Експрес №68

ВАШ ПЕРСОНАЛЬНИЙ ПРИМІРНИК — ВІЗЬМІТЬ ІЗ СОБОЮ

info.uz.ua

ЗАХИЩАЄМОСЬ І НЕ ПАНІКУЄМО

№ 5 (68) 2020 Р.

КУЛЬТРАДА

Чекаємо: Спортивний мотив

По завершенню карантину в країні обов’язково

завітайте до кінотеатру на спортивну

драму «Пульс».

На створення стрічки авторів надихнула

реальна історія української легкоатлетки,

паралімпійської чемпіонки Оксани

Ботурчук.

Дівчинка змалечку займається спортом

і впевненими кроками йде до своєї мрії —

потрапити на олімпіаду. Але через автокатастрофу

вона майже втрачає зір... У тому,

що героїня здолає всі іспити і візьме медаль,

не останню роль зіграють віра, любов та…

Про інші складові дівочої мотивації зможете

дізнатися лише після прем’єри.

Серіалимо: Вогонь і дружба

Шоуманимо: Два дрони і Антон

Щонеділі о 10:45 на каналі «1+1» виходитиме

нове тревел-шоу «Великі випуски з

Антоном Птушкіним».

Антон — мандрівник, який об’їздив чи не

весь світ. Історії своїх пригод він фільмує за

допомогою двох дронів і трьох камер. Після

цього ділиться враженнями і спостереженнями

на власному каналі. По телебаченню буде

показано сім епізодів — про Австралію, Нову

Зеландію, Канаду, Японію, Ісландію, Дубаї та

Фарерські острови. Це ті сюжети, які набрали

найбільше переглядів на ютуб.

МАГІСТРАЛЬ EXPRESS

«Усюди жевріють пожежі» —

екранізація однойменного

бестселера Селест Інґ (однієї з

найкращих книг 2017 р.).

За сюжетом, долі двох жінок

із різних світів несподівано

перетинаються. У житті однієї є

все, чим зазвичай вимірюється

успіх і благополуччя, а в іншої —

творчість і свобода. Поєднали

їх діти та пожежі, що того року

охопили містечко. Чим може

закінчитися історія про жіночу

дружбу, особливо коли героїням

доводиться обирати між материнством

та мораллю…

Читаємо:

Радість для Лінчеманів

Фанати Девіда Лінча можуть стрибати до

стелі: в українському перекладі виходить

автобіографія наймістичного режисера під

назвою «Кімната снів».

Свого часу не всі до кінця зрозуміли, хто

ж «убив Лору Палмер» та чим, насправді, є

сови «які не те, чим вони здаються». Відтак

завдяки цій книзі є шанс, якщо не знайти

відповідь на ці питання, то, принаймні,

дізнатися, які життєві події сформували

парадоксальне світосприйняття митця.

А ще — про стосунки режисера з жінками

та за яких обставин його зацікавила людська

тінь…

Марія ЮРІЄВА

3

ЦІКАВІ СТАНЦІЇ

Маленькі ворота для великих подій

КОПИЧИНЦІ

У Копичинці залізниця «прийшла» з будівництвом

лінії Станіслав (сучасний Івано-

Франківськ)—Гусятин у 1884 р. Через 10 років

добудували колію на Тернопіль, і з тих пір

станція стала вузловою. Того ж року відкрили

великий двоповерховий вокзал. Він виконаний

у класичному для цієї місцевості стилі, з

характерними ризалітами, кам’яною кладкою,

делікатними дерев’яними деталями та навісом.

Цей стиль подібний до стилю житлових будинків,

які зустрічаються в усій Австро-Угорщині.

Тоді ж було побудовано і невелике паровозне

депо, яке збереглось до наших днів, але використовується

за іншим призначенням.

ВАСИЛІВКА

У 1874 р. під час будівництва Лозово-Севастопольської залізниці

з’явилася станція Василівка, названа від селища, де вона й розташована.

У 1898 р. станцію разом із селищем перейменували в Попово

на честь генерала Василя Попова, який володів тут землями. Сучасну

назву станція отримала вже після війни, у 1956 р. Вона відображає

історичну назву місцевості — Таврія.

Того ж року був побудований і сучасний вокзал. Його фасад прикрашений

низкою арок, які підтримують масивні колони. На жаль,

історичний вокзал не зберігся, він був зруйнований під час Другої світової

війни. А поруч із вокзалом розташована інша пам’ятка — музейзаповідник

«Садиба Попова», яку можна побачити, проїжджаючи

поїздом з боку Запоріжжя.

ГНІВАНЬ

У невеликому містечку Гнівань, що недалеко від

Вінниці, залізницю побудували в 1870 р.

Після революції, у 1919-му, поблизу станції проходили

бої між військами УНР з більшовиками.

У 1942 р. зі станції Гнівань відправляли «добровольців»

на роботу в Німеччину, на пероні грав

духовий оркестр.

Оригінальна будівля вокзалу не збереглася, бо

була повністю зруйнована під час Другої світової

війни. На цьому місці в 1946 р. був побудований

сучасний вокзал, облицьований гранітом.

Більше інформації про залізничні станції — на

instagram.com/ukrainianrailways

4 МАГІСТРАЛЬ EXPRESS

БЮРО ЗНАХІДОК

Слідами макбука

Нещодавно пасажир Денис Жаткін залишив відгук про роботу

Укрзалізниці на фейсбуці. Чоловік так зачитався книгою

Юваля Харарі, що забув забрати свій ноутбук. Наша кореспондентка

знайшла турботливого стюарда, який швидко віддав

пропажу. Як виявилося, того тижня працівники повернули ще

один загублений макбук. Про цікаві та дорогі знахідки — далі.

Zhatkin Dennis

РОЗШУК ЧЕРЕЗ

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

В середині лютого стюарди після

обходу вагонів принесли інструкторці

поїзних бригад Оксані Калашніковій

макбук. «У документах я так і записала,

що ноутбук лежав на підлозі, тож незрозуміло,

на якому місці сидів його власник»,

— розповідає жінка. Наприкінці

робочого дня Оксана згадала про залишений

ґаджет й увімкнула пристрій. На

екрані висвітилась інформація, що він

був загублений, і номер, за яким можна

зателефонувати. Як виявилося, власник

проживає у Дніпрі. Домовилися, що

вранці стюарди передадуть техніку поїздом.

Пасажир написав Оксані повідомлення,

що отримав пропажу, і запитав,

як може віддячити. Жінка відмовилася

від матеріальних винагород, сказала,

що можна залишити відгук на офіційній

сторінці Української залізничної швидкісної

компанії у фейсбуці.

Оксана Калашнікова працює тут із

дня заснування, тобто вже вісім років.

Починала техніком з обліку управління

обслуговування пасажирів у поїздах,

а останні два роки обіймає посаду

інструктора поїзних бригад і координує

роботу стюардів. Розповідає, що

пасажири залишають у поїзді дуже

багато речей: парасольки, зарядні

пристрої, вартісну техніку, валізи з

одягом, пакети документів і гроші.

Кожної зміни стюарди приносять їй

щонайменше одну—дві речі. Коли ми

спілкувалися з жінкою, вона саме

поверталася з нічної зміни електричкою

додому у Фастів. Розповіла, що

цього разу пасажир забув невелику

сумку з одягом. Зателефонував на

гарячу лінію Укрзалізниці, дзвінок

спрямували до них — і речі відразу

повернули.

Зазвичай, коли стюарди знаходять

щось дороге, насамперед намагаються

відшукати власників через соціальні

мережі. Речі можуть лежати на підлозі,

тож важко визначити, кому вони

належать. У такому разі їх передають до

камери схову забутих речей на станції

Дарниця, де вони зберігаються деякий

час. Пані Оксана каже, що нерідко

пасажири можуть схаменутись і через

пів року після пропажі, бо були,


БЮРО ЗНАХІДОК

приміром, за кордоном. Наразі у працівників

зберігається ID-картка дівчини,

котра перебуває поза межами України.

Вона забере її, коли повернеться.

ВЕЛИКІ ГРОШІ

ТА ВЕСІЛЬНА СУКНЯ

«Найкурйозніший випадок на моїй зміні

стався приблизно півтора року тому, —

розповідає Оксана Калашнікова. —

Старший стюард обходив вагон і знайшов

барсетку, всередині якої були велика

сума американських доларів та фунтів

стерлінгів, пакет документів на виїзд у

Велику Британію, квитки на літак, страховка.

Згідно з документами, це були

люди старшого покоління. Найцікавіше,

що вони навіть не почали шукати забуті

речі. Гучномовцем на вокзалі станції

Київ-Пасажирський багато разів оголошували

про знахідку, але ніхто по неї

так і не прийшов. У барсетці стюарди

знайшли візитівку. Зателефонували знайомим

цих людей, знайомі — власникам,

і лише потім останні прийшли забрати

пропажу. Були дуже задоволені, що ніхто

не взяв ані копійки».

Окрім того, якось у поїзді, що прийшов

із Перемишля, знайшли весільну

сукню. Пані Оксана розповідає, що вона

була напрочуд гарна, і працівники вирішили

не здавати її на склад, бо там одяг

міг припасти пилом або пошкодитися.

Ще тиждень милувалися весільним

вбранням в офісі, доки власниця його

не забрала.

НОУТБУК У КИШЕНІ

Стюард Святослав Білоненко в

середині минулого місяця оглядав після

зміни вагон № 7 поїзда Покровськ—

Київ. «У кишені навпроти місця № 54,

де зазвичай лежить «The Express

Магістраль», я знайшов макбук, —

розповідає він. — Разом зі старшим

стюардом склали акт забутих речей.

