You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ<br />
ЗАТВЕРДЖЕНО<br />
наказом Мінпаливенерго України від 4 жовтня 2006 р. №367<br />
ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК<br />
РОЗДІЛ 1<br />
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА<br />
Глава 1.9 Зовнішня ізоляція електроустановок<br />
Київ<br />
Об'єднання енергетичних підприємств<br />
«Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»<br />
2006<br />
ПЕРЕДМОВА<br />
1 ЗАМОВЛЕНО: Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервноінвестиційний<br />
фонд розвитку енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ»)<br />
2 РОЗРОБЛЕНО: Державним підприємством «Науково-дослідний інститут високих<br />
напруг» (ДП «НДІВН»),<br />
м. Слов'янськ<br />
3 РОЗРОБНИКИ: Кім Єн Дар, С.В. Кукс<br />
4 УЗГОДЖЕНО: Першим заступником Міністра палива та енергетики України (В.П.<br />
Чупрун)<br />
Заступником Міністра палива та енергетики України (О.М.<br />
Шеберстов)<br />
Департаментом з питань електроенергетики Мінпаливенерго<br />
України (С.Я. Меженний)<br />
Департаментом ядерної енергетики та атомної промисловості<br />
Мінпаливенерго України<br />
(Н.Ю. Шумкова)<br />
Департаментом юридичного забезпечення Мінпаливенерго України<br />
(Г.Б. Пітік)<br />
Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервноінвестиційний<br />
фонд розвитку енергетики» (В.Т. Коданьова)<br />
Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (Г.М.<br />
Суслов)
Державною інспекцією з експлуатації електричних станцій і мереж<br />
(О.Т. Гутаревич)<br />
5 ЗАТВЕРДЖЕНО: Міністерством палива та енергетики України<br />
(Ю.А. Бойко), наказ від 4 жовтня 2006 р. №367<br />
6 НАДАНО<br />
ЧИННОСТІ: з 4 грудня 2006 р.<br />
7 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ<br />
8 СТРОК ПЕРШОЇ<br />
ПЕРЕВІРКИ: 2011 рік<br />
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ<br />
НАКАЗ<br />
4 жовтня 2006 р. м. Київ №367<br />
Про затвердження та введення в дію<br />
нормативного документа<br />
«Правила улаштування електроустановок.<br />
Розділ 1. Загальні правила.<br />
Глава 1.9. Зовнішня ізоляція<br />
електроустановок»<br />
З метою підвищення надійності роботи електричних мереж і розподільних пристроїв<br />
підстанцій та з метою введення в дію розділу 1 глави 1.9 Правил улаштування<br />
електроустановок (ПУЕ)<br />
НАКАЗУЮ:<br />
1.Затвердити і ввести в дію нормативний документ «Правила улаштування електроустановок.<br />
Розділ 1. Загальні правила. Глава 1.9. Зовнішня ізоляція електроустановок» (далі- ПУЕ. Р.1.<br />
Гл. 1.9), який набирає чинності через 60 днів з дати підписання цього наказу (додається).<br />
2.Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енерго-сервісний центр» інституту<br />
«Укрсільенергопроект» (Білоусов В.І.) внести ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9 до реєстру та комп'ютерного<br />
банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго.<br />
3.Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку<br />
енергетики» забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників ПУЕ. Р.1.<br />
Гл. 1.9 до енергетичних компаній та підприємств відповідно до їх замовлень і фактичної<br />
оплати.<br />
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та<br />
енергетики України Шеберстова О.М.<br />
Міністр<br />
Ю. БОЙКО
Розділ 1<br />
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА<br />
ГЛАВА 1.9<br />
ЗОВНІШНЯ ІЗОЛЯЦІЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК<br />
Сфера застосування. Визначення<br />
Чинний з четвертого грудня 2006 р.<br />
1.9.1 Ця глава Правил визначає порядок вибору зовнішньої ізоляції діючих, споруджуваних і<br />
реконструйованих електроустановок змінного струму номінальною напругою 6-750 кВ<br />
незалежно від відомчого підпорядкування і форми власності.<br />
1.9.2 Зовнішня ізоляція- частина ізоляційної конструкції, в якій ізолюючим середовищем є<br />
атмосферне повітря.<br />
Рівень ізоляції- характеристика класу напруги як сукупності випробувальних напруг,<br />
установлених НД для зовнішньої ізоляції даного обладнання.<br />
1.9.3 Довжина шляху витоку ізоляції (ізолятора) або складової ізоляційної конструкції<br />
(L)- якнайменша відстань по поверхні ізолюючої деталі між металевими частинами різного<br />
потенціалу.<br />
Ефективна довжина шляху витоку- фактично використовувана частина довжини шляху<br />
витоку під час експлуатації ізолятора або ізоляційної конструкції за умов забруднення та<br />
зволоження.<br />
Питома ефективна довжина шляху витоку ( )- відношення ефективної довжини шляху<br />
витоку до найбільшої робочої міжфазової напруги мережі відповідно до класу напруг.<br />
1.9.4 Коефіцієнт використання довжини шляху витоку (K i )-<br />
коефіцієнт, що враховує ефективність використовування довжини шляху витоку ізолятора<br />
або ізоляційної конструкції.<br />
1.9.5 Ступінь забрудненості (СЗ)- характеристика забрудненої атмосфери за її впливом на<br />
роботу зовнішньої ізоляції.<br />
1.9.6 Карта ступеня забруднення (КСЗ)- географічна карта, що районує територію за СЗ.
