_інформ_2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ 

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

Інформатика 

Навчальний посібник 

для студентів стаціонарної форми навчання 

ВНЗ I-II рівня акредитації. 

Конкурс «Педагогічні інновації» 

Номінація: електронний навчальний посібник 

2017

Укладачі: Гангал Тетяна Петрівна, Мочалюк Антоніна Петрівна — 

викладачі комп’ютерних дисциплін, вищої категорії. 

Рецензент: Голик Н.В., голова методичного об’єднання викладачів 

інформатики Чернівецької області, викладач-методист спецдисциплін 

Чернівецького політехнічного коледжу. 

Навчальний посібник розроблений для роботи студентів 

стаціонарної та заочної форм навчання для допомоги успішно оволодіти 

навичками роботи з комп’ютерною технікою та програмним 

забезпечення. Зміст відповідає робочій програмі з курсу ”Інформатика”. 

Зібраний і систематизований матеріал, викладений в доступній формі, з 

дотриманням всіх вимог. Теоретичний матеріал супроводжується 

достатньою кількістю практичних робіт, підібрані питання для 

самоконтролю знань. 

Мета даного посібника ― забезпечити студентів і викладачів 

цілісним матеріалом з вивчення курсу ”Інформатика” відповідно до 

діючої програми. 

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії природничоматематичних 

дисциплін 

Протокол № 8 від 14.04.2017р.

Рецензія 

на навчальний посібник до вивчення курсу 

“Інформатика” для студентів 

стаціонарної форми навчання I-II рівнів акредитації 

викладачів Чернівецького коледжу ЛНАУ 

Гангал Т.П. та Мочалюк А.П. 

Даний посібник складені у відповідності до діючої програми. 

В методичній розробці грамотно, стисло, в доступній формі викладено 

теоретичний матеріал, розкрито основні принципи складу і структури побудови 

сучасних електронних обчислювальних машин та методи роботи з найбільш 

розповсюджуваними в обчислювальних системах програмами. 

Посібник вигідний тим, що з розроблений цілий курс лекцій та 

практичних робіт з кожної теми відповідно до діючої програми з курсу 

”Інформатика”, що дозволяє студентам отримати достатньо повні знання і 

практичні навички при роботі з комп’ютерною технікою та програмним 

забезпеченням. 

Посібник може використовуватись для аудиторної та самостійної роботи 

студентів. 

Рекомендовано для використання в навчальному процесі в інших 

навчальних закладах, програмами в яких передбачено вивчення курсу. 

Голова методичного об’єднання 

викладачів інформатики 

Чернівецької області 

Голик Н.В.

Зміст 

Вступ ................................................................................................................................................... 4 

ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ В КОМП'ЮТЕРНОМУ 

КЛАСІ ................................................................................................................................................. 5 

Лекція №1 .......................................................................................................................................... 7 

Лекція №2 ........................................................................................................................................ 12 

Лекція №3 ........................................................................................................................................ 16 

Практична робота №1 ..................................................................................................................... 20 






Лекція №4 ........................................................................................................................................ 37 

Практичне заняття №7 .................................................................................................................... 45 

Лекція №5 ........................................................................................................................................ 48 



Лекція №6 ........................................................................................................................................ 56 

Практичне заняття №10 .................................................................................................................. 60 

Лекція №7 ......................................................................................................................................... 63 




Лекція №8 ......................................................................................................................................... 75 



Висновки .......................................................................................................................................... 83 

Список використаної літератури.................................................................................................... 84 

3

Вступ 

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки й її різноманітного програмного 

забезпечення – одна з характерних прикмет сучасного періоду розвитку суспільства. 

Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникли практично в усі 

сфери людської діяльності. 

Постійно зростаюча складність і динамічність виробничих, економічних і 

соціально-економічних систем, складність їх взаємозв’язків, колосальні обсяги 

обчислювальних робіт при плануванні, прогнозуванні та прийнятті управлінських 

рішень дають підстави для широкого використання інформаційних систем у 

повсякденному житті. 

За останні кілька десятків років ми стали свідками докорінних змін у галузі 

збирання, збереження й використання інформації. Чимало з них змін зумовлені 

доступністю потенційно значущої для нас інформації, високою швидкістю її 

опрацювання й видачі користувачу. Застосування нових інформаційних технологій, 

придбання потрібного обладнання, навчання й підготовка персоналу до його 

експлуатації мають стати гідними суперниками давніх методів роботи, якщо при 

цьому враховувати соціальні наслідки змін, що відбуваються. 

Сучасна система освіти повинна також пристосовуватися до виникнення 

нових технологій і застосування їх на практиці. Комп'ютери стали невід'ємною 

частиною реальності, їх використовують як вдома, так і на роботі. Отже, і з логічного, 

і з практичного погляду очевидно: застосування комп'ютерів у сфері освіти повинно 

вдосконалюватися та розширюватись. 

Метою даного посібника є надання знань з теоретичних засад і принципів 

побудови сучасних електронних обчислювальних машин, основ і прикладних систем 

та формування вмінь орієнтуватися у складній комп’ютерній мережі. 

Як результатом вивчення дисципліни студенти мають отримати теоретичні 

знання щодо складу і структури обчислювальних систем, ознайомитися з найбільш 

розповсюджуваними в обчислювальних системах програмами, роботами з 

обслуговуванням, що проводяться в обчислювальних системах, отримати практичні 

навички з використання технічних і програмних засобів для роботи з 

обчислювальною технікою, організації простих програм. Вивчення теоретичних 

основ інформатики та характеристик комп’ютерної техніки, архітектури, 

технологічного забезпечення комп’ютерних систем, систем оброблення інформації та 

вміння працювати в основних програмах допоможуть студентам стати гідними 

працівниками в будь якій галузі. 

Посібник вигідний тим, що з розроблений цілий курс лекцій та практичних 

робіт із кожної теми відповідно до діючої програми з курсу ”Інформатика”, що 

дозволяє студентам отримати достатньо повні знання і практичні навички при роботі з 

комп’ютером. 

4

ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ В 

КОМП'ЮТЕРНОМУ КЛАСІ 

Загальні положення: 

• До роботи в комп'ютерному класі допускаються особи, ознайомлені з даною 

інструкцією з техніки безпеки і правил поведінки. 

• Робота студентів в комп'ютерному класі дозволяється лише у присутності викладача 

(інженера, лаборанта). 

• Під час занять сторонні особи можуть знаходитися в класі лише з дозволу викладача. 

• Під час перерв між уроками проводиться обов'язкове провітрювання комп'ютерного 

кабінету з обов'язковим виходом студентів з класу. 

• Пам'ятайте, що кожен студент відповідає за стан свого робочого місця і збереження 

розміщеного на ньому устаткування. 

Перед початком роботи необхідно: 

• Переконатися у відсутності видимих пошкоджень на робочому місці; 

• Розмістити на столі зошити, навчальні посібники так, що б вони не заважали роботі на 

комп'ютері; 

• Прийняти правильну робочу позу. 

• Подивитись на індикатор монітора і системного блоку і визначити, включений або 

вимкнений комп'ютер. Перемістити мишу, якщо комп'ютер знаходиться в 

енергозберігаючому стані або включити монітор, якщо він був вимкнений. 

При роботі в комп'ютерному класі категорично забороняється: 

• Знаходитися в класі у верхньому одязі; 

• Класти одяг і сумки на столи; 

• Знаходитися в класі з напоями та їдою; 

• Розташовуватися збоку або ззаду від включеного монітора; 

• Приєднувати або від'єднувати кабелі, чіпати роз'єми, дроти і розетки; 

• Пересувати комп'ютери і монітори; 

• Відкривати системний блок; 

• Включати і вимикати комп'ютери самостійно; 

• Намагатися самостійно усувати несправності в роботі апаратури; 

5

• Перекривати вентиляційні отвори на системному блоці та моніторі; 

• Ударяти по клавіатурі, натискувати безцільно на клавіші; 

• Класти книги, зошити та інші речі на клавіатуру, монітор і системний блок; 

• Видаляти і переміщати чужі файли; 

• Приносити і запускати комп'ютерні ігри. 

Знаходячись в комп'ютерному класі, студенти зобов’язані: 

• Дотримуватись тиші і порядку; 

• Виконувати вимоги викладача та лаборанта; 

• Знаходячись в мережі працювати лише під своїм ім'ям і паролем; 

• Дотримуватись режиму роботи (згідно Санітарних правил і норм); 

• При появі різі в очах, різкому погіршенні видимості, неможливості сфокусувати погляд 

або навести його на різкість, появи болю в пальцях і кистях рук, посилення 

серцебиття негайно покинути робоче місце, повідомити про це, викладачеві і 

звернутися до лікаря; 

• Після закінчення роботи завершити всі активні програми і коректно вимкнути 

комп'ютер; 

• Залишити робоче місце чистим. 

Працюючи за комп'ютером, необхідно дотримуватись правил: 

• Відстань від екрану до очей – 70-80 см (відстань витягнутої руки); 

• Вертикально пряма спина; 

• Плечі опущені і розслаблені; 

• Ноги на підлозі і не схрещені; 

• Лікті, зап'ястя і кисті рук на одному рівні; 

• Ліктьові, тазостегнові, колінні, гомілковостопні суглоби під прямим кутом. 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях: 

• При появі програмних помилок або збоях устаткування студент повинен негайно 

звернутися до викладача (лаборанта). 

• При появі запаху гару, незвичайного звуку негайно припинити роботу, і повідомити 

викладачеві (лаборантові). 

6

Лекція №1 

Тема: Предмет інформатики. Поняття інформаціїї та її властивості. 

Архітектура ПК. 

Мета: Вивчити означення терміну інформація та сформулювати її 

властивості. Ознайомитися з історією ком ютерної техніки та будовою 

ПК.. 

Методичні вказівки: 

Поняття інформації 

Навколишній світ складається з речовини й енергії та існує завдяки взаємним 

перетворенням енергії в речовину і навпаки. Наприклад, рослини одержують сонячну 

енергію і ростуть. Рослини стають кормом для багатьох комах, травоїдних тварин і т.д. 

Завдяки корму тварини можуть рухатися, тобто виробляти механічну енергію. 

Ще одною складовою навколишнього світу є інформація. Її не можна віднести ні до 

речовини, ні до енергії, однак вона є дуже вагомою для повноцінного розвитку живих 

організмів. 

Інформація (від латинського слова information – роз’яснення, виклад) – це відомості 

про навколишній світ і процеси, що відбуваються у ньому. Або ще можна сказати більш 

точно, що інформація – це відомості про об’єкти та явища навколишнього середовища їх 

параметри, властивості та етапи. 

В історії розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій. 

1. Революція. Виникнення писемності, що дозволяє передавати знання від одного 

покоління до наступного. 

2. Революція. Яка припадає на XVI ст.. пов’язана з книгодрукуванням, що 

радикально змінило організацію діяльності людини. 

3.Революція. (XIX ст..). зумовлена винаходом електрики. Завдяки якому з’явилися 

телеграф, телефон, радіо, які дозволяли оперативно передавати та накопичувати інформацію 

в довільному об’ємі. 

4.Революція. (70-х XXст.). І пов’язана з мікропроцесорною технологією та появою 

персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж, систем передачі даних. 

З 4-ою революцією пов’язана нова галузь – інформаційна індустрія, яка використовує 

досягнення в області комп’ютерної техніки та засобів зв’язку. 

Властивості інформації. 

Будь-яку речовину можна охарактеризувати за допомогою її властивостей. 

Спробуйте замислитися над тим, чому деякі люди відразу реагують на певну 

інформацію, тоді як інших ця інформація залишає байдужими. Чому біржовий маклер, 

почувши про падіння цін на акції, помчить продавати їх, а пересічний громадянин тільки 

позіхне на цю звістку? Річ у тому, що інформація буває важливою (корисною) і несуттєвою 

(у певному розумінні її можна назвати непотрібною). Відомості, корисні для однієї людини, 

виявляються непотрібними для іншої, оскільки вона не може їх використати. 

Корисність – це одна із властивостей інформації. Іншою властивістю інформації є 

актуальність. Наприклад, для вас важлива інформація про час відправлення поїзда, на якому 

ви маєте їхати. Однак ця інформація втрачає свою актуальність після того як поїзд (на який 

ви, можливо, не встигли) уже рушив. Інформація про відправлення вашого поїзда важлива 

(або корисна) для вас, але є непотрібною для іншої людини. 

Серед інших властивостей інформації можна назвати достовірність. Якщо ви 

дізналися про повінь у Карпатах з інформації телепрограми, у якій показано наслідки повені, 

така інформація швидше за все, буде достовірною. А якщо ви почули від приятеля про 

виверження вулкана в українських степах, то цю інформацію можна відразу визначити 

7

недостовірною. Розрізняють недостовірну інформацію, отриману в результаті навмисного 

перекручування (дезінформацію), і недостовірну інформацію як таку, що зазнала змін 

внаслідок перешкод. 

Інформація може бути об’єктивною або суб’єктивною (може залежати або не 

залежати від думки будь-кого). Наприклад, повідомлення «вода у морі холодна»є 

суб’єктивним, тому що комусь вода може справді видатися холодною, а комусь – теплою. 

Водночас повідомлення гідрометеослужби «температура води +17 градусів» надасть цілком 

об’єктивну інформацію, що допоможе кожній людини визначитися: піти купатися чи ні. 

Істотною властивістю і водночас вимогою до інформації є її розпізнаваність. 

Інформація стає доступною лише за умови можливості розпізнавання знаків і сигналів, за 

допомогою яких передається. У багатьох реальних системах на корисний інформаційний 

сигнал накладаються перешкоди – шуми, що погіршують умови розпізнавання інформації. 

Коли у приміщенні вокзалу повідомляють про прибуття або відправлення поїзда, а ви не 

можете розчути це оголошення через шум у залі – це означає, що інформація не задовольняє 

вимозі розпізнаваності. 

Якщо людина має прийняти рішення, базуючись на якійсь інформації, то вона 

спочатку оцінює, чи досить цієї інформації. Інакше кажучи, повна або неповна ця 

інформація. Припустимо, що ви зібралися на південь до моря, але з місцевого прогнозу 

погоди довідалися про очікування похолодання. Чи досить цієї інформації, щоб відмінити 

виїзд? Очевидно, ні, оскільки, по-перше, погода на далекому півдні може не залежати від 

погоди у вашому місті, а, по-друге, ви поки що не знаєте, наскільки тривалим виявиться 

похолодання. Тобто у даному разі інформація про погоду є неповною. 

Нарешті, інформація є нематеріальною категорією, проте вона може проявлятися 

тільки через матеріальні процеси – сигнали. Будь-які перетворення інформації вимагають 

перетворення фізичних об’єктів. 

Наведемо розглянуті нами властивості інформації: 

Корисність; 

Актуальність; 

Достовірність; 

Об’єктивність; 

Розпізнаваність; 

Повнота; 

Нематеріальність. 

Термін «інформатика» виник в 60-х роках ХХ ст.. і є синонімом «Computersciece», що 

означає «наука про комп’ютерну техніку». 

Інформатика – це наука, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації, а 

також закономірності її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в 

різних галузях людської діяльності. 

Історія розвитку обчислювальної техніки 

Інформатика – одна з наймолодших наукових дисциплін, корені якої сягають у далеке 

минуле. Людина живе у світі інформації, і здавна існує необхідність її збереження та 

передачі. Першими сховищами інформації були бібліотеки. У середині VII ст.. до н.е. при 

палаці ассирійського царя Ашшурбаніпала буле велике зібрання глиняних таблиць. До 

нинішніх часів дійшла слава Олександрійської бібліотеки, заснованої Птоломеєм, яка 

нараховувала на початку І століття 700 тис. одиниць. Кожний освічений правитель вважав 

своїм обов’язком сприяти розвитку бібліотек. У Давній Русі перша бібліотека була заснована 

в 1037 р. Ярославом Мудрим при Софійському соборі у Києві. Якщо перші призначалися для 

вищих прошарків суспільства, то у XVII-XVIII ст.. стала помітно збільшуватися кількість 

національних бібліотек, стала необхідність систематизації книжкового фонду. У ті часи були 

8

закладені основи бібліотечної справи, а інформація, що зберігалася у бібліотеках, стала 

доступною широкому колу читачі. 

Однак не всі знання, що накопичуються і дбайливо зберігаються у книгах, відразу 

застосовуються на практиці. Можна згадати приклади незатребуваних винаходів Леонардо 

да Вінчі (літальний апарат, підводний човен, танк, парашут тощо), відкритих знову через 300 

років. 

Спочатку люди намагалися рахувати різними предметами(камінчиками, палочками 

тощо), а близько 4000 років тому в Стародавньому Китаї була винайдена рахівниця. 

Прикладами, близькими до інформатики, є роботи французького вченого Блеза 

Паскаля, який у 1642р. (19-річний) сконструював першу в світі механічну машину, яка могла 

виконувати дві дії(+,-). 

Через 50років у 1694р. німецький математик Вільгельм Лейбніц удосконалив 

механічну машину, яка виконувала 5 дій(+,-,*,/, 

). Лейбніц уперше висловив думку про 

можливість машинного моделювання людських функцій і ввів термін «модель». Крім того, 

він розробив двійкову систему числення, що згодом широко застосовувалася в 

обчислювальних машинах. 

У 1890р. у США створена обчислювальна машина, в якій було вперше використано 

електрику. 

Розвиток обчислювальної техніки пов’язаний з іменами багатьох учених і 

дослідників. Ідея створення обчислювальної машини – прообразу сучасних комп’ютерів – 

належить видатному математику Джонові фон Нейману. Ним були розроблені принципи 

конструювання обчислювальної машини, якою керує розміщена в її пам’яті програма. 

Перший комп’ютер, у якому були втілені ці принципи, створений в 1949 р. англійським 

дослідником Морісом Уїлксом 

Існує 4 покоління розвитку і вдосконалення комп’ютерної техніки. 

Перше покоління(40-і роки) комп’ютери були досить громіздкі (деякі з них досягали 

близько 200т.), їх обслуговувала спеціальна група освічених людей. Працюють на 

електронних лампах, та мають досить низьку швидкодію. 

Друге покоління (50-і роки)― ці комп’ютери працюють на транзисторах, 

зменшуються розміри. 

Третє покоління ― працюють на інтегральних схемах. У 1976р. у США С.Возняк і 

С. Джобс сконструювали перший ПК Apple ― це стало справжнім вибухом у розвитку 

інформатики. Це прискорило вторгнення інформатики в життя людини, змінило різні аспекти 

життя: роботу, побут, дозвілля тощо. 

Четверте покоління ― це удосконалення ПК та усіх його пристроїв. 

Справжнім вибухом у розвитку інформатики стала поява персонального комп’ютера 

(ПК) – першого масового інструмента переробки інформації. 

Сьогодні інформатика не тільки наука, але і галузь народного господарства. 

Інформатика істотно впливає на продуктивність праці в різних галузях народного 

господарства. Розрахунки показують, що для кожного проценту продуктивності праці в 

суспільстві необхідно 2% ріст кількості інформації в системі планування та управління. 

Інформатика має три складові: 

Інформатика 

Технічні засоби Алгоритмічні засоби Програмі засоби 

Hardware brainware Software 

9

Архітектура ПК 

Апаратні засоби — сукупність усіх пристроїв, з яких складається комп'ютер, або які 

можуть додаватися до нього за необхідності. Базове апаратне забезпечення ПК складають 

наступні пристрої: системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миша». 

Зовнішні пристрої комп’ютера 

Монітор - пристрій для відображення текстової та графічної інформації на екрані 

(пристрій виведення). Стандартних моніторів немає, їх виготовляють багато фірм (Samsung, 

LG, Toshyba, Panasonic, Sony). Основними характеристиками монітору є: 

• роздільна здатність (кількість пікселів на екрані по горизонталі та вертикалі); 

• палітра (кількість кольорів та їх відтінків); 

• розміри екрану по діагоналі ( в дюймах 14,15, 17,19,20,21 тощо). 

• Тип. 

Сьогодні найбільш поширені монітори двох основних типів на основі електроннопроменевої 

трубки (ЕПТ) і плоскі рідкокристалічні 

Клавіатура - це пристрій введення символьної інформації, а також керування ПК. 

Клавіші згуртовані в 4 поля: 

I - поле алфавітно-цифрових (символьних) клавіш; 

II - поле функціональних клавіш (F1-F12); 

III - цифрове поле; 

IV - поле управління. 

Маніпулятор «миша» - це пристрій, за допомогою якого користувач керує позицією 

курсору на екрані монітора та обирає об’єкти для роботи. 

Внутрішні пристрої комп’ютера 

Системний блок: материнська плата; жорсткий диск («вінчестер»); пристрій для 

роботи з CD- та DVD-дисками; дисководи для гнучких дискет; блок живлення. 

Материнська плата: 

До складу материнської плати входять такі основні компоненти: 

• Процесор(мозок), який виконує всі розрахунки та оброблення інформації. 

Параметрами процесора є тактова частота і тип (модель). Тактова частота характеризує 

швидкість роботи процесора і виражається в мегагерцах(133MHz, 500MHz, 2.3MHz тощо). 

