13.08.2013 Views

Завантажити статтю в pdf-форматі

Завантажити статтю в pdf-форматі

Завантажити статтю в pdf-форматі

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

154 М. Волощук, А. Прокопі<strong>в</strong><br />

і їхні річні прирости є незначними та добре помітними за рахунок чітко <strong>в</strong>ираженої<br />

сегментації, що спричинена брунько<strong>в</strong>ими кільцями.<br />

На пагонах Rh. myrtifolium формуються подо<strong>в</strong>гасто-еліптичні або подо<strong>в</strong>гастоо<strong>в</strong>альні,<br />

тупу<strong>в</strong>аті або з коротким загостренням, а по краю дещо городчасті листко<strong>в</strong>і<br />

пластинки, шкірясті темно-зелені, блискучі та зморшку<strong>в</strong>аті <strong>в</strong>ід <strong>в</strong>тиснутих жилок<br />

на адаксіальній по<strong>в</strong>ерхні, а на абаксіальній густо <strong>в</strong>криті іржастими <strong>в</strong>олосками.<br />

Листки проя<strong>в</strong>ляють ксеноморфні ознаки та <strong>в</strong>ирізняються ная<strong>в</strong>ністю пельтатних <strong>в</strong>идільних<br />

залоз [29], які сприяють обмеженню транспірації. До<strong>в</strong>жина листко<strong>в</strong>ої пластини<br />

може <strong>в</strong>арію<strong>в</strong>ати <strong>в</strong>ід 0,52 до 2,35 см, а ширина – <strong>в</strong>ід 0,25 до 0,78 см, черешок<br />

3–5 мм за<strong>в</strong>до<strong>в</strong>жки. Нами <strong>в</strong>стано<strong>в</strong>лено, що три<strong>в</strong>алість життя листка стано<strong>в</strong>ить у середньому<br />

1–3 (рідше 4) роки, на річному прирості пагона зафіксо<strong>в</strong>ано 5–12 листкі<strong>в</strong>.<br />

При аналізі модельних 15-річних особин на <strong>в</strong>исоті 1350 м н.р.м. на кожній рослині<br />

зафіксо<strong>в</strong>ано 549 листкі<strong>в</strong>, а на модельній особині цього ж <strong>в</strong>іку, що росте на <strong>в</strong>исоті<br />

2050 м н.р.м., зафіксо<strong>в</strong>ано 417 листкі<strong>в</strong>.<br />

На листках і пагонах досліджу<strong>в</strong>аного <strong>в</strong>иду досить часто можна спостерігати<br />

ут<strong>в</strong>орення подушкоподібних нарості<strong>в</strong>, які за даними М.С. Александро<strong>в</strong>ої [1] спричиняються<br />

грибами Exobasidium rhododendri Fuckel. i Chrysomyxa rhododendri DC.<br />

К<strong>в</strong>ітки д<strong>в</strong>остате<strong>в</strong>і, актиноморфні, тетрациклічні [1, 2]. Зібрані на кінцях пагоні<strong>в</strong><br />

у щиткоподібні зонтики з 4–7 к<strong>в</strong>іток (рідше 1–2 або 8–12). Ш<strong>в</strong>идке дозрі<strong>в</strong>ання пилку<br />

є <strong>в</strong>иразним пристосу<strong>в</strong>анням до перехресного запилення. На <strong>в</strong>исоті 1800 м н.р.м., на<br />

пі<strong>в</strong>денно-західному схилі г. Бребенескул знайдено особину Rh. myrtifolium, у к<strong>в</strong>ітках<br />

якої на тичинко<strong>в</strong>их нитках ут<strong>в</strong>орюються крило<strong>в</strong>идні лопаті, забар<strong>в</strong>лені <strong>в</strong> колір <strong>в</strong>іночка.<br />

Ц<strong>в</strong>ітіння цієї рослини <strong>в</strong>ідбу<strong>в</strong>ається з 2-місячним запізненням (періодично, не щороку),<br />

а плоди не ут<strong>в</strong>орюються. Схоже я<strong>в</strong>ище описане А.С. Лазаренком [14]. Крім<br />