Загальні положення<br />
1.9.7 Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі скла та фарфору повинен визначатися<br />
згідно з питомою ефективною довжиною шляху витоку залежно від СЗ в місці розташування<br />
електроустановки і її номінальної напруги. Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі<br />
скла та фарфору може визначатися також згідно з розрядними характеристиками в<br />
забрудненому і зволоженому стані.<br />
Вибір полімерних ізоляторів або конструкцій залежно від СЗ і номінальної напруги<br />
електроустановок повинен визначатися згідно з розрядними характеристиками в<br />
забрудненому і зволоженому стані.<br />
Розрядні характеристики в забрудненому і зволоженому стані повинні визначатись згідно з<br />
чинними нормативними документами.<br />
Вибір рівня ізоляції повинен визначатися з урахуванням координації ізоляції ПЛ і ВРУ за<br />
умовами грозозахисту.<br />
1.9.8 Визначати СЗ слід згідно з КСЗ. У разі відсутності КСЗ визначати СЗ треба залежно від<br />
характеристик джерел забруднення і відстані від них до електроустановки за табл.1.9.3-<br />
1.9.20.<br />
Поблизу промислових комплексів, а також у районах із забрудненнями від крупних<br />
промислових підприємств, ТЕС і джерел зволоження з високою електричною провідністю<br />
визначати СЗ, як правило, треба згідно з КСЗ.<br />
1.9.9 Довжину шляху витоку гірлянд і ізоляційних конструкцій зі скла і фарфору потрібно<br />
визначати за формулою:<br />
,<br />
де<br />
- питома ефективна довжина шляху витоку згідно з табл. 1.9.1, см/кВ;<br />
U- найбільша робоча міжфазова напруга, кВ (згідно з ГОСТ 1516.3);<br />
K i - коефіцієнт використання довжини шляху витоку.<br />
Довжина шляху витоку міжфазової ізоляції повинна визначатися за формулою:<br />
1.9.10 Залежно від умов експлуатації конфігурація ізоляційної деталі підвісних ізоляторів і<br />
виконання полімерних ізоляторів повинні відповідати вимогам табл. 1.9.25, 1.9.26.<br />
.
У районах з питомими поверхневою густиною та провідністю шару забруднення, не<br />
меншими ніж відповідно 10 мг/см 2 і 20 мкСм, можливе використання скляних тарілчастих<br />
ізоляторів лише з термічно стійкого ізоляційного скла.<br />
Ізоляція ПЛ<br />
1.9.11 Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів ПЛ на<br />
металевих і залізобетонних опорах залежно від СЗ і номінальної напруги (на висоті до 1000 м<br />
над рівнем моря) треба брати згідно з табл. 1.9.1.<br />
Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд і штирових ізоляторів<br />
ПЛ на висоті від 1000 м до 2000 м над рівнем моря треба збільшувати порівняно з<br />
нормованою в табл. 1.9.1 на 5 %.<br />
1.9.12 Ізоляційні відстані по повітрю від струмоведучих до заземлених частин опор повинні<br />
відповідати вимогам глави 2.5.<br />
1.9.13 Кількість підвісних тарілчастих ізоляторів у підтримувальних гірляндах і в<br />
послідовному ланцюзі гірлянд спеціальної конструкції (V-подібних, L-подібних, А-подібних,<br />
Y-подібних та ін., складених із ізоляторів одного типу) для ПЛ на металевих і залізобетонних<br />
опорах потрібно визначати за формулою:<br />
Таблиця 1.9.1- Значення ступенів забрудненості атмосфери і нормованої питомої ефективної<br />
довжини шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів, штирових ізоляторів ПЛ на<br />
металевих і залізобетонних опорах, зовнішньої ізоляції ВРП<br />
СЗ<br />
, см/кВ, за номінальної напруги ПЛ, ВРП, кВ, не<br />
менше<br />
Питома поверхнева<br />
провідність , мкСм, не<br />
більше<br />
До 35 включно 110-750<br />
1 1,90 1,60 5<br />
2 2,35 2,00 10<br />
3 3,00 2,50 20<br />
4 3,50 3,10 30<br />
5 4,20 3,70 50<br />
де L i - довжина шляху витоку одного ізолятора за стандартом або технічними умовами на<br />
ізолятор конкретного типу.<br />
Якщо розрахунок т не дає цілого числа, то вибирають наступне ціле число.