Останні моделі процесорів мають тактову частоту понад 2 ГГц. Процесори можуть бути 

таких типів (залежно від виробників): IBM, АМD, CELERON, Pentium (PRO, II, III, IV) тощо; 

• оперативна пам'ять (RАМ) (Random Accsess Memory) — слугує для тимчасового 

зберігання інформації, необхідної для роботи комп’ютера, містить програми ОС, прикладні 

програми, а також результати роботи процесора. Обмін інформацією відбувається дуже 

швидко, оперативно, але дані зберігаються тільки до перезавантаження або вимикання 

комп'ютера, тобто тимчасово. Ємність RАМ — 16, 32, 64, 128, 256,512 , 1024Мбайт; 

• ROM (Read Only Memory) – постійний запам’ятовуючий пристрій (програма 

тестування ПК, BIOS, блок завантаження ОС); 

• контролери (адаптери) — електроні плати для виконання обміну даними між 

процесором і зовнішніми пристроями (наприклад, адаптер монітора, адаптер портів для 

підключення принтера, миші, джойстика, контролери додаткових пристроїв - стримера, 

модему, сканера тощо). Контролери (адаптери) взаємодіють із процесором та оперативною 

пам'яттю через системну магістраль передачі даних, яка називається шиною; 

• відеокарта — використовується для роботи з графічними зображеннями. За час 

існування ПК змінилося декілька стандартів відеоадаптерів: MDA(монохромний), CGA(4 

кольори), EGA(16 кольорів)VGA(256 кольорів). У даний час використовуються 

відеоадаптери SVGA, що забезпечують відтворення ДО 16,7 млн. кольорів 

Ще однією властивістю є роздільна здатність екрану. Чим вона вища, більше інформації 

можна відобразити на екрані, але тим менший розмір кожної крапки і відповідно тим 

менший розмір елементів зображення. Роздільна здатність екрану монітора: 17дюйм. РК або 

10

19дюйм ЕПТ ― 1280*1024 

Має ємність пам'яті до 128-256 Мбайт. 

• звукова карта — виконує оброблення звуків, мови. Звук відтворюється через 

колонки 

• мережна карта — застосовується при роботі в комп'ютерній мережі; 

• порт—засіб для підключення периферійних пристроїв до материнської плати. Порти 

бувають паралельні —LPT1 та послідовні —COM1. Останнім часом набуває популярності 

порт USB, який дає змогу підключати до 256 пристроїв. 

Зовнішня пам’ять ПК: 

• накопичувач на жорсткому магнітному диску («вінчестер») - пристрій для 

тривалого зберігання великих об’ємів інформації та швидкого доступу до неї. Це є основний 

пристрій для довготривалого зберігання великих об’ємів даних і програм. Насправді це не 

один диск, а група фізичних дисків, закріплених на одній осі, що мають магнітне покриття і 

обертаються з високою швидкістю. Основною характеристикою є об’єм. Сучасні жорсткі 

диски можуть зберігати обсяги інформації: 20; 60; 80 Гбайт, 1 Тбайт. Частота обертання 

шпинделя вінчестера становить 5400—7200 і 10 000 хв. При її збільшенні продуктивність 

диска зростає, але необхідно встановлювати додатковий вентилятор для охолодження. 

• привід для зчитування інформації з оптичних (лазерних) дисків(CD-ROM, DVD-RW) 

. Обсяг пам'яті лазерних дисків у декілька сот разів вища за обсяг магнітних дискет: 700 

Мбайт(CD) та 4,7 Гб(DVD). 

Додаткові зовнішні пристрої 

Принтери ― призначені для виведення інформації на папір. Поділяються на матричні, 

струменеві, лазерні, плотери. 

Матричні принтери ― це найпростіші друкуючі пристрої. Дані виводяться на папір у 

вигляді відбитку, що утворюється від ударів циліндрових стержнів(голок) через фарбувальну 

стрічку. Якість друку матричних принтерів залежить від кількості голок у друкуючій 

головці. Найбільш розповсюджені 9-голчасті та 24-голчасті. Ці принтери мають високий 

рівень шуму. У даний час матричні принтери вважаються застарілими і практично не 

випускаються. Якість друку близька до якості друкарської машинки. 

Струменеві . До позитивних властивостей можна віднести невелику кількість рухомих 

механічних частин та його низьку вартість. Сьогодні струменеві принтери широко 

використовуються в кольоровому друці. Отримуються досить якісні кольорові зображення. 

Заправляються чорнилами, відтворюють негучний звук. Недолік ― не можна залишати на 

довгий термін без друкування. 

Лазерні. Забезпечують найвищу якість друку . Відрізняються високою швидкістю, 

беззвучністю. Заправляються порошком, поділяються на чорно-білі та кольорові. 

УПС- призначений для безперебійного живлення комп’ютера. 

Сканер- призначений для копіювання інформації та занесення її в комп’ютер. 

Запитання для самоконтролю 

1. Що таке інформатика? 

2. Дайте означення терміну інформація. 

3. Які властивості інформації ви знаєте? 

4. Розкажіть історію розвитку комп’ютерної техніки. 

5. Скільки поколінь розвитку комп' ютерної техніки ви знаєте? 

6. Охарактеризуйте всі покоління розвитку комп ' ютерної техніки. 

7. З яких складових складається інформатика? 

8. Назвіть основні пристрої комп’ютера? 

9. Які ви знаєте пристрої введення? 

10. Які ви знаєте пристрої виведення? 

11. Розкажіть про пристрій, який називають мозком ком’ютера? 

12. На який пристрій кріпиться оперативна пам’ять, розкажіть про нього. 

13. Які додаткові пристрої ви знаєте? 

11


Тема: Програмне забез ечення. Поняття файлу. 

Мета: Вивчити види рограмного забез ечення, зрозуміти, що таке файл тав 

яких одиницях вимірюється інформація, види носіїв інформаціїї. 


Програмне забезпечення 

Програмне і апаратне забезпечення в комп’ютері працюють в нерозривному зв’язку і в 

безперервній взаємодії. Програмне забезпечення поділяється на такі категорії: 

І. Системне програмне забезпечення ― призначене для управління пристроями 

комп’ютера та обчислювальними процесами. 

ІІ. Інструментальні системи ― призначені для створення нових програм, до цих 

систем входять різноманітні мови програмування. 

ІІІ. Прикладне програмне забезпечення призначене для розв’язування конкретних 

задач. 

І. Системне програмне забезпечення забезпечує технічне функціонування комп’ютера, 

керування взаємодією різноманітних програм та пристроїв, діагностику несправностей тощо. 

Системні програми поділяються на такі групи: 

а) Операційні системи(MS-DOS, Windows, Unix,OS/2, Linux тощо). 

б) драйвери, що розширюють можливості ОС та дають можливість працювати їй 

працювати із зовнішніми пристроями. 

в) програми-оболонки, що забезпечують зручний наочний спосіб спілкуватися з 

комп’ютером(Far Manager, NC,VC) 

г) утиліти, що є допоміжними програмами призначеними для обслуговування дисків, 

захисту від вірусів, архіватори тощо 

Найважливішою складовою системного ПЗ є ОС. Це головна програма ПК. Завдяки ОС 

здійснюється запуск необхідних програм, введення команд з клавіатури та виведення 

інформації на принтер чи монітор. ОС знає як працює кожен «зовнішній » пристрій, будь-яка 

програма, що виконується на комп’ютері, користується послугами ОС. 

Операційна система ― це сукупність програм, які забезпечують роботу комп’ютера. 

Операційна система (надалі ОС) керує комп’ютером, запускає програми, забезпечує 

захист даних, виконує різні сервісні функції. Будь-яка програма користується послугами ОС, 

а тому може працювати тільки під керуванням тієї ОС, забезпечує для неї ці послуги. 

Найбільш вживаними ОС є: 

- операційна система MS-DOS( було створено в 1981 р.) 

- операційна система WINDOWS 95, 98, 2000, XP(тощо); 

Функції ОС 

- Розпізнає і обробляє команди, що надходять з клавіатури; 

- Керує роботою дисків 

- Готує інформацію для виведення на екран монітора чи на принтер. 

- Обслуговує файлову систему (відповідає за копіювання, переміщення тощо) 

- Забезпечення взаємодії користувача з апаратурою. 

- взаємодія програм з апаратними забезпеченням; розподіл оперативної пам’яті; 

виявлення помилок тощо. 

- загальне керування ресурсами комп’ютера: запуск програм; 

- виведення на екран каталогу диска; 

- копіювання файлів; установлення режимів роботи монітора і принтера і т.д. 

Чим досконалішою є ОС, тим зручніше у ній працювати користувачу. 

Операційна система приховує від користувача складні подробиці 

роботи апаратного і програмного забезпечення. Це надає користувачу більше часу для 

творчої діяльності. 

12

У сучасних комп’ютерах використовуються операційні системи 

Windows, Linux, Unix, MacOS, Netware, Palm OS та ін. 

Основними складовими операційної системи є: 

• базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії 

операційної системи набір базових команд, які використовуються для забезпечення обміну 

даними між пристроями; 

• ядро операційної системи – набір програм, які організовують виконання команд, 

розподіляють ресурси між пристроями і програмами, надають розширені можливості по 

керуванню пристроями комп’ютера та ін.; 

• файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, 

які забезпечують роботу з цією структурою. Як правило, операційна система може 

працювати з кількома файловими системами; 

• драйвери пристроїв (англ. driver – водій, керуючий пристроєм) – 

програми, які забезпечують обмін даними між операційною системою і конкретною моделлю 

пристрою; 

• інтерфейс користувача (англ. interface – засоби узгодження) – 

сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС. 

Найпершою ОС є MS DOS, яка була створена у 1981р. За інтерфейсом це є неграфічна 

ОС та однозадачна ОС, тобто користувач може запускати на виконання тільки 1 завдання. 

Відповідно 1 завдання завантажується до пам’яті. Після виконання завдання його програма 

вивантажується з пам’яті, і користувач переходить до наступного завдання. Система MS 

DOS не може перемикатися на інше завдання не закінчивши попереднього. Дана ОС 

розроблена фірмою Microsoft і призначалася для перших IBM PC. Після завантаження ОС 

MS DOS ми побачимо чорний екран, на якому розміщене повідомлення ОС А:\___ або 

С:\____. У рядок, що з’являється за запрошенням, користувач, користувач вводить команди, 

тому цей рядок називається командним. Після появи ОС MS DOS комп’ютери стали 

відносно простими і доступними для спеціалістів. Але починаючому користувачу важко 

було працювати з MS DOS, йому доводилось запам’ятовувати велику кількість команд, при 

найменшій помилці в наборі команди, вона не спрацьовувала і її потрібно було знову 

набирати. Видавалися різні версії даної ОС. Компанія Microsoft зрозуміла, що ОС MS DOS 

не має майбутнього. І тому, випустивши у 1994р. версію MS DOS 6.22, вона відмовилась від 

дальшого розвитку цього напрямку. 

ІІ. Інструментальна система ― це комплекс програмних засобів, призначених для створення 

нових програм(C++, Delphi, Visual Basic, Turbo Pascal, Fortran тощо) 

ІІІ. Прикладні програми(Текстовий редактор Microsoft Word, Електронні таблиці 

Microsoft Excel, Бази даних Microsoft Access, Проектувальні програми AutoCad, ArchiCad, 

Графічні програми Paint,Photoshop, Corel Draw тощо) 

Ім’я файла, каталога, специфікація. 

Логічно пов’язана інформація може бути збережена на диску у вигляді файла. Отже, 

файл – це сукупність інформації, яка записана на диску і має своє ім’я. Кожен файл має 

ім’я, що складається з назви, яку обирає сам користувач, та розширення, яке може 

долучити програма, в середовищі якої створюється інформація, але може бути визначене і 

користувачем. Назва та розширення розділяються крапкою. Залежно від операційної 

системи назва та розширення – це конструкції, що утворюються за певними правилами: в 

MS DOS назва може містити до 8 символів, серед яких можуть бути латинські літери та 

цифри та кілька символів. Розширення складається з 3х латинських літер. Наприклад: 

triton.exe, gann23.ari, zirn2_uh.sys. OC Windows дозволяє в назві використовувати будьякі 

літери та символи, також дозволяється створювати довгі назви, але не більше ніж 256 

символів. Наприклад : Відомість гр. A-1-06.xls, Лекції з інформатики.doc, Мій 

Портрет.bmp. 

13

Як правило, розширення визначає тип інформації в файлі. Наприклад, розширення 

*.bmp використовується, якщо в файлі зберігається малюнок, *.sys – це файли операційної 

системи, *.doc – текстові документи, створені в OC Windows , а в MS DOS текстові 

файли мають розширення *.txt. програми на мові Турбо Паскаль – *.pas, програми в кодах 

процесора – *.exe. 

На одному диску може зберігатись кілька сот тисяч файлів, щоб знайти потрібний в 

загальному переліку можна витратити чимало часу. Уявіть кипу папірців на Вашому столі. 

Щоб знайти потрібний, треба прочитати назви всіх попередніх в списку. Щоб спростити 

задачу ви розклали б папірці в папки за певними ознаками. Кожну папку підписали б. Але з 

часом накопичилось би і чимала кількість папок. Можна деякі папки та папірці вкласти в 

нову папку, надавши їй також ім’я. 

Приклад. Дерево папок 

Так само організована інформація на дисках. Файли розкладаються по папкам, папки 

вкладені в інші папки. Головне, щоб в папці не було файлів з однаковим іменем. Глибина 

вкладення папки в папку не визначена. Імена файлів реєструються на дисках в каталогах. 

Каталоги також називаються директоріями, в ОС Windows – папками. 

Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості 

про розмір файлів, властивості файлів тощо. 

Папки мають ім’я, що містить тільки назву, розширення мають тільки файли. Кожен 

диск має початковий каталог, ім’я якого співзвучне назві самого диску, наприклад А: – 

дискета, С: – системний вінчестер, D: , E: , F: – логічні диски – вінчестери, CD, DVD диски. 

Одиниці виміру інформації 

Людина звикла все вимірювати, якщо це відстань, то її вимірюють в км, м. Об’єм ― в 

літрах, тощо. В яких одиницях виміряти ж інформацію? Скільки інформації поміститься в 

комп’ютер? Такі запитання поставали перед програмістами. Оскільки комп’ютер ― це 

пристрій взаємопов’язаних пристроїв і кожен пристрій може знаходитись в двох станах, коли 

є струм та коли відсутній. Увідповідності стану механізму, коли є струм поставили слово 

«так» або «1», а стану коли струм відсутній ― «ні» або «0». Число, що набуває двох значень 

0 або 1 називається двійковим числом або англійською мовою Біт. Інформація в ОТ 

подається за допомогою двійкової системи числення, де біт ― це найменша одиниця виміру 

інформації(тобто 0 або 1). Але оскільки це досить мала одиниця, то її недостатньо для 

вимірювання обсягів інформації. Тому використовуються більші одиниці байт ― це 

послідовність 3 восьми двійкових знаків 0 та 1, н-д 10110100, тощо 

1 Біт 

1 Байт=2 3 =8Біт 

1Кілобайт(КБ)=2 10 =1024байти 

1Мегабайт=2 10 =1024КБ 

14

1Гігабайт(ГБ)= 2 10 =1024МБ 

1Терабайт(ТБ)= 2 10 =1024ГБ 

Носії інформації 

Для щоб інформація могла стати надбанням багатьох людей, існують певні способи її 

збереження. Історія людства знає дуже багато таких способів. Це і наскельні малюнки, що 

створювалися на стінах печер за часів палеоліту. Це і глиняні таблички в стародавньому 

Вавилоні, що донесли до нас відомості про культуру шумирів і ассирійців, про перші 

системи числення. У Давньому Єгипті інформацію зберігали у вигляді рукописів на папірусі 

– матеріалі, який отримують з однойменної трав’яної рослини. Словом «папірус» згодом був 

названий сучасний носій інформації – папір. У ХХ столітті почали широко 

використовуватися способи збереження інформації на фото- та кіноплівці, на магнітній 

стрічці. Нині найбільші обсяги інформації містяться на електронних оптичних і магнітних 

дисках. 

У комп’ютерній техніці на носій інформації записується дані в двійковому коді, тобто 

у вигляді нулів та одиниць. Основною характеристикою накопичувачів є їх ємність. 

Інформаційна ємність – це максимальна кількість інформації, що може бути 

записана на пристрій збереження інформації (наприклад, у пам’ять комп’ютера або на диск ). 

Види носіїв інформації 

1.У персональних комп’ютерах для збереження інформації використовується 

накопичувач на жорсткому магнітному диску (НЖМД) або, простіше, жорсткому диску 

(вінчестері). 

2. Дискета ― це пластмасовий футляр з вміщеним в середині диском 3,5 дюймів. 

Дискети мають ємність 1,44МБ. 

3. Компакт-диски. 

4. Флеш-диски. Пристрій має мінімальні розміри і підключається до USB- порту, після 

чого розпізнається, як жорсткий диск, причому не вимагає установки драйвера. 


1. На які категорії поділяється ПЗ? 

2. Що таке ОС? 

3. Назвіть найпершу ОС? 

4. Які фукції виконує ОС? 

5. Що таке інструментальні системи? 

6. Які програми відносяться до ППЗ? 

7. Що таке файл? 

8. Що таке розширення файлу? 

9. Що таке 1 біт? 

10. Які одиниці виміру інформації ви знаєте? 

11. Яка максимальна одиниця виміру інформації? 

12. Що таке носії інформації? 

13. Які види носіїв інформації ви знаєте? 

15


Тема:Текстові роцесори їх можливості та ризначення. Створення та 

форматування документів. 

Мета: Вивчити інтерфейс даної рограми, меню, основні команди. 


Вступ 

Декілька слів про текстові файли та Microsoft Word. Одним з основних об’єктів, що 

зберігають інформацію в комп’ютері є текстовий файл. Завдяки йому ми, користувачі, маємо 

можливість зберігати тексти так довго, наскільки нам необхідно. Для створення, 

редагування та збереження інформації в цих файлах використовуються текстові редактори 

(наприклад AkelPad, Notepad++, Блокнот) та текстові процесори (Microsoft Word, Corel 

WordPerfect Office, LibreOffice Writer, OpenOffice Writer та AbiWord). Різниця між 

редакторами та процесорами у більшості випадків полягає в можливостях додавати до 

файлів такі об’єкти як рисунки, таблиці, тобто підготовляти повноцінні документи. 

Більшість програм цієї категорії є платними, але все частіше в Інтернеті можна знайти і 

безкоштовні аналоги. Детальніше про різницю та вартість пакетів можна взнати в Інтернеті 

за допомогою пошукових систем, наприклад Google та Yandex. Завдяки програмі 

«Бібліоміст» багато українських бібліотек отримали безкоштовно програмне забезпечення 

від компанії Microsoft. Це операційна система Windows 7 та офісний пакет Microsoft Office 

2010. До складу останнього входить текстовий процесор Word. Запустити програму Word 

2010 можна декількома способами: 1) кнопкою «Пуск» та меню «Усі програми»; 2) ярликом 

на «Робочому столі»; 3) автоматичним відкриттям будь-якого файла Word. 

Інтерфейс програми 

Після запуску на екрані з’явиться вікно програми Word 2010, вигляд якого наведено 

нижче 

В порівнянні з іншими версіями (від перших до 2003) в програмі використовується 

стрічковий механізм (тобто команди зібрані у свою стрічку відповідно до їх функцій), а не 

фіксований. Тим, хто починає працювати з даною версією текстового процесора буде 

потрібно менше часу на його вивчення, ніж тим, хто починав з ранніх версій. Перейдемо до 

інтерфейсу програми. Вікно програми можна розділити на декілька складових: 8 - верхня 

16

смужка , де знаходиться Панель швидкого доступу (її можна налаштовувати під себе), 

інформація про 

назву файлаі програму (наприклад - Документ1 [Режим сумісності] Microsoft Word) та три 

кнопки керування вікном (Згорнути, Розгорнути, Закрити); - стрічковий механізм із 

закладками: Файл, Основне, Вставлення, Розмітка сторінки, Посилання, Розсилки, 

Рецензування, Вигляд та ще декілька додаткових, в залежності з яким об’єктом працює 

користувач; горизонтальна (знаходиться під 

стрічковим механізмом) та вертикальна 

(знаходиться з лівого боку) лінійки, які можна 

активувати натиснувши один раз лівою кнопкою 

мишки на , що знаходиться з правого боку вікна 

програми; - смуги прокрутки, 

яка розташована справа від аркуша паперу білого 

кольору і призначена для пересування по 

сторінках документа; - рядок стану, на ньому 

відображається інформація про поточну і 

загальну кількість сторінок (наприклад - 

Сторінка 9 з 10), статистика про кількість слів 

(Слів: 1002), інформація про мову документа 

(українська, російська та інші), а також 

структура та масштаб документа (знаходиться з 

правого боку рядка). 

Найбільш часто користувачу необхідно працювати зі стрічковим механізмом програми 

і тому розглянемо цей об’єкт детальніше. Перша закладка – 

«Файл». 

Активується вона після натискування на її назву один раз 

лівою кнопкою мишки. Тут доступні основні операції роботи 

з текстовим файлом. Це: 1) «Зберегти» - зберігає текстовий 

документ зі змінами під існуючим ім’ям. Команда має 

еквівалент на «Панелі швидкого доступу» у вигляді дискети - 

. Я рекомендую виконувати цю команду (натискати на 

дискету один раз лівою кнопкою мишки ) після усіх значних 

змін у документі, що дозволить не втратити все те, що 

зроблено, під час якихось проблем з програмою чи 

комп’ютером; 2) «Зберегти як» - зберігає текстовий документ 

зі змінами під новим ім’ям, яке користувач вводить у вікно, 

що з’явиться далі. Команда має еквівалент на «Панелі 

швидкого доступу» у вигляді дискети з олівцем - ; 3) 

«Відкрити» - відкриває текстовий документ для перегляду чи 

подальшого редагування. Команда має еквівалент на «Панелі 

швидкого доступу» у вигляді папки зі стрілкою - ; 4) 

«Закрити» - закриває поточний документ без виходу з самої 

програми; 5) «Останні» - зберігає список документів, що були 

відкриті раніше. Необхідний елемент, коли треба відкрити не 

дуже давно правлений документ, але згадати, де він 

розташований, не можна. Допомагає «забудькуватим» в 

роботі з Word. 

