Energy_Initiatives_052020

ЕНЕРГЕТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ
Формування та реалізація сучасної зовнішньої
політики держави в секторі енергетики потребує
врахування актуальних глобальних тенденцій, що
відбуваються на світовій енергетичній мапі. Визначальною
з яких є декарбонізація, або енергетичний
перехід від викопного палива до чистих видів енергії,
що в кінцевому результаті стане головним фактором
створення кліматично-нейтральної циркулярної
економіки.
Досягнення цієї мети грунтується на стрімкому
розвитку генерації з ВДЕ, енергоефективному використанні
енергоресурсів та електромобілізації. Це
повністю узгоджується із положеннями Паризької
кліматичної угоди та заявленим ЄС “Європейським
зеленим курсом” (Green Deal) – перетворення
Європи на перший вуглецево-нейтральний континент
до 2050р.
Серед ключових світових трендів є децентралізація
енергетики через розвиток розподіленої генерації,
систем накопичення та системного залучення
споживачів до ринку генерації. Після 2025р. Україна
також має активно долучитися до процесу залучення
інвестицій у впровадження цифрових технологій
(digitalization) для створення розумних мереж (smart
greed) з метою досягти суттєвого зниження аварійних
відключень.
За роки незалежності рівень імпортозалежності
України за енергоресурсами значно скоротився –
з 52,7% у 1991р. до 35,2% 1 у 2018р., або на 33%, що,
насамперед, пояснюється зниженням імпорту газу
за цей період з 91,6 млрд. м 3 до 10,6 млрд. м 3 , або
більше ніж у 8,5 разів. Припинення поставок російського
газу завдяки організації реверсу газу з ЄС
разом із диверсифікацією надходження ядерного
палива через кооперацію НАЕК “Енергоатом” з
компанією Westinghouse слід віднести до найбільших
досягнень української зовнішньої політики в
енергетиці упродовж 2014-2019рр.
СЕКТОР ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
Для своєчасного виконання цілей Енергетичної
стратегії України на період 2035р.: безпека, енергоефективність
(Енергетична стратегія України до
2035р.) 2 та енергетичного переходу в цей сектор
необхідно залучити до 2050р. понад $90 млрд.
інвестицій та донорської допомоги. Понад 40% з
них мають скласти зовнішні інвестиції з боку міжнародних
приватних компаній та фінансових організацій.
Отже, для зовнішньої політики України пріоритетним
завданням стане сприяння залученню
інвестицій в розбудову нової енергетичної інфраструктури
та програм із соціальної адаптації працівників
у процесі закриття застарілих виробництв.
Одним з найпривабливіших інвестиційних інструментів,
який повинен отримати практичний зміст
у переговорному процесі з міжнародними партнерами
України, є “зелені” фінанси. Останнім часом
вони набувають динамічного розвитку на світових
фінансових ринках й покликані заохочувати вкладання
коштів у “зелене” зростання (green recovery
package). Глобальний ринок “зелених” інвестицій до
2030р., до якого Україна повинна залучитися у якості
повноцінного учасника, оцінюється у $23 трлн.
До головних напрямів підтримки сектору в реалізації
КМУ зовнішньої політики належать:
• допомога компанії НЕК “Укренерго” в забезпеченні
до 2023р. синхронної роботи ОЕС України
з енергосистемою континентальної Європи
ЕNTSO-Е. Досягнення повної синхронізації
передачі електричної енергії у 4 ГВт дозволить
істотно підвищити рівень конкуренції на внутрішньому
ринку й збільшити балансуючі можливості
енергосистеми;
• сприяння у торгівлі електроенергією між
Україною та ЄС, зокрема недопустимість запровадження
додаткових платежів на експорт; забезпечення
повного припинення поставок електричної
енергії з Росії й Білорусі;
• сприяння нарощуванню інвестицій у генерацію
з ВДЕ шляхом переходу від законодавчо визначеної
ціни до формування ціни та інших інвестиційних
умов на прозорих, конкурентних аукціонах
з пріоритетним врахуванням сталого
розвитку країни, інтересів споживачів і технічних
можливостей енергетичної системи
України;
• узгодження з ЄК корегування Національного
плану скорочення викидів від великих спалюваних
установок з урахуванням прискорених
темпів виведення з експлуатації теплової генерації;
створення фінансового механізму для
залучення інвестицій у технологічну модернізацію
ТЕС (що продовжать працювати до 2035р.)
з метою досягнення ними екологічних стандартів
ЄС;
• сприяння в отриманні експертної та правової
підтримки з боку ЄК для впровадження з 2021р.
стимулюючого RAB 3 – регулювання для залучення
інвестицій в модернізацію електричних
і газових мереж;
1
За даними Держкомстату України, що не враховує імпорт ядерного
палива.
2
Схвалена Розпорядженням КМУ №605 від 18 серпня 2017р.
3
RAB – регуляторна база активів (від англ. Regulatory Asset Base).
41