1.9.14 На ПЛ напругою 6-20 кВ з металевими та залізобетонними опорами кількість<br />
ізоляторів у натяжних і підтримувальних гірляндах потрібно визначати згідно з 1.9.13, але<br />
вона повинна бути не менше двох незалежно від матеріалу опори.<br />
На ПЛ напругою 35-110 кВ незалежно від конструкції опори (металеві, залізобетонні,<br />
дерев'яні із заземленими кріпленнями гірлянд та ін.) кількість тарілчастих ізоляторів у<br />
натяжних гірляндах усіх типів незалежно від СЗ слід збільшувати на один ізолятор у кожній<br />
гірлянді порівняно з кількістю, одержаною за 1.9.13.<br />
На ПЛ напругою 150-750 кВ на металевих і залізобетонних опорах кількість тарілчастих<br />
ізоляторів у натяжних гірляндах треба визначати за 1.9.13.<br />
1.9.15 На ПЛ напругою 6-20 кВ з дерев'яними опорами або дерев'яними траверсами на<br />
металевих і залізобетонних опорах у районах з 1-2 м СЗ питома ефективна довжина шляху<br />
витоку ізоляторів повинна бути не менше ніж 1,5 см/кВ.<br />
1.9.16 У гірляндах опор великих переходів потрібно передбачати по одному додатковому<br />
тарілчастому ізолятору зі скла та фарфору на кожні 10 м висоти опори понад 40 м по<br />
відношенню до основної кількості ізоляторів нормального виконання, визначеному для<br />
гірлянд перехідних опор за СЗ в районі переходу.<br />
1.9.17 На конструкціях висотою більше ніж 100 м у гірляндах необхідно передбачати<br />
установлення ще двох додаткових ізоляторів згідно з 1.9.13, 1.9.16. Кількість ізоляторів у<br />
гірляндах цих опор повинна бути не менша від потрібної згідно з умовами забруднення в<br />
районах переходу.<br />
1.9.18 Вибір ізоляторів ПЛ з ізольованими проводами повинен виконуватися згідно з 1.9.11-<br />
1.9.17.<br />
1.9.19 Для захисту від пташиних забруднень ізоляції ПЛ 35-330 кВ незалежно від СЗ потрібно<br />
встановлювати в гірляндах першим від траверси ізолятор більшого діаметра з конічною або<br />
сферичною формою ізоляційної деталі або захисні екрани з діелектричних матеріалів.<br />
На опорах 6-10 кВ незалежно від СЗ за наявності пташиних забруднень слід установлювати<br />
штирові ізолятори з розвиненою боковою поверхнею.<br />
Зовнішня ізоляція електроустаткування і<br />
відкритих розподільних установок<br />
1.9.20 Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої фарфорової, скляної ізоляції<br />
електроустаткування і ізоляторів ВРП напругою 6-750 кВ, а також зовнішньої частини вводів<br />
ЗРП залежно від СЗ і номінальної напруги на висоті до 1000 м над рівнем моря треба брати<br />
згідно з табл. 1.9.1.<br />
Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і<br />
ізоляторів ВРП напругою 6-220 кВ, розташованих на висоті більш 1000 м, треба брати на
висоті до 2000 м згідно з<br />
табл. 1.9.1.<br />
1.9.21 У натяжних і підтримувальних гірляндах ВРП число тарілчастих ізоляторів слід<br />
визначати відповідно до 1.9.13, 1.9.14 з додаванням у кожен ланцюг гірлянди напругою 110-<br />
150 кВ одного ізолятора, 220-330 кВ- двох ізоляторів, 500 кВ- трьох, 750 кВ- чотирьох.<br />
1.9.22 У випадку відсутності електроустаткування (у тому числі ізоляторів і високовольтних<br />
уводів) із зовнішньою ізоляцією, нормованою в таблиці 1.9.1, для районів з 3-5-м СЗ, слід<br />
застосовувати ізолятори, покришки і т.д. з найбільшою довжиною шляху витоку відносно<br />
необхідної.<br />
При цьому необхідно забезпечувати проведення профілактичних заходів з очищення,<br />
гідрофобізації зовнішньої ізоляції згідно з чинними галузевими інструкціями.<br />
1.9.23 У районах з умовами забруднення, що перевищують 4-й СЗ, як правило, слід<br />
передбачати ЗРУ.<br />
1.9.24 ВРП напругою 500-750 кВ, а також ВРП напругою 110, 150, 220, 330 кВ за схемами із<br />
збірними шинами, ВРП 220-330 кВ за мостовими та блочними схемами, ВРП 110- 150 кВ за<br />
мостовими та блочними схемами та ВРП 35 кВ слід розташовувати в зонах із СЗ, не вищим 2-<br />
го.<br />
1.9.25 Питома ефективна довжина шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і<br />
ізоляторів в ЗРП напругою 110 кВ і вище повинна бути не меншою ніж 1,6 см/кВ незалежно<br />
від СЗ і наявності фільтрової вентиляції.<br />
1.9.26 КРПЗ і КТП 6-20 кВ зовнішньої установки треба застосовувати з ізоляцією за табл.<br />
1.9.1 у районах із СЗ, не вищим 2-го.<br />
1.9.27 Ізолятори на всіх гнучких і жорстких зовнішніх відкритих струмопроводів треба<br />
вибирати з питомою ефективною довжиною шляху витоку:<br />
- для струмопроводів 6 кВ на номінальну напругу 20 кВ<br />
