âÐÑÐ°ÑÐ½Ð° Ð¼ÑÑÐ¹-2013â: - ÐÐ°Ð·ÐµÑÐ° ÐÐºÑÐµÐ½Ñ

More documents

Recommendations

Info

2 ОБЩЕСТВО Живи и радуйся Из писем читателей о „покращенні життя вже сьогодні“ Если послушать власть имущих, то жизнь простых украинцев улучшается по всем направлениям. Зарплаты растут как на дрожжах, пенсии стабильно увеличиваются, а цены на жизненно важные продукты стабильны. Жить стало лучше Как на днях сообщила Госслужба статистики, доходы всех украинцев за первый квартал 2013 года выросли на 7% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года и составили 317 млрд 251 млн гривен. То есть, на каждого жителя (включая младенцев и пенсионеров) приходится по 2300 гривен в месяц. При этом средняя зарплата в Украине уверенно перешагнула порог в 3200 грн/мес., а в Черкасской области — далеко за 2,5 тысячи. Понятно, что все эти цифры — как средняя температура по больнице: если даже кто-то один получил миллион, а тысяча человек прозябает на „минималку“ или даже меньше, то средняя цифра все равно получится вполне приличной. А чтобы получить представление о том, как на самом деле живут простые украинцы, достаточно просто оглянуться вокруг и посмотреть на жизнь без розовых очков. Нам хотя бы тысячу Вот, например, берем два свежих письма из одного райцентра — Золотоноши: „Прочитала вашу статью в „Акценте“ №25 (от 19.06.2013) „На грани“ — о том, как выживают украинские пенсионеры. А как выживают украинские рабочие? Я работаю 15 лет на госпредприятии „Златодар“, и с февраля месяца нам не выплачивают зарплату. Ходили к руководству, но у них один ответ: не нравится — увольняйтесь. А мне уже под 50 — куда идти? Женщине в таком возрасте устроиться на работу практически нереально. И вот я прочитала статью, и не поверите, — позавидовала пенсионерам. Если бы мне платили хотя бы по тысяче, то уже можно было бы жить, платить коммунальные платежи, что-то купить. Напишите об этом, может кто-нибудь из областного руководства опустится до простого рабочего, и даст нам ту „милостыню“ в виде тысячи из заработанных денег“. По заявлениям руководства области, на сегодняшний день средняя зарплата на Черкасщине составляет более 2,5 тысячи гривен. А люди мечтают, чтобы из честно заработанных денег им выплатили хотя бы по тысяче, но даже эти крохи им упорно не желают давать. Особо отметим, что кровососом-работодателем в данном случае является не зажравшийся капиталист, а „социально-ориентированное“ государство Украина. Кому идут наши деньги? Вот еще одно письмо: „Работаю 25 лет на Золотоношском РМЗ им. Лепсе. С августа прошлого года зарплату полностью не выплачивают — дают максимум гривен по 500 в месяц, чтобы не умерли с голода. Выхватывают из каждого месяца — августа, сентября, октября прошлого года, но полностью зарплату не отдают. А за 2013 год вообще не дали ни копейки. Рабочие в отчаянии, и выход только один — подавать в суд, чтобы получить свои заработанные деньги. Но тогда сразу бери и увольняйся, а устроиться больше некуда. Было бы не так обидно, если бы предприятие не работало. Но мы работаем, завод регулярно отгружает продукцию. Куда и кому идут деньги?“. Как говорится, комментарии излишни. Мы сознательно не приводим имена и фамилии авторов писем, руководствуясь врачебным принципом „не навреди“. Ведь известно, что в нашем „демократическом“ государстве жаловаться на работодателя — себе дороже: зарплату, может, и выплатят, но с работы уволят. Повод всегда найдут, и потом никому ничего не докажешь. Доподлинно известно, что в таком же положении сегодня оказались тысячи работников по всей области, и сотни тысяч — по Украине. Не говоря уже о миллионах безработных. Живем впроголодь А как же живут простые пенсионеры, которым от безысходности позавидовала работница „Златодара“? Вот письмо от черкасского пенсионера Сенчука П.