You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
УДК 477.41:93:084]<br />
Б 64<br />
Автор висловлює щиру вдячність краєзнавцю м. Вишгорода В. В. Литвиненку за надані матеріали.<br />
Керівник проекту — Р. В. Бобренко<br />
Укладач — Юрій Бірюков<br />
Титульний редактор — М. М. Брагарник<br />
Художник-ілюстратор — Т. М. Бірюкова<br />
Комп’ютерна верстка — Д. Г. Бірюков<br />
Сучасні фотографії — Ю. Бірюков, А. Г. Бірюков, М. М. Брагарник<br />
Бірюков Юрій<br />
Б 64 ВИШГОРОД КРІЗЬ ВІХИ СТОЛІТЬ: Фотоальбом / Юрій Бірюков. — Київ : Університет «Україна», 2018. — 60с. : 89 іл.<br />
ISBN …<br />
Фотоальбом дає можливість шанувальникам історичних міст Київщини ознайомитися з давнім містом Вишгородом,<br />
літописна згадка про який відноситься до часів Київської Русі. Цей фотоальбом допоможе читачеві порівняти минуле і сучасне<br />
Вишгорода.<br />
УДК 477.41:93:084]<br />
ISBN … © Бірюков Ю., 2018
ЗМІСТ<br />
Вступ .................................................................................................................................................................................................. 4<br />
1. Розділ «Минуле»<br />
1.1. З історії Вишгорода ................................................................................................................................................... 8<br />
1.2. Археологічні розкопки у садибі храма Бориса і Гліба у 1934-1937 роках ............................... 14<br />
1.3. Гончарний центр у Вишгороді .......................................................................................................................... 21<br />
1.4. Межигірський монастирь .................................................................................................................................... 23<br />
1.5. Вироби Межигірської фаянсової фабрики ................................................................................................. 27<br />
1.6. Межигірський мистецько-керамічний технікум .................................................................................... 29<br />
1.7. Вишгород останньої чверті ХІХ ̶ першої половини ХХ ст.. ................................................................ 31<br />
2. Розділ «Сучасне»<br />
2.1 Будівництво Київської ГЕС ................................................................................................................................. 41<br />
2.2 Краєвиди сучасного Вишгорода ....................................................................................................................... 45
ВСТУП<br />
Вишгород… При згадуванні цього міста пересічний українець, який хоч трохи пам’ятає історію України,<br />
відразу уявляє собі давньоруське місто, сучасника стародавнього Києва. Не дивлячись на офіційну думку, яка<br />
спирається на перше літописне згадування Вишгорода під 946 роком, дослідники та історики-аматори проводили<br />
і проводять розвідки, що свідчать про більш древнє походження Вишгорода. Вважають, що Вишгород як місто<br />
оформився набагато раніше Києва і, принаймні у 10-му столітті, на момент будівництва храму Бориса і Гліба, у місті<br />
мешкало приблизно 12 тисяч жителів, були розвинуті ремесла: виготовляли металеві, гончарні вироби, ювелірні<br />
прикраси, працювали зодчі, лодейщики, були майстерні з деревообробки, цегляні майстерні, поширене косторізне<br />
ремесло, також розвинене хліборобство тощо. Цікаво, що власне храм на честь Бориса і Гліба, один з перших<br />
кам’яних храмів Стародавньої Русі, було збудовано не в Києві, а у Вишгороді, і був він надзвичайно вишуканої<br />