Вирішили шукати чоловіка за реєстром

квитків. За ім’ям і прізвищем я знайшов

його у фейсбуці, згадав обличчя, бо

перед цим перевіряв проїзний документ.

Вирішив написати йому, щоб той не

хвилювався, адже річ дорога. Натомість

той відреагував напрочуд спокійно, ніби

й не помітив пропажі. Сказав, що це

справді його макбук і може довести,

адже знає пароль та має коробку від


Святослав Білоненко працює стюардом понад рік

ґаджета. Ввечері чоловік прийшов до

депо і забрав ноутбук».

Святослав працює тут понад рік,

але раніше не знаходив цінних речей.

Найцікавіше, що на його зміні забували

пасажири, — це герб України, вирізьблений

із дерева, розміром приблизно

50х50 см. Хлопець віддав його до камери

схову забутих речей, та не знає, чи

знайшовся власник.

Цікавлюся в інструкторки поїзних

бригад Оксани Калашнікової, чи потрібно,

на її думку, винагороджувати стюардів

за те, що повертають такі дорогі

знахідки. «Працювати для людей — це

пріоритет нашої компанії, — відповідає

вона. — За це не треба винагороджувати.

Тим паче, що це їхній обов’язок.

Кожна людина може щось забути, і я

рада, що в нас працюють такі молоді

люди. Вони виявляють чесність та людяність

у подібних ситуаціях. Слова вдячності

від клієнтів — найвища нагорода

за нашу роботу».

Ілона МИРОНЕНКО

7

ГОЛОВНА ТЕМА

Здорова подорож

Топова тема у світових ЗМІ — коронавірус. Аби не допустити

випадків поширення в Україні, Укрзалізниця розробила оперативний

план заходів. Основні тези цього документа, розміщені

на офіційній сторінці компанії у фейсбуці, викликали широке

обговорення, а також багато запитань щодо того, кому і як

будуть видавати придбані індивідуальні методи захисту.

Станом на початок березня 2020 р.

Укрзалізниця закупила 10 тис. респіраторів,

250 пачок оглядових рукавичок,

1 тис. 20 захисних окулярів, а також

антисептики для рук, дезінфекційні

засоби і халати. Низка вокзалів

обладнана необхідним устаткуванням

і майном для тимчасової ізоляції

хворих. Про те, наскільки ці заходи

ефективні та що слід зробити надалі,

розповів кандидат медичних наук,

провідний фахівець з якості відділу

маркетингу філії «Центр охорони

здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Михайло

СТРЕЛЬНИКОВ.

— Михайле Олександровичу, що

робили залізничні медики, коли

виникла загроза епідемії коронавірусу

у світі?

— Перша нарада з цього приводу

відбулася 5 лютого. На неї запросили

експертів-епідеміологів і з’ясували, яких

заходів ми можемо вжити. Почали розробляти

проєкти внутрішніх наказів, які

стосуються медичних працівників.

Пізніше неодноразово обговорювали

і погоджували алгоритми дій у разі

виявлення випадку підозри на коронавірус.

Також адаптували рекомендації

ВООЗ для працівників, які не є медичним

персоналом: провідників, стюардів,

начальників поїздів. Розробили

рекомендації для тих, хто може зустріти

потенційних хворих. У них зазначено,

звідки можуть приїхати ці люди

(сьогодні географія вже розширилася),

клінічні ознаки, на які варто звернути

увагу, як діяти, якщо це сталось у

вагоні під час слідування поїзда або на

вокзалі. Причетні знають, куди та як

передати інформацію, куди спрямувати

людину, де може бути проведене клінічне

обстеження, щоб підтвердити чи

спростувати діагноз.

Триває інформаційно-просвітницька

кампанія для пасажирів. Проведені

перемовини з Червоним Хрестом. Вони

надали макети плакатів з рекомендаціями

ВООЗ, які ми роздрукували та

розповсюдили на вокзалах й у вагонах

поїздів. Проводимо тренінги для персоналу,

щоб відпрацювати алгоритм дій

у разі виявлення особи з підозрою на

коронавірус.

— Розкажіть, будь ласка, кому

були видані засоби індивідуального

захисту і як вони працюють?

— У медицині є поняття осіб першого

контакту і другого контакту. Наразі

провідники є саме тими людьми, які

безпосередньо можуть зустрітися з

людиною, в якої підозрюють коронавірус.

Тож насамперед усім необхідним

забезпечили їх. Подбали і про медичних

працівників.

Закуплені респіратори — це засоби

індивідуального захисту з вугільним

фільтром, які щільно облягають обличчя

та захищають від зараження, на відміну

від медичної маски. За нашими рекомендаціями

медичну маску бажано видавати

людині, яка хворіє, щоб вона не розповсюджувала

крапельну інфекцію, а не

тим, хто боїться заразитися. Пластикові

окуляри захищають органи зору від

потрапляння вірусу повітряно-крапельним

шляхом. Якщо шкірні покриви людини,

котра контактувала з хворим, цілі, то

після миття рук віруси загинуть. Та найбезпечніше

в цьому контексті використовувати

медичні рукавички, адже провідник

може контактувати з речами, яких

торкався хворий. Також їх легше дезінфікувати.

Закуплені антисептики для рук

і дезінфектори для обробки коридорів

вагонів, купе, столиків і санвузлів.


Наскільки небезпечний?

1 Точних даних поки що немає. Але

смертність від нього в епіцентрі спалаху

— китайській провінції Хубей — становить

приблизно 2 %. Від сезонного

грипу зазвичай помирає менш ніж 1 %.

Під час спалаху коронавірусу SARS у

2002—2003 рр. цей показник становив

понад 10 %. Захворіти на новий штам

може будь-яка людина, тому варто

дотримуватися заходів профілактики.

Однак небезпечний не сам вірус, а

можливі ускладнення, зокрема тяжка

пневмонія. Медики знають, як її лікувати,

тому важливо вчасно звернутися

по кваліфіковану допомогу.

Найбільше ризикують люди

похилого віку й ті, хто має

хронічні захворювання,

наприклад діабет або

проблеми із серцевосудинною

системою.

Відомо, що багато

з тих, хто помер

від COVID-19, мали

слабке здоров’я.

Вакцина існує?

2 Поки ні, але над

нею працюють. На

зустрічі в Женеві

ВООЗ назвала пошук

і розробку лікарських

засобів та вакцин одним

із пріоритетних напрямів

досліджень нового коронавірусу.

Вчені з Імперського коледжу

Лондона заявили про те, що розробили

вакцину від COVID-19. Її вже почали

тестувати на мишах. Вчені планують

закінчити роботу й отримати готову до

використання вакцину до кінця року.

Американська біотехнологічна компанія

Moderna 24 лютого 2020 р. заявила

про те, що створила першу потенційну

вакцину від коронавірусу. Її відправили

до Національного інституту здоров’я

США для проведення випробувань на

людях. У дослідженні візьмуть участь


Найпоширеніші питання

та відповіді про штам вірусу COVID-19

20—25 дорослих здорових осіб, а

почнеться воно у квітні. Перших результатів

варто очікувати у липні—серпні.

Чи є ймовірність, що хвороба

3 пошириться в Україні?

Україна не належить до країн із

низьким рівнем медичної допомоги.

Лікарі знають, що і як робити. Важливо

пам’ятати, що багато хворих на

COVID-19 успішно одужують, а також

дбати про себе: дотримуватися рекомендацій

ВООЗ, стежити за якістю сну,

бути фізично активними, раціонально

харчуватися та контролювати хронічні

захворювання у ремісії.

Як продіагностуватися при

4 підозрі на інфікування?

Ще наприкінці лютого ВООЗ передала

до України 30 наборів реагентів

для тестування на COVID-19. Кожний

набір для тест-системи містить 3 тис.

реакцій. Цієї кількості (за інформацією

Центру громадського здоров’я МОЗ

України) має вистачити для проведення

тестування понад 950 осіб. Діагностику

здійснюватимуть винятково у випадках,

що відповідають епідеміо логічному

та клінічному визначенню хвороби,

зазначених у рекомендаціях ВООЗ.

Тестування проводитиме вірусологічна

референс-лабораторія Центру

громадського здоров’я МОЗ України.

Купити тест-систему для самостійного

користування наразі неможливо.

Від моменту отримання зразка

лабораторією в середньому

необхідно п’ять—сім годин

робочого часу для визначення

результату.

Чи безпечно

5 отримувати

посилки з Китаю?

Неможливо заразитися

новим коронавірусом

через

посилку. ВООЗ не

рекомендує жодних

обмежень щодо

торгівлі та переміщення

товарів з

Китаю. Доставка таких

поштових відправлень до

Піднебесної та звідти здійснюється

у штатному режимі.

Чи передається вірус 2019-

6 nCoV через фрукти?

Справді, поширювалася інформація

про небезпеку бананів. Але немає

жодних даних, котрі пов’язували б з

ними новий коронавірус. Фрукти —

непридатне середовище для тривалого

виживання вірусу. Ймовірність того,

що він зможе існувати поза організмом

більше двох діб, зводиться майже

до нуля.

Ілона МИРОНЕНКО


9


Захист у китайському стилі

Лікарі переконані, що чим вища температура довкілля — тим

менше шансів у коронавірусу розповсюджуватися. Так це чи ні,

покаже час. Правило ж «попереджений — значить, озброєний»

ніхто не відміняв. Ми дізнавалися, як захищаються від вірусу в

Китаї — країні, де він з’явився. Наразі статистика захворюваності

там іде на спад.

