ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

16
Литвин Б. М., Стельмах М. В.
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
У процесі аналізу можуть мати місце декілька форм порівняння:
• зіставлення фактичних та планових показників;
• порівняння даних поточних періодів з аналогічними періодами в
минулому;
• порівняння з даними інших господарських одиниць;
• порівняння із середніми даними;
• порівняння з нормативами.
Використання методу порівняння можливе лише за дотримання
певних умов, що характеризують об’єкти аналізу, зокрема: використання
однакових часових інтервалів, зіставлення цін, однакових методик
за якими розраховані показники, тотожності структури об’єктів
дослідження.
Відносні величини — це показники, що характеризують певне
економічне явище і відображають співвідношення між абсолютними
величинами, які є ознаками цього явища. Відносні величини використовують
для характеристики рівня виконання бюджету (плану), інтенсивності
змін за аналізований період тощо.
Відносні показники вимірюють у коефіцієнтах, відсотках, проміле,
індексах, балах та складних натуральних одиницях, якщо зіставляються
різнойменні показники.
Середні величини застосовують, коли необхідно виокремити
загальні ознаки із сукупності, відобразити загальні кількісні властивості
явищ. Середня величина відображає те спільне, характерне, що
об’єднує якісно однорідну сукупність показників певного економічного
явища.
Використання середніх величин (середня арифметична — проста,
зважена, середня хронологічна, середня гармонічна тощо) надзвичайно
широке у фінансовому аналізі. Однак воно має і свої недоліки.
Зокрема, допускається згладжування індивідуальних ознак. Тому для
детальнішого аналізу середні варто доповнювати даними про окремі
розсіювання показників за їх середньою величиною.
Динаміка показників — це ряди послідовних показників, що
характеризують зміну економічних явищ у часі. Вони дозволяють