавших<br />
районов.<br />
В этой связи на современном этапе особое<br />
значение приобретает взаимодействия в таких<br />
областях, как здравоохранение, социально-экономическое<br />
развитие и изучение действия атомной<br />
радиации.<br />
Беларусь достигла значительного прогресса в<br />
области здравоохранения 1,3 миллиона белорусских<br />
граждан, продолжающих проживать на загрязненных<br />
территориях, а также свыше 115 тысяч участников<br />
ликвидации последствий катастрофы. Для<br />
достижения этой цели Беларусь реализует комплекс<br />
мероприятий, направленных на качественное<br />
улучшение оказываемых медицинских услуг. Значительные<br />
финансовые средства Правительство<br />
Республики Беларусь направило на строительство<br />
новых больниц и медицинских учреждение, а также<br />
на их оснащение современным оборудованием.<br />
Совершенствование системы здравоохранения сопровождалось<br />
диспансеризацией пострадавшего населения.<br />
Одним из немедленных эффектов таких мер<br />
стала стабилизация заболеваемости пострадавшего<br />
населения, а с 1999 года наметилась тенденция к<br />
снижению первичной заболеваемости как взрослого,<br />
так и детского населения.<br />
Укреплению здоровья людей, проживающих в<br />
пострадавших районах, способствовали также<br />
энергичные меры руководства Беларуси по организации<br />
питания более 200 тысяч школьников.<br />
Экономическое возрождение и обеспечение<br />
устойчивого развития пострадавших регионов является<br />
одним из приоритетов государственной<br />
политики Беларуси.<br />
Основные усилия в настоящее время руководство<br />
Беларуси сосредоточило на создании нормальных<br />
условий жизнедеятельности населения<br />
пострадавших районов.<br />
В течение последних лет проводилась газификация<br />
районов, пострадавших от аварии на<br />
ЧАЭС, создавались условия для обеспечения пострадавшего<br />
населения качественной питьевой<br />
водой, строились дошкольные учреждения, школы,<br />
больницы, а также другие социально-культурные<br />
объекты.<br />
Необходимым условием устойчивого развития<br />
пострадавших районов является получение нормативно<br />
чистой продукции в пострадавших районах.<br />
В этой связи в наиболее пострадавших<br />
районах Гомельской и Могилевской областей<br />
были осуществлены комплексные программы переспециализации<br />
агропромышленных и лесных<br />
хозяйств. Проводились закупки приборов прижизненной<br />
дозиметрии скота, а также поставки<br />
фосфорных, калийных удобрений и гербицидов<br />
для обработки сельхозпосевов. Выполнялись работы<br />
по известкованию кислых почв и созданию<br />
культурных кормовых угодий для выращивания<br />
домашнего скота на площади 37,8 тысяч гектаров.<br />
Устойчивое развитие - это долгосрочный процесс,<br />
который требует значительных инвестиций. Он<br />
связан не только с развитием экономики, но и с<br />
социально-психологической адаптацией людей к<br />
новым условиям жизни.<br />
Вместе с тем устойчивое развитие пострадавших<br />
территорий в силу их уникальной специфики<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report 13<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong>
невозможно без серьезного международного содействия.<br />
Оказываемое содействие должно быть<br />
комплексным Беларусь. На ряду с финансовым содействием<br />
особое значение приобретает научнообоснованная<br />
методологическая помощь. В этой<br />
связи высоко оцениваем работу Научного комитета<br />
ООН по действию атомной радиации, направленную<br />
на научную систематизацию накопленного опыта<br />
и подготовку рекомендаций по восстановлению<br />
и устойчивому развитию пострадавших районов.<br />
Убеждены, что участие в работе Научного комитета<br />
ООН по действию атомной радиации<br />
представителей Беларуси и Украины в качестве<br />
его полноправных членов будет способствовать<br />
повышению эффективности его работы особенно на<br />
чернобыльском направлении.<br />
Беларусь совместно с Российской Федерацией<br />
и Украиной, а также с заинтересованными государствами-членами<br />
и организациями системы ООН<br />
выступает за сохранение Чернобыля в повестке дня<br />
ООН. Мы намерены и далее тесно сотрудничать<br />
с зарубежными партнерами по всему спектру вопросов<br />
чернобыльской тематики.<br />
Благодарю, Вас.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
14 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
Проф. Ганна Капустян<br />
Професор історії КДПУ<br />
імені М. Остроградського<br />
Чорнобиль: влада, суспільство<br />
Український народ заплатив надзвичайно високу<br />
ціну за безглуздий експеримент на Чорнобильській<br />
АЕС. Катастрофа виявила нерішучість радянського<br />
уряду і комуністичного керівництва.<br />
Вони намагалися, як і в період радянсько-німецької<br />
війни, подолати радіаційну проблему людською<br />
масою. Чорнобильська катастрофа — це складне<br />
довготривале явище. Національна доповідь “20<br />
років Чорнобильської катастрофи: погляд у май -<br />
бутнє”, констатує, що нині в Україні статус<br />
постраждалого мають 2 мільйони 307 тисяч осіб, з<br />
яких майже 267 тисяч осіб безпосередніх учасників<br />
ліквідації наслідків аварії та понад два мільйони<br />
осіб потерпілих від аварії, серед яких близько<br />
півмільйона — діти. Чорнобильська проблема потребує<br />
постійної довготермінової уваги з боку<br />
уряду, співробітництва із іноземними державами та<br />
міжнародною громадськістю.<br />
На українських парламентських (2009 року)<br />
слуханнях заявлено, що через 23 роки після Чорнобильської<br />
катастрофи держава не забезпечила<br />
виконання соціальних гарантій, комплексного<br />
розв’язання екологічних, технологічних проблем,<br />
перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно<br />
безпечну систему. Причиною такого стану — відсутність<br />
на державному рівні в системі організації<br />
і виконання прийнятих рішень конкретної відповідальності<br />
за їх виконання. Сьогодення<br />
по требує нової, більш ефективної політики<br />
подолання наслідків Чорнобильської катастрофи,<br />
яка включала б активні заходи щодо розв’язання<br />
проблеми охорони здоров’я, довкілля, зайнятості,<br />
формування економічної активності населення.<br />
Головне у цій концепції людина, її життя, здоров’я,<br />
добробут. Однак, при розв’язанні комплексу цих<br />
проблем викреслено найголовнішу ланку - людину,<br />
її життя, її здоров’я, її майбутнє.<br />
“Аварія на Чорнобильській АЕС підвела<br />
підсумки пролетарської політики радянського<br />
політичного режиму сформованого Сталіном”<br />
Чорнобиль засвідчив ще одну проблему,<br />
актуальну для ХХІ століття: проблему тотальної<br />
недовіри громадян до влади, а громадянського<br />
суспільства — до урядових і міжнародних інституцій.<br />
Безпрецедентне блокування комуністичним<br />
режимом інформації щодо ситуації на<br />
Чорнобильській АЕС і в прилеглих районах, дезінформація<br />
суспільства, призвела до повної втрати<br />
народом довіри до радянсько-комуністичної системи<br />
в цілому і стала однією з фундаментальних<br />
причин розпаду Радянського Союзу.<br />
Маленька неправда тягне за собою велику<br />
брехню. Велика брехня переростає у велику<br />
трагедію. Брехня епохи побудови радянського<br />
комунізму в Україні творила неприпустимі речі:<br />
приховування правди про Голодомор-геноцид<br />
українського народу у 1932-1933 рр., про політичні<br />
репресії, про необґрунтовані масові втрати<br />
військових під час радянсько-німецької війни, про<br />
смертельно небезпечний чорнобильський вибух,<br />
коли комуністичні чиновники виво дили людей<br />
на вулиці святкувати Першотравень – день<br />
міжнародної солідарності трудящих. Зневаження<br />
загальнолюдських цінностей – при водить неминуче<br />
до суспільної трагедії. Усунення цих глобальних<br />
суспільних вад – справа не одного десятиліття, і<br />
водночас це справа кожного дня, кожного з нас.<br />
Чорнобильська катастрофа стиму лювала становлення<br />
громадянського суспільства в Україні,<br />
яке вимагало від держави сказати правду.<br />
Зростання ролі громадянського суспільства в<br />
ХХI столітті по-новому ставить питання довіри й<br />
співпраці між неурядовими і урядовими інституціями<br />
і міжнародними орга нізаціями. Багатогранна діяльність<br />
ВІТ щодо надання світовій громадськості<br />
неупередженої інформації щодо проблем довкілля<br />
і правди про Чорнобильську катастрофу заслуговує<br />
достойної уваги і наслідування.
