44 - Свобода

More documents

Recommendations

Info

Отор. 4 С В о Б О Д А „SVOBODA,, ( І Л В Е К Т Ѵ ) THE RUTHENIAN WEEKLY p u b l i s h e d e v e r y T h u r s d a y at 209 Linden Str., Scranton, Pa. JNO. J. ARDAN, Publisher and Editor. T e r m s : T w o d o l l a r s a y e a r . Established 1893 A d v e r t i s i n g r a t e s f u r n i s h e d on a p p l i c a t i o n . Entered as second-class matter July 16 1903 at the post office at Scranton, Pa. «■dcr the Act of Congress of March 3, IKT9. „Свобода*1 i-uom icb для руского народа в т п р і ц і і орґан „ Р . Н. Союза“ , в і '.о д іт ь що тиж дня в Четвер і к о ш т у є : В Америці на 12 місицїв — 12 00 $4 старого враю ва 12 вісяцїв $2 00 В Америці ва в місяців — $100 Годжчане можуть замовляти „Свободу'1 м р и Книгарню Шевченка ул. Театр аль- «« 4. 1, Львів, а російскі Українці «•pes Книгарню „Кіївскої Старини1' Вмажівска 14, Київ. О п л а ч у в а т и ґ а з е т у т р е б а в сео д в г о р и . Гроші треба посилати в редягістрова- «іи хистї, або череа експресовий, або «•«повий money order (ноні ордер). Мо- ««7 order, то в карточку, котру дістанете і] почтара або агента на експресовім «4иеї, пішлїть нам, бо без того ми не н р п грошей дістати. 4дрес: „■ ▼ o b o s a ** B o x 3 6 3 , S C R A N T O N , F A . Хто хоче, щоби его адрес вміс т мусить подати н ай , кропі иогого, такожь свій старий адрес. Осторога. Нам припадково дістались в руки письма, які пишуть тутешні аґенти, що продають фарми, до наших селян в Галичині і я- кими вербують їх на купні фарми до Америки — тому вважаєм нашим обовязком остеречи людий, аби не йшли на ті фарми, а то з слідуючих причин: 1) Фарми сї за дорогі. Зі спису аґента, який маємо в руках, бачимо, що фарми, які він має на продаж коштують від два тисяч долярів (10 тисяч ворон) до 7 тисяч долярів (35 тисяч корон). Єсли зважимо, щ о чоловік і жінка з 4 дітьми низше 12 лїт, аби доїхати як найдешевше на сї фарми мусять втратити на саму дорогу около 1400 корон, на прожиток до зборів около 500 корон і на закупно потрібних до господарства річий около 2 немов дома, кидають ся до тисяч корон, то виходить, Канади силою 100 тисяч що чоловік хотівший осісти людий на рік, то видно, на найдешевшій фармі се що там земля ще добра і го аґента (140 акрів лїса) можна на ній чогось доробитись. мусїв би продати свій мавток в Галичині за 14 тисяч корон! А еслиб хотїв іти на фарми ліпші і хоч трохи вироблені, мусів би продати в краю мало що не малий фільварок! 2) Фарми ті продають за готівку або на сплату на дуже короткий час, примі ром 2, 3 рови. Значить, єсли чоловік не годен на фармі до двох—трох років сплатити довгу (до якого дочисляють лще 6 процент), то можуть его дуже легко влїцитувати. 3) Фарми ті переважно лежать в підсоню горячій шим як галвцке, отже для наших людий менче відповідним. 4) В околицях, де лежать ті фарми. нема руских кольонїй, значить, Русин о- сївший там буде осамотне ний і скоро винародовить ся. Задля повисших причин не радимо жадному руско му селявинови з Галичини куповати фарми в Сполучених Державах. Такі фарми могуть бути скорше відповідні для Русинів вже тут замешкалих, що знають англїйску мову, тутешні обставини і мають спосібність переконати ся чи правду агент пише і не дадуть ся так легко о- шукати, між тим як середний або і добрий господар галицкий купивши фарму в Злучених Державах міг би опісля дуже сего жалувати. Раю на сьвітї нїгде нема і наші люде, ті котрі можуть, повинні сидіти в краю. Єслиж кому конче забагае ся або мусить іти з рідного краю і хоче поселитись на земли (що ще найрозумнїйше), нехай іде на даремні фарми до Канади. Вправдї