Завантажити pdf - Народна армія - Міністерство оборони України

4 ПРОФЕСІОНАЛ «НАРОДНА АРМІЯ»СУБОТА, 8 ГРУДНЯ 2012 РОКУГАРНІЗОНПора зрілості«Десни»Селище Десна знаходитьсяв мальовничомумісці Чернігівщини. Йогооточують ліси, порядпротікає однойменнарічка. Але не тільки чудовимикраєвидамипривертає до себе увагуця місцевість. Адженині хіба що малюки незнають, що саме тутдислокуєтьсянайбільший і найпотужнішийу ЗбройнихСилах України навчальнийцентр — 169-й навчальнийцентр Сухопутнихвійськ.Щороку в ньому проходять підготовкудекілька тисяч військовиків, які згодомроз’їжджаються до частин по всійУкраїні. І саме сьогодні цьому військовомуколективу, яким командує полковникІгор Танцюра, виповнюється 70 років.До витоківЯкщо звернутися до історії, то нинішній169-й навчальний центр своїм коріннямсягає 5-ї гвардійської Звенигородськоїорденів Бойового Червоного Прапора таОлександра Суворова ІІ ступеня повітрянодесантноїдивізії.Її формування розпочалося у груднігрізного 1942 року в районі Киржач-БельковоІванівської області на базі трьох повітрянодесантнихбригад 9-го повітрянодесантногокорпусу.Дивізія комплектувалася в основномуз воїнів-фронтовиків, серед яких булиучасники битв за Москву, Ленінград, Ростовта Тихвин, десантники, котрі оборонялиСталінград. Бойове хрещення частинаотримала 14 березня 1943 року при форсуваннірічки Ловать у складі 68-ї арміїПівнічно-Західного фронту при ліквідаціїКозьмо-Дем’янського угруповання ворога.Весь квітень 1945 року воїни з’єднання,стримували наступ гітлерівської танковоїдивізії «Райх». 8 травня дивізія розпочалаконтрнаступ, переслідувала ворога іна річці Уббс зустрілася з 3-ю американськоюармією в районі містечка Амштеттен.В повоєнний період довгий час дивізіядислокувалася як стрілецька у Білій Церкві.Аж поки у 1959 році з’єднання не перемістилив село Виползов, де військові й заснувалиселище Десна та власними рукамистворили інфраструктуру, яка функціонуєі сьогодні. Згодом дивізія стала навчальноюі танковою та почала готуватимолодших фахівців для Сухопутних військ.А 1987 року була переформована в 169-йгвардійський окружний навчальний центр.Із набуттям Україною незалежностіособовий склад центру одним з першихсклав присягу на вірність Українськомународові, а в жовтні 1994 року йому буловручено Бойовий прапор.85 тисяч дляЗбройних Сил— Головним завданням навчального центрунині є забезпечення Сухопутнихвійськ кваліфікованими солдатами тасержантами, — розповідає заступник начальникацентру з виховної роботи полковникЮрій Зубрицький. — Навчаннякурсантів триває 4 місяці. За цей час вонинабувають необхідні знання та навички,військово-професійні спеціальності.Сьогодні тут готують фахівців за 87спеціальностями. Зокрема це командир відділення,танка, БМП, механік-водій, навідник-оператор,снайпер, розвідник тощо.Для їхньої підготовки створено чудову матеріально-технічнубазу, яка дозволяє нависокому методичному рівні готувати військовослужбовціврізних спеціальностей. Заостанні роки Збройні Сили України отрималипонад 85 тисяч підготовлених у «Десні»спеціалістів та молодших командирів.Теоретичні знання молоді воїни опановуютьу 346 добре обладнаних класах,які розташовані в 7 корпусах та 11 паркахбойових машин. Практичні навички формуютьсяна танкодромах, вогневих містечках,військовому стрільбищі, спортивнихмайданчиках та багатьох інших навчальнихмісцях.Має все необхідне обладнання й полігоннавчального центру. Тож стрільби запрограмою бойової підготовки тут проводятьсяу повному обсязі. До речі, длязручного переміщення особового складута військової техніки на полігон у червні2001 року до нього було прокладено залізничнуколію.Слід зазначити, що програма підготовкиспеціалістів у навчальному центрідосить насичена й інтенсивна. Найбільшеуваги тут приділяється спеціальній та фізичнійпідготовці, водінню бойових машин,виконанню стрільб зі штатного озброєннятощо.Для занять спортом у розпорядженнівійськовослужбовців 4 спортивні комплексита 6 спортивних містечок, де можутьодночасно займатися до 6 тисячосіб. Окрім того, в кожному підрозділі єкімната з необхідним інвентарем для занятьспортом.Інтенсивність і динаміка військовоїслужби в «Десні» досить високі. Адже закороткий термін необхідно підготувативисококваліфікованого спеціаліста. Щобкомандири частин, куди згодом відбуваютьдля подальшої служби курсанти, ненарікали на навчальний центр. Тож роботана полігоні, в парку бойових машині в навчальних класах триває від світанкуй до сутінок.Не службою єдиноюУ військовому містечку є 17 казарм, вяких можна розмістити більше 6 тисячосіб. У них створені необхідні умови дляпроживання, відпочинку та навчання курсантіві сержантів. Тут є впорядкованіїдальні, солдатські клуби, побутові кімнатита солдатські чайні.Загалом у селищі Десна близько7 тисяч мешканців. Це переважно колишнівійськовослужбовці і члени їхніх сімей.Півтори тисячі з них нині служать уЗбройних Силах України. Для проживаннясімей прапорщиків та офіцерів створенийжитловий фонд, який налічує 68 будинківна 2305 квартир. Також для потребсімей військових здійснюється переобладнанняказарм на житлові будинки тагуртожитки поліпшеного комфорту. Длявійськовослужбовців у гарнізоні облаштовано6 гуртожитків на 352 кімнати, три зяких сімейні. Умови проживання та побутув гуртожитках цілком задовільні.Для дорослих і маленьких жителівДесни діють клуби, спортивні секції, гарнізоннийБудинок офіцерів, де демонструютьсякінофільми, організовуються концерти,виставки та різноманітні вечоридозвілля. Діти військових відвідують тридитячі садочки, в яких вони харчуютьсябезкоштовно. У селищі є загальноосвітняшкола, обладнана спеціальними класамидля поглибленого вивчення окремихпредметів. Медичну допомогу жителямДесни надають військовий госпіталь з необхідниммедичним обладнанням та лікарнянаамбулаторія.Головний фактор успіху— Найбільшою цінністю навчального центрує люди. Кращих офіцерів ми за підсумкаминавчальних періодів заохочуємо,намагаємось сприяти їхній успішнійкар’єрі, першочергово забезпечуватижитлом тощо, — наголошує полковникЮрій Зубрицький. — Нині кращими військовимичастинами визнано колективи, якіочолюють полковник Едуард Москальов,підполковник Віктор Ніколюк і полковникСергій Барановський.Окрема категорія — військовослужбовці-контрактники.