скачати повний текст статті в форматі PDF
скачати повний текст статті в форматі PDF
скачати повний текст статті в форматі PDF
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
УДК 57.083:615.28/9<br />
ТОКСИЧНІСТЬ ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ НА КУЛЬТУРИ<br />
КЛІТИН ЛЮДИНИ IN VITRO<br />
Л. В. Адаменко<br />
Національний уні<strong>в</strong>ерситет біоресурсі<strong>в</strong> і природокористу<strong>в</strong>ання України, Киї<strong>в</strong><br />
Про<strong>в</strong>едені експерименти in vitro з <strong>в</strong>икористанням культур клітин людини різного<br />
тканинного походження (клітини раку легені<strong>в</strong>, епітелію шкіри, нирок — A-549, HaCat,<br />
293) з метою ст<strong>в</strong>орення моделі оцінки токсичності речо<strong>в</strong>ин для людини. У порі<strong>в</strong>няльних<br />
дослідженнях <strong>в</strong>икористані д<strong>в</strong>а осно<strong>в</strong>них тести, за якими оціню<strong>в</strong>али життєздатність<br />
клітин та їх кількість — метилтетразоліє<strong>в</strong>ий тест (МТТ) та фарбу<strong>в</strong>ання клітин<br />
нейтральним чер<strong>в</strong>оним.<br />
Ключо<strong>в</strong>і сло<strong>в</strong>а: ЦИТОТОКСИЧНІСТЬ, ІС50, КУЛЬТУРА КЛІТИН,<br />
МЕТИЛТЕТРАЗОЛІЄВИЙ ТЕСТ, ФАРБУВАННЯ НЕЙТРАЛЬНИМ ЧЕРВОНИМ<br />
Ступінь токсичності ксенобіотикі<strong>в</strong> (до яких <strong>в</strong>ідносяться і дезінфекційні засоби) так<br />
або інакше спі<strong>в</strong><strong>в</strong>ідносяться з три<strong>в</strong>алістю життя і можли<strong>в</strong>істю передчасного старіння<br />
організму. Ідеї та методи кількісної оцінки ризику екзогенної хімічної патології, на думку<br />
Штабського Б. М. (1999), по<strong>в</strong>инні бути поширені, передусім, на оцінку ризику<br />
прискореного старіння <strong>в</strong>наслідок <strong>в</strong>заємодії організму з, так з<strong>в</strong>аними, малими дозами<br />
речо<strong>в</strong>ин, а <strong>в</strong>же потім — на оцінку безпосереднього або опосередко<strong>в</strong>аного ризику<br />
атеросклерозу, канцерогенного ризику, ризику для потомст<strong>в</strong>а тощо [9].<br />
Американською агенцією з безпеки на<strong>в</strong>колишнього середо<strong>в</strong>ища (ЕРА) бу<strong>в</strong><br />
зат<strong>в</strong>ерджений лист з 80 000 хімічних речо<strong>в</strong>ин, які потребують першочерго<strong>в</strong>ої санітарногігієнічної<br />
експертизи. У межах є<strong>в</strong>ропейської програми REACH (Реєстрація, експертиза та<br />
а<strong>в</strong>торизація хімічних речо<strong>в</strong>ин), що почала діяти з 2007 року на території Є<strong>в</strong>ропи,<br />
передбачена оцінка безпечності 30 000 <strong>в</strong>ироблених на її території або імпорто<strong>в</strong>аних<br />
лікарських, косметичних та інших хімічних речо<strong>в</strong>ин, якщо їх кількість пере<strong>в</strong>ищу<strong>в</strong>атиме 1<br />
тонну на рік. За оцінками медичної дослідницької ради Великобританії, програма<br />
обійдеться у 11,5 млрд. доларі<strong>в</strong> і на її реалізацію піде 40 рокі<strong>в</strong> дослідницької роботи та<br />
більш як 13 000 000 т<strong>в</strong>арин. Відпо<strong>в</strong>ідно до рекомендацій організації економічного<br />
спі<strong>в</strong>робітницт<strong>в</strong>а для того, щоб оцінити <strong>в</strong>пли<strong>в</strong> на організм будь-якої однієї речо<strong>в</strong>ини,<br />
необхідно поста<strong>в</strong>ити досліди не менш, як на 430 т<strong>в</strong>аринах. Токсикологічна оцінка одного<br />
пестициду займає до д<strong>в</strong>ох рокі<strong>в</strong> та потребує <strong>в</strong>икористання 10 000 т<strong>в</strong>арин. За оцінками<br />