і в Злучених Державах є ще денегде вільні землі, але їх дуже мало, они далеко від сьвіта і дуже перебрані, між тим як в Канаді єще через 2 або і 3 . роки буде можна взяти добру фарму (113 морґів землі зовсім дармо, лише від впису платить ся 50 корон). Кажемо через два, три роки лише, бо еміґрація до Канади іде сильна і через 2—3 роки вся ліпша земля буде занята. З самої Анґлїї прийшло до Канади в роцї 1903 — 1904 над 50 тисяч, в р. 1904—1905 65 тисяч людий, а зі Злучених Держав Американців в тих двох роках около 90 тисяч. З Европи прийшло протягом вгаданих 2 лїт о- коло 70 тисяч людий. Значить, в двох роках прийшло до Канади 278 тисяч людвй і всї они кидають ся на даремні фарми, бо промисл і торговля там нерозвинені. Єслвж Англики та Американці і взагалі люде говорячи анґлїйскою мовою, що мають до вибору Злучені Держави, пол. Африку, Азію, Австралію і Канаду і всюди чують ся Вільну фарму (113 морґів), яку собі сам чоловік вибере, дають в Канаді кождому мужчині, що має 18 лїт, значить, єсли батько мав 18 літного сина, може • дістати за дармо 216 морґів. Кромі сего, сли має гроші, може ще і докупити собі землі в ціні від 320 до 1600 долярів за 113 морґів. Землю купну дають на сплату на 5 до 10 лїт і декотрі старі рускі фармери в Канаді мають справді по кілька фарм. Що Канада відповіднійша на поселене для наших Русинів як який небудь другий край, показує ще ось що : 1) Канада край рільничий, край новий. В куль турнїйшїм враю наш темний Русин мусить впасти на дно, бо не годен видержати конкуренції з культурвїйшими людьми, а на безводю і рак риба. 2) Канада має підсонє подібне до галицкого, хоч острійше і зимнїйше. Б у вають морози в серпни, що псують збори, так що змерзле зерно дешевів на ціні, але вживати єго можна. Ті морози, се найбільше лихо Канади. 3) В Канаді є роботи до яких спосібні наші люде ІТри сих роботах заробляють початкуючі фармери. 4) Канада має до 120.000 Русинів, є там рускі кольонїї, руско-анґлїйскі школи, церкви, попи і т. и., і є надія на ширшу культурну роботу, яка доперва починаесь, значить, в Канаді Русин не так скоро пропаде, як прим, в Злучених Державах або деінде. 5) В Канаді Русини, пересічно беручи, за коротший час доробились більшого маєтку як в Злучених Державах. Отеє деякі добрі сторони поседеня на фармах в Канаді. Але Канада край великий, тому щоби бути точнїйгпим, скажемо, що іто іде на вільні землі до Канади, нехайпіджадним услівем не йде дб провінції Манїтоби, але до Саскачевану або Альберти. В Манїтобї земель вільних добрих вже нема, навіть за гроші такі як наш чоловік може привезти трудно добру дістати. З Манїтоби многі люде втїчуть і продають за грубі гроші несьвідоМим новопри бувшим поселенцям своє каміне. Тому ще раз повтаряєм, нехай ніхто не йде до Манїтоби, але впрост до Са* скачеван або. Альберти. Хто не має знакомих в Канаді, нехай найліпше їде прямо до Реджайни (Regina) в Саскачеванї, там оставить родину, а сам іде землі шукати. Мабуть не злі землі можнаб найти вздовж лінії, якою має переходити желїзниця Ґренд Тронк P. Р. Всякі інформації дотично якости землі, мапи і т. п. дістане поселенець в урядових бюрах, що звуть ся „ленд офис“ , але на них не треба спускатись а мати і свій розум. Так само не все можна йти sa радою знакомих, кумів або і родини, бо і они могуть мати у тім свій бизнес, я- кого новий поселенець не розуміє. Осідати найліпше там, де земля добра і недалеко до желїзницї, почти, міста, а не конче там, де вже кум сидить. Новоприбувший поселенець повинен мати 8 собою бодай 500 долярів (2 тисяч 5 сот корон), хоч були і є такі, що починали ґаздівку ів’менчими грішми або