«Створити» - дозволяє створити новий текстовий документ як простий, так і за шаблонами, 

що вже встановлені (чи розроблені користувачем) в програмі. Команда має еквівалент на 

«Панелі швидкого доступу» у вигляді аркушу паперу із загнутим правим верхнім кутом - ; 7) 

17

«Друк» - дає можливість налаштувати функції друкування документа на принтері, що 

встановлений у системі (на ПК). Як працювати з даною командою буде розглянуто далі; 8) 

та інші, які ви самі через деякий час переглянете. Друга закладка – «Основне». 

Третя закладка – «Вставлення» 

Саме в цій закладці присутні кнопки для вставлення різних об’єктів (рисунки, таблиці, 

символи) в текстовий документ. 

Четверта закладка - «Розмітка сторінки» 

В ній зібрані команди для роботи з параметрами сторінки (наприклад – поля, орієнтація, 

розмір та інші). Зазвичай, з цими параметрами працюють перед набором текста документу. 

П’ята та шоста закладки – «Посилання» та «Розсилки». З командами з цих закладок 

працюють рідше і тому більш детально зупинимося пізніше. 

Сьома закладка – «Рецензування» 

. В ній зібрані функції роботи з правописом, мовою, примітками та відстеженням. З 

деякими з них ви будете мати справу. 

Набір та форматування тексту 

Набір тексту за допомогою клавіатури є основним способом введення інформації в 

комп’ютер. Під час роботи з текстовим процесором Word 2010 текст, що вводиться, 

відображається на білому аркуші зліва від курсору Перед початком роботи наведемо основні 

принципи набору тексту: - клавіша «Пробіл» («Space») використовується тільки для розділу 

слів між собою. Між словами має бути лише один пробіл; - клавіша «Enter» 

використовується лише для завершення одного абзацу і початку нового; - перед і після 

таблиць та рисунків має бути пустий абзац; - всі операції з форматуванням тексту краще 

робити перед набором чи вже після закінчення вводу тексту. Будь-яке форматування тексту 

починається з його виділення. І почнемо зі зміни шрифту. Інформацію про нього програма 

виводить у маленькій рамочці, що знаходиться нижче назви 

закладки «Вставлення» - . Для того, щоб змінити його на інший, 

необхідно навести мишку на біля назви шрифту і натиснути 

один раз лівою кнопкою. 

Після цього випаде список,. Находимо необхідну назву і 

натискаємо на неї один раз лівою кнопкою мишки. У випадку, 

коли необхідного шрифту не видно, можна за допомогою 

колесика мишки (покрутити його). Для того, щоб ваші 

документи відображалися не тільки на вашому комп’ютері, але і 

у ваших колег і друзів, рекомендують використовувати такі 

шрифти: Times New Roman або Arial. Вони вже встановлені на 

багатьох ПК і тому не повинно виникати проблем при перегляді 

текстових документів, що набрані за допомогою них. Наступним 

елементом тексту, що часто змінюють, це його розмір. 

18

Інформація про поточний розмір тексту, що обрано, виводиться в рамочці, що знаходиться 

правіше від назви шрифту. Дії при обиранні нового розміру ідентичні тим, що 

використовуються при виборі нового шрифту. Найбільш поширений розмір шрифту – 14, що 

дозволяє легко і без ускладнень читати 

Також можна змінити накреслення літер в тексті і зробити їх 

жирними, курсивом чи з підкресленням. Для цього наводимо на 

необхідний символ і натискуємо на нього один раз мишкою. Після 

цього змінюється накреслення літер обраного тексту і буковка, що 

характеризує цей параметр, залишається натиснутою. 

Повторне натискування на цю буковку приведе до скасування операції зміни 

накреслення тексту. Результати застосування цих команд наведені на . Не забувайте, що ці 

команди можна поєднувати, тобто зробити текст жирним і з курсивом. 

Розміри сторінки – це висота і ширина сторінки документа. Ці значення за 

замовчуванням задаються в сантиметрах. Розміри сторінки можна задати і форматом аркуша 

паперу (наприклад, А4, А5, Letter), якщо висота і ширина сторінки збігаються з одним із 

стандартних значень. Поля – це області сторінки вздовж її країв. На сторінці є верхнє, нижнє, 

ліве і праве поля. Розміри полів за замовчуванням задаються в сан- тиметрах. Ліве і праве 

поля частіше залишаються незаповненими, а на верхньому і нижньому полях можуть 

розміщуватися колонтитули. 

Орієнтація сторінки – це спосіб розміщення сторінки на площині. Розрізняють книжкову 

(вертикальну) і альбомну (горизонтальну) орієнтації. 

Є чотири способи вирівнювання тексту: по лівому краю, по правому краю, по ценру та 

по ширині. Спочатку набираємо текст, а тоді, натискаємо команду, яка дозволить вирівняти 

текст, згідно поданого зразку. 


1. Які текстові редактори ви знаєте? 

2. Розкажіть, які вкладки в меню інтерфейсу програми ви знаєте?? 

3. Як змінити шрифт? 

4. Як змінити розмір? 

5. Що таке інструментальні системи? 

6. Які програми відносяться до ППЗ? 

7. Що таке файл? 

8. Що таке розширення файлу? 

9. Що таке 1 біт? 

10. Які одиниці виміру інформації ви знаєте? 

11. Яка максимальна одиниця виміру інформації? 

12. Що таке носії інформації? 

13. Які види носіїв інформації ви знаєте? 

19

Практична робота №1 

Тема: Введення і редагування тексту. 

Мета: Навчитися вводити, редагувати та форматувати текстові документи. 


1. Наберіть запропонований текст шрифтом Times New Roman, розмір якого 

14пт.,заголовок18пт. 

Текстовий редактор Microsoft Word. 

Розроблений фірмою Microsoft текстовий редактор Word є найпопулярнішим засобом 

для створення документів, які, крім текстової інформації, можуть містити малюнки, 

таблиці,різноманітні символи, математичні формули, гіпертекстові посилання тощо. Він 

забезпечує виконання багатьох сервісних операцій, таких як перевірка правопису різними 

мовами, створення документів за готовими шаблонами, автоматичну корекцію введеного 

тексту, операції верстки і т. ін. 

Word є багатовіконним текстовим редактором. Це означає, що можна одночасно 

відкрити кілька документів, кожний з яких розміщується в окремому вікні. Користувач може 

вільно переходити від одного відкритого документа до іншого. 

2. Запишіть даний текст у файл під іменем Prakt_1. 

3. Запам’ятайте даний текст у буфер обміну і користуючись ним відформатуйте до поданого 

зразка. 

4. Текст набраний шрифтом Arial Narrow, розмір 10,спосіб вирівнювання ― по ширині, 

заголовок шрифтом Complex, розмір 16, підкреслений, по центру. 


Розроблений фірмою Microsoft текстовий редактор Word є найпопулярнішим засобом для 

створення документів, які, крім текстової інформації, можуть містити малюнки, таблиці,різноманітні 

символи, математичні формули, гіпертекстові посилання тощо. Він забезпечує виконання багатьох 

сервісних операцій, таких як перевірка правопису різними мовами, створення документів за готовими 

шаблонами, автоматичну корекцію введеного тексту, операції верстки і т. ін. 

Word є багатовіконним текстовим редактором. Це означає, що можна одночасно відкрити кілька 

документів, кожний з яких розміщується в окремому вікні. Користувач може вільно переходити від 

одного відкритого документа до іншого. 

5. Текст набраний шрифтом Italic,розмір 11,спосіб вирівнювання―по лівому краю, заголовок 

шрифтом Comic Sans MS, розмір 15, курсивом, по правому краю. 


Розроблений фiрмою Microsoft текстовий редактор Word є 

найпопулярнiшим засобом для створення документiв, якi, крiм 

текстовоi iнформацii, можуть мiстити малюнки, таблицi, 

рiзноманiтнi символи, математичнi формули, гiпертекстовi 

посилання тощо. Вiн забезпечує виконання багатьох сервiсних 

операцiй, таких як перевiрка правопису рiзними мовами, 

20

створення документiв за готовими шаблонами, автоматичну 

корекцiю введеного тексту, операцii верстки i т. iн. 

Word є багатовiконним текстовим редактором. Це означає , 

що можна одночасно вiдкрити кiлька документiв, кожний з яких 

розмiщується в окремому вiкнi. Користувач може вiльно 

переходити вiд одного вiдкритого документа до iншого. 

6. Текст набраний шрифтом ScriptC,розмір 12,спосіб вирівнювання―по ширині, жирним, 

заголовок шрифтом GothicE, розмір 13, курсивом, по лівому краю. 


Розроблений фiрмою Microsoft текстовий редактор Word є 

найпопулярнiшим засобом для створення документiв, якi, крiм текстовоi 

iнформацii, можуть мiстити малюнки, таблицi, рiзноманiтнi символи, 

математичнi формули, гiпертекстовi посилання тощо. Вiн забезпечує 

виконання багатьох сервiсних операцiй, таких як перевiрка правопису рiзними 

мовами, створення документiв за готовими шаблонами, автоматичну корекцiю 

введеного тексту, операцii верстки i т. iн. 

Word є багатовiконним текстовим редактором. Це означає , що можна 

одночасно вiдкрити кiлька документiв, кожний з яких розмiщується в окремому 

вiкнi. Користувач може вiльно переходити вiд одного вiдкритого документа до 

iншого. 


1. Що може бути фрагментом тексту? 

2. Як виділити фрагмент тексту протягуванням ? 

3. Як виділити фрагмент тексту клацанням лівою кнопкою миші? 

4. Що таке буфер ?Для чого він використовується ? 

б. Які дії виконують з виділеним фрагментом тексту? 

6. Як перенести виділений фрагмент на нове місце ? 

7. Які параметри має шрифт? 

8. Як встановити потрібні вид і розмір шрифту? 

9. Як встановити потрібні накреслення і колір шрифту? 

10.У чому полягає форматування абзаців? 

21


Тема: Форматування текстових документів. 

Мета: Навчитися вводити, редагувати та форматувати текстові документи. 


1. Оформіть титульний лист згідно поданого зразка. 

2. Наберіть запропонований текст з різними інтервалами між рядками та символами. 

3. Вставте відповідні символи. 

4. Наберіть текст колонками. 

5. Збережіть документ під своїм іменем. 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ 

Львівського національного аграрного університету 

Times New Roman (14) [вкл. Caps Lock] 

Arial Black (20) 

ItalicC(14) 

Практична робота № 

з предмета “Основи 

комп’ютерних технологій” 

на тему: 

“Робота в текстовому 

редакторі Microsoft Word”. 

Comic Sans MS(18) 

GothicE(18) 

ISOCTEUR(14) 

Виконав: 

Перевірила: 

студент 212 групи 

Міщенко Василь 

Мочалюк А.П. 

2017 

22

M i c r o s o f t W o r d ― о д и н н а й п о ш и р е н і ш и х 

т е к с т о в и х р е д а к т о р і в , п р и з н а ч е н и й д л я 

с т в о р е н н я , п е р е г л я д у , м о д и ф і к а ц і ї і 

д р у к у т е к с т о в и х д о к у м е н т і в . 

а) Текст набрати шрифтом Times New Roman, розміром 14, вирівняти о центру. 

б) Змініть інтервал між рядками з одинарного на олуторний. Для цього виберіть 

Абзац→Отсту ы и Интервалы і змініть інтервал з одинарного на олуторний 

с) Змініть інтервал між символами з “обычного” на “разреженный”. Для цього виберіть 

Формат→Шрифт→Интервал і змініть інтервал з “обычного” на “разреженный” на 5пт. 

д)Вставте наступні символи, скориставшись командою Вставка →Символ 

—§, ©, ®, , ⅓, ⅔, ⅞, ₪, ♫, ☼, ☺, ▲, ,◙, ≠, ╤. 

5.Виконайте наступні команди: щоб додати колонки потрібно вибрати Формат→ 

Колонки→ 2→ Применить до конца документа 

Щоб змінити маркер отрібно вибрати С исок→Маркированный і вибрати 

необхідний маркер. 

У Word реалізовані широкі можливості 

обробки текстів 

Форматування символів 

Форматування здійснюється за допомогою 

Формат→Шрифт, де можна змінити такі параметри: 

шрифт 

стиль (курсив, жирний і т. д.) 

підкреслення 

колір символів 

ефекти (верхній і нижній індекс 

Розміщення графіки в 

документі. 

Робота з графікою у WORD може будуватися 4 

способами: 

‣ Вставка об’єкта, створеного в іншому 

графічному редакторі 

‣ Малювання в самому документі 

(користуючись інструментами панелі 

“Рисование”. 

‣ Використання готових малюнків із колекції 

Clipart для оформлення текстів. 

Редагування готового малюнка з колекції Clipart 


1. Як додати рамку для титульного листа? 

2. Як змінити відступ між рядками та між буквами? 

3. Як додати колонки? 

4. Як додати маркування? 

5. Як вставити спеціальні символи? 

23


Тема: Побудова таблиць 

Мета: Навчитися створювати та форматувати таблиці. 

Методичні рекомендації 

Створення таблиці 

У Word 2010 існує кілька способів створення таблиці в текстовому додументі: 

1) вставити таблицю простої структури; 

2) накреслити таблицю довільної структури; 

3) вставити таблицю з колекції шаблонів; 

4) перетворити фрагмент тексту в таблицю. 

Усі команди створення таблиць знаходяться у списку кнопки Таблиця групи Таблиці 

вкладки Вставлення. 

І спосіб. Вставити в документ таблицю простої структури можна так: 

1. Вибрати в документі місце, де потрібно вставити таблицю. 

2. Виконати Вставлення => Таблиці => Таблиця . 

3. Виділити на схемі таблиці необхідну кількість рядків і стовпців та клацнути ліву 

кнопку миші. Наприклад нижче виділено частину схеми, що складається з 3 стовпців і 5 

рядків. 

У цей спосіб можна створити таблицю, у якій не 

більше 10 стовпців і 8 рядків. Якщо ж потрібно 

створити більшу таблицю, то її можна вставити в 

текстовий документ, виконавши Вставлення => Таблиці 

=> Таблиця => Вставити таблицю. Потім у відповідних 

полях діалогового вікна Вставлення таблиці потрібно 

вказати кількість стовп¬ців і рядків, спосіб визначення ширини стовпців нової таблиці та 

вибрати кнопку ОК. Для ширини стовпців можна встановити такі значення: 

• постійна - ширина всіх стовпців таблиці однакова і вказується користувачем у полі з 

лічильником; 

• за вмістом - попередньо ширина стовпців автоматично встановлюється мінімальною, а під 

час уведення даних у клітинки ширина стовпця автоматично збільшується; 

• за шириною вікна - ширина стовпців визначається автоматично діленням ширини робочої 

області документа на кількість стовпців таблиці. 

ІІ спосіб. Таблицю будь-якої структури можна накреслити. Особливо це доцільно, коли 

таблиця має складну структуру, наприклад таку. Для цього потрібно: 

1. Виконати Вставлення => Таблиці => Таблиця => Накреслити таблицю. 

2. Вказівником, який матиме вигляд олівця, намалювати контур усієї таблиці. 

3. Намалювати лінії, що розділяють рядки та стовпці. 

Якщо під час креслення таблиці були створені зайві або помилкові лінії, їх можна 

«стерти», використавши інструмент Гумка. Для цього слід виконати Конструктор => 

Накреслити межі => 

Гумка , навести вказівник (його вигляд буде в цей час змінений на такий на зайву лінію і 

вибрати її. Після видалення лінії кнопку Гумка слід вибрати повторно. 

ІІІ спосіб дає змогу вставити в документ шаблон таблиці з колекції відформатованих і 

заповнених зразками даних Експрес-таблиць.

Приклад експрес-таблиці 

Для застосування зазначеного способу слід виконати такий алгоритм: 

1. Вибрати в документі місце, де потрібно вставити таблицю. 

2. Виконати Вставлення => Таблиці => Таблиця => Експрес-таблиці. 

3. Вибрати в списку Вбудовані потрібний шаблон. 

Користувач може створити власну експрес-таблицю, зберегти її у колекції та 

використовувати за потреби. Для цього слід відформатувати вже створену таблицю за 

власним бажанням, виділити її та виконати Вставлення => Таблиці => Таблиця => Експрестаблиці 

=> Зберегти виділений фрагмент у колекції експрес-таблиць. 

IV спосіб. Виділений фрагмент тексту можна перетворити в таблицю, використавши 

послідовність дій Вставлення => Таблиці => Таблиця => Перетворити на таблицю. У 

діалоговому вікні треба вказати потрібну кількість стовпців і символи, які є роздільниками 

клітинок (пропуски, табуляції, розриви абзаців, крапки з комою тощо). 

Редагування таблиці та її об'єктів 

Редагування структури таблиці передбачає додавання або видалення окремих її об'єктів, 

об'єднання або розділення клітинок таблиці та ін. Усі елементи керування, які 

використовуються для виконання цих операцій, містяться на вкладці Макет 

Більшість з відповідних команд розміщено в контекстному меню об'єктів таблиці. 

У групі Рядки та стовпці розміщені кнопки для вставлення та видалення відповідних 

об'єктів. Усі ці операції застосовуються до виділених або поточних об'єктів таблиці. 

Наприклад, для вставлення додаткового рядка потрібно виділити рядок, біля якого 

вставлятиметься новий, та вибрати одну з команд Вставити зверху чи Вставити знизу 

залежно від бажаного результату. Додатковий рядок у кінці таблиці можна також вставити, 

натиснувши клавішу Tab в останній клітинці таблиці. 

Аналогічно в таблицю можна вставити стовпці, використавши команди Вставити зліва чи 

Вставити 

справа. 

Для вставлення в таблицю окремої клітинки потрібно відкрити 

діалогове вікно зазначеної групи та вибрати спосіб вставлення - зі 

зсувом вправо чи униз. У разі вибору способу зі зсувом вправо в 

поточному місці з'явиться нова клітинка, а всі інші клітинки рядка 

перемістяться правіше. Під час вибору способу зі зсувом униз у 

таблиці на поточному місці з'явиться новий рядок. 

Додати до таблиці рядок чи стовпець також можна, вибравши відповідний перемикач у 

вікні Додавання клітинок. 

25

Видалити будь-який виділений рядок, стовпець, клітинку таблиці чи всю таблицю можна за 

допомогою команд списку Видалити або клавішею Backspace. 

Якщо кілька клітинок таблиці, які розташовані поруч, потрібно об'єднати в одну, то їх 

слід виділити та вибрати кнопку Об'єднати клітинки | в групі Об'єднання. У разі 

об'єднання вміст клітинок «склеюється» і розміщується в об'єднаній клітинці. 

Для розділення однієї чи кількох суміжних клітинок треба виконати такий алгоритм: 

1. Виділити потрібні клітинки таблиці. 

2. Вибрати на вкладці Макет у групі Об'єднання кнопку Розділити клітинки . 

3. Указати в діалоговому вікні , на скільки рядків і стовпців слід розділити клітинки. 

4. Указати спосіб розміщення тексту після розділ позначку відповідного 

прапорця. 

5 Вибрати ОК. 

Розділити чи об'єднати клітинки можна також, використавши 

інструменти 

Накреслити таблицю та Гумка групи Накреслити межі 

вкладки 

Конструктор. 

Розділити 

чи об'єднати клітинки можна також, використавши 

інструменти 

Накреслити таблицю та Гумка групи Накреслити межі 

вкладки 

Конструктор. 

Кнопку 

Розділити таблицю групи Об'єднання використовують, 

коли таблицю в документі потрібно розділити на дві для введення між ними тексту або 

перенесення частини таблиці на іншу сторінку. Для цього курсор потрібно розмістити в тому 

рядку таблиці, перед яким планується розрив. 

Якщо таблиця велика і розміщується більше ніж на одній сторінці текстового документа, 

то заголовки стовпців на інших сторінках можна вставити автоматично. Для цього слід 

виділити рядок заголовків на початку таблиці та виконати Макет => Дані => Повторити 

рядки заголовків . 

У тому випадку, коли потрібно видалити таблицю з документа, а її вміст подати у вигляді 

звичайного тексту, можна виконати автоматичне перетворення таблиці на текст. Для цього 

потрібно виділити таблицю,виконати Макет => Дані => Перетворити на текст і в 

діалоговому вікні Перетворення на текст указати символ, який слід вставляти в місцях 

попереднього поділу тексту на окремі клітинки. 

Усю таблицю як єдиний об'єкт текстового документа можна переміщувати і копіювати. 

Для цього таблицю потрібно виділити і застосувати відомі вам способи: перетягування, 

застосування сполучень клавіш або елементів керування на Стрічці. 

Форматування таблиці та її об'єктів 

Для форматування тексту в таблиці слід застосовувати стандартні засоби Word. Форматування 

самої таблиці та її об'єктів здійснюється елементами керування тимчасових вкладок Макет і 

26

Конструктор розділу Табличні знаряддя. 

Розміри окремих об'єктів таблиці можна змінити й іншими способами: 

• Перетягуванням межі об'єкта. Навести вказівник на межу рядка чи стовпця (вигляд вказівника 

зміниться на і перетягнути межу в потрібному напрямі. Штрихова лінія 

демонструватиме нове положення межі; 


1. Як в документ вставити таблицю? 