архітектурної форми, а також вражав розмірами. Свого часу він був найбільшим храмом Стародавньої Русі.<br />
Городище Вишгорода, розташоване на вишині, на площі приблизно 120 гектарів, було оточене кількома рядами<br />
захисних споруд. Тобто, Вишгород був самостійним окремим містом. До речі, він згадується у літописах як Ольжин<br />
град, тобто місто княгині Ольги, а Київ став стольним градом лише за часів князя Володимира.<br />
Проведені у 1934-1937 роках Інститутом історії матеріальної культури (тепер Інститут археології НАН<br />
України) розкопки на садибі храму Бориса і Гліба, а також сучасні археологічні дослідження Вишгорода<br />
підтвердили існування древнього міста високої ремісничої культури, наявність решток великого кам’яного храму,<br />
залишків складних оборонних споруд.<br />
Як часто буває в історії, велике місто або велика країна («великий» у розумінні його внеску в історичний<br />
процес), раптово може перетворитися на звичайне поселення чи звичайну країну. Така доля не минула і велике<br />
місто Вишгород, що припинив своє існування як град в період татаро-монгольської навали. Місто було спустошене,<br />
зруйноване, його жителі загинули, попали у полон, решта залишила місто. Вважають, що з часом у Вишгород<br />
повернулося всього декілька родин корінних вишгородців, але місто не відродилося, а стало невеликим селом.<br />
Протягом віків Вишгород відроджувався, знову був не раз зруйнований, брав героїчну участь у Куренівському<br />
4
повстанні проти більшовицької влади 1919 року, пережив німецьку окупацію часів ІІ Світової війни у 1941-1943<br />
роках.<br />
І знову, уже технічний прогрес змінив Вишгород. На початку 60-х років було вирішено побудувати<br />
гідроелектростанцію на Дніпрі в районі Вишгорода. Чи добре це було для древнього міста є великим питанням.<br />
Відомо, що будівництву ГЕС передувало знищення багатьох сіл навкруги Вишгорода, що стало причиною<br />
переселення багатьох сімей з місцевостей, де споконвіку проживали їхні предки, зруйновано хати, господарства,<br />
зруйновано історію. Звичайно, це змінило природу, довкілля. Також приїхало багато будівельників з різних<br />
куточків тодішнього Радянського Союзу, для яких Вишгород був просто черговим будівельним майданчиком.<br />
Багато з них взагалі не уявляли, що працюють на території древнього міста.<br />
Отже, з одного боку Вишгород перетворився знову на місто, тепер уже районного масштабу. З іншого, це<br />
сприяло забудові території, унеможливлювало проведення археологічних досліджень (розкопок), суттєво змінило<br />
ландшафт міста.<br />
Час іде, корінне населення Вишгорода перемішалося з людьми, що приїхали з інших регіонів. Урбанізація не<br />
оминула і Вишгород. Його, як і Київ забудовують новими, сучасними багатоповерховими будинками,<br />
супермаркетами. Та навіть і корінні мешканці приватного сектору намагаються не відставати від часу, більшість<br />
будинків реконструйовано на сучасний лад, збереглися лише поодинокі хатки. Мешканці сучасного Вишгорода,<br />
особливо молодь хоче жити у комфортабельному житлі, користуватися благами цивілізації. Це нормально і<br />
зрозуміло. Важливо лише те, щоб вони не забували історію свого старого і сучасного, унікального міста Вишгорода.<br />
5
Макет стародавнього Вишгорода, Х ст.<br />
6
7
Святі великомученики князі Борис і Гліб, убиті своїм братом<br />
Святополком і поховані у Вишгороді в храмі, зведеному на їх<br />
честь<br />
Макет храму Бориса і Гліба, ХII ст.<br />
8
Свята княгиня Ольга, чиє життя було тісно<br />
пов’язане з Вишгородом<br />
Святий князь Ярослав Мудрий, який обрав Вишгород своєю<br />
