SOU 41_0-21677681-25_2010_ Instrukciya )(Doc

НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ 

ІНСТРУКЦІЯ 

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ 

ПОЖЕЖОГАСІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ 

СОУ 41.0-21677681-25:2010 

(НАПБ 05.026-2010) 

Видання офіційне 

Київ 

Міністерство палива та енергетики України Об'єднання енергетичних підприємств 

«Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» 

2010 

ПЕРЕДМОВА 

1 РОЗРОБЛЕНО: Державним науково-дослідним, проектно-вишукувальним, технологічним 

інститутом з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» 

2 РОЗРОБНИКИ: В. Петров, В. Косюк, (ДНДПВТІ«Енергоперспектива»). 

3 ВНЕСЕНО: Департаментом фізичного захисту, пожежноїбезпеки та безпеки 

життедіяльності Мінпаливенерго України П. Іванов 

4 УЗГОДЖЕНО: Державним департаментом пожежної безпеки 

МНС України 11.09.2009 №36/4/6039 Об'єднанням енергетичних підприємств "Галузевий 

резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики” В. Мамко Департамент фізичного 

захисту, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності Мінпаливенерго України І. Толмачов 

Державним департаментом пожежної безпеки МНС України лист від 11.09.09 №36\4/6039 

О.Євсеєнко 

5 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Мінпаливенерго України від 30 березня 2010 р. №124 ТА 

НАДАНО ЧИННОСТІ: з 28 червня 2010 р. 

6 НА ЗАМІНУ: НАПБ 05.026-2000 (ГКД 343.000.003.003-2000) 

Типова інструкція із зберігання та застосування первинних засобів пожежогасіння на 

підприємствах Мінпаливенерго України, затверджена наказом №240 від 10.07.2000 р.

7 ТЕРМІН ПЕРЕВІРЕННЯ: 2015 

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ 

НАКАЗ 

30.03.2010 м. Київ №154 

Про затвердження та надання чинності нормативному документу "Інструкція із зберігання та 

застосування первинних засобів пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго" 

З метою запровадження єдиного цілісного нормативно-технічного документа, який 

систематизує нормативну базу із зберігання та застосування первинних засобів 

пожежогасіння на підприємствах, що належать до сфери управління Мінпаливенерго України 

та щодо яких Мінпаливенерго здійснює управління корпоративними правами держави 

НАКАЗУЮ: 

1. Затвердити нормативний документ "Інструкція із зберігання та застосування первинних 

засобів пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго (далі - Інструкція), що додасться, та 

надати йому чинності через 90 днів з дати реєстрації цього наказу. 

2. Об'єднанню енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку 

енергетики (Мамко В.П.) внести Інструкцію до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних 

нормативних документів Мінпаливенерго в установленому порядку та забезпечити видання 

необхідної кількості примірників Інструкції та їх надходження енергетичним компаніям і 

державним підприємствам що належать до сфери управління Мінпаливенерго. та 

господарським товариствам, щодо яких Мінпаливенерго здійснює управління 

корпоративними правами держави, відповідно до замовлень. 

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства палива та енергетики України від 

10.07.2000 № 240 "Про затвердження "Інструкції з питань пожежної безпеки”, з набранням 

чинності цієї Інструкції. 

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Шумкову Н.Ю.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від 

наслідків Чорнобильської 

катастрофи 

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 

01024, Київ-24, вул. Круглоуніверситетська, 20/1 Тел.: (044) 253-69-05 

« 11 » вересня 2009 р. № 36/4/6039 

На № 045-239 від 12.08.2009 р. 

Генеральному директору Державного науково-дослідного проектно-вишукувального 

інституту «Енергоперспектива» Кравченку В.Ф. 

254080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85 

Про погодження НАПБ 

Розглянувши проект НАПБ 05.026-200Х «Інструкція із зберігання га застосування первинних 

засобів пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго України», Державний департамент 

пожежної безпеки погоджує його.

Затверджено Наказ Міністра палива та енергетики України № 124 від З0 березня 2010 р. 

НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ 

ІНСТРУКЦІЯ 

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ 

ПОЖЕЖОГАСІННЯ НА 

Чинний від 2010-06-28 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 

ПІДПРИЄМСТВАХ МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ 

1.1 Цей нормативний документ «Інструкція із зберігання та застосування первинних засобів 

пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго України» (далі - Інструкція) обов'язковий 

для державних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго та 

господарських товариств, щодо яких Мінпаливенерго здійснює управління корпоративними 

правами держави. 

1.2 Ця інструкція встановлює вимоги щодо утримання і застосування на об'єктах паливноенергетичного 

комплексу первинних засобів пожежогасіння. 

1.3 Крім вимог цієї Інструкції при експлуатації первинних засобів пожежогасіння необхідно 

керуватися: 

вимогами документації заводів-виробників первинних засобів пожежогасіння (паспортом на 

виріб, експлуатаційною інструкцією і т.п.); 

вимогами НАПБ В.01.034/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в 

організаціях енергетичної галузі (розділ 16.3). 

НАПБ Б.01.008 Правила експлуатації вогнегасників. 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 

В цій Інструкції використовуються посилання на такі нормативні документи: 

Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. N 1128; 

Закон України "Про пожежну безпеку";

Закон України "Про охорону праці"; 

ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та 

методи випробувань; 

ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні 

вимоги; 

ГОСТ 2.601-95 ЕСКД. Эксплуатационные документы (Експлуатаційні документи); 

ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности (Техніка пожежна. 

Вимоги безпеки); 

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. 

Размещение и обслуживание (Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основні види. 

Розміщення і обслуговування); 

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (Кольори сигнальні і знаки 

безпеки); 

ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для 

различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и 

транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды (Машини, 

прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, 

умови експлуатації, збереження і транспортування в частині впливу кліматичних факторів 

зовнішнього середовища); 

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положення (Вихідний контроль 

продукції. Основні положення); 

НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під 

тиском; 

НАПБ В.01.054-98/510 Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій 

автомобільного транспорту України ; 

НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належностівогнегасників; 

НАПБ В.01.034-2005/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в 

організаціях енергетичної галузі; 

НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників. 

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 

3.1 Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням 

вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і 

конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

3.2 Вогнегасник загального призначення - вогнегасник, призначений для забезпечення 

протипожежного захисту об’єкта. 

3.3 Вогнегасник спеціального призначення - вогнегасник, призначений для забезпечення 

протипожежного захисту об'єкта із специфічними умовами експлуатації та (або) 

особливостями пожежної небезпеки виробництва і (або) за конструктивним виконанням 

відрізняється від вогнегасника загального призначення. 

3.4 Об'єкт захисту вогнегасником (вогнегасниками) - Майно юридичної або фізичної особи, 

до якого встановлено вимоги пожежної безпеки і яке потребує наявності вогнегасника 

(вогнегасників) як елемента системи його захисту від пожежної небезпеки. 

3.5 Експлуатація вогнегасника - стадія технічного використання вогнегасника, на якій 

реалізується і забезпечується його працездатність. 

До стадій експлуатації вогнегасника належать: початок його експлуатації, зберігання, 

транспортування, очікування застосування за призначенням, технічне обслуговування, а 

також завершення експлуатації. 

3.6 Технічне використання вогнегасника - проміжок часу від виготовлення до завершення 

експлуатації вогнегасника. 

3.7 Початок експлуатації вогнегасника - календарна дата, яку проставлено відділом 

технічного контролю виробника в паспорті та маркуванні вогнегасника. 

3.8 Зберігання вогнегасника під час експлуатації - утримування вогнегасника в спорядженому 

стані у відведеному для його збереження місці протягом заданого терміну. 