ЩОДЕННІ ПРАВИЛА

1Повернувшись додому, перше, що

треба зробити, — помити руки. Потім

зняти верхній одяг і ще раз провести

цю просту процедуру. Вірус добре змивається

з рук, тому їх треба мити долонями

донизу. Після миття слід обробити

антисептиком.

Верхній одяг рекомендують прибирати

на балкон — під променями

2

сонця вірус гине. Найкраще мати два

комплекти верхнього одягу, щоб один

висів на балконі й дезінфікувався, а в

другому ви виходили.

3Не варто у вуличному взутті ходити

по квартирі. Якщо у вашій родині так

прийнято — саме час, щоби переглянути

домашні звички.

Взуття можна обприскати антисептиком

чи спиртом. Деякі китайці роблять

знезаражувальний килимок — обробляють

його спиртом чи антисептиком, а

після повернення додому залишають на

ньому взуття. Можна зробити розчин на

основі звичайної хлорки чи білизни.

4Вірус не просочується під шкіру, але,

якщо на ній є якісь порізи чи ранки,

через них він може потрапити в організм.

Тому всі пошкодження потрібно заливати

медичним клеєм, звичайний пластир не

підходить. Також намагайтеся не виходити

з дому після того, як зробили манікюр,

вищипали брови чи поголилися.

5Догляд за волоссям. Не варто мити

голову частіше, ніж ви звикли, але,

якщо контактували з хворим чи підозрюєте

це, — краще таки вимити волосся

зайвий раз.

6Не користуйтеся ліфтом. Це закритий

простір, у якому віруси можуть жити

довго. Якщо ж варіантів немає, то натискайте

на кнопки за допомогою серветок

чи зубочисток. І не залишайте їх у ліфті —



Як не заразитися коронавірусом COVID-19

Кашляти і чхати в згин ліктя чи серветку.

В останньому випадку її слід відразу викинути в

контейнер для сміття, а руки вимити чи обробити

засобом зі спиртом

Бути обережними на ринках, де продаються живі

тварини та сирі продукти тваринного походження. Якщо

чогось торкнулися, мийте руки чи обробляйте засобами

зі спиртом, не торкайтеся зіпсованих продуктів

Уникати натовпу та намагатися не

підходити до людей ближче ніж на метр,

особливо якщо вони чхають, кашляють чи

у них температура

Не торкатися очей, носа і рота

У разі симптомів ГРВІ, якщо ви не були

в Китаї, дотримуватися правил гігієни й

етикету кашлю

Їсти тільки ті тваринні продукти,

що пройшли необхідну

термообробку

Регулярно мити руки

з милом та/або

знезаражувати їх за

допомогою спиртовмісних

засобів

Стежити за своїм

здоров’ям, у разі

температури, кашлю чи

проблем із диханням

звертатися до лікаря

Способи, які НЕ захищають від COVID-19

Трав’яні чаї

Ультрафіолет

Вітамін С

Часник

Щеплення від пневмокока

та гемофільної палички типу В

Антибіотики

Сольовий розчин

для промивання носа


за собою слід прибирати незалежно від

епідеміологічної ситуації в країні.

7Машина. Частіше обробляйте всі її

поверхні антисептиком, також залишайте

на 10—15 хвилин відчиненими

вікна та двері, щоб автівка провітрилася,

а ймовірні носії інфекції загинули.

8Оселя. Житло потрібно добре провітрювати:

відчиняйте вікна не менш

ніж на пів години двічі—тричі на день.

Регулярно мийте підлогу з дезінфікуючим

засобом.

9Дезінфекція. Все, що потрапляє у

ваше житло, повинно дезінфікуватися.

Наприклад, варто регулярно протирати

смартфони та телефони, якими ви користуєтесь

на вулиці. Коли щось замовляєте

в іншому місті чи країні, то найкращий

варіант доставки — бокси, в які складатимуть

ваші посилки. Так ви ні з ким не

будете контактувати. Коробку одразу

викидайте, а свою покупку дезінфікуйте.

Продукти. Все, що можливо, мийте

10 у гарячій воді з милом. Наприклад,

пачки з соком чи молоком, пакет з хлібом,

герметичні пакети з печивом тощо.

З овочів та фруктів (вже помитих) зрізайте

шкурку. Обирайте для вживання ті

продукти, які можна термічно обробити:

зварити або запекти.

ЯК ОБРАТИ ДЕЗІНФІКУЮЧИЙ

ЗАСІБ?

Він має бути таким, щоб деактивував

білок. Якщо у продажу немає, можна

замінити на автомобільний омивач для

скла, у складі якого є ізопропиловий

спирт. Для шкіри та продуктів його

використовувати не можна, а от для

дезінфекції підлоги — саме те.

МАСКИ І ОКУЛЯРИ

Стосовно того, які саме маски захищають

оточуючих від вашої хвороби (адже

тим, хто не захворів, вони точно не потрібні),

точаться суперечки. Одні говорять, що

маски мають бути як мінімум чотиришаровими.

Інші кажуть, що обирати слід тільки

з HEPA-фільтрами. Найдоречніші ж професійні

маски зі змінними картриджами,

які призначені для роботи з аерозолями,

фарбами, лаками тощо.

Якщо ви носите окуляри, то надягати

маску може бути дуже незручно, адже

скельця страшенно запотівають. Тому

в Китаї рекомендують тримати перед

губами шматочок серветки, який забиратиме

на себе вологу.

А ЯК У ТРАНСПОРТІ?

Краплі коронавірусу великі за масою

та об’ємом, тому дуже швидко осідають

на поверхні. Тож, якщо інфікована

людина чхає, то в зоні ризику тільки

ті, до кого долітають важкі частинки.

Відтак у Китаї постійно нагадують: необхідно

дотримуватися дистанції від інших

1,5—2 м. Вірус дуже добре приліплюється

до шорсткої поверхні, тому «підхопити»

його з твідового пальта набагато

важче, ніж зі сталевого поручня чи

пластику. Шансів захворіти на коронавірус

у літаку набагато менше, оскільки

повітря там постійно фільтрується.

Якщо поруч хтось чхає, убезпечити

себе можна, відійшовши на декілька

метрів, а якщо це неможливо — то хоча

би просто заплющити очі, аби захистити

більш сприйнятливу до вірусів слизову.

Аліна ЧЕМЕРИЧЕНКО

11

ДОЗВІЛЛЯ

Що робити

під час

карантину

Нині, коли часу не вистачає

ні на що, крім роботи,

нарешті з’явився момент,

аби приділити увагу собі

та рідним, побути вдома

і зробити те, до чого

роками не доходили руки.

Пропонуємо цікаві заняття

на час вимушеної

відпустки.

ДІАФІЛЬМИ

Якщо у вас зберігся апарат та кілька

плівок із казками, можна створити

справжнє диво. Завісити вікна, увімкнути

проєктор і роздивлятися мерехтливі

малюнки, читати трохи розпливчасті

рядки та обмінюватися враженнями.

Також якщо спроєктувати зображення на

рівну поверхню та підкласти аркуш паперу

— можна перемалювати персонажів.

ГОТУВАННЯ

Можна приготувати те, на що давно

не вистачало сил і часу: багатошарові

торти, цікавинки з народної кухні, надзвичайні

рецепти від культових шефкухарів.

Завдяки цьому можна не лише

навчитися чомусь новому та за ощадити

на ресторанах, а й розширити смакові

вподобання.

ЗАПАСИ

Подбайте про майбутнє та приготуйте

напівфабрикати на час, коли повернетеся

до звичайної метушні. Повна

морозилка домашніх пельменів чи вареників

— це смачно та поживно. А їхнє

ліплення — процес, що цілком можна

порівняти з медитацією.

ПОРОБКИ

Найбільше від сидіння у чотирьох

стінах страждає малеча, якій нікуди

подіти безкінечну енергію, тож саме

час втілити в життя ідеї спільних

поробок. Разом можна робити що

завгодно: проводити хімічні досліди у

ванній, створювати слоників із ватних

паличок, шити м’які іграшки зі старих

шкарпеток і ліпити з пластиліну. Це

дешево та просто, розвиває дрібну

моторику, а дитина надовго запам’ятає

години, проведені разом із батьками.

НАСТІЛЬНІ ІГРИ

За час карантину в Китаї продажі

настільних ігор зросли в десятки разів.

І не дивно, адже в нашому цифровому

світі це чудова можливість відволіктися

від ґаджетів і весело провести час

разом. Варіантів безліч: детективні,

творчі, логічні, на швидкість реакції чи

довготривалі й медитативні.

ПРИБИРАННЯ

Настав ідеальний час для генерального

прибирання. Можна використо-


ДОЗВІЛЛЯ

виготовляти симпатичних курчат або

плести кошик.

РУКОДІЛЛЯ

Згадайте заняття, що ними захоплювалися

раніше, та поверніться до

улюблених хобі: дістаньте напівзабутий

набір для вишивання чи недороблену

мікросхему. Така діяльність заспокоює,

відволікає та допомагає зібрати думки

докупи.

СПОРТ

Сидіти вдома і багато їсти — шкідливо

для здоров’я та фігури. Карантин —

час звикати до спортивного стилю

життя і стрункості. Тож діставайте

килимок, вдягайте спортивну форму та

присвятіть хоча б пів години на день

фізичним вправам. Дуже скоро виробиться

корисна звичка, і ви не зможете

обходитися без спорту.

