Газета АВІАТОР, №56 (1452)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Видається з жовтня 1933 року 31 жовтня 2016 р. № 56 (14502)<br />
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ<br />
НА Х МІЖНАРОДНОМУ АВІАКОСМІЧНОМУ САЛОНІ<br />
«АВІАСВІТ ХХІ»
2 ОСВІТА<br />
Працювати на<br />
Освітня діяльність НАУ<br />
Тамаро Вікторівно, освітня діяльність<br />
НАУ — це великий і складний комплекс<br />
питань, який потребує вдосконалення. На<br />
підставі чого здійснювалася ця масштабна<br />
робота?<br />
Сучасна архітектура освітньої діяльності<br />
університету окреслена Законом України<br />
«Про вищу освіту». Він визначає стратегію<br />
та основні напрями реформування як<br />
вищої освіти держави взагалі, так і НАУ<br />
зокрема.<br />
В ідеалі, нове освітнє законодавство має<br />
дати відповідь на такі питання: яким повинен<br />
бути зміст освіти; як забезпечити нові<br />
підходи до викладання; як створити кожному<br />
студенту належні умови навчання.<br />
Я підтримую тих науковців і практиків з<br />
організації освіти, які розглядають як<br />
першочергові, заходи з розробки методологічних<br />
та методичних засад реалізації<br />
стратегічних завдань, визначених у Законі.<br />
Ми розпочали цю роботу і готові до<br />
всебічної диверсифікації освітнього процесу<br />
в НАУ за строками, формами організації,<br />
напрямами діяльності. Нині потрібно<br />
дати відповідь на низку ключових<br />
питань. Яким повинен бути новий зміст<br />
освіти? Як забезпечити новий перехід —<br />
компетентнісний — до викладання дисциплін?<br />
Як забезпечити інноваційний<br />
розвиток університету як головного ВНЗ<br />
в державі з підготовки фахівців авіаційної<br />
галузі, як підвищити якість надання<br />
освітніх послуг, як стати конкурентноздатним<br />
навчальним закладом в світовому<br />
науково-освітнього простору?<br />
Тобто, важливо встановити, яку конструкцію<br />
повинна мати система навчання<br />
в університеті, щоб реалізувати цей<br />
новий зміст, забезпечити належну якість і<br />
можливість навчання впродовж життя.<br />
Поняття Освітня Діяльність<br />
для вищого навчального закладу<br />
є вічним, як Час і Простір. Проте<br />
з часом вона набуває нових рис.<br />
Які вони нині в Національному<br />
авіаційному університеті?<br />
Про це розмова з проректором<br />
з навчальної та виховної роботи<br />
Тамарою Івановою.<br />
Вчена рада університету затвердила «Стратегію<br />
розвитку освітнього процесу Національного<br />
авіаційного університету». В<br />
цьому документі були визначені основна<br />
мета, головне завдання, ключовий результат,<br />
основні цілі та шляхи їх реалізації.<br />
Стратегія передбачає створення системи<br />
забезпечення та поліпшення якості<br />
вищої освіти, інтеграцію освіти і науки,<br />
запровадження освітніх програм на компетентнісному<br />
підході, розробку навчальних<br />
планів нового покоління.<br />
Зазнала змін процедура акредитації та<br />
ліцензування.<br />
Відповідно до Постанови Кабінету<br />
Міністрів «Про затвердження переліку<br />
галузей знань і спеціальностей, за<br />
якими здійснюється підготовка здобувачів<br />
вищої освіти». На основі Постанови<br />
ми підготували та затвердили в<br />
Міністерстві освіти і науки України<br />
«Акт узгодження переліку спеціальностей,<br />
за якими здійснюється підготовка<br />
здобувачів вищої освіти за ступенями»<br />
молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста,<br />
магістра та ліцензованого<br />
обсягу НАУ і відокремлених структурних<br />
підрозділів. Згідно з ним відбуватиметься<br />
модернізація спеціальностей,<br />
які запроваджені в університеті, в європейському<br />
вимірі.<br />
Серед іншого на особливу увагу заслуговує<br />
робота з підготовки до ліцензування<br />
освітньої діяльності на третьому освітньо-науковому<br />
рівні. За результатом цієї<br />
роботи НАУ отримав ліцензію на провадження<br />
освітньої діяльності у сфері<br />
вищої освіти на третьому освітньо-науковому<br />
рівні по 11 галузям наук та 17 спеціальностей.<br />
З 01 жовтня 2016 року в університеті розпочався<br />
навчальний процес підготовки<br />
здобувачів рівня «доктор філософії».
УСПІШНИХ<br />
3<br />
випередження<br />
в 2015–2016 навчальному році<br />
Який основний нормативний документ<br />
регламентує організацію та здійснення<br />
освітнього процесу в університеті?<br />
Таким документом стало «Положення<br />
про організацію освітнього процесу в<br />
Національному авіаційному університеті».<br />
яке є основним нормативним документом,<br />
що регламентує організацію та<br />
здійснення освітнього процесу в університеті<br />
відповідно до чинного законодавства<br />
України та норм вищої освіти, в тому<br />
числі принципів Болонської декларації.<br />
Згідно з новим законодавством мала зазнати<br />
змін і підготовка бакалаврів та магістрів?<br />
Так, тому у 2015–2016 н. р. університет<br />
приступив до формування нового покоління<br />
гнучких освітніх програм «Бакалаврату»<br />
і «Магістратури», які забезпечать<br />
індивідуалізацію і підвищення самостійності<br />
здобувачів вищої освіти на основі<br />
студентоцентрованого підходу. Освітні<br />
програми зорієнтовані також і на розвиток<br />
академічної мобільності студентів.<br />
А як тепер буде здійснюватися вільний<br />
вибір студентами навчальних дисциплін?<br />
Нами були розроблені «Методичні рекомендації<br />
щодо вільного вибору студентами<br />
навчальних дисциплін», які були введені<br />
в дію з 01 квітня 2016 року.<br />
Під час вступних кампаній останніх років<br />
правила прийому зазнавали змін.<br />
Це справді так. Тому «Правила прийому<br />
до Національного авіаційного університету<br />
у 2016 році», розроблені з урахуванням<br />
аналізу попередньої практики і проблем,<br />
які могли виникнути при вступі, а<br />
також у світлі нового Закону України<br />
«Про вищу освіту».<br />
Навчальні плани — системотворчі чинники<br />
навчальної роботи. Якими вони тепер<br />
будуть у зв’язку з реформуванням освітньої<br />
сфери?<br />
Саме з навчальних планів розпочалось і<br />
продовжується реформування освітньої<br />
діяльності НАУ. Основним принципом<br />
їхнього формування має стати компетентнісний<br />
підхід та нові галузеві стандарти<br />
вищої освіти. На їх основі будуть<br />
підготовлені нові навчальні та робочі<br />
навчальні плани освітніх рівнів: першого<br />
(бакалаврського), другого (магістерського),<br />
третього (доктор філософії) за новими<br />
законодавчими вимогами.<br />
Уже тривалий час тривали розмови щодо<br />
перегляду навчального навантаження. Чи<br />
сталися якісь зміни в цьому питанні?<br />
Рішення Вченої ради Університету про<br />
поступовий перехід з 900 до 600 годин навчального<br />
навантаження ми з повним правом<br />
відносимо до суттєвих здобутків минулого<br />
навчального року. Перехід відбуватиметься<br />
за такою схемою: на 2016/2017 н. р.<br />
складатиме 750 год.; на 2017/2018 н. р. —<br />
675 год.; на 2018/2019 н. р. — 600 год.<br />
Щоб краще навчати студентів викладач не<br />
повинен забувати і про власне навчання. Ця<br />
думка навряд чи у когось викличе сумнів?<br />
Звичайно. Тому важливим компонентом<br />
забезпечення якості освіти в університеті<br />
є система підвищення кваліфікації науково-педагогічних<br />
працівників.<br />
У 2015–2016 н. р. підвищення кваліфікації<br />
пройшли 307 науково-педагогічних<br />
працівників, керівників, фахівців. Воно<br />
відбувалося за такими напрямами:<br />
виробництво — 112; науково-дослідні<br />
установи — 41; вищі навчальні заклади —<br />
53; науково-методичні курси — 61; аспірантура<br />
(докторантура) — 17; захист<br />
дисертації — 12; за кордоном — 11.<br />
араз важко уявити вищий навчальний<br />
заклад без належного використання в<br />
освітньому процесі англійської мови.<br />
Саме тому в НАУ продовжується реалізація<br />
концепції інтеграції іноземної мови у<br />
професійну підготовку фахівців. Так,<br />
навчання англійською мовою здійснювалось<br />
7 науково-навчальних інститутах.<br />
Наша розмова добігла кінця. Кілька слів як<br />
Ваше резюме до неї.<br />
