Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ТА ІСНУЮЧИХ 11
ЗАКОРДОННИХ ПРАКТИК ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ
1.1. Креативні культурні індустрії як об’єкт дослідження в контексті 11
сучасних суспільних процесів
1.2. Дослідження впливу креативних індустрій на розвиток сільської 18
місцевості
1.3. Аналіз формування креативного простору країн - членів ЄС 21
1.4. Особливості розвитку креативного сектору економіки Республіки Корея 48
1.5 Вплив процесів децентралізації на розвиток креативних індустрій в 57
громадах України
Висновки 62
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ 65
РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРНИХ ТА КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ У
ГРОМАДАХ ПІВДНЯ ТА ПІВНОЧІ ОДЕЩИНИ
2.1. Методологія соціологічного дослідження ресурсів громад у сфері 65
креативних культурних індустрій
2.2. Аналіз результатів дослідження та виявлених ресурсів ККІ у громадах 69
Болградського району
2.3. Аналіз результатів дослідження та виявлених ресурсів ККІ у Савранській 100
громаді
2.4. Підсумки інтерв’ювання лідерів думок та експертів громад 107
Висновки 121
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ФОРМУВАННЯ 123
КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ККІ ОБЄДНАНИХ
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
3.1. Методологія проведення Ідеатону як інструменту розробки рекомендацій 123
на засадах партисипації
3.2. Методологія проведення бенчмаркінгу територій громад - учасників 132
проекту
3.3. Аналіз результатів Ідеатону 136
3.4. Формування засад та рекомендацій щодо формування культурної
політики у сфері ККІ
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
138
151
157
169

4
ВСТУП
Аналітичний звіт підготовлено в рамках реалізації дослідницького проекту
«Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних
індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області» за фінансової
підтримки Українського культурного фонду за програмою «Аналітика культури».
Актуальність дослідження. Оскільки в Одеському регіоні процеси
децентралізації у сфері культури та креативних індустрій тільки в зародковому
стані, говорити про критичну масу агентів змін у сфері культури зарано, культурні
індустрії зосереджені в основному в м. Одеса, яке посідає лише третє місце серед
міст України за індексом культурного та креативного потенціалу.
Беручи до уваги, що в Україні креативний сектор знаходиться в процесі
самовизначення, на часі було проведення комплексного аналізу стану розвитку
креативних культурних індустрій новостворених громад, оскільки це вдалий
момент для запровадження нових правил і оновлених моделей розвитку та
підтримки, що створять основу для створення потужного креативного класу,
соціальної інклюзії, гарантуватимуть дотримання авторських прав та захист
інтелектуальної власності, справедливу оплату праці представникам креативного
класу, сприятимуть створенню креативного середовища, мережуванню та
нетворкінгу задля особистісного розвитку, творчої реалізації, уможливлюють
політичний вплив та соціалізацію виключених груп населення, виключають
гендерну нерівність та незбалансоване співвідношення робочих ресурсів завдяки
здатності ККІ генерувати дохід, створювати робочі місця та експортувати знання.
Дослідницький проект «ОДЕСА ВАУ» передує реалізації комплексної
програми створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та
креативних індустрій в громадах в рамках реалізації Стратегії розвитку Одещини
2021-2027 рр. Заходи проекту включають в себе проведення дослідження з
виявлення ресурсів сфери культури та креативних індустрій, залучення

стейкхолдерів до створення концепції багатофункційних креативних просторів,
сприяють посиленню згуртованості громади Одеського регіону навколо питання
розвитку культурних та креативних індустрій.
Як в окремих країнах, так і в ЄС взагалі, здійснюється моніторинг і
актуалізація стану розвитку креативних індустрій на основі яких відбувається
прогнозування та розробка нових інструментів публічної політики, при цьому
особливу увагу приділяють оцінці внеску креативних індустрій в розвиток
суспільства. В аналітичному звіті представлено глибокий аналіз теоретичних
основ розвитку креативних індустрій та їх вплив на розвиток малих територій;
систематизовано зарубіжні практики створення і розвитку системи креативних
індустрій країн, досвід яких доречно врахувати при формуванні державної та
регіональної політики в цій сфері.
При виконанні завдань проекту та розробці рекомендацій щодо локальної
культурної політики, застосовано комплексний крос-секторальний підхід до
дослідження сфери ККІ та їх впливу на регіональний розвиток, що дозволить
врахувати сутність культурних та креативних індустрій, систематизувати й
актуалізувати стан державної політики у сфері розвитку креативних культурних
індустрій та розробити рекомендації щодо формування локальної політики громад
та регіону в цілому.
Дослідження було підкріплене практичними заходами та активностями, що
підвищило його верифікацію та отримати актуальні результати застосування
алгоритму дослідження та рекомендаціями з вироблення політики в сфері
культурних та креативних індустрій. Громади, підібрані для дослідження є
середньостатистичними громадами Півдня та Півночі Одещини. Проектною
командою використано наступне бачення ролі культурних та креативних індустрій
в розвитку громад та територій - як інструменту, а не основи розвитку громад.
Враховуючи вищевказане, команда проекту, разом з проектними групами
громад-учасиць проекту, працювала над розробкою ідеї розвитку територій,
5

виявленням традиції, що побутують в громадах, дослідженням культурного
ресурсу та ресурсів ККІ громад та їх потенціалу. За результатами картування
наявні ресурси громад було відображено на Google maps задля урахування
культурних ресурсів при просторовому плануванні.
Ознайомлення громадського активу та керівництва громад з європейським
досвідом та позитивним досвідом інших громад України, використання
інструменту бенчмаркінгу для формування напрямків розвитку, нетворкінг та
допомога у налагодженні діалогу мали за мету досягнення консенсусу щодо
подальшої долі КС та ККІ.
Особливу увагу при реалізації проекту було приділено питанням
налагодження зв’язків з громадським сектором, делегуванню виконання певних
завдань з виявлення, збереження та розвитку КС громадським активістам.
Залучення громад до створення концепцій роботи з культурним та
креативним секторами, починаючи від методики їх виявлення до формування ідеї,
як КС та ККІ можуть бути інтегровані в життя громади, розробка проектних ідей з
практичної реалізації концепцій та оцінка експертами з подальшим внесення
коректив - все це мало місце під час проведення Ідеатону.
Дослідження стало чи не першою спробою застосування системного підходу
до формування локальної політики у сфері культурних та креативних індустрій (на
рівні громади та регіону), оскільки передбачає створення передумов для роботи
креативних просторів, формуванню креативного класу, мережуванню учасників
креативного сектору у 2020 році, у 2021-2023 має відбутися інституалізація та
створення креативних просторів. Крім того реалізація проекту передбачає негайне
залучення підприємців ККІ до створення та обслуговування туристичних потоків,
що дозволить показати результат від створення та розвитку ККІ у короткий
термін.
При підготовці аналітичної записки були використані такі джерела даних:
- академічні та прикладні дослідження з питань створення і розвитку ККІ;
6

- документи з питань розвитку культури та креативних індустрій України,
країн ЄС, Південної Кореї, міжнародних організацій;
- статистичні дані Державної служби статистики України, Євростату,
міжнародних та дослідницьких організацій;
- матеріали дослідження сфери ККІ у громадах учасниках проекту;
- аналітичні огляди з питань розвитку сільських територій та сфери ККІ ,
підготовлені українськими та іноземними експертами та міжнародними
організаціями.
7
Мета і завдання. Мета дослідження - розробка культурної політики в сфері
культурних та креативних індустрій з застосуванням крос-секторального підходу
до дослідження ККІ на теренах обраних для дослідження громад Півдня та
Півночі Одещини з використанням принципів партисипативного управління.
Для реалізації мети поставлено і вирішено наступні завдання:
- проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених
та експертів, статистичні дані, аналітичні матеріали, документи культурної
політики України та інших країн;
- розроблена методологія з комплексного вивчення ресурсів культурної та
креативної індустрій в т.ч. культурної спадщини громад;
- проведено дослідження сфери культурних та креативних індустрій в
Савранській, Болградській, Василівській, Городенській, Кубейській та
Криниченській громадах Одеської області з застосуванням крос-секторального
підходу;
- розроблено рекомендації щодо формування культурної політики громад в
сфері культурних та креативних індустрій та надання рекомендацій щодо
формування культурної політики в сфері ККІ регіону.

Методологія дослідження
Об’єкт дослідження – культурні та креативні індустрії Болградської та
Савранської громад.
Предмет дослідження – методологія формування культурної політики у
сфері культурних та креативних індустрій об’єднаних територіальних громад
України.
Методи дослідження. Методологія проведеного дослідження використовує
комплексний підхід оскільки сфера застосування креативних культурних індустрій
охоплює динамічний спектр дисциплін та підгалузей, що є різними не тільки для
кожної окремої країни, а й для окремо взятої території громади та враховує
глобальні тенденції, динаміку зростання креативної економіки у світі та Україні.
Аналіз стану та перешкод розвитку культурних та креативних індустрій
базується на фундаментальних положеннях економічної теорії, працях провідних
вчених в галузі ґенези та специфіки креативних культурних індустрій, аналітичних
звітах державних і громадських економічних інститутів та міжнародних
фінансових організацій, законодавчих й нормативно-правових документах що
регулюють розвиток територіальних суспільних систем.
Синергетичний підхід став підґрунтям аналізу й визначення сутності
категорії «креативні культурні індустрії», а також обґрунтування рекомендацій
щодо механізму розвитку креативних культурних індустрій на територіях малих
міст та територіальних громад в Україні.
Дослідження особливостей, проблем та найкращих практик з розвитку ККІ
у різних країнах світу проводилося з використанням структурного підходу,
методів узагальнення, порівняльного і статистичного аналізу, групування,
абстрактно-логічного, експертних оцінок, соціологічного опитування, аналізу і
синтезу, моделювання тощо. Методи моделювання використано при розробці
рекомендацій для різних груп акторів з розвитку ККІ, механізмів їх реалізації в
Україні.
8

Опис структури аналітичної записки. Логіка проведеного дослідження
зумовила структуру роботи: вступ, трьох розділів (тринадцять підрозділів),
висновки. Загальний обсяг роботи складає сто дев’яносто вісім сторінок. Список
використаних джерел містить сто одне найменування, у тому числі двадцять три
іноземною мовою. У роботі вміщено шістдесят чотири рисунки та дві таблиці.
Положення основного тексту доповнює матеріал, викладений у трьох додатках.
Аналітичний звіт побудовано з трьох розділів, кожний з котрих має
висновки. Розділ 1 «Аналіз теоретичних основ та існуючих закордонних та
вітчизняних практик формування та розвитку креативних індустрій» містить опис
креативних культурних індустрій як об’єкта дослідження та їх вплив на розвиток
сільської місцевості. Окрему увагу приділено зарубіжним практикам створення і
розвитку системи креативних індустрій та розкрито вплив децентралізації на
формування ККІ в Україні.
Розділ 2 «Дослідження сучасного стану та перспектив розвитку сфери
культурних та креативних індустрій у громадах Півдня та Півночі Одещини»
містить опис методології соціологічного дослідження та аналіз результатів
дослідження та виявлених ресурсів у громадах Савранського та Болградського
районів. З огляду на географію залучення експертів сфери ККІ та лідерів думок,
результати та аналіз їх інтерв’ювання виділено до окремого підрозділу.
У Розділі 3 «Розробка рекомендацій щодо формування культурної політики
у сфері ККІ об’єднаних територіальних громади» розглянуто метолодогію
проведення Ідеатону, в рамках якого було презентовано ресурси сфери ККІ
громад-учасниць, бенчмаркінг територій під час якого команди ознайомились з
критеріями оцінки та сертифікаційними вимогами програми «Культурні маршрути
Ради Європи». За результатами бенчмаркінгу було проведено фокус –групи під
час яких команди сформували рекомендації щодо розвитку ККІ у громадах.
Завершується записка висновками та пропозиціями щодо впровадження
культурних та креативних індустрій як інструменту розвитку малих територій
9

України. Запропоновано напрямки розвитку малих територій із залученням
креативних культурних індустрій. Розроблено засади формування культурної
політики громади в сфері культурних та креативних індустрій.
10

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ТА ІСНУЮЧИХ
ЗАКОРДОННИХ ПРАКТИК ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ В ГРОМАДАХ
1.1. Креативні культурні індустрії як об’єкт дослідження в контексті
сучасних суспільних процесів
Поняття «креативні індустрії» у всьому світі використовується для
позначення найрізноманітніших сфер людської діяльності – від мистецтва до
високотехнологічних галузей. Виділення сектору креативних індустрій як основи
креативної економіки пов’язано з тим, що вони формуються і функціонують на
основі інтелектуальної власності, вираженої у формі авторських прав, патентів,
торгових знаків тощо.
Наразі зараз можна простежити еволюцію наукових підходів до розуміння
змісту креативних індустрій від візії креативних індустрій як інструменту
просвітництва
до специфічного об’єкту державної культурної політики та
інструменту розвитку територій. Ретроспектива показує, що підхід до розуміння
ролі організацій культури, «культурних» товарів і послуг змінювався радикально:
від «хвороби Баумоля», що виправдовувала державні витрати на цю сферу, до
проголошення «креативного класу» і «креативних міст» єдиними справжніми
факторами зростання сучасної економіки. При розробці методології дослідження
за проектом культурні та креативні індустрії розглядались як один з інструментів
стратегії розвитку локальних територій.
Сутність категорії «креативні культурні індустрії» можна визначити як
діяльність, в основі якої лежить індивідуальний творчий принцип, навик або
талант і яка несе в собі потенціал створення доданої вартості і робочих місць
шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності.
На сьогоднішній день представлено декілька моделей, що визначають
структуру креативних індустрій та сфер діяльності, які відносяться до креативних:
модель креативних індустрій розроблена Департаментом медіа, культури та
11

спорту Великобританії, функціональна модель, модель концентричних кіл,
модель Всесвітньої організації інтелектуальної власності, модель креативних
індустрій, розроблена інститутом статистики ЮНЕСКО, модель Конгресу США
та класифікаційна модель, розроблену UNCTAD. Кожна модель показує основну
мету та методи управління розвитком креативних індустрій. Відмінність полягає в
тому, що як основа креативних індустрій обираються різні види виробництва, різні
промисловості, що ускладнює визначення сутності креативних індустрій.
Враховуючи вищенаведену класифікацію креативних індустрій, вважаємо за
доцільне використовувати в дослідженні модель UNCTAD та розглядати КІ в
дещо ширшому аспекті, дослідивши їх систему, об’єктно-суб’єктний склад та
особливості просторового розташування, що дозволить комплексно оцінити їх
суть та вплив на розвиток громад та регіонів.
Класифікаційна модель, розроблену UNCTAD, включає чотири групи та
дев’ять підгруп креативних індустрій:
1. культурна спадщина до якої входять:
1.1. традиційна культура - елементи нематеріальної культурної спадщини
(народні пісні, техніки вишивки рушників, виготовлення предметів одягу, cтрави,
спосіб ведення господарства, художні промисли та ремесла, народні звичаї та
обряди, тощо) та самобутні, історичні, культурні події (фестивалі, народні
гуляння, тощо);
1.2. культурні, історичні, архітектурні та природні пам’ятки (музеї,
бібліотеки, історичні пам’ятки, природні об`єкти, пам’ятки архітектури та
мистецтва, унікальні історико-ландшафтні території, місця археологічних
розкопок, тощо);
2. мистецтво:
2.1. образотворче мистецтво (малювання, ліплення з глини, скульптура,
фотографія, антикварні майстерні, тощо);
12

2.2. виконавське мистецтво (колективи, виконавці що займаються
виконавським мистецтвом: музичні школи, духові оркестри, хореографічні
гуртки, колективи, театри, театральні гуртки та студії, циркові студії, вокальні
студії, колективи, тощо);
3. медіа:
3.1. публікації та видавництво (газети, журнали, тощо);
3.2. аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення);
3.3. нові медіа (електронні ЗМІ, інформаційні ресурси в Internet, цифрові
платформи, цифровий контент, відеоігри тощо);
4. функціональний креатив:
4.1. дизайн (дизайн одягу, взуття, дизайн меблів і інтер’єрів, архітектурні і
проектні роботи, виробництво іграшок, ювелірних виробів, тощо);
4.2. креативні послуги (реклама, цифрові й культурні послуги (організація
виставок, концертів, івентів, вечірок та інших святкових подій, тощо).
Слід зазначити, що чіткої межі між кожною групою виділених в систему
креативних індустрій не існує, оскільки креативність як ключова їх особливість
проникає у всі сфери суспільної та економічної діяльності, стираючи тим самим
бар’єри традиційного виробництва, та переводячи їх до класу креативних.
Проаналізуємо роль, яку відіграють окремі групи креативних індустрій у
соціально-економічному розвитку територій. Індустрії культурної спадщини, такі
як історична архітектурна спадщина, фестивальний рух, музейна та виставкова
діяльність та інші, сприяють формуванню унікальних особливостей, іміджу
територій і країни в цілому що підвищує її туристичний потенціал, об’єднують
громаду задля збереження самобутності, інтеграції спадщини в життя громади та
адвокації потреб у якісних та доступних культурних послугах.
Індустрії традиційного мистецтва, такі як аудіо- та кінопродакшн,
драматичне мистецтво, фотомистецтво та інші, створюють та виховують
споживачів культурних продуктів, тим самим впливаючи на якість людського
13

капіталу, фактично вони є творцями культурної спадщини для майбутніх поколінь
та актуалізують культурну спадщину минулого, сприяючи її збереженню та
різноманітності.
Індустрії творчих послуг до яких входить мода, реклама, дизайн, видавнича
справа, теле-, радіомовлення, є драйверами створення креативної спільноти та
розвитку творчого потенціалу окремого індивідууму чим сприяють розвитку
малого бізнесу та інвестклімату. Крім того, вони забезпечують інформаційну
підтримку усіх креативних індустрій.
Індустрії інноваційно-креативних послуг, до яких відносяться
науковомісткі, інноваційні розробки та дослідження, виробництво програмного
забезпечення та Інтернет-провадингу, забезпечують диджіталізацію та
підвищують ефективність економіки регіону в цілому, сприяють модернізації
виробництв та конкурентоздатності товарів, впливають на якість життя та
трудових ресурсів.
Таким чином, базові ефекти функціонування креативних індустрій
проявляються у таких аспектах: смарт-спеціалізація та переорієнтація економіки
локальної території, посилення інвестиційної привабливості, покращення якості
життя в регіоні і, як наслідок, приток людських ресурсів, побудова
громадянського суспільства та зростання числа громадських ініціатив, створення
нових форм співробітництва, формування креативних спільнот та кластерізація,
розвиток креативного підприємництва, освіти та науки, покращення
співробітництва та утворення колаборацій в культурній сфері.
Загалом, зважаючи на позитивні результати від впровадження заходів з
розвитку креативних індустрій у світі, можна прийти до такого висновку -
включення ідей креативного розвитку у регіональні програми стає не викликом
сьогодення, а вимогою сучасності. Тому важливим є визначення умов, що
забезпечують розвиток креативних індустрій та форм їх просторової організації.
14

Існує два теоретичних підходи до визначення того, що є передумовою
формування креативних індустрій. Передумовами формування ККІ за першим є
освіта, високі доходи споживачів, висока фахова підготовка працівників,
відкритий до ідей соціальний простір, високий технологічний рівень та розвинена
інституційна інфраструктура. За другим підходом, драйверами росту креативної
індустрії є технології, попит на креативну продукцію та туризм.
Якщо говорити про форми просторової організації креативних індустрій, то
усі вони, не зважаючи на площу охоплення, будь то креативні регіони, креативні
кластери, креативні міста, глобальні технологічні платформи, креативні хаби, і
більш локальні форми як то креативні простори, мають спільні характеристики,
оскільки виконують функції забезпечення концентрації людського капіталу,
налагодження співпраці та комунікації між окремими митцями, підприємствами
креативної індустрії, сприяють доступу знань та ресурсів.
Розвиток креативних культурних індустрій залежить від можливості
створити в межах певної території базові умови, які б сприяли ефективному
функціонуванню не тільки культурної та мистецької сфер, а й впливали на
економіку в цілому через запровадження в них креативних методів управління,
інноваційних технологій. Однак, виходячи з практики реалізації концепцій
креативних індустрій можна спостерігати наступну негативну тенденцію - досить
часто вони носять ситуативний та тимчасовий характер, дозволяючи реалізувати
лише конкретну творчу ініціативу.
Для формування креативного середовища у територіальних суспільних
системах велике значення має саме підприємницька активність та наявність
кваліфікованих фахівців. Тому до креативного класу можна віднести частину
населення країни, яке в межах своєї діяльності стає новатором та генератором
економічного розвитку за рахунок створення нових ідей, нових технологій і
нового креативного змісту. Реалізації можливостей креативного класу сприяє
формування креативного середовища що досягається завдяки зосередженню серед
15

населення значного відсотку науковців, інженерів, осіб пов’язаних із культурою та
мистецтвом, науковою та творчою діяльністю, та наявність доступного
інвестиційного капіталу.
Елементами креативного середовища є: креативні суб’єкти (креативний
клас), креативні продукти, креативні технології, креативні інститути (суб’єкти
креативного підприємництва) та відповідна їм інфраструктура. Розробка заходів з
формування креативного середовища є складовою частиною стратегічного
планування розвитку територій
Отже, територію можна назвати креативною за умови гармонійного
поєднання в ній природи і архітектури та ефективного використання всіх
можливих ресурсів, що здатні забезпечити вільну реалізацію творчого потенціалу,
привабити креативний клас, забезпечити можливості задоволення їх потреб та
реалізації креативного потенціалу зі створення креативних продуктів та
креативних інститутів і буде визначати розвиток креативних індустрій. Тобто
креативний клас буде розвиватися там, де є добре налагоджена інфраструктура та
де забезпечено високий рівень та якість життя.
Фактори, що впливають на розвиток креативних індустрій регіонів та
локальних територій, з огляду на характер та спрямованість їх впливу, було
поділено на такі групи: політико-правові, економічні, соціальні, технологічні.
Політико-правові фактори, як видно з їх назви, визначають норми регулювання та
правове поле функціонування креативних індустрій в країні в цілому, а також
статус суб’єктів креативної економіки. Політика сприяння та правова захищеність
забезпечують дотримання інтересів суб’єктів креативного підприємництва та
креативних інститутів. Політико-правові фактори сприяють демократизації
суспільства, впроваджують громадський контроль та підвищують активність
акторів цієї сфери. Здатність державних інституцій своєчасно реагувати на
виклики сьогодення та актуалізувати законодавство сприяють формуванню довіри
до держави та її інститутів та політичній стабільності. Економічні фактори впливу
16

характеризують рівень розвитку, інноваційний та виробничий потенціал території
загалом, його готовність до роботи на засадах креативної економіки. Соціальні
фактори визначають розвиток творчого потенціалу, а також рівень соціалізації
особистості та самоорганізації населення та його залучення в економічну систему.
Технологічні фактори визначають рівень ресурсного забезпечення розвитку
креативних індустрій та можливість модернізації. Слід зазначити, що політикоправові,
економічні, соціальні та технологічні фактори будуть чинити вплив на усі
елементи системи забезпечення розвитку креативних індустрій, визначаючи рівень
інфраструктурного, фінансового та кадрового забезпечення та розвиток
креативних індустрій загалом.
Як показує практика, найбільшу вагу серед зазначених факторів має
формування політики у сфері культури та креативних індустрій та державна
підтримка цієї сфери. Національна політика сприяння розвитку сфери культури та
креативних галузей та її складових має чотири функціонально-технічні
компоненти: політика стимулювання попиту на товари та послуги сфери ККІ,
політика стимулювання пропозиції відповідних товарів та послуг,
системоутворююча політика та політика розвитку людського капіталу.
У ході дослідження ми перевіримо чи може таке бачення політики щодо
розвитку ККІ бути використане для формування політк не тільки на
національному, але й на місцевому рівні.
Взагалі слід зазначити, що вивчення територіальної креативності не має
якогось конкретного методологічні підходу та алгоритму. Це перешкоджає
ефективному моніторингу розвитку територій, виявленню і своєчасному
вирішенню проблем, пов’язаних з посиленням їх конкурентоспроможності. Слід
зазначити, що більшість методичних підходів, які вже розроблені іноземними
дослідниками, базуються на існуючій статистичній базі даних і в силу відсутності
низки показників у вітчизняній офіційній статистиці ускладнюють їх
використання для дослідження вітчизняного креативного сектору.
17

Аналіз літератури та наробок у цій сфері дозволив зробити наступні
висновки: у визначенні ЮНЕСКО термін ККІ застосовується в тих галузях, які
поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є
нематеріальними і мають культурний характер; з точки зору правового
регулювання ці змісти, як правило, захищені авторським правом, і можуть
приймати форму товару або послуги; з економічної точки зору галузі культурних
індустрій мають різні можливості заробляти гроші, різну економічну логіку і
динаміку розвитку; з точки зору форм бізнесу, креативні індустрії засновані на
пріоритеті малих і середніх підприємств, що виробляють творчі продукти та
послуги; форми просторової організації ККІ за площею охоплення поділяють на
макроформи, мезоформи, локальні форми, що можуть вільно переходити від
однієї форми до іншої, крім того більші форми часто вміщують у собі локальні.
Тому при створенні методики дослідження за проєктом було застосовано
комплексний кроссекторальний підхід до дослідження суті ККІ та їх впливу на
регіональний розвиток завдяки чому спектр дослідження було розширено, до
уваги були взяті їх види, система, об’єктно-суб’єктний склад, правове
регулювання, економічна складова та особливості просторового розташування, що
дозволило оцінити їх найбільш повно.
1.2. Дослідження впливу креативних індустрій на розвиток сільської
місцевості
Зростання ролі креативних індустрій у розвитку сільської місцевості дає
можливість запровадити нові, більш ефективні способи управління сільськими
громадами та розробити культурні політики з їх урахуванням. У цьому контексті
творчість видається однією з реакцій на занепад сільських територій, пов’язаний із
переходом суспільства до економіки знань. Це зміщення акцентів проявляється у
появі нових видів діяльності, а також у зростанні значущості тих, що дотепер були
маргіналізовані на користь сільськогосподарського виробництва.
18

Одним із показників і водночас визначальним фактором розвитку сільських
територій є наявність творчої діяльності в певній місцевості, яка в основному є
сферою так званого «креативного класу». Творча діяльність є «новим двигуном
економічного зростання у всьому світі», сприяючи соціально-економічному
розвитку. Однак творчість як важливий фактор розвитку характеризується
відсутністю єдиної універсальної моделі виникнення та локалізації. При аналізі
цього явища ми застосовуємо просторовий підхід, який дозволяє врахувати всі
чинники та механізми формування творчості. Враховуючи цілі цього дослідження,
важливо зазначити, що характер простору та його різноманітність також
відіграють важливу роль у питаннях, пов’язаних із його створенням та передачею
знань.
Отже, сільські райони через нижчу щільність населення (а значить, і нижчий
рівень взаємодії) перебувають у невигідному становищі порівняно з
містами. Знання та доступ до них стають рушійною силою регіонального та
місцевого розвитку, отже збільшення значення таких знань створює виклик для
сільських районів, оскільки їхній доступ до них об’єктивно слабший, ніж у міст.
Таким чином, із самого початку прояву зацікавлення до феномену творчості
наголошувалося на його зв’язку з містами, особливо мегаполісами. Однак
творчість і пов'язане з цим підприємництво не зарезервовано лише для міст чи їх
передмістя, вони зустрічаються також у сільській місцевості.
Сільські райони зазвичай демонструють нижчий потенціал розвитку, ніж
міста, часто є зонами стагнації, що стосується важливості доступу до інформації,
знань та можливості їх формування. Для ведення бізнесу в сільській місцевості
потрібно врахувати та, по можливості, нівелювати декілька проблем:
несформованого попиту, складного, трудомісткого і дорожчого доступу до
споживачів, обмеженості місцевих ресурсів та нижчої якості людського капіталу.
Слід зазначити, що сільські райони дуже внутрішньо диверсифіковані з точки зору
економічних структур, економічного розвитку, доступу до природних ресурсів та
19

людським і соціальним капіталами, демографії та соціального контексту чи
розташування щодо великих міських центрів. Сільські райони зазнають різних
процесів, які впливають на них з різним рівнем інтенсивності, залежно від
конкретного характеру кожної сільської місцевості.
Обмежений економічний розвиток сільських територій пов'язаний, серед
іншого, з тим, що фізична близькість (та інші форми близькості) між суб'єктами
місцевої економічної сцени перетворюється на можливість обміну інформацією та
знаннями.
Фактор соціальної ізоляції та роздробленості у сільській місцевості є
принципово важливим, оскільки він заважає створенню та використанню знань
так само ефективно, як у містах. Переваги міст походять з інших аспектів
просторової концентрації, таких як близькість споживачів, близькість
постачальників, доступ до інформації та середовище, сприятливе для творчості.
Привабливість сільських районів для творчих людей чи творчої діяльності
залежить від наступних аспектів: екологічності, якості життя, ландшафту,
природної спадщини, потенціалу для соціально-економічних взаємодій та
фізичної, а також віртуальної доступності.
Сільський креативний клас складається з креативних жителів села, які
володіють місцевими знаннями та внутрішніми зв’язками, а також створюють нові
знання та зовнішні зв’язки. Питання про те, як отримати нових трудових
мігрантів, залишається, особливо в периферійних сільських районах. Одним із
аспектів креативної економіки є так звана «привабливість сільської
місцевості». Для деяких креативних людей, які втомилися жити в мегаполісах і
відчули на собі всі наслідки обмежень, викликаних пандемією, цей факт може
бути важливим стимулом змінити місце проживання. Якість життя (вигоди, та
привабливий ландшафт - ліси, озера та інше) є головною детермінантою сільської
творчості в контексті притоку людського капіталу. Однак ця привабливість не
означає тенденції креативного класу до заселення «диких» районів, оскільки
20

вимагає відносно густонаселених районів, необхідних для отримання «критичної
економічної маси» та соціально-економічного розвитку.
Економічна діяльність глибоко вкорінена у функції громади на певній
території. Ось чому сільські райони надають більше значення іншим видам
творчої діяльності (таким як гастрономія, декоративно-прикладне мистецтво або
туризм), ніж міста.
Тому проваджуючи політику на місцевому рівні слід адаптувати політичні
рішення до соціально-економічних та місцевих умов навколишнього
середовища. На підставі вищезазначених міркувань можна стверджувати, що у
випадку сільських районів основна увага повинна бути зроблена на використанні
територіальних (місцевих) ресурсів.
Дослідження що проводились за проектом мали на меті не тільки виявити та
дати уявлення про просторове розміщення ресурсів та існуючої творчої
діяльності, а й інтегрувати їх у життя громади та врахувати при розробці Стратегій
розвитку новостворених громад, як основополочного документу створення
політики у сфері культурних та креативних індустрій громади.
21
1.3 Зарубіжні практики створення і розвитку системи креативних
індустрій країн - членів ЄС
На основі аналізу світового досвіду формування культурних політик з
урахуванням інтересів різних стейкхолдерів, та узагальнення відповідних
міжнародних рейтингів з’ясовано, що у першій десятці лідерів з розвитку
креативної економіки знаходяться Німеччина, Республіка Корея та Фінляндія,
тому публічна політика цих країн буде об'єктом першочергової уваги та аналізу. У
той же час, досвід Естонії та Польщі, показує, що креативне, у тому числі
економічно розвинене середовище, можна створити не лише в суспільствах з
високим рівнем життя і соціальними передумовами для економічної креативності,

але і у країнах, що розвиваються. Тому у роботі буде розглянуто найбільш знакові
приклади формування креативних просторів деяких країн-членів ЄС та
особливостях розвитку креативного сектору економіки країн Східної Азії.
Сільські райони Європи охоплюють 80% території ЄС, в них проживає
близько 57% населення та виробляють понад 46% валової доданої вартості
(резолюція ЄП 2018). Розумна та диверсифікована сільська економіка,
запровадження заходів для пом’якшення змін клімату, збереження біорізноманіття
– ось основна задекларована ЄС мета розвитку цих територій. Окремим
напрямком є приведення якості життя у сільських громадах до міських стандартів,
доступ до соціальних послуг міського рівня.
Крім того, оскільки деякі сільські райони ЄС перебувають у більш
вигідному становищі, інші страждають від обмеженої та однорідної економічної
діяльності, відтоку молоді, зменшення доступу до послуг, бідності та соціальної
ізоляції, саме на цих проблемних районах сфокусовані заходи з сприяння
регіональному та сільському розвитку, включаючи потужну підтримку дрібних
фермерів та диверсифікацію місцевої економіки. Для віддалених, малонаселених
чи гірських районів розроблені програми спеціальної підтримки.
У грудні 2019 року було оприлюднено Пропозиції Європейського сільського
парламенту (ЕRР), що базуються на статті 174 ДФЄС (Договорі про
функціонування ЄС), Маніфесті ЕRР 2019 та Декларації громадян Канда (Іспанія).
ЕRР закликав створити Програму розвитку сільських територій для всієї
європейської сільської місцевості, з особливим акцентом на менш розвинені
сільські райони, засновану на тісній співпраці між ЄС, національними урядами,
сільським та міським населенням. Сільські жителі та НУО за цією програмою
розглядаються як повноцінні партнери.
22

23
Рис. 1.1
Європейський сільський парламент (ERP) - це унікальне партнерство між 41
національною організацією громадянського суспільства та 6 транс'європейськими
мережами, що працюють задля сприяння розвитку сільських районів та
підвищенню якості життя. Партнерство охоплює більшу частину Європи, від
Ісландії до Туреччини та від Португалії до України, з великою щоденною роботою
в кожній з країн, що мають проблеми з селами та громадами.
ЕRР сформував наступне бачення майбутнього сільської місцевості Європи
- це динамічна, інклюзивна та стійка сільська громада, підтримана різноманітною
та процвітаючою економікою та ефективним управлінням високоякісною
екологічною та культурною спадщиною.
Спільними цінностями, що знайшли своє відображення у Маніфесті
Європейського сільського парламенту (ERP) 2019 є:
- Різноманітність у сільській місцевості: Ми цінуємо єдність Європи, а
також велику різноманітність сільських районів та населення.
- Спільні цінності: Ми святкуємо спільні цінності, які об’єднують народ
Європи - демократію, рівність, соціальний добробут, стійкість, і як це закріплено в
Цілях сталого розвитку ООН: верховенство права, визнання прав людини та
співпраця задля спільних цілей.
- Якість життя: Сільські райони завдяки своїм людським ресурсам,
громадам, культурній та соціальній діяльності забезпечують високу якість життя.
Пропагандистська робота ERP полягає у наданні голосу сільським людям,
селам та громадам. Це робиться шляхом прослуховування та складання
повідомлень своїх національних та європейських партнерів, і особливо шляхом