МАЛЮВАННЯ

Навіть якщо вершина вашої творчості

— намалювати чоловічка з рисочок,

все одно беріться за пензлі та фарби,

обирайте картину за номерами чи цікаву

перемальовку. Створення картини

допоможе відчути себе митцем, спокійно

сприймати помилки та естетично

розвиватися.

вувати будь-яку методику: радикальну,

як у японки Кон Марі, чи поступову, як

у «Флай Леді». Перебрати речі, випрати,

позбутися зайвого, вичистити від

бруду найпотаємніші куточки. Також

можна пересадити квіти, зробити мінімальний

ремонт, зручно переставити

меблі та забити нарешті той самий

цвях у стіну.

КНИГИ ТА ВІДЕО

На карантині можна без поспіху перечитати

всі детективи або книги із саморозвитку,

які так довго відкладали. Те ж

стосується і численних серіалів, пропущених

через брак часу.


НАВЧАННЯ

Зараз є всі варіанти навчатися, не

виходячи з дому: безліч відеолекцій,

вебінарів та семінарів. Може, варто

стерти пил з підручника з англійської

чи розпочати вчити мову програмування?

ПІДГОТОВКА ДО СВЯТА

Роздивляючись дизайнерські

журнали, багатьом дуже хочеться

тематично прикрасити будинок.

Наприклад, уже зараз створюйте

великодній декор. Починайте пророщувати

травичку в яєчній шкаралупі,

Вірусотворчість

Як будь-яка популярна

тема, епідемія спровокувала

безліч творчих ідей.

Тепер черги вишикувалися

не лише за антисептиками і

масками для обличчя, а й за

коронавірусними сувенірами.

Найпопулярнішими стали футболки

з різноманітними написами,

передусім тими з них,

які рекомендують утриматися

від рукопотискання чи стверджують

«Я пережив коронавірус-2020».

Також у продажу можна знайти

наліпки та прикраси, які

зображують головного винуватця

новинних заголовків.

Аліна ЧЕМЕРИЧЕНКО

13

?

@asi_mikovich

Як живе інфраструктурна муза країни

На сторінці української Instagram-блогерки Ані Мінюкової за

гарними та іноді трошки провокативними фото можна й не

помітити, яку важливу соціальну місію виконує ця тендітна

дівчина. Ніжними світлинами в стилі ню та фотосесіями на

напівзруйнованих мостах вона привертає увагу до інфраструктурних

проблем країни. В ексклюзивному інтерв’ю вона розповіла

про улюбленого фотографа і сонце в потязі.

— Ваша сторінка в інстаграмі

стала популярною після парі з

мером Дніпра Борисом Філатовим?

— Так. Історія розпочалася з оновлення

моста у Дніпрі. Знаєте, як це

трапляється… Починають робити

ремонт, позиціонують його як капітальний,

а насправді виконується

косметичний. Те, що забезпечується

поточний ремонт, звісно, чудово, але

також необхідно капітально оновлювати

аварійні балки й опори. Як

фахівець (Аня — працює інженеромпроектувальником

в одній з проєктних

організацій, — прим. ред.) я не змогла

залишитись осторонь. Своїм викликом

я хотіла привернути увагу не лише

до інфраструктурних проблем, а й до

того, що життя — це не шоу і до деяких

речей варто ставитися більш серйозно.

Проблема з мостами є не лише у

Дніпрі. Багато мостів та шляхопроводів

мають великий термін експлуатації,

збудовані за старими нормами та під

інші навантаження. Вони перебувають

у незадовільному стані й потребують

реконструкції та ремонту.

— Як так сталося, що вас назвали

інфраструктурною музою?

— Сьогодні вже екс, а тоді ще

міністр інфраструктури Володимир

Омелян на якийсь допис про мене

залишив коментар: «Тепер Укравтодор

може змінити свою риторику, що в

них немає чарівної палички, аби відбудувати

усі дороги за ніч» — і назвав

мене інфраструктурною музою. Спільні

знайомі стали жартувати, що тепер цей

рядок можна зафіксувати в резюме.

Поки що додала його лише до опису

своєї інстаграм-сторінки. Хочу, щоб

інфраструктура України була сучасною,

зручною, красивою, і це бажання не зі

сфери фантастики. Україна — там, де

є дороги, мости, залізниця, аеропорти.

Відкрити країну самим собі та світу


ІНТЕРВ’Ю

можливо лише за наявності сучасної

транспортної логістики.

— Маєте дуже гарні світлини.

Хто їх робить?

— У Дніпрі є вельми талановитий

майстер — Давид Дубницький.

Фотограф з яскраво впізнаваним стилем,

який у своїх роботах візуалізує

мрії мільйонів людей. М’яка, напівприкрита

еротика, емоційність світлин і

невибагливість сюжетів не залишають

нікого байдужим. Мої найпопулярніші

фото зроблені саме ним.

— Хто ви передусім — модель чи

інженер? Яка сфера вам подобається

більше і чому?

— За освітою та професією я інженер.

Моделлю себе не вважаю, зйомки

— це просто хобі. Отримую задоволення

від роботи з талановитими

фотографами, від результату, коли бачу

готову світлину. Я сприймаю жіноче тіло

як мистецький витвір і не бачу нічого

поганого у красивих фотографіях, зроблених

зі смаком та ідеєю. Дуже шкода,

що в сучасному світі все знецінюється й

вульгаризується.

— Мені здається, що інженер —

не дуже популярна професія серед

дівчат. Чому обрали таку спеціальність?

— У школі я дуже любила математику

та креслення. Зрозуміла, що навчатися

лише заради отримання «корочки»

про вищу освіту — нецікаво. Я ж хотіла

потім і працювати у тій сфері, яку оберу.

Так і вийшло.

Є цитата, що «мости — найдобріший

винахід людства. Вони завжди

з’єднують». Спеціальність мостовика,

безперечно, цікава, доволі складна й

затребувана. Достатньо подивитися

на карту нашої країни, щоб зрозуміти,

як у нас ще мало доріг, а жоден шлях

не обходиться без мостів. І саме від

інженерів залежить, чи будуть вони

надійними, довговічними та сучасними

архітектурними порудами.

— Хотіли б працювати на залізниці?

— Мені здається, що романтика

залізниці знайома всім. Хтось просто

очікував моменту, коли знову кудись

їхатиме під перестук коліс, хтось

навіть хотів бути машиністом або провідником.

Я не виняток. Провідницею


не стала, але до пропозицій відкрита:

якщо буде цікавий проєкт,

залюбки візьму участь. Я закінчила

Дніпровський національний університет

залізничного транспорту, і тема мого

диплома звучить так: «Залізобетонні

прогонові будови під залізницею із

зовнішнім армуванням».

— Які інфраструктурні проблеми,

крім стану мостів, потребують особливої

уваги?

— Із 1 квітня 2019 р. в Україні набрали

чинності нові Державні будівельні

норми, спрямовані на створення

комфортних умов для людей з інвалідністю.

Згідно з ними, забудовники

мають забезпечувати безбар’єрний

доступ для осіб з порушеннями опорно-рухового

апарату, зору, слуху,

розумової діяльності тощо. Наразі в

Україні приблизно 3 млн людей з інвалідністю.

З них 80 % — працездатні

й активні, однак реалізувати себе

сповна не можуть, допоки простір

для них не стане реально доступним.

Йдеться не лише про транспорт чи

інфраструктуру, а й про громадські

заклади, житлові будинки, навіть просто

вулиці. «Точкова» реконструкція

тротуарів з укладанням тактильної

плитки не має особливого сенсу. Це

повинен бути повноцінний маршрут, а

не окрема дільниця. Так само встановлення

ліфтів і підйомників марне, поки

вони будуть закриті для користування

з метою збереження елементів від крадіжок.

До слова, зараз у державних

установах активно просувають застосунок

ConnectPro для осіб із вадами

слуху. Це чудова ініціатива, адже проблеми

в дорозі однакові для всіх, але

вирішити їх таким людям складніше

через відсутність інформації мовою

жестів.

— У вас є хобі? Я бачила на

багатьох світлинах, що займаєтеся

гімнастикою, їздите верхи…

— Довгий час я професійно займалася

кінним спортом — конкуром. Хоча

зараз і змінилися пріоритети, але час на

це намагаюся знаходити. Також полюбляю

грати у великий теніс.

— А подорожувати?

— Часто їжджу поїздом. Деякі люди

скаржаться: мовляв, те не так, це погано…

Насправді важливо тільки те, що

відчуваєш у конкретний момент. Коли

їдеш туди, де на тебе чекає щось хороше,

у компанії близьких людей — все

одно, ти зараз у СВ, в Інтерсіті, або

на боковій полиці у плацкарті… Адже

яскраві промені сонця у передчутті

хорошого дня пробуджують усіх однаково

лагідно.

Олена ЛОСЬ

15

ГОСПОДИНЯ

Вода,

борошно

та пара

Вареники й пельмені ніколи

не набриднуть, бо для них

існує безліч варіантів начинки.

До того ж і тісто можна

приготувати різними способами.

Ми підібрали найкращі

рецепти та дізналися секрети

швидкого приготування

цих страв.

ДЛЯ ВАРЕНИКІВ

Традиційне тісто на вареники готується

з борошна, води, солі та яєць.

Замість води використовують також

молоко або кефір, інколи додають до

нього яйце.