2. Як змінити розміри стовпчика або рядка ? 

3. Як заповнювати комірку таблиці ? 

4. Як перейти в наступну комірку ? 

5. Якими засобами можна виконати виділення комірок в таблиці? 

6. Як об'єднати кілька комірок в одну? 

7. Як розбити одну комірку на кілька ? 

8. Як вміст комірки вирівняти по центру або одному із країв ? 

9. Як змінити напрямок тексту у таблиці? 

10.Як копіювати або перенести вміст однієї комірки в іншу? 

11.Як вставити новий стовпчик (рядок) у таблицю ? 

12.Як змінити ширину стовпчика (висоту рядка) за допомогою бігунка? 

13.Як в меню «Таблица» змінити ширину стовпчика (висоту рядка)? 

14.Як розмістити текст в колонки? 

27

26.01-1.02 

23.02-1.03 

30.03-5.04 

27.04-3.05 

29.06-5.07 

27.07-2.08 

Самостійне 

навчання 

Лабораторноекзаменаційна 

сесія 

Виробнича 

практика 

Хід роботи. 

1) Побудуйте таблиці 

Деякі букви грецького алфавіту 

букви α β γ δ λ μ π ρ τ φ ψ ώ 

назви 

альфа бета гамма дельта лямбда мю пі ро тау фі псі омега 

2) Шрифт Book Antiqua, розмір 14 

Таблица → Автоформат таблицы → Веб таблица. 

Одиниці механічних величин 

3) 

величина 

позначення 

величини 

одиниця 

Маса m кілограм 

грам 

Вантажо 

m міліграм 

підйомність 

тонна 

Сила 

F 

ньютон 

кілоньютон 

меганьютон 

Робота W, (A) джоуль 

Енергія E, (W) 

кілоджоуль 

мегаджоуль 

Потужність 

F, N 

ват 

кіловат 

мегават 

позначення 

одиниці 

кг 

г 

мг 

т 

Н 

кН 

МН 

Дж 

кДж 

МДж 

Вт 

кВт 

МВт 

СІЧЕНЬ 

ЛЮТИЙ 

БЕРЕЗЕНЬ 

КВІТЕНЬ 

ТРАВЕНЬ 

ЧЕРВЕНЬ 

ЛИПЕНЬ 

05 12 

11 18 

19 

25 

02 09 

08 15 

16 

22 

02 

08 

09 

15 

16 

22 

23 

29 

06 

12 

13 

19 

20 

26 

04 11 18 

10 17 24 

25 

31 

01 08 15 

07 14 21 

22 

28 

06 13 20 

12 19 26 

7 (40) ― ― 

6 (40) ― ― 

4 (32) 3 8 

28

Найменування предметів 

Загальний обсяг годин за 

навчальним планом денного 

відділення 

Кількість аудиторних годин за 

планом денного відділення 

Екзаменів 

Заліків 

Курсове проектування 

Контрольних робіт з 

дисциплін 

Аудиторних годин 

Настановчі і 

оглядові 

заняття 

Лабораторні 


Практичні, 

семінарські 


Курсове 

проектування 

Оглядові і настановчі 


Лабораторні заняття 

Практичні, 

семінарські заняття 

5 семестр 

6 семестр 

Оглядові і настановчі 


Розподіл по 

курсах 

3-й курс 

№ 

п/п 

Кількість годин 

з них 

Аудиторні 

Контроль 

ні роботи 

Самостійні 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 24 

Цикл 

гуманітарної ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― ― 

ІІ підготовки. 

5) 

Кросворд 

1 3 12 

2 4 

11 

6 13 

5 14 

16 7 

8 9 15 

10 

29


Тема: Робота з формулами та об’єктами WordArt. 

Мета: Навчитися набирати формули та додавати графічні елементи. 


Вставка формул є однією з ключових можливостей Microsoft Word 2010. Щоб 

створити формулу необхідно клікнути по місцю в документі, де повинна бути розміщена 

формула, перейти на вкладку "Вставка" і натиснути на кнопку "Формула". 

Після цього в документі з'явиться поле редагування формули. У відкрилася після цього 

вкладці "Конструктор" (редактор формул) можна вибрати символи і структури для додавання 

в формулу. 

І. Наберіть запропоновані формули 

2 x 

1. y sin x3 

. 

x 5 

x 

1 1 a 

1 

 

2. 

 

1 x 2 

 

b 

 

 

 

2 . 

 

3 

 

2 2 x 

 

c 

 

3 

n 

i 

3. X . 

2 

i i 7 

i1 

 

4. E ds 

n 

q i 

i1 

n 

4 . 

5. 

f x, 

y, 

z) 

dxdydz dx dy 

 

x 

q ( x) 

h ( x, 

y) 

( f ( x, 

y, 

z) 

dz . 

F 

R 

R 

6. F, 

R] 

( ) . 

p 

q 

p 

7. 

8. 1. 

9. 

i 

i 

i 

x1 q1( 

x) 

h1 

( x, 

y) 

 

sin 2x 

1 

cos 3x 

0 . 

 

x 

n 

3 

sin x arcsin x 

lim lim 

x0 

x x0 

x 

1 

2 2 

3 

m a 

2*( b1 c2 

) a2 

3c2 

. 

2 

2 2mU 

k . 

2 

 

10. 

30

ІІ. Зробіть візитку, дотримуючись наступних вказівок 

Марченко Тетяна 

Василiвна 

Студентка ЧКЛНАУ 

Будівельного відділення 

58000, м. Чернівці 

пр. Незалежності 95/44. 

2-44-55 

1. Побудуйте контур візитної карточки. Для цього виберіть Таблица→Добавить 

таблицу і вкажіть число рядків і стовпців ― 1. 

2. Вирівняйте висоту і ширину візитної карточки. Для цього виділіть таблицю і виберіть 

Таблица →Высота и ширина ячейки і вкажіть висоту ― 5см, а ширину ― 9см. 

3. Змініть тип лінії. Для цього відкрийте на панелі “Таблицы и границы” всі типи ліній і 

виберіть відповідний. Потім відшукайте піктограмку “Внешние границы” і клацніть на ній. 

4. Прізвище, ім’я і по батькові наберіть шрифтом RomanT, розміром 14, жирним і 

вирівняйте по центру. 

5. Студентка ЧБТ будівельного відділення наберіть шрифтом Tahoma, розміром 12, 

жирним і вирівняйте по правому краю. 

6. і вставте за допомогою Вставка→Символ і виберіть шрифт Wingdings. Адресу і 

телефон наберіть шрифтом Times New Roman, розміром 12. 

7. Вставте малюнок за допомогою Вставка→Рисунок→Из файла, відкрийте папку 

Сlipart→Popular і виберіть малюнок Buiding. 

8. Зменшіть малюнок до відповідних розмірів і на панелі “Настройка изображения” 

виберіть Обтекание текстом→Изменить контур обтекания. Відредагуйте зображення. 

9. Скопіюйте створену візитну карточку і вставте її декілька раз. 

31

1. Побудуйте рамку, як в попередньому прикладі. 

2. Виберіть пункт головного меню Вставка→ WordArt, вкажіть відповідний стиль і 

напишіть текст (автомагазин автосервіс). 

3. На панелі WordArt знайдіть піктограму “Форма WordArt” і виберіть “по кольцу” (О). 

4. Надайте відповідної форми надпису. 

5. Вставте і відредагуйте малюнок. 

6. Вставте вертикальний текстза допомогою WordArt. 

7. На панелі WordArt знайдіть піктограму “Формат объекта WordArt”→Цвета и линии і 

змініть колір лінії і колір заливки.Вставте другий малюнок. 


1. Як в текстовий документ вставити формулу? 

2. Як в макет формули вставити потрібний елемент із меню ? 

3. Як створити заголовок за допомогою об'єкта Word Art? 

4. Як викликати діалогове вікно «Колекція Word Art»? 

5. Яку роботу по редагуванню можна проводити з об'єктом Word Art? 

6. Які можливості для розміщення малюнка в тексті надає Word? 

7. Звідки можна одержати малюнки для розміщення в документі? 

8. Як редагувати розміри малюнка ? 

9. Як перемістити або копіювати малюнок? 

10. Як зробити, щоб текст був навколо малюнка ? 

32


Тема: Розробка презентацій. 

Мета: Навчитися створювати резентації. 


Програма МS PowerPoint: призначена для створення і демонстрації презентацій, 

зокрема, для реалізації 

сценаріїв мультимедійних 

проектів у вигляді набору 

слайдів. Програма є 

складовою частиною 

пакету МS Оffice. 

Презентація — це 

набір слайдів, де є текст, 

графічні об'єкти, рисунки, 

кнопки тощо. Презентація 

може містити звук, відео та 

анімацію — три основні 

компоненти мультимедіа. 

Презентації слугують 

для зацікавлення слухачів 

ілюстраціями і ефектами 

під час доповіді, для 

рекламування послуг, 

продукції тощо. 

Робота з презентацією 

складається з двох етапів: 

створення та демонстрації. 

Слайди є складними об'єктами, які монтує користувач. їх демонструють на екрані 

монітора чи на великому екрані у залі за допомогою спеціального обладнання (проекційної 

панелі). 

Розглянемо структуру слайду. Слайд може містити елементи таких трьох основних 

типів: 1) кадри з текстовою інформацією; 2) мультимедійні об'єкти: картинки, звук, відео; 3) 

кнопки керування процесом демонстрації. До кожного об'єкта (для якого є сенс це робити) 

може бути застосована анімація — здатність рухатися на екрані за певними способами, які 

описані у відповідному меню. 

Анімація на слайдах. Щоб привернути увагу слухачів, у слайдах використовують 

анімаційні ефекти, які створюють або засобами панелі інструментів Ефекти анімації, або за 

допомогою відповідної команди з меню Показ слайдів. Перед застосуванням ефекту об'єкт 

треба вибрати. Одні ефекти застосовують лише до текстових кадрів, наприклад: друкарська 

машинка, лазерний ефект, вкидування, зворотна послідовність літер тощо, інші — до різних 

об'єктів: в'їзд, політ, камера, спалах, вкидування, розчинення, виліт згори, справа, зліва, 

знизу, з центру-назовні тощо. Щоб домогтися найкращого результату, анімацію об'єктів 

налаштовують командою Налаштовування анімації . Тут можна задати: 1) додатковий ефект 

руху об'єкта; 2) звук, що супроводжує анімацію; 3) спосіб появи тексту: літера за літерою, 

слово за словом, абзац за абзацом, увесь текст відразу. Звуки можуть бути такими: оплески, 

33

барабан, овації, вибух, постріл, дзвіночки, друкарська машинка, скрегіт гальм, інший звук (з 

деякого звукового файлу). Можна задати дію, яка відбудеться після анімації: поміняти колір, 

заховати об'єкт тощо. На закладці Час зазначають коли відбудеться анімація: відразу 

(автоматично), після клацання мишею чи через декілька секунд. У вікні Порядок анімації 

задають послідовність появи на слайді об'єктів, до яких застосовують анімацію. 

За допомогою команди Налаштовування анімації налаштовують також звук та 

відеокліпи, клацнувши на слайді на їх піктограмах. 

Хід роботи 

1. Розробіть структуру і оформлення презентації з історії України на тему «Гетьманські 

столиці України», в якій слід передбачити: 

‣ титульний слайд з назвою презентації та вказівкою на автора; 

‣ слайд з переліком назв і гербами міст, що в різні часи були столицями гетьманської 

України; 

‣ по три слайди про кожне місто-столицю з його короткою історією; 

‣ заключний слайд з таблицею періодів, у які міста були столицями Гетьманщини, та 

посиланнями на додаткові джерела інформації; 

‣ кольорову гаму презентації (основний і додаткові кольори оформлення, колір 

заголовків і основного тексту тощо) або використання певної теми оформлення. 

2. Наповніть слайди текстовими та графічними об’єктами. Крім зазначених матеріалів з 

папок з іменами міст, можна використати матеріали Інтернету або друкованих видань. 

3. Збережіть презентацію в своїй папці у файлі з іменем Практична робота 5. pptx. 

Адреси окремих джерел з теми презентації в Інтернеті: 

http://www.ukrcenter.com/Library/read.asp?id=7634 

http://hlukhiv.com.ua/ 


1. Як додати до презентації новий слайд, використовуючи кнопку Створити слайд? 

2. Які шаблони слайдів можна вставити, використовуючи кнопку Створити слайд? 

3. Опишіть, як створити структуру презентації, використовуючи елементи керування вкладки 

Структура з Області слайдів і структури. 

4. Що таке шаблони оформлення презентації і що таке шаблони змісту презентації? Для чого 

їх використовують? 

5. Поясніть, як створити презентацію з використанням шаблонів, інста-льованих разом з 

програмою PowerPoint 2010. 

6. Поясніть, як створити презентацію з використанням шаблонів, розмі-щених на сайті 

Microsoft. 

7. Опишіть, як створити презентацію на основі існуючої. 

8. Опишіть переваги створення нової презентації на основі існуючої над іншими способами. 

В яких випадках слід використовувати цей спосіб? 

9. Чим відрізняється операція створення нової презентації на основі існу-ючої від операції 

відкриття цієї самої презентації? 

10. Опишіть послідовність створення презентації-фотоальбому. 

11. Як вставити текстовий об’єкт на слайд презентації? 

12. Опишіть призначення кнопок вставлення об’єктів 

13. Поясніть, чим відрізняється вставлення текстових об’єктів у Word 2010 та в 

PowerPoint 2010. 

34


Тема: створення інформаційного бюлетеня і буклету. 

Мета: набути вмінь та навичок створення інформаційного бюлетеня і буклету в 

середовищі застосування MS Publisher. 


Видавнича система MS Publisher – це спеціальне застосування з комплекту постачання 

Microsoft Office. Застосування MS Publisher призначено для комп’ютерної верстки 

публікацій. 

1. Завантажте застосування MS Publisher за допомогою команди Пуск – Все программы - 

Microsoft Office - MS Publisher. 

2. Ознайомтесь з основними елементами вікна MS Publisher. 

3. Викличте майстра створення інформаційних бюлетенів. Для цього виконайте такі дії: 

3.1. В області задач Новая публикация у групі Начать с макета виберіть варіант 

Публикации для печати, а потім тип макету Бюллетени. У правій частині екрану у вікні 

перегляду колекцій при цьому будуть відображатися зразки різних макетів інформаційних 

бюлетенів (можете їх переглянути за допомогою смуги прокрутки). Спробуйте знайти 

найбільш близький до потрібної теми, наприклад, Бюллетень. Волны. 

3.2. Клацніть на макеті Бюллетень. Волны. Майстер повинен вивести на екран діалогове 

вікно Личные данные. Клацніть Отмена. 

4. В області задач Параметры: Бюллетень клацніть посилання Содержимое страницы та 

вкажіть кількість стовпців 2 для свого документа. 

5. Клацніть посилання Цветовые схемы. Виберіть зі списку варіантів колірної схеми 

елемент Водопад. 

35

6. Клацніть посилання Шрифтовые схемы і виберіть елемент Школьная. 

7. Для того, щоб зберегти створений майстром проект, виконайте такі дії: 

7.1. У меню Файл виберіть команду Сохранить как. 

7.2. Знайдіть і відкрийте свою папку. 

7.3. Введіть ім’я файлу Безпечна веб-країна. За допомогою застосування MS Publisher 

2003 файл буде збережено з розширенням .рub. 

7.4. Клацніть кнопку Сохранить. 


Допрацюйте у середовищі застосування MS Publisher 2010 буклет «Мій коледж» або 

створіть публікацію про товар чи сферу послуг, за власним уподобанням: 

a. «Цікаві подорожі»,«Комп’ютерна гра»,«Комп’ютер», 

b. «Мобільний телефон», 

c. «Моя родина», «Різнокольорове життя» 

d. «Здоровий спосіб життя – цікаві історії» 

e. «Мій улюблений спортсмен, актор, співак, музична група», «Наша група». 


1. Яке призначення застосування MS Publisher 2010? 

2. Запишіть, призначення основних елементів вікна MS Publisher: 

Рядок меню___________________________________________________________________ 

Панель інструментів ___________________________________________________________ 

Область задач ________________________________________________________________ 

Панель роботи з об’єктами _____________________________________________________ 

Робоча область _______________________________________________________________ 

Рядок стану __________________________________________________________________ 

3. Як пояснити, що за допомогою застосування MS Publisher ви можете отримати 

публікації професійного рівня, хоч ви не дизайнер? 

4. Чому можливості роботи з макетом в MS Publisher можна охарактеризувати як 

надзвичайно гнучкі? 

5. При зміні розмірів поля частина тексту може не вміщатися в текстове поле. Що треба 

зробити щоб текст публікації залишався видимим? 

6. Які ви знаєте основні елементи публікації? 

7. Які є види резюме? 

8. Що таке стиль?Як створювати та застосовувати стилі? 

36


Тема: Поняття мови рограмування. О ератори введення та виведення даних. 

Поняття змінної. Ти и даних.. 

Мета: Ознайомитись із середовищем Turbo Pascal. Навчитись за ускати 

рограми на виконання та вміти еревірити результат рограми. 


Поняття програми. Мова програмування. Поняття про транслятори, 

систему програмування. 

Мова програмування Паскаль є однією з найбільш поширених мов програмування. Вона 

була створена в 1971 році швейцарським професором Н. Віртом, як засіб для навчання 

програмування. Завдяки принципам структурного програмування і покрокової деталізації, 

програми мовою Паскаль більш зрозумілі, ніж програми, записані на інших мовах. 

Мова Паскаль є структурованою мовою програмування, оскільки використовує тільки 4 

основні структури: 

1. Оператори присвоєння. 

2. Оператори розгалуження. 

3. Оператори повторення. 

4. Виділення допоміжних програм. 

Головною відмінністю мови Паскаль від мов програмування Бейсік, Фортран та інших 

неструктурних мов програмування є деяке обмеження на використання вказівок переходу. Мова 

програмування Сі є також структурною мовою програмування. 

Поняття про середовище програмування ТurbоРаsсаl 

Запуск програм на виконання 

Щоб ввійти в середовище TurboPascal , потрібно на робочому столі знайти відповідний 

ярлик та відкритийого.На екрані з'явиться головне меню системи. 

У верхньому рядку подані всі команди головного меню, а в нижньому — рядок статусу, в 

якому перелічені імена функціональних клавіш, призначених для виконання деяких операцій в 

конкретній ситуації. 

Щоб перейти в головне меню, потрібно натиснути клавішу F10. 

Виконати команду означає: з допомогою клавіш управління курсором виставити курсор на 

потрібну команду і натиснути клавішу Еnteг. (Виконати команду можна ще іншими способами: 

з допомогою маніпулятора "миша" або натисканням комбінацій клавіш Аlt+ та буква, яка 

виділена в назві команди). 

Кожна команда головного меню має один або декілька (вкладених одне в одне) підменю. 

Типовий порядок створення нового файлу: 

— Ввійти в головне меню. 

— Виконати команду File. 

— Вибрати і виконати команду New. На екрані з'явиться порожнє вікно редактора з умовною 

назвою Noname.pas. 

— Рядок за рядком набирати текст програми. В кінці кожного рядка натискують клавішу Enter. 

— Виконати програму. Натиснути комбінацію клавіш CTRL+F9. Можна використати ще 2- 

37

ий спосіб. Ввійти в головне меню і виконати команду Run. 

— Виправити при необхідності помилки. 

— Після виправлення помилок знову виконати програму. 

— Переглянути отримані результати, натиснувши комбінацію клавіш ALT+ F5. 

— Записати текст програми в файл на диск. Ввійти в головне меню. Виконати команду File. 

Виконати команду Save. Ввести ім'я файлу (наприклад 

CLASS) і натиснути Enter. Програма буде записана на диску в файлі — 

Class.pas. Щоб пришвидшити процес запису програми в файл на диск можна 

натиснути клавішу F2 і ввести ім'я файлу. Натиснути Enter. 

Порядок редагування існуючого pas-файлу: 

— Ввійти в головне меню. 

— Вибрати і виконати команду File. 

— Вибрати і виконати команду Open. Можна ще натиснути клавішу F3. 

— Натиснути клавішу ТАВ, вибрати з таблиці ім'я потрібного файлу і натиснути Enter. Можна 

ще в рядку Nameнабрати ім'я необхідного файлу і натиснути Enter. 

— Внести необхідні доповнення до програми, виконати її і виправити 

помилки. 

— Записати програму в файл на диск, використавши команду Save. Якщо 

необхідно записати програму в файл на диск під новим іменем, то замість 

команди Save потрібно вибрати команду Saveas. 

Щоб вийти з середовища TurboPascal, необхідно натиснути комбінацію клавіш ALT+X. 

Оператор присвоювання. Оператори вводу-виводу. 

Оператор присвоювання 

Оператор присвоювання має вигляд 

Оператори виведення даних 

Виведення даних виконується операторами Writeі Writeln. Загальний вигляд 

цих операторів: 

Write(список змінних); Writeln (cписок змінних); 

Наприклад. 

Write(X,Y,Z); 

Writeln(X); Writeln(Y); Writeln(Z); 

У списку перелічуються через кому імена змінних, вирази та текстові константи. Якщо у 

списку є вираз, то він попередньо обчислюється, а вже потім результат виводиться на екран. 

Наприклад , Write(X,X+Y,Z); 

Між операторами Write і Writeln є деяка різниця. Її можна продемонструвати прикладами. 

При виконанні вказівки Write значення змінних X,Y,Z будуть виводитися в одному рядку 

почергово, так як вони записані. 