з<br />
1,67 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ;<br />
- для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 20 кВ<br />
з<br />
1,67 см/кВ- у районах з 1- 3-м СЗ;<br />
- для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 35 кВ<br />
з<br />
1,7 см/кВ- у районах з 4- 5-м СЗ;<br />
- для струмопроводів 15 кВ на номінальну напругу 35 кВ<br />
з<br />
1,7 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ;
- для струмопроводів 20 і 24 кВ на номінальну напругу 35 кВ<br />
з<br />
2,2 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ.<br />
Вибір ізоляції за розрядними<br />
характеристиками<br />
1.9.28 Гірлянди ПЛ напругою 6-750 кВ, зовнішня ізоляція електроустаткування та ізолятори<br />
ВРП напругою 6-750 кВ повинні мати 50 %-ні розрядні напруги промислової частоти в<br />
забрудненому та зволоженому стані не нижче значень, наведених у табл. 1.9.2.<br />
Таблиця 1.9.2- 50 %-ні розрядні напруги гірлянд ПЛ 6-750 кВ, зовнішньої ізоляції<br />
електроустаткування та ізоляторів ВРУ 6-750 кВ у забрудненому та зволоженому стані<br />
Номінальна напруга електроустаткування,<br />
кВ<br />
50 %-ні розрядні напруги, кВ (діючі<br />
значення)<br />
6 8<br />
10 13<br />
35 45<br />
110 110<br />
150 150<br />
220 220<br />
330 315<br />
500 460<br />
750 685<br />
Питому поверхневу провідність шару забруднення треба брати (не менше), мкСм: для 1-го<br />
СЗ- 5, 2-го- 10, 3-го- 20, 4-го- 30, 5-го СЗ- 50.<br />
Визначення ступеня забрудненості<br />
атмосфери<br />
1.9.29 До районів з 1-м СЗ відносяться території, що не потрапляють у зону впливу джерел<br />
промислових і природних забруднень (болота, високогірні райони, райони із<br />
слабозасоленими ґрунтами, сільськогосподарські райони).<br />
1.9.30 У промислових районах можна застосовувати ізоляцію з більшою питомою<br />
ефективною довжиною шляху витоку, ніж нормована в таблиці 1.9.1, для 4-го СЗ- за<br />
наявності обґрунтованих даних.<br />
1.9.31 Ступінь забруднення поблизу промислових підприємств треба визначати за табл. 1.9.3-<br />
1.9.12 залежно від вигляду і розрахункового обсягу продукції, що випускається, і відстанню<br />
до джерела забруднень.
Розрахунковий обсяг продукції визначають підсумовуванням усіх видів продукції, що<br />
випускається промисловим підприємством. СЗ в зоні викидів діючого або споруджуваного<br />
підприємства повинен визначатися за найбільшим річним обсягом продукції з урахуванням<br />
перспективного плану розвитку підприємства (не більше ніж на 10 років вперед).<br />
1.9.32 Ступінь забруднення поблизу ТЕС і промислових котелень треба визначати за табл.<br />
1.9.13 залежно від виду палива, потужності станції і висоти димових труб з урахуванням рози<br />
вітрів.<br />
1.9.33 Межі зони з даним СЗ слід коригувати з урахуванням рози вітрів за формулою:<br />
де S- відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ, скоригована з<br />
урахуванням рози вітрів, м;<br />
S 0 - нормована відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ за кругової<br />
рози вітрів, м;<br />
W- середньорічна повторюваність вітрів даного румба, %;<br />
W 0 - повторюваність вітрів одного румба за кругової рози вітрів, %.<br />
Значення S/S 0 повинні бути в межах 0,5 S/S 0 2.<br />
1.9.34 У разі відліку відстаней за табл. 1.9.3-1.9.13 межею джерела забруднення є крива, що<br />
огинає всі місця викидів у атмосферу на даному підприємстві (ТЕС).<br />
1.9.35 У разі перевищення потужності ТЕС порівняно із зазначеними в табл. 1.9.13 слід<br />
збільшувати СЗ не менше ніж на один ступінь.<br />
1.9.36 Обсяг продукції, що випускається, за наявності на одному підприємстві декількох<br />
джерел забруднення (цехів), потрібно визначати підсумовуванням обсягів продукції окремих<br />
цехів. Якщо джерело викиду забруднюючих речовин окремих виробництв (цехів)<br />
розташоване від інших джерел викиду підприємства на відстані, більшій ніж 1000 м, річний<br />
обсяг продукції треба визначати для цих виробництв і частини решти підприємства окремо. У<br />
цьому випадку розрахунковий СЗ слід визначати згідно з 1.9.43.<br />
1.9.37 Якщо на одному промисловому підприємстві випускають продукцію кількох галузей<br />
(або підгалузей) промисловості, зазначених у табл. 1.9.3-1.9.12, то СЗ слід визначати згідно з<br />
1.9.43.<br />
1.9.38 Ступінь забруднення поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд,<br />
каналізаційно-очисних споруд слід визначати за<br />
табл. 1.9.14.