Борошно перед приготуванням слід

обов’язково просіяти, щоб наситити

його киснем, а тісто потрібно добре

вимісити щонайменше хвилин 10 та дати

йому «відпочити» з пів години, так воно

стане еластичнішим. Для цього сформуйте

тісто в кулю, накрийте рушником

із натуральної тканини і залиште при

кімнатній температурі. Приступаючи

безпосередньо до ліплення вареників,

ще раз легенько вимісіть тісто руками.

У запасі треба мати склянку-дві борошна,

щоб притрушувати робочу поверхню.

Секрет смачних вареників також і в

начинці. Овочеве, м’ясне, ягідне і фруктове

наповнення можуть перетворити

вареник на ситну закуску або ж десерт.

Це можуть бути і солоні начинки з картоплі,

капусти, грибів, м’яса, печінки,

і солодкі — з вишень, полуниці та яблук.

Із сиру можна зробити як солоне, так

і солодке наповнення.

Приготування

— У начинку з ягід для згущення соку

покладіть крохмаль, а в сирну (щоб текстура

була гладкою) — яйце.

— У картоплю для пікантності можна

покласти часник, цибулю, свіжу зелень

і приправити спеціями. Важливо, щоб

начинка була ледь теплою.

Вареники закладаються в киплячу

підсолену воду і варяться після спливання

не більше 5 хв.

ПІСНЕ

Саме зараз, коли триває Великий

піст, дуже хочеться чогось смачного,

тож радимо приготувати пісні вареники

з картоплею.

Інгредієнти:

3 склянки борошна, 1 склянка холодної

води, дрібка солі.


В охолодженій воді розчиніть сіль.

Борошно просійте в миску. Зробіть у

ньому ямку і потроху вливайте воду,

помішуючи ложкою. Потім руками на

дошці чи столі інтенсивно вимісіть

не туге тісто, підсипаючи борошно.

Накрийте серветкою і залиште на

20 хв, щоб «відпочило». Після чого ще

раз вимісіть руками і починайте ліпити

вареники.

ІЗ КАРТОПЛЕЮ


500 г картоплі, 1 велика цибулина,

сіль, перець за смаком, олія для

засмажки.

Приготування начинки і засмажки.

Картоплю почистіть, наріжте великими

шматочками та відваріть у воді до

готовності. Потім злийте воду і зробіть

пюре. Цибулю дрібно поріжте і пасеруйте

на олії до тих пір, поки вона стане

прозорою. Частину засмажки залиште

для готових вареників, а частину змішайте

з пюре. Додайте сіль і перець за

смаком. Залиште, нехай вистигає.

Приготування вареників. Коли

начинка вже ледь тепла, приступайте


ГОСПОДИНЯ

до ліплення вареників. Тісто розкачайте

в пласт товщиною 0,5 см і виріжте з

нього варянички. На середину кожної

викладіть трохи начинки і защипніть

краї. Сформуйте вареник. Щоб готові

вареники не прилипали до поверхні,

викладайте їх на рушник.

Відварюйте вареники в підсоленій

воді до готовності: після того, як вони

спливуть на поверхню, варіть їх ще

5—6 хв. Готові вироби викладіть шумівкою

у миску і полийте засмажкою.

НА КЕФІРІ

Таке тісто ідеально підходить для

вареників із сиром та з вишнями на пару.


3 склянки борошна, 1 склянка кефіру,

дрібка солі та соди.


Борошно просійте, всипте сіль і соду.

Зробіть у ньому ямку і влийте туди

кефір. Усі інгредієнти змішайте ложкою.

Потім добре вимісіть руками. При

потребі досипайте по жменьці борошна,

однак не перестарайтеся — тісто має


бути м’яким та еластичним і водночас

не прилипати до рук.

Накрийте готове тісто рушником та

залиште відпочити пів години — і можете

приступати до ліплення вареників.

З СИРОМ


200 г кисломолочного сиру, 1 яйце,

ванілін, сіль, цукор, мед — за смаком

Приготування начинки.

Кисломолочний сир перетріть через

сито, додайте у нього яйце, мед, ванілін.

Усе добре перемішайте.

Приготування вареників. Тісто розкачайте

в тонкий пласт, виріжте з нього

варянички, на середину кожної викладіть

невелику кількість сиру та защипніть

краї, формуючи вареники. Потім

відваріть їх до готовності протягом

5—7 хв у підсоленій киплячій воді.

Подають вареники зі сметаною чи

маслом — кому як смакує.

З ВИШНЯМИ НА ПАРУ


2 склянки вишень без кісточок (свіжих

чи заморожених), 0,5 склянки цукру,

вершкове масло для змащування.

Приготування начинки. Вишні обсушіть

серветкою, викладіть у ємність,

додайте 2 ст. л. крохмалю.

Приготування вареників. Розкачайте

тісто тонким шаром і з допомогою

склянки зробіть невеликі варянички.

Ліпіть вареники звичним способом,

у середину кладіть по 2—3 вишні та

1 ч. л. цукру.

Поставте на плиту наповнену водою

каструлю із закріпленою зверху марлею.

Марля має бути натягнута так, щоб

витримала вагу вареників і не провисала.

Воду доведіть до кипіння, додайте в

неї трохи солі.

Вареники укладайте на марлю і зверху

накрийте їх кришкою. Варіть 7 хв,

після чого викладіть шумівкою на тарілку

і змастіть вершковим маслом.

«ШВИДКЕ» ТІСТО ДЛЯ ПЕЛЬМЕНІВ

Таке тісто можна не залишати «відпочивати»,

тож страву приготуєте швидше.


1 яйце, 4 склянки борошна, 1 стакан

мінеральної газованої води, по дрібці

солі й цукру, 4 ст. л. олії.

Приготування:

Змішайте яйце, мінеральну воду,

цукор, сіль і рослинну олію. Поступово

додавайте борошно. Замісіть тісто

(воно виходить дуже м’яким та еластичним)

і починайте ліпити пельмені

або вареники.

ФАРШ


500 г свинини з прошарком сала,

1 цибулина, 3—4 зубчики часнику, пучок

зеленої цибулі, 100 мл овочевого або

м’ясного бульйону, сіль, мелений перець

за смаком

Свинину, цибулю, часник перемеліть

на м’ясорубці, додайте сіль і перець,

добре вимішайте, розведіть овочевим

або м’ясним бульйоном.

ЧУДО-СПОСІБ ЛІПЛЕННЯ

Акуратно розкачайте тісто на робочій

поверхні. Присипте його борошном.

Відступіть 5—7 см від краю тіста і

викладіть кульки з фаршу. Накрийте

фарш вільним краєм тіста.

Візьміть невелику круглу форму.

Якщо хочете, щоб пельмені вийшли

маленькими, можете використовувати

стопку. Якщо ж любите великі та

м’ясисті — візьміть склянку або ж невелику

лійку.

Накрийте формою фарш з тістом і

притисніть її до робочої поверхні.

ЧИ ТРЕБА ПЕЛЬМЕНІ

ЗАМОРОЖУВАТИ?

Переважно пельмені заморожують.

Але їх можна й одразу готувати. Хоча

у незаморожених пельменів тісто дуже

ніжне і легко рветься, якщо вироби

торкатимуться один одного. Тож краще

додати у воду трошки олії, а пельмені

вкладати невеликими порціями. Для

цього закип’ятіть воду, додайте спеції

за смаком, опустіть трошки пельменів

у воду і варіть 7 хв до того моменту,

поки вони не почнуть спливати на

поверхню. Після цього проваріть їх ще

3—4 хв.

Готові пельмені подають з маслом

чи сметаною. Для гострішого смаку

додають соєвий соус чи бальзамічний

оцет.

Підготувала Світлана ОРЛИК

17

ПОДОРОЖІ

Сковорода подовгу любив сидіти на березі місцевого ставу

Філософське село

Слобожанщини

«Світ ловив його і не спіймав» — ці слова волелюбний мислитель

Григорій Сковорода заповів написати на своєму могильному

камені. До нього обов’язково приведе відвідувачів одна зі

стежок розкішного англійського парку Національного музеюзаповідника

його імені.

У селі Сковородинівка Золочівського

району, що на Харківщині, Григорія

Савича вважають своїм, рідним.

Розповідають, ніби в 1922 р. місцеві

мешканці самі попросили перейменувати

селище з нагоди 200-ліття від дня

народження філософа. Попри беззаперечну

історико-культурну цінність

цього місця, дістатися туди не так уже

й просто. Приміром, з Харківської

автостанції кілька разів на день курсують

приміські автобуси, що транзитом

минають невеличку і затишну

Сковородинівку, та зазвичай вони

переповнені. Тож будьте готові їхати,

як то кажуть, на одній нозі.

Кращий варіант — мандрівка автомобілем,

проте не кожен залізний кінь

витримає це бездоріжжя, що на під’їзді

до Сковородинівки магічно перетворюється

на упорядковану автотрасу, обабіч

якої стоять рівненькі дерев’яні огорожі.

ЗЛИВА ДЛЯ ДУБА

Сюди до своїх друзів — поміщиків

Ковалівських — після мандрів світом

завертав Сковорода. Подовгу просиджував

біля місцевого ставу. Але найбільше

любив геній старезний дуб, біля

якого (чи в дуплі якого) писав свої твори.

Хтозна, можливо, в цьому дереві й

викристалізувалась ідея Сковороди про

існування трьох світів: природи, людини

і символів. Цікаво, що навіть через

700 років дуб, незважаючи на невблаганний

час, стоїть, уособлюючи незламний

дух великої людини, нетлінність її думки.