При виконанні вказівки Writeln значення кожної змінної X,Y,Z будуть виводитися в 

окремих рядках. Тобто, після виведення значення змінної Xбуде зроблено перехід у 

наступний рядок. 


23 12 8 {Виведення даних з допомогою оператора Write} 

23 

12 {Виведення даних з допомогою оператора Writeln} 

8 

23 

Для зручності виведення даних12 

 

 

користуються своєрідними підказками користувача 

(текстовими константами). 18 


Writeln('X=',X);Writeln('Y=’,Y); Writeln('Z=',Z); 

На екран буде виведено результат: X=23 

Y=12 

Z=8 

Як бачимо з прикладу, текстові константи ('Х=’, 'Y=', 'Z=') або підказки користувача повинні з 

двох боків братися в лапки і відділятися від змінної комою. 

Для зручності введення даних користуються поєднанням операторів Readі Write. 


Write('Bвeдiть значення X= ');Readln(X); 

Write('Bвeдiть значення Y=');Readln(Y); 

Write('Введіть значення Z=');Readln(Z); 

Загальний вигляд послідовного виконання даних операторів: 

Введіть значення X= 23 

Введіть значення Y=12 

Введіть значення Z= 8 

Існує ще один спосіб керуванням виведення інформації. Можна вказати ширину поля для 

кожного елемента виведення, форму запису числових значень. Здійснюється це з допомогою 

двох цілочисельних величин, які записуються у операторі Write після відповідного елементу 

виведення і відділяються від нього і між собою двокрапкою — ":" . 


Write(Xl:3:2,X2:4:l) 

Перша величина вказує мінімальну ширину поля, яка відводиться для даного елемента 

виведення (для X1 — відводиться 3 позиції, для Х2 — 4 позиції). Якщо елементу 

виведення необхідно меншу кількість позицій, то перші незайняті позиції заповнюються 

проміжками. Якщо елемент виведення не поміщається у відведене для нього поле, то для 

нього буде добавлено стільки позицій, скільки необхідно. Перед дійсними числами записується 

щонайменше один проміжок. Друга величина, яка записується після ширини поля, 

використовується для запису дійсних чисел (real) і вказує кількість десяткових знаків, які 

будуть записуватися після десяткової крапки (X1 — записується з точністю 2 цифр після коми, 

39

Х2 — 1 цифри). При цьому число виводиться у формі з фіксованою крапкою. Якщо ж точність 

не вказана, то число виводиться у формі з плаваючою крапкою. 

Наприклад.VarYl,Y2:real; 

begin 

Y1:=57;Y2:=56.3458; 

Writeln('Yl=’,Yl:2:l); 

Writeln('Y2=',Y2:3:2); end. 

Буде надруковано такий результат: Y1=57.0 

Y2=56.35. 

Алфавіт 

Алфавіт мови програмування TurboPascal включає в себе: 

1. 26 великих і малих букв латинського алфавіту, знак підкреслення. 

2. Десяткові цифри 0, 1, ..., 9 

3. Спеціальні символи: 

+ — плюс @ — комерційне а 

- — мінус . — крапка 

* — множення , — кома 

/ — дробова риска : — двокрапка 

= — дорівнює ; — крапка з комою 

>— більше< — менше 

[] — квадратні дужки() — круглі дужки 

{} — фігурні дужки ‘—апостроф 

4.Комбінації спеціальних символів утворюють складені символи. 

: = — присвоєння >= — більше або рівне 

— не дорівнює

Константам в програмі не можна присвоювати нові значення після того, як вони були 

описані. ПК сама визначає тип констант по їх значенню. 

Змінними називають величини, значення яких змінюється в процесі виконання програми. 

Для опису змінних використовується службове слово VAR. Формат: 

VAR: ; Наприклад. 

VARSuml,Sum2:REAL; 

Змінна повинна бути описана в програмі тільки один раз і належати тільки до одного типу. 

Ідентифікатори (імена) величин. Типи величин 

Ідентифікатори(імена) 

Для позначення констант, змінних, типів, процедур, функцій, файлів і програм 

використовують імена (ідентифікатори). 

Правила запису імен: 

1. Імена починаються тільки з букви або знаку підкреслення (виняток складають мітки, які 

можуть починатися з букви і цифри). 

2. Ім’я може складатися з букв, цифр і знаку підкреслення. 

3. Між двома іменами повинен бути хоча б один проміжок. 

4. Максимальна довжина імені 127 символів, але ПК розрізняє 

тільки перші 63 символи. 

5. Ім’я не має співпадати за написанням ні з одним зі службових слів. 

6. Великі і малі букви в іменах не розрізняються. 

Означення типу даних 

Тип — це множина значень однакової природи разом із набором операцій, які над 

ними виконуються. 

Кожна змінна повинна бути описана (один і тільки один раз) на початку програми 

після слова VAR. При цьому вказується тип змінної. Програміст сам вибирає 

потрібний йому тип залежно від можливих значень змінної (з урахуванням діапазону 

даних та розміру пам'яті, яка виділяється транслятором під окрему змінну). 

Цілі або цілочисельні типи 

Цілі числа складаються з декількох цифр і , можливо, знаку. Якщо знак не вказаний і 

число не дорівнює нулю, то воно додатне. 

Тип 

byte 

shortintin 

tegerwor 

d longint 

Наприклад. VAR 

xl,x2: integer; 

yl:word; 

Діапазон 

0 .. 255-128 .. 127 

-32768 .. 32767 0 .. 65535 

-2147483648 .. 2147483647 

0…65535 -2147483648..2147483647 

Необхідно відзначити, що, при виході значень даних цілого типу за вказаний діапазон, 

помилки виконання програми не виникає, але результат при цьому буде неправильним. 

Наприклад, при виконанні додавання чисел 32767+1 отримаємо результат – 

-32768. 

Дійсні типи 

Дійсні числа — це десяткові і, в окремому випадку, цілі числа, записані у вигляді 

десяткового дробу. Дійсні числа можуть бути записані двома способами: 

— з фіксованою крапкою(5.45;9.23); 

— з плаваючою крапкою(3Е+5;-8.1Е-4). 

Ціла і дробова частини дійсного числа розділяється десятковою крапкою, а не комою! 

41

Тип 


real 

2.9*10E-39 .. 1.7*10E38 

single 

1.5*10E-45 .. 3.4*10E38 

double 

5.0*10E-324 .. 1.7*10E308 

extended 

1.9*10E-4951 .. 1.U10E4932 

comp 

-2E+63+1 .. 2E+63-1 

longing -2147483648..2147483647 


SUMMA: real; 

Var 

BETA: double; 

Літерний (символьний) тип 

Символьний тип Char — представляє собою тип даних, призначених для збереження 

одного символу (букви, цифри, розділові знаки, спеціальні символи і т.д.) 

Наприклад.VarLET:сhar. 

Булевий (логічний) тип 

Змінні логічного типу можуть використовуватися для збереження результатів будьяких 

логічних операцій. Для булевих змінних, які приймають одне із двох допустимих 

значень, дозволені тільки дві операції порівняння = “рівне” і “нерівне” 

Тип 

boolean 

Наприклад. VarD,R:boolean; 


True, False 

Прості нестандартні типи даних (Типи користувача) Перелічувальний тип 

Перелічувальний тип задається безпосереднім перелічуванням імен всіх значень, які 

можуть приймати змінні даного типу. Окремі значення записуються через кому, а весь 

список береться в круглі дужки. 

Формат: 

Туре ; 


Туре SEASON = (Winter, Spring, Summer, Autumn); 

VarPORA_ROKY: SEASON; 

Означення типу і опис змінних можна замінити тільки одним описом змінних. 

Наведений вище приклад опису змінних можна записати так: 

Var: 

PORA_ROKY : (Winter, Spring, Summer, Autumn); 

Імена всередині круглих дужок є константами даного перелічувального типу і 

відповідають всім вимогам для звичайних констант. 

Вирази і константи допустимого типу використовуються у вказівках розгалуження, 

вибору та повторення. 

Операції відношення і логічні операції допустимі для значень перелічування 

одного і того ж типу. Впорядкування здійснюється за номером елемента в описі типу. 

Нумерація значень елементів перелічувального типу розпочинається з 0. 

Для роботи з даними перелічувального типу можна застосовувати стандартні 

функції: Pred, Succ, Ord. 

Обмежені (інтервальні) типи 

Інтервальні типи дозволяють задавати дві константи, які визначають границі 

діапазону значень для даної змінної. 

42

Обидві константи повинні належати одному з стандартних типів (крім типу 

Real). Значення першої константи повинно бути обов'язково менше за значення 

наступної. 

Формат: 

Type 

< ім'я типу>=; 

Var :

програму і ніякого впливу на її виконаним не мають. Програма закінчується словом End, 

після якого ставиться крапка. 

В математиці 

х 2 

х 

х 

е 

Cosx 

Sinx 

Arctgx 

Математичні функції 

44 

На мові Pascal 

SQR(x) 

SQRT(x) 

ЕХР(х) 

Cos(x) 

Sin(x) 

Arctan(x) 

3,14 Pi 

Lnx Ln(x) 

х 

b 

а , 

Abs(x) 

Exp(b*ln(a)) 

TRUNC(x) 

відкидання дробової частини числаx 

FRAC(x) задає дробову частину числа X. 

ROUND(x) заокруглення числа X. 

INT(x) задає цілу частину числа х. 

Div 

Цілочисельне ділення 

Mod 

Остача від ццілочисельного ділення 

Random(x) 

Випадкове число від 0..Х 

ORD(S) — визначає порядковий номер (код) символу S із заданої кодової 

таблиці.Результат даної функції належить до цілого типу. 

CHR(I) — знаходить символ, порядковий номер (код) якого дорівнює І. 

Результат даної функції належить до літерного типу. 

AND — логічне і ; OR — логічне АБО; 

XOR — логічне виключаюче АБО ;NOT — логічне НІ . 


1. Для чого призначена мова програмування Паскаль? 

2. Як ввійти в середовище програмування TurboPascal? 

3. Як записуються і виконуються оператори введення і виведення даних? 

4. Що означає термін "виконати команду"? 

5. Який порядок створення програми і запису її в файл? 

6. Яка різниця між операторами write та writeln? 

7. Як записується і виконується оператор присвоювання мовою Паскаль? 

8. Які основні групи символів складають алфавіт мови Паскаль? 

9. Які правила запису ідентифікаторів(імен)? 

10. Як описуються дані цілого та дійсного типу? 

11. Як описуються дані літерного табулевого типу? 

12. Які існують прості нестандартні типи даних? 

13. Як описується перелічувальний та інтервальний тип? 

14. Як описуються дані рядкового типу? 

15. Які блоки використовуються в програмі? 

16. Яка структура програми мовою Паскаль?

Практичне заняття №7 

ТЕМА: Введення й виведення даних, робота зі змінними. 

МЕТА: Навчитись і оволодіти рактичними навичками складання, введення, 

редагування і виконання най ростіших лінійних рограм. 


1. Вивчити теоретичний матеріал з даної теми: 

— запис констант, змінних, стандартних функцій; 

— правила запису алгебраїчних виразів; 

— використання оператора присвоювання; 

— організація введення та виведення даних; 

2. Скласти програми відповідно до індивідуальних можливостей. 

3. Виконати дані програми. 

4. Оформити звіт з практичної роботи. 

I. Найпростішої складності. 

№ Розрахункова формула Значення змінних 

1 

b 

3sin( a ) 

c 

а=3;b=4.6;c=7 

2 

3 

4 

f 

f 

 

 

2 

tg( 

c b) 

a 

bc a 

ln b 

2 

bc 

5 

sin a 

2 

b b 4ac 

f 

c 

2a 

b 

a cos c 

f ab 

arctgb 

а=7.4;b=-6.6;c=0.7 

а=6;b=8;c=3.5 

а=0.1;b=5.3;c=7 

5 

b 

а=5;b=2.4;c=0.2 

f tgc a 

c 

c 

6 

b 4arctg 

a 

а=5;b=-3;c=4.5 

f 

bc 

ln b 

7 

b cos c 

а=4;b=-5.2;c=1.1 

f 

6c 

3b 

4 a c 

a 

8 

e 2ln( 

b c) 

а=-6;b=6.4;c=8.8 

f 

ba 

arctgb 

9 

b 

а=-2;b=-5.2;c=6 

f 

a b 

b 4 

2 

a ab 

10 a 3tgb 

a 

а=1.5;b=8;c=0.5 

f b 

ln 5c 

6 

II. Cередньої складності. 

1. Напишіть програму обчислення площі трикутника за формулою Герона, якщо відомі три 

сторони. 

2. Напишіть програму обчислення площі трапеції, якщо відомі основи і висота. 

45

3. Напишіть програму обчислення площі трикутника, якщо відомі основа і висота. 

4. Напишіть програму обчислення площі і периметру прямокутника, якщо відомі його основи. 

5. Напишіть програму обчислення площі круга, якщо відомий радіус. 

6. Напишіть програму обчислення площі і периметру квадрата, якщо відомі його основи. 

7. Напишіть програму обчислення площі кулі, якщо відомий її радіус. 

8. Напишіть програму , яка обчислює суму модулів 4-ч дійсних чисел.. 

9. Напишіть програму , яка обчислює середнє арифметичне 4 цілих чисел. 

10. Напишіть програму , яка обчислює середній бал студента, який на іспитах отримав 5 оцінок 

х1,х2,х3,х4,х5,х6. 

III. Підвищеної складності. 

1. Скласти програму для обчислення ідеальної ваги людини, відповідно до віку та зросту (P — 

ріст, B — вік). Вага=50+0,52(P-150)+(B-21)/4. 

2. Скласти програму, яка підраховує вартість річної підписки журналів та газет, знаючи вартість 

одного номера та періодичність видання. 

3. Обчислити значення вкладу Y у банк через X років, якщо річний приріст становить 10%. 

4. Напишіть програму, яка обчислює висоту трикутника, опущену на сторону а, за відомими 

значеннями його сторін. 

5. Скласти програму, яка нараховує заробітну плату перекладача, який переклав з однієї мови 

іншою певну кількість сторінок, якщо відома вартість перекладу однієї сторінки тексту і 

кількість перекладених сторінок в день. 

6. Середній вік людини 75 років. Напишіть програму, яка за вказаною тривалістю сну на добу 

підраховує скільки часу за все життя спить людина. 

7. У рівнобічній трапеції більша основа дорівнює 2,7м, бічна сторона 1м, а кут між ними 

60 0 .Знайдіть меншу основу.(Катет прилеглий до кута дорівнює добутку гіпотенузи на 

cos; 

x c* 

cos ) 

8. У рівнобічній трапеції висота, проведена з вершини тупого кута, ділить більшу основу на 

відрізки 6см. і 30 см. Знайти основи трапеції. 

9. Сторони прямокутника дорівнюють 60 см. і 91 см. Напишіть програму, яка знаходить 

діагональ даного прямокутника. 

10. Знайдіть висоту рівнобічної трапеції. Основи якої дорівнюють 5м. і 11м. а бічна сторона 

становить 4м. 

Завдання для самоконтролю 

1. Скласти програму знаходження об'єму: а) призми; б) піраміди; в) кулі. 

2. Скласти діалогову програму на тему: 

а) діалог між покупцем і продавцем; 

б)діалог між бібліотекарем і абонентом. 

Тести 

1. Вибрати правильну відповідь. 

З допомогою команди SAVEможна __________________________________________ 

46

а) Прочитати програму з файлу на диску. 

б) Записати програму в файл на диск. 

в) Відредагувати програму. 

2. Встановити відповідність між назвами команд меню системи програмування Pascal та 

результатами їх дії. 

1) Open ___________ а) Записати програму в файл на диск 

2) Save ____________ б) Виконати програму 

3) Saveas ___________ в)Записати програму в файл на диск 

під новим іменем 

4) Run _____________ г) Відкрити вікно для створення 

нового файлу 

3.Вказати порядок зчитування і редагування програми з файлу на диску. 

а)Внести необхідні доповнення до програми, виконати її і виправити помилки. 

б) Записати програму в файл на диск, використавши команду SAVE. 

в) Вибрати і активізувати команду FILE. 

г) Вибрати і активізувати команду OPEN. 

ґ) Ввійти в головне меню. 

д) Натиснути клавішу ТАВ, вибрати з таблиці ім'я потрібного файлу і 

натиснути ENTER. 

Відповідь____________ ____________________________________________________ 

4.Вкажіть, які із записаних операторів введення і виведення даних є 

правильними,а які ні і чому? 

а) read(X+l,-Y); r) write(A,B*C); 

б) read[X,Y]; д) write[A,B]; 

в) read(X),(Y); e) write A 

г) read(X,Y); є) write5; 

Правильні: _________________ 

Неправильні: ___________________ 

47


Тема: Алгоритмічна конструкція розгалуження. Логічні значення та логічні 

о ерації. За ис логічних виразів мовою рограмування. 

Мета: Навчитись складати рограми з розгалуженням 


Опис оператора розгалуження мовою програмування 

Оператор розгалуження в мові програмування Паскаль може записуватися в повній або в 

скороченій формах. 

1. Повна форма: 

if< умова істинна>then 

else; 

Умовно можна прочитати так: 

якщо то виконати інакше ; 

2. Скорочена форма: 

ifthen; 

Службові слова, які використовуються в умовній вказівці, мають зміст if— якщо, 

then — то, else — інакше. 

У випадку ,якщо умова хибна, оператор if ігнорується і виконується наступний 

оператор. Найпростішим прикладом використання умовного 

оператора є обчислення значення функції за одною із двох 

ln 

x, 

якщо x 0 

запропонованих формул в залежності від значення аргументу y x 

e 

, якщо х 0 

if x>0 then y:=ln(x) else y:=exp(x); 

Якщо після слів then і else треба записати не 1 оператор, а кілька тоді ці оператори 

беруться в так звані операторні дужки: відкриваюча дужка ― begin і закриваюча дужка 

― end 

Наприклад, ifa+b

— якщо умова істинна, то виконується оператор1, а потім оператор2, який 

знаходиться в програмі після оператора розгалуження; 

— якщо умова хибна, то виконується оператор 2, а потім оператор , який 

знаходиться після оператора розгалуження. 

Скорочена форма оператора розгалуження виконується таким чином: 

― якщо умова істинна, то виконується оператор 1, а потім оператор , який 

знаходиться в програмі після оператора розгалуження; 

― якщо умова хибна, то виконується оператор , який знаходиться після 

оператора розгалуження. 

Примітка: перед else крапка з комою не ставиться. 

Оператор вибору CASE 

Якщо в програмі використовується декілька вкладених один в другий умовних 

операторів, то програма стає менш наочною і важкою для розуміння. В цьому випадку 

краще скористатися оператором вибору, який має вигляд 

CASEOF 

:; 

:; 

………………………………….. 

:; 

elseend; 

Вираз — це вираз порядкового типу, який називавають ще індексом 

вибору або селектором. Константи списку обовязково повинні бути того ж типу що і вираз. 

При цьому одні і ті ж константи повторюватися в списку не можуть. В якості виразу може 

бути змінна цілого, логічного, символьного типів або типу користувача. Дійсні і рядкові 

типи використовувати не можна. 

Список констант може бути заданий трьома способами: 

1. Перечисленням: 1,3,5,7, 

2. Діапазоном: ‘a’..’z’ 

3. Перечисленням + діапазоном : 1..5,7,9,21..31 

Правила виконання оператора Case 

Cпочатку обчислюється значення виразу, а тоді виконується той оператор, перед яким 

стоїть та константа, яка рівна значенню виразу, якщо такої константи немає, то буде 

виконуватися оператор після слова else, якщо слово else відсутнє, то оператор вибору не 

виконується. 

Наприклад. Перевірити чи є ціле число парним. 

CASE m mod 2 of 

0: writeln(‘ парне ’); 

1:writeln(‘ непарне ’); 

49

Розв’язування задач 

Розглянемо приклади програм з використанням умовного оператора. 

1. Дано два дійсних числа, вивести на екран більше із них. 

Program UMOVA; VarA,B: integer; 

begin 

write('A=');readln(A); 

write('B=');readln(B); 

if A>B then writeln('A більше В') 

else writeln('B більше А'); end. 

2.Скласти програму обчислення значення функції: 

x, 

якщо x 0; 

 

y 5, 

якщо 0 x 5; 

 

5x, 

якщо x 5. 

Розв'язок. 

Program PFUNCTION; 

VarX,Y:real; 

begin 

write('X=');readln(X); 

ifX


ТЕМА: Складання лінійних рограм та рограм з розгалуженням. 

МЕТА: Навчитись складати та реалізовувати рограми з використанням 

о ератора розгалуження. 


1. Вивчити можливості мови програмування Паскаль з реалізації обчислювального 

процесу із розгалуженням. 


3. Виконати складені програму. 

4. Підготувати і використати тести (кількість тестів дорівнює кількості 

віток розгалуження) для перевірки правильності функціонування програми. 


Завдання для практичної роботи №8 

I. Найпростішої складності (знайдіть значення функції). 

№п/п Функція Значення змінних 

at 

2 

1. y e cos( bt) 

at ln t 

А=-0,5;b=2; 

2. 

2 7 

А=1,5 

y x ax 7 x 

2 

x 

3. 

2 ax b 

y ax bx c 

А=2,8;b=-0,3;с=4 

x 1 

4. 

2 

y bx 8 

x ln( x 2b) 

B=2 

5. y 1.5cos 2 x 5a 

1. 

