44 - Свобода

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM 

LIBERTY 

Часопись для руского народа в Америцї і орган „Руского Народного Союза“. 

Рів XIV. Скрентон, Па., Четвер, 1-го йадолиста, 19І6. Чжсло 44. Vol. ХІУ. ScrantoH, Ра., Thursday, November і , 1906. Яо. 44. 

О Г О Л О Ш Е И Ѳ . 

ВАЖНЕ! 

До Bn місцевих Урядників 

Рус. Нар. Союза і веїх членів 

взагалїІ 

На підставі ухвали IX. 

головної конвенциї Руского 

Народного Союза відбувшої 

ся в Scranton Ра. повідомляю 

сим вас, що з початком 

Новембра б. р. буду настановляти 

м ісц ев и х 

, орґанїваторів P. Н. 

С. Хто з пп. урядників або 

членів схоче занятись організацією 

своїх рідних 

браті в-Русинів нехай сейчас 

8Г0Л0СИТБ ся до гголовного 

орґанізатора. Шт. місцеві 

секретарі мають першень- 

CTBO. — В сї 8Г0Л0ШЄНЯ 

мусять бути прислані найдальше 

до 31. Octobra с. р. 

С. Ядловский, 

головний орґанїзатор, 

Box 76, Jersey City, N. J. 

Оголошене. 

Отсим повідомляю Вас 

ПЕГ. Секретарі, що принимаючи 

від 1. Августа б. р. 

членів до P. Н. С. маете 

від кождого нововступаючого 

відбирати : 1) вступне після 

лїт, так як було перше, 

2) ва грамоту 25 цнт.. 3) 

відзнака 75 цнт., 4) книжочка 

10 цнт., 5) на іфонд 

резервовий 2 цнт., 6) фонд 

бідних 1 цнт. і 7) фонд народний 

1 цнт. При вступі 

нових членів маете уважати, 

аби члени були здорові, 

чесні і добрі Русини і щоб 

не перевисшали 40 лїт житя. 

Ті, котрі мають висше 

38 лїт а не скінчених 40, 

мають предложити метрику 

родженя або який инший 

документ, котрий би посьвідчив 

про їх вік. 

С. Ядловский, голов. секретар. 

Повідомлене 

для веїх віддїлів P . Н . С о ю з а . 

ПП. Секретарі! 

Отсим повідомляю вас, 

що кождого місяця належить 

ся повідомити м ен е: 

хто був принятий до братства, 

хто Вимазаний; хто 

був принятий з переступнем 

листом, а хто взяв нересту 

пний лист; ХТО 8МІНИВ 

посмертне на скілько і кому 

записав; хто оженив ся; 

хто помер; скілько членів 

повістало в братстві на цїле 

а скілько на половину 

посмертного. — Всї такі 

зміни треба написати на 

Місячній Справі, т. е. 

на картці, котра прийде 

вам з кождим ровметом і 

ту картку по кождім мітингу 

або найдальше до 

29-го васлати разом з деклараціями 

і переступними 

листами, если які будуть, 

на адресу: 

Theo. Labowsky, 

вох 76, Jersey City, N. J. 

Після тої місячної справи 

прийде вам слїдуючий 

розмет, а котре братство не 

пришле такого повідомленя 

на час, то его розмет буде 

такий сам, який був попередний, 

а члени, котрих 

братство хотїло приняти 

або вимазати, не будуть 

приняті анї вимазані аж 

доперва на другий місяць, 

бо на 30-го эамакае ся рахунок 

членів і розсилає ся 

розмет. 

Теодозій Лабовский, 

рекорд, секр. Союза. 

Читайте S 

На підставі ухвали Конвенції 

„Союза“, кожде братство 

прнналежне до „Союза“, повинно 

мати отеї книжки: 

1) Книжку членів (Іиеноелов). 

2) Книжку хісячнкх складок. 

3) Книжку касову І протокол 

©ву. 

На еї книжки повинно кожде 

братство заслати 5 долярів до 

каси „Союза“. 

Н О В И Н К И - 

Н А Л Ѳ Н Д А Р. 

|П > д о j і с т. 

Йоіла 

Артемія вкуч. 

LiapipHa Бел. 

Н. І 22. Їлїввря1 

П. • f Яхажа брата Господня 

B. І Аретж. Атанмія 

C. » Марйяна_______________ 

Ф Роботи при желїзних, 

сталевих і бавовняних фабриках 

в Злучених Державах 

ідуть добре. Невдовзі 

будуть будувати одну фабрику 

для виробу колїєвих 

возів (кар-шапу), що буде 

займати 320 акрів землі. 

Ф У Тов. ім. Т. Шевченка 

в Виниипег, Канада 

панує живий рух тепер. 

Дня 3. листопада с. р. відбудесь 

„Робітниче Віче“. 

де будуть обговорювані 

ріжні питаня, а головно 

справи дотикаючі пролетара 

робітника і купна 

власного дому. Опісля 10. 

листопада с. р. відбудесь 

представлене „Верховинці1*, 

а дохід, призначений на 

сплату галї. Дня 25 лист, 

с. р. відбудуть ся /.Загальні 

збори** „Читальні ім. Т. 

Шевченка у Вінн.“ , на яких 

буде вибиратись новий виділ 

читальні. Все це буде 

відбуватись в ,,Manitoba 

На11“ при Manitoba ave. & 

Powers str. Сю галю задумало 

товариство купити ; 

вже й завдаток дали 5200. 

З початком листопада товариство 

переносить ся до 

неї і ТО Д Ї мусить доплатити 

$400. Значить маємо заплатити 

$600 „cash** — а р е 

шту т. є. $4000 на виплат. 

ф В Омага точить ся тепер 

дивний процес. John 

Wipf «каржитв злодія о 

$2.000 00 відшкодованя за 

вранене его.Злодїй пострілив 

его, коли він гнав ва ним. 

Як Wipf ЗЛОВИВ 8ЛОДІЯ, то 

той давав йому $1.400.00, 

щоби він его пустив. 

Ф Знов банкруцтво. І. 

М. Ceballce & Co., банкери 

і купці в Ню Йорк, Н. Й. 

збанкротували, а довги їх 

виносять від ?3.000.0и0 до 

$4.000.000. Банкруцтво то 

споводував їх заступник в 

Гававї, котрий зник, забравши 

зі собою $1000.000 належачих 

до них. Злодієм 

тим е Emanuel Silveira, з 

компанїї Silveira в Гававї. 

Silveira виїхав з Гавани 2. 

жовтня с. р. на однім зі 

своїх парових яхтів, „Сагmelina“ 

, заповідаючи, що 

удає ся до Ню Йорку» щоби 

там залагодити справи 

торговельні зі своєю ком 

паніею. В подорож удав ся 

разом зі своєю жінкою і 

дї;гьми. Коли однак не станув 

в Ню Йорку в означенім 

дни, телеґрафовамо до 

Гавани і довідано ся, що 

злодій утік в невідому 

сторону. Сей час вислано 

депеші до веїх департаментів 

полїциї на цілім сьвітї. 

Ф Мурин Daniel R. Francis 

зістав дня 13 жовтня 

с. р. в повітовій вязници в 

Chicago, 111:, повішений за 

•амордоване своєї жінки і 

пані Dorinda Scroggs. Мурин 

був аж до хвилі стра 

ченя цілком спокійний і 

тїшив ся, що може відпо- 

кутовати аа поповнену 

вбродню. v 

Цілий ранок сказанець 

молив ся, попращав ся також 

з кревними і прияте 

лями, а коли сторож вяз 

ничій Whiteman провадив 

его на шибеницю, мурин 

осьвідчив, що то его. найщасливійший 

день в житю. 

При виконаню вироку було 

лише кілька осіб 

них. 

присут- 

Ф В Anxvasse Мо., Paris 

Bartley, касієр і F. С. Stokes, 

асистент касіера, ввійшовши 

до банку дня 18. жовтня 

с. р. застали так двох роз 

бійників, котрі оперували 

як раз при касї. Узброеш 

в револьвери урядники дали 

до рабівників 50 стрілів. 

На стріли відповіли рабівники 

також огнем револьверовим, 

пересилаючи 

тим способом урядникам 15 

куль. Так острілючи ся, 

доперли рабівники до дверий, 

котрими дістали ся на 

улицю, де веїли на конї і 

утекли, забравши ві собою 

$200.00. Оден з рабівників 

е ранений. 

Ф Катастрофа в Індиях. 

В Campbellpore в Індиях 

винаняли недавно около 200 

подорожуючих купців паровий 

корабель, котрим мали 

під'їхати в гору ріки 

Індус і висїсти там на противлежачім 

березі. В дорозі 

тій (>днак дістав ся кора 

бель в вір і перевернув ся 

на середині ріки. 

Ледви трийцять Осіб ви- 

ратовало ся, бо мешканці 

оїльскі не хотіли дати жад 

ної помочи потопаючим, за 

що khan (війт) положеної 

там місцевости буде потягнений 

до судової відвічальности, 

Ф Ґраф Almeida, звісний 

в Rio de Janeiro обиватель, 

поповнив сими днями самоубійство 

в сензацийний 

спосіб. Запросив він своїх 

приятелів на виставний 

обід, почім запровадив їх 

перед клітку зі львами, ви- 

пожичену з певної менажериї. 

Коли всї приглядали 

ся звірятам і розмавяли, 

ґраф відчинив непомітно 

клітку і війшов межи льви, 

котрі в тій хвили кинули 

ся на него і в мить розшарпали 

его. Самоубійця 

мав Правдоподібно величезні 

довги зі шулерства. 

Ф Дивні покревненя. 

Оден чоловік оповідає о собі: 

Оженив ся з вдовою, маючою 

з подружя дорослу 

доньку, в котрій sa.любив 

ся мій отець і в коротцї 

пошлюбив ею. Тям способом 

отець мій зістав моїм 

зятем, а моя пасербиця моєю 

материю, скоро була 

жінкою мого батька. В рік 

по шлюбі жінка повила 

мені сина, котрий був моїм 

вуйком, бо був братом моєї 

мачухи. Жінка мого отця 

зістала також по якімсь 

часі матерню гарного хлопця, 

котрий був заразом моїм 

внуком, яко син моєї 

пасербиці. Моя жінка була 

бабкою, понеже була материю 

моєї мачухи; я знов 

бувем рівночасно мужем 

моєї жінки і еї внуком, — 

а що муж особи будучої 

бабкою е натурально дідом, 

то зіставем своїм 

дїдом. 

власним 

Ф Шаліючий в місті Наwana 

гураґан, котрий тут 

надійшов від Wenezueli, 

начинив величезні спустошеня 

в портї і доках корабельних. 

Перешло 20 

кубаньчиків забитих, а богато 

ранених. Кілька домів 

розвалила сила могутного 

вітру. Дерева в парках і 

на улицях поломані, а навіть 

повиривані з корінем. 

Ріжні депеші доносять о 

затоненю кількох пароходів, 

але на разі не можна ствердити, 

чи ті кораблі дійсно 

пішли на дно моря. 

Ф Сильна буря перейшла 

дня 18. жовтня с. р, вздовж 

побережа Фльоріди, а на 

водах межи Фльорідою а 

північно-західною частию 

Куби шалів гураґан, котрий, 

здає ся, перервав 

кабель (линва охороняюча 

підводні дроти телеґрафічні) 

лучачий Саниляґо з Фльорідою, 

бо жадної депеші 

не можна було ані переслати 

анї відобрати. В виду 

того отже, що комунїкация 

телеґрафічна і телефонічна 

перервана, не можна на 

разі подати докладно розмірів 

нанесених шкід. Мі 

ста St. Augustine і Міапі 

суть під водою. 

Ф Варварство росийских 

обещиків. З села Розток, 

положеного 6 км. від росискої 

границі коло Бродів 

в Галичині, приходять до 

Панасівни тамошні селяни 

по горівку, котру перепачковують 

через границю. О- 

ногди прийшло кількох се 

лян до Панасівни і закупивши 

по ґарцеви горівки, 

повертали до дому. Зараз 

за селом, на який кільометер 

від границі ударили на 

них росийскі граничні салдати 

і убили на місци кулями 

одного 8 них, Романа 

Трача. Другий Іван Петрук 

дістав кулею в черево і 

ледви вспів доволїчи ся до 

найблизшої хати, де его 

перевязано, однак в дорозі 

до шпиталю в Бродах вів 

помер в Суховоли. Третий, 

ранений кулею в руку, 

вспів перейти границю. 

Четвертий Омелян Запорожецквй, 

ранений баґнетом 

в плечі і ухо, сховав ся до 

села і на другий день рано 

показав ' місце, де счинила 

ся пригода. Се місце віддалене 

від границі і находить 

ся на австрийскій териториї, 

а сліди крови та ви 

толочена нива, де упав 

Трач, вказують, що его до 

бивали. Ті сліди на ниві 

вказують дальше, що его 

тягнули до границі і відтак 

кинули у віддаленю 

двацять кроків на своїм 

боці. На місци злочину 

найдено вистрілений патрон 

і оден патрон, що не 

випалив. Австрийскі власти 

зарядили по тій причині 

слідство, котре супроти 

звісних відносин з „дружною 

державою** скінчить 

ся на нічім. 

Ф Нагороди за 

ване царя. До „Daily Ехpress“ 

в Льондонї надійшла 

телеґрама з Женеви, 

що з відтам розіслано тисячі 

примірників відозви, 

котрою визначає ся нагороду 

високости около 130.- 

000 франків за забите царя, 

а половину тої нагороди за 

забите малого царевича 

наступника трону. 

Ф Бійка на ярмарку. О- 

нодї на ярмарку в Карлївцї, 

константиногородского 

повіта, счинилась велика 

бійка. Почалось з того, що 

один чоловік, на призвіщо 

Сектлер, 8 села Войнівки, 

полтавского пов.. украв у 

якогось селянина хустку в 

грішми: того чоловіка піймали 

і ярмаркові почали 

страшенно бити его; коли 

хто пробував заступати ся 

за нещасного чоловіка, то 

й того били. Карловский 

пристав Кирдановский і 

декілька полїциянтів хотіли 

були оборонити Сектлера, 

але всі заходи їх були даремні. 

Тодї^хтось з стражників 

вистрілив. Обурена 

юрба кинула злодія й накинулась 

на пристава, який 

сховав ся у двір А. П у 

шкаря, бухгальтера карловскої 

економії. Будинок 

Пушкаря розгромлено, а 

хазяїна тяжко побито. Скоро 

явились стражники й 

почали стріляти в натовп. 

Чи довго вони стріляли, 

певно сказати не можна, 

але наслідки були дуже 

страшні. Люди ховались, 

втікали, куди попали, а в 

них стражники усе стріляли. 

В будинок С. Т. попало 

десять куль, але на ща* 

сте нї одна 8 них не пробила 

стіни наскрізь, і не 

поранила нікого з дїтий та 

жінок, яких було повно в 

будинку. Скільки всього 

поранено — не відомо. В 

лікарню привезено вісїи 

осіб, тяжко покалічених, 8 

них один, Коваленко, скоро 

потім умер. 

Ф Аматор жіночого волося. 

В Берлині арештовано 

28 літного банкового 

возьного Альфреда Лянґе 

в хвили, коли якійсь ученици 

на улици обтинав косу. 

В его мешканю знайшли 

відтак 19 кіс. Арештований 

подав, що вже від 

13 року житя чув у собі 

непереможну жажду відтяти 

кожду косу, яка попаде 

ему в очи. Щоби вилічити 

ся з тої недуги, став моряком, 

але на корабли не 

видержав довго і вернув 

ся до Берлина. Віддали его 

під лїкареку обсервацию. 

Хто хоче 

научитись по анґлїйски 

г о в о р и т и , ч и т а т и і п и с а т и , 

н е х а й в п и ш е с ь д о 

школи. 

Н аука відбуваесь два рази н а т и к - 

д ен ь: в понеділок і пятн нцю від 

7 і пів до 9 і пів вечер. 

Н а у к а б е з п л а т н а 

Голоснтись під число : 44—47 

712 її. Lackawanna Aye., SCRANTON, РА. 

Д е в ? 

Єслиби хто впав, де перебував Харитина 

Дапьчипгип, жепа Івана Дапьчишиаа 

a Brady, Pa. коло Шамокав, котра 

полишила мужа і 4 дїтий 17 октобра 

нехай вволить ласкаво повідомптп під 

адресою: MaxPelak,Mgr of Russian Mrct.Co 

327 N, Shamokin St., Shamokin, pa ,

Стор. 2. С В О Б О Д А 

Б унтівн и ки . 

Ґриф Деригакірский, пан на Деришкірах, Паньскій 

Волї, Козїй Волї, Бараньоголовах і многих инших 

селах, богатих в чорну урожайну вемлю подільску, 

був одним в тих панів (Боже, даруй їм небесну куруну!), 

котрі ціле своє майно і жите посьвятити готові 

для добра хлопского. А що ясний пан ґраф доси 

того не вробив, то єдино 8 сеї рації, що: 

по перше, не було до того відповідної нагоди; 

по друге, що хлопам в его добрах і без того добре 

діяло ся, у виду чого жертва его житя і майна 

не мала би найменшої цїли і значіня. 

Олнак мимо того ясний пан ґраф опікував ся д у 

ж е старанно ,,хамами“ Так на селі, як і в повіті, 

соймі і в парляменті. 

І тій іменно дбалости ясного пана належить завдячити, 

що всї хлопи в добрах єго підписували ся 

знаком сьвятого хреста. Се стародавний авичай і д у 

же гарний, а при тім наскрісь христіяньский. Неска 

жу, щоби він був дуже культурний, але в васадї. го 

джу ся в паном ґрафом Деришкірским, як і 8 иншими 

панами вповні, що ,,хамам4* штука писаня і читаня 

не є зовсім так невідклично потрібна. 