Кращим з курсантівпропонується продовжити службу в навчальномуцентрі на сержантських посадах,а згодом стати професійними військовими.Є серед військовослужбовців центручимало тих, хто брав участь у війні вАфганістані, в ліквідації наслідків аваріїна Чорнобильській АЕС. Свого часу зазразкове виконання службових обов’язківдержавних нагород було удостоєно полковникаВолодимира Кебала, полковникау відставці Володимира Смольського,старшого прапорщика Віктора Коржа.— Як я вже зазначав, — підсумовуєполковник Юрій Зубрицький, — наше головнезавдання, — підготувати хорошогосолдата, молодого спеціаліста, молодшогокомандира. А для цього потрібно спочаткувиховати хорошого офіцера, контрактникачи прапорщика. Саме вонибезпосередньо працюють з курсантами. Іу 169-му навчальному центрі це завданняуспішно виконують.Фото автораВ СТРОЮ МОЛОДЕПОПОВНЕННЯВійськовуприсягусклалиремонтникиУ 169-му навчальному центрі Сухопутнихвійськ Збройних Сил України, склалиВійськову присягу 60 молодих солдатів. Вонибули призвані з резерву для комплектаціїокремого навчального ремонтно-відновлювальногобатальйону.Як розповів заступник командира батальйонуз виховної роботи майор СергійШевчук, в навчальному центрі юнаки вжеблизько місяця. За цей час вони пройшлипервинну підготовку — курс молодого бійця,виконали навчальні вправи зі стрілецькоїзброї, ознайомились зі специфікою служби.Всі юнаки мають професійно-технічнуосвіту. У військкоматах на замовлення центруспеціально підбирали хлопців, які освоїлиробітничі професії. Це зварювальники,автослюсарі, столярі, токарі тощо. У ремонтномубатальйоні потрібні саме вони.Їхнім головним завданням буде обслуговуванняй ремонт військової техніки і озброєннянавчальних частин та підрозділів. Тожцих військовиків непотрібно навчати з нуля,адже вони вже мають певний досвід і необхіднінавички роботи.Зі складанням Військової присяги молодихсолдатів привітали заступник начальникацентру з озброєння — начальник технічноїчастини полковник Валерій Шаповалов,командир батальйону підполковник ВалентинСавенок, командир роти капітан ІгорЦелмс і командир відділення молодшийсержант Олексій Молодих.Від імені своїх товаришів, до командиріві гостей частини звернувся курсант СергійГригорук:— Сьогодні у нас дуже важливий день,нам випала честь служити Батьківщині, намдовірили зброю. І ми не підведемо вас, гіднослужитимемо і добре виконуватимемосвій солдатський обов’язок!ТОЧКА ВІДЛІКУНавчальнийперіодстартувавМітинг, присвячений початку першогоперіоду навчання 2013 навчальногороку, відбувся в «Десні». З цієї нагоди нацентральному плацу 169-го навчальногоцентру при розгорнутому Бойовому прапорівишикувались близько двох з половиноютисяч курсантів.З початком навчального періоду курсантівпривітали заступник начальниканавчального центру з виховної роботиполковник Юрій Зубрицький і командир2-ї навчальної зенітно-ракетної батареїмайор Андрій Кутковий. А від імені курсантівнавчальних підрозділів виступивкурсант навчальної розвідувальної роти300-го навчального танкового полку солдатМаксим Бабець.Слід зазначити, що навчальний періоду переважній більшості військових частинрозпочнеться лише в січні наступногороку. А у навчальних підрозділах і частинахйого розпочали вже в грудні, аджепідготовка молодих спеціалістів в Українськомувійську проводиться у чітко визначеністроки.Сторінку підготував Олександр ПАРІЙ, ЧернігівВІДДІЛ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬК ТА РЕФОРМУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ 0(44) 489 50 03

«НАРОДНА АРМІЯ»СУБОТА, 8 ГРУДНЯ 2012 РОКУВНУТРІШНІЙ АУДИТРОЗВИТОК ЗБРОЙНИХ СИЛ5До міжнародних стандартівдоброчесностіСьогодні ні в кого не викликає сумнівів, що обмеженефінансування потреб оборони та недостатнійрівень фінансової дисципліни потребують впровадженнябільш ефективних методів менеджменту,вдосконалення системи контролю за використаннямдержавних ресурсів і досягненням визначенихцілей. Тож з нинішнього року в Міністерстві оборониУкраїни, як і в інших центральних органах виконавчоївлади, започатковано внутрішній аудит.Фото Руслана ТАРАСОВАЗ початку року підрозділами Службивнутрішнього аудиту Збройних Сил Українипроведено понад 700 аудиторських перевірок.Суми виявлених втрат фінансовихі матеріальних ресурсів вимірюютьсясотнями мільйонів гривень, а інших порушеньфінансової дисципліни, які не призвелидо збитків, — мільярдами. Показникомефективності внутрішнього аудитумає слугувати рівень впровадження аудиторськихрекомендацій та вдосконаленняуправління державними ресурсами.Завдання з підготовки внутрішніхаудиторів для Міністерства оборони таЗбройних Сил України визначено у затвердженійПрезидентом України Річнійнаціональній програмі співробітництваУкраїна–НАТО на 2012 рік та в ухваленомуурядом плані заходів з її виконання.Аналогічні завдання на нинішній та наступнийроки містяться й у Планах підготовкита підвищення кваліфікації цивільногоперсоналу Міністерства оборони України вмежах реалізації Міжнародного проектупрофесійної підготовки цивільного персоналусектору безпеки України. На жаль, вУкраїні внутрішніх аудиторів для державногосектору поки що не готують у необхіднихдля здійснення цієї функції обсягах.Так, впродовж останніх чотирьох роківу Головному контрольно-ревізійному управлінніУкраїни та Державній фінансовійВІДДІЛ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬК ТА РЕФОРМУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ 0(44) 489 50 03інспекції України за проектом ТВІННІНГ тау співпраці з Міністерством фінансів КоролівстваНідерланди пройшли навчання250 фахівців органів державного секторувсієї України, що становить близько десятивідсотків загальної чисельності працівниківпідрозділів внутрішнього аудиту міністерствта інших центральних органіввиконавчої влади.Цього, звісно, замало як за кількістю,так і за якістю. Тому сьогодні на часі є завданняпоєднання теоретичного курсу зпрактичним виконанням аудиторських завданьта ознайомлення з кращим міжнароднимдосвідом.Виходячи з цього, в Національномууніверситеті оборони України розпочалисянавчання з внутрішнього аудиту. Як наголосивдиректор Департаменту внутрішньогоаудиту та фінансового контролю Міністерстваоборони України Андрій Павлій,цей захід відкриває ще одну сторінку співпраціМіністерства оборони України з Британськимрадником з питань оборони приМО України Жаклін Девіс та Проектом зрозбудови доброчесності в оборонних інституціяхBuilding Integrity, Офісом зв’язкуНАТО в Україні та Міжнародним проектомпрофесійної підготовки цивільного персоналусектору безпеки України, керівникомякого є Керсті Келдер.