Попереду нас чекає велика організаційна,<br />
інформаційна та просвітницька робота. І<br />
ми готові до всебічної диверсифікації<br />
освітнього процесу в НАУ за строками,<br />
формами організації, напрямами діяльності.<br />
Але ми неодмінно повинні працювати<br />
на випередження. А для цього слід створити<br />
в університеті таку конструкцію системи<br />
навчання, яка б давала можливість<br />
ефективного навчання впродовж життя.<br />
Інтерв’ю вів Михайло Кришень
4 ОСВІТА<br />
НАЦІОНАЛЬНИЙ<br />
УНІВЕРСИТЕТ<br />
АВІАКОСМІЧНОМУ<br />
11–14 жовтня 2016 р.<br />
у Міжнародному<br />
виставковому центрі<br />
водночас пройшли<br />
Х Міжнародний<br />
авіакосмічний салон<br />
«Авіасвіт — ХХІ»<br />
та Міжнародна<br />
спеціалізована виставка<br />
«Зброя та безпека — 2016»,<br />
приурочені<br />
до Дня захисника України.<br />
Відкриваючи Х Міжнародний авіакосмічний<br />
салон «Авіасвіт — ХХІ» та Міжнародну<br />
спеціалізовану виставку «Зброя та<br />
безпека — 2016», Секретар РНБО України<br />
Олександр Турчинов назвав символічним<br />
те, що це відбувається напередодні свят —<br />
Дня Покрови Пресвятої Богородиці та Дня<br />
захисника України.<br />
«Саме захисники України — мужні, сильні<br />
люди — зупинили ворога нашої держави,<br />
який був значно сильніший за нас. Вічна<br />
пам’ять героям, які віддали життя, захищаючи<br />
і звільняючи Україну», — сказав він.<br />
Секретар РНБО наголосив, що за короткий<br />
термін Україна відновила боєздатність<br />
Збройних Сил, і «сьогодні українська армія<br />
є однією з найбільш боєздатних армій Європи».<br />
О. Турчинов констатував, що ворог всупереч<br />
домовленостям про припинення<br />
вогню продовжує обстріли українських<br />
позицій. Російські війська, які перебувають<br />
на території України, разом з підконтрольними<br />
їм терористичними угрупованнями<br />
продовжують агресивні військові дії проти<br />
України, ведуть вогонь із забороненої зброї,<br />
внаслідок чого гинуть і зазнають поранень<br />
українські військові.<br />
«Росія, яка захопила Крим та веде війну<br />
на Донбасі, знищує своєю авіацією цивільні<br />
квартали у Сирії та спалює гуманітарні конвої,<br />
розміщує у Калінінградському регіоні<br />
наступальну ракетну зброю, у тому числі<br />
таку, що несе ядерний потенціал, — головний<br />
чинник небезпеки і дестабілізації у світі.<br />
Які ще потрібні аргументи, щоб довести:<br />
агресора треба не умовляти, агресора треба<br />
зупиняти?! І сьогодні на сході України агресора<br />
зупиняє мужність та професіоналізм<br />
наших військових».<br />
Олександр Турчинов зазначив, що вітчизняні<br />
підприємства виробляють широкий<br />
спектр сучасної та ефективної зброї, починаючи<br />
зі стрілецької і завершуючи потужною<br />
бронетанковою технікою, сучасними<br />
ракетними комплексами та військовотранспортними<br />
літаками. «Ми зацікавлені у<br />
плідній та ефективній військово-технічній<br />
співпраці з нашими партнерами, — сказав<br />
він. Сьогоднішня виставка — дуже важливий<br />
майданчик, де ми можемо подивитися<br />
не тільки на досягнення наших підприємств,<br />
а й на можливості наших партнерів»<br />
Секретар РНБО України.<br />
Підсумовуючи, секретар РНБО України<br />
висловив переконання, що співпраця учасників<br />
виставки сприятиме виробництву нової<br />
сучасної військової техніки і зброї, зміцнить<br />
оборонний потенціал України та наших партнерів,<br />
а в цілому — безпеку в Європі.<br />
У церемонії відкриття також взяли участь<br />
Міністр внутрішніх справ України Арсен<br />
Аваков, Міністр оборони України Степан<br />
Полторак, Командувач Національної гвардії<br />
України Юрій Аллеров, заступники Секретаря<br />
РНБО України, керівництво «Укроборонпрому»,<br />
Керівник Бюро національної<br />
безпеки Республіки Польща Павел Солох,<br />
який відвідав Україну з дводенним візитом у<br />
рамках Протоколу про співпрацю між Апа-
УСПІШНИХ<br />
5<br />
АВІАЦІЙНИЙ<br />
НА Х МІЖНАРОДНОМУ<br />
САЛОНІ «АВІАСВІТ ХХІ»<br />
ратом РНБО України та БНБ Республіки<br />
Польща, Міністр національної оборони<br />
Румунії Міхнеа Моток, Федеральний<br />
Міністр оборонної промисловості Ісламської<br />
Республіки Пакистан Хуссейн Ран Танвір,<br />
представники дипломатичного корпусу.<br />
У виставках загалом взяли участь понад<br />
400 учасників з 13 країн світу. Представив<br />
свої розробки і Національний авіаційний<br />
університет.<br />
НАУ на Х Міжнародному авіакосмічному<br />
салоні «Авіасвіт — ХХІ» представили НВЦБА<br />
«Віраж», Навчально-науковий аерокосмічний<br />
інститут (кафедра механіки, кафедра технологій<br />
аеропортів), лабораторія нанотриботехнологій<br />
НДЧ НАУ, УкрНДНЦ хіммотології<br />
та сертифікації ПММ і ТР, Науково-технічна<br />
бібліотека, Навчально-науковий інститут<br />
післядипломної підготовки, Інститут доуніверситетської<br />
підготовки, Державний<br />
музей авіації та Всеукраїнський науково-популярний<br />
журнал «Авіатор України».<br />
Зокрема, НВЦБА «Віраж» представив<br />
мобільний безпілотний комплекс М-10 «-<br />
Око 2» для відеоспостереження в реальному<br />
часі та патрулювання невеликих площинних<br />
об’єктів, багатоцільовий безпілотний комплекс<br />
М-6-3 «Жайвір» для аерофотознімання,<br />
відеоспостереження в реальному часі та<br />
патрулювання лінійних об’єктів і експериментальне<br />
двомоторне безпілотне повітряне<br />
судно М-7Д «Небесний патруль» для картографії<br />
та аерофотознімання, відеоспостереження<br />
в реальному часі та патрулювання<br />
лінійних об’єктів. Також були представлені<br />
інші розробки НВЦБА «Віраж».<br />
Навчально-науковий аерокосмічний<br />
інститут презентував комплексну систему<br />
акустичного спостереження, яка включає<br />
систему оцінки акустичної обстановки в<br />
районі блокпосту типу «Трембіта-М», малогабаритну<br />
нашоломну систему для розвідників,<br />
систему акустичної розвідки ротного<br />
рівня «Трембіта-БІСС», акустичну систему<br />
контролю периметру, акустичну систему<br />
позиціонування і винищення безпілотних<br />
літальних апаратів (БПЛА) «АнтіЛЛА»,<br />
систему активної протидії приладам нічного<br />
бачення «МОЛЬФАР», систему виявлення<br />
ворожої активності «КУМА».<br />
Лабораторія нанотриботехнологій НДЧ<br />
представила лабораторний трибологічний<br />
вимірювально-аналітичний комплекс НАУ-<br />
01, що включає в себе лабораторний прилад<br />
тертя ковзання АСК-01, лазерний мікроскоп-профілограф<br />
(ЛСДФМП), модифікований<br />
растровий електронний мікроскоп та<br />
багатоступеневі методики і стенд імпульсного<br />
магнітно-турбулентного очищення шарикопідшипників<br />
ОПШ — 03 та систему контролю<br />
віброхарактеристик і оцінки ступеню<br />
чистоти підшипників СКП — 01б.<br />
Поділилися результатом спільної роботи<br />
УкрНДНЦ хіммотології та сертифікації ПММ<br />
і ТР та кафедра екології Навчально-наукового<br />
інституту екологічної безпеки. Вони презентували<br />
нові альтернативні авіаційні палива,<br />
модифіковані компонентами з рослинної<br />
сировини BioJet 10, BioJet 20 та BioJet 30.<br />
Гості виставки могли ознайомитися з<br />
експозицією НТБ НАУ, дізнатися про<br />
можливості Навчально-наукового інституту<br />
післядипломної підготовки, Інституту<br />
доуніверситетської підготовки і Державного<br />
музею авіації та отримати примірник журналу<br />
«Авіатор України».<br />
Виставку відвідав в. о. ректора НАУ<br />
Володимир Ісаєнко. Особливу увагу він<br />
приділили експозиції Національного авіаційного<br />
університету.<br />
Очільник університету відзначив гідний<br />
рівень представлення НАУ на загальному<br />
тлі, відзначив унікальні розробки: «Виставка<br />
має дуже широкий діапазон. Колеги, які<br />
були на аналогічній виставці минулого року,<br />
стверджують, що експозиція суттєво зросла і<br />
якісно, і кількісно. Лінійка представлених<br />
техніки та зброї є дуже цікавою не тільки для<br />
вітчизняних споживачів, а й для іноземних.<br />
Гадаю, що виставка дає нам можливість правильно<br />
зорієнтуватись у новинках галузі,<br />
вибудувати маркетингову політику нашої<br />
продукції і гідно зарекомендувати себе на<br />
світовому ринку».
