Опорний конспект лекцій

6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІС
6.1. Види та показники економічної ефективності ІС
Ефективність автоматизованого перетворення економічної інформації
доцільність використання обчислювальної та організаційної техніки при
формуванні, передачі та обробці даних.
Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування
приросту ефективності Е, одержаної за рахунок створення чи
вдосконалення інформаційної системи, і витрат Q . Математично це можна
записати так: max E при Q=const або у вигляді оберненої задачі: min Q
при E=const.
Якщо приріст ефекту подано у грошовому вираженні, то економічна
ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних
показників:
1) річного економічного ефекту;
2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку
і впровадження інформаційної системи;
3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження
інформаційної системи.
Розрізняють розрахункову і фактичну ефективність. Розрахункову
ефективність визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних
робіт, тобто розробки технічного проекту. Фактичну ефективність
визначають за результатами впровадження техноробочого проекту.
Узагальненим критерієм економічної ефективності є мінімум затрат
живої і зречевленої праці.
Встановлено, що чим більше ланок управлінських робіт автоматизовано,
тим ефективніше використовується технічне і програмне забезпечення.
Економічний ефект від впровадження обчислювальної і організаційної
техніки поділяють на прямий і непрямий.
Пряма економічна ефективність – економія матеріально-трудових
ресурсів та грошових засобів, отримана в результаті скорочення чисельності
управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрат основних і допоміжних
матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів плановооблікових
і аналітичних робіт.
Зрозуміло, що впровадження автоматизованих інформаційних технологій
(АІТ) на першому етапі не приведе до зменшення кількості працівників
планово-облікових служб. У цьому випадку враховують непряму ефективність,
яка проявляється у кінцевих результатах господарської діяльності.
Її локальними критеріями можуть бути: скорочення термінів складання підсумків,
підвищення якості планово-облікових і аналітичних робіт, скорочення
документообігу, підвищення культури і продуктивності праці тощо.
46