Energy_Initiatives_052020

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕКТОР
Зміни використання теплової генерації, ГВт
16,0
14,0
12,0
10,0
8,0
6,0
4,0
2014р. 2015р. 2016р. 2017р. 2018р. 2019р.
Джерело: НЕК “Укренерго” та розрахунки експертів Центру Разумкова.
Величина необхідних розрахункових резервів
потужності для регулювання частоти в ОЕС України
нормована по структурі генерації та режимам роботи
енергосистеми відповідно до показників 2010р. 24 і,
враховуючи стан розвитку галузі, має бути переглянута
в бік зменшення.
Водночас, виходячи з існуючих нормативних
вимог, мінімальна потреба теплової генерації становить
30 енергоблоків, що приблизно відповідає
потужності 9 ГВт.
Причому, для покриття напівпікової зони ефективно
можуть використовуватися лише енергоблоки
теплових електростанцій потужністю 100-200 МВт,
частка яких становить 17%. Також слід зазначити, що
більшість енергоблоків уже відпрацювали понад гранично
допустимі 300 тис. годин 25 . Тому до покриття
напівпікової зони залучають енергоблоки потужністю
300 МВт, що розраховані на роботу в базовому
режимі й не пристосовані до маневрових режимів.
Обтяженість енергосистеми значною кількістю
базових електростанцій ускладнюють проходження
нічного мінімуму навантаження ОЕС України, тому
в нічну пору доби протягом 4-6 годин доводиться
зупиняти певну кількість енергоблоків ТЕС з подальшим
введенням їх у роботу під час ранкового підйому
навантаження.
Поширеною стала практика роботи теплових
електростанцій зі складом генеруючого обладнання
нижче технічного мінімуму за умовами живучості
станції 26 .
Такі режими роботи енергоблоків теплових електростанцій
ведуть до збільшення витрат палива та
прискореного фізичного зносу обладнання і, як наслідок,
зростання аварійності 27 .
Аналіз поточної структури генеруючих потужностей
ОЕС України безумовно свідчить про її
неоптимальність з точки зору ефективності регулювання
частоти і потужності в енергосистемі, а також
про наявність дефіциту маневрових і резервних
потужностей.
Цьому сприяють:
(а) велика частка АЕС, які використовуються
для покриття базової частини графіку споживання,
в окремих випадках залучаються до
регулювання під час покриття непланових
потужностей;
(б) зниження маневреності енергоблоків ТЕС, які
працюють на твердому паливі через знос і
старіння обладнання, а також погіршення
якості палива;
(в) вичерпання гідроенергетичного потенціалу
Дніпра призводить до обмеження можливостей
маневрування потужності з використанням
ГЕС;
(г) збільшення генеруючих потужностей ВДЕ,
яким притаманні слабо прогнозовані режими
роботи, а також відсутні засоби керування та
підходи для прогнозу обсягів їх режимів
генерації.
Варто також зазначити, що зменшення кількості
енергоблоків теплових електростанцій у добовому
графіку покриття навантажень ОЕС України, без
розбудови гнучкої системи накопичення електроенергії,
призведе до зменшення регулюючого діапазону
електроенергетичної системи, що може позначитися
на надійності роботи ОЕС України в цілому.
Тому основним критерієм надійного заміщення
теплової генерації об’єктами альтернативної
24
Вимоги до регулювання частоти і потужності в ОЕС України: СОУ-Н ЕЕ ЯЕК 04.156:2009. – Мінпаливенерго, 2009р., 54 с.
25
Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей (доопрацьований). – ДП “НЕК “Укренерго”, 2018р., с.175, https://ua.energy/wpcontent/uploads/2019/04/ZvitAdekvatno
stiGenPotuzhnostej_31_03_2019.pdf.
26
Докладно див.: Результати щоденного аналізу режиму роботи ОЕС України. – ДП “Енергоринок”, http://www.er.gov.ua/graphic/graphicw_dfcrn.
php?action=behavior&st_id=all_behavior; Максимальні та мінімальні навантаження енергоблоків ТЕС, блочних ТЕЦ, ТЕЦ і блок-станцій на весняно-літній
період 2013р. – НЕК “Укренерго”.
27
Докладно див.: Режимы работы и маневренность блочных ТЭС. – ПромМатика, http://prommatika.ru/staty/107-rejimrabotytes; Проблеми діагностики
обладнання ТЕС і продовження термінів його експлуатації. – НАК “Енергетична компанія України”, http://www.ecu.gov.ua/ua/press/news.html?_
m=publications&_t=rec&id=1377.
25