ще і з довгом, а доробились маєтків — але се не правило а виїмки. Мабуть найліпше їхати на Ню Йорк, бо не треба водою довго їхати і в Ню- Йорку в іміґраційнім урядовім бюрі можна добре гроші змінити, коли в приватних бюрах часто ош у кують. Мабуть чи не найдешевша і найскорша дорога е тепер через нову ЛІНІЮ Російскої Охотничої фльоти на Ротердам і Ню- Йрк. Зі Львова до Ротердам 4 ою клясою $7.65. з Ротердаму до Ню Йорку (через воду) ЗО долярів, з Ню Йорку до Реджайни 28 дол. 60 центів; разом по дорож дорослої особи 8І Львова до Реджайни 66 долярів і 25. центів або около 331 корон. За дїти на а^отрійских желїзницях від 1 фоку до 10 платить ся пів білету*); через воду від одної дитини в родині низше року платить ся 2 дол.,. від 1 до 12 літ пів гоифкарти; на американьских желїзницях діти низше 5 літ їдуть дарем, а дї ти від 5 до 12 ліг платять пів білету. Найліпше мати оплачену шифкарту і білети з якогось більшого міста в Галичині або на Б у ковині аж до Реджайни. Хто хоче їхати когатов- нїйше і кого на се стати, може їхати другими лініями. Кудиб однак хто не їхав повинен їхати просто до Реджайни і если в дорозі ошукають его, повинен про се написати до тутещних і враевих ґазет. Хто везе з собою більше гроший, повинен їх мати сховані в ріжних місцях потрохи а не воднім, інакше еслиб его обікрали, пропадуть всі гроші. Гроший срібних нї МІДЯНИХ 8 собою не брати, лиш золоті паперові. або Гроший не міняти лиш стілько, що треба на дорогу до Ню-Йорку, решту зміняти в урядовім імігра ційнім бюрі в Ню-Йорку. ,На дорогу брати лише такі річи, що доконче потрібні. Хорі на очи, заразливі хороби, каліки, дурноваті, старі і люди без гроший не мають по що їхати, бо завернуть їх назад до краю. Ось тих кілька уваг у- важали ми за відповідне подати тим, що хочуть поселитись на земли в Америці. Ще раз кажемо: хто лиш може нехай сидить у краю, хтож мусить еміґрувати нехай бере вільну землю в Канаді, бо мимо морозів і комарів, трудів, які мусить понести новий поселенець, се край ще найвідповіднїйший для таких людий як наші Русини. Хтож поселить ся там, нехай не плаче та не роз- пинаєсь за „Найяснїйшим Татом“ , як се роблять декотрі Русини в Бразилії, але нехай тямить і дітям роскаже, чого він втік з під опіки того „Найяснїй- На нїмецких від 4 до Ю л їт пів білету. Digitized by SVOBODA-NEWS.COM шого Тата“ , а як доробить ся, нехай не эабувае на тих, що в краю оетали, і час від часу кине жертву на поліпшене їх долї і визволене з під австрійско ляцкого та московского ярма. „Иа сторожі нтересів робітничих". ,,Гей, а вакладаймо-ж і ми собі ґазету. Таж ми не є більші дурні від Хромовского, що не знає навіть, чи в Ванкувер в стація. А прецінь він видає ґазету...« Такі слова вдало ся мені підслухати між робітниками-Русинами у Ванкувер. Річ була у тім, що один з них написав був до ц. к. п. Хромовского в певній особистій справі, а п. Хромовский у своїй відповіди бажав дізнати ся, яка є найблизша стація (желїзнича) від Ванкувер, ,,бо (як висловив ся) в Ванкувер стації нема“ . А тепер той самий п. Хромовский видає часопись, що має тихже робітників вести і ,,просьвічувати, має бути другомъ и дорадникомъ ро- "ботника“ (Роботнйкъ ч. 3.). Се одно. Один личний знайомий п. Хромовского ґратулюе менї за мої замітки про „Роботника“ (,,Свобода“ ч. 40.) і додїє : ,.