Короткий звіт «Культура Полтави. Чинна політика і запити містян»

ISBN 978-617-652-275-1
Культура Полтави. Чинна політика і запити містян
Світ усе більше входить в обставини «економіки вражень». Добре продумана культурна
політика підвищує конкурентоздатність громади і комфорт міського середовища. Тому
місцеве самоврядування має не лише задовольняти базові потреби, але й створювати
умови для формулювання і досягнення амбітних цілей, які дозволяють окремій людині
і громаді удосконалюватися.
Доповідь присвячена аналізу міської політики, заміру громадської думки полтавців
із культурних питань, пошуку точок дотику і розривів між культурними запитами та
пріоритетами політики. Це дослідження — спроба зрозуміти, яких змін потребує
полтавська культура в першу чергу та чи потрібні вони.
Автори: Олена Дмитренко, Євгенія Козун, Вячеслав Курило, Віталій Набок,
Микола Скиба, Олександр Ткаченко.
Організаційна та технічна підтримка реалізації проєкту: Олександра Сиротенко,
Юрій Ромашко, Наталія Прохоренко, Крістіна Ладика, Крістіна Криженко, Ірина
Домненко, Аліна Кузьменко, Лілія Сухенко, Катерина Кисла.
Висловлюємо вдячність за консультації та допомогу: Лідії Андрієнко, Катерині
Бабіч, Олександрі Бетлій, Олександру Бобошку, Юлії Браїлко, Валентині Вождаєнко,
Володимиру Воробею, Андрію Горбалю, Юлії Городчаніній, Олександру Ємцю, Ларисі
Кречко, Дмитру Купчені, Вячеславу Лободі, Михайлу Мекензіну, Наталії Мосненко,
Світлані Нестулі, Інні Пахомовій, Ярославу Петракову, Анні Півень, Тетяні Сігіді, Олені
Ромас, Ірині Соловей, Катерині Ткаченко, Дмитру Тонкіх, Ірині Удовіченко, Інні Чайці,
Олексію Чмирю.
Дякуємо Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради,
Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації за
сприяння у проведенні дослідження.
Видання підготовлено в рамках проєкту «Аналіз культурної політики та задоволення
потреб полтавців», який реалізував Інститут аналітики та адвокації за підтримки
Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не
збігатися з думками авторів.
Відповідальний за випуск:
Технічний редактор:
Верстка:
Олександр Ткаченко
Олександра Сиротенко
Олена Овсяник
Розширена версія доповіді у форматі аналітичного звіту
(policy paper):
https://iaa.org.ua/library/kultura-poltavy-chynna-polityka-ta-zapyty-mistian/

КЛЮЧОВІ ФАКТИ

ВСТУП
Сфера культури та креативних індустрій стає відчутнішою, впливовішою у суспільнополітичних
та економічних процесах як у світі, так і в Україні. Аби виміряти її вплив та частку
в національній економіці, відтак сформувати ефективну державну політику, український
Уряд 2019 року визначив перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних
індустрій. Таким чином питання креативних індустрій із декларативного перейшло на
рівень прагматики у здійсненні політик. Діяльність креативних індустрій направлена на
створення кінцевого продукту, який би мав задовольняти потреби суспільства.
Світ і почасти Україна все більше входять в обставини під назвою «економіка вражень».
У такій ситуації добре продумана культурна політика стає чинником конкурентоздатності
громади, привабливості бренду міста і комфорту міського середовища. Таким чином
відкривається шанс для підвищення статусу культурної політики у сприйнятті управлінців
і лідерів місцевого самоврядування. З огляду на те, що з впровадженням політики
децентралізації в Україні міста починають по-справжньому конкурувати за ресурси та
увагу, автори звіту вважають достатньо актуальним розкрити потенціал культури для
міського розвитку Полтави. У таких обставинах увиразнюються регіональні особливості
та відмінності, виникає потреба в їх дослідженні та розумінні.
Ця аналітична доповідь підготовлена в рамках проєкту «Аналіз культурної політики
та задоволення потреб полтавців», який реалізував Інститут аналітики та адвокації
за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Детальна інформація
та всі результати зафіксовані в однойменному аналітичному звіті за посиланням:
https://cutt.ly/fgbK7MW у розділі «Бібліотека» офіційного вебсайту ІАА. Мета проєкту —
сприяти покращенню культурної політики Полтави за допомогою розроблених висновків
і пропозицій на основі результатів дослідження.
Головні завдання дослідження — встановити культурні потреби та інтереси мешканців
Полтави, рівень доступності для них культурного продукту; проаналізувати чинну місцеву
політику в сфері культури Полтави; порівняти результати дослідження громадської думки
з аналізом чинної місцевої культурної політики, аби окреслити дієві способи використання
культурного потенціалу для міського розвитку.
Поточний документ містить стислий опис та аналіз масштабного репрезентативного
опитування полтавців щодо їхнього розуміння та оцінки міської сфери культури, звичних
культурних практик. Отримані дані є застосовними до всієї громади міста. Дослідження
створює відкритий доступ до зібраної соціологічної інформації за посиланням:
https://cutt.ly/ggdy2PT. Ця база даних є унікальною можливістю для зацікавлених осіб
у межах власних дослідницьких інтересів аналізувати культурні й дозвіллєві запити
респондентів.
Вважатимемо, що досягли найвагомішого результату, якщо у прийнятті своїх рішень
зібраними даними користуватимуться посадовці (формуючи місцеву політику), комунальні
заклади культури (адаптуючи свою культурну пропозицію), бізнес (вносячи інновації та
створюючи конкуренцію комунальним інституціям), дослідники (розширюючи розуміння
процесів полтавської культури), неурядові організації (адвокатуючи зміни на основі даних
дослідження), інші міста (які захочуть аналізувати культурні запити своїх мешканців),
Мінкульт та Мінрегіон у процесі визначення мінімально необхідного доступу до культурних
продуктів на рівні громади.
3

1. КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА ПОЛТАВИ І ОБЛАСТІ
Право на культуру є одним із невіддільних прав людини, зафіксованих у низці міжнародних
правових актів. Часто культурні права є основними, адже захищають повагу до людської
гідності, формування і висловлення різних уявлень про світ, містять в собі важливі
свободи. Закон України «Про культуру» так тлумачить поняття «культура».
Культура — сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти
(етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду,
що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну
спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.
Розвиток сфери культури тривалий час не був пріоритетом державної політики. На жаль,
так є і нині. Яскравим підтвердженням цього може бути ситуація, коли на боротьбу
з пандемією COVID-19 гроші планували забрати з видатків на культуру. За часів
Незалежності України було ухвалено низку законів, які стосувалися сфери культури.
Більшість документів визначають необхідність збереження наявних культурних закладів,
у той час як вони потребують суттєвої модернізації.
Також держава прагне забезпечити українців базовими та безоплатними культурними
послугами. Національна політика декларує передачу повноважень культурного розвитку
громадам. Однак суттєве інфраструктурне зношення підштовхує місцеву владу витрачати
кошти переважно на матеріально-технічне забезпечення та утримання культурних
закладів.
Міська політика Полтави у сфері культури
У Полтаві затверджено 4 цільові програми, які безпосередньо стосуються сфери
культури, і одна опосередковано — «Молодь Полтави». Їхнє сукупне (очікуване
на момент затвердження) фінансування становило 262,9 млн грн. Частка кожної
виглядала наступним чином.
Полтавські посадовці наголошують на туристичній привабливості міста, а частка
фінансування відповідної програми є однією з найменших — 0,5%. Програма розвитку
культури має найбільший обсяг фінансування. Наводимо її динаміку.
4