Прецінь ввісно, — кажуть хамови підписати — 

він сплюне в долоню, вовьме правою або лівою ла 

бою ва перо і малює а розмахом... сьвятий хрест. Се 

вистарчає ему вовсїм. 

Що правда, трафляє ся, що якийоь дотепний пан 

що иншого напише, а що инше ,,хамови*' прочитає 

— але то тілько так 8 жарту, а се прецінь же вина 

,,хама‘* а не ,,пана**, що на „паньских** жартах не 

піэнав ся і на тім письмі вималював сьвятий хрест 

Що такі жарти справді вже богато хлопів відпокутувало 

жебрачим кійом або криміналом, однак 8 того 

тце не виходить, щоби хлопам так внов конечне ш тука 

читаня і писаня була потрібною. Таж прецінь на 

сьвітї було тілько сьвятих, що жадного письма навіть 

не нюхали, а прецінь же сьвятими зістали. Деж проте 

дурному хлопови рівнати ся 8 Божими сьвятими. 

Впрочім, Богом а правдою, то і хлопи ясного ґрафа 

не дуже так дерли ся до писаня — бо і по що? 

В се пі панував ввірцевий лад. Податки 8 хамів 

стягано правильно, секвестрації і лїцитації переводжено 

леґально, хлопів школою не мучено, 8 перед 

всілякою ворожою агітацією старанно їх бережено. 

Не було нігде вістки, щоби хлоп з голоду уііер 

бодай урядово сего не потверджено. Коли пух хто з 

голоду, то міг собі цілком свобідно силаснути. Не хотїв, 

— ніхто его до того не эмушував. 

Одним словом., конституція!., рай!.. 

Але не для наших се хлопів! — ой нї, нї. Взяли 

хами на розум і — вбунтували ся. 

Страйк! — Боже, Воже! таж то черев горло не 

хоче пересунути ся таке погане слово. 

Ну і чи вгадав би хто авідки взяв ся той страйк. 

За нїчо в сьвітї ніхто не вгадає! 

Але хто цікавий най послухає, розкажу вам все 

дуже докладно як справа мала ся. 

Ясний пан грабя... (ага! а чи внаете ви ввідки 

взяло ся слово грабя? — якийсь збожеволілий ети 

мольоґ твердить, що походить оно від слова „граби 

ти“ „грабя“ от вїсенїтниця!) Отже пан грабя любить 

всілякі спорти, ввичайно як кождий пан (дай їм 

Боже пановане!). Особливо наметно любить пан ґраф 

польованє і для того держить він у себе велику псяр 

ню. Поспроваджував він то а АнґлП, то в Данії, то в 

Норвегії і Бог 8на в яких еще инших країв расові 

пси і провадить раціонально песю годівлю. Злобні люди 

твердять, що і якусь субвенцію на се дістає; 

скілько се правда, не внаю, отже і не міг бим на певно 

присягнути. Досить однак на тім, що псярня у 

нього розвиває ся внаменито. 

Перед кількома літами спровадив пан грабя 8 мі 

ста славного будівничого і поручпв ему вибудувати 

для своїх любимців притулиско. 

Кажу вам... палата не псярня. Де там наша 

школа ! 

До псів, роауміе ся само собою, держить пан ґраф 

псярнвків. 

Найстарший псярник спроваджений десь аж 8 Ан* 

ґлїї, учить псів ловецкого ремесла. Молодший, якийсь 

мабуть Нїмчиско, доданий Анґлїйцеви до помочи. Оден 

старший парубок відставлений до чищеня псів, а одна 

кобіта до вареня їм страви. Двох менших хлопців 

приділено до помочи і обслуги псярникам і паруб* 

кови. 

Все там іде вэірцево, — точно, як в виґарку. 

Може місяць перед жнивами вийшла на яв в дворі 

якась справа, досить не чиста, іменно неправильности 

пана касіера у пана ґрафа. Нїм пан ґраф о всїм 

довідав ся, касіер накивав всім патами, не забуваючи, 

зовеїм природно, взяти собі на памятку з ґрафекої 

каси кілька синих паперцїв, так що бідна каса вістала 

ніби панна бев дансера на бали. 

Здає ся менї, що з цїкавости вабажав пан ґраф 

довідатп ся, що там в касі шванкуе і з огляду на мої 

спосібности математичні, зволив пан ґраф повірити k 

менї шконтрум своєї каси за винагороду на гурт 15 

корон в цїлости і кави з роґальком, титулом щоденного 

додатку. 

Я скінчав працю солідно. Віддавем пану ґрафови, 

а він заплатив менї чесно що до сотика, все, що обіцяв. 

Нїчо не задержав — ба навіть чеино подякував 

(Боже зішли ему ва се щасливі днї). 

Але від того часу щось вле почало бути зі мною 

так що аж хрань Господи! Аж сором признати ся. - 

гріх се і сором для мене. 

почуваню і... почав ваздростити псярчувовя 

ґрафа. 

Я уляг нехристіяньскому 

пана 

В книзі видатків, котру я шконтрував, энайтов 

я позицію: „Пану Едвардови Псядуші плата ва май 

60 корон. В иншім знов місци: ,,Псярниковн, пану 

Псядуші видано ординарію ва квартал шість метрів 

ліпшого збіжа*'. Дальше знайшов я нотатку: „Пану 

Псядуші sa чверть року 1 % сяжня дубових дров і т 

д., і т. д., і т. д. При кінци книги внайшов я такий 

видаток: „В двох покоях пана Е. Псядуші уставлено 

нові печі кафлеві, в кухни новий мідяний котел, а в 

домашній лавенцї нові курки і мосяжні проводи! 

Боже! подумав я — а колиж то народний учи 

тель, що учить хамскі бахорі, буде так щасливий, як 

паньский псярник? І станули менї в думцї вавалені 

печі в шкільних будинках, гнила підлога, мокрі стї 

на, 50 корон місячної плати, шестеро дїтий і всї ин 

ші ровкоші учительского ваводу. 

Зачав шукати дальше. Всі позиції, які відносили 

ся посередно або безпосерено до удержаня паньских 

псів, зсумував я разом, а поділивши їх через скіль* 

кість псів, а відтак черев 365 днів року, отримав 

круглу суму 53 сотики, яко денний кошт удержаня 

1 пса. Скоро потім я порівнав сю цифру 8 позиціями 

які означали денний заробок хлопский, я прийшов до 

эаключеня, щ о оден паньский пес потребує більше, 

ніж хлопска родина, зложенд з пять або більше осіб. 

Дальше я пригадав собі, що паньскі пси не працюють, 

не дають рекрута, не плятять державних податків, 

анї додатків краєвид, повітових або громадских. 

Не тисне его журба о виживленє дїтий і одіж, 

а в дальшій консеквенції я дійшов до другого заклю- 

ченя, що під вглядом житя нашому хлопови далеко 

ще до паньского пса. 

Серед таких нельояль^их думок перекинув я 

кілька карток в книзі видатків і взір мій пав на імя 

Олекси Кувя. Бідак той був моїм внакомим і бливь 

ким сусідом. Мав він жінку і четверо дрібних діточок, 

в яких найстарший хлопчик ледво скінчив 7 літ. 

Побіч імена Олекси стояли равом повиції по 42 сотики 

ва кождий робочий день, при двірскій модотїльни. 

Взяла мене охота довідати ея,.кілько випадає на кож 

ду особу родини Олекси. Рахунок не довгий, 42 со 

тики поділив я на 6 частий і діставем 7 сотиків або 

З і пів крайцара на одну особу на страву, опал, сьвітло, 

одіж, обув і т. д. денно. Відчисливши . від того 

сьвята, недїлї, а дочисливши натомість до того не 

предвижені видатки, як хороба, смертьі..? 

Дальше я не був вже в стані думкою сягнути. 

Мені зробило ся страшно, переляк огорнув мою д у 

шу, перед очима стало мені темно. Я станув над пропастію 

страшною, бездонною. — Не знаю, яким чудом 

постримав ся я тодї, щоби не крикнути ґвавту... 

Менї ви дїло ся, що мене самого напали, обдерла еі 

скіри і вкинули в сю бездонну пропасть на вломане 

варку. 

З часом прийшов я до себе, я опритомнів, і тодї, 

зобачив я вже не себе, але Олексу Кувя, впадаючого 

в сю пропасть. І не йно его самого, але сотка 

тисяч таких самих, як він. Чиж они всї вже невід 

клично скавані на таке жите ? Чиж нема вже для них 

жадного виходу, жадного ратунку? — хочби на хви 

лю...? 

І тодї шибнуло мені через думку немов блиска 

виця, одно єдине слівце: Страйк! 

І хоч я опамятавши ся пізнїйше, нікому слівця 8 

того не повторив, а эаключеня до яких я дійшов, порівнуючи 

хлопську долю 8 долею паньского пса я со 

бі вадержав, — то однак ті песї 53 сотики я оповів 

не хотячи хлопам... 

І чи повірите? Саме ті песї 53 сотики викликала 

в селі хлопский страйк. 

* 

* * 

Богу дякувати, страйк в недовзї скінчив ся і — 

Ліет селянина до 

вчителів. 

Подаємо за „Рідним Краєм" 

лист селянина до укр. 

учителів в Росії. Він звучить 

дословно так: 

„Дві сотнї з лашнїм лїт, 

як уряд гнітить нас, дві 

сотнї з лашнїм лїт, як нам 

заткано рота і заборонено 

друкувати ґазети і книжка 

нашою мовою. За цей великий 

час уряд викопував 

велику прірву між україньским 

народом, розділивши 

народні маси 8 йогоінтелїґенцією, 

а 8 цього вийшло 

те, що власне вся ін* 

телїґенція відцурала ся від 

свого народу, покинула свого 

менчого брата, обрусіла 

народ страшенно занепав: 

став дуже темний, з ’убо 

жів... Всього цього досяг 

уряд своїми утисками і заборонами, 

але не міг досягти 

самого найголовнішого, 

не міг вирвати 8 уст народа 

його явика, не міг вбита 

живого україньского сло 

ва й пісні. А між тим най 

шли ся сьміливі добрі лю 

ди, котрі не цурали ся свого 

народу, а яко мога під 

їримували його. 

І от опісля 17. жовтня 

того року з’явили ся на 

решті україньскі ґавети не 

тільки по великих городах, 

а навіть й по маленьких — 

повітових. Але пройшли 

дні волї, і одна за другою 

ґазети заборонились уря 

дом. На решті єдина укра 

їнска щоденна ґазета „Гро 

мадська Думка**, на всю 

обшир Вкраїна тепер забо 

ронена, а редактора її а 

рештовано. Але марні за 

ходи російскоі бюрократії 

Коли переніс народ укра 

їнский 250-лїтню неволю 

то тепер ніякі утиски уря 

ду не вможуть ваг душити 

в народі національної сьві 

домости і поступу до кра 

щого житя, а тільки вагальмуе 

його на якийсь 

час, бо така прийде той 

час, кола ми будемо вільними 

на своїй рідній землі. 

Алеж не варто покладати 

ся на місце терпіня хлібороба, 

а треба всім україн 

ским громадянам, в котрих 

жевріє хоч мала надія на 

лучші часи, ввятись за дї 

ло хто чим спроможеть ся 

боронити українске національне 

жвтя, й національ 

ну самосьвідомість, літера 

туру, осьвіту... Але найбільше 

цьому можуть сприяти 

сельскі народні вчите 

лі. 

До вас мій поклик, любі 

сини неньки-Вкраїна, до 

вас носителї просьвіти народної, 

не даймо своєї рід. 

ної неньки на поталу, в и 

найближче стоїте бі 

ля народу, ви повинні 

стати на обороні на 

о диво! навіть досить користно для хлопів. Помимо 

родних інтересів. А на 

сего однак далеко хамам еще до... паньских псів __ 

род вам допоможе. 

ОЙ далеко! З „ Гайдамаків“ . 

Селянин Т. Татарин. 

Й) 

о 

0 

1 

Хто бажає інформації 

про Бритийску Колюмбію 

нехай пише на адрес 

Geo. Syrotiuk, 

box 482, Vancouver, В. C., Canada. 

V0 

0 

I 

d i) 


_______________ Ч. 44, 

Нарід собі. 

Недавно тому помер в 

ческім місті Райхенав н. К. 

властитель реальности Жигмонт 

Міль штайн і ваписав 

увесь свій маєток в сумі 

300 тисяч корэн на ческі 

просьвітні й гуманітарні 

І цїли. 

Отсей примір патріотиз. 

му на дїлї, вовсїм не від. 

окремлений, се ТІЛЬКИ од. 

на перлина із мноцїнної 

низка вчинків, які эвѳрщу. 

ють Чехи під девізою „Нарід 

собі!" 

Красше, чим воякі фраэц 

може про се посьвідчнтв 

25 літний звіт ческої „школи“ 

, що зветь ся там „Утешедні 

матіце школьска." 

Отеє начальне просьвітне 

тов. ческе мало в І. р. 0- 

снованя (1881) доходів 139. 

549 кор. 94 сот.!, а в році 

1905 вже 701.757 кор. 88 

сот.!, а за всі 25 лїт разом 

11,234.749 кор. 91 сот.!! 

Розходів було в пертім році 

19.955 кор. 38 сот., в 

минувшім 609.787 кор. 32 

сот., а підчас цілого істнованя 

товариства 10,825,604 

кор. На школи видало тов. 

9,138.989 кор., а на адміністрацію 

500.900 кор., отже 

при кінци року 1905 лиши, 

ло оя чистого майна 409. 

Ц 5 кор. Фонди і записи 

виносять разом 752.925 кор. 

Черев цілий час свого істнованя 

васновало товариство 

в Чехах 32, в Моравії 21, 

в Шлеску 7, равом 58 ого- 

родів для дїтий. Дальше 

эаснувало товариство в Чехах 

69, в Моравії 8, в Шлеску 

5, равом отже 82 народних 

шкіл. Шкіл середн 

и х „шкільна матиця" за 

снувала або утримувала 

12: 6 гімнаѳий, 4 реальних 

шкіль, 1 торговельну 

академію, 1 учительский 

семинар. Товариство 

числило в Чехах 262, в Моравії 

112. в Шлеску 6, равом 

380 місцевих ґруп. 

Найбільше жертволюбивими 

для товариства показала 

ся Чеха із місць, де они 

в меньшоста. Чеха в Теплиці 

прим, жертвували на 

товариство 387 кор., в Вріксї 

300, в Латомирицях 164 

кор., і т. а. З поза границь 

держава вплинуло на товариство 

в роцї 1905 в ід 

амераканьских Чехів 3407 

кбр., від росийских 2889- 

кор., 8 Німеччини 422 кор., 

8 Болгарії 420 кор., 8 Авії 

326 кор,, а меньші суми ів 

Румунії, Сербії, Ішпанїї, 

Анґлїї, Франції, Голяндії, і 

Африка. 

Чаж сї дані се не подиву 

гідний обяв неврівнаного 

народного патріотивму, 

почутя народної спільности 

і народного обовявку?Г 

Лишень при істнованю таких 

обставин можна знайти 

ключ до тої вагадки, що 

Чехи ва пропорціональноневеличкий 

час із незавидного 

положеня, коли в німецькім 

морю пропала їх 

інтелїґенція і шляхта, добули 

ся на те становище, 

що нині. Німці не то не 

годні їх здавити, але вже 

починають грати ролю покривджених. 

Проняті щирим 

і розумним патріотизмом, 

хопились Чехи до невсипучої 

працї і власними 

силами сотворвли своє 

шкільництво, виховали свого 

середну верству, здобули 

для себе міста не виключуючи 

й Праги, витворили 

великий власний промисл 

і торговлю, який 

опирають на власних така 

непохибних кредитових 

інституціях, а весь край 

вкрили густою еїтію про-

I 44._________________ 

СЬВІТНИХ та політичних 

о р ґ а н ї з а ц и й . Ось сам чеський 

„Сокіл" має 180 гнїзд 

і з 70 тисячами членів, на 

що п р и п а д а є 20 тисяч жі- 

аок!' 

К олеж до прибіижених 

бодай успіхів дійдемо ми, 

де в кождого майже замкнене 

серце й кишеня на 

публичві жертви, де на 

кождім кроцї панує ще 

коли не недовіре то бодай 

неохота до своїх товариств 

і підприємств, де ще тільки 

навіть інтелігентів є 

Русинами лише по імени, 

де в тільки родинних огнищах 

вигрівають ся ренеґати, 

де руської книжки і 

часописи не энайдеш і на 

лїк нерав у осіб, що числять 

ся до рускої інтелігенції, 

а де тільки несьвідомости, 

недобросердности, 

підзорливости й вічного 

фабрикована сплетень, я- 

квми путає ся ноги й руки 

навіть найліпшим народним 

робітникам?! Колиat 

ми станемо вірити у 

власні сили і добудемо 

ними все те, що нашому 

народови належить с в ? .,. 

д о п и с у . 

З Пітсбурґа, Па. 

Случайно зайшов я в недїлю 

вечером, дня 14-го 

жовтня, на аматорске представлене, 

відогране в нововибудованій 

гали при церкві, 

де парохом є о. Стефанович. 

Члени парохії відограли 

штуку о. Н. Струтиньского 

„Страйк**. 

Цїле представлене забрало 

около дві години часу, 

і дало мені нагоду пережити 

приємні та веселі 

хвилї серед чисельної р у 

скої публики, що битком 

заповнила салю. 

Приглядаючи ся та при* 

слухуючи ся грі аматорів, 

я не міг ввернути уваги на 

те, яке вражінє викликала 

гра аматорів на публику і 

тому я з Великим заінтересованєм 

хопив до рук 

сьвіже число ,,Св(Убоди“ в 

надїї, що як не десять дописей, 

то бодай одну знайду 

там з Пітсбурґа з увагами 

про відбувше ся представлене. 

