You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
<strong>44</strong>. С В О Б О Д А<br />
ЮТЬ СЯ в другу неділю по<br />
першім. Адреса: Anthony Klym<br />
Box 26, Smoke Ban, Ра.<br />
Від. 137- Братство сьв. Георгія<br />
в Вест Сенека, Н. И. А. Боднар,<br />
предс.; П. Манько. кас.;<br />
І. Горох, секр. Мітинґи відбувають<br />
ся в другу недїлю<br />
по першім. Адреса братства:<br />
John Horoch, 619 Center str.,<br />
West Seneca, N. Y.<br />
Від. 138- Товариство І. Наумовича.<br />
в Філядельфії, Па. К.<br />
Смакула, предс., А. Келлїй, кас.,<br />
С. Мурянка, секр. Адреса:<br />
<strong>44</strong>0 Olive str., Philadelphia, Ра.<br />
Мітпнґи відбувають ся в другу<br />
недїлю місяця.<br />
Реформи на кладовище.<br />
Насамперед мусить бути<br />
вдавлена революція, всі невдоволені<br />
з теперішного ладу<br />
державного будуть вивішані<br />
і вистріляні, Росія<br />
має бути перемінена в величезне,<br />
засіяне могилами ложені на час довший, нїж<br />
кладовище, а відтак допер- ad calendas graecas. Окрім<br />
ва прийдуть ліберальні реформи.<br />
— Таке заповідає би мають бути 8 Д ЇЙ С Н Є Н І<br />
дрібних обіцянок, котрі ві<br />
оголошений указом цар- зараз, всї важнійші реформи<br />
правительство вастері-<br />
ским комунїкат російского<br />
правительства, така є програма<br />
Стрлнпіна. Росія дов<br />
гае Думі, котра доперва за<br />
пів року має бути вибранаго<br />
ждала на сю програму.<br />
Що в ній будуть грозьби<br />
Мимохіть насуває ся питане:<br />
Чому<br />
і пусті обіцянки, ніхто не<br />
правительство,<br />
сумнївав ся. Однак надіяли<br />
ся, що окрім грозьб і<br />
обіцянок програма заповість<br />
бодай одну яку конкретну<br />
реформу, котра могла<br />
би успокоїти населене<br />
Росії надїею, що держава<br />
таки з часом буде могла<br />
перемінити ся в конституційну<br />
державу без моря<br />
крови. Тимчасом і ся програма,<br />
як всї дотеперішні<br />
програми російских правительств,<br />
зліплена з самих<br />
грозьб і голословних та пустих<br />
обіцянок. Комунїкат<br />
Столипіна доказує, щоцарске<br />
правительство, хоч вже<br />
рішило ся дати Росії конституційний<br />
лад і конституційну<br />
управу, без кнута<br />
в руцї не уміє відвиватя<br />
ся до народу, що навіть,<br />
коли прирікає уступки і<br />
реформи, робить се під знаком<br />
шибениці.<br />
Що з того, що комунїкат<br />
заповів, буде сповнене, і<br />
як воно буде виконане, ніхто<br />
ниві не потрафить виворожити.<br />
Одно лише певне:<br />
Росія дістає -виїмковий<br />
стан з наглими судами, я-<br />
ких історія не знає. У всіх<br />
округах, в котрих оголошено<br />
воєнний стан, або<br />
стаи скріпленої охорони,<br />
будуть ваведені „полеві воєнні<br />
суди", бев слідства,<br />
без переслуханя сьвідків.<br />
Замість депортації на Сибір,<br />
кождий що попаде в<br />
руки такого суду, до 24-ох<br />
годин эависне на шибеници.<br />
Богата в воєнні суди<br />
історія — з винятком істо<br />
рії панованя Польщи на<br />
Україні, — таких судів не<br />
внае. Ся новість є заслугою<br />
Столипіна і ся „ре*<br />
форма<strong>44</strong> буде на віки звя<br />
вана 8 его іменем, Военни<br />
ми судами, котрі вже нині<br />
урядують, або зачнуть у-<br />
рядувати вавтра, Столипін<br />
хоче зреформувати Росію,<br />
хоче дати їй „новий лад,<br />
оснований на ваконї і раціональній<br />
своободї“ , ,,сво<br />
боду віроісповіданя, нена<br />
рушамість особи, горожань<br />
ску ріввість<strong>44</strong>. Сї реформи<br />
ааповів Столипін рівночасно,<br />
одним віддихом ра80М<br />
8 проголошенем наглих су <br />
дів... воєнних... Цинізм і<br />