Відхід України від радянського суспільства, від атмосфери<br />
страху і тривоги – складний і суперечливий.<br />
З одного боку – об’єктивне прагнення прогресивної<br />
частини суспільства, її справжньої еліти жити у європейському<br />
соціумі, звідки наше коріння і традиції,<br />
традиції правової, демократичної держави Україна.<br />
Адже ще у період середньовіччя багато українських<br />
міст користувалися Маґдебурзьким правом. (Маґдебурзьке<br />
право – впровадження культури місцевого<br />
самоврядування, обмеження влади феодала,<br />
можливість ініціативи різних категорій населення).<br />
А у 1710 році українець Пилип Орлик представив<br />
першу в світі Конституцію і вона була написана для<br />
України, яка визначала принципи діяльності різних<br />
гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.<br />
Історичні традиції демократизму, республіканізму<br />
сприяють справедливому вибору України, а саме<br />
європейському. Однак, важливою перешкодою<br />
у цьому постає певна частина українського політикуму.<br />
Вони беруть від Заходу виключно матеріальний<br />
його вимір: автівки, техніка, вілли,<br />
одяг. Але цілковито ігнорують інтелектуальний<br />
та моральний спадок Європи від античності до<br />
модерну — власне те, що зробило Європу справді<br />
унікальним цивілізаційним проектом щодо утвердження<br />
загальнолюдських цінностей. У цій<br />
площині постає відповідь на питання «Чому стався<br />
Чорнобиль?» Чорнобильська трагедія підвела невтішний<br />
підсумок здійснення цивілізаційного Проекту<br />
“Радянський політичний режим” унікального<br />
за своєю жорстокістю і бездарністю щодо нищення<br />
загальнолюдських цінностей!<br />
Після розпаду СРСР Україна відродила незалежну<br />
державу, але не позбулась глобальної бюрократії,<br />
діяльність якої стоїть на перешкоді втіленню<br />
прогресивних проектів. Один із прикладів.<br />
Міжнародна громадська організація ВІТ, її засновник<br />
і Голова високоповажна пані доктор<br />
Дурбак уповноважили мене звернутися до представників<br />
української влади з пропозицією<br />
мож ливого здійснення в Україні Проекту “Оздо<br />
ровлення дітей”: група висококваліфікованих аме -<br />
риканських лікарів надасть безкоштовні фахові<br />
послуги хворим українським дітям на сучасному<br />
медичному обладнанні, яке після завершення Проекту<br />
залишається в Україні. Губернатор Полтавської<br />
області пан Валерій Асадчев звернувся з листом до<br />
відповідних структур у Секретаріаті Президента<br />
України з проханням посприяти в отриманні дозволу<br />
американським лікарям надавати медичні послуги<br />
українським дітям. Секретаріат Президента України<br />
надсилає листа подібного змісту до Міністерства<br />
охорони здоров’я України. Міністерство охорони<br />
здоров’я України у листі-відповіді до Головного<br />
Управління охорони здоров’я Полтавської обласної<br />
державної адміністрації повідомляє, що «рішення<br />
про надання права на професійну діяльність<br />
лікарям може бути прийнято після процедури<br />
нострифікації (визнання Україною) документів про<br />
освіту претендентів. На моє прохання чиновника<br />
зайнятися цією справою, він відповів, що він немає<br />
часу, для цього йому потрібно залишити решту<br />
справ, щоб зайнятися лише цією. Бюрократизація,<br />
породжена радянською системою, доведена до абсолюту,<br />
здатна зруйнувати прогресивні починання.<br />
Хворі українські діти не можуть чекати, вони<br />
потребують невідкладної медичної допомоги. Про<br />
це свідчить статистика, мрії дітей і батьків. Схоже,<br />
що українська бюрократія не зацікавлена у здоров’ї<br />
майбутнього нації.<br />
Який вихід із цієї ситуації? По-перше припинити<br />
думати що все залежить від політиків. Насправді<br />
все починається і закінчується кожною окремою<br />
людиною. Про це нам щоразу нагадують випуски<br />
“Світового екологічного журналу” словами Маргарет<br />
Мід: “Не сумнівайтесь, що маленька група<br />
розсудливих, згуртованих мешканців може змінити<br />
світ; насправді, це єдине, що завжди здійснюється.”<br />
Важливо для сучасної України і для її<br />
майбутнього, усвідомлення молоддю значимості<br />
“Чорнобильська катастрофа стимулювала<br />
формування громадянського суспільства в<br />
Україні, яке вимагало правди від держави”<br />
загальнолюдських цінностей, які історично, традиційно<br />
були притаманні українському суспіль<br />
ству: верховенство права, дотримання прав<br />
людини і захист її прав та свобод, повага до<br />
історичної пам’яті. Однією із складових національної<br />
системи освіти і виховання в Україні є<br />
історичний досвід поколінь щодо формування,<br />
становлення, відстоювання української державності<br />
на різних її етапах. Освітньо-виховний Проект<br />
— “Навчально-пізнавальна екскурсія “Етапи<br />
Української державності”, який здійснюється у<br />
Кременчуцькому державному університеті ім. Михайла<br />
Остроградського по маршруту: Кременчук<br />
– Чигирин – село Суботів – урочище Холодний<br />
Яр, руйнує стереотипи, породженні радянським<br />
політичним режимом щодо української історії, її<br />
героїв, переконує у демократичності українського<br />
суспільства, демонструє надзвичайно унікальне і<br />
прекрасне довкілля і закликає до його збереження.<br />
Конкретно про цей Проект була публікація у<br />
“Світовому екологічному журналі” за що я, як<br />
керівник цього Проекту щиро вдячна редколегії<br />
журналу і особисто пані доктор Дурбак, засновнику<br />
і Голові ВІТ.<br />
Бажаю Вам доброго здоров’я, дотепного гумору.<br />
Нехай у Ваших серцях залишиться уява про<br />
Україну, пов’язана не тільки з Чорнобилем, але і<br />
часточка мого спогаду про неповторне місце на<br />
карті світу і України – Холодний Яр, яке спонукає<br />
нас бути досконалими. Дякую за увагу.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
15
Панельна дискусія<br />
Ядерна енергія, ЗМІ і активізм:<br />
Формування думки молоді,<br />
уряду і суспільства<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
16 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
п. Джесіка Вільямсон<br />
Модератор<br />
Лідер Руху Зелених ЗМІ,<br />
господар “ZapRoot” і “New Filmmakers<br />
Series” у Голівуді<br />
Я збираюсь розпочати з розповіді про «Воїна<br />
Веселки». В 1985 р. «Воїн Веселки», флагманський<br />
корабель флотилії «Ґрінпісу», заплив у Оклендську<br />