3.9 Транспортування вогнегасника під час експлуатації - переміщення вогнегасника в 

спорядженому стані із застосуванням, за потреби, транспортних і вантажопідйомних засобів. 

3.10 Очікування застосування за призначенням - наявність вогнегасника на об'єкті (захисту 

вогнегасником) у стані, придатному до застосування за призначенням, та у відведеному для 

його розміщення місці. 

3.11 Технічне обслуговування вогнегасника - комплекс операцій, спрямованих на перевірку 

вогнегасника та забезпечення його працездатності в режимах очікування застосування за 

призначенням, транспортування і зберігання, або на прийняття рішень щодо ремонту чи 

зняття його з експлуатації. 

3.12 Технічне діагностування вогнегасника - стадія технічного обслуговування, метою якої є 

визначення технічного стану вогнегасника, пошук несправності та прийняття рішення щодо 

його ремонту, технічного опосвідчення, перезарядження або завершення його експлуатації. 

3.13 Завершення експлуатації вогнегасника - календарна дата в документі, який засвідчує 

неможливість відновлення працездатності вогнегасника з показниками якості, передбаченими 

технічними вимогами до нього.

3.14 Умови експлуатації вогнегасника - сукупність факторів, які діють на вогнегасник під час 

його експлуатації. 

3.15 Уведення вогнегасника в експлуатацію - подія, яка фіксує готовність вогнегасника до 

очікування застосування за призначенням на об'єкті захисту вогнегасником і яка 

документально оформлена в установленому порядку. 

3.16 Гарантійний термін експлуатації - проміжок часу, установлений виробником або 

пунктом технічного обслуговування вогнегасників і зазначений у паспорті та на маркуванні 

вогнегасника, протягом якого гарантується його працездатний стан за умови дотримання 

споживачем вимог інструкції з експлуатації. 

3.17 Працездатний стан вогнегасника - стан вогнегасника, за яким значення параметрів, які 

характеризують його здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам 

нормативних та експлуатаційних документів. 

3.18 Огляд вогнегасника - первинна, а також періодична перевірка, яка проводиться візуально 

особою, відповідальною за пожежну безпеку об'єкта, з метою встановлення відповідності 

зовнішнього вигляду вогнегасника вимогам паспорта, правильності його розміщення, 

наявності непошкодженої пломби та пристрою блокування, відсутності механічних 

пошкоджень і слідів корозії, наявності робочого тиску (для закачного вогнегасника), а також 

прийняття рішення про необхідність його технічного обслуговування або можливість 

подальшого очікування застосування за призначенням відповідно до експлуатаційних 

документів. 

3.19 Ремонт вогнегасника - стадія технічного обслуговування, спрямована на заміну 

пошкоджених та (або) зношених деталей і складальних одиниць вогнегасника, які стали 

непридатними. 

3.20 Зняття вогнегасника з експлуатації - подія, яка фіксує неможливість або недоцільність 

подальшого очікування застосування вогнегасника за призначенням чи його технічного 

обслуговування та яка документально оформлена в установленому порядку. 

3.21 Регенерація вогнегасної речовини - технологічний процес відновлення фізико-хімічних 

властивостей вогнегасної речовини з метою її подальшого використання за призначенням. 

3.22 Утилізування вогнегасної речовини - технологічний процес перероблення вогнегасної 

речовини, яка не підлягає регенерації, з метою використання її в інших сферах господарської 

діяльності, не пов'язаних з процесами припинення горіння. 

3.23 Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, - особа, яка призначена наказом 

адміністрації об'єкта і має повноваження для розміщення та здійснення огляду вогнегасників 

на об'єкті, організації їх технічного обслуговування, ведення експлуатаційних документів і 

навчання працівників об'єкта правилам застосування вогнегасників. 

3.24 Пункт технічного обслуговування вогнегасників (ПТОВ) - суб’єкт господарювання, який 

здійснює технічне обслуговування вогнегасників, засвідчує їх справність і має на це право 

згідно з чинним законодавством.

3.25 Спеціальне навчання - підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації за 

навчальними планами і програмами, затвердженими в установленому порядку. 

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

4.1 Під час експлуатації вогнегасників слід керуватися Законом України "Про пожежну 

безпеку", національними та міждержавними стандартами, НПАОП 0.00-1.07 та іншими 

нормативно-правовими актами, виходячи з галузі їх застосування, що регламентують вимоги 

до експлуатації вогнегасників. 

4.2 Дотримання цієї Інструкції сприяє забезпеченню працездатного стану вогнегасників 

протягом періоду експлуатації. 

4.3 До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, внутрішні пожежні 

крани, пожежний інвентар (ящики з піском, бочки з водою, пожежне відро, совкові лопати, 

азбестові полотнини, повсть, кошма) і пожежний інструмент (багри, ломи, сокири та ін.). 

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємств первинними засобами 

пожежогасіння, забезпечення їхнього технічного обслуговування, навчання працівників 

правилам користування вогнегасниками несуть керівники цих підприємств. 

Начальники цехів, відділів, майстерень, лабораторій та інших структурних підрозділів 

відповідають за наявність, технічний стан і постійну готовність засобів пожежогасіння своїх 

підрозділів. 

4.4 Керівники підприємств або уповноважені ними особи (далі - власники), а також орендарі, 

якщо це обумовлено договором оренди, зобов'язані: 

- забезпечувати дотримання вимог цієї Інструкції, стандартів, норм, а також вимог приписів і 

постанов органів 

державного пожежного нагляду та державного нагляду за охороною праці; 

- забезпечувати організацію експлуатації та технічного обслуговування вогнегасників; 

- утримувати вогнегасники у працездатному стані; 

- не допускати застосування вогнегасників не за призначенням; 

- своєчасно організовувати проведення оглядів вогнегасників; 

- організовувати навчання працівників правилам застосування вогнегасників за 

призначенням. 

4.5 На кожному підприємстві наказом адміністрації повинна бути призначена особа, 

відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, обов'язки якої мають бути відображені у 

відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях 

тощо).

Експлуатація вогнегасників на підприємствах без призначення особи, відповідальної за 

пожежну безпеку на об'єкті, не допускається. 

4.6 Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, повинна пройти спеціальне навчання 

за навчальними програмами, погодженими Державним департаментом пожежної безпеки 

МНС України, і після складання заліку отримати посвідчення встановленого зразка. Один раз 

на три роки навчальним закладом, який видав посвідчення, проводиться перевірка знань 

особи, відповідальної за пожежну безпеку на об'єкті. 

4.7 Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов’язана забезпечити: 

- виконання вимог цієї Інструкції; 

- утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом своєчасного проведення їх огляду 

та організації технічного обслуговування; 

- контроль за систематичним веденням експлуатаційних документів; 

- навчання працівників підприємства правилам застосування вогнегасників за призначенням. 

4.8 Для забезпечення працездатного стану та якісної 

експлуатації вогнегасників на підприємстві має бути організовано їх технічне 

обслуговування. Для виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників 

підприємство укладає договір з пунктом технічного обслуговування вогнегасників відповідно 

до вимог чинного законодавства України. Для власних потреб допускається створення на 

підприємстві власного ПТОВ за умови його відповідності вимогам цієї Інструкції. 

4.9 Виробники або уповноважені ними постачальники зобов’язані забезпечити проведення 

технічного обслуговування вогнегасників на всій території України за регіональним 

принципом (розподілом) шляхом створення власних ПТОВ або надання повноважень 

існуючим ПТОВ, перелік яких має бути наведений у паспорті на кожний вогнегасник. 