Дерево оповите численними легендами.

Одна з них, зокрема, розповідає, що під

час Другої світової війни в той момент,

коли його підпалили фашисти, почалася

страшенна злива, що загасила вогонь.

Правда, через півстоліття жахлива буря

таки похилила дуб. Цього разу вже люди

взялися повертати його до життя. Свого

часу навіть розробили проєкт консервування

700-літнього дерева, однак його

так і не вдалося реалізувати. Восени

1794-го неподалік цього дуба Григорій

Савич викопав собі могилу. «Старість,

осінній час, безперервна мокра погода

примножили розлад у здоров’ї його,

посилили кашель і розслаблення. Він,

проживши у друга свого близько трьох

тижнів, прохав відпустити його до улюбленої

ним України, де він жив до того і

бажав померти, що і збулося», — прочитаємо

згодом у спогадах друга філософа

і його учня Андрія Ковалівського.

ЕТНОСВЯТО У ЗАТІНКУ ЛИП

Навколо могили і старезного дуба

місцеві мешканці у 1923 р. упорядкували

меморіальний парк у понад 18 га, який

також є частиною сковородинівського

заповідника, пам’яткою української паркової

архітектури XVIII ст. Розташування

липових алей відтоді збереглося: від

невеличкого кола на всі боки розходяться

обсаджені деревами доріжки.

За задумом, це мало бути наче сонце

з променями.

Як і в часи мандрівного філософа, нині

в маєтку Ковалівських буяє пишний сад

фруктових дерев. Відомо, що панські

яблука та груші Сковорода роздавав

селянам. Традиція ця частково збереглась

і досі: восени всі відвідувачі музею

можуть збирати та куштувати стиглі

плоди. Єдина умова адміністрації —

брати лише ті, що вже впали додолу.

Щороку на святкування Івана

Купала тут збирається чимало людей.

Облаштовують кілька локацій. На одній

виступають народні колективи, на другій

представляють свої тематичні програми

музеї, на третій проходять майстер-класи

з живопису та скульптури. Завершується


ПОДОРОЖІ

народне гуляння традиційними купальськими

обрядами — стрибанням через

вогнище, пошуком квітки папороті й

киданням вінків, а також етновечорницями,

феєрверком і шоу на воді.

РЕЗИДЕНЦІЯ, ШКОЛА, МУЗЕЙ

Проте і в будній день колишня садиба

Ковалівських викликає неабиякий

інтерес. До занепаду Російської імперії

споруда слугувала літньою резиденцією

родини. При більшовиках тут певний

час «господарював» колгосп, згодом

була сільська школа. Нарешті в 1960 р.

ентузіасти влаштували музей Григорія

Сковороди, що в 1972 р. розширився та

отримав державне фінансування.

Музей невеличкий, охайний, дбайливо

доглянутий, як, власне, й територія

довкола. Поруч із входом експонується

старовинна могильна плита з надгробка

Сковороди 1874 р. Музейні

зали знайомлять із побутом тогочасної

Слобожанщини, біографією Григорія

Сковороди, його творчим доробком.

Серед експонатів — богословські та

богослужбові книги доби українського

бароко, особисті речі поета, приміром

годинник із дарчим написом і скрипка.

Меморіальна кімната, в якій мешкав та

спочив Сковорода, відтворена з речей

того часу, автентичною є лише скриня

Ковалівських. Умеблювання скромне:

ліжко, бюро з книгами і письмовим

приладдям, скриня, кілька килимів та

рушників, бідна свита. У цій аскетичній

простоті філософ жив, писав останні

твори і помер…

ПОСМЕРТНІ МАНДРИ

За свідченнями біографів, Сковорода

передбачив свою смерть і заходився

завчасно готувати собі могилу.

Ковалівський віджартовувався, просив

друга не думати про завершення земного

шляху, а йти вечеряти, але наступного

ранку, 9 листопада 1794 р., ви датного

українця не стало. Напередодні ввечері

він вдягнув чистий одяг, поклав під голову

чернетки своїх творів, склав руки

навхрест на грудях і заснув, аби прокинутися

вже у вічності…

Проте і після смерті мандри філософа

не припинялися. Пані Кузіній,

якій у спадок перейшла Пан-Іванівка

(теперішня Сковородинівка), все ввижалася

примара Сковороди, котрий

грав на сопілці та з кимось розмовляв.

Вона домоглася дозволу у священників

перенести домовину за глибокий яр, у

хащі, де надовго про неї забули. Через

60 років після смерті філософа вперше

Раритетний експонат музею — мармурова

плита

упорядкували його останній притулок,

встановивши на могилі мармурову плиту

й огорожу (зараз ця плита — музейний

експонат). До 250-річчя з дня народження

Сковороди на могилі (як і заповідав

Григорій Савич) встановили гранітну

брилу вагою 3 т як символ незламності та

величі поета й мислителя. На надгробному

камені вже втретє викарбували епітафію:

«Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».

Наталія ВАСЮТА

700-літній дуб, що слугував робочим кабінетом

Сковороді, наразі зацементований

і підв’язаний залізними обручами


Народне гуляння на свято Івана Купала

19

?

Три бердичівські вокзали

Бердичів (Житомирська область) називають містом чотирьох культур, де з давніх-давен чудово

співіснували українці, поляки, євреї й росіяни. Свого часу це був великий торговельний центр,

який конкурував не тільки з ярмарками в Києві, а й у європейських містах. Уже в 1846 р. тут

проживала 41 тис. осіб (у Києві тоді мешкало 50 тис.). У Бердичеві функціонували три залізничні

вокзали. Що писали газети в ХІХ ст. про роботу залізниці, чим відрізняються сучасні маршрутки

від тогочасних кінних екіпажів і який вигляд має сучасний вокзал у 80-тисячному містечку — далі.

ПАСАЖИРСЬКИЙ

Найперший Бердичівський вокзал

звели у 1871 р. Архітектура була типовою

для того часу — подібні вокзали й

досі функціонують на станціях Попільня,

Чорнорудка, Кожанка, Боярка. У різні

періоди прибудовувались додаткові

службові приміщення. Утім, не минуло

й чверті століття, як вокзал перестав

задовольняти потреби населення.

У газеті «Киевлянинъ» за 1899 р. писали:

«Тут ходять наполегливі чутки, що управління

залізниць асигнувало значну суму

на розширення вокзалу станції Бердичів.

Пасажири, вантажовідправники і отримувачі

давно вже скаржаться на неймовірну

тисняву на станції, що побудована

25 років тому, згідно з потребами того

часу. Пасажири в очікуванні на прибуття

поїзда перебувають на вокзалі,

як сардини в бляшанці. Любителі легкої

наживи користуються цим моментом

для оббирання пасажирів».

У 1903 р. газета «Киевское слово»

оприлюднила вже таку інформацію:

«Вокзал у Бердичеві значно розширено.

На цю справу асигновано 30 000 карбованців.

Крім службових приміщень, які

розширені новими прибудовами, відбуваються

значні зміни і в інших частинах

вокзалу. Збільшується багажне відділення;

перон буде піднято і облито новим

асфальтом». До речі, за тих часів при

станції Бердичів були лазня і пральня.

Зараз біля вокзалів чергують маршрутки

і таксі, а тоді на пасажирів чекали

візники. Ось що про це писало видання

«Киевлянинъ» у 1879 р.: «Біля вокзалу

стоїть кілька парних екіпажів: брудних,

обдертих, що, попри все, носять горду

назву фаетонів. Візники, зазвичай


ІСТОРІЯ

євреї, скупчились на вокзалі, немилосердно

горланячи і перебиваючи один

у одного пасажирів. Якийсь візникєврей

особливо настирливий, і майже

насильно вирвавши у вас з рук багаж,

погоджується за незначну плату везти

«до лівропейського готелю». Потім,

не даючи схаменутися, кидається до

свого фаетона, складає речі і запрошує

сідати. Ви сідаєте, а візник тим часом

зникає за іншими пасажирами. Хвилин

через п’ять він знову з’являється з якимись

тюками в руках і в супроводі двох

євреїв. Скидає тюки у фаетон. Улесливо

оголошує про те, що цих євреїв треба

довезти тільки до того кутка, просить

трохи посунутися, «бо тісно буде».

Розмістивши абияк нових пасажирів,

візник готується ще один раз збігати на

вокзал. Ви втрачаєте будь-яке терпіння,

протестуєте і, нарешті, відправляєтеся

в дорогу. Кут, до якого треба було

довезти євреїв, виявляється далеко не

найближчим: після півгодинного блукання

різними похмурими закутками, вас

нарешті привозять у якийсь «лівропейський

готель», а євреї-пасажири все ще

продовжують подорожувати «до того

кутка».

Гітлерівці зруйнували вокзал уже

після звільнення міста радянськими

військами у 1944 р. На колії перед ним

стояв ешелон з боєприпасами. Під час

бомбардування ворожої авіації склад

вибухнув. У результаті вокзал та прилеглі

будівлі було зруйновано.

Сучасна будівля вокзалу зведена в

1955-му після восьми років будівництва.

У ній є просторий зал очікування, каси,

ресторан — усього 54 кімнати.

За основу взято готовий архітектурний

проєкт (архітектор

П. Ф. Красицький), за яким у цей же

період збудували залізничні вокзали в

Конотопі та Миронівці.

ВУЗЬКОКОЛІЙНИЙ

Вокзал вузькоколійної під’їзної колії

Житомир—Бердичів побудовано одночасно

з прокладанням колії у ХІХ ст.