затоку. Корабель перебував у Окленді, готуючись<br />
відвідати атол Муророа задля важливої кампанії<br />
проти французьких ядерних випробувань у<br />
Тихому океані. Але плавання не відбулось. За час<br />
з квітня 1978 р. «Воїн Веселки» плавав по всьому<br />
світі, привертаючи увагу до руйнівного жахіття<br />
полювання на китів, забивання палицями тюленів,<br />
ядерних випробовувань та інших проблем,<br />
руйнівних для довкілля. Перебуваючи у запальному<br />
ентузіазм у боротьбі проти цього свавілля, «Воїн<br />
Веселки» раніше не відвідував Нової Зеландії,<br />
проте вирішив звідси розпочати свою подорож до<br />
Французької Полінезії.<br />
На той час Нова Зеландія була масово антиядерною.<br />
Америка, щоб добитись дозволу атомним кораблям<br />
заходити в територіальні води Нової Зеландії,<br />
погрожувала призупинити свої зобов’язання<br />
стосовно Договору ANZUS, який по суті забезпечував<br />
крихітну Нову Зеландію американською військовою<br />
підтримкою і секретною військовою інформацією. Це<br />
мало кодову назву «Диявольська операція». У квітні<br />
1985 р. францужанка, відома як Фредерік Буль’є,<br />
допомагала в офісі «Ґрінпісу» в Окленді. Її справжнє<br />
ім’я було Крістін Кабон, і насправді вона була<br />
агентом розвідки. Її місія полягала на проникненні<br />
в «Ґрінпіс» і приготуванні ґрунту для французьких<br />
диверсантів, які планували підірвати «Веселкового<br />
Воїна». Перша бомба вибухнула об 11:38 вечора.<br />
Всім було наказано покинути корабель, однак дехто<br />
кинувся назад за своїми речами і втопився.<br />
Історія заполонила заголовки новин. Новозеландці<br />
оплакували смерть своїх побратимівкраян,<br />
а уряд Нової Зеландії оголосив диверсію<br />
актом тероризму. Французький уряд спершу<br />
заперечував будь-яку інформацію, проте під тиском<br />
нагромаджених доказів визнав свою роль. Урядом<br />
Франції було припинено ядерні випробування в<br />
Південно-Тихоокеанському регіоні.<br />
Потоплення «Воїна Веселки» стало вирішальним,<br />
поворотним пунктом у Новозеландській без’ядерній<br />
політиці. Агресивна увага з боку ЗМІ через<br />
історію, що не забувалась, згодом підкріплена<br />
обуреною громадськістю, допомогла перетворити<br />
Новозеландську без’ядерну політику з позиції<br />
меншості в національну політику. Новозеландська<br />
30-річна антиядерна кампанія є єдиним успішним<br />
рухом такого типу в світі завдяки стримувальній<br />
силі незабутих історій.<br />
«Воїн Веселки» — не єдина історія цього<br />
типу. Острів Трі-Майл, Чорнобиль і Кубинська<br />
ракетна криза – це все історії, що мали б не<br />
забутись, а затриматись як колективні переказипопередження.<br />
Вони викликали так багато паніки<br />
і обурення серед людей, особливо молоді, що ті<br />
запротестували, вийшли на марші, стали писали<br />
музику, організовувати спілки та організації,<br />
завдяки чому, врешті, вдалось до кінця 20 століття<br />
демонтувати ядерну індустрію. Так було дотепер.<br />
Зараз ці історії, що, як очікувалось, триватимуть,<br />
практично вмерли.<br />
Повернімось за шматком історії назад в середину<br />
20 століття. 6 серпня 1945 р. Сполучені Штати<br />
скинули атомну бомбу на Хіросіму, а через три<br />
дні – на Нагасакі. Пізніше, 1 серпня 1946 р., Гарі<br />
С. Трумен підписав Закон про ядерну енергію. 6<br />
жовтня 1947 р. Комісія з ядерної енергії вивчила<br />
можливість мирного застосування ядерної енергії.<br />
За іронією долі, того ж року, коли народжувалась<br />
атомна енергія, Ейнштейн вказав на те, що назвав<br />
«ядерною реакцією поінформованості... ми повинні<br />
мати факти про атомну енергію. З цього приводу<br />
має прозвучати голос Америки». Тимчасом голос<br />
Америки тут був оповитий секретністю, прикритий<br />
війною та захований дуже глибоко в найтемніших<br />
колодязях Пентагону, так що звичайні громадяни<br />
не мали жодного уявлення, про що йде мова.<br />
Голос Америки долинав лише зі ЗМІ. Вільям<br />
Лоуренс був кореспондентом «Нью-Йорк Таймс» і<br />
одним з перших подав факти про атомну енергію.<br />
Леслі Ґровс, голова «Мангетенського проекту»,
запросив Лоуренса приєднатись. Оскільки Лоуренс<br />
був одним з перших журналістів, які подали факти<br />
про безпечність і надійність ядерної енергії, він<br />
був тоді також членом «Мангетенського проекту».<br />
Під час «Мангетенського проекту» «Вестінґгауз» і<br />
«Дженерал Ілектрік» стали підрядниками. Згодом<br />
«Вестінґгауз» став власником двох найбільших<br />
телевізійних мереж, CBS та NBC. 14 червня 1952 р.<br />
«Ноутілус», перший у світі атомний підводний човен,<br />
вийшов у море і сповістив про наступну атомну еру.<br />
Протягом цього періоду в громадськості почала<br />
формуватись негативна думка щодо атомних бомб.<br />
Ми були в небезпечному становищі внаслідок вже<br />
неконтрольованої гонки озброєнь, і напруженість<br />
між Сполученими Штатами і Радянським Союзом<br />
лише наростала. Водночас певна частина людей<br />
щораз більше непокоїлась впливом на здоров’я<br />
і довкілля радіоактивних опадів внаслідок<br />
випробувань в атмосфері на Маршалових островах.<br />
2 листопада 1957 р. часопис «Нью Стейтсмен»<br />
опублікував статтю Дж. Прістлі про Велику<br />
Британію і атомні бомби. Ця стаття призвела до<br />
створення CND, «Кампанії за ядерне розброєння».<br />
Утворившись, CND час від часу очолювала передній<br />
край антиядерного руху і руху за мир.<br />
У 1958 р. CND, щоб привернути увагу молоді,<br />
створила символічний образ – знак миру. Початково<br />
знак миру був запроектований Ґерладом Голтомом<br />
як антиядерний логотип. Через десять років логотип<br />
став символом руху за мир. Пізніше, у Великодню<br />
Неділю 1958 р., CND підтримала перший протест<br />
проти ядерної енергії, т.зв. Олдемастонські марші.<br />
Понад 200 людей пройшли маршем з Олдемастону<br />
до Лондона. Олдемастонські пісні теж прийшли<br />
з руху. У першій з них йшлося про різницю між<br />
лідерами CND, які хотіли маршувати в тиші, і<br />
молоддю, яка на марші хотіла співати та грати на<br />
гітарі. Пісня Джона Брунера «Грім Г-бомби» стала<br />
неофіційним гімном.<br />
У 1962 р. виникла Кубинська ракетна криза, і<br />
CND негайно організувала протести, щоб показати<br />
проблему. Посилений тиск з боку Кубинської<br />
ракетної кризи, поєднаний з галасливими протестами<br />
