Журнал Авіатор України. Випуск №9 2010

ПРОФСПІЛКОВЕ ЖИТТЯ
13
Профспілки та студентська молодь
В. Гребенніков,
голова
профспілкового
комітету
співробітників НАУ
Із часу створення в КАІ також діяла первинна
профспілкова організація студентів,
очолювана профспілковим комітетом. У
якості самостійної організації студентського
складу вона працювала до 1969 року і була
відновлена у 1979 році.
У довоєнний період, за нашими даними,
головами профспілкового комітету студентів
інституту були: Ногатович [Нагатович]
(1933–1934), Крижановський (1934–1935),
Мазур (1935 р), Челноков (1935–1941).
У КАІ профспілкові студентські бюро
серед своїх завдань визначали, зокрема,
систематичне висвітлення перебігу навчального
процесу, практикування нарад, участь в
"активній роботі", як писалося в газеті авіаінституту,
за ліквідацію пропусків навчальних
занять, опікування житлово-побутовими
питаннями студентів тощо..У 1933 році в
гуртожитках Київського політехнічного
інституту для студентів КАІ було виділено 87
кімнат і не вистачало приміщень лише для
30 слухачів, а стипендіями було забезпечено
90 % студентів-авіаторів.
За участі профкому в інституті студенти
активно займалися спортом. За інформацією
газети "Ворошиловець" (1936, № 13),
тут були "непогані футболісти, волейболісти,
бігуни, лижники, парашутисти і навіть
важкоатлети".
Біографічних відомостей про першого
голову студентського профкому Ногатовича
та Мазура не виявлено.
Стосовно голови профкому Крижановського
відомо із статті Нагатовича: "Його
робота завжди зразкова", опублікованій на
сторінках газети "Ворошиловець" (1936,
№ 6-7). В ній зазначалося, що Крижановський
до 1917 року працював в Одесі слюсарем,
потім до 1930 року служив у лавах Червоної
Армії. Серед парттисячників був
направлений на навчання до Київського
машинобудівного інституту. Обирався тут
секретарем партбюро авіаційного факультету,
головою профкому студентів інституту,
членом райради. Захистивши диплом на "-
добре", у 1936 році закінчив інститут разом із
першими 65 випускниками КАІ.
Профком слухачів організовував культурно-масову
та спортивну роботу студентської
молоді також і під час канікул. Про це свідчить,
зокрема, план-календар проведення
заходів, ухвалених профкомом у період
зимових канікул з 24 січня по 6 лютого 1936
року, надрукований у газеті "Ворошиловець"
(1936, № 4, 19 січня). Тут були передбачені:
лекція музичного культуніверситету; вечір,
присвячений випуску інженерів КАІ;
екскурсії до картинної галереї та відвідання
Загін КАІ з будівництва поромних переправ і відновлення мостів. (Другий справа
у третьому ряду Ф.К. Германчук — студент КАІ з 1940 року, активний учасник війни.
У повоєнний час (з 1954 р.) працював в інституті старшим викладачем, доцентом,
деканом заочного факультету, завідувачем кафедри, професором. Другий зліва
у третьому ряду — В.Я. Слободянюк. Після війни працював доцентом інституту)
кінотеатрів; карнавал на стадіоні "Динамо"
(музичний); культпохід до театру ім. Івана
Франка; лижний похід у Боярку; сеанс
одночасної шахової гри та екскурсія (20
чол.) до Москви та Ленінграду.
46-та навчально-технічна ескадрилья
ЦПФ готувала молодших авіаційних
фахівців з експлуатації літаків У-2 та П-5
У 1935–1941 роках головою профкому
студентів був Челноков Андрій Пилипович.
Він почав працювати у Києві в авіамайстернях,
а після закінчення робітфаку в 1933 р.
поступив до Київського авіаційного інституту,
який закінчив у 1938 р. Згодом працював
на інженерних посадах в Аерофлоті. Брав
участь у Великій Вітчизняній війні, після
закінчення якої з 1947 р. почав викладацьку
діяльність в КІ ЦПФ. Був першим деканом
механічного факультету.
Із початком Великої Вітчизняної війни
змінювався характер діяльності профспілкових
організацій КАІ. 25 червня 1941 року
відбулися профспілкові збори, на яких з
доповіддю виступив голова місцевого комітету
Д.Д. Пустовойт. У ній були визначені
завдання профспілок, кожного члена профспілки
в умовах військового часу. У прийнятому
зборами рішенні накреслювалися конкретні
заходи з вдосконалення організації
праці, навчального процесу, забезпечення
захисту особового складу та об'єктів інституту
від ворожого бомбардування, приготування
укриттів та сховищ, участі колективу
інституту у захисті Києва.
Здійснення мобілізаційних завдань,
активна участь співробітників і студентів
інституту у будівництві оборонних споруд
продовжувалося до отримання 8 липня 1941
року наказу про евакуацію інституту з
Києва. Командування КАІ 9 липня отримало
розпорядження керівництва Аерофлоту, у
якому говорилося про консервацію інституту
та відправлення студентів до навчальних
закладів Військово-повітряних сил Червоної
Армії. "Весь змінний склад, — говорилося
в телеграмі начальника Аерофлоту СРСР
В.С. Молокова, — направити у Харківське
воєнно-технічне училище. Все інше —
Актюбінськ". Потім, згідно наказу Головного
управління цивільного повітряного флоту
від 20 вересня 1941 року, на базі КАІ в Актюбінську
була створена 46-та навчально-технічна
ескадрилья ЦПФ. Вона мала готувати
молодших авіаційних фахівців з технічної
експлуатації літаків У-2 та П-5. Командиром
цієї ескадрильї був призначений П.Г. Подчасов.
Далі буде