Хромовский се мабуть Лях*) цошитий в руску шкіру, з назадницкими стремлїнями. Приміром, на вікні від офісу положив таку напись. На самій горі понад вікно і двері: А. Chromowski & Co. Banking House. Дальше на вікні в пертім рядку з гори: ,,Bank narodowy“ (йіс!), а відтак по словацки і мадярски а аж на самім останку по руски. І то має б у ти Українець, що своє так упослїджае? А вже з дівчатами ню-йорскими то так братае ся, що всї кличуть его ,,вуйком“ ; тож як em ployment agent має на них не злий бизнес: дає їм службу до жидів, а вона відтак зароблені гроші складають в его банку. Се два. На тих двох пунктах розвішуємо тепер „Роботника“ , щоби приглянути ся, хто І що він Є, що в нїм криє ся, та розвідати ся, що він може, що ему належить ся і куди ему дорога. Коди п. Хромовский схоче знов ,,кікувати“, що се назадництво, брак культури і поступу, нехай пригадає собі, що він же сам написав (Роббтникъ ч. З, сторона 4, шпальта 2, стрічка 29 з долу), що у цілому сьвіту водить ся так, що 8 появою якої небудь нової часописи, праса підносить голоси за і проти та (бодай би в злу хвилю він сего не написав) нищить еї, наколи вона голосить шкідливі Ідеї. Рівночасно підчеркуемо брак ЛЬОҐІКИ у п. Хромовского, який він виказав, жадаючи 0 скілько нам відомо від людии близько стоячих п . Хромовского, то він п о х о д іть з руского Р°ду. Ред. А сейчас після сих слів, абв ..жмінка*' американьоках Русинів піддержувала себе взаїмно, значить ся, аби піддержувала его і єго ,,р0. б6тника“ . Взагалі п. Хромовский льоґікоЮ нїгде не грішить, бо й Ціла та ко- МѲДІЯ 8 ,,Р0б6ТНИК0МЪ“ е лиш одною ниікою нѳльоґічностий. Тепер до річи. Насамперед треба сконстантувати факт, що „Ро- ббтникъ" абсолютно нічого не сказав сьвітови нї иро свою проґраму, нї про свій напрям. А иротивно в ч. 1. заявив він безпроґрамовість, безнапрямовість безпрінціпність... Не можна однакож сказати, щоби „Роботникъ“ не мав певної цїли. Вона є, а іменно — адвертайзоване бизнесу п, Хромовского. Про те й написав я вже раз у ,,Свободі" ч. 40. Та п. Хромовский не даром пан. Він говорить про те далеко делїкатнїйше. Послухайте: „Редактор жие і о- бертае ся лиш у кругах робітничих, помагає їм словом і ділом (але за грот т. 8Н . робить лиш найзви* чайнїйший бизнес з робітників) та щоб своїй роботі надати ще більшої стійности, задумав і друкованим словом відізвати ся до сих мас". І відзиває ся принагідно у своїх editorials. Наведу зразок ,,відзиву'^: ,,Русий складає свій тяжко зароблений гріш до банку — найчастїйше чужого... Зложи їх в якій небудь ру* скій інституції, або в своїм банку Чи розумієте куди стежка в горох? До „narodowego11 banku! Отеє й мета ,,Роботни- ка“ . А однакож редактор єго має ще лице говорити, що він та его помагачі се ,,люди доброї волї, що хочуть нести поміж люди просьвіту, що хочуть також для народа працювати, що хочутв^ докинути хоч одну цеглину під будову народної волї і просьвіти". Зеликих слів велика сила. А відтак проливає крокодилові сльози, що осьто ,,у нас валить ся колоди під ноги всякому новому починсви, старае ся усяку нову гадку у самому зародку здавити, знищити, наколи вона не відповідає плянам, не йде на руку деяким одиницям о диктаторско-самодержавних ,,інспіраціях“. Або що більше закидає якомусь свомумнимому противникови, що ему добро загалу, добро Годї знайти слів для напятнованя такої монстру- . альної безличности. Дена* суспільности, людскість і патріотизм, се лиш краснозвучні фрази, які відкидає ся, як зношену рукавичку. ціоналїзатор вчить патріотизму та любови народу, назадник прикидає ся піонїром поступу, бизнесїст голосить людскість, чоловік, що хотїв би своїм,,Роботникомъ" загатити вояк^ ^ самостійну думку, виступає против диктаторско- І