шал!<br />
Воєнні суди мають функ<br />
ЗАГАДКА.<br />
ціонувати всюди, де заведено<br />
воєнний стан, або кує уже від довшого часу<br />
Слідуючу загадку публї<br />
скріплену охорону. Твори- часопись „Boston American*4.<br />
ти будуть їх самовільно Ось она:<br />
ґубернатори, а в їх склад Разу одного мав мійський<br />
мають увійти виключно о- судія розправу, в котрій<br />
фіцири. Від с и х судів нема як звичайно була женщина.<br />
відклику, нема апеляції. Покликану, питає судія :<br />
Суди зберуть ся до 18 годин<br />
по евентуальних б у н Symonns**, відповідає вона.<br />
„яв ся навиваєш? „Jane<br />
тах, заворушенях і атента .Кілько маєш літ<strong>44</strong>? питає<br />
тах, а їх вироки будуть виконувані<br />
найдальше до 24 сьвідок, „Я є найстарша<br />
судія. ,,W ell‘4, відповідає<br />
в<br />
годин. Найбільше зависне<br />
на шибеници таких, котрі<br />
з революційних рухом не<br />
мають нічого спільного. Сї<br />
суди, то одна позитивна<br />
річ в програмі Столипіна.<br />
Все инше, то обіцянки, від-<br />
воли воно вже так респек<br />
тує Думу, що не хоче само<br />
полагоджувати справ на<br />
НИРКАМИ.<br />
ПСИ І КОТИ З НОВИМИ<br />
лежачих до компетенції Д у На зборах бритийського<br />
ми, не скликує її сейчас. товариства лікарського в<br />
Прецінь правительство, котре<br />
хоче побороти завору* нел, університетський<br />
Торонтї оператор д-р. Коршеня<br />
і атентати, знає, що професор в Ню Йорку, показав<br />
сими днями два коти<br />
по скликаню першої Думи<br />
заворушеня притихли а а- і два пси, що мали встав<br />
тентати устали, а викликало<br />
їх на ново розвязане<br />
Думи. Замість заводити воєнні<br />
суди і засівати цілу<br />
Росію шибеницями, ліпше<br />
скликанем Думи відразу у-<br />
тихомирити Росію і не давати<br />
такою програмою, як<br />
послїдна програма Столипіна,<br />
революціонерам нового<br />
оружія в руки.<br />
Зміст комунїкату Столипіна<br />
і заряджене нових,<br />
небувалих в сьвітї репресійних<br />
средств, можна пояснити<br />
хиба тим, що окружене<br />
царя опанував якийсь<br />
шал. Всї ті репресії деспотизму<br />
не виратують, бо не<br />
убють тої сьвідомости, яка<br />
о конечности конституційного<br />
ладу опанувала най<br />
ширші маси російских- народів.<br />
Заворушеня раз здавлені,<br />
вибухнуть в короткім<br />
часі з подвоєною силою<br />
Се невдоволене мас * доте<br />
пері шного ладу, є також<br />
невичерпаним жерелом для<br />
боевих дружин російскої<br />
революції. Згинуть СОТКИ '<br />
руки ката, або й від власної<br />
бомби, то на їх місце<br />
прийдуть сотки других. Ц і<br />
лий сьвіт переконаний, що<br />
анї зарядженими вже, анї<br />
евентуальними еще острійшими<br />
репресіями російске<br />
правительство революційного<br />
руху не здавить. Лише<br />
побите сліпотою окружене<br />
царя не хоче сего<br />
знати. Ратоване потрясеного<br />
в своїх підвалинах автократизму,<br />
ратоване панованя<br />
бюрократії такими<br />
средствами, як воєнні суди,<br />
доведе до того, що за у-<br />
спокоене Росії цар і бюрократія<br />
будуть мусїли заплатити<br />
дорожше, будуть<br />
мусїли 8 своєї власти Відступити<br />
народови більше,<br />
ніж се, чим сей народ нині<br />
вдоволив би ся.<br />
Веячина.<br />
родині. Єсть нас пятнайцять,<br />
а межи уродинами<br />
кождої було акурат рік і<br />
пів. Я маю вісім разів тілько<br />
лїт, що моя сестра Ева,<br />
вотра єсть наймолодша в<br />
родині. То ви можете собі<br />
вирахувати, кілько я маю<br />
лїт. Читателї висше поданої<br />
часописи подають кождого<br />
дня відповіди — загадки<br />
однак нїхто еще не<br />