Цим навчанням у вітчизняному оборонномувідомстві та Збройних Силах Українифактично розпочинається новий міжнароднийпроект з розвитку внутрішнього аудиту.Завдяки організаційній та фінансовій підтримцііноземних партнерів фахівці Міноборониотримали унікальну можливість навчатисявнутрішнього аудиту за міжнароднимистандартами Інституту внутрішніхаудиторів (Стандартами ІІА). До навчаннязалучаються фахівці Департаменту внутрішньогоаудиту та фінансового контролюта його територіальних управлінь. До речі, вУкраїні це перший і наразі єдиний такийпроект для органів державної влади.Поки що українське законодавство невимагає наявності у внутрішніх аудиторівсертифіката міжнародного зразка. Однакпісля тренінгу, який складається з чотирьохмодулів (останній відбудеться у квітнінаступного року), його учасники матимутьможливість скласти іспити для отриманняміжнародно визнаної кваліфікації — сертифікованийвнутрішній аудитор (СІА).— Зближення вітчизняних норм іправил з міжнародними стандартами викликанетим, що Україна є повноціннимчленом міжнародного співтовариства.Відповідно до завдань, поставлених ПрезидентомУкраїни Віктором Януковичемперед органами державної влади, маєпоглиблюватися співпраця з міжнароднимиорганізаціями, також у сфері оборони(зокрема, з НАТО), та європейськимикраїнами. А для цього ми маємо не тількивисловлювати побажання і демонструватинаміри. Ми повинні поділяти певнізагальнолюдські цінності, розуміти загальноприйнятіцілі і механізми їх досягнення,іншими словами, застосовуватиєдині і зрозумілі стандарти, норми і правила,— зазначив Андрій Павлій. — Часвисуває нові виклики, пов’язані із запобіганнямі протидією корупції. Хоча ми чіткорозуміємо, що антикорупційна діяльністьне є першочерговим завданням длявнутрішніх аудиторів, адже з цією метоюстворено окремий підрозділ з питань запобіганняі протидії корупції.Водночас внутрішній контроль і внутрішнійаудит є складовою розбудови доброчесності.З одного боку, мають бути впровадженістандарти доброчесної поведінки(а для внутрішніх аудиторів — Кодекс етики),яких повинен дотримуватися кожен посадовецьі військовослужбовець. З другогобоку, необхідно створити надійний механізмконтролю за дотриманням цих стандартів ізастосовувати адекватні заходи впливу вразі виявлення фактів недоброчесної поведінки,також і у сфері фінансів та бюджету.Тому слухачам необхідно навчитисявиявленню ознак корупційних діянь під часвиконання аудиторських завдань, ознайомитисяз кращим міжнародним досвідомщодо подальших дій внутрішніх аудиторів,алгоритмами співпраці між підрозділамивнутрішнього аудиту та підрозділами з питаньзапобігання і протидії корупції.На знімку: учасники навчання з внутрішньогоаудиту.Роман ВУС,«Народна армія»МОВНА ПІДГОТОВКААнглійська як ознака професійностіУ Військовому інституті Київськогонаціонального університетуімені Тараса Шевченка(ВІКНУ) 39 військовослужбовцямвручили свідоцтва про визначеннярівня знання іноземної мови.Навчання на курсах проходилопротягом трьох місяців і завершилосямовним тестуванням.Свідоцтва вручав начальникінституту генерал-майор ВікторБалабін. Він привітав випускниківз успішним завершенням навчаннята звернув увагу присутніх назростаюче значення знання іноземнихмов офіцерами для подальшогопросування по службі.— Це вже 37-й випуск слухачів,— зазначив Віктор Володимирович.— Кожний випускник —це наша гордість, результат нашоїроботи.Як наголосив начальник центруінтенсивної мовної підготовкифакультету іноземних мов тавійськового перекладу ВІКНУ підполковникВсеволод Гололобов,усі слухачі цього випуску виявилинаполегливість і бажання вивчатианглійську. Це було підтвердженовисокими показниками підчас проведення мовного тестування.Кращі знання серед випускниківпоказали полковникиВалерій Романюк, Олександр Передрій,підполковник ОлександрКормашов та старший лейтенантОльга Барабашук.Випуск слухачів курсів іноземнихмов також відбувся і в центріперепідготовки та підвищеннякваліфікації Військової академії вОдесі. В урочистій церемонії врученнясвідоцтв взяли участь тимчасовийвиконувач обов’язків начальникацього вишу генералмайорОлег Гуляк, професорськовикладацькийсклад, а також 46слухачів-випускників.Кращими за результатамимовних тестувань стали підполковникПавло Безверхий, майорМикола Макаров, старший лейтенантОлексій Буціян та молодшийсержант Роман Максимець.За словами завідувача кафедриіноземних мов полковниказапасу Івана Чорненького,згідно з навчальними програмамикваліфіковані науково-педагогічніпрацівники протягоммайже трьох місяців передавалисвій мовний досвід та новітнірозробки офіцерам, які безпосередньопрацюють у військах.Під час підготовки слухачів буливикористані найсучасніші навчальніметодики.— Все це дозволило офіцерампрактично засвоїти знання з іноземноїмови, які обов’язково будутьзастосовані ними під час виконаннязавдань у складі миротворчихмісій ООН в Косові, Ліберіїта Конго, а також у повсякденнійдіяльності, — підкреслив офіцер.Особливого значення вивченнюіноземних мов надають ів 3-му полку армійської авіації8-го армійського корпусу Сухопутнихвійськ Збройних СилУкраїни. Адже військовим вертолітникамвже протягом тривалогочасу доводиться виконувати чималозавдань та спілкуватися зіноземними колегами в межахПроцесу планування та оцінюваннясил міжнародної програмиНАТО «Партнерство заради миру»,в якому вони беруть активнуучасть, а також пліч-о-пліч ізвійськовими з інших країн служитив миротворчих місіях.З початком другого етапумовної підготовки в полку окрімштатних фахівців заняття з офіцерамипроводять четверо цивільнихвикладачів англійськоїмови, посади яких передбаченівідповідними змінами до штатногорозкладу та затверджені начальникомГенерального штабу— ГоловнокомандувачемЗбройних Сил України.— Напередодні другогоетапу навчання, — розповідаєінструктор штабу полку старшийлейтенант Галина Чумаченко,— цивільні викладачіпровели додаткові (факультативні)заняття з офіцерами, якітого потребували, а такожсловниковий диктант-переклад,виконали завдання з усногомовлення (ведення діалогу)та граматики.За словами заступника командира3-го полку армійськоїавіації з виховної роботи підполковникаМихайла Шура,понад 40 офіцерів-льотчиківпройшли навчання на курсахмовної підготовки при вищихнавчальних закладах ЗбройнихСил України та досягли відповідногостандартного мовногорівня (СМР-1 та СМР-2). А шестероофіцерів полку отрималисертифікати про закінченнякурсів із мовної та фахової підготовкипри вищих військовихнавчальних закладах США, Канади,Нідерландів, Чехії та Словаччини.За словами офіцера,знання англійської мови дозволяєвертолітникам успішно виконуватизавдання у межах миротворчихмісій та в ході спільнихдій у межах Процесу плануваннята оцінювання сил міжнародноїпрограми НАТО «Партнерствозаради миру».Сергій ЛЬОВІН,Київ,Сергій ДАНИЛЕНКО,Одеса,Михайло ГРИНЕВИЧ,Броди