Динаміка фактичного (2015–2019) та запланованого (2020–2024) фінансування
цільової програми розвитку культури
Її чинна редакція значну увагу приділяє бібліотекам і визначає їх як мультифункціональні
громадські простори. Найбільше фінансування протягом 2020-2024 років спрямують
мистецьким школам — 43% очікуваних коштів.
Обласна політика Полтавщини у сфері культури
Полтавська обласна рада затвердила 3 цільові програми у сфері культури.
Двоє з-поміж трьох стратегічних документів обласної культури закінчуються 2020 року.
Тож наступний рік матиме важливе значення з огляду оновлення цільових програм
розвитку культури й туризму регіону. Порівнюючи обласну культурну політику з міською,
встановили:
1. Обласні програми так само як і міські мають пріоритет збереження та модернізації
наявних закладів. І в області, і в Полтаві планують подальший розвиток бібліотек.
2. Значна увага в Полтавській області приділена туристичній галузі як надперспективній.
3. Обласні програми ширші та конкретніші за міські. Передбачають механізми оцінки
виконання заходів програми.
4. Обласні програми передбачають розвиток креативних індустрій.
5. Ні місто, ні Полтавська обласна рада не затверджували окремої Стратегії розвитку
культури з конкретними індикаторами виконання.
5

2. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Опитування полтавців проведене за кількісною стратегією методом особистого інтерв’ю
у форматі face-to-face. Вибірка репрезентативна за статтю та віком. Теоретична
похибка — 3% з імовірністю 0,9545. Опитувальна анкета розроблена з урахуванням
результатів розвідувальних фокус-груп із представниками основних вікових категорій.
Усього в опитуванні взяли участь 1062 респонденти. Мета опитування — встановити
культурні запити містян, наблизитися до розуміння доступності культурного продукту та
задоволеності культурних потреб полтавців.
Результати опитування
Кожна людина вкладає в поняття «культура» щось своє. Якщо проаналізувати як його
трактують полтавці, бачимо, що для 22,8% респондентів — це, насамперед, слідування
традиціям. Наводимо детальний розподіл усіх відповідей респондентів.
Чим для Вас є культура?
22,8 18,9 15,5 14,0
Усього
Слідування
традиціям
Належне виховання
дітей
Спільні цінності
Розширення
світогляду
11,1 8,7
8,5 0,5
Можливість
самовираження
Самоосвіта Емоційні враження Свій варіант
% від усіх опитаних
100%
Поширений серед полтавців мем, що Полтава — духовна столиця України. Аби підтвердити
чи спростувати цю тезу, дослідники поцікавилися у респондентів як вони характеризують
своє місто на культурній мапі нашої держави.
Як би Ви охарактеризували Полтаву на культурній карті України?
Усього
43,6
30,1 14,5 5,0
Провінція зі своїм
шармом
Місце для
розвитку
Регіональний
осередок
Не знаю / Важко
відповісти
3,0 2,8 1,0
% від усіх
опитаних
Далека околиця
Сіра зона
Свій варіант
100%
6

Культурні практики
У більшості випадків полтавцям характерні пасивні «домашні» культурні практики.
Чому ви надавали перевагу для розвитку особистості і створення доброго
настрою протягом останнього року?
перегляд фільмів/серіалів вдома 44,1
читання книжок
перегляд телепередач (по
телевізору/інтернеті)
пошук інформації в інтернеті
прослуховування музики вдома
спортивні заходи
перегляд стрічки соціальних мереж
святкування національних і міських
свят
відвідування кінотеатру
відвідування театральних вистав
музичні концерти
прослуховування музики «на ходу»
і під час роботи
екскурсії містом, відвідування місць
історичної спадщини
читання друкованих газет, журналів
перегляд відеоблогів
заняття творчістю (написання віршів,
романів, музики, пісень, малювання,
фотографування тощо
гумористичні концерти
граю в комп’ютерні ігри
читання блогів
ярмарки (рукодільні, сувенірні,
гастрономічні, речові, рослинницькі)
відвідування музейних експозицій,
галерей, виставок
відвідування фестивалів
заняття рукоділлям/ремісництвом
35,2
33,5
31,8
27,2
24,9
24,6
24,2
20,7
20,2
20,0
17,9
16,5
16,4
15,0
14,2
13,8
13,7
13,7
12,7
12,3
12,0
11,9
7

Чому ви надавали перевагу для розвитку особистості і створення доброго
настрою протягом останнього року?
заходи з вшанування пам’яті
прослуховування радіо і подкастів
активності для дітей
відвідую бібліотеки
майстер-класи
презентації книг, літературні вечори
10,8
10,1
9,9
8,4
7,6
7,2
активно веду власні профілі
(створюю контент) у соц. мережах
7,1
лекції, семінари, дискусії
відвідування балету, оперних вистав
цирк
нічого з переліченого
свій варіант
7,1
5,6
3,6
1,3
0,9
% від усіх
опитаних
Дослідники запропонували респондентам визначити рівень достатності можливостей
для розвитку особистості, культурного життя та створення доброго настрою.
З наведених тверджень оберіть те, з яким Ви повністю погоджуєтесь
49,4 31,7 14,7 4,2
Можливостей в
цілому достатньо,
проте часом
дечого не вистачає
% від усіх опитаних
Створених у моєму
місті можливостей
для розвитку
особистості, і
доброго настрою
цілковито достатньо
Можливостей
для повноцінного
культурного життя
у моєму місті дуже
мало
У моєму місті
відсутнє культурне
середовище
для розвитку
особистості,
способу життя і
доброго настрою
Усього
100%
Фактично кожен другий опитаний (49,4%) вважає, що в місті можливостей для розвитку
в цілому достатньо, проте часом дечого не вистачає. Ще для третини (31,7%) всього
цілком достатньо.
8

Окремим питанням оцінили рівень доступності культурного продукту для містян.
Що може стати причиною того, що Ви відмовитесь від участі у певній
активності?
Незручний час/ день тижня
Висока вартість входу
Таких причин немає, головне —
бажання
Незручне місце (далеко від дому/
роботи)
Низький рівень організації
Організатор не викликає довіри
Відсутнє (незадовільне) змістовне
наповнення
27,2
21,0
15,4
14,7
12,4
11,5
37,3
Токсичний політичний спонсор
Не знаю / Важко відповісти
Жорсткий стиль лідерства
Свій варіант
11,3
6,4
3,7
0,6
% від усіх
опитаних
Ідеальні вихідні
Щоб остаточно сформувати тенденції використання вільного часу, респондентам
запропонували уявити ідеальні вихідні та обрати не більше 3-ох бажаних активностей.
Уявіть ідеальні вихідні. Який спосіб їх проведення Ви би обрали за умови, що
все доступно та можливо?
виїзд на природу (пляж, базу відпочинку, дачу),
відвідування спа-салону, сауни
68,5
заняття спортом, активний відпочинок (похід,
велопрогулянка, катання на лижах)
кінотеатр, музичний концерт, гумористичнорозважальне
шоу
відвідування ресторану, бару, кафе, дискотеки,
нічного клубу, караоке, парку розваг, шопінг у
ТРЦ
хатні справи, відпочинок вдома (перегляд фільму,
комп’ютерні ігри), запрошення гостей, похід у
гості
відвідування театру, музею, художньої галереї,
виставки
самоосвіта (читання книжок, відвідування гуртків,
навчальних курсів, лекторію)
33,2
29,9
26,0
25,2
23,0
15,4
% від усіх
опитаних
не знаю / важко відповісти
3,4
9