відгадав.<br />
Ану! хто з поважаних<br />
читачів „Свободи<strong>44</strong> відгадає<br />
сю загадку, зволить подати<br />
до ґавети „Свободи4*.<br />
П. М.<br />
лені нові нирки, виняті<br />
иншим вотам і псам. -Зьвірята<br />
з новими нирвами мають<br />
ся цілком добре, а<br />
нирви функціонують у них<br />
цілком правильно. Одна<br />
кітка вже від двох місяців<br />
має нові нирки. Декотрі<br />
лікарі віщують тим дослідам<br />
д-ра Корнеля важні<br />
успіхи також і при лїченю<br />
людий, хоч поки-що признають,<br />
що для хорих<br />
людий трудно буде роздо<br />
бути нирки від здорових.<br />
ОСТРОВ РОБІНЗОНА.<br />
Підчас послїдного землетрясеня<br />
в полудневій Америцї<br />
филї Великого (инакше:<br />
Спокійного) океана<br />
затопили так званий остров<br />
Робінзона.<br />
Остров Робінзона належав<br />
до ґрупи трох островів, відомих<br />
під спільною назвою<br />
Жузи Фернандец, які знаходять<br />
ся кільканайцять<br />
миль від чілїйських берегів.<br />
Довший час на сих остро<br />
вах тримали злочинців, а<br />
потім їх наймали під випас<br />
скотарам. Сї острови належали<br />
де републики Чілі.<br />
Звідки взялась назва:<br />
„Остров Робінзона?*4<br />
Підчас війни Німеччини<br />
і Анґлїї з Францією, 1701<br />
—1715 p., Анґлїйцї задумали<br />
зупинити француську<br />
торговлю в еспаньских кольонїях.<br />
Для сеї мети вони<br />
посилали воєнні кораблі на<br />
Великий океан.<br />
Два такі кораблі узброїли<br />
1708 р. брістольські купці<br />
і зробили начальником сих<br />
кораблїв капітана Byда Рожера.<br />
Дна 2. лютого 1709<br />
р. сї кораблі задержали ся<br />
при островах Жуан Фернандец,<br />
щоби набрати води;<br />
на островах сих, яв газали,<br />
нїхто ніколи не жив.<br />
Тимчасом Анґлїйцї побачили<br />
на однім острові огонь<br />
і капітан післав човни, щоби<br />
довідати ся, хто живе<br />
на острові. Човни привезли<br />
тілько одного чоловіка<br />
одягненого в эьвірячі шкіри.<br />
Капітан довідав ся від<br />
него, що він зве ся Олександер<br />
Селкірк, був стерником<br />
на однім корабли,<br />
посварив ся з капітаном<br />
того корабля і ва кару его<br />
полишили на острові, де<br />
він пробув чотири роки і<br />
чотири місяцї.<br />
Капітан Вуд Рожер записав<br />
пригоди Селькірка і<br />
вони були потім надруковані<br />
в одній німецькій . Газеті,<br />
в Гамбурзі 1713 р. На<br />
основі сего оповіданя анґлїйський<br />
письменник Д а<br />
нило Дефое написав свою<br />
знамениту повість „Пригоди<br />
Робінсона,<strong>44</strong> що її доси<br />
8 великою охотою читають,<br />
особливо дїти і молодь. Та<br />
повість є переведена й на<br />
руську мову і можна еї<br />
дістати в книгарни Тов. ім.<br />
Шевченка у Львові а також<br />
в Рускій Книгарни в<br />
Скрентон, Па.<br />
СЛАВЯНЬСКА ВИСТАВА<br />
В ПРАЗІ. і<br />
Як подає „Рідний Край**,<br />
полтавска ґубернска вемска<br />
управа одержала сими днями<br />
з ческої Праги запит,<br />
чи спочуває вона в тому,<br />
щоб склала ся в Празі<br />
славяньска вистава і чи<br />
годить ся вона з часом вистави,<br />
призначенйм на<br />
1910 рік. Дуже цікава річ,<br />
що сей запит висловлено<br />
у к р а їн ь с к о ю мовою,<br />
а не офіцияльною<br />
росийскою. Виходить, що й<br />
Чехи призвичаюють ся до<br />
україньскої мови не через<br />
те лиш, що вона їм братня,<br />
а й через те, що се мова<br />
80 мілїонового народу україньского.<br />
Ся славяньска<br />
вистава має у найблизший<br />
час замінити ту всеславяньску<br />
виставу, яку мало<br />
ся класти в Петербурзі а<br />
котра через попередні й<br />
сучасні події відложена на<br />