Уповноваження здійснюється шляхом укладання договору. 

4.10 Організація та проведення спеціальних навчань працівників ПТОВ на право здійснення 

технічного обслуговування вогнегасників проводиться за затвердженими в установленому 

порядку навчальними програмами, погодженими Державним департаментом пожежної 

безпеки МНС України, з обов'язковим проведенням практичних занять. 

4.11 Використання пожежного інвентарю й інших засобів пожежогасіння для господарських, 

виробничих та інших потреб, не пов'язаних із навчанням добровільної пожежної дружини, 

гасінням пожежі й ліквідацією стихійних лих, категорично забороняється. 

5 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ 

ВОГНЕГАСНИКІВ

5.1 Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта 

здійснюється згідно з НАПБ Б.03.001 та НАПБ В.01.034/111. 

5.2 Вогнегасники, якими оснащується об'єкт, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675 або 

ДСТУ 3734 (ГОСТ 30612) та ГОСТ 12.2.037, технічних умов, експлуатаційних документів 

виробників і бути сертифікованими в Україні в установленому 

порядку. 

5.3 Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об'єкті повинні обов'язково пройти 

первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку на об'єкті. Під час проведення 

первинного огляду встановлюють, що: 

- вогнегасники мають сертифікат відповідності; 

- на кожний вогнегасник у наявності є паспорт; 

- пломби на вогнегасниках не порушені; 

- вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень; 

- стрілки індикаторів тиску закачаних вогнегасників перебувають у межах робочого 

діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації; 

- на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано виробника та ПТОВ, які 

мають право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату 

проведення технічного обслуговування. 

5.4 Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвоюються облікові (інвентарні) 

номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації. 

5.5 Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, повинна оформити журнал обліку 

вогнегасників на об'єкті (Додаток А), у якому реєструються: 

- тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розміщення на об'єкті; 

- дати проведення періодичних оглядів вогнегасників та прізвище особи, яка їх проводила; 

- результати періодичних оглядів вогнегасників; 

- дати проведення технічного обслуговування (або діагностування) та прізвище особи (або 

номер посвідчення), яка їх проводила, а також дати проведення наступного технічного 

обслуговування; 

- інформація про направлення вогнегасників на технічне обслуговування до ПТОВ та про їх 

повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.

На технічне обслуговування з об'єкта дозволяється відправляти без заміни не більше 50% 

вогнегасників від їх загапьної кількості. 

5.6 На об'єкті вогнегасники повинні розміщуватися 

згідно з ГОСТ 12.4.009 з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них. 

Способи розміщення вогнегасників і пожежного інвентарю, а також їхня кількість не 

визначається проектом, а встановлюється керівництвом відповідних підрозділів об'єкта або 

підприємства на підставі НАПБ В.01.034/111 і норм розрахунку первинних засобів 

пожежогасіння. 

Підстанції без обслуговуючого персоналу первинними засобами пожежогасіння не 

забезпечуються, крім ящиків з піском біля трансформаторів і бакових масляних вимикачів. 

На автомобілях оперативно-виїзної бригади повинно бути не менше чотирьох 

вуглекислотних і порошкових вогнегасників масою не менше 5 кг кожний. Інші транспортні 

засоби забезпечуються вогнегасниками відповідно до Переліку, затвердженого постановою 

Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 p. N 1128 (Додаток Б). 

5.7 Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу 

місць, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх 

захист від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів, а також хімічно 

агресивних речовин (середовищ), які можуть негативно вплинути на їх працездатність. 

Вогнегасники в місцях розміщення (у середині будинків і приміщень, біля входів або виходів 

з них, у коридорах) не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей. 

5.8 Переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на 

вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця 

вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють 

у пожежні шафи пожежних кранів, на пожежні щити чи стенди, підставки чи спеціальні 

тумби. 

5.9 Розміщення вогнегасників за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції, 

установлення їх у пожежних шафах або тумбах має бути виконано таким чином, щоб 

забезпечувати можливість причитування маркувальних написів на їх корпусах. 

5.10 На транспортних засобах переносні вогнегасники розміщують у кабіні біля водія в 

легкодоступному для нього місці 

і встановлюють за допомогою кронштейнів. Конструкція кронштейна згідно з ГОСТ 12.2.037 

повинна надійно утримувати вогнегасник, не закривати своїми елементами маркувальні 

написи на його корпусі, бути зручною для встановлення і оперативного зняття вогнегасника. 

Вогнегасники, які розміщують поза кабіною, потрібно захищати від впливу атмосферних 

опадів, сонячних променів і бруду. Згідно з НАПБ В.01.054/510 забороняється зберігання 

вогнегасника в багажнику легкового автомобіля, кузові вантажного автомобіля та інших 

місцях, доступ до яких обмежений.

5.11 Вогнегасники, які розміщуються поза межами приміщень або в неопалювальних 

приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5°С, на холодний 

період року необхідно переносити в придатне для їх зберігання приміщення. У таких 

випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватись інформація про місце 

розташування вогнегасників. 

5.12 Вогнегасники повинні розміщуватись з урахуванням зручності їх обслуговування, 

огляду, користування, а також досягнення найкращої видимості з різних точок захищуваного 

простору. 

Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди вільними. 

5.13 Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об'єктах повинні встановлюватися 

вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки розташовують на видних місцях на висоті 2,0- 

2,5м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями. 

5.14 У приміщеннях, у яких немає постійного перебування працівників, вогнегасники слід 

розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них. 

5.15 У приміщеннях, у яких працівники перебувають постійно, вогнегасники потрібно 

розміщувати всередині приміщень, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей. 

5.16 Періодичний огляд вогнегасників: 

5.16.1 Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за пожежну 

безпеку на об'єкті, не рідше 

одного разу на місяць. 

5.16.2 Під час періодичного огляду перевіряються: 

1 ) відповідність типу і заводського номера кожного вогнегасника його зареєстрованому 

обліковому номеру та місцю розташування на об'єкті; 

2) наявність паспорта на кожний вогнегасник; 

3) дата проведення технічного обслуговування кожного вогнегасника, яка повинна 

відповідати вимогам інструкції з експлуатації; 

4) наявність та цілісність на кожному вогнегаснику пломби, пристрою блокування 

(запобіжної чеки), гнучкого рукава та кронштейна (якщо передбачено конструкцією); 

5) відсутність видимих зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них; 

6) положення стрілки індикатора тиску кожного закачного вогнегасника (крім 

вуглекислотного), яка повинна бути в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали 

індикатора), залежно від температури експлуатації;

7) непошкодженість маркування (етикетки) кожного вогнегасника. 

Невідповідність за підпунктом "1" усувається силами підприємства. У разі виявлення 

невідповідності за підпунктами "2 - 7” вогнегасники повинні бути направлені на ПТОВ для 

проведення технічного обслуговування. 

5.16.3 Особі, відповідальній за пожежну безпеку на об'єкті, забороняється самостійно (або 

доручати іншій особі) здійснювати будь-які операції технічного обслуговування 

вогнегасників, спрямовані на відновлення їх працездатного стану. 

5.16.4 Результати періодичних оглядів реєструються особою, відповідальною за пожежну 

безпеку на об'єкті, у журналі обліку вогнегасників на об'єкті (Додаток А). 

6 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ 

6.1 Транспортування та зберігання вогнегасників під час 

експлуатації повинно проводитися відповідно до вимог ГОСТ 15150, паспортів та технічних 

умов на вогнегасники. Транспортування вогнегасників дозволяється всіма видами транспорту 

з обов'язковим дотриманням вимог та правил, установлених для кожного виду транспорту. 