Джерела інформації полтавців
Розподіл відповідей на питання «Як Ви дізнаєтеся про культурні заходи в місті?»
афіші на вулицях
49,2
від знайомих, рідних
інтернет ЗМІ
з фейсбуку
41,2
40,5
37,8
з інстаграм
28,5
місцеве телебачення
сайти закладів, де
проводяться заходи
по радіо
сайти концертних
агентств
із друкованої преси
національне телебачення
тематичні розсилки
від організаторів
не цікавлюся
культурними заходами
17,7
10,7
8,4
6,5
6,2
5,3
4,1
2,7
% від усіх
опитаних
Загальні враження і бачення майбутнього культури
Важко відповісти
Важко відповісти
3,4%
4,3%
Ні
26,7%
Так
Ні
39,1%
Так
69,9%
56,6%
Чи достатньо у Полтаві можливостей
для розвитку Ваших хобі та творчих
захоплень?
Чи задоволені Ви рівнем культурного
розвитку міста?
10

Як Ви вважаєте, що потрібно змінити у Полтаві, щоб місто стало більш
культурно потужним і виразнішим?
покращити благоустрій (вулиці,
парки інше)
66,5
захищати архітектурні пам’ятки
покращити сервіс у громадському
транспорті
48,9
48,0
організовувати заходи з
урахуванням потреб містян
35,5
підтримувати місцеві культурні
проєкти
32,3
викладати у школах, коледжах та
університетах курс світової культури
30,8
підвищити освіченість містян про
родзинки Полтави
29,6
організовувати більше заходів
24,5
створити культурний бренд міста
24,3
підвищення кваліфікації працівників
культури
23,8
створити єдину інформаційну
портал-афішу всіх заходів
22,7
додаткові заходи у віддалених
районах міста
22,2
створити сучасний мистецький хаб
(мультикультурний центр дозвілля)
21,8
досліджувати сферу культури міста
важко відповісти
8,7
16,0
% від усіх
опитаних
свій варіант
0,5
Дослідження створює відкритий доступ до зібраної соціологічної
інформації. Ця база даних є унікальною можливістю для
зацікавлених осіб аналізувати культурні запити респондентів у
розрізі статі, вікових категорій та інших соціально-демографічних
характеристик респондентів.
Завантажити її можна за посиланням https://cutt.ly/ggdy2PT
та QR-кодом.
11

3. СТАН РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ
КУЛЬТУРНИХ ПРАВ ПОЛТАВЦІВ
Результати різних досліджень показують, що Україна (виняток можуть становити великі
міста як-от Київ, Львів, Одеса) перебуває у не надто прогресивному «товаристві»
пострадянських країн, де суспільства, в силу історичного бекграунду, схильні до
патерналізму. Цінності безпеки і традицій істотніші, ніж цінності самовираження. Це
означає, що люди у такому суспільстві схильні знехтувати правами і свободами задля
збільшення гарантій безпеки.
Під час чи внаслідок Євромайдану серед українців стався зсув у напрямку цінностей
самовираження. Але зміни відбуваються повільніше, аніж в цілому в світі. Комбінація
цінностей самовираження, відкритості новому і секулярних цінностей призводить до
кращих економічних результатів, добробуту і сталості розвитку. Наразі Україна далека
від такої ситуації, а для Полтави ці дані мають особливо істотне значення, адже містам
центральної частини країни доводиться більше сподіватися на власні сили.
Практики, цінності й реперні точки для аналізу культурної політики Полтави
Культура є феноменом, котрий зв’язує цінності, норми і практики, допомагає знаходити
і формулювати сенси. Також культура концентровано проявляється через практики, а
нерідко — події. Практики, в свою чергу, досить тісно пов’язані з цінностями, сенсами
і дискурсом. Аби перейти до міркувань про їхній взаємозв’язок, співставимо наступні
дві шкали: видовищно-учасницьку і ціннісну. Отримаємо оновлену систему координат.
Нанесемо на неї довільні категорії культурних практик.
Ті практики, що розташувалися у правому верхньому кутку, матимуть найбільший
конструктивний вплив на суспільні процеси та позитивний економічний ефект. І
навпаки — переважання практик лівого нижнього поля сигналізує про патерналізм,
суспільство споживання і сировинний тип економіки. Аналіз реалізації культурної політики
Полтави змушує констатувати, що адміністративний і фінансовий ресурси в основному
12

витрачаються на практики нижнього лівого квадранту. Передусім це стосується концертів
до офіційних дат. Дещо змінює ситуацію програма модернізації бібліотек і перетворення
їх на місця творчих зустрічей, дискусій, але для того, щоби цей процес був дієвим,
необхідно організувати збір та опрацювання зворотного зв’язку від учасників, дієвців.
Роз’яснені моделі практик надалі правитимуть за реперні точки для аналізу якості
культурної політики Полтави.
У рамках соціологічного компоненту дослідження здійснили три заміри потреб і
зацікавлень мешканців Полтави щодо культури:
1. фокус-групи з відібраними представниками різних вікових категорій;
2. польове опитування 1062 респондентів методом face-to-face;
3. онлайнове опитування 201 респондента для розуміння нішової аудиторії.
Усі три згадані дослідницькі зрізи об’єднувало запитання, що ставилося респондентам на
початку. На «поверхні» воно стосувалося розуміння ними культури, однак на глибшому
рівні було спрямоване на те, щоби виявити систему координат респондентів. Найбільше
респондентів (23%), опитаних face-to-face, віднесли культуру до категорії «слідування
традиціям». Її комбінація з таким відповідями як «спільні цінності» та «виховання дітей»
вказує на істотний консерватизм, навіть конформізм «пересічних» полтавців, переважання
цінностей безпеки над цінностями самовираження (сукупно для 58% опитаних).
«Слідування традиціям» має міцні позиції і для онлайн-аудиторії, опитаної через гуглформу,
— таку відповідь дали 35% респондентів. Це означає, що для респондентів
потребує вирішення питання приналежності до соціальної групи. Відтак панівну роль для
полтавців мають конформізм і безпека. У зрілих суспільствах ці питання розв’язуються
у ранньому віці. По мірі соціалізації, молода людина знаходить свою групу, отримує
можливість вільно і безпечно проявляти себе у ній, розкриваючи свій світогляд і наміри.
Зрілі суспільства ідентифікують культуру саме як розмаїття творчих проявів і можливість
для розвитку.
Сприйняття якості культурного простору міста
Більшість містян (44%) опитаних методом face-to-face сприймають Полтаву як
«провінцію зі своїм шармом». Ще 14% обрали більш нейтральне визначення:
«регіональний осередок». Були й такі, які позначили своє місто як «далеку околицю»
(3%) або «сіру зону» (2,8%). Щоправда 30% вважають, що Полтава є «місцем для
розвитку». У контексті матеріалів фокус-груп це варто сприймати радше як моральну
підтримку свого міста або своєрідний аванс.
Щодо оцінки учасниками фокус-груп ролі культурних осередків та інституцій можна
виділити такі спостереження:
1. класичні заклади, як-от музеї і бібліотеки, слабко пристосовані до форматів
спілкування, взаємодії, нетворкінгу (мережування);
2. містяни нарікають, що більшість мистецьких подій зосереджені у центрі, периферія
ж занурена у буденність;
3. болісно сприймається занедбаність публічних просторів (особливо парків), тоді як
відпочинок на відкритому повітрі — пріоритет для полтавців.
13