6 ОСВІТА<br />
А тепер я хочу «Трембіту<br />
БІСС» з двома «С»!<br />
Ганна Щегель<br />
доцент кафедри механіки НАУ<br />
(початок у № 54(14501))<br />
Ганна Щегель,<br />
доцент кафедри механіки НАУ, кандидат<br />
технічних наук, керівник групи студентіврозробників<br />
студентського наукового<br />
товариства кафедри механіки<br />
На Міжнародному авіасалоні «АВІАСВІТ-<br />
2016» як результат об'єднаних зусиль кафедр<br />
механіки і технологій аеропортів НН АКІ<br />
НАУ були продемонстровані нові інструментальні<br />
методи оцінки бойової обстановки.<br />
Розроблена і виготовлена в студентському<br />
проектно-конструкторському бюро<br />
кафедри ТА АКІ НАУ із застосуванням унікальних<br />
акустичних композитів розробки<br />
студентського наукового товариства кафедри<br />
механіки АКІ НАУ система акустичного<br />
спостереження виконує комплексні та індивідуальні<br />
бойові завдання. Бойова ідеологія<br />
системи сформована як «проводжу акустичну<br />
розвідку — забезпечую активне маскування<br />
— винищую засоби протидії».<br />
Комплексна система акустичної розвідки<br />
включає систему оцінки акустичної<br />
обстановки в районі блокпоста типу «Трембіта-М»,<br />
малогабаритну нашоломну систему<br />
для розвідників, систему акустичної розвідки<br />
ротного рівня «Трембіта-БІСС»,<br />
акустичну систему контролю периметра,<br />
акустичну систему позиціонування і винищення<br />
безпілотних літальних апаратів<br />
(БПЛА) «АнтіЛЛА».<br />
Пристрій акустичного спостереження<br />
«Трембіта-М» призначений для оцінки акустичної<br />
обстановки у зоні ведення бойових<br />
дій на передньому краї, на блокпостах,<br />
постах бойової охорони, акустичного спостереження<br />
за рухом груп і виявлення безпілотних<br />
літальних апаратів, літаків і вертольотів.<br />
Комплекс «Трембіта-БІСС» є<br />
більш потужною системою акустичної розвідки<br />
ротного рівня.<br />
Система «АнтіЛЛА» застосовує метод<br />
акустичного позиціонування ворожого безпілотніка<br />
по аеродинамічному шуму його<br />
гвинтів. Після розрахунку координат ворожого<br />
БПЛА завдання знищення ворожого<br />
безпілотника на відстані до цілі менше 1200<br />
метрів, що відповідає дистанції пострілу з<br />
автоматичної зброї, вирішується автоматичною<br />
стрілецькою ячейкою, яка автоматично<br />
наводить стрілецьку зброю на ціль і вражає<br />
її. Точність автоматичного прицілювання<br />
вища, ніж у досвідченого снайпера з оптичним<br />
прицілом. На більшій відстані завдання<br />
виконує маленький безпілотник-камікадзе,<br />
стартуючи з оригінальної системи мобільного<br />
старту, підлітає до ворожого БПЛА і,<br />
вибухаючи, знищує його.<br />
Надчутливі акустичні мікрофони системи<br />
«АнтіЛЛА» розроблені на базі акустичних<br />
композитів нового покоління. Система<br />
«АнтіЛЛА» працює і як антиснайперська<br />
система, система захисту блокпостів як<br />
дистанційно керована автоматична стрілецька<br />
ячейка, система позиціонування<br />
ворожої артилерії і система боротьби з броньованими<br />
цілями.<br />
Інтелектуальні аналізатори звуку пострілу<br />
«Tamada SM» («Говорун») мають такі унікальні<br />
функціональні можливості як підрахунок<br />
кількості пострілів окремо для кожного<br />
виду зброї та боєприпасів, можуть проводити<br />
оцінку по звуку пострілу якості зброї<br />
або боєприпасу. Цю інтелектуальну систему<br />
можна навчити розрізняти звуки пострілу<br />
зброї різного типу.<br />
Комплексна система розвідки включає<br />
системи активної протидії приладам нічного<br />
бачення «МОЛЬФАР» і систему виявлення<br />
ворожої активності.<br />
Вікторія Прінц<br />
студентка 5 курса ФЛА АКІ НАУ<br />
Але це не все. Ми у нашому студентському<br />
конструкторському бюро запропонували<br />
і розробили оригінальну концепцію системи<br />
протекторного захисту паливних баків спецмашин<br />
аеропортів і військової техніки для<br />
АТО як єдиної системи, спроектували і<br />
виготовили унікальний випробувальний<br />
стенд і, провівши експериментальні дослідження,<br />
довели перспективність запропонованого<br />
проектування паливних баків спіненим<br />
поліпропіленом та розробили технологію<br />
його застосування. В реальних бойових<br />
умовах АТО доведена ефективність запропонованого<br />
нами багатошарового протекторного<br />
захисту паливних баків автомобілів<br />
та спецмашин фольгованим ізолоном.<br />
В’ячеслав Астанін,<br />
завідувач кафедри механіки НАУ,<br />
професор, доктор технічних наук<br />
Всі звикли звітувати перед керівництвом<br />
новими перемогами, досягненнями, демонструвати<br />
свої наукові розробки, але за кожною<br />
розробкою за кожним експонатом,<br />
виставленими на цьому поважному міжнародному<br />
форумі, стоїть багатомісячна і копітка<br />
робота з перемогами і невдачами. Найголовніше<br />
— надати студенту простір для творчості,<br />
провести його від ідеї до реальної конструкції,<br />
показати весь цикл її народження.<br />
Ми не просто розробляємо зі студентами конструкції<br />
на кресленнях — викладачі і технічний<br />
персонал нашої кафедри докладає усіх<br />
зусиль для того, щоб студенти мали можливість<br />
своїми руками виготовити ці конструкції,<br />
випробувати і перевірити їх. Саме такий<br />
комплексний підхід дозволяє виховати зі студента<br />
справжнього інженера-дослідника,<br />
зародити в ньому полум'я технічної творчості.
УСПІШНИХ<br />
7<br />
Катерина Семенченко,<br />
студентка 5 курса ФЛА АКІ НАУ<br />
Ми разом з товаришами запропонували і<br />
розробили оригінальну концепцію системи<br />
відновлення листових ресор автомобілів та<br />
спецмашин аеропортів, а також військової<br />
техніки спеціального призначення для АТО<br />
без їх демонтажу — як єдиної системи. Нам<br />
удалось не тільки спроектувати, а і з допомогою<br />
наших викладачів і технічного персоналу<br />
кафедри механіки виготовити унікальний<br />
випробувальний стенд та, провівши експериментальні<br />
дослідження в реальних умовах,<br />
довести перспективність запропонованого<br />
методу відновлення і розробити технологію<br />
його застосування.<br />
Олександр Тамаргазін,<br />
завідувач кафедри технологій аеропортів<br />
НАУ, професор, доктор технічних наук<br />
Крім студентів нашого університету, в<br />
розробках беруть участь учні підшефної<br />
середньої школи № 159 міста Києва (директор<br />
Сергій Бабан). Учень восьмого класу цієї<br />
школи Олексій Сиров під керівництвом<br />
учителя інформатики Валентини Олефір<br />
розробив елементи програмного забезпечення<br />
керування унікальною системою протидії<br />
приладам нічного бачення «Мольфар».<br />
І вона працює, допомагаючи нашим військовим<br />
на сході. Це реальна профорієнтаційна<br />
робота, а не роздача рекламних проспектів;<br />
так, вона потребує копіткої повсякденної<br />
роботи, широкого залучення фахівців<br />
кафедри, її не можна оцінити тими годинами<br />
«другої половини дня», які, згідно з<br />
інструкцією, я можу записати виконавцям,<br />
— це вдесятеро більше, це їх педагогічний<br />
подвиг, їх професійна саможертовність. Але<br />
це і наша перемога, до нас вчитись приходять<br />
свідомо професійно орієнтовані студенти.<br />
Валентина Олефір,<br />
вчитель інформатики в підшефній школі<br />
№159.<br />
Завдяки тісній співпраці з викладачами<br />
кафедри технологій аеропортів і механіки<br />
НАУ ми дедалі ширше застосовуємо інноваційні<br />
технології комплексного навчання учнів<br />
і не тільки на реальних прикладах професійно<br />
орієнтуємо їх, а реально залучаємо до нових<br />
наукових розробок студентів НАУ. Студенти,<br />
які ще вчора були школярами, по-товаристському<br />
ставляться до своїх молодших співробітників.<br />
Так, саме співробітників. Мені дуже<br />
імпонує те, що в студентському проектноконструкторському<br />
бюро кафедри ТА і науковому<br />
товаристві кафедри механіки нема поділу<br />
на курси та класи; є молодші спеціалісти і<br />
наукові співробітники, є головні спеціалісти і<br />
старші наукові співробітники, і кожен може<br />
бути генеральним конструктором за своїм<br />
напрямком незалежно від віку. Так, це гра,<br />
але гра з великим змістом, що формує і гартує<br />
молодь, робить з неї не тільки спеціалістів,<br />
але і Людей з великої літери.<br />
Світлана Лобода,<br />
завідувач кафедри комп’ютерних мультимедійних<br />
технологій НАУ, професор, доктор<br />
педагогічних наук<br />
Тісна співпраця нашої кафедри з кафедрами<br />
механіки і технологій аеропортів<br />
дозволила розкрити перед нашими студентами<br />
нові горизонти. Найскладніші<br />
механотронні системи вже підкорюються<br />
творчим колективам студентів різних<br />
інститутів. Механіка, електроніка та<br />
кібернетика об’єднані студентами в єдине<br />
ціле. Так, спочатку викладачам було<br />
важко здолати бар’єр юнацького максималізму<br />
у студентів, наприклад «я — механік»,<br />
чи «я — програміст». Однак головною<br />
перемогою нас як викладачів стало<br />
те, що наші студенти об’єдналися разом і у<br />
творчих колективах виконують надскладні<br />
технічні завдання. Розробки представлені<br />
ними на виставці «АВІАСВІТ —<br />
2016» доводять нашу правоту.<br />
Богдан Стишенко,<br />
студент 4 курсу ІКІТ НАУ<br />
При підключенні до комп’ютера за<br />
допомогою спеціального кабелю і встановленні<br />
спеціального програмного забезпечення<br />
пристрої акустичного спостереження<br />
серії «Трембіта» автоматично надають<br />
оператору підказки стосовно виявлених<br />
акустичних об’єктів і фіксують акустичну<br />
обстановку. Саме моїй групі було довірено<br />
розробку інтелектуального програмного<br />
забезпечення для цих унікальних акустичних<br />
систем. Нам вдалося інтегрувати в розроблене<br />
програмне забезпечення системи<br />
інтелекту, а саме — навчити «Трембіту»<br />
саму за бійця-оператора приймати важливі<br />
рішення і навіть командувати ним. Саме<br />
про такі інтелектуальні системи розповідала<br />
нам на лекціях доцент Анастасія Ігорівна<br />
Вавіленкова, і ми зробили все можливе,<br />
щоб втілити її наукові розробки в реальні<br />
алгоритми і програми, як кажуть мої товариші-механіки,<br />
«у метал».