6.2 У разі зберігання вогнегасників, строк якого перевищує гарантійний, їх необхідно 

направити на ПТОВ для проведення технічного обслуговування. 

6.3 Під час транспортування та зберігання вогнегасників повинні бути забезпечені умови, які 

запобігають їхньому механічному пошкодженню і впливу сонячних променів, нагрівальних 

приладів, вологи та хімічно агресивних речовин (середовищ). 

7 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ 

7.1 ПТОВ повинен мати ліцензію на право здійснення робіт з технічного обслуговування 

вогнегасників, видану Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, а також 

документ, що підтверджує відповідність надання послуг з проведення технічного 

обслуговування вогнегасників установленим законодавством вимогам, виданий 

акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на 

здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері. 

Для здійснення технічного обслуговування вогнегасників у ПТОВ відповідно до ліцензійних 

умов має бути технічна документація на кожний тип вогнегасника, підготовлений персонал, 

виробничі площі та технологічне обладнання відповідно до технологічного процесу 

проведення технічного обслуговування вогнегасників та повірені засоби вимірювань. 

7.2 ПТОВ приймає на технічне обслуговування вогнегасники, які мають сертифікат 

відповідності, та здійснює їх технічне обслуговування відповідно до вимог чинних 

нормативних та експлуатаційних документів розробника чи виробника вогнегасників. 

7.3 У частині безпеки праці технічна та експлуатаційна

документація повинна погоджуватися з територіальними органами Держнаглядохоронпраці 

України та іншими зацікавленими організаціями. 

7.4 Працівники ПТОВ повинні мати документи, які підтверджують їх професійну 

кваліфікацію стосовно виконуваних ними робіт, та такі, що підтверджують своєчасне 

підвищення кваліфікації і перевірку знань з питань охорони праці та проходження 

спеціального навчання з технічного обслуговування вогнегасників. 

7.5 ПТОВ, що надає послуги з технічного обслуговування, зобов'язаний надати споживачеві 

повну інформацію з питань технічного обслуговування вогнегасників. 

Указану інформацію слід розміщувати в спеціально обладнаному приміщенні, де проводяться 

приймання і видача замовлень. У цьому приміщенні мають бути нормативно-правові акти та 

інформаційний щит зразків документів, з якими замовнику необхідно ознайомитись до того, 

як звернутись за послугами, а саме: 

- копії документів, що засвідчують право ПТОВ здійснювати технічне обслуговування 

вогнегасників; 

- правила надання послуг з технічного обслуговування вогнегасників; 

- класифікація послуг, що надаються, з інформацією про їх трудомісткість чи вартість; 

- форма і зразок договору з додатками, які оформлюються ПТОВ за згодою замовника; 

- інформація про режим роботи та персонал, телефонні номери центральних органів 

виконавчої влади, телефонні номери громадських організацій (об'єднань) споживачів, 

порядок оформлення договору з надання послуг для фізичних і юридичних осіб, зразки 

оформлення документів, а також порядок обслуговування громадян, які користуються 

пільгами відповідно до чинного законодавства України. 

7.6 3 метою попередження застосування неякісних матеріалів і комплектуючих виробів 

вогнегасників ПТОВ повинен організовувати їх вхідний контроль відповідно до вимог ГОСТ 

24297. 

7.7 Матеріали та комплектуючі вироби, які 

використовуються в технологічних процесах з технічного обслуговування вогнегасників, 

повинні мати документи, що підтверджують їх якість, комплектність, відповідність вимогам 

креслень і технічних умов виробника, а також гарантують необхідний термін експлуатації. 

7.8 ПТОВ є відповідальним за якість проведення технічного обслуговування вогнегасників. 

7.9 Технічний нагляд за порядком і якістю проведення ПТОВ технічного обслуговування 

вогнегасників здійснює державний орган, який має на це повноваження згідно з 

законодавством.

8 ВИМОГИ ЩОДО ПРИЙМАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ НА ТЕХНІЧНЕ 

ОБСЛУГОВУВАННЯ 

8.1 Приймання вогнегасників для надання послуг з їх технічного обслуговування повинно 

відбуватися у присутності власника чи його уповноваженого представника і здійснюватися у 

такому порядку: 

- перевірка супровідних документів і заявок споживача щодо надання йому послуг; 

- оформлення акта приймання вогнегасників для проведення їх технічного обслуговування. 

8.2 Вогнегасники повинні відповідати вимогам нормативних документів виробника. 

8.3 Прийняття вогнегасників на технічне обслуговування необхідно оформлювати актом, 

який повинен складатися не менше ніж у двох примірниках і підписуватися представниками 

споживача послуг і ПТОВ. 

9 ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ 

ВОГНЕГАСНИКІВ 

9.1 Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана направляти вогнегасники 

на ПТОВ для їх технічного обслуговування у таких випадках: 

- за негативними результатами первинного або 

періодичного огляду; 

- після застосування за призначенням; 

- по закінченні гарантійного терміну експлуатації. 

9.2 Не рідше одного разу на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника 

повинно здійснюватися технічне діагностування вогнегасників на ПТОВ. 

Допускається технічне діагностування закачаних вогнегасників, обладнаних запірнопусковими 

пристроями із зворотним клапаном, здійснювати безпосередньо на підприємстві 

працівником ПТОВ, який має посвідчення установленого зразка. 

9.3 Першою стадією технічного обслуговування є технічне діагностування, під час якого 

визначаються; 

- відповідність вогнегасників вимогам нормативних та експлуатаційних документів; 

- технічний стан вогнегасників; 

- обсяг робіт, який необхідно провести для забезпечення працездатного стану вогнегасників.

9.4 Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасник визнається придатним до 

подальшого очікування застосування за призначенням, то на його корпусі працівником ПТОВ 

прикріплюється етикетка ПТОВ установленого зразка, на якій здійснюється маркування про 

проведене технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору). 

На етикетці ПТОВ мають бути зазначені: 

- назва та юридична адреса ПТОВ; 

- номер ліцензії; 

- номер сертифіката відповідності; 

- місця для маркування про проведене технічне діагностування та технічне обслуговування 

вогнегасника. 

За наявності на вогнегаснику етикетки ПТОВ на ній здійснюється маркування про проведене 

технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору) із зазначенням дати проведення 

технічного діагностування та номера посвідчення працівника ПТОВ, який його проводив. 

У паспорті на вогнегасник працівник ПТОВ записує дату проведення технічного 

діагностування та номер свого посвідчення на право проведення технічного обслуговування 

вогнегасників. 

9.5 Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасники визнаються непридатними 

до подальшого застосування за призначенням, то приймається рішення щодо їх ремонту, 

технічного о посвідчення, перезаряджання або завершення їх експлуатації. 

9.6 ПТОВ здійснює технічне обслуговування вогнегасників відповідно до вимог чинних 

нормативних та експлуатаційних документів на вогнегасники. 

9.7 На корпусах вогнегасників, які пройшли технічне обслуговування, працівником ПТОВ 

прикріплюється етикетка ПТОВ установленого зразка, на якій здійснюється маркування про 

проведене технічне обслуговування (контрольний знак зеленого кольору) із зазначенням дати 

проведення технічного обслуговування та номера посвідчення працівника ПТОВ, який його 

проводив, а також дати проведення наступного технічного обслуговування (контрольний знак 

червоного кольору). Така сама інформація записується працівником ПТОВ і в паспорті на 

вогнегасник. 