Будівля існує й нині — це будинок на

вул. Європейській, 132. Тут розташовані

магазин і аптека. На площі, де зараз знаходиться

«Привокзальний ринок», будинок

на вул. Європейській, 128 і гаражний

кооператив, був утворений своєрідний

трикутник, щоб потяги могли рухатись з

трьох сторін — з боку цукрорафінадного

заводу, залізничної станції Бердичів та

Червоненського цукрового заводу.

Сьогодні про вузькоколійку в цьому

місці нагадують лише кілька шпал,

стежка вздовж колишніх рейок, що

веде безпосередньо з Корнилівки до

Хмелищ, та насип на території колишнього

військового полігону.

БЕРДИЧІВ-ЖИТОМИРСЬКИЙ

У 1896 р. на лінії Бердичів—

Житомир у північній частині міста між

станціями Бердичів (відстань 3 км) та

Рея (13 км) була побудована станція

Бердичів-Житомирський. 1915-го

лінію переобладнали із вузької колії на

широку. Саме тут функціонував третій

невеличкий бердичівський вокзал

з місцями для сидіння та туалетом.

Наразі станція працює для пропуску

вантажних і пасажирських дизельпоїздів,

а вокзал використовується за

призначенням.

«З огляду на те, що вокзал новозбудованої

Житомирської залізниці побудовано

на Житомирській вулиці, ціни на

квартири в цьому районі сильно подорожчали.

Жителі цього району вирішили

порушити клопотання про проведення

лінії конки по Житомирській вулиці до

заводу Шленкер (за радянських часів —

шкіряний завод)», — писала місцева

газета в 1913 р.

Три цікаві факти

• У 1896 р., під час святкувань

на честь коронації

Миколи ІІ, на вокзалі Бердичева

співав хор під керуванням

М. Саксаганського за участю

І. Карпенка-Карого.

• У 1897-му тут побував і

відомий єврейський письменник

Шолом-Алейхем.

• У 1920 р. Бердичів захопили

польські війська під командуванням

Пілсудського. Газети

писали, що нарешті поляки

взяли Бердичів, «про який так

довго мріяли». У ХІХ ст. вони

називали його «Польським

Парижем».

Валентина КОЛЯДА

Наша довідка

• Залізничне сполучення між

станціями Бердичів та Козятин

з’явилося в 1870 р., коли товариство

Києво-Брестської залізниці,

яке придбало у казни дільницю

Київ—Жмеринка, збудувало лінію

від Бердичева до Бреста. Рух для

поїздів там розпочався через три

роки.

• У той же період на залізничних

станціях почали зводитися

вокзали. До сьогодні на цій дільниці

зберігся у первинному вигляді

лише один — Козятинський.


21

ПСИХОЛОГІЯ

Ефективність

та продуктивність

Існує теорія, що час почав стискатись і плинути набагато

швидше. Деякі вчені навіть стверджують, що сьогодні 24

години минають так же, як раніше 16. Наприклад, 18-літні

юнаки на світлинах 60-х років минулого сторіччя виглядають

старшими за нинішніх 30-літніх. Те, що час пришвидшився,

помітили навіть монахи, які живуть у пустинях, а на них точно

не впливає ритм сучасного життя. Отже, що робити, аби

максимально розумно та продуктивно використовувати час,

якого стає все менше?

ЗА РОЗКЛАДОМ ДАРВІНА

Розклад дня вченого Чарльза

Дарвіна доводить, що не обов’язково

працювати багато, потрібно

використовувати цей час продуктивно.

Вчений прокидався о 6-й

ранку, трохи гуляв, снідав і о 8-й

ранку сідав працювати. Це тривало

до 9:30. Потім він робив перерву на

годину, відповідав на листи, читав

пошту. О 10:30 Чарльз повертався

до роботи і працював ще до 12-ї

години. Після цього гуляв, обідав,

спав. У другій половині дня,

з 16:00 до 17:30, знов трудився.

Отже вдень він віддавав роботі

лише 4,5 години, але це не завадило

вченому написати 19 книг, серед

яких найпопулярніша праця —

«Походження видів», що змінила

історію науки. Сучасні дослідження

підтверджують: серйозно займатися

інтелектуальною працею людина

може не більше 4—5 годин на добу.

Тому цей час необхідно використовувати

максимально ефективно.

ПРАЦЮЙТЕ ЗА БІОРИТМАМИ

Напевно ви помічали, як упродовж

дня змінюються періоди зосередженості

та працездатності на моменти,

коли просто сидите, дивитеся в одну

точку і не можете нічого зробити.

Такий собі ступор. Хочемо цього чи

ні, але ми проходимо через певні біологічні

ритми, що є в кожної живої

істоти, як рослини, тварини, так і

людини. Біоритми — це те, що не

підвладно нашій силі волі, тому дуже

важливо навчитись їх правильно

використовувати. Один із засновників

такої науки, як нейробіологія, —

американський фізіолог та дослідник

сну Натаніель Клайтман. Саме він

у 1950 р. проводив дослідження,

завдяки якому дізнався про фази

швидкого сну. У другій половині

свого життя Клайтман сфокусувався

на теорії «Цикли відпочинку та активності».

Вчений казав про те, що біоритми

змінюються не лише тоді, коли

ми спимо, а й упродовж дня. Наше

тіло постійно перебуває у циклі: від

90 до 110 хвилин — це період активності,

а 20—30 хвилин — відпочинку.

Головна ідея продуктивності полягає

в тому, щоб максимально використовувати

ці 1,5 години для роботи, а

потім повністю розслаблятися (коли

цього за біоритмами вимагає ваш

організм). Має бути зміна діяльності

— не читання чи перегляд телевізора,

бо мозок не розуміє, що ви


ПСИХОЛОГІЯ

вирішили таким чином відпочити і

це для нього ментальне навантаження.

Найкраще зайнятися фізичними

вправами або просто прогулятися,

подихати свіжим повітрям.

Така мініперерва допоможе вам

зробити ще один робочий ривок,

який буде набагато продуктивніший,

ніж якби ви працювали, не відволікаючись.

ПРАВИЛА ДНЯ

Якщо день насичений, ви маєте

багато завдань, то, створюючи

to do list, напишіть, скільки часу, на

ваш погляд, потрібно буде на його

реалізацію.

Єдиний спосіб встигати більше

— спрямувати сили на те, що

зробить вашу роботу простішою.

Автоматизуйте все, що можливо.

Наприклад, варто налаштувати автопоповнення

телефону. Якщо ви часто

надсилаєте електронні листи однакового

змісту, заготуйте шаблони, що

передбачені функціоналом пошти.

Зекономить ваш час і програмована

кавоварка, що вранці до пробудження

варить каву, або робот-пилосос,

який прибирає вашу квартиру…

Виділяйте менше часу на важливі

справи. У такому разі доводиться

зібратись, аби встигнути все зробити.

Не прагніть до ідеалу. Будь-яка

виконана справа краща, ніж ідеальна

підготовка до неї.

Розвантажте себе. Виділіть у

графіку день для домашніх справ:

прання, прибирання, похід за покупками,

аби в інші дні тижня не витрачати

на це час.

Складіть список важливих справ,

якими можна зайнятися, коли

хочеться прокрастинувати. Так ви

зробите щось корисне, і зможете відволіктися.

Визначайте, яке діло виконувати

наступним, оцінюючи чотири фактори:

умови, в яких ви перебуваєте

(вдома, на роботі), скільки у вас часу,

сил та які справи найважливіші.

Плануйте. Кожна хвилина, витрачена

на планування, заощадить вам

5 хвилин під час виконання справи.

Олена ЛОСЬ


23

Веселинки

ДИТЯЧА СТОРІНКА

Який шлях приведе до Риму?

— Костику, Оленка каже, що

це не вона, а ти розбив банку з

варенням!

— Як вона могла це бачити?!

— обурився Костик. — Вона ж

тоді в школі була.

***

— Чого ти такий брудний,

синку? Що сталося?

— Впав у калюжу.

— Як? У нових штанях?!

— Я не встиг їх зняти!

***

— Мамо, а кропива кусається?

— Так, доню.

— А як же вона гавкає?

***

— Доню, якщо ти не будеш

їсти манну кашу, то я покличу

Бабу Ягу.

— І що, Баба Яга їстиме цю

кашу?

Солодкий букет

Чудова ідея для креативного

десерту.

Вам знадобляться: цукерки

(вони можуть бути на паличці або

ж їх можна нанизати на шпажки),

ножиці, м’який кольоровий папір,

скотч.

Вам усього лише потрібно

вирізати з м’якого паперу кружечки,

протягнути крізь них

палички від цукерок і загнути

папір догори, наче обгортаючи

цукерку. Якщо папір не тримається

навколо неї, то закріпіть

його на паличці скотчем. Зберіть

усі цукерки у букет і обв’яжіть

його стрічкою чи обгорніть

кольоровим папером. Ось ваш

букет і готовий!


Судоку

РОЗГАДАЙ-КА

Анекдоти

1

9 7 2

5 8

8 2 4

9 7 8

4 9 6

2 8 7 5

3

8 3 7

7 2

6 1 4

1 4 2 6 8

6 3 8 9

8 4 2

4 7 5 1 8

6 4 3

9 6 1 5

3 4 5

9 7 6 4

7 1 8 3 9

5

1 2 5

9 8 6 4

5 1

5 4 6 8 7

2 5

8 1 7 3 6

8 9

6 7 4 3

4 3 1

2

1 4 6 3

5 2 8

9 3 5

3 5 7 2

7 3 8

5 1 7

2 9 3

7 8 5

9 5 2 4

4

4 2 5 9

3 7 1 4

4 7 9 2

5 4 2 3

8 6 5 1

9 1 7 8

6

8 7 2 3 4

3 7 1 6

4 6 7

1 6 5 2 3

5 2 1

3 2 7 5

9 1 7

1 8 5 4

7 5 6 3 8

— Кохaний, я хoчу шубу!