8 ОСВІТА<br />
Наталія Кулічова<br />
Вітаємо з Днем<br />
Завжди залишайтеся на висоті!<br />
Володарі небесного<br />
простору<br />
Сьогодні неможливо уявити небо без<br />
літаків. Перельоти з однієї точки земної кулі<br />
в іншу стали буденним явищем. Проте,<br />
зручно влаштувавшись у кріслі повітряного<br />
лайнера, ми і не думаємо про те, що за<br />
нашою безпекою в повітрі стежать тисячі<br />
людей на землі, немов естафетну паличку<br />
вони передають один одному зв’язок, контроль<br />
і управління літаком: від його пересування<br />
по території аеродрому, відриву від<br />
злітної смуги, польоту і до самої посадки.<br />
І ця, здавалося б, «простота» насправді дається<br />
фахівцям нелегко.<br />
Авіадиспетчери контролюють весь транспорт<br />
у повітрі і в аеропортах: як повітряний,<br />
так і наземний. У щоденній, що вимагає<br />
неабиякого фізичного та психоемоційного<br />
напруження роботі, зайняті десятки тисяч<br />
людей, кожен з яких керує одночасно 10-20<br />
повітряними суднами. Це фахівці дуже<br />
високого класу, що відповідають за безпеку<br />
та регулярність польотів, а також порядок<br />
руху літаків і вертольотів. Для успішної<br />
роботи їм потрібен величезний комплекс<br />
знань, до якого входять повітряна навігація,<br />
авіаційна метеорологія, авіаційні правила та<br />
інструкції, і, крім того, їм необхідно вміти<br />
користуватися всіма авіаційними спецзасобами<br />
зв’язку і, звичайно, знати іноземні<br />
мови.<br />
Щороку в усьому світі, зокрема і в Україні, відзначають —<br />
День авіадиспетчера. А початок цьому був покладений<br />
55 років тому, коли 20 жовтня 1961 року в столиці<br />
королівства Нідерланди Амстердамі відбулося перше<br />
установче зібрання Міжнародної федерації асоціацій<br />
авіаційних диспетчерів світу (International Federation of<br />
Air Traffic Controllers Associations, IFATCA). Ця дата і стала<br />
святковою для фахівців, які нарівні з льотними екіпажами<br />
незримо для пасажирів кермують повітряні судна.<br />
Головний принцип<br />
роботи<br />
Стиль життя<br />
авіадиспетчера<br />
Робота диспетчерів значно відрізняється від<br />
більшості інших професій. Здавалося б, що<br />
складного в тому, щоб сидіти в теплому офісі і<br />
спостерігати за рухом літаків на моніторі?.. Однак<br />
не все завжди йде гладко. Та незважаючи на<br />
це, у авіадиспетчерів діє залізне правило: працювати<br />
потрібно попри будь-які складнощі.<br />
Одним із обов'язків диспетчера є постійне<br />
перебування на робочому місці, що має<br />
на увазі навіть те, що, якщо співробітник<br />
відлучиться на пару хвилин, воно не повинно<br />
пустувати. Екран монітора зобов'язаний<br />
постійно залишатися під наглядом!<br />
Тож Міжнародний день авіадиспетчера<br />
— професійне свято, яке символізує не тільки<br />
значну віху в розвитку повітряного транспорту,<br />
а й про залучення громадськості до<br />
роботи фахівців даного напрямку, яка часто<br />
залишається невидимою для більшості. В<br />
цей день диспетчери заявляють про свої<br />
досягнення, підбивають підсумки роботи, а<br />
Міжнародна Федерація асоціацій планує<br />
роботу на майбутній рік.<br />
Отримує високу зарплатню, бонуси та<br />
премії.<br />
Має багато вільного часу.<br />
Відпустка 48–56 днів, з додатковою оплатою.<br />
Кожен робочий день спілкується з пілотами<br />
різних країн світу та колегами сусідніх<br />
країн.<br />
Працює в дружній команді професіоналів.<br />
Робота — динамічна, інтелектуальна.<br />
Діяльність має велике значення у сфері<br />
забезпечення безпеки польотів.<br />
Використовує найновітніші технології.<br />
Сам є будівничим своєї кар’єри.<br />
Привабливий соціальний пакет — медична<br />
страховка, одна з найбільших у країні пенсій,<br />
схема раннього виходу на пенсію<br />
тощо.<br />
І відповідальність, відповідальність і ще<br />
раз відповідальність.
УСПІШНИХ<br />
9<br />
авіадиспетчера!<br />
Підготовка<br />
авіадиспетчерів в Україні<br />
Щоб стати авіадиспетчером, необхідно<br />
успішно пройти курс початкової підготовки<br />
диспетчерів УПР, до складу якого входять<br />
базова та рейтингова підготовки. Етап базової<br />
підготовки входить у програму навчального<br />
курсу процесу отримання освітньокваліфікаційного<br />
рівня «бакалавр», напряму<br />
підготовки «Аеронавігація».<br />
До проходження базової підготовки залучаються<br />
тільки ті студенти, які успішно<br />
пройшли спеціалізовані тести на оцінювання<br />
професійно необхідних здібностей.<br />
В Україні є два навчальні заклади, які<br />
здійснюють таку підготовку: Національний<br />
авіаційний університет та Кіровоградська<br />
льотна академія НАУ.<br />
Окрім загальноосвітніх дисциплін —<br />
вища математика, фізика та інші, — до навчальних<br />
програм цих ВНЗ включено спеціальні<br />
дисципліни курсу базової підготовки:<br />
вступ до курсу; повітряне право; організація<br />
повітряного руху; авіаційна метеорологія;<br />
повітряна навігація; повітряні судна;<br />
людський чинник; обладнання та технічні<br />
засоби для ОПР.<br />
Підготовка<br />
авіадиспетчерів в НАУ<br />
Підготовка студентів-авіадиспетчерів у<br />
НАУ ведеться відповідно до вимог ICAO та<br />
Eurocontrol, тому викладачі Навчально-наукового<br />
Інституту Аеронавігації постійно<br />
працюють над підвищенням свого науковопрофесійного<br />
рівня.<br />
Студенти, які навчаються за спеціальністю<br />
«Обслуговування повітряного руху»,<br />
мають можливість користуватись сучасною<br />
перспективною технікою та використовувати<br />
новітні технології та концепції в галузі<br />
аеронавігації — CNS/ATM, Free flight, Single<br />
European Sky, Cooperative ATM, Safe Flight,<br />
Safety Management Systems, Global Navigation<br />
Satellite System.<br />
Всі студенти-випускники відповідають<br />
професійним вимогам (наявність медичного<br />
сертифікату третього ступеня, четвертий<br />
рівень ICAO володіння англійською мовою,<br />
високий рівень професійних знань, умінь та<br />
навичок, позитивні характеристика та рекомендація<br />
кафедри), адже, перебуваючи ще в<br />
стінах університету, проходять стажування<br />
та отримують робочі місця на підприємствах<br />
«Украероруху», де успішно працюють і<br />
зараз. А рівень підготовки такий, що дозволяє<br />
нашому випускнику працювати у будьякій<br />
країні світу.<br />
Кращі побажання<br />
Що можна побажати тим, хто відповідає<br />
за небесну безпеку? Професія диспетчера<br />
порівнюється з наземної автоінспекцією,<br />
що спрямовує нескінченні потоки повітряних<br />
суден. Потужні сучасні машини злітають<br />
у небесні простори, долають великі відстані<br />
і виконують вдалу посадку, яку лагідно<br />
називають «м'якою». Тільки увага і зосередженість<br />
можуть бути запорукою безпеки<br />
пілотів і пасажирів. Тому бажаємо вам мирного<br />
неба, прекрасних погодних умов, спокійної<br />
та злагодженої праці. І, звичайно ж,<br />
завжди залишайтеся на висоті, незважаючи<br />
на те, що ви керуєте польотами із землі!
10 ОСВІТА<br />
Клим Чурюмов:<br />
«Життя і розум розлитий по всьому<br />
Всесвіту. Це — безсумнівно»<br />
15 жовтня на 80-му році життя помер всесвітньо відомий український<br />
учений, астроном, дослідник комет Клим Чурюмов. Смерть застала його<br />
в дорозі до Харкова. Ім’я цієї світлої, скромної та доброзичливої людини<br />
назавжди увійшло в історію української космічної галузі.<br />
Можна сказати, що він був людиною найближчих околиць Землі.<br />
До кола його професійних інтересів насамперед входили комети<br />
і Сонячна система. Проте в цілому діапазон його професійної діяльності<br />
значно ширший. Він був цікавою людиною, до останнього дня віддавав<br />
усього себе науці і освіті.<br />
Клим Чурюмов народився 19 лютого 1937<br />
року в Миколаєві. Був четвертим з восьми<br />
дітей Івана та Антоніни Чурюмових. Батько<br />
загинув під час Другої світової війни в 1942<br />
році. У 1949 році сім’я Чурюмових переїхала<br />
до Києва. Після сьомого класу Клим вступив<br />
до Київського залізничного технікуму,<br />
який закінчив з відзнакою в 1955 році. Далі<br />
вступив на фізичний факультет Київського<br />
державного університету імені Т. Шевченка<br />
(фах «фізика-астрономія»). У 1960 році після<br />
його закінчення був направлений на полярну<br />
геофізичну станцію в бухті Тіксі в Якутії.<br />
До Києва повернувся в 1969 році.<br />
Ім'я Клима Чурюмова залишиться в історії<br />
астрономії завдяки щасливому збігу кількох<br />
обставин. Комета Чурюмова-Герасименко<br />
стала першою, до якої спрямована<br />
серйозна космічна експедиція: ніколи раніше<br />
на поверхню комети м'яко не опускався<br />
космічний апарат, ніколи не ставав її супутником.<br />
Ця космічна місія стала першим<br />
детальним дослідженням комети.<br />
Випадковість полягає в тому, що сама<br />
комета Чурюмова-Герасименко була відкрита<br />
ще в 1969 році, проте довгий час не<br />
привертала до себе уваги серед десятків собі<br />
подібних. Але раптово вона виявилася єдиною<br />
можливою метою, якої міг досягти<br />
європейський космічний апарат «Розетта».<br />
Взагалі-то його готували для польоту до<br />
іншої комети, але через невеликий технічний<br />
збій вікно запуску — період часу, в який<br />
апарат міг стартувати з Землі, щоб досягти<br />
спочатку наміченої комети, — пройшло.<br />
Стали розшукувати іншу підходящу комету,<br />
і єдиною гідною і досяжною виявилася<br />
комета Чурюмова-Герасименко. У той день<br />
радянські астрономи — дослідники комет —<br />
прославилися на весь світ.<br />
«Головне для людської цивілізації —<br />
дослідження Місяця, бо на Місяці є гелій-3,<br />
найкраще паливо для реакторів, безвідходне,<br />
безпечне та нерадіаційне. Цієї сировини<br />
людству вистачить на мільйони років»<br />
Клим Чурюмов<br />
Як професор університету, він доклав<br />
багато зусиль для науки і вищої освіти — у<br />
нього сотні статей і десятки учнів. Крім<br />
цього він займався популяризацією науки,<br />
писав дитячі книжки, які користувалися<br />
великою повагою серед маленьких читачів, а<br />
ще писав народні українські пісні. Народні<br />
— тому що вони пішли в народ: їх співали і<br />
співають досі.<br />
В останні роки К. Чурюмов працював<br />
директором Київського планетарію. І це<br />
було непросто. В Україні науку не особливо<br />
підтримують, а планетарій — технічно<br />