резиденцією. За літописом він помер 20 лютого 1054 року і<br />
спочатку був похований у Вишгороді<br />
9
Фрагмент мапи XV ст., на якому позначений<br />
Вишгород<br />
Фрагмент плану околиць Києва із зазначенням<br />
Вишгорода<br />
10
Малюнок Т. Шевченка «Вишгород» виконано як<br />
начерк — графічно і легко. Пейзажний ракурс був<br />
вибраний художником для того, щоб показати<br />
стрімку динаміку Дніпра з двома човнами на<br />
першому плані, піщану косу—острів посередині ріки,<br />
стрімке русло під горою—дитинцем на якій<br />
височить триверха дерев’яна Борисоглібська церква,<br />
а за нею — Межигірські гори.<br />
Церква Святих Бориса і Гліба, 1744р.<br />
Акварель Де ля Фліза, 1854 р.<br />
11
Храм Бориса і Гліба у Вишгороді,<br />
приблизно 1934 р.<br />
Вхід до садиби храму Бориса і Гліба<br />
12
У 1934 р. науковці Інституту історії матеріальної<br />
культури (тепер Інститут археології НАН України)<br />
розпочали масштабне наукове вивчення берегів<br />
Дніпра аж до Чорнобиля, в тому числі й давнього<br />
Вишгорода<br />
Співробітникам археологічної експедиції у<br />
розкопках допомагали місцеві жителі<br />
13
14 <br />
Місце розкопок на садибі храму Бориса і Гліба
Місце розкопок на схилах Вишгорода<br />
біля Дніпра<br />
Рештка непошкодженого культурного<br />
шару виявлено між обвалами, зсувами та<br />
ярами<br />
15
Місцеві жителі на археологічних розкопках<br />
у Вишгороді<br />
Ділянки розкопок проводились на різних рівнях<br />
залягання культурного пласту ґрунту<br />
16
Знайдені при розкопках фундаменти стародавніх<br />
будівель<br />
Розкриті при розкопках стародавні житла з<br />
ємностями для зберігання зерна<br />
17
Знайдений при археологічних розкопках<br />
артефакт у вигляді фігурної металевої<br />
деталі<br />
Старовинний гончарний виріб (глечик),знайдений під час<br />
розкопок<br />
18
Фундамент стародавньої будівлі, можливо першого,<br />
давньоруського храму Бориса і Гліба<br />
Розкопане археологами стародавнє поховання<br />
19
Гончарний центр у Вишгороді. Павільйон,<br />
збудований для зберігання горна, знайденого на<br />
території Вишгорода<br />
Єдиний оригінальний горн у Вишгороді<br />
20
Гончарний центр у Вишгороді. Зразки<br />
реконструйованих гончарних виробів та<br />
Фрагменти керамічного посуду, знайденого на території<br />
міста під час археологічних розвідок<br />
21
Межигірський монастир, церква Петра і Павла<br />
Церква Петра і Павла у Межигір’ї.<br />
Малюнок Т. Г. Шевченка, олівець.<br />
1843р.<br />
22
Монастирські будівлі оригінальної архітектури на<br />
території Межигірського монастиря<br />
Межигі’я. Братський корпус монастиря<br />
23
Іконостас церкви Преображення Господнього.<br />
Межигірський монастир<br />
Іконостас церкви Петра і Павла.<br />
Межигірський монастир<br />
24
Пристань під горою біля Межигірського монастиря<br />
Скупчення човнів біля Межигірського монастиря,<br />
можливо люди приїхали на релігійне свято. 1883р.<br />
25
26 <br />
Зразки художніх виробів Межигірської<br />
фаянсової фабрики
Оригінальні декоративні блюда виробництва Межигірської<br />
фаянсової фабрики були відомі у світі<br />
27
Межигірський мистецько-керамічний технікум,<br />
створений у 1928 р.<br />
Студенти технікуму за роботою<br />
28
Творча атмосфера у майстерні технікуму<br />
Оригінальні вироби студентів мистецько-керамічного<br />
технікуму<br />
29
Краєвид на Вишгород з<br />
боку Дніпра<br />
Причал у Вишгороді, 1883 р.<br />
30
Переправа через р. Дніпро в районі Вишгорода за<br />
часів Першої світової війни<br />
Кінний диліжанс Київ—Вишгород—Чернігів—<br />