9.8 Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасники визнаються непридатними 

до подальшої експлуатації, то вони підлягають зняттю з експлуатації та утилізації у 

встановленому порядку. 

Вогнегасники, які підлягають зняттю з експлуатації та утилізації, дозволяється 

використовувати для навчання (гасіння модельних вогнищ пожежі, виготовлення макетів 

тощо), якщо невідповідність їх технічного стану вимогам нормативних та експлуатаційних 

документів не впливає на безпеку застосування.

Вогнегасники, які не мають маркування, підлягають зняттю з експлуатації, і використання їх 

для навчання забороняється. 

10 ПРИЙМАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ ПІСЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 

10.1 Вогнегасники після технічного обслуговування 

повинні відповідати вимогам експлуатаційних документів і вимогам цієї Інструкції. 

10.2 Приймання вогнегасників споживачем повинно відбуватися у присутності повноважного 

представника ПТОВ і здійснюватися у такому порядку: 

- перевірка документів, що оформлені ПТОВ; 

- перевірка обсягу та якості проведених робіт з технічного обслуговування вогнегасників; 

- оформлення акта приймання вогнегасників після їх технічного обслуговування. 

10.3 Вогнегасники надаються споживачеві після відповідного прийняття їх контролером 

якості ПТОВ (у наряді - замовленні має бути підпис, засвідчений печаткою). 

10.4 Прийняття вогнегасників після технічного обслуговування необхідно оформлювати 

актом, який повинен складатися не менше ніж у двох примірниках і підписуватися 

представниками споживача послуг та ПТОВ. Підписаний споживачем або його 

представником акт має засвідчувати, що послуги з технічного обслуговування вогнегасників 

надані згідно з умовами договору. 

11 ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ ПТОВ 

11.1 Персонал ПТОВ, який здійснює технічне обслуговування вогнегасників, повинен пройти 

спеціальні навчання, що включають у себе теоретичний та практичний курс, у навчальних 

закладах, які мають право на цей вид діяльності згідно із законодавством. Навчальні 

програми повинні бути погоджені Державним департаментом пожежної безпеки МНС 

України. 

11.2 Після закінчення навчання персонал ПТОВ повинен пройти перевірку знань. Особам, які 

виявили задовільні знання, навчальні заклади видають посвідчення на право проведення 

технічного обслуговування вогнегасників установленого Державним департаментом 

пожежної безпеки МНС України зразка. 

11.3 Особи з числа персоналу ПТОВ, які допустили 

порушення вимог цих Правил та інших документів, що регламентують технічне 

обслуговування вогнегасників, до самостійної роботи не допускаються. 

12 ГАРАНТІЙНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПТОВ

12.1 ПТОВ повинен гарантувати відповідність вогнегасників, які підлягали технічному 

обслуговуванню, вимогам чинних нормативних документів і вимогам споживача, 

установленим у договорі. 

У гарантійних зобов'язаннях повинно бути вказано їх вид, початковий момент нарахування 

гарантійного строку і його тривалість. 

12.2 Споживач послуг має право вимагати від ПТОВ установлення гарантійних зобов'язань 

відповідно до вимог нормативних і експлуатаційних документів та інформації про послуги, 

які надаються. 

12.3 Гарантійний строк збільшується на час перебування вогнегасника чи його складальних 

одиниць на технічному обслуговуванні у постачальника послуги. Зазначений час 

обчислюється від доби, коли замовник послуги звернувся з рекламацією на надану послугу. 

12.4 ПТОВ гарантує споживачеві виконання замовлених послугу строк і в повному обсязі. 

12.5 ПТОВ забезпечує збереження вогнегасників, які він приймає на гарантійне збереження 

під час технічного обслуговування, відповідно до акта приймання. 

Збитки, пов'язані з утратою, псуванням і пошкодженням майна споживача послуг, 

відшкодовуються ПТОВ згідно із законодавством. 

13 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОГНЕГАСНИКІВ 

13.1 Під час експлуатації вогнегасників необхідно дотримуватись заходів безпеки, 

викладених у: 

- НПАОП 0.00-1.07 Правила будови та безпечної 

експлуатації посудин, що працюють під тиском; 

- ДСТУ 3675 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи 

випробувань; 

- ДСТУ 3734 (ГОСТ 30612) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні 

вимоги; 

- ГОСТ 12.2.037 ССБТ. Техніка пожарная. Требования безопасности; 

- інструкціях з експлуатації вогнегасників. 

13.2 Застосування вогнегасників повинно здійснюватися згідно з паспортами 

підприємстввиробників та вказівками про порядок дій під час застосування вогнегасників, 

нанесених на їх етикетках. 

13.3 Забороняється:

- експлуатувати вогнегасники з наявністю вм'ятин, здутостей або тріщин на корпусі, на 

запірно-пусковому пристрої, на накидній гайці, а також у разі порушення герметичності 

з'єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску (для закачаних вогнегасників); 

- завдавати удари по вогнегаснику; 

- розбирати і проводити технічне обслуговування вогнегасників особам, які не мають права 

на проведення таких робіт; 

- кидати вогнегасник у полум'я під час застосування за призначенням та вдаряти ним об 

землю для приведення його до 

дії; 

- спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у 

бік людей; 

- використання вогнегасників для потреб, не пов'язаних з пожежогасінням. 

13.4 Гасіння осередків пожежі, які виникли поза межами приміщень, потрібно здійснювати з 

навітряного боку. 

13.5 Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати 

гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному. 

13.6 Вуглекислотні вогнегасники повинні застосовуватись у тих випадках, коли для 

ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не пошкоджують обладнання 

та об'єкти 

(обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви тощо). 

13.7 Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння 

пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, 

необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1 м) від розпилювальної насадки 

вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання. 

13.8 Забороняється застосовувати водяні та водопійні вогнегасники для ліквідації пожеж 

обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які 

вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та 

розбризкуванням пального. 

13.9 Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, яке може вийти з ладу 

в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, електроннообчислювальні 

машини), дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників. 

13.10 Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги 

утворення високої запиленості і як наслідок - зниження видимості в завищуваному 

приміщенні.

13.11 Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати 

можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо 

якщо воно невелике за об'ємом. 

13.12 У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити 

небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування 

пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби 

індивідуального захисту органів дихання (ізолювальні або фільтрувальні з гопкалітовим 

патроном протигази). 

13.13 Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити 

кількість обслуговуючого персоналу, який перебуває у приміщенні. 

14 ПОЖЕЖНІ ЩИТИ 

14.1 Пожежні щити призначені для концентрації і розміщення у визначеному місці ручних 

вогнегасників, немеханізованого пожежного інвентарю та інструмента, які застосовуються 

при ліквідації пожеж, що не розвилися, на об'єктах, у складських приміщеннях і на 

будівельних майданчиках. 

Пожежні щити повинні встановлюватися на видних і доступних місцях. 

14.2 Вогнегасники, азбестова і повстяна полотнина, ящики з піском, установлені поза 

приміщеннями, повинні бути захищені від впливу атмосферних опадів, а вогнегасники також 

і від впливу сонячних променів. 

14.3 Пожежний щит може бути закритий спеціальною рамою з металевою сіткою. 

Допускається встановлення пожежних щитів у вигляді навісних шаф із дверцятами, що 

зачиняються, які повинні дозволяти візуально визначати вид засобів пожежогасіння і 

інвентарю, що зберігаються в шафах. 

Забороняється прикріплювати пожежний інвентар до щита цвяхами або жорстким дротом і 

закривати раму (дверцята) на замок. 

Пожежні щити повинні бути опломбованими і відчинятися без особливих зусиль. 