8ax 

tgx 

A=2.3 

6. 

ax 

y e 

cos( ax) 

x ( x a) 

A=2.5; 

7. y bx ln( 

bx) 

bx 

3ln( 

bx) 

B=2.5; 

2 

8. 

(5x 

1) 

T=2.2 

2 4 

y cos x tx 

x t 

9. 

2 

 

at bsin( 

t), 

якщо t 0.1 

A=2.5;b=0.4; 

y 

2 

at bcos 

t, 


10. 

ax b 

A=0.9;b=5; 

y arctgx x 

( x 

2 1) 



1. 

2. 

2 

 

at ln t, 

якщо t 2; 

y 

at 

e cos( bt), 

якщо t 2 

2 7 

x 

, якщо x 1.3 

2 

y x 

 

ax 

7 x, 

якщо x 1.3 

А=-0,5;b=2; 

T=1 

А=1,5 

Х=1 

51

3. 

4. 

5. 

6. 

7. 

8. 

9. 

10. 

2 

ax 

bx c, 


А=2,8;b=-0,3;с=4 

 

y ax b 

X=1 

, якщо x 1.2 

x 1 

2 

bx 

8 x, 

якщо х 1.4 

B=2 

y 

X=1 

lg( 

x 2b), 


1.5cos 2 x 5a 

A=2.3 

y 

1.8ax 

tga 

X=3 

 

x ( x a), 

якщо x a 

A=2.5; 

y 

ax 

X=6.5. 

e cos( ax), 

якщо x a 

bx 

ln( bx), 

якщо bx 1 

B=2.5; 

y 

bx 

ln( bx), 

якщо bx 1 

X=4. 

2 

(5x 

1) 

T=2.2; 

 

y x t 

X=1.2. 

2 4 

cos 

x tx 

2 

 

at bsin( 

t), 


A=2.5;b=0.4; 

y 

2 

T=0.1. 

at bcos 

t, 


arctgx 

x , якщо x 1, 

A=0.9;b=5; 

 

y ax b 

X=2. 


2 

( 

x 1) 

III. Підвищеної складності. 

1. Напишіть програму, яка визначає чи належить точка з координатами х,у прямокутнику з 

координатами х1,х2,у1,у2. 

2. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея максимальне значення із трьох чисел a,b,c. 

3. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея мінімальне значення із трьох чисел a,b,c. 

4. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея суму чисел х,у, якщо х


1. Скласти програму для обчислення значення функції: 

sin 

x, 

якщо x a; 

 

y cos 

x, 

якщо a x b; 

 

tgx, 

якщоx b. 

2.Дослідити, чи можна побудувати трикутник,сторони якого дорівнюють а,b,с. 

3.Скласти програму визначення дня тижня за його порядковим номером . 

4. Скласти програму визначення кварталу року за порядковим номером місяця. 

5. Скласти програму знаходження модуля дійсного числа. 

6. Скласти програму розв'язання лінійної нерівності ах + b>0 

Тести 

1. Які з наведених нижче операторів розгалуження є: 

1) правильними _______________ 

2) неправильними ______________ 

а) if а


ТЕМА: Складання рограм з розгалуженням. 

МЕТА: Навчитись складати та реалізовувати рограми з використанням 

о ератора розгалуження. 


6. Вивчити можливості мови програмування Паскаль з реалізації обчислювального 

процесу із розгалуженням. 


8. Виконати складені програму. 

9. Підготувати і використати тести (кількість тестів дорівнює кількості 

віток розгалуження) для перевірки правильності функціонування програми. 





1. 

2. 

3. 

4. 

5. 

6. 

7. 

8. 

9. 

10. 

 

sin( x)ln 

t, 

якщо t 2; 

А=-0,5;b=2; 

y 

at 

e cos( bt), 

якщо t 2 

2 7 

А=1,5 

5x 

, якщо x 1.3 

2 

y x 4x 

 

18ax 

7 x 9, якщо x 1.3 

2 

ax 

bx c, 


А=2,8;b=-0,3;с=4 

 

y ax b 

, якщо x 1.2 

x 1 

2 

bx 

8 x, 

якщо х 1.4 

B=2 

y 

lg( 

x 2b), 


1.5cos 2 x 5a 

A=2.3 

y 

1.8ax 

tga 

 

x ( x a), 

якщо x a 

A=2.5; 

y 

ax 

e cos( ax), 

якщо x a 

B=2.5; 

X=4. 

bx 

ln( bx), 

якщо bx 1 

y 

bx 

ln( bx), 

якщо bx 1 

2 

(5x 

1) 

 

y x t 

2 4 

cos 

x tx 

 

at 

y 

at 

2 

2 

bsin( 

t), 


bcos 

t, 


arctgx 

x , якщо x 1, 

 

y ax b 


2 

( 

x 1) 

T=2.2; 

A=2.5;b=0.4; 

A=0.9;b=5; 

54


1. Напишіть програму, яка визначає чи належить точка з координатами х,у прямокутнику з 

координатами х1,х2,у1,у2. 

2. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея максимальне значення із трьох чисел a,b,c. 

3. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея мінімальне значення із трьох чисел a,b,c. 

4. Напишіть програму, яка виводить на екран дисплея суму чисел х,у, якщо х


Тема: О ератор циклів, ринци їх роботи. 

Мета: Навчитись складати циклічні рограми 


Циклом в програмуванні називається повторення одних і тих самих дій. Цикл 

повинен закінчуватись за якої-небудь умови. В мові програмування Pascal є три 

циклічних оператори 

1. FOR —ТО — DO 2.WHILE — DO 3. REPEAT — UNTIL 

4.1Оператор циклу з параметром (FOR—ТО — DO). 

О ератор циклу з араметром ризначений для організації багатократного виконання 

тіла циклу для значень параметра циклу з деякої впорядкованої дискретної множини. 

Оператор повторення з параметром використовують у тих випадках, коли наперед можна 

визначити кількість повторень виконання оператора циклу. 

Оператор циклу з параметром записується у вигляді: 

1. fortodo 

begin 

; ; 

……………… 

; 

end; 

2. for downtodo 

begin 

; ; 

……………… 

; 

end; 

Параметр (лічильник, індекс) — це змінна скалярного (цілого, символьного, логічного або 

перелічувального) типу, крім дійсного. 

Вираз 1 (початковий параметр оператора ) — це деяка константа такого ж самого типу, що 

й параметр оператора . 

Вираз2 (кінцевий параметр оператора ) — це деяка константа такого ж самого типу, що й 

параметр оператора . 

Якщо в тілі оператора повторення з параметром необхідно виконати тільки один оператор , 

то складеного оператора begin ... end використовувати не потрібно. 

fortodo 

; 

О ератор овторення з араметром виконується таким чином: 1. Оператор 

For — to — do. 


for i:=К to М do 

begin 

; ; 

……………… 

;end; 

Параметру циклу і присвоюється початкове значення К. Воно порівнюється з кінцевим 

значенням М. Якщо КМ, то виконання оператора повторення припиняється і виконується наступний після неї 

оператор програми. Якщо під час першого порівняння К і М виявиться що К>М, то тіло 

циклу не виконується жодного разу. 

56

Оператор For — downto— do 


for i:=K downto M do 

begin 

; ; 

……………… 

; 

end; 

Параметру циклу і присвоюється початкове значення К. Воно порівнюється з кінцевим 

значенням М. Якщо К>=М, то виконується тіло оператора повторення. Значення К автоматично 

зменшується на 1 (тобто стає попереднім елементом) і знову порівнюється зі значенням М. 

Якщо під час перевірки отримаємо, що К

Виконується цей о ератор таким чином. Обчислюється значення виразу-мови. Якщо 

умова істинна (приймає значення TRUE), то виконується група операторів (тіло циклу). 

Виконання програми знову повертається до перевірки мови циклу. Якщо умова хибна 

(приймає значення FALSE), то виконується оператор , який знаходиться після оператора 

повторення з передумовою. 

Примітки 

1. Якщо умова у операторі повторення хибна при першій же перевірці, то тіло циклу не 

виконується жодного разу. Умова оператора є умовою входження вцикл. 

2. Умову оператора повторення з передумовою необхідно підбирати таким чином, щоб в 

деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE, інакше виникне ситуація 

"зациклювання" програми. 

3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідність 

збільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити таким 

чином І:=І+1. 

4. Входження в тіло оператора повторення можливе тільки через заголовок 

даного оператора. 

Приклад використання оператора повторення з передумовою 

Задача. Знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до N. ProgramSUMA1; 

var I,N,S: integer; 

begin 

writeln(‘Введіть кількість натуральних чисел’); 

write('N='); readln(N);i:=1;S:=0; 

while I

Приклад використання оператора повторення з післяумовою 

Задача. Знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до N. Program SUMA2; 

var i,N,S:integer; 

begin 

writeln(' Введіть кількість натуральних чисел:'); 

write('N='); readln(N); 

і:=1;S:=0; 

repeat 

S:=S+i; i:=i+1; 

until i>N; 

writeln('S=',S); end. 

Переклад циклічних алгоритмів із навчальної алгоритмічної мови на мову 

програмування 

Скласти програму для знаходження значення к=1,2,3,…, при якому функція стане меншою за а. 

Y Y 

Program PFUNC; 

varK.integer; 

Y,X,A:real; 

begin write('a=');readln(A); 

write('x=');readln(X); 

К:=1;Y:=l; 

while Y/K >= A do 

begin Y:=Y*X/K; К:=К+1; 

end; 

writeIn('Приk=',K,' x=' ,X,' Y


ТЕМА: Програмування циклічних обчислень. 

МЕТА: Навчитись складати та реалізовувати циклічні рограми. 


1.Вивчити можливості мови програмування Паскаль з реалізації оператора повторення: 

а) з передумовою; 

б) з післяумовою; 

в) з параметром. 

2.Відповісти на контрольні питання. 

3.Скласти програми розв'язування задач згідно із завданням. 

4. Виконати дану програму. 

5. Підготувати і використати тести для перевірки правильності функціонування 

програми. 

6.Оформити звіт з практичної роботи. 



1. 1.Використовуючи цикл For обчислити значення функцій: 

2 2 

2 

100 99 ... 

42 

1. f 

6*7*...*22 

4. 10 9 ... 

5 

f 

2 2 

1 * 2 *...*6 

2 

2 2 

2 

5 6 ... 230 

7 8 ... 15 

2. f 

5. f 

8*9*...* 20 

243 242 ...99 

2 2 

2 

100 101 

..136 

7 8 ... 15 

3. f 

6. f 

50*51*...*62 

243 242 ...99 

7.Складіть програму обчислення n! 

8.Напишіть програму, яка вводить N чисел і знаходить добуток від’ємних і суму додатних 

чисел. 

9.Напишіть програму обчислення суми для n доданків 

sinx+sin2x+sin3x+…+sinnx при n=5. 

10. Складіть програму обчислення 25! 

II. Середньої складності 

1. Використовуючи цикл While складіть таблицю значень функції y cos x sin x на 

відрізку [0,2] з кроком h=0.1 

2 

x 2x 

1 

2.Використовуючи цикл While складіть таблицю значень функції y 2sin x 

на 

5 

відрізку [1,20] з кроком h=2. 

2 5,6 

3.Використовуючи цикл While складіть таблицю значень функції y 3,14x 

 

на 

сos2x 

1,3 

відрізку [-2,2] з кроком h=0,5. 

2 

x 8x 

10 

4.Використовуючи цикл While складіть таблицю значень функції y 

на відрізку 

3 

x 9 

[1,20] з кроком h=2. 

60

5.Використовуючи цикл While складіть таблицю значень функції 

відрізку [1,20] з кроком h=2. 

61 

3 2 

6x 

4x 

3x 

5 

y 

на 

3 2 

4x 

x 3 

6.Складіть програму , яка знаходить суму цілих чисел кратних 10 і менших 200. 

7.Складіть програму , яка знаходить суму цілих додатних чисел кратних 4 і менших 100. 

8.Знайти середнє арифметичне число всіх цілих додатних чисел менших 20. 

9.Знайти суму цілих додатних непарних чисел менших 50. 

10. Знайти суму цілих додатних чисел, більших 20, менших 100 і кратних 3. 

III. Підвищеної складності 

1. Напишіть програму обчислення сум і добутків для 100 доданків, що мають вигляд дробу 

і 1 

, де і=1,2,…,100, а n ― дане число. 

і 2 

2. Напишіть програму обчислення сум і добутків для n доданків, що мають вигляд: 

2 3 

n 

sin x sin x sin x ... 

sin x . 

3. Напишіть програму обчислення сум і добутків для n доданків, що мають вигляд x+i, де 

і=1,2,…,n, а x ― дане число. 

4. В ПК вводяться по черзі дані про ріст N учнів класу. Складіть програму визначення 

середнього зросту учнів. 

5. Напишіть програму обчислення сум і добутків для n доданків, що мають вигляд дробу 

(i+1) 2 

,де і=1,2,…,n, а n ― дане число. 

6. Обчисліть значення суми 

S 

7.Знайти суму членів ряду 

1 1 1 

S ... , якщо n=10, a=3. 

2 n 

a a a 

8.Cкласти програму знаходження значення функції: 

1 1 1 1 

Y 1 

... , якщо n=10. 

2 2 2 

2 

2 3 4 n 

9.Cкласти програму обчислення суми членів ряду: 

2 3 

n 

x x x 

Z 1 

x ... 

2! 3! n! 

10.Напишіть програму обчислення добутку: 

а(а- n)(a-2n)…(a-n*n) 

Завдання для самостійного виконання 

1. Вказати значення змінної s після виконання оператора повторення: 

1) s:=3; і:=1; while i

4.Скласти програму знаходження значення функції: 

Y = Cos(l)Cos(2)Cos(3)...Cos(n) , якщо = 10. 

5.Знайти остачу від ділення натурального числа а на натуральне число 

bшляхом послідовного віднімання від числа а числа b. 

Тести 

1. Якщо умова у в операторі повторення while приймає значення False, то тіло циклу: 

а)виконується 1 раз; 

б)не виконується жодного разу; 

в)наступає "зациклення". 

2. Якщо умова у операторі повторення repeat-until приймає значення True, то тіло циклу: а) 

виконується 1 раз; 

б) не виконується жодного разу; 

в) наступає "зациклення". 

3. В яких операторах повторення збільшення (зменшення) лічильника циклу на1 

передбачено: 1)автоматично a) while...do 

2)програмістом 

б) for...to...doв) repeat...until 

4.В якому випадку, при к=3, тіло циклу буде виконуватись: 

1)скінчене число раз 2)жодного разу 3)наступить "зациклення"__ 

a) while k=5 do . в) while k>=3 do 

begin begin begin 

S:=S+k; S:=S+k; S:=S+k; 

k:=k+l k:=k+l k:=k+l 

end; end; end; 

5.В якому випадку, при k=3, тіло циклу буде виконуватись: 

1) скінчене число раз _____ 2)жодного разу 

3)наступить "зациклення" ______ 

a)for i:=k to l0 do S:=S+k; б) for i:=k to 2 do S:=S+k; 

в) for i:=k downto10 do S:=S+k; r) for i:=k downto2 do S:=S+k; 

7. Вказати значення змінної s, яке відповідає результату виконання оператора повторення: 

1)s:=2; i:=0; while i1 do begin s:=s+l/i; i:=i-l end; 

3)s:=l; i:=l; while i=3 do begin s:=s+i; i:=i-l end; ______ 

а)18 6) 2.2 в) 0 r) 5 r) 10 д) 48 

2)s:=5; i:=l; while 

62


Тема:Табличні роцесори їх ризначення та можливості. Поняття ро 

книги, аркуші, рядки, стов ці та клітинки. Форматування даних та виконання 

обчислень 

Мета: Вивчити інтерфейс рограми, основні ринци и роботи 

Методичні вказівки 

Microsoft Excel – програма для роботи з електронними таблицями, створена корпорацією 

Microsoft для Microsoft Windows, Вона надає можливості економіко-статистичних 

розрахунків, графічних інструментів мова макропрограмування VBA (Visual Basic для 

додатків). Microsoft Excel входить до складу Microsoft Office і на сьогоднішній день Excel є 

однією з найбільш популярних програм у світі. Нею користуються ділові люди й учені, 

бухгалтери і журналісти. З її допомогою ведуть різноманітні списки, каталоги і таблиці, 

складають фінансові та статистичні звіти, обраховують дані яких-небудь опитувань і стан 

торговельного підприємства, обробляють результати наукового експерименту, ведуть облік, 

готують презентаційні матеріали. Ярлик Excel найчастіше має вигляд: 

Основна відмінність електронних таблиць від таблиць, які можна будувати в Microsoft 

Word та інших текстових редакторах, полягає в тому, що електронні таблиці оснащені 

можливістю робити обчислення. Адже табличка, яку можна створити у Word – це просто 

спосіб розташування слів і чисел. Excel може обчислювати суми по стовпцях, рядках, або 

будь-яким іншим групам комірок, перемножувати і ділити, брати відсотки; він зуміє 

порахувати середнє арифметичне, дисперсію або строк погашення кредиту. У ньому взагалі 

можна використовувати бПід панелями інструментів Excel за звичаєм знаходиться строка 

формул, а у нижній частині вікна строка стану (див. рис. 1). Щоб вивести або забрати ці 

рядки слід у меню Вид вибирати відповідні пункти: Строка формул або Строка 

состояния. 

адреса 

активної 

комірки 

строка 

формул 

активна 

комірка 

робочі 

аркуші 

строка 

стану 

Файл у Excel називається робочою книгою. Робоча книга складається з робочих 

аркушів, імена яких (Лист1, Лист2, …) виведені на ярликах у нижній частині вікна робочої 

книги. Клікаючи по ярликах, можна переходити від аркуша до аркуша всередині робочої 

книги. 

Робочий аркуш являє собою таблицю, що складається з 16384 стовпців і 1048576 рядків. 

Рядки позначаються цифрами, а стовпці – латинськими літерами А, В, С, ... (або – рядки та 

стовпці позначаються цифрами). Кожна клітинка таблиці має адресу, що складається з імені 

рядку й імені стов ця. Наприклад, якщо комірка знаходиться на перетині другого стовпця 

(В) і другого рядка (2), то вона має адресу В2. 

Одна з комірок таблиці завжди є активною, активна комірка виділяється рамкою. Щоб 

зробити комірку активною, потрібно клікнути на ній мишею. 

63

Для виділення декількох суміжних комірок необхідно встановити покажчик миші на 

одному з вічок, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, розтягнути виділення на 

всю ділянку. Для виділення декількох несуміжних груп комірок слід виділити одну групу, 

натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, виділити інші комірки. 

Щоб виділити цілий стов ець або рядок таблиці, необхідно натиснути мишею на його 

імені. Для виділення декількох аркушів необхідно натиснути Ctrl і, не відпускаючи її, 

натискати на ярликах аркушів. 

Для введення даних у комірку необхідно зробити її активною (клікнути на ній) і ввести 

дані з клавіатури. Дані з'являться у комірці та у строці формул. Для завершення введення 

слід натиснути Enter або одну з клавіш керування курсором. Процес введення даних 

закінчиться й активною буде сусідня комірка. 

Увага! Перед виконання будь-якої команди Microsoft Excel слід завершити роботу з 

коміркою, тобто вийти з режиму введення або редагування. 

Для створення нової робочої книги у меню Файл вибрати команду Создать.. У 

діалоговому вікні, що розкрилося (рис. 2), вибрати шаблон, на основі якого буде створено 

робочу книгу. Звичайні робочі книги створюються на основі шаблону Чистая Книга. Для 

створення робочої книги на основі даного шаблону можна натиснути кнопку або 

комбінацію клавіш Ctrl + N. 

Для відкриття існуючої робочої книги необхідно в меню Файл вибрати команду 

Открыть... або натиснути кнопку 

розкриється діалогове вікно Открытие 

документа. У переліку слід вибрати диск, на якому знаходиться папка з потрібною 

робочою книгою, папку (подвійним натисканням) і саму книгу. За замовчуванням в переліку 

виводяться тільки файли з книгами Microsoft Excel, які мають розширення .xls. 

Для збереження робочої книги необхідно викликати команду Сохранить меню Файл, 

Ctrl + S або натиснути. 

При першому збереженні з'являється діалогове вікно 

Сохранение документа. Далі слід вибрати диск та папку, в якій необхідно зберегти 

книгу. У полі Тип файла – формат, в якому буде збережено книгу – Книга Microsoft Excel. 

У полі Имя файла потрібно ввести ім'я книги й натиснути кнопку Сохранить. 

Для закриття книги необхідно вибрати в меню Файл команду Закрыть або натиснути 

кнопку вікна книги. 

Для завершення роботи з Excel необхідно вибрати Файл Выход або закрити вікно 

програми . 

1. Адресація комірок. Основні дії з комірками 

Кожна комірка має свою назву Al, A2, В10 і т.д. Назву комірки називають її відносною 

адресою. Розглядають: 

> діапазон комірок, тобто набір послідовних комірок, який позначають, наприклад, 

A1:A10 (всі комірки А1,А2,...,А10); 

> об'єднання комірок - А1;С4;В10 (лише вказані комірки); 

> блок комірок - А2.С5 (всі комірки, які утворюють прямокутник з діагоналлю А2 - 

С5). 