Британського союзу, що <strong>в</strong>иступає за <strong>в</strong>ідміну <strong>в</strong>і<strong>в</strong>ісекції (BUAV), щорічно у с<strong>в</strong>іті для<br />
лабораторних експерименті<strong>в</strong> <strong>в</strong>икористо<strong>в</strong>ують не менше 115 мільйоні<strong>в</strong> т<strong>в</strong>арин.<br />
Метод <strong>в</strong>изначення гострої токсичності за ЛД 50 на т<strong>в</strong>аринах, який є етапом<br />
санітарно-гігієнічного норму<strong>в</strong>ання, поча<strong>в</strong> <strong>в</strong>икористо<strong>в</strong>у<strong>в</strong>атися у с<strong>в</strong>іто<strong>в</strong>ій токсикологічній<br />
практиці ще з 1927 року, але за останні 80 рокі<strong>в</strong> токсикологічних досліджень <strong>в</strong>ін жодного<br />
разу не бу<strong>в</strong> зат<strong>в</strong>ерджений належним чином за сучасними с<strong>в</strong>іто<strong>в</strong>ими стандартами (OECD,<br />
1996). Тому у 1984 році Британське то<strong>в</strong>арист<strong>в</strong>о з токсикології запропону<strong>в</strong>ало метод<br />
фіксо<strong>в</strong>аних доз, який передбачає <strong>в</strong>икористання меншої кількості т<strong>в</strong>арин у досліді та<br />
ста<strong>в</strong>ить перед собою мету <strong>в</strong>икликати лише найменший токсикологічний ефект, а не<br />
загибель т<strong>в</strong>арин. Сучасні дослідження на т<strong>в</strong>аринах показують значну кількість<br />
розбіжностей у результатах, ліміто<strong>в</strong>ано <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідають реальним умо<strong>в</strong>ам та дають мало
даних для передбачення токсичності у людини. Мультицентром з оцінки цитотоксичності<br />
in vitro (MEIC) були проаналізо<strong>в</strong>ані результати досліді<strong>в</strong> гострої токсичності у щурі<strong>в</strong> та<br />
мишей для 50 хімічних речо<strong>в</strong>ин [1, 2, 3]. З них стало <strong>в</strong>ідомо, що показники ЛД 50 для щурі<strong>в</strong><br />
корелюють достатньо <strong>в</strong>исоко з цим показником для мишей (R 2 =0,88), але ЛД 50 для мишей<br />
та щурі<strong>в</strong> має дуже низький коефіцієнт кореляції при розрахунках гострої летальної<br />
концентрації для людей (коефіцієнт кореляції для щурі<strong>в</strong> дорі<strong>в</strong>нює 0,61 та для мишей —<br />
0,65) [Ekwall et al., 1999]. Ще у токсикологічному з<strong>в</strong>іті за 1948 рік було підкреслено, що<br />
чутли<strong>в</strong>ість людини до деяких хімічних речо<strong>в</strong>ин пере<strong>в</strong>ищує цей же показник у т<strong>в</strong>арин у<br />
2000 разі<strong>в</strong> [Muller, 1948]. Такі ж результати на<strong>в</strong>едені і <strong>в</strong> інших, більш сучасних<br />
дослідженнях [Himmelstein et al., 1996; Quick and Shuler, 1999; Olson et al., 2000]. Вчені<br />
Zbinden та Flury-Roversi (1981) зробили <strong>в</strong>исно<strong>в</strong>ок: «Для <strong>в</strong>изначення симптоматики гострої<br />
інтоксикації у людини <strong>в</strong>стано<strong>в</strong>лена летальна доза ЛД 50 для т<strong>в</strong>арин має дуже малу<br />
цінність.» Далі Lorke (1983) додає: «...доти, поки ЛД 50 не може бути точно <strong>в</strong>иміряне та<br />
підт<strong>в</strong>ерджене у по<strong>в</strong>торних дослідах, інформація про його число<strong>в</strong>е значення на<strong>в</strong>ряд чи буде<br />
мати практичну <strong>в</strong>агомість, тому що екстраполяція <strong>в</strong>ід експериментальних т<strong>в</strong>арин на<br />
людину залишається дуже <strong>в</strong>ажкою задачею» [1, 2]. В Є<strong>в</strong>ропейській Директи<strong>в</strong>і 86/09<br />
сказано, що з роз<strong>в</strong>итком науко<strong>в</strong>о обґрунто<strong>в</strong>аних та практично до<strong>в</strong>едених досліджень без<br />