дій**, ЯКІ добачуе в „інспіра демао в о в а н ю е г о . А в м іс т ч а с о п и с и ґ Переливане в порожного в пусте. Працюй, труди ся. не дармуй, нумо до праці. А відтак гроші. Роби гроші, щади гроші, ховай гроші, складай гроші, бери гроші, гроші, гроші і ЩѲ раз гроші. Відтак бизнес, купецтво І 8HOB биЗ- Нес! Опісля про дурійку робітничу, ЩО періодично повторяє ся що року в Лей бор Дей і на підставі якої Хромовский обіцяє ро' бітникам красшу будучність, кілька вістий політичних, що з робітничим аитем нїчого спільного не мають, а дальше стару старезну пісоньку про алько- голїзм, кілька давно вже в друку перемелених балакаяок про „ружновсїлякі" дива та передруки сьпівомовок Ст. Руданьского, які знає й мала дитина в Галичині і (одиноку вартісну але не нову річ) „На податок" Ст. Макара, друковане в „Зорі" 1894 р. Ага і ще сьмішне вибиране пе реважно в старого „По сланника“. Загально матеріял, що. коли має щось спільного в жгггем робітника, то хиба те, що ним того робітника присипляє ся, відвертає ся віл щоденних турбот, ва бирає ся ему час, коли він мігби розважувати, ввідки его недоля і яке на неї средство, — на літане в сферах капіталістичного неба, і задурює ся его так, щоби він не знав навіть, коли его скубають. * Оттакий то культуртреґер і поступовець в п. Хромовского. І поступовство та культуртреґерство того рода він величає стоянем на сторожі інтересів робітничих. Справді годї найти влучнїйшу навву. Він гарно інтересує ся любими робітниками. Як кіт мишею, як вівчар вівцями. Холоднокровно зробив я був вамітку про нонсенс, який зробив п. Хромовский, вступаючи в сліди Murray & Ready. Холодно кровно, бо про самого п. Хромовского знав я тільки, що має вус a la Kaiser Wil helm II, та оголошує ся по ґааетах. А тимчасом показує ся, що п. Хромовский притьмив Murray & Ready. Бо крім робітникодюбної манії, якій „ходить о на не треба вірити, а така .ґабата' самих редакторів, Але такий погляд годі вже й некультурним назвати, Се варварство, На закінчене ще що д., поезії Бориса Грінченка п. з. .. Д о праці-. П. Хромов* ский може спати спокійненько, Єго о авторство сеї поезійки ніхто не підозрівав. Далеко ему до на писаня такої поезії так саяк далеко до даваня лекций 3 україньскої літе- Та варто ему розміркувати, що не всьо, що україньскі писателї пишуть є вже для нас „Кораном**. Г Грінченко дурницю напитай нині може соро сав мить ся, що еї для таких цілий використовують. Се не вашкодить знати, що ту саму поезийку друкують галицкі „просьвітителї’* 8 п. Хромовского в шкільних книжках та за слїплюють нею таких, що Хромовского тепер слу хають. Мир. Стечишин. -------------х* » ------------- День Мичела. Минулого понеділка об ходили майнери твердого угля сьвято: День Мичеда. Сьвято се заведено після великого страйку 1902 рбку на памятку побіди юнїйних углекооів над компанїстами. І справді побіда була велика. Майнери дістали підвишку і ліпші услівя праці. Та ще більша побіда була в сім, що ширший сьвіт звернув свою увагу на долю майнерів заінтересував ся нею, через що бодай в части стали неможливими їх передстрайкові : понижене і визиск. З тої пори рік річно відбуваесь се сьвято, але вже з чим раз менчим одушевленем. І річ природна. Хоч заслуг Мичелови не мож відмовляти, то однак чим дальше від згаданого страйку, тим яснійте майнери стають розуміти, що побіда була заслугою не виключно Мичела але і їх самих, майнерів, їх влуче ної, солідарної сили, а з тим і авторітет Мичела у- падае. Дальше, майнерй інстинктовно почувають, що юнїя сама хоч би і най* сильнїйша їх не спасе, що кромі юніі ще чогось потреба, а сего власне і,чо* гось“ Мичел їм не дає, бо він звісний противник впроваджуваня політики до пхане карману всемогучими доларами", крім вида- юнії. ваня адвертайвменту, званого „Роб6тникъ“ і ціне під проводом Американь Вправді сего року і юнії на ва него $1.50 потрафить