Москва… У м. Вишгороді диліжанс проходив по<br />
мосту через р. Дніпро<br />
31
Млин на Дніпрі<br />
Розлив Дніпра біля Вишгорода навесні<br />
32
Краєвиди Дніпра зі схилів Вишгорода<br />
Одна з вулиць старого Вишгорода<br />
33
Учителі та учні земської школи, 1905 р.<br />
Земська школа у Вишгороді. Початок ХХ ст.<br />
34
Перша кам’яна будівля Вишгорода – будинок<br />
«Клюкви». Початок XX ст.<br />
Будинок для квартир вчителів<br />
35
Вишгород. На горі можна бачити руїни<br />
Церкви Бориса і Гліба, зруйнованої у 1943 р.<br />
під час ІІ Світової війни<br />
Типова забудова Вишгорода<br />
першої половини ХХ ст.<br />
36
Будівля сільради Вишгорода<br />
Будівля клубу у Вишгороді<br />
37
Будівля стайні або ферми<br />
Пасіка колгоспу «Новий шлях» у Вишгороді<br />
38
роді<br />
Геодезична зйомка місцевості перед<br />
будівництвом Київської ГЕС<br />
Початок будівництва Київської ГЕС. 1960 р.<br />
40
Геодезична зйомка місцевості перед<br />
будівництвом Київської ГЕС<br />
Початок будівництва Київської ГЕС. 1960 р.<br />
41
42 <br />
Будівельники проводять роботи з перекриття<br />
русла Дніпра
Тимчасове житло будівельників Київської ГЕС –<br />
брандвахта<br />
Зведення турбінного блоку Київської ГЕС<br />
43
Київську ГЕС експлуатують з 1964 р.<br />
10 вересня 1964 р. відкрито судноплавний шлюз<br />
Київської ГЕС<br />
44
Пам’ятний знак на в’їзді у м. Вишгород<br />
Вулиця Набережна, траса<br />
45
Місто Вишгород зустрічає гостей новобудовами<br />
Панорама приватного сектора навесні зачаровує<br />
46
47 <br />
Відновлений храм Бориса і Гліба виглядає чудово і<br />
взимку і влітку
Один з нових храмів м. Вишгорода – собор<br />
Вишгородської Богородиці<br />
Церква Святого Володимира споруджена<br />
у 1994-2006 рр.<br />
48
Центральний вхід до школи<br />
Зберіглася будівля першої школи Вишгорода<br />
49
Зберігся і будинок для квартир вчителів по<br />
вулиці Шкільній, 29<br />
Перша кам’яна будівля м. Вишгорода– будинок<br />
«Клюкви», що багато років для різних поколінь<br />
учнів був початковою школою. Тепер тут<br />
знаходиться бібліотека Історичного музею<br />
50
Середня школа №1, побудова будівельниками<br />
Київської ГЕС у 1963 р.<br />
Вишгородська районна гімназія «Інтелект<br />
51
Громадський центр м. Вишгорода на початку<br />
60-х років<br />
Громадський центр м. Вишгорода сьогодні<br />
52
Забудова житлових масивів 60-х років<br />
Забудова житлових масивів 70-х років<br />
53
Забудова житлових масивів 90-х років<br />
Новобудови м. Вишгорода<br />
54
Новий житловий масив «Чотири карати»<br />
Завод «Карат», який спеціалізується на<br />
випуску ліфтового обладнання<br />
55
Старі оселі м. Вишгорода ще у використанні.<br />
Деякі з них мають ділянки землі для господарства<br />
56
Київська ГЕС, шлюз<br />
Київська<br />
ГЕС, турбінний блок. Знімок з квадракоптера<br />
57
Панорама греблі Київської ГЕС<br />
Пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС<br />
58
Краєвид Київського водосховища<br />
Улюблене місце відпочинку жителів<br />
Вишгорода - парк на Набережній<br />
59
Краєвид Дніпра з вулиці Набережної<br />
Мальовничі околиці Вишгорода<br />
60
Науково – популярне видання<br />
Бірюков Юрій<br />
ВИШГОРОД<br />
КРІЗЬ ВІХИ СТОЛІТЬ<br />
Фотоальбом<br />
Підписано до друку 29.05.18. Формат 60х84/8.<br />
Папір – крейдований. Гарнітури: «Cambria»,«Izhitsa», «Kalypsa»<br />
Друк офсетний. Ум. друк. арк. 5,8. Обл. вид. арк. 6,4. Тираж 1 пр. Зам.№1.<br />
Видавництво «Університет “Україна”»,<br />
м. Київ, вул. Львівська, 23<br />
Тел. (044)592-13-49<br />
Свідоцтво про Державну реєстрацію ДК №405 від 06.04.01 р.
Change language