14.4 На пожежних щитах необхідно вказувати їх порядкові номера і номер телефону для 

виклику пожежної охорони. 

Пожежні щити повинні бути пофарбовані відповідно до вимог державного стандарту ГОСТ 

12.04.026-760. 

15 БУДОВА ТА ПРИНЦИП ДІЇ ВОГНЕГАСНИКІВ 

15.1 Водо-пінні вогнегасники

15.1.1 Водо-пінні вогнегасники призначені для гасіння пожеж і загоряння твердих речовин і 

горючих рідин. 

Забороняється застосування цих вогнегасників для гасіння електроустановок, що знаходяться 

під напругою, а також лужних металів. 

15.1.2 Водо-пінні вогнегасники випускаються переносні ВВП-9 (Додаток В. рис.1), пересувні 

ВВП-100 (Додаток В. рис.2) і стаціонарно встановлені ВВПУ-250 (УВП-250). Тактикотехнічні 

характеристики вогнегасників приведені в додатку 4. 

15.1.3 Як вогнегасна речовина у вогнегасниках використовується водяний розчин 

спеціального піноутворювача (ПО-1; ПО-6к; ПО-ЗАИ і ін.), що складає 4-6% обсягу заряду. 

Для подавання піни у вогнегасниках установлюються Пускові газові балони (вуглекислота, 

повітря, азот і ін.) місткістю, що відповідає його заряду. 

15.1.4 Для приведення в дію переносного вогнегасника ВВП-9 (Додаток В, рис.1) необхідно: 

- зняти вогнегасник і піднести його до місця горіння; 

- зірвати пломбу, видалити захисну чеку (12) і натиснути на кнопку (11), при цьому голка 

розкриває балон з газом - визискувачем, під дією якого утворюється тиск у корпусі і розчин 

піноутворювача подається через сифонну трубку (19) і шланг до піно генератора (20), де, 

змішуючись з повітрям, що відсмоктується утворює повітряно-механічну піну середньої 

кратності; 

- направити піну на осередок горіння. 

При роботі вогнегасник необхідно* тримати у вертикальному положенні. 

15.1.5 Для приведення в дію пересувного вогнегасника ВВК-36 (Додаток В. рис.2) необхідно: 

- установити візок у вертикальному положенні в 5-6 м від осередку горіння і розмотати 

шланг, не допускаючи перегинів і скручування; 

- зірвати пломбу і відкрити до упору запірний пристрій (вентиль або важіль) пускового 

балона; 

- направити струмінь піни на осередок горіння. 

15.1.6Для приведення в дію вогнегасника ВЕП-250 (УВП 250) необхідно: 

- розмотати шланг із піно генератором і направити на осередок пожежі; 

- зірвати пломбу і до упору відкрити запірний пристрій (вентиль або важіль) пускового 

балона.

15.1.7 Технічне обслуговування провадиться щорічно, заміняється водяний розчин 

піноутворювача, перевіряється місткість пускового балона шляхом його зважування (ВВП- 

100 і ВВП-50). 

Балони з важільним запірним пристроєм перевіряються один раз на рік, а з вентильним 

запором - один раз на квартал шляхом зважування. Якщо витік газу з пускового балона 

складає більш 5% маси заряду, то балон повинен бути замінений або відправлений на 

перезарядження. 

Маса газу зарядженого пускового балона визначається як різниця мас порожнього і 

зарядженого балона (значення маси відтиснуті на горловині балона). 

15.1.8 При періодичних оглядах потрібно звертати увагу на цілісність шлангів, чистоту піно 

генераторів, стан пускових балонів (ВВП-100 і УВП-250), а також транспортних коліс (ВВП- 

100). 

Не рекомендується встановлювати водо-пінні вогнегасники поблизу джерел із високою 

температурою, тому що для водяного розчину піноутворювача оптимальною температурою є 

20°С, при якій він довше зберігає свої вогнегасні властивості. 

15.2 Газові вогнегасники 

15.2.1 У газових вогнегасниках, як вогнегасні речовини, застосовуються негорючі гази 

(діоксин вуглецю). 

У залежності від застосовуваних вогнегасних речовин вогнегасники називаються 

вуглекислотними. 

15.2.2 Вуглекислотні вогнегасники (ВВК) знайшли найбільше поширення через їхнє 

універсальне застосування, компактність її ефективність гасіння. 

15.2.3 Вуглекислотні вогнегасники можуть бути переносними (ВВК-1,4; ВВК-3,5 і т.п.) і 

пересувними (ВВК-18 і ВВК-28). Тактико-технічні характеристики вогнегасників приведені в 

додатку 4. 

15.2.4 Вуглекислотні вогнегасники відрізняються обсягом заряду (1,4; 3,5; 7;17,5;28), а також 

конструкцією запірного пристрою (вентильне або важільне). 

15.2.5 Вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння пожеж горючих рідин та 

електроустановок, кабелів і проводів, що знаходяться під напругою до 1 кВ. 

15.2.6 Заряд вуглекислотних вогнегасників знаходиться під високим тиском, тому корпуса 

(балони) оснащуються захисними мембранами, а заповнення діоксидом вуглецю 

допускається до 75%. 

15.2.7 Забороняється експлуатація вуглекислотних вогнегасників без захисних мембран, а 

також встановлення транспортних балонів на пересувні візки замість штатних.

15.2.8 Для приведення в дію переносних вуглекислотних вогнегасників ВВК-1,4; ВВК-3,5 

(Додаток В, рис. 3) необхідно: 

- використовуючи транспортну ручку, зняти і піднести вогнегасник до місця горіння; 

- направити розтруб на осередок горіння і відкрити запірно-пусковий пристрій (вентиль або 

важіль). 

Запірно-пусковий пристрій дозволяє переривати подачу вуглекислоти. 

15.2.9 При роботі вуглекислотних вогнегасників усіх типів забороняється тримати розтруб 

незахищеною рукою, тому що при виході вуглекислоти утвориться снігоподібна маса з 

температурою мінус 80°С. 

У пересувних вогнегасників ВВК-18 і ВВК-28 на розтрубі є спеціальна ізольована ручка, 

якою потрібно користуватися при гасінні пожежі. 

15.2.10 Під час використання вуглекислотних вогнегасників необхідно мати на увазі, що 

перед гасінням потрібно евакуювати персонал, тому що вуглекислота у великих 

концентраціях до об'єму приміщення може викликати отруєння людей, а після застосування 

вуглекислотних вогнегасників невеличкі приміщення необхідно провітрити. 

15.2.11Для приведення в дію пересувних вогнегасників ВВК-18 і ВВК-28 (Додаток В. рис. 4 і 

5) необхідно: 

- підкотити візок до місця пожежі і встановити їх у робоче положення (вертикально для ВВК- 

18 і похило для ВВК-28); 

- розмотати шланг і відкрити запірно-пусковий пристрій; 

- тримаючи розтруб за спеціальну ізольовану ручку, направити сніжну масу на осередок 

пожежі. 

15.2.12 Не допускається розташовувати вогнегасники ВВК поблизу опалювальних приладів, 

де температура може бути більше 50°С, необхідно запобігати впливу попадання сонячних 

променів на балони. 

15.2.13 Вуглекислотні вогнегасники з запірно-пусковим пристроєм важільного типу УН-52 

(Додаток В. рис.6) необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік, а з вентильним запором 

- один раз на квартал шляхом зважування. 

З отриманої маси вираховується маса порожнього балона з запірним пристроєм, яка 

вказується у паспорті вогнегасника і вибита на його корпусі. 

