НАТАЛІЯ МУСІЄНКО

Бурбонів. Творче трактування цієї картини Андрієм Єрмоленком
спочатку з’явилось на обкладинці щотижневого видання
«Український тиждень» (№1–2, 2014), а пізніше було
трансформоване у плакат. У Делакруа барикади Парижа
вкриті загиблими тілами. В Єрмоленка барикади Майдану
вкриті шинами. Після 18-21 лютого на барикадах Майдану
залишились тіла Небесної Сотні.
Тема передчуття Майдану 2013-2014 рр. в українському
мистецтві чекає на своє окреме дослідження. Наведемо
красномовний приклад. Восени 2009 р. Віктор Сидоренко
у рамках свого проекту «Левітація» представив скульптуру
червоного велетня, що стала символом IV Міжнародної художньої
виставки-ярмарку «АРТ-КИЇВ contemporary’ 2009».
Скульптура відразу набула соціально-політичних рис:
оскільки тоді бурхливо обговорювали тему свинячого грипу,
то скульптурі одягли марлеву пов’язку. А ось революційне
прочитання: на сходах Українського дому стоїть червоний
гігант у пов’язці (протестувальники їх широко використовували
для захисту від газу) і вказує рукою на Кабмін і барикади
на Грушевського.
Андрій Єрмоленко «Свобода!»
Коли 18 січня 2014 р. почалось протистояння на Грушевського,
двоє учасників «Барбакану» були важко поранені;
багато хто з них отримав безліч легких поранень; пізніше,
у лютому, було вбито оператора, який знімав найважчі
протистояння. Митці, як усі, несли втрати.
Більшість представлених на фанерних стінах «Барбакану»
репродукцій і робіт було зроблено до зимових подій,
проте вони отримали нове прочитання в контексті Майдану,
зокрема «Шевченкіана» Андрія Єрмоленка. Особливої уваги
заслуговує створений на початку 2014 р. постер цього
художника, де за основу взято відому картину Ежена Делакруа
«Свобода, що веде народ». Делакруа намалював її у
1831 р., зреагувавши на революційні події у Франції у липні
1830 р., що поклали кінець режиму реставрації монархії
Віктор Сидоренко «Левітація»
34