<strong>в</strong>икористання т<strong>в</strong>арин, <strong>в</strong> подальшому у санітарно-гігієнічному норму<strong>в</strong>анні буде<br />
скорочу<strong>в</strong>атися кількість досліді<strong>в</strong> на т<strong>в</strong>аринах.<br />
Виходячи з того, припущення, що дія хімічних речо<strong>в</strong>ин на жи<strong>в</strong>ий організм<br />
<strong>в</strong>ідбу<strong>в</strong>ається на клітинному рі<strong>в</strong>ні (Grisham and Smith, 1984), багато токсикологічних тесті<strong>в</strong><br />
базується на <strong>в</strong>икористанні ліній клітин як альтернати<strong>в</strong>і досліді<strong>в</strong> з <strong>в</strong>изначення гострої<br />
токсичності на т<strong>в</strong>аринах. Комбінації трьох різних тесті<strong>в</strong> на клітинах та прості математичні<br />
розрахунки <strong>в</strong>ия<strong>в</strong>илися більш інформати<strong>в</strong>ними (R 2 =0,83) при розрахунках летальної дози<br />
для людини (було протесто<strong>в</strong>ано 50 хімічних речо<strong>в</strong>ин), ніж прогнози, які базуються на<br />
значеннях ЛД 50 для щурі<strong>в</strong> та мишей (R 2 =0,65) [Ekwall et al., 1998]. Регулююча інструкція<br />
та протоколи рекомендо<strong>в</strong>аних in vitro досліджень були опубліко<strong>в</strong>ані EPA та NICEATM у<br />
2001 році: <strong>в</strong>они передбачають <strong>в</strong>икористання нормальних кератиноциті<strong>в</strong> людини та інших<br />
стандартизо<strong>в</strong>аних клітинних ліній; також за цими даними для оцінки токсичності in vitro<br />
можуть бути <strong>в</strong>икористані показники клітинного метаболізму [1, 2].<br />
За оцінкою Алана Гольдберга, професора з токсикології Уні<strong>в</strong>ерситету Джона<br />
Хопкінса, який очолює Центр альтернати<strong>в</strong>них досліджень, більш широке застосу<strong>в</strong>ання<br />
тесті<strong>в</strong> in vitro могло б скоротити кількість т<strong>в</strong>арин необхідних для реалізації програми<br />
REACH на 70–80%, а також значно заощадити бюджет, передбачений для <strong>в</strong>иконання цієї<br />
програми.<br />
Врахо<strong>в</strong>уючи <strong>в</strong>ищесказане, нами були про<strong>в</strong>едені досліди дезінфекційних препараті<strong>в</strong><br />
in vitro на культурах клітин людини. За допомогою д<strong>в</strong>ох різних методі<strong>в</strong> <strong>в</strong>стано<strong>в</strong>лений<br />
показник ІС 50 (концентрація речо<strong>в</strong>ини, що інгібує ріст або <strong>в</strong>икликає загибель 50 % клітин<br />
in vitro). Отримані показники цитотоксичності для клітин людини були проаналізо<strong>в</strong>ані з<br />
метою <strong>в</strong>изначення їх <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідності небезпечним дозам, отриманих у дослідах на т<strong>в</strong>аринах.<br />
Матеріали і методи<br />
Досліджу<strong>в</strong>ані клітини А-549, HaCat, 293 (отримані з Банку клітинних ліній ІЕПОР<br />
ім. Р. Є. Ка<strong>в</strong>ецького НАН України) культи<strong>в</strong>у<strong>в</strong>али <strong>в</strong> по<strong>в</strong>ному пожи<strong>в</strong>ному середо<strong>в</strong>ищі RPMI<br />
1640 («SIGMA», США), що містить 4 ммоль/л L-глютаміну, 10 % ембріональної<br />
сиро<strong>в</strong>атки теляти («SIGMA», США), 40 мкг/мл гентаміцину у з<strong>в</strong>оложеній атмосфері з 5 %<br />
СО 2 при 37 ºС на пластико<strong>в</strong>ому посуді (SenteLab, Україна). Заміну середо<strong>в</strong>ища про<strong>в</strong>одили<br />
кожні 2 доби. Пересі<strong>в</strong> клітин здійсню<strong>в</strong>али за допомогою розчину Версена при ут<strong>в</strong>оренні<br />
клітинами на субстраті суцільного моношару (4–5 доба росту).<br />
Досліджу<strong>в</strong>ані дезінфекційні засоби мають різні діючі речо<strong>в</strong>ини та належать до<br />
різних груп.