Але якеж було 

моє зачудоване, коли і о- 

дного слова не було там 

вгадки про те сьвято Пітсбурчан. 

І 8аболїло мене також, 

коли навіть в польскій 

ґазетї, що виходить в 

Пітсбурґу знайшов я р е 

цензію дуже прихильну 

для аматорів і парохії, а 

до рускої ґазети не було 

кому написати. 

Менї прийшли на гадку 

дві річи: Або нема між 

вітсбурсккми Русинами нікого, 

щоби умів написати 

до „Свободи*4 допись, або 

відогране представлене не 

васлугувало на се, щоби 

про него згадувати в часописи. 

Однак я не думаю, щ о 

би тут мало місце одно 

або друге. Така то вж еру- 

знали і брали собі з того 

примір, такі річи переходять 

мовчки. 

Хоч як у мене мало ча 

була би се велика 

кривда для аматорів, як би 

я хоч короткими словами 

не віддав честь їх заслузї. 

Отже приступаю до річи. 

Відограно штуку »Страйк« 

8 галицкого житя. Чи така 

штука надає ся на американьску 

сцену, се питане, 

ну але 8 браку відповіднїйших 

річей і се мусить 

вистарчити. 

Вже перед семою годиною 

публика битком заповнила 

нову салю, і всї з 

зацїкавленем оглядали нову 

гарну куртину —- представляючу 

бандуриста над 

Днїаром. 

Куртина піднесла ся, 

сьвітла на галї погасли, 

осьвітленою остала лиш 

сцена з акторами, і очи 

всіх присутних звернули 

ся в тім напрямі. Перед 

очами видцїв . пересували 

ся сцени за сценами — віддані 

вірно, з житем, зі зрозумінем. 

Я не міг власним очам 

вірити, чи се грають правдиві 

актори, чи се робітники 

рускі, парохіяне о. Стефановича. 

Хочби яв вибагливе мав 

хто піднебіне та вимоги до 

акторів, то справді гра їх 

йому мусїла би сподобати 

ся. 

Ш туку сю я бачив відо* 

грану пару лїт тому назад 

в иншім місци, але признаю, 

що в Пітсбурґу она 

випала далево врасше. 

Бо і справді, хто бачив 

пана Ів. Демиду в ролїпяницї 

— той певно набрав 

того переконаня, що ролю 

ту годї красше віддати. 

Хоч всі аматори дуже добре 

грали, то пан Демида 

грав найліпше. Так уміло 

представити пяницю Івана, 

жидівского попихача, лиш 

пан Демида потрафить. Мені 

еще тепер звучить в у- 

хах пяний голос Івана. 

Дуже всім подобав ся 

пан Гальчак яво Підскавевич 

і пан Бабин — реентий. 

Они справді зрозуміли 

свою ролю і чули на 

вождім врощ, в вождім р у 

ху і слові, яву то повагу 

мають в селі евоном та 

реентий, і тому заслугують 

на повне признане. 

А двоє дівчат — Настя 

та Маруся — вотрі відограли 

М. Білив і М. Зазеба, 

своїми гарними словами, 

милими рухами та 

дзвінвим голосочком у кождого 

викликували вдоволене. 

їх гарний народний 

стрій, вишивані сорочки, 

кождому подобали ся. 

Пан Прокопик яко авадемик, 

рішучий та оборотний, 

горячий та повний 

пожертвованя для народної 

справи, був дуже добрий, 

і я думаю, що нїхто би 

врасше не відограв його 

досить трудну ролю. 

Кождий хто був на пред- 

отавленю, не своро забуде 

ска вдача, що коли оден вуцого, пейсатого, в дов 

Русин вибе другому два гім халаті Мордва, вотрого 

зуби, то вже по всіх ґаза- відограв пан Севула. 

тах о тім пишуть, а воли Тавож і пан Рейда яво 

тгане ся річ, що є доказом жандарм грав яв правдивий 

жандарм, котрий все 

культу рности нашого народа, 

і вповні васлугуе на більше говорить яв робить. 

те, щоби всї Русини о тім На жаль пан Рейда щось 

був захрип і не можна було 

його добре чути. 

Менші ролї також випали 

дуже добре. Василь та 

Василиха — себто п. Хорощак 

та п. Бандровска, 

дібрали ся яв дві ваплї води. 

Передовсім панї Бандровсва 

виглядала як правдива 

молодиця. 

Парубки — Ґрошко та 

Бодак та школярі Каня і 

Кошович, котрі певно перший 

раз в житю виступали 

на сцені, поводили ся 

досить сьміло і свобідно — 

всім сподобали ся. 

Отже цілість штуки випала 

надсподївано добре, 

мимо деяких браків, котрі 

годї так відразу усунути. 

Я від себе те мушу сказати. 

На тім представленю 

показали пітсбурскі Русиви 

дві річи. З одної сторони, 

що суть між ними с 

диницї, котрі споеібні*/ 

тілько до грубої роботи "Ів 

фабриці, але і до гри на 

сцені, з другої же сторони, 

що они люблять подібні 

річи як представленя, концерти 

— отже духове жите.. 

Доказом сего була саля 

битком заповвена. 

З того слідує, що тяжким 

гріхом було би, если пі жиють в передодни лі 

наші суспільности в Евро- 

Пітсбурчане обмежили ся пших умовин, хоть політичних, 

за котрими може 

на то одно представлене. 

А щоби вирівнати всякі підуть і ліпші услівя економічні. 

Щож до Америки, 

браки, щоби придбати собі 

костюми і другі сценічні то ту наша еміґрація в 

знаряди, пітсбурскі Руси 

повнім розвою своїх сил 

ни повинні з'орґанїзувати 

ся В театральний кружок. 

Ся річ є необходимо конечна 

і принесе далеко 

більше користи, явби хто 

небудь міг сподївати ся. 

Тілько що до самого 

представленя. Щоб вичерпати 

цілу програму, мушу 

вгадати еще сьпіви в антрактах 

поміж діями. І так 

по першій дії відсьпівала 

панї Ґела з Брадок і пан 

Костюк дякоучитель 8 Пітсбурґа 

псалом Бортняньского 

,,Коль Славен**. Пан 

Костюк досить вже знаний 

з Того, що розпоряджае 

сильним вишколеним голосом, 

длятого пару слів хочу 

сказати про паню Ґелу. 

Голос еї так мило звучав, 

що кождому припадав до 

вподоби своєю гнучкостю, 

мельодичностю, чистотою, 

сьвіжостю. Я вже нераз 

чув паню Ґелу яв сьпівала, 

і мушу привнати, що 

ніколи так гарно не сьпівала 

як тогдї. Панї Ґела 

не то що не тратить свого 

голосу, але що раз то красше 

сьпіває. 

Після другої дії відсьпівав 

подвійний терцет загально 

звісну пісню ,,Реве 

та стогне**, котра загально 

подобала ся. 

Кромі того відсьпівав 

польску пісню польсвий 

хор а пан Панасевич пригравав 

на пяні рускі мельодії. 

Цїле торжество закінчив 

о. Стефанович гарною промовою, 

в котрій висвазав 

подяву тав аматорам еа їх 

труд, яв і гостям, що поспішили 

на представлене. 

Всі з жалем в серцю о- 

пусвали салю, де через дві 

години тав гарно забавляли 

ся, однав потішала їх 

надїя, що на тім однім 

представленю не закінчить 

ся, але що вавяже ся дра- 

С В О 5 О Д А 

і---------------------------------- - ------------------- 

матичний вружов, і що місяця 

виставить на сцені 

щось нового. 

Помагай їм Біг. 

Гайдамака. 

Апвопіа, Conn. 24 овтябра. 

Дня 20 сего місяця члени 

місцевої Читальні ім. 

Котляревсвого дали баль з 

представленем і сьпівами. 

Про баль, що випав дуже 

добре, не будемо говорити, 

— се звичайна річ. 

Про часть артистичну поговоримо 

обширнїйше. 

Тав представлене почалось 

о 8 год. Д. А. Каміньский 

відкрив єго промовою, 

в котрій вказував, що історичний 

розвій руського народа 

— так впрочім як і в 

житю одиниці і в явищах 

природи — показує сьвітлі, 

погідні, величні часи, 8 

котрими на зміну йдуть 

часи нещасть, недолі, н е 

годи. З радостію стрічати 

треба гарні часи і тішитись 

цілою душою радощами і 

роскошю житя, — в часах 

недолі зі спокоєм і витревалостію 

терпіти і боротись. 

Є вказівки досить певні, 

що жиемо в часах, коли 

під кождим зглядом й 

швидко йде по дорозі поступу, 

що стремить зробити 

нас н е чужими на 

чужині, а піонїрами, що 

чужу 86МЛЮ з'уміли заво 

ювати і зробити — побіч 

других народів — своєю. 

Представлене відбулось 

дуже добре. Видно що і 

„Страйк,* надаесь добре на 

сцену еміґрантів і ті розуміють 

еї віддати. Деякі 

ролї віддано знаменито. 

Треба дивуватись було, як 

добре віддав ролю академика 

Семена Тимко Цїркот. 

У його справжній талант 

актора* Прегарно віддав 

„Вокомана** Данило Несторяк. 

Рухи паньского, пань- 

ськуватого прислужника 

схоплені з фотографійною, 

а мова з психологічною 

вірностію. Також роля 

Мордка віддана була абсолютно 

вірно Якимом Рогачем 

— місцевим дяком, 

котрий яко головний аранжер 

і учитель представленя 

своєю витревалостію 

довів трудне діло до доброго 

успіху. Ролї реентого, 

Івана, Василя Миколи, 

Матїя були добре відіграні 

Іваном Войцїховским, Василем 

Гребінком, Віктором 

Гнатком, Онуфрієм Кузяком 

і Грицем Пипюком. 

Деревляного жандарма віддав 

зі справжньою деревя- 

ностію Іван Мадзїк. Слабше 

удались ролї дівочі і 

жіночі. Видно що дївчата 

не брали діла піднятого 

ними поважно, і замість 

бути повними житя і рухів, 

замість щоб мова їх була 

яв срібні 8вуви звонів, а 

від рухів щоб земля „на 

три сяжнї горіла**, вони 

були неживими, досить бездушними 

маневинами. Та 

все тави і вони зробили 

ари лихих обставинах богато 

і можуть мати надїю, 


що при праци до чогось 

довелиб. 

В інтермеццах були про- 

дувції гри на фортепіянї, 

в вотрій молоденька Марія 

Підбережняв викликала в 

менї подав, і декламації. 

Реентій Іван Войцїховский 

є сьмілим патетичним мужицьким 

декляматором, а 

Анна Москалюк має вели 

кий талант до деклямації і 

требаб ЇЙ порадити, щоби 

тую трудну штуку управляла 

з охотою і пильностію. 

Слабше випали сьпіви 

□ідчас представленя. Гарну 

пісню „Ой під гаєм зеле 

неньким** з котрою нїяк 

не могли сьпіваючі зладити, 

так на пробах як і на 

представленю, треба було 

викинути, а на єі місце 

инчу яку вставити. Крім 

усего голос піддано було 

за високо і вражінє випало 

мізерне. Ліпше випали 

сьпіви хорові по йредставленю. 

Сольових сьпівів і 

партій радимо уникати бо 

на сольові сьпіви треба 

конче сольових голосів, а 

в хорі мож і недостаточними 

голосами викликати 

ефект. 

Добреб було постаратись 

0 гарнїщі народні костюми, 

се милїще для ока нашого 

1 Американців, котрі диви 

лись би з більшою пошаною 

на нас, колиб виділи 

прегарні наші народні костюма, 

що суть вицьвітом 

артистичної вдачі нашого 

народа. 

Що до публики, то она 

ще до театру такого навіть 

як той, який ми можемо 

дати, не дозріла. Підчас 

представленя говорять, 

встають, свищуть, жартують 

між собою, або сьмі 

ють ся голосним непридичним 

сьміхом, так що мови 

акторів не чути навіть в 

перших рядах, тільки видно 

рухи. Рухами впрочім 

наша публика і найбільше 

інтересуесь. У них ролю 

грає „show** — улична колотня 

і комедияньство. 

Судячи по тім, що наша 

Читальня дала, можемо 

сподіватись, що схоче не 

вдовзї пописатись знова 

чимсь може ще ліпшим як 

те що дала до тепер. 

Оден з видцїв. 

Форт Ви лем, Онт. 

Потекла кров в боротьбі 

про насушний... Дня 1-го 

Октобра с. р. застрайкували 

робітники в С. P. R. 

маґазинах при виладовуваню 

кораблів у Форт Вилем, 

і рівнож С. N. R. в Форт 

Артур. Насамперед робили 

великі демонстрації Італійці 

і Греки, а солїдаризували 

ся з ними Русини і аж 

пізнїйше Словаки. Форт. В. 

числить 700, а Порт Артур 

400 робітників. Компанії 

старались зломити страйк, 

спроваджуючи несьвідомих 

Русинів і Анґлїків, котрі 

довідуючись о страйку, лучились 

равом. Дня 3-го Октобра 

С. P. R. Со. привезла 

з Віннїпеґу 200 людей, 

котрих Італійці і Греки не 

хотіли допустити до маґазинів, 

в чім оден полісмен 

стрілив 8 револьвера і прострілив 

одному Грекови, 

що стояв на передї, удо. 

В тій хВили з двайцять 

Стор. 3. 

Лікарі вірять в него 

По шпиталях І в приватній 

лрактицГ, в Америцї І заграницею, 

визначні лїиарі уживають 

Д-ра Ріхшсра Котввчного 

Пейн Експеперу 

як срвдство на Рума-тизм, Гостѳць, 

Невральгію, Болї грудий 

і членів. 

„Я вживав Дра Ріхтера Ко- 

твигчного Пейн Експелеру в моїй 

практиці. Совістпо йогу сказати, 

що сей лїк втираний приносив 

впаяну полекшу в мускурярним 

рухати ані, гістци і невральґії. 

J. М. Thompson, М. D. 

ЗІб Clinton St., Brooklyn, N. Y, 

П риготований під н агл яд о м л ік а р ів 

згід н о з острим нТмецкии за к о н о м . 

У всТх а л т и к а х по 25 і 50 ц ен тів. 

F . A D . R IC H TER & CO. 

215 Pearl St., New York. 

люда Італійців і Греків виняли 

револьвери з кишень 

і стріляли до скебів і полісменів, 

котрі поховались 

за кари, якби на правдивій 

війні, причім зранили о- 

дного полісмена удо, а другого 

легко в шию і палець. 

Ранених, кривдителя і о- 

боронця мілїонерів забрали 

до шпиталя, а компанії держались 

цілих еще два дни, 

почім компанії удоволили 

по части жаданя робітників, 

але не зовсім. До того 

часу мали робітники 20 ц. 

на годину в день, 2 2 ^ в 

ночи і недїлю, але компанії 

обнижали бонес по 2 і 

пів цента з кождої години, 

котрий виплачували аж при 

кінци роботи, а если хто 

ся квітував, то бонес пропадав. 

Робітники жадали знесеня 

бонесу, 25 ц. на день, 

а ЗО ц. на ніч і недїлю. 

При страйку вибороли, що 

компанії згодились на 22 і 

пів ц. на годину в день, 

25 ц. за год. на ніч і н е 

дїлю. 

Оден крок вперед. На 

колдоку злучились робітники 

при виладовуваню вугля 

8 кораблів у Ф. В. в 

унїю, в вотрій компанія С. 

P. R. узгляднила всі жаданя 

без жадного страйку. 

Перше було 22 і пів цента 

на годину в день і в ночи, 

а в ночи, при роботі на 

дворі 25 ц. а також 25 ц. при 

тяжшій роботі, в корабли 

ЗО, а овертайм так само. 

Тепер дістали, від коли 

юнїя, 25 ц. при кождій роботі 

на дворі. ЗО ц. в бовтах 

в середині, овертайм, 

півтора часу еа оден а подвійний 

за недїлю. От що 

може ювїя, того не зробить 

неюнїя. 

М. Б. 

У ж е вийш ов 

„Запорожець" 

сїч о в и й к ал ен дар на 1 9 0 7 рік- 

Містить він менш ИНЬПШМИ • 

З ілюстрації в жптя „Січий1, що так 

славно роввнвають ся мимо переслїдуваня 

польских властий в Галичині'. 

Незнаний доси портрет гетьмана Дорошенка 

з відповідною статею. 

Портрет Романа Сембратовича. 

Підручник д ія „Січий'1: пожарнпчпй, 

гімнастичний і правний. 

Нові сїчові пісні. 

10 сїчових заповідай. 

Оповіданя „Про Івана Рила“^[та про 

те, як Іванову маму мордували, а він 

косити ішов і иньші. 

Оден календар 

коштує для Америки враз а пересилкою 

35 центів американьских. 

Найлкппе замовляти більше иримірииків, 

бо тодї посилку рекомандув ся. 

Адресуйте так : 43 —44 

А д м ін іс т р ац ія 

К а л е н д а р я „ З а п о р о ж е ц ь " 

в К о л о м и ї (Австрія, Г а л и ч и н а ). 

4 9 * Замовляйте скоро, бо роаійде ся 1 

Збирайте ж ертви на 

„Х лопский Страйковий 

Фонд44!

Отор. 4 С В о Б О Д А 

„SVOBODA,, 

( І Л В Е К Т Ѵ ) 

THE RUTHENIAN WEEKLY 

p u b l i s h e d e v e r y T h u r s d a y 

at 209 Linden Str., Scranton, Pa. 

JNO. J. ARDAN, 

Publisher and Editor. 

T e r m s : T w o d o l l a r s a y e a r . 

Established 1893 

A d v e r t i s i n g r a t e s f u r n i s h e d 

on a p p l i c a t i o n . 