збору даних під час зборів ERP, різних заходів та національних сільських
парламентів, організованих у європейських країнах. Отримані дані зібрані в
адвокаційних документах (Маніфест, Декларація, політичні документи),
адресованих національним урядам та політикам ЄС. Для цього постійно
проводиться низка досліджень, анкетувань та опитувань, мета яких:
- Визначити реальний стан справ та напрямки розвитку сільських територій
на основі інтегрованого розвитку та місцевих ресурсів
- Просування програми створення розумних сіл - Smart Rural 21
- Включення сільських громадян як співпланувальників, співреалізаторів та
співоцінювачів у розвиток сільських територій
- Включення сільських районів до програмування та фінансування Зеленої
угоди, розумних сіл та цифровізації
- Активно реалізовувати програми із країнами, що не входять до ЄС
- Пожвавлювати співпрацю та партнерство між ERP та інституціями ЄС
Таким чином, крім усього іншого, ЕRР закликає:
- Вирівняти норми Спільної сільськогосподарської політики (САР),
регіональних, соціальних та рибних та морських фондів.
- Виділити бюджет для 8 напрямків щодо динамічних сільських районів у
пропонованих стратегічних планах САР (інтегрований територіальний розвиток).
- Інтегрувати сільські питання до ЄФРР та ЕСФ.
- Продовжувати підтримувати Когезійні фонди, включаючи зміцнення
економічно ослаблених регіонів.
Йдеться про так звані, спеціалізовані або структурні фонди ЄС. Всього, на
даний момент в структурі Європейського Союзу, діє понад 30 спеціалізованих
фондів, які надають фінансову підтримку проектам. Але, з них, 11 є найбільш
активними у своїй діяльності і можуть підтримувати проекти з країн Східного
партнерства. До їх числа відносяться: 1) Європейський соціальний фонд; 2)
Європейський фонд регіонального розвитку; 3) Фонд Когезії; 4) Європейський
24

сільськогосподарський фонд для розвитку села; 5) Європейський фонд
рибальства; 6) Фінансовий інструмент кліматичних змін; 7) Двосторонній
фінансовий інструмент уряду Норвегії; 8) Європейський фонд орієнтації і гарантії
сільського господарства; 9) Фонд згуртування; 10) Європейський фонд
поліпшення умов життя і праці; 11) Європейський фонд професійної підготовки.
- Збільшити частку фінансування для забезпечення доступу до послуг та
покращення інфраструктури у сільській місцевості.
- Забезпечити спрощення регуляторних заходів, а також визнання
важливості досягнутих соціальнихпоказників та їхнього впливу як вагомого
довгострокового внеску у розвиток сіл, громад та сільських територій.
- Розробити програму планування на 2021-2027 роки на рівні ЄС та на
національному рівні для підтримки місцевих стратегій розумними економічними,
соціальними та екологічними рішеннями, такими як інтегровані стратегії щодо
біорізноманіття, енергетики та клімату.
- Зробити програми Фонду (ESF, Horizon тощо) більш інклюзивними для
громадян та НУО.
Сільські громади по всій Європі можуть зініціювати та отримати
фінансування щодо зміцнення місцевої економіки та соціальних структур. Таким
чином, вони роблять необхідний внесок у досягнення цілей Європи-2020 щодо
розумного, стійкого та інклюзивного зростання. У той час, коли було виявлено
певне відчуження між ЄС та його громадянами, саме сільські громади можуть
сприяти зміцненню ослабленого зв'язку. Водночас вони потребують відповідної
підтримки національних урядів. ЄС делегував 2021-2027 національним урядам
враховувати міжгалузевий характер розвитку сільських територій та брати участь
у формуванні політики, плануванні та перерозподілі фінансування.
Приклади започаткованих проектів:
25

26
Рис. 1.2 Проект Smart Rural 21
Під «розумними селами» в контексті проекту розуміються сільські райони
та громади, які - спираючись на свої сили та виклики - слідують за процесом
розвитку та інновацій, заснованим на участі та співпраці. Цифрові рішення
відіграють ключову роль у цьому процесі, але є лише одним із декількох елементів
поряд з іншими технічними та соціальними інноваціями щодо доступу до послуг
у сферах охорони здоров’я, культури, освіти, доступу до їжі, мобільності,
працевлаштування та інших.
Проект підтримує розвиток сіл починаючи від планування до його втілення
та забезпечує фінансування активностей проекту (в тому числі освітні заходи) у
обраних селах.
Проект «Smart Rural 21» - це проект із підтримкою Європейської Комісії
(DG AGRI) протягом двох з половиною років із загальною метою сприяти та
надихати села розробляти та впроваджувати підходи та стратегії розумних сіл.
В рамках проекту 17 сіл отримають менторську та технічну підтримку;
наразі в Ірландії, Фінляндії, Франції, Чехії та Греції вже обрано 5 сіл, а ще 12 сіл
будуть обрані найближчим часом.

27
Рис. 1.3 Проект LEADER / CLLD
LEADER - це європейська програма, метою якої є залучення місцевих
акторів у сільській місцевості до розвитку власних регіонів шляхом формування
Місцевих груп дій (LAG) та розробки та реалізації стратегій. Програма LEADER
існує вже майже 30 років. До цього часу було створено понад 2500 МГВ, які
охоплюють понад 50% сільського населення в ЄС. Проект має на меті
активізувати, та забезпечити інклюзивність, підвищити вплив громадян у
вирішенні місцевих сільських питаннях у контексті партнерства задля
налагодження прямого зв'язку зі своїми громадянами.
Завдяки більш різноманітному механізму фінансування, місцеві Групи дій
LEADER тепер можуть вирішувати складніші проблеми розвитку сільської
місцевості, ніж раніше - такі як співпраця між сільською місцевістю, рибальством
та міськими районами, соціальна згуртованість та основні послуги для сільських
жителів, послуги для інвалідів та ІКТ. Починаючи з поточного періоду
програмування (2014-2020), використання мультифондів CLLD було розширено
до міського виміру.
CLLD базується на трьох взаємопов'язаних елементах:
- місцеві групи дій (представники державних та приватних місцевих
соціально-економічних інтересів);
- інтегровані стратегії місцевого розвитку;
- чітко визначені території.
Приклади проєктів, які були реалізовані за підтримки ЄФРСР чи Фонду
ЄФМД:

2012 Великий проєкт - Проект Асоціації сільського партнерства сільських
районів Лієпаї «Клуб туризму «Ога»» «Створення Центру активного туризму -
поселення курських вікінгів».
2013 Великий проєкт - Даугавпілський та Ілукський районний партнерський
проєкт «Сусіди» «Створення виноробно-селекційного центру Pauls Sukatnieks у
парафії Двіете «Apsīte».
2014 Великий проєкт - проєкт «Покращення торгових можливостей
продуктів Єлгівської області» асоціації «Продовольчі майстри», запропонований
Сільським партнерством «Ліелупе».
2015 Великий проєкт - проєкт Krista Eberlins «Розвиток та модернізація
компанії з обігу продуктів бджільництва для сприяння конкурентоспроможності»,
запропонований Асоціацією сільського розвитку району Салдус.
2017 Великий проєкт - проєкт SIA Latvia Catering Company «Придбання
технологічного обладнання мобільних ресторанів», запропонований партнерством
Ropaži Garkalne.
2018 Dižprojekts - проєкт «Створення ексклюзивного ресторану« Вечір на
озері» на озері Кала», реалізований SIA «REZIDENCE», запропонований фондом
«Madonas novada fonds».
Отже можна зробити наступний висновок: формування політики ЄС щодо
розвитку сільських громад та територій відбувається за активної участі
національних держав та національних організацій громадянського суспільства. ЇЇ
надметою є досягнення візії майбутнього сільської громади Європи як динамічної,
інклюзивної та стійкої, де впроваджено заходи з підтримки культурного
різноманіття, процвітаючої економіки та ефективного управління екологічною та
культурною спадщиною.
Як приклад для наслідування, пропонуємо ознайомитись з досвідом
Естонської республіки у формуванні креативних спільнот та забезпечення
доступності до креативних культурних індустрій у сільській місцевості.
28

Естонія кожні два роки організовує сільські парламенти для поєднання
різних рівнів управління. Це показує, як політика розвитку сільських районів може
отримати користь від регулярної формалізованої взаємодії між селами та
посадовими особами, які приймають рішення на національному рівні, з акцентом
на практичній їх реалізації.
Далі хочемо продемонструвати досвід Кодуканту - головної естонської
організації місцевих груп та громад, що працюють у сільській місцевості.
Рух організовує своїх членів, щоб голоси в сільській місцевості чули особи,
які приймають рішення що допомагає побудувати кращу політику для тих, хто
живе у сільській місцевості, допомагаючи їм жити стійким життям, будувати
мережі та піклуватися про село.
Рух "Кодукант" розпочався наприкінці 1991 року, коли були налагоджені
контакти із національними сільськими ініціативами у Швеції, які називаються
«Вся Швеція повинна жити». Мотивацією було покращення умов на селі,
подолання наслідків змін структури сільських поселень та депопуляції сільських
районів.
Ініціаторами проекту стали два округи: Вільянді та Рапла, що були обрані
пілотними округами, підтриманими їхніми округами-побратимами у Швеції як
пілот «рухомих сіл», разом із Шведським сільським рухом.
Невдовзі про успіх пілотних проєктів стало відомо серед інших сіл Естонії, і
кілька повітових організацій сільського руху були зареєстровані як легальні
НУО. Ідея була передана уряду та парламенту, змусивши їх зрозуміти, що Естонія
потребує власної естонської програми розвитку села.
У 1996 році можна було розпочато програму підтримки місцевих сільських
проектів, а також утворено кілька окружних організацій. Цього ж року зібрався
перший сільський парламент естонських сіл. Обговорення в робочих групах
закінчилися рішенням про заснування організації під назвою "Кодукант", яка була
офіційно сформована 9 жовтня 1997 року.
29

Кодукант - це асоціація неурядових організацій, структурована на 3 рівні в
2009 році:
- 1 Національна асоціація, що складається з окружних асоціацій та 8 інших
НУО;
- 15 незалежних окружних асоціацій, по одному в кожному естонському
повіті та сільські асоціації. Зараз вона налічує близько 5000 членів.
Метою організації є підтримка сільських громад у їх місцевих ініціативах,
підтримка малого підприємництва, створення та підтримка мереж на різних
географічних та адміністративних рівнях (від місцевого до міжнародного) та
вплив на політику, відкриття поглядів та потреб малих сільських громад.
Кодукант має місцеве представництво в 14 округах Естонії. Кожен з них
співпрацює з неурядовими організаціями та організаціями у своєму окрузі для
організації відповідних заходів у різних сферах (освіта, дискусії, навчальні поїздки
тощо). Окружні організації також виступають радниками Міністерства сільського
господарства з конкретних питань, збираючи пропозиції та ідеї, які Колегія
Кодуканту передає Міністерству.
Основний мозковий штурм відбувається у сільському парламенті
естонських сіл , що організовується кожні 2 роки. 400 учасників з усієї Естонії
збираються для обговорення проблем у сільській місцевості на основі отриманих
раніше матеріалів, які можна використовувати як додаткові ресурси у своїх
громадах. Цей формат також дозволяє місцевим та національним лідерам
обмінюватися досвідом та мережею навіть після завершення заходу. Результати
семінарів представляються місцевим та національним органам влади, іншим
організаціям та широкій громадськості.
Рух здійснює широкий спектр заходів на підтримку сільських громад. Вони
зосереджені на створенні спроможності сіл стати організованими, планувати свої
пріоритети, збирати та управляти коштами, здійснювати проекти та здійснювати
обмін з іншими селами та організаціями. Пропонуються тренінги та курси для
30

організацій та приватних осіб у таких сферах, як написання грантів, стратегічне
планування, лідерство, розвиток малого підприємництва та будівництво громад,
навчальні поїздки в інші округи та країни, щоб дати можливість спостерігати за
успішними проектами.
Також надаються технічні поради: консультації у сферах розвитку сільських
районів, сільської молоді, проектування та обслуговування малих підприємств,
розвитку жінок та гендерних питань.
Починаючи з 2005 року, особлива увага приділяється сільській молоді.
Протягом року в літніх таборах проводяться молодіжні навчальні сесії (про
розвиток громади, управління проектами та спілкування із ЗМІ), а також навчальні
поїздки до успішних сільських асоціацій із залученням молодих сільських
жителів. Завдяки цій діяльності молоді люди можуть ділитися досвідом та
розвивати потенціал для організації місцевих заходів у своєму власному селі. Це
сприяло не лише залученню сільської молоді до місцевих сільських асоціацій, але
також до молодіжних проектів та організацій Кодуканту, оскільки з 2008 року
Рада Кодуканту має представника молоді.
З 2005 року в центрі діяльності Кодуканту є сільське об'єднання та його
господарство. На сьогодні сільські асоціації управляють близько 250 будинками
громад в Естонії. Деякі з них отримують фінансову підтримку з боку місцевої
влади, інші повинні знаходити власні ресурси. Тому було розпочато декілька
проектів з розробки служб збору грошей на управління будинками громад та
підтримку об’єднань.
Завдяки співпраці із сільськими компаніями та неурядовими організаціями
об’єднання навколо будинків громади запропонувало декілька видів послуг
адаптованих до потреб та побажань громади.
Будинки громад як багатофункціональні сервісні центри: можна знайти
інформаційні центри, кафе, навчальні центри.
31

Культурні послуги: на основі досвіду організації культурних заходів (літні
ночі, зустрічі в селах, різдвяні вечірки тощо), сільські асоціації зараз
організовують різні заходи - дитячі літні табори, сільські театри, танцювальні
вечірки тощо, пропонуючи також ці послуги місцевим влади.
Соціальні послуги: абсолютно новий дитячий центр денного перебування є
прикладом послуг, що пропонуються громаді.
Персональні послуги також потрібні у віддалених районах, а сільські
організації пропонують сауну та пральню, послуги садівництва або туристичні
послуги на базі громади.
Будинки громад як багатофункціональні сервісні центри також сприяють
створенню та підтримці робочих місць на селі, підтримці розвитку сільських
об’єднань та дрібних підприємців та покращувати якість життя у віддалених
районах.
У лютому 2005 року у співпраці з Естонським сільським туризмом було
розроблено новий туристичний продукт «Сільський туризм, можливість розвитку
громади» мета якого активізувати процес створення малих підприємств та
створення передумов для поширення ідеї сталого туризму на селі та створення
якісних сільських туристичних продуктів.
У 2007 році розпочато проект «Село, що навчається» який дозволяє
організовувати практичні навчальні поїздки по країні під час різних семінарів на
сільські теми. Основна ідея проекту - створити центри навчання впродовж життя
та створити осередки навчання в будинках громад віддалених сіл. Завдяки
навчанню організація отримує зворотній зв’язок з діючими підприємцями
У квітні 2020 року естонський рух "Кодукант " за підтримки Фонду
активних громадян розпочав проект "Програма безшовного сільського
суспільства". Метою є збільшення можливостей адвокації сільських громад та
посилення співпраці між сільськими громадами та органами місцевого
самоврядування.
32

В якості першої діяльності було розпочато
картографування загальнодержавного сільського руху, щоб отримати об’єктивну
картину кількості та розміщення сільських старост, сільських будинків та
сільських товариств в Естонії. Було також досліджено, скільки муніципалітетів
мають систему підтримки сільських рухів, тобто чи існує статут старости села, чи
працює комісія ради, що відповідальна за сприятливе середовище, та / або рада
співпраці із залученням сільських лідерів.
У травні-червні 2020 року сільський рух Кодукант провів швидке
опитування щодо наслідків весняної надзвичайної ситуації на сільське населення
на основі чого було сформовано підсумок опитування: Аналіз обстеження
надзвичайної ситуації_Kodukant 2020
Навесні 2021 року відбудеться конференція з питань громадської роботи
для органів місцевого самоврядування у співпраці з партнерами - Естонською
асоціацію лідерів та Асоціацію місцевого самоврядування Ляене-Вірума VIROL.
Проект фінансується Фондом активних громадян EEA Grants, який здійснюється
за посередництвом Фонду «Відкрита Естонія» у співпраці з Асоціацією НУО.
З часу свого заснування Кодукант виступав як партнер державного сектору
у розвитку сільських територій, і став посередником між селами та урядом через
освіту, адвокацію та лобіювання. Зараз представник Кодуканту бере участь у
засіданнях круглого столу з президентом Естонії, метою яких є внесення
пропозицій щодо розвитку громадянського суспільства. Транснаціональні зв'язки
завжди були важливими для KODUKANT, який є членом Форуму НУО
"Синергія", Північної мережі Hela Norden Ska Leva, ERA, ERCA та мережі
PREPARE. KODUKANT тісно співпрацює з іншими сільськими рухами і допоміг
багатьом країнам Європи створити свої організації. Окрім міжнародних обмінних
семінарів, організація також має кілька міжнародних спільних проектів.
33

Досвід створення та багаторічної роботи подібної організації буде корисним
не тільки представникам НУО, а у ОМС як приклад співпраці задля розвитку
сільських територій та лобіювання інтересів сільських громад.
З огляду на особливості ресурсів громад, що беруть участь у проекті
наведемо приклад проекту з підтримки майстрів ремесла естонських сільських
районів
Ініціатором проекту є Фонд озера Вирцярв, основною метою діяльності
якого є регіональний розвиток сільської місцевості навколо озера Виртярв,
збереження та підтримка місцевих традиції, створення підприємницьких мереж у
регіоні. Одним із завдань фонду є заохочення місцевого населення до
природоохоронної економічної діяльності, яка сприятиме зростанню екотуризму
та розвитку традиційної галузі виробництва.
Озеро Вирцярв - найбільше внутрішньоестонське озеро. В основному воно
використовувався рибалками із семи сіл, що межують з озером, та є природнорекреаційним
об’єктом Natura 2000. Сім органів місцевого самоврядування
створили організацію для планування спільного розвитку регіону озера Виртсярв -
Фонд озера Вирцярв.
Основна ідея створення проекту – це розвиток традиційних ремесел, що є
важливою частиною естонської культурної спадщини та унікальними ресурсами
громад що сприятиме зростанню екотуризму та розвитку традиційної галузі
виробництва в регіоні.
В рамках проекту компанією ANKGrupp Ltd, якою керують місцеві жителі з
регіону озера Виртсярв було створено інтернет-магазин www.estcraft.com де
продаються вироби майстрів регіону. Місцеві майстри реалізують свою
продукцію, яка створена з використанням місцевих матеріалів та традиційних
навичках ремесла за підтримки Estcraft що допомагає проекту здійснювати
передпродажну обробку товарів, фотографування, маркетингу та доставку.
34

Проект отримав розвиток за межі 7 сільських громад-учасниць Фонду до
нього долучаються ремісники з усіх естонських сільських регіонів. Єдиним
критерієм є те, що вироби повинні виготовлятися естонськими майстрами ручної
роботи. Будь-які інші додаткові критерії вітаються: наприклад, традиційні схеми
та методи роботи, місцеві матеріали.
Фонд озера Вирцярв постійно організовує навчальні заходи в регіоні Озера,
темами яких є використання місцевих ресурсів в озерному регіоні в будівництві
та ремеслах.
Усі вироби ручної роботи продаються в туристичних центрах навколо озера
Виртсяв, створено ремісничий маршрут, який буде пропонувати екскурсії поблизу
розташованих ремісничих майстерень. Також пропонуються Rural Holiday –
нетривалі відвідини сільської місцевості, де турист може провести відпустку в
відреставрованих традиційних господарських будівлях.
Приклад місцевого продукту - Unique Art Of Fish Skin. Шкіри різних видів
риб, що мешкають у місцевих водах, використовувались для створення арт
об’єктів.
Основна мета всього процесу - допомогти підтримати населення в регіонів,
зміцнити в'язки між майстрами, давши їм уявлення про те, як разом створювати та
розробляти більш цікаві вироби
Хочемо наголосити, що досвід Естонської республіки з управління
сільськими територіями, формування креативних спільнот, забезпечення
доступності до креативних культурних індустрій у сільській місцевості та
підтримці діяльності креативних підприємців є надзвичайно важливим для
Одеського регіону та України взагалі особливо на завершальному етапі
формування об’єднаних територіальних громад.
Цікавим для України є підхід до формування креативних просторів у
Фінляндії. Його основою є самоорганізація громадян, яких цікавить креативна
діяльність, самовираження, творчість. Тобто креативні простори створюються
35

завдяки залученню, активізації сусідства й активних людей, і лише потім
відбувається їх інституалізація та просторове виділення.
Велике Герцогство Фінське активно працює задля місцевого розвитку в
різних секторах суспільства, саме тому найбільша додана вартість від
використання коштів за програмою Community-led local development (CLLD)
полягає у збільшенні організаційних, інституційних та фінансових можливостей
громадянського суспільства.
Місцевий розвиток під керівництвом громад (CLLD) - це термін, який
Європейська Комісія використовує для опису підходу, який перетворює
традиційну політику розвитку «зверху вниз». Відповідно до CLLD, місцеве
населення бере на себе візьми та формує місцеве партнерство, яке розробляє та
реалізує інтегровану стратегію розвитку. Стратегія розроблена з урахуванням
соціальних, екологічних та економічних переваг громади або "активів", а не
просто для компенсації витрат на її проблем. Місцеве партнерство отримує
довгострокове фінансування з Європейських фондів, включаючи Європейський
фонд морського рибальства (ЄМФП), і вирішує, як воно витрачається.
На рівні сільських територій постійно реалізуються проекти Відкриті села,
Село року, інші. Асоціація сіл Фінляндії щороку проводить конкурс Село року -
активне та інноваційне село року. Вибираючи село року, метою є висвітлення
різноманітної діяльності сіл та пошук активних сіл, продуктивної сільської
діяльності та позитивних прикладів сільської діяльності та співпраці.
Окремий наголос у Фінляндії зробили на розвиток сільської місцевості через
освіту, культуру і зайнятість у креативному секторі. Відтак для підтримки
відповідних програм вдалося залучити кошти European Agricultural Fund for Rural
Development.
Проект «Smart Rural 21» - це проект із підтримкою Європейської Комісії
(DG AGRI) на два з половиною роки із загальною метою сприяти та надихати села
на розвиток та впровадження підходи та стратегії розумного села по всій Європі, а
36

також робити висновки та підтримувати майбутні політичні заходи щодо
розумних сіл. Проект стартував у грудні 2019 року та завершиться у червні 2022
року. Проект «Розумні села» - це відносно нова концепція, яка має на меті
допомогти сільським громадам відповісти на виклики та зрозуміти нові
можливості 21 століття.
Як приклад хочемо навести учасника проєкту «Розумні села» - сільську
громаду Рауданмаа, що є частиною міста Кангасала. Це сільська місцевість, де
проживає близько 600 жителів і складається з двох невеликих сіл - Кесо і
Каутіала. Громадський актив зорганізував мешканців на нові перетворення та
цифровізацію у громаді задля залучення нових інноваційних можливостей для
покращення сільської економіки та умов життя.
У громаді є кілька активних об’єднань, регулярно організовуються збори
жителів села з питань, які хвилюють усіх. Жителі побудували власну систему
водопостачання, каналізації, провели оптичну волоконну мережу. Зараз з головних
потреб громада вважає створення добре функціонуючої мультисервісної розумної
сільської ратуші, яка надаватиме послуги місцевим жителям та відвідувачам
району. Попередньо було зібрано думку та ідеї всіх жителів села щодо розробки
плану сільської ратуші та розроблено детальні плани щодо будівництва,
функціонування та стійкості функціонування установи.
Слід зазначити, що у Фінляндії сільські муніципалітети часто складаються з
декількох сіл. Поки села не мають своїх власних обраних представників, вони
часто утворюють сільські асоціації для вирішення загальних проблем.
У Фінляндії села мають порівняно мало жителів і розташовані в
малонаселених районах. У багатьох з них, найбільш віддалених зменшується
кількість населення, згортається сфера послуг та економіка.
Села не мають бюджету на розвиток, тому реалізація проектів є результатом
динамічного середовища де жителі села вживають заходів спільно з
муніципалітетами та іншими зацікавленими сторонами, часто через
37

співфінансування проекту. Це призвело до різноманітних рішень - від
індивідуальних, до договірних та партнерських. У Фінляндії, особливо в
Північній Фінляндії, деякі конкретні завдання були делеговані низовим акторам
через бюджетування. По всій Фінляндії активні НУО та села вели переговори
щодо укладання договорів з надання послуг муніципалітетами: від послуг з
активного відпочинку та культурного дозвілля до різноманітної діяльності
муніципалітету, пов’язаної з розвитком сільської місцевості.
У Рауданмаа мешканці живуть в гармонії з природою та підтримують
сільські культурні ландшафти. Своїми основними ресурсами громада вважає
культурне середовище, спадщину, створені спільнотою, традиційний спосіб життя
в селах та природу: ліси, озера та гірські ландшафти. В планах розвивати
пішохідний туризм, верхову їзду, рибальство та прокат човнів.
Картування відповідних маршрутів, погоджених з місцевими
землевласниками, для піших прогулянок, велосипедних та інших видів
відпочинку, на думку жителів, збільшило б привабливість району серед нових
жителів та відвідувачів, сприяло б розвитку закладів HoReCa.
Завдяки участі у проекті Розумне село, громада прагне залучити нові
інноваційні можливості для розвитку села за трьома основними напрямками:
довкілля, культура та екологія завдяки спільному використанню ресурсів,
обладнання, взаємодопомоги.
Досвід громад Великого Герцогства Фінського із самоорганізації щодо не
тільки вирішення побутових питань, а й до відстоювання своїх конституційних
прав на розвиток, в тому числі творчий, задоволення культурних потреб та
впровадження практик із збереження самобутності, є надзвичайно цінним та
показовим.
Приклад налагодження співпраці та вирішення міських та сільських питань
у польському регіоні Долина Стругу демонструє розвиток громадських ініціатив
задля економічної сталості сільських територій.
38

Асоціація "Долина Стругу" (Regionalnego Towarzystwa Rolno-
Przemysłowego «Dolina Strugu») ініціювала у 90-х кілька колективних проектів
щодо доступу до телекомунікацій (телефонний кооператив) та для прямого збуту
місцевої продукції в регіоні та сусідньому місті (мережа прямих
продажів). Діяльність асоціації основною метою полягає у навчанні мешканців,
особливо молодих людей, та сприянні у створенні бізнесу та диверсифікації
діяльності в регіоні з сильними сільськогосподарськими традиціями.
Долина Стругу займає 300 кв. км і налічує 40 200 жителів. Це регіон, що
охоплює майже увесь басейн річки Струг, розташований в Підкарпатському краї в
південно-східній частині Польщі, недалеко від Жешува. Це регіон має наступні
ресурси для розвитку креативних бізнесів: історична спадщина, культурні
ресурси та нематеріальна культурна спадщина, природно-рекреаційні ресурси
(територія належить до району охорони ландшафту Гізнієнсько-
Гвозніцький). Економіка регіону тісно пов'язана із екологічним сільським
господарством а близько двох третин всього працюючого населення працює на
7000 індивідуальних фермерських господарствах, розташованих у Долині Стругу.
«Долина Стругу» - це не географічна назва, а партнерство, що існувало з
1990-х років та було започатковане на основі співпраці 4 карпатських громад:
Блажова, Хмельник, Хізне і Тичин. Асоціація охоплює 2 міста та 26 сіл.
Ініціатива почала свою роботу зі створення телефонного кооперативу, який
був заснований п’ятьма представниками місцевого самоврядування разом з
двадцятьма місцевими представниками бізнесу у 1991 році. Станом на 1991 рік ці
чотири комуни мали доступ лише до 800 телефонних абонентів, а державна
телефонна компанія не бажала розвивати клієнтську базу та інвестувати в цей
регіон. Для створення нової телефонної мережі, яка налічувала близько 6500
членів і було засновано кооператив. На основі успішного досвіду співпраці
провідні члени телефонного кооперативу, а також місцеві органи влади заснували
неприбуткову організацію під назвою «Долина Стругу» з метою вирішення
39

проблем комунальної інфраструктури, підтримки охорони навколишнього
середовища району та стимулювання економічну діяльність у регіоні.
Першим завданням, з яким довелося зіткнутися партнерству долини Струг,
були телефонні послуги. Статутний капітал кооперативу складався з внесків, які
кожен житель повинен був заплатити за приєднання до цієї телефонної
компанії. Додатковий капітал брали з банківських кредитів, тоді як комуни та
деякі місцеві лідери виступали гарантами. З 1993 року телефонний кооператив
почав працювати без будь-якої додаткової фінансової підтримки. Результатом
його діяльності стало забезпечення сільської місцевості телефонної мережі
останнього покоління. Можливість користування Інтернетом з’явилася незабаром
після цього. Відкритий у 1991 році, Районний телефонний кооператив у Тичині
налічує сьогодні 9500 передплатників та забезпечує безкоштовні місцеві дзвінки
для своїх 6200 членів кооперативу. Усі абоненти можуть отримати доступ до
Інтернету за посиланнями DSL. Таким чином було забезпечено доступ до мережі
Інтернет та мережування членів кооперативу.
Надалі місцеві активісти почали працювати над просування місцевої
продукції за допомогою прямого маркетингу: було створено кооператив
«Хмельник Здруй», що розпочав свою діяльність у 1994 році а його основними
завданнями було створення нових робочих місць для жителів регіону Долина
Стругу, надання фермерам можливості продавати свою продукцію, забезпечення
жителів регіону місцевими продуктами виготовленими за традиційними
технологіями та збереженням довкілля і земельних угідь у доброму та екологічно
чистому стані. Він був заснований на стартові кошти, частково від комун
(особливо комуни Хмельник), а частково за рахунок позики під заставу будинків
місцевих лідерів громадської ініціативи. Спочатку партнерство забезпечувало
населення регіону мінеральною водою, яку замовляли по телефону та доставляли
додому. У наступні роки вони додали нові продукти і дуже швидко збільшили свої
виробничі потужності. У 2005 році в кооперативі вже працювало 400 осіб та
40

купувалось продукція у понад 500 невеликих фермерських господарствах Долини
Стругу. В районі міст Краків, Жешув, Тарнов та Люблін вони забезпечують 70 000
домогосподарств вирощеними та переробленими продуктами. Клієнти замовляють
покупки по телефону або в Інтернеті і отримують пряму доставку
додому. Фермери мають коротко - або середньострокові контракти з
кооперативом, що дозволяє їм продавати свою продукцію без необхідності
доставляти її в далеку оптову компанію. Це забезпечує їм основне джерело доходу
та впевненість у ситуації на ринку наступного року. Крім того, кооператив
переробляє продукцію фермерів і продає її безпосередньо своїм клієнтам та
підтримує фермерів у поданні заявки на отримання екологічної сертифікації та
плануванні виробництва. Місцеві фермери отримують інформацію про програми
ЄС та допомогу в поданні заявок на безкоштовно з офісу, який в основному
фінансується місцевою некомерційною організацією “Долина Стругу”.
«Долина Стругу» також здійснювала ініціативи, спрямовані на покращення
ситуації на регіональному ринку праці та створила агентство з працевлаштування
для місцевих жителів, де кандидати на роботу отримують консультативну
допомогу у пошуку нових робочих місць. Особливо молоді кандидати на роботу
отримують знання щодо належної підготовки до заявок на роботу та поведінки на
співбесіді. Асоціація «Долина Стругу» організовує семінари для людей, які хочуть
відкрити свій бізнес, та для молодих підприємців. У 2002 році, за допомогою
фінансової допомоги Світового банку як подальший розвиток ініціативи,
з’явилася консультативна агенція з питань започаткування нових підприємств. Це
агентство допомагає зацікавленим бізнесменам та діючим малим підприємствам
подолати проблеми бюрократії, знайти фінансові ресурси або поліпшити поточне
виробництво. Агенція також пропонує позики підприємцям, якщо вони можуть
призначити двох гарантів повернення коштів. Процентні ставки значно нижчі від
ставок комерційних кредитів, що повинно полегшити старт малого бізнесу. З
моменту свого заснування агентство консультувало понад 400 жителів. Для
41

клієнтів це безкоштовно, оскільки витрати покриваються за рахунок фінансової
допомоги Світового банку.
Особливу увагу Агенція та громади, що входять до неї, приділяють
збереженню та відтворення регіональних традиції та культури Долини Стругу:
традиційним методам ведення господарства, збереженню старовинних рецептів
приготування їжі, вишивці, писанкарству, виготовленню весільних обрядових
конусів, тощо.
Агенцією видано кулінарну книгу з місцевими рецептами, загалом у регіоні
створено 22 клуби сільських домогосподарок що популяризують нематеріальну
культурну спадщину громади на місцевих ярмарках. На сайті
http://www.portal.strug.net/dzielimy-sie-pomyslami/regionalne-przepisy-kulinarne
можна придбати місцеві страви, вироби майстрів декоративно-прикладного
мистецтва: від традиційного хенд-мейду до дерев’яних скульптур.
Розпочавши використання наявних ресурсів з виготовлення мінеральної
води та обробки земельних угідь, громади швидко зрозуміли переваги
використання історичної культурної спадщини та природних ресурсів задля свого
розвитку та започаткували програми з розвитку туризму: подієвого, гастро- та
агротуризму, паломницьких маршрутів.
Для прихильників піших або велосипедних прогулянок є підготовлені та
позначені туристичні маршрути:
- жовтий, низинний, довжиною 120 км, розташований навколо Жешува, далі
на Вілковію через Слоціну, Матисовку, Тичин, Германову, Пшиласек,
Могельницю, Зглобен, Дамброву, Братковіце, Буди Глоговські, Глогов,
Стобєрленч, Ясенка;
- блакитний, гірський, довжиною 40 км, що проходить від Бяли через
Матисівку, долину Хмельник, Борівку, zeжеґожувку, Яворнік-Польський, Бахор
до Динова;
- чорний, гірський, довжиною 2,5 км від Залесся до Матисувки - Жанув.
42

