_інформ_2017

Оператори виведення даних
Виведення даних виконується операторами Writeі Writeln. Загальний вигляд
цих операторів:
Write(список змінних); Writeln (cписок змінних);
Наприклад.
Write(X,Y,Z);
Writeln(X); Writeln(Y); Writeln(Z);
У списку перелічуються через кому імена змінних, вирази та текстові константи. Якщо у
списку є вираз, то він попередньо обчислюється, а вже потім результат виводиться на екран.
Наприклад , Write(X,X+Y,Z);
Між операторами Write і Writeln є деяка різниця. Її можна продемонструвати прикладами.
При виконанні вказівки Write значення змінних X,Y,Z будуть виводитися в одному рядку
почергово, так як вони записані.
При виконанні вказівки Writeln значення кожної змінної X,Y,Z будуть виводитися в
окремих рядках. Тобто, після виведення значення змінної Xбуде зроблено перехід у
наступний рядок.
Наприклад.
23 12 8 {Виведення даних з допомогою оператора Write}
23
12 {Виведення даних з допомогою оператора Writeln}
8
23
Для зручності виведення даних12
користуються своєрідними підказками користувача
(текстовими константами). 18
Наприклад.
Writeln('X=',X);Writeln('Y=’,Y); Writeln('Z=',Z);
На екран буде виведено результат: X=23
Y=12
Z=8
Як бачимо з прикладу, текстові константи ('Х=’, 'Y=', 'Z=') або підказки користувача повинні з
двох боків братися в лапки і відділятися від змінної комою.
Для зручності введення даних користуються поєднанням операторів Readі Write.
Наприклад.
Write('Bвeдiть значення X= ');Readln(X);
Write('Bвeдiть значення Y=');Readln(Y);
Write('Введіть значення Z=');Readln(Z);
Загальний вигляд послідовного виконання даних операторів:
Введіть значення X= 23
Введіть значення Y=12
Введіть значення Z= 8
Існує ще один спосіб керуванням виведення інформації. Можна вказати ширину поля для
кожного елемента виведення, форму запису числових значень. Здійснюється це з допомогою
двох цілочисельних величин, які записуються у операторі Write після відповідного елементу
виведення і відділяються від нього і між собою двокрапкою — ":" .
Наприклад.
Write(Xl:3:2,X2:4:l)
Перша величина вказує мінімальну ширину поля, яка відводиться для даного елемента
виведення (для X1 — відводиться 3 позиції, для Х2 — 4 позиції). Якщо елементу
виведення необхідно меншу кількість позицій, то перші незайняті позиції заповнюються
проміжками. Якщо елемент виведення не поміщається у відведене для нього поле, то для
нього буде добавлено стільки позицій, скільки необхідно. Перед дійсними числами записується
щонайменше один проміжок. Друга величина, яка записується після ширини поля,
використовується для запису дійсних чисел (real) і вказує кількість десяткових знаків, які
будуть записуватися після десяткової крапки (X1 — записується з точністю 2 цифр після коми,
39