п’ятироздільного роже<strong>в</strong>о-чер<strong>в</strong>оного кольору <strong>в</strong>іночка, дуже рідко ми спостерігали й<br />

чотирироздільний. Білок<strong>в</strong>ітко<strong>в</strong>а форма Rh. myrtifolium var. albiflorum Schur трапля- трапля-<br />

ється спорадично [33], зокрема на межі <strong>в</strong>еликих популяцій у поодиноких особин,<br />

заз<strong>в</strong>ичай розташо<strong>в</strong>аних у незначних пониженнях, що добре захищені <strong>в</strong>ід <strong>в</strong>ітру. При<br />

осно<strong>в</strong>і за<strong>в</strong>’язі спостерігаються добре помітні нектарники. Серед комах-запилю <strong>в</strong>ачі<strong>в</strong><br />

найчастіше <strong>в</strong>ідзначаються Bombus lapidarius L. та B. terrestris L.<br />

Залежно <strong>в</strong>ід екологічних особли<strong>в</strong>остей місць росту і погодних умо<strong>в</strong> сезонний<br />

ритм роз<strong>в</strong>итку досліджу<strong>в</strong>аного <strong>в</strong>иду <strong>в</strong> різні роки може <strong>в</strong>ідбу<strong>в</strong>атися неоднако<strong>в</strong>о. Три<strong>в</strong>алість<br />

<strong>в</strong>егетаційного періоду на <strong>в</strong>исоті нижнього субальпійського поясу коли<strong>в</strong>алася<br />

<strong>в</strong> межах 121–135 дні<strong>в</strong>, а на <strong>в</strong>исоті <strong>в</strong>ерхнього альпійського поясу – 95–110 дні<strong>в</strong>. Вегетаційний<br />

період на пі<strong>в</strong>денних макросхилах починається раніше, ніж на пі<strong>в</strong>нічних,<br />

у середньому на 4–7 дні<strong>в</strong>. Стан спокою три<strong>в</strong>ає 200–220 дні<strong>в</strong>. Початок наземної <strong>в</strong>егетації<br />

<strong>в</strong>ідзначено 18,04×13, бутонізація спостерігається 28,05±5, а поодиноке ц<strong>в</strong>ітіння<br />

у даного <strong>в</strong>иду – 03,06±6. У цей час <strong>в</strong>ідзначається розкри<strong>в</strong>ання <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>них<br />

бруньок. Масо<strong>в</strong>е ц<strong>в</strong>ітіння спостерігалося 17,06±5, його закінчення – 25,06±6, три<strong>в</strong>алість<br />

ц<strong>в</strong>ітіння стано<strong>в</strong>ить 12–17 дні<strong>в</strong>. Поя<strong>в</strong>а зрілих плоді<strong>в</strong> зафіксо<strong>в</strong>ана 05,08±13, дозрі<strong>в</strong>ання<br />

більшості плоді<strong>в</strong> 14,08±11, а обнасінення плоді<strong>в</strong> – 28,08±16. Календарні<br />

дати ц<strong>в</strong>ітіння однієї й тієї ж особини у різні роки не збігаються. Має місце також поодиноке<br />

ц<strong>в</strong>ітіння Rh. myrtifolium у кінці серпня – на початку <strong>в</strong>ересня (рідше <strong>в</strong> середині<br />

жо<strong>в</strong>тня).<br />

Су<strong>в</strong>орі екологічні умо<strong>в</strong>и <strong>в</strong>исокогір’я, зокрема малий <strong>в</strong>егетаційний період, обмежені<br />

ресурси пожи<strong>в</strong>них речо<strong>в</strong>ин, сильні <strong>в</strong>ітри і три<strong>в</strong>алий сніго<strong>в</strong>ий покри<strong>в</strong> обмежують<br />

насінне розмноження у Rh. myrtifolium, тому пере<strong>в</strong>ажає <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>не розмноження.<br />

Найпоширенішим способом <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>ного розмноження для Rh. myrtifolium<br />

Біологічні Студії / Studia Biologica • 2011 • Том 5/№1 • С. 149–158

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!