Також для любителів природи цікаво буде відвідати пам’ятки живої природи
в Долині Стругу - це дуби черепахи з окружністю понад 500 см, дрібнолисті липи
(460 см в окружності) та понад 1100 га заповідної ландшафтної зони з прекрасним
видом на ліси та мальовничі пагорби.
У зимовий сезон працює муніципальний спортивний центр, побудовані два
гірськолижні витяги довжиною 320 м та пропускною здатністю у 900 людей на
годину. Схил штучно засніжений, освітлений, а гірськолижні траси добре
підготовлені. Поруч зі схилом знаходиться будинки відпочинку, прокат лижного
спорядження, лижна школа та парковка.
Серед історичних пам’яток заслуговують на згадування старовинні особняки
та палаци. Найбільш відвідуваним релігійним пам'ятником долини Стругу, який є
також одним із найдавніших місць релігійного культу в регіоні, є монастир та
церква в Бореках Старих. Розташований у прекрасному лісі на вершині пагорба,
комплекс домініканського монастиря був заснований у 1667 році. Церква пізнього
бароко, побудована в 1684-1726 роках, неодноразово перебудовувалась, має багате
внутрішнє оздоблення, а в головному вівтарі є чудотворна картина Діви Марії з
Немовлям.
Будівля монастиря була зведена в 1712-1738 роках. Маріанський санктуарій
у Бореку - це відоме місце паломництва, 14 та 15 серпня кожного року десятки
тисяч людей збираються тут на урочистих святкуваннях свята Богоматері. Біля
церкви є мальовнича каплиця та джерело. Іншими цікавими пам’ятками
сакральної архітектури є святилища в Хізне та Хмельнику. Мальовничі
придорожні святині характерні для цієї місцевості. До цих культових місць та
знаків віри приєдналися Хрести Тисячоліття, що фінансуються місцевою
громадою на ознаменування вступу у ІІІ тисячоліття.
Музеї, що працюють в районі гмін Долини Стругу, є свідченням поваги
місцевої громади до рідних традицій, звичаїв та фольклору та створені на
громадських засадах: музей громади землі Блажов у Блажові та регіональний
43

музей громади в Тичині, приватний музей матеріальної культури села
Підкарпаття.
Це приклад того, як громади, об’єднавшись в Асоціацію для вирішення
конкретної технічної проблеми, надалі, зрозумівши цінність наявних ресурсів,
зорганізувались для спільного управління, збереження та інтегрували їх у життя
громади. Багато людей вже помітили численні переваги цього регіону, в останні
роки спостерігається постійний приплив людей. Тут охоче будуються будинки,
охоче поселяються у сільській місцевості регіону, тому число міських жителів
регіону складає лише 6% від загального числа мешканців, а кількість підприємств
на 100 жителів зросла вдвічі, в порівнянні з іншими сільськими комунами поблизу
Жешува. Основна діяльність в даний час зосереджена на реалізації програми
розвитку "Sami się", що дасть змогу подолати багато обмежень, які випливають з
місцевих умов та економічного профілю.
Асоціація "Долина Стругу" пройшла шлях від низової громадської
ініціативи до створення виробничого кластеру. Аналіз діяльності Асоціації
дозволяє прослідкувати момент коли, досягнувши економічної сталості, громади
почали розвивати супутні бізнеси сфери креативних індустрій та власними
зусиллями сприяють задоволенню культурних потреб мешканців.
Як позитивний приклад розвитку культури та креативних індустрій у
відповідності до основоположних європейських цінностей, можна привести досвід
Федеративної Республіки Німеччина.
44
Рис.1.4

Країна-учасник «Розширеної часткової угоди» (EPA) з 2013 року, Німеччина
долучилась до 25 з 38 культурних маршрутів Ради Європи: Ганзейскькі міста,
Європейські маршрути Моцарта, Шлях св. Мартина Турського, По місцях
Клюнійского Ордену, Віа Регія, Трансроманіка, Європейський шлях
цистерцианських абатств, Маршрут європейськими кладовищами, Європейський
маршрут історичних термальних курортів, Європейський керамічний шлях,
Європейський маршрут мегалітичної культури, Шлях гугенотів і вальденсов,
Маршрути Габсбургів, Європейські маршрути імператора Карла V, Маршрут
Наполеона, Шляхами Роберта Льюїса Стівенсона, Réseau Art Nouveau Network,
Маршрути імпресіонізмів, Укріплені міста регіону Гранде, Європейський шлях
промислової спадщини, Визвольний шлях Європи, Шляхи Реформації, Iron
Curtain Trail та Le Corbusier Destinations: Architectural Promenades.
За підтримки Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини,
Європейський центр культури та інформації в Тюрінгії видав нову брошуру про
культурні маршрути Ради Європи у Німеччині за 2020 р. У цій новій публікації
представлені Культурні маршрути Програми Ради Європи та сертифіковані
Культурні маршрути, що перетинають Німеччину, а також висвітлено їх основні
напрямки в країні.
Культурний маршрут, за визначенням (EPA), це проект співпраці у сфері
культурної, освітньої спадщини та туризму, спрямований на розробку та
просування маршруту або серії маршрутів на основі історичного маршруту,
культурної концепції, постаті чи явища, що має транснаціональне значення та
значення для розуміння та повага загальноєвропейських цінностей. Культурний
маршрут - це проєкт співпраці як між країнами-учасниками, так і на місцях у сфері
культури, освіти, спадщини і туризму яка спрямована на створення одного або
декількох маршрутів подорожі за напрямками: історичні шляхи, культурна
концепція, особистість або явище транскордонного значення та актуальності, що
45

має на меті розвивати та пропагувати розуміння та повагу до
загальноєвропейських цінностей.
Сьогодні 38 культурних маршрутів Ради Європи заохочують європейських
громадян досліджувати та актуалізувати свою спадщину, практикуючи
культурний туризм по всій території європейського континенту і не тільки. Вони є
міжкультурного діалогу та сприяють кращому розумінню європейської культури
ідентичності, збереження та зміцнення природної та культурної спадщини як
джерела культурного, соціального та місцевого розвитку.
Ці базові мережі забезпечують взаємодію між національними,
регіональними та місцевими органами влади, громадами та широким колом
асоціацій та соціально-економічних зацікавлених сторін, сприяють різноманітним
формам доступу до культури та спадщини.
Програма культурних маршрутів Ради Європи - це не тільки високий рівень
якості культурних та туристичних продуктів, але й рівень залучення
громадянського суспільства та волонтерської роботи, дослідницька діяльність в
клубах, асоціаціях та ініціативах; це горизонтальні зв’язки між країнами та
громадами, а також це активізація роботи на місцях зі збереження та
популяризації культурного надбання, що робить культурне багатство Європи
помітним.
Культурна спадщина, завдяки поєднанню матеріальної та нематеріальної
культурної спадщини, оживляє такі культурні цінності, як освіта, наука і техніка,
ремесла, мистецтво, музика та література, а також народне мистецтво та звичаї.
Культурні маршрути документують культурний обмін через кордони та
континенти і ілюструють важливість історичного досвіду та міжкультурного
діалогу для взаєморозуміння та толерантності не тільки між країнами, але і в
середині громади. Крім того, вони дають змогу відкривати і менш відомі осередки
культури поза маршрутом. Так вони дозволяють досягти стійкості туризму
справляють позитивний вплив на регіон в цілому та на розвиток місцевої громади.
46

Програма в останні роки динамічно розвивалася, кількість сертифікованих
культурних маршрутів неухильно зростає. Україна, наразі долучилась до трьох
маршрутів: Європейські шляхи Моцарта, VIA REGIA, Європейський шлях
промислової спадщини. Це критично мало, враховуючи той потенціал,яким
володіє країна, однак цей факт чітко вказує на ставлення до власної спадщини.
Саме тому, для проведення бенчмаркінгу територій, ми використовувати критерії
Культурних маршрутів Ради Європи, маючи на меті зорієнтувати актив
новостворених громад на розбудову якісно нових відносин та систем управління
громадою з урахуванням європейських цінностей.
Окремо варто зупинитись на факторі, що відіграє суттєву роль у розвитку
культурних та креативних індустрій Німеччини – ефективній системі соціального
забезпечення, яка враховує існування особливої групи населення
Kunstlersozialkasse (або «соціальна група художників»), і державній програмі
пільгового медичного страхування. Остання дозволяє вільним художникам і
письменникам (незалежно від того громадянами якої країни вони є) отримувати
першокласну медичну допомогу. Канцлерка ФРН Ангела Меркель так озвучила
три найважливіші завдання, що стоять урядом: забезпечення якісною освітою,
підтримка бізнесу, як фундаменту благополуччя всіх жителів країни та підтримка
художників та митців, як основи духовного розвитку людини.
Аналізуючи розвиток креативних індустрій у Німеччині, можна зробити
наступний висновок – його збудовано на людино-центриському підході, коли,
завдяки діям уряду, трансформуються і розвиваються креативні простори
територіальних поселень, які, в свою чергу, сприяють самовираженню
представників різних професій, демонстрації іншим своїх творчих проектів і
результатів їх реалізації, формуванню особистих інтересів, підвищенню
туристичної привабливості міст.
47

1.4 Особливості розвитку креативного сектору економіки Республіки
Корея
Еволюція креативних індустрій країн Східної Азії, зокрема Республіки
Корея, дозволяє помітити відмінність у підходах до визначення кола креативних
індустрій від практик ЄС: акцент зроблено на національні соціокультурні і
політичні чинники, які і вирізняють форми культурних та креативних індустрій,
основну їх частку становлять ті ККІ, в основі яких, покладено збереження та
обслуговування культурної спадщини, зменшення бідності, розвиток
інфраструктури в сфері послуг. Можна відслідкувати наявність нової парадигми
державного управління у цій сфері - «креативні культурні індустрії – це шлях для
здійснення культурної експансії, трансляції своїх цінностей і норм, нова
платформа для просування товарів інших сфер економіки на світові ринки».
Корейський практичний підхід до продуктів культурних та креативних
індустрій як платформи для презентації продуктів інших сфер економіки дозволяє
Республіці Корея сьомий рік поспіль займати найвищі позиції у переліку найбільш
інноваційних економік світу, складеному аналітиками Bloomberg. Корея є одним з
лідерів у виробництві товарів з високою доданою вартістю, а її досвід передусім
цікавий тим, що в країні за 60 років була створена економічна модель, що
стабільно зростає, швидко реагує на глобальні виклики, здатна розвивати інновації
за відсутності достатньої сировинної бази. Приклад Республіки Корея
переконливо доводить, що впровадження креативного підходу в ініційовані і
підтримувані державою довгострокові стратегії не тільки забезпечує інноваційне
лідерство на глобальному ринку, але й надає нові можливості соціальноекономічного
прогресу.
У 2004 році була розроблена програма - Мережі творчих міст ЮНЕСКО
спрямована на сталий розвиток міст, заснованих на культурі та творчій індустрії,
мета якої - сприяння культурному різноманіттю на основі місцевої
48

культури. Дотримуючись цих основних цінностей програми творчих міст, три
міста Кореї - Сеул (2010, Креативне місто дизайну), Ічхон (2010, Креативне місто
ремесел та народних мистецтв) та Чонджу (2012, Креативне місто гастрономії) -
доєднались до мережі. Міста, обравши смарт-спеціалізацію, реалізують відповідну
політику з метою побудови моделі сталого розвитку міст у відповідності до планів
розвитку міст та сприяння культурному задоволенню своїх громадян.
Для того, щоб переосмислити міську політику, яка була зосереджена на
вибірковому розвитку, та подолати проблеми швидкої урбанізації, Сеул під
баченням «Дизайн турботи про громадян» реалізує політику у такий спосіб, щоб
представити модель стійкого міського розвитку через дизайн.
Зокрема, Сеул очолює креативну індустрію, підтримуючи малі та середні
дизайнерські компанії та дизайнерів нового покоління для забезпечення стійкості
в дизайнерській галузі. Він також управляє культурним комплексом, де
проводяться дизайнерські семінари, покази мод та виставки, а також різноманітні
програми за участі громади міста. Цей комплекс створює можливості для обміну
та нетворкінгу між різними креативними індустріями, включаючи дизайн.
Місто Ічхон визначило місцеві культурні цінності та творчий потенціал як
основу своєї майбутньої стратегії розвитку міст та обрало «культуру» як ключове
слово для своєї стратегії розвитку, на основі якої розроблено детальний план її
впровадження, включаючи сталий розвиток творчого культурного надбання міста,
реорганізація культурної інфраструктури та програмного забезпечення, а також
покращено культурну обізнаність громадян. Дотримуючись цієї стратегії, Ічон
сприяє обміну та співпраці з іншими міжнародними містами, обміну досвідом у
галузі ремесел для розширення своїх можливостей та перспектив, а також
заохочує громадянську участь у політиці сталого розвитку міста шляхом
проведення відповідних досліджень, форумів та фестивалів. Зокрема, визначення
міста Ічхон як міста-креатора викликало почуття гордості за місцеві культурні
цінності у громадян та художників Ічхона. Таким чином, місто продовжує свої
49

зусилля щодо створення невеликого, але міцного міста культури світового
рівня. Крім того, примітно, що місто пришвидшило свої творчі спроби поєднати
різні галузі, такі як містобудування, архітектура, культура та освіта, з ремеслами.
Чонджу, як Креативне місто гастрономії, вбачає свій розвиток у збереженні
та актуалізації місцевої традиційної культури в сучасному контексті. Проект Han
Style, спрямований на модернізацію традиційної культури, об’єднує продукти
харчування, ремесла, традиційну музику та традиційні стилі дизайну житла. Як
конкретизувати, місто Чонджу намагається підвищити якість туризму, культурної
галузі та повсякденного життя за допомогою галузей, заснованих на
традиціях. Він також намагається популяризувати оновлення міста, заснованого на
традиційній культурі, обмінюючись цим досвідом та стратегіями з іншими
креативними містами гастрономії. Це дуже важливо для сприяння культурному
різноманіттю в Кореї та для міжнародної спільноти в тому сенсі, що вона зберігає
традиційну культуру, яка зникає.
Сільська Корея стикається зі значним зменшенням кількості населення через
еміграцію молоді. З огляду на вік, населення, що залишається не може
оптимізувати роботу громади та управляти ресурсами, що їй належать.
Співвідношення людей старше 65 років становить близько 38%, що майже вдвічі
більше, ніж у цілому по країні. Села знекровлюються з точки зору доходів, а
також через відсутність дієвих інституційних механізмів, які можуть замінити
дезінтегровані старі громади. Існує сегрегація та конфлікти через те, що окремі
групи отримують прибуток і нехтують тим, як місцеві економіки вкладаються в
структури громад та екологію.
У 2000 році існували деякі урядові політики, які були розроблені більш
цілісно і не зосереджувались лише на сільськогосподарських практиках у
сільській місцевості, як це було б раніше. Ці програми були спрямовані на
розвиток, заснований на інтересах громади, заохочували створення
представницьких рад та сприяння розвитку місцевих керівних комітетів. Вони
50

здебільшого включали ділові програми з акцентом на розробку туристичних
проектів та навчальних закладів для залучення міських жителів до цих регіонів а
також супроводжували будівництво та оновлення будівель, доріг та інших
об’єктів. Інтегрована програма розвитку сіл була спланована таким чином, що
громаді та місцевим органам влади пропонувалось спільно планувати проекти і
тільки після того, як область була обрана центральним урядом, вона надавала
підтримку протягом п'яти років і сільський громаді в тому числі.
У 2004 році вперше за цією програмою було відібрано 36 регіонів, які
були зосереджені на участі громади, залучивши зовнішніх експертів, таких як
сільські фермерські та рибальські сільські корпорації та приватні консалтингові
фірми. Цей процес включав розробку програм з акцентом на освіту та навчання
резидентів та інші проекти, що приносять дохід. Однак усі ці ініціативи
залишались обмеженими у своєму впливі, оскільки місцеві громади не брали
участь у тій мірі, в якій вони бажали з огляду на потрійну фінансову юрисдикцію.
Для усунення цих обмежень, уряд, починаючи з 2010 року розпочав
повторну спробу, спрямовану на розвиток креативного потенціалу сіл
для поліпшення якості життя в сільській місцевості, обслуговування населення, а
також регіонального розвитку. Цього прагнули досягти шляхом створення
сільських центрів, активізацію їх роботи з акцентом на творчу діяльність місцевих
громад, а також розширення можливостей освітніх проектів, брендування товарів
та розвитку бізнес-консультацій. Були організовані та проведені спеціальні
форуми, конкурси та інші подібні програми, ідея яких полягала в тому, щоб
залучити жителів як головних дійових осіб до процесу розвитку. Однак, на
практиці, програма в значній мірі залежала від політичного волі центрального
уряду, коли для отримання коштів слід узгоджувати плани з інтересами урядових
відомств і показати короткотермінові цілі на їх користь, а не довгострокові цілі
для жителів та громад.
51

Korea Rural Community Corporation, яка відповідає за розвиток сільських
районів в Кореї, як і раніше, відтворює загальну, стандартизовану програму без
урахування в відмінностей кожної місцевості. Програми включають навчальні
поїздки в розвинені громади та побудову реплік, причому перевага надається
придбанню обладнання та розвитку інфраструктури, оскільки їх легко
монетизувати. Незважаючи на те, що останніми роками спостерігався
туристичний бум та є потреба в провадженні інших проектів (до прикладу з
маркетингу територій), у більшості випадків думкам місцевих жителів та якості їх
життя не надається особливого значення.
Для того, щоб змінити ситуацію урядом було започатковано проект
«Розумного села». Слід зазначити, що корейський підхід до розвитку сільських
місцевостей останнім часом зазнав значного впливу досвіду Європейського Союзу
(ЄС), який підкреслює важливість територіального розвитку знизу
вгору. Корейський уряд визнає, що сільське господарство не є єдиним рушієм
розвитку громад, створення робочих місць та економічного процвітання, адже
саме диверсифікована несільськогосподарська діяльність у сільській місцевості є
вкрай необхідною для пожвавлення сільської економіки. Основні напрямки
розвитку розумного села - це по-перше, створення регіональної інноваційної
системи, пристосованої для депресивних регіонів, по-друге, спонукання створення
продуктів з високою доданою вартістю, по-третє, диверсифікація сільської
економічної діяльності та інтеграція промислової підтримки, по-четверте,
покращення добробуту сільських жителів шляхом покращення умов проживання, і
нарешті, заохочення взаємодії між селом та містом. Оскільки стратегія створення
розумного села як стратегії розвитку сільських районів тісно пов’язана з
обговоренням сільського туризму в Кореї, активно вивчаються та аналізуються
напрямки розвитку сільського туризму.
Наразі розвиток сільських територій в Кореї включає в себе реалізацію
таких стратегій як сільський туризм, 6-а індустріалізація та інтелектуальне
52

сільське господарство. Як приклад зміни підходу до розвитку сільських територій
можна навести проект «Створення мережі місцевих та міжнародних акторів для
вивчення природної спадщини острову Уллиндо (Ulleungdo)».
Уллиндо - острів на східному узбережжі Південної Кореї, особливістю якого
є місце розташування, вулканічне походження та унікальне біорізноманіття,
збережене завдяки відокремленості території. Його вразливість схожа на
вразливість інших острівних економік - населення, сільське господарство та
інфраструктура зосереджені в основному на узбережжі, обмежений зв'язок з
материком та залежність від нього - все це, крім змін клімату, створює загрозу для
розвитку острова.
Величезний лісовий покрив острова є домівкою для дорогоцінних
традиційних трав, особливо дикорослого сансаму, який є джерелом надходжень до
місцевої економіки. Село JangHeung, розташоване на південному сході острова,
швидко змінюється завдяки великомасштабним інфраструктурним проектам -
новий Ulleung-Port знаходиться в стадії будівництва і розробляються плани щодо
будівництва нового аеропорту. Ці проекти вводять Ulleung-do у сферу стрімкого
розвитку, який Південна Корея пережила за останні десятиліття.
Поряд з цим, традиційна економічна діяльність острова, фермерство та
рибальство роками занепадають, що призводить до еміграції місцевого
населення. Багато з тих, хто був змушений покинути острів у пошуках кращих
перспектив, зберегли міцну зв'язок з ним і цікавляться його майбутнім.
Кожен куточок в Уллиндо містить безліч цінних знань, а будь-який місцевий
житель, серед іншого, є експертом з пошуку певного виду чвінамулу, маринуванні
фруктів, вирощуванні місцевої породи корів, веденні фермерського господарства
та повільному приготуванню їжі. Жителі Садонга, схоже, пов’язані з природою
через місця роботи: ферми, корівники, фруктові сади, майстерні, стежки, відомі
дикими травами та багато іншого.
53

Десятки місцевих видів рослин і риб існують в районі Уллиндо, ізоляція
острова призвела до того, що ці види не зустрічаються більше ніде у світі.
Уллиндо має три неоціненні сильні сторони: багата природна спадщина,
люди, які знають таємниці цієї природи, та місця, завдяки яким вони зберігають ці
таємниці. Однак ці три сфери, здається, не пов'язані між собою. Знання про
позитивні ефекти трав, де їх можна знайти, їх лікувальна цінність, спосіб їх
збирання та приготування знаходяться під загрозою вимирання через старіння
населення та еміграцію молоді до материка. Люди, які мають цінну інформацію та
досвід з цих питань, не спілкуються з іншими. Їхні ферми, будинки, сади, парки та
ліси - це скарбниця, яка залишається відокремленою одна від одної.
За проектом має бути створена мережа для поєднання цих трьох
індивідуально діючих областей: природи, людей та місця, щоб зробити їх єдиним
цілим.
Саме безцінні знання, є найбільшим ресурсом, на який громада може
покластися для подальшого розвитку. У всьому світі спостерігається стрімко
зростаюча тенденція дізнаватися про натуральні продукти, проживаючи у місці,
яке його плекає. Ідея проекту полягає в тому, щоб еко-туристи вирушили до
Уллиндо та дізнались про корінну флору, фауну та кулінарні стилі, працюючи у
фермах, допомагаючи виявляти старі стежки, будуючи монорельси, досліджуючи
лікувальні властивості трав та інше.
Беручи до уваги багатий ландшафт Уллиндо, можливості безмежні. Місцева
мережа може складатися з усіх зацікавлених учасників: фермерів, будівельників,
дослідників ботанічного та сільськогосподарського центру тощо. Актори також
можуть просто запропонувати свої будинки, ферми, визначні місця або визначити
ті, які потенційно можуть бути частиною мережі. Цільова аудиторія була б
широкою: люди з материка, зацікавлені в альтернативних дослідженнях,
дослідники природної флори, міжнародні особи, які шукають програми в галузі
природного господарства, туристи, що шукають альтернативні зайняття на острові
54

тощо. Спільна база сформована за проектом даних дозволить акторам мережі
визначити, якою частиною мережі вони хочуть, пропонуючи гнучку програму, яка
може задовольнити інтереси багатьох людей.
Крім місцевих жителів, до проекту долучились посадові особи
сільськогосподарського центру та ботанічного саду в Садонгу, де ростуть усі 600
видів корінних рослин в Уллиндо.
Центр проводить освітні програми для фермерів, такі як презентація
останніх сільськогосподарських технік. Крім того, зараз на його базі створюється
простір для подальших соціальних програм.
За проектом створено веб-сторінку, де перелічено всіх зацікавлених
мешканців та їх спеціальність: фермерство, кулінарія, піші прогулянки,
будівництво, проживання людей тощо. Люди, які підписалися на проект як
учасники, платять невелику плату за приєднання мережі. Підписані учасники
можуть обрати діяльність, яка відповідає їхнім інтересам, побачить список
місцевих жителів, які практикують це на острові, і можуть зв’язатися з ними для
подальшого обговорення. Якщо обидві сторони домовляться, учасник відвідає
острів, в ідеалі залишиться з одним із місцевих жителів мережі, допоможе та
навчиться щоденному існуванню місцевого жителя.
Учасники мережі – іноземні туристи, сільськогосподарські дослідники,
кухарі з материка. У планах створення сертифікованих навчальних курсів з
сільських практик острова.
Острів об’єднує багато різних галузей: сільське господарство, морська
екологія, місцева кухня, мистецтво, архітектура, інфраструктура. Спонсорована
урядом монорейкова система полегшує фермерам рух по крутих схилах та
транспортування врожаю. Крім того ревіталізація покинутого, недостатньо
використовуваного майна на острові, сприяє відновленню його функцій, що
відповідають потребам громади, або створення на його базі малих
підприємств. Для максимізації потенціалу існуючої пляжної інфраструктури
55

розроблено проект створення громадського простору, де жителі та туристи могли
б взаємодіяти один з одним.
Туристична індустрія в Уллиндо в основному приймає корейські сім'ї, які
зупиняються на острові, перш ніж вирушити до знаменитого Докдо. В даний час
острів щороку відвідують 400 000 туристів, з яких 45% прямують до скель
Ліанкур, використовуючи острів лише як зупинку на ніч. За прогнозами 1 мільйон
туристів відвідають Уллиндо в найближчі роки із посиленим сполученням з
материком.
Завдання проекту не тільки привернути увагу місцевих жителів до
збереження власної спадщини, а й, використовуючи освітні моделі, залучити на
острів різного роду людей, змінюючи демографічний склад типових туристів, які
відвідують острів, та прогнозовані сценарії розвитку. Розвиток в Уллиндо не
повинен йти типовим шляхом, де невеликі економіки островів стають жертвами
туристичної пастки і не процвітають. Готовність уряду реалізувати певні
пропозиції та справжній інтерес місцевого населення можуть означати, що
Уллиндо може незабаром стати прикладом острова, який проклав шлях до нової
альтернативи сталому розвитку.
Головна відмінність політики Республіка Корея від практик ЄС це наявність
жорстких заходів державного впливу на розвиток ККІ: державне визначення
напрямків розвитку ККІ на певній території, обов’язкове залучення фінансовопромислових
груп до процесів створення інфраструктури для ККІ, їх закріплення
за певною територією. Уряд та великий бізнес сприяють поширенню сучасної
культури Південної Кореї по всьому світу як інструменту створення позитивного
іміджу Кореї і корейських товарів. Однак, як показує практика, не зважаючи
потужний інноваційних компонент розвитку та смарт-спеціалізацію регіонів і
міст, сільська місцевість потерпає від депопуляції та стагнації розвитку як і у
всьому світі. Програми економічного розвитку, реалізовані без залучення громад,
використання принципів партисипативного управління та надання можливості для
56

творчого розвитку та самовираження не спрацьовують. Це слід враховувати при
формуванні місцевих політик з розвитку громад України, особливо з огляду на
тяжіння частини населення до управлінської парадигми «сильної руки».
57
1.5. Вплив процесів децентралізації на розвиток креативних індустрій в
громадах України
Експерти одностайні у тому, що більшість сфер української ККІ знаходяться
в зародковому стані. Внаслідок слабкого розвитку внутрішнього споживчого
ринку вони тяжіють до експортної спрямованості. Загалом, можна констатувати,
що відбувається помірний інституційний розвиток ККІ: сформовано окремий
підрозділ у Міністерстві культури України – сектор розвитку креативних
індустрій; активізувалася діяльність численних творчих та громадських структур у
галузі ККІ; відбувається проведення різноманітних заходів, які визначають
найактуальніші напрями становлення ККІ (як-от щорічні форуми «Креативна
Україна», на яких відбуваються дискусії, присвячені оптимізації розвитку
культурних і креативних ініціатив в Україні). Серед механізмів стимулювання
розвитку сучасних практик у сфері культури заслуговує на увагу діяльність
Українського культурного фонду, House of Europe, програма «Академія
культурного лідера», яка реалізується Міністерством культури України спільно із
Goethe-Institut в Україні. Мета програми полягає у підготовці менеджерів у галузі
культури для ОТГ та малих міст України із використанням сучасних механізмів та
досвіду кращих практик країн ЄС. Процес децентралізації створює нові виклики і,
водночас, можливості розвитку культури на місцевому рівні. Тому ефективне
управління культурними процесами та розвиток людського потенціалу сприятиме
економічному та соціальному розвитку місцевих громад.
Наразі креативний культурний сектор стикнувся також з новими викликами
у зв'язку з проведенням в Україні політики децентралізації. Сама по собі
децентралізація є позитивним явищем, однак у сфері культури та культурних

індустрій, у разі відсутності належної координації зусиль всіх зацікавлених сторін,
може привести до погіршення якості культурних продуктів та послуг у сфері
культури на рівні первинних територіальних громад.
Також слід зазначити, що у стратегіях розвитку громад питанню культури не
приділено уваги оскільки місцева влада в об’єднаних територіальних громадах не
дуже розуміє, що робити з культурою, адже історично закріпилося розуміння
культури, як неприбуткової та, більш того, затратної сфери суспільного життя.
Тобто, реформа децентралізації «виявила» таку проблему, як брак знань у сфері
управління, а також невміння конструктивно комунікувати з різними
зацікавленими сторонами різних ієрархічних рівнів.
Слід зауважити, що культурні та креативні індустрії сприймаються
управлінцями здебільшого як різновид розваг або форма організації вільного часу
громадян. Питання, що стосуються розвитку культури та креативної діяльності,
особливо на місцевому регіональному рівні, розглядаються за так званим
«залишковим принципом». В управлінському середовищі розповсюджена
недооцінка потенціалу ККІ для забезпечення соціально-економічного розвитку
регіонів.
Наразі ККІ проходять початковий період свого розвитку, для якого є
характерними відсутність досвіду комунікації, як з місцевими органами влади, так
і громадами, у просуванні культурного продукту. Бракує фахівців ринку
креативної продукції, доступу до фінансування, підтримки від центральної та
місцевої влади, насамкінець, кваліфікованого споживача. Дається в знаки
нерозвиненість мережевих структур у галузі ККІ .
Міністерством культури та інформаційної політики України була
розроблена та винесена на обговорення Концепція реформи фінансування системи
забезпечення населення культурними послугами, де визначено керівні принципи,
шляхи, завдання і строки формування та реалізації державної політики,
58

спрямованої на створення нового та ефективного механізму фінансування сфери
культури.
Так, основні завдання реформи:
- формування моделей фінансування культурних послуг, які надаються
державними і комунальними закладами культури;
- оновлення системи оплати праці працівників сфери культури;
- створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на
регіональному та місцевому рівнях;
- впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків
культурних послуг;
- впровадження механізму державно-приватного партнерства для реалізації
інвестиційних проектів у сфері культури;
- поширення застосування інших інструментів фінансування сфери
культури.
Передбачається, що строк реалізації концепції триватиме 5 років 2020-2025
роки.
Донедавна тривало обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів
України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян
культурними послугами».
Проєкт акта розроблено з метою визначення та затвердження критеріїв і
показників забезпечення громадян культурними послугами, які мають надаватися
на базовому рівні адміністративно-територіального устрою (рівень громади), а
також вимог до приміщень та обладнання закладів, що надають такі послуги. У
перспективі виконання положень акта дасть змогу сформувати ефективну систему
забезпечення громадян якісними і доступними базовими культурними послугами.
Передбачається, що введення його в дію підвищить інституційну сталість закладів
культури на місцях. За своєю суттю прийняття подібного документу поставить
культурну послугу в один рівень з послугами у сфері освіти та охорони здоров’я
59

Слід зазначити, що це створить вікно можливостей та винятковий шанс
здійснити фундаментальні зміни в системі управління культурою на місцях та
досягти суттєвого покращення та систематичності у наданні послуг, на базі
існуючої культурної інфраструктури, ресурсів та законодавства. Зараз склалась
ситуація, коли усі представники влади та партнери визнали необхідність
здійснення змін у політиці, структурах та покращення надання послуг. Найбільш
вірогідно, що підтримати та допомогти у досягненні суттєвих змін може
міжнародна допомога та допомога ЄС. Процес децентралізації є можливістю
переглянути існуючі структури та управлінські методи з метою оптимізації
надання послуг, спрямованих на підвищення рівня доступу до знань, до цифрових
технологій, збереження пам’яті про населені місця та традиції (включаючи
ремесла), але водночас підтримуючи сучасні творчі та креативні прояви.
Актуальність проблеми розвитку малих територій та міст у нашій країні
складно переоцінити, оскільки сприятливі умови життя можна говорити у
столичному регіоні або у регіональних центрах. Деіндустріалізація територій
призвела до різкого падіння рівня життя у малих містах і соціальної
нестабільності. З того часу ситуація майже не змінилася. Децентралізація
негативно вплинула на фінансову самодостатність, та призвела до зниження рівня
фінансування малих міст (особливо це стосується колишніх районних центрів).
Слід відмітити наступний факт: в Україні міста з населенням нижчим 10
тисяч осіб по суті є не містами у європейському розумінні цього слова, а
урбанізованими територіями, адже щільність населення у таких містах складає в
середньому до 700 осіб на квадратний кілометр. Зараз такі населені пункти
опинились в дуже складних економічних умовах, особливо це стосуватиметься
населених пунктів, що втратили статус райцентрів.
На сьогодні більшість малих міст України характеризуються низьким
рівнем соціально-економічного розвитку і ділової активності, є депресивними,
однак володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-історичним і
60