Незадоволені культурні потреби
Незадоволені потреби в культурному середовищі можна умовно поділити на артикульовані
і невідрефлексовані, а тому — невисловлені. Із артикульованого: учасники фокус-групи
18–29 років повідомили, що їм не вистачає спільного календаря подій, а ще: «маленьких
кустарних заходів, які могли б стати стартовим майданчиком для талановитої людини»
(нерідко такі формати співпадають із андеграундом, експериментальними формами
тощо). 40-річним бракує відреставрованої філармонії, сучасних монументів або споруд. А
старші аудиторії очікують більше безоплатних подій.
У підтексті відповідей на запитання «чого бракує?» зчитувалося, що місту потрібне
виразне культурне обличчя, атмосфера, в яку можна періодично занурюватися: більше
масштабних, але якісно організованих подій, адже більшість заходів, що їх проводить
муніципалітет, хибують на безадресність — дуже часто незрозуміло кому вони потрібні.
Значна частина респондентів із різних вікових груп закидає комунальним заходам
совковість і низький смак.
Щодо доступності подій і причин, за яких певні події неможливо або незручно відвідувати,
тут виявився широкий діапазон відповідей. Від неможливості залишити дітей на аніматорів
у безпечному місці під час масштабних подій, графіку роботи класичних інституцій у групі
18–29 років, до нижчих цін на комерційні концерти та адресної інформації для найстаршої
аудиторії (60+). Люди 40–49 років констатують нестачу часу або нарікають, що їм нецікаво
в тих форматах, що є в доступі (за винятком окремих масштабних подій).
Можливості для культурного розвитку: очікування вікових груп
Третина face-to-face опитаних полтавців відповіли, що їм цілковито достатньо створених
у місті можливостей для розвитку особистості і доброго настрою. Більшість опитаних в
«полі» обрали дещо компромісне твердження: «можливостей в цілому достатньо, проте
часом дечого не вистачає», таких — 49%. Натомість 15% констатували, що «можливостей
для повноцінного культурного життя у місті дуже мало».
Учасникам фокус-груп також було задано подібне запитання. У різних варіація воно
звучало таким чином: «чи достатньо у Полтаві можливостей для творчого особистісного
розвитку?». Відповідаючи учасники намагалися уникнути категоричної відповіді,
проте більшість запрошених прямо чи опосередковано підтвердили, що джерелом
тих можливостей, які вони використовують, переважно є громадські, приватні або
міжнародні організації. Щодо муніципальної політики у сфері культури, то вона дуже
слабко позначається на діапазоні життєвих шансів полтавців. Названо лише поодинокі
приклади культурних благ і можливостей, створених завдяки цілеспрямованій політиці
муніципалітету. Зокрема, йдеться про забезпечення роботи музичних шкіл, музеїв і театру.
Утім, аргументи і деталізація потреб у кожної з груп відчутно варіювалися. Так в аудиторії
18–29 років більшість учасників демонструють мислення розвитку і відкритий світогляд.
Вони переконані, що дуже багато залежить від них. Хоча можливостей у Полтаві для них
нерідко бракує. Передусім йдеться про перспективу реалізуватися в іпостасі митця чи
креативного підприємця. Трохи старшій аудиторії для самореалізації не вистачає коштів.
Таку відповідь ще можна пояснити тим, що у віці 30–39 років люди наважуються на
народження дітей, або діти, народжені раніше, підростають і відповідно витрати істотно
збільшуються. Такій аудиторії у Полтаві ще бракує інфраструктури для активного способу
життя: бігових і велодоріжок, спортивних майданчиків.
14

Полтавцям 40–49 років (для багатьох — вік зрілості) у Полтаві бракує сучасних монументів
і споруд. Тобто того, щоби знакувало і маркувало ЇХНЮ історію. Старшим людям дуже
бракує якісних виставкових подій. Із підтексту стає зрозуміло, що йдеться як про
естетичні враження, так й інтелектуальне «підживлення». Одна з учасниць фокус-груп
поділилася враженнями від відвідування Центру Коперника у Варшаві і зауважила, що у
Полтаві гостро відчувається нестача майданчиків, на яких в інтерактивній формі можна
ознайомитися із досягненням сучасної науки.
Найстаршій аудиторії бракує місць, де вони могли би разом збиратися. Тобто відчуття
спільноти. Особливо гостро це відчувають ті, хто вже вийшов на пенсію.
Основні проблеми із задоволенням культурних потреб полтавців
Підґрунтям проблем із задоволення культурних потреб мешканців Полтави є громадянська
компетентність і освітній бекграунд. Усі три форми опитувань засвідчили доволі низький
рівень усвідомлення полтавцями своїх культурних прав і громадянських повноважень,
важелів впливу на ситуацію. У мешканців міста обмежений «словник» понять, пов’язаних
зі сферою культури і креативності, а отже — недостатня здатність артикулювати свої
запити у цій сфері.
Істотною складовою розвитку спроможності територіальних громад є громадянська
освіта. Остання може здійснюватися як через формалізовані предмети «громадянська
освіта», включені до шкільної програми, так і через середовище неформальної освіти. Тут
якраз органу місцевого самоврядування може належати лідерська роль. Важливо, щоби
міський простір ставав простором навчання.
Вироблення «словника» і «синтаксису» щодо культури, як і розуміння природи та проявів
цього явища, залежить від базового рівня освіти, який людина зазвичай отримує в школі
і родині, у період формування особистості. Теперішня модель освіти не навчає розуміти
культуру, отримувати інтелектуальне та естетичне задоволення від її проявів. Відтак на
виході постає невиробленість смаків і запитів.
Проблеми сфери культури Полтави
1. Цілі розвитку у сфері культури (зокрема ті, що зафіксовані у Концепції інтегрованого
розвитку міста «Полтава 2030») залишаються переважно декларативними і не
відповідають критеріям SMART.
2. Культура недостатньо усвідомлена та представлена як актив розвитку громади та
економіки міста. Розуміння культури залишається переважно на рівні дозвілля і розваг,
нерідко зводиться до переліку заходів.
3. Бракує масштабних культурних подій і просторів, ініційованих на місцевому рівні.
4. Недостатньо місць і публічних просторів, дизайн яких спонукав би містян для
конструктивної взаємодії між собою. Відповідно до концепцій, одним із таких місць мали би
стати бібліотеки. Сьогодні є приклади перетворення філій №4 і №9 на багатофункціональні
громадські простори. І, на жаль, наявні формулювання у розписі міського бюджету на
підтримку та розвиток бібліотек не сприяють їх трансформації відповідно до викликів часу.
5. Окремо варто зосередити увагу на тому, що істотно не влаштовує активних полтавців.
Молоді стурбовані тим, що керівники закладів освіти використовують студентів для
забезпечення масовості офіційних свят.
15

4. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ СФЕРИ
КУЛЬТУРИ
Фінансування культурної сфери міста Полтави
У Полтаві за розвиток й управління культурною сферою відповідає Департамент культури,
молоді та спорту Полтавської міської ради. Він є головним розпорядником бюджетних
коштів, які спрямовуються на забезпечення функціонування культурної галузі міста.
Розрахували частку витрат на культуру у структурі бюджету 2020 року.
Плановий розподіл видатків міського бюджету 2020
Частка фінансування культури (за початковим планом) склала 2,8% (86,3 млн грн), а у
2019 році — 2% (60,2 млн грн). Для порівняння аналогічний показник 2020 року у Сумах
складає 1,2% (32,3 млн грн), у Черкасах — 1,5% (41,9 млн грн).
Зміни до бюджету культурної сфери Полтави у 2020 році
Протягом першого півріччя 2020 року бюджет Полтави змінювали 5 разів. Не в останню
чергу це спричинила пандемія COVID-19. Витрати на культуру зменшили на 3%: від
86,3 млн грн до 83,5 млн грн.
Комунальні заклади культури міста
Полтавські міські заклади культури переважну більшість коштів (90%) витрачають на
оплату праці та комунальні послуги. Тому під час перерозподілу коштів, який ми описували
вище, полтавська культура відносно зберегла своє фінансування.
1 Виключно бюджетні програми, які виконує Департамент культури та які за функціональною класифікацією відносяться до
культури. Серед іншого поза увагою опинилися 75,3 млн грн витрат на 5 шкіл естетичного виховання — це найбільша частка
(27%) в структурі видатків Департаменту.
16
1

До сфери управління Департаменту культури входить 35 закладів. Окремі з них є
структурними підрозділами основних закладів. Тож далі розглянемо фінансування 15
закладів, які фінансуються бюджетом.
Планове фінансування комунальних закладів культури Полтави 2020 року
№ Заклад культури
1. Дитяча музична школа №1 імені П.І. Майбороди
2. Дитяча музична школа №2 імені В.І. Шаповаленка
3. Дитяча музична школа №3 імені Б. Гмирі
Видатки на
рік, млн грн
49,6
4. Дитяча художня школа
5. Школа мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Р. Кириченко 25,7
6. Художній музей (галерея мистецтв) імені М. Ярошенко
7. Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка
8. Літературно-меморіальний музей І. Котляревського (у т. ч. музей-садиба)
18,8
9. Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
10. Централізована бібліотечна система 17,2
11. Міський Будинок культури 17,1
12. КП «Палац дозвілля» 7,4
13. Історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» 6,9
14. КП Міський духовий оркестр «Полтава» 4,6
15 Полтавський парк культури та відпочинку «Перемога» 4,3
Усього 151,6
Найбільше міських публічних коштів витрачають на мистецькі школи. Мала академія
мистецтв веде свою фінансову та господарську діяльність самостійно. Решту шкіл
обслуговує централізована бухгалтерія Департаменту. У них спільний кошторис, так
само як і в музеїв міста. Але на відміну від 4 мистецьких шкіл, у 4 музеїв фінансування
у 2,6 рази менше.
Серед закладів існує 2 комунальних підприємства, які мали б заробляти кошти своєю
діяльністю. Палац дозвілля і оркестр «Полтава» не просто можуть надавати платні
послуги, а вся їх діяльність направлена на отримання прибутку. У підсумку аналізу
встановили, що чистий фінансовий результат КП залишається позитивним завдяки тому,
що підтримка з бюджету врівноважує собівартість роботи, податки і збори, які установи
мають сплачувати. Де-факто місцева влада фінансує діяльність підприємств культури.
17

Узагальнимо показники діяльності комунальних закладів культури міста.
1. 90% витрат — утримання наявної інфраструктури та збереження кадрів. На розвиток
галузі залишається мало коштів.
2. Результативні показники бюджетних програм часто не відображають реальну
ефективність та якість роботи закладів. На початку року (до пандемії COVID-19)
більшість установ не очікували приросту відвідувачів, концертів чи екскурсій. Для
закладів, які отримують кошти від реалізації квитків, показники результативності
свідчать про нерентабельність. Середні витрати на одного відвідувача в рази
перевищують вартість вхідного квитка.
3. Для кожної установи у сфері культури характерним результативним показником є
кількість проведених заходів. При цьому вартість проведення одного такого заходу
варіюється від 2 тис. грн до 120 тис. грн. Загальна кількість заходів культури в місті на
рік перевищує 700. Тобто, у Полтаві в середньому проходить 2 заходи на день.
Фінансування культурної сфери Полтавської області
У Полтавській області головним органом управління у сфері культури є Департамент
культури і туризму Полтавської ОДА. Частка фінансування обласної культури становить
3,6% (150,6 млн грн) відносно всіх видатків обласного бюджету 2020 року та 2,7%
(131,5 млн грн) у 2019 році. Наведемо структуру видатків обласного бюджету за винятком
міжбюджетних трансфертів.
Плановий розподіл видатків обласного бюджету 2020
Зміни до обласного бюджету культурної сфери у 2020 році
Протягом першого півріччя 2020 року до обласного бюджету двічі вносили зміни.
Вперше — у березні, ще до карантину. Тоді бюджет культурної галузі області збільшили
на 9,2 млн грн (+4%). Друге коригування не змінило планового обсягу культурних витрат.
18

Однак змінилися джерела витрат для декількох програм: видатки із загального фонду
обласного бюджету скоротили на 2,6 млн грн та додали до спеціального фонду.
Вірогідно, заплановане наповнення спеціального фонду в умовах пандемії COVID-19 не
відбудеться, тож витрачати буде нічого. Фактично бюджет культурної галузі зменшився з
відтермінуванням у часі, хоча формально його обсяг залишився незмінним.
Обласні комунальні заклади культури
З-поміж усіх обласних закладів культури ми відібрали ті, які географічно розташовані
в межах міста Полтава, фінансуються обласним бюджетом та є окремими юридичними
особами. У фокусі залишились 9 установ. На відміну від міста, серед них немає
комунальних підприємств. Обласні заклади функціонують для забезпечення культурних
потреб людей без мети отримання прибутку від цієї діяльності. Розглянемо деталі їхнього
фінансування у 2020 році.
Планове фінансування обласних комунальних закладів культури 2020 року
№ Заклад культури
Видатки на рік,
млн грн
1. Театр ім. М. В. Гоголя 28,8
2. Музичне училище ім. М. В. Лисенка 26,3
3. Універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського 22,3
4. Краєзнавчий музей ім. В. Г. Кричевського 20,1
5. Полтавська обласна філармонія 16,7
6. Театр ляльок 12
7. Академічний симфонічний оркестр 9,0
8. Бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара 7,7
9. Бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного 4,5
Найбільше коштів передбачено для театру ім. М. В. Гоголя, найменше — для дитячої
бібліотеки. Загалом виявили наступні особливості обласних закладів культури.
1. Велика частка коштів витрачається на підтримку наявної інфраструктури
і збереження персоналу. Такий підхід малоефективний для розвитку галузі.
Відсутність фінансової і управлінської свободи, з одного боку, та бюджетне утримання
незалежно від якості роботи, з іншого, програмують діяльність комунальних структур
на неефективну роботу. Це підтверджує аналіз показників паспортів бюджетних
програм, які часто містять маловимірювані показники ефективності роботи.
Обласні бюджетні програми мають більш деталізовані результативні показники, ніж
аналогічні міські. Багато закладів розраховували на збільшення відвідувачів та заходів
2020 року. Однак відмітили ситуацію аналогічну міській: у закладах, які отримують
кошти від продажу квитків, їхня вартість значно нижча за витрати на 1 відвідувача.
19