1.9.39 Ступінь забруднення поблизу автодоріг з інтенсивним використанням у зимовий час<br />
хімічних протиожеледних засобів слід визначати за табл. 1.9.15.<br />
1.9.40 Ступінь забруднення в побережній зоні морів, солоних озер і водоймищ треба<br />
визначати за табл. 1.9.16 залежно від засоленості води і відстані до берегової лінії.<br />
Розрахункову солоність води визначають за гідрологічними картами як максимальне<br />
значення засоленості поверхневого шару води в зоні до 10 км углиб акваторії. СЗ над<br />
поверхнею засолених водоймищ слід брати на один ступінь вище, ніж у табл. 1.9.16 для зони<br />
до 0,1 км.<br />
1.9.41 У районах, схильних до вітрів Із швидкістю, більшою ніж<br />
30 м/с, з боку моря (періодичністю не рідше одного разу в 10 років) відстані від берегової<br />
лінії, наведені в табл. 1.9.16, слід збільшувати в три рази.<br />
Для водоймищ площею 1000-10000 м 2 і менше СЗ допускається знижувати на один ступінь<br />
порівняно з даними табл. 1.9.16.<br />
1.9.42 Ступінь забруднення поблизу градирень або брязкальних басейнів треба визначати за<br />
табл. 1.9.17, якщо питома провідність циркуляційної води менша ніж 1000 мкСм/см, і за табл.<br />
1.9.18, якщо питома провідність становить від 1000 мкСм/см до 3000 мкСм/см.<br />
1.9.43 Розрахунковий СЗ у зоні забруднень від двох незалежних джерел, визначений з<br />
урахуванням рози вітрів, слід визначати за табл. 1.9.19 незалежно від виду промислового або<br />
природного забруднення.<br />
Розрахунковий обсяг<br />
продукції, що<br />
випускається, тис.<br />
т/рік<br />
Таблиця 1.9.3- СЗ поблизу хімічних підприємств і виробництв<br />
до 500<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
від 500 від 1000 від 1500<br />
до 1000 до 1500 до 2000<br />
від<br />
2000 до<br />
2500<br />
від 2500<br />
до 3000<br />
від 3000<br />
до 5000<br />
більше<br />
5000<br />
До 10 1 1 1 1 1 1 1 1<br />
Від 10 до 500 2 1 1 1 1 1 1 1<br />
Від 500 до 1500 3 2 1 1 1 1 1 1<br />
Від 1500 до 2500 3 3 2 1 1 1 1 1<br />
Від 2500 до 3500 4 3 3 2 2 1 1 1<br />
Від 3500 до 5000 5 4 3 3 3 2 2 1<br />
Таблиця 1.9.4- СЗ поблизу нафтопереробних І нафтохімічних підприємств І виробництв<br />
Підгалузь<br />
Розрахунковий<br />
обсяг продукції<br />
СЗ за відстані від джерела<br />
забруднення, м
що випускається,<br />
тис. т/рік<br />
до<br />
50<br />
від<br />
500 до<br />
1000<br />
від<br />
1000<br />
до<br />
1500<br />
від<br />
1500<br />
до<br />
2000<br />
від<br />
2000<br />
до<br />
3500<br />
більше<br />
3500<br />
Нафтопереробний завод До 1000 1 1 1 1 1 1<br />
Від 1000<br />
2 1 1 1 1 1<br />
до 5000<br />
Від 5000<br />
3 2 1 1 1 1<br />
до 9000<br />
Від 9000<br />
3 3 2 1 1 1<br />
до 18000<br />
Нафтохімічний завод або До 5000 3 2 1 1 1 1<br />
комбінат<br />
Від 5000<br />
3 3 2 1 1 1<br />
до 10000<br />
Від 10000<br />
4 3 3 2 1 1<br />
до 15000<br />
Від 15000<br />
5 4 3 3 2 1<br />
до 20000<br />
Завод синтетичного каучуку До 50 1 1 1 1 1 1<br />
Від 50 до 150 2 1 1 1 1 1<br />
Від 150 до 500 3 2 1 1 [ 1<br />
Від 500 до 1000 3 3 2 1 1 1<br />
Завод гумотехнічних виробів До 100 1 1 1 1 1 1<br />
Від 100 до 300 2 1 1 1 1 1<br />
Таблиця 1.9.5- СЗ поблизу підприємств з виробництва газів і перероблення нафтового газу<br />
Підгалузь<br />
Розрахунковий обсяг СЗ за відстані від джерела<br />
продукції, що випускається забруднення, м<br />
до 500<br />
від 500 більше<br />
до 1000 1000<br />
Виробництво газів Незалежно від обсягу 2 1 1<br />
Перероблення нафтового газу Незалежно від обсягу 3 2 1<br />
Таблиця 1.9.6- СЗ поблизу підприємств з виробництва целюлози і паперу
Підгалузь<br />
Розрахунковий обсяг<br />
продукції, що випускається,<br />
тис. т/рік<br />
до 500<br />
СЗ за відстані від джерела<br />
забруднення, м<br />
від 500<br />
до 1000<br />
від 1000<br />
до 1500<br />
більше<br />
1500<br />
Виробництво<br />
целюлози і<br />
До 75 1 1 1 1<br />
напівцелюлози<br />
Від 75 до 150 2 1 1 1<br />
Від 150 до 500 3 2 1 1<br />
Від 500 до 1000 4 3 2 1<br />
Виробництво паперу Незалежно від обсягу 1 1 1 1<br />
Таблиця 1.9.7- СЗ поблизу підприємств і виробництв чорної металургії<br />
Підгалузь<br />
Виробництво чавуну<br />
і сталі<br />
Гірничозбагачувальний<br />
комбінат<br />
Коксохімвиробництво<br />
Виробництво<br />
феросплавів<br />
Виробництво<br />
магнезійних виробів<br />
Прокат і оброблення<br />