складна споруда. Навіть багата Москва була<br />
позбавлена свого планетарію протягом<br />
майже двадцяти років, а в Києві він не припиняв<br />
роботу з радянських часів і до сьогоднішнього<br />
дня. І в цьому — його велика<br />
заслуга.<br />
В останні роки Клим Чурюмов активно<br />
подорожував з лекціями, отримуючи запрошення<br />
до Варшави, Японії, США, Росії. У<br />
Москві він співпрацював з вченими ІКД<br />
РАН, публікуючи спільні роботи в російських<br />
і українських наукових журналах.<br />
Останній раз він приїжджав до Москви<br />
28–30 вересня 2016 року з науковими доповідями<br />
в ІКД РАН і в Московському планетарії.<br />
Смерть Клима Івановича Чурюмова 15<br />
жовтня 2016 року збіглася із закінченням<br />
місії Rosetta, яке 30 вересня 2016 року було<br />
завершено навмисним спуском апарату на<br />
ядро комети, що носить його ім'я, 67P /<br />
Чурюмова-Герасименко.<br />
Клим Чурюмов<br />
і професор<br />
Сергій Всехсвятський<br />
в обсерваторії<br />
Київського університету<br />
Клим Іванович Чурюмов<br />
і Світлана Іванівна Герасименко
УСПІШНИХ<br />
11<br />
Юлій Мамчур:<br />
«Ми ладні були загинути,<br />
але довести всім, що ми<br />
не зрадники Батьківщини»<br />
Відео беззбройних українських вояків у Севастополі, які рушили у бік<br />
противника, щоб повернути контроль над севастопольським<br />
аеродромом «Бельбек», облетіло всю Україну. Групу<br />
військовослужбовців тоді очолював український військовий льотчик,<br />
полковник Повітряних Сил України Юлій Мамчур. Саме завдяки<br />
сміливості та героїзму льотчика і військовослужбовців територію<br />
аеродрому вдалося повернути на деякий час під український контроль.<br />
Юлію Валерійовичу, скажіть, будь ласка,<br />
чи є у Вас власна традиція святкування 14<br />
жовтня? Що Ви робите в цей день?<br />
Для початку хочу сказати, що я дуже<br />
радий, що почала відроджуватися наша<br />
історія, культура, що ми вже маємо свої, а<br />
не штучно створені у радянські часи<br />
свята. Адже, 14 жовтня — це день великого<br />
свята — Покрови Пресвятої Богородиці,<br />
яка є покровителькою українського<br />
козацтва, отже, і всіх українських військових.<br />
І хоча День захисника України —<br />
це нове свято, в мене вже з’являється<br />
добра традиція у цей день зустрічатися із<br />
військовими у різних містах України.<br />
Вас зараз знають не тільки як військового,<br />
а й як народного депутата. Як сьогодні<br />
продовжується Ваша служба у ЗСУ?<br />
На даний час я відряджений із ЗСУ до<br />
Верховної Ради України виконувати<br />
обов’язки народного депутата. Але як<br />
заступник Голови Комітету з питань<br />
національної безпеки і оборони, я роблю<br />
все від мене залежне, щоб наші військові<br />
мали достойне грошове забезпечення,<br />
власне житло та були повністю забезпечені<br />
усім необхідним для виконання своїх<br />
службових обов’язків. Адже я дуже добре<br />
знаю та розумію проблеми військових,<br />
умови їхнього життя.<br />
Я не можу не згадати березень 2014 року.<br />
Тоді про Ваш із побратимами вчинок говорила<br />
вся Україна. Чим Ви керувалися у<br />
момент, коли без зброї зі стягом рушили у<br />
бік озброєних росіян? Адже Ви усвідомлювали,<br />
що може трапитись?<br />
Звісно ми усвідомлювали, що передбачити<br />
результат такого походу неможливо.<br />
Але на той момент нам важливо було зробити<br />
усе від нас залежне, щоб зайняти<br />
свої позиції на аеродромі. Оскільки по<br />
російських телеканалах постійно оголошували,<br />
що Бельбек склав присягу Росії,<br />
ми ладні були загинути, але довести всім,<br />
що ми не зрадники Батьківщини.<br />
Чи сумуєте сьогодні за службою в українському<br />
Севастополі? Як склалася доля військових,<br />
які були з вами весь час тоді, у березні?<br />
Саме в УКРАЇНСЬКОМУ Севастополі —<br />
сумую. Частина військовослужбовців<br />
моєї бригади залишилась в Криму. Їх<br />
подальша доля мені не відома. Ті військовослужбовці,<br />
які вийшли зі мною, продовжують<br />
нести службу у м. Миколаєві.<br />
Оскільки ми вивезли з Криму 50 наших<br />
літаків, відремонтували та облітали їх,<br />
наша військова частина вже через кілька<br />
місяців після виходу з Криму несла бойове<br />
чергування на власних літаках. Більшість<br />
військових нашої бригади після<br />
виходу з Криму захищали та продовжують<br />
захищати нашу Батьківщину в зоні АТО.<br />
Ви з самого початку хотіли пов’язати своє<br />
життя з авіацією? Чи можливо була альтернатива<br />
у виборі свого майбутнього?<br />
Альтернативи не було. З дитинства мріяв<br />
стати льотчиком.<br />
Коли і де був Ваш крайній політ?<br />
Крайні польоти я здійснив у Миколаєві,<br />
виконуючи обльоти літаків, вивезених із<br />
Криму.<br />
Сьогодні Ви — військовий, з якого можна<br />
брати приклад. Якими якостями, на Вашу<br />
думку, сьогодні має володіти справжній<br />
військовослужбовець?<br />
Справжній військовослужбовець у будьякі<br />
часи, в першу чергу, повинен бути<br />
відданим своїй Батьківщині та, не замислюючись<br />
про наслідки, захищати свій<br />
народ.<br />
Які Ви бачите сьогодні основні недоліки<br />
української армії?<br />
Я вважаю, що необхідно в найкоротший<br />
термін сформувати державні програми<br />
розвитку озброєння та військової техніки<br />
та спланувати військово-технічну політику<br />
на коротко-, середньо- та довгострокову<br />
перспективу.<br />
Юлію Валерійовичу, що б Ви побажали усім<br />
військовим, курсантам та студентам у<br />
День Захисника України?<br />
Я бажаю усім: нехай Пресвята Богородиця<br />
вас оберігає, захищає від ворожих<br />
куль, і головне — для всієї України —<br />
МИРУ.
12 ОСВІТА<br />
Марія Хоменко<br />
УКРАЇНСЬКА АВІАЦІЯ<br />
Майже 100 років тому, 11 листопада 1918 року, закінчилася<br />
Перша Світова війна. Боротьба за світовий економічний<br />
ринок призвела збройного протистояння Німеччини та<br />
Австро-Угорщини і Росії, Англії та Франції (блок «Антанта»).<br />
Згодом до Антанти приєдналися Італія, США і ряд інших<br />
держав, а до німецько-австрійського блоку — Туреччина.<br />
Перша Світова війна тривала понад чотири роки, у ній взяло<br />
участь близько 30 млн. осіб, використовувалася велика<br />
кількість військової техніки. Поряд із тоді новітніми<br />
винаходами, як автомобіль, підводний човен, дирижабль,<br />
на службу армії був поставлений і літак. На початок Першої<br />
світової на озброєнні країн, які воювали, налічувалося понад<br />
700 літаків. Із них у Німеччини — 232, Австро-Угорщини — 65,<br />
Росії — 244, Франції — 156, Англії — 56 одиниць.<br />
Авіація УНР<br />
20 листопада 1917 року в Києві проголосили<br />
Українські Народну республіку (УНР).<br />
Одним із перших завдань нової влади стало<br />
створення Збройних Сил, зокрема авіації.<br />
Саме тоді у складі створеного Технічного<br />
управління з’явилися ВПС, першим головнокомандуючим<br />
яких призначили В. Ю.<br />
Баранова. Разом із помічниками військовими<br />
льотчиками Л. Шевченком і Д. Левицьким<br />
у перші місяці існування УНР він вжив<br />
ряд заходів задля збереження авіаційного<br />
майна і створення матеріально-технічної<br />
бази для авіації, що зароджувалася.<br />
Уже на початок 1918 р. в УНР сформували<br />
перший Український Винищувальний і<br />
перший Український армійський авіазагони.<br />
Технічне оснащення цих підрозділів<br />
складалося здебільшого з закордонних літаків<br />
«Ньюпор-17, -21, -23», «Сопвіч 1 Ѕ»,<br />
«Вуазен LHS», «Фарман-30», а також із<br />
російських — «Анасаль», «Анатра Д» і С-16.<br />
Відома ескадра важких бомбардувальників<br />
«Ілля Муромець» волею долі виявилася на<br />
території УНР. Як військова частина у складі<br />
Української армії, вона проіснувала до<br />
1918 року, не провівши жодної бойової операції.<br />
Командував ескадрою сотник Неймарк.<br />
На той час від колись уславленої бойової<br />
частини залишилося чотири машини. В<br />
ескадрі служило всього 10 офіцерів і 50 козаків<br />
охоронної команди.<br />
У січні-лютому 1918 р. авіація УНР брала<br />
участь у бойових діях проти Червоної Армії.<br />
Від повної поразки Українську армію врятувала<br />
Брестська угода про закінчення бойових<br />
дій, за умовами якої керівництво більшовицької<br />
Росії повинне було вивести свої<br />
війська з території України, а Німеччина й<br />
Австрія зобов’язувалися надати Україні<br />
військову допомогу взамін поставок великої<br />
кількості продовольства. Вступ німців в<br />
Україну мав для авіації республіки катастрофічні<br />
наслідки — розпочалося вивезення та<br />
знищення авіаційної техніки. Таким чином,<br />
припинили своє існування кращі авіаційні<br />
частини армії. Багато авіаційних фахівців,<br />
насамперед кадрових офіцерів-льотчиків,<br />
залишали Україну і подалися на Дон до<br />
військ генерала О. Каледіна.<br />
Від режиму<br />
Скоропадського<br />
до Директорії<br />
Березень і квітень 1918 року минули в<br />
Україні відносно мирно. Користуючись<br />
перепочинком, Центральна Рада завершила<br />
організаційне формування армії. До складу<br />
структури військового міністерства ввійшло<br />
Управління Інспектора Повітряного Флоту,<br />
начальником якого призначили полковника<br />
Павленка (згодом його змінив полковник<br />
Горшков). На території УНР були здійснені<br />
одні з перших у світі спроб встановлення<br />
регулярного повітряного поштового<br />
зв’язку на військових літаках між окремими<br />
пунктами.<br />
Мирне співіснування окупаційних<br />
австро-німецьких військ і Центральної<br />
Ради виявилося недовгим. Уряд УНР не<br />
влаштовував кайзера і австрійського імператора.<br />
28 квітня 1918 року підрозділ<br />
німецької армії ввійшов до залу засідань<br />
Центральної Ради і розігнав її, а вже<br />
наступного дня гетьманом було призначено<br />
колишнього царського генерала Павла<br />
Скоропадського. Нова влада без жодних<br />
змін затвердила розроблений ВПС УНР<br />
план структури повітряного флоту. Українська<br />
матеріальна частина гетьманських<br />
ВПС складалась із спадщини бойової авіації<br />
російської армії. Окрім того, від окупаційного<br />
командування влада отримала<br />
невелику кількість німецьких і австрійських<br />
літаків. Таким чином, на початок літа<br />
1918 року в армії П. Скоропадського налічувалося<br />
189 легких літаків і 4 повітряних<br />
кораблі «Ілля Муромець». Та тільки 55%<br />
машин були в робочому стані.