1. Для прикладу, в музеї області середня ціна квитка — 16 грн, а витрати на 1
відвідувача — 104 грн. Із одного боку це робить відвідування закладу фінансово
доступним, з і ншого — установи несуть збитки і потребують постійної бюджетної
1. 2. Менеджмент і фандрейзинг. Перегляду потребують не лише ціни, встановлені
закладами культури на вхідні квитки, а й пошук можливостей оптимізації витрат на
одного відвідувача, аби зменшити розрив між витратами та доходами. Налагодження
потребує менеджмент надання платних послуг в установах культури, зокрема,
аналіз ринку, оцінка можливостей кожного закладу та їх промоція. Доцільно також
розробити стратегію фандрейзингу, де розглянути можливості краудфандингу та
грантову діяльність.
2.
3. Зміна організаційно-правової форми. Серед досліджених обласних закладів культури
відсутні комунальні підприємства. Заради розвитку галузі варто розглянути можливість
зміни найбільш фінансово спроможних закладів до форми комунальних некомерційних
підприємств. У цьому випадку кваліфіковане управління підприємствами дасть змогу
оптимізувати обласні видатки на утримання решти закладів. Водночас установи, які
стануть підприємствами, зможуть заробляти на утримання та розвиток своїх закладів.
5. ФІНАНСУВАННЯ НЕЗАЛЕЖНИХ КУЛЬТУРНИХ ІНІЦІАТИВ:
БЮДЖЕТИ УЧАСТІ, УКФ, КРАУДФАНДИНГ
У 2019 році мешканці Полтави сукупно залучили 1,92 млн гривень на фінансування своїх
культурно-туристичних ініціатив: 49% — за рахунок УКФ, 36% — міський бюджет участі,
15% — краудфандинг.
Міський та обласний бюджети участі 2019 року
Містяни можуть залучити бюджетні кошти на власні ідеї, подаючи заявки до відбору
міського та обласного бюджетів участі.
Особливості міського та обласного бюджетів участі 2019 року
Фінансування переможців обласного БУ дорівнює 0, бо містяни не подали жодного
культурно-туристичного проєкту. 34 заявки і 12 проєктів-переможців надійшли виключно
від мешканців області.
20

Український культурний фонд
Український культурний фонд — державна установа, яка інвестує в культурні проєкти.
У 2018 році жодна із 17 заявок, які подали мешканці області, не отримала коштів від
УКФ. Полтавщина була єдиним регіоном із нульовим фінансуванням. 2019 року ситуація
покращилася.
Особливості залучення коштів УКФ мешканцями Полтави й області
2019 року Полтавщина зайняла 19 місце в рейтингу регіонів за кількістю реалізованих
проєктів. Міські проєкти отримали 0,95 млн грн. У 2020 році на кожну успішну заявку
припадає 15 неуспішних.
Краудфандинг
Український краудфандинг почався з платформи «Спільнокошт». У 2019 році полтавці
опублікували на ресурсі 3 проєкти (обсягом 0,19 млн грн). Із них двоє стали успішними та
отримали 0,09 млн грн від доброчинців.
У Полтаві існує локальна краудфандингова платформа «ЗМІСТ». 2019 року містяни
опублікували 8 культурних і 1 туристичний проєкти. Усі проєкти сфери культури стали
успішними та зібрали 0,19 млн грн, туристичний — ні.
21

6. КУЛЬТУРНІ ЗАПИТИ ПОЛТАВЦІВ І МІСЬКА ПОЛІТИКА
Нанесемо вподобання полтавців у питанні культурних практик на описану в третьому
розділі учасницько-видовищну шкалу. Якщо практика мала подвійне трактування, то
вона потрапила до декількох квадрантів.
Окремі культурні практики полтавців на учасницько-смисловій шкалі
Орієнтир для розвитку культури громади — це насиченість культурного життя
активностями, які провокують творення нових сенсів за умови активного залучення
(співучасті) людей. Відповідний правий верхній квадрант для Полтави характеризується
низькими значеннями (максимум 16%). Його антипод (лівий нижній квадрант) навпаки
має найбільші значення (44%). Можливість вирівняти диспропорцію лежить у межах
повноважень міської влади.
2019 року в рамах цільових програм у Полтаві відбулося 232 культурно-масові заходи.
У 66% подій головним організатором було Управління культури. Воно координує роботу
міських закладів культури, яким можливо більшою мірою делегувати організаційну
функцію. У такий спосіб управління вивільнило би ресурс на здійснення менеджерських і
стратегуючих повноважень.
Полтавські міські цільові програми залишаються малоконкретними та недостатньо
деталізованими з позиції поетапного алгоритму дій із завданнями (які би відповідали
SMART-критеріям) та індикаторами досягнення мети. Наприклад, цільова програма
розвитку культури 2015–2019 років, у межах якої здійснили 81% заходів, містить лише
загальну інформацію про культурно-мистецькі події. Програма-наступниця 2020–2024
років має кращу деталізацію, яка загалом не змінює ситуації.
Зауважимо, що на початку 2020 року міська влада планувала збільшити фінансування
всіх подій у межах цільових програм майже на 50%.
22

Бюджетне фінансування міських культурно-масових заходів
Пандемія COVID-19 внесла свої корективи. Ймовірно до кінця року фінансування заходів
зменшиться або й стане меншим за минулорічне. Водночас 1/4 полтавців вважають, що
для культурних перетворень варто покращити якість наявних заходів і водночас більше
їх організовувати. Цей запит може задовольнити збільшення кошторисів заходів, їхнє
переформатування (наприклад, проведення у парках чи зелених зонах) та в останню
чергу помірковане збільшення їхньої кількості.
Опитування полтавців показало, що 67% містян — найбільший показник — вважають, що
парки й вулиці потребують благоустрою. Протягом 2018-2020 років функціонує програма
благоустрою парків, скверів, бульварів та інших зелених зон. Тож відповідна політика
потребує продовження та удосконалення.
Друга за популярністю пропозиція — захищати архітектурні пам’ятки (49% полтавців).
Водночас фінансування заходів у межах програми охорони культурної спадщини
2019 року склало 0,3 млн грн — 3% сукупних витрат на заходи 4-ох культурних цільових
програм. Відтак увага міської влади до охорони культурної спадщини має бути збільшена.
У Полтаві є 32 пам’ятки місцевого значення та 39 — національного. Існують значні
складнощі зі встановленням їхніх балансоутримувачів. У результаті дослідження
встановили балансоутримувачів для 16 із 39 національних пам’яток. Фактично, завдання
охорони пам’яток покладені на місцеву владу — відділи й управління культури та ради
місцевих громад.
Очевидний вибір містян — перебування на природі. У цьому контексті актуальною є ідея
розбудови території Прирічкового парку та увага до концепції інтегрованого розвитку
міста зі створення єдиного історично-природничого комплексу «Дендропарк — Поле
Полтавської битви».
Оцінюючи результати соціологічного опитування, виникають нові запитання. З одного боку
для більшості полтавців достатньо культурних можливостей і вони переважно задоволені
рівнем культурного розвитку. З іншого — свій вільний час полтавці здебільшого проводять
вдома, не користуючись наявною міською інфраструктурою. Це демонструє низький
рівень сформованого запиту на культурні послуги у містян, який потребує більшої уваги
в міських політиках сфери культури.
23