природним потенціалом. Сприяння розвитку туристичної сфери в малих містах
необхідно розглядати як інструмент підвищення рівня зайнятості населення,
зменшення трудової міграції, посилення ділової активності, поліпшення
фінансових показників діяльності підприємств, формування позитивного
туристичного іміджу.
Проблеми, які існують на сьогоднішній день в малих містах:
- незадовільний стан загальної інфраструктури (дороги, водопостачання,
водовідведення, теплопостачання) та комунікаційної інфраструктури (рівень
телефонізації, зв’язку, транспортного сполучення, інформатизації);
- значні деформації людського потенціалу в його структурі: від’ємне
значення природного приросту населення; зростання кількості осіб пенсійного
віку;
- високий рівень безробіття;
- відсутність в туристичній індустрії кваліфікованих кадрів і низька якість
підготовки наявних фахівців, як на рівні підприємств (закладів розміщення,
харчування та екскурсійного обслуговування), так і органів управління, загострює
недостатнє інформаційне забезпечення промоції малих міст та призводить до їх
маргіналізації.
Шляхи впровадження креативних культурних індустрій як інструменту
розвитку малих територій: розробка стратегій розвитку територій і малих міст з
урахуванням процесів глокалізації та наявної культурної, історичної спадщини та
інфраструктури, формування їх іміджу, бренду території та PR- кампанія з їх
просунення. Це може сприяти розвитку таких сфер креативної економіки на
місцевому рівні як: туристичний бізнес (медичний, гастро-, зелений та інші
туризм), народних промислів, народної творчості, музики, театру, архітектури,
дизайну та інших видів мистецтва, інтерактивного дозвіллєвого програмного
забезпечення, дизайну, реклами тощо.
61

ВИСНОВКИ
З огляду на досвід європейських країн та українські реалії і було розроблено
методику дослідження сфери ККІ у громадах Одещини. Технологія дослідження:
поєднання наукового підходу до проведення дослідження з практичним
наповненням та реалізацією
За змістом проведених робіт, вона поділяється на 3 основні блоки:
1. Дослідження сфери ККІ.
2. Заходи з розробки рекомендацій та концепцій креативних просторів на
основі аналізу наявних ресурсів ККІ у громаді.
3. Вироблення рекомендацій з формування політики у сфері культурних
та креативних індустрій.
62
Алгоритм дослідження сфери ККІ у громадах
1). Підготовчий етап
Збір інформації по темі дослідження, проведення аналізу стратегічних
документів та наукових досліджень, проведення переговорів та консультацій.
Збір та аналіз інформації щодо зацікавлених сторін.
Розробка інформаційних запитів для збору статистичної інформації.
Розробка запитів та витребування даних з предмету дослідження.
Розробка інформаційної кампанії у ЗМІ на підтримку дослідження.
Створення Data Base, куди заноситимуться результати досліджень.
2). Розробка методики дослідження
Аналіз наробок вітчизняних та зарубіжних вчених, експертів,
аналітичних матеріалів, актуалізація стану культурної політики України та інших
країн.
креативної індустрій.
Розробка методології з комплексного вивчення ресурсів культурної та

Підготовка методичних матеріалів з проведення польового
дослідження та інтерв’ю.
Розробка дизайну комунікаційної кампанії (візуальні матеріали для
соціальних мереж, форус-груп, онлайн анкет та ін.).
3). Проведення дослідження
Створення мапи стейкхолдерів.
Проведення навчання активу громади у формі тренінгу з підготовки
«громадських картографів».
Створення робочих груп з дослідження у громадах, реєстрація
учасників груп, реєстрація спільноти в Telegram.
Проведення «польового» дослідження: анкетування домогосподарств,
здійснене інтерв’юєрами під керівництвом куратора дослідження згідно до
методики, онлайн анкетування.
Анкетування та інтерв’ювання експертів (у онлайн форматі).
Фотофіксація та розміщення в ЗМІ інформації про перебіг
дослідження.
4). Аналіз результатів дослідження та виявлених ресурсів ККІ
Внесення результатів у Data Base.
Позначення нових виявлених ключових об’єктів на Google Map.
Підготовка розділу звіту на основі польового дослідження:
анкетування, інтерв’ювання.
5). Проведення заходів з розробки рекомендацій з використанням принципу
партисипації з використанням інструменту - Ідеатон
Ідеатону.
Підготовка методичних матеріалів з проведення фокус-груп.
Підготовка методичних матеріалів з бенчмаркінгу територій громад.
Підготовка методичних матеріалів з проведення Ідеатону «Креатон».
Початок інформаційної кампанії серед стейкхолдерів про проведення
63

Запуск онлайн реєстрації команд Ідеатону.
Проведення Ідеатону (під час якого проводиться презентація
результатів картування ресурсів ККІ, бенчмаркінг території громади, фокус-група,
та розробка концепцій креативного простору).
Підготовка звіту на основі проведеного Ідеатону.
Фото- та відео фіксація та розміщення в ЗМІ інформації про перебіг
Ідеатону.
6). Аналіз отриманих рекомендацій
Оцінити місце та роль ККІ в громаді, визначити ризики та проблемні
питання розвитку ККІ, які слід вирішити (взяти до уваги) при розробці культурної
політики в сфері ККІ.
Юридична експертиза рекомендацій.
7). Вироблення рекомендацій з формування політики у сфері культурних та
креативних індустрій з залученням експертів.
8). Презентація результатів дослідження стейкхолдерам.
Наступні розділи надають детальну інформацію по кожному етапу проекту
«Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних
індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області», що
впроваджується ГО «Одеса Вау» за підтримки Українського культурного фонду.
64

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ
РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРНИХ ТА КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ У
ГРОМАДАХ ПІВДНЯ ТА ПІВНОЧІ ОДЕЩИНИ
2.1. Методологія соціологічного дослідження ресурсів громад у сфері
креативних культурних індустрій
65
З активним розвитком культури та креативних індустрій як сектору
економіки, який активно розвивається у світі і зокрема в Україні, сьогодні постає
проблема відсутності достатньої кількості порівняних даних, що характеризують
розвиток культурно-креативних індустрій. Оскільки сектор культурних і
креативних індустрій визначається по різному в різних країнах та немає на
міжнародному рівні чіткого визначення терміну «культурні та креативні сектори».
З огляду багатовимірності культури доводиться використовувати різні методології
та джерела інформації. Так, Федеральним міністерством з питань економіки та
Енергетики Німеччини разом з Центром європейських економічних досліджень та
іншими дослідницькими інститутами проводяться постійно дослідження
культурної та креативної індустрії в Німеччині. Результати цієї роботи
з’являються щорічно у вигляді звіту про моніторинг («Cultural and Creative
Industries Monitoring Report»), який представляє ключові економічні показники,
що базуються на даних із загальнодоступних джерел, даних, що належать Центру
європейських економічних досліджень та за результатами опитування про сектор
культурної та креативної індустрії, проведеного спеціально для цього проекту. У
посібнику «Guide to Eurostat culture statistics 2018 edition» Євростат визнає про
потребу подальшого розвитку статистики матеріальної та нематеріальної
спадщини, культурного туризму та культурну участь через Інтернет та про
зростаючий попит на статистику культури на регіональному, місцевому та
міському рівні.

Методологічні положення зі статистики культури в Україні затверджені
наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011року № 371.
Згідно до методологічних положень, галузь культури утворюють види економічної
діяльності, які згруповані в такому порядку:
- культурна та природна спадщина;
- вистави та святкування;
- книги та преса;
- бібліотечна справа;
- аудіовізуальні та інтерактивні засоби.
Це мінімальний комплекс культурної діяльності, стосовно якої
забезпечується збирання й узагальнення співставних статистичних показників,
хоча розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року «Про
затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій»
перелік видів економічної діяльності, що відноситься до культурно-креативних
індустрій значно ширший. Статистична інформація, що надається Держстатом,
стосується діяльності закладів культури, мистецтва, фізкультури та спорту, тобто
тільки інституційних ресурсів.
За даними Держстату частка мистецтва, спорту, розваг та відпочинку у ВВП
України складає:
Таблиця 2.1
Період Сума, млн.грн. %
ІІІ квартал 2019 року 1111862,00 0,5
ІV кварталі 2019 року 1114902,00 0,6
І квартал 2020 845829,00 0,6
66
За кількістю зайнятих працівників на підприємствах, що належать до
культурно-креативних індустрій найбільша частка представлена у таблиці 2.

67
Таблиця 2.2
Назва
КОД за Кількість зайнятих працівників, осіб
КВЕД - 2018 рік 2019 рік
2010 Україна Одеська
область
Україна Одеська
область
Видання газет 58.13 6285 261 5811 242
Діяльність у сфері 60.20 17795 499 16147 523
телевізійного мовлення
Комп'ютерне
62.01 22811 1451 25755 1101
програмування
Консультування з питань 62.02 9091 230 10192 186
інформатизації
Діяльність у сфері 71.11 12741 688 13369 648
архітектури
Рекламні агентства 73.11 18354 358 19903 389
Для формування культурної політики в сфері культурних та креативних
індустрій у громадах треба визначити її здатність та потенціал. Кожна громада
має свої ресурси: підприємства, громадські активності, освітні та культурні
заклади, особливо людські – мешканців громади. Відсутність достатніх даних з
офіційних джерел доводить актуальність проведення соціологічного дослідження
в новостворених громадах.
Мета дослідження – визначення потенціалу громад: центрів громадської
активності, освітніх та культурних закладів та індивідуальних ресурсів у
Савранській селищній об’єднаній територіальній громаді та об’єднаних
територіальних громадах (ОТГ) Болградського району, для подальшої
спрямованості на формування культурної політики розвитку сфери культурних та
креативних індустрій новостворених громадах Одещини.
Завдання дослідження:
- визначення ставлення респондентів до сучасної культурної ситуації,
розвитку креативного підприємництва у громаді та готовність долучитись до
ініціативної групи;

- виявлення елементів культурної спадщини, історичних, архітектурних та
природних пам’яток у громадах;
- виявлення ступеню обізнаності щодо наявності закладів культури,
колективів, гуртків з образотворчого та виконавського мистецтва;
- виявлення ступеню обізнаності щодо наявності організацій, підприємств,
підприємців, що займаються організацією концертів, святкових подій, наданням
туристичних та дизайнерських послуг.
Соціологічне дослідження потенціалу громад на наявність культурних
ресурсів має наступні характеристики:
вид спостереження:
за ступенем охоплення одиниць: несуцільне вибіркове;
за часом реєстрації даних: поточне, липень-серпень (Савранська селищна
ОТГ), липень-вересень ( ОТГ Болградського району)
організаційна форма спостереження: опитування 10% від загальної кількості
домогосподарств, які проживають на території Савранської селищної (ОТГ);
опитування 3% мешканців у кожній ОТГ Болградського району;
спосіб спостереження: опитування за методом інтерв’ювання та он-лайн
анкетування;
одиниця спостереження: домогосподарство (фізична особа віком від 15
років і старше); фізичні особи віком від 15 років і старше;
місце проведення: всі населені пункти Савранської селищної ОТГ; всі
населені пункти п’яти ОТГ Болградського району.
Термін «домогосподарство» вживається у значенні, визначеному у
Статистичному словнику: домогосподарство – сукупність осіб, які спільно
проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе
всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково
об’єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних
стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків або
68

бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї
особи.
2.2. Аналіз результатів дослідження та виявлених ресурсів ККІ у
громадах Болградського району
69
Згідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р.
N 623-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад
Одеської області» у Болградському районі утворились 5 об’єднаних
територіальних громад: Болградська, Василівська, Городненська, Криничненська
та Кубейська. Соціологічні дослідження проводилися у всіх новостворених
громадах:
об’єкт дослідження – мешканці населених пунктів кожної з громад.
організаційна форма спостереження: опитування населення, яке проживає на
території кожної з громад Болградського району, за місцем проживання;
спосіб спостереження: опитування за методом інтерв’ювання та он-лайн
анкетування;
одиниця спостереження: фізична особа віком від 15 років і старше;
місце проведення: всі населені пункти кожної з громад.
Генеральною сукупністю для проведення дослідження у Болградському
районі є загальна кількість населення, яка проживає в кожній ОТГ.
Основа вибірки – кількість мешканців в кожному населеному пункті, що
входить до складу об’єднаної територіальної громади. Відбір респондентів для
участі в опитуванні здійснювався з використанням систематичного випадкового
безповторного відбору з кожної вулиці населеного пункту. Кількість відібраних
респондентів для проведення опитування в кожному населеному пункті складає
3% від загальної кількості жителів цього населеного пункту.
Задані параметри вибірки дозволяють оцінити її репрезентативність за
допомогою статистичного показника гранична похибка вибірки:

70
де w-вибіркова частка;
n- обсяг вибірки;
N- обсяг генеральної сукупності;
t- квантиль нормального розподілу (коефіцієнт довіри).
Болградська об’єднана територіальна громада.
До складу Болградської міської об’єднаної територіальної громади увійшли
6 населених пунктів: м. Болград, села Залізничне, Табаки, Виноградівка,
Оксамитне та Владичень. За даними Головного управління статистики в Одеській
області станом на 1 січня 2020р. в цих населених пунктах мешкала 25869 осіб.
Анкетним опитуванням було охоплено 1031 мешканця Болградської міської
ОТГ.
∆ w =2*√(0,039*0,961/1031)*(1-1031/25869)=0,011 або 1,1%.
Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто серед населення Болградської громади,
буде знаходитись в межах 1,1% від значень показників у вибірковій сукупності.
Серед опитаних 60% становили жінки, 40% - чоловіки.
За соціальним статусом найбільшу частку серед опитаних мешканців
громади становлять робітники та пенсіонери (40% та 38% відповідно від загальної
кількості населення громади), 9% мешканців – це безробітні, 5% – службовці, по
4% – зайняті у домашньому господарстві та приватні підприємці.

71
4%
9%
38%
4%
5%
40%
безробітний
робітник
службовець
домогосподарка
пенсіонер
приватний підприємець
Рис.2.1 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 59 років.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 85%
респондентів від загальної кількості опитаних, 1% респондентів вважають свій
населений пункт некомфортним для життя, 14% – не змогли визначитися із
відповіддю на це запитання.
Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 85%
респондентів, як низький – 6%. 1% респондентів оцінили його як «дуже низький».
Не змогли визначитися із відповіддю 8% опитаних.

72
8%
6%
1%
85%
дуже низький
низький
достатній
важко відповісти
Рис.2.2 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді
Найбільш поширеним елементом культури у громаді є народні звичаї та
обряди. Це відзначають 92% опитаних. На другому місці є страви, які відзначають
66% респондентів, на третьому – спосіб ведення господарства (58% опитаних).
Про пісні згадали 46% респондентів. Ще 26% респондентів згадали про техніки
вишивки рушників, предметів одягу, та 25% відмічають наявність в громаді
художніх промислів та ремесел.
народні звичаї та обряди
92%
спосіб ведення господарства
58%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
26%
художні промисли та ремесла
25%
страви
66%
пісні
46%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Рис.2.3 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини

Серед історичних, архітектурних та природних пам’яток, які є на
території громади, респонденти назвали пам'ятник генералу І. Інзову; мавзолей
І. Інзова; усипальницю Караманєвих; пам'ятники болгарським ополченцям
(м. Болград), Трифон Зарезан (с. Залізничне), Спасо-Преображенський собор,
Свято-Нікольску церкву (м. Болград), болградські катакомби; Троянов вал;
Кургани Кіммерійської, Скіфської та Сарматської епох; «Місце проведення огляду
руських військ перед походом на Балкани», парк ім. О.С. Пушкіна (Земський сад);
озеро Ялпуг, джерела в селах Виноградівка та Табаки.
Серед самобутніх, історичних, культурних подій, що відбувалися у
населеному пункті, респонденти відзначили фестивалі «Bolgrad vine fest»,
«Трифон Зарезан», День міста (села); народні гуляння: «Масляна», «Різдво»,
«День Святого Миколаю».
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють клуби. Їх наявність відмічають 90% респондентів, бібліотеки – 89%.
Про наявність музеїв згадують 71%, виставкові центри – 4%, інші – 16%
респондентів.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 45% опитаних. При цьому про наявність у населених
пунктах громади гуртків з малювання згадали 16% респондентів, заняття
фотографією – 9%, ліпкою – 2%, інші – 6%. Не змогли визначитися із відповіддю
31% опитаних.
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 92% респондентів. На другому місці
за поширеністю є хореографічні гуртки, колективи (85% респондентів), на
третьому – музичні школи (48%). Про духові оркестри згадали 45% опитаних,
театральні гуртки та студії – 26%, про інші види занять виконавським мистецтвом
– 21% респондентів.
73

74
вокальні студії, колективи
92%
театри, театральні гуртки та студії
26%
духові оркестри
45%
хореографічні гуртки, колективи
85%
музичні школи
48%
інше
21%
Рис.2.4 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 96%
опитаних мешканців, 4% відмітили відсутність такого виду діяльності.
Серед ЗМІ, які представляють події у громаді, опитаними були названі:
газети «Дружба», «Обозрение плюс», «Панорама», «Одесские известия»;
електронні ЗМІ «Табакська сільська рада», «Топор», «Бессарабия.ua».
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
24% респондентів, ще 29% вказали на їх відсутність, та у 47% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (65%). На
наявність цієї послуги вказали 11% опитаних, та у 24% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації
(бізнес асоціації, національні товариства), які приймають активну участь
розвитку Вашої громади?» позитивну відповідь надали 19% опитаних, негативну
- 1%, та у 80% виникли труднощі із відповіддю на це запитання.

75
19%
1%
80%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.5 Візуалізація думки мешканців щодо наявності організацій, які приймають
активну участь у розвитку громади
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи
бізнесмени, які приймають активну участь у розвитку Вашої громади?»
позитивну відповідь надали 27% опитаних, негативну – 2%, та у 71% виникли
труднощі із відповіддю на це запитання.
27%
так
71%
2%
ні
Рис.2.6 Візуалізація думки мешканців щодо наявності громадських діячів, які приймають
активну участь у розвитку громади
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (92% опитаних), як низькі - 6%,
як високі та дуже низькі – по 1%.
1% 1%
6%
92%
низькі
достатні
високі
дуже високі
Рис.2.7 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку громади

Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
у громаді висловили 67% респондентів, негативне - 29%, та 4% опитаних
залишилися байдужими до цього питання.
76
позитивне, так це важливо
негативне, є більш важливі питання для
розвитку громади
все одно
Рис.2.8 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Готовність долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді висловили 10% опитаних респондентів,
90% не висловили такого бажання.
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
10%
90%
так
ні
Рис.2.9 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
Василівська об’єднана територіальна громада.
До складу Василівської об’єднаної територіальної громади увійшли 5
населених пунктів: села Василівка, Голиця, Калчева, Баннівка та Каракурт. За
даними Головного управління статистики в Одеській області станом на 1 січня
2020р. в цих населених пунктах мешкала 11701 особа.
Анкетним опитуванням було охоплено 337 мешканців Василівської ОТГ.

∆ w =2*√(0,03*0,97/337)*(1-337/11701)=0,018 або 1,8%.
Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто серед населення Василівської громади,
буде знаходитись в межах 1,8% від значень показників у вибірковій сукупності.
Серед опитаних 55% становили жінки, 45% – чоловіки.
За соціальним статусом найбільшу частку серед опитаних мешканців
громади становлять робітники (48% від загальної кількості населення громади),
29% мешканців – це пенсіонери, 11% – безробітні, 6% – зайняті у домашньому
господарстві, 3% – службовці, 2% – приватні підприємці та 1% – управлінці.
77
29%
2%
11%
безробітний
робітник
службовець
6%
48%
управлінець
домогосподарка
пенсіонер
1%
3%
приватний підприємець
Рис.2.10 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 57 років.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 83% опитаних
респондентів, 5% – вважають свій населений пункт некомфортним для життя, 12%
– не змогли визначитися із відповіддю на це запитання.

Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 76%
респондентів, як низький – 13%. По 1% респондентів оцінили його як «високий»
та «дуже високий». Не змогли визначитися із відповіддю 9% опитаних.
78
1%
1%
9%
13%
76%
низький
достатній
високий
дуже високий
важко відповісти
Рис.2.11 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді
Найбільш поширеним елементом культури у громаді є народні звичаї та
обряди. Це відзначають 94% опитаних. На другому місці є страви, які відзначають
45% респондентів, на третьому - спосіб ведення господарства (41% опитаних).
Про пісні згадали 35% респондентів, про техніки вишивки рушників, предметів
одягу – 14% респондентів. Ще 2% відмічають наявність в громаді художніх
промислів та ремесел, інше – 7%. Ще 3% респондентів не змогли визначитися із
відповіддю на це запитання.
народні звичаї та обряди
94%
спосіб ведення господарства
41%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
14%
художні промисли та ремесла
2%
страви
45%
пісні
35%
інше
7%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Рис.2.12 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини

Серед історичних, архітектурних та природних пам’яток, які є на
території громади, респонденти назвали Свято-Ілінський православний храм
(с. Василівка), пам'ятку архітектури місцевого значення Свято-Дмитріївську
церкву (с. Голиця), Калчевську Свято Архангело-Михайлівську церкву,
Жовтневий ентомологічний заказник, сосновий гай, озеро Ялпуг, річки Кара-
Сулак, Ташбунар, джерела, катакомби (с. Баннівка).
Серед самобутніх, історичних, культурних подій, що відбувалися у
населеному пункті, респонденти назвали народні гуляння: «День села», «Трійця»,
«Курбан», «Трифон Зарезан», «Бабин День», «Масляна», спортивні змагання.
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють клуби, їх наявність відмічають 88% респондентів, та бібліотеки –
85% опитаних. Про наявність музеїв згадують 45%, інші – 28% респондентів. Ще
1% респондентів було важко відповісти на це запитання.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 94% опитаних. Про наявність у населених пунктах громади
гуртків з малювання згадали 6% респондентів. Усі інші види занять з
образотворчого мистецтва є мало поширеними – по 1 респонденту вказали на
заняття фотографією та скульптурою (0,3%).
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 81% респондентів. На другому місці
за поширеністю є хореографічні гуртки, колективи (74% респондентів), на
третьому – театральні гуртки та студії (28% респондентів). Про інші види занять
виконавським мистецтвом згадали 29% опитаних. Ще 10% респондентів було
важко відповісти на це запитання.
79

80
хореографічні гуртки, колективи
74%
театри, театральні гуртки та студії
28%
вокальні студії, колективи
81%
інше
29%
важко відповісти
10%
Рис.2.13 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 96%
опитаних мешканців, 1% відмітили відсутність такого виду діяльності, ще 3%
респондентів було важко відповісти на це запитання.
Серед ЗМІ, які представляють події у громаді, опитаними були названі:
газети «Дружба», «Роден край», електронні ЗМІ «Село Кальчева», «Каракуртський
вісник», «Банновка».
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
22% респондентів, ще 70% вказали на їх відсутність, та у 8% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (58%), на
наявність цієї послуги вказали 22% опитаних, та у 20% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації
(бізнес асоціації, національні товариства), які приймають активну участь
розвитку Вашої громади?» позитивну відповідь надали 24% опитаних, негативну
- 2%, та у 74% виникли труднощі із відповіддю на це запитання.

81
24%
74%
2%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.14 Візуалізація думки мешканців щодо наявності організацій, які приймають
активну участь у розвитку громади
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи
бізнесмени, які приймають активну участь у розвитку Вашої громади?»
позитивну відповідь надали 19% опитаних, негативну – 1%, та у 80% виникли
труднощі із відповіддю на це запитання.
19%
1%
80%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.15 Візуалізація думки мешканців щодо наявності громадських діячів, які
приймають активну участь у розвитку громади
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (88% опитаних), як низькі – 9%,
високі – 2% та дуже високі –1%.

82
2% 1%
9%
88%
низькі
достатні
високі
дуже високі
Рис.2.16 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку
громади
Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
у громаді висловили 81% респондентів, негативне - 10%, та 7% опитаних
залишилися байдужими до цього питання, у 2 % виникли труднощі із відповіддю
на це запитання.
позитивне, так це важливо
81%
негативне, є більш важливі питання для
розвитку громади
все одно
важко відповісти
2%
7%
10%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
Рис.2.17 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Готовність долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді виявили 14% опитаних респондентів, 86 %
не висловили такого бажання.

83
14%
86%
так
ні
Рис.2.18 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
Городненська об’єднана територіальна громада.
До складу Городненської об’єднаної територіальної громади увійшли
4 населених пункти: села Городне, Олександрівка, Дмитрівка та Нові Трояни. За
даними Головного управління статистики в Одеській області станом на 1 січня
2020р. в цих населених пунктах мешкала 14931 особа.
Анкетним опитуванням було охоплено 451 мешканця Городненської ОТГ.
∆ w =2*√(0,03*0,97/451)*(1-451/14931)=0,016 або 1,6%.
Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто серед населення Городненської
громади, буде знаходитись в межах 1,6% від значень показників у вибірковій
сукупності.
Серед опитаних 51% становили жінки, 49% – чоловіки.
За соціальним статусом найбільшу частку серед мешканців громади
становлять робітники (51% від загальної кількості населення громади), 34%
мешканців – це пенсіонери, 8% - безробітні, по 3% припадає на службовців та
приватних підприємців, та 1% -це зайняті у домашньому господарстві.

84
3%
8%
1%
34%
3%
51%
безробітний
робітник
службовець
домогосподарка
пенсіонер
приватний підприємець
Рис.2.19 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 58 років.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 76%
респондентів від загальної кількості опитаних, 1%, вважають свій населений
пункт некомфортним для життя, ще 23% респондентів не змогли визначитися із
відповіддю на це запитання.
Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 86%
респондентів, як низький – 9%. 1% респондентів оцінили його як «високий». Не
змогли визначитися із відповіддю 4% опитаних.
1% 4%
9%
86%
низький
достатній
високий
важко відповісти
Рис.2.20 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді

Найбільш поширеним елементом культури у громаді є народні звичаї та
обряди. Це відзначають 86% опитаних. На другому місці є страви та пісні, які
відзначають 56% та 55% респондентів відповідно. Спосіб ведення господарства
відзначили 41% опитаних. Про техніки вишивки рушників, предметів одягу
згадали 20% респондентів, про художні промисли – 8%.
85
народні звичаї та обряди
86%
спосіб ведення господарства
41%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
20%
художні промисли та ремесла
8%
страви
пісні
56%
55%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
Рис.2.21 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
Серед історичних, архітектурних та природних пам’яток, які є на
території громади, респонденти назвали Свято-Різдво-Богородичний жіночий
монастир (с. Олександрівка), пам'ятник В. Маронгозу (с. Дмитрівка), річку
Великий Котлабух (с. Нові Трояни, с. Городнє), історико-ландшафтну територію
«Захоронення перших поселенців з Болгарії» (с. Нові Трояни).
Серед самобутніх, історичних, культурних подій, що відбувалися у
населеному пункті, респонденти назвали фестиваль «Folk fest», онлайн конкурс
«На трёх холмах», спортивні змагання; народні гуляння: «Георгієв день», «Трифон
Зарезан», «Масляна».
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють клуби. Їх наявність відмічають 97% респондентів. Про бібліотеки

згадали 87% опитаних. Про наявність музеїв згадують 43%, інші – 41%
респондентів.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 83% опитаних. Про наявність у населених пунктах громади
занять фотографією згадали 15% респондентів, про наявність гуртків з малювання
та ліплення – по 1% респондентів.
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 96% респондентів. На другому місці
за поширеністю є хореографічні гуртки, колективи (83% респондентів), на
третьому – театральні гуртки та студії (43% респондентів). Про музичні школи
згадали 34% опитаних, циркові студії – 19%, про інші види занять виконавським
мистецтвом (спортивні секції) – ще 46%.
86
вокальні студії, колективи
96%
театри, театральні гуртки та студії
43%
циркові студії
19%
хореографічні гуртки, колективи
83%
музичні школи
34%
інші
46%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Рис.2.22 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 84%
опитаних мешканців, 14% відмітили відсутність такого виду діяльності, у 2%
респондентів виникли труднощі із відповіддю на це запитання.
Серед ЗМІ, які представляють події у громаді, опитаними були названі:
газети «Дружба», «Обозрение»; електронні ЗМІ «Новотроянівська с/р»,

«Городненська с/р», «Топор», «Bessarabia.ua»; сторінки с. Городнє та с. Нових
Троян в Фейсбуці та Інстаграмм.
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
50% респондентів, ще 38% вказали на їх відсутність, та у 12% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (42%), на
наявність цієї послуги вказали 22% опитаних, та у 36% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації
(бізнес асоціації, національні товариства), які приймають активну участь
розвитку Вашої громади?» позитивну відповідь надали 19% опитаних, негативну
– 81%.
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи
бізнесмени, які приймають активну участь у розвитку Вашої громади?»
позитивну відповідь надали 20% опитаних, негативну – 80%.
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (93 % опитаних), як низькі –
4%, як високі – 2% та дуже високі – 1%.
87
2% 1%
4%
93%
низькі
достатні
високі
дуже високі
Рис.2.23 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку
громади

Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
у громаді висловили 79% респондентів, негативне - 13%, та 8% опитаних
залишилися байдужими до цього питання.
88
позитивне, так це важливо
79%
негативне, є більш важливі питання для розвитку
громади
все одно
8%
13%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис.2.24 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Хотіли б долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді 14% респондентів, 86% не висловили
такого бажання.
14%
86%
так
ні
Рис.2.25 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
Криничненська об’єднана територіальна громада.
До складу Криничненської об’єднаної територіальної громади увійшли 2
населених пункта: село Криничне та Новоозерне. За даними Головного
управління статистики в Одеській області станом на 1 січня 2020р. в цих
населених пунктах мешкали 4130 осіб.
Анкетним опитуванням було охоплено 125 мешканці Криничненської ОТГ.

∆ w =2*√(0,03*0,97/125)*(1-125/4130)=0,029 або 2,9%.
Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто серед населення Криничненської
громади, буде знаходитись в межах 2,9 % від значень показників у вибірковій
сукупності.
Серед опитаних 62% становили жінки, 38% – чоловіки.
За соціальним статусом найбільшу частку серед мешканців громади
становлять робітники (36% від загальної кількості населення громади), 34%
мешканців – це пенсіонери, 15% – приватні підприємці, 6% – безробітні, 4%
складають службовці 3% – зайняті у домашньому господарстві, та 2% –
управлінці.
89
34%
15%
3%
6%
4%
36%
безробітний
робітник
службовець
управлінець
домогосподарка
пенсіонер
приватний підприємець
2%
Рис.2.26 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 58 років.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 92%
респондентів від загальної кількості опитаних. 8% респондентів не змогли
визначитися із відповіддю на це запитання.

Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 83%
респондентів, як низький –10%. 3% респондентів оцінили його як «високий», 1% –
як дуже високий. Не змогли визначитися із відповіддю 3% опитаних.
90
3% 1% 3%
10%
83%
низький
достатній
високий
дуже високий
важко сказати
Рис.2.27 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді
Найбільш поширеним елементом культури у громаді є народні звичаї та
обряди. Це відзначають 94% опитаних. На другому місці є спосіб ведення
господарства, що відзначають 64% опитаних респондентів, на третьому – пісні, за
відповідями 36% респондентів. Страви відзначили 29% опитаних та техніки
вишивки рушників, предметів одягу 10 % респондентів.
народні звичаї та обряди
94%
спосіб ведення господарства
64%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
10%
страви
пісні
29%
36%
Рис.2.28 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
Серед історичних, архітектурних та природних пам’яток, які є на
території громади, респонденти назвали пам'ятник болгарським переселенцям,
церкву Дмитра Солунського, озеро Ялпуг.
0% 20% 40% 60% 80% 100%

Серед самобутніх, історичних, культурних подій, що відбувалися у
населеному пункті, респонденти назвали фестиваль «День села», кінофестиваль
«ОКО», народні гуляння: «Трифон Зарезан», «Лазарєв день», «Масляна»,
«Георгієв день» та інші.
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють бібліотеки. Їх наявність відмічають 94% респондентів. Про наявність
клубів згадують 78%, музеїв – 5%, про інші –14% респондентів.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 73% опитаних. Про наявність у населених пунктах громади
занять фотографією згадали 16% респондентів, про наявність гуртків з малювання
1% респондентів на інші види з образотворчого мистецтва вказали 10%
респондентів.
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 86% респондентів. На другому місці
за поширеністю є хореографічні гуртки, колективи (75% респондентів). Про
музичні школи згадали 3% опитаних, про духові оркестри – 1%.
91
3%
музичні школи
86%
75%
хореографічні гуртки,
колективи
духові оркестри
вокальні студії,
колективи
1%
Рис.2.29 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 87%

опитаних мешканців. 7% відмітили відсутність такого виду діяльності, та у 6%
виникли труднощі із відповіддю на це запитання.
Серед ЗМІ, які представляють події у громаді, опитаними були названі:
газети «Дружба», «Обозрение», «Придунайський вестник»; електроні ЗМІ:
«Бессарабія.ua», «Топор», «Криничненська с/р», сторінки в Фейсбуці, Інстаграмм.
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
4% респондентів, ще 90% вказали на їх відсутність, та у 6% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (95%), на
наявність цієї послуги вказали 2% опитаних, та у 3% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації
(бізнес асоціації, національні товариства), які приймають активну участь
розвитку Вашої громади?» позитивну відповідь надали 19% опитаних, негативну
– 11%,та у 70% виникли труднощі із відповіддю на це запитання.
92
19%
70%
11%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.30 Візуалізація думки мешканців щодо наявності організацій, які приймають
активну участь у розвитку громади
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи
бізнесмени, які приймають активну участь у розвитку Вашої громади?»

позитивну відповідь надали 30% опитаних, негативну – 5%, та у 65% виникли
труднощі із відповіддю на це запитання.
93
30%
65%
5%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.31 Візуалізація думки мешканців щодо наявності громадських діячів, які
приймають активну участь у розвитку громади
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (85% опитаних), як високі – 6%,
дуже високі – 2%, як низькі – 7%.
2%
6% 7%
85%
низькі
достатні
високі
дуже високі
Рис.2.32 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку
громади
Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
у громаді висловили 74% респондентів, негативне - 24%, та у 2% виникли
труднощі із відповіддю на це запитання.