Entered as second-class matter July 16 

1903 at the post office at Scranton, Pa. 

«■dcr the Act of Congress of March 3, 

IKT9. 

„Свобода*1 

i-uom icb для руского народа в 

т п р і ц і і орґан „ Р . Н. Союза“ , 

в і '.о д іт ь що тиж дня в Четвер 

і к о ш т у є : 

В Америці на 12 місицїв — 12 00 

$4 старого враю ва 12 вісяцїв $2 00 

В Америці ва в місяців — $100 

Годжчане можуть замовляти „Свободу'1 

м р и Книгарню Шевченка ул. Театр аль- 

«« 4. 1, Львів, а російскі Українці 

«•pes Книгарню „Кіївскої Старини1' 

Вмажівска 14, Київ. 

О п л а ч у в а т и ґ а з е т у т р е б а в сео 

д в г о р и . 

Гроші треба посилати в редягістрова- 

«іи хистї, або череа експресовий, або 

«•«повий money order (ноні ордер). Мо- 

««7 order, то в карточку, котру дістанете 

і] почтара або агента на експресовім 

«4иеї, пішлїть нам, бо без того ми не 

н р п грошей дістати. 

4дрес: 

„■ ▼ o b o s a ** 

B o x 3 6 3 , 

S C R A N T O N , F A . 

Хто хоче, щоби его адрес вміс 

т мусить подати н ай , кропі 

иогого, такожь свій старий адрес. 

Осторога. 

Нам припадково дістались 

в руки письма, які 

пишуть тутешні аґенти, 

що продають фарми, до наших 

селян в Галичині і я- 

кими вербують їх на купні 

фарми до Америки — 

тому вважаєм нашим обовязком 

остеречи людий, 

аби не йшли на ті фарми, 

а то з слідуючих причин: 

1) Фарми сї за дорогі. Зі 

спису аґента, який маємо 

в руках, бачимо, що фарми, 

які він має на продаж 

коштують від два тисяч 

долярів (10 тисяч ворон) 

до 7 тисяч долярів (35 тисяч 

корон). Єсли зважимо, 

щ о чоловік і жінка з 4 

дітьми низше 12 лїт, аби 

доїхати як найдешевше на 

сї фарми мусять втратити 

на саму дорогу около 1400 

корон, на прожиток до зборів 

около 500 корон і на 

закупно потрібних до господарства 

річий около 2 

немов дома, кидають ся до 

тисяч корон, то виходить, 

Канади силою 100 тисяч 

що чоловік хотівший осісти 

людий на рік, то видно, 

на найдешевшій фармі се 

що там земля ще добра і 

го аґента (140 акрів лїса) 

можна на ній чогось доробитись. 

мусїв би продати свій мавток 

в Галичині за 14 тисяч 

корон! А еслиб хотїв 

іти на фарми ліпші і хоч 

трохи вироблені, мусів би 

продати в краю мало що 

не малий фільварок! 

2) Фарми ті продають за 

готівку або на сплату на 

дуже короткий час, примі 

ром 2, 3 рови. Значить, 

єсли чоловік не годен на 

фармі до двох—трох років 

сплатити довгу (до якого 

дочисляють лще 6 процент), 

то можуть его дуже легко 

влїцитувати. 

3) Фарми ті переважно 

лежать в підсоню горячій 

шим як галвцке, отже для 

наших людий менче відповідним. 

4) В околицях, де лежать 

ті фарми. нема руских кольонїй, 

значить, Русин о- 

сївший там буде осамотне 

ний і скоро винародовить 

ся. 

Задля повисших причин 

не радимо жадному руско 

му селявинови з Галичини 

куповати фарми в Сполучених 

Державах. Такі фарми 

могуть бути скорше 

відповідні для Русинів вже 

тут замешкалих, що знають 

англїйску мову, тутешні 

обставини і мають 

спосібність переконати ся 

чи правду агент пише і 

не дадуть ся так легко о- 

шукати, між тим як середний 

або і добрий господар 

галицкий купивши фарму 

в Злучених Державах 

міг би опісля дуже сего 

жалувати. 

Раю на сьвітї нїгде нема 

і наші люде, ті котрі можуть, 

повинні сидіти в 

краю. Єслиж кому конче 

забагае ся або мусить іти 

з рідного краю і хоче поселитись 

на земли (що ще 

найрозумнїйше), нехай іде 

на даремні фарми до Канади. 

Вправдї і в Злучених 

Державах є ще денегде 

вільні землі, але їх дуже 

мало, они далеко від 

сьвіта і дуже перебрані, 

між тим як в Канаді єще 

через 2 або і 3 . роки буде 

можна взяти добру фарму 

(113 морґів землі зовсім 

дармо, лише від впису платить 

ся 50 корон). 

Кажемо через два, три 

роки лише, бо еміґрація до 

Канади іде сильна і через 

2—3 роки вся ліпша земля 

буде занята. З самої Анґлїї 

прийшло до Канади в 

роцї 1903 — 1904 над 50 тисяч, 

в р. 1904—1905 65 тисяч 

людий, а зі Злучених 

Держав Американців в 

тих двох роках около 90 

тисяч. З Европи прийшло 

протягом вгаданих 2 лїт о- 

коло 70 тисяч людий. Значить, 

в двох роках прийшло 

до Канади 278 тисяч 

людвй і всї они кидають 

ся на даремні фарми, бо 

промисл і торговля там нерозвинені. 

Єслвж Англики 

та Американці і взагалі 

люде говорячи анґлїйскою 

мовою, що мають до вибору 

Злучені Держави, пол. 

Африку, Азію, Австралію і 

Канаду і всюди чують ся 

Вільну фарму (113 морґів), 

яку собі сам чоловік 

вибере, дають в Канаді 

кождому мужчині, що має 

18 лїт, значить, єсли батько 

мав 18 літного сина, може 

• дістати за дармо 216 

морґів. Кромі сего, сли має 

гроші, може ще і докупити 

собі землі в ціні від 320 

до 1600 долярів за 113 морґів. 

Землю купну дають на 

сплату на 5 до 10 лїт і декотрі 

старі рускі фармери 

в Канаді мають справді по 

кілька фарм. 

Що Канада відповіднійша 

на поселене для наших 

Русинів як який небудь 

другий край, показує ще 

ось що : 

1) Канада край рільничий, 

край новий. В куль 

турнїйшїм враю наш темний 

Русин мусить впасти 

на дно, бо не годен видержати 

конкуренції з культурвїйшими 

людьми, а на 

безводю і рак риба. 

2) Канада має підсонє 

подібне до галицкого, хоч 

острійше і зимнїйше. Б у 

вають морози в серпни, що 

псують збори, так що змерзле 

зерно дешевів на ціні, 

але вживати єго можна. Ті 

морози, се найбільше лихо 

Канади. 

3) В Канаді є роботи до 

яких спосібні наші люде 

ІТри сих роботах заробляють 

початкуючі фармери. 

4) Канада має до 120.000 

Русинів, є там рускі кольонїї, 

руско-анґлїйскі школи, 

церкви, попи і т. и., і 

є надія на ширшу культурну 

роботу, яка доперва 

починаесь, значить, в Канаді 

Русин не так скоро 

пропаде, як прим, в Злучених 

Державах або деінде. 

5) В Канаді Русини, пересічно 

беручи, за коротший 

час доробились більшого 

маєтку як в Злучених 

Державах. 

Отеє деякі добрі сторони 

поседеня на фармах в 

Канаді. 

Але Канада край великий, 

тому щоби бути точнїйгпим, 

скажемо, що іто 

іде на вільні землі до Канади, 

нехайпіджадним 

услівем не йде дб провінції 

Манїтоби, але до 

Саскачевану або Альберти. 

В Манїтобї земель вільних 

добрих вже нема, навіть за 

гроші такі як наш чоловік 

може привезти трудно добру 

дістати. З Манїтоби 

многі люде втїчуть і продають 

за грубі гроші несьвідоМим 

новопри бувшим 

поселенцям своє каміне. 

Тому ще раз повтаряєм, 

нехай ніхто не йде до Манїтоби, 

але впрост до Са* 

скачеван або. Альберти. Хто 

не має знакомих в Канаді, 

нехай найліпше їде прямо 

до Реджайни (Regina) в Саскачеванї, 

там оставить родину, 

а сам іде землі шукати. 

Мабуть не злі землі 

можнаб найти вздовж лінії, 

якою має переходити желїзниця 

Ґренд Тронк P. Р. 

Всякі інформації дотично 

якости землі, мапи і т. п. 

дістане поселенець в урядових 

бюрах, що звуть ся 

„ленд офис“ , але на них не 

треба спускатись а мати і 

свій розум. Так само не 

все можна йти sa радою 

знакомих, кумів або і родини, 

бо і они могуть мати 

у тім свій бизнес, я- 

кого новий поселенець не 

розуміє. 

Осідати найліпше там, 

де земля добра і недалеко 

до желїзницї, почти, міста, 

а не конче там, де вже кум 

сидить. 

Новоприбувший поселенець 

повинен мати 8 собою 

бодай 500 долярів (2 

тисяч 5 сот корон), хоч були 

і є такі, що починали 

ґаздівку ів’менчими грішми 

або ще і з довгом, а доробились 

маєтків — але се 

не правило а виїмки. 

Мабуть найліпше їхати 

на Ню Йорк, бо не треба 

водою довго їхати і в Ню- 

Йорку в іміґраційнім урядовім 

бюрі можна добре 

гроші змінити, коли в приватних 

бюрах часто ош у 

кують. 

Мабуть чи не найдешевша 

і найскорша дорога е 

тепер через нову ЛІНІЮ 

Російскої Охотничої фльоти 

на Ротердам і Ню- 

Йрк. Зі Львова до Ротердам 

4 ою клясою $7.65. з 

Ротердаму до Ню Йорку 

(через воду) ЗО долярів, з 

Ню Йорку до Реджайни 28 

дол. 60 центів; разом по 

дорож дорослої особи 8І 

Львова до Реджайни 66 долярів 

і 25. центів або около 

331 корон. За дїти на 

а^отрійских желїзницях від 

1 фоку до 10 платить 

ся пів білету*); через воду 

від одної дитини в родині 

низше року платить ся 2 

дол.,. від 1 до 12 літ пів 

гоифкарти; на американьских 

желїзницях діти низше 

5 літ їдуть дарем, а дї 

ти від 5 до 12 ліг платять 

пів білету. Найліпше мати 

оплачену шифкарту і білети 

з якогось більшого міста 

в Галичині або на Б у 

ковині аж до Реджайни. 

Хто хоче їхати когатов- 

нїйше і кого на се стати, 

може їхати другими лініями. 

Кудиб однак хто не їхав 

повинен їхати просто до 

Реджайни і если в дорозі 

ошукають его, повинен про 

се написати до тутещних 

і враевих ґазет. 

Хто везе з собою більше 

гроший, повинен їх мати 

сховані в ріжних місцях потрохи 

а не воднім, інакше 

еслиб его обікрали, пропадуть 

всі гроші. Гроший 

срібних нї МІДЯНИХ 8 собою 

не брати, лиш золоті 

паперові. 

або 

Гроший не міняти лиш 

стілько, що треба на дорогу 

до Ню-Йорку, решту 

зміняти в урядовім імігра 

ційнім бюрі в Ню-Йорку. 

,На дорогу брати лише 

такі річи, що доконче потрібні. 

Хорі на очи, заразливі 

хороби, каліки, дурноваті, 

старі і люди без гроший 

не мають по що їхати, бо 

завернуть їх назад до краю. 

Ось тих кілька уваг у- 

важали ми за відповідне 

подати тим, що хочуть поселитись 

на земли в Америці. 

Ще раз кажемо: хто лиш 

може нехай сидить у краю, 

хтож мусить еміґрувати 

нехай бере вільну землю в 

Канаді, бо мимо морозів і 

комарів, трудів, які мусить 

понести новий поселенець, 

се край ще найвідповіднїйший 

для таких 

людий як наші Русини. 

Хтож поселить ся там, 

нехай не плаче та не роз- 

пинаєсь за „Найяснїйшим 

Татом“ , як се роблять декотрі 

Русини в Бразилії, 

але нехай тямить і дітям 

роскаже, чого він втік з 

під опіки того „Найяснїй- 

На нїмецких від 4 до Ю л їт 

пів білету. 


шого Тата“ , а як доробить 

ся, нехай не эабувае на 

тих, що в краю оетали, і 

час від часу кине жертву 

на поліпшене їх долї і визволене 

з під австрійско 

ляцкого та московского ярма. 

„Иа сторожі нтересів 

робітничих". 

,,Гей, а вакладаймо-ж і 

ми собі ґазету. Таж ми не 

є більші дурні від Хромовского, 

що не знає навіть, 

чи в Ванкувер в стація. А 

прецінь він видає ґазету...« 

Такі слова вдало ся мені 

підслухати між робітниками-Русинами 

у Ванкувер. 

Річ була у тім, що один 

з них написав був до ц. к. 

п. Хромовского в певній 

особистій справі, а п. Хромовский 

у своїй відповіди 

бажав дізнати ся, яка є 

найблизша стація (желїзнича) 

від Ванкувер, ,,бо 

(як висловив ся) в Ванкувер 

стації нема“ . А тепер 

той самий п. Хромовский 

видає часопись, що має 

тихже робітників вести і 

,,просьвічувати, має бути 

другомъ и дорадникомъ ро- 

"ботника“ (Роботнйкъ ч. 3.). 

Се одно. 

Один личний знайомий 

п. Хромовского ґратулюе 

менї за мої замітки про 

„Роботника“ (,,Свобода“ ч. 

40.) і додїє : 

,.Хромовский се мабуть 

Лях*) цошитий в руску шкіру, 

з назадницкими стремлїнями. 

Приміром, на 

вікні від офісу положив 

таку напись. На самій горі 

понад вікно і двері: А. 

Chromowski & Co. Banking 

House. Дальше на вікні в 

пертім рядку з гори: 

,,Bank narodowy“ (йіс!), а 

відтак по словацки і мадярски 

а аж на самім останку 

по руски. І то має б у 

ти Українець, що своє так 

упослїджае? А вже з дівчатами 

ню-йорскими то так 

братае ся, що всї кличуть 

его ,,вуйком“ ; тож як em 

ployment agent має на них 

не злий бизнес: дає їм 

службу до жидів, а вона 

відтак зароблені гроші складають 

в его банку. 

Се два. 

На тих двох пунктах розвішуємо 

тепер „Роботника“ 

, щоби приглянути ся, 

хто І що він Є, що в нїм 

криє ся, та розвідати ся, 

що він може, що ему належить 

ся і куди ему дорога. 

Коди п. Хромовский 

схоче знов ,,кікувати“, що 

се назадництво, брак культури 

і поступу, нехай пригадає 

собі, що він же сам 

написав (Роббтникъ ч. З, 

сторона 4, шпальта 2, 

стрічка 29 з долу), що у 

цілому сьвіту водить ся 

так, що 8 появою якої небудь 

нової часописи, праса 

підносить голоси за і проти 

та (бодай би в злу хвилю 

він сего не написав) 

нищить еї, наколи вона 

голосить шкідливі Ідеї. Рівночасно 

підчеркуемо брак 

ЛЬОҐІКИ у п. Хромовского, 

який він виказав, жадаючи 

0 скілько нам відомо від людии 

близько стоячих п . Хромовского, 

то він п о х о д іть з руского 

Р°ду. 

Ред. 

А 

сейчас після сих слів, абв 

..жмінка*' американьоках 

Русинів піддержувала себе 

взаїмно, значить ся, аби 

піддержувала его і єго ,,р0. 

б6тника“ . Взагалі п. Хромовский 

льоґікоЮ нїгде не 

грішить, бо й Ціла та ко- 

МѲДІЯ 8 ,,Р0б6ТНИК0МЪ“ е 

лиш одною ниікою нѳльоґічностий. 

Тепер до річи. 

Насамперед треба сконстантувати 

факт, що „Ро- 

ббтникъ" абсолютно нічого 

не сказав сьвітови нї 

иро свою проґраму, нї про 

свій напрям. А иротивно в 

ч. 1. заявив він безпроґрамовість, 

безнапрямовість 

безпрінціпність... Не можна 

однакож сказати, щоби 

„Роботникъ“ не мав певної 

цїли. Вона є, а іменно 

— адвертайзоване бизнесу 

п, Хромовского. Про те й 

написав я вже раз у ,,Свободі" 

ч. 40. Та п. Хромовский 

не даром пан. Він 

говорить про те далеко 

делїкатнїйше. Послухайте: 

„Редактор жие і о- 

бертае ся лиш у кругах 

робітничих, помагає їм словом 

і ділом (але за грот 

т. 8Н . робить лиш найзви* 

чайнїйший бизнес з робітників) 

та щоб своїй роботі 

надати ще більшої стійности, 

задумав і друкованим 

словом відізвати ся до 

сих мас". 

І відзиває ся принагідно 

у своїх editorials. Наведу 

зразок ,,відзиву'^: ,,Русий 

складає свій тяжко зароблений 

гріш до банку — 

найчастїйше чужого... Зложи 

їх в якій небудь ру* 

скій інституції, або в своїм 

банку 

Чи розумієте куди стежка 

в горох? 

До „narodowego11 banku! 

Отеє й мета ,,Роботни- 

ка“ . А однакож редактор 

єго має ще лице говорити, 

що він та его помагачі се 

,,люди доброї волї, що хочуть 

нести поміж люди 

просьвіту, що хочуть також 

для народа працювати, 

що хочутв^ докинути хоч 

одну цеглину під будову 

народної волї і просьвіти". 

Зеликих слів велика сила. 