6АРМІЯІ СУСПІЛЬСТВО «НАРОДНА АРМІЯ»СУБОТА, 8 ГРУДНЯ 2012 РОКУСПРАВИ ВЕТЕРАНСЬКІСвій своємузавжди радийГенерал-майор Микола Філатов, звільнившись узапас, навряд чи думав, що з часом доведетьсязайнятися громадськими справами. Але колишніпідлеглі запропонували Миколі Михайловичуочолити організаційний комітет зі створення громадськоїорганізації Всеукраїнський «Союз ветеранів-ракетників»,і він пристав на цю пропозицію.Тай, мабуть, не міг вчинити інакше. Аджез ракетними військами було пов’язане все життяМиколи Михайловича, в якому було багато хорошого,але траплялося й таке, що на жаль, залишалопо собі гіркі спогади....Після закінчення в 1972 роціРостовського вищого командно-інженерногоучилища лейтенант Микола Філатовприбув для проходження службив 43-ю армію Ракетних військ стратегічногопризначення, що дислокувалася наУкраїні. Тоді, звичайно, він навіть і припуститине міг, що через 18 років станекомандиром 46-ї дивізії, а з 1994 по1997 роки обійматиме посаду заступникакомандувача цієї армії, штаб якоїдислокувався у Вінниці. А те, що, як кажуть,власними руками доведеться знищуватиміжконтинентальні балістичніракети з боєголовками, що розділяються,РС-18 і РС-22 (за натовською класифікацією— СС-19 і СС-24), не могло наснитисянавіть у найстрашнішому сні.Однак після розпаду РадянськогоСоюзу, коли Україна оголосила пробез’ядерний статус, було прийняте рішеннярозформовувати 43-ю РА, якамала тоді найбільший ядерний потенціалсеред усіх таких об’єднань. У підсумку176 МБР пішли «під ніж», шахтні пусковіустановки підірвали, а 1272 боєголовкививезли в Росію. Окрім того,Україна позбулася 44 стратегічних бомбардувальників,670 крилатих ракет повітряногобазування й 2,5 тисячі тактичнихядерних боєзарядів.— У зв’язку з цим пригадується березень1994 року, коли в мою 46-у дивізію,що одночасно могла запустити86 МБР, уперше прибув тодішній міністроборони США Вільям Перрі, — розповідаєгенерал-майор запасу Микола Філатов.— Його провели на підземний команднийпункт полку й у шахтну пускову установкуз ракетою СС-24 (названої американцямиза точність влучення «Скальпелем»).Мені здалося, що американськийміністр був приголомшений побаченим.Тому під час обіду я, запропонувавшитост за мир, взаєморозуміння й рівноправнеспівробітництво, наголосив, щомої офіцери вишколені не гірше за американськихі готові будь-якої миті запуститиракети, але краще, щоб такої командиїм не давали. Після цього Вільям Перріпідійшов до мене й російською мовоюсказав: «До дна!» Всі члени американськоїделегації підвелися і з радістю випили...Я ж, як і решта наших офіцерів та генералів,за цим тостом побачив не порожнічарки, а шахтні пускові установкибез стратегічних ракет. І коли згодом нашіокремі стартові позиції злітали в повітря,бачив сльози на очах ракетників.Згадав Микола Михайлович також іпро те, як обмірковував проект об’єднанняколишніх військовослужбовців-ракетників.А потім разом з ентузіастами-однодумцямиактивно взявся за справу. І за п’ять місяцівбуло не тільки створено оргкомітет майбутнього«Союзу ветеранів-ракетників», але йпроведено перші збори, на яких ухваленостатут організації та інші установчі документи,необхідні для її реєстрації.До речі, в Росії ветерани-ракетникиоб’єдналися значно раніше. А ініціаторомцього став генерал армії ЮрійЯшин, який свого часу був заступникомголовнокомандувача РВСП, а згодомстав заступником міністра оборониСРСР. Саме за його участю на засіданніВійськової ради РВСП 15 червня 1992року була ухвалена постанова «Простворення «Союзу ветеранів-ракетників»і про проведення установчої конференції.Вона відбулася за два місяці, назахід були запрошені й делегати з України:представники 43-ї ракетної армії,Харківського вищого командно-інженерногоучилища імені М.І. Крилова,підприємств ракетно-космічної галузі йвійськово-промислового комплексу.Минув час, і в листопаді 2005 рокуна 6-й конференції Міжрегіональної громадськоїорганізації «Союз ветеранів-ракетників»було ухвалене рішення простворення Міжнародного союзу громадськихорганізацій ветеранів Ракетнихвійськ стратегічного призначення, одниміз засновників якого є харківська міськаорганізація «Союз «Криловці». Це ветеранськеформування надає соціальну,моральну, матеріальну підтримку й захищаєінтереси колишніх ракетників і членівїхніх родин. Важливим напрямом діяльностіє й військово-патріотична та виховнаробота як з молоддю, так і з усімнаселенням країни. В полі зору організаціїі збереження та розвиток бойовихтрадицій РВСП, Збройних Сил України.І ось тепер ветерани-ракетникиоб’єдналися під егідою Організації ветеранівУкраїни.— До цього нас спонукала низка причин,— розповідає Микола Філатов. — Поперше,Ракетні війська стратегічного призначенняна території України повністюліквідовані, тож займатися їхніми ветеранамивиявилося нікому. Навіть у військкоматахна них, як раніше, окремий облік неведуть. По-друге, все, що було пов’язанез ракетними військами, в минулому засекречувалось.Наприклад, я як командирдивізії не мав права без дозволу головнокомандувачаабо начальника Головногоштабу РВСП допустити навіть у житловузону командувача військового округу. Теперже, залишившись сам на сам зі своїмипроблемами, колишні ракетники прагнутьоб’єднатися хоча б для того, абиспільними зусиллями домагатися справедливогопенсійного забезпечення.Характерно, що під час ліквідації ракетно-ядерноїзброї деякі високі військовікерівники більше піклувалися про своїособисті інтереси, а не про підлеглих.