94
позитивне, так це важливо
74%
негативне, є більш важливі питання для розвитку
громади
24%
важко відповісти
2%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис. 2.33 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Хотіли б долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді 11% респондентів, 89% не висловили
такого бажання.
11%
89%
так
ні
Рис.2.34 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
Кубейська об’єднана територіальна громада.
До складу Кубейської об’єднаної територіальної громади увійшло 3 села:
Кубей, Виноградне та Оріхівка. За даними Головного управління статистики в
Одеській області станом на 1 січня 2020р. в цих населених пунктах мешкали 9605
осіб.
Анкетним опитуванням було охоплено 301 мешканця Кубейської ОТГ.
∆ w =2*√(0,03*0,97/301)*(1-301/9605)=0,019 або 1,9%.

Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто серед населення Кубейської громади,
буде знаходитись в межах 1,9% від значень показників у вибірковій сукупності.
Серед опитаних 65% становили жінки, 35% - чоловіки.
За соціальним статусом найбільшу частку серед мешканців громади
становлять робітники (38% від загальної кількості населення громади), 31%
мешканців – це пенсіонери, 19% - безробітні, 6% - зайняті у домашньому
господарстві, 5% складають службовці, приватні підприємці - 1%.
1%
95
31%
19%
безробітний
робітник
службовець
6%
5%
38%
домогосподарка
пенсіонер
приватний підприємець
Рис. 2.35 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 58 років.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 86% опитаних
респондентів, негативну – 1%, 13% респондентів, не змогли визначитися із
відповіддю на це запитання.
Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 88%
респондентів, як низький – 4%. 1% респондентів оцінили його як високий. Не
змогли визначитися із відповіддю 7% опитаних.

96
1%
7%
4%
88%
низький
достатній
високий
важко відповісти
Рис.2.36 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді
Найбільш поширеним елементом культури у громаді є народні звичаї та
обряди. Це відзначають 96% опитаних. На другому місці є спосіб ведення
господарства, який відзначають 55% респондентів, на третьому – пісні (37%
респондентів). Страви відзначили 34% опитаних. Про техніки вишивки рушників,
предметів одягу згадали 16% респондентів, про художні промисли – 14%.
народні звичаї та обряди
спосіб ведення господарства
техніки вишивки рушників, предметів одягу
художні промисли та ремесла
страви
пісні
16%
14%
34%
37%
55%
96%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Рис.2.37 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
Серед історичних, архітектурних та природних пам’яток, які є на
території громади, респонденти назвали пам'ятник А. Макляну (с. Кубей),
Кубейский дендропарк, церкву Успіня Марії Богородиці, катакомби, підвали,
Троянов вал (с. Оріхівка, с. Кубей), музей «Стара къща» (с. Кубей).
Серед самобутніх, історичних, культурних подій, що відбувалися у
населеному пункті, респонденти назвали фестиваль «Кубейский мегдан»; народні

гуляння: «Пролетно Хоро», «Седянка», «Масляна», «Трифон Зарезан», колядки,
«Бабин день».
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють бібліотеки. Їх наявність відмічають 91% респондентів. Про наявність
клубів згадують 86%, музеїв – 61%, про інші заклади – 10% респондентів.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 84% опитаних. Про наявність у населених пунктах гуртків з
малювання згадали 14 % респондентів, заняття фотографією та скульптурою по
12% респондентів, ліпкою – 2%.
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 92% респондентів. На другому місці
за поширеністю є хореографічні гуртки, колективи (72% респондентів), на
третьому – театральні гуртки та студії (34% респондентів). Про духові оркестри та
музичні школи згадали по 7% респондентів, про інші (спортивні секції) – 13%.
Ще у 2% виникли труднощі із відповіддю на це запитання.
97
вокальні студії, колективи
театри, театральні гуртки та студії
духові оркестри
хореографічні гуртки, колективи
музичні школи
інше
важко відповісти
7%
7%
13%
2%
34%
72%
92%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Рис.2.38 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 98%
опитаних мешканців. 2% відмітили відсутність такого виду діяльності.

Серед ЗМІ, які представляють події у громаді, опитаними були названі:
газети «Дружба», «Обозрение», «Придунайський вестник», «Роден край»;
електронні ЗМІ: «С любовью к Кубею», «Бессарабия.ua», «Топор».
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
18% респондентів, ще 80% вказали на їх відсутність, та у 2% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (63%), на
наявність цієї послуги вказали 30% опитаних, та 7% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації
(бізнес асоціації, національні товариства), які приймають активну участь
розвитку Вашої громади?» позитивну відповідь надали 25% опитаних, негативну
– 4%, та у 71% виникли труднощі із відповіддю на це запитання.
98
25%
71%
4%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.39 Візуалізація думки мешканців щодо наявності організацій, які приймають
активну участь у розвитку громади
На питання «Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи
бізнесмени, які приймають активну участь у розвитку Вашої громади?»
позитивну відповідь надали 23% опитаних, негативну – 2%, та у 75% виникли
труднощі із відповіддю на це запитання.

99
23%
75%
2%
так
ні
важко відповісти
Рис.2.40 Візуалізація думки мешканців щодо наявності громадських діячів, які
приймають активну участь у розвитку громади
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (93% опитаних), як низькі – 5%,
як високі – 2%.
2%
5%
93%
низькі
достатні
високі
Рис.2.41 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку
громади
Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
у громаді висловили 80% респондентів, негативне – 16%, та 4% опитаних
залишилися байдужими до цього питання.

100
позитивне, так це важливо
80%
негативне, є більш важливі питання для розвитку
громади
16%
все одно
4%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис.2.42 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Хотіли б долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді 17% респондентів, 83% не висловили
такого бажання.
17%
83%
так
ні
Рис.2.43 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
2.3. Аналіз результатів дослідження та виявлених ресурсів ККІ у
Савранській громаді
Генеральною сукупністю для проведення дослідження є загальна кількість
домогосподарств, яка проживає на території Савранської громади, що об’єднані в
одну територіальну громаду (7173 одиниць).
Основа вибірки – кількість домогосподарств в кожному населеному пункті,
що входить до складу Савранської селищної ОТГ. Відбір адрес домогосподарств
для участі в опитувані здійснювався з використанням систематичного випадкового

безповторного відбору з кожної вулиці населеного пункту. Кількість відібраних
домогосподарств для проведення опитування в кожному населеному пункті
складає 10% від загальної кількості домогосподарств цього населеного пункту.
Спосіб спостереження: опитування за методом інтерв’ювання та он-лайн
анкетування.
Об’єкт дослідження – домогосподарства (фізична особа віком від 15 років і
старше).
Задані параметри вибірки дозволяють оцінити її репрезентативність за
допомогою статистичного показника гранична похибка вибірки:
101
де w-вибіркова частка;
n-обсяг вибірки;
N-обсяг генеральної сукупності;
t-квантиль нормального розподілу (коефіцієнт довіри).
Анкетним опитуванням було охоплено по 1 мешканцю 749
домогосподарств з 15 населених пунктів Савранської ОТГ.
∆ w =2*√(0,1*0,9/749)*(1-749/7173)=0,02 або 2%.
Це означає, що з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що значення
показників у генеральній сукупності, тобто в усіх домогосподарствах Савранської
громади буде знаходитись в межах 2% від значень показників у вибірковій
сукупності .
Серед опитаних 68% становили жінки, 32% – чоловіки.
За соціальним статусом опитані розподілилися наступним чином:
Найбільшу частку серед мешканців громади становлять робітники (39% від
загальної кількості населення громади), 18% мешканців – це пенсіонери, 15% –

безробітні, 12% – зайняті у домашньому господарстві, по 6% склали студенти та
службовці, 2% – приватні підприємці та по 1% управлінці та військові.
102
12%
1%
18%
2%
6%
15%
студент
безробітний
робітник
службовець
1%
6%
39%
управлінець
домогосподарка
військовий
пенсіонер
приватний підприємець
Рис.2.44 Візуалізація опитаних мешканців за соціальним статусом
Середній вік опитаних становив 44 роки.
З метою соціологічного дослідження потенціалу громади та обізнаності
мешканців щодо наявності в неї культурних ресурсів респондентам було
запропоновано відповісти на ряд запитань.
На перше запитання «Чи можна вважати Ваш населений пункт
комфортним місцем для життя?» позитивну відповідь надали 66% від
загальної кількості опитаних, 14% вважають свій населений пункт некомфортним
для життя, ще 20% респондентів не змогли визначитися із відповіддю на це
запитання.
20%
14%
66%
Так
ні
важко відповісти
Рис.2.45 Візуалізація відповідей мешканців на запитання «Чи можна вважати Ваш
населений пункт комфортним місцем для життя?»

103
Рівень розвитку культури у громаді оцінили як достатній 66%
респондентів, як низький - 19%, як високий – 12%. По 1% респондентів відповіли
«дуже низький», «дуже високий» та «важко відповісти».
12%
1% 1%
66%
1%
19%
дуже низький
низький
достатній
високий
дуже високий
важко відповісти
Рис.2.46 Оцінка респондентів рівня розвитку культури у громаді
Найбільш поширеним елементом культурної спадщини у громаді є
народні звичаї та обряди. Це відзначають 77% опитаних. На другому місці є спосіб
ведення господарства, який відзначають 63% респондентів. Майже однаковими за
поширення є пісні (29% респондентів) та техніки вишивки рушників, предметів
одягу (27% респондентів). Страви відмічають 20% респондентів, ще 10%
відмічають наявність в громаді художніх промислів та ремесел.
народні звичаї та обряди
77%
спосіб ведення господарства
63%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
27%
художні промисли та ремесла
10%
страви
20%
пісні
29%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис.2.47 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини

На відкрите запитання щодо наявності історичних, архітектурних та
природних пам’ятків на території громади отримані наступні відповіді:
дендропарк «Гетьманівський», гідрологічна пам'ятка місцевого значення «Огруд»,
джерело «Гайдамацька криниця», річка Південний Буг, державний ландшафтний
заказник «Савранський ліс», ботанічна пам’ятка природи місцевого значення
«Слюсарівський дуб», церква в с. Гетманівка, яка занесена в реєстр культурної
спадщини.
На запитання «Які самобутні, історичні, культурні події відбувалися у
Вашому населеному пункті?» отримані відповіді: масштабні гуляння на «Івана
Купала», еко-фестиваль «Весняні Гаївки», святкування у «Резиденції Святого
Миколая» та патріотичний фестиваль «Покрова Героїв» в рамках туристичної
концепції «4 сезони», фестивалі: «Квітка Папороті», «Парад Країн», свята:
«Борщу», «Вареників», «Колодія», «Маковія».
Серед закладів культури у населених пунктах громади у відповідях
превалюють клуби. Їх наявність відмічають 92% респондентів та бібліотеки (91%).
Про наявність музеїв згадують 50%, виставкових центрів - лише 0,4%
респондентів.
На відсутність гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом вказали 50% опитаних. Найбільш популярним у населених пунктах
громади є гуртки з малювання. Їх наявність відзначають 47% респондентів. Усіх
інші види гуртків образотворчого мистецтва є мало поширеними.
Серед занять виконавським мистецтвом найбільш популярними є
вокальні студії, колективи, про які згадують 78% респондентів. На другому місці
за поширеністю є музичні школи (36% респондентів), на третьому хореографічні
гуртки, колективи (35% респондентів). Про духові оркестри згадали 20%
опитаних, а також про наявність циркових студій вказали 7% опитаних
респондентів та театральні гуртки – 3%.
104

105
вокальні студії, колективи
театри, театральні гуртки та студії
духові оркестри
циркові студії
хореографічні гуртки, колективи
музичні школи
3%
7%
20%
35%
36%
78%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис.2.48 Візуалізація думки мешканців щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у населеному пункті організацій, підприємців чи фірм, які
займаються організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 80%
опитаних мешканців, 4% відмітили відсутність такого виду діяльності, ще 16%
респондентів було важко відповісти на це запитання.
ЗМІ, які представляють події у громаді: районна газета «Сільські новини»,
інформаційний сайт «Вісник Саврані» та YouTube канал Терлецького М.
Наявність будь-яких дизайнерських послуг у населеному пункті відмітили
42% респондентів, ще 32% вказали на їх відсутність, та у 26% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
На наявність організацій (громадських, бізнес асоціацій, національних
товариств), які приймають активну участь у розвитку громади вказали 32%
мешканців, на відсутність таких організацій – 13%, та 55 % опитаних мешканців
не змогли визначитися із відповіддю на це запитання.
13%
32%
так
важко відповісти
55%
ні
Рис.2.49 Візуалізація думки мешканців щодо наявності організацій, які приймають
активну участь у розвитку громади

На наявність громадських діячів (підприємців), які приймають активну
участь у розвитку громади вказали 35% мешканців, на відсутність таких діячів –
8%, та 57 % опитаних мешканців не змогли визначитися із відповіддю на це
запитання.
106
57%
8%
35%
так
важко відповісти
ні
Рис.2.50 Візуалізація думки мешканців щодо наявності громадських діячів, які
приймають активну участь у розвитку громади
На відсутність у населеному пункті підприємців чи фірм, що надають
туристичні послуги, вказала переважна більшість респондентів (51%), на
наявність цієї послуги вказали 22% опитаних, та у 27% виникли труднощі із
відповіддю на це запитання.
Потенційні можливості культурного та креативного розвитку громади
оцінили як достатні більшість мешканців громади (61% опитаних), як високі –
12%, дуже високі – 1%, як низькі - 20% та дуже низькі –5%.
дуже високі
1%
високі
12%
достатні
61%
низькі
20%
дуже низькі
5%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Рис.2.51 Оцінка респондентів можливостей культурного та креативного розвитку
громади

Позитивне ставлення до розвитку культури та креативного
підприємництва у громаді висловили 75% респондентів, негативне - 4%, та 21%
опитаних залишилися байдужими до цього питання.
107
позитивне, так це важливо
75%
негативне, є більш важливі питання для розвитку
громади
4%
все одно
21%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис. 2.52 Ставлення до розвитку культурно-креативного підприємництва
Хотіли б долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та
креативного підприємництва у громаді 38% респондентів, 62% не висловили
такого бажання.
38%
62%
так
ні
Рис.2.53 Візуалізація відповідей мешканців щодо залучення до ініціативної групи з
розвитку культури та креативного підприємництва
2.4. Підсумки інтерв’ювання лідерів думок та експертів громад
Мета дослідження – отримання експертної думки щодо формування та
функціонування культурно-креативних просторів, визначення реального
потенціалу громад (індивідуальних, громадських та інституційних ресурсів),

порівняння, інтерпретування кількісних даних отриманих соціологічним
дослідженням ресурсів громад у сфері культурно-креативних індустрій.
Завдання дослідження:
- ґрунтовне вивчення інформації та матеріалів для формування
інструментарію дослідження;
- відбір експертів з населених пунктів, які входитимуть до
новостворених об’єднаних територіальних громад та серед відомих представників
культурно-креативних індустрій;
- проведення експертних опитувань за методом анкетного опитування
серед представників новостворених Савранської селищної ОТГ та ОТГ
Болградського району;
- проведення експертного інтерв’ю щодо формування та
функціонування культурно-креативних просторів з використанням фото- та відео
зйомки відомих представників культурно-креативних індустрій незалежно від
територіальної приналежності;
- обробка та аналіз первинних документів, формування висновків.
Метод відбору експертів – за методом «снігового клубка» серед
представників культурно-креативної спільноти та за результатами соціологічного
дослідження ресурсів громад у сфері культурно-креативних індустрій у
Савранській селищній громаді та ОТГ Болградського району. Відбір здійснювався
за наступними критеріями:
- представники культурної діяльності, креативних індустрій, місцевої
влади, громадські діячі, які проживають на території досліджених громад;
- відомі експерти з культурно – креативних індустрій незалежно від
міста проживання.
Всього в опитуваннях прийняли участь 38 експертів, з них в
анкетному – 22 представника, в інтерв’ю з використанням фото- та відео зйомки –
16. В анкетному опитуванні прийняли участь 11 представників з населених
108

пунктів Савранської селищної ОТГ та 11 представників від населених пунктів, які
входитимуть до всіх п’яти новостворених ОТГ Болградського району. Серед
експертів 50% становили жінки, 50% – чоловіки. За професійними видами
діяльності в опитуванні прийняли участь 37% представників культурнокреативного
підприємництва, 41% – органів місцевої влади, 11% – управлінців у
сфері культури та 11% – громадських діячів.
Об’єднані територіальні громади Болградського району
В анкетному опитувані прийняли участь експерти з наступних населених
пунктів: м. Болград, с. Баннівка, с. Василівка, с. Голиця, с. Городнє, с. Залізничне,
с. Каракурт, с. Криничне, с. Кубей та с. Табаки. В межах проведеного аналізу
експертного опитування серед представників населених пунктів, що входитимуть
до всіх новостворених ОТГ Болградського району, 9 експертів, або 82%,
вважають свої населені пункти комфортним місцем для життя, один експерт (9%)
з с. Голиця, що входитиме до Василівської ОТГ, вважає його некомфортним
місцем для життя та один експерт (9%) з м. Болград не визначився з відповіддю.
За рівнем розвитку культури, 2 експерти (18%) з м. Болград та с. Криничне
оцінили свої населені пункти як «дуже високий», 27% експертів з населених
пунктів, що відноситимуться до Василівської, Городненської та Кубейської ОТГ,
оцінили цей рівень як «високий», 37% експертів з населених пунктів майбутніх
Болградської, Василівської, Кубейської ОТГ - як «достатній», по 9%
представників з населених пунктів майбутніх Болградської та Василівської ОТГ –
як «дуже низький» та «низький» відповідно.
109

110
9%Василівська
ОТГ
37% Болградська,
Василівська,
Ку-бейська ОТГ
9% Болградська
ОТГ
27% Василівська,
Городненська, Кубейська
ОТГ
18% Болградська
та Криничненська
ОТГ
дуже високий
високий
достатній
низький
дуже низький
Рис.2.54 Візуалізація думки експертів-представників населених пунктів новостворених
ОТГ щодо рівня розвитку культури
Щодо проведення культурно-мистецьких заходів для людей з особливими
потребами позитивна відповідь отримана від 36% респондентів (Болградська та
Василівська ОТГ), 64% респондентів вказали на відсутність таких заходів.
Про те, що страви, пісні, народні звичаї та обряди є найбільш поширеним
елементами культурної спадщини у всіх громадах, вважають 82% опитаних
експертів, що співпадає з думкою мешканців громади за результатами
соціологічного дослідження. На другому місці за відповідями (55%) є художні
промисли, на третьому – спосіб ведення господарства (36%). Техніки вишивки
рушників, предметів одягу відмічає представник (9%) з
с. Кубей.
народні звичаї та обряди
82%
спосіб ведення господарства
36%
техніки вишівки рушників, предметів одягу
художні промисли та ремесла
страви
пісні
9%
55%
82%
82%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
Рис.2.55 Візуалізація думки експертів щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
На запитання щодо наявності історичних, архітектурних та природних
пам’ятників на території населених пунктів отримані відповіді від експертів

схожі до відповідей мешканців громади, отриманих при проведені соціологічного
опитування. В новоствореній Болградській ОТГ: пам'ятник генералу І. Інзову;
мавзолей І. Інзова; усипальниця Караманєвих; пам'ятники болгарським
ополченцям, Трифон Зарезан в с. Залізничне, Спасо-Преображенський собор,
Свято-Нікольска церква, болградські катакомби; Троянов вал; Кургани
Кіммерійської, Скіфської та Сарматської епох; парк ім. О.С. Пушкіна (Земський
сад); озеро Ялпуг, джерела в с. Виноградівка та с. Табаки.
У Василівській ОТГ: Свято-Ілінський православний храм в
с. Василівка, пам'ятка архітектури місцевого значення Свято-Дмитріївська церква
в с. Голиця, Калчевська Свято Архангело-Михайлівська церква, Жовтневий
ентомологічний заказник, сосновий гай, озеро Ялпуг, річки Кара-Сулак,
Ташбунар, джерела, катакомби в с. Баннівка.
Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир в с. Олександрівка та
історико-ландшафтна територія «Захоронення перших поселенців з Болгарії» в с.
Нові Трояни, вказані експертом з новоствореної Городненської ОТГ.
В Криничненській громаді вказали церкву Дмитра Солунського та озеро
Ялпуг.
В Кубейській ОТГ – Кубейский дендропарк, церкву Успіня Марії
Богородиці, катакомби, підвали, Троянов вал.
У відповідях респондентів на запитання щодо самобутніх, історичних,
культурних подій у громадах також має місце збіг з відповідями мешканців,
отриманих при проведені соціологічного дослідження. В населених пунктах
новостворених ОТГ відбуваються наступні культурні події: Болградській –
фестивалі «Bolgrad vine fest», «Трифон Зарезан», народні гуляння: «Масляна»,
«Різдво», «День Святого Миколаю»; Василівській – народні гуляння: «Трійця»,
«Курбан», «Трифон Зарезан», «Бабин День», «Масляна», спортивні змагання;
Городненській – фестиваль «Folkfest», спортивні змагання, народні гуляння:
«Георгієв день», «Трифон Зарезан», «Масляна»; Криничненській – кінофестиваль
111

«ОКО», народні гуляння: «Трифон Зарезан», «Лазарєв день», «Масляна»,
«Георгієв день»; Кубейській – фестиваль «Кубейський мегдан», народні гуляння:
«Пролетно Хоро», «Седянка», «Масляна», «Трифон Зарезан», колядки, «Бабин
день».
Серед закладів культури у населених пунктах експертами відмічається
наявність клубів, бібліотек та музеїв, а також виставкового центру (художньої
галереї) в с. Кубей та школи народних обрядів в с. Баннівка.
Щодо наявності гуртків та підприємців, що займаються образотворчим
мистецтвом, 73% опитаних експертів вказали на гуртки з малювання, 27%
експертів з Городненської та Кубейської ОТГ вказали на ліплення з глини. По 1
(9%) представнику з Криничненської та Болградської ОТГ вказали наступні
варіанти відповідей: «антикварні майстерні», «вироби з бісеру» відповідно та 1
представник (9%) з с. Табаки - «відсутність такого виду діяльності».
Серед колективів, виконавців, що займаються виконавським
мистецтвом всі експерти (100%) відмічають наявність хореографічних гуртків.
На другому місці за поширеністю відповідей (82%) – вокальні колективи, на
третьому (36%) – музикальні школи, на наявність яких вказали експерти з
новостворених Болградської, Василівської та Кубейської ОТГ. На наявність
духових оркестрів вказали експерти (27%) з Болградської та Кубейської ОТГ.
Експерт (9%) з м. Болград вказав на наявність театрального гуртку. За
результатами соціологічного дослідження, серед відповідей мешканців присутні
також відповіді щодо наявності циркового гуртку, театральних гуртків ще в
інших населених пунктах та спортивних секцій.
112

113
вокальні студії, колективи
82%
діхові оркестри
27%
хореографічні гуртки,
колективи
100%
музичні школи
36%
театри, театральні гуртки
та студії
9%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Рис.2.56 Візуалізація думки експертів щодо наявних занять з виконавського мистецтва
На наявність організацій, підприємців чи фірм, які займаються
організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 55% опитаних
експертів, 36% – представників Болградської, Василівської та Городненської ОТГ,
відмітили відсутність такого виду діяльності, один експерт (9%) з Болградської
ОТГ не визначився з відповіддю.
Серед ЗМІ, які представляють події у населених пунктах Болградського
району, експертами названі: районна газета «Дружба», інформаційні сайти
сільських рад та сторінки у соціальних мережах. Мешканцями громад при
соціальному дослідженні перелік ЗМІ, які представляють події у громаді, наданий
більш детальний.
На наявність дизайнерських послуг, вказали 36% опитаних експертів з
Болградської, Василівської та Кубейської ОТГ, всі інші вказали на їх відсутність
(64%).
На запитання щодо наявності у населених пунктах потенційних
можливостей культурного та креативного розвитку один експерт (9%) з
с. Криничне надав відповідь «високі», 64% опитаних експертів вказали –

«достатні», а експерти з населених пунктів новостворених Болградської та
Василівської ОТГ вказали – «низькі», що складає 27%.
Найбільш перспективними секторами культурно-креативних індустрій
у громадах 55% опитаних експертів бачать в збереженні та розвитку культурної
спадщини, 45% – функціональному креативі (дизайн, рекламні і PR агентства,
туризм) та 27% опитаних експертів – розвитку мистецтва.
114
функціональний креатив (дизайн, рекламні і PR
агенства, туризм)
45%
мистецтво
27%
культурна спадщина
55%
медіа
0%
Рис.2.57 Перспективні сектори культурно-креативних індустрій у громадах, на думку
експертів
На запитання щодо сприяння у населених пунктах розвитку креативних
індустрій (підприємництва), позитивну відповідь надали 73% опитаних
експертів, 27% вказали на відсутність такої допомоги.
бачать у:
Розвиток культурно-креативного підприємництва у громадах експерти
- відтворенні традицій, обрядів;
- збереженні, реставрації пам’яток;
- розвитку туризму, розробки туристичних маршрутів;
- об’єднанні культурної спільноти у громадах;
- проведенні семінарів, тренінгів та ігрових навичок для зацікавлення
молоді до культурно-креативного розвитку у громадах;
- проведення заходів, виставок для залучення талановитих та
креативних людей;
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

- обговорювані та надавані інформації мешканцям громад;
- створенні умов для розвитку культурно-креативної спільноти у
громадах.
Савранська селищна об’єднана територіальна громада.
В анкетному опитуванні прийняли участь експерти з наступних населених
пунктів: смт Саврань, с. Байбузівка, с. Бакша, с. Вільшанка,
с. Полянецьке, с. Гетманівка, с. Дубинове, с. Йосипівка, с. Кам'яне, с. Осички та
с. Полянецьке. В межах проведеного аналізу експертного опитування 82%
вважають населені пункти, що входитимуть до ОТГ, комфортним місцем для
життя, 18% не визначилися з відповіддю.
Рівень розвитку культури у громадах оцінили як достатній 73%
респондентів, по 9% респондентів відповіли «низький», «високий» та «важко
відповісти».
Щодо проведення культурно-мистецьких заходів для людей з особливими
потребами позитивна відповідь отримана від 64% респондентів, 27%
респондентів вказали на відсутність таких заходів, 9% – не визначились з
відповіддю.
Про те, що народні звичаї та обряди є найбільш поширеним елементом
культурної спадщини у громадах, вважають 73% опитаних експертів, що
співпадає з думкою мешканців громад за результатами соціологічного
дослідження. На другому місці за відповідями (64%) є пісні та страви, на третьому
– спосіб ведення господарства (55%). Художні промисли та ремесла відмічають
27% респондентів, техніки вишивки рушників, предметів одягу – 18%
респондентів.
115

116
народні звичаї та обряди
73%
спосіб ведення господарства
55%
техніки вишивки рушників, предметів одягу
18%
художні промисли та ремесла
27%
страви
пісні
64%
64%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис.2.58 Візуалізація думки експертів щодо найбільш поширених елементів культурної
спадщини
На запитання щодо наявності історичних, архітектурних та природних
пам’ятників на території громад отримані відповіді від експертів схожі до
відповідей мешканців громад: дендропарк «Гетьманівський», гідрологічна
пам'ятка місцевого значення «Огруд», джерело «Гайдамацька криниця», річка
Південний Буг, державний ландшафтний заказник «Савранський ліс», церква в с.
Гетманівка, яка занесена в реєстр культурної спадщини.
У відповідях респондентів на запитання щодо самобутніх, історичних,
культурних подій у громадах також має місце збіг із відповідями мешканців,
отриманих при проведенні соціологічного дослідження: гуляння на «Івана
Купала», еко-фестиваль «Весняні Гаївки», святкування у «Резиденції Святого
Миколая» та патріотичний фестиваль «Покрова Героїв» в рамках туристичної
концепції «4 сезони», фестивалі: «Квітка Папороті», «Парад Країн», свята:
«Борщу», «Вареників», «Колодія», «Маковія».
Серед закладів культури у населених пунктах експертами відмічається
наявність клубів, бібліотек та музеїв.
Щодо наявності у населених пунктах гуртків та підприємців, що
займаються образотворчим мистецтвом, 18% опитаних експертів відмітили
наявність гуртків з малювання, 82% вказали на їх відсутність.

Серед колективів, виконавців, що займаються виконавським
мистецтвом, у більшості відповідей (91%) експерти відмітили вокальні
колективи. На другому місці за поширеністю відповідей 27% – хореографічні
гуртки, колективи, на третьому 18% – духові оркестри. За результатами
соціологічного дослідження, серед відповідей мешканців присутні також відповіді
на наявність музичних шкіл, циркової студії, театральних гуртків.
117
вокальні студії, колективи
91%
духові оркестри
18%
хореографічні гуртки, колективи
27%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Рис.2.59 Візуалізація думки експертів щодо найбільш популярних занять виконавським
мистецтвом
На наявність у громадах організацій, підприємців чи фірм, які займаються
організацією концертів, вечірок та святкових подій, вказали 55% опитаних
експертів, 36% відмітили відсутність такого виду діяльності, ще 9% було важко
відповісти на це запитання.
Серед ЗМІ, які представляють події у населених пунктах, експертами
вказані: районна газета «Сільські новини», інформаційний сайт «Вісник Саврані»
та соціальні мережі.
Про наявність дизайнерських послуг у населених пунктах позитивна
відповідь надана одним експертом (9%), всі інші вказали на їх відсутність (91%).
На запитання щодо наявності у населених пунктах потенційних
можливостей культурного та креативного розвитку 27% експертів надали
відповідь «високі» та 73% – «достатні».