чавуну та сталі<br />
Розрахунковий обсяг<br />
продукції, що<br />
випускається, тис.<br />
т/рік<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
до<br />
500<br />
від 500<br />
до<br />
1000<br />
від 1000<br />
до 1500<br />
від<br />
1500<br />
до<br />
2000<br />
від<br />
2000<br />
до<br />
2500<br />
більше<br />
2500<br />
До 1500 2 1 1 1 1 1<br />
Від 1500 до 7500 2 2 2 1 1 1<br />
Від 7500 до 12000 3 2 2 2 1 1<br />
До 2000 1 1 1 1 1 1<br />
Від 2000 до 5500 2 1 1 1 1 1<br />
Від 5500 до 10000 3 2 1 1 1 1<br />
Від 10000 до 13000 3 3 2 1 1 1<br />
До 5000 2 2 2 2 2 1<br />
Від 5000 до 12000 3 2 2 2 2 1<br />
До 500 1 1 1 1 1 1<br />
Від 500 до 700 2 2 1 1 1 1<br />
Від 700 до 1000 3 3 2 1 1 1<br />
Незалежно від обсягу 3 2 2 2 1 1<br />
Те саме 2 1 1 1 1 1<br />
Таблиця 1.9.8- СЗ поблизу підприємств і виробництв кольорової металургії
Підгалузь<br />
Виробництво<br />
алюмінію<br />
Виробництво<br />
нікелю<br />
Виробництво<br />
рідкісних<br />
металів<br />
Виробництво<br />
цинку<br />
Виробництво і<br />
оброблення<br />
кольорових<br />
металів<br />
Розрахунковий<br />
обсяг продукції що<br />
випускається, тис.<br />
т/рік<br />
До 100<br />
до<br />
500<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
від<br />
500 до<br />
1000<br />
від<br />
1000 до<br />
1500<br />
від<br />
1500<br />
до<br />
2000<br />
від<br />
2000 до<br />
2500<br />
від<br />
2500 до<br />
3500<br />
більше<br />
3500<br />
1 1 1 1 1 1 1<br />
Від 100 до 500 2 2 1 1 1 1 1<br />
Від 500 до 1000 3 3 2 2 1 1 1<br />
Від 1000 до 2000 3 3 3 2 2 1 1<br />
Від 1 до 5<br />
1 1 1 1 1 1 1<br />
Від 5 до 25 2 2 1 1 1 1 1<br />
Від 25 до 1000 3 2 2 1 1 1 1<br />
Незалежно від обсягу 5 4 3 3 2 2 1<br />
Те саме 3 2 1 1 1 1 1<br />
» » 2 1 1 1 1 1 1<br />
Таблиця 1.9.9- СЗ поблизу підприємств з виробництва будівельних матеріалів<br />
Підгалузь<br />
Виробництво<br />
цементу<br />
Розрахунковий<br />
обсяг продукції<br />
що випускається,<br />
тис. т/рік<br />
до<br />
250<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
від 250<br />
до 500<br />
від 500<br />
до 1000<br />
від<br />
1000<br />
до<br />
1500<br />
від 1500<br />
до 2000<br />
від 2000<br />
до 3000<br />
більше<br />
3000<br />
До 100 1 1 1 1 1 1 1<br />
Від 100 до 500 2 2 1 1 1 1 1<br />
Від 500 до 1500 3 3 2 1 1 1 1<br />
Від 1500 до 2500 3 3 3 2 1 1 1
Виробництво<br />
азбесту та ін.<br />
Виробництво<br />
бетонних<br />
виробів та ін.<br />
Від 2500 до 3500 4 4 3 3 2 1 1<br />
Від 3500 5 5 4 3 3 2 1<br />
Незалежно від<br />
обсягу<br />
3 2 1 1 1 1 1<br />
Те саме 2 1 1 1 1 1 1<br />
Таблиця 1.9.10- СЗ поблизу машинобудівних підприємств і виробництв<br />
Розрахунковий обсяг продукції, що<br />
випускається<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
до 500 більше 500<br />
Незалежно від обсягу 2 1<br />
Таблиця 1.9.11- СЗ поблизу підприємств легкої промисловості<br />
Підгалузь<br />
Розрахунковий обсяг СЗ за відстані від джерела<br />
продукції, що випускається забруднення, м<br />
до 250 від 250 до більше<br />
500 500<br />
Оброблення тканин Незалежно від обсягу 3 2 1<br />
Виробництво штучних шкір і<br />
плівкових матеріалів<br />
Те саме 2 1 1<br />
Таблиця 1.9.12- СЗ поблизу підприємств з видобування руди і нерудних копалин<br />
Підгалузь<br />
Розрахунковий обсяг<br />
продукції, що<br />
випускається<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення,<br />
м<br />
до 250 від 250 більше<br />
500<br />
до 500<br />
Залізняк та ін. Незалежно від обсягу 2 1 1<br />
Вугілля* Те саме 3 2 1<br />
* Розповсюджується на визначення СЗ поблизу терикона<br />
Таблиця 1.9.13- СЗ поблизу ТЕС і промислових котелень<br />
Вид палива<br />
Потужність<br />
МВт<br />
Висота<br />
димової<br />
труби, м<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м
ТЕС і котельня<br />
на вугіллі за<br />
зольності,<br />
меншої ніж 30%,<br />
мазуті, газі<br />
ТЕС і котельня<br />
на вугіллі за<br />
зольності,<br />
більшої ніж 30%<br />
ТЕС і котельня<br />
на сланцях<br />
Незалежно від<br />
потужності<br />
до<br />
250<br />
від 250<br />
до 500<br />
від 500<br />
до<br />
1000<br />
від 1000<br />
до 1500<br />
від 1500<br />
до 3000<br />
більше<br />
3000<br />
Будь-яка 1 1 1 1 1 1<br />
До 1000 Будь-яка 1 1 1 1 1 1<br />
Від 1000 до До 180 2 2 2 1 1 1<br />
4000<br />
Від 180 2 2 1 1 1 1<br />