УСПІШНИХ<br />
13<br />
ПОЧАТКУ ХХ СТ.<br />
В Україні зростало невдоволення політикою<br />
П. Скоропадського. У листопаді 1918 р.<br />
лідери Центральної Ради організували повстання,<br />
в результаті якого створився новий<br />
уряд — Директорія — на чолі з Семеном<br />
Петлюрою. Саме тоді на землях, що належали<br />
Австро-Угорщині, з’явилася Західно-Українська<br />
Народна Республіка (ЗУНР).<br />
Авіація ЗУНР<br />
Відразу після створення ЗУНР розпочалася<br />
українська-польська війна, що вимагала<br />
від галицького уряду термінового<br />
створення власних боєздатних збройних<br />
сил, зокрема й авіації. Вже наприкінці<br />
листопада 1918 р. при Державному секретаріаті<br />
військових справ (ДСВС) був створений<br />
Авіаційний відділ. Згідно з наказом<br />
від 1 грудня 1918 р., його начальником і<br />
референтом з авіації при ДСВС призначався<br />
поручик Петро Франко. В його обов’язки<br />
входило формування авіасотень, ведення<br />
переговорів з усіма відомствами Галичини<br />
і Наддніпрянської України з питань збирання<br />
і доставки авіамайна. Місцем розташування<br />
авіабази було обране с. Красне,<br />
що знаходилося за 46 км від Львова.<br />
Нараховуючи в своєму складі близько 20<br />
літаків типу «Ньюпор», «Альбатрос»,<br />
«Фоккер», «Даймлер», загін брав участь у<br />
бойових діях проти польських військ. Ядро<br />
особового складу в Красному складали<br />
галичани: поручики Франко і Слєзак,<br />
хорунжий С. Кузьмович, старший десятник<br />
Р. Кавута, який першим в Українській<br />
Галицькій Армії (УГА) спробував підняти<br />
аероплан у повітря.<br />
У Красному були також організовані<br />
станції для збирання авіамайна у Бродах та<br />
Підволочиську, збірний пункт для бажаючих<br />
служити в авіації УГА в Золочеві та технічна<br />
авіасотня поручика Томенка у Тернополі.<br />
19 грудня сотня перебазувалася в с.<br />
Красне. Та розраховувати тільки на свої<br />
сили при створенні Повітряного Флоту<br />
галичанам не доводилося. У Київ з проханням<br />
допомогти у справі створення власної<br />
авіації відрядили поручика Д. Кренжаловського.<br />
За наказом гетьмана П. Скоропадського<br />
у розпорядження командування УГА<br />
була надана одна льотна сотня, яка перелетіла<br />
з Одеси в Шатаву і вже 16 грудня була в<br />
Красному. Командував нею Борис Гупер. З<br />
наданих літаків тільки один «Ньюпор-27»<br />
був новим: німецька та австрійська армії, що<br />
з весни 1918 року знаходилися у Наддніпрянській<br />
Україні, прибрали до рук практично<br />
всю кращу авіатехніку.<br />
Комплектування краснянського загону<br />
авіатехнікою і особовим складом проходило<br />
досить успішно. На початку січня 1919<br />
р. особовий склад нараховував 30 старшин,<br />
63 підстаршини і 238 стрільців.<br />
Згідно з доповіддю командувача військ<br />
ЗУНР генерал-хорунжого М. Омеляновича-<br />
Павленка, на 31 грудня 1918 р. в УГА був<br />
організований загін із 9 літаків. У першій<br />
половині лютого в с. Красному налічувалося<br />
вже майже 80 літаків, третина з яких<br />
була придатна до польотів. У другій половині<br />
лютого був сформований перший<br />
авіаполк УГА, який очолив Кануков. Він<br />
же командував створеною другою авіасотнею,<br />
а першу передали поручику Хрущу.<br />
Розпочала свою роботу авіашкола, яка<br />
звільнила бойових льотчиків від підготовки<br />
нових екіпажів. Реорганізація галицької<br />
авіації збіглася з початком чергового<br />
наступу українських військ на польському<br />
фронті. Екіпажі з Красного щодня підіймалися<br />
у повітря на розвідку та бомбардування<br />
польських військ.<br />
На початку 1919 р. становище Галицької<br />
армії стало критичним і вона, як і ЗУНР,<br />
припинила існування. Двадцятого жовтня<br />
1920 р. в Ризі радянська Росія, Українська<br />
Республіка та Польща підписали мирну<br />
угоду, за умовами якої до складу Польщі<br />
входила Західна Україна і частина Білорусії.<br />
На іншій території України встановлювалася<br />
радянська влада. На довгі роки.
14 ОСВІТА<br />
Анна Казакова<br />
«ПІВДЕННА<br />
Завершився черговий столичний яхтовий<br />
сезон. А закривала його за старою доброю<br />
традицією регата «Південна варта»,<br />
яка проходить в яхт-клубі «Південний»<br />
Національного авіаційного університету.<br />
Вітрила «авіаційного»<br />
Історія яхтового спорту НАУ сягає 60-х<br />
рр. минулого століття: саме тоді тут була<br />
започаткована вітрильна секція ДСС «Спартак».<br />
А вже у 1965 екіпажі КІІЦА стали<br />
навіть чемпіонами Радянського Союзу по<br />
дальньому спортивному плаванню.<br />
Оскільки інтерес до вітрильного спорту<br />
зростав, ентузіасти з лав авіаторів, а саме<br />
Є. Ударцев, В. Касьянов, В. Новиков,<br />
І. Чехаровський, В. Самусь та П. Макаренко<br />
висунули ідею про створення власного<br />
яхт-клубу. Вона знайшла підтримку у<br />
тодішнього ректора КІІЦА М. Голего.<br />
Тож у 1965 р. університет створив вітрильну<br />
секцію, яка базувалася в районі протоки<br />
Довбичка. Там вона функціонувала до<br />
1975 року.<br />
В це десятиліття формується перша флотилія<br />
яхт-клубу. Перший для секції фолькбот<br />
«Лотос» будують в Херсоні. Він, до речі,<br />
є одним з перших вітрильників, побудованих<br />
в Україні. Потім з’являється друга яхта<br />
нової флотилії — «Віраж». Екіпажі час від<br />
часу ходять на змагання в Чорне море, а по<br />
дорозі назад зупиняються в гостинному<br />
Херсоні і допомагають будувати яхти.<br />
З часом флотилія еволюціонує. Адже для<br />
серйозних змагань потрібні яхти морського<br />
класу. Під патронатом ректора М. Голего<br />
університет купує судно класу «Taurus»<br />
польського виробництва. Нову яхту називають<br />
«Enastros», що в перекладі з латини означає<br />
«зоряний». А в 1973 році у Талліннській<br />
верфі замовляють яхту «Геліос». Приблизно
УСПІШНИХ<br />
15<br />
ВАРТА — 2016»<br />
тоді ж з’являється чвертьтонник «Одісей»,<br />
який прокладає маршрут до Болгарії.<br />
З появою флоту морського класу принципово<br />
змінюється сам характер функціонування<br />
яхт-клубу: починає здійснюватись<br />
серйозна підготовка студентських та викладацьких<br />
екіпажів. До кінця 80-х у яхт-клубі<br />
було підготовано 10 майстрів спорту.<br />
80-і роки приносять зміни у самій техніці<br />
вітрильного спорту. Замість старих-добрих<br />
дерев’яних яхт на перший план виходять<br />
пластикові перегонові судна: «Оса»,<br />
«Фокус», «Polonez» та «Ост».<br />
Нові судна отримали у лютому, а у квітні<br />
сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС.<br />
І яхт-клуб, який на той момент знаходився в<br />
акваторії Київського водосховища на базі<br />
яхт-клубу «Енергетик», евакуювали на<br />
Канівське водосховище поблизу міста Українка.<br />
Так народився «Південний». Назва<br />
пов’язана з тим, що річка Стугна до першої<br />
чверті ХІ сторіччя була південним кордоном<br />
Київської Русі, який охороняла богатирська<br />
«південна варта».<br />
«Південна варта — 2016»<br />
У змаганнях під цією назвою цього року<br />
взяли участь близько 50 екіпажів з різних<br />
міст України. Були, звичайно, і учасники від<br />
Національного авіаційного університету.<br />
Змагання урочисто відкрили командор<br />
яхт-клубу Григорій Голембієвський та один<br />
із його засновників Євген Ударцев. Вони<br />
привітали присутніх і побажали їм сім футів<br />
під кілем. За традицією, Державний Прапор<br />
перед початком змагань підняв абсолютний<br />
переможець минулорічних перегонів — Іван<br />
Колобов (випускник НН АКІ 2014 р.).<br />
Перед початком змагань особливий кубок<br />
вручили яхті «GO FAST», яка взяла участь у<br />
60 регатах сезону і практично в кожній виборювала<br />
призове місце.<br />
Після брифінгу капітанів учасники вийшли<br />
на дистанцію.<br />
Змагання традиційно проходили у два<br />
етапи. Однак дистанцію першого перегонового<br />
дня (приблизно 25 морських миль від<br />
м. Українка проти течії Дніпра до поворотного<br />
знаку в районі селища Процев, вздовж<br />
берегів селищ Трипілля, Халеп’я, Витачів до<br />
поворотного знаку біля селища Кийлов та<br />
