Опорний конспект лекцій

Система називається невідновлюваною (або одноразової дії), якщо використання
її припиняється зразу ж після першої відмови.
Інформаційні системи бувають простими і складними.
Простими системами вважаються такі, в яких чітко визначена ознака
відмови, тобто можна вказати елемент, відмова якого приводить до відмови
системи.
Надійність – властивість зберігати в часі у встановлених межах значення
всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції
в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування,
ремонту, зберігання і транспортування.
Надійність є комплексною властивістю, що включає такі складові, як
безвідмовність, ремонтопридатність, збережуваність і довговічність, а також
безпечність, відмовостійкість та живучість.
Безвідмовність – властивість безперервно зберігати працездатний стан
протягом деякого часу роботи чи деякого напрацювання.
Ремонтопридатність – властивість відновлювати працездатність у
процесі технічного обслуговування та ремонту.
Збережуваність – властивість безперервно зберігати справний і працездатний
стан протягом зберігання, після зберігання або транспортування.
Довговічність – властивість зберігати працездатний стан до настання
граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і
ремонту (граничний стан – стан об’єкту, при якому його подальша експлуатація
або технічно неможлива, або економічно невигідна).
Ці складові надійності загальновизнані і використовуються для аналізу
широкого класу систем та пристроїв. Сучасні інформаційно-вимірювальні
системи та системи збору і обробки інформації будуються на основі складної
мікропроцесорної техніки. Усталені режими та умови експлуатації таких
систем можуть порушуватись, однак при цьому працездатність повинна
зберігатись хоча б частково.
Здатність пристрою чи системи зберігати працездатність при порушенні
режимів та умов експлуатації, а також у випадках відмови окремих елементів
системи характеризується такими властивостями, як відмовостійкість та
живучість.
Відмовостійкість – властивість пристрою чи системи зберігати повну
або часткову працездатність у випадках відмов окремих елементів, що не
пов’язані із зовнішніми нерегламентованими діями.
Живучість – властивість пристрою чи системи зберігати повну або часткову
працездатність у випадках відмов окремих елементів, що пов’язані із
зовнішніми нерегламентованими діями.
Безпечність здатність системи функціонувати, не переходячи в небезпечний
стан. Для інформаційних систем ця властивість не є суттєвою в
порівнянні, наприклад, із системами атомної енергетики.
30