В.: „Живем впроголодь, считаем каждую копейку. Дочка уже несколько месяцев находится в поисках работы. Она имеет высшее образование, ей всего 40 лет, но для работодателей она уже „старуха“. Получает небольшое пособие по безработице, но отправляя свою дочь (мою внучку) в школу, далеко не всегда получается дать ей несколько гривен на пирожок. Я сам получаю пенсию 1300 гривен, и делим ее на троих. Но после уплаты „коммуналки“ остается мизер. Даже после войны детисироты не были брошены правительством на произвол судьбы. Тогда нас, детдомовцев, кормили 4 раза в день, одевали, обували, мы бесплатно получали образование. А теперь за год обучения надо заплатить минимум 6-7 тыс. гривен. Нередко все родственники помогают оплатить учебу. Так происходит у моей сестры: с миру по нитке сбрасываются ее внучатому племяннику. Правда, парень на совесть „отрабатывает“, учится хорошо, но вот сможет ли он потом найти работу — большой вопрос“. С учетом пособия по безработице дочери и после уплаты коммунальных платежей, в семье Павла Викторовича остается не более 500 гривен на человека в месяц. Это в 2 раза меньше даже того нищенского прожиточного минимума, который утвердило государство (на пенсионера — 894 грн, на трудоспособную дочь — 1147 грн, на внучку-школьницу — 1210 грн). И даже беглого взгляда на жизнь достаточно, чтобы понять: доход в 2300 гривен на каждого члена семьи, которым недавно похвастался Госкомстат — это недостижимая мечта подавляющего числа наших граждан. А указанный рост доходов граждан на 7% достигнут исключительно за счет богачей. Александр Полуянов Ми не раби, ми — нелегали Або про те, що мати роботу й заробляти — не одне і те ж У літній період значно збільшується кількість вакансій: пропонують працевлаштуватися в ресторани, бари, на сільгосппідприємства і навіть в офіси великих фірм. Однак у багатьох випадках усі ці пропозиції мають одну спільну рису — попрацювати пропонують нелегально, без оформлення трудових відносин, отже, без будь-яких соціальних гарантій. Та й гарантій виплати зарплатні немає. „Минулого року влаштувався в офіс однієї досить великої фірми, — розповідає Богдан, студент 4 курсу. — Нас, тимчасових, було не менше, ніж основних працівників. Нам сказали, що ми повинні спочатку пройти стажування, випробувальний термін. Роботи було багато, вимагали з нас чимало. Та ми й самі старалися, тому що тим, хто витримає випробування, обіцяли пристойну зарплату. Але в результаті всім заплатили копійки і сказали, що стажування ми не пройшли. Так багато роботодавців роблять, знаючи, що скаржитися ніхто не буде — адже ми працювали нелегально. Та нема куди дітись, цього року знову піду підробляти на тих самих умовах“. Такі історії цілком типові. У кризовий 2009 рік навіть деякі великі банки звалювали на стажерів найбільш брудну і важку роботу. Студенти дзвонили клієнтамборжникам, вимагаючи повернути кредити, вислуховували від них лайки та образи, а на роботі їм говорили, що вони мало стараються. При цьому така нервова і важка праця не завжди оплачувалася... Так експлуатують не лише студентів. Обсяг нелегального ринку праці в українській економіці значний. За даними Уряду, в Україні з 20 мільйонів працездатних громадян офіційно працюють лише 13 мільйонів. Це означає, що ще майже 5 мільйонів осіб лишаються поза легальним ринком праці. Головним чином це громадяни України, хоча більшає й іноземців (за даними Мінсоцполітики, їх на нелегальному ринку праці вже близько 200 тисяч). На думку експертів, у веснянолітній період (з появою сезонних вакансій) нелегальний ринок праці зростає на 20-25%. Головним чином за рахунок мігрантів із сіл і малих міст; сподіваючись на заробітки, вони їдуть до мегаполісів. Влаштовуються хто як — і офіціантами і продавцями на ринках, і робітниками на будівництві. І часто стикаються з повним безправ’ям і неможливістю одержати зароблені гроші. Іноді ошукані працівники вдаються до крайніх заходів, і тоді про їх проблеми пишуть ЗМІ. Так, навесні цього року у приміщенні Київської міської держадміністрації оголосили голодування будівельники соціального житла на Троєщині. Семеро робітників вимагали видати їм зарплатню за 4 місяці роботи. З’ясувалося, що бригаді з 20 осіб (усі нелегали) фірма-забудовник заборгувала загалом 400 тис. гривень. Про це дізналася вся країна з сюжетів новин загальнонаціональних телеканалів. Але