фінішем в районі яхт-клубу «Південний»)<br />
цього разу дещо скоротили. По завершенню<br />
першого дня змагань організатори регати<br />
пригостили усіх учасників та гостей фірмовою<br />
юшкою і запросили переглянути відеопрезентацію<br />
найгостріших моментів попередньої<br />
регати.<br />
На ранок другого перегонового дня<br />
вітрильники вийшли на старт 8-мильної<br />
дистанції, що утворює трикутник навколо<br />
островів поблизу м. Українка. Цього ж дня<br />
відбулося і нагородження переможців.<br />
Окрім нагородження переможців у залікових<br />
групах, були вручені спеціальні<br />
кубки та призи. Так, Кубок НАУ за найменший<br />
скоригований час у перегонах<br />
завоювала яхта «Александра» (шкіпер<br />
М. Ремньов), Кубок Ректора — яхта «Оса»<br />
(аспірантсько-студентський екіпаж, шкіпер<br />
Є. Плахотнюк), а Кубок капітана<br />
Немирова, призначений наймолодшому<br />
капітанові, дістався 14-річному Б. Долі<br />
(яхта «Скіф»). Найстаршим учасником<br />
регати цього року став Л. Машевський з<br />
яхти «Заря» — він отримав приз «Сеньйор»,<br />
а наймолодшим — З. Білоус з яхти «Анчутка»<br />
— їй дістався приз «Джуніор». Приз<br />
найкращому жіночому екіпажу «Леді»<br />
виборола яхта «Анчутка» (шкіпер Т. Ранчукова).<br />
Не забули і про яхту, яка останньою<br />
перетнула фінішну пряму, — та сама<br />
«Анчутка» (шкіпер Т. Ранчукова) — їй вручили<br />
приз «За волю до перемоги».<br />
Додатково призи та грамоти отримали<br />
яхти виробництва «ОРІЯНА ШИП ЯРД»:<br />
«ОРІЯНА 21» — екіпаж яхти «Леся» та<br />
«ОРІЯНА 20» — екіпаж яхти «Перун».<br />
Сім футів під кілем усім учасникам і до<br />
зустрічі на наступній «Південній варті»!
16 ОСВІТА<br />
Марія Хоменко<br />
Олександр Корбан:<br />
«Я всього лише людина,<br />
яка любить<br />
розмальовувати стіни»<br />
Деякі люди вважають стріт-арт сучасним проявом<br />
молодіжного мистецтва, який, безсумнівно, варто розвивати.<br />
Але є й такі, хто бачить у цьому тільки звичайний вандалізм.<br />
Та якщо дивитися глибше, це — не лише розмальовані<br />
звичайними людьми стіни, це — витвір мистецтва,<br />
що створюється професіоналами завдяки повній душевній<br />
віддачі, безумовному таланту і складній роботі.<br />
Останнім часом на вулицях Києва дедалі частіше можна<br />
побачити мурали — різновид монументального мистецтва,<br />
так званий живопис на архітектурних спорудах. Тенденція,<br />
що нарешті дійшла до України, тепер може тішити око і<br />
студентів Національного авіаційного університету. На одному<br />
з гуртожитків зовсім недавно з явився цікавий малюнок —<br />
хлопець, який дивиться в небо в очікуванні літака.<br />
Ідея подарувати НАУ власний мурал<br />
належить Літній проектній школі спільноти<br />
свідомого спілкування. За словами Ксенії<br />
Семенової, керівника NAU HUB, суть Літньої<br />
школи полягає в тому, що її учасники<br />
проходять ті чи інші практики з проектного<br />
менеджменту, з розуміння суспільства в<br />
цілому, а потім подають на фінансування<br />
проекти, спрямовані на вплив на локальні<br />
спільноти. Тож не дивно, що її учасники, а<br />
саме — випускники НАУ висунули цю ідею.<br />
Профінансували цей витвір мистецтва Літня<br />
проектна школою спільноти свідомого спілкування<br />
та випускники університету. За реалізацію<br />
проекту ми можемо бути вдячні<br />
Олександру Корбану — відомому творцю<br />
муралів по всьому Києву.<br />
Олександр народився 12 березня 1987<br />
року в містечку Кіровському Донецької<br />
області. Перший малюнок аерозольною<br />
фарбою зробив в 15-річному віці: мати дала<br />
йому гроші на пиріжки, а він купив на них<br />
два балони. Каже, намалював за три години<br />
— і пішов щасливий. І хоча сьогодні це вже<br />
не розвага, а повноцінний робочий процес,<br />
проводячи першу лінію аерозолем, художник<br />
і досі згадує те саме перше відчуття.<br />
До свого дитячого захоплення Олександр<br />
повернувся аж у 2002, але початком своєї<br />
граффітійської біографії вважає 2009 р. Згодом<br />
він зацікавився створенням портретів<br />
аерозольними фарбами на полотні та оформленням<br />
інтер'єрів та екстер'єрів. У серпні<br />
2014 переїхав до Києва. відтоді працює переважно<br />
у жанрі портрета, виконаного, як правило,<br />
в підкреслено реалістичній стилістиці з<br />
відчутним впливом фотореалізму і поп-арту.<br />
Відомим у Києві Олександр став кілька<br />
років тому, коли закінчив багатометровий<br />
мурал на вулиці Антоновича — постать хлопчика,<br />
що грається з паперовими літачками.<br />
Малюнок був створений в рамках соціального<br />
графіті-проекту «Про справжнє дитинство»<br />
благодійного фонду Sky Art Foundation.<br />
«Українській правді» автор сказав про<br />
своє творіння наступне: «Ідея народилася в<br />
момент, коли я в черговий раз спостерігав,<br />
як діти дошкільного віку із завороженим<br />
поглядом грають на планшетах. Хочу щоб<br />
старше покоління з ностальгією згадало свої<br />
дитячі роки: коли грали в класики і хованки,<br />
стрибали на скакалці, будували халабуди,<br />
запускали паперові літачки і кораблики,<br />
читали добрі книги. А сучасні діти, в свою<br />
чергу, задумалися, а як вони використовують<br />
свій дорогоцінний час і чи буде їм що<br />
згадати років так через 10–20».
УСПІШНИХ<br />
17<br />
Пізніше ще один стріт-арт з'явився на<br />
вулиці Тургенєвській 35-А завдяки<br />
сприянню Національного екологічного<br />
центру. Олександр Корбан разом з Віталієм<br />
Довгим і Романом Кулешовим малювали<br />
протягом 4 днів по 9–10 годин мурал під<br />
назвою «Вітряки». Екологічна картина<br />
площею 15 квадратних метрів нагадує<br />
нашим громадянам: потрібно використовувати<br />
альтернативні джерела енергії, щоб<br />
уберегти рідну планету від кліматичної і<br />
гуманітарної кризи.<br />
«Мрія про політ» постала перед нами на<br />
вулиці Академіка Туполєва, 7-Б у вересні<br />
2015 року в рамках соціального графіті-проекту<br />
про справжнє дитинство благодійного<br />
фонду Sky Art Foundation. Слон, який літає<br />
на різнобарвних повітряних кульках, і до<br />
сьогоднішнього дня надихає святошинців<br />
на нові ідеї.<br />
А в грудні того ж року Святошинську<br />
вулицю прикрасив ще один зворушливий<br />
мурал на вулиці Академіка Туполєва, 3 —<br />
дівчинка, яка співає в гребінець. Щоб стати<br />
на крок ближче до своєї мрії, героїня взула<br />
мамині туфлі.<br />
Варто згадати і про малюнок «Дівчина з<br />
птахом». Цей мурал Олександр Корбан створював<br />
разом зі своїм львівським колегою Тарасом<br />
Arm в жовтні 2015 р. Майже до самої розмальованої<br />
будівлі за адресою вулиця Синьоозерна,<br />
2, підходить ліс, що тільки посилює<br />
казкову атмосферу. А реалістичний мурал під<br />
назвою «Хлопець у кепці» взагалі красується<br />
на даху приватної галереї Ubik Litvin Studio. За<br />
словами працівників студії, найкраще малюнок<br />
видно зі світлофора біля ресторану «Тургенефф»<br />
на Великій Житомирській, 40.<br />
Найкращим місцем для стріт-арту Олександр<br />
вважає спальні райони. Мріє розмалювали<br />
не центр міста, а саме такі місця як<br />
Троєщина, Борщагівка, Дарниця, Святошин.<br />
«Це як околиця Донецька, — каже<br />
художник, — має не дуже привітний вигляд,<br />
тому там позитивне мистецтво конче<br />
необхідно. Кажуть, мовляв, у центрі роботу<br />
багато людей побачить. А на околицях що —<br />
не люди живуть? Вони теж хочуть, щоб у них<br />
було щось красиве. Коли я жив у Макіївці,<br />
там в центрі був недобуд. Бур'яном заріс,<br />
наркомани збиралися. Я намалював чотири<br />
малюнки. Шкода, правда, що не вдалося все<br />
замалювати, як спочатку хотів. Мені говорили:<br />
«Навіщо ти тут це робиш? Он хороша<br />
стінка, її більше побачать». Люблю такі<br />
моменти не в красивих місцях, а там, де так<br />
званий андеграунд. Це інша атмосфера, в<br />
яку стріт-арт вписується ідеально».<br />
Як уже зрозуміло, найбільше у своїй<br />
праці Олександр цінує схвалення людей:<br />
«Це просто неможливо передати. Варто прожити<br />
такий момент, коли сидиш, малюєш, а<br />
тобі кричать: «Класно!». Це окрилює».