необмежений час. Славяньска<br />
вистава має бути дуже<br />
щкава. Зарядчики тої вистави<br />
поставили для себе<br />
завданя, щоб славяньска<br />
вистава в ческій Празі<br />
виявила повний образ<br />
культурного і промислового<br />
стану уеїх славяньских народів,<br />
щоб всякий, хто роз<br />
глядати-ме сю виставу<br />
уявив собі, який історично<br />
культурний образ має кожний<br />
славяньский народ<br />
наскільки кождий славяньский<br />
народ розвів свою лі<br />
тературу, науку, штуку,<br />
усякий свій промисл,<br />
якого живуть люди, свої<br />
ремесла, свою торговлю<br />
инше. Засланий до полт.<br />
губ. зем. управи запит 8<br />
поводу славяньскої вистави<br />
підписано ,, Тимчасовим<br />
відділом для уладженя<br />
славяньскої вистави в Празі<br />
в 1910 році**.<br />
------ J 1 0<br />
ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА<br />
ОДІЖ МО ЛОДІЖИ ШКІ л ь<br />
НОІ, яка пропала в шволї<br />
підчас шкільної науки? Се<br />
питане рішив на днях вис<br />
ший суд в Гамбурзі. Одно<br />
Digitized by SVOBODA-NEWS.COM<br />
________ Стор., 7.<br />
му ученикови пропав плащ,<br />
завішений в коритари<br />
шкільнім. Мати подала жалобу<br />
на управу школи і<br />
суд васудвв заряд на зво<br />
рот відшкодована в сумі 70<br />
марок. Подано ось такі мотиви:<br />
„Родичі, котрі посилають<br />
діти до школи а<br />
платять оплату, вавлючають<br />
певного рода договор;<br />
школа дає науку, опіку і<br />
т. д„ а родичі дають оплату.<br />
Заряд школи мусить<br />
отже так варядити, щоби<br />
сї, що користають зі школи,<br />
не поносили ніяких<br />
страт. До сих варяджень<br />
належить і безпечне місце<br />
ЗаХИСТ ДЛЯ 8ЛОЖЄНИХ чи<br />
повішених частий одежи<br />
плащів, шапок чи вапелюхів<br />
і т. д.). Коли отже ученив<br />
нічого не аавинив і не<br />
спричинив легводушно у-<br />
трати своїх річий — тоді<br />
відповідає власть швільна<br />
за все і має поврити вошта<br />
відшводованя.<br />
ЦАРОКІ ДОБРА.<br />
З вісім мілїонів десятин<br />
(1 десятина—109 гевтара)<br />
землі, що належать до апа-<br />
нажевих д іб р ,. між ними<br />
пять мілїонів десятин лїса,<br />
має бути на основі увазу з<br />
29-го серпня с. р. 1,800.000<br />
десятин проданих селянам.<br />
Питане тепер, вілько ;лишае<br />
ся ще цареви землі?<br />
Відповідь на се не тава легва,<br />
бо цар має в европейсвій<br />
Росії богато дібр, вотрих<br />
простір дуже трудно<br />
обчислити. Ті добра то его<br />
приватна власність, бо доходи<br />
з апанаженвих земель<br />
пливуть лише в части до<br />
царевої скарбниці. Крім того<br />
належать до царя на<br />
Сибіри альтайсва вопальняна<br />
область і в Нерчиньску.<br />
Альтайска копальняна область<br />
обнимае простір 880,<br />
000 квадратових верст або<br />
7,800 ґеоґрафічних квадратових<br />
миль, отже десять<br />
разів так веливий яв Швайцарія.<br />
Ся область ье належить<br />
до державних домен<br />
(що виносять без апанажевих<br />
земель 112.280,000 де<br />
сятин, з котрих 108.021,000<br />
десятин вкриті лїсом), але<br />
творять частину т. зв. ка<br />
бінетових дібр і е чистою<br />
приватною власностію царя.<br />
Власностію кабінету<br />
стала ся область в полови<br />
нї 18-го столїтя, за посе<br />
редництвом Демідова, ко<br />
трий перший розпочав тут<br />
кольонїзацію і копальняний<br />
промисл. Нерчиньскі добра<br />
творять осьму частину забайкальскої<br />
области і обіймають<br />
538,890 квадратових<br />
верст. „На полудни грани<br />
чать вони з Монголією і<br />
займають найбільшу частину<br />
трикутника, утвореного<br />
між ріками Шілька, Арґун<br />
1 Амур пише Кенан в своїм<br />