Біодез (полігексаметиленгуанідин гідрохлорид — катіонна ПАР) за параметрами<br />
гострої токсичності при <strong>в</strong><strong>в</strong>едені <strong>в</strong> шлунок <strong>в</strong>ідноситься до 3-го класу помірно небезпечних<br />
речо<strong>в</strong>ин за ГОСТ 12.1.007-76 (ЛД 50 для мишей складає 950 мг/кг, для щурі<strong>в</strong> — 815 мг/кг).<br />
Хлорантоїн (дихлорантин, 5,5-диметилгідантоїн — хлоракти<strong>в</strong>ний дезінфектант<br />
третього покоління). Вміст акти<strong>в</strong>ного хлору — не менше 13,5 %. Токсичність (ЛД 50 )<br />
1,3 хлорантину-, 5-диметилгідантоїну для щурі<strong>в</strong> при <strong>в</strong><strong>в</strong>едені <strong>в</strong> шлунок стано<strong>в</strong>ить<br />
542 мг/кг.<br />
Віркон С — (калію пероксисульфат) за рі<strong>в</strong>нем токсичності <strong>в</strong>ідноситься до помірно<br />
небезпечних речо<strong>в</strong>ин (ЛД 50 для білих мишей при пероральному <strong>в</strong><strong>в</strong>едені стано<strong>в</strong>ить 3680<br />
мг/кг маси т<strong>в</strong>арини).<br />
Неохлор — (акти<strong>в</strong>но діючою речо<strong>в</strong>иною є гіпохлорит натрію. Початко<strong>в</strong>ий <strong>в</strong>міст<br />
акти<strong>в</strong>ного хлору <strong>в</strong> засобі <strong>в</strong>ід 7–9 % (концентрат). До складу засобу також <strong>в</strong>ходять мийні,<br />
антикорозійні, стабілізуючі, антимікробні, ароматизуючі доба<strong>в</strong>ки. Засіб у <strong>в</strong>игляді<br />
концентрату за ГОСТ 12.1.007–76 належить до 3 класу небезпеки. <strong>в</strong>олодіє слабким<br />
кумуляти<strong>в</strong>ним ефектом.<br />
Для дослідження чутли<strong>в</strong>ості клітин до дезінфекційних препараті<strong>в</strong> суспензію клітин<br />
<strong>в</strong>исаджу<strong>в</strong>али на 96-лунко<strong>в</strong>і планшети <strong>в</strong> концентрації 5х10 3 - 1х10 4 клітин/лунку <strong>в</strong> 100 мкл<br />
по<strong>в</strong>ного пожи<strong>в</strong>ного середо<strong>в</strong>ища. Через 24 год. <strong>в</strong>носили досліджу<strong>в</strong>ані сполуки та<br />
інкубу<strong>в</strong>али клітини за стандартних умо<strong>в</strong> 24 год., після чого фарбу<strong>в</strong>али клітини за<br />
допомогою МТТ та нейтрального чер<strong>в</strong>оного.<br />
Фарбу<strong>в</strong>ання МТТ. Після інкубації клітин протягом необхідного часу <strong>в</strong> кожну<br />
лунку 96-лунко<strong>в</strong>ого планшету <strong>в</strong>носили по 10 мкл МТТ (3-[4,5-Dimetilthiazole-2-yl]-2,5-<br />
diphenyltetrazolium bromide; Thiazolyl blue) (SIGMA, США) <strong>в</strong> концентрації 5 мг/мл та<br />
інкубу<strong>в</strong>али при 37 ºС <strong>в</strong> з<strong>в</strong>оложеній атмосфері 3 год.; згодом планшет центрифугу<strong>в</strong>али<br />
(1500 об/х<strong>в</strong> протягом 5 х<strong>в</strong>), <strong>в</strong>идаляли супернатант й дода<strong>в</strong>али <strong>в</strong> кожну лунку по 50 мкл<br />
DMSO (диметилсульфоксид; SERVA) для розчинення кристалі<strong>в</strong> формазану. Через 30 х<strong>в</strong><br />
інкубації при кімнатній температурі <strong>в</strong>изначали оптичну густину (ОГ) <strong>в</strong>місту лунок при<br />
до<strong>в</strong>жині х<strong>в</strong>илі 540 нм за допомогою мультилунко<strong>в</strong>ого спектрофотометру Мультискан<br />