До 500 Будь-яка 3 2 2 2 1 1<br />
Від 500 до<br />
2000<br />
До 180 4 3 2 2 2 1<br />
Від 180 3 3 2 2 2 1<br />
Таблиця 1.9.14- СЗ поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд, каналізаційноочисних<br />
споруд<br />
СЗ за відстані від джерела забруднення, м<br />
до 200 від 200 до 600 більше 600<br />
3 2 1<br />
Таблиця 1.9.15- СЗ поблизу автодоріг з інтенсивним використовуванням у зимовий час<br />
хімічних протиожеледних засобів<br />
СЗ за відстані від автодоріг, м<br />
до 25 від 25 до 100 більше 100<br />
3 2 1<br />
Таблиця 1.9.16- СЗ у прибережній зоні морів і озер площею, більшою ніж 10000 м 2<br />
Тип водоймища<br />
Розрахункова Відстань від берегової<br />
засоленість води, г/л лінії, км<br />
СЗ<br />
Незасолене До 2 До 0,1 1<br />
Слабозасолене Від 2 до 10 До 0,1 2<br />
Від 0,1 до 1,0 1<br />
Середньозасолене Від 10 до 20 До 0,1 3
Від 0,1 до 1,0 2<br />
Від 1,0 до 5,0 1<br />
Таблиця 1.9.17- СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю<br />
циркуляційної води, меншою ніж 1000 мкСм/см<br />
СЗ району<br />
Відстань від градирень (бризкального<br />
басейну), м<br />
до 150 більше 150<br />
1 2 1<br />
2 3 2<br />
3 4 3<br />
4 5 4<br />
Таблиця 1.9.18- СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю<br />
циркуляційної води від 1000 до 3000 мкСм/см<br />
СЗ району<br />
Відстань від градирень (бризкального басейну),<br />
м<br />
до 150 від 150 до 600 більше 600<br />
1 3 2 1<br />
2 4 3 2<br />
3 5 4 3<br />
4 5 5 4<br />
Таблиця 1.9.19- Розрахунковий СЗ у разі забруднень від двох незалежних джерел<br />
СЗ у разі забруднення від першого<br />
джерела<br />
СЗ у разі забруднення від другого джерела<br />
2 3 4 5<br />
Розрахунковий СЗ<br />
2 2 3 4 5<br />
3 3 5 5<br />
4 4 5 5<br />
5 5<br />
Таблиця 1.9.20- СЗ залежно від відстані від масивів засолених ґрунтів<br />
Позначення масивів (вміст<br />
водорозчинних солей більший ніж 1,5 %)<br />
Відстань від масивів засолених ґрунтів, км<br />
посеред<br />
масиву<br />
0-5 більше 5-10 більше 10
Середньозасолені (дефелюючі,<br />
недефелюючі),<br />
2 2 1 1<br />
Сильнозасолені (недефелюючі)<br />
Сильно засолені (дефелюючі), Дуже сильно<br />
засолені (недефелюючі)<br />
2 2 2 1<br />
Дуже сильно засолені (дефелюючі) 3 2 2 1<br />
Коефіцієнти ефективності ізоляторів та<br />
ізоляційних конструкцій (скляних,<br />
фарфорових)<br />
1.9.44 Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів із слаборозвиненою<br />
нижньою поверхнею ізоляційної деталі слід вибирати залежно від відношення довжини<br />
шляху витоку ізолятора до діаметра D його ізоляційної деталі згідно з табл. 1.9.21.<br />
1.9.45 Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів спеціального виконання<br />
слід вибирати згідно з табл. 1.9.22.<br />
1.9.46 Коефіцієнт ефективності штирових ізоляторів (лінійних, опорних) із слаборозвиненою<br />
поверхнею дорівнює 1,0, із сильнорозвиненою поверхнею- 1,1.<br />
Таблиця 1.9.21- Коефіцієнти ефективності ізоляторів із слаборозвиненою поверхнею<br />
Конфігурація ІД Відношення L і /D К і<br />
Від 0,9 до 1,05 включно<br />
1,00<br />
3 ребристою нижньою поверхнею<br />
Зі сферичною або конусоподібною<br />
поверхнею<br />
Понад 1,05 до 1,10 включно<br />
Понад 1,10 до 1,20 включно<br />
Понад 1,20 до 1,30 включно<br />
Понад 1,30 до 1,40 включно<br />
-<br />
1,05<br />
1,10<br />
1,15<br />
1,20<br />
1,0 (1 СЗ)<br />
0,9 (2-3 СЗ)<br />
Таблиця 1.9.22- Коефіцієнти ефективності ізоляторів спеціального виконання<br />
Конфігурація ІД<br />
К і<br />
Двокрилий 1,20<br />
Із збільшеним вильотом ребра на нижній поверхні 1,25<br />
Дзвоноподібний з гладенькою внутрішньою і ребристою<br />
зовнішньою поверхнями<br />
1,15
1.9.47 Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції електроустаткування зовнішнього<br />
установлення, виконаної у вигляді поодиноких ізоляційних конструкцій, зокрема опорних<br />
ізоляторів зовнішньої установки на номінальну напругу до 110 кВ включно, підвісних<br />
ізоляторів стрижньового типу на номінальну напругу 110 кВ, слід визначати залежно від<br />
відношення довжини шляху витоку до будівельної висоти Н ізолятора (табл. 1.9.23).<br />
Таблиця 1.9.23- Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції, виконаної у вигляді<br />
поодиноких ізоляційних конструкцій<br />
До 2,0 включно<br />
Понад 2,0 до 2,30 включно<br />