І це теж одна із причин того, що сьогодніорганізації ветеранів РВСП створеніпрактично в усіх колишніх республікахРадянського Союзу і навіть в Ізраїлі. ВУкраїні ж, у найкращому випадку, щосьробиться лише в тих регіонах, де колисьдислокувалися наші частини.Як розповів Микола Михайлович, сьогоднічленами громадської організації,яку він очолює, на добровільних засадахможуть стати ветерани-ракетники (солдати,сержанти, надстроковики, прапорщики,офіцери й генерали), члени їхніх родин,усі, хто працював або займався науковоюроботою в інтересах бойових ракеті космосу, представники інших структур,які забезпечували життя й діяльність ракетнихчастин, а також юридичні особи —громадські об’єднання, що визнають статуті беруть участь у діяльності спілки.Що стосується членських внесків, то,хоча у статуті вони й визначені одним ізджерел фінансування, до цього керівництвоорганізації поки що не вдається. Арозраховує на підтримку органів цивільногой військового управління, суспільніблагодійні фонди, спонсорські організації.— Сьогодні в наших лавах майже3000 членів, — продовжує розповідь головаВсеукраїнського «Союзу ветеранівракетників»генерал-майор запасу МиколаФілатов. — Але я сподіваюся, що, довідавшисьпро нашу організацію, ветерани-ракетникине тільки долучаться донас, а й напишуть свої спогади про службу,несення бойового чергування, участьв операції «Анадир» на Кубі, будівництвой випробування бойових ракет тощо...Відомо, що за роки існування Ракетнихвійськ стратегічного призначення вних служило приблизно 14 млн осіб. Зних понад 40 відсотків були українці абовихідці з України. Тож, як вважає МиколаМихайлович, є можливість створитиміцну всеукраїнську організацію ветеранів-ракетників,а на основі їхніх спогадіввидати правдиві історичні книги, які длялюдства загалом є тим же, що й пам’ятьдля конкретної людини.— І якщо книги правдиві, то йпам’ять буде добра. Тож будь-якій звісточцівід наших побратимів ми будемотільки раді. Адже в народі не випадковокажуть: «Свій своєму не ворог, свій своємузавжди радий», — переконаний генерал-майорзапасу Микола Філатов.На знімку: голова громадської організаціїВсеукраїнський «Союз ветеранів-ракетників»генерал-майор МиколаФілатов.Володимир КАМЕНЕЦЬКИЙ,«Народна армія»СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИІнвалідам —державнийзахист3 грудня 1982 року Генеральна АсамблеяООН ухвалила Всесвітню програму дій стосовноінвалідів. Саме ця дата й стала відзначатисясвітовою спільнотою як Міжнароднийдень інвалідів. І хоча Україна три роки томуратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів,але цей день у нашій державі упершевідзначили ще 1992-го. А цього року КабінетМіністрів, прагнучи привернути увагу суспільствадо потреб людей з функціональними обмеженнями,затвердив Державну програму«Національний план дій з реалізації Конвенціїпро права інвалідів» на період до 2020 року.До речі, в Україні — 2 млн 770 тис. неповносправнихосіб, з них понад 166 тис. дітей.Проголошені на початку березня цьогороку Президентом України Віктором Януковичем17 соціальних ініціатив визначили курсдержавної політики, зокрема і в сфері соціальногозахисту людей з обмеженими фізичнимиможливостями. Завдяки цьому вони йвідчули позитивні зрушення.Так, до Дня Перемоги ветерани війни —інваліди І, ІІ та ІІІ груп отримали, відповідно,по 2200, 1920 та 1720 грн разової грошовоїдопомоги, що вдвічі більше ніж торік. Нині понад172 тис. членів сімей померлих інвалідіввійни щомісяця додатково отримують по117,32 грн.З 1 січня поточного року майже вдвічі підвищенопенсійні виплати інвалідам-ліквідаторамаварії на ЧАЕС та більш як на 20% — інвалідамвійни.Окрім того, з 1 липня 2012 року 610 тис.військовим пенсіонерам поетапно підвищуютьсяпенсії.Підвищено розмір допомоги особам, якідоглядають інваліда І чи ІІ групи внаслідокпсихічного розладу, з 10% прожиткового мінімумудо рівня мінімальної заробітної плати. З1 жовтня це становить 1118 грн. Ця сума змінюватиметьсящоразу з підвищенням мінімальноїзарплати.Станом на 1 жовтня допомогу призначеномайже 41 тис. осіб, хоча до підвищення її отримувалилише 6,3 тис. осіб у розмірі 109,4 грн.За такими сумами люди навіть не зверталися...Безпрецедентним є намір уряду забезпечитикожного із 228 тис. інвалідів технічними засобамиреабілітації (ТЗР). При цьому неповносправні можутьособисто обирати потрібні їм засоби.Цьогоріч проти 2011-го фінансування видатківна забезпечення ТЗР збільшено на70% — із 361,4 млн до 614,3 млн грн.Тож інваліди, які мали право та звернулисядо 1 вересня цього року за протезно-ортопедичнимивиробами і колісними кріслами,були ними забезпечені.На спеціалізоване медичне лікування 115тис. інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, інвалідів-чорнобильціву Держбюджеті-2012було передбачено 21,3 млн грн. Окрім того,передбачалося додатково 211,8 млн грн напридбання житла інвалідам-ліквідаторам аваріїна ЧАЕС, інвалідам Великої Вітчизняноївійни, воїнам-інтернаціоналістам, інвалідампо зору та слуху. Загалом планувалося придбати1059 квартир.Про це, зокрема, говорили віце-прем’єрміністр — міністр соціальної політики УкраїниСергій Тігіпко та голова Національноїасамблеї інвалідів України, народний депутатУкраїни Валерій Сушкевич під час урочистостейз нагоди Міжнародного дня інвалідів,що відбулися в Національному центріділового та культурного співробітництва«Українській дім».У межах заходів також підписано Меморандумпро взаєморозуміння між Програмоюрозвитку Організації Об’єднаних Націй, Дитячимфондом ООН, Всесвітньою організацієюохорони здоров’я, Міжнародною організацієюпраці, Міністерством соціальної політики Українита Всеукраїнським громадським соціально-політичнимоб’єднанням «Національнаасамблея інвалідів України».Інф. «НА»ВІДДІЛ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 0(44) 489 50 06