Найбільш перспективними секторами культурно-креативних індустрій
у населених пунктах 64% експертів бачать збереження та розвиток культурної
спадщини, 36% експертів – розвиток мистецтва, 18% – функціональний креатив
(дизайн, рекламні і PR агентства, туризм) та 1 експерт (9%) не визначився з
відповіддю.
118
функціональний креатив (дизайн,
рекламні PR агенства, туризм)
18%
мистецтво
36%
культурна спадщина
64%
медіа
важко відповісти
0%
9%
Рис.2.60 Перспективні сектори культурно-креативних індустрій у громаді, на думку
експертів
Позитивну відповідь (45%) надали експерти на запитання щодо сприяння у
громадах розвитку креативних індустрій (підприємництва), 55% – на
відсутність такої допомоги.
Розвиток культурно-креативного підприємництва у населених пунктах
експерти бачать у:
бази;
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
- відтворенні традицій у громадах;
- збереженні, реставрації пам’яток, покращенні матеріально-технічної
- розвитку туризму, розробки туристичних маршрутів;
- об’єднанні культурної спільноти у громадах;
- залученні молоді до культурно-креативного розвитку громад.
Експертне інтерв’ю з використанням фото- та відео зйомки проводилося з
представниками культурно-креативних індустрій: засновницею козячої ферми

«Бринзарня», садиби зеленого туризму «Куба далеко» та головою підрозділу
всесвітнього руху Slow Food в Бессарабії, шоуменом та засновником готелю
«Кімнати та плітки», креативним підприємцем, організатором концертів у
незвичайних місцях, директоркою Одеської національної наукової бібліотеки,
головою молодіжного центру «Добро», кураторкою фестивалів та арт-програм,
драматургинею, художницею та кураторкою арт-проєктів, художницею та
журналісткою, художнім керівником «Театру на Чайній», організатором та
куратором культурних проектів, дослідницею українських народних ляльок,
головою Бюро регіонального розвитку, художницею та співачкою, поетом та
продюсером з США.
При аналізі відповідей експертів щодо формування та функціонування
культурно-креативних просторів отримані рекомендації:
- культурно-креативний простір організувати таким чином, щоб він був
цікавим саме вашому туристу, з обов’язковою ідентифікацією національної
приналежності – через традиційні ремесла, кухню, костюми, майстер класи
основаних на місцевих традиціях;
- любий бізнес та офіс може стати креативним простором. Для
створення конкурентного бізнесу його потрібно перетворити на культурнокреативний
простір;
- при організації культурно-креативних просторів найважливішим є
готовність усвідомлення важливості такої роботи, з іншого боку запит з боку
спільноти до таких послуг та до таких просторів. При взаємному прагненні
створюються успішні проєкти. В цьому і полягає принципи партисипативного
управління розвитком культури, зокрема у бібліотечній справі;
- культурно-креативні простори цікаві своєю неформальністю, вони
активізують місцеві громади та поліпшують їх якість життя;
119

- культурно-креативні простори мають стати місцем для спілкування,
об’єднання людей, народження нових ідей, які перетворюються в сучасні процеси.
Також містом проведення фестивалів, зустрічей, виставок, але з новим сенсом.
120

ВИСНОВКИ
За результатами проведеного аналізу соціологічного дослідження мешканців
новостворених громад та експертних інтерв’ю можна зробити наступні висновки:
1. Значна більшість місцевих мешканців у новостворених громадах, в
середньому 76%, позитивно ставляться до розвитку культури та креативного
підприємництва у громадах, а 38% у Савранській селищній ОТГ та в середньому
13% в ОТГ Болградського району готові долучитися до ініціативної групи з
розвитку ККІ.
2. В кожній громаді найбільша кількість відповідей щодо елементів
культурної спадщини припала на варіант в анкеті «народні звичаї та обряди» 77%
у Савранській селищній ОТГ та в середньому майже 92% серед ОТГ в
Болградському районі; другий по кількістю відповідей варіант «спосіб ведення
господарства» 63% у Савранській селищній ОТГ та в середньому майже 52 %
серед ОТГ в Болградському районі, третій – варіанти «пісні»: 29 % у Савранській
селищній ОТГ та «страви»: в середньому 46% серед ОТГ у Болградському районі.
В кожній громаді мешканцями названі місцеві історичні, архітектурні та природні
пам’ятки.
3. Ступінь обізнаності мешканців серед усіх громад щодо наявності закладів
культури: бібліотек та клубів вище 88%. Колективів, гуртків з виконавського
мистецтва: вокальних і хореографічних колективів 78% та 35% відповідно для
Савранської селищної ОТГ і в середньому 89% та 77% відповідно серед ОТГ у
Болградському районі. З образотворчого мистецтва ступінь обізнаності в
Савранській селищній ОТГ з малювання 47%, а серед ОТГ в Болградському
районі з малювання та фотографування – в середньому по 12%.
4. На наявність організацій, підприємств, підприємців, що займаються
організацією концертів, святкових подій в усіх досліджених громадах вказують
майже 90% опитаних мешканців. Про наявність підприємств, підприємців з
наданням туристичних та дизайнерських послуг в Савранській селищній ОТГ
121

обізнані: з туристичних послуг 22% опитаних мешканців, з дизайнерських – 43%;
серед ОТГ в Болградському районі в середньому 17% – з туристичних послуг,
24 % – з дизайнерських.
5. Кількісні дані отримані після проведення соціологічного дослідження
ресурсів громад у сфері ККІ співпадають та корелюють з даними отриманими
після проведення експертних опитувань за методом анкетного опитування.
6. Відповіді на деякі запитання від мешканців мають більш розгорнутий
вигляд ніж у експертів, що може бути пов’язане з різними поглядами на
експертність, або потребують додаткового вивчення зі сторони представників
експертного середовища.
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування
мешканців громад в розрізі населених пунктів представлений у Додатку 2.
122

123
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ККІ ОБ’ЄДНАНИХ
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
3.1. Методологія проведення Ідеатону як інструменту розробки
рекомендацій на засадах партисипації.
Команда проекту до початку проведення Ідеатону поставила перед собою
кілька питань:
Що відбувається, коли програма формування культурної політики у сфері
креативних індустрій буде існувати тільки в голові експертів, а активні мешканці
громади не знають стратегії і не можуть її сформулювати іншим?
завтра?
Що відбувається, коли мешканці громади бояться змін і не знають, що буде
Що відбувається, коли громада живе стратегічними завданнями?
Дії громади перетворюється в хаотичну систему, де кожен намагається
вижити. Чи буде розвивається така система? Ні.
Тільки чітке бачення розвитку громади, як дій мешканців громади де чітко
сформульована стратегія, що розділяється мешканцями громади, допомагає їй
стати згуртованою і динамічно рухатись до намічених цілей.
Є кілька способів щодо розробки стратегії розвитку креативних індустрій:
• НАВЧАННЯ: навчити групу активних мешканців громади
стратегічному маркетингу, процесу планування та управління, показати, як це
роблять інші, і залишити її писати стратегію самостійно;
• КОНСАЛТИНГ: написати стратегію для команди, узгодити її і віддати
для реалізації;
• ІНСТРУКТАЖ: розробити стратегію одній людині, як правило
політику, адміністративному керівнику, і проінструктувати всіх інших по
втіленню стратегії;

• КОМАНДНА РОБОТА з використанням технології командного
коучингу: написати спільно стратегію, але не в формі звичайного наради, а в
форматі командної коучингової роботи, використовуючи арсенал спеціальних
методик для розкриття потенціалу команди.
Що таке командний коучинг? Суть підходу полягає в розкритті
внутрішнього потенціалу команди, об'єднанні на основі бачення розвитку
територіальної громади, і отриманні навичок цілеспрямованого спільного руху.
Для розробки політики формування ККІ в територіальних громадах
командний коучинг дає, насамперед:
o
менші витрати – процес аналізу та вироблення рішення дозволяє
позбутися від паперів і інструкцій;
o
вирішення конфліктів всередині команди – сесія спрямована на
узгодження пріоритетів і цінностей;
o
o
швидку реалізацію – очевидні і прийняті перші кроки до дії;
високу мотивацію до реалізації – оновлюється зміст роботи і
з'являється натхнення.
Тому, нами було прийнято рішення знайти активних мешканців громади, які
зацікавленні у розвитку ККІ та сформувати з них команди, з якими буде
проведено командний коучинг. На початку проекту нами було створено два
Телеграмканали, для групи Савранського та Болградського районів, до яких міг
долучитися кожен бажаючий. Протягом трьох місяців ми надавали довідкову
інформацію - «азбуку креативних індустрій», думки експертів щодо створення
креативного простору, зарубіжні приклади розвитку громад. Потім було
проведено анкетування з обов’язковим листом мотивації участі у Ідеатоні,
сформовано сім команд.
Для кого це було корисне?
системно;
для активних мешканців, які прагнуть розвиватися цілісно, якісно та
124

для управлінців та власників бізнесу у територіальних громадах, які
прагнуть ефективно та системно розвивати свій бізнес;
напрямку;
для мешканців, які займаються розвитком туризму;
для груп активістів, які прагнуть діяти системно, цілісно та ефективно;
для тих, хто прагне відчувати сенс та мати бачення розвитку своїх дій;
для тих, хто відчуває необхідність у стратегічному розвитку свого
для бажаючих розробити ефективні проекти та конкретні плани
втілення їх у життя.
Досвід успішних громад показує, що сьогодні вкрай важливо мати цілісне
бачення розвитку свого бізнесу, організації, регіону, проекту чи певної активності.
Розробка такого бачення і стратегії дає необхідне русло для подальшого якісного
та ефективного розвитку. Це допомагає мешканцям громад рухатися далі в одному
зрозумілому всім напрямку. Учасники відчувають сенс своїх спільних дій,
необхідність бути скоординованими для спільного результату. Це створює
потужній енергійний криголам. В учасників з’являється розуміння цілісності,
системності, відповідальності кожного з них за спільну справу.
Що ми отримали на етапі командоутворення?
чітке розуміння сенсу своїх дій;
сформоване та зрозуміле бачення розвитку організації, напрямку,
проекту, регіону;
згуртованість учасників навколо спільного бачення, ідеї та мети;
системно напрацьовані проекти з планами їх втілення у життя;
план конкретних дій з визначеною відповідальністю кожного
учасника;
мотивацію учасників для успішного втілення задуманого
та напрацьованого;
125

можливість перетворити свою мрію в реальність, якою точно варто
скористатися!
Переклад ideation – здатність до формування та сприйняття ідей, уява,
мислення.
Ідеатон — це трьохденний захід для пошуку вдалих рішень та краш-тесту
ідей, що зможуть вирішити певні завдання або проблеми створення креативного
простору у громадах.
Ідеатон проводився із попередньо відібраними або створеними на заході
командами у форматі воркшопів та інтенсивів із менторами та експертами
у заданій темі та суміжних сферах знань для вдосконалення та перевірки
запропонованих ідей та спроможності команд до впровадження проекту, з метою
залучення креативних індустрій до розвитку громадянського суспільства.
Ідеатон було проведено у форматі рефлексивних ігор та присвячено пошуку ідей і
проблем, на вирішення яких буде спрямована діяльність команд Ідеатону для
розвитку місцевих громад. Під час заходу учасники формували навики спільної
діяльності у команді, спрямували свій досвід на пошук інноваційних рішень
актуальних соціальних проблем місцевих громад в Україні.
Участь у стратегічній сесії активних мешканців є головною перевагою. Саме
спільна участь тих, хто впливає на розвиток громади, в процесі розробки стратегії
розвитку забезпечує 100%-й результат. Синергія команди, загальне розуміння,
обговорення і процес прийняття рішення дають можливість досягти результату і
перетворити всі стратегічні цілі в щоденні заходи. Стратегічні сесії з
використанням коучингових технологій дозволяють команді об'єднатися і
написати єдино вірну, надихаючу, мотивуючу стратегію для громади.
Командний коучинг з формування ідеї створення креативного комьюніті це
новий якісний рівень розвитку, тому що:
o
всі члени команди знають, куди вони йдуть, що і навіщо їм необхідно
робити, щоб бути успішними;
126

o
«пожежні» і термінові;
o
o
вирішуються довгострокові і стратегічні завдання, а не тільки
проблеми попереджаються, а не вирішуються, коли вже відбулися;
швидкість і гнучкість управління достатні для вирішення поставлених
перед компанією завдань;
o
o
бізнес-процеси реально націлені на задоволення потреб громади;
підтримується мотивація до постійного поліпшення, і команда працює,
як одне ціле.
Хід Ідеатону базується на принципі переходу команди з точки А в точку В.
Спочатку команда працює над створенням презентації команди та громади,
намірами і баченням майбутнього розвитку громади, далі – визначає своє
положення щодо бажаного майбутнього і оцінює стратегічні ресурси та розриви, і
заключним етапом сесії є визначення ідеї створення креативного простору для
досягнення поставлених цілей.
У Ідеатоні була важливим участь не тільки активних мешканців громад, але
і модераторів для кожної з команд.
В ході сесії модератори розкривають суть методики генерації ідеї і
супроводжують їх прикладами успішних рішень. Роль модератора-коуча в
обговоренні – допомогти учасникам самостійно послідовно пройти всі стадії
розробки ідеї, провести стратегічну сесію.
Часто, проводячи сесії самостійно, команди формують стратегічний план на
основі минулого досвіду. Основна роль і перевага запрошеного модератора сесії –
запропонувати різні способи організації процесу аналізу і пошуку рішень. Саме
процес організації сесії дозволяє запустити етап не структуризації минулих планів,
а новий надихаючий процес «переосмислення» та масштабування ідеї.
Стратегічна сесія відкриває новий погляд на розвиток громади.
Використовуючи досвід модераторів і практику роботи з різними ринками,
стратегічна сесія спрямована на розширення погляду з позиції представлення на
127

міжнародних ринках, на оновлення свідомої карти ринку та пошук кращих рішень
для розвитку громади у напрямку створення ККІ .
В сучасному глобалізованому світі питання, пов’язані зі створенням
команди, надзвичайно актуальні. Одна, навіть геніальна людина, просто група
людей не спроможні швидко відреагувати на зміни у бізнесі, політиці, економіці.
Саме тому, в наш час створення команди є найбільш прогресивною стратегією
розвитку громади. Сильна, єдина команда – основа ефективної діяльності
підструктур організації та організації в цілому.
Команда – це активні мешканці, які поділяють цілі, цінності та загальні
підходи до реалізації спільної діяльності, мають взаємодоповнювальні навички,
беруть на себе відповідальність за кінцеві результати. Стабільність роботи на
проектом, ефективність діяльності – це не сума діяльності кожного із учасників
проекту окремо, це робота команди.
Ідея командних методів роботи взята зі світу спорту і стала активно
впроваджуватися в практику менеджменту в 60 – 70 роки XX ст. В наш час
командне будівництво являє собою одну із перспективних моделей менеджменту,
що забезпечує повноцінний розвиток проектування організації.
Командоутворення (англ. ”teambuilding”) – побудова ефективної команди,
створення групи людей націлених на досягнення єдиного результату, працюючої
злагоджено, як єдиний організм; процес цілеспрямованого формування
особливого способу взаємодії людей в організації, що дозволяє ефективно
реалізовувати їх енергетичний, інтелектуальний і творчий потенціали.
Суть командоутворення в процесі Ідеатону полягав у створенні необхідних
умов для формування навичок ефективної роботи в команді, формування команди
та вироблення командного духу, вміння працювати в команді, виявлення лідерів
згуртування учасників і створення атмосфери неформального спілкування.
Формування команди базується на принципах: цілеспрямованість,
згуртованість, відповідальність .
128

Перетворення групи людей у команду – завдання модератора на Ідеатоні.
Група – це будь-яка кількість людей, які взаємодіють один з одним і
психологічно усвідомлюють присутність інших членів групи, а команда – це
група, члени якої впливають один на одного заради досягнення спільної мети,
головне, що відрізняє команду від групи, – це ефект синергії.
Синергія (від грецьк. – співучасть, сприяння, допомога, спільництво) –
комбінований вплив факторів, що характеризується тим, що їх об’єднана дія
істотно перевершує ефект кожного окремо взятого компонента та їх простої суми.
Ефект синергії виходить в результаті ефективної взаємодії між гравцями на
основі загальних прагнень і цінностей, а також взаємодоповнювальних умінь і
приводить до того, що сумарне зусилля команди набагато перевищує суму зусиль
її окремих гравців (1 +1 = 11).
Лідерство необхідне для того, щоб перетворити групу людей в команду, в
силу, що представляє стійку конкурентну перевагу. Група людей перетворюється
в команду, коли у людей є спільне бачення майбутнього, спільні завдання і
бажання досягти поставлених сміливих цілей.
Важливим завданням модератора Ідеатону є вміння з учасників створити
команду. Але все це не означає, що, набравши необхідних людей за знаннями,
уміннями, навичками, особистісними якостями і виконуваними ролями, команда
вже готова. При цьому найбільш важливою функцією модератора є вміння
подолати конфлікти та створити командний дух.
Після підбору учасників з групи активних людей, які прийшли створити
креативний простір, необхідно створити команду прихильників єдиної ідеї, для
яких матеріальне заохочення не єдиний вид мотивації, і які здатні в роботі
створити ефект ”синергії”. Перш за все, необхідно звернути увагу на існуючі в
групі процеси, а саме на їх безконфліктність.
На наступному етапі потрібно зробити так, щоб учасники все однаково
розуміли і правильно виконували свою роль у команді. В ”імітаційних” умовах
129

відпрацьовується загальний понятійний простір (люди повинні розуміти речі
однаково), особливості взаємодії, розуміння мотивації, її створення і т. д.
Результатом є злагодженість у роботі, згуртованість, різке підвищення мотивації
до роботи і сама якість цієї роботи.
Ефективну команду можна охарактеризувати загальноприйнятими
критеріями ефективності будь-якої організаційної структури, однак є специфічні
риси, властиві тільки команді. Перш за все, це націленість всієї команди на
кінцевий результат, ініціатива і творчий підхід до вирішення завдань. Висока
продуктивність та орієнтованість на кращий варіант рішення, активне і
зацікавлене обговорення виникаючих проблем доповнюють її характеристику.
Ефективною можна назвати таку команду, в якій:
– члени команди мають єдине уявлення про загальнокомандні цілі, завдання
та перспективи розвитку;
– єдина система цінностей та єдність правил всередині команди;
– кожен член команди має особисту зацікавленість в досягненні командних
цілей;
– неформальна і відкрита атмосфера;
– члени групи прислухаються один до одного;
– в обговоренні принципових питань беруть участь всі члени групи;
– в ході обговорення заохочується як висловлювання ідей, так і вираження
почуттів;
– рішення ґрунтується на одностайності, а не на голосуванні більшості;
– конфлікти і розбіжності між членами групи центруються навколо ідей і
методів, а не особистостей.
Стратегічна сесія – це вид взаємодії учасників, на якому вони з допомогою
модератора досягають бажаного результату. На стратегічних сесіях у кожної групі
учасники формували бачення у розвитку напрямку ККІ, регіону чи певної
активності, формували конкретні проекти та плани дій для їх втілення у життя.
130

Зазвичай мова йде про 2-3 дні, коли учасники команд разом, крок за кроком
розробляли ідею розвитку ККІ, під керівництвом досвідченого фасилітатора.
Основна відмінність стратегічної сесії від наради полягає в тому, що учасники
концентруються не на внутрішніх проблемах, а на зовнішніх можливостях. Під час
проведення сесії вони дивляться на ринок і надсистему — туди, куди можливо
рухатися, а не розглядають те місце, на якому стоїте. Варто не шукати винуватих і
думати про операційні проблеми нижнього рівня, а побачити майбутнє і знайти
спосіб трансформації громади. Одним з основних елементів стратегічної сесії є
незалежний погляд зі сторони. Перед сесією проведено дослідження ресурсів
громад та інших життєво важливих елементів функціонування громади.
Без наступних елементів стратегічну сесію краще не починати. Вони —
точка відліку і ресурс, який приносить ідеї і нові рішення.
1. Чітке розуміння точки "0". Точка "0" — умовна назва, що описує стан
територіальної громади в умовах відсутності змін. Що потрібно знати, щоб
визначити цю точку? Яка насправді цінність ресурсів? Яка динаміка розвитку за
останні роки? На жаль, у більшості випадків громаді не можливо чесно відповісти
самі собі на ці питання. Перебуваючи всередині будь-якої структури не можливо
подивитися на неї з боку. Для цього використовуються дослідження. Таким чином
протягом підготовчого етапу можна скласти досить об’єктивне враження того, що
відбувається в регіоні. Не можливо побудувати жоден проект якщо в його основі
лежатимуть невірні дані.
2. Аналітика ринку. Що з ним відбувається? Яка у нього динаміка
зростання? Аби стратегічна сесія була предметною, необхідно знати куди
рухається ринок і які у нього перспективи. Потрібно знати його обсяг, глобальні та
локальні тренди. Зміни на ринку відбуваються як у вашому регіоні, так і у світі.
Потрібно зібрати цю інформацію і розібратися як протистояти викликам, що
насуваються, і як використовувати тенденції, котрі набирають обертів.
131

3. Бенчмаркінг. Підготуйте зразки найкращих моделей розвитку ККІ у
громадах, які працюють у світі. Чи є громади, на які ви хочете рівнятися?
Потрібно вибрати громади, що існують приблизно в таких само умовах, як ваші, і
проаналізувати, які послуги ККІ вони надають, яку цінність створюють. Чи є
щось, що ви могли б застосувати у себе? Не варто дивитися на прямих
конкурентів, адже є ризик, що ви почнете копіювати їх рішення. Рівняйтеся на
кращих, проаналізуйте їх діяльність. І подумайте, яку ідею можна втілити. Іноді не
варто винаходити велосипед.
132
3.2. Методологія проведення бенчмаркінгу територій громад -
учасників проекту
В умовах конкуренції не тільки бізнес повинен постійно вдосконалювати
свої характеристики, це твердження стосується і людей, які хочуть бути
професіоналами своєї справи і громад, які прагнуть забезпечити належний рівень
життя своїм мешканцям та мати доступ до ресурсів.
По суті бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування, в
якому завдання визначаються на основі аналізу показників конкурентів та за
допомогою якого можна реалізувати стратегію безперервного покращення
організаційних та виробничих процесів.
Бенчмаркінг – це, по-перше, порівняння своїх показників з показниками
інших організацій: конкурентами й організаціями-лідерами і, по-друге, вивчення й
застосування успішного досвіду інших у себе в організації.
Найпростішим прикладом використання бенчмаркінгу є сертифікація
системи якості підприємства відповідно до стандартів Міжнародної організації зі
стандартизації (ISO). Щоб бути сертифікованою за системою ISO, компанія
повинна привести свої бізнес-процеси і внутрішні процедури відповідно до вимог
ISO. Сертифікацію за стандартами ISO пройшла Львівська міськрада, низка
ЦНАПів. Тобто ISO 9000 — серія стандартів ISO, які застосовуються при

створенні та удосконаленні систем менеджменту якості організацій і можуть бути
використані органами місцевого самоврядування для оптимізації процесів
управління громадами.
За проєктом при впровадженні бенчмаркінгу громад було виділено шість
етапів:
1. Визначення об’єкта бенчмаркінгу – громад команд-учасників.
На цьому етапі команди опрацьовували отримані результати дослідження,
аналізували наявні ресурси, пропрацьовували питання ефективності діяльності
органів місцевого самоврядування, культурних установ та визначали яких змін та
поліпшень потребує громада; обговорили наскільки ефективною є існуюча
діяльність ОМС; обговорили основні фактори, які впливають на розвиток їхніх
громад та ті, які можуть йому сприяти.
2. Вибір партнера за бенчмаркінгом.
При плануванні процедури бенчмаркінгу громад за проєктом, як об’єкт
бенчмаркінгу було обрано громаду у Болгарії, але, оскільки громади Савранського
та Болградського районів є новоствореними, та, з огляду на відсутність достатньої
статистичної інформації для проведення порівняння, було вирішено провести
процедуру бенчмаркінгу, використовуючи критерії, яким мають відповідати
проєкти, щоб бути включеним до Культурного маршруту Ради Європи. Така
гіпотеза була висунута з огляду на інформацію і досвід, що виник при реалізації
проекту і полягає у наступному: громади мають від початку свого утворення
орієнтуватись на вимоги, які висуваються до ініціаторів Культурних маршрутів
Ради Європи та для задоволення потреб європейських споживачів культурних
продуктів. Це сприятиме не тільки пришвидшенню інтеграції України у
європейський простір, а й дозволить нашій країні зробити свій внесок в
усвідомлення та розуміння спільної європейської спадщини, сприятиме
міжкультурному діалогу всередині країни та поза її межами. Саме такий підхід
сприятиме досягненню громадами цілей сталого розвитку та сприятиме, у
133

подальшому, економії ресурсів при створенні громадських просторів,
інфраструктури, управлінні громадою в цілому.
Таким чином, на думку команди проекту, шлях, який має пройти громада у
своєму розвитку, може завершитися не тільки отриманням сертифікації
Культурного маршруту Радою Європи а й позитивним економічним розвитком,
розвитком малого і середнього бізнесів сфери ККІ, створенням нових
інноваційних продуктів та культурних ініціатив.
134
Таким чином процедура бенчмаркінгу громад за проєктом була здійснена
шляхом аналізу відповідності критеріям Культурного маршруту Ради Європи.
3. Визначення методів збирання інформації та пошук інформації.
На цьому етапі команди збирали інформацію про власну громаду та
знайомились з критеріями Культурного маршруту. Для цього використовуються
як первинні, так і вторинні дані.
У Додатку № 3 наведено критерії, яким має відповідати маршрут для
проведення сертифікації, що були згруповані для полегшення подальшої роботи
командами при виробленні рекомендацій для своїх громад задля їх досягнення.
Таким чином по кількості команд було виокремлено сім критеріїв
сертифікації (відповідно до Резолюції Комітету міністрів Ради Європи -
CM/Res(2013)67) за якими в подальшому відбувався процес бенчмаркінгу:
□ Культурний маршрут утворює транскордонну мережу, що включає в себе,
принаймні, три країни, які є членами Ради Європи або сторонами Європейської
культурної конвенції.
□ Тема маршруту відображає основні цінності Ради Європи і є
перспективною для подальших досліджень.
□ Запропоновані проекти повинні мати підтвердження необхідних
фінансових і людських ресурсів.

□ Подання номінації від юридичної особи, наприклад, асоціація або
об'єднання декількох організацій.
□ Мережа заохочує демократичні процеси, які призводять до ухвалення
спільних рішень щодо стратегії і діяльності.
□ Увесь культурний маршрут включає в себе відповідні розроблені
продукти культурного туризму, такі як путівники, документація тощо.
□ Передбачає реалізацію заходів для молоді регулярних культурних та
мистецьких заходів, а також тематичних і технічних дискусій.
4. Аналіз.
Отримана інформація була класифікована, систематизована; було обрано
порівняльний метод аналізу та здійснено аналіз ступеня досягнення критерію
громадою.
5. Впровадження.
На цьому етапі команди розробили рекомендації для власних громад задля
виконання критеріїв, які можуть лягти в основу Стратегії розвитку громад та
увійти до робочого плану її впровадження.
6. Нова оцінка об’єкта бенчмаркінгу.
Цей етап передбачає постійне порівняння бажаних змін і результатів зі
створеною еталонною моделлю організації процесів у власній громаді. На основі
отриманих результатів аналізу — створення системи безупинних покращень у
громаді. Порівняння відбувається на усіх організаційних рівнях та за усіма видами
діяльності.
За результатами роботи з ресурсами, виявленими при дослідженні за
проєктом та проведеної процедури бенчмаркінгу та роботі з візією майбутнього
своєї громади, команди приступили до створення концептів креативних просторів
як осередків розвитку креативних спільнот та індустрій.
135

3.3. Аналіз результатів Ідеатону
У країнах СНД для генерації ідеї часто застосовують метод системного
аналізу. Нам дають задачу, на яку треба знайти одне правильне рішення. Зазвичай,
йдеться також про часові рамки та обмежені фінансові ресурси. Проблема полягає
в тому, що такий же підхід ми переносимо в роботу. Замість того, аби обговорити
задачу, побрейнштормити та проаналізувати, ми відразу виконуємо роботу.
Змінити такий підхід допоможуть гнучкіші методи. Дизайн-мислення – один з
них. На Ідеатоні на останньом етапі було застосовано метод дизайн-мислення.
Фреймворків для дизайн-мислення є безліч, ми нарахували майже 40. Найбільш
розповсюджені – це Стенфордська модель та модель 4W. Для внутрішнього
використання деякі компанії застосовують модель IBM loop. У цьому Ідеатоні ми
застосували – Стенфордську. Ця модель складається з 5 етапів: емпатія;
фокусування; генерування ідей; прототипування; етап тестування. Процес роботи
над етапами не лінійний, і ви можете повертатись назад, якщо відчуваєте, що
змінився контекст чи цільова аудиторія.
Команди громад Одещини презентували проєкти креативних просторів
екоспрямування, відродження та збереження елементів нематеріальної культурної
спадщини та сучасні арт-простори.
Команда Болградської ОТГ презентувала концепт створення інклюзивного
простору DYVOVYZHNI. Ідея проекту - створення інклюзивного креативного
простору для людей з особливими потребами. Проектом передбачено створення
майстерень, де відвідувачі зможуть не тільки розкрити свій творчий та
особистісний потенціал, а й навчитись співпрацювати з оточуючим світом без
бар'єрів і обмежень. Також передбачено створення онлайн платформи для
реалізації виготовленої у майстернях продукції.
Крім того проектом передбачено створення туристичного маршруту, що
адаптований під концепцію “Туризм для всіх”.
136

Концепція проекту, створена командою Василівської ОТГ - проект
“ДРЕВО ДУШ - історія в обличчях”.
Мета проекту - збереження та передача культурного надбання громади,
шляхом створення цифрової платформи з відеотекою записів різних проявів
культури від унікальних носіїв. В майбутньому команда проекту планує
масштабувати онлайн простір до міжнародного.
Команда Городенської громади представила проєкт “ХОРО”, який ставить
своєю метою об'єднання громади навколо культурних та творчих процесів,
основна ідея - дати можливість жителям громади стати співтворцями нового
громадського простору, сприяти розкриттю талантів жителів громади, залучати їх
до щорічного он- і офлайн фестивалю творчості.
Команда Кубейської ОТГ презентувала проект створення культурноіндустріального
парку FREEDOM - простору, який об'єднав би парк сучасного
мистецтва, конференц-, навчальні та виробничі зони, ресторанно-готельний
комплекс.
Команда Криниченської громади бачить розвиток громадських просторів
через створення еко-проекту – пересувного готельного комплексу. Розташований
на березі озера Ялпуг комплекс має на меті розвивати екосвідоме ставлення до
природи та надавати туристичні послуги, розроблені в залежності від сезону
відвідування.
Команди Савранської громади представили нступні концепти креативних
просторів: екопоселення - Арт-еко об'єкт “Український двір” та центр ремісництва
“Фабрика з виробництва віників”
Арт-еко об'єкт “Український двір” планується до розміщення на “Острові
закоханих” у смт. Саврань. «Острів закоханих», є чудовим місцем для відпочинку
та оздоровлення відвідувачів: поруч є соснова галявина та річка Савранка.
Проектом передбачено створення на острові ремісницьких майстерень та
проведення майстер-класів.
137

Проєкт “Фабрика з виробництва віників” має на меті відтворення елементу
нематеріальної культурної спадщини - ремесла вінникарства, що побутує саме в
Савранському районі та перетворення “Фабрики віників” не тільки в простір з їх
виробництва, а й у місце відвідування туристів та проведення майстер-класів з
вінникарства.
138
3.4. Формування засад та рекомендацій щодо формування культурної
політики у сфері ККІ
Результати розробки рекомендацій з розвитку громад у спосіб, що дозволив
би створити відкрите середовище, де цінують загальноєвропейські цінності та
інфраструктуро, технологічно та фахово зможуть створювати культурний продукт
– культурний маршрут, який би відповідав критеріям сертифікації «Культурні
маршрути Ради Європи».
Критерії «Культурного маршруту»:
1. Культурний маршрут утворює транскордонну мережу.
1. Знайти спільні точки між культурними спадщинами та елементами
НКС.
2. Утворити міжгалузеві мережі.
3. Онлайн-конференції з популяризації НКС.
4. Проведення (популяризації) презентації НКС.
5. Взаємодія з Європейськими фондами по грантам, навчання членів ОТГ
навичкам отримання грантів.
6. Створення площадки транскордонної взаємодії малого та середнього
бізнесу.
7. Міжнародна кооперація торгових мереж з місцевими виробниками.
8. Формування переліку продукції, яка користується попитом.
9. Залучення інвестицій.

10. Проведення досліджень на транскордонній території сімейного
родинного зв’язку.
11. Передача досвіду жителів села з інших країн для покращення
місцевого бізнесу.
12. Налагодження культурних зв’язків з країнами-сусідами (обмін
школярами, робітниками культурної сфери, студентами).
13. Побудова транскордонних маршрутів для обміну культурним
досвідом.
14. Проведення конкурсів між жителями різних країн.
15. Налагодження зв’язків з державами членами ЄС для залучення їх до
маршруту нашої громади.
16. Реєстрація Асоціацій.
17. Дослідити коло інтересів іноземних туристів.
18. Будівництво доріг для культурного маршруту.
19. Вирощування екологічно чистих продуктів.
20. Спростити схеми сертифікації українських товарів.
2. Тема маршруту відображає основні цінності і є перспективною для подальших
досліджень.
1. Популяризація етнічної ідентичності та культурної спадщини.
2. Створення креативних кластерів туристичного, культурного
напрямку.
3. Створення креативного підприємства.
4. Створити робочу групу по збереженню елементів нематеріальної
культурної спадщини (НКС).
5. Створити базу НКС.
6. Створити договір співпраці з громадськими організаціями культурного
напрямку.
7. Запозичити досвід по НКС з іншого етносу в країнах Європи.
139

8. Зв'язатись з представниками цих етносів, міжнародних фондів, які
підтримують національні меншини.
9. Задіяти інноваційні технології в сферу НКС.
10. Створення креативних арт-об’єктів і впровадження нових культурних
об’єктів на території Одеської територіальної громади.
11. Впровадження інноваційних практик в сферу візуального мистецтва,
творчого ремесла, архітектури.
12. Створення особистого кабінету по вивченню екології, залучення
наукових (європейських) інститутів для співпраці, залучення наукових
експертів з Європи для вивчення культури.
13. Привозити культурних діячів мистецтва для організації
образотворчого мистецтва ремесла, обмін експозиціями з музеїв.
14. Залучення ЗМІ і висвітлення проблем життя етнічних меншин.
15. Реконструкція та збереження старовинних пам'яток архітектури.
16. Залучення іноземних інвесторів до фінансування реконструкції
старовинних пам'яток архітектури.
17. Залучення місцевого художника, який володіє сучасними
технологіями образотворчого мистецтва для популяризації нашої громади.
18. Проведення тематичних заходів з метою навчання підростаючої
молоді на тему соціальних підприємців, стартапів.
19. Створення он-лайн платформи для спілкування молоді Одещини для
подолання гендерних та національних стереотипів.
20. Розробка платформи, де будуть відображені матеріальні та
нематеріальні пам'ятники регіону та історії.
21. QR коди ЗД візуалізації, створення культури креативного простору.
22. Створення туристичних міні комплексних готелів (арт – готелі,
національні хати).
140

23. Реконструкція старих промислових будівель, як туристичних арт -
об’єктів.
24. Залучення міжнародних інвесторів для фінансування очистки річок,
струмків, водопадів та їх узбережжя.
3. Запропоновані проекти повинні мати підтвердження фінансових людських
ресурсів.
1. Оформити документи на будівлі та споруди, що будуть використані як
ресурс проекту.
2. Закласти бюджет в громаді на оформлення документів.
3. Створити план розвитку та винести на обговорення.
4. Провести обговорення.
5. Провести моніторинг з існуючих проектів.
6. Забезпечити робочі місця.
7. Створити туристичні підприємства.
8. Програма розвитку громади на 3 роки мінімум.
9. Надати виробництво брендової продукції.
10. Надання платних послуг.
11. Створити проектну групу.
12. Громадський контроль за коштами робочої групи.
13. Залучення спонсорів меценатів коштів приватних осіб.
14. Розписати деталізований бюджет за статтями витрат.
15. Визначити, сформувати штат співробітників.
16. Проведення кадрової роботи (залучення через Work.ua, Rabota.ua +
через мешканців Одеської територіальної громади).
17. Формування комфортних умов для проживання.
18. Транспорт, інфраструктура, культурне дозвілля.
19. Створення довгострокового стратегічного плану.
141

20. Визначитись з смарт – спеціалізацією громади (чому не схожі на
інших, чим відрізняються).
21. Залучення іноземних інвестицій (створення стартапів, їх презентації).
22. Просторовий план розвитку громади (виділення земельних ділянок).
23. Проведення комунікації (підвести інфраструктури).
24. Програма податкових субсидій в громаді.
25. Залучення місцевих депутатів для фінансування проектів.
26. Вкладення в фінансування екологічних ресурсів.
27. Зариблення та очищення водойм.
28. Вкладення фінансів в розвиток вінникарства як ремесла.
29. Власні надходження членських внесків.
30. Закласти в бюджет громади кошти для створення туристичних
центрів.
31. Відправлення на навчання профільних спеціалістів, майстрів, тощо
коштом громади.
32. Обмінні подорожі з метою залучення досвіду.
33. Розроблення проектів, які розраховані на участь різноманітних вікових
і соціальних груп населення.
34. Організація шкіл по 3Д моделюванню і візуалізації проекту.
35. Розробка плану по наданню платних послуг з 3Д моделювання та
візуалізації.
36. Організація шкіл по фото і відео зйомці.
37. Участь в міжнародних ярмарках.
38. Створення місця презентації робіт (галереї).
39. Створення фестивалів.
40. Використання природного ресурсу.
4. Подання номінації від юридичної особи наприклад асоціації або об’єднання
декількох організацій.
142

1. Розробка проекту плану.
2. Реєстрація юридичної особи.
3. Отримання необхідних дозволів.
4. Налагодження зв’язків з іншими юридичними особами та/або
асоціаціями.
5. Узгодження спільних моментів та планів.
6. Підписання спільних меморандумів, протоколів тощо.
7. Втілення процедури взаємодії по спільним питанням.
8. Контроль подальшої реалізації плану.
9. Аналіз результатів та розробка заходів для вдосконалення плану.
10. Залучення людей, які ведуть тренінги, лекції по екскурсіям.
11. Підвищення кваліфікації існуючих спеціалістів.
12. Опитування населення по потребам.
13. Залучення викладачів для різних шкіл мистецтв (музика, ІЗО, спорт).
14. Створення спорт площадок, спортивних залів.
15. Розвиток ЕКО-культури, обмін досвідом сусідніх локацій.
16. Створення готельного комплексу (ресторан, паркінг, інше).
17. Пошук та налагодження контактів з міжнародними туроператорами.
18. Співпраця та обмін досвідом з країнами Молдові, Румунії.
19. Формування представництв в Україні, Молдові та Румунії.
20. Налагодження контактів з іншими молодіжними організаціями.
21. Створення міжгалузевих мереж виготовлення різноманітної продукції
з країнами ЄС та іншими континентами.
22. Презентувати природні ресурси своєї територіальної громади.
23. Залучення іноземних спеціалісті для підвищення кваліфікації
трудових ресурсів.
24. Залучення іноземних інвестицій.
25. Раціональний розподіл по досвіду іноземних організацій.
143