громадськості, переконав врешті-решт президента<br />
Джона Кеннеді підписати в 1963 р. Угоду про часткову<br />
заборону ядерних випробувань, яка заборонила<br />
державам проводити будь-які випробування, за<br />
винятком, підземних. З цього моменту сили CND<br />
стали розсіюватись, а люди зосередились на тому, що<br />
відбувалось тоді у В’єтнамі.<br />
Наступним розділом позначено найпотужніший<br />
активістський рух. Цей рух був значною мірою<br />
керований молоддю та виник під час формування<br />
руху на захист довкілля. Сьогодні відзначаємо<br />
річницю першого Дня Землі. День Землі було<br />
задумано (щоб вплинути на обізнаність та розуміння<br />
цінності земного довкілля), обгрунтовано і створено<br />
активістом руху за мир Джоном МакКонелом. На той<br />
час атомна енергетика, заручившсь раніше урядовим<br />
захистом і підтримкою, мала дуже високі амбіції.<br />
Атомна енергетика планувала збудувати реактори<br />
і атомні електростанції по всіх Сполучених Штатах<br />
і в усьому світі. В 1973 р. Американські комунальні<br />
підприємства замовили 41 електростанцію, що стало<br />
рекордом одного року. До кінця цього періоду діюча<br />
ядерна потужність зросла з менш ніж 1 ґіґавата до<br />
понад 100 ґіґават наприкінці 70-х років та до понад<br />
300 – наприкінці 1980-х.<br />
У той самий час кінорежисери Голівуду запропонували<br />
фільми з виразними антиядерними<br />
переконанями, почавши з двох фільмів про ядерну<br />
кризу: «Брак безпеки» і «Доктор дивна дюбов».<br />
Відтак вийшов «Китайський синдром», який,<br />
ймовірно, є одним з найвпливовіших фільмів,<br />
будь-коли зроблених. «Китайський синдром» було<br />
випущено 16 березня 1969 р. за дванадцять днів<br />
до аварії на Трі Майл. Зрежисерований Джеймсом<br />
Бріджесом з Джейн Фондою в головній ролі<br />
«Китайський синдром» звертається до популярної<br />
тоді теорії про те, що, якщо американська атомна<br />
електростанція розтопиться, то її серцевина попливе<br />
просто до центру планети, аж поки не досягне<br />
Китаю. Фільм розповідає історію журналістки і<br />
оператора, які виявляють на атомній електростанції<br />
низку приховувань, що стосуються безпеки. Було<br />
також випущено фільм під назвою «Сілквуд»,<br />
героїня якого Карен Сілквуд гине в дуже підозрілій<br />
автокатастрофі, досліджуючи серію порушень на<br />
атомній електростанції.<br />
За дуже дивним і зловісним збігом, аварія<br />
трапилась через лічені дні після виходу на екран<br />
«Китайського синдрому». 28 березня 1979 р. на атомній<br />
електростанції Трі Майл у Пенсильванії неправильно<br />
спрацювала система виклику, спри чинивши часткове<br />
розтоплення серцевини реак тора. Несправність<br />
спричинила викид у навколишнє середовище значної<br />
кількості радіоактивних ма теріалів.<br />
В той час, коли оповідачі в Голівуді почали<br />
розповідати власні історії, музиканти почали<br />
писати антиядерну музику. «MUSE» була музичною<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
17
групою, заснованою в 1979 р. Джексоном Бравном,<br />
Ґрегемом Нешом, Бонні Райт і Джоном Голом, під<br />
впливом подій на Трі Майл. Група «Музиканти,<br />
об’єднані за безпечну енергію» організувала серію з<br />
п’яти концертів «Ні – ядерній зброї», що відбулись<br />
у «Медісон Сквеар Ґарден» у Нью-Йорку в вересні<br />
1979 р.<br />
Відтак прийшов Чорнобиль. Чорнобиль був найгіршим<br />
ядерним лихом, яке будь-коли спіткало світ.<br />
Громадська думка тоді змінилась від невпевненості<br />
до цілковитого обурення. Наприкінці цього<br />
періоду було відкликано понад 100 замовлень на<br />
реактори, і стало цілком зрозуміло, що антиядерні<br />
почуття в поєднанні з активізмом ведуть напряму<br />
до законодавчих змін щодо ядерної енергії. Тоді ж<br />
Нова Зеландія стала єдиною вільною від атомної<br />
енергії країною світу.<br />
Повертаючись до теорії Ейнштейна про ланцюгову<br />
реакцію поінформованості, ми відкрили, що<br />
на голос Америки дуже впливають ЗМІ. 20 років<br />
тому телебачення вразив великий вибух Сімпсонів,<br />
що продовжує визначати тенденції і керувати<br />
думкою сьогоднішньої молоді. Гомер Сімпсон діє як<br />
некомпетентний працівник на ядерному реакторі,<br />
працюючи на злого пана Бернса, який є власником<br />
атомної електростанції. Попри це, в 2006 р., коли<br />
вийшов фільм про глобальне потепління «Невигідна<br />
правда», ядерна енергетика використовувала<br />
моторошні образи з фільму, як нагоду змінити<br />
власний образ та подати себе як чисте зелене джерело<br />
альтернативного палива. Сьогоднішній молоді треба<br />
знати ці історії, щоб залишатись обізнаною з фактами,<br />
що стосуються ядерної енергії.<br />
Дякую вам.<br />
Проф. Карл Ґросман<br />
Професор журналістики,<br />
Університет штату Нью-Йорк/<br />
Олд Вестбері<br />
Я потрапив у журналістику через інтернатуру в<br />
газеті Клівленд Прес у Клівленді, Огайо.Над входом<br />
до Клівленд Прес висіло гасло «Дайте світло, і люди<br />
знайдуть свій власний шлях». Це те, що я намагався<br />
робити впродовж років. Зараз <strong>2010</strong> рік, і дане гасло є<br />
на обкладинці однієї з моїх книг про ядерну енергію.<br />
Книга називається: Приховування: Що, ймовірно, ви не<br />
знаєте про ядерну енергію. Вона наповнена факсиміле<br />
реальних документів. Наприклад, Державна Брукхевенська<br />
лабораторія США у звіті, відомому як<br />
WASH740-Update, заявила, що велика аварія на<br />
атомній електростанції може спустошити територію,<br />
яка за розміром дорівнює штату Пенсильванії, і цей<br />
документ було написано перед тим, як аварія на<br />
острові Трі-Майл у Пенсильванії майже зробила це.<br />
Що приховують сьогодні? Ви чули проЧорнобиль.<br />
Агенція, створена цією організацією, тобто<br />
Організацією Об’єднаних Націй, а саме Міжнародна<br />
Агенція атомної енергії хотіла б, щоб усі ми<br />
повірили, що в результаті вибуху на Чорнобильській<br />
атомній електростанції помре не більше 4 000<br />
людей. Загляньте на вебсайт МААЕ, і ви побачите це<br />
твердження. Однак Нью-Йоркською Академією наук<br />
щойно випущено книгу Чорнобиль: Наслідки аварії для<br />
людей і довкілля, яка спростовує заяву МААЕ. Книгу<br />
написано відомими вченими включно з доктором<br />
Олексієм Яблоковим. Він – російський біолог,<br />
колишній радник з питань довкілля президента<br />
Росії, хтось, кого я дуже добре знаю. Підсумок цієї<br />