Якщо адреса комірки не повинна змінюватись, її вказують із знаком $. Наприклад, $А1 

- не змінюється назва стовпця, В$7 - не змінюється номер рядка, $D$12 - не змінюється і 

назва стовпця, і номер рядка. Таку адресу називають абсолютною. Абсолютну адресу зручно 

задавати, присвоюючи комірці ім'я. Присвоїти активній комірці ім'я можна за допомогою 

команди Вставка Имя Присвоить. Швидким способом присвоєння імені є його 

введення у поле адреси активної комірки в рядку формул, яке завершують натисканням 

клавіші Enter. Ім'я можна присвоїти і цілому діапазону комірок . Створити ім'я можна, 

використавши одну із суміжних з діапазоном комірок: для цього виділяють діапазон разом з 

цією коміркою, виконують команду Вставка Имя Создать і визначають, де саме буде 

розташоване ім'я - зверху, ліворуч, знизу чи праворуч. Відмовитись від імені можна через 

вікно Вставка Имя Создать, в якому виділяють надане комірці ім'я і натискають 

кнопку Удалить. 

Над даними в активній комірці визначені такі основні дії: 

64

заповнення ~ в більшості випадків проводять з клавіатури; 

> виділення - протягують мишею; 

> вилучення - виділяють комірку і натискають клавішу Del або "пробіл"; 

> копіювання - курсор наводять на нижній край рамки (курсор прийме вигляд стрілки) 

і, утримуючи клавішу Ctrl, тягнуть мишею в потрібне місце, або наводять курсор на 

правий нижній кут рамки (курсор прийме вигляд знаку "+ ") і тягнуть мишею (ці 

способи копіювання використовують для сусідніх комірок); 

> переміщення - курсор наводять на нижній край рамки (курсор прийме вигляд 

стрілки) і тягнуть мишею в потрібне місце; 

> редагування та форматування даних в комірці - не відрізняється від аналогічних дій 

в редакторі Word; 

> для форматування всієї таблиці часто використовують опцію 

ФорматАвтоформат або ФорматГраницы.. 

Для виділення всього аркуша треба натиснути клавіші Ctrl+A або активізувати кнопку, 

розміщену у лівому верхньому куті робочого поля. Щоб виділити рядок чи стовпець, 

потрібно клацнути мишею по його номеру чи назві. Виділення діапазону та блоку комірок 

виконують протягуванням миші, а виділення розрізнених комірок (рядків, стовпців) - 

клацанням по них мишею при одночасному натисканні клавіші Ctrl. 

Для копіювання, переміщення та вставляння значень виділеної комірки застосовують 

такі способи: 

> команди головного меню ПравкаВырезать, ПравкаКопировать, 

ПравкаВставить; 

> аналогічні кнопки панелі інструментів; 

> контекстне меню об'єкту. 

2. За овнення таблиці 

В комірку можна вводити текст, число та формулу. Перейти з комірки в комірку можна, 

натиснувши клавіші , , на полі клавіатури, або клацнувши мишкою по потрібній 

комірці. 

Щоб ввести текст необхідно зробити комірку активною і набрати потрібний текст з 

клавіатури. Закінчити введення можна, натиснувши Enter або переходом на іншу комірку. 

Числа вводяться так само, як текст. Розділовим знаком в дробових числах є кома, або 

крапка (в залежності від налаштування). 

Для кожного числа потрібно вказати його формат. Для цього треба увійти в пункт меню 

ФорматЯчейкиЧисло. 

Кожне число в таблиці можна подати в різному форматі (із різною кількістю 

десяткових позицій, незначущих нулів та ін.). 

Вікно Формат ячеек. 

Для зміни формату вмісту комірки необхідно: 

1. виділити потрібні комірки; 

2. вибрати команду Ячейки... з меню Формат; 

3. вибрати закладку Число ; 

4. у переліку Числовые форматы вибрати тип 

формату вмісту клітинок, а в полях праворуч параметри 

формату; 

5. у полі Образец буде відображатися приклад 

вмісту комірки в обраному форматі; 

6. натиснути ОК. 

Ви можете вибрати формати для грошей, дати, часу, 

відсотка, і т.д. Можна також зменшити або збільшити 

кількість десяткових знаків числа (розрядність числа). При роботі з великими числами 

вводять роздільник тисяч (для цього треба виділити потрібні комірки і клацнути по 

піктограмі ) Всі ці опції винесені на піктограмах. Якщо число надто "довге" і не поміщається 

в комірку (на екрані видно набір знаків "####"), то комірку слід розширити. 

65

По замовчуванню текст в комірках вирівнюється по лівому краю комірки, а числа - по 

правому. При потребі (якщо текст треба розмістити в декількох комірках) декілька комірок 

можна об'єднати в одну. Відповідна піктограма виводиться на екран через Сервис 

НастройкаФормат ). 

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з 

математичних операторів, значень, посилань на вічко й імена функцій. Результатом 

виконання формули є деяке нове значення, що міститься в комірці, де знаходиться формула. 

Формула починається зі знаку рівності "=". 

Приклади формул: =(А4 + В8) * С6 =F7 * С14 + B12 

У формулі можна використовувати числа, відносні та абсолютні адреси комірок, імена 

комірок, а також назви функцій. Наприклад: =3+5, -A$1+A5, =СУММ(А1:А10), 

=КОРЕНЬ(Н4). 

Введення формули закінчують натисканням клавіші Enter. В формулах 

використовують знаки: 

• : - діапазон; 

• ; - об'єднання; 

. +,-, *, /, ^, , = - знаки математичних дій. Порядок обчислень визначається 

звичайними математичними законами. 

Потрібні у формулах функції можна знайти за допомогою Мастера функций. 

Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання декількох обчислювальних операцій 

для розв’язання визначеної задачі. Функції в Excel являють собою формули, що мають 

один або декілька аргументів. В якості аргументів вказуються числові значення або адреси 

комірок. 

Наприклад: 

=СУММ(А5:А9) – сума клітинок А5, А6, А7, А8, А9; 

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення вічок G4, G5, G6. 

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад: 

=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2); 

Функції оділяють на рості та складні. До складних належать функції СЧЕТЕСЛИ, 

СУММЕСЛИ, ЕСЛИ. У всі ці функції входить умова, яка має вигляд порівняння, наприклад, 

А10>3, ВЗ=С10. 

Функція СЧЕТЕСЛИ розраховує кількість заповнених комірок у вказаному діапазоні, 

які задовольняють поставлену умову, функція СУММЕСЛИ відшукує комірки, вміст яких 

відповідає умові, а функція ЕСЛИ використовується для перевірки умови стосовно значень 

та формул і вибирає одне із заданих в залежності від виконання чи невиконання умови. 

У самій комірці міститься результат обчислення згідно формули, а формула видна лише 

в стрічці формул (це можна змінити через вікно СервисПараметры). 

Строка формул (рядок формул) має наступний вигляд: 

Поле імені в рядку формул показує адресу чи ім'я 

активної комірки, а поле формул відображає вміст цієї 

комірки, або дію, яку в ній виконують. Знаки в рядку 

формул відповідно означають "вилучити, відмінити", 

"внести в комірку, закінчення набору", "змінити формулу". 

Прапорець у полі імені відкриває перелік функцій, які 

використовуються найбільш часто, а рядок Другие 

функции відкриває вікно Мастер функций. Деякі функції, 

що часто використовуються при роботі з таблицями, 

Майстер функций. наприклад, сумування, винесені у вигляді піктограм . 

Формули можна копіювати з комірки в комірку 

66

"протягуванням" мишею (як вже було описано вище). При копіюванні формул відносні 

адреси комірок змінюються, а абсолютні - ні, тому треба слідкувати за зміною адрес комірок 

і при потребі використовувати абсолютну адресацію. 

Для введення функції у комірку необхідно: 

1. виділити клітинку для формули (один раз клікнути на ній); 

2. викликати Мастер функций за допомогою команди меню Вставка Функция 

або кнопки ; 

3. у діалоговому вікні, що з'явилося , 

вибрати тип функції в переліку Категория і 

потім потрібну функцію в переліку Выберите 

функцию: ; 

4. натиснути кнопку ОК; 

5. у полях Число1, Число2 та ін. 

Рис. 2 Вікно Аргументы функции. 

наступного вікна (рис. 2) ввести аргументи функції 

(числові значення або посилання на вічка); 

6. щоб не вказувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка 

знаходиться праворуч текстового поля Число1, наприклад, і виділити мишею ділянку 

комірок, що містять аргументи функції; 

7. натиснути ОК. 

Вставити в комірку функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки 

1. Що таке ЕТ? 

2. Які задачі дозволяють вирішувати ЕТ? 

За итання для самоконтролю 

3. Чим відрізняється текстовий редактор від електронних таблиць? 

4. Як визначається адреса комірки? 

5. Які типи даних можна збергати в комірках? 

6. З чого починається формула? 

7. Скільки рядочків і стовпчиків є в ЕТ? 

8. Як називається файл, створений в Еxcel? 

9. Які стандартні формули ви знаєте? 

10. Як побудувати діаграму? 

67


Тема: ВВедення і форматування електронних таблиць. 

Мета:Навчитися створювати електронні таблиці та виконувати 

елементарні обчислення. 


Задача. Ви будівельник. Вам потрібно побудувати гараж. Для цього у Вас є 50 000грн., 

на які необхідно купити будівельні матеріали, щоб розпочати будівництво. 

Хід роботи. 

1. Завантажити електронну таблицю Excel ( Пуск Программы Microsoft Excel). 

2.Cтворіть електронну таблицю згідно поданого зразка. 

3. Замість знаків запитання введіть необхідні формули. 

4. Розмістіть числові дані по центру клітинок, а для 50000 встановіть формат комірки 

грошовий. 

5. Додайте ще 4 найменування продукції, яка Вам необхідна для побудови гаража. 

5. На листі 2 створіть ще одну електронну таблицю, яка містить відомості про оцінки 7 

студентів за останній семестр. Причому підрахуйте суму балів по всіх предметах, 

середній бал, виведіть найвищу та найнижчу оцінки за сесію. 

Електронна таблиця буде мати вигляд 

68

A B C D E F G H J 

1 Екзаменаційний аркуш 

2 

3 предмети 

4 Прізвище Матем Хімія ОТ Іноз. 

Сума 

балів 

Серед. 

бал 

Найвижча 

оцінка 

Найни 

жча 

оцінка 

5 Блажков 4 4 4 5 * ** *** **** 

6 Бузяк 4 5 5 4 * ** *** **** 

7 Іванов 5 4 5 5 * ** *** **** 

8 Пилип’юк 5 5 5 4 * ** *** **** 

9 Дорош 2 3 3 3 * ** *** **** 

10 Станко 2 3 2 3 * ** *** **** 

11 Скрипник 5 5 5 5 * ** *** **** 

6. Розмістіть оцінки по центру клітинок, а прізвища по правому краю. 

За допомогою майстра функцій обчисліть суму балів, середній бал, виведіть найвищу та 

найнижчу оцінки за сесію. 

7. За допомогою ФорматГраница побудуйте рамку. 

8. Побудуйте кругову діаграму за значеннями середнього балу студентів. 

9. Побудуйте стовпчату діаграму за значеннями середнього балу студентів. 


1. Як ввести формулу? 

2. Яке розширення мають документи Exсel? 

3. Які функції для обробки даних в Exсel вам відомі? 

4. Як побудувати діаграму в Exсel ? 

69


Тема: Використання формул та функцій, обудова графіків функцій. 

Мета: Навчитись рацювати з формулами та будувати графіки функцій. 


1. Завантажте Excel. Працюємо з аркушем Лист1. 

2. Об’єднайте шість перших клітинок в першому рядку (А1:F1). В отриману комірку 

введіть основний заголовок: Результати виставки- родажу автомобілів Opel о Україні 

у березні 2017 року. 

Якщо текст в один рядок не поміщається, то задаємо для даної комірки Переносить по 

словам... і при потребі збільшуємо висоту рядка, відцентровуємо текст. 

3. Перейдіть до комірок другого рядка і для стовпців зробіть такі заголовки – Місто, Дата, 

Продано автомобілів, Сума, Поку ців, Затрати на ереїзд. 

При потребі задаємо Переносить по словам... і збільшуємо ширину стовпців. 

Відцентровуємо вміст комірок по горизонталі та вертикалі. 

4. У комірки стовпців під заголовком вводимо: 

Стовпець А – Місто – вводимо назви 10-и міст; 

Стовпець В – Дата – вводимо значення від 1 до 30; 

Стовпець С – Продано автомобілів – введіть кількість проданих на Вашу думку 

автомобілів; 

Стовпець D – Сума – введіть суму отриману за продаж автомобілів у кожному місті; 

Стовпець Е – Покупців – введіть кількість покупців у кожному місті; 

Стовпець F – Затрати на переїзд – введіть суми витрат на перевезення. 

При потребі змінюємо ширину стовпців. 

5. Копіюємо всю таблицю, відступаємо два пустих рядочки (13-ий та 14-ий), вибираємо 

комірку А15 і робимо вставку. 

Далі працюємо з копією таблиці (друга таблиця), оригінал (перша таблиця) залишається 

далі без змін. 

6. Застосуємо Автоформат... . 

Виділіть всю таблицю та застосуйте Автоформат: Формат Автоформат... зі 

списку виберіть Классический 3. 

7. Копіюємо другу таблицю, до якої застосували автоформат, знову відступаємо два 

порожніх рядочки (27-ий та 28-ий) і в комірку А29 робимо вставку. 

Всього на аркуші в нас буде вже три таблиці. 

Далі працюємо з третьою таблицею. 

8. Застосуємо окремі формати. 

Стовпець В – Дата – застосувати формат (виділяємо комірки з числовими значеннями під 

заголовком Формат Ячейки... закладка Число вибираємо все форматы і в 

поле тип: вводимо: #__березня) 

(між # та „березня – два нижніх тире). 

Стовпець С – Продано автомобілів – формат Числовой, без знаків після коми. 

Стовпець D – Сума – проставити знак $ та два знаки після коми (числовий формат 

Финансовый, обозначение – $ Английский (США)). 

Стовпець Е – Покупців – формат Общий. 

Стовпець F – Затрати на переїзд – в гривнях та без знаків після коми (формат 

Финансовый). 

9. Збережіть файл під назвою Продаж автомобілів. 

10. Відкрийте Лист2. В комірки А1÷G1 введіть цифри 1, 12, 23, 34, 45, 56, 67. 

Скопіюйте вміст даних комірок. Зробіть дві вставки в комірку А3 та А5 відповідно. 

11. Рахуємо суму. 

a. Встановлюємо курсор ,наприклад, на комірку І1 вводимо знак = Вставка 

Функция... Выберите функцию: СУММ ОК Число1: А1:G1 ОК. В комірці Н1 

70

отримуємо результат сумування вмісту комірок від А1 до G1. 

b. Встановлюємо курсор на комірку, наприклад Н4 вводимо знак = почергово 

клікаємо (на комірці лівою кнопкою миші, на знак + на клавіатурі): А3 + В3 + 

С3 + D3 + E3 + F3 + G3 Enter. 

c. Мишкою виділяємо комірки від А5 до Н5 і на панелі інструментів клікаємо на кнопці 

. 

У всіх трьох комірках значення суми має бути однаковим. 

d. Порахуйте суму (будь-яким способом) для комірок С3, Е1 та Н5. Результат сумування 

повинен знаходитися у комірці В7. 

12. Зробіть розрахунок за формулою: 

А11 = (В3 + А5) * А3 / 2. 

Вибираємо комірку А11, встановлюємо знак = і вводимо саму формулу ( див. рядок 

формул). 

13. Обчислимо середнє значення. 

=СРЗНАЧ(A3:C3;E5;G1) або 

=СРЗНАЧ(A3;B3;C3;E5;G1) 

обчислюємо середнє значення для комірок А3, В3, С3, Е5 і G1.Результат в комірці Е9. 

14. Продемонструйте кожен Лист з таблицями викладачеві. 

15. Перейдіть на лист2 та побудуйте графік функції у=сosx з кроком 0,5 на інтервалі 

2 

; 

2 

 

 

Для побудови графіка функції Y=F(x) скористайтесь майстром діаграм: 

запишіть початкове значення -2π (-6,28); 

виконайте команду Правка За олнить Прогрессия о столбцам 

арифметическая (вкажіть крок та кінцеве значення в залежності від варіанту); 

71

виділіть ВСІ значення функції Y=F(x); 

виберіть тип діаграми «Точечная»; 

заповніть поле «Под иси о Х». 

16. Перейменуйте Лист2 на Графік. 

17. Самостійно побудуйте графік функції (Номер варіанта ― порядковий номер в журналі) 

№ 

п/п 

Функція Інтервал Крок 

1. Y=2sinx-0.5 [-π;3π] 0,4 

2. Y=2x 3 -5 [-5;5] 0.2 

3. Y=cos(3x-1) [-π;2π] 0.3 

4. Y=2x 3 -x 2 +10 [-10;10] 0.5 

5. Y=(x 4 +x 2 )/(x 2 +12.5) [-12;12] 1.0 

6. Y=cos 2 2πx-2sin 3 πx [-2;2] 0.1 

7. Y=5sin 2 πx-3cosπx 4 [-2;2] 0.1 

1 

4 

3 

2 

4 2 

8. Y= х х 

[-4;4] 0.2 

9. Y 2х 

6х 

[-5;5] 0.6 

10. Y=tgx (-π/2;π/2) 0.1 


1. Що таке електронна таблиця? 

2. Які дані можуть міститися в клітинках електронної таблиці? 

3. Що таке адреса клітинки і як її вказати? 

4. Як можна відредагувати вміст клітинки? 

5. Де розташована службова панель таблиці ? Для чого вона використовується? 

6. Опишіть призначення команд головного меню електронної таблиці. 

7. Опишіть принцип побудови графіків в електронних таблицях. 

72


Тема: Створення бази даних в середовищі СКБД. 

Мета: Ознайомитися з інтерфейсм програми та навчитися створювати 

найпростіші бази даних. 


Бази даних (БД) посідають особливе місце поміж інших розділів інформатики з багатьох 

причин. По-перше, сфера їх застосування є найширшою. Практично кожна більш-менш 

серйозна програма зберігає свої дані в базі. БД використовують представники ледь не кожної 

професії (часто, однак, не підозрюючи, що вони працюють саме з базами даних). По-друге, 

бази даних у багатьох інформаційних системах виявляються ключовою ланкою, без 

котрої система просто «розсиплеться».По-третє, на відміну від інших інформаційних 

технологій, реляційні бази даних мають під собою міцний і несуперечливий теоретичний 

фундамент. Організація баз даних – це наука у класичному розумінні цього слова.Розробка 

баз даних – це найпростіший спосіб зазирнути на «внутрішню кухню» програмного 

забезпечення. 

1. Запустити програму для роботи з базами даних Access (Пуск, Программы, Microsoft 

Access). 

2. Створити базу даних під назвою “Ветлікарня_ різвище” (замість прізвища ввести СВОЄ 

прізвище!!!) (Файл, Создать, Новая база данных, вибрати власну папку, ввести ім‘я, ОК). 

3. Створити таблицю “Власник” 

3.1. Таблицы, Создание таблицы в режиме конструктора. 

3.2. Введіть у стовпці Имя поля заголовки таблиці, у комірках стовпця Тип 

данных обрати зі списку необхідні типи. 

3.3. Додати до поля Телефон таблиці “Власник” маску ### - ## - ## для введення даних 

(у Свойствах поля в графі Маска ввода ввести ### - ## - ##). 

3.4. Задати ключове поле (обрати поле Код Власника, ). 

3.5. Зберегти структуру таблиці ( , ДА, ввести ім‘я Власник, ОК). 

3.6. Відкрити таблицю, відредагувати її вигляд (навести курсор на межу поля і з 

натиснутою лівою клавішею мишки збільшити або зменшити розмір). 

3.7. Заповнити і зберегти таблицю “Власник” відповідно до зразка. 

3.8. Подивитись, яку зручність надає використання маски для поля Телефон. 

4. Створити таблицю “Хвороби” за допомогою конструктора та заповнити її відповідно до 

зразка. 

73

5. Створити таблицю “Тварини” за допомогою конструктора та заповнити її 

відповідно до зразка: 

5.1. Створити таблицю Тварини за допомогою конструктора (для 

поля Зображення встановити тип Поле объекта OLI). 

5.2. Присвоїти полю Стать умову на значення “Ч” або “Ж” (обрати 

поле Стать, Условие на значение, ввести Ч or Ж). 

5.3. Для поля Код діагнозу ввести у Властивостях поля значення по замовчуванню 1. 

5.4. Заповнити таблицю Тварини даними відповідно до зразка: 

5.5. Подивитись, що відбувається, якщо в поле Стать ввести будь-яку літеру. 

5.6. Заповнити поле Зображення таблиці “Тварини” (обрати необхідну комірку, Вставка, 

Объект, вкладці Тип объектаобрати Точечный рисунок; у вікно, що відкрилось, скопіювати 

відповідний малюнок із пункту 1, ). 

6. Створити нову таблицю “Щеплення” за до омогою конструктора від овідно до 

зразка: 

7. Додати нове поле КодЩе лення до таблиці “Тварини” та заповнити його за власним 

бажанням, враховуючи запропоновані коди щеплень. 


1. Для чого призначена програма Microsoft Access? 

2. Що таке “реляційні бази даних”? 

3. Яке поле називають ключевим? 

4. Яких типів можуть бути поля? 

5. Що таке “маска введення”? Навіщо її використовуюють? 

6. Навіщо накладати умову на значення поля? Що трапляється, якщо ввести варіанти, 

непередбачені в умові? 

7. Як вставити малюнок у таблицю бази? 