А відтак проливає крокодилові 

сльози, що осьто 

,,у нас валить ся колоди 

під ноги всякому новому 

починсви, старае ся усяку 

нову гадку у самому зародку 

здавити, знищити, 

наколи вона не відповідає 

плянам, не йде на руку 

деяким одиницям о диктаторско-самодержавних 

,,інспіраціях“. 

Або що більше 

закидає якомусь свомумнимому 

противникови, що 

ему добро загалу, добро 

Годї знайти слів для напятнованя 

такої монстру- . 

альної безличности. Дена* 

суспільности, людскість і 

патріотизм, се лиш краснозвучні 

фрази, які відкидає 

ся, як зношену рукавичку. 

ціоналїзатор вчить патріотизму 

та любови народу, 

назадник прикидає ся піонїром 

поступу, бизнесїст 

голосить людскість, чоловік, 

що хотїв би своїм,,Роботникомъ" 

загатити вояк^ ^ 

самостійну думку, виступає 

против диктаторско- 

І

дій**, ЯКІ добачуе в 

„інспіра 

демао 

в о в а н ю е г о . 

А в м іс т ч а с о п и с и ґ 

Переливане в порожного 

в пусте. Працюй, труди 

ся. не дармуй, нумо до 

праці. А відтак гроші. Роби 

гроші, щади гроші, ховай 

гроші, складай гроші, 

бери гроші, гроші, гроші і 

ЩѲ раз гроші. Відтак бизнес, 

купецтво І 8HOB биЗ- 

Нес! Опісля про дурійку 

робітничу, ЩО періодично 

повторяє ся що року в 

Лей бор Дей і на підставі 

якої Хромовский обіцяє ро' 

бітникам красшу будучність, 

кілька вістий політичних, 

що з робітничим 

аитем нїчого спільного не 

мають, а дальше стару старезну 

пісоньку про алько- 

голїзм, кілька давно вже 

в друку перемелених балакаяок 

про „ружновсїлякі" 

дива та передруки сьпівомовок 

Ст. Руданьского, які 

знає й мала дитина в Галичині 

і (одиноку вартісну 

але не нову річ) „На податок" 

Ст. Макара, друковане 

в „Зорі" 1894 р. Ага і 

ще сьмішне вибиране пе 

реважно в старого „По 

сланника“. 

Загально матеріял, що. 

коли має щось спільного в 

жгггем робітника, то хиба 

те, що ним того робітника 

присипляє ся, відвертає ся 

віл щоденних турбот, ва 

бирає ся ему час, коли він 

мігби розважувати, ввідки 

его недоля і яке на неї 

средство, — на літане в 

сферах капіталістичного неба, 

і задурює ся его так, 

щоби він не знав навіть, 

коли его скубають. * 

Оттакий то культуртреґер 

і поступовець в п. Хромовского. 

І поступовство 

та культуртреґерство того 

рода він величає стоянем 

на сторожі інтересів робітничих. 

Справді годї найти 

влучнїйшу навву. Він гарно 

інтересує ся любими робітниками. 

Як кіт мишею, 

як вівчар вівцями. 

Холоднокровно зробив я 

був вамітку про нонсенс, 

який зробив п. Хромовский, 

вступаючи в сліди 

Murray & Ready. Холодно 

кровно, бо про самого п. 

Хромовского знав я тільки, 

що має вус a la Kaiser Wil 

helm II, та оголошує ся по 

ґааетах. А тимчасом показує 

ся, що п. Хромовский 

притьмив Murray & Ready. 

Бо крім робітникодюбної 

манії, якій „ходить о на 

не треба вірити, а така 

.ґабата' самих редакторів, 

Але такий погляд годі вже 

й некультурним назвати, 

Се варварство, 

На закінчене ще що д., 

поезії Бориса Грінченка п. 

з. .. Д о праці-. П. Хромов* 

ский може спати спокійненько, 

Єго о авторство 

сеї поезійки ніхто не підозрівав. 

Далеко ему до на 

писаня такої поезії так саяк 

далеко до даваня 

лекций 3 україньскої літе- 

Та варто ему розміркувати, 

що не всьо, що 

україньскі писателї пишуть 

є вже для нас „Кораном**. 

Г Грінченко дурницю напитай 

нині може соро 

сав 

мить ся, що еї для таких 

цілий використовують. Се 

не вашкодить знати, що ту 

саму поезийку друкують 

галицкі „просьвітителї’* 8 

п. Хромовского в 

шкільних книжках та за 

слїплюють нею таких, що 

Хромовского тепер слу 

хають. 

Мир. Стечишин. 

-------------х* » ------------- 

День Мичела. 

Минулого понеділка об 

ходили майнери твердого 

угля сьвято: День Мичеда. 

Сьвято се заведено після 

великого страйку 1902 рбку 

на памятку побіди юнїйних 

углекооів над компанїстами. 

І справді побіда була велика. 

Майнери дістали підвишку 

і ліпші услівя праці. 

Та ще більша побіда 

була в сім, що ширший 

сьвіт звернув свою увагу 

на долю майнерів заінтересував 

ся нею, через що 

бодай в части стали неможливими 

їх передстрайкові : 

понижене і визиск. 

З тої пори рік річно відбуваесь 

се сьвято, але вже 

з чим раз менчим одушевленем. 

І річ природна. Хоч 

заслуг Мичелови не мож 

відмовляти, то однак чим 

дальше від згаданого страйку, 

тим яснійте майнери 

стають розуміти, що побіда 

була заслугою не виключно 

Мичела але і їх 

самих, майнерів, їх влуче 

ної, солідарної сили, а з 

тим і авторітет Мичела у- 

падае. Дальше, майнерй інстинктовно 

почувають, що 

юнїя сама хоч би і най* 

сильнїйша їх не спасе, що 

кромі юніі ще чогось потреба, 

а сего власне і,чо* 

гось“ Мичел їм не дає, 

бо він звісний противник 

впроваджуваня політики до 

пхане карману всемогучими 

доларами", крім вида- юнії. 

ваня адвертайвменту, званого 

„Роб6тникъ“ і ціне 

під проводом Американь 

Вправді сего року і юнії 

на ва него $1.50 потрафить 

ще й послугувати ся перса, Мичела та других 

скої Федерації Праці і Ґом 

патріотизмом і інсінуація- пірвались до політики і 

ми, як се зробив відпові вдавалось з разу з добрими 

даючи на мою статю в намірами, та великими на 

40. ч. „Свободи*4. Іменно діями, але як показуесь те 

всю свою тираду звернув пер, то они виступили до 

не на мій адрес, а на кого борби політичної не проти 

иншого і помимо того, що 

свстеми вивискуваня робітників 

взагалі а проти дея 

внае, що я істную на сьвітї, 

бо присилав менї свого 

вих визискувачів тілько 

„Роботника“ , поклав всю 

Цікаве при тім, що :вистуди 

коло мого імени значки 

паюри проти одних визискувачів, 

они рівночасно 

питаня. Очивидно після его 

етики редактори можуть 

кажуть робітникам підпирати 

других, і вмісто вия 

фабрикувати що небудь і 

снювати робітникам їх теспокійно 

підписувати жи 

вих людий тай так полємі 

перішне положене — лише 

вувати і тому на підиаси ватемнюють его. 

С В О Б О Д А 

Розуміє СЯ, що така „по 

лїтика** не може бути довготревала. 

Скорше чи піз 

нїйгпе робітники взагалі а 

між ними і майнери прийдуть 

до закдюченя, що їм 

не попирати одних виввс 

кувачів проти других а боротись 

проти те періщ ної 

системи, яка робить можливим 

усякий визиск. І то 

злучившись разом 8 усіми 

визискуваними та тими, 

що в ними симпатизують, 

поборовши „супостата**, 

будуть сьвяткувати не день 

честь поодиноких ѵдісдай 

хоч би і найліпших, але 

день побіди визискуваних 

над гнобителями, 

над неправдою. 

правди 

Лист із Старого краю. 

Виборча реформа- 

В дальших нарадах у 

парляментарній комісії для 

виборчої реформи ухвалено 

або відкинено кілька но 

вих постанов, які мають 

бе8 посеред не значіне для 

українського народу в Га 

личині. 

Як 8ВІСНО, кождий сільський 

виборчий округ у 

Галичині вибирає двох послів; 

одного абсолютною 

більшостію голосів, а другого 

числом голосів яке перевисшало 

би одну четвер 

тину, — сей останній мандат 

думає польська шляхта 

здобути в Східній Галичині 

на українськім наро 

дї, а в Західній на польських 

демократичних партіях. 

Отже виринуло питане: 

Що буде, як один із 

тих двох послів чи через 

смерть чи через яку иншу 

причину стратить мандат ? 

Тодї на його місце виби 

рав би ц ї л и й округ о д 

ного посла, який мусів би 

дістати абсолютну більшість. 

Але в такім разі 

польсько - шляхотському 

кандидатови труднїйше бу 

ло би здобути посольський 

мандат. Аби сему заздале 

гідь зарадити, поставило 

„кодо польське’* в комісії 

внесене, щоби при виборах 

голосувати не тільки 

на двох послів, але вже від 

разу й на заступника, я- 

кий обнимав би мандат на 

випадок, коли-б один із послів 

стратив мандат. Таким 

ваступником бувби вибра 

ний той, хто з усїх кандидатів 

на заступника дістав 

би найбільше голосів. Се 

внесене комісія приняла. І 

так стараючи ся охоронити 

польський стан посїданя на 

українській землї, робить 

ся одно баламутство за дру 

гим. Вже се велике баламутство, 

що треба голосувати 

від разу на двох кан 

дидатів, а коли ще до них 

додати третього заступника, 

то кождий зрозуміє, як 

утруднена буде виборча а- 

ґітація опозиційним партіям. 

Толкуй людям хто має 

бути послом, а хто заступником, 

і нехай лише вибо 

рець помішає тих кандидатів, 

а вже голоси будуть 

розстрілені й побіда польсько-шляхотського 

канди 

дата улекшена. 

Вдало ся також ,,колу 

польському4* й иншим консервативним 

елементам не 

допустити до ухвали, аби 

вибори відбували ся зовсім 

явно, т. є. аби кождий 

виборець міг контролювати, 

що діеть ся в виборчім 

льокали. Хто внае, яких 

штук при виборах уживає 

польсько-шляхетське правительство 

в Галичині, той 

зровуміе. що гговна явність 

виборчого акту була 

би великим нещастем 

для польської шляхти. Але 

се внесене повалено, а натомість 

ухвалено, що контролювати 

перебіг Виборів 

будуть мати право мужі 

довіря, яких заіменуе подїтична 

вдасть, узтлядняю 

чи всі партії в окрузі. Ну, 

від мужів довіря, заімено 

ваних галицькими старостами, 

годї чогось доброго народови 

сподївати ся. 

Деякі посли домагали ся, 

аби заведено виборчий примус, 

т. е. аби кождий виборець 

мусів голосувати й 

підпадав карі за несповнене 

обовязку голосованя. Ті 

посли виходили в того становища, 

що коди парля* 

мент має представляти волю 

народу, то се можливе 

лиш тоді, коди справді весь 

нарід візьме участь в голосованю. 

В сій справі більшість 

комісії не могла собі 

ясно здати справи, як поступити 

й викрутила ся 

тим, що примус голосованя 

можуть ухвалювати краєві 

соймі. Така ухвала про* 

тивить ся основам конституції, 

бо сойм не має права 

робити постанови про 

ті справи, що відносять ся 

до парляменту. Що до Галичини, 

то польсько-шляхатська 

більшість сойму 

поступить у справі вибор 

чого примусу певно так, 

як буде найліпше для по 

лїтичних інтересів поль*. 

ської шляхти. 

Я вже вгадував в попе 

реднім листі, що консервативні 

круги раді би завести 

плюральну систему голосованя, 

яка полягає на 

тім, що люди, які визначають 

ся чи маєтком, чи становищем 

чи просьвітою, д і 

стають більше як один го 

лос. В кінци поставлено в 

комісії відповідне внесене, 

яке домагало ся, аби признати 

другий голос людям, 

котрі: 1) скінчили 35 літ і 

мають хоч" одну шлюбну 

дитину та окреме метка- 

не, 2) ведуть самостійне 

підприємство або мають маєток 

і платять від того 25 

корон податку, 3) скінчили 

середню школу. Хто мавби 

всї три услівя, дістав би З 

голоси більше. Але се внесене 

комісія відкинула і 

так виборчій реформі в Австрії 

не грозить на paj 

плюральна система, яка, 

як бачите, скасувала би 

зовеїм рівність, ту найважвійшу 

часть виборчого 

права. 

В кінці згадати треба про 

долю внеееня „кода польського44, 

аби комісія для 

виборчої реформи поставила 

ясні границі між правами 

парляменту і соймів і 

при тій нагоді розширила 

права соймів. Тим способом 

„коло польське44 думало 

узискати розширене автономії 

Галичини. Про сю 

справу я вже писав, а тепер 

лиш додам, що на сей 

раз штука панам в „кола 

польського44 не вдала ся. 


В кі-місії полаиали ся, що 

комісія м*е лише радити 

над складом парляменту, 

а не має права змінювати 

конституції, і комітет, ви 

браний для полагоджена 

внеееня „кола польського*4, 

закінчив свою діяльність 

загальвим зазивом до правительства, 

аби воно при 

важних перемінах полїтич 

ної адміністрації допускало 

до участи в сїй справі та 

кож краєві сейми. 

„Коло польське'4очевидно 

не вдоволене таким закінченем 

справи й добиваеть 

ся далі розширена автономії 

Галичини. І питане, 

чи його не дістане як ціну 

купна ва голосоване ва виборчою 

реформею. 

При тім усїм доля вибор 

чої реформи ще вовсїм не 

забезпечена. Німці й Чехи 

не можуть погодити ся в 

справі поділу виборчих 

округів у Чехії, а крім того 

Нїмцї домагають ся, аби 

до зміни поділу виборчих 

округів було треба в буду 

чности дві третини голосів 

у парляменті, на що 

Чехи не хотять ніяк згодити 

ся й заявляють, що або 

до зміни поділу виборчих 

округів буде потрібна лише 

звичайна (абсолютна) 

більшість або вони всю реформу 

повалять обструкці 

ею. Що з того вийде, по-, 

бачимо. 

15-го жовтня 1906 p. М. Л. 

)Иеволя Ітапїйцїв на 

Фар мах в Вразил и. 

Не лише наших Русинів 

вербували до Бразилії. Б у 

ло таке і з Італійцями. 1904 

року жило в Бразилії ві 

більше нї менче лиш 1,110. 

000 Італійців, з того 650. 

000 в провінції Sao Paulo, 

на північ від Парани, де 

знов найбільше Русинів о- 

сіло. Доля італїйских фармерских 

робітників в Sao 

Paulo, як пише Universita 

Popolare, (часопись що виходить 

в Мантуї, в Італії,) 

нічим не ріжнить ся від 

неволі. Після прибутя до 

Бравилїї розділяють їх на 

фарми, де мусять працювати 

по 12 до 14*один ден 

но. їда лиха, нездорова 

за мало еї дають. Мусять 

мешкати як свині в кучах, 

до яких не доходять нї 

сьвітло, нї воздух сьвіжий. 

Не дивно, що після кількарічної 

тяжкої працї в та 

ких обставинах, сї люде 

виглядають немов кістяки 

Крім сего они мусять у 

всім піддягати своїм панам, 

звичайно Еспанцям, бо непокірних 

жде утрата заслу- 

>генини, батіг, знущане ся 

або і смерть в руки наставника. 

Закон бразилїйский 

хоч не злий є мертвою бук 

вою, бо поліція і судії сто 

ять по стороні властителів 

плантацій, а конзулї іта 

дїйскі запивають ся з плантаторами 

і рівнож не дбають 

про добро своїх края 

нів. В наслідок сего Італійці 

в Бразилії скоро дегенерують 

ся і попадають 

в рід глупковатости, кретинізму, 

та вчасно умирають. 

Всюди на сьвітї так е, що 

живуча істота мусить прп 

стосуватись до обставин 

або эгинути, а що на вгаданих 

плантаціях обстави- 

Стор. 5. 

ни дія людекого істнованя 

неможливі, тож Італійці 

ті мусять скоро вимерти 

і ечезнуть в Бразилії. 

Так пише чоловік сьві 

домий річи, що живе в Sao 

Paulo і бачив все на власні 

очи. Так пише він про 

горожан Італії, а треба зна* 

ти, що італїйский уряд еі 

всіх европейских урядів 

найліпше опікуесь своїми 

емігрантами. 

Щож доперва мусить там 

діятись з нашими емігрантами, 

з Русинами, фармерскими 

робітниками, яких і 

числом менче і sa якими 

нема кому обстати ? 

Они певно бідують ще 

гірше Італійців, лише про 

се ніхто не знає, бо про 

них анї пес не забреше. 

А однак мимо того всего 

бразилійскі Русини не позбулись 

ще песячої вірности 

для найяснїйшого тата 

і готові еї показувати все і 

всюди неначеб хотїли рабством 

своїм хвалитись. 

Але не дивно. Який проводир, 

такі і ті що ідуть 

за ним, а сліпий сліпого 

коли стане вести — оба в 

яму впадуть... 

П р о л етар і, в сїх к р аїв єд н ай те сь! 

Г о ловній К ояітет У кр аїн сько ї 

С оціяль-Д ем ократія. Робітничої П ар 

тії. Бюро Головного Е о ш тета. 

ЗО . IX. 1 9 0 6 р ст. ст. 

До Х в ал ьн о ї Р едакції га зети 

„Свобода1* в С крентон, П а. в Америцї. 

Бюро Головного Комітету, в імени 

У. С. Д. Р . П ., сим засилає 

як х в а л ь н ії Редакції „Свободи41, 

т а к і поодиноким ж ертводавцям 

свою н а їщ и р ііш у подяку за д атки , 

надіслані для п а р т ії в продовж 

1 9 0 5 - 1 9 0 6 pp. 