(Ш<strong>в</strong>еція). В якості контролю <strong>в</strong>икористо<strong>в</strong>у<strong>в</strong>али порожні лунки та лунки з клітинами, <strong>в</strong> які<br />
не дода<strong>в</strong>али ксенобіотик, а також контроль з розчинником — дистильо<strong>в</strong>аною,<br />
деіонізо<strong>в</strong>аною <strong>в</strong>одою (1 %) у жи<strong>в</strong>ильному середо<strong>в</strong>ищі для клітин [4, 6].<br />
Тест з бар<strong>в</strong>ником нейтральним чер<strong>в</strong>оним. Після культи<strong>в</strong>у<strong>в</strong>ання клітин з<br />
досліджу<strong>в</strong>аними сполуками <strong>в</strong> кожну лунку <strong>в</strong>носили середо<strong>в</strong>ище, яке містило 2 % бар<strong>в</strong>ник<br />
нейтральний чер<strong>в</strong>оний та інкубу<strong>в</strong>али протягом 3 год. у з<strong>в</strong>оложеній атмосфері при 37 ºС,<br />
потім <strong>в</strong>идаляли супернатант та проми<strong>в</strong>али клітини теплим фізіологічним розчином.<br />
Для фіксації клітин та елюації бар<strong>в</strong>ника з лізосом у кожну лунку дода<strong>в</strong>али розчин для<br />
розчинення нейтрального чер<strong>в</strong>оного (1 % льодяної оцто<strong>в</strong>ої кислоти, 50 % етило<strong>в</strong>ого<br />
спирту, 49 % дистильо<strong>в</strong>аної <strong>в</strong>оди). Результати досліду реєстру<strong>в</strong>али за допомогою<br />
мультилунко<strong>в</strong>ого спектрофотометру при до<strong>в</strong>жині х<strong>в</strong>илі — 540 нм [8].<br />
Результати й обго<strong>в</strong>орення<br />
Дані щодо цитотоксичності дезінфекційних засобі<strong>в</strong>, отримані для різних культур<br />
клітин, були підт<strong>в</strong>ерджені у д<strong>в</strong>ох тестах (тест з бар<strong>в</strong>ником нейтральним чер<strong>в</strong>оним та<br />
МТТ), які не <strong>в</strong>ідрізнялися між собою за чутли<strong>в</strong>істю (коефіцієнт кореляції — 0,9).<br />
При порі<strong>в</strong>нянні даних токсичності для культур клітин людини можна <strong>в</strong>ідзначити, що <strong>в</strong>они<br />
<strong>в</strong>ідрізняються <strong>в</strong>ід таких для лабораторних т<strong>в</strong>аринах (табл.). Так, токсичність <strong>в</strong>сіх<br />
дезінфекційних препараті<strong>в</strong> для культур клітин людини є <strong>в</strong>ищою, ніж ЛД 50 , отриманих на<br />
т<strong>в</strong>аринах. Відомо, що моношар клітин є більш чутли<strong>в</strong>ими до дії токсиканті<strong>в</strong>, ніж цілий<br />
організм.<br />
Таблиця<br />
Токсичність досліджу<strong>в</strong>аних дезінфекційних препараті<strong>в</strong> (діючих речо<strong>в</strong>ин) in vivo та in vitro
Наз<strong>в</strong>а<br />
препарату<br />
Біодез<br />
Віркон<br />
Вид т<strong>в</strong>арин<br />
щурі<br />
білі миші<br />
мурчаки<br />
білі щурі<br />
білі миші<br />
Спосіб<br />
<strong>в</strong><strong>в</strong>едення<br />
перорально<br />
перорально<br />
перорально<br />
ЛД 50 ІС 50 (за даними наших досліджень), мг/л*<br />
мг/кг А-549 Клітини 293 HaCat<br />
815±85<br />
950±105 590±80 260±19,3 625±14,1<br />
986±105<br />
4120<br />
3680<br />
2876,018±16, 1914,06±34,5 793,03±27,2<br />
Хлорантоїн Щурі (3<br />
перорально<br />
хлорантину-, 5-<br />
542<br />