«НАРОДНА АРМІЯ»СУБОТА, 8 ГРУДНЯ 2012 РОКУСПОРТ7ЗІРКОВИЙ ГІСТЬ«Іноді потрібнозробити крок назад,щоб потім — два вперед»Про своє бачення ситуації в українському тренерськомуцеху, про те, чому господарі наших футбольних клубів ненадають вітчизняним фахівцям такого ж карт-бланшу, якіноземним, і про багато іншого в ході відеочату з уболівальникамита журналістами, серед яких був і наш кореспондент,в прямому ефірі одного з інтернет-порталів розповіввідомий футболіст, а згодом головний тренер багатьохкоманд української Прем’єр-ліги Сергій КОВАЛЕЦЬ.Останнім клубом, де він працював головнимтренером, був запорізький «Металург».— Що ж сталося з вами в Запоріжжі?Чому ви так швидко залишили команду?— Коли я дав згоду очолити її, знав, щов Запоріжжі дуже хороші вболівальники, якізавжди підтримують команду. Після матчу з«Металістом», пам’ятаю, зробили відкритетренування, на яке прийшли дві тисячі фанатів!Вони казали, що публічне тренування —це щось нове для них, тому що команда завждибула досить закритою: і в плані інформації,і в плані якихось трансферних моментів...На жаль, моє бачення подальшого розвиткукоманди не знайшло підтримки в керівництваклубу. Зараз, як ми бачимо, малощо змінилося... Однак все одно хочу подякувативболівальникам, гравцям, які підтримувалимене, хоча я так мало пропрацював.Цей досвід у моїй тренерській кар’єрі дужеважливий, і тепер я розумію, що потрібно рухатисятрохи в іншому напрямку. Але повірте,я всюди — і в Запоріжжі також — все робиввід серця, від душі. Шкода, до кінця зробитите, що я планував, мені не дозволили.— Чи важко взагалі бути тренером уПрем’єр-лізі?— Я працював у амбітних молодих клубах— «Львів», «Оболонь», в яких грали в переважнійбільшості українці. Президентамцих клубів — і Кіндзерському, і Слободяну —потрібно подякувати за те, що вони давалишанс розвиватися саме вітчизняним гравцям.Приємно, що ці футболісти зараз грають у командах,які борються навіть у Лізі Європи. Нажаль, проблема цих і подібних клубів — у відсутностістабільного фінансування. Я ніколине забуду, як 25 тисяч уболівальників у Львовібуквально плакали, коли ФК з однойменноюназвою вилетів із Прем’єр-ліги. І вважаю,що це була моральна перемога українськоїмолодої команди. Гравці виходили на поле зазарплату, яку назвати футболістам іншихклубів просто соромно було! На жаль, «Львів»став непотрібен, його, на мою думку, простоДЕЩО З ПРИВОДУБережіть вуха!викинули з Прем’єр-ліги. Було багато нюансів,які тоді вплинули на підсумковий розподілмісць у турнірній таблиці...Є правила гри, також і фінансові, і їх потрібнодотримуватися неухильно. Я на боціфутболіста. У 30–32 роки він фактично закінчуєактивну кар’єру, тож до цього часумає заробити достатньо, щоб забезпечитисвоє майбутнє. Але водночас треба повністювіддаватися футболу і грати від душі.— У «Динамо» проблем із зарплатнеюнемає. Але... Один з уболівальниківне стільки запитує, скільки констатує:«У сучасній психіатрії з’явивсяновий термін — «синдром «Динамо».Це коли людина фізіологічно здорова,але мозок цього не відчуває і відключаєрухові функції. Синдром короткочасний,він триває всього 90 хвилин,але може повторюватися раз на тиждень.Іноді два...».— Я не лікар (сміється), але спробуювідповісти. Моє покоління грало в «Динамо»,ймовірно, в найскладніші його часи —на початку дев’яностих. Але грали ми віддуші, намагалися підтримувати бренд «Динамо».І я вважаю, що наше поколіннязмогло втримати футбол уже незалежноїУкраїни на хорошому рівні. Ми закладалитой фундамент, завдяки якому збірна країнипід керівництвом Олега Блохіна потімпробилася на чемпіонат світу і вдало тамвиступила. Складний був період, але тоді,попри всі труднощі, був особливий «динамівський»дух, була наступність поколінь.Адже без великої історії минулого не можебути великого майбутнього. І ми збереглитоді бренд «Динамо». Він уже назавжди.Зараз важко в команді — з позицій гри, філософії...Але в багатьох клубів трапляютьсятакі спади. Проте дуже важливо, щобуболівальники й надалі підтримували свійклуб. У цьому сила. Іноді потрібно зробитикрок назад, щоб потім — два вперед. І ще:коли в «Динамо» повернувся Валерій Лобановський,перше, що він зробив, це подякувавпопереднім тренерам і сказав, щокоманда хорошого рівня, але необхідно ру-Минулого тижня мене, як і раніше,найбільше бавили відповідальніпосадовці з ФФУ, які після невдач зБлохіним, Шевченком і Реднаппомсклали список з якоїсь немислимоїкількості кандидатів на пост головноготренера збірної України. Вже і РинатАхметов дав зрозуміти: мовляв,хлопці, ви вже визначтесь з ким-небудь,а я заплачу за його послуги. Абитільки фахівець був тямущий і бажаноіноземець.Вітчизняних тренерів просилине турбуватися і тихенько покурити всторонці. Можна навіть нервово. Миж не «країна диких мавп», зрештою.Легких шляхів не шукаємо. Це в якійнебудьтам Бразилії можуть звільнитиз посади практично без причиниМану Менезеша і негайно призначитина його місце перевіреного часомСколларі. Без зайвої метушні.В Україні ж не так футбол важливий,як всілякі розмови навколонього. Неприємна метушня почаласьу Харкові. Там хочуть переглянутистатус стадіону «Металіст» й віддатийого у комунальну власність міста.Олександр Ярославський, який утримує«Металіст», з цього приводу відповівпросто: «Той, хто може дозволитисобі забрати стадіон, експлуатаціяякого обходиться в 20 млн гривеньна рік, причому без жодної державноїкопійки, нехай забирає і клуб, бюджетякого становить 4 млн доларів на місяць,48 млн доларів на рік. Але тількиВІДДІЛ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ, КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ 0(44) 489 50 13нехай фінансує його із власної кишені,а не за рахунок платників податківз бюджету Харкова. І забезпечує ті результативиступів команди, до якихзвикли вболівальники».А якщо справа з «комуналізацією»(швидше за все, подальшоюприватизацією) стадіону «Металіст»вигорить, здогадайтеся з одного разу,що буде з командою, з її наставникомМаркевичем? І поїде МиронБогданович, наприклад, до славногоміста Казань на святе місце КурбанаБекієвича Бердиєва, з продовженнямконтракту якого керівництвотамтешнього «Рубіна» не поспішає.Мені, до речі, дуже сподобалося визначеннямосковського колеги Рабинераз приводу «Рубіна»: «Це авторськакоманда Бердиєва». Так самоможна сказати і про Маркевича з«Металістом». Але «Рубін» з «Металістом»— це поки квіточки минулоготижня. Ягідки — ось вони.Пітерський «Зеніт» в особі свогогендиректора Митрофанова такобразився на весь білий (і не дуже)російський футбольний світ, що погрожувавзнятися з чемпіонату і переїхатидо... нашого Севастополя.Причиною стала технічна поразка0:3 від московського «Динамо».«Зеніту» її присудили за те, щоякийсь ідіот (за іншою версією — ідіотка)кинув петарду з трибун, якапошкодила око воротареві «Динамо»Шуніну. «Зеніт» і образився.