В хвилі т а к для нас в а ж н ії як 

нин іш н я, коли люд р обочій, пролетар 

іат всїх н а ц ії, гноблених ц а 

ратом повстав „ з а землю і волю “ , 

ми вбачаємо в сих д атках не т іл ь 

ко проявлена націон альних сим па 

тій з боку н аш и х ам ериканських 

Р усинів-зем ляків, але також і мор 

ал ьн е співчутє боротьбі, як у пров 

а д и в у к р а їн с ь к ії п р олетаріат під 

прапором і в рядах У. С. Д. Р . П. 

за вищ е згадані гасла і за політичне 

і економічне розкріпощ енє 

робочого люду н а У країні. 

Голова ( . 

С екретар ( ш дписи нечеІК‘ 

(п еч ать) 

Добра 

На Продаж 

Бучерня 

на добрім місци між 

Русинами і Поляками. 

Я провадив сей бизнес 

через пять лїт, 

ал^ тепер мушу его 

продати, бо мушу іти 

до Старого Нраю. 

Пишіть або голосіть ся 


Mike Warga, 

B o x 144, 

Shamokin, Pa. 

ІЦ r BRADY. 

Н о в и й К а т а л ь о ґ . 

Сли хочеш купити па Сьвята Золої ■' 

річи по такій цїпї, жадаіі від пас с- 

слїдного К а т а л ь о ґ /. Пришли 10 цент' 

ІІамятаЙ, що є лише одна Crown ]е> 

у Со. і що ив не ужпвавм ж*дм( 

ИЯШОГО ІМЄПИ. .ІЗ __ {,2 , 

Crown Jewelry Co. 

168 Е. Randoph St*., Chicago, 111,

O ff. 6, 

СПРАВІ „СОЮЗЇС 

О т е ц ь д у х о в н и й „ С о ю з а " : 

о. Стефан М акар, 

Box, 404, McKeesport, Р а . 

Г о л о в н и й У р я д „ Р . Н . С .“ н а 

р о к и 1906—1908. 

Предсідатель: 

К о нстантан Кирчів, 

140 Essex St., Jersey City, NJ. 

Місто-предсїдатель: 

Іван Париляк, Terryville, Conn. 

Касієр: 

А л ексії Ш арш онь, 

524 Ріне & Franklin St., Shamokin, 

Pa. 

Секретар фінансовий: 

Семен Я дловскиі, 


Секретар рекордовий: 

Теодози! Л аб о вск и і, 


Радні: 

T . Талпаш, Shamokin, Ра. 

Лев Монїта, Lansford, Ра. 

Михайло Беля, Holyoke, Mass. 

Матій Семенюк, Sayre, Ра. 

Андрій Овсак, Trauger, Ра. 

Ф. Поливка, Hazleton, Ра. 

Контрольна Комісія: 

о. Лев Левицкий, Minersville, Ра. 

Осип Стеткевич, Olyphant, Ра. 

С. Калакука, Jessup, Ра. 

Головний організатор: 

Семен Я дловский, 


Вступайте до Союза! 

„ С о ю з “ — о д и н о к а р у с 

к о н а р о д н а о р г а н і з а ц і я в 

А м е р и ц і . 

Принимае членів ВІД 1 

року ДО 4 0 лїт житя. 

Вступне після літ. 

СОЮЗ ПЛАТИТЬ: 

Посмертне за иузка $1000.00, 

Посмертне за жінку $400.00, 

Посмертне за дїти від 15.00 

до 8300.00. 

В разї утрата. а) обох очий 

ніг або рук $1000.00, 

б) одної руки, ноги або ока 

$200.00. 

С .ш отець родини в шпитали 

божевільних, Союз платить що 

року родині 8150.00. 

Х т о х о ч е в с т у п и т и д о 

С о ю з а , м у с и т ь в п и с а т и с ь 

т а к о ж ь д о б р а т с т в а , я к е н а 

л е ж и т ь д о С о ю з а . 

£ а ж н е 

для Д. Д. Секретарів 

P . Н. Союза. 

П о в і д о м л я ю р а з н а в с е , 

щ о всї г р о ш і н а л е ж а ч і до 

к а с и P . Н . С о ю з а п о с и 

л а є ея т а к : н а m o n e y - 

o r d e r - a x а б о ч е к а х в и п и 

с у є е я і м я A l e x S h a r s h o n , 

S h a m o k i n , Р а . Д а л ь ш е т а к 

в и п и с а н и й m o n e y o r d e r а б о 

ч е к н е п о с и л а є ся д о Г о - 

я о в . К а с і є р а , а л е в р а з з 

В и к а з а м и д о Г о л о в . С е к р е - 

ї а р а . Г о л о в н и й с е к р е т а р 

Опісля відсилає ї х д о Г о 

л о в . К а с і е р а . 

С. Ядловский, 

Голов. Секретар. 

П о см ер тн і ВІСТИ. 

* 

АїїїїА ГРИШ Ш Ш Н, ж ена. Теодор 

а , члена P . Н. Союза, відд. 4 8 

M c K e e s p o r t , Р а . , померла 4-го 

М ая на У горщ ині. 

ВАСИЛЬ Й О Р , І ^ л ї т н и і с и н 

Василя і М арії Йоди, член P . Н. 

Сою за, відд. 3 2 T r a u g e r , Р а . , 

помер 2-го Октобра б. р. 

Л 0Ш Е ҐА ЛЮДВИКА, ж ена Стеф 

ан а, члена P . Н. Союза, від. 8 2 

N e w A l e x a n d r i a , Р а . , померла 

З Октобра б. р. 

ЮРІЙ Г0ЧАВ, член P . Н. Союза, 

від. 1 1 3 N e w F l o r e n c e , Р а . , 

упокоїв ея 1 1 Октоба б. р. Небіщ 

*к п о х о д ів 8 Галичини, села Б е 

р езка, повіт Лїско. 

ПЕТРО ФУСЯК, член P . Н. Сою 

за, відд. 4 J e r s e y C i t y , N . J . 

упокоїв с а 2 0 Октобра б. б. Небіщ 

ик Походив 8 Галичини, села 

Л уг, повіт Горлицї. 

Вічная п а н я т ь . 

Ч. 1 3 . КВІТ $ 3 0 0 . 0 0 

н а три ста долярів, котрі п . Іван 

Дзіяк опікун отрим ав яко посмертн 

у запомогу по Юрію Бировчак 

для сиріт з головної каси P . Н. 

Союза в А мерицї. 

Jessup, Ра., Oct. 13th 1906. 

John Dzijak, 

Сьніпки і М к - А вґустін ьскии 

( Діонизіи В ислоцкні 

Дейко Х ованець, предсїд., 

Ів ан Сенько, секретар. 

Ч. 1 5 . КВІТ $ 1 4 5 .0 0 : 

н а сто сорок ш ість долярів, котрі 

п . Стефан М итриш ин отрим ав яко 

посмертну запомогу по доньці Веронї 

з головної к аси P . Н . Союза 

в Америцї. 

Nothampton, Ра., Oct. 14, 1906. 

Стефан М итриш ин. 

Сьвіггки і Й0СИФҐеРенда’ 

ШДКИ ( Мих. Л укачовскии, 

Г авриїл О нущ ак, предсїдат. 

М ихаило П етрик, секретар. 

Ч. 1 6 . КВГГ $ 2 1 .0 0 

н а д в а їц я т ь один долярів, котрі п . 

М ихаило Ш тофира отрим ав яко посмертну 

вапологу по синї Ів ан ї з 

головної каси P . Н. Союза в Америці. 

Northampton, Ра., Oct, 22 1906. 

_ 

М и хаіло Ш тофира. 

і ГавР1їл О нущ ак, 

( Іван Качмарчик, 

М ихайло П етрик, секретар. 

Ч. 1 7 . КВІТ $ 5 0 0 .0 0 

н а п ятьсот долярів, котрі п . Анна 

Петровска отрим ала яко посмертну 

запомогу для сиріт, по мужу з головної 

каси P . Н. Союза в Америцї. 

Ansonia, Conn., . 1906. 

Анна П етровска 

• ( Алексій Горбаль. 

Яков К ачиар, предсїдаталь, 

М артин Пелех, секретар. 

Рух 

в відділах Р. Д. Союза. 

Б р а т с т в о 

сьв. Арх. Михаїла в Елмайра Гайте, H. 

И. від. Союаа 8, буде в місяцю падолисті 

приймати нових членів без вступного. 

Проте, ХТО 8 Русинів Єще не належить 

до жадної нашої організацій, 

нехай користае 8 доброї нагоди і вппсуєсь 

до Братства, бо хто не в членом 

Братства, не може бути членом Союва. 

Вкладка мала, а доміч велика, однак 

кождий член мусить платити місячний 

роамет точно, бо як котрий не заплатить 

за. 1 місяць, то буде вичеркненпй. 

Іван Тарбай, секр. 


сьв. Арх. Михайла, відд. 14 P. Н. С. в 

Ст. Луіс, Мо., повідомляв всїх членів, 

що місячні мітинґи братскі будуть від 

тепер відбувати ся все в другу недїлю 

в місяци в новій гали під ч. 2200 S. 

Seventh Str. і що кождий член, котрий 

не явить ся на котрий а мітинґів бев 

важної причини, ааплатжть кару 25 цнт. 

Братство се буде в місяци Н о вен б р і 

принимати нових членів бев вступного, 

а до Союва після статутів. 

Просммо проте всїх Русинів, котрі в- 

ще не належать до жадної нашої орґанївації, 

щоби як найчисленнїйше прибули 

до нас на мітинг1 в падолистї і 

вступили в члени нашого Братства, бо 

ніхто не внае, що его чекав ииттї, а щ0 

вавтра. 

За Видїд: 

М. Ридвик, пред., 

А. Валевский, кас., 

Гр. Копча, секр. 


Усн. Пресьв. Богородиці, жіддї-ж 56 Р, 

H. С., в Allegheny, Ра., повідомляв отсим 

всїх своїх члеиі», що дня 11-го новембрж 

с. р. відбуде ся річний мітинґ в слї 

д у ю ч и порядком днввним: 

1). Звіт касовий і 8 дїялвности в* минувшжй 

рік і t) вжбір нового видїлу. 

Кождий член, котрий' не. явжть ся на 

той мітинґ, буде караний 1 дол. а вшдїловий 

2 дол. 

Іван Бурка, секр. 

В е л и к и й Б а л ь . 

Великий баль устроює братство сьв, 

Володжмжра в Ню Йорку дня 10-го падолиста 

с. р. в Liberty Hill пр* t63 Е, 

Houston Str. Початвк балю о год. 7, 

вечером. Вступ від оеобж S3 центів. На 

сей баль вопрашаемо всїх жю-5орских 

та доохрестажх Русинів і Русинок. Відомо 

вам, дорогі родимцї, що наше братство 

в одно в найбільших, в Ню Йорку 

і околици, *ож відповідно до того постараемо 

ся на сю вабаву о як найлїхппу 

мувику, щоб усї гостї могли доволі 

вигуляти ся. Балевий комітет ручить, 

що усї будуть належите обслу 

же ні а тим самим цілковито вдоволені. 

А. Довганюк, предс., 

А. Шеремета, кас., 

Я. Корнат, секр. 

П е р ш и й в е л и к и й б а л ь 

устроює Сестричне Братство сьв. Ольги 

в Блюмфільд, Н. Дж. в понеділок дня 

5. падолиста с. р. в гали Маца ч. 446 

Bloomfield Ave. Початок о 7-ій годинї 

вечером. Муаика перворядна. Добірнийбуфет 

в власнім варядї. На сей баль ва 

пряшае ся всїх Русинів та Русинок так 

місцевих, як і вамісцевих а то в Newark, 

New York, Jersey City і в подальших 

плвйвів. За Видїл: 

Улька Шведа, предеїдателька; Улька 

Ґбур, касіврка; Марина Хвалжк, секр. 

З а б а в н и й В ал ь 

в користь рускої церкви сьв. Івана Хрестителя 

відбуде ся дня 20 Новембра 

1906, в Гали „Просьвіти" при улици 7. 

С. С. Питсбурґ, Па. Початок балю 

7-ій годинї вечер. Вступ 50 центів. 

Д р у г и й в е л и к и й б а л ь 

устроює Братство сьв. Івана Хрестителя 

в Seymour, Conn. дня 5-ого падолиста 

е. р. в нїмецкий гали при Third Str, 

на {котрий иапраша* ея всїх Русинів 

вамвшкалих в Seymour, Ansonia, Derby, 

Shelton і в ннших плейзах. Початок балю 

о 6-ій годинї вечером і протягне ся 

до 6-ої години рано. Добірний буфет в 

власнім варядї. Перворядна муаика буде 

пригравати під проводом самого професора 

ню-йорскої банди. 

За Видїл: 

Іван Венцко, пред., 

Ірон Горбаль, кас., 

Василь Д. Ванн, секр. 

В е ч е р о к в Н ю - 

устроює Товариство „Зоря“ в суботу 

дня 10-ого падолиста с. р. в Harmonia 

Hall під числом 46 Ave А., на котрий 

має вапросити всїх Русинок та Русинів. 

Мувика знаменита. Початок о годинї 

7-ій вечером. Вступ 20 цнт. від осо 

би. « 

За Видїл: 

А. Корпан, пред., 

П. Драґан, секр. 

Д о в с ї х в ід д іл і в С е е т р и ц т в а 

с ь в . О л ь г и в А м е р и ц ї. 

П овідом ляю 

що 8 причини резиґнації Вп. Е. Струтииьскої, 

в уряду гол. секретарки, я у- 

стаиовляю п. Стефана Калакуку, Р. О. 

Box 4 Jessup, Ра, гол. секр. сестрнчнжм 

аж до слідуючої гол. річної конвенції. 

Касієркою остає на дальше п. Евдокія 

Калакука Box 4 Джесѳп, Па. Каса сестрична 

находитея в банку First Nat‘l 

Bank в Scranton, Ра. на імя: сестрицтва 

сьв. Ольги в Америцї. Во всїх справах 

сест. прошу удавати ся до гол. секретара. 

о. Н. Шдгорецкий, гол: предс. 

В ід о з в а д о в с ї х в ід д іл і в „ С е 

с т р и ц т в а С ьв. О л ь г и в А м е р и 

ц і . “ 

Сим повідомляю всї віддїли „Сестрицтва 

сьв. Ольги в Америцї11, ЩО 8 причини 

ВІДЇ8ДУ до краю Головної секретарки 

тогож сестрицтва, Головний Уряд 

сестрицтва установив мене Головним секретарем 

тогож Сестрицтва до слідуючої 

конвенції. Длятого ввиваю всї віддїли, 

щоби сейчас поприсилали до мене 

всї залеглости з мияувпшх місяцїв, 

як: викази, переступні листи, чеки, моні-ордери 

і т. д., котрі треба виписувати 

иа імя Головної каеіерки: Eudokia 

Kalakuka, Treasurer. Також есис новоприступивших 

членкинь, виключених, або 

суспендованих і т. д. Також щоби поприсилали 

до мене веї декларації і загальний 

спис членькии 8 коесдаго місяця. 

Стефан Калакука, головний секретар 

сестрицтва Сьв. Ольги в Америцї. 

Адресувати треба: 

Р. О. Box 4, Jessup, Ра. 

Д о в с ї х Р у с и н ів в 

М н в іс р а к с , П а . 

Запраша*мо Вас на мітинґ в справі 

будови церкви в Микісракс, Па. 

Мітинг відбуде ся дня 4-го Новембра 

1906, жгалї п. Дмитра Поради під числом 

313 Olivia Street. 

ЗА КОМІТЕТ 

Дмитро Порада, пред. 


с в о в о А ' 44. 

Де *1 

Хто хоче шукати своїх краянів че* 

рев нашу ґазету, мусить ваплатити 

23 центів sa иошдо оголошене наперед. 

Де ві 

Прокіп Базюк, в Котувова, Підгавц- 

■ого повіту в Галичині', лїт 50. П рихав 

до Америши 22 роки тому навад. 

Меншав якийсь час в Ню-Йорку. Ш у 

к а в «го брат 

Michael Baziuk, 

201 Seventh St. 

44-45 Scranton, Pa. 

Де в? 

Петро Кннасввич, пошукує єго брат 

о. Теод. Кинасевич, в Підгорад, п. Ро 

гатин, Галичина. 

П ош укую 

фанилїї Королишин в’ Грабівця тернопільского 

повіту в Галичипї, котра пе 

ребувала до недавна в Болтімор. Хто 

знає що о ній вволить ласкаво донести 

па адресу: 

Михайло Фаґурский, 

512 Commerce St. 

Shamokin, Ра. 

П ош укую 

свовй жінки Анни Бозїмок, в роду Ко 

куляк, в Тильови, пов. Сянок. Хго би 

о нїй внав або довідав ся, нехай дасть 

менї внати на адрес: Vasil wozimok 

130 Dudley S t, Jersey City, N. J., а дістане 

надгороду. ' 44-47 

П ош укую то в ар и ш к и ж и т я , 

чесної рускої дівчини, в віцї від 17 до 

20 лїт, котра би уміла говорити, читати 

і писати по анґлійски і мала 600 

дол. готівки. Я маю добру сталу робо 

ту, варабляю 3 дол. денно, а походжу 

ів села Криниця в Галичині'. 

Зголошуватись прошу листовно по 

можности в фотографією на дресу: 

Гаврило Поглїд, 169 Warren St. Jersey 

City, N. J. 

Ш укаю то в ар и ш л и ж и т я , 

дівчини або вдови від 24 до ЗО лїт 

невеликим капіталом. 

Я розмавляю 5-ма язиками і заробляю 

15 дол. тижнево. Зголошуватись прошу 

листовно по можности 8 фотоґрафією 


L. М. Theodorow, 

610 S. Front st. Philadelphia, Pa. 

Адрееар Братств. 