вирішити проблему все ж не вдалося. Що ж говорити про нелегалів, про яких не розповідають ЗМІ? „Я бачила новину про будівельників, нічого дивного в цьому немає, — каже Оксана, випускниця вузу, яка нелегально працює в офісі однієї з фірм. — Нам теж заборгували зарплату, кажуть, фірма в складному становищі. Терпимо, хоча самим треба і за квартиру платити, і жити на щось. Але господарям на це, схоже, начхати“. А скільки фахівців на Черкащині бідкається в пошуках офіційного працевлаштування. Беруть або без оформлення, або стажистом, тобто без будь-яких фінансових зобов’язань. На сайті „Прочерк“ прочитала коментар, що відображає типову картину сьогодення: „Якось на ярмарку вакансій керівниця ресторану розповіла, що у неї зарплатня по 1000 грн щотижня. Тож вона шукає охочих працювати. Був там кухар-чоловік з 15-річним стажем. Ні, каже, Ви мені не підходите. А невдовзі рестораторша запропонувала роботу молодій дівчині без досвіду. Але за 2 тижні бачу її у Центрі зайнятості. Виявляється, вона безкоштовно працювала, а як до зарплатні, її звільнили. Мовляв, на стажировці була, хоча ніхто цю стажировку не оформлював. Мабуть тому роботавцеві і повар з 15 роками досвіду не потрібний був….“. Між тим, боротьба з нелегальним працевлаштуванням вже йде в нашій країні. За перші 4 місяці поточного року фахівці Міндоходів лише у Києві сприяли легалізації трудових відносин більш ніж 3 тисячам найманих працівників. Виявлено 4018 бізнесменів, які займалися „тіньовою“ підприємницькою діяльністю. Загалом по країні за цей період завдяки зусиллям відомства понад 7 тисяч осіб були офіційно прийняті на роботу, почали отримувати „білу“, а головне — гідну зарплату. На Черкащині, за інформацією ОДА, за І квартал ц.р. було виявлено 911 найманих робітників, які працювали без укладання трудових угод. 46% виявлених „нелегалів“ віком до 30 років. Крім того, 220 бізнесменів, що працювали без реєстрації, взяті на облік як приватні підприємці. Тепер усі ці люди отримують реальну зарплатню і соціальний захист. Олена Діденко
№28 • 10 июля 2013 года www.aktsent.com.ua СОБЫТИЯ НЕДЕЛИ 3 Ч еркасщина — социальный барометр Про охорону здоров’я на Черкащині Минулого тижня під час засідання комісії з питань охорони здоров’я Української асоціації районних та обласних рад, було обговорено стан та перспективи реформування галузі охорони здоров’я в Черкаській області. Захід проходив за участі почесних гостей з інших регіонів України, зокрема делегацій з АР Крим, Вінниччини, Волині, Чернігівщини та міста Київ. — Реформування системи охорони здоров’я, перш за все, спрямовується на забезпечення рівного доступу до якісної безоплатної медичної допомоги усім верствам населення, зокрема дітям, які потребують допомоги. Саме тому облдержадміністрація, обласна рада в структурі соціальноекономічного розвитку області визначили пріоритетним напрямком — галузь охорони здоров’я. Як результат: за останні кілька років вже досягнуто ряд позитивних результатів, які відчули на собі черкащани, — наголосив заступник голови ОДА Сергій Рябцев. — Наше спільне завдання — підвищення стандартів якості життя населення області. У ході зібрання з основною доповіддю виступала голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, директор Черкаського медколеджу Інна Губенко. Про модернізацію первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики та екстреної медичної допомоги в області розповіли заступник директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Найдан та в.