свіжої книги полягає в тому, що смертельні жнива<br />
на підставі доступних тепер медичних даних склали<br />
985 000 смертей переважно від раку і головно в<br />
Україні, Бєларусі і Європейській частині Росії,<br />
поблизу електростанції, але теж і в інших країнах<br />
в усьому світі внаслідок радіоактивного зараження,<br />
випущеного з Чорнобиля.<br />
Нове твердження – це те, що атомна енергія не<br />
сприяє глобальному потеплінню. Воно помилкове.<br />
Коли його поборники кажуть, що ядерне паливо є<br />
альтернативним паливом, яке не дає парникових<br />
газів, то вони не кажуть нам про весь ядерний<br />
цикл. Добування, подрібнення, перетворення,<br />
збагачення, виробництво палива – це складові<br />
частини циклу, і вони роблять значний внесок у<br />
глобальне потепління. Одночасно ядерні відходи<br />
залишаються нерозв’язною проблемою.<br />
Я твердо переконаний, що якби людям надали<br />
факти про жахливі ризики ядерної енергії і,<br />
що більш важливо, про те, наскільки вона не є<br />
необхідною, як і те, що всю потрібну нам енергію<br />
можна тут і сьогодні отримувати за допомогою<br />
чистих, безпечних технологій, то всі ми рушили<br />
б разом, щоб покласти край цьому смертельному<br />
джерелу енергії.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
18 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong>
Зліва на право: д-р. Христина Ковшевич Дурбак,<br />
п. Керолін T. Комітта і суддя п. Арно ЛяФлеш<br />
Д-р. Оксана Бачинська і п.Євген Цимбалюк, заступник<br />
Постійного представника України при ООН<br />
Й. В. п. Юрій Сергеєв, Постійний представник України при ООН<br />
п. Вернер Обермеєр і д-р. Христина Ковшевич Дурбак<br />
ПРОМОВЕЦЬ НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІ<br />
продовження, початок на ст. 24<br />
Глобальне (чи регіональне) охолодження? Ті<br />
ж наукові вимірювання повідомляють, що зимові<br />
температури в Антарктиці з 1957 року фактично<br />
понизились на 1°F. Найхолоднішим роком, колинебудь<br />
виміряним в Антарктиці в наші часи, був<br />
2004. І є ще багато суперечливих вимірів, які<br />
бентежать. Гарячіше і холодніше. Вологіше і<br />
сухіше. Більш вітряно і спокійніше.<br />
Запитання друге:<br />
Справжні тенденції? Чи в межах<br />
широкого історично докладних записів<br />
існують реальні тенденції, виявлені<br />
на підставі наших вимірювань? І чи<br />
ці тенденції статистично перевірені<br />
та ймовірно тривають? Людей легко<br />
обдурити та змусити думати,<br />
що є тенденції.<br />
Д-р. Клаудія M. Штраус, п. Даніка Дахлін і п. Крістіна Дахлін<br />
Відповідь: Чи в межах широкого історично<br />
ретельного запису існують реальні тенденції, виявлені<br />
на підставі наших вимірювань... і чи ці тенденції<br />
статистично перевірені та ймовірно тривають?<br />
Тенденція – хитра штука для людського розуму.<br />
Підкиньте монету 6 разів підряд лицьовою стороною<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
19
догори, і всі ми побачимо тенденцію. Маємо 27<br />
ураганів за один сезон – повинна бути тенденція. Не<br />
біда, що наступного року їх майже не буде.<br />
Людський мозок схильний сприймати і вірити<br />
в тенденції. Однак справжні тенденції статистично<br />
перевірені. Часто їх розпізнати значно складніше,<br />
особливо якщо це стосується клімату, який впродовж<br />
тисячоліть постійно змінюється. Прогнози<br />
кліматичних тенденцій спираються на комп’ютерні<br />
моделі. Тож є запитання, чи бачимо ми реальні<br />
тенденції? Відтак, ми повинні поставити інше<br />
запитання – яким чином ми підтверджуємо будьяку<br />
таку тенденцію?<br />
Щоб проектувати тенденції, вчені-кліматологи<br />
розробляють комп’ютерні моделі. Це свого роду<br />
супер відео-ігри, які прогнозують майбутнє... вони<br />
базуються на тисячах змінних і мільйонах замірів.<br />
Але наскільки придатними є ці комп’ютерні<br />
ігри в прогнозуванні майбутнього нашого клімату?<br />
Багато вчених-кліматологів твердо переконані, що<br />
вони нічого не варті.<br />
“Вся мета практичної політики полягає<br />
в тому, щоб тримати населення в стані<br />
занепокоєння і відповідно з галасом вести його<br />
до безпеки, залякуючи безконечними рядами<br />
страховиськ, всі з яких – уявні».<br />
- Політичний письменник Г.Л. Менкен<br />
Запитання третє:<br />
Потенційно згубні? Якщо це справжні<br />
тенденції, то наскільки вони можуть<br />
бути катастрофічними? Чи ці тенденції<br />
є частиною коливань нашого клімату,<br />
який постійно змінюється?<br />
Відповідь: Єдиний, найбільш знаний графік<br />
усієї суперечливості глобального потепління - це<br />
сумнозвісний графік нід назвою «хокейна ключка».<br />
Його створив кліматолог Майкл Манн з університету<br />
штату Пенсильванія. Однак професор Девід Генд,<br />
президент Британського королівського статистичного<br />
товариства, значною мірою визнав його недійсним.<br />
Він сказав, що цей графік дуже «перебільшує»<br />
тенденції потепління впродовж усього 20 століття.<br />
На його думку дані, якщо вони точні, вказують на те,<br />
що 20 століття було незначно теплішим..., але ніде не<br />
наближається до тривожних цифр.<br />
Щоб побачити тенденції потрібен час. Одна<br />
причина того, що ми не знаємо, чи тенденції<br />
є значимими, полягає в тому, що кліматичні<br />
тенденції, щоб стати справді чіткими, тривають<br />
століття. Якщо ви намагаєтесь зробити прогноз<br />
на підставі кількох десятиліть, то ризикуєте дико<br />
помилитись. Це доводить історія.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
20 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
Історія розповідає, що кліматичні страхопуди<br />
помилялись раніше стосовно ймовірно жахливих<br />
«тенденцій». Вони можуть помилитися знову. І<br />
якщо ви побились об заклад, то вигідно вкладені<br />
гроші скажуть вам, що вони знову помиляються.<br />
Якщо ми не в стані перевірити важливі тенденції,<br />
то ми напевно не можемо знати, чи зіткнулись<br />
з потенційною катастрофою. Ви не можете<br />
базувати впевненість на вершині непевності. Так,<br />
всі ми можемо передбачити, що підвищення<br />
температури на 6 градусів означатиме танення<br />
льоду і підвищення рівня морів. Однак, якщо це<br />
не спирається на факти, то такий прогноз марний.<br />
Запитання четверте:<br />
Наскільки великий негативний вплив<br />
на людину? Чи є тут потенційно згубна<br />