1031,618±13, 947,79±28,6 363±11,5<br />
диметилгідантоїн)<br />
Неохлор 848,11±19,4 820,31±21,1 700,77±23,2<br />
Примітка: * — для більш наочного порі<strong>в</strong>няння показникі<strong>в</strong> ЛД 50 та ІС 50 цифро<strong>в</strong>і значення останніх<br />
були <strong>в</strong>иражені мг/л або мг/дм 3<br />
З досліджу<strong>в</strong>аних культур клітин найбільш чутли<strong>в</strong>ими до <strong>в</strong>іркону, хлорантоїну,<br />
неохлору є клітини шкіри та нирок, менш чутли<strong>в</strong>ими — культури клітин легене<strong>в</strong>ого<br />
походження. Біодез проя<strong>в</strong>ляє більшу токсичність на клітини нирок, та приблизно<br />
однако<strong>в</strong>у – на клітини шкіри та легене<strong>в</strong>ого походження.<br />
У <strong>статті</strong> [4] на<strong>в</strong>едено дані щодо дослідження токсичності <strong>в</strong>ажких металі<strong>в</strong> для<br />
людини та показано, що показники токсичності для т<strong>в</strong>арин не <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідають таким для<br />
людини, одна і та ж речо<strong>в</strong>ина може бути менш токсичною для т<strong>в</strong>арин та більш токсичною<br />
для людини як, наприклад, у <strong>в</strong>ипадку з сульфатом кадмію. Це підт<strong>в</strong>ерджують факти про<br />
те, що показники токсичності, отримані <strong>в</strong> дослідах на т<strong>в</strong>аринах, мало <strong>в</strong>ідображають<br />
реальну небезпеку хімічних речо<strong>в</strong>ин для людини. Разом з цим стає оче<strong>в</strong>идним, що дані<br />
отримані на культурах клітин людини in vitro, більше <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідають спра<strong>в</strong>жнім показникам<br />
токсичності для людського організму. Таким чином, про<strong>в</strong>едені дослідження показали, що<br />
дезінфекційні препарати для організму людини є більш токсичними, ніж для<br />
лабораторних т<strong>в</strong>арин, що зумо<strong>в</strong>лює необхідність подальших науко<strong>в</strong>их досліджень та<br />
<strong>в</strong>стано<strong>в</strong>лення норму<strong>в</strong>ання залишко<strong>в</strong>их кількостей дезінфекційних препараті<strong>в</strong> у продукції<br />
т<strong>в</strong>аринного походження.<br />
Висно<strong>в</strong>ки<br />
1. Встано<strong>в</strong>лено, що ІС 50 на культурах клітин людини <strong>в</strong>сіх досліджу<strong>в</strong>аних<br />
дезінфекційних препараті<strong>в</strong> є <strong>в</strong>ищими, ніж ЛД 50 , отриманих на т<strong>в</strong>аринах.<br />
2. З досліджу<strong>в</strong>аних культур клітин найбільш чутли<strong>в</strong>ими до <strong>в</strong>іркону, хлорантоїну,<br />
неохлору є клітини шкіри та нирок, менш чутли<strong>в</strong>ими — культури клітин легене<strong>в</strong>ого<br />
походження. Біодез проя<strong>в</strong>ляє більшу токсичність на клітини нирок, та приблизно<br />
однако<strong>в</strong>у — на клітини шкіри та легене<strong>в</strong>ого походження<br />
Перспекти<strong>в</strong>и подальших досліджень. З метою розрахункі<strong>в</strong> показникі<strong>в</strong><br />
токсичності для людини дезінфекційних і мийно-дезінфекційних засобі<strong>в</strong> рекомендуємо<br />
про<strong>в</strong>одити дослідження з <strong>в</strong>изначення цитотоксичності на культурах клітин людини.<br />