P. H. Союза 

• 

Від. 5. Братство сьв. Петра 

Павла в Мт- Кармел, Па. А 

Мільо, предс., М. Болтун, кас. 

І. Дзятко, секр. Мітинґи від 

бувають ся в кожду , недїлю 

по 15-іи. Адреса братства: John 

Jatko, 123 Walnut St., Mount 

Carmel, Pa. 

Від. 8. Братство сьв. Арх. М* 

таїла в Елмайра Гайте, 'Н. Й, 

Михайло Калинич, предеїдатель, 

Козьиа Мовчан, касієр 

Іван Тарбай, секретар. Мітжнґи 

відбувають ся що місяця 

все першої недїлї по двайця 

тім о 1-шій годинї по полу 

дми в гали під церквою. Адрес 

: John Tarbay, 3041 Horsheats 

Bouliward, 

Elmira Heights, N. Y. 

Від. 10. Братство сьв. An. Петра 

і Павла в Ансонїї, Кон. Я, 

Качмар, преде.; П. Роицьо, кас.; 

Я. Рогач, секр. Мітінґи відбувають 

ся в послїдню суботу 

місяця о год. 7-мій вечером. 

Адреса братства: J.' Rohacz, 

Box 211, Ansonia, Conn. 

Від. 14. Братство сьв. Арх. Михаїла 

в Сент Луіс, Мо. Мих, 

Ридзик, предсїд., Олександер 

Валевский, кас., Гриць Копча, 

секретар. Адреса: Gregory Корcha, 

173 St. George St., 

St. Louis, Mo. 

Від. 18. Братство сьв. Івана Хре 

стителя в Сімор, Конн. Іван 

Венцко, предсїдат., Ірон Горбаль, 

касієр, В. Д. Ванн, секр. 

Мітинґи відбувають ся в по 

слїдну суботу кождого місяця 

о 7-міи годинї вечером. А- 

дрес: W. D. Wann., Box 95 

Seymour, Conn.J ’ 

Від. 25. Братство сьв. Івана 

Хрестителя в Травґер, Па. 

А. Семаницкий, предс.; Я. Ю- 

щак, кас.; М. Ющак, секр. Мітинґи 

відбувають ся в першу 

недїлю місяця. Адреса братства: 

Michael Juszczak, Box 251 

Southwest, Pa., 'Westmoreland 

Co. 

Від. 27. Братство сьв. Петра і 

Павла в Ґлен Лайон, Па. Іван 

Маркович, предс., Данило Ґарбера, 

кас*, Лешко Фринцко секретар. 

Мітинґи відбувають 

ся другої неділі по п я т н а й - 

цятім в школї під ц е р к в о ю . 

Відд. 55. Братство трьох Сьвятжтелїв 

в Витні, Па. Іван Сопчншак, 

предсідатель, Спірид 

Горощая, касівр, Петро Квочка, 

секретар. Мітинґи відбувають 

ся кождого місяця все в 

недїлю по пятнайцятім. Адрес 

Petet Kwoczka, Box 84, 

Whitney. Pa. 

Від. 38. Братство сьв. о. Нико 

лая в Оборн, Н. Й. М. По 

ляньский. предс., В. Базарник 

кас., С. Мельник, секр. Мі 

тинґи відбувають ся кождої 

першої ведїлї в салї 'під ру 

скою церквою при Washington 

str. Адреса братства: Stepen 

Melnyk, 263 Seymour str., Au 

bum, N. Y. 


Павла в Сиракюз, Н. И. Ф, 

Глива, пред.; Г. Гнатко, кас. 

А. Варян, секр- Мітинґи від 

бувають ся в першу недїлю 

місяця. Адреса братства: An* 

drew Warian, 105 Ontario Str. 

Syracuse, N. Y. 

Від. 40. Братство сьв. Ілії прор 

в Скрентон, Па. Іван Лезїнь 

ский, предс., Тимко Шеремета 

касієр, Демко Лешко, секрет 

Мітинґи відбувають ся кождої 

четвертої недїлї в церковній 

галї сьв. Івана Хрестителя 

Адреса: Demko Lesko, 

440 Alder St., Scranton, Pa. 

Від. 42. Братство сьв. О. Нико 

лая в Пасейк, Н. Дж. Ант. 

Кузмич, предс., Конст. Петрик, 

кас., Алекс. Хованець, секр, 

Від. 45. Товариство „Любов41 в 

Филаделфії, Па. Мих. Поляк, 

предс., А. Вислоцкий, касієр 

С. Демків, секретар. Мітинґи 

відбувають ся-під ч. 230 Pine 

Str: Адреса секр.: S. Demkiw; 

214 South St., Philadelphia, Pa, 


Павла в Плимавт, Па. А. Ка 

нюк, предс., І. Гринкевич, кас 

Ст. Гриняк, секр. Адреса: St, 

. Hryniak, 544 W. Main str. 

Plymouth, Pa. 


Павла в Ambridge, Ра. П. Се 

редницкий, предс., Ф. Яромей, 

кас., Г. Скубіж, секр. Мітин 

ґи відбувають ся в другу не 

дїлю по першій. Адреса брат 

ства: G. Skubiz, Box 214, Ambridge, 

Ра. 

Від. 52. Братство сьв. Івана Хрестителя 

в Голйок, Масс. Ми 

хайло Беля, предсідатель, Ст, 

Ключка, секретар. Мітинґи 

відбувають ея все першої неділі 

в місяци точно о 2 год, 

по обіді під ч. 629 иа Summer 

St. в нїиецжім клюбі. Адрес: 

St. John the Baptist Society, 

13 South Str. Holyoke, Mass. 

Від. 53. Братство сьв. О. Николая 

в Пітсбурґ, Па. М. Дмтг 

трів, предс., Т. Ґут, кас., П. 

Пашуляк, секр. Мітінґи відбувають 

ся в другу недїлю по 

першім в рускій школї при 

улицї 7-ій. Адреса братства: 

Peter Paszulak, ЗО Sixth str., 

S. S. Pittsburg, Pa. 

Від. 55. Братство сьв. Петра і 

Павла в Карнеґі, Па. Антін 

Астряб, предс., Лучка Кутин, 

кас., Іван Даньковский, секр. 

Адреса: 26 Broadway str., Carnegie, 

Ра. 

Від. 61. Братство сьв. Ап. Петра 

і Павла в Донло, Па. А. Шеремета, 

предс., Ю. Петрик, кас., 

А. Чінґель, секр. Мітинґи 

відбувають ся в другу недїлю 

по першім в руско-словеньскій 

салї. Адреса братства: Andrew 

Czingely, Box 222, Dunlo, 

Pa. 

Від. 66.^ Братство^ Сьв. Андрея в 

Ню Иорку, Н. Й. Данило Павлик, 

предс., Гриць Пиртко, касієр, 

Павло Зятик, секретар. 

Мітинґи місячні відбувають ся 

все в рПятницю по десятім о 

годинї 7£ в гали п. Міхалика, 

ч. 1341 Ave А, в Ню Йорку. 

Адреса: Paul Ziatyk, біб Е. 

70th St., New York, N. Y. 

Від. 73. Братство кн. Данила в 

Правиденс, Р. Ай. М. Борис, 

предг, Н. Стельмах, секр. Мітинґи 

відбувають ся кождої 

першої недїлї в місяцю. Адр. 

братства: N. Stelmach, 45 Dvke 

Btr., Providence, R. I. J 

т5г" ^Ратст?° сьв. Стефана 

® 5 

предс., 

0рКпИЛ’т,а 

Ст. Кабан, 

Івкас., 

Станько, 

Т О- 

нисик, секр. Мітинґи відбувають 

ся в четверту неділю місяця 

у Ст. Кабана. Адрео*. 

St. Onysyk, Box 16, YorkviUe,' 

Від. 80. Братство сьв. Михаїла 

в Плезент Валі, Па. П. Славиняк, 

предс., П. Красняяив 

кас., І. Тернавчик, секр. Мітинґи 

відбувають ся в неділю 

по 15-ім. 

Від. 83. Сестрицтво сьв. Любови 

в Карнеґі, Па. Т. Пронько, 

пред., З.Говда, кас., о. Г. КульчицкиЙ, 

секр. Мітинґи відбу. 

вають ся в першу неділю кождого 

місяця в рускій школі. 

Адреса сестрицтва: Rev. Gr 

Kulczycki, 214 Jane Str., Cari 

negie, Pa. 

Від. 85. Братство сьв. Арх. Михаїла 

в Гейзелтон, Па. М. Мардішяк, 

предс., М. Носаль, кас., 

Адам Романьчак, секр. Адреса: 

Adam Romanczak, 516 East 

Broad St., Hazleton, Pa. 

Від. 88. Братство Успенія Пр. 

Дїви Марії в Крос Форк, Па. 

Сидор Мацко, предс., Іван Фецич, 

кас., Теодор Панцьо, секр. 

Мітінґи відбувають ся в першу 

недїлю по 20-тім кождого 

місяця в домі С. Мацка. Адреса 

братства: Theodore Pancio, 

Box 64, Cross Fork, Ра. 

Від. 91. Братство сьв. Дииитрія 

в МикисраксДіа- Я. Зьвіринь- ~ 

ский, предс.; І. Порада, кас.; 

Ф. Кавалко, секр. Мітинґи 

відбувають ся в тре-йо неділю 

місяця. Адреса братства: F. 

Kawalko, Box Ц 7? МсКееа 

Rocks, Ра. 

Від. 99. Братство сьв. Отця Николая 

в Вилксбери, Па. М. 

Ковалшшш, пред.; С. Лукач, 

кас.; А. Шкробяк, секр. Мітинґи 

відбувають ся в церковній 

салї North Main Str. 

Від. 103. Братство сьв. Отця Николая 

в Експорт, Па. В. Чупа, 

предс.; М. Чупа, кас.; А. Сурановнч, 

секр. Мітинґи відбувають 

ся по 15-ім кождого 

місяця в домі В. Чуті. 

В. 104 Братство сьв. О. Николая 

в Перт Амбой, Н. Дж. М. Ваверчак, 

предс., П. Голодискпй, . 

кас., К. Шкурат, секр. Мітинґи 

відбувають ся в другу неділю 

місяця о год. 2-ій пополудни. 

Адреса: К. Szkurat, 

390 High St., Perth Amboy< 

ft. J. 

Від. 108. Братство сьв. Володи 

мира Вел. в Ню Йбрку, Н. ЇІ 

A. Довганюк, предс., А. Ше 

ренета, кас., Я. Корнат, секр 

Мітинґи відбувають оя кож 

дої остатної суботи перед пер 

шим при 46 Ave A, New York, 

Адреса: Jacob Kornat, 186 

Stanton St., New York, N. Y. 

Від. 121. Братство сьв. Івана 

Хрестителя в Трентон, Н. Дж. 

B. Дубчак, предс., І. Гудак, 

кас., І. Зїмяньский, секр. Мітинґи 

відбувають ся в першу 

недїлю місяця в рускій школї 

при удицї Grant. Адр. братства: 

John Zimianski, 22 Islon 

Alley, Trenton, N. J. 

Від. 123. Братство Пресьв. Дїви 

Марії в Скрентон, Па. Гриць 

Василик, предсідатель, Максим 

Ґлух, касієр, Йосиф Запоточний, 


ся що місяця все в 

другу недїлю по першім в 

Lukan-a гали на Pine Brook. 

Адрес: Joseph Zapotoczny, 

1108 Meade Ave., Scranton,Pa. 

B. 127. Братство сьв. о. Нинолая 

в Бофало, Н. Й. Николай Буката, 

-предсідатель, Васпль 

Шелест, касівр, Іван Тимкович, 


ся в другу недїлю по 

першім. Адрес : Nicholas Bukata, 

24 Gay St., Buffalo, N.Y. 

Від. 131. Товариство „Заокєаньска 

Україна1 в Бофало, Н. її. 

Г. Самотїс, предс., X. Яремка, 

секр. тов., Т. Скробала, севр. 

Союза. Мітинґи відбувають ся 

в салї під ч. дому 124 Amherst 

str., Buffalo, N. Y. 

Від. 132. Товариство „Сїча в 

Мікиспорт, Па. П. Сова, предс., 

М. Фринцко, кас., Т. Каськів, 

секр. Мітинґи відбувають ся 

в суботу по 15-ім в гали церковній. 

Адреса: Theo. Казkiw, 

Box 506, McKeesport, Га. 

Від. 135. Братство сьв- Георгія 

в Смок Рон, Па* Н. Лавер, 

продс., М. Мандзяк, касівр, А. 

Клпм, секр. Мітинґи відбув*- 

Я

44. С В О Б О Д А 

ЮТЬ СЯ в другу неділю по 

першім. Адреса: Anthony Klym 

Box 26, Smoke Ban, Ра. 

Від. 137- Братство сьв. Георгія 

в Вест Сенека, Н. И. А. Боднар, 

предс.; П. Манько. кас.; 

І. Горох, секр. Мітинґи відбувають 

ся в другу недїлю 

по першім. Адреса братства: 

John Horoch, 619 Center str., 

West Seneca, N. Y. 

Від. 138- Товариство І. Наумовича. 

в Філядельфії, Па. К. 

Смакула, предс., А. Келлїй, кас., 

С. Мурянка, секр. Адреса: 

440 Olive str., Philadelphia, Ра. 

Мітпнґи відбувають ся в другу 

недїлю місяця. 

Реформи на кладовище. 

Насамперед мусить бути 

вдавлена революція, всі невдоволені 

з теперішного ладу 

державного будуть вивішані 

і вистріляні, Росія 

має бути перемінена в величезне, 

засіяне могилами ложені на час довший, нїж 

кладовище, а відтак допер- ad calendas graecas. Окрім 

ва прийдуть ліберальні реформи. 

— Таке заповідає би мають бути 8 Д ЇЙ С Н Є Н І 

дрібних обіцянок, котрі ві 

оголошений указом цар- зараз, всї важнійші реформи 

правительство вастері- 

ским комунїкат російского 

правительства, така є програма 

Стрлнпіна. Росія дов 

гае Думі, котра доперва за 

пів року має бути вибранаго 

ждала на сю програму. 

Що в ній будуть грозьби 

Мимохіть насуває ся питане: 

Чому 

і пусті обіцянки, ніхто не 

правительство, 

сумнївав ся. Однак надіяли 

ся, що окрім грозьб і 

обіцянок програма заповість 

бодай одну яку конкретну 

реформу, котра могла 

би успокоїти населене 

Росії надїею, що держава 

таки з часом буде могла 

перемінити ся в конституційну 

державу без моря 

крови. Тимчасом і ся програма, 

як всї дотеперішні 

програми російских правительств, 

зліплена з самих 

грозьб і голословних та пустих 

обіцянок. Комунїкат 

Столипіна доказує, щоцарске 

правительство, хоч вже 

рішило ся дати Росії конституційний 

лад і конституційну 

управу, без кнута 

в руцї не уміє відвиватя 

ся до народу, що навіть, 

коли прирікає уступки і 

реформи, робить се під знаком 

шибениці. 

Що з того, що комунїкат 

заповів, буде сповнене, і 

як воно буде виконане, ніхто 

ниві не потрафить виворожити. 

Одно лише певне: 

Росія дістає -виїмковий 

стан з наглими судами, я- 

ких історія не знає. У всіх 

округах, в котрих оголошено 

воєнний стан, або 

стаи скріпленої охорони, 

будуть ваведені „полеві воєнні 

суди", бев слідства, 

без переслуханя сьвідків. 

Замість депортації на Сибір, 

кождий що попаде в 

руки такого суду, до 24-ох 

годин эависне на шибеници. 

Богата в воєнні суди 

історія — з винятком істо 

рії панованя Польщи на 

Україні, — таких судів не 

внае. Ся новість є заслугою 

Столипіна і ся „ре* 

форма44 буде на віки звя 

вана 8 его іменем, Военни 

ми судами, котрі вже нині 

урядують, або зачнуть у- 

рядувати вавтра, Столипін 

хоче зреформувати Росію, 

хоче дати їй „новий лад, 

оснований на ваконї і раціональній 

своободї“ , ,,сво 

боду віроісповіданя, нена 

рушамість особи, горожань 

ску ріввість44. Сї реформи 

ааповів Столипін рівночасно, 

одним віддихом ра80М 

8 проголошенем наглих су 

дів... воєнних... Цинізм і 

шал! 

Воєнні суди мають функ 

ЗАГАДКА. 

ціонувати всюди, де заведено 

воєнний стан, або кує уже від довшого часу 

Слідуючу загадку публї 

скріплену охорону. Твори- часопись „Boston American*4. 

ти будуть їх самовільно Ось она: 

ґубернатори, а в їх склад Разу одного мав мійський 

мають увійти виключно о- судія розправу, в котрій 

фіцири. Від с и х судів нема як звичайно була женщина. 

відклику, нема апеляції. Покликану, питає судія : 

Суди зберуть ся до 18 годин 

по евентуальних б у н Symonns**, відповідає вона. 

„яв ся навиваєш? „Jane 

тах, заворушенях і атента .Кілько маєш літ44? питає 

тах, а їх вироки будуть виконувані 

найдальше до 24 сьвідок, „Я є найстарша 

судія. ,,W ell‘4, відповідає 

в 

годин. Найбільше зависне 

на шибеници таких, котрі 

з революційних рухом не 

мають нічого спільного. Сї 

суди, то одна позитивна 

річ в програмі Столипіна. 

Все инше, то обіцянки, від- 

воли воно вже так респек 

тує Думу, що не хоче само 

полагоджувати справ на 

НИРКАМИ. 