— Ах ти ж моя господинько, вжe біжу

за оceлeдцем і буpяком.

***

— Кажуть, що cобака — дpуг людини.

Спoдівaюcя, цeй вeличeзний рoтвeйлeр

бeз намopдника біжить до мене, щoб

дізнатиcя, як у мене cправи.

***

Якщо відкласти на післязавтра те, що

можна зробити сьогодні і завтра, то буде

два вільні дні. Не дякуйте!

***

Найкращі гулянки починаються зі слів:

«Та ні, ти що, мені завтра на роботу».

***

— Кожного разу, коли виходжу з перукарні,

мене мучить питання: навіщо було

мене питати, як я хочу підстригтися?

***

— Була у психіатра. Він намалював

овець і сказав, щоб я їх пильнувала, поки

він не прийде. Я намалювала огорожу і

пішла додому.

***

Жінки ніколи не помиляються! Просто

чоловіки щоразу їх неправильно розуміють

і роблять навпаки.

***

На світлофорі зупиняється машина із

жінкою за кермом. Загоряється жовте

світло, зелене, машина не їде. До жінки

підходить поліцейський:

— Мадам, зеленіше не буде!

***

— У мене такий багатий внутрішній

світ, а грошей немає… Краще б навпаки!

***

— Починаю сумніватися, що людина —

це найвищий ступінь еволюції, тому що

птахи спокійно літають на південь, а я

навіть із метро не можу вийти в потрібну

сторону.

1 2 3 4 5 6

8 7 6 5 9 2 3 1 4

9 5 3 4 7 1 6 8 2

4 1 2 3 8 6 5 7 9

1 8 4 9 6 5 7 2 3

5 6 7 2 3 8 9 4 1

3 2 9 7 1 4 8 6 5

6 9 8 1 4 3 2 5 7

2 3 1 8 5 7 4 9 6

7 4 5 6 2 9 1 3 8

3 8 7 1 2 4 5 6 9

1 5 9 3 8 6 2 7 4

4 6 2 9 5 7 1 3 8

5 9 3 4 6 2 8 1 7

7 2 6 8 1 9 4 5 3

8 4 1 5 7 3 9 2 6

2 3 8 6 9 5 7 4 1

6 1 5 7 4 8 3 9 2

9 7 4 2 3 1 6 8 5

1 4 6 2 7 5 3 9 8

3 7 2 6 9 8 5 1 4

9 5 8 3 4 1 6 2 7

4 3 1 7 5 9 8 6 2

6 2 7 8 1 3 9 4 5

5 8 9 4 6 2 1 7 3

7 1 4 5 8 6 2 3 9

8 6 3 9 2 4 7 5 1

2 9 5 1 3 7 4 8 6

1 4 5 9 2 7 3 6 8

2 7 6 1 3 8 5 9 4

9 8 3 6 5 4 7 1 2

4 3 7 5 1 9 8 2 6

6 5 1 8 4 2 9 7 3

8 2 9 3 7 6 1 4 5

3 6 8 4 9 1 2 5 7

5 9 2 7 6 3 4 8 1

7 1 4 2 8 5 6 3 9

2 1 8 4 5 9 6 7 3

5 3 6 1 2 7 9 8 4

7 4 9 8 6 3 5 1 2

6 9 3 5 7 8 4 2 1

1 2 7 3 4 6 8 5 9

8 5 4 2 9 1 7 3 6

4 8 2 9 1 5 3 6 7

3 7 1 6 8 4 2 9 5

9 6 5 7 3 2 1 4 8

3 9 4 6 7 1 2 5 8

5 1 2 4 9 8 7 6 3

8 6 7 3 2 5 4 9 1

9 7 5 2 6 3 1 8 4

4 8 1 9 5 7 3 2 6

6 2 3 1 8 4 9 7 5

2 4 8 5 3 9 6 1 7

1 5 9 7 4 6 8 3 2

7 3 6 8 1 2 5 4 9


25

ГОРОСКОП НА ДВА ТИЖНІ

ДО НАСТУПНИХ ПОДОРОЖЕЙ ;)

ОВЕН

Попри те, що виникнуть питання, які вимагатимуть від

вас швидких рішень, уже на вихідних ви зможете добре

відпочити.

ТЕЛЕЦЬ

Ті представники знаку, які ще не зустріли свою половинку,

отримають усі шанси знайти її. А ось тим, хто вже

має стосунки, варто більше відкриватися та довіряти

партнеру.

БЛИЗНЮКИ

Приділіть нарешті трохи часу здоров’ю. Перегляньте

раціон харчування, більше гуляйте на свіжому повітрі

та введіть помірні фізичні навантаження.

РАК

Навчіться об’єктивно оцінювати чужі досягнення і не

заздріть — ваші перемоги ще попереду. Запасіться терпінням

і цілеспрямовано йдіть до своєї мети, відкинувши

всі сумніви.

ЛЕВ

Частіше цікавтеся сімейними справами. Останнім часом

ви віддалилися від рідних. Вони теж потребують вашої

допомоги, адже разом долати труднощі легше.

ДІВА

Сприятливий період для фінансових операцій та великих

покупок, які ви давно планували. І не бійтеся «прогоріти»

— ризик буде мінімальним.

ТЕРЕЗИ

На роботі справи йтимуть у звичному ритмі, без потрясінь.

Можливі конфлікти з колегами, які ви швидко залагодите.

Керівництво відзначить ваші старання.

СКОРПІОН

На вас чекають серйозні зміни в кар’єрі. Продовжуйте

розвивати свої таланти. Не все виходитиме відразу, але

запасіться терпінням і не сидіть, склавши руки.

СТРІЛЕЦЬ

У вас час спокою, в домівці пануватиме комфорт і затишок.

Ви заслужили на відпочинок, хай це буде навіть

просто лежання на дивані.

КОЗЕРІГ

Утримайтеся від прийняття глобальних фінансових

рішень — не всі вони будуть вдалими. А відволіктися від

щоденної суєти вам допоможе якесь творче заняття.

ВОДОЛІЙ

Вдалий період для пошуку нового джерела доходу. Не

хапайтесь за всі пропозиції відразу, будьте вибагливі.

Якщо для цього необхідні нові знання — вчіться!

РИБИ

Вам необхідно трохи часу приділити собі. Близькі люди

зрозуміють ваше бажання усамітнитися. Такі періоди

допомагають розібратися в собі та визначитися з метою.

Тихоходки — це єдині істоти,

які можуть вижити у відкритому

космосі. При чому,

чим більш екстремальні

умови довкілля, тим вища

здатність тихоходок до адаптації.

Найживучіші істоти на

Землі можуть витримувати

температуру -273 о С, що

майже дорівнює абсолютному

нулю. Не пропаде «водяний

Українець Руслан Вєрін

подолав понад 54 тис. км і

піднявся на вулкан Утурунку —

найвищу вершину південнозахідної

Болівії. Висота вулкана

сягає 6020 м над рівнем

моря. Руслан став першим,

хто подолав цю позначку на

велосипеді. Під час сходження

він навіть ночував у звичайному

літньому наметі на вершині.

ведмідь» і при нагріванні до

151 о С, проживе без води

кілька десятиліть та витримає

радіацію, що в 1 тис. разів

перевищує смертельний

рівень для людини. Крім того,

тихоходок можна помістити у

вакуум, у спиртовий розчин і

в рідкий гелій — вони чудово

себе почуватимуть. Їхній розмір

— 0,1—1,5 мм.

За його словами, ззовні було

майже -20 о С і сильний вітер,

а відпочинок на такій висоті

не додає сил. За плечима у

молодого чоловіка великий

досвід мандрівок на своєму

двоколісному другові по світу.

Він уже побував у Африці,

Азії, Північній та Центральній

Америці й зупинятися не збирається.

Директор філії—головний редактор філії

«Медіацентр «Магістраль» Сергій Залєвський.

ГАЗЕТА «МАГІСТРАЛЬ-ЕКСПРЕС АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»

Засновник — АТ «Укрзалізниця».

Свідоцтво про державну реєстрацію державного засобу масової інформації КВ № 22661-12561Р, видане 04.05.2017 р.

• Матеріали публікуються мовою оригіналу. Листи та рукописи

не повертаються. За точність викладених фактів, власних імен, посад

та інших відомостей відповідальність несе автор.

• Передрук матерiалiв з обов’язковим посиланням на газету

«Магiстраль-експрес».

• Матеріали в рубриці «Обслуговування» розміщені на правах

реклами.

• З питань реклами звертатися за тел. (044) 465-01-91,

lerba@ukr.net, філія «Медіацентр «Магістраль»,

magistral_reklama@ukr.net.

• За зміст та достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідальність

несе рекламодавець. Реклама позначається знаком .

Медіацентр «Магістраль»

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

01030, м. Київ-30, а/с 36,

info.uz.ua

16 березня 2020 р.

Наклад номера 72 000.

Випусковий редактор Олена Лось.

Дизайн-верстка Ілля Наумов.

Експрес №68

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?