26. Створення / прийняття освітніх заходів (факультативи, курси,
перегляд фільмів, мовні курси) з навчання мови.
27. Пошук партнерів в сфері екотуризму, створення загальних маршрутів,
які зв’язують громади, державний апарат.
28. Створення wi-fi зон з відкритим доступом.
29. Створення місць проживання, для туристів, створення бази/мережі
костелів, які готові прийняти туристів.
30. Створення центрів/локацій для проведення культурних майстер –
класів.
31. Створення альтернативних джерел енергії в громаді.
32. Проведення форумів, конференцій, з метою навчання гідів.
33. Вступ в асоціацію ресторанного бізнесу для популяризації
фермерської продукції і її подальшого збуту.
34. Створення організації для поставок с межах країни і за її межами.
35. Проект родина – родина (сільська – міська) між селами громад.
36. Пошук партнерів для подальшого наукової та туристичної співпраці.
37. Створення музеїв які представляють культурну спадщину громади
(наприклад: вівчарства, виноробства, віникоробства, тощо), проведення в
них майстер класів.
38. Маркетинг (просування різної інформації для висвітлення в іноземних
ЗМІ).
39. Подання заяви в книгу рекордів Гінеса, щодо найбільшого віника в
світі.
40. Налагодити зв'язок задля проведення спільного фестивалю, концепції
ярмарок.
41. Створення фестивалів «Народне ремесло» (ковалівства, вироби з
дерева, гончарство), фестиваль «Борщу», «Вареників»,
«Маковея»,«Масляна»).
144

42. Співпраця з міжнародними асоціативними федераціями, групами по
розвитку спорту та залучення інвестицій в цьому напрямку.
43. Розробка проекту «5 Перлин Бессарабії».
44. Створення табору для обміну досвідом на основі національної
ідентичності.
45. Створення швейного виробництва, вироби, сувеніри.
5. Мережа заохочує демократичні процеси які призводять до ухвалення спільних
рішень щодо стратегії і діяльності.
1. Створення Інтернет – порталу з інформацією по кожному селу
Одеської територіальної громади на українській, болгарській, російській,
англійській, гагаузькій мовах.
2. Сбір архівних даних, книг, матеріалів з історією села для сканування,
розміщення на електронних носіях з відритим доступом.
3. Вибір менеджера по роботі з інформацією в кожному селі.
4. Безкоштовні заняття для молоді з вивчення іноземних мов та ІТ –
технологій, щоб в подальшому вони мали змогу створювати Інтернет
портали з декількома мовами.
5. Відновити та осучаснити роботу FM радіо та створити молодіжний
канал.
6. Створення зустрічей для ініціативної молоді з представниками бізнесу
для обміну ідеями і підтримки ініціативи молоді і не тільки.
7. Організація з’їздів сіл, де можлива популяризація ідей (опитування,
обслуговування, ідеї).
8. Створення арт - простору з кав’ярнею.
9. Ґрунтуватись на досягнутих консенсусах та виконувати домовленості.
10. Індивідуальна робота з різними віковими групами, категоріями,
людьми різних професій.
11. Робота через місцеві асоціації.
145

12. «Сарафанне радіо».
13. Робота через друковані ЗМІ, місцеві телеканали.
14. Організація особистих зустрічей і дискусій.
15. Особиста робота з ЛД Молдови.
16. Розміщення листівок.
17. Створення системи наш ГІС.
18. Відновлення роботи телебачення/залучення до роботи телеканалів.
19. Залучення програми обміну для поповнення досвіду.
20. Залучення іноземних інвестиції.
21. Громадський контролю бюджету.
22. Додаткове створення спільнот в Фейсбук.
23. Залучення викладачів іноземних мов для молоді.
24. Залучення інвестицій через органи місцевого самоврядування/
меценатів, бізнесменів для закупівлі обладнання в медіа центрі.
25. Закупівлі обладнання.
26. Залучення молоді для роботи в даних медіа просторах.
27. Навчання вікових груп населення и людей з обмеженими можливостями
в цих медіа просторах, комп’ютерна грамотність.
28. Проведення тендерів на різноманітних майданчиках для закупівлі
друкованої продукції, реклами в ЗМІ, просування медіа простору.
29. Укладання угод з ФОП, які виграли тендер.
30. Презентація проекту, створення медіа простору для залучення
інвесторів.
31. Формування штату персоналу для роботи в медіа просторі, навчання.
6. Увесь культурний маршрут включає в себе відповідні розроблені продукти
культурного туризму такі як путівники, документація тощо.
1. Для заохочення діалогу та порозуміння між місцевими та
іммігрантськими культурами потрібно при проведенні фестивалів
146

запрошувати та залучати іммігрантськими культури для налагодження
співпраці.
2. Так як 75% населення зайняте у виробництві віників в подальшому
можлива співпраця з країнами Європи.
3. Відкрити можливості, для співпраці між Європою через особливий
зв'язок між певними регіонами (міста – побратими).
4. Створення туристичного хабу.
5. Вивчення англійської мови (курси) для молоді.
6. Створення туристичної мапи міста.
7. Розміщення культурних об’єктів на Гугл – карті.
8. Сертифікація туристичних маршрутів.
9. Використання наукових та історичних публікацій і документів.
10. Розробка і популяризація логотипів та іншої візуальної айдентики.
11. Реєстрація рекордів в національному реєстрі рекордів в Україні.
12. Ведення відео контенту інтерв’ю у людей похилого віку про історію
населеного пункту.
13. Створення єдиної бази туристичного маршруту.
14. QR база видатних туристичних місць.
15. Виготовлення брендової продукції.
16. Патентування брендової продукції.
17. Налагодження ринку збуту брендової продукції.
18. Реклама (білборди, соціальні мережі).
19. Відкриття виставкових площ для розміщення брендової продукції,
айдентики.
20. Будівництво готельних комплексів по туристичному маршруту.
21. Створення комфортних умов в даних готельних комплексах.
22. Проведення культурних заходів для туристів.
23. Організація Транспортування туристів по маршруту.
147

24. Укладання договорів з ФОП для транспортування.
25. Розробка єдиного стилю брендованої продукції (бренд – буки).
26. Просування в соціальних мережах (контекст реклами брендованої
продукції туристичних маршрутів для їх популяризації).
27. Залучення ЗМІ різних типів (прес – тури).
28. Створення і збут місцевої сувенірної продукції.
29. Зустрічі з депутатами та іншими чиновниками на тему туризму та
охорони культурної спадщини (забезпечення ______і таке інше).
30. Створення груп по праці з геральдикою для сіл, де немає символів.
31. Популяризація геральдикової символіки.
32. Налагодження зв’язків із вихідцями з сіл (через соціальні мережі і
конкурси).
33. Обмін для пенсіонерів з іншими країнами (Болгарія, Турція), а також
тури по Україні.
34. Пошук етносів (болгари, гагаузи) на території України і за її межами,
загальні зустрічі.
7. Передбачає реалізацію заходів для молоді, регулярних культурних та
мистецьких заходів, а також тематичних та технічних дискусій.
1. Налагодити контакт (через соціальні мережі, особисту подорож) з
громадянами інших країн, які мають схожі культурні цінності і є
представниками одного національного етносу/або іншого етносу.
2. Обрати віддалений район Європи та запросити його представників для
культурного обміну /організації спортивних заходів/наукових
досліджень/шкільних обмінів.
3. Здійснювати шкільні обміни в селах громади , онлайн конкурси,
тематичні флешмоби (приклад «Баба Марта», «День вишиванки»).
4. Проведення просвітницьких конференцій на екотеми (сортування
сміття, очистка водоймищ, висадка дерев).
148

5. Лекції на тему збереження культурного спадку.
6. На базі молодіжного центру організувати онлайн-зустрічі по обміну
досвіду з різних сфер культури та освіти.
7. Проведення онлайн та офлайн батлів з хореографії, виготовлення
ручних виробів.
8. Створення сторінки в соц. мережах з додаванням фото рідного краю.
9. Створення туристичної бази проживання та харчування на базі
домівок жителів для «Сільського туру».
10. Навчити жителів зустрічати гостей та туристів. Заснувати тренінгцентр.
11. Майстер-класи по виготовленню виробів мистецтва з відходів.
12. Розширення мережі точок по збору батарейок, лампочок тощо.
13. Залучати спеціалістів для проведення навчання жителів з правил
гостинного прийому туристів.
14. Залучення спеціалістів: англійська мова, психологія, ІТ технології,
менеджмент.
15. Створення групової терапії з психології.
16. Клуб арт-терапії.
17. Створення доступу для пересування людей з обмеженими
можливостями.
18. Організація челенджів в соціальних мережах.
19. Проведення спортивних тренінгів з пауер-ліфтінгу.
20. Облагородити берегову лінію озера.
21. Створення парків.
22. Створення спортивних майданчиків.
23. Організація суботників.
24. Впровадження культури пікніків.
149

Цінність цих наробок у тому, що представники громад, громадських
організацій, утворених на їх теренах, підприємці, діячі культури та активісти,
прийняли ці рекомендації як заяву про побажання, прагнення та вимоги
населення громади, які вони будуть на виконанні яких будуть наполягати
спілкуючись з керівництвом своїх громад та депутатами. Тобто найважливіше –
ухоробрити громади на дії з та проактивну поведінку щодо досягнення своїх
конституційних прав, в тому числі права на особистий розвиток, підприємництво
та доступ до якісних культурних послуг. А головне – право сільських районів та
громад на таку ж якість та рівень життя, що і люди міського середовища, а також
на повну участь у суспільно-політичних процесах.
150

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Рекомендації, які були відпрацюванні у проекті об’єднують спільні
цінності, щодо яких дійшли згоди представники громад Півдня та Півночі
Одещини:
1. Різноманітність: учасники з великою цікавістю знайомились з
культурними ресурсами інших громад, культурним розмаїттям сільських
районів та населення Бессарабії та Поділля та враховували їх при розробці
рекомендацій.
2. Спільні цінності: проекти учасників продемонстрували врахування
таких принципів як: рівність, соціальний добробут, демократичне
прийняття рішень, врахування інтересів виключених груп, інклюзію та були
прикладом співпраці задля спільних цілей, з огляду на це рекомендації було
розроблено для сприяння виконанню проектів з дотриманням
вищезазначених принципів.
3. Якість життя: розробка рекомендацій відбувалась з урахуванням вимог
сьогодення щодо якості людських ресурсів, та враховувала екологічний,
культурний та соціальний потенціал громад задля підвищення якості життя.
Рекомендації експертів:
151
Налагодження зв’язків між селом та містом, що особливо важливо за
умови, коли сільська територія входить до міської ОТГ.
Децентралізація процесів у самій громаді - не всі центри громадської
активності та розвитку культурних та креативних індустрій мають бути
в адміністративному центрі громади.
Створення дієвих механізмів залучення громадськості до прийняття
рішень та навпаки – проактивна позиція громади щодо суспільно-значущих
питань.

Формування активу громади, що представлятиме інтереси і
адвокатуватиме культурні права громади перед владою в якості громадських
активістів та депутатів.
Налагодження співпраці між громадами, організаціями та установами
у сільській та міській місцевості, щоб максимізувати вигоди, які така
співпраця може принести від соціальних, культурних та економічних
зв'язків; обмін ідеями та передовою практикою між тими, хто бере участь у
сприянні розвитку сільських та міських районів.
Посилення життєздатності місцевої економіки у сільських районах:
урядова підтримка місцевої економіку у сільській місцевості.
Інтегрований та партнерський підхід до розвитку сільських територій
із можливістю реалізовувати ініціативи знизу вгору.
Створити умов для міжгалузевого партнерства та кооперації,
спрощення законодавства, що регулює публічно-приватне партнерство.
Сільські жителі мають право на рівну з містянами інфраструктуру та
доступ до всіх основних послуг, а також слід надати можливість сільським
громадам приймати рішення та вживати заходів щодо надання послуг та
інфраструктури, що відповідають їхнім потребам.
Забезпечення мобільності у сільській місцевості та доступу до всіх
населених пунктів.
Встановити мінімальний кошик послуг для своїх послуг соціального
характеру (в тому числі культурних) та критерії оцінки їх якості для всіх
типів територій.
Диджіталізація управлінських процесів та сільські процеси: усі
сільські жителі, включаючи віддалені райони, повинні мати доступ до
високошвидкісного Інтернету та мобільних послуг.
Доступ сільських громад до освітніх послуг; особливу увагу приділяти
профтехосвіті, дистанційному навчанню.
152

Розвиток місцевого підприємництва та виробничих асоціацій.
Диверсифікація бізнесів місцевих підприємців.
Інтеграція підприємців та спільнот сфери ККІ до туристичних
маршрутів (передзамовлення, обслуговування тур груп).
Участь в українських та міжнародних професійних та громадських
організаціях, асоціаціях органів місцевого самоврядування, програмах
обміну, конкурсах, грантових програмах та програмах розвитку регіонів та
технічної підтримки тощо.
Участь у виставках круглих столах, формах (туристичних,
сільськогосподарських, інноваційних тощо).
Обрання смарт-спеціалізації для громади чи об’єднання громад для
консолідації ресурсів та їх ефективного використання; кластерізація.
Створення публічних просторів для концентрації креативних
підприємців, нетворкінгу та обміну досвідом.
Врахування ресурсів сфери ККІ в Стратегії розвитку громади, а
також при створенні програм в галузі економіки.
Врахування результатів картування та просторового розміщення
ресурсів сфери ККІ при розробці планів містобудування, розвитку
громадських просторів та інших.
Використовувати результати картування при розробці грантових
проектів як громадою так і НГО та громадськими активістами.
громади.
Ввести за правило постійно оновлювати культурну карту ресурсів ККІ
Підтримка коштом громади ресурсів громади (у тому числі елементів
НКС), що виявлені на території громад і являють собою унікальний та
неповторний продукт.
153

Проектним командам - учасникам Ідеатону слід презентувати проекти
креативних просторів у громадах та розробити проектні заявки для подачі на
затвердження на сесію відповідних рад, ДФРР чи на грантові програми.
Створення культурних та туристичних маршрутів, включення вище
перелічених маршрутів до туристичного кластеру Одеської області.
Започаткування фестивального руху в громадах.
Адвокація культурних потреб жителів громади, надання новоствореним
ОТГ методичної і практичної допомоги, консультування громад при створенні
стратегічних планів розвитку, кластерів з виробництва культурних продуктів,
розвитку креативних індустрій, сприяння соціальним інноваціям та покращення
взаємодії влади та громадян можливе за умови партисипативного управління
громадами, залучення жителів до розробки переліку послуг у сфері культури,
постійного отримання feedback. Поширення позитивних практик, промоція
сектору ККІ, формування суспільної думки на підтримку діяльності закладів
культури та підприємців сфери ККІ, як суспільно-корисних для громади, та таких,
що потребують уваги та вкладень, оскільки їх діяльність дає соціальний та
фінансово-економічний ефект, сприяє створенню позитивного іміджу громади,
брендуванню території – це завдання як для місцевої так і для регіональної влади.
Проаналізувавши стан розвитку креативних культурних індустрій в Україні,
світовий досвід та актуалізувавши проблеми, з якими стикається наша держава на
сучасному етапі побудови екосистеми ККІ, можна проартикулювати наступні
рекомендації щодо розвитку ККІ в Україні які стосуватимуться проведення аудиту
інституційної спроможності територій та регіональної (місцевої) влади,
аналітичного супроводу, розвитку людського капіталу та соціальної інклюзії,
розбудови інфраструктури ККІ та їх фінансування, формування ринків та
міжнародного співробітництва:
1). Аудит інституційної спроможності територій та регіональної (місцевої)
влади, наявність та якість відповідних ресурсів - проводити мапування місцевих
154

культурних і креативних ресурсів. Це дозволить зрозуміти існуючі ресурси та
зробити їх інструментом планування для зацікавлених сторін та державних
органів, які бажають сприяти зростанню своїх регіонів та громад, покращувати
інфраструктуру міста чи регіону та розвивати місцеву економіку. Такі заходи
також сприятимуть залученню та інформуванню громадськості. Дані можуть
позначатися на мапах та відображатися в інтерактивному режимі. На основі
наявної інформації слід розробити короткострокову «дорожню карту» для ККІ.
2). Аналітичний супровід - залучати аналітичні центри та інші дослідні
установи до здійснення супроводу державної політики, удосконалити систему
статистики ККІ, створити базу кількісних показників розвитку ККІ для
використання в процесі розробки та реалізації відповідної політики.
Також доречним було б запровадження постійних оглядів та рейтингування
різних секторів креативних культурних індустрій.
3). Розвиток людського капіталу та соціальна інклюзія – збільшення обсягів
державного замовлення за спеціальностями, які відносяться до сфери ККІ,
розвиток професійно-технічної освіти, забезпечення територіальної доступності
продуктів та послуг креативних культурних індустрій.
4). Створення інфраструктури для розвитку ККІ – запровадження практики
виділення територій (ділянок) для розвитку інфраструктури ККІ, підтримка
новостворених компаній, які, серед іншого, займаються розробкою та реалізацією
культурних проектів або працюють у сфері креативних індустрій, ремісництва.
5). Фінансування розвитку сфери ККІ - варто створити пільгові умови
співфінансування державою проектів у сфері ККІ, які реалізуються на місцевому
рівні та інших інструментів допомоги розвитку ККІ (консультування, навчання,
адвокація тощо) для невеликих міст, населених пунктів у сільській місцевості.
6). Формування ринку товарів ККІ – створення умов креативним
підприємцям для реалізації продукції на міських/сільських святах, фестивалях,
регіональних ярмарках.
155

З урахуванням кліматичних змін та нещодавніх екстремальних погодних
явищ, таких як повені, посухи та пожежі а також з огляду на карантинні
обмеження, потреба у стійкості громади є актуальною як ніколи. І оскільки зміна
погодних умов - невідворотня, для громад Одещини з їх орієнтацією на
сільськогосподарський бізнес, постає нова потреба у диверсифікації напрямків
розвитку бо вплив екстремальних чинників буде зростати. Одним із інструментів
розвитку громад можуть стати культурні та креативні індустрії.
У ході реалізації проекту команда дійшла висновку, що для того, щоб
громада була справді стійкою, ми також повинні зосередитися на людських
мережах та бути чутливими до унікальної культури що побутує на її теренах.
Адже саме міцні зв’язки допомагають людям у кризових ситуаціях
невизначеності та тимчасових обмежень, пропонуючи взаємодопомогу, сприяють
прийняттю колективних рішень та їх реалізації.
Це особливо важливо для сільських територій, оскільки, через низький,
порівняно з містами рівень інфраструктурного забезпечення та рівень доходів,
саме вони зазвичай несуть на собі тяжкість екстремальних погодних явищ.
Щоб допомогти громадам зміцнити свій інструментарій для формування
стійкості, команда проекту провела дослідження ресурсів сфери ККІ та розробила
щодо рекомендації щодо розвитку сфери ККІ, створенню нових напрямків та
підвищення стійкості існуючих. У ході проекту ми дослідили зв'язок між стійкою
інфраструктурою, креативними стратегіями розвитку громад в тому числі
просторового розміщення та соціальною згуртованістю. Створюючи міцніші
соціальні зв’язки та покращуючи стійкість середовища, громади можуть
ефективніше подолати наслідки як кліматичних катастроф, так і хронічних
проблем, які унеможливлюють розвиток громад.
156

157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антошкіна Л.І. Креативні індустрії: проблеми і перспективи розвитку
[Електронний ресурс] / Л.І. Антошкіна //- Режим доступу:
http://ir.kneu.kiev.ua:8080/bitstream/2010/1783/1.
2. Берданова О., Вакуленко В. Стратегічне планування місцевого
розвитку. Практичний посібник / [Берданова О., Вакуленко В.]; Швейцарськоукраїнський
проект «Підтримка децентралізації в Україні – DESPRO. – К. : ТОВ
«София-А». – 2012. – 88 с.
https://despro.org.ua/media/articles/04_book_berdanova_vakulenko_ctrateg_chne_planu
vann.pdf
3. Берданова О. В., Вакуленко В. М., Валентюк І. В., Ткачук А. Ф.
Стратегічне планування розвитку об’єднаної територіальної громади: навч. посіб. /
[О. В. Берданова, В. М. Вакуленко, І. В. Валентюк, А. Ф. Ткачук] – К. : – 2017. –
121 с.
http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/04_Strateg_Plan-PRN-
5.pdf
4. Гнедовский М.Б. Творческие индустрии: политический вызов для
России / М.Б. Гнедовский // Оттечественые записки. – 2005. – №4. – с. 168–169.
5. Громадська думка населення щодо реформи децентралізації /
Результати соціологічного дослідження [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://dif.org.ua/article/gromadska-dumkanaselennya-shchodo-reformi-detsentralizatsii
6. Дацко О.І. Організаційно-економічне забезпечення формування
міжрегіональних кластерів народних текстильних промислів: автореф. дис. на
здобуття наук. степеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 / Олеся Ігорівна Дацко. –
Львів, 2010. – 23 с
7. Де зростають українські стартапи? Огляд екосистем Лондона і
Берліна. – http://startupline.com.ua/bignames/where-grow-ukrainian-startups

8. Департамент медіа, культури і спорту Великобританії Офіційний сайт
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.gov.uk/government/organisations/department-for-culturemedia-sport
9. Децентралізація: результати, виклики та перспективи / Результати
соціологічного дослідження [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://dif.org.ua/article/detsentralizatsiyarezulbtati-vikliki-i-perspektivi
10. Дослідження: Економічна привабливість української культури//
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій - 2019 р.-
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.slideshare.net/IER_Kyiv/ss-
197476500?fbclid=IwAR1OD6jpqwf4SXkdj9_5_0UaO9lM8uXTssmRvGtx5N7TYjTB
2lmQE1L7KCU
11. Дослідження: Індикатори впливу культури на розвиток України - 2017
р.-[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Policy%20Briefs/Abrlv_C&C_photo_UA.pdf
12. Дослідження: Огляд ситуації щодо впровадження партнерств міських
та сільських територіальних громад в умовах децентралізації та змін у державній
регіональній політиці в Україні – 2018 р. – Режим доступу:
https://www.prostir.ua/?news=mista-v-ukrajini
13. Дослідження потреб у навчанні представників органів місцевого
самоврядування об’єднаних територіальних громад: результати соціологічного
дослідження. – К., Київський міжнародний інститут соціології, 2017. – 144 с.
14. Закон України 17 від 13.10.2017 № 2778 «Про культуру»– Режим
доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2778-17.
15. Закон України від 25.04.2019 р. № 2704 «Про забезпечення
функціонування української мови як державної».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19
158

16. Закон України від 13.01.1998 р. № 9 «Про кінематографію».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9/98- %D0%B2%D1%80
17. Закон України від 23.03.2017 р. № 1977 «Про державну підтримку
кінематографії в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1977-19
18. Закон України від 08.06.2000 р. №1805 «Про охорону культурної
спадщини» https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1805-14
19. Закон України від 29.06.1996 р. № 249/95-ВР «Про музеї та музейну
справу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/249/95-вр
20. Закон України від 24.12.1993 р. N 3814-XII «Про Національний
архівний фонд та архівні установи» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3814-12
21. Закон України від 27.01.1995 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і
бібліотечну справу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-
%D0%B2%D1%80#Text
22. Закон України від 31.05.2005 р. № 2605-IV «Про театри і театральну
справу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2605-15#Text
23. Закон України від 21.12.1993 р. № 3759 «Про телебачення і
радіомовлення». https://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/3759-12
24. Закон України від 05.08.2020 №695-2020-п «Про затвердження
Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text
25. Закон України «Податковий кодекс України» від 20.10.2019 № 2755-
VI – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17
26. Закон України від 06.10.1998 № 163-XIV «Про місцеве
самоврядування в Україні» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради
України (ВВР). – 1997. – № 24. – С. 170. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
159

27. Закон України від 18.11.2012 № 3059-III «Про Генеральну схему
планування території України» – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14
28. Інноваційні стартапи. – https://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk/
kategoriyi/ekonomika-y-innovaciyi/innovaciyni-startapy
29. Как выглядят идеальные для самореализации города? –
http://kp.vedomosti.ru/ journey/article/2017/06/21/695392-kak-viglyadyat-idealnie-dlyasamorealizatsiigoroda
30. Клоудова Й. Влияние развития креативной экономики на
экономически отсталые регионы / Й. Клоудова // Журнал новой экономической
ассоциации. – 2010. – № 5. – С. 109-124. – Режим доступа: http://
repec.org/opt/ReDIF/RePEc/2010-5-110- 125r.pdf
31. Концепція «Децентралізація: сектор Культура» [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/249672311
32. Креативная экономика» так и останется для Кореи несбыточной
мечтой? – http://www.pfj.ru/rubrica/030613/324/
33. Культурне багатство: як креативна економіка Британії всіх перемагає і
чому нам теж так треба. – http://www.lac.org.ua/kulturne-bahatstvo-yakkreatyvnaekonomika-brytaniji-vsih-peremahaje-i-chomu-nam-tezh-tak-treba/
34. Лейпцизька Хартія «Міста Європи на шляху сталого розвитку»
[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу : http://www.auc.org.ua/novyna/leypcyzkahartiya-mista-yevropy-na-shlyahustalogo-rozvytku-neoficiynyy-pereklad-amu.
2. The
Creative Economy. Business Week (Special double issue: The 21st century corporation),
2000. – Р. 1–5.
35. Лошковська Х. С. Парадигмальний підхід до визначення індексної
моделі креативності / Х. С. Лошковська // Бізнес Інформ. – 2015. – №5. – С. 41-
160

36. Мацевич И.Я. Креативное общество: в поисках релевантной
социальной теории / И.Я. Мацевич // Социология: теория, методы, маркетинг. –
2010. – №2. – С. 98–111.
37. Мацевич И. Я. «Социально-философские основания концепции
«креативной индустрии» и перспективы ее развития» : автореф. дис. на соск. наук.
Степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 / Ирина Янушевна Мацевич. – Минск. –
2012. – 25 с.
38. Мацевич И.Я. Формирование и развитие концепции креативной
индустрии в современной социальной теории / И.Я. Мацевич // Социология. –
2012. – №3. – С. 80–93.
39. Мацевич И.Я. Креативное общество: в поисках релевантной
социальной теории / И.Я. Мацевич // Социология: теория, методы, маркетинг. –
2010. – №2. – С. 98–111.
40. Методологічні положення зі статистики культури в Україні
затверджені наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011року
№ 371
41. Микола Скиба. Креативна економіка в Європі. Ласкаво просимо у світ
самостійного експериментування. – http://chicagorazom.com/kreativnaekonomika-vyevropi-laskavo-prosimo-u-svit-samostijnogo-eksperimentuvannya/
42. Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого
самоврядування станом на 8 грудня 2017 року [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://decentralization.gov.ua/monitoring2017_12_ua
43. Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна» (2017). МЕРТ.
http://www.un.org.ua/images/SDGs_ NationalReportUA_Web_1.pdf. 3
44. Нова програма розвитку міст//Конференції Організації Об'єднаних
Націй – 2016 – Режим доступу: http://habitat3.org/wp-content/uploads/NUA-
Ukrainian.pdf
161

45. О’Конор Дж. Культурная политика как влияние: Экспорт идеи
«творческих индустрий» в Санкт-Петербург / Дж. О’Конор [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.cpolicy.ru/ analytics/ 87.htmlf
46. Офіційний сайт Головного управління статистики в Одеській області –
Режим доступу: http://www.od.ukrstat.gov.ua/
47. Офіційний сайт Держстата України – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
48. Офіційний сайт Євростат https://ec.europa.eu/eurostat?
49. Офіційний сайт Статистичне управління Організації Об’єднаних
Наций – Режим доступу: https://www.un.org/ru/databases/
50. Офіційний сайт Міністерства культури Республіки Естонія
https://www.kul.ee/en/artist-residencies
51. Офіційний сайт Ceative Europe https://creativeeurope.in.ua/en/offices/15
52. Офіційний сайт European Cluster Collaboration Platform
https://www.clustercollaboration.eu/cluster-organisations/creative-estonia
53. Паспорт реформ: децентралізація влади та регіональний розвиток
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/57-pasport-reformideentralizatsiyazagalniy.pdf
54. Пошук рівноваги: двадцять одна стратегічна дилема культурної
політики [Електронний ресурс] / Ф. Матарассо, Ч. Лендрі. – Режим доступу:
http://www.lib.azh.com.ua
55. Привабливі промзони Гамбурга. – http://www.korydor.in.ua/ua/cooleconomix/
privablivi-promzoni-gamburga.html 205 Розділ 3. Зарубіжний досвід
формування креативного простору
56. Прогнозування розвитку територій. Бенчмаркінг : метод. реком. для
слухач. / [уклад. : Ю. Б. Молодожен, А. С. Крупник] ; за заг. наук. ред. М. М.
Білинської. — К. : K.І.С., 2014. — 36 с
162

57. Прогнозування розвитку територій. Бенчмаркінг : навч. посіб. з
компакт-дис- ком / К. М. Бліщук, А. С. Крупник, Є. Г. Матвіїшин та ін. ; за заг.
наук. ред. М. М. Білинської. — К. : К.І.С., 2014. — 120 с.
58. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Постанова Верховної Ради України; від 04.10.2019 № 188-IX.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2019-%D0%BF/card5#Links
59. Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020». Указ Президента
України від 12 січня 2015 року № 5/2015.
https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
60. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та
територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів
України від 01.04.2014 № 333-р [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80
61. Развитие финансирования и законодательства в творческих
индустриях северного измерения. –
http://www.spbicp.ru/UserFiles/File/Financing%20 and%20legislation.pdf
62. Развитие партнерства в творческих индустриях северного измерения. –
https://
www.ndpculture.org/media/W1siZiIsIjIwMTQvMDcvMzAvMXZrNGo4OG9hl9EZXZl
bG9waW5nX3BhcnRuZXJzaGlwcy5wZGYiXV0?sha=e82c6035f8 97e346
63. Регіональні стратегії розвитку [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-dev/derzhavnarehional-napolityka/strategichne-planuvannya-regionalnogo-rozvitku/regionalnistrategiyi-rozvitku/
64. Розпорядження КМУ від 1 лютого 2016 р. № 119-р. «Про схвалення
Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ» –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/119-2016-%D1%80
163

65. Розпорядження КМУ від 23.01.2019 р. № 27-р «Про схвалення
Концепції реформування системи забезпечення населення культурними
послугами». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27-2019- %D1%80#n10
66. Розпорядження КМУ від 24.04.2019 № 265-2019-р. «Про
затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних
індустрій»– Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/265-2019-%D1%80.
67. Розпорядження КМУ від 27 травня 2020 р. N 623-р «Про затвердження
перспективного плану формування територій громад Одеської області» – Режим
доступу:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-perspektivnogo-planuformuvannya-teritorij-gromad-odeskoyi-oblasti-i270520-623
68. «Стратегія розвитку Одеської області на період 2021-2027 роки»
Додаток до рішення обласної ради від 03 березня 2020 року №1228-VII
https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/strategiya-rozvytkuodeskoyi-oblasti-na-period-2021-2027-roky.pdf
69. Скиба М. Креативні індустрії в Україні: вистояти, просвітити(ся). –
2016. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/158758
70. Статистична інформація [Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу :
http://pl.ukrstat.gov.ua.
71. Статистичний словник / НТК статистичних досліджень.; уклад :О. Г.
Осауленко, О. О. Васєчко, М. В. Пугачова [та ін.] ; за ред. О. Г. Осауленка. – К. :
ДП “Інформ.-аналіт. агентство”, 2012. – 498 с.
72. Суворова А. В. Пространственная организация экономической
деятельности с учетом уровня креативности среды в регионе: автореф. дис. канд.
экон. наук: 08.00.05 / А. В. Суворова. – Екатеринбург, 2014. – 20 с.
73. Тютин Д. В. Арт-конверсия российских территорий: творческие
индустрии как фактор пространственного социально-экономического развития
муниципальных образований / Д. В. Тютин // Современные исследования
социальных проблем: электрон. науч. журнал. – 2013. – №4(24). – Режим доступа:
164

http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?-
doi=10.1.1.939.2242&rep=rep1&type=pdf
74. Хоркхаймер М., Адорно Т.В. Диалектика просвещения. Философские
фрагменты/ Хоркхаймер М., Адорно Т.В. - Москва – 1997. – с. 149-209. - Режим
доступу:
https://platona.net/load/knigi_po_filosofii/frankfurtskaja_shkola/khorkkhajmer_adorno_
dialektika_prosveshhenija_filosofskie_fragmenty/57-1-0-3999
75. Циренщиков В. С. Евросоюз: тенденции инновационного обновления
= European Union: tendencies of innovative renewal / [под ред. В. П. Фёдорова]. – М.:
Ин-т Европы РАН, 2015. – 68 с.
76. Чуль О.М. Моделі креативних індустрій:короткий огляд / О.М. Чуль //
Збір. тез наук. робіт учасників Міжнародної науковопрактичній конференції
«Сучасна економічна наука: теорія і практика». – 26–27 жовтня. – Одеса, 2012. –
С. 13–15.
77. Шлях виживання у нашому сторіччі – креативна економіка. –
http://www. tianxia.link/uk/article/5845-shliakh-vizhivannia-u-nashomu-storichchikrieativnaiekonomika
78. Americans for the Arts. Official site [Electronic recourse]. – Mode of
access: http://www.artsusa.org
79. Bille, T. and D. DePaoli (2012): Approaches to stimulate and support the
cultural entrepreneur – the case of Denmark and Norway, I: Giep Haggort (ed.): The
Entrepreneurial Principles of the Cultural and Creative Industries. P. 81–83.
80. Brzozowska, B. «Creative city» as a brand – the case of łódź ([Kūrybinis
miestas kaip prekės ženklas. lodzės atvejis]) // Creativity Studies. Vol. 9, Iss. 1, 2
January 2016, P. 3.
81. Cho Jin-young. KDB, IBK to Attract Foreign Venture Investment with
Global Partnership Fund. 2014.
165