ПСИ І КОТИ З НОВИМИ 

лежачих до компетенції Д у На зборах бритийського 

ми, не скликує її сейчас. товариства лікарського в 

Прецінь правительство, котре 

хоче побороти завору* нел, університетський 

Торонтї оператор д-р. Коршеня 

і атентати, знає, що професор в Ню Йорку, показав 

сими днями два коти 

по скликаню першої Думи 

заворушеня притихли а а- і два пси, що мали встав 

тентати устали, а викликало 

їх на ново розвязане 

Думи. Замість заводити воєнні 

суди і засівати цілу 

Росію шибеницями, ліпше 

скликанем Думи відразу у- 

тихомирити Росію і не давати 

такою програмою, як 

послїдна програма Столипіна, 

революціонерам нового 

оружія в руки. 

Зміст комунїкату Столипіна 

і заряджене нових, 

небувалих в сьвітї репресійних 

средств, можна пояснити 

хиба тим, що окружене 

царя опанував якийсь 

шал. Всї ті репресії деспотизму 

не виратують, бо не 

убють тої сьвідомости, яка 

о конечности конституційного 

ладу опанувала най 

ширші маси російских- народів. 

Заворушеня раз здавлені, 

вибухнуть в короткім 

часі з подвоєною силою 

Се невдоволене мас * доте 

пері шного ладу, є також 

невичерпаним жерелом для 

боевих дружин російскої 

революції. Згинуть СОТКИ ' 

руки ката, або й від власної 

бомби, то на їх місце 

прийдуть сотки других. Ц і 

лий сьвіт переконаний, що 

анї зарядженими вже, анї 

евентуальними еще острійшими 

репресіями російске 

правительство революційного 

руху не здавить. Лише 

побите сліпотою окружене 

царя не хоче сего 

знати. Ратоване потрясеного 

в своїх підвалинах автократизму, 

ратоване панованя 

бюрократії такими 

средствами, як воєнні суди, 

доведе до того, що за у- 

спокоене Росії цар і бюрократія 

будуть мусїли заплатити 

дорожше, будуть 

мусїли 8 своєї власти Відступити 

народови більше, 

ніж се, чим сей народ нині 

вдоволив би ся. 

Веячина. 

родині. Єсть нас пятнайцять, 

а межи уродинами 

кождої було акурат рік і 

пів. Я маю вісім разів тілько 

лїт, що моя сестра Ева, 

вотра єсть наймолодша в 

родині. То ви можете собі 

вирахувати, кілько я маю 

лїт. Читателї висше поданої 

часописи подають кождого 

дня відповіди — загадки 

однак нїхто еще не 

відгадав. 

Ану! хто з поважаних 

читачів „Свободи44 відгадає 

сю загадку, зволить подати 

до ґавети „Свободи4*. 

П. М. 

лені нові нирки, виняті 

иншим вотам і псам. -Зьвірята 

з новими нирвами мають 

ся цілком добре, а 

нирви функціонують у них 

цілком правильно. Одна 

кітка вже від двох місяців 

має нові нирки. Декотрі 

лікарі віщують тим дослідам 

д-ра Корнеля важні 

успіхи також і при лїченю 

людий, хоч поки-що признають, 

що для хорих 

людий трудно буде роздо 

бути нирки від здорових. 

ОСТРОВ РОБІНЗОНА. 

Підчас послїдного землетрясеня 

в полудневій Америцї 

филї Великого (инакше: 

Спокійного) океана 

затопили так званий остров 

Робінзона. 

Остров Робінзона належав 

до ґрупи трох островів, відомих 

під спільною назвою 

Жузи Фернандец, які знаходять 

ся кільканайцять 

миль від чілїйських берегів. 

Довший час на сих остро 

вах тримали злочинців, а 

потім їх наймали під випас 

скотарам. Сї острови належали 

де републики Чілі. 

Звідки взялась назва: 

„Остров Робінзона?*4 

Підчас війни Німеччини 

і Анґлїї з Францією, 1701 

—1715 p., Анґлїйцї задумали 

зупинити француську 

торговлю в еспаньских кольонїях. 

Для сеї мети вони 

посилали воєнні кораблі на 

Великий океан. 

Два такі кораблі узброїли 

1708 р. брістольські купці 

і зробили начальником сих 

кораблїв капітана Byда Рожера. 

Дна 2. лютого 1709 

р. сї кораблі задержали ся 

при островах Жуан Фернандец, 

щоби набрати води; 

на островах сих, яв газали, 

нїхто ніколи не жив. 

Тимчасом Анґлїйцї побачили 

на однім острові огонь 

і капітан післав човни, щоби 

довідати ся, хто живе 

на острові. Човни привезли 

тілько одного чоловіка 

одягненого в эьвірячі шкіри. 

Капітан довідав ся від 

него, що він зве ся Олександер 

Селкірк, був стерником 

на однім корабли, 

посварив ся з капітаном 

того корабля і ва кару его 

полишили на острові, де 

він пробув чотири роки і 

чотири місяцї. 

Капітан Вуд Рожер записав 

пригоди Селькірка і 

вони були потім надруковані 

в одній німецькій . Газеті, 

в Гамбурзі 1713 р. На 

основі сего оповіданя анґлїйський 

письменник Д а 

нило Дефое написав свою 

знамениту повість „Пригоди 

Робінсона,44 що її доси 

8 великою охотою читають, 

особливо дїти і молодь. Та 

повість є переведена й на 

руську мову і можна еї 

дістати в книгарни Тов. ім. 

Шевченка у Львові а також 

в Рускій Книгарни в 

Скрентон, Па. 

СЛАВЯНЬСКА ВИСТАВА 

В ПРАЗІ. і 

Як подає „Рідний Край**, 

полтавска ґубернска вемска 

управа одержала сими днями 

з ческої Праги запит, 

чи спочуває вона в тому, 

щоб склала ся в Празі 

славяньска вистава і чи 

годить ся вона з часом вистави, 

призначенйм на 

1910 рік. Дуже цікава річ, 

що сей запит висловлено 

у к р а їн ь с к о ю мовою, 

а не офіцияльною 

росийскою. Виходить, що й 

Чехи призвичаюють ся до 

україньскої мови не через 

те лиш, що вона їм братня, 

а й через те, що се мова 

80 мілїонового народу україньского. 

Ся славяньска 

вистава має у найблизший 

час замінити ту всеславяньску 

виставу, яку мало 

ся класти в Петербурзі а 

котра через попередні й 

сучасні події відложена на 

необмежений час. Славяньска 

вистава має бути дуже 

щкава. Зарядчики тої вистави 

поставили для себе 

завданя, щоб славяньска 

вистава в ческій Празі 

виявила повний образ 

культурного і промислового 

стану уеїх славяньских народів, 

щоб всякий, хто роз 

глядати-ме сю виставу 

уявив собі, який історично 

культурний образ має кожний 

славяньский народ 

наскільки кождий славяньский 

народ розвів свою лі 

тературу, науку, штуку, 

усякий свій промисл, 

якого живуть люди, свої 

ремесла, свою торговлю 

инше. Засланий до полт. 

губ. зем. управи запит 8 

поводу славяньскої вистави 

підписано ,, Тимчасовим 

відділом для уладженя 

славяньскої вистави в Празі 

в 1910 році**. 

------ J 1 0 

ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА 

ОДІЖ МО ЛОДІЖИ ШКІ л ь 

НОІ, яка пропала в шволї 

підчас шкільної науки? Се 

питане рішив на днях вис 

ший суд в Гамбурзі. Одно 


________ Стор., 7. 

му ученикови пропав плащ, 

завішений в коритари 

шкільнім. Мати подала жалобу 

на управу школи і 

суд васудвв заряд на зво 

рот відшкодована в сумі 70 

марок. Подано ось такі мотиви: 

„Родичі, котрі посилають 

діти до школи а 

платять оплату, вавлючають 

певного рода договор; 

школа дає науку, опіку і 

т. д„ а родичі дають оплату. 

Заряд школи мусить 

отже так варядити, щоби 

сї, що користають зі школи, 

не поносили ніяких 

страт. До сих варяджень 

належить і безпечне місце 

ЗаХИСТ ДЛЯ 8ЛОЖЄНИХ чи 

повішених частий одежи 

плащів, шапок чи вапелюхів 

і т. д.). Коли отже ученив 

нічого не аавинив і не 

спричинив легводушно у- 

трати своїх річий — тоді 

відповідає власть швільна 

за все і має поврити вошта 

відшводованя. 

ЦАРОКІ ДОБРА. 

З вісім мілїонів десятин 

(1 десятина—109 гевтара) 

землі, що належать до апа- 

нажевих д іб р ,. між ними 

пять мілїонів десятин лїса, 

має бути на основі увазу з 

29-го серпня с. р. 1,800.000 

десятин проданих селянам. 

Питане тепер, вілько ;лишае 

ся ще цареви землі? 

Відповідь на се не тава легва, 

бо цар має в европейсвій 

Росії богато дібр, вотрих 

простір дуже трудно 

обчислити. Ті добра то его 

приватна власність, бо доходи 

з апанаженвих земель 

пливуть лише в части до 

царевої скарбниці. Крім того 

належать до царя на 

Сибіри альтайсва вопальняна 

область і в Нерчиньску. 

Альтайска копальняна область 

обнимае простір 880, 

000 квадратових верст або 

7,800 ґеоґрафічних квадратових 

миль, отже десять 

разів так веливий яв Швайцарія. 

Ся область ье належить 

до державних домен 

(що виносять без апанажевих 

земель 112.280,000 де 

сятин, з котрих 108.021,000 

десятин вкриті лїсом), але 

творять частину т. зв. ка 

бінетових дібр і е чистою 

приватною власностію царя. 

Власностію кабінету 

стала ся область в полови 

нї 18-го столїтя, за посе 

редництвом Демідова, ко 

трий перший розпочав тут 

кольонїзацію і копальняний 

промисл. Нерчиньскі добра 

творять осьму частину забайкальскої 

области і обіймають 

538,890 квадратових 

верст. „На полудни грани 

чать вони з Монголією і 

займають найбільшу частину 

трикутника, утвореного 

між ріками Шілька, Арґун 

1 Амур пише Кенан в своїм 

творі про Сибір. Сему 

авторови завдячуємо також 

живописний опис Альтайских 

гір. „Ще ніколи в 

моїм житю — каже американьсвий 

подорожний — не 

бачив я гірскої країни, тавої 

гарної як ся, хотяй я 

перейшов здовж і поперек 

Сіеру Неваду, гори в Нікарагуа, 

на Камчатці і Кавказі. 

Коли е де на сьвітї 

Ікрасше положене село як 

І ся стація, то я об’їду 8ЄМлю 

довкола щоби его віднайти!“ 

Будь що-будь царь 

не є ще такий бідний чоловік, 

коли він задержуе 

собі ті обі копальня ні области, 

що поминувши вже 

їх величину, славлять ся 

мінеральним богатством. Є- 

го предки, пр. Петро Вел. 

вдоволяв ся далеко скром- 

нїйшим добром. Зараз як 

лише обняв правлїне державою, 

передав свої добра, 

унаслїджені від батька і дї- 

діа, державі. Для себе задержав 

лише одну посілість 

8 800 підданими в новгородский 

Губернії, що у- 

важаеть ся батківщиною 

родини Романових. 

Перши Руский Банк 

в Н аяґара Фоле 

і окодкци 

і Аґентура Рільно- 

Нотаріяльиа 

П етра Ш евчика 

в N IA G A R A FALLS, N. Y- 

Братя Русини! Посилайте 

гроші вашим родинам 

через Банк Шевчика, бо 

тодї ви певні, що ваші 

гроші не могуть пропасти. 

Не від днесь знають люди 

Шевчика як стародавного 

бизнесїста. Від року 1896 

провадить він свій інтерес 

і по щироруски обходить 

ся з людьми. В протягу 10 

літної працї не найде ся з 

Єго костумерів анї оден, 

щоби був скривджений на 

одного цента. Єсли би хто 

знайшов ся з костумерів 

при посилці гроший або 

купнї шифкарт скривджений 

на яку небудь суму то 

зволить зголоситись публично 

а дістане надгороду. 

Шевчик продає шифкарти 

на всі корабельні лінії 

з краю і до краю, в Америці 

і на цілу Канаду до 

веїх портів. 

Він эалагоджуе також всякі 

справи війскові. Хто занедбав 

контролю або вправи 

а не хоче .мати жадної 

кари при повороті до родинного 

краю, або жадав 

би собі відбути тут асентерунок, 

ніхай удасть ся до 

него. При кождій спосібности 

удавайтесь до него, а 

він вам поможе, бо єсть 

нотариушом публичним. 

Шевчик спродає доми і 

лоти на цілий Наяґара Фоле 

і околицю о много дешевше 

як другі аґенти. Тож 

горніть ся до свого брата 

Русина, а чужих ще вам 

ворогів покиньте. 

Єго адрес: 

Pet^x -Szewczyk, 

1223 Е. Falls St., Box 243. 

Niagara Falls, N. Y. 

Зол. годинник і ланцушок 

№ * ДАРОМ 

волоте перо також. 

Правдиве, золоте перо гарантоване 

поволочуване 

14 к. золотом, приходить 

в гарпій скрипочцї. Продають 

Єго всюди по 2 дол. 

Пішли нам 50 ц. і свій 

адрес & ми вишлемо Тобі 

І І се гарне перо і 2Ь всіляких 

волотих річий по 10 ц. одна. Коли 

іх продаш і дістанеш 2.50 дол. задерж^ 

собі 50 центів а нам пішли 2 дол., тод. 

ми вишлемо, тобі 8овсїм даром Американьскпй 

волочений годинник, гваравтований, 

що буде держати доб-іе час. 

Можете дістати мужеский або жіночий 

годипнпк і не буде тебе коштувати ні 

цента. Висилаєм для дївчат перлове пі 

ро і хрестик сли волять се вмісто во- 

лотого нора ва 50 центів, які тобі ввернуть 

ся, коли продаш волоті річи. ;,.w 

CROWN JE W E L R Y CO- 

Dept. 467, 163 E. Randolph St., Chicago,Iil. 

ПАМЯТАЙТЕ НА ХЛОП 

СКИЙ СТРАЙК. ФОНД!

сюр. a. 

Росийска 

Охотнича Флота 

Нова пасажирска пароплавна 

лінія з Н ю Й о р к у д о Р о т е р д а м 

і Л ї б а в и або назад в с е п е р е с ї- 

I 

дапя великими двошрубовими, 

скорими пароплавами „Смолонск“, 

„Петербург4 і ^Саратов1" 

Д о р о г а з Н ю Й о р к у д о Р о - 

т е р д а я а б о н а з а д , т р е в а е 0 д е н ь ; 

з Н ю Й о р к у д о Л І б а в н а б о 

н а з а д 1 2 д е н ь . 

Цїна шифкарт: 

З Н’^ Иорку до Ротердам або 

з Pcrj-рдам до Ню Иорку перша 

кляса 70 дол., трета кляса ка 

ю т а 37 дол., т р е т а к л я с а з а г а л ь 

н а ЗО д о л . 

З Ню Йорку до Лїбави: перша 

кляса 87 дол., трета кляса 

каюта 47 дол, т р е т а к л я с а з а 

г а л ь н а 37 д о л . 

З Лїбави до Ню Иорку: перша 

кляса 87 дол., трета кляса 

каюта 44, т р е т а к л я с а з а г а л ь н а 

3 4 д о л 

Кораблі відходять з Ню Иорку 

„Петербург**: Вторник 13 Новембра 

в полуднє. 

„Смоленск": Вторник 27 Новембра 

в полуднє. 

Генеральні Агенти: 

С. В. R ichard & Co. 

31—33 Broadway, New York. 

Годвнка на цїле жите $5.95 

Правдивий 14 к. ЗОЛОТОМ 

C S O повнений а не поаолочух 

ваний годинник стемн- 

M jt,'J~i^ л ь о в а н п й в середині „14 к 

^«Гарантований на 20 лїт“. 

їй}-. л ^Й^йВиглядав як щиро зологий 

годинник але е сильнїйший, 

гарно ґравірований 

або простий в ш'клевим 

Американьским осередком, нкмінцями, 

волосом і білям емалїйоваким 

ціферблятом; можете его дістати в якій 

небудь велнчинї: мужеокий нумер 18 

або 16 і жіночий, нумер 6 або 0. Висилаєм 

експресом С. О. D. і иоявалявмо 

вго оглядати перед ваплачвпем. Сли 

перекопаєш ся, т о се и&йлїпкий годинник 

ва сї гроші, заплати аґектови $5.95 

і коїпти експресу. Гарний ланцухек 

додаєм даром, а хто пришле вперед 

гроші, дістане гарне волете перо аб« 

8олотіій ланцушок і хрест дариї і ваощадить 

кошти експресу. Не бій ся: ми 

стоїмо sa се, що говоримо. Той сам годинник 

в осередком Elgin о $2.00 більше. 

Пашо вправно що хочеш. 

е*> 

C R O W N J E W E L R Y C O . 

Dept 166,163E. Randolph St., Ch cigi,111. 

Одинокий 

руский идионат і нотар 

з Галичини 

Др. Юлїян Чупка. 

Всі справи в судах і у скьае 

рів в доиітих Лклерне і Лякавална. 

^ 

Всї справи судові, повногіластп, 

контракти, справи війскові 

в Галичині. 

З N. Main Str., Wilkes-Barre, Ра. 

там де банк Неймета. 

И р н їз д з к а є д о С к р е н т о н щ о 

П о н е д іл к а і Ч е т в е р г а о г о д и н ї 

6 веч ер оаг- 

402 S. Washington Ave., 

Scranton, Ра. 

там до банк Рапхмана. 

&OCHAL.ISM is the coming leane in politic*, 

Voo may be for it er against it, Dut In either case 

you need to understand it, and so you need to read 

Ttia international Socialist Review

44 - Свобода

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?