ВИСНОВКИ
В Україні триває децентралізація — міста та громади стають «точками зростання» в
економіці й суспільних практиках. Увиразнюється роль культури й креативних індустрій,
як драйверів розвитку. Культура є місцем вироблення і тестування різних сценаріїв
розвитку суспільства. Це створення більших можливостей самореалізації для членів
суспільства у світі, що стрімко змінюється.
Відтак місцеве самоврядування має не лише задовольняти базові потреби, але й шукати
в собі сили і ресурси розвивати нові форми культурних активностей. Розвиток сфери
культури має знайти відображення в місцевих політиках, які би спиралися на актуальні
дані та їх аналіз.
Метою цього дослідження є покращення культурної політики Полтави з урахуванням
потреб містян. Проведене для цього соціологічне опитування полтавців показало, що вони
сприймають культуру як окрему галузь із організаціями, творчими діячами, або в кращому
разі — як хобі. Культурна політика зводиться до управління цим «господарством», а містяни
є споживачами та відвідувачами «заходів». Культурні потреби, пов’язані зі значимістю
власної діяльності, осмисленістю, самореалізацією і визнанням є маловираженими.
Для більшості полтавців притаманний консерватизм і навіть конформізм, переважання
для них цінностей безпеки над самовираженням. Серед культурних практик домінують
пасивні: перегляд фільмів і серіалів вдома (44%), читання книжок (35%), перегляд
телепередач (33,5%) і пошук інформації в інтернеті (32%).
Класичні практики, які потребують доступу до інфраструктури, менш затребувані — лише
кожен п’ятий респондент сказав про відвідування кіно, театральних вистав, музичних
концертів.
Активними культурними практиками займається менша частка полтавців:
• творчість (написання віршів, музики, малювання, фотографування) — 14%;
• заняття рукоділлям, ремісництвом — 12%.
Плановий обсяг фінансування культури та мистецтва у 2020 році становить
86,3 млн грн (2,8%) бюджетних коштів м. Полтави та 148,4 млн грн (3,6%) — обласного
бюджету. У Сумах, наприклад, фінансування культурної галузі становить 1,2% від
бюджету, у Черкасах — 1,5%.
На обласному рівні (серед закладів, які розташовані у Полтаві) найбільше витрачають на
театри — 40,7 млн грн (27%) з-поміж усіх виділених фінансів на культуру й мистецтво. У
місті найбільше коштів передбачили для п’яти шкіл естетичного виховання —
75,3 млн грн. Більшість комунальних закладів культури залучають додаткове фінансування
шляхом надання платних послуг.
Випробуванням для культурної галузі стала пандемія COVID-19. Фінансування культури
на державному рівні суттєво скоротилося. Місто зменшило видатки на культуру на
3% від планового фінансування. На рівні області протягом першого півріччя 2020 року
скорочення бюджету формально не відбулось, проте фактично видатки будуть меншими,
оскільки їх перерозподілили з загального фонду бюджету на спеціальний. Імовірно,
очікування закладів культури щодо обсягів наповнення спеціального фонду до кінця 2020
року не справдяться, а тому вони не зможуть профінансувати усі заплановані видатки.
24

У закладах, які отримують кошти від платного входу, вартість квитка значно нижча за
витрати на одного відвідувача. Формування вартості квитків потребує окремого розгляду
та дослідження. Левова частина бюджетних витрат закладів — видатки споживання.
90% фінансування йде на підтримку наявної інфраструктури та оплату праці. Два міські
комунальні підприємства сфери культури лише формально прибуткові, адже їхнє основне
джерело фінансування — міський бюджет.
Фандрейзинг поки що не став важливим інструментом залучення коштів. У 2019 році
містяни сукупно залучили 1,9 млн грн на фінансування своїх проєктів завдяки інструментам
бюджетів участі, Українського культурного фонду, краудфандингу.
У сфері культури Полтави діє 4 цільові програми: охорони спадщини (до 2022 року),
розвитку культури і мистецтва, розвитку зв’язків із містами-побратимами (до 2024 року
обидві), туристична (до 2026 року). Метою найбільшої з них — програми розвитку культури
(91% усього фінансування) — визначено збереження та функціонування мережі закладів
культури.
Програма розвитку культури приділяє значну увагу бібліотекам і їхньому перетворенню на
мультифункціональні громадські простори. Останнє, разом зі зміною часу роботи, може
сприяти збільшенню відвідуваності бібліотек (зараз лише 8% полтавців їх відвідують).
Інший пріоритет — розвиток шкіл естетичного виховання.
У програмних документах з’являється увага до креативних індустрій. Їхній розвиток
є однією з цілей Стратегії економічного розвитку Полтави до 2027 року. У концепції
«Полтава 2030» просування креативних індустрій зафіксовано в одній із її операційних
цілей. Проте наразі бракує дієвих політик для розвитку сектору та розробленої Стратегії
розвитку культури і креативних індустрій.
У 2018 році в Полтаві затвердили трирічну цільову програму благоустрою парків, скверів,
бульварів та інших зелених зон. Перелік однотипних заходів складається з 27 позицій
і стосується фінансування реконструкції, капітального ремонту чи нового будівництва
парків. Однак, ця політика потребує продовження та удосконалення, оскільки 67% містян
вважають, що парки й вулиці потребують благоустрою. Це також підтверджує упевнений
вибір полтавцями відпочинку на природі, якщо спланувати ідеальні вихідні.
Друга за популярністю пропозиція — захищати архітектурні пам’ятки (49% полтавців).
Увага міської влади до охорони культурної спадщини має бути збільшена.
Також чверть містян вважають, що для якісних культурних перетворень у Полтаві варто
покращити якість наявних заходів і водночас більше їх організовувати. Згідно з цільовими
програмами протягом 2019 року відбулося 232 заходи. Середня вартість 1 заходу для
полтавської громади — 38 тис. грн. Запит містян на зміни може задовільнити збільшення
кошторисів заходів, їхнє переформатування (наприклад, проведення у парках чи зелених
зонах) та в останню чергу — помірковане збільшення їхньої кількості.
Сфера культури Полтави перебуває в ситуації достатньої забезпеченості комунальною
інфраструктурою та відсутністю попиту на новий осучаснений культурно-мистецький
продукт водночас. Зміни в культурі міста мають початися з розвитку аудиторій,
стимулюванні попиту на практики включеності у культуру, співтворення.
25