тенденція, і яка її частина ймовірно<br />
стосується людської діяльності? Ми<br />
можемо бути відповідальними значною<br />
мірою або ж незначно.<br />
Відповідь: Двоокис вуглецю (CO 2<br />
) – найваж ливіший<br />
парниковий газ і люди найбільш, відпо відальні за<br />
постійне збільшення вмісту CO 2<br />
в ат мосфері. Цей<br />
аргумент бездоказовий у кожному з пунктів. Унція<br />
для унції, молекула метану у 20 разів ефективніша<br />
від CO 2<br />
у вловлюванні метану. Продукування метану<br />
може бути далеко важливішим ніж CO 2<br />
. Серед<br />
іншого, величезні кількості метану виробляють<br />
мільярди корів, свиней та інших тварин, яких ми<br />
розводимо для їжі. Також 60% CO 2<br />
у повітрі або й<br />
більше зумовлено не людиною, а природним чином,<br />
біологією Землі. Вміст CO 2<br />
драматично зріс у Європі<br />
600 років тому. Це не було зумовлено автомобілями<br />
або промисловим виробництвом.<br />
Запитання п’яте:<br />
Що ми можемо зробити? Якщо людська<br />
діяльність є істотною фактором згубної<br />
тенденції, що зумовлює потенційно<br />
катастрофічні зміни клімату, особливо<br />
посилення глобального потепління...<br />
Що ми можемо зробити, щоб допомогти<br />
зменшити потенціал серйозної<br />
глобальної шкоди?<br />
Як особи?<br />
Як компанії?<br />
Як економіки?<br />
Як нації?<br />
Відповідь: Ми не потребуємо політики, доки не<br />
можемо чітко ідентифікувати проблему. Ви знаєте,<br />
хто любить нові програми вартістю в мільярди
доларів? Бюрократи, які їх адмініструють, політики,<br />
які кажуть, що вони нам потрібні, та компанії<br />
і особливо консультанти, які хочуть продати нам<br />
свої речі (свій товар).<br />
Запитання шосте:<br />
Якщо є речі, які ми можемо зробити,<br />
щоб зменшити шанси кліматичної<br />
катастрофи, то яка їх вартість, і які<br />
альтернативи?<br />
Фінасові ресурси не безмежні, тому завжди є<br />
аль тернативи. Класичні альтернативи: збільшення<br />
шкіл супроти збільшення лікарень... Більше<br />
дослід жень ліків супроти збільшення підприємств<br />
з випуску чистої води.<br />
Відповідь: Зараз мова про життя, не про науку.<br />
Досі дискусія велась про науку. З цього моменту<br />
вона стає дискусією про життя і смерть. Ми маєво<br />
зважити потенційну загрозу «вбивства планети»<br />
відносно потенційної загрози приректи мільйони<br />
людей, яких можна було б врятувати за допомогою<br />
цих грошей. Правильно використані гроші можуть<br />
нагодувати дітей, збудувати лікарні та забезпечити<br />
чисту воду.<br />
Запитання сьоме:<br />
Чи застосовувати стандартний спосіб<br />
підрахунку? Коли ми оцінюємо<br />
альтернативи, чи маємо використати<br />
звичайний підрахунок, чи особливий...<br />
оскільки можливим результатом<br />
неправильного вибору може бути<br />
«планетарна смерть»? Іншими<br />
словами, навіть якщо є 1% планетарної<br />
катастрофи... чи не повинні всі інші<br />
міркування вилетіти у вікно?<br />
Відповідь: Такий порятунок планети міг би бути<br />
смертельним. Відповідь: ні, ми не можемо забувати<br />
про всі інші міркування. Агресивна політика<br />
зменшення, зупинення або відвернення процесу<br />
глобального потепління могла б убити мільйони<br />
дітей. Іншими словами, клімат – не єдина планетарна<br />
загроза, оскільки глобальне потепління –<br />
не єдина загроза планетарної катастрофи, яку ми<br />
переживаємо.<br />
Наприклад, зіткнення з астероїдом – абсолютно<br />
достовірний факт. В певній точці астероїд<br />
збирається вдарити в Землю і повністю знищити<br />
життя, яке ми знаємо. Вчені називають це «Подією<br />
зникнення». І безсумнівно, це трапиться знову.<br />
Щодня 100 мільйонів тонн астероїдного матеріалу<br />
вдаряє в земну атмосферу. Ми могли би вжити<br />
заходів безпеки. Ми перше покоління в історії,<br />
яке має здатність і вибір, щоб запобігти цьому.<br />
Це коштувало б нам трильйони доларів і змусило<br />
б відмовитись від багатьох соціально позитивних<br />
програм. Але пам’ятаймо: говоримо про щось, що<br />
безумовно має трапитись.<br />
Ще однією планетарною загрозою був би<br />
супер-вірус. Вірус міг би «оббігти» населення<br />
Землі за кілька днів і повністю знищити людську<br />
расу. Минулі пандемії вбили мільйони людей, і<br />
ми сьогодні більш уразливі. Можливо, наступна<br />
пандемія супер-вірусу могла б знищити все людське<br />
населення.<br />
На завершення: що нам потрібно, так це<br />
холоднокровне мислення, не істерію. Планетарні<br />
загрози вимагають аналітичного мислення... не<br />
емоційних закликів.<br />
“Надзвичайні вимоги вимагають<br />
надзвичайних доказів.”<br />
- Астроном Карл Саґан, 20 ст.<br />
Висновок:<br />
Коли мене попросили звернутись до цього<br />
зібрання, я сказав д-р Дурбак, що хочу говорити<br />
про «клімат, якого ми заслуговуємо». Так, всі<br />
ми заслуговуємо чистої води, чистого повітря<br />
і придатної для життя планети. І всі ми маємо<br />
відповідальність допомогти здійснити це. Але<br />
ми теж гідні клімату здорових дебатів. Ми<br />
заслуговуємо клімату відкритих умів і чесних<br />
фактів. Ми гідні клімату вільних і незалежних<br />
розслідувань. Ми заслуговуємо середовища, де<br />
вітається неспівпадіння поглядів, і де незгода<br />
розглядається як ознака здорової, життєздатної<br />
демократії.<br />
Пані й панове, ось клімат, якого ми заслуговуємо.<br />
Ми винні його самим собі як громадяни вільної<br />
країни, громадяни незалежного світу. Це клімат,<br />
який ми винні один одному. І для молодих людей<br />
у цій аудиторії: це клімат, який ви винні собі як<br />
громадяни майбутнього.<br />
Сто років тому нам казали, що «наука» євгеніка<br />
довела, що одні раси бистріші на розум ніж<br />
інші. Лише 60 років тому було доказано зв’язок<br />
між палінням і раком. Лише 40 років тому нам<br />
розповідали, що науковий «конценсус» довів, що<br />
світ прямує до нового Льодовикового періоду.<br />
Лише 10 років тому був науковий консенсус<br />
стосовно того, що Всесвіт неухильно розширюється<br />
і, можливо, щораз повільніше. Тепер ми знаємо,<br />
що він розширюється все швидше і швидше.<br />
Кожне з найбільш фундаментальних наукових<br />
питань відкрите для обгововорення сьогодні...<br />
і щодня. Суд присяжних досі поза багатьма<br />
науковими питаннями. Але в цьому якраз вся<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
21
справа: в науці суд присяжних завжди поза нею.<br />