Витік заряду з балона не повинний бути більше 5% вихідної кількості в рік.

15.2.17 Випробування і о посвідчення газових вогнегасників потрібно здійснювати відповідно 

до паспортів заводів-виробників і чинних Правил влаштування і безпечної експлуатації 

посудин, що працюють під тиском. 

15.3 Порошкові вогнегасники 

15.3.1 Порошкові вогнегасники (ВП) призначені для .гасіння пожеж твердих, рідких і 

газоподібних речовин (у залежності від марки використовуваного вогнегасного порошку), а 

також електроустановок, що знаходяться під напругою до 1 кВ. 

Переносні порошкові вогнегасники (Додаток В. рис.7) випускаються з масами заряду 2; 5 і 10 

кг, пересувні (Додаток В, рис.9) - 50 і 100 кг. Тактико-технічні характеристики вогнегасників 

приведені в додатку 4. 

15.3.2 Для приведення в дію переносних порошкових вогнегасників ВП-2, ВП-5 (Додаток В. 

рис.7) і ВП-10 необхідно піднести вогнегасник до осередку пожежі, висмикнути клин або 

чеку, натиснути на важіль запуску і направити струмінь порошку на вогонь. Для припинення 

подачі струменя порошку достатньо опустити важіль. 

Допускається багатократне користування і переривчаста 

Дія. 

У робочому положенні вогнегасник потрібно тримати строго вертикально, не перевертаючи 

його. 

15.3.3 Пересувні вогнегасники ВП-50 і ВП-100 мають транспортний візок, робочий і 

пусковий балони, а також шланг подачі порошку в зону пожежі. 

Для приведення вогнегасника в дію необхідно виконати наступне: 

- підкотити вогнегасник без різкого перекидання на відстань 5 - 10 м до осередку пожежі і 

встановити строго у вертикальному положенні, зняти і прокласти без перегинів і скручування 

шланг подачі порошку; 

- зірвати пломбу і повернути важіль запірної голівки до відказу; 

- відкрити випускний клапан і направити струмінь порошку в зону пожежі зигзагоподібними 

рухами для досягнення більшого охоплення полум'я порошковою хмарою. 

Допускається багатократне відкриття і закриття випускного клапанна при гасінні пожежі. 

Після закінчення гасіння тиск у вогнегаснику повинен бути знижений за рахунок відкриття 

випускного клапанна. 

15.3.4 Забороняється розбирати вогнегасник, що знаходиться під тиском, для зниження тиску.

15.3.5 Не допускається розташовувати вогнегасники поблизу опалювальних приладів, де 

температура може бути більше 50°С, а також у місцях з прямим впливом сонячних променів. 

15.3.6 В залежності від застосовуваної марки порошку і заряду пускового балона потрібно 

проводити перевірку, технічний огляд і випробування відповідно до заводського паспорта. 

15.3.7 При зарядці порошку потрібно особливу увагу приділяти його сипучості і відсутності 

грудок. 

16 ДОПОМІЖНІ ЗАСОБИ ТА ІНВЕНТАР 

16.1 Пісок 

16.1.1 Як правило, пісок зберігається в металевих ящиках місткістю 0,5 м 3 , укомплектованих 

совковою лопатою або великим совком (у тісних приміщеннях). 

Конструкція ящика повинна забезпечувати зручність використання піску і виключати 

попадання в нього опадів. 

16.1.2 Ящики з піском встановлюються тільки на основних відмітках обслуговування 

турбогенераторів, біля трансформаторів і масляних реакторів відкритого встановлення, 

монтажних площадок, мазутних насосних, на естакадах зливу мазуту, маслоапаратних і т.п. 

16.1.3 Гасіння піском повинно проводитися шляхом розкидання його по поверхні, що горить, 

чим досягається механічний вплив на полум'я і його часткова ізоляція. 

Пісок може бути використаний також і для запобігання розтікання горючих рідин (мазуту, 

дизельного палива, різноманітних масел і т.п.), а також для їхнього засипання з наступним 

прибиранням приміщення. 

16.1.4 Пісок має бути постійно сухим, сипучим, без грудок і сторонніх домішок. 

Під час періодичних оглядів первинних засобів пожежогасіння пісок необхідно перемішувати 

і видаляти грудки. 

16.2 Азбестове полотно, повсть, кошма 

16.2.1 Гасіння невеликих пожеж азбестовим полотном (повстю, кошмою) повинно 

проводитись шляхом накидання полотнини на поверхню, що горить, ізолюючи її від доступу 

повітря. 

16.2.2 Для гасіння пожеж використовується азбестове полотно розміром не менше 1x1 м, у 

місцях застосування і збереження легкозаймистих і горючих рідин розміри полотна можуть 

бути збільшені 1,2x1,5м, 2x2м. 

16.2.3 Азбестові полотна можуть бути використані також для захисту цінного устаткування 

або матеріалів від дії вогню

при пожежах, для обладнання екрана між осередком пожежі і горючим матеріалом. 

16.2.4 Азбестове полотно потрібно зберігати згорнутим у закритому металевому ящику. 

Повсть і кошма перед укладкою повинні бути очищені від пилу, просочені вогнезахисними 

речовинами і просушені. 

Перевірка стану і готовності до дії азбестового полотна (повсті, кошми) повинні проводитись 

не рідше одного разу на шість місяців. 

16.3 Пожежні сокири, багри, відра і інший пожежний інвентар 

16.3.1 Пожежні сокири, відра і інший інвентар призначені для розкривання конструкцій або 

розтягування матеріалів, що горять. Цей інвентар навішується на пожежних щитах, 

встановлених на будівельних майданчиках, складах та інших допоміжних спорудах. 

Використання цього інвентарю в приміщеннях електростанцій і підстанцій та інших об'єктів 

не потребує. 

16.4 Внутрішні пожежні крани-комплекти 

16.4.1 Пожежні крани повинні бути обладнані пожежними рукавами і стволами, укладеними 

в шафи, які опломбовуються. На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути зазначені 

літерний індекс "ПК", порядковий номер пожежного крана, номер телефону для виклику 

пожежної охорони. 

16.4.2 Пожежні рукава потрібно зберігати сухими, добре скатаними і приєднаними до кранів і 

стволів. Один раз на шість місяців рукава необхідно перемотувати зі зміною місця складки. 

Проводити технічне обслуговування і перевіряти працездатність пожежних кранів за 

допомогою пуску води з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі 

необхідно не рідше, ніж через 6 місяців. Справна засувка повинна щільно закриватися без 

великих зусиль. 