Понад 2,30 до 2,70 включно<br />
Понад 2,70 до 3,20 включно<br />
Понад 3,20 до 3,50 включно<br />
Відношення L і /H<br />
К і<br />
1,0<br />
1,10<br />
1,20<br />
1,30<br />
1,40<br />
1.9.48 Коефіцієнт ефективності одноланцюгових гірлянд і поодиноких опорних колонок,<br />
складених із ізоляторів з коефіцієнтами К і1 і К і2 , визначають за формулою:<br />
де L 1 і L 2 - довжини шляху витоку ділянок конструкцій із ізоляторів відповідного типу.<br />
Аналогічно визначають коефіцієнт ефективності для конструкцій вказаного вигляду за<br />
кількості різних типів ізоляторів, більшої ніж два.<br />
1.9.49 Коефіцієнт ефективності ізоляційних конструкцій, складених з однотипних ізоляторів,<br />
слід визначати за формулою:<br />
,<br />
де К к - коефіцієнт ефективності складової конструкції з паралельними або послідовнопаралельними<br />
гілками.<br />
1.9.50 Коефіцієнт ефективності К к одноланцюгових гірлянд і одностоякових опорних<br />
колонок, складених з однотипних ізоляторів, дорівнює 1,0.<br />
1.9.51 Коефіцієнт ефективності К к складових конструкцій з електрично паралельними<br />
гілками (без перемичок), складеними з однотипних елементів (дволанцюгових і<br />
багатоланцюгових підтримувальних і натяжних гірлянд, багатостоякових колонок (гілок),<br />
слід визначати згідно з табл. 1.9.24.
За кількості паралельних гілок, більшої ніж 5, а також для конструкцій з перемичками<br />
значення коефіцієнта К к слід визначати за наслідками досліджень або розрахунків.<br />
Таблиця 1.9.24- Коефіцієнт ефективності складових конструкцій<br />
Кількість паралельних гілок К к .<br />
1 1,00<br />
2 1,05<br />
3-5 1,10<br />
1.9.52 Коефіцієнт ефективності К к складових конструкцій з послідовно-паралельними гілками<br />
(гірлянд типу або Y, опірних колонок з різним числом паралельних гілок на висоті, а також<br />
апаратів підстанцій з розтяжками), складеними з ізоляторів одного типу, слід брати таким, що<br />
дорівнює 1,1.<br />
1.9.53 Рекомендовані сфери застосування підвісних ізоляторів різної конфігурації наведено в<br />
табл. 1.9.25.<br />
Таблиця 1.9.25- Сфери застосування підвісних ізоляторів<br />
Конфігурація ІД<br />
Тарілчастий зі слаборозвиненою<br />
нижньою ребристою поверхнею<br />
(L i /D 1,4)<br />
Тарілчастий аеродинамічний (L i /D<br />
1,4)<br />
Тарілчастий двокрилий<br />
(L i /D > 1,4)<br />
Тарілчастий з витягнутим ребром на<br />
нижній поверхні (L i /D > 1,4)<br />
Характеристика району забруднення<br />
Район з 1- 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення<br />
Район з 1- 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення,<br />
район із засоленими ґрунтами і з промисловими<br />
забрудненнями, які не перевищують<br />
3-го СЗ<br />
Райони з 2- 5-м СЗ з промисловими забрудненнями і<br />
засоленими ґрунтами<br />
Райони з 2- 5-м СЗ на узбережжі морів і солоних<br />
озер<br />
1.9.54 Залежно від умов експлуатації за СЗ і видів забруднень виконання полімерних<br />
ізолюючих конструкцій потрібно вибирати з урахуванням рекомендацій табл. 1.9.26.<br />
Таблиця 1.9.26- Рекомендовані виконання лінійних полімерних ізоляторів для різних видів<br />
забруднень<br />
Характеристика району за СЗ і видом забруднення<br />
Рекомендоване<br />
виконання ізоляторів
Район 1-го СЗ за будь-яких видів забруднень Ізолятор з індексом 2<br />
або 3<br />
Район 1-2-го СЗ:- підприємство з видобування корисних копалин;- із Ізолятор<br />
засоленими ґрунтами без промислових забруднень<br />
з індексом 2, 3<br />
Район 2- 3-го СЗ:- із засоленими ґрунтами і промисловими Ізолятор<br />
забрудненнями;- відвал матеріалів, що порошать (шлаковідвал та<br />
ін.),- територія ТЕС, хімічного виробництва<br />
з індексом 2, 3<br />
Район 4-го СЗ на узбережжі морів, засолених водоймищах без<br />
промислових забруднень<br />
Район 3- 5-го СЗ:- цементне виробництво без викидів із засолених<br />
водоймищ і ґрунтів;- нафтопереробне, хімічне виробництво; ТЕС<br />
Район 3- 5-го СЗ:- чорна і кольорова металургія;- виробництво<br />
цементу поблизу морів і засолених водоймищ<br />
або 4<br />
Ізолятор<br />
з індексом 4<br />
Ізолятор<br />
з індексом 5<br />
Те саме<br />
УДК 621.31.048 (083.15)<br />
Редагування, верстку виконав ГП «Науково-інженерний енергосервісний центр» Інституту<br />
«Укрсільенергопроект» Мінпаливенерго України<br />
04112 Київ-112, Дорогожицька, 11/8, тел. 205-49-38