ще й послугувати ся перса, Мичела та других скої Федерації Праці і Ґом патріотизмом і інсінуація- пірвались до політики і ми, як се зробив відпові вдавалось з разу з добрими даючи на мою статю в намірами, та великими на 40. ч. „Свободи*4. Іменно діями, але як показуесь те всю свою тираду звернув пер, то они виступили до не на мій адрес, а на кого борби політичної не проти иншого і помимо того, що свстеми вивискуваня робітників взагалі а проти дея внае, що я істную на сьвітї, бо присилав менї свого вих визискувачів тілько „Роботника“ , поклав всю Цікаве при тім, що :вистуди коло мого імени значки паюри проти одних визискувачів, они рівночасно питаня. Очивидно після его етики редактори можуть кажуть робітникам підпирати других, і вмісто вия фабрикувати що небудь і снювати робітникам їх теспокійно підписувати жи вих людий тай так полємі перішне положене — лише вувати і тому на підиаси ватемнюють его. С В О Б О Д А Розуміє СЯ, що така „по лїтика** не може бути довготревала. Скорше чи піз нїйгпе робітники взагалі а між ними і майнери прийдуть до закдюченя, що їм не попирати одних виввс кувачів проти других а боротись проти те періщ ної системи, яка робить можливим усякий визиск. І то злучившись разом 8 усіми визискуваними та тими, що в ними симпатизують, поборовши „супостата**, будуть сьвяткувати не день честь поодиноких ѵдісдай хоч би і найліпших, але день побіди визискуваних над гнобителями, над неправдою. правди Лист із Старого краю. Виборча реформа- В дальших нарадах у парляментарній комісії для виборчої реформи ухвалено або відкинено кілька но вих постанов, які мають бе8 посеред не значіне для українського народу в Га личині. Як 8ВІСНО, кождий сільський виборчий округ у Галичині вибирає двох послів; одного абсолютною більшостію голосів, а другого числом голосів яке перевисшало би одну четвер тину, — сей останній мандат думає польська шляхта здобути в Східній Галичині на українськім наро дї, а в Західній на польських демократичних партіях. Отже виринуло питане: Що буде, як один із тих двох послів чи через смерть чи через яку иншу причину стратить мандат ? Тодї на його місце виби рав би ц ї л и й округ о д ного посла, який мусів би дістати абсолютну більшість. Але в такім разі польсько - шляхотському кандидатови труднїйше бу ло би здобути посольський мандат. Аби сему заздале гідь зарадити, поставило „кодо польське’* в комісії внесене, щоби при виборах голосувати не тільки на двох послів, але вже від разу й на заступника, я- кий обнимав би мандат на випадок, коли-б один із послів стратив мандат. Таким ваступником бувби вибра ний той, хто з усїх кандидатів на заступника дістав би найбільше голосів. Се внесене комісія приняла. І так стараючи ся охоронити польський стан посїданя на українській землї, робить ся одно баламутство за дру гим. Вже се велике баламутство, що треба голосувати від разу на двох кан дидатів, а коли ще до них додати третього заступника, то кождий зрозуміє, як утруднена буде виборча а- ґітація опозиційним партіям. Толкуй людям хто має бути послом, а хто заступником, і нехай лише вибо рець помішає тих кандидатів, а вже голоси будуть розстрілені й побіда польсько-шляхотського канди дата улекшена. Вдало ся також ,,колу польському4* й иншим консервативним елементам не допустити до ухвали, аби вибори відбували ся зовсім явно, т. є. аби кождий виборець міг контролювати, що діеть ся в виборчім льокали. Хто внае, яких штук при виборах уживає польсько-шляхетське правительство в Галичині, той зровуміе. що гговна явність виборчого акту була би великим нещастем для польської шляхти. Але се внесене повалено, а натомість