Додаток А 

До п.п.5.5, 5.16.4 «Інструкція із зберігання та застосування первинних засобів пожежогасіння 

на підприємствах Мінпаливенерго України» 

(Обов’язковий) 

Форма журналу обліку вогнегасників на об'єкті 

Обліковий Місце Дата Висновки 

№ та тип 

вогнегасн розташупроведен 

за 

ика 

ня 

Перелік 

ужитих 

Дата 

направлення 

вогнегасника 

Дата 

повернення 

вогнегасника 

Посада, 

прізвище та 

підпис особи, 

яка проводила

вання 

вогнегасни 

ка 

огляду результаттом 

огляду 

заходів 

ЩОДО 

усунення 

виявлених 

недоліків 

на технічне э технічного 

обслуговуванобслуговува 

ня ння 

огляд та (або) 

направляла 

вогнегасник на 

технічне 

обслуговування 

чи після 

проходження 

технічного 

обслуговування 

Додаток Б 

До п.5.6 «Інструкція із зберігання та застосування первинних засобів пожежогасіння на 

підприємствах Мінпаливенерго України» 

(Обов’язковий) 

Перелік транспортних засобів і норми їх оснащення 

вогнегасниками 

Найменування транспортного 

засобу 

Тип вогнегасника 

Мінімальна 

норма 

оснащення 

1 2 3 

Автомобіль легковий 

Порошковий ВП-2 1 

(вітчизняного та іноземного 

виробництва) 

Автомобіль (автобус) для 

перевезення пасажирів у 

кількості До 8 До З0 

1 

1 

понад З0, а також транспортні 

засоби для перевезення вахтових 

бригад 

порошковий ВП-2 порошковий 

ВП-2 або . порошковий ВП-5 та 

вуглекислотний ВВК-5 

порошковий ВП-5 та ВП-2 або 

ВП-5 та 



1 

1 

1 

1 

1 

1

Автоцистерна для 

Порошковий ВП-5 та 

2 

транспортування нафтопродуктів вуглекислотний ВВК-7 

та інші транспортні засоби для 

1 

перевезення небезпечних 

вантажів 

1 2 3 

Причеп-автоцистерна Порошковий ВП-5 та 2 

для транспортування 

вуглекислотний ВВК-7 1 

нафтопродуктів 

Пересувна ремонтна Порошковий ВП-2 або 2 

майстерня та ВП-5 та 1 

лабораторія вуглекислотний ВВК-7 1 

Вантажний автомобіль: Порошковий ВП-2 або 1 

двохосьовий вуглекислотний ВВК-5 1 

багатоосьовий порошковий ВП-5 1 

Додаток В 

До п.п. 15.1.2, 15.2.8, 15.3.2 «Інструкція із зберігання та застосування первинних засобів 

пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго України» 

(Довідковий) 

Загальні відомості про будову вогнегасників 

Вогнегасник водо-пінний ВВП-9

Рисунок 1 

1 - корпус; 2 - головка; 3 - прокладка; 4 - запобіжна мембрана; 5 - штуцер; 6 - пружина; 7 - 

гайка; 8 - шайба; 9-кільце ущільнювальне; 10 - голка; 11 - кнопка; 12 - запобіжна чека; 

13 - ручка; 14 - шайба; 15 - рукав; 16 - кільце ущільнювальне; 17 - дроссель; 18 - мембрана; 19 

- трубка сифонна;20 - піно генератор; 21 - сітка піно генератора; 22 - балон з робочим газом. 

Вогнегасник водо-пінний ВВП-100


1 - корпус; 2 - колесо; 3 - ручка; 4 - балон з робочим газом;5 - піно генератор; 6 - запірнопусковий 

пристрій; 7 - рукав; 8 - запобіжний клапан 

Вогнегасники вуглекислотні ВВК-2 і ВВК-5


1 - корпус; 2 - головка; 3 - роструб; 4 - гайка; 5 - запобіжна мембрана; 6 - шайба; 7 - кільце 

ущільнювальне; 8 - запобіжна чека; 9 - важіль керування клапаном; 10 - ручка; 11 - кулачок; 

12 - шток; 13 - клапан; 14 - пружина; 15 - трубка сифонна. 

Вогнегасник вуглекислотний ВВК-36


1 - балон; 2 - роструб; 3 - колесо; 4 - запірно-пусковий пристрій; 5 - шланг; 6 - ручка 

Вогнегасник вуглекислотний ВВК-56


1 - балон; 2 - колесо; 3 - розруб; 4 - опора; 5 - шланг; 6 - запірно-пусковий пристрій; 7 - рама; 

8 - кожух. 

Запірно-пусковий пристрій


1- важіль; 2 - пломба; 3 - пружина; 4 - гайка; 5 - запобіжна мембрана; 6 - шайба; 7 - клапан; 8 - 

корпус; 9 - кільце ущільнювальне; 10 - шток клапана; 11 - вісь важеля 

Будова порошкового вогнегасника з балоном з газом-витискувачем


1 - запірно-пусковий пристрій; 2 - гнучкий рукав; 3 - вогнегасний порошок; 4 - насадок; 5 - 

балон з газом-витискувачем; 

6 - трубка сифонна; 7 - корпус; 8 - ручка; 9 - важіль керування клапаном; 10 - кнопка з 

голкою; 11 - насадок (для ВП-2) 

Будова закачного порошкового вогнегасника


1 - корпус; 2 - запірно-пусковий пристрій; 3 - гнучкий рукав;4 - трубка сифонна; 5 - насадокрозпилювач;

6 - важіль керування клапаном; 7 - ручка; 8 - індикатор тиску;9 - клапан; 10 - кільце 

ущільнювальне; 11 - вогнегасний порошок 

Вогнегасник порошковий ВП-50 


1 - балон; 2 - колесо; 3 - ручка; 4 - запірно-пусковий пристрій;

5 - вентиль; 6 - балон з робочим газом; 7 - рукав; 8 - насадка - розпилювач 

Додаток Г 

До п.п.15.1.2,15.2.3, 15.3.1 «Інструкція із зберігання та застосування первинних засобів 

пожежогасіння на підприємствах Мінпаливенерго України» 

(Довідковий) 

Тактико-технічні характеристики вогнегасників 

Тип, 

марка 

вогнегас 

ника 

Вид 

вогне 

гасної 

речовини 

Об'єм Маса 

корпузаря 

су, л ду. 

кг 

Робо 

чий 

тиск 

балону, 

ДовжиЧас 

на 

струменю 

, м 

дії, с 

Діапазон Середній 

робочих 

темпера 

тур. °С 

строк 

служби, 

МПа 

років 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 

Водо-пінні 

ВВП-9 

ПО-бк, 

Піноутворювач 

10 9 1,4 4,5 45 +5 - 

+45 

10 

ВВП-100 

УВП-250 

(ВВП-250) 

ВВК-1,4 

ПО-1 


ПО-6к, ПО-1 

та ін.. 


ПО-6к, ПО-1 

та ін.. 

Діоксид 

вуглецю 

100 90 0,8 6,5 65 +5 - 

+50 

275 250 1.0 8,0 125 +5 - 

+50 

Вуглекислотні 

2,0 1,4 6,0 1.5 8 -40 - 

+50 

10 

5 

8 

зрідже 

ний 

ВВК-3,5 Діоксид 5,0 3,5 15,0 2,0 9 -40 - 

+50 

10


зрідже 

ний 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 

ВВК-7 Діоксид 10,0 7,0 15,0 3,0 12 -40 - 

+50 

10 


зрідже 

ВВК-18 

ний 



36 17,5 15,0 4,0 15,0 -40 - 

+50 

10 

зрідже 

ВВК-28 

ний 



56 28 15,0 4,0 15,0 -40 - 

+50 

10 

зрідже 

Порошкові 

ВП-2 

ВП-5 

ВП-10 

ВП-100 

ний 

Порошок ҐІ-2АПМ 

пірант та ін. 


пірант, П-2АП та ін. 


та ін. 

Порошок 

ҐІ-2АПМ 

2,0 2,0 1,4 2,0 10 -25 - 

+35 

5,0 5,0 1,4 5,0 15 -50- 

+50 

10 10 1,6 3,5 20 -40- 

+50 

100 90 0,7 12,0 45 -35- 

+50 

10 

10 

10 

5 

пірант, 

П-2АП, 

ПФ 

УКНД 13.220.10 

УДК 614.843-049.34 (083.31)

Ключові слова: первинні засоби пожежогасіння, вогнегасник, обслуговування, зберігання, 

транспортування вогнегасників, підготовка персоналу

SOU 41_0-21677681-25_2010_ Instrukciya )(Doc

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?