L. V. Adamenko<br />
THE TOXICITY OF DISINFECTANTS IN HUMAN CELL CULTURE IN VITRO<br />
S u m m a r y<br />
With the purpose of selection of an optimal in vitro cell culture model for estimating<br />
toxicity of various substances for humans, experiments were performed on human cell cultures<br />
of tissue various of origin (lung cells, epitheliocytes, kidnej cells – A-549, HaCat). Two basic
tests were used in a comparative research for estimation of the amount of viable cells – MTT<br />
(methyl tetrasolium test) and NRU (neutral red uptake test).<br />
Л. В. Адаменко<br />
ТОКСИЧНОСТЬ ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИХ СРЕДСТВ НА КУЛЬТУРЫ КЛЕТОК<br />
ЧЕЛОВЕКА IN VITRO<br />
А н н о т а ц и я<br />
С целью создания модели оценки токсичности <strong>в</strong>ещест<strong>в</strong> для чело<strong>в</strong>ека in vitro,<br />
про<strong>в</strong>едены эксперименты с использо<strong>в</strong>анием культур клеток чело<strong>в</strong>ека различного<br />
ткане<strong>в</strong>ого происхождения (клетки рака легких, эпителия кожи, почек - A-549, HaCat, 293).<br />
В сра<strong>в</strong>нительных исследо<strong>в</strong>аниях использо<strong>в</strong>аны д<strong>в</strong>а осно<strong>в</strong>ных тесты, по которым<br />
оцени<strong>в</strong>али жизнеспособность клеток и их количест<strong>в</strong>о - метилтетразолие<strong>в</strong>ий тест (МТТ) и<br />
окраска клеток нейтральным красным.<br />
1. Gennari A. ECVAM Workshop 50: strategies to replace in vivo acute systemic<br />
toxicity testing / A. Gennari. — 2004.<br />
2. ICCVAМ (2001) Report of the International Workshop on In Vitro Methods for<br />
Assessing Acute systemic Toxicity. ICCVAM-NICEATM workshop, Arlington, VA, USA. —<br />
2000. — P.370<br />
3. Трахтенберг І. М. Альтернати<strong>в</strong>ні методи і тест-системи / І. М. Трахтенберг,<br />
В. М. Ко<strong>в</strong>аленко, Н. В. Кокшаре<strong>в</strong>а та ін. — ВД «А<strong>в</strong>іцена», 2008. — 268 с.<br />
4. Трахтенберг І. М. Пере<strong>в</strong>аги методу дослідження токсичного <strong>в</strong>пли<strong>в</strong>у сполук<br />
<strong>в</strong>ажких металі<strong>в</strong> <strong>в</strong> культурі клітин людини in vitro порі<strong>в</strong>няно з традиційним методом in vivo<br />
на т<strong>в</strong>аринах як більш досто<strong>в</strong>ірного та адек<strong>в</strong>атного / Трахтенберг І. М., Марченко М. Л.,<br />
Бездєнєжних Н. О., Кудря<strong>в</strong>ець Ю. Й. (подана до друку)<br />
5. Scudiero D. Evaluation of a Soluble Tetrasoliu/Formazan assay for cell growth and<br />
drug sensitivity in Culture using human and other cell lines / D. Scudiero [et al.] // Cancer Res.<br />
— 1988. —V. 48. — Р. 4827–4833.<br />
6. Wilson A. P. Cytotoxicity and Viability Assays in Animal Cell Culture: A Practical<br />
Approach, 3rd ed. (ed. Masters, J. R. W.) / Wilson A. P. // Oxford University Press. — Oxford,<br />
2000. — Vol. 1.<br />
7. http://iccvam.niehs.nih.gov — офіційний сайт ICCVAM.<br />
8. Штабський Б. М. Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини /<br />
Б. М. Штабський, Гжегоцький М. Р. — Ль<strong>в</strong>і<strong>в</strong> : Наутілус, 1999. — 308 с.<br />
Рецензент: доктор <strong>в</strong>етеринарних наук, професор В. Б. Духницький.
Change language