ухвалено, що контролювати перебіг Виборів будуть мати право мужі довіря, яких заіменуе подїтична вдасть, узтлядняю чи всі партії в окрузі. Ну, від мужів довіря, заімено ваних галицькими старостами, годї чогось доброго народови сподївати ся. Деякі посли домагали ся, аби заведено виборчий примус, т. е. аби кождий виборець мусів голосувати й підпадав карі за несповнене обовязку голосованя. Ті посли виходили в того становища, що коди парля* мент має представляти волю народу, то се можливе лиш тоді, коди справді весь нарід візьме участь в голосованю. В сій справі більшість комісії не могла собі ясно здати справи, як поступити й викрутила ся тим, що примус голосованя можуть ухвалювати краєві соймі. Така ухвала про* тивить ся основам конституції, бо сойм не має права робити постанови про ті справи, що відносять ся до парляменту. Що до Галичини, то польсько-шляхатська більшість сойму поступить у справі вибор чого примусу певно так, як буде найліпше для по лїтичних інтересів поль*. ської шляхти. Я вже вгадував в попе реднім листі, що консервативні круги раді би завести плюральну систему голосованя, яка полягає на тім, що люди, які визначають ся чи маєтком, чи становищем чи просьвітою, д і стають більше як один го лос. В кінци поставлено в комісії відповідне внесене, яке домагало ся, аби признати другий голос людям, котрі: 1) скінчили 35 літ і мають хоч" одну шлюбну дитину та окреме метка- не, 2) ведуть самостійне підприємство або мають маєток і платять від того 25 корон податку, 3) скінчили середню школу. Хто мавби всї три услівя, дістав би З голоси більше. Але се внесене комісія відкинула і так виборчій реформі в Австрії не грозить на paj плюральна система, яка, як бачите, скасувала би зовеїм рівність, ту найважвійшу часть виборчого права. В кінці згадати треба про долю внеееня „кода польського44, аби комісія для виборчої реформи поставила ясні границі між правами парляменту і соймів і при тій нагоді розширила права соймів. Тим способом „коло польське44 думало узискати розширене автономії Галичини. Про сю справу я вже писав, а тепер лиш додам, що на сей раз штука панам в „кола польського44 не вдала ся. Digitized by SVOBODA-NEWS.COM В кі-місії полаиали ся, що комісія м*е лише радити над складом парляменту, а не має права змінювати конституції, і комітет, ви браний для полагоджена внеееня „кола польського*4, закінчив свою діяльність загальвим зазивом до правительства, аби воно при важних перемінах полїтич ної адміністрації допускало до участи в сїй справі та кож краєві сейми. „Коло польське'4очевидно не вдоволене таким закінченем справи й добиваеть ся далі розширена автономії Галичини. І питане, чи його не дістане як ціну купна ва голосоване ва виборчою реформею. При тім усїм доля вибор чої реформи ще вовсїм не забезпечена. Німці й Чехи не можуть погодити ся в справі поділу виборчих округів у Чехії, а крім того Нїмцї домагають ся, аби до зміни поділу виборчих округів було треба в буду чности дві третини голосів у парляменті, на що Чехи не хотять ніяк згодити ся й заявляють, що або до зміни поділу виборчих округів буде потрібна лише звичайна (абсолютна) більшість або вони всю реформу повалять обструкці ею. Що з того вийде, по-, бачимо. 15-го жовтня 1906 p. М. Л. )Иеволя Ітапїйцїв на Фар мах в Вразил и. Не лише наших Русинів вербували до Бразилії. Б у ло таке і з Італійцями. 1904 року жило в Бразилії ві більше нї менче лиш 1,110. 000 Італійців, з того 650. 