Молоді люди мають бути підготовленими. Як молода<br />
особа ви все своє життя будете зіштовхуватись з «це<br />
правда; це вирішено; вам не треба про це думати...<br />
ми все обдумали за вас». Не вірте цьому. Чим більше<br />
ви це чуєте, тим більше маєте це вивчати для себе ж.<br />
Я тут не для того, щоб відкинути еволюцію,<br />
теорію відносності або квантову фізику. Звичайно,<br />
людські істоти заповнюють повітря CO 2<br />
більше ніж<br />
будь-коли раніше в історії. Але я тут, щоб сказати,<br />
що ви маєте пильно стежити за приватними потаємними<br />
планами. Стежте за спробами змусити<br />
громадську думку запанікувати та припинити дебати.<br />
Стежте за людьми, які мають користолюбні<br />
інтереси. Вимагайте доказів. Питайте про мотиви.<br />
Коли ви чуєте «це погоджено», коли є потенційні<br />
при ховані політичні або економічні плани, час<br />
при глянутись ближче. Запитайте: хто висуває цю<br />
ви могу? Які в них джерела? Чому в них можуть<br />
бути власні причини так говорити? Ніде не є це<br />
більш доречним, ніж у випадку зміни клімату.<br />
Я переконаний, що ви – вільні молоді уми завтрашнього<br />
дня – вирішите наші політичні проблеми.<br />
Ваша уява, ваша винахідливість і ваш ідеалізм<br />
завжди були нашим найбільшим природним<br />
ресурсом... і завжди ним будуть. Дуже вам дякую..<br />
Фонд ім. Катерини Ковшевич<br />
З 1999 року Фонд імені Катерини Ковшевич<br />
надає стипендії обдарованим, талановитим<br />
студентам – відмінникам навчання із<br />
мало забезпечених сімей в Україні та в інших<br />
частинах Східної Європи, Азії та Південної<br />
Америки. Кандидати відбираються регіональними<br />
пред ставниками міжнародної<br />
організації ВІТ – “Сві това Передача Інформації”<br />
і схвалюються радою директорів<br />
Фонду. Для отримання стипендії студент<br />
повинен відповідати критеріям Фонду.<br />
На фото студенти з регіонів Західної<br />
України, які навчаються у Львівських<br />
вищих навчальних закладах. Стипендіїї<br />
отримують також студенти з які навчаються<br />
у Києві, Кременчуку та інших регіонах.<br />
Студенти, які бажають отримати стипендію<br />
повинні зареєструватись для проходження<br />
співбесіди на сторінці:<br />
kkovshevychfoundation.net/scholarships<br />
Львівські стипендіанти <strong>2010</strong> року разом з проф. Миколою<br />
Притулою і д-р. Христиною Ковшевич Дурбак біля унівенситету<br />
Львівські стипендіанти <strong>2010</strong> року у аудиторіїї Львівського унівенситету<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
22 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong>
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer, Inc.<br />
(ISSN #1080-3092)<br />
475 Park Avenue South, 22nd Floor<br />
New York, NY 10016<br />
TELEPHONE: (212) 686-1996<br />
FAX (212)686-2172<br />
E-MAIL: wit@worldinfo.org<br />
ELECTRONIC EDITION AVAILABLE ON:<br />
http://www.worldinfo. org<br />
FOUNDER & EDITOR-IN-CHIEF:<br />
Dr. Christine K. Durbak<br />
MANAGING EDITOR:<br />
Dr. Claudia Strauss<br />
CONTRIBUTING EDITORS:<br />
WIT summer <strong>2010</strong> Interns<br />
CIRCULATION MANAGER:<br />
Carolyn Comitta<br />
LANGUAGE EDITORS:<br />
CHINESE - Au Yin Yu, Liao Jinghua<br />
SPANISH - Patricia Munoz Tavira<br />
UKRAINIAN/RUSSIAN - Oleh Harasevych<br />
REGIONAL DIRECTORS<br />
AFRICA:<br />
Dr. Mohamed El-Banna<br />
74 Sawra St. Heliopolis, 11341 Cairo, Egypt<br />
Tel: (202) 368-2887; Fax: (202) 365-0492<br />
E-mail: mbanna@starnet.com.eg<br />
CANADA:<br />
Martha B. Trofimenko, Esq.<br />
Barrister and Solicitor,<br />
123 La Rose Ave. Apt. 610<br />
Toronto, ON M9P 3T3<br />
Tel: (416)248-8800<br />
E-mail: olamar@sympatico.ca<br />
CHINA:<br />
Au Yin Yu (Josephine)<br />
Liao Jinghua (Greta)<br />
3 Hop Yat Road 4th Floor,<br />
Kowloon, Hong Kong, China<br />
E-mail: judykysin@hotmail.com<br />
EASTERN EUROPE:<br />
Prof. Mykola Prytula<br />
K. Levychkoho11a, #15, Lviv, Ukraine<br />
Tel/Fax: (380) 322 76-40-39 & 76-68-18<br />
E-Mail: wit@post.com<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
is a Non-Profit,<br />
Non-Governmental<br />
Organization in General<br />
Consultative Status<br />
with the United Nations,<br />
Promoting Health and<br />
Environmental Literacy.<br />
Board of Directors<br />
Dr. Christine K. Durbak,<br />
CHAIR & CEO<br />
Roland DeSilva<br />
EXECUTIVE VICE CHAIR<br />
Dr. Claudia Strauss<br />
VICE CHAIR<br />
Carolyn T. Comitta<br />
SECRETARY<br />
Barnett Koven<br />
TREASURER<br />
Dr. Ruth Etzel<br />
Dr. Bernard D.Goldstein<br />
H. E. Valeriy Kuchinsky<br />
Dr. Philip J. Landrigan<br />
Dr. Patricia Myscowski<br />
Dr. Maria Pavlova<br />
Dr. Scott Ratzan<br />
Dr. William N. Rom<br />
Jay Walker<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer, Inc., (WIT) is a not-for-profit, non-governmental<br />
organization in General Consultative Status with the United<br />
Nations, promoting environmental health and literacy. In 1987, inspired<br />
by the Chornobyl nuclear tragedy, WIT was formed in recognition of the<br />
pressing need to provide accurate actionable information about our deteriorating<br />
global environment and its effect on human health. WIT exercises<br />
its mandate through:<br />
• <strong>World</strong> Ecology Report (WER). Published since 1989, the <strong>World</strong> Ecology<br />
Report is a quarterly digest of critical issues in health and environment,<br />
produced in four languages and distributed to thousands of citizens<br />
throughout the developing and developed world.<br />
• Health and Environment: Global Partners for Global Solutions Conference.<br />
Since l992, WIT has convened what we believe to be one of the<br />
world’s premier forums for the presentation of scientific papers by international<br />
experts on the growing clinical evidence supporting the link<br />
between degrading environments and diminished human health. The<br />
conference has been convened as a parallel event to the annual meeting<br />
of the UN Commission on Sustainable Development. The scientific papers<br />
presented at the conference are available on WIT’s web site.<br />
• Health and Development CD ROM Library. This project consists of<br />
a library of CDs each of which focuses on a subject within the overall<br />
topic of Development and Health information. Our Human <strong>Information</strong><br />