Адже наприкінці першості цих трьохочок якраз може і не вистачити длявиходу в Лігу чемпіонів, заради якоїв команду закачуються такі шалені«газові» гроші. Сума для «Газпрому»насправді невелика, але іміджевівтрати — просто жахливі.Зрештою, коли в Пітері зрозуміли,що з Севастополем вийшло вжезанадто, вирішили здути пил зі староїтеми об’єднаного турніру російських,хатися вперед. Тому потрібно і Сьоміну подякувати.Було і при ньому багато хорошихмоментів.— Олег Блохін зазначив, що Мілевськийчерез втрату форми переведенийу дубль, а Ігор Суркіс взагаліофіційно виставив його на трансфер.Що ви думаєте з цього приводу?Такі надії хлопець подавав...— Я вважаю, що будь-якому тренерупотрібно дати шанс і час. У «Дніпрі» перетерпілисвого часу перші невдачі ХуандеРамоса, і тепер команда виглядаєдуже пристойно. Він довів, що єтоп-тренером. Але потрібнодавати шанс і українськимтренерам. І Блохінутакож час необхідний:розібратися,що в нього є і як зцим працювати.Він зараз дивитьсяна гравців,дає їмможливість ічас показатисебе. А Мілевськогоявважаю хорошимфутболістом.Можливо,у ньогозараз простоне найкращий період ...— Після кожноготуру нашого чемпіонатувсі виключно негативноговорять про суддів.Чи справді український футбол ставнастільки нецікавим, що й говорити немапро що?— На мій погляд, якщо є поняття«фейр-плей», то й потрібно його дотримуватися.Усім без винятку. І арбітрам також.Трапляються помилки, адже всі вони люди.Тому я за відеоповтори — це підстраховкадля судді. Адже іноді доля тренера і футболістазалежить саме від його рішення. Всеце призводить до агресії. Більшість тренеріву світі за відеоповтори, вони вимагаютьвідкритості. Тож чому ж з подачі УЄФАсуддівство у футболі залишається такимнепрозорим?! Крім того, важлива і послідовністьу прийнятті арбітром рішень. Чомувін трактує одне і те ж правило у двохматчах по-різному? Кажуть, для того щобпобудувати команду, потрібно три роки.Ось італієць Колліна працює третій рік зкомандою наших суддів. Мають же бутиякісь результати...— Ймовірно, найгучніший епізод — зпорушенням правил «фейр-плей» «Шахтарем»у матчі з «Нордшелландом» в Лізічемпіонів...— Що я можу сказати зцього приводу? Авторитет заробляєтьсядовго, кров’ю іпотом, а втрачається в однумить. У тій ситуації з боку«гірників», звичайно, це булонечесно і неправильно.Але що тішить — Мірча Луческувибачився, й капітан ДаріоСрна, і президент клубу РинатАхметов, і сам Адріано, який забивцей скандальний гол, також.Дуже важливо гідновийти з важкої ситуації.І вона можестати прикладомдля всіх команд.— Що відбуваєтьсяз призначеннямголовноготренеразбірної?Багатохто вважаєідеальнимкандидатомна цюпосадуМиронаМаркевича.Ви тривалий час працювализ ним і як гравець,і як асистент...— Працювати з національноюкомандою — мрія Мирона Богдановича.Я неодноразово казав, що саме він повиненїї очолити. За сім років своєї роботи в «Металісті»він вивів команду на справжній європейськийрівень. До речі, Маркевич на ходу перебудувавтренувальний процес: коли я грав унього, він проповідував більш силовий футбол.Зараз — більше коротких середніх пасів, контролюм’яча. Він гнучкий, може вибудовуватитактику під наявних гравців. І це дуже важливариса для справжнього тренера. «Металістом»зараз пишаються не лише в Харкові, а й у всійУкраїні. Однак у Маркевича контракт з клубом.До речі, не можу не відзначити і його президентаОлександра Ярославського, який дав МиронуБогдановичу і шанс, і, найголовніше — час.От якби й решті українських тренерів — Яковенку,Калитвинцеву, Максимову, Григорчуку, Лужномутощо так довіряли. У Рамоса і Луческу цебуло. Для тренерів дуже важлива стабільність івпевненість у завтрашньому дні, але в більшостіукраїнських фахівців цього, на жаль, немає...Підготував Костянтин НІКОЛАЄВ,«Народна армія»українських та інших команд СНД. Темаздійсненна хіба що на рівні спільногоКубка, хоча в світлі цілком можливогоскасування Ліги Європи у 2014році перемога в ньому не буде матижодного значення. Отже, періодичноздувають пил у чотирьох основнихцентрах футбольного впливу в СНД:Москві, Києві, Донецьку та Пітері.Кількість і, що важливіше, якість людей,які «за об’єднанку», зашкалює. Аось тих, хто реально знає, як це зробитиі, головне, — як домовитися зУЄФА щодо КУКР (Кубка України таРосії), не кажучи вже про ЧУЧР (чемпіонат),— мало. Отже, шуму багато, ана виході — нуль...Зараз, коли футбол у нашихкраїнах у зв’язку з початком зимифактично закінчився, такого шумубуде ще більше. Порада: бережітьвуха і не дуже переймайтесь!Костянтин НІКОЛАЄВ,«Народна армія»

8СУБОТА,ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ«Світанок на полігоні»Увага!Конкурс триваєЗНАЙ НАШИХ!Львівський гартна польськихтеренах«НАРОДНА АРМІЯ»8 ГРУДНЯ 2012 РОКУ«Ранковий політ над землею»Фото Віктора КРАВЧЕНКА, м. ОдесаРедакція газети «Народна армія» запрошує усіх охочихузяти участь у фотоконкурсі «Світанок на полігоні». Дляцього необхідно надіслати найвдаліші фотографії зполігонних буднів наших військовослужбовців на електроннуадресу: n_army@army.kiev.ua.Підбиття підсумків та визначення переможців фотоконкурсу«Світанок на полігоні» відбудеться напередодні Днязахисника Вітчизни.ПІСЕННИЙ КОНКУРСДитячеЄвробаченнязавітає до України?Надихнувшись перемогоюНасті Петрик на дитячому Євробаченні,Перший національнийхоче провести наступний конкурсв Україні.На відміну від дорослогоЄвробачення, перемога в дитячомуконкурсі не означає, що країна-переможецьзобов’язанаприймати дитяче Євробачення внаступному році.— Національна телекомпаніяУкраїни подала заявку на проведенняДитячого пісенного конкурсуЄвробачення на території України.Наступного тижня у нас вжебуде офіційна відповідь, і на сьогоднія не бачу причин, які перешкодилиб провести цей конкурсу 2013 році в нашій країні, — зазначивна прес-конференції гендиректорНаціональної телекомпаніїУкраїни Єгор Бенкендорф.Своєю чергою, заступникгендиректора НТКУ ВалідАрфуш додав, що Кабінет Міністрівприйняв рішення «всіляко підтримуватипроведення ДПКЄ-2013 в Україні», що має стати позитивнимсигналом для Європейськогомовного союзу при виборікраїни, яка прийме фіналконкурсу в 2013 році. А міністркультури Михайло Кулиняк пообіцяв,що Україна зробить святодитячої пісні таким же якісним іяскравим, яким був виступ НастіПетрик у Нідерландах.