_інформ_2017

У сучасних комп’ютерах використовуються операційні системи
Windows, Linux, Unix, MacOS, Netware, Palm OS та ін.
Основними складовими операційної системи є:
• базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії
операційної системи набір базових команд, які використовуються для забезпечення обміну
даними між пристроями;
• ядро операційної системи – набір програм, які організовують виконання команд,
розподіляють ресурси між пристроями і програмами, надають розширені можливості по
керуванню пристроями комп’ютера та ін.;
• файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм,
які забезпечують роботу з цією структурою. Як правило, операційна система може
працювати з кількома файловими системами;
• драйвери пристроїв (англ. driver – водій, керуючий пристроєм) –
програми, які забезпечують обмін даними між операційною системою і конкретною моделлю
пристрою;
• інтерфейс користувача (англ. interface – засоби узгодження) –
сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС.
Найпершою ОС є MS DOS, яка була створена у 1981р. За інтерфейсом це є неграфічна
ОС та однозадачна ОС, тобто користувач може запускати на виконання тільки 1 завдання.
Відповідно 1 завдання завантажується до пам’яті. Після виконання завдання його програма
вивантажується з пам’яті, і користувач переходить до наступного завдання. Система MS
DOS не може перемикатися на інше завдання не закінчивши попереднього. Дана ОС
розроблена фірмою Microsoft і призначалася для перших IBM PC. Після завантаження ОС
MS DOS ми побачимо чорний екран, на якому розміщене повідомлення ОС А:\___ або
С:\____. У рядок, що з’являється за запрошенням, користувач, користувач вводить команди,
тому цей рядок називається командним. Після появи ОС MS DOS комп’ютери стали
відносно простими і доступними для спеціалістів. Але починаючому користувачу важко
було працювати з MS DOS, йому доводилось запам’ятовувати велику кількість команд, при
найменшій помилці в наборі команди, вона не спрацьовувала і її потрібно було знову
набирати. Видавалися різні версії даної ОС. Компанія Microsoft зрозуміла, що ОС MS DOS
не має майбутнього. І тому, випустивши у 1994р. версію MS DOS 6.22, вона відмовилась від
дальшого розвитку цього напрямку.
ІІ. Інструментальна система ― це комплекс програмних засобів, призначених для створення
нових програм(C++, Delphi, Visual Basic, Turbo Pascal, Fortran тощо)
ІІІ. Прикладні програми(Текстовий редактор Microsoft Word, Електронні таблиці
Microsoft Excel, Бази даних Microsoft Access, Проектувальні програми AutoCad, ArchiCad,
Графічні програми Paint,Photoshop, Corel Draw тощо)
Ім’я файла, каталога, специфікація.
Логічно пов’язана інформація може бути збережена на диску у вигляді файла. Отже,
файл – це сукупність інформації, яка записана на диску і має своє ім’я. Кожен файл має
ім’я, що складається з назви, яку обирає сам користувач, та розширення, яке може
долучити програма, в середовищі якої створюється інформація, але може бути визначене і
користувачем. Назва та розширення розділяються крапкою. Залежно від операційної
системи назва та розширення – це конструкції, що утворюються за певними правилами: в
MS DOS назва може містити до 8 символів, серед яких можуть бути латинські літери та
цифри та кілька символів. Розширення складається з 3х латинських літер. Наприклад:
triton.exe, gann23.ari, zirn2_uh.sys. OC Windows дозволяє в назві використовувати будьякі
літери та символи, також дозволяється створювати довгі назви, але не більше ніж 256
символів. Наприклад : Відомість гр. A-1-06.xls, Лекції з інформатики.doc, Мій
Портрет.bmp.
13