CD ROM Library offers one bridge across the “digital divide” for<br />
both developed and developing countries. The project is continuous<br />
with future topics being developed.<br />
• Health and Development CD ROM Library for Ukraine. In conjunction<br />
with UNDP, WIT has developed a country specific library disc for<br />
distribution in schools and centers in Ukraine.<br />
• Humanitarian Aid. In conjunction with the K.Kovshevych Foundation,<br />
WIT provides humanitarian aid to schools, hospitals and orphanages<br />
in areas devastated by environmental degradation. Shipments include<br />
computers, clothing, toys and medical equipment.<br />
• Internship. <strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer (WIT) offers internships in<br />
New York City, where our main office is located. Our goal is to encourage<br />
future leaders in health and environment. Our interns spend the<br />
majority of their time at the United Nations.<br />
• Scholarship Program. With the support of the K. Kovshevych Foundation,<br />
WIT offers scholarships to intellectually gifted university students<br />
in need of financial assistance to continue their studies in areas<br />
related to health and environment.<br />
• www.worldinfo.org WIT provides through its web site up to date science<br />
based information on the relationship between human health and the<br />
natural environment, including the papers from the WIT’s annual conference,<br />
the archived <strong>World</strong> Ecology Reports, and our new Ecology Enquirer,<br />
an e-newsletter written by our Interns targeted to young people.<br />
• Centers for Health & Environment. The aim of the Centers is to promote<br />
research, education and solutions. The first center was opened<br />
in Ukraine in 1992.<br />
EUROPEAN UNION:<br />
Dr. Michel Loots<br />
Oosterveldlaan 196<br />
B-2610 Antwerp, Belgium<br />
Tel: 32-3-448-05-54; Fax: 32-3-449-75-74<br />
E-Mail: mloots@humaninfo.org<br />
LATIN AMERICA:<br />
Patricia Munoz Tavira<br />
Sleutelstraat 38,<br />
2000, Antwerp, Belgium<br />
Tel: 32 (0) 48 66 79006<br />
E-mail: witbelgium@gmail.com<br />
USA:<br />
Dmitry Beyder<br />
3181 SW Sam Jackson Park Rd.<br />
Portland, OR 97239<br />
Tel: 646-924-8464<br />
E-mail: dbeyder@gmail.com<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
23
ПРОМОВЕЦЬ НА ОФІЦІЙНОМУ ОБІДІ<br />
п. Джей С. Волкер<br />
Президент, Walker Digital<br />
Клімат, якого ми заслуговуємо<br />
Дякую Вам, Пані Дурбак за запрошення<br />
звернутись до цієї групи. Назва моєї сьогоднішньої<br />
бесіди – «Клімат, якого ми заслуговуємо». Зміна<br />
клімату – це проблема, що зачіпає кожного живого<br />
сьогодні та кожного, хто житиме на цій планеті<br />
в майбутньому. Адже довкілля є найбільшим<br />
ресурсом, який ми передаємо наступним<br />
поколінням. Молоді люди житимуть з наслідками.<br />
Я особливо задоволений тим, що можу обговорити<br />
цю тему з вами, оскільки знаю, що тут сьогодні<br />
багато молоді. Що суспільство не вирішило б<br />
вчинити стосовно клімату, це вам жити з наслідками.<br />
Зміна клімату – проблема, яка вимагає відповідей.<br />
Але щоб отримати правильні відповіді, ми маємо<br />
застосувати належні інструменти. Правильні<br />
інструменти – це науковий метод: прозорі дані,<br />
відкрите дослідження, експертне оцінювання і<br />
чесне обговорення. Невластиві інструменти – це<br />
емоції, здогади, гіпотетичні сценарії та анекдотичні<br />
приклади на зразок ведмедів, що плавають на<br />
крижинах, або снігів Кіліманджаро, що тануть.<br />
Але якщо ми хочемо правильних відповідей,<br />
використавши науку, то маємо запитатись у<br />
правильних вчених – незалежних експертів з<br />
вивчення клімату. Не вчених з інших дисциплін.<br />
І не вчених, зацікавлених у своїй версії відповідей.<br />
Найгіршим було б питатись політиків і політичніих<br />
лідерів з причин, які я поясню згодом. І нарешті,<br />
ми повинні поставити правильні запитання. Таких<br />
запитань є сім.<br />
Запитання перше:<br />
Що насправді відбувається із загальним<br />
кліматом Землі? І як бути певним, що ми<br />
вимірюємо його правильно?<br />
Відповідь: Ми не знаємо. Планета дуже велика<br />
і складна. Глобальний клімат має мільйон змінних.<br />
Ви можете вимірювати атмосферу на висоті 5, 10,<br />
20 км... Ви можете вимірювати на Північному<br />
полюсі і на Південному... Ви можете вимірювати<br />
швидкість вітру під час буревіїв, дощі у пустелі,<br />
температуру океанів, гази в атмосфері... і т.д. І хоча<br />
ви вимірюєте її, система як цілість майже завжди<br />
потребує дуже багато часу, щоб змінитись. 100<br />
років - це ніщо для клімату. Вимірювання клімату<br />
на планеті – складне і заплутане заняття.<br />
Суперечливі дані: Багато перевірених даних<br />
прямо суперечать всеохопному узагальненню про<br />
те, що «наша планета теплішає». Всі ми бачили<br />
фотографії полярних ведмедів з району Північного<br />
полюсу. Лід тане..., принаймні саме зараз. Але чи<br />
знаєте ви, що сьогодні в Антарктиці льоду на 43%<br />
більше, ніж було 30 рокі тому в 1980 році? Це не<br />
припущення. Це достовірні дані з Національного<br />
океанічного і атмосферичного управління Національного<br />
центру даних щодо снігу і льоду в університеті<br />
Колорадо, заснованого Національною<br />
науковою фундацією.<br />
Продовження на стор. 19<br />
HOW YOU CAN HELP:<br />
WIT is a non-profit, international,<br />
non-governmental organization,<br />
in consultative status with<br />
the United Nations, dedicated<br />
to forging understanding of the<br />
relationship between health and<br />
environment among opinion<br />
leaders and concerned citizens<br />
around the world. You can help<br />
us with your letters, your time,<br />
and/or your donations.<br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
24 <strong>World</strong> Ecology Report<br />
Summer-Fall <strong>2010</strong><br />
<strong>World</strong> <strong>Information</strong> Transfer<br />
<strong>World</strong> Ecology Report<br />
475 Park Ave. South, 22nd Floor<br />
New York, NY 10016<br />
“Never doubt that a small group of<br />
thoughtful committed citizens can<br />
change the world. Indeed it’s the only<br />
thing that ever has”<br />
MARGARET MEAD<br />
NON-PROFIT<br />
ORGANIZATION<br />
U. S. POSTAGE PAID<br />
CEDAR RAPIDS, IA 52401<br />
PERMIT NO. 860