ПРОПОЗИЦІЇ
Усі пропозиції об’єднали до двох видів: стратегічних та операційних. Кому вони
адресуються та який потенційний ефект від кожної з них — описано в розширеному
аналітичному звіті.
Отже, спершу наводимо стратегічні пропозиції .
1. До 2021 року провести мапування культурних і креативних ресурсів міста з
обов’язковістю періодичного (наприклад, щорічного) оновлення та потенціалом до
створення комунікаційної платформи операторів культури.
2. До кінця 2020 року ініціювати розробку Стратегії розвитку культури і креативних
індустрій на період до 2025 або 2027 року, спираючись на концепцію інтегрованого
розвитку міста «Полтава 2030» та результати поточного дослідження. Винести
сформовану стратегію на розгляд міської ради протягом ІІ-ІІІ кварталів 2021 року.
3. Посилити увагу до захисту культурної спадщини, створивши відповідну стратегію
протягом 2021 року. Оновити (згідно з цілями стратегії) міську цільову програму
захисту культурної спадщини. Розглянути можливість створення окремого відділу в
складі Департаменту культури.
4. Привести дію усіх цільових програм із екосистеми гуманітарної політики міста до
єдиних часових проміжків, наприклад, до 2025 чи 2027 років.
5. Покращити благоустрій парків та публічних просторів, передбачивши детальний
перелік заходів у новій цільовій програмі впорядкування парків, скверів, бульварів,
інших зелених зон і зелених насаджень. Завдання програми сформувати з дотриманням
SMART-критеріїв. Передбачити наявність чітких індикаторів, які би вимірювали
прогрес та ефект.
6. Заохотити громадські організації, культурні інституції і креативних підприємців
подавати проєкти на грантові конкурси (особливо УКФ), започаткувавши
у 2021 році програму дофінансування з міського/обласного бюджету або іншої
підтримки успішних заявок.
7. Запровадити програму дофінансування Українським культурним фондом успішних
проєктів полтавської краудфандингової платформи «ЗМІСТ».
8. Розглянути можливість передачі відповідальності за виконання частини бюджетних
програм від головного розпорядника коштів до підпорядкованих установ. Організацію
культурно-масових заходів передати на конкурсній основі операторам культури.
9. Протягом 2021 року сформувати фандрейзингову стратегію та дорожню карту
залучення позабюджетного фінансування на розвиток культури міста, регіону.
Для цього спершу провести оцінку наявних міських, державних та неурядових
фандрейзингових кампаній (культури та туризму).
10. Забезпечити експертний супровід для закладів культури у фандрейзингу, розробці
нових культурних продуктів, комунікації тощо.
2 Нумерація пропозицій не означає їхньої почергової реалізації.
2
26

До операційних пропозицій віднесли наступні.
1. Переглянути всі цільові програми сфери культури на предмет відповідності їхніх
завдань SMART-критеріям та наявності чітких індикаторів, які би вимірювали прогрес
та ефект.
2. У цільовій програмі розвитку культури й мистецтва на 2020–2024 роки деталізувати
процес перетворення бібліотек (як найбільш розгалуженого елементу культурної
інфраструктури) на сучасні інформаційні хаби, медіатеки та консультаційні пункти,
відобразивши відповідні проєкти з використанням SMART-критеріїв.
3. У першому кварталі 2021 року провести для депутатів міськради та керівників
структурних підрозділів міськвиконкому інтенсив з культурної політики та культурного
менеджменту.
4. Організувати неформальну зустріч за участі підприємців, громадських організацій,
митців із тим, щоби виявити сформовані ініціативи, встановити персональні контакти
з їх носіями та обрати пул першочергових (3–5 незалежних ініціатив, проєктів), які
забезпечити підтримкою (напр. фінансово-інституційною).
5. Скликати експертну раду з розвитку культури і креативності з перспективою
перетворення її на постійний консультативно-дорадчий орган, залучивши провідних і
визнаних фахівців з інших міст, із-за кордону.
6. Сформувати кроссекторальну проєктну групу для напрацювання інноваційних рішень
щодо розвитку міста, залучивши представників креативних індустрій, університетів,
культурних інституцій.
7. При плануванні подій за кошти міського бюджету в межах цільових програм
надавати перевагу активностям, що мають високий рівень смислової наповненості та
передбачають учасницьке залучення містян. Звернути увагу на хакатони, у тому числі,
із фокусом напрацювань креативних рішень для міста.
8. Організовувати заходи на межі культури та дозвілля, наприклад, культурні фестивалі у
публічних просторах. Уникати підтримки тривіальних форматів, натомість підтримувати
інновативні партисипативні формати. Стимулювати співпрацю установ культури та
недержавних операторів культури.
9. Посилити увагу до захисту культурної спадщини, організовуючи проєкти м’якої сили
для промоції культурної спадщини, її актуалізації. Започатковувати та реалізовувати
проєкти, що матимуть стосунок і розкриватимуть потенціал об’єктів культурної
спадщини.
10. Започаткувати низку міських ініціатив, зокрема:
• облаштування у публічному просторі міста комунікативної локації зі встановленням
вуличних меблів, освітлення тощо, аби створити місце, яке спонукатиме до
зустрічей, діалогів, читання та інших форматів міжперсонального спілкування,
зручного перебування у міському просторі, символічного «привласнення» його з
одного боку, з іншого — «шерінгу» свого настрою, нового вбрання, історії, ініціатив
тощо;
• облаштувати відкриті майданчики для масштабних культурно-мистецьких подій
(один із варіантів — реконструювати Співоче поле).
27

11. 1. Запровадити пілотний проєкт по збільшенню робочих годин окремих бібліотек і
міських закладів культури у визначені робочі дні до 21:00 або перенесення робочих
годин на другу половину дня, наприклад: 12:00–20:00 чи 13:00–21:00. Провести заміри
впливу на загальну ситуацію та на зміни у кількості відвідувачів.
12.
Заснувати міську літературну резиденцію, у партнерстві з громадськими організаціями
і мистецькими формаціями.
13. 1. Додати до переліку відкритих даних план-графік комунальних культурно-масових
заходів із деталізованою інформацією. Публікувати план-графік на офіційних вебсайтах
Департаменту культури, молоді і спорту Полтавської міськради, Департаменту
культури і туризму Полтавської облдержадміністрації із оновленням у випадку змін.
14. 2. Провести огляд витрат (дослідження ефективності виконання бюджетних програм) у
галузі культури Полтави і Полтавщини.
15. 3. Провести дослідження питання ціноутворення на квитки у закладах культури та
економічного ефекту від надання установами платних послуг. Дослідити ринок цін і
послуг у сфері культури в країні загалом.
16. 4. Провести пілотний проєкт із переведення 1–2 фінансово найуспішніших комунальних
закладів сфери культури у статус комунального некомерційного підприємства.
17. 5. Доповнити Державний реєстр нерухомих пам’яток України рядком «Балансоутримувач
пам’ятки».
18. 6. У обласному та міському бюджетах участі розподіляти проєкти за категоріями
відповідно до їхніх сфер, передбачивши окремішнє існування видів «культура» і
«туризм».
19. 7. Забезпечити підтримку сучасних ініціатив з освіти дорослих. Однією з умов має
бути партнерство університетів, громадських організацій, культурних інституції,
комерційних структур, що надають освітньо-тренінгові послуги.
20. 8. Створити місця для взаємодії, передачі досвіду та знань, порозуміння між усіма
поколіннями містян (Будинки усіх поколінь).
21. 9. Публікувати на вебсайті Управління культури та ресурсі «Полтава туристична»
інформацію про всі (у т. ч. незалежні) культурно-мистецькі події, передбачивши також
можливість надання зворотнього зв’язку.
22. 10. Закуповувати у полтавських неурядових онлайн-майданчиків (які характеризуються
найбільшою кількістю авдиторії) послуги поширення інформації про активності в сфері
культури та публікування інших тематичних оголошень.
28

Підписано до друку 26 жовтня 2020 р.
Формат 80х64/8. Гарнітура HelveticaNeueCyr.
Друк цифровий. Папір крейдований.
Умовний друкований аркуш 3,23
Обл.-вид. арк. 1,51
Тираж – 100 прим.
Видавець ВІЦ «Місто»
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців,
Виготовлювачів та розповсюджувачів книжкової продукції
Серія ДК №617 від 02.10.2001 р.
Надруковано ФОП Палагнюк О.Т.
Україна, 58013, м. Чернівці, вул. Комарова, 23/25
+38-099-2656028