творі про Сибір. Сему<br />
авторови завдячуємо також<br />
живописний опис Альтайских<br />
гір. „Ще ніколи в<br />
моїм житю — каже американьсвий<br />
подорожний — не<br />
бачив я гірскої країни, тавої<br />
гарної як ся, хотяй я<br />
перейшов здовж і поперек<br />
Сіеру Неваду, гори в Нікарагуа,<br />
на Камчатці і Кавказі.<br />
Коли е де на сьвітї<br />
Ікрасше положене село як<br />
І ся стація, то я об’їду 8ЄМлю<br />
довкола щоби его віднайти!“<br />
Будь що-будь царь<br />
не є ще такий бідний чоловік,<br />
коли він задержуе<br />
собі ті обі копальня ні области,<br />
що поминувши вже<br />
їх величину, славлять ся<br />
мінеральним богатством. Є-<br />
го предки, пр. Петро Вел.<br />
вдоволяв ся далеко скром-<br />
нїйшим добром. Зараз як<br />
лише обняв правлїне державою,<br />
передав свої добра,<br />
унаслїджені від батька і дї-<br />
діа, державі. Для себе задержав<br />
лише одну посілість<br />
8 800 підданими в новгородский<br />
Губернії, що у-<br />
важаеть ся батківщиною<br />
родини Романових.<br />
Перши Руский Банк<br />
в Н аяґара Фоле<br />
і окодкци<br />
і Аґентура Рільно-<br />
Нотаріяльиа<br />
П етра Ш евчика<br />
в N IA G A R A FALLS, N. Y-<br />
Братя Русини! Посилайте<br />
гроші вашим родинам<br />
через Банк Шевчика, бо<br />
тодї ви певні, що ваші<br />
гроші не могуть пропасти.<br />
Не від днесь знають люди<br />
Шевчика як стародавного<br />
бизнесїста. Від року 1896<br />
провадить він свій інтерес<br />
і по щироруски обходить<br />
ся з людьми. В протягу 10<br />
літної працї не найде ся з<br />
Єго костумерів анї оден,<br />
щоби був скривджений на<br />
одного цента. Єсли би хто<br />
знайшов ся з костумерів<br />
при посилці гроший або<br />
купнї шифкарт скривджений<br />
на яку небудь суму то<br />
зволить зголоситись публично<br />
а дістане надгороду.<br />
Шевчик продає шифкарти<br />
на всі корабельні лінії<br />
з краю і до краю, в Америці<br />
і на цілу Канаду до<br />
веїх портів.<br />
Він эалагоджуе також всякі<br />
справи війскові. Хто занедбав<br />
контролю або вправи<br />
а не хоче .мати жадної<br />
кари при повороті до родинного<br />
краю, або жадав<br />
би собі відбути тут асентерунок,<br />
ніхай удасть ся до<br />
него. При кождій спосібности<br />
удавайтесь до него, а<br />
він вам поможе, бо єсть<br />
нотариушом публичним.<br />
Шевчик спродає доми і<br />
лоти на цілий Наяґара Фоле<br />
і околицю о много дешевше<br />
як другі аґенти. Тож<br />
горніть ся до свого брата<br />
Русина, а чужих ще вам<br />
ворогів покиньте.<br />
Єго адрес:<br />
Pet^x -Szewczyk,<br />
1223 Е. Falls St., Box 243.<br />
Niagara Falls, N. Y.<br />
Зол. годинник і ланцушок<br />
№ * ДАРОМ<br />
волоте перо також.<br />
Правдиве, золоте перо гарантоване<br />
поволочуване<br />
14 к. золотом, приходить<br />
в гарпій скрипочцї. Продають<br />
Єго всюди по 2 дол.<br />
Пішли нам 50 ц. і свій<br />
адрес & ми вишлемо Тобі<br />
І І се гарне перо і 2Ь всіляких<br />
волотих річий по 10 ц. одна. Коли<br />
іх продаш і дістанеш 2.50 дол. задерж^<br />
собі 50 центів а нам пішли 2 дол., тод.<br />
ми вишлемо, тобі 8овсїм даром Американьскпй<br />
волочений годинник, гваравтований,<br />
що буде держати доб-іе час.<br />
Можете дістати мужеский або жіночий<br />
годипнпк і не буде тебе коштувати ні<br />
цента. Висилаєм для дївчат перлове пі<br />
ро і хрестик сли волять се вмісто во-<br />
лотого нора ва 50 центів, які тобі ввернуть<br />
ся, коли продаш волоті річи. ;,.w<br />
CROWN JE W E L R Y CO-<br />
Dept. 467, 163 E. Randolph St., Chicago,Iil.<br />
ПАМЯТАЙТЕ НА ХЛОП<br />
СКИЙ СТРАЙК. ФОНД!
Change language