000 в провінції Sao Paulo, на північ від Парани, де знов найбільше Русинів о- сіло. Доля італїйских фармерских робітників в Sao Paulo, як пише Universita Popolare, (часопись що виходить в Мантуї, в Італії,) нічим не ріжнить ся від неволі. Після прибутя до Бравилїї розділяють їх на фарми, де мусять працювати по 12 до 14*один ден но. їда лиха, нездорова за мало еї дають. Мусять мешкати як свині в кучах, до яких не доходять нї сьвітло, нї воздух сьвіжий. Не дивно, що після кількарічної тяжкої працї в та ких обставинах, сї люде виглядають немов кістяки Крім сего они мусять у всім піддягати своїм панам, звичайно Еспанцям, бо непокірних жде утрата заслу- >генини, батіг, знущане ся або і смерть в руки наставника. Закон бразилїйский хоч не злий є мертвою бук вою, бо поліція і судії сто ять по стороні властителів плантацій, а конзулї іта дїйскі запивають ся з плантаторами і рівнож не дбають про добро своїх края нів. В наслідок сего Італійці в Бразилії скоро дегенерують ся і попадають в рід глупковатости, кретинізму, та вчасно умирають. Всюди на сьвітї так е, що живуча істота мусить прп стосуватись до обставин або эгинути, а що на вгаданих плантаціях обстави- Стор. 5. ни дія людекого істнованя неможливі, тож Італійці ті мусять скоро вимерти і ечезнуть в Бразилії. Так пише чоловік сьві домий річи, що живе в Sao Paulo і бачив все на власні очи. Так пише він про горожан Італії, а треба зна* ти, що італїйский уряд еі всіх европейских урядів найліпше опікуесь своїми емігрантами. Щож доперва мусить там діятись з нашими емігрантами, з Русинами, фармерскими робітниками, яких і числом менче і sa якими нема кому обстати ? Они певно бідують ще гірше Італійців, лише про се ніхто не знає, бо про них анї пес не забреше. А однак мимо того всего бразилійскі Русини не позбулись ще песячої вірности для найяснїйшого тата і готові еї показувати все і всюди неначеб хотїли рабством своїм хвалитись. Але не дивно. Який проводир, такі і ті що ідуть за ним, а сліпий сліпого коли стане вести — оба в яму впадуть... П р о л етар і, в сїх к р аїв єд н ай те сь! Г о ловній К ояітет У кр аїн сько ї С оціяль-Д ем ократія. Робітничої П ар тії. Бюро Головного Е о ш тета. ЗО . IX. 1 9 0 6 р ст. ст. До Х в ал ьн о ї Р едакції га зети „Свобода1* в С крентон, П а. в Америцї. Бюро Головного Комітету, в імени У. С. Д. Р . П ., сим засилає як х в а л ь н ії Редакції „Свободи41, т а к і поодиноким ж ертводавцям свою н а їщ и р ііш у подяку за д атки , надіслані для п а р т ії в продовж 1 9 0 5 - 1 9 0 6 pp. В хвилі т а к для нас в а ж н ії як нин іш н я, коли люд р обочій, пролетар іат всїх н а ц ії, гноблених ц а ратом повстав „ з а землю і волю “ , ми вбачаємо в сих д атках не т іл ь ко проявлена націон альних сим па тій з боку н аш и х ам ериканських Р усинів-зем ляків, але також і мор ал ьн е співчутє боротьбі, як у пров а д и в у к р а їн с ь к ії п р олетаріат під прапором і в рядах У. С. Д. Р . П. за вищ е згадані гасла і за політичне і економічне розкріпощ енє робочого люду н а У країні. Голова ( . С екретар ( ш дписи нечеІК‘ (п еч ать) Добра На Продаж Бучерня на добрім місци між Русинами і Поляками. Я провадив сей бизнес через пять лїт, ал^ тепер мушу его продати, бо мушу іти до Старого Нраю. Пишіть або голосіть ся на адресу: Mike Warga, B o x 144, Shamokin, Pa. ІЦ r BRADY. Н о в и й К а т а л ь о ґ . Сли хочеш купити па Сьвята Золої ■' річи по такій цїпї, жадаіі від пас с- слїдного К а т а л ь о ґ /. Пришли 10 цент' ІІамятаЙ, що є лише одна Crown ]е> у Со. і що ив не ужпвавм ж*дм( ИЯШОГО ІМЄПИ. .ІЗ __ {,2 , Crown Jewelry Co. 168 Е. Randoph St*., Chicago, 111,
Page 1 and 2: Digitized by SVOBODA-NEWS.COM LIBER
Page 3: I 44._________________ СЬВІТН
Page 7 and 8: 44. С В О Б О Д А ЮТЬ С

44 - Свобода

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?