82. Creative economy: A Feasible development Option. Report 2010.
[Electronic recourse] / UNCTAD. – Mode of access: http://www.unctad.org/ creativeeconomy
83. Cultural and Creative Industries Monitoring Report –
https://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Publikationen/Wirtschaft/monitoring-reportcultural-and-creative-industries-2018.pdf?__blob=publicationFile&v=2
84. Creative Enterprise Programme. Practical workshops to support creative
entrepreneurs in setting-up and growing their businesses. – http://www.nesta.org.
uk/project/creative-enterprise-programme#sthash.FhgScQdG.dpuf
85. Cultural and Creative Cities Monitor 2019. –
file:///C:/Users/user/Downloads/citiesmonitor_2019.pdf
86. Cunningham S. From cultural to creative industries: theory, industry, and
policy implications / S. Cunningham // Media international Australia. – 2002. – №102. –
P. 54–65.
87. Department for Culture, Media & Sport and Ed Vaizey MP (2016). Press
release. Creative industries worth almost £10 million an hour to economy, January 26
(https://www.gov.uk/ government/news/creative-industries-worth-almost-10- millionan-hour-to-economy).
88. Department for Digital, Culture Media & Sport. –
https://www.gov.uk/government/ organisations/department-for-culture-media-sport
89. Department for Digital, Culture Media & Sport. –
https://www.gov.uk/government/ organisations/department-for-culture-media-sport
90. Doroshenko O. Towards The Knowledge-Based Economy: South Korea’s
Lessons For Ukraine / O. Doroshenko // Nauka i studia: scientific journal (Poland). –
Przemysl: Publishing House «Nauka i studia», 2013. – № 36 (104). – P. 87-105.
91. European Commission. Official site [Electronic recourse]. – Mode of
access: http://www.ec.europa.eu
166

92. EUROPE 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive
growth /
http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20
007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf
93. Galloway S. A critique of definitions of the cultural and creative industries
in public policy [Electronic recourse] / S. Galloway, S. Dunlop. – Mode of access:
http://www.kultuurikoda.eu/sites/default/files/cmtlsattachments/A%C2%A0CRITIQUE
%C2%A0OF%C2%A0DEFINITIONS%
C2%A0OF%C2%A0THE%2BCREATIVE%2BINDUSTRIES-Galloway%
5B1%5D_1.pdf
94. Guide to Eurostat culture statistics 2018 edition –
https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-manuals-and-guidelines/-/KS-GQ-18-011
95. Lara Farra. ‘Korean Wave’ of pop culture sweeps across Asia. –
http://edition.cnn.com/2010/WORLD/asiapcf/12/31/korea.entertainment/index.html?iref
=NS1
96. Sixth Austrian Creative Industries Report. Focus on creative industries and
their markets. – http://www.advantageaustria.org/zentral/businessguideoesterreich/importieren-aus
oesterreich/branchen/kreativwirtschaft/
Kreativwirtschaftsbericht_2015_Kurzfassung_EN.pdf
97. The Bloomberg Innovation Index. 2019. – http://www.bloomberg.com/
graphics/2019-innovative-countries/
98. The Park Geun-hye Administration’s Creative Economy Blueprint,
‘Creative Economy Action Plan and Measures to Establish a Creative Economic
Ecosystem from 05/06/2013. –
http://english.mosf.go.kr/pre/view.do?bcd=N0001&seq=3289
99. Throsby D. Modelling the Creative/Cultural Industries / D. Throsby //
Seminar on «New Directions in Research: Substance, Method and Critique», held at
167

Royal Society of Edinburgh, Scotland, 11–12 January 2007. [Electronic recourse]. –
Mode of access: http://www.acpcultures.eu
100. United Nations Development Programme (UNDP) - Mode of access:
http://www.un.org.my/0912010343%C2%BBUnited_Nations_Development_Programm
e_(UNDP).aspx
101. World Intellectual Property Organization. Offical site [Electronic recourse].
– Mode of access: http://www.wipo.int/portal/en/index.html
168

169
ДОДОТОК 1
Матеріали досліджень

170
АНКЕТА ДЛЯ ГРОМАД
Населений пункт _____________________________________________________________________
Адреса (вулиця, № дома, квартира)______________________________________________________
Стать респондента ___________________ Вік____________
Ваш соціальний статус: а) студент б) безробітний в) робітник г) службовець ґ) управлінець д)
домогосподарка
е) військовий є) пенсіонер ж) приватний підприємець з) Ваш варіант
________________________
1.Чи можна вважати Ваш населений пункт комфортним місцем для життя?
⃝ так ⃝ важко відповісти ⃝ ні
2. Оцініть рівень розвитку культури у Вашому населеному пункті, громаді:
⃝ дуже низький ⃝ низький ⃝ достатні ⃝ високий ⃝ дуже високий
3. Які елементи культурної спадщини є у Вашій громаді?
⃝ пісні
⃝ cтрави
⃝ художні промисли та ремесла
⃝ техніки вишивки рушників, предметів одягу
⃝ спосіб ведення господарства
⃝ народні звичаї та обряди
⃝ інше ____________________________________________________________
4. Які історичні, архітектурні та природні пам’ятки є на території Вашої громади? Назвіть
їх.
⃝ історичні пам’ятки ____________________________________________________________________
⃝ природні об`єкти_______________________________________________________________________
⃝ пам’ятки архітектури та мистецтва ________________________________________________________
⃝ унікальні історико-ландшафтні території ___________________________________________________
⃝ місця археологічних розкопок ___________________________________________________________
⃝ інше_________________________________________________________________________
5. Які самобутні, історичні, культурні події відбувалися у вашому населеному пункті?
⃝ фестивалі _________________________________________________________________________
⃝ народні гуляння ___________________________________________________________________
⃝ інше _____________________________________________________________________________
6. Назвіть заклади культури Вашого населеного пункту?
⃝ музеї ⃝ бібліотеки ⃝ клуби
⃝ виставкові центри
⃝ інше ____________________________________
7. Чи є у Вашій громаді гуртки, підприємці, що займаються образотворчим мистецтвом?
⃝ малюванням ⃝ ліпленням з глини ⃝ скульптурою

171
⃝ фотографією
⃝ антикварні майстерні
⃝ інше ____________________________________________________________________________
8. Чи є у вашій громаді колективи, виконавці що займаються виконавським мистецтвом?
⃝ музичні школи
⃝ духові оркестри
⃝ хореографічні гуртки, колективи
⃝ театри, театральні гуртки та студії
⃝ циркові студії
⃝ вокальні студії, колективи
⃝ інше _____________________________________________________________________________
9. Чи є у Вашому населеному пункті організації, підприємці чи фірми, які займаються
організацією концертів, вечірок та святкових подій?
⃝ так, назвіть будь-ласка ___________________________________________________________
⃝ ні
⃝ важко відповісти
10. Назвіть, будь ласка, які ЗМІ представляють події у Вашій громаді:
⃝ газети _________________________________________________________________________
⃝ журнали ________________________________________________________________________
⃝ електронні ЗМІ __________________________________________________________________
⃝ інформаційні ресурси в Internet__________________________________________________
11. Назвіть, будь ласка, мешканців, підприємців, фірми, що займаються у Вашому
населеному пункті:
пошиттям, дизайном одягу, взуття ____________________________________________________
дизайном меблів і інтер’єрів_________________________________________________________
виконують архітектурні і проектні роботи______________________________________________
12. Назвіть підприємців чи фірми, що займаються
туризмом:______________________________________________________________________
13. Чи є у Вашому населеному пункті громадські організації (бізнес асоціації,
національні товариства), які приймають активну участь розвитку Вашої громади?
⃝ так ⃝ важко відповісти ⃝ ні
14. Наведіть приклади таких організацій (у разі відповіді ТАК на питання 13):
___________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
15. Чи є у Вашому населеному пункті громадські діячі чи бізнесмени, які приймають
активну участь у розвитку Вашої громади?
⃝ так ⃝ важко відповісти ⃝ ні

16. Кого Ви вважаєте лідерами громади (у разі відповіді ТАК на питання 15)?
___________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
17. Чи має Ваш населений пункт, громада потенційні можливості культурного та
креативного розвитку?
⃝ дуже низькі ⃝ низькі ⃝ достатні ⃝ високі ⃝ дуже
високі
18. Ваше ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва у вашому
населеному пункті, громаді:
⃝ позитивне, так це важливо
⃝ все одно
⃝ негативне, є більш важливі питання для розвитку громади
⃝ інше _________________________
19. Чи хотіли б Ви долучитись до ініціативної групи з розвитку культури та креативного
підприємництва у вашій громаді?
⃝ так, як участник ініціативної групи. Мої контактні дані тел.
______________________________
⃝ ні
Дякуємо за співпрацю!
172

173
АНКЕТА (для лідіров думок)
Яку громаду (населений пункт) Ви представляєте________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
ПІБ (за бажанням респондента)______________________________________________________________
Ваш статус у громаді: ______________________________________________________________________
1. Чи можна вважати громаду (населений пункт), яку Ви представляєте, як комфортне
місце для життя?
⃝ так ⃝ ні ⃝ інше___________________________________
2. Оцініть рівень розвитку сфери культури у Вашому населенному пункті, громаді:
⃝ дуже низький ⃝ низький ⃝ достатній
⃝ високий
⃝ дуже високий
3. Чи проводяться культурно-мистецькі заходи для людей з особливими потребами ?
⃝ так ⃝ ні ⃝ інше_________________________________________
4. Які елементи культурної спадщини є у Вашій громаді?
⃝ пісні
⃝ cтрави
⃝ художні промисли та ремесла
⃝ техніки вишивки рушників, предметів одягу
⃝ спосіб ведення господарства
⃝ народні звичаї та обряди
⃝ інше ____________________________________________________________
5. Які історичні, архітектурні та природні пам’ятки є на території Вашої громади? Назвіть їх.
⃝ історичні пам’ятки ____________________________________________________________________
⃝ природні об`єкти_______________________________________________________________________
⃝ пам’ятки архітектури та мистецтва ________________________________________________________
⃝ унікальні історико-ландшафтні території __________________________________________________
⃝ місця археологічних розкопок _____________________________________________________________
⃝ інше___________________________________________________________________________________
6. Які самобутні, історичні, культурні події відбувалися у вашому населеному пункті?
⃝ фестивалі _____________________________________________________________________________
⃝ народні гуляння ________________________________________________________________________
⃝ інше __________________________________________________________________________________
7. Назвіть заклади культури Вашого населеного пункту?
⃝ музеї ⃝ бібліотеки ⃝ клуби
⃝ виставкові центри
⃝ інше _________________________________________
8. Чи є у Вашій громаді гуртки, підприємці, що займаються образотворчим мистецтвом?

174
⃝ малюванням ⃝ ліпленням з глини ⃝ скульптурою
⃝ фотографією
⃝ антикварні майстерні
⃝ інше ____________________________________________________________________________
9. Чи є у вашій громаді колективи, виконавці що займаються виконавським мистецтвом?
⃝ музичні школи
⃝ хореографічні гуртки, колективи
⃝ циркові студії
⃝ духові оркестри
⃝ театри, театральні гуртки та студії
⃝ вокальні студії, колективи
⃝ інше _____________________________________________________________________________
10. Чи є у Вашому населеному пункті організації, підприємці чи фірми, які займаються
організацією концертів, вечірок та святкових подій?
⃝ так, назвіть будь-ласка ______________________________________________________________
⃝ ні
⃝ важко відповісти
11. Назвіть, будь ласка, які ЗМІ представляють події у Вашій громаді:
⃝ газети ____________________________________________________________________________
⃝ журнали __________________________________________________________________________
⃝ електронні ЗМІ ____________________________________________________________________
⃝ інформаційні ресурси в Internet
12. Назвіть, будь ласка, мешканців, підприємців, фірми, що займаються у Вашому населеному
пункті:
пошиттям, дизайном одягу, взуття ________________________________________________________
дизайном меблів і інтер’єрів______________________________________________________________
виконують архітектурні і проектні роботи__________________________________________________
13. Чи має, на Вашу думку, Ваш населений пункт, громада потенційні можливості культурного та
креативного розвитку?
⃝ дуже низькі ⃝ низькі ⃝ достатні ⃝ високі ⃝ дуже високі
14. Назвіть, будь ласка, які на Вашу думку найбільш перспективні сектори культурно-креативних
індустрій у Вашій громаді:
⃝ культурна спадщина
⃝ мистецтво
⃝ медіа
⃝ функціональний креатив (дизайн, рекламні і
PR агентства, туризм)
15. Чи сприяють у Вашій громаді розвитку креативних індустрій (підприємництв)?
⃝ так ⃝ ні ⃝ інше___________________________________________________

175
16. Наведіть такі приклади (у разі відповіді Так на питання
15)_______________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
17. Що, на Вашу думку, слід робити для розвитку культурно-креативного підприємництва у
громаді?
__________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
Дякуємо за співпрацю!

Додаток 2
Болградська ОТГ
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування мешканців
м. Болград
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
176
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців що
займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
94%
вокальні колективи
92%
спосіб ведення
господарства
63%
театральні гуртки
20%
техніки вишивки
26%
духові оркестри
73%
художні промисли та
ремесла
36%
хореографічні гуртки,
колективи
92%
страви
77%
музичні школи
78%
пісні
51%
інше
13%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Наявність колективів, виконавців що займаються
образотворчим мистецтвом
Наявність закладів культури
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
25%
14%
3% 1%
51%
80%
60%
40%
100% 85%
20%
12%
0%
Ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
негативне;
37%
все одно;
4%
позитивне;
59%

177
с. Залізничне
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
страви
17%
56%
92%
вокальні студії,
колективи
хореографічні гуртки,
колективи
51%
88%
пісні
9%
музичні школи
3%
Наявність закладів культури
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
100%
100%
91%
80%
60%
40%
20%
13%
8%
Негативне;
45%
Позитивне;
55%
0%
с. Табаки
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
займаються
народні звичаї та обряди
техніки вишивки
рушників, предметів …
спосіб ведення
господарства
художні промисли та
ремесла
страви
пісні
34%
34%
33%
54%
70%
88%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Гуртки, підприємці, що
образотворчим та виконавським мистецтвом
вокальні колективи
театральні гуртки та
студії
хореографічні гуртки,
колективи
сироварня "Щедра
околиця"
шиття кукол, дитячих
іграшок
27%
36%
75%
99%
100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%120%

178
с. Табаки
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
87%
84%
музеї бібліотеки клуби
с. Виноградівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
42%
негативне;
8%
все одно,
16%
позитивне;
76%
Наявність колективів, виконавців
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
88%
вокальні студії,
колективи
85%
спосіб ведення
господарства
техніки вишивки
рушників, предметів …
страви
пісні
52%
65%
93%
81%
театри, театральні
гуртки та студії
хореографічні гуртки,
колективи
інше (група
гармоністов,
спортивні секції, …
47%
54%
82%
Наявність закладів культури
0% 20% 40% 60% 80% 100%
98%
100%
80% 70% 79% 68%
60%
40%
20%
0%
музеї
клуби
все
одно;
9%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
негативне12%
позитивне,
79%

179
с. Оксамитне
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
91%
вокальні студії,
колективи
100%
спосіб ведення
господарства
33%
театри, театральні
гуртки та студії
49%
важко відповісти
5%
хореографічні гуртки,
колективи
58%
Наявність закладів культури
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 50% 100% 150%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
100%
89%
98%
80%
60%
58%
негативне;
37%
позитивне;
63%
40%
20%
0%
музеї бібліотеки клуби
с. Владичень
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
40%
77%
вокальні студії,
колективи
100%
страви
пісні
17%
40%
хореографічні гуртки,
колективи
73%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%

180
с. Владичень
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
культури
Ставлення до розвитку
та креативного підприємництва
100%
100%
негативне,
7%
80%
60%
40%
20%
70%
позитивне;
93%
0%
бібліотеки
клуби
Василівська ОТГ
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування мешканців
с. Василівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
100%
вокальні студії,
колективи
90%
спосіб ведення
господарства
58%
пісні
13%
хореографічні гуртки,
колективи
81%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
75% 80% 85% 90% 95%

181
с. Василівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
98%
96%
94%
92%
90%
88%
86%
90%
бібліотеки
клуби
с. Голиця
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
96%
негативне;
13%
все одно;
2%
позитивне;
85%
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
100%
важко відповісти
29%
спосіб ведення
господарства
69%
вокальні студії, колективи
71%
пісні
6%
хореографічні гуртки,
колективи
59%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
0% 20% 40% 60% 80%
Наявність закладів культури
100%
80%
60%
40%
20%
0%
96%
84%
16%
музеї бібліотеки клуби
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
негативне;
13%
позитивне;
85%

182
с. Калчева
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
техніки вишивки
38%
39%
97%
спортивні секції
театральні гуртки
54%
55%
художні промисли та
ремесла
страви
інші
9%
33%
84%
вокальні студії,
колективи
хореографічні гуртки,
колективи
78%
96%
Наявність закладів культури
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
100%
80%
60%
40%
20%
71% 74%
94%
негативне;
12%
все одно;
16%
позитивне;
72%
0%
музеї бібліотеки клуби
с. Баннівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
техніки вишивки
художні промисли та
ремесла
страви
2%
48%
48%
52%
66%
Наявність колективів, виконавців, що займаються
образотворчим та виконавським мистецтвом
спортивні секції
театральні гуртки
вокальні студії,
колективи
хореографічні гуртки,
колективи
36%
43%
64%
61%
пісні
61%
малювання
41%
0% 20% 40% 60% 80%
0% 20% 40% 60% 80%

183
с. Баннівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
64%
84%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
с. Каракурт
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
52%
музеї бібліотеки клуби
негативне;
5%
все одно;
5%
позитивне;
90%
Наявність колективів, виконавців, що
займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та
обряди
97%
гурт виразного читання
спортивні секції
25%
34%
страви
90%
театральні гуртки
47%
вокальні студії,
колективи
73%
пісні
90%
хореографічні гуртки,
колективи
79%
86% 88% 90% 92% 94% 96% 98%
Наявність закладів культури
100%
80%
60%
40%
20%
0%
84% 91% 90% 71%
негативне;
1%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
все одно,
10%
позитивне;
81%
важко
відповісти;
8%

Городненська ОТГ
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування мешканців
с. Городне
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
184
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
89%
вокальні студії, колективи
98%
спосіб ведення
господарства
27%
театральні гуртки
69%
техніки вишивки
художні промисли та
ремесла
27%
24%
хореографічні гуртки,
колективи
музичні школи
52%
96%
страви
82%
ліплення з глини
3%
пісні
69%
спортивні секції
72%
Наявність закладів культури
100%
80%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
95%
78% 81%
все одно;
13%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
60%
40%
20%
негативне;
11%
позитивне;
76%
0%
музеї бібліотеки клуби
с. Олександрівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
18%
75%
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
вокальні студії,
колективи
98%
страви
пісні
21%
31%
хореографічні гуртки,
колективи
57%
0% 20% 40% 60% 80%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%

185
с. Олександрівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
100%
80%
60%
40%
20%
0%
51%
84%
музеї бібліотеки клуби
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
с. Дмитрівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
100%
негативне;
36%
позитивне;
64%
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
56%
94%
вокальні студії,
колективи
93%
техніки вишивки
12%
страви
пісні
22%
15%
хореографічні гуртки,
колективи
70%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Наявність закладів культури
100%
100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
все
одно,
13%
95%
90%
85%
90%
бібліотеки
клуби
негативне;
18%
позитивне;
69%

186
с. Нові Трояни
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців, що займаються
образотворчим та виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
58%
78%
театральні гуртки
вокальні студії,
колективи
циркові студії
73%
73%
96%
техніки вишивки
26%
хореографічні гуртки,
колективи
92%
страви
72%
музичні школи
фотографування
58%
58%
пісні
86%
спортивні секції
80%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
Наявність закладів культури
100%
97% 96%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
негативне;
1%
80%
60%
40%
20%
0%
33%
музеї бібліотеки клуби
позитивне;
99%

Кубейська ОТГ
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування мешканців
с. Кубей
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
займаються
187
Наявність колективів, виконавців, що
виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
86%
98%
вокальні студії,
колективи
театральні гуртки
30%
98%
техніки вишивки
художні промисли та
ремесла
страви
27%
23%
45%
духові оркестри
хореографічні гуртки,
колективи
11%
70%
пісні
27%
музичні школи
12%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
Наявність колективів, виконавців, що
займаються образотворчим мистецтвом
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
Наявність закладів культури
25% 22%
20%
15%
10%
5%
0%
3%
21% 21%
100%
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
80% 91% 93%
1%
17%
Ставлення до розвитку культури та креативного підприємництва
негативне;
23%
все одно,
2%
позитивне;
75%

188
с. Виноградне
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
займаються
Наявність колективів, виконавців, що
образотворчим та виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
100%
вокальні студії,
колективи
87%
спосіб ведення
господарства
страви
3%
66%
хореографічні гуртки,
колективи
66%
пісні
16%
малюванням
3%
Наявність закладів культури
100%
80%
60%
0% 20%40%60%80%100%120%
98%
89%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
негативне;
36%
позитивне;
64%
40%
20%
5%
0%
музеї бібліотеки клуби
с. Оріхівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців,
що займаються виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
88%
вокальні студії,
колективи
82%
пісні
87%
тетральні гуртки
80%
страви
спосіб ведення
господарства
2%
32%
хореографічні гуртки,
колективи
спортивні секції
63%
87%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%

189
с. Оріхівка
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
100%
93%
негативне;
10%
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
все одно,
3%
80%
60%
40%
63%
50%
позитивне;
87%
20%
0%
музеї бібліотеки клуби
Савранська ОТГ
Аналіз дослідження за результатами онлайн та офлайн опитування мешканців
смт Саврань
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
Наявність колективів, виконавців що займаються
виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
89%
вокальні студії,
колективи
89%
спосіб ведення
господарства
72%
театральні гуртки
2%
техніки вишивки
35%
духові оркестри
31%
художні промисли та
ремесла
14%
циркові студії
22%
страви
14%
хореографічні гуртки,
колективи
92%
пісні
22%
музичні школи
96%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%120%

190
смт Саврань
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність колективів, виконавців що займаються
образотворчим мистецтвом
Наявність закладів культури
100%
80%
60%
40%
20%
0%
90%
10% 2%
10%
100%
80%
60%
40%
20%
0%
89% 95% 93%
1% 2%
Ставлення до розвитку культури та
креативного підприємництва
все одно;
22%
негативне;
2%
позитивне;
76%
с. Концеба
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
народні звичаї та обряди
спосіб ведення
господарства
техніки вишивки
26%
52%
88%
Наявність колективів, виконавців що займаються
образотворчим та виконавським мистецтвом
виготовленням оберегів
малюванням
художні промисли
страви
пісні
13%
11%
52%
вокальні студії,
колективи
хореографічні гуртки,
колективи
0% 20% 40% 60% 80% 100%
0% 20% 40% 60% 80% 100%

191
с. Концеба
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Наявність закладів культури
культури та
Ставлення до розвитку
креативного підприємництва
100%
99%
негативне;
12%
все одно;
9%
98%
96%
94%
92%
90%
92%
позитивне;
79%
88%
клуби
бібліотеки
с. Осички
(% відповідей мешканцями на запропоновані варіанти відповідей в анкеті)
Елементи культурної спадщини
займаються
Гуртки, підприємці, що
образотворчим та виконавським мистецтвом
народні звичаї та обряди
98%
вокальні колективи
100%
спосіб ведення
господарства
художні промисли та
ремесла
15%
80%
духові оркестри
33%
страви
31%
малюванням
66%
0% 20% 40% 60% 80%100%120%
0% 20% 40% 60% 80% 100%120%
Наявність закладів культури
Ставлення до розвитку
культури та креативного підприємництва
100%
50%
0%
57%
95% 97%
музеї бібліотеки клуби
негативне;
2%
все одно,
32%
позитивне;
66%

Додаток 3
Критерії сертифікації (відповідно до Резолюції Комітету міністрів Ради
Європи - CM/Res(2013)67):
1. Культурний маршрут утворює транскордонну мережу, що включає в
себе, принаймні, три країни, які є членами Ради Європи або сторонами
Європейської культурної конвенції.
Критерії створення Європейської мережі: Ініціатори проекту повинні
утворювати міжгалузеві мережі, розташовані в декількох країнах-учасницях Ради
Європи.
Такі мережі повинні:
□ мати концепт, що спирається на дослідження, які були проведені з обраної
теми та узгоджені з різними партнерами мережі;
маршруту;
□ залучати декілька держав-членів Ради Європи крізь весь або частину свого
□ планувати залучити якомога більше держав-учасниць Європейської
культурної конвенції, а також, де це доречно, інших держав;
проектів;
□ гарантувати фінансове та організаційне забезпечення запропонованих
□ мати правовий статус як асоціація чи федерація асоціацій;
□ діяти демократично.
Партнери мережі можуть знаходитися в різних секторах та сферах
діяльності: вони можуть бути представниками політики та уряду, приватних
компаній, навчальних закладів, туристичних організацій, асоціацій, неурядових
організацій тощо.
192
2. Тема маршруту відображає основні цінності Ради Європи і є
перспективною для подальших досліджень.

Теми Культурних маршрутів повинні відповідати наступним шести
критеріям:
1). Тема повинна репрезентувати Європейські цінності і бути спільною для
кількох країн Європи.
До ключових культурних принципів Європи: права людини, культурна
демократія, культурне розмаїття та самобутність.
2). Тема повинна бути досліджена та розроблена групою
мультидисциплінарних експертів з різних регіонів Європи, з тим щоб діяльність та
проекти за темою, ґрунтувалися на консенсусі.
□ Має бути утворений академічний або науковий кабінет з метою наукового
дослідження теми, а також різних аспектів культурної спадщини, історії,
туристичних питань тощо.
3). Тема повинна бути ілюстрацією європейської пам'яті, історії та
спадщини. Культурний маршрут має:
□ просувати матеріальну і нематеріальну спадщину
□ враховувати статути, конвенції, рекомендації та діяльність Ради Європи,
UNESCO та ICOMOS, що стосуються відновлення спадщини, охорони і
поліпшення ландшафту і просторового планування;
□ виявляти та просувати об'єкти європейської спадщини, зокрема в
сільських місцевості, а також у промислових районах у процесі економічної
реорганізації ;
□ звертати увагу на матеріальну та нематеріальну спадщину етнічних або
соціальних меншин у Європі.
4). Ця тема є основою для культурно-освітніх обмінів для молоді.
5). Розвивати ініціативи та інноваційні проекти у сфері культури та
культурного туризму.
□ заохочувати до активностей та художніх проектів, які вивчають зв'язки
між спадщиною та сучасною культурою;
193

□ підкреслювати найбільш інноваційні практики що відносяться до сфери
візуального мистецтва, виконавського мистецтва, творчих ремесел, архітектури,
музики, літератури або до будь-якої іншої форми культурного самовираження;
□ створювати мережі та діяльність, що долають перешкоди між
професіоналами та непрофесіоналами, з особливою увагою до молоді.
□ розвивають зв'язки між культурною і мистецькою спадщиною та
сучасними формами мистецтва.
6). Розвивати туристичні продукти у партнерстві з туристичними агенціями
та операторами, орієнтованим на різну аудиторію, включаючи шкільні групи.
194
3. Запропоновані проекти повинні мати підтвердження необхідних
фінансових і людських ресурсів.
□ Організаційна стабільність
□ Оформлені документи (право власності на об’єкти, протоколи загальних
зборів, бюджети тощо).
□ Бюджет де вказані як основні, так і структурні витрати та витрати на
проект
□ Кошти третіх сторін (національні або програми ЄС, таких як LEADER та
ETC).
□ Трирічний план дій із зазначенням всіх дій членів мережі та, по
можливості вказати витрати.
□ Людські ресурси
□ Фінансова стабільність
□ Доступ до різних джерел фінансування.
Джерела фінансування в різних країнах вони можуть відрізнятися, в
більшості країн це:
√ Державні гранти: місцеве фінансування, державне фінансування;

√ Транснаціональне фінансування: субсидії ЄС (ETC, LEADER та інші
конкурси Європейської Комісії);
√ Власні надходження: членські внески, доходи від реалізації продукції
(товарів, літератури тощо), доходи від туризму, доходи від спонсорства.
√ Власні ресурси.
195
4. Подання номінації від юридичної особи, наприклад, асоціація або
об'єднання декількох організацій.
Де шукати партнерів для створення Культурного маршруту:
- партнери по транснаціональним проектам ЄС, таких як LEADER або ETC
(Європейське територіальне співробітництво), з якими ви вже створили мережу та
міцну основу для співпраці;
- партнери з якими ви маєте багаторічне двостороннє або багатостороннє
наукове та туристичне співробітництво;
- партнери, з якими ви співпрацюєте не маючи офіційної структури.
Ініціатори проекту повинні утворювати міжгалузеві мережі, розташовані в
декількох країнах-учасницях Ради Європи.
Такі мережі повинні мати правовий статус як асоціація чи федерація
асоціацій.
Як оформити партнерство?
Для цього потрібен спільний документ, який точно описує функції кожного
партнера мережі. Це може бути, наприклад, статут мережі підписаний усіма
учасниками.
5. Мережа заохочує демократичні процеси, які призводять до ухвалення
спільних рішень щодо стратегії і діяльності.

Починаючи від визначення та дослідження теми Культурного маршруту,
подальша діяльність та проекти за темою Культурного маршруту мають
ґрунтуватися на консенсусі.
Порядок прийняття рішень визначено, як правило, у Статуті мережі,
рішення оформлюються протоколами і є обов’язковими для усіх учасників мережі.
Діяльність та проекти за темою Культурного маршруту мають бути широко
висвітлені у пресі; окремо розробляється план з промоції Культурного маршруту.
Бажаними інформаційними матеріалами мережі є:
□ Інтернет-портал декількома мовами;
□ Цифрова бібліотека з науковими публікаціями;
□ Результати роботи міжнародних та регіональних семінарів за темами:
молодіжні обміни, історичні дослідження, культурні проекти, туризм тощо;
□ Книги та журнали про Культурні маршрути;
□ Туристична інформація та брошури;
□ Системи ГІС;
□ Аудіовізуальні публікації;
□ Мапи;
□ Прес-релізи та звіти з радіо та телебачення.
Європейські Культурні маршрути підлягають оцінюванню кожні три роки, з
тим щоб підтвердити їх відповідність критеріям сертифікації. Ця регулярна оцінка
розглядається в контексті ефективного управління (планування, бюджетування,
стратегічний менеджмент). Ця процедура також гарантує загальну якість програми
Європейських Культурних маршрутів на довгостроковій основі.
196
6. Увесь культурний маршрут включає в себе відповідні розроблені
продукти культурного туризму, такі як путівники, документація тощо.
Критерії в сфері «Культурний туризм та сталий культурний розвиток»
сфокусовані на:

□ врахуванні місцевих, регіональних, національних та європейських
ідентичностей;
□ активному залученні друкованих та інших засобів масової інформації та
повному використанні потенціалу електронних засобів масової інформації з метою
підвищення обізнаності про культурні цілі проектів;
□ сприянні діалогу між урбаністичною та сільською культурами, між
регіонами на півдні та півночі, сході та заході Європи, а також між розвиненими
та бідними регіонами;
□ заохочення діалогу та порозуміння між місцевими та іммігрантськими
культурами;
□ відкриття можливостей для співпраці між Європою та іншими
континентами через особливий зв'язок між певними регіонами;
□ підвищення обізнаності громадськості та привернення уваги політиків на
необхідність захисту спадщини як частини сталого розвитку території, з метою
сприяння розвитку якісного туризму в європейському вимірі;
□ встановлення партнерських відносин з державними та приватними
організаціями, що працюють у сфері туризму, з метою розробки туристичних
продуктів та інструментів для всіх потенційних громадян.
□ створення загальної візуальної айдентики
Кожен Культурний маршрут має мандат на розробку логотипу та розробку
спільної візуальної айдентики. Рекомендується розробити «бренд-бук», в якому
міститься вся інформація про логотипи, кольори, шрифти тощо. Ця візуальна
інформація важлива для забезпечення єдиного сприйняття Культурного маршруту
за межами кількох регіонів та країн та створення «корпоративної айдентики».
197
7. Передбачає реалізацію заходів для молоді регулярних культурних та
мистецьких заходів, а також тематичних і технічних дискусій.

Критерії в сфері «Культурно-просвітницьких обмінів для молодих
європейців» наголошують, що Культурний маршрут має:
□ включати організацію діяльності з групами молоді, з метою сприяння
поглибленому обміну, спрямованому на розвиток концепції європейського
громадянства, збагаченого різноманіттям;
□ робити акцент на особистому і реальному досвіді з використанням місць і
контактів;
□ сприяти подоланню стереотипів шляхом організації обмінів молоді з
різних соціальних верств та регіонів Європи;
□ пропонувати пілотні схеми для створення прототипів, які можуть
слугувати еталонними моделями;
□ призводити до співпраці, яка залучає освітні інституції різних рівнів.
Для успішної сертифікації ця сфера діяльності вважається Радою Європи
особливо важливою. Тому важливо, щоб був представлений конкретний та
детальний огляд пропонованих або існуючих пропозицій для європейської молоді.
Освітню функцію Культурних Маршрутів можна продемонструвати за
допомогою таких проектів, як:
- шкільні обміни,
- шкільне партнерство,
- тематичні партнерства,
- спортивні заходи,
- конкурси чи мистецькі семінари або фестивалі.
Пілотні проекти у сфері підвищення обізнаності про культурну спадщину та
відповідні тренінгові пропозиції мають бути оцінені дуже позитивно.
198