Нагадаємо, 1 грудня вАмстердамі (Нідерланди) відбувсяфінал Х Дитячого пісенногоконкурсу Євробачення-2012. Переможницеюстала представницяУкраїни Анастасія Петрик, якавиконала на сцені Heinken MusicHall пісню «Небо».Дитячий пісенний конкурсЄвробачення (ДПКЄ) — щорічнийміжнародний телевізійний пісеннийконкурс, в якому берутьучасть представники країн-членівЄвропейського мовного союзу.До конкурсу допускаються учасникивіком від 10 до 15 років.Перший конкурс був організованийв 2003 році. Україна бере вньому участь з 2006 року, а перемогусвяткує вперше.Підготував Микола БЛОНАР,«Народна армія»Команда Академії сухопутнихвійськ ім. гетьмана ПетраСагайдачного посіла друге місцев міжнародних змаганнях звійськово-прикладних видівспорту, які відбулися в польськомумісті Вроцлав.У турнірі військових навчальнихзакладів на Кубок начальникаВищої офіцерськоїшколи Сухопутних військ іменіТадеуша Костюшки у Вроцлаві,окрім українських курсантів, такожбрали участь команди з АкадеміїЗбройних сил Словаччини,офіцерської школи сухопутнихвійськ Збройних сил Німеччини(м. Дрезден) та вищих військовихнавчальних закладів Польщі.— Співпраця між Академієюсухопутних військ та польськимвишем триває вже декілька років,а ідея провести ці змаганнязародилася кілька місяців тому,— повідомив заступник начальникафакультету аеромобільнихвійськ і розвідки полковник ОлегПанасюк, який очолював українськуделегацію. — Ми радо відгукнулисьна запрошення нашихпольських колег взяти участь уцьому спортивному заході та доклаливсіх зусиль, щоб підтвердитивисокий професіоналізм таНОВИНИ АВТОПРОМУЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ1868 У Львові засновано товариство«Просвіта».1919 Коаліція союзників визнала східним кордономПольщі лінію Керзона, юридично затвердившиокупацію Польщею етнічних українських земель— Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя.1941 Гітлер видав директиву №39 про перехіддо оборони під Москвою, що означав провалбліцкригу.1991 Лідери Росії, України та Білорусі підписали«Біловезьку угоду» про створення СНД.фізичний гарт наших військовослужбовців.За програмою чемпіонатуучасники змагалися зі стрільби завтомата «Берил», бігу по пересіченіймісцевості на дистанцію5 кілометрів, а також у подоланніводної смуги перешкод. Кожнакоманда складалася із п’ятикурсантів, серед яких була й однадівчина.Збройні Сили України назмаганнях представляли молодшісержанти Денис Білик і ПавлоКрежановський, курсанти ОлександраБезсмертна, Денис Чабанчукта Олександр Загнієнко.За підсумками, курсанти українськоговійськового вишу виборолисеред семи команд другемісце, впритул наблизившись докоманди господарів змагань ізВищої офіцерської школи Сухопутнихвійськ Війська польського.Третє місце посіла командаВищої офіцерської школи Повітрянихсил ЗС Польщі, яка розташованау місті Деблін.Під час урочистого закриттязмагань переможці та призеричемпіонату отримали нагородита відзнаки від командувача Сухопутнихвійськ Збройних силПольщі генерал-полковникаЗбігнєва Гловієнки та начальникаВищої офіцерської школи Сухопутнихвійськ Війська польськогоМаріуша Віатра.На думку організаторів, цізмагання стануть традиційними,а географія їх учасників розширюватиметься.Антон МИРОНОВИЧ,ЛьвівLexus LF-CC йде в серійневиробництвоКерівництво компанії Lexus офіційно схвалилозапуск серійного виробництва нового спорт-купе LF-CC, повідомляє видання Autocar. За словами співрозмовникавидання, інженерні роботи над автомобілемпочнутся на початку наступного року. LexusLF-CC буде побудований на задньопривідній платформіз колісною базою трохи менше, ніж у автомобілівсімейства IS, але з більшою колією, ніж у GS.Новий спорткар планується випускати в кузові, якийбуде мати мінімум відмінностей від кузова концепту.Крім того, очікуються як купе-версія, так і кабріолет.Двигуном в Lexus LF-CC буде виступати гібриднасилова установка, подібна до тієї, що використовуєтьсяв GS350h. У концепт-карі використовувався2,5-літровий бензиновий двигун з чотирмациліндрами. У сукупності з електромотором потужністьгібридної системи досягала 200 кінських сил.Швидше за все, нове спорт-купе займе маркетинговунішу, яка раніше належала SC і припиниласвоє існування в 2010 році.Уперше концепт-кар Lexus LF-CC був продемонстровану Парижі у вересні поточного року.Для американської аудиторії Lexus окремо показалина відкритому нещодавно моторшоу в Лос-Анджелесі. У салонах у дилерів новинка очікуєтьсяне раніше 2014 року.Також виданню Autocar стало відомо, що компаніяLexus планує випустити на ринок конкурентаRange Rover Evoque, але поки що керівництво компаніїне затвердило цей проект.Інф. «НА»ПРОГНОЗ ПОГОДИВІД ВІЙСЬКОВИХ МЕТЕОРОЛОГІВПо Україні на 9 грудня: хмарно з проясненнями. Безістотних опадів, лише в західній частині місцями сніг та мокрийсніг, налипання мокрого снігу. Вночі та вранці місцямитуман. На дорогах ожеледиця. Вітер південно-східний,5-10 м/с, місцями пориви до 15 м/с, на заході та півдні15-20 м/с. Температура повітря в північній половині вночі-3...-8°С, вдень 0...-5°С; на півдні вночі 0...-5°С, вдень-2...+3°С; в Криму вночі -3...+2°С, вдень 0...+5°С.По Києву та області: хмарно з проясненнями. Без істотнихопадів. Вночі та вранці місцями туман. На дорогах ожеледиця.Вітер південно-східний, 5-10 м/с, місцямии поривидо 15 м/с. Температура повітря у Києві вночі -6...-8°С,вдень -2...-4°С; по області вночі -3...-8°С, вдень 0...-5°С.ЗАСНОВНИК –МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИУКРАЇНИРeєстраційне свідоцтвоКВ № 2026 від 25.06.1996 р.Передплатний індекс – 60975Газета надрукованау друкарніТОВ «Мега–Поліграф»(вул. Марка Вовчка, 12/14).Наклад 9324Ціна вроздріб – договірнаЗам. № 27560Головний редакторВолодимир ВИРВАВідділ передплати: тел.: 0(44) 489 50 12Черговий по номеру — Сергій ВОРОНКОВПровідний літературний співробітник — Ліліана РУСАНОВААдреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655e-mail:n_army@army.kiev.uahttp://na.mil.gov.uaРр - Реклама редакції (подається безкоштовно)Р - Реклама платнаЛистування з читачами тількина сторінках газети.Відповідальність за достовірність інформаціїта реклами несуть автори та рекламодавці.Редакція може не поділяти погляди автора.При передруку матеріалів посиланняна «Народну армію» обов’язкове.