18 ОСВІТА<br />
До Дня вчителя<br />
«Авіатор» спробував<br />
визначити<br />
найпопулярніших<br />
викладачів НАУ<br />
за версією студентів.<br />
Фокус-групи інститутів<br />
мали можливість<br />
висловити думки<br />
про своїх фаворитів.<br />
То кому ж студенти<br />
віддали перевагу і чому?<br />
Найпопулярніший<br />
Андрій, 3 курс АКІ<br />
Єнчев Сергій Васильович та Харченко<br />
Олена Василівна. З Оленою Василівною<br />
особисто не співпрацював, але студенти розповідали,<br />
що вона зрозуміло доносить матеріал<br />
до студентів, гарно знає свою спеціалізацію<br />
та не ставиться зверхньо до студентів.<br />
Також усіляко намагається допомогти студентам<br />
у вирішенні їхніх проблем — з її<br />
предмету чи навчання взагалі.<br />
Надія, 2 курс ІЕМ<br />
Бабіч Роман Борисович. У нас викладав<br />
політекономію. Дуже гарно ставиться до студентів.<br />
Вміє зацікавити. Має почуттям гумору.<br />
Взагалі у нас вся група його обожнювала.<br />
Яна, 2 курс ГМІ<br />
Сидоренко Сергій Іванович. Просто неймовірно<br />
розумний і талановитий. Але це не<br />
дивно, бо ж завідувач кафедри, серйозна<br />
людина, викладає домашнє читання. Тому<br />
якщо в четвер його пара, то хочеш чи не<br />
хочеш, незважаючи на «день Форсажу», в<br />
клуб йти краще не ризикуй.<br />
Таня, 4 курс ЮІ<br />
Білоусов Віталій Миколайович, Багіров<br />
Сергій Рамізович, Троцюк Ніна Валеріївна,<br />
Розум Ігор Олександрович. Працюють не<br />
«прийти — відпрацювати — піти». Юристи з<br />
великої літери. Дійсно талановиті в своїй<br />
справі. Завжди допоможуть, пояснять,<br />
вислухають.<br />
Марина, 4 курс ІАН<br />
Дуже важко сказати… Мабуть, Одарченко<br />
Роман Сергійович. Молодий та цікавий<br />
викладач. Готує пізнавальні презентації.<br />
Доступно викладає матеріал, зі студентами<br />
проводить інтерактивні ігри-вікторини. До<br />
нього черга писати дипломи та брати участь<br />
у конференціях. Завжди стежить за останніми<br />
новинками та розповідає про них студентам.<br />
Також любили Пузиренка Олександра<br />
Юрійовича.<br />
Влад, 2 курс ГМІ<br />
Сидоренко Сергій Іванович, Головня Алла<br />
Василівна. У Сергія Івановича на парах дізнаєшся<br />
багато нового. Завдяки йому я трішки<br />
позбувся страху висловлювати свою власну<br />
думку англійською мовою. Алла Василівна<br />
у мене викладає тільки перший рік, але<br />
можу сказати, що це розумна викладачка,<br />
яка також допомагає розвинути як ораторські<br />
здібності, так і підвищує рівень володіння<br />
англійською мовою. І завжди лояльно ставиться<br />
до всіх.<br />
Влад, 4 курс ІАН<br />
На мою думку, кращий викладач у нас —<br />
Одарченко Роман Сергійович. Він дуже старається<br />
вводити у свої лекції щось цікаве.<br />
Часто проводить соцопитування і цікавиться,<br />
що саме студенти хотіли б вивчати і чого,<br />
на їхню думку, не вистачає в університеті.<br />
Багато разів запрошував на свої лекції фахівців,<br />
які працюють за нашою спеціальністю,<br />
для того, щоб студенти дізналися, які перспективи<br />
в майбутньому їх чекають. Також<br />
Роман Сергійович організував наукове співтовариство<br />
для студентів.
УСПІШНИХ<br />
19<br />
викладач мого інституту<br />
Дмитро, 2 курс АКІ<br />
Олена Василівна Харченко завжди зустрічає<br />
усмішкою і гарним настроєм! Якою б зайнятою<br />
не була, все одно допоможе, порадить.<br />
Вона є прикладом гарної людини, авторитетного<br />
викладача і люблячої мами. Своєю силою<br />
духу вона дає нам приклад не здаватися та йти<br />
далі. Хоче, незважаючи на свою доброту,<br />
щирість і відкритість, є строгою і вимогливою.<br />
Але без цих якостей на її посаді нікуди!<br />
Анна, 5 курс ЮІ<br />
Я вважаю, що найкращий викладач — Багіров<br />
Сергій Рамізович. Він справжній фахівець<br />
у своїй галузі, доступно подає матеріал<br />
студентам, на кожній парі наводить приклади<br />
з власної практики.<br />
Зазвичай, студенти-юристи від викладачів<br />
чують лише щось типу: «Ретельно дотримуйтесь<br />
норм закону». Але Сергій Рамізович дав<br />
пораду: краще понести кримінальну відповідальність,<br />
аніж втратити своє життя. Рідко<br />
зустрінеш викладача, який буде не сухо оперувати<br />
нормами закону, а давати доцільні<br />
життєві настанови. Також він рекомендував<br />
багато цікавої літератури, яка знадобилася<br />
мені в юридичній практиці. Деяких викладачів<br />
називають «ловці снів», бо на їх лекціях та<br />
семінарах дуже нудно. Але Сергій Рамізович<br />
зовсім інший. Він — викладач від Бога.<br />
Андрій, 3 курс АКІ<br />
Для мене — Єнчев Сергій Васильович. Просто<br />
крутий мужик. Чітко і ясно викладає<br />
матеріал на лекції, має гарне почуття гумору.<br />
Найбільше мені подобається в ньому ставлення<br />
до студентів — з розумінням. І взагалі<br />
серед знайомих з НН АКІ ні разу не чув<br />
про нього поганих відгуків.<br />
Максим, випускник ЮІ<br />
Ну якщо викладацький склад не змінився, то<br />
можу назвати Троцюк Ніну Валеріївну та<br />
Багірова Сергія Рамізовича. Перевагу віддам,<br />
мабуть, Сергію Багірову, бо його популярність<br />
виходить і за межі НАУ: завжди розповідав<br />
історії зі свого адвокатського життя.<br />
Ніна Валерівна — принципова, але на парах<br />
ніколи не «валила». Якщо б ще на лекціях не<br />
відмічала, то взагалі була золотою жінкою.<br />
Тетяна, 3 курс ІАН<br />
Одарченко Роман Сергійович. У нього сучасний<br />
підхід до викладання, зрозуміло<br />
пояснює матеріал. Нам подобається те, що<br />
для нього, насамперед, важливо, щоб ми<br />
зрозуміли матеріал, тому він не просто читає<br />
лекцію, а ще й проводить опитування в процесі<br />
, щоб перевірити наші знання.<br />
Ксюша, 5 курс ІЕМ<br />
Навіть не можу так одразу і сказати. Мабуть,<br />
Фісун Юлія Володимирівна. В неї своєрідний<br />
стиль викладання, але це людина в якої<br />
дійсно можна чомусь навчитися. Мені подобається<br />
те, що вона розвиває в нас творче<br />
мислення.
20 ОСВІТА УСПІШНИХ<br />
Пам’яті<br />
ученого, педагога<br />
та громадського діяча<br />
Володимира Стефановича<br />
Новікова<br />
1935–2016<br />
Пішов із життя заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор НАУ, академік<br />
низки галузевих академій, доктор технічних наук, професор кафедри авіаційних<br />
радіоелектронних комплексів Володимир Стефанович Новіков.<br />
З 1961 р. вся трудова діяльність Володимира Стефановича пов’язана з Київським інститутом<br />
цивільної авіації. Саме тут він пройшов життєвий шлях, ставши доктором технічних наук,<br />
професором, академіком низки галузевих академій, Заслуженим діячем науки і техніки України,<br />
заслуженим професором НАУ.<br />
Його зусиллями була створена кафедра технічної експлуатації авіаційного радіоелектронного<br />
обладнання (АРЕО), яку він очолював протягом 36 років.<br />
Під його керівництвом збудовано та оснащено сучасним АРЕО радіополігон НАУ.<br />
Професор В. С. Новіков уперше у ВНЗ цивільної авіації впровадив навчальну дисципліну з<br />
технічної експлуатації АРЕО та видав підручники з цього напрямку. Його перу належить понад<br />
200 друкованих праць.<br />
За значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень і підготовку<br />
висококваліфікованих наукових та інженерних кадрів Володимир Стефанович нагороджений<br />
орденами багатьма державними нагородами.<br />
Світла пам’ять про професора Володимира Стефановича Новікова назавжди житиме у серцях<br />
тих, з ким він працював, кого він навчав.<br />
Ректорат НАУ<br />
ННІ Аеронавігації<br />
Кафедра авіаційних<br />
радіоелектронних комплексів<br />
ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО<br />
АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ<br />
т. 406-68-34<br />
http://www.nau.edu.ua/uk/Structure/Aviator/<br />
Редакційна пошта: czg_vgr@ukr.net<br />
шеф-редактор<br />
редакційна рада<br />
Ю. Горбань<br />
А. Казакова<br />
О. Тетяноха<br />
К. Акопян<br />
М. Кришень<br />
О. Бобровський<br />
А. Коба<br />
Н. Кулічова<br />
Відповідальність за точність інформації<br />
несуть автори публікацій<br />
Реєстраційний № 145. Серія КІ<br />
Видано 5 лютого 1996 р. Адреса: 03058, м. Київ-58,<br />
пр-т Космонавта Комарова 1,<br />
відділ забезпечення інформаційноаналітичної<br />
діяльності та комунікацій,<br />
корп. 1, к. 1-408, т. 406-68-34.<br />
Зам. № 472-2.<br />
Безкоштовно.
Change language