о. директора обласного центру екс- З най наших Черкаська дзюдоїстка стала п’ятою на Універсіаді Черкаська дзюдоїстка Анастасія Сапсай зупинилася за крок до нагород Всесвітньої Універсіади, яка нещодавно стартувала в Казані. Про це повідомляє „Черкаський спорт“. Анастасія провела п’ять поєдинків у ваговій категорії +78 кг. Наша спортсменка виграла три сутички і програла у двох. Доволі непогану свою турнірну ходу Анастасія припинила у бронзовій сутичці з білорускою Мариною Слуцькою. У разі виграшу цього поєдинку Анастасія оформила б „бронзу“. Зважаючи на те, що у турнірі дзюдоїстів два бронзові поєдинки, Сапсай стала п’ятою. Слід відзначити, що наша 19-річна спортсменка була однією з наймолодших на цьому старті. Попереду в Анастасії на казанському килимі ще виступи за команду України в дзюдо та індивідуальні сутички в самбо. Таким чином Сапсай вже вдалося повторити кращий результат черкаських спортсменів Універсіади-2011, тоді п’ятим був тенісист Ярослав Жмуденко. Нагадаємо, що цьогоріч на Всесвітню Універсіаду поїхало відразу п’ятеро черкаських спортсменів. треної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської облради Владислав Свириденко. — Вперше за роки незалежності України нам вдалося повністю забезпечити слуховими апаратами інвалідів війни, чорнобильців та афганців, — доповіла Інна Губенко. — Так, за минулий рік 430 осіб пільгової категорії населення забезпечено слуховими апаратами на загальну суму 658 тис. грн, проведено зубопротезування — 2700 особам, на суму — 1633,0 тис. грн, встановлено 14 кардіостимуляторів ветеранам війни на суму 100 тис. грн, 110 ветеранів війни забезпечено штучними кришталиками на суму 38 тис. грн, проведено ендопротезування 24 особам пільгової категорії на суму 525 тис. грн. Робота в цьому напрямку триває. Окрім цього, за підтримки облдержадміністрації та обласної ради проводиться значна робота, направлена на поліпшення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів області. Зокрема, проведено поточні та капітальні ремонти у 120 фельдшерськоакушерських пунктах, 30 лікарських амбулаторіях та у 12 відділеннях лікарень області. — Ми турбуємось про людей, — наголосила Інна Яківна. — З цією метою в області продовжується робота щодо створення на базі лікувально-профілактичних закладів області аптечних пунктів „Медичний кошик“, згідно з яких громадяни можуть придбати ліки на 30% дешевше. Вже працює 50 таких пунктів. На повну працює обласний діагностично-консультативний центр, в якому безоплатно надаються медпослуги за всіма напрямками медицини. За три місяці роботи Центру прийнято понад 35 тисяч осіб. За словами голови постійної комісії облради з питань охорони З настанням літнього сезону, з метою попередження епідускладнень із холери, санепідслужбою області організований моніторинг циркуляції збудників цієї небезпечної інфекції. Про це повідомляє прес-служба Черкаської ОДА. Щорічно наказом Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області визначаються стаціонарні точки забору проб води в зонах масового водокористування (пляжі, місця масового відпочинку населення, зони санітарної охорони водозаборів для централізованого водопостачання) для дослідження на виявлення холерних вібріонів. Двічі на місяць (з червня по жовтень) бактеріологічними лабораторіями ДУ „Черкаський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України“ проводяться ці дослідження. Так, у червні цього року з 42 стаціонарних точок досліджено 86 проб води відкритих водойм у місцях масового водокористування — збудників холери не виявлено. Проте, у пробах води з 11 територій виявлено так званий „холероподібний“ вібріон, що сам по собі не становить небезпеки для здоров’я, але Кабмін виділив гроші на підготовку 200-річчя Кобзаря До кінця року має запрацювати регіональний перинатальний центр здоров’я, материнства та дитинства, в цьому році буде завершено реконструкцію поліклінічного відділення Канівської центральної районної лікарні, створено регіональний перинатальний центр, у планах: будівництво обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та реконструкція санаторію „Пролісок“ для створення міжрегіонального центру реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи. Після засідання гості з різних регіонів України оглянули обласні медичні заклади, зокрема дитячу лікарню, діагностичноконсультативний центр та кардіологічний центр. Ольга Козак СЕС виявила „холероподібний“ вібріон у водоймах області свідчить про сприятливість середовища у водоймах для життєдіяльності справжнього збудника холери в разі його появи. Санепідслужба області наполегливо рекомендує суворо дотримуватись правил особистої гігієни під час перебування в місцях масового відпочинку на воді. Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 90 мільйонів гривень на заходи з підготовки і святкування 200-річчя поета Тараса Шевченка. Про це сказано в розпорядженні №472 від 3 липня, повідомляють Українські Новини. У цілому Мінкультури виділено 228,6 млн гривень, з яких 40 мільйонів — на розвиток української культури, 47,9 — на заходи з підготовки до святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі. Ще 10 млн гривень виділено на придбання українськомовних книг і 40 млн гривень — на реконструкцію і капітальний ремонт комплексу споруд Національного музею ім. Шевченка в Києві. 19 червня Верховна Рада прийняла постанову про підготовку і святкування 200-річчя від дня народження Шевченка в 2014 році. Н епонятки Маразм крепчает Непонятно, то ли наши „слуги народа“ на июльской жаре перегрелись, то ли пошло обострение от рекордного приближения Луны (что, по мнению ученых, вызывает всплеск психических заболеваний), но последние законопроекты заставляют задуматься о психическом состоянии некоторых нардепов. Вот, например, законопроект „О внесении изменений в Уголовный кодекс“ в части ответственности „за политическое сутенерство и политическую проституцию“, зарегистрированный депутатами Людмилой Денисовой и Андреем Сенченко („Батьківщина“). Они отметили, что цель принятия документа — борьба с „тушками“, т.е. запрет перехода депутатов из фракции во фракцию. Лично мне это напоминает вариации на тему унтер-офицерской вдовы, которая сама себя высекла. Ведь известно, что главный поставщик „тушек“ — именно „Батьківщина“. Тем не менее, будь я депутатом, я бы эту инициативу поддержал. Причина проста — это позволило бы отправить на тюрьму (а за данное деяние предлагается пожизненное заключение!) почти весь состав Верховной Рады. Все просто: как отметил наш земляк Владимир Олейник (ПР): „Все, кто говорит о моральности в политике, не должны были в свое время выходить из комсомола и Компартии“. А в КПСС состояло не менее 80% нынешних „слуг народа“ и членов правительства — вот тебе и „политическая проституция“. Владимир Иванович знает, что говорит — в случае принятия этого документа он бы заработал „пожизненное“ в числе первых. Но даже эти инициативы БЮТ — детский лепет по сравнению с задумкой депутата от „УДАРа“ Геннадия Ткачука, который подготовил законопроект о лишении пенсионеров избирательного права. „Не работаешь — значит, не голосуешь“, — вещает политик. Исходя из этого, для получения избирательного бюллетеня каждый гражданин должен будет предоставить справку с места работы — иначе он просто не будет допущен к голосованию. Таким образом, утверждает Ткачук, можно будет отстранить от выборов пенсионеров, которые мыслят советскими категориями и мешают стране двигаться в европейском направлении. Попутно отметим, что депутаты не могут готовить и подавать законопроекты без ведома и одобрения руководителя фракции — в данном случае Виталия Кличко. В принципе, для партии, которая пока что отличилась только массовым поеданием вареников перед телекамерами, блокадой парламентской трибуны, голосованием за отмену „коммунистических“ праздников 8 Марта и 23 февраля — ничего необычного в таких прожектах нет. Наверное, для „УДАРа“ лишить пенсионеров избирательных прав намного легче, чем защищать их права. Ведь за полгода пребывания партии в парламенте избиратели (которые надеялись увидеть в Кличко и его команде принципиально новую конструктивную силу) не увидели от них ни одной (!) социально значимой инициативы. Напротив, у „ударников“ хватило совести не проголосовать за отмену „гробовой“ Пенсионной реформы. Александр Полуянов
Page 1: Живем — хлеб жуем П
Page 5 and 6: №28 • 10 июля 2013 года
Page 9 and 10: АкценTV №28 (511)10 июля
Page 11 and 12: #28 • 10 июля 2013 года
Page 17 and 18: №28• 10 июля 2013 года
Page 33 and 34: 9 реклама №28 • 10 ию

âÐÑÐ°ÑÐ½Ð° Ð¼ÑÑÐ¹-2013â: - ÐÐ°Ð·ÐµÑÐ° ÐÐºÑÐµÐ½Ñ

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?

âÐÑÐ°ÑÐ½Ð° Ð¼ÑÑÐ¹-2013â: - ÐÐ°Ð·ÐµÑÐ° ÐÐºÑÐµÐ½Ñ