74


Тема: Поняття ро мову НТМL. Основні теги та атрибути. Огляд 

середовища редактора сайтів. Створення сайту Мета: Вивчити інтерфейс 

рограми, основні ринци и роботи 

Тема: Поняття 


Базові конструкції мови HTML 

Основною перевагою та особливістю веб-сторінок є те, що інформація, розміщена на 

них, має вигляд гіпертексту. Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що 

задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та 

гіперпосилань. Ці коди визначені у мові програмування HTML (Hyper Text Markup Language 

— мова гіпертекстової розмітки). Тобто веб-сторінка фактично є документом у форматі 

HTML. Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою. Браузери підтримують 

мову HTML і під час завантаження веб-сторінки читають наявні у ній коди та виконують 

задані за їх допомогою операції (форматують текст, вставляють у нього зображення тощо). 

Таким чином, вигляд сторінки у вікні браузера залежить від того, які коди містяться у її 

документі. 

Поняття тегу 

Коди мови HTML, за допомогою яких розмічають вихідний текст, називають тегами. 

Під час відображення документа в браузері самих тегів не видно, але вони впливають на 

зовнішній вигляд документа. Усі теги починаються із символу < і закінчуються символом > 

— їх називають кутовими дужками. Після відкритої кутової дужки розміщують ключове 

слово, яке вказує на призначення тегу. Регістр у назвах тегів не має значення, хоча загальновживаними 

є великі літери. Приклади тегів HTML: , , , , 

, . 

Зазвичай тег впливає на певний фрагмент документа, наприклад на абзац. У таких 

випадках використовують пару тегів (відкривальний і закривальний). Перший із них задає 

ефект, а другий — припиняє його дію. Закривальний тег починається із символу / (слеш). 

Приклади парних тегів: , , , , 

, . 

Деякі теги задають разовий ефект у місці своєї появи, тоді закривальний тег не 

потрібен. Приклади одинарних тегів: , , , , , 

. 

Якщо між кутовими дужками помилково вказане ключове слово, яке відсутнє в мові 

HTML, то весь тег буде проігноровано. Відкривальні теги можуть містити атрибути, які 

впливають на ефект, створюваний тегом. Атрибути — це додаткові ключові слова, 

відокремлені від основного ключового слова тегу та один від одного символами пробілу. 

Для деяких атрибутів слід задавати значення, яке відділяють від імені атрибута 

символом =. Значення атрибута беруть у лапки, але в багатьох випадках їх можна і не 

ставити. Закривальні теги атрибутів не містять. 

Приклади тегів з атрибутами: 

 

 

 

Для того щоб через деякий час ви або інша людина, яка переглядатиме код HTML, 

могла краще його зрозуміти, у текст вставляють примітки — коментарі. Вони починаються 

зі спеціального тегу . 

Коментар може містити будь-які символи, крім >, а отже, не може включати в себе теги. 

Структура HTML-документа 

HTML-документ складається з основного тексту і тегів розмітки. Фактично це 

звичайний текстовий файл, для створення і редагування якого можна використати будь-який 

текстовий редактор. Зазвичай HTML-документи містяться у файлах із розширенням .htm або 

.html. 

75

Документ HTML має чітко визначену структуру. 

 

 

 

Починається з тегу і закінчується відповідним йому тегом , 

Така пара тегів повідомляє браузеру, що це HTML-документ. 

Містить два розділи — заголовків і тіла документа (розміщуються саме в такому 

порядку). Розділ заголовків помічений тегами і та містить 

Інформацію про документ загалом. Зокрема, він повинен містити в собі теги 

та , між якими розміщено текст, що відображатиметься в 

заголовку вікна браузера. Крім цього, у розділі заголовків може міститися тег 

, призначений для технічного опису документа (це інформація для 

пошукових програм), а також тег для опису стилів (наборів параметрів 

форматування), використаних у документі. 

Сам текст документа міститься в його тілі, яке розташоване між тегами та 

. 

Отже, основну структуру HTML-документа визначають чотири парні теги. Їхня 

наявність передбачена у всіх таких документах; 

 

 

Заголовок документа 

 

Текст, що відображається на екрані 

 

Для того щоб розбити текст на логічні частини, використовують заголовки. Мова 

HTML підтримує шість рівнів заголовків документів. Вони позначені тегами від 

... до .... На екрані ці заголовки відображаються різними шрифтами 

(зазвичай напівжирними). Хоча в мові HTML є теги форматування, які можуть змінювати 

зображення шрифту, користуватися ними для заголовків не рекомендовано. 

Текст, що міститься всередині тегу заголовка, відображатиметься відповідно до його 

рівня. Найвищий рівень має заголовок Н1, найнижчий — Н6. Текст заголовка може бути 

вирівняний по центру, за правим або лівим краєм — для цього використовують атрибут 

ALIGN. Наприклад: Текст заголовка (тут 

символ \ означає можливість вибору між значеннями center, right або left). 

Нижче показано заголовки різних рівнів. 

Для визначення звичайних абзаців у мові HTML використовують теги і . Текст, 

розміщений між ними, власне і буде одним абзацом. При цьому слід пам'ятати, що всі «зайві» 

пропуски між словами і переходи на новий рядок під час відтворення HTML-документа браузер 

76

ігнорує. Коли браузер відтворює веб-сторінки, абзаци відділяються один від одного за допомогою 

відступів. 

У разі переходу на новий рядок без створення абзацу використовується одинарний тег . 

Розділювачами в тексті можуть також бути горизонтальні лінії, які візуально відділяють різні частини 

документа, — їх створюють за допомогою одинарного тегу . 

Кольори та зображення для всього документа і його тла задають за допомогою тегу . 

Він може мати такі атрибути: 

BACKGROUND="URL" — замість URL вказують адресу малюнка, який має бути тлом для 

сторінки; 

BGCOLOR=значення — задає колір, який має бути фоновим для документа; 

ТЕХТ=значення — задає колір тексту; 

LINK=значення — визначає колір гіперпосилань у документі; 

ALINK=значення — задає колір гіперпосилань під час клацання; 

VLINK=значення — задає колір переглянутих гіперпосилань. 

Браузер перетворює текст HTML-документа під час його виведення на екран, тобто ігнорує 

зайві пропуски, символи табуляції, символи кінця рядка, форматує текст відповідно до використаних 

тегів. Проте іноді виникає потреба у тому, щоб помістити в документ відформатований текст, для 

якого браузер повинен зберегти всі пропуски, навіть якщо кілька пропусків розміщені один за одним, 

знаки переносу на інший рядок, табуляції та інші символи форматування. Для цього використовують 

тег TeKCT. Втім, якщо браузер зустріне в такому тексті теги розмітки, вона буде 

відповідним чином застосована. 

Теги форматування тексту 

Текст у HTML-документах форматують за допомогою відповідних тегів. Нижче наведено теги, 

які використовують для форматування символів, та заданий ними ефект. 

 

Окрім цього, можна визначати різні параметри шрифту. Зокрема, за допомогою тегу 

задають гарнітуру (рисунок), розмір і колір шрифту. Цей тег одинарний, діє 

на весь текст, розміщений нижче, і має такі атрибути. 

FACE=''значення'' — гарнітура. Якщо зазначеної гарнітури на комп'ютері користувача 

немає, то текст буде оформлено з використанням гарнітури за умовчанням. В атрибуті FACE 

іноді записують через кому кілька гарнітур, тоді браузер вибирає гарнітури за списком: за 

відсутності першої використовує другу і т. д. Значення атрибута слід подавати в лапках. 

FACE=значення — розмір шрифту (ціле число від 1 до 7). Ш рифти різних 

розмірів мають такий вигляд: 

COLOR=значення — колір шрифту. Як значення кольору можна 

використовувати назви кольорів англійською мовою, такі як red, green, blue тощо, або 

шістнадцяткові значення (записані в шістнадцятковій системі числення), що починаються з 

символу # і послідовно задають червоний, зелений та синій кольори, які мають бути змішані 

для отримання потрібного. Наприклад, #FF0000, #008000, #0000FF тощо. 

Для оформлення сайту зазвичай використовують набір кольорів, який 

називають безпечною палітрою. Він складається з 216 елементів. Особливістю безпечних 

кольорів є те, що вони не змінюються у разі відображення різними браузерами або на різних 

моніторах, тобто ця палітра забезпечує найточнішу передачу на різних моніторах того, що 

задумав веб-дизайнер. Якщо будь-яка з трьох складових шістнадцяткового значення 

77

відрізняється від 00, 33, 66, 99, СС чи FF, то колір не є безпечним. Значення атрибутів SIZE 

та COLOR можна записувати без лапок. 

Гарнітуру, розмір та колір шрифту для фрагмента тексту задають за допомогою тегу 

Текст. Атрибути цього тегу такі самі, як у тегу , 

за винятком атрибута SIZE: його значення зі знаком мінус (або плюс) означає, що розмір 

шрифту буде зменшено (чи збільшено) на відповідну величину відносно заданого за 

умовчанням або у тегу . Значення без знака задає абсолютний розмір шрифту. 

Є й інші теги, які можна застосовувати для зміни параметрів тексту. 

Тєкст — збільшення розміру шрифту. Розмір символів тексту 

збільшується на одиницю відносно поточного рівня. 

Teкст — зменшення розміру шрифту. Розмір символів 

зменшується на одиницю відносно поточного рівня. 

Текст — виділення важливих фрагментів тексту. Текст 

відображатиметься курсивом. 

Teкст — створення перекресленого тексту. Текст буде 

перекреслено горизонтальною лінією. 

ІІ. Нумеровані й марковані списки 

Для подання тексту в структурованому вигляді, коли кожен абзац виділено за 

допомогою позначки або номера, призначені списки. У HTML-документах використовують 

три види списків: 

невпорядкований (маркований); 

упорядкований (нумерований); 

список визначень. 

У невпорядкованому списку для виділення елементів використовуються певні 

позначки (крапки, квадрати тощо). Починається такий список із тегу , а закінчується — 

. Кожний елемент списку починається з тегу . Тег може мати атрибут 

TYPE, який визначає форму позначки. Цей атрибут набуває таких значень: 

disk — зафарбоване коло; 

circle — коло; 

square — маленький чорний квадрат. 

В упорядкованому списку всі елементи пронумеровані. Починається список із тегу 

, а закінчується — . Кожний елемент такого списку також починається з тегу 

. Тег може мати атрибут TYPE, який визначає тип нумерації. Цей атрибут набуває 

таких значень: 

А — велика літера; 

а — мала літера; 

І — велика римська цифра; 

і — мала римська цифра; 

1 — арабська цифра. 

У разі потреби за допомогою атрибута START можна задати відмінний від одиниці 

початковий номер елемента, наприклад , Нумерований список, 

початковий елемент якого позначено латинською літерою Е, яка є п'ятою в алфавіті, 

описують так: 

 

Перший елемент списку 

Другий елемент списку 

Третій елемент списку 

Четвертий елемент списку 

С исок визначень (definition list) порівняно з маркованим або нумерованим має дещо 

складнішу будову. Кожен елемент такого списку складається з двох частин: терміна та його 

визначення. У такий спосіб можуть бути оформлені словники та термінологічні довідники. 

Однак цей тип списку використовують рідко, і тому описувати його докладніше не будемо. 


І. Створіть HTML-документ за допомогою найпростішого текстового 

редактора. 

78

1. Відкрийте текстовий редактор Блокнот (Notepad). 

2. Для створення HTML-документа наберіть такий текст: 

 

 

Купівля\продаж 

 

Торговельні об'єкти Чернівечини 

Супермаркети 

На Чернівечині діє мережа магазинів Інтермаркет. У кожному районі є 

торговельний об'єкт.Одним із таких магазинів став нещодавно відкритий супермаркет 

"АРСЕН". 

Це торговельний центр із багатьма відділами та зручною системою 

обслуговування покупців.Його можна назвати торговельним містечком. 

 

 

3. Збережіть файл на жорсткому диску у створеній заздалегідь папці, назвавши 

його, наприклад, 1.html. Закрийте текстовий редактор. 

4. Запустіть браузер Internet Explorer та відкрийте файл 1.html. Перегляньте 

отриманий результат. 

5. Проаналізуйте, як відтворено веб-сторінку. Якщо потрібно внести зміни, 

виберіть команду Перегляд HTML-коду в меню Вигляд. Збережіть зміни та оновіть вебсторінку 

за допомогою клавіші F5 або кнопки Оновити панелі інструментів. 

ІІ. Розгляньте приклад використання різних типів списків. 

 

Райдуга 

 

 

 

Червоний 

0ранжевий 

Жовтий 

Зелений 

Блакитний 

Синій 

Фioлeтoвий 

 

 

 

ІІ.І.Нумерований список, в якому для позначення елементів використовують малі 

римські цифри 

 

Райдуга 

 

 

 

Червоний 

0ранжевий 

Жoвтий 

Зелений 

Блакитний 

Синій 

Фіолетовий 

 

 

 

79


Тема: Розробка вебсайту. 

Мета: Навчитися створювати веб-сторінку, визначати її структуру, а також 

оформляти символи, абзаци і тло. 


1. Згідно з вибраним варіантом, створіть веб-сторінку, яка на сірому тлі 

міститиме текст, відформатований у вказаний ниже спосіб. 

Варіант 1 

Термін “капітальне будівництво” використовується в двох основних значеннях, 

перше з яких визначає капітальне будівництво як комплексну галузь економіки сфери 

матеріального виробництва, завдання якої - інвестування, відтворення основних фондів, 

перетворення інвестицій в будівельну продукцію. 

Будівельна продукція відмежовується від продукції промисловості, сільського 

господарства, транспорту та інших галузей народного господарства. Будівельна продукція - 

це економічне поняття, яке означає закінчене виробництвом будівництво, підготовлені до 

використання й прийняття в експлуатацію об'єкти виробничого і невиробничого призначення 

(підприємства, будівлі, споруди). 

Будівельна продукція класифікується на види. Видами будівельної продукції є об'єкти 

різних галузей народного господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту, 

зв'язку тощо. Класифікатор будівельної продукції містить понад 1700 її найменувань. 

Різноманітність будівельної продукції залежить від використання великої кількості 

різноманітних матеріалів та призначенням цієї продукції. 

Варіант 2 

Будівництво - це спорудження, реконструкція, переобладнання та інше створення нових 

або перетворення (в тому числі функціональне) існуючих підприємств, споруд і об'єктів. 

Будівництво і реконструкція спеціальна, складна за структурою діяльність здійснюються 

тільки за затвердженими проектами, що мають позитивне висновок державної екологічної 

експертизи в суворій відповідності з діючими екологічними, санітарними, будівельними 

нормами і правилами. 

Українське екологічне законодавство забороняє будівництво та реконструкцію об'єктів 

до затвердження проекту та відведення земельної ділянки в натурі, зміна затвердженого 

проекту або його вартості на шкоду вимогам екологічної безпеки. Отже, вчинення 

перелічених дій являє собою порушення правил охорони навколишнього середовища при 

виробництві будівництва. У вигляді бездіяльності можуть бути: непроведення рекультивації 

земель при підготовці ділянки під об'єкт, неотримання дозволу на будівництво 

архітектурного об'єкта або дозволу власника земельної ділянки, невиконання проектних 

завдань по зведенню очисних споруд і т. 

2. Створіть у текстовому редакторі HTML-сторінку, використовуючи теги, за 

допомогою яких настроюють відповідний до вибраного варіанта вигляд веб-сторінки. 

3. Додати маркований або нумерований список, що складається із термінів тексту. 

4. Додати гіперпосилання на початок сторінки(вгору). 

5. Додати гіперпосилання на сторінку Вікіпедії, що відповідає темі текста. 

6. Збережіть документ у файлі з розширенням .html. 

7. Відкрийте створену веб-сторінку у вікні браузера. 

8. Перегляньте веб-сторінку. У разі виявлення помилок у відтворенні тексту 

відредагуйте HTML-документ. 

9. У висновку опишіть використані теги. 


1. Які теги використовуються для додавання маркованих списків? 

2. Які теги використовуються для додавання списків? 

3. Як створити гіперпосилання? 

4. Як переглянути веб-сторінку? 

5. Які теги використовуються для зміни кольору шрифтту? 

6. Який тег використовується для створення нової сторінки? 

80


Тема: Розробка роекту на основі кількох інформаційних технологій. 

Мета:Навчитися використовувати різні рограми для використання 

оставлених задач . 


Завдання 

Завдання 1. В середовищі MS Word скористатись додатком Clip Gallery, обрати в колекції 

малюнок на свій смак (меню Вставка-Малюнок- Картинки). 

За допомогою буфера обміну скопіювати 

малюнок на аркуш в середовищі Paint, зробити 

кілька копій малюнка, вносячи в кожну копію 

зміни – розмір, колір, відображення. Зберегти 

створений малюнок на Робочому 

столі Мал1.bmp. 

Завдання 2. Створіть малюнок в середовищі 

Paint, в якому присутня симметрія: метелик, глечик, 

обличчя. При створенні малюнка користуйтесь прийомами 

роботи з фрагментом. 

Збережіть малюнок на Робочому столі Мал2.bmp. 

Завдання 3. В середовищі MS Word створити малюнок ПК 

за приведеним зразком. Збережіть малюнок на Робочому 

столі Мал3.doc 

Завдання 4. В середовищі MS Excel обчислити вираз для 

a=2,5 b=, скопіювати вікно MS Excel з результатом в 

документ MS Word, зберегти на Робочому столі Мал4.doc. 

Графічний редактор Paint 

Paint – графічний редактор, що входить в 

комплект додатків OS Windows. Має стандартний 

користувацький інтерфейс. Використовується для 

перегляду, редагування та створення малюнків, 

креслень, ескізів. Основні складові вікна: 

Панель інструментів може бути вимкнена (меню 

Вид), як і палітра. Щоб обрати інструмент, досить 

виконати 1 клік ЛКМ по відповідній кнопці. Для 

деяких інструментів при їх виборі з’являється 

додаткова панель, в якій користувач може визначити 

параметри інструменту: товщину лінії, форму кінчика 

пензля, прозорість виділеного фрагменту. Обираємо 

колір поточного інструменту в палітрі – 1 клік ЛКМ. 

81

Деякі інструменти використовують крім основного кольору ще й додатковий (обираэмо 

правою кнопкою миші). Наприклад, обравши в панелі інструментів прямокутник, в 

додатковій панелі можна уточнити, малювати тільки контур прямокутника основним 

кольором, малювати прямокутник, залитий основним кольором, чи контур основним, а 

заливку додатковим кольором. Щоб обрати додатковий колір – 1 клік ПКМ. Показником 

миші можна змінювати розмір аркуша, що суттєво змінює відповідно розмір файла, в 

якому буде збережений малюнок. 

Іноді користувач має потребу зітерти якісь невдалі, зайві лінії, це можна виконати за 

допомогою інструменту – гумки, але можна і відмінити останні 3 кроки в створеному 

малюнку (меню Правка/отменить). Нескладно зрозуміти прийоми використання 

інструментів: гумка, олівець, заливка, пензлик, прямокутник, коло. Але прийоми 

використання деяких інструментів вимагають пояснень. Наприклад, – багатокутник: 

спочатку затиснувши ЛКМ креслимо одну сторону багатокутника, а потім клацаємо ЛКМ 

на аркуші, визначаючи інші вершини. Коли лінія буде замкнена, можна змінити інструмент, 

або креслити новий багатокутник. З а допомогою інструмента – лінія, можна 

накреслити будь-яку криву. Визначивши цей інструмент, спочатку прямою поєднуємо 

кінці, а потім клацаємо 2-чи в напрямках, в яких хочемо викривити цю лінію. 

Paint дає можливість виділити на малюнку певний фрагмент і виконувати з ним 

такі перетворення: показником миші змінити розмір, перетягти фрагмент. В додатковій 

панелі можна визначити, зробить фрагмент прозорим, чи ні. Фрагмент можна 

копіювати (меню Правка/копіювати, вставити), можна відобразити його зліва-направо, 

згори-вниз, повернути на 90°, 180°, 270° 

82

Висновки 

Даний посібник призначений для студентів І-х курсів. В доступній формі 

викладений теоретичний матеріал, який супроводжується достатньою кількістю 

практичних завдань, що дозволяє отримати повні знання і практичні навички 

при роботі з комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням. Запитання 

для самоперевірки дають змогу перевірити знання і вміння після вивчення 

кожної теми. 

Курс лекцій та практичних робіт з кожної теми розроблений відповідно 

до діючої програми з курсу ”Інформатика”. 

Посібник може використовуватись як для аудиторної так і для 

самостійної роботи студентів. 

83

Список використаної літератури 

1. Й.Я. Ривкінд,Т.І. Лисенко , Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько “Інформатика” 

11 клас, Рекомендовано міністерством освіти і науки України. - Київ, 

«Генеза» 2011,303ст 

2. Й.Я. Ривкінд,Т.І. Лисенко , Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько “Інформатика” 

10 клас. Рекомендовано міністерством освіти і науки України. - Київ, 

«Генеза» 2010,293ст 

3. http://informatuka.at.ua/publ/lekciji 

4. І.Т. Зарецька, А.М, Гуржій О.Ю. Соколов “Інформатика 10-11”. – Київ, 

Навчальна книга 2006, 394ст. 

5. Інформатика 10-11 класи. Частина 1. Алгоритмізація і програмування. 

Я.М. Глинський, Львів- 2012, 258с. 

6. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. “Інформатика” 11 клас 

Київ «Школяр» 2011 



8. Гуржій А.Н., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г. Інформатика (підручник), 

10-11 кл., Факт, Навчальна книга, 2002, 2004,2006. 

9. Білоусова Л.І., Муравко А.С., Олефіренко Н.В. Інформатика. (навчальний 

посібник), 10